Human Rights Programs analysis 2019 · Конончук С. Г., Горобчишина С. А., Тищенко Ю. А. Права людини у фокусі політич- них

ПРАВА ЛЮДИНИ У ФОКУСІ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ В УКРАЇНІ

на матеріалах парламентської

кампанії 2019 року

Київ

Конончук С. Г., Горобчишина С. А., Тищенко Ю. А. Права людини у фокусі політич-них партій в Україні: на матеріалах парламентської кампанії 2019 року / за заг. ред. С. Г. Конончук. Київ : Агентство Україна, 2019. 36 с.

Автори: Світлана Конончук (заг. ред.), Світлана Горобчишина, Юлія Тищенко

Дизайн: Лілія Короп

Це видання підготовлено в межах проєкту «Оцінюючи парламентські вибори в Україні крізь призму прав людини», що реалізує УНЦПД за підтримки Фонду прав людини Посольства Королівства Нідерландів в Україні. Погляди, висловлені в цій публікації,

відображають виключно позицію авторів».

УНЦПД, серпень 2019 ©

Усі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності і правах

Загальна декларація прав людини

ЗМІСТ

1. ВСТУП Демократія, верховенство права, права людини — наріжні принципи відкритого суспільства

2. МЕТА ОГЛЯДУ

3. ПІДХІД ДО ПОЛІТИКИ, ЩО ҐРУНТУЄТЬСЯ НА ПРАВАХ ЛЮДИНИ Доктринальні положення у сфері прав людини

4. ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО ПРАВ ЛЮДИНИ В КАМПАНІЇ З ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ВИБОРІВ 2019 РОКУ

5. ТЕМАТИЧНИЙ ЗРІЗ ЩОДО ПРАВ ЛЮДИНИ У ПРОГРАМАХ УКРАЇНСЬКИХ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ

6. ВИСНОВКИ Відкриті можливості для утвердження прав людини у політичному полі України

5

10

13

20

30

35

5ПРАВА ЛЮДИНИ У ФОКУСІ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ. УНЦПД. 2019

1.ВСТУП

Демократія, верховенство права, права людини — наріжні

принципи відкритого суспільства

Демократія неможлива без визнання та дотримання прав людини всіма членами су-спільства. Саме демократія є живильним середовищем для захисту та ефективної реалі-зації прав людини, адже засадничі для демократії верховенство права, загальне виборче право та недискримінація віддзеркалюють фундаментальні права громадян — право на свободу вираження поглядів, право на свободу об’єднань і право на свободу мирних зібрань. Тоді як тоталітаризм веде до утисків прав людини, всеохопного контролю діяль-ності та придушенням громадянських свобод.

Нерідко можна почути від різних людей помилкові твердження на кшталт «мої конституційні права» або «мої законні права». Чому помилкові? Тому що, ніхто не може надати права людині або забирати, кожна людина від народження має права просто тому, що вона людина. Держава може бути лише гарантом утвердження прав людини. Зокрема, чим більш демократичною є держава, чим більш у своїх цілях та прийнятих рішеннях вона зважає на пріоритет прав людини, тим більш широким, законодавчо й інституційно забезпеченим є режим прав людини.

ПРАВА ЛЮДИНИ У ФОКУСІ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ. УНЦПД. 20196

Режим забезпечення прав людини є умовою існування демократії і, водночас, характе-ристикою її стану і якості. Оскільки джерелом влади в демократіях є народ, прихід до влади в демократіях реалізується під час вільних і чесних загальних зборів, то дотри-мання прав людини напряму впливає на політичну культуру, яка є важливим фактором демократичної консолідації та стабільності демократії. У спільнотах, що визнають демо-кратичний спосіб розвитку, взаємодії та побудови політичних інститутів, органи управ-ління формуються у демократичний спосіб — через вибори, але лише представницьких інструментів у вигляді чесних і вільних виборів недостатньо. У демократичних державах обов’язково мають активно діяти інституції, необхідні для демократичного врядування в інтересах прав людини — це незалежні суди, вільні ЗМІ, розвинені інститути грома-дянського суспільства. Усі демократичні процедури мають відповідати засадам гідності, рівності і інклюзивності/недискримінації.

Принцип делегування як раціональний для організації представницької влади та при-йняття рішень залишається базовим чинником, на якому ґрунтуються демократичні держави. Хоча останнім часом у деяких країнах розвиваються інструменти прямої демо-кратії (вона здебільшого діє на місцевому рівні), найбільш поширеною формою демокра-тії у світі є представницька. Її суть полягає в тому, що владні повноваження народ делегує законно обраним представникам — окремим громадянам чи об’єднанням громадян.

Політичні партії виступають ключовим фактором представницької демократії, адже через членство у партії і голосування на виборах громадяни беруть участь у політичному житті, формуванні державної політики або безпосередньо, або делегуючи ці функції своїм представникам через політичні партії.

Усталена у суспільстві та в політичній системі партійна модель (демократичні за прин-ципами своєї діяльності політичні партії, спроможні виробляти програми суспільного розвитку, демократичним шляхом здобувати посади у системі управління та провадити політику відповідно до своїх програмних засад, незалежно від інтересів неформальних груп впливу) є важливими для забезпечення ідейного плюралізму і системи стримувань і противаг, без яких неможлива демократія.

Політичні партії як добровільні об’єднання громадян пропонують свої візії розвитку дер-жави, які можна провести через владні рішення. Вони, звичайно ж, хочуть здійснювати тривалий вплив, тому агрегують політичні візії так, щоб мати більшу підтримку виборців. Наразі дослідники партійної системи в Україні відзначають її низьку усталеність в полі-тичній системі, надмірну залежність партій від інтересів неформальних груп. Так, партії


часто являють собою радше «електоральні» проєкти, ніж дієві інститути представницької демократії, а партійні програми, на жаль, не відображають консолідоване стратегічне бачення партійної політики, і поготів не є планом конкретних політичних дій.

Водночас, протягом останнього десятиліття можна констатувати зріст активності інститу-тів громадянського суспільства і активізацію суспільних верств загалом. Вони формують запит на прозору та відповідальну політику.

Зокрема у цьому контексті слід відзначити активність українських правозахисних орга-нізацій. Оскільки передвиборча кампанія 2019 року виявилася вкрай стислою — замість чергових виборів з днем голосування 27 жовтня 2019 року, протестний характер голосу-вання на президентських виборах у березні-квітні та прагнення нової політичної коман-ди закріпити успіх на рівні парламентських крісел, підготували атмосферу та забезпечи-ли позитивістське обгрунтування для позачергових виборів до Верховної Ради України з днем голосування 21 липня 2019 року. Такий хід подій спонукав провідні українські правозахисні організації в рамках діяльності коаліції «Правозахисний порядок денний» сформулювати перелік основних першочергових задач для правозахисту. Попри брак часу для передвиборчого діалогу і брак можливостей обізнано інтегрувати положення стратегії «13 Кроків для нового парламенту на захист прав людини», ці положення є важ-ливими для розуміння рівня задач і для того, щоб уможливити «виявлення ставлення провідних політичних партій до положень цієї стратегії1.

1 Центр інформації про права людини. — https://humanrights.org.ua/material/pravozahisniki_nazvali_partiji_jiaki_pogodilisjia_zahishhati_prava_ljiudini_v_novomu_parlamenti?fbclid=IwAR0t9N-hItRmukOCR8Tr2y7nQ5TuuzpQ7J3ZKYTrARDADrngsOSr-mb1XAI


Правозахисники сформулювали пріоритетні завдання у сфері забезпе-чення прав і свобод людини, які, насамперед, стосуються законодавчих й інституційних аспектів:

1. Ухвалити розроблені Конституційною комісією зміни до розділу ІІ Конституції України про захист прав та основоположних свобод людини та громадянина2.

2. Скасувати мораторій на купівлю-продаж землі сільськогосподарського при-значення та ухвалити закон про обіг землі.

3. Продемонструвати готовність України боротися з безкарністю та ратифікува-ти Римський статут, Стамбульську конвенцію і ухвалити законопроєкт про во-єнних злочинців 94383.

4. Продовжити проведення судової реформи та ухвалити зміни до Криміналь-ного процесуального кодексу щодо суду присяжних.

5. Розпочати реформу Служби безпеки України та позбавити її невластивих функцій, привести її діяльність у відповідність до міжнародних стандартів, зокрема, розвинути механізми парламентського контролю за її діяльністю.

6. Внести зміни до адміністративного та кримінального кодексів для вдоскона-лення механізмів притягнення до відповідальності за дискримінацію та зло-чини на ґрунті ненависті.

2 «Розділ ІІ Конституції «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина» жодного разу не змінювався від часу прийняття Конституції, проте громадяни України часто вбачають у від-повідних статтях лише декларативні положення, а не норми прямої дії. Окремі статті цього розділу не повною мірою відповідають міжнародним стандартам, у ньому також не пропи-сані окремі вкрай важливі права. Конституційна комісія України у 2015—2017 роках напра-цювала зміни до розділу ІІ Конституції України, якими, зокрема, наблизила зміст Конституції до міжнародних стандартів у частині прав людини (наприклад, про гідність людини та про право на справедливий суд). Утім, цей документ так і не був внесений до парламенту попе-реднього скликання». — https://dt.ua/internal/13-krokiv-novogo-parlamentu-do-zahistu-prav-lyudini-317289_.html3 «На основі Римського статуту було створено Міжнародний кримінальний суд у Гаазі, до компетенції якого входить переслідування осіб, відповідальних за геноцид, воєнні злочини та злочини проти людяності. Повноцінна ратифікація Римського статуту дає Україні більше прав, зокрема право брати участь у роботі суду на паритетних з іншими державами засадах, ухвалювати акти внутрішнього права, обирати суддів і прокурора МКС тощо. … Стамбульська конвенція передбачає запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами. … На рівні національного законодавства, у Кримінальному кодек-сі України, досі не передбачено відповідальності за найтяжчі міжнародні злочини — злочини проти людяності, а положення про воєнні злочини не повною мірою відповідають вимогам міжнародного права. Цю проблему покликаний вирішити законопроєкт № 9438 «Про вне-сення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гармонізації кримі-нального законодавства з положеннями міжнародного права». — https://dt.ua/internal/13-krokiv-novogo-parlamentu-do-zahistu-prav-lyudini-317289_.html


7. Розробити та прийняти закон щодо щорічного звітування правоохоронних органів у парламенті про обсяги та результати застосування слідчо-розшуко-вих та оперативно-розшукових дій.

8. Спрямувати законодавче забезпечення пенітенціарної реформи на захист прав позбавлених волі.

9. Прийняти зміни, які спростять чинну систему реєстрації місця проживання, щоб кожна людина могла легко зареєструвати своє фактичне місце прожи-вання та користуватисяправами і послугами, які з цим пов’язані.

10. Ухвалити національну модель перехідного правосуддя та підтримати зако-нопроєкт «Про засади державної політики захисту прав людини в умовах подолання наслідків збройного конфлікту», розроблений правозахисними організаціями спільно з Уповноваженим Верховної Ради з прав людини.

11. Врегулювати на законодавчому рівні правові статуси та гарантії соціального захисту людей, які незаконно затримані в Росії та окупованому Криму, а та-кож перебувають в полоні на території окупованого Донбасу.

12. Внести зміни до закону про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини для вдосконалення процедури обрання та посилення гарантій незалежності і повноважень даного інституту, а також запровадити незалежні інститути спе-ціалізованих омбудсменів (інститут інформаційного комісара та інші).

13. Створити інституційний механізм для постійної співпраці незалежно від полі-тичної кон’юнктури та започаткувати щоквартальні зустрічі парламентських фракцій із Правозахисним порядком денним.

Правозахисники відзначають, що серед партій-учасниць парламентських перегонів, до яких вони зверталися, лише «Голос», «Сила і честь», «Самопоміч» і «Сила людей» на-діслали свої відповіді і підтримали «Правозахисний план дій», з деяким зауваженнями щодо 1 і 12 пунктів плану. Водночас, представники правозахисних організацій зустрілися і обговорили пункти правозахисного плану із п’ятьма політичними партіями: «Слуга на-роду», «Європейська солідарність», «Сила і Честь», «Голос» і «Самопоміч». Зазначається, що «Слуга Народу» і «Європейська Солідарність» не підтримали пану дій4. Слід заува-жити, що програми політичних партій майже не корелюють із положеннями «Правоза-хисного плану дій», за винятком положення про розвиток інституту судів присяжних, які містяться в програмах «Слуги Народу», «Голосу» та «Свободи».

4 Центр інформації про права людини. — https://humanrights.org.ua/material/pravozahisniki_nazvali_partiji_jiaki_pogodilisjia_zahishhati_prava_ljiudini_v_novomu_parlamenti?fbclid=IwAR0t9N-hItRmukOCR8Tr2y7nQ5TuuzpQ7J3ZKYTrARDADrngsOSr-mb1XAI


2. МЕТА ОГЛЯДУ

Предметом представленого аналізу є передвиборчі програми семи політичних пар-тій, які мають найбільшу суспільну підтримку.

Про характер виборів вкупі з революційними змінами влади в Україні можна говорити багато, але важливо зауважити, що результат президентських виборів 2019 року проде-монстрував не лише розчарування у «старих» політичних практиках, які виражають ін-тереси неформальних груп впливу, водночас також і заявляють претензію і суспільний запит на нову якість політики, здебільшого орієновану на суспільні інтереси, послідовну й відповідальну. Цей запит чітко відображається, навіть сказати б, віддзеркалюється у програмних документах українських партій.

Хоча на момент підготовки цього видання (серпень 2019 року) відомо, що вперше в Україні має місце прецедент, коли одна політична партія — «Слуга Народу» — не тільки отримала переконливу більшість місць у парламенті, але й одночасно здобула пост пре-зидента країни й, відповідно, формує уряд. Ми включили в базу для оцінки матеріали ті політичні партії, які мають підтримку у суспільстві, а отже, впливатимуть на політику в Україні в найближчі роки, що також матиме впив на подальший розвиток процесів у сфе-рі — «Батьківщина», «Європейська Солідарність»5, «Опозиційний Блок — За життя», «Голос».

Ми також охоплюємо програмні документи й оцінюємо політичний дискурс партії «Сила і Честь» як доволі результативної групи на президентських виборах у квітні 2019 року, а також Всеукраїнського Об’єднання «Свобода»6 — партії, яка виходить із традиціоналіст-ської парадигми й відтак репрезентує крайню правицю в ідеологічному спектрі україн-ських політичних партій. Включення цих двох партій до бази для аналізу дозволить забез-

5 Назва цієї партії до травня 2019 року — «Блок Петра Порошенка «Солідарність»6 На парламентських виборах 2019 року ВО «Свобода» та інші політичні сили націоналістичної платформи — «Націо-нальний Корпус», «Правий Сектор» виступили одним списком кандидатів.


печити більш широкий контекст електоральної взаємодії політичних партій та зрештою відобразити ступінь ідейного плюралізму та розмаїття вибору для виборця.

Наразі складно оцінити, наскільки різні програмні положення будуть реалізовані у полі-тичній площині, адже, крім збігу намірів для ухвалення рішень, має значення політична кон’юнктура, готовність політичних партій проводити спільну діяльність у парламенті.

Крім того, варто прийняти обмеження, пов’язані з аналізом лише передвиборних про-грам політичних партій (або програм політичних партій як їхніх засадничих прокламацій). Такі дані дозволяють оцінити наявність прямих або прихованих ризиків, що можуть ви-никнути для прав людини у разі взяття політичною партією влади.

Очевидно, що програми політичних партій не є правозахисними документами, їх роль — підтримати збір голосів у ході виборчої кампанії, тому партії намагаються уникати по-становки питань, які відвадять виборців, а тому важливо здійснювати моніторинг діяль-ності політичних партій у період перебування їх у владі. На допомогу цьому приходить також Конституція України, в якій закріплено ідею недопущення дискримінації не тільки за «класичними» ознаками раси, віросповідання та статі, але й на дивовиж широко де-кларуються «інші ознаки» — «не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, ко-льору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками»7. Отже, на рівні конституційних засад відкриваються широкі можливості для правозахисту в Україні.

Врешті-решт, українське суспільство досі демонструвало доволі високий рівень актив-ності участі, діяльності з впливу на зміст рішень у період між виборами, а це означає, що розуміючи суть своїх прав, люди можуть шукати засобів впливу на політичні рішення (і само собою це явище промовляє на користь факту самої можливості такої участі).

Наразі завдання цього огляду — надати систематизовану інформацію про основні пріо-ритети політичних партій у сфері захисту прав людини молоді, яка цікавиться правозахи-стом, визначається зі своїми власними намірами щодо політичної участі.

Цей огляд також дозволяє:

• Виявити спільні положення і підходи до цієї проблематики у політичних партій, що збільшує можливості для їх реалізації у політичній площині;

• Виявити особливості у підходах до розуміння прав людини і механізмів їх захисту;

• Виявити проблемні аспекти реалізації прав людини, до яких звертаються політичні партії;

• Сформувати відповідний суспільний запит до політичних партій та парла-ментської політики щодо дій на утвердження прав і свобод людини.

7 Конституція України від 1996 року хі змінами від 03.03.2019. Ст. 24 // https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80


Говорячи про основні здобутки, отримані в ході вивчення програмних засад семи полі-тичних партій в період виборчої кампанії 2019 року, відзначимо:

1. Загалом ми не знайшли прямих чи прихованих положень, які би вели до дискримі-нації осіб у правах за якоюсь із ознак. Водночас етноцентричний підхід до політики, якого послідовно дотримується Всеукраїнське об’єднання «Свобода», входить у су-перечність із підходом до політики, що базується на правах людини, і цілком може розвинутись в ідеях дискримінації та політики утисків за ознакою раси або віроспо-відання.

2. Спостерігається також загальний тренд на посилення інструментів прямої демокра-тії на противагу представницьким інститутам, що саме по собі потребує розуміння місця прямої демократії в системі підготовки й ухвалення управлінських рішень на різному рівні, а тим паче, з огляду на ті задачі, які політичні партії ставлять перед різного роду референдумами, включаючи відкликання обраних представників, контроль за судочинством.


3. ПІДХІД ДО ПОЛІТИКИ, ЩО

ҐРУНТУЄТЬСЯ НА ПРАВАХ ЛЮДИНИ

Доктринальні положення у сфері прав людини

Права людини — базовий концепт, який лежить в основі оцінювання будь-яких політик. Це означає, що з нього можна і потрібно виходити, будуючи програму дій та плануючи їхні наслідки.

У повоєнний період держави-засновниці Організації Об’єднаних Націй дійшли до згоди, що права людини вимагають унормування у глобальному масштабі. 10 грудня 1948 року Генеральна Асамблея ООН прийняла «Загальну декларацію прав людини». Положення цієї декларації лягли в основу міжнародних договорів, у регіональні документи щодо прав людини, такі як «Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод», національні конституції та закони.


Положення Декларації фіксують такі права та свободи8:

• Свобода;

• Рівність;

• Універсальний характер прав;

• Право на життя;

• Заборона рабства;

• Заборона тортур;

• Право на юридичний захист;

• Рівність перед законом;

• Заборона безпідставного обмеження свободи;

• Право на справедливий суд;

• Презумпція невинності;

• Захист особистого та сімейного життя;

• Право на притулок;

• Право на громадянство;

• Право на створення сім’ї;

• Право на власність;

• Свобода думки, совісті і релігії;

• Свобода переконань;

• Свобода мирних зборів і асоціацій;

• Вільні вибори і право участі в управлінні державою;

• Право на соціальне забезпечення;

• Право на працю, вільний вибір роботи і справедливу винагороду;

• Право на відпочинок і дозвілля;

• Право на достатній життєвий рівень;

• Право на освіту;

• Право на участь у культурному житті та захист інтелектуальної власності;

• Право на міжнародний порядок, який забезпечує реалізацію прав, викладених у Декларації.

8 Загальна декларація прав людини


Одним із перших і найбільш важливих документів у Європі, що регулюють права люди-ни, є «Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод». Конвенція була прийнята через два роки після вищезгаданої Загальної декларації прав людини — 4 ли-стопада 1950 року десятьма державами, що входили на той час до Ради Європи, з метою забезпечення на території країн-членів прав та основоположних свобод людини, та на-була чинності 3 вересня 1953 року. Конвенція запровадила стандарти політичних, еконо-мічних, соціальних і культурних прав та свобод людини в країнах-членах Ради Європи та судовий механізм захисту цих прав у вигляді Європейської комісії з прав людини, Євро-пейського суду з прав людини та Комітету міністрів Ради Європи. В листопаді 1998 року Європейський суд з прав людини та Європейська комісія з прав людини були об’єднані в новий постійно діючий орган — Європейський Суд. Україна приєдналася до Ради Європи 9 листопада 1995 року — ще до ухвалення Конституції країни — і ратифікувала конвенцію вже після її прийняття — 17 липня 1997 року.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод містить такі положення у сфері прав людини:


• Заборона катування;

• Заборона рабства і примусової праці;

• Право на свободу та особисту недоторканність;

• Право на справедливий суд;

• Ніякого покарання без закону;

• Право на повагу до приватного і сімейного життя;

• Свобода думки, совісті і релігії;

• Свобода вираження поглядів;

• Свобода зібрань та об’єднання;

• Право на шлюб;

• Право на ефективний засіб юридичного захисту;

• Заборона дискримінації;

• Обмеження політичної діяльності іноземців.


Надалі протягом 1952–2013 років до Конвенції були включені такі положення9:

• Захист права власності;


• Право на вільні вибори;

• Заборона ув’язнення за борг;

• Свобода пересування;

• Заборона вислання громадян;

• Заборона колективного вислання іноземців;

• Скасування смертної кари;

• Процедурні гарантії, що стосуються вислання іноземців;

• Відшкодування в разі незаконного засудження;

• Право не бути притягненим до суду або покараним двічі;

• Рівноправність кожного з подружжя;

• Загальна заборона дискримінації;

• Скасування смертної кари.

Стратегічним пріоритетом України, закріпленим у Конституції, є інтеграція до Європей-ського Союзу. Тому ми аналізуємо програмні документи та політичний дискурс основних українських політичних партій, які взяли участь у позачергових виборах до Верховної Ради, що відбулися 21 липня 2019 року, з точки зору їх повноти щодо положень Хар-тії основних прав Європейського Союзу від 7 грудня 2000 року зі змінами від 12 грудня 2007 року)10.

У статті 6.1 Договору про Європейський Союз визнаються права, свободи та принципи, викладені в Хартії основоположних прав Європейського Союзу. Права, свободи та принципи Хартії тлумачаться відповідно до загальних положень розділу сьомого Хартії.

9 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод.10 Консолідовані версії Договору про Європейський Союз та Договору про функціонування Європейського Союзу (2010/С 83/01). Електронний ресурс. Режим доступу до ресурсу: www.old.minjust.gov.ua/file/23491.docx


Зобов’язання Європейського Союзу щодо захисту прав людини затверджено підписан-ням Лісабонської угоди від 13 грудня 2007 року, яка набула чинності 1 грудня 2009 року, забезпечивши повну юридичну силу Хартії основних прав Європейського Союзу.

Хартія основних прав Європейського Союзу містить громадянські, політичні, соціальні і економічні права і вимагає від держав-членів і Європейського Союзу дотримувалися цих прав. Суд Європейського Союзу має повноваження оцінювати відповідність правових принципів Європейського Союзу та законодавства країн-членів ЄС положенням хартії.

Хартія містить широке розуміння «прав людини» і визначає їх у шести сферах: гідність, свобода, рівність, солідарність, права громадян і справедливість, які, зокрема, містять такі категорії:

Гідність (найбільш фундаментальні права):

• Людська гідність;


• Право на особисту недоторканість;

• Заборона катування та нелюдського чи такого, що принижує гідність, пово-дження або покарання;

• Заборона рабства та примусової праці.

Свободи (основі свободи):

• Право на свободу та безпеку;

• Повага до приватного та сімейного життя;

• Захист персональних даних;

• Право на шлюб і право на створення сім’ї ;

• Свобода думки, совісті та віросповідання;

• Свобода вираження поглядів та свобода інформації;

• Свобода зібрань та об’єднання;

• Свобода мистецтва та науки;


• Свобода вибору професії та право на працю;

• Свобода підприємництва;

• Право на власність ;

• Право на притулок;

• Захист у разі переміщення, вислання або екстрадиції.


Рівність (рівність у відносинах з державою та у людських стосунках):

• Рівність перед законом;

• Недискримінація;

• Культурне, релігійне та мовне розмаїття;

• Рівність жінок та чоловіків;

• Права дитини;

• Права літніх людей;

• Інтеграція [фізично або психічно] недієздатних людей;

Солідарність (трудові права та соціальні послуги, охорона здоров’я та довкілля):

• Право працівників на інформацію та консультацію на підприємстві;

• Право на колективне ведення переговорів та колективні дії;

• Право на доступ до служб працевлаштування;

• Захист у разі безпідставного звільнення;

• Справедливі та належні умови праці;

• Заборона дитячої праці та захист молоді, що працює;

• Сім’я та професійне життя;

• Соціальне забезпечення та соціальна допомога;

• Охорона здоров’я;

• Доступ до послуг загального економічного інтересу;

• Захист довкілля;

• Захист прав споживачів.

Права громадян (як вони реалізуються у державах-членах Європейського Союзу):

• Право обирати та бути обраним до Європейського Парламенту;

• Право обирати та бути обраним на місцевих виборах;

• Право на належне управління;

• Право доступу до документів;


• Європейський Омбудсмен;

• Право на звернення;

• Свобода руху та проживання;

• Дипломатичний та консульський захист.

Правосуддя (права у сфері правосуддя):

• Право на ефективний засіб правового захисту та справедливий суд;

• Презумпція невинуватості та право на захист;

• Принципи законності та пропорційності кримінального правопорушення та покарання;

• Право не бути засудженим чи покараним двічі у порядку кримінального су-дочинства за те саме кримінальне правопорушення.

Більшість прав людини і громадянина, що містяться в Хартії основних прав Європейсько-го Союзу, в Україні так само визнаються і гарантуються Конституцією України, міжнарод-ними угодами і конвенціями, законами України та іншими правовими актами. Проте, не всі права людини врегульовані відповідно до норм Європейського Союзу, тому такі про-блемні аспекти також містяться у фокусі нашого аналізу програмних документів (перед-виборчого дискурсу) українських політичних партій.


4. ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО ПРАВ ЛЮДИНИ В КАМПАНІЇ З ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ВИБОРІВ 2019 РОКУ

СЛУГА НАРОДУ

Політична партія «Слуга народу», яка користується найбільшою підтримкою вибор-ців, має всі шанси одноосібно формувати уряд і визначати політичний курс України на найближчі роки, головну увагу приділяє правам людини в соціально-економічній сфері, громадянським правам, а також праву на здоров’я й пов’язане з цим — здорове довкілля.

Одним із ключових пріоритетів «Слуги народу» у сфері громадянських прав є розвиток системи «прямого народовладдя» на противагу представницькій демократії. Передбача-ється запровадження механізму відкликання депутатів, які «втратили довіру виборців», створення інституту народного вето на вже ухвалені закони.

У сфері правосуддя планується посилення громадського контролю за судовою системою розвиток інститутів мирових судів та судів присяжних.

Для реалізації права на здоров’я програма передбачає запровадження страхової меди-цини і оптимізацію гарантованого пакету медичних послуг. Для здорового довкілля про-понується запровадження кримінальної відповідальності за незаконну вирубку лісів, за грубі порушення правил поводження з відходами, а також має місце ідея розвитку будів-ництва сміттєпереробних заводів.

Слушною варто визнати ідею монетаризації соціальних пільг, запровадження накопичу-вальної пенсійної системи, як і загалом переведення державних послуг в онлайн та їх цифровізацію як таку.

Також планується низка заходів, спрямованих на захист свободи підприємництва і прав власності: зниження адміністративного тиску на бізнес і одноразова легалізація капіталів некримінального походження.

Також у програмі йдеться про захист права на інформацію, зокрема, пропагується ідея обмеження впливу власників ЗМІ на інформаційну політику.


ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА — ЗА ЖИТТЯ

Передвиборча програма партії «Опозиційна Платформа — За Життя» безпрограшно зосереджується на критиці курсу попередньої влади, звинувачуючи останню у систе-матичному порушення прав і свобод громадян, зокрема утисках громадян за мовною та релігійною ознаками, дискримінації та ксенофобії.

Головна увага у передвиборчій програмі «Опозиційна Платформа — За Життя» приділя-ється праву на гідний рівень життя та право на участь в культурному обміні та надбанні.

Зокрема, партія виступає за запровадження податку на виведений капітал та скасуван-ня податку на прибуток; зниження податкових ставок, введення податкових канікул для суб’єктів малого і середнього бізнесу.

Для захисту прав у соціальній сфері йдеться про вирівнювання шляхом запровадження прогресивної системи оподаткування доходів фізичних осіб, про підтримку сім’є через збільшення сум соціальних виплат при народженні дитини.

У сфері охорони здоров’я планується перехід до страхової медицини за рахунок змен-шення податкового навантаження на роботодавців та відновлення доступної медичної допомоги за принципом, який у самій програмі не розкривається, — «від села до столи-ці», забезпечення невідкладної медичної допомоги.

«Опозиційна Платформа — За Життя» виступає за скасування мовної і культурної політи-ки яка має місце в Україні (маючи на увазі отримання томосу від Вселенського Патріарха на створення Української Помісної Православної Церкви та процес переходу під її омо-фор деяких релігійних громад Української Православної Церкви Московського Патріарха-ту), гарантування права навчання російською мовою та мовами національних меншин, а також невтручання держави у справи церкви.

У демонстрації прихильності до народовладдя партія не втримується в межах балансу прямої та представницької демократії та готова ініціювати постановку на всеукраїнсько-му референдумі питання про недовіру Президенту, Кабміну і Верховній Раді, а на місце-вому — приймати рішення про відставку керівників місцевих органів влади.

ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ «БАТЬКІВЩИНА»

Базовий концепт у пропаганді партії ВО «Батьківщина» — солідарність, який добре підтримує діалог із суспільством.

Багато уваги партія приділяє реформі у сфері пенсійного забезпечення і реалізації соці-ально-економічних прав (у програмі ці положення так і вписані у блок під назвою «со-лідарність». Зокрема, пропонується заміна солідарної системи пенсійного забезпечення на персоніфіковану, яка є формою накопичувальної. За цієї системи, каже партія, пенсійні внески мають відкладатися на приватний особистий рахунок кожної людини у держав-ному банку протягом усього періоду роботи («державний» банк має викликати довіру і виступати гарантом збереження заощаджень). Для реалізації цієї ідеї потрібно говорити і дбати також про стабільність фінансової системи.


Програма пропонує запровадження у 2020 році обов’язкового медичного страхування коштом роботодавців з одночасним зменшенням податкового навантаження на їх під-приємства.

Щодо захисту прав споживачів програма декларує посилення контролю за якістю питної води та харчових продуктів, що є частиною права на здоров’я. Також партія збирається прибрати з ринку генетично-модифіковану продукцію, непридатну для використання, погану воду та неякісні продукти харчування. Для здорового довкілля пропонують сти-мулювальні заходи, спрямовані на посилення боротьби із забрудненням: усім підприєм-ствам, які забруднюють навколишнє середовище, обіцяють пільгові довгострокові кре-дити під 3% річних на модернізацію систем очищення викидів та встановлення онлайн датчиків контролю; за недотримання екологічних норм держава повинна відшкодувати збитки, пов’язаних з погіршенням здоров’я, за рахунок тих, хто ці екологічні норми по-рушить.

Для посилення позицій молоді для захисту права на працю, Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» пропонує збільшити робочі місця шляхом надання податкових пільг ро-ботодавцям, які працевлаштовують випускників навчальних закладів, вважає за доціль-не надавати довгострокове банківське мікрокредитування для молоді та середнього кла-су для всіх типів малого бізнесу (напевно, так само, за рахунок включення у такого роду процес державних банків).

У сфері свободи підприємництва «Батьківщина» декларує боротьбу із «владним теро-ром проти підприємців» та державну підтримку фермерських господарств.

«Батьківщина» виступає за безкоштовну освіту на всіх рівнях завдяки шкільному податку на фізичні та юридичні особи. Також планується надання рівного доступу для якісної осві-ти для усіх дітей, незалежно від місця проживання та соціального статусу.

Важливе місце у програмі посідають питання пов’язані із рівністю. Зокрема, йдеться про мотивацію підприємців працевлаштовувати людей з особливими потребами, посилення соціального захисту непрацездатних на рівні середньої заробітної плати, встановлення безоплатного медичного страхування людей з особливими потребами з наданням усьо-го спектру медичних послуг на найвищому рівні, забезпечення патронатною допомо-гою, — це все як створення «безбар’єрного простору» для потреб людей із особливи-ми потребами. Цей фрагмент програми вигідно відрізняється від того, який пов’язаний із розширенням різних видів бюджетної підтримки, коли для захисту соціальних прав декларують відновлення пільг «чорнобильцям» і «афганцям» (пільги були скасовані у попередні роки), суттєве збільшення допомоги при народженні дитини та багатодітним родинам, що має потягнути за собою навантаження на державний бюджет.

У сфері доступу громадян до управління «Батьківщина» виступає за поглиблення децен-тралізації, коли громади матимуть гарантовано закріплені за їх бюджетом податки (100% податку на доходи фізичних осіб, 100% податку на землю та гарантовані частини від усіх інших податків) та зможуть повністю розпоряджатися землею в своїх межах. Як і всі інші партії — «Батьківщина» показує себе прихильницею прямої демократії: громадяни, за-являють у партії, отримають беззаперечне право змінювати центральну та місцеву владу


в будь-який момент через «справжній референдум за народною ініціативою». Також очі-кується, що громадянам зможуть заявляти свою законодавчу ініціативу петиціями.

У сфері «правосуддя» партія виступає за посилення незалежності судів, але через не-притаманні розвиненим демократіям інноваційні форми громадського контролю — суди мають незалежно обиратися або призначатися та контролюватися суспільними Палата-ми Честі.

«ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ»

Політична партія «Європейська Солідарність» лідером якої є п’ятий Президент Укра-їни Петро Порошенко, у своїх програмних документах робить наголос на пріорите-ті прав людини у державній політиці: «Пріоритетом у відповідальній державі ма-ють бути права людини. Держава має створити умови для їх вільної реалізації та гарантувати їх дотримання незалежною і чесною судовою системою, прозорими й ефективними державними інститутами, професійними правоохоронцями, сильною, здатною дати відсіч будь-якому агресору армією. Доступ до інформації про діяльність чиновників, їхні статки та використання бюджетних коштів є невід’ємним правом громадянина» (Партійна програма).

«Європейська Солідарність» зосереджує увагу на нормативних цінностях, які покладе-но в основу прав людини, зокрема: гідність як усвідомлення суспільством цінності кож-ної людини та особливе вимогливе ставлення кожної людини до самої себе; свобода як рівність умов для реалізації творчих, політичних, підприємницьких прагнень громадян України; рівність, що означає рівність можливостей заробити і реалізувати себе.

Найбільший акцент в «Європейської Солідарності» робиться на свободах людини і до-сягнення солідарного суспільства.

У контексті прав власності та свободи підприємництва зазначається, що інтереси інвесто-рів мають бути захищені на рівні європейських стандартів і неприпустимість використан-ня правоохоронних органів, судів, інших механізмів з метою блокування роботи підпри-ємств та тиску на підприємців. Також наголошується на потребі забезпечення відкритої і чесної конкуренції, боротьбі з олігархатом через обмеження монополій, відокремлення влади від бізнесу, ефективну дієву роботу Антимонопольного комітету, боротьбу з ко-рупцією. Також пропонується запровадити грантову державну підтримку фермерських господарств.

Щодо права на освіту зазначається, що базова освіта має бути безкоштовною, а вища освіта повинна бути безкоштовною, насамперед, для обдарованих дітей та для дітей со-ціально вразливих верств населення. Держава має надавати стипендії для навчання та стимулювати надання таких стипендій приватним бізнесом. Партія налаштована на ви-рішення питання забезпечення права на перше робоче місце для молоді, також заявляє про готовність створювати можливості для молодих спеціалістів для придбання житла в кредит, щоправда, не конкретизуючи поняття «молодий спеціаліст» як статус, що нада-вався певним категоріям випускників вишів у радянські часи.


У соціальній політиці партія, подібно до Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина», прогресивно налаштована на пріоритетну підтримку соціально вразливих груп населен-ня, причому ринковими методами. Пропонують запровадження трирівневої системи пенсійного забезпечення, ключовим елементом якої має стати індивідуальна накопичу-вальна система з можливістю безпечного інвестування пенсійних накопичень, керування власним пенсійним рахунком та програмами накопичення.

У сфері права на здоров’я заявляється необхідність поступового переходу до системи обов’язкового медичного страхування. Також зазначається необхідність дотримання єв-ропейських норм та стандартів охорони природи, приведення чинного законодавства у відповідність до директив Європейського Союзу, посилення відповідальності за еколо-гічні злочини і правопорушення.

У сфері рівності програма робить акцент на неприпустимості дискримінації за статевою, національною, мовною, гендерною, релігійною та іншими ознаками. Держава повинна здійснювати контроль над дотриманням гендерної рівності. Також підкреслюється право на релігійне, культурне, мовне самовизначення всіх громадян, необхідність створення рівних умов та гарантії розвитку культури національних меншин.

Звертаючись до права громадян на доступ управління, програма «Європейської Солі-дарності» наголошує на потребі подальшої децентралізації, створенні сильних самовряд-них громад. Пропонують розвивати електронний документообіг та механізми реалізації права на доступ до інформації.

У сфері правосуддя зазначають про необхідність продовження судової реформи відпо-відно до міжнародних стандартів, забезпечення незалежності судів, призначення суддів на всіх рівнях судової системи Вищою Радою правосуддя.

Передвиборча програма, представлена «Європейською Солідарністю» у травні 2019 року, повторює деякі положення партійної програми, конкретизуючи за цього механізми їх реалізації. Зокрема, задля укріплення свободи підприємництва наголошується на по-требі спрощення регуляторних процедур (що вже було започатковано попередні роки), та заміні податку на прибуток підприємств податком на виведений капітал (що солідари-зує цю позицію з аналогічною позицією «Слуги Народу»). Правоохоронні органи і органи безпеки мають бути позбавлені повноважень втручання у господарську діяльність, — де-кларує партія, яка проігнорувала можливості так вчинити, будучи при владі.

У сфері рівності наголошено про необхідність забезпечення реальної рівності можливо-стей для жінок і чоловіків в усіх сферах життя країни. Передвиборча програма «Європей-ської Солідарності» також пропагує таку важливу для демократичного врядування річ, як посилення громадянської освіти — навчання громадян захисту своїх прав, недопущення маніпуляції їхньою думкою.


ПАРТІЯ «ГОЛОС»

Програма партії «Голос» акцентує увагу па правах людини, співвідносячи їх зі «свобо-дою», «солідарністю» і «правами громадян».

Зокрема, у центрі уваги — свобода підприємництва, яка має дати поштовх економіч-ному процвітанню українців: оптимізація взаємодії бізнесу і держави, переведення кон-тактів в електронну форму; скасування застарілого трудового кодексу; податкові пільги і скасування обмежень для IT-сектору; надання державної підтримки і залучення міжна-родних грантів для інновацій і стартапів.

Також партія налаштована відстояти прозорий ринок і готова пошукати у державній скарбниці кошти для пільгового кредитування для фермерських господарств.

«Голос» є одною-єдиною партією, яка окремо звертає увагу на підтримку в реалізації прав людини такій групі, як внутрішньо переміщені особи, й бачить свою задачу в спри-яння інтеграції таких осіб у приймаючі громади: «Ми спростимо інтеграцію внутрішньо переміщених осіб у приймаючі громади. Можливості для повноцінної участі у суспільно-му та політичному житті будуть розширені, зокрема в питанні реалізації виборчого права й доступу до інструментів локальної демократії. Внутрішньо переміщені особи зможуть отримувати державні сервіси у будь-якій точці країни».

У сфері захисту прав споживачів партія «Голос» планує унормування фінансових послуг на рівні європейських стандартів.

У сфері забезпечення права на освіту пропонується розвиток професійної освіти та ре-формування системи фінансування вищої освіти, яке враховує академічний доробок на-вчальних закладів і фаховий профіль. Важливим моментом є забезпечення рівного до-ступу дітей до якісної шкільної освіти, незалежно від місця проживання. Програма також підкреслює значення розвитку інклюзивної освіти, створення умов для навчання дітей з особливим потребами.

Щодо соціального виміру прав людини партія «Голос» пропонує розвивати адресну со-ціальну допомогу за принципом «гроші ходять за людиною», створення електронного реєстру та спрощення процедур отримання соціальної допомоги. «Голос» виступає за по-ступовий перехід до накопичувальної пенсійної системи. У сфері охорони здоров’я про-понується реформа фінансування за принципом «гроші ходять за пацієнтом» і розширен-ня державної закупівлі ліків. Програма «Голосу» пропонує оптимізацію і цифровізацію державних послуг, створення «єдиного вікна» та електронних сервісів.

У сфері «прав громадян», як у партії називають доступ громадян до управління дер-жавними справами, пропонується розвиток електронної демократії, але, вочевидь, для цього доведеться потужно піднести рівень життя кожного громадянина, поки він «зможе зі свого смартфону» проголосувати на виборах, долучитися до розподілу державного чи місцевого бюджетів, дати оцінку роботі «політиків» і «чиновників».

Для необхідної для функціонування демократії свободи доступу до інформації партія має намір запровадити якісь «нові вимоги до незалежності медіа».


Щоб громадяни могли покластися на суд, «Голос» вважає за доцільне «перезавантажити судову систему», що у розумінні партії означає — «залучати до Вищої кваліфікаційної ко-місії суддів і Вищої ради правосуддя громадських фахівців з бездоганною репутацією, які складатимуть не менше 50% від складу цих органів». Серед інших, менш популістських кроків, пропонується розвиток інституту судів присяжних, запровадження електронного документообігу, реформування прокуратури і адвокатури з метою підвищення незалеж-ності і фаховості.

Передвиборча програма «Голосу» загалом відтворює положення партійної програми. Програма констатує негативний вплив олігархів на свободу підприємництва і та кадрову політику у державі і декларує боротьбу з олігархатом за допомогою антимонопольного законодавства, посилення контролю з боку державних регуляторів, задля свободи інфор-мації пропонує запровадити якісь «жорсткі вимоги» до редакційної незалежності ЗМІ.

СИЛА І ЧЕСТЬ

Програма партії «Сила і Честь» робить акцент на особистій безпеці громадян.

Також значна увага приділяється захисту свободи підприємництва — стимулювання віль-ної конкуренції, дерегуляція, детінізація економічних відносин, відновлення соціальної справедливості у питаннях власності у поєднанні з державними преференціями для ма-лого та середнього бізнесу — та регулюванню ринку — демонополізації, деолігархізації, деофшоризації, що у наслідку має привести до подолання бідності, зміцнення внутріш-нього ринку. «Сила і Честь» згадує необхідність розробки ефективної системи законодав-чого захисту приватної власності, що передбачатиме дієві правові механізми запобігання рейдерству і тиску на бізнес та дозволить покращити умови ведення бізнесу.

Програма також звертається до права на здоров’я та відповідно — здорового довкілля. Пропонується створення єдиного медичного простору як системи доступної та своєчас-ної, рівної та якісної медичної допомоги, державна екологічна програма «Чиста вода, чисте повітря, чисте довкілля».

Партія так само, як і інші електорально сильні в цю кампанію партії, тримає тренд на розширення повноважень місцевого самоврядування та впровадження механізму рефе-рендуму за народною ініціативою.

Заради кращого «правосуддя» популістськи декларується посилення контролю за судо-вою гілкою влади з боку державних та громадських антикорупційних органів.

Передвиборча програма загалом повторює тези партійної.

ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ «СВОБОДА»

Основною ідеологемою партійної програми Всеукраїнського об’єднання «Свобода» є «захист українців», що в принципі зумовлює етноцентричний підхід цієї політичної сили до різних аспектів політичної дії.


Зокрема, «Свобода» пропонує повернути у паспорт графу «національність», яка за ви-значається свідоцтвом про народження або свідоцтвом про народження батьків, «за побажанням громадянина»; базуючись на етнічній ознаці, виношує ідею пропорційно-го представництва в органах виконавчої влади українців та представників етнічних меншин, що йде урозріз із засадами рівності.

Найбільша увага приділяється правам, які відносяться до сфер «свободи» та «солідар-ність». У сфері свободи підприємництва, партія декларує підтримку малого та середнього бізнесу, аграрного сектору, конкурентоспроможних галузей української промислової та інноваційної діяльності за допомогою фіскальної політики (прогресивна шкала оподат-кування, диференційований податок на прибуток) та пільгове кредитування і залучення інвестицій. Водночас, «Свобода» виступає за посилення ролі держави у економіці, що може мати негативні наслідки для прав власності і свободи підприємництва. Зокрема, пропонується заборонити приватизацію стратегічних виробництв і націоналізацію тих, що знаходяться у приватній власності. «Свобода» виступає за перевірку законності при-ватизації і часткову реприватизацію: повернути у державну власність незаконно прива-тизовані об’єкти або зобов’язати власників протягом року сплатити різницю між вартіс-тю, що надійшла від такої приватизації до держбюджету, та справедливою вартістю цих об’єктів, враховуючи втрачену для держави вигоду. Партія також пропонує запровадити можливість найманим працівникам набувати право власності на підприємства держав-ної та комунальної форм власності, брати участь в управлінні ними та у справедливому розподілі прибутків.

ВО «Свобода» приділяє увагу праву на працю. Зокрема, партія пропонує ухвалити новий Трудовий кодекс України та розробити тарифікаційну шкалу погодинної оплати праці, що встановлює п’ятикратне співвідношення між максимальною і мінімальною погодинною заробітною платою у працівників бюджетної галузі, щоб вирівняти оплату праці. Партія закликає до окремої політики щодо «українських заробітчан» через створення умов для повернення Україну, а для цього, мовляв, потрібно не оподатковувати зароблені ними гроші та майно.

Важливим моментом програми є теза про сприяння розвитку незалежних профспілок та забезпеченню права на страйк як моменту, що у цьому контексті пов’язаний із правом на працю та гідний рівень життя.

«Свобода» також демонструє етноцентричне розуміння права на освіту, закликаючи від-мовитися від практики механічного копіювання іноземних зразків, зокрема в рамках Бо-лонського процесу, натомість орієнтуватись на традиції української педагогіки. Водночас, партія виступає за розвиток мережі дошкільних та збереження позашкільних спортивних закладів, розвиток патронатної освіти. Також «Свобода» вступає за надання пільгових кредитів на освіту, збалансування державного замовлення відповідно до ринку праці.

Щодо соціальних аспектів прав людини, то «Свобода» прагне більшої ефективності дер-жавної політики у сфері соціальної політики — зокрема, виступає за монетаризацію пільг, встановлення розміру мінімальної зарплати та адресну допомогу неповносправним гро-мадянам та дітям-сиротам на рівні прожиткового мінімуму. Також декларується посилен-ня соціальної підтримки сімей з дітьми-інвалідами та збільшення матеріальної допомоги при народженні дитини. Говорячи про соціальну адаптацію дітей, що залишилися без


опіки батьків, «Свобода» пропонує передати їх до будинків сімейного типу, якими б опі-кувалися «патріотичні організації», що вчергове підкреслює традиціоналізм як вихідний для «Свободи» принцип політичної дії.

Партія виступає за багаторівневе пенсійне забезпечення (солідарне і накопичувальне), узалежнення пенсійного віку від середньої тривалості життя, скасування оподаткування пенсій пенсіонерів, що працюють, та вирівнювання пенсійного забезпечення в межах со-лідарної пенсійної системи (п’ятикратне співвідношення між максимальною і мінімаль-ною пенсією для солідарної пенсійної системи).

Для підтримки молоді як однієї із вразливих груп на ринку праці, у реалізації права на житло, «Свобода» пропонує надавати безвідсоткові іпотечні кредити, покривати по-ловину або повну вартість жила багатодітних родин, пільгове іпотечне кредитування молоді, «учасників московсько-української війни та членів сімей героїв Небесної сотні». Партія пропонує гарантувати випускникам професійних, середніх спеціальних та вищих навчальних закладів перше робоче місце через державне стимулювання роботодавця та надавати дворічні податкові канікули для випускників вишів та молодих людей, що започатковують власну справу.

У сфері прав, пов’язаних з охороною здоров’я, програма визначає пріоритетом фінансу-вання базового пакета медичних послуг кожному мешканцю України, в тому числі через запровадження системи медичного страхування. «Свобода» виступає за посилення захи-сту прав споживачів, зокрема, посилення кримінальної відповідальності за недотриман-ня правил маркування та торгівлі генетично модифікованими продуктами харчування.

Щодо здорового довкілля партія пропонує посилити контроль за природокористування, кодифікувати законодавство, розвивати об’єкти природно-заповідного фонду, використо-вувати біологічно стійкі та максимально наближені до природних виробничі технології.

У сфері прав громадян «Свобода» виступає за розвиток інститутів прямої демократії на місцевому рівні: закликає ухвалити закон про місцевий референдум та проводити міс-цеві референдуми з усіх життєво важливих питань громад. Пропозиції партії у цій сфері також передбачають право відкликати народних депутатів України, депутатів місцевих рад, суддів місцевих судів та право висловити недовіру голові виконавчого комітету і ке-рівнику відділу внутрішніх справ шляхом місцевого референдуму.

У сфері правосуддя пропонується запровадження трирівневої судової системи: місцевий суд, апеляційний суд, Верховного Суд України. При цьому, судді місцевого суду мають обиратися громадою на 5 років, апеляційного — з’їздом суддів місцевих судів строком на 7 років, суддів Верховного Суду — з’їздом суддів України строком на 10 років. Також має розвиватися інститут судів присяжних.

У передвиборчій програмі «Свобода» звертається до проблем, які стосуються свобо-ди підприємництва, переважно на «своїй землі». Зокрема, йдеться про забезпечення фермерів дешевими кредитами та дотаціями. Як засіб економічної безпеки «Свобода» ініціює повернення капіталів з офшорів, щоправда, без подробиць.

Щодо прав у соціальній сфері, партія пропонує поступове введення індивідуальної на-копичувальної системи для молоді, забезпечити дешеві державні кредити на житло для молодих сімей, запровадити гарантоване державне страхування в медицині.


Таблиця 1. Згадки про права людини у партійних/розширених програмахГідність Свободи Рівність Солідарність Права

громадянПравосуддя Загальний

обсяг (%) Батьківщина + + + + + 26Європейська Солідарність

+ + + + + + 14

Голос + + + + + 23Сила і Честь + + + + + 17Свобода + + + + + 16

Таблиця 2. Сфери прав людини у передвиборчих програмахГідність Свободи Рівність Солідарність Права

громадянПравосуддя Загальний

обсяг (%) Слуга Народу

+ + + + + 24

Опозиційна Платформа — За Життя

+ + + + + 25

Батьківщина + + 39Європейська Солідарність

+ + + + + 29,5

Голос + + + + 29Сила і Честь + + + + 14Свобода + + 23

Таблиця 3. Співвідношення обсягу проблематики прав людини в партійних і передви-борчих програмах

Можна констатувати, що тематично більш широко права людини представлені у партій-них програмах політичних сил, натомість за обсягом змісту, перевагу мають передвибор-чі програми. Лідерами у цьому контексті є «Батьківщина» та «Голос».

05

1015202530354045

Партійні

Передиборчі

Слуга Нар

оду

Опозиційна П

латформа..

.

Батьків

щина

Європейськ

а солідар

ність

Голос

Сила і Честь

Свобода


5. ТЕМАТИЧНИЙ ЗРІЗ ЩОДО ПРАВ ЛЮДИНИ У ПРОГРАМАХ УКРАЇНСЬКИХ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ

У даному розділі ми викладаємо своєрідну «карту» того, як представлені сфери прав людини у політичних маніфестах українських партій. Це також дозволить нам визначити спільні моменти у розумінні тих чи інших аспектів прав людини різними політичними силами, що, у свою чергу, збільшує їхні шанси бути реалізованими у політичній площині.

Гідність — ядро концепту прав людини:

Фундаментальні права закріплені у Конституції України і інших правових актах, тому ці права згадуються у загальному ціннісно-нормативному контексті, зокрема, тематика «гідності» постає у «Європейської Солідарності».

Свободи (основі свободи):

Право на свободу акцентується у програмних документах «Європейської Солідарності»., а безпека — у програмі «Сили і Честі».

Свобода віросповідання з’являється у передвиборчій програмі партії «Опозиційна Плат-форма — За Життя». «Опозиційна Платформа — За Життя» виступає за гарантування права навчання російської мовою та мовами національних меншин а також невтручання держави у справи церкви. У програмі «Європейської Солідарності» підкреслюється пра-во на релігійне, культурне, мовне самовизначення всіх громадян.

В програмах «Слуги Народу» та «Голосу» приділяється увага забезпеченню незалежності медіа, зменшенню впливу власників на редакційну політику.

Програмні документи українських партій демонструють різні підходи щодо реалізації права на освіту. «Батьківщина» виступає за безкоштовну освіту на всіх рівнях завдяки шкільному податку на фізичні та юридичні особи. «Європейська Солідарність» виступає за безкоштовну базову освіту та безкоштовну вищу освіту для обдарованих та соціально вразливих дітей. «Голос» вступає за реформування системи фінансування вишів залежно


від їх академічного доробку, а також забезпечення рівного доступу дітей до якісної шкіль-ної освіти, незалежно від місця проживання. «Свобода» вступає за надання пільгових кредитів на освіту, збалансування державного замовлення відповідно до ринку праці.

Програми українських політичних партій доволі багато уваги приділяють питанням, які відносяться до свободи підприємництва. В програмних документах «Слуги Народу», «Го-лосу» та «Сили і Честі» робиться акцент на потребі деолігархізації та демонополізації за-для успішного розвитку підприємництва.

«Слуга Народу», «Батьківщина», «Європейська Солідарність», «Голос», «Сила і Честь» виступають за зниження адміністративного тиску на бізнес. «Опозиційна Платформа — За Життя» та «Європейська Солідарність» пропонують скасування податку на прибуток і введення податку на виведений капітал. «Опозиційна Платформа — За Життя», «Сила і Честь», «Свобода» виступають за державні преференції для суб’єктів малого і середнього бізнесу, а «Голос» за скасування обмежень для IT-сектору, надання державної підтримки і залучення міжнародних грантів для інновацій і стартапів.

«Батьківщина» та «Свобода» пропонують державну підтримку фермерських госпо-дарств, «Європейська Солідарність» виступає за грантову підтримку державну підтримку фермерських господарств, а «Голос» за пільгове кредитування.

Партії також приділяють увагу питанням права на власність. «Слуга Народу» виступає за одноразову легалізацію капіталів некримінального походження. «Європейська Солідар-ність» пропонує посилити захист інвестицій. У свою чергу, «Сила і Честь» виступає за по-силення боротьби із рейдерством.

Рівність (рівність у відносинах перед державою (законом) і у суспільних відносинах):

У сфері недискримінації «Європейська Солідарність» робить акцент на неприпустимості дис-кримінації за статевою, національною, мовною, гендерною, релігійною та іншими ознаками.

У програмних документах «Європейська Солідарність» підкреслюється право на релігій-не, культурне, мовне самовизначення всіх громадян, необхідність створення рівних умов та гарантії розвитку культури національних меншин.

У програмі «Європейська Солідарність» наголошується на потребі забезпечити реальну рівність можливостей для жінок і чоловіків в усіх сферах життя країни.

У сфері прав дитини «Батьківщина» і «Голос» виступають забезпечення рівного доступу дітей до якісної шкільної освіти, незалежно від місця проживання та соціального статусу. «Свобода» приділяє увагу соціальній інтеграції дітей, що залишилися без батьківської опіки.

Політичні партії також звертаються до проблем, пов’язаних із правами недієздатних гро-мадян. «Батьківщина» виступає за запровадження програми «Безбар’єрний простір» для потреб людей із особливими потребами що передбачає мотивацію підприємців працевлаштовувати цих людей, а також посилення соціального захисту та забезпечення патронатною допомогою. «Свобода» також виступає за посилення соціального захисту неповносправних громадян. «Голос» підкреслює значення розвитку інклюзивної освіти, створення умов для навчання дітей з особливим потребами.


Солідарність (трудові права та соціальні послуги, охорона здоров’я та довкілля):

Щодо трудових прав, то вони не находять достатнього висвітлення у програмах. «Свобо-да» пропонує ухвалити новий Трудовий кодекс України та розробити тарифікаційну шка-лу погодинної оплати праці згідно з європейськими стандартами. Партія також виступає за розвиток незалежних профспілок та забезпечення права на страйк.

Натомість, програми партій приділяють увагу правам молоді що працює. «Батьківщина», «Європейська Солідарність» та «Свобода» виступають за гарантування права випускни-кам на перше робоче місце. Також «Батьківщина і «Свобода» виступають за стимулюван-ня підприємницької діяльності молодих людей, що започатковують власну справу.

Соціальні права громадян є ключовим елементом програм українських політичних партій.

«Слуга Народу» та «Свобода» виступають за монетаризацію соціальних пільг, а «Голос» пропонує розвивати адресну соціальну допомогу за принципом «гроші ходять за лю-диною». «Опозиційна Платформа — За Життя», «Батьківщина» та «Свобода» обіцяють збільшення соціальних виплат при народженні дитини та багатодітним родинам.

Українські політичні партії демонструють дещо відмінні підходи до реформування пен-сійної системи. Так, «Слуга Народу» працюватиме на запровадження накопичувальної пенсійної системи. «Батьківщина» прагне замінити солідарну систему пенсійного за-безпечення на персоніфіковану, яка є формою накопичувальної. «Європейська Солідар-ність» пропонує «трирівневу» систему, ключовим елементом якої має стати індивіду-альна накопичувальна система. Так само «Свобода» виступає за багаторівневе пенсійне забезпечення (солідарне і накопичувальне).

У сфері прав, які стосуються охорони здоров’я, програми «Слуги Народу», «Батьківщи-ни», «Опозиційної Платформи — За Життя» та «Свободи» передбачає запровадження страхової медицини і оптимізацію гарантованого пакету медичних послуг. «Європейська Солідарність» та «Голос» також пропонує поступовий перехід до системи обов’язкового медичного страхування. «Сила і Честь» пропонує створення єдиного медичного просто-ру, як системи доступної та своєчасної, рівної та якісної медичної допомоги.

У сфері екологічних прав «Слуга Народу», «Батьківщина», «Європейська Солідарність» та «Свобода» виступають за посилення покарання за екологічні злочини. «Батьківщина» та «Свобода» пропонують економічно стимулювати підприємства, які борються із за-брудненнями. «Сила і Честь» пропонує розвивати державну екологічну програму «Чиста вода, чисте повітря, чисте довкілля».

У сфері захисту прав споживачів «Батьківщина» та «Свобода» декларують посилення контролю за якістю питної води та харчових продуктів та посилення боротьби із генетич-но-модифікованою продукцією. «Голос» виступає за унормування фінансових послуг на рівні європейських стандартів.


Права громадян:

У сфері прав громадян більшість партій виступає за розвиток інститутів прямої демокра-тії. Програми «Слуги Народу» та «Свободи» передбачають запровадження механізму відкликання депутатів, які втратили довіру виборців; «Опозиційна Платформа — За Жит-тя» та «Батьківщина» пропонує передбачити висловлення на референдумі за народною ініціативою недовіри Президенту, Кабінету Міністрів і Верховній Раді, приймати рішення про відставку керівників місцевих органів влади, останню тезу поділяє також «Свобо-дою». СН пропонує впровадження інституту народного вето на ухвалені закони, а «Бать-ківщина» на законодавчу ініціативу у формі петицій. Також «Сила і Честь» поділяє впро-вадження референдуму за народною ініціативою, а «Свобода» виступає за прийняття закону про місцевий референдум.

«Батьківщина», «Європейська Солідарність», «Сила і Честь» виступають за подальшу де-централізацію. «Слуга Народу», «Європейська Солідарність» і «Голос» пропонують роз-виток інструментів електронної демократії та урядування.

Правосуддя (права у сфері правосуддя):

Значна увага у програмах політичних партій приділяється правам у сфері правосуддя, зокрема, праву на справедливий суд. «Слуга Народу», «Батьківщина», «Європейська Со-лідарність», «Голос», «Сила і Честь» виступають за посилення громадського контролю за діяльністю судів. «Батьківщина», «Європейська Солідарність» та «Свобода» пропонують зміну системи призначення суддів, яка має забезпечити незалежність судової гілки вла-ди: «Батьківщина» — «Палати Честі», «Європейська Солідарність» — Вища Рада Право-суддя, «Свобода» — судді місцевого суди обираються громадою, апеляційного — з’їздом суддів місцевих судів, суддів Верховного Суду — з’їздом суддів України.

«Слуга Народу», «Голос» і «Свобода» виступають за розвиток інституту судів присяжних.

Таблиця 4. Спільні позиції щодо прав людини у програмах політичних партійСлуга Народу


Батьківщина Європейська Солідарність

Голос Сила і Честь

Свобода

Свобода віросповідання + +Свобода інформації (незалежність ЗМІ)

+ +

Право на освіту:

- безкоштовна +

- частково безкоштовна + +

Свобода підприємництва:

- деолігархізація + + +

- зниження тиску + + + +

- фіскальна політика + +

- державна підтримка малого та середнього бізнесу

+ + + +

- підтримка фермерства + + + +


Слуга Народу


Батьківщина Європейська Солідарність

Голос Сила і Честь

Свобода

Права дітей:

- освітні + +

- соціальні

Права людей з інвалідністю:

- працевлаштування +

- соціальний захист + +

- інклюзивна освіта +

Права молоді що працює:

- право першого робочого місця + + +

- підтримка підприємництва + +

Соціальний захист:

- монетаризація + +

- персоналізація +

- виплати при народженні + + +

Пенсійне забезпечення:

- накопичувальне + +

- змішане + +

Охорона здоров’я:

- страхова медицина + + + + + +

Екологічні права:

- посилення відповідальності + + + +

- економічне стимулювання + + +

Права споживачів:

- посилення контролю за якістю + + +

Права громадян:

- референдуми за народною ініціативою

+ + + + +

- законодавчі референдуми + +

- відкликання депутатів + + +

- висловлення недовіри керівникам органів влади

+ + +

- децентралізація + + + +

- електронна демократія та урядування

+ + +

Правосуддя:

- посилення громадського контролю

+ + + + +

- реформа системи призначення + + +

- розвиток судів присяжних + + +

Таким чином, ми можемо констатувати спільні позиції політичних сил України щодо ок-ремих положень, які стосуються прав людини і стратегій їх реалізації. Водночас це ство-рює сприятливі умови для практичної реалізації цих положень.


6. ВИСНОВКИ

Відкриті можливості для утвердження прав людини у

політичному полі України

Дані нашого аналізу програм політичних партій-учасниць парламентських перегонів 2019 року і дані коаліції «Правозахисний порядок денний» свідчать про доволі помірний інте-рес політичних партій до проблем, пов’язаних із захистом прав і свобод в Україні.

Наразі тематичний фокус і риторика партійних програм зумовлені насамперед політич-ною кон’юнктурою і інтересами виборчого процесу, в контексті сучасного політичного дискурсу, де основним трендом є боротьба із корупцією. Тому вони, насамперед, кон-центруються на тих правах і свободах, які стосуються прав у соціальній сфері, прямого народовладдя, справедливого судочинства. Водночас, багато аспектів, які стосуються за-хисту прав і свобод, фактично випадають із партійних програм: гендерна рівність і недис-кримінація згадуються лише побіжно, також не знаходять належного висвітлення права людей з інвалідністю та внутрішньо переміщених осіб.


Водночас не можна не відзначити той дійсно важливий факт, що політичні партії в Україні хто більшою, хто меншою мірою, але включають концепт гідності, роблячи його базовим відношенням у побудові своїх програм. Серед провідних політичних сил наявний певний програмний консенсус щодо важливих проблем, що стосуються прав і свобод людини.

Отже, протягом каденції Верховної Ради ІХ скликання є основа для політичних рішень у наступних сферах:

• У сфері захисту свободи підприємництва: посилення боротьби з монополі-ями і рейдерством, зниження адміністративного тиску, підтримка малого та середнього бізнесу, фермерства;

• У сфері прав молоді що працює: забезпечення доступу до першого робо-чого місця;

• У сфері пенсійного забезпечення і соціальних прав: поступове запрова-дження накопичувальної системи;

• У сфері прав, які стосуються охорони здоров’я: запровадження страхової медицини;

• У сфері екологічних прав: посилення відповідальності за порушення, еко-номічне стимулювання екологічних технологій і виробництва;

• У сфері захисту прав споживачів: посилення контрою за якістю товарів і послуг;

• У сфері прав громадян: розвиток інституту референдуму за народною ініці-ативою, децентралізація, розвиток електронної демократії та урядування;

• У сфері прав, що стосуються правосуддя: посилення незалежності судів та громадського контролю за їхньою діяльністю.

Чи будуть реалізовані ці положення та включені інші до Правозахисного порядку денно-го, залежить не тільки від політичної волі партій та керівництва нашої держави, але й від активності громадянського суспільства, бізнес-асоціацій, представників місцевого само-врядування, які є важливим чинником того, який зміст носитимуть політичні рішення з токи зору реалізації прав і свобод людини.

Human Rights Programs analysis 2019 · Конончук С. Г., Горобчишина С. А., Тищенко Ю. А. Права людини у фокусі політич- них

Documents