10 (18) • 2018 - ukrinform.com · вченими та викладачами історії [стенограма], 5 листопада 2014 р. Насправді ж єдиним

#10 (18) • 2018

ГОСТРА ТЕМА

Окупація та Курултай кримськотатарського

народу: що далі?стор. 6-7

ПОЗИЦІЯ

Андрій Дещиця: «Нараду ОБСЄ

Росія використовує для легітимізації

окупаційної влади в Криму»

стор. 8-9

ІСТОРІЯ ТА КУЛЬТУРА

Рустем Скібін: «Все, що було створено

кримськими татарами, починаючи з першої

анексії Криму Росією, атрибутувалося не як кримськотатарське»

стор. 14-15

Новий етап російської збройної агресії проти України

РЕПРЕСІЇ ЗА НАЦІОНАЛЬНОЮ ОЗНАКОЮ ТА ВІРОСПОВІДАННЯМ ТРИВАЮТЬ16 листопада ФСБ РФ провела у Джанкої масові обшуки та затримання підозрюваних у приналежності до релігійної ор-ганізації «Свідки Ієгови». Обшуки тривали одночасно за 30 адресами. Затримано керівника місцевої регіональної групи «Свідків Ієгови» Сергія Філатова. Через кілька днів, 21 листопада, ФСБ провела обшук в оселі мешканця Старого Криму, кримськотатарського активіста Ісмета Меметова. Представники окупаційної влади повідо-мили, що підозрюють його в приналежності та фінансуванні Меджлісу кримськотатарського народу. Ісмет Меметов за-значив, що не згоден зі звинуваченнями, і пов’язує обшук ви-ключно зі своєю принциповою громадянською позицією. Від-кинув звинувачення й голова Меджлісу Рефат Чубаров. «Він - людина, яку поважають сусіди. Можливо, ходив по судах над близькими йому людьми, але не більше», - зазначив Чубаров, додавши, що будь-які звинувачення, з якими окупанти при-ходять в домівки кримських татар, використовуються для по-дальших репресій проти кримськотатарського народу.

ЗАТВЕРДЖЕНО ПРОЕКТ РЕЗОЛЮЦІЇ ООН З ПРАВ ЛЮДИНИ В АРКОновлений проект резолюції «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь (Україна)» за-тверджено на засіданні Третього комітету Генеральної асам-блеї Організації Об’єднаних Націй. Документ підтримали 67 країн-членів ООН. У проект включено низку вимог до Росії як держави-окупанта, ключова вимога - повернути окуповані території. У тексті також фігурують заклики звільнити громадян Укра-їни, що незаконно утримуються в окупованому Криму та в РФ, утриматися від криміналізації права на свободу слова та права на вільне зібрання на півострові, припинити дискри-мінацію тих, хто не визнає анексію АРК. Проектом резолюції режисер Олег Сенцов, активіст Володимир Балух та крим-ськотатарський правозахисник Емір-Усеїн Куку визнаються політичними в’язнями.Країни-члени ООН засуджують РФ за примусове переведен-ня населення Криму в російське громадянство та залучен-ня до військових операцій, а також проведення незаконних виборчих кампаній. Документом висловлюється вимога до міжнародних організацій та спеціалізованих установ ООН позначити в офіційних документах український півострів як «Автономна республіка Крим та місто Севастополь (Україна), які тимчасово окуповані Російською Федерацією».

ОКУПАЦІЙНА ВЛАДА ПЛАНУЄ ПОСИЛИТИ КОНТРОЛЬ НАД КРИМЧАНАМИ З УКРАЇНСЬКИМИ ПАСПОРТАМИОкупаційна влада розглядає варіанти посилення контролю за переміщенням громадян України між Кримом та материко-вою частиною України. Такі плани озвучив т.зв. «заступник голови Ради міністрів» Криму Ігор Михайличенко.Представник окупаційної влади заявив, що посилити кон-троль за міграцією кримчан потрібно через «безконтрольне використання українських паспортів». Водночас Михайли-ченко не виключив, що відповідні дії можуть викликати соці-альний вибух у Криму, «оскільки родичі в Україні є у кожного другого».

«Журнал Крим Інформ», № 10 (18). Свідоцтво про державну реєстрацію КВ №22665-12565 Р від 04.05.2017 р. Засновник: Українське національне інформаційне агентство «Укрінформ».

Видавець: ПП «Компанія «Аполлон», 79054, м. Львів, вул. Яворницького, 8/82, тел.: +38 (032) 290-15-80, +38 (067) 671-15-80, e-mail: [email protected]. Головний редактор: Каздобіна Ю.

Адреса редакції: вул. Б. Хмельницького, 8/16, м. Київ, 01001, тел.: (044) 299-00-10; факс: (044) 279-86-65, e-mail: [email protected].Передрук тільки з письмового дозволу редакції.

Віддруковано: ТзОВ «Компанія Імперіал Груп». Адреса: 79056, м. Львів, вул. Гайдучка, 1, тел. +38 (032) 290-15-80, +38 (063) 122-26-25, e-mail: [email protected]Замовлення № КА-00044-9 від 23.11.2018 року. Наклад: 800 примірників. Розповсюджується безкоштовно.

Близько 6 тисяч випадків кібернападів Росії на об’єкти в

Україні зафіксовано за останні чотири роки. Про це повідомив

міністр закордонних справ України Павло Клімкін у Брюсселі на

конференції з питань виборчої безпеки

Фо

то з

сай

ту Х

ер

сон

сько

ї ОД

А

ФАКТИ

Ескалація російської збройної агресії проти України25 листопада розпочався новий етап російської агресії проти України. Причому вже неприхованої і ще більш зухвалої. Держава-агресор вчергове продемонструвала, що не відмовилася від зазіхань на нові території, й заради цього готова грубо порушувати норми міжнародного права.

ЧОМУ В УКРАЇНІ ВВЕДЕНО ВОЄННИЙ СТАНУвечері 25 листопада російські військові кораблі у Керченській протоці здійсни-ли збройний напад на українські катери «Бердянськ» та «Нікополь», а також рей-довий буксир «Яни Капу», які входять до складу Військово-Морського Флоту України. В той день українські кора-блі здійснювали плановий перехід між українськими портами, прямуючи з чор-номорського порту Одеса до порту Марі-уполь, який знаходиться в Азовському морі. Незважаючи на те, що українська сторо-на повідомила російську про свій намір заздалегідь, відповідно до норм міжна-родного права, прохід Керченською про-токою було заблоковано. Більше того, у повітря було піднято російські літаки та

гелікоптери, а російський прикордон-ний корабель «Дон» протаранив україн-ський буксир. Зрозумівши, що пройти Керченською протокою не вдасться, українські кора-блі повернули назад до Одеси. Російські кораблі почали переслідування, погро-жуючи застосуванням зброї та вимага-ючи зупинки. Українські екіпажі відмо-вилися виконувати протиправні накази військових іншої держави, після чого ро-сійські кораблі відкрили вогонь на ура-ження. Напад відбувся у нейтральних водах.В результаті обстрілу 6 українських мо-ряків поранено. Малий броньований ар-тилерійський катер «Бердянськ» через пошкодження втратив кермування, ра-зом з «Яни Капу» його відбуксирували до кримського порту Керч, контрольо-

ваного російською окупаційною владою. Катер «Нікополь» було взято в облогу, в оточенні російських кораблів його та-кож змусили прямувати до Криму. 23 члени екіпажу українських кораблів опинилися в російському полоні.У ніч на 26 листопада відбулося терміно-ве засідання Ради національної безпе-ки і оборони України, де було ухвалено рішення щодо необхідності введення в Україні правового режиму воєнного ста-ну. «У зв’язку з черговим актом збройної агресії з боку Російської Федерації…, іншими агресивними діями РФ в Азов-ському та Чорному морях, наявною за-грозою широкомасштабного вторгнення в Україну збройних сил РФ», - зазначено в рішенні РНБО України від 26 листопада 2018 року. Голова РНБО Олександр Турчинов наго-

Фо

то з

сай

ту В

МФ

Ук

раї

ни

3# 10 (17) • 2018 / КРИМ ІНФОРМ

В ЦЕНТРІ УВАГИ

лосив, що дії РФ проти кораблів україн-ських ВМС - перешкоджання вільному судноплавству у Керченській протоці, переслідування, таран, обстріл та за-хоплення - «є збройною агресією проти України, яка підпадає під пункти c, d статті третьої Резолюції 3314 (ХХIХ) Ге-неральної асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року».За дорученням РНБО Міністерство за-кордонних справ України ініціювало термінові скликання засідань Ради Без-пеки ООН та Постійної Ради Організації з питань безпеки і співробітництва в Єв-ропі. А також звернулося до держав-під-писантів Меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням Украї-ни до «Договору про нерозповсюдження ядерної зброї», пропонуючи негайно ор-ганізувати консультації з приводу акта збройної агресії Росії проти України.Верховна Рада України на своєму засіданні затвердила режим воєнного стану в 10 об-ластях України, які межують з Російською Федерацією та Придністров’ям, а також мають вихід до Азовського моря, з 14 годи-ни 26 листопада терміном на 30 днів.

ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ: «ДАНІ РОЗВІДКИ ГОВОРЯТЬ ПРО НАДЗВИЧАЙНО СЕРЙОЗНУ ЗАГРОЗУ СУХОДОЛЬНОЇ ОПЕРАЦІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ»Воєнний стан не означає оголошення війни і відмови від політико-диплома-тичного врегулювання конфлікту на Сході, він вводиться винятково з метою посилення оборонних заходів. Про це заявив Президент України Петро Поро-шенко у зверненні до громадян України, також про це він поінформував світову спільноту. «Росія вже п’ятий рік веде гібридну вій-ну проти нашої держави. Але нападом на українські військові катери вона пере-йшла до нового етапу агресії. Ніхто вже тепер не скаже: «Их там нет». Ніхто не камуфлюється в зелених гуманоїдів чи

ополченців. Це зухвала і відверта участь регулярних підрозділів Російської Феде-рації, їхній демонстративний напад на підрозділ Збройних Сил України», - за-значив Петро Порошенко.Він також повідомив, що дані україн-ської розвідки говорять про надзвичай-но серйозну загрозу суходольної операції проти України. «У мене в руках є документ розвідки … детальний опис всіх сил противника, які розташовані на відстані буквально в де-кількох десятках кілометрів від нашого кордону і готові в будь-який момент до негайного вторгнення в Україну», - за-явив у своєму зверненні Петро Поро-шенко. Про вірогідність наступу на Україну з боку Росії також заявив з трибуни Ради безпеки ООН Постійний представник України при ООН Володимир Єльченко.«Згідно з розвідувальними даними, які маємо, існує загроза вторгнення та захо-плення Маріуполя та Бердянська», - за-явив український дипломат.

УКРАЇНА ЗАКЛИКАЄ СВІТОВЕ ТОВАРИСТВО ДО ШВИДКОЇ РЕАКЦІЇ ТА ПОСИЛЕННЯ ТИСКУ НА РФ На терміновому засіданні Ради безпеки

ООН щодо агресії Росії проти України в Чорному та Азовському морях, яке від-булося 26 листопада, Постійний пред-ставник України при ООН Володимир Єльченко закликав світову спільноту до швидкої та дієвої реакції.«Різка ескалація ситуації в регіоні вима-гає швидкої реакції з боку міжнародного співтовариства. Ці події є ще одним свід-ченням актуальності проекту резолюції ООН, підготовленого Україною та гру-пою держав-однодумців, з питання мілі-таризації Криму і Чорного та Азовського морів», - зазначив Володимир Єльченко. Він також запропонував міжнародній спільноті ввести новий комплекс анти-російських санкцій.«Політичний тиск на Москву, що зростає, сприятиме деескалації ситуації з безпе-кою на морі та розблокуванню вільного перетину каналу Керч-Єнікале. Якщо не погодитися, кремлівський режим вдасться до другого, третього агресив-ного акта, які створюватимуть ще більш широкий конфлікт в регіоні», - заявив український дипломат.В НАТО заявили, що «застосування Ро-сією військової сили проти українських кораблів і військових моряків не має виправдання». «Ми закликаємо Росію негайно звільнити українських моряків і захоплені кораблі. Ми закликаємо до спокою і стриманості», - йдеться в офі-ційній заяві Північноатлантичної ради з приводу подій в Азовському морі та Кер-ченській протоці від 27 листопада. Через загрозу нових нападів Президент України Петро Порошенко звернувся до країн-членів НАТО із закликом роз-містити військові кораблі в Азовському морі. Він вкотре нагадав, що агресія Ро-сії на морі є загрозою безпеки не лише в Україні, а й для всієї країн Чорномор-ського регіону.

Фо

то з

сай

ту В

МФ

Ук

раї

ни

Акція протесту проти російської агресії у Маріуполі 28.11.2018

4 КРИМ ІНФОРМ / # 10 (17) • 2018

В ЦЕНТРІ УВАГИ

«І Херсонес – це ж що? Це Севастополь. Ви уявляєте, який зв’язок між духовним дже-релом і державною складовою, маючи на увазі боротьбу за це місце: і за Крим зага-лом, і за Севастополь, за Херсонес? По суті російський народ багато століть бореть-ся за те, щоб твердою ногою стати біля своєї історичної духовної купелі».

Путін В. Зустріч з молодими вченими та викладачами історії [стенограма], 5 листопада 2014 р.

Насправді ж єдиним науковим критері-єм спадкоємності міст вважається без-перервність розвитку, яка визначається неперервністю заселення. У цьому розу-мінні нинішній Рим є тим самим містом, яке заснував Ромул, а Стамбул – грець-ким Візантієм, прямим попередником Константинополя. А все тому, що, попри зміну державної чи навіть цивілізаційної належності, населення в них ніколи пов-ністю не зникало.Давньогрецький Херсонес був заснований у 529/528 році до н.е. (точніше, так рано ви-никла якірна стоянка, що згодом перетво-рилася на торгівельну факторію, на місці якої й постав пізніше поліс). І протягом античності та раннього середньовіччя він залишався єдиним містом у Криму, котре жодного разу не захоплювали вороги (за виключенням геть неоднозначного епі-зоду із князем Володимиром у 989 р.). Але в останні роки XIV століття ординці зав-дали Херсонесу нищівного удару, від якого він уже не оговтався. Генуезці, потім тур-ки, а на довершення і росіяни просто розі-брали вцілілі міські будівлі.Натомість Севастополь, згідно з наказом

Катерини II від 21(10) лютого 1784 року, слід було облаштувати там, «де нині Ахтіяр» (село Ак-Яр, Білий берег), а у «Маніфесті про вільну торгівлю у містах Херсоні, Се-вастополі та Феодосії», виданому наступ-ного дня, було написано: «Севастополь, відомий до цього під назвою Ахт-Яр».Мандрівники першої половини XIX сто-ліття від’їжджали від Севастополя на 5 верст (понад 5 км), щоб подивитися на руїни, що залишилися від Херсонеса. До речі, Карантинна бухта, яка відокремлює руїни античного полісу від «імперського» Севастополя, теж свідчить про прірву між обома містами. Свою назву вона дістала від виконуваної функції – карантинної перевірки екіпажів іноземних кораблів на

вірусні захворювання. Очевидно, що таке місце могло бути лише на околиці тодіш-нього Севастополя, а Херсонес розташо-вувався ще далі. На жодному плані з кінця XVIII до середини ХХ століття Херсонес не позначений у міській смузі Севастополя (включаючи німецьку схему 1942 р.)! Тіль-ки у другій половині XX століття нове мі-сто поглинуло рештки стародавнього.Отже, між давнім Херсонесом і нинішнім Севастополем немає нічого спільного, крім географічної близькості міських центрів, тож виводити одне місто з ін-шого – антинауково. Це наче вишукувати спорідненість між Сімферополем і палео-літичною стоянкою у печері Чокурча, що знаходиться у теперішній межі міста.

Український історик Сергій Громенко спростовує

російські міфи щодо Криму

Міф про абсолютну тотожність Херсонеса («сакральної Корсуні») та Севастополя відіграє роль своєрідної перемички, що сполучає прадавні часи нібито «споконвічно російського» Криму з цілком реальними подіями Кримської війни. Без цього міфу «руйнується зв’язок часів», і від попередніх міфів про «первинну купіль» та «духовне джерело» немає жодної користі, навіть якби вони раптом виявилися правдивими.

ХЕРСОНЕС – ЦЕ СЕВАСТОПОЛЬ?

5# 10 (17) • 2018 / КРИМ ІНФОРМ

ПРАВДА ПРО КРИМ

12 листопада 2018 року у Києві відбулася конференція делегатів Курултаю – вищого представницького органу кримськотатарського народу. Вперше – у вигнанні. 27 жовтня 2018 року у Криму відбувся Курултай мусульман Криму, який деякі російські ЗМІ – через нерозуміння або зумисно - назвали Курултаєм кримськотатарського народу.

КУРУЛТАЙ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ: ВИМУШЕНІ ЗМІНИЗ давніх-давен у багатьох мусульман-ських народів найважливіші питання вирішувалися на Курултаї – загальних зборах. Є свій Курултай і у кримських татар. Вперше національне зібрання відбулося ще у 1918 році. Потім була до-вга перерва, пов’язана з депортацією. А після незалежності України і закінчен-ня періоду депортації кримських татар їхній вищий представницький орган - Курултай кримськотатарського народу – відновив свою діяльність і з 1991 року проводився регулярно. Черговий, VI Курултай кримськотатар-ського народу мав відбутися у грудні 2018 року. За словами Голови Меджлі-су кримськотатарського народу Рефа-та Чубарова, на ньому необхідно було передати повноваження новообраним

делегатам національних зборів. На грудневій сесії Курултаю також мав був обраний новий склад Меджлісу крим-ськотатарського народу – виконавчого органу, який діє між скликаннями Ку-рултаю. Його головними завданнями є реалізація рішень вищого представ-ницького органу та вирішення поточ-них справ та проблем кримськотатар-ського народу. Традиційно Курултай кримськотатар-ського народу проводився на історичній Батьківщині – у Криму. Втім, після оку-пації півострова Російською Федерацією Курултай кримськотатарського народу не мав можливості зібратися в Криму. Також не було можливості провести нові вибори. Зокрема, тому, що країна-оку пант заборонила в Криму діяльність Меджлісу - виконавчого органу Курул-таю кримських татар, які є корінним на-родом Криму.

Через це було вирішено продовжити повноваження делегатів Курултаю та членів Меджлісу кримськотатарсько-го народу, обраних у Криму восени 2013 року, та зібрати чергову сесію Курултаю кримськотатарського народу у Києві. Збори було призначено на 12 листопада 2018 року. Загальне число обраних деле-гатів Курултаю – 248 осіб. Для відкриття сесії мали бути присутніми дві третини від загального складу, тобто не менше 166 делегатів. Між тим, окупація Криму внесла свої корективи. Взяти участь у з’їзді в Києві змогли лише 76 делегатів. Хтось із делегатів не міг дістатися через складну дорогу з окупованого півос-трова чи побоювання переслідувань з боку окупантів. Дехто скомпрометував себе співпрацею з окупаційною владою Криму, діючи всупереч рішенням Куру-таю та Меджлісу, тому розумів, що його присутність на Курултаї не бажана.

Окупація та Курултай кримськотатарського народу: що далі?

6 КРИМ ІНФОРМ / # 10 (17) • 2018

ГОСТРА ТЕМА

Шість делегатів Курултаю вже упокої-лися. Один - Ервін Ібрагімов – був ви-крадений російською владою, і його досі не знайдено. Через відсутність кворуму було вирішено провести не сесію Курул-таю кримськотатарського народу, а кон-ференцію. - На конференції неможливо ухвалю-вати рішення, тому було зроблено лише заяви, - розповідає один з делегатів Ку-рултаю, заступник голови Меджлісу На-ріман Джелялов. Одна із заяв стосувалася повноважень діючого Курултаю. - У цій заяві ми пояснили, що в ситуа-ції, що склалася, провести нові вибори Курултаю кримськотатарського народу неможливо. А згідно з п. 5.5 положення про наш Курултай, доти, доки не відбу-лися вибори і новообрані депутати не зібралися на свою першу сесію, продов-жуються повноваження діючого складу Курултаю і Меджлісу. Тобто через оку-пацію повноваження діючого складу представницьких органів кримськота-тарського народу пролонговано, - розпо-відає Наріман Джелялов. Друга заява, яку було ухвалено на кон-ференції Курултаю кримськотатарсько-го народу, обґрунтовувала необхідність внесення змін у регламент Курултаю та Меджлісу щодо повноважень цих орга-нів в умовах окупації. - У нинішній ситуації ми дуже обмежені у можливостях проведення процедур, за-фіксованих в положенні про Курултай та Меджліс, - пояснює Наріман Джелялов. - Наприклад, ми не можемо виключити зі складу делегатів Курултаю чи членів Меджлісу людей, які своїми діями ском-прометували себе, порушили наші прин-ципи і рішення. Тому Меджліс отримав доручення конференції запропонувати проекти змін до регламенту Курултаю та

Меджлісу, щоб спростити ці процедури. За рішенням конференції, Меджліс має розробити та внести зміни до регламен-ту не пізніше, ніж до 15 січня 2019 року. Ці зміни вступлять в дію тільки після того, як будуть підтримані особистими під-писами не менше половини складу всіх делегатів Курултаю кримськотатарсько-го народу.Дуже гостро під час конференції стоя-ло питання щодо виключення зі скла-ду Меджлісу його членів, які пішли на співпрацю з окупаційною владою. Вчер-гове прозвучали заклики до виключен-ня їх зі складу Меджлісу кримськотатар-ського народу. Разом з тим процедури, які існують на сьогодні, не дозволяють приймати такі рішення. - Стосовно тих делегатів, які повели себе, на наш погляд, недостойно, пору-шивши принципи та задекларовану по-зицію Курултаю та Меджлісу, ми також зробили заяву. Ми не можемо виклю-чити їх. Проте у заяві повідомили про своє ставлення до них. Ми заявили, що ці люди своєю поведінкою самі вийшли з наших лав, - зазначає Наріман Джеля-лов.

КУРУЛТАЙ МУСУЛЬМАН У КРИМУ - РЕЛІГІЙНЕ ЗІБРАННЯ, ЯКЕ НЕ ЦУРАЄТЬСЯ СПІВПРАЦІ З ОКУПАЦІЙНОЮ ВЛАДОЮ27 жовтня в Сімферополі пройшов VI Курултай мусульман Криму. Попри од-накову назву зібрань, це різні струк-тури. Курултай кримськотатарсько-го народу - так би мовити, «світська» установа, яка опікується суспільними, побутовими, політичними питаннями кримськотатарського народу. Під час Курултаю кримськотатарського народу обирається Меджліс кримськотатар-ського народу. Курултай мусульман Криму – релігійне зібрання. Це з’їзд представників іслам-ських релігійних організацій та громад Криму, серед яких є представники різ-них національностей. Курултай мусуль-ман Криму обирає найвищу духовну особу – муфтія Криму. Ухвалювати рішення від імені крим-ськотатарського народу має право світська влада, в той час як релігійне зібрання має опікуватися духовними питаннями. На відміну від Курултаю кримських татар, який виступає за територіальну цілісність України і не визнає окупацію Криму, Ку-рултай мусульман Криму та муфтіят (Ду-ховне управління Криму) співпрацюють з окупаційною владою півострова. Зокрема, серед почесних гостей Курултаю мусуль-ман Криму був присутній т. зв. очільник республіки Сергій Аксьонов. Користуючись ситуацією із забороною Меджлісу на півострові та неможливіс-тю проведення Курултаю кримськота-тарського народу, релігійний Курултай, серед інших, поставив питання переда-чі нерухомості, яка належала Меджлісу, у власність чи користування Духовного управління Криму.

7# 10 (17) • 2018 / КРИМ ІНФОРМ

ГОСТРА ТЕМА

- Пане посол, якою є офіційна позиція Польщі щодо окупації Росією Криму?- Офіційна позиція Польщі не зміню-валася від початку російської агресії й окупації Криму. Як за часів попередньо-го польського уряду, так і нинішнього, що перебуває при владі з 2015 року. Вона полягає в тому, що Польща не визнає анексію Криму Росією, а визнає Украї-ну в міжнародно признаних кордонах, включно з Кримом.

- Яким чином політичні процеси, що ос-таннім часом відбуваються у Польщі, та проблеми у стосунках між Варша-вою і Брюсселем впливають на польську позицію щодо санкцій, які застосував Євросоюз проти Росії?- Внутрішньополітичні процеси, які від-буваються в Польщі, а також відносини Польщі з ЄС не впливають на важливе для нас питання – продовження санкцій проти Росії за окупацію Криму і росій-ську військову присутність на Донбасі. Більше того, Польща в ЄС навіть висту-пає ініціатором продовження цих санк-цій, у тому числі збільшення терміну їх дії до року.

- Нещодавно у Варшаві відбулася дво-тижнева нарада ОБСЄ з питань люд-ського виміру. У чому полягали розбіж-ності й конфліктні ситуації довкола питання Криму?- Цей захід ОБСЄ використовується Ро-сією для спроби легітимізації російської окупаційної влади у Криму. Ми, офіційна українська делегація, змушені сидіти за одним столом з представниками так зва-них громадських організацій, яких Росія намагається представити на нараді як «офіційних представників Криму». Ми не погоджуємося на таке трактування. Від-так я вважаю, що нам потрібно ґрунтовно проаналізувати свій підхід до участі у цій нараді з питань людського виміру.

Андрій Дещиця: «Нараду ОБСЄ Росія використовує для легітимізації окупаційної влади в Криму»Надзвичайний і Повноважний Посол України в Польщі Андрій Дещиця розповів про те, яким у Республіці Польща є ставлення до окупації Криму Росією, про польські ініціативи та дії української влади, зокрема у Польщі, аби питання окупованого півострова постійно залишалося на порядку денному.

8 КРИМ ІНФОРМ / # 10 (17) • 2018

ПОЗИЦІЯ

Проблема також полягає в тому, що ча-стина учасників із Росії отримують візи для в’їзду до Польщі, хоча перебувають у списку осіб, яким ЄС заборонив в'їзд на територію країн-членів спільноти. Тому слід проаналізувати, чи варто нам вести діалог з особами, які підмінюють поняття і пробують всіляко обдурити й Польщу, і світове співтовариство, зо-крема ОБСЄ. Нам потрібно відповідати на дії росій-ської сторони участю на рівні укра-їнських громадських організацій, які могли б дати відповідні роз’яснення і вступати з ними в дискусію. Офіцій-ним представникам України не потріб-но цього робити.

- Тобто перед наступною варшавською нарадою ОБСЄ українська позиція буде такою: так звані офіційні особи, які приїжджають з Криму, є небажаними у Варшаві...- Вони небажані, й ми заявляємо про це як польським офіційним особам, так й у Відні, де розташована штаб-квартира організації. Нам необхідно боротися за те, щоб ми з ними взагалі не вели діа-лог на офіційному рівні. Однак людський вимір є важливим, і питання прав громадян України, які проживають в окупованому Криму, пи-тання прав кримських татар, злочини окупаційної влади повинні бути на по-рядку денному щорічної наради ОБСЄ з питань людського виміру у Варшаві.

- Наскільки сильним є вплив російської пропаганди з приводу кримських пи-тань у Польщі?- Мені здається, що якогось яскравого впливу російської пропаганди в Поль-щі немає. Звичайно, що ця пропаганда існує, є агенти впливу, є інституції, через які Росія намагається реалізува-ти свою політику. Однак Польща все ж стоїть на сторожі, щоб така діяльність російської пропаганди на мала суттє-вого впливу.

- На чому фокусується російська про-паганда?- Вона фокусується на тому, щоб посва-рити Україну з Польщею, використову-ючи різні підходи до історичної пам’яті й роздмухуючи довкола цього так зва-не українсько-польське протистояння. Цим займаються різні радикальні ор-ганізації, на які вони мають вплив або фінансують їх.

- Яку діяльність проводить посольство України у питаннях роз’яснення ситуа-ції щодо окупованого Криму?- Передусім ми доносимо до наших поль-ських партнерів інформацію про те, що зараз відбувається у Криму, і звертає-мося до них, щоб питання окупованого півострова постійно було на порядку денному міжнародних організацій. Ми допомагаємо в організації зустрічей лідерів кримськотатарського народу з офіційними представниками Польщі. Підтримуємо діяльність кримськота-тарських організацій, самі проводимо заходи, пов'язані з історією чи життям кримських татар та з історією Криму як частини України.Ми також започаткували механізм консультацій із Польщею з питань деокупації Криму. Фактично Польща стала першою країною, з якою ми по-чали такого роду співпрацю на рівні міністерств закордонних справ. Також підтримуємо поширення та розповсю-дження інформації про юридичний ас-пект окупації й анексії Криму. Нещодав-но, за підтримки МЗС Польщі, видали книгу про нашу діяльність, презентація якої відбулася в Києві, Одесі та Львові. Важливим жестом з польської сторони, що дозволить ще більше привернути увагу міжнародного співтовариства до проблеми окупації Криму і українських політичних в’язнів у Росії, стало нещо-давно оприлюднене главою міністерства закордонних справ Польщі паном Яце-ком Чапутовичем рішення про нагоро-дження Олега Сенцова відзнакою МЗС «За людську гідність».

- На яку аудиторію спрямовані зусилля посольства в цьому напрямі й наскільки великим є інтерес у Польщі до такого роду заходів щодо Криму?- Ці заходи направлені на те, щоб під-тримати кримських татар тут, у Польщі, їхню діяльність та боротьбу за повер-нення Криму до складу України. Вони також направлені на польське суспіль-ство і міжнародне співтовариство, аби тримати питання Криму на порядку ден-ному. У Польщі є багато політиків та гро-мадських діячів, які знають і розуміють Крим, які здійснювали проекти на півос-трові до його окупації Росією. Звичайно, вони беруть активну участь у цих захо-дах. Однак ми повинні докласти більше спільних зусиль, аби питання Криму не зникало з порядку денного. Адже потро-ху люди починають звикати до того, що Крим нібито відійшов до Росії. Тому не-обхідно активізувати ці заходи, а також посилювати тиск на міжнародне спів-товариство, ставлячи питання продов-ження санкцій щодо Росії, оскільки вона порушила міжнародне право.Ми не можемо заспокоюватися доти, доки не буде відновлено кордони України і не буде притягнуто до відповідальності осіб за порушення міжнародного права. І в цьому контексті ми вдячні Республіці Польща за те, що вона постійно виступає співавтором ключових резолюцій Ге-насамблеї ООН щодо територіальної ці-лісності України, засудження російської агресії тощо. Зараз готується чергова резолюція, де Польща є одним зі співав-торів.

Юрій Банахевич, «Укрінформ», з Варшави

9# 10 (17) • 2018 / КРИМ ІНФОРМ

ПОЗИЦІЯ

«Минуло не так багато часу, як ми з тобою в розлуці, а здається, що це триває довгі роки ... Моє дитинство закінчилося, тату! Я дуже скучив за тобою. Коли я бачу, як інших дітей обіймають татусі, граються з ними, вчать важливим речам ... А я - сам! У мене така порожнеча в серці. Мені хочеться плакати, як маленькій дитині. Але я не плачу, батьку. Я терплю. Я ж чоловік. Твоя опора...».

Автору цих рядків - Саліху Салієву - одинадцять. І він справді старший чо-ловік в родині і мамина опора. Разом з сестричкою - восьмирічною Саміє - допомагає утримувати будинок в по-рядку, доглядає за молодшими дітьми: п'ятирічною Суріє і Сафією, якій лише півтора року. Саліх вірить, що скоро його тато Сейран - такий сильний, до-брий і надійний - повернеться додому. Адже повинна ж бути в світі справед-ливість! Прагнення до справедливості, чуйність і небайдужість до чужої біди - влас-не, і є ті «злочини», за які окупаційна влада у жовтні 2017 року заарештувала

32-річного батька чотирьох дітей Сей-рана Салієва. Ці якості Сейран увібрав буквально з молоком матері - ветерана національного руху кримськотатар-ського народу Зодіє Салієвої.У родині Салієвих розповідають, що на першу свою «акцію протесту» Сей-ран відправився в семимісячному віці. Тоді його батьки жили в депортації в місті Абінську Краснодарського краю (РФ). Група активістів національного кримськотатарського руху прийшла в міську прокуратуру, щоб висловити протест у зв'язку з публікаціями в міс-цевій пресі матеріалів, спрямованих на дискредитацію кримськотатарського

народу. У числі активістів була й Зодіє з маленьким Сейраном на руках. Незабаром приводів для протестів стало значно менше: кримськотатар-ський народ повернувся на свою зем-лю, і настав час умиротворення. Сей-ран закінчив у Криму школу, вступив до інституту. Багато займався спортом - національною кримськотатарською боротьбою куреш, виступав головним суддею на змаганнях. «Сейран дуже різностороння та комуні-кабельна людина. Влітку проводив для туристів екскурсії по Криму. Допома-гав у зборах коштів хворим діткам, був у числі організаторів наших ісламських

Сейран Салієв. Заарештовано за любов до свого народу

10 КРИМ ІНФОРМ / # 10 (17) • 2018

ТЕРИТОРІЯ ДИСКРИМІНАЦІЇ

свят на громадському рівні. Друзі нази-вали його «міністром у справах моло-ді», тому що всі підлітки зверталися до нього зі своїми проблемами. Він завжди знаходив для них правильні слова, умів підтримати, допомагав, чим міг. Місце-ва дітвора чекала його у дворі, знаючи, що він ніколи з порожніми руками не повертається додому і не пройде повз них», - розповідає дружина Сейрана, Муміне.З Муміне Сейран познайомився під час навчання в інституті. Відмінниця й красуня відразу підкорила серце юна-ка. Глибоко віруючі, виховані в дусі по-ваги до історії свого народу, Сейран і Муміне намагалися виховати в тому ж дусі й своїх дітей. Коли Росія анексувала Крим, вони не зрадили своїм принципам. «Ми з чо-ловіком вели активний спосіб життя, брали участь в справах народу, ніколи не залишалися осторонь. І коли трапи-лися геополітичні зміни, ми розуміли, що й стосовно нашої сім'ї можуть по-чатися переслідування. Бо кожен, хто не мовчить, висловлює свою грома-дянську позицію, першим потрапляє в зону ризику. Ми були готові до всього», - розповідає Муміне. Передчуття, а точніше, об'єктивна оцін-ка нової реальності, не обманули. Перше «знайомство» сім'ї Салієвих з окупацій-ною владою відбулося в травні 2016 року. Зранку Сейран відправився в мечеть і там дізнався, що в будинках багатьох кримськотатарських активістів поча-лися обшуки. Сейран не міг мовчати і в мікрофон поінформував про це гро-мадськість. Цього виявилося достатньо, щоб через деякий час до нього прийшли. Сейрана звинуватили в організації не-санкціонованого мітингу і присудили штраф у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Минуло трохи більше півроку, і в будинку Салієвих знову з'явилися озброєні люди. Цього разу приводом стали «екстре-містські» пости Сейрана в соцмережах. Таким, на думку слідства, був перепост однієї з пісень чеченського барда Тимура Муцураєва. Насправді, як вважають в ро-дині Салієвих, це було чергове «попере-дження». Окупаційний режим злякався авторитету Сейрана серед бахчисарай-ської молоді та сподівався, що арешт зму-сить його піти на співпрацю з владою. Але очікування не виправдалися. Сейран вийшов з СІЗО після 12-денного арешту справжнім народним героєм. У дворі бу-динку Салієвих його зустрічало багато

людей. Сейран дав зрозуміти окупантам, що не має наміру відступати від принци-пів і зраджувати своєму народу. Він про-довжив закликати до звільнення крим-ських татар, заарештованих і засуджених окупаційним режимом. І тоді т. зв. «влас-ті» пішли на крайні заходи.12 жовтня 2017 року ФСБ РФ були за-арештовані шість жителів Бахчисарая: Сейран Салієв, Тимур Ібрагімов, Марлен (Сулейман) Асанов, Мемет Бєлялов, Сер-вер Зекірьяєв і Ернес Аметов. У будинку Сейрана Салієва пройшов черговий об-шук. Як згадують рідні Сейрана, шукали заборонену літературу - не знайшли. «Ті, хто проводив обшук, постійно повторю-вали: «ІГІЛ ». А потім я почула, як один з них каже: «Ну, якщо з ІГІЛ зв'язку не знайдете, подивіться, може, хоча б з Хізб ут-Тахрір».Для рідних Сейрана необґрунтованість звинувачень в екстремістській та теро-ристичній діяльності очевидна. «Єдине, чого хотів і за що боровся Сейран, - лише за те, щоб наш народ був вільним на сво-їй землі, щоб ніхто не був несправедливо засуджений. Це його єдина провина. І за-раз йому загрожує за це двадцятирічний термін ув'язнення », - каже Муміне. Залишившись з чотирма дітьми на ру-ках і борючись за звільнення чоловіка,

Муміне створила ініціативу «Кримське дитинство». Її учасники бачать своїм завданням підтримати сотні дітей крим-ських політв'язнів. Дітей, яких окупанти зробили сиротами при живих батьках. Дітей, чиє дитинство закінчилося.«Раніше я думала, що герої бувають в казках і мультиках. А ще у фільмах. Але коли мого тата забирали страшні люди, а він посміхався і навіть не бо-явся їхніх автоматів і собак, я побачила героя. Тепер його знають всі люди. До нас постійно приходять гості. Я їх не знаю. Але вони кажуть тільки хороше про татка. Кажуть, що він дуже любить свою релігію. Любить Крим, тому не зміг ніде в іншому місці жити. Що лю-бить свій народ. І що він один з кращих синів кримськотатарського народу. Він для мене герой, тому я теж не плачу». Це вже рядки з твору донечки Сейра-на - восьмирічної Саміє Салієвої. З цим твором Саміє зайняла призове місце в конкурсі «Мій тато - герой», який провів Меджліс кримськотатарського народу серед дітей політв'язнів. Саміє отримала за свою роботу цінний приз. Але найціннішим подарунком, який вона разом з братиком, сестричками і мамою чекає вже більше року, буде звільнення тата.

11# 10 (17) • 2018 / КРИМ ІНФОРМ

ТЕРИТОРІЯ ДИСКРИМІНАЦІЇ

- Пане Андрію, розкажіть, будь ласка, як формувався рух «Євромайдан-Крим»?- Перш за все, рух формували молоді ак-тивісти, які належали до різних громад-ських інституцій та політичних партій. У нас була надзвичайно активна молодь, яка постійно проводила різні флешмоби на тему євроінтеграції. До їх організації долучалися студенти Таврійського наці-онального університету та інших вищих навчальних закладів Криму. Перша наша кримська публічна акція під назвою «Я обираю ЄС» відбулася 24 листопада 2013 року біля стін Ради міністрів Криму. Власне, це був початок, адже саме від цього дня наші акції стали постійними і поширювалися іншими містами Криму. Можу констатувати, що за 23 роки я не пам’ятаю в Криму таких потужних

акцій на підтримку України, терито-ріальної цілісності держави. У вихідні дні наші акції налічували щонайменше півтори-дві тисячі осіб. На акціях домі-нували три складові: державний прапор України, прапори Європейського союзу та кримськотатарського народу. Тобто була єдність навколо ідеї та боротьби, і

саме тому нас більшість почула та під-тримала.

- Євромайданівський рух поширювався кримськими містами. Як на це реагува-ла влада? Чи зазнавали ви утисків? - Провокації проти руху відбувалися постійно, вони були системними й за-

Андрій Щекун: «Ми не мали танків, щоб захищати кримчан. Єдиною нашою зброєю були слова, акції та згуртованість»

Андрій Степанович Щекун – український журналіст і громадський діяч.

З 2011 року посідав посаду голови громадської організації «Кримський

центр ділового та культурного співробітництва «Український дім».

Восени 2013 року став одним із координаторів руху «Євромайдан-

Крим» – акцій на підтримку європейського напрямку української

політики та проти диктатури влади й свавілля силовиків. На початку

окупації півострова зазнав переслідувань через проукраїнську

позицію. 11 днів провів у полоні окупантів.

12 КРИМ ІНФОРМ / # 10 (17) • 2018

ДЕТАЛІ ТА ТЕНДЕНЦІЇ

здалегідь спланованими проросійськи-ми силами, місцевою владою та «Партією Регіонів», яка, власне, й була при владі. Найбільшого тиску ми зазнали, коли вже розпочалася активна фаза спроти-ву – у середині грудня 2013-го та у січні 2014 року. Коли пробивали шини, ламали наші автомобілі, коли міліція пересліду-вала активістів, які намагалися виїхати на підтримку Майдану в Києві. Постій-ними були провокації під час акцій, які ми організовували на центральних пло-щах Сімферополя. Проти нас виступа-ли такі організації, як «Руський блок», «Народное освободительное движение», «Комуністична партія», «Партія Регіо-нів» та інші проросійські формування. Під час однієї з акцій ми були дві години в оточенні. Нас взяли в кільце близько 300 проросійських радикально налаш-тованих людей, а нас було на той момент близько сотні. Лише завдяки міліції вда-лося уникнути фізичного протистояння.

- Так сталося, що перемога Євромай-дану в Києві стала початком окупації Криму. Чи продовжив ваш рух бороть-бу? - Звісно, коли прийшли «зелені чоловіч-ки», ми, як координатори руху «Євро-майдан-Крим», змушені були прийняти кардинальні рішення щодо подальших наших дій. Ми спрямували діяльність на консолідацію кримчан в боротьбі за територіальну цілісність країни. Тоді ми намагалися продемонструвати всьому світу, що в Криму є люди, які прагнуть миру та вимагають виведення збройних формувань Росії за межі України. В нас не було танків, єдиною зброєю були сло-ва, акції, згуртованість. Кількість учас-ників наших мітингів збільшувалася, акції на підтримку Збройних Сил Укра-їни, на підтримку державності розпоча-лися по всьому Криму…

- Чим закінчилось це протистояння для учасників спротиву окупації та для вас особисто? - Всім активним учасникам руху та їх ро-динам довелося покинути півострів. 9 бе-резня 2014 року, за дві години до початку акції, присвяченої 200-річчю з дня народ-ження Тараса Шевченка, мене та Анато-лія Ковальського (одного з координаторів Євромайдану у Криму, - ред.) схопили проросійські активісти. Ми тоді приїха-ли на залізничний вокзал у Сімферопо-лі, аби отримати національну символіку України, яку нам передали з Києва. Фактично після нашого викрадення ак-

ції громадського суспільства на тери-торії півострова припинились. Завдяки моєму арешту багато активістів зрозу-міли, що проводити будь-які публічні заходи надалі буде дуже важко та небез-печно. Захисту в нас не було. Активісти ще мали можливість швидко виїхати, врятувати своє життя від масових на той час викрадень людей і не зазнати тих тортур та катувань, яких зазнали ми, перебуваючи 11 днів у полоні.

- Після того, як в Криму відбувся неза-конний референдум і півострів був анек-сований РФ, експерти почали говори-ти про те, що захоплення українського півострова Росією було, так би мовити, передбачуваним. Чи погоджуєтесь ви з цією думкою? - Про це всі говорили, в усіх ешелонах влади та в колі громадськості, але ніхто нічого не робив на державному рівні, щоб протистояти російській пропаганді. Проросійські сили в Криму добре фінан-сувалися Росією всі роки незалежності України. Росія не змирилася з втратою Криму і роками вкладала гроші, щоб тримати Крим під контролем. Це всім було добре відомо. Загрози виникали не раз. Одна з останніх – в період Помаран-чевої революції 2004-2005 рр. Тоді також була спроба силового захвату півостро-ва, але щось пішло не за їхнім сценарієм, скоріш за все, у кримської влади не було на той час повної прихильності до про-російських сил. І очільники Постійного Представництва Президента в АР Крим,

Ради міністрів АР Крим та більшість де-путатів Верховної Ради Криму не були на той час повністю залежними від росій-ських спецслужб. Це тоді зіграло важ-ливу роль, та й Росія не була готова на 100% захопити Крим. Але це вже була пе-редумова, і нам варто було замислитися і зробити рішучі кроки щодо унеможли-влення таких дій зі сторони іноземних спецслужб в подальшому. Росія ж, звісно, не зупинялася й прово-дила свою інформаційну політику. Це і засилля російськомовних ЗМІ, й освітнє поле. За роки незалежності у Криму було створено лише 7 шкіл з українською мо-вою навчання, а російськомовних - по-над 500. І це при тому, що в україномовну гімназію в м. Сімферополі був конкурс – на одне місце претендувало в серед-ньому сім дітей. Школи та україномовні класи відкривалися лише завдяки гро-мадським ініціативам та постійній бо-ротьбі батьків з місцевими чиновника-ми, які гальмували цей процес. Не полишила Росія осторонь й релігій-не життя на півострові. Зокрема, через Українську православну церкву Москов-ського патріархату розповсюджувалася газета «Новоросія», яка активно просу-вала імперські апетити Росії. На півос-трові діяло безліч громадських органі-зацій, які, прикриваючись підтримкою російської культури, вели свою брудну, агресивну пропаганду. Ми говорили про це, зверталися у правоохоронні органи, але нас не чули.

13# 10 (17) • 2018 / КРИМ ІНФОРМ

ДЕТАЛІ ТА ТЕНДЕНЦІЇ

Кримськотатарська кераміка - один із найдавніших і в той же час один із най-менш вивчених видів національного мис-тецтва. Під час археологічних розкопок у багатьох районах Криму були виявлені гончарні печі, що відносяться ще до VIII-IX ст. А орнаментика древніх глиняних виробів підтверджує той факт, що саме кримські татари - корінний народ Криму. У той же час мистецтвознавці кажуть, що кримськотатарська кераміка - як історич-

на спадщина і мистецтво кримських татар - досі глибоко не вивчена та не системати-зована. Зокрема, тому, що російські істо-рики в різні періоди намагалися примен-шити роль кримськотатарського народу в історії Криму. Перші спроби зібрати, кла-сифікувати й описати кримську кераміку як культурну спадщину кримських татар почали робити лише після повернення народу з депортації на історичну батьків-щину. На жаль, російська окупація знову

перервала або, принаймні, дуже усклад-нила цю роботу. Багато майстрів, вчених, ентузіастів, які намагалися заповнити прогалини в історії культури кримськота-тарського народу, змушені були покинути окупований півострів.Рустем Скібін - кримськотатарський художник і кераміст - чотири роки пра-цював головним художником на сімфе-ропольському керамічному підприємстві «Таврика».

Рустем Скібін: «Все, що було створено кримськими татарами, після першої анексії Криму царською Росією, атрибутувалося не як кримськотатарське»

14 КРИМ ІНФОРМ / # 10 (17) • 2018

ІСТОРІЯ ТА КУЛЬТУРА

- Рустеме, за освітою ви художник. Як зародилося ваше захоплення кримсько-татарською керамікою?- Так, я закінчив Самаркандське учи-лище мистецтв, і незабаром після цьо-го наша сім'я повернулася до Криму. Я відразу влаштувався працювати го-ловним художником на підприємство з виробництва кераміки «Таврика-К» у Сімферополі. Там освоїв технологію, прийоми. А у 2000 році познайомився з Мамутом Чурлу. Це дуже поважна лю-дина і великий фахівець у сфері крим-ськотатарської культури, мій учитель та наставник. Саме він познайомив мене з кримськотатарським орнаментом. Доти я взагалі не був знайомий з кримсько-татарським декоративно-ужитковим мистецтвом, а після нашого знайомства почав ретельно займатися ужитковим мистецтвом, фольклором, історією та культурою нашого народу.

- Зазвичай кримські татари, коли роз-повідають про національну орнаменти-ку, стверджують, що в її основі лежить рослинний світ. У вас же є і геометрич-ний орнамент, й образи зі світу тварин, і предмети.- Не можна сказати, що кримськота-тарський орнамент весь рослинний. Мова і семантика кримськотатарського орнаменту дуже різнобічні, починаючи від каліграфії та закінчуючи анімаліс-тикою. Орнаментика на зброї - це одне, на могильних каменях - друге, на ути-літарних ужиткових речах (вишивка, посуд) - третє. Так, рослинні символи більш відомі та популярні. Але є й ба-гато невідомого, мало вивченого. Та ж троянда в різних контекстах може озна-чати як жінку, так і материнство, любов або турботу. Анімалістика присутня в національному образотворчому мис-тецтві кримських татар. Причому одні

й ті ж образи теж можуть мати різне значення, залежно від контексту. На-приклад, півник зазвичай присутній у весільному ритуалі. Весільному - як союз чоловіка і жінки і весільному ри-туалі обрізання крайньої плоті у хлоп-чика. У нас цей ритуал теж називається той-весілля, і в символіці присутній півник з підрізаним дзьобом. Або ба-ранчик - жертовна тварина, пов'язана з ісламським святом Курбан-байрам. І я інтерпретую цей образ як символ при-речення, абсолютної покірності і віри у Всевишнього. Багато образів, які присутні в фолькло-рі, наразі не виявлені в образотворчому мистецтві, але це не означає, що їх там не було. Можливо, їх відсутність поясню-ється тим, що багато зразків втрачено. Крім того, ми стикаємося з такою ситу-ацією, що все, що було створено крим-ськими татарами - починаючи з першої анексії Криму Росією в XVIII столітті до тепер, - переписувалося й атрибуту-валося не як кримськотатарське. На-приклад, в період Кримського ханства кримські татари вже існували, а у всій профільній літературі багато предме-тів, датованих пізніше, були підписані як золотоординські - кераміка, вишив-ка і т.ін. Щодо радянського періоду - теж часто зустрічається назва «татарське», «османське», «турецьке». Наприклад, у колекціях кримськотатарська шабля подається як «османська». І наших фа-хівців, які б в цьому розбиралися, дуже мало. Кримські татари як народ, який мав би займатися своєю історіографією, не допускалися до цього. У депортації цьому всіляко перешкоджали. Напри-клад, щодо кераміки - немає жодної наукової праці, де була б описана крим-ськотатарська кераміка із зазначенням, що це саме кримськотатарська керамі-ка.

- Ви говорили, що одним зі своїх ос-новних завдань бачите відновлення іс-торичної справедливості. Що вже вда-лося зробити?- Зараз ми намагаємося вивчити архітек-тоніку кераміки, її форми, призначення. Збираємо артефакти, адже чим більше зберемо, тим повніше можна буде їх опи-сати, атрибутувати, простежити вплив і процеси формування. Намагаємося від-новити технології. Також вивчаємо ети-мологію назв. Це те, що допоможе довести приналежність нашому народові. Силуе-ти, декор, технічні прийоми збирання цих предметів. Наприклад, у мене на-писана стаття про куман - спеціальний глечик для обмивань перед здійсненням молитви. І це предмет, через який мож-на показати самоідентифікацію народу, його культуру, побут, медицину, мову.

- Ви часто берете участь у виставках, проводите майстер-класи для дітей. Основна їхня аудиторія - це ваші спів-вітчизники? Чи ви намагаєтеся таким чином розповісти про кримськотатар-ську культуру всьому світу?- Я проводжу гончарні, орнаментальні майстер-класи для всіх дітей, не тільки для кримських татар. Адже ми живемо в Україні всі разом. Я вважаю, що кожному народу важливо дізнаватися один про одного. Проблеми починаються через те, що ми не знаємо нічого про своїх сусідів. Виникає побоювання, а з ним і недовіра. А дізнавшись, потрібно не претендувати варварськи на досягнення іншого наро-ду, не привласнювати і не руйнувати, а жити в мирі. Я це намагаюся донести. Щодо популяризації кримськотатарської культури, ми намагаємося виходити на найвищі майданчики. Проводимо ви-ставки у виставкових залах Ради Європи та провідних музеях світу: у Польщі, Ка-наді, Анкарі, Бейруті і т.ін.

15# 10 (17) • 2018 / КРИМ ІНФОРМ

ІСТОРІЯ ТА КУЛЬТУРА

Незаконно збудований Керченський міст поступово зміщується. Про це свідчать результати космічної зйомки.

Як повідомляє Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, зафік-совано декілька критичних ділянок, де відбуваються процеси зміщення. Зокрема, у районі штучного насипу з боку Кримського півострова є об’єкти з вертикальними зміщеннями. Швид-кість цих зміщень – від 89 міліметрів (просідання) до 52 міліметрів на рік (підняття). У центральній частині мос-

ту спостерігається підняття арки заліз-ничного сполучення зі швидкістю до 30 міліметрів на рік. Арка автомобільного сполучення просідає зі швидкістю до 32 міліметрів на рік. На острові Тузла виявлено дві небез-печні ділянки. Частина коси просідає зі швидкістю від 10 до 90 міліметрів на рік. А об’єкти поруч з ділянкою мосту просі-дають зі швидкістю до 83 міліметрів на рік.

Виявлені вертикальні зміщення арок Керченського мосту, за оцінками фахів-ців, свідчать про нестабільність мор-ського дна у місцях встановлення опор, мають негативний вплив на акваторію Чорного моря та можуть загрожувати життю і здоров’ю людей. Складні погод-ні умови, особливо у зимовий період, в сейсмічно нестабільному районі можуть посилити дестабілізуючі фактори впли-ву на стійкість Керченського мосту.

Кримський міст «поплив»

КРИМ ІНФОРМ / # 10 (17) • 2018

ФОТОФАКТ