135, Станіслав Жуковський "Воля"

Він був поетом волі в час неволі,Поетом доброти в засиллі зла.Була у нього надзвичайна доля,Та доля Україною була.

Станіслав Жуковський «ВОЛЯ»

Літературні таланти Донецької землі

Вечір. Степ

Чорна смуга моря вдалині

Воля вже…

І гірка, неначе полини

Всміхаються зловтішно

Як повірить друзям і собі?

…помилування вийшло

Тож кінець і мукам

…і ганьбі

Йде у степ він

Де ти, воля?

Выхожу один я на дорогу

степ у сяєві лазурі

Батареї контури похмурі

І фортеці стіни кам’яні

рекрутів могили

хрести журою маячать

Як везти його спішили

відпускати звідси не спішать

заблукали… папери

Дні і ночі так повільно йдуть

…офіцери

і журби нічим не відвернуть

Петербург

і друзі

Україна, кручі, і Дніпро

невсипна Муза

Пісня незабутня калинова

Велике слово

Дякую за увагу!