11 клас Тема: Персоніфікація різних можливостей морального вибору в образах героїв роману А. Камю «Чума». Екзистенціалістська забарвленість проблем пізнання сенсу буття в «пограничній ситуації». Мета: довести, що роман А. Камю «Чума» - філософський твір, простежити, як герої роману вирішують проблему морального вибору в «пограничній ситуації», коли місто Оран охопила чума, відмітивши екзистенціалістську забарвленість проблем пізнання сенсу буття в цій жахливій обстановці, виховувати на прикладах виконання високого морального обов’язку. Тип уроку: урок-дослідження. Обладнання: портрети А. Камю, П. Пікассо, репродукція картини П. Пікассо «Герніка», текст роману А. Камю «Чума», схема «Екзистенціалізм – напрям у філософії й течія модернізму». «Єдине, що важливо, – це бути людиною» Ріє Проблемне запитання: Як зберегти світло людської душі у складній життєвій ситуації? Словникова робота. Хроніка – запис історичних подій у хронологічній послідовності. Фатальність – невідворотність подій у світі. II. Актуалізація опорних знань. Слово вчителя. Ім’я лауреата Нобелівської премії Альберта Камю залишилося як у історії літератури, так і в історії філософії. Адже всі художні твори письменника є філософськими за змістом. А. Камю вважають одним із найвідоміших екзистенціалістів. Бесіда за питаннями вчителя. Тож дайте визначення поняття «екзистенціалізм». Розтлумачте вислів «погранична» або «межова ситуація». Що означає слово абсурд, яке входить до понятійного арсеналу філософів-екзистенціалістів? Як Ви розумієте «абсурдність світу» за Камю? До якого циклу належить роман А. Камю «Чума»? Яку нову ідею, позитивну програму містить «цикл бунту»?
34
Embed
11 клас Темаkrem-zosch-22.ucoz.ua/Dosvid/a-kamju-chuma.pdfП. Пікало (1881 – 1973 рр.) Кожен учень має перед собою репродукцію картини
This document is posted to help you gain knowledge. Please leave a comment to let me know what you think about it! Share it to your friends and learn new things together.
Transcript
11 клас
Тема: Персоніфікація різних можливостей морального вибору в
образах героїв роману А. Камю «Чума».
Екзистенціалістська забарвленість проблем пізнання сенсу
буття в «пограничній ситуації».
Мета: довести, що роман А. Камю «Чума» - філософський твір,
простежити, як герої роману вирішують проблему морального
вибору в «пограничній ситуації», коли місто Оран охопила
чума, відмітивши екзистенціалістську забарвленість проблем
пізнання сенсу буття в цій жахливій обстановці, виховувати на
прикладах виконання високого морального обов’язку.
Тип уроку: урок-дослідження.
Обладнання: портрети А. Камю, П. Пікассо, репродукція картини П.
Пікассо «Герніка», текст роману А. Камю «Чума», схема
«Екзистенціалізм – напрям у філософії й течія модернізму».
«Єдине, що важливо, –
це бути людиною» Ріє
Проблемне запитання:
Як зберегти світло людської душі у складній життєвій
ситуації?
Словникова робота.
Хроніка – запис історичних подій у хронологічній послідовності.
Фатальність – невідворотність подій у світі.
II. Актуалізація опорних знань.
Слово вчителя. Ім’я лауреата Нобелівської премії Альберта
Камю залишилося як у історії літератури, так і в історії філософії.
Адже всі художні твори письменника є філософськими за
змістом. А. Камю вважають одним із найвідоміших
екзистенціалістів.
Бесіда за питаннями вчителя.
Тож дайте визначення поняття «екзистенціалізм».
Розтлумачте вислів «погранична» або «межова ситуація».
Що означає слово абсурд, яке входить до понятійного
арсеналу філософів-екзистенціалістів?
Як Ви розумієте «абсурдність світу» за Камю?
До якого циклу належить роман А. Камю «Чума»?
Яку нову ідею, позитивну програму містить «цикл бунту»?
(Ідею морального опору людини абсурдному світу на відміну
від «циклу абсурду», де твори оберталися навколо єдиного
центру – абсурдності людського існування).
Поясніть вислів «трагічний гуманізм» (за Камю).
III. Оголошення теми, завдання, епіграфа уроку.
Перш ніж приступити до дослідження позицій героїв роману
в «пограничній ситуації», необхідно вияснити ряд питань:
Знайдіть ознаки трьох світів роману.
(Реальний, алегоричний, філософський)
Чи варто сприймати роман «Чума» як твір реалістичний?
(Можна, але це буде дуже примітивно. Тому що перед нами
не просто історія про жахливу хворобу, яка охопила місто
Оран і знищила юрби людські. Хроніка може перечитуватися
в плані алегоричному. Якщо перед нами алегоричне
відтворення Другої світової війни, тоді текст зберігає
очевидний зв’язок із конкретною соціальною дійсністю. За
словами самого письменника, явний зміст «Чуми» – це
боротьба європейського руху Опору проти фашизму)
Доведіть дану думку: «Війна, яка встановлює свої права в
місті, впливає на свідомість, вчинки його мешканців. Вона
визначає їхній побут: нестача харчів, довжелезні черги,
обмеження в постачанні електроенергії, запровадження
комендантської години».
Учитель. Отже, такого роду трактування роману не враховує
і не вичерпує того, про що в ньому мовиться. Існує відоме
твердження А. Камю: якщо хочеш бути філософом, – пиши
роман. А перед нами не просто роман, а роман філософа-
екзистенціаліста. І проблеми, які в ньому порушуються, –
філософські. Тож перш чим дати відповідь на запитання: «Якщо
пригадати криваве ХХ ст., то як може бути прочитана оповідь про
Оранську пошесть?» – ми звернемося до репродукції картини
французького живописця П. Пікассо «Герніка», яка допоможе
нам довести, що роман «Чума» – це дещо більше за хроніку
опору.
Демонструється портрет П.Пікассо
П. Пікало (1881 – 1973 рр.)
Кожен учень має перед собою репродукцію картини
«Герніка».
Учитель. У 1937 році вся Європа з посиленою увагою
слідкувала за громадянською війною в Іспанії. Там, 26 квітня,
фашисти здійснили нічний наліт на маленьке місто Герніку. Це
невеличке містечко з п’ятьма тисячами жителів було священним
для басків , корінного населення Іспанії. В ньому зберігалися
неперевершені пам’ятки його давньої культури. А головне, в
ньому жили люди, які будували плани на майбутнє, люди, які
просто мали право жити…
Місто було вщент зруйновано…
Саме ця подія стала поштовхом до створення П. Пікассо
великого твору «Герніка», який митець написав менше, як за
місяць. Темпи створення картини здаються нереальними, а
розміри полотна просто колосальні: 3,5 м висотою і близько
восьми шириною чорно-біло-сірого кольору.
IV. Бесіда за питаннями.
Коли ви дивитесь на картину, які почуття хвилюють вас?
(Перш за все вражає хаос. Зображення на картині викликає
біль і щем у серці, лишає пустоту в душі)
Так, на картині хаос. А чи можна все ж таки визначити образи
на ній ?
(У центрі ми бачимо коня, якому дуже боляче, як і всім
навколо нього, бачимо вершника, який знаходиться на землі.
Нас не залишає спокійними мати з мертвою дитиною, з уст
якої ми начебто чуємо нелюдські крики і стогони.)
Які ж почуття охоплюють героїв картини ?
(Агонія, гнів, відчай людей, які переживають катастрофу.
Ми відчуваємо, що люди не були готові до передчасної
загибелі і смерті, яка неслася з висоти. Крім того, людей
охоплює трагічне відчуття смерті, яке ми бачимо на їхніх
обличчях. Широко відкритий під час крику рот, очі зміщені
кудись вище лоба…)
Як ви думаєте, картина відтворює тільки іспанські події, чи її
зміст виходить за рамки історії, простору та часу ?
(Вона пророкувала події, яким навіть ще і назви не було.
(Другу світову війну ). « Герніка » – страшне звинувачення
фашизму,” – так оцінили картину сучасники.)
Чи можемо ми назвати фашизм чумою?
(Так, зміст картини несе глибокий філософський смисл)
Тож як може бути прочитана розповідь про Оранську
пошесть ?
(Розповідь про чуму може бути прочитана як символічне
узагальнення катастроф XX ст. Перша світова війна,
тоталітарні режими в Європі, СРСР, Друга світова війна,
сучасні національні конфлікти…)
Отже, проблеми, порушені в романі, – філософські. Автор
показує боротьбу людини зі вселенським злом. А чума у творі має
узагальнене поняття, вона виступає символом зла, страшною
руйнівною силою, що загрожує людському життю.
А як ви сформулюєте проблематику прочитаного твору?
Визначаючи проблематику, орієнтуйтесь на кут головних
питань екзистенціалізму.
(Учні самостійно визначають проблематику твору і
записують в зошити.)
Проблематика роману – переживання особистістю
«пограничної ситуації», пошуків духовної опори в абсурдному
світі, морального вибору.
Учитель. Отже, про моральний вибір героїв роману в
«пограничній ситуації» ми сьогодні і поговоримо. А щоб
перейнятися горем людей, яких спіткала чума, зрозуміти весь жах
їхнього стану як внутрішнього, так і фізичного, ми на декілька
хвилин відправимося до міста Орану.
Яким місто Оран було до початку епідемії?
(«Оран – місто здорових людей. Побутові і навіть думкам
його жителів властива впорядкованість. Тут годі шукати
безладдя…»)
Що ж зробила з жителями міста чума?
1. («Настала цілковита глухота, коли люди перестали чути і
розуміти одне одного.»
2. «Вони жили лише миттєвостями і звикали до стану
розпачу. Їхні почуття знебарвлювались, вони байдужіли
не лише до свого оточення, а й до себе…»
3. «Доведені до відчаю оранці іноді зриваються на
абсурдний бунт – здійснюють стихійні напади на
охоронців міської брами, влаштовують пограбування чи
навіть спалення порожніх будинків…»
4. «Мерців почали ховати кучою, гамузом…»)
5. «Якось у вечері Ріє та Гран побачили під ліхтарем
чоловіка, який нечутно реготав, примруживши очі.
«Скоро в нашому місті будуть всі божевільні,» –
прокоментував Ріє.»
IV Робота в групах.
Завдання: дослідити позицію героїв роману у «пограничній
ситуації», коли місто Оран охопила чума.
I група досліджує позицію доктора Ріє.
II група досліджує мотиви, які привели Тарру до групи
боротьби з чумою.
III група досліджує позицію журналіста Раймона Рамбера.
IV група досліджує зміни у світогляді отця Панлю.
V група аналізує вибір і позицію Грана.
(Учні самостійно записують висновки щодо позиції того чи
іншого героя).
Доктор Ріє.
Чи усвідомлював Ріє приреченість своїх діянь?
(Так, усвідомлював, але боровся. Він намагався зберігати
надію у безнадійному світі.)
Доведіть дану думку цитатою.
(«Те, що слушно відносно хвороб світу сього, слушно і щодо
чуми. Коли бачиш, скільки біди і горя приносить чума, треба
бути божевільним сліпцем або просто негідником, аби
примиритися з чумою…»)
Отже Ріє не вірить у власну всемогутність. А яка ж риса
допомагає йому боротися?
(«Єдина зброя проти чуми – це чесність… Бути чесним –
значить робити свою справу…»)
Поміркуйте, з яким із трьох світів роману співвідносяться ці
думки Ріє:
(«Я не знаю, ні що мене чекає, ні що буде по всьому цьому.
Зараз є хворі, і треба їх лікувати. Роздумувати вони будуть
потім, і я з ними також. Але найпильніша справа – лікувати
їх. Я бороню їх, як умію, та й усе.»)
Наприкінці твору народ радіє закінченню епідемії. А про що
думає лікар в цей момент?
(«Бацила чуми ніколи не вмирає, ніколи не щезає. Настане
день, коли на лихо і в науку людям чума розбудить пацюків і
пошле їх конати на вулицях щасливого міста.»)
Чи є лікар Ріє переможцем у двобої з чумою?
(Ні, просто йому вдалося вистояти і здобути певні знання і
пам’ять …)
Так в чому ж бачить свій моральний обов’язок Ріє?
(У допомозі тим, хто страждає. І сприймає допомогу як
буденну роботу.)
Жан Тарру – помічник Ріє і ще один оповідач у творі.
Який шлях Тарру до святості у цьому світі?
(Шлях – до святості без Бога.)
Чи спізнався він з чумою до того, як опинився в Орані?
Прокоментуйте діалог: „Рамбер поглянув по черзі на своїх
гостей і спитав:
А от ви, Тарру, здатні ви померти задля кохання?
Не знаю, але думаю, що зараз ні.
Отож то й воно. Але ж ви здатні померти за ідею, то й голим
оком видно…”
Яка, на вашу думку, життєва позиція Тарру?
Журналіст Раймон Рамбер
Чому Рамбер вирішує працювати разом з Ріє?
«Ви не проти, щоб я працював з вами, поки мені не
трапиться нагода вибратися з міста?»
В чому різниця між «чужий» і «тутешній» в розумінні
Рамбера?
(„Я колись думав, що чужий у цьому місті і мені тут у вас
нема чого робити. Але тепер, коли я бачив те, що бачив, я
відчуваю, що я теж тутешній, хочу я цього чи не хочу. Це
історія стосується однаково нас усіх…”)
Заради чого, на вашу думку, зреклися щастя Ріє та його
однодумці?
Вчений - єзуїт отець Панлю.
Зачитати та проаналізувати дві проповіді отця та з’ясувати, в
чому їх протилежність.
Як сприймає отець Панлю чуму?
(Як кару Божу, що приборкує сліпих і сповнених гордині. На
його думку, чума – це спосіб відділити зерна від полови,
праведних від грішних. Пошесть сприймається ним як шлях
до вищого буття. Засмучений смертю безвинного хлопчика,
отець закликає любити все, що не можна осягнути
розумом…)
Висловіть свої думки щодо позиції Панлю.
Службовець мерії Жозеф Гран.
Розкрити риси характеру Грана, який народився на світ лише
для того, щоб виконувати скромну, але дуже корисну роботу
на посаді позаштатного службовця.
V Висновки та узагальнення.
В чому, на вашу думку, полягає ідея морального вибору
персонажів «Чуми»? Чи була марною їх боротьба проти цієї
епідемії?
В чому полягає „трагічний гуманізм” бунту героїв Камю?
Як зберегти світло людської душі у складній життєвій
ситуації?
Насамперед, бути людиною. Чесно робити свою справу. Адже
від нас залежить, яким буде життя. І якщо ви хочете, щоб світ
став кращим, почніть із себе. Намагайтесь в першу чергу
стати самому такою людиною, яку вважаєте взірцем.
Поводьтеся з оточуючими так, як би ви хотіли, щоб вони
поводилися з вами. А щодо позиції А. Камю, то вона чітко
сформульована італійським поетом Е. Монтале: «Нігілізм
Камю не виключає надії, не звільняє людину від розв’язання
складної проблеми: як жити і померти гідно.»
VI Домашнє завдання. Написати міні-твір «Що має робити людина,
яка розуміє, «що чума-нескінченна поразка»?
Урок позакласного читання. 11 клас.
Тема. Любов у житті та творчості Бориса Чічібабіна.
Мета: познайомити учнів з особистістю поета Бориса Чічібабіна, з
основними періодами його життя, прослідкувати, яке місце у
житті поета посідає любов та як це почуття описано у його
творчості; розвивати навички аналізу поетичного твору,
виховувати любов до поезії, моральні якості учнів.
Тип: урок-усний журнал.
Обладнання: портрет Бориса Чічібабіна, копії фотографій,
репродукція картини Г. Курбе „Закохані”, грамзапис пісні
„Кохана” (слова І. Бараха, музика І. Поклада.)
Вечная музика мира – любовь, вечное чудо любви.
Б.Чічібабін.
Хід уроку
I. Вступне слово вчителя.
Подивіться на репродукцію картини французького художника