3. Вставка об’єктів у текст документа До об‟ єктів, що вставляють у текст документа, відносять: 1) символи, яких немає на клавіатурі; 2) номер сторінки; 3) колонтитул; 4) зноски; 5) кінець сторінки, розділу та інше; 6) графічні об‟ єкти; 7) таблиці; 8) формули; 9) гіперпосилання; 10) нові документи. Вставка символів, яких немає на клавіатурі Часто в текст доводиться вставляти символи, яких немає на клавіатурі. Спеціальні символи – це нестандартний набір символів, яких немає на клавіатурі (літери грецького алфавіту, знак автор-ського права та інше). Для цього викликається пункт меню Вставка→Символ для відкриття діалогового вікна Символ (рис. 1). Вкладка Символы дозволяє вставити символи: необхідно мишкою вибрати потрібний символ, а натиснути на кнопку Вставить та потім – на кнопку Закрыть. Вкладка Специаль-ные символы дозволяє вставити спеціальні символи. За допомогою списку Шрифт можна вибрати потрібну групу символів. Також є можливість присвоювати символи комбінації клавіш. Таким чином, їх можна вставляти набагато швидше. Щоб присвоїти символу потрібну комбінацію клавіш, не-обхідно: 1 Вибрати команду Вставка→Символ та відкрити вкладку символи. 2 Клацнути на потрібному символі. Якщо символу вже приз-начена комбінація клавіш, то їх опис з‟ явиться у правому нижньому куті діалогового вікна біля напису Клавиша. 3 Якщо комбінація клавіш не присвоєна символу, то необхід -но натиснути кнопку Клавиша, щоб відкрити діалогове вік-но Настройка клавиатуры. 4 Натиснути клавіші Alt+N, щоб встановити курсор у текстове поле Новое сочетание клавиш. 5 Вибрати комбінацію клавіш, яку хочете присвоїти символу.
9
Embed
3. Вставка об’єктів у текст документа · 2018-11-03 · 3. Вставка об’єктів у текст документа До об‟єктів,
This document is posted to help you gain knowledge. Please leave a comment to let me know what you think about it! Share it to your friends and learn new things together.
Transcript
3. Вставка об’єктів у текст документа До об‟ єктів, що вставляють у текст документа, відносять:
1) символи, яких немає на клавіатурі;
2) номер сторінки;
3) колонтитул;
4) зноски;
5) кінець сторінки, розділу та інше;
6) графічні об‟ єкти;
7) таблиці;
8) формули;
9) гіперпосилання;
10) нові документи.
Вставка символів, яких немає на клавіатурі Часто в текст доводиться вставляти символи, яких немає на клавіатурі.
Спеціальні символи – це нестандартний набір символів, яких немає на
клавіатурі (літери грецького алфавіту, знак автор-ського права та інше).
Для цього викликається пункт меню Вставка→Символ для відкриття
діалогового вікна Символ (рис. 1).
Вкладка Символы дозволяє вставити символи: необхідно мишкою вибрати
потрібний символ, а натиснути на кнопку Вставить та потім – на кнопку
Закрыть. Вкладка Специаль-ные символы дозволяє вставити спеціальні
символи.
За допомогою списку Шрифт можна вибрати потрібну групу символів.
Також є можливість присвоювати символи комбінації клавіш. Таким чином,
їх можна вставляти набагато швидше.
Щоб присвоїти символу потрібну комбінацію клавіш, не-обхідно:
1 Вибрати команду Вставка→Символ та відкрити вкладку символи.
2 Клацнути на потрібному символі. Якщо символу вже приз-начена
комбінація клавіш, то їх опис з‟ явиться у правому нижньому куті
діалогового вікна біля напису Клавиша.
3 Якщо комбінація клавіш не присвоєна символу, то необхід-но натиснути
кнопку Клавиша, щоб відкрити діалогове вік-но Настройка клавиатуры.
4 Натиснути клавіші Alt+N, щоб встановити курсор у текстове поле Новое
сочетание клавиш.
5 Вибрати комбінацію клавіш, яку хочете присвоїти символу.
Рисунок 1. – Вікно вставки символів, яких немає на клавіатурі
Колонтитули
Колонтитули – це дані, що розміщуються над/під текстом кожної сторінки.
Ці дані можуть включати назву документа, прізвище авто-ра, дату створення
документів. Колонтитул використовують для розміщення номера сторінки.
Текст колонтитула вдруковується внизу або вгорі кожної сторінки документа
і при перегляді до-кумента показані сірим кольором. Існує можливість
використати один і той самий колонтитул для всього документа або для різ-
них частин документу, для парних і непарних сторінок.
Для створення колонтитулів використовують пункт меню
Вид→Колонтитулы. За допомогою панелі інструментів Ко-лонтитулы
можна виставляти таку додаткову інфо-рмацію:
1) номер поточної сторінки;
2) загальну кількість сторінок;
3) дату та час створення документа;
4) елементи автотексту;
5) перемикання між верхнім/нижнім колонтитулом;
6) параметри сторінки.
Наприклад, для створення колонтитулів парних/непарних сторінок, першої
сторінки та інше потрібно натиснути на кнопку Параметры страницы,
вибрати необхідні характеристики і на-тиснути Ок.
Після закінчення роботи з колонтитулами натискається кнопка Закрыть.
Якщо потрібно відредагувати вже створений колонтитул необхідно знову
викликати пункт меню Вид→Колонтитулы або просто двічі клацнути
мишкою у зоні колонтитула і виконати зміни.
Рисунок 2 – Налаштування сторінки
Робота з автотекстом
Автотекст – це фрагменти тексту або графічні елементи, які можуть
вставлятися в документ стільки разів, скільки потрі-бно користувачу.
На відміну від буфера обміну, зміст якого втрачається піс-ля завершення
роботи комп‟ ютера, елементи автотексту збері-гаються постійно під
унікальними короткими іменами і можуть викликатися за своїм іменем будь-
коли під час роботи з Word.
Створення автотексту: виділяється фрагмент тексту, виби-рається пункт