ОЦІНКА ВИКОНАННЯ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ УКРАЇНИ НА 2018 РІК» В КОНТЕКСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЧНИХ ПРІОРИТЕТІВ ДЕРЖАВИ Резюме Проаналізовано результати виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» в контексті забезпечення реалізації стратегічних пріоритетів держави, які визначені основними програмними документами Уряду – Середньостроковим планом пріоритетних дій Уряду до 2020 року, Планом пріоритетних дій Уряду на 2018 рік, а також виокремленими напрямками роботи під час підготовки у 2017 році проекту Державний бюджет України на 2018 рік. За результатами проведеного аналізу визначено основні проблеми та чинники, з якими стикнулися органи державної влади під час виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», а також потенційні ризики, які впливатимуть на виконання Державного бюджету України на 2019 рік, зокрема: відхилення динаміки макроекономічних показників від прогнозу; високий рівень тінізації економіки; низький рівень доходів населення; зростання видатків у сфері безпеки та оборони; втрати потенційних надходжень до бюджетів; висока частка видатків на обслуговування державного боргу; неякісне планування видатків та діяльності головних розпорядників бюджетних коштів тощо. Підготовлено низку рекомендацій органам державної влади щодо нейтралізації потенційних ризиків при виконанні Державного бюджету України у 2019 році та під час підготовки проектів Державного бюджету України на наступні роки.
16
Embed
H P 1 G D < B D H G : G G A : D H G M M D J : 2 G B I J > ? J @ : < G … · 2019-06-14 · Закон України «Про Державний бюджет України
This document is posted to help you gain knowledge. Please leave a comment to let me know what you think about it! Share it to your friends and learn new things together.
Transcript
ОЦІНКА ВИКОНАННЯ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ДЕРЖАВНИЙ
БЮДЖЕТ УКРАЇНИ НА 2018 РІК» В КОНТЕКСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ
СТРАТЕГІЧНИХ ПРІОРИТЕТІВ ДЕРЖАВИ
Резюме
Проаналізовано результати виконання Закону України «Про
Державний бюджет України на 2018 рік» в контексті забезпечення реалізації
стратегічних пріоритетів держави, які визначені основними програмними
документами Уряду – Середньостроковим планом пріоритетних дій Уряду до
2020 року, Планом пріоритетних дій Уряду на 2018 рік, а також
виокремленими напрямками роботи під час підготовки у 2017 році проекту
Державний бюджет України на 2018 рік.
За результатами проведеного аналізу визначено основні проблеми та
чинники, з якими стикнулися органи державної влади під час виконання
Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», а також
потенційні ризики, які впливатимуть на виконання Державного бюджету
України на 2019 рік, зокрема: відхилення динаміки макроекономічних
показників від прогнозу; високий рівень тінізації економіки; низький рівень
доходів населення; зростання видатків у сфері безпеки та оборони; втрати
потенційних надходжень до бюджетів; висока частка видатків на
обслуговування державного боргу; неякісне планування видатків та
діяльності головних розпорядників бюджетних коштів тощо.
Підготовлено низку рекомендацій органам державної влади щодо
нейтралізації потенційних ризиків при виконанні Державного бюджету
України у 2019 році та під час підготовки проектів Державного бюджету
України на наступні роки.
2
ОЦІНКА ВИКОНАННЯ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ДЕРЖАВНИЙ
БЮДЖЕТ УКРАЇНИ НА 2018 РІК» В КОНТЕКСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ
СТРАТЕГІЧНИХ ПРІОРИТЕТІВ ДЕРЖАВИ
Закон України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» під
час його підготовки та презентації Урядом отримав назву «Бюджет
зростання»1. Серед основних пріоритетів Уряду було виділено: забезпечення
зростання економіки; підвищення соціальних стандартів (у т.ч. мінімальної
зарплати до 3723 грн), надання державної допомоги тим, хто її потребує;
приділення пріоритетної уваги та фінансування: медицині, освіті, соціальній
- продовженням усунення дисбалансів, які виникали в минулі роки в
частині формування та виконання бюджетів, а також дотримання
запланованих підходів до фіскальної консолідації;
- послабленням політичного впливу на забезпечення формування і
виконання бюджету та поліпшенням якості планування дохідної та
видаткової частин бюджетів на загальнодержавному рівні;
- високим рівнем фіскального перерозподілу, що протягом тривалого
часу виступає як характеристика моделі розвитку вітчизняної економіки й
свідчить про те, що притаманні їй структурні дисбаланси залишаються не
подоланими;
Довідково: Частка перерозподілу ВВП через Зведений бюджет України у
2018 р. становила 33,3 %, через доходи сектору загальнодержавного управління
сягнула 40,6 %. Однак навіть порівняно з минулими роками ці показники
змінюються не суттєво (39,8 % у 2018 р., 40,3 % у 2017 р., 38,5 % у 2016 р.).
- зростанням частки споживання сектору загального державного
управління у ВВП у 2018 р. – до 20,8 % ВВП (для порівняння, у 2014 р. вона
становила 18,7 %, 2015 р. – 18,9 %, у 2016 р. – 18,6 %, у 2017 р. – 20,7 %), що
свідчить про високу роль бюджетних видатків як чинника динаміки
економіки;
- зниженням дефіциту державного бюджету до 1,7 % ВВП
(планувалося 2,4 % ВВП) та утриманням його у визначених рамках;
- зниженням частки соціальних допомог та інших трансфертів у
загальних доходах населення до 32,5 % (1045,7 млрд грн.) з 37,2 % у 2015 р.,
на тлі поступового збільшення частки доходів від зарплати (до 47,4 %).
Дохідна частина державного бюджету у 2018 р. формувалася під
впливом досить повільного економічного зростання, на яке негативний вплив
справляли слабкий внутрішній попит, низька інвестиційна активність та
випереджаюче зростання імпорту (див. Додаток 2). На цьому тлі податкові
надходження зросли порівняно з 2017 р. на 20,2 %, у тому числі за рахунок
активного зростання надходжень від податку на доходи фізичних осіб
4
(+22,3 % до 91,7 млрд грн, +0,7 % від плану), визначальний вплив на які мало
зростання реальної зарплати на 12,5 %3, та податку на прибуток підприємств
(+44,8 % порівняно з 2017 р. до 96,9 млрд грн, +17,7 % від плану), на
формування якого мало вплив зростання прибутковості підприємств4.
Значними також були надходження частини чистого прибутку та
дивідендів державних підприємств (+9,3 %, 39,7 млрд грн), плати за надання
адміністративних послуг (+24,4 %, 10,2 млрд грн) внаслідок продажу 4G
ліцензій, власних надходжень бюджетних установ (46,7 млрд грн)5.
Однак вище зростання імпорту порівняно з експортом товарів (робіт,
послуг) – відповідно до 62,9 млрд дол. США та 57,1 млрд дол. США, що
сформували негативне сальдо зовнішньоторгівельного балансу (-5,8 млрд
дол. США), а також закладений валютний курс (під час складання проекту
державного бюджету було враховано показник валютного курсу на рівні
29,3 грн/дол. США, а фактичний склав 27,2 грн/дол. США), мали
безпосередній вплив на недобір по податках, які залежать від валютного
курсу: насамперед, ПДВ з ввезених товарів (-1,6 %, 295,4 млрд грн), ввізного
мита (-0,7 %, 0,5 млрд грн).
Спостерігалося також недовиконання планових надходжень від рентної
плати за користування надрами (-2,8 %, 45,3 млрд грн, внаслідок
перерахування авансових платежів у грудні 2017 р., але відображення їх
плані 2018 р.), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів
(продукції) (-8,9 %, 71,1 млрд грн внаслідок падіння виробництва на 8,5 % в
умовах прискореного зростання ставок акцизів на тютюнові вироби),
прибутку Національного банку (-11,7 % від плану, 44,6 млрд грн внаслідок
завищених очікувань на етапі планування проекту бюджету). Недовиконання
спостерігалося і по найбільшому за обсягом надходжень податку – податку
3 При розрахунках проекту державного бюджету закладалося зростання реальної зарплати на 9,6 %. 4 За 9 міс.2018 р. частка прибуткових підприємств порівняно з відповідним періодом 2017 р. зросла до 70,8 %, а їх прибуток склав 378,2 млрд грн. 5 Хоча власні надходження бюджетних установ за підсумком року перевищили визначений законом про
Державний бюджет України показник (26,2 млрд грн.), плановий показник все ж залишився недовиконаним
на 11,7 %, що зважаючи на аналогічну ситуацію з його надходженнями в минулі роки, свідчить про низьку
якість його планування.
5
на додану вартість: 79,1 млрд грн при плані 84,3 млрд грн (у тому числі
бюджетне відшкодування становило 131,7 млрд грн).
Таким чином, завищені очікування від бюджетних надходжень,
прорахунки в прогнозуванні макропоказників, поряд з неврахуванням
ситуації на ринку стали основними чинниками невиконання в повному обсязі
дохідної частини бюджету.
Аналіз видаткової частини Державного бюджету України у 2018 р.
(див. Додаток 3) засвідчує, що Урядом здійснено спроби максимального
дотримання фінансування визначених пріоритетів, про які йшлося вище. Це
стосується:
1) фінансування видатків соціального характеру: продовжилося
збільшення видатків на оплату праці працівників бюджетної сфери
(171,3 млрд грн. (+27,1 % до 2017 р.), пенсійних виплат (перераховано
трансфертів до Пенсійного фонду 150,1 млрд грн.6 (100 % від плану), станом
на 01.01.2019 р. середній розмір пенсій становив 2646 грн (+167 грн за рік) та
окремих виплат, розмір яких залежить від розміру мінімальної зарплати та
прожиткового мінімуму доходів громадян соціально-чутливих виплат
(виплата допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, особам з
інвалідністю тощо - 51,8 млрд грн (98,8 % від плану), видатки для надання
субсидій населенню на оплату ЖКП – 70 млрд грн (98,1 % від плану)7;
2) видатків у сфері оборони і безпеки: вони сягнули 191,7 млрд грн
або ж 5,4 % ВВП8. Тобто, в умовах ООС бюджет в цілому адаптувався до
високого рівня витрат на оборону й громадський порядок, безпеку та судову
6 Наприкінці 2018 р. до державного бюджету були внесені зміни та збільшені видатки для виплати пенсій на
10,8 млрд грн. Однією з причин стало прийняття рішення Урядом у березні 2018 р. про зростання виплат для
військовослужбовців (на 7,8 млрд грн). 7 У 2019 р. у зв’язку з запровадженням більш жорстких вимог до отримувачів державної допомоги та
монетизації субсидій, їх обсяг складе 58 млрд грн. 8 «Мінфін прозвітував про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік»
[Електронний ресурс] – Режим доступу - https://www.minfin.gov.ua/news/view/minfin-prozvituvav-pro-
владу – за цими категоріями обсяг видатків в цілому склав 213,9 млрд грн,
або ж 21,7 % всіх видатків державного бюджету;
3) підтримки заходів щодо енергоефективності: створено Фонд
енергоефективності (1,5 млрд грн)9, а реалізація Державної цільової
економічної програми енергоефективності (з 500 млн грн профінансовано
417,8 млн грн) дала можливість залучити 22,5 тис кредитів на суму
1097,9 млн грн (сума відшкодування – 417,8 млн грн);
4) фінансування культури: відбувається поступове зростання
підтримки галузі культури та мистецтва в номінальному виразі: з 1,5 млрд
грн. у 2014 р. зі зведеного бюджету 2014 р. до 5,3 млрд грн (96,3 % від
плану) у 2018 р. Але у структурі видатків бюджету цей показник виглядає
досить песимістично: лише 0,5 % у структурі державного бюджету і 1,4 % у
структурі зведеного бюджету – тобто фінансування розвитку сфери культури
та мистецтв здійснюється за залишковим принципом;
5) процесів децентралізації: зросла державна підтримка розвитку
територіальних громад та розбудови їх інфраструктури: за даними
Мінрегіону, обсяг підтримки у 2019 р. порівняно з 2014 р. зріс у 41,5 разe10.
Основні субвенції (e першу чергу, за обсягом виділених коштів та впливом
на рівень регіонального розвитку) були виконані на 100 %: на ремонт доріг
(11,5 млрд грн), на соціально-економічний розвиток окремих територій
(5,0 млрд грн), на формування інфраструктури ОТГ (1,9 млрд грн, за рахунок
якої у 2018 р. реалізувалося 2717 проектів). Хоча видатки ДФРР склали лише
3,8 млрд грн із запланованих 6,0 млрд грн, на місцевому рівні у 2018 р.
розпочато реалізацію 806 проектів.
У той же час спостерігається:
1) недофінансування видатків за категорією «Економічна діяльність»:
їх виконано лише на 85,4 % від плану (63,6 млрд грн). Основними
9Відповідна нормативна база для забезпечення роботи Фонду енергоефективності сформована у 2019 р., що
дає сподівання на здійснення ним повноцінної діяльності в поточному році. 10 «Моніторинг процесу децентралізації влади та реформування місцевого самоврядування» (грудень 2018
р.) [Електронний ресурс] – Режим доступу -
https://storage.decentralization.gov.ua/uploads/library/file/359/10.01.2019.pdf (дата звернення 04.04.2019 р.).
звернення 08.05.2019 р.), власні розрахунки. 13 Існує специфіка обліку видатків для підтримки наукової діяльності в бюджеті: наприклад, частина коштів, головним розпорядником яких є Національна академія наук (підготовка кадрів вищими учбовими
закладами, підвищення кваліфікації тощо) обліковуються в бюджетній звітності за категорією «Освіта». 14 «Мінфін планує перейти до нової системи фінансування наукових досліджень» [Електронний ресурс] –
Режим доступу -https://www.kmu.gov.ua/ua/news/minfin-planuye-perejti-do-novoyi-sistemi-finansuvannya-
naukovih-doslidzhen (дата звернення 19.04.2019 р.).