Криниці щедрої душі - Бібліографія

РІВНЕНСЬКА ДЕРЖАВНА ОБЛАСНА БІБЛІОТЕКА

Серія „Дослідники Рівненського краю”

Криниці щедрої душі

До 70-річчя з дня народження Григорія Семеновича Дем’янчука

Біобібліографічний покажчик

Рівне – 2006

RIVNE STATE REGIONAL LIBRARY

Series “The Rivne's Region Reseachers”

The Wells of Rich Soul

To Hrehory Semenovych Demianchuk’s

70-years Anniversary

Biobibliografical List

RIVNE – 2006

2

ББК 91.28 К 824 Криниці щедрої душі: До 70-річчя з дня народження Григорія Семеновича Дем'янчука:

Біобібліогр. покажч. / Укладачі: Н.М.Кожан, Н.О.Нікітіна; Редактор Л.Г.Сахнюк. – Рівне: Волинські обереги, 2006. – 72 с. + іл. – (Сер. „Дослідники Рівненського краю”)

Біобібліографічний покажчик присвячено Григорію Семеновичу Дем'янчуку, відомому Рівненському журналісту, літератору, краєзнавцю, громадському діячу та приурочено до 70-річчя від дня його народження.

До видання включено бібліографічні описи окремо виданих творів Г.С. Дем'янчука, публікацій в збірниках, газетах та журналах, матеріали про його життя та діяльність. Видання доповнене довідковим апаратом та фотоілюстраціями.

Покажчик стане в нагоді історикам, краєзнавцям, філологам, літераторам, бібліотечним працівникам, студентській молоді та всім, хто по-справжньому закоханий у рідний край. Укладачі Н.М. Кожан – головний бібліотекар сектору краєзнавчої літератури та бібліографії Рівненської державної обласної бібліотеки Н.О. Нікітіна – бібліотекар сектору краєзнавчої літератури та бібліографії Рівненської державної обласної бібліотеки Консультант І.В. Мілясевич – кандидат педагогічних наук, доцент Рівненського державного гуманітарного університету Редактор Л.Г.Сахнюк – зав. редакційно-видавничим відділом

Рівненської державної обласної бібліотеки

Комп'ютерний набір Тирак З.М., Давидчук І.В. Ком'ютерний макет Л.Г.Сахнюк

ISBN 966-416-022-9 © Рівненська державна обласна бібліотека, 2006

© Видавництво «Волинські обереги», 2006

3

Від укладачів

Де б він не був – він завжди і скрізь пам’ятав, сином якого народу він є.

Пшеничний М. Григорій Дем’янчук:

Літ. портр. – Рівне, 2001. – С.19.

Третій випуск біобібліографічного покажчика серії „Дослідники

Рівненського краю” присвячено Григорію Дем’янчуку (1936-2001). Ім’я цієї непересічної особистості добре знане і шановане на

Рівненщині. Понад 40 років свого творчого життя Григорій Семенович присвятив вивченню історії, культури, літератури, мистецтва нашого краю.

Журналіст за фахом, він розповідав про видатних земляків-сучасників про постаті та події далекої та близької історії.

Але найулюбленішою темою Григорія Дем’янчука була природа. В багатьох своїх публікаціях талановитий довідник-краєзнавець розшифровував її тайнопис, писав про красу Рівненської землі.

Григорій Дем’янчук залишив нам свої щирі й теплі книги, газетні та журнальні матеріали, публікації в наукових збірниках.

Читаючи і перечитуючи їх, ми черпаємо все нові і нові знання, вчимося пізнавати і любити рідний край.

Бібліографічний покажчик підготовлено до 70-річчя з дня народження Григорія Дем’янчука.

У посібнику відображені документи (книги, статті із видань, що продовжуються, збірників, журналів, газет), які були опубліковані в 1958 - 2006 роках. Відбір матеріалів завершено 31 березня 2006 року.

Матеріали, які переглянуті укладачами de Viso, знаходяться у фондах Рівненської державної обласної бібліотеки. Доповнюють посібник документи із архіву Г. Дем’янчука (позначені сиглою 1), та приватної бібліотеки І. Пащука (позначені сиглою 2).

Григорій Дем’янчук публікувався на сторінках преси під декількома псевдонімами: Г.Д. (позначено в покажчику (*), Григоренко Д. (* * ), Плужняк Г. (* * * ), Дм. Янчук (* * * * )

Покажчик складається з таких розділів: Твори Григорія Дем’янчука

Окремо видані твори Публікації в збірниках та альманахах Публікації в збірниках наукових конференцій Публікації в періодичних виданнях Рецензії та відгуки на книги Відгуки на театральні вистави Відгуки на кінофільми Редагування. Упорядкування. Рецензування. Консультування.

4

Про життя та творчість Рецензії та відгуки на твори Григорія Дем’янчука Вшанування пам’яті Твори, присвячені Григорію Дем’янчуку В середині розділів документи розташовані в хронології їх

публікацій, в межах року – в алфавіті прізвищ або назв творів. Документи у посібнику мають довідкові анотації. Бібліографічний опис здійснено згідно ГОСТ 7.1-84

„Библиографическое описание документа”. В описі використано скорочення слів згідно ДСТУ 3582-97 „Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі”.

Допоміжний апарат складається з іменного покажчика та списку переглянутих періодичних видань.

Фотографії, фотокопії документів надані із архіву Г.С. Дем’янчука. Посібник розрахований на науковців, викладачів, студентів,

краєзнавців, а також всіх, хто цікавиться життям та творчістю Григорія Дем’янчука.

Укладачі вдячні за надану допомогу у підготовці покажчика Любові Миколаївні Дем’янчук, дружині письменника, Богдану Йосиповичу Столярчуку, доценту Рівненського державного гуманітарного університету та Івану Григоровичу Пащуку, голові Рівненського обласного краєзнавчого товариства Всеукраїнської спілки краєзнавців.

5

ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ Микола Пшеничний

ГРИГОРІЙ ДЕМ'ЯНЧУК: ЛІТЕРАТУРНИЙ ПОРТРЕТ

У нашім Ріднокраї джерела пульсують, як невтомні серценята. І пильно дивляться

нам у вічі, наче запитують: чи живемо джерельно, чи думаємо джерельно, чи працюємо джерельно?..

Григорій Дем'янчук джерела не просто любив - він їх обожнював. Бо вони

благословили його долю ще ізмалку та й до останнього подиху. Во ім'я Землі Рідної Української, Правди Сущої й Невмирущої.

Його біографія не стільки у численних анкетах та інших документах із печатками та без оних, скільки - у книжках (а їх вийшло у Львові, Києві, Рівному півтора десятка). Колись напівжартома-напівсерйозно Григорій Семенович казав:

- Не знаю, чи багато книжок вдасться благословити у світ (очевидно, малися на увазі не лише власні, а й ті, які він редагував, упорядковував, до яких писав передмови та наукові коментарі), достеменно відаю тільки про те, що навряд чи стану автором солідної ощадної книжки...

Погортаймо ж разом тисячі його газетних публікацій, і журнали київські ще 1960-х років, де друкував статті талановиті, дискусійні, вкрай актуальні, позаяк спроектовані на явище дивовижне в українському красному письменстві, котре нині вже стало історією як вибухова хвиля шестидесятників, і рецензії на твори молодших і старших колег по перу, і власне прозові (краєзнавчі, публіцистичні, народознавчі, наукові) видання. Зустріньмося з тими, кого він знав і любив, послухаймо, що розкажуть герої його нарисів і репортажів, що згадають ті, кого він благословив щиро в журналістику, літературу, науку, що пам'ятають про нього оспівані ним Соколині гори й Горинь-ріка, високочолі береги Смотрича і Тарасове джерело, кам'яна діброва у Берестовецькому й Івановодолинському базальтових кар'єрах і карстові озера на Поліссі, неперецвітна азалія і стежки купрінської Олесі, змеліоровані ріки й червонокнижні чорні лелеки, дерманські животоки і крем'янецькі легенди, завишнений Вишнівець і реліктова Вишнева гора...

А все ж найсвятіше, найсокровенніше, найнезабутніше - у рідному селі Карпилівці, що по шляху з Острога на Крем'янець, де заверблені береги річечки Вілії, куди завше праглося приїжджати ще і ще, до батьківського обійстя неподалік Наталчиної криниці:

"Стою і дивлюсь... Он там, з-під дубових брусів, вибиваються два живці. Розприскуються, переблискують у промінні полуденного сонця рої легесеньких піщинок. Так було і колись... Тільки тоді оцей тихий виплив кришталевої води вабив мене незбагненною таїною. Нині знаю, що це всього-на-всього "потік води, що утворюється внаслідок виходу підземних вод на поверхню землі". Але плин "животоків" (а так у селі іноді називали джерела) залишився таїною і досі. Бо ж усе-таки вони, скільки б їх не було на землі та як би довго і часто ми в них не вдивлялись, не стають для нас явищами буденними, усе життя вражають дивоглядною животворчістю природи. Здається, то Земля так дихає...".

Це - із книжки "Семи криниць водиця", десятитисячний тираж якої на вельми пристойному поліграфічному рівні побачив світ року 1984-го. А перед цим були, — в тому ж Львівському видавництві, — "Барви Полісся" (1975), "Над Горинь-рікою" (1977) та інші збірки, до лаконічного аналізу яких ми ще повернемося.

*** Про моря юний Грицько знав ще у ранньому дитинстві. Бо джерела ж - народжують

струмочки; ті, зливаючись, обнімаючись, — утворюють річки; менші річки — впадають у більші; а вже ті - поспішають до моря. Чи не вперше почув про це від старого

6

вілійського учителя Дмитра Протасовича Білоуса, який підміняв бібліотекарку Віру Лаврентіївну, коли та хворіла. А Карпилівка і Вілія - поруч. А книжок у Вілії ого-го скільки! Немало перечиталося у шкільні роки, немало перемріялося, а згодом стало й темою прекрасних нарисів, як, зокрема, і цей - "Верби над Вілією", котрий ввійшов у дебютну книжку:

" - А правда, що Вілія впадає в Чорне море? - Трохи правда, а трохи й ні, - Дмитро Протасович розстелив перед нами карту. -

Дивіться: Вілія впадає у Горинь, Горинь - у Прип'ять, Прип'ять - у Дніпро, а вже Дніпро - у Чорне море.

Борис усе ще допитувався: - А Горинь більша за Вілію? Краща? Дмитро Протасович терпляче роз'яснював: - Більша. А чи краща - не знаю. Вона не має отих старих верб... Бачили біля млина? - Ну й що? - невгава Борис. - Над Горинню, мабуть, ще більше верб. - Може, й більше. Але не таких...". Таємниць є на світі безліч. Одна із найтаємничіших - як, коли, якої миті

народжується письменник? Це, безперечно, стається не в інституті чи університеті. Тим паче, не на засіданні літоб'єднання. Хрещеними матерями Г.С.Дем'янчука, мабуть, і є оті верби, ота бібліотека, куди бігали із села Карпилівки по крихкому льоду із ще одним юним книголюбом, який згодом очолить геологорозвідувальну експедицію в Заполяр'ї і, вже будучи солідним Борисом Маліванчуком, напише Григорію Семеновичу листа: "Пам'ятаєш Миколині верби? Жаль, що в мене нема їх фотографії. Якщо вони ще живі, візьми свій "Київ" та й навідайся до них. Хоч тут, у Тюменській області, безліч рік - кажуть, двадцять п'ять тисяч! - але я часто згадую нашу тихоплинну Вілію...".

А я чомусь мимоволі згадав Аральське море, де кільканадцять років тому шукав острів Кос-Арал, освячений слідами і сльозами Тараса Шевченка. Не знаю, чи відбулася б та незабутня мандрівка в азіатську пустелю, на море, яке змеліороване, знищене, сплюндроване, вбите бездумними і бездушними чиновниками із кремля, якби свого часу не схвилювали до глибини душі нариси Григорія Дем'янчука про Кобзаря - "Археографічна мандрівка", "Сингич-агач", "Невмирущість" ("Семи криниць водиця", сторінки 75-82; маю це, як і всі інші видання, на домашній книжковій полиці - із теплим, сердечним, напутнім автографом: "Миколі Пшеничному. Хай повниться, джерелиться твоя чиста Криниця...Рівне, 23.01.1985").

У нього була своя дорога до моря. Вона пролягала через вітчизняні й зарубіжні архіви, книгозбірні, коли опрацьовував тисячі, десятки тисяч сторінок найрізноманітніших джерел багатьма мовами, шукаючи сліди моря, яке насправді-таки хлюпотіло отакенними хвилями... на Рівненському Поліссі. І він його відкрив! Втім, чого гріха таїти, то одного, то іншого року це море знову оживає і завдає неабиякої мороки мешканцям Зарічненського, Дубровицького, Володимирецького, Рокитнівського, Сарненського районів. А в музеях лежать справжнісінькі рештки кита, бо мільйони років тому тут, де нині зеленошумні ліси, голубоокі льони, недомеліоровані джерела, оспівані Г.С.Дем'янчуком, плавали кити, голосно плескали хвостами і високо-весело фиркали фонтанами води.

Хтозна, що легше писати - художні чи документальні речі. В принципі, якщо йдеться про твори правдиві, талановиті, без заглядання комусь в рот чи гаманець, то важко - і те, і те. Видавати ж художню документалістику - утричі важче (принаймні, так було ще років дев'ятнадцять-двадцять тому). Він обрав шлях, який веде до джерел, тобто - проти течії, тобто - все вгору і вгору. І в прямому, і в переносному значеннях.

Якби знайти такого спідометра й виміряти всі стежки-дороги, які сходив пішки у пошуках тем і персонажів, то, слово честі, ця відстань у сотні разів була б більшою, аніж та, яку він з'їздив, скажімо, на таксі. Де тільки не доводилося побувати! Із ким тільки не

7

зустрічався! Принаймні, на Рівненщині аналогів навряд чи знайдеш. Порівняти можна хіба що із російським письменником та журналістом Василем Пєсковим чи з киянином Федором Зубаничем.

Спробуємо бодай похапцем перерахувати просторові й часові координати творчих відряджень Григорія Семеновича, ще раз перечитавши його книжку "Барви Полісся", яка вийшла у світ понад чверть віку тому, коли автор ще був доволі молодий.

Авіамандрівка маленьким літаком ЯК-12 над сотнями кілометрів Полісся разом із пілотом лісової охорони Олександром Коротким. Знизу - Горинь, Случ, відома Деражненська звивина із царством зела цілющого і птаства галасливого, скелі Надслучанської Швейцарії біля Губкова, аеропорт, приземлення.

«- То як політ? - Олександр Дмитрович відігнув гілку жасмину і заглядає у бесідку...

- Хто як, а я волів би все-таки ходити у лісі пішки, -під'юджую пілота. - Знаєте, як ото колись? Бере поліщук коб'ялку (кошель з липового лика) чи плетену торбу - кайстру, до неї прив'язує п'ять-шість пар запасних постолів. І що тоді йому найдовша дорога!..".

У нарисі "Зона спокою" йдеться не лише про лісничого Василя Чабанюка, а й про зубрів з Оржівської дачі, вісімсотлітнього дуба в селі Постійному, урочище Чорничне, - "не тільки браконьєрові з рушницею чи сокирою, а й надто гомінливим туристам дороги сюди нема. Жодної рубки: росте ліс як ростеться. Ніякої стрілянини: звірина живе як живеться", - диких кіз й вепрів, сіру чаплю й одуда, дятла-деревоклюя і деркача, вивірку й лося, поранену снарядом сосну і т.д.

А ось уже оповідь про Сомине озеро, бобрів, окунів, а найголовніше - про унікальний Поліський вал, що ділить Полісся на східне й західне, проходячи по лінії Сарни-Пінськ-Слонім, де колись справді височіли гори, а між ними хлюпались моря, котрі, зрештою, розмили вал, утворивши архіпелаг островів; ось чому нині тут цілковита дивовижа - зверху болото, вода, рівнина, а знизу - потужний кам'яний щит, себто коріння тих гір, яке сягає де-не-де майже до тисячі метрів.

Вперше на Поліссі азалію зафіксував як науковець видатний ботанік Міклер 1795 року над річкою Случем біля Губкова. А Григорій Дем'янчук оповів про цю рідкісну рослину, яку ще називають рододендроном жовтим, у нарисі "Сонце вечірнього лісу". Про річечку Рокиту, про ялинники біля села Єльне, про фільм кіноаматора Андрія Гречка, про вченого П.А.Тутковського, про урочище Мечеть неподалік Корця, про польського письменника Крашевського, старогрецького історика Ксенофонта, - через минуле й сучасне автор сам впритул знайомиться з чарівним цвітом, з глибокою минувшиною й сьогоденням тутешньої природи, яка, на щастя, ще у деяких місцях лишилася незайманою, і нас знайомить. Він хвилюється, і ми хвилюємось. Він вражений, і ми вражені. Бо ж це диво, виявляється, поруч.

Хто не знає повісті "Олеся" Купріна! А все ж - у знаному стільки невідомого! У селі Кузьмівці Сарненського району місцевий лісник показує стежки, якими бродив колись із рушницею та на побачення до Олесі-полісянки класик російської літератури. А он там стояла хатина Олесі та її матері, Мануйлихи, яку вважали відьмою...

Певне, досить. Ми лише четвертину книжки перегорнули. Це все треба не переоповідати, а - читати. Творчість Г.С.Дем'янчука цього справді варта.

* * * Він, Григорій Дем'янчук, мав сонячну посмішку. Взагалі, в характері, поведінці,

звичках було багато сонячного. Навіть у негоду, в хмарні дні. А такі, на жаль, теж траплялися, проте він все одно світив іншим!

Мав якусь незбагненну притягальну силу. Щодня, щогодини довкола нього, як планети, як супутники (а часом - і як заважали), крутилися знайомі і незнайомі, талановиті і графомани, доценти і студенти, позичальники і сексоти. Він нікому не вмів відмовляти, хоча ніколи не мав вільного часу. Працював вечорами і ночами, вихідними -

8

й одна робота наздоганяла іншу, замороки накопичувалось і накопичувалось за якимось неісповідимим законом снігового клубка, який мчить згори, обростає все більше і більше зайвиною; інколи, особливо в останні роки, деякі справи, — на перший погляд, вельми потрібні, — мимоволі нагадували камінчика, кинутого в чисте плесо, колом починали котитися хвиля за хвилею, і ось, начебто таке спокійне, озеро перетворювалося в море клопотів, в океан найрізноманітніших громадських обов'язків... аж доки, — о, Боже, як сумно це згадувати! - спінився, здибився дев'ятий вал... і серце не витримало... Сталося це за робочим столом, у приміщенні Рівненської обласної організації Національної спілки письменників України, де знов і знову когось чи щось редагував, когось чи щось впорядковував, когось чи щось підміняв, заміняв, виручав... Як траплялося і не раз, і не два, і не десять разів-і при сонцю, і при зорях, і при місяченьку...

Мене, грішного, він теж рятував. Це - незабутньо. Людей на світі багато. Але Людей - мало. Він був ходячою енциклопедією.

Народитися б Григорієві Дем'янчуку в епоху середньовіччя, і безумовно, став би одним з видатних діячів Відродження. Якби жив не в країні недорозвиненого соціалізму, а в цивілізованій, правовій державі, то, напевно, проявив би себе набагато глибше, набагато цілеспрямованіше. Його не примушували б писати те, до чого душа не лежить, редагувати тих, хто сам і рядка нормального зліпити не годен.

Втрачено справді багато. І не тільки ним. Все ж таки зроблено Григорієм Семеновичем немало. Вірю, з'явиться невдовзі

розлогий бібліографічний покажчик (може, до його 70-річчя, може, раніше), і зойкнемо крадькома: як поверхово ми його знали!

Із Дем'янчуком можна було розмовляти про все на світі: про бурштин на Рівненщині, про карликову степову вишню, про бездонні болота, про витоки Горині, про тувинських добровольців, про Пересопницьке Євангеліє, про Мелетія Смотрицького, про українські народні пісні, про Уласа Самчука, про музейну справу, про Грицька Чубая, про кобзарське мистецтво, про поліську трембіту, про Олену Телігу, про Волинський музичний інститут імені Леонтовича за часів німецько-фашистської окупації в місті Дубні, про співачку Уляну Кот, про князів Острозьких, про археологію і нумізматику, про філателію і філокартію, про геральдику і червоних партизанів, про Василя Боженка й УПА, про судноплавство на Горині й папірні на Ікві, про терориста Миколу Кузнєцова й бібліофіла Лаврентія Кравцова, про літописні епохи і про наше непросте, а все ж цікаве, неповторне, брехливе, щасливе, вільне, закріпачене, злиденне, грошовите, чорно-біле сьогодення...

Він започаткував декілька нових тематичних сторінок в обласній пресі, й тисячі краєзнавців, істориків, філологів, бібліотекарів, літераторів, музейників, журналістів, колекціонерів, художників, архівістів бережуть ті, вже пожовтілі від часу випуски, користуються ними - і передають дітям, онукам, знайомим, бо там - наша історія, наша культура, наш дух непроминальний. Зібрати б те, що досі не видавалося, окремими книжками, й ми мали б, можливо, ще один багатотомник Григорія Дем'янчука!

Завів якось принагідне я мову з ним про іхтіологію нашого краю. Ніхто й ніколи не розповів стільки. А як розповів! Зайшла балачка про птахів поліських, волинських - і жаль взяв превеликий, що не було під рукою диктофона. Скільки ми втрачаємо через свої лінощі, через байдужість, через якосьвонобуде, через можехтосьіншийзробить, через ящевстигну!

Здавалося б, така буденна тема, як копання колодязів, а як самобутньо розкрита вона - зокрема, у книжці "Семи криниць водиця". Ось оповідь про обрів, про дулібського князя, в якого росла красуня донька Ірва, про відомого письменника, історика, етнографа Миколу Костомарова, який, працюючи вчителем 1844 року у Рівненській гімназії, прибув до Крем'янця по український фольклор, а пізніше писав своєму приятелеві про сходження на Замкову гору: "Прямо зійти на гору не можна, бо дуже крута... Ми увійшли сюди з південного боку через пролом у стіні. І перше, що потрапило нам на очі, був колодязь,

9

незбагненне глибокий, судячи по висоті гори... Допитливі кидають туди безперестанку камені, щоб прислухатись, чи скоро впаде, і тому він став мілкішим. Зруб у нього кам'яний". А далі - про Ірвине джерело, про хату Івана Таранухи, який мав таки клопоту, коли джерело пробилося на світ Божий прямо під хатою. Факт за фактом, легенда за легендою, зустріч за зустріччю - і перед нами високохудожній нарис, декілька штрихів якого стали навіть причиною написання поетесою Любов'ю Пшеничною поеми "Ірва", що ввійшла до її книжки "День народження сопілки". Естафета молодшим літераторам, виявляється, передається і так - натяком, підказкою, першою розвідкою. Хтось же мусить бути першим.

Або нарис "Древлянське срібло". Йдеться про те, що в багатьох селах біля Коростеня та Олевська на Житомирщині є місця давніх колодязів Ольжиних, бо княгиня Ольга, "шукаючи тут зі своїм військом мужа - князя Ігоря, пила воду з цих колодязів і скрізь усе палила, людей убивала: мстила древлянам за те, що роздерли його, прив'язавши за ноги до двох нагнутих дерев, коли він удруге прийшов оббирати їх...".

Над Горинню в Ізяславі старожили можуть показати криницю, яку зовуть Максимовою. Різні є легенди, а одна пов'язана зі славетним Максимом Кривоносом. В селі Кураж Острозького району побутує переказ "про те, що в колодязі заховали свій скарб месники за народну кривду часів гайдамаччини". Гарне, благородне діло зробив Г.С.Дем'янчук, зібравши, опрацювавши всі ці матеріали. А майбутнім дослідникам, краєзнавцям, письменникам -продовжувати святу справу.

* * * "І сказав Бог: "Нехай видасть земля живу душу за родом її, худобу й плазуюче, і

земну звірину за родом її". І сталося так... І бачив Бог, що добре воно. І сказав Бог: "Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують над морською рибою, і над птаством небесним, і над худобою, і над усею землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі".(Біблія, Книга Буття, І, 24-26).

Мудро міркував Господь. Все дав людині. Навіть землю чи не найкращу, яка Україною зветься. Але пройшли тисячоліття — і люди відсахнулися від Бога. Особливо ж - у двадцятому віці.

І почали нищити. Собі подібних. Природу. Звичаї. Мову. Джерела духовні. Про все це також пише Григорій Дем'янчук. Запрошує до роздумів.

* * * Він був багато в чому першопрохідцем. Відкривав нові материки й острови, цілі

архіпелаги. Відкривав нові материки й острови, цілі архіпелаги. Духовні. Так було, причому багаторазово, коли публікувався сам, коли готував до друку

інших авторів у тематичній сторінці обласної газети, сторінці із промовистою назвою "Край наш поліський". І завше йшов не стільки вшир, скільки вглиб. Воскрешав призабуті й замовчувані імена. Оприлюднював факти маловідомі. Тижнями, місяцями, роками порпався в архівах та книгозбірнях, аби всі ми знали, не забували, пам'ятали своє коріння, яке, незважаючи ні на кого й ні на що, знов і знову пускало паростки, вибухало цвітом неопалимим крізь віки, крізь ординські навали, крізь потопт чужинський, крізь глум ідеологічний, крізь перепони й заборони.

Хтозна - якої миті, а таки покликали до себе Григорія Дем'янчука високі береги Смотрича. Все почуте, прочитане, віднайдене, передумане, пережите лягло в основу однойменної книжки, яка - багато про що. Зокрема, і про першого ректора Острозької академії Герасима Смотрицького та його славетного сина, вихованця цього унікального середньовічного навчального закладу, автора першого підручника слов'янської граматики, геніального релігійного діяча, полеміста, вченого - Мелетія Смотрицького. Ну і, звісно, про Кам'янець-Подільський, твердиню духу українського.

Коли я вперше туди прибув, то мав із собою (не як путівник, а як дороговказ, компас) це видання. Багато про що можна довідатися із його сторінок. Хоча цензура

10

тогочасна, в силу відомих причин, теж попрацювала бульдозерне, і багато чого залишилося за кадром. А все ж...

І фактично, і юридично земля подільська його, Григорія Семеновича, народила. Тож він просто не міг не написати цієї книжки. Йдеться ж бо не стільки про ще один населений пункт України, скільки про нашу славу, нашу гордість, наш біль, наш погляд у минуле і майбутнє.

Ще року 1928-го тутешнє так зване Старе місто було оголосили Державним історико-культурним заповідником. Проте, по суті, робилося мало що. Навпаки - нищилося, руйнувалося, плюндрувалося найсвятіше. Тож 18 травня 1977 року з'явилася (парадокс та й годі!) ще одна постанова Ради Міністрів УРСР, № 298, "Про створення Державного історико-архітектурного заповідника у м. Кам'янці-Подільському". Масло масляне...

І якщо сьогодні у Рівненській області є три аналогічних Заповідники, то це й завдяки Григорієві Дем'янчуку та його однодумцям-сподвижникам-ентузіастам. Бо до останніх днів свого життя, упродовж десятиліть він бив на сполох - як міг. де міг і скільки міг. Бо досі нам пильно дивляться в очі, просять захисту і порятунку сиві вежі Острога, численні давні пам'ятки Дубна, що над рікою Іквою, багатостраждальне, кровію полите, Поле Берестецької битви.

Але повернемося до Кам'янця-Подільського, про який він написав із синівською любов'ю, із синівським захопленням, із синівською тривогою. Адже ці мовчазні, — ой, не мовчазні! - стіни обіч Смотричевого каньйону пам'ятають не лише три битих шляхи, які з давніх давен вели до міста (Волоський, Чорний, Кучманський), а й князів Київської Русі, представників багатьох народів, про що свідчать Руська брама і Польські фільварки, Вірменський бастіон і Турецький міст, Татарське урочище і Папська вежа, передмістя Карвасари, себто караван-сарай, тощо.

Не знаю, чи хтось із подільських краєзнавців так описав цю славну твердиню саме у ті, пробільшовичені роки, як це зробив подоляк-волиняк-поліщук Г.С.Дем'янчук. Але відаю достеменно, що його "Високі береги Смотрича" свого часу користувалися неабиякою популярністю не лише у Кам'янці-Подільському, а й ген-ген поза ним. І тираж, — між іншим, чималенький, — розійшовся доволі скоро.

* * * Можна (і треба) згадати ще й таку книжку Григорія Семеновича, як "Щоб квітла

наша земля", котра вийшла накладом тридцятитисячним у київському видавництві "Веселка" для читачів середнього і старшого шкільного віку, у якій знову таки проблеми екологічні - на першому плані. Юним - це вкрай потрібно! Прекрасно розумів Г.С.Дем'янчук. що майбутнє починається сьогодні, хоч не був за фахом педагогом, оскільки закінчив факультет журналістики Львівського університету. Пройдуть роки - і він, бо комусь та потрібне це робити, стане за кафедру, буде одним із кращих наставників студентства уже нового покоління як доцент українознавства Рівненського державного гуманітарного університету. Позаяк вчити треба не лише словом, а - й ділом.

Очевидно, найголовніші його справи полягали у громадській роботі, хоч і досі мало хто уявляє Григорія Семеновича як громадського діяча. Проте... Діяло колись, й непогано діяло, товариство охорони пам'яток історії та культури. І одним з найактивніших у цій громадській організації був він. Утворилося товариство книголюбів - Дем'янчук там теж. Почало спинатися на ноги товариство української мови імені Тараса Шевченка, себто нинішня "Просвіта", — і знову не міг гарний, справжній чоловік стояти осторонь.

* * * А цією книжкою ("Над Горинь-рікою", - Львів, "Каменяр", 1977) Григорій

Дем'янчук запрошує нас разом із ним промандруватися від витоків найбільшої водної артерії Рівненщини аж до її впадіння у Прип'ять. Від Тернопільської області - до Брестської. Із України - в Білорусь.

11

Автор перед тим, як вирушити в цю захоплюючу подорож, перегорнув гори всілякої літератури. В одних виданнях, - скажімо, у польського письменника Юзефа-Ігнація Крашевського, 1840 року, - йдеться про те, що "Горинь починається біля села Устячка на Волині". В інших, - відомий дослідник нашого краю А.Братчиков, 1868 рік, - стверджує: "біля села Горинки". Насправді ж - між пагорбами на висоті 345 метрів над рівнем моря у Волиці Крем'янецького району.

Про верхів'я Горині - у першому розділі, який називається "Дочка гори": "Найкраще добиратися до Волиці від Почаєва... Зупиняємося за містком, під яким біжить в'юнкий струмочок... Пройти метрів сто п'ятдесят - і ось воно, дбайливо обкопане джерело. Можна стати на камінь, зачерпнути пригорщею воду і пити, дивлячись, як невтомно б'є з глибини землі кілька фонтанчиків. Вода справді смачна, і починаєш заздрити людям, які п'ють її щоденно. Але це джерело - не початок Горині, а її перша "притока". Кроків за двадцять п'ять, навпроти хати старого колгоспника П.О. Галая,- ще одне джерело. З нього виливається струмочок з прозорою водою. Це і є "найперший" початок Горині - неглибока криниця з дерев'яними цямринами. Серце ріки працює безперебійно. Взимку, коли землю скує мороз І долину замете снігом, над джерелом - стовп пари: струмок не замерзає. У місцевих жителів зберігся переказ, нібито під Волицею сила-силенна води - ціле підземне море. Мовляв, тільки копни глибше - і бурхливі потоки затоплять усю долину, все село... Тому люди боялися копати нові криниці...".

Так, із первинних джерел можна (і бажано!) пити. То є здоров'я, чистота неторкана. А далі... згадуються одні з відвідин Центру Азії, де народжується Єнісей. Трапилося побувати якось із тувинським поетом Олександром Даржаєм високо у горах Саянах, але вже там, де Єнісей мав довжину близько сотні кілометрів. Поруч - пустеля Гобі, спека липнева немилосердна, коли навіть у тіні майже 50 градусів. Захотілося порятуватися від спраги. Запитую: "А де поблизу може бути колодязь чи бодай джерело?..". Такого щирого, розкотистого сміху ні до того, ні після того я не чув. "Який колодязь! Он же річка - пий, скільки хочеш...". Зніяковіло знизую плечима. А мій супутник продовжує: "Це ви там, у Європі, позапаскуджували, позамурзували, позамазучували, змеліорували свої річки. А тут, у первозданних Саянах, жодного заводу, жодної свиноферми, жодного складу міндобрив. Хіба що марал чи як перепливе Єнісей. Дивись, як я роблю..." - й Олександр набрав повні пригорщі холоднючої, - бо з вічних льодів, з вічних снігів незайманих, куди ще цивілізація не дісталася, - воістину цілющої, бо ж на мармуровому камінні чищеної-перечищеної, на сотнях мінералів Червоної Книги настояної води й припав до неї, наче до вуст коханої. Те ж зробив і я, хоча із певним острахом. І досі не жалкую!

Вибач, Горине, що не можемо тебе поцілувати у твої хвилі скаламучені. Вибач, якщо можеш, тим нерозумникам, тим тупоголовцям, які вбили і продовжують ґвалтувати твою недоторканість, твою цнотливість... Пише Григорій Семенович і про це теж... Ех, якби читали ці зболені сторінки ті вузьколобі, кому вони адресувалися... Навряд чи мають вони на своїх блискучих імпортних полицях це та інші видання автора-земляка...

Ось розділ "Вишневий Вишнівець", ось - "Від Юськівців до Білогір'я" (а це вже Подільська земля, Хмельницька область), ось - "Зачаровані скарби", ось - "Славна Славута". А далі - "Волинські Афіни" ...Благословенний Остріг... На початку років 1970-х прибув із Києва в Рівне відомий поет Василь Юхимович і в присутності Лаврентія Кравцова, Григорія Дем'янчука, - і я, грішний, випадково був при тій оказії, - продекламував свого чергового експромта на теми тутешні й злободенні: "Нехай би чорт того остриг, хто Острогом назвав Остріг!". Треба було бачити, як тішився Григорій Семенович лаконічною, але такою влучною епіграмою, бо ж йому так боліла топоніміка, оті покручі типу "Ровно", "Дубнівський", "Устенське". "Мирне"... В тому числі - й літописний Остріг... Але у книжці, про яку оце говоримо, він був безсилий щось зробити. Хоча, правди ради, часто-густо намагався, і це йому вдавалося, у вже згаданій краєзнавчій сторінці "Край наш поліський": процитувати то той, то інший документ, де йшлося саме про "Рівне", про "Дермань", про "Остріг"... Уклін йому низький за це!

12

Подорожуємо далі. "Дорога на Буг", "Степовий острів", "Серед лісів", "Базальтові береги", "У нащадків

Ярмоли", "Здрастуй, Прип'ять!" - влучно, лаконічно. Фрази, які ведуть аж до гирла, де "колись була дика пуща. Серед боліт, порослих очеретом, чагарником, кривою березою, виділялись непрохідні вільхові гаї. Мабуть, від них і одержало назву село Ольшани... А ось попереду відкривається широке плесо "поліського Нілу": здрастуй, Прип'ять! Ця ріка - творець Полісся з усіма його особливостями. Вона приймає в себе сиві води Горині і на протязі багатьох кілометрів не хоче мішати їх зі своєю темно-торфовою стихією; глянеш - ніби в одних берегах течуть дві ріки...".

Аж не хочеться завершувати цієї подорожі, нехай-уявної, але такої трепетної, неповторної. Для когось - уявної, а для нього - ні. Бо він усе це пережив віч-на-віч. Сам хвилювався, бентежився, радів, сумував, і нам, його читачам, передалися ці порухи душі.

Як і має бути. Бо твори, які пишуться тільки за столом, приречені не на літературу, а - на

макулатуру. До книжок Григорія Дем'янчука ми теж йдемо, як до джерел.

* * * 24 серпня 1998 року. День Незалежності України. Місто Дубно, майдан

Незалежності. Тисячі, десятки тисяч людей - і дубенчан, і гостей, і зблизька, і здалеку. Цвітуть, як сонце золотаве, сміються, як високі й пречисті небеса блакитні, священні стяги наші, українські. Воістину свято!

До слова запрошується відповідальний секретар Дубенської організації Національної спілки письменників України - Любов Пшенична:

- Маю честь від літераторів славного краю не лише привітати усіх вас із сьогоднішнім великим святом, а й повідомити приємну новину. Кілька місяців тому наша письменницька організація заснувала Міжнародну літературно-мистецьку премію імені Авеніра Коломийця, якою щороку відзначатимуться видатні діячі красного письменства, художники, композитори, видавці, журналісти з України, з близького і далекого зарубіжжя, які є вихідцями з Дубенщини, проживають на Дубенщині, мають чималі заслуги перед Дубенщиною. Рада сповістити, що першими лауреатами стали рівняни Григорій Дем'янчук та варшав'янин Микола Сивіцький...

Стільки оплесків, які стосувалися б саме його, Григорій Семенович хтозна чи й чув колись у своєму житті. Мимоволі заблищали сльози на віях. Здається, вже отримував колись якісь премії, але - не в такій дійсно урочистій обстановці. Коли ж попросили до мікрофона, був аж надто короткослівним:

- Дякую... Щиро дякую... Хоч і не можу зрозуміти, за що, за які заслуги ця почесна відзнака... Дубно любив здавна, люблю і любитиму вічно, бо його не можна не любити... Працював, працюю і працюватиму для нашої України, скільки вистачить сил...

То все-таки, за що саме журі з-поміж багатьох кандидатів преміювало його? Якщо мовити про відомого вченого з Польщі, уродженця хутора Заболоття, що неподалік села Підлужжя на Дубенщині, доктора філології, неперевершеного дослідника життя і творчості Богдана Лепкого, письменника, журналіста, громадського діяча, Почесного громадянина міста Дубна пана Миколу Сивіцького, то - багато за що, але, насамперед, за тритомник, присвячений українсько-польським взаєминам за майже 800-річну історію. Що ж стосується Григорія Дем'янчука, то теж можна з усією відповідальністю сказати - багато за що. Проте найвагомішим критерієм для членів журі був вихід у світ того ж таки 1998-го року у рівненському видавництві "Оріана" книжки "Воскреслі для життя. Літературні силуети".

Здавалося б, якихось усього-навсього сто двадцять сторінок. Тисячний тираж (о, Господи! ТАКЕ необхідно видавати НА ДЕРЖАВНОМУ рівні, як мінімум, стотисячне, бо це вкрай потрібне не лише на Рівненщині, а й у Києві, Львові, Одесі, Донецьку, Бердичеві, Кривому Розі, в селах і містах, в школах і гімназіях, коледжах й інститутах, університетах

13

і академіях, військових частинах і бібліотеках). Якби написати долю видання - і розповсюдження! - цієї книжки, то була б ще одна книжка. Своєрідний детектив. І читалася б вона не з меншою цікавістю, аніж "Воскреслі для життя".

Ця річ водночас і художня, і наукова, і публіцистична, і літературознавча. За неї можна присвоювати науковий ступінь, — але навіщо був потрібен Григорієві Семеновичу якийсь там кандидат наук, коли він і без цього трудився і як кандидат, і як доктор, і як професор, і як ціла академія. Ця книжка варта не локально-дубенсько-міжнародної премії, а набагато престижнішої відзнаки. За цю книжку ще кільканадцять років тому тодішні власть імущі могли б дати і мордовські табори, і психушку, і багато чого іншого, на що вони були здатні. Хоча, на мій погляд, видання геть не заідеологізоване, а є зразком чесної, вдумливої, дослідницької роботи. Ні, не те слово! Не роботи, а - творчої праці.

Особливо люблю читати, гортати знов і знов, перечитувати втретє, вдесяте, порівнювати, співставляти, навіть у чомусь не погоджуватися, заочно (й очно) дискутувати, коли переді мною саме ось такі книжки. Де, крім власне текстів, подаються коментарі, де наявна розлога бібліографія, додатки. Тоді нема різниці, звідки починати знайомство - з початку чи з кінця. Це схоже на гутірку з неординарною особистістю, з багатогранним, енциклопедичним обдаруванням: про що б не зайшла мова, якої теми не торкнись - є про що порозмовляти. Бо є з ким! До речі, таким був у житті й він, Григорій Дем'янчук.

Отож, зазирнемо на останні сторінки, де автор посилається на простудійовані ним першоджерела. Хоча, перепрошую, треба ж сказати - про що ця своєрідна монографія. Процитуємо анотацію: "збірка літературно-критичних та літературно-краєзнавчих праць про письменників XX століття, чиє життя і творчість тісно пов'язані з нашим краєм і які донедавна були невідомі для читачів: Антона Нивинського, Галину Журбу, Олексу Стефановича, Олену Телігу, Уласа Самчука, Авеніра Коломийця, Антона Павлюка, Миколу Пивоварчука та інших".

Дехто здивується, можливо: як? Та невже? Хіба це Дем'янчук вперше відкрив нам Стефановича чи Самчука, Олену Телігу чи Галину Журбу?... Річ далеко не в тому, хто відкрив, а -як.

По-перше, гляньмо, бодай частково, які, донедавна заховані за сімома замками, видання він реанімував, воскресив: "Визвольний шлях", Лондон; "Наше життя", Нью-Йорк; "Слово", Торонто; "Літературно-науковий вісник", Львів; "Українське православне слово", Бавнд-Брук; "Сучасність", Мюнхен; "Літопис Волині", Вінніпег. По-друге, чи не вперше оприлюднив маловідоме і зовсім незнане, почерпнуте у колись фактично недоступних фондах Центрального державного історичного архіву у Львові, Державних архівів Рівненської та Волинської областей.

Є у запропонованій бібліографії ниточки, які ведуть допитливого читача й небайдужого дослідника до творчої робітні Г.С.Дем'янчука, де можна простежити, як накопичувались, уточнювались, доповнювались ним самим у його ж публікаціях факти, дані, цифри, прізвища, назви, події. Найпарадоксальніше (хоча й цілком зрозуміле), що численні часописи, де він, так би мовити, апробував цю свою книжку, датуються роками 1993-1997. Тобто раніше - було зась! Хоча "досьє" потихеньку назбирував десятиліттями.

"Чарівне намисто Антона Нивинського" - пошукова розвідка Григорія Семеновича на шпальгах газети "Рівне" 7.08.1993 р. Білоплямне ім'я ще одного волинянина, який народився 1890 року в селі Тинному біля Рівного. Видав книжку "Віки пливуть над Києвом" у львівській "Батьківщині" (1938) і вдруге - у ньюйоркській "Нашій Батьківщині" (1954). Його дружина - відома письменниця, теж наша краянка, Галина Журба.

У часописі "Вільне слово" 18.02.1995 р. з'явилося цікаве, розлоге повідомлення Г.Дем'янчука "Улас Самчук: знаний і незнаний". У "Рівному" 15.10.1994 р. - "Олекса Стефанович: "І так далеко до небес!". У "Вільному слові" 23.10.1993 р. - "Хотів стати українським поетом...", про Миколу Пивоварчука, сліди якого після "золотого вересня" зникають у лабіринтах ГУЛАГу. У "Рівному" 4.09.1993 р. та у "Вістях Рівненщини"

14

20.09.1996 р.-статті "Тільки віра, тільки сила!" й "Про отамана, який писав вірші". У "Рівному" 25.09.1993 р. - "Однокласник Уласа Самчука. Вірші дерманського поета Антона Бориса"...

Григорій Семенович мріяв упорядкувати й видати окрему книжку чи брошуру про кожного із названих, — а скільки ще не названих! - але особливо про Авеніра Коломийця, якого завдяки невтомності, наполегливості, цілеспрямованості дослідника багато хто з нас відкрив заново. Десь на межі 1980—1990-х років потрапила мені до рук книжка А. Коломийця "Шевченкова ера", яка побачила світ у місті Дубні у видавництві "Лад" в... 1942-му! Спершу не повірилося. Адже німецько-фашистська окупація! Ет, що ми, набагато молодші за Дем'янчука, знали тоді про все це... Ще мислили прокомуністичними стереотипами, як того нас вчили у школі, у вузі...

Авенір Коломиєць, першим лауреатом премії імені якого став найскрупульозніший дослідник його творчості, виявляється, не лише народився у селі Городець Володимирецького району на Рівненщині, не лише закінчив духовну семінарію й теологічний факультет університету, не лише вчителював на Дубенщині, не лише зорганізував у Дубні видавництво "Лад", а й заснував тоді ж (за гітлерівського режиму!) у Дубні вуз - Волинський музичний інститут імені Леонтовича. Ще 1938 року вийшла друком його п'єса для дітей "Казка темного бору". А перед цим написав драму "Єретик". Закінчив повість "Погоринська рапсодія", яка називається ще й так - "Тіні над прикренями" (1932-1938). Видав немало художніх, публіцистичних книг, був автором підручників для шкіл. Фактично редагував у Дубні двотижневий часопис для юних читачів "Школярик", де публікував власні патріотичні вірші під псевдонімом Марко Крилатий - "Кохай рідну хату", "Данкова молитва", казки ("Громадка гнома Дадка"), статті про українську національну символіку - "Знаки влади державності". Режисер, драматург, актор, просвітянин. Тричі добре, що в додатках до книжки "Воскреслі для життя" Григорій Семенович видрукував і кращі з поезій А. Коломийця -"Схотілось...", "Поліська первісність", "Черга і мегафон", "Мементо", "Триптих", "О, краю мій".

* * *

Де б він не був - він завжди і скрізь пам'ятав, сином якого народу він є. Якби таких людей, як Григорій Дем'янчук, було більше - Країна Україна швидше звелася б із колін. "А на коліна можна стати хіба що у трьох випадках, — любив повторювати народну мудрість. - Щоб напитися води із джерела. Щоб поцілувати жінку. Щоб помолитися Богові за Україну...".

15

ВОГНИК ЙОГО ПОСВІТУ Євген Шморгун

Це так непросто - писати в минулому часі про людину, з якою десятиліттями разом

працював, з якою дружив, яка була однодумцем у багатьох творчих починаннях і пошуках, на плече якої міг надійно спертися за будь-яких обставин.

...Наші стежки зійшлися восени 1963 року, коли я, сільський фельдшер, відтарабанивши трирічну армійську службу, круто поміняв свій, так би мовити, професійний вектор і став студентом-філологом Рівненського педінституту. Якось завітав до редакції єдиної тоді в Рівному обласної газети “Червоний прапор” і запропонував свої вірші. Чубатий працівник відділу культури та шкіл, до якого мене спрямували, пробіг очима мою писанину і раптом приязно усміхнувся:

- А що? Здається, тут щось є ...Давай познайомимося ближче... Відтоді ми й знайомі з Григорієм Дем’янчуком. Хоч із газетних сторінок ім’я його

я знав раніше. Саме Дем’янчук вводив мене в місцеве літературне та журналістське середовище, втискував у літературно-мистецьку сторінку “Горинь” мої ще досить кострубаті опуси, іноді дотягуючи їх “до кондиції”.

Григорій Семенович Дем’янчук був тільки трохи старший від мене. Народився він 20 вересня 1936 року в селі Карпилівка Білогірського району на Хмельниччині. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка і трудився літпрацівником, виношуючи досить таки амбітні плани творчої діяльності. Оскільки і мої творчі задуми буди теж не менш амбітними, то нам вистачало приводів і для тихих бесід, і для галасливих суперечок. Певно, саме це й здружило нас, а потім і звело разом працювати в тому ж таки відділі культури та шкіл редакції обласної газети. Правда, те сталося не зразу. Бо в 1966 році Григорія Дем’янчука було звинувачено в “українському буржуазному націоналізмі” і звільнено з редакції. Хоч той “націоналізм” полягав тільки в читанні забороненої владою літератури, але й це вважалося неабиякою провиною. Тож довелося йому деякий час заробляти на хліб насущний у рекламному комбінаті. А коли рівненські компартійні вожді змінили гнів на милість і поновили його на посаді, то вже я заробляв свій хліб насущний у Березному. І тільки в 1970 році за сприяння того ж таки Григорія Дем’янчука мене перевели працювати в Рівне.

За довгі роки спільного газетярювання ми добре пізнали “творчу лабораторію” один одного. Робота над якоюсь темою чи над новою книгою не трималася в секреті. Так само й успіхи чи невдачі цієї роботи, які дуже вже залежали від конкретних житейських умов та обставин.

Непересічний талант Григорія Дем’янчука у ті роки напружено шукав своєї реалізації. Адже рамки обласної газети були для нього настільки тісні, що чавили кайданами. Та ще й недремне око кадебешників ні на мить не притупляло пильності.

Врешті Григорій знайшов віддушину - нею стала природничо-краєзнавча тематика. У львівському видавництві “Каменяр” одна за одною почали з’являтися його книги – “Барви Полісся”, “Над Горинь-рікою”, “Біля джерел”, “Семи криниць водиця” та інші. Одну з таких книг – “Щоб квітла наша земля” - я допоміг Григорієві “пробити” у київському видавництві “Веселка”, з яким у мене налагодилися міцні ділові стосунки. Все то були тоді по-справжньому хороші книги, вони віддзеркалили широкий світогляд автора, кипучий пульс його неординарного мислення, вони випромінювали авторську любов до Вітчизни, зокрема, до Землі Волинської, закоханість у природу рідного краю. Про ці книги писала обласна й республіканська преса. Не буде перебільшенням, якщо стверджу, що саме на них виховалося ціле покоління нинішніх краєзнавців.

І все ж ці видання не приносили Григорієві Дем’янчуку повного душевного задоволення. Він почував (та й не раз зізнавався мені), що хоче і може зробити щось більше. Лише як побачила світ його книга “Воскреслі для життя” - Григорій був по-

16

справжньому щасливий. Бо ця книга - дослідження про письменників XX ст. стала початком здійснення його засадничих літературних намірів.

А ті наміри були огого як розпросторені! Він, можливо, був би поетом-сатириком. Бо таки мав і чіпкий погляд, і критичний

розум, і гостре перо. Я й досі пам’ятаю його “оду” на честь з’яви... у львівських продуктових магазинах у вільному продажу коров’ячого масла:

В Львові – масло: В Львові - масло! Всі радіють, як один. Всюди заклики і гасла: “Йдем до сонячних вершин!” Як заходжу я в столову – Чую радісну розмову: “Є кефір, перлова каша – Гей, живе країна наша!” І насьорбавшись кефіру, Я свою настрою ліру На один пісенний лад: Хай живе країна Рад! Але на такі твори у тодішніх видавництвах попиту не було. Отож Дем’янчукові

нічого було й заікатися про видання поетичної збірки. Готував він збірку літературних фейлетонів. Основу її мали скласти речі,

публіковані в “Літературній Україні” (у 60-ті роки вони публікувалися там часто). Але “хрущовська відлига” змінилася “брежнєвськими морозами”. Дехто з письменників навіть помандрував у краї віддалені. В тому числі й окремі з Дем’янчукових друзів. Збірка така виявилася не на часі. І Дем’янчук-критик замовк.

Задумалася повість у новелах для дітей під назвою “Медаль для Калинівки” (роки війни і повоєнні). Вона уже й писалася. Але її засмоктали неможливість сказати те, що хотілося, та газетярська текучка.

Вигулькнула тема історична - про гайдамацького бандуриста-співця Бандурка. Григорій перелопатив гори матеріалу із XVIII ст., писав окремі розділи книги. Я уже знав її сюжет... А то ще на тривалий час Дем’янчукову увагу прикувала тема Острога XVI століття - збирав матеріали для повістей про Дем’яна Наливайка та про батька й сина Смотрицьких. Майбутні розділи тих повістей я чув із його уст. Навіть своєрідною підготовкою до повісті про Смотрицьких стала його краєзнавча книжка “Високі береги Смотрича” (1985 р.), яка забезпечувала майбутньому творові пейзажний антураж. І знову ж таки поточні справи, пов’язані з необхідністю здобуття хліба насущного, а ще невміння відмовитися від виконання численних доручень начальства та прохань знайомих і друзів призвели до затихання амплітуди колись такого могутнього імпульсу.

В останні роки було плідним повернення письменника до теми природи рідного краю і прагнення продовжувати розшифровування її тайнопису. Час зробив своє - зміцнив талант автора, збагатив знаннями й досвідом. Із новою силою запульсували не тільки фольклорні й літературні джерела, а й власні спостереження та висновки. Отак і з'явилася книжка “Звідки тече та річка”, в якій слова відстоялися в серці, пройшовши випробування на справжність. Окремі оповідання, які зустрічалися в попередніх книжках, очистилися від наносної данини тодішній дійсності, викристалізувалися, заграли новими барвами. Залишилося все вартісне, непроминуще. І вартісного виявилося таки чимало: від оповіді про малюсіньку, але єдину в світі - бо ж рідна! - річечку Рудку до розповідей про найвизначніші об’єкти Рівненського природного заповідника, який розкинувся на десятках тисяч гектарів землі.

На жаль, до виходу цієї книги у світ було 22 січня 2001 року...

17

Того дня в Рівному на майдані Незалежності люди збиралися на мітинг з нагоди свята Злуки українських земель. Домовилися піти на майдан і ми з Григорієм. Він зайшов до мене у Народний Дім і похвалився: “Учора хоч і допізна засидівся над статтею про Уласа Самчука (цю статтю Дем’янчукові замовили з редакції газети “Волинь”) але таки написав! Ото зараз однесу в редакцію та й підемо мітингувати...Ану послухай, чи не надто кострубате вийшло”. Він присів за стіл навпроти мене і почав читати. Це в нас було багаторічною практикою - читати один одному свої свіжоспечені опуси, щоб перевірити, як сприймається: написане. Але, не дочитавши й першого речення, Григорій враз ойкнув і похилив голову на стіл...

Книги “Звідки тече та річка” Григорій Дем’янчук уже не побачив. Але вона вийшла саме такою, якою автор її скомпонував, якою він хотів її бачити.

Сьогодні Дем’янчукові книги живуть уже власним життям. Вони ненав’язливо і довірливо ведуть розмову з читачем. Їхня мова-розмова триватиме й триватиме, бо кожній хорошій книзі суджено надовго пережити свого творця, закликаючи нових і нових читачів на вогник його посвіту.

18

ОСНОВНІ ДАТИ ЖИТТЯ І ДІЯЛЬНОСТІ

Григорій Семенович Дем'янчук народився 20 вересня 1936 р. у с. Карпилівка Білогірського району Хмельницької області.

Роки 1944-1954 Навчався у Карпилівській початковій школі Білогірського району та

Великоборовицькій середній школі Ізяславського району Хмельницької області.

1954-1959 Студент факультету журналістики Львівського державного університету ім. І. Франка.

1959 Працював у Козятинській районній газеті "Колективна праця" Вінницької області.

1960-1962 Літературний працівник, завідувач відділу культури і шкіл редакції Рівненської обласної газети „Червоний прапор”.

1962-1963 Викладач кафедри журналістики Львівського державного університету ім. І. Франка.

1963 Завідувач відділу культури і шкіл редакції Рівненської обласної газети „Червоний прапор”.

1964 Започаткував щомісячні сторінки: краєзнавчу „Край наш поліський” та літературно-мистецьку „Горинь” в Рівненській обласній газеті „Червоний прапор”.

1966 Редактор Рівненського виробничо-рекламного комбінату. 1966 Заступник відповідального секретаря редакції обласної газети „Червоний

прапор”. 1968 р. Завідувач відділу культури і шкіл редакції обласної газети „Червоний

прапор”. 1968-1985 Обраний головою Рівненського обласного літературного об'єднання. 1970 Учасник республіканського семінару молодих критиків в Ірпінському

Будинку творчості Спілки письменників України. 1975 Вийшла книга нарисів про природу Рівненського Полісся „Барви Полісся” у

Львівському видавництві „Каменяр”. 1977 Видано книгу „Над Горинь-рікою” у Львівському видавництві „Каменяр”. 1978 Вийшов путівник по туристському маршруту „Високі береги Смотрича” у

Львівському видавництві „Каменяр”. 1980 Вийшла книга народних легенд Полісся "Біля джерел" у Львівському

видавництві „Каменяр”. 1984 Вийшла книга краєзнавчих нарисів "Семи криниць водиця" у Львівському

видавництві „Каменяр”. 1986 Присвоєно звання заслуженого журналіста Української РСР. 1986 Вийшла книга „Щоб квітла наша земля” у Київському видавництві „Веселка”. 1987 Вийшла книга краєзнавчих нарисів „Революцією покликані” у Львівському

видавництві „Каменяр”. 1988 Став лауреатом обласної літературної премії ім. Валер'яна Поліщука. 1990 р. Вийшла книга краєзнавчих нарисів „Дума червоного бору” у Львівському

видавництві „Каменяр”. 1990-1992 Відповідальний секретар редакції газети "Вісті Рівненщини". 1990-1992 Брав участь у 1-3-й науково-краєзнавчих конференціях „Остріг на порозі 900-

річчя” (Острог). 1992 Редактор обласної газети „Волинь”. 1992-1999 Доцент кафедри українознавства Рівненського державного інституту

культури.

19

1992 Брав участь у 2-й регіональній науково-теоретичній конференції „Велика Волинь: минуле і сучасне” (Рівне).

1993 Брав участь у Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми розвитку міст та міського самоврядування” (Історія і сучасність) (Рівне).

1993 Брав участь у 4-й Республіканській науково-теоретичній конференції „Берестецька битва в історії України” (с. Острів Радивилівського району)

1993 Брав участь у Міжнародній науковій краєзнавчій конференції „Велика Волинь: минуле і сучасне” (Житомир).

1993 Брав участь у 4-й регіональній науково-практичній конференції „Краєзнавчі дослідження з історії Волині. Нові підходи, форми і методи” (Рівне).

1994 Брав участь у Міжнародній науковій краєзнавчій конференції „Велика Волинь” минуле й сучасне” (Хмельницький).

1995 Брав участь у VI науково-теоретичній конференції „Берестецька битва в історії України” (Рівне).

1995 Брав участь у Міжнародній науково-практичній конференції „Полонному - 1000 років” (Полонне Хмельницької обл.)

1995-1999 Редактор-упорядник літературно-мистецького альманаху „Волинські дзвони”, член редколегії наукових збірників Рівненського державного інституту культури: „Українська культура в іменах і дослідженнях”, „Діячі науки і мистецтва рідного краю у розвитку української національної культури”, „Етнокультура Волинського Полісся і Чорнобильська трагедія”, „Слово молодим дослідникам”. Провідний науковий працівник редакційно-видавничої групи з підготовки та видання книг серії „Реабілітовані історією”.

1995 Обраний почесним членом Всеукраїнської спілки краєзнавців. 1998 Вийшла книга „Воскреслі для життя” у Рівненському видавництві „Оріана”. 1998 Став першим лауреатом Міжнародної літературно-мистецької премії ім.

Авеніра Коломийця. 1999 Вийшла книга „Олекса Стефанович: Літературний портрет” у Рівненському

видавництві „Волинські обереги”. 1999 Нагороджений почесною грамотою Рівненської обласної адміністрації. 1999-2000 Доцент кафедри українознавства Рівненського державного гуманітарного

університету. 2000 Брав участь у Міжнародній ювілейній науково-теоретичній конференції,

присвяченій 900-річчю м. Дубно, „Дубно і світ” (Дубно). 2000 Став лауреатом регіональної краєзнавчої премії „За відродження Волині” 2000 Вийшли книги в рівненському видавництві „Азалія”: „Степан Бабій:

Літературний портрет”; „Євген Шморгун: Літературний портрет”; „Володимир Грабоус: Літературний портрет”.

2001 22.01. Помер у м. Рівне. 2001 Вийшла книга „Звідки тече та річка” у Рівненському видавництві „Азалія”

(посмертно).

20

ТВОРИ Окремо видані твори

1. Барви Полісся: [Нариси про природу Рівнен. Полісся] / Худож. М.

Мартинюк. – Л.: Каменяр, 1975. – 96 с.: іл. - Зміст: Авіамандрівка; Верби над Вілією; Зона спокою; Кам’яна діброва; Соколині гори; Поліський вал; Сонце вечірнього лісу; Олесина галявина; Загадка „заснулого велетня”; Зустрічі зі Львою; Сира Погоня; Озеро „без дна”; Чорний бусол; Конфлікт з ... бобрами; Райдуга; „Приходьки” з далеких країв; „Горілий камінь”; Живи, джерело!; Степ у мініатюрі; Поліська трембіта; Знову на крилах.

2. Над Горинь-рікою: Путівник по турист. маршруту. – Л.: Каменяр, 1977. – 87 с.: 16 л. іл. – Рез. рос. мовою: С. 81-86. - Зміст: Перед мандрівкою; Дочка гори; Вишневий Вишнівець; Від Юськівців до Білогір’я; Зачаровані скарби; Славна Славута; „Волинські Афіни”; На батьківщині Корчагіна; Дорога на Буг; Це було в Ровно...; Степовий острів; Базальтові береги; У нащадків Ярмоли; Оновлююча сила; Червона Дубровиця; Здрастуй Прип’ять!; Слово після мандрівки; Резюме.

3. Високі береги Смотрича: Путівник по турист. маршруту. – Л.: Каменяр, 1978. – 70 с.

4. Біля джерел / Худож. П.М. Гейдек. – Л.: Каменяр, 1980. – 119 с.: іл. 5. Семи криниць водиця: Краєзн. нариси / Худож. П. Гейдек. – Л.:

Каменяр, 1984. – 102 с.: іл. - Зміст: Живи, добриводо!; На березі Вілії; Партизанські копанки; Устенські витоки; „Золоте” дно; Невидимі джерела; „... Встало з попелу усе прожите”; І над криницею верба...; Животоки; Семи ключей водица: Слово о родниках.

6. Щоб квітла наша земля: Нариси: Для серед. та старш. шкіл. віку / Худож. оформ. О. Коваля. – К.: Веселка, 1986. – 88 с.: іл.

7. Революцією покликані: Краєзн. нариси [з історії Рівненщини. 1920 р.]. – Л.: Каменяр, 1987. – 119 с.: іл.

8. Дума Червоного бору: Краєзн. нариси [про боротьбу партизан. проти нім.-фашист. загарбників на Україні]. – Л.: Каменяр, 1990. – 120 с.: іл.

9. Історія українського краєзнавства: Метод. поради. – Рівне, 1995. – 32 с. 10. Воскреслі для життя: Літ. силуети / Худож. В. Войтович. – Рівне:

Оріана, 1998. – 120 с. - Зміст: А. Нивинський (Чекмановський); Г. Журба; У. Самчук; О. Теліга; О. Стефанович; А. Павлюк; А. Коломієць; Ю. Лободовський; А. Демо-Довгопільський; А. Волинець; М. Пивоварчук; А. Борис.

11. Олекса Стефанович: Літ. портр.: До 100-річчя з дня народж. поета / Худож. В. Войтович. – Рівне: Волин. обереги, 1999. – 23 с. – (Сер. „Воскреслі для життя”).

12. Володимир Грабоус: Літ. портр.: До 65-річчя від дня народж. – Рівне: Азалія, 2000. – 24 с.

21

13. Євген Шморгун: Літ. портр: До 60-річчя від дня народж. – Рівне: Азалія, 2000. – 24 с.

14. Степан Бабій: Літ. портр.: До 60-річчя від дня народж. поета. – Рівне: Азалія, 2000. – 24 с

15. Звідки тече та річка: Тайнопис природи рідного краю у легендах, переказах, худож. та іст. л-рі / Вступ. сл. І. Сацюка. – Рівне: Азалія 2001. – 128 с. - Зміст: Рідній землі: [Вірші]; Звідки тече та річка: Рудка; Горинь; Давні описи і карти; Геродотове море; Качай болото; Душа землі; Сира Погоня; Солоне болото; „Викопна” пустиня; Соколині гори; Мозаїка гори Високої, „Базальтові стовпи над Горинню; Бурштинове намисто; Мечі з Харалуга; Рудники; Озерний дзвін: Як копали Прип’ять; Бій з ятвягами; Гора Татарка; Батиївка; Замок над Случем; Гільчанські джерела в урочищі „Святий Миколай”; Озеро Тухове; Загадкові западини; Азалія понтійська; Вишнева гора; Зелені пам’ятки Древлянщини: 1300-річний дуб; Сосна „цар-дерево”; Ялинові „острови”; Плисаки: 1973 рік; 1999 рік; Обряд ”Водіння Куста”; Святе знання Носалів.

16. Українське краєзнавство: Сторінки історії / Вступ. ст. М. Жулинського. – К.: Просвіта, 2006. – 288 с. – Співавт.: Б.Г. Дем’янчук. А.Г. Дем’янчук.

* * *

17. Ровенщина: [Фотоальб.] / Фото В.Д. Стельмаха та ін. – К.: Мистецтво, 1976. - [168 с.]. – Авт. тексту, чл. ред. кол.

18. Ровно: Фотоальб. / Авт. фото М.К. Плаксін. – К.: Мистецтво, 1979. – 48 с.: іл. – Авт. тексту.

19. Ровно: Фотоальб. / Упорядкув. та фото В.В. Школьного. – К.: Мистецтво, 1983. – 111 с.: іл. - Авт. тексту.

20. Ровенщина: Фотоальб. / Фото В. Пилип’юка; Упорядкув. Р. Калиша. – К.: Мистецтво, 1988. – 144 с.: іл. – (Сер. фотоальб. про обл. Рад. України). – Текст укр., рос., англ. та пол. мовами. – Авт. вступ. сл.

21. Ровно: Фотоальб. – К.: Мистецтво. 1996. – Авт. тексту. ***

Дем'янчук Г. Звідки тече та річка http://libr.rv.ua/?content=resourse& id=4 (31.03.06)

Публікації в збірниках та альманахах

22. Бачити всі зорі: [Про заст. дир. з навч.-вихов. роботи Рокитнів. серед.

шк., засл. учительку УРСР М.Т. Брунько] // Партії вірні сини. – К., 1976. – С. 376-383.

23. ***Острозька весна: [Про Остроз. самодіял. нар. театр] // Духовно ми багаті: Ст., нариси, інтерв’ю. – К., 1979. – С. 86-89.

22

24. Слово про стоколос: [Про Сарнен. наук.-дослід. ст. по освоєнню боліт] // Духовно ми багаті: Ст., нариси, інтерв’ю. – К., 1979. – С. 57-58.

25. Хліб душі твоєї: Нарис [про зав. б-кою с. Дружба Червоноарм. (нині Радивилів.) р-ну Г.А. Цюприк] // До серця кожного: Нариси про правофланг. культ.-освіт. роботи Української РСР. – К., 1979. – С. 22-35.

26. Ми зрослися корінням: [Про культ. зв’язки митців та літераторів Рівненщини та Могильов. обл. (Білорусь)] // Дружба серця поріднила / Упоряд. В.Р. Кохан. – Л., 1980. – С. 66-69.

27. Сяйво Зорі: Бесіда з Героєм Соц. праці, головою колгоспу „Зоря комунізму” В.А. Плютинським // Трудова доблесть Ровенщини. – Л., 1980. – С. 19-22.

28. Любовью за любовь: [Про особисті контакти жителів Рівненщини та Відін. округу (Болгарія)] // Единение побратимов. – Л., 1981. – С. 61-66.

29. Древлянське свято [Куст на Поліссі] // Столярчук Б. З дзвінкого джерела: Худож.-докум. нариси. – Рівне, 1991. – С. 57-60.

30. Крила для пісні: [Про худож. кер. самодіял. нар. хорової капели Дубен. район. будинку культури Г. Катанаш] // Столярчук Б. З дзвінкого джерела: Худож.-докум. нариси. – Рівне, 1991. – С. 50-55.

31. Пісенна доля: [Про засл. діяча мистецтв УРСР, композитора, М. Каганова] // Столярчук Б. З дзвінкого джерела: Худож.-докум. нариси. – Рівне, 1991. – С. 35-37.

32. Гільчанські джерела // Азалія: Літ.-краєзн. календар на 1993 р. – Рівне, 1992. – Вип. 1. – С. 41-42.

33. На сторожі волі: Повстан. худож. Ніл Хасевич // Ми у вічі сміялися смерті: Повстан. пісні. – Рівне, 1992. – С. 11-13.

34. Початки української преси на Волині (1918 – 1919 рр.) // Культура України: проблеми, перспективи: Зб. наук. дослідж. кол. авт. Рівнен. держ. ін-ту культури. – Рівне, 1992. – С. 36-46.

35. Горинь-ріка. [Губківський замок]. Синє озеро Нобель. Волинські скарби Носалів. Солоне болото: [Геогр. нариси, легенди] // Азалія: Літ.-краєзн. календар Рівненщини на 1994 р. – Рівне, 1993. – Вип. 2. – С. 11-13; 42-43; 61-63; 86-87; 98-99.

36. Звідки тече та річка: Волинські джерела творчості Уласа Самчука // Волинські дороги Уласа Самчука: Зб. / Упоряд. Я.Поліщук – Рівне, 1993. – С. 38-45.

37. Кріпак-вільнодумець Семен Олійничук на Волині // Історичні традиції Волині: проблеми духовного відродження (прогр. роботи і зб. тез). – Рівне, 1993. – С. 28-29. – (1).

38. Світлом доброї науки // „Просвіті” 125 років: Історія та сьогодення просвіт. руху Дубенщини. – Дубно, 1993. – С. 1-2.

39. Шукач талантів: [Про П. Степанюка – кер. худож. самодіяльності, дир. Дубровиц. район. будинку культури] // Столярчук Б. Мелодії душі: [Докум. нариси]. – Рівне, 1993. – С. 34-36; Червон. прапор. – 1973. – 25 жовт.

23

40. Газета „Волинь” і Тодось Осьмачка // Улас Самчук: (До 90-річчя з дня народж. письм.): Ювіл. зб. / Упоряд. Я. Поліщук. – Рівне, 1994. – С. 77-79.

41. „І будьте, будьте!..”: Олег Ольжич і часопис „Волинь” // Погорина: Літ.-мистец. альм. – Рівне, 1994. – С. 61-62.

42. Волинь у Празькій школі української поезії: [Добірка тв. Є. Маланюка, О. Лятуринської, А. Павлюка, О. Ольжича та матеріалів про цих поетів] // Волинські дзвони: Краєзн. альм. – Рівне, 1995. – Вип. 1. – С. 50-56.

43. Рівне-осередок уряду УНР // Волинські дзвони: Краєзн. альм. – Рівне, 1995. – Вип.1. – С.4-5.

44. У музеї-заповіднику „Козацькі могили”: Вірші // За вольную волю: Поет. антол. / Упоряд. І. Пащук. – Рівне, 1995. – С. 52.

45. У світ з Мирогощі: Іст.-краєзн. нарис про родину Шумовських // З криниці печалі: Зб. спогадів та док. – Рівне, 1995. – Вип. 2. – С. 3-16.

46. „Лісова країна” в легендах та переказах // Етнокультура Волинського Полісся і Чорнобильська трагедія. – Рівне, 1996. – Ч. 2. – С. 152-165.

47. Присуд: на спецпоселення: Депортація населення з Рівненщини у 1944-1953 рр. // Із криниці печалі: Зб. спогадів та док. – Рівне, 1996. – Вип. 3. – С. 3-16.

48. *„Козак Мамай” у Рівному: [Про традиц. нар. картину „Козак Мамай”, одна з яких зберігається в Рівнен. краєзн. музеї] // Волинські дзвони: Наук.-краєзн. альм. – Рівне, 1997. – Вип.2. – С. 57.

49. Легендарний Демо [- реж.-балетмейстер] // Волинські дзвони: Наук.-краєзн. альм. – Рівне, 1997. – Вип. 2. – С. 68-70.

50. Поліщуки: ментальність – творчість – національна свідомість // Етнокультура Волинського Полісся і Чорнобильська трагедія. – Рівне, 1997. – Вип. 2. – С. 176-189.

51. Северин Гощинський: до питання про джерела творчості // Українська культура в іменах і дослідженнях: Наук. зап. Рівнен. держ. ін-ту культури. – Рівне, 1997. – Вип. 1: Волинське Полісся в контексті слов'янської культури. – С. 122-123.

52. Скарби міфології, підняті з глибини тисячоліть: [Післямова] // Войтович В. Сокіл-Род: Легенди та міфи стародавніх українців. – Рівне, 1997. – С. 314-315.

53. „Чрезвычайки” на Рівненщині в 1919 – 1920 роках // Із криниці печалі: Зб. спогадів та док. – Рівне, 1997. – Вип. 4. – С. 3-10.

54. Колискові та дитячі пісні, ігри // Поліссєзнавство: польові записи та наук. студії фольклор-етногр. матеріалів. – Рівне, 1998. – С. 32-38.

55. Легенди літописного села // Етнокультура Волинського Полісся і Чорнобильська трагедія. – Рівне, 1998. – Вип. 3: (Зарічнен. р-н Рівнен. обл.). – С. 47-61.

56. Народне краєзнавство як елемент традиційної культури // Українська культура в іменах і дослідженнях: Наук. зап. Рівнен. держ. ін-ту культури. – Рівне, 1998. – Вип. 3. – С. 56-62.

24

57. Волинський патріарх української байки: До 75-річчя від дня народж. П. Красюка // Волинські дзвони: Наук.-краєзн. альм. – Рівне, 1999. – Вип. 3. – С. 60-61.

58. Народне краєзнавство як складова частина традиційної культури // Волинські дзвони: Наук.-краєзн. альм. – Рівне, 1999. – Вип. 3. – С. 11-15.

59. Повернення поета: Олексі Стефановичу – 100 // Погорина: Літ.-мистец. альм. – Рівне, 1999. – Вип. 3. – С. 32-34.

60. *** Чаша Мономаха: [З історії] // Волинські дзвони: Наук.-краєзн. альм. – Рівне, 1999. – Вип. 3. – С. 24.

61. Шлях до творчої зрілості // З матусиної школи – у заслужені майстри: До творч. портр. засл. майстра нар. творчості України, майстра худож. вишивки М.В. Шевчук. – Рівне, 1999. – С. 8-17. – У співавт. Шевчук С.І. – (1)

62. *Які Межирічі?: [Про перебування М. Коцюбинського на Рівненщині] // Волинські дзвони: Наук.-краєзн. альм. – Рівне, 1999. – Вип. 3. – С. 51.

63. Людина з духовною окриленістю: [Про поета, педагога, науковця Ю. Хабатюка (1940-1985)] // Хабатюк Ю. Навіть смертю себе народи!: Рубаї. Хоку. Фрагмент поеми. Чотири вірші. Казки. З літературознавчих студій. Записникові начерки. Спогади про Юрія Хабатюка / Упоряд. А. Литвинчук. – Рівне, 2000. – С. 130-132.

64. „Благословлялося” // Бабій С. Такий день: Поезії. – Рівне, 2001. – С. 3-4. – Авт. передм.

65. Поліські легенди у працях геолога П.А. Тутковського // Поліссєзнавство: наук. фольклор.-етнол. та мистецтвознавчі студії / Упоряд. С.І. Шевчук. – Рівне, 2001. – С. 14-17.

66. Відповідь українця з-над Случа малоросу в Київ: Оцінки Валуєвського циркуляра та Емського указу на Поліссі в останній чверті XIX ст. [письм. М.Г. Яцковським. Народився в с. Холопи (нині Прислуч) Березнів. р-ну] // Погорина: Літ.-мист. альм. – Рівне, 2002. – Вип. 4. – С. 128-131.

67. Замок над Случем: [З історії Губківського замку] // Погорина: Літ.-мист. альм. – Рівне, 2002. – Вип. 4. – С. 17-18.

68. Зелені пам'ятки Древлянщини. 1300-річний дуб // Етнокультурна спадщина Рівненського Полісся. – Рівне, 2002. – Вип. 2. – С. 113-114. – (2).

69. Хто він, Михайло Василевич?: Життєва загадка одного з авторів Пересопницького Євангелія // Погорина: Літ.-мист. альм. – Рівне, 2002. – Вип. 4. – С. 25-27.

70. Поліська „висловка” Михайла Тризни-Яцковського: [Поет, пер., фольклорист, аматор-лінгвіст XIX ст. з Березнівщини] // З берегів Случа: Альм. – Рівне, 2003. – С. 4-5.

71. Терновий вінок Олекси Стефановича // Стефанович О. Возлюби її до крови: Літ. спадщина. Дослідж. Док. – Рівне, 2003. – С. 3-10.

25

Публікації в збірниках наукових конференцій

72. „Пересопницьке Євангеліє” і жива українська народна мова // Українська мова і література у процесі національно-культурного і духовного відродження: Наук.-практ. конф., 17 трав. 1991 р. Рівне. Тези доп. і повідомл. – Рівне, 1991. – С. 8-10. – (1).

73. „Куркульські” повстання в 1919 році // Велика Волинь: минуле і сучасне: Тези друг. регіон. наук.-теорет. конф., 18-20 груд. 1992 р. – Рівне, 1992. – С. 47-50.

74. Острог у творчості Антона Павлюка // Матеріали I-III науково-краєзнавчих конференцій „Остріг на порозі 900-річчя” (1990-1992 рр.). – Сокаль, 1992. – Ч.1. – С. 56-58; Життя і сл. – 1994. – 1-2 листоп.

75. З історії просвітянської публіцистики у волинських виданнях 1917-1927 рр. // „Просвіта” і духовне відродження України: (Матеріали і тези наук.-практ. конф., присвяч. 125-річчю „Просвіти”). – Рівне, 1993. – С. 46-52.

76. Національно-культурне відродження м. Рівного (за матеріалами преси) [1905-1919] // Актуальні проблеми розвитку міста та міського самоврядування (історія і сучасність): Тези міжнар. наук.-практ. конф. (м. Рівне, 7-9 квіт. 1993 р.). – Рівне, 1993. – С. 245-246.

77. Перша збірка поезій Антона Павлюка // Матеріали IV науково-краєзнавчої конференції „Остріг на порозі 900-річчя”. – Остріг, 1993. – С. 34-35.

78. Перші вісті в пресі про „Козацькі могили” // Берестецька битва в історії України: Тези 4-ї республік. наук.-теорет. конф. 19 черв. 1993 р. с. Острів Радивилів. р-ну. – Б.м.; 1993. – С. 64-66.

79. Рівненські газети „Вільна Україна”, „Надія України” (1919 р.) як краєзнавчі джерела // Велика Волинь: минуле й сучасне: Тези міжнар. краєзн. конф. Житомир, Україна, 9-11 верес. 1993 р. – Житомир, 1993. – С. 79-80.

80. Уряд УНР у місті Рівному (за матеріалами преси) // Волинь незабутня: Тези IV регіон. наук.-практ. конф. „Краєзн. дослідж. з історії Волині. Нові підходи, форми і методи”. – Рівне, 1993. – С. 57-59.

81. Фольклор та етнографія як об'єкт краєзнавства // Проблеми викладання фольклору та етнології у вузах, школах, ліцеях України: (матеріали та тези наук.-метод. конф., 17-19 трав. 1993 р.). – Рівне, 1993. [Ч.1]. – С. 5-8.

82. Ю.І. Крашевський у селі Киселях // Велика Волинь: минуле й сучасне: Тези міжнар. наук. краєзн. конф. Житомир. 9-11 верес. 1993. – Житомир, 1993. – С. 106-107. – Співавт. Сидорук В.Й.

83. Геолог П.А.Тутковський і народні легенди Полісся // Міцна родна – міцна Україна: Матеріали наук.-практ. конф. з Всеукр. фестивалю нар. пісен. творчості і фольклору родинно-сімейних колект. „Роде наш красний”, верес. 1994 р. – К.: Житомир, 1994. – С. 8 – 10. – (1).

26

84. До біографії історика і краєзнавця П. Федоренка // Діячі науки і культури рідного краю: Матеріали і тези наук.-практ. конф. – Рівне, 1994. – С. 21. – Співавт. Г. Непомнящий.

85. З історії української преси на Волині // Українська періодика: минуле і сучасне: Матеріали і тези II наук.-теорет. конф. – Л.; Житомир, 1994. – С. 120-123. – (1).

86. Ізяславський вісник „Нова дорога” // Велика Волинь: минуле й сучасне: (Матеріали міжнар. наук. краєзн. конф., жовт. 1994 р.). – Хмельницький; Ізяслав; Шепетівка, 1994. – С. 91-93.

87. Психологія краєзнавства: духовні витоки // Духовне відродження культури України: традиції, сучасність: Матеріали і тези міжнар. наук.-практ. конф. 16-18 трав. 1994 р. – Рівне, 1994. – С. 70-71. – (1).

88. Семен Олійничук – „Кармелюк з пером у руках” // Духовні витоки Поділля: Творці історії краю: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. 9-11 верес. 1994 р. Кам'янець-Подільський. – Хмельницький, 1994. – С. 272-275. – (1).

89. А.Ф. Хойнацький як церковно-релігійний краєзнавець // Полонному – 1000 років: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. 15-17 черв. 1995 р.. – Полонне, 1995. – С. 103-105. – (2).

90. Клим Поліщук про „Козацькі могили” // Берестецька битва в історії України: Матеріали і тези IV наук.-теорет. конф., присвяч. 400-річчю з дня народж. Б. Хмельницького 24-25 черв. 1995 р. – Рівне, С. 102-104.

91. Формування інтересу до практичної краєзнавчої діяльності // Використання сучасних педагогічних методик і технологій у навчальному процесі: Тези доп. і наук. повідомл. Респ. наук.-метод. конф. 31 берез. 1995 р. – Рівне, 1995. – С. 53-54. – (1).

92. Формування інтересу студентів до практичної краєзнавчої діяльності // Використання сучасних педагогічних методик і технологій в навчальному процесі: Тези і доп. респ. наук.-метод. конф. – Рівне, 1995. – С. 53-54.

93. Краєзнавчі основи формування історично-побутової свідомості // Національне виховання: Формув. світогляду і духов. цінностей у студент. молоді: Матеріали і тези міжвузів наук.-практ. конф. 12-13 берез. 1996 р. – Рівне, 1996. – С. 68-70.

94. Народно-краєзнавче підґрунтя поеми „Гайдамаки” // Тарас Шевченко і сучасність: Зб. матеріалів і тез міжнар. наук.-теорет. конф. 21 трав. 1996 р. – Рівне, 1996. – С. 34-37.

95. Олена Пчілка як дослідник волинських колядок // Слов'янський фольклорний фестиваль „Коляда”: Пробл. успадкування зимових нар. звичаїв та обрядів: (Зб. матеріалів і тез наук.-практ. конф. 19-21 січ. 1996 р.) – Рівне, 1996. – С. 140-145.

96. Підпільний „Український Перець” // Боротьба УПА за незалежність України: Матеріали і тези наук.-практ. конф. 13 жовт. 1997 р. – Рівне, 1997. – С. 23-26.

27

97. Михайло Черкавський – просвітянський діяч, публіцист // Діячі науки і мистецтва рідного краю у розвитку української національної культури: Зб. матеріалів і тез наук. конф. 29-30 верес. 1998 р. – Рівне, 1998. – С. 28-36.

98. Авенір Коломиєць – подвижник українського національного відродження на Дубенщині (від Дубна до Зальцбурга) // Дубно і світ: Міжнар. ювіл. наук.-теорет. конф., присвяч. 900-річчю м. Дубна. 25-26 серп. 2000 р. – Дубно, 2000. – С. 20-21.

99. Документи з історії селян Кореччини: екзекуції і депортації // Корцю – 850 років: Наук. зб. матеріалів і тез наук.-краєзн. конф. 13-14 жовт. 2000 р. – Рівне; Корець, 2000. – С. 81-88. – Співавт.: В. Цятко.

100. Корецькі роки Лаврентія Зизанія // Корцю – 850 років: Наук. зб. матеріалів і тез конф. 13-14 жовт. 2000 р. – Рівне; Корець, 2000. – С. 39-42.

Публікації в періодичних виданнях

1958 101. Репліка молодим поетам: [Огляд віршів поетів-початківців] // Літ. газ. -

1958. - 18 лип. – Співавт: П. Шафета. — (1) 102. Трускавецькі різьбярі // Рад. сл. [Дрогобич]. - 1958. - 8 черв. - (1)

1959 103. ****Дивлюся серцем молодим: [Вірш] // Колект. праця [Козятин]. -

1959.- (1) 104. ****Осіннім ранком: [Вірш] // Колект. праця [Козятин] . - 1959. - (1) 105. ****Сількор: [Вірш] // Колект. праця [Козятин]. - 1959. - (1)

1960 106. Вирішальна лекція: [Гумореска] // Червон. прапор. - 1960. 107. Виходять ріки з берегів: [Вірш] // Молодий медик [Вінниця]. - 1960. - (1) 108. Своя, студентська: [Про газ. „Молодий медик” Вінниц. мед. ін-ту] //

Вінниц. правда. - 1960. - 4 трав - (1) 109. Латка на авторитеті: Фейлетон //Червон. прапор. - 1960.-23 груд.

1961 110. Архіви свідчать: [Про вшанування пам'яті Т.Г. Шевченка на Рівненщині

в 30-х рр. XX ст.] // Червон. прапор. - 1961. - 26 лют. 111. Виходять ріки з берегів: [Вірш]. - Червон. прапор. - 1961. - 19 берез. 112. Звітують науковці: [Про звіт.-наук. конф., яка відбулася в Рівнен. пед.

ін-ті ]// Червон. прапор. - 1961. - 3 берез. 113. Пісня щастя над краєм поліським дзвенить: [Про обл. фест. худож.

самодіяльності Рівненщини] // Червон. прапор. - 1961. - 30 трав. - Співавт.: Г. Сербін

114. Спогади сина: Нові факти з життя [поета] Клима Ткача // Червон. прапор. - 1961. - 11 жовт. - Співавт.: М. Гарматюк.

28

115. Сторінка з життя поета поліщуків [К. Ткача] // Червон. прапор. -1961. - 28 трав. - Співавт.: М. Гарматюк.

116. У Шевченківців: [Про колгосп ім. Т. Шевченка с. Великі Цепцевичі Володимирец. р-ну] // Червон. прапор. - 1961. - 10 берез.

117. Школа майбутнього: [Про Верб. шк.-інтернат Дубен. р-ну] // Червон. прапор. - 1961. - 26 трав. - Співавт.: І. Юрчак.

118. Щоб зацвів льон: [Про студ. Укр. ін-ту інженерів вод. госп-ва, які брали участь в осушенні боліт в Костопіл. р-ні] // Червон. прапор. - 1961. -12 берез.

1962 119. Велике єднання: [Про зустрічі працівників Дубровиц. р-ну та Столін. р-

ну (Білорусь)] // Червон. прапор. - 1962. - 21 верес. - Співавт.: І. Дубенко. 120. „За лірику пробачте...”: Огляд віршів [молодих поетів Рівненщини] //

Червон. прапор. - 1962. - 23 черв. 121. Пісня і праця поруч ідуть: [Про обл. Свято весни в м. Рівному]. -

Червон. прапор. — 1962. — 12 черв. — Співавт.: О. Федрицький. 122. Село на нашій Україні: [Про с. Смордва Млинів. р-ну] // Червон.

прапор. - 1962. - 1 січ. 1963

123. Мільйонам сердець клекотіти...: [Про творчість поета А. Малишка] // Червон. прапор. - 1963. - 5 квіт.

124. **Напис на небі: монолог солдата // Червон. прапор. - 1963. - 23 черв. 125. Славна дочка України: До 50-річчя з дня смерті Лесі Українки //

Червон. прапор. - 1963.-31 лип. 1964

126. Від серця до серця: [Огляд поет. творів рівнен. авторів, присвяч. Т. Шевченку] // Червон. прапор. - 1964. - 9 берез.

127. День боротьби: [Про поета С. Євчука з с. Федорівка Гощан. р-ну] // Червон. прапор. - 1964. - 1 трав.

128. **Немеркнучий образ Тараса: [Про Шевченків. вист. образотв. та декор.-приклад. мистец. в Рівнен. будинку худож.] // Червон. прапор. - 1964. - 7 берез.

129. Спадщина: [Про члена КПЗУ О. Вінничука з с. Синів Гощан. р-ну] // Червон. прапор. - 1964. - 1 листоп.

130. ***Урок: [Про партизана, дир. рівнен. шк. № 2 К. Шевера ] // Червон. прапор. - 1964. - 17 жовт.

131. ***Ще одна радість: [Про відкриття шк. в с. Верхівськ Рівнен. р-ну] // Червон. прапор. - 1964. - 7 жовт.

132. **Ювілей книги [„Острозька біблія”] в Острозі // Червон. прапор. -1964.- 15 берез.

1965 133. **Альманах «Горинь» [Рівнен. пед ін-ту] // Червон. прапор. - 1965. - 2

лют.

29

134. «Хочу стати поетом...» : Огляд віршів [поетів-початківців Рівненщини] // Червон. прапор. - 1965. -25 лип.

135. Свято весни і праці [в Рівному] // Червон. прапор. - 1965. - 1 черв. -Співавт.: Г. Сербін.

136. ***Художники - славній перемозі: [Про вист. творів рівнен. худож., присвяч. 20-річчю перемоги у ВВВ] // Червон. прапор. - 1965. -23 трав.

137. ***Чистий спів: [Про самодіял. вок. дует В. Ткачук та Г. Просян Рівнен. міськ. Будинку культури] // Червон. прапор. - 1965. - 22 серп.

138. **Яна: [Про партизанку Я. Дудову] // Червон. прапор. - 1965. - 29 січ. 1966

139. Акорди класової ліри: [Огляд підп. л-ри рівнен. авт. 20-30-х рр. XX ст.] // Червон. прапор. - 1966. - 23 листоп.

140. Дорогою перемог: Темат. вечір «Вогник» у робітн. клубі [ремонт. з-ду с. Квасилів Рівнен. р-ну] // Червон. прапор. - 1966. - 6 трав.

141. ***Картини сільського художника [М. Куделя з Новамалина Остроз. р-ну] // Червон. прапор. - 1966. - 9 січ.

142. Ліричний наступ: Нові кн. поетів [України] // Червон. прапор. -1966.-24 серп.

143. ***Музиканти - новосели інституту: [Про відкр. в Рівнен. пед. ін-ті муз.-пед. ф-ту ] // Червон. прапор. - 1966. - 10 лип.

144. **Перевірити серцем: Огляд віршів [молодих поетів Рівненщини] // Червон. прапор. - 1966. - 9 січ.

145. ***У клубі «Ранок» [в м. Дубно відбувся вечір поезії] // Червон. прапор. - 1966.-26 лют.

1967 146. Власне вікно в історію: [Про краєзн. роботу в Степан. серед. шк.] //

Червон. прапор. - 1967. - 5 груд. 147. Джерела краси: [Бесіда про естет. цінності] // Червон. прапор. - 1967. -

21 листоп. 148. Завжди - бій!: [Про учасн. партиз. руху П. Артем'єва] // Червон. прапор.

- 1967. - 20 груд. 149. Загадка музейного портрета: [Про шедевр укр. живопису XVII ст.

„Портрет невідомого” („Байда?”], який знаходиться в Остроз. краєзн. музеї // Червон. прапор. - 1967. - 8 груд.

150. **«Історичний факультет» [Волосків. сіл.] бібліотеки [Остроз. р-ну] // Червон. прапор. - 1967. - 30 квіт. - 30 квіт.

151. Крізь лихоліття: [Про творчість поета Д. Суханова] // Червон. прапор. - 1967. - 26 серп.

152. Перша пісня вголос: [Про поезію рівнен. авторів 30-х рр. XX ст.] // Червон. прапор. - 1967. - 26 листоп.

153. Пісенна доля: [Про рівнен. комп. і педагога М. Каганова] // Червон. прапор. - 1967. - 15 серп.

154. Тремтіли грати: Нарис [про поета С. Євчука. Народився у с. Федорівка Гощан. р-ну] // Червон. прапор. - 1967. - 28 лип.

30

155. «Шабля нам як прапор»: [Про творчість євр. поета О. Шварцмана, який загинув в с. Рафалівка Володимирец. р-ну] // Червон. прапор. - 1967.-12 листоп.

1968 156. Автограф Вацлава Ганки [діяча чес. нац. відродж.] // Червон. прапор. -

1968. - 10 жовт. 157. «Без грози і хвилини не влежу...»: Літ. фейлетон // Літ. Україна. -1968.-

28 черв. 158. **Геній екрана: До 70-річчя з дня народження С.М. Ейзенштейна //

Червон. прапор. - 1968. - 21 січ. 159. ** Грім весни над світом: Огляд віршів [рівнен. авт.] // Червон. прапор.

-1968.-1 груд. 160. Народним талантам - шана: [Про обл. зліт учасн. худож. самодіяльності

Рівненщини] // Червон. прапор. - 1968. - 9 лют. 161. Печатка любить правду: Фейлетон // Червон. прапор. - 1968. - 2 лип. 162. Розмаїття критеріїв: Док. гумореска // Літ. Україна. - 1968. - 19 лист. 163. Сила серця: З блокнота ж-ста: [Про виховання молоді] // Червон.

прапор. – 1968. – 21 квіт. 164. **У вінок мужнім: Огляд віршів [рівнен. авт.] // Червон. прапор. - 1968.

- 21 лют. 165. Шлях митця: [Про засл. арт. УРСР, арт. Рівнен. муз.-драм. театру Г.К.

Кіяновського] // Червон. прапор. - 1968. - 5 трав. 1969

166. Барви нитки: [Про самодіял. ткалю К.П. Мирончук з Володимирця] // Червон. прапор. - 1969. - 12 жовт.

167. Грабівський драматичний [гурток в Рівнен. р-ні] // Червон. прапор. -1969.-5 груд.

168. День освіти на Ровенщині: Вчитись, вчитись, вчитись! // Червон. прапор. - 1969. - 9 верес.

169. Джерело з-під каменю: [Про поетів П. Симонюка з Володимирця та О. Лебедєва з м. Сарни] // Червон. прапор. - 1969. - 11 жовт.

170. **Життя кличе: Огляд віршів [рівнен. авторів] // Червон. прапор. -1969.-30 берез.

171. З баяном щира мова...: [Про комп. та худож. кер. оркестру нар. інструментів з Млинова А. Андрухова] // Червон. прапор. - 1969. - 24 серп.

172. За творче розкрилля: [Дир. Рівнен. драмтеатру В. Гнатенко розповідає про творчі задуми колективу] // Червон. прапор. - 1969. - 6 листоп. – Співавт. В. Гнатенко.

173. Захопленість: [Про нар. умільця Л. Стрілу з Володимирця] // Червон. прапор. - 1969. - 28 верес.

174. „Лісова лабораторія” школи: [Про шкіл. лісництво, створ. на базі Моквин. серед. шк. і Моквин. держ. лісництва Костопіл. лісгоспзагу] // Червон. прапор. - 1969. - 28 лют.

31

175. Мов кремінь: Нарис [про поета С. Євчука] // Молодь України. - 1969. - 11 черв.

176. **Музична студія в селі [при Будинку культури с. Ярославичі Млинів. р-ну] // Червон. прапор. - 1969. - 5 верес.

177. **Пісня між люди йде: [Про поета Д. Суханова з с. Перенятин Червоноарм. (нині Радивилів.) р-ну] // Червон. прапор. - 1969. - 6 листоп.

178. **Скарби творчості народної: [Про вист. декор.-приклад. мистец. у м. Здолбунові] // Червон. прапор. - 1969. - 26 верес.

179. ***Суєта суєт: Пародія // Літ. Україна. - 1969. - 14 січ. 180. Суцвіття талантів: [Про звіт. концерт худож. самодіяльності Дубен.

культосвіт. уч-ща в концерт. залі Рівнен. міськ. Будинку культури] // Червон. прапор. - 1969. - 3 черв.

181. **Схвильованим серцем актора: [3 історії Остроз. нар. театру] // Червон. прапор. - 1969. - 13 квіт.

182. Туристські маршрути школярів [Степан. серед. шк. Сарнен. р-ну] Червон. прапор. - 1969. - 31 трав.

183. Чарівна сила пісні: Комп. України - на творч. звіті самодіял. нар. хор. капели [в Дубен. район. Будинку культури] // Червон. прапор. - 1969. - 4 листоп.

184. Четвертий арешт Петра Козланюка: [Про перебування на поч. 30-х років на Рівненщині укр. письм. П. Козланюка] // Червон. прапор. - 1969. -25 листоп. -Співавт.: З.Сендик.

185. Чудовий пагорб: [Піднята проблема збереження пам’ятників природи Рівненщини, зокрема в Здолбунів. р-ні] // Червон. прапор. – 1969. -19 жовт.

186. Шабля і пісня: До 80-річчя з дня народження [поета] О. Шварцмана // Червон. прапор. – 1969. – 18 жовт.

1970 187. ***Агатангел Кримський: [Вчений-арабіст. Навчався в Острозі] //

Червон. прапор. - 1970. - 14 лют. 188. Горинь-ріка: Геогр. нарис // Червон. прапор. - 1970. - 4 серп. 189. Гранітний феномен Надслуччя: [Про Соколині гори у Березнів. р-ні] //

Червон. прапор. - 1970. - 29 серп. 190. Озеро „Лісової пісні”: [Про оз. Нечимне у Волин. обл., описане в

„Лісовій пісні” Л. Українки] // Червон. прапор. - 1970. - 5 груд. 191. Пам'ять бою: [Про учасн. ВВВ В.С. Онуфрієнка, М.М. Кашубського,

П.С. Хомазнюка] // Червон. прапор. - 1970. - 9 черв. 192. Пам'ять на красу: [Про фольклор.-етногр. свято „Зустріч з минулим” у

с. Селець Дубровиц. р-ну] // Червон. прапор. - 1970. - 10 жовт. 193. Повернення пісні: [Про поета Д. Суханова] // Рад. освіта. - 1970. - 25

квіт. 194. Таємниця озера [Тухове Рокитнів. р-ну] // Червон. прапор. - 1970. -14

серп.

32

195. Яскраво, барвисто: Концерт відін. аматорів у Ровно // Червон. прапор. - 1970. - 11 верес.

1971 196. З поглядом у прийдешнє: Нотатки делегата III обл. конф. т-ва охорони

пам'ятників історії та культури // Червон. прапор. - 1971. - 25 квіт. 197. Загадка заснулого велетня: Нотатки краєзнавця: [Про поліс. бархани] //

Червон. прапор. - 1971. - 3 січ. 198. **Зустріч з юністю: [3 біогр. старш. викл. Ровен. пед. ін-ту М.О.

Кузьменка] // Червон. прапор. - 1971. - 29 січ. 199. Зустріч зі Львою: [Про дослідника природи Полісся акад. П.А.

Тутковського] // Зміна. - 1971. - 12 жовт. 200. «Латир - камінь» [- бурштин] на Поліссі // Червон. прапор. - 1971. -21

верес. 201. Легенда про скочище // Зміна. - 1971. - 30 листоп. 202. **Ясний вечір: [Про тракториста В. Бережнюка з Дубен. р-ну] //

Червон. прапор. - 1971. - 1 січ. 1972

203. ***Автомат № 817: [Про кавалера орденів Слави двох ступенів І. Водька] // Червон. прапор. - 1972. - 19 листоп.

204. Автор листівки - М.І. Кузнецов // Червон. прапор. - 1972. - 23 квіт. 205. Горді натури: [Про діячів молдав. та румун. культури О. Хиждеу та Б.

Петричейку-Хиждеу, життя яких пов'язане з м. Рівне] // Червон. прапор. - 1972. - 2 квіт.

206. Ілюзія турботи: Фейлетон // Червон. прапор. - 1972. - 29 листоп. 207. Нові завдання школи: На серпн. нарадах учителів [м. Рівне] // Червон.

прапор. - 1972. - 27 серп. 208. Партизанський оркестр [в дивізії ім. Щорса] // Червон. прапор. -1972.-

25 черв. 209. Пейзажі Ю.І. Крашевського // Червон. прапор. - 1972. - 7 трав. 210. ***Повчанське плато // Червон. прапор. - 1972. - 3 жовт. 211. „Перед мужністю їх схиляюсь”: Розповідають читачі [про партизанів

Рівненщини] // Червон. прапор. - 1972. - 10 лют. 212. Поет „Червоних громів”: [Про К. Ткача] // Червон. прапор. - 22 серп. 213. Соколині гори: Турист. маршрутами // Червон. прапор. - 1972. - 6 серп. 214. У Велике Вербче за ... трембітою: [Про колгосп „Перше травня” в с.

Велике Вербче Сарнен. р-ну] // Червон. прапор. - 1972. - 29 жовт. 215. Хліб для сина: [Про Є.К. Гапончук, матір Г.У. Гапончука, секретаря

Гощан. підпіл. райкому КПЗУ] // Червон. прапор. - 1972. - 29 груд. 1973

216. Барвисте свято мистецтва: [Про перший концерт майстрів мистецтв і колективів худож. самодіяльності Рівненщини, присвяч. 50-річчю утворення Союзу РСР, в Палаці культури "Україна" (м. Київ)] // Червон. прапор. - 1973. - 27 жовт.

217. Берестовецький феномен: [3 історії дослідж. базальт. покладів на Поліссі] // Червон. прапор. - 1973. - 7 трав.

33

218. ***Васо Кіквідзе // Червон. прапор. - 1973. - 20 лют. 219. Горинська експедиція: [3 історії дослідж. поліс. боліт на Рівненщині] //

Червон. прапор. - 1973. - 10 січ. 220. Дві пісні: [Про поезію Д. Фальківського] // Червон. прапор. - 1973. -12

серп. 221. **Живий подих героїки: [Про худож. вист., присвяч. 29-й річниці

визволення м. Рівного від фашист. загарбників] // Червон. прапор. - 1973. -10 лют.

222. **Звіт студії [самодіял. художників Рівнен. обл. Будинку худож. самодіяльності профспілок] // Червон. прапор. - 1973. - 21 жовт.

223. Кам'яна діброва // Рад. Україна. - 1973. - 20 січ. 224. Мозаїка Гори Високої [Володимирец. р-н] // Червон. прапор. - 1973. - 4

лют. 225. Окраса міста: [Про відкр. район. Будинку культури в м. Дубно] //

Червон. прапор. - 1973. - 4 груд. 226. Палаючий квіт: [Про азалію понтійську, яка росте на Рівнен. Поліссі] //

Червон. прапор. - 1973. - 29 серп. 227. Пам'ятник: [Про осушення боліт в Рокитнів. р-ні] // Червон. прапор. -

1973.-25 листоп. 228. Плисаки: [Про плотогонів Рівнен. Полісся] // Червон. прапор. - 1973. -

25 верес. 229. Ростуть молоді майстри: [Про вист. техн. і худож. творчості учнів

профтех. уч-щ Рівненщини] // Червон. прапор. - 1973. - 12 трав. 230. Самодіяльність „навиворіт”: Сатир. пером // Червон. прапор. - 1973. -24

берез. 231. Соколині гори // Літ. Україна. - 1973. - 19 черв. 232. ***„Театральна весна – 73”: [Про Рівнен. обл. заключ. огляд-конкурс

сіл. драм. колективів та самодіял. нар. театрів] // Червон. прапор. - 1973. - 5 черв.

233. Чорний бусел // Червон. прапор. - 1973. - 27 трав.

1974 234. Високі почування: [Огляд віршів поетів-початківців] // Червон. прапор.

- 1974. - 12 квіт. 235. ***Вічний пам'ятник: Огляд віршів // Червон. прапор. - 1974. - 13

листоп. 236. ***Горинь судноплавна // Червон. прапор. - 1974. - 20 листоп. 237. Дві гори над Горинню [Вишнева гора і Чортова гора в с. Городок

Рівнен. р-ну] // Червон. прапор. - 1974. - 22 січ. 238. ***Знахідки янтарю [на Рівненщині] // Червон. прапор. - 1974. - 18

груд. 239. Земля деревська: [Про природу і природні багатства Рівненщини] //

Червон. прапор. - 1974. - 26 лют. 240. Книга - вихователь і помічник: 3 обл. наради бібл. активу // Червон.

прапор. - 1974. - 25 жовт.

34

241. Незламний: [В літ.-мемор. музеї М. Островського відкрилась експозиція до 70-річчя письм.] // Червон. прапор. - 1974. - 28 верес.

242. Поліські «Берегині»: [Про фольклор.-етногр. ансамбль "Берегиня" з с. Крупове Дубровиц. р-ну] // Черв. прапор. - 1974. - 7 трав.

243. Пригоди „небесних каменів”: [Про знахідки метеоритів на Рівненщині] // Червон. прапор. – 1974. – 18 груд.

244. Прип'ятський вал [Сарнен. р-н] // Червон. прапор. - 1974. - 1 черв. 245. Райдуга [Про оз. Біле Володимирец. р-ну] // Червон. прапор. - 1974. –

11 серп. 246. Сира Погоня: [Про урочище у Рокитнів. р-ні] // Червон. прапор. -1974.-

20 лип. 247. ***Спів реальним живиться...: Огляд віршів // Червон. прапор. - 1974. -

6 січ. 248. Так гартується сталь: Уроч. мітинг у с. Вілія Остроз. р-ну, присвяч. 70-

річчю з дня народж. письм. М. Островського // Червон. прапор. - 1974. 1975

249. Біля колиски щастя: [Про засл. вчительку УРСР, завуча Рокитнів. серед. шк. № 1 М.Т. Брунько] // Червон. прапор. - 1975. - 29 черв.

250. Гартувати юну зміну: ІV обл. зліт молодих учителів і ветеранів пед. праці // Червон. прапор. - 1975. - 26 берез. - Співавт.: Є. Шморгун.

251. ***Загадка Білих озер // Червон. прапор. - 1975. - 15 серп. 252. Легенда про море // Червон. прапор. - 1975. - 15 лют. 253. ***Перші дослідники „волиніту”: [3 історії дослідж. Рівнен. базальту] //

Червон. прапор. - 1975. - 26 лип. 254. ***Першопроходці: [Про дослідників природи Полісся] // Червон.

прапор. - 1975. - 20 квіт. 255. Радість творчого злету: Відкр. обл. фест. сіл. худож. самодіяльності //

Червон. прапор. - 1975. - 29 січ. 256. ***Рясноцвіт : [Про родин. ансамбль Катрушиних з с. Соломіївка

Дубровиц. р-ну] // Червон. прапор. - 1975. - 1 трав. 257. Сат Бурзекей [- тувин. доброволець, учасн. визволення Рівненщини від

нім.-фашист. загарбників] // Червон. прапор. - 1975. - 14 листоп. 258. ***„Сахара” серед боліт: [Про походження пустинь серед боліт в

Сарнен. та Дубровиц. р-нах ] // Червон. прапор. - 1975. - 18 жовт. 259. Сонце книги: [Про зав. Вовков. сіл. б-ки Млинів. (нині Демидів.) р-ну

М. Додик] // Червон. прапор. – 1975. - 19 жовт. 260. ***У село приїхав автобус: [Рокитнів. р-н] // Червон. прапор. - 1975. -

24 жовт. – Співавт.: М.Хомуйло. 1976

261. Гніздо сонця: Лірич. мозаїка [Про Рівнен. АЕС] // Червон. прапор. -1976. - 20 черв.

262. Душевність: [Про зав. чит. залу Рівнен. обл. б-ки Л.Я. Мячину] // Червон. прапор. - 1976. - 19 жовт.

263. „Лінива” ріка [Льва (Моства)] // Червон. прапор. - 1976. - 6 черв.

35

264. Обнялися дуб і береза: [Про пам'ятник природи у с. Кузьмівка Сарнен. р-ну] // Червон. прапор. - 1976. - 17 серп.

265. Реліквія слави: [Про експонати Остроз. краєзн. музею] // Червон. прапор. - 1976. - 14 листоп.

1977 266. Готувати гідну трудівничу зміну: [3 обл. пед. конф. праців.

профтехосвіти] // Червон. прапор. - 1977. - 28 серп. 267. Душа поезії - не рима ...: Огляд віршів [поетів-початківців] // Червон.

прапор. - 1977. - 31 груд. 268. Зачарований світ слова: Огляд віршів [поетів-початківців] // Червон.

прапор. - 1977. - 16 квіт. 269. На телеекрані - Ровенщина // Червон. прапор. - 1977. - 8 листоп. 270. Освітня сила села [Кухотська Воля Зарічне. р-ну] // Червон. прапор. -

1977.-28 черв. 271. Пісня і праця - поруч: Урочист. відкр. в м. Ровно III туру першого

Всесоюз. фест. самодіяльн. худож. творчості трудящих // Червон. прапор. -1977. -20 берез.

272. Поетичне слово з Туви: [Вірші тувин. поетів звучали в Деражнен. будинку культури Костопіл. р-ну] // Червон. прапор. - 1977. - 3 верес.

273. Талантами квітне Полісся: [Про змагання учасн. III туру першого Всесоюз. фест. самодіяльн. худож. творчості трудящих Рівненщини] // Червон. прапор. - 1977. - 23 берез.

1978 274. Берегти скарби народні: [3 пленуму правл. обл. орг. Укр. т-ва охорони

пам'яток історії та культури] // Червон. прапор. - 1978. - 26 листоп. 275. Вихованню учнів - комплексний підхід: 3 обл. конф. працівників нар.

освіти // Червон. прапор. - 1978. - 29 квіт. 276. Горинь у давніх піснях // Червон. прапор. - 1978. - 27 верес. 277. Дума про стоколос: [Про науковців Сарнен. наук.-дослід. ст. по

освоєнню боліт] // Червон. прапор. - 1978. - 15 жовт. 278. Зустріч з давниною: [Бесіда з д-ром іст. наук. І. Свєшніковим про

археол. дослідж. на Рівненщині] // Червон. прапор. - 1978. - 10 лют. -Співавт: І. Свєшніков.

279. Мідний вік Городка [Рівнен. р-н] // Слово правди [Рівне]. - 1978.-14 черв.

280. Назустріч новому дню: [До 125-річниці з дня народж. письм. В.Г. Короленка] // Червон. прапор. - 1978. - 26 лип.

281. Чудесна зав'язь: [Про молодих працівників Дубен. ливар.-механ. з-ду] // Червон. прапор. - 1978. - 1 трав.

1979 282. Гарін над Случем: [Про перебування письм. М.Г. Гаріна-

Михайловського (1852-1906) на Рівненщині] // Червон. прапор. - 1979. – 12 жовт.

283. Дарунок юним: [Про відкр. у Рівному обл. театру ляльок] // Червон. прапор. - 1979. - 3 жовт.

36

284. Доброволець з-над Улуг-Хема: [Подвиг солдата-тувинця Тютчука в роки ВВВ під Дубно] // Червон. прапор. - 1979. - 23 берез.

285. Життя - як спалах зорі: [Про вшанування пам'яті письм. М. Островського на Рівненщині] // Червон. прапор. — 1979. — 2 жовт.

286. Золотий коник з Пересопниці: [Легенди] // Червон. прапор. - 1979. -11 лют.

287. Мечі з Харалуга: [Легенди про минуле с. Харалуг Корец. р-ну] // Червон. прапор. - 1979. - 16 берез.

288. Настина криниця: Легенда // Червон. прапор. - 1979. - 13 жовт. 289. Новий вуз у Ровно: [Ровен. держ. ін-т культури] // Червон. прапор. -

1979.- 4 берез. 290. Рудка: [Нарис про р. Рудка] // Червон. прапор. - 1979. - 26 квіт. 291. Село з „пісні над водами”: [Про с. Нобель Зарічнен. р-ну - прототип с.

Ольшани з роману В. Василевської „Полум'я на болотах”] // Червон. прапор. - 1979. - 18 лип.

292. Це був справжній козацький Гаврош...: [Бесіда з д-ром іст. наук. І. Свєшніковим про археол. розкопки на Рівненщині] // Робітн. газ. - 1979. -23 верес. - Співавт.: І. Свєшніков.

293. Широкими кроками: [Про трудові здобутки рівнян] // Червон. прапор. - 1979. - 6 листоп.

1980 294. Біля озера Нобель: [Уривки з кн. „Біля джерел”] // Червон. прапор. -

1980.- 14 черв. 295. Дарунки лісу: [Про здобутки трудівників Локницького лісництва

Зарічнен. р-ну] // Червон. прапор. - 1980. - 21 жовт. 296. Дві пісні: [Про вірші Й. Ковальця та Г. Гапончука, написані за

тюремними ґратами в 1939 р.] // Червон. прапор. - 1980. - 6 лип. 297. З піснею: [Про композит. майстерність дир. Дубнів. культ.-освіт. уч-ща

В. Горностая] // Червон. прапор. - 1980. - 23 берез. 298. Загадки лісової країни: [Іст.-геогр. нариси про Прип'ятське Полісся] //

Червон. прапор. - 1980. - 12 лип.; 16 серп.; 13 верес.; 13 груд. 299. ***„Живу і буду жити!”: Вечір-звіт лауреатів обл. комсомол. премії ім.

М. Максися // Червон. прапор. -1980.-19 листоп. 300. Мідний вік Городка: [Про історію археол. знахідок поблизу с. Городок

Рівнен. р-ну] // Червон. прапор. - 1980. - 17 лют. 301. Небельські легенди // Червон. прапор. - 1980. - 12 січ. 302. Нескореність: Вірші партиз. поетів // Червон. прапор. - 1980. – 13 груд. 303. Острів - мандрівник: [Поліс. легенда] // Червон. прапор. - 1980. - 10

лют. 304. ***Пісня окрилює: [Про літ. свято "Поезія мужніх"] // Червон. прапор. -

1980.-12 лип. 305. Пломінь серця: [Огляд віршів героїч. тематики поетів-початківців] //

Червон. прапор. - 1980. - 14 трав.

37

306. Центральна клубна система діє: [Про обл. семінар, присвяч. централізації клуб. закладів, що відбувся на базі Селецької централіз. клуб. системи Дубровиц. р-ну] // Червон. прапор. - 1980. - 8 серп.

1981 307. Вілійські етюди // Червон. прапор. - 1981. - 15 листоп. 308. Загадки лісової країни: „Викопна” пустиня: [Про дослідж. геолог.

природи Полісся] // Червон. прапор. - 1981. - 4 квіт. 309. Любов'ю за любов: [Про дружні зв'язки Рівнен. обл. і Відін. округу

НРБ] // Червон. прапор. - 1981. - 1 січ. 310. ***Дзвени, музико!: [Про твор. звіт самодіял. комп. Рівненщини] //

Червон. прапор. - 1987. - 21 квіт. 311. Животворне джерело талантів: Заключ. концерт труд. та творч.

крлективів міст і районів обл. // Червон. прапор. - 1981. - 20 трав. 312. Покликання педагога: [Із звітно-вибор. профспілк. конф. працівників

освіти Рівного] // Червон. прапор. - 1981. - 11 груд. 313. Те, що не вмирає: [Огляд віршів рівнен. поетів, присвяч. героїзму

нашого народу] // Червон. прапор. - 1981. - 4 верес. 314. Хто такі "рудники": [Про селян, які видобували місцеві руди в Рівнен.

та Житомир обл. в XIX ст.] // Червон. прапор. - 1981. - 14 січ. 1982

315. Високе почування: [Про інтерн. зв'язки Рівненщини] // Червон. прапор. - 1982. - 1 трав.

316. ***Закон життя: [Про труд. колектив Рівнен. АЕС] // Червон. прапор. - 1982.- 15 верес.

317. Колодязний скарб: 3 поліських етюдів // Червон. прапор. - 1982. -серп. 318. Любити Вітчизну: [Тематика сучасності в творах літераторів

Рівненщини] // Червон. прапор. - 1982. - 26 листоп. 319. Ми - зміна робітнича: [Про обл. свято учнів профтех. уч-щ „Пісня і

труд поруч ідуть”] // Червон. прапор. - 1982. - 26 трав. 320. ***Поет „червоних громів”: [До 100-річчя з дня народж. поета К.

Ткача] // Червон. прапор. - 1982. - 28 жовт. 321. Утверджувати правду життя: [Про звіт творч. об'єднань обл.] // Червон.

прапор. - 1982. - 14 квіт. 322. Чарівна нитка: [Про персон. вист. робіт засл. майстра нар. творчості

УРСР ткалі із с. Крупове Дубровиц. р-ну У. Кот та майстра нар. творчості вишивальниці М. Шевчук з м. Рівного в салоні Рівнен. худож.-виробн. майстерень] // Червон. прапор. — 1982. — 6 січ.

1983 323. Велика рада освітян // Червон. прапор. - 1983. -28 серп. 324. ***Головне покликання: Із січн. конф. вчителів // Червон. прапор. -

1983. - 11 січ. - Співавт.: Г. Артемович. 325. ***Дзвени, мово...: [Огляд віршів поетів Рівненщини] // Червон.

прапор. -1983.-5 січ. 326. Діяти творчо, наполегливо: Серпн. конф. вчителів // Червон. прапор. -

1985.-25 серп.

38

327. З поезією в серці: Огляд віршів // Червон. прапор. - 1983. - З черв. 328. Краса і молодість міста: Спорт.-худож. свято, присвяч. 700-річчю м.

Ровно // Червон. прапор. - 1983. - 18 верес. 329. ***Літературний вечір [, присвяч. 70-річчю письм. О. Ткачук, що

відбувся в Рівнен. обл. наук. б-ці] // Червон. прапор. - 1983. - 25 січ. 330. На Острозькім узвищі: [Про друкаря І. Федорова] // Червон. прапор. -

1983.-14 груд. 331. Не тільки освіченість: 3 наради працівників сер. спец. учб. закл. //

Червон. прапор. - 1983. - 26 серп. 332. Обеліск: [Вшанування пам'яті Героя Рад. Союзу В.Т. Сидорова в

Костополі] // Червон. прапор. -1983.-17 квіт. 333. Партизанські копанки // Червон. прапор. - 1983. - 15 лип. 334. ***Пісні рідного краю: [Про розвиток пісен. творчості на Рівненщині]

// Червон. прапор. - 1983. - 2 берез. 335. Пісню для людей творити: [Про звіт. концерт творч. об'єднань обл.,

присвяч. 700-річчю м. Рівного] // Червон. прапор. - 1983. - 7 трав. 336. Поетичний вінок місту: Огляд віршів // Червон. прапор. - 1983. - 18

верес. 337. Ростити трудівничу зміну: 3 обл. пед. конф. працівників профтехосвіти

// Червон. прапор. - 1983. - 30 серп. 338. Слово, вивірене серцем: Письм. Л.П. Кравцову - 80 // Зміна. - 1983. -18

серп. 339. У карстових западинах: [Походження озер на Поліссі] // Червон.

прапор. - 1983. - 22 січ. 340. Устенські криниці: [Нарис] // Червон. прапор. - 1983. - 13, 26 берез.

1984 341. Бойовий дозор слова: [Про бійців - поетів партиз. загонів і з'єднань, які

діяли на Рівненщині ] // Червон. прапор. - 1984. - 30 груд. 342. Бути святу справжнім: У Ровно відбувся Все союз. (регіон.) семінар-

практикум "Використання фольклору в трудових святах, обрядах" // Червон. прапор. - 1984. - 27 черв.

343. Весняні акорди: [В обл. триває IV муз. фест. "Пісні над Горинню"] // Червон. прапор. - 1984. - 23 трав.

344. Вінок мелодій: [Про IV муз. фест. дружби „Пісні над Горинню”, присвяч. 40-річчю Перемоги у ВВВ ] // Червон. прапор. - 1984. - 20 трав. -Співавт.: І. Рибалко.

345. Готувати надійну зміну: 3 обл. конф. працівників профтехосвіти // Червон. прапор. - 1984. - 31 серп.

346. Дорога до голубого джерельця: [Про дружні зв'язки літераторів Рівненщини і Костроми] // Червон. прапор. - 1984. - 1 трав.

347. Животоки: 3 поліс. етюдів // Червон. прапор. - 1984. - 21 жовт. 348. З любов'ю до тебе, краю рідний: [Про відкриття ІV муз. фест. дружби

„Пісні над Горинню”, присвяч. 40-річчю Перемоги у ВВВ] // Червон. прапор. - 1984. - 20 трав.

39

349. Крила для злету: Уроч. відзначення Дня знань [в Рівнен. держ. ін-ті культури] // Червон. прапор. - 1984. - 2 верес.

350. ***Криниці "довгожителі" // Червон. прапор. - 1984. - 9 груд. 351. Пафос життєствердження: Закриття ІУ обл. муз. фест. дружби „Пісні

над Горинню”, присвяч. 40-річчю перемоги рад. народу у ВВВ // Червон. прапор. - 1984. - 27 трав.

352. Прапороносці перемоги: [Про рівнян - учасн. штурму рейхстагу] // Червон. прапор. - 1984. - 5 лют.

353. Пристрасним словом: [На Рівненщині розпочалися Дні радян. л-ри, присвяч. 80-річчю з дня народж. М. Островського] // Червон. прапор. - 1984. - 10 верес.

354. Революцією покликаний: Уроч. мітинг, присвяч. 80-річчю з дня народж. М. Островського [в с. Вілія Остроз. р-ну] // Червон. прапор. - 1984. - 2 жовт.

355. У краю волгарів: [Про дружні зв'язки міст Рівного і Костроми (Росія)] // Червон. прапор. - 1984. - 13 квіт.

1985 356. Високе покликання літераторів: Відбулися установ. збори Ровен. обл.

орг. Спілки письм. України // Червон. прапор. - 1985. - 11 груд. 357. Героїка - очима художників: [Про вист. рівнен. худож., присвяч. 40-

річчю перемоги у ВВВ] // Червон. прапор. - 1985. - 2 черв. 358. Герой „Останньої ночі”: [У 1908 р. у Києві відбулася прем'єра вистави

за п'єсою М. Старицького „Остання ніч”, в основу якої покладено життєвий подвиг Д. Братковського] // Червон. прапор. - 1985.- 6 лип.; Зоря [Млинів]. - 1985. - 16 берез.

359. Дарунок юним: У Ровно урочисто відкрито нов. Палац піонерів та школярів [нині Палац дітей та молоді] // Червон. прапор. - 1985. - 31 груд.

360. З легендарним ім'ям: [Про зустріч з О. Карастояновим, болгарином, який брав участь в боях за визволення міст Рівне і Дубно від нім.-фашист. загарбників] // Червон. прапор. - 1985. - 16 серп.

361. З позицій нових вимог: Обл. конф. інж.-пед. працівників навч. закл. профтехосвіти] // Червон. прапор. - 1985. - 24 верес.

362. ***Загадковий "синій камінь": Про поклади базальту над Горинню // Червон. прапор. - 1985. - 6 квіт.

363. Здравниця для вчителів: [Про санаторій-профілакторій, відкрит. при Рівнен. обл. ін-ті удоскон. вчителів] // Червон. прапор. - 1985. - 11 серп.

364. ***Могутній фактор зростання: [Про внесок вчених Рівненщини в розвиток науки і розв'язання народногосп. завдань] // Червон. прапор. - 1985. - 21 квіт.

365. На радість людям: [Про відкриття традиц. обл. муз. фест. дружби „Пісні над Горинню”] // Червон. прапор. - 1985. - 17 трав.

366. Надслучанська сторона: [Нарис про р. Случ] // Червон. прапор. -1985.- 12 берез.

40

367. Невмирущі джерела: [Перекази, легенди] // Слово правди [Рівне]. -1985.-18 квіт

368. Полісся у давніх описах // Червон. прапор. - 1985. - 1 берез. 369. Творчість плюс ініціатива: Діяльн. закл. культури і спорту на рівень

нових вимог // Червон. прапор. - 1985. - 11 серп. - Співавт.: Ю. Громадченко.

370. [Юзеф Ігнаци] Крашевський [пол. письм. XIX ст.] у Городці [Володимирец. р-ну] // Червон. прапор. - 1985. - 21 квіт.

371. Ясинець - село поетичне: [Про роботу клубу любителів поезії "Орлині крила" при б-ці с. Ясинець Дубровиц. р-ну] // Червон. прапор. -1985.-12 берез.

1986 372. ***В сім'ї вольній новій: Шевченків. дні на Рівненщині // Червон.

прапор. - 1996. - 12 берез. 373. Вічні корені культури: [Про розвиток нар. творчості на Рівненщині] //

Червон. прапор. - 1986. - 7 черв. - Співавт.: С. Шевчук. 374. ***З позицій життя: Збори обл. письмен. орг. // Червон. прапор. - 1986.

- 26 берез. 375. Зустрічі з наркомом: Про що розповіли архів. док.: [Сторінки боротьби

за рад. владу на Рівненщині] // Червон. прапор. - 1986. - 26 жовт. 376. Натхнення і пошук: [Про розвиток науки у Рівнен. пед. ін-ті] // Червон.

прапор. - 1986. - 30 трав. - Співавт.: А. Черній. 377. ***Невмирущі криниці // Червон. прапор. - 1986. - 13 січ. 378. Побратими: [Про діяльність на Волині в 1917-1918 рр. О. Дмитрієва -

голови першого Луцьк. ревкому, В.К. Кіквідзе - команд. Рівнен. червоногвард. загону, С. Медведовського – підпрапорщика, повн. кавалера Георгіїв. Хреста] // Червон. прапор. - 1986. - 13 верес.

379. Поетичні барви: [Про нові картини рівнен. худож. М. Годуна] // Червон. прапор. - 1986. - 20 лип.

380. Поліський живограй: Другий Всесоюз. фест. нар. творчості // Червон. прапор. - 1986. - 11 черв.

381. Світанок: [3 історії м. Рівного. Новоріч. ніч та світанок 1 січ. 1918р.] // Червон. прапор. - 1986. - 1 січ.

382. Товариш Давид: [Про учасн. II Всерос. з'їзду Рад, жителя с. Орестова Здолбунів. р-ну Д.А. Пилипчука] // Червон. прапор. - 1986. - 22 серп.

1987 383. Батьківське, материнське ... фольклорно-етнографічне свято у селі

Липки [Гощан. р-ну] // Червон. прапор. - 1987. - 19 трав. 384. Вулиця Василя Рикуна [голови Дубен. ревкому в м. Дубно] // Червон.

прапор. - 1987. - 14 лют. 385. ***Дружбою окрилені: На Рівненщині триває VII обл. муз. фест.

дружби "Пісні над Горинню" // Червон. прапор . - 1987. - 27 трав. 386. Поліський Кармелюк: [Про партиз. командира К.П. Орловського, загін

якого діяв на території Рівненщини влітку 1923 р.] // Червон. прапор. -1987.- 7 черв.

41

387. Представник ревкому: [Про роботу ревкомів і комнезамів на Рівненщині у 1920 р.] // Червон. прапор. - 1987. - 25 груд.

388. Революційний крок: [Про командира Козинського повстан. загону І.С. Дубинецького та голову ревкому с. Савчуки Червоноарм. (нині Радивилівського р-ну) В.О. Станіславчука] // Червон. прапор. - 1987. - 30 серп.

389. Революційний крок: [Про учасн. Дубровиц. збройн. повстання] // Червон. прапор. - 1987. - 2 верес.

390. Свято народного мистецтва Ровенщини // Червон. прапор. - 1987. - 3 черв.

1988 391. "Все майбутнє нам належить": [Розмова з краєзнавцем П.З.

Андруховим про історію комс. орг. м. Острога (1919-1920 рр.) ] // Червон. прапор. - 1988. - 12 жовт.

392. Древлянське свято [Куст на Поліссі] // Червон. прапор. - 1988. - 19 берез.

393. Жовтневий реферат: [Святкування річниці Жовтневої революції ув'язненими Дубен. тюрми в 1936 р. ] // Червон. прапор. - 1988. - 7 листоп.

394. Загадковий карст: [Карстові явища на Рівненщині] // Червон. прапор. -1988. - 27 черв.

395. Захоплення краєзнавством: [Бесіда з дир. Степан. нар. краєзн. музею М. Пінчуком] // Червон. прапор. - 1988. - 25 верес.

396. Квіти на могилу: Доля червоних повстанців С. Лясковця та І. Лося: [Дубровиц. збройне повстання 1918р.] // Червон. прапор. - 1988. - 6 серп.

397. Охоронний документ: [У роки громад. війни остроз. краєзнавці спільно з повітовим, волосним ревкомами проводили роботу по збереженню та охороні пам'яток історії та культури] // Червон. прапор. - 1988. -31 січ.

398. У лоно рідної землі: Прах Станіслава Віткевича [- пол. драматурга, поета, худож.] перевезено з нашого краю у Польщу // Червон. прапор. -1988. - 17 квіт. - Співавт.: Г. Сербін.

399. Урожай на терезах екології: [Меліорація: проблеми, пошук, перспективи] // Червон. прапор. - 1988. - 31 трав. - Співавт.: В. Гербольд.

1989 400. „Буду битись, буду метатись”!: [Про партиз. бригаду під

командуванням А.П. Бринського] // Червон. прапор. - 1989. - 11 лют. 401. Вічне багаття: Письм. Андрію Дугинцю - 70! // Зміна. - 1989. - 1 серп. 402. *** „Всі вітають Радянську владу”: До 70-річчя Першої кінної армії //

Червон. прапор. - 1989. - 19 листоп. 403. Герой „України в огні”: [Про Героя Рад. Союзу, командира партиз.

загону ім. Кармелюка, який діяв на Рівненщині, В.М. Яремчука] // Червон. прапор. - 1989. - 11 берез.

42

404. Доля [поета] Дмитра Суханова // Прапор перемоги [Радивилів]. -1989.-5 верес.

405. Доручення Бегми: [Про те, як партизани справляли обжинки в 1943 р. в Зарічнен. р-ні] // Червон. прапор. - 1989. - 9 трав.

406. Оцінку дасть життя: [В Рівному відбулася установ. конф. Рівнен. регіон. орг. Нар. руху України за перебудову] // Червон. прапор. - 1989. - 1 серп.

407. Повне болем серце: До 100-річчя з дня народж. О. Шварцмана [євр. поета. Загинув в бою з білополяками і похов. в Рафалівці Володимирец. р-ну] // Червон. прапор. - 1989. - 18 жовт.

408. „Поки огонь в душі жевріє”: [Про поета Д.Г. Суханова (1905-1984) з с. Бугаївка Червоноарм. (нині Радивилів. р-ну)] // Червон. прапор. - 1989. -16 серп.

409. Політ крізь бурю: [Про радистку партиз. з'єднання О.М. Сабурова М. Вовчик-Блакитну] // Червон. прапор. - 1989. - 8 січ.

410. Поминки Бабеля: До 95-річчя [з дня народж. рос. письмен.] автора „Кінармії” // Червон. прапор. - 1989. - 15 лип.

411. Родовід: [Про уроки народознавства в Липків. восьмиріч. шк. Гощан. р-ну] // Рад. освіта. - 1989. - 11 серп.

1990 412. Географія і екологія: [Бесіда з головою Рівнен. від. Географ. т-ва УРСР

І.М. Коротуном про роботу т-ва] // Червон. прапор. - 1990. - 16 трав. - Співавт.: І. Коротун.

413. Дорога до відкриття світу: [Про письмен. і ж-ста Є. Шморгуна] // Червон. прапор. - 1990. - 15 квіт. - Співавт.: С. Бабій.

414. Жити в мирі і злагоді: На Ровенщину прибув Святійший Патріарх Московський і Всія Русі Алексій II // Червон. прапор. - 1990. - 3 серп. -Співавт.: Г. Сербін.

415. Зберегти і примножити: [Бесіда із заст. голови Рівнен. обл. орг. Укр. т-ва охорони пам'яток історії та культури В.О. Лящуком про діяльн. цієї орг. // Червон. прапор. - 1990. - 5 груд. - Співавт: В. Лящук.

416. Моя гармата: [Про учасн. визволення м. Рівного від нім.-фашист. загарбників Г. Хомутського] // Червон. прапор. - 1990. - 2 лют.

417. Неопалиме слово: [Громадськість Рівненщини проти полонізації в 30-х роках XX ст.] // Червон. прапор. - 1990. - 21 лип.

418. Пагони вічного дерева: [Про переслідування укр. мови на Рівненщині за часів пол. окупації в 1921-1939 рр.] // Робітн. газ. - 1990. - 14 верес.

419. Пересопницька першокнига: [Про Пересопниц. Євангеліє] // Червон. прапор. - 1990. - 6 лип.

420. Скарби Острозької спадщини: [Про першу (установчу) краєзн. конф. „Остріг на порозі 900-річчя”] // Червон. прапор. - 1990. - 10 верес.

421. Слово у неволі: [Про боротьбу укр. народу за відродж. укр. мови і культури в XIX - на поч. XX ст.] // Червон. прапор. - 1990. - 6,8 черв.

43

422. ***Чаша Мономаха: [Про перебування чаші Мономаха у князів Четвертинських, Сосновських, які володіли с. Новомалин (нині Остроз. р-ну) // Червон. прапор. - 1990. - 16 верес.

423. Як розгорялась "Искра": [3 історії нелегал. розповсюдж. марксист. л-ри на Рівненщині на поч. XX ст. та у 20-х рр. ХХ ст.] Червон. прапор. - 1990. -22 квіт.

1991 424. Вулиця Михайла Драгоманова [- політ. діяча, історика, етнографа,

фольклориста та літературознавця] у Рівному // Вісті Рівненщини. - 1991. -25 квіт.

425. ***З небуття у безсмертя: [Лауреатом обл. літ. премії їм. В. Поліщука став наш земляк М. Жулинський - д-р філол. наук, літературознавець] // Вісті Рівненщини. — 1991. — 24 січ.

426. Отаман Оскілко [(1892-1926) на Рівненщині] // Вісті Рівненщини. -1991. - 13 лип.

427. «Очерет мені був за колиску»...: [Про авт. попул. на Рівненщині пісні Д. Фальківського, репрес. і розстріл. у 1934 р.] // Голос України. - 1991. - 23 серп.

428. Пересопницьке Євангеліє і рідна мова // Вісті Рівненщини. - 1991. -16 трав.

429. У музеї грає на кобзі козак Мамай: [В Рівнен. обл. краєзн. музеї знаходиться картина із сер. про запоріз. козака Мамая] // Вісті Рівненщини. -1991.-17 січ.

1992 430. Віковічні топоніми: [Про місцину Пропастище поблизу с. Дермань

Здолбунів. р-ну] // Вісті Рівненщини. - 1992. - 11 квіт. 431. „Волинське Євангеліє” [створено приблизно в той же час, як і

"Пересопницьке Євангеліє" (1556 - 1561 рр.) і має назву „Богу к учті і люду посполитому к доброй науце”] // Вісті Рівненщини. - 1992. - 11 квіт.

432. „Волинські скарби - рослини лікарські": [3 історії написання кн. „Волинські скарби - рослини лікарські” протоієреєм М. Носалем] // Вісті Рівненщини. - 1992. - 1,7 берез.

433. Декабрист із Рівного: [У Рівному жив і працював майбутній декабрист П.Х. Вигодовський] // Вісті Рівненщини. - 1992. - 11 квіт.

434. Загадки волинських курганів: [Наприкінці XIX ст. на території Волин. губернії нараховувалось 15347 курганів] //Вісті Рівненщини. - 1992. - 25 квіт.

435. Мандат УНР передається у Київ: [Місто Рівне відвідав Президент УНР в екзилі М. Плав'юк] // Вісті Рівненщини. - 1992. - 8 лют.

436. Найвищі сили душі: Ювіл. вечір, присвяч. 110-річчю держ. та реліг. діяча, письм. І. Огієнка // Вісті Рівненщини. - 1992. - 21 січ.

437. "Найгостріше слово - Україна": [Про поетесу О. Телігу, яка у верес.-жовт. 1941 р. жила і працювала у м. Рівному] // Вісті Рівненщини. - 1992. - 22 лют.

44

438. Рівне, 1917 рік і підтримуємо Центральну Раду: Минає 75 р. від дня першого засідання Рівнен. повітової нар. Ради (6-8 (19-21) груд. 1917 р.), яка висловила підтримку Центральній Раді // Рівне. - 1992. - 18 груд.

439. У своїй хаті свої гроші: [На Волині протягом 1918-1919 рр. випущено 80 видів паперових грошей різних вартостей і назв] // Вісті Рівненщини. - 1992. - 25 квіт.

440. Як єдналася "Україна з Україною": 3 історії укр. патріархату [1623-1629 рр.] // Волинь. - 1992. - 24 лип.

441. Як карали лінивих [в ремісничих цехах Степані наприкінці XIX ст.] // Вісті Рівненщини. - 1992.- 25 квіт.

1993 442. Багатогранний талант: [У Рівнен. ін-ті культури пройшла наук.-практ.

конф. "Гнат Хоткевич та укр. культура] // Вісті Рівненщини. - 1993. - 22 січ.

443. "Далекий світ" - рідний світ: [Про укр. письм. Г. Журбу, яка у 1922 - 1933 рр. жила і працювала у Рівному та Здолбунові ] // Рівне. - 1999. - 23 жовт.

444. З молодечим запалом: До 90-річчя від дня народж. [краєзнавця Л. Кравцова] // Вільне сл. - 1993. - 18 серп.

445. Запалюватися святим вогнем національного почуття: [П'ятсот років тому Рівному було надано Магдебурзьке право]// Рівне.- 1993. - 6 квіт.

446. "Золота грамота" Юзефа Лободовського: Трагічний епізод з життя пол. поета в Рівному // Рівне. - 1993. - 27 листоп.

447. Однокашник Уласа Самчука: Вірші дерманського поета Антона Бориса // Рівне. - 1993. - 25 верес.

448. Рівне пам'ятає уряд УНР: [У 1919 р. уряд УНР і Директорія знаходились у м. Рівному] // Рівне. - 1993. - 23 січ.

449. Світлом доброї науки: [3 історії Дубен. "Просвіти"] // Волинь. - 1993. - 28 трав.

450. "Тільки віра, тільки сила": [Про отамана повстан. руху, поета А. Волинця, який у 20-30 рр. XX ст. жив і працював у Рівному] // Вісті Рівненщини. - 1996. - 20 верес.

451. "Хотів стати українським поетом" ...: [Про М. Пивоварчука з с. Тайкури Здолбунів. р-ну] // Вільне сл. - 1993. - 23 жовт.

452. Чарівне намисто Антона Нивинського [- укр. письм., ж-ста, уродженця с. Тинне, який жив і працював у 20-30-х рр. на Рівненщині] // Рівне. - 1993. - 7 серп. - Співавт.: С. Павлюк.

1994 453. Авенір Коломиєць - "Кандидат на Соловки": [Про письм. А.

Коломийця, уродженця с. Бережниця Дубровиц. р-ну] // Рівне. - 1994. - 26 берез.

454. Автор - Григорій Нищий: [Про поета-початківця з с. Хрінники Млинів. р-ну] // Волинь. - 1994. - 8 лип.

45

455. Автор - невідомий: [Про саморобну кн. віршів, написаних П. Годованюком з с. Івачків Здолбунів. р-ну] // Вісті Рівненщини. - 1994. - 8 лип.

456. Адміністративний поділ 1918 року: без губерній і повітів (областей і районів) // Рівне. - 1994. - 26 листоп.

457. Великий сучасник : Перший дисидент [Т.Г. Шевченко] // Вільне сл. - 1994. - 5 берез.

458. Волинський кут УНР: [3 історії 1919 р.] // Вільне сл. - 1994. -8,15,18,22 черв.; Нове життя [Здолбунів]. - 1994. - 13,20 лип.

459. "Гартував нестерпним болем спів..." : Про творчість А. Павлюка// Рівне. - 1994. - 25 черв.

460. "І будьте, будьте!...": [Письм. О. Ольжич та Рівненщина] // Рівне. -1994. - 21 трав.

461. Козак Мамай у Рівному: [Картина "Козак Мамай" зберігається в Рівнен. краєзн. музеї] // Рівне. - 1994. - 26 листоп.

462. Олекса Стефанович: "І так далеко до небес!": До 95-річчя від дня народж. поета // Рівне. - 1994. - 15 жовт.

463. Остріг - Мальта: Запорожці у світі: [Знахідка проф. Я. Рудницького] // Рівне. - 1994. - 24 верес.

464. Скарби [- 800 срібних монет пол.-литов. доби знайдено в Рокитнів. р-ні] біля Старого Села // Рівне. – 1994. – 24 верес.

465. Перша автобіографія Уласа Самчука // Рівне. - 1994. - 24 верес. -Скарби [- 800 срібних монет пол.-литов. доби знайдено в Рокитнів. р-ні] біля Старого Села // Рівне. - 1994. - 24 верес.

466. "Спочатку Закон, а потім Благодать": [бесіда з проректором Рівнен. держ. ін-ту культури Шевчуком С.І.] // Вільне сл. - 1994. - 22 черв. -Співавт.: С. Шевчук.

467. Щоб родило житечко!..: С.Шевчуку - 50 р. // Сім днів. - 1994. - 22 - 28 листоп.

1995 468. Улас Самчук: знаний і незнаний: До 90-річчя від дня народж. // Вільне

сл. - 1995. - 18 лют. 1996

469. Дивним стало зелене Полісся ...: [Вірш] // Сім днів. - 1996. - 20 квіт. 470. Живий вогонь душі: До Шевченків. днів // Вільне сл. - 1996. - 8 берез. 471. За щасливу майбутнісгь Рівненщини в час УНР: своя влада і чужі

штики // Вісті Рівненщини". - 1996. - 23 серп. 472. Крила Івана Драча: До 60-річчя від дня народж. // Вільне сл. - 1996. –І6

жовт. 473. "На моїй землі, як правда, сущий": [Ставиться пробл. нових підходів у

дослідж. творчості Т. Шевченка] // Вільне сл. - 1996. - 22 трав. 474. На чужину гнали...: Про масові репресії на Рівненщині в 1944-1952 рр.

// Вільне сл. - 1996. - 27 лип., 3,10,17 серп.; 7,14 верес. 475. Однієї матері діти: 22 січ. - День соборності України // Вільне сл. -1996.

- 20 січ.

46

476. Про отамана, який писав вірші: [Про отамана повстан. руху А. Волинця, який у 20-30 рр. XX ст. жив і працював у Рівному] // Вісті Рівненщини. - 1996. - 20 верес.

477. ***Чи опустить атомний Вій бетонні повіки: Про презентацію кн. "Етнокультура Волинського Полісся і Чорнобильська трагедія" [(Рівне, 1996) у Рівнен. обл. лікув.-діагност. центрі] // Вісті Рівненщини. - 1996. - 26 квіт.

478. "Я маю в серці те, що не вмирає": До 125-річчя від дня народж. Л. Українки // Вільне сл. - 1996. - 24 лют.

1997 479. "Велика Волинь": Дещо з перипетій адм.-терит. поділу: [Історія] //

Вільне сл. - 1997. - 2 серп. 480. Легендарний Демо: [Про актора, балетмейстера А. Демо-

Довгопільського, який жив і працював у Рівному у 30-40-х рр.] // Вільне сл. - 1997.-15 січ.

481. На сторожі правди: Сергію Мельничуку [ж-сту, письм.-гумористу - 60] // Вільне сл. - 1997. - 13 верес.

482. Народознавець - "ворог народу": Про нашого земляка, вченого В'ячеслава Камінського [з с. Косарів Дубен. р-ну] // Вільне сл. - 1997. - 9 лип.

483. Повстання в Мирогощі [проти більшов. влади в 1919 р. та участь у ньому сім'ї Шумовських]// Вільне сл. - 1997.-6,13 серп.

484. Поет державності: До 100-річчя від дня народж. Є. Маланюка // Вільне сл. - 1997. - 1 лют.

1998 485. Авенір Коломиєць - наш земляк: Допов. до ст. «Видавництво

називалося "Лад": [Про письм. А.Коломийця, який народився в с. Городок Володимирец. р-ну] // Вільне сл. - 1998. - 30 трав.

486. Дмитро Маркович у Михалківцях: До 150-річчя від дня народж. письм. // Вільне сл. - 1998. - 11 листоп.

487. Євген Архипенко у Рівному: [Про укр. політ. і держ. діяча, вченого-агронома, видавця; перебував у Рівному у 1919-1939 рр.] // Вільне сл. - 1998. - 16 груд.

488. "Кармелюк з пером в руках": [Про Семена Олійничука (1801-1852), учителя з с. Великі Межиричі Корец. р-ну] // Вільне сл. - 1998. - 18 лют.

489. "На благо і щастя української церкви": [Про богослужіння в церквах укр. мовою в 20-30 рр. XX ст. за архів. джерелами] // Вільне сл. - 1998. - 21 жовт.

490. Переселення з "мобілізацією": [Про примус. мобілізацію селян із Зах. України на роботу у сх. та півд. обл. в кінці 40-х рр. XX ст.] // Вільне сл. - 1998. - 1 квіт.

491. Підпільний "Український перець" [виходив на Рівненщині в 1943-1945 рр.] // Вільне сл. - 1998. - 7 лют.

492. Телеграма з Рівного - Уряду Центральної Ради: [3 історії] // Вільне сл. - 1998.-21 січ.

47

1999 493. Батиївка: [Легенда про криницю в Здолбунів. р-ні] // Вісті Рівненщини.

- 1999. - 23 черв. 494. Велика древлянська стіна: [Легенди] // Вісті Рівненщини. - 1999. - 4

серп. 495. Відповідь українця з-над Случа малоросу в Київ: [Про письм. М.

Яцьковського, уродженця с. Холопи (нині Прислуч) Березнів. р-ну] // Надслуч. вісн. [Березне]. - 1999. - 24 берез.

496. Замок над Случем: [Про Соколині гори Березнів. р-ну] // Вісті Рівненщини. - 1999. - 16 черв.

497. Зелені пам'ятки Древлянщини: [1300-річ. дуб, сосна-"цар-дерево" ростуть у Рокитнів. р-ні] // Вісті Рівненщини. - 1999. - 21 лип.

498. Книжки видавництва "Волинь" [, яке діяло під час нім.-фашист. окупації в Рівному] // Вільне сл. - 1999. - 14 лип.

499. "Можна зламати тіло, ніколи - дух": [Укр. поету О. Стефановичу - 100 р.] // Вільне сл.- 1999. - 29 верес.

500. Невідомі письменники Рівненщини: [Розповідь про кн. "Воскреслі для життя"] // Провінц. ОГО. - 1999. - 11-17 лют. - Співавт.: В. Голубєв.

501. Остріг у поезії Антона Павлюка // Вільне сл. - 1999. - 28 квіт. 502. Перші кроки університету: [Бесіда з ректором Рівнен. держ. гуманіт.

ун-ту Р. Постоловським] // Вісті Рівненщини. - 1999. - 9 лип. - Співавт.: Р. Постоловський.

503. Поборниця незалежності: До періоду життя письм. Г. Журби в Рівному // Сім днів. - 1999. - 20 серп.

504. Поет вертається на Батьківщину: До 100-річчя О. Стефановича // Життя і сл. [Острог]. - 1999. - 13 жовт.

505. Поліська "висловка" Михайла Тризни-Яцковського [- поета, пер., фольклориста, аматора-лінгвіста, який жив і працював у Березнів. р-ні] // Берегиня.- 1999. - № 1. - С. 89-95.

506. Син божий, син людський: [До 100-річчя з дня народж. поета А. Павлюка] // Вільне сл. - 1999. - 22 груд.

507. Чому рівняни не проголосували за Оскілка?: [Вибор. система на Волині у 20-ті рр. XX ст. Історія] // Вісті Рівненщини. - 1999. - 21 лип.

508. Ялинові "острови": [Ялинові ліси на Рівненщині] // Вісті Рівненщини. - 1999. - 21 лип.

2000 509. Втрачені реліквії [, пов'язані з перебуванням Т.Г. Шевченка на

Рівненщині] // Демократ. Рівненщина. - 2000. - 10 берез. 510. Джерело творчості - Волинь: [Про письм. У. Самчука] // Волинь. -

2000. - 18лют. 511. Загадкові западини [карсти на території Рівненщини! // Вільне сл. -

2000. - 20 листоп. 512. Козацька слава: [3 історії музею-заповідника "Козацькі могили" (с.

Пляшева Радивилів. р-ну)] // Нар. газ. - 2000. - 2 черв.

48

513. Не хлібом єдиним: До 9-річниці незалежності України // Сім днів. - 2000. - 18 серп.

514. Незгасима ватра фольклору: [Студент. гурт Ін-ту мистецтв Рівнен. держ. ун-ту "Джерело"- учасн. міжнар. гуцул. фест. (фольклор.-етногр.)] // Вісті Рівненщини. - 2000. - 11 жовт.

515. "Нове " життя починалося з репресій "чрезвичайки" на Рівненщині 1919-1920 роках // Вільне сл. - 2000. - 30 серп.

516. Пошуки Дивосилу: Є. Шморгуну - 60: Штрихи до портр. // Літ. Україна. - 2000. - 18 трав. Рідне місто моє: [XX ст. в долі Рівного] // Сім днів. - 2000. - 1 січ.

517. Рідне місто моє: [ХХ ст. в долі Рівного] // Сім днів. – 2000. – 1 січ. 518. Святе знання від Носалів: [Про травознавців М.А. та І.М. Носалів

(батька й сина)] // Вільне сл. - 2000. - 25 жовт. 519. Хто він, Михайло Василевич?: Життєва загадка одного з авт.

Пересопницького Євангелія // Сім днів. - 2000. - 15 груд. 520. Чолом тобі, древній граде!: [Місто Корець святкує 850-річчя]//Сім днів.

- 2000. - 20 жовт. - С. 10; Нар. творчість. - 2000. - № 16. - жовт.-груд. 2001

521. Давні описи і карти: Сторінки майбут. кн. // Вільне сл. - 2001. - 1 серп. 522. З почуттям національної єдності: [Про прийняття Акту злуки УНР та

ЗУНР 22 січ. 1919 р.] // Сім днів. - 2001. - 19 січ. 523. "По коліна вгрузлий у рідний грунт": Часопис "Волинь": джерела,

постаті: [3 історії] // Волинь. - 2001. - 26 січ. 2005

524. Кандидат на Соловки: До 100-річчя [поета А. Коломийця] // Вісн. Дубенщини. - 2005. - 24 листоп.

2006 525. Губківський замок: [Уривок з кн. "Біля джерел"] // Волинь. - 2006. - 13

січ.

Рецензії та відгуки на книги

526. З чужини на Батьківщину // Вінницька правда. – 1960. – 14 черв. – Рец. на кн.: Під чужим небом: Поезії. – К.: Рад. письм., 1960. – (1).

527. Поезія Валер’яна Поліщука // Червон. прапор. – 1961. – 1 берез. – Рец. на кн.: Поліщук В. Вибране. – К.: Держлітвидав, 1960.

528. „Обнаковенні” герої і „конкретна поезія” // Літ. Україна. – 1962. – 7 груд. – Рец. на кн.: Мушник С. Здрастуйте, люди! – К., 1962. – (1).

529. „Жду тебе на островах” // Літ. Україна. – 1963. – 7 трав. – Рец. на повість: Сизоненко О. Жду тебе на островах // Жовтень. – 1963. - № 1. – (1).

530. „За лірику пробачте...”: Огляд віршів [рівнен. літераторів-початківців] // Червон. прапор. – 1963. – 23 черв.

531. Мільйоном сердець клекотіти...// Червон. прапор. – 1963. – 5 квіт. – Рец. на кн.: Малишко А. Полудень віку. – К.: Рад. письм., 1960.

49

532. **Поет молодої снаги // Червон. прапор. – 1963. – 22 груд. – Рец. на кн.: Влизько О. Вибрані поезії. – К., 1963.

533. Сатирична сила байки // Червон. прапор. – 1963. – 15 листоп. - Рец. на кн.: Красюк П. Яке коріння, таке й насіння. – Л., 1963.

534. Слово життям вирує // Червон. прапор. – 1963. – 28 лип. - Рец. на кн.: Межелайтис Е. Людина: Вірші / Пер. з лит. В. Бичка. – К., 1963.

535. У „пеклі зрадливих Рим” // Літ. Україна. – 1963. – 10 жовт. - Рец. на кн.: Данилейко С. Неспокій. – Дніпропетровськ, 1963. – (1).

536. Депеша тривоги // Червон. прапор. – 1964. – 11 жовт. - Рец. на кн.: Олійник Б. Двадцятий вал. – К.: Молодь, 1964.

537. ** „Премійований кіт” // Червон. прапор. – 1964. – 16 груд. - Рец. на кн.: Красюк П. Премійований кіт. – К., 1964.

538. Без вихилясів і неовибриків: Фейлетон-рец. Монолог ліричного героя // Молодь України. – 1965. – 5 січ. - Рец. на кн.: Петренко Ю. Ритми серця. – К.: Рад. письменник, 1964. – (1).

539. **Поезія нескорених // Червон. прапор. – 1965. – 14 лют. – Рец. на кн.: Пісні та вірші революційного підпілля Західної України. – К.: Наук. думка, 1965.

540. ** Репортаж з старого Полісся // Червон. прапор. – 1965. – 18 верес. - Рец. на кн.: Швед Б. Поліщуки. – Л.: Каменяр, 1965.

541. ** „Спокійна творчості тривога” // Червон. прапор. – 1966. – 23 трав. - Рец. на кн.: Рильський М. Іскри вогню великого: Поезії. – К.: Рад. письм., 1965.

542. Сяюче серце Білорусії // Червон. прапор. – 1966. – 14 квіт. - Рец. на кн.: Танк М. Мой хлеб насущний. – М.: Сов. писатель, 1964.

543. Ліричний наступ: Нові кн. поетів // Червон. прапор. – 1966. – 24 серп. - Рец. на кн.: Малишко А. Рута. – К.: Рад. письм., 1966; Муратов І. Каравани. – К.: Прапор, 1966; Олійник Б. Поезії. – К.: Молодь, 1966.

544. На вервечках загальників // Молодь України. – 1966. – 23 серп. – Рец. на кн.: Мордань В. Ритми: Поезії. – К., 1965. – (1)

545. Приходять жнива...: // Літ. Україна. – 1966. – 13 верес. - Рец. на кн.: Клименко М. Зажнив’я. – К., 1966. – (1).

546. Спадщина бою // Червон. прапор. – 1966. – 21 груд. - Рец. на кн.: Герасименко Н. Поезії. – К.: Рад. письм. 1966.

547. Барви слова // Червон. прапор. – 1967. – 7 січ. - Рец. на кн.: Образне слово / Упоряд. І. Гурин. – К.: Дніпро, 1966.

548. Дума про щастя: Нові книги [укр. поетів В. Мисика та І. Муратова] // Червон. прапор. – 1967. – 14 жовт.

549. Кванти філософської лірики: Рец.-фейлетон // Літ. Україна. – 1967. – 24 січ. - Рец. на кн.: Книш Г. Високість, 1967. – (1).

550. „Перстень” // Червон. прапор. – 1967. – 7 черв. - Рец. на кн.: Малишко А. Перстень. – К.: Дніпро, 1967.

551. **Рядки знайомі і нові: Серед книг [М. Рильського] // Червон. прапор. – 1967. – 15 квіт.

50

552. Як гвіздком прибив // Червон. прапор. – 1967. – 25 січ. - Рец. на кн.: Красюк П. Виграш програшем. – Л.: Каменяр, 1966.

553. ** Життя в легенді // Червон. прапор. – 1968. – 4 жовт. - Рец. на кн.: Жешко Г. Троянди за гратами. – К.: Молодь, 1968.

554. ** „Наснилась матері вишня” // Червон. прапор. – 1968. – 14 груд. - Рец. на кн.: Грабовський В. Наснилась матері вишня. – К.: Рад. письм. – 1968.

555. Пісня з каземату // Зміна. – 1968. – 19 жовт. - Рец. на кн.: Скунць П. На границі епох. – К., 1968.

556. ** Поезія буремних років // Червон. прапор. – 1968. – 14 верес. - Рец. на кн.: Поліщук В. Вибрані поезії. – К.: Дніпро, 1968.

557. Дослідження поліських говірок // Червон. прапор. – 1969. – 23 верес. - Рец. на кн.: Полесье (Лингвистика. Археология. Топонимика.). – М: Наука, 1968.

558. ** „Поліщуки” Бориса Шведа // Червон. прапор. – 1969. – 13 черв. - Рец. на кн.: Швед Б. Поліщуки. – Л.: Каменяр, 1965.

559. Веселкове перевесло // Червон. прапор. – 1970. – 12 квіт. - Рец. на кн.: Романюк В. Тривожні зіниці. – Л.: Каменяр, 1970.

560. *** Піснею мовлено // Зміна. – 1970. – 12 берез. - Рец. на кн.: Сингаївський М. Поступ. – К.: Рад. письм., 1969.

561. Повноцінність життя // Червон. прапор. – 1971. – 12 січ. - Рец. на кн.: Максись М. Живу і буду жити: Поезії. – Л.: Каменяр, 1970.

562. Як думає газета // Червон. прапор. – 1971. – 31 жовт. - Рец. на кн.: Вартанов Г.И. Газета в творческом поиске: Совершенствование связей печати с массами. – М.: Мысль, 1971. – 184 с.

563. Граючи пером... // Літ. Україна. – 1972. – 27 черв. - Рец. на кн.: Ісаєв Ф. Ріднокрай. – К., 1971; Ісаєв Ф. Окриленість. – К., 1972.

564. Етюди з кавуном та інше // Літ. Україна. – 1973. – 18 берез. - Рец. на кн.: Мілевський Ф. Небо криничара: Поезії. – К., 1973.

565. Слово у революційному русі // Червон. прапор. – 1973. – 11 серп. - Рец. на кн.: Мизинець В. Червона корсетка. – К.: Рад. письм., 1973.

566. У лісі словеснім // Літ. Україна. – 1973. – 23 лют. - Рец. на кн.: Карась П. Червонозем. – К., 1973.

567. „... Чекаю березня...” // Червон. прапор. – 1977. – 11 листоп. - Рец. на кн.: Білан М. Степові луки: Поезії. – Л.: Каменяр, 1977.

568. Влучним словом // Червон. прапор. – 1982. – 14 трав. - Рец. на кн.: Мельничук С. Карась у сметані: Гумор і сатира. – К.: Рад. Україна, 1981.

569. Чисті плеса // Червон. прапор. – 1982. – 28 лют. - Рец. на кн.: Мах П. Плеса. – Л., 1982.

570. *** „Школа на Ровенщині” // Червон. прапор. – 1983. – 22 січ. - Рец. на кн.: Мітюров Б.Н. Школа на Ровенщині (1918-1944). – Рівне, 1983.

571. Юність міста // Червон. прапор. – 1984. – 10 січ. - Рец. на кн.: Велесик П. Костопіль: Краєзн. нарис. – Л.: Каменяр, 1983.

572. *** Розповідають карти // Червон. прапор. – 1986. – 23 лип. - Рец. на кн.: Атлас Ровенской обл. – М., 1986.

51

573. *** „Острогом його руси назвали” // Червон. прапор. – 1987. – 14 лип. - Рец. на кн.: Кравчук Г.Р., Ткач І.О. Острог: Краєзн. нарис. – Л.: Каменяр, 1987.

574. Шукаючи корінь зла... // Червон. прапор. – 1987. – 15 берез. - Рец. на кн.: Грабоус В. Авторитетний дзвін; Нагірний М. Омела. – Л.: Каменяр, 1987.

575. Найсокровенніше почуття // Червон. прапор. – 1991. – 14 лип. - Рец. на кн.: Басараба В. У країні Україні. – Рівне, 1991.

576. „За вольную волю”: Поет. антол. про битву під Берестечком // Вільне сл. – 1996. – 15 черв. - Рец. на кн.: За вольную волю / Упоряд. І. Пащук. – Рівне, 1996.

577. Не скуєш душі живої...: Дослідж. діяльн. „Просвіти” // Вільне сл. – 1997. – 30 лип. - Рец. на кн.: Савчук Б. Волинська „Просвіта”. – Рівне: Ліста, 1996.

578. Скарби української міфології // Вільне сл. – 1997. – 1 січ. - Рец. на кн.: Войтович В. Сокіл–Род. – Рівне, 1997.

579. Тільки за своїм „Я” // Погорина: Літ.-мист. альм. – Рівне: Азалія, 1998. – Вип. 2. – С. 64-65. - Рец. на кн.: Климентовська В. Пересопницька осінь: Поезії. – Рівне: Азалія, 1997.

580. „Злі вірші” Степана Бабія // Вільне сл. – 1998. – 13 трав. - Рец. на кн.: Бабій С. Україна під сатаною: Політ. поезія. – Рівне, 1997.

581. „Мені таки відкрилися світи...” // Вільне сл. – 2000. – 29 листоп. - Рец. на кн.: Басараба В. Воля: Поезії. – Рівне: Азалія, 1999.

582. Пісенні самоцвіти // Вільне сл. – 2000. – 24 серп. - Рец. на кн.: Сербін Г. Іду на побачення: Поезії різних років. – Рівне, 1999.

Відгуки на театральні вистави

583. Бій за людину: [Про гастрол. виставу Тамбов. драмтеатру ім. А. Луначарського „Коли пробуджується серце” за п’єсою В. Шавріна в Рівному] // Червон. прапор. – 1964. – 14 черв.

584. На сцені – юний Тарас: [Про виставу Рівнен. драмтеатру „Світанок” за п’єсою М. Рубашова та М. Талалаєвського, реж. А. Жилінський] // Червон. прапор. – 1964. – 10 січ.

585. Обов’язок і поклик серця: [Про виставу Рівнен. драмтеатру „В день весілля” за п’єсою В. Розова, реж. А. Жилінський] // Червон. прапор. – 1965. – 9 лют.

586. „Повія”: [Про однойм. виставу Рівнен. драмтеатру за тв. П. Мирного, реж. В. Грипич] // Червон. прапор. – 1965. – 7 берез.

587. Ціною життя: [Про гастрол. спектакль „Брестська фортеця” Брест. обл. драмтеатру в Рівному, реж. А.В. Миронський] // Червон. прапор. – 1966. – 7 лип.

588. У вогні революції: [Про виставу Рівнен. драмтеатру „Яблуневий полон”, реж. К. Пивоваров] // Червон. прапор. – 1967. – 22 січ.

52

589. Друге цвітіння: [Про виставу Рівнен. драмтеатру „Друге цвітіння”, авт. п’єси В. Фольварочний, реж. С. Омельчук та М. Волошин] // Червон. прапор. – 1969. – 12 листоп.

590. Перше знайомство: [Про гастрол. виставу Вологод. драмтеатру „Обрив” у постановці А.В. Шубіна в Рівному] // Червон. прапор. – 1969. – 6 лип.

591. *** Сила почуття: [Про виставу „Варшавська мелодія” на сцені Рівнен. драмтеатру] // Зміна. – 1970. – 12 лют.

592. *** Схвильованим серцем актора: [Про гастролі Брест. драм. театру у Рівному] // Червон. прапор. – 1970. – 17 трав.

593. Невмируща Леся: [Про виставу Рівнен. драмтеатру „Пісня про Лесю Українку” за п’єсою А. Шервашідзе, реж. К. Пивоваров] // Червон. прапор. – 1971. – 23 лют.

594. Перемога Чешкова: [Про гастрол. виставу Рязан. драмтеатру „Людина зі сторони” за п’єсою Г. Дворецького, реж. Н.С. Вознесенський на сцені Рівнен. драмтеатру] // Червон. прапор. – 1973. – 11 лип.

595. Схвильованим серцем актора: [Про виставу „Драматична пісня” Рівнен. драмтеатру, реж.-постановник А. Горчинський] // Червон. прапор. – 1973. – 28 січ.

596. Комедія не „застаріла”: [Про гастрол. виставу Тамбов. драмтеатру ім. А. Луначарського „Бідна наречена” за п’єсою О. Островського в Рівному] // Червон. прапор. – 1974. – 7 лип.

597. Правда легенди: [Про виставу „Вигнана” Уфим. республік. рос. драмтеатру, що перебував на гастролях в Рівному] // Червон. прапор. – 1977. – 8 лип.

598. Світло книги: Прем’єра [спектаклю „Смолоскипи запалали опівночі”] Остроз. нар. театру // Червон. прапор. – 1982. – 6 черв.

599. Знайти свій берег: [Про вистави Львів. театру Рад. армії під час гастролей в Рівному] // Червон. прапор. – 1987. – 31 трав.

Відгуки на кінофільми

600. *** Секретар обкому: [Відгук про однойм. кф] // Червон. прапор. – 1964. – 9 жовт.

601. ** Заповідь молодим: [Про кф „Мені двадцять років”, реж. М. Хуцієв] // Червон. прапор. – 1965. – 22 січ.

602. *** Світанок нового дня: [Про кф „Страчені на світанку”, реж. Є.Андріканіс] // Червон. прапор. – 1965. – 22 квіт.

603. „Сон”: [Про однойм. кф авт., Д.Павличко і В.Денисенко, кіностудія ім. О. Довженка] // Червон. прапор. – 1965. – 27 листоп.

604. „Тіні забутих предків”: [Про однойм. кф, реж. С. Параджанов, кіностудія ім. О.Довженка] // Червон. прапор. – 1965. – 13 жовт.

605. Трагедія обманутих: [Про кф „Вони йшли на Схід”, реж.-постановник Д. де Сантіс] // Червон. прапор. – 1965. – 28 лют.

53

606. Подвиг матері: [Про кф „Серце матері”, реж.-постановник М. Донськой] // Червон. прапор. – 1966. – 5 листоп.

607. *** „Арсенал”: [Про кф „Арсенал”, реж. О. Довженко (1929 р.)] // Червон. прапор. – 1967. – 5 серп.

608. ** „Земля”: [Про кф О. Довженка „Земля” (1930)] // Червон. прапор. – 1967. – 11 серп.

609. *** „Кінець Санкт-Петербурга”: [Про кф „Кінець Санкт-Петербурга” реж. В. Пудовкіна (1927 р.)] // Червон. прапор. – 1967. – 15 верес.

610. ***„Мати”: [Про кф „Мати” реж. В. Пудовкіна (1926 р.)] // Червон. прапор. – 1967. – 22 лип.

611. ***„Нащадок Чінгісхана”: [Про кф „Нащадок Чінгісхана” („Буря над Азією”) реж. В. Пудовкіна (1928 р.)] // Червон. прапор. – 1967. – 30 лип.

612. „Трилогія про Максима”: [Про кінотрилогію „Трилогія про Максима”, реж. Г. Козинцев і Л. Трауберг] // Червон. прапор. – 1967. – 1 листоп.

613. ***„Червоні дияволята”: [Про кф „Червоні дияволята” реж. І. Перестіані. 1923 р.] // Червон. прапор. – 1967. – 27 черв.

614. „Чапаєв”: [Про кф „Чапаєв” реж. С. і Г. Васильєвих (1934 р.)] // Червон. прапор. – 1967. – 27 верес.

615. „Щорс”: [Про кф О. Довженка „Щорс” (1939 р.)] // Червон. прапор. – 1967. – 11 жовт.

616. **Мужність комуніста: [Про кф „Бур’ян” за твором А. Головка, реж. А. Буковський] // Червон. прапор. – 1968. – 13 січ.

617. Порожній „кіногорішок”: Рец.-фейлетон [на кф „Міцний горішок”] // Червон. прапор. – 1968. – 28 лип.

618. Суд історії: [Про кф італ. кінореж. В. де Сіки „Затворники Альтони”] // Червон. прапор. – 1969. – 12 квіт.

619. **„Україна. Кроки п’ятирічки”: [Про однойм. багатосер. телефільм реж. Ж. Ткаченка та В. Небера] // Червон. прапор. – 1971. – 12 лют.

620. Слідами легенди: У Ровно знімається новий докум. фільм про М.І. Кузнецова // Червон. прапор. – 1972. – 27 жовт.

621. „Гарячий сніг”: [Про кф „Гарячий сніг” за однойом. романом Ю. Бондарєва] // Червон. прапор. – 1973. – 3 черв.

622. Тільки на лінії вогню!...: [Про нову стрічку „Пішов би з ним у розвідку” нар. кіностудії „Горинь”] // Червон. прапор. – 1977. – 9 лип.

Редагування. Упорядкування. Рецензування. Консультування

623. Микола Островський. 1904-1974: [Про літ.-мемор. музей М.

Островського в с. Вілія Остроз. р-ну] / Худож. Ф.М. Бобрик. – К.: Молодь, 1974. – 10 с. – (1).

624. Содружеству крепнуть, расти: Сб. статей: [Про дружні зв’язки між Рівнен. і Костром. (Росія) областями]. – Л.: Каменяр, 1985. – 71 с. – У складі групи уклад.

625. Пура Я. Озера Ровенщини: Метод. рек. – Ровно, 1989. – 114 с. – Консультант.

54

626. Басараба В. У країні Україні: Поезії. – Рівне: РВВ упр. по пресі, 1991. – 128 с. – Рецензент.

627. Кухарчук Д., Столярчук Б. Полісся моє голубе: Пісен.-поет. зб. – Рівне: РВВ упр. по пресі, 1991. – 56 с. – В складі групи рецензентів.

628. Столярчук Б. З дзвінкого джерела: Худож.-докум. нариси [про митців муз.-пісен. культури Рівненщини]. – Рівне: РВВ упр. по пресі, 1991. – 72 с. – Упоряд.

629. Велика Волинь: Минуле і сучасне: Тези друг. регіон. наук.-теорет. конф. 18-20 груд. 1992. – Рівне, 1992. – 90 с. – В складі відп. за вип.

630. Культура України: проблеми, перспективи: Зб. наук. досліджень кол. авт. Рівнен. держ. ін-ту культури. - Рівне, 1992. – 178 с. – В складі групи упоряд.

631. Ми у вічі сміялися смерті: Повстан. пісні / Упоряд. Є. Шморгун; Худож. В. Войтович. - Рівне: Азалія, 1992. – 120 с.: іл. – Чл. редкол.

632. Грабоус В. Байки: Вибране. – Рівне: Азалія, 1993. – 153 с. – Ред. 633. Нові назви вулиць. – Рівне, 1993. – 14 с. – В складі групи уклад. 634. Проблеми викладання фольклору, етнології у вузах, ліцеях, школах

України: (Матеріали та тези наук.-метод. конф., 17-19 трав. 1993 р.). – Рівне, 1993. – 56 с. – Ред.

635. “Просвіта” і духовне відродження України: (Матеріали і тези наук.-практ. конф., присвяч. 125-річчю “Просвіти”). – Рівне, 1993. – 92 с. – Упоряд.

636. Столярчук Б. Мелодії душі: [Нариси про митців муз.-пісен. культури Рівненщини]. – Рівне: Держ. ред.-вид. п-во, 1993. – 83 с. – У складі групи упоряд.

637. Гуля С. У село, до матері: Новели. – Рівне: Азалія, 1994. – 64 с. – Ред. 638. Діячі науки і культури рідного краю: Матеріали і тези наук.-практ.

конф. студ. та молодих викл. м. Рівного. – Рівне, 1994. – 130 с. – Ред. 639. Береза Ю. Не роззявляйте рота!: Гумор і сатира. – Рівне: Азалія, 1995.

– 124 с. – Ред. 640. Войнарович А. Світло для тебе: Поезії. – Рівне: Азалія, 1995. – 58 с. –

Ред; авт. передм. 641. Волинські дзвони: Краєзн. альм. – Рівне: Ліста. – 1995. - Вип. 1. – 64

с. – Ред.-упоряд. 642. Корейчук М., Столярчук Б. Композитори Рівненщини: Бібліогр. довід.

– Рівне, 1995. – 64 с. – В складі редакц. групи. 643. Гуля С. За стіною прозорою: Повість. / Худож. І. Філик. – Рівне: Азалія,

1996. – 114 с. – Ред. 644. Етнокультура Волинського Полісся і Чорнобильська трагедія: [Зб.]. –

Рівне, 1996. – Ч.1. – 121 с. – Чл. редкол. 645. Із криниці печалі: Зб. спогадів та док. – Рівне: Азалія, 1996. – Вип. 3. –

104 с. – (Сер. “Реабілітовані історією”). - В складі редакц.-вид. групи. 646. Національне виховання: формув. світогляду і духовн. цінностей у

студент. молоді: Зб. матеріалів, тез міжвузів. наук.-практ. конф. – Рівне, 1996. – 318 с. – Чл. редкол.

55

647. Слово молодим дослідникам: Зб. матеріалів і тез міжвузів. наук.-теорет. конф. 28-29 листоп. 1996. р. – Рівне, 1996. - 184 с. – В складі групи упоряд.

648. Тарас Шевченко і сучасність: Зб. матеріалів і тез міжнар. наук.-теорет. конф. 21 трав. 1996 р. – Рівне, 1996. – 250 с. – Голов. ред.

649. Шевчук С.І. Наша дума, наша пісня на волинських шляхах Тараса. - Рівне: Держ. редакц.-вид. п-во. – 1996. – 50 с. – Ред.

650. Войтович В. Сокіл-Род: Легенди та міфи стародавніх українців. - Рівне: Оріана, 1997. – 332 с.: іл. – Ред.; авт. післямови.

651. Волинські дзвони: Наук.-краєзн. альм. – Рівне: Ліста, 1997. – Вип. 2. – 92 с. – Голов. ред.

652. Етнокультура Волинського Полісся і Чорнобильська трагедія: [Зб.] -. – Рівне, 1997. – Вип. 2. – 365 с.: фотограф. – Заст. голов. ред.

653. Із криниці печалі: Зб. спогадів та док. - Рівне: Азалія, 1997. – Вип. 4. – 120 с. – (Сер. “Реабілітовані історією”). – В складі редакц.-вид. групи.

654. Пащук І. Поліські вітражі: Поезії різних років / Худож. Є. Чорний. - Рівне: Ліста, 1997. – 67 с. – Ред.

655. Попенко В. Дорогобуж: Вірші. Поеми / Худож. І. Філик. - Рівне: Азалія, 1997. – 64 с. – Ред.

656. Потаповський В. З надією все життя. – Рівне: Азалія, 1997. – 72 с. – (Сер. “Реабілітовані історією”). – Ред.

657. Рівненщина репресована, депортована, мордована: 1939-1941. – Рівне: Азалія, 1997. – 90 с. – (Сер. “Реабілітовані історією”). - В складі редакц.-вид. групи.

658. Сидоренко Б. Акорди серця. – Рівне, 1997. – 70 с. – Ред. 659. Сидорчик І. Застільна розмова: Поезії. – Вараш, 1997. – 112 с. – Ред. 660. Столярчук Б. Митці Рівненщини: Енциклопед. довід. – Рівне: Ліста,

1997. – 365 с. – Ред. 661. Українська культура в іменах і дослідженнях: Наук. зап. Рівнен. держ.

ін-ту культури. - Рівне, 1997. – Вип. 1: Волинське Полісся в контексті слов’янської культури. – 184. с. – В складі редакц. групи.

662. Дерманські дзвони: Зб. спогадів та док. – Рівне: Азалія, 1998. – 112 с. – (Сер. “Реабілітовані історією”). – В складі редакц.-вид. групи.

663. Діячі науки і мистецтва рідного краю у розвитку української національної культури: Зб. матеріалів і тез. наук. конф. 29-30 верес. 1998 р. – Рівне: Волин. обереги, 1998. – 238 с. – Голов. ред.

664. Етнокультура Волинського Полісся і Чорнобильська трагедія / Упоряд. С.І. Шевчук. - Рівне: Волин. обереги, 1998. – Вип. 3: (Зарічнен. р-н Рівнен. обл.). – В складі редакц. групи.

665. Литвинчук Д. Від Горині до Колими: [Спогади]. – Рівне: Азалія, 1998. – 40 с. – (Сер. “Реабілітовані історією”). – Ред.

666. Повстанський рух отамана Тараса Бульби-Боровця: Дослідж., спогади, док. / Упоряд. Й.М. Пацула, Є.І. Шморгун. - Рівне: Азалія, 1998. – 184 с.: фотогр. – (Сер. “Реабілітовані історією”). – В складі редакц.-вид. групи.

56

667. Поліщук Я. Рівне: Мандрівка крізь віки: Нариси історії міста. – Рівне, 1998. – 196 с.: іл. – Ред., авт. передм.

668. Рівненський мартиролог сорок четвертого: Док. і спогади. – Рівне: Азалія, 1998. – 96 с. – (Сер. “Реабілітовані історією”). – В складі редакц.-вид. групи.

669. Сидоренко Б. Осінні сонати: Зб. віршів. – Рівне: Волин. обереги, 1998. – 232 с. - Ред.

670. Слово молодим дослідникам: [Зб. тез і матеріалів наук.-теорет. конф. аспірантів, молод. викл. та студ., квіт. 1998 р.]. – Рівне: Волин. обереги, 1998. – 245 с. – В складі редакц. групи.

671. Українська культура в іменах і дослідженнях: Наук. зап. Рівнен. держ. ін-ту культури. – Рівне, 1998. – Вип. 3. – 339 с. – В складі редакц. групи.

672. Басараба В. Воля: Поезії. – Рівне: Азалія, 1999. – 72 с. – Рецензент. 673. Волинські дзвони: Наук.-краєзн. альм. – Рівне: Волин. обереги, 1999. –

Вип. 3. – 116 с. – Голов. ред. 674. Карп’юк А. Костопіль: Сторінки історії. - Костопіль, 1999. – 104 с. –

Ред. 675. Сидоренко Б. Новорічне свято в лісі у звіряток / Худож. М.В. Мельник-

Маньковська. – Рівне: Волин. обереги, 1999. – 32 с. – Ред. 676. Сидоренко Б. Сонечко: Розмальовка для дітей / Худож. Я. Борисюк. -

Рівне: Волин. обереги, 1999. – 10 с. – Ред. 677. Творчістю окрилені: (Рівнен. держ. інститутові культури - 20 р.). –

Рівне: Волин. обереги, 1999. – 403 с. - В складі редакц. групи. 678. Дацков А. Анатолій Грицай: Літ.-мист. портр. [про педагога-кобзаря]. -

Рівне: Волин. обереги, 2000. – 32 с.: фотогр. – Ред. 679. Савчук П. Дубенська Георгіївська церква на Сурмичах: Іст. нарис. –

Рівне: Ліста, 2000. – 75 с. – Ред. 680. Солоневський Р. Всяк по-своєму міркує: Вибране. - Рівне: Азалія,

2000. – 96 с. – Ред. 681. Шевчук О.Є. Народознавча скарбниця: З досвіду роботи лабораторії

народознавства Рівнен. ф-ту Держ. акад. керів. кадрів культури і мистецтв. - Рівне, 2000. - 24 с. – В складі редакц. групи.

682. Білецький Б. Сонет про новизну: Поезії. – Рівне: Волин. обереги, 2001. – 156 с. – Ред.

683. Мазаний В. З капітолійського пагорба: Нотатки на межі світів. – Рівне: АЕС-Преса, ПФ “Ліста”, 2001. – 142 с. – Ред.

684. Сидоренко Б. Надвечір’я: Поезії. - Рівне: Волин. обереги, 2001. – 90 с. – Ред.

685. Ситай А. Перевесло вічного снопа: Оповідання, новели, поезії /Худож. О. Литвин. - Рівне: Волин. обереги, 2001. – 180 с. – Ред.

686. Бабій С. Вертаючий з небес: [Вірші]. – Рівне, 2002. – 76 с. – Рецензент. 687. Стефанович О. Возлюби її до крови: Літ. спадщина. Дослідж. Док. /

Худож. О. Литвин. - Рівне: Азалія, 2003. – 140 с. – Упоряд.; авт. вступ. ст.

57

688. Із криниці печалі: Зб. спогадів та док. - Рівне: Азалія, 2006. – Вип. 5. – 107 с. - (Б-чка Рівнен. “Просвіти”. – Чис. 11). – В складі редакц.-вид. групи.

ЛІТЕРАТУРА ПРО ЖИТТЯ ТА ТВОРЧІСТЬ

689. Про присвоєння працівникам преси, телебачення та радіомовлення

почесного звання заслуженого журналіста Української РСР: Указ Президії Верхов. Ради УРСР, 30 квіт. 1986 р.: [Серед нагородж. Дем’янчук Г. – зав. від. ред. рівнен. обл. газ. “Червон. прапор”] // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1986. – № 19. - Ст. 384.

690. Жила Г. Творчі успіхи нашого товариша [під час вироб. практики в м. Дрогобичі] // Рад. ж-ст. – 1958. – 20 верес. – (1).

691. Анисимова З. Дипломные работы журналистов: [Про захист студ. ф-ту журналістики Львів. держ. ун-ту ім. І. Франка. Серед кращих робіт відзначено диплом Г. Дем’янчука] // Львов. правда. – 1959. – 20 мая. – (1)

692. Антипов О. Премія імені Валер’яна Поліщука [присуджена Г.С. Дем’янчуку] // Червон. прапор. – 1988. – 13 листоп.; Зміна. – 1988. – 3 груд.

693. Імені письменника – земляка: [Про літ.-мист. вечір, приурочен. до вручення обл. літ. премії ім. В. Поліщука, що відбувся в Рівнен. пед. ін-ті] // Зміна. – 1988. – 8 груд.

694. Поліщук Я. Журналіст веде пошук: [Презентацію кн. Г. Дем’янчука “Революцією покликані” (Л., 1987) організовано правл. Рівнен. обл. орг. ДТЛК УРСР] // Друг читача. – 1988. – 14 січ. – (1)

695. Степанишин Б. Цикл лекцій з краєзнавства [в нар. ун-ті “Просвіта” читає Г. Дем’янчук] // Червон. прапор. – 1990. – 21 верес.

696. Григорій Дем’янчук // Пащук І. Млинівщина літературна: Біобібліогр. довід. про літераторів, які своїм життям та творчістю причетні до Млинів. р-ну Рівнен. обл. – Рівне, 1992. – С. 24.

697. Андрухов П. 600 імен в історії Великої Волині. – Острог, 1993. – С. 23. – (1)

698. Баженов Л.В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців ХІХ-ХХ ст.: (історіогр., бібліогр. матеріали). – Кам’янець-Подільський, 1993. – С. 417. – (1)

699. Ваньонок П. Рекомендовані до Спілки письменників [України, в т.ч. Г.С. Дем’янчук] // Вільне сл. – 1994. – 9 квіт.

700. Пащук І.Г. Нові імена на літературній карті Рівненщини [, досліджені Г.С. Дем’янчуком] // Велика Волинь: минуле й сучасне: (Матеріали міжнар. наук. краєзн. конф., жовт. 1994 р.). – Хмельницький; Ізяслав; Шепетівка, 1994. – С. 507.

701. Григорій Дем’янчук // Літератори Рівненщини: Довід. / Упоряд. і ред. Є. Шморгун. – Рівне: Азалія, 1995. – С. 28-29.

58

702. Пащук І. Краєзнавчі і пошуково-дослідницькі публікації Г. С. Дем’янчука // Місту Полонному – 1000 років: Матеріали наук.-практ. конф. 15-17 черв. 1995 р. – Полонне, 1995. – С. 155-156. – (2)

703. Береза Ю. Слово його ваговите: [В Рівнен. держ. обл. б-ці відбувся творч. вечір ж-ста, краєзнавця і літератора Г. Дем’янчука] // Рівне. – 1996. – 27 верес.

704. Богуш Г. Закоханий у рідну землю: [В Рівнен. держ. обл. б-ці відбувся вечір-зустріч з краєзнавцем, літератором, ж-стом Г.С. Дем’янчуком] // Вільне сл. – 1996. – 25 верес.

705. Григорію Дем’янчуку – 60 // Вісті Рівненщини. – 1996. – 20 верес. 706. Пащук І. З любов’ю до рідного краю: (Рівнен. краєзнавцю, літератору,

ж-сту, доц. РДІК Г.С. Дем’янчуку – 60 р.) // Вільне сл. – 1996. – 21 верес. 707. Дем’янчук Григорій Семенович // Столярчук Б.Й. Митці Рівненщини:

Енциклопед. довід. – Рівне, 1997. – С. 320. 708. Ситник А. Відзнаки дослідника Рівненщини: [Звання “Почесний член

Всеукр. спілки краєзнавців” присвоєно Г.С. Дем’янчуку] // Вільне сл. – 1997. – 11 січ.

709. Басараба В. Зустрівся автор з читачами: [В Рівнен. обл. юнац. б-ці відбулася презентація кн. Г. Дем’янчука “Воскреслі для життя”] // Вільне сл. – 1998. – 24 жовт.

710. Карп’юк Л. Слово про краєзнавця // Етнокультура Волинського Полісся і Чорнобильська трагедія / Упоряд. С.І. Шевчук. - Рівне, 1998. – Вип. 3.: (Зарічнен. р-н Рівнен. обл.). – С. 46-47.

711. Від пошуку до визнання: Наук. та навч.-метод. праці викл. Рівнен. держ. ін-ту культури: Бібліогр. покажч. - Рівне, 1999. – 312 с.

Про Г.С. Дем’янчука. - С. 164-169. 712. Пащук І. Перше краєзнавче десятиліття на Рівненщині (1989-1999 рр.).

– Рівне, 1999. – 22 с. Про Г.С. Дем’янчука. – С. 3,5,10,13,15,17,19 713. Творчістю окрилені: Рівнен. держ. ін-ту культури – 20 р. - Рівне, 1999.

– 402 с. Про Г.С. Дем’янчука див. “Іменний покажчик”. – С. 394. 714. Григорій Дем’янчук: [Некролог] // Вільне сл. – 2001. – 24 січ.; Волинь.

– 2001. – 26 січ. 715. Дем’янчук Григорій Семенович // Хто є хто в Рівному та Рівненській

області: 200 біогр. / Рівнен. медіа-клуб. – Рівне, 2001. – С. 57-58. 716. Дем’янчук Григорій Семенович: [Некролог] //Вісті Рівненщини. – 2001.

– 24 січ. 717. Невблаганна смерть забрала справжнього патріота України // Нова

Волинь. – 2001. – 25 січ. – Зміст: Удовенко Г. Тяжка втрата; Голубєв В. Від нас ідуть найкращі.

718. Денисюк М. Він був моїм другом: [Спогади] // Вісн. Дубенщини. – 2001. – 25 верес.

719. Пам’ятатимемо…: [Некролог] // Сім днів. – 2001. – 26 січ. 720. Пам’яті Григорія Дем’янчука: [Некролог] // Ого. – 2001. – 26 січ.

59

721. Пшеничний М. Григорій Дем’янчук: Літ. портрет / Ред. Є. Шморгун. – Рівне: Азалія, 2001. – 44 січ.: іл. – Зміст: Пшеничний М. Григорій Дем’янчук; Бабій С. Ріка його дороги; Велесик П. Недоступний своєю доступністю; Власюк Т. Серце, віддане людям; Грабоус В. Найперше завдячую йому; Йориш М. Вдячний долі, що нас звела; Кохан В. Добром зігріте серце; Красюк П. Незабутній; Пащук І. Два тижні в Ірпені; Солоневський Р. Був справжнім митцем; Шморгун Є. Його нездійснені книги.

722. Шморгун Є. Осяяне його любов’ю: [Про тему природи в творчості Г. Дем’янчука] // Дем’янчук Г. Звідки тече та річка: Тайнопис природи рідного краю у легендах, переказах, худож. та іст. л-рі. – Рівне, 2001. – С. 126.

723. Басараба В. Слово, наснажене життям: Згадуючи Г. Дем’янчука // Вільне сл. – 2002. – 23 січ.

724. Береза Ю. Їх єднав дух волелюбства: [Г. Дем’янчук та В. Чорновіл] // Нова Волинь. – 2002. – 19 груд.

725. Бабій С. Ріка його дороги: [Штрихи до портр.] // Нова Волинь. – 2003. – 23 січ.

726. Григорій Дем’янчук // Літературна Рівненщина: Довід. / Упоряд. і ред. Є. Шморгун. - Рівне, 2003. – С. 28.

727. Пащук І. Дем’янчук Григорій Семенович // Краєзнавці України: (Сучасні дослідники рідного краю): Довід. – К.; Кам’янець-Подільський, 2003. – Т.1. – С. 60.

728. Береза Ю. Глибока річка його любові: [Штрихи до портр.] // Нова Волинь. – 2004. – 23 верес.

729. Сербін Г. Його безсмертна посмішка // Сербін Г. У кожному слові – мій пломінь любові…: Оповідь про мужніх і мудрих людей Полісся. – Рівне, 2004. – С. 254-257.

730. Бабій С. Ріка його дороги: [Штрихи до портр.] // Бабій С. На хвилі, на часі. – Рівне, 2005. – С. 182-184.

731. Дем’янчук Григорій Семенович // Пащук І.Г. Літературно-краєзнавча енциклопедія Рівненщини. – Рівне, 2005. – С. 54.

732. Доленко С. Він любив цей світ: [З біогр.] // Рівне Час. – 2005. – 22 верес.

733. Павлина Оліфер: “До створення народного музею [в с. Кузьмівка Сарнен. р-ну] спонукав краєзнавець Григорій Дем’янчук: [Бесіда з дир. Кузьмів. ЗОШ та шкіл. нар. музею П. Оліфер] / Розмовляв Ю. Береза // Вісті Рівненщини. - 2005. – 9 листоп.

734. Пащук І. Письменники і Дубровиччина: [Ім’я Г. Дем’янчука на літ. карті Дубровиччини] // Дубровиці – 1000 років: Зб. матеріалів наук.-краєзн. конф., присвяч. 1000-річчю першої писемної згадки про м. Дубровицю, яка відбулась 16-17 верес. 2005 р. / Ред. і упоряд. І. Пащук. – Рівне, 2005. – С. 96-97.

735. Степанюк Л. Книги про Дубровицький район у Рівненській державній обласній бібліотеці [, в т.ч. Г. Дем’янчука] // Дубровиці – 1000 років: Зб.

60

матеріалів наук.-краєзн. конф., присвяч. 1000-річчю першої писем. згадки про м. Дубровицю, яка відбулася 16-17 верес. 2005 р. / Ред. і упоряд. І. Пащук – Рівне, 2005. – С. 105, 106

736. Красюк П. Незабутній: [З біогр.] // Волинь. – 2006. – 20 січ. 737. Пшеничний М. Трудився, як ціла академія: [Штрихи до портр.] //

Волинь. – 2006. – 20 січ. 738. Шморгун Є. Його нездійснені книги: [Штрихи до портр.] // Волинь. –

2006. – 20 січ.

Рецензії та відгуки на твори Григорія Дем’янчука

739. Гаряча любов до рідної Вітчизни: [Огляд віршів літераторів-початківців, в т.ч. Г.Дем’янчука] // Рад. село [Плужне Кам’янець-Подільської (нині Хмельниц.) обл.]. – 1952. – 17 квіт. – (1)

740. Білий О. Ви вмієте бачити райдугу?// Червон. прапор. – 1975. – 15 берез. – Рец. на кн.: Дем’янчук Г. Барви Полісся. – Л.: Каменяр, 1975. - 96 с.

741. Войцешко Я. Про рідну природу // Червон. промінь [Костопіль]. – 1975. – 29 лип. – Рец. на кн.: Дем’янчук Г. Барви Полісся. – Л.: Каменяр, 1975. – 96 с.

742. Кирилюк С. Краса Полісся // Зоря [Млинів]. – 1975. – 13 берез.; Ленін. зоря [Володимирець]. – 29 берез. – Рец. на кн.: Дем’янчук Г. Барви Полісся. – Л.: Каменяр, 1975. – 96 с.

743. Петренко М. “Барви Полісся” // Зоря комунізму [Острог]. - 1975. – 25 берез. – Рец. на кн.: Дем’янчук Г. Барви Полісся. – Л.: Каменяр, 1975. – 96 с.

744. Пінчук М. Барви Полісся // Будівник комунізму [Сарни]. – 1975. – 26 черв. – Рец. на кн.: Дем’янчук Г. Барви Полісся. – Л.: Каменяр, 1975. – 96 с.

745. Полісся, край чарівний // Зміна. – 1975. – 6 берез. – Рец. на кн.: Дем’янчук Г. Барви Полісся. – Л.: Каменяр, 1975. – 96 с.

746. Попенко В. Дивосвіт Полісся // Поліс. маяк [Дубровиця]. – 1975. – 18 жовт. – Рец. на кн.: Дем’янчук Г. Барви Полісся. - Л.: Каменяр, 1975. – 96 с.

747. Войцешко Н. „Барви Полісся” // Рідна природа. – 1976. - № 2. – С. 11. – Рец. на кн.: Дем'янчук Г. Барви Полісся. – Л.: Каменяр, 1975. – 96 с.

748. Авузяк Р. Внучка Дніпра // Корчагінець [Хмельницький]. – 1977. – 27 серп. - Рец. на кн.: Дем’янчук Г. Над Горинь-рікою. - Л.: Каменяр, 1977. – 87 с. – (1)

749. Засс Р. Відчуття Батьківщини // Червон. прапор. – 1977. – 13 верес. – Рец. на кн.: Дем’янчук Г. Над Горинь-рікою. – Л.: Каменяр, 1977. – 87 с.

750. Катрук І. Над Горинь-рікою // Ленін. зоря [Володимирець]. – 1977. – 17 груд. – Рец. на кн.: Дем’янчук Г. Над Горинь-рікою. – Л.: Каменяр, 1977. – 87 с.

61

751. Кравчук Г. “Над Горинь-рікою” // Зоря комунізму [Острог]. – 1977. – 15 верес. – Рец. на кн.: Дем’янчук Г.С. Над Горинь-рікою. – Л.: Каменяр, 1977. – 87 с.

752. Лящук В. Думаю про надгоринську повість // Слово правди [Рівне]. – 1977. – 11 січ. – Рец. на кн.: Дем’янчук Г.С. Над Горинь-рікою. – Л.: Каменяр, 1977. – 87 с.

753. Пащук І. Чаруюча краса // Зміна. – 1977. – 17 верес. – Рец. на кн.: Дем’янчук Г. Над Горинь-рікою. – Л.: Каменяр, 1977. – 87 с.

754. Пінчук М. “Над Горинь-рікою” // Будівник комунізму [Сарни]. – 1977. – 18 жовт. - Рец. на кн.: Дем’янчук Г. Над Горинь-рікою. – Л.: Каменяр, 1977. – 87 с.

755. Попенко В. Не просто путівник // Поліс. маяк [Дубровиця]. – 1977. – 17 листоп. – Рец. на кн.: Дем’янчук Г. Над Горинь-рікою. – Л.: Каменяр, 1977. – 87 с.

756. Ящук В. Очей зачарування // Прапор перемоги [Радивилів]. – 1977. – 24 верес. – Рец. на кн.: Дем’янчук Г. Над Горинь-рікою. – Л.: Каменяр, 1977. – 87 с.

757. Кравцов Л. Скарби рідної землі // Червон. прапор. – 1978. – 10 верес. – Рец. на кн.: Дем’янчук Г. Високі береги Смотрича. – Л.: Каменяр, 1978. – 70 с.

758. Пащук І. Знайомство з Смотричем // Зміна. – 1978. – 29 серп. – Рец. на кн.: Дем’янчук Г. Високі береги Смотрича. - Л.: Каменяр, 1978. – 70 с.

759. Бойчук В. Розповідь про місто // Зміна. – 1979. – 20 верес. – Рец. на кн.: Ровно: Фотоальб. / Авт. тексту Г.С. Дем’янчук. – К.: Мистецтво, 1979.

760. Манаєнков В. Фотоальбом “Ровно” // Червон. прапор. – 1979. – 25 серп. – Рец. на кн.: Ровно: Фотоальб. / Авт. фото М.К. Плаксін; Авт. тексту Г.С. Дем’янчук. – К.: Мистецтво, 1979.

761. Антонова Г. У краю легенд і звернень // Червон. прапор. – 1980. – 3 жовт. – Рец. на кн.: Дем'янчук Г Біля джерел. – Л.: Каменяр, 1980. – 119 с.

762. Басараба В. Невичерпні джерела // Зміна. – 1980. – 14 серп. – Рец. на кн.: Дем’янчук Г. Біля джерел. – Л.: Каменяр. – 1980. – 119 с.

763. Гайдучик Г. Де воно, Геродотове море? // Друг читача. – 1980. – 18 груд. – Рец. на кн.: Дем’янчук Г. Біля джерел. – Л.: Каменяр, 1980. – 119 с.

764. Лозинський П. “Над Горинь-рікою” // Рад. село [Плужне. Хмельниц. обл.]. – 1980. - 19 черв. – Рец. на кн.: Дем’янчук Г.С. Над Горинь-рікою. – Л.: Каменяр, 1977. – 119 с.

765. Ужвін М. Стежки до невмирущих джерел // Шлях Ілліча [Здолбунів]. – 1980. – 17 лип. – Рец. на кн.: Дем’янчук Г. Біля джерел. – Л.: Каменяр, 1980. – 119 с.

766. Ящук В. Незрівнянні чари Полісся // Прапор перемоги [Радивилів]. – 1980. - 31 лип. – Рец. на кн.: Дем’янчук Г. Біля джерел. – Л.: Каменяр, 1980. – 119 с.

62

767. Пащук І. Гімн джерельній воді // Червон. прапор. – 1985. – 6 берез. – Рец. на кн.: Дем’янчук Г. Семи криниць водиця. – Л.: Каменяр, 1984. – 102 с.

768. Пшеничний М. Благословенні будьте, джерела // Червона зірка. – 1985. – 25 січ. – Рец. на кн.: Дем’янчук Г. Семи криниць водиця. – Л.: Каменяр, 1984. – 102 с.

769. Скуратівський В. Чиста вода криниць // Сіл. вісті. – 1985. – 29 трав. – Рец. на кн.: Дем’янчук Г. Семи криниць водиця. – Л.: Каменяр, 1984. – 102 с.

770. Шморгун Є. Мелодії джерел // Зміна. – 1985. – 12 січ. – Рец. на кн.: Дем’янчук Г. Семи криниць водиця. - Л.: Каменяр, 1984. – 102 с.

771. Яківчук М. Семи криниць водиця // Зоря комунізму [Острог]. – 1985. – 26 січ. – Рец. на кн.: Дем’янчук Г. Семи криниць водиця: Краєзн. нариси. – Л.: Каменяр, 1984. – 102 с.

772. Бойчук В. Вершники революції // Зміна. – 1987. – 8 груд. – Рец. на кн.: Дем’янчук Г.С. Революцією покликані: Краєзн. нариси. – Л.: Каменяр, 1987. – 119 с.

773. Гриценюк П. До борні покликані: Нариси про бійців революції // Червон. прапор. - 1987. – 17 листоп. – Рец. на кн.: Дем’янчук Г. Революцією покликані. – Л.: Каменяр, 1987. – 119 с.

774. Пшеничний М. Живіть, джерела! // Червона зірка [Дубно]. – 1987. – 10 лип. – Рец. на кн.: Дем’янчук Г. Щоб квітла наша земля. – К.: Веселка, 1986. – 88 с.

775. Шморгун Є. У природі – в ріднім домі // Червон. прапор. – 1987. – 27 лют. – Рец. на кн.: Дем’янчук Г. Щоб квітла наша земля: Нариси. – К.: Веселка, 1986. – 88 с.

776. Миколайчук П. Революцією покликані // Червона зірка [Дубно]. – 1988. – 29 січ. – Рец. на кн.: Дем’янчук Г. Революцією покликані. – Л.: Каменяр, 1987. – 119 с.

777. Басараба В. Обов’язки перед народом // Вільне сл. – 1998. – 29 серп. – Рец. на кн.: Дем’янчук Г. Воскреслі для життя: Літ. силуети. - Рівне, 1998. – 120 с.

778. Береза Ю. “Воскреслі для життя” // Рівне плюс. – 1998. – 24 лип. – Рец. на кн.: Дем’янчук Г. Воскреслі для життя: Літ. силуети. - Рівне, 1998. – 120 с.

779. Книжкові прем’єри 1998 року // Погорина: Літ.-мист. альм. Рівне: Азалія, 1999. – Вип. 3. – С. 30-31. – Рец. на кн.: Дем’янчук Г. Воскреслі для життя: Літ. силуети. – Рівне: Оріана, 1998. – 120 с.

780. Тубіна С. Поет повертається на рідну землю // Вісті Рівненщини. – 1999. – 8 жовт. – Рец. на кн.: Дем’янчук Г. Олекса Стефанович: Літ. портрет. - Рівне: Волин. обереги, 1999. – 23 с.

Вшанування пам’яті Григорія Дем’янчука

63

781. Басараба В. Повернення у прийдешнє: [Відкрито мемор. дошку на будинку по вул. Курчатова, 4, де жив Г. Дем’янчук] // Вільне сл. – 2001. – 26 верес.

782. Ільчук В. Григорію Дем’янчуку [відкрито мемор. дошку] // Волинь. – 2001. – 28 верес.

783. Пащук І. Вшанували пам’ять журналіста–краєзнавця: [Про відкриття мемор. дошки] // Вісті Рівненщини. – 2001. – 28 верес.

784. Пащук І. Закоханий у ріднокрай: [Про відкриття мемор. дошки] // Демократ. Рівненщина. – 2001. – 28 верес.

785. Сербін Г. Його … безсмертна посмішка: [Про відкр. мемор. дошки] // Сім днів. – 2001. – 28 верес.

786. Хай книга пам’ятником стане!: [Кн. Г. С. Дем’янчука “Звідки тече та річка” буде видана у вид-ві “Азалія”] // Волинь. – 2001. – 2 лют.; Вісті Рівненщини. – 2001. – 7 лют.; Сім днів. – 2001. – 9 лют.; Вільне сл. – 2001. – 14 лют.

787. Література до знаменних і пам’ятних дат Рівненщини на 2006 рік: Реком. покажч. л-ри / Рівнен. держ. обл. б-ка; Упоряд. Н. Нікітіна. – Рівне, 2005. – 27 с. Про Г.С. Дем’янчука. – С. 19-21.

788. Басараба В. Година пам’яті Григорія Дем’янчука // Вільне сл. – 2006. – 31 січ.

789. Доленко С. Згадуючи Григорія Дем’янчука: [День пам’яті Г. Дем’янчука проведено в читальні обл. об-ня ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка] // Рівне Час. - 2006. – 26 січ.

790. Черешня О. Щедрість його душі не знала меж: [Громадськість Рівненщини вшанувала пам’ять Г. Дем’янчука у п’яту річницю з дня його смерті] // Червон. прапор. – 2006. – 27 січ.

Твори, присвячені Григорію Дем’янчуку

791. Бабій С. Материнська гора: [Вірш] // Зміна. – 1979. – 18 жовт. 792. Пшеничний М. Осторога: Поезії / Худож. С. Цилов. - К.: Рад. письм.,

1988. – 103 с. 793. Денисюк М. Стежками дитинства / Худож. М. Тимчак. – Дубно: Наш

край, 1993. - 33 с. 794. Бабій С. Ріка: [Вірш] // Бабій С. Такий день. Поезії. – Рівне, 2001. - С.

67; Бабій С. На хвилі, на часі. – Рівне, 2005. – С. 184; Вільне сл. – 1996. – 2 жовт.

795. Бабій С. Вертаючий з небес: [Вірші]. - Рівне, 2002. – 76 с. 796. Пащук І. Ми тимчасові в білім світі: Григорію Дем’янчуку // Пащук І.

П’ята вершина: Поезії. - Рівне, 2002. – С. 12. 797. Пшенична Л. Із семи криниць водиця…: [Вірш] // Пшенична Л. Дика

лілея: Поезії. – Рівне, 2005. – С. 23.

64

ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК1

Авузяк Р. 748 Велесик П. (571),74 Андріканіс Є. (602) Вигодовський П.Х. (433) Андрухов А. (171) Вінничук О. (129) Андрухов П.З. 391,697 Віткевич С. (398) Анисимова З. 691 Власюк Т. 721 Антипов О. 692 Влизько О. 532 Антонова Т. 761 Вовчик-Блакитна

М. (409)

Артем’єв П. (148) Водько І. (203) Артемович Г. 324 Вознесенський Н. (594) Архипенко Є. (487) Войнарович А. 640 Бабель І. (410) Войтович В. 10,11,52,(578),631,

650 Бабій С. (14), 64, 413,

(580),686, 721, 725,730, 791,794,795

Войцешко Н. 741,747

Баженов Л. 698 Волинець А. (10),(450),(476) Басараба В. (585),(581),626,672,

709,723,762,777, 781,788

Волошин М. (589)

Бегма В. (405) Гайдучик Г. 763 Бережняк В. (202) Ганка В. (156) Береза Ю. 639,703,724,728,

733,778 Гапончук Г.У. (215),(296)

Бичко В. 534 Гапончук Є.К. (215) Білан М. (567) Гарін-

Михайловський М.Г.

(289)

Білецький Б. 682 Гарматюк М. 114,115 Білий О. 740 Гейдек П.М. 4,5 Бобрик Ф. 623 Герасименко Н. (546) Богуш Г. 704 Гербольд Б. 399 Бойчук В. 759,772 Гнатенко В. 172 Бондарєв Ю. (621) Годованюк П. (455) Борис А. (10), (447) Годун М. (379) Борисюк Я. 676 Головко А. (616) Братковський Д. (358) Голубєв В. 500,717 Бринський А.П. (400) Горностай В. (297) Брунько М.Т. (22),(249) Горчинський А. (595) Буковський А. (616) Гощинський С. (51) Бульба-Боровець Т. (666) Грабовський В. (554) Ваньонок П. 699 Грабоус В. (12),(574),632,721 Вартанов Г. (562) Грипич В. (586) Василевич Михайло (69),(519) Грицай А. (678) 1 До покажчика включено прізвища авторів, редакторів, укладачів, художників, режисерів, а також осіб, яким присвячено матеріали. Номери, що відносяться до прізвищ осіб, яким присвячено матеріали, наводяться в дужках.

65

Василевська В. (291),422 Гриценюк П. 773 Васильєв Г. (613) Громадченко Ю. 369 Васильєв С. (613) Клименко М. (545) Гурін І. 547 Книш Г. (549) Даниленко С. (535) Ковалець Й. (296) Дацков А. 678 Ковалець О. 6 Дворецький Г. (594) Козинцев Г. (612) Демо-Довгопільський А. (10),(49),(480) Козланюк П. (184) Дем’янчук А.Г. 16 Коломиєць А. (10),(98),(453),(485),(524)Дем’янчук Б.Г. 16 Корейчук М. 642 Денисенко В. (603) Короленко В.Г. (280) Денисюк М. 718,793 Коротун І.М. 412 Дмитрієв О. (378) Кот У. (322) Довженко О. (607),(608) Кохан В.Р. 26,721 Додик М. (259) Коцюбинський М. (62) Доленко С. 732,789 Кравцов Л.П. (338),(444),757 Донськой М. (606) Кравчук Г. 751 Драгоманов М. (424) Драч І. (472) Красюк П. (57),(533),(537),(552)721,

736 Дубенко І. 119 Крашевський Ю.І. (82),(208),(370) Дугинець А. (401) Кримський А. (187) Дудова Я. (138) Кузнецов М. (204),(620) Ейзенштейн С.М. (158) Кузьменко М. (198) Євчук С. (127),(154),(175) Кундель М. (141) Жешко Г. (553) Кухарчук Д. 627 Жила Г. 690 Лебедєв О. (169) Жилінський А. (584),(585) Литвин О. 685,687 Жулинський М. 16,(425) Литвинчук Д. 665 Журба Г. (10),(443),(503) Лободовський Ю. (10),(446) Засс Р. 749 Лозинський Т. 764 Зизаній Л. (100) Лось І. (397) Ільчук В. 782 Лясковець С. (397) Ісаєв Ф. 563 Лятуринська О. 42 Йориш М. 721 Лящук В. 415,752 Каганов М. (31),(153) Мазаний В. 683 Калиш Р. 20 Максись М. (299),(561) Камінський В. (482) Маланюк Є. 42,(484) Карастоянов О. (360) Малишко А. (123),(531),(543),(550) Карась П. (566) Манаєнков В. 760 Карп’юк А. 674 Маркович Д. (486) Карп’юк Л. 710 Мартинюк М. 1 Катанаш Г. (30) Мах П. (569) Катрук І. 750 Медведовський С. (378) Катрушини (256) Кашубський М.М. (191) Межелайтис Е. (534) Кирилюк С. 742 Мельник-

Маньковська М. 675

Кіквідзе В. (218),(378) Мельничук С. (481),(568) Кіяновський К. (165) Мізинець В. (565) Климентовська В. (579) Миколайчук П. 776 Мирний П. (586) Пилипчук Д.А. (382)

66

Миронський (587) Пилип’юк В. 20 Мирончик К.П. (166) Пінчук М. 395,744,754 Мисик В. (548) Плав’юк М. (435) Мілевський Ф. (564) Плаксін М. 18,759,760 Мітюков Б. (570) Плютинський В.А. 27 Мономах В. (422) Поліщук В. (425),(527),(556),(558)

(692),(693) Мордань В. (544) Поліщук К. (90) Муратов І. (543),(548) Поліщук Я. 36,40,667,694 Мушник С. (522) Попенко В. 655,746,755 Мячина Л.Я. (262) Постоловський Р. 502 Небер В. (619) Потаповський В. 656 Непомнящий Г. 84 Просян Г. (137) Нивинський А. (Чекмановський)

(10),(452) Пудовкін В. (609),(610),(611)

Нищий Г. (454) Пура Я. 625 Нікітіна Н. 787 Пчілка О. (95) Носалі (15),(35),(518) Пшенична Л. 797 Носаль М. (439) Пшеничний М. 721,737,768,774,792 Огієнко І. (436) Кравчук Г. (573) Олійник Б. (536),(543) Рибалко І. 344 Олійничук С. (37),(88),(488) Рикун В. (384) Оліфер П. 733 Рильський М. (541),(551) Ольжич О. (41),42,(460) Розов В. (585) Омельчук С. (589) Романюк В. (559) Онуфрієнко В.С. (191) Рубашов М. (584) Орловський К.П. (386) Рудницький Я. (463) Оскілко В. (426),(507) Сабуров О. (409) Островський М. (241),(248),(285),

(353),(354),(623) Савчук Б. (577)

Островський О. (596) Савчук П. 679 Осьмачка Т. (40) Самчук У. (10),(36),(40),(447),

(462),(468),(510) Павличко Д. (603) де Сантіс (605) Павлюк А. (10),42,(74),(77),

(459),(501),(506) Сат Бурзекей (257)

Павлюк С. 452 Сацюк І. 15 Параджанов С. (604) Свєшніков І. 278,292 Пацула Й. 666 Синдик З. 184 Пащук І. 44,576,654,696,700,

702,712,721,727, 731,734,735,753,758,767,783,784,796

Сербін Г. 113,135,398,414,(582), 729,785

Перестіані І. (614) Сидоренко Б. 658,669,675,676,684 Петренко М. 743 Сидоров В.Т. (332) Петренко Ю. (538) Сидорук В.Й. 82 Петричейку-Хиждеу Б.

(205) Сидорчик І. 659

Пивоваров К. (588),(593) Сизоненко О. (529) Пивоварчук М. (10),(451) Федрицький О. 121 Симонюк П. (169) Філик І. 643,655 Сингаївський М. (560) Фольварочний В. (589)

67

Ситай А. 685 Хабатюк Ю. (63) Ситник А. 708 Хасевич Н. (33) де Сіка В. (618) Хиждеу О. (205) Скунць П. (555) Хойнацький А.Ф. (89) Скуратівський В. 769 Хомазнюк П.С. (191) Солоневський Р. 680,721 Хомуйло М. 260 Сосновські (422) Хомутський Г. (416) Станіславчук В.О. (388) Хоткевич Г. (442) Старицький М. (358) Хуцієв М. (601) Стельмах В.Д. 171 Цилов С. 792 Степанишин Б. 695 Цюприк Г.А. (25) Степанюк Л. 735 Цятко В. 99 Степанюк П. (39) Черешня О. 790 Стефанович О. (10),(11),(59),(71),

(462),(499),(504), (687),687,(780)

Черкавський М. (97)

Столярчук Б. 29,30,31,39,627,628 636,642,660,701

Черній А. 376

Стріла Л. (173) Четвертинські (422) Суханов Д. (151),(177),(193),

(404),(408) Чорний Є. 654

Талалаєвський М. (584) Чорновіл В. (724) Танк М. (542) Шаврін В. (583) Теліга О. (10),(437) Шафета П. 101 Тимчак М. 793 Шварцман О. (155),(186) Ткач І. (573) Швед Б. (540) Ткач К. (114),(115),(212),

(320) Шевер К. (130)

Ткаченко Ж. (619) Шевченко Т. (94),(126),(128),(372), (457),(470),(473),(509), (648),649

Ткачук В. (137) Шевчук М. (61),(322) Ткачук О. (329) Шевчук О. 681 Трауберг Л. (612) Шевчук С. 65,373,466,(467),649,

664,710 Тризна-Яцковський М.

(70),(505) Шервашідзе А. (593)

Тронько П. 727 Школьний В.В. 19 Тубіна С. 780 Шморгун Є. (13),250,273,(413),516,

631,666,701,721,722, 726,738,770,775

Тутковський П.А. (65),(83),(199) Шубін А. (590) Тютчук (284) Шумовські (45),(483) Удовенко Г. 717 Юрчак І. 117 Ужвін М. 765 Яківчук М. 771 Українка Л. (125),(190),(478),

(593) Яремчук В.М. (403)

Фальківський Д. (220),(427) Яцковський М.Г. (66),(495) Федоренко П. 184 Ящук В. 756,766 Федоров І. (330)

68

Список переглянутих періодичних видань

Берегиня Нова Волинь Будівник комунізму (Сарни) Нове життя (Здолбунів) Відомості Верховної Ради України Ого Вільне слово Поліський маяк (Дубровиця) Вінницька правда Прапор перемоги (Радивилів) Вісник Дубенщини Провінційне Ого Вісті Рівненщини Радянська освіта Волинь Радянська Україна Голос України Радянське село (Плужне Хмельницької обл.) Демократична Рівненщина Радянське слово (Дрогобич Львівської обл.) Друг читача Радянський журналіст Життя і слово (Острог) Рівне Зміна Рівне плюс Зоря (Млинів) Рівне час Зоря комунізму (Острог) Рідна природа Колективна праця (Козятин Вінницької обл.) Робітнича газета Корчагінець (Хмельницький) Сільські вісті Ленінська зоря (Володимирець) Сім днів Літературна газета Слово правди (Рівне) Літературна Україна Червона зірка (Дубно) Львовская правда Червоний прапор Молодий медик (Вінниця) Червоний промінь (Костопіль) Молодь України Шлях Ілліча (Здолбунів) Надслучанський вісник (Березне) Народна газета Народна творчість

69

ЗМІСТ

ВІД УКЛАДАЧІВ 4

ПШЕНИЧНИЙ М. ГРИГОРІЙ ДЕМ'ЯНЧУК: ЛІТЕРАТУРНИЙ

ПОРТРЕТ

6

ШМОРГУН Є. ВОГНИК ЙОГО ПОСВІТУ 16

ОСНОВНІ ДАТИ ЖИТТЯ І ДІЯЛЬНОСТІ 19

ТВОРИ 21

ОКРЕМО ВИДАНІ ТВОРИ 21

ПУБЛІКАЦІЇ В ЗБІРНИКАХ ТА АЛЬМАНАХАХ 22

ПУБЛІКАЦІЇ В ЗБІРНИКАХ НАУКОВИХ КОНФЕРЕНЦІЙ 26

ПУБЛІКАЦІЇ В ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАННЯХ 28

РЕЦЕНЗІЇ ТА ВІДГУКИ НА КНИГИ 49

ВІДГУКИ НА ТЕАТРАЛЬНІ ВИСТАВИ 52

ВІДГУКИ НА КІНОФІЛЬМИ 53

РЕДАГУВАННЯ. УПОРЯДКУВАННЯ. РЕЦЕНЗУВАННЯ.

КОНСУЛЬТУВАННЯ

54

ЛІТЕРАТУРА ПРО ЖИТТЯ ТА ТВОРЧІСТЬ 58

РЕЦЕНЗІЇ ТА ВІДГУКИ НА ТВОРИ ГРИГОРІЯ

ДЕМ’ЯНЧУКА

61

ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ ГРИГОРІЯ ДЕМ’ЯНЧУКА 64

ТВОРИ, ПРИСВЯЧЕНІ ГРИГОРІЮ ДЕМ’ЯНЧУКУ 64

ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК 65

СПИСОК ПЕРЕГЛЯНУТИХ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ 69

70

CONTENT

FROM COMPILERS 7

PSHENICHNY M. HREHORY DEMIANCHUK: LITERARY PORTRAIT 6

SHMORGUN E. THE GLEAM OF HIS LIGHT 16

THE MAIN DATES OF LIFE AND ACTIVITY 19

PUBLICATIONS 21

SEPARATE PUBLICATIONS 21

PUBLICATIONS IN COLLECTIONS AND ALMANACS 22

PUBLICATIONS IN SCIENTIFIC CONFERENCES COLLECTIONS 26

PUBLICATIONS IN PERIODICAL PRESS 28

REVIEWS AND CRITICISM ON BOOKS 49

CRITICISM ON THEATRE PERFOMANCES 52

CRITICISM ON FILMS 53

EDITING. COMPILATION.REWIEW. EXPERT OPINION 54

LITERTURE ABOUT LIFE AND ACIVITY 58

REVIEWS AND CRITICISM ON HREHORY DEMIANCHUK’S

PUBLICATIONS

61

HONOURING OF HREHORY DEMIANCHUK’S MEMORY 64

PUBLICATIONS DEVATED TO HREHORY DEMIANCHUK 64

PERSONAL INDEX 65

LIST OF REVIEWED PERIODICAL PRESS 69

71