This document is posted to help you gain knowledge. Please leave a comment to let me know what you think about it! Share it to your friends and learn new things together.
Transcript
ВЕСНА КЛИЧЕ В ПОЛЕ
НА ЛАНАХ усе менше стає снігу. І хоч передранкові Приморозки затримують весняну повінь, та тільки
пригріє ·сонце, як знову течуть струмочки. З кожним днем зменшується снігова ковдра. На пагорбах уже подекуди можна бачити проталини, з'явилися цятки землі. Мин-е небагато часу, і вона, напоєна жи rтєдайною вологою, повніс'тю звільниться від снігу. Настане найкращий пер•іод для внесення добрив на посіви озимини, багаторічних трав. Вони швидко розчиняться, дадуть рослинам недостаючу кількість поживних р~:човин.
Отже, одним із дійових заходів підвищення врожайності, зокрема зернових, € весняне підживлення. Віта
Пролетарі всіх -країн, єднайтеся! РІк ви.цання 29-1
.\У 35 (2729) СУБОТА
23 БЕРЕЗНЯ
1968 р.
ЦІва 2 Іо•.
ОРГАН БРОВАРСЬКОГО РАІЮННОГО КОМІТЕТУ КП УКРАІНИ ТА РАЯОННОІ РАДИ ДЕПУТАТІВ ТРУДЯЩИХ КИІВСЬКОІ ОБЛАСТІ
міни родючосrі, вн~ені і nід ярі зернобобов~ просапні ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~· культури, допоможуть трудівни-кам сільського господар-ства Броварщини виконати взяті зобов'язання. А вони на третій рік n'ятирічки вагомі: потрібно виростити на кожному гектарі по 18,5 центнера зернових, в тому числі пшениці по 22 центнери, картоплі - по 105, овочівпо 145 центнерів. Одер·жати високий врожай кормових культур, що сприятиме різкому підвищенню продуктивності громадського тваринництва. Усе разом забезпечить виконання договірних зобов'язань по продажу державі продуктів сільського господарства.
У псс·танові листопадового Пленуму ЦК КП УкраїнІІ по дальшому збільшенню вир'()бництва зерна вказано, що головною умовою зростання врожайності є підвищення культури землеробства, нагромадження і пра
вильне внесення добрив, поліпшення насінництва, удосконалення сис·теми обробітку грунту, скорочення строків і забезпечення високої якості польових робіт.
Для перетворення в життя накр·~лених партією заходів, виконання взя·тих на ·Нинішній рік соціалістичних
Ва-силівна Ячннк належить до ветера;;ш мо
.1очно-това•рної феj:НІІ! rож'І;•:.всь·кого вk'J<д-ілка ра.:(rо•сп-у «Л ілкіtВІСІЖИЙ». Багато рокі· в -пі.дрнд Й,'\Є' в чи•с,lі пра.воф.lан-rових доярок. Торік ві•д своєї І"рупи корів надої.1а \Іайже 60 тисяч кі.lоrраЧІіtв \!0.1оюа. В ниніш~п,о~І\.
роні да.1а С.10ВО ПЄ;JЄ'КіJІІТІ!
ней рубіж. На фо<то: М. В. Я•Іник.
Фото А. Козака.
ЗАПОРУКА УСПІХУ зобов'язань у господарствах району вже чимало зроб- Старанна підготовна лено. Зимовий період було використано для підrоrовки техніни - запоруна ус-до наступу. Проведені ремонт техніки, перечистка насін- пішного проведення вес-ня, нагромадження добрив. Підвищили ділову кваJІіфі- няної посівної кампанії.
· кацію механізатори, бР'игадири, ланкові, овочівники. Про це і дбають наші механізатори. Вони вже за-
Більшіст~о господарств хоч сьогодні готова вийти в по- Но.1еІпив робітнш;ів ре-ле. Радгоспи « Великодимерський», «Требухівський», :vюнтно-механічної 'І'Іай-«Бобрицький» та інші зробили все для того, щоб у стис- стерні, !\рім ремонту, уда-лі стрски r1ровестІІ перший період весняних р•обіт. Зраз- сІюна.1ює дею;і :vrашш1н й ково підготувалася до виходу в поле Калитянська пта- механізми. Напринлад, хофабрика, де зараз проводяться пробні виїзди. Тут тут С]{(JНструйовано rебор-передбачено в стислі строки справитися з посівною. ди на диски сівалоп для
Двозмінна робота механізаторів, громадське хар·чуван- забезпечення заданої гли-ня, моральне і матеріальне заохочення, піднесення рівня бини заробки насіння при агітаційно-масової роботи та інші дійові заходи сприя- сівбі люпину. Виготовлено тимуть успішному виконанню зобов'язань. подрібнювач :\Іінеральних
добрив, закінчується та-у підІ·о"товку і проведення весняних робіт вкладаF кож виготов.'!ення сююпе-
свою частку праці і колектив райоб'єднання «Сільгосп- ресувного транспортера техніка», В основному виконано план ремонту тракто- для завантаження їх у л!-rАв, створено обмінний фонд тракторів «Gеларусь», ро- так. Це дозволить. своє-бочих_. і пускових двигунів. Підготовлено для радгоспів часно удобрити поля, і птахофабрик 25 трактористів-машиністів широкого про- підвищити врожайність філю. Для оперативного обслуговування у вихідні дні- всіх сільсьногосподарсь-субо'ту і неділю - в майстерні чергують механік, елю- ких культур.
В інтересах дружби миру і сар, токар, завідуючий складом. За господарствами за- у виготовленні цих ме- 98 міст, районів і облас-кріплені спеціалісти, які надаватимуть допомогу меха- ханізмів беруть актІ'ІВНУ тей нauro•1 країни підтри-нізаторам на .місцях. участь механізатори я. м•vють пос11ійні ІЮНТdІпи з Та чи все у нас гаразд? Ні. В радгоспі «Зоря» досі Теплюк і О. Цьомн<І. овоїми побратима~нІ в со-
не закінчили ремонт техніки. Для організації двозмін- в успішній підготовці ціа.'"Іі•стич·них к:раїнах, іІ та-ної роботи не вистачає 10 механізаторів. У ра;:~,госпах техніки до весни вrлика кож з 220 ~Іістами, ко~І\'На-«Заворицький» та імені Щорса, відповідно, 5 і 4_ заслуга завідуючого цеН'!'- ми і депа•рта~Іента.ми 40- ка-
~ІУ•НІіСТИ'ІНО'МУ буді•DНІІЦТВі. Характер цих зв'Rзкі·в ду
же різнобічний. Це, нr,са,\1-перед, об\Іін делегаІ;іямн.
Т)'ірИСТСЬКЮІН Г'рІ"•Па•\!11, ПрО
фесіона,lЬНН\111 і са\ІJ;~іяль-
ди у свою чергу виїцн.1о багато радянських .1е.1еrа
ху Опору. Щорічно в оста!Іню недіто квітня відзначає-
в u піта.1істиюшх краї:н і країн, «Зорі» уже декілька років йде розмова про створення ральною манстернею >ІІІ, о.р11ані•заu::я виставок, ться всеавітній день порі.д-ф и Н u Яrкі розвнваютЬІОя. Міжна-відповідних умов для роботи механізаторам. Та і досі . n. овохацьного, якии проведення кінофест 11 ва.1 ів, нених м•і-ст. В нині.шnЬюІу
ІІЮІИ ХУ·дОЖНі.\111 КО.lЄ'ХТІ!Ва-
на тr:•акторних станах нема облапнзних майстерень, кім- проявив себе хороши~! ор- рсцн•і зв'язки дають )!ОЖ.1И- · · бо · т· t' "" :>І!ТИ'Н'Гl'В, З рІВ. l.lbКII В роц•і цеЙ ДеНЬ ПOIB!Il!e!l ПрО-
НЗТ для відпочинку. Таке ж можна сказати про трак- ганізатором колентиву. вkть шнроко знай.омнп1 за- минулом-у, юві.lейно:>Іу роц·і йти пі·.д ло•зунго:~оt негаііного торні с1ани другого і третього відділків радгоспу «Гого- І. БРАТУСЬ, ру-біжнІ· грома.Дськkть з в Ра.1я,нському Союзі побу- п.риПІІнення війнн 1_- В'єт-лівський». Незаслужено забуті пересувні тракторні ва- головний інженер Бог-·
· .. · ф б .радянською дійсні·стю, І"СП;- ва.1о 77 ч•.1егацій з зару·- ню1і. rончики, в яких в негоду можна було погрітись, uiдno- данІвськоІ птахо а - "' (ТА!'С). чити, пообідати. Тому й не дивно, що в окремих 1 ocno- рики. ха~1и нашого народу в ко- біжних чіст-.по•брати.ІІіВ, ку-
Слід усе зробити для того, щоб недоліки ие1·айно виправити. В дні, що залишилися до виходу в поле,
Підвищувати пропагандистську маІстерність ще і ще раз перевірити готовність техніки, уточнити Багаточис.1 енннй заоrі.ч ні зас.1vха,1 и допові.дь сек-плани, намітити маршрути агрегатів, упорядкуваги по- п:роп.агандистів працює в ретаря ·раі'июму КП Украї-садочні майданчики для лfтаків, вивезти туди мінераль- нашо)!У район•і. За останні НІІ т. Лемпицького •1. Г.
Гlропаrrаидист зdводу І 3м·істовНІ.І-:V!ІІ також_· . бу.111 nластмас Т. І. 111;Ірон·:на внстуІnн пrюпагандистів свій висту'П ~рисвяrи.1а О. П. Кривенка (зав,ц, nоефективності учбових і прак- рош'Кової металургії), В. К. тнч:ю1х завдань С.l\'.\~ЧЗ\1, Са•вІщь.кого (завод хо.1ометадноці їх визначеІІН>І, ви- дильниюів) і С. С. М.іщенка ко·наr-rня і перевірки. (іJаВС!д торговельного \Іашн
ні добрива. Використати також усі наявні машини, щоб роки роботи вони нагроча- «Фор)ІИ мето;щ робоТІ! у найстисліші строки підживити посіви, а в міру ;1,озр~- ди,1 и ве.шкий ;щооід iJ 1111 • пропа.11анднсгів рай,J.нї по вання грунту провес.ти закриття вологи. Слід П$іМ'ята- таннях наукового nі.1ходу підвищенню ефектавності ти- за один весняний день може випаруватись з гек- до· _~ІетОдІLКІІ орга>Іі'!ації nо.1ітичноrn на.вчан:J·Я кочу-тара 80-:_100 кубометрів води. Така втра·та негативно навчального проце..:у в сн- ні-стів». На 111-rтанні npo шлйхн та відіб'ється на врожаї. сте\Іі .партійної освітІ!. В.'\\'\1- Потім пропаrаІtдІкrи об- \Іетоди пі;щищення ар.гумен-
Керівники господарств, партійні і профспілкові op•ra- .шво і творчо пр.ацююrь над мінялІ~ся досвLдО\І Р·JботІІ. тованос1'і, переконливості, нізації повинні зосередити всю увагу працівників сіль- підвищенню! своєї \Іайстер- ПрQ/па.гандист за.вuд',' по- е:~-ющшюсті пропаrачди-ст-ського господарства на проведенні першого періоду по- носrі, несуть у масн і,ево- рошкової мета.1:--1рrії Г. П. ськоrо висТ)'ПУ. фор\t\ва.нні льових робіт якісно і в стислі строки. Справа честі усіх пюцій;не вченІІЯ -- ІІЗJЖ- Рей розпов·іла про сачо- науковнх понять і ёІійюп хліборобів- вийти пер•еможцями у соціалістичному зма- СІІ-З\І-.lеt-1'іні•з\І. стійну роботу слухач·ів над ідейних nереконань і" слу-ганні з трудівниками Щолковського і Києво-Святошин- 21 березня ві•дбу,l<КЯ ра- тrворами кла.сиюів марксиз- хаЧ'ів зупинився пропа:ган-ського районів, вибороти високий врожай третього року ііонна \Іетодична коаферен- •\Іу-.1е+ІJіні:з)1У та нав·І-иьною
В Будинну культури відбулись чергові заняття слухачів районної шноли партійно-господарського активу, на яІ\е прибули директори і секретарі парторганізацій радгоспів 1 п т а х о ф а б р и к, підприємств, організацій і установ району.
<<Економ.ічні зананомірності переростання соціалізму в номунізм>> - :з лекцією на тану тему вн-
АКТИВІСТИ ВЧАТЬСЯ ступив перед присутніми завідуючий кафедр<1ю Ииївського політехнічного інституту М. С. Иороль. Лектор зупинився на загальних особливостях соціалістичної економіки,
розповів про значення автоматизації, механізації в
підвищенні продуктивнос
ті праці, наго.1оснв l!d не-
обхідності ідеологічної роботи в період переходу від соціалізму до ;;ому
нізму.
Старший викладач політехнічного інституту П. Н. Котов прочитав лекцію
<<Економічна реформа в народному господарстві>>. Він підкреслив, що така ре
форма обумовлена об'єк-
тивними закономірностями розвитну виробющтва. На прикладі окремих підприємств лектор показав,
які чудові наслідки приносить дальше поліпшення пл_анування j економічного стимулювання в на
родному господарстві.
Підсумки занять нІдвів
у своєму виступі- сенретар
райкому КП України
В. Г. ЛемпицЬІ>Ий.
Цікавими були виступи ІП,рОПіЗ'ГЗ.НІдИІСТ.іВ ЗЗJВСО.lУ ТОрГОВеЛЬНОГО МаШИНОбу 'lУВ•ЗИ.НЯ Д. С. Татура і ра;дrоспу «-Великодимерський» Н. О. Шкарбугка. Вони роJІЮВіли
про основні шляхи і заwби унаочнення пол•ітичtІІих за-
.НІять, методику та ефективніость за.стосу.вання наочних
по•сібникіrв і тех•ніЧІНИХ Jа:собіrв п;ропаганди, продем-ов-
с11рували виrоговлені ними таб.шці і схе"Іи.
ноб}щува•rтя).
Пред•ставник обкому КП У.юраїни А. О. М.а·йсгренко в своему вист.уп.і на.rолосила на дальшому П·і>J.вищенні nропага!Щистськюї майстерності, уопішно.му за,вершен1і і 'навч•алнного року в систем і політичної оовіти ко~tун:і·с-гів.
Уча.сниюІ конференції ·пІрІІ'Й'НІяли реко~мендації, які за·клик•ають прапаган~истів і нада,пі ТВЮ'рчо застосо,вувати новітні методи і форми ПІРО~аrан~и марксист
сІ>ко-леншськоІ тео.рії, пов'я·зу.ва~и його з сучасністю
і Пр·ЗКТИІЧІНИМИ заВДЗ.'І•НЯМІІ КОМУ'НІЇСТИ'ЧІІОГО бу\ІJ.Ї'ІІШЩТВа.
На кuнференLІ:іЇ кращю1 ПІроnаrrаІІІдИІСтам вручено по
ХІВаJп>Ні гра,~юти райко:.1у ~П України і ці·нні пода-'РУН'КІ!,
В ПАРТіЙНИХ ОРГАНЇ8АЦЇНХ
Номуністи і раціонапіаація Цех екструзії заводу
пластичних мас, яким ке
рує член НПРС І. К Токар, по праву називають
цехом раціоналізаторів. Це дІйсно так . Протягом мину л ого року бу ло роз
роблено І впроваджено у виробництво 30 нововведень з економічним ефектом до 35 тисяч карбованців на рік.
3 творчим вогником працюють раціоналІзатори цеху старший майстер В . Ф. Норякін та слюсарналадчик І. М . Дудка. В співдружності з комуністами вони весь час в по
шуках, щоденно знахо
дять можливість здешевити свої вироби, підвищити продуктивність праці.
Масовість руху новаторів виробництва за вдосконалення ТеХНОЛОі'іЧНИХ процесів, дійове керівництво ним з боку партійної організаЦії мають відрадні наслідки. Досить сказати, що раціоналіза-торська сім'я налічує в своєму складі 160 чоло-вік . В 1967 році во;ш опрацювали 129 пропозицій, що дало можливість :3аводу зекономити 81 тисячу карбованців і виконати при цьому план на 132 проценти. В авангардІ рацІоналІзаторІв ідуть номунІсти, які внесли 50 ново-
введень з економічним ефектом 56 тисяч карбованців.
Члени парт!І В. К Нороденко і Є . М. Жуковський внесли пропозицію, котра дала річну еконо
мІю в 7620 карбованців. Технологічна розробка по модернізації приймального устаткува.ння плівочного агрегату УРП-1500; над якою працював меха
нік цеху комуніст М. Д. Теплюк, спрямована на поліпшення технології виробництва плівки.
портІв лайського паро-Як видно. наведені фак
ти яскраво свідчат .~-, про зрослий Інтерес до пошуків і відкриттів. У зв'язку з переходом на нову
систему планування та
економічного стимулюван
ня раціоналізаторам дано широке поле дІяльності. Партійна організаціп заводу з особливою заінтересованістю зустрічіІє всяке нововведення, постійно
плавства - Ізмаїльський порт за роки Радянської влади оснастився потужною сучасною технікою . Цілий рік тут ведеться переробка вантажів.
На фото: теплоход « Таке.ІJи » перед виходом у море. Фото А. Запаі>и .
домагається негайного ОБІЦЯНКИ І ДІЛО
впровадження в життя План 2-х ''Іі<JЯІІ~ів по з,дачі цінних пропозицій. А го- металолому промнслові і ловне те , що комуністи аільсьхі гос.подарсl'ва ВІІJЮсамі стоять біля верета- нали на 102,5 про•.{ен'І'а. тlв, разом з передовими Особливо :ві.дз~а:чились ~а~?робітниками на практиці І :а.и парошково1 .мета.~урrн, здійснюють велику справу •несrанда:ртного комунсшьно-
раціоналlзації. го обJщднання, торговельно-
Р. ЛИТОВЧЕНКО, ro машин·обуду:вання, а та-секретар парторrаніза- кож радгоспи «Требу:(іІІ:сь· ції заводоуправління . кий», «Бобрицький>>, «Зо-
.
ря », «Гогол:і:всь:кий» та інші.
Дони спалахнуть ВОГНІ
Проте по,руч з передови· МИ П'іДІП.рІІеМСТВа\111 napl'O назвати тих, хто безnі.дпові
даль'Но ПОСТЗІВИВОЯ ДО ВИКО·
нанпя плану здачі метало
лому ІІ'ротя.rом двох мkя·
ціrв . Заводобуді:вний комбінат недад·ав 20 тонн •юрних і КО.1ЬGрОВИХ ~1еталів. «РаііоіЛЬГОСПТеХ'Ні~Ка» - 25 ТОНН.
Не сп.равились з державrни•ми за·вданнями майже всі птахофабрнюr району.
Закінч•ується першнЇ1 кварт·а.1, а кер· і:Вн.икн до
цього часу ніяк не розкачаються . На початку року
КОТрі ПОЯВИЛИ<:Ь В продаЖу кілька років тому? Ни-
нІ вони ще стоять на столах господарІв: дротяний
конус, обмотаний кольоровою стрічкою. Скажемо
відверто, така лампа не користувалась особливим
попитом у населенчя, її
випуск дорого обходився
заводу електротехнічних
виробів.
Отже, потрібно було шукати якісь нові форми нічних світильнинІв і новий технологічний підхід до них. В лабораторії цим займаються постійно. І ось трохи більше місяця тому розроблено 1 nущено в серійний випуск нову мо-
дель ламnи СНН-3, котра має значні переваги над своєю попередницею. Це красива, зручна річ для
в.tдпочпнку і для роботи.
Жінкам силадального цеху вона nринесла полег
шення. Нині, щоб t:К.ІІасти цю лам.пу, робітниці витрачають менше часу, не
дня до ста ламп. Бригадир Параскавія Іванівна Трохимець хвалиться:
- Дівчата в нас усі хороші. Якби можна, всіх би перелічила. Старанні за
роботою і ветерани цеху, ті, що мають по п'ять -вісім років стажу, і моло-
ді. Ось Валя Лисенко. Вона прийшла до нас зовсІм недавно. А подивіться, ян вправно лакує світиль
ники? ОперацІя ніби й не складна, але від неї залежить ритмічність всього складального процесу.
Майстер зміни Сурен Семенович Аруцюнян підтримує Парасковію ІванІвну:
- Ламповий шл,;х не довгий. П-роте, доки світильниии спалахнуть, їх торкнуться ІНе одні теплі жіночІ руки . Мабуть, тому й горять так яскраво і в кімнатах, 1 на вулицях. Що ж. хороша думка.
3 нею легко nрацювати з людьми, краще, глибше розуміти їх надії і пла-ни.
Г. ГРИГОРЕНКО.
вошr запевия.1и, що r.c за-
1'римають здачу мета 10ло·
му. Наспрааді ж ті обіщrн: кн. !lK видн·о. нічого не вар·
ті. Чн не пора ва.:~о~, шанов· :н~ керівникн, від гучн1rх обі-
цянок. З ЯКІІ·Х ста,1і не ВІІП•1а'ВІІШ, перейтн до звичай
ІНоЇ, буденної справи здачі мета.юбрухту.
О. €ГУПОВ, уповноважений с Втормету».
сМЕЛОДІІ ДОНБАСУ»
Музичний збі:рннк під та· кою .назвою 'НІадrйшов у біб· ліотеки, клуби і п ~:rauи
ку.~ьТ}lРИ Донеu~>кої обла.::т·і.
В НЬОМУ ІПі·СНі П,ро ТИХ, ХТО
У києво-святошинців, з якими змагаємось ПО СТОРІННАХ РАйОННОУ ГАЗЕТИ
<< ШЛЯХ ДО ИОМУНІ3МУ>>
ВЕЛИКЕ МОЛОКО
Славно працюють в нинішньому році твариннню1 рад:оспу <<Тарасівський>> . Серед доярок першіст 1, в с?щалlстичному змаганні тримаюп, Марія Порфнр~вна Ф~~ореш{О,. О:tьга Трохнмівна Гончаруr-.:, :\І аРІЯ 1\Тарюв~а ГОЛІШеВСuІ\а З ТарасіВСЬІ\ОГО відділка. Щодоби . ВІД К?РОВІІ кожна з них надоює по 10-12 КІлограмІВ молона. А за два місяці третього ро~<у п'ятирічки вони вже надоїли на корову біль-ше як по 600-650 кілограмів молоІ>а. ·
ТИСЯЧА ГРАМІВ!
~же десятий рік працює на фермі радгоспу << Мі· чуршський>> ЄвдоІ\ія Володимирівна Матвійчун. І з першого дня - телятницею.
Серед телятниць радгоспу вона щомісяця ~авойову~ першість. Перехідний червоний вимпел не:.:мінно маиорить в телятнику, де працює Є. В. Матвійчук . Щодобовий приріст живої ваги кожного телятн у її групі становить 900-1000 грамів.
ЗУСТРІЧ ДРУЗІВ ПО ПЕРУ . Ві~_булась районна нарада аnтнвістів прссн і ра
д~о. І1 У.~асншш обговорили свої аавдання у бороп-6! за здшснення державних планів і соціалістнчннх зобов'язань третього рану п ' ятирічки. 3 доповіддw виступив секретар райкому НП Уr:раїнн О . r . l\I eл t,· НІІК.
На заготівлі cra вивезенні на поля органічнн:' добр~в ~ радгоспі <<Натюжанський» працює дві спrцшльнL бригади, в яких є 17 автомашин та 4 трактори. Механізатори та шофери зобов'язались нивозити щодня по 500 тонн добрив. Свого слова вошr дотримали. Водії Г . Нононенно. В . Осадчий та П. Ярема кожного дня транспортують на по.1н по 30-35 тонн добрив на віддаль 1 О кіломrтрів. А механізатор П . Опанасенко, який працює на навантаженні добрив механічною .1nпатою. вн;;онує щодня по дві норми.
У ТЕПЛИЧНИКІВ - ЖНИВА
В теплицях радгоспу <<Нозаровиць~<ий>> - DЕ:сна. По суті, не весна, а жнива, бо йде збирання врожаю огірків і цибулі. В магазини Ииєва з радгоспу відправлено понад 80 центнерів овочів. Найбільше здає ранньої городини бригада І. Г. Смоловика. Сумлінно трудяться на вирощуванні огірків теn.1ичниці цієї бригади Г. Смоловин та М. Грецька .
НА ЛІНІИКУ ГОТОВНОСТІ
Успішно справляється з підготовкою техніr-.:и до весни колентив механічної ланки радгоспу «Біл
городсьний». На лінійці готовності - транторн, плуги, сівалки, картоплесаджалки. культиватор11.
Високі темnи і якість ремонту забезпечили токар О. Нривошей, зварник І . Лиска, трактористи І. Стародуб та М. Удовиченко.
nрацює nі,д .зе~1лею і біля
·падаючих ·:~о~артенІів, прJ .1Ю· бов до рЇідіноrо краю. Два деаяпщіття то~1у рут·
ченкй:всt.ІІШЙ шахтар Д:~о~~rт · •рієв,Кабанов •с11ворив свої перші rriaнi про ТО'Варишів
за фахом . Тепер дo ' reuьr<a ор:гаНІі:заUІія сююдіяль:них
·ко:~о~rпозІ~торів, яrка в~дзначн
ла своє дв;щuяпtріччя. об'єдн.ує •б,111ЗЬКО п ' ят'{еСЯ Т ІІ чодоВІік.
(РАТАУ).
ДО 100-РІЧЧЯ З ДНЯ
НАРОДЖЕННЯ О. М. ГОРЬКОГО ГЕНІАЛЬНИЙ ХУ ДОЖНИК РЕВОЛЮЦІЇ ВАЖКО н~:ма..пюва'!'и ба·гатоnранну, ве.аетенську лос· . ТаТЬ ГеНІаЛІ:ІНОГО ХJ"ДОЖНІfКа, Ші'СЬМеНЮІКJ·rума
НІСТа, Б:уревісни;ка пролета:рської революції О. М. Горького - таюtй шиrрокнй діЗІПЗІЗОН його інтересів, та•ке н:езм;рно ве.пике коло живот,р.епетннх питань і щ.юб..пе~І ВіН ПОСТа•ВИВ Перед сучаСНІІКЗ>МН, ТЗіКІІМ ВІІСОКЮ! і Н€'В'Га· сн.Ішм rrолу:~о~'·яrм ся~в ві•н, ві•дщавшн все своє жиrтч народові .
Починаючи з опоаі'дJання «Макар Чуrд.ра», шо його опублікував два:д:цятІfп'·ятирічннй Горькиrй в газеті «Кав.каз», ·в :росі·йську літературу nрийшов видатний Хjодожник слова . .Нерозриrвний зв':язок з т·рrущ•ящюш ~ta· . са:~о~и, дружба з .nередовими людь:~о~н свого чаrау, дружба з В. І. ЛеНІіним мали вир·::шальне значення у фор ,;Іуванні реВОЛЮЦіЙНОГО СВіТОГ.'JЯ;ду ПИСЬL\ІеІННИКа .
Хараrктериrзуючи роль і ,місце Горь:кого у визвольній боротьбі з ца:риЗ:ІІО:\1, Во.щди<мир Ілліч ІІІЇдІК!реслював, що :письмен:ннк «мІіІ[J;но зв'язав себе свої•ми великими · ху· дожніми творами з робітнжим рух01м Ро:оН і всього світу:.. Ві·н жив з нарсщом, ба"Іив і відчув його сrогі.н і ат;раждання, його мрії і О:\Ііливі rпориви, ве..чич і ~югут ність 11Ворчнх снл .народу-титана. Для ооіх, кого зм :.;льо· :в.ував Горький - від Челкаша до Толсrого, - ві·п знаходив своє слово, свої барви, св·ої ха:рактериоти,ш. ГоСl'рота бачення ·сві11у, глиООкий реалі.зм <:ЮбражеtІня і сього.дні неповторні у ов:ітовіrй .1ітераrу.рі. Невипадково Стефа11 Цвейг в лис11і до О. М. ГорЮ<оrо .в 1927 році іПИІС аВ : «ІВН ВОJІQДіЄТе ТНМ, ЧО'ГО .Не •ВИСТЗіЧаЄ на~t: ГОС'Т· рою і ясною П•розорливістю, )'ІМ•~НИЯ<М схопити риси живої .11юдини і домоrтиюя того, щоб вона зійшла ЖИІВОЮ з сто·
•рінок кнаrи. В ~сій сучасній .:rі.тературі я не знаю нічого •рівного, .наr11риклаrд, .з Вашими .rюр-г,ретами ЛЕ.Чtіна і Тмстого. Це єдині 111іроr1ід:ні портрети, єдині , які зали· шаться:о.
Так;а ж оцінка стосується і U'ілоі галереї с11ворен•их Горьким героїв, в рнса.х, у вчинках яки~ ми бачи:мо народ - в його 'ГрИ·вагах і ду:мах, в його могутньому ре· волюц~й.но:~~у пориві до С'ВЇТJЮГ<> .майбутньосо. «Пісня n:po Соко.1а>>, - писа'! а1ннвний боІрець ІПроти цариз,1у
Петро Заломов, - була для юtс цінніша ві.д десятків проклаrмаrцій ... Хіба що !Ме:р11вий або нез:\Іірно низький. бояrуrзюtвий раб .мrг не rrроюrкн:утися, •не сnа.1<:t::н.утн гнівом і жагою бQротЬІби!».
Таrк, і «ПіІсня .про Сокола», і «Пісня про Бур~dіснн· І<<І>>, і ,1еrеНІда про Дан•ко кликали всю прогресІtв·нv Ро· оію вперед, окрилювалн .н а подвІtГ . А ~і ба ~юж·на · забУти Павла Власова або його ~а11ір Пелагею НІtді.вну, шіх рядових армії 11р)Ша, цих бі·йців рево.шоUІії, прос rнх і окромних, мужн·іх і вwаних. Знаменно, що В. І . Ленін у етапі «Перед буреЮ>>, написаній в 1906 .pou,i, наво:дить с.~а·внозві-анrі ря.д~ки О. М. Горького: «Хаїt ще .1.ужч~ вдарить буря! >> .
Надаючи ве.пикоrо значенн·я твор<Jій 1 гро-.tа..; с ькrи д~іядьнос11і Горького, д,байливо .ставлячись до шкьмен· ника, В. І. Лен·іrн писав: «Оwї<м талантом ху:дожни~а Ви <пqшнесли робітничому рухові Росії - та й не тільки Росіі - таrку величезну користь, Ви пrринесете ще стільюt ·корис11і ... ». Відпов~даючи .різним наклепн111ка:~о~, tІели· кИІЙ важ,дь бере пЩ овій захист пролетарського Буреві:снИІка: «Бу:ржуаІЗним пар11іям хочеться, щоб Горь:кий вийшов з С<ЩіаЛ·'-'Іемократичної пар11ії... Даре\ІІЮ ста:раютьая бу:ржуа3ні газети . Товариш Горь;кий надто мі•цно зв'-ЯІЗа:в себе авоі:ми ве.1нкими художн~ми творамн С3 робітничИІм ру.хом РооН і всього світу, щоб в.ід:павістн Ї:м інаюше, як ПJР8Зирством». Захоплений образа~ІІІ ре· волюuіонерів, показаних пнсь~tе-нником, 'ЗОКJН~\1 а твором «·Мати», Ленін .відіЗ:Начав: «Кннга потрібн,а, багато робітнІtКІів брало участь у ревотаційному русі неевідо· ·~ю. стихМіна, і тепер вони прочитають «Матн>> :; не.1н· .кою корисrю для себе. Дуже вчасна книга >> .
Важ•ко <Переоці.нити ту колосальну роботу, яrку ПtJОВоаив ГорькИІй в галузі ідейоного і ;rgудожньото вихоtЗання 11рудrящнх, зо1<1рема, і·нтеліrгенUІіі, пнсьменників, по залу· чен:ню п:роІ"ресивноі .ію'елігеНІUІії еві-гу до спільної роботи, такої потрібної для вирішення кардин.аль.них пит:-~нь і nроблем оуча·сноrсті, проблем ми'J)у і f]porpeay.
А .я:ку кипучу дtіяльність :розвинув О. М. Горький в ра.дя-нсьrкий час! 3дійсН'Юючи поїзд,ки по к;раїні, він в на·
рисах «По Союзу Рад» з ·захоп.1енн:я:м розповї...1аt:· пр ,J велетен·ське будів·ниц11Во, оновлення краю, п.ро ве.1нч ря..:~янп>кої .1юдини; він керує JDітератур.ним і художн і \! жищяrм, зай:~о~аєтьая питаН'нями розвитку націона .1ьннх літерату.р, очо:лює пись~tенющь:ку організацію СРСР. організовує м.іж.на.родні конf1реси , виступа~· і' гніn:ІІІ~ІІІ статтяrми rrротн паліЇ'в війнн і фаш1~зму .
З почут11ям гордоСllі 'tи називаемо О. М. Гооькоrо основоположником літератури соL.Qіалі.стІ!'Ч:ного реі1 :з \І у. Ми &сі вчимося у нього :ви.соко"'у мистецтву зображе:·,. н.я •1Юд·ських характері:в, служінню нарQДові, лаrртії, Віт·
ЧІІ3Ні. За;клиюаючи рад·янсь.кнх шtсІjменникі·в йти «ВПере.J. і вище>>, Одексій Максимович говорив: «Що з:начить -в11ще? Це 3начить: 11реба стати вище дрібних, особистнх чвар, вище самолюбств, .вище боротьби за перше f,І ісце,
вище бажання команщупати іншИІми, - вище ві<д усього, ЩО УСП.ЗідІКОВЗНО ВІЇ!д ПОІШ'ЛОСТі і ГЛу:ПОТИ МІІНJУЛОГО».
Опівець дру·жби .народі:в, Г01рький був тkно с:~n'я.за· ний з У<юраї;ною. З його ХІвилюючих творів - «0:ІІелян Пиля.й», «Ярмарок у Гов11ві», ·«.Матю>, «М. М. Коцюбннський>>, з статтей, особиrстих .роомав з у~раїнськи.мн ш~сьменннка:~~и постає образ великого д.р.уга нашого на· ро;~.у, його поrва.rа і щиросердна любов до У:краіли. до її кrульт)'1ри . Харкі·в і Киї'В, Чернігів .і Полтава, Мн.ко· .1аїв і Одеса, Очакrі•в, д!ккерrман, Миргорад, Ніж1rн, Ма· нуй.'Іівка і Великі Сорочшщі - СІкрrі.зь ·поб~шав Горt,киіі. окріозь чу.1и його окриляюче сло.во 11руд:ящі нашої рес· Н)'•б,1іЮІ.
«Нехай nомер ти , 'та в пісн<і оwілнх і СІІЛL>ннх .:.tYX0\1
.завJІQДи ти б)'деш зразком без·амертни:-vr і гJ:рІдим клІrче\І до волі й овітла!» - лн:сав Олекоі·й Максн.:~о~овнч у своій на,тхне·нні·й <«Пkні ПІРО Сокола». Ці хвилюючі с.Jова
·ніби сказаНІі .про са.мого Бурев:і·сника nро.1етарської ре· rволюціі О. М. Горького.
Та.к, B LH вічно бУІде зразком безоІертнІІІм і rо:рдюt КдИЧЮІ ДЛ:Я ВСіХ, XT\t ВЇ'.д'СТОЮЄ МИр і ;tр:ужбу, свободу Й
щастя на нашій землі. Олекса НОВИЦЬКИй.
(РАТА~' ).
в РАйОННІй газеті недавно надру.ков111на корешон деація під заголовком: «Щоб не б\•до са•\юобма
ну:о. В ній автор, на мtrй погляд, торкпувся лише однієї сторони дія.1ьності ко.1еКТІFВУ мебльової фабрики, а са~Іе: побуl'овнх умов пра.ці, защоволещ-1я потреб в жит.1і та інше. Зви•чайно, це питання зас:Ру.rовує розгляду·.
nроте не с.1~д забу-ваТІt, що першочерговою проб.1с~Іою завж.111 за.1ншаєп.оя проб.1е.ма внробннча . її L'\'TO фіна•Ісове внрі:шенвя.
З'вичаііно, на фабрнці в·ідчу11ні зрушелня. зрі·с аипус:-; -валової rrро.:tучщії, .розшІtри·вся асортю1ен.т. ~Іеханізовані деяІіІі ді.1ьнІщі. Проте переві•ркою, що •ВІЬдбулася 13 берез»я цього року, в11я·в.н~но ря,д кричущих фактів без· господарІюсгі, в.ідоу-гність чі:т.кої СІРСТІ'МІІ обл ~.ку, допуЩОІІ1ІЯ знач·ннх влрат коштів. Незважаючи на велике тру.дове напруження всього колективу, лідприє.~tство ні•Я•К .не ~юже вирі•впятн ход'у, ст:ати nостійно рентабедь· ним. Давайте з допо\югою цифр і фактів прослідкуємо за цюt хворобливНІМ nроце-со~І.
Зовнішн.і показ·нІІЮt за ~шнулий рік бі.шш ніж за.до·Ві.1оні. План по ва.101В1ій і т·оварній пр-о.дукщЕ виконанu на 102,1 процента, п.1а.нов·і з~вданн.я по реа :l'і•зації на~Іічено на єу.чу 1600 тиояч ·карбованці·в, факгнчао -1655 тисяч карбованців. Прнбу-гки: п.1ан 77,9, одержа·но - 83 тнсячі карбованці:в. Здається, ні·би в.се гаразд. Проте mtшe за січень .нинішнього р.о.ку фабрика понес.1а збитки на cy\ty 5345 карбова;щuв.
Цифра, як бачите, дд·я такого ,невеюРкого періоду со.1ідна. РазО\І з тю1 (а це ще прикріше} прод!уктИБІіkГІ" пра•uі знизІІ,l а.сь на 17 П·роuентіrв. Становище три·вож.не . Втю ніяк не в'.яжеться з наоведеюнш више показника-ШІ. Може, це вн·nа:док? Виявляється, н•і. Вtrконання !1.111· ~ІУ ПО ВЗ.10ВІіЙ ПрЩІ,~~ІЩіЇ ДООЯГИУТО ВІfКЛЮЧ!tО ЗЗ раху'НОК велІtкої кільокос11і роtJітнш<>іrв (11ранична межа 242, а
НА ЕКОНОМІЧНІ ТЕМИ
Внлал і віллача фак:тІРЧ·Н•о працює 273 чоловіка) . З цієї ж причині! фабрtн;;а має перевИ'Трати по· фонду заробітної п.1.атн на І .5 тисячоі карбоваІtuіів.
Ке-ріrвниц'Гво пі·діn.рием•ства допустило великі понад· нор.:vt ативні залишки нормОІваних обігових засобів, n то· ~1у чнслі по сиров1ші і матер.іалах до!'Іу·стимнй нор.'>Іатнз 128 тисяч карбоваН!UJі·в, є в наяовності 252 тисячі карбо· ванці'в. Це дорuв.нює лrриблизно 'Гр~ріЧ'Іюму запасу.
Систематично опост~ріі•rаються небажані задишки готової прод)''І<Іціі НЗІВеду такі дані: 11ротягом сі•чня не реа:rізовано продукці ї .н:а оуму 38 посяч кар.бованців. Це
.юілІ>ка сот дивані•в Т•а ма11р.аців, що рі1!:Н!ОU.DНІНо 11риміся·ч· ном•у їх в1шуоку. Одним с.ювом, фабрИ'ка протяго~І кварта.lу випускала ГІров ідні вироби і Ж·одного не продала. Тобто ви:робннцпю не •ради реа;Іізації, а для складу.
Зо~січ погано організовано ва,нтаження меблів. Ва· го нн часто подовгу затримуються ttepeз погану організацію в антажних робіт. Не див.но, шо в :.щну.юму році з каси п:ідпрщ:щс'Гва випдачено дві з половин,ою тисячі . кар•боваІнці•в штрафу за прос'Гій вагоні·в. Для неве.1ико! фабрики ця оу.\Іа .ве.1ь:ми відчутна. І ніхто, на жаль, не вдарив на сполох, гос'Гра те;:.Іа не ста.1а пре;t~Іето\І
приtщfІПіальної роз~юви. Доре•tню с:ка•затІІ і про веюuк:у n.1 щшість кадрів. А в-
в • засобів. але Ці витрати займає 1 О тисяч квадрат-
одному радгоспІ навіть при середньому них метрів, сонячною, бо врожаї себе ок~пл~ють. А j вона обігрівається газом . своєчасна реашзацш про- Зелено зараз під плів·
ПЕРЕД ВИХОДОМ У ПОЛЕ
Лічені дні залишилися до виходу в nоле. В зимовий період механізатори nотурбувалися, щоб у всеозброєнні зустріти весну третього ро~-<у п'ятирічки. Разом з nрацівниІіами ~Іайстерні вони в ос•ювному закінчили ремонт траn
торів, землеобробннх і nосівннх машин.
вували аrротехн·іну виро-Ідунції дає прибутки. То~у кою, тепло. Агроном-аво· щування внеоного врожаю, к~шектив Юровсько~о в~д- чівнин Ф. Поно:v~dренко зок.рема, просалних г:уль- дІЛка, взявши на сеое шд- встановив тут спеціальні тур, вивчали nередовий вищенІ зобов'язання, с:а- nрилади. які nока:зуюп, досвід. Проведені екзаме- ран но готується до садш- температуру. вологу. нани на класність. Прнсвоє· ня бульб. Бригада В. По- явність газу тощо. йде но кваліфінацію транто- лов~а заклала на ярови~ збирання щавлю, цибулі, риста-машиніста 1 к:тасу заЦІю 100 ~онн картоnЛІ петрушки підзимнього по-14 механізаторам , 2 Ііласу nри завданНІ 60. Нурс на сіву. Посаджено на постій - 36 і 3 нласу ·- 40 те, ~об збільшити ІІдощу не місце 0,30 гектара огір-:v~еханізаторам . ранюх насаджень. нів, що викидають бутони,
Минулої суботи відбу- Зобов'язалися і робіт- 0,20 гектара nомідорів. яr;і лася нарада колективів ники городньої бригади уже зацвІ.'Іи . :v~еханізованих ланон по М. Онашка вирощувати Робітющі наnолегливо
Баг~то nроявлено нміт- вирощуванню картоnлі і ранню нартоплю на 7 ген- працюють, ливостІ. Тан, в минулІ ро- кукурудзи. Головний агро- , тарах . На кожний J них ки ранню нартоnлю (зок- ном радгоспу П . Нузьмин вивезли по 40 тонн гною, рема про рощену } садили І щ~ раз нагадав про педо- заготовили по 8 центнерів вручну. Витр~чали на це ліни. які мали місце а ми- мінеральних добрив - кабага:о робочоt сили. собt- нулому році, розповів про лійних , азотних і фосфорвСІ:ртtсть центнера nрод~к- нові методи одержання ви- них . Закладену на яровиЦІІ rtІДвищувалася. Ниюш- соного врожаю бульб, за- зацію картоплю доглядає ньої ж вес~и садитимем? позичені в черн1гівсьних робітниця Ф. Онашно. ВояровизоваНІ . бульби спецІ- картоnлярів. Про орсані- на ящики, наповнені бульально шдготовленими зацію безперебійної робо- бами. регулярно персстав-
докладаюп,
всіх зусиль . щоб вирости
ти на кожному квадрнно
му :v~етрі по 12 Іііло.-рамін
ранніх овочІв.
Г. БОРСУК, бриrадир закритого грунту.
тор н-аз·вашої стат'І'і апе.1ював на ·ВіІдспність житла. Яс · но, що це теЖ адна з приЧІРІІ, але не ГО•ЛОВНа. На мою :t)'\Іоку (ue п ідсІІлнтьося дока.зюІІІ), бі.1ьше пояснюєтьсr. таКІІЙ СТЗ.Н нерІІН!•і•ЧНіСТЮ, ШTY•fJ\I UIJWIIIIOIO, над)'JЮЧІ ІІ!\111
·робота~1и. ВІtкориотанняом вихі:д;нІІХ дtні•в та інше. Пrо•тя · ГоО\І \ІИнулоrо року прнйнято .на фабр и ку 146. а в rІбІ·л о 162 робітІІІІКІІ. Основна ча;сти·на розрах ува.1аt·я з<t r .l<ll'·
'!111'\оІ бажаІІІІfГ\І .
На фабр1щі ВІшвленІІЙ на:дто ве.шкнй брак _го•оно'і лрод)~І-Іuії, д•уже ПО'ВІільаю в.п·ровад,жуєть-ся мехашзаІІІЯ 1
а'втоматизаUІія у ВІІІробющтво . Так. з ВИНІ! керів о ІІІків тнрса .'ІЇ'соnнльного цеху виноситься в·ручну, а витяжний вентн.1ятор, куплений д:тя цієї \Іетн . ~tертвюІ ванвжеч пежнть на тернторії фабрики. І ось що див·но: преІІ і альн і за ВІІ'ГЯЖ·ку тнрсн, як за впrоваджен.ня не'соІ І'Ю ' І О· го новов•вед~ння, одержано ще в трстьо\1 1· кварта .1і ІІІІ ·
н у.1ого року.
.1\\ожша і слі:r в чебльовоч-у Іtеху застосуванІ хоч бн якісь т.ачки, u.юб полегшнти доставк1· різн их дета. Іе і 't з однієї ділишці :на іНІшу і тІІ.\І са.мшІ скоротнти кі.lІ,І; і сТJ. дОІПОМ!іоЖІНИХ робітниюі•в. Навіп, ІtеЇІ незнач нІ І іі зах і :t \І 'г бн покрити зби11ки за січень.
Є причи.ни , що породж·ують Т)})'д ІІош і ~Іе-б.lьО!ШІ\а\1 . і зовні•щ.нtі, ко'Грі не задежать від ЮІХ СЗ \ІИХ . Це в і:t· сутніость, насам.перед, над•і•йної теплотраси. Таке .:; СJ но
·ВИШе не виклиюає ноі•я•кої реа·к·ції і доло~югн з боку К І І· Ї ВІського облмtісцевпром у. Та:м , очевидно , шюдіваютьс я . uto і теплотраса прокладеться са.:~~ а собою, і ріж\· ч і і •І· с-nру~tенти з неба в;падуть, і меб,,.і рі кою текпь\1 у п •.
Цього чекати \tарно . Тrреба. щоб і чі сцеві фабр І І чні керівни·ки, і керівrшкн об.l•.ІІ·ісцевnро~І У нарешті зрозу ~Іі.1 и просту істину : 11 ертвий кап іта.1, \t ертві грош і , не обернені на розшнрення і вдоскона.lеІ ІНЯ ВІІJ1ООІІІН'.ТВ ~ . не принесуть ні.якої корнеті. Фабр1щі потр ібна докСJр ін н а ;10ПО .ІІОГа.
П. СОБЧУК, нач. інспекції держприбутків райфінвідділу.
• 1\рнмсьr:а оіі-
лаrть . j " садuвщін ра,'( rоспу і~Іені Чка
.1 о ва Бахчисарай-
C bf\OГfl
ро :зпап і
роботи.
райuну в
весняні
На фttто: роііітник О. В. Таранущенко оііріза~; І'У
х і віти фрунових
дерев .
Фото Ю. І.lЬё ІІК а . (Фото·х рон і ка
РАІ.АУ ) .
• трьома картоnле~а~ж~лка- ти машин і механізміR ляє з темних місць Іlриміми. Стоять на ЛІНІЙЦІ го· розповів головний інженер щення в світліші і навпатовності і. чотири машини радгоспу 1\1. Борисенко, ки. На вічнах картоплі для садІНня розсадних про оплату праці - го- з'явилися зеленуватІ міцні культур. ловний економіст. Поділи- паростки.
Геть аварії 3 шляхів! Вирощуват.имемо ~а НО· .'ІИСЯ досв.ідом сво_єї робо· А. r АЛИЦЬКИИ
во~ технолопєю І32о гек- ти ланкоВІ мехаНІзованих агроном: тарІ·В люпину. Для цього ланок М. Васюк 1а 1\1. підготовлено спеціальні Москаленко. сівалки з ребордами, що На пагорбах полів уже дасть можливість ~ Іа за· з'явилися проталини. Як дану глибину загорнути в тільки зійде сніг, розпачгрунт насіння, підвищити нема підживлення посівів, схожість його, одержати а nотім на повний хід розбільший врожай важливої горнемо усі польовІ рокормової культури. Для боти. міжрядного обробітку про- П. КОВАЛЬЧУК, саnних виготовляються головний економіст. до культиваторів лаnв
Фещуна. Закінчили на К:'іРСах
навчання механізатори, які підвищували свою ділову кваліфІкацію, опано-
КАРТОПЛЯ ЯРОВИЗУЄТЬСЯ
Відомо, що на вирощування ранньої картоnлі затрачається більше сил і
шим овочівникам, побудувавши і обладнавши теплицю nід nоліетилено
вою плівкою. Багато доІіЛали зусиль головний ін· женер М:. Борисенко з механізаторами В. Підопригорою, Т. Лебедшщем. 1\І. Нондратенком , І. Хитрим, О. Губським та іншими. Тепер уже не називають цю теплицю, яка
:МІЙ О РОГНОа погоди Понад трцд.цять рок ів я .ні три ·роки - середні що
працюва:в агрономом і най - ,де.нні показники , а потім ви· бі.дІ>Ше В К:НЯЖИЦЬКНХ КОЛ · ІІЩДеНі сер~дні ЛОКЗЗ!іИЮІ !10
!'ocnax, а пізніше - в радГОСІІі ·~мені Щорса цього ж-
села Княжичі, де і зараз живу. Тепер на пенсії. 28 роюів веду спостереження
за лоrодою і щодн·я зап и
сую у -ові·й •ка.1еИІдар v-c i дані .
Вихішними даним и ДЛЯ
п'ятиденках на кожниіі \!і ·
ояць rвеснн ·і літа . В дода-
ТОК ДО ЦЬОГО Я ВЗЯ•В ДО ува
ГИ щоденні по.ка.зники ло
ГQДИ за ооінь і зиrм1• 1967-1968 .рокі·в . · Передба•цуваний ,1ОВ·ГО·
Н'Ірмі·новиіі пропюз пr;r.оди може мати відхилення, але
ВИЗІІЗІЧеННЯ проГНОЗУ ІІGГОД ІІ ОСНОВа ПОКа3НИКіВ за,lИ'ШаЄ · на ве-сну і .'JІі,то нинішнього ться такою ж, нк визначена. ро~у є nі·драхунки за оста н - Нижче подаємо таб;пщю ,
я.ка характерна для Броварсьокого району. Сл·аобі оп ад.и - в межах 10 міл·і~Іетрів , тобто 10 тиаяч літрів води на одни гектар; с:ередпі опа
ди - віrд 10 до 25 міліметрі·в, тоб'ГО в•ід 10 до ::!5 тисяч л~т.рі'в на rек.тар; си.1ьні опади - більше 25 тисяч .li·l'p.iв води н.а Qдии гекта.r . Передбачений час по·чат~у
весняних польових робіт -кінець першої і аочаток др~огої п ' я.тиденоки квітн•я .
І -5 н~ма + 2 Нема -f- lr2 Не~Іа -f- 15 Нема + 19 Нема + 213 Нема 2 - 3 Слабі + 4 СлаІбі + І б Слабі + 18 Сла•бі +25 Не:~~ а -f-24 Нема 3 + 2 Нема + 8 Нема +21 Слабі -f- 19 Нема + 25 Середн; + 22 Слабі 4 -f-3 Слабі -f- 7 Слабі + 23 Си.1ьні + 20 Си.1ьні +.25 Нем а + 23 Середні 5 + 4 Нема + 8 Слабі + 21 Не.ма + 24 Не~І а + 26 Нема + 23 Сильні 6 +З Слабі + ІІ Не ча -f- 18 С.1абі -!- 27 С.1абі -f-25 Слабі + ІВ Слабі
Ка.'ІІуніІС'Тична партія і Р адіЯ•Нсьокий Y.Pit'l. црояв.1яють велиюу 'Гурбоl'у •про життя, здQров '·я і пол.іrпщення матеріального добробуту радян · ських людей .
Пі<::ля продуктивної праt~і наші дюди одержали два 'Ішхі•диі дні . В зв'я.3к:у з цим виник.1а •потреба ще ''Ра ше забезпечити роботу авто· т:ра.нопор'Гу. Б ідьшkть сіл району має зв'rнзок з Киє· . вом Іtар.шрутними автобу· СаІМН.
Проте ми ще не домог.1И · оя аі·дм·іl-fнюго їх вtr.користанг.я і особли1во забезпечення безаоварі•йного руху. Ана.1із показує, що поріви•я но з ·від<паВІі·дНЮІ періодо'>~ rМИН!удОJ'О року В раЙ'J Ні Н•е :зменши\ІІ.а.сь, а збільшила~ь юільокіаrь ~втошляхових пригод. Причинами цьогu є на· саJмщ~ред низька трудова
дасцИІП.1іна в автогосподарствах і безконт.р·ольнkrь кері.вни.кіІВ за викорис га:нням автотранІСпорту. Пшщтuо -ОСJ:!ОВ'Не джерело цих прн
rод, jХ"зультатом fГКих є не
11ільоки •Пошкодження техні ки, а й життя та здоров'я людей. В МИнулому році ~! Зд И
мі·сце непоодинокі випадюt ruвтоа.ва.рій. НаЙ'більше їх припадає н а автопідприемство 09034, радгосп і.мен і Кірова, Се\ІИ'ПО.l~і•в.ську птахофruбрику, радгоспи «ЗаворІщьюtіі», «Т•ребухівськнй>>, « Го:rо.lФВСЬКИЙ>> та і·нші. Так, водій Броварського
автопі~д.пІриє,~І ства Земляк М. І. був ·відр.яджений в КагарлІЩь.кий рай·он для ви везення цукрових бу.ря.ків. Перед виїrздо.м він з ::лІоса Ірем Тата•ріним організував адома п'·я·нку. Перебуваючн в не11ве-реЗО\ІУ станt;
він наїхав в місгі Б рсНJарах на аовтомашиwу «Л'\осквич >> . У1никаючи пер-еслідув ання, збив ве-лосипедиста. В ре· зу.1ьтаті - СІПІІНІІВСЯ НЗ .laBi ПіДС}ЩНІІХ.
Не-рьдко с.~ужбові особн ЗЗІ~ІІkть здійснення належного контролю за дотрнма-н
·ня•м водіІЯ<МІІ правил безпеки руху оамі спонукають їх . на порушення. Під час збира ння врожаю овочФв за ~озпо рядженН!Я'>І адмrі ніс l'р ації
ра.д;rоспу << Гоrол,і·вс ькиіі» шофер Го.1е.ць з ~І ашшюю · бvu н.а>пра·в.1еннй в <<С:.1ьгос.п технrі•ку>> за за•паснимн часпша~ш. ПрJІІвізш н їх , меха · н і к т. Дорошенко не ,,апра· В ІІІВ ШОфера ІІ З робО Т \' , а nоїхав з ню1 пи.ячити. Пс
ребv·ваючи в нетверезо~tу стаЇІ• і , Го.1еuь теж збиn ве.юсиІпед и•с.т а , за що бу в з а суджеюІй.
Щоб )іШVКН·)'ТІІ ава р іЙ j
n~рушеиь безпеки руху,· пот
рібно перш за вс·е з ' ясувати прич ини, що їх поrоджують. В СемИІпо..,юі·всІ>кій птахо фабриt.tі, я•к і в ряді і нших rооnа:дар·ств, водії а.вто.\1 а шиІн і тра·Іпористи, як пра ·
·вило, ви•кори•стовують закр іп·
.1ений за ними транспорт на св ій розоу.д. Тракторист Моал,ій Д. П. п.іСЛ'Я роботи не поотаовнв трактор на сто
ян~у. а разо \І з іншим ·rраrк:то·ристшt Матвієнко ~-! М. І . поіхав в чайН \' о біда ти. Пk.1Я ВІ!оПИ•ВКІ І надумав nеревезти гр . Компанцю ІКітщя на ко,юдязь. Керуючи трактаром в нетверезом\'
стані , Ма.1ій зачепив авто: ·машину і с а:~-1 вбився. Адм•іні с'Гр<щі•я птахофабрtrкн й після цього серйозних заходіІІІ не вжила. Не випадково ПО.JІі•бн нй фа кт nовтернвся з 1
шоферО\1 Рожкюt, НК І ІЇІ б)'tll ytЧИ в не'ГверсЗО\І)' ста
Н>і , иаї-ХJа·в на п ішохода По номаренка.
Та·и:і факти можна навести й з іНІших гос.подарств . В сі вони ов.і•дчать про те, що як водії, та·к і керівни.kн госпо да·рсllв порушують відпивід ні р·іrшення , не дотрІІ\Іуються гіра,ви.~ бе:юеки руху і 1ШК'Qристанші автотрачспоr
ту . Адімі ністративн.і о ,Jrа ІІ ІІ
разом з пар.тійни·чн і ;Jзд яІІ· сьюtмн органачн ;-<ан он І·
П:рове.1И ря.д За ХО.lіВ З ~Іе · тою н а-в".де ІІН>я н алr;кного
і•н·сnектор·і,в , проведеІІЗ на рада з і нженер·но -техаічнич ск.lа•дО\1 аідприєм·ств, радгосп і•в і пта,хофабрик, з во· діяоми третьої а;втоко.1О ІІІ І Київської спецавтобазн .
Але проведенн.ям одю1х за-хадuв без н а-полеrmt<вої бО'роть·би в кожному колекТИІВІі з пор•ушениями прави.1 ·безпеки руху, трудової і державної дисципліни, з всі ма бе:щоряд•ками, що мають м іос:це в окремих rocпo •.:taparвax, не можна псжінчити з автоава,р·vями і шля
ховиrми пригодами. Необ· Х>ідно оголосиТІІ по·всюди р і шуч у боротьбу за безава рі·й·ну ,роботу аВТО'ГраІІСПОр · 'Г)', а кері•вникам до~І~ГТИ{:Я , Щоб 3-ВТОМаШІІНІІ ВІІХОДІІ•l ІІ •НІа .1іІfіЮ .l !!Ше сщщв<ному стані.
в техні чно -
С. КРАВЧУК, голова районного народного суду.
Г. КОЗЛОВСЬКИй , начальник Броварського відділення держав· тоінспекції.
С'ІОРZИ:ВА. .DOBA.J'II''IA.'IBOrO BZДДZJZ7 :ВZ:ВZJZ В ПОСТАНОВІ ЦІ( КПРС і РЗІДи Мі!!!ііс~рів СРСР
«Про заходи далІ>Шо.rо· пол~пшеJmя ·роботи с~редньої загальноосвітньої JІl!КІОЛИ» •ІІ~І<!реслюєть(]я, шо суча.сний етап розви11ку народної освіти настіІЙ:н-о вима,гає під'вищеНІня .на}~кового р~ВІІІЯ ·кер·jвющтва школою. З пі·~вищеннmм р-олі і знЗІЧеІ\1ня шкотІ у вихованні молоді nідttшщуютьюя ~шмоги і до кері:вни.ків пе.да·г011Ічннх колектИІвів. Від nідГОТОІВ!КИ і оргаІfізаторсЬІКих здіб,юстей, особистих і професіtі!!них я•костей керіовнИІка в значній ~Іїрі за.щ~жить успіх справ.
За науновий рівень керівництва Оста;нюм часо~І в ВровЗІрсЬІІ<!ОМУ районі одночасоо з
оПіризна•ченоняІоt на роботу дире!СТО.ра~ш досві~чених пе-1JJЗІ1огів, та·кИІх Я•К М. М. l<}1рал•іна (Готол~в), О. С. Заєць (Русані,в), П. Я. Бондар (Броварська серадня N~ 2), виоу.!І'уті дІІІр&то,ра•ми мОЛ·Одіі опеціалІік:ти. П.тrосківську BOCЬIM!tp:Ї.trlty ШКОЛу ОЧ•ОЛЮ€ М. С. БуЗНИК, ЩО прибув пkля закіmеІІня т-узу, ВІІІП/рЗІЦДала на;дію Пед!Ко.lективу висунута на ·роботу дІtректора учителька '}"Країн.ської мови і лі.тератури Мокрецької восЬІмнрічки Н. М. По:д.оля.ко.
Взяти, .наn;рИІКЛЗІД, ГО!ГоJІІіІВІСЬІКУ серtтНЮ ШІКОJ1У. Тут з роюу в рік зменшується кілЬІНІЮть д~ругорічнІtКів, полJпшуєтЬІОя яІІ<Іkть ВІІІКлцца·ння. Y•ani·x ·роботи - це. результат чі11кого, роЗУJМІного плану;вання всього на:вчальновиховн"Ого пр01цеау. Пла1fУІвЗІння робо-rи на новий навчальний р:іок колектив починає ·уже ·зараз, в кіІНці третьої ч•верті. Вивчаючи навчалЬІНО1ВИХОВІІІУ •роботу в поточоому .році, ана-піІзуючи її ·результати, днректор разо~І з пе,д~колектиоо.м і лрома:дсЬІІ<Іістю прийшли до ви.сновку, що Ш.ко.ІІа мало прІtвча.є дітей до самостійного мисленН:Я, серед вихова•Н!uД.в .недоста.тня пізнава.~ьна акти~Jні•сть.
Та~І'У уже зара.з перед колективо:~~ шкотІ постада проблема на ноюJЙ ІНа•вчальtний рLк - виховання в учІІІЇ'В 'НЗВІfЧОК ДО СЗМОСТіЙНОЇ розуМІОВОЇ Праці, рОЗІ!ИТКУ ІJ:•з.навальних зд:і·бностей ді:тей. В .цьо:'tІу ро!Ііі шкода nрацює над ІП<роб,,е:vюю: і·~~tдивЇі,!tуадЬІНа .робота і диференційоване на:вчан.ня на УJрока:х. На педрЗІдJі ·ро•згляну ro пита.иНІя: «Про розвиток активнос11і і самостійІЮсті. учнів у процесі факультатІІІВних заюпь по .математиЦІ в 10 iКJJaca·x», «Роз-виток якіюнІІІх особливостей мнслення на фаиультатІІІВних за:няТ11ях по :юіІміі», «Використання тех1кічних засобів, еле.мекті:в про~рамува.ння на уроках ~tатемаТІІІКИ» і 1нші.
Не менш ·ва:ждИІВе значения мають і гуманітар11і пред~:~~ети. Лщина npau:i в нашому суоп~льстві прагІНе жити багатюІ JІІУХОВІНІІІМ жит.тям. Тому .не випаодково
року працюе над головним про-блемним питанням -впровадженням наукової орrанізації праці на уроці. На початку року це питання широко обrоворювалос~ на педагогічній раді. В школі створено .раду, до неІ ввійшли кращі вчителі на чолі з досвідченим педаrоrом, заступником директора по навчально-виховиііі роботі П. Ю. Шеляrом.
Коnітка робота ради ! всьоrо педагогічноrо колективу дала позитивні .насJІіJІ.КИ. Зібрані і вивчені перлини передового досвіду наукової орrанізації праці на уроках висвітлюються на стенді .сНОП у школі».
Тепер учителі бі.иьw творчо підходять до уроку, як основної форми навчання ·і вихования. Уроки вчителів Н. Белінськоі, Н. Любімової, Л. Яхно, Н. Дмух, Г. Діденко, Н. Седік, М. Котлярової, Г. Шeлstr, Т. Чуб від:шачаються rлибокою науковістю, високою ідейністю та педагогічною майстерністю. Кожен урок не подібний на інші. Учителі шукають найкращих, найбільш раціональних методів і прийоміа навчання, найбільш ефективних засобів розвитку розумових, моральних і фізичних сил учнів.
Учителі К. Кравценюк, Н. Белінська, Н. Дмух та більшість вчителів молодших класів вдало поєднують індивідуальні і фронтальні форми перевірки домашнього завдання, цим самим добиваються раціонального вико-
колектив нада.є велІНС:оrо зна,чення викладанню kторіі, оуопілЬ1011воонавства, урш<Іам мови та літератури. На ·відНІритих па•рті•йюtх зборах оnеціалЬІНо розглящалоrь питаю~я :Про fІОЛЇ•ПШt'!!fНJЯ ВІfКJІІЩа·ННЯ ·В ШКОЛі. . Обов'•я:зок кері·в·н.ика щколи-,домаnаrгнсь, щоб зна·ння, ОДерЖЗ:!ІіЇ У'ЧІНЯМІІ ПО ПрИ,рQДНИЧНХ .і rуМЗІІІіТа•рНИХ Нау·КЗХ, .не залІІшнлись в пам'яті мертвим ва:нтажем, а збага·чува·дись, розвивали·сь ще в wюільиі роки.
Не мож·на вважат.и нор·малі:ІІІіІм .явищем, ~оли директор знає тільки ові·й прЕ!!дІМет, а з решти пред.мt>rів -поверхові. знания. Це •наіІІбільше зло ·в керіі~вництві учбовим заклЗІДам. І(ерівництоо взагалі - не що інше, я·к пусте ·в·ерJюгл~~дІСmВо. ІнопектQрсЬІКа перевЬрка показала, що дирекщрські аналізи у;р.ОJ<Іі·в у Великодимерській се·редні•й школі (т. Лапшин), ШеsчеІШ<ІіJвсЬІ~Й с~ре.;..пій (кол•ІІІuщій директор т. Тар ахан), БроварсЬІКій середн.ій N~ 5 ('колишній .директор т. К'У.ц) .поверхові і не можуть ПОЗИТИВНО ВПдИ'ВаТИ НЗ ПОК!рЗЩаІ!'RЯ 'ВІfКЛІІІдЗІННЯ УЧООВИ'Х ,J.И!QЦИПJJЇН.
Доові:д показує, що учитель, прІtЗНаче.ний на посаду ~ІІІректора, ІJ])ЮТJШ'ОМ порівняно невеликого часу може оІЮдод:і.ти зм.1стом воіх .цред~метів учбового плану '-ередньої чи восьмирічної umоли. Та•к, директор Мокрецької .восьмирічки Н. М. Подuл.яко, црацюючи дІРУJГИЙ рік керівником, по су11і опанува-ла програмовий матеріал ваіх дІ!ІОЦИПJ1і·н. Не випадково її аналізи мають гдибоюrй ·змі'СТ .• І}ооЗІМІ!'НУJЮГО року ШІІюла залишила ноа по:втор_ний к,урос ,шість учн·і!В, а МИІ!'улого - д.ва. Є підстави аш:щіватись, що заІUЯІКИ ІІРQДJ~маній систем.і роботи ди:ректора. і всього колективу вих01ваІщі буJІІуть ма.ти глибокі знаІtня і воі переходитимуть з кла.ау в клас.
Ди.рекrор Гого.пі•в·сЬІКої школи т. Кураліна впроваджує активні форми контrролю: проведення контрольних рОО<іт, ооитуванн.я учн~в на }'\роках. В цьому нав•Іальному році вона вивчила систему робот.и двох ·учите;Jі.~rrт. Таран і Кирі-єню. В мннуJЮму учбовому рощ в ш.колі узаrальнеио систему роботи вчmел·і·в '!ІQЧ,нкових оК.100ЇВ тт. ВаснmrЕІЮЇ і Я·рІ<!О. Вед.ике ;моісце :в роботі ди.ректора заЙJма'€ у1вага до мододих. спеІІ!іаліс11ів .. За останні два роки сюди пастуnило ш1•сть ·.вчптетв. Над
ристаиня часу та підвищення навчальної -ефективності цІеі частини уроку.
Створюючи проблематичпу ситуацію, учителі Н. ЛюбІмова, Л. Яхно, Н. Седік добиваються високої активності учнів при вивченні нового матеріалу. Учителі М. Кото~~ярова, К. Кравценюк, Г. Шеляr набули певного досвіду у застосуванні програмованоrо навчання.
Вивчення наукової ортанізцціі праці до~омагае вчителям раціонUІіиіІІІе використовувати академІчну rодину. НовиІі .мате,tu, як правило, вивчається між 8-"! та ЗО-ю хвилинами уроку. Як показала практика, в цен час учні працюють найбІльш продуктивно.
Говорячи про наукову орtанізацію праці, не можн~ забувати Пf-'0 психо.воrі'ІІІі особливості учня. УчителІ Г. Носач, О. Мишко; Т. Чуб враховуютt. І відшукують такі методи і· форми робо·ти, які збуджували б творчу думку, живу уяву учня. Диференціюючи навчання, ·вони добиваються, щоб кожен учень активно сприймав навчальний матеріал.
Надбання кращих п·е.а.аrогів успішно впроваджуються в педаrоrічну практику молодих. Помітно покращують навчалWІу роботу моJІоді вчителі школи В. Івченко, Л. Неп, М. Ільченко, І. Харін.
Наукова організація праці .в школі - проблема складна і бага:тоrранна. Тому педаrоrічниА колектив !Ірацюватиме над нею і в наступному навчалІоному роцІ.
n. БОНДАР, директор ШКО.1И.
Ддя тих, хто готуєт~я до вс11у.ау в лави Леніаського ~омсомо.тrу, хто уже нині а·ктивно ВІКЛЮЧ·аЄТЬСІЯ В ГрО
·!'.ІЗ~СЬКе ЖИТТЯ, орГЗНі•30ВШІО за~яття в сІІІСтемі 'подітичоної освіти. Кер~внико~І Г}'РТ•ка по вивчеиню учбового ШLЗІНІУ «Наш Ленінський .КОМСОМОЛ;» П•рИ МІЇОСЬІКЇЙ ШКОді N~ І призначено в•чительку Ма·рію J.ван:·вну Скид~·н.
УЧИТЕЛЬ-ПРОПАГАНДИСТ
Вже 11Jругий рік .'\\арія Іванvвна оЧО.'FЮЄ гурток, нині готує до випуооку l:овий набір семи- ІІОсьмикласників. ДовіЧІі ІНЗ МІі-сІщь пkля останнього уроку вО'На знайомить ·ВИХОВаНЦЇІВ З ЇСТОр!Ї€Ю KO:'vl· сом·олу та його слав.ними 11радиu,ія•ми, з роллю комсо.молу і м·олоді в дні громадЯ1іtської війни і перших !П'ятирічок, Віl'Чиз.няної війни і В ПОІЮЄИНИЙ час - ле-
ріод будівництва комунізму. Г:}'Іртюі•вці вивчають Статут ВЛ.І(ОМ, лені·нсьюі заповіти МОдОlІJЇ.
Годовне завда.ння, яке ста~игь перед собою нропаганд•ист, - виховання уч.н~в на революційних, трудових і бой-авих 11ра.диLQіях і)адянського вароду, ВІJХuВЗН.НЯ
.nочуттів патріотизму ІЗ інтернаціоналізм-у, віщдаІІ!ості оправі ЛеlиіисЬІкого комсо
·моJІІу і І(ому.НІістичної пар-11ії.
Щоб юраще заювоїти nро,fІрамовий матері·ал, М. І. Оющан застосовує в умовах ШІКОЛІІ орізні форми: бе·аідИ в клаоі і біля стендів («50 роюі·в Р~янсЬ'кої вла-
ДІІ», «БОЙОВИЙ ШЛ·ЯХ KJMCO•M0.1y»), проведення чнтаць.ких хонференцій з залучення.~! ·в·аіх учнів 7-8 кла·сів. До реЧІі, конференtцію ~а те''"У ~Про:~~ова В. І. Леніна на ІІІ з'їзді РКСМ» готу-Івали самі гур-гюівІці. Заняття, я.к правІІJІо, ілюструють-
Безперечно, заняття в гур11юу дають воЇ!д)рад•Іі наслід•ки. Майбутні комсомольUіЇ - це опора класного кері·вюІІка. Вони в усьому насл:~дують краших учні·з, rіою~зують ари.кла:д іншим у повед1іІн~і. наовчанні, ставлеч-
ні до того, чю1 живе клас,
ШКО.13.
Цей успіх - рсзу.1ьтат старааної роіботн пропа.ганідИ·ста, 1Чщрчого неспuкою,
ІВИІКОJ>ІfСrЗ:ИНЯ .НОВИНОК і ПО· р.ЗІ.J., я:к!і nри:ІЮ3ить з uбласних сем·і.н:ар·сь:ких Jанять. А Іх Марія J.ва:н:і·вна ві.J.:ві·д~·є не випадково - вона оЧо.1ює також районний сем•і,нар кері•вюtків гурткі·в по плану «Наш .тІе·н,іп:ький КОМСОМОЛ».
Тнм--rо са:~~е на прикладі ЇЇ Г.УJр11КЗ в·ідбу.1ОСЯ ЯКОСЬ •віщкрите заняття для решти
nропагандис11і:в цього _профі: ЛЮ МО'ЛQДЇЖІНО~учНІ'ВСЬКОІ ОСJ&і'ТИ.
М. ОГОРОДНИК. ......................................................................................................................................................
= ж
с:
НАША АДРЕСА: м. Бровари,
вул. Київська, 154.
================================9'1 «НОВАЯ ЖИЗНЬ» - орган Броварского райо;щого ~~~ комитета І(П У·КІраинЬІ и районного Совета депутатов
т,рудtящихся І(иевсІ<!ОЙ области. !!======~~==================
ТЕЛЕФОНИ: редактора - 3-82, заступника редактора, відділів: па~тійноrо. життя, масової роботи та промисловості - 4-67, сільськоrосподарського ВІд.ціJІу 1 громадської приймuьві сКиївської правди» - 4-47, відповідальноrо секретаря, редакції районноrо радіомовлення та фотокореспондента - 3-18.
ІНДЕКС 61964. Газета виходить у вівторок, четвер І суботу .
:с
о
= м
І:(
........................................................................ Броварська друкарня, І(иї.вської області, вуд. І(ні·вська, 154. Телефон - 4-57. Зам. 1269-6450.
J.Вома; що nрибуди з опецшко.1и, шефствує сю1а I<S'pa· .1ВНЗ і вuвідада в кожної біЛЬІШе як 20 урокі.в. Нині ui <nедаго,ги ведуть уроки впевнено·, зі знан.ня•м діла.
Чим глибше директор ообі•знаний з роботою шко.111 і вююгами до неї, тим більше іНІіІціативн в його дін 1ьаос· ті, тюt nосді·довніше В!!Іроващж•ує передовий .1.освід. Знаюоtя дІіла дають можд.ивіость завжди чjт,кО' уявляти меrу, пер{)пективу, заохоЧІуtвати ко.1е1пив до активної роботи. На нащ погляд, позитІІІвни,м у роботі кері·в•ників шкі.1
є пошуки проблемних завдань та шляхів їх вирішення. Та,к, в Вроварськ;і:й середній N~ І (,директор О. Б. Левін) уапішно ВИ'Рішується пробле:~~а nрофеС'іойної підотовки учнів, Руса.ні•вській середtнЇ'Й (0. С. Заєць) -зв'•язок шк<ми з ВІІІробниц11вом, Шевчеи~:всь·кій с~редній (.в. о. директора П. П. ~ущі.н) - організація НОП. Брова:рсЬІюій ·середНІій N~ 2 (П. Я. Бондар) - пазі!.клас·на робота, Бровар·сьюій восьмирічній N~ 3 і ЗаворІщь.кі.іі середніой (директори тт. В. Д. Пипдюра, В. Д. Дж~же· .1ій) - ві1Йськово-І!1З11ріо•ти•чне виховання.
За·вданн-я ке.р~ВіНИІКів п·оля.гає в том•у, щоб стюІулю•вати, розвива:ти · юритику і са·моюритику, п<і>ІТ·рюІуватн тих працівників, яюі внетупають з діловю1 пракТІІ'ІІІЮІ ана.тіІз.ом роботи шко•ли, учите.ІJіВ, .1,ирек.тора. На жат,, в шюолах нашосо району, за вин·ятком окрешtх, критика .не в пошані, більше того, вона ·всі.1Яоко г.1ушшьс~! •Кер.і.вниками. Т·ут працюють по прmщипу: не винсс11 •ОМІі:11Т.я з ха;ти. Це стосуєтьая наса;мпере,д шк•і.1 Ве.1ико .. димерської середньої (т. Л апшнн). Жердівської восІ,\111· річної (т. Бога•чевсІ>кий).
Важтtве м:осце в систем•і керіtвниu,тва на•в•ча.1ьІІо-внховюІІМ· п.роцеоом займа-є переВІірка., ~оНТІJ>О.1ь роботи ВЧІІІН!"1іов. Не можна розуміти переві•рюу ВІfК'О1НЗІння як епізмичний засИ, вона лавинна бути система.тнч:юю.
Нам необхЩно частіше ІІІРЗІКТІІІК!увати семінари-практІІІку.ми ДJШ ДІІІрек;то,рЇ'ІІ З ТИМ, ЩОб ВОНИ МЗ.111 ~ІОЖ.1ИІВЇОСТЬ бувати .в юращих школах і підТІЯгувата Cd.:JЇ ко· .1ективи до їх рі•вия. Д111ректор зобов'язаний основну увагу ПрИДІЇЛЯТИ ГОЛОВНЮ! ~Ю:ІІеНТЗІ~І !ІЗВЧЗ.1ЬНО-ВИ:ЮВІІО· го процесу.
Від особистого прІtкладу кері'В.Ішка в робо11і залежнп, ЙО'ГО морЗЛЬІ!е пра.ІЮ кер~ватн ІІЗ:ВЧЗЛЬНU-!!ИХОR,І!ЮІ ПрОЦеСОМ. Цей ПрИJКЛЗІД ПірОЯІВЛ.ЯЄТЬ·ОЯ, переду.:.ім, В пршищповосrі, об'ективнос11і і []ра.в;щоопі прн вирішенні оп•рав. Кері·вник зобов'Язаний ?утн прикла;дшІ шІіі.: стерності у навчанн:і та 'ВІІХОВЗ'ІШІ. В едностІ с.;ова 11 діла днректоора педагоги вбачають а.вторнтет керш.шка.
~
О. ХОРЛІКОВ, завідуючий районним відділом народної освіти.
-І ,._ ~ ЕКРдНАJ(3 СУБОТА, 23 БЕРЕЗНЯ
Перша програма. 9.0l' - Гімнастика для всіх. (М.). 9.45 - Телевізійні вооиІНІІ.