№5 (30), Декабрь 2013

27 вересня за підтримки профкому студентів, аспірантів та докторантів ЗНТУ відбувся урочистий концерт на честьпершокурсників.

24 квітня наш університет розквітнув справжньою красою і талантами, адже за сприяння профкому студентів ЗНТУвідбувся грандіозний конкурс «Міс Весна ЗНТУ–2013»!

З 20 по 24 березня пройшов XV фестиваль СТЕМів «Студентські жарти-2013».

Традицією нашого університету стала «Студентська весна – 2013». П'ять інститутів змагались за перше почесне місцеі Кубок ректора – Сергія Борисовича Бєлікова.

У нашому університеті пройшло чимало заходів, присвячених 113-річчю ЗНТУ, – це конкурс талантів, нагородженнястудентів і викладачів коледжів, нагородження сертифікатами студентів – лауреатів стипендії міського голови. Святоз нагоди річниці “Машинки” продовжилось на урочистій конференції трудового колективу ЗНТУ, що відбулась 29 ли-стопада в актовому залі університету.

Улистопаді відбулися традиційнізмагання з міні-футболу середстудентів ЗНТУ. Почесне перше

місце дісталося студентам факультетуУправління фізичною культурою та спор-том. Окремо було проведено змагання зфутболу серед першого курсу. Перемож-цями стали студенти кафедри фізичноїреабілітації і рекреації.

17 грудня проводилися змагання закубок факультету з волейболу. Першемісце посіла збірна першого та другогокурсів УФКС.

20 грудня пройшов волейбольний матчміж студентами та викладачами Запо-різького національного технічного універ-ситету. Команда викладачів перемогла зрахунком 3:0.

Владислав СЕМИВОЛ, ГП-412

Студентський телеграф2

ЗНАЙ НАШИХ!

2013 рік у деталях

10 та 11 жовтня в актовій залі ЗНТУ відбулися перший та другий чвертьфінали молодіжної ліги КВН на Кубок ректораЗНТУ. 6 грудня в приміщенні актової зали Запорізького національного технічного університету відбулася заключна гра весе-лих та кмітливих на Кубок ректора.

Цього року завзяті футболісти нашого університету знову зійшлися у відчайдушній боротьбі за «Осінній кубок студмі-стечка–2013». У змаганні з міні-футболу брали участь 6 команд-представників гуртожитків Запорізького національноготехнічного університету, а саме «Зброд», «Титан», «BMS», «Africa», «Черезос» та «Золотая девятка».

Випусники–2013 3

Завершився один із найкращих періодів у вашому житті. Випознайомилися з досягненнями провідних наукових шкіл, от-римали навички і знання, які допоможуть вам стати пер-шокласними фахівцями і знайти своє місце в житті.Пам’ятайте, де б ви не були, на які соціальні висоти не за-носило вас життя, ви є вихованцями Запорізької"Машинки". Несіть високо прапор університета. Знайте, увашій альма-матер завжди будуть раді вас бачити. У добру путь!

З любов’ю, ректор ЗНТУБєліков Сергій Борисович

Магістри! Саме тут, у стінах ЗНТУ, протягом останніх 5років – ви навчалися, дружили, разом раділи і засмучувалися,набували життєвого досвіду, а головне – вчилися самостійнодолати труднощі, застосовувати отримані знання. Бажаємовам, щоб і надалі на шляху вас супроводжували творчі та нау-кові перемоги. Хай багатство і щирість ваших душ зігріваютьоточуючих, натхнення підносить до вищих щаблів духовності,а сила любові захоплює!

Успіхів і досягнень! Зі святом вас!Директор Інституту управління і права,

Зайцева Валентина Миколаївна

Шановні магістри!

ГП-418м FOREVER!

Таисия Гайворонская:

“Рядом с Вами молодымичувствуем себя и мы”

Таисия Гайворонская:

“Рядом с Вами молодымичувствуем себя и мы”

– В студенческие годы Вы были тихаязастенчивая девушка-отличница илиактивная во всех направлениях сту-дентка?

– Нет, только не тихая студентка-отлич-ница (смеется). Тая, как в одном фильме –комсомолка, красавица, спортсменка, тоесть, действительно, человек очень актив-ный. Я была комсоргом моей группы в тече-нии трех лет. Организовывала со своимиодногруппниками различные конкурсы. Даи количество студентов в группе позволялоэто: 15 юношей, 15 девушек. Были конкурсыэпиграмм между двумя этими командами,КВН, танцевальный конкурс, конкурс поэ-зии. Все это не было проблемой. Также уча-ствовала в большинстве мероприятий,которые проводились как на факультете,так и в университете, тем более, что сама итанцевала, и пела.

– Ясно. А скажите пожалуйста, Вы на-чали преподавать… а как Вы стали дека-ном?

– Ой, как тебе сказать, Дима? Легко (сме-ется)! Я всегда мечтала преподавать в вузе,поэтому после школы поступила в Москов-ский государственный университет им.М.В. Ломоносова на философский факуль-тет. Там же окончила очную аспирантуру,защитила кандидатскую диссертацию и при-ехала в Запорожье. Я оказалась в нужномместе и в нужный момент, рядом с Валенти-ной Николаевной Зайцевой.

– Насколько трудно совмещать Вашупреподавательскую деятельность с ру-ководящей?

– Не так уж и просто. Работа декана отни-мает очень много времени. Без преподава-ния я себя вообще не представляю. Ялюблю входить в аудиторию, здороваться,общаться со студентами не как декан, а какпреподаватель. На науку остается до-вольно-таки мало времени. Ею я могу зани-

маться во время студенческих каникул илиотпускных дней.

– Каким должен быть идеальный сту-дент, по Вашему мнению?

– Идеальный студент... Ну идеал никогдане воплощается (смеется). На самом деле,это студент, который, безусловно, стремитсяк знаниям, уважает преподавателя, хорошовоспитан. Это активный студент, которыйобязательно участвует во всех мероприя-тиях, которые проводятся в вузе, ну и сту-дент, который хотя бы раз проспал и непришел на занятия, потому что в ночьперед этим писал стихи любимой девушке.Это студент, которому ничто человеческоене чуждо, но который на самом деле решаетвсе задачи, стоящие перед ним. А еще хоте-лось бы пожелать всем студентам прожитьсвою студенческую жизнь так, чтобы можнобыло с удовольствием рассказать об этомсвоим детям и внукам.

– Ваше хобби – какое оно?– Если честно, хобби у меня как такового

нет. Во-первых, на него зачастую не хватаетвремени¸ а во-вторых, если свободная ми-нутка появляется, то предпочитаю ее посвя-тить домашним заботам. Вообще я люблюмузыку, в основном классическую и джаз. Уменя дома есть диски со всеми этими запи-сями, поэтому по возможности наслаж-даюсь мировыми шедеврами. Безусловно,люблю читать философские книги.

– Новый год будете встречать дома, вкругу семьи?

– Для меня Новый год – семейный празд-ник, и традиционно встречаю его дома сосвоими родными и близкими. Мы иногдапридумываем что-нибудь неординарное,чтобы разнообразить и провести праздно-вание интересно и весело.

– Какими для Вас были самые яркиемоменты уходящего года?

– Уходящий год для меня был сложным.Он был трагичным – ушла из жизни моямама, но жизнь так многообразна, чторядом с болью очень часто идет что-то хо-рошее. Были и яркие моменты. Самый запо-минающийся – «встреча» с СикстинскойМадонной Рафаэля – одним из самых знаме-нитых произведений мирового искусства.Мне посчастливилось побывать в Герма-нии. Конечно же, первым делом я посетила

Дрезденскую картинную галерею. Эта кар-тина произвела на меня просто неизглади-мое впечатление. Видела достаточно многошедевров живописи, скульптуры, но Сик-стинская Мадонна превзошла все мои ожи-дания.

– Вы любите путешествовать?– Обожаю. Если есть возможность, в том

числе и в финансовом плане (а то это не все-гда доступно), то обязательно стараюсь по-сетить какую-нибудь страну.

– И напоследок: Ваши пожелания сту-дентам гуманитарно-правового факуль-тета.

– Я желаю быть всегда молодыми, весе-лыми и жизнерадостными. Понятное дело –успешно сдать сессию, которая приближа-ется семимильными шагами. Желаю при-ятно провести зимние каникулы, с новымисилами и свежей головой вернуться в ауди-тории любимого университета. Счастья, хо-рошего настроения, надежд, ожиданий, ипусть все-все сокровенные желания сбы-ваются. Будьте бодры и задорны. Ведьрядом с Вами молодыми чувствуем себя имы!

Александр ПрохороВИч,Дмитрий ГерАщеНКо, ГП-411

Декан гуманитарно-правового фа-культета Таисия Гайворонская по-делилась воспоминаниями о

студенческом прошлом, ярких моментах вжизни преподавателя и планах на Новыйгод.

Інтерв’ю4

Дякуємо всім, хто взяв участь у зборі коштів для благодійногозаходу, присвяченого дню Святого Миколая! На зібрані грошібуло придбано іграшки та набори для творчості вихованцям ди-тячого закладу «Сонечко».

У понеділок 16 грудня студентський актив разом з викла-дачами кафедри УПіЕП відвідали діточок та влаштували їмсправжнє свято з конкурсами та призами. Завдяки Вашій чуй-ності ніхто не лишився без подарунка! Діти з радістю бралиучасть в іграх і конкурсах та запрошували до себе в гості ще ра

Дякуємо!

Добрі справи 5

Новий рік

5. Объятия по почтеДля самых дальних (в смысле для тех, с кем повидаться нет возможности) друзей и

родных готовим и отправляем собственные объятия. Это возможно, поверьте!

Ложимся на большой лист бумаги, просим друга обвести свои распахнутые для

объятий руки, вырезаем по контуру. Готово! Теперь осталось только сложить объя-

тия в яркий конверт и добавить романтическое пожелание – «из Украины с любо-

вью», ну или что-то повеселее – «объятия дружеские, согревающие, 1 шт.

Использовать по назначению бесконечное количество раз». Это отличный повод

показать свою любовь человеку, который находится вдали от вас.

2. «Одежда» на чашкуЕсли включить фантазию, то отличные идеи новогодних подарков своими ру-ками можно рассмотреть даже в самых обычных вещах. Вот серьезно, в по-дарок можно превратить любую мелочь в доме, при этом правильно

определив ее функции и соответствующе украсив. Так, на-пример, в яркий и красочный подарок может превратитьсяобычная чашка. Не верите? А вот свяжите для них чехол,

который вам хочется или возьмите в руки клей и краски,и дальше ваша фантазия все сделает за вас. Вот увидите,книгоманы, которые любят почитать книжку с чаем вруках, или же просто любители утреннего чая или кофебезумно обрадуются такому сюрпризу.

Ãäå îòìåòèòü Íîâûé Ãîä?

Новый Год по праву считается самымволшебным праздником в году. Именно вэто время всегда присутствует какое-тоожидание чуда, словно наша жизнь пре-вращается в сказку и непременно сбы-ваются все желания.

Конечно, Новый год – это семейныйпраздник, и большинство людей желаетвстретить его в кругу самых близких иродных людей. Вариантов его проведе-ния может быть большое количество –важно включить фантазию.

Где встретить Новый год? Можно идома. Для этого достаточно пригласитьблизких людей, красиво украсить дом.Праздничную ель обязательно нарядитеблестящими шарами и гирляндами: этоподдержит ваше праздничное настрое-ние.

Можно приготовить множество инте-ресных блюд, оригинально накрыть ново-годний стол, подобрать развлекательнуюпрограмму – и считайте, что ваш празд-ник обречен на успех.

Еще есть идея встретить Новый год накурорте. Это облегчит заботы хозяйки,ведь не придется стоять у плиты, чтобыпорадовать родственников празднич-ными блюдами. Можно просто рассла-биться и получать от праздникаудовольствие. Недостатком такого вари-анта можно считать разве что отсутствиеснега, красивой елки в доме и прочейпраздничной новогодней атрибутики.

Если нет возможности уехать в другуюстрану, можно обойтись столиком в раз-влекательном заведении родного города.Вкусная еда, праздничная атмосфера, го-товая программа с профессиональнымиведущими и много друзей. Обойдется этоудовольствие в сумму от 350 до 650 гри-вен с человека (в среднем).

Новый год за городом – это одна из ин-тересных идей проведения праздников.При отсутствии собственного загород-ного жилища можно арендовать на ново-годние праздники прекрасный и уютныйдомик подальше от суеты. Только поду-мать об этом необходимо заранее, ведьмногие захотят попариться в новогоднююночь в бане или посидеть у камина.

Вариантов празднования Нового годаогромное множество.

Главное, чтобы вам было весело и ин-тересно, а часто это зависит от компа-нии, поэтому в первую очередь нужнорешить, с кем вы встретите Новый год!

Анна Конкина, ГП-411

76

Готовим новогодние

3. Вкусные новогодние подарки Ох! Это такие подарки, которых много не бывает. Особенно под

елкой. Особенно в большой компании! Напеките вкусного имбирного печенья, от которого вряд ли кто-то смо-

жет отказаться. Его можно упаковать в красивую новогоднюю коробку или же

заранее сделать в нем дырочки и добавить ленты, чтобы потом развесить на

елке. P.S: На западе очень популярны имбирные человечки – они уже стали свое-

образным символом Рождества и Нового года. Приготовленных человечков

можно сделать прототипом своих одногруппников, например, добавить бо-

роду, как у студента Антона; очки, как у отличницы Ольки или нарядить На-

ташку во все зеленое. Это уже дело вашей фантазии :)

4. Оленьи рожкиВ новогоднюю ночь все люди, как правило, хотят надеть на себя какой-либоатрибут этого праздника. Обычно это или ушки зайчика, которые давно пере-стали быть актуальными, или же шапка бедного Деда Мороза, состояние ко-торой еще хуже. В противовес этому выступают «оленьи рожки». Ну чем неоригинальный подарок? Для этого нужно вырезать на коричневой тканиформу самих рогов, взять обычный обруч и обшить вокруг него вырезаннуюткань, затем вставить в рога картонку или какой-либо другой мате-риал, способный держать форму. Идеальный подарокдля бывших парней готов :)

Виктория АРТАМАНОВА, ГП-412

подаркиÏðåäëàãàþ ïÿòü èíòåðåñíûõ èäåé íîâîãîäíèõ ïîäàðêîâ è ñóâåíèðîâ, êîòî-ðûå ìîæíî ñäåëàòü ñâîèìè ðóêàìè. Íåáîëüøèå ñèìïàòè÷íûå àêñåññóàðû èïðèÿòíûå ïðàçäíè÷íûå ìåëî÷è – âîò òî, ÷òî ïîìîæåò ñîçäàòü ïðàâèëüíóþàòìîñôåðó â ýòó ñàìóþ âîëøåáíóþ íî÷ü â ãîäó.

1. Памятные елочные игрушки – фотошарикиОтличный новогодний подарок, который всегда будет кстати в праздничную

ночь, а в последствии останется памятным сувениром – это елочная игрушка.

А память двойне – это елочная игрушка с фотографией. Для этого нужно все

лишь распечатать несколько своих фотографий и положить их внутрь про-

зрачных шариков. Можно взять фотографию, где вы со всей семьей и тогда

этот подарочек особенно понравится бабушкам и дедушкам, ведь они такие

сентиментальные.

Мені пощастило святкувати Різдво вмісті Лева. Я безмежно вдячна доліза цю подорож. Самі вулиці Львова

вже розповідають історію не тільки міста, а йвсього українського народу. Стара частинапросто сповнена справжніми витворами архі-тектурного мистецтва – пам’ятники Т. Шев-ченку, М. Грушевському, А. Міцкевичу,С. Бандері та багато інших прикрашають містоі розповідають нам про великих митців та дія-чів України. Та не тільки пам’ятники виділяютьЛьвів. Місто є рекордсменом за кількістю ле-вових зображень. Зображення цієї тварини по-чали використовувати в геральдиці міста з ХIVстоліття. І відтоді безліч левів окупували старільвівські будинки. Десята частина них знахо-диться на трьох вулицях. Саме на проспектіСвободи під номером 11 стоїть непоказний бу-динок, який насправді є найбільшим«лев'ячим» будинком міста, бо на ньому левіваж 99. На церквах тварини зображені знизу, ос-кільки їх вважали символами демонічної сили.Інша річ – кладовища. Так, на Личаківськомуцвинтарі, на могилі одного з колишніх міськихголів вартує лев-гаркун. Варто зазначити, щолеви у місті дуже різноманітні. Вони буваютьмудрецями, спостерігачами і мрійниками, гріз-ними і лагідними. Є навіть такі, що жують ви-ноград, і такі, що літають. Серед нихзнайшлися й царі звірів з жіночим тілом, алетаких небагато.

Найкраще нову та стару частини міставидно з найвищої точки Львова, що знахо-диться у парку Високий Замок. До речі, у січнів парку є навіть трошки зелені та маленькихвесняних квіточок. Парк Високий замок розта-шований на Княжій горі і є найулюбленішиммісцем для романтичних прогулянок львів'янта гостей міста.

Звичайно, Львів дуже багатий на монастирі,собори та церкви. Місто є осередком пере-важно католицького віросповідання, і це даєможливість познайомитися з готичним стилемхраму Святої Ольги та Єлізавети, Успенськоюцерквою у стилі раннього ренесансу, «бароко-

вим» храмом Св. Юра та маньєризмом Бер-нардинського монастиря.

Смачно та недорого пообідати ви зможете вресторанах та кафе Львова. Одним з найпопу-лярніших місць серед туристів є «Криївка».Страви тут готують виключно українські, томусуші і піцу ви тут не знайдете, натомість посма-куєте картоплею в горщиках чи варениками.Взагалі, дуже цікаве кафе: офіціанти тут вдяг-нені у форму УПА, а щоб зайти до кафе, ви по-винні знати гасло «Слава Україні! Героямслава!».

Львів'яни люблять говорити, що «все почи-нається з кави – ранок, справи, любов ...».Вміння пити каву – це ціле мистецтво, яке ви-

магає відповідногоантуражу. Маленькізатишні кав'ярні Льво-ва, ароматна кава івсе до неї – це візи-тівка міста. Кавуватипочали тут ще в XVIIIстолітті, коли відкри-лася перша кав'ярня.Минуло багато часу,але місто досі тримаємарку кавової сто-лиці України. Львівналічує декілька со-тень кав'ярень, томувідпочити від насиче-ного дня можна самеза філіжанкою аро-матного напою. Сьо-годні в більшості льві-

вських кав'ярень вам запропонують від 10 до40 видів кави. До неї можна додати алкоголь-них напоїв, або випити її з пилком золота.

Хай хтось скаже, що Львів – занадто театра-лізоване місто, але навіть, якщо це і так, чи цепогано? Різдво тут святкують феєрично. При-ємно вражають вертепи, як живі, так і лялькові.Це додає святкового настрою та особливої ат-мосфери. Колядки, різноманітні дійства наплощі Ринок, привітання від незнайомихлюдей, запах гарячих пампушок, глінтвейну такави пробуджують несамовите задоволення тароблять з тебе частинку Львова. І, буду відвер-тою, це прекрасно. Місто творять та підтри-мують його мешканці. Думаю, що мешканці

Львова виконують на відмінно свою роботу. Їхменталітет зовсім інший. Їх норов не схожийна характер запоріжців, киян, кримчан чи пол-тавчан. Львів’яни – особливий народ: коженвітає тебе усмішкою, ласкавістю, бажає всіля-ких благ на свята. Побажання ці справді щирі,і не заради додатково купленого вами сувеніру– даруються вони просто так, від душі. Тут до-речно вжити слова Ліни Костенко: «Віддай лю-дині часточку себе, за це душа поповнюєтьсясвітлом». Мені здається, саме за таким прин-ципом люди живуть у Львові.

Тут на вузеньких вуличках пахне кавою ташоколадом; тут п’ють глінтвейн не заради ал-когольної ейфорії, а для того, щоб зігрітись; тутніколи не відчуєш їдкого запаху диму від заво-дів; тут ти наповнюєшся культурою та тради-ціями свого народу; тут ти розумієш, наскількикрутою є твоя рідна мова; тут варто повчитисьввічливості та поваги. Ні, це не якесь утопічнемісто, це культурна столиця, серце України. Це– Львів.

Галина СУБОТА, ГП-420

Святкові подорожі8

На каву до Львова

Любите подорожувати? Заведіть собі тре-вел-блог на сайті studpol.at.ua. Найкращіматеріали будуть опубліковані в газеті.

Святкові подорожі 9

різдвяНа Подорождо Міста Лева…Потяг прибув. Нарешті! Ми їхали цілу добу і, здавалось, ось він –чарівний Львів. Але зустрів він нас не дуже люб’язно. Навіть якосьневвічливо, з певною недовірою, боязкістю. Похмура погода тахолод – ось як зустріло нас місто. Але так було лише спочатку. Мирозташувалися у гуртожитку, а потім пішли у місто і побачили те,що змусило забути про непогоду. Це – Львів! Ми приїхали сюди наРіздво, тому атмосфера свята відчувалась усюди. А головне –люди тут доброзичливі, щирі, завжди усміхнені.

Уперший день ми вирішили просто по-гуляти вулочками міста. Одразу сталозрозуміло, чому Львів називають

одним з найкрасивіших місць не лише України,а й усієї Європи. Краса його нікого не залишаєбайдужим. Львів вважається перлиною Схід-ної Європи.

Буквально через декілька хвилин після того,як розпочалась наша прогулянка, ми побачилипалац Потоцьких. Як можна було пройти повзнього? Фасади цього триповерхового палацуприкрашені фігурними обрамленнями вікон,ліпними консолями і балюстрадами. Параднийвхід оформлений арочним портиком з ліпни-ною. Усе так вишукано, що неможливо відве-сти очей! Потім був Бернардинський монастир– давня історико-архітектурна пам'ятка XV сто-ліття, яка до сьогодні не перестає радуватиоко львів'ян та гостей міста. Вежа виконана встилі бароко, силует дуже складний, поріза-ний, але поряд з тим витончений і гармонійний.Це було моє перше знайомство зі Львовом,яке назавжди закарбувалося в пам’яті.

Наступного дня ми не переставали дивува-тися Львову. Розпочали ми свою подорож зплощі Ринок. Це своєрідний музей під відкри-тим небом, де відчувається дух середньовіч-ного Львова, а кожен будинок є пам’ятником

архітектури і оповитий власною легендою. Апотім були Оперний театр, Домініканськийсобор, Собор святого Юра, Латинський ка-федральний собор, безліч музеїв – забути цевсе неможливо.

Які ж тут гарні, граційні, величні та загадковібудівлі міста… Яка витонченість смаку май-стрів, що проектували всі ці споруди. Що не бу-динок, то пам’ятка архітектури. Мета львів’ян– зберегти старовинне місто, реконструюватипам’ятки культури та архітектури. Саме томутут так багато театрів, пам’ятників, музеїв, мо-нументів та місць, що мають назву «визначні».

Невеличкими кроками до нас підкралосяРіздво. У цей час тут фантастична атмосфера.До речі, тут був дивовижний Різдвяний ярма-рок, де можна було придбати будь-що, почи-наючи з національного одягу, закінчуючикухлями, медальйонами та магнітиками із зоб-раженням міста. Хто був голодний, мав змогугарно перекусити: медяники, тістечка, пам-пухи, пиріжки, запашна кава. Передноворічнийнастрій був усюди: на центральній площі, навуличках містах, у трамваї, у крамничках, а го-ловне – у думках і душах людей.

Після святкування Різдва в нас залишилосянебагато часу і ми вирішили присвятити пере-достанній день парку Високий замок. Це – най-

вищий пагорб Львова, що віддавна манить досебе туристів. Зійшовши на цю гору, ми по-бачили місто з висоти пташиного польоту.Звідси видно Старе місто з ратушою в центрі,величні будинки львів’ян, храми, збудовані урізних стилях. І, звичайно, біле покривало, щовстеляє старі кам’яні вулиці.

Останній день у Львові – весела подорож покав’ярнях та шоколадних майстернях. Тутсправжнісінька кавова феєрія! Терпкуватийаромат щойно перемелених зерен і естетикаприготування напою руками справжнього поці-новувача мистецтва кавоваріння – цього за-бути неможливо.

Як би сумно нам не було, але настав час по-вертатися додому. Ми поїхали, але присмак за-пашної вишуканої кави та неймовірні спогадизалишаться з нами назавжди.

Федорова Христина, ГП-420

Еще в глубокой древности европейцыукрашали дома к празднику Новогогода. Довольно странно, что в то

время власти строго запрещали устанавли-вать хвойные деревья в домах. Это считалосьнезаконным увеселительным мероприятием.Но несмотря на это, люди все же приносили вдома елки, делали это тайно. Такая традицияпобедила, окрепла и прижилась. Уже в XVI ст.елка в доме стала модной тенденцией. Сталопопулярно украшать жилище в канун празд-ника, соседи соревновались между собой –кто в этом году красивее и вычурнее украсилсвой дом.

Съедобные украшенияВремя шло, традиции развивались. Люди

стали украшать верхушку елки звездой, а повсей высоте дерева развешивали яблоки, оли-цетворявшие библейский запретный плод.Позже эти яблоки эволюционировали в ново-годние елочные шары. Люди также украшалиелку свечами – сегодня им на смену пришлигирлянды и дождики. Обычай вешать на де-рево печенье и сладости дошел до нашихдней. Кстати, до середины XVIII ст. украшениябыли исключительно съедобные: выпечка,орехи, фрукты и конфеты. К концу века на но-вогодней елке закрасовались еще и бумажныеигрушки, шишки, пустые яичные скорлупки ифигурки из латуни.

Свинцовые шарыПервые елочные шары появились в Герма-

нии, в 1848 г. изначально они были мало по-хожи на современные – первые игрушкиделали из прозрачного или цветного мате-риала, внутрь заливали слой свинца, а сна-ружи украшали блестками. Спустя 20 лет, втом же городе открылся газовый завод.

Изначально шары выглядели немного нетак, как их современные аналоги – игрушки де-лали из прозрачного или цветного материала,внутрь заливали слой свинца, а снаружи по-крывали блестками. Уже через 20 лет в том жегороде открылся газовый завод, где мастера спомощью горелок и пламени с высокой темпе-

ратурой научились «надувать» игрушки лю-бого размера. Позже свинец заменили на нит-рат серебра. Елочным шарикам оставили ихназвание, несмотря на то, что они могли бытьсовсем не круглой формы – появились стек-лянные ангелочки, рыбки, птицы, СантаКлаусы, феи, эльфы, шишки... В ХХ веке такиеже заводы появились в Чехии, Польше, СШАи Японии и многих других странах. Тогда на-чала активно развиваться индустрия елочныхигрушек.

Меньше цвета, господа!Мода на украшения стремительно меня-

лась. Сначала считалось, что елка должнабыть яркой и броской с красочными игруш-ками всех цветов и форм. Затем лидирующиепозиции занял «минимализм», и шарики встрогих (в основном, серебристо-белых тонах)заменили красные и синие украшения.

Позже появились золотистые и другие раз-ноцветные дождики, а также соломенные звез-дочки. Мастера Дрездена и Лейпцигапридумали игрушки в стиле техно: разнообраз-ные дирижабли, паровозики, машинки, эки-

пажи, а также животные – слоны, олени, мед-веди, лягушки...

Елки под запретомВ период Великой отечественной войны

игрушки, по мнению советских властей, пре-вратились в олицетворение борьбы с прави-тельством и были запрещены. К счастью, сгодами мода вернулась, хотя и тут не обо-шлось без политики. Популярными сталиигрушки в виде серпа и молота, красной совет-ской звезды, а также героев того времени –ученых, космонавтов, артистов.

Встречались также звери неопределеннойпороды (не то медведи, не то белки, не то со-бачки). Но самыми популярными оставалисьтрадиционные новогодние елочные игрушки:простые шарики, пирамидки и сосульки.Именно их штамповали по всему Союзу и Ев-ропе, под Новый год елки в разных странахмало отличались друг от друга.

Все на украшенияСпустя несколько лет на пике популярности

оказался дождик. Своеобразная гирлянда сколкими ворсинками настолько распространи-лась по всему миру, что порой люди завеши-вали серебристыми, золотистыми, оранже-выми, красными и синими украшениями вседерево, и шариков вовсе не было видно. В2000-х годах в тренде были самодельныеукрашения для новогодней елки: фигурки изсоломы, бумажные снежинки, картон, белаявата вместо снега, плюшевые животные и ан-гелочки.

Мода на елочные украшения уверенно ша-гает по земному шару. Сегодня на новогоднихярмарках можно найти все, что угодно – ша-рики, звери, фигурки. Согласно статистике, всреднем американцы тратят несколько милли-ардов долларов только на украшения дляхвойной красавицы. Европейские жители, ко-нечно, немного сдержаннее, но эксперты пред-вещают, что в скором времени европейцыдогонят своих западных друзей.

Т. ГАПОНЕНКО, ГП-421

Історична довідка10

Èñòîðèÿ åëî÷íîé èãðóøêèНовый год — это праздник, окруженный легендами. Привычные традиции приобретают совсем

новое звучание, когда мы знакомимся с их происхождением.

Конкурс 11

Новорічні забобони12

10новорічних

прикмет

Позитивні забобони, поширені серед українців:

1. Першого дня не братися ні за яку роботу, бо весьрік доведеться тяжко працювати.2. Не починати Нового року з боргів, аби не розплачу-ватись весь рік.3. У ніч на Новий рік зробити подарунки тим, хто по-требує допомоги. Тоді доля віддячить тобі.4. У ніч перед Новим роком спати без подушок, щобцілий рік не боліла голова.5. Коли б'ють куранти, треба встигнути на папері на-писати бажання, спалити його, а попіл висипати вкелих із шампанським та випити до дна. Тоді бажанняздійсниться.6. Перед святом треба прибрати домівку та викинутивесь непотріб. У такий спосіб ви звільняєтесь від усь-ого непотрібного і неприємного, створюєте простірдля нового.7. На кожен удар курантів треба подумки промовлятинайзаповітніше бажання. Встигнете це зробити, – уновому році воно обов'язково здійсниться.8. У новорічну ніч треба одягнути щось нове. Це сим-волізує те, що наступний рік буде успішним.9. Ялинку треба прикрасити монетами і купюрами. Цепринесе у дім гроші.10. Повісити на ялинці маленьку підкову. Вона симво-лізуватиме вдалий наступний рік.

Учас, коли настінний кален-дар суворо віщує нам кінецьгрудня, ми перетворюємося

на дітей. Радіємо морозним малюн-кам на вікнах, прикрашаємо ялинку,майже з криміналістичною безкарні-стю витягаємо з шафи заховані досвята цукерки. Вважається, щосаме в цей час Дід Мороз вирушаєу велику мандрівку на своїх оленях,щоб подарувати кожному з нас ма-ленький шматочок щастя.

Перетворюються на дітей се-рйозні в буденні часи викладачі. Якже хочеться тупнути ніжкою на сту-дентські борги і заявити: «Не хочу,не буду приймати. Хочу дивитисямультики»! Або й взагалі теат-рально розридатися через переван-таження напередодні сесії та заїстисвою біду шоколадним зайцем…

Студенти також перестають виріз-нятися «дорослою поведінкою».

Здавати усе разом в останню хви-лину – це справді дитяча безпосе-редність. Робити курсовий проект заодну ніч замість трьохсот – ну чимвам не талант справжніх індиго?

«Усі ми родом із дитинства», –казав А. де Сент Екзюпері. Тожпам’ятаємо це і вступаємо в новийрік із чистим серцем та світлими на-діями. Давайте вірити, що наступ-ного року викладачам підвищатьзарплатню, а на кожного без ви-нятку студента під ялинкою буде че-кати «відмінна» заліковка. Давайтезагадаємо бажання, щоб зиму 2014-го зустріли в теплих аудиторіях зісмачним какао замість тестових за-

вдань. Зробімо все, щоб печені пи-ріжки у четвертому корпусі залиша-лися й для студентів другої зміни. Ачому б і ні? Наш університет зісвоїми заплутаними коридорами,

крутими сходами та містичною ат-мосферою масових перездач під ка-федрами не гірший за «Хогвартс».Тож хто знає, можливо, на нас че-кають справжні дива. Прогулюваввесь семестр – завітай в таємну кім-нату з готовими письмовими робо-тами. Утомився від ледачихстудентів – випий «чарівного» зілля.Вірте в дива!

Наталя АВІЛОВА, ГП-419с

Ðîäîì ç äèòèíñòâà

Навчально-методичні матеріали:Студентська газета “Студпол”

Випуск №5 (30)26 грудня 2013

E-mail: [email protected]Наш сайт: studpol.at.uaВКонтакте: vk.com/studpol

Комп’ютерна верстка: Богдан Герасименко

Редакція газети “СтудPOL” бажає Вам веселих свят! До зустрічі у новому 2014 році.

Укладачі: Г.М. Волинець, В.Л. Погребна, С.А. Панченко, О.Ю. Пода, Н.В. Островська.

рецензент: О.В. Юферева.

Журналісти: Н. Авілова, В. Артаманова, С. Бе-сараб, Т. Гапоненко, В. Кушнір, Д. Геращенко,А. Конкіна, А. Левченко, В. Семивол, Г. Субота,А. Прохорович, Х. Федорова та ін.

Затверджено на засіданні кафедри журналістики

Протокол №7від 17 грудня 2013

Телефон кафедри: 769-8-463 просканируйтелефоном