Новоархангельський навчально- виховний комплекс «загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів – гімназія» Автор: Молошнік Антоніна Володимирівна, вчитель хімії АКТИВІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ УЧНІВ ЯК ОСНОВА РОЗВИТКУ ЇХ ІНТЕРЕСУ ДО ЗМІСТУ ШКІЛЬНОЇ ХІМІЧНОЇ ОСВІТИ
This document is posted to help you gain knowledge. Please leave a comment to let me know what you think about it! Share it to your friends and learn new things together.
Transcript
Новоархангельський навчально- виховний комплекс
«загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів – гімназія»
Автор: Молошнік Антоніна Володимирівна,
вчитель хімії
Новоархангельського НВК
«ЗШ І –ІІІ ступенів – гімназія»
Новоархангельськ 2016
АКТИВІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ
АКТИВНОСТІ УЧНІВ ЯК ОСНОВА
РОЗВИТКУ ЇХ ІНТЕРЕСУ ДО ЗМІСТУ
ШКІЛЬНОЇ ХІМІЧНОЇ ОСВІТИ
Для когось хімія – це тільки слово, для когось – неприємні відчуття,
для когось хімія – лише наука,для мене хімія – моє життя…
(М. Сабадож)
Моє педагогічне кредо:Якщо хочеш, щоб тебе побачили, почули,
зрозуміли – вчися, дій, твори!Я вчуся у Традиції.Дію із Сучасністю.
Творю для Майбутнього
«Усіма можливими засобами
потрібно запалити в дітях палке
прагнення до знань та учіння…»
Я.А.Коменський
Актуальність досвіду. Особливості ХХІ століття вимагають від сучасної
школи формування високоосвіченої, суспільно активної, творчої,
конкурентоспроможної молодої людини, яка не тільки багато знає, а й
використовує знання як життєвій інструмент; не тільки виконує команди, а й
генерує нові ідеї, приймає нестандартні рішення, вміє критично мислити, володіє
комунікативними здібностями, використовує свій потенціал для самореалізації,
відповідно ставиться до життя.
Здивування, піднесення, азарт, зацікавлення в очах дітей, коли руки так і
тягнуться догори - ось картинка, яку кожен учитель волів би побачити у класі на
своїх уроках. Виникнення інтересу до інформатики в учнів здебільшого залежить
від методики її викладання, від того, наскільки вміло буде організовано навчальну
роботу.
Перед мною, як учителем, постало завдання: яким чином, незважаючи на те,
що уроки хімії обмежені в часі, можна створити умови для розкриття та розвитку
здібностей школярів, ознайомити їх не лише з теоретичними положеннями хімії,
але й навчити застосовувати їх в повсякденному житті, використовуючи знання у
прийнятті відповідальних, життєво важливих рішень, відчувати себе
компетентними в будь-якій галузі, вміти творчо мислити, знайти своє місце в
реальному житті . У результаті роботи в школі я дійшла висновку,що досягти
гарних успіхів у навчанні можна тільки шляхом підвищення інтересу до свого
предмету. Саме тому мною було вибрано актуальну самоосвітню проблему
«Активізація пізнавальної діяльності учнів як основа розвитку їх інтересу до
змісту шкільної хімічної освіти.»
Робота вчителя – постійний пошук. Те, що вчора вважалось новим, сьогодні
в умовах лавини інформації, яка звалюється на кожного учня, уже не відповідає
вимогам сучасного уроку. Від учителя вимагається велика майстерність, щоб
підтримати стійкий інтерес до навчання. Тому доводиться з нескінченої кількості
методів і прийомів, форм і засобів навчання вибирати єдино необхідні.
Однією з причин, яка спонукає активізувати зусилля, спрямовані на
переосмислення системи навчання та зміни її технології, є низька пізнавальна
активність учнів.
Мета дослідження : формування в учнів засобами навчального предмета
системи знань про процеси, які необхідні для соціалізації та самореалізації
особистості, підвищення рівня навчально - творчої компетентності учнів.
Новизна проблеми: переосмислення змісту та розробка нових підходів до
вивчення хімії в умовах застосування активних методів навчання та самостійної
навчальної діяльності учнів.
Для розв’язання цієї проблеми працюю над такими завданнями:
формування та розвиток умінь активної пізнавальної діяльності школярів,
виховання самостійності.
Об’єкт дослідження: навчально - виховний процес із хімії в
загальноосвітніх навчальних закладах.
Предмет дослідження: зміст, форми і методи організації навчання.
Теоретична база досвіду. Нормативно - правовою базою досвіду є ряд
нормативних документів: закони України “Про освіту ”, “Про загальну середню
освіту ”, державна національна програма “Освіта”, Концепція 12-річної середньої
загальноосвітньої школи, навчальна програма з хімії.
Провідна ідея досвіду
1. Створення на уроках умов для успішної,активної та свідомої діяльності
учнів, що ґрунтується на використанні раціональних методів і прийомів,
підтримці інтересу до предмету.
2. Втілення ідей інтерактивного навчання для свідомої активної участі
школярів у творчій діяльності, яка дає радість подолання, радість відкриття,
досягнення поставленої мети.
Особиста концепція вчителя:
- розвиток в учнів уявлень про провідну роль хімії в розумовому розвитку
людини;
- формування внутрішньої гармонії;
- раціональне поєднання різних видів діяльності й пошук творчих прийомів
формування й удосконалення базових знань. умінь, навичок;
- створення умов для розвитку потенційних можливостей дітей у атмосфері
творчості, розуміння,підтримки;
- активізація й удосконалення основних психічних механізмів, які є основою
творчого розвитку школярів;
- розширення меж пізнання школярів за рахунок використання творчих
методів і прийомів навчання.
Основні принципи цього досвіду:
- принцип наочності, науковості, доступності;
-проектування індивідуальної освітньої стратегії на основі варіативності й
диференціації процесу навчання з урахуванням початкового й необхідного рівнів
сформованості інформаційної компетентності;
- опора на наявний досвід роботи дитини в інформаційному полі,
використовуваний як одне з джерел навчання;
- оптимальні умови навчання.
Навчання є цілеспрямований педагогічний процес організації та стимуляції
активної навчально - пізнавальної діяльності учнів щодо оволодіння знаннями,
уміннями, навичками розвитку творчих здібностей. Із цих визначень виходить, що
перед кожним педагогом постає завдання - постійно стимулювати активність
учнів в організованій діяльності й формувати до неї позитивне відношення.
Активні методи навчання - це методи, які спонукають учнів до активної
розумової і практичної діяльності у процесі оволодіння навчальним матеріалом.
Активне навчання передбачає використання такої системи методів, яка
спрямована головним чином не на виклад викладачем готових знань, їх
запам'ятовування і відтворення, а на самостійне оволодіння учнями знаннями і
вміннями у процесі активної розумової і практичної діяльності.
А. Вербицький інтерпретує сутність цього поняття наступним чином:
активне навчання знаменує собою перехід від переважно регламентують,
алгоритмізованого, програмованих форм і методів організації дидактичного
процесу до розвиваючих, проблемним, дослідницьким, пошуковим, що забезпечує
народження пізнавальних мотивів та інтересів, умов для творчості в навчанні.
Класифікацію найпоширеніших методів активного навчання виділяє М.
Новик, їх види представлено у додатку 1 .Успішній роботі допомагає реалізація
моделі навчання (додаток 2).
Процес формування предметних компетенцій здійснюється за схемою:
шляхи пізнання предметних компетенцій учня → формування предметних
компетенцій → систематизація → узагальнення → практичне застосування. Такий
підхід допомагає організовувати навчання школярів таким чином, що вони
стають «першоздобувачами» знань, у них формується інтерес до навчання.
Саме діяльність та ставлення до неї виступають як головні фактори
виховання й навчання. Тому якщо педагогу не вдається збудити активність учнів,
якщо він не може стимулювати їхню діяльність, то ніякого виховання та навчання
не відбувається. У цьому випадку учні лише формально знаходяться на заняттях,
майже нічого не засвоюють, їхня «інтелектуальна та емоційна температура»
наближається до нуля.
Існує багато активних методів навчання. Підбирати такі методи необхідно з
урахуванням вікової категорії групи, класу, їх життєвого досвіду та знань У
власній роботі мною постійно використовуються елементи вищезазначених
методів, але найбільшу перевагу віддаю наступним прийомам, які дозволяють
створити певну життєву ситуацію.
Зміст курсу хімії дає змогу вчителю не тільки інформувати і опитувати
учнів, а й організовувати їх діяльність в атмосфері вільного обміну думками і
поглядами. Учитель застосовує більше активізуючих методів навчання замість
переказування абстрактної, «готової» інформації. Форми роботи мають
захоплювати учнів, пробуджувати в них інтерес і мотивацію, навчати
самостійному мисленню та діям. Ефективність і сила впливу на емоції і свідомість
учнів значною мірою залежать від умінь і стилю роботи конкретного вчителя.
ЗМІСТ ДОСВІДУ ЯК СИСТЕМИ В ДІЇ
1. Активізація пізнавальної активності шляхом використання уривків
художніх творів, віршів, історичних фактів, цитат. У вступному слові вчитель
окреслює коло питань,що розглядатимуться на уроці. При цьому залучаються
знання й суб’єктивний досвід учнів, наводяться цікаві приклади й парадоксальні
ситуації,демонструється зв'язок матеріалу,що вивчається з раніше вивченим.
Педагог показує на практичне значення теми, яка розглядається. Відома всім
істина : не здивуєш –не навчиш.
Здивувати , зацікавити, заінтригувати можна використовуючи художні
твори, історичні факти.
«Здивуй». Один з прийомів , який допомагає здійснити первинну мотивацію.
Наприклад, На початку уроку я хочу прочитати вам уривок з твору Л.
Керролла «Аліса в країні чудес»: «За кілька кроків від неї сидів на гілці
Чеширський кіт. “Скажіть, будь ласка, куди мені звідси йти?”—“ А куди ти
хочеш потрапити?»”—спитав у відповідь кіт.—“Мені все одно…”—сказала
Аліса. “Тоді все одно куди йти”, – зауважив кіт».Що хоче сказати цим кіт
Алісі та навіщо я прочитала ці слова на самому початку уроку?
Ваша думка. (Відповіді учнів)
Так, правильно, потрібно знати мету своєї роботи. І сьогодні на уроці ми
будемо вчитися спостерігати та робити висновки. Ці вмінні потрібні в житті
кожній людині,. Для нас спостерігати—це не просто помічати, адже
спостереження—перший етап людського пізнання.
Епіграфом практично до кожного уроку хімії , а особливо до першого уроку,
де починається знайомство з предметом, можуть бути слова М. М. Семе́нова:
«Усі ми поєднуємо з хімічною наукою подальший прогрес у пізнанні світу,
що нас оточує, нові методи його перебудови і вдосконалення. І не може бути в
наші дні спеціаліста, котрий спромігся обійтися без знання хімії».
У вступному слові вчитель окреслює коло питань, що розглядатимуться на
уроці. Дуже добре, якщо учні зможуть самі визначити мету уроку, поставлять
перед собою питання, на які потрібно шукати відповідь. Для цього , як підказку,
можна використати вірш. Своєрідні поетичні хвилинки можуть допомогти
вчителеві тримати увагу учнів, спонукати до активної творчої праці, сприяти
розвязку поставлених завдань. Наприклад, при вивченні правил безпеки в кабінеті
хімії :
Їсти тут не можна, діти, можна здорово влетіти!
Коли пробувати, як і яке воно на смак.
Не зливай ти сам нічого як не лишиться нікого
І як виникне «бабах», тоді буде справжній жах!
Речовини враз псуються, як незнайки тут беруться
Й виливають все підряд у пробірочки назад.
Не розсип і не розлий: втратиш одяг гарний свій!
Голими руками не бери ніяких речовин:
Це мають знати всі, а не лиш ти один!
Ніколи ти посуд тут не думай відкритим лишити,
Інакше дихання штучне доведеться робити!
Не міняйте пробки і піпетки з пляшечок ніколи,
Аби не приймати від цього пігулки й уколи!
Правила безпеки знайте, виконуйте, поважайте!
2. Активізація пізнавальної активності шляхом створення проблемної
ситуації. Вона включає в себе постановку питання для пояснення яких в учнів не
вистачає знань та створення проблемних ситуацій.
Способи створення проблемних ситуацій:
- зіткнення учнів із суперечностями між новими фактами та явищами й
наявними знаннями за необхідності теоретичного пояснення та пошуку шляхів їх
застосування;
- зіткнення учнів з необхідністю вибору потрібної інформації;
- використання суперечностей між наявними в учнів знаннями та
практичними завданнями, що виникають під час виконання цих завдань;
- спонукання до порівняння,зіставлення та протиставлення фактів, явищ,
правил і дій та їх узагальнення;
- зіткнення учнів із суперечностями між існуючими технічними рішеннями
та новими вимогами, які висуває практика;
- спонукання учнів до виявлення внутрішніх і міжпредметних зв’язків і
зв’язків між явищами.
Приклад
Активізація способом створення парадоксальної ситуації
1етап-усвідомлення наявності проблемної ситуації .
Чи може при пропусканні CO 2 через вапняну воду вийти прозорий розчин?
2 етап- висування гіпотези
Учні на підставі попереднього досвіду відповідають негативно .
(CO 2 + Ca (OH) 2 CaCO 3 + H 2 O)
3 етап – планування і здійснення експериментальної перевірки гіпотези
Вчитель показує лабораторний дослід №8 «Дослідження властивостей
карбонатів» з утворенням гідрогенкарбонату кальцію (CaCO 3 + H 2 O + CO 2
надлишок Ca (HCO 3)
4 етап – аналіз і узагальнення отриманих даних. Формування
вирішення проблеми
Робиться загальний висновок,що нерозчинний кальцій карбонат унаслідок
реакції з карбон (ІV) оксидом і водою перетворюється на розчинний
кальцій гідрогенкарбонат
5 етап – використання отриманих знань на практиці. Конкретизація
прикладами
Проблемно – пошукова діяльність ,в яку учні включилися в процесі
вирішення парадоксальної ситуації, -важливий фактор набуття ключових і
предметно – освітніх компетентностей
3. Активізація пізнавальної активності шляхом опрацювання тексту
періодичних видань. Для активізації роботи і зацікавленості учнів на початку
уроку учням роздаються газети, журнали або сторінки цих видань, де розміщено
інформацію, яка стосується теми уроку. Викладач просить учнів звернути увагу
на конкретну інформацію, наголошуючи на її важливості для кожного учня та
можливості її повсякденного використання. Розпочинаючи роботу з текстом,
вчитель ставить перед учнями завдання: скласти питання репродуктивного
поширюючого та розвиваючого характеру. Потім провести конкурс на
найцікавіше питання.
4. Активізація пізнавальної активності шляхом виготовлення
саморобних наочних посібників. На початку вивчення теми учні одержують
перелік наочних посібників, які вони можуть виготовити. У кабінеті утворюється
постійно діюча виставка саморобних наочних посібників, що дає можливість усім
учням ознайомитися з творчими досягненнями школярів. Крім того, учнів можна
залучати до виготовлення таблиць і схем ,що пояснюють матеріал теми. Ця форма
допомагає не лише наповнити кабінет роздавальним матеріалом, але й формує в
учнів виокремлювати головне. установлювати причинно - наслідкові зв’язки та,
особливо важливо, сприяє активізації розумової діяльності.
В своїй практиці як один з вдів наочності, який допомагає активізувати учнів, я
використовую таблиці для перевірки « хімічного зору» як в роздатковому
варіанті (для роботи на партах) так і в збільшеній версії для роботи одночасно з
усім класом. На таблиці зображую елементи обов’язкові для вивчення ,причому
метали і неметали виділяю різними кольорами. Таблиця допомагає здійснювати
взаємоперевірку і також викликає інтерес в учнів(деякі учні насправді закривають
по черзі то ліве то праве око і працюють як з таблицею у офтальмолога).
5. Активізація пізнавальної активності шляхом використання творчих
завдань. Вона включає в себе такі прийоми:
- учням пропонується питання на зразок: «Що станеться ,якщо...?»У цих
питаннях розглядаються парадоксальні ситуації. Учні можуть самостійно
добирати такі питання, ставити їх однокласникам, обговорювати,захищати свою
позицію, використовуючи знання з предмета;
Наприклад, при роботі над поняттями «електроліти» та «неелектроліти»
проблемне запитання:
-Чи всі речовини, які розчиняються у воді є електролітами?
-Чи можна на основі будови молекул цукру C12H22O11 та спирту C2H5OH
встановити, чому їхні розчини не проводять електричний струм?
- складання кросвордів, сканвордів, загадок. Можливі варіанти роботи з