dovidnykmpz.info · 2018. 6. 29. · 2 УДК 37.03.6-057.36: 355.1.(477) ББК Ц4.6(4Укр)301.1. М 63 Затверджено Міністерством освіти і науки

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ОБОРОНИ УКРАЇНИ

Кафедра морально-психологічного забезпечення діяльності військ

МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНЕ

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

У ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ

Частина І

За загальною редакцією

доктора психологічних наук, професора,

заслуженого працівника освіти України В. В. Стасюка

Затверджено

Міністерством освіти і науки України

як підручник для слухачів, курсантів

та студентів вищих навчальних закладів

Видання університету

________________________________________________________________

Київ • 2012

2

УДК 37.03.6-057.36: 355.1.(477)

ББК Ц4.6(4Укр)301.1.

М 63 Затверджено Міністерством освіти і науки України

(лист № 1/11-8696 від 17. 09. 2010 р.)

Рецензенти

Сафін О. Д. – доктор психологічних наук, професор, професор кафедри військової педагогіки

та психології Військового інституту Київського Національного університету імені

Тараса Шевченка;

Ягупов В. В. – доктор педагогічних наук, професор, заступник начальника Воєнно-

дипломатичної академії з наукової роботи;

Литвиненко Е. С. – кандидат психологічних наук, начальник відділу морально-

психологічного забезпечення – заступник начальника соціально-психологічного

управління Головного управління виховної та соціально-психологічної роботи

Збройних Сил України.

За заг. редакцією В. В. Стасюка – доктора психологічних наук, професора,

заслуженого працівника освіти України.

Авторський колектив:

канд. військ. наук, ст. наук. співроб. В. І. Алещенко (2.3.1; 4.2.4 у співавт.); канд. іст. наук, доц.

В. Г. Безбах (2.3.2); канд. психол. наук, ст. наук. співроб. С. В. Василенко (4.2.3 у співавт.; 4.2.6);

канд. іст. наук, доц. В. М. Вилко (4.1 у співавт.; 4.5.2; 4.5.4), канд. іст. наук. М. В. Герасименко (2.1 у

співавт.); канд. іст. наук, ст. наук. співроб. В. М. Грицюк (1.1 у співавт.; 2.2 у співавт.; 3.1 у співавт.),

В. Г. Дикун (1.2; 1.3 у співавт.; 3.1 у співавт.; 3.4 у співавт.; 4.2.2 у співавт.; 4.2.4 у співавт.; 4.2.7;

4.3.1; 4.5.1 у співавт.; 4.5.6); д-р. військ. наук, проф. О. М. Загорка (3.4 у співавт.); Н. В. Замотаєва

(4.5.5); А. О. Кобзар (2.2 у співавт.; 3.3; 4.4.2); д-р. військ. наук, проф. В.О. Косєвцов (1.1 у співавт.);

канд. психол. наук, доц. КриворучкоП.П. (4.2.3 у співавт.); А. В. Луценко (2.4.1); канд. іст. наук,

ст. наук. співроб. В. М. Малюга (2.4.4; 4.6.2); канд. філос. наук, доц. В. Д. Мулява (3.2.2 у співавт.;

4.2.4 у співавт.; 4.3.2 у співавт.; закінчення); канд. іст. наук. А. О. Науменко (2.1 у співавт.; 4.6.1 у

співавт.); канд. пед. наук. Л. В. Олійник (3.2.2 у співавт.); О. П. Остапчук (2.2 у співавт.); канд. іст.

наук. С. В. Павловська (4.5.3); В. І. Пазина (2.4.2 у співавт.; 3.4 у співавт.); канд. філол. наук, доц.

О. П. Позняков (4.1 у співавт.); д-р. військ. наук, проф. Ю. Є. Репіло (2.4.2 у співавт.; 4.2.2 у

співавт.); канд. філос. наук, доц. М. П. Ротань (словник у співавт.;); д-р. військ. наук, проф.

В. М. Серватюк (1.3 у співавт.); О. Г. Скрипкін (словник у співавт.; предметний покажчик); д-р.

психол. наук, проф. В. В. Стасюк (вступ; 1.4 у співавт.; 2.4.3; 4.2.1; 4.2.2 у співавт.; 4.2.5), канд.

військ. наук. С. Є. Талаур (3.2.1; 4.5.1 у співавт.); канд. іст. наук, доц. В. К. Філіпов (4.3.2 у співавт.;

4.4.1; 4.6.1 у співавт.); д-р. філос. наук, проф. В. С. Чорний (1.1 у співавт.; 1.4 у співавт.)

М 63 Морально-психологічне забезпечення у Збройних Силах України: Підручник: у

2 ч. Ч.1. / колектив авторів; за заг. ред.. В. В. Стасюка. – К.: НУОУ, 2012. – 682 с.

У першій частині підручника розкрито теоретико-методологічні засади морально-

психологічного забезпечення застосування військ (сил).

Призначений для науково-педагогічних працівників, слухачів і ад’юнктів

Національного університету оборони України, курсантів та студентів вищих навчальних

закладів Міністерства оборони України, а також для офіцерів військ.

УДК 37.03.6-057.36: 355.1.(477)

ББК Ц4.6(4Укр)301.1.

3

З М І С Т

ВСТУП ……………………………………………………………………………………...6

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ЗАСТОСУВАННЯ ВІЙСЬК (СИЛ)

1.1. Морально-психологічний фактор як компонент воєнної могутності

держави ………………………………………………………………………………….. 8

Контрольні запитання (19) Рекомендована література (19)

1.2. Морально-психологічний стан як складова морально-психологічного

фактору та предмет морально-психологічного забезпечення ……………………….. 20


1.3. Вплив факторів сучасного бою на морально-психологічний стан та

поведінку особового складу ……………………………………………………………. 38


1.4. Сутність морально-психологічного забезпечення …………………………... 59


РОЗДІЛ 2

ДОСВІД МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ЗАСТОСУВАННЯ ВІЙСЬК (СИЛ)

2.1. Ретроспективний аналіз проблеми морально-психологічного забезпечення

застосування військ (сил) ……………………………………………………………………….. 74


2.2. Особливості організації партійно-політичної роботи у збройних силах

Радянського Союзу ……………………………………………………………………... 90


2.3. Досвід організації морально-психологічного впливу та релігійної підтримки

в арміях провідних країн світу …………………………………………….. 133

2.3.1. Особливості морально-психологічної підготовки та релігійної підтримки у

збройних силах Сполучених Штатів Америки ………………………………………….. 135

2.3.2. Особливості організації морально-психологічного впливу у збройних

силах Федеративної Республіки Німеччини …………………………………………... 147


2.4. Досвід морально-психологічного забезпечення бойових дій військ (сил) у

ході сучасних локальних війн та збройних конфліктів 177

2.4.1. Морально-психологічне забезпечення дій багатонаціональних сил НАТО у

Перській затоці (1991–1992) ………………………………………………………….... 177

4

________________________________________________________________________ Зміст

2.4.2. Досвід морально-психологічного забезпечення застосування військ (сил)

збройних сил Російської Федерації ……………………………………………………. 194

2.4.3. Особливості урахування психологічних аспектів у ході підготовки та

проведення операції армією оборони Ізраїлю “Литий свинець” …………………….. 225

2.4.4. Значення морально-психологічного фактора у російсько-грузинській війні

2008 року ……………………..……………………………………………………………. 233


РОЗДІЛ 3

СИСТЕМА МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

У ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ

3.1. Система морально-психологічного забезпечення діяльності військ (сил)

Збройних Сил України: сутність та характеристика основних елементів ………….. 240


3.2. Наукові основи ефективного функціонування системи морально-психологічного

забезпечення діяльності військ (сил) у Збройних Силах України …………………... 258

3.2.1. Зміст і функції морально-психологічного забезпечення діяльності військ (сил) 258

3.2.2. Закономірності та принципи ефективного функціонування системи

морально-психологічного забезпечення діяльності військ (сил) ……………………. 269


3.3. Нормативно-правова база функціонування системи морально-психологічного

забезпечення діяльності військ (сил) у Збройних Силах України ……………………… 279


3.4. Методичні основи оцінювання ефективності функціонування системи

морально-психологічного забезпечення діяльності військ (сил) ……………………. 287


РОЗДІЛ 4

ФУНКЦІОНАЛЬНІ СКЛАДОВІ МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ЗАСТОСУВАННЯ ВІЙСЬК (СИЛ) ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

4.1. Інформаційно-пропагандистське забезпечення та зв’язки з громадськістю 295


4.2. Психологічне забезпечення ………………………………………………….. 337

4.2.1. Сутність, зміст і завдання психологічного забезпечення підготовки та

застосування військ (сил) ………………………………………………………………. 338

4.2.2. Зміст і завдання психологічного проектування бою (бойових дій).

Психологічна модель бою ……………………………………………………………… 344

4.2.3. Зміст і особливості оцінювання морально-психологічного стану

особового складу військ (сил) ………………………………………………………….. 353

4.2.4. Бойові психогенні втрати: причини виникнення, класифікація та

особливості прогнозування …………………………………………………………….. 380

4.2.5. Зміст і особливості психологічної підготовки особового складу військ

(сил) до бою (бойових дій) …………………………………………………………. 415

4.2.6. Психологічне супроводження бойових дій ………………………………….. 455

4.2.7. Особливості надання психологічної допомоги та реабілітації

5

Зміст________________________________________________________________________

психотравмованих військовослужбовців у бою (бойових умовах) …………………. 459


4.3. Соціально-правове забезпечення ……………………………………………... 487

4.3.1. Зміст соціально-правового забезпечення бою (бойових дій) ………………………... 487

4.3.2. Особливості організації соціально-правового забезпечення в умовах бою

(бойових дій) …………………………………………………………………………….. 513


4.4. Культурологічне забезпечення ……………………………………………….. 523

4.4.1. Мета, завдання й особливості організації культурологічного забезпечення

у бойових умовах ……………………………………………………………………….. 524

4.4.2. Вітчизняний досвід використання можливостей державних та громадських

закладів культури у бойових умовах …………………………………………………... 535


4.5. Захист від негативного інформаційно-психологічного впливу …………… 540

4.5.1. Інформаційно-психологічний вплив як компонент збройної боротьби …… 541

4.5.2. Особливості інформаційно-психологічного впливу у ході операції військ

НАТО “Союзницька сила” в Югославії …………………………………………………. 555

4.5.3. Особливості інформаційно-психологічного впливу під час контртерористичної

операції військ США “Непохитна свобода” в Афганістані ………………………………….. 558

4.5.4. Особливості інформаційно-психологічного впливу у ході операції

“Свобода Іраку” ……………………………………………………………………………... 563

4.5.5. Особливості інформаційного протистояння у російсько-грузинській

війні 2008 року ………...……………………………………………………………….. 582

4.5.6. Мета, завдання та особливості захисту від негативного інформаційно-

психологічного впливу противника …………………………………………………… 587


4.6. Специфічні складові морально-психологічного забезпечення 611

4.6.1. Організація спеціальних військово-прикладних соціологічних досліджень 612

4.6.2. Забезпечення військових частин і з’єднань технічними засобами

виховання ………………………………………………………………………………... 628


ЗАКІНЧЕННЯ 632

ДОДАТКИ 634

СЛОВНИК НАЙУЖИВАНІШІХ ТЕРМІНІВ 667

ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК 679

6

Досконале озброєння, якісний план, знання

військами техніки означають дуже багато, але не

більш як нулі, коли зліва від них стоїть одиниця…

Цією одиницею у воєнній справі, як і у будь-

якому виді діяльності, є людина.

М. І. Драгомиров

В С Т У П

Серед найважливіших проблем вирішуваних командирами усіх рівнів та

їх заступниками, органами військового управління, начальниками родів

військ та служб, службовими особами органів виховної та соціально-

психологічної роботи тощо, виділяється морально-психологічне

забезпечення. Введене в бойові статути, настанови та засади застосування

Збройних Сил України як самостійний вид, морально-психологічне

забезпечення органічно вписується в загальну систему всебічного

забезпечення застосування військ (сил).

Події останніх десятиліть виразно показали виняткову актуальність та

необхідність глибокого осмислення проблем морально-психологічного

забезпечення застосування військ (сил). Це особливо важливо тому, що

ґрунтуючись на наукового аналізі та результатах теоретико-прикладних

досліджень військових учених і практиці військ, можна побудувати оптимальну

7

Вступ________________________________________________________________________

модель морально-психологічного забезпечення у Збройних Силах України в

сучасних умовах, а також у ході їх застосування в умовах локальних війн і

збройних конфліктів, які стають основним видом збройного протиборства у

сучасному світі.

За змістом підручник відповідає програмі вивчення проблем морально-

психологічного забезпечення діяльності військ (сил) та морально-

психологічного забезпечення операцій (бойових дій) у системі підготовки

фахівців оперативно-стратегічного, оперативно-тактичного і тактичного

рівнів та призначений для слухачів Національного університету оборони

України, інших навчальних закладів Міністерства оборони України, а також

слухачів академічних курсів підвищення кваліфікації, ад’юнктів і науково-

педагогічних працівників, щоб допомогти засвоїти навчальний матеріал,

спрямувати їх увагу на найважливіші проблеми морально-психологічного

забезпечення як одного з основних видів всебічного забезпечення

застосування військ (сил) у сучасних умовах, стимулювати інтерес

відповідних командирів (начальників), офіцерів органів військового

управління, виховної та соціально-психологічної роботи до зазначених

проблем під час виконання завдань за призначенням.

8

1

Р О З Д І Л

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ВІЙСЬК (СИЛ)

__________________________________________________________________

1.1. Морально-психологічний фактор як компонент

воєнної могутності держави

Війна і вирішення завдань забезпечення обороноздатності держави –

специфічна сфера людської діяльності, яка вимагає мобілізації і надмірного

напруження фізичних та духовних (морально-психологічних) сил суспільства,

держави та їх збройних сил. Формування та підтримання відповідного

духовного стану суспільства і морально-психологічного стану особового складу

військ (сил) як у мирний час, так і в період воєнного протиборства неможливі

без наявності у населення країни, його соціальних груп, збройних сил,

військових колективів, конкретної особистості духовного (морально-

психологічного) потенціалу. Саме тому морально-психологічний фактору у

сучасній війні (збройному конфлікті) набуває особливого значення, стає одним

із головних для держави та її збройних сил.

Сучасна війна є випробуванням матеріальних та духовних сил народу,

держави і її збройних сил. Тому кожна держава підтримує свою

обороноздатність на такому рівні, щоб гарантовано забезпечити надійний

захист суспільства.

9

Теоретичні основи морально-психологічного забезпечення застосування військ (сил)_____

Обороноздатність держави – це здатність держави до захисту у разі

збройної агресії або збройного конфлікту. Обороноздатність держави складається

з матеріальних і духовних елементів та є сукупністю економічного, науково-

технічного, соціального, морально-психологічного (духовного) та воєнного

потенціалів (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Обороноздатність держави

Сутність і зміст обороноздатності держави можна розглядати лише в

контексті поняття “сукупного потенціалу держави”.

Потенціал (від лат. potentia – сила) – це сукупність наявних сил, засобів,

запасів (ресурсів) та можливостей, які можуть бути мобілізовані, приведені в дію,

використані для досягнення мети, вирішення завдань.

Сукупний потенціал держави – це теоретично можлива множина

ресурсів і можливостей, які держава спроможна мобілізувати і використати

за певних умов.

Сукупний потенціал держави визначається насамперед економічним,

науково-технічним, соціальним, морально-психологічним (духовним) та

воєнним потенціалами, які можуть бути використані в інтересах суспільства.

Економічний потенціал держави – це сукупність наявних та доданих для

мобілізації основних джерел, засобів країни, елементів потенціалу цілісної

Економіч-

ний

потенціал

Соціаль-

ний

потенціал

Морально-

психологіч

-ний (духовний)

потенціал

Воєнний

потенціал

Сукупний потенціал держави

10

_______________________________________________________________________Розділ 1

економічної системи держави, що можуть бути використані в інтересах

суспільства та його захисту. Структурно економічний потенціал складається

із природного, трудового, наукового, технічного, технологічного,

інформаційного потенціалів тощо.

Науково-технічний потенціал держави характеризує реальні можливості

держави із використання об’єктивних досягнень науково-технічного прогресу.

Науково-технічний потенціал включає матеріально-технічну базу, кадри

наукової системи, інформаційну систему, організаційно-управлінську

підсистему.

Соціальний потенціал держави визначається рівнем добробуту

суспільства, взаєминами різних категорій, класів, груп, станом освіти,

охорони здоров’я, культури тощо.

Морально-психологічний (духовний) потенціал визначає здатність нації

витримати протягом війни найбільше напруження, труднощі, втрати, навіть

поразки, не втративши волі до перемоги – активного прагнення народу та

особового складу збройних сил перемогти будь-якою ціною, в готовності заради

цього принести будь-які жертви, виявити мужність, стійкість і героїзм. Проте

морально-психологічний (духовний) потенціал – це лише можливості, приховані

у духовних силах нації, які для втілення у життя необхідно мобілізувати й уміло

використовувати, що є одним із головних завдань системи морально-

психологічного забезпечення діяльності військ (сил). Оскільки морально-

психологічний (духовний) потенціал – це загальні можливості у духовній сфері,

то реальна здатність суспільства до збройної боротьби, захисту держави,

визначається через ту його частину, яка реалізується у воєнній могутності

держави (рис. 1.2).

Воєнний потенціал держави – це сукупність можливостей держави щодо

забезпечення воєнної безпеки.

11


Рис. 1.2. Структура морально-психологічного (духовного) потенціалу

Від сукупного потенціалу держави залежить максимальна кількість сил і

засобів (максимальна воєнна могутність), яку держава може виділити для

військових цілей. Воєнна могутність держави, можливості із її нарощування

визначаються воєнним потенціалом, що залежить від сукупного потенціалу,

від того, що можна використати в інтересах військового будівництва і

зміцнення обороноздатності держави.

Таким чином, для своєї обороноздатності держава використовує

найрізноманітніші можливості із різних сфер життя.

Як окремі види потенціалу, сукупний потенціал держави в кожен період

часу характеризуються кількісними показниками, які може виділити держава

у певний період за визначених умов, порівнянням яких оцінюють воєнну

могутність держави. Саме реалізована частина воєнного потенціалу визначає

воєнну могутність держави (рис. 1.3).

Воєнно-економічний потенціал держави не є постійною величиною:

зі зростанням економічного потенціалу збільшуються й максимальні

Морально-

психологічний

(духовний)

потенціал

Ставлення

громадян

до захисту

Батьківщини

Ставлення громадян

до держави

Рівень свідомості та

організованості

суспільства

Готовність

до подолання

труднощів

війни

Морально-

психологічний

стан військ (сил)

Морально-бойові

якості особового

складу

12

_______________________________________________________________________Розділ 1

Рис. 1.3. Структура воєнної могутності держави

можливості із економічного забезпечення війни, військового будівництва, а

отже посилюється воєнна могутність держави.

Особливе місце в сукупному потенціалі держави посідає військово-

науковий потенціал як частина наукового потенціалу держави – вираження

максимальних наукових сил і засобів, які держава може виділити зі свого

наукового потенціалу і використовувати в інтересах створення і нарощування

своєї воєнної могутності.

Ще одним елементом воєнного потенціалу держави є його соціальний

потенціал, основу якого складають людські ресурси, що є суттєвими для

визначення мобілізаційних можливостей держави – можливостей зі швидкого

та максимального нарощування й ефективного використання інших

потенціалів для досягнення мети в мирних умовах і в ході підготовки та

ведення війни.

Елементом воєнного потенціалу держави є морально-психологічний

(духовний) потенціал – це максимальні можливості, які держава може

СУКУПНИЙ

ПОТЕНЦІАЛ

Економіч-

ний

потенціал

Воєнно-

економічний

потенціал

Науково-

технічний

потенціал

Військово-

науковий

протенціал

Соціаль-

ний

потенціал

Людський

потенціал

Морально-

психологіч

-ний

(духовний)

потенціал

Морально-

психологіч-

ний

потенціал

Воєнний

потенціал

ВОЄННА

МОГУТНІСТЬ

13


мобілізувати, перетворити на духовні сили людських мас, у тому числі

морально-психологічний стан особового складу військ (сил), і використати

для вирішення завдань у мирний і воєнний час.

Морально-психологічний (духовний) потенціал об’єднує систему

потенціалів держави в єдине і є інтегруючим.

Основними напрямами формування морально-психологічного

(духовного) потенціалу як елемента воєнної могутності держави є: духовно-

моральний, психологічний і професійно-діяльнісний.

Духовно-моральний напрям – це усвідомлення особистістю вищих

цінностей, ідеалів та орієнтирів, соціально значущих процесів і явищ

реального життя, здатність керуватися ними як визначальними принципами

та позиціями у практичній діяльності і поведінці, виховання найважливіших

духовних, моральних і культурно-історичних цінностей, що відображають

специфіку формування і розвитку суспільства, національної самосвідомості,

світосприйняття і світогляду нації.

Психологічний напрям передбачає закріплення у цивільного населення та

військовослужбовців емоційно-вольової і психологічної стійкості,

підвищення функціональної надійності їх психіки, здатності до ефективних і

адекватних дій у мирний і воєнний час, в екстремальних умовах.

Професійно-діяльнісний напрям передбачає набуття суб’єктами

морально-психологічного (духовного) потенціалу складних знань –

управлінських, організаційних, дидактичних, гуманітарних, інженерних

тощо, а також формування практичних професійних навичок, управлінських

та організаційних умінь методичного, методологічного, операційного рівнів.

Морально-психологічний потенціал як компонент воєнної могутності

держави визначається глибоким усвідомленням суспільством, особовим

складом збройних сил мети війни; прагнення до перемоги, моральною та

14

_______________________________________________________________________Розділ 1

психологічною готовністю до виконання бойових завдань; високим

професіоналізмом і фізичною витривалістю; рівнем довіри до військово-

політичного керівництва держави, командирів і начальників; постійним і

цілеспрямованим формуванням і нарощуванням морально-бойових якостей;

своєчасним і всебічним забезпеченням військ (сил) усім необхідним,

задоволенням потреб і запитів військовослужбовців; ефективним

відновленням боєздатності військ, у тому числі психологічною реабілітацією

і відновленням духовних сил особового складу тощо.

Таким чином, воєнний потенціал будучи взаємопов’язаним з

економічним, науковим, соціальним та морально-психологічним (духовним)

потенціалом, безпосередньо виявляється у воєнній могутності держави, що

як реалізована частина воєнного потенціалу включає воєнно-економічний,

військово-науковий, людський потенціал (ресурси) та морально-

психологічний потенціал, реалізованою частиною якого є морально-

психологічний стан особового складу військ (сил).

Отже, воєнна могутність держави – це сукупність сил та засобів,

виділених у певний період державою із воєнного потенціалу, для захисту її

інтересів; реалізована частина воєнного потенціалу держави. Безпосередньо

воєнна могутність держави втілюється у збройних силах, можливості

держави утримувати й удосконалювати їх, підвищувати їх боєздатність,

поповнювати навченими кадрами, забезпечувати сучасною зброєю та

військовою технікою і всіма видами постачання в мирний і воєнний час. Чим

більший воєнний потенціал, тим більша воєнна могутність держави і

сильніші збройні сили.

Складовими воєнної могутності є: кількість і якість озброєння та

військової техніки; ступінь забезпечення військ матеріально-технічними

запасами у розмірах, необхідних для ведення сучасної війни; ступінь

15


Рис. 1.4. Роль морально-психологічного стану

в обороноздатності держави

укомплектованості особовим складом, рівень підготовленості командних

кадрів, рівень військово-професійної підготовленості особового складу, а

також його моральна готовність до збройного захисту Батьківщини та

психологічна здатність до подолання труднощів війни. У цілому воєнну

могутність держави визначають збройні сили, бойова здатність яких

забезпечується відповідністю організаційної структури і технічного

Зав

дан

ня

щодо ц

іліс

ност

і дер

жав

и

Обороноздат-

ність держави

Вн

утр

ішн

і з

агрози

Боєготовність

Укомплектов-

аність бойовою

технікою

Забезпеченість

озброєнням

Укомплекто-

ваність

людьми

Боєздатність

Збройних Сил

Военний

потенціал

Воєнна

могутність

Зав

дан

ня щ

од

о з

ахи

сту д

ерж

ави

Зовн

ішн

і з

агрози

Збройні сили

Збройних Сил

МП

С

осо

бового

склад

у

Нав

чен

ість

осо

бового

склад

у

Наявність

матеріальних

ресурсів

16

_______________________________________________________________________Розділ 1

оснащення військ (сил) їх призначенню; укомплектованістю військ (сил)

особовим складом, забезпеченістю зброєю та військовою технікою; наявністю

матеріальних запасів; бойовим вишколом і злагодженістю військових частин та

з’єднань, органів військового управління; організаторськими якостями

командного складу, організацією надійного управління військами (силами) та

належним морально-психологічним станом особового складу.

Таким чином, воєнну могутність держави визначають збройні сили, від

морально-психологічного стану яких значною мірою залежать їх

боєздатність та бойова готовність, спроможність виконати поставлені бойові

завдання у сучасному бою (операції) (рис. 1.4).

Рис. 1.5. Загальна структура формування морально-психологічного

стану особового складу збройних сил

Військовослужбовець Військовий підрозділ

Офіцер

Військова

частина

МПС

військовослужбовця

МПС

особового складу

Побутова

свідомість

Суспільна

свідомість

Суспільство,

армія

Політика

держави

Державна

ідеологія

Морально-психологічний (духовний) потенціал країни

Морально-психологічний стан збройних сил

17


Морально-психологічний стан характеризується проявом суспільної

свідомості, що визначає готовність і здатність людей вирішувати суспільно

важливі завдання щодо збройного захисту Батьківщини (рис. 1.5).

Формування морально-психологічного стану особового складу збройних

сил є складним завданням, до реалізації якого мають бути залучені значні

сили держави. Основними соціальними інститутами, які безпосередньо

впливають на морально-психологічний стан особового складу збройних сил,

є держава, сім’я, церква тощо (рис. 1.6).

Рис. 1.6. Основні суб’єкти впливу на морально-психологічний

стан особового складу збройних сил

Отже, реалізованою частиною морально-психологічного (духовного)

потенціалу обороноздатності держави від, якого значною мірою залежать

воєнна могутність держави, боєздатність та боєготовність її збройних сил, є

морально-психологічний стан особового складу.

МПС військовослужбовця МПС військового колективу

МПС

збройних сил

Держава

Морально-психологічне

забезпечення

Сім’я

Церква

МПС

офіцерського складу

18

_______________________________________________________________________Розділ 1

Для забезпечення воєнної могутності держава використовує

найрізноманітніші можливості із різних сфер громадського життя:

економічної, наукової соціальної, морально-психологічної (духовної) і

воєнної.

Окремі види потенціалу та сукупний потенціал у кожен період часу

характеризуються певними кількісними показниками, порівнюючи які й

оцінюють обороноздатність держави.

Вираженням гранично можливої кількості сил і засобів, які держава у

певний період може спрямувати є воєнна могутність, складовими якої є

військово-економічний, військово-науковий, соціальний і морально-

психологічний потенціали.

Саме морально-психологічний потенціал, будучи стрижнем, який

пронизує усі інші компоненти сукупного потенціалу держави, забезпечує

через людину функціонування всіх елементів воєнної могутності держави.

Результатами діяльності суб’єктів держави із формування морально-

психологічного (духовного) потенціалу обороноздатності держави мають

стати:

на соціальному рівні – ставлення громадян до держави, готовність

населення країни виступити на захист своєї Вітчизни, ступінь свідомості й

організованості народу, розуміння високої громадської значущості військової

служби як вирішального чинника забезпечення безпеки держави;

на мікросоціальному рівні – підтримання постійної бойової готовності,

високого рівня організованості, військової дисципліни, належного морально-

психологічного стану у військових колективах, військових частинах,

з’єднаннях;

на особовому рівні – необхідний рівень сформованості морально-бойових

(моральних, військово-професійних, психологічних (психофізіологічних))

19


якостей, які об’єктивувалися в моральну, психологічну та професійну

готовність особового складу до умілих дій у бойовій обстановці – морально-

психологічний стан кожного військовослужбовця.

Отже, сформувати і максимально реалізувати моральні та психологічні

можливості особового складу збройних сил, захистити його від негативного

інформаційно-психологічного впливу, а особливо цілеспрямованих

деморалізуючих зусиль противника в бойовій обстановці, мобілізувати

особовий склад на вирішення бойових завдань може лише скоординована

система морально-психологічного забезпечення, яка дозволяє впливати на

психіку окремого воїна і морально-психологічний стан військових

колективів.

Контрольні запитання:

1. Дайте визначення обороноздатності держави. 2. Розкрийте структуру сукупного потенціалу обороноздатності держави та визначте роль у

ньому воєнного потенціалу.

3. Що визначає морально-психологічний (духовний) потенціал? 4. Назвіть основні напрями формування морально-психологічного (духовного)

потенціалу як елемента воєнної могутності держави.

5. Що є змістом воєнної могутності держави і яка роль у ньому належить морально-психологічному стану особового складу збройних сил?

6. Що має стати результатом діяльності суб’єктів держави із формування морально-психологічного (духовного) потенціалу обороноздатності держави?

Рекомендована література:

1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28

червня 1996р. – К.: Преса України, 1997. – 79 с.

2. Закон України “Про оборону України” // Законодавство України з питань військової сфери: Збірник законів та інших нормативно-правових актів – К.: “Азимут -

Україна”. – 2003. – C. 58–72.

20

_______________________________________________________________________Розділ 1

3. Закон України “Про Збройні Сили України” // Законодавство України з питань

військової сфери: Збірник законів та інших нормативно-правових актів – К.: “Азимут -

Україна”. – 2003. – C. 72–78.

4. Наказ Міністра оборони України “Про введення в дію Концепції морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) Збройних Сил

України” від 05.05.1999 р., № 142. – К.: МО України, 1999.

6. Алещенко В. І. Морально-психологічне забезпечення застосування військ (сил),

становлення та сутність: навч. посіб. – К.: НАОУ, 1999. – 56 с.

7. Алещенко В. І. Морально-психологічне забезпечення застосування військ (сил):

історія та сучасність: навч.-метод. посіб. – Харків: ХВУ, 2000. – 87 с.

8. Морально-психологічне забезпечення бойової підготовки з’єднань, військових

частин та підрозділів Збройних Сил України: метод. посіб. / В. І. Алещенко,

О. В. Копаниця, В. М. Федічев та ін. – К.: НАОУ, 2000. – 76 с.

9. Морально-психологічне забезпечення у Збройних Силах України: навч.-метод.

посіб. / В. Г. Безбах, В. М. Вилко, О. В. Гаврис та ін. – К.: НАОУ, 2002. – 232 с.

10. Чорний В. С. Військова організація України: становлення та перспективи

розвитку: монографія. – Ніжин: Видавництво Аспект-Поліграф, 2009. – 368 с.

_____________________________________________________________________________

1.2. Морально-психологічний стан як складова

морально-психологічного фактора та предмет

морально-психологічного забезпечення

Управління морально-психологічним станом людей в усі часи було

актуальною проблемою. Державні діячі та полководці завжди намагалися

знайти найефективніші засоби, форми та методи управління поведінкою та

морально-психологічним станом особового складу військ. Ці проблеми є не

менш важливими і сьогодні у Збройних Силах України. Введення морально-

психологічного забезпечення як виду всебічного забезпечення підготовки та

застосування військ (сил) передбачає перехід на нову модель управління

поведінкою особового складу та духовними процесами у військах (силах).

Разом з тим говорити про остаточне її становлення, мабуть, ще рано.

Так, у теорії та практиці військ і нині наявні такі словосполучення, як

“моральна готовність”, “морально-психологічна готовність”, “морально-

психологічна стійкість”, “моральний дух”, “бойовий дух” військ, що мають

21


однаковий зміст, але їх вживання та різне тлумачення істотно впливає на

практику підготовки, боєготовності та боєздатності військ.

У воєнно-енциклопедичному словнику визначено: “Морально-

психологічна готовність – це наявний морально-психологічний стан

особового складу, який дозволяє забезпечити вирішення покладених на

війська (сили) бойових завдань”.

“Моральний дух”, “Бойовий дух” відповідно до словника-довідника

основних понять і категорій з філософсько-методологічних проблем

військово-соціального управління, філософського словника – “це духовна

готовність і здатність військовослужбовців переносити випробування війни

(бойових дій), труднощі військової служби, досягати перемоги над ворогом.

Основою бойового духу військ (сил) є морально-психологічний стан

особового складу”.

У цілому вивчення різних джерел у галузях філософській, психологічній та

педагогічній, їх порівняльний аналіз свідчить, що всі вищеперераховані терміни

є однозначно похідними від загальновживаної, науково обґрунтованої та

нормативно закріпленої у Збройних Силах України (засадах, статутах,

настановах та наказах) категорії “морально-психологічний стан”.

Для досконалого теоретичного обґрунтування зазначеного питання

необхідно розглянути сутність морально-психологічного стану особового

складу як складову морально-психологічного фактора та предмета морально-

психологічного забезпечення.

Морально-психологічний стан, будучи дієвою частиною морально-

психологічного (духовного) потенціалу обороноздатності держави,

морально-психологічним фактором досягнення перемоги, створює необхідні

умови для якісного виконання особовим складом навчальних, навчально-

бойових та бойових завдань, ефективного функціонування системи всебічного

22

______________________________________________________________________Розділ 1

забезпечення застосування військ (сил).

Так, у наукових джерелах як морально-психологічний стан особового

складу розуміють обумовлений впливом ряду факторів досить стійкий і в той

же час обмежений певним терміном стан змобілізованості та налаштованості

свідомості й психіки особового складу, психології військових колективів на

вирішення поставлених завдань.

Взявши за основу ряд підходів до структури особистості

(С. Л. Рубінштейна, К. К. Платонова), спираючись на запропоноване

визначення, структуру морально-психологічного стану можна визначити як

цілісну інтегральну сукупність морально-бойових якостей (моральних,

військово-професійних, психологічних (психофізіологічних) тощо) або

компонентів ціннісно-мотиваційних, військово-професійних та

психофізіологічних якостей, які визначають рівень сформованості морально-

психологічного стану особового складу та визначатимуть поведінку

особового складу у певних умовах обстановки, під час виконання

поставлених завдань (рис. 1.7).

Морально-бойові якості – це комплекс взаємопов’язаних та

взаємообумовлених моральних, військово-професійних, психологічних

(психофізіологічних) якостей, необхідних для успішного виконання

особовим складом своїх обов’язків у мирний та воєнний час.

Зазначимо, що військова педагогіка до морально-бойових якостей

зараховує ще й фізичні, що характеризують рівень фізичного розвитку,

натренованості військовослужбовців, їх здатність переносити значні

навантаження, можливі в умовах сучасного бою (війни). Разом з тим,

зважаючи на специфіку військової діяльності, слід зазначити, що фізичні якості

належать до військово-професійних, адже, при низькому рівні фізичної підготовки

військовослужбовця визначають як професійно непридатного.

23


Рис. 1.7. Структура морально-психологічного стану

та можливого стилю поведінки особового складу

Отже, морально-бойові якості особистості, які лежать в основі морально-

психологічного стану особового складу та визначають поведінку особового складу

в бойових умовах, умовно можна поділити на три основні групи: моральні,

військово-професійні та психологічні (психофізіологічні), що взаємопов’язані і

доповнюють одна одну, у той же час кожній групі властиві свої особливості.

Моральні якості визначають моральну спрямованість особи, моральні

риси характеру, світогляд, ідеали, суспільно корисні інтереси особистості

військовослужбовця, його почуття обов’язку, патріотизму, ненависті до

ворогів, особисту відповідальність за захист Вітчизни та завоювань

демократії, почуття честі, колективізму, взаємодопомоги і тощо.

У структурі морально-бойових якостей провідним є світогляд

військовослужбовця, який визначає спрямованість і зміст інших компонентів.

Основою світогляду військовослужбовця є переконаність у необхідності та

правоті своєї ратної справи.

Морально-бойові якості

Моральні якості Військово-професійні

якості

Психологічні

(психофізіологічні)

якості

Морально-психологічний стан

особового складу

Стиль поведінки

Поразка Перемога

24

______________________________________________________________________Розділ 1

Переконаність – визначальна риса особистості, у якій втілюється активна

сила усіх елементів свідомості, це вірування без жодного відтінку сумніву,

усталена думка тощо. Переконаність надає будь-якій діяльності

цілеспрямованості, породжує впевненість у свої сили і готовність здолати

будь-які труднощі на шляху досягнення соціально значущої мети.

Визначаючи спрямованість свідомості, переконаність є головною

спонукальною силою дій та вчинків військовослужбовців, формуючи високі

моральні, психологічні та військово-професійні якості особистості, адже ідеї

та погляди, які стали особистими переконаннями, посилюють психологічний

компонент, більше того, визначають зміст усього психічного і передусім –

спрямованості свідомості. Моральні переконання є найважливішим

регулятором потреб військовослужбовця, впливаючи на їх зміст і

спрямованість.

Моральні переконання формують ідеал, а також впливають на

формування почуттів і вольових якостей особистості.

Високі моральні почуття (патріотизм) та вольові якості

(цілеспрямованість, мужність, наполегливість тощо) також формуються під

впливом ідейних переконань. Наприклад, під впливом світогляду

дисциплінованість як моральна якість військовослужбовця стає

усвідомленою і дієвою та свідчить про його готовність до якісного та

ефективного виконання бойових завдань.

Ідеї, погляди та переконання істотно впливають і на успадковані якості

людини, нейтралізуючи їх небажані прояви або навіть змінюючи їх у процесі

виховання та самовиховання. Військовослужбовець, для якого усвідомлення

правоти та справедливості, за які він бореться, стали його особистими

переконаннями, здатний відстоювати їх за будь-яких життєвих обставин, що

http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D1%83%D0%BC%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%83&action=edit&redlink=1http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%83%D0%BC%D0%BA%D0%B0

25


надає йому упевненості у своїх силах, сприяє успіху, допомагає долати будь-

які труднощі бойової обстановки.

Отже, основу морально-психологічного стану особового складу

збройних сил становлять: суспільна активність особового складу, політична й

моральна зрілість, громадянська вихованість; згуртованість військових

формувань на основі національних, духовних і моральних цінностей, ступінь

морально-психологічної єдності військ; ставлення до подій внутрішнього й

міжнародного життя, рішень політичного керівництва держави, виконання

поставлених завдань; духовна готовність військовослужбовців захищати

Батьківщину й беззаперечно виконувати вимоги військово-політичного

керівництва країни, самовіддано відстоювати інтереси свого народу;

упевненість у перемозі над ворогом.

Стрижнем, що визначає зміст морально-психологічного стану в цілому, є

моральна свідомість у вигляді моральних норм і принципів, які склалися під

впливом зовнішніх факторів, внутрішнього сприйняття, етичних категорій

добра і зла, громадянського та військового обов’язку, честі, совісті, гідності,

мужності, героїзму тощо. Моральна свідомість є проявом сукупності ідей,

поглядів, почуттів, які домінують у свідомості особистості.

Військово-професійні якості відображають рівень підготовленості

особового складу до успішного ведення сучасного бою, умілої експлуатації

та застосування зброї і бойової техніки, що передбачає необхідність

формування у особового складу військової майстерності, бойової виучки,

набуття глибоких теоретичних і практичних знань техніки та озброєння,

розвитку тактичного і технічного мислення, виховання організованості та

бойової активності,наступального пориву, дисциплінованості, гордості та

любові до військової професії, любові до військової справи, бойової техніки,

26

______________________________________________________________________Розділ 1

зброї тощо. Військово-професійний компонент пов’язаний із навчанням і

бойовою підготовкою.

Чималу роль у формуванні військово-професійних якостей у

військовослужбовців відіграють фізичні якості особистості, які також

визначають рівень їх професійної придатності і характеризують рівень

фізичного розвитку, натренованості військовослужбовців, їх здатність

витерплювати значні фізичні та психологічні навантаження, можливі в

умовах сучасного бою.

Таким чином, військово-професійний компонент морально-

психологічного стану характеризує військово-професійну готовність

особового складу (рівень військово-технічних знань, рівень оволодіння

військовим фахом), ступінь змобілізованості, бойової майстерності

особового складу, здатність і налаштованість військовослужбовців

(військових колективів) до ефективного та якісного виконання службових

обов’язків, бойового завдання.

Психологічні якості визначають психологічну готовність особового складу

до бойових дій в умовах сучасної війни, збройного конфлікту. До

психологічних якостей належать розвиненість сприйняття, уваги, мислення,

пам’яті, мови; швидкість і точність реакцій; емоційно-вольова стійкість.

Розвиток психологічних якостей сприяє максимально повному прояву

військово-професійних знань, умінь і навичок та фізичних якостей особового

складу в різних, найскладніших ситуаціях сучасного бою.

Формування високої емоційно-вольової стійкості вимагає виховання у

воїнів мужності, стійкості, самовладання, рішучості, готовності до

саможертовності, ініціативності, цілеспрямованості тощо.

Психологічний компонент включає різноманітні психічні явища,

передусім і психічні властивості особистості, які обумовлюють суспільно

27


значущу поведінку і діяльність людини.

Особливу роль у діяльності та поведінці військовослужбовців відіграє

система мотивів і завдань, які ставить перед собою особистість. Мотиви є

тією спонукальною силою, яка характеризує не лише те, що робить або як

чинить, поступає військовослужбовець, але і те, заради чого він це робить

або поступає так, а не інакше.

Мотиви можуть бути суспільно значущими та особистими. Наприклад,

якщо добросовісне ставлення військовослужбовців до своїх службових

обов’язків ґрунтується на почутті обов’язку й особистої відповідальності за

захист Батьківщини, то усі їх дії і вчинки будуть продиктовані інтересами

держави і суспільства, спонукані суспільно значущими мотивами. Якщо ж

ставлення військовослужбовців до своїх обов’язків визначається лише

особистісними інтересами, приватними мотивами, то їх дії і вчинки

визначатимуться обстановкою, що склалася.

У процесі виховання, організації службової діяльності, у поведінці

військовослужбовців слід обов’язково враховувати їх особистісні мотиви,

співвідносячи їх з інтересами служби і при цьому формувати і розвивати

суспільно значущі мотиви, які надають службовій діяльності ідейного змісту,

сприяють глибокому усвідомленню її мети та завдань. У процесі виховання у

військовослужбовців морально-бойових якостей необхідно формувати стійкі

суспільно значущі мотиви, які проявляються в усвідомленні та глибокому

розумінні свого обов’язку і відповідальності за захист інтересів Батьківщини.

У процесі формування морально-психологічного стану особового складу,

навчанні та вихованні важливо враховувати і те, що на рівень сформованості

морально-бойових якостей певним чином впливають генетичні, біологічно

обумовлені якості людини, її індивідуальні властивості: особливості нервової

28

_______________________________________________________________________Розділ 1

системи, темперамент, конституція тіла (фізичні й анатомічні особливості

організму), стать, вік тощо.

Так, властивості темпераменту, що є спадковими суттєво впливають на

прояв морально-бойових якостей, надаючи їм певного емоційного

забарвлення.

Від особливостей, типу нервової системи залежить також швидкість

формування і закріплення певних якостей і рис характеру. За рі�

dovidnykmpz.info · 2018. 6. 29. · 2 УДК 37.03.6-057.36: 355.1.(477) ББК Ц4.6(4Укр)301.1. М 63 Затверджено Міністерством освіти і науки

Documents