3 ЗМІСТ Вступ 5 1 Теоретично-методичні аспекти управління фінансовою стійкістю підприємства 8 1.1 Економічний зміст фінансової стійкості підприємства та фактори, що її визначають 8 1.2 Механізм управління фінансовою стійкістю підприємства 22 1.3 Методичні підходи до оцінювання фінансової стійкості підприємства 27 2 Аналізування стану управління фінансовою стійкістю ПАТ «Білоцерківський завод ЗБК» 42 2.1 Загальна характеристика та аналізування основних показників діяльності підприємства 42 2.2 Оцінювання фінансової стійкості ПАТ «Білоцерківський завод ЗБК» 49 2.3 Моніторинг системи управління фінансовою стійкістю ПАТ «Білоцерківський завод ЗБК» 62 3 Шляхи удосконалення управління фінансовою стійкістю ПАТ «Білоцерківський завод ЗБК» 68 3.1 Основні напрями покращення системи управління фінансовою стійкістю ПАТ «Білоцерківський 68
214
Embed
ВНТУinmad.vntu.edu.ua/portal/static/4E61C3CD-9B62-4A89-… · Web viewЗа результатами конференцій опубліковані тези: «Значення
This document is posted to help you gain knowledge. Please leave a comment to let me know what you think about it! Share it to your friends and learn new things together.
Transcript
3
ЗМІСТ
Вступ 51 Теоретично-методичні аспекти управління фінансовою стійкістю
підприємства 8
1.1 Економічний зміст фінансової стійкості підприємства та
фактори, що її визначають 8
1.2 Механізм управління фінансовою стійкістю підприємства 221.3 Методичні підходи до оцінювання фінансової стійкості
підприємства 27
2 Аналізування стану управління фінансовою стійкістю
ПАТ «Білоцерківський завод ЗБК» 42
2.1 Загальна характеристика та аналізування основних показників
діяльності підприємства 42
2.2 Оцінювання фінансової стійкості ПАТ «Білоцерківський
завод ЗБК» 49
2.3 Моніторинг системи управління фінансовою стійкістю
ПАТ «Білоцерківський завод ЗБК» 62
3 Шляхи удосконалення управління фінансовою стійкістю
ПАТ «Білоцерківський завод ЗБК» 68
3.1 Основні напрями покращення системи управління фінансовою
стійкістю ПАТ «Білоцерківський завод ЗБК» 68
3.2 Економічне обґрунтування основних методів підвищення
фінансової стійкості підприємства 86
4 Охорона праці 984.1 Характеристика професії та приміщення 984.2 Аналіз умов праці в приміщенні 101
4.2.1 Аналіз мікроклімату на робочому місці 101
4.2.2 Дослідження природного та штучного освітлення 1034.3 Розробка пропозицій щодо покращення роботи в приміщенні 110
4
Висновки 113Список використаних джерел 116Додатки 125
ВСТУП
5
Фінансова стійкість підприємства є однією з найважливіших характеристик
фінансового стану підприємства, тому аналізувати фінансову стійкість будь-якого
підприємства є нагальною необхідністю, адже за допомогою цього аналізу можна
виявити сильні і слабкі позиції різних підприємств. Менеджери використовують
ці дані для контролю діяльності підприємства, щоб не допустити банкрутства.
Кредитори уважно стежать за показниками фінансової стійкості, щоб
пересвідчитись, що підприємство може сплатити за своїми короткостроковими
борговими зобов'язаннями, а також покрити свої фіксовані платежі доходами.
Банки значною мірою будують свою кредитну політику, зважаючи на фінансову
стійкість підприємства. Фінансові експерти використовують ці показники для
порівняння відносних переваг різних підприємств.
Виняткового значення набуває визначення кількісних і якісних величин, які б
характеризували стабільність, надійність підприємства як партнера в ринкових
відносинах, його здатність маневрувати фінансовими ресурсами для досягнення
ефективної підприємницької діяльності. Тому важливим є обґрунтування
методики визначення і управління фінансовою стійкістю підприємства, основних
критеріїв та показників її оцінювання, встановлення місця цієї оцінки в системі
фінансового аналізу та фінансового менеджменту. Особливої уваги потребує
виявлення закономірностей дії внутрішніх та зовнішніх факторів зміцнення
фінансової стійкості вітчизняних підприємств. Отже, малодослідженим питанням
залишається - саме за якими показниками фінансової стійкості можна найбільш
повно та точно визначити ступінь фінансової стійкості підприємства та приймати
рішення щодо управління нею.
Метою даної бакалаврської дипломної роботи є дослідження управління
фінансовою стійкістю підприємства та розробка рекомендацій щодо її
покращення на підприємстві ПАТ "Білоцерківський завод ЗБК".
Для реалізації поставленої мети в роботі визначаються наступні завдання:
- дослідити теоретично-методичні аспекти управління фінансовою стійкістю
підприємства;
6
- провести дослідження основних методик аналізу фінансової стійкості
підприємства;
- провести загальну характеристику та аналіз фінансової діяльності
ПАТ "Білоцерківський завод ЗБК";
- провести аналіз показників фінансової стійкості підприємства
ПАТ "Білоцерківський завод ЗБК";
- проаналізувати систему управління фінансовою стійкістю
ПАТ «Білоцерківський завод ЗБК»;
- розробити заходи щодо підвищення фінансової стійкості підприємства;
- оцінити стан охорони праці фінансового відділу підприємства.
Об’єктом дослідження є процес управління фінансовою стійкістю
підприємства.
Предметом дослідження є теоретико-методичні та прикладні аспекти
управління фінансовою стійкістю ПАТ "Білоцерківський завод ЗБК" з метою
визначення напрямків щодо їх покращення та вдосконалення.
Методами дослідження є діалектичний метод пізнання, який забезпечив
вивчення фінансових відносин підприємств в їх розвитку, взаємозв'язку та
взаємозалежності. В процесі дослідження використовувались прийоми аналізу і
синтезу, порівняльний і економічний аналіз, графічний метод, методи економіко-
математичного моделювання. Обробка даних здійснювалася з використанням
сучасних комп'ютерних технологій і програмного забезпечення.
Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці рекомендацій
щодо вдосконалення механізму управління фінансовою стійкістю
ПАТ «Білоцерківський завод ЗБК» та підвищення рівня його фінансової стійкості
шляхом використання даних рекомендацій у діяльності підприємства.
Основні положення та висновки бакалаврської дипломної роботи викладені
на Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених, аспірантів та
студентів «Інноваційне забезпечення сталого розвитку України в контексті
інтеграції до Європейського співтовариства», на І Міжнародній науково-
практичній конференції «Поведінкові засади розвитку підприємства в контексті
7
менеджменту: генезис і перспективи» та на XLIII регіональна науково-технічна
конференція професорського та викладацького складу, співробітників та
студентів ВНТУ з участю працівників науково-дослідних організацій та
інженерно-технічних працівників м. Вінниці та області. За результатами
конференцій опубліковані тези: «Значення фінансової стійкості підприємства в
умовах глобалізації економіки», «Фінансова стійкість в системі забезпечення
безперервної діяльності і розвитку сучасних підприємств», «Фінансова стійкість в
системі фінансової безпеки підприємства» [87−89].
1. ТЕОРЕТИЧНО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ
СТІЙКІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА
8
1.1 Економічний зміст фінансової стійкості підприємства та фактори, що її
визначають
У процесі операційної, інвестиційної і фінансової діяльності відбувається
безупинний процес кругообороту капіталу, змінюються структура коштів і джерел
їхнього формування, наявність і потреба у фінансових ресурсах і, як наслідок, −
фінансовий стан підприємства, зовнішнім проявом якого є платоспроможність.
Однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства є
його фінансова стійкість (стабільність).
Фінансова стійкість — це надійно гарантована платоспроможність, рівновага
між власними та залученими засобами, незалежність від випадковостей ринкової
кон'юнктури і партнерів, довіра кредиторів і інвесторів та рівень залежності від
них, наявність такої величини прибутку, який би забезпечив самофінансування
[1, с. 35]. Різні вчені наводять різні тлумачення поняття фінансова стійкість
(табл. 1.1).
Таблиця 1.1 − Сутність поняття «фінансова стійкість»
Автор Визначення поняття «фінансова стійкість»
М. С. Абрютіна, А. В. Грачов [1, с. 35]
Надійно гарантована платоспроможність, незалежність від випадковостей ринкової кон'юнктури та поведінки партнерів
В. В. Бочаров [2, с. 3]
Такий стан фінансових ресурсів суб’єкта господарювання, який забезпечує розвиток підприємства переважно за рахунок власних коштів при збереженні платоспроможності та кредитоспроможності за умови мінімального рівня підприємницького ризику
Автор Визначення поняття «фінансова стійкість»М. Я. Коробов [3, с. 276]
Досягнення підприємством позитивних параметрів діяльності та ефективне розміщення його фінансових ресурсів
Л. А. Лахтіонова Такий стан фінансових ресурсів, при якому
9
[4, с. 221] підприємство, вільно маневруючи грошовими коштами, здатне шляхом ефективного їх використання забезпечити безперервний процес виробничо-торговельної діяльності, а також затрати на його розширення і оновлення
Г. М. Лиференко [5, с. 135]
Такий стан фінансових ресурсів підприємства, їх розподілу та використання, який забезпечує розвиток підприємства на основі зростання прибутку та капіталу при збереженні плато - і кредитоспроможності в умовах певного рівня ризику
Г. В. Савицька [6, с. 3]
Здатність суб’єкта господарювання функціонувати і розвиватися, зберігаючи рівновагу своїх активів і пасивів в мінливому внутрішньому та зовнішньому середовищі, що гарантує його постійну платоспроможність і інвестиційну привабливість в умовах допустимого рівня ризику
Г. Г. Старостенко, Н. В. Мірко [7, с. 151]
Фінансовий стан підприємства, що характеризується ефективним формуванням, розміщенням та якісним використанням фінансових ресурсів для забезпечення фінансової стабільності
На стійкість підприємства впливає дуже багато факторів:
- виробництво дешевої продукції та надання послуг, які мають попит;
- міцне становище підприємства на ринку;
- високий рівень матеріально-технічної оснащеності виробництва і
застосування передових технологій;
- налагодженість економічних зв'язків із партнерами;
- ритмічність кругообігу засобів;
- ефективність господарських і фінансових операцій;
- незначний ступінь ризику в процесі здійснення виробничої і фінансової
діяльності тощо.
Від того, які саме фактори впливають на стійкість підприємства, розрізняють
декілька видів стійкості, зокрема економічна [8, с.332].
Підходи авторів щодо визначення поняття «економічна стійкість» (табл. 1.2).
10
Таблиця 1.2 − Підходи авторів щодо визначення поняття «економічна
стійкість»
ДжерелоПозиції авторів щодо трактування поняття «економічна
стійкість»
І підхід − це стан підприємства або ресурсів...
Алєксєєнко Н. [9]
Стан його матеріальних, економічних і трудових ресурсів їх розподіл і використання, які забезпечують розвиток підприємства на основі зростання прибутку і капіталу при збереженні платоспроможності та кредитоспроможності в умовах допустимого рівня ризиків
Зайцев О. [10]
Такий стан підприємства, при якому зберігається здатність ефективного функціонування і стабільного прогресивного розвитку при негативних впливах зовнішнього середовища
Медведев В. [11]
Рівноважний збалансований стан економічних ресурсів, який забезпечує стабільну прибутковість і нормальні умови для розширеного відтворення в тривалій перспективі з врахуванням найважливіших зовнішніх і внутрішніх чинниківІІ підхід − це рівновага або здатність повертатись до неї...
Анохін С. [12]
Такий рівноважний стан промислового підприємства, при якому економічні й управлінські рішення здатні регулювати основні чинники стійкого положення підприємства: управління, виробництва, фінансів, персоналу і стратегії в заданих межах ризику
Колодізєв О., Нужний К. [13]
Стан рівноваги або здатність повертатися в цей стан відкритої соціально-економічної системи (підприємство). після того як мало місце виведення з цього стану зовнішніми й внутрішніми збурюючими впливами за рахунок ефективного використання усіх видів ресурсів з подальшою спроможністю забезпечувати оптимальний процес їх поповнення
Джерело Позиції авторів щодо трактування поняття «економічна стійкість»
Продовження таблиці 1.2
11
Сімех Ю. [14]
Це потенційні можливості підприємства повернутися у стан рівноваги, в якому підприємство мас позитивну динаміку функціонування, або не виходить за межі встановлених границь
ІІІ підхід − це здатність підприємства (системи) ...
Бугай В. [15]
Здатність підприємства поглинати зовнішні й внутрішні дестабілізуючі фактори через ефективне застосування своїх ресурсів за рахунок використання і вдосконалення економічного потенціалу
Василенко О. [16]
Здатність системи зберігати свій працездатний стан щодо досягнення запланованих результатів за наявності різних мінливих впливів
Відеке Б. [17]Здатність системи зберігати рух за означеною траєкторією, тобто дотримуватись визначеного режиму функціонування
Корєнченко P. [18]
Здатність підприємства до самозбереження, тобто раціонального використання резервів підприємства у часі, що дають можливість протистояти впливові зовнішніх факторів
Іванов В. [19]
Здатність економічної системи не відхилятися від свого стану (статистичного або динамічного) при різних внутрішніх і зовнішніх дестабілізуючих впливах за рахунок ефективного формування і використання фінансових, виробничих і організаційних механізмів
ІV підхід – це комплексність складових…
Ареф'єва О., Городянська Д. [20]
Сукупність взаємообумовлених та взаємопов'язаних складових, які за будь-яких умов забезпечують здатність до ведення діяльності підприємств, запас ресурсів (ресурсного потенціалу) та збалансований процес функціонування
Бурда А. [21] Системне явище, яке виступає індикатором відхилень від потенційно можливого конкурентного стану на певному етапі життєдіяльності підприємства
ДжерелоПозиції авторів щодо трактування поняття «економічна
стійкість»
Продовження таблиці 1.2
12
Єремейчук Р. [22]
Така організація його виробничо-господарської діяльності, що дає змогу забезпечити стабільні техніко-економічні показники з позитивною динамікою й ефективно адаптуватися до збурювань навколишнього й внутрішнього середовища
Малінін К. [23]
Адекватність системи середовищу, як зовнішньому, так і внутрішньому, що передбачає знаходження параметрів системи в деякому допустимому окаті, що забезпечує її функціонування і розвиток
Слід зазначити, що деякі автори при розгляді економічної стійкості
підприємства враховують лише фактори зовнішнього середовища, проте загрози
для стану підприємства і його розвитку може продукувати і внутрішнє
середовище. Економічна стійкість – це динамічна категорія, що включає стійкість
функціонування та стійкість розвитку підприємства стосовно заданих цілей.
Підприємство може стійко функціонувати, коли параметри стану і структури
підприємства залишаються в межах допустимих відхилень від заданої лінії
поведінки, але не розвиватись. Тому стійкість функціонування та розвитку
підприємства не є тотожними категоріями.
Розглянемо підходи авторів щодо визначення поняття «стійкий розвиток
підприємства» (табл. 1.3).
Таблиця 1.3 − Підходи авторів щодо визначення поняття «стійкий розвиток
підприємства»
Автор (джерело)
Зміст
Алексеенко Н. [9]
Розвиток, суть якого полягає в тому, щоб у тривалому періоді часу забезпечувалися високі показники соціального, економічного, технічного стану підприємства
Автор (джерело)
Зміст
Продовження таблиці 1.2
13
Бурда А. [21]
Наявність потенціалу сталого розвитку, локальні складники якого забезпечують несуперечливий, збалансований, гармонійний розвиток соціально-економічної системи, і шляхом адаптивності та гнучкості, ефективного його використання для нейтралізації зовнішніх дестабілізаційних чинників і створених конкурентним середовищем загроз без ризику для життєдіяльності підприємства
Василенко О. [16]
Розвиток, який передбачає безперервні та прогресивні структурні зміни шляхом зміцнення етруктуроутворюючнх зв’язків вищого рівня, які більш надійні, ніж аналогічні зв'язки підсистем підпорядкованого йому рівня з метою якнайшвидшої адаптації СЕС
Кучерова Є. [24]
Це рівноважна збалансована поступальна зміна всіх показників стійкості підприємства, здатного протистояти тенденціям ентропій, зберігаючи при ньому цілісність і основні властивості
Масленко Ю., Кульбака Н. [25]
Такий розвиток, що забезпечує певний тип рівноваги і залежить від вибраної підприємством стратегії.
Чурин А. [26] Розвиток, що пов'язаний із зростанням обсягу реалізації, нововведень і циклічністю процесу розвитку
Шершньова З. [27]
Процес змін, в якому експлуатація ресурсів, напрям інвестицій, орієнтація науково-технічного розвитку і інституційні зміни погоджені один з одним і укріплюють нинішній і майбутній потенціал підприємства
Відповідно для підприємства як господарюючого суб’єкта існує:
- внутрішня стійкість;
- фінансова стійкість;
- загальна стійкість.
Схема взаємозв'язку даних понять представлена на рисунку 1.1.
Продовження таблиці 1.3
Фінансова рівновага
Фінансова стабільність підприємства
Фінансова гнучкість підприємства
Платоспроможність підприємства в
довгостроковому періодіЛіквідність
підприємства
Платоспроможність підприємства в
короткостроковому періоді
Фінансова безпека
підприємства
Фінансова стійкість
підприємства
Фінансова стійкість підприємства у вузькому
сенсі
14
Рисунок 1.1 − Схема взаємозв'язку фінансової стійкості та фінансової
безпеки підприємства
Внутрішня стійкість – це такий фінансовий стан підприємства, за якого
забезпечується достатньо високий результат його функціонування. Фінансова
стійкість відображає повне стабільне перевищення доходів над витратами, вільне
маневрування грошовими коштами підприємства, здатність шляхом ефективного
їх використання забезпечити безперервний процес виробництва і реалізації
продукції, а також затрати на його розширення і оновлення.
Загальна стійкість відображає рух грошових потоків, який забезпечує
постійне перевищення надходження коштів (доходів) над їх витрачанням
(затратами).
Умовою загальної стійкості підприємства є його здатність вільно
розвиватися в умовах внутрішнього і зовнішнього середовищ.
Для цього підприємство повинно мати гнучку структуру фінансових
ресурсів.
Головною складовою загальної стійкості підприємства є фінансова стійкість,
яка формується в процесі всієї його фінансово-господарської діяльності.
Отже, фінансова стійкість – це такий стан фінансових ресурсів, при якому
підприємство, вільно маневруючи грошовими коштами, здатне шляхом
ефективного їх використання забезпечити безперервний процес виробничо-
торговельної діяльності, а також затрати на його розширення і оновлення.
До числа найважливіших економічних проблем в ринкових умовах
є визначення меж фінансової стійкості підприємства.
Фінансова рівновага
15
Недостатня фінансова стійкість може призвести до
неплатоспроможності підприємства і відсутності у нього коштів для розвитку
виробництва і взагалі діяльності господарюючого суб’єкта.
Надлишкова фінансова стійкість також негативно впливає на виробничо-
торговельну діяльність, оскільки виступає гальмом її розвитку, збільшуючи
затрати підприємства надлишковими запасами і резервами [28, с. 333].
Існує необхідність розробки теоретичних підходів до визначення
критеріїв фінансової стійкості й банкрутства підприємств. Вже давно стала
актуальною і проблема законодавчого та нормативного оформлення зазначених
ситуацій, встановлення відповідних показників чи критеріїв оцінки критичного
стану фінансів підприємства чи його окремих характеристик, зокрема
неплатоспроможності.
Одним з істотних компонентів фінансової стійкості підприємства є наявність
у нього фінансових ресурсів, достатніх для розвитку конкурентоздатного
виробництва. В свою чергу, самі фінансові ресурси можуть бути
в необхідному обсязі сформовані тільки за умови ефективної роботи
підприємства, яка зможе забезпечити одержання прибутку. За рахунок прибутку в
ринковій економіці підприємство створює фінансову базу як для
самофінансування поточної діяльності, так і для здійснення розширеного
відтворення. Використовуючи прибуток, підприємство може не лише погасити
свої зобов'язання перед бюджетом, банками та іншими підприємствами й
організаціями, а й інвестувати засоби в нове будівництво, реконструкцію чи
модернізацію наявного устаткування або заміну його прогресивнішим. При цьому
для досягнення і підтримання фінансової стійкості важливий не тільки
абсолютний обсяг прибутку, а й його рівень щодо вкладеного капіталу
підприємства або затрат, тобто рентабельність.
Величина і динаміка рентабельності з точки зору фінансової стійкості
характеризує ступінь ділової активності підприємства та його фінансове
благополуччя.
16
Фінансова стійкість тісно пов’язана з кредитоспроможністю.
Кредитоспроможність характеризується тим, наскільки акуратно (тобто в повному
обсязі та у встановлений строк) підприємство розраховується з раніше
одержаними кредитами, наскільки проявляється його здатність при необхідності
мобілізувати грошові засоби з різних джерел на прийнятних умовах тощо. Однак
найістотніше, чим визначається кредитоспроможність, — це поточний
фінансовий стан підприємства, а також прогнозовані перспективи його зміни і в
який бік.
Очевидно, що коли у підприємства протягом певного періоду спостерігається
тенденція до зниження рентабельності, то падає і його кредитоспроможність.
Зміна фінансового стану підприємства в гірший бік у зв'язку зі зниженням
рентабельності може зумовити й загрозливі наслідки в результаті дефіциту
грошових засобів — зменшення платоспроможності й ліквідності [28, с. 305].
Отже, фінансова стійкість — комплексне поняття, яке перебуває під впливом
різноманітних фінансово-економічних процесів. Тому її слід визначити як такий
стан фінансових ресурсів підприємства, результативності їхнього розміщення й
використання, при якому забезпечується розвиток виробництва чи інших сфер
діяльності – на основі зростання прибутку й активів при збереженні
платоспроможності й кредитоспроможності.
Порівнюючи економічну і фінансову стійкості можна зазначити, що
фінансова стійкість формується внаслідок стабільного одержання підприємством
прибутків, що створює можливості для вільного маневрування та ефективного
використання грошових коштів і сприяє підвищенню ритмічності та надійності
процесів матеріально-технічного постачання, виробництва і реалізації продукції, і
є головною складовою економічної стійкості підприємства, яка охоплює не тільки
фінансові, а й інші ресурси підприємства, їх розподіл і використання для
забезпечення стабільного розвитку і функціонування.
Визначення стандартизованої межі фінансової стійкості є складним
процесом. Кожне підприємство функціонує та здійснює свою операційну
діяльність в умовах певного економічного середовища. Умови функціонування
17
підприємства визначаються фазою розвитку економічної системи. Щодо
підприємства генерує низка чинників макроекономічного характеру, на які
підприємство впливати не зможе, але зворотний їх вплив на ефективність
діяльності підприємства, його ліквідність, платоспроможність і тим більше
фінансову стійкість досить значний. На кожному етапі розвитку підприємства
вплив чинників макроекономічного характеру є значним, але особливо їх
значущість зростає на такій стадії розвитку системи, як економічна криза [28,
с. 306]. Чинники макроекономічного характеру впливають на всі без винятку
підприємства, проте характер їх впливу на фінансову стійкість залежить від
специфіки діяльності кожного окремого суб’єкта господарювання. З метою
управління окремими з них, посилення чи послаблення їх впливу на фінансову
стійкість підприємства їх можна об’єднати в групи залежно від рівня виникнення
та ступеня значущості (рис. 1.2).
За рівнем виникнення виділяють внутрішні та зовнішні чинники.
Залежно від ступеня їх значущості виділяють чинники I рівня (базові), II
рівня (похідні) та III рівня (деталізуючі).
Рисунок 1.2 – Види чинників, що впливають на фінансову стійкість підприємства
Оскільки з різних причин виникають чинники, що впливають на фінансову
стійкість, то при виборі методів управління ними необхідно це врахувати. Якщо
зовнішні чинники, що впливають на фінансову стійкість, викликані дією
2. За ступенем значущості факторів:
2.1 чинники І рівня (базові);
2.2 чинники ІІ рівня (похідні);
2.3 чинники ІІІ рівня (деталізуючі).
1. За рівнем виникнення:
1.1 внутрішні чинники;
1.2 зовнішні чинники.
Види чинників, що впливають на фінансову стійкість підприємства
18
об’єктивних економічних законів і майже не залежать від діяльності
підприємства, то внутрішнім чинникам властивий високий ступінь керованості, а
характер їх зміни безпосередньо залежить від організації роботи самого
підприємства. Отже, вплив внутрішніх і зовнішніх чинників на фінансову
стійкість підприємства може бути різним, яким потрібно і можливо управляти в
певних межах. За складом та ступенем значущості чинники, що впливають на
фінансову стійкість, можна охарактеризувати так:
Чинники I рівня – це узагальнюючі (базові) чинники, які є результатом
впливу чинників II і III рівнів і водночас виступають генератором взаємодії більш
дрібних чинників.
До чинників I рівня відносять:
− фазу економічного розвитку системи;
− стадію життєвого циклу підприємства.
Фаза економічного циклу розвитку економічної системи є базовим
зовнішнім чинником, що впливає на фінансову стійкість підприємства. Залежно
від фази економічного розвитку системи будуть різними темпи реалізації
продукції, виробництва, їх співвідношення, рівень інвестицій підприємства у
товарні запаси, доходів підприємства та населення. Так, у період економічної
кризи темпи реалізації продукції відстають від темпів її виробництва,
зменшуються інвестиції в товарні запаси, що, в свою чергу, призводить до ще
більшого скорочення збуту за одночасного зменшення доходів підприємств і
рівня доходів населення. Отже знижується ліквідність підприємств та їх
платоспроможність, що неодмінно негативно відбивається на ступені фінансової
стійкості підприємства.
Другим базовим чинником I рівня виступає стадія життєвого циклу
підприємства. Вона є основоположним чинником при визначенні загально-
економічної мети діяльності підприємства, для досягнення якої будуть спрямовані
всі інші його стратегії (стратегія управління обсягами діяльності, стратегія
управління власним та позиковим капіталом, фінансова стратегія). На рівні
підприємства необхідно велику увагу приділяти з’ясуванню специфіки кожної
19
окремої стадії його розвитку, оскільки специфіка кожної окремої стадії розвитку
підприємства буде визначати також потенційні його можливості щодо
забезпечення обсягів діяльності, а отже, величини прибутку, формування
приросту активів та їх фінансування за рахунок окремих видів джерел, зокрема
власними фінансовими ресурсами у необхідному обсязі з метою
самофінансування, і разом з цим опосередковано формуватиме певний ступінь
фінансової стійкості та стабільності фінансової діяльності підприємства.
Чинники II рівня – похідні. Вони є результатом дії основоположних
(базових) чинників (фази економічного розвитку системи та стадії життєвого
циклу підприємства). До складу чинників II рівня (похідних) належать:
− середній рівень доходів населення;
− демографічна ситуація;
− соціальна політика держави;
− податкова політика держави;
− грошово-кредитна політика;
− амортизаційна політика;
− загальний рівень стабільності;
− стратегія управління обсягами діяльності;
− стратегія управління активами;
− стратегія управління капіталом;
− стратегія управління грошовими потоками.
Чинники II рівня бувають як зовнішніми, так і внутрішніми.
Зовнішні чинники II рівня – це такі, вплив яких пов’язаний з характером
державного регулювання (податкова, грошово-кредитна, амортизаційна,
соціальна, демографічна політика тощо). Від ступеня відповідності видів,
напрямів, методів цього регулювання і фази економічного циклу залежатиме
характер та глибина впливу деталізуючих чинників, або чинників III рівня.
До внутрішніх похідних факторів другого рівня, що забезпечують
фінансову стійкість, належать стратегія управління обсягами діяльності
підприємства, політика управління його активами, власним і позиковим
20
капіталом. Розроблена стратегія передбачає загальну потребу в активах, їх
оптимальну структуру при одночасному визначенні джерел фінансування цієї
потреби та оптимізації структури капіталу, що, в свою чергу, є гарантом
досягнення ефективної пропорційності між коефіцієнтом фінансової
прибутковості та коефіцієнтом фінансової стійкості підприємства. Досягнення
необхідної пропорційності між коефіцієнтом прибутковості та коефіцієнтом
фінансової стійкості має бути основною метою підприємства, оскільки це один із
чинників, який сприяє максимізації його ринкової вартості.
Чинники III рівня – є деталізуючими. За допомогою їх з’ясовують і
деталізують механізм впливу на фінансовий стан підприємства похідних
чинників. До чинників III рівня (деталізуючих) відносять:
− середній рівень доходів населення;
− рівень конкуренції;
− рівень інфляції;
− склад та структуру активів;
− стратегію управління власними фінансовими ресурсами та позиковим
капіталом;
− стратегію управління ризиком.
Вплив чинників III рівня на фінансову стійкість є різним. Тому за їх
значущістю одним із найважливіших внутрішніх чинників фінансової стійкості є
оптимізація складу та структури активів підприємства. Аналогічним за своїм
впливом є також правильний вибір стратегії управління активами. Значною мірою
фінансова стійкість підприємства залежить від якості політики управління
поточними активами, від того, який загальний обсяг оборотних коштів має
підприємство, який розмір запасів та активів у грошовій формі. При зменшенні
виробничих запасів та зростанні ліквідних активів підприємство може отримувати
більший обсяг прибутку за рахунок залучення в оборот додаткових коштів, однак
разом з цим виникає ризик неплатоспроможності підприємства. Оптимізація
управління поточними активами полягає в тому, щоб забезпечити достатньо
високий рівень прибутковості активів при одночасній мінімізації ризику втрати
21
платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості.
Другим за своєю значущістю внутрішнім чинником III рівня є стратегія
управління капіталом – оптимізація складу та структури джерел фінансування
активів, власних фінансових ресурсів, а також правильний вибір політики
управління ними. Із збільшенням обсягу власних фінансових ресурсів за рахунок
внутрішніх джерел збільшуються також потенційні можливості підприємства.
Важливим є як загальний розмір прибутку, так і структура його розподілу, а саме
та частка, яка спрямовується на реінвестиційні цілі.
Отже, політика розподілу та використання прибутку є одним із основних
внутрішніх деталізуючих чинників, що впливають на фінансову стійкість
підприємства.
На фінансову стійкість підприємства значний вплив мають кошти, що
додатково мобілізуються на ринку позичкового капіталу. Збільшення позикового
капіталу, з одного боку, приводить до зростання прибутковості власного капіталу,
а з другого – надмірне зростання частки позикового капіталу призводить до
зниження фінансової стійкості підприємства, зростання ризику втрати
платоспроможності та фінансової незалежності. Отже, у цьому зв’язку особливо
важливим є чинник умілого використання ефекту фінансового левереджу і
забезпечення оптимізації структури капіталу підприємства.
Вплив зовнішніх чинників III рівня на фінансову стійкість особливо зростає
на стадії економіки кризового періоду. З фінансовою стійкістю підприємства
тісно пов’язаний обсяг платоспроможного попиту населення, оскільки зростання
обсягу попиту є стимулом до розширення обсягу його діяльності. Останнє
потребує зростання активів підприємства, що в свою чергу, обумовлює
необхідність пошуку додаткових джерел фінансування цього приросту. Залучення
додаткових джерел фінансування призводить до структурних змін у складі джерел
фінансування активів, а отже, відповідно впливає на ступінь фінансової стійкості
підприємства.
Падіння платоспроможного попиту, яке характерне для кризового періоду
функціонування економіки, призводить до загострення конкурентної боротьби та
22
підвищення рівня конкуренції на ринках різних типів. Гострота конкурентної
боротьби – не менш важливий зовнішній чинник фінансової стійкості, оскільки
така боротьба призводить до кон’юнктурних змін на товарних, ресурсних та
фінансових ринках, що, в свою чергу, є причиною змін цін на продукцію
підприємства (що впливає на можливі обсяги реалізації), на матеріальні ресурси
(що змінює витрати на виробництво та реалізацію), на фінансові ресурси (що
відбивається на можливості залучення підприємством позикових коштів). Всі ці
зрушення відразу відбиваються (позитивно чи негативно – залежно від характеру
змін зовнішніх чинників) на ступені фінансової стійкості підприємства.
Зовнішнім фактором третього рівня, що впливає на фінансову стійкість,
є рівень інфляції. Порівняно із стабільним етапом розвитку в умовах економічної
кризи зростає вплив інфляції, що негативно відбивається на ступені фінансової
стійкості підприємства, оскільки зменшується обсяг його чистого прибутку. Це
призводить до зниження обсягу власних фінансових ресурсів, які формуються за
рахунок внутрішніх джерел. Зменшення власних фінансових ресурсів підприємств
при стабільній чи зростаючій потребі в ресурсах обумовлює необхідність їх
запозичення у значно більших обсягах, а це означає, що ціна на позикові ресурси
зростатиме, ускладнюватиметься можливість їх використання для збільшення
прибутковості власного капіталу, внаслідок чого зросте вартість капіталу
підприємства. Все це в сукупності сприяє зниженню ринкової вартості
підприємства.
1.2. Механізм управління фінансовою стійкістю підприємства
Фінансова стійкість підприємства — це таке його становище, коли вкладені
в підприємницьку діяльність ресурси окупаються за рахунок грошових
надходжень від господарювання, а отриманий прибуток забезпечує
самофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел
формування активів [29, с. 107].
23
Управління фінансовою стійкістю із застосуванням фінансового механізму
може досягти необхідного результату лише за поєднання доцільно спрямованого
взаємовпливу всіх його елементів. Для цього він повинен відповідати таким
вимогам [30, с. 57]: налаштованість кожного елемента фінансового механізму на
виконання властивого йому навантаження; зворотний зв’язок усіх елементів
фінансового механізму різних вертикальних і горизонтальних рівнів. Зрозуміло,
що розглянуті визначення поняття «фінансовий механізм управління» та його
елементів є досить різноманітними, але, базуючись на цих висновках, пропонуємо
наступну структуру механізму управління фінансовою стійкістю підприємства,
яка наведена на рис. 1.3.
Механізм управління фінансовою стійкістю підприємства є частиною
загальної системи управління підприємством, що забезпечує вплив на чинники,
від яких залежить загальний результат діяльності суб’єкта.
Процес формування механізму управління фінансовою стійкістю
підприємства необхідно розпочати з характеристики його складових, а також
визначення послідовності певних етапів. Оскільки механізм будується на основі
системного підходу, то правомірним буде виділення таких його складових, як
об’єкти та суб’єкти. Отже, перший етап процесу формування повинен включати в
себе визначення об’єктів управління; суб’єктів, які б здійснювали конкретні дії; а
також цілей, які переслідують дані суб’єкти.
У нашому випадку об’єктами можуть бути діяльність підприємства або його
окремого підрозділу, певний виробничий процес, фінансова діяльність, прибуток,
фінансові ресурси та ін.
Суб’єктами можуть виступати керівники вищої ланки, фінансові менеджери,
фінансові служби і відділи, аналітики з фінансової безпеки та ін. Ціллю є
збереження, забезпечення або досягнення певного рівня фінансової стійкості
підприємства, за якого підприємство отримувало б прибуток, було
платоспроможним і рентабельним.
Доцільно відзначити, що у системі управління фінансовою стійкістю
важливу роль відіграє визначення головної мети, адже саме вона визначає
24
концепцію розвитку підприємства, основні напрями його ділової активності та
служить орієнтиром у середовищі ринкових перетворень [31, с. 112, 113].
Аналіз ефективності управління фінансовою стійкістю та розробка практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності управління
фінансовою стійкістю
Планування і прогнозування результатів управління фінансовою стійкістю
Методи управління фінансовою
стійкістю
Стратегія управління фінансовою
стійкістю
Моніторинг ризику
Контроль ризику
Вимірювання ризику
Виявлення ризику
Політика управління грошовими потоками
Політика управління капіталом
Політика управління активами
Політика управління обсягами діяльності
Кадрове забезпечення
Програмно-технічне
забезпечення
Нормативно-правове
забезпечення
Інформаційно-аналітичне
забезпечення
Управління ризиком
Вибір інструментів управління фінансовою
стійкістю
Аналіз політики управління
підприємством
Елементи забезпечення
Механізми управління фінансовою стійкістю підприємства
Мета і завдання управління фінансовою стійкістю підприємства
25
Рисунок 1.3 − Основні складові механізму управління фінансовою стійкістю
підприємства [30]
На другому етапі необхідно оцінити поточний стан та рівень фінансової
стійкості, а також виявити та здійснити аналіз чинників, які впливають на об’єкт і
на виконання поставлених завдань і цілей.
Оцінка поточного стану та фінансової стійкості підприємства здійснюється
на основі різноманітних методів фінансового аналізу (так наприклад, розрахунок
показників та коефіцієнтів фінансової стійкості і порівняння їх з базовими чи
нормативними значеннями та ін.).
Наступним кроком у формуванні механізму управління є визначення методів
впливу на зазначені раніше чинники. Характерним для цього етапу є застосування
інструментарію управління фінансовою стійкістю, вибір якого залежить від
можливостей підприємства, виду його діяльності, фінансового стану, рівня
організації контролю та управління на підприємстві. Інструментарій управління
фінансовою стійкістю підприємства представляє собою сукупність засобів,
методів, важелів, способів здійснення управлінського впливу.
Наступний етап включає розробку стратегії управління фінансовою стійкістю
підприємства, тобто визначення цілей, стратегічних напрямів та перспектив
розвитку підприємства. На цьому етапі необхідно узгодити цілі розробленої
стратегії з загальною стратегією підприємства.
Із численних ризиків, що супроводжують діяльність підприємства, виділяють
ризик зниження фінансової стійкості. Ця проблема широко висвітлюється в
працях В. Й. Плиси [32, c. 67]. Цей ризик зумовлюється неефективною
структурою капіталу (високим коефіцієнтом співвідношення позичених і власних
коштів). Управління ризиком зниження фінансової стійкості складовою загальної
стратегії управління сталістю фінансового стану підприємства. Вона полягає у
розробці системи заходів щодо вияву і попередження негативних наслідків ризику
з метою ліквідації збитків, пов’язаних із ним.
26
Для оцінки ризику зниження фінансової стійкості використовують
розрахунково-аналітичні методи оцінки, що дають кількісне уявлення про цей
ризик [33, с. 385, 386].
Наступний етап включає розробку стратегії управління фінансовою стійкістю
підприємства, тобто визначення цілей, стратегічних напрямів та перспектив
розвитку підприємства. На цьому етапі необхідно узгодити цілі розробленої
стратегії з загальною стратегією підприємства.
Передостаннім етапом розробки є реалізація стратегії. Для її реалізації
керівникам необхідно мати набір методик та моделей, на основі яких приймати
найбільш доцільні рішення. Успіх реалізації розробленої стратегії підприємства
залежить певною мірою від діючої системи контролю [34, с. 26].
Спільним для кожного етапу розробки механізму управління фінансовою
стійкістю є використання інструментів управління фінансовою стійкістю
підприємства. Отже, фінансова стійкість є якісною характеристикою фінансового
стану підприємства і безумовно є однією з основних фінансових складових
фінансової безпеки, тому є необхідність подальшої розробки механізму
управління фінансовою стійкістю як частини загальної стратегії управління
підприємством [35].
Для досягнення необхідного рівня фінансової стійкості потрібно здійснювати
ефективне управління нею. Загалом під управлінням розуміється процес
планування, організації, мотивації і контролю, необхідний для того, щоб
сформулювати і досягти цілей організації, і діяльність, пов’язана з впливом
керуючого суб’єкта на керований об’єкт з метою досягнення результатів.
Головна мета управління фінансовою стійкістю підприємства органічно
поєднана з головною метою фінансового менеджменту, реалізується в єдиному
комплексі та виступає як забезпечувальна до неї. Зокрема, Л.Т. Гіляровська та
А.О. Вєхорєва вважають, що метою управління фінансовою стійкістю
підприємства є підтримка його фінансової рівноваги, уникнення ризиків для
інвесторів і кредиторів та оцінка його заборгованості. Г.В. Козаченко,
А.Е. Воронкова, В.Ю. Медяник та В.В. Назарова головною метою механізму
27
управління фінансовою стійкістю підприємства вважають забезпечення створення
ефективної системи взаємодії, яка, з одного боку, не має збиткових зв’язків, що
уповільнюють роботу підприємства, а з іншого – включають всі ті зв’язки,
відсутність яких призвела б до порушення заданих параметрів [36].
Одним з визначених завдань на сьогодні є забезпечення відносної фінансової
рівноваги підприємства в процесі його розвитку. Така рівновага характеризується
високим рівнем фінансової стійкості і платоспроможності підприємства і
забезпечується формуванням раціональної структури майна та капіталу,
ефективними пропорціями в обсягах формування фінансових ресурсів за рахунок
різних джерел, достатнім рівнем самофінансування інвестиційних потреб.
Формування механізму управління фінансовою стійкістю дозволить керівникам
використовувати його для забезпечення стабільного функціонування та
прогнозування розвитку підприємства в майбутньому.
Таким чином, за умови удосконалення фінансово-економічного механізму
управління діяльністю підприємства стане можливим досягнення довгострокових
цілей як самого підприємства, так і держави, а також стабілізація національної
економіки та підвищення рівня конкурентоспроможності національної економіки
на світовому ринку.
1.3. Методичні підходи до оцінювання фінансової стійкості підприємства
Фінансова стійкість підприємства передбачає, що ресурси, вкладені в
підприємницьку діяльність, повинні окупитись за рахунок грошових надходжень
від господарювання, а отриманий прибуток забезпечувати самофінансування та
незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел формування активів.
Відносними показниками, які характеризують фінансову стійкість із різних
аспектів та найчастіше використовуються, є коефіцієнт фінансової автономії,
коефіцієнт забезпечення запасів власними оборотними коштами, коефіцієнт
маневреності власного капіталу, коефіцієнт довгострокового залучення позикових
коштів, коефіцієнт стабільної структури оборотних активів, індекс постійного
28
активу та коефіцієнт співвідношення дебіторської та кредиторської
заборгованості. Однак така кількість коефіцієнтів не дає можливості побачити,
яким у цілому є рівень фінансової стійкості підприємства. Для усунення цього
недоліку в процесі аналізу треба поєднати всі показники за допомогою
інтегральної оцінки [37, с. 408].
Існують різні підходи до інтегральної оцінки рівня фінансової стійкості. Так,
О. В. Хомів [38. с. 335] рекомендує розраховувати індикатор фінансової стійкості
методом віддалення від еталону (оптимального чи середньогалузевого значення
показника). Виходячи з цього виділяють такі етапи реалізації механізму
управління фінансовою стійкістю рис. 1.4 [39].
1. Аналіз фактичного рівня фінансової стійкості підприємства:
- розрахунок показників фінансової стійкості;- оцінка рівня фінансової стійкості;- дослідження тенденції' зміни рівня фінансової стійкості в часі;- визначення типу фінансової стійкості підприємства;- виявлення показників, величина яких свідчить про високий рівень стійкості
фінансового стану й навпаки;- прогноз рівня фінансової стійкості на наступний період за умов, що ситуація
залишиться без змін.
2. Постановка мети управління фінансовою стійкістю
3. Планування заходів щодо реалізації мети управління фінансовоюстійкістю:
- формування системи заходів, методів та інструментів управління основними та оборотними активами, власним і позиковим капіталом, рухом грошових коштів;
- розробка методики досягнення достатнього рівня фінансової стійкості.
4. Оцінка рівня фінансової стійкості за умов реалізації розроблених заходів
5. Реалізація розроблених заходів
6. Моніторинг
29
- контроль за виконанням завдань;- аналіз фактично досягнутих показників фінансової стійкості та їх відповідності
цілям підприємства;- визначення результатів від реалізації розроблених заходів;- оперативне корегування розроблених заходів (у разі необхідності).
Рисунок 1.4 – Етапи реалізації механізму управління фінансовою стійкістю
На основі дослідження та узагальнення різних методичних підходів щодо
оцінювання фінансової стійкості підприємств виокремлюють чотири з них, які є
найфундаментальнішими:
1) визначення рівня забезпеченості запасів у складі оборотних активів
підприємства джерелами їх формування (цим узагальнюючим показником є
надлишок або нестача джерел фінансування для формування запасів, який
визначають як різницю між величиною джерел покриття та величиною запасів.
Вартість запасів порівнюють послідовно з наявністю власного оборотного
капіталу, до якого поетапно додають вартість довгострокових зобов’язань та
короткострокових кредитів і позик. І відповідно до забезпеченості запасів,
заданими варіантами фінансування, розрізняють чотири типи фінансової стійкості
(абсолютна, нормальна, передкризовий та кризовий фінансовий стан);
2) обчислення певної кількості коефіцієнтів і на основі дослідження їх в
динаміці та порівняння з нормативними значеннями вироблення певних висновків
щодо фінансового стану підприємства (в якості основних визначено індикаторами
оперативної стійкості коефіцієнти ліквідності (поточної, абсолютної та швидкої),
Важливими чинниками, від яких залежить фінансова стійкість підприємства,
є саме внутрішні чинники, такі, як якість управління прибутком підприємства та
структурою його позикових і власних коштів. На підприємстві необхідно
формувати ефективну систему управління фінансовою стійкістю, на основі
застосування методів прогнозування, планування, регулювання, контролю та
аналізу фінансової стійкості. Для зростання ефективності діяльності підприємства
необхідно найретельніше аналізувати вплив тих чи інших чинників на фінансову
стійкість протягом певного конкретного періоду для обґрунтування тих чи інших
стратегій управління, складання прогнозів, виконання планів.
2 АНАЛІЗУВАННЯ СТАНУ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ СТІЙКІСТЮ
ПАТ «БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ЗАВОД ЗБК»
2.1 Загальна характеристика та аналізування основних показників діяльності
підприємства
Публічне акціонерне товариство "Білоцерківський завод залізобетонних
конструкцій" (скорочена назва – ПАТ "Білоцерківський завод ЗБК") заснований в
1966 р.
Підприємство знаходиться за адресою: Україна, Київська область, 09113
м. Біла Церква, вул. Січневий прорив, 39.
Спочатку основним видом діяльності було просочення дерев'яних опор для
ліній електропередач. У 1970-x рр.. на заводі було організовано виробництво
43
залізобетонних опор ЛЕП СВ 95-1 та СВ 110-2,8. У 1980-х рр.. завод продовжив
розширення номенклатури віброваних опор та інших залізобетонних виробів. У
1991 р. почалося будівництво цеху центрифугованих (круглих) опор типу СК
європейського стандарту. 1994 ознаменувався запуском нового цеху та початком
виробництва центрифугованих опор. У 2007 р. ПАТ «Білоцерківський завод ЗБК»
стає учасником міжнародної групи компаній з виробництва будівельних
матеріалів CRH.
Сьогодні ПАТ "Білоцерківський завод залізобетонних конструкцій" -
акціонерне товариство, яке виробляє збiрнi залiзобетоннi та бетоннi вироби.
Основною продукцією підприємства є виробництво стояків залізобетонних для
ліній повітряних електричних мереж, для міського та залізничного транспорту та
для повітряних ліній зв’язку. Підприємство "Білоцерківський завод ЗБК було
створено 47 років тому, як державне підприємство. На підставі рішення
конференції трудового колективу вiд 29 листопада 1991 року державне
підприємство "Білоцерківський завод ЗБК" перетворено в орендне підприємство
"Білоцерківський завод ЗБК"(Свідоцтво про державну реєстрацiю № ОП -403/7
вiд 25.12.1991 року). Керуючись п.п.1-3 Декрету Кабiнету Мiнiстрiв України вiд
20.05.93р.№57-93 "Про приватизацiю цiлiсних майнових комплексiв державних
пiдприємств та їх структурних пiдроздiлiв, зданих в оренду" наказом Фонду
державного майна України №28-АТ вiд 15.02.96 року орендне пiдприємство
«Завод ЗБК» було перетворено в процесi приватизацiї у вiдкрите акцiонерне
товариство "Бiлоцеркiвський завод ЗБК". Статутний капiтал товариства на
31.12.2013 р. складається з 5 942 720 штук простих iменних акцiй номiнальною
вартiстю 25 грн. кожна на загальну суму 1 485 680 гривень.
Метою діяльності товариства є одержання прибутку шляхом виробництва і
реалізації продукції (робіт, послуг) з високими споживчими якостями на основі
ефективного використання оборотних засобів, широкої спеціалізації,
впровадження прогресивної технології і сучасних методів управління.
Статутний фонд підприємства складає: 1 485 680 грн.
44
За роки діяльності працівниками заводу вироблено більше 5 000 000 опор
різних найменувань.
Постачальники сировини і матеріалів для ПАТ "Білоцерківський завод ЗБК":
Цемент підприємство отримує від ВАТ "Подільський Цемент" і пісок - Київський
річковий порт, гирло р. Десна, щебінь - ПАТ "Гніванський гранкар’єр" Віницька
область, сталь арматуру, термічно упрочнену від Криворіжського металургійного
комбінату, проволоку стальну ВрI до 5 мм для армування круглих стояків від
Харцизьського сталепроволочного комбінату. На вказаних основних
постачальників сировини і матеріалів припадає більше 10% всіх постачань
сировини. У звітному році всі основні матеріали для виробництва стояків
підприємство отримувало від АТЗТ "Інтер-Контакт". Газ підприємство отримує
від АТФ "Укргазстрой".
Конкурентами підприємства є: торгово-будівельна компанія Сілекс
(виробляють різні залізні конструкції для будівництва), виробничо-комерційне
об'єднання Абі-Блок (виробляють бетонні конструкції для будівництва),
Автоматизований Завод Пінобетону і полістиролбетону (виробляють різні бетонні
суміші для будівництва), КП "Київський завод алюмінієвих будівельних
конструкцій" (виробляють залізні конструкції з алюмінію), ПАТ "Завод
будівельних конструкцій" (виробляє залізобетонні опори для ліній
електропередач і будівельні констукції).
Продукція підприємства: конструкції залізобетонні, стовпи для ліній
електромереж, залізобетон, плити забірні.
Основним ринком збуту продукцiї пiдприємства є пiдприємства Мiненерго
України, Укрзалiзниця, iншi органiзацiї та приватнi пiдприємства. пiдприємства
Міненерго.
Організаційна структура підприємства ПАТ "Бiлоцеркiвський завод ЗБК"
(рис. 2.1) складається з таких структурних пiдроздiлiв:
- арматурно-формувальний цех №1 з трьома лiнiями, якi займаються
формуванням стоякiв для лiнiй електричних мереж; плит перекриття
пустотних;
45
- бетоно-змiшувальний вузол, який займається виготовленням бетонної сумiшi
для формування стоякiв та iншої продукцiї;
- арматурно-формувальний цех № 2 по виробництву круглих
центрофугiрованих стоякiв;
- пара-силовий цех, який виробляє теплоенергiю для пропарювання
залiзобетонних виробiв;
- ремонтно-механiчний цех, який займається ремонтом технологiчного
обладнання;
ПАТ "Білоцерківський завод ЗБК" очолює генеральний директор, який
лінійно підпорядковується Раді директорів та Загальним зборам акціонерів даного
товариства. В підпорядкуванні генерального директора знаходяться комерційний
директор, директор з матеріально-технічного постачання, технічний директор,
фінансовий директор, начальник з виробництва, заступник генерального
директора з питань інвестицій та розвитку, начальник виробничої лабораторії.
Основні функції фінансового менеджера (рис. 2.2) реалізуються в процесі
формування і використання фінансових ресурсів і заключаються в наступному:
- фінансовий аналіз та планування (прогнозування);
- управління джерелами фінансування;
- управління інвестиційною діяльністю;
- організація взаємовідносин з фінансово-кредитною системою.
Так як фінансовий менеджер займається завданнями планування,
прогнозування, контролю, аналізу, то він тісно взаємодіє з головним бухгалтером,
який у свою чергу виконує такі функції:
- організація бухгалтерського обліку, контролю та аналізу;
- підготовка прийняття управлінських рішень на керівному рівні установи чи
організації.
Генеральний директор
46
Комерційний
директор
Директор з
матеріально-
технічного
постачання
Технічний
директор
Фінансовий
директор
Начальник з
виробництва
Комерційна
служба
Служба
матеріально-
технічного
постачання
Технічна
служба
Фінансова
служба
Відділи Відділи Відділи Відділи
Підрозділи підприємства (цехи)
Лінійні виконавці Функціональні виконавці
Виконавці
Рисунок 2.1 − Організаційна структура підприємства ПАТ "Білоцерківський
завод ЗБК"
Директор
Фінансовий директор
(менеджер)Головний бухгалтер
Фінансовий відділ Бухгалтерія
Контроль фінансової діяльності
Організаційна структура фінансової служби ПАТ "Білоцерківський завод
ЗБК" наведена на рис 2.2.
Рисунок 2.2 − Організаційна структура фінансової служби
ПАТ "Білоцерківський завод ЗБК"
Для аналізу фінансової діяльності підприємства розрахуємо показники, що
47
характеризують майновий стан, ліквідність, рентабельність та ділову активність
підприємства на основі даних фінансової звітності (додаток Б) і занесемо дані
значення до таблиці 2.1.
Проаналізувавши вищезазначені показники діяльності підприємства
(див. табл. 2.1) можна зробити відзначити, що чистий дохід підприємства у 2012
році зменшився на 1,92 % в порівнянні з 2011 роком, собівартість реалізованої
продукції також зменшилася на 6,18 % у відповідному періоді, проте валовий
прибуток за даний період зріс на 26,21 %, що відповідно вплинуло на збільшення
фінансового результату від операційної діяльності на 80,57 % і зменшення
фінансового результату від звичайної діяльності на 87,93 % та суми чистого
прибутку на 87,92 %. Оскільки оборотні активи підприємства збільшилися на 9,56
%, а необоротні активи зменшилися на 11,76 %, власний капітал перевищує
залучений капітал (14790>1594) та темп його приросту більший за відповідний
темп приросту залученого капіталу, то можна сказати що баланс підприємства є
«позитивним». Але в цілому валюта балансу за аналізований період зменшилася
на 2,26 %, що є негативним явищем.
Таблиця 2.1 – Фінансові показники діяльності підприємства
ПАТ "Білоцерківський завод ЗБК"
Показник
Роки Відхилення2012 р. від 2011 р.
2011 2012 абс. знач.
темп приросту,
%Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції 38821 38076 -745 -1,92
Собівартість реалізованої продукції 33713 31629 -2084 -6,18Валовий прибуток 5108 6447 1339 26,21Фінансовий результат від операційної діяльності 772 1394 622 80,57
Фінансовий результат від звичайної діяльності 1110 134 -976 -87,93
Коефіцієнт забезпеченості запасів власним оборотним капіталом 0,098 0,63 0,53 542,86
Аналізуючи показники, які характеризують фінансову стійкість
підприємства, можна зробити такі висновки, що коефіцієнт автономії становить
0,66 і є більшим за нормативне значення (0,5), і в динаміці його значення зростає
(зросло на 0,08), а це характеризує підприємство як таке, що має достатню
величину власного капіталу у структурі всього капіталу підприємства. Оберненим
показником до коефіцієнта автономії є коефіцієнт концентрації залученого
капіталу, що показує скільки залученого капіталу припадає на одиницю всього
капіталу підприємства, його значення для даного підприємства становить 0,34, і в
динаміці він зменшується (на 0,08), що також відповідає нормативному значенню.
Коефіцієнт фінансового ризику становить 0,5, і в динаміці він зменшується (0,24),
що також відповідає нормативному значенню (<1) і також підтверджує
збільшення власного капіталу. Коефіцієнт маневреності власного капіталу
становить 0,25, що відповідає нормативному значенню (>0,2), і в динаміці він
зростає (на 0,21), що характеризує збільшення частки власних коштів вкладених в
оборотні активи і дозволяє підприємству забезпечити достатню гнучкість у
використанні власного капіталу. Коефіцієнт забезпеченості власним оборотним
капіталом становить 0,33, і в динаміці його значення зростає (0,28), що відповідає
нормативним значенням і характеризує збільшення частини оборотних активів,
яке підприємство фінансує за рахунок власного оборотного капіталу. Коефіцієнт
забезпеченості запасів власним оборотним капіталом становить 0,63, що
53
відповідає нормативному значенню (>0,5), і в динаміці його значення
збільшується (на 0,53), і характеризує збільшення фінансування матеріальних
запасів підприємства за рахунок власного оборотного капіталу.
Аналіз джерел формування запасів і витрат підприємства (табл. 2.3).
Проаналізувавши джерела формування запасів і витрат підприємства, можна
зробити висновок, що дане підприємство має нормальний тип фінансової
стійкості, і може змінити свій тип фінансової стійкості за рахунок різних заходів,
наприклад таких як обґрунтоване зниження запасів, прискорення оборотності
капіталу, вкладеного в оборотні активи, примноження власного оборотного
капіталу за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел фінансування.
Для аналізу запасу фінансової стійкості підприємства визначимо такі
показники:
Маржинальний дохід − це дохід, який отримує фірма при продажі останньої
(крайньої) додаткової одиниці продукції.
Таблиця 2.3 – Аналіз джерел формування запасів і витрат
ПАТ "Білоцерківський завод ЗБК"
Показник
Роки Відхилення2012 р. від
2011 р.2011 2012абс.
Власний капітал 13133,5 14790 1656,5Необоротні активи 12626 11141 -1485Власний оборотний капітал 507,5 3649 3141,5Довгострокові зобов'язання та забезпечення наступних витрат і платежів 5824 2665 -3159
Короткострокові кредити та позики 3872,5 4860 987,5Запаси і витрати 5153 5828,5 675,5Наявність власного оборотного капіталу та довгострокових кредитів 6331,5 6314 -17,5
Наявність усіх джерел формування запасів і витрат 10204 11174 970
Отже, фінансова стійкість підприємства залежить від ефективного
управління фінансовими ресурсами та визначається співвідношенням власних і
позикових коштів, активів та джерел їх фінансування.
Головною проблемою вітчизняних підприємств (в тому числі і
ПАТ "Білоцерківський завод ЗБК") є низький рівень окремих показників
фінансової стійкості, обумовлений недостатньою величиною власного капіталу
для фінансування діяльності господарюючого суб’єкта. На сьогоднішній день для
переважної більшості підприємств актуальним питанням виступає оптимізація
структури капіталу, основними критеріями якої є максимізація рівня
прогнозованої фінансової рентабельності та мінімізація вартості капіталу.
То ж одним із стратегічних завдань підприємств є приведення
співвідношення власного і позикового капіталу до оптимального співвідношення,
яке забезпечить і максимальний рівень фінансової рентабельності, і достатній
рівень фінансової стійкості, а відповідно і її зміцнення.
Для подолання збитковості підприємств і запобігання її появі в майбутньому
необхідно вжити комплекс заходів щодо вдосконалення управління їх фінансами на
інноваційній основі. Ці заходи доцільно розробляти і здійснювати на підприємствах
не тільки в разі настання кризової ситуації, але й для запобігання її виникненню в
умовах нормальної діяльності. Впровадження наведених пропозицій забезпечить як
підтримку на належному рівні фінансової стійкості підприємства, так і покращення
його фінансового стану в майбутньому.
Також дуже важливо мати в своєму розпорядженні достатньо ліквідні кошти,
так як це є запорукою його процвітання та подальшого розвитку. Тому
підприємство повинно обирати правильні та найбільш ефективні методи
управління своїми коштами, які в майбутньому принесуть йому прибутки та
забезпечать поточну і перспективну платоспроможність і фінансову стійкість.
Збільшивши чистий дохід на 78612,97 грн, підприємство зможе підвищити свій
рівень фінансової стійкості і як наслідок зростання обсягів реалізації продукції та
підвищення рівня рентабельності виробництва, що дозволить збільшити масу
99
чистого прибутку, як основного джерела поповнення власного капіталу
підприємства.
4 ОХОРОНА ПРАЦІ
4.1 Характеристика професії та приміщення
Витяг з Національного класифікатору професій (КП) ДК 003:2010 (від
28.07.2010 року № 327 [75]) наведений у табл. 4.1.
Таблиця 4.1 − Витяг з Національного класифікатору професій
КОД КПКОД
ЗКППТРВИПУСК
ЄТКДВИПУСК
ДКХППРОФЕСІЙНА НАЗВА
РОБОТИ
1477.1Менеджери (управителі) з підбору, забезпечення та використання персоналу
100
Приналежність професії «Менеджери (управителі) з підбору, забезпечення та
використання персоналу» до класифікаційних угруповань відповідно до
Національного класифікатору професій (КП) ДК 003:2010 (від 28.07.2010 року
№ 327 [75]) наведено в таблиці 4.2.
Таблиця 4.2 – Загальні характеристики професії менеджери (управителі) з
підбору, забезпечення та використання персоналу [76]Назва ОписРозділ 1. Законодавці, вищі державні службовці, керівники, менеджери
Галузі застосування
знань
Цей розділ вміщує професії, що пов’язані з: - визначенням та формуванням державної політики, законодавчим регулюванням; - вищим державним управлінням; - правосуддям та прокурорським наглядом; - керівництвом об’єднаннями підприємств, підприємствами, установами, організаціями та їхніми підрозділами незалежно від форм власності та видів економічної діяльності. Цей розділ щодо кваліфікації, як ознаки класифікації, є змішаним порівняно з іншими розділами. Розділ охоплює широке коло професій, пов’язаних із здійсненням різноманітних функцій управління та керівництва, які в цілому суттєво відрізняються за своєю складністю та відповідальністю.
Назва ОписОсвітнійдокумент
Дипломом про повну вищу освіту, що відповідає рівню спеціаліста,магістра.
Код професії 1477.1
Код за ДКХПП 1
101
Завдання та обов’язки в
сфері охорони праці
• менеджер зобов’язаний повідомити безпосереднього керівника робіт про будь-які ситуації, загрозливі для життя і здоров’я людей, про кожний нещасний випадок, який стався на виробництві, про погіршення стану свого здоров’я, у тому числі про прояв ознак гострого захворювання;
• менеджер зобов’язаний дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, режиму праці і відпочинку і строго дотримуватися інструкції з охорони праці для оператора ЕОМ [77], [78];
• у випадках травмування і несправностей в устаткуванні працівник негайно припиняє роботу і повідомляє керівнику про те, що трапилося, надає собі або іншому працівнику першу долікарську допомогу та організовує, при необхідності, доставку до закладу охорони здоров’я;
• працівник зобов’язаний знати та дотримуватися правил особистої гігієни: приходити на роботу в чистому одязі і взутті; постійно стежити за чистотою тіла, рук, волосся; мити руки з милом після відвідування туалету, дотику із забрудненими предметами, після закінчення роботи;
• забороняється зберігати на своєму робочому місці пожежо- та вибухонебезпечні речовини;
• підготувати робочу зону для безпечної роботи: перевірити оснащеність робочого місця, справність обладнання, електропроводки та видимі пошкодження. При несправності повідомити безпосередньому керівникові. Перевірити зовнішнім оглядом достатність освітлення і справність вимикачів і розеток тощо.
Кваліфікаційнівимоги
Повна вища освіта напряму підготовки “Менеджмент” (магістр, спеціаліст) без вимог до стажу роботи; або повна вища освіта (спеціаліст, магістр), стаж роботи за фахом — не менше 2 років та післядипломна освіта за напрямом “Менеджмент”.
Опис характеристики приміщення [79]. Об’єкт дослідження – приміщення
фінансового відділу ПАТ «Білоцерківський завод ЗБК».
Вихідні дані наведені в табл. 4.3. Кожне робоче місце забезпечено ЕОМ.
Таблиця 4.3 – Вихідні дані для планування приміщення
Довжина приміщен
ня, м.
Ширина приміщення, м.
Висота приміщення, м.
Кількість працівників,
осіб
Кількість робочих
місць обладнаних ЕОМ,місць
Кількість вікон, штук
Ширина та висота вікна, м.
7,5 5 3 3 2 2 1×1,2
Загальна площа приміщення становить 37,5 м2, висота – 3 м, приміщення має
2 вікна. Кількість працівників у приміщенні – 3 особи. Отже, на одного
працівника в приміщенні припадає: 37,5:3=12,5 (м2/ос.) робочої площі. Згідно із
СниП 2.09.04–87, на кожного працівника в управлінських приміщеннях повинно
102
припадати не менше 4 (м2/ос.) робочої площі. Висота приміщення – не менше 2,5
м. Отже, нормативи розмірів та забезпечення працівників робочою площею у
відділі дотримано.
Рисунок 4.1 – Схема приміщення (наведені розміри в см)
де: 1 – холодильник:
2 – робочі місця (столи);
3 – персональні комп’ютери;
4 – дверний отвір;
5 – вікна;
6 – шафа.
Передбачено 2 вікна наступних розмірів: ширина 1 м, висота 1,2 м. У
приміщенні розташовано 2 комп’ютери. Напруга джерела живлення комп’ютерів
у приміщенні – 220 В. У приміщенні розташовано 2 письмових столи, одна шафа
для зберігання документів та холодильник. За небезпекою ураження електричним
103
струмом приміщення відділу належить до приміщень без підвищеної небезпеки
ураження електричним струмом працюючих. План приміщення відділу
менеджменту наведений на рисунку 4.1.
Отже, у даному відділі менеджменту на кожного працівника припадає 12,5 м2
робочої площі, що відповідає нормативам встановленим СниП 2.09.04–87, висота
даного приміщення – 3 метри, що також відповідає встановленим нормативним
значенням (не менше 2,5 м). Оскільки в даному приміщення працюють 3
працівники, то умови праці відповідають встановленим нормативам.
4.2 Аналіз умов праці в приміщенні
4.2.1 Аналіз мікроклімату на робочому місці
Вихідні дані наведені в таблиці 4.4.
Таблиця 4.4 – Вихідні дані для аналізу метеорологічних умов на робочому
У відповідності до вихідних даних в табл. 4.5 наведемо оптимальні та
допустимі норми температури, відносної вологості і швидкості руху повітря в
робочій зоні виробничих приміщень [80].
104
Таблиця 4.5 – Оптимальні та допустимі норми температури, відносної
вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень П
еріо
д ро
ку
Кат
егор
ія р
обіт
Температура, 0С Відносна вологість, % Швидкість руху, м/с
опти
маль
на
Допустима
оптимальна, не більше
допустима на
постійних та непостійних
робочих місцях, не
більше
оптимальна, не більше
допустима на
постійних та непостійних
робочих місцях, не
більше
верхня межа
нижня межа
на робочих місцяхпо
стій
них
непо
стій
них
пост
ійни
х
непо
стій
них
Хол
одни
й
Середньої тяжкості
ІІб
17-19 21 23 15 13 40-60 75 0,2 0,4
Порівнявши вихідні дані з оптимальними та допустимими метеорологічними
нормами з табл. 4.5, можна зробити наступні висновки:
1) температура на робочому місці відповідає оптимальному діапазону
допустимої температури;
2) відносна вологість менша ніж оптимальна;
3) швидкість руху повітря є меншою за гранично допустимий рівень.
Клас небезпеки шкідливих речовин встановлюють залежно від норм і
показників, вказаних в таблиці 4.6 (витяг з ГОСТ 12.1.007-76. Вредные вещества.
Классификация и общин требования безопасности [81]).
Оксид вуглецю (СО), ГДК робочої зони 20мг/м3.
Озон (О3 ), ГДК робочої зони 0,1мг/м3.
Оксид азоту (NO), ГДК робочої зони 2 мг/м3.
Формальдегід (НСНО), ГДК робочої зони 0,5 мг/м3
Таблиця 4.6 – Гранично допустима концентрація шкідливих речовин в
повітрі робочої зони
Найменування показника Норма для класу небезпеки1-го 2-го 3-го 4-го
Гранично допустима концентрація (ГДК) шкідливих речовин в повітрі
Менше 0,1 0,1-1,0 1,1-10,0 Більше 10,0
105
робочої зони, міліграм/куб.м
Відповідно до вихідних даних з концентрації шкідливих речовин та їх ГДК,
можна зробити висновки:
– концентрація оксиду вуглецю 1 мг/м3 не перевищує ГДК оксиду
вуглецю в робочій зоні 20мг/м3;
– концентрація оксиду азоту 0,1 мг/м3 не перевищує ГДК оксиду азоту
в робочій зоні 2 мг/м3;
– концентрація озону 0,11 мг/м3 перевищує ГДК озону в робочій зоні
0,1мг/м3.
– концентрація формальдегіду 0,1 мг/м3 не перевищує ГДК
формальдегіду в робочій зоні 0,5 мг/м3.
У відповідності до проведеного аналізу, можна зробити висновок про
невідповідність метеорологічних умов на робочому місці встановленим нормам.
Причинами такого висновку є:
– відносна вологість є меншою за гранично допустимий рівень.
4.2.2 Дослідження природного та штучного освітлення
Вихідні дані [82]:
– відношення відстані між протилежними будівлями до висоти карнизу
протилежного будинку становить 1 м ;
– вид світлопропускаючого матеріалу – скло віконне листове подвійне;
– вид віконної рами – дерев’яні одинарні, що відкриваються;
– сонцезахисні пристрої – горизонтальні козирки кут не більше 30о;
– стан стелі– бетонна чиста;
– стан стін– свіжопобілені з вікнами без штор;
– стан підлоги–зелений;
– Характеристика зорової роботи – робота середньої точності;
– Місто розташування приміщення – Вінниця.
106
Для аналізу достатності природного освітлення наведемо схему приміщення
для розрахунку (рисунок 4.2).
А
Б
Рисунок 4.2 – Схема приміщення для розрахунку природного освітлення
де: А- вигляд збоку і Б – вигляд зверху (розміри указані в см)
Нормоване значення коефіцієнта природного освітлення (КПО) (е),
визначається у відсотках за формулою
eN = eН × mN . (4.1)
107
Значення КПО eН=1,5 (вважаємо дану роботу середньої точності).
Світлові прорізи орієнтовані на захід, тому mN=0,85.
Нормоване значення КПО складе:
eN = eН × mN =1,5 ×0,85=1,3.
Для визначення достатності природного освітлення потрібно розрахувати
фактичне значення КПО виходячи із формули
eФ=100× Sв× τз × r1
Sn× ηв×К з × Кбуд, (4.2)
де Sв– площа усіх вікон у приміщенні, Sв=2,4 м2;Sn – площа підлоги приміщення, Sп =37,5 м2;
τз – загальний коефіцієнт світлопроникності віконного прорізу.
R1 – коефіцієнт, який враховує відбиття світла від внутрішніх поверхонь
приміщення;ηв – світлова характеристика вікна;
Кбуд – коефіцієнт, що враховує затемнення вікон іншими будинками;
Кз – коефіцієнт запасу.
Загальний коефіцієнт світлопроникності віконного прорізу визначається за
формулою
τ з= τ1 ×τ2× τ3× τ 4×τ5 , (4.3)
де τ1 – коефіцієнт світлопропускання матеріалу,τ1 =0,8;τ2 – коефіцієнт, що враховує втрати світла у віконній рамі, τ2 =0,75;
108
τ3– коефіцієнт, що враховує втрати світла у несучих конструкціях, для
бокового освітлення τ3 =0,9;τ 4– коефіцієнт, що враховує втрати світла у сонцезахисних пристроях τ 4=0,8;τ5– коефіцієнт, що враховує втрати світла у захисній сітці, яка
встановлюється під ліхтарями (приймається рівним 0,9).
Отже, враховуючи вказані дані для віконних прорізів відділу загальний
коефіцієнт світлопропускання дорівнюватиме:
τ з= 0,8 ×0,75×0,9 ×0,8× 0,9=0,39.
Світлова характеристика вікна ηв розраховується за таблицею.
Відношення довжини приміщення (L) до його глибини (В) 7,5/5=1,5.
Відношення глибини приміщення (В) до висоти від рівня робочої поверхні до
верхнього краю вікна (h) 5/1,3=3,8. Таким чином, ηв=15.
Коефіцієнт, що враховує затемнення вікон іншими будинками Кбуд також
визначається за таблицею.
Відношення відстані між протилежними будівлями (D) до висоти карнизу
протилежного будинку над підвіконником (Н) становить 1. Тоді Кбуд=1,4.
Приймемо коефіцієнт запасу К з =1,3.
Розрахуємо коефіцієнт r1, який враховує відбиття світла від внутрішніх
поверхонь приміщення. Його значення залежить від розмірів приміщення
(довжини і ширини), глибини приміщення (відстані від вікна до протилежної
йому стінки), висоти від верху вікна до рівня робочої поверхні, відстані
розрахункової точки від вікна, середньозваженого коефіцієнта відбиття світла від
стін, стелі, підлоги, ρсз. Значення коефіцієнта r1 визначається за таблицею залежно
від параметрів приміщення та середнього коефіцієнта відбиття (Рср) стелі, стін,
підлоги.
Середній коефіцієнт відбиття розраховується за формулою:
Визначимо значення додаткових параметрів, що характеризують приміщення
відділу менеджменту:
• відношення глибини приміщення (В) до висоти від рівня умовної робочої
поверхні до верху вікна (h): 5/1,3=3,8;
• відношення відстані до розрахункової точки від зовнішньої стіни (l) до
глибини приміщення (B): 4/5=0,8;
• відношення довжини приміщення (L) до його глибини (B): 7,5/5=1,5.
Враховуючи наведені вище співвідношення та табличні дані, коефіцієнт,
який враховує відбиття світла від внутрішніх поверхонь приміщення, буде
дорівнювати r1=4,7.
Отже, фактичне значення природного освітлення eФ дорівнює:
eФ=100× 2,4 ×0,39 × 4,737,5×15 ×1,3 × 1,4
=0,43.
Оскільки фактичне значення природного освітлення менше нормованого
(0,43<1,3), то природне освітлення в приміщенні недостатнє і необхідні заходи
щодо його поліпшення.
110
Таблиця 4.7 – Вихідні дані
Система освітлення
Джерело штучного світла
Кількість світильників в
приміщенні, штук
Кількість ламп у світильнику,
штук
Потужність ламп, Вт
Загальна Лампи розжарювання 7 3 150
Для освітлення фінансового відділу ПАТ «Білоцерківський завод ЗБК»
застосовуються лампи розжарювання потужністю 150 Вт. Система освітлення –
загальна. Отже, нормоване значення освітленості повинне становити не менше
400 люкс (ДБН В. 2.5-28-2006 [82]). Схема розміщення світильників у приміщенні
відділу економічного моделювання екосистем наведена на рисунку 4.3.
Рисунок 4.3 – Схема розміщення світильниківРозрахуємо фактичне значення освітлення (Еф). Приймемо, що потужність
ламп – 150 Вт, а кількість ламп у світильнику – 3 шт. Фактичне значення
штучного освітлення (Еф) розраховуємо за формулою:
Eф =Fл× ηв×N × nS×k ×z
. (4.5)
111
Значення світлового потоку Fл для ламп розжарювання Г 125−135−150
потужністю 150 Вт згідно табличних даних становить 2280 лм [83].
Значення коефіцієнту використання світлового потоку ηв приймемо на рівні
0,5.
Кількість світильників N згідно вихідних даних – 7 штук.
Кількість ламп у світильнику n згідно вихідних даних – 3 штуки.
Площа приміщення S становить 37,5 м2.
Коефіцієнт запасу К=1,3.
Коефіцієнт нерівномірності освітлення z=1,15.
Таким чином, фактичне значення штучного освітлення буде складати:
Eф =2280 ×0,5 ×7 ×337,5 ×1,3 ×1,15
=427,02 (люкс ) .
Фактичне значення штучного освітлення більше за нормоване (427,02>400).
Це свідчить про достатність штучного освітлення в приміщенні.
Отже, проаналізувавши умови праці на підприємстві можна зробити
висновки, зокрема щодо стану умов охоронив праці в приміщенні, що
температура відповідає оптимальному діапазону допустимих температур, а
відносна вологість і швидкість руху повітря є нижчими за відповідні нормативні
значення. Концентрація оксиду вуглецю і формальдегіду не перевищують ГДК в
робочій зоні, а концентрація таких речовин як азот і озон перевищують відповідні
показники. Оскільки фактичне значення природного освітлення менше
нормованого (0,43<1,3), то природне освітлення в приміщенні недостатнє і
необхідні заходи щодо його поліпшення. Також, фактичне значення штучного
освітлення більше за нормоване (427,02>400), то це свідчить про достатність
штучного освітлення в приміщенні.
Отже, потрібно усунути дві головних невідповідності:
1. відносна вологість становить 25 %, що є нижче за ГДК – 40 - 60 %,
2. недостатній рівень природного освітлення (0,34<1,3);
112
Тоді підприємство зможе створити всі умови, які відповідають встановленим
нормативним значення, для праці робітників.
4.3 Розробка пропозицій щодо покращення роботи в приміщенні
На основі виявлених недоліків на підприємстві в першому пункті даного
розділу розроблено рекомендації щодо покращення умов праці, і зведено їх в
таблицю 4.8 [84−86].
Таблиця 4.8 – Розробка заходів покращення умов праці
Номер
п/п
Виявленні
недолікиЗаходи покращення умов праці
1.
відносна вологість
є меншою за
гранично
допустимий рівень
• Знизити температуру до 15°С і мінімізувати роботу кондиціонера. Це дозволить дещо підвищити вологість у приміщенні.
• Використовуючи підігрів підлоги можна знизити вологість підлоги, хоча температура у приміщенні значно не підвищиться.
2.
недостатній рівень
природного
освітлення
• Використання світлопропускаючого матеріалу з максимальним коефіцієнтом пропускання природного освітлення (скло віконне листове одинарне, органічне скло прозоре)
• Використання віконних рам з мінімальним показником втрати світла у них (металеві одинарні глухі)
• Використання спеціальних захисних пристроїв з мінімальним коефіцієнтом втрати світла у них (регульовані жалюзі та штори)
• Використання матеріалів з максимальним коефіцієнтом відбиття світла від внутрішніх поверхонь приміщення (свіжопобілена стеля, свіжопобілені стіни з вікнами, закритими білими шторами, світла підлога)
Використання штучного освітлення тощо
Номер
п/п
Виявленні
недолікиЗаходи покращення умов праці
3. підвищена
концентрація озону
у повітрі робочої
зони
• Створення системи безперебійного контролю за концентрацією шкідливих речовин;
• Видалення шкідливих речовин, що потрапляють в повітря робочої зони, за рахунок вентиляції, аспірації або очищення і нормалізації повітря за допомогою кондиціонерів;
• Застосування засобів захисту людини;• Запобігання проникненню шкідливих речовин у повітря
робочої зони за рахунок герметизації обладнання, ущільнення
113
з'єднань, люків та отворів, удосконалення технологічного процесу.
Також підприємству ПАТ «Білоцерківський завод ЗБК» необхідно
обладнати кімнату психофізіологічного розвантаження. Дане приміщення
створюється з метою надання працівникам місця, в якому вони зможуть
відпочивати від повсякденної роботи і відновлювати свої сили, і в наслідок цього
працювати більш ефективно і продуктивно.
Відповідно до розроблених заходів з поліпшення стану умов праці
заплановано відповідні витрати на впровадження даних заходів (табл. 4.9).
Таблиця 4.9 – Заходи з поліпшення стану умов праці в приміщенні
Заходи з охорони праці
Найменування робочого місця
Сума витрат, (тис. грн)
Термін виконання
Відповідальна особа за
реалізацію заходу
Підвищення відносної вологості
Фінансовий відділ 29,56 01.03.2014-
01.04.2014Збільшення кількості природного освітлення
Фінансовий відділ 59,11 01.05.2014-
01.06.2014
Зменшення концентрації озону у повітрі робочої зони
Фінансовий відділ 28,35 01.07.2014-
01.08.2014
Обладнання кімнати психофізіологічного розвантаження
Фінансовий відділ 102,33 01.09.2014-
01.11.2014
В загальному витрати на охорону праці становлять:
Воп =5911×0,5=2955 , 5 тис. грн (4.6)
Отже, проаналізувавши умови праці на підприємстві можна зробити
висновки, зокрема щодо стану умов охоронив праці в приміщенні, що
температура відповідає оптимальному діапазону допустимих температур, а
114
відносна вологість (25% < 40-60 %) і швидкість руху повітря (0,3 м/с < 0,4 м/с) є
нижчими за відповідні нормативні значення. Концентрація оксиду вуглецю і
формальдегіду не перевищують ГДК в робочій зоні, а концентрація таких речовин
як азот і озон перевищують відповідні показники. Оскільки фактичне значення
природного освітлення менше нормованого (0,43<1,3), то природне освітлення в
приміщенні недостатнє і необхідні заходи щодо його поліпшення. Також,
фактичне значення штучного освітлення більше за нормоване (427,02>400), то це
свідчить про достатність штучного освітлення в приміщенні.
Також підприємству потрібно обладнати кімнату психофізіологічного
розвантаження з метою створення на підприємстві всіх необхідних умов для
праці.
ВИСНОВКИ
Отже, після аналізу теоретично-методичних аспектів фінансової стійкості
підприємства у процесі господарювання можна зробити такі висновки:
− фінансова стійкість − здатність суб’єкта господарювання
функціонувати і розвиватися, зберігаючи рівновагу своїх активів і пасивів в
115
мінливому внутрішньому та зовнішньому середовищі, що гарантує його постійну
платоспроможність і інвестиційну привабливість в умовах допустимого рівня
ризику;
− фінансова стійкість тісно пов’язана з кредитоспроможністю;
− на основі дослідження та узагальнення різних методичних підходів
щодо оцінювання фінансової стійкості підприємств виокремлюють чотири з них,
які є найфундаментальнішими: визначення рівня забезпеченості запасів у складі
оборотних активів підприємства джерелами їх формування; обчислення певної
кількості коефіцієнтів на основі дослідження їх в динаміці та порівняння з
нормативними значеннями, вироблення певних висновків щодо фінансового стану
підприємства; застосування єдиного інтегрованого показника, який включає
декілька найбільш вагомих коефіцієнтів, визначення певних меж його значення
для ідентифікації фінансової стійкості та фінансового стану підприємства;
побудова розгорнутих уніфікованих аналітичних фінансових таблиць на базі
бухгалтерської, фінансової та податкової звітності, формат яких дозволяє
возз’єднати ці форми задля проведення розгорнутого аналізу;
− для аналізу фінансової стійкості на досліджуваному підприємстві
доцільно використовувати таку методику, яка передбачає розрахунок і аналіз
коефіцієнтів фінансової стійкості, аналіз джерел формування запасів і витрат
підприємства та розрахунок маржинального доходу, порогу рентабельності,
запасу фінансової стійкості;
− фінансовий стан підприємства протягом 2011-2012 характеризується
позитивною динамікою, на що вказує зростання таких показників як коефіцієнт
маневреності власного капіталу, коефіцієнт покриття активів власними
оборотними коштами, коефіцієнт автономії, коефіцієнт швидкої ліквідності та ін.
Після аналізу фінансової стійкості ПАТ “Білоцерківський завод ЗБК” можна
зробити такі висновки:
− підприємство має нормальний тип фінансової стійкості;
− протягом 2011-2012 років фінансова діяльність характеризується
позитивною динамікою, оскільки відбулося зростання таких показників як
116
коефіцієнти швидкої та абсолютної ліквідності, чистого оборотного капіталу,
коефіцієнта оборотності активів та ін.;
− запас фінансової стійкості підприємства за даний період зріс на 2,79
%, а отже підприємство може коригувати суму виручки від реалізації продукції і
не зазнавати при цьому збитків;
− на запас фінансово стійкості підприємства позитивно вплинуло
зменшення постійних (0,033 тис. грн.) і змінних (31749,38 тис. грн.) витрат, а
негативно вплинуло зменшення чистого доходу підприємства (-30887,7 тис. грн.).
Обґрунтування шляхів покращення управління фінансовою стійкістю
ПАТ “Білоцерківський завод ЗБК” можна узагальнити таким чином:
− необхідно збільшувати частку власного оборотного капіталу в
вартості майна і добиватися, щоб темпи росту власного оборотного капіталу були
вище темпів росту позикового капіталу (збільшення коефіцієнта покриття активів
власним оборотними коштами до 0,611);
− слід збільшити обсяг інвестицій в основний капітал і його частку в
спільному майні організації;
− необхідно підвищувати оборотність оборотних коштів підприємства,
обсяг яких в ході аналізу фінансової стійкості оцінено як недостатній (так
джерела власних коштів направлялися впродовж 2011-2012 рр., головним чином,
у необоротні активи);
− особливо звернути увагу на необхідність приросту (на 15 %) найбільш
ліквідних активів;
− вжити заходів щодо приросту власних джерел коштів і скорочення
позикових пасивів (зменшення періоду обороту кредиторської заборгованості до
25 днів і її величини до 2166,4 тис. грн.);
− неохідно збільшити чистий дохід на 78612,97 грн, тоді підприємство
зможе підвищити свій рівень фінансової стійкості;
− оптимізувати структуру капіталу, щоб співвідношення між власним і
залученим капіталом становило 50:50;
117
− необхідно збільшити розмір майна підприємства в грошовій формі як
мінімум на 361,4 тис. грн., для того щоб ПАТ "Білоцерківський завод ЗБК" зміг
негайно розрахуватися з поточним зобов’язаннями, в разі звернення кредиторів;
− необхідно досягнути значення коефіцієнта абсолютної ліквідності на
рівні 1,2, щоб підвищити свій рівень фінансової стійкості;
− збільшення розміру статутного капіталу до 15 %;
− рефінансувати дебіторську заборгованості через факторинг, облік
векселів, виданих покупцям продукції, форфейтинг;
− застосовувати ERP-системи.
Аналізування стану охорони праці на підприємстві можна узагальнити:
− температура відповідає оптимальному діапазону допустимих
температур;
− відносна вологість (25% < 40-60 %) і швидкість руху повітря (0,3 м/с <
0,4 м/с) є нижчими за відповідні нормативні значення;
− концентрація таких речовин як оксид азоту і озон перевищують ГДК в
повітрі робочій зоні;
− оскільки фактичне значення природного освітлення менше
нормованого (0,43<1,3), то природне освітлення в приміщенні
недостатнє і необхідні заходи щодо його поліпшення;
− підприємству потрібно обладнати кімнату психофізіологічного
розвантаження з метою створення на підприємстві всіх необхідних
умов для праці.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абрютина М.С. Аналіз фінансово-економічної діяльності підприємства:
II. Забезпечення наступних витрат і платежів Забезпечення виплат персоналу 400 804 998Інші забезпечення 410 0 0Цільове фінансування 420 0 0Усього за розділом II 430 804 998
III. Довгострокові зобов'язання Довгострокові кредити банків 440 0 0Інші довгострокові фінансові зобов'язання 450 6350 2500Відстрочені податкові зобов'язання 460 996Інші довгострокові зобов'язання 470 0 0Усього за розділом III 480 7346 2500
IV. Поточні зобов'язання Короткострокові кредити банків 500 0 2897Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями 510 0 0Векселі видані 520 0 0Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 530 229 2195Поточні зобов'язання за розрахунками: 313 293 з одержаних авансів 540 з бюджетом 550 120 378 з позабюджетних платежів 560 0 0 зі страхування 570 182 261 з оплати праці 580 212 506 із внутрішніх розрахунків 600 0 0Інші поточні зобов'язання 610 69 90
133
Усього за розділом IV 620 1125 6620V. Доходи майбутніх періодів 630 0 0
Баланс 640 21875 23785
Баланс станом на 2012 рік
Актив Код рядка
На початок звітного періоду
На кінець
звітного періоду
1 2 3 4I. Необоротні активиНематеріальні активи:- залишкова вартість 10 7 4- первісна вартість 11 16 16- накопичена амортизація 12 -9 -12Незавершене будівництво 20 739 559Основні засоби:- залишкова вартість 30 11002 9754- первісна вартість 31 22657 23934- знос 32 -11655 -14180Довгострокові біологічні активи:- справедлива (залишкова) вартість 35 0 0- первісна вартість 36 0 0- накопичена амортизація 37 0 0Довгострокові фінансові інвестиції:- які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств 40 0 0
- інші фінансові інвестиції 45 0 0
Довгострокова дебіторська заборгованість 50 0 0
Справедлива (залишкова) вартість інвестиційної нерухомості 55 0 0
Первісна вартість інвестиційної нерухомості 56 0 0
Знос інвестиційної нерухомості 57 0 0
Відстрочені податкові активи 60 217 0Гудвіл 65 0 0Інші необоротні активи 70 0 0Гудвіл при консолідації 75 0 0Усього за розділом I 80 11965 10317II. Оборотні активиВиробничі запаси 100 5308 6349
134
Поточні біологічні активи 110 0 0
Незавершене виробництво 120 0 0Готова продукція 130 0 0Товари 140 0 0Векселі одержані 150 0 0Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:- чиста реалізаційна вартість 160 5770 2699- первісна вартість 161 5808 2708- резерв сумнівних боргів 162 -38 -9Дебіторська заборгованість за рахунками:- за бюджетом 170 0 0- за виданими авансами 180 427 522- з нарахованих доходів 190 0 0- із внутрішніх розрахунків 200 0 0Інша поточна дебіторська заборгованість 210 65 321Поточні фінансові інвестиції 220 0 0Грошові кошти та їх еквіваленти:- в національній валюті 230 198 571- у т.ч. в касі 231 0 1- в іноземній валюті 240 0 0Інші оборотні активи 250 55 63Усього за розділом II 260 11823 10525III. Витрати майбутніх періодів 270 0 0IV. Необоротні активи та групи вибуття 275 0 0Баланс 280 23788 20842
Сума страхових резервів 415 0 0Сума часток перестраховиків у страхових резервах 416 0 0Цільове фінансування 420 0 0З рядка 420 графа 4 Сума благодійної допомоги (421) 421 0Усього за розділом II 430 998 1144ІІІ. Довгострокові зобов’язанняДовгострокові кредити банків 440 0 0Інші довгострокові фінансові зобов’язання 450 1447 1736Відстрочені податкові зобов’язання 460 0 5Інші довгострокові зобов’язання 470 0 0Усього за розділом III 480 1447 1741ІV. Поточні зобов’язанняКороткострокові кредити банків 500 2898 1069Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями 510 0 0
Векселі видані 520 0 0Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 530 2195 862Поточні зобов’язання за розрахунками:- з одержаних авансів 540 293 354- з бюджетом 550 377 170- з позабюджетних платежів 560 1 17- зі страхування 570 261 156- з оплати праці 580 507 348- з учасниками 590 0 0- із внутрішніх розрахунків 600 0 0Зобов'язання, пов'язані з необоротними активами та групами вибуття, утримуваними для продажу 605 0 0
Інші поточні зобов'язання 610 88 124Усього за розділом IV 620 6620 3100
V. Доходи майбутніх періодів 630 0 0Баланс 640 23788 20842
Звіт про фінансові результати за 2012 рік
I. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ
Стаття Код рядка
За звітний період
За попередній
період1 2 3 4
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 10 44787 46427
Податок на додану вартість 15 6711 7575Акцизний збір 20 0 0Інші вирахування з доходу 30 0 -31
136
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 35 38076 38821
Собівартість реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 40 -31629 -33713
Валовий прибуток:- прибуток 50 6447 5108- збиток 55 0 0Інші операційні доходи 60 2849 5070У т.ч. дохід від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції, одержаних у наслідок сільськогосподарської діяльності
61 0 0
Адміністративні витрати 70 -3057 -2613Витрати на збут 80 -1586 -1483Інші операційні витрати 90 -3259 -5310У т.ч. витрати від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції, одержаних у наслідок сільськогосподарської діяльності
91 0 0
Фінансові результати від операційної діяльності:- прибуток 100 1394 772- збиток 105 0 0Доход від участі в капіталі 110 0 0Інші фінансові доходи 120 0 1Інші доходи 130 10 47З рядка 130 графа 3 Дохід, пов'язаний з благодійною допомогою (131) 131 0
Фінансові витрати 140 -921 -381Втрати від участі в капіталі 150 0 0Інші витрати 160 0 -3Прибуток (збиток) від впливу інфляції на монетарні статті 165 0 0
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:- прибуток 170 483 436- збиток 175 0 0У т.ч. прибуток від припиненої діяльності та/або прибуток від переоцінки необоротних активів та групи вибуття у наслідок припинення діяльності
176 0 0
У т.ч. збиток від припиненої діяльності та/або збиток від переоцінки необоротних активів та групи вибуття у наслідок припинення діяльності
177 0 0
Податок на прибуток від звичайної діяльності 180 -349 0Дохід з податку на прибуток від звичайної діяльності 185 0 674Фінансові результати від звичайної діяльності:- прибуток 190 134 1110- збиток 195 0 0Надзвичайні:- доходи 200 0 5- витрати 205 0 -6
Матеріальні затрати 230 22917 23619Витрати на оплату праці 240 5911 6099Відрахування на соціальні заходи 250 2193 2249Амортизація 260 2593 2541Інші операційни витрати 270 5917 6015Разом 280 39531 40523
III. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ
Назва статті Код рядка
За звітний період
За попередній
період1 2 3 4
Середньорічна кількість простих акцій 300 5942720 5942720Скоригована середньорічна кількість простих акцій 310 5942720 5942720Чистий прибуток, (збиток) на одну просту акцію 320 0.02 0.18Скоригований чистий прибуток, (збиток) на одну просту акцію 330 0.02 0.18
Дивіденди на одну просту акцію 340 0 0
138
ДОДАТОК В
Вінницький національний технічний університетІнститут менеджменту
Кафедра менеджменту та моделювання в економіці
Роздатковий матеріалдо дипломної роботи
за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр»
на тему:УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ СТІЙКІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА
(НА ПРИКЛАДІ ПАТ «БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ЗАВОД ЗБК»)
Виконав: студент 4 курсу, групи МОз-10 напряму підготовки 6.030601 – «Менеджмент»
Кругляк С.О.
Керівник: к.е.н., доцент каф. ММЕ
Сметанюк О.А.
«____» __________________ 2014 р.
139
Вінниця ВНТУ – 2014 рікМетою даної бакалаврської дипломної роботи є дослідження управління
фінансовою стійкістю підприємства та розробка рекомендацій щодо її
покращення на підприємстві ПАТ "Білоцерківський завод ЗБК".
Для реалізації поставленої мети в роботі визначаються наступні завдання:
- дослідити теоретично-методичні аспекти управління фінансовою стійкістю
підприємства;
- провести дослідження основних методик аналізу фінансової стійкості
підприємства;
- провести загальну характеристику та аналіз фінансової діяльності
ПАТ "Білоцерківський завод ЗБК";
- провести аналіз показників фінансової стійкості підприємства
ПАТ "Білоцерківський завод ЗБК";
- проаналізувати систему управління фінансовою стійкістю
ПАТ «Білоцерківський завод ЗБК»;
- розробити заходи щодо підвищення фінансової стійкості підприємства;
- оцінити стан охорони праці фінансового відділу підприємства.
Об’єктом дослідження є процес управління фінансовою стійкістю
підприємства.
Предметом дослідження є теоретико-методичні та прикладні аспекти
управління фінансовою стійкістю ПАТ "Білоцерківський завод ЗБК" з метою
визначення напрямків щодо їх покращення та вдосконалення.
Методами дослідження є діалектичний метод пізнання, який забезпечив
вивчення фінансових відносин підприємств в їх розвитку, взаємозв'язку та
взаємозалежності. В процесі дослідження використовувались прийоми аналізу і
синтезу, порівняльний і економічний аналіз, графічний метод, методи економіко-
математичного моделювання. Обробка даних здійснювалася з використанням
сучасних комп'ютерних технологій і програмного забезпечення.
140
Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці рекомендацій
щодо вдосконалення механізму управління фінансовою стійкістю
ПАТ «Білоцерківський завод ЗБК» та підвищення рівня його фінансової стійкості
шляхом використання даних рекомендацій у діяльності підприємства.
Таблиця 1 − Сутність поняття «фінансова стійкість»
Автор Визначення поняття «фінансова стійкість»
М. С. Абрютіна, А. В. Грачов [1, с. 35]
Надійно гарантована платоспроможність, незалежність від випадковостей ринкової кон'юнктури та поведінки партнерів
В. В. Бочаров [2, с. 3]
Такий стан фінансових ресурсів суб’єкта господарювання, який забезпечує розвиток підприємства переважно за рахунок власних коштів при збереженні платоспроможності та кредитоспроможності за умови мінімального рівня підприємницького ризику
М. Я. Коробов [3, с. 276]
Досягнення підприємством позитивних параметрів діяльності та ефективне розміщення його фінансових ресурсів
Л. А. Лахтіонова [4, с. 221]
Такий стан фінансових ресурсів, при якому підприємство, вільно маневруючи грошовими коштами, здатне шляхом ефективного їх використання забезпечити безперервний процес виробничо-торговельної діяльності, а також затрати на його розширення і оновлення
Г. М. Лиференко [5, с. 135]
Такий стан фінансових ресурсів підприємства, їх розподілу та використання, який забезпечує розвиток підприємства на основі зростання прибутку та капіталу при збереженні плато - і кредитоспроможності в умовах певного рівня ризику
Г. В. Савицька [6, с. 3]
Здатність суб’єкта господарювання функціонувати і розвиватися, зберігаючи рівновагу своїх активів і пасивів в мінливому внутрішньому та зовнішньому середовищі, що гарантує його постійну платоспроможність і інвестиційну привабливість в умовах допустимого рівня ризику
Г. Г. Старостенко, Н. В. Мірко [7,
Фінансовий стан підприємства, що характеризується ефективним формуванням, розміщенням та якісним
141
с. 151] використанням фінансових ресурсів для забезпечення фінансової стабільності
Аналіз ефективності управління фінансовою стійкістю та розробка практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності управління
фінансовою стійкістю
Планування і прогнозування результатів управління фінансовою стійкістю
Методи управління фінансовою
стійкістю
Стратегія управління фінансовою
стійкістю
Моніторинг ризику
Контроль ризику
Вимірювання ризику
Виявлення ризику
Політика управління грошовими потоками
Політика управління капіталом
Політика управління активами
Політика управління обсягами діяльності
Кадрове забезпечення
Програмно-технічне
забезпечення
Нормативно-правове
забезпечення
Інформаційно-аналітичне
забезпечення
Управління ризиком
Вибір інструментів управління фінансовою
стійкістю
Аналіз політики управління
підприємством
Елементи забезпечення
Механізми управління фінансовою стійкістю підприємства
Мета і завдання управління фінансовою стійкістю підприємства
142
Рисунок 1 − Основні складові механізму управління фінансовою стійкістю
підприємства
Рисунок 2 – Види чинників, що впливають на фінансову стійкість підприємства
Таблиця 2 – Показники фінансової стійкості запропоновані різними
авторами
Показники
Лит
вин
Б.М
., С
тель
мах
М.В
. [4
7]
Буря
к Л
.Д. [
48]
Цал
-Цал
ко Ю
.С.
[49]
Шел
удьк
о М
.В.
[50]
Ков
алев
А.І.
[51]
Кір
ейце
в Г.
Г.
[52]
коефіцієнт автономії + + + + + +коефіцієнт фінансової залежності - + + + +коефіцієнт концентрації залученого капіталу
- + - - - +
коефіцієнт заборгованості - + - + - -коефіцієнт фінансового левериджу - + + + - -коефіцієнт маневреності власних коштів - + - - - +коефіцієнт довгострокових залучення позикових коштів
Види чинників, що впливають на фінансову стійкість підприємства
143
коефіцієнт забезпеченості оборотних активів
+ - - - - -
Таблиця 3 – Фінансові показники діяльності підприємства
ПАТ "Білоцерківський завод ЗБК"
Показник
Роки Відхилення2012 р. від 2011 р.
2011 2012 абс. знач.
темп приросту,
%Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції 38821 38076 -745 -1,92
Собівартість реалізованої продукції 33713 31629 -2084 -6,18Валовий прибуток 5108 6447 1339 26,21Фінансовий результат від операційної діяльності 772 1394 622 80,57
Фінансовий результат від звичайної діяльності 1110 134 -976 -87,93
Коефіцієнт забезпеченості запасів власним оборотним капіталом 0,098 0,63 0,53 542,86
Таблиця 5 – Аналіз джерел формування запасів і витрат
ПАТ "Білоцерківський завод ЗБК"
Показник
Роки Відхилення
2011 20122012 р. від
2011 р.абс. знач.
Власний капітал 13133,5 14790 1656,5Необоротні активи 12626 11141 -1485Власний оборотний капітал 507,5 3649 3141,5Довгострокові зобов'язання та забезпечення наступних витрат і платежів 5824 2665 -3159
Короткострокові кредити та позики 3872,5 4860 987,5Запаси і витрати 5153 5828,5 675,5Наявність власного оборотного капіталу та довгострокових кредитів 6331,5 6314 -17,5
Наявність усіх джерел формування запасів і витрат 10204 11174 970
145
Надлишок (нестача) власних оборотних активів для формування запасів і витрат -4645,5 -2179,5 2466
Надлишок (нестача) власних оборотних активів та довгострокових джерел для формування запасів і витрат
1178,5 485,5 -693
Надлишок (нестача) джерел формування запасів і витрат 5051 5345,5 294,5
Тип фінансової стійкості нормальна нормальна −
Рисунок 3 – Графічне зображення порогу рентабельності за 2011 рік
447876325,8
31629
1265,16
ТБ = Прент.
38076
ЧД
ВР
40
35
30
25
20
15
10
5
45403530252015105
33713
1348,52
ТБ = Прент.
464277932,47
38821
ЧД
ВР
40
35
30
25
20
15
10
5
45403530252015105
146
Рисунок 4 – Графічне зображення порогу рентабельності за 2012 рік
Рисунок 5 – Процес стратегічного управління фінансовою стійкістю
ПАТ «Білоцерківський завод ЗБК»
Таблиця 6 − План рекомендацій, який потрібно впровадити на підприємстві з
метою підвищення ефективності менеджменту підприємства та покращення
результатів його діяльності
Найменування та
зміст заходу, що
пропонується
Відповідальні за
реалізацію заходу
Терміни
виконанняВитрати,
грн
Економічний та
ніші види ефектів, грн
Примітка
Стратегічне планування
Стратегічний аналіз
Стратегії основних підсистемВибір методів управління
Вибір структурних компонентів
Розробка та оцінка ймовірних варіантів стратегії
Деталізований аналіз
Експрес-аналіз
Первинна обробка даних
Збір інформації
Визначення цілі аналізу
147
Раціонально використовувати чистий дохід підприємства
Економічний відділ
підприємства1 місяць 2000
Збільшення чистого доходу
підприємства
Оптимізувати структуру капіталу підприємства
Економічний відділ
підприємства1 місяць -
Підвищення фінансової стійкості
підприємства
Збільшення розміру статутного капіталу до 15 %
Економічний відділ
підприємства1 місяць 732 500
Підвищення фінансової стійкості
підприємства
Найменування та
зміст заходу, що
пропонується
Відповідальні за
реалізацію заходу
Терміни
виконанняВитрати,
грн
Економічний та
ніші види ефектів, грн
Примітка
Нарощування частки нерозподіленого прибутку
Економічний відділ
підприємства2-3 місяці -
Підвищення фінансової стійкості
підприємства
Збільшити розмір майна підприємства в грошовій формі як мінімум на 361,4 тис. грн
Економічний відділ
підприємства1 місяць 361 400
Підвищення рівня
платоспроможності і
фінансової стійкості
Застосування ERP-систем Директор 1 місяць 26 800
Спрощення системи
функціонування
підприємства
Реінвестування грошових дивідендів в акції
Рада акціонерів 3-5 місяців -
Залучення додаткового
капіталу
Прогнозування рівня фінансової стійкості використовуючи багатофакторну регресійну модель взаємозв’язку ліквідності і показників фінансової стійкості
Таблиця 7 – Розробка заходів покращення умов праці в приміщенні
фінансового відділу ПАТ «Білоцерківський завод ЗБК»
Номе
р п/п
Виявленні
недолікиЗаходи покращення умов праці
1.
відносна вологість
є меншою за
гранично
допустимий
рівень
• Знизити температуру до 15°С і мінімізувати роботу кондиціонера. Це дозволить дещо підвищити вологість у приміщенні.
• Використовуючи підігрів підлоги можна знизити вологість підлоги, хоча температура у приміщенні значно не підвищиться.
2.
недостатній рівень
природного
освітлення
• Використання світлопропускаючого матеріалу з максимальним коефіцієнтом пропускання природного освітлення (скло віконне листове одинарне, органічне скло прозоре)
• Використання віконних рам з мінімальним показником втрати світла у них (металеві одинарні глухі)
• Використання спеціальних захисних пристроїв з мінімальним коефіцієнтом втрати світла у них (регульовані жалюзі та штори)
• Використання матеріалів з максимальним коефіцієнтом відбиття світла від внутрішніх поверхонь приміщення (свіжопобілена стеля, свіжопобілені стіни з вікнами, закритими білими шторами, світла підлога)
Використання штучного освітлення тощо
3. підвищена
концентрація
озону у повітрі
робочої зони
• Створення системи безперебійного контролю за концентрацією шкідливих речовин;
• Видалення шкідливих речовин, що потрапляють в повітря робочої зони, за рахунок вентиляції, аспірації або очищення і нормалізації повітря за допомогою кондиціонерів;
149
• Застосування засобів захисту людини;• Запобігання проникненню шкідливих речовин у повітря
робочої зони за рахунок герметизації обладнання, ущільнення з'єднань, люків та отворів, удосконалення технологічного процесу.