11-12 листопада 2014 рold.ntu.edu.ua/ukraine/news/day2014.pdf · Цього року, 11 листопада в учбово-навчальному корпусі відбулося

День української мови та писемності

в Національному транспортному університеті у р

11-12 листопада 2014 р.

Традиційно, в Україні 9 листопада відзначається День писемності, на

честь вшанування пам’яті преподобного Нестора-Літописця.честь вшанування пам яті преподобного Нестора Літописця.

Це свято було встановлено в 1997 році Указом Президента України Л.Д.

Кучми на підтримку ініціативи громадських організацій та з

урахуванням важливої ролі української мови в суспільстві.

А 21 лютого 2000 року на генеральній конференції ЮНЕСКО було

ухвалено рішення про заснування Міжнародного дня рідної мови.

Стало доброю традицією відзначативідзначати

в Національному транспортномутранс ортному університеті

День української мови

та писемності,

започаткованого в минулому році двома

факультетами:

економіки, менеджменту і права та факультетом

транспортних татранспортних та інформаційних технологій.

Цього року, 11 листопада в учбово-навчальному корпусі відбулося відкриття свята. У цей день гості та учасники були одягнені в українські вишиванки, що особливо підносить національну гідність та патріотизм.

Присутніх привітали декан факультету транспортних таПрисутніх ривітали декан факультету транс ортних та інформаційних технологій Віктор Дмитрович Данчук

та завідувач кафедри

теорії та історії держави і

права Борис Іванович Хорошун.

Гості насолоджувалися піснямиГості насолоджувалися піснями

й віршами, пригощалися

українським короваєм, тому

що жодне українське свято не

обходиться без духмяного короваю.

Продовження свята відбулося у літературно-музичній світлиці, де були присутні декан факультету економіки,

д і в Б і О О д ів в д іменеджменту і права Бакуліч Олена Олександрівна, викладачі кафедри теорії та історії держави і права, студенти перших-третіх курсів та Рада студентського самоврядування факультету економіки, менеджменту і права.

Студенти декламували вірші, які супроводжувалися грою на бандурі гітарі та піаніно що звучали мов надзвичайні історіїна бандурі, гітарі та піаніно, що звучали мов надзвичайні історії, не залишаючи байдужими нікого. Лунали українські народні пісні, які своєю мелодійністю зачаровували усіх присутніх. Ведучі свята створили неповторну атмосферу дійства, а кожен із учасників намагався вкласти всю душу, почуття, емоції, щоб передати красу і сенс українського слова.

На надзвичайній важливості заходу, присвяченого Дню української мови та писемності наголосивДню української мови та писемності, наголосив завідувач кафедри теорії та історії держави і права Борис Іванович Хорошун:р р у

«Останнім часом виникає багато дискусій стосовно поширення й функціонування української мови по всій території У в і ій в Ч вдіУкраїни, чи про так звані «утиски» російської мови. Чи насправді російська мова в Україні нівелюється?!

Взявши для прикладу пресу чи інші періодичні видання, більша частина яких видається тою ж таки російською мовою. Таку ж картину можна спостерігати і на телебаченні, чи навіть в освітній діяльності, особливо на сході України. Тож, насправді ситуація виглядає дещо інакше: саме українська мова потребує популяризації в нашому суспільстві, особливо серед молоді.

Українська мова має давню історію, свої закономірностіУкр їнськ ов є д вню історію, свої з коно ірності розвитку і давні традиції, які передаються із покоління в покоління. Власне мова об'єднує нас у велику націю.

Тому такий за ід важливий в ершу чер у дляТому такий захід важливий, в першу чергу, для самоідентифікації молоді, студентів - майбутньої еліти нового українського суспільства, які мають продовжувати і розвивати кращі

д ії ї втрадиції українського слова».

На завершення святкування, 12 листопада,

Рада студентського самоврядування

факультету транспортних та

інформаційних технологій і студенти

перших-третіх курсів усіх факультетів р р ур у ф у

підготували постановку

«Саги про українську мову і писемність»,

організованої викладачами кафедри теорії та

історії держави і права.

Ніби театралізоване дійство, студенти

продемонстрували гостям своєрідну епічну

розповідь про запровадження і розвиток

писемних традицій в Україні та періодиписемних традицій в Україні та періоди

становлення й формування української мови.

Творча майстерність студентів

д і ібдопомогла присутнім ніби

зазирнути у минуле і поглянути на

історію літописання в Україні від р р

найдавніших часів. Хоча більшість

старих літописів не дійшли до нас

в оригіналах, а збереглися в копіях

або переробках, маємо низку

оригінальних рукописних творіворигінальних рукописних творів,

які відображають давню історію,

культуру й традиції нашого народу.

Засновником літописної традиції в Україні

вважається преподобний Нестор-Літописець,

для якого книжкова справа була змістом усього

життя. Найвидатнішою його працею є “Повість

временних літ” – літописне зведення, складене у

Києві на початку XII століття. Водночас це

перша у Київській Русі пам’ятка, в якій історія

держави показана на широкому тлі світових р р у

подій, а розповідь доведена до 1113 року.

У цілості збереглася найцінніша пам'ятка

давньоруської літератури «Слово о полкудавньоруської літератури «Слово о полку

Ігоревім». А найпершою пам'яткою, написаною в

Києві протягом 1056 - 1057 років, є «Остромирове

Є і і іЄвангеліє», на якому і нині присягають на

вірність Україні наші президенти.

Відповіді на питання: коли і як зародилася слов'янська писемність, виникла слов'янська абетка і чи мали наші предки до цього якісь інші

і д і в ф ві дписемні знаки знаходимо у цікавих фактах, що розповіли студенти про братів Кирила та Мефодія, просвітителів слов'ян, які у 863 році

створили алфавіт, хоча за свідченнями болгарського вченого Чорноризця Храбра слов'яни до прийняття християнства користувалися «чертами

і резами», а потім навчилися писати грецькими і римськими письменами.

У Київській Русі було два види письма: глаголиця і кирилиця. З ХІ ст. в духовній і світській літературі почав широко застосовуватися

кириличний алфавіт, який становить основу нашого алфавіту. А в р ф у ф усередині XVI ст. у східних слов'ян виникає друкарство.

Ніби зазираючи у минуле, бачимо як творилася і розвивалася мова українського народу що у писемнихрозвивалася мова українського народу, що у писемних

пам'ятках відобразила величезний масив історії, культури і традицій, які сягають сивої давнини і нараховує багато

тисячоліть. А самоідентифікація нашого народу ототожнюється з початком формування мови української

народності починаючи з VI і до IX століть Інтенсивненародності, починаючи з VI і до IX століть. Інтенсивне формування нової української мови починається з другої

половини ХVІІІ до ХІХ століть.

Сучасна українська літературна мова пов'язується з конкретною датою — виданням

у 1798 році «Енеїди» І.П.Котляревського. Знаменита поема стала першим друкованим твором, написаним живою народною мовою, а І.П.Котляревський вважається зачинателем

сучасної української літературної мови.

Ще однією доленосною датою є 1840 рік, коли вперше було видано твори Т.Г. Шевченка —

основоположника норм українськоїосновоположника норм української літературної мови.

Відтоді українська мова стала на важкий, але ід й іплідний шлях розвитку, на якому траплялися і

перепони, і заборони.

Як і самому народові, судилась нашій мові доля страдницька, всуцільмові доля страдницька, всуціль кривава історія, яка тягнеться з

глибин століть.

Яких тільки гонінь не зазнала наша мова за свою історію:

від Петра І та Катерини ІІ до р рСталіна й Брежнєва. Видавались укази про заборону книгодрукування та викладання українською мовоюта викладання українською мовою, закривались українські театри, скасовувалась українська преса, заборонялась українська книга.

Мабуть кожен справжній українець

зачарований мелодійністю й душевністю

і днашої мови. Це неповторна мова цілої плеяди

представників красного письменства різних

епох, починаючи від Тараса Шевченка та Івана

Франка, Лесі Українки і Михайла

Коцюбинського, Павла Тичини і Володимира

Сосюри, Максима Рильського та інших, якіСосюри, Максима Рильського та інших, які

своїм потужним словом вдосконалювали, а

іноді й відстоювали національну мову та

і д й йблітературу, що поєднує минуле й майбутнє

нашого народу. Їхня літературна творчість

дала можливість розширити

інтелектуальний простір української

культури.

З надзвичайною ліричністю студенти декламували поезії відомих письменників про

рідну мову та власні авторські вірші. З притаманним для української ментальності

драматизмом і водночас іронією та гумором студенти факультету транспортного

будівництва та автомеханічного факультету здійснили постановку невеликих

театралізованих дійств, уривків з прозових і драматичних творів: «Кайдашевої сімї» р , ур р р р

І. Нечуя-Левицького, «Мини Мазайла» М. Куліша,

«Тіні забутих предків»

М. Коцюбинського та інших.

Серед студентів усіх факультетів проводився конкурс на написання листів бійцям в АТО,

передаючи ніжні, теплі, ід і врідні слова нашим

близьким, хоробрим і відважним бійцям, які і

зараз відстоюютьзараз відстоюють незалежність України. Через

волонтерів листи було передано військовим якіпередано військовим, які наразі перебувають в зоні

бойових дій. Один із кращих віршів «Звернення довіршів «Звернення до

солдата» продекламувала студентка першого курсу

факультетуфакультету транспортних та

інформаційних технологій Крістіна Саливончик:

ЗВЕРНЕННЯ ДО СОЛДАТАНаче щось від серця відірвали, Пісні ці знаєш ти, ми ж їх співали!р р

Забрали і навіть не спитали.

Мати плаче, а душа все рветься,

Про неньку-Україну й мир…

Та сон мій часто розриває,

Так хочеться зігріти, зберегти і захистити.

Так хочеться обняти і більше не пускати

До тебе брате, до тебе несеться. Гарматів голосний заплив.

Тепер ти воїн - мужній і сміливий.

Не боїшся ти ні зброї ні вогню!Так хочеться обняти і більше не пускати.

А місяці все йдуть, тебе ж нема…

Знаєш, все більше притиха твоя струна..

Не боїшся ти ні зброї, ні вогню!

Ти рицар XXI століття!

Ти - наш герой й наступних поколінь!

Голос твій я чую уві сні,

Там ми щасливі коло хати,

Вертайся, брате, до нас на Батьківщину!

Вертайся, серденько, живим!

І батько все співа пісні. Ми молимось за тебе, за Вкраїну!

Вертайся, брате! Побудь ще молодим!

Криваві події Майдану, анексія Криму, військова агресія на сході України, спонукають нас до нових категорій мислення. Мабуть,Укр їни, с онук ють н с до нових к тегорій мислення. М буть,

оце і є та сила слова, коли «жовто-блакитні люди» з посмішкою вітаються «Слава Україні!» і з гордістю

від від Г в ! Т й ївідповідають – «Героям слава!». Тепер, майже кожен українець усвідомлює, наскільки важливо говорити рідною мовою і не

цуратися свого коріння.

Так, МИ ЖИВЕМО В УКРАЇНІ: МИ ДУМАЄМО УКРАЇНСЬКОЮ,

МИ ГОВОРИМО УКРАЇНСЬКОЮ, МИ МРІЄМО УКРАЇНСЬКОЮ!!!