Аудит Навчальна програма для студентів економічних спеціальностей усіх форм навчання 7.050.106 7.050.104 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ Розвиток України на сучасному етапі характеризується становленням ринкової економіки, її інтеграції у систему міжнародних економічних відносин, виникненням акціонерних компаній, товариств, різних фондів. До розвитку економіки залучаються зовнішні та внутрішні інвестиції, кредити, проводяться емісії цінних паперів, йде роздержавлення власності та приватизація майна. Учасники цих процесів потребують достовірної і неупередженої інформації про фінансово-майновий стан, перспективи розвитку та фінансову стабільність суб’єктів господарювання, нарахування дивідендів. Подання достовірної та неупередженої інформації зацікавленим особам забезпечується через аудиторський висновок, про що свідчить віковий досвід зарубіжних країн, а також робота вітчизняних аудиторів. Процес аудиту – це процес пізнання істини, який полягає в ретельному вивченні здійснених операцій і являє собою дослідження фактів минулого. Аудит – це вид діяльності, спрямований на збір і оцінку фактів стосовно функціонування і положення економічного суб’єкта, здійснюється компетентними незалежними особами. Він спрямований на зниження до прийнятого рівня інформаційного ризику. Разом з тим аудит забезпечує не тільки перевірку фінансових показників, але й розробку рекомендацій по завищенню ефективності господарської діяльності суб’єкта. Кваліфікований аудитор повинен пам’ятати, що істина одна, а викривлень її безліч. Він повинен розуміти і вміти побачити викривлені тенденції, закладені в обліковій політиці підприємства, і, зрозумівши їх,
296
Embed
Аудит - uCozТЕМА 1 ТЕМА 1 ТЕМА 1 ТЕМА 1 ii ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ РОЗДІЛ 1 – ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АУДИТУ
This document is posted to help you gain knowledge. Please leave a comment to let me know what you think about it! Share it to your friends and learn new things together.
Transcript
Аудит
Навчальна програма для студентів економічних спеціальностей усіх форм навчання
7.050.106 7.050.104
1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ
Розвиток України на сучасному етапі характеризується становленням
ринкової економіки, її інтеграції у систему міжнародних економічних
відносин, виникненням акціонерних компаній, товариств, різних фондів. До
розвитку економіки залучаються зовнішні та внутрішні інвестиції, кредити,
проводяться емісії цінних паперів, йде роздержавлення власності та
приватизація майна.
Учасники цих процесів потребують достовірної і неупередженої
інформації про фінансово-майновий стан, перспективи розвитку та фінансову
Мета дисципліни – формування системи теоретичних знань щодо
проведення незалежної аудиторської перевірки фінансової звітності та інших
видів аудиторських послуг.
Основне завдання курсу – сформувати у студентів поняття і принцип
аудиторської діяльності, уявлення про склад аудиту, етапи його розвитку,
нормативно-законодавчу базу і особливості розвитку в Україні.
У процесі вивчення дисципліни студенти повинні мати практичні
навички з планування аудиту і підготовки аудиторських перевірок, складання
аудиторської програми, одержання, систематизації і узагальнення
аудиторських доказів, складання робочих документів, звітів і висновків.
У завдання курсу входить розгляд особливостей аудиту, різних
напрямків облікової роботи і специфіки перевірок підприємств різних форм
власності і сфер діяльності, враховуючи банки, біржі, брокерські організації,
промислові підприємства акціонерної та інших форм власності, малих і
сумісних підприємств, інвестиційних фондів, страхових компаній, тощо.
4. . ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН 4.1. РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ ЗА ТЕМАМИ
Розподіл за семестрами та видами занять Найменування тем Всього Лекції Практичні Семінари СРС
Розділ 1 Теоретичні основи аудиту Тема 1 Становлення, розвиток і організація аудиту Тема 2 Аудит як форма контролю, його об’єкти та методи
10 2 8
Тема 3 Вибіркове дослідження в аудиті, процедури виявлення обману і помилок Тема 4 Аудиторський ризик і оцінювання системи внутрішнього контролю і аудиту. Тема 5 Аудиторські докази
19 2 2 15
Тема 6 Планування, стадії і процедури аудиту. Аудиторське дос’є Тема 7 Аудиторський звіт і висновок
28 2 4 22
Розділ 2 Методика проведення аудиторської перевірки Тема 8 Аудит активів, пасивів та фінансової звітності Тема 9 Консультаційні послуги аудиторських фірм
24 2 2 20
Разом 81 8 8 65
4.2. ЛЕКЦІЇ
Розділ 1 – Теоретичні основи аудиту
Тема №1 Становлення, розвиток і організація аудиту
Лекція 1 Становлення, розвиток і організація аудиту
Сутність аудиту і історичні аспекти його розвитку.
Сучасний стан аудиту в Україні і його перспективи. Закон України «Про
аудиторську діяльність». Аудиторська палата України і її функції. Союз
аудиторів України (САУ)
Професійна етика аудиторів, їх права та обов'язки.
Тема №2 Аудит як форма контролю, його об’єкти та методи
Лекція 2. Предмет, метод, задачі аудиту
Задачі, принципи й основні функції аудиту. Види аудиту. Відмінність
внутрішнього і зовнішнього аудиту. Предмет аудиту, його об'єкти. Метод і
методичні прийоми аудиту.
Основна література 4 [стор.5-31], 3 [стор. 17-21,33-45],
Додаткова література 1,3,9 [11-38]
СРС
Організаційна форма аудиторської діяльності і структура аудиторської
фірми
Національні нормативи аудиту
Відмінність аудиту і ревізії.
Тема №3 Вибіркове дослідження в аудиті, процедури виявлення обману
і помилок.
Лекція 3 Вибіркове дослідження в аудиті
Необхідність вибіркового дослідження в аудиті та передумови його
застосування. Методи отримання вибірки й оцінки результатів та їх
взаємозв'язок. Суть імовірнісного і не імовірнісного відбору.. Етапи
вибіркового дослідження.
Лекція 4 Процедури виявлення помилок, обману, відхилень
Процедури виявлення обману й помилок, їх різновид і причини
виникнення. Наслідки помилок й обману, та шляхи їх виявлення.. Технологія
визначення істотності помилки.
Тема №4 Аудиторський ризик і оцінювання системи внутрішнього
контролю і аудиту.
Лекція 5 Аудиторський ризик
Суть аудиторського ризику. Поняття власного ризику. Поняття ризику
контролю. Поняття ризику невиявлення. Методика визначення величини
аудиторського ризику.
Лекція 6 Вивчення внутрішнього контролю на підприємстві та його
оцінка
Суть внутрішнього контролю. Завдання внутрішнього контролю.
Суб’єкти. Внутрішній аудит. Мета вивчення системи внутрішнього
контролю. Методи вивчення системи внутрішнього контролю. Оцінка
системи внутрішнього контролю
Тема №5 Аудиторські докази
Лекція 7 Структура, сутність і класифікація аудиторських доказів
Аудиторська істина, її пізнання в аудиті. Сутність аудиторських доказів.
Структура аудиторських доказів та основні вимоги до них. Класифікація
аудиторських доказів та вимоги до них.
Лекція 8 Джерела одержання аудиторських доказів
Методи й джерела одержання аудиторських доказів. Фактори, що
впливають на достовірність доказів.
Основна література 4 [стор. 62-69, 71-72,79-94, 98-104, 102-112], 1
“ОСНОВИ АУДИТУ” для студентів економічних спеціальностей
усіх форм навчання
До друку прим Затверджено на засіданні
Проректор з навчальної роботи Вченої Ради ДДМА 30.05.2002р.
_______________А.М.Фесенко Протокол № 9
КРАМАТОРСЬК 2003
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНБАСЬКА ДЕРЖАВНА МАШИНОБУДІВНА АКАДЕМІЯ
Л.О.Кадуріна
НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК
з дисципліни
“ОСНОВИ АУДИТУ” для студентів економічних спеціальностей
усіх форм навчання
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
як навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей
(Лист про надання грифу № 14/18.2-13 від 02.01.2003р.)
КРАМАТОРСЬК 2003
ББК
УДК 657.6
К-55
Рецензент Раровська Ванда Вікторовна – к.е.н., доцент, зав.кафедри “Економіка підприємства” (Краматорський економігуманітарний інститут); Вишневський Валентин Павлович – д.е.н., ст..н.с., зав.сектору проблем Фінансово-бюджетної політики ІЕП НАН України Акімова Олена Володимирівна – к.е.н., доцент, зав.кафедри “Облік і аудит”(Донбаська державна машинобудівна академія)
Гриф надано Міністерством освіти і науки України Лист про надання грифу № 14/18.2-13 від 02.01.2003р.
Кадуріна Л.О. К-55 Основи аудиту: Навчальний посіб.-Краматорськ, ДДМА, 2003.-195с ISBN 556-7467-02-5 Навчальний посібник відповідає структурі і змісту програми і курсу “Основи аудиту” для студентів, що навчаються за спеціальностями “Фінанси”, “Облік і аудит” Навчальний матеріал систематизовано у вигляді окремих частин які висвітлюють питання аудиторської діяльності. Розраховано на студентів вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, слухачів системи закладів післядипломної освіти, аспірантів, а також бухгалтерів-практиків, працівників податкових органів і аудиторів.
Тема № 1. СТАНОВЛЕННЯ, РОЗВИТОК І ОРГАНІЗАЦІЯ АУДИТУ........8 1.1 Сутність аудиту і історичні аспекти його розвитку................................. 8 1.2 Сучасний стан аудиту в Україні і перспективи його розвитку..............15 1.3 Закон України “Про аудиторську діяльність”.........................................19 1.4 Аудиторська палата України та її функції...............................................22 1.5 Союз аудиторів України............................................................................30 1.6 Професійна етика аудиторів, їх права й обов’язки.................................32 1.7 Аудитор і аудиторські фірми....................................................................34 Тема № 2 АУДИТ ЯК ФОРМА КОНТРОЛЮ, ЙОГО ОБ’ЄКТИ І МЕТОДИ........................................................................................................40 2.1 Задачі, принципи й основні функції аудиту............................................40 2.2 Види аудиту. Відмінність внутрішнього і зовнішнього аудиту............42 2.3 Предмет аудиту, його об’єкти..................................................................52 2.4 Метод і методичні прийоми аудиту.........................................................58 2.5.Відмінність аудиту і ревізії.......................................................................60 Тема № 3 ПРОЦЕДУРИ ВИЯВЛЕННЯ ОБМАНУ І ПОМИЛОК..............65 3.1 Процедури виявлення помилок і обману, їх різновиди і причини виникнення.......................................................................................................64 3.2 Відхилення в обліку, їх наслідки..............................................................71 3.3 Технологія визначення істотності помилки............................................72 Тема № 4 ВИБІРКОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ В АУДИТІ.................................74 4.1 Необхідність вибіркового дослідження в аудиті та передумови його застосування............................................................................................74 4.2 Статистичні і нестатистичні вибірки. Етапи вибіркового дослідження.....................................................................................................76 Тема № 5 АУДИТОРСЬКИЙ РИЗИК...........................................................81 5.1 Суть аудиторського ризику......................................................................81 5.2 Поняття власного ризику..........................................................................88 5.3 Поняття ризику контролю.........................................................................89 5.4 Поняття ризику не виявлення...................................................................95 5.5 Методика визначення величини аудиторського ризику.......................97 Тема № 6 АУДИТОРСЬКІ ДОКАЗИ...........................................................101 6.1 Сутність аудиторських доказів..............................................................101 6.2 Структура аудиторських доказів та основні вимоги до них...............102 6.3 Класифікація аудиторських доказів......................................................108 6.4 Джерела одержання аудиторських доказів...........................................111 6.5 Методи одержання аудиторських доказів.............................................116
Тема № 7 ПЛАНУВАННЯ, СТАДІЇ І ПРОЦЕДУРИ АУДИТУ.................124 7.1 Підготовка до укладання договору на проведення аудиту та його структура.................................................................................................124 7.2 Основні етапи аудиту...............................................................................128 7.3 Порядок розробки плану і програми аудиторської перевірки.............130 Тема № 8 АУДИТОРСЬКЕ ДОСЬЄ..............................................................140 8.1 Різновиди аудиторських доказів..............................................................140 8.2 Загальні поняття та принципи складання робочих документів аудиту..............................................................................................................142 8.3 Види та склад робочих документів.........................................................146 8.4 Вимоги до робочих документів аудитора..............................................148 8.5 Класифікація й оформлення робочих документів.................................151
Тема № 9 АУДИТОРСЬКИЙ ЗВІТ І ВИСНОВОК......................................154 9.1 Поняття та склад аудиторського звіту....................................................154 9.2 Структура та види аудиторського висновку..........................................158 Тема № 10 МЕТОДИКА І ОРГАНІЗАЦІЯ АУДИТУ АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА..........................................................................................168 10.1 Аудит основних засобів.........................................................................168 10.2 Аудит нематеріальних активів..............................................................170 10.3 Аудит виробничих запасів.....................................................................172 10.4 Аудит грошових коштів.........................................................................174 10.4.1 Аудит касових операцій..............................................................175 10.4.2 Аудит банківських операцій........................................................177 10.4.3 Аудит валютних операцій............................................................178 10.5 Аудит готової продукції і її реалізації.................................................179 Тема № 11 МЕТОДИКА АУДИТОСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ..................................................................182 11.1 Основна мета аудиту розрахункових операцій....................................182 11.2 Аудит розрахунків з постачальниками, покупцями, різними дебіторами та кредиторами............................................................................184 11.3 Аудит розрахунків з персоналом по оплаті праці................................186 11.4 Аудит розрахунків з бюджетом і позабюджетними фондами............188 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ................................................191
ТЕМА№ 1. СТАНОВЛЕННЯ, РОЗВИТОК І ОРГАНІЗАЦІЯ АУДИТУ
Сутність аудиту і історичні аспекти його розвитку. Сучасний стан аудиту в Україні і його перспективи. Закон України «Про аудиторську діяльність». Аудиторська палата України і її функції. Союз аудиторів України (САУ) Професійна етика аудиторів, їх права та обов'язки.
1.1 СУТНІСТЬ АУДИТУ І ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ ЙОГО
РОЗВИТКУ
У сучасному розумінні аудит існує понад двісті років.
Першими користувачами бухгалтерської інформації були рабовласники і
феодали. Прагнучи, щоб управлінці забезпечували одержання якнайбільше
прибутку, власники що їх наймали, призначали контролерів, щоб
вислуховувати звіти керуючих.
Згадування про аудиторів міститься в документах Великобританії,
датованих 1299 р. в той час, коли королівським указом були призначені
аудитори у графствах Оксфорд, Беркшир, Північний Ептон, Уїлтс, Самсет,
Дорсет.
ЩЕ В III СТОЛІТТІ ДО Н.Е. РИМСЬКІ ВЛАСНИКИ ПРИЗНАЧАЛИ
ЧИНОВНИКІВ КАЗНАЧЕЙСТВА ДЛЯ КОНТРОЛЮ БУХГАЛТЕРІЙ У
ПРОВІНЦІЯХ.
Барони Франції щорічно влаштовували публічне читання аудиторами
рахунків своїх володінь.
В Англії парламентським актом баронам було надане право призначати
аудиторів не тільки для перевірки рахунків, але й бухгалтерських записів і
звітів.
07.03.1324 р. король Едуард ІІ призначив трьох державних аудиторів, які
повинні були писати, слухати й одержувати всі рахунки. Отже, функції перших
аудиторів цілком виправдовували переклад з латинського «Audit» - «той,
котрий слухає». У середньовіччі в Європі освідчені особи, що володіли
письмом, зустрічалися рідко, і тому аудитором називали службовця, що
вислуховував звіти посадових осіб. У ті далекі часи люди вважали, що усна
форма звіту краще письмової, оскільки будь-який документ можна підробити, а
сказати неправду, коли на тебе дивляться суворі очі начальника-аудитора,
неможливо або дуже складно.
Сучасні фахівці суть призначення цієї професії асоціюють з іншим
латинським словом «Respondent» - «той, котрий відповідає» (бере на себе
відповідальність).
На державному рівні (згідно з історичних даних) при канцелярії
створювалися спеціальні органи (рахункові управління), що контролювали збір
податків та державні витрати. Цей вид контролю одержав особливо швидкий
розвиток після епохи Відродження в Європі. На цьому етапі він відокремився
від виконавчої влади і прийняв форму урядового контролю за рахунками.
З розвитком торгівлі і промисловості вирішальну роль у бюджеті держави
стали виконувати податки. Для вирішення непорозумінь між податковими
органами і управлінцями, що представляли інтереси власників, державного
контролю вже було недостатньо, оскільки він захищав тільки інтереси держави.
Виникла потреба в незалежному контролі, що й одержав назву аудит. Причому
в ньому були зацікавлені як власники, так і податкові органи.
До послуг аудиторів зверталися і незацікавлені сторони, що відстоювали
справедливість, це суд і арбітраж.
Розвиток капіталізму вимагав великих капітальних вкладень. Це призвело
до створення акціонерних товариств із великим статутним фондом. Власник
для керівництва своїм підприємством наймав цілий апарат управлінців. У
зв'язку з цим виникає розмежування функцій і інтересів між підприємцями
(управлінцями, адміністрацією, менеджерами), протирічать інтереси акціонерів
з управлінням товариств та дирекцією.
Розвиток аудиту був обумовлений також і єдністю інтересів:
- акціонерів, власників (керівників) і банкірів (аудиторське підтвердження
фінансового стану забезпечувало більш високі гарантії одержання кредиту);
- власників і бірж;
- власників (керівників) і майбутніх інвесторів чи акціонерів;
- власників і постачальників сировини, матеріалів, а також оптових
покупців продукції.
Для того, щоб попередити зловживання, шахрайство, приховування витрат
і доходів, неправильний розподіл прибутку, навмисне його присвоєння
найманими управлінцями, власник змушений був удатися до перевірки і
Аудиторскі послуги в першу чергу необхідні були для СП, іноземного
інвестора й інших підприємств, що були зацікавлені в залученні іноземних
інвестицій.
Це знайшло своє відображення в Законі України «Про іноземні інвестиції».
Однак основними видами послуг перших аудиторських фірм в Україні
були консультації з питань бухгалтерського обліку, права, оподаткування,
безпосередньо здійснення бухгалтерського обліку і складання фінансової
звітності.
Поява нового суб'єкта господарювання була сприйнята суспільством
природньо, тому що низька кваліфікація бухгалтерів малих підприємств та
постійні зміни в законодавстві сприяли високому попиту на такі послуги.
У джерел сучасного аудиту стояли юристи і колишні ревізори різних КРУ і
КРО галузевих міністерств і відомств. На зміну тоталітарному контролю часів
СРСР почав розвиватися аудит в Україні – країні, далекої від ідеалу ринкових
відносин, де законотворчість перебуває в перманентному стані.
Вітчизняному підприємцю аудит був «нав'язаний зверху». Ринок – це
попит, а тільки за тим пропозиція. З аудитом вийшло з точністю до навпаки.
Аудит в Україні став розвиватися з 1993 р. коли був прийнятий Закон
України «Про аудиторську діяльність», тобто став легітимним, придбав законне
право на своє існування і почав потроху завойовувати нішу у сфері
незалежного фінансового контролю, яка до цього пустувала. Таким чином,
аудит починає своє становлення нетрадиційно, з трьох причин:
1.Указом «зверху», у зв'язку з недосконалістю зовнішнього фінансового
контролю. (В усьому світі аудит виник як пропозиція послуг, породжених
попитом).
2.Кримінальне середовище бізнесу (щорічно спостерігається збільшення
крадіжок, збитків, приписок, зловживань).
3.Необхідність законодавчого розширення функцій аудиту.
Малюнок 1.1 – Процес розвитку аудиту в Україні.
90 % заказів на ау-дит побудовано наособистих взаємо-відношеннях ауди-тора з клиєнтом
Відсутність попиту
Професіональна перевага учіновників, тобтовони малибільшу можли-вість придбатисертифікат ауди-тора та клієнтів,тому що булираніше голов-ними бухгалте-рами миністерств(ведомчі робітни-ки ДПІ і КРУ).
Корумпованість, коли родичічиновників очо-люють фірми. Був достатньошироко розви-нений містечко-вий протекціо-нізм, тобто вико-ристовувалась: -«торгівля ауди-торською печат-кою»; -«торгівля зв’яз-ками з ДПІ»
Низький
рівень
а удиту
Недовіра до
аудиту
Демпінгові
Демпінг – заниження ціни, непридатної на імпортному і високої на
внутрішньому ринку з метою витиснення конкурентів і завоювання ринку.
Усі взаємини в західних країнах між аудиторами та клієнтами,
регулюються кодексом професійної етики.
В Україні такий кодекс був затверджений 18.12.1998 р. під № 73 і набрав
чинності з 01.01.99 р.
Основні шляхи подолання кризи аудиту в Україні.
1. Необхідно розробити і застосувати механізм визначення ціни на аудит,
установивши нижню межу вартості аудиторських послуг по їх видах.
2. Жорсткість кодексу професійної етики.
3. Контроль за діяльністю суб'єктів аудиту та за його якістю в масштабах
країни.
4. Державна підтримка вітчизняного аудиту.
5. Ризик аудитора повинен страхуватися. (На відміну від західних
аудиторів ризик українських аудиторів практично 100 %).
6. Науково-методичне забезпечення аудиту.
7. Інформованість аудиторської відповідальності (кожен аудитор повинен
мати інформацію про ціни, що складаються на аудит по регіонах і в цілому по
країні, бути інформованим про плани роботи САУ, АПУ).
1.3 ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО АУДИТОРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ.
Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.93р. №3125-ХІІ (зі
змінами і доповненнями) визначає правові принципи здійснення аудиторської
діяльності в Україні і спрямований на створення системи незалежного
фінансового контролю з метою захисту інтересів власника.
Положення Закону діють на території України і поширюються на всіх
суб'єктів, що хазяйнують, незалежно від форм власності і видів діяльності,
органи державної виконавчої влади.
АУДИТ- це незалежна перевірка фінансової бухгалтерської звітності,
обліку, первинної документації й іншої інформації про фінансово-
господарську діяльність з метою визначення вірогідності їхньої звітності,
обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству і
встановленим нормативам.
Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими
фірмами, що уповноважені суб'єктами господарювання на його проведення.
Аудит може проводитися з ініціативи суб'єктів господарювання, а також у
випадках передбачених чинним законодавством (обов'язковий аудит).
Проведення аудиту є обов'язковим для:
1) підтвердження вірогідності і повноти річного балансу і звітності
комерційних банків, фондів , компаній, підприємств, кооперативів, суспільств
та інших суб'єктів господарювання, незалежно від форм власності і виду
діяльності, звітність яких офіційно обнародується, за винятком установ і
організацій, що цілком діють за рахунок державного бюджету і не займаються
підприємницькою діяльністю.
Обов'язкова аудиторська перевірка річного балансу і звітності суб'єктів
господарювання, з річним оборотом менш 250 неоподатковуваних мінімумів
проводиться один раз у 3 роки;
2) перевірки фінансового стану:
-засновників комерційних банків;
-підприємств з іноземними інвестиціями;
-акціонерних товариств;
-холдингових компаній;
-інвестиційних фондів;
-довірчих товариств та інших фінансових посередників.
3) емітентів цінних паперів;
4) державних підприємств при здачі в оренду цілісних майнових
комплексів, приватизації, корпоратизації й інших змін форми власності;
5) порушення питання про визнання неплатоспроможності підприємства
чи його банкрутства.
Публічна бухгалтерська звітність складається з аудиторського
висновку, балансу, зі звіту про фінансові результати діяльності
підприємства й іншу звітність у межах зведень, що не складають
комерційної таємниці і визначені законодавством для надання
користувачам і публікації.
Не підлягає публікації аудиторський висновок, якщо він ґрунтується на
аналізі достатнього обсягу інформації про результати фінансово-господарської
діяльності, у т.ч. вивченні бухгалтерської звітності і документів, що складають
комерційну таємницю. Відкриття інформації, що складає комерційну
таємницю, для проведення аудиту і надання інших аудиторських послуг
здійснюється користувачами бухгалтерської звітності (малюнок 1.2.).
Малюнок 1.2 - Внутрішні і зовнішні користувачі бухгалтерської інформації.
Внутрішні користувачі
Власники підприємства (акціонери) Управлінці різних рівней
Робітники по найму Фінансові аналітики
Податкові служби
Комерційні партнери
Кредитори Інвестори.
Закордонні партнери
Зовнішні користувачі
Користувачами бухгалтерської звітності можуть бути :
-органи державної влади;
-юридичні і фізичні особи, зацікавлені в результатах господарської
діяльності суб'єктів, у т.ч. власники, засновники, кредитори, інвестори й інші,
котрі мають право на одержання інформації, що міститься в бухгалтерській
звітності.
Користувачі бухгалтерської звітності мають право виступати замовниками
на проведення аудиту і виконання інших аудиторських послуг, визначати
обсяги і напрямки аудиторських перевірок в межах повноважень, наданих
законодавством, установчими документами чи окремими договорами.
Відповідальність за дотримання порядку ведення бухгалтерського обліку,
визначеного законодавством України, своєчасне і повне надання бухгалтерської
звітності користувачам і аудиторам покладається на керівника підприємства.
Публічна бухгалтерська звітність, перевірена аудитором може бути
обнародувана протягом року, що випливає за звітним. Вона не виключає
здійснення контролю ДПІ за дотриманням податкового законодавства.
1.4.АУДИТОРСЬКА ПАЛАТА УКРАЇНИ І ЇЇ ФУНКЦІЇ.
Керування аудиторською діяльністю в Україні здійснює Аудиторська
палата.
Аудиторська палата України (далі АПУ) була створена в 1993 році.
Повноваження її були визначені Законом «Про аудиторську діяльність» і
Статутом АПУ.
Статут АПУ підлягав твердженню 2\3 голосів від загальної кількості
членів Палати.
Характерні риси АПУ:
1) здійснює свою діяльність на підставі закону, інших законодавчих актів і
Статуту АПУ;
2) діяльність АПУ ґрунтується на принципах демократії і самоврядування,
колегіальності і гласності в умовах одночасного збереження комерційної
таємниці;
3) АПУ є юридичною особою, веде відповідний облік і звітність, має свій
рахунок в банку, свою печатку, емблему й іншу атрибутику.
АПУ здобула повноваження юридичної особи з дня реєстрації в Мін'юсті
на підставі заяви і Статуту. Ведення поточних справ в АПУ здійснює
Секретаріат, який очолює завідувач.
Загальна кількість членів АПУ складає 20 чоловік шляхом делегування.
Порядок делегування визначається з'їздом, правлінням, колегією чи іншим
вищим керівним органом, з дотриманням вимог ст. 12 Закону.
До складу АПУ входять : 5 представників від професійної громадської
організації України (тобто від САУ), по одному представнику від Мін'юсту,
Мінфіну, Мінстату, ДПІ України, НБУ й окремих фахівців від навчальних,
наукових й інших організацій - 10 чоловік.
Термін повноважень членів АПУ не може перевищувати 5 років.
Персональний склад АПУ підлягає щорічній ротації в кількості не менш 3-
х осіб. Ротація здійснюється на підставі визначення особистого рейтингу членів
АПУ шляхом таємного анкетування аудиторів України. Результати анкетування
затверджуються АПУ.
Усі рішення АПУ приймаються на її засіданні шляхом простого
голосування при наявності 2\3 голосів її членів, в окремих випадках шляхом
письмового опитування. При рівності голосів перевага надається рішенню, за
яке проголосував головуючий.
Основні задачі діяльності АПУ.
1. Організація і координація незалежної аудиторської діяльності, сприяння
її розвитку, удосконалювання і методологічна уніфікація аудиту в Україні.
2. Здійснення практичної допомоги по забезпеченню професійної
захищеності аудиторів під час виконання покладених на них функцій.
3. Постійний зв'язок із трудовими колективами, засобами масової
інформації, державними органами управління, правоохоронними і
громадськими організаціями
Малюнок 1.3 -Структура аудиторської палати України.
Аудиторська діяльність регулюється стандартами і нормами.
Завердження норм і стандартів аудиту в Україні є виключним правом
аудиторської палати України.
Стандарти - основні принципи аудиторської діяльності, яких повинні
дотримуватися незалежно від умов, у яких проводиться аудит, але
обов'язковість їх законодавчо не закріплена.
Стандарти потрібні для:
-підтримки аудиторської діяльності на високому якісному рівні;
-полегшення і раціоналізації роботи аудитора;
-аналізу якості проведених аудититорських перевірок;
Національні стандарти представлені дев'ятьма групами, кожна з яких, у
свою чергу, підрозділяється на нормативи.
Комісія по аудиторським нормативам та практиці
Кваліфікаційна комісія
Контрольно-регістраційна комісія
Спостережлива рада
Секретарі
Дисциплінарна (комітет з етики)
Комісія з питань зв’язку з суспільством
Перша група "Вступний матеріал" включає два нормативи і містить
положення з аудиторської діяльності, вимоги до внутрішніх стандартів
аудиторських організацій, склад і зміст супутніх послуг.
Друга група "Відповідальність" включає шість нормативів, присвячених
опису цілей, принципів аудиту, правилам складання договору на проведення
аудиту, контролю якості аудиторських послуг, документального оформлення
аудиторської перевірки, правильності використання термінів "шахрайство" і
"помилка", перевірки дотримання нормативних актів при проведенні аудиту.
Третя група "Планування" включає три нормативи, що відносяться до
планування аудиторської перевірки.
Четверта група "Внутрішній контроль" містить два нормативи, що
мають відношення до процедур внутрішнього контролю, у тому числі в умовах
комп'ютерної обробки даних у клієнта.
П'ята група "Аудиторські докази" включає дев'ять нормативів,
присвячених таким аспектам аудиту як: методам збору аудиторських доказів,
Саме професійні організації мають змогу організовувати підвищення
кваліфікації діючих аудиторів і навчання професії. САУ повинен погоджувати
навчальні програми вищих закладів всіх рівнів акредитації за фахом
"Бухгалтерський облік і аудит" з усіма її специалізаціями.
САУ повинен мати право виступати як ведуча організація при захисті
дисертацій по обліку й аудиту, а також направляти у ВАК України перелік тем
наукових досліджень в області економічного контролю, обліку й аудиту.
САУ повинен бути основним джерелом й ініціатором популярної
літератури - статей, монографій, підручників і практичних посібників.
3.Регулювання ринку аудиту.
Таке регулювання забезпечує кодекс професійної етики аудиторів України.
4.Інформованість аудиторської громадськості.
Кожен аудитор сьогодні повинен мати оперативну інформацію про ціни,
що складаються на аудит по регіонах і в цілому по країні, бути інформованими
у планах роботи САУ, АПУ.
5.Інтегрированість у світове співтовариство. В даний час Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України
(ФПБАУ) найбільш близька до цього. В Україні представлено кілька
донорських організацій, мається ряд спонсорів у діаспорі за кордоном.
1.6 ПРОФЕСІЙНА ЕТИКА АУДИТОРІВ, ЇХ ПРАВА Й ОБОВ'ЯЗКИ
Аудиторська діяльність містить у собі організаційне і методичне
забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок і
надання інших аудиторських послуг.
Історія розвитку аудиторської діяльності дозволяє виділити три аспекти
незалежності аудитора: правова; етична; економічна.
Малюнок 1.4- Аспекти незалежності аудитора.
Професійна незалежність аудиторів підрозділяється
Правова 1.Саморего-лювання діяльністю. 2.Контрактна (договірна) основа взає-мовідношень. 3.Розподіл відповідаль-ності за думкувідносно фі-нансової звітності. 4.Відповідаль-ність за ре-зультати ро-боти іншихаудиторів, асистентів, експертів.
Этична 1.Професіна компетентність. 2.Сумлінне виконання своїх професійних зобов’язань. 3.Конфиденцій-ність інформації відносно клієнта. 4.Індивідуальні відношення з представниками клиєнта. 5.Обмеження тривалості спів-робітництва з одним клиєнтом. 6.Вимоги до змісту реклами. 7.Вимоги до назви фірми.
Экономічна 1.Обмеження видів діяльності. 2.Обмеження видів послуг,наданих одному клієнту у форміконсультацій, перевірок абоекспертиз. 3.Обмеження сум винагород відодного клієнта. 4.Обмеження організаційнихформ діяльності. 5.Відсутність фінансовогоінтересу до діяльності клієнта. 6.Заборонено приймати товарий послуги від клієнта. 7.Обмеження кількості орга-нізаторів аудиторської фірми. 8.Заборонено проведенняаудиту аудиторами, які маютьматеріальні інтереси, являютьсячленами керівництва, організа-торами чи власниками під-приємтсва – клиєнта, робітни-ками цього підприємства,робітниками чи співвласникамидочірнього підприємтсва,філіалів.
Аудитор – це висококваліфікований фахівець, що володіє
методологією фінансово-господарського контролю й аудиту,
бухгалтерським обліком і аналізом господарської діяльності, статистикою,
фінансовою і банківською справою, а також має необхідну професійну
підготовку в області юриспруденції, судово-бухгалтерської експертизи,
методології економічних досліджень, технології виробництва.
Основною умовою правової незалежності є саморегулювання аудиторської
діяльності. Т.ч. аудитор самостійно визначає правила поведінки, розробляє
методологію, методику і техніку аудиту.
Законом України визначено, що аудит може проводитися за договором з
клієнтом. Незалежність на цьому етапі полягає в самостійному виборі клієнта.
Далі, аудитор має право залучати (на договірній основі) до участі в
аудиторській перевірці різних професіоналів.
Аудитор не може виявити всіх зловживань, незаконних дій, оскільки його
призначення полягає в іншому, у підтвердженні законності і вірогідності.
Навіть виявлені порушення аудитор розглядає в залежності від істотності
впливу їх на показники фінансової звітності.
Тому основна частка відповідальності за попередження і виявлення, як
обману, так і помилок покладається на керівництво підприємства.
Незалежність аудитора в цьому випадку в правильній оцінці обраних та
виконаних процедур і відповідному аудиторському висновку, складеному на
підставі доказів, отриманих у результаті здійснення цих процедур. Етична
незалежність аудитора містить у собі:
-професійне поводження аудитора, який зобов'язаний підтримувати свою
репутацію, утримуватися від різних дій, що дискредитують його;
-аудитор зобов'язаний бути чесним при виконанні своїх професійних
обов'язків, справедливим і не допускати щоб витрати й ін. впливи не
відбивалися на його об'єктивності;
-конфіденційність - аудитор не має права без згоди клієнта розголошувати
чи розкривати інформацію, отриману їм у ході аудиту, а також використовувати
їх у своїх цілях (ст. 23 Закону України «Про аудиторську діяльність»);
-аудитор зобов'язаний робити послуги з відповідним рівнем турботи про
клієнта. Постійно підтримувати професійні знання, тобто необхідно мати такий
рівень знань, який не викликав би сумніву у клієнта в тім, що йому надали
компетентні професійні послуги з урахуванням останніх змін у законодавстві,
аудиторській практиці і техніці надання аудиторських послуг;
-обмеження тривалості співробітництва з одним клієнтом, оскільки можуть
скластися близькі відносини, що може істотно вплинути на незалежність
аудитора, якість аудиту.
Аудитором не може бути призначений працівник, що у цей час працює чи
до цього працював на підприємстві, з яким укладена угода на проведення
аудиту. Період, що повинен пройти після звільнення з роботи на перевіряємому
підприємстві, не менш 2-х років.
1.7 АУДИТОР І АУДИТОРСЬКІ ФІРМИ.
Аудитор і аудиторські фірми мають право:
1. Самостійно визначати форми і методи аудиту на підставі діючого
законодавства, існуючих норм і стандартів, умов договору з замовником,
професійних знань і досвіду.
2. Одержувати необхідні документи, що мають відношення до предмету
перевірки і знаходяться як у замовника, так і у третіх осіб. Треті особи, що
мають у своєму розпорядженні (банки, постачальники і т.п.) документи щодо
предмету перевірки, зобов'язані надати їх за вимогою аудитора (ауд. фірми).
Зазначена вимога повинна бути офіційно засвідчена замовником.
3. Одержувати необхідні пояснення в письмовій чи усній формі від
керівництва і працівників замовника.
4. Перевіряти первинну документацію з обліку фінансово-господарської
діяльності замовника, облікові регістри. Приймати участь в інвентаризації,
перевіряти фактичну наявність майна, матеріальних цінностей, готівки в касах,
цінних паперів, жадати від керівництва проведення контрольних оглядів
вимірів виконаних робіт, визначення якості продукції.
5. Залучати, на договірних засадах, до участі в перевірці фахівців різного
профілю, крім тих, котрі працюють у замовника, перебувають з ними в
родинних відносинах, чи ведуть спільний бізнес.
Обов'язки аудиторів і аудиторських фірм.
1.Належним чином надавати аудиторські послуги, перевіряти стан
бухгалтерського обліку і звітність замовника, їхню вірогідність, повноту і
відповідність чинному законодавству і встановленим нормативам.
2.Повідомляти власників, уповноважених ними осіб, замовників про
виявлені при проведенні аудиту недоліки ведення бухгалтерського обліку і
звітності.
3.Зберігати в таємниці інформацію, отриману при проведенні аудиту і
виконанні аудиторських послуг. Не розголошувати інформацію, що складаює
предмет комерційної таємниці, і не використовувати її у своїх інтересах чи в
інтересах третіх осіб.
4.Відповідати перед замовником за порушення умов договору відповідно
до діючого законодавства України.
5.Обмежувати свою діяльність наданням аудиторських послуг й інших
видів робіт, що мають безпосереднє відношення до надання аудиторських
послуг у формі консультацій, перевірок чи експертиз.
Спеціальні вимоги.
Забороняється проведення аудиту:
1.Аудитору, що має прямі родинні стосунки з керівництвом
господарського суб'єкта, що перевіряється.
2.Аудитору, що має особисті майнові інтереси до суб'єкта, що
перевіряється.
3.Аудитору – який є членом керівництва, засновником чи власником
суб'єкта що перевіряється.
4.Аудитору - працівнику перевіряємого суб'єкта.
5.Аудитору - працівнику, співвласнику дочірнього підприємства, філії чи
представництва суб'єкта господарювання що перевіряється.
Відповідальність аудиторів і аудиторських фірм.
ПРАВА
1.Самостійно визначати форми й методи аудиту на підставі діючого законо-давства, норм і стандартів, умов договору з замовником, професійних знань і досвіду. 2.Одержувати необхідні до-кументи, що мають відно-шення до перевірки, у замов-ника і третіх осіб, при необ-хідності одержувати від них пояснення у письмовій чи усній формі. 3. Перевіряти первинні документи, облікові регістри, приймати участь в інвентаризації, вимагати проведення контрольних оглядів, вимірів, визначення якості продукції. 4.Залучати на договірних засадах до участі в перевірці фахівців різного профілю, крім тих які працюють у замовника, ведуть спільний бізнес і не є родичами.
ОБОВ'ЯЗКИ
1.Належним чином нада-вати аудиторські послуги відповідно до чинного за-конодавства і встанов-лених нормативів.
2. Повідомляти власників, замовників про виявлені недоліки.
3.Зберігати у таємниці отриману інформацію, не використовувати її в особистих інтересах і в інтересах третіх осіб.
4.Відповідати перед замовником за пору-шення умов договору відповідно до діючого законодавства України.
5.Обмежувати свою діяльність у наданні аудиторських послуг й ін. видів робіт з одним підприємством чи замовником.
ВІДПОВІДАЛЬ-
НІСТЬ
1.За неналежне виконання своїх обов'язків аудитор несе майнову й ін. відповідальність, відповідно до укладеної угоди і чинного зако-нодавства. Розмір компенсації не може переви-щувати фактично нанесених замов-нику збитків з вини аудитора. 2.Міру стягнення визначає АПУ.
Малюнок 1.5 -Права, обов'язки і відповідальність аудиторів й організацій.
Норматив №2 «Основні вимоги до аудиту» визначає основні вимоги до
аудиту, які зобов'язані неухильно виконувати аудитори в процесі проведення
аудиторської перевірки. Ці вимоги підрозділяються на 2 основні групи: етичні і
методологічні.
Малюнок 1.6 – Основні вимоги до аудиту
Аудиторська фірма - це організація, що зареєстрована в Реєстрі суб'єктів
аудиторської діяльності і зобов'язана:
-дотримуватися вимог діючого законодавства України, рішень АПУ,
положень Національних нормативів аудиту і кодексу професійної етики
аудиторів України;
-представляти в АПУ у встановлений термін звіт про аудиторську
контрольного запуску сировини і матеріалів у виробництво, контрольних
обмірювань виконаних робіт. Ці й інші методичні прийоми використовуються
або безпосередньо аудиторами, або притягнутими у встановленому порядку для
разових перевірок відповідними фахівцями (експертами, технологами й ін.).
Експертиза застосовується для встановлення дійсності документів,
визначення обсягів і якості виконаних робіт, дотримання заданої технології
виготовлення виробів, обґрунтованості норм і нормативів матеріальних і
трудових витрат. Вони носять попереджуючий характер і сприяють
своєчасному припиненню порушень і недоліків, зв'язаних з приписками,
недотриманням технологічних режимів.
Лабораторні аналізи - це перевірка на міцність матеріальних цінностей
(металовиробів, будівельних матеріалів й ін.) з метою встановлення змісту
необхідних компонентів, недопущення браку продукції і забезпечення її
випуску відповідно до вимог.
Обстеження і спостереження застосовуються для вивчення використання
основних виробничих фондів, з'ясування технічного стану устаткування з
метою попередження аварійних ситуацій, умов збереження товарно-
матеріальних цінностей, стану матеріально-технічної бази підприємства,
контрольно-пропускної системи, дотримання технологічної і трудової
дисципліни, тощо.
Процес перевірки фактів господарської діяльності і вірогідності звітності
зв'язаний з угруповуванням облікових даних з праці і заробітної плати,
витратами виробництва, розрахунком абсолютних, відносних і середніх
величин по основним фондам і обіговим коштам, застосуванням методу
індексів. Цю облікову інформацію й обчислені на її основі показники по
використанню основних виробничих фондів, сировинних, паливно-
енергетичних та інших матеріальних ресурсів за відпрацьованим часом, дані
про відхилення від норм виробничих витрат, аудитори повинні
використовувати більш усвідомлено при експертній діагностиці фінансового
стану підприємства, його платоспроможності й ефективності використання
ресурсів.
Аудитором застосовуються такі методичні прийоми, як аналогія і
моделювання. Моделювання використовується для опису найбільш загальних
моментів. Побудова на загальних принципах моделі дозволяє одержати
методику обліку й ефективну методику контрольно-аудиторської роботи, що
може застосовуватися у розробці організаційних моделей обліку й аудиту по
всіх розділах обліково-аналітичної роботи.
Результатом аудиту може бути:
1.Оцінка стану об'єктів, що перевіряються.
2.Оцінка реальності статей балансу.
3.Оцінка фінансового стану.
4.Оцінка вірогідності бухгалтерського обліку.
5.Оцінка законності і доцільності здійснених господарських операцій.
Під наданням супутніх аудиту послуг розуміється підприємницька
діяльність, яку здійснюють аудиторські організації, крім проведення
аудиторських перевірок.
Супутні аудиту послуги можна розділити на 2 групи:
До першої групи відносяться послуги, сумісні з проведенням в
економічного суб'єкта обов'язкової аудиторської перевірки:
Постановка бухгалтерського обліку.
Контроль ведення обліку і складання звітності.
Контроль нарахування і сплати податків й інших обов'язкових
платежів.
Удосконалення діючої системи обліку.
Автоматизація облікового процесу.
Проведення економічного і фінансового аналізу.
Розробка фінансового прогнозу.
Оцінка активів і пасивів.
Розробка документів.
Інформаційне обслуговування.
Навчання і підвищення кваліфікації бухгалтерського персоналу.
Консультування по широкому колу фінансових і юридичних питань,
маркетингу, менеджменту; оптимізації, реорганізації і ліквідації підприємства,
інвестиційної діяльності.
До другої групи відносяться послуги, несумісні з проведенням в
економічного суб'єкта обов'язкової аудиторської перевірки:
Ведення бухгалтерського обліку.
Складання фінансової звітності.
Відновлення бухгалтерського обліку.
Відновлення податкового обліку і звітності.
Захист звітності в податковій інспекції
Супутні аудиту послуги по їхньому змісту можно умовно розділити на
послуги дії, послуги контролю й інформаційні послуги.
Послуги дії – це послуги по створенню документів, склад яких визначений
у договорі з економічним суб'єктом, раніше економічним суб'єктом не
створених.
Послуги контролю – це послуги по перевірці документів на предмет
їхньої відповідності критеріям, узгоджених аудиторською організацією з
економічним суб'єктом; ініціативний аудит; контроль ведення обліку і
складання звітності; контроль нарахування і сплати податків та інших
обов'язкових платежів; тестування бухгалтерського персоналу економічного
суб'єкта і персоналу внутрішнього аудиту.
Інформаційні послуги – послуги по підготовці усних і письмових
консультацій по різним питанням; проведення навчання, семінарів, «круглих
столів»; інформаційне обслуговування; видання методичних рекомендацій і т.п.
Результатом аудиторських послуг може бути:
1.Можливий стан об'єкта в майбутньому.
2.Прогнозні економічні показники.
3.Якісні характеристики організаційної структури керування.
4.Оцінка системи обліку і контролю, що є результатом дослідження чи
проектних розробок.
2.3. ПРЕДМЕТ АУДИТУ, ЙОГО ОБ'ЄКТИ.
Предмет аудиторської діяльності варто розглядати в двох аспектах:
- у просторовому, коли мова йде про напрямки аудиторської діяльності;
- у часовому, коли ці напрямки стосуються минулого, сьогодення і
майбутнього.
Досить цілісне уявлення про предмет аудиту дає класифікаційна система
його об'єктів.
Під об'єктами розуміють окремі чи взаємозалежні економічні
організаційні інформаційні чи інші сторони функціонування досліджуваної
системи. Стан цих об'єктів може бути оцінений кількісно і якісно.
Об'єкти аудиту можуть бути досить різними за своїм складом, цільовою
орієнтацією та іншими характеристиками. Об'єктами аудиту є здійснювані
господарські процеси, які в сукупності складають господарську діяльність
суб’єкта, що перевіряється.
Малюнок. 2.1 – Класифікація об'єктів аудиторської діяльності
Класифікаційна ознака об’єкта
Вид
Группи об’єктів Ресурси Господарські процеси Экономічні результати діяльності Организаційні форми управління
Методи управління Функції управління
Сукупні ресурси та господарські процеси, цілісні системи управління
Групи ресурсів, відносно відокремлені частки системи управління
Складність
Відокремлені сфери діяльності підприємства(матеріально-технічне постачання, допоміжневиробництво, господарське обслуговування,основне виробництво, збут і т.п.)
Об’єкти, стан яких оцінюється у минулому часі Об’єкти, стан яких оцінюється у сьогоденні
Об’єкти, стан яких оцінюється у майбутньому часі
Об’єкти, які оцінюються тільки кількісно Об’єкти, які оцінюються тільки якісно
Об’єкти, які оцінюються як кількісно, так і якісно
Об’єкти, які постійно знаходяться під аудиторським впливом
Об’єкти, по яким здійснюється періодична аудиторська оцінка
Об’єкти, які вимагають разової оцінки
Об’єкти, внутрішнього аудиту. Об’єкти, зовнішнього аудиту.
Ставлення до сфер
діяльності
Зв’язок з часом
Характер оцінки стану об’єкта
Продовження знаходження уполі діяль-ності аудиту
Ставлення до видів аудиту
Вид об'єктів. За цією ознакою об'єкти аудиторської діяльності
підрозділяють на наступні основні групи:
1.Ресурси:
-засоби праці - будівлі, устаткування й інші;
-предмети праці - сировина, матеріали, напівфабрикати, що комплектують
Ревізія фінансово-господарської діяльності вивчає суб'єкт підприємницької
діяльності після завершення господарських операцій (квартал, рік).
Не дивлячись на те, що ревізія має багато спільного з регламентованим і
післяопераційним аудитом, її функції звужуються інтересами власника, від
імені якого вона проводиться.
Важливою особливістю є те, що ревізія фінансово-господарської
діяльності проводиться відповідно до законодавства про підприємництво. При
цьому власник встановлює завдання перед ревізією встановити, наскільки
призначений ним керівник виконує свої зобов’язання.
Перед аудитором такі питання не стоять, хоча при виявленні зловживань
матеріально відповідальними особами, аудитор зобов'язаний довести це до
власника.
Ревізія дуже часто здійснюється відповідно до вимог правоохоронних
органів, а у практиці аудиту – це виключення.
Ревізія сприяє підвищенню ефективності господарської діяльності
підприємства, що ревізується, але не виконує прогнозних функцій, як це робить
аудит. Результати ревізії доводять до відома трудового колективу з метою
ліквідації недоліків господарської діяльності. Аудит цих функцій не виконує,
хоча у випадках порушення керівництвом підприємства інтересів акціонерів і
компаньйонів висновки аудитора доводять до їх відома.
Ревізії не властиві такі функції аудиту як:
- попереджувальні;
- перманентні;
- стратегічні, у наданні послуг замовникам щодо поліпшення фінансово-
господарської діяльності підприємства.
Отже, відмінність аудиту від ревізії фінансово-господарської діяльності
полягає в тому, що параметри його дослідження обмежені колом питань,
поставлених для рішення замовником або законодавством (таблиця 2.2).
Таблиця 2.2 – Відмінність аудиту і ревізії
Ознаки Аудит Ревізія
За метою Перевірка наданої інформаціїї щодо повноти, достовірності та законності.
Виявлення недоліків у фінан-сово-господарській діяльності підприємства з ціллю їх усунення.
Правові Цивільне право на підставі господарського договору між замовником та виконавцем аудиторської перевірки.
Адміністративне право на під-ставі законів, інструкцій та на-казів вищестоящих або державних органів.
Регулюючі Відносини між аудитором і клієнтом мають горизонтальний зв’язок.
Відносини між ревізором та клієнтом здійснюються за верти-кальними зв’язками, на підставі адмінистративного наказу.
За завданням Перевірка стану фінансово-госпо-дарської діяльності клієнта за виз-начений період, формування вис-новків та надання рекомендацій.
Всебічна перевірка економічного стану підприємства, попереджен-ня фактів безгосподарності, мар-нотраства, приписок.
За об’єктами Всі помилки та недоліки, які призвели до зниження платоспроможності клієнта та погіршили його фінансовий стан.
Виявлення всіх порушень чинного законодавства.
За практичним завданням
Аудитор надає консультаційні послуги відносно покращення фінансового стану клієнта. Клієнт самостійно вирішує задачі по залученню інвесторів та кредиторів.
Ревізія направлена на збереження запасів, коштів, основних засобів і запобігання та профілактику зловживань.
За витратами Аудиторські послуги оплачує клієнт.
Оплату проводить вищестояща або державна організація.
За відповідаль-
ністю
Аудитор несе відповідальність, за неякісно проведену перевірку перед
Ревізор несе відповідальність за нормами трудового права перед органами, які призначили
ністю проведену перевірку, перед замовником за нормами цивільного права і перед АПУ за законодавством України.
ревізійну перевірку.
За результатом
На підставі об’єктивного погляду на результати перевірки аудитор надає висновок і рекомендації. Клієнту.
Ревізор надає акт ревізії, роз-робляє заходи і вказівки відносно подальшого поліпшення роботи клієнта, вносить пропозиції щодо відшкодування завданої шкоди.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
1. Перелічити основні цілі та задачі аудиту.
2. Основні функції аудиту.
3. Види аудиту.
4. У чому складається мета внутрішнього та зовнішнього аудиту?
5. Що мається на увазі під періодичністю аудиту?
6. Перелічити основні функції внутрішнього аудиту.
7. Перелічити загальні цілі внутрішнього і зовнішнього аудиту.
8. У чому полягає подібність та відмінність зовнішнього і внутрішнього
аудиту?
9. Що є результатом аудиторської перевірки?
10. Що є результатом супутніх послуг аудиту?
11. У чому відмінність супутніх послуг сумісних і несумісних із
проведенням аудиту?
12. У яких аспектах розглядається предмет аудиту?
13. По яких ознаках класифікуються об'єкти аудиту?
14. Перелічити основні групи методичних прийомів аудиту.
15. Чим відрізняються цілі аудиту і ревізії?
16. Чим відрізняється предмет аудиту і ревізії?
17. Чим відрізняються дедуктівні і індуктівні прийоми аудиту? Приклад.
18. Які основні задачі ревізії?
19. Яким чином класифікується ревізія?
20. Які функції не властиві ревізії у відмінності від аудиту?
21. Які відмінні ознаки аудиту і ревізії?
TEMA № 3.
ПРОЦЕДУРИ ВИЯВЛЕННЯ ОБМАНУ І ПОМИЛОК.
Процедури виявлення обману й помилок, їх різновид і причини
виникнення. Наслідки помилок й обману, та шляхи їх виявлення
.Відхилення в обліку, їх наслідки. Технологія визначення істотності
помилки.
3.1 ПРОЦЕДУРИ ВИЯВЛЕННЯ ОБМАНУ Й ПОМИЛОК, ЇХ
РІЗНОВИД І ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ.
У процесі проведення аудиторської перевірки фінансово-господарської
діяльності підприємства підтверджується правильність ведення
бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності відповідно до чинного
законодавства і встановлених нормативів, а також виявляються факти
перекручувань, відхилень, обману і помилок.
Основними причинами допущених перекручувань і порушень є свідомі і
несвідомі дії посадових осіб, що займаються підготовкою вихідної інформації
про діяльність підприємства.
Свідомі дії ведуть до обману як держави, зовнішніх так і внутрішніх
користувачів цієї інформації.
Несвідомі дії можуть бути викликані несумлінним відношенням осіб до
виконання своїх службових обов'язків під час підготовки інформації про
фінансову діяльність підприємства, що веде до виникнення перекручувань, які
називаються помилками.
Відповідно до національного нормативу № 7 «Помилки й обман», обман -
це навмисне неправильне показання і представлення даних обліку і звітності
одним чи декількома посадовими особами зі складу керівництва підприємства.
Обман може здійснюватися шляхом маніпуляцій і фальсифікацій.
Маніпуляція обліковими записами – навмисне використання
неправильних (некоректних) бухгалтерських проводок чи сторнуючих записів з
метою перекручування даних обліку і звітності.
Фальсифікація бухгалтерських документів і записів – оформлення
попередньо неправильних чи фальсифікованих документів бухгалтерського
обліку і записів у регістрах бухгалтерського обліку.
Обман може виникнуть внаслідок:
-відображення операцій без розкриття їхнього змісту;
-навмисно неправильної оцінки активів і методів їхнього списання, а також
знищення документів;
-навмисних пропусків, знищення чи приховання результативних записів і
документів;
-незаконного одержання у власність товарно-матеріальних цінностей і
коштів.
Термін «Помилка» стосується ненавмисних порушень у відображенні
фінансової інформації, що виникають у результаті:
-арифметичної чи граматичної помилки в записах облікових даних;
-випадкового пропуску чи неправильних показань вимірювальних
приладів;
-відхилення від правил здійснення контролю за діями матеріально
відповідальних осіб під час проведення первинного обліку і складанні звітів;
-невірного представлення про окремі факти, низького професійного рівня
працівників обліку.
Багато фактів порушень виникають на практиці в результаті неправильних
арифметичних дій при здійсненні різних числень. Ці факти обману і помилок
приводять до перекручування фінансових результатів, звітності, а також даних
про рівень витрат на виробництво. Тому аудитор повинен приділяти багато
уваги перевірці правильності підсумкових даних у первинних документах і
звітах, регістрах аналітичного і синтетичного обліку, складених підприємством
кошторисів і форм звітності, таблиць, звітних калькуляцій і відомостей з різних
видів розрахунків і т.п. на всіх ділянках діяльності.
Усі помилки, виявлені в процесі аудиту підрозділяються на:
-несуттєві (нематеріальні);
-істотні (матеріальні).
До несуттєвих помилок відносять ті помилки, наслідки яких незначні для
користувачів інформації.
Істотні помилки підрозділяються на два рівні:
Перший рівень – помилки, що впливають на прийняті користувачем
рішення, але при цьому зовнішня звітність, у цілому, об'єктивно відбиває
реальність і є корисною.
Другий рівень – помилки, що ставлять під сумнів вірогідність зовнішньої
звітності і ведуть до повної дезорієнтації користувача.
Рівень істотності – це граничне значення помилки бухгалтерської
звітності, починаючи з якої її кваліфікований користувач з більшим ступенем
імовірності робить неправильні висновки і приймає економічно неправильні
рішення.
Концепція істотності використовується як основа для планування
перевірки при визначенні помилок у статтях бухгалтерської звітності, оцінки
матеріалів власних досліджень і прийняття рішень щодо змісту аудиторського
висновку.
Перед початком перевірки аудитор повинен вирішити, яку загальну суму
помилки варто вважати істотною. Така попередня оцінка дозволяє аудитору
організувати процес збору необхідних доказів. При цьому враховується
допущення, що число аудиторських доказів не пропорційно встановленому
рівню помилок.
Значення рівня істотності для конкретної аудиторської перевірки повинне
бути визначене по завершенню етапу її планування. Отримане значення рівня
істотності повинне бути в обов'язковому порядку зафіксовано в загальному
плані аудиту.
Визначення істотності залежить від досвіду та кваліфікації аудитора і
визначається їм самостійно для кожного клієнта з урахуванням обсягу і
специфіки його діяльності (розмір підприємства, величина валового прибутку,
вартість активів, величина капіталу, сума поточних зобов'язань й ін.) Одні
застосовують кількісний критерій, інші покладаються на свою інтуіцію,
вважаючи що відхилення показника до 5% буде незначним , а понад цю
величину – істотним. При цьому до уваги приймають різні фактори:
-абсолютна величина помилки (для різних умов вона може бути визнана як
припустимою чи неприйнятною);
-відносна величина помилки (відношення ймовірної помилки до базової
величини, у якості якої приймається валовий прибуток, сума активів, сума
поточних активів й ін.);
-зміст статті звітності (можливі помилки по рахунках ліквідних активів
розглядаються як більш істотні внаслідок їх відносної «допустимості» для
порушень);
-конкретні цілі використання аудиторського висновку;
-невизначеність фінансового положення підприємства (можливо в
майбутньому підприємство стане неплатоспроможним, що потребує від
аудитора застосування більш суворіших критеріїв оцінки матеріальності);
-кумулятивний ефект (аудитору варто оцінювати загальний ефект відомих
і можливих помилок).
Оцінюючи істотність помилки аудитор використовує два основних
підходи:
-індуктивний – який полягає у визначенні істотності окремих статей
звітності, а потім шляхом підсумовування оцінок розраховує загальну
істотність у цілому (такий підхід треба застосовувати дуже обережно, оскільки
для однієї статті звітності помилка може вважатися несуттєвою, а для іншої –
істотною).
-дедуктивний, котрий полягає у визначенні загальної величини
припустимої помилки і наступному її розподілі між статтями звітності. Цей
розподіл носить умовний характер, але корисний для визначення того, які дані
й у якому обсязі варто зібрати у відношенні різних рахунків. Такий підхід
дозволяє уникнути ситуації, коли сума оцінки істотності по окремих статтях
перевищує припустиму величину для звітності в цілому (чи окремо для
балансу, звіту про прибуток і збитки).
Аудитор зобов'язаний брати до уваги дві сторони істотності: якісну і
кількісну.
З якісної точки зору він повинен використовувати своє професійне
судження для визначення того, чи істотні відзначені в ході перевірки
відхилення.
З кількісної точки зору встановлюється, чи перевершують виявлені
відхилення кожне окремо, а потім в загальній сумі кількісний критерій – рівень
істотності.
Однак не всі помилки можна оцінити кількісно. Варто враховувати такі
обставини, як небажання клієнта розкривати інформацію (незаконний характер
окремих операцій, порушення умов контракту й ін.)
Величина помилки показника в звітності прямо впливає на ступінь її
вірогідності. Окремі помилки, виявлені в ході перевірки, можуть виправлятися
в звітності, інші погрішності і неточності, будучи дрібними і несуттєвими, не
впливають на рішення, прийняті користувачами звітності.
Відповідальність за попередження і розкриття обману чи помилки несе
керівництво підприємства, що постійно здійснює внутрішній контроль.
При визначенні істотності аудитор повинен дати оцінку системі
внутрішнього контролю, шляхом тестування.
За таких умов, перш ніж висловити свою думку про вірогідність
фінансової інформації, аудитор виконує ряд процедур, що дозволяє одержати
реальну характеристику об'єктів контролю, а потім (зіставленням отриманих
ним даних з представленими підприємством) виявляє обман чи помилку,
встановлює, хто в цьому винен і до яких наслідків це привело. З урахуванням
встановленого порушення, аудитор робить висновок про перевірену ним
фінансову інформацію.
При проведенні аудиту залишається ризик того, що обман чи помилка не
будуть виявлені. Т.ч. у процесі планування аудиторської перевірки аудитор
повинен оцінити ризик того, що помилки і шахрайство можуть спричинити
значні перекручування у фінансовій звітності підприємства і звернутися до
керівництва підприємства з питанням про те, чи усі випадки шахрайства
документально оформлені і йому представлені. Даючи оцінку виявленим
порушенням, аудитор повинен визначити їхній зміст і виділити помилки й
обман.
Під час перевірки можуть бути виявлені зовні однакові факти порушень,
але після детального дослідження можуть бути кваліфіковані як навмисні
(обман) чи ненавмисні (помилки).
Помилки й обман, допущені на окремих ділянках виробничої,
господарської і фінансової діяльності підприємств, аудитор виявляє під час
дослідження їхнього відображення в бухгалтерському обліку шляхом
застосування спеціальних способів документального і фактичного контролю.
Аудитор у процесі здійснення перевірки повинен застосовувати спеціальні
методи і прийоми аудиту.
Розкриваючи факти обману чи помилок, аудитор повинен відображати
їхню суть. При цьому по кожному факту варто чітко викласти: зміст його з
посиланням на порушення закону, постанови Кабінету Міністрів України,
інструкції чи накази й інші нормативні документи. Указати:
-документи, розрахунки, довідки, записи в облікових регістрах чи
показниках звітності, а також пояснення посадових і третіх осіб, що допустили
помилку чи обман (посада, прізвище, ім’я, по батькові);
-за чією вказівкою чи дозволом зроблене порушення чи злочин (дата чи
період часу, коли була допущена помилка чи обман, найменування
структурного підрозділу – цех основного чи допоміжного виробництва, склад,
підвідділ бухгалтерії, відділ управління підприємством і т.п.);
-як зроблена помилка чи обман і чим вони викликані (ціль, причини,
умови);
-розмір нанесеного матеріального збитку й інші наслідки.
Про виявлені помилки і фактів обману, недоліків у бухгалтерському обліку
і звітності аудитор повідомляє власників, уповноважених ними осіб, замовників
і вимагає вжити негайних заходів по їх виправленню. Переконавшись в
останньому, він приймає рішення про видачу аудиторського висновку про стан
бухгалтерського обліку і вірогідность наданої звітності.
3.2 ВІДХИЛЕННЯ В ОБЛІКУ, ЇХ НАСЛІДКИ.
Відхилення – невідповідність кількісних, якісних, вартісних і правових
характеристик реально здійсненому господарському факту, його відображенню
в системі обліку і звітності; невідповідність даних первинних документів даним
облікових регістрів і форм звітності, а також невідповідність методиці
відображення в обліку господарських фактів прийнятим на підприємстві
правилам чи стандартам бухгалтерського обліку України.
Істотним вважається відхилення, якщо економічний чи правовий
характер такого відхилення однозначно попадає під дії положень
Кримінального кодексу України на момент його (відхилення) виявлення
аудитором.
Несуттєвим вважається відхилення, якщо його економічний і правовий
результат підпадає під дію статей Адміністративного процесуального кодексу
України.
Корисний намір (мотив) треба визначати як активні дії (чи свідома
бездіяльність) з метою особистого збагачення протиправними способами прямо
чи побічно (через одержання підприємством, де працює основна особа,
незаконних матеріальних переваг чи пільг).
Аудитор у випадку обставин, що стануть відомі йому під час перевірки,
має право змінити (скорегувати) значення рівня істотності. При цьому факт
зміни рівня істотності, нове його значення, розрахунки і розгорнута
аргументація аудитора повинні бути в обов'язковому порядку зафіксовані в
робочих документах аудиторської перевірки.
Таким чином, аудитор зобов'язаний брати до уваги рівень істотності:
-на етапі планування під час визначення змісту, витрат часу й обсягу
застосовуваних аудиторських процедур;
-у ході виконання конкретних аудиторських процедур;
-на етапі завершення аудиту під час оцінки ефекту, який впливає
визначеними перекручуваннями і порушеннями на вірогідність бухгалтерської
звітності.
Істотність визначає рівень гранично-допустимої суми помилки й
обумовлює розмір вибірки.
Технологія визначення істотності помилки.
1.Попередній розрахунок максимально-допустимої суми помилок по
аудиту об'єкту.
2.Розподіл загальної величини максимально-допустимої суми помилок між
елементами об'єкту, який тестується.
3.Визначення фактичної величини помилки (по елементах і в цілому по
тестованому об'єкту).
4.Порівняння величини максимально-допустимої суми помилки з
фактично виявленою.
5.Висновки
При визначені істотності аудитор бере до уваги галузь підприємства, його
облікову політику, величину активів, або фінансові результати, діючу систему
контролю на підприємстві.
Таблица 3.1 – Визначення суттєвості інформації
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
1.Назвіть причини виникнення обману.
2.Назвіть причини виникнення помилок.
3.Що таке маніпуляція?
4.Що мається на увазі під фальсифікацією?
5.Що мається на увазі під несуттєвими помилками?
6.Що мається на увазі під істотними помилками?
7.Що таке рівень істотності?
8.В яких випадках використовується концепція істотності?
9.Перерахувати фактори, які повинен приймати до уваги аудитор під час оцінки
істотності.
10.Якими бувають помилки?
11.Що мається на увазі під якісною характеристикою істотності?
12.Що мається на увазі під кількісною характеристикою істотності?
Нестатистичні методи відбору. Обсяг вибірки визначається відповідно до
інтуіції і досвіду аудитора. Зокрема, у залежності від розміру генеральної
сукупності задається визначений крок у послідовності обраних елементів (№
50,100, 150 і т.п.) або вибираються найбільш значні по величині суми рахунка
виходячи з деякої контрольної суми для одного рахунка. Стосовно до
документів може бути обраний будь-який документ із папки, реєстру,
досліджуваних аудитором.
При вивченні елементів, що потрапили у вибірку (документів, операцій,
сальдо й ін.), фіксуються всі помилки незалежно від їхньої вартості, тому що
результати вибірки будуть поширені на всю сукупність. При використанні
вибірки, заснованої на грошовій одиниці, важливий не настільки абсолютний
розмір помилки, скільки співвідношення помилки і величини елемента
сукупності. У ході аналізу документів установлюється питома вага неправильно
оформлених чи відсутніх документів. Невиявлення документа по операції,
включеної у вибірку, повинне розглядатися як серйозне порушення.
При розробці порядку проведення перевірки конкретного розділу
бухгалтерської звітності клієнта аудитор повинен визначити мету перевірки й
аудиторські процедури, що дозволяють досягти цих цілей. Потім він повинен
визначити можливі помилки, оцінити докази, що потрібно зібрати, і на основі
цього установити сукупність досліджуваних даних.
В Україні використовуються, в основному, нестатистичні методи
вибірки, засновані на інтуїції і професійному рівні.
Для інтерпретації результатів вибіркової перевірки аудитор повинен:
1.Проаналізувати кожну помилку, що потрапила у вибірку. Якщо у
вибірці немає грошових помилок, та можна зробити висновок про вірогідність
сукупності, що перевіряється. Навпаки, при виявленні помилок варто
установити їхній характер, сутність і причини виникнення, вплив на інші
ділянки обліку. Аудитору важливо з'ясувати, носять ці помилки випадковий
характер чи викликані недоліками організації внутрішнього контролю і системи
управління в цілому. Характер і причина помилки впливають на її значимість
для оцінки вірогідності даних усієї сукупності. Так, помилка, що з'явилася
результатом шахрайства персоналу, не обов'язково вплине на вірогідність
фінансової звітності, але стане тривожним сигналом для клієнта. Невірно
зазначена кореспонденція рахунків по операції може спричинити інші помилки
в облікових записах. Помилка в підрахунку сальдо по рахунку напевно
спотворить дані балансу і т.п.
2.Екстраполювати отримані при вибірці результати на всю
сукупність, що перевіряється. При цьому, метод поширення результатів
вибірки на всю сукупність повинен відповідати методу побудови вибірки. Так,
якщо сукупність була розбита на групи, то поширення проводиться у
відношенні кожної з них. Навпаки, виявлення помилок по попередньо
виділеним індивідуально значимим елементам, що перевірялися суцільним
методом, не вимагає поширення на всю сукупність.
3.Оцінити ризики вибірки. Аудитору необхідно переконатися, що
помилка в сукупності, що перевіряється, не перевищує припустимої величини.
Для цього порівнюється помилка сукупності, отримана за допомогою
поширення, з припустимою помилкою. Якщо перша помилка перевищить
припустиму, варто повторно оцінити ризик вибірки і, якщо він виявиться
прийнятним, розширити коло аудиторських процедур чи застосувати
альтернативні процедури.
Аудитор повинен фіксувати у своїй робочій документації всі стадії
проведення вибірки й аналіз її результатів.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ. 1.Основна ціль аудиторської вибірки.
2.Що таке ститистичні методи вибірки?
3.Які види відбору відносяться до статистичних методів?
Охарактеризувати кожний з них.
4.Які існують види віборкових перевірок?
5.Яким чином проводиться розрахунок об’єма вибірки?
6.Що таке нестатистичні методи вибірки?
7.Які дії аудитора під час проведення вибіркової перевірки?
TEMA №5.
АУДИТОРСЬКИЙ РИЗИК.
Суть аудиторського ризику. Поняття власного ризику. Поняття ризику контролю. Поняття ризику невиявлення. Методика визначення величини аудиторського ризику.
5.1.СУТЬ АУДИТОРСКЬКОГО РИЗИКУ.
Для того щоб оцінити й усвідомити вирішальне значення аудиторського ризику необхідно згадати еволюцію його розвитку.
У процесі розвитку аудиторської діяльності здійснилася його переорієнтація з попередження і виявлення помилок, зловживань і шахрайства на підтвердження правильності й об'єктивності фінансової звітності.
З погляду еволюції виділяють підтверджуючий аудит, системно-орієнтований і базуючий на ризику.
Підтверджуючий аудит має на увазі вивчення і підтвердження зроблених господарських операцій, оцінку вірогідності бухгалтерських документів і звітності на предмет їх правильності й вірогідності.
Здійснюючи перевірку, аудитор спочатку виконував лише функції висококваліфікованого збирача й оцінювача аудиторських свідчень (доказів) для підтвердження повноти, правильності й арифметичної точності представленої у фінансовому звіті інформації.
На цьому етапі аудит являв собою суцільну перевірку, оскільки вивчалася велика кількість документів для того щоб зробити загальний висновок про діяльність підприємства. Але при цьому аудитор міг припуститися помилки щодо оцінки фактичного стану справ на підприємстві через невідповідне тлумачення отриманих даних та їхньому узагальненні.
Системно-оринтированный підхід являє собою вивчення й оцінку системи, яка контролює бухгалтерські операції. Такий підхід передбачає насамперед оцінку стану й ефективності системи внутрішнього контролю.
Аудитор вважає доцільніше зробити перевірку системи внутрішнього контролю, щоб одержати інформацію про її ефективність й організацію, ніж піддати надмірній перевірці інформацію, представлену системою обліку і контролю. Т.ч. зовнішній аудитор обмежує свою роботу вибірковими перевірками і тестуванням окремих об'єктів контролю. Це дозволяє скоротити час і витрати на аудит.
За результатами перевірки аудитор надає клієнту інформацію про структуру його системи внутрішнього контролю.
При системному підході здійснюється формалізація аудиторських процедур, що дозволяє оптимізувати проведення перевірок, починаючи з підготовчих робіт і закінчуючи наданням аудиторського висновку.
Але при цьому присутній ризик збою функціонування системи контролюючої бухгалтерські операції бо вона може виявитися недосконалою, тобто існує ймовірність оцінки не самих даних, а якості їх одержання.
Аудит, що базується на ризику означає концентрацію зусиль аудитора в ході перевірки переважно в областях і об'єктах контролю, де ризики (типові помилки, пропуски і т.п.) вище, і скорочений час на вивчення тих об'єктів контролю, де передбачається відсутність ризику чи низький ризик.
У результаті забезпечується більш ефективне надання аудиторських послуг з меншими витратами для клієнта.
Еволюція відбулася також методики і техніки аудиту. Таблиця 5.1 - Еволюція методології аудиту фінансової звітності
Під аудитом мається на увазі процес зменшення інформаційного ризику до прийнятного рівня для користувачів фінансової звітності.
Під інформаційним ризиком мається на увазі імовірність того, що у фінансових звітах, що публікуються підприємством, містяться невірні дані
Зменшення ризику наявності невірних даних у фінансовій звітності –
одне з основних завдань аудиторської перевірки.
Особливості методики Назва підходу
Ціль аудиту Призначення процедур
Обсяг аудиту
Підтверд-жуючий
Попередження й виявлення поми-лок, зловживань і шахрайства
Підтвердження записів в обліку
Суцільна перевірка
Системно оріенто- ваний
Підтвердження вірогідності фінансової звітності
Тести системи внут-рішнього контролю, залишків на рахунках бухгалтерського обліку
Вибіркова пере-вірка на основі результатів оцінки системи внутрішнього контролю
Базуючий на ризику
Підтвердження вірогідності фінансової звітності
Попередня оцінка аудиторського ризику Тести системи внут-рішнього контролю
Вибіркова пере-вірка (найбільш ризикових статтів, та об’єктів)
Величина інформаційного ризику залежить від величини аудиторського ризику, що у зв'язку з цим можна трактувати як помилку в судженні аудитора, яка може бути результатом випадковості, так і застосування спеціальних технічних і технологічних прийомів дослідження економічної інформації, наприклад даних первинного і бухгалтерського обліку.
Перш ніж оцінити й розрахувати аудиторський ризик, а також установити максимально припустимий його рівень необхідно: ознайомитися з системою внутрішнього контролю клієнта; визначити основні процедури контролю; протестувати контрольні процедури на ефективність.
Концепція аудиторського ризику зв'язана з двома основними ризиками. По-перше, це підприємницький ризик, що полягає у можливості одержання збитків як від небажання замовників оплачувати надані їм послуги, так і внаслідок судових й інших витрат, зв'язаних з виставленням претензій щодо якості виконаних робіт. Т.ч. можливе погіршення фінансових позицій клієнта в результаті його господарської діяльності після аудиторської перевірки. Такий ризик характерний для кожного виду підприємницької діяльності і може привести до банкрутства будь-яке підприємство.
По-друге, це загальний аудиторський ризик того, що аудитор може зробити невірний висновок щодо фінансової звітності, що перевіряється, навіть при дотриманні всіх існуючих вимог при здійсненні аудиту.
Таким чином, якщо збігаються факти банкрутства клієнта і невірного аудиторського висновку щодо звітності, користувачі цієї звітності вправі вважати винною аудиторську фірму і жадати від неї відшкодування заподіяних збитків. Це може згодом привести до банкрутства аудиторську фірму, тобто ризик для аудитора може обернутися ризиком для його фірми. Якість аудиторської перевірки оцінюється на рівні професіоналізму і компетентності аудитора.
Отже, аудитор повинен приділяти значну увагу контролю аудиторського ризику, що у свою чергу допоможе уникнути, чи хоча б знизити підприємницький ризик. Крім того, невірний висновок може привести до падіння репутації фірми і втрати клієнтів, до зниження конкуренції на ринку аудиторських послуг, професійному розслідуванню, позбавленню сертифіката, призупиненню діяльності і позбавленню свідчення.
Деякі великі аудиторські фірми аналізують аудиторський ризик досить ретельно. Вони розробляють спеціальні бланки, запитальники, анкети, формули, за допомогою яких одержують найбільш точні значення ризиків, виражені в частках чи відсотках
Ступінь впливу аудитора
Не залежить від аудитора. Контролюється аудитором.
Малюнок 5.1 - Система управління аудиторським ризиком
Інфляція. Політична нес-табільність. Конкуренція. Безробіття. Ринок збутупродукції. Спад виробництва. Втрата клієнта,постачальника.Умови креди-тування й оподаткування
Внутрішні
Галузевий роз-виток; загальна организація та структура під-приємства; сис-тема стимулю- вання робітни- ків; політика ке-рування і госпо- дарювання; кад-рова політика таштати; компе- тентність і ква- ліфікаційний рі-вень робітників
Для даної галузі,під- прємства, середовища
Система внутрішнього контролю не надійна
Ризик тогощо в резуль таті прове- дення тестів не будутьвизначені матеріальні помилки
Ризик того, що аналі- тичні про-цедури не зможуть визначити суттєвих помилок
фактори
Складова
частина
аудиторського
ризику
Ризик впливуфакторів:
- зовнішніх - внутрішніх
Система контролю аудиторського ризику передбачає фактори на які аудитор не може впливати, і які обумовлені наявністю помилок, а також, котрі цілком залежать від аудитора, його професійного ризику.
З закордонної практики відомо, що загальний аудиторський ризик не може бути вище 5% (чи ж 95% вірних аудиторських висновків зі ста, котрі ще вважаються магічною цифрою аудиторської перевірки – це рівень довіри аудитора .Якщо цей рівень нижче – нема сенсу в проведенні аудиту ).Для того, щоб оцінити аудиторський ризик аудитор повинен усвідомити: його сутність; складові його частини; визначити і розрахувати його максимально припустимий рівень. Від цього залежить рішення аудитора проводити чи відмовитися від перевірки.
Загальний аудиторський ризик складається з наступних складових ризиків:
-власний ризик; -ризик контролю; -детекційний чи ризик невиявлення.
Малюнок 5.2 – Складові частини загального аудиторського ризику
Власний ризик (СР) – це всі ризики які зв'язані з підприємницькою діяльні стю клієнта, тобто всі помилки і неточності, що можуть бути допущені в результаті його фінансово-господарської діяльності.
Величина власного ризику може бути виражена наступним співвідношенням:
0 < CP ≤ 1
Цей ризик залежить від впливу як зовнішніх так і внутрішніх факторів, що взаємозалежні й дають загальну характеристику діяльності підприємства.
Власний ризик підприємства оцінюється аудитором ще на підготовчій стадії аудиторської перевірки. Оцінюючи власний ризик, аудитор повинен враховувати наступні основні фактори:
-характер бізнесу клієнта; -чесність адміністрації; -мотиви поводження клієнта; -результати попереднього аудиту; -первісний і повторний аудит; -взаємини з дочірніми і залежними фірмами; -нетрадиційні операції; -професіоналізм облікового персоналу; -сальдо рахунків і величину сум по статтях звітності; -кількість і склад операцій клієнта і т.п. Аудитор для цього використовує інформацію представлену як самим
клієнтом, так і інформацію із зовнішніх джерел. На основі проведеної оцінки аудитор повинен визначити, який саме з цих
факторів важливий для конкретної ділянки аудиту. При оцінці власного ризику аудитор повинен звертати увагу на ті моменти,
що можуть впливати на якість бухгалтерської звітності. Таким чином, ризик оцінюється на рівні фінансової звітності, але не може бути нижче 50%.
У випадку виявлення негативних факторів, що впливають на підприємницьку діяльність клієнта власний ризик підлягає переоцінці аудитором і може дорівнювати 100%. При цьому аудитор не може нічого змінити, але повинен врахувати усі фактори, що впливають на економічні показники діяльності підприємства і сконцентрувати свою увагу на тих об'єктах перевірки, що зв'язані з потенційними труднощями.
Власний ризик не пропорційний ризику невиявлення.
ПОНЯТТЯ РИЗИКУ КОНТРОЛЮ.
Ризик контролю (РК) – складається з двох складових ризиків: 1.Ризик бухгалтерського обліку. 2.Ризик системи внутрішнього контролю. При визначенні величини ризику контролю аудитор повинен оцінити:
надійність, ефективність, дієвість системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю підприємства клієнта.
Ризик контролю - непевність у тім, що істотна недостовірна інформація окремо чи разом з іншою недостовірною інформацією може бути виявлена чи своєчасно попереджена системою внутрішнього контролю.
Виходячи з закордонного досвіду, істотною вважається та помилка яка окремо сама по собі чи в сукупності з іншими помилками може змінити фінансовий результат у межах 4-5% від загального його підсумку, чи ж бути незначною (несуттєвою), але змінити фінансовий результат на протилежний (особливо в податковому обліку).
Величина ризику контролю може бути виражена наступним співвідношенням:
0 < PK ≤ 1 Перед тим як встановити рівень ризику контролю нижче максимального
рівня, тобто менш 100%, аудитор повинн виконати наступні дії: ознайомитися із системою внутрішнього контролю клієнта, на основі цього оцінити на скільки добре вона працює; ознайомитися з системою бухгалтерського обліку.
Аудитор проводить тестування засобів контролю у всіх випадках, крім тих, коли він оцінює ризик засобів контролю як високий.
Чим більше аудитор покладається на засоби контролю, тим досконаліше він повинен перевіряти їх надійність й ефективність.
При оцінці ризику засобів контролю аудитор може використовувати дані аудиту минулих років, але при цьому він зобов'язаний переконатися в тім, що оцінка величини цього ризику, зроблена в попередньому році для відповідних засобів контролю справедлива і для звітного року.
Ризик контролю не пропорційний ризику невиявлення, тоді як між ризиком контролю і кількістю підлеглих збору свідчень існує пряма залежність.
Результати оцінки ризику засобів контролю аудитор повинен відображати в загальному плані аудиту, а уточнюючі оцінки – у робочій документації по перевірці.
Ризик системи внутрішнього контролю. В основу оцінки ефективності дії системи внутрішнього контролю
покладене припущення аудитора, що існуюча система внутрішнього контролю не може виявити допущені істотні помилки в системі бухгалтерського обліку, їх попередити, а також запобігти.
Ефективність внутрішнього контролю не залежить від аудитора, він тільки оцінює систему внутрішнього контролю та її ефективність.Оцінка ризику
неефективності внутрішнього контролю базується на вивченні його структури, складових її елементів, а саме: контрольного середовища, облікової системи і контрольних процедур.
Аудитор не повинен цілком покладатися на систему внутрішнього контролю, оцінюючи її так високо, що виходячи з цієї оцінки можна і не проводити аудиторську перевірку.
Для того щоб прийти до визначеного висновку, аудитор повинен ще на підготовчому етапі аудиторської перевірки вивчити структуру внутрішнього контролю. З цією метою аудитор вивчає порядок обробки даних на підприємстві й встановлює, як здійснюється внутрішній контроль.
Важливість оцінки внутрішнього контролю полягає в тому, що аудитор у своїй роботі багато в чому може покластися на результати внутрішнього контролю у випадку визначення високого рівня довіри до нього.
Попередньо визначивши спрямованість і вплив на систему бухгалтерського обліку та якість складання фінансової звітності, аудитор оцінює такі складові внутрішнього контролю:
а) організаційну структуру – розподіл зобов'язань між керівництвом підприємства, кваліфікацію і компетентність персоналу, виконання ними своїх зобов'язань, а також контроль за роботою управлінського персоналу;
б) систему документації й інформації: -правильність документального оформлення господарських операцій,
відображення їх в облікових регістрах; -простежування шляху проходження документів з моменту одержання
дозволу на здійснення господарських операці й їх складання та здачу в архів; -попередню нумерацію бланків документів й ін.; -обробку й класифікацію інформації; -можливість швидкого пошуку необхідної інформації, здійснення аналізу
наявної інформації, та використання отриманих даних для прийняття управлінських рішень;
-контроль за можливим допущенням неточностей чи виявлення помилок; в) матеріальні засоби захисту – наявність спеціально обладнаних
приміщень, надійних стін, дверей, сейфів, огороджень, сигналізації, охорони, вказівних знаків, що забезпечують надійну гарантію збереження активів підприємства (запасів товарно-матеріальних цінностей, готової продукції, засобів у касі):застосовуючи систему кодів, паролів й інших засобів несанкціонованого доступу до інформації на персональних автоматизованих робочих місцях;
г) штат (персонал підприємства) – політика підприємства щодо кваліфікації й компетентності фахівців; процедура прийому на роботу (на конкурсній основі); заходи щодо підвищення кваліфікації персоналу; розмір оплати праці; перевірка виконання покладених зобов'язань;
д) система спостереження – заходи, щодо перевірки дієвості системи контролю, що забезпечує її безперервну діяльність, пристосованість до виниклих ситуацій, актуалізація завдань і проблем, які зобов'язаний вирішувати
внутрішній контроль, наприклад, за зміною стратегії подальшої діяльності підприємства – клієнта.
Для оцінки ризику засобів внутрішнього контролю аудитор повинен застосувати спеціальні аудиторські процедури, що називаються тестами контрольних процедур.
У національному нормативі аудиту №12 “Оцінка системи внутрішнього контролю підприємства та ризику, пов’язаного з ефективністю її функціонування” зазначено, що аудитор може провести наступні тести внутрішнього контролю:
-опитування і спостереження за оформленням операцій з метою одержання аудиторських доказів функціонування засобів контролю у випадках, коли неможливо одержати прямі документальні підтвердження цього;
-використання результатів інших аудиторських процедур для одержання даних про дієвість засобів контролю;
-повторення процедур внутрішнього контролю, здійснюваних на підприємстві.
Ризик системи бухгалтерського обліку полягає в тому, що , можливо, будуть допущені помилки чи обман у результаті документування господарських операцій, неправильного відображення їх у регістрах бухгалтерського обліку й складанні фінансової звітності.
Аудитор має на увазі, що діюча система бухгалтерського обліку на підприємстві неефективна і ненадійна.
Знайомство із системою бухгалтерського обліку містить у собі вивчення, аналіз й оцінку зведень про наступні сторони господарської діяльності підприємства:
-облікова політика й основні принципи ведення бухгалтерського обліку; -організаційна структура підрозділу, відповідального за ведення
бухгалтерського обліку й підготовку бухгалтерської звітності; -розподіл обов'язків і повноважень між працівниками, що приймають
участь у веденні обліку й підготовці звітності; -організація підготовки, обороту й збереження документів, що
відображають господарські операції; -порядок відображення господарських операцій у регістрах
бухгалтерського обліку, форми і методи узагальнення даних таких регістрів; -порядок підготовки періодичної бухгалтерської звітності на основі даних
бухгалтерського обліку; -роль та місце засобів комп'ютерної техніки у веденні обліку й підготовці
звітності; -критичні області обліку, де ризик виникнення помилок чи перекручувань
бухгалтерської звітності особливо високий; -засоби контролю, передбачені в окремих областях системи обліку. У ході перевірки аудитор повинен перевірити відповідність організації
системи бухгалтерського обліку нормативним документам і відобразити в робочій документації аудитора випадки визначених порушень.
Система бухгалтерського обліку економічного суб'єкта може вважатися ефективною, якщо в ході фіксації господарських операцій виконуються наступні вимоги:
1 Операції в обліку правильно відображають період їхнього здійснення. 2 Операції в обліку зафіксовані в правильних сумах. 3 Операції правильно й відповідно до нормативних положень та облікової
політики відображені на рахунках бухгалтерського обліку. 4 Зафіксовані деталі операцій, що мають істотне значення для обліку й
звітності. 5 Обмежена можливість появи зловживань. У ході аудиторської перевірки необхідно ознайомитися з внутрішніми
документами економічного суб'єкта, який перевіряється, що стосуються організації, постановки і ведення бухгалтерського обліку, та визначити, якою мірою реальний стан справ відповідає положенням цих документів. У необхідних випадках для такого звірення рекомендується просліджувати рух окремих сум в обліку від первинних документів до їхнього відображення в звітних документах.
Ймовірність появи помилок в обліку не залежить від аудитора, він може тільки визначити їх величину. Оцінка цієї ймовірності базується на різній інформації. Так, аудитору може бути відомо, що попередньою перевіркою були виявлені суттєві помилки, а це підвищує ризик проведення поточної аудиторської перевірки. Виявлені в минулому році помилки можна розглядати як потенційно можливі для звіту поточного року. Наявність таких помилок можна встановити, перевіривши як підприємство внесло в облік виправлення, запропоновані аудитором.
Якщо в аудитора складається враження, що бухгалтерський персонал клієнта не зовсім розуміє національні принципи ведення обліку та облікову політику підприємства, то ймовірність ризику проведення аудиту доцільно оцінити як більш високу.
Якщо суть бізнесу клієнта полягає в складних операціях і підрахунках, то це, як правило, призводить до помилок при обробці даних і в обліку операцій.
До операцій з підвищеним ризиком можна віднести: -операції, вартість яких відображена в іноземній валюті; -операції, які не відповідають меті підприємства (нетипові операції); -операції зі спорідненими підприємствами – значні за розміром і незначні
за характером; -складні операції, які містять значний ризик помилок; -операції, які створюють можливості для шахрайства.
ПОНЯТТЯ РИЗИКУ НЕВИЯВЛЕННЯ.
Ризик невиявлення (ДР) – означає що істотні помилки можуть залишитися невиявленими в ході аудиторської перевірки. Т.ч. це та частка погрішності , що аудитор може собі дозволити при проведенні аудиторської перевірки при сформованих на підприємстві-клієнта системах обліку і внутрішнього контролю, при дотриманні умови якості проведення робіт і відповідності їх встановленим аудиторським нормативам.
Це ризик невиявлення істотних помилок у фінансовій звітності за допомогою аудиторських процедур, припускаючи що система внутрішньогосподарського контролю їх не змогла знайти й виправити.
Ризик виявлення є результатом проведення аудиторської перевірки, наслідком виконаної аудиторської роботи. За цей ризик аудитор несе повну відповідальність, тобто він вказує на ступінь якості перевірки, професійний рівень аудитора.
У такий спосіб аудитор повинен зробити все можливе щоб звести цей ризик до мінімуму.
Цього можна досягти, провівши велику кількість аналітичних процедур. Ризик невиявлення визначає кількість свідчень, що аудитор планує зібрати. При
низькому рівні ризику невиявлення аудитор не погоджується брати на себе великий ризик невиявлення помилок через недолік свідчень, тому в даному випадку необхідно одержати велику кількість свідчень. Коли аудитор готовий узяти на себе великий ризик, свідчень потрібно менше.
Аудиторські процедури, які повинні забезпечити виявлення істотних помилок у фінансовій звітності, поділяються на дві категорії:
-аудиторська перевірка правильності відображення в бухгалтерському обліку операцій і залишків на рахунках;
-аналітичні процедури збору додаткової інформації. Аналітичні процедури – це аналіз і оцінка отриманої аудитором інформації,
дослідження найважливіших фінансових і економічних показників економічного суб'єкта, що перевіряється, з метою виявлення незвичайних і невірно відбитих у бухгалтерському обліку фактів господарської діяльності, а також з'ясування причин таких помилок і перекручувань.Типовими видами аналітичних процедур є методичні прийоми аудиту, згруповані в групу «Зіставлення».
Тестування може проводитися у виді спостереження, переробки чи перевірки
документації. Для більш ефективного збору аудиторських доказів аудитор зобов'язаний грамотно
планувати, які аналітичні процедури, у якій кількості й обсязі необхідно виконати для збору потрібних даних.
Якщо за допомогою цих процедур істотні помилки будуть не виявлені, діяльність аудитора визнається неефективною.
На величину ризику невиявлення впливає фактор повторності перевірки. Якщо аудитор проводить перевірку у клієнта вже не в перший раз, то він краще знає особливості бізнесу, а також більшість «вузьких місць». Якщо ж перевірка проходить у перший раз, то ризик невиявлення помилки аудитором більш високий.
Ризик того, що значимі помилки залишаться невиявленими при аудиті, може бути результатом окремих ризиків, зв'язаних із двома типами аудиторських тестів:
-ризик аналітичних процедур (РАП)-небезпека пропуску помилок при проведенні процедур аналізу;
-ризик тестування (РТ)-невірний підбір тестів, чи ж ризик того що обрані тести не зможуть виявити істотні помилки.
.МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ВЕЛИЧИНИ АУДИТОРСЬКОГО
РИЗИКУ.
Існує кілька критеріїв оцінки аудиторського ризику: кількісний (у відсотках, коєфіцієнтах, абсолютному числовому значенні), якісний (низький, високий, середній).
Вибираючи методику визначення аудиторського ризику та його припустиму величину, необхідно враховувати конкретні умови перевірки, її термін, характер діяльності клієнта, компетентність і кваліфікацію аудитора, його попередній досвід аудиторських перевірок і багато інших факторів.
Методика розрахунку аудиторського ризику.
I) Кількісна оцінка аудиторського ризику :
Факторна модель аудиторського ризику.
АР=ВР * РК * ДР,
де АР – загальний аудиторський ризик,
ВР - власний ризик (ризик бізнесу),
РК – ризик контролю,
ДР - ризик не виявлення (детекційний ризик)
Деталізація факторної моделі
а) перша ступінь деталізації
РАП - ризик- аналітичних процедур,
РТ - ризик тестування,
тоді АР = ВР * РК * РАП * РТ
б) друга ступінь деталізації
PS - ризик вибірки
PNS - ризик не зв'язаний з вибіркою
ДР
РТ
тоді, АР = ВР * РК * PS * PNS * PАП
Застереження при використанні кількісної методики оцінки
аудиторського ризику (Дж.Робертсон).
1) ВР≠0, РК≠0, 2) ДР≠0,
3)ДР→ 0 → АР → 0 при ВР → 1 та РК → 1
ДР= РКВР
АР
* - видозмінена факторна модель аудиторського ризику
2.Якісна оцінка аудиторського ризику
Таблиця 5.2 - Залежність між компонентами (модель аудиторського ризику за якісними критеріями)
Власний ризик (ВР)
Ризик контролю (РК)
Ризик не виявлення
помилок (ДР)
Аудиторський ризик(АР)
Низький Низький Високий Високий Низький Середній Середній Високий Середній Середній Середній Середній Низький Низький Середній Низький Високий Високий Низький Низький
Отже, якщо вплив зовнішніх факторів на можливість помилок у звітності незначний (ВР оцінений як низький), система внутрішнього контролю достатня й функціонує ефективно (РК оцінений як низький), то ризик невиявлення помилок буде високий (ДР високий). У цьому випадку аудиторський ризик теж буде оцінений як високий.
Звичайно, застосування моделі аудиторського ризику не забезпечує абсолютної гарантії його уникнення. Але вона допомогає систематизувати фактори, що впливають на рівень ризику, більш обгрунтовано визначати обсяг перевірки, побудувати план і програму аудиту.
Зважаючи на суб'єктивність оцінок компонентів ризику, аудитор на стадії планування навмисне встановлює трохи занижене значення ризику невиявлення помилок, щоб мати певний запас безпеки.
Більшість аудиторів вважають що величина загального аудиторського ризику не повинна перевершувати 5%.
У процесі підготовки до аудиторської перевірки аудитор повинен провести обстеження клієнта й оцінити значення кожного з факторів, що впливають на рівень ризику. На основі обстеження й оцінки факторів аудитор зможе
суб’єктивно встановити рівень ризику, затверджуючи, що фінансова звітність і після закінчення аудиту може містити істотні помилки. У процесі перевірки аудитор одержує додаткову інформацію про клієнта і може змінювати свою оцінку загального аудиторського ризику.
Т.ч. на підготовчому етапі планування аудиторський ризик не є величиною постійною. Його значення може змінюватися, коректуватися в ході проведення аудиторської перевірки.Тобто може збільшуватися кількість процедур, змінюватися напрямок аудиторської перевірки, коректуватися план роботи.
У тих випадках, коли аудитор думає, що ймовірність банкрутства клієнта висока і що в зв'язку з цим зростає загальний аудиторський ризик, необхідно знизити його рівень (малюнок 5.3.).
Малюнок 5.3 - Оцінка аудиторського ризику та її уточнення в процесі аудиту.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ 1.Охарактеризувати ризики на різних етапах розвитку аудиту.
2.У чому полягає поняття власного ризику, зв'язаного з діяльністю
підприємства та як він оцінюється?
3.З якими основними ризиками зв'язана концепція аудиторського ризику?
4.Які фактори передбачає система аудиторських ризиків?
5.Що таке ризик контролю і з яких двох компонентів він складається?
Оцінка аудиторського ризику до аудиту
Планування аудиту
Проведення аудиторскої перевірки
Визначення відхилень від оцінки аудиторського ризику
Нова оцінка аудиторського ризику
Зміна плану та програми
Звіт та висновок аудитора
6.Що таке ризик системи внутрішнього контролю?
7.Що таке ризик системи бухгалтерського обліку?
8.У чому полягає ризик невиявлення?
9.Які існують методики розрахунку аудиторського ризику?
10.У чому полягає якісна оцінка аудиторського ризику?
11.Які зовнішні та внутрішні фактори впливають на власний ризик?
12.На якій стадії аудиту розраховується аудиторський ризик?
13.Як оцінюється власний ризик аудитором?
ТЕМА №6. АУДИТОРСЬКІ ДОКАЗИ.
Сутність аудиторських доказів. Структура аудиторських доказів та
основні вимоги до них. Класифікація аудиторських доказів. Методи й
джерела одержання аудиторських доказів.
6.1. СУТНІСТЬ АУДИТОРСЬКИХ ДОКАЗІВ.
Аудит – це діяльність аудиторів і аудиторських фірм по проведенню
аудиторських перевірок і супутніх аудиту послуг із питань податкового,
бухгалтерського й управлінського обліку та інших питань з метою
підтвердження вірогідності бухгалтерської звітності й підвищення
ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства.
Будь-яка підприємницька діяльність передбачає дві мети:
1.Одержання максимального прибутку.
2.Створення довіри до імені фірми.
Комерційний успіх аудиторів, ріст їхнього суспільного авторитету і
розширення кола клієнтів прямо залежать від рівня їхнього професіоналізму,
правильності застосування методології і методики контролю, використання
передового досвіду.
Оскільки кожна аудиторська перевірка обмежена в часі, аудитору завжди
важливо чітко визначити її ціль, безпомилково вибрати досліджувані об'єкти
перевірки, грамотно спланувати свої дії, застосувати ефективні аудиторські
процедури і зібрати необхідні докази для формування об'єктивного висновку.
Основною, найбільш важливою, відповідальною й трудомісткою частиною
роботи аудитора є підготовка аудиторських доказів по всіх об'єктах контролю.
На підставі аналізу й узагальнення даних аудиторських доказів аудитор
робить висновки про правильність ведення бухгалтерського обліку й
вірогідність фінансової звітності на підприємстві, яке перевіряється.
Обсяг і перелік аудиторських процедур, які необхідно виконати для збору
аудиторських доказів вказуються в програмі аудиту по окремих об'єктах обліку.
Збір аудиторських доказів повинен вироблятися відповідно до діючого
Закону України «Про аудиторську діяльність» і національних нормативів
аудиту:
№14 «Аудиторські докази»
№8 «Перевірка дотримання підприємствами вимог законодавчих і
нормативно-правових актів України»
№ 9 «Планування »
№10 «Знання бізнесу клієнта»
№12 «Оцінка системи внутрішнього контролю і ризику, зв'язаного з
ефективністю її функціонування»
№16 «Аналітичні операції»
№17 «Вибіркова перевірка»
№22 «Інформація, надана аудитору керівництвом підприємства»
№25 «Залучення експертів»
№27 «Інша інформація в документах, що стосується перевіреної аудитором
фінансової звітності підприємства»
6.2 СТРУКТУРА АУДИТОРСЬКИХ ДОКАЗІВ ТА ОСНОВНІ
ВИМОГИ ДО НИХ.
Аудиторські докази - це інформація, яка надана клієнтом, отримана
аудитором самостійно у ході перевірки, получена від третіх осіб, що дозволяє
зробити висновок і виробити власну думку з предмету перевірки.
Доказ складається з: тези, аргументу, демонстрації.
ДЕМОНСТРАЦІЯ
ВИМОГИ Малюнок 6.1 - Структура аудиторських доказів.
АРГУМЕНТИ
Достовір-ність фактів
Аксиома Постула-ти
Визначення,які розкри-вають з вичерпною повнотою його смислові значення Безпереч-
ність
Безумов-на точ-ність
Докази про необ-хідність аудиту
Докази про необ-хідність перевірки
Раніше доказані
поло-ження
ТЕЗИ
Теза - судження, істинність якого потрібно довести за допомогою інших
суджень, які називаються аргументами.
Аргументи – довід, доказ. Аргументи поділяються на 5 груп.
1. Вірогідність фактів. Маються на увазі найбільш переконливі факти для
доказу істинності тези.
Основні вимоги до фактів - безперечність і безумовна точність.
2 Визначення – розкривають зміст поняття, його смислове значення з
вичерпною повнотою.
3. Аксіоми - положення і принципи, що у даних межах приймаються за
істину, без доказу.
4. Постулати - у відповідності зі словником російської мови С.І. Ожегова
- «це вихідні допущення, прийняті без доказів».
Таким чином, вони повинні бути очевидні, навіть якщо їх дійсність не
може бути безперечно доведена.
Постулати аудиту переслідують дві цілі:
1.Пояснити, чому необхідний аудит.
2.Довести, що за певних умов, після проведеної перевірки підприємства,
можна одержати об'єктивні дані про його діяльність.
5. Раніше доведені положення.
Демонстрацією - називається спосіб виведення тези з аргументу.
Демонстрація доказу повинна забезпечити, щоб теза логічно випливала з
аргументів, і логічний зв'язок між ними був би бездоганно продемонстрований.
Відповідно до нормативу № 14 «Аудиторські докази», кількість
інформації, необхідної для аудиторської оцінки, жорстко не регламентується.
Аудитор, на основі свого професійного досвіду й з урахуванням інших факторів
самостійно визначає обсяг інформації, достатньої для формулювання
об'єктивного висновку про вірогідність бухгалтерської звітності клієнта. При
цьому до уваги приймаються наступні фактори:
1 Одержання інформації в результаті самостійно виконаних аудиторських
процедур.
2 Одержання доказів у формі документів і письмових свідчень.
3 Складання висновків, зроблених на підставі доказів, отриманих із різних
джерел.
При зборі й аналізі доказів необхідно враховувати:
1.Їх структуру.
2.Вимоги, яким вони повинні відповідати.
3.Класифікацію.
4.Джерела їх одержання.
5.Методику одержання.
6.Зв'язок між отриманими доказами.
Існує чотири основних концепції, на яких базується вивчення системи
внутрішнього контролю.
1 Відповідальність адміністрації за організацію й функціонування
внутрішнього контролю.
2 Забезпечення достатнього ступеня впевненості у вірогідності й
об'єктивності бухгалтерського обліку.
3 Існуючі обмеження (система внутрішнього контролю не може бути
ефективною, якщо вона не має практичного застосування).
4 Метод обробки інформації.
Основні вимоги до доказів.
Основні вимоги до аудиторських доказів:
1.Вірогідність
2.Достатність.
3.Своєчасність.
4.Документованість і обґрунтованість.
Документованість і обґрунтованість.
Кожен аудиторський доказ повинен бути представлений одним чи
кількома документами. Кожен такий документ повинен бути підписаний
конкретним виконавцем.
Вірогідність - це характеристика того, наскільки докази можуть вважатися
гідними довіри й бути правдоподібними. Якщо вони найвищою мірою
правдоподібні, це може переконати аудитора в тому, що представлена
фінансова звітність об'єктивна.
Вірогідність доказів тісно зв'язана з обраними процедурами аудиту. Її
можна підвищити тільки шляхом застосування таких процедур, які більш якісні
з погляду доречності, незалежності й оцінки джерела інформації, ефективності
системи внутрішнього контролю.
Доречність. Докази повинні бути доречними і мати відношення до
предмета аудиту.
Основні цілі аудиту: повнота, точність, обмеження облікового періоду,
наявність активів і пасивів, оцінка, права й обов'язки, представлення і
розкриття інформації, необхідність.
Повнота - означає, що усі сальдо по рахунках і всі операції, які повинні
включатися у фінансову звітність були включені, тобто наявність повного
обсягу інформації по тестованому об'єкту.
Точність (правильність) - усі враховані операції і сальдо по рахунках
вірні в математичному відношенні, зроблено правильне рознесення по
рахунках, вірно зроблене угрупування. Усі дані вірно перенесені в Головну
книгу.
Існування (наявність). Усі облікові засоби й зобов'язання існували на дату
складання балансу; всі облікові операції дійсно мали місце в минулому і не є
фікцією.
Обмеження облікового періоду. Всі операції зареєстровані в межах
відповідного облікового періоду.
Оцінка. Обрано і застосовано відповідні облікові вимірники.
Права й обов'язки. На всі облікові засоби підприємство має права, а всі
облікові зобов'язання відносяться до заборгованості підприємства на дату
складання балансу.
Представлення і розкриття. Рахунки й види (типи) операцій правильно
класифіковані й описані, розкриті всі необхідні деталі.
Необхідність. Підбір саме тих документів, що необхідні й достатні для
конкретного висновку.
Незалежність й оцінка джерел інформації.
Докази, одержані з зовнішніх джерел (банків, комерційних партнерів)
більш надійні ніж із внутрішніх (відповіді самого клієнта на питання аудитора).
Оскільки зовнішні кореспонденти не мають особистої зацікавленості в
результатах перевірки, а внутрішні - навпаки, переслідують основну мету -
одержання позитивного висновку в інтересах запобігання проблем з
податковими органами, і тому можуть свідомо (а іноді й несвідомо)
підтасовувати факти.
Найбільш достовірною вважається інформація, отримана абсолютно
незалежним аудитором.
Ефективність систем внутрішнього контролю.
Надійність отриманих доказів прямо пропорційна якості роботи відділу
внутрішнього контролю.
Крім того, при оцінці джерел інформації варто пам'ятати, що навіть при
незалежному джерелі інформації докази можуть вважатися надійними тільки в
тому випадку, якщо вони займають таке положення, що дозволяє їм оперувати
достовірними даними. Це означає, що інформація, отримана від банків чи
адвоката, вважається більш достовірною, чим від інших осіб, погано знайомих
із бізнесом клієнта.
Достатність зібраних документів визначається їхньою кількістю. На
даний фактор впливає розмір вибірки й характер конкретних елементів.
Основна вимога - репрезентативність елементів вибірки, оскільки тільки в
цьому випадку (екстраполюючи результати на генеральну сукупність) можна
одержати об'єктивну інформацію.
Достатність визначається на підставі оцінки системи внутрішнього
контролю й величини аудиторського ризику.
Для складання об'єктивного й обґрунтованого висновку аудитор
зобов'язаний зібрати достатню кількість якісних доказів.
Зібрані докази відображаються аудитором у його робочих документах у
формі записів щодо вивчення й оцінки постановки бухгалтерського обліку й
організації внутрішнього контролю, а також у вигляді різних таблиць, схем,
запитів, опитувань, що вказують на виконання різних аудиторських процедур
відповідно до плану і програми.
Своєчасність. Розглядається з 2-х точок зору:
-по моменту збору доказів;
-по періоду, що перевіряється, в цілому.
6.3 КЛАСИФІКАЦІЯ АУДИТОРСЬКИХ ДОКАЗІВ
Малюнок 6.2 – Класифікація аудиторських доказів
Прямі докази. Об'єктивна й повна характеристика об'єкта в процесі
перевірки. Це свідчення, підтверджені первинними документами й обліковими
регістрами.
Прямі свідчення представляють матеріальні джерела, під якими маються
на увазі: документи і натурні об'єкти.
Нематеріальні джерела. До них відносяться підприємства, організації й
громадяни, що підтримують зв'язки з контрольованим підприємством і дані, що
представляють інтерес для аудиторів.
За документальним значенням документи, що перевіряються,
підрозділяються на чотири групи:
-первинні;
-зведені;
-неофіційні;
-допоміжні.
АУДИТОРСЬКІ ДОКАЗИ
ОСНОВНІ ПРЯМІ НЕПРЯМІ ДРУГО-РЯДНІ
Під первинним документам розуміють належним чином складений і
оформлений діловий папер, який письмово підтверджує право здійснення
або реально здійснену господарську операцію, містить її ознаки і показники,
що підлягають відображенню в обліку.
Первинні документи складають у момент здійснення господарської
операції або зразу після її здійснення.
За даними первинних документів можна зробити висновок про нестачі,
порушення, зловживання, розміри матеріального збитку.
Зведені документи. Такі документи, які складаються на підставі
первинних документів шляхом групування і узагальнення їх показників.
Зведені документи призначені для узагальнення інформації по однорідних
операціях.
За даними зведених документів можна зробити умовно точний
висновок. Умовою є правильність зареєстрованих у них даних.
Неофіційними документами вважаються такі, котрі матеріально
відповідальні особи й інші працівники ведуть за своєї ініціативи, складають
їх, не дотримуючи встановленого порядку оформлення аналогічних
документів, і фіксують у них економічні явища, що відбуваються на
контрольованому підприємстві.
Ці документи доказового значення не мають. Це другорядні докази, які
використовують дані внутрішнього контролю, інформацію отриману від
адміністрації чи третіх осіб (постачальників, покупців і т.п.).
Допоміжними є такі документи, у яких викладена думка окремих осіб
по економічним питанням і явищам, які відбуваються на підприємстві, що
перевіряється.
Непрямі докази. Докази які не мають відношення до фактів по даному
питанню.
Основні докази. Докази, що отримані аудитором.
Ознайомлення з матеріалами попередніх перевірок і результатами
проведення внутрішньогосподарського контролю є другорядним доказом
правильності ведення бухгалтерського обліку і вірогідності даних
бухгалтерської звітності. Незважаючи на цей другорядний доказ, аудитор
повинен переконатися в його правильності й правдивості.
У процесі підготовки аудиторського висновку використовуються
документальні докази.
Документальним називається доказ, що міститься в конкретних
документах.
Аудиторські докази бувають 3-х видів:
-внутрішні – докази, що включають інформацію, отриману від клієнта
в письмовому чи усному вигляді;
-зовнішні докази утримують інформацію, отриману від третіх осіб у
письмовому вигляді;
-змішані докази складаються з інформації, отриманої від клієнта в
письмовому чи усному вигляді й підтвердженою третьою стороною.
Найбільшу цінність і вірогідність для аудитора представляють зовнішні
докази, потім змішані й внутрішні.
Докази, отримані самою аудиторською організацією чи ж аудитором,
звичайно більш достовірні, ніж докази, представлені економічним суб'єктом.
Зібрані докази відображаються аудитором в його робочих документах у
формі записів про вивчення й оцінку постановки бухгалтерського обліку й
організації внутрішнього контролю, а також у виді бланків, таблиць і
протоколів, які відображаають планування, виконання і виклад
аудиторських процедур. Дані отриманих доказів використовуються при
складанні аудиторського висновку й звіту керівництву підприємства, що
перевіряється, за результатами аудиту.
6.4 ДЖЕРЕЛА ОДЕРЖАННЯ АУДИТОРСЬКИХ ДОКАЗІВ.
Якість доказів залежить від їхніх джерел. У залежності від змісту
об'єкта контролю аудитор вибирає відповідні джерела інформації, що дають
повну характеристику досліджуваного об'єкта. Такими джерелами можуть
служити:
1 Дані первинних документів, у яких відбивається зміст відповідних
господарських операцій чи первинних звітів, де представлені узагальнені
дані про об'єкт контролю за визначений період часу.
2 Облікові регістри, де узагальнюється і накопичується інформація з
відповідних первинних документів і звітів у розрізі їхнього економічного
змісту.
3 Головна книга - регістр синтетичного обліку, де відбиваються залишки
на початок і кінець звітного періоду й обороти по дебету і кредіту
відповідних рахунків.
4 Бухгалтерська, податкова і статистична звітності.
5 Плани, кошториси, калькуляції і розпорядницькі документи (накази,
розпорядження і т.п.).
6 Матеріали перевірок і ревізій, проведених державними податковими
інспекціями, органами державної контрольно-ревізійної служби й інших
органів управління.
7 Матеріали внутрішньогосподарського контролю підприємства, у тому
числі: за результатами раптових перевірок та інвентаризацій основних
засобів, запасів, коштів, розрахунків й ін.;
8 Дані, отримані аудитором при проведенні документального і
фактичного контролю об'єктів аудиту;
9 Письмові й усні заяви працівників підприємства й третіх осіб щодо
змісту досліджуваних об'єктів.
10 Результати аналізу фінансово-господарської діяльності економічного
суб'єкта.
11 Зіставлення одних документів клієнта з іншими, а також зіставлення
документів клієнта з документами третіх осіб.
12 Статутні документи, договори, накази й інші адміністративні
документи.
13 Звернення до керівництва за роз'ясненнями в усній і письмовій формі.
У ході аудиторської перевірки встановлюється правильність складання
балансу, звіту про фінансові результати.
Для перевірки балансу можна скласти альтернативний баланс за даними
Головної книги. При перевірці встановлюють:
-чи всі активи і пасиви відбиті у звіті;
-чи всі документи використані у звіті;
-наскільки фактична методика оцінки майна відхиляється від прийнятої
облікової політики підприємства.
Звіт про фінансові результати діяльності підприємства і декларацію про
прибуток підприємства аудитор перевіряє для встановлення правильності
розрахунку балансового й оподатковуваного прибутку.
Балансовий прибуток повинен бути визначений по підприємству в цілому
й окремо по його структурних підрозділах і видам діяльності. Якщо на
підприємстві такі розрахунки не виконуються, то аудитор для обґрунтування
своїх висновків повинен їх виконати сам. Найбільш цінні докази аудитор
одержує при дослідженні господарських операцій.
Визначення достатності аудиторських доказів залежить від
наступних факторів:
-ступеня аудиторського ризику, тобто ймовірності ухвалення невірного
рішення аудитором чи фірмою. Аудиторський ризик зменшується, якщо
аудитор використовує докази, отримані з різних джерел, і різні за формою
представлення. При суперечливості доказів, отриманих з різних джерел,
аудитор повинен використовувати додаткові процедури;
-наявності свідчення від незалежного джерела (третіх осіб) як більш
достовірного, ніж отримане безпосередньо від співробітників економічного
суб'єкта;
-одержання аудиторського доказу на основі даних системи внутрішнього
контролю, що є тим більше достовірним, чим краще стан системи внутрішнього
контролю;
-одержання інформації в результаті самостійного аналізу чи за результатом
перевірки іншої аудиторської організації як більш достовірної, чим зведення,
отримані від інших осіб;
-одержання аудиторських доказів у формі документів і письмових
показників як більш достовірних, чим показання в усній формі;
-можливість зіставлення, зроблених у результаті використання отриманих
з різних джерел доказів.
Якщо аудиторській організації економічним суб'єктом не представлені
існуючі документи в повному обсязі й вона не в змозі зібрати достатні
аудиторські докази по якому-небудь рахунку й операції, аудиторська
організація зобов'язана вказати на це у звіті (письмовій інформації керівництву
економічного суб'єкта) і може розглянути питання про підготовку
аудиторського висновку, відмінного від безумовно позитивного.
Аудитор має право одержати від керівництва економічного суб'єкта
роз'яснення, необхідні йому для досягнення цілей його роботи. Необхідний
обсяг інформації, а також перелік випадків, у яких необхідно одержання таких
роз'яснень, визначаються аудитором самостійно.
Роз'яснення можуть бути отримані:
-на етапі попереднього планування аудиту. Ці роз'яснення можуть бути
використані для підтвердження допущення безперервності діяльності
підприємства, а також для первинної оцінки надійності систем бухгалтерського
обліку й внутрішнього контролю економічного суб'єкта;
-на етапі підготовки загального плану і програми аудиту. Такі роз'яснення
можуть сприяти розумінню діяльності економічного суб'єкта й особливостей
його системи внутрішнього контролю, а також одержанню оцінок аудиторських
ризиків;
-на етапі тестування засобів контролю й виконання аудиторських
процедур. Такі роз'яснення можуть підтвердити чи спростувати зроблені
аудитором висновки про надійність окремих засобів контролю, а також надати
аудиторські докази в тих випадках, коли такі докази складно чи неможливо
одержати іншими способами;
-на етапі завершення аудиту і складання аудиторського висновку. Такі
роз'яснення можуть служити джерелом свідчень про наявність істотних
перекручувань бухгалтерської звітності, а також свідчень про можливе
існування невизначених зобов'язань.
Керівництво економічного суб'єкта, що перевіряється, не вправі
обмежувати коло питань, що підлягають аудиту. Це треба заздалегідь довести
до його відома.
Порядок звертання аудитора до керівництва може бути обговорений при
укладенні договору на аудиторську перевірку, а також у листі-зобов'язанні.
У випадку, якщо такий порядок не обговорений, аудитор вправі сам
визначити спосіб звертання до керівництва економічного суб'єкта в залежності
від ступеня важливості, обсягу і змісту необхідної інформації.
Такими можуть бути як усні, так і письмові звертання безпосередньо до
керівника чи представника керівництва економічного суб'єкта, що
перевіряється, як для одержання інформації від них самих, так і для сприяння їх
у звертанні аудитора безпосередньо до керівників структурних підрозділів
економічного суб'єкта, що перевіряється.
Аудитору варто оцінити, наскільки добре інформовані особи, що надали
йому роз'яснення. Роз'яснення можуть вважатися надійними лише в тому
випадку, якщо особи що їх надали, займають положення, що дозволяє їм мати
необхідну інформацію.
При формуванні своєї думки аудитор не повинен спиратися тільки на такі
роз'яснення, не володіючи результатами інших аудиторських процедур.
Якщо ж отримані роз'яснення суперечать іншим аудиторським доказам,
аудитор повинен з'ясувати причину цих протиріч і в необхідних випадках
знизити свою довіру у відношенні іншої інформації, представленої цим
керівництвом.
Роз'яснення можуть бути представлені як в усному, так і в письмовому
вигляді, але у відношенні істотних аспектів вони повинні бути тільки
письмовими.
Письмові роз'яснення керівництва економічного суб'єкта, що
перевіряється, можуть бути представлені аудитору у формі:
-офіційного листа цього керівництва з роз'ясненнями. Лист повинен мати
необхідні реквізити (найменування адресата, найменування економічного
суб'єкта, дата, підпис);
-листа, підготовленого аудитором, який містить точку зору аудитора по
визначених питаннях. Лист повинен містить запис про згоду керівництва
економічного суб'єкта з поглядом аудитора.
У листі повинне міститися:
-підтвердження повноважень осіб, що підписали його, у випадках, якщо ці
особи не входять у число керівників економічного суб'єкта, відповідальних за
підготовку достовірної бухгалтерської звітності;
-офіційно завірених копій бухгалтерської звітності економічного суб'єкта,
протоколів зборів рад директорів, загальних зборів акціонерів і т.п., заходів
економічного суб'єкта, що перевіряється, утримуючі зведення про позицію
посібника з визначених питань.
Копія листа з запитом керівництву (з підтвердженням одержання) і
офіційний лист на адресу аудиторської організації від підприємства з
роз'ясненнями і підтвердженнями підлягають включенню в робочу
документацію аудитора.
6.5 МЕТОДИ ОДЕРЖАННЯ АУДИТОРСЬКИХ ДОКАЗІВ.
Для того, щоб одержати аудиторські докази в залежності від змісту
об'єктів аудиту й умов їхнього дослідження, використовують загальнонаукові і
спеціальні прийоми документального та фактичного контролю.
Зміст документів аудитор перевіряє суцільним чи вибірковим способом.
З метою одержання аудиторських доказів досліджується зміст
операцій, і аудитор установлює їхню законність, доцільність і вірогідність.
Законною операція вважається тоді, коли її зміст не суперечить чинному
законодавству, постановам уряду, положенням і інструкціям відповідних
органів управління.
Доцільність операції визначається її цілеспрямованістю на виконання
задач, що стоять перед підприємством за умови дотримання законності.
Варто враховувати, що операція може бути законною, але не доцільною, і
навпаки.
Вірогідність господарської операції встановлюється при формальній і
арифметичній перевірках документів, тобто фактичної. Формальна перевірка
документів полягає в тім, що аудитор повинен переконатися в реальності
визначеного документа. Для цього рекомендується вибрати визначені записи в
бухгалтерському обліку аж до того первинного документа, що повинен
підтверджувати реальність і доцільність виконання цієї операції.
Для одержання аудиторських доказів застосовуються наступні
прийоми:
-зустрічна перевірка документальних даних. Зустрічна перевірка
документальних даних дозволяє знайти випадки крадіжок, що вуалюються
шляхом виправлення даних в окремих документах, складання нових,
підроблених документів, і заміни ними дійсних, неправильного відображення
на рахунках бухгалтерського обліку господарських операцій чи не
відображення їх у бухгалтерському обліку;
-взаємний контроль. Зіставлення окремих документів шляхом вивчення і
зіставлення окремих реквізитів, що повторюються в ряді документів і
відображають взаємозалежні операції;
-при наявності в аудитора сигналів про крадіжку товарно-матеріальних
цінностей чи коштів, невиявленої проведеними на підприємстві
інвентаризаціями, застосовується прийом хронологічної перевірки, тобто
перевірка руху зазначених цінностей. Це дозволяє виявити невраховані
товарно-матеріальні цінності, наявні цінності (оприбуткування яких не
підтверджено документами), відпустка цінностей, не зафіксованих у
документах і т.п.
У практиці аудиту широко застосовуються такі прийоми
документального контролю для одержання доказів, як техніко-економічні
розрахунки і нормативна перевірка.
-техніко-економічні розрахунки проводяться аудитором при одержанні
доказів про правильність окремих показників бізнес-плану, правильності
складання кошторисів загальновиробничих і загальногосподарських витрат,
капітального ремонту, списання матеріалів на обсяг виробництва продукції
чи будівельних матеріалів, на обсяг виконаних будівельно-монтажних робіт і
т.п.;
-прийом нормативної перевірки застосовується аудитором для
одержання доказів про виконання визначеної задачі. Виявлені при цьому
відхилення підлягають ретельному вивченню з метою встановлення причин
їхнього виникнення і відповідальних за це посадових осіб. На основі
отриманих даних аудитор дає оцінку виконання показників і розробляє
пропозиції, що дозволяють попередити надалі виникнення відхилень
негативного характеру;
-простежування. Процедура, у ході якої аудитор перевіряє деякі первинні
документи. Відображення даних первинних документів у регістрах
синтетичного й аналітичного обліку, знаходить заключну кореспонденцію
рахунків і переконується в тім, що відповідні господарські операції
правильно чи неправильно записані в бухгалтерському обліку.
Простежування дозволяє вивчити нетипові операції і події відображені в
документах клієнта. При визначенні категорії операцій, у відношенні яких
варто застосовувати прийом чи процедуру простежування, аудитору
рекомендується вивчити кредитові обороти по аналітичних рахунках
(кредитове сальдо)3, відомостям, звітам, синтетичним рахункам, записаним у
Головній книзі, звертаючи увагу на нетипові кореспонденції рахунків;
-підтвердження - це одержання інформації про реальність залишків
коштів на рахунках їх обліку, рахунків розрахунків по зобов’язанням
підприємтсва, рахунків дебіторської і кредиторської заборгованості. Аудитор
повинен одержати підтвердження в письмовому вигляді від незалежної
(третьої) сторони.
У Законі України «Про аудиторську діяльність» зазначено, що аудитор
має право особисто перевіряти наявність майна, коштів, цінностей, а також
жадати від керівництва суб'єкта проведення контрольних оглядів, вимірів
виконаних робіт, визначення якості продукції.
Як показує практика, перевагу аудитори надають документальному
контролю:
Формальна перевірка дає можливість переконатися в заповненні всіх
реквізитів документів, що забезпечують його юридичну чинність.
Арифметичний контроль підтверджує правильність кількісних і
вартісних показників, що містяться в документах.
По змісту. Перевірка зв'язана з оцінкою законності й істотності
господарських операцій.
Аналіз. Основна ідея в тім, що відхилення від очікуваних чи відомих
взаємозв'язків між показниками звітності, зміна тенденції показників може
бути результатом помилки.
На найбільш високому рівні логічного осмислення взаємозв'язку між
фактами, показниками, документами базується зустрічна перевірка, оскільки з
її допомогою можуть бути виявлені помилки й обман.
Аналітичні процедури. Це аналіз і оцінка отриманої аудитором
інформації, дослідження найважливіших фінансових і економічних
показників економічного суб'єкта, що перевіряється, з метою виявлення
незвичайних і невірно записаних у бухгалтерському обліку фактів
господарської діяльності, а також з'ясування причин помилок і перекручувань.
Типові види аналітичних процедур:
-зіставлення залишків по рахунках за різні періоди;
-зіставлення показників бухгалтерської звітності з суміжними (плановими)
показниками;
-оцінка співвідношень між різними статтями звітності і зіставлення їх з
даними попередніх періодів;
-зіставлення фінансових показників діяльності економічного суб'єкта з
середніми показниками відповідної галузі економіки;
-зіставлення фінансової і нефінансової інформації.
Для більш ефективного збору аудиторських доказів аудитор зобов'язаний
грамотно планувати аналітичні процедури у тій кількості, якої буде достатньо
щоб получити необхідні дані.
Спеціальні прийоми аудиту:
1.Фактичні:
-нагляд, обстежування на місті;
-інвентаризація;
-контрольний замір, запуск сировини і матеріалів у виробництво, перевірка їх якості;
-контрольний запуск;
-лабораторний аналіз;
-експертна оцінка.
Фактичний контроль у більшості випадків зв'язаний із значними
витратами часу, а також засобів. Тому він використовується лише в крайніх
випадках. Крім того, аудитор самостійно не здійснює інвентаризацію, а лише
спостерігає за її проведенням.
По багатьом об'єктам аудитор повинен установити їх реальний стан. Це
досягається під час проведення аудиту за допомогою прийомів фактичного
контролю, до яких відносяться: інвентаризація, контрольне обмірювання,
експертна оцінка, обстеження на місці, контрольний запуск сировини й
основних матеріалів у виробництво, перевірка якості сировини й основних
матеріалів і т.п.
Для одержання аудиторських доказів, що підтверджують правильність і
вірогідність даних бухгалтерського обліку і звітності, використовується
прийом фактичного контролю – інвентаризація.
Зіставленням фактичних даних по об'єктах контролю з відповідними
даними бухгалтерського обліку встановлюють стан об'єкта, що перевіряється,
(надлишок чи нестачу цінностей і коштів; реальну чи нереальну дебіторську і
кредиторську заборгованість і т.п.). У такий спосіб аудитор одержує докази
щодо реальності активів, що перевіряються, і пасивів.
Спостерігаючи за проведенням інвентаризації економічним суб'єктом,
аудиторській організації необхідно:
-взяти участь у проведенні контрольних вимірів (зважування,
перерахування) з метою перевірки надійності засобів контролю;
-з'ясувати, чи маються застарілі запаси, які невикористовуються чи мало
використовуються;
-перевірити, чи зберігаються окремо запаси, що належать третім особам, і
чи враховуються вони окремо в складському обліку й у бухгалтерії на
забалансових рахунках;
-вивчити реальність дебіторської і кредиторської заборгованості.
Для підвищення точності одержаних даних аудиторській організації
рекомендується провести перевіруи в 2-х напрямках:
1.Звірити облікові дані з фактичною наявністю запасів.
2.Звірити фактичні запаси з даними облікових записів.
За допомогою прийому, що називається контрольне обмірювання, аудитор
перевіряє правильність звітних даних про виконані обсяги та вартість
будівельних, монтажних і ремонтних робіт, оплачених чи пред'явлених до
оплати з метою одержання аудиторського доказу про вірогідність вказаних в
обліку робіт.
У процесі аудиту для одержання доказів правильності складання проектно-
кошторисної й іншої технічної документації чи для підтвердження якості
готової продукції і виконаних робіт застосовується експертна оцінка. Для цього
Аудит являє собою підприємницьку діяльність аудиторів (аудиторських
фірм) по здійсненню незалежних перевірок бухгалтерської (фінансової)
звітності, документів бухгалтерського обліку, податкових декларацій та
інших фінансових зобов'язань і вимог економічних суб'єктів, а також
надання інших аудиторських послуг.
Причинами виникнення, становлення та розвитку аудиту були не тільки
розподіл та зіткнення інтересів суб'єктів, але й їхня спільність.
За час існування та розвитку аудита відбулася його еволюція як
функціональної системи, тобто спостерігалися наступні етапи його
розвитку:
- підтверджуючий аудит – це перевірка реєстрів первинних
документів, бухгалтерських записів на предмет їхньої правильності і
вірогідності;
- системно - орієнтований аудит проводиться на основі внутрішнього
контролю і являє собою спостереження й оцінку ефективності систем
контролюючих бухгалтерські операції;
- аудит грунтований на ризику, тобто систем перевірок
сконцентрованих у області, де ризики вище за середній рівень,
заснований на ефективно діючій системі внутрішньогосподарського
контролю.
Аудит в Україні одержав розвиток з 1993 року у зв'язку з прийняттям закону
«Про аудиторську діяльність», що визначає правові принципи здійснення
аудиторської діяльності в Україні і спрямований на створення системи
незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів власника.
Функції аудиту: контрольно-ревізійна, довірча-посередницька,
інформаційно-управлінська.
Контрольно-ревізійна – полягає в тім, що з її допомогою реалізується
концепція підзвітності (підпорядкування підприємства яким-небудь
відомствам).
Довірча-посередницька – довіритель з метою захисту своїх інтересів
контролює діяльність посередника, використовуючи дані аудита.
Інформаційно-управлінська – це те, що підвищує ефективність
прийнятих рішень, уточнюючи їхню інформаційну базу.
2 Аудиторська Палата України (далі АПУ) була створена в 1993 році .
діяльність якої заснована на принципах демократії і самоврядування,
колективності та гласності в умовах одночасного збереження комерційної
таємниці.
Основні функції АПУ: методологічна, інформаційна, кадрова,
організаційна, контрольна.
2 Союз аудиторів України (далі САУ) – має індивідуальне членство в особі
окремих аудиторів чи їхніх колективів.
Основні напрямки роботи САУ:
- науково-методичне забезпечення аудита;
- навчання;
- регулювання ринку аудита ;
- інформування аудиторських суспільств;
- інтегрованість у світове співтовариство.
3 Аудиторська фірма – це організація, яка зареєстрована у АПУ, здійснює
аудиторську діяльність на території України і займається винятково
наданням аудиторських послуг.
4 Аудитор – це висококваліфікований фахівець, що володіє методологією
фінансово-господарського контролю і аудиту, бухгалтерським обліком
господарської діяльності , статистикою, фінансовим і банківською справою, а
так само має необхідну професійну підготовку в області юриспруденції,
судово-бухгалтерської експертизи, методології економічних досліджень,
З 01.01.99 діє Кодекс професійної етики аудитів України, що встановлює
.етичні вимоги для аудиторів – практиків з метою забезпечення гарантії
високої якості їхньої роботи .
Контрольні питання
1 Які об'єктивні причини і передумови виникнення аудиту?
2 Перелічіть основні етапи історичного розвитку аудиту як
самостійного виду діяльності .
3 Яким чином еволюціонували погляди на аудит?
4 Яким законодавчим документом регламентується аудиторська
діяльність в Україні?
5 Які основні особливості розвитку вітчизняного аудиту? Чим вони
обґрунтовані?
6 Які шляхи удосконалення системи вітчизняного аудиту на
сучасному етапі?
7 Яка мета й особливості функціонування міжнародних аудиторських
організацій?
8 Які основні цілі і задачі аудиторської діяльності?
9 Аудитор, його права й обов'язки.
10 Які основні етичні вимоги до аудитора містяться в Кодексі
професійної етики?
11 У чому полягають основні функції і задачі АПУ?
12 У чому полягають основні функції і права САУ?
13 Перелічити основні напрямки роботи САУ.
Практичне завдання
Проаналізувати ситуацію, визначити наявні невідповідності нормативним
актам і сформулювати суть невідповідностей.
Ситуація № 1
Один зі співробітників аудиторської фірми здійснював перевірку річної
звітності акціонерного товариства. Цей аудитор є власником однієї акції
даного акціонерного товариства.
Ситуація № 2
Аудит підприємства «А» проводять три аудитори, один з них близький
друг заступника генерального директора підприємства «А».
Чи має місце порушення етичних принципів, якщо так, то яких, як
оцінити ці порушення?
Ситуація № 3
У ході аудита підприємства «ДО» виявлені порушення по сплаті
податків. Директор підприємства підніс кожному аудитору путівки для
відпочинку і попросив дати позитивний аудиторський висновок.
Пояснити дії аудиторів у даній ситуації.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 2
Методи і об'єкти аудиту та його нормативно-правове забезпечення 1 Об'єкти аудиту – це окремі чи взаємозалежні економічні,
організаційні, інформаційні чи інші сторони функціонування досліджуваної системи, стан яких може бути оцінений якісно та кількісно.
2 Класифікація об'єктів аудиторської діяльності. Класифікаційна ознака об'єкту. Групи об'єктів.
1 ВИД 1 Ресурси 2 Господарські ресурси.
3 Економічні результати діяльності.
4 Організаційні форми керування.
5 Методи керування. 6 Функції керування.
2 СКЛАДНІСТЬ
1 укупні ресурси і господарські процеси; цілісні системи керування.
2 Групи ресурсів, відносно відособлені частини системи керування
окремі сфери діяльності підприємства (матеріально-технічне постачання, допоміжні виробництва, господарське обслуговування, основне виробництво, збут і т.п.)
3 ВІДНОШЕННЯ ДО СФЕР .Окремі сфери діяльності підпри- ДІЯЛЬНОСТІ ємства (матеріально-технічне по- стачання,допоміжне виробництво, господарське обслуговування,збут) 4 ЗВ’ЯЗОК З ЧАСОМ
1 Об'єкти, стан яких оцінюється в минулому часі.
2 Об'єкти, стан яких оцінюється в дійсному часі.
3 Об'єкти, стан яких оцінюється в майбутньому часі.
5 ХАРАКТЕР ОЦІНКИ СТАНУ ОБ’ЭКТУ
1 об'єкти, що оцінюються тільки кількісно.
2 Об'єкти, що оцінюються
тільки якісно.
3 Об'єкти, що вимагають як кількісних, так і якісних оцінок.
6 ПРОДОВЖЕННЯ ЗНАХОДЖЕННЯ У ПОЛІ ДІЯЛЬНОСТІ АУДИТУ
1 Об'єкти, що постійно знаходяться у полі аудиторського впливу.
2 Об'єкти, по яких здійснюється періодична аудиторська оцінка.
3 Об'єкти, що вимагають разової оцінки.
7 ВІДНОШЕННЯ ДО ВИДІВ АУДИТУ 1 Об'єкти внутрішнього аудита. 2 Об'єкти зовнішнього аудита.
2 Класифікація аудиторської діяльності: - аудит; - супутні аудиторські послуги. Аудит: - зовнішній (обов’язковий, добровільний, по спеціальним аудиторським завданням); - внутрішній. Супутні аудиторські послуги: 1 група Послуги, сумісні з проведенням у економічного суб’єкта
обов’язкової аудиторської перевірки: - постановка бухгалтерського обліку; - контроль ведення обліку, та складання звітності; - контроль нарахування та сплати податків і платежів; - аналіз господарськоі діяльності; -консультаційні послуги з питань фінансового, податкового, банківського законодавства, інвестиційної діяльності. менеджменту, маркетингу, оптимізації оподаткування, реорганізації та ліквідації підприємства. 2 група Послуги, не супутні з проведенням у економічного суб’єкта обов’язкової
аудиторської перевірки: - ведення бухгалтерського обліку;
- відновлення бухгалтерського обліку; - складання бухгалтерської звітності; - складання податкової звітності. Внутрішній аудит – діяльність штатних працівників підприємства по перевірці і оцінці роботи в його ж інтересах. Зовнішній аудит – той, котрий проводиться незалежними сторонніми
фахівцями, метою якого є підтвердження правильності звітності, обліку,
оцінка відповідності внутрішнього аудита (контролю) політиці, меті
діяльності підприємства.
Добровільний аудит – перевірка, проведена за бажанням підприємства а
також зацікавлених осіб, обумовлений нормативними актами.
Обов'язковий аудит – закріплений законодавчо.
3 Ревізія як вид діяльності є частиною аудита. Це складова частина
системи управлінського контролю, покликана встановлювати
закономірність зроблених господарських операцій.
Відмітними ознаками аудита і ревізії є:
- цільові;
- правові;
- гносеологічні;
- об'єктивні;
- управлінські;
- принцип оплати послуг;
- достатність;
- результати.
Метод аудиту – це сукупність прийомів, за допомогою яких оцінюється стан
досліджуваних об'єктів.
Велика кількість різних прийомів поєднуються в три групи:
Визначення стану об'єкта у натуральному виді.
Зіставлення.
Оцінка.
Стандарти аудиту – це основні принципи аудиторської діяльності.
Норми аудиту – це сукупність конкретних рекомендацій із застосування
тієї чи іншої системи дій у процесі тестування об'єкта аудита.
Контрольні питання
1 Які основні об'єкти аудита?
2 Як можна класифікувати види аудита в залежності від різних цілей і
обставин?
3 Назвіть основні економічні суб’екты, підлеглі обов'язковому аудиту.
4 Дайте визначення супутніх послуг.
5 Дайте характеристику класифікаторів супутніх аудиту видів послуг.
6 Якими нормативними документами регламентуються основи
аудиторської діяльності?
7 У чому полягає призначення стандартів аудита?
8 Перелічити відомі види стандартів, розкрити їхню суть.
9 Як класифікуються стандарти аудита?
10 Який аудит є внутрішнім?
11 Який аудит є зовнішнім?
12 Що мають загального і чим відрізняються внутрішній і зовнішній
аудит?
13 Що мають загального і чим відрізняються аудит та ревізія?
Практичне завдання
1 Надайте класифікацію основних видів аудиторської діяльності і
послуг, відзначте їхнє місце в загальному обсязі аудита та
перспективи їхнього розвитку.
2 Приведіть в аналітичній таблиці порівняльну характеристику
внутрішнього і зовнішнього аудита.
3 Складіть таблицю подібності та розходжень між аудитом і ревізією.
4 Засновник ЗАТ звертається у аудиторську фірму з проханням
провести ініціативний аудит за підсумками діяльності за останні 2
роки з метою підготовки комплексного обґрунтування для
відсторонення від займаної посади головного бухгалтера. Вартість
послуг пропонується установити на договірних засадах у залежності
від ступеня досягнення поставленої задачі.
Завдання: Обґрунтуйте дію аудитора.
5 У ході обов'язкової аудиторської перевірки, провівши всі необхідні
процедури, аудитор не знайшов істотних порушень у бухгалтерській
(фінансовій) звітності клієнта. Завершуючи перевірку, у приватній
бесіді з одним з робітників кампанії, аудитор одержав конфіденційну
інформацію про випадки розкрадань з цеху обробки дорогоцінних
металів.
Завдання: Проаналізуйте ситуацію та обґрунтуйте дії аудитора.
6 У процесі обов'язкової аудиторської перевірки компанії по
виробництву соків аудитор прийшов до висновку про необхідність
залучення до перевірки інспектора-технолога, фахівця з технології
автоматизованих ліній розливу.
Завдання: Обґрунтуйте дії аудитора згідно виникненої ситуації.
7 У процесі приватизації верстатобудівного заводу усі працівники
одержали акції. Після закінчення деякого часу фінансовий директор
пішов з роботи, але не продав приналежні йому акції. Одержав
ліцензію на право ведення аудиторської діяльності й очолив ТОВ
«Фінаудіт». У звітному періоді керівництво ЗАТ «Будівельник»
запросило аудиторську фірму ТОВ «Фінаудіт» провести обов'язкову
аудиторську перевірку фінансово-господарської діяльності.
Завдання: Обґрунтуйте дії керівництва аудиторської фірми. Чі існують
нормативно-законодавчі обмеження для виконання роботи?
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 3
Планування, стадії та процедури аудиту
Основні поняття
1 Договір на проведення аудиторської перевірки – це офіційний
документ, що регламентує взаємини аудитора з клієнтом.
Структура договору відповідно до нормативу №4 « Договір на проведення
аудиту»:
1 Преамбула договору
2 Предмет договору
3 Зобов'язання сторін
4 Порядок здачі та прийому робіт
5 Термін виконання робіт
6 Вартість робіт та порядок розрахунків
7 Відповідальність сторін
8 Термін дії договору
9 Реквізити сторін
10 Особливі умови
2 Планування – це розробка головної стратегії і конкретних підходів до
характеру, періоду, а також терміну проведення аудита.
Плануванню передують наступні етапи:
- - передпланова підготовка;
- одержання загальної інформації про підприємство;
- оцінка матеріальності;
- оцінка аудиторського ризику;
- оцінка системи внутрішнього контролю і ризику неефективності;
Загальний план використовують для розробки програми аудита.
3 Програма аудиторської перевірки містить конкретні задачі і процедури
перевірки кожного циклу господарських операцій, рахунків
бухгалтерського обліку.
Процес перевірки містить у собі чотири фази:
Фаза 1 Планування і розробка аудиторського підходу
Фаза 2 Тестування контрольних моментів і перевірка господарських
операцій.
Фаза 3 Перевірка статей балансу.
Фаза 4 Завершення аудита і складання висновку.
4 Аудиторські процедури містять у собі перевірку вірності відображення
у бухгалтерському обліку оборотів та сальдо по рахунках.
5 Тестування - перевірка господарських операцій і залишків на рахунках
бухгалтерського обліку, а так само здійснення інших процедур з метою
одержання зведень про повноту, правильність і законність операцій, що
містяться у бухгалтерських записах і фінансовій звітності.
Контрольні питання 1 У чому складається суть та необхідність планування аудита?
2 Перелічіть загальний перелік планованих видів робіт.
3 У чому сутність та основні розділи договору на проведення
аудиторської перевірки і як він оформляється?
4 Які загальні принципи проведення аудита використовуються при
плануванні?
5 Які основні етапи планування аудита?
6 Як одержати загальну інформацію про підприємство і які фактори
можуть впливати на діяльність клієнта?
7 Як використовуються результати планування аудита?
8 Від чого залежить обсяг планування аудита?
9 Поясните зміст програми аудита.
10 Який вид має процес аудита?
11 Що розуміється під аудиторськими процедурами?
12 Що таке тестування у процесі аудиторської перевірки?
Практичне завдання
1 Вашу фірму запросили провести аудиторську перевірку. Ви, як
відповідальне обличчя, повинні вирішити, чи варто приймати
пропозицію.
Завдання
Визначте коло питань, які необхідно з'ясувати перед ухваленням остаточного
рішення.
Визначте напрямки, що зажадають особливої уваги під час первинного
аудита клієнта.
2 Наприкінці звітного періоду бухгалтерія ЗАТ « Прогрес» провела
інвентаризацію ТМЦ. Інвентаризації було піддано 375 груп
цінностей. З наявних 500. виявлено відхилення фактичних даних від
облікових, які знаходяться в межах 3,4 - 6,7%. Керівництво ЗАТ
затверджує, що виявлені різниці знаходяться в межах норм і
порозуміваються погрішностями, як в облікових даних, так і
помилками інвентаризації.
Завдання
Розробіть робочу програму аудитора з указівкою необхідних заходів і
підтвердження даних інвентаризації.
3 Фірма - клієнт звернувшись в аудиторську фірму про проведення
добровільного аудита надала бухгалтерську, економічну та юридичну
документацію.
Завдання
Визначте, які зведення повинний одержати аудитор у ході планування.
За допомогою яких процедур варто планувати проведення перевірки.
4 Керівництво холдингової компанії звертається в аудиторську фірму м.
Києва з проханням перевірити діяльність філії у м. Запоріжжі
Офіційна довідка. Первинні бухгалтерські документи знаходяться у
філіях м. Запоріжжя.
Баланси, додатки до них та інші документи, що стосуються
нарахування податків та розрахунків з позабюджетними фондами
знаходяться у головному підприємстві м. Києва.
Завдання
Сформулювати предмет договору.
5 Керівництво торгової компанії прийняло на роботу починаючого
бухгалтера і звертається в аудиторську фірму з проханням провести
перевірку його діяльності за перш півріччя звітного року і проконтролювати
його роботу протягом другого півріччя.
Завдання
Сформулювати предмет договору.
Розробити схему можливих взаємин бухгалтерії торгової компанії і
аудиторської фірми протягом другого півріччя звітного року.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 4
Аудиторський ризик
Основні поняття
1 Під аудиторським ризиком розуміються можливість помилки,
допущеної аудитором при оцінці обліку і звітності.
2 Система аудиторських ризиків.
Ризик впливуфакторів: - зовнініхх - внутрішніх
Власний ризик – це всі ризики, зв'язані з підприємницькою діяльністю
клієнта, тобто всі помилки, неточності, що можуть бути допущені у
результаті діяльності підприємства. Цей ризик оцінюється на рівні
фінансової звітності.
Ризик контролю – це непевність у тім, що істотна недостовірна
інформація чи окремо разом з іншою недостовірною інформацією не
буде виявлена чи своєчасно попереджена системою внутрішнього
контролю.
Ризик не виявлення помилок – це імовірність не виявлення істотних
помилок при проведенні аудиторської перевірки у випадку
неефективного тестового контролю і аналітичних процедур.
3 Система керування аудиторським ризиком:
Загальний аудиторський
Власний ризик (ризик бізнесу)
Ризик контролю
Ризик не
виявлення
Ризик: - системи
бухгалтерського обліку
- системи внутрішнього контролю
Ризик - тестового
контролю - аналітичних
процедур
Не залежить від аудитора. Контролюється аудитором.
Аудиторський ризик (АР)
Ризик наявності ошибок Ризик не выявлення помилокаудитором (ДР)
Власнийй ризик (СР)
Ризик контролю(РК)
Ризик тестувания (РТ)
Ризик аналітичних. процедур(РАП)
Ризик вибірки (PS) Помилковий об’єм виборки Помилковий спосіб підбору
Риск не связс выборкой (PNS) Помилковий підтестів Невірне застосування тестів
Зовнішні
Інфляція
Політична нестабільность Конкуренція Безрабіття Ринок збуту продукції
Спад виробництва
Втрата клієнта, постачальника
Умови
Внутрішні
Галузевий розвиток Загальна организація іта структура підприємства
Система стимулювания работників
Політика керування і господарювания
Кадрова політика
Для конкретного підприємств
а
Система
внутрішнього
контролю не
Ризик того ,щу резі проведения детальных тестів не будуть визначені
Ризик того, що аналітичні процедурыи не зможуть визначити маоеріальні помилки
де АР - аудиторський ризик, ВР - власний ризик (ризик бізнесу),
РК – ризик контролю, ДР - ризик не виявлення (детекціоний ризик)
Деталізація факторної моделі
а) перша ступінь деталізації
РАП - ризик- аналітичних процедур,
РТ - ризик тестування,
тоді АР = ВР * РК * РАП * РТ б) друга ступінь деталізації
PS - ризик вибірки
PNS - ризик не зв'язаний з вибіркою
АР = ВР * РК * PS * PNS * PАП Застереження при використанні кількісної методики оцінки
аудиторського ризику (Дж.Робертсон).
1) ВР≠ПРО, РК≠ПРО, 2) ДР≠0,
3)ДР→ 0 → АР → 0 при ВР → 1 і РК → 1
ДР= РКСР
АР
* - видозмінена факторна модель аудиторського ризику
II. Залежність між компонентами ,модель аудиторського ризику за якісними критеріями.
Власний ризик (ВР)
Ризик контролю (РК)
Ризик не виявлення помилок (ДР)
Аудиторський ризик(АР)
Низький Низький Високий Високий Низький Середній Середній Високий Середній Середній Середній Середній Низький Низький Середній Низький Високий Високий Низький Низький
Д
Р
5 Оцінка аудиторського ризику та її уточнення в процесі аудита.
Контрольні питання
1 У чому полягає поняття власного ризику, зв'язаного з діяльністю
підприємства?
2 З якими основними ризиками зв'язана концепція аудиторського
ризику?
3 Які фактори передбачає система аудиторських ризиків?
4 Що таке ризик контролю і з яких двох компонентів він складається?
Оцінка аудиторського ризику до аудиту
гегрепааупланирования
Планування аудиту
Проведення аудиторскої перевірки
Визначення відхиленьвід оцінки аудиторського ризику
Нова оцінка аудиторського ризику
Зміна плану та програми
Звіт та висновок аудитора
5 Що таке ризик системи внутрішнього контролю?
6 Що таке ризик системи бухгалтерського обліку.
7 У чому полягає ризик не виявлення (детекційний ризик)?
8 Які існують методики розрахунку аудиторського ризику?
9 У чому полягає якісна оцінка аудиторського ризику?
10 Які зовнішні і внутрішні фактори впливають на власний ризик?
Практичне завдання
1 Замовник-клієнт володіє трьома великими магазинами. У кожнім з
них кілька відділів. Усі відділи детально перевірені принаймні один
раз у п'ять років. Більш ретельно варто перевіряти ті відділи, де
найбільш високий аудиторський ризик. Відомо, що торік у цих
магазинах був проведений аудит. У кожнім з магазинів існує відділ
внутрішнього контролю.
Завдання. Визначити з якоі дії повинен почати аудитор для оцінки
ризику.
2 Аудиторська організація оцінює внутрішньогосподарський ризик
фірми-клієнта як високий.
Складіть тести для оцінки ризику засобів та контролю перевірки
касових операцій, оцінить ризик засобів контролю, укажіть
передбачуваний рівень ризику не виявлення. Складіть пояснення для
клієнта.
− 3 У процесі підготовки до перевірки фінансової звітності аудитор
ознайомився з моделлю аудиторського ризику:
− Застосовуючи модель аудиторського ризику при плануванні аудита,
розрахуйте прийнятний аудиторський ризик. Припустивши, що
власний ризик складає 80% , ризик контролю – 50%, ризик виявлення –
10%;
− Розрахуйте ризик не виявлення виходячи з того, що аудитор будує план
аудиту при наступних показниках: АР=0,05; ВР=0,75: РК=0,30;
− Поясніть взаємозв'язок між показниками формули аудиторського
ризику, фактори, що впливають на його зміну, залежність між
застосованим аудиторським ризиком і кількістю свідчень, можливості
використання моделі.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ№ 5
Помилки, відхилення, шахрайство.
Основні поняття
1 Шахрайство (обман) (відповідно до нормативу №7 «Помилки і
шахрайство») – навмисне неправильне показання та представлення
даних обліку і звітності посадовими особами та керівництвом
підприємства.
2 Помилки – ненавмисне перекручення фінансової інформації у
результаті арифметичних та граматичних помилок в обліку та записах
на рахунках. Недогляд у відображенні обліку в повному обсязі,
невірне представлення в обліку господарську діяльность, майнову
наявность, вимоги та забов'язання.
Маніпуляція обліковими записами – навмисне використання невірних
бухгалтерських проводок, сторнуючих записів з метою перекручування
даних обліку та звітності.
Фальсифікація бухгалтерських документів і записів – оформлення
наперед невірних чи фальсифікованих документів бухгалтерського
обліку і записів у реєстрах бухгалтерського обліку.
Невідповідне відображення записів у реєстрах обліку - навмисне чи
ненавмисне відображення фінансової інформації в системі рахунків у
неповному обсязі, в оцінці, що відрізняється від прийнятих норм і т.п.
Незвичайні операції – угода і господарські операції, платежі, що, на
думку аудитора, недоречні чи надмірні, виходячи з існуючих обставин.
Помилки, виявлені в процесі аудиту підрозділяються на:
- істотні (матеріальні); 1-го і 2-го рівня;
- несуттєві (нематеріальні).
Несуттєві – наслідок яких незначний для користувача інформацією;
Істотні помилки I-го рівня – помилки, що впливають на прийняті
користувачем рішення, але при цьому зовнішня звітність, у цілому, об’єктно
відбиває реальність і є повноцінною.
Істотні помилки II-го рівня – помилки, що ставлять під сумнів вірогідність
зовнішньої звітності і ведуть до повної дезорієнтації користувача.
Рівень істотності – це такий рівень значності помилки у бухгалтерській
звітності, починаючи з якої кваліфікований користувач з більшим ступенем
імовірності робить неправильні економічні рішення.
Істотні (матеріальні) – ті, котрі мають за своїм результатом дезінформацію чи
збитки користувача даної облікової інформації.
Критерій рівня дезінформації – це показник фінансової звітності, щодо якого
розробляються принципи припустимих помилок.
Контрольні питання
1 Дати визначення шахрайства, помилки, відхилення.
2 Що таке істотність?
3 Що таке критерій істотності?
4 У якій послідовності проводиться робота з виявлення рівня істотності
помилок?
5 У чому полягає задача аудитора в процесі розрахунку припустимої
межі суми помилок по тестуємому об'єкті?
6 Як відбувається розподіл загальної величини припустимої межі суми
помилок між елементами усередині тестуємого об'єкта?
7 Як визначається фактична величина помилок по визначених
елементах тестуємого об'єкта?
8 Як узагальнюється фактична помилка по використаній сукупності?
9 Яким чином оцінюється рівень істотності фактичних помилок у
залежності від розрахованої припустимої межі їхньої суми?
Практичне завдання
Завдання
У ході проведення обов'язкової аудиторської перевірки ЗАТ «Торговий
дім» аудитор не зумів одержати від керівництва зведення про покупців АТ
«Торговий дім», що мають значні суми заборгованості, та з'ясувати причини
неплатежів.
Обґрунтуйте дії аудитора з позиції істотності порушень.
Завдання
У ході проведення обов'язкової аудиторської перевірки благодійного
фонду були виявлені факти незаконного присвоєння бухгалтером грошових
коштів.
Обґрунтуйте дії аудитора з позиції істотності порушень.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 6
Аудиторські докази
Основні поняття
1 Під аудиторськими доказами розуміється така інформація яка
підтверджує правильність відображення в обліку даних чи даних
отриманих під час фактичної перевірки стану контрольованого
об'єкту яку відбирає аудитор у процесі контрольних дій.
2 Аудиторські докази бувають:
- прямі – об'єктивна та повна характеристика об'єкту у процесі
перевірки;
- непрямі – ті, що отримано в результаті зіставлення інформації
зустрічних перевірок з інформацією тестуємого об'єкту;
- основні – ті, що отримано аудитором;
- другорядні – коли використовуються дані внутрішнього контролю
3 Основні вимоги до аудиторських доказів: документованість,
а) перекручуванням фінансової інформації у результаті арифметичних,
чи логічних погрішностей. неправильного представлення фактів
господарської діяльності;
б) неправильним відображенням даних обліку, невірним
відтворюванням господарських операцій;
в) наявністю чи умовами подій, що завищують ризик невірної оцінки
активів, їхнього розкрадання.
24 «Матеріальність в аудиті»- це:
а) рівень оплати праці аудиторів у аудиторській фірмі;
б) оцінка вартості робіт за договором;
в) максимально припустимий розмір помилкової суми, що може бути
показана у фінансових звітах і розглядатиметься як несуттєва.
25 Аудиторськими доказами є:
- інформація, зібрана аудитором у ході перевірки;
- аудиторський звіт;
- аудиторська програма.
26 Визначте, яке з нижче перерахованих доказів є самим надійним:
а) доказ про обсяги незавершеного виробництва, отриманий при
фактичному огляді аудитором;
б) доказ законності дебіторської заборгованості, отриманий шляхом
телефонного підтвердження;
г) доказ точності обліку запасів, отриманий у результаті присутності
аудитора на проведеній у фірмі інвентаризації.
27 Керівники та інші посадові особи організації, що перевіряється,
повинні:
а) давати аудитору роз'яснення в письмовій та усній формі з запитань
аудитора;
б) обмежувати коло питань, що підлягають з'ясуванню;
в) в обов'язковому порядку виконувати всі рекомендації аудитора по
підвищенню ефективності виробництва.
28 Найбільш надійним джерелом інформації для аудитора є:
а) проведений аудитором огляд цінностей;
б) внутрішні документи економічного суб'єкта;
в) документальні підтвердження, отримані від третіх облич.
29 Чи є різниця в рішенні аудитора відмовитися від видачі висновку з
рішенням дати негативний висновок?
а) ніякої, це те саме;
б) якщо аудитор відмовляється дати висновок. значить у силу
визначених причин у нього не склалася думка про вірогідність
звітності;
в) причини рішення ті самі, але відмовлення якісніше для клієнта.
30 Причина відмовлення від видачі аудиторського висновку імовірніше
може бути наступної:
а) клієнт зажадав скласти аудиторський висновок тільки по балансу
підприємства;
б) незважаючи на одержання позитивних доказів про стан
бухгалтерської звітності підприємства, аудитор сумнівається у
вірогідності;
в) аудитору до моменту надання аудиторського висновку не були
представлені усі документи, необхідні для складання аудиторського
висновку;
г) підприємство клієнта має кілька дочірніх підприємств, аудит яких
виконували інші аудитори.
31 Якщо аудитор хоче перевірити операції з придбання на повноту, то яка
з даних вибіркових сукупностей дасть йому найбільшу впевненість:
а) вибірка по документах на оплату, звірена з актом про приймання
товарів;
б) вибірка по актах приймання товарів, звірена з рахівницями-
фактурами на придбання;
в) вибірка по документах на одержання товарів, звірена з
замовленнями.
32 За рахунок чого аудитор визнає правильним погашення % по
прострочених кредитах банку?
а) валового прибутку;
б) власних джерел;
в) собівартості;
г) резервного фонду.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1 Андрєєв В.Д. Практикум з аудиту. - М. "Фінанси і статистика", 2000
2 Суйц В.П. Аудит " Практичний посібник для аудиторів ." - М.:
Видавничий центр "Акція" 1999
3 Аудит: практичний посібник. Під ред. А.Кузьмінского,
Н.Кужельного, О.Петрика, В.Савченко та ін. - К.: "Облікінформ",
1996
4 Аудит: Підручник. Під ред. В.И. Подольського - М.: ЮНІТІ, 2000
5 Білуха М.Т. Курс аудиту: Підручник: - К.: Вища школа - Знання
,2000
6 Кодекс професійної етики аудиторів України N 73 від 18.12.1998р.
7 Національні нормативи аудиту
Додатка
Додаток А
Загальний план аудита
Організація, що перевіряється
________________________________
Період аудита
________________________________
Кількість людина-година
________________________________
Керівник аудиторської перевірки ________________________________
Запланований аудиторський ризик
________________________________
Планований рівень істотності ________________________________
№
п/п
Плановані види
робіт
Період
проведення Виконавець Примітка
Керівник аудиторської фірми
Керівник аудиторської перевірки
Додаток Б
Програма аудиту Організація ,що перевіряється ________________________________ Період аудита ________________________________ Кількість людино-година ________________________________ Керівник аудиторської перевірки ________________________________ Склад аудиторської групи ________________________________ Запланований аудиторський ризик ________________________________ Планований рівень істотності ________________________________
№ п/п
Перелік аудиторських процедур по
розділах аудита
Період проведення процедур перевірки
Виконавець
Назва робочих документів. Аудитор
Примітка
Керівник аудиторської фірми Керівник аудиторської перевірки
Министерство науки и образования Украины Донбасская государственная машиностроительная академия
МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ
по выполнению контрольной работы
по дисциплине « АУДИТ» для студентов заочной формы обучения
всех специальностей
г. Краматорск-2003
Настоящее задание на контрольную работу включает:
-теоретические вопросы;
-ситуационное задание;
-практическое задание.
При выполнении работы студенты используют конспекты лекций и литературу.
Задания к контрольной работе определяют согласно номеру в общем списке группы
Общие рекомендации по выполнению контрольных работ и требования к оформлению
1.Контрольная работа выполняется в отдельной тетради (12-18 листов) или на компьютере.
2.Работа должна быть подписана следующим образом: - название вуза; - наименование факультета; - наименование кафедры; - вид работы («КОНТРОЛЬНАЯ РАБОТА»); - название дисциплины; - Ф.И.О. студента, выполнившего работу, группа
курса, № зачетной книжки; - вариант.
3.К работе прилагается список использованной литературы, составляемый с учетом нормативной документации, учебных и методических пособий.
4. Объем работы не ограничивается и определяется тем, что ответы на теоретические вопросы, ситуацию и задачу должны быть полными и развернутыми;
5.К контрольной работе должен быть приложен бланк рецензии установленной формы, подписанный студентом. ВАРИАНТ №1 1.ТЕОРЕТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ
1. История возникновения аудита. Первые пользователи бухгалтерской информации. 2.Сходство внутреннего и внешнего аудита. 3.Продолжительность аудиторской проверки 4.Отклонения, их сущность 5.Сущность и необходимость рабочей документации аудитора.
2.СИТУАЦИОННОЕ ЗАДАНИЕ Во время проведения проверки годовой отчетности аудитор узнал о
том, что его заказчик собирается купить конкурирующее предприятие. Если данный факт станет известным, поднимется курс акций конкурирующего предприятия. Аудитор не отказывается от возможности при помощи посредника купить акции этого предприятия и таким образом обеспечить себе высокую прибыль. Нарушает ли он при этом свои профессиональные обязанности ? Дать полное
объяснение. 3.ПРАКТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ
Для оценки достоверности статей бухгалтерского баланса и их соответствия учетным регистрам и первичным документам представляется следующий перечень процедур аудита:
1. Выбор статьи баланса для проверки. 2. Проверка правильности переноса данных из главной книги в баланс.
3. Проверка Главной книги. 4. Проверка правильности переноса данных из журналов-ордеров в Главную книгу. 5. Проверка журналов-ордеров. 6. Проверка правильности переноса данных из ведомостей в журналы-ордера 7. Проверка ведомостей. 8. Проверка правильности переноса данных из первичных документов в ведомости. 9. Проверка правильности переноса данных из первичных документов в журналы-
ордера 10. Проверка правильности ведения первичных документов. Постройте график – информационную модель последовательности выполнения аудиторских процедур. Укажите в нем учетные регистры и номера операций. При этом утолщенными стрелками следует показать последовательность ведения учетных записей, а тонкими ( или пунктирными) – направления сверки и аудита операций (технологию аудита). Приведите возможные примеры нарушений при сверке учетных регистров и укажите, как они сказываются на достоверности отчетности.
ВАРИАНТ №2 1.ТЕОРЕТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ
1. Основные причины возникновения, становления и развития аудита. Результаты, ожидаемые собственниками от аудита независимыми высококвалифицированными специалистами.
2. Группы объектов аудита, относящиеся к классификационному признаку «Вид» «Сложность».
3. Факторы, влияющие на предпринимательскую деятельность клиента, учитываемые аудитором в процессе аудита.
4. Существенные и не существенные отклонения. 5. Основные цели составления рабочей документации.
2. СИТУАЦИОННОЕ ЗАДАНИЕ Проводя аудит, старший аудитор дал поручение рядовому аудитору сделать проверку расчетов налогообложения организации в соответствии с законодательством Украины. По окончании проверки рядовой аудитор сообщил, что никаких ошибок обнаружено не было. Через неделю после этого отчетность была подготовлена. Спустя два месяца налоговая инспекция провела проверку за отчетный год и обнаружила ряд ошибок в налоговых расчетах организации. Теперь клиент фирмы должен доплатить налоги и уплатить штрафы. Клиент закономерно спрашивает, почему эти ошибки не были обнаружены в ходе проверки? Что послужило причиной возникновения этой ситуации?
3.ПРАКТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ
В соответствии с договором с клиентом, аудитором была проведена инвентаризация кассы и проверены кассовые операции. При проведении инвентаризации кассы по состоянию на 1 октября проверяемого
года установлено наличие денежных средств 43000 грн. Остаток по учетным данным и
данным отчета кассира на эту дату – 57000 грн. Предъявлена расписка бригадира
Степанова В.В. на сумму 2500 грн., в которой указано, что деньги получены
взаимообразно. Разрешительных виз руководителя и главного бухгалтера на расписке о
выдаче денег не имеется.
Кассовая книга пронумерована, прошнурована, заверена подписями директора и главного бухгалтера, опечатана сургучной печатью
В кассовой книге имеются исправления, не заверенные подписями кассира и главного бухгалтера. В кассе обнаружено: не записанный в кассовой книге приходный кассовый ордер № 74 от 20 сентября на поступление денег от заведующего хозяйством Петрова С.Н. на сумму 2800 грн. зарегистрированный в книге регистрации приходных кассовых ордеров расходный кассовый ордер №39 от 15 сентября на выдачу денег секретарю директора Черновой Н.И. на хозяйственные нужды в сумме 1000 грн. , подписанный главным бухгалтером. Кассир объяснил этот факт забывчивостью, а главный бухгалтер - невнимательным отношением кассира к своим обязанностям. В кассе имелась чековая книжка на получение наличных денег в банке с использованными чеками № 378425 – 378450 и неиспользованные чеки № 378470 – 378471, подписанные директором и главным бухгалтером, скрепленные печатью, без указания в них сумм. Необходимо проанализировать выявленные нарушения и составить рекомендации руководству предприятия по их устранению. Указать какие нормативные и законодательные акты нарушены и к каким последствиям могут привести указанные нарушения.
ВАРИАНТ №3 1.ТЕОРЕТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ
1. Условия и обстоятельства, способствующие развитию аудита в стране, в которой эта деятельность впервые была зарегистрирована официально.
2. Группы объектов аудита, относящиеся к классификационному признаку «Отношения к сферам деятельности» и «Отношения к видам аудита».
3. Внешние факторы, влияющие на предпринимательскую деятельность клиента и учитывающиеся аудитором в процессе планирования аудиторской проверки.
4. Технология определения существенности ошибок. 5. Рабочая документация аудитора. 2.СИТУАЦИОННОЕ ЗАДАНИЕ. На протяжении нескольких лет клиент обращается к услугам одной и той же аудиторской фирмы для подтверждения годовой отчетности. В течение всего времени взаимоотношений в проверках участвует одна и та же бригада аудиторов, сотрудники которой из года в год специализируются на аудите конкретных «своих» участков («Основные средства», «Товары» и т.п.).
Каковы преимущества или недостатки сложившейся ситуации?
3.ПРАКТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ. Проверкой кассовых ордеров по существу отраженных в них операций выявлено, что по расходному кассовому ордеру №89 от 7 августа проверяемого периода выдана материальная помощь рабочей Лапиной Т.П. в сумме - 55 грн. В отчете кассира значится выдача материальной помощи в сумме - 155 грн.. В объяснении аудитору Лапина Т.П. написала, что она получила в кассе 55 грн., а роспись в получении денег поставила на чистом бланке ордера. По расходному кассовому № 39 от 29 августа и приложенному к нему договору подряда инженеру Воронину Н.Н. выплачены за ремонт холодильного оборудования 2400 грн .Встречной проверкой установлено, что Воронин Н.Н. работы не выполнял и денежные средства из кассы не получал. По объяснению кассира и главного бухгалтера деньги по устному распоряжению директора Аристова Г.Е. были выданы водителю автомобиля «Волга» Князеву Н.В. для оплаты за ремонт автомобиля и на
покупку запчастей. Ремонт был произведен в таксомоторном парке № 4. Документы, подтверждающих расходы отсутствуют. По расходному кассовому ордеру №41 от 2 июля выдана депонентская задолженность по заработной плате слесарю Зыкову П.Р. в сумме 365 грн В ордере указано, что в связи с его болезнью деньги получила Воронцова С.Н. По расходному кассовому ордеру № 92 от 15 июля выплачены стороннему лицу Бочкареву В.М. за ремонт сигнализации 55 грн. Трудовой договор прилагается, акт приемки работ отсутствует. Необходимо разобрать выявленные нарушения, проанализировать и разработать рекомендации по их устранению. Указать какие нормативные и законодательные акты нарушены и к каким последствиям могут привести указанные нарушения. ВАРИАНТ №4 1.ТЕОРЕТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ 1. Основные этапы развития аудита. 2. Группы объектов аудита, относящиеся к классификационному признаку «Связь со
временем» и «Характер оценки состояния объекта». 3. Основная цель составления программы аудита. 4. Роль ошибки в показателях отчетности. 5. Итоговая документация аудитора. 2.СИТУАЦИОННОЕ ЗАДАНИЕ Павлов Г.И. – аудитор со средним стажем работы по специальности. Его практическая деятельность связана с аудиторскими проверками, иногда с налоговыми консультациями. В свободное от работы время Павлов Г.И. пишет материалы по финансам и учету в различные экономические газеты и журналы. Основываясь на коммерческих материалах предприятий, которые являются его клиентами. Иногда Павлов ссылается на отдельные имена людей занятых в бизнесе. И некоторые сторонние предприятия заинтересованы в информации, публикуемой Павловым Г.И. Возможен ли конфликт интересов между основной деятельностью Павлова и его писательской карьерой? Если да, то как могут быть разрешены эти трудности?
3.ПРАКТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ При проверке аудитором на предприятии авансовых отчетов подотчетных лиц установлено, что на основании приказа работник был направлен в командировку в областной центр на 15 дней. По результатам командировки представлен авансовый отчет. В командировочном удостоверении имеется отметка- прибыл в областной центр 18 марта и убыл 5 апреля. К отчету приложены: -оправдательные документы на проезд туда и обратно-80 грн.; -счет в гостинице за проживание в течение пяти дней на 300 грн. ; -справка о проживании на квартире 12 дней на 480 грн. -суточные за 17 дней на 306 грн.. Вся сумма расходов, утвержденная руководителем и отнесенная на расходы, составляет 1166 грн. Определите правильность возмещения командировочных расходов. Внесите исправительные записи и составьте правильные бухгалтерские проводки. Указать какие нормативные и законодательные акты нарушены и к каким последствиям могут привести указанные нарушения.
ВАРИАНТ №5
1.ТЕОРЕТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ 1. Основные причины возникновения аудита в Украине и пути преодоления его
кризиса. 2. Перечислить группы объектов аудита, относящиеся к классификационному
признаку «Продолжение нахождения в поле деятельности аудита». 3. Суть стратегии аудиторской проверки. 4. Охарактеризуйте степень возникновения риска на исторических этапах развития
аудита. 5. Основные требования к рабочим документам аудитора.
2.СИТУАЦИОННОЕ ЗАДАНИЕ Фирма «Аудит» проводит проверки организации на протяжении длительного времени и назначает ответственным аудитором этой организации на протяжении пяти лет Леонова С.А. Каждый год при этом он имел разных ассистентов. Имеет ли место конфликт интересов? Если да, то как его преодолеть?
3.ПРАКТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ
Организацией произведено списание дебиторской задолженности на финансовые результаты по истечении трех лет ее возникновения., что отражено записью в учете: Д791 К362 – 73000 грн. На указанную сумму произведена корректировка прибыли. Данная операция вошла в аудиторскую выборку проверки реальности списания задолженности по договорам поставки. В ответе покупателя на запрос аудитора подтвердить сумму его кредиторской задолженности сообщено, что денежные средства были перечислены в срок на личный счет Карпову Н.В. Разобрать выявленные отклонения, составить рекомендации по их устранению. Указать какие нормативные и законодательные акты нарушены и к каким последствиям могут привести указанные нарушения. ВАРИАНТ №6 1.ТЕОРЕТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ
1.Охарактеризуйте общность чьих интересов обусловило развитие аудита.
2.Перечислить методические приемы аудита, относящиеся к группе «Определение состояния объектов в натуральном виде» 3. Основные этапы рабочей программы. 4. Предварительная оценка аудита, обоснуйте ее необходимость. 5 Последовательность составления рабочей документации в аудиторском досье.
2.СИТУАЦИОННОЕ ЗАДАНИЕ Возврат штрафных санкций по аннулированному договору на строительство был отражен в бухгалтерских записях организации по дебету счета 791 «Финансовый результат деятельности предприятия» в сумме 12000 грн. При этом в договоре штрафные санкции не оговорены, решение суда об их возврате отсутствует. Необходимо проанализировать ситуацию, выявить неточности в учете и разработать рекомендации по их устранению.
3.ПРАКТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ.
Со склада в эксплуатацию переданы малоценные и быстроизнашивающиеся предметы (МБП) на сумму- 900 грн. На переданные в эксплуатацию МБП начислена
амортизация в сумме 450 грн. (50 % их стоимости). Данные операции были отражены в учете следующими бухгалтерскими проводками: 1. Списаны МБП при выдаче в Д 22/2 К 22/1- 400 грн. эксплуатацию 2. Списаны МБП при выдаче в Д 22/2 К 22/1- 500 грн. эксплуатацию 3. Начислена амортизация МБП при Д 791 К 131 – 450 грн.
передаче в эксплуатацию (50%).
Необходимо разработать рекомендации правильного учета МБП в соответствии с национальными стандартами бухгалтерского учета, указать ошибки допущенные бухгалтером предприятия. Указать какие нормативные и законодательные акты нарушены и к каким последствиям могут привести выявленные нарушения.
ВАРИАНТ №7
1.ТЕОРЕТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ
1.Подтверждающий аудит, его основные цели и сущность.
2. Перечислить методические приемы аудита, относящиеся к группе «Оценка» 3.Содержание первого этапа аудита 4. Сущность общего аудиторского риска. 5 Классификация рабочей документации аудитора.
2.СИТУАЦИОННОЕ ЗАДАНИЕ В результате хищения на складе торговой организации часть продовольственных товаров исчезла. По решению комиссии, созданной на предприятии, до окончания следствия потери от указанного случая (сверх норм естественной убыли) были списаны как внереализационные расходы в сумме 6500 грн. Необходимо разобрать ситуацию и определить какие допущены нарушения. Разработать рекомендации по их устранению.
3.ПРАКТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ
В третьем квартале отчетного года организацией были отнесены на счет 91 и списаны как общехозяйственные расходы: а) стоимость лицензии на осуществление строительной деятельности в сумме 2619 грн. со сроком действия два года; б) командировочные расходы, связанные с организацией отдыха детей сотрудников; в) стоимость проезда авиа- и железнодорожным транспортом без представления билетов и командировочных удостоверений – 900 грн.; г) стоимость обследования квартиры, выкупаемой сотрудником предприятия, в сумме 1244 грн., с учетом НДС, оплаченная Бюро технической инвентаризации.
Разобрать указанные ситуации, выявить отклонения, составить рекомендации по их устранению. Указать какие нормативные и законодательные акты нарушены и к каким последствиям могут привести указанные нарушения.
ВАРИАНТ №8
1.ТЕОРЕТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ 1. Сущность системно-ориентировочного аудита, его основные цели. 2. Перечислить методические приемы аудита относящиеся к группе
«Сопоставление». 3. Содержание второго этапа программы аудита. 4. Сущность предпринимательского риска. 5. Классификация рабочих документов аудитора «По характеру имеющейся в ней
информации»». 2.СИТУАЦИОННОЕ ЗАДАНИЕ
В состав внереализационных расходов предприятия были включены затраты по возмещению оплаты пользования платной автостоянкой. Такие выплаты производились сотруднику предприятия по принадлежащему ему лично легковому автомобилю и составили в сумме за год 4200 грн. Необходимо разобрать ситуацию с точки зрения правильности учета расходов на предприятии. Разработать рекомендации по правильному отражению в учете данной ситуации.
3.ПРАКТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ
Организация регулярно приобретала ГСМ для служебных автомобилей через подотчетных лиц (водителей) на АЗС. НДС определялся расчетным путем по установленной ставке. Записи в учете производились на основании путевых листов водителей, которые подтверждали приобретение ГСМ. Всего за отчетный год было приобретено ГСМ на сумму 12000грн., в том числе к возмещению из бюджета было начислено 2000 грн. В бухгалтерском учете записи были следующие 1. Приобретение ГСМ Д23 К372 –8000 грн. 2. Уплачен НДС за ГСМ Д64 К372 – 2000 грн. Необходимо разобрать ситуацию, проанализировать и предложить рекомендации по выявленным отклонений в учете. Указать какие нормативные и законодательные акты нарушены и к каким последствиям могут привести указанные нарушения.
ВАРИАНТ №9 1.ТЕОРЕТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ
1.Сущность аудита, базирующегося на риске, его основные цели.
2.Ревизия, ее предмет и задачи. 3.Аудиторские доказательства, их структура. 4.Сущность совокупного аудиторского риска. 5.Классификация рабочих документов аудитора «По способу и источникам их получения ».
2.СИТУАЦИОННОЕ ЗАДАНИЕ
Организацией в январе текущего года было получено положительное решение Арбитражного суда о взыскании с должников штрафных санкций по договорам поставки в сумме 300000 грн., но фактически денежные средства поступили на счет
организации только в июле и были отражены в учете по кредиту счета 791 «Финансовые результаты деятельности предприятия» на момент поступления. Разобрать выявленную неточность в учете и разработать рекомендации по ее устранению
3.ПРАКТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ
Организация заключила договор с учебным заведение, имеющим лицензию на осуществление образовательной деятельности, на сумму 48000 грн., оплатила этот договор на первый учебный год и направила своих сотрудников: Иванова С.В. – на курсы повышения квалификации, Степанова Ю.Н. – на обучение по специальности инженер-экономист для получения высшего образования. В бухгалтерском учете были сделаны следующие записис: 1 20.03. –Оплачено по договору – Д362 К 311 – 48000 грн. 2 20.08 – Списаны расходы - Д791 К362 - 48000 грн. Необходимо разобрать ситуацию, выявить отклонения в учете и разработать рекомендации по их устранению.
Указать какие нормативные и законодательные акты нарушены и к каким последствиям могут привести указанные нарушения.
ВАРИАНТ №10
1.ТЕОРЕТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ 1.Внутренние и внешние пользователи бухгалтерской информации. 2.Виды ревизий 3.Основные требования к аудиторским доказательствам 4.Приемлемый аудиторский риск
5.Классификация рабочей документации аудитора по назначению.
2.СИТУАЦИОННОЕ ЗАДАНИЕ
Клиент попросил сделать ему копии рабочих документов аудитора, чтобы к проверке следующего года он заранее подготовил всю требуемую (с целью экономии средств и времени) документацию.
Определить, какая проблема возникает с точки зрения независимости. Какова должна быть реакция аудитора на предложение?
3.ПРАКТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ МП «Квант» был взят кредит в банке в сентябре в сумме 5000 дол. США (курс НБУ
5,4 грн за 1 дол. США) под 60 % годовых на 3 месяца. Средства были предусмотрены для ремонта производственного здания, остаточная
стоимость которого на момент ремонта составляла 280000 грн. В декабре месяце ремонт был завершен и здание сдано в эксплуатацию. Задолженность по кредиту погасилась только в январе следующего года. В
бухгалтерском учете эти операции были проведены: 1) Д23 К502 – 5000 дол. США – задолженность по кредиту 2) Д23 К502 – 750 дол. США – проценты за кредит. Необходимо: проанализировать ситуацию. Разработать рекомендации по
правильному отражению в бухгалтерском и налоговом учете выявленных неточностей.
Указать какие нормативные и законодательные акты нарушены и к каким последствиям могут привести указанные нарушения.
ВАРИАНТ №11 1.ТЕОРЕТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ
1 Основные задачи АПУ 2 Основные функции ревизии 3 Аудиторские доказательства, их достоверность. 4 Составные части аудиторского риска, не контролируемые аудитором.
5 Классификация рабочей документации аудитора по форме
предоставления и степени стандартизации.
2.СИТУАЦИОННОЕ ЗАДАНИЕ
Предприятие на своей территории самостоятельно построило склад. В бухгалтерском учете были сделаны следующие записи: Д103 К20 – 15000 грн. – .использование материалов Д103 К66 (65) – 5000 грн. – расходы на заработную плату и начисления на нее. Д103 К131 – 2000 грн. – начислен износ основных средств, используемых при
строительстве. Необходимо разработать ситуацию, указать ошибки в учете. Разработать
рекомендации по правильному учету строительства склада.
3.ПРАКТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ Механиком Петровым были приобретены запасные части на служебный
автомобиль, который находится в оперативной аренде. К авансовому отчету был приложен товарный и кассовый чеки на сумму 1340 грн. В бухгалтером учетебыли сделаны следующие записи: Д202 К377 – 1117 грн. Д644 К377 – 223 грн. Д23 К311 – 1117 грн. Д641 К644 – 233 грн. Необходимо разобрать ситуацию и разработать рекомендации по правильному
учету хозяйственной операции. Указать какие нормативные и законодательные акты нарушены и к каким последствиям могут привести указанные нарушения.
ВАРИАНТ №12
1.ТЕОРЕТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ 1. Основные направления работы САУ. 2. Отличительные признаки аудита и ревизии. 3. Аудиторские доказательства, их уместность. 4. Составные части аудиторского риска которые контролируются аудитором. 5. Требования к оформлению и хранению рабочей документации.
2.СИТУАЦИОННОЕ ЗАДАНИЕ
Ситуация. Фирма «К» с целью расширения производственной деятельности обратилась в банк с просьбой в январе текущего года предоставить ей кредит. Банк запросил бухгалтерскую отчетность организации за предыдущий год и аудиторское
заключение о ее достоверности. Фирма «К» в соответствии с положением о критериях обязательности подтверждения бухгалтерской отчетности независимыми экспертами не подлежит обязательной аудиторской проверке. Однако в ноябре предыдущего года в организации была проведена документальная проверка налоговой инспекцией. Фирма «К» предлагает акт документальной проверки налоговой инспекции использовать в качестве подтверждения достоверности бухгалтерской отчетности.
Требуется. Определить, примет ли данное предложение банк для предоставления коммерческого кредита на цели развития производства фирме «К».Ваши рекомендации.
3.ПРАКТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ
Разработайте проект программы получения аудиторских доказательств правильности отражения учета основных средств на предприятии по предложенной форме:
Этапы сбора аудиторских доказательств,
получаемых в процессе проверки Источник Исполнитель Цель проверк
ВАРИАНТ №13
1.ТЕОРЕТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ 1 Сертификация аудиторской деятельности. 2 Раскрыть факторы коммерческого успеха аудитора 3 Сущность и необходимость применяемой процедуры, для получения аудиторских
доказательств «эффективность системы внутреннего контроля» 4 Внутрихозяйственный риск, его особенности. 5 Основные элементы аудиторского отчета
2. СИТУАЦИОННОЕ ЗАДАНИЕ Аудиторская организация получила заказ на восстановление учета, который велся с
нарушением установленных правил, в частности по начислению заработной платы. Некоторые расчетно-платежные ведомости были вообще утеряны, лицевые счета рабочих и служащих не велись.
Необходимо разработать методику аудита по данной ситуации, подобрать необходимые методические приемы и доказательства.
3.ПРАКТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ
Фонд заработной платы на предприятии составил 5000 грн. Кроме того были выплачены:
компенсация по приобретенным товарам для производства в сумме 600 грн.; дивиденды по акциям – 800 грн.; премия за достижения в труде – 400 грн.; материальная помощь на погребение – 200 грн. Исчислите обязательные сборы и платежи, налоги с указанием бухгалтерских
проводок и сроков уплаты. Отметьте возможные нарушения. Разработать рекомендации по их устранению и правильному учету. Указать какие нормативные и законодательные акты нарушены и к каким последствиям могут привести указанные нарушения.
ВАРИАНТ №14
1.ТЕОРЕТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ 1 Раскрыть правовые и этические аспекты независимости аудитора.
2 Аудиторский договор, подготовка к его заключению. 3 Аудиторские доказательства, их своевременность. 4 Критерии оценки внутрихозяйственного риска. 5 Виды мнений аудитора, излагаемые в отчете.
2.СИТУАЦИОННОЕ ЗАДАНИЕ
В процессе проверки финансово-хозяйственной деятельности предприятия «Конус» аудитором было выявлено, что в состав внереализационных затрат в течение отчетного периода включались затраты по оплате автостоянки.
Такие отчисления осуществлялись ежемесячно работнику предприятия Ковалеву К.Л. за использование арендованного легкового авто и составили за год 4200 грн.
Необходимо разобрать выявленные неточности в учете, проанализировать и разработать рекомендации по их устранению.
ПРАКТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ
Разработайте проект программы получения аудиторских доказательств правильности отражения учета запасов на предприятии по предложенной форме:
Этапы сбора аудиторских доказательств,
получаемых в процессе проверки Источник Исполнитель Цель проверк
ВАРИАНТ №15
1.ТЕОРЕТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ 1 Раскрыть экономические аспекты независимости аудитора.
2 Назначение письма-обязательства аудиторской организации 3 Аудиторские доказательства , их документированность и обоснованность. 4 Риск контроля, его оценка. 5 Характерные особенности аудиторского отчета.
2.СИТУАЦИОННОЕ ЗАДАНИЕ Предприятие за отчетный год имеет дебиторскую задолженность в сумме 16000
дол. США, которая была зафиксирована согласно ГТД от 21.09.01г. 30.09. Курс НБУ 5,41 грн за 1 дол. США на день отгрузки. Чтобы избежать налогов предприятие отгруженную продукцию зачислило на
забалансовый счет. Разобрать ситуацию, указать нарушения законодательных и нормативных актов.
3.ПРАКТИЧЕСКЛЕ ЗАДАНИЕ Предприятие одновременно с выполнением услуг по ремонту автомобилей в
течение отчетного периода периодически осуществляло выездную торговлю запасными частями, которые списывались на производство по
фактической себестоимости. Товарно-кассовая книга на предприятии не велась. Полученная выручка вносилась
в кассу в сумме фактической себестоимости реализованных запчастей и отражалась записью: Д30 К377. Договора по материальной ответственности с работниками, которые занимались реализацией, не заключались.
Охарактеризуйте допущенные нарушения на предприятии. Разработайте рекомендации по их устранению. Укажите какие методические приемы аудита и
доказательства необходимо применить аудитору и какие нормативные и законодательные акты нарушены, к каким последствиям могут привести указанные нарушения.
ВАРИАНТ №16
1.ТЕОРЕТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ 1 Аудитор, его права и специальные требования предъявляемые к ним 2 Структура аудиторского договора 3 Классификация аудиторских доказательств 4 Риск системы бухгалтерского учета, его оценка 5 Характерные особенности аудиторского заключения
2.СИТУАЦИОННОЕ ЗАДАНИЕ
Крупное торговое предприятие обращается в аудиторскую фирму с просьбой перепроверить суммы налогов, перечисляемых в бюджет. Высказывается предположение о недостаточной компетентности главного бухгалтера.
Сформулируйте предмет договора. Укажите сопутствующие виды аудиторских услуг, которые аудиторская фирма может оказать экономическому субъекту в сложившейся ситуации.
3.ПРАКТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ
В результате аудита предприятия «Компас» были выявлены неточности в учете денежных средств в кассе.
Денежные средства были сданы в банк 20.02 в сумме 5270 грн по объявке. Расходный кассовый ордер был выписан на эту сумму, но без номера и числа, следовательно в кассовой книге зарегистрирован не был.
В этот же день по чеку № 23457 эта же сумма была получена кассиром в банке. Отметка на корешке чека отсутствует. Данные в учете по поступлению денежных средств в кассу отсутствуют.
По факту недостачи кассир предоставил объяснительную о выдачи 3270 грн трем работникам предприятия в счет будущей заработной платы.
Необходимо подобрать аудиторские доказательства, подтверждающие неточность в учете и разработать рекомендации по их устранению. Указать какие нормативные и законодательные акты нарушены и к каким последствиям могут привести указанные нарушения.
ВАРИАНТ№17
1.ТЕОРЕТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ 1 Обязанности и ответственность аудитора 2 Раскрыть назначение раздела аудиторского договора «Обязательства сторон». 3 Прямые аудиторские доказательства. 4 Основания , необходимые для оценки риска системы бухгалтерского учета. 5 Структура аудиторского заключения.
2.СИТУАЦИОННОЕ ЗАДАНИЕ
Проверкой, проведенной аудитором, установлено, что организация выполнила
хозяйственным способом строительно-монтажные работы. Суммы НДС по указанным
работам после ввода в эксплуатацию отнесена на расчеты с бюджетом. Одновременно с
этим на расчеты с бюджетом отнесена сумма налога по товарам, использованным для
непроизводственных нужд.
Установите, как в данной ситуации должен поступить аудитор, какие методические
приемы аудита и доказательства ему необходимо применить.
Указать какие нормативные и законодательные акты нарушены и к каким
последствиям могут привести указанные нарушения
3.ПРАКТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ
Разработайте проект программы получения аудиторских доказательств правильности отражения учета дебиторской задолженности по форме:
Этапы сбора аудиторских доказательств,
получаемых в процессе проверки Источник Исполнитель Цель проверк
ВАРИАНТ №18
1.ТЕОРЕТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ 1 Аудиторские фирмы, их деятельность. 2 Раскрыть назначение раздела аудиторского договора «Ответственность сторон». 3 Второстепенные аудиторские доказательства. 4 Перечислить факторы влияющие на величину риска контроля. 5 Содержание вступительной части аудиторского заключения.
2.СИТУАЦИОННОЕ ЗАДАНИЕ
В процессе аудита выявлено, что ремонтным цехом предприятия проводился
ремонт детского сада, находящегося на балансе предприятия. расходы, связанные с
выполнением указанных работ НДС не облагались.
Аудитором также было установлено получение авансовых платежей от клиентов в
счет оказания будущих услуг по ремонту оборудования. Поступление денежных средств
отражено по дебету счета 311 «Расчетный счет» в корреспонденции с кредитом других
счетов. Суммы авансовых платежей в облагаемый оборот не включались.
Установите, какова сущность нарушений. Какие методические приемы и
доказательства необходимо применить. Разработайте рекомендации по правильному учету
выявленных нарушений.
3.ПРАКТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ
В рамках аудита предприятия «Фокус» было установлено, что предприятие взяло
кредит в банке для приобретения иностранной валюты с целью приобретения
производственного оборудования за границей. Валюта в сумме 10000 долларов США
была получена в кассе предприятия с последующей выдачей в подотчет для командировки
за границу. Авансовый отчет подотчетных лиц не содержит подтверждающих документов.
Начисления по курсовым разницам не производились. Отчеты по выполнению
производственных заданий во время командировки отсутствуют. Договора на поставку
оборудования не заключены. Нормы использования валюты на командировку превышены,
но тем не менее осуществленные затраты отнесены на себестоимость.
Охарактеризуйте нарушения. Укажите какие методические приемы аудита и
доказательства необходимо применить аудитору. Разработайте рекомендации по их
устранению.
Указать какие нормативные и законодательные акты нарушены и к каким
последствиям могут привести указанные нарушения
ВАРИАНТ №19
1.ТЕОРЕТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ 1 Этические и методические требования к проведению аудита. 2 Раскрыть назначение раздела аудиторского договора «Особые условия». 3 Косвенные аудиторские доказательства. 4 Риск системы внутреннего контроля, его оценка. 5 Содержание аналитической части аудиторского заключения.
2.СИТУАЦИОННОЕ ЗАДАНИЕ
При проверке предприятия выявлены уволившиеся работники, которым начислен
и выплачен доход в размере 300 грн. Сумма подоходного налога, не удерживалась из
дохода, но уплачивалась в бюджет предприятием за счет своих средств в сумме– 36
гривен.
Установите характер нарушений и подсчитайте сумму санкций, подлежащую
уплате в бюджет, составьте необходимые бухгалтерские проводки.
Оформите запись для включения в отчет аудитора.
3.ПРАКТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ
На предприятии числилось на начало отчетного периода материалов на 2000 грн.
Использованы материалы
в основном производстве на 1000 грн, ;
во вспомогательном производстве - 200 грн,;
на ремонт транспортных средств - 50 грн.;
на управленческие нужды - 10 грн, ;
на проведение операций по сбыту продукции - 50 грн,;
на ремонт общежития - 20 грн.
Бухгалтерией предприятия составлены следующие бухгалтерские проводки:
Д23 К201 – 1000 грн.
Д91 К201 – 200 грн.
Д92 К201 – 60 грн.
Д93 К201 – 70 грн.
Проверьте правильность корреспонденции счетов и списания материалов.
Сформулируйте запись в отчете аудитора.
Указать какие нормативные и законодательные акты нарушены и к каким
последствиям могут привести указанные нарушения
ВАРИАНТ №20
1.ТЕОРЕТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ 1 Основные цели и принципы аудита. 2 Основные этапы проведения аудита. 3 Материальные и не материальные источники информации при получении
аудиторских доказательств. 4 Перечислить составные части внутреннего контроля, подлежащие оценке аудитором. 5 Виды аудиторского заключения.
2.СИТУАЦИОННОЕ ЗАДАНИЕ
Бухгалтер предприятия начисляла в течение отчетного периода взносы в
Пенсионный фонд, в фонд социального страхования, фонд социального страхования на
случай безработицы с суммы оплаты работников предприятия после удержания
подоходного налога с граждан.
Охарактеризуйте нарушения, предоставьте рекомендации по устранению
выявленных нарушений.
Указать какие нормативные и законодательные акты нарушены и к каким
последствиям могут привести указанные нарушения
3.ПРАКТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ
Составьте проект программы получения аудиторских доказательств правильности отражения учета денежных средств в кассе по следующей схеме.
Этапы сбора аудиторских
доказательств, полученные в процессе проверки
Источник Исполнитель Цель проверки
ВАРИАНТ №21
1.ТЕОРЕТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ 1 Задачи аудитора. 2 Взаимоотношения между аудитором и клиентом, их особенности. 3 Обосновать необходимость сбора аудиторских доказательств. 4 Обосновать необходимость минимизации риска не выявления, раскрыть способы
достижения. 5 Положительное заключение с ограничениями.
2.СИТУАЦИОННОЕ ЗАДАНИЕ
Согласно данным бухгалтерского учета предприятия в 1 квартале текущего года в
качестве оплаты труда работникам предприятия отпускалась готовая продукция по
фактической себестоимости, что отражалось в учете следующим образом:
Д661 К26 – 3540 грн.
В ходе проверки аудитором было установлено, что продажная стоимость
отпущенной таким образом продукции составляла 4885 грн.
Оцените правильность отражения в бухгалтерском учете указанной операции.
Составьте рекомендации о правильных записях по счетам бухгалтерского учета.
Отметьте особенности в налогообложении, возникающие при отпуске готовой продукции
работникам предприятия в качестве оплаты труда по фактической себестоимости.
3.ПРАКТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ
Рассчитать риск невыявления.
На стадии планирования проверки аудитор установил для себя совокупный
аудиторский риск 4,5 %.
Внутрихозяйственный риск оценить самостоятельно с полным объяснением..
За проверяемый период наблюдалась достаточно большая текучесть кадров
материально-ответственных лиц, сменилось 2 бухгалтера.
Наблюдались сбои производства, в связи с нарушением поставок сырья по вине
поставщика.
Уменьшился выпуск готовой продукции на 10 %.
Имело место сокращение штатов.
Т.о. собственный риск предприятия аудитор оценил _______?
ВАРИАНТ № 22
1.ТЕОРЕТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ
1 Функции аудита.
2 Нормативные документы, регулирующие аудиторскую деятельность.
3 Перечислить приемы получения аудиторских доказательств.
4 Методика оценки аудиторского риска.
5 Модифицированное положительное заключение.
2.СИТУАЦИОННОЕ ЗАДАНИЕ
Рассчитать существенность ошибки по отдельному критерию «Текущие обязательства» а также по элементам внутри этого тестируемого объекта.
Согласно данным баланса сальдо по объекту «Текущие обязательства» на конец отчетного года - 2130000 грн.
Элементы: Кредиторская задолженность по товарам – 973000 грн. Кредиторская задолженность по кредитам – 80000 грн. Текущие обязательства по полученным авансам – 357000 грн. В результате проверки: - кредиторской задолженности по товарам, аудитор выявил превышение учетных
данных на 48700 грн. над их реальной величиной. При этом было исследовано первичных документов и учетных регистров на сумму 670000 грн.
- текущих обязательств по полученным авансам аудитор выявил отклонения на
28785 грн над их реальной величиной. При этом было исследовано первичных документов
и учетных регистров на сумму 238000 грн.
3.ПРАКТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ
Выручка от реализации услуг – 120000 грн., в т.ч. НДС – 20000 грн.
Фактическая себестоимость оказанных услуг – 90000 грн., в т.ч. оплаченных – 40000
грн.
Отразите хозяйственные операции на счетах с указанием первичных документов.
Назовите возможные нарушения.
ВАРИАНТ №23
1.ТЕОРЕТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ 1 Перечислить услуги совместимые с проведением аудиторской проверки. 2 Развитие аудита в Украине. Основные формы предпринимательской деятельности в
аудите 3 Формы документального контроля, применяемые для получения аудиторских
доказательств. 4 Перечислить факторы, учитываемые аудитором при выборе методики определения
риска 5 Положительное заключение с дополнением.
2.СИТУАЦИОНОЕ ЗАДАНИЕ
В ходе проверки аудитором установлено, что на счета затрат отнесены следующие расходы:
- премия работникам предприятия за высокое качество работы – 1800 грн.; - материальная помощь малообеспеченным служащим – 2000 грн.; - оплата путевок для детей сотрудников – 9000 грн.; - стоимость подарков и цветов для чествования ветеранов труда – 3000 грн. Определите обоснованность отнесения расходов на счет производства. Внесите необходимые исправительные записи и составьте правильные
бухгалтерские проводки. Указать какие нормативные и законодательные акты нарушены и к каким
последствиям могут привести указанные нарушения
3.ПРАКТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ
Составьте проект программы получения аудиторских доказательств правильности отражения учета текущих обязательств по обязательствам по следующей схеме.
Этапы сбора аудиторских
доказательств, полученные в процессе проверки
Источник Исполнитель Цель проверки
ВАРИАНТ №24
1.ТЕОРЕТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ 1 Виды аудита. 2 Особенность аудиторских проверок, проводимых по поручению государственных
органов, принципы их организации и методика. 3 Особенность фактических приемов контроля для получения аудиторских
доказательств. 4 Общая модель аудиторского риска и ступени ее детализации. 5 Охарактеризуйте причины неуверенности аудитора, влияющие на выбор вида
аудиторского заключения
2.СИТУАЦИОННОЕ ЗАДАНИЕ
Проверяющим установлено, что предприятием приобретены материальные ресурсы на 15000 грн., которые оприходовались на соответствующие счета.
Одновременно с этим предприятием произведена оплата счета сторонней транспортной организации на сумму 2700 грн, за транспортировку, хранение и доставку материальных ценностей. Вышеназванные расходы отнесены на счета затрат на производство.
Установите обоснованность совершенных бухгалтерских проводок. В случае необходимости составьте рекомендации по правильному бухгалтерскому
учету.
3.ПРАКТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ На стадии планирования проверки величины риска контроля аудитор выявил факторы,
достаточно влияющие на его показатели А также в связи с изменениями в налогообложении и учете, аудитор считает, что
могут быть допущены существенные ошибки, т.к. главный бухгалтер молодой специалист
с небольшим стажем практической работы. Кроме того из предварительно изученной документации предприятия у аудитора сложилось мнение относительно высокой вероятности банкротства.
Укажите, какую оценку даст аудитор рискам, составляющим фактическую модель оценки риска. Определить риск невыявления.
Как на Ваш взгляд согласится ли аудитор проводить аудиторскую проверку на данном предприятии, учитывая риск Вами рассчитанный.
Обоснуйте Ваш ответ.
ВАРИАНТ№25
1.ТЕОРЕТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ 1 Перечислить услуги не совместимые с проведением аудиторской проверки. 2 Аудиторская программа аудита. 3 Встречная проверка, ее необходимость и сущность. 4 Предостережения Дж. Робертсона при оценке аудиторского риска. 5 Охарактеризуйте причины несогласия аудитора, влияющие на выбор вида
аудиторского заключения.
2.СИТУАЦИОННОЕ ЗАДАНИЕ
В ходе проверки установлено, что износ в сумме 500 грн по основным средствам, относящимся к объектам социально-культурной сферы, отнесен на счета затрат производства. Также установлено, что предприятие 1 октября отчетного года приобрело и ввело в эксплуатацию основные средства, по которым 15 октября начислен износ в сумме 182 грн.
В этом же месяце прекращено начисление износа по полностью амортизированным транспортным средствам, срок амортизации которых закончился 5 октября текущего года. Месячная сумма износа – 250 грн.
Определите правильность и обоснованность начисления износа основных средств. Составьте необходимые исправительные записи в бухгалтерском учете.
Указать какие нормативные и законодательные акты нарушены и к каким последствиям могут привести указанные нарушения
3.ПРАКТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ
Составьте проект программы получения аудиторских доказательств правильности
отражения учета кредиторской задолженности по следующей схеме. Этапы сбора аудиторских
доказательств, полученные в процессе проверки
Источник Исполнитель Цель проверки
ВАРИАНТ №26
1.ТЕОРЕТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ 1 Объясните, что является результатом аудита. 2 Обоснуйте необходимость планирования аудиторской проверки. 3 Обман, виды и причины обмана. 4 Охарактеризуйте зависимость между компонентами модели аудиторского риска, при
оценке его с помощью качественного метода. Приведите пример.
5 Аудиторское заключение в структурированном виде.
2.СИТУАЦИОННОЕ ЗАДАНИЕ
Найдите причинно-следственные взаимосвязи между следующими понятиями: 1 Существенные ошибки 1-го уровня; 2 Отсутствие бухгалтерских документов за проверяемый период по ряду
направлений финансово-хозяйственной деятельности; 3 Фундаментальное несогласие; 4 Отказ от выдачи заключения; 5 Использование устаревших форм учетных регистров; 6 Условно-положительное заключение; 7 Существенные ошибки 2-го уровня; 8 Несущественные ошибки.
Обосновать на примере. Ответ оформить в виде схемы.
3.ПРАКТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ Оплачены запчасти в сумме 1768 грн, подотчетным лицом, которому были выданы
денежные средства на хозяйственные нужды и которые бухгалтерией были отнесены на себестоимость.
Акты установки запчастей и ремонта автомобилей отсутствуют. В проверяемом периоде по авансовым отчетам на основании чеков АЗС
произведено приобретение ГСМ на сумму 8222 грн. Исчисление налога на добавленную стоимость не производилось.
Укажите нарушения в бухгалтерском учете. Оформите бухгалтерские проводки на включение в затраты запчастей и бензина. Указать какие нормативные и законодательные акты нарушены и к каким
последствиям могут привести указанные нарушения Обоснуйте каким образом допущенные нарушения могут повлиять на выбор
аудитором аудиторского заключение.
ВАРИАНТ№27
1.ТЕОРЕТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ 1 Объясните, что является результатом аудиторских услуг. 2 Раскрыть методы получения информации о клиенте. Перечислить факторы,
влияющие на его деятельность 3 Перечислить виды аудиторских доказательств, обосновать их важность. 4 Охарактеризуйте важность оценки риска системы внутреннего контроля для
аудиторской проверки 5 Перечислить условия, соблюдаемые при составлении безусловно-положительного
заключения.
2.СИТУАЦИОННОЕ ЗАДАНИЕ
Найдите причинно-следственные взаимосвязи между следующими понятиями: - модифицированное аудиторское заключение с нефундаментальным несогласием; - модифицированное аудиторское заключение с нефундаментальной
неуверенностью; - нарушение методики учета, не повлекшее за собой искажения финансовой
отчетности; - отказ от выдачи заключения; - пропуски в учете локального характера;
- пропуски в учете глобального характера; - несущественные ошибки. Ответ оформить в виде схемы и обосновать на примере.
3.ПРАКТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ На предприятии украдены материальные ценности (товар). Органами внутренних дел ведется расследование по выявлению причин кражи а
также, виновных в ней лиц. Бухгалтерией предприятия составлены следующие записи: Д947 К28 Д791 К947 Определите правильность корреспонденции счетов, объясните характер
нарушений, составьте верные бухгалтерские записи. Указать какие нормативные и законодательные акты нарушены и к каким
последствиям могут привести указанные нарушения
ВАРИАНТ №28
1.ТЕОРЕТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ 1 Внутренний аудит. Его особенности. 2 Обоснуйте принцип определения аудитором участков проверки. 3 Ошибки. Виды и причины допущения ошибок. 4 Разновидность аудиторского досье. 5 Роль отдельного случая при составлении аудиторского заключения.
2.СИТУАЦИОННОЕ ЗАДАНИЕ
Найдите причинно-следственную взаимосвязь между следующими понятиями: - дополнительное аудиторское исследование; - модифицированное аудиторское заключение (условно-положительное); - пропуск в учете, носящий локальный характер; - условно-положительное заключение с дополнениями; - пропуск в учете, носящий глобальный характер; - определительное заключение; - отказ от выдачи заключения; - фундаментальная неуверенность; - фундаментальное несогласие; - нефундаментальная неуверенность. Обосновать. Ответ оформить в виде схемы.
3.ПРАКТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ Лимит кассы – 400 грн. 1 18.04.. по чеку № 042435 получены денежные средства для выплаты заработной
платы рабочим и служащим в сумме- 6265,2 грн. 2 Списаны, на основании рабочей ведомости на выплату заработной платы,
кассиром денежные средства: 18.04. – 1265,2 грн. 19.04. – 1000 грн. 20.04. – 2000 грн. 21.04. – 1000 грн. 3 29.04. сдана в банк неиспользованная сумма, полученная для выплаты заработной
платы – 150 грн.
Установить нарушения, выявленные аудитором и их последствия, назвать коррективы, которые аудитор может предложить внести в первичные документы и отчетность.
ВАРИАНТ№29
1.ТЕОРЕТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ 1 Перечислить основные функции внутреннего аудита. 2 Перечислить экономические субъекты по которым проводится аудиторская проверка 3 Источники получения аудиторских доказательств. 4 Риск не выявления, его роль в определении степени качества аудита. 5 Перечислить особенные случаи, влияющие на мнение аудитора при составлении
аудиторского заключения.
2.СИТУАЦИОННОЕ ЗАДАНИЕ Найдите причинно-следственные взаимосвязи между следующими понятиями: - нефундаментальная неуверенность; - нефундаментальное несогласие; - фундаментальная неуверенность; - фундаментальное несогласие; - условно-положительное аудиторское заключение; - отрицательное аудиторское заключение; - отказ от выдачи заключения. Обосновать на примере. Ответ оформить в виде схемы.
3.ПРАКТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ При проверке склада на предмет аудита материальных ценностей было
установлено нарушение согласно предъявленным первичным документам. На 1.03. остаток кондитерских изделий составлял – 150 кг. С 1.03. по 20.03. по документам поступило – 2897 кг кондитерских изделий. До 20.03. отпущено в реализацию – 2597 кг. 21.03. отпущено в реализацию – 398 кг. 26.03. отпущено в реализацию – 452 кг. 29.03. по документам поступило 4000 кг кондитерских изделий. Определить: какое нарушение допущено на предприятии, какие нормативные
документы нарушены, какие действия должен предпринять аудитор, какие последствия чреваты для предприятия?
Составить рекомендации по правильному учету.
ВАРИАНТ №30
1.ТЕОРЕТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ 1 Внешний аудит, его цели и задачи. 2 Особенности характера аудиторской проверки. 3 Охарактеризовать существенные (материальные) ошибки. 4 Перечислить документы, составляющие досье аудитора. 5 Перечислить основания при отказе предоставления безусловно-положительного
заключения аудитора.
2.СИТУАЦИОННОЕ ЗАДАНИЕ
В результате предварительного ознакомления с документацией клиента аудитор составил следующее мнение:
1 Достаточно большая кредиторская задолженность предприятия за товары. 2 Дебиторская задолженность незначительная. 3 Предприятию был предоставлен кредит банком на 6 месяцев под залог
собственного имущества (осталось 2 месяца до погашения). 4 Под влиянием внешнего фактора имущество пришло в негодность. Страхование
имущества частичное. 5 По результатам проверки ГНИ предприятию были предъявлены штрафные
санкции за несвоевременную уплату НДС (поручения в банк на оплату представлялись по мере поступления денежных средств на расчетный счет).
Оцените ситуацию, дайте оценку собственному риску, риску контроля с полным обоснованием Каков общий аудиторский риск? Рассчитайте риск невыявления.
3.ПРАКТИЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ
Аудиторская фирма проводит проверку состояния расчетов в рамках аудита
финансового состояния. Приоритетные направления проверки расчетов:
а) списание задолженности неплатежеспособных дебиторов; б) проверка порядка возмещения командировочных расчетов; в) проверка своевременности предоставления платежных документов в банк на
инкассо; г) проверка соблюдения платежной дисциплины в области кредиторской
задолженности; д) проверка банковских расчетов по операциям. Разработать календарный план проверки в рамках 10 дней для аудиторской группы
из 4-х человек. Выделить функциональную специализацию аудиторов в процессе проверки.
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ.
1. Закон Украины « О аудиторской деятельности»// ведомости Верховного Совета Украины.-1993.-№23.-1995.-№33.
2. Положение о организации бухгалтерского учета и отчетности в Украине. Утверждено постановлением КМУ от 3.04.93.-№250. 3. Андреев В.Д. «практический аудит»:справочное пособие.-М. : Экономика, 1994 .-366 с. 4. Аудит :практическое пособие. Под редакцией А. Кузминского.-К.:Учет информ,1996.-283с. 5. Белуха М.Т. Теория финансово-хозяйственного контроля и аудита: учебник.-К.:Высшая школа;1994.-364с. 6. Данилевский Ю.А. Практика аудита : Учебное пособие.-М.:Финансовая газета.-1994.-96с. 7. Завгородний В.П. Бухгалтерский учет, контроль и аудит в системе управления предприятием.-К.:Ваклер.1997.-978с. 8. Порхоменко В.М. Бухгалтерский учет в Украине. Нормативы. Комментарии.-К.:РВО” Полиграф книга”,1994.-352с. 9. Суйц В.П. Аудит.Практическое пособие для аудиторов.-М.:Издательский центр”Анкил”, 1994.-108с.