European Day of Languages

1

КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСНА МОЛОДІЖНА ГРОМАДСЬКА

ОРГАНІЗАЦІЯ «ЄВРОПА – НАШ ДІМ»

ДЕНЬ

ЄВРОПЕЙСЬКИХ

МОВ

м. Кіровоград, 2010

2

Шановні друзі!

У 2010 році місто Кіровоград та Кіровоградська область вдруге відзначали День

Європейських Мов. Присвятили його видатному українському мовознавцю,

фольклористу Олександру Опанасовичу Потебні, 175-річчю з дня народження.

Обрали гаслом проекту його твердження: "Мова є засіб розуміти самого себе". Якщо

ти можеш розуміти себе, то завжди знайдеш спільну мову з іншим. На обкладинці

робота Суконько Катерини, вихованки гуртка Лідер-клуб „Стимул”

Кіровоградського ОЦДЮТ.

З повагою, Маргарита Калюжна,

координатор проекту

ЗМІСТ

1. Інформація про проект. 3

2. Конкурс до Дня європейських Мов. 5

3. Конкурсні роботи. 10

м. Кіровоград 10

м. Гайворон 28

м. Добровеличківка 30

м. Нова Прага 61

м. Світловодськ 64

м. Устинівка 79

м. Харків 94

м. Черкаси 97

4. Круглий стіл. Підсумки. 100

3

ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПРОЕКТ

Назва проекту. «День Європейських Мов».

Виконавці проекту (кількість та категорія). Кіровоградська обласна молодіжна

громадська організація «Європа – наш дім». Євроклуб ―Friendship‖ (15 чоловік, вік 10-16

років).

Партнери проекту. Управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації;

Управління з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю Кіровоградської

обласної державної адміністрації;

Відділ забезпечення нормативності та якості освіти гуманітарного департаменту

Кіровоградської міської ради;

Центр Європейської Інформації обласної наукової бібліотеки ім. Д. Чижевського;

Рада євроклубів м. Кіровограда.

Цільова аудиторія. Громадськість м. Кіровограда та Кіровоградської області. Широке

коло світової спільноти.

Географічна територія, на яку поширюється діяльність проекту. м. Кіровоград,

Кіровоградська область.

Терміни реалізації проекту. 15 липня 2010 року – 31 вересня 2010 року.

Завдання проекту. Формувати у молоді європейські цінності, поглиблювати знання

молоді про Європейський Союз, популяризувати вивчення європейських мов, розвивати

толерантність у дітей. Виховувати почуття гордості за свій народ. Навчитися

використовувати новітні медіа. Організувати збір різних жанрів фольклору європейських

народів. Узагальнити зібраний матеріал та створити блог.

Стислий опис проекту. Свято встановлено 6 грудня 2001 р. наприкінці Європейського

року мов Радою Європи за підтримки Європейського Союзу з метою надихнути жителів

Європи на вивчення мов, бо збереження та розвиток мов, включаючи малі, декларується в

якості офіційної мовної політики Євросоюзу. Єврокомісія зазначає, що Європейський

день мов ставить за мету прийти від популяризації мультилінгвізму до вивчення

громадянами ЄС іноземних мов упродовж життя та неурядового співробітництва.

22 вересня 2010 року в Україні відмічають 175 р. від дня народження Олександра Потебні,

видатного українського мовознавця, літературознавця і фольклориста. Він вважав, що

слово виступає носієм усього попереднього досвіду як людини, так і нації. Навіть якщо

ми знаємо іноземну мову, ми відчуваємо труднощі у реальному спілкуванні через різність

культур. Але мова, фольклор – душа народу, пізнаючи їх, ми краще зможемо пізнати один

одного. Через фольклор народ висловлював свій життєвий досвід, мудрість, світогляд та

ідеали. Дослідити фольклор європейських країн та познайомити широке коло світової

громадськості з українським фольклором.

4

Перелік заходів, що будуть проведені в рамках реалізації проекту в період з 15 липня 2010

року – 31 вересня 2010 року.

І етап - липень – організаційний.

ІІ етап - серпень – збір даних, розробка методичних рекомендацій.

ІІІ етап - вересень– підготовка матеріалів (статті, фото, відео, презентації), аналіз,

узагальнення, підготовка заходів.

ІУ етап – 26 вересня – проведення різноманітних заходів.

У етап – 27 вересня – 31 вересня – підведення підсумків.

Основні результати реалізації проекту. Блог «День Європейських Мов в Україні» на

Blogger та подію «День Європейських Мов в Україні» у соціальній мережі Facebook.

Вплив проекту на місцеву громаду. Показати лінгвістичне різнобарв’я європейських

країн, необхідність вивчення більш ніж однієї європейської мови, наприклад, для

реалізації спільних проектів.

Перспективи розвитку проекту. Поширити наш досвід серед євроклубів України та

запросити їх до участі у нашому проекті, залишаючи його відкритим для подальшого

розвитку. Розробка навчально-методичної літератури з даної тематики.

Анонс проекту:

http://www.civicua.org/news/view.html?q=1419288

http://gurt.org.ua/news/recent/6919/

Фейсбук: http://www.facebook.com/#!/event.php?eid=141090242596011

Відео: http://www.youtube.com/watch?v=TmQsUsCOWAY&feature=player_embedded

Інтерв'ю до Дня Мов, демонструвалося 28 вересня 2010 року на каналі 1+1 у програмі

ТСН. Журналіст - Олена Шворак, оператор - Роман Круніч, м. Кіровоград, НВК

"Кіровоградський Колегіум".

5

Кіровоградська обласна молодіжна організація «Європа - наш дім»

у рамках проекту, присвяченого Дню Європейських Мов, оголошує

конкурс «День Європейських Мов у моєму навчальному закладі»

Мова є засіб розуміти самого себе.

О.О. Потебня

Положення та умови конкурсу

Місце та час проведення:

З 1 вересня до 30 вересня 2010 року за місцем функціонування євро клубів, інших

дитячих та молодіжних об’єднань. Фінальний етап конкурсу та підбиття його підсумків

відбудеться на початку жовтня 2010 року. Остаточна дата, час та місце проведення будуть

повідомлені окремо.

Співорганізатори:

- Управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації;

- Управління з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю Кіровоградської

обласної державної адміністрації;

- Відділ забезпечення нормативності та якості освіти гуманітарного департаменту

Кіровоградської міської ради;

- Центр Європейської Інформації обласної наукової бібліотеки ім. Д.Чижевського;

- Рада євроклубів м. Кіровограда.

Учасники конкурсу:

Діти та молодь віком від 6 до 18 років (учні загальноосвітніх шкіл).

Мета та завдання конкурсу:

- формування у молоді європейських цінностей;

- поглиблення знань молоді про Європейський Союз;

- популяризація вивчення європейських мов;

- розвиток толерантності у дітей;

- виховання почуття гордості за свій народ;

- поглиблення навичок використання новітніх медіа (ведення блогів відповідного

тематичного спрямування);

- поглиблення культорологічних та фольклорних знань;

6

- підвищення професійного рівня та творчої активності педагогів навчальних закладів;

- впровадження в практику ефективних методів, прийомів і форм роботи з учнівською

молоддю в позаурочний час;

- вивчення, узагальнення та поширення кращого педагогічного досвіду з європейських

цінностей серед учнівської молоді.

Запропоновані форми проведення конкурсу:

1. Конкурс знань про європейські мови.

2. Художній конкурс. Конкретні види робіт визначаються учасниками конкурсу в межах

одного навчального закладу. Наприклад, конкурс за участю малюнків, робіт декоративно-

прикладного мистецтва, плакатів з використанням комп’ютерної техніки.

3. Акція до Дня Європейських Мов. «Скажімо: Дякую за мови без кордонів!»

http://osvita.ua/school/lessons_summary/outschool/5024

4. Свято фольклору.

5. «Джерела народної мудрості». Конкурс на кращу розповідь народної казки, вечір

європейських загадок, прислів´їв, легенд.

26 вересня 2010 року організувати та провести у своєму навчальному закладі День

Європейських Мов. Фотографії, відеоматеріали заходу надсилати на електронну скриньку:

[email protected] до 30 вересня 2010 року.

Блог проекту:

http://edlkirovograd.blogspot.com

Запрошуємо до спілкування та розміщення інформації на сторінках блогу.

Крітерії оцінювання:

Актуальність, креативність, масовість, інформативність, оригінальність.

Вимоги до представлених конкурсних матеріалів:

Конкурсні матеріали надсилаються в одному примірнику українською мовою;

комп’ютерний набір, шрифт 14, інтервал 1,5 в електронній версії текстового редактора

Word.

У супроводжуючих документах зазначається повна адреса навчального закладу,

контактний телефон, прізвище, ім’я та по батькові автора, посада.

Конкурсні матеріали, надсилати до 30 вересня 2010 року за адресою:

[email protected]

7

Склад журі конкурсу:

1. Калюжна М.В. – голова Кіровоградської обласної молодіжної організації «Європа – наш

дім».

2. Кривуляк А.Б. – головний спеціаліст управління з питань внутрішньої політики та

зв’язків з громадськістю Кіровоградської обласної державної адміністрації.

3. Журавльова О.В. – головний спеціаліст відділу забезпечення нормативності та якості

освіти гуманітарного департаменту Кіровоградської міської ради.

4. Федорова Т.Ю. – провідний спеціаліст Центру Європейської Інформації обласної

наукової бібліотеки ім. Д. Чижевського;

5. Арутюнян О.С. – голова Ради євроклубів м. Кіровограда.

Визначення та нагородження переможців конкурсу

1. Усі надіслані роботи будуть розміщені на створеному блозі, присвяченому Дню

Європейських Мов.

2. Автори кращих конкурсних робіт нагороджуються грамотами та призами.

Координатор проекту:

Маргарита Калюжна, [email protected] 099-6646545.

Корисні посилання:

http://www.coe.int/t/dg4/linguistic/jel_EN.asp

http://edl.ecml.at/

http://www.cilt.org.uk/home.aspx

8

Додаток.

Потебня Олександр Опанасович. (1835-

1891) мовознавець, літературознавець, етнограф,

фольклорист, філософ.

Народився 10 (22) вересня 1835 року в селі

Гаврилівка Роменського повіту Полтавської губернії

(тепер с. Гришине Роменського району Сумської

області) в українській дворянській родині. Атмосфера,

що панувала в

сім’ї колишнього офіцера, а згодом службовця, ще з

юних літ сприяла серйозному захопленню хлопця

поглибленим вивченням мов, історії, літератури.

Маючи за плечима грунтовну загальноосвітню

підготовку, Олександр Потебня вступає до Харківського університету з метою

студіювання юрисдикції, але, провчившись рік, переходить на історично-філологічний

факультет, який закінчує в 1856 році. Вся майбутня діяльність ученого чітко

розмежовується на два основні життєві періоди.

З 1860 до 1865 року — розробка філософсько-психологічної теорії мови на

базі критичного осмислення ідей В.Гумбольдта і Г.Штейнталя, психологічних

досліджень І.Гербарта і Г.Лотце, а також представників класичної німецької

філософії, зокрема І.Канта. З 1865 до 1891 року — наукова діяльність у сфері граматики

і фонетики російської, української та інших слов’янських мов із застосуванням новітніх

досягнень індоєвропеїстики.

О.Потебню по праву вважають творцем лінгвістичної поетики. Значний внесок він

зробив у розвиток науки про народну поетичну творчість та етнографію. Він теоретично

обгрунтував невід’ємне право кожного народу розвивати та реалізовувати свої духовні

набутки за допомогою рідної мови, оскільки «немає мови й наріччя, які б не були здатні

стати знаряддям необмежено різноманітної й глибокої думки».

Помер О.О.Потебня 29 жовтня 1891 року, похований у Харкові.

Ім’я О.Потебні носить Інститут мовознавства АН України.

Свої наукові дослідження О.Потебня розпочав з відповідей на питання, які свого

часу було піднято в німецькій філософії та мовознавстві, — про відношення мови до

мислення. Всебічний і конструктивний розгляд цих положень неминуче підводить у свою

чергу до розв’язання питань щодо походження мови, до констатації того, що

спроба усвідомити початок людської мови неможлива без з’ясування значення слова

для думки і рівня його взаємозв’язку і взаємозалежності як з духовним життям взагалі, так

і нації зокрема. Основоположним принципом для О.Потебні було те, що в будь-якому разі

поза словом і до слова є думка. Слова тільки служать означенням певного перебігу чи

розвитку думки. Фундаментальним положенням О.Потебні є твердження про те, що мова

становить особливу форму людської діяльності. «Мова є засіб не виражати готову думку,

9

а створювати її… вона відображає не світоспоглядання, яке склалося, а діяльність, яка

його складає». На основі вчення про мову як пізнавальну діяльність О.Потебня вбачає в

історії, в психологічних спостереженнях сучасних нам процесів мислення — розгадку до

того, як здійснювалися ці процеси на початку життя людства. Слово виступає в нього

не тільки виразником значення, але й носієм усього попереднього досвіду як людини,

так і нації. Основоположні твердження «Народ — це мова», «Мова є засіб

розуміти самого себе».

Джерело:

http://www.ukrcenter.com/Література/Енциклопедії-/21372/Потебня-Олександр-

Опанасович

Корисні посилання:

http://uk.wikipedia.org/wiki/Потебня_Олександр_Опанасович

10

КОНКУРСНІ РОБОТИ

м. Кіровоград

Лідер-клуб „Стимул” Кіровоградського ОЦДЮТ

С Ц Е Н А Р І Й проведення заходу, присвяченого Дню Європейських Мов,

керівник Завражна І.С.

Олійниченко Карина, Лідер-клуб «Стимул»

Мета: ознайомлення дітей з європейськими мовами та спонукання дітей

середнього шкільного віку до вивчення слів різноманітних європейських мов.

Завдання: самостійне виконання дітьми творчих робіт, в яких використати слова:

мама, тато, бабуся, дідусь, тітка, дядько, брат, сестра на різних європейських мовах.

Творчі роботи можуть бути виконані у формі: творів, малюнків, плакатів, віршів

тощо.

Хід заходу:

1. Розповідь педагога про те, що кожен рік жителі Європи відзначають День європейських

мов. Європейські мови можна розподілити на три групи мов: слов’янського, романського

й германського походження.

11

2. Разом з дітьми педагог роздивляється мапу Європи, згадуючи, які народи та держави є в

Європі, а також мови спілкування жителів країн Європи, до яких груп ці мови належать.

3. Вихованці самостійно працюють зі словниками та вивчають написання слів мама, тато,

бабуся, дідусь, тітка, дядько, брат, сестра на різних європейських мовах, зрівнюють, на

яких мовах ці слова вимовляються однаково, або є дуже схожими за звучанням. .

4. Діти виконують творчі роботи.

5. Організовується виставка і презентація творчих робіт, які виконали діти.

6. Підведення підсумків й нагородження дітей, які виконали кращі роботи.

7. Розміщення робіт на WEB-сайті, присвяченому Дню Європейських Мов.

Олінійченко Карина, Лідер-клуб «Стимул»

12

Погоня Ліза, Лідер-клуб «Стимул»

Манойленко Валентин, Лідер-клуб «Стимул»

13

Кіровоградський облкомплекс

До Європейського Дня мов (26 вересня) в 11-Б класі Кіровоградського облкомплексу

відбулося засідання Євроклубу «Парад Європейських мов». Прагнучи поглибити знання

молоді про країни Європейського Союзу, вихователь Берлін Ольга Анатоліївна дала

завдання учням дослідити одну з європейських країн, вивчити привітання мовою цієї

держави та розповісти цікаву легенду.

Діти з великим задоволенням взялися за роботу. Серйозно тривав підготовчий процес:

було опрацьовано додаткову літературу, перечитано багато цікавих легенд, з яких учні

вибрали найцікавіші.

«Парад Європейських мов» - це своєрідна сходинка до збереження і розвитку мов.

Презантація за лінком: http://www.slideshare.net/kilina/ss-5326622

Сценарний план засідання Євроклубу

«Парад Європейських мов», вихователь Берлін О.А.

Мета: поглибити знання молоді про країни Європейського Союзу, популяризувати

вивчення європейських мов, розвивати толерантність у старшокласників.

Завдання для учнів: Дослідити обрану (шляхом жеребкування) європейську країну,

вивчити привітання мовою цієї держави та розповісти цікаву легенду.

Обладнання: презентація «Парад Європейських мов», картки з привітаннями

написаними різними мовами та назвами відповідних країн.

Хід заходу:

І. Вступне слово вчителя.

14

26 вересня відзначається Європейський день мов, як спосіб підтримки мовного

різноманіття, двомовності кожного європейця та розвитку викладання мов у світі. Дійсно,

зараз стає все більше і більше людей, які вільно розмовляють, як мінімум, однією

іноземною мовою.

У європейських інститутах офіційно рівноправно використовуються такі мови: англійська,

болгарська, угорська, грецька, датська, ірландська, іспанська, італійська, латиська,

литовська, мальтійська, німецька, нідерландська, польська, португальська, румунська,

словацька, словенська, фінська, французька, чеська, шведська, естонська.

Всі рішення, що приймаються офіційними органами ЄС, перекладаються всіма

офіційними мовами, тому громадяни ЄС мають право звертатися до органів ЄС та

отримувати відповідь на свої запити будь-якою з офіційних мов.

Але не можна не зазначити, що чільне місце серед мов Європи посідає російська, адже

географічно та територіально її вважають рідною приблизно 150 мільйонів європейців.

Наступне місце - у німецької мови. Її вважають рідною приблизно 95 мільйонів осіб.

Потім ідуть французька (66 млн.), англійська (63 млн.), італійська (60 млн.), іспанська та

польська (близько 40 млн.).

Українську мову в Європі як політичну не визнають, але все одно шанують. Адже Україна

заявляє про себе як європейська держава.

Збереження і розвиток мов, включаючи малі, декларується в якості офіційної мовної

політики Євросоюзу. Серед способів досягнення цього, зазвичай, називаються вивчення

більше ніж однієї іноземної мови і продовження вивчення мов у зрілому віці.

ІІ. Парад мов країн Європейського Союзу

(Кожен учень починає свій виступ вітанням мовою країни, яку він представляє. Потім

розповідає одну з легенд цієї ж країни.)

Приклади виступів учнів

Словаччина Привітання: живо, чоа, добер дан (ютрю, вечер)

Як справи: како сі? како гре?

Смачного: добер тек

Я тебе кохаю: яз ті любіть

Прощання: адже, чао, насвіданье

Легенда про графиню

Словаччину ще називають країною замків. Одним з найвідоміших є Чахтицький замок на

заході країни, який у середньовіччі належав Єлизаветі Баторі, яка увійшла в історію, як

«кривава графиня». За легендою графиня одного разу вдарила свою служницю по

обличчю. Кров з носа дівчини бризнула на шкіру графині, після чого Єлизаветі здалося,

що вона стала краще виглядати. За легендами, у Єлизавети була залізна діжа, де жертва

стікала кров’ю, якою потім наповнювалась кам’яна ванна, в якій графиня купалась.

Останні чотири роки життя графиня провела заточена у власному замку в замурованій

кімнаті, де був лише вузький отвір для подачі їжі. Ув’язнення в таких жахливих умовах

закінчилося для графині самогубством. Ходять легенди, що привид графині і сьогодні

з’являється у стінах Чахтицького замку.

Чумаченко Катерина

Ірландія

Доброго дня - god dag.

15

Офіціальні мови – ірландська, англійська.

Легенда про вікінгів

В один з червневих днів 793 р. ченці монастиря на острові Ліндісфарн, поблизу узбережжя

Нортумбрії, побачили в морі вітрила. Поява корабля в цьому відкритому всім вітрам і

бурям негостинному куточку Північно-Східної Англії було рідкісною подією. Ось уже

більш як півтораста років служителі монастиря Ліндісфарн, заснованого ірландськими та

шотландськими місіонерами, жили самотньо, у суворому аскетизмі, проводячи час у

молитвах і господарських заняттях. Їх мирне життя було мало пов’язане з подіями

зовнішнього світу і не порушувалася ними. Тому при вигляді чотирикутних вітрил

кораблів, наближалися до острова ченці не зазнали великого хвилювання. Які ж були їх

подив і жах, коли на берег зійшли воїни в кольчугах з бойовими сокирами в руках.

Прохання про помилування і благання, звернені до Бога, не подіяли: монастир був

зруйнований і спалений, дорогоцінні дароносиці та інші святі речі, шати священиків і все

майно розграбовані прибульцями, багато ченців вбито, інших захоплено в полон і

відвезено геть від рідних берегів. Камінь, як згадка про ці події, споруджений згодом у

Ліндісфарн, красномовно оповідає про пережиту ченцями трагедію. На одній із його

сторін висічені фігури людей, які схилилися перед хрестом і моляться, на іншій - йдуть

один за одним воїни із занесеними для смертельного удару бойовими сокирами.

Середенко Тетяна

Іспанія Привітання: buenoz diaz (привіт)

Легенда про скрипку

Пела грустно Дьявольская скрипка,

Души, в ней сидящие, рыдали.

И играла на губах улыбка

Тех людей, что за любовь страдали.

За один лишь миг земного счастья

Отдали они свои тела,

Отдали и души в одночасье,

Только скрипка и не умерла.

И с тех пор судьба ее трагична,

Ей дано смеяться и рыдать,

Но в ее напеве необычном

Только слезы можно угадать.

Только слезы боли и забвенья,

Лишь рыданья тысячи людей,

Что в любви черпали вдохновенье,

Превращая в белых голубей

Черных воронов, гнездившихся на струнах,

Ожидая темный урожай

Черных воронов в унылых красных лунах,

Приносящих горе и печаль.

Умирали мастера и виртуозы,

Умирали люди и года,

Только скрипка все играет слезы,

Лишь любовь прощая иногда.

Гапченко Ігор

16

Польща

Witam! nazuwam sie Jane chce pogratulavac na jesuku! Wszystikiego naglepszego!

Легенда про створення герба Польщі

За легендою, білого орла, який у подальшому став гербом Польської держави, побачив

легендарний Лех разом зі своїми братами Чехом і Русом – родоначальниками

слов’янських народів. У тому місці, де це трапилось, Лех заснував місто і назвав його

Гніздо, тому що орел кружляв над своїм гніздом. Спочатку орел був особистим знаком

Пшемисла ІІ, коронованого у 1295 році. За півстоліття він став загальнодержавним

символом. Нинішній герб було затверджено у 1990 році.

Біліченко Євгенія

ІІІ. Гра «Привітайся зі мною»

(Вчитель підготовив картки, на яких написано назви країн та привітання мовами цих

країн. Потрібно знайти відповідність)

Завдання для карток

Goddag ( Годдаг) - привітання в Данії

Hyva paivaa ( Хіва пайва) - привітання в Фінляндії

Dzien ( Дзен) - привітання в Польщі

Dobry den ( Добрий дэнь) - привітання в Чехії

Bongours. Salut ( Бонжур , Салю) - привітання у Франції

Buenos Dias ( Буенос Діас) - привітання в Іспанії

Guten Tag ( Гутентаг) - привітання в Германії

Gruezi ( Груезі) - привітання в Швеції

Bon giorno ( Бон джіорно) - привітання в Італії

Вітаю - привітання в Україні

(учні об’єднуються в три команди і швидко встановлюють відповідності. Гра

закінчується дружнім рукостисканням)

17

Кіровоградський обласний центр дитячої та юнацької творчості та

загальноосвітня школа № 6

Євроклуб "Надія" Кіровоградського обласного центру дитячої та юнацької творчості та

євроклуб "Шанс" загальноосвітня школа № 6 м. Кіровограда провели цікаву та

інформаційну подорож країнами Європи.

Презентація за лінком: http://www.slideshare.net/kilina/ss-5326742

18

Євроклуб "Надія"

Євроклуб "Надія"

19

Євроклуб "Надія"

20

Гімназія № 9

Учні Євроклубу "Єдність" провели цікаву гру "Мовами Європи про кохання", у якій

вибирали до якої країни належить фраза "Я кохаю" і на якій мові вона написана. Цікавим

для усіх був конкурс малюнку і плакатів.

Гімназія № 9

21

Гімназія № 9

Гімназія № 9

22

НВК "Кіровоградський Колегіум"

Євроклуб "Пікаділлі" НВК "Кіровоградський колегіум" провели цікаву вікторину і

конкурс плакатів до Дня Європейських Мов.

Вікторина на тему «Країни та їх мови»

Добрий день усім учасникам та присутнім у цьому залі. Як Ви знаєте, у вересні місяці ми

святкуємо День Європейських Мов. І сьогодні з нагоди цього свята ми пропонуємо Вам

взяти участь у нашій пізнавальній вікторині «Країни та їх мови». Але спочатку про саме

свято.

День Європейських Мов – свято, що відзначається в країнах Європейського Союзу

щорічно 26 вересня.

Свято встановлено 6 грудня 2001 року наприкінці Європейського року мов Радою європи

за підтримки Європейського Союзу з метою надихнути жителів Європи на вивчення мов,

тому що збереження та розвиток мов, включаючи малі, декларується в якості офіційної

мовної політики Євросоюзу. Євро комісія зазначає, що європейський день мов ставить за

мету прийти від пополяризації мультилінгвізму до вивчення громадянами ЄС іноземних

мов упродовж життя та неурядового співробітництва.

23

Ну що ж, перейдемо до питань.

1. Яка мова має кастильський діалект? (Іспанська.)

2. На якій мові писали Данте, Боккаччо та Петрарка? (Італійська.)

3. На якій мові розмовляє швейцарська гвардія? (Німецька.)

4. Одна з шести офіційних мов ООН. (Французька.)

5. На якій мові проходять лекції у Карловому Університеті? (Чешська.)

6. На якій мові Угорщина буде звучати як Hungrey? (Англійська.)

7. Яка мова є рідною для жителів міста Загреб? (Хорватська.)

8. Яка мова є другою офіційною мовою Мальти? (Англійська.)

9. На якій мові розмовляють жителі Софії? (Болгарська.)

10. На якій мові в оригіналі був створений «Дон Кіхот»? (Іспанська.)

Ось і все. Дякуємо за участь у нашій вікторині. Сподіваємось, Ви дізналися про

щось нове. Чекаємо Вас на наших наступних заходах.

НВК "Кіровоградський Колегіум"

24

НВК "Кіровоградський Колегіум"

НВК "Кіровоградський Колегіум"

25

НВК "Кіровоградський Колегіум"

26

Учні 6-Д класу НВК "Кіровоградський Колегіум" вирішили створити Казку Європи,

вчитель англійської мови Калюжна М.В. Завдання: формувати у дітей уявлення про

традиційні культури та європейські цінності; популяризувати вивчення європейських мов;

розвивати почуття толерантності, креативності; навчитися використовувати новітні медіа;

узагальнити зібраний матеріал та придумати казку.

КАЗКА ЄВРОПИ

Одного разу невідомо звідки з’явилася традиція: один раз на рік зустрічаються звірі з

різних куточків Європи та розповідають новини. Вони діляться тим, як пройшов рік, що

бачили, що чули, що дивного є в світі. Поміж усіх вирізнявся Колобок, він дуже любив

подорожувати, багато бачив, а головне – був чудовим оповідачем. Ось і цього року

зібралися і лев, і ведмідь, і лисичка, і зайчик, і вовк, і кабан, і змія, і мурахи, і птахи,

прибігли і котик з півником, а за ними і віслюк, і пес. Всі були раді зустрічі, спілкувалися

між собою.

Кішка Діка Віттінгтона розповідала, що дійсно нещодавно власними очима бачила дорогу

з золотих гіней. Але так поспішала, що забула назву міста, в якому цей шлях.

Віслюк поділився враженнями про участь у благодійному концерті, присвяченому Дню

Святого Миколая, у місті Бремені.

27

Орел запросив усіх до помаранчевих садів, серед яких відчуваєш себе наче в раю, і завжди

зможеш втамувати спрагу.

Змія шепотіла про чудове зцілення дівчини, в яке просто неможливо повірити. Але це

правда!

І ось, нарешті, черга Колобка. Усі принишкли, очікуючи. Колобок привітався з усіма ще

раз і повільно почав свою розповідь. Слухаємо і ми.

Далеко-далеко у чарівній країні живе кмітливий принц Веб та прекрасна принцеса Нетія.

Принц дуже полюбляє спілкуватися з усіма, а принцеса завжди поділиться з кожним

необхідною інформацією. Вони створені один для одного, але, на жаль, не можуть

зустрітися. Зла Чаклунка наклала закляття і ніхто не знає, як їм допомогти. Колобок сумно

зітхнув.

І звірі почали гомоніти, що потрібно їм допомогти. Завжди є час для доброго вчинку.

Ніколи не стомлюйся робити добро. Ось майже усі висловилися, а рішення не знайшли.

Залишився маленький мураха – звірі уважно подивилися на нього, а той порадив

звернутися до чарівної Феї, яка живе поряд з його мурашником.

Маленька Фея дійсно була чарівницею, вона знала, як допомогти Принцу та Принцесі.

Коли звірі прийшли до неї, то чарівниця посміхнулася і промовила:

- Принц та Принцеса можуть зустрітися, але за трьома умовами. Перша з них - кожен з вас

повинен створити блог. Друге – додавати теги до своїх постів у блозі. Третя – знайти 100

читачів до свого блогу.

Звірі замислилися: що та як зробити. На допомогу прийшла маленька Мишка. Вона

докладно розповіла, що потрібно робити і звірі погодилися. Почали створювати власні

блоги, в яких писали, що з ними відбувається, що цікавого побачили. До усіх своїх постів-

статей ставили теги, начебто цеглинки доріжки, по якій потрібно пройти Принцу Вебу,

щоб знайти Принцесу Нетію. Останнє завдання було складним, як знайти читачів та

прихильників власного блогу. Звірі підписалися на блог одне одного, знайшли друзів,

знайомих друзів, однодумців, співробітників – усіх, хто цікавився контентом блогів. Тим

більше, що мета була безкорисною – допомогти зустрітися Принцу Вебу та Принцесі

Нетії.

І ось зворушлива мить – зустріч Принца та Принцеси. І звірі, і люди раділи та дивувалися,

яка чарівна пара. Веб та Нетія одружилися і запрошують нас до своєї дивовижної країни –

ВебеНетії. А Колобок говорить, що там уже побував і може нам показати шлях до

ВебеНетії.

28

м. Гайворон, Кіровоградська область

У загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 2 м. Гайворона були проведені тематичні уроки

присвячені Дню Європейських Мов. Учениці 8-Б класу Анна Копачинська та Віра Синець

написали міні-твори, в яких розмірковували про майбутнє України та Європи. Віра

Синець написала: «Саме певна своєрідність культури різних народів є живим джерелом

духовного багатства всього людства. І хоча у кожного народу свій шлях, своя доля, ми

маємо багато спільного. Нас пов'язує і економіка, і політика, і культура, а головне - ми

люди однієї планети - Земляі дім наш - Європа.»

Творча робота учениці 8-Б класу Копачинської Анни

Європа - наш спільний дім

Здавалося б , відносини між країнами зовсім не дитяча справа, але якщо глянути на

це очима дорослої людини, то мені зовсім не байдуже : буду я жити в європейській країні

чи ні.

Я ще недосконало знайома з усіма пріоритетами, та перспектива, яка відкривається

за таких обставин, мені імпонує; наприклад, запозичена у європейських країнах

Болонська система оцінювання учнів та студентів.

Ще я дуже хотіла б, щоб диплом про вищу освіту, який я здобуду, давав би

можливість працевлаштуватися в будь-якій країні і мав таку ж вагу, як дипломи

європейських університетів. Розумію, що такі питання не вирішуються за один день, але

маю щирі сподівання.

Я дуже люблю танцювати, можливо, станеться так, що хореографія стане моєю

основною професією, тоді мені хотілося б вільно подорожувати різними країнами,

здобувати досвід і стати професіоналом своєї справи! Мрію навчитися танцювати танці

усіх народів світу. У мене є друзі у різних країнах, але поки що нас об’єднує лише

світова мережа Інтернет .

Моя рідна Україна гідна того, щоб називати Європу спільним домом.

29

Творча робота учениці 8-Б класу Синець Віри

Де мир і совість, там життя, як маків цвіт…

Україна – наша Батьківщина, священна земля наших дідів і прадідів, якій довелося

витерпіти безліч знущань і гноблення. Багатостраждальний наш український народ, який

зумів здолати усі перешкоди і здобути довгоочікувану волю.

Тепер Україна – квітуча держава, яка розляглась на європейській території. Це

незалежна, суверенна країна, і народ її вільний. Всі люди мають рівні права і можливості.

На території нашої Вітчизни проживають різні народи. Кожен зі своїми звичаями,

традиціями, мовою, культурою, віросповіданням. Часто поряд із православною церквою

можна побачити і посольський костьол, і єврейську синагогу. Та, незважаючи на це всі

вони між собою та з корінними українцями живуть у дружніх і теплих стосунках,

допомагаючи збагачувати країну, яка вже стала спільною домівкою. Український народ

широко відкриває душу кожному, незалежно від національності, кольору шкіри, мови. І

мушу сказати, що у народів більше спільних рис, ніж відмінних.

Я вважаю, якщо народи зближені, це аж ніяк не впливає на їх національні

особливості і не нищить їх. Навпаки, саме певна своєрідність культури різних народів є

живим джерелом духовного багатства всього людства. І хоча у кожного народу свій шлях,

своя доля, ми маємо багато спільного. Нас пов’язує і економіка, і політика, і культура, а

головне – ми люди однієї планети – Земля і дім наш – Європа. Це сприяє прогресу

цивілізації, внутрішньому самовдосконаленню, збагаченню народу, зміцненню

взаєморозуміння, довіри, дружби і миру.

Як відомо Європа – це колиска сучасної цивілізації, і європейське суспільство є чи

не найдосконалішим серед інших. І, напевно, багато хто мріяв би жити саме в такому

суспільстві і в майбутньому бачить Україну в ЄС. Чи буде це так? Питання залишається

поки що відкритим, але як говорить українська народна мудрість: ―Де мир і совість, там

життя, як маків цвіт‖. А саме український народ є народом дружелюбним, добрим,

співчутливим.

І я гадаю, що незалежно від того чи буде вона у складі ЄС, чи ні, головне, щоб

народ залишився таким, як він є, і був вірний своїй Батьківщині. Тоді і наша Україна,

будучи багатонаціональною державою, буде жити і процвітати.

30

м. Добровеличківка, Кіровоградська область

До Свята Європейських Мов долучилися два навчальних заклада м. Добровеличківки

Кіровоградської області. Різнопланові заходи були організовані та втілені у життя

вчителями Добровеличківського НВК "Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 2 - гімназія"

(Басиста В.В., Ковальчук Л.М., Михайленко Т.Ю., Боліла Л.В.) та вихованцями

Добровеличківського Центру Дитячої та Юнацької Творчості. Серед заходів і художній

конкурс, і свято фольклору, під час якого відбувалося інсценування народних

європейських казок. Школярі молодшого віку з задоволенням виконували ролі Джонні-

Пончика, Кошенятка Барні, Боровика, Лисички, Кози та багатьох інших казкових героїв.

Діти старших класів підготували доповідь за темою "Народна казка". І як зазначили

учениці 9-А класу Тетяна Самандас та Світлана Ямкова, що "Казковий матеріал свідчить

про те, що дуже міцні зв'язки єднають людей, які живуть на землі. Тут усе нерозривне: і їх

правічна спорідненість, і схожість матеріальної та культурної історії. Усі народи однаково

уявляють істину і неправду, справедливість і облуду, злочин і кару, геройство і боягузтво.

Упевнитися в цьому можна на прикладі аналізу типологічних образів антигероя чарівних

казок."

Виховний захід «Європа – наш дім», класовод 1 класу Басиста В.В.

31

Куточків різних на землі багато

Європа серед них – найкраща над усім,

Бо саме тут нас народила мати!

– Сьогодні ми зібрались на свято на тему ―Європа – наш дім‖.

(Розповідь про Європу).

– Європейський Союз – це об’єднання 27 демократичних європейських країн, які

підписали так званий Маастрихтський договір. Європейський Союз заснований на

принципах верховенства закону й демократії.

Європейський Союз має 27 членів: Франція, Німеччина, Італія, Бельгія, Нідерланди,

Люксембург, Данія, Ірландія, Великобританія, Греція, Іспанія, Португалія, Австрія,

Фінляндія, Швеція, Чехія, Естонія, Кіпр, Латвія, Литва, Угорщина, Мальта, Польща,

Словенія, Словаччина, Болгарія, Румунія.

Щоб рухатись вперед, потрібно не тільки любити Батьківщину, а й знати та поважати

своїх сусідів. А ще – вивчати їхній досвід розбудови громадського суспільства. Наш

народ, із його культурною спадщиною, достойний зайняти в Європі гідне місце, творити

Європу у власній державі.

Слово бібліотекаря :

– Для кожного народу усна народна творчість – цінний набуток. В ній найшли втілення

найзаповітніші мрії, помисли, сподівання багатьох поколінь. Серед розмаїття

фольклорних видів і жанрів одне т з найпомітніших місць займає к а з к а .

Казки досить історично правдиво і повно відображають шляхи розвитку людини. В них

яскраво висвітлюються ознаки матеріалістичного мислення людей, їх прагнення пізнати

навколишній світ, удосконалити знаряддя праці. Європейські казки, так само як і

українські, бувають побутові, чарівні, (фантастичні), казки про тварин.

Літературна казка – особливий різновид казки. Казка викликає в дитини певні емоції:

сум, радість, ненависть, співпереживання, біль). Читаючи казку дитина входить у

фантастичний світ, починає жити описаною дійсністю, життям свого героя і сприймає все

це по-справжньому.

Казки мають виховне, розвивальне і навчальне значення. Вони вчить дітей

товариськості, поваги до друзів, хоробрості, кмітливості, працьовитості, порядності,

любові до батьків, дружелюбності, правдивості, взаємодопомоги, співчуття.

Зробимо огляд книжкової виставки на тему: “Європа – наш великий спільний дім, казка

також є у нім”.

Слово ведучої. Уривки із казок.

– З якої це казки?

1. Що за казочка така?

Хтось образив їжака

32

І сказав йому, що в нього

Некрасиві криві ноги.

А їжак його провчив,

Поважать себе навчив,

З ним він сміло позмагався,

З перемогою остався. (Це казка “Їжак та заєць”)

2. Хто рубав у лісі дрова?

Хто в цей час сидів удома?

Хто наказував: ―Сиди!

З лискою не говори‖. (“Котик і Півник”)

3. Виросла собі тай годі,

Прямо в казці на городі.

Дід тягав її за чуба,

Баба, кицька, внучка люба.

Не бур’ян це, не суріпка,

А смачненька диво- (“Ріпка”).

4. Хлопчик добрий, працьовитий,

Рибку вудити любив.

Був розумний і кмітливий

Та Зміючку обдурив. (“Івасик-Телесик”)

5. Хто під кущиком в гніздечку

З ніжкою скаліченою жив?

Хто бабусі й дідусеві

Вірою-правдою служив

Поки пір’ячко рябеньке

В піч не вкинули старенькі? (“Кривенька качечка”)

Слово ведучої:

– Ми сьогодні ознайомимось із казками наших друзів, які підготували всі ви.

1. Жовтогарячим, червоним вогнем

Дерева палають під буйним дощем.

Пожежа в діброві аж неба сягла,

І дощик сказав нам: ―Це ж Осінь прийшла!‖

33

2. Осінь! Славна, мила, золота!

Ти у лісі побувала, на городі все зібрала,

Бо ж вкраїнська осінь – це пишні жоржини,

Айстри різнобарвні, горішки ліщини.

А тепер прийшла до нас,

Щоб побачити наш клас.

– Діти! Хто з вас не любить казки?

– Казки бувають різні, але для всіх любимі.

– Чи всі ви знаєте казки? З якої це казки?

3. На святі сюрпризів по саму зав’язку,

А ми пропонуємо вам казку.

В казці цій себе пізнайте,

Щось не так – не дуже лайте.

А тепер усі мовчок.

Починаймо ―Колобок‖. (“Джонні-

пончик”)

Джонні-пончик

(англійська народна казка)

Жили-були на світі дід та баба, був

у них маленький синочок. Якось

вранці замісила баба тісто, зробила

пончик і посадила його в піч, щоб він спікся.

- Дивись за Джонні-пончиком, поки ми будемо на городі працювати, - сказала баба

хлопчику.

І батьки пішли на город сапати картонку, а хлопчика залишили дивитися за піччю. Але

йому все дуже швидко набридло. Раптом хлопчик почув якийсь шум. , подивився він на

піч і бачить – дверці самі відчиняються, і вискакує звідти Джонні-пончик.

Та й покотився Джонні-пончик прямо до відкритих дверей. Хлопчик кинувся закривати

їх, але Джонні-пончик виявився надто спритним – викотився за двері, перекотився через

поріг, скотився по сходинках і покотився по дорозі. З усіх ніг гнався хлопчик за ним,

гукаючи батьків. Ті почули крики, покидали свої сапи і також побігли наздоганяти

втікача.

Та Джонні-пончик вже був далеко і скоро зовсім зник. Дід з бабою та хлопчик так

втомились, що сіли відпочити на лавочці.

А Джонні-пончик покотився далі і скоро прикотився до двох робітників, які копали

криницю. Вони перестали працювати та й питають:

- Куди поспішаєш, Джонні-пончик?

А він відповідає:

34

- Я від діда втік, я від баби втік, від хлопчика втік і від вас утечу!

- Від нас? ну це ж ми ще побачимо! – сказали робітники.

Вони кинули кирки і погналися за Джонні-пончиком. Але де там? Хіба його

наздоженеш? Довелося робітникам зупинитися. А Джонні-пончик покотився далі і скоро

прикотився до двох землекопів, які рили канаву.

- Куди поспішаєш, Джонні-пончик?

- Я від діда втік, я від баби втік, від хлопчиська втік, від двох робочих утік, від вас

також утечу!

- Від нас? ну це ми ще побачимо, - землекопи покинули заступи погналися за

Джонні-пончиком. Але Джонні-пончик біг швидше за них. побачили це землекопи –

перестали за ним гнатися та й сіли відпочити край дороги.

А Джоні-пончик покотився далі і прикотився до Ведмедя.

- Куди поспішаєш, Джоні-пончик? – питає Ведмідь.

- Я від діда втік, я від баби втік, від хлопчиська втік, від двох робочих утік, від

землекопів утік і від тебе утечу.

- Від мене? – промовив Ведмідь. – Ну це ми ще побачимо!

І Ведмідь зі всіх ніг пустився бігти за Джонні-пончиком. А той біг також швидко,

що Ведмідь скоро відстав і сам зрозумів – не наздогнати йому Джонні-пончика. Та й

приліг біля стежини відпочити.

А Джонні-пончик скоро прикотився до Вовка.

- Куди спішиш, Джоні-пончик? – спитав Вовк. А Джонні-пончик йому своє:

- Я від діда втік, я від баби втік, від хлопчиська втік, від двох робочих утік, від

землекопів утік, від Ведмедя утік і від тебе утечу.

- Від мене? Ще побачимо! – огризнувся Вовк.

І Вовк пустився навздогін за Джонні-пончиком. Але Джонні-пончик котився швидше і

швидше. Незабаром він прикотився до Лисиці, яка лежала в кутку огорожі.

- Я від діда втік, я від баби втік, від хлопчиська втік, від двох робочих утік, від

землекопів утік і від тебе утечу.

- Куди поспішаєш, Джоні-пончик? – лагідним голосом спитала Лисичка.

А Джоні-пончик відповідає:

- Я від діда втік, я від баби втік, від хлопчиська втік, від двох робочих утік, від

землекопів утік, від Ведмедя утік, від Вовка утік і від тебе утечу.

А Лисичка нахилила голівку і каже:

- Щось я тебе погано чую. Підійди-но ближче!

Джонні-пончик підкотився ближче і знову повторив:

- Я від діда втік, я від ...

- Ніяк не можу почути. Підійди ще трошки ближче, - попросила Лисичка ледве

чутно. А сама витягнула вбік Джонні-пончика шию і приклала лапку до вуха.

35

Джонні-пончик підкотився ще ближче, нахилився до самого вуха Лисички і закричав

що було сили:

- Я від діда втік, ...

- Від мене? Та ні, – тявкнула Лисичка і вмить схопила Джонні-пончика своїми

гострими зубами.

36

Інсценізація німецької казки «Кошенятко Барні заблудилося», 2 клас,

вчитель початкових класів Ковальчук Л.М.

37

38

39

40

2 клас, «Кошенятко Барні заблудилось»

41

Виховний захід «Цікава розмова (польська народна казка)», класовод 3 класу

Михайленко Т.Ю.

Цікава розмова ( польська народна казка )

Дійові особи: Печериця, Опеньок, Боровик, Сироїжка, Лисичка, 1 Мухомор, 2 Мухомор.

Лісова галявина, на якій зібралися гриби.

Автор.

Якось стрілись біла дуба грибочки маленькі

Й стали себе вихваляти отак веселенько,

Які вони гарні, корисні, смачненькі.

Сироїжка.

Я - найкращу шапку в цьому лісі маю,

Де не появлюся - усе звеселяю!

Печериця.

Ти, сестричко, гарна що можна сказати!

Але я смачніша - можу доказати!

42

Краще соусу із мене межені й не шукати!

Опеньок.

А мене, сестрички, можна й посушити,

І консервувати й в бочку засолити!

Боровик.

Подивлюсь я навкруги - скільки вас багато!

Піддубники й сироїжки, рижики й лисички,

Опеньки та маслюки й смачні печерички.

Хто ж найкращий серед вас, найсмачніший, друзі?

Хто ж тут самий основний в лісовій окрузі?

Кого можна з м'ясом, друзі, порівняти?

Кого в козубку заносять залюбки до хати?

Чи ви знаєте хто я?

Говоріть скоренько!

А тоді вже всі пограємо в квача веселенько!

Сироїжка.

Знаємо, знаємо, хто ти друже!

Ми тебе всі знаємо і до свого гурту залюбки впускаємо!

Боровик тебе всі звуть - цар грибів в лісочку,

Знаємо маєш ти багато і синів і дочок!

А я - мила Сироїжка, дуже я тендітна.

Хрустка ніжка, гарна шляпка, ще й мила усмішка!

Мене теж як і тебе люди полюбляють

Варять в супі, консервують

Ще й сухими у мішечки на зиму складають!

А білочки довгохвості теж зі мною дружить,

Мною вони гілки в лісі прикрашають,

І мене, руденькі, на зиму запасають!

Лисичка.

Ой, як смішно мені слухати ваші вихваляння,

Подумаєш вони смачні, подумаєш: дуже гарні!

Подивіться ви на мене - яка я хороша!

Я — жовтенька, веселенька й на сонечко схожа.

Та й на смак не гірша вас!

Гарні люди теж мене в козубки збирають,

Та й на зиму в діжечки дубові складають.

З білочками теж дружу - їм допомагаю

Пережити зиму люту,

Всі ж бо про це знають!

43

Опеньок.

Ой, хвастливі аж не можу вас слухати спокійно,

Ви - корисні, ви - хороші та яке ж це диво?

Кого хочете ви цим друзі здивувати?

Ліпше слухайте мене що буду казати!

Ви б подумали як краще ворога здолати,

Хробаччю оту прокляту із лісу прогнати!

Що б могли ви довше жити, більшими зростати,

Що б не могла хробаки ваше біле тіло пожирати!

Печериця.

Знаю, знаю я, опеньку, як усе зробити:

Треба всім нам в мухомора отрути попросити,

Отрути ми нап'ємося - хробаки загинуть,

Так до старості своєї ми та й доживемо!

Боровик.

Ні, дівчинко - печериця, так робить не можна!

Бо ніхто тоді вже з'їсти нас більше не зможе!

Сироїжка.

Добре, що не зможе люд нас куштувати!

Будемо ми довше жити, по лісу гуляти,

І веселим оком на все поглядати!

Опеньок.

Ой, як добре ви, сестрички, й розумно сказали,

А он, гляньте, й мухомори до нас завітали,

Попросимо всі гуртом отрути в них гарненько,

Якщо вони нам дадуть - нап'ємося скоренько.

Лисичка.

Бувайте здорові, гарні мухомори!

Маємо ж бо ми до вас важливу розмову.

Печериця.

Хочемо ми всі у вас отрути попросити,

Щоб хробаки оті страшні не мали права жити,

Хочемо довго жити ми й старими вмирати,

Щоб не міг нас люд тягнути до своєї хати!

З нас супи варити, смажити, сушити,

В бочки нас солити, ще й маринувати,

А зимою замість м'яса на стіл подавати!

44

Виходять Мухомори.

І Мухомор.

Добрий день, грибочки, раді вас вітати!

Але ж ми отрути нашої вам не можемо дати!

Бо не буде вас тоді вже ніхто збирати.

ІІ Мухомор.

Будуть вас всі люди завжди обминати,

А білочки руденькі, не зможуть збирати!

А для чого ж вам тоді з землі виростати,

Якщо користі й добра нікому давати?

Боровик.

Слухаю я, слухаю вашу цю розмову,

Й намагаюсь зрозуміти думку цю чудову!

Як же ви існуєте, для чого живете?

Вас всі обминають, ніхто не збирає,

Й грибами смертельними гірко називають!

А ви зовсім не журитесь, ростите гарненькі –

І біленькі, і сіренькі й навіть червоненькі!

І Мухомор.

Ніжні сироїжки, лисички, опеньки,

Послухайте нас грибочки - гарні й чепурненькі,

Розкажемо вам історію про нас цікавеньку!

Люди нас також збирають, везуть на фармзаводи,

А там з нами відбуваються, чудові пригоди:

Ліки чудодійні з нас там виробляють,

Які хворим людям одужати помагають!

А ще - лосів ми лікуємо, коли ті хворіють,

Бо розмовляти з нами вони чудово вміють!

А всім іншим нас збирати геть забороняємо,

Ми - отруйні, не їстівні, всі ж бо про це знають!

ІІ Мухомор.

Так що так, така вже доля в кожного грибочка,

Одним жити - аж погнати, а іншим - у бочку!

Поки ви ще молоді, здорові, пригожі

Доки на столітнього не стаєте схожі,

Поки хробаки не з'їли тіло молоде,

Поїси личко молоденьке, поки не сумненьке,

Проростайте, підростайте, з людьми всі вітайтесь,

Та й до рук їх справних скоріш поспішайте!

45

Автор.

Посхиляли голівоньки грибочки низенько,

Та й слухали цю промову, уважно, чемненько,

Потім повернулись, усі посміхались,

Та й на своїх ніжках отак обернулись, та й сказали:

Сироїжки.

Вам спасибі, мухомори, за раду, рідненькі,

Заспокоїли ви наші гриб'ячі серденька!

Боровик.

Ну, що ж, друзі, мої милі, така наша доля,

Пробиватись, виростати з трави виглядати,

Ти й до людей в козубки скоріш, поспішати!

Хай збирають люди нас та будуть здорові,

Варять, смажать, маринують, сушать, в діжках солять,

Роблять соуси чудові, лікуються наші!

Ми ж бо будемо рости, великі й здорові.

Та й зазнаємо всі разом чудової долі!

Автор.

Послухали це грибки й швидко розійшлися:

Хто - під дуба, до берези, а хто й до пеньочка,

Щоб рости, виховувати ще й синій та дочок!

Всі розходяться по своїх місцях.

46

Виховний захід «Семеро козенят. Стара казка на новий лад», 4 клас,

вчитель початкових класів Боліла Л.В.

47

48

49

50

51

4 клас, «Семеро козенят. Стара казка на новий лад»

52

Художній конкурс, присвячений Дню Європейських Мов,

Добровеличківський ЦДЮТ

Мусієнко Ірина, 8-а клас,

Добровеличківський НВК № 2-гімназія

53

Андронік Анастасія, 9-а клас,

Добровеличківський НВК № 2-гімназія

54

Машериченко Ірина, 10-а клас,

Добровеличківський НВК № 2-гімназія

55

Чорноусько Влада, 8-а клас,

Добровеличківський НВК № 2-гімназія

56

Матлаш Валя, 7-а клас,

Добровеличківський НВК № 2-гімназія

57

Доповідь «Народна Казка»,

підготували Тетяна Самандас та Світлана Ямкова, 9-а клас

В основі казки — захоплива розповідь про вигадані події і явища, які сприймаються і

переживаються як реальні. Казки відомі з найдавніших часів у всіх народів світу.

Споріднені з іншими фольклорно-епічними жанрами — сказаннями, саґами, легендами,

переказами, епічними піснями, — казки не пов'язані безпосередньо з міфологічними

уявленнями, а також історичними особами і подіями.

Для них характерні традиційність структури і композиційних елементів (зачини,

кінцівки та ін.), контрастне групування дійових осіб, відсутність розгорнутих описів

природи і побуту. Сюжет казки багатоепізодний, з драматичним розвитком подій,

зосередженням дії на героєві і щасливим закінченням.

Казка відзначається «замкнутим часом» і завершеністю, співвідносними з

досягненнями героєм мети і перемогою добра над злом. Функціональна палітра казки

надзвичайно розмаїта: її естетичні функції доповнюються і взаємопереплітаються з

пізнавальними, морально-етичними, соціально-виховними, розважальними та ін. У казок

народів світу багато спільного, що пояснюється подібністю культурно-історичних умов їх

життя. Водночас казки відзначаються національними особливостями, відображають

спосіб життя народу, його працю і побут, природні умови, а також індивідуальні риси

виконавця-оповідача (казкаря). Тому казки, як правило, побутують у багатьох варіантах.

Казки багатьох народів мають багато спільного: вони подібні за змістом, герої й

сюжети в них схожі, хоч і казка кожного народу має властиве тільки їй національне

забарвлення. Цю особливість народної творчості помітили вчені – фольклористи, а тому

виникло кілька теорій, в яких пояснювалися причини схожості багатьох сюжетів.

Одна з таких теорій – міграційна. Вона ґрунтується на переконанні, що казки, отже й герої

―мандрують‖ по світу, від одного народу до іншого.

Упродовж багатьох віків блукало з країни в країну по всьому світу чимало різних

оповідей, які внаслідок цього заведено в науці називати ―перехожими‖ або

―мандрівними‖. Вони у своєму ―мандруванні‖ так перехрещувалися, переплутувалися і

перероблялися, зникаючи часто на батьківщині і живучи в повному розквіті на чужині, що

важко буває іноді навіть вказати місце початкового їх виникнення і той шлях, який вони

пройшли‖, - писав Г. О. Булашев у своїй праці ―Український народ та його вірування‖.

58

Слов'янські казки доволі різноманітні за типом і багаті за сюжетом. Вони, з одного боку,

мають у своєму складі міжнародні сюжети, такі, які є в казках багатьох народів, а з іншої –

сюжети, властиві тільки слов'янським казкам, або казкам певного слов'янського народу.

Як зазначає Кравцов М. І., ―наявність в казках міжнародних сюжетів (а також і

типів персонажів) пояснюється тим, що у творчості різних народів діють загальні закони:

вона розвивається схожими шляхами відповідно ступеням її суспільного розвитку. На

схожих ступенях розвитку виникають і схожі сюжети як відбиття схожих умов життя‖.

Схожі сюжети і типи персонажів в казках слов'янських народів пояснюються і тим,

що ці народи отримали ще з давнини загальну культурну, в тому числі фольклорну

спадщину. Важливою особливістю є те, що казки, казкові сюжети і типи героїв частіше

переходять до сусіднього народу (наприклад, тип антигероя – Багатоголовий Змій або

Баба – Яга). Певна річ, що типи героїв або сюжети, переходячи до іншого народу, але

зберігаючи міжнародну основу, в той же час приймають національно – своєрідну форму і

особливе забарвлення у трактуванні. Відомий фольклорист В. М. Жирмунський у своїй

роботі ―До питання про міжнародні казкові сюжети‖, пише, що ―казки частіше ніж твори

інших жанрів, переходять від народу до народу, адже вони мають (прозову) форму і в них

відсутні конкретні історичні деталі й географічні особливості‖ .

Схожість слов'янських казок полягає в їх структурі, сюжеті, персонажах і їх

чудодійних помічниках. У своєму історичному розвитку слов'янські казки пройшли

складний шлях. В найдавніших сюжетах зображується боротьба героя з чудовиськом і

велетнем, з багатоголовим Змієм; перевтілення людини в тварину і, навпаки, перевтілення

тварини в людину.

В більш пізніх казках з'являються нові сюжети, нові персонажі, але в казках всіх часів

зберігається народна оцінка подій і дій героїв, а також народна мораль: перемагати завжди

буде добрий, чесний, сміливий герой і засуджуватись злий, жадібний.

Усе змінилося, коли вчені-філологи взялися до вивчення і порівняння казок різних

народів і побачили в них дуже багато спільного. Спочатку вони подумали, що ці елементи

у казках різних народів пояснюються запозиченнями (почув хтось у сусіда-іноземця казку

і розповів своєю рідною мовою) чи спільним походженням різних народів. У росіян є

казка «Морозко», у якій розповідається про бабу, що надзвичайно панькала рідну дочку і

знущалася над пасербицею. Вона примусила свого чоловіка відвезти дівчину до зимового

59

лісу й залишити там напризволяще. Щирість вдачі та працьовитість допомогли пасербиці

не лише вижити, а й повернутися додому з багатими дарами. А коли баба відрядила до

лісу за скарбами рідну доньку, то та, навпаки, була покарана за свої лінощі та

брутальність. Чехи скажуть, що ця оповідь нагадує їм казку «Дванадцять місяців», у якій

брати-місяці винагороджують бідну дівчину й карають ледачу, а ми, українці, впізнаємо в

російській казці нашу «Дідову дочку і бабину дочку».

Іноді між окремими народами пролягають не лише тисячі кілометрів, а й цілі

тисячоліття, але у їхньому фольклорі є схожі казкові історії, як, наприклад, історія

фарбованого шакала. Вона народилася в Стародавній Індії та й помандрувала світом, а у

Івана Франка є казка «Фарбований Лис». Отож ці спільні історії, сюжети, які трапляються

у фольклорі різних народів, учені назвали мандрівними сюжетами.

Але бувають інші випадки. Так, якось європейці в Африці дуже здивувалися,

почувши історію про бідну дівчину, що вийшла заміж за багатого сина вождя сусіднього

племені, бо їй підійшов черевичок, який випустив із дзьоба птах. Про Попелюшку

африканці тоді нічого не знали. Отже, іноді схожі твори можуть складатися різними

народами світу паралельно, незалежно.

«Казка про три гроші» — словацька народна казка про короля, що подивувався з

життєвої загадки старого бідняка, який примудрявся виживати за три гроші, а згодом

король зробив цього бідняка своїм радником замість 12 колишніх. Ця казка подібна до

української народної казки «Казка про бідняка й королівських радників».

«Казка про Янка Полінка» — словацька народна казка про чоловіка й жінку які

мали сина - Янка Полінка. І як Янко Полінко коли його викрали обхитрив Змія і його

жінку Оленку,а на гусці полетів додому. Ця казка подібна до української народної «Казки

про Івасика Телесика».

Такі англійські казки як:

«The Three Little Pigs» (схожа до російської казки «Три поросенка»);

"The Gingerbread Man" і "Johnny-cake" (подібні між собою, але це різні казки. До

речі, вони мають багато спільного з українською казкою «Колобок»);

"Cap of Rushes" (схожа на російську казку «Царевна-Лягушка» і казку Шарля Перо

«Попелюшка»);

60

Отже, казковий матеріал свідчить про те, що дуже міцні зв'язки єднають людей, які

живуть на землі. Тут усе нерозривне: і їх правічна спорідненість, і схожість матеріальної

та культурної історії. Всі народи однаково уявляють істину і неправду, справедливість і

облуду, злочин і кару, геройство і боягузтво. Упевнитися в цьому можна на прикладі

аналізу типологічних образів антигероя чарівних казок.

61

м. Нова Прага, Кіровоградська область

У Новопразькому навчально – виховному комплексі Олександрійської районної ради

пройшов День Європейських Мов за ініціативою вчителя Гейко Вікторії Вікторівни.

Дітям сподобалися запропоновані вправа "Слова, що прийшли до нас з різних мов" та гра

"Що де готують".

Сценарій проведення заняття «День європейських мов»

Учасники. Члени гуртка «Євроклуб».

Мета. Надання базових відомостей про ЄС, популяризація вивчення європейських мов,

розвиток толерантності у дітей.

Форма проведення. Заочна мандрівка до Європейського Союзу.(Тренінг)

Хід заняття.

1. Організаційний момент, налаштування учнів на цікаву роботу. Проведення гри

«Привіт, Європо!»

Для учасників приготовані карточки з привітаннями на різних мовах. Бажаючі

витягують картки і вітаються з усіма учасниками мовою певної країни.

62

2. Вступне слово керівника гуртка. Наше заняття проходитиме у формі заочної

мандрівки до Європейського Союзу.

Сьогодні ми з вами починаємо вивчати історію Європейського союзу. Що ви

знаєте про ЄС?

Метод «Мозковий штурм»., висловлення ідей, записи на дошці запропонованих

варіантів. Час виконання – 5 хв.

3. Вправа «Знайомий незнайомець». Після проведення вправи учасники будуть знати:

Що таке Європейський союз

Коли і навіщо його було утворено

За допомогою яких органів працює ЄС

Якою є символіка Євросоюзу

Розподіл учасників на 4 групи, отримання дидактичних матеріалів. Завдання:

опрацювати запропоновані матеріали, представити результати роботи групи. Час на

виконання – 15 хв.

4. Презентація роботи груп.

5. Слово керівника гуртка. 26 вересня щорічно у країнах Європейського Союзу

відзначається день європейських мов. Сьогодні, на початку нашого заняття ви

віталися різними мовами, пригадайте ці вітання (пропонується привітатися тим

учасникам, хто не брав участі на початку заняття). Отже, що таке мова? Відповіді

учасників. Робота зі словником, опрацювання поняття «мова».

63

6. Вправа «Слова, що прийшли до нас з різних мов».

7. Слово керівника гуртка. Так, ви знаєте, що серед тих слів які прийшли до нас з

інших мов дуже багато назв різних страв. Готують ці страви з однакових або різних

продуктів, але їхні назви залишаються такими як у тій країні, звідки ці страви

родом.

Гра «Що де готують?» Учасники поділяються на дві команди, їм пропонуються

карточки: перша команда - із назвою страви; друга команда – із назвою країни.

Завдання: зв’язати назву країни і страви, де її готують. Перевірка результатів гри.

8. Проведення гри англійською мовою за методом «Снігова куля» під назвою «Наша

подорож».

Обговорення результатів гри за тематикою: навіщо нам вивчати європейські мови?

9. Слово керівнику гуртка. Чи сподобалася вам наша мандрівка? Чи відчули ви

потребу у вдосконаленні своїх мовних навичок? Чи існують зв’язки між Україною

та ЄС? Відповіді учнів.

10. І наостанок нашої подорожі до Євросоюзу і його зв’язків з Україною ми

побудуємо «живий пам’ятник », який буде характеризувати наші взаємовідносини і

запропонуємо до нього назву.

11. Виконання запропонованого завдання.

12. Підведення підсумків.

64

м. Світловодськ, Кіровоградської області

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5

Конспект позакласного виховного заходу з англійської мови в 10 класі,

вчитель Ткачук Т.А.

How Different the World is…

Objectives: teaching language culture, impromptu monological speaking; developing

listening skills of students; teaching students to respect the language, culture, customs and

traditions of different cultures of the world, understand people of other cultures, be attentive to

social behaviour, speech etiquette.

Equipment: props, illustrations.

Procedure

I. Introduction

II. Warming-up

(Fable “How Different the Cultures Are” aimed at defining the topic of the lesson.)

How Different the Cultures Are

Imagine, if you will, that in your own country, from the time of the first people, today,

and far into the future, everyone who was ever born, has been born with two legs, two arms, two

eyes, a nose, a mouth and a pair of sunglasses. The colour of the lenses in the sunglasses is

yellow. No one has ever thought it strange that the sunglasses are there because they’ve always

been there and they are a part of the human body. Everyone has them.

Take the yellow sunglasses off and look at them. What make them yellow are the values,

attitudes, ideas, beliefs that all people in your country have in common. Everything that they

have seen, learnt, or will experience (past, present, and the future) has been imprinted on their

brains through the yellow lenses. Everything has been filtered and interpreted through all these

values and ideas that have made the lenses yellow.

Thousand of miles away in another country, from the time of the first people, today, and

far into the future, everyone who was ever born or will be born, has been born with two legs, two

65

arms, two eyes, a nose, a mouth, and a pair of sunglasses. The colour of the lenses in their

sunglasses is blue. No one has ever thought it strange that the sunglasses are there because

they’ve always been there and they’ve become a part of the human body. Everyone has them.

Everything that the people see, learn, and experience is filtered through their blue lenses.

A traveler who wants to go to that faraway land may have enough sense to realize that to

learn about the country and the people more thoroughly, he will have to acquire some blue

sunglasses so that he can ―see‖. When the traveler arrives in the country where people wear blue

glasses, he acquired a pair for himself. He stays for two months. He feels that he really is

learning about the values, attitudes, and beliefs of the people. He comes home to his own country

and declares that he is now an ―expert‖ on that country and that the culture is green!

T: Why did the traveler see green?

III Brainstorming

T: Make a spider gram to the word culture.

Greetings cuisine religion

ideas dance

history habits

gestures CULTURE traditions

holidays behaviour

language way of living

customs proverbs and sayings

films pictures values

IV General Discussion

T: What do you associate the word culture with?

S1: For me it’s excitement, curiosity, anticipation, interest.

S2: I think of people in national clothes, exotic places and unknown lands.

66

S3: As for me I smell the fragrance of exotic national dishes and enjoy the spirit of

adventure.

S4: This word reminds me of the sounds of many voices – people speaking different

languages.

V Learning English Proverbs and Idioms

1. T: You know that proverbs embody people’s wisdom. Your task will be to match the

correct ending of the proverb. You will work in groups.

Proverbs:

1. A clean hand needs a won a fair lady.

2. A fair face may hide b who cannot hold his tongue.

3. A fool’s tongue runs c no washing.

4. A honey tongue, d on the man’s face.

5. A light purse makes e far from heart.

6. A little body often harbours f a foul heart.

7. Among the blind a one-eyed g a heart of gall.

man

8. As plain as the nose h before his wit.

9. Beauty lies in i go hand in hand.

10. Better the foot slip j long arms.

11. Faint heart never k than two.

12. Far from eye, l than the tongue.

13. Four eyes see better m is a king.

14. Gossiping and lying n the lover’s eyes.

15. Greedy folk have o a great soul.

67

16. He cannot speak well p a heavy heart.

Keys: 1c; 2f; 3h; 4g; 5p; 6o; 7m; 8d; 9n; 10l; 11a; 12e; 13k; 14i; 15j; 16b.

2. T: Read the following idioms and try to explain the meaning of the words and

expressions in italics.

Before you make a friend, eat a bushel of salt with him.

Better give a shilling than lead a half-crown.

―Hamlet‖ without the Prince of Denmark.

He will never set the Thames on fire.

In for a penny, in for a pound.

Life is not all cakes and ale.

Many words will not fill a bushel.

My house is my castle.

Penny-wise and pound-foolish.

Take care of the pence and the pounds will take care of themselves.

To carry coals to Newcastle.

When Queen Ann was alive.

VI Gestures

T: Gestures have different meaning in different countries. Try to guess the meaning of

the following gestures:

- To fold one’s arms. (not to do anything, to be lazy)

- To keep fingers crossed. (to wish good luck)

- To turn the thumbs down. (to say ―no‖, disapprove)

- To turn thumbs up. (to say ―yes‖, approve)

VII Testing

68

T: would you like to study abroad or travel around the world, become a diplomat or an

international executive? If so, you’ll need to be sensitive to your environment. Here is a quiz

to check your knowledge of international etiquette.

When in Rome…

1. Which should you never offer a Moslem to eat?

a) beef

b) pork

2. What do you have to do before you go into a mosque?

a) put on white clothes

b) take off your shoes

3. At a traditional meal in India, you should eat:

a) only with your right hand

b) only with your left hand

4. In a Buddhist country, you shouldn’t:

a) pat a child’s head

b) hold hands with a child

5. Which shouldn’t you do in Japan?

a) take off your jacket before a meal

b) blow your nose in public

6. Which is banned in Singapore?

a) alcohol

b) chewing gum

7. Which colour is worn at a traditional Chinese funeral?

a) black

b) white

8. The usual way of greeting people in China is:

a) shaking hands

b) bowing

9. What do Italians do at mid night on New Year’s Eve?

a) throw old things out of the windows

b) sit on the floor and hold hands

10. If you are invited to a meal in Brazil, you should arrive:

a) shortly before the stated time

69

b) some time after the stated time

11. On holiday in Spain, you are invited to go on paseo. Is this…

a) a walk

b) a picnic

12. In Russia, what do you do before going on an important journey?

a) kiss your hat

b) sit in silence for a short time

13. Which flowers should you never take to a dinner party in Poland?

a) carnations

b) chrysanthemums

14. In Britain, what do superstitious people touch for luck?

a) iron

b) wood

Keys: 1b, 2b, 3b, 4a, 5b, 6b, 7b, 8b, 9a, 10b, 11a, 12b, 13b, 14b.

VII Customs and Traditions

T: You know that tastes differ. Customs and traditions of people living in the world also

vary greatly from country to country. Read through the list of customs and decide which of them

are adopted or not in Britain and compare them with those adopted in Ukraine.

Customs Britain Ukraine

Take your shoes off as soon as

soon as you enter someone’s

house

No

Shake hands the first time you

meet someone

Yes

Shake hands when you meet a

friend you last saw yesterday

No

Kiss when you meet a friend

you last met six months ago

No

Kiss people on the cheek Yes

Kiss people on both cheeks No

70

Queue (ставати в чергу) in a

line if you are waiting for a

bus or ticket

Yes

Hold the door open for a

woman if you are a man

Yes

Touch someone several times

during a conversation

No

Take a present if you are

invited to visit someone for

dinner

Yes

Remove a wrapping

paper from a bunch of flowers

before you give them to

someone

No

Give flowers to man No

Take a present of a

bottle of wine for someone

you do not know well

Yes

Say thank you when

you leave the table after

dinner

Yes

Write to say thank you

when you get home after you

have stayed with someone

Yes

Arrive early for a party No

Arrive at the party one

hour later than the time you

were invited

No

Arrive at exactly the Yes

71

time you were invited

T: And now I suggest your answering my questions about the New Year’s traditions. You

have 20 seconds to think it over. If you are ready then the captains raise their hands. You have

only one possibility to give the answer, and only the captains have a right to answer.

- Why do Scottish people go to their friends on New Year’s Eve bringing a

piece of pie, a glass of wine and a piece of coal? (They symbolize food, drinks and warmth in

New Year)

- Why do Swedish men usually carry out garbage bins before New Year

comes? ( In case men have children, they carry out the garbage so that to come back home in the

clothes of Jule Jomtes (Swedish Father frost) and give presents to everybody)

- Why don’t Italian people walk along the streets at the end of the year?

(Because there is a tradition to throw old and unnecessary furniture and other things out of the

windows)

- Why do Japanese people go to bed as soon as the last of 108 bells that

symbolize people’s bad passions is gone? (They believe that this night their dreams can have a

great meaning for their future life)

- Spanish people adore garlic soup – la sopa de ajo. Why don’t they eat it on

New Year’s Eve? (Because they fear that garlic smell will scare the coming year)

- Why do German people of all years jump on the chairs, tables, armchairs

before the clock strikes 12? (As soon as the clock strikes 12 they all jump off the furniture into

the new year)

- Why do people in Belgium feed their animals with their favourite dishes

and decorate them with bright ribbons? (They have a tradition to congratulate animals on the

holiday and by these actions they want their animals to have many children in the following

year)

- Why don’t Hungarian people eat poultry (домашня птиця) on this day?

(They think that otherwise their happiness would fly away)

- What do Greek people say when they present their friends with heavy

stones? (“May your money be as heavy as this stone”)

72

- Why does Father Frost in Brazil wear a hat and pants/underwear? (Because

the holiday here coincides with the summer time, thus he comes to people directly to the

beaches)

- Why don’t Bulgarian people have light for three minutes before the first

of January comes? (This is their “Rising time”)

- Why do Chinese people close windows & doors with red ribbons? (They

believe that the holiday is accompanied by the evil ghosts and thus they prevent their homes from

their invasion)

VIII Religion

T: You know that religion plays a great role in the life of people. Very often to

understand the culture means to be tolerant to the religion of that culture. What types of religion

do you know?

S-s: Christianity, Islam, Judaism, Buddhism, Hinduism.

T: You are right. Read through the list of the characteristics of the different religions and

decide which description suits more to the definite religion. Remember that they have much in

common.

Christianity Islam Judaism Buddhism Hinduism

Confirms

that there is

only one

God

+ + + _ _

Confirms

that there are

a lot of gods

_ _ _ _ +

Confirms

that there is

not Lord at

all

_ _ _ + _

Says that

there is

living soul

+ + + _ _

Says that + + + _ _

73

there is life

after death

Confirms

that

reincarnation

exists

_ _ _ + +

States that

everyone

will answer

for evil

deeds

+ + + _ +

Says that all

people are

equal

+ _ + _ _

Has some

kind of holy

scriptures

+ + + _ +

Has a man

as a center

of its

interest, the

greatest

value

+ _ + _ _

States that

the Lord has

done

everything

for man’s

salvation

+ _ + _ _

Aspires to

be spread all

over the

world

+ + _ _ _

T: You know that Christianity has three main religious trends, can you name them?

S-s: Yes, they are Orthodox, Catholic and Protestant churches.

74

T: So, fill in this table, please.

Orthodox Church Catholic Church Protestant Church

Confirms that

Jesus is the Lord + + +

Confirms that a

man can

communicate with

God

_ _ +

Say that there is

should be a

separate group of

people to serve the

Lord

+ + _

Confirms that the

Holy Bible is the

only real authority

_ _ +

Has many different

and rather difficult

rituals

+ + _

States that

everyone should

believe the Lord to

be saved

+ + +

Praises statues and

pictures (icons) + + _

Baptizes only

adults _ _ +

Consider temples

to be essential + _ _

Says that the Rome

Pope is the head of

church

_ + _

Has an institution

of Saints + + _

75

States that those

who serve the Lord

shouldn’t marry

_ + _

T: How to adapt to a new culture? The ability to speak fluently in different languages

provides us with personal freedom that no other means can provide. What advice would you give

to people who are going to visit or stay in some country abroad?

Students’ answers:

- Try to understand people of another culture.

- Be attentive towards what is going around you & why.

- Don’t think of your cultures habits as ―right‖ and other people’s as

―wrong‖.

- Be willing to try new things and have new experiences.

- Try to appreciate and understand other people’s values.

- Think about your own culture, how it influences your attitude and actions.

- Don’t show your negative attitude to foreigners and their culture.

T: Show interest, respect for things that are important to other people. It can help you

avoid misunderstanding, develop friendship more easily and feel more comfortable when

traveling or living abroad. Remember that cultures are different but defective.

76

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3

Конкурс Веселих та Кмітливих відбувся у Світловодській загальноосвітній школі І-ІІІ

ступенів № 3 під керівництвом вчителя української мови та літератури Чумак Олени

Валеріївни. А сам захід підготували учениці 9-А класу Наталія Ковальчук та Дарина

Недєлко. Темою конкурсу були прислів'я та приказки.

КВК «Прислів’я та приказки»

Підготовча робота

Кожний клас утворює команду з 5-6 учнів, знавців прислів’їв та приказок.

1. Придумати назву команди та девіз (девізом може бути приказка).

2 . Вибрати секретаря, що буде вести підрахунок. К В К

Розминка команд

1 . Яке прислів’я вам скажуть, якщо ви швидко зробили якусь роботу?

(Діло майстра боїться; зробив діло - гуляй сміло.)

2. Ви довго не могли розв’язати задачку, але прийшов товариш і удвох з ним ви зробили

це швидко?

77

(Одна голова добре, а дві – краще.)

3.Що скаже вчитель тому, хто першим здав самостійну роботу, виконану неправильно?

(Поспішиш—людей насмішиш; так-сяк наперекосяк; поспішно, та не успішно)

4.Якщо ти постійно втручаєшся в чужу розмову зі своїми питаннями, що тобі можуть

сказати?

(Багато будеш знати — швидко постарієш ; не пхай носа не в своє діло.)

5.Якщо з тобою трапиться біда і до тебе на допомогу прийдуть друзі, яке прислів’я ти

згадаєш?

(Друзі пізнаються в біді; не май сто рублів, а одного друга.)

6.Яке прислів’я допоможе тобі відшукати дорогу в незнайомому місці?

(Язик до Києва доведе.)

Конкурс знавців

По одному учню від команди. Кожний називає по прислів’ю, переможе той, хто буде

останнім (тема вільна).

Конкурс юних художників

Протягом З-х хвилин відобразити на малюнках прислів’я :

1. Без труда не витягнеш рибку з пруда.

2. За двома зайцями поженешся — жодного не спіймаєш.

3. Як не наївся, то не налижешся.

Конкурс капітанів

Як говорять: грамоті вчиться — завжди пригодиться

Давайте перевіримо правдивість цієї приказки. Виходять капітани.

1. Скажіть нам, що таке метафора?

(Називання одного предмета через опис ознак іншого, схожого чи контрастного.)

2. Що таке загадка?

(Влучне, образне запитання, в якому натякається на відповідь, або прихований опис

предметів і явищ, що потребує відповіді.)

3. Рима—це... (Співзвучність закінчень рядків у віршах.)

4 . Строфа—це... (Кілька віршованих рядків, виділених у групу.)

78

К о н к у р с « П а н т о м і м а з а п р и с л і в ’ я м и »

Команди витягують по одному прислів’ю, готують пантоміму два учні, показують своїй

команді. Якщо вгадають і назвуть прислів’я, зараховується бал. Команди виступають по-

черзі.

К о н к у р с « П а н т о м і м а з а п р и с л і в ’ я м и »

Команди витягують по одному прислів’ю, готують пантоміму два учні, показують своїй

команді. Якщо вгадають і назвуть прислів’я, зараховується бал. Команди виступають по-

черзі.

1. Зробив діло - гуляй сміло.

2. Сім раз одмір, а один одріж.

3. Найшла коса на камінь.

4. Розум за плечима не носить.

Літературний аукціон (доки йде підрахунок балів)

Закінчіть прислів’я:

Що написано пером ... не вирубаєш топором.

Бережи одежу знову ... а здоров’я змолоду.

Не плюй в криницю ... бо пригодиться води напиться.

Хочеш їсти калачі ... не сиди на печі.

Косо, криво ... аби живо.

Такий жадібний, що ... зимою снігу не випросиш.

Зима без снігу … літо без хліба.

Прийшов Спас ... держи рукавички про запас.

Хто багато читає ... той багато знає.

79

м. Устинівка, Кіровоградська область

Представляємо роботи учасників гуртка "Євроклуб" Устинівського районного будинку

дитячої та юнацької творчості. У своєму дослідженні вони представили класифікацію

індоєвропейських мов та історію розвитку слов'янських мов. Дітям було цікаво

довідатися, з яких європейських мов до нас прийшли такі слова, як клумба, клуня, садиба

(балтійських), квартира, перлина, екран (французької). У свою чергу і українські слова

увійшли до складу мов Європи, наприклад, до румунської - гречка, череда, щука.

Євроклубівці також розробили буклет присвячений Дню Європейських Мов, в якому

зазначили: «Знаючи англійську мову, можна зрозуміти багато інформації, подорожувати

за кордоном, навіть передавати знання про український фольклор і культуру.»

Це можуть бути приказки та прислів'я. Ось деякі приклади:

Appearance is deceitful. Зовнішність оманлива.

Every day is not Sunday. Не кожен день неділя.

Everything is good its time. - Всьому свій час.

Business before please. Спочатку справа, потім розвага.

A friend in need is a friend indeed. Друзі пізнаються в біді.

Dog doesn’t eat dog. Вовк вовка не кусає.

The leopard cannot change its spots. Вовк линяє, а натури не міняє.

Put a cat among the canaries. Замкнув вовка межи вівці.

Neither fish nor flash. Ні риба ні м'ясо.

Fish begins to stink at the head. Риба починає псуватися с голови.

A good riddance to bad rubbish. Баба з воза – кобилі легше.

The cat would eat fish and would not wet her feet. Щоб рибку з’їсти, треба в воду лізти.

Буклет, розроблений вихованцями, Ви можете переглянути за посиланням:

http://scr.bi/aoytGo

80

Дослідження «Європейські Мови»

Європейський день мов

— свято, що відзначається в країнах Європейського

Союзу щорічно 26 вересня. Свято встановлено 6 грудня 2001 р. наприкінці Європейського

року мов Радою Європи за підтримки Європейського Союзу з метою надихнути

жителів Європи на вивчення мов, бо збереження та розвиток мов, включаючи малі,

декларується в якості офіційної мовної політики Євросоюзу. Єврокомісія зазначає, що

Європейський день мов ставить за мету прийти від популяризації мультилінгвізму до

вивчення громадянами ЄС іноземних мов упродовж життя та неурядового

співробітництва.

Слов'янські мови

Слов'янські мови — група мов, що розвинулися з діалектів праслов'янської мови, яка

становила собою одне з розгалужень індоєвропейської родини мов.

Класифікація

У наш час є наступні слов'янські мови:

Південнослов'янські:

Східнослов'янські

Історично засвідчені записами ще вимерла полабська мова і староцерковнослов'янська

мова. Підіймається також питання про історичне існування сибірської мови та її

відродження.

81

Вигасли, лишивши слід тільки в місцевих назвах і подекуди окремих записаних словах,

слов'янські мови на терені сучасної Східної Німеччини, Угорщини, Румунії і Греції.

Історія

У період свого розпаду праслов'янська мова складалася з континууму діалектів; сучасні

слов'янські мови утворилися в наслідок об'єднання певних діалектів навколо політичних і

культурних центрів.

Традиційне уявлення про історію розвитку мов як постійний розпад, за схемою так

званого родового дерева, не відповідає дійсності: концепція праслов'янської мови, що

розпалася спершу на празахіднослов'янську, прасхіднослов'янську і

прапівденнослов'янську мови, не підтверджується історичними й мовними фактами.

Поширений поділ слов'янських мов на три групи, — східну, західну і південну (і менше

поширений на північну, центральну і південну), має умовний характер і виправданий

тільки з географічного погляду. За винятком теренів пізнішої колонізації, межі

слов'янських мов окреслені нечітко, скрізь знаходяться перехідні говірки і навіть між

літературними мовами переходи є поступові. Слов'янські мови виділяються, насамперед,

за генетичною засадою. Структурно слов'янські мови мають багато спільного, якщо брати

їх попарно за географічною суміжністю, але мало спільних рис, що виявлялися б у всіх

слов'янських мовах. Наприклад, у просодії є слов'янські мови з розрізненням інтонацій у

наголошених голосних (хорватська, словенська, сербська, чорногорська, боснійська) і без

нього, з довгістю голосних (словацька, чеська) і без неї, з сталим (польська, словацька,

лужицька, чеська, македонська) і з рухливим наголосом. У фонетиці є мови з носовими

голосними (польська) і без них, з дифтонгами (словацька, чеська) і без них, з опозицією в

палаталізації приголосних і без неї (словенська, македонська). У морфології з відміною

іменників і без неї (болгарська, македонська), з розгалуженою дієвідміною (сербська,

чорногорська, боснійська, хорватська, болгарська, македонська) і з зредукованою тощо.

Риси спільні для всіх слов'янських мов, беручи синхронічно, проявляються почасти в

подібностях засад їхньої структури, почасти в матеріальних елементах останньої. Рисами

першого типу є, наприклад, наявність чергування певних голосних з нулем (але який саме

голосний чергується, залежить від мови, пор. українська сон : сну, польська sen : snu,

сербька й хорватська сан : сна), подібності в структурі кореня, наявність двох основ у

дієслові супроти — переважно — однієї в імені, узгодження прикметника з іменником.

З матеріальних подібностей найяскравіші є в словнику, а надто в репертуарі коренів слів

(часто одначе з семантичним зсувом, напр., укр. гора — болг. гора 'ліс', укр. шум — серб.

й хорв. шума 'ліс'), зокрема в наборі прийменників і префіксів (з частковими

відмінностями), меншою мірою суфіксів та ін.

82

— найпоширеніша сім’я споріднених мов, одна з понад 20 мовних

сімей світу.

Належність окремих мов і мовних груп до сім’ї Індоєвропейських мов визначається на

підставі подібності їхньої структури, досліджуваної за допомогою порівняльно-

історичного методу і пояснюваної як результат їх походження від єдиної у минулому

індоєвропейської прамови.

За ознаками ближчої спорідненості Індоєвропейські мови поділяються на групи мов і

окремі мови на рівні груп.

Існує 7 груп живих Індоєвропейських мов і 3 окремі мови, до яких належать також відомі

з історії близькоспоріднені з не мертві мови, що були попередніми етапами розвитку

сучасних мов або належали до відповідних груп як самостійні мови.

Найбільшу групу живих Індоєвропейських мов становлять індійські мови — 96, якими

розмовляє понад 770 млн. чол. До них належать мови гінді та урду (2 різновиди єдиної

літературної мови

в Індії і Пакистані), бенгалі, панджабі, маратхі, гуджараті,орія, ассамі, синдхі, циганська т

а ін., а також мертві мови — ведійська і санскрит, на яких збереглося багато письмових

пам’яток.

До групи іранських мов належать живі мови — перська, таджицька, дарі (фарсі-

кабулі), афганська (пушту), осетинська,ягнобська, курдська, белуджська, талиська, ряд

памірських мов та ін. (всього 81 млн. носіїв) і мертві мови —

давньоперська,авестійська, пехлеві, мідійська, парфянська, согдійська, хорезмійська, скіф

ська, аланська, сакська (хотанська). На підставі ряду спільних структур, ознак іранські

мови об’єднуються з індійськими в індоіранські мови: є припущення щодо їхнього

походження від колишньої мовної єдності.

Слов’янська група мов поділяється на 3 підгрупи (понад 290 млн. носіїв): східну

(українська, російська,білоруська; див. Східнослов'янські мови), західну

(польська, чеська, словацька, верхньолужицька, нижньолужицька) і південну

(болгарська, македонська, сербська, хорватська, словенська); до західної підгрупи

належала також полабська мова, яка зникла на початку XVIII ст.

Група балтійських мов складається з живих мов — литовської і латиської (4,3 млн. чол.) і

мертвих — пруської, ятвязької,куршської та ін. З огляду на особливу структурну

близькість балтійських мов до слов’янських припускається існування у минулому якогось

виду балто-слов’янської мовної спільності (прамови, походження від близьких

індоєвропейських діалектів, тривалого контактування).

83

До групи германських мов (бл. 550 млн. носіїв) належать живі мови: англійська — друга

(після китайської) за поширеністю у

світі, німецька, нідерландська, фризька, люксембурзька, африкаанс,

шведська, данська, норвезька, ісландська,фарерська і мертві —

готська, бургундська, вандальська, гепідська, герульська.

Романська група мов (576 млн. чол.) представлена живими мовами -

французькою, провансальською(окситанською), італійською, сардинською (сардською), і

спанською, каталанською, португальською,румунською (мова румунів і

молдован), аромунською, ретороманською, рядом креольських мов. Усі романські мови

розвинулися на основі латинської мови, літературна форма якої відома тепер за

численними писемними пам’ятками і застосовується досі як мова католицької літургії та

(обмежено) як міжнародна мова науки. Латинська мова разом з мертвими

мовами оскською й умбрською утворювали групу італьських мов.

Кельтська група мов складається з малопоширених живих мов —

ірландської, гельської (шотландської),валлійської, бретонської і мертвих — менської,

корнської, кельтіберської, лепонтійської, галльської. У минулому кельтські мови були

поширені на великій території Європи — від

нинішньої Великобританії доКарпат і Балкан. У структурі кельтських мов є ряд спільних

ознак з італьськими мовами, з якими їх звичайно об’єднують у більш загальну італо-

кельтську групу.

Грецька мова (12,2 млн. людей) посідає серед індоєвропейських мов окреме місце на рівні

мовної групи. В її історії виділяються давньогрецький (давньогрецька мова) і

середньогрецький (візантійський) періоди.

Албанська мова (4,9 млн. чол.) генетично пов’язана з

мертвими іллірійською та мессапською мовами.

Вірменська мова (понад 6 млн. чол.) вважається наступницею колишньої мови хайаса-

арменів у складі держави Урарту.

Численними писемними пам’ятками представлені дві групи повністю вимерлих

індоєвропейських мов — анатолійська, або хетсько-лувійська (мови хетська клинописна,

або неситська, лувійська клинописна, палайська, ієрогліфічна хетська, лідійська, лікійська,

карійська, сидетська, пісидійська) і тохарська (мови тохарська А, або карашарська, чи

турфанська, і тохарська В, або кучанська). Менше відомостей збереглося про інші мертві

індоєвропейські мови — фригійську, фракійську, іллірійську, мессапську, венетську.

Протягом тривалого розвитку після розпаду прамови, що мала високорозвинену структуру

синтетичного типу, індоєвропейські мови зазнали значної структурної диференціації —

від синтетизму (найкраще збереженого в балтійських і слов’янських мовах)

84

до аналітизму (найбільше розвиненого в африкаанс), від фузійності багатьох давніх

індоєвропейських мов до аглютинації у нових індійських та іранських мовах. Істотні

відмінності з’явилися також у фонетиці індоєвропейських мов. Існує думка (зокрема,

докладно обґрунтована російським мовознавцем В. Іллічем-Світичем) про належність

Індоєвропейських мов разом з афразійськими, уральськими, алтайськими, дравідськими і

картвельськими до ширшої «надсім’ї» т. з. ностратичних мов.

Балтійські мови

Балтійські мови – група індоєвропейських мов, яка найповніше серед усіх сучасних мов

цієї родини зберігає давню індоєвропейську мовну систему.

Існує точка зору, згідно з якою балтійські мови являють собою залишок давнього

індоєвропейського мовлення, що зберігся після виділення з усієї родини решти

індоєвропейських мов.

Балтійські мови тяжіють до східних груп цієї родини – слов'янських, індоіранських, а

також ілірійської та фракійської мовБалкан. Особливо близькі балтійські мови

до слов'янських, щодо яких можуть розглядатися як предок, який співіснує у часі та

просторі зі своїм нащадком.

За даними топонімії (особливо гідронімії), балтізмів у словниках сусідніх слов'янських

мов, а також за археологічними та історичними даними, у 1 тис. - на початку 2 тис. н.е.

балтійські мови були поширені на великій території від Балтики до Верх. Волги,

Підмосков'я, Оки, на всій території Білорусі, на Чернігово-Сіверщині до р. Сейм і

суміжних земель Курщини та Брянщині, на півдні - до р. Десни і р. Прип'яті. Безперечні

балтизми засвідчені також і далі на південь, наявні вони й на захід від Вісли - у Помор'ї і

навіть Мекленбурзі. Їх походження не завжди пояснимо, хоча у 2 ст. н.е. Птолемей і

показує на південному узбережжі Балтійського моря балтійські племена галіндів і судинів.

Певні аналогії віднайдені в топонімічних системах Прибалтики, Панонії, Балкан

і Адріатичногоузбережжя. Значне поширення балтійських мов в минулому пояснює наявні

в них сліди мовних контактів балтів з фіно-уграми, а також іранцями, фракійцями,

ілірійцями, германцями та іншими індоєвропейськими народами. Загальна назва

індоєвропейських мов Прибалтики саме як балтійських запроваджена Г.Несельманом

1845 р.

Мови т. зв. зовнішнього пасу балтійської групи всі згасли у 13-18 ст. ст. (пруська,

ятвязька, куршська, селонська, галіндська). У наш час залишається компактне ядро

внутрішньої зони балтійської групи у складі двох мов: литовської та латиської. Обидві

державні: перша - у Литві (бл. З млн. мовців), друга - в Латвії (бл. 1.5 млн.).

85

Фонологічні системи обох балтійських мов взаємно близькі. Литовська мова краще від

інших живих індоєвропейських мов зберегла давні риси в фонетиці й морфології. Вона

відрізняється від близько спорідненої латиської мови більшою архаїчністю (в цілому) і

деякими інноваціями, зберігає давні k, і g, на місці латиських африкат c і dz (akys "око",

gerti "пити" - пор. латис. acis, dzert), сполуки an, en, in, un у початкових складах (ranka

"рука", penktas "п'ятий", minti "міняти", jungas "ярмо" - пор. латис. roka, piektas, mit, jugs).

Морфологічна будова литовської мови флективна з елементами аглютинації та

аналітизму. Іменники мають 2 роди (середній рід втрачено),

деякі займенники, прикметники йдієприкметники мають З роди. Числа - два

(в діалектах трапляється ще і двоїна). Відмінків - 6 і клична форма. Дієслівні категорії: 4

часи, 2 стани. 4 способи, 3 особи (у 3-й особі одн. і мн. форми однакові).

Сполучення дієслова buti "бути"' з дієприкметниками утворюють систему складних часів.

Широко вживані дієприкметникові звороти. Переважний порядок слів SPO. Присвійні

конструкції виражаються сполученнями типу "я маю", там де у латиській іде "в мене є").

Латиська мова під впливом фіно-угорського мовного субстрату зазнала, порівняно з

литовською, певних змін. Так, наголос зафіксувався на першому складі; кінцеві голосні у

багатоскладових словах скоротилися, причому, короткі (крім u) відпали; у перших складах

n після голосної зникла; розвинулися зобов'язальний і переказувальний способи дієслова;

дієвідміна помітно спростилася; в діалектах трапляються типові для фінських мов місцеві

відмінки - алатив, ілатив, адесив.

Словник балтійських мов практично єдиний, з переважанням питомої індоєвропейської

лексики. Значною мірою він спільний зі слов'янським словником. Є запозичення

згерманських і слов'янських мов, у латиській (особливо в діалектах) помітний пласт

угрофінських запозичень.

Запозичення до української мови

З балтійських мов до української прийшли такі слова як: баюра, блазень, валандатися,

верша, вовкулак(а), гомілка, грудка, гультяй, ґеґнути, ґринджоли, джиґун, аґрус, гирун,

джинжеруха, жабуриння, жужмом, заграбастати, зозуля, кавкати, капшук, кельма,

кепсько, кишіти, клумба, клякнути, ковінька, копа, локшина, путря, мантачка, мул,

мулкий, нетра, надра, нурт, охляп, пампушка, перга, суспиця, трощити, трям,

шалапут, юшка, відлига, твань, шерхкий, зашерхнути, шула, нишпорка (шнипорка),

нишпорити, кліпати, кирпатий, лупатий, клиша, клишоногий, лайдак, швендяти, карати,

картати, гилити, періщити, скіпати, скабка, скибка, ледве, жлукто, жлуктати, гичка, стрюк,

клуня, ремесло, мармиза, толока, скирта, садиба, стодола, шлунок, шкапа, пастка, пелька,

86

гаразд і низка діалектних слів на зразок: мешти, пуня, шамотіти, шомратися, галасвіти,

бусол, бузько, жвір, бутліти, рупити, шелюга, яжук, жудюк.

В Україні слова балтійського походження:

1. Назви річок - Вилія, Клов, Кудрявець, Рось, Росава, Роставиця, Івотка;

2. Сіл - Солотвин, Клишки, Полошки, Обложки, Гірине, Гудове, за межами України -

назви Тула, Москва, Можайськ, Жиздра.

Внаслідок тривалого перебування більшої частини українських земель у складі Великого

Князівства Литовського у 14-16 ст. і пізніших міграцій досі трапляються литовські

прізвища: Войшвіло, Бурбело, Нарбут, Дрига, Бутейко, Борейко, Гудович, Граужіс.

Тоді ж литовська мова запозичила з української слова: kazokas "козак", Nepras "Дніпро",

trivoti "тривати", ulioti "гуляти", vecerioti "вечеряти", cerenas "черінь", akraicas (akraicikas)

"окрайчик", strieka "стріха", dieska "діжка", kurapka "куріпка" (1579р.), anūkas "онук".

Романські мови

Романські мови — група мов і діалектів, що входять до індоевропейської мовної родини і

генетично висхідних до спільного предка, — латини. Наука, що вивчає романські мови, їх

походження, розвиток, класифікацію тощо називається романістика і є одним з підрозділів

мовознавства (лінгвістика).

Термін «романські» походить від лат. romanus («притаманний Риму», згодом — «Римській

імперії»). Це латинське слово в ранньому Середньовіччі означало народне мовлення,

відмінне як від класичної латини, так і відгерманських та інших діалектів.

Мовців у світі близько 600 млн. Романські мови як державні чи офіційні вживають 66

країн (у тому числіфранцузьку — 30 країн, іспанську — 23 країни, португальську —

7, італійську — 4, румунську — 2 країни). Французька та іспанська, крім того, є

офіційними та робочими мовами Генеральної Асамблеї ООН. Ще декілька романських

мов мають статус парціальної («часткової») мови у відповідних країнах:

галісійська, каталанська таокситанська у формі аранської

говірки в Іспанії, ретороманська у Швейцарії. Решта романських мов є мовами хатнього

вжитку без особливого соціального статусу: окситанська у Франції, сард(ин)ська в Італії,

аромунська — поза Румунією на Балканах.

Ядром формування романських мов є колишні землі Римської

імперії навколо Середземного моря, де збереглося романське мовлення — це т.зв. «Стара

Романія». Внаслідок колоніальної експансії у 16-19 ст. романські мови зазнали світового

поширення («Нова Романія» або Латинська Америка та численні країни Африки).

87

Романські мови пов'язані поступовими переходами, що утруднює їхню класифікацію.

Виділяють мови «суцільної Романії» (від португальської до італійської), які найповніше

продовжують спільнороманський мовний тип (А. Алонсо, В. фон Вартбург). Їм

протистоять, з одного боку, «внутрішня» мова — сардська з численними архаїчними

рисами, а з іншого — «зовнішні» мови — французька, ретороманська, балкано-романські

із значними інноваціями та більшими впливами субстрату, адстрату, суперстрату (В. Гак).

Спільні риси звукової системи — 7 голосних, найповніше збережених в італійській мові (в

окремих мовах є ще носові голосні, передні огублені та середні); групи

латинських приголосних зазнали в них спрощення і перетворення. Романські мови —

флективні з сильною тенденцією до аналітизму. Морфологічне вираження

нерегулярне. Іменник має 2 числа, 2 роди, у балк.-романських 2 відмінки; є різноманітні

форми артиклів.Займенники зберігають елементи відмінкової системи. Прикметник в

цілому узгоджується з іменником. Дієслово має систему розвинених форм (бл. 50 простих

і складні); є 4 способи і 16 часів, 2 стани, своєрідні неособові форми, з якими утворюються

перифрази зі становим значенням. Прикметник-означення звичайно іде після

означеного. Словник успадкував в основному народний лексичний фонд, є чимало

запозичень з кельтських, германських, у новіші часи з класичної латини та давньогрецької

(через латину); в балкано-романських — зі слов'янських мов. Письмо на латинській

основі, письмові пам'ятки — від 10 ст.

Запозичення до української мови

Внаслідок поширення в Середні віки в Україні латини як мови шкільного навчання

чимало латинських слів проникло до загальнонародного словника: піст,

пава, оцет, шавлія,аркуш, літера, кімната, коляда, мур, мурувати, гармата,

тортури, тополя, черешня, м'ята, конвалія, пастернак, галушка, байстрюк, келих,

бурса, студент, професор, ректор,шпаргалка, халтура; ще в праслов'янський період

засвоєні: болото, свиня, вино, млин; в епоху Просвіти прийшли нові масові запозичення з

латини: нуль, лекція, нація,апеляція, календар, операція, екзамен, канікули, казус, кодекс,

статут, пропозиція, пропорція і численні інші. Усього з латини та її нащадків —

романських мов — походить до чверті словникового складу сучасної української

мови (приблизно стільки ж — у багатьох інших мовах Європи).

Внаслідок історичних контактів у 14-15 ст. з генуезькими портами в Криму до

українського словника проникли: скринька, шкарбун, комора, комин,

барило, пляшка, олія, керсетка, стрічка, ковдра, манатки, жупан, цапка, реманент, стайня,

люстро, шабля, фати, руїни, мармур, кошт, бенкет, цвинтар, решта, цить!, крейда. Значно

більше італізмів прийшло згодом: фронтон, макарони, фреска, малярія,

88

рулон, балкон, салон, каса, банк,

бандит, колір, мета, фортуна, шпигун, банкрут, капелюх, палац, фортеця, окуляри,газета, к

ар'єра, сопрано, маестро…

У приморських говірках зберігся ще чималий пласт італізмів генуезьких часів. Це така

професійна лексика моряків та рибалок як: бунація «штиль», забунацало, тромонтан

«півн.вітер», левант «схід. вітер», пунент «зах. вітер», вольти «повороти», пайоли,

скалада, рашкетка, кавила, фунда, орца, бастуння, віра, майна тощо.

Через інші мови прийшли французькі запозичення: фасад, кабінет, бюро, квартира, готель,

фотель, ресторан, пляж, перлина, душ, екран, пейзаж, пленер, бульвар, пальто, букет,

бювет, роль, жест, шезлонг, костюм, одеколон, портрет, патріот, парфуми, перукар, рояль,

берет, шовініст, турист, багаж, шантаж, макіяж, альбом, серйозний, солідний,

мінеральний, натуральний і сотні інших.

Романська сусідка української мови — румунська мова (та її молдавський варіант) стала

джерелом таких українських слів як: кодра, царина, квасоля, бесаги, цап, ремиґати, бринза

(частина цих слів вживана лише в українських діалектах навколо Карпат).

У свою чергу до румунської мови прийшли такі українські слова як: dranita «драниця»,

hrisca «гречка», ceriada «череда», hrib «гриб», cojoc «кожух», stiuca «щука», crupi «крупи»,

iasle «ясла», tata «тато» й ін. (за I. Kniezsa, С.Семчинським та ін.).

Кельтські мови

— група реліктових мов індоєвропейської родини. До неї

належать: ірландська, шотландська, менська мови (гаельська

підгрупа), валлійська, бретонськакорнська мови (бриттська підгрупа), галльська мова.

У І тис. до н. е. кельтські мови були поширені практично на всій території Європи — від

Британських островів і Піренейського півострова до Карпат, Балкан і Малої Азії, про що

досі свідчать історичні назви окремих областей: Галісія, Уельс, Валахія, Галичина, м.

Галац в Румунії, відомі з історії Галлія (теперішня Франція) і Галатія (в

центрі Туреччини).

Карта Європи рясніє

кельтськими топонімами: Аахен, Ам'єн, Анжу, Апенніни, Ардени, Овернь. Беарн, Відень,

Балтимор, Болонья, Бонн, Булонь, Брешя, Брест, Бретань,Британія, Тренто, Кан, Кагор,

Калгарі, Кардиф, Кембрідж, Шалон (Каталаунум, місце славетної битви з гунами на чолі

з Атілою), Шербур, Клюні, Коньяк, Коїмбра, оз. Комо, Корк.

Кемберленд, Девоншир, Дувр, Дублін, Глазго, Юра, Кент, Лідс, Ліон, Лондон,

Лувен, Лімож, Лімузен, Лінц, Маас, Майни, о. Мен, р. Марна, Мілан, Мозель, Нансі, Нант,

89

Неймеген, Париж, Реймс, Рен, Седан, Сетубал, Золотурн, р. Сома,

р. Темза, Турин, Венеція, Булонь, Болонья, Судети, Вандея, Верона та десятки інших.

Пізніше зона поширення кельтських мов сильно скоротилася; континентальні кельтські

мови практично всі зникли, в наш час вживані лише 4 мови:

гойдельська група у складі ірландської та гельської (в Шотландії)

бритська група у складі валлійської, бретонської, корнської

В останні десятиріччя робляться спроби відновити менську (зниклу в ХХ ст.) і корнську

(зниклу в 1777 р.) шляхом організації випуску друкованих видань і радіопередач цими

мовами.

Ірландська мова, вивчена або рідна для 1 млн. осіб, є офіційною мовою Ірландії (поряд

з англійською). Валлійська (0,5 млн. мовців) поки що не має офіційного статусу, проте її

вживають у пресі й на радіо, викладають як другу мову в школі (поруч з

англійською). Бретонська (0,6 млн.) і гельська (бл. 0,1 млн.) являють собою кожна

сукупність місцевих говірок без усталеної літературної норми, вживаних у побутовому

спілкуванні. Усі мовці кельтськими мовами — двомовні. Загальне число їх — близько

2 млн.

У межах індоєвропейської родини мов кельтські мови стоять найближче до італьських (до

складу яких входили оскійська, умбрійська та латинська мови), з якими іноді їх

об'єднують в одну італо- кельтську групу. Острівні кельтські мови мають у своїй будові

різні відхилення від давнього індоєвропейського типу, які дехто з кельтологів (Ю.

Покорні, Г. Вагнер) пояснюють впливом доіндоєвропейського субстрату. До цих

«неіндоєвропейських» рис кельтських мов належать: численні комбінаторні звукові зміни

(придихання, леніція, пом'якшення, огублення приголосних),

інфіксація займенників всередину дієслівних форм; так звані

дієвідмінювані прийменники (аналогія є хіба що всемітських мовах); специфічне

вживання віддієслівних імен (званих у кельтології інфінітивами — як і в фінології);

звичайне розміщення присудку на початку речення та багато інших цікавих рис. Система

лічби в ірландській — двадцяткова. У валлійській трапляється такий унікум як daunaw

18" — буквально 2 по 9!

Найдавніші написи континентальними кельтськими мовами відомі за різними джерелами

(іберійськими, етруськими, грецькими, латинськими), датованими 5-4 ст. до н. е.: це

окремі написи, глоси, монетні легенди. Найдавніші написи кельтіберійською мовою 3-1ст.

до н. е. виконані т. зв. іберійським письмом, пізніші (переважно на каменях) —латинським

письмом. Збереглося понад 70 написів лепонтійською мовою (Пн. Італія) 3-2 ст. до н. е. —

етруським письмом, як і написи 2 ст. до н. е. галльською мовою. Відомі також гало-

латинські двомовні написи (білінгви). Понад 60 написів з Нарбонської Галлії зроблені

90

грецьким алфавітом. Пам'ятки галльської мови латинським письмом (понад 100)

датуються початком н. е. Ірландська засвідчена огамічним письмом від 4 ст. н. е., а від 7

ст. глосами на основі латинського алфавіту. Валлійська відома з 6 ст., її письмові пам'ятки

з 8 ст. Частина бритів у 5 ст. переселилася з Корнуельса до Бретані (Франція): історичним

продовженням їх мови є бретонська, з 9 ст. зафіксована письмово у глосах.

Є певні докази давнього угрофінського субстрату в гойдельських мовах (давніших на

Британських о- вах, аніж бритські). Так, зокрема, ірл. префікс leath — «половина», як у

leath-phunt «півфунта» означає «один з двох» перед словами, що позначають парні явища:

leath-lamh «одна рука», leath-bhrog «один черевик». Єдина мова Європи, що має таку ж

особливість — це угорська (мадярська), fel laba (букв. «півноги») означає «одна з ніг»,

точнісінько як ірл. leath-chos Для понять одягти і зняти французька мова має просто mettre

і o^ter валлійська — gwisgo і tynnu але в ірл. сиг аг і baint de — так само, як і в англ. put on

і take off; так і в скандинавських — а це повна аналогія з фінською. Пом'якшені

приголосні ірландської мови мають аналоги у волзько-

фінських, балтійських і слов'янських, як і звороти типу ta' se' ina mhuninteoir anois «він є

тепер вчителем», аналогічні до фінських конструкцій з есивом та слов'янських — з

орудним відмінком.

Запозичення до української мови

З-поміж кельтських мов валлійська лексика зберігає особливо прозорі паралелізми зі

слов'янською: brawd — брат, tad — тато, nef — небо, iaith — язик, derwen — дерево,

mo^r — море, mis — місяць, cryf — кріпкий, bod — бути, berwi — варити. Є і словотвірні

аналогії: plant — plentyn «діти-дитина», pysgod-pysgodyn «риба-рибина», ad-new-yddu «од-

нов-ити» тощо.

В українському словнику зберігаються такі запозичення з кельтських мов як: багно, тин,

будинок, лудити, полуда, кант, брага, борошно, сало, кобила, пекло, гуня, тонна,

ліки,лікар; пізніше з гельської прийшли: бард, клан, віскі.

Кельтське походження має назва історичної області в межах сучасної України та

Польщі — Галичина.

Германські мови

Германські мови — група споріднених мов індоєвропейської мовної родини. Мови

германської групи у спілкуванні використовують більш ніж 550 мільйонів людей.

Найпоширеніші з них — англійська та німецька.

91

Класифікація

Германські мови традиційно поділяються на три підгрупи:

Північна підгрупа

Скандинавські мови

Також відома, як скандинавська підгрупа. До її складу входять шведська і

діалекти (ґетамол, норлендска, ельвдалск т. і.), данська, норвезькі офіційні мови а

діалекти (букмол, нюношк, ріксмол, трендешк, нордношк і т.

д.), ісландська,фарерська мови.

Західна підгрупа

Західногерманські мови

Мовами, що належать до цієї групи

є англійська, фризька, фламандська, люксембурзька, нідерландська, німецька, їди

ш,африкаанс.

Східна підгрупа

: Східногерманські мови

До цієї підгрупи належать згаслі германські мови —

готська, бургундська, вандальська, гепідська, герульська мови.

Історія

Область первісного формування германських племен - південь Скандинавії,

півострів Ютландія та Шлезвіґ-Гольштайн: далі вони розвивалися на тлі численних

міграцій їх носіїв, особливо в 2-5 ст., в епоху "великого переселення народів".

Особливості

Характерні особливості германських мов порівняно з іншими індоєвропейськими:

динамічний наголос на першому (кореневому) складі слова, редукція ненаголошених

складів, спільногерманський зсув приголосних, широкий ужиток внутрішньої флексії

(аблаута або чергування голосних) як морфологічного засобу (анг. tooth - teeth), 2

відміниприкметників - сильна й слабка тощо.

Для германських мов властиве протиставлення коротких і довгих голосних: в усіх

германських мовах, крім шведської, наявні дифтонги (від 3 в нім. до 26 дифтонгів у

фризькій). Кінцевий редукований голосний наявний в усіх германських мовах. Глухі

змичні p. t, k, вимовляють з придиханням (крім нідерландської та африкаанса).

92

До специфічних звукових рис належать міжзубні [е, 5] в англ.; альвеолярні [t, d] в

англійській, німецькій какумінальні [t, d] у швед., норв.; носові голосні й дифтонги в

африкаансі та фризькій; брак змичного [g] в нід. і афр.; твердий приступ (кнаклаут) в нім. і

нід., змісторозрізняльний музичний наголос в норв. і швед.; поштовх (стед) у данській;

довгість наголошеного складу (сканд. мови, крім данс.).

Для граматичної будови германських мов властива тенденція до аналітизму, флексія

найбільш збережена в ісл. і фарерс. Відмінків: 4 (нім., ісл., фарерс.) або 2 (крім

африкаанса); родів: 3 (нім., норв., ісл., фарерс., їдиш) або 2 (крім англ., і африкаанса).

Артиклі є в усіх германських мовах (крім ісл., фарерс., де немає неозначеного артикля).

Для дієслова істотний спосіб утворення минулого часу: сильні

(неправильні) дієслова утворюють його аблаутом, слабкі (правильні) – суфіксом.

Система часів налічує: презенс, претерит, перфект, плюсквамперфект, майбутній І і II,

майбутній у минулому І і II. Найбільше часових форм (16) в англ. мові (у т.ч. особливі

тривалісні форми), найменше (6) в данській та африкаансі. Є категорії стану, способу,

особи. Найповніше особові закінчення збереглися в нім., ісл., слабкіше - у нід., фарерс.,

англ., фриз. Порядок слів у простому реченні - переважно SPO; інверсія наявна при

емфазі, а також у питальних, спонукальних і підрядних реченнях.

У словнику питому германську основу найповніше зберегла ісл. мова, де майже немає

запозичень. Ранні запозичення - з кельтських, латини, грецької; пізні - з латини

йфранцузької (останні найчисленніші в англійській). Словник сканд. мов (крім ісл.) у 14-

15 ст. зазнав великого впливу нижньонімецької мови (Ганза).

Найдавніші письмові пам'ятки написані рунічним письмом (3 періоди від 8 до 13 ст.) і

готським алфавітом (4 ст.). Латинське письмо з'явилося з запровадженням християнства

вАнглії від 7 ст., Німеччині з 8 ст., скандинавських країнах з 11 ст. (Ісландія, Норвегія) та

з 13 ст. (Швеція, Данія).

Міжнародне значення

За останні 300 років германські мови досягли міжнародного поширення і в наш час є

державними більш ніж в 70 країнах, зокрема нідерландська - у 5, німецька - в 6,

аанглійська - у 54 країнах. Англійська також одна з 6 мов Генеральної Асамблеї ООН.

Англомовні країни виробляють до 1/3 світової промислової продукції. Англійською

мовою написано понад 40% книжок, які щороку перекладають у світі (І місце у світі).

Щорічні англомовні переклади наукової та художньої літератури виносять до 8%

загальної кількості перекладених назв книжок (III місце у світі після іспаномовних (14%) і

німецькомовних (10%) перекладів). Англійська панує в комп'ютерних технологіях, в

інтернеті, є найпоширенішою мовою телеграфних агенцій, - все це зумовлює її провідну

93

роль у новому процесі глобалізації людської культури. Фактично за останні півстоліття

англійська стала неофіційною світовою міжнародною мовою.

Запозичення до української мови

Найдавніші українські запозичення з германських мов прийшли з мови готів. Від їх 300-

річного перебування в Подніпров'ї збереглися такі слова: шати, мито, шолом, меч,

полк,скло, дошка, виноград, бук, редька, осел, кіт, лев, верблюд, шеляг, лихвар, дружина,

хижа, хлів, хліб, колодязь, очевидно – князь (хоча до самих германських мов воно

прийшло з алтайських). Від русів-вікінгів засвоєні слова: жебрак, стяг, варяг, щогла, пуд,

гатка, гатити, гість, скарб, майстер тощо. Значно пізніше зі скандинавських мов

запозичено ще фйорд, троль, гейзер, тунгстен.

За тривалий час поширення магдебурзького права в містах України з німецької мови

прийшли такі широко вживані слова як: плуг, дах, фах, льох, чіп, цвях, цівка, ланцюг,

кавал, пампуха, ґнот, нирка, панчохи, рада, радити, мусити, дякувати, трапити, рятувати,

друк, друкувати, грабунок, грабувати, малюнок, малювати, ґвалт, ґвалтувати, танцювати,

ліхтар, вантаж, кухня, мандри, мандрувати, рахувати, купувати, карбувати, шухляда,

казарма, шалька, шрот, дратва, дріт, штамп, ринок; пізніше — шніцель, гамбургер, ерзац.

Через тривале проживання німецьких колоністів в Україні досі трапляються прізвища

німецького походження: Нейгауз, Вольгемут, Меєр та ін. Черезросійське посередництво

засвоєно нідерландські слова: шторм, гавань, верф, борт, матрос, каюта, швабра, залп,

кран, трос, дамба, брезент, штат, стелаж, манекен, картуз, штахет, лотерея, вафлі, яхта. З

фризької мови - фрахт і бак.

Дедалі ширшим потоком до української мови приходять англійські запозичення: футбол,

гол, чек, сейф, бізнес, інтерв'ю, труси, джинси, фольклор, вагон, трамвай, вокзал, клуб,

кекс. В останні роки – комп'ютер, інтернет, дилер, брокер, менеджер і десятки інших.

94

м. Харків

Харківська громадська дитяча організація Шкільний Євроклуб "Бджілка"

загальноосвітньої школи № 73 надсилає фотозвіт про День європейських мов. У заходах

були задіяні учні як молодших, так і старших класів.

Фотозвіт за лінком: http://picasaweb.google.com/verritka/cvKUuH?authkey=Gv1sRgCJb2-

fr0jpCgbw#

95

м. Харків

м. Харків

96

м. Харків

м. Харків

97

м. Черкаси

Доброго дня! Мене звати Ніколаєнко Марина, я куратор Євроклубу "Європа+" Черкаської

гімназії № 9. 29 вересня активісти євроклубу провели День Європейських мов. Було три

заходи: для учнів 4-6 класів було поведено агітхвилинки про мови Європи, Європейський

Союз та Євроінтеграцію. Для учнів 7-9 класів було проведено розважально - пізнавальний

захід "Мовне різноманіття Європи", протягом якого учні дізнались про мовне середовище

Європи, цікаві факти про мови та ще й подивились виступи секцій європейських мов, що

вивчаються у нашій гімназії (українська, англійська, франзуцька та німецька). А для

старшокласників було проведено анкетування та бліц-тести щодо мовного середовища

Європи.

Фотозвіт за лінком: http://scr.bi/avZq5e

Відеозвіт за лінками: http://www.youtube.com/watch?v=LNqqbUolh5E

http://www.youtube.com/watch?v=WkNVebszmGg

http://www.youtube.com/watch?v=KzjfTN_sJ-8

http://www.youtube.com/watch?v=6nK9A8spEZU

98

м. Черкаси

м. Черкаси

99

м. Черкаси

м. Черкаси

100

Круглий стіл

6 жовтня 2010 року о 14.30 в обласній науковій бібліотеці ім. Д. Чижевського відбудеться

круглий стіл, присвячений Дню європейських Мов. Тема круглого столу: Мультилінгвізм

як шлях до взаєморозуміння та мобільності у сучасній Європі. Під час проведення будуть

підбиті підсумки конкурсу "День Європейських Мов у моєму навчальному закладі" та

нагородження переможців. Усі учасники конкурсу отримають в електронному вигляді

сертифікат за участь у конкурсі.

Анонс події:

http://www.kirovograd.net/shortly/2010/10/5/multilingvizm_sho_ce_slovo_oznachaye_dlja_vas.

htm

Круглий стіл

"Мультилінгвізм як шлях до взаєморозуміння та мобільності у сучасній Європі"

Учасниками заходу стали керівники і члени євроклубів, громадських організацій,

викладачі та слухачі мовних курсів, освітяни, студентська молодь. Перед аудиторією

виступили спеціаліст відділу забезпечення нормативності та якості освіти Гуманітарного

101

департаменту Кіровоградської міської ради О.В.Журавльова, представники управління

освіти Кіровоградської обласної державної адміністрації, головний спеціаліст управління

з питань внутрішньої політики та зв'язків з громадськістю Кіровоградської обласної

державної адміністрації А.Б.Кривуляк, голова Кіровоградської обласної молодіжної

громадської організації "Європа - наш дім" М.В.Калюжна, голова Координаційної ради

євроклубів м. Кіровограда та області О.С.Арутюнян, викладачі Кіровоградського

державного педагогічного університету ім. В.Винниченка Р.В.Стадніченко,

О.М.Ратушняк, директор Міжнародного агентства "Погляд-NEXT" В.О.Поляновська,

заступник голови Обласного бюро політичної партії "Сильна Україна" І.В.Кривенко.

Було підведено підсумки конкурсу "День Європейських Мов у моєму навчальному

закладі". Оргкомітет відзначив діяльність євроклубу Школи мистецтв м. Кіровоград,

євроклубу "Надія" КОЦДЮТ, євроклубу "Єдність" гімназії № 9 м. Кіровограда.

Перше місце - Валькевич Ольга, Новопразький НВК.

Друге місце - Федорова Яна, НВК Економіко-правовий ліцей "Сучасник".

Третє місце - Олініченко Карина, Лідер-клуб "Стимул", КОЦДЮТ.

Оргкомітет конкурсу відмітив різноплановість та креативність надісланих робіт. Окрім

Кіровоградської області у конкурсі приймали участь загальноосвітні школи міст Харкова

та Черкас.

Призи та подарунки були надані Представництвом Європейського Союзу в Україні та

102

обласним осередком партії "Сильна Україна".

Фотозвіт: http://picasaweb.google.com/verritka/cvKUuH?authkey=Gv1sRgCJb2-fr0jpCgbw#

м. Кіровоград, нагородження

103

Про підсумки обласного конкурсу

«День Європейських Мов у моєму навчальному закладі»,

присвяченого Дню Європейських Мов

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 2 липня 2008 року № 594

«Про затвердження Державної цільової програми інформування громадськості з питань

європейської інтеграції України на 2008-2011 роки» та листа управління освіти і науки

облдержадміністрації від 17.09.2010р. № 12-407/1-15 з 1 по 30 вересня 2010 року у

навчальних закладах області відбувся конкурс «День Європейських Мов у моєму

навчальному закладі», присвячений Дню Європейських Мов. У конкурсі взяли участь

близько 16 євроклубів та інших дитячих об’єднань загальноосвітніх закладів

Кіровоградської, Харківської та Черкаської областей. Серед них: м. Світловодськ

ЗОШ І-ІІІ ст. № 3 та № 5; м. Устинівка РБДЮТ; м. Добровеличківка РЦДЮТ, НВК «ЗОШ

І-ІІІ ст. № 2 – гімназія»; м. Гайворон ЗОШ І-ІІІ ст. № 2; м. Нова Прага Навчально-

виховний комплекс, РБДЮЦ, м. Кіровоград ЗОШ І-ІІІ ст. № 6, гімназія № 9, НВК

«Кіровоградський Колегіум», Школа мистецтв, КОЦДЮТ; м. Харків ЗОШ 3 73; м.

Черкаси гімназія № 9. Події тижня Європейських Мов були висвітлені каналом 1+1 у

програмі ТСН о 17.00 28 вересня 2010 року.

За підсумками проекту «День Європейських Мов» 6 жовтня 2010 року в обласній

науковій бібліотеці ім. Д.Чижевського було проведено круглий стіл «Мультилінгвізм як

шлях до взаєморозуміння та мобільності у сучасній Європі». Оргкомітет конкурсу

відзначив діяльність євроклубу Школи мистецтв м. Кіровограда, євроклубу "Надія"

КОЦДЮТ, євроклубу "Єдність" гімназії № 9 м. Кіровограда.

Перше місце - Валькевич Ольга, Новопразький НВК.

Друге місце - Федорова Яна, НВК Економіко-правовий ліцей "Сучасник".

Третє місце - Олініченко Карина, Лідер-клуб "Стимул", КОЦДЮТ.

Оргкомітет конкурсу відмітив різноплановість та креативність надісланих робіт.

Призи та подарунки були надані Представництвом Європейського Союзу в Україні та

обласним осередком партії "Сильна Україна".

Блог проекту: http://edlkirovograd.blogspot.com

104

Лист Подяки

Dear colleagues,

Thank you for having participated in the 2010 European Day of Languages and for entering

details of your event/s in the EDL calendar of activities. We truly hope you had a wonderful day

and that your event was a major success. To improve activities in the future we would be happy

if you would share your experience with us:

1) If you have not already done so, we would be very grateful if you could send us ONE image

(or TWO at the most) which we can include in our 2010 EDL picture gallery

athttp://edl.ecml.at/Events/PictureGallery2010/tabid/2253/language/en-GB/Default.aspx . Please

also send us a text that we can put next to the image.

2) Please let us know if you have any suggestions for us for further improvement of this special

day.

Thank you, best wishes,

Christian Friedrich

Переклад:

Шановні колеги!

Дякуємо Вам за участь у Дню Європейських Мов у 2010 році, а також, що Ви додали свій

захід до календаря ЄДМ. Ми щиро сподіваємося, що у Вас був чудовий день і Ваша подія

була успішною. Для поліпшення діяльності у майбутньому ми були б щасливі, якщо б Ви

поділилися своїм досвідом з нами:

1) Якщо Ви ще не зробили цього, ми були б дуже вдячні, якщо Ви б відправили нам ОДНЕ

зображення (або ДВА), які б ми розмістили в нашій галереї ЄДМ 2010

http://edl.ecml.at/Events/PictureGallery2010/tabid/2253/language/en-GB/Default.aspx

Також додайте текст з описом до фото.

2) Будь ласка, дайте нам знати, якщо Ви маєте пропозиції до подальшого розвитку цього

свята.

Дякую, з найкращими побажаннями,

Християн Фрідріх

Упорядник: Калюжна М.В. Відповідальність за наданий матеріал несуть автори.