Fundamental and Applied Researches In Practice of Leading ...€¦ · Volume 21, Number 3, 2017 21 Indexes of emotional intellect in the structure of psychological readiness to professional

Fundamental and applied researches in practice of leading scientific schools

journal homepage: http://farplss.org

ISSN 2313-7525

Volume 21, Number 3, 2017 21

Indexes of emotional intellect in the structure of psychological readiness to professional activity of future Ortopedagogies

A. Shevtsov, O.Ilina National Pedagogical Dragomanov University, Kyiv, Ukraine Article info Received 12.03.2017 Accepted 15.06.2017 National Pedagogical Dragomanov University, Kyiv, Ukraine 9, Pyrogova st. 01601, Kyiv Ukraine [email protected] Шевцов, А.Г., Ільїна, О.В. (2017). Показники емоційного інтелекту в структурі психологічної готовності майбутніх ортопедагогів до професійної діяльності. Fundamental and applied researches in practice of leading scientific schools, 21 (3), 21–26.

Shevtsov, A., Ilina, O. (2017). Indexes of emotional intellect in the structure of psychological readiness to professional activity of future Ortopedagogies. Fundamental and applied researches in practice of leading scientific schools, 21 (3), 21–26.

In the article the structure forming psychological readiness of future Ortopedagogies and rehabilitators certain to professional activity and the results of experiment on the study of level constituents emotional intellect are analysis for the students of I - II of courses to this speciality, and also students - teachers of initial classes of general schools.

The analysis of personality psychological capabilities proved for the students of initial courses, that absolute indexes of constituents of emotional intellect are the intrapersonal and interpersonally understanding, and also management - high not enough for professional work with such difficult contingent, as children with disorders of mental and physical development, in particular with violations of functions locomotorium system. At the low index of the interpersonally understanding for students the index of interpersonally management is higher, and index of interpersonal management below as compared to the index of the interpersonal understanding.

This situation testifies that for young people in age 18-19, students of I - II of courses, future teachers, at the low level of feeling and understanding psychology of other man and construction interpersonally relations, is lined up the rules of management by these relations. And vice versa - at the higher rates of the personality understanding, a low level of management is an emotional Eigen state.

Development of making components emotional intellect, necessary for creation of professional competence the future Ortopedagogies and reabilitator, can come true on the special training program for students on forming of psychological readiness to professional activity; will be realized both optionally and during obligatory practical activity within the framework of the educational program.

Keywords: special education; ortopedagogy; ortopsychology; children with functional

disorders of the musculoskeletal system, emotional intellect, intrapersonal and interpersonally understanding, and also management; psychological methods of inspection.

Показники емоційного інтелекту в структурі психологічної готовності майбутніх ортопедагогів до професійної діяльності

А.Г. Шевцов, О.В. Ільїна

Національний педагогічний університет мені М.П.Драгоманова, Київ, Україна

У статті визначено структуру формування психологічної готовності майбутніх ортопедагогів та реабілітологів до професійної діяльності та проаналізовано результати констатувального експерименту щодо вивчення рівня складових емоційного інтелекту у студентів I-II курсів цих професій та студентів −

Fundamental and applied researches in practice of leading scientific schools - ISSN 2313-7525

Volume 21, Number 3, 2017

Shevtsov, A., Ilina, O. Indexes of emotional

intellect…


вчителів початкових класів загальноосвітніх шкіл. Аналіз особистісних психологічних здатностей у студентів початкових курсів довів, що абсолютні показники складових емоційного інтелекту - внутрішньоособистісне та міжособистісне розуміння і управління - є недостатньо високими для фахової роботи з таким складним контингентом, як діти з розладами психофізичного розвитку, зокрема з порушеннями функцій опорно-рухового апарату. При низькому показнику міжособистісного розуміння у студентів показник міжособистісного управління є вищим, а показник внутрішньоособистісного управління є нижчим в порівнянні з показником внутрішньоособистісного розуміння. Ця ситуація свідчить про те, що у молоді віком 18-19 років, студентів I- II курсів, майбутніх педагогів, при низькому рівні відчуття та розуміння психології іншої людини та побудови міжособистісних стосунків, є вибудовані правила управління цими стосунками. І навпаки, – при більш високих показниках особистісного розуміння, спостерігається низький рівень управління власним емоційним станом.

Розвиток складових компонентів емоційного інтелекту, необхідних для набуття професійної компетентності майбутнім ортопедагогом та реабілітолом, може здійснюватися за спеціальною тренінговою програмою для студентів з формування психологічної готовності до фахової діяльності, що реалізуватиметься як факультативно, так і під час обов’язкових практичних занять в рамках освітньої програми.

Ключові слова: спеціальна освіта; ортопедагогіка; ортопсихологія; діти з порушеннями функцій опорно-

рухового аппарату; емоційний інтелект; розуміння та управління емоціями; психологічні методи обстеження.

Вступ

Професійна підготовка майбутніх ортопедагогів та

реабілітологів, яка триває в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова з 2010 року, передбачає складний комплекс теоретичних дисциплін, лабораторних робіт, практичних занять та педагогічних і виробничих практик, самостійних занять і кваліфікаційних праць. Вони охоплюють як значний обсяг знань, умінь і навичок, необхідних для даної професії, так і систему здатностей і досвіду, що дозволить випускнику університету реалізувати відповідні компетентності в своєї фаховій діяльності.

В свою чергу одним із базових компонентів індивідуальної готовності випускника до професійної діяльності є «психологічна готовність» з такими важливими, зокрема, її факторами як ставлення фахівця до даного виду діяльності, його спрямованість та здатності в цій достатньо специфічній професійній області. Тут стоять задачі як передстартової активізації певних психічних функції, так і набуття необхідних особистісних якостей, рис під час навчального процесу, практик та факультативних занять. Це передбачає, перш за все, інтенсивну внутрішню роботу студента над собою. У той же час роль викладача полягає в тому, щоб спрямувати цю індивідуальну психічну діяльність через програмовані процеси за допомогою сучасних психодіагностичних методів і розвиткових методик.

Отже для дослідження означеного питання та створення ефективної методології підготовки спеціальних педагогів та реабілітологів актуальним є визначення структури психологічної готовності таких фахівців до професійної діяльності та дослідження різних компонентів цієї готовності, зокрема рівнів розвитку емоційного інтелекту, як одного із базових елементів психолого-професійної готовності.

Метою дослідження (дослідницьким питанням) є визначення структури формування психологічної

готовності майбутніх ортопедагогів та реабілітологів до професійної діяльності та експериментальне

дослідження показників емоційного інтелекту в цій психологічній структурі у майбутніх вчителів: студентів I-II курсів спеціальностей у сфері спеціальної освіти та студентів-педагогів початкових класів загальноосвітніх шкіл.

На сьогодні у літературі наявний значний доробок психолого-педагогічних досліджень як з питань професійних компетенцій майбутніх вчителів, зокрема вчителів-дефектологів, так і окремо психологічної культури спеціалістів, що мають працювати у людиновимірних системах.

Підготовці фахівців, що працюють у сфері корекційної педагогики, спеціальній освіті, соціально-педагогічної реабілітації, були присвячені роботи українських вчених: Вл.І.Бондаря, Н.Засенко, І.Єременко, І.Колесника, С.Миронової, Л.Руденко, В.Синьова, Є.Синьової, В.Тарасун, Л.Фомічової, М.Шеремет. Структурі підготовки ортопедагогів та реабілітологів, опису сфері застосування їх компетентностей присвячені роботи А.Шевцова (Shevtsov, 2009; 2012).

Психологічна структура готовності майбутніх професіоналів до фахової діяльності, зокрема педагогічної, вивчалася багатьма дослідниками, у тому числі і такими як: Б.Ананьєв, О.Воронова, М.Дьяченко, Л.Кандибович, Н.Кузьміна, Ю.Кулюткін, Н.Левітов, А.Ліненко, Б.Ломов, А.Мороз, А.Реан, С.Рубінштейн, А. Сірих, А. Сластєнін, К. Платонов, Д.Узнадзе, А.Шикун.

На нашу думку, структуру формування психологічної готовності майбутніх ортопедагогів та реабілітологів до професійної діяльності у якості ортопедагогів, вчителів-дефектологів, вчителів-реабілітологів можна представити як систему таких компонентів:

1. Когнітивний блок з його теоретико-підготовчим змістом (знання дисциплін психологічного спрямування). Йдеться про засвоєння предметів, які в своїй основі несуть знання про психологічні особливості дітей з порушеннями функцій опорно-рухового апарату та коморбідними розладами, методи психологічної корекції їх розвитку: спеціальна психологія та ортопсихологія, психолого-педагогічна діагностика та




intellect…


консультування, вікова та педагогічна ортопсихологія, нейропсихологія, спеціальні методики корекційно-психолого-педагогічної та реабілітаційної роботи з дітьми з порушеннями функцій опорно-рухового апарату, психолого-консультативна робота з родиною, професійна діагностика та консультування тощо.

2. Операційний блок (застосування знань, формування навичок і вмінь, операційне розуміння психолого-педагогічних задач та професійних обов’язків, оперування засобами досягнення мети, здатність до прогнозування діяльності тощо).

3. Блок особистісної підготовки. - Особистісне спрямування у спеціальній

педагогічній діяльності; - Аксіологічний компонент особистісної готовності

(формування у студента належної системи цінностей); - Мотиваційно-вольовий компонент (формування

мотиваційно-спонукальної сфери, рефлексивності та належних базових переконань);

- Компонент тренування й розвитку емоційного інтелекту (зокрема навчання розумінню та управлінню внутрішньоособистісного та міжособистісного емоційних станів;

- Розвиток та підтримка емпатійності. 4. Адаптаційний компонент: - Розвиток стресозахисних здібностей; - Розвиток асертивності та критичного мислення; - Розвиток здатності до життєтворчості. 5. Компонент професійної самоактуалізації та

профілактики професійного вигорання: - Розвиток професійного «Я»; - Формування цінностей особистого простору та

ефективного позаробочого часу. Щодо поняття «емоційний інтелект», то вперше

такий термін був вжитий американськими психологами Дж.Майером та І.Саловей, які здійснювали науково-пошукову роботу в цьому напряму. З досліджень вчених «емоційний інтелект», − це сукупність когнітивних здібностей до ідентифікації, розуміння та управління емоціями (Mayer, Salovey, 1993). Але, все ж, першим дослідником, який вказав на множинність прояву інтелекту був американський психолог Г.Гарднер. Саме він, вперше, висловив думку, про те, що в мозку людини існує 8 різних «інтелектів», які діють самостійно і кожний по своїм правилам. До них належать: вербально-лінгвістичний, візуально-просторовий, кінестетичний, логіко-математичний, музичний, внутрішньо-особистісний (спрямований на власні емоції), міжособистісний (спрямований на емоції інших людей), натуралістичний та екзистанційний (Gardner, 1993). Г.Гарднер наголошував, що саме в внутрішньо-особистісний інтелект дає змогу зрозуміти власне «Я», зрозуміти власні почуття та емоції, навчає управляти своєю поведінкою. Міжособистісний інтелект – це здатність розуміти інших людей та ефективно з ними взаємодіяти.

За останні 50 років проблема емоційного інтелекту та його ролі у діяльності індивіда стала активно обговорюватись і в наукових колах на пострадянському просторі. Це відобразилося у працях таких вчених як: І.Андрєєвої, О.Власової, Г.Гарскової, Н.Ковриги, Д.Люсіна, М.Манойлової, Е.Носенко та ін. Потрібно вказати, що в

науково-психологічних джерелах з даного питання вживається ряд термінів, які пов’язані, а часом, є синонімами «емоційного інтелекту». «Емоційна грамотність» − К.Стайнер, «емоційне самоусвідомлення» − О.Власова, «емоційне мислення» − О.Тихомиров. Інтересні науково-теоретичні підходи до вивчення емоційного інтелекту були представлені українською вченою Е.Носенко (Nosenko, Kovryga, 2003). Вивчаючи дане питання, науковець приходить висновку, що «емоційний інтелект» − це єдність зовнішнього та внутрішнього особистості, що зумовлюється її психічним. «Психічне» − це стресозахисна та адаптивна функції особистості (Nosenko, 2004). На нашу думку, до даного висновку вчена прийшла, вивчивши підхід американського психолога Р. Бар-Она.

Надалі ми опишемо дані з наших експериментальних дослідів з розвитку емоційного інтелекту.

В парадигмі підготовки спеціалістів до роботи з людьми які мають вроджені чи набуті фізичні, або ж в поєднанні з ними, інтелектуальні вади розвитку, постає важливим питання «А чи розуміють фахівці в достій мірі іншу, інакшу від себе людину? Чи не викривлює інвалідність сприйняття особистості?». На ці та інші запитання ми спробували дати відповідь провівши експеримент з групами студентів I-II курсів спеціальностей у сфері спеціальної освіти та студентів-педагогів початкових класів загальноосвітніх шкіл Методологія дослідження

Для визначення розуміння власних емоцій та емоцій інших людей нами була обрана методика «ЕмІн», Д.Люсіна, що адаптована О.Ільїною.

У сучасній психологічній літературі про домінуючи складові емоційного інтелекту вчені І.Варшава, Н.Коврига, Е.Носенко виділяють, зокрема стресозахисну та адаптивні функції, як найважливіші. Проте С.Дерев’янко додає до них рефлексивну і регулятивну функції. Таким чином, на сьогоднішній день в основному виділяються зазначені вище чотири складові емоційного інтелекту.

Для нашого дослідження, в контексті майбутньої роботи з людьми з порушеннями функцій опорно-рухового апарату з супутніми розладами важливими залишаються саме шкали, запропоновані Д.Люсіном.

Досліджуючи проблему «емоційного інтелекту» Д.Люсін зосередив свою увагу на показниках здібностей до розуміння своїх та чужих емоцій та управління ними, вважаючи їх головними у визначенні вищезазначеного поняття. Саме ці показники вивчали автори під час обстеження студентів дефектологічних спеціальностей I-II курсів. Адже управління поведінкою інших людей (у нашому випадку – в корекційній роботі з дітьми з порушеннями функцій опорно-рухового апарату та супутніми розладами) здійснюється через управління власним «Я» і після розуміння себе й інших. Для нашого дослідження є вельми корисний висновок Д.Люсіна про те, що емоційний інтелект потрібно трактувати саме як когнітивну здібність, і не включати до його складу особистісні якості, які можуть сприяти кращому чи




intellect…


гіршому розумінню емоцій, але не є структурними компонентами ЕQ (Lyusin, 2006). Тобто, дослідник наголошує на тому, що розуміння та управління як своїми так і чужими емоціями є властивості, які набуваються або ж формуються, що є важливим в психологічній підготовці фахівців саме нашої досліджуваної категорії.

Даний опитувальник вимірює емоційний інтелект, як складову особистості яка здатна розуміти та впливати на свої емоції та емоції інших людей. В структурі опитувальника «Емоційний інтелект» виділяють такі поняття: міжособистісне розуміння (МР); міжособистісне управління (МУ); внутрішньо-особистісне розуміння (ВР); внутрішньоособистісне управління (ВУ); внутрішньоособистісна експресія (ВЕ); міжособистісний емоційний інтелект (МЕІ) – розуміння та вплив на емоції інших людей; внутрішньоособистісний емоційний інтелект (ВЕІ) – розуміння та вплив на особисті емоції; здібність до розуміння своїх та чужих емоцій (РЕ); здібність до впливу та управлінню своїми та чужими емоціями (УЕ).

Значення за шкалами МЕІ і ВЕІ виходять шляхом підсумовування відповідних субшкал:

МЕІ = МР + МУ та ВЕІ = ВР + ВУ + ВЕ. Інший варіант підсумовування субшкал дає ще дві

шкали: 1) РЕ (розуміння експресії) = МР + ВР та

2) УЕ (управління експресією) = МУ + ВУ + ВЕ. Базисом опитувальника є визначення «Емоційного

інтелекту» як розуміння своїх емоцій, емоцій інших людей та можливих способів управління ними. Розуміння емоції − є визнання самого факту виникнення емоційної реакції, причин та наслідків до яких вона може призвести у себе та інших. Обов’язковою умовою має бути називання емоційного стану, тобто вміти знайти для нього відповідну назву, стан людини. Здібність людини до управління емоціями означає що людина може контролювати саму емоційну реакцію, її подовженість, направленість, мимовільність виникнення, характер та манери, спосіб виникнення.

Для визначення цих показників, за методикою Д.В.Люсіна «ЕмІн» студентам був запропонований опитувальник, який складається з 46 тверджень на які потрібно дати відповіді: «повністю згоден», «скоріше згоден», «зовсім не згоден», «швидше не згоден». Всі відповіді оцінюються в залежності від питання кількістю балів від 0 до 3.

В обстеженні брали участь студенти I-II курсів дефектологічних спеціальностей (корекційних педагогів) м. Києва, м.Львова, м.Запоріжжя, м.Умані та контрольна група студентів-педагогів початкових класів загальноосвітніх шкіл м. Переяслав-Хмельницький. Всього − 186 осіб.

Зведена таблиця результатів діагностики

Шкали Дуже низькі Низькі Середні Високі Дуже високі

Кор. пед.

Заг. вчит.

Кор. пед

Заг. вчит.

Кор. пед

Заг. вчит.

Кор. пед

Заг. вчит.

Кор. пед

Заг. вчит.

МР Міжособистісне розуміння

40%

40%

32%

31%

26%

25%

2%

4%

0%

0%

МУ Міжособистісне управління

7%

25%

15%

16%

43%

34%

23%

18%

12%

7%

ВР Внутрішньоособис-тісне

розуміння

8%

14%

11%

11%

30%

38%

27%

21%

24%

16%

ВУ Внутрішньоособис-тісне

управління

17%

12%

26%

29%

28%

28%

16%

18%

13%

13%

ВЕ Внутрішньоособистісна

експресія

10%

11%

26%

28%

31%

31%

25%

24%

8%

9%

МЕІ Міжособистісний емоційний

інтелект

23%

28%

19%

17%

30%

31%

15%

12%

13%

12%

ВЕІ Внутрішньоособис-тісний

емоційний інтелект

12%

13%

21%

24%

32%

32%

22%

19%

13%

12%

РЕ Розуміння експресії

22%

28%

24%

22%

28%

28%

14%

15%

12%

7%

УЕ Управління експресією

11%

16%

21%

24%

33%

31%

21%

17%

13%

12%

Результати обстеження та їх обговорення Інтерпретація: За Д.Люсіном, люди публічних професій мають, за

його дослідженням, більш високий показник міжособистісного емоційного інтелекту, але в

середньому різниця між МЕІ і ВЕІ має становити 0,447 (Lyusin, 2006).

Міжособистісний ЕІ. Шкала МР. Розуміння емоцій інших. Здатність

розуміти емоційний стан людини на основі зовнішніх проявів емоцій (міміка, жестикуляція, звучання голосу)




intellect…


та/або інтуїтивно; чуйність до внутрішнього стану інших людей.

Шкала МУ. Управління емоціями інших. Здатність викликати в інших людей ті чи інші емоції, знижувати інтенсивність небажаних емоцій. Можливо, схильність до маніпулювання людьми.

Внутрішньоособистісний ЕІ. Шкала ВР. Розуміння своїх емоцій. Здатність до

усвідомлення своїх емоцій: їх розпізнавання та ідентифікація, розуміння причин, здатність до вербального опису.

Шкала ВУ. Управління своїми емоціями. Здатність і потреба управляти своїми емоціями, викликати і підтримувати бажані емоції і тримати під контролем небажані.

Шкала ВЕ. Контроль експресії. Здатність контролювати зовнішні прояви своїх емоцій. Аналіз отриманих даних та висновки.

Експеримент показав, що як в експериментальній, так і в контрольній групах, на низькому рівні знаходяться показники міжособистісного та внутрішньоособистісного розуміння та управління. При тому цікаво відмітити, що при низьких показниках міжособистісного розуміння − показник міжособистісного управління суттєво ( різиця 12) є вищим.

Шкали

Дуже низькі Низькі Середні Високі Дуже високі

Кор. пед.

Заг. вчит.

Кор. пед

Заг. вчит.

Кор. пед

Заг. вчит.

Кор. пед

Заг. вчит.

Кор. пед

Заг. вчит.

МР Міжособистісне

розуміння

40%

40%

32%

31%

26%

25%

2%

4%

0%

0%

МУ Міжособистісне


7%

25%

15%

16%

43%

34%

23%

18%

12%

7%

Аналіз показників внутрішньоособистісного

управління (ВР) в порівнянні з показниками внутрішньоособистісного розуміння (ВУ) засвідчив, що при більш високих показниках особистісного розуміння

показник особистісного управління в середньому на 10 одиниць нижче.

Зведена таблиця результатів діагностики

.

Шкали

Дуже низькі Низькі Середні Високі Дуже високі

Кор. пед.

Заг. вчит.

Кор. пед

Заг. вчит.

Кор. пед

Заг. вчит.

Кор. пед

Заг. вчит.

Кор. пед

Заг. вчит.

ВР Внутрішньоособистісне

розуміння

8%

14%

11%

11%

30%

38%

27%

21%

24%

16%

ВУ Внутрішньоособистісне


17%

12%

26%

29%

28%

28%

16%

18%

13%

13%

Ця ситуація свідчить про те, що у молоді віком 18-19

років, студентів I-II курсів, майбутніх педагогів, при низькому рівні відчуття та розуміння психології іншої людини та побудови міжособистісних стосунків, є вибудовані правила управління цими стосунками. І навпаки, – при більш високих показниках внутрішньо-особистісного розуміння, спостерігається низький рівень управління власним емоційним станом. Ця ситуація не може не турбувати і залишитись поза увагою, адже кваліфікований педагог має, перш за все, психологічно розуміти дитину, а це співвідноситься з групою набутих, під час навчання у вищому начальному закладі, умінь та навичок – когнітивних, соціальних, особистісних, емоційних. Але якщо перші три компоненти, навчаючись до рівня бакалавра, студент за допомогою педагогів, опановує від низького рівня до високого, то емоційний компонент, − психологічну

підготовленість до відповідної фахової роботи, вміння розуміти себе, інших, та управляти емоціями, можна скорегувати тільки на спеціально розроблених, додаткових тренінгових заняттях по розумінню та управлінню емоціями.

Продовжуючи аналізувати показники опитувальника, ми підійшли до узагальнених показників МЕІ ( міжособистісний емоційний інтелект) та ВЕІ (внутрішньоособистісний емоційний інтелект). Так, як вони вираховуються шляхом підсумовування балів по інших показниках, то результат можна розглянути наступним чином: показники вище середнього були в загальній кількості вищими по шкалі внутрішньоособистісного емоційного інтелекту і нижчими по шкалі вимірювання міжособистісного інтелекту. Різниця в показниках середнього та вище середнього між МЕІ та ВЕІ становить 10.




intellect…


Шкали

Нижче середнього Середні і вище середнього

Кор. пед Заг. вчит. Кор. пед Заг. вчит.

МЕІ Міжособистісний емоційний

інтелект

42% 45%

58% 55%

ВЕІ Внутрішньоособистісний емоційний інтелект

33% 37% 67% 63%

За такою ж узагальненою схемою можна розглянути дані по вимірюванню розуміння експресії (РЕ) та

управління експресією (УЕ).

Шкали

Нижче середнього Середні і вище середнього

Кор. пед Заг. вчит. Кор. пед Заг. вчит.

РЕ Розуміння експресії

46% 50%

54% 50%

УЕ Управління експресією

33% 40% 67% 60%

В середньому 50% студентства мають високий

показник розуміння експресії та 50 % мають низький показник. Однак 63% мають високий показник управління експресією і це на 13 одиниць більше ніж розуміння експресії.

Таким чином, проаналізувавши отримані дані щодо вимірювання показників міжособистісного та внутрішньоособистісного емоційного інтелекту, можна дійти таких висновків.

1. Середні і вище середнього показники міжособистісного та внутрішньоособистісного типів емоційного інтелекту майбутніх корекційних педагогів, вище за показники МЕІ та ВЕІ у майбутніх вчителів загальноосвітніх шкіл. Це може бути пов’язано як з вищим рівнем психологічної програмної підготовки майбутніх вчителів зі спеціальної та інклюзивної освіти, так і з іншою мотиваційною спрямованістю і природними здібностями, що вплинули на вибір професії корекційного педагога. Адже очевидно, що більш складна за формою та змістом професійна робота дефектолога потребує і більш високого рівня відповідної психологічної підготовки, особливо в області розуміння та контролю над власними та чужими емоціями.

2. Проте, різниця між МЕІ та ВЕІ в показниках середнього та вище середнього становить одиниць в обох групах студенства о є тривожним

констатуючим фактором. За дослідженнями Д.Люсіна різниця має становити 0,5 одиниць і враховуючи, що майбутні спеціальні педагоги та реабілітологи готуються до фахової роботи з таким складним контингентом, як діти з розладами психофізичного розвитку, зокрема з порушеннями функцій опорно-рухового апарату, ця констатація факту дослідження є ключовою для подальшої науково-дослідної роботи та розробки нових навчальних стратегій. Тож програма підготовки ортопедагогів та реабілітологів потребує включення в неї спеціальних навчально-тренінгових модулів. Вочевидь це стосується не тільки покращення показників емоційного інтелекту, але й підвищення рівнів як інших компонентів особистісної підготовки, так і когнітивного та операційного блоків психологічної готовності.

3. У формуванні психологічної готовності ортопедагога важливо не тільки дати студенту теоретичні знання й сформувати навички щодо розуміння та управління емоційним інтелектом, а й сформувати у нього особистісні риси й якості, здатності застосовувати ці знання на практиці, тобто бути компетентним у своїй педагогічній діяльності.

Формування цих здатностей потребує великої роботи індивіда над собою в індивідуальних вправах та групових тренінгах, опис яких виходить за рамки цієї публікації.

Література / References Lyusin, D.V. (2006). A new technique for measuring emotional intelligence:

the questionnaire Emin. Psychological diagnostics, 4, 3-22. [In Russian] Люсин, Д.В. (2006). Новая методика для измерения эмоционального

интеллекта: опросник ЭмИн. Психологическая диагностика, 4, 3-22. Nosenko, E.L., Kovryga, E.L. (2003). Emotional intelligence: the

conceptualization of the phenomenon, the main functions. Kiev: Higher school. [In Ukrainian]

Носенко, Е.Л. Коврига, Е.Л. (2003). Емоційний інтелект: концептуалізація феномену, основні функції. Київ: Вища школа.

Nosenko, E.L. (2004). Emotional intelligence as a socially significant integral property of the individual. Psychology and Society, 4, 95-109. [In Ukrainian]

Носенко, Е.Л. (2004). Емоційний інтелект як соціально значуща інтегральна властивість особистості. Психологія і суспільство, 4, 95-109.

Shevtsov, A.G. (2012). Justification of orthopedagogy. Coll. Sciences Works of Kamyanets-Podilsky National University Named of Ivan Ogienko, Series: socio-pedagogical, IXX, 1, 274-284. [In Ukrainian]

Шевцов, А.Г. (2012). Обґрунтування ортопедагогіки. Зб. наук. праць Кам’янець-Подільського нац. ун. імені Івана Огієнка, Серія: соціально-педагогічна, IXX, 1, 274 – 284. [In Ukrainian]

Shevtsov, A.G. (2009). Educational basics of rehabilitation. Kyiv: "MP Lesya", 461-481. [In Ukrainian]

Шевцов, А.Г. (2009). Освітні основи реабілітології. Київ: „МП Леся”, 461–481.

Gardner, H. (1993). Multiple intelligences: the theory in practice. New York : Basic Books.

Mayer, J.D., Salovey, P. (1993). The Intelligence of emotional intelligence, Intelligence,17, 4, 433–442.

Fundamental and Applied Researches In Practice of Leading ...€¦ · Volume 21, Number 3, 2017 21 Indexes of emotional intellect in the structure of psychological readiness to professional

Documents