ЗВІТeia.menr.gov.ua/uploads/documents/4091/reports/66b9d27...2 Лист Управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської

ЗВІТ з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності

«Нове будівництво берегоукріплювальних споруд на р.Гнила Липа

нижче пішохідного моста в с.Бовшів Галицького району

Івано-Франківської області»

20197164091

(реєстраційний номер справи про оцінку

впливу на довкілля планованої діяльності)

Івано-Франківськ 2019

2

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

ГДВ – гранично допустимий викид;

ГДК – гранично допустима концентрація;

ДБН – державні будівельні норми

ДВЗ – двигун внутрішнього згорання;

ДСТУ – державний стандарт України;

СЗЗ – санітарно-захисна зона;

КМУ – Кабінет Міністрів України;

НМУ – несприятливі метеорологічні умови;

ОБРД – орієнтовний безпечний рівень дії;

ОБРВ – орієнтовний безпечний рівень впливу;

ОВД – оцінка впливу на довкілля;

ОДК – орієнтовні допустимі концентрації;

ПММ – паливно-мастильні матеріали;

ППР – планово-попереджувальний ремонт;

ТПВ – тверді побутові відходи;

МОЗ – Міністерство охорони здоров’я України

3

ЗМІСТ ВСТУП……………………………………………………………………………………… 5 1 ОПИС ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ………………………………………………….. 6 1.1 Опис місця провадження планованої діяльності………………………………………..... 6 1.2. Цілі планованої діяльності…………………………………………………………………. 7 1.3 Опис характеристик діяльності протягом виконання підготовчих та будівельних

робіт та провадження планованої діяльності………………….………………………….. 9 1.4. Опис основних характеристик планованої діяльності…………………………………… 11 1.4.1 Опис основних характеристик планованої діяльності (дані про сировинні, земельні,

водні, енергетичні та інші використовувані ресурси)……………………………………. 13 1.5 Оцінка за видами та кількістю очікуваних відходів, викидів (скидів), забруднення

води, повітря, ґрунту та надр, шумового, вібраційного, світлового, теплового та радіаційного забруднення, а також випромінення, які виникають у результаті виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності…. 17

2 ОПИС ВИПРАВДАНИХ АЛЬТЕРНАТИВ………………………………………….. 23 3 ОПИС ПОТОЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ ТА ОПИС ЙОГО ЙМОВІРНОЇ

ЗМІНИ БЕЗ ЗДІЙСНЕННЯ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ……………………….. 24 4 ОПИС ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ, ЯКІ ЙМОВІРНО ЗАЗНАЮТЬ ВПЛИВУ З

БОКУ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇЇ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ВАРІАНТІВ... 32 5 ОПИС І ОЦІНКА МОЖЛИВОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ ПЛАНОВАНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ………………………………………………………………………………. 39 5.1 Опис та оцінка можливого впливу зумовленого виконанням підготовчих і

будівельних робіт та провадження планованої діяльності, включаючи роботи з демонтажу після завершення такої діяльності……………………………………………. 39

5.2. Опис і оцінка можливого впливу на довкілля планованої діяльності зумовленого ризиками для здоров’я людей, об’єктів культурної спадщини та довкілля, у тому числі через можливість виникнення аварійних ситуацій……………………………….... 49

5.3. Кумулятивний вплив інших наявних об’єктів, планованої діяльності та об’єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності, з урахуванням усіх існуючих екологічних проблем, пов’язаних з територіями, які мають особливе природоохоронне значення, на які може поширитися вплив або на яких може здійснюватися використання природних ресурсів………………………………………. 55

5.4. Опис і оцінка можливого впливу на довкілля планованої діяльності зумовленого впливом діяльності на клімат, у тому числі характер і масштаби викидів парникових газів, та чутливості діяльності до зміни клімату…………………………………………. 55

5.5 Опис і оцінка можливого впливу на довкілля планованої діяльності зумовленого технологією і речовинами, що використовуються……………………………………….. 56

5.6. Опис і оцінка можливого впливу на флору та фауну………………………. 57 6 ОПИС МЕТОДІВ ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ВИКОРИСТОВУВАНІ ДАНІ ПРО

СТАН ДОВКІЛЛЯ…………………………….…………………………………………. 58 7 ОПИС ПЕРЕДБАЧЕНИХ ЗАХОДІВ, СПРЯМОВАНИХ НА ЗАПОБІГАННЯ,

ВІДВЕРНЕННЯ УНИКНЕННЯ, ЗМЕНШЕННЯ, УСУНЕННЯ ЗНАЧНОГО НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ (ЗА МОЖЛИВОСТІ) КОМПЕНСАЦІЙНИХЗАХОДІВ………………………………….. 60

7.1. Розрахунок збитків завданих рибному господарству…………………………………….. 62 8 ОПИС ОЧІКУВАНОГО ЗНАЧНОГО НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ ДІЯЛЬНОСТІ

НА ДОВКІЛЛЯ, ЗУМОВЛЕНОГО ВРАЗЛИВІСТЮ ПРОЕКТУ ДО РИЗИКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ, ЗАХОДІВ ЗАПОБІГАННЯ ЧИ ПОМ'ЯКШЕННЯ ВПЛИВУ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ НА ДОВКІЛЛЯ ТА ЗАХОДІВ РЕАГУВАННЯ НА НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ…………………….... 65

9 ВИЗНАЧЕННЯ УСІХ ТРУДНОЩІВ (ТЕХНІЧНИХ НЕДОЛІКІВ, ВІДСУТНОСТІ ДОСТАТНІХ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ АБО ЗНАНЬ), ВИЯВЛЕНИХ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ЗВІТУ З ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА

4

ДОВКІЛЛЯ………………………………………………………………………………… 66 10 ЗАУВАЖЕННЯ І ПРОПОЗИЦІЇ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ПЛАНОВАНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ, ОБСЯГУ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА РІВНЯ ДЕТАЛІЗАЦІЇ ІНФОРМАЦІЇ, ЩО ПІДЛЯГАЄ ВКЛЮЧЕННЮ ДО ЗВІТУ З ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ………………………………………………………………...

67 11 СТИСЛИЙ ЗМІСТ ПРОГРАМ МОНІТОРИНГУ ТА КОНТРОЛЮ ЩОДО

ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ ПІД ЧАС ПРОВАДЖЕННЯ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, А ТАКОЖ ПЛАНІВ ПІСЛЯПРОЕКТНОГО МОНІТОРИНГУ….. 68

12 РЕЗЮМЕ НЕТЕХНІЧНОГО ХАРАКТЕРУ………………………………………....... 69 13 СПИСОК ПОСИЛАНЬ ІЗ ЗАЗНАЧЕННЯМ ДЖЕРЕЛ, ЩО

ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ДЛЯ ОПИСІВ ТА ОЦІНОК, ЩО МІСТЯТЬСЯ У ЗВІТІ З ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ…………………………………………... 74

ДОДАТКИ…………………………………………………………………………………... 77 1 Лист Івано-Франківського обласного центра з гідрометеорології ДСНС України від

03.04.2019 р. №175/27.04-М-52…………………………………………………………… 78 2 Лист Управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської ОДА від

01.08.2019 р. №03-07/3106…………………………………………………………………. 80 3 Лист Управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської ОДА від

05.04.2019 р. №05-15/1436………………………………………........................................ 81 4 Доручення видане Бовшівськоб сільською радою від 15 липня 2019 року…………….. 82 5 Офіційно опубліковане в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля Повідомлення

про плановану діяльність яка підлягає оцінці впливу на довкілля від 18.07.2019

№20197164091/13485……..................................................................................... 83 6 Лист Бовшівської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області від

18.07.2019 р № 82…………………………………………………………………………… 87 7 Фотофіксація оприлюдненого Повідомлення про плановану діяльність на дошках

оголошень Бовшівської сільської ради……………………………………………………. 88 8 Публікація Повідомлення в газеті «Афіша Прикарпаття» від 18.07.2019 р. №27……… 89 7 Публікація Повідомлення в газеті «Анонс Контракт» від 18.07.2019 р. №26………….. 90 10 Лист Управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської ОДА від

26.07.2019 р. №03-09/2849………………………………………………………………… 91 11 Лист Бовшівської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області від

24.10.19 р. №165…………………………………………………………………………... 92 12 Фотофіксація оприлюдненого Оголошення про початок громадського обговорення

звіту з оцінки впливу на довкілля на дошці оголошень Бовшівської сільської ради…... 93 13 Публікація Повідомлення в газеті «Афіша Прикарпаття» від 24.10.2019 р. №41……… 94 14 Публікація Повідомлення в газеті «Анонс Контракт» від 24.10.2019 р. №40………….. 95

5

ВСТУП

Оцінка впливу на довкілля здійснюється з дотриманням вимог

законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з

урахуванням стану довкілля в місці де планується проводити плановану

діяльність, екологічних ризиків і прогнозів, перспектив соціально-економічного

розвитку регіону, потужності видів сукупного впливу (прямого і

опосередкованого) на довкілля, у тому числі з урахуванням впливу наявних

об’єктів.

Дана планована діяльність належить до другої категорії видів діяльності

та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці

впливу на довкілля відповідно до пункту 10, частини 3 статті 3 Закону України

“Про оцінку впливу на довкілля» (проведення робіт з розчищенням і

днопоглибленням русла та дна річок, берегоукріплення, зміни та стабілізації

стану русел річок).

6

1. ОПИС ПЛАНОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Берегоукріплення – це термін, який поєднує в собі весь комплекс робіт зі

зміцнення та захисту прибережної лінії природних та штучних водойм від

підмиву, обвалу і ерозії берегового схилу під впливом течії та хвиль, а також

від розмиву зливовими потоками.

1.1 Опис місця провадження планованої діяльності

Ділянка планованих робіт площею 0,034 га знаходиться на землях водного

фонду Бовшівської сільської ради Галицького району Івано-Франківської

області у межах водозахисних смуг р.Гнила Липа. Передача земель водного

фонду у власність чи тимчасове користування не передбачена.

Село Бовшів в адміністративному відношенні знаходиться в межах

Галицького району та розташоване за 32 км на північ від Івано-Франківська та

за 11 км від районного ценру – міста Галич. Село поділяється на частини:

Вигін, Горб, Дворище, Кут 1 i Кут 2, Оболоня, Підгай 1 i Підгай 2, Підстав,

Середівка. Через населений пункт проходить автошлях Задністрянське —

Більшівці. В с.Бовшів проживає 1473 осіб, налічується 570 дворів.

Згідно з ДБН Б.2.2.-12:2018 «Планування і забудова територій»:

-Архітектурно-будівельне кліматичне районування території України –

територія провадження діяльності – район III, підрайон III a.

- Фізико-географічне районування території України – територія провадження

діяльності – V Карпатська гірська країна, Карпатсько-Український край.

Протягом періоду будівництва виникне тимчасове обмеження загального

водокористування на плановій ділянці Згідно з ДБН В.1.1-12:2016 району

будівництва характеризується сейсмічністю 6 балів. До технологічного процесу

не входять демонтажні роботи..

Відстань до найближчої житлової забудови від ділянки берегоукріплення

складає 20,12 м.

З огляду на те, що в межах майданчика перепад відміток місцевості не

перевищує 50 м на 1 км, коефіцієнт виправлення на рельєф прийнятий рівним

одиниці.

Ситуаційна карта району планованих робіт наведена на рисунку 1.1.

7

Рис.1.1. – Ситуаційна карта району планованих робіт

1.2. Цілі планованої діяльності

Необхідність в проведенні планової діяльності викликана тим, що під час

паводків річка Гнила Липа на даній ділянці змістилася в сторону правого

берега, виникла загроза подальшого руйнування берега, з подальшим

затопленням присадибних ділянок за межами водоохоронної зони.

Планована діяльність спрямована на впровадження природоохоронних

заходів.

Мета планової діяльності – захист правого берегу від руйнування, захист

прилеглих територій - від затоплення, покращення пропускної здатності русла,

стабілізація гідрологічного режиму ріки на даній території.

Ціль планової діяльності – закріпити правий берег на найбільш аварійній

ділянці.

Викопіювання з генерального плану території розташування об’єкта

планованої діяльності в межах Бовшівської сільської ради Галицького району

Івано-Франківської області наведене на рис.1.2.

8

Масштаб 1:15000

Рис.1.2. – Викопіювання з генерального плану с.Бовшів Галицького району Івано-Франківської області

9

Майбутня експлуатація об’єкту - захист від шкідливої дії вод з виконанням

лише обстеження його стану.

Передбачені технічні заходи направлені на запобігання подальшого розмиву

берега ріки, усунення можливого затоплення земель Бовшівської сільської

ради. Це забезпечить попередження негативних економічних та екологічних

наслідків, які можуть виникнути при наступному розвитку ерозійних процесів.

Відповідальність за належне виконання планових будівельних робіт несе

генеральна підрядна організація.

Реалізація планових рішень на аварійній ділянці призведе до:

- покращення гідрологічного стану ріки,

- досягнення безпечного пропуску паводкової витрати води нормативної

забезпеченості;

- призупинення ерозійних процесів на даній ділянці;

- мінімізації збитків під час проходження паводків.

Без проведення берегозахисних заходів зупинити тенденцію розвитку

руслових деформацій іншими засобами неможливо.

1.3 Опис характеристик діяльності протягом виконання підготовчих та будівельних робіт та провадження планової діяльності

На основі аналізу топографічних вишукувальних робіт та натурного

обстеження ділянки проектування, вивчення гідрологічного режиму р.Гнила

Липа нижче пішохідного моста передбачено закріпити правий берег ріки на

довжині 96 м.

Технологічна послідовність виконання планових робіт:

1 - підготовчі роботи;

2- кріплення правого берега ріки.

Підготовчі роботи

Підготовчі роботи включають:

- вивчення інженерно-технічним персоналом проектно-кошторисної

документації та детальне ознайомлення з умовами будівництва;

- розробка плану виконання робіт;

- винесення і закріплення на місцевості планових параметрів кріплення;

- визначення та влаштування шляхів під'їзду;

- організація та влаштування будівельних майданчиків;

- завезення на об’єкт необхідних машин і механізмів, будівельних матеріалів;

- забезпечення об’єкта необхідними робочими кадрами та облаштування їх

побуту.

10

Тривалість підготовчого періоду – 1 тиждень. Всі роботи підготовчого

періоду повинні виконуватись з дотриманням норм безпеки і охорони праці.

Виконання основних робіт здійснюється з дотриманням наступних

основних положень:

- комплексна механізація виконання трудомістких робіт (земляні,

гідромеханічні та інші роботи, монтаж конструкцій та ін.);

- виконання робіт поточним методом з дотриманням технологічної

послідовності;

- виконання вручну окремих видів робіт, які неможливо виконати механізмами.

Кріплення правого берега ріки Гнила Липа

Земляні роботи, що передбачають підготовку основи під підпірну стінку,

виконуються екскаватором з використанням ковша місткістю 0,4 м3 з

наступною доробкою грунту вручну. В основі підпірної стінки влаштовується

хворостяна вистилка товщиною 0,3 м (разом з привантаженням каменем) та

шириною 3,5 м. Хмиз для виготовлення хворостяної використовують лише

свіжозрубаний заготовлений з вербових порід. Гілки відбираються за певними

критеріями: за формою – прямі, довжина - більша двох метрів; товщина в

комлі – 4-5 см, з невеликою кількістю бокових гілок.

На хмизову вистилку, яку влаштовують із шару хмизу, накладаються

хворостяні канати і привантажують каменем. Влаштування сітки відбувається у

такій послідовності: готові канати вкладають спочатку в поздовжньому

напрямі, потім в поперечному, одночасно зв'язуючи в місцях перетину

оцинкованим дротом й створюючи клітки розміром 1,0х1,0м. Зверху

забиваються дерев′яні кілки.

На хмизову вистилку для подальшого мотажу габіонних конструкцій

влаштовують вирівнюючий шар із гравію, приведена товщина шару

вирівнювання - 15 см (без зміни загальної товщини хворостяника).

Габіонні ящики виготовляють із оцинкованого дроту діаметром 4 мм

на каркасі які прийняті згідно ВБН В.2.4-33-2.3-03-2000,ГБН В.2.3-37641918-

558:2016.

Ящики заповнюються вручну каменем. Для захисту стінок ящика від

стирання твердим стоком, камінь повинен укладатись так, щоб частково

виступати з чарунок сітки ящика. Для заповнення габіонних ящиків

використовується бутовий камінь марки не менше М-300 та морозостійкості

F-100. Розмір каменю, що прилягає до стінок ящика є більшим від розміру

чарунок сітки. Для кріплення берега передбачено влаштування сітки з

чарунками розміром 10х12см. Заповнений ящик закривається кришкою, що

кріпиться до каркасу ящика за допомогою скруток із дроту. Нижню і верхню

11

сітку ящика необхідно стягнути між собою скрутками із дроту діаметром 3,0-

4,0 мм. Габіонні ящики, які стикуються між собою, скріплюють по всіх ребрах

скрутками з дроту через кожні 0,2 м. Пазухи за підпірною стінкою заповнюють

місцевим грунтом й утрамбовують, що здійснюють для збільшення щільності.

Для заповнення ящиків передбачається використати камінь з

Надвірнянського кар’єру - «Карпати» с.Пасічна Івано-Франківської області.

Доставка каменю з кар’єру до місця укладки здійснюється автосамоскидами.

Дальність транспортування каменю 91 км. Дальність транспортування хмизу –

до 10 км.

1.4. Опис основних характеристик планованої діяльності

Берегоукріплення становить собою цілий ряд заходів, які вживаються для

того, щоб захистити берегову лінію від надмірного розмиву і руйнування

шкідливою дією води. Заплановані заходи будуть залежати від етапів робіт та

параметрів ділянки, обсягів сировинних та інших ресурсів.

При виконанні будівельно-монтажних робіт необхідно дотримуватись

вимог:

- ДБН А.3.1-5-2016 «Організація будівельного виробництва»

- ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві.

Основні положення»;

- ДБН В.2.4-3:1010 «Гідротехнічні споруди. Основні положення»

- ДСТУ-Н Б В.2.1-28:2013 «Настанова щодо проведення земляних робіт та

влаштування основ і спорудження фундаментів».

Схематичний план виконання робіт зображений на рисунку 1.3.

12

Рис.1.3.- Схематичний план виконання робіт на р.Гнила Липа нижче пішохідного моста

13

Таблиця 1.1. – Обсяги планових робіт № Найменування робіт та їх коротка характеристика Одиниця

виміру Кількість

1 2 3 4 1 Розроблення грунту у відвал екскаваторами "драглайн" або

"зворотна лопата" з ковшом місткістю 0,4 [0,3-0,45] м3, група грунтів 2 (підготовка котлована під кріплення); в'язкого грунту пiдвищеної вологостi, що сильно налипає на зуби i стiнки ковша; при роботi на водогосподарському будiвництвi

1000 м3 0,812

2 Ручні доробки, група ґрунтів 2. Доробка вручну, зачищення дна i стiнок вручну з викидом ґрунту в котлованах i траншеях, розроблених механiзованим способом; , що сильно налипає на iнструменти

100 м3 0,43

3 Улаштування хворостяної вистилки товщиною 0,3 м з привантаженням каменем

100 м2 3,36

4 Перевезення хворосту до 10км. Транспорт загального призначення з напівпричепом (34,7х3,36х0,23 = 26,82 т)

т 26,82

5 Улаштування гравійної підготовки під споруди (виконання роботи на водогосподарському та iнших видах будiвництва)

100 м3 0,5

6 Установлення габіонів. Укладання габіонів в воду при глибині до 0,7м, розмір габіонів 3х1х0,5 м

м3 144

7 Ящик габіонний розміром 3,0х1,0х0,5м з дроту діаметром 4мм

шт 96

8 Дріт сталевий низьковуглецевий різного призначення оцинкований, діаметр 4 мм (для зшивання габіонів)

кг 141,17

9 Влаштування підпірної стінки з габіонів. Установлення габіонів на суші, розмір габіонів 3х1х0,5 м

м3 144

10 Ящик габіонний розміром 3,0х1,0х0,5м з дроту діаметром 4 мм

шт 96

11 Дріт сталевий низьковуглецевий різного призначення оцинкований, діаметр 4 мм (для зшивання габіонів)

кг 141,17

12 Засипання пазух об'ємом до 10000 м3 із грунтів незв'язних 1000 м3 0,313 13 Розрівнювання кавальєрів [відвалів] бульдозерами

потужністю 96 кВт [130 к.с.] з переміщенням грунту до 10 м, група грунтів 2

1000 м3 0,542

1.4.1. Опис основних характеристик планованої діяльності (дані про

сировинні, земельні, водні, енергетичні та інші використовувані ресурси)

У процесі будівництва берегоукріплювальних споруд використовуються

найрізноманітніші види ресурсів, що мають певну цінність. Вона

характеризується як безпосередньо вартістю, так і іншими властивостями

(ліквідністю, часом корисного використання, недостатністю, правовими

особливостями і т.д.). На будівництві даного об’єкта будуть використовуватись:

трудові, фінансові, енергетичні, природні, матеріальні, технічні та

організаційно-технологічні ресурси.

Організаційно-технологічні ресурси передбачають собою використання

організаційно-управлінських структур, досвід управління та організації. Ці

14

ресурси виконують організаційно-технологічні та управлінські функції, які

визначені їх становищем в процесі формування рішень.

Технічні ресурси використовуватимуться в багатьох етапах будівництва,

зокрема до них належать будівельні машини та механізми, інструменти

(табл.1.2. та табл.1.3.).

Таблиця 1.2.- Відомості планового використання будівельних машин та

механізмів № Найменування Показник Значення

1 2 3 4

1 Автомобiлi бортовi, вантажопiдйомнiсть 5 т маш-год 1,54875

2 Трактори на гусеничному ходу при роботi на водогосподарському будiвництвi, потужнiсть 59 кВт [80 к.с.]

маш-год 1,05168

3 Крани на гусеничному ходу при роботi на гiдроенергетичному будiвництвi, вантажопiдйомнiсть до 16 т

маш-год 6,03225

4 Крани на гусеничному ходу, вантажопiдйомнiсть до 16 т маш-год 18,72

5 Компресори пересувнi з двигуном внутрiшнього згоряння, тиск до 686 кПа [7 ат], продуктивність 2,2 м3/хв

маш-год 15,17775

6 Екскаватори одноковшеві дизельнi на гусеничному ходу, мiсткiсть ковша 0,4 м3

маш-год 46,3959342

7 Бульдозери при роботi на гiдроенергетичному будiвництвi та гiрничорозкривних роботах, потужнiсть 79 кВт [108 к.с.]

маш-год 5,25214

8 Бульдозери при роботi на водогосподарському будiвництвi, потужнiсть 96 кВт [130 к.с.]

маш-год 4,2276

9 Котки дорожнi самохiднi на пневмоколiсному ходу, маса 16 т

маш-год 1,42415

10 Трамбiвки тракторнi на базi трактора маш-год 3,33658

Таблиця 1.3. - Відомості планового використання будівельних машин,

врахованих в складі загально будівельних витрат (інструментів) № Найменування Показник Значення

1 2 3 4

1 Борони дисковi мелiоративнi [без трактора] маш-год 1,05168

2 Баддi, мiсткiсть 2 м3 маш-год 400,32

3 Баддi, мiсткiсть 4 м3 маш-год 6,17925

4 Трамбiвки пневматичнi при роботi вiд компресора маш-год 30,36075

Енергетичні ресурси на об’єкті планування будуть представлені в

основному електроенергією і рідким паливом, у меншій мірі стисненим

повітрям.

15

Електроенергія буде постачатись від місцевих ліній електропередачі та

пересувних електростанцій. Стиснене повітря забезпечуватиметься від

пересувного компресора.

Рідке паливо необхідне для роботи машин та устаткування представлене

бензином та дизельним паливом. Передбачається використати 0,513 тони

дизельного пального, 0,00048 тон бензину.

Матеріальні ресурси на будівництві берегоукріплювальних споруд

представляють готові до використання матеріали, природного та штучного

походження. Зокрема виділяють: первинні (каміння, гравій, хмиз, дошки, дріт)

та вторинні ресурси (залишкове пальне, мастила, що можна повторно

використовувати).

Таблиця 1.4 - Відомості планового використання

будівельних матеріалів, виробів та конструкцій № Найменування Показник Значення 1 2 3 4 1 Дріт сталевий низьковуглецевий різного призначення

оцинкований, діаметр 3,0 мм т 0,0864192

2 Дріт сталевий низьковуглецевий різного призначення оцинкований, діаметр 4 мм (для зшивання габіонів)

кг 282,34

3 Ящик габіонний розміром 3,0х1,0х0,5м з дроту діаметром 4мм

шт 192

4 Дошки обрізні з хвойних порід, довжина 4-6,5 м, ширина 75-150 мм, товщина 44 мм і більше, ІV сорт

м3 0,705

5 Перевезення хворосту до 10км. Транспорт загального призначення з напівпричепом (34,7х3,36х0,23=26,82т)

т 26,82

6 Гравій для будівельних робіт, фракція 40-70 мм, марка ДР12

м3 52,5

7 Камінь бутовий М100-300 м3 335,568

Для заповнення ящиків передбачається використати камінь з

Надвірнянського кар’єру «Карпати» с.Пасічна Івано-Франківської області.

Доставка каменю з кар’єру до місця укладки здійснюється автосамоскидами.

Трудові ресурси забезпечують освоєння будівельних технологій,

виконання будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт з високою

якістю. У відповідності до масштабів робіт на будівельній ділянці кількісна

потреба в трудових ресурсах складає 12 чоловік. Потреба в трудових ресурсах

наведена у таблиці 1.5.

16

Таблиця 1.5 - Потреба в трудових ресурсах № Найменування Показник Значення 1 2 3 4 1 Витрати труда робітників-будівельників та робітників-

монтажників люд.-год. 2147

2 Середній розряд робіт, що виконуються робітниками-будівельниками та робітниками-монтажниками

розряд 2,97

3 Витрати труда робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні машин

люд.-год. 150

4 Середній розряд ланки робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні машин

розряд 5,04

5 Витрати труда робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні автотранспорту при перевезенні грунту та будівельного сміття

люд.-год. 0

6 Витрати труда робітників, заробітна плата яких передбачена в загальновиробничих витратах

люд.-год. 223

Серед природних ресурсів на будівництві будуть використовуватися:

біологічні, водні, земельні ресурси.

Водні ресурси. Водопостачання на господарсько-побутові та питні потреби

здійснюватиметься за рахунок привозної води Питна вода – привозна у бачках,

яка має відповідати вимогам державного стандарту ДСанПіН 2.2.4-171-10

«Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною.»

Земельні ресурси. Земельна ділянка проведення планових робіт розміщена

на землях водного фонду села Бовшів Галицького району Івано-Франківської

області. Її площа становить 0,034 га. Реалізація планованої діяльності на цій

території буде відбуватись з дотриманням вимог Земельного й Водного

кодексу України та інших нормативних документів.

Ваджливою складовою земельних ресурсів є грунти. Грунти, які

передбачено розробляти в ході будівництва, представлені алювіальними

гравійно-валунними відкладами з включенням валунів до 30%. Такі грунти

по трудності розробки екскаваторами і бульдозерами згідно ДБН Д.2.2-1-99

т.1 п.6 відносяться до ІІ групи.

Біологічні ресурси. До біологічних ресурсів належать ресурси рослинного

і тваринного світу на даній ділянці. Біологічні ресурси включають організми

або їх частини, популяції або будь-які інші біотичні компоненти екосистем, які

мають фактичну або потенційну користь, а також цінність для проведення

планових робіт.

Планові роботи здійснюватимуться з використанням біологічних ресурсів

– вегетативних частин рослин, що представлені гнучкими стеблами та гілками

лозових порід, й використовуватимуться в якості хмизової висилки - основи під

підпірну стінку.

17

Розрахунок тривалості будівництва.

Тривалість будівництва об’єкту визначено на основі розрахунку з

врахуванням трудових витрат на виконання будівельно-монтажних робіт.

1. Нормативна трудомісткість на виконання робіт – 2519,72 л.-год.

визначена кошторисом.

2. Склад бригади працюючих - 12 люд.

3. Тривалість робочого дня: в 1,0 зміни - 8 год.

4. Кількість робочих днів в місяці - 21

5. Кількість неробочих днів по причині сильних дощів, і т.ін -2

6. Фактична кількість робочих днів - 19

7. Термін будівництва 2519:12:8 - 26,25днів

26,25:19 - 1,38 міс

Кількість бутового каменю – 1716,5 т.

Кількість автомашин задіяних на перевезенні каменю - 6

Кількість рейсів за зміну – 4.

Середня вантажопідємність -16т.

Кількість днів необхідних для перевозки каменю:

1716,5 : (6х4х16) = 4,47 днів:19днів = 0,23 міс

Тривалість підготовчого періоду визначаємо згідно «Пособия по

определению продолжительности строительства предприятий, зданий и

сооружений (СНиП 1.04.03-85)» і складає 0,2 міс.

Загальний термін будівництва: 1,38+0,23+0,2 =1,82міс = 2 міс. Примітка. При більшій кількості механізмів та робітників, тривалість будівництва може

бути зменшена.

1.5. Оцінка за видами та кількістю очікуваних відходів, викидів (скидів),

забруднення води, повітря, ґрунту та надр, шумового, вібраційного,

світлового, теплового та радіаційного забруднення, а також випромінення,

які виникають у результаті виконання підготовчих і будівельних робіт та

провадження планованої діяльності

Вплив планованої діяльності на атмосферне повітря, ґрунти, водне

середовище, наземну флору і фауну полягає в привнесенні в навколишнє

середовище та вилучення з нього матеріальної субстанції, а також інші дії, що

викликатимуть зміни стану навколишнього середовища.

Під час проведення робіт на даній ділянці р.Гнила Липа основними

джерелами негативного впливу на довкілля є робочі механізми та будівельна

техніка (бульдозери, екскаватори, автотранспорт).

Основними компонентами довкілля, на які здійснюватися негативний

вплив під час підготовчих та будівельних робіт є:

18

- атмосферне повітря – викиди забруднюючих речовин, шумове

забруднення;

- водне середовище – механічне забруднення у товщі води р.Гнила Липа

- грунт та материнські породи – зміна механічного складу, фізико-

хімічних влативостей

- флора та фауна – зменшення видового різноманіття у певних екотопах

планованої ділянки

- соціальне середовище – вібраційний вплив на робітників, акустичний

дискомфорт.

Оцінка за видами та кількістю очікуваних відходів

Під час провадження планової діяльності утворюватимуться такі

категорії відходів:

- побутове сміття - (код – 7720.3.1.01, клас токсичності – ІV) утворюється

внаслідок діяльності обслуговуючого персоналу. Побутове сміття обсягом

0,1368 т збиратиметься в контейнер і періодично вивозитиметься на полігон

ТПВ згідно з укладеним договором.

- будівельне сміття - бій будівельних матеріалів (код – 4510.1.3.02-4510.1.3.03,

клас токсичності – IV) по мірі накопичення (100% від утворення) буде

вивозитися на полігон ТПВ згідно з укладеним договором.

- відходи металеві: залишки відпрацьованих електродів (код – 2733.2.9.47, клас

токсичності – IV), металолом (обрізки металоконструкцій, арматури, дротів, ін.)

(код – 4510.1.2; 4510.2.9.07; 4510.2.9.08, клас токсичності – IV) по мірі

накопичення (100% від утворення) будуть транспортуватись як металобрухт

згідно з укладеним договором.

Всі відходи будуть сортуватись та вивозитись на утилізацію відповідно до

подальшого цільового призначення (переробка, утилізація, знешкодження та

ін.). Всі відходи, що можуть використовуватись в якості вторинної сировини,

будуть відправлятись на спеціалізовані підприємства для вторинної переробки.

Оцінка за видами забруднення повітря

та кількістю очікуваних викидів

Будівельна техніка є основним джерелом неорганізованих викидів під час

провадження планової діяльності. Стаціонарні джерела викиду на даному

об’єкті відсутні.

Під час роботи двигуна внутрішнього згоряння будівельної техніки у

атмосферне повітря надходять: відпрацьовані гази; картерні гази;

випаровування пального з системи живлення.

19

Склад викидів у відпрацьованих газах залежить від виду пального.

Оскільки для заправки будівельних машин використовуватимуть нафтові

дистилянти – бензин та дизельне пальне, до складу органічної маси яких

входять переважно такі хімічні елементи: вуглець, водень, кисень, азот і сірка,

викиди міститимуть у значних обсягах продукти їх згоряння.

Продуктами повного згоряння таких видів палива є переважно

вуглекислий газ, водяна пара й діоксид сірки. При неповному згорянні за

недостатньої кількості кисню, а також коли температура в зоні горіння

гетерогенної суміші невисока, замість вуглекислого газу утворюється чадний

газ. Внаслідок роботи дизельних ДВЗ у порівнянні з бензиновими, у повітря

надходитиме більша кількість твердих суспендованих частинок..

Джерелами випаровування пального у паливній системі є переважно

карбюратор і паливний бак. При цьому у бензинових двигунів випаровування

суттєвіші. Дизельне пальне має меншу здатність випаровуватися, а паливна

система дизельних двигунів більш герметична.

Картерні гази, як і випаровування з системи живлення, містять переважно

вуглеводні.

На обсяги виділення забруднюючих речовин, умови розсіювання в

атмосферному повітрі впливають такі чинники: технічний стан й режим руху

автомобіля, структура вулично-дорожньої мережі, якість автомобільного

палива і дорожнього покриття, природно-кліматичні умови місцевості.

Під час провадження планованої діяльності передбачається утворення

викиду обсягом 1,66 т/рік.

Дотримання будівельних норм, а також правил експлуатації техніки та

устаткування забезпечить виділення шкідливих речовин у обсягах, що не

перевищуватимуть нормативні значення.

Оцінка за видами забруднення води та кількістю

очікуваних стічних вод

Складовими водного середовища території проведення планових робіт є

поверхневі і підземні води. Поверхневі води даної території представлені

безпосередньо рікою Гнила Липа.

Планова діяльність «Нове будівництво берегоукріплювальних споруд на

р.Гнила Липа нижче пішохідного моста в с.Бовшів Галицького району Івано-

Франківської області» не перебачає первинне водокористування.

Вторинне водокористування здійснюватиметься на господарсько-побутові

та питні потреби обсягом 11,4 м3. Використання у технологічному процесі

водних ресурсів відсутнє.

20

Утворення виробничих стоків на ділянці будівництва під час будівництва

не передбачається. Забір води з поверхневих та підземних водних джерел і

скидання стічних вод у водні об'єкти не передбачається. Відведення

господарсько-побутових стічних вод у ріку не передбачається.

Водовідведення передбачається здійснювати у санітарні приміщення

(біотуалети) та по мірі накопичення (11,4 м3) передаватимуться на очисні

споруди згідно з договором.

Негативний вплив на стан поверхневих вод спричинений видом робіт,

оскільки будівництво гідротехнічних споруд здійснюється у межах

прибережних водзахисних смуг.

Цей вплив полягає у надходженні в водойму механічних домішок, що

виникли внаслідок порушення й транспортування грунту, пересипці каменю та

гравію. Фізичне забруднення води виникатиме тимчасово протягом періоду

будівельних робіт. Після закінчення робіт якість води відновиться до

попереднього стану за рахунок розбавлення природним стоком механічних

домішок.

З метою запобігання попадання хімічного забруднення у водний об'єкт

необхідно:

- всі роботи з ремонту технологічного обладнання виконувати на спеціально

відведеному і обладнаному для цього майданчику;

- заправку автомобільної техніки проводити на виробничому майданчику, не

допускати заправку техніки та механізмів в межах прибережно-захисної смуги

р. Гнила Липа;

- забороняється влаштування сміттєзвалищ.

Оцінка за видами та кількістю забруднення ґрунту та надр.

Будівельні роботи передбачатимуть здійснення земельних робіт й

включатимуть в себе розробку ґрунту на ділянках виїмки та його

транспортування, з майбутнім складуванням.

Для зменшення негативної дії на ґрунт, земляні роботи планується

проводити таким чином, щоб не розкривати одночасно грунт на великій площі.

Після цього знятий ґрунт складуватиметься у відвали для зберігання. Це

захистить основну масу знятого ґрунту від руйнівної дії природних явищ й

процесів. Після влаштування габіонних конструкцій буде здійснена засипка

пазух раніше знятим ґрунтом (313 м3), його розрівнювання на ділянці та

вивезення за межі ділянки (542 м3). Отже, негативний вплив на ґрунти буде

незначним та тимчасовим.

21

Планована діяльність не викликатиме змін основних елементів

геологічної структурно-тектонічної будови, а також виключає виникнення

ендогенних і екзогенних явищ штучного, техногенного походження.

Оцінка за видами та кількістю очікуваного шумового й

вібраційного забруднення

Можливі фізичні впливи, які можуть виникати внаслідок планованої

діяльності - це шумове та вібраційне забруднення. Фізичні впливи від планових

заходів на довкілля можливі тільки при виконанні підготовчих та будівельних

робіт, при експлуатації запроектованих заходів впливи на довкілля не

очікуються, оскільки відсутні джерела забруднення.

Рівні шуму і вібрації не повинні перевищувати допустимих значень, що

встановлюються згідно з ДСН 3.3.6.037-99 «Санітарні норми виробничого

шуму, ультразвуку та інфразвуку», ДСН 3.3.6.039-99 «Державні санітарні

норми виробничої загальної та локальної вібрації».

Еквівалентний допустимий рівень звуку на території, що безпосередньо

прилягає до житлових будинків, будинків поліклінік, амбулаторій, будинків

відпочинку, пансіонатів, будинків-інтернатів, дитячих дошкільних закладів,

шкіл та інших навчальних закладів, бібліотек, вдень становить 55 дБА, а вночі –

45 дБА.

Розрахунковий рівень шумового впливу при провадженні планованої

діяльності на межі житлової забудови (на відстані 20,12 м від ділянки)

становить 49,8 дБа, що що не перевищує нормативні значення та гігієнічні

нормативи.

Згідно з табл. 1, що наведена в ДБН В.1.1-31:2013 «Захист територій,

будинків і споруд від шуму», допустимі рівні для територій, які безпосередньо

прилягають до житлових будинків складають: день (від 800 до 2200) – �Аекв

доп = 55дБА, ніч (від 2200 до 800) – �Аекв доп = 45дБА.

Максимальні рівні складають: день (від 800 до 2200) – �Амакс доп =

70дБА, ніч (від 2200 до 800) – �Амакс доп = 60дБА.

Згідно з вимогами ДБН В.1.1-31:2013 «Захист територій, будинків і споруд

від шуму», з метою зменшення негативного впливу на житлову забудову

передбачено:

- не використовувати одночасної роботи двох будівельних механізмів,

- попереджувати населення про час виконання будівельних робіт, що

пов’язані з підвищеним рівнем звуку,

- здійснювати роботи тільки в денну пору,

- встановлювати на механізми, що створюють наднормативні рівні шуму

для житлової забудови, шумопоглинаючі екрани.

22

Використання будівельної техніки з високим рівнем шуму не

передбачається.

Згідно з ДСН3.3.6.0.39-99 внаслідок проведення планових робіт

виникатиме: транспортна вібрація, яка діє на людину на робочих місцях

самохідних та причіпних машин, транспортних засобів під час руху по

місцевості, агрофонах і дорогах; транспортно-технологічна вібрація, яка діє

на людину на робочих місцях машин з обмеженою рухливістю та таких, що

рухаються тільки по спеціально підготовлених поверхнях виробничих

приміщень, промислових майданчиків; технологічна вібрація, яка діє на

людину на робочих місцях стаціонарних машин чи передається на робочі місця,

які не мають джерел вібрації.

Будівельна техніка створює коливання з рівнем віброприскорення в

діапазоні La.V = 42,5...50,5 дБV.Щодо впливу на стан здоров’я населення,

непостійна тимчасова вібрація від будівельних дорожніх робіт в денний час

оцінюється допустимим коригованим рівнем віброприскорення ГДР.а.V = 40

дБV. За наявних геологічних і гідрологічних умов зона впливу будівельної

техніки на населення становить 5...25 м. Середній коригуючий коефіцієнт

зниження рівня віброприскорення при переході з ґрунту до фундаменту 0,56

або 20 lg 0,56 = - 5 дБV, що зменшує вібраційний вплив до рівня L.а.V.фунд =

40...45 дБА. Зниження віброприскорення (е – 0,023 R ) до рівня ГДР.а.V = 40

дБV має місце на відстані 5,1...5,5 м від джерела.

Згідно з санітарними нормами, шкідливими для здоров'я людини є вібрації

більше 30 Гц. Узагальнення характеристик частоти обертання і частоти вібрації

було здійснено у відповідності до встановлених меж показників обладнання –

бульдозерів, вантажних автомобілів, кранів, буксирів та ін. (Nдв = 600 ÷ 1200

об/хв , γ = 10,0 ÷ 20,0 Гц). Це дозволяє зробити висновок, що на механізмах

планової діяльності рівні вібрації знаходяться в допустимих межах для робочих

зон.

При дотриманні рекомендованих заходів боротьби із негативним впливом

вібрації та використанні сертифікованого обладнання й машин, можна

зменшити або виключити негативний вплив цих чинників на стан здоров'я

робочого персоналу.

Оцінка за видами та кількістю очікуваного світлового, теплового

та радіаційного забруднення, а також випромінення

Використання установок, обладнання та матеріалів, що виділяють у

навколишнє природне середовище світлове, теплове, радіаційне забруднення, а

також випромінювання не передбачається. Тому, впливи на довкілля від

перерахованих фізичних факторів - відсутні.

23

2.ОПИС ВИПРАВДАНИХ АЛЬТЕРНАТИВ

1 - Технічна альтернатива. Будівництво берегоукріплювальних споруд

шляхом кріплення плитковими покриттями. Суттєвими недоліками даного типу

берегоукріплення є:

висока складність і вартість монтажу

низька швидкість виконання робіт;

Враховуючи ці недоліки технічна альтернатива 1 недоцільна та надалі не

розглядається.

Планована діяльність, що передбачає зміцнення берега ріки Гнила Липа

габіонною підпірною стінкою. Планована діяльність має ряд переваг над

альтернативою:

використання при досить великих швидкостях течії, підвищених рівнях

води;

порівняно невисока вартість та складність монтажу;

функціональна структура, що забезпечує природний дренаж та гнучкість

конструкції;

можливість встановлення у будь-який період року.

2- Територіальна альтернатива відсутня з огляду на значне руйнування

берега у даній ділянці, що також супроводжується затопленням

прибережних територій під час проходження паводків.

24

3. ОПИС ПОТОЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ ТА ОПИС ЙОГО

ЙМОВІРНОЇ ЗМІНИ БЕЗ ЗДІЙСНЕННЯ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Планова ділянка розміщена у східній частині села Бовшів нижче

пішохідного моста. Відстань до Бурштинського водосховища становить 1 км.

Умови формування русла

Річка Гнила Липа бере початок біля с. Липівці, Перемишлянського району,

Львівської області на висоті 335 м. абс., впадає в Дністер з лівого берега на

1117 км від гирла на висоті 213 м. абс. нижче м. Галича. Тече майже в

меридіональному напрямку з півночі на південь Довжина її 87 км, площа

водозбору 1320 км2, загальне падіння – 122 м, середній нахил 1,4‰.

Басейн розташований на заході Волино-Подільської височини в районі

Опілля. Поверхня його горбиста, порізана численними, часто досить

глибокими долинами річок, балок, ярів, густота яких досягає 1,0 – 1,25 км/км2.

Абсолютні відмітки на водорозділах досягають 400 – 434 м.

В основі басейну залягають палеозойські і крейдові відкладення (пісковики,

вапняки, доломіти), перекриті третинними піщано-глинистими і вапняковими

відкладами і четвертинними лесами і лесовидними суглинками. Ґрунти

крупнопилуваті і пилувато-легкосуглинисті.

Більша частина поверхні басейну розорана, ліси залишилися в основному

на водорозділах.

В басейні в середньому за рік випадає 600 – 700 мм опадів, переважають

опади теплого періоду року. Сніговий покрив незначний і нестійкий: середній

запас води в снігу біля 25 – 30 мм.

Основні притоки – Студений Потік і Нараївка. Одна з лівих приток річка

Млинівка.

Долина слабозвивиста, у верхів’ї і місцями в середній течії, V – подібна, а в

основному скринькоподібна і трапецевидна, нижче с. Дем’янів неясно

виражена. Ширина її від 0,8 до 1,4 км, нижче с. Насташино до 2,6 км. Схили

випуклі і ввігнуті, розчленовані, помірно круті і круті, висотою 20 – 60 м, а біля

с. Підгороддя до 100 м, складені суглинистими і глинистими ґрунтами, місцями

на поверхню виходять кристалічні сланці, вапняки і мергелі. В більшості вони

розорані, місцями залісені і задерновані, терасовані.

Заплава двостороння, шириною 0,2 – 1,0 км, нижче Насташино 1,7 км.,

поблизу м. Рогатин відсутня. Поверхня заплави здебільшого рівна, суха,

місцями наявні перезволожені луги, складена суглинистими, глинистими,

рідше піщаними ґрунтами, порізана осушними каналами. Під час проходження

повеней і паводків затоплюється водою до 1,5 – 2 м.

Русло нерозгалужене, помірно звивисте, до Бурштина каналізоване.

Ширина річки змінюється від 0,5 у витоці до 50 м біля с. Бовшів, найчастіше

25

трапляється ширина в середньому 3,6 м; середня глибина 0,5 – 1,5 м,

максимальна – 3,0 м. Швидкість течії змінюється від величин менших 0,1 до

1,3 м/с (с. Підгороддя). Дно рівне, піщане, іноді каменисте і галькове. Береги

круті, обривисті висотою 1,0 - 2,0м, легко піддаються розмиву, місцями

зливаються зі схилами долини, порослі вербовими чагарниками, складені

суглинистими і глинистими ґрунтами.

Гідрологічна характеристика

Річний хід рівнів спокійний, максимальні паводки пов’язані з весняним

сніготаненням. Літні дощі є причиною частих розливів.

Середній багаторічний модуль стоку становить близько 5 л/с з км2,

максимальний – 230 л/с з км2. Взимку ріку покриває лід в середньому на 50-55

днів; в окремі роки тільки на два тижні. Максимальна тривалість льодоставу

досягає майже трьох місяців.

Спостереження за водним режимом ведуться на водпостах в Рогатині з

1898 і Більшівцях з 1899 року.

Режим річки характеризується весняним водопіллям, серією літніх

дощових паводків і порівняно стійкими рівнями в осінньо-зимовий період

(рис.3.1).

Рис.3.1- Графік рівнів води на гідрологічному пості в с.м.т.Більшівці

Значне підняття рівнів води у контрольному створі в с.м.т.Більшівці в

спостерігалось у травні-липні 2019 року.

26

Водоспоживання

Існуючий у басейні р. Гнила Липа багатогалузевий комплекс потребує

значних об’ємів води. Основні підгалузі водогосподарського комплексу –

водопостачання промисловості, населених пунктів, сільськогосподарського

виробництва, рибне господарство, рекреація і відпочинок. Для питного

водопостачання поверхневі води (річкові води) не використовуються.

Водоспоживання визначається водозабезпеченістю (табл.3.1), показники

наведені згідно з даними, що вказані у «Регіональній доповіді про стан

навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області в 2017

році» Управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської ОДА.

Таблиця 3.1 - Запаси поверхневих вод р.Гнила Липа в межах Івано-

Франківської області

Назва басейну площа

водозбору, км2 стік в межах

області, млн. м 3 середній річний стік

75% 95% р. Гнила Липа 829 117,63 93,38 69,38

Озера, водосховища, ставки

У басейні Гнилої Липи природних озер немає. У 1965 році на річці Гнила

Липа у Галицькому районі Івано-Франківської області збудовано Бурштинське

водосховище для забезпечення потреб Бурштинської ТЕС. Довжина

водосховища 6,5 км, ширина – до 3,5 км, площа – 1260 га. Пересічна глибина 4

м, максимальна – 10 м. Об’єм води 50 млн. м3 .Вода Бурштинського

водосховища використовується для технічного водопостачання, рибництва і

рекреації (відпочинку). У басейні р. Гнила Липа споруджено 113 ставків.

Підземні води та їх характеристика

З усіх видів водних ресурсів найбільш цінними для водопостачання є

підземні прісні води. У басейні річки Гнила Липа є 15 родовищ підземних вод,

у тому числі у Рогатинському і Галицькому районах Івано-Франківської

області. Запаси підземних вод у родовищах складають 10,78 млн. м3 /рік, у тому

числі в Рогатинському районі – 2,92 млн. м3 /рік, Галицькому районі – 0,06 млн.

м3/рік. Горизонти підземних вод залягають на глибинах від 1 до 30 м. За

хімічним складом вони переважно гідрокарбонатно-натрієво-кальцієво-

магнієвого типу з мінералізацією 0,2-0,8 г/дм3. Характерною особливістю

підземних вод є низький вміст таких мікроелементів як йод, фтор, кобальт і

молібден.

27

Якість поверхневих вод

Джерелом забруднення річок у басейні Гнилої Липи є поверхневий стік із

сільськогосподарських угідь, селищних територій і доріг, які є дифузними

джерелами забруднення. Із дифузних джерел у водні об’єкти надходять мулисті

частки, сполуки азоту, фосфору і калію, а також органічні речовини і шкідливі

мікроорганізми. Забруднення води негативно впливає на екосистему річки, що

проявляється у погіршенні санітарно-гігієнічних характеристик води,

зменшенні рибних запасів, втраті нерестилищ таких цінних видів риб як сом,

сазан та ін.

Клімат

У селі Бовшів зима м’яка з частими відлигами, літо тепле. Пересічна

температура січня - 4,- 4,5о С, липня +18,+19,9о С. Період з температурою понад

+10оС триває 155-170 днів. Безморозний період триває 150-155 днів, сума

активних температур 2500-2600оС. Перші приморозки на ґрунті можливі в

жовтні, останні – у травні. Період, що має середню добову температуру повітря

вище 0оС, триває від 10 березня до 25 листопада, а теплий період року із

середньою добовою температурою повітря вище 100 С – від 25 квітня до

5 жовтня. Детальна інформація щодо кліматичних показників вказана у

таблиці 3.4 згідно з листом Івано-Франківського обласного центру з

гідрометеорології Державної служби з надзвичайних ситуацій від 03.04.2019р.

№175/27.04-М-52 (Додаток 1).

Таблиця 3.2- Стисла кліматична характеристика с.Бовшів

Галицького району Івано-Франківської області

№ п/п Найменування характеристик Величина

1 2 3

1 Коефіцієнт, що залежить від стратифікації атмосфери 200

2 Середньорічна температура повітря, 0С +7,4

3 Абсолютний мінімум температури повітря, 0С -37,7

4 Середня температура повітря

найбільш холодного місяця (січень), 0С -5,1

5 Середня (із абсолютних мінімумів)

мінімальна температура повітря, 0С -20,5

6 Абсолютний максимум температури повітря, 0С +37,1

7 Середня температура повітря найбільш

теплого місяця (липень) , 0С +17,9

8 Середня (із абсолютних максимумів) максимальна температура

повітря (липень), 0С +30,8

9 Кількість опадів за рік, мм 689

10 Добовий максимум опадів, мм 93

28

№ п/п Найменування характеристик Величина

1 2 3

11 Середньорічна відносна вологість повітря найбільш холодного

місяця (січень), % 83

12 Середньомісячна відносна вологість повітря найбільш теплого

місяця (липень),% 75

13 Середня швидкість вітру за рік, м/с 2,9

14 Максимальна швидкість вітру, м/с 32

15 Гранична швидкість вітру (швидкість вітру, яка перевищує в

даній місцевості 5% випадків), м/с 10-11

16 Середньорічна роза вітрів, %

Пн 5,8

ПнСх 3,1

Сх 15,8

ПдСх 16,6

Пд 4,5

ПдЗх 9,6

Зх 23,4

ПдЗх 21,2

Штиль 29,4

Сніговий покрив внаслідок відлиг нестійкий і малопотужний,

утворюється наприкінці листопада, сходить наприкінці березня (тривалість до

115 днів). Його висота від 15 до 40 см. Глибина промерзання ґрунту – 34 см,

максимальна глибина – 83 см.

Найбільш дощові місяці – літні. Опади випадають у вигляді злив, які

призводять до паводків.

Коефіцієнт зволоження, який визначається відношенням місячної

кількості опадів до величини можливого випаровування, складає близько 1,1%,

що вказує на їх збалансоване співвідношення. Зволоження є достатнім.

Серед несприятливих кліматичних явищ – зливи, град, заметілі,

заморозки

Повітряне середовище

Для опису поточного стану (базовий сценарій) атмосферного повітря при

плануванні діяльності необхідний аналіз та порівняння величини фонових

концентрацій забруднюючих речовин та фактичних викидів. Показники

фонових концентрацій наведені у таблиці 3.3 згідно з наданою інформацією

Управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної

державної адміністрації (лист від 01.08.2019р. №03.07/3106 – Додаток 2).

29

Таблиця 3.3. – Показники фонових концентрацій № Найменування речовини Концентрація

мг/м3

1 2 3

1 Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок,

недиференційованих за складом

0,2

2 Діоксид азоту 0,034

3 Оксид вуглецю 0,8

4 Сірки діоксид 0,05

Згідно з даними Управління екології та природних ресурсів Івано-

Франківської обласної державної адміністрації фонові концентрації

забруднюючих речовин в атмосферному повітрі району будівництва не

перевищують граничнодопустимі концентрації.

Рельєф

За рельєфом територія басейну річки Гнила Липа відноситься до

орографічної області - Подільська височина. Це значно піднята (до 350-450 м

над рівнем моря) і глибоко розчленована рівнина, вкрита лесовими суглинками.

На північному заході обривається крутим уступом (заввишки 200 м) у бік

рівнин Малого Полісся, на північному сході межує з Придніпровською

височиною (умовно в долині ріки Південний Буг), на південному заході (в

основному вздовж долини Дністра) – межує з Передкарпаттям. Басейн річки

Гнила Липа відноситься до природно-географічної Розтоцько-Опільської

горбогірної області Західно-Української лісостепової провінції Лісостепової

зони південного заходу Східно-Європейської рівнини. Басейн річки Гнила Липа

охоплює частини адміністративних районів: Перемишлянського району

Львівської області (частина горбогірного пасма Гологори, які складають

частину Гологоро-Кременецького кряжа на півночі Подільської височини та

Перемишлянське горбогір’я), Бережанського-Тернопільської області

(Подільське горбогір’я), Рогатинського та Галицького районів Івано-

Франківської області (Бурштинське Опілля). Перемишлянський район. Північна

частина Галицького району лежить у межах Бурштинського Опілля. Поверхня

хвиляста, розчленована ярами і долинами річок. Рівень підземних вод

зафіксований на глибинах 2,5 м.

Геологічна будова та ґрунтоутворні породи

Ґрунтотворні породи відіграють важливу роль у формуванні відповідних

якостей ґрунту. Від механічного і хімічного складу материнських порід

залежить режим їх зволоження, аерація, умови розвитку рослинного покриву та

30

інші агротехнічні якості ґрунтів. На території Галицького району поширені

чорноземи опідзолені малогумусні типові (близько 50 % площі району), по

долинах річок – лучні і дерново-глейові ґрунти. У долині Гнилої Липи ґрунти

лучно-болотні, сформовані в умовах постійного надмірного зволоження

ґрунтовими і поверхневими водами. Ґрунтові води залягають на глибині 0,5-

1,5 м. У зв’язку з цим перехідний горизонт у них повністю оглеєний.

У структурі земельних ресурсів басейну Гнилої Липи значну частину

займає рілля, яка з екологічних позицій розглядається як дестабілізуючий

чинник. Розораність території у 1,5 рази перевищує екологічні нормативи для

басейнів рік Центральної Європи (30-40%). За значної розораності території,

розчленованості рельєфу, зливового характеру опадів, низької протиерозійної

стійкості ґрунтів, зниження площ стабілізуючих угідь (таких як ліси, луки,

чагарники, водно-болотні угіддя) активізувалися процеси водної ерозії.

Флора, фауна та біорізноманіття

В цілому, рослинність басейну річки Гнила Липа представлена лісовими,

лісолучними, лучними, болотними, лучно-степовими фітоценозами. Однак,

внаслідок надмірного сільськогосподарського освоєння та розораності

територій відбулася фрагментація рослинного покриву. Великих природних

рослинних комплексів (лісів, лук, степових ділянок, водно-болотних угідь) у

басейні ріки Гнила Липа збереглося мало, особливо у середній та нижній

частинах басейну. Внаслідок значної розораності території с Бовшів

відбуваються водно-ерозійні процеси і забруднення річки продуктами ерозії

ґрунтів (замулювання) та сполуками азоту, фосфору, пестицидами і

хвороботворними бактеріями (дифузне забруднення).

Серед лучної рослинності найпоширеніші формації очеретянки звичайної,

щучника дернистого, костриці лучної, райграсу високого, трясунки середньої,

куничника наземного, мітлиці тонкої, заячої конюшини, деревію тисячолистого

та ін..

Болотна рослинність відноситься до евтрофного типу. Представлена

високотравними угрупованнями з очеретом звичайним, рогозами

широколистим і вузьколистим, комишем лісовим, лепешняком великим, аїром

звичайним. У водоймі зустрічаються жабурник звичайний, ряска мала та ін..

Біорізноманіття р. Гнила Липа представлене такими гідробіонтами :

- риби: щука звичайна (один з численних представників прикарпатського

регіону), вирезуб, головень, окунь, в'юн, короп. Риби в Гнилій Липі трапляється

переважно малих розмірів.

- земноводні: тритон звичайний, часничниця звичайна, ропуха звичайна,

ропуха зелена, жаба ставкова, жаба трав'яна.

31

Решта гідробіонтів представлена найпростішими одноклітинними

клопами-водомірками, жуками-вертлячками, личинками комарів та рядом

інших живих організмів.

Опис ймовірної зміни поточного стану довкілля без здійснення

планованої діяльності

Без здійснення планованої діяльності поточний стан довкілля може

зазнати негативних змін. Зокрема, геологічне середовище, яке при відсутності

проведення робіт зазнає негативного впливу шляхом подальшого підтоплення,

розмиву території, руйнування та ерозії ґрунту. Негативний вплив буде

здійснюватись на водне середовище, погіршуючи характеристики води у ріці

(збільшення завислих речовин, зменшення прозорості)

32

4. ОПИС ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ, ЯКІ ЙМОВІРНО ЗАЗНАЮТЬ ВПЛИВУ

З БОКУ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇЇ АЛЬТЕРНАТИВНИХ

Планована діяльність становить собою антропогенний фактор впливу на

довкілля, що має прямий та опосередкований вплив на інші абіотичні та

біотичні фактори. З метою встановлення впливу розглядаються такі фактори

довкілля: гідрологічні, едафічні, хімічні, орографічні, фізичні, біотичні,

соціально - економічні умови, матеріальні об’єкти, включаючи архітектурну,

археологічну та культурну спадщину, техногенне середовище,здоров’я

населення.

Джерелами впливу планованої діяльності на фактори довкілля є:

- в період будівництва – робота будівельної техніки та механізмів

(земляні роботи, рух транспорту, робота двигунів будівельної техніки та

механізмів, шум та ін.);

- в період експлуатації – вплив на довкілля берегоукріплюючих споруд

відсутній.

Гігієнічна оцінка стану навколишнього середовища в населених пунктах

проводиться на підставі гігієнічних нормативів, затверджених у встановленому

порядку:

- для хімічних факторів - гранично допустимі концентрації (ГДК),

допустимі залишкові кількості шкідливих речовин в харчових продуктах (ДЗК),

орієнтовні безпечні рівні впливу забруднюючих речовин (ОБРВ), орієнтовні

допустимі рівні шкідливих речовин, що надходять у водоймища (ОДР),

орієнтовані допустимі кількості (ОДК) пестицидів у ґрунті;

- для фізичних факторів (електромагнітні випромінювання, шум,

вібрація) - гранично допустимі рівні (ГДР);

- для радіаційного фактора - основні дозові границі сумарного

зовнішнього і внутрішнього опромінювання за календарний рік (ГД), границя

річного надходження різних радіонуклідів через органи дихання і шлунково-

кишковий тракт (ГРН), допустима середньорічна концентрація радіонуклідів в

повітрі (ДК пов.), допустима питома концентрація у воді (ДК вод.), допустима

середньогодинна потужність дози гамавипромінювання в житловому

приміщенні (ДПД), допустимі рівні радіоактивного забруднення поверхні (ДЗ);

- для біологічних факторів - допустимі рівні забруднення за

мікробіологічними показниками.

1) Гідрологічні фактори.

- Характеристика водного режиму.

Плановані роботи здійснюються у безпосередній близькості до водойми

та направлені на покращення характеристик водного режиму для довкілля та

33

соціального середовища. Під час будівництва берегоукріплення

відбуватиметься уповільнення течії внаслідок збільшення пропускної здатності.

У живому перетині річки Гнила Липа переважатиме об’єм шару води, який

безпосередньо примикає до русла та рухається з меншою швидкістю за рахунок

шорсткості дна та берегів.

- Характеристика теплового режиму.

Внаслідок зміни характеристик водного режиму (уповільнення течії) а

також характеристик наносів (збільшення мутності, твердого стоку)

відбуватиметься зменшення фотичного шару, що опосередковано спричинить

зміну теплового режиму водойми.

- Характеристики режиму наносів.

Під час планованих робіт спостерігатиметься збільшення нерозчинних і

колоїдних речовин неорганічного та органічного походження. Однак, ця зміна є

тимчасовою оскільки надходження твердих домішок у водойму відбувається

лише під час роботи землерийної техніки. Після завершення робіт тверді

домішки розподілятимуться за фракціями дрібнодисперсні розбавлятимуться

стоком, великодисперсні – осідатимуть, органічна складова ґрунту

піддаватиметься біодеструкції. Отже, негативна зміна гідрологічних факторів

під час будівельних робіт є тимчасовою. Експлуатація планованого об’єкта

сприятиме врегулюванню характеристик водного, теплового режимів та

режиму наносів, покращуватиме умови існування живих організмів екосистеми

річки Гнила Липа.

2) Едафічні фактори

Ґрунт – це самостійне природне тіло, його формування є складним

процесом взаємодії природних факторів ґрунтоутворення: клімату, рельєфу,

рослинності, тваринного світу, ґрунтоутворюючих порід, віку. Едафічні

фактори становлять собою ґрунтові та інші споріднені умови, які впливають на

життя і поширення живих організмів.

Планована діяльність передбачає зміну едафічних факторів у межах

ділянки робіт. Зміни зазнаватиме структура ґрунту, пористість, вологоємність

та водопроникність, та виникатиме внаслідок проведення земляних робіт, що

включають розриття ґрунту, його складування, переміщення, засипання у

пазухи підпірних стінок, розрівнювання іншої частини ґрунту по території.

Земляні роботи сприятимуть частковому ущільненню ґрунту,

перемішуванню, зменшенню пористості, що дещо порушуватиме вертикальну

міграцію ґрунтових організмів, погіршуватиметься доступ до кисню. Після

завершення робіт едафотоп відновиться до попереднього стану.

34

3) Хімічні фактори.

Атмосферне повітря є найважливішим життєзабезпечуючим природним

середовищем і становить собою суміш газів і аерозолів приземного шару

атмосфери. Забруднення приземної атмосфери – найпотужніший постійно

діючий фактор впливу на довкілля, живі організми та людину.

Під час провадження планованих робіт склад повітря в приземному шарі

зазнаватиме незначних змін. Спостерігатиметься виділення оксидів азоту,

сірки, вуглецю, бенз(а)пірену, метану, аміаку.

Внаслідок транспортування та завантаження-вивантаження сипучих

матеріалів виділятиметься пил різної дисперсності. Враховуючи значну

зволоженість вийнятого ґрунту, виділення пилу є незначним. Надходження

викидів у атмосферу спричинюватиме певні зміни у життєдіяльності живих

організмів. Однак, враховуючи певні умови, зокрема: пристосування

рослинних організмів (газостійкість), проведення робіт на відкритій місцевості,

виконання робіт періодично, зміна хімічних факторів території є тимчасовою та

незначною.

4) Орографічні фактори

Рельєф не здійснює прямого впливу на життєдіяльність живих організмів,

проте впливає на ряд абіотичних факторів (освітленість, термічний режим,

забезпеченість вологою тощо), які визначають просторове розміщення

рослинних та тваринних організмів Таким чином, за рахунок рельєфу

збільшується різноманітність умов зростання і відповідно урізноманітнюється

видовий склад біотопів. Планована діяльність спричинить зміну мікрорельєфу

території. Зміна мікрорельєфу виникатиме при влаштуванні

берегоукріплюючих споруд.

Плановане берегоукріплення не спричинить деградацію рослинних чи

тваринних угрупувань, що зумовлено властивостями конструкцій. Їх

водопроникність та пористість забезпечує збереження сформованого едафотопу

на існуючому рівні.

5) Фізичні фактори.

Одним із основних фізичних факторів впливу під час здійснення

планованої діяльності виступає шум, та становить собою сукупність звуків

різноманітної частоти й інтенсивності, що виникають у результаті

коливального руху у пружних середовищах.

Джерелом шуму при провадженні діяльності є робота будівельної

техніки. Шумовий дискомфорт викликає у живих організмів хворобливі реакції.

Наднормативне шумове навантаження спричинює дезорієнтацію комах,

35

загибель їх личинок, відмирання органів рослинних організмів внаслідок

порушення обміну речовин в клітинах, просторове переміщення представників

фауни від джерел шуму, погіршення стану здоров’я людей тощо.

Планована діяльність передбачає використання техніки з шумовим

навантаженням в допустимих межах. Враховуючи короткочасність

негативного впливу, що проявлятиметься лише під час роботи будівельної

техніки, після завершення робіт фізичне забруднення припиниться.

6) Біотичні фактори.

Біотичні фактори включають в себе міжвидові та внутрішньовидові

взаємозв’язки між живими організмами даної території.

Робота землерийної техніки спричинюватиме скаламучування вод,

зменшення прозорості, що у свою чергу спричинить зміну трофічних

взаємовідносин, а також зміну просторових зв’язків. Порушення трофічних

взаємозв’язків проявляється у зменшенні чисельності та видового різноманіття

макрофітів та планктону, що є основою трофічного ланцюга в річці. Зважені

наноси в результаті механічного переміщення мас ґрунту відносяться потоком

води за межі від місця проведення гідротехнічних робіт і осідають на великій

площі, замулюючи і частково знищуючи донну рослинність. В результаті

зростання мутності річкової води змінюється видовий склад фітопланктону:

заміна домінуючих форм у складі діатомових водоростей (Bacillariophyta)

(планктонних – бентосними), різке зростання ваги монадних форм із синьо-

зелених водоростей (Cyanobacteria). При мінімальному підвищенні мутності

води (0,005-0,008 кг/м3) спостерігається зростання біомаси фітопланктону до

порогового значення мутності 0,81 кг/м3; мутність води вище за 0,81 кг/м3

сприяє різкому зниженню первинної продукції фітопланктону. Одним із

компонентів зоопланктону річки, що відіграє значну роль у харчуванні

іхтіофауни та самоочищенні води, є планктонні ракоподібніфільтратори (Molna

brachiata, Ceriodaphnia pulchella, C. af finis Lilldeborg, Daphnia magna Straus).

Середня добова летальна величина мутності води для ракоподібних складає 6,4

кг/м3 ; при мутності води 1,6-3,2 кг/м3 ракоподібні гинуть на п’яту добу; при

мутності води більше 0,8 кг/м3 їх ріст та розмноження пригнічуються.

Вплив на іхтіофауну у залежності від стійкості до антропогенних

навантажень є різним, однак збільшення зважених речових негативно діє на

мальків та личинок, що мають більш слабкий розвиток організму у порівнянні з

дорослими особинами. У плідників риб в зоні проведення гідромеханізованих

робіт відбуваються морфометричні зміни організму, зменшення вагових та

розмірних показників, плодючості. Пошкодження нерестового субстрату

36

приводить до знищення традиційних місць нересту риб, зниженню

ефективності розмноження.

Зміна просторових взаємозв’язків полягатиме у зміні домінантних видів,

зокрема відбуватиметься збільшення кількості донних організмів. Ступінь дії

на екосистему залежить від району будівництва (рибогосподарського значення

даної ділянки), часу і засобів проведення робіт. В районі проведення робіт

водна рослинність слаборозвинена, зимувальні ями та нерестовища відсутні,

рибоводних підприємств немає, рибогосподарська меліорація та акліматизація

риб не проводиться.

Враховуючи стійкість водної екосистеми до антропогенного

навантаження, самоочищення води внаслідок процесу розбавлення, осадження

та біодеструкції, короткочасність негативного впливу, та відсутність хімічного

забруднення, трофічні взаємозв’язки та просторовий розподіл відновиться до

попереднього стану за певний часовий період.

Отже, негативний вплив внаслідок проведення будівельних робіт буде

зменшуватись у перспективі. В період експлуатації погіршення умов

життєдіяльності та існування живих організмів не відбуватиметься.

7) Соціально-економічні умови.

Формування соціально-економічних умов розвитку села Бовшів пов'язане

з організаційно-технологічними особливостями аграрного виробництва, у

якому основним засобом виступає земля, а предметом праці слугує сукупність

сільськогосподарських культур і видів продуктивних тварин, що створюють

специфічний спосіб життя сільського населення. Проведення робіт може

спричинити короткочасний негативний вплив на рекреаційну діяльність та

загальне водокористування у межах ділянки будівництва а також прилеглих

територіях. На сільськогосподарську та інші види діяльності у с.Бовшів дане

будівництво не буде мати негативного впливу.

8) Заповідні об'єкти.

Згідно з наданою інформацією Управління екології та природних

ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації у листі від

05.04.2019 р. № 05-15/1436 землі Бовшівської сільської ради входять до складу

Галицького НПП (Додаток 3). На північний захід від с.Бовшів Галицького

району розташований об’єкт природо-заповідного фонду – комплексна

пам’ятка природи загальнодержавного значення «Касова Гора». Площа

пам’ятки природи становить 65 га. Цінність об’єкта полягає у рідкісному

поєднанні скелястих горбів і гіпсових скель, що вкриті реліктовою

рослинністю. Межі зазначеного об’єкта не встановлені. Згідно з Указом

37

Президента України «Про створення Галицького національного природного

парку» від 09.08.2004 р. № 877 /2004 територія Бовшівської сільської ради

Галицького адміністративного району ІваноФранківської області належить до

земель, що включаються до складу Галицького НПП без вилучення у

землекористувачів Враховуючи значну віддаленість (близько 2,6 км) ділянки

проведення робіт від пам’ятки природи загальнодержавного значення «Касова

Гора», негативний вплив на об’єкт природно-заповідного фонду та його

екосистему не відбуватиметься.

Передбачена планована діяльність – будівництво берегоукріплювальних

споруд належить до п.25 Переліку видів діяльності, що належать до

природоохоронних заходів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів

України від 17.09.1996 р. № 1147 зі змінами та може фінансуватися з фондів

охорони навколишнього природного середовища різних рівнів.

9) Матеріальні об’єкти, включаючи архітектурну, археологічну та

культурну спадщину.

Об’єкти архітектурної, археологічної та культурної спадщини в районі

розташування об’єкта планованої діяльності відсутні. У разі виявлення на

території під час реалізації планованої діяльності об'єктів культурної спадщини

чи їх частин, об'єктів або предметів археологічної спадщини, знахідок

археологічного або історичного характеру, об'єктів архітектурної спадщини: - у

відповідності до вимог статті 23 Закону України «Про охорону культурної

спадщини» буде укладено з відповідним органом охорони культурної

спадщини охоронний договір; - у відповідності до вимог статті 19 Закону

України «Про охорону археологічної спадщини» необхідно буде інформовано

орган охорони культурної спадщини, а також організовано відповідне сприяння

у проведенні будь-яких робіт з виявлення, обліку та вивчення археологічних

об'єктів або предметів. Якщо під час проведення будьяких земляних робіт буде

виявлено, у відповідності до вимог статті 36 Закону України «Про охорону

культурної спадщини», виконавець робіт зобов'язаний зупинити їх подальше

ведення і протягом однієї доби повідомити про це відповідний орган охорони

культурної спадщини, на території якого проводяться земляні роботи. Земляні

роботи можуть бути відновлені лише згідно з письмовим дозволом

відповідного органу охорони культурної спадщини після завершення

археологічних досліджень відповідної території. Крім того, в процесі

планованої діяльності будуть додержані відповідні принципи щодо охорони

архітектурної, археологічної та культурної спадщини визначені ратифікованою

Конвенцією про охорону архітектурної спадщини Європи, Конвенцією про

38

охорону всесвітньої культурної і природної спадщини, Європейською

конвенцією про охорону археологічної спадщини.

10) Техногенне середовище.

Техногенне середовище як правило поділяють на побутове та виробниче.

Вплив експлуатації планового об’єкта позитивно впливатиме на стан

побутового середовища, що включає житлові та нежитлові будівлі с.Бовшів,

оскільки виконуватиме функція захисту цих споруд від руйнування. Об’єкти

виробничого середовища поблизу планованої ділянки відсутні. Будівельні

роботи на даному об’єкті є визначальним заходом для підтримки сформованого

техногенно-урбаністичного середовища в нормативних параметрах. Реалізація

заходів щодо захисту від руйнування берега та покращення санітарного,

гідрологічного стану річки Гнила Липа матиме позитивний вплив на елементи

техногенного середовища.

11) Здоров’я населення.

Планована діяльність становить антропогенний фактор впливу на

здоров’я населення с.Бовшів, чисельність якого складає – 1473 особи. Згідно з

класифікацією об’єктів, наведених у ДБН В.1.2-4-2006, об’єкт не належить до

об’єктів підвищеної небезпеки, оскільки на ньому не використовується, не

виготовляються, не переробляються і не зберігаються небезпечні речовини в

кількості, яка може бути небезпечною.

Місце розташування об’єкту не входить в зону можливого сильного

радіоактивного забруднення (від аварій на АЕС), можливого хімічного та

бактеріологічного забруднення від аварій на інших потенційно небезпечних

об’єктах, катастрофічного затоплення, зони поширення зсувів, підтоплення,

селів, сейсмічної небезпеки.

При складуванні матеріалу, проведенні земляних робіт будуть

застосовуватись організаційно-технічні заходи, зокрема встановлення огорожі

та попереджувальних знаків, що допоможе уникнути травм з необережності.

Передбачено використання машин і устаткування у належному технічному

стані, що забезпечить допустимий рівень звукового, вібраційного

навантаження.

Робота технологічного обладнання та машин не спричинить виділення

понаднормових об’ємів шкідливих речовин. Вплив планованої діяльності на

здоров’я місцевого населення можливий лише в період проведення будівельних

робіт та матиме недовготривалий період. Враховуючи вищенаведене

негативний вплив на здоров’я людей буде у допустимих межах.

39

5.ОПИС ТА ОЦІНКА МОЖЛИВОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ

ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

5.1. Опис та оцінка можливого впливу зумовленого виконанням

підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності,

включаючи роботи з демонтажу після завершення такої діяльності

Вплив на атмосферне повітря

Викиди забруднюючих речовин в атмосферу виділятимуться внаслідок

роботи двигунів внутрішнього згорання будівельної техніки та автотранспорту.

Весь залучений до виконання будівельних робіт автотранспорт та

спецтехніка відносяться до однієї групи авто (вантажні та спеціальні не

легкові) і відповідно характеризуються однаковими показниками (питомі

викиди забруднюючої речовини та коефіцієнт впливу технічного стану).

Для розрахунку секундної витрати палива приймаємо наступні значення:

- приймається розрахунок для роботи одночасно 4-ох одиниць техніки;

- витрата бензину 25л/100 км=0,25л/км;

- витрата дизпалива 20 л/100 км=0,2 л/км;

- густина дизпалива 0,85 кг/л;

- густина бензину 0,74 кг/л.

Зі швидкістю маневрування по території 5 км/год секундна витрата:

- бензину на одну одиницю техніки становитиме:

0,25л/км*5км/год÷3600с=0,00034 л/с;

- дизпалива на одну одиницю техніки становитиме:

0,2л/км*5 км/год÷3600с=0,00028 л/с.

- Розрахунок секундної витрати бензину:

1*(0,00034л/с·0,74кг/л)÷1000 =2,5·10-7 т/с.

- Розрахунок секундної витрати дизпалива:

3*(0,00028л/с*0,85к/л)÷1000 =7,14·10-7 т/с. Під час виконання робіт

передбачено використати 0,513 тон дизельного палива та 0,00048 тони бензину.

Склад відпрацьованих газів визначається фізико-хімічними і

теплофізичними властивостями палива, а також режимом роботи техніки.

Розрахунок викиду забруднюючих речовин виконувався на основі обсягів

кошторисної витрати палива для машин і механізмів з дизельними та

карбюраторними двигунами.

Валовий викид забруднюючих речовин, визначається за формулою: 310 jтjпjnj KKМВ , т/рік,

40

де jB - викид j-ї забруднюючої речовини, т/рік;

jnМ - річне використання

палива, т/рік jпK - питомий викид j-ї забруднюючої речовини, кг/т;

jтK -

коефіцієнт впливу технічного стану автотранспорту на питомий викид j-ї забруднюючої речовини.

Таблиця 5.1.- Питомі викиди забруднюючих речовин та парникових

газів при згоранні дизпалива

Назва ЗР

Ок

сид

ву

глец

ю

Нем

ета

но

ві

лет

кі

орга

ніч

ні

спо

лу

ки

Мет

ан

Діо

кси

д а

зоту

Са

жа

Ок

сид

азо

ту

Вуг

лек

исл

ий

газ

Діо

кси

д с

ірк

и

Бен

з(а

)пір

ен

jтK ,кг/т 36,2 8,16 0,25 31,4 3,85 0,12 3138 4,3 0,00003

Таблиця 5.2.- Питомі викиди забруднюючих речовин та парникових

газів при згоранні бензину Назва

ЗР

Ок

сид

вуг

лец

ю

Нем

етан

ові

лет

кі

орга

ніч

ні

спол

уки

Мет

ан

Діо

кси

д

азот

у

Ок

сид

азот

у

Ам

іак

Вуг

лек

исл

ий

газ

Діо

кси

д

сір

ки

Саж

а

jтK ,кг/т 197,8 28,5 0,64 21,6 0,035 0,004 3183 1,0 0

Таблиця 5.3- Коефіцієнти впливу технічного стану автотранспорту на

питомі викиди забруднюючих речовин та парникових газів

Групи автомобілі

в

Ви

д

па

ли

ва

Ок

сид

в

угл

ецю

Нем

ета

но

ві

лет

кі

орга

ніч

ні

спо

лу

ки

Мет

ан

Діо

кси

д

азо

ту

Саж

а

Ок

сид

а

зоту

Ам

іак

Ву

глек

исл

ий

га

з

Діо

кси

д

сір

ки

Св

ин

ець

Бен

з(а

)пір

ен

Вантажні автомобілі

Бензин 1,7 1 1,8 0,9 1 1 1 1 1 1 1

Газойлі (дизельне паливо)

1,5 1 1,4 0,95 1,8 1 1 1 1 1 1

Внаслідок проведення планованих робіт у повітря виділятимуться

викиди, загальний обсяг яких становитиме 1,66 т/період будівництва. У складі

викидів значну частину займатимуть парникові гази обсягом 1,611 т/рік, що

становлять 96,8% від загального обсягу викиду.

Результати розрахунку наведені в таблиці 5.4.

41

Таблиця 5.4. - Показники забруднення атмосферного повітря будівельними машинами, механізмами та

устаткуванням під час будівництва

Код

речо-вини

Найменування забруднюючих

речовин

Питомі викиди забруднюючих речовин, кг/т

Витра-та

бензи-ну, т

Витра-та

диз-палива,

т

Викиди для

бензино-вих

двигунів, т/рік

Викиди для

дизель-них

двигунівт/рік

Сумарні викиди,

т/рік

Викиди від

бензино-вих ДВЗ,

г/с

Викиди від дизельних

ДВЗ г/с

Сумарні викиди, г/с

Бензин

Дизпаливо

337 Оксид вуглецю 197,8 36,2

0,00

048

0,51

3

0,00016140 0,0278559 0,0280173 0,00014748 0,02545313 0,02560061

301 Діоксид азоту 21,6 31,4 0,00000933 0,0153028 0,0153121 0,00000853 0,013982813 0,013991339

330 Діоксид сірки 1 4,3 0,00000048 0,0022059 0,0022064 0,00000044 0,00201563 0,00201606

2754 НМЛОС 28,5 8,16 0,00001368 0,0041861 0,0041998 0,00001250 0,003825 0,0038375 410 Метан 0,64 0,25 0,00000055 0,0001795 0,0001801 0,00000051 0,00016406 0,00016457 304 Оксид азоту 0,035 0,12 0,00000002 0,0000616 0,0000612 0,00000002 0,000056 0,000056

303 Аміак 0,004 - 1,92E-09 - 1,92E-09 1,75439E-09 - 1,75439E-09

2902

Речовини, у вигляді твердих суспендованих

частинок, недиференційован

их за складом

- 3,85 - 0,0035551 0,0035551 - 0,00324844 0,00324844

11812 Вуглекислий газ 3183 3138 0,00152784 1,609794 1,61132184 0,00139605 1,4709375 1,47233355

703 Бенз(а)пірен - 0,00003

1,539E-08 1,539E-08 - 1,4063E-09 1,4063E-09

РАЗОМ: 0,51348 0,00171331 1,66 1,6648542 0,00156552 1,5196828 1,5212483

42

Джерела викидів відносяться до пересувних і задати чіткі умови роботи

при певній кількості одночасно залученої техніки неможливо. Коефіцієнт

одночасного залучення техніки становить 60 %. Розрахунок валових величин

викидів забруднюючих речовин проводимо усереднено по витратам бензину та

дизельного пального, виходячи з умови, що вся залучена техніка буде

працювати одночасно.

Таблиця 5.5– Список нормативних показників ГДК

та ОБРВ для речовин, що утворюватимуться

під час проведення підготовчих й будівельних робіт N п./п.

Найменування речовини

ГДК, м.р.

ОБРВ, мг/м3

Клас небезпеки

Потужність викиду

забр. речовини. т/рік

1 2 3 4 5

1 06000

337 Оксид вуглецю 5 4 0,0280173

2 04001 ------- 301

Діоксид азоту 0,2 3 0,0153121

3 05001 ------- 330

Діоксид сірки 0,5 3 0,0022064

4 11000 ------- 2754

НМЛОС 1 4 0,0041998

5 12000 ------- 410

Метан 50 0 0,0001801

6 04002 ------- 11815

Оксид азоту 0,4 3 0,0000616

7 04003 ------- 303

Аміак 0,2 4 1,92E-09

8 03000 ------- 2902

Речовини, у вигляді твердих суспендованих частинок,

недиференційованих за складом 0,5 2 0,00355509

9 07000 ------- 11812

Вуглекислий газ 0 0 1,61132184

10

13101 ------- 703

Бенз(а)пірен 0,0001 1 1,539E-08

Оцінка впливу викидів на стан атмосферного повітря здійснюється за

даними результатів розрахунків розсіювання забруднюючих речовин в

атмосферному повітрі.

43

Відповідно до ОНД-86 (п.5.21) для пришвидшення і спростування

розрахунків приземних концентрацій в атмосферному повітрі розглядаються

тільки ті забруднюючі речовини, для яких виконується умова:

де М – сумарне значення викидів від усіх джерел, г/с;

ГДК (мг/м3) − максимальна гранично допустима концентрація;

Н (м) − висота джерел викидів.

Ф=0,01 Н − при висоті викиду Н > 10 м;

Ф=0,1 − при висоті викиду Н <= 10 м.

Результати проведення розрахунків доцільності виконання розрахунків

розсіювання в атмосфері забруднюючих речовин наведено нижче.

Таблиця 5.6. - Визначення доцільності виконання розсіювання в

атмосфері забруднюючих речовин під час проведення будівельних робіт

Джере-ло

вики-дів

забр. реч.

Висота організо-

ваного джерела

викиду, м

Назва забруднюючої

речовини

ГДК, мг/м3

Значення викиду

забр. речовини,

г/с

Значення Ф=М/ГДК

До-цільністьпроведен-

ня розрахун-

ків розсіюван

ня 1 2 3 4 5 6 7

ДВЗ будіве-льної

техніки

Н<10

Оксид вуглецю 5 0,02560061 0,02560061/5= 0,00512012<0,1

Ні

Діоксид азоту 0,2 0,013991339 0,013991339/0,2=

0,0699567< 0,1 Ні

Діоксид сірки 0,5 0,00201606 0,00201606/0,5 0,00403212<0,1

Ні

НМЛОС - 0,0038375 - Ні

Метан 50 0,00016457 0,00016457/50= 3,2914E-06<0,1

Ні

Оксид азоту - 0,000056 - Ні

Аміак 0,2 0,000000002 0,000000002/0,2= 0,00000001<0,1

Ні

Речовини, у вигляді твердих суспендованих

частинок, недиференційован

их за складом

0,5 0,00324844 0,00324844/0,5 = 0,00649688<0,1

Ні

Вуглекислий газ - 1,47233355 - Ні

Бенз(а)пірен 0,1

мкг на 100 м3

1,4063E-09 1,4063E-09/0,1 мкг

на 100 м3 = 0.0014063<0.1

Ні

ФГДК

М

44

Внаслідок використання дизельного пального в великих обсягах

відбуватиметься значне виділення діоксиду азоту, оксиду вуглецю,

вуглекислого газу та сажі.

Згідно з наведеними даними у таблиці 5.6., розрахунок розсіювання

шкідливих речовин на ЕОМ для забруднюючих речовин проводити недоцільно,

оскільки відсутнє перевищення гранично допустимих концентрацій.

Вібраційний вплив

У процесі будівництва передбачено застосування типового складу

дорожньобудівних машин і механізмів

Величини віброприскорень від будівельної техніки в усіх октавах

становлять 0,04...0,1 м/с2 – менше 1 % від прискорення вільного падіння. La.о =

3*10-4 м/с2. Таким чином, будівельна техніка створює коливання з рівнем

віброприскорення в діапазоні La.V = 42,5...50,5 дБV

Непостійна тимчасова вібрація від будівельних дорожніх робіт в денний

час оцінюється допустимим коригованим рівнем віброприскорення ГДР.а.V =

40 дБV. В існуючих геологічних і гідрологічних умовах зона впливу

будівельної техніки на населення становить 5...25 м. Середній коригуючий

коефіцієнт зниження рівня віброприскорення при переході з ґрунту до

фундаменту 0,56 або 20 lg 0,56 = - 5 дБV, що зменшує вібраційний вплив до

рівня L.а.V.фунд = 40...45 дБА. Зниження віброприскорення (е – 0,023 R ) до

рівня ГДР.а.V = 40 дБV має місце на відстані 5,1...5,5 м від джерела.

Таким чином, під час будівельних робіт санітарні норми для населення

щодо віброзміщення виконуються вже безпосередньо на межі будмайданчику.

Критерій допустимості вібраційного впливу будівельних робіт на стан

конструкцій є віброприскорення, що становить:

- 3 % (0,294 м/с2 або 59,8 дБV) від прискорення вільного падіння для

старих споруд ;

- 10 % (0,98 м/с2 або70,3 дБV) - для сучасних стійких конструкцій.

Використання будівельної техніки з високим рівнем вібрації на

будівельному майданчику не передбачається.

Вплив на водне середовище

Планована діяльність «Нове будівництво берегоукріплювальних споруд на

р.Гнила Липа нижче пішохідного моста в с.Бовшів Галицького району Івано-

Франківської області» передбачає використання водних ресурсів з для

забезпечення питних та господарсько-побутових потреб. Вода питної якості,

привозна у бачках, буде використовуватися для забезпечення побутових потреб

45

працівників. Використання води для виробничих потреб не

здійснюватиметься.

Водопостачання на господарсько-побутові та питні потреби

здійснюватиметься за рахунок привозної води. Питна вода повинна відповідати

нормам ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної

до споживання людиною».

Таблиця 5.7. - Нормативний розрахунок водоспоживання та

водовідведення

№ з/п

Наймену- вання водо -

користу- вачів

Од

ин

иц

я в

им

іру

Кіл

ьк

ість

вод

о-с

пож

ив

ачів

Нор

мат

ив

ни

й д

окум

ент

Нор

ма

ви

трат

вод

и

спож

ив

ачам

и м

3/д

обу

Водоспоживання Водовідведення

м3/д

обу

Кіл

ьк

ість

дн

ів н

а р

ік

м3/р

ік

Нор

ма

вод

овід

вед

енн

я

м3/д

обу

м3/р

ік

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Господарсько-питні потреби

1. Робітники чол. 12

ДБ

Н В

2.5

-64:

012

0,025 0,30 38 11,4 100% 0,3 11,4

Скиди стічних вод у процесі будівництва і експлуатації споруджених

об’єктів не здійснюватимуться, тому хімічний склад води річки Гнила Липа

суттєвих змін не зазнає. Відведення господарсько-побутових стічних вод

відбуватиметься в спеціалізовані санітарні приміщення (біотуалет) та, по мірі

накопичення, будуть передаватись на найближчі очисні споруди.

Передбачені плановані будівельні роботи не будуть мати негативного

впливу на підземні водоносні горизонти.

Для відведення дощових стічних вод будівельний майданчик передбачено

спланувати і оконтурити водоскидними канавками з влаштуванням ємкостей

для збирання забруднених стічних вод, які по мірі накопичення будуть

передаватись на найближчі очисні споруди.

Внаслідок навантаження-розвантаження ґрунту збільшуватиметься

твердий стік у річці Гнила Липа внаслідок потрапляння частинок ґрунту,

решток рослинних організмів. Це у свою чергу спричинить зміну екосистеми

46

водойми на період робіт. Для зменшення негативного впливу на водне

середовище в процесі планованої діяльності передбачено дотримуватися вимог

Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» і інших

природоохоронних документів та рибогосподарських вимог, а саме:

- обов'язково погоджувати ділянки і терміни виконання проведення робіт з

рибоохоронними органами;

- під час роботи землерийних механізмів у воду не повинні потрапляти

паливно-мастильні матеріали, виробничі і побутові відходи.

Звукове навантаження

У процесі будівництва передбачено застосування типового складу

будівельних машин і механізмів, шумові характеристики яких визначені згідно

з паспортними даними на машини та механізми будівельної техніки.

Таблиця 5.8.- Шумові характеристики будівельних машин та

механізмів

БУДІВЕЛЬНІ МАШИНИ ТА МЕХАНІЗМИ

L.А.

екв

дБА

Перевищення

ГДР.екв

Роб.зона Населен.

1 2 3 4

Бульдозери 108...130 к.с. 73 - +3

Вібраційна техніка 70 - -

Автомобільний кран 65 - -

Автомобілі-самоскиди 68 - -

Джерелом шуму є технологічний автотранспорт та механізми (8 од.) –

73 дБА,

Еквівалентний рівень звуку, дБА, в розрахункових точках визначається за

формулою:

LA = LPA - 10 × lg Ω - 20 ×lg r – ΔAr + Δ Lотр - Δ LCA

де LPA – коригований або еквівалентний коригований рівень звукової

потужності джерела шуму;

Ω – просторовий кут, в який випромінюється шум, складає 2П;

r – відстань від джерела шуму до розрахункової точки, складає 20,12 м

ΔAr – поправка на поглинання звуку в повітрі та враховуюча залежність

звукопоглинання від спектру шуму, дорівнює 5 дБА;

47

Δ Lотр – підвищення рівня звукового тиску внаслідок відображення звуку від

великих поверхонь, приймається рівним 10 дБА;

Δ LCA - зниження рівня звуку елементами навколишнього середовища, дБА,

визначається за формулою:

Δ LCA = Δ LAекр + βзел

де: Δ LAекр – зниження рівня звукового тиску екраном (будівля, стіна, насип),

який розташований між джерелом шуму та розрахунковою точкою, складає в

напрямку сельбищної території 3 дБА;

βзел – коефіцієнт ослаблення звуку зеленими насадженнями, приймається

рівним 0 дБА.

Сумарний рівень шуму від однакових джерел визначається за формулою:

LΣo = L1 + 10 × lg NO

де: LΣo – сумарний рівень шуму від однакових джерел, дБА;

L1 – рівень шуму від одного джерела, дБА;

NO – кількість однакових джерел шуму, 8 одиниць автотранспорту

LΣo= 73 + 10 lg 8= 82,03 дБА

LA = 82,03 - 10 × lg 2 Π - 20 × lg 20,12 – 5 + 10 – 3 = 49,976 дБа

Еквівалентний рівень шуму складає 49,98 дБА, що не перевищує

нормативні значення та гігієнічні нормативи.

Враховуючи те, що плановані роботи передбачається виконувати лише у

денний період доби, шумове навантаження є короткочасним та допустимим .

Утворення відходів

Побутові відходи. Побутові відходи утворюються в процесі

життєдіяльності персоналу, що працює на будівництві. Розрахунок утворення

побутових відходів проводиться за формулою:

М = Ni х Np х ki,

де Nі - кількість персоналу, чол.;

Nр - кількість робочих днів;

Ki - коефіцієнт, що характеризує норму утворення ТПВ на одну людину на

добу.

Таблиця 5.9.- Розрахунок утворення ТПВ

Розрахункова одиниця

Кількість працівників,

чол.

Кількість робочих днів

Норма на розрахункову

одиницю

Річна кількість утворення,

т/рік

Робоче місце 12 38 0,3 кг/добу 12х38х0,3/1000 =

0,1368

48

Використане ганчір'я. При експлуатації механізмів і транспортних

засобів використовується ганчір'я, яка забруднюється маслами та іншими

речовинами (IV класу небезпеки). Розрахунок використання обтирального

ганчір’я проводиться з досвіду роботи будівельної організації. Відходи

матеріалів обтиральних приймаємо 10 кг на місяць роботи.

Кількість даного виду відходів становить: 2*10 = 20 кг (0,02 т/період)

Для уникнення потрапляння відходів у русло і накопичення їх на заплаві,

необхідно забезпечити ділянки будівництва сміттєвими контейнерами і

регулярне вивезення сміття у місця утилізації твердих побутових відходів.

Загальний обсяг відходів, що утворюватиметься на об’єкті планованої

діяльності наведений у таблиці 5.9.

Таблиця 5.10. – Розрахунок загального утворення відходів

Назва відходу згідно з ДК 005-96

Інша назва відходів

Клас небезпеки відходів

Кількість Спосіб поводження

1 2 3 4 5

7730.3.1.06 Матеріали обтиральні

зіпсовані, відпрацьовані чи забруднені

Ганчір`я промаслене

2 0,02 т

Передача спеціалізованим

підприємствам на утилізацію згідно з

договором 4510.1.2

Відходи матеріалів основних та речовин, які

використову-ють у будівництві. Брухт

металевий (зворотнiй матерiал)

Обрізки металоконст

рукцій 4

100 % по факту

утворення

Передача спеціалізованим

підприємствам на утилізацію згідно з

договором

7720.3.1.01 Відходи

комунальні(міські) змішані, у т.ч. сміття з

урн

Побутові відходи

4 0,1368 т Вивезення на полігон

ТПВ

Для зниження навантаження на навколишнє середовище при поводженні з

відходами на об'єкті передбачено:

- нормування утворення відходів виробництва, а також встановлення лімітів

зберігання та лімітів захоронення відходів виробництва;

- організація місць тимчасового накопичення відходів;

- організація моніторингу місць тимчасового накопичення відходів, умов

зберігання і транспортування відходів, контроль дотримання екологічної,

протипожежної безпеки і техніки безпеки при поводженні з відходами.

49

5.2.Опис і оцінка можливого впливу на довкілля планованої

діяльності зумовленого ризиками для здоров’я людей, об’єктів культурної

спадщини та довкілля, у тому числі через можливість виникнення

аварійних ситуацій.

Згідно з класифікацією об’єктів, що наведені у ДБН В.1.2-4-2006, об’єкт,

що реалізується, не належить до об’єктів підвищеної небезпеки, оскільки на

ньому не використовується, не виготовляються, не переробляються і не

зберігаються небезпечні речовини в кількості, яка може бути небезпечною.

Місце розташування об’єкту планованої діяльності не входить в зону

можливого сильного радіоактивного забруднення (від аварій на АЕС),

можливого хімічного та бактеріологічного забруднення від аварій на інших

потенційно небезпечних об’єктах, катастрофічного затоплення, зони

поширення зсувів, підтоплення, селів, сейсмічної небезпеки.

Рівень здоров’я населення визначається взаємодією ряду факторів, в тому

числі: спадковістю, соціально-економічним та психологічним благополуччям,

доступністю і якістю медичного обслуговування, способом життя і наявністю

шкідливих звичок, умовами життєдіяльності та якістю навколишнього

природного середовища.

Розрахунок оцінки ризику планованої діяльності виконано згідно з

Методичними рекомендаціями "Оцінка ризику для здоров’я населення від

забруднення атмосферного повітря" затверджених Наказом МОЗ від 13.04.2007

№184.

Оцінка ризику планованої діяльності на здоров’я населення від

забруднення атмосферного повітря проводиться за розрахунками ризику

виникнення канцерогенних та неканцерогенних ефектів.

Повна схема оцінки ризику передбачає проведення чотирьох

взаємопов'язаних етапів, а саме: ідентифікація небезпеки; оцінка експозиції;

характеристика небезпеки; характеристику ризику.

Критеріями вибору пріоритетних речовин антропогенного походження є

їх токсичні властивості, поширення в навколишньому середовищі, стійкість,

здатність до біоакумуляції й міграції природними ланцюгами, здатність

викликати негативні ефекти (необоротні, віддалені) і чисельність населення, на

яке потенційно вони можуть впливати.

Оцінка ризику планованої діяльності на стан здоров’я населення від

забруднення атмосферного повітря проводиться за розрахунками ризику

розвитку неканцерогенних і канцерогенних ефектів.

Ризик розвитку неканцерогенних ефектів визначається шляхом

розрахунків індексу небезпеки (Н1), оцінка якого здійснюється відповідно до

таблиці Ж.1 методичних рекомендацій МР2.2.12-142-2007 (п.4.4.1.1.):

50

Н1 = ΣHQi ,

де, HQ - коефіцієнти небезпеки для окремих речовин.

Згідно з Методичними рекомендаціями МР2.2.12-142-2007 (п.4.4.1.1.)

розрахунок коефіцієнта небезпеки здійснюється за формулою:

Сі

HQ = Rf Cf

Де Ci - розрахункова середньорічна концентрація і-ої речовини на межі

житлової забудови, мг/м3

RfCf - референтна (безпечна) концентрація і-ої речовини, мг/м3

(додаток до п.4.3.1 МР 2.2.12-142-2007):

- для аміаку – 0,2;

- суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом – 0,1;

- метан – немає.

- азоту діоксид – 0,04 ;

Для речовин, щодо яких не встановлено безпечно референтну

концентрацію, приймається значення граничнодопустимих концентрацій

(ГДК).

Таблиця 5.11 - Критерії неканцерогенного ризику

Характеристика ризику Коефіцієнт небезпеки

(HQ)

Ризик шкідливих ефектів вкрай малий Менший ніж 1

Гранична величина прийнятого ризику 1

Ймовірність розвитку шкідливих ефектів зростає пропорційно збільшенню HQ Більший ніж 1

Оскільки встановлено, що розрахунок розсіювання забруднюючих

речовин недоцільно проводити, оцінка ризику для них також не проводиться.

Викиди азоту потраплятимуть у повітря тимчасово, лише під час

роботи будівельної техніки. Враховуючи значну віддаленість будівельного

майданчика від житлових будівель, а також те, що зазначений ризик лише

характеризує ймовірність розвитку негативних наслідків у чутливих груп

населення, виникнення негативного ефекту на стан здоров’я населення буде

малоймовірний.

51

Оцінка ризику канцерогенних ефектів

У викидах забруднюючих речовин від неорганізованих пересувних джерел

присутня речовина для якої властиві фактори канцерогенного потенціалу –

бенз(а)пірен.

Ризик розвитку індивідуальних канцерогенних ефектів здійснюється

формулою:

CR = LADC·UR

де:

LADC – середня концентрація речовини в атмосферному повітрі за весь

період усереднення експозиції, мг/м3;

UR – одиничний ризик, (мг/м3)-1

Одиничний ризик розраховують із використанням величини SF,

стандартної величини маси тіла людини (70 кг) та добового споживання повітря

(20 м3):

URi (м3/мг) = SFi (мг/кг × доба)-1 ×1/70 кг × 20 (м3/доба)

Відповідно до п. 5.1 даного Звіту, розрахунок приземних концентрацій

бенз(а)пірену в атмосферному повітрі проводити недоцільно, оцінка ризику

розвитку канцерогенних ефектів не проводитиметься, тому що вклад в

забруднення атмосферного повітря буде вкрай малий.

Оцінка соціального ризику впливу планованої діяльності

Соціальний ризик планованої діяльності визначається як ризик для групи

людей, на яку може вплинути провадження об'єкта господарської діяльності, з

урахуванням особливостей природно-техногенної системи. Соціальний ризик

дорівнює:

�� = ��� ∙ �� ∙�

�∙ ��

де �� соціальний ризик, чол./рік;

���- канцерогенний ризик комбінованої дії декількох канцерогенних

речовин, які забруднюють атмосферу, який визначається згідно з додатком Ж

зміни №1 до ДБН А.2.2-1-2003 або приймається ��� = 1 ∙ 10��, безрозмірний;

�� − вразливість території від проявлення забруднення атмосферного

повітря, який визначається відношенням площі відводу під об’єкт

господарської діяльності до площі об’єкту з санітарно-захисною зоною, долі

одиниці;

�- чисельність населення, яка визначається:

а) згідно з даними мікрорайону розміщення об’єкту, якщо є такі дані в

населеному пункті;

52

б) згідно з даними всього населеного пункту, якщо немає мікрорайонів, або

об’єкт має містоутворююче значення;

в) згідно з даними населених пунктів, які знаходяться у зоні впливу об’єкту

планованої діяльності, якщо він розташований за їх межами, чол.;

� середня тривалість життя (визначається для даного регіону або

приймається за 60 років), роки;

��- коефіцієнт, який визначається для будівництва нового об’єкту за

формулою :

�� =∆��

�

де ∆�� кількість додаткових робочих місць (при зменшенні зі знаком мінус)

Вихідні дані для розрахунку соціального ризику для с.Бовшів:

- канцерогенний ризик комбінованої дії декількох канцерогенних речовин,

��� - 1 ∙ 10��;

- вразливість території с.Бовшів від проявлення забруднення

атмосферного повітря

�� =0,041/0,1= 0,41

чисельність населення с.Бовшів 1473 чол.

- коефіцієнт, який визначається для будівництва нового об’єкту,

��= 12/1473=0,0081466

середня тривалість життя, � = 70 років.

Отже, соціальний ризик для с.Бовшів становить:

�� = 1 ∙ 10�� ∙∙ 0,008146 ∙����

��∙ 0,41 = 0,08199 ∙ 10��чол/рік.

Таблиця 5.12 - Класифікація рівнів соціального ризику

Рівень ризику Ризик протягом

життя

Неприйнятний для професійних контингентів і населення >10 –3

Прийнятний для професійних контингентів і

неприйнятний для населення

10 –3 – 10 –4

Умовно прийнятний 10 –4 – 10 –6

Прийнятний <10 –6

Згідно з даними зміни №1 до ДБН А.2.2-1-2003, затвердженої наказом

Мінрегіонбуду України від 20.11.2009 №524, соціальний ризик Rs<10-6. Ця

умова підтверджується вищенаведеними розрахунками. Тому, соціальний ризик

є прийнятним для населення прилеглих територій.

53

Отже, експлуатація устаткування не призведе до негативної дії на стан

здоров'я, рівень захворюваності, умови життєдіяльності людей та на навколишнє

соціальне середовище.

Оцінка ризику впливу планованої діяльності через можливість виникнення

надзвичайних ситуацій

Оцінка аварійних ситуацій та їх наслідків для навколишнього середовища

включає аналіз можливого розвитку аварійних ситуацій, ймовірності їх

виникнення і проводиться на основі детального аналізу діяльності з

урахуванням аварій та аварійних ситуацій, що мали місце на аналогічних

об’єктах. Можливими аварійними ситуаціями можуть бути:

- порушення режимів експлуатації технологічного обладнання

– вихід параметрів за критичні значення (тиск, температура);

- порушення цільності обладнання,;

- помилки персоналу, що здійснює ремонтні роботи;

- пожежа та вибух – можуть виникнути при порушення правил пожежної

безпеки або виникнення джерела запалення, що може спричинити

забруднення атмосферного повітря продуктами горіння.

Найчастішими причинами виникнення аварій є:

- механічні пошкодження обладнання при експлуатації;

- порушення правил технічної експлуатації та техніки безпеки при

експлуатації.

Для запобігання виникнення аварійних ситуацій і аварій на планованому

об’єкті передбачені наступні заходи:

− експлуатація технічно справного обладнання зі справним заземленням,

− дотримання правил експлуатації обладнання і технологічних регламентів,

− своєчасне технічне діагностування, повірка технологічного обладнання,

− дотримання правил внутрішнього розпорядку, техніки безпеки,

− мінімізація (виключення) сторонніх осіб на будівельній ділянці,

− дотримання протипожежного режиму,

− наявність засобів пожежогасіння, наявність системи раннього виявлення

надзвичайних ситуацій та оповіщення людей тощо.

Оцінка ризику руйнування берегоукріплювальної споруди та можливого

економічного збитку

Ризик руйнування берегоукріплювальної споруди можна розглядати як

кількісну міру безпеки. Це багатокомпонентний вектор, де залежно від

поставленої задачі акцентується увага на певній компоненті, або на кількох з

них.

Основні показники даного вектора для випадку загрози руйнування

берегоукріплюючих споруд:

1) збитки внаслідок руйнува

берегоукріплювальні споруда

2) збитки внаслідок затоплення території (зруйновані будівлі та споруди,

автошляхи, є загиблі чи

Обсяг можливого економічного збитку пов'язаний з можливим

руйнуванням кріплення при проходженні паводків, які перевищуватимуть

розрахункову забезпеченість (

Збитки від руйнування та пошкодження основних фондів

де Ф - прогнозовані втрати (тис. грн.);

с - коефіцієнт, що враховує відносну долю основних фондів, що повністю

втрачаються під час аварії. с=0,45;

Pi - вартість будівництва

Tef - середнє значення встановленого терміну експлуатації основних

фондів (років);- 15 років

K a - коефіцієнт амортизаційних відрахувань

n - кількість видів основних фондів.

Таким чином,

Ф1= 0,45х(1494,206)х(1

Збитки від руйнування житлових будівель

населеного пункту за межами будівництва

Кількість людей, що перебувають поза об’єктом в житлових будинках

вираховується по формулі:

де: а – по табл.1 Настанови

рівнем землі менше 10м дорівнює 1;

Фзаг.= Ф1 + Ф2 = 420,24+0Обсяг можливого економічного збитку у мінімальних заробітних платах складає: 420,24 : 4,173=101 м.р.з.п.

Основні показники даного вектора для випадку загрози руйнування

споруд:

1) збитки внаслідок руйнування основних фондів (зруйнована

ріплювальні споруда)

2) збитки внаслідок затоплення території (зруйновані будівлі та споруди,

постраждалі тощо).

Обсяг можливого економічного збитку пов'язаний з можливим

руйнуванням кріплення при проходженні паводків, які перевищуватимуть

ову забезпеченість (Q-1%).

Збитки від руйнування та пошкодження основних фондів

прогнозовані втрати (тис. грн.);

коефіцієнт, що враховує відносну долю основних фондів, що повністю

втрачаються під час аварії. с=0,45;

вартість будівництва – 1494,206 тис.грн

середнє значення встановленого терміну експлуатації основних

15 років

коефіцієнт амортизаційних відрахувань - 0,05

кількість видів основних фондів. -1

45х(1494,206)х(1-0,5х15х0,05) = 420,24 тис.грн.

Збитки від руйнування житлових будівель

населеного пункту за межами будівництва

Кількість людей, що перебувають поза об’єктом в житлових будинках

вираховується по формулі:

N = a х N1= 1х8= 8люд.

по табл.1 Настанови для сільської місцевості при висоті будівель над

м землі менше 10м дорівнює 1;

Ф2=0 тис.грн.

Загальні збитки становлять:

420,24+0=420,24 тис.грн Обсяг можливого економічного збитку у мінімальних заробітних платах

м.р.з.п. 54

Основні показники даного вектора для випадку загрози руйнування

ння основних фондів (зруйнована

2) збитки внаслідок затоплення території (зруйновані будівлі та споруди,

Обсяг можливого економічного збитку пов'язаний з можливим

руйнуванням кріплення при проходженні паводків, які перевищуватимуть

Збитки від руйнування та пошкодження основних фондів

коефіцієнт, що враховує відносну долю основних фондів, що повністю

середнє значення встановленого терміну експлуатації основних

420,24 тис.грн.

Збитки від руйнування житлових будівель

населеного пункту за межами будівництва.

Кількість людей, що перебувають поза об’єктом в житлових будинках

для сільської місцевості при висоті будівель над

Обсяг можливого економічного збитку у мінімальних заробітних платах

55

Даний об'єкт розміщений на території, яка не є заповідною територією і

на ній не має об'єктів культурної спадщини.

При руйнуванні планованого кріплення існує ймовірність підмиву і

руйнуванням дороги місцевого значення , що згідно з ДСТУ-НБВ.1.2-16:2013

дод.А відповідає класу наслідків СС2 .

5.3. Кумулятивний вплив інших наявних об’єктів, планованої

діяльності та об’єктів, щодо яких отримано рішення про провадження

планованої діяльності, з урахуванням усіх існуючих екологічних проблем,

пов’язаних з територіями, які мають особливе природоохоронне значення,

на які може поширитися вплив або щодо яких може здійснюватися

використання природних ресурсів

Планована діяльність передбачає комплекс робіт, після проведення яких

очікується позитивний вплив, зокрема захисту берега від руйнування,

зменшення ймовірності підтоплення прилеглих територій.

Даний об'єкт розміщений на території, яка не є заповідною територією і на

ній не має об'єктів культурної спадщини. Вплив планованої діяльності на

території, які мають особливе природоохоронне значення не

здійснюватиметься

5.4. Опис і оцінка можливого впливу на довкілля планованої діяльності

зумовленого впливом діяльності на клімат, у тому числі характер і

масштаби викидів парникових газів, та чутливості діяльності до зміни

клімату

Змін мікроклімату в результаті планованої діяльності не очікується,

оскільки під час провадження планованої діяльності відсутні значні виділення

теплоти, інертних газів, вологи. Особливості кліматичних умов, які сприяють

зростанню інтенсивності впливів планованої діяльності на навколишнє

середовище, відсутні. Передбачається незначне виділення парникових газів у

кількості 1,611 т/рік внаслідок ДВЗ автотранспорту при маневруванні по

території об’єкта планованої діяльності, яке не спричинить значних негативних

наслідків для клімату місця провадження планованої діяльності.

Величини викидів парникових газів в атмосферне повітря визначені

розрахунково-балансовим методом.

56

Таблиця 5.13. - Порівняльна характеристика потенційних викидів

парникових газів та їх порогових значень

N

п./п. Найменування речовини

Потужність

викиду

забр. речовини,

т/рік

Порогові значення потенційних

викидів згідно з Наказом

Мінприроди від 10.05.2002 №177

1 2 3 4

1 Азоту оксид 0,0000616 0,1

2 Вуглецю діоксид 1,61132184 500

3 Метан 0,0001801 10

Узагальнюючи дані порівняльної таблиці можна зробити висновок, що

потужність викиду парникових газів є значно меншими за порогові значення

згідно з Наказом Мінприроди від 10.05.2002 №177. Отже, викиди планованої

діяльності не матимуть впливу на клімат.

Значного систематичного впливу кліматичних умов, несприятливих для

розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному повітрі в даному регіоні

не зафіксовано..

Особливості кліматичних умов не сприяють зростанню інтенсивності

впливів планованої діяльності на навколишнє середовище.

Необхідність передбачення заходів з запобігання негативним впливам

планованої діяльності на клімат і мікроклімат відсутня.

5.5. Опис і оцінка можливого впливу на довкілля планованої діяльності

зумовленого технологією і речовинами, що використовуються

Виконання робіт на об’єкті буде проводитись в такій технологічній

послідовності:

1- підготовчі роботи;

2- кріплення правого берега ріки;

Протягом підготовчого періоду робіт негативний вплив, що зумовлений

технологією та речовинами, не виникатиме.

Технологія кріплення берегів передбачає використання землерийної

техніки та автонавантажувачів. Внаслідок їх роботи у водне та повітряне

середовище виділятимуться тверді частинки різної дисперсності.

У водному середовищі збільшення кількості твердих колоїдних речовин

(грунту) призведе до збільшення твердого стоку та погіршення властивостей

води, у повітряному – до запиленості. Оскільки грунт вийнятий з прибережних

територій, його вологість є високою, що не сприятиме виділенню пилу у

значних кількостях.

57

Враховуючи вищенаведене, можливий негативний вплив на довкілля

планованої діяльності зумовлений технологією і речовинами, що

використовуються, є тимчасовий та незначний.

5.6. Опис і оцінка можливого впливу на флору та фауну

Планована діяльність передбачає використання рослинних ресурсів –

хмизу у якості сировини. Заготовлення хмизу проводитиметься на прилеглих

територіях (до 10 км). В повному обсязі він використовуватиметься для

влаштування вистілки під габіонні конструкції. Оскільки хмиз заготовляється

лише із вегетативних частин (гілок та пагонів), після обрізки дерево буде

активно утворювати нові гілки, щоб компенсувати зрізані. Негативний вплив

пов’язаний із заготівлею хмизу незначний та тимчасовий.

Негативний вплив на флору, фауну та біорізноманіття виникатиме під

час:

- маневрування на території будівельної техніки, що спричинить до

знищення та пошкодження органів рослин.

- Проведення навантажувально-розвантажувальних робіт, що спричинить

осідання пилу на рослинні організми.

- Збільшення шумого навантаження від роботи будівельної техніки, що

спричинить шумовий дискомфорт у представників фауни прилеглих

територій

- Розриття грунту, складування, перевезення, що спричинить загибель

деяких видів геобіонтів (дощові черв’яки, багатоніжки, ногохвістки),

геофілів (личинки комах), геоксенів (тимчасово переховуються в грунті).

Усі перераховані негативні впливи є короткочасні. Після завершення

планованих робіт екосистема водойми та прибережних територій відновиться,

спостерігатиметься збільшення видового різноманіття представників

гідробіонтів річки Гнила Липа за рахунок покращення стану середовища

їхнього існування.

В районі проведення робіт водна рослинність слаборозвинена, зимувальні

ями та нерестовища відсутні, рибоводних підприємств немає,

рибогосподарська меліорація та акліматизація риб не проводиться.

Під час проведення будівельних робіт вплив, з урахуванням

компенсаційних заходів та з урахуванням спрямованих на збереження довкілля

планованих рішень, оцінюється як мінімально-допустимий.

58

6. ОПИС МЕТОДІВ ПРОГНОЗУВАННЯ, ЩО ВИКОРИСТОВУВАЛИСЯ

ДЛЯ ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ.

Під час оцінки впливу планованого об'єкту часто доводиться

прогнозувати не один, а кілька його показників. При цьому прогноз розвитку

одного показника можливо виконати одним методом, а другого показника —

іншим методом, тобто використовуються поєднання методів.

Всі методи, що використовувались під час прогнозування, можна

об'єднати у дві групи: логічні і формалізовані.

До логічних методів відносять методи індукції, дедукції, експертних

оцінок, аналогії.

Методом індукції встановлено причинні зв'язки предметів і явищ.

Індуктивним методом встановлено риси подібності і відмінності між об'єктами,

робляться перші спроби узагальнення.

При дедуктивному методі, навпаки, йдуть від загального до часткового.

Індуктивний і дедуктивний методи пов'язані між собою.

При відсутності кількісних даних про об'єкт прогнозування, достовірних

відомостей і, якщо об'єкт не підлягає математичному аналізу, використовують

метод експертних оцінок, суть якого полягає у визначені майбутнього на основі

думок кваліфікованих спеціалістів-експертів. Розрізняють колективні та

індивідуальні експертні оцінки.

Аналогія (передбачення по аналогії, метод загальних тенденцій) —

передбачає, що в достатній мірі усвідомлює поточну ситуацію, щоб шукати для

неї аналогії на основі досвіду, а найчастіше за допомогою аналогій з досить

добре відомими подібними явищами і процесами, і здатна, спираючись на

референтну ситуацію, встановити основні риси, які дають підставу говорити

про збіг напрямку розвитку подій.

Формалізовані методи поділяють на статистичний, екстраполяції і

моделювання.

Статистичний метод ґрунтується на кількісних показниках, які дають

можливість зробити висновок про темпи розвитку процесу в майбутньому.

Сутність його полягає в отриманні і спеціалізованому обробленні прогнозних

оцінок об'єкта через опитування висококваліфікованих фахівців (експертів) у

певній сфері науки, техніки, виробництва.

Метод екстраполяції полягає в перенесенні встановленого характеру

розвитку певної території чи процесу в майбутнє. Цей метод ефективний при

короткостроковому прогнозуванні стосовно об'єкта, який тривалий час

розвивався рівномірно без значних відхилень. Ґрунтується на вивченні

кількісних і якісних параметрів досліджуваного об'єкта за попередні роки з

подальшим логічним продовженням, окресленням тенденцій його розвитку у

прогнозованому періоді.

59

Метод моделювання полягає у побудові моделей, які розглядають з

урахуванням імовірної або бажаної зміни прогнозованого явища на певний

період, користуючись прямими або опосередкованими даними про масштаби та

напрями змін. При побудові прогнозних моделей необхідно виявити фактори,

від яких суттєво залежить прогноз, з'ясувати їх співвідношення з

прогнозованим явищем, розробити алгоритм і програми моделювання змін

довкілля під дією певних факторів. При прогнозуванні оцінки впливів на

довкілля в даному звіті використовувався метод математичного моделювання,

за допомогою якого можливо кількісно оцінити величину значень та відносну

участь різноманітних впливів.

Одним з основних методів, що має широке застосування під час оцінки

впливу, є нормативний метод. Його суть полягає в технікоекономічному

обґрунтуванні прогнозів із застосуванням норм і нормативів.

Для оцінки впливу на довкілля використовуються методи, які описані для

розрахунків:

Ризиків (канцерогенного та неканцерогенного) планованої діяльності

згідно з: додатків И та Ж ДБН А.2.2-1-2003 Склад і зміст матеріалів оцінки

впливів на наколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві

підприємств, будинків і споруд; методичних рекомендацій МР 2.2.12-142-

2007 «Оцінка ризику для здоров’я населення від забруднення атмосферного

повітря», затверджені наказом МОЗ України від 13.04.2007 р. № 184.

Викидів забруднюючих речовин – згідно з: Сборник методик по расчету

содержания загрязняющих веществ в выбросах от неорганизованных

источников загрязнения атмосферы. – Донецк: УНЦТЭ, 1994.

Рівня очікуваного шуму виконаний згідно з: ДБН В.1.1-31:2013 “Захист

територій, будинків і споруд від шуму”, ДСТУ-Н Б В.1.1-33:2013 “Настанова

з розрахунку та проектування захисту від шуму сельбищних територій”.

Нормативне значення максимального рівню звуку прийняте згідно з

додатком ДСП 173-96 №16.

Кількість побутових відходів згідно з: «Довідково-методичною настановою

щодо застосування ДК 005-96 «Класифікатор відходів». Розрахунок

кількості відходів проводиться за формулою:

Мтбо = Ni х Np х ki,

де Nі - кількість персоналу, чол.; Nр - кількість робочих днів; ki - коефіцієнт, що

характеризує норму утворення ТПВ на одну людину на добу (для працюючих k

= 0,3 кг).

При прогнозуванні фізичного впливу планованої діяльності на довкілля

використані діючі на території України методики розрахунку та нормативні

документи, що встановлюють гранично допустимі рівні впливу

60

7. ОПИС ПЕРЕДБАЧЕНИХ ЗАХОДІВ, СПРЯМОВАНИХ НА ЗАПОБІГАННЯ,

ВІДВЕРНЕННЯ, УНИКНЕННЯ, ЗМЕНШЕННЯ, УСУНЕННЯ ЗНАЧНОГО

НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ (ЗА

МОЖЛИВОСТІ) КОМПЕНСАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ

З метою забезпечення нормативного стану довкілля та мінімізації

тимчасового негативного впливу на нього, у складі запланованої діяльності

передбачається комплекс ресурсозберігаючих, охоронних, захисних,

відновлювальних та компенсаційних заходів.

Пріоритетно-основними з них є наступні:

Ресурсозберігаючі заходи - раціональне використання земельних та

водних ресурсів.

Охоронні заходи

1) У період проведення робіт з будівництва:

- дотримання норм і вимог правил техніки безпеки;

- дотримання норм і вимог щодо прибережної захисної смуги;

- проведення моніторингу (спостережень) та контролю щодо впливу

будівництва на довкілля.

2) У період функціонування об'єкта:

- дотримання норм і вимог щодо прибережної захисної смуги;

- проведення післяпроектного моніторингу та контролю щодо впливу

планованої діяльності на довкілля.

Захисні заходи

1) У період проведення робіт з будівництва.

Основні:

- проведення всіх видів будівельних робіт строго в межах ділянки запланованої

діяльності;

- застосування екологічно безпечних будівельних технологій та матеріалів;

- застосування в період будівництва стандартизованого обладнання та техніки,

відповідно до чинних в Україні норм і вимог промислової безпеки;

- дотримання вимог техніки безпеки;

- екологічно безпечне поводження з відходами.

Додаткові:

- здійснювати суворий контроль за дотриманням заходів, щодо запобігання

забруднення прилеглої території;

- спалювання сміття на території або розпалювання відкритого вогню

категорично заборонено.

2)У період функціонування об'єкта:

- дотримання норм і вимог щодо прибережної захисної смуги;

- технічне обслуговування та ремонт берегоукріплюючих споруд.

61

Відновлювальні заходи - відновлення прибережної території, що

полягатиме в розрівнюванні родючого шару ґрунту, відновленні благоустрою

території.

Компенсаційні заходи:

- Грошове відшкодування збитку рибному господарству.

- При проведенні будівельних робіт забороняється використовувати

транспортні засоби, в яких процентний вміст забруднюючих речовин у

відпрацьованих газах перевищує нормативне.

- Транспорт і будівельна техніка мають бути обладнані іскрогасниками для

попередження вибухо-, пожежонебезпечної ситуації.

Пом’якшувальні заходи:

- забезпечення чіткого дотримання передбаченої технології ведення робіт;

- здійснення заходів з пилоподавлення;

- обмеження або призупинення будівельних робіт при несприятливих погодних

умовах.

Для зменшення негативного впливу на водне середовище в процесі

планованої діяльності передбачено дотримуватися вимог Закону України «Про

охорону навколишнього природного середовища» і інших природоохоронних

документів та рибогосподарських вимог, а саме:

- обов'язково погоджувати ділянки і терміни виконання проведення робіт

з рибоохоронними органами;

- під час роботи ґрунторозроблювальних механізмів у воду не повинні

потрапляти паливно-мастильні матеріали, виробничі і побутові відходи.

Для виключення забруднення ґрунту та водного середовища

нафтопродуктами працюючих механізмів заплановані заходи, що

унеможливлюють потрапляння ПММ (паливно-мастильні матеріали) в ґрунт та

водне середовище – обстежуються всі з'єднання, аби не було протікання ПММ,

незгорілих фракцій. Забороняється мити машини в водоймі або поблизу неї.

З метою досягнення найменшого забруднення навколишнього

середовища передбачається централізована поставка каміння та іншої сировини

спеціалізованим транспортом, не допускаючи витоку і потрапляння ПММ на

ґрунт, а при виникненні такої ситуації пролите мастило, паливо повинні бути

негайно витерті і видалені. При технічному обслуговуванні і пуску в роботу

машин забороняється застосовувати відкритий вогонь для підігріву двигуна і

гідросистеми, знищувати матеріали спалюванням їх на землі. Відпрацьовані і

забруднені паливно-мастильні матеріали збираються в спеціальний посуд і

відправляються на регенерацію в спеціально призначені місця (полігони), що

мають відповідний дозвіл. Комплекс рішень щодо провадження заходів

забезпечення нормативного стану довкілля та його безпеки відповідає вимогам

62

екологічного та санітарного законодавства і забезпечує недопущення

погіршення стану навколишнього середовища.

7.1. Розрахунок збитків завданих рибному господарству.

Для розрахунку збитку рибним запасам необхідно володіти даними про

характер і інтенсивність впливу планованих заходів на умови проживання і

розмноження риб, прогнозованого гідрологічного стану, а також інформацією

щодо рибопродуктивності водойм і умов їх формування. На основі технічних

характеристик об'єкта, даних про обсяг і характер планованих робіт

встановлюється специфіка очікуваних негативних впливів на водойму.

Основні параметри для визначення розмірів втрат :

- Площа акваторії на яку впливає будівництво – 0.10192 га

- Об’єм води, на який впливає будівництво – 2038,4 м3;

- Площа ушкоджених нерестовищ - 0, га;

- Питома біомаса зоопланктону - 1,03 г/ м3 ;

- Питома маса зообентосу - 43,0 г/ м3 ;

- Тривалість будівництва - 2 місяці.

Витрати від загибелі зоопланктону

Витрати визначаються відповідно до формули :

Nзп. = (В * Wбуд* Р/В * К1 * 10 -6 х*t * К3)/( К2 *100)

де

Nзп. – втрати ,т;

- В - 1,03 г/ м3 - питома біомаса зоопланктону ;

- Wбуд - об’єм води, на який впливає виконання робіт;

- Р/В – 20 – коефіцієнт переведення кормових об’єктів у продукцію

кормових організмів ;

- К1 – 80 показник гранично можливого використання кормової бази риб;

- К2 – 8 кормовий коефіцієнт переведення продукції кормових організмів у

рибну продукцію;

- К3 – 0,3 коефіцієнт концентрації кормових організмів ;

- t – період негативного впливу (0,2 року)

Nзп. = (1,03* 2038,4*20*80*10-6 *0,2*0,3)/(8*100) = 0,00025195 тон/період

робіт

63

Втрати від загибелі зообентосу

Витрати визначаються відповідно до формули :

Nзб. = (В * Sбуд* Р/В *К1 * 10 -6 *t * К3)/( К2 *100)

- В – 43,0 г/ м3 - питома біомаса зообентосу ;

- Sбуд– площа ділянки, на яку впливає виконання робіт 1019,2 м2 ;

- Р/В – 5,0 – коефіцієнт переведення кормових об’єктів у продукцію

кормових організмів;

- К1 – 70 показник гранично можливого використання кормової бази риб;

- К2 – 6 кормовий коефіцієнт переведення продукції кормових організмів у

рибну продукцію;

- t – період негативного впливу (0,2 року)

Nзб. = (43*1019,2 *70*5,0*10 -6 *0,2*0,3)/(6*100) = 0,0015339 тон/період

робіт

Зимувальні ями на ділянці прогнозованого будівництва – відсутні

(згідно з даними Переліку зимувальних ям на рибогосподарських водоймах

Івано-Франківської області в період 2018-2019 рр.)

Оскільки рибопродуктивність визначається умовами існування риб на

кожному з етапів річного циклу, то розрахунок збитку проводиться окремо по

кожному з етапів (нерест і зимівля не розраховується, зважаючи на те що

роботи в період нересту не проводяться, а також внаслідок відсутності даних

про кількість молоді та плідників на нересті та залягання риб на зимівлю).

Збитки є тимчасовими, оскільки відновлення бентосу, враховуючи час

для створення сприятливих умов існування донним організмам, буде

відбуватися протягом 1 року. Планктон під дією течії внаслідок надходження

організмів з вище розташованих ділянок та швидкої циклічності розвитку

безхребетних, в повній мірі відновиться також через 1 рік.

Розрахунок збитків у вартісному виразі у цінах 2019 р.

Сума компенсаційних коштів для тимчасових збитків визначається за

формулою:

К = М х Кпит х Кек. еф. х Т

де:

К – сума компенсаційних коштів;

М – об’єм збитків;

Кпит – питомі капіталовкладення на 1 т риби-сирцю у промисловому

поверненні;

Кек. еф. – коефіцієнт економічної ефективності капіталовкладень в рибну галузь;

64

Т – час негативного впливу.

Питомі капіталовкладення та коефіцієнт економічної ефективності

капіталовкладень прийняті по об’єкту – аналогу, коефіцієнт економічної

ефективності капіталовкладень – 0,12, питомі капіталовкладення на 1 т риби-

сирцю у промповерненні складають – 363,49 тис. грн. у цінах на початок 2019

року без ПДВ

Розрахунок збитків у натуральному виразі :

- щодо планктону в період будівництва

0,00025195 *363490 * 0,12 х 1 = 10,9897 грн.

- щодо бентосу в період будівництва:

0,0015339*363490*0,12 х 1 = 66,9068773 грн.

Результати розрахунків та загальна сума збитків наведені у таблиці 7.1.

Таблиця 7.1. - Розмір збитків у натуральному виразі

Видизбитків Розмірзбитків,

грн

Час негативної

дії, міс

Зоопланктону 10,99 2

Бентосу 66,91

Всього сума компенсаційних коштів,

в цінах 2019р. (без ПДВ) 77,90

Таким чином, сума компенсаційних коштів, враховуючи представлений

розрахунок, становить 77,90 грн. без врахування ПДВ, які у встановленому

порядку повинні бути використані на здійснення заходів щодо штучного

відтворення видів риб, які зазнали втрат при проведенні планованих робіт.

Планована діяльність «Нове будівництво берегоукріплювальних споруд на

р.Гнила Липа нижче пішохідного моста в с.Бовшів Галицького району

Івано-Франківської області» є необхідним заходом для покращення

гідрологічного режиму водного об’єкта, захисту автодороги й берега від

руйнування, захисту від підтоплення.

Експлуатація об’єкта сприятиме покращенню гідрологічних

характеристик потоку, якості поверхневих вод, що сприятиме покращенню

умов життєдіяльності та збільшенні кормової бази риб.

65

8. ОПИС ОЧІКУВАНОГО ЗНАЧНОГО НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ

ДІЯЛЬНОСТІ НА ДОВКІЛЛЯ, ЗУМОВЛЕНОГО ВРАЗЛИВІСТЮ

ПРОЕКТУ ДО РИЗИКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ, ЗАХОДІВ

ЗАПОБІГАННЯ ЧИ ПОМ’ЯКШЕННЯ ВПЛИВУ НАДЗВИЧАЙНИХ

СИТУАЦІЙ НА ДОВКІЛЛЯ ТА ЗАХОДІВ РЕАГУВАННЯ НА

НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ

Відповідно до Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки»

(відомості ВРУ 2001 р., №15, ст. 73, 18.01 2001 № 2245-111) об’єкт, що

розглядається, не входить до об’єктів підвищеної небезпеки.

Будівництво берегоукріплювальних споруд на р.Гнила Липа нижче

пішохідного моста в с.Бовшів Галицького району Івано-Франківської області

передбачає систему заходів безпеки, спрямованих на запобігання виникнення

аварійних ситуацій, попередження їх розвитку, обмеження масштабів і

наслідків аварій, мінімізацію шкідливого техногенного впливу на довкілля при

аваріях. Заходи безпеки, які включають технічні й організаційні заходи, є:

- проведення будівельно-конструктивних заходів, що передбачені нормами

і правилами під час організації виробництва;

- дотримання вимог пожежної безпеки на об'єкті;

- дотримання вимог до надійності будівельних машин та обладнання;

- постійне спостереження і періодичний контроль за станом обладнання в

процесі виконання робіт;

- періодичний контроль за технічним станом механізмів та обладнання;

- захист від прямих ударів блискавок та захисне занулення і заземлення

технічного обладнання;

- суворе дотримання технологічної дисципліни і вимог техніки безпеки;

- розташування машин та обладнання так, що забезпечує безпеку і

зручність їх обслуговування і ремонту;

- під час експлуатації берегозахисної споруди регулярне обстеження та

своєчасний ремонт та/або проведення реконструкції.

Рівні очікуваних впливів і впровадження передбаченого комплексу

заходів щодо забезпечення нормативного стану довкілля та його безпеки

виключають можливість виникнення значного негативного впливу планованої

діяльності на довкілля та виникнення надзвичайної екологічної ситуації.

66

9. ВИЗНАЧЕННЯ УСІХ ТРУДНОЩІВ (ТЕХНІЧНИХ НЕДОЛІКІВ,

ВІДСУТНОСТІ ДОСТАТНІХ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ АБО ЗНАНЬ),

ВИЯВЛЕНИХ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ЗВІТУ З ОЦІНКИ ВПЛИВУ

НА ДОВКІЛЛЯ

У процесі підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля труднощів не

виявлено. Це досягнуто завдяки достатній науковій, інформаційній, технічній

та матеріальній базі. Важливим внеском в розробку звіту є використання

досвіду та кваліфікаційного рівня учасників планової діяльності.

Отже, суттєвих труднощів при підготовки даного тому з оцінки впливу на

довкілля не виникало.

Планові рішення прийнятті з урахуванням сучасних наукових,

методичних та технологічних досягнень. Науково-методологічне та методичне

підґрунтя дозволило чітко визначити завдання та мету природоохоронних

заходів, а також передбачити ділянки впливу планованої діяльності та заходи

для зменшення негативного впливу на довкілля.

67

10. УСІ ЗАУВАЖЕННЯ І ПРОПОЗИЦІЇ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО

ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ОБСЯГУ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА РІВНЯ

ДЕТАЛІЗАЦІЇ ІНФОРМАЦІЇ, ЩО ПІДЛЯГАЄ ВКЛЮЧЕННЮ ДО ЗВІТУ

З ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ

Інформування громадськості щодо планованої діяльності, а саме «Нове

будівництво берегоукріплювальних споруд на р.Гнила Липа нижче

пішохідного моста в с.Бовшів Галицького району Івано-Франківської області»

здійснювалось згідно з статтею 4 та 5 Закону України «Про оцінку впливу на

довкілля».

Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на

довкілля, було оприлюднено 18.07.19 на офіційному веб-сайті в мережі

Інтернет (http://eia.menr.gov.ua) – єдиний реєстр оцінки впливу на довкілля

(ідентифікаційний номер повідомлення №: 20197164091/13485).

Повідомлення про плановану діяльність було розміщене на дошці

оголошень Бовшівської сільської ради за адресою: Івано-Франківська обл.,

Галицький р-н, с. Бовшів, вул. Шевченка, буд. 18 (Додаток 6, 7 ).

Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на

довкілля було опубліковано в двох друкованих засобах масової інформації:

1- газета «Афіша Прикарпаття» № 27 від 18.07.2019 (Додаток 8 );

2- газета «Анонс Контракт» №26 від 18.07.2019 (Додаток 9);

Згідно з інформацією від уповноваженого територіального органу (лист

Управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської ОДА від

15.08.2019 р. № 03-09/3192) протягом 20 робочих днів з дня офіційного

оприлюднення повідомлення про планову діяльність зауваження і пропозиції

від громадськості до планової діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації

інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля на

адресу управління не надходили (Додаток 10).

Оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу

на довкілля було розміщене на дошці оголошень Бовшівської сільської ради за

адресою: Івано-Франківська обл., Галицький р-н, с. Бовшів, вул. Шевченка, буд.

18 (Додатки 11,12)

Оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу

на довкілля було опубліковано в двох друкованих засобах масової інформації:

1- газета «Афіша Прикарпаття» від 24.10.2019 № 41 (Додаток 13 );

2- газета «Анонс Контракт» від 24.10.2019 № 40 (Додаток 14);

68

11.СТИСЛИЙ ЗМІСТ ПРОГРАМ МОНІТОРИНГУ ТА КОНТРОЛЮ

ЩОДО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ ПІД ЧАС ПРОВАДЖЕННЯ

ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, А ТАКОЖ (ЗА ПОТРЕБИ) ПЛАНІВ

ПІСЛЯПРОЕКТНОГО МОНІТОРИНГУ

Оскільки згідно з результатами проведеної оцінки впливу на довкілля

визначено, що під час планованої діяльності в період підготовчих та

будівельних робіт очікується допустимий негативний вплив на довкілля та

здоров’я населення, що виникатиме внаслідок утворення викиду, порушення

грунтового покриву, шумового забруднення.

Експлуатація берегоукріплювальних і захисно-регуляційних споруд

носитиме пасивний характер. Виділення шкідливих речовин у водойму, повітря

та грунт під час експлуатації відсутнє. Експлуатація берегоукріплювальних

споруд сприятиме захисту берегу від розмиву.

Експлуатація берегоукріплення виключає необхідність інженерного

забезпечення та передбачає лише систематичний моніторинг технічного стану,

а при виникненні потреби – виконання ремонтних робіт.

Застосовані для будівництва матеріали не впливатимуть на зміну хімічного

складу води та біоніку р.Гнила Липа.

При виконанні заходів з охорони навколишнього середовища запланована

діяльність не вплине на теперішній стан природного середовища в районі його

розміщення.

Після будівництва берегоукріплюючих споруд на річці Гнила Липа в

с.Бовшів передбачається систематичне обстеження технічного стану

берегоукріплюючих споруд, а при виникненні потреби – виконання ремонтних

робіт.

У зв’язку з відсутністю значного негативного впливу післяпроектний

моніторинг для узгодження вжиття додаткових заходів і дій із запобігання,

уникнення, зменшення, усунення, обмеження впливу планованої діяльності не

передбачається.

69

12. РЕЗЮМЕ НЕТЕХНІЧНОГО ХАРАКТЕРУ

Планованою діяльністю передбачається будівництво

берегоукріплювальних споруд на р.Гнила Липа нижче пішохідного моста в

с.Бовшів Галицького району Івано-Франківської області. Планована діяльність

відноситься до другої категорії видів діяльності та об’єктів , що можуть мати

значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля у

відповідності до підпункту 7 пункту 10 частини 3 статті Закону України «Про

оцінку впливу на довкілля».

Ділянка будівництва розміщена в межах земель водного фонду на

території с.Бовшів Галицького району Івано-Франківської області. Площа

ділянки – 0,034 га. Передача земель водного фонду у власність чи тимчасове

користування не передбачена.

Необхідність в провадженні діяльності викликана тим, що під час

паводків русло річки Гнила Липа змістилось в сторону правого берега, виникла

загроза подальшого руйнування берега, присадибних ділянок громадян села

розміщених на ньому.

Метою планованої діяльності є:

- захист берега, житлових будинків від руйнування;

- захист прибережних територій від підтоплення під час проходження

паводків та повеней;

- покращення пропускної здатності русла ;

- стабілізація гідрологічного режиму на даній території.

Ціллю планованої діяльності для досягнення поставленої мети є:

- закріпити правий береги ріки на найбільш небезпечній ділянці, щоб

не допустити подальшого його руйнування.

Транскордонний вплив відсутній.

При обґрунтуванні вибору типу берегоукріплювальних споруд, виходячи

з умови будівництва, були розглянуті наступні основні типи захисту берега:

1 тип (планована діяльність) – берегоукріплення за допомогою габіонних

підпірних стінок. Їх перевагами є:

- низька матеріаломісткість;

-висока опірність навантажень;

- корозійна стійкість від дії води і ґрунту, атмосферних впливів, наносів;

-швидкість виконання

-проникність і пористість конструкцій, яка забезпечує дренування зворотної

засипки; гнучкість, яка дозволяє цій структурі поглинати осідання ґрунту без

руйнування споруди.

Згідно обраного варіанту діяльності передбачається:

- виконання підготовчих робіт;

70

- кріплення правого берега нижче пішохідного моста габіонною підпірною

стінкою на довжині 96 м.

2 тип (технічна альтернатива) - будівництво берегоукріплювальних споруд

шляхом кріплення плитковими покриттями. У зв'язку з тим, що такий тип

кріплення найчастіше використовується на берегах річок зі значними

витратами води, а також вимагає тривалого виконання, влаштування зворотніх

фільтрів та швів, при використанні матеріалів з низькою вартістю, вони досить

швидко виходять з ладу - ця альтернатива не є виправдана і далі не

розглядається.

Здійснення берегоукріплення на інших ділянках ріки буде неефективним,

тому територіальна альтернатива відсутня

Планована берегоукріплювальна споруда відноситься до

природоохоронних заходів та є пасивним засобом захисту берега.

Технічні рішення щодо здійснення захисту та збереження території

берегової смуги берегоукріпленням прийняті з урахуванням еколого-

економічних, санітарно-епідеміологічних та соціальних аспектів.

Заходи з будівництва берегоукріплюючих споруд будуть здійснюватися

будівельними організаціями у відповідності до вимог нормативних документів

України.

Джерелами впливу планованої діяльності та її альтернативних варіантів на

фактори довкілля є:

- в період будівництва – робота будівельної техніки та механізмів

(земляні роботи, рух транспорту, робота двигунів будівельної техніки та

механізмів, шум та ін.);

- в період експлуатації – берегоукріплювальні споруди.

В даному звіті розглядалися наступні фактори довкілля: клімат і

мікроклімат; повітряне середовище; водне середовище;геологічне середовище;

ґрунти; флора та фауна; заповідні об'єкти; біорізноманіття; навколишнє

соціальне середовище; навколишнє техногенне середовище.

Ступінь впливу планованої діяльності та її альтернативних варіантів на

фактори довкілля визначався для періодів будівництва та експлуатації.

При проведенні підготовчих та будівельних робіт, за обраним варіантом

берегоукріплення, впливи на більшість факторів довкілля (повітряне

середовище, водне середовище, ґрунти, флора, фауна, біорізноманіття,

соціальне середовище), з урахуванням спрямованих на збереження

навколишнього середовища планованих рішень, оцінюються як мінімально-

допустимі. Впливи на інші фактори довкілля в процесі підготовчих та

будівельних робіт будуть мати опосередкований характер.

71

Рішенням про провадження даної планованої діяльності буде дозвіл на

виконання будівельних робіт, що видається Управлінням Державної

архітектурно-будівельної інспекції у Івано-Франківській області.

Утворення відходів.

Під час виконання комплексу робіт для зміцнення та захисту прибережної

лінії р.Гнила Липа нижче пішохідного моста в с.Бовшів Галицького району

Івано-Франківської області передбачається утворення таких категорій відходів:

- обтиральні матеріали (код 7730.3.1.06) - ганчір'я, яке забруднюється

маслами та іншими речовинами (IV класу небезпеки). Розрахункова кількість

даної категорії відходу становить 0,02 т на період виконання робіт.

- відходи комунальні (міські) змішані, у т. ч. сміття з урн (код згідно з ДК

005:96 – 7720.3.1.01) – 0,1368 т передаватимуться відповідно до укладеного

договору.

- будівельні відходи (код згідно з ДК 005:96 – 4510.1.1) – зіпсуті,

некондиційні чи пошкоджені матеріали. По мірі накопичення

передаватимуться організації відповідно до укладеного договору.

- відходи металеві: залишки відпрацьованих електродів (код – 2733.2.9.47,

клас токсичності – IV), металолом (обрізки металоконструкцій, арматури,

дротів, ін.) (код – 4510.1.2; 4510.2.9.07; 4510.2.9.08, клас токсичності – IV) по

мірі накопичення будуть здаватися на металобрухт відповідно до договору.

На території об’єкту місця тимчасового зберігання відходів

облаштовуватимуться та утримуватимуться відповідно до умов діючих

санітарно-гігієнічних норм і правил.

Вплив на атмосферне повітря.

Під час будівництва берегоукріплювальних споруд вплив на атмосферне

повітря матиме короткочасний та локальний характер, оскільки буде

спричинений лише роботою двигунів внутрішнього згорання механізмів та

техніки.

Загальна кількість викидів в атмосферне повітря при проведенні

підготовчих та будівельних робіт складатиме 1,665 т/період будівництва, в тому

числі 1,611 т парникових газів т/період будівництва.

Значення концентрацій забруднюючих речовин на межі житлової забудови

під час проведення будівельних робіт не перевищуватимуть ГДК.

Водне середовище.

Негативний вплив на водне середовище може бути пов'язаний з

тимчасовим скаламучуванням вод ріки при виконанні земляних робіт при

будівництві берегоукріплювальних споруд.

72

Проведення робіт з будівництва берегоукріплювальної споруди може

тимчасово впливати на забруднення поверхневих вод р.Гнила Липа завислими

речовинами, збільшення каламутності води та концентрацій завислих речовин в

товщі води, зміну її кольору та прозорості. Внаслідок цього може відбутися

погіршення умов життєдіяльності та зменшення видового складу, чисельності

представників гідробіонтів та бентосу, що мешкають у водній товщі.

Враховуючи здатність будь-якої екосистеми до саморегуляції та адаптації

при умові, що втручання буде короткочасним, а в даному випадку тривалість

будівельних робіт становитиме 2 місяці, вплив на водне середовище можна

вважати допустимим.

Для забезпечення господарсько-побутових та питних потреб працівників

водопостачання у кількості 11,4 м3/рік здійснюватиметься за рахунок привозної

води відповідно до укладеного договору.

Вплив на геологічне середовище та ґрунти.

Грунти, які передбачено розробляти в ході будівництва, представлені

алювіальними гравійно-валунними відкладами з включенням валунів до

30%. Такі грунти по трудності розробки екскаваторами і бульдозерами

згідно ДБН Д.2.2-1-99 т.1 п.6 відносяться до ІІ групи.

При паводках берег легко руйнується, що призводить до втрати корисних

властивостей ґрунту та створює загрозу руйнування житлових будівель.

Планована діяльність не викликатиме змін основних елементів геологічної

структурно-тектонічної будови, а також виключає виникнення ендогенних і

екзогенних явищ штучного, техногенного походження.

Грунт, що отриманий внаслідок земляних робіт, передбачено використати

для формування насипів та засипання пазух підпірних стінок, залишковий

грунт розрівнюватиметься на прилеглій території, а також вивозитиметься за

межі планованої ділянки.

Шумове та вібраційне навантаження.

Основними джерелами утворення шуму на об'єкті є працюючі двигуни

механізмів та техніки. Передбачається одночасна робота чотирьох одиниць

техніки з розрахунковим рівнем шумового впливу на межі житлової забудови

(на відстані 20,12 м від ділянки) 4,98 дБа, що що не перевищує нормативні

значення та гігієнічні нормативи. Шумове навантаження є допустимим.

Будівельна техніка створює коливання з рівнем віброприскорення в

діапазоні La.V = 42,5...50,5 дБV. Щодо населення непостійна тимчасова

вібрація від будівельних дорожніх робіт в денний час оцінюється допустимим

73

коригованим рівнем віброприскорення ГДР.а.V = 40 дБV. Таким чином, під час

будівельних робіт віброзміщення буде мати допустимий рівень

Використання установок, обладнання та матеріалів, що виділяють у

навколишнє природне середовище світлове, теплове, радіаційне забруднення, а

також випромінювання на об’єкті не передбачається.

Комплекс рішень щодо провадження даних природоохоронних заходів

відповідає вимогам екологічного та санітарного законодавства і забезпечує

недопущення погіршення стану навколишнього середовища.

Відмова від будівництва берегоукріплюючих споруд р.Гнила Липа на

території с.Бовшів Івано-Франківської області – недоцільна, тому, що це тягне

за собою погіршення соціально-економічних умов с.Бовшів: погіршення

санітарного, екологічного стану водного об’єкта, розмив та руйнування берегу

й моста під час проходження паводків, затоплення територій у перспективі.

З метою забезпечення збирання, оброблення, збереження та аналізу

інформації про стан довкілля і природних ресурсів, прогнозування їх змін під

впливом провадження планованої діяльності передбачається система

спостережень щодо стану моста, берегозахисних конструкцій, прибережної

території.

Участь громадськості на стадії обговорення обсягу досліджень та рівня

деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту (тому) з оцінки впливу

на довкілля, забезпечувалась протягом 20 робочих днів з дня оприлюднення

Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінки впливу на

довкілля (далі Повідомлення) на офіційному веб-сайті Єдиного реєстру.

«Повідомлення про плановану діяльність» було опубліковано в місцевих

засобах масової інформації, а також було розміщено у місцях доступних для

громадськості.

На підставі прийнятих технічних і конструктивних рішень, статистики

аварійних ситуацій, можна передбачити, що при будівництві і функціонуванні

об'єкта, екологічний ризик мінімальний. При дотриманні замовником обраних

природоохоронних рішень під час будівництва та експлуатації об'єкту

негативна дія на довкілля знижена до нуля.

Рішення про провадження планованої діяльності.

Згідно з чинним законодавством України рішенням про провадження

даної планованої діяльності буде дозвіл на виконання будівельних робіт, що

видається Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-

Франківській області.

74

13. СПИСОК ПОСИЛАНЬ ІЗ ЗАЗНАЧЕННЯМ ДЖЕРЕЛ, ЩО

ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ДЛЯ ОПИСІВ ТА ОЦІНОК, ЩО МІСТЯТЬСЯ

У ЗВІТІ З ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ

1 .«Водний кодекс України» від 06.06.1995 р. № 213/95

2. «Земельний кодекс України» від 25.10.2001 р. № 2768-14

3. «Кодекс України про надра» від 27.07.1994 р. № 132/94;

4. «Податковий кодекс України» від 19.04.2018 р. №2755-17;

5.Закон України «Про охорону навколишнього середовища» від 25.06.1991 р.

№1264;

6.Закон України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.1992 р. №2707;

7.Закон України «Про відходи» від 05.03.1998 р. № 187/98-В;

8.Закон України «Про охорону земель» від 19.06.2003 р. № 0962;

9.Закон України «Про природно-заповідний фонд України» від 16.06.1992р.

№ 2456;

10.Закон України «Про рослинний світ» від 09.04.1999 р. № 0591;

11.Закон України «Про тваринний світ» від 03.03.1993 р. № 3041;

12.Закон України «Про захист рослин» від 14.10.1998 р. № 0180;

13.Закон України "Про оцінку впливу на довкілля" від 23 травня 2017 № 2059-

VIII;

14.Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя

населення» від 24.02.1994 № 4004;

15.Закон України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 № 2780;

16.Закон України «Про пожежну безпеку» від 17.12.1993 р. № 5;

17.Закон України «Про землеустрій» від 22.05.2003 № 0858;

18.Закон України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 № 31;

19.Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011

№ 3038-IV;

20.Постанова Кабінету Міністрів України від 13.12.2017р. № 989 «Про

затвердження Порядку проведення громадських слухань у процесі оцінки

впливу на довкілля».

21.Постанова Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 р. № 1026 «Про

затвердження Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки

впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля та Порядку

ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля».

22.Постанова Верховної Ради України від 19.11.1992 № 2801 «Основи

законодавства України про охорону здоров'я»;

23.Постанова КМУ від 10.12.2008 №1070 «Про затвердження Правил надання

послуг з вивезення побутових відходів

75

24. Постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 №956 «Про

ідентифікацію та декларацію безпеки об'єктів підвищеної небезпеки»;

25. Наказ Мінарополітики України від 30.07.2012 № 471 "Про затвердження

Нормативів екологічної безпеки водних об’єктів, що використовуються для

потреб рибного господарства, щодо гранично допустимих концентрацій

органічних та мінеральних речовин у морських та прісних водах (біохімічного

споживання кисню (БСК-5), хімічного споживання кисню (ХСК), завислих

речовин та амонійного азоту)"

26. Наказ Міністерства охорони здоров’я «Оцінка ризику для здоров’я

населення від забруднення атмосферного повітря» від 13.04.2007 № 184.

27.ВБН В.2.4-33-2.3-03-2000 «Регулювання русел річок. Норми проектування»;

28.ВНД 33-5.5-14-03 «Річки гірські. Регулювання русел та догляд»;

29.ДСанПІН Про затвердження Державних санітарних правил і норм «Вода

питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного

водопостачання» № 383 від 23.12.1996;

30.ДСП №173 від 19.06.1996 р. «Державні санітарні правила планування та

забудови населених пунктів»;

31.ДБН А 2.2-3-2014 «Склад, порядок розроблення, погодження та

затвердження проектної документації для будівництва».

32.ДБН В.2.4-3:2010 «Гідротехнічні споруди. Основні положення».

33.ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та

конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ».

34.ДБН В.1.1-24-2009 «Захист від небезпечних геологічних процесів».

35. ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій»

36.ДСН 3.3.6.037-99 «Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку і

інфразвуку».

37.ДБН В.1.1-31:2013 «Захист територій, будинків і споруд від шуму»;

38.ДБН А.2.2-1-2003 «Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє

середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і

споруд»

39.ДСТУ-Н Б В.1.1-33 «Настанова з розрахунку та проектування захисту від

шуму сельбищних територій».

40.ДСТУ-Н Б В.1.1-34 «Настанова з розрахунку та проектування звукоізоляції

огороджувальних конструкцій житлових і громадських будинків».

41.РД 52.04.212-86 (ОНД-86) «Методика расчета концентраций в атмосферном

воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий»;

42.СниП 3.07.01-85 «Гідротехнічні споруди річкові»;

43. СниП ІІІ-45-76 «Споруди гідротехнічні, транспортні, енергетичні і

меліоративних систем».

76

77

ДОДАТКИ

78

Додаток 1

79

80

Додаток 2

81

Додаток 3

82

Додаток 4

83

Додаток 5

84

85

86

87

Додаток 6

88

Додаток 7

Фотофіксація оприлюденного на дошках оголошень Бовшівської сільської

ради Повідомлення про плановану діяльність

89

Додаток 8

90

Додаток 9

91

Додаток 10

92

Додаток 11

93

Додаток 12

Фотофіксація оприлюденного Оголошення про початок громадського

обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля на дошці оголошень

Бовшівської сільської ради

94

Додаток 13

95

Додаток 14