Польща номер 5 - UTP€¦ · України. Ми живемо в час глобалізації, вільного ринку, в демократичній країні.

Польща Україна www.natemat.com.pl

номер 5Липень – вересень 2018

розповсюджується безкоштовно

та

Українці в Польщі – цінний капітал також для Українирозмова з андрієм Дещицею, Послом України в Польщі

Поморське запрошує

fot. PJ, ARTEMIO

2 Польща та Україна www.natemat.com.pl

Польща та Україна

Пьотр Янчарек: Протягом останнього часу можемо спостерігати збільшення зацікавленості органів місцевого самоврядування окремих польських міст у поглибленні співпраці з Україною. Чи може пожвавлення контактів на місцевому рівні певним чином замінити – доповнити відносини на державному рівні, які протягом останнього часу не найкращі через політику польської влади?

андрій Дещиця: Не можу з Вами погодитися, що наші відносини на міждержавному рівні недобрі. Співпраця розвивається добре, хоча можливо є не настільки інтенсивна, як на регіональному рівні. Але повернімося до місцевого самоврядування. Співпраця між польськими та українськими містами триває віддавна і тривалий час була досить інтенсивною. Сьогодні спостерігаємо пожвавлення контактів. Збільшення зацікавленості, на мій погляд, має дві основні причини. Перша - значне збільшення кількості українців, які живуть, працюють і навчаються в цих містах. Другий - пов’язаний з розвитком місцевої демократії в Україні, що є наслідком успіхів реформи місцевого самоврядування. Українські міста тепер мають більшу свободу, вони можуть безпосередньо встановлювати контакти з іноземними партнерами, у тому числі польськими, та здійснювати спільні проекти. Самоврядування міст є основою для того, щоб вони могли реалізовувати конкретні проекти із зарубіжними партнерами, а не лише займатися стажуванням або обміном молоддю.

Пьотр Янчарек: активність,

про яку ми щойно говорили, має за мету також і пошук працівників з України. Чи не боїтеся Ви негативних наслідків для українського ринку праці і економіки еміграції до Польщі?

андрій Дещиця: Останнім часом спостерігаємо динамічне збільшення кількості українських мігрантів в Польщі. За орієнтовними даними це понад мільйон осіб. Це явище має різні аспекти. Люди, які працюють в Польщі набувають тут певних знань, досвіду, заробляють гроші, налагоджують контакти. Це - значний капітал, коли вони вирішать повернутися в Україну, де він може бути використаний з користю для країни. Але є також і друга сторона медалі, міграція з України стає щораз більшою проблемою для українських працедавців. Це, у свою чергу, змушує їх, що безумовно позитивно, створювати для працівників кращі умови, щоб вони залишалися в країні. До цього також мобілізує певне змагання з польськими працедавцями і органами місцевого самоврядування за працівників з України. Ми живемо в час глобалізації, вільного ринку, в демократичній країні. Не можна заборонити людям шукати собі найбільш прийнятного для них місця життя і роботи.

Пьотр Янчарек: Після скасування ЄС візового режиму можна було очікувати, що українці оминатимуть Польщу і поїдуть в країни, де зарплати вищі, а умови життя і роботи кращі. однак, так не сталося. що на Вашу думку затримує українців в Польщі.

андрій Дещиця: Думаю, є кілька причин. Ми культурно, релігійно, історично і мовно близькі. Тому українцям простіше адаптуватися до

життя в Польщі, вивчити мову. Інша причина – географічна близькість. З України в Польщу і назад можна доїхати протягом одного дня. Немале значення мають також нове, вигідне, швидке і недороге авіа і залізничне сполучення, які дозволяють оминути довгі черги на автомобільних пунктах пропуску.

Пьотр Янчарек: Повертаючись до пунктів пропуску. однак, значна частина подорожуючих і надалі перетинає кордон автомобілем або автобусом. Водночас, умови перетину кордону на автомобільних пунктах пропуску протягом багатьох років далекі від будь-яких цивілізованих стандартів. Чи вживатиме українська сторона заходів з метою впливу на відповідальний за такий стан речей польський уряд?

андрій Дещиця: Ми лише можемо привертати увагу щодо цієї проблеми і робимо це, зокрема, у рамках переговорів про збільшення кількості пунктів пропуску. Простий приклад: між Польщею і Німеччиною до розширення ЄС, діяло 48 пунктів пропуску. Сьогодні на польсько-українському кордоні їх лише 8, при тому, що кількість осіб, які перетинають кордон приблизно така ж. Ми усвідомлюємо, що Польща, будучи членом ЄС, повинна деякі питання узгодити з ЄС. Але і Євросоюз зацікавлений співробітництвом з Україною. Тому, ми ведемо переговори з цих питань як з Варшавою, так і з Брюсселем.

Пьотр Янчарек: Чи не здається вам, що є значна асиметрія у зацікавленні і знаннях українців про сучасну Польщу та поляків про сучасну Україну? Українці, особливо з заходу, знають чимало

Українці в Польщі – цінний капітал також для Українирозмова з андрієм Дещицею, Послом України в Польщі

Rozmowa z Andrijem Deszczycą, Ambasadorem Ukrainy w Polsce, po polsku na stronie:http://www.natemat.com.pl/ukraine.html

про своїх західних сусідів, а поляки небагато про Україну?

андрій Дещиця: В Україні дуже зацікавлені Польщею. Це виникає з того, що Польща для українців є прикладом успішної політичної та суспільної трансформації 80-х і 90-х років, а особливо після вступу в ЄС. Ми із зацікавленням відслідковували шлях Польщі до Євросоюзу. Друга причина – зрозуміла: значна кількість українців, які живуть, працюють і навчаються в Польщі.

Але ми також спостерігаємо щоразу більше зацікавлення польського суспільства Україною. Розвиток міжлюдських контактів, поглиблення взаємодії обох сторін у рамках проектів міжрегіональної співпраці, а також розширення бізнес-контактів заохочують поляків до ближчого знайомства з Україною. Правда у свідомості поляків залишилися ще деякі стереотипи щодо нашої країни. Однак, ситуація змінюється і, я б сказав, досить динамічно. Україна і українці мають чим гордитися. Ми відкриті для наших друзів поляків і запрошуємо їх відвідати Україну, відкрити для себе її красу і потенціал.

Пьотр Янчарек: ще декілька, кільканадцять років тому поширеним явищем було використання, чи навіть обкрадання українських працівників недобросовісними

працедавцями. Тепер, здається, ринок праці став більш цивілізованим для іноземців. Які Ваші спостереження?

андрій Дещиця: Отримуємо різні сигнали, як від працівників, так і від працедавців. Більшість стосується запровадження таких рішень і практик, при яких умови праці були б ідентичними до тих, які мають поляки. Маю на увазі, наприклад, допомогу, яку отримують польські емігранти у Західній Європі. Йдеться про те, щоб українці добре почувалися в Польщі, а їх права не порушували. Ми порушуємо перед польськими колегами питання тривалого очікування на різного роду дозволи, зокрема, на продовження терміну дозволу на перебування в РП. Мабуть ніхто не передбачав появи так значного зацікавлення роботою в Польщі. Вирішити ці проблеми повинні воєводи, оскільки це проблематика державної адміністрації.

На жаль, наявні також випадки поганого ставлення польських підприємців до українців. Часом це продиктовано не стільки національністю, скільки недобросовісним ставленням працедавця до працівника. Ми голосно говоримо про ці проблеми, рекомендуємо людям працевлаштовуватися легально, читати договори, адже дуже важливо

мати правові підстави для захисту.

Пьотр Янчарек: Чи загрожує українцям, які живуть в Польщі, ріст кількості проявів ксенофобії?

андрій Дещиця: Час від часу отримуємо сигнали про антиукраїнські інциденти. Ми уважно відслідковуємо кожну справу і в межах компетенції Посольства втручаємося.

Однак, беручи до уваги чисельність української громади в Польщі, це швидше інциденти, а не тенденції. Особливо цінуємо швидку реакцію польської влади і відповідних служб на ситуації, у яких потерпіли українці на підставі своєї національної приналежності. Найважливіше, щоб зловмисники були суворо покарані, з метою запобігання подібній агресивній поведінці. Таким чином уникнемо напруження.

Пьотр Янчарек: Україна має величезний потенціал туристичний, культурний, економічний. Спостерігається також пожвавлення у популяризації країни в Польщі. Протягом останніх років українські міста, регіони та підприємства присутні на туристичних виставках. але здається, ці кроки трохи несміливі, нескоординовані, не такі ефективні, як, наприклад, промокампанії Хорватії, австрії чи Словаччини. Чи не жаль невикористаних можливостей?

андрій Дещиця: Це правда, нам потрібно чимало зробити для того, щоб краще популяризувати Україну в Польщі і у світі. Створено туристичне агентство, яке займається такою діяльністю. Плануємо у наступному році відкрити Український інститут у Варшаві, який популяризуватиме в Польщі українську культуру. Іншим завданням є створення кращих умов для подорожей Україною, над чим ми вже працюємо, створюючи нові авіа та залізничні сполучення. Динамічно покращується якість туристичної інфраструктури. Необхідно також подбати про покращення якості автошляхів. Реалізації цього не сприяє також і збройна агресія Росії. Водночас, ситуація в країні стабільна. Контрольованими українською владою територіями можна безпечно подорожувати, успішно працювати над двосторонніми міжрегіональними проектами. Презентуємо потенціал України на різноманітних виставках, які відбуваються в Польщі. Однин з прикладів – відкриття минулого тижня Українського салону на Варшавському книжковому ярмарку. Наш стенд відвідав також Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравєцкий. Це для нас честь і вагома подія.

fot. archiwum

www.natemat.com.pl Польща та Україна 3



fot. Piotr Janczarek

Новини

20 травня біля пам’ятника маршала Пілсудського зустрілися поляки – друзі України та українці. Згадували вояків Української Народної Республіки, збирали підписи під петицією про те, щоб одну з варшавських вулиць назвати «Героїв Майдану».

Цього року відзначається сота річниця відновлення незалежності Польщі, якої було досягнуто в результаті перемоги у війні з більшовиками.

– Сміливо можна сказати, що ця перемога була б неможливою,

якби не героїзм солдатів Української народної армії (УНА), яка у серпні 1920 р. захищала Львів і Замость від кінноти Будьонного, – проголосив Бартош Крамек з Фонду «Відкритий Діалог», організатор заходу.

Через 98 років ми у Польщі стали свідками наростаючої кількості націоналістичних та антиукраїнських інцидентів, спрямованих на представників української громади, чому можуть радіти тільки ті, хто бажають зла Польщі та Україні, – каже Крамек.

Під час зустрічі

неодноразово наголошувалось, що польсько-українській співпраці не сприяє ескалація суперечок щодо складної історії. А багато антиукраїнських та антипольських інцидентів мають свої зовнішні причини. Путінська Росія в даний час веде гібридну війну проти всього Заходу, але Україна взяла на себе тягар опору збройній агресії. Моральна підтримка – це мінімум того, що Польща винна Україні в сучасній ситуації.

Згадали також про роль жителів Варшави у

підтримці Помаранчевої революції та Євромайдану (включаючи лікування поранених у варшавських лікарнях, збір ліків та ін.). Біля пам’ятника Пілсудського збирали підписи під петицією про те, щоб надати одній з вулиць назву «Героїв Майдану». Ця вулиця розташована поряд з іншою, ймення якої теж нав’язує до історії та культури України, – Тараса Шевченка. Відзначення Героїв Майдану було б відповіддю на появу у Львові площі Яцека Куроня, а в Києві – вулиць Януша Корчака та Яна Павла II.

День польсько-української Солідарності

У День Солідарності вшанували пам’ять воїнів Української Народної Республіки, в тому числі річницю загибелі українського генерала Марка Безручка – захисника Замостя під час війни з більшовиками. Безручко помер у 1944 році і був похований у Варшаві. 1920 року було укладено союз між Польщею, яку представляв маршал Юзеф Пілсудський, та лідером УНР – отаманом Симоном Петлюрою. Це договір мав стати шансом для України отримати незалежність, а для Польщі – усунути загрозу сильної Радянської Росії. Польські та українська війська звільнили Київ, але

були змушені відступити до Варшави.

Переможна Варшавська битва врятувала Польщу від більшовиків, але не врятувала Україну. Під час Ризького миру, підписаного з Росією, Польща (Пілсудський тоді вже втратив владу) визнала Українську Радянську Республіку, залишивши колишніх союзників самих на полі бою. Розбита українська армія зайшла у Польщу, де вояків інтернували. «Мені шкода, панове. Мені дуже шкода», – заявив маршал Юзеф Пілсудський 15 травня 1921 року українцям, інтернованим у Каліш і Щипйорно.

Дільниця українських вояків на Вольському цвинтарі у Варшаві доглянута, нею опікується українська громада та студенти української філології Варшавського університету. 1999 року Президенти Польщі та України відкрили пам’ятник воякам УНР. На жаль, при відзначенні наступних річниць більшовицької війни чи Варшавської битви про

українських вояків (на польському боці воювали ще росіяни та білоруси) у Польщі не пам’ятали.

Союз Пілсудського та Петлюри

Publisher/Видавець: East – West Europe Media Ltd, 3 High Street, BH15 1AB POOLE, UK.Editor in Chief/Головний редактор: Piotr Janczarek, phone +48 604 201 109, [email protected], translation/переклад українською мовою: Aleksandra Bondarenko, phone: +48730104280, [email protected] Printing house: Printstore Group Kiev Ukraine.



На фото: Марина Пономаренко в Регіональному офісі, фото з архіву

Минулого року CSM відстежував більше п’ятдесяти веб-сайтів. Основними темами російської пропаганди є несприйняття НАТО, Європейського Союзу та України. Дуже популярним методом дій російських пропагандистів є «тролінг» у соціальних мережах та коментарі під статтями, розміщеними в Інтернеті. Тролі присутні на найбільших і найпопулярніших інформаційних сервісах та інтернет-порталах, особливо під статтями про НАТО, Україну та Росію. На думку експертів аналітичного центру, російська пропаганда у справі України полягає в торпедуванні добрих відносин між Польщею та її східним сусідом.

Що стосується української тематики, пропагандисти живляться емоціями, упередженнями та незнанням, закидаючи в мережу абсолютно неправдоподібні новини,

такі, як наприклад, вимога України щодо повернення Перемишля. Росія також намагається використовувати проти України польських націоналістів, схоже чинить з Литвою.

Останнім часом польські націоналістичні рухи повернуті переважно на українській тематиці, литовській та іммігрантах, хоча ще 3-4 роки тому їхня увага була зосереджена переважно на боротьбі з лівими рухами та спільнотою ЛГБТ. Росія використовує ці теми як можливість посилити розбіжності, що стаються в польському суспільстві. Кілька років у Польщі діє кремлівський рупор пропаганди – інформаційний портал «Спутник». Там теж тема України є однією з провідних.

Спираючись на забобони та націоналізм, у Польщі можна заробити політичний капітал або переслідувати свої цілі, як це робить

Росія. Ґрунт дуже сприятливий, особливо все більше після приходу до влади «Права і Справедливості». Задля правди треба визнати, що ці явища також мали негласну підтримку за попередніх урядів, у тому числі того, який називав себе проєвропейським та ліберальним – Громадянської платформи.

«(...) Історично так склалося, що в Польщі існують три двигуни запуску націоналістичних емоцій: антигерманізм, антисемітизм та антиукраїзм. (...), – пише польський політик і публіцист Павел Коваль у тижневику «Політика» («Спиною до України», 18 лютого 2018 р.).

Коваль зауважує, що вже склалася спільнота польських земляків – нових кресовян. «Сьогодні вона вже має структуру, активістів – засланих по кількох організаціях та партіях, своїх депутатів, свого духівника – ксьондза Ісаковича-Залеського, а також прихильні засоби масової інформації. І, нарешті, політичні цілі: змінити політичні союзи Польщі. При цьому може похвалитися певною ефективністю».

Пьотр Янчарек

росія під’юджує успішноРосійська пропаганда дуже активна в Польщі, – кажуть експерти з Центру міжнародних відносин (CSM). І однією з її головних цілей є спроба знищити хороші польсько-українські стосунки.

Діяльність Офісу розпочалася 27 березня цього року. Це суспільно-приватна ініціатива Гданської служби зайнятості «Працедавці Помор’я» та групи «Прогрес» Завданням Львівського офісу є заохочення громадян України приїжджати до Гданська на роботу, навчання чи проживання та надання їм усієї необхідної інформації та допомоги. Це «посольство» Гданська служитиме також налагодженню та розвитку співпраці на рівні бізнесу та місцевого самоврядування.

Відвідувачі нашого офісу дуже часто запитують про можливості навчання в Гданську. Особливо у місяці (травень /червень), коли починається період вступних кампаній у Польщі та Україні, – каже

Марина Пономаренко. Керівничка Офісу зауважує, що потенційні студенти звертають увагу і на якість, і на вартість навчання.

Висока зацікавленість також працевлаштуванням у Гданську та регіоні, особливо з початком сезонних робіт. Марина Пономаренко відмічає, що більшість людей, які шукають роботу, вже знають Польщу з попереднього перебування і розуміють, чого хочуть.

На сторінці Гданського центру зайнятості є багато вакансій у місті та поза містом, є пропозиції роботи на час туристичного сезону у Гданську. Рекомендуємо цікавитись, – заохочує Марина Пономаренко.

У діловому вимірі успіхом стало налагодження співпраці «Працедавців

Помор’я» з Львівською торговою палатою, польсько-українським бізнес-форумом та відкриття Поморського відділення Польсько-Української торгової палати.

Регіональний офіс міста Гданська та працедавців Помор’я

Марина Пономаренко - Координатор Офісу

вул. Федьковича 10, 79-018 Львівтел. +38 095 351 17 78

вайбер: +48 607 620 204e-пошта: [email protected]/ukraina

Перші місяці офісу Гданська у львові«Це був дуже правильний крок для зміцнення співпраці Гданська не тільки з Львовом, але й з іншими регіонами України», – так оцінює відкриття Регіонального офісу міста Гданська та працедавців Помор’я Марина Пономаренко, координатор проекту та керівничка офісу.


Поморське

Польща та Україна: останнім часом співпраця Помор’я та України помітно пожвавилась, особливо з львівською областю та її столицею. Які напрями співробітництва для вас є цікавими та найбільш перспективними?

Мечислав Струк: Зараз найбільш динамічно розвивається ситуація на ринку праці. Понад 90% іноземців, які працюють у Поморському воєводстві, та більше 50% іноземних студентів у поморських університетах – це українці. Більшість з них заявляють про бажання залишитись у Польщі на постійній основі; тому для нас стає викликом питання їх інтеграції та оселення в регіоні.

Поступ українських економічних реформ збільшує запити ринку, що стимулює інтерес підприємців до експорту в цю країну. Поморські компанії можуть скористатися відчутною підтримкою, якою є регіональна програма сприяння експорту – «Поморський експортний брокер», унікальна у національному масштабі. Останні візити у Львів також сприяли активізації співпраці між нашими університетами, наприклад між Гданською політехнікою та Академією образотворчого мистецтва, щодо наукового та академічного обміну. Як завжди важливим залишається питання співпраці у сфері транспорту та логістики, особливо в контексті зростаючої важливості портів Триміста.

ПтаУ: Чи зустріли ви очікувану реакцію у відповідь з української сторони?

МС: Українські партнери дуже зацікавлені розширенням співпраці з Польщею, особливо бізнесу. У середині травня у Львові відбувся «Українсько-польський бізнес-форум на Львівщині», в ході якого були представлені інвестиційні можливості області та України. Особливу зацікавленість у переговорах з представниками обласної адміністрації викликала ініціатива Поморського воєводства «Інвестуй

у Помор’я». Представники «Працедавців Помор’я», які були присутні на форумі, підписали угоду про співпрацю з Львівською торгово-промисловою палатою.

Наступного року в Гданську ми плануємо організувати подібний форум. Очікуємо, що у ньому братимуть участь представники Львівської та Одеської областей. Ідея користується великою підтримкою Генерального консульства України в Гданську.

ПтаУ: Якби Пан Маршалок мав мало часу, але хотів би показати Помор’я туристам з-за кордону, які тут уперше, куди б їх повели?

МС: Поморське воєводство – це гостинне місце, комфортне для туристів протягом усього року. За поморськими пригодами насамперед треба вирушати до Гданська. Місто налічує понад тисячу років, вражає своєю історією: і тією – з часів Ганзи, і ближчою до нас – періоду Другої світової війни чи вісімдесятих років, себто часів Солідарності. Варто скористатися зручним місцевим транспортом і побачити усе Тримісто: також Сопот та Гдиню.

Сопот – це курорт з більш ніж 150-річною традицією, гармонійно вписаний в узбережжя Гданської затоки, з найдовшим дерев’яним пірсом у Балтійському морі та сучасною маріною для яхт. Місто, яке ніколи не спить і є оазою художників, концертів та вернісажів.

Гдиня – найпівнічніша у Тримісті, вона вирізняється модерністською архітектурою та унікальним приморським бульваром. Варто вибратись на екскурсію Білим флотом, щоб побачити порт.

Тримісто – це суміш цікавих музеїв,

подій та вишуканих ресторанів, де подають місцеві делікатеси. Коли задовольните цікавість тут, варто побачити об’єкти ЮНЕСКО – замок Мальборк та рухомі дюни в Словінському Національному парку. На Помор’ї багато вражаючих атракцій, та тоді доведеться залишатися на довше або приїжджати знову.

ПтаУ: Яке місце займає туризм у економіці регіону?

МС: Туризм є важливою складовою економіки Помор’я. За період з 2012 по 2018 рік кількість туристів у нашому регіоні зросла з 5 до 9 мільйонів, з них 2 мільйони – гості з-за кордону. Кількість пасажирів гданського аеропорту збільшилася з 2,8 млн до 4,6 млн. на рік. Подібно стрімко зростає кількість пасажирських паромних перевезень до Скандинавії.

Про те, що туризм є однією з найбільш динамічних галузей у нашому регіоні, свідчить помітний розвиток туристичної інфраструктури. У самому Тримісті маємо понад 80 готелів у стандарті від однієї до п’яти зірок. Працюють понад 300 туроператорів. Поворотним моментом став 2012 рік, коли Гданськ прозвучав у контексті футбольного ЄВРО-чемпіонату. З тих пір імідж Помор’я зростає, Поморське стає впізнаванішим і все більш цінується.

Помор’я – це неабиякий брендінтерв’ю з Мечиславом Струком, маршалком Поморського воєводства

Поморське


Поморське воєводство має в собі кілька унікальних з точки зору культури, природи, етнографії регіонів і міст. Перша зустріч з Помор’ям зазвичай стається в Гданську, де є міжнародний аеропорт. Завдяки дешевим лініям Wizzair сюди легко дістатися з Києва та Львова. Гданськ – столиця воєводства, ганзейське місто з тисячолітньою історією. Він сусідствує з найвідомішим курортом Сопотом. Третім містом Триміста є модерна та сучасна Гдиня. Тримісто – це унікальний комплекс з трьох різних міських організмів, об’єднаних винятковим розташування над Гданською затокою та відокремлений післяльодовиковими моренними пагорбами від решти світу. (Про Гданськ і Сопот читайте більше у подальших матеріалах випуску).

Північні та Південні кашубиВелосипедом, байдаркою, на яхті, на серфінгу, на лижах

Це надзвичайний регіон з точки зору етнографії, культури та кулінарії. Північні Кашуби – приморський регіон. Він лежить над Гданською затокою, Пуцькою і тягнеться далі на півострів Гель. Сам півострів – вузька і довга смуга суші, що заходить далеко в Гданську затоку – одне з природних мальовничих чудес регіону.

Північні Кашуби варто проїхати на велосипеді. Достатньо пригадати про

Туристичний Шлях Північних Кашуб, найцікавішою частиною якого є велосипедний маршрут на півострові Гель. Він веде вздовж Гельської коси, що забезпечує велосипедистам чарівні види на Пуцьку затоку.

Півострів Гель – це ще й одне з найкращих місць в Європі для науки та практики віндсерфінгу та кайтсерфінгу. На Помор’ї є кілька таких відмінних місць для вітрильного спорту і водних розваг з вітрилом. Переваги місцевих водойм – широкі мілководдя Пуцької затоки, приязні до шанувальників таких активностей. Поморське також запрошує моряків – як у морські води з доброю інфраструктурою в районі Гданської затоки, так і внутрішні, на мальовниче Кашубське поозер’я.

Окраса південної Кашубщини – мальовничі озера, ліси та пагорби. Приємно оглядати їх з палуби яхти, велосипедного сідла чи байдарки. З точки зору привабливості та довжини маршрутів регіон не має собі рівних.

У воєводстві приблизно 2300 км для сплавів на байдарках на більш як тридцяти судноплавних річках.

Лижі на морі? Чому ні. У Південній Кашубщині, а також поблизу Ельблонга є кілька невеликих, але добре організованих лижних курортів. Тут розвинена сучасна інфраструктура: житло, ресторани, прокат обладнання. Завдяки чудовій підготовці лижний сезон над морем часто триває довше, ніж у горах.

Кашуби не можна не згадати в культурному контексті. Місцеві жителі – прибульці- рибалки, хоча тісно пов’язані з Польщею, досі дбайливо зберігають свою окремішність. Кашубські традиції особливі: тут живий фольклор, дуже відмінна кашубська мова, костюми та особливі ритуали використання тютюну. Ці традиції абсолютно справжні, їх обов’язково відчуєте, подорожуючи по регіону, й не тільки у скансенах, музеях та на фестивалях.


Понад 300 кілометрів балтійських пляжів, майже тисяча озер, найбільший у Польщі лісовий комплекс, унікальні не тільки у польському масштабі рухомі дюни. Крім того, Гданськ – місто з тисячолітньою історією; тевтонські замки – це лише деякі визначні пам’ятки, які чекають туристів у надбалтійському Поморському регіоні північної Польщі. Варто їх побачити також з велосипедних та водних маршрутів.

Поморське

Поморське для усіх кожної пори року

fot. pomorskie.travel

Гель

Кашуби

Бори ТухольськіВелосипедом, на байдарці, пішки

Бори Тухольські – один з найбільших лісових комплексів Польщі, займає приблизно 3 тис. км2. Переважно тут хвойні дерева, здебільшого сосни. Привабливість ландшафту підкреслює різноманітний рельєф з багатими водними артеріями. Частина лісів перебуває під охороною і має статус Національного парку.

Тухольські бори – ідеальне місце для сімейних велосипедних поїздок. Тут п’ять велосипедних маршрутів загальною довжиною майже 200 км; завдяки таким поїздкам легко знайомитись з місцевою культурою, традиціями та природою. А якщо оберете байдарки – вам на річку Брду, саме тут найпопулярніші сплави.

кочевя та ПовісляКочевя (Kociewie) є одним з

етнічних та культурних регіонів Помор’я. Це регіон з надзвичайно бурхливою, багатою на події історією, унаслідок якої залишились, наприклад, замки хрестоносців.

Повісля (Powiśle), розташоване на правому березі Вісли, в його верхів’ях, теж було свідком цікавої та щедрої на події історії; на цих землях неодноразово змінювало державність, однак сліди польськості можна знайти в багатьох тутешніх пам’ятках. Спочатку тут жили прусси, балтомовний народ, який дощенту знищили тевтонці, що вирішили завоювати ці терени і зайнятися їх господарюванням.


Поморське

fot. pomorskie.travel, UM Malbork, Dawid Linkowski

Замок у Мальборку

На Помор’ї кожен знайде щось для себе, практично в будь-яку пору року. Тут так багато пам’яток, що варто підготувати заздалегідь. Допоможе цікавий та корисний офіційний туристичний портал регіону:

www.pomorskie.travelдоступний англійською та російською мовою. На місці варто навідатись за допоміжними матеріалами в один з місцевих

центрів туристичної інформації.

Після бурхливого перебігу історії на Помор’ї залишилися величні історичні пам’ятки, в тому числі замки, які колись будували лицарі Тевтонського ордену. Найвідомішим і найбільш вражаючим є замок в Мальборку, на Жулавах, де була колись столиця чернечої держави. Замок Мальборк, зведений на березі річки Ногат, був найпотужнішою фортецею середньовічної Європи, місцем перебування великих майстрів Тевтонського ордену та резиденцією польських королів. Сьогодні ми можемо досліджувати у всій красі цей найбільший (за площею) замок у світі. 1309 року великий магістр ордена Зігфрид фон Фейхтвангер переніс столицю могутньої чернечої держави в Мальборк. Нова столиця своєю могутністю, пишністю та багатством

мала затьмарити усю Європу. 1997 року замок Мальборк був внесений до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Поморська та кашубська кухня

Кухня, безумовно, є одним з найважливіших елементів традиції та культури регіону, а ще неабияка туристична зваба. З огляду на приморське розташування, у регіоні переважають риба, гусяче м’ясо, гриби та багато овочів. Як смакує кашубська кухня можна спробувати у багатьох ресторанах по всьому регіону.

З думкою про гурманів з’явився кулінарний маршрут «Гданськ-Поморський кулінарний» . Це всесезонна пропозиція, яка дозволяє відчути справжній смак регіону, що ведеться з давньої історії та унікальних продуктів. Кулінарний маршрут включає ресторани по усьому Поморському регіоні.

культурні події

Культурна пропозиція регіону надзвичайно багата. Тут є події міжнародного значення, такі як OPEN’ER Festiwal у Гдині з плеядою світових зірок, що представляють різні музичні жанри. Джазові фестивалі, які мають хорошу репутацію. Гданськ спеціалізується, поміж іншого, на подіях, присвячених класичній музиці: проводить Міжнародний фестиваль органної музики, Моцартіану. Дуже цікавими є концерти переважно органної музики в гданських костелах. Окрема велика подія – фестиваль All About Freedom, що поєднує різні жанри мистецтва. Варто згадати ще такі події як Шекспірівський фестиваль або Міжнародний фестиваль вуличних театрів. На www.pomor-skie.travel є докладний календар подій з пошуковою системою та їх обговоренням. Безсумнівно, кожного дня знайдемо щось на своє вподобання.

Шекспірівський фестиваль


Гданськ

fot. UM Gdańsk

Пьотр Янчарек: Пане Президенте, під час попередньої розмови ми підняли тему історичної ролі Гданська та інших європейських міст у розвитку суспільств, країн та в цілому в поступі. роль міст у Європі зростає, міста все більш автономні та задають тон соціально-економічному життю. Як Гданськ відчуває себе в цій європейській міській громаді? Чи має місто достатній потенціал та амбіції здобути таку позицію в Європі, як амстердам або Барселона?

Павел адамович: Як і в XVI--XVII століттях, сьогоднішній Гданськ сам завоював можливість відігравати свою роль як самостійне місто, джерело економічного та цивілізаційного прогресу, як зв’язок між Сходом і Заходом Європи. Якщо говорити про роль міст або великих агломерацій у змінах та інноваціях, то я підтримую модель розвитку великих метрополій як полюсів зростання, що позитивно впливають на навколишнє середовище. Тому добре, що вдалось створити Метрополітальний простір Гданск-Гдиня-Сопот як асоціацію місцевого самоврядування, спрямовану на зміцнення співпраці та гармонійний розвиток всієї агломерації навколо Гданська. Враховуючи у якому швидкому темпі розвивається наша метрополія, наше надбалтійське розташування, історію та соціальний потенціал, вірю, що незабаром наша позиція в регіоні буде такою ж, яку зараз займаються вище названі Паном міста.

ПЯ: останнім часом українські міста отримали відчутну незалежність завдяки успішній реформі самоврядування. Ви бачите можливість розширення європейської спільноти міст через залучення українських метрополій? Яку роль може відіграти Гданськ у цих процесах?

Па: Для мене особисто, і як Президента міста Гданська, співпраця з українськими містами є пріоритетною серед інших форм міжнародного співробітництва. Вірю, що наша модель реформи місцевого самоврядування знайшла там своє визнання. Ми беремо участь у різних формах співпраці з українськими містами. У Комітеті регіонів, де я відповідаю за самоврядувальний аспект Східного партнерства, ми створили діючу модель підтримки місцевої демократії в Маріуполі (Донецька область) на основі структури поступової передачі знань у сфері створення громадянського суспільства в партнерстві з установами Європейського Союзу та іншими країнами. Фінансуємо там офіс LDA (Agencja Demokracji Lokal-nej, Агентство місцевої демократії). Ми знайшли партнерів – влада міста відкрита для європейських цінностей. Є й інші проекти з українськими містами: Одесою, Дніпром, Львовом і Києвом. Вірю, що можемо багато чому навчитися один в одного.

ПЯ: Гданськ – це місто Солідарності. Події серпня 1980 року, робітничі протести,

формування першої незалежної профспілки в комуністичному блоці стали безпрецедентними подіями в історії всього континенту та важливою віхою на шляху до демократії країн, що перебували під пресом СрСр. Європа та світ це помітили й оцінили. Як би Ви порівняли революцію Солідарності та київський Майдан – революцію Гідності? Чи в обох випадках людям – полякам та українцям – не йшлося про те саме? У києві люди гинули за європейські цінності, тому Майдан – це спадщина всієї Європи, а не тільки України?

Па: Вважаю, що київський Майдан був найбільшим потрясінням в Європі після падіння Берлінського муру. У розділеному українському суспільстві він залишив безцінну спадщину усвідомлення того, що Україна може і повинна прагнути до членства в ЄС. Сама Європа оцінила цей імпульс і цю жертву, надаючи українцям право безвізового перетину кордонів з Європою. Польща віддавна виконує роль адвоката Києва. Саме ця думка Ґедройця (Єжи Ґедройць – впливовий польський письменник, журналіст, дисидент, один із засновників і популяризатор політичної думки про тісну співпрацю поляків, українців, білорусів, литовців – ред.) про прозахідну, дружню до Польщі Україну, що відокремить нас від Росії, є провідною для наступних урядів та президентів Польщі. Керуємось цим і ми, влада Гданська, будуючи інноваційну модель для інтеграції іммігрантів (в основному з України) на основі взаємної вигоди і поваги до культури, мови і традицій наших гостей зі Сходу, наших нових жителів Гданська.

Попередню розмову з Президентом Павелом Адамовичем можна читати тут: http://www.natemat.com.pl/ukraine.html

Маємо амбіції та потенціал для інтеграції європейських метрополійрозмова з Павелом адамовичем, Президентом міста Гданськаrozmowa z Pawłem Adamowiczem, Prezydentem miasta Gdańska w języku polskim na: http://www.natemat.com.pl/ukraine.html


Гданськ

fot. Nicgorski, GOT

аеропортСучасний аеропорт носить

імя Леха Валенси, легендарного очільника робітничих страйків, лауреата Нобелівської премії миру. Після посадки варто навідатись у туристичний інформаційний пункт. Взяти там карти, брошури – інформацію, яка допоможе орієнтуватися у Гданську. У центр міста швидко доїдете Поморською метрополітальною залізницею, однієї з візитівок сучасного Гданська. Варто увесь час тримати у пам’яті: Поморською Метрополітальною залізницею PKM можна доїхати з- та у аеропорт. Поїзди, означені як SKM, ідеально підходять для переїзду у кожен район міста та по всьому Тримісті (Гданськ-Сопот-Гдиня). На коротші відстані краще користуватися трамваями чи автобусами.

Після полудня – перші кроки в місті

Метрополітальна залізниця та SKM завезуть до Головного залізничного вокзалу, а звідти лише кілька хвилин пішки до Старого та Головного міста.

Входом на гданське Старе Місто

є Золота Брама, надзвичайно представницька, багато оздоблена тріумфальна арка. За брамою – респектабельна гданська вулиця. В’їжджали цією брамою королівські процесії. Королівський шлях був найдовшою міською віссю європейського середньовіччя.

Прогулюючись Королівською дорогою, опинитесь біля примітної ратуші, яка спочатку була готичною, а в XVI столітті її перебудували у стилі ренесансу. Відразу ж за нею – один з найбільш упізнаваних об’єктів Гданська: фонтан Нептуна (XVII ст.). Рухаючись далі, опинитесь у іншому дуже чарівному куточку старого міста – на набережній річки Мотлави.

Тут над усім височіє гданський кран Журав, який був найбільшим портовим краном у середньовічній Європі; він же – укріплена оборонна брама на воді з двома потужними цегляними баштами.

Важко навіть намагатись описати усі найважливіші пам’ятки міста. Багато цікавої інформації знайдете в путівниках та інформаційних матеріалах, а також на порталі visitg-dansk.com. Якщо проведете трохи часу у Гданську, то потрапите на Старе та Головне місто неодноразово. Варто просто прогулюватись, занурюватись у особливу атмосферу вуличок міста, відчувати атмосферу старого Гданська.

Не оминути й Базиліки св. Марії, родом із середньовіччя. Це найбільший цегляний костел в Європі. Якщо ще матимете сили і час – підніміться на вежу, щоб помилуватися прекрасною панорамою міста. На гданському Старому

Гданськ. на мить, на довше!Тільки година перельоту дешевими авіакомпаніями з Києва та Львова – і опинитесь у Гданську. В одному з найкрасивіших ганзейських міст Європи. У місті свободи.


fot. Nicgorski, GOT

Гданськ

місті знайдете безліч чудових смачних місць, деякі дуже приємні й недорогі. Також тут безліч галерей, сувенірних магазинів і, звичайно, виробів з бурштину, яким Гданськ славиться.

Уранці – на пляж?Небагато міст у світі можуть

похвалитися такими прекрасними піщаними пляжами як Гданськ. Варто приїхати сюди хоч на трохи. Улітку скупатися і позасмагати, а у прохолодніші пори року просто погуляти узбережжям, дихати по повні груди, вбираючи дорогоцінний йод з морського бризу. Ідеально підходить для прогулянок пірс у Бжезні або прибережні алеї, що тягнуться до Сопоту й далі – до Гдині. Дорогою вас спокушатимуть таверни, що спеціалізуються на приготуванні свіжої риби з Балтійського моря.

оліваПрогулюючись

старим Гданськом, безсумнівно, звернете увагу на його стриману ганзейську красу, що ведеться з протестантської традиції. Настав час змін! Ми вже згадували залізницю SKM – нею дістанемося до

Гданська-Оліви. Це колишнє цистерціанське абатство, також з середньовічною історією. Оліва, однак, протистояла протестантизму, і навколо абатства виростало дуже чарівне місто. Тут абатський Палац, оточений прекрасним парком, та один з найдовших у Європі костелів – Олівський кафедральний собор. Храм славиться чудовим органом. Історія собору нараховує 800 років, а сама будівля поєднує в собі романські, готичні та барокові риси. Знаменитий Олівський орган створили на зламі XVIII i XIX ст. Цей грандіозний інструмент має вісім тисяч труб, які оточені десятками рухомих фігур ангелів, що наче підіграють на інших музичних інструментах. Варто послухати звучання олівського органу, хоча б під час коротких показових концертів, які відбуваються досить часто. Оліва також славиться своїм зоологічним садом, також варто бачити середньовічну водяну кузню.

Вечір у Гданську?Гданськ – це місто, де не

хочеться спати. Просто шкода часу. Прогулюючись містом, ви вже примітили чимало затишних ресторанів, таверн та барів. Багато з них пропонують місцеві страви. Чудові місця для пізньої вечері, відпочинку з кухлем пива або келихом вина. А куштували ялівцевий Махандель? А Гольдвассер – особливу трав’яну настоянку з пластівцями золота? Веселитися до ранку можете у колишній верфі. Це найновіша розвага міста. На давніх теренах суднобудівного заводу зараз

льофти та індустріальні клуби. Не забудьте відвідати Гданський суднобудівний завод протягом дня. Це цінна пам’ятка і місце народження Солідарності. Варто відвідати цікаву постійну експозицію Європейського центру солідарності, що неподалік.

Після вечері у котромусь з чарівних ресторанчиків на Довгому Узбережжі чи на Шафарні, на другому боці Мотлави, можна піти у Гданський шекспірівський театр,

який нагадує про єлизаветинську епоху й є гордістю міста. Дуже оригінальна будівлі театру має розсувний дах. На виставах, вдивляючись у акторів у променях сонця, легко перенестись уявою у Англію XVI століття.

Меломанів запрошує Польська Балтійська Філармонія, яка міститься у ідеально переобладнаних приміщеннях колишньої міської електростанції.

Маємо ще трохи часу

Якраз, щоб вирушити на кілька годин прокататись водним трамваєм


Гданськ

fot. Nicgorski, GOT

(F5) до Вестерплатте та фортеці Віслоустя. На Вестерплатте почалася Друга світова війна, а фортеця – унікальна пам’ятка фортифікаційного мистецтва.

A може по бурштин? Найкращим часом для збирання бурштину є ранок. За бурштином варто вибратись на дикий пляж на Собєшовському острові. Увага! Уранці можна зустріти тюленів.

Національний музей. Це тут зберігається фантастичний і унікальний свого роду «Страшний суд» Ганса Мемлінга. Картина представляє бачення судного дня пензлем чудового голландського художника; у музей потрапила – була воєнним трофеєм відомого гданського корсара Пауля Бенеке. У музеї також представлені колекція

голландського мистецтва та гравюри Альбрехта Дюрера.

Гданськ з дітьми Зоологічний сад

Один з найкращих у Польщі, мальовничо вписався у різноманіття терену, дає можливість тісно контактувати з природою, ознайомитись з рідкісними видами. Цікавою ініціативою є «малий зоопарк», де діти можуть гладити і годувати деяких тварин.

Центр ГевельянумІнтерактивний музей науки,

який дозволяє дітям і молоді легше зрозуміти точні науки, особливо астрономію.

Національний морський музей

Це чотири об’єкти, розташовані по обидва боки річки Мотлави. У музеї, поміж іншого, проводять інтерактивні заняття для дітей про плавання, суднобудування та інші на морську тематику.

Приморські пляжіУ Гданську сім пляжів, на які

зручно дістатись з центру міста. Найдавнішим пляжем на усьому узбережжі вважається Бжезно. На пляжах виділено охоронювані купальні зони з розвиненою інфраструктурою.

Panienka z okienka – Дівчина у вікні

Це постать молодої гданської міщанки, яка закохалася в моряка. Дівчину можна побачити на вулиці Длугі Тарґ, у вікні будинку номер 43. Визирає вона навесні та влітку о 13-00

Рейси по Гданській затоці

Екскурсію Затокою можна почати з корабельної пристані над Мотлавою біля Старого міста.

Zdjęcia: Piotr Janczarek, Maciej Nicgorski,

Gdańska Organizacja Turystyczna

Золоте століття ГданськаІсторія Гданська сягає 980 року і пов’язана з появою чеського єпископа Войцеха, який прибув у ці краї навертати у віру прусів. За свої діяння єпископ заплатив життя, ставши святим. Його справу мали продовжувати лицарі Тевтонського ордену, яких запросив на ці землі польський князь. Фатальне рішення! Наступні довгі роки точились запеклі війни між Польським Королівством та монаршою державою. Та, зрештою, місто стало належати Польщі. Прихильність гданських міщан, культурно та етнічно пов’язаних з німцями, польські королі завойовували численними привілеями. Гданськ надзвичайно багатів з торгівлі зерном, яке сплавляли Віслою до порту, поміж іншого, до речі, з теренів нинішньої України. Це було золоте століття в історії міста, відголоски якого можемо знайти у сучасному Гданську.

Практичні порадиДо Гданська найпростіше, найзручніше і відносно недорого можна долетіти авіарейсами Wizzair з Києва та Львова: www.wizzair.com

Проживання знайти на порталах Booking.com, Trivago чи на туристичній інтернет-сторінці міста.

Офіційний сайт міста: www.gdansk.pl

Офіційний туристичний інтернет-портал міста: www.visitgdansk.com

З часів середньовіччя до Гданська звідусіль прибували циркачі, акробати, жонглери, театральні трупи. Показували різні дивовижі, екзотичних тварин. Ярмарок святого Домініка проходив щороку протягом кількох століть і став важливим святом для міста. Традицію порушила Друга світова війна. А повернулись до традиції знову 1972 року.

Домініканський ярмарок проходить у декораціях Старого міста. Його сила – у особливому настрої, неповторній атмосфері та великій пропозиції проведення дозвілля. Вулиці під час ярмарку полонять музики, міми, яскраві постаті, серед яких головний малиновий півень –

символ Ярмарку святого Домініка. Майстри, художники та антиквари пропонують речі, які не знайти ніде більше: старі, цікаві, рідкісні, дивовижні, необхідні та зовсім непотрібні.

На кожному кроці натрапляємо на регіональні та екзотичні делікатеси: випічку, сир, ковбаси, спеції, каву, чай, консервацію, наливки. Багато розваг для наймолодших – майстер-класи, театральні вистави, ігри та розваги. Вечори після ярмаркування сповнені музики та доброї енергії.

Щороку на ярмарок збираються натовпи. Чимало гостей приїжджають спеціально на цей захід, щоб віддатися веселій, азартній, дружній

атмосфері, набратися незабутніх вражень та чудових спогадів.

Ярмарок святого Домініка завжди починається в останню суботу липня і триває 23 дні. Запрошуємо!www.jarmarkdominika.pl


Гданськ

fot. Dawid Linkowski

Ярмарок святого Домініка в Гданську. Вже 758 років!У 1260 році папа Олександр IV дозволив гданським домініканам провести ярмарок з нагоди Дня святого Домініка в серпні. Сьогодні Домініканський ярмарок відвідує 6 мільйонів гостей, і це одна з найбільших туристичних подій літнього сезону в Гданську – найбільша торговельно-культурна подія просто неба в Польщі, одна з найбільших в Європі.


Гданськ

Польща та Україна: чи диплом Гданського університету є хорошим початком кар’єри в Польщі та Європейському Союзі для студентів з України?

арнольд клончинський: Гданськ – це місто, яке віддавна називають «Воротами у світ». Сьогодні Гданськ так само притягує людей своєю красою, місцем розташування, а насамперед великими можливостями професійного зростання та навчання.

Коли мова про Гданський університет, варто підкреслити, що як один з 14 польських університетів він опинився в першій тисячі кращих академічних університетів світу в міжнародному рейтингу QS World University Ranking 2019. Гданський університет також може пишатися тим, що посів десяту сходинку серед 128 класифікованих університетів Польщі за найновішим рейтингом UniRank Polish University Ranking 2018. Все це свідчить про високу позицію нашого університету серед європейських.

Про рівень навчального закладу і цінність його дипломів свідчать кар’єри його випускників. Одним з них є колишній президент Александр Квасневський, інший – Лех Качинський, був багаторічним співробітником нашого університету. Нинішній голова Європейської Ради Дональд Туск вивчав тут історію. Кар’єри колишніх студентів у різних сферах публічного життя є вагомим свідченням рівня освіти.

У Гданському університеті ми проводимо дослідження світового рівня; саме у нас ведуться два з семи найважливіших дослідницьких проектів у Польщі, а саме – Міжнародний центр досліджень протипухлинних вакцин та Міжнародний центр теорії квантових технологій. У 2017 році університет зайняв третє місце в Польщі

серед дослідницьких центрів, які зголошували найбільше винаходів до Європейського патентного відомства.

ПтаУ: наскільки навчанням у Гданському університеті цікавляться студенти з України? Який ваш досвід, і як навчання у вас оцінюють самі студенти?

AK: Студенти з України є однією з найбільших груп іноземців, які навчаються в нашому університеті. Деякі з них використовують спеціальні програми, запущені університетом. Ми маємо єдиний у Польщі проект безкоштовного навчання для вступників з України, створений за ініціативою професорки Марти Коваль, який успішно розвивається. Ним користуються десь 20 осіб на рік. З 2014 по 2017 рік у рамках цього проекту ми прийняли на навчання 42 особи. Діє ще спеціальна програма підтримки кримських татар, які теж можуть навчатись безоплатно. Крім того, велика група навчається платно.

У анкетах, які заповнюють усі студенти, оцінка викладання дуже добра, як і оцінка умов навчання, тобто інфраструктури. Кампус університету є одним з найсучасніших у Польщі , розташований у центрі міста поряд з великим бізнес-центром. Студенти з України обирають переважно філологічні та економічні спеціальності.

ПтаУ: Які пріоритети вашого університету в навчанні студентів, мається на увазі, насамперед, іноземних?

AK: Гданський університет пропонує 80 напрямів навчання та 230 спеціальностей у рамках навчальних курсів. Кілька з них ведуться англійською мовою, наприклад, «Міжнародний бізнес», «Європейське і міжнародне ділове право», «Міжкультурні та ділові відносини» та «Культура комунікації».

Як бачите, ми націлені на освіту, тісно пов’язану з потребами ринку праці. Навчальні програми створюються у співпраці з експертами та майбутніми роботодавцями, а студенти проходять підготовку в найкращих профільних установах та підприємствах.

ПтаУ: Чи студенти-іноземці з-поза Європейського Союзу можуть розраховувати на якусь допомогу, підтримку з боку викладачів і керівництва вузу під час вступу, а потім при подальшій кар’єрі?

AK: Прийом на навчання осіб, які мають Карту поляка, відбувається через інтернет, всі інші проходять через Міжнародний офіс, який постійно допомагає та пояснює, які формальності необхідно виконати для того, щоб стати студентом нашого університету. Крім того, маємо Школу польської мови, де кожен може вивчати польську, вже будучи студентом. Тимчасову або постійну роботу допомагає знайти Офір кар’єр.

У наш час сучасний університет повинен також давати можливість реалізовувати не тільки наукові потреби, наприклад ми маємо великий вибір художніх та спортивних занять. У Гданському університеті діють три театральні групи, хор, танцювальні колективи, групи, які знімають документальні та художні фільми, є наше університетське радіо. Багато наших митців здобувають лаври перемог на вітчизняних та закордонних конкурсах, як і наші спортивні команди. Недарма Гданський університет посідає третє місце серед усіх університетів Польщі на академічних чемпіонатах Польщі.

Гданський університет – ворота до міжнародної кар’єриІнтерв’ю з доктором габілітованим арнольдом клончинським, професором екстраординарним Гданського університету, проректором зі студентських питань.

Сопот уранці?Хочете на прогулянку міським

бульваром аж углиб моря? Це найпопулярніший шлях у Сопоті, який починається біля залізничного вокзалу. Звідси кілька кроків до вулиці Героїв Монте-Кассіно, яку називають Мончяк. Спочатку вулиця дереться угору, де на вершині височіє

неоготичний костел початку XX століття, а потім Мончяк спадає вниз до моря. Це улюблене місце прогулянок туристів та жителів міста повсякчас та кожної пори року. Пішохідна вулиця довжиною 600 метрів улітку перетворюється на барвисту людську річку. По обидва боки вулиці – мальовничі кам’яниці

XIX - початку XX століття, галереї, безліч кав’ярень, ресторанів та пабів. Тут варто зупинитися на ранкову каву чи сніданок. Серед багатьох цікавих будівель важко не помітити Кривий будинок, який потрапив у список найдивніших будов у світі. Ближче до кінця вулиці побачите – і завітайте!

– міський центр туристичної інформації.

Природним продовженням вулиці є сопотське моло - дерев’яний пірс, який на півкілометра виходить у води Гданської затоки. Це, безумовно, найбільш характерний об’єкт міста, візитка Сопота. Перший пірс тут був побудований 1827 року, згодом його розбудували. Сучасний причал зберіг свою колишню форму, а місця для пришвартування яхт з’явилися пізніше.

Після обіду на пляж?Пляжі Сопота у всій їх красі буде

видно з пірсу. Широкі, піщані, вони славляться чистотою і чарівністю. У Сопоті аж 4,5 км пляжів чекають любителів вилежатись та позасмагати; сопотські пляжі далі плавно переходять у пляжі Гданська та Гдині. Сопотський пляж добре доглянутий, належить до найкращих пляжів над Гданською затокою; він у топі всіх національних рейтингів за критеріями чистоти, утримання та безпеки. На пляжах варто бувати не тільки влітку. Вони, як і приморські алейки, кожної пори року є надзвичайно чарівним


Сопот

fot. UM Sopot, Piotr Janczarek

Елегантний курорт з двохсотрічною традицією

У Сопот варто приїхати кожної пори року: на день, на вікенд чи на довший відпочинок або оздоровлення. Навіть найбільш вимогливі туристи не будуть розчаровані. Це місто має в собі щось.

місцем для надморських прогулянок і дихання йодом. На березі моря безліч ресторанів, пабів, барів, багато з яких спеціалізуються на рибних стравах. Ідеальне місце для обіду.

Увечері?Увечері життя в Сопоті

переміщується на вже знану нам вулицю Героїв Монте-Кассіно. Кожне приміщення заповнюють натовпи людей, які бродять вулицями у пошуках ще більших розваг. Відмінне місце для вечері, місцеві ресторани подають страви кухонь усіх куточків світу. Вночі життя міста переміщається в клуби.

Сопот має теж багату культурну пропозицію: театри, концерти, кінотеатри. Варто перевірити у центрі туристичної інформації, що саме буде відбуватися в місті під час вашого перебування.

Інші дніВарто йти на прогулянку до

верхньої частини міста, трохи далі

від моря. Тут багато чудових зразків сопотської архітектури XIX-XX століть, вдало вписаних у природне оточення. Варта уваги Лісова опера. Сопотський амфітеатр відомий віддавна завдяки Міжнародному пісенному фестивалю. Зараз він називається Сопотський фестиваль (Sopot Festiwal), а раніше мав назву Фестиваль Інтервізії (Festiwal Inter-wizji). Лісову оперу збудували 1909 року.

Сопот – це курорт, оздоровниця, де варто зупинитися на довше. Місто вирізняється розвиненою інфраструктурою. Нічліги тут пропонують як затишні камерні пансіонати, так і п’ятизіркові спа-готелі. Новозбудовані об’єкти влаштовуються по-сусідству з історичними, серед яких варто згадати хоча б легендарний, шанований Гранд Готель. Місто приваблює любителів нічного клубного життя, а також шанувальників спокійного відпочинку.

Сопоткурорт повен життя!

Сопот

Історично і сучасноІсторія Сопота як курорту сягає XVI ст., коли багаті гданські міщани почали будували тут свої літні резиденції. Перші купальні та Головний курортний будинок з’явилися на початку XIX ст. З цього ж періоду походить знаменитий сопотський пірс. Сопот динамічно розвивався протягом усього XIX ст., а 1901 року отримав міські права та став модним європейським курортом. Під час війни місто, на щастя, не постраждало; після її закінчення німецьке населення виселили, замінивши його поляками. У соціалістичні часи Сопот продовжував свої курортні та відпочинкові традиції. Новий етап розвитку Сопота почався після 1990 року, коли місто збагатилося сучасною інфраструктурою. Сьогодні місто разом із Гданськом і Гдинею є частиною міської агломерації та одним з найпопулярніших та цінних курортів у Польщі та Європі.

http://visit.sopot.pl/


Бидгощ

fot. UM Bydgoszcz

Польща та Україна: Пане Президенте, дивлячись на сьогоднішні польсько-українські відносини, ми бачимо, з одного боку, велику імміграцію українців до Польщі, а з іншого – зростання ксенофобських настроїв, неприйняття новоприбулих, і це – за підтримки правлячих політичних кіл. Як Ви оцінюєте, чи можемо ми вирішити цю проблему як суспільство?

рафал Бруський: Бидгощ є одним з тих польських міст, яке українці охоче обирають для життя, навчання та роботи. Місцевий ринок праці, особливо Бидгощ, безумовно, є простором, в якому ми відкриті на працівників з України та інших країн.

Бидгощ займає високе місце в рейтингу міст з точки зору відкритості до інших. Результати оцінювання відкритості міст з’явилися на підставі аналізу того, в яких містах знаходить роботу найбільша кількість іноземців, а також – в яких найнижча статистика злочинів на расовому та національному рівнях (відповідно до розміру міста). У цьому рейтингу (див. «Безпечні та відкриті міста», Доповідь польського Фонду Роберта Шумана та Фонду Конрада Аденауера у Польщі, Europolis, Варшава, травень 2017 р.) Бидгощ зайняв високе п’яте місце. Результатом, але в певній мірі і причиною цього стану справ є, серед інших, той факт, що Бидгощ знаходиться також у лідерах польських міст (також на п’ятому місці), до яких приїжджає найбільше громадян України. Місце у такого типу рейтингу розраховується за кількістю дозволів на роботу, виданих на рік, відносно кількості населення

працездатного віку (15–64 років) і у порівнянні до останніх років.

Ми також розпочали в Бидгощі програму «Відкритий і толерантний Бидгощ», в рамках якої проводимо серію заходів, що показують наше місто відкритим для інших, без упереджень з огляду на національність, світогляд, колір шкіри чи сексуальну орієнтацію. Також створили спеціальну освітню інтернет-сторінку – Школа відкрита та толерантна – для молоді: https://otwarta.bydgoszcz.pl/szkola--otwarta/

Польща та Україна: Може у ситуації, коли зовнішня політика на центральному рівні помітно заплуталась, необхідно більше залучитися місцевим органам влади, президентам міст чи маршалкам воєводств до будування більш сприятливих відносин із сусідами?

рафал Бруський: Органи місцевого самоврядування такі щоденні контакти підтримують та розвивають. Більшість міст у Польщі мають партнерів за кордоном – у Бидгоща є два міста-партнери в Україні – це Кременчук та Черкаси. Наші представники постійно спілкуються, зустрічаються на регулярній основі, обмінюються досвідом – останнім часом особливо інтенсивно щодо поводження з відходами. Тому я можу з повною відповідальністю сказати, що контакти на рівні органів місцевого самоврядування ведуться постійно і оновлюються. Чиновники місцевого

самоврядування обмінюються досвідом, діляться проблемами своєї маленької батьківщини, спільно шукають рішень. Це справжня і дуже часто вимірювана співпраця.

Польща та Україна: Яку користь можуть мати міста, громади від імміграції українців? Чи готові міста до цієї імміграції?

рафал Бруський: Мені важко судити про інші міста, я можу говорити про Бидгощ, який, безумовно, готовий. Більше того, цей процес вже прогресує, і я думаю, що жителі проходять тест на толерантність. Бидгощ історично був мультикультурним містом, тому ми маємо хороші традиції. Українці вже живуть над річкою Брдою, добре асимілюються і до них ставляться відкрито і з повагою.

Бидгощ - місто відкритерозмова з рафалом Бруським, президентом міста Бидгоща

22 Польща і Україна www.natemat.com.pl

fot. Michał Czacharowski, Wojtek Jakubowski, UM Gdyni

Бидгощ

Польща та Україна: Пане Професоре, більшість студентів з України, безсумнівно, зацікавлені в подальшій кар’єрі, чи то в Польщі, чи в Євросоюзі. навчання в Університеті технології та природничих наук може бути добрим початком такої кар’єри?

адам Гадомський: Звісно що так. Наш університет – це державний вищий навчальний заклад з майже сімдесятирічною традицією. Має три рівні вищої освіти: інженерський, магістерський та освітньо-науковий (ІІІ ступеня) відповідно до вимог Болонської системи, з належною кількістю так званих кредитних пунктів. Наші дипломи визнаються у всьому Європейському Союзі. Для студентів це дає більше шансів отримати роботу на міжнародному ринку праці. Навчаємо студентів на семи факультетах, на майже сорока спеціальностях. Наші випускники високо цінуються на польському ринку праці. Ми знаємо, що їх охоче беруть на роботу за кордоном та у міжнародні організації. Добрій освіті наших студентів сприяє інтернаціоналізації університету (програма Еразмус+ і міжнародні стипендії), а також власні ініціативи для їх розвитку, наприклад, залучення до процесу патентування наукових і технологічних досягнень. У рамках програми Еразмус+ та через партнерські контакти студенти, які навчаються на УТП, проходять стажування у вітчизняних та іноземних компаніях.

ПтаУ: що отримують студенти-іноземці завдяки навчанню у вас?

а.Г.: Насамперед добрі знання зі спеціальності, підкріплені практикою на підприємствах, а також можливість патентувати власні винаходи. Крім того, наші студенти користуються можливостями

міжнародних зв’язків університету. Це, в свою чергу, створює унікальну перспективу для студентів-іноземців бути конкурентоспроможними на ринку праці. Підтверджує наш імідж той факт, що в академічному році 2018/2019 ми будемо приймати стипендіатку Фулбрайта з США. Для підвищення кваліфікації молоді науковці та студенти все частіше звертаються за міжнародними стипендіями. Більш досвідчені науково-дидактичні працівники виграють національні та іноземні гранти, в яких також беруть участь студенти з різних країн. Ми запросили до нас викладати першого іноземного професора (з США) – це перший крок

перед наступними. Іншого кандидата visiting professorship , на наступний навчальний рік, маємо з Іспанії. Варто також згадати про співпрацю з кількома американськими учбовими закладами. Починаючи з 2016 року, вже втретє, група з десяти американських студентів приїжджає до УТР на науково-дослідні проекти, які координують обрані ними (із співробітників університету) наставники. Превалює біотехнологія,

генетика та біомедична техніка, що підтримується ідеями та рішеннями з галузі біоінформатики та науки про біоматеріали.

ПтаУ: на яку підтримку, допомогу може розраховувати кандидат на навчання, а потім – студент з України?

а.Г.: Майбутній студент з України отримує підтримку та допомогу від Департаменту міжнародної співпраці на кожному кроці процесу набору. Поміж іншого, ми допомагаємо з поселенням (університет має свої, добре обладнані, студентські гуртожитки). Під час так званого першого візиту вступника в університет можемо, на його прохання, надати проживання на час вступу також його батькам чи опікунам.

Студенти, які мають Карту Поляка, не платять за навчання, сплачують

лише невеликий вступний внесок, так як і польські студенти. Українські студенти, які не мають Карти Поляка, вчаться платно, але для них – найнижча плата за навчання з усіх можливих платних послуг УТП (трохи більше двох тисяч злотих за навчальний рік). У рамках спеціальних домовленостей з українськими університетами-партнерами, як наприклад, Хмельницький університет, можемо знизити і цю оплату, або тимчасово відмінити. Для українських

студентів, які недостатньо добре володіють польською та англійською мовами, УТП організовує підготовчі мовні курси. Декани, відповідальні за іноземних студентів, стежать за їх потребами під час перебування у нашому університеті, надаючи підтримку та консультації. На УТП, на декількох факультетах, є професори з України – тому наш університет і з цієї причини є сприятливим для українських студентів.

навчання на УТП - перший крок до міжнародної кар’єрирозмова з професором, габілітованим доктором інженерних наук адамом Гадомським, проректором з міжнародної співпраці Університету технологій та природничих наук у Бидгощі.


Бидгощ

fot. Mieczyslaw Stachowiak

Польща номер 5 - UTP€¦ · України. Ми живемо в час глобалізації, вільного ринку, в демократичній країні.

Documents