Актуальність. · На його думку навчання у будь-якій школі може стати універсальною грою, яка відповідає

Актуальність.

Україна - європейська держава. Сьогодні вона розбудовує свої політичні та економічні

відносини на рівноправних та взаємовигідних умовах зі своїми європейськими сусідами,

зокрема Німеччиною.

Однією з найважливіших умов динамічної та взаємовигідної співпраці є спілкування,

основним засобом якого є мова. Тому вивчення німецької мови набуває сьогодні особливого

статусу в нашій країні.

Методичним стандартом вивчення німецької мови в кінці ХХ та на початку ХХІ століть

є комунікативний підхід, який сприяє формуванню іншомовних мовленнєвих навичок і умінь

шляхом здійснення учнем іншомовної мовленнєвої діяльності. Процес навчання іноземної

мови будується адекватно реальному процесу мовленнєвого спілкування. Досягти високого

рівня комунікативної компетенції в німецькій мові, не знаходячись серед її носіїв, справа

дуже важка.

Однією з найважливіших проблем викладання іноземної мови є навчання усної мови, що

створює умови для розкриття комунікативної функції, яка дозволяє наблизити процес навчання

до умов реального життя, що підвищує мотивацію до вивчення іноземної мови. Залучення дітей

в усну комунікацію може бути успішно здійснено в процесі ігрової діяльності.

Отже, головним завданням учителя є створення на уроці іноземної мови реальних і

уявлених ситуацій спілкування, використовуючи для цього ігрові технології навчання.

І. Гра – шлях до пізнання німецької мови.

1.1.Особливості ігрової технології навчання.

Поняття «гра» у педагогічній літературі трактується досить по різному. За Г.Селевком,

гра – «це вид діяльності в умовах ситуацій, спрямованих на відтворення та засвоєння

суспільного досвіду, в якому складається та вдосконалюється самоуправління поведінкою». Ще

Я.А.Каменський закликав усі школи перетворити на місця ігор. На його думку навчання у будь-

якій школі може стати універсальною грою, яка відповідає вікові кожного учня. Гра розвиває,

виховує, соціалізує, але одна з головних її задач – навчання.

Ігрові технології навчання відрізняються від інших технологій тим, що гра:

улюблена форма діяльності для людини будь-якого віку;

ефективний засіб активізації (легше долаються труднощі, психологічні бар'єри);

мотиваційна за своєю природою (вимагає ініціативності, творчого підходу, уяви,

цілеспрямованості);

дозволяє вирішувати питання передачі знань, умінь, навичок;

багатофункціональна;

колективна, групова форма роботи, в основі якої знаходиться змагання;

має чітко поставлену мету і відповідний педагогічний результат.

Головними завданнями ігрових технологій навчання є розвиток сприйняття, уваги, уяви,

пам'яті, критичного мислення, творчих здібностей.

1.2. Функції ігрових технологій та їх класифікація.

Функції ігрових технологій можна представити схемою (Додаток 1).

Класифікація ігор (Додаток 2).

Гра додає навчальному спілкуванню комунікативну спрямованість, зміцнює мотивацію

вивчення іноземної мови. Це могутній фактор психологічної адаптації дитини в новому

мовному просторі, що може вирішити проблему природного ненасильницького впровадження

іноземної мови у світ дитини.

1.3. Вікові психологічні особливості учнів.

Найважливішою умовою ефективності учбових ігор є точний облік вікових психолого-

педагогічних особливостей дітей що навчаються (Додаток 3).

Молодші школярі через стимулювання ігрової або пізнавальної мотивації з легкістю

засвоюють різноманітні слова, словосполучення, мовні кліше, фрази та навіть мікродіалоги,

вірші та пісні. Раннє шкільне навчання іноземної мови співпадає з періодом інформаційного

вибуху, що створює сприятливі умови для творчої уяви дітей, яка компенсує брак тих чи інших

знань, життєвого досвіду дітей.

В учнів 5-9 класів послаблюється мотивація та пізнавальні інтереси, зацікавленість у

розширенні своїх знань. На цьому етапі необхідно обирати прийоми навчання, які активізують

розумово-мовленнєву діяльність та ініціативу учнів, спонукають їх до спілкування, бо

спілкування з однолітками - невід'ємна частина життя підлітка. Групова діяльність впливає на

особистість підлітка, а рольова гра надає широкі можливості для активізації навчального

процесу. Ефективність навчання тут обумовлена в першу чергу вибухом мотивації,

підвищенням інтересу до предмета, адже рольова гра являє собою відтворення її учасниками

реальної практичної діяльності людей, створює умови реального спілкування.

1.4.Організація ефективної роботи із застосуванням ігрових технологій навчання.

Ігри можна розділити на дві групи. Першу групу складають фонетичні, граматичні,

лексичні, музичні та рухові, орфографічні ігри, які сприяють формуванню мовленнєвих

навичок та вмінь. До другої групи відносять так звані «творчі ігри», мета яких полягає у

подальшому розвитку та вдосконаленні цих навичок та вмінь.

Фонетичні ігри.

Мета використання фонетичних ігор на уроках німецької мови полягає у вдосконаленні

навичок вимови, формуванні навичок фонематичного слуху, артикуляції та навичок

встановлення адекватних звуко – літерних відповідностей. Фонетичні ігри навчають учнів

голосно та чітко читати вірші, вчити їх з метою відтворення у ролях. Існує велика кількість

фонетичних ігор, кожну з яких учитель може змінювати залежно від теми уроку, рівня

підготовки учнів класу та лексичного матеріалу (Додаток 4).

Граматичні ігри.

Граматичні ігри не є винаходом інтенсивної методики. Вони активно використовуються

також в "традиційних" технологіях, адже їх доцільність та методичний потенціал усвідомлені

вже давно. Мовні вправи з ігровою мотивацією завдяки цікавості та емоційній забарвленості

активізують образне мислення дитини. Реалізація двопланового підходу до організації

граматичних ігор (перший план - правила будь-якої, навіть немовної, гри, другий план - її

мовний зміст) вносить елемент розваги, радість, зацікавленість, азарт у певні монотонні

моменти навчальної діяльності і забезпечує можливість аналізу та узагальнення практично

будь-якого граматичного явища у найсприятливішій для дитячого колективу формі.

Використання граматичних ігор сприяє розвитку логіко-аналітичного мислення, що прискорює

процес оволодіння граматичними абстракціями іноземної мови. У таких ігрових вправах

формуються мовні граматичні навички, які позитивно впливають на становлення мовленнєвих

навичок. Для повторення граматичного матеріалу в цікавій формі можна використовувати лото

(Додаток 5).

Граматичні ігри сприяють вживанню учнями мовних зразків з певними граматичними

труднощами, створюють ситуацію для їх вживання, розвивають мовленнєву активність та

самостійність (Додаток 6).

Лексичні ігри.

Лексичні ігри сприяють невимушеному запам’ятовуванню лексичних одиниць,

формують навички вживання іншомовної лексики у непідготовленому спонтанному мовленні.

Лексичні ігри використовуються на підготовчому, передкомунікативному етапі. Лексичні ігри

розширюють ерудицію, вчать працювати зі словником, дають можливість тренувати пам'ять,

заглиблюватися в тонкощі мови, але при цьому не втрачають своєї розважальності (Додаток 7).

Музичні та рухливі ігри.

Важливу роль у навчанні іноземної мови відіграють також музичні ігри. Адже музика

безпосередньо впливає на почуття дитини. Сприйняття музики тісно пов’язано з розумовими

процесами, потребує слухової уваги, спостережливості вміння слухати, порівнювати,

оцінювати. До розряду музичних і рухливих ігор відносять так звані пісні – вправи або пісні-

ігри, які можуть бути граматично чи лексично направленими. З одного боку вони сприяють

активізації емоцій і емоційної пам’яті учнів, а з другої – включають необхідні для навчання

одиниці монологічного та діалогічного мовлення. Для пісень-ігор характерна велика частота

повторення граматичних структур при незначній зміні лексичного складу. Вони є хорошим

матеріалом для введення і закріплення і опорою для подальшої активізації діяльності учнів з

вивченим матеріалом в мовленні. Використання музики і ритміки на уроці підвищує емоційний

тонус учнів, знімає монотонність і фізичну напругу. Приведу декілька прикладів музичних ігор

(Додаток 8 ). Цікавим для учнів є також розучування віршів та пісень в ігровій формі (Додаток

9).

Рольові ігри.

Рольова гра — це спонтанна поведінка школяра, його реакція на репліки інших людей,

які беруть участь у даній ситуації. Рольова гра, яка в основному базується на розв'язанні

конкретної, порушеної на уроці вчителем проблеми, забезпечує оптимальну активізацію

комунікативної діяльності учнів на уроках. Щоб дати відповідь на поставлене запитання,

необхідно реально його усвідомити, звернутися до друзів, знайомих за порадою, що й викликає

потребу в спілкуванні, розвиває логічне мислення, вміння правильно висловлюватися. Приведу

приклад рольової гри (Додаток 10).

Орфографічні та буквені ігри.

Серед великої різноманітності ігор особливе місце, на мій погляд, займають буквені та

орфографічні ігри . Під такими іграми ми розуміємо своєрідні загадки, в яких потрібно

відгадати слово або фразу, написані незвичним способом. Для відгадки необхідно провести

комбінаторні перетворення з буквами — змінити їх послідовність, розміщення відносно одна

одної, порядок читання, додати або вилучити окремі букви . Орфографічні та буквені ігри

спрямовані на тренування в написанні німецьких слів, вивчення німецького алфавіту та

розширення лексичного запасу учнів (Додаток 11).

Але більшість ігор, які використовуються на уроках іноземної мови, є змішаними, тому

що володіння іноземною мовою передбачає володіння всіма видами мовленнєвої діяльності в

комплексі.

ІІ. Дослідно – експериментальна

перевірка впливу ігрових технологій на формування в учнів зацікавленості до уроків

німецької мови, формування мовленнєвих і комунікативних здібностей.

2.1 Стан проблеми в шкільній практиці.

З метою визначення ефективності ігрових технологій навчання на уроках німецької мови

в загальноосвітній школі були використанні наступні методи: психолого–педагогічний

експеримент, анкетування, тести, психологічна методика Філіпсса.

Метод психолого – педагогічного експерименту забезпечує спостереження за змінами

психологічних характеристик дитини в процесі педагогічного впливу на неї і є основним

методом даного дослідження.

Експеримент відбувався поетапно.

І етап – констатуючий експеримент. На даному етапі проводилися бесіди, анкетування,

спостереження за учнями, з метою з’ясування впливу ігрових технологій навчання на формування

пізнавального інтересу до вивчення німецької мови (Додаток 12). Дослідивши результати тесту

шкільної тривожності було з’ясовано, що 48% учнів мають підвищений рівень тривожності.

ІІ етап – формуючий експеримент, здійснювався за допомогою використання

експериментальної моделі уроків німецької мови з використанням ігрових технологій навчання, які

представленні у даній роботі. Уроки розроблені з урахуванням психолого – педагогічних особливостей

програмного матеріалу і проведені згідно робочого навчального плану даної школи.

З метою визначення ефективності уроків німецької мови з використанням ігрових

технологій навчання був проведений контролюючий експеримент, який мав на меті здійснити

фіксацію формуючих впливів після закінчення експерименту (Додаток 13).

Показники контрольної вибірки були використані як еталон для з'ясування формуючого

ефекту, якого було досягнуто при роботі з основною групою.

З діаграм та таблиці ми бачимо, що в процесі формуючого експерименту відбулися

значні зміни. Так активно-позитивне зросло з 15% до 30%. Позитивне відношення змінилося з

32% до 55%. Байдуже – зменшилось з 41% до 6 %, негативне ставлення залишилось на одному

рівні – 9 %, але вкрай негативне –

з 3 % стало дорівнювати 0%. З вище сказаного ми можемо зробити висновок, що впровадження

засад педагогічного менеджменту мало позитивний вплив на формування зацікавленості,

глибокого пізнавального інтересу та потреби в самоосвіті.

Результати формуючого експерименту узагальнені та представлені у таблиці

(Додаток 14).

Результати формуючого експерименту доводять ефективність використання ігрових

технологій навчання на уроках німецької мови у середній загальноосвітній школі.

Висновок психологічної методики та зрізу навчальних досягнень учнів в ході

контролюючого експерименту показали значний формуючий вплив. А саме, ігрові технології

сприяли створенню позитивного емоційного настрою, активізували пізнавальний інтерес,

підвищили мотивацію до вивчення мови, сприяли збільшенню рівня продуктивності пам'яті,

підвищили рівень навчальних досягнень учнів.

Прийоми ігрових технологій мають значний потенціал для збільшення продуктивності

запам’ятовування, розвитку уяви, мовленнєвих компетенцій, креативного мислення, а отже

ефективного формування комунікативних здібностей.

Додаток 1

Додаток 2

Класифікація педагогічних ігор (за Г.К. Селевко)

Функції гри

Розважальна

Комунікативна

Самореалізації

Ігротерапевтична

Діагностична

Коригування

Міжнаціональної комунікації

Соціалізації

За областю діяльності

фізичні інтелектуальні трудові соціальні психологічні

За ігровою методикою

предметні сюжетні рольові ділові імітаційні драматизаційні

Вікові особливості школярів

Віков

ий

період

Новоутво-

рення

даного

періоду

Навчальна

діяльність

Психічні процеси Емоційно-вольова сфера

Сприйняття Увага Мислення Мовлення Пам’ять Уява Характерні

особливості

Самооцін-

ка

Мол

од

ши

й ш

кол

яр

Довільність

(внутріш-

ній план

дій,

рефлексія).

Визначення

цілей,

збагачення

мотивації,

формування

дій,

контролю.

Довільне,

цілеспрямо-

ване,форму-

ється процес

спостережен

ня .

Недостат

ньо

сформова

на

довільна.

Формуєть

ся

понятійне

науково-

теоретичн

е.

Свідоме

вживання

різних форм

слова,

оволодіння

письмом,

збагачення

внутрішньог

о мовлення.

Збільшення

обсягу

смислової,

словесно-

логічної.

Бурхлива,

яскрава, с

характерними

рисами

некерованості.

Імпульсив-

ність

поведінки,

примхливість,

упертість.

Конкрет-на,

ситуа-тивна,

в основному

визнача-ється

оцінкою

вчителя.

Основним джерелом емоцій є

навчальна та ігрова

діяльність.

Криза молодшого школяра. Симптоми: втрата безпосередності поведінки, манірність поведінки, симптом «гіркої цукерки» (дитині погано, але вона

намагається це приховати), не може стримувати свої почуття, не вміє керувати ними. Період зародження соціального «Я» дитини.

Під

літ

ок

Становлен-

ня самосві-

домості

характери-

зується

відчуттям

дорослості.

Змістовні і

організаційні

зміни, пере-

хід від

імперичних

узагальнень

до

теоретичних

понять,

удосконален

ня способів

їх здобуття,

якісна зміна

мотивації

навчальної

діяльності.

Детальність,

удосконален

ня

чутливості

відчуттів,

планомірніст

ь,

послідовніст

ь.

Зростає

обсяг, її

концентр

ація та

стійкість,

формуєть

ся

наполегл

ивість.

Початок

розвитку

теоретичн

ого,

рефлекси

вного

мислення,

продукую

ться

гіпотетич

но-

дедуктив

ні

судження

.

Удосконален

ня мовлення

як засобу

спілкування,

оволодіння

засобами

виразності

мови,

ускладнюєть

ся граматчна

і

синтаксична

форми

мовлення.

Мова –

форма

існування

самосвідомос

ті

особистості.

Зростає обсяг

пам’яті,

логічне

осмислення,

організована,

регульована

керована.

Формується

смислова,

логічна

пам'ять.

Застосовуют

ься прийоми

опосередкова

ного

запам’ятову-

вання.

Формуються

імажинативні

дії (побудова

образів ще не

сприйманих

суб’єктом

предметів, си-

туацій , кон-

струкцій).

Важлива

форма уяви –

мрія.

Різкий

перехід від

надмірної

рухливості до

спокою, від

піднесення до

байдужості.

Розвиваються

наполягли-

вість,

цілеспрямова

ність, вміння

долати

перешкоди і

труднощі.

Самооцінка

ефективності

різних видів

власної

діяльності та

стосунків з

дорослими і

однолітками.

Механізмом

виступає

рефлексія.

Підліткова криза. Симптоми: зниження продуктивності навчальної діяльності, негативізм. Ю

ніс

ть

Самовизна

чення

(вибір

професії,

соціальне

та

особистісне

«Я»).

Навчально-

професійна

діяльність.

Формування

теоретичного

мислення і

уміння

орієнтуватис

я у різних

його формах.

Розвиток

рефлексії.

Усвідомлене

й критичне

мислення до

себе

Готовність

до трудової

діяльності.

Довільне,

планомірне

спостережен

ня за

об’єктами у

пізнавальних

і практичних

цілях. Має

складну

інтелектуаль

ну основу.

Зростає

обсяг

уваги, ін-

тенсивніс

ть,

вибіркові

сть та

залежніст

ь від

спря-

мованості

інтересів.

Перехід

вищих

рівнів

абстрактн

ого та

узагальн

юючого

мислення.

Виражена

схильніст

ь до

теоретизу

вання,

творення

абстрактн

их теорій,

захоплен

ня

філософс

ькими

міркуван

нями.

Формува

ння

індивідуа

льного

стиля

розумової

діяльност

і.

Ускладнюєть

ся зміст і

структура,

розширюєтьс

я активний і

пасивний

словник,

удосконалю

ються мовні

засоби, точно

формулюють

ся думки

абстрактного

характеру,

користування

мовленням,

як засобом

спілкування.

Зростання та

зміцнення

довільності

пам’яті,

окреслюється

спеціалізація

пам’яті,

удосконалю

ються

способи

запам’ятовув

ання.

Досконалішою

стає

продуктивна

уява,

розвивається

творча уява,

уява

відображається

у

різноманітних

видах творчої

діяльності.

Мрії стають

конкретними і

дієвими.

Зростає

рівень

свідомого

самоконтрол

ю. Емоційне

самопочуття

вирівнюється,

гостро

проявляються

окремі

властивості

характеру

(акцентуації).

Висока

самооцінка,

безконфліктн

а, стійка.

Юність – період стабілізації особистості, формування системи стійких поглядів на світ та своє місце в ньому, особистісного та професійного

самовизначення.

Додаток 4

Фонетичні ігри

1. Гра «Чую – не чую».

Вчитель називає або записує певний звук (букву) та називає слова. Залежно від того,

чи є у слові цей звук чи буква, учні піднімають зелений або червоний кружечок

світлофора.

2. Гра «Будь уважним!»

Учням пропонується набір 10 – 20 слів. Вчитель зачитує слова у вільній

послідовності. Учні повинні поставити біля кожного слова той номер, під яким воно

було вимовлене вчителем.

3. Гра «Назви слово».

Вчитель кидає учням по черзі м’яч (повітряну кульку), називаючи певний звук.

Учень, який спіймав м’яч, повертає його та називає з ним слово.

4. Гра «Який звук я задумала?»

Вчитель називає ланцюжок слів, в яких зустрічається один і той самий звук.

Учні повинні його відгадати.

5. Гра «Незвичний телефон».

На дошці, на прикріпленому плакаті - великий телефон. На його диску замість цифр -

знаки різних звуків. Завдання учасників гри: "набрати" за певний час як можна

більше слів з цими звуками та вимовити їх.

6. Гра «Правда – неправда».

Вчитель називає звуки, показуючи транскрипційні знаки і іноді "допускає" помилки.

Учні повинні помітити помилку, плескаючи у долоні та виправити її. У цій грі можна

використовувати світлофор.

7. Гра «Хто перший?».

Вчитель вимовляє повільно слово. Учні повинні порахувати кількість букв та звуків.

Перемагає та команда, яка швидше порахує.

Додаток 5

1. «Цифрове лото» (сприяє повторенню та засвоєнню числівників).

а) Лото складається з карток та фішок. Фішок повинно бути стільки , скільки чисел

на картках. Кожен учень повинен мати по одній картці. Кожен учень має картку. Вчитель

або ведучий - фішки з цифрами. Ведучий називає цифру на іноземній мові. Якщо учень має

на картці названу цифру, він закриває її чистим листком паперу. Виграє той, хто першим

правильно закриє всі цифри.

б )Ведучий показує фішку з цифрою. Якщо граючий має таку цифру на картці(цифри

можна також написати прописом), він називає її на іноземній мові та одержує фішку, якщо

назвав її правильно.

2. «Лічильне лото» (сприяє засвоєнню рахування німецькою мовою).

На фішках написані числа, котрі складаються і віднімаються, на картках - результати

додавання та віднімання. Ведучий, показуючи учням фішку, називає числа, які додаються

або віднімаються. Граючі повинні знайти на своїй картці число, яке є результатом

зазначеної арифметичної дії, та назвати його іноземною мовою. Якщо учень назвав її

правильно, він одержує фішку. Виграє той, хто першим закриє всі числа, які є на його

картці. Лічильне лото, як і цифрове, можна скласти для будь-якого класу.

3. «Дієслівне лото» На картках-дієслова іноземною мовою, на фішках – українською або навпаки. Вчитель

називає дієслово українською. Учень повинен знайти його на картці, правильно прочитати

його іноземною мовою та назвати його основні значення (можна запропонувати скласти

речення). Подібне лото можна використовувати для закріплення будь – якого лексичного та

граматичного матеріалу.

Додаток 6

Граматичні ігри

1. Гра «Побудуй речення».

Учасники гри утворюють дві групи, кожна з яких стає перед дошкою. Перший

граючий кожної групи одержує кусок крейди. За знаком того, хто веде гру, обидва

одночасно підходять до дошки, і кожний пише на дошці слово, а потім передає крейду

другому учаснику гри в своїй групі. Група, яка перша напише повне правильне речення,

стає переможцем.

2. Гра «Абра – кадабра».

У грі можуть приймати участь як команди, так и кожен учень окремо. На картках

написані речення, в яких слова переставлені місцями. Учні повинні поставити слова у

правильній послідовності та скласти речення.

3. Гра «Infinitiv und Präteritum»(сприяє вдосконаленню навичок вживання Präteritum).

Для гри готуються пари граматичних карток(Infinitiv – Präteritum).

essen fernsehen schreiben laufen

lief ass gehen schrieb

kommen ging sah fern kam

Учні діляться на групи. Перед початком гри учні мають змогу подивитися на

розташування карток та запам’ятати. Після цього картки перевертаються. Кожна

команда по черзі відкриває пару карток. Виграє той, хто збере більше парних карток.

4. Гра «Was hast du gestern gemacht?» (сприяє вдосконаленню навичок вживання Perfekt).

На столі лежать перевернуті картки.

Diktat schreiben

fernsehen

das Zimmer in

Ordnung bringen

Sport treiben

Musik hören

ins Kino gehen

deutsche Wörter

lernen

das Buch lesen

zur Oma fahren

spazierengehen

tanzen

Deutsch lernen

basteln

mit den Freunden

spielen

Brief schreiben

Hausaufgaben machen

Вчитель починає та запитує першого учасника «Was hast du gestern gemacht?». Учень

бере картку та будує речення у Perfekt (z.B. Ich habe das Buch gelesen). Гра

продовжується ланцюжком.

5. Гра «Запитання та відповіді».

Готуються пари карток( запитання – відповідь). Кожен учень отримує картку. Учні

рухаються по класу та знаходять свою пару.

Додаток 7

Лексичні ігри.

1. Гра «Світлофор».

У кожного учня на парті знаходиться комплект карток( зелений та червоний

кружечок). Вчитель називає предмет та показує зображення. Якщо слово відповідає

малюнку учні піднімають зелену картку та говорять „Ja, richtig―, якщо ні – червону та

говорять „Nein, falsch―. Гра дає змогу залучити до роботи на уроці усіх учнів класу та

проконтролювати рівень володіння навчальним матеріалом.

2. Гра «Допоможи Буратіно».

Вчитель: - Сьогодні до нас у гості завітав Буратіно. Він потребує нашої допомоги.

Настав час Буратіно йти до школи. Але він і гадки не має, що потрібно для навчання.

Давайте йому допоможемо.

Вчитель показує малюнки, а учні за допомогою зеленої та червоної картки

світлофора показують Буратіно, що він повинен покласти у свій портфель. Тематику

гри можна змінювати залежно від теми уроку та навчального матеріалу.

3. Гра «Сніговий клубочок».

Учні сідають по принципу "круглого стола", у центрі якого - картки з лексикою,

яка вивчається. Один з учнів бере картку, показує її та вживає дане слово або вираз у

реченні. Другий учень бере іншу картку та придумує нове речення, яке логічно

пов’язане з попереднім тощо. Отак, складається колективна розповідь, яка потім

одержує назву.Принцип цієї гри можна використовувати для опису малюнка,

переказу теми або тексту і т.д., при контролі аудіювання.

4. Гра «Поєдинок»( активізація та закріплення лексики по темі).

В "дуелі" приймають участь 2 учні і секундант. "Секундант" дає тему. Жереб

визначає, хто буде починати поєдинок. Перший учасник починає фразу, другий

продовжує її та дає слідуючу інформацію, яку продовжує перший і т.д. до тих пір,

поки вся інформація не буде вичерпана. Перемагає той, за ким залишилося останнє

слово. Його партнер вважається вбитим. "Секундант" стежить за тим, щоб

дотримувалася логіка розповіді, не було довгих пауз. Кожне порушення дорівнює

одному пораненню. Третє поранення - смертельне. Гру можна побудувати не на

фразах, а на лексиці або граматичному матеріалі, які вивчаються.

5. Гра «Добрий день, мій друже!»

Учні сидять на стільцях у колі. Для Ані немає вільного стільця. Вона підходить

до одного з сидячих, дає йому руку іноземною мовою говорить: "Добрий день, мій

друже". Той, з ким вона вітається, іде разом з нею і вітається з іншими дітьми в колі.

Вони також встають. Потім Аня впускає будь-який "шумливий" предмет /низку

ключів/, і всі намагаються зайняти вільний стілець. Хто залишається, продовжує гру,

використовуючи іншу форму вітання іноземною мовою.

6. Гра «Чотири стихії».

Граючі сідають в коло. Один з них кидає другому м’яча або хустку, зав’язану

вузлом, і називає при цьому одну з стихій: повітря, воду, землю або вогонь. Учасник

гри, до якого він звертається, повинен відразу назвати живу істоту, яка живе в

названій стихії. Наприклад, якщо було названо повітря, то птаха, якщо вода - рибу,

якщо земля - тварину. Якщо було названо вогонь, то всі граючі швидко міняють свої

місця або всі встають, високо піднімають руки, два рази обертаються і знову сідають

на свої місця.

Якщо на рахунок 1,2,3 хтось не зможе відповісти, той дає фант.

Перед грою рекомендується повторити знайомі назви птахів, риб, тварин і звірів.

7. Гра «Квітка – семицвітка».

Клас ділиться на три команди. Школярі один за другим називають колір

пелюстків. Якщо учень помилився, всі пелюстки повертаються на місце і гра

починається спочатку. Суддя фіксує кількість помилок.

8. Лексична гра «П’ять слів».

Один учасник з першої команди рахує до п'яти, представник другої команди

повинен назвати п'ять слів з певної теми. Учасники, які не справились із завданням,

вибувають із гри.

9. Гра «Більше слів».

Кожнакоманда повинна назвати якомога більше слів на задану їй букву. Виграє

команда, яка назве більшу кількість слів.

10. Гра «Сюрприз».

Перед учнями стоїть закрита чорна скринька з двома отворами з боків для рук і з

невідомим предметом всередині. Один з учнів має змогу торкатися предмета. Інші

учні за допомогою запитань повинні відгадати схований предмет. Ця ігрова

технологія є ефективною при вивченні прикметників.

11. Гра «Запам’ятай слова».

На дошці закріплений плакат з тематичними малюнками. Учні повинні за

короткий час запам’ятати слова та назвати чи записати їх. Гра може бути також

командною.

12. Гра «Запам’ятай слова».

На столі лежать предмети. Учень за короткий час повинен запам’ятати їх. Вчитель

прибирає один предмет та запитує Was fehlt hier?. Учень повинен назвати відсутній

предмет.

Додаток 8

Музичні та рухливі ігри.

1. Гра «Відгадай пісню».

Один із граючих виходить, решта граючих задумують знайому пісню, яку треба

відгадати. Кожний по черзі бере собі будь – яке слово. Входить учасник гри і

звертається до всіх граючих по черзі з яким-небудь запитанням. Перший повинен у

своїй відповіді вміло використати своє слово. Потім запитують другого граючого,

він повинен уміло використати своє слово тощо. Той, хто ставить питання, повинен

поступово по одержаних відповідях здогадатися, яку пісню задумано.

2. Гра «Відгадай та заспівай».

Учні діляться на 2 команди. Для кожної команди по черзі лунає пісня, яку вони

повинні відгадати та заспівати.

3. Лунає музика. Діти виконують команди вчителя (z.B. Hände nach oben! Hände nach

unten!). Вчитель припиняє команди. Діти повинні виконати ті ж рухи у тій же

послідовності.

Додаток 9

Ігрові прийоми роботи з піснями та віршами.

1. Вчитель записує текст на великому аркуші паперу, замінюючи деякі слова

малюнками. Учні відтворюють текст.

2. Вчитель розрізає текст на окремі рядки та роздає їх учням. Під час

прослуховування пісні кожен повинен вчасно заспівати свій рядок.

3. Вчитель пропонує учням картки з малюнками за змістом пісні чи вірша. Учні

підбирають до кожного малюнка відповідне речення.

1) kommt ein Mädchen allein auf die Brücke von Stein.

2) es führt über der Main eine Brücke von Stein.

3) und der König in Person steigt herab von seinem Thron

4) kommt ein Fuhrmann daher, hat geladen gar schwer, seine Rösser sind drei.

5) wir fassen die Händ, und wir tanzen ohn End.

6) und ein Bursch ohne Schuh Und in Lumpen dazu

Малюнки:

a) міст через річку

b)чоловік та три коня

c)хлопчик босоніж

d)дівчинка у спідниці

e)король на троні

f) танцюючі люди

Учні записують свої відповіді в таблицю.

4. Учні отримують картки з реченнями українською мовою та шукають німецький

еквівалент.

5. Учні повторюють текст пісні чи вірша за вчителем або диктором. Текст записаний

на дошці. Вчитель поступово витирає останнє слово кожного рядка або цілий рядок,

після чого учні повинні хором повторити текст. В кінці зникає весь текст.

«Guten Morgen» ruft die Sonne

«Guten Morgen» ruft der Wind

«Guten Morgen» ruft der Vogel

«Guten Morgen» ruft das Kind.

6. Учні отримують ролі персонажів пісні. Лунає пісня, учні інсценують її.

Додаток 10

Зразок рольової гри.

Ситуація: У літаку.

Робота в групах. Учні діляться на 4 групи за порами року.

1) - Habt ihr schon Hunger? (повторення лексики, учні повторюють за вчителем слова, які

проектуються на екран за допомогою мультімедіапроектора).

essen der Reis das Stück (ein Stück…)

trinken die Kartoffeln die Portion (eine Portion…)

der Saft das Fleisch das Hähnchen

die Milch die Butter das Würstchen

die Torte das Brot das Brötchen

die Schokolade der Fisch der Hamburger

der Kuchen die Soße die Pizza

der Tee die Flasche (eine Flasche…) der Salat

der Kaffee das Glas (ein Glas…) Ich habe hunger.

die Suppe die Dose (eine Dose…) Ich habe Durst.

die Nudeln die Tasse (eine Tasse…) Guten Appetit!

2) Аудіювання діалогу (аудіозапис).

Stewardess: Hier ist das Mittagessen. Hier sind belegte Brote mit Käse, Wurst,

Schinken. Hier sind gekochte Eier, Kartoffeln, Gurken, Tomaten. Hier

sind Getränke: Cola, Fanta, Sprite, Mineralwasser, Tee… Was

möchten Sie?

Gerd: Ich möchte ein belegtes Brot mit Fisch, ein gekochtes Ei, eine Gurke und

eine Cola.

Stewardess: Bitte schön!

Gerd: Danke schön!

2) Учні складають діалоги у групах.

Додаток 11

Орфографічні та буквені ігри.

1. Гра «Літери розсипалися».

У грі можуть приймати участь як команди, так и кожен учень окремо. На картках

написані слова, в яких букви переставлені місцями. Учні повинні поставити букви таким

чином, щоб отримати слово.

Ставлення школярів до вивчення німецької мови

15%

32%41%

9% 3%

Активно-позитивне

Позитивне

Байдуже

Негативне

Вкрай негативне

2. «Ребус».

3. Гра «Поле чудес».

Ведучий загадує слово , учні або команди по черзі називають букви. Перемагає

той, хто перший відгадає слово.

4. Гра «Встав букву».

Для кожної команди на дошці записані слова, в кожному з яких є одна пропущена

буква. Учні по черзі виходять до дошки, вставляють пропущену букву та зачитують

слово з перекладом.

5. Гра «Склади слово»

Вчитель пропонує учням набір карток з буквами, які вони повинні розкласти в

алфавітному порядку, після чого вони отримають слово.

Наприклад: o, t, r, d – dort

6. Вчитель пропонує учням набір карток з буквами та малюнки. Учні повинні скласти

слова, назви зображених предметів.

7. Вчитель пропонує з розкиданих складів скласти слово.

8. Учні повинні підібрати буквосполучення та отримати слова.

Наприклад: ? ulе ? ultaschе ? littschuh

9. У мішку Діда Мороза знаходяться картонні букви. Учні по черзі витягують літеру та

замовляють подарунок, назва якого починається на цю букву.

10. Вчитель малює елемент букви. Учні повинні домалювати букву та скласти слово.

11. Вчитель у повітрі «пише» слова. Учні повинні записати ці слова.

12. Гра «Mobiltelephon»

Команди повинні назвати зашифровані слова за допомогою мобільного телефону.

1

ABC

2

DEF

3

GHI

4

JKL

5

MNO

6

PQR

7

STUV

8

WXYZ

9

ÖÄÜß

Наприклад: Знайдіть назву зимового свята.

8 2 3 3 5 1 1 3 7 2 5

(Weihnachten)

Додаток 12

Результати аналізу методик.

вкрай негативне відношення до вивчення

німецької мови - 3% учнів,

Ставлення школярів до вивчення німецької мови

30%

55%

6%9% 0%

Активно-позитивне

Позитивне

Байдуже

Негативне

Вкрай негативне

негативне 9%

байдуже 41%

позитивне 32%

активно-позитивне 15%

Додаток 13

Результати повторного оцінювання школярів.

Дані про ставлення учнів до навчання після проведеної системи заходів.

активне пізнання 30%

позитивне 55%

байдуже 6%

негативне 9%

вкрай негативне 0%

Кругова діаграма .

Додаток 14

Порівняння результатів, одержаних під час експерименту.

Ставлення учнів до

навчання

Експеримент

Констатуючий Діагностуючий

Активно-позитивне. 15% 30%

Позитивне 32% 55%

Байдуже 41% 6%

Негативне 9% 9%

Вкрай негативне 3% 0%

0%

10%

20%

30%

40%

50%

60%

Акти

вно-

пози

тивн

ий

Пози

тивн

е

Байд

уже

Нега

тивн

е

Вкра

й

нега

тивн

е

Порівняльна діаграма результатів

експерименту

Констатуючий

Діагностуючий

Урок німецької мови у 2 класі

Тема: Die Schulsachen.

Мета:

- активізувати вживання вивченого лексичного та граматичного матеріалу в усному

мовленні;

- вчити називати предмети (Das ist…);

- розвивати навички усного мовлення та аудіювання;

- тренувати увагу та пам'ять;

- розвивати інтерес до вивчення німецької мови.

Обладнання: картки, тематичні малюнки, зорові опори для роботи з граматичними

структурами; набір з 5 карток для кожного учня(світлофор, настрій), лялька Буратіно.

Тип уроку: комбінований, підсумковий за темою.

Перебіг уроку:

1. Організаційний момент та початок уроку.

1. 1 Привітання.

Вчитель: Es klingelt. Es ist Zeit, unsere Deutschstunde zu beginnen. Guten Tag, liebe Kinder!

Учні вітаються віршем.

Guten Tag, Guten Tag sagen alle Kinder:

Große Kinder, kleine Kinder,

Dicke Kinder, dünne Kinder.

Guten Tag, Guten Tag

sagen alle Kinder!

1.2 Емоційна готовність до уроку.

Вчитель: Wie geht es heute?

(Зображення настрою за допомогою

кольорових малюнків: хмаринки, сонечка з хмаринкою чи сонечка).

Складання міні – діалогів у парах.

Вчитель: Ihr habt heute gute Laune. Ich glaube, dass wir unsere Stunde beginnen können. Wir haben

heute viel zu tun. Unsere Stunde beginnen wir

mit der Mundgymnastik.

1.3 Повідомлення теми та цілепокладання.

Вчитель: Кожен з вас сьогодні буде

маленьким сонечком. Ви будете яскраво

світити та зігрівати нашу землю. А в кінці

уроку на нашій галявинці (на дошці)

з'являться чудові квіти.

Після кожної вправи на дошці з'являється

квітка.

2. Основна частина.

2.1 Повторити граматичну структуру Das ist eine (ein)…( використовується зорова опора).

Фронтальна робота з класом.

Діти відповідають на запитання Was ist das? (тематичні малюнки).

2.2 Гра «Відгадай слово».

Повторити правила утворення запитань.

Ist das eine(ein)…? – Ja, das ist eine(ein)… .

Nein, das ist keine(kein)… .

Один з учнів загадує слово та ховає малюнок з зображенням цього предмета. Учні класу

повинні відгадати слово.

2.3 Гра «Світлофор». Вправа на увагу.

Вчитель називає предмет та показує зображення. Якщо слово відповідає малюнку учні

піднімають зелену картку та говорять „Ja, richtig―, якщо ні – червону та говорять „Nein,falsch―.

2.4 Фізкультхвилинка.

Вчитель: Machen wir eine Pause.

Wir sind ein wenig müde. Steht auf!

(Учні повторюють жести та міміку

вчителя)

– Lustig – traurig, groß – klein, dick

– dünn, gut – böse.

– Ich gebe Kommanden(Учні

виконують команди).

Jonglieren, musizieren, springen,

turnen, tanzen, malen, marschieren, dirigieren.

– Atmet ein! (Вдихнули!) Atmet aus! ( Видихнули!) Setzt euch!

2.5 Гра «Допоможи Буратіно».

Вчитель: Сьогодні до нас у гості завітав Буратіно. Він потребує нашої допомоги. Настав час

Буратіно йти до школи. Але він і гадки не має, що потрібно для навчання. Давайте йому

допоможемо.

Вчитель показує малюнки, а учні за допомогою зеленої та червоної картки світлофора

показують Буратіно, що він повинен покласти у свій портфель.

2.6 Вправа на розвиток пам’яті. На дошці закриті 10 малюнків. Вчитель відкриває на 15 секунд.

Учні повинні запам’ятати предмети та назвати їх.

3. Заключна частина.

3.1 Оцінювання та самооцінювання.

Кожен учень оцінює свою роботу на уроці за допомогою малюнків (сонечко, сонечко з

хмаринкою або хмаринка).

3.2 Рефлексія.

Вчитель підводить підсумок уроку та показує чудову галявинку, на якій розквітло багато

квіточок!

3.3 Закінчення уроку.

Вчитель: Unsere Deutschstunde ist zu Ende. Es klingelt.

Учні:

Es klingelt. Es klingelt. Die Stunde ist aus.

Wir nehmen die Bücher und gehen hinaus.

Die Stunde ist aus. Wir gehen hinaus.

Wir gehen, gehen, gehen. Frau Olena,

Auf Wiedersehen!

Вчитель: Auf Wiedersehen! Alles Gute!