Camtasia getting started guide

Зовнішню пам'ять комп'ютера реалізують у вигляді різноманітних пристроїв для зберігання цифрових даних. Завдяки цим пристроям ми можемо зберігати на комп'ютері інформацію та результати своєї роботи й переносити їх в інші інформаційні системи. Крім того, на таких пристроях можуть зберігатися проміжні результати роботи програм.

Пристрій зберігання даних складається з носія, на якому записано дані, та допоміжного обладнання, що забезпечує можливість їх записування, читання і передавання.

Носій даних може бути знімним або ні. Після вимкнення живлення інформація, що міститься на пристрої зберігання даних, не втрачається. Ця тенденція має зберігатися й надалі, оскільки обсяги інформації зростають фантастичними темпами. Проблемою є також забезпечення тривалого терміну зберігання інформації, коли це необхідно, адже носії інформації не вічні, матеріал, з якого їх виготовлено, з часом руйнується.

Нині найпоширенішими пристроями зберігання та носіями інформації є дискові накопичувачі, оптичні диски і флеш-пам'ять.

Основними пристроями для зберігання даних в інформаційних системах наразі є дискові накопичувачі (жорсткі диски). Це пристрої, призначені для запису, читання та довготривалого зберігання даних і програм; зазвичай їх розміщують у системному блоці комп'ютера, проте вони можуть бути і зовнішніми пристроями

Основні характеристики дискового накопичувача: ємність, тип інтерфейсу (спосіб підключення диска), швидкість передавання данихта середній час доступу до даних.

Оптичні носії та оптичні дисководи Для довгострокового зберігання інформації сьогодні

використовують оптичні носії (DVD-диски, рідше — CD-диски). Записування даних на ці носії та зчитування з них здійснюється із застосуванням лазера. Для цього використовуються відповідні дисководи та плеєри

Є кілька стандартів DVD-дисків: DVD-ROM (лише для читання), DVD±R (для читання та одноразового запису), DVD±RW (для читання, багато¬разового запису та видалення). Аналогічні стандарти існують і для CD. Недоліками CD- та DVD-дисків вважають їхню ламкість, чутливість до подряпин, впливу вологи і сонячних променів, тому поводитися з такими дисками слід обережно. Ємності жорстких дисків та флеш-накопичувачів зростають, їхнього технологічного максимуму ще не досягнуто.

Флеш-пам'ять компактна, дешева і споживає мало електроенергії. Завдяки цьому її широко застосовують у портативних пристроях, що працюють на батарейках і акумуляторах: цифрових фото- та відеокамерах, диктофонах, МРЗ-плеєрах, КПК, мобільних телефонах, смартфонах тощо.

У підрозділі «Постійна пам'ять» згадувалася так звана флеш-пам'ять. Цю технологію використовують для виготовлення зовнішніх пристроїв зберігання, які підключають до комп'ютера через порт USB. Такі накопичувачі не містять рухомих частин, а тому надійніші й компактніші за магнітні жорсткі диски.

1. У комп'ютерах для подання числових даних використовують двійкову систему числення, а для подання текстових даних — набори символів (зокрема, ASCII, Unicode).  

2. Фотографії, твори живопису, малюнки, креслення зберігають у комп'ютері у вигляді растрових або векторних зображень. 

3. Програми, що виконуються процесором, мають бути подані у двійковій формі машинною мовою програмування. їх записують у вигляді, прийнятному для сприйняття людиною, а на машинну мову перетворюють автоматично.

4. Центральний процесор — основний компонент комп'ютера, призначений для керування всіма його пристроями та виконання арифметичних і логічних операцій над даними.

5. Материнська плата — пристрій, на якому встановлено внутрішні ко поненти комп'ютера. Використовується для передавання даних мі ж усіма його пристроями.

6. Оперативна пам'ять — швидкодіюча пам'ять, призначена для зали сування, зберігання та читання інформації у процесі її обробки.

7. Постійна пам'ять — швидкодіюча енергонезалежна пам'ять, призна. чена для зберігання інформації, що не змінюється під час виконання програм. Забезпечує лише можливість читання інформації.

8. Пристрій зберігання даних складається з носія, на якому записано дані, та допоміжного обладнання, що забезпечує можливість запису, вання, читання і передавання.

9. Найпоширеніші пристрої зберігання даних — накопичувачі на магнітних дисках. Для перенесення інформації використовують флеш-накопичувачі та оптичні диски.