НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ «КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМЕНІ ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО» Факультет лінгвістики ЗАТВЕРДЖУЮ Декан ФЛ ___________ Н.С. Саєнко «______» _______________ 2017 р. Методичні вказівки до дисципліни Культурологія 6/ІІІ підготовки бакалавра напряму 035 - Філологія форми навчання денна Ухвалено методичною комісією факультету лінгвістики Протокол від 29.06. 2017 р. № 10 Голова методичної комісії С.В. Ібрагімова «______» _______________ 2017 р. Київ - 2017
33
Embed
29.06. 2017 10kumlk.kpi.ua/sites/default/files/Методичні вказівки... · РОЗРОБНИК МЕТОДИЧНИХ ВКАЗІВОК: доцент, к. філол. н
This document is posted to help you gain knowledge. Please leave a comment to let me know what you think about it! Share it to your friends and learn new things together.
Transcript
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ
«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ
ІМЕНІ ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО»
Факультет лінгвістики
ЗАТВЕРДЖУЮ
Декан ФЛ
___________ Н.С. Саєнко
«______» _______________ 2017 р.
Методичні вказівки до дисципліни
Культурологія 6/ІІІ
підготовки бакалавра
напряму 035 - Філологія
форми навчання денна
Ухвалено методичною комісією
факультету лінгвістики
Протокол від 29.06. 2017 р. № 10
Голова методичної комісії
С.В. Ібрагімова
«______» _______________ 2017 р.
Київ - 2017
РОЗРОБНИК МЕТОДИЧНИХ ВКАЗІВОК:
доцент, к. філол. н О.П. Онуфрієнко _________________
Методичні вказівки затверджено на засіданні кафедри
української мови, літератури та культури
Протокол від «14» червня 2017 р. №11
Завідувач кафедри
_____________ О.П. Онуфрієнко
«______» _______________ 2017 р.
«Культурологія»
для студентів ОС «Бакалавр» кафедри УМЛК КПІ ім. Ігоря Сікорського
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Вибіркова навчальна дисципліна належить до циклу гуманітарної та соціально-
економічної підготовки, які формують компетенції з культурології.
Курс передбачає ознайомлення із сутністю культури і соціально-культурних процесів
загалом, які насамперед звернені до світоглядних потреб сучасної людини.
Міждисциплінарні зв'язки: навчальна дисципліна «Культурологія» ґрунтується та
взаємопов’язана зі знаннями та уміннями, якими студенти оволодівають у процесі засвоєння
таких навчальних дисциплін як «Історія української культури», «Історія України», «Філософія».
Мета кредитного модуля – сформувати у студентів такі здатності:
- поєднувати теоретичні та практичні аспекти культури в процесі їхньої діяльності з
урахуванням можливих наслідків для суспільства;
- проводити коректне спостереження за діяльністю людини для того, щоб екстраполювати
зовнішні соціокультурні явища, результати спостереження на знаковий рівень
інформаційної фіксації;
- використовуючи ознаки синхронічних та діахронічних зв’язків у природному та
соціально-культурному просторах, класифікувати результати спостережень за
діяльністю.
СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
На вивчення навчальної дисципліни відводиться 60 годин /2 кредити ECTS.
Навчальна дисципліна містить 1 кредитний модуль Культурологія.
Рекомендований розподіл навчального часу
Форм
а
нав
чан
ня
Кред
итн
і
мод
улі
Всього
Розподіл за видами занять
(всього год./год. у тижні)
СРС С
емес
трова
атес
тац
ія
кред
иті
в
год
ин
Лекції Семінари
Денна 1 2 60 18 18 24 Залік
ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Розділ (змістовий модуль) 1. Культурологія як наука: Культура природа цивілізація.
Розділ (змістовий модуль) 2. Еволюція культури.
Розділ (змістовий модуль) 3. Проблема культурної ідентифікації – специфіка української
культури в контексті європейської традиції.
Плани лекційних занять з дисципліни
«Культурологія»
№
з/п
Назва теми лекції та перелік основних питань
(перелік дидактичних засобів, посилання на літературу та завдання на СРС)
1. Лекція 1. Предмет та методологічні засади культурології як науки, що вивчає
специфіку розвитку матеріальної та духовної культури. Дисципліни, які формують
систему культурологічних знань. Полісемантична природа поняття “культура”.
Поліфункціональний характер феномену “культура”. Особливості культурологічних
шкіл у методологічному порівнянні: антропологічна, філософська, соціологічна,
інформаційно-семіотична. Сутність культури в контексті діяльнісного підходу.
Творчий та репродуктивний способи діяльності. Види діяльності: предметно-
практичний, духовно-практичний та духовно-теоретичний.
Література
Базова
1. Культурологія: українська та зарубіжна культура: Навч.посіб./за ред.
100 – 90 балів – повна й правильна відповідь на обидва питання (не менше 90% потрібної
інформації);
89 – 75 балів – достатньо повна відповідь на питання (не менше 75% потрібної інформації або
незначні неточності);
74 – 60 балів – неповна відповідь на питання (не менше 60% потрібної інформації та деякі
помилки);
59-0 балів – незадовільна відповідь.
Помилки в комплексній контрольній роботі не виправляються. Викладач лише підкреслює їх.
Кожне із завдань комплексної контрольної роботи оцінюється в багатобальній системі та
завіряється підписом викладача із зазначенням дати.
Комплексні контрольні роботи затверджуються на засіданні кафедри й оформляються
належним чином.
При розробці критеріїв оцінювання за основу беремо повноту і правильність виконання
завдань. Крім цього необхідно врахувати здатність студента:
- диференціювати, інтегрувати та уніфікувати знання;
- аналізувати і оцінювати факти, події та прогнозувати очікувані результати;
- викладати матеріал на папері логічно, послідовно.
Переведення значення рейтингових оцінок з кредитного модуля в ЕCTS та традиційні оцінки
здійснюється відповідно до таблиці:
Методика оцінювання
Оцінювання проводиться за шкалою ECTS (відповідно до наказу МоіН №48 від 23.01.04):
Підсумковий
рейтинговий
бал за ККР
Рейтинг з
кредитного
модуля (%)
Оцінка ECST та її визначення Традиційна
екзаменаційна
оцінка
95-100 б. 95-100 A – відмінно Відмінно
85-94 б. 85-94 B – дуже добре Добре
75-84 б. 75-84 C – добре
65-74 б. 65-74 D – задовільно
Задовільно 60-64 б. 60-64 E – достатньо (задовольняє мінімальні
критерії)
Менше 60 Менше 60 Fx – незадовільно Незадовільно
Менше 40 Менше 40 F – незадовільно (з обов’язковим
повторним курсом) Не допущено
Користування літературою при виконанні ККР не дозволяється
Література для підготовки до комплексної контрольної роботи (див. література до
дисципліни «Культурологія»).
Уся література знаходиться у Центральній бібліотеці ім. Вернадського, у бібліотеці КПІ ім.
Ігоря Сікорського, на кафедрі УМЛК.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ
ФАХІВЦІВ ОС «Бакалавр» з дисципліни «Культурологія» КАФЕДРИ УМЛК КПІ ім.
Ігоря Сікорського
Порядок і проведення підсумкового контролю з дисципліни «Культурологія» повністю
регламентовано положенням про Організацію навчального процесу в КПІ ім. Ігоря Сікорського
(2004 рік) та Положенням про кредитно-модульну організацію навчального процесу в КПІ ім.
Ігоря Сікорського, 2014.
Тематика залікової контрольної роботи Розділ (змістовий модуль) 1. Культурологія як наука: Культура природа цивілізація Тема 1.1. Предмет та методологічні засади культурології, що вивчає специфіку розвитку матеріально та
духовної та духовної культури. Тема 1.2. Культура як джерело та засіб забезпечення людської діяльності та суспільного життя. Розділ (змістовий модуль) 2. Еволюція культури
Тема 2.1. Басейн Середземномор’я – колиска давніх цивілізацій
Тема 2.2. Античність та її роль у розвитку Європейської цивілізації
Тема 2.3. Християнський вимір культури
Тема 2.4. Відродження, Реформація та становлення культури Нового часу
Тема 2.5. Нові форми культурного життя ХІХ – ХХІ століття
Розділ (змістовий модуль) 3. Проблема культурної ідентифікації – специфіка української культури в
контексті європейської традиції
Тема 3.1. Духовний світ та міфологічні уявлення давніх слов’ян
Тема 3.2. Світоглядні начала культури Київської Русі
Тема 3.3. Українське бароко – нове світовідчуття і самопізнання національної душі
Тема 3.4. Сучасна українська культура в контексті світової культури
Перелік питань до залікової контрольної роботи
1. Культури стародавнього Єгипту та Месопотамії як взірці цивілізацій стародавнього Сходу.
2. Басейн Середземномор’я – колиска стародавніх цивілізацій (на матеріалі єгипетської
культури).
3. Особливості міфології – зооморфізм, зооантропоморфізм, міфи про Осіріса та Ізиду як
втілення ідеї “вмираючої та воскресаючої природи”.
4. Загальна характеристика месопотамських цивілізацій.
5. Періоди розквіту цивілізацій Стародавнього Єгипту та Месопотамії.
6. Видатні архітектурні, літературні пам’ятки, їх вплив на розвиток світової культури.
7. Сакральне значення писемності в культурах Сходу (на матеріалі єгипетських ієрогліфів).
8. Значення традиції в історико-культурному контексті на матеріалі наскрізних “ідей”
цивілізацій Сходу (Індія, Китай).
9. Індійська культура: від ведичної традиції до сучасної культури індуїзму. Індоарії як носії
культури “Рігеди”.
10. Феномен китайської цивілізації “Китаєцентризм” – замкнений символічний світ Китаю.
Раціональна церемонія як структурно-організуючий принцип китайської культури. Єдина
ієрогліфічна система писемності – спосіб енергетичного та ментального самовираження.
11. Головні соціально-філософські та релігійні вчення Китаю (конфуціанство, даосизм,
буддизм). Мистецтво як релігійно-поетичне осмислення природи.
12. Мусульманський вимір культури Сходу.
13. Європейська цивілізація: від античності до сучасності.
14. Феномен “грецького дива” і значення надбань класичної Греції для світової культури.
Давньогрецький поліс як форма державного упорядкування. Особливості античної демократії.
15. Мистецтво як засіб творення світу за законами краси (скульптура, архітектура, театр).
Характерні відмінності доби еллінізму.
16. Римська культура як самобутній етап продовження антично-грецької традиції.
Ідеологічний міф про “Рим як вічне місто”.
17. Християнська культура Європи – етап метафізичнорелігійного самоусвідомлення.
18. Християнське православ’я – як світоглядна і культуротворча основа Візантійської імперії.
19. Концепція імперської влади і візантійське право. Біблія як пам’ятник світової культури.
20. Іконопис – вершина православного мистецтва. Візантійська концепція походження
української культури.
21. Католицька християнська культура як засіб духовної консолідації західноєвропейських
країн.
22. Готика – культурна доба та вершина католицького художнього канону.
23. Середньовічна література, освіта та наука. Міська література та народно-сміхова
карнавальна культура.
24. Відродження як “перехідна епоха” в розвитку європейської культури.
25. Реформація і становлення культури Нового часу. Духовний ідеал Нового часу, шляхи
самореалізації окремої людини.
26. Бароко як реакція на духовну кризу. Внутрішня суперечність та динаміка класицизму.
Культ розуму – основа Просвітництва.
27. Промисловий переворот і перехід до технічного типу культури.
28. Нові форми культурного життя ХІХ століття.
29. ХХ-ХХІ століття – доба загострення соціальних протиріч та поглиблення кризи духовного
життя європейського суспільства.
30. Науково-технічний прогрес як чинник появи нових напрямків художньої практики.
31. Сучасна європейська цивілізація і шляхи розвитку світової культури (роль ЗМІ,
комп’ютерний зв’язок, “віртуальний простір”).
32. Масова культура як фактор процесів демократизації мистецтва:художні надбання та
духовне знецінення.
33. Основні напрями та стилі модерну.
34. Постмодернізм як «перехідна доба» в культурі ХХ-ХХІ ст.
35. Сутність культурної еволюції та її відмінність від біологічної. Зародження та розвиток
культури в епоху палеоліту.
36. Неолітична революція й культура раннього землеробства.
37. Міфологічна свідомість: єдність об’єкта і суб’єкта, предмета і знака.
38. Обряд чи перша форма культури. Ритуал та його функції у ранніх суспільствах.
39. Людина в первісній культурі.
40. Виникнення мистецтва як унікального механізму культурної еволюції.
41. Культура – основа гармонізації суперечностей між людиною і природою.
42. Людина в давньосхідній культурі.
43. Співвідношення понять “культура” та “цивілізація” в історії розвитку проблеми взаємодії
або протидії явищам культури “цивілізаційного” рівня суспільства.
44. Культурно-історичні типи цивілізації. Критерії культурно-історичної періодизації.
45. Ідея “прогресу” в культурологічній думці. Спадкоємність і розвиток культури.
46. Проблема соціально-культурного прогресу людства: формаційний підхід, циклічний підхід.
47. Культура і цивілізація. Культурно-історичні типи цивілізацій. Теорії локально-
еквівалентних культур-цивілізацій.
48. Проблема соціально-культурного прогресу людства: формаційний підхід, циклічний
підхід.
49. Визначення поняття “Захід-Схід” в культурологічному контексті. До проблеми
“закритого” та “відкритого типів культур.
50. Особливості становлення і розвитку “відкритого” і “закритого” типів у зверненні до
компаративного аналізу культур (економічні, соціально-політичні, релігійні, художньо-
мистецькі відмінності).
51. Принципи класифікації та типологізації культур в аспекті “Захід-Схід”. Основні культурні
регіони сучасного світу.
52. Тип особистості в культурах Заходу та Сходу.
53. Проблема і типи взаємодії культур Заходу і Сходу.
54. Євроцентризм та формування проблеми “Захід-Схід” в європейській традиції.
55. Імперія Олександра Македонського як “перша зустріч Сходу і Заходу”.
56. Українська культура між Сходом і Заходом.
57. Основні тенденції розвитку культури західноєвропейського середньовіччя. Феномен
західної культури.
58. Культура Візантії.
59. Відродження – важливий етап у культурному розвитку Європи.
60. Феномен західної культури.
61. Українська культура як феномен Східнохристиянського світу.
62. Людина в середньовічній культурі
63. Поняття та ознаки етносу. Культурологічні аспекти етногенезу.
64. Проблема ментальності, національного характеру, свідомості й самосвідомості нації.
Етнічна та національна культура.
65. Методи дослідження етнокультур: синхронний, діахронний, аксіологічний,
функціональний тощо.
66. Етнічні культури в умовах глобалізації – проблеми сучасності, перспективи майбутнього.
Єдність і взаємозалежність світової і національної культури.
67. Сутність поняття “національна культур. Методологічні засади розуміння національної
культури. Взаємодія національного і загальнолюдського в культурі.
Структура залікової контрольної роботи
Відповідь на питання залікової контрольної роботи 100 балів
Оцінюється рівень володіння студентом:
- знаннями про сутність культури і соціально-культурних процесів загалом;
- принципами розвитку світової та української культури в різні епохи.
Для отримання заліку з кредитного модуля «автоматом» потрібно мати рейтинг не менше
60 балів.
Студенти, які наприкінці семестру мають рейтинг менше 60 балів, а також ті, хто хоче
підвищити оцінку в системі ECTS, виконують залікову контрольну роботу.
Ваговий бал залікової письмової роботи оцінюється у 100 балів.
Зміст заліку (в усній формі): відповідь на 4 теоретичні питання.
Критерії оцінювання залікової контрольної роботи
На заліку студент усно дає відповідь на питання, зазначені в білеті. Білет складається з
чотирьох теоретичних питань. Кожне теоретичне питання оцінюється у 25 балів.
Система оцінювання теоретичних питань:
22,5-25 балів – повна відповідь (не менше 90% потрібної інформації);
18,8-22,4 балів – достатньо повна відповідь (не менше 75% потрібної інформації, або
незначні неточності);
15-18,7 – неповна відповідь (не менше 60% потрібної інформації та деякі помилки);
0-14,9 балів – незадовільна відповідь.
У разі написання залікової контрольної роботи на оцінку, вищу за отриману автоматом, до
залікової відомості заноситься вища оцінка. У разі написання залікової контрольної роботи на
оцінку, нижчу за отриману автоматом, попередній рейтинг з дисципліни скасовується і до
залікової відомості заноситься сума балів за залікову контрольну роботу («жорстка» РСО).
Сума балів за кожне з чотирьох запитань залікової контрольної роботи переводиться до
залікової оцінки згідно з таблицею.
Оцінювання проводиться за шкалою ECTS (відповідно до наказу МОН №48 від 23.01.04)
Бали
321 rrrrR реф
ECTS оцінка Залікова оцінка
95-100 А Зараховано
85-94 B
75-84 C
65-74 D
60-64 E
Менше 60 Fx Незараховано
Менше 40 F Не допущено
Під час проведення залікової контрольної роботи користуватися літературою не
дозволяється.
Для підготовки до заліку рекомендується література (див. література до дисципліни
«Культурологія»).
Література до дисципліни
«Культурологія» ОС «БАКАЛАВР»
КАФЕДРИ УМЛК КПІ ім. Ігоря Сікорського
Базова
1. Бичко А.К. Теорія та історія світової і вітчизняної культури : Курс лекцій / А.К. Бичко. –
К. : «Вища школа», 1993. – 345 с.
2. Історія світової культури : Навч. посіб. / [Кер.авт.кол. Л.Т.Левчук]. – К. : «Вища школа»,
1999. – 201 с.
3. Історія української та зарубіжної культури : Навч. посіб. / [За ред. С.М.Клапчука]. – К. :
«Вища школа», 2002. – 211 с.
4. Кормич Л.І. Культурологія : історія і теорія світової культури ХХ століття : Навч. посіб /