A. Золоті ворота - UnexploredCity · a. Золоті ворота вул. Володимирська, 40а gps: 50.448676, 30.513272 Свій шлях ми почнемо

Столичні пам’ятки Київської РусіАвтор маршруту: Tatiana Kabakova - 11 квітня 2017 року

Давньоруські архітектурні споруди домонгольського періоду — пам’ятки архітектури, які були створені на теренах усіх давньоруських земель та князівств до Батиєвого нашестя 1237–1240 років. В Україні залишилось дуже мало пам’яток того часу, але вони існують, і вони є унікальними для всього світу. Тож запрошуємо до подорожі Києвом часів Київської Русі.

Image not found or type unknown

A. Золоті воротавул. Володимирська, 40а

GPS: 50.448676, 30.513272

Свій шлях ми почнемо з Золотих воріт — єдиної некультової споруди (на території України) часів Київської Русі, що дійшла до нас. Дістатися Золотих воріт легко — вони знаходяться просто на виході з однойменної станції метро.

Золоті Ворота — головний в’їзд у місто Ярослава, оборонна споруда і символ Києва. Якщо стати обличчям до в’їзду (зі сторони метро), то можна уявити, як ліворуч та праворуч тягнулися вали-кордони стародавнього Києва (вулиця Ярославів

Вал побудована саме на одному з цих валів).

Скоріш за все, Золоті Ворота постраждали від татаро-монгольської навали у 1240 році, а реконструкцію було зроблено тільки у 1984 році. Реконструкція умовна, виконана за зразком стародавніх воріт, що збереглися в пам’ятках Новгорода й Суздаля. На цей час з оригінальної будівлі залишилися лише нижні частини стін, їх можна побачити зсередини музею. До наступного об’єкту йдемо пішки 500 метрів вулицями Золотоворітською та Володимирською.

B. Софійський соборвул. Володимирська, 24

GPS: 50.452769, 30.514025

Софійський собор — серце Києва та всієї України. Це одна з найголовніших християнських святинь Східної Європи. Ззовні сильно перебудований на межі XVII—XVIII ст., тепер храм виглядає пам’яткою доби українського бароко. Збереглися 260 квадратних метрів мозаїк та 3 тисячі квадратних метрів фресок 11 сторіччя. Фрески Софійського собору — окрема історія, бо частина з них зображує світське візантійське життя. А ще на стінах залишилося багато автентичних графіті — це написи, які робили відвідувачі собору на протязі

тисячі років. І якщо на дерев’яних перилах можна знайти дореволюційні написи киян, то є і набагато давніші, наприклад, автограф Володимира Мономаха. Окрім відвідування собору, дуже рекомендуємо

піднятися на дзвіницю, хоча вона і не є домонгольською пам’яткою.

З неї відкривається неймовірний вид на Софійську площу та наступний пункт нашого маршруту — Михайлівський собор, до якого треба пройтися Володимирським проїздом 500 метрів.

C. Собор Архангела Михаїла Михайлівського Золотоверхого монастирявул. Трьохсвятительська, 8

GPS: 50.456111, 30.521859

На жаль, собор повністю зруйнований комуністами у 1936 році. Трагедія, біль та неоціненна втрата для української історії та культури. На щастя, відновлений, але у барокових формах. Деякі мозаїки зберігаються у музеях Росії та України (Софійський собор), більшість же назавжди втрачена. У дзвіниці собору розташований музей, який повністю відтворює історію втрати пам’ятки. Дуже радимо,

він заслуговує на те, щоб ми знали та пам’ятали.

Вхід коштує 15 грн разом з відвідуванням дзвіниці (а з неї можна подивитися на Софійську дзвіницю, з якої ми щойно прийшли). Сама територія собору вільна для відвідувачів, тут дуже затишна атмосфера та гідне ставлення до людей, які прийшли до храму.

Наступна пам’ятка розташована у 350 метрах від Михайлівського собору по Володимирській вулиці.

D. Фундаменти Софійської брамивул. Володимирська, 11 (проїзжа частина)

GPS: 50.455882, 30.517390

Софійська брама належала до системи укріплень Старокиївської гори, сполучала "місто Володимира" з "містом Ярослава". У 17 сторіччі була відновлена як частина нових київських фортифікацій.

Фундаменти Софійської брами на вулиці Володимирській наразі позначені червоним кварцитом (з 1982 року).

Наступна пам'ятка заховалася зовсім недалеко - потрібно пройти 100 метрів до кінця будинку номер 9 і зайти у двір.

E. Фундамент Федорівського монастирявул. Володимирська 5-7 (вхід між будинками 7 та 9)

GPS: 50.456487, 30.518897

???????????? ???????? ??? ?????????? 1129-?? ???? ?????????? ??????? ? ???? ???????????? ??? ???? ????????. ? ????? ????????? ??????? ??????? ? ?????? ????? ???? ????????, ? 1147-?? ???? ????? ????? ???? (????? ????????? ?? ???? ??????????). 

?????? ?? ???, ??? ??????????? ??? ??? ?????? 1240 ????. ????? ??????????? ?? ???????? 17 ????????, ? ??????? ?????? ????? ???? ??????? ? 1980-? ?????. ????? ??????????? ????????? ????? ??? ?????????? ???????? ????????? ? ?????

????????? ???????.

???????? ???'???? ??????????? ? ??????????? ????????, 7, ? 200 ?????? ??? ??????????? ????????????? ?????????.

F. Фундаменти палацу князя ВолодимираДесятинний провулок, 5

GPS: 50.457085, 30.516677

Під час будівництва цього будинку було знайдено залишки кам'яного палацу князя Володимира. На жаль, будівництво зупинити не вдалося, все що лишилося - обриси стародавніх фундаментів на землі, які продовжені на тротуарі (викладені плиткою), потім на гранітних сходах (викладені гарнітом іншого кольору) та невелика експозиція під склом. Але і це вже набагато більше, ніж лишається зазвичай від забудовників від давнього Києва.

Експозиція найкраще виглядає вночі, коли не блікує скло і вона гарно підсвічується зсередини.

Наспуна пам'ятка зовсім поруч - буквально в 100 метрах, на місці найдавнішої частини Києва - Старокиївської гори.

Image not found or type unknown

G. Залишки фундаменту Десятинної церкви (989–996 роки) та палацу князя Володимиравул. Володимирська, 2

GPS: 50.457853, 30.517466

Десятинна церква вважається першою кам’яною церквою Київської Русі. Була зруйнована 6 грудня 1240 року ордами хана Батия як останній оплот Київської Русі. Відбудована у 1828-1842 роках в імперському, візантійсько-московському стилі, що не мав нічого спільного з первісною будовою. 1928 року Десятинну церкву було знищено радянською

владою. У 2016 році під час реставрації сходів до фундамента Десятинної церкви та Національного музею історії України було виявлено фундамент одного з палаців князя Володимира.

За часів князівства Ярослава та Володимира саме на цьому місці знаходився Київський дитинець та великокняжий двір. Коли стоїш біля фундаменту Десятинної, то можна уявити, що навколо - княжий палац та тереми знаті, досить велика площа Бабин торжок (торгівельний та парадний майдан), а нижче, біля підніжжя Старокиївської гори, на місці сучасної Воздвиженки, в урочищі Гончари і Кожум’яки, живуть ремісники та прислуга…

Щоб дістатися наступної пам’ятки, спустимося на Поділ найбільш відомою пішохідною вулицею країни — Андріївським узвозом, який нарешті став дійсно пішохідним, а потім пройдемося трошки ліворуч вулицею Костянтинівською. Йти доведеться близько 1 кілометра.

H. Церква Успіння Богородиці Пирогощої (Пирогоща)Контрактова площа, 1

GPS: 50.463238, 30.516587

На жаль, сучасна реконструкція — ще одна рана на тілі нашої культурної спадщини. Була зруйнована Батиєм у 1240 році, відбудована у ренесансних формах та у стилі українського бароко, знищена радянською владою у 1935 році. Реконструйована у формах XII століття у 1997–1998 роках. Фундамент залишився автентичний.

Наступного пункту призначення нам доведеться діставатися громадським транспортом: від

Контрактової площі треба сісти на трамвай 11, 12 чи 19, та проїхатися до зупинки «Стадіон Спартак» (близько 20 хвилин), а там пройтися пішки до самої церкви вулицями Кирилівською та Олени Теліги (близько 500 метрів).

I. Церква Кирила Олександрійського (1140–1146)вул. Олени Теліги, 12

GPS: 50.483630, 30.472223

Кирилівська церква була побудована одним з князівських кланів під час боротьби за престол на місці сходження до Києва багатьох доріг (урочище Дорогожичі). Скоріш за все, була спустошена під час нашестя Батия, відновлена у середні віка. Хоча і перероблена у стилі українського бароко, але зберегла автентичні стіни.

Ізюминкою храму є фрески пензля Врубеля, а також фреска ХІІ ст. «Янгол, який звиває небо». На нашу

думку, це один з найщиріших храмів країни. Вхід до музею коштує 30 грн, є можливість входу за музейною картою заповідника «Софія Київська».

© UnexploredCity 2020. All rights reserved.