1. 2. )» - - energoatom.kiev.ua1).pdf · відповіді фахівців). Розгорнута інформація про обговорення (наводиться на

1  

ПРОТОКОЛ публічного обговорення питань реалізації Комплексної зведеної

програми підвищення безпеки енергоблоків атомних електростанцій (КЗПБ) та Плану екологічних та соціальних заходів КЗПБ

Дата проведення: 19 листопада 2015 р.

Місце проведення: м. Кузнецовськ, Майдан Незалежності, 5, Інформаційний центр ВП РАЕС «Полісся»

Присутні: 45 осіб (див. Додаток 1)

Порядок денний: 1. Вступне слово – С.М.Григораш, заступник головного інженера з

модернізації та управління ресурсом ВП «Рівненська АЕС»

2. Презентаційна частина:

2.1. Презентація «Комплексна зведена програма підвищення безпеки енергоблоків атомних електростанцій (КЗПБ)» - М.В.Пишний, керівник групи моніторингу звітності та адміністрування Групи управління проектом КЗПБ (ГУП)

2.2. Презентація «План екологічних та соціальних заходів КЗПБ» - Л.Л. Литвинський, експерт з екологічних та соціальних питань Консультанта ГУП

2.3. Презентація «План залучення зацікавлених сторін КЗПБ» - І.В.Заєць, директор Центру зовнішніх інформаційних комунікацій ДП «НАЕК «Енергоатом»

3. Дискусійна частина (запитання, коментарі, зауваження громадськості та відповіді фахівців).

Розгорнута інформація про обговорення (наводиться на мові оригіналу)

1. Вступне слово (С.М.Григораш) У вступному слові заступник головного інженера з модернізації та

управління ресурсом Сергій Миколайович Григораш привітав присутніх та акцентував їх увагу на меті заходу - розгляді результатів реалізації Комплексної (зведеної) програми підвищення безпеки енергоблоків атомних електростанцій (КЗПБ).

Далі було відзначено, що це не перша програма Компанії, присвячена підвищенню безпеки блоків. Цей процес є безперервним і, почавшись із моменту введення в експлуатацію перших енергоблоків АЕС в Україні, постійно триває. Реалізація нині діючої Програми розпочалася в 2011 і закінчиться в 2020 році.

Щодо завдань і результатів ВП "Рівненська АЕС", С.Н. Григораш поінформував, що в рамках КЗПБ для РАЭС заплановано 315 заходів.

2  

Наразі більше половини з них завершено (177 заходів), що підтверджено звітами, погодженими органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки. В 2015 році ВП "Рівненська АЕС" має реалізувати 15 заходів, 14 з яких на сьогодні у стадії виконання.

С.Н.Григораш підкреслив, що КЗПБ затверджена Кабінетом Міністрів України і її виконання контролюється відповідними державними органами. Тому статус КЗПБ такий, що їй надається найвищий пріоритет як за аспектами фінансування, так і з питань її реалізації.

Далі було відзначено, що відповідно до інформаційної політики Компанії, залучення та інформування громадськості необхідно для розуміння суспільством того, чим живе Компанія, чого вона хоче домогтися та яким чином це вплине надалі як на діяльність самої Компанії, так і на все суспільство.

На заключення С.Н.Григораш повідомив про готовність надати відповіді на питання присутніх.

2. Презентаційна частина (доповідачі: М.В.Пишний, Л.Л.Литвинський, І.В.Заєць)

Повні тексти презентацій наведені у Додатках 2-4. 

3. Дискусійна частина (модератор – І.В.Заєць)

Питання (В.О.Коровкін): Я задам, не очень обычный вопрос, но, тем не менее, хотелось бы получить конкретный ответ. Очень приятно было слышать, о тех технических мероприятиях, которые, надо сказать, неплохо выполняются – это вселяет уверенность в безопасной, надежной работе АЭС, не только РАЭС, но и всех (АЭС) – это очень приятно. Идут большие работы по продлению ресурса (это столь необходимые вещи), но есть такая сторона – это безопасность станции, она не только держится на технике, но, в первую очередь, она держится на персонале. Очень приятно, что персонал у нас, по меркам (средней) заработной платы по Украине имеет неплохую (зарплату), очень мило, но в тоже время социальная сторона все же далека от совершенства.

Вот то, какое влияние имеют социальные проблемы на безопасность атомных станций, - это отлично понимали при создании атомных станций. И, вот эта социальная сфера - она далека еще от выполнения тех норм, которые были (заложены) на сегодня. Приведу пример по РАЭС: нет школы № 6, нет садика № 13, нет нашего гидропарка, нет большого спортивного майданчика, все это было только в проекте. Писали не только это, например, говоря, об экологических проблемах, у нас должно быть расширение очистных сооружений, это ведь не только с точки зрения экологии и благоденствия города, это и на атомной станции отражается. Скоро «захлебнемся» и, простите, куда атомная станция будет делать сброс бытовых стоков? Все это пропало вместе с пуском блока №4 (РАЭС), также как и для ХАЭС-2 – вдруг они (мероприятия) исчезли. Наверное, многие говорят сейчас, что вот есть там 1% отчислений - по последнему закону. Но их не хватает даже на 0,5% тех затрат, которые потребуются для

3  

того, чтобы выполнить хотя бы узкий, крайне необходимый, перечень (мероприятий) потому, что они растворяются: и по району, и по области, на город приходит «мизер».

И еще одна очень непростая вещь. До 2005 г. (по грунтам что-то делалось) - вы знаете, что мы находимся в небезопасном районе. Ну, слава богу, по атомной станции (я, как один что ли автор - не автор, а «подталкивающий» идеи по безопасности, знаю) - там все делается нормально, никаких сомнений не вызывает. Но с 2005 г. по городу ничего не делается. Не потому, что не хочется, а потому, что на это нужны деньги. А с 2005 г. за счет атомных станций, хотя было постановление, достроить и т.д., (финансирование) должно идти за счет тарифной составляющей. С 2005 г. (деньги) исчезли. Вот этот очень не простой вопрос «завис». Вот желательно, чтобы, когда составляются такие мероприятия, чтобы эта часть обязательно попадала в объем финансирования. Их сейчас просто нет. Поэтому, я считаю, что, говоря о безопасности атомных станций, нужно расширить затраты на социальную сферу и на экологию – на то, что я перечислил. Спасибо. Если можно то ответьте, но я знаю, что это очень не просто.

Відповідь (І.В.Заєць): Владимир Александрович, я попробую ответить. Однозначно, что в полном объеме я не смогу ответить. У нас есть надежда: Закон о местном бюджете. Это не означает, что атомщики не собираются (ничего) отдавать. В действительности социалка всегда будет среди приоритетов, но НКРЭ всегда “режет”, вы же знаете весь этот процесс. К сожалению, мы подаем (заявку), а НКРЭ – “режет”.

Тут мы надеемся на 2017 год, когда заработает энергетический рынок, когда НКРЭ у нас не будет, не будут нам выписывать наш «верхний» тариф, а мы сможем продавать электроэнергию не по «нижнему» тарифу. Не будем «удерживать» тариф, а (будем торговать так), как нам выгодно (сейчас тариф АЭС в 2,5 раза ниже, чем у тепловых электростанций).

Но (и после повышения тарифа) мы будем конкурентоспособны и сможем продавать (нашу продукцию). Плюс то, что сейчас ведутся работы по достройке АРУ. Мы откроем «запертые» мощности и это даст дополнительные средства, естественно. (Мы) сможем увеличить объемы (финансирования) - возможно даже в следующем году увеличатся расходы на социальные мероприятия. На сегодняшний день ситуация такова, что тариф не увеличен доже на строительство хранилища отработанного ядерного топлива, к сожалению. Т.е. на самом деле «социалка» и строительство хранилища ОЯТ - они идут параллельно. За счет экономии на вывозе ОЯТ в Россию, тоже появляются возможности в рамках действующего тарифа (выделить средства) на социальные мероприятия.

И вторая надежда, – на то, что произойдет децентрализация местных бюджетов. Местный бюджет сможет, не отдавая денег в Киев, более решительно расходовать свои средства. И городу будет легче распоряжаться (ими). Недавно закончились местные выборы, насколько я знаю, результатами удовлетворена и Ровенская станция и жители

4  

Кузнецовска. По-моему, со следующего года будет чуть-чуть легче. А с 2017 г., если «Энергоатом» выйдет успешным игроком (на рынок электроэнергии), а других вариантов нет, - с 2017 г. на «социалку» будет гораздо больше денег, естественно, честно заработанных РАЭС.

На сегодня, посмотрите в тех (информационных) материалах, которые розданы: (НАЭК является) крупнейшим плательщиком экологических налогов – это больше 0,5 млрд. грн. (в год). За прошлый год все они ушли, конечно, в бюджет, ни одной копейки не ушло реально на экологические проблемы.

Пока государство реформируется - это не значит, что мы сидим, сложа руки. Мы работаем над подготовкой изменений к лучшему.

Питання (О.А.Маслов): Закон Украины об энергетике и оптимизации, практически полностью исключает станции в помощи неработающим пенсионерам. Случай прямо парадоксальный, человек 2 месяца тому назад умер, до пенсии оставалось несколько месяцев, нет родственников. На станции денег даже на похороны нет. Больным людям (много с раковыми заболеваниями) станция не может дать ни копейки. Я считаю, что закон издевательский, что касается квот, (и должен быть) отменен.

Відповідь (І.В. Заєць): Действительно, издевательский закон. Компания выступила с инициативой, разработала (материалы и) законопроект был подан одним из депутатов. Мало того, что пенсионерам, а это - наш приоритет, - бывшим и нынешним сотрудникам нельзя в рамках действующего бюджета должным образом оказать помощь. Когда начались военные действия - Компания не могла помогать. Мы знаем, что каждый из нас своими деньгами, средствами, чем могут - помогают для АТО. Компания могла бы сделать гораздо больше, в том числе через профсоюзы, но благотворительная помощь запрещена. Поэтому (был) разработан законопроект, но никто сегодня в депутатском корпусе не заинтересован в этом, он не прошел (внес его депутат К.В.Матейченко, он сам из г.Константиновка, бывший комбат батальона «Артемовск»).

Репліка (О.А.Маслов): Какая там помощь, кто такой этот комбат?

Відповідь (І.В.Заєць): Мы занимаемся этим - единственная компания из государственных (предприятий) в Украине, которая разработала этот проект и донесла (до законодателей). Но, к сожалению, на сегодняшний день… Если раньше у нас был Владимир Бронников - сильное представительство в Верховной Раде и вопросы атомной энергетики могли вноситься, по крайней мере на тот период, (на сегодняшний день) что бы не писала пресса о проблемах в атомной энергетике, в ВР, в комитетах (вопросы) по атомной энергетике депутатскому корпусу не интересны.

Питання (О.А.Маслов): Понятно. Теперь следующий вопрос: в Генеральном Соглашении между Кабинетом Министров и предпринимателями и профсоюзами прописан пункт, который обязал в Коллективных договорах предусматривать меры по социальной защите пенсионеров, до 2009 г. так оно и было.

5  

Через управление социального развития станции мы (пенсионеры) получали путевки в санатории, профилактории местные, там, и на Белое озеро. С 2009 года из Коллективного договора практически пенсионеров выкинули. Сейчас ничего нет. На 2760 пенсионеров мы имеем в наш профилакторий 28 путевок всего. Это каждый наш пенсионер попадет в профилакторий раз в 100 лет. Хотелось сказать, что только в этом году (потому что не получали с 2009 года) получили всего 17 путевок. Это – «мизер». Давайте так: в Коллективный договор возвращаем пенсионеров.

Мало того, я добавлю: буквально вчера господин председатель предложил нам пересмотреть условия нашей деятельности (профсоюзной) в финансовом отношении. Если пойдет ухудшение, то практически пенсионеры останутся без социальной защиты. Бардак! Извините, пожалуйста, словами не описать (литературно, я имею ввиду).

Відповідь (І.В.Заєць): К сожалению это так, но это вопрос не столько к дирекции «Энергоатом» сколько к нашему профсоюзу. Может ли дирекция больше, чем ваш профком местный защищать интересы (пенсионеров)? Т.е. если оно (Ваше предложение) попадет в сводные предложения в Киев...

Питання (О.А.Маслов): Извините, пожалуйста, как защищать – у него на столе лежит куча заявлений «раковых» больных, что ему делать? Тем более, 2 года назад у него урезали 1/3 отчислений со станции в профком, ребята, какой орган решает эти проблемы?

Відповідь (І.В.Заєць): Я занесу этот вопрос, как проблемный и мы обязательно в письменном виде передадим Вам позицию «Энергоатома», какие будут планироваться и предприниматься действия.

Репліка (О.А.Маслов):- Буду ждать.

Відповідь (І.В.Заєць): На сегодняшний день ситуация такова, что тариф “режется”, соответственно, помощь профсоюзам опять-таки “режется”.

Питання (О.А.Маслов): Не будет помощи от станции - не будет социальной защиты. Куда деваться?

Відповідь (І.В.Заєць): Мы в Киеве, обязательно встретимся с социальной группой (Г.М.Муляром). По крайней мере, заставим написать Вам ответ – позицию по этому поводу. Что нам с вами вместе делать, чтобы пробить эти средства дополнительные на профсоюзы в дальнейшем. Спасибо.

Питання: Чи візьме зобов’язання новостворена компанія щодо об’єктів соціального призначення, тут зокрема, на РАЕС, наприклад, це ті ж об’єкти школа № 6, поліклініки і т.п., чи в процесі (корпоратизації) це передбачено?

Відповідь (І.В.Заєць): Дякую за запитання. В процесі корпоратизації - в самому процесі – передбачено, що півроку жодних змін не відбуватиметься, буде мораторій на організаційні зміни щодо об’єктів соціальної інфраструктури. Про це була відповідь президента (Компанії) на зустрічі на ЮУ АЕС, ЗАЕС - напевно всі бачили (це все розміщено: стенограми, відео, є

6  

на сайті нашому, вже, напевно, є і на сайті РАЕС), там є це запитання, є відповідь. На сьогодні наше завдання – це зробити ці об’єкти прибутковими, принаймні, не збитковими.

Питання: Був перелік об’єктів, які були побудовані, в рамках пуску (енергоблоку) №4: це школа № 6, дитяча поліклініка і ряд інших об’єктів. В нас питання, чи бере на себе акціонерне новостворене товариство зобов’язання виконати це?

Відповідь (І.В.Заєць): Дійсно, всі зобов’язання, що були взяті – вони будуть виконуватися повністю. А щодо коштів на ці заходи, ми плануємо, що після 2017 р., якщо Закон не буде спотворений, якщо він запрацює таким як є на сьогодні, в тому стані, як на сьогодні - зміни до Закону ми бачили, вони, здається, вже повністю підтримані європейським співтовариством енергетичним, тобто вони пройшли європейський аудит повністю, відповідають директивам ЄС… І, якщо за рахунок зусиль внутрішнього лобі в обличчі ну, Ахметова та інших зацікавлених сторін в розвитку теплоенергетики, які заробляли (на цьому) кошти, закон не буде спотворений, то будемо розраховувати, що в нинішньому вигляді він дасть нам змогу збільшити наш дохід. Завдяки нашим (я повторюся) інвестиційним проектам, які мають бути реалізовані, ви знаєте - РАЕС і підстанція «Київська»,- ми зможемо відпускати більше електроенергії. В нас не буде диспетчерських обмежень, зросте товарна продукція, так зростуть кошти, які ми заробляємо, а з 2017 р. це вже буде за іншим тарифом. На сьогоднішній день за нашими оцінками, ми можемо продавати електроенергію на 16 коп. дорожче – і соціальні потреби це першочергове, куди ці кошти мають піти. Якщо технічне забезпечення сьогодні більш-менш на достатньому рівні, то не вистачає грошей на інвестиційні проекти і на «соціалку».

Це і те питання Володимира Олександровича, стосовно охолоджувачів, звісно, це «соціалка» і переробка сміття, і добудова. Ну, а зобов’язання? Я не пам’ятаю, щоб «Енергоатом» відмовлявся від своїх зобов’язань, в будь якому стані. Навіть те, що на ЗАЕС (після пуску ЗАЕС-6 та СВЯП) це все одно «висить» на нас - те, що ми не виконали (так, дійсно, ми там теж багато не виконали). Знов таки, нам затверджують фінплан, ви знаєте, затверджує одне відомство, інше відомство – затверджує тариф. Фінплан з тарифом стикується дуже важко і таке інше, але все одно ми рухаємося в Європу. Ми в це віримо.

Питання: Ще одне питання. Досі українські АЕС працювали на російському паливі, а вже з 2016 р., знаємо, це будуть тепловиділяючі збірки за договором з компанією «Westinghouse». Перше питання: чи станеться заміна палива до 100% постачання японо-американською компанією, чи це повністю стовідсотковий перехід? Другий момент: яким є ціновий паритет (наскільки вигідний і порівняння, якщо можна, в ціні); і третє: які кроки України щодо створення ядерного паливного циклу власного.

Тому що знаємо, ще в 2006 р. цією ж компанією «Westinghouse» були (надані) певні (пропозиції), вона була зацікавлена і у влади були українсько-французські угоди вже. Тобто, щоб розвивати збагачення уранових руд

7  

Кіровоградщини (збагачувати уран, як ядерне паливо). Тобто, яка тут цілісна оцінка в державній політиці взагалі - з одного боку, і (політики) «Енергоатому» (лобіювання саме українських інтересів) – з другого боку.

Відповідь (І.В.Заєць): Принаймні, у міністра є повна підтримка наших проектів деверсіфікації на рівні президента. Паливо компанії «Westinghouse» буде поступово впроваджуватися, для цього потрібні додаткові технічні роботи. На сьогодні підписано угоди - три тижні тому (на ЮУАЕС) було керівництво «Westinghouse» на (наступному) рівні: був президент по Східній Європі та Африці, був - з американського офісу,– віце-президент з комерційних питань та інші, два директори заводів, де виробляється ядерно паливо, в тому числі і те, (паливо) «Westinghouse», що використовується на ЮУ АЕС.

Ми відвідали ЮУ АЕС, ознайомилися з ЮУ АЕС-2 і ЮУ АЕС-3 блоками, де впроваджена їх система BEACON. Вона має бути впроваджена і для системи ядерного контролю на ЗАЕС. І вже після того, як ми зробимо ці роботи (партнером з впровадження цієї системи буде і українське підприємство «Імпульс», котре впроваджувало її на ЮУ АЕС), ми зможемо впровадити паливо компанії «Westinghouse» на блоці ЗАЕС.

Паралельно з цим триває процес ліцензування. Ми плануємо, що до квітня місяця наступного року (точніше, у квітні місяці) отримаємо вже ліцензію на впровадження ядерного палива («Westinghouse»). Але унікальність нашої програми деверсіфікації, саме деверсіфікації, в тому, що ми не можемо залежати від одного постачальника, бо це вимоги європейської спільноти. Вони кажуть, – два щонайменше, а найкраще – три постачальника має бути. Для цього ми з 2001 р. виконували програму кваліфікації (ядерного палива), яка дозволяла змішану активну зону (і російське паливо працює, і американське). Пропонували, щоб і французи (це) робили, але вони відмовилися (у них зараз не дуже, скажімо, (добре) економічне становище - після 2008 р. у багатьох криза, - і французи не висловили зацікавленості).

Можливо, щось зміниться на ринку, тоді ми, звісно, будемо пропонувати третього (постачальника). Ще як варіант: третій виробник - наш (наше власне ядерне паливо). Але на сьогодні завод в Кіровограді, ви ж це знаєте, він має (проблеми). Підрядник обирався на конкурсі, іншим конкурентом був «Westinghouse» і, нажаль, найкращу пропозицію, а саме - цінову пропозицію з фінансового інвестування з державними гарантіями і повною передачею технології запропонував не «Westinghouse», а «ТВЕЛ». Відтак, в цьому конкурсі переміг за об’єктивними показниками «ТВЕЛ». Жодної з умов цього конкурсу «ТВЕЛ» не виконав: не відбулася передача технології. Фінансування було (передбачене) паритетне,як раз в цієї частині воно (з боку постачальника) відбулося, але навіщо нам фінансувати, якщо нам не передають технологію. Тобто, ми перші припинили фінансування того заводу. Тим більше, що навіть якби ми не припинили - сьогодні я не впевнена, що українська влада може дозволити собі будівництво заводу з країною, котра вбиває наших людей на сході (будемо чесними).

8  

Тому, питання з власного ядерного палива під запитанням. На сьогодні, наша першочергова задача – завершити кваліфікацію «Westinghouse» ТВЗ-WR - це модернізоване японо-американо-казахське паливо, що виробляється на шведському заводі. І звісно, ми, оскільки власного виробника немає, зацікавлені в тому, щоб у нас працювала змішана активна зона. І зацікавлені, як компанія – оператор, в економічній сфері, а від цього залежить і «соціалка» (повертаюся до попереднього питання). Ми можемо, звісно, відмовитися від російського палива і перейти повністю на паливо «Westinghouse» і залежати від американського постачальника, але нам потрібна конкуренція. Ми зобов’язані дати гарантії сьогоднішнім споживачам. По крайней мере

Питання: Може американське паливо буде дешевше? Чи дорожче?

Відповідь (І.В.Заєць): Коли завершиться ліцензування, то ми зможемо (принаймні, нам дадуть змогу) зробити конкурс. На сьогодні, ці збірки майже в однаковій ціні, тобто, там не має значної різниці. Всі світові виробники палива тримають (ціни) на (близькому) рівні. Є формула ціни, за якою обраховується збірка. Звісно, сам процес кваліфікації нам обходиться дорого, оскільки час - це теж гроші (час, що витрачається нами і нашими фахівцями), впровадження тих самих систем для контролю реактору і таке інше, але тим не менше, ми вкладаємо (ці кошти). Раніше це вкладав американський уряд, на сьогодні це вкладаємо ми. І наше завдання вийти на реальну конкуренцію на цьому ринку, щоб отримати гарантоване якісне паливо, і щоб нам не приходилося з активної зони викидати (паливо) попереднього виробника і завантажувати паливо нового виробника. Тобто, щоб працювала змішана зона. Саме через це на сьогодні, так затягнутий цей процес, в тому числі через це.

Дякую вам за запитання.

Питання (О.А.Маслов): Вопрос обеспечения чернобыльцев лекарствами бесплатно. Есть такой Закон, он обеспечивает… Извините, пожалуйста, такого практически нет.

Відповідь (І.В.Заєць): Министерство здравоохранения (МОЗ) – это его ответственность. К сожалению, в законодательном поле, нам даже благотворительностью не дают (заниматься), отказывают. В данной ситуации возложена вся ответственность на МОЗ, если я не ошибаюсь, если ошибаюсь, то меня Людвиг Леонидович поправит. Да?

Не поправляет, значит, не ошибаюсь.

Питання (О.А.Маслов): Ну, а пенсионерам как быть? Извините, пожалуйста, цены на лекарства ежедневно, ежеминутно растут с такой страшной силой, а пенсии стоят на месте. Как покупать? Вопрос: МОЗ – это одно, туда мы не дотянемся.

И второй вопрос очень нас интересует: почему американское ядерное топливо приспосабливается к российскому топливу за счет Украины?

9  

Відповідь (І.В.Заєць): Потому, что Украину интересует ее независимость и гарантии того, что вне зависимости от того, кто нападет завтра на нашу страну: США или Россия, у нас будет гарантированное атомное топливо, и наши люди будут с электроэнергией. На сегодняшний день атомная энергетика Украины – это благодаря ей горит каждая вторая лампочка.

Репліка (Л.Л.Литвинський): Илона Викторовна, можно я добавлю?

Модератор: Да, конечно.

Відповідь (Л.Л.Литвинський): Давайте не будем говорить о том, кто на кого нападет: Россия или США на Украину, – это не аргумент и не тема нашего совещания.

А почему США, на самом деле, почему компания «Westinghouse» (мы говорим не о странах, а о производителях)? Почему компания «Westinghouse» представляет интерес? Давайте сравнивать. Если сравнивать себестоимость производства топлива, именно себестоимость, то действительно себестоимость производства топлива компанией «Westinghouse» для реакторов типа ВВЭР-1000 выше, чем у компании «ТВЕЛ», но это всего лишь себестоимость. Мы покупаем не по себестоимости, а по цене, которую нам выставляют. Цена, которую нам выставит производитель, - она будет определяться не только его собственными затратами, не только себестоимостью, а и рыночными реалиями: есть у них на рынке конкуренты или нет у них на рынке конкурентов. Поэтому стоимость у них (различных производителей) действительно практически одинакова.

Грубо говоря, вот вы приходите на рынок, если есть всего один ларек с салом, то цена сала будет 80 грн. за 1 кг, если будет два ларька, то тогда цена сала будет в 1,5 раза меньше в обоих ларьках. Т.е. вы спросили, – почему мы делаем это за счет Украины. Потому что в первую очередь нам, как и другим восточно-европейским потребителям, выгодно наличие двух производителей. Они друг у друга будут сбивать цену, если их двое. А если он один - будь-то американский, будь-то российский, будь-то канадский или еще какой-нибудь французский, или японский производитель,- если он монополист, то он автоматически будет сам определять цену. У него не будет ограничителя – конкурента.

Поэтому нам очень выгодно, чтобы оба (производителя) оставались на рынке – это ответ и на ваш вопрос.

Будет ли 100%-ный переход? Да, ни в коем случае. Нельзя допускать 100%-ного перехода. Как

говорил в свое время один из премьер-министров Великобритании: «У Великобритании нет вечных друзей, у Великобритании нет вечных врагов, у Великобритании есть вечные интересы». Вот и мы должны блюсти интересы своей страны. Будут продавать россияне дешевле, – значит, 90% будем покупать у них, но 10% все-равно надо покупать у «Westinghouse». И наоборот, будет там дешевле – значит 90% надо покупать у «Westinghouse», но 10% надо оставлять компании «ТВЕЛ». Иначе мы сами себе навредим. Вот и все.

10  

Питання (В.О.Коровкін): Ну, конечно, но один вопрос мне не понятен. Борьба за рынок, но почему борьба за рынок, для того, чтобы привлечь рынок идет за счет Украины? Вот это мне не понятно: имитаторы покупаем за счет этого, доводку - тоже за счет Украины… «Westinghouse» не заинтересован (в том), чтобы попасть в Украину и потеснить Россию в этой части? Вообще это абсолютно непонятная позиция: и нас, и, конечно, «Westinghouse». За ваш счет - пожалуйста.

Відповідь (Л.Л.Литвинський): А «Westinghouse» ведет как раз себя, как монополист. Это типичный пример. Именно потому, что мы находимся в очень уж невыгодных политических условиях в отношениях с Россией, «Westinghouse» хорошо понимает, что мы очень заинтересованы, потому он с нас тащит лишние деньги. Т.е. на самом деле (это -) наш прямой интерес, и не только наш - это и Восточная Европа, которая ВВЭР эксплуатирует.

Репліка (В.О.Коровкін): Восточная Европа отказалась от американского топлива. «Темелин» отказался от американского топлива. Я вот недавно был, разговаривал - они не собираются возвращаться на американский рынок.

Репліка (Л.Л.Литвинський): Еще соберутся.

Питання (Н.А.Андреєва): Я, хотела все-таки возвратиться к теме нашей встречи о КСПБ. Как Кузнецовск ощутит это? Я понимаю (под этим то), что вот те мероприятия по безопасности реализованы, как (это) ощутит город? Спасибо.

Відповідь (С.М.Григораш): Что я вам скажу - что цель мероприятий - это повышение безопасности, (соответствие) критериям безопасности объекта, которые представляли. (Воздействия), которые несут опасность как городу, так и всему населению, которое за границами города живет.

Что вы понимаете под тем, как почувствует город? Т.е. улучшится экология, повысится безопасность блока, уменьшится вероятность возникновения опасных событий для населения на нашем объекте атомной станции. Лучше не чувствовать плохого, чем его почувствовать. Лучше с (той) точки зрения, как ощутит человек внедрение Программы повышения уровня безопасности блока на себе. То, что станция будет работать надежней, и меньше будет иметь аварийных остановок, качество или устойчивость выработки увеличится - и отчисления отсюда, и налоговые отчисления, и тот 1%, о котором здесь упоминалось, он будет больше, т.е. выработка будет лучше, налоги будут больше. Ну, возможно, за счет этого, как-то эти налоги будут использоваться на развитие, в том числе и города. Напрямую почувствовать каждое мероприятие – не удастся. Мы можем только информировать с точки зрения (того), как на наш объект оно влияет. Ну, я бы так ответил.

Відповідь (Л.Л.Литвинський): Если можно, я добавлю. Добавлю очень простой аргумент: Кузнецовск уже почувствовал реализацию этой Программы. Дело в том, что она не направлена - эта Программа,- на

11  

продления сроков эксплуатации, но она направлена на то, чтобы блоки соответствовали сегодняшним требованиям нормативным. Не будь этого, не имей ваши блоки соответствия нормативным требованиям - нашим национальным, украинским,- эти блоки были бы просто закрыты, и вы бы не имели тех 3000 рабочих мест, которые вы сейчас имеете. Поэтому Кузнецовск прямо почувствовал результаты реализации этой Программы. И дальше будет чувствовать, поскольку повышение безопасности – это не одноразовое действие - вот сегодня заменили одну арматуру на другую и навсегда повысили безопасность,- так не бывает.

Во-первых, оборудование вырабатывает свой ресурс; во-вторых, на протяжении тех 25 лет пока я в отрасли, постоянно ужесточались требования (по безопасности). То, что почему-то Украина делает, в отличие от многих других стран. Многие страны не распространяют (новые) требования на старые блоки. Мы же бежим часто-густо впереди всей планеты. И сразу же, как только появляются новые требования, распространяем их на давным-давно, по другим нормам построенные объекты. Вот этот процесс – он непрерывный, непрерывно ужесточается регулирование, и мы непрерывно должны уровнем безопасности наших объектов догонять эти требования.

Поэтому, повышение безопасности, я еще раз говорю, напрямую связано (с городом), иначе бы уже пол-города было бы безработным.

Питання (О.П.Мензул): Людвиг Леонідович, ви озвучили, що існує ряд міжнародних проектів, які покращують систему управління соціальних питань, екології і охорони здоров’я. Ця система управління передбачає співпрацю з депутатським корпусом по формуванню бюджету міст-супутників - не тільки Кузнецовська,- та інших міст? І якось це буде пов’язуватися з бюджетом НАЕК «Енергоатом»? Чи є якісь точки перетину за бюджетом?

Відповідь: (Л.Л.Литвинський): Дякую за запитання. Відповідно до світової практики - найкращої світової практики, за якою складена і ця Програма, ще раз повторюся, що «Енергоатом» є лише оператор об’єктів, але він має експлуатувати свої об’єкти таким шляхом, щоб це було як екологічно, так і соціально прийнятно. Зокрема, «Енергоатом» відповідно до українського законодавства не регулює, скажімо так, витратну частину місцевих бюджетів, але у плануванні напрямків витрат «Енергоатом» має постійно приймати участь.

Коли ви складаєте ваші регіональні плани розвитку, або план розвитку міста - «Енергоатом» має (кожна станція має) досить кваліфікований штат юристів, досить кваліфікований штат соціологів, і для будь-якого з проектів вони з радістю проведуть вам його аналіз, скажімо так, аудит, професійний аудит. Ніколи жодна із станцій (я багато років працюю з кожною із станцій) не відмовлялася від такої підтримки. Вони не можуть, дійсно, підтримувати вас грошима, бо ту частину коштів, яку вони мають відрахувати, навіть в цей кризовий період «Енергоатом» дійсно - ми контролювали це,- відраховував. Всі відрахування, які він має за законодавством (сплачувати). І то не малі

12  

кошти: на зняття з експлуатації – до бюджету, на поводження з радіоактивними відходами – до бюджету, на соціально-економічну компенсацію ризику – до бюджету, на оплату екологічного податку на викиди та скиди – до бюджету, там досить значна сума. Все це справно платилося, але все це (як ви добре знаєте, як депутат) дуже несправно доходило до того, на кого воно має буди витрачено. Юридичну підтримку «Енергоатом» з радістю вам забезпечить.

Питання ( О.П.Мензул): Система управління соціального захисту - це м’яка допомога: проконсультувати, писати, запросити ЗМІ, але прямої допомоги (в прямому сенсі) очікувати ми не можемо?

Відповідь (Л.Л.Литвинський): Пряму фінансову допомогу вони найближчим часом вам не оказуватимуть, бо вони не є розпорядниками власне свого прибутку. Питання ( О.П.Мензул): А що юристи департаменту НАЕК «Енергоатом» порекомендують якийсь варіант?

Модератор: Давайте я запишу ваше запитання, відповімо ширше.

Відповідь: Дозвольте, я депутату надам інформацію. За перше півріччя 2015 року до місцевого бюджету від станції було перераховано близько 100 млн. грн.: це податок з заробітної плати, він залишається повністю в місцевих бюджетах, це плата за землю і це акцизи, які станція сплачує, причому бюджет міста Кузнецовськ складає близько 265 млн. грн. З цього можете рахувати, яку частку це складає. Тому, при формуванні бюджету на 2016 рік, напевно, іде співпраця між атомною станцією, де станція також формує бюджет 2016 року, знає, яка буде закладена заробітна плата і відповідно, які відрахування з цього будуть. А ось, як міський бюджет буде розпоряджатися цими коштами?.. Інших надходжень від станції не буде.

Репліка (Л.Л.Литвинський): Вони б раді розпоряджатися, але до них (ці кошти) не надходять.

Питання (О.П.Мензул): Я питання задав зовсім про інше. Я не кажу, щоб станція фінансувала місто, я говорю, що є проекти, які покращують систему управління соціального захисту. В чому заключається покращення системи управління соціального захисту?

Відповідь (Л.Л.Литвинський): Ще один момент, який я можу порекомендувати: де ви можете отримати підтримку і дійсно реальну користь від «Енергоатому» – це від їх міжнародних підрозділів, підрозділів з міжнародної співпраці. Ви, як місцевий орган самоуправління, можете звертатися до різних міжнародних фондів за проектами технічної допомоги, соціальної допомоги і таке інше, і за грантами. В оформленні подібних речей вам можуть допомогти, дійсно, фахівці «Енергоатому».

Модератор: Далі, ваші запитання.

Питання (Широкін): Широкин, пенсионер, около 50 лет стажа. Я хотел бы продолжить (про) участие города и станции. На сегодняшний день очень

13  

слабое внимание «Енергоатома» и атомных станций в отношении городов-спутников атомных станций. Как следствие, я приведу маленький пример. Я еще являюсь президентом федерации тяжелой атлетики области.

Значит, чтобы отправить детей на соревнование - это целая проблема, чтобы предусмотреть какое-то финансирование - тоже целая проблема. Мало того, очень малый вклад в бюджет станции вносят дети, которые ходят в спортзалы. Это мизерная доля, но все равно не можем побороть. Дети идут в спортзал, платят родители за детей. Где это видано, чтобы в городах атомной энергетики, такое наблюдалось? Надо детям доплачивать (за то), что они идут в спортзалы. Вы скажете, что это государственные дела, я скажу, что это дела НАЭК «Энергоатом», который должен топтать пороги там вверху и добиваться новых законов в этих социальных делах по городам-спутникам. Это первое.

Второе. Вот вы поверите или нет, около 50 лет стажа в атомной энергетике и промышленности у меня, таких может быть миллионы, наверное. Сегодня я получаю пенсию, и не только я, – но слесарь второго-третьего разряда уходя с атомной станции сегодня, получает больше меня пенсию почти в два раза.

Вы понимаете, какая ужасная социальная несправедливость. Вы скажете государственная. Нет, это именно вышестоящая организация НАЭК «Энергоатом», они должны пороги оббивать и толкаться вместе с депутатами, принимать законы о справедливости. Ужасная несправедливость. Ну, сегодня, например, на моей должности, с которой я ушел на пенсию, около 10000 грн. получают и еще работая, получают и получается в месяц так тысяч 25, если я не ошибаюсь. Это нормально? Это ненормально. Это социальная несправедливость.

С этими делами и не только с этими, мы обратились в НАЭК «Энергоатом» к Юрию Недашковскому. Ему стыдно самому подписать такой документ, он ответил, чтобы подписал Шавлаков А.В. Это было в прошлом году. Я дословно (процитирую): "нажаль, НАЭК «Энергоатом» не имеет возможности морально и материально поощрять пенсионеров" – стыдоба, где это видано! Вот про эту Комплексную программу - да все вы когда-то будете пенсионерами, дай бог, чтобы с вами здоровались. Поэтому, я, может быть не по теме сегодняшней, но это та же тема - надежность персонала. Сегодня надо переломить отношение НАЭК «Энергоатом» к пенсионерам (начиная) от Юрия Недашковского и кончая простыми рабочими, молодежью на атомных станциях. Если сегодня спросить, кто такой - слава богу, Коровкина знают, остальных не знают и знать не хотят, и слышать не хотят. Поэтому я думаю, что те ветераны, которые строили, монтировали, налаживали, пускали, отрабатывали, они заслуживают большего внимания от вышестоящей организации, не просто требовать безаварийности, надежности, экономичности, а где-то еще есть у нас и персонал, который отработал и заслуженно отработал, и ушел на вот такую пенсию. Спасибо.

14  

Если можно запишите, передайте привет Недашковскому Ю., а Шавлакову А.В. большой привет, такие руководители не должны работать там.

Питання (В.О.Коровкін): И напомню вам, что совсем недавно была отменена система ежемесячных доплат к государственным пенсиям работникам станций, которая ввелась в 2002 году с целью именно подъема престижа работников атомных станций.

И второе: у большинства нынешних пенсионеров пенсия исчисляется от среднего размера (заработной платы) по Украине – 1197 грн. Сейчас средний размер даже по области Ровенской – 3500 грн., а по Киеву – 6900 грн., вот и сравните (с пенсией) тех людей, которые строили атомную станцию. Средний размер заработной платы по Киеву – 6900 грн., а по Украине – 3500 грн. вот из этого расчета у меня (должна) была (бы исчисляться) пенсия.

Питання (В.Білий): Одним из элементов безопасности энергоблоков, конечно, являются люди, персонал. И вот здесь вопрос о комфортности проживания персонала в городе Кузнецовске, от чего также зависит и безопасность работы атомной электростанции. В 90-х годах мы разработали вместе с администрацией и внедрили систему социальных гарантий, социальной защиты персонала и она прекрасно работала, но в последнее время она, как "шагреневая кожа" потихонечку сужается, сужается и сужается. В чем же проблемы?

Проблема, наверное, в том, что (в общем-то, в целом) в НАЭК нет вот такой программы социальных гарантий, социальной работы с персоналом, которая могла бы включать в себя не только вопрос помощи пенсионерам, лечения пенсионеров. Ведь лечение "аксакалов" тоже на плечах работающего персонала. К сожалению, санаторий, профилакторий, модернизация его, обеспечение непосредственно санитарно-медицинской частью, тоже нуждается у нас в контроле. Да, это Министерство здравоохранения, но контроль, логистическая помощь, логистика - она должна быть. Для чего? Для того, чтобы выявлять, какие-то слабые места и вовремя решать эти вопросы.

Дальше, 50 тысяч - население города, это не такой уж большой поселок и социальных объектов в городе не так уж много. Поэтому, я вот еще раз говорю, от комфортности жизни в городе Кузнецовске зависит, чем заняты наши дети. Дети работников станции, дети проживающих. Здесь тоже "шагреневая кожа", я знаю, идет оптимизация по спортивным сооружениям, по детской спортивной школе. Вот я и прошу записать себе в блокнот: разработать вместе с профсоюзной организацией, вместе с общественностью, ну, и может быть с городом, а может быть - просто с работниками атомной станции вот такую программу социальной сферы, социального обеспечения, социальных гарантий для работников атомной станции. Она будет ко времени, а потом ее можно буде обсудить, утвердить и потом уже (выполнять). Я понимаю - это очень трудно, тем более в наше

15  

время, когда затраты идут: дай, дай, дай, но вместе с тем, это наша с вами обязанность проталкивать, пробивать, убеждать.

Модератор: Спасибо огромное за Вашу инициативу. У нас ведется запись. Мы обязательно это зафиксируем, и я возьму на себя ответственность, чтобы передать эту инициативу, предложение по всем нашим инстанциям в НАЭК и, обязательно, через Петра Федоровича (Кратика) - обратная связь, я буду держать его в курсе.

Спасибо Вам огромное. Действительно очень рациональное предложение. Что-то, возможно, из этого мы сможем сделать.

Коментар (В.О.Коровкін): Давайте я ще хвилинку у Вас відніму. Я еще раз хочу подчеркнуть значимость социальной сферы для

безопасности работы любого ядерного объекта - атомная станция или там радиохимический завод, или металлургический, который уже готовый бомбу выпускать.

Я (в отрасли) с 1952 года, многие здесь, наверно, и не родились в это время. Начинал я с комбината “Маяк”, поэтому мне все известно. Вы знаете, что такое 1952 год? Это год из тяжелейших послевоенных лет. И когда я приехал на комбинат “Маяк”, я поразился – проспекты, гостиница, спортивные залы, напичкано спортивными и развлекательными сооружениями: парк, лодочные станции. Все в магазинах ломилось при той нищете, которая была. Все понимали, насколько опасна ядерная сфера и чтобы персонал пришел на такую работу, он должен знать, что у него там все в порядке.

Теперь второе: я хочу подчеркнуть, вот недавно, было 70 лет ядерной отрасли, и я присутствовал на этом большом "хурале". Что, так сказать, характерно, вы, наверное, знаете, что сейчас сменился руководитель «Росэнергоатома», который входит в состав «Росатома» Им стал, кстати говоря, выходец с нашей “рідної неньки”, бывший мастер Хмельницкой атомной станции Петров. Последнее время он работал директором Смоленской атомной станции. Я спросил: "Почему такое продвижение, что мало было всего?" Сказали, что за его отношение к социальной сфере. Город, директор, предприниматели превратили его, вот в такой образцовый городок. И вот Кириенко, когда выступал, сказал, что мы его (Петрова) поставим, и это будет у нас пионерской задачей для всех ядерных объектов. Неважно, это атомные станции или завод, который производит (на севере, или там, на востоке) всевозможные ядерные устройства, и в Арзамасе, поэтому должны брать за основу. И в тарифы обязательно будем включать какую-то долю для того, чтобы улучшать состояние социальной сферы на ядерных объектах, в том числе и оказывать помощь пенсионерам - там и к юбилеям, и ко всему. Потому что человек, который работает, знает, что если он ушел на пенсию, он не брошен. И поэтому, я думаю, много правильно негативного в сторону России мы говорим, там много плохого делается для Украины, но то, что делается там, в ядерной отрасли хорошего - надо просто предпринимать, перенимать. Я понимаю, что «Энергоатом» не может, но капля точит камень, поэтому нам нужно везде и

16  

всюду напоминать о том, чтобы НКРЭ, правительство понимали значимость ядерной отрасли и не на словах громких, а на деле претворяли в жизнь. Спасибо.

Модератор: Спасибо Вам.

Коментар (Н.А.Андреєва): Хочу сказати, – це реакція на слова пана Широкіна, керівника федерації з важкої атлетики. Звичайно, (це) важко чути і вам як (представникам) Компанії «Енергоатом», і далі. Але хочу сказати в розрізі Комплексної програми підвищення рівня безпеки. Ось я, як представник ТРК радіомовлення, власне «Бурштиновий шлях», ця компанія була створена фактично внаслідок, можна сказати “зеленого коридору”, тим, що є такий об’єкт атомна станція і є потреба, зокрема, висвітлювати діяльність її на випадок оповіщення. Це і було “зеленим коридором” для того, щоб в державі виділили кошти і утворилося комунальне підприємство «Бурштиновий шлях» ТРК. І не багато, але чотири робочих місця, звичайно, з мінімальною зарплатою. І гірко чути, що ця мінімальна зарплата, звичайно, ми знаємо яка і важко називати, що не паритетна в цьому місті. Але попри все, хочу сказати, точніше хочу подякувати «Енергоатом» в тому, що все, що можливе в ринкових умовах ви робите.

І повертаючись до творчості дітей, уже як мама, хочу сказати: дитина в мене малює і ніхто із сім’ї не працює на атомній станції, скажімо, не має прямого відношення, але він (син) постійно брав участь і чотири рази був переможцем, тобто і планшет - я за свою мінімальну зарплату йому не можу купити, – ви подарували і телефон (який я також відкладаю, не можу), але от все це і є соціальна картина. Звичайно, вона, можна сказати, гірка в нашій країні загалом, але хочу сказати, подякувати: дійсно все, що в силі - ви робите. Тому хочу (подякувати) попри всякі наші проблеми соціальні, в міській владі - те, що ми, є з позначкою «комунальні», (що) ми постійно, як міжрайонні, можна сказати, шукаємо ці гроші для продовження фінансування і так далі. Але подяка (за те), що є і що є якійсь витрати, хоча би осередок в нашій Україні - ці міста-супутники. Все-таки я бувала (особисто переїжджала) в різних містах, ми жили досить таки добре і гарно. Треба цінувати. Дякую.

Модератор: Дякую. Продовжимо дискусію за чаєм.

4. Короткі інтерв’ю з учасниками зустрічі

Інтервью з О.П.Мензулом Питання: Що б Ви хотіли відзначити, як найважливіше?

Відповідь: Програма реально виконує ряд таких (важливих) заходів - рівень безпеки підвищується, підвищується до рівня світової практики. Якщо порівняти нинішню станцію і станцію, яка була років 5 – 10 тому - це дві різні станції. Це з точки зору рівня безпеки, а з точки зору соціального захисту (тільки я зараз представляю депутатський корпус) є багато питань до НАЕК «Енергоатом» не в плані, що «Енергоатом» не хоче щось робити, а в плані, що законодавче таке поле, що державне підприємство не може багато що

17  

зробити з того, що хотіло би зробити. І ми повинні зараз якось знайти спільні точки, спільні проекти бюджету міста і бюджету НАЕК «Енергоатом», якось більше приділяти уваги до розбудови інфраструктури міста, створення альтернативних робочих місць в місті, крім станції. Ми знаємо, рівень доходу населення залежить тільки від станції – нема станції, немає міста. Це ми розуміємо.

Питання: Як Ви вважаєте, рівень безпеки на належному рівні?

Відповідь: Рівень безпеки контролюється дуже багатьма органами, як державної влади, такими, як Державна інспекція ядерного регулювання України, так і міжнародними, включаючи навіть МАГАТЕ . А питання соціального напрямку, вони, нажаль, в цій Програмі не закладені, це не є Програма прямої дії для населення і, думаю, що ми повинні з часом, якось її об’єднати. Є підтримка НАЕК «Енергоатом» для створення різних міжнародних проектів, грантів, є приклади європейські, сьогодні озвучували що є така можливість.

Інтервью з В.О.Коровкіним Питання: Ваше ставлення до цієї Комплексної програми підвищення безпеки енергоблоків, як Ви її оцінюєте, взагалі, можливо щось не так? Відповідь: Спасибо за очень хороший, непростой вопрос. Я могу сказать то, что безопасность атомной станции не останавливается на одном каком-то этапе, она, безусловно, постоянно совершенствуется, учитывая последние требования, последние достижения в части техники, направленные в первую очередь на повышение безопасности атомных станций. Как человек, отдавший практически всю свою жизнь ядерной отрасли, я очень высоко оцениваю ту значимость и те проблемы, которые решает эта Комплексная программа повышения безопасности. Она охватывает очень многие стороны эксплуатационной деятельности атомных станций и очень приятно, что она очень неплохо претворяется в жизнь. С точки зрения не то, чтобы обывательской, а общей оценки безопасности атомных станций, я считаю, что безопасность АЭС (как меня научила вся моя жизнь) зиждется, безусловно, на персонале.

В первую очередь, какие бы не были вопросы, какие бы не были упущения в проекте и прочее, если работает персонал, который в полной мере сознает, что такое процесс, которым он руководит, которым он занимается, то в любой нештатной ситуации все встает на свои места. Как пример, положим, наши Чернобыльские события. Конечно, там, можно говорить, не было защиты от так называемого "дурака" и прочее, но все же в основе лежало нарушение персоналом действующих инструкций. Вот очень приятно, что у нас везде в наших программах повышению квалификации персонала, его подготовке уделяется очень большое значение. Это вот и наш УТЦ, и, очень большой комплекс на Запорожской атомной станции и ряд других мероприятий чисто технического порядка, я не буду их перечислять, они крайне необходимы и нужны и, главное, своевременны. Но в тоже время, я хотел бы обратить внимание все же на социальную сферу. Потому что всем нам понятно, что человек, который

18  

пришел то ли на ремонтный участок, то ли на щит управления, он должен быть уверен, что семья находится в безопасности. С точки зрения материальной обеспеченности, того, что жена его встретит нормально, так сказать, как это положено в хорошей семье, дети занимаются. Вот эта часть все же незаслуженно пропущена, мы принимаем западные мерки - они в этой части менее требовательны. Но там другое дело, там большие заработные платы, инфраструктура развита уже полностью, а у нас этой части не хватает. Вот я уже говорил сегодня о том, что, например, реконструкция наших очистных сооружений – это ведь не только экология, это не только город-спутник атомной станции, но и то, куда мы будем девать сбросы с атомной станции, бытовые сбросы. Это противокарстовые мероприятия, которые до 2005 года финансировались за счет тарифной составляющей атомных станций, – сегодня это исключено. Вот эту сторону надо было, конечно, учесть, тогда можно было бы говорить, что «полный о’кей» по нашей Комплексной программе. А так - с точки зрения техники, она на очень высоком уровне. Спасибо.

Інтерв’ю з О.А.Славісом Питання: Як Ви оцінюєте якість тендерних процедур за Проектом?

Відповідь: Достатньо жорсткі умови реалізації цих тендерів і достатньо жорсткі умови щодо підготовки тендерних пропозицій, тендерних документів і проведення самих тендерів, і заключення контрактів. Це все йде через відповідні відділи Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), затверджується нашими відділами. Ці відділи дуже професійні і оскільки досвід роботи величезний у підрозділів ЄБРР, звісно і якість затверджених документів теж висока.

Питання: А про більш конкретну сума вже мова йде?

Відповідь: Ні ми не говоримо зараз про суми, ми говоримо про Програму в цілому і про окремі пакети, але ми не будемо говорити про суми. На кожну атомну електростанцію своя сума, на кожний захід своя сума і тому є тендер, є контрактні перемовини, тому тільки підсумки, тільки контракт дасть розуміння, про яку суму ми говоримо. Загальна сума була оголошена і в пресі, і сьогодні була оголошена, це те, що зараз ми можемо сказати.

Питання: А в якому році почалася співпраця ЄБРР з «Енергоатомом»?

Відповідь: Це, ще з Рівненської і Хмельницької АЕС - ХАЕС-2, РАЕС-4. Ще з тих проектів іде співпраця. Між іншим,це підвищення безпеки інших енергоблоків, інших атомних електростанцій було закладене ще у тій угоді про кредити, що стосувалася ХАЕС-2 та РАЕС-4.

Питання: Можна сказати, що ця співпраця розширюється?

Відповідь: Так можна сказати, що розширюється.

Питання: Ще скажіть будь ласка, надання кредиту та повернення буде якось закладатися в тарифи на електроенергію для населення? Який вітсоток , співвідношення, що закладається?

19  

Відповідь: Так, але я не хочу називати цифри. Воно має бути закладене у тарифи. Дякую.

Інтерв’ю з Л.Л.Литвинським Питання: Скажіть будь-ласка, наскільки Програма буде відповідати захисту нашого середовища від шкідливого впливу атомних станцій?

Відповідь: Загалом, якщо казати про цю Програму, то вона не викликала критики навіть зі сторони супротивників атомної енергетики тому, що єдиною метою програми є саме підвищення безпеки. Тобто, вона не мала на меті нічого іншого, крім підвищення безпеки атомних станцій, які проектувалися все ж таки наприкінці 70-х років минулого століття і за рядом показників відрізнялися від сучасного рівня, але то було до впровадження цієї Програми. Дуже показово, що ті блоки, де реалізовані всі заходи з підвищення безпеки, вони навіть наочно виглядають інакше. Скажімо, заходиш на блочний щит управління і бачиш, що більш старий блок виглядає більш новим, ніж той, що був побудований пізніше, але поки що до нього ще не дійшла черга з цими заходами. Тобто, метою всієї Програми - чи не основною метою,- було зниження ризиків серйозних аварій. Це - основна мета. Формулювалася ця мета різними документами, зокрема, і національними вимогами з безпеки, і рекомендаціями експертів з Міжнародного агентства з атомної енергії, і рекомендаціями Євросоюзу, але суть одна – довести рівень безпеки цих атомних станцій до найкращих серед цього покоління. І на сьогодні ми можемо стверджувати, що на момент, коли приймалося рішення і по 1-му, і по 2-му блоку Рівненської станції і по 1-му блоку Южно-Української станції рівень безпеки дійсно був підвищений, і суттєво підвищений.

Питання: Скажіть будь-ласка, а яким чином відбувається контроль (з боку) цих міжнародних організацій, контроль реалізації Програми, таке передбачено, чи ні?

Відповідь: Загалом відбувається моніторинг здійснення тих чи інших заходів. Безумовно, фактичне підвищення безпеки відбувається, але його контроль здійснює національний орган регулювання ядерної і радіаційної безпеки. У кожній країні такий орган є і вони досить тісно між собою співпрацюють. У нас це Державна інспекція ядерного регулювання (Держатомрегулювання). І Держатомрегулювання виконує аналіз тих заходів, які були реалізовані, не сама – вона замовляє відповідну експертизу з ядерної ї радіаційної безпеки, досить кваліфіковані експерти як національні, так і міжнародні залучаються до виконання подібних експертиз. Така переоцінка безпеки, зокрема, здійснена у вас перед пуском 1-го і 2-го блоків після серії робіт з продовження експлуатації, таке саме зараз здійснюється на Южно-Українському 2-му блоці. 25 числа Держатомрегулювання має розглядати питання продовження терміну експлуатації Южно-Українського 2-го блоку. Це робиться під досить жорстким наглядом і міжнародної спільноти теж.

20  

Питання: А ось ще таке питання: ми знаємо, що в нашому регіоні існує така проблема – маловодність. Як це може вплинути на безпеку блоків і взагалі на роботу нашої Рівненської станції в рамках цього проекту, як вирішуються такі питання?

Відповідь: Загалом тієї води, яка є в регіоні Рівненської атомної станції достатньо для забезпечення безперебійної роботи всіх чотирьох блоків. Але якщо Ви згадаєте історію, то свого часу планувалося розширяти ще потужність РАЕС. Від цього свого часу відмовилися. При тому, зверніть увагу на те, що РАЕС використовує просунутий режим охолодження, ви використовуєте у себе на майданчику градирні, на відміну від охолодження на інших майданчиках, де води можна незворотньо витрачати більше, градирні - це більш економний режим. А загалом-то кажучи, тієї води, яку споживає Рівненська станція, завжди було достатньо і, як Ви бачили з тієї інформації, яку ми демонстрували, водоспоживання по всіх станціях, зокрема і по РАЕС, - не зворотнє водоспоживання, - падає. Тобто, ці заходи теж передбачені Компанією.

Питання: Скажіть будь-ласка, а як Ви дивитеся на питання будівництва блоків номер п’ять і номер шість, Ви вважаєте воно потрібно нам?

Відповідь: Ну, давайте казати, загалом, про потребу в електроенергії в масштабах країни. На найближчі роки, очевидно, що нові потужності - базові потужності,- нам не потрібні. Більш актуальним питанням є можливість використання атомних потужностей у маневреному режимі. Це зрозуміло. Якщо будувати, як планується добудовувати четвертий та п’ятий блоки Хмельницької атомної станції, то, як ви чули, розмова йде про те, щоб експортувати частину електроенергії, яка буде генеруватися тими блоками. Тобто, загалом на сьогодні базовими потужностями Україна забезпечена. Показово те, що якщо відступити на 5 – 7 років назад, то ми побачимо, що навіть частина атомної генерації не була затребувана у нас в Україні з однієї дуже простої причини. Теплова генерація, яка була приватизована, не досить “чисто” приватизована, вона тими ж самими шляхами не досить “чисто” викрутила собі суттєво більш значний тариф, у 3-4 рази більший (за атомну генерацію) і тому мала перевагу, оскільки відстоювати державні інтереси було складніше, ніж відстоювати власні інтереси. Але після того, як сталося те, що сталося - на жаль, ми маємо не дуже приємну ситуацію в країні,- але при цьому теплова генерація не повністю забезпечена паливом, атомна генерація у минулому році, зокрема, у зимовий період забезпечила безперебійне постачання електроенергії в масштабах всієї країни і зараз диспетчерські обмеження суттєво менші. Але справа ще в тому, що сама по собі генерація не є єдиною вимогою, яка б забезпечила достатній рівень споживання. Крім того, потрібні ще і лінії електропередач і зараз над цим активно працює вся галузь електроенергетична, не лише атомні станції. Відповідальність атомної станції закінчується на підстанціях, а працює вся електроенергетична галузь над розширенням ліній електропередач. Зараз споруджуються додаткові лінії, які дозволять повністю зняти обмеження на відпуск електроенергії АЕС. По Рівненській атомній станції ця проблема не

21  

так гостро стояла, найбільш гостро вона стояла по Запорізькій і Южно-українській станціях, але тут ця проблема теж була.

Питання: Сьогодні Володимиром Коровкіним підіймалося таке питання стосовно очисних споруд додаткових на нашому майданчику. В рамках проекту КЗПБ, чи буде вирішуватися це питання?

Відповідь: Ні, в рамках цього проекту це питання вирішуватися не буде, бо Комплексна зведена програма містить лише заходи з підвищення безпеки, тобто, по роботі або з системами безпеки, або з системами, важливими для безпеки - і все.

Що стосується навіть екологічних питань, то дуже небагато заходів самої Програми підвищення безпеки цьому присвячені, зокрема, там є станції по сейсмоконтролю і не більше того. Тут все спрямовано безпосередньо на підвищення безпеки АЕС. Тобто, це не загальногалузева Програма розвитку атомної енергетики - вона набагато ширше зазвичай. Тут мова йде про те, що ми маємо застрахуватися від серйозних аварій - або запобігти цим аваріям, або, якщо не можемо запобігти, - там значний блок заходів пов’язаний з обмеженням наслідків аварії, що відбулася. Зокрема, це стосується і інструкцій симптомно-орієнтованих, стосується і локалізуючих функцій і таке інше.

Що стосується додатку до Кредитної угоди, тобто, тієї програми, про яку я казав,- це пакет екологічних і соціальних вимог, які сформовані у вигляді Плану екологічних та соціальних заходів, то він охоплює набагато ширший спектр. Зокрема, там є і питання підготовки персоналу, тобто, це, скажімо так, більш чіткий моніторинг підготовки фахівців на рівні ще ВУЗівському (ВУЗівської освіти), далі - підготовки на рівні безпосередньо об’єктів, тобто, у ваших учбово-тренувальних центрах, це контроль знань персоналу з охорони праці, з радіаційної безпеки і, зокрема, введена окрема вимога підняття екологічної обізнаності персоналу, чого досі не було. Відповідні лекційні курси напрацьовані «Енергоатомом», ну, власне, в рамках впровадження єдиної системи екологічного управління, яка два роки тому була впроваджена, зараз вона поступово реалізується. Заходи, які були закладені у відповідних програмних документах «Енергоатому», включають таку освіту не лише для профільних фахівців, скажімо, для начальника відділу екології, а загалом для всіх, хто наново приходить на атомну станцію – молоді фахівці, для них організована система інформування з екологічних аспектів.

Для топ-менеджменту, який має проходити переосвідчення на відповідність займаній посаді, теж передбачені відповідні курси, які включають, зокрема, знання екологічного законодавства України, необізнаностю з яким страждає на сьогодні практично 80% топ-менеджменту в країні. Вони добре знають податкове законодавство, вони добре знають законодавство пов’язане безпосередньо з виробництвом і реалізацією їх продукції, але нічого не знають про екологічне законодавство. Так от, це вже закладено і ті курси, які зараз тривають, зокрема, з кадровим

22  

резервом НАЕК «Енергоатом», включають і відповідні курси з екологічного законодавства. Це теж рухається з місця.

Інтерв’ю з І.В.Заєць Питання: Нас цікавить така інформація. Власно Ви представляєте Компанію в цьому проекті в ракурсі інформаційної політики/ Як вона здійснюється Компанією і яким чином це важливо для реалізації цієї Програми?

Відповідь: Насправді, для атомної енергетики інформація – це завжди, починаючи з 1986 року, тобто, з Чорнобильської аварії, була пріоритетним питанням. Саме - прозорість, відкритість, доступність інформації. І наше завдання – це оперативно, об’єктивно та в повному обсязі донести інформацію. В нас була корпоративна перевірка ВАО АЕС - ви напевно знаєте, у вас така ж сама була,- і от нас запитали: які у нас критерії діяльності? Я сказала: критерій в нас один – це, щоб кожна людина в Україні, бажано, щоб ще і за кордоном, знала, що кожна друга лампочка світиться в Україні завдяки атомній енергії і наші атомні станції працюють безпечно, стабільно, надійно. Ми зараз втілюємо інвестиційні проекти з метою, щоб розширити можливості атомних потужностей: це і по підвищенню встановленої потужності, це і проект ВРУ зараз реалізовується. Інші інвестиційні проекти спрямовані на забезпечення безпеки, в тому числі і КЗПБ, і наше завдання просто, чесно і вчасно інформувати.

Така в нас інформаційна політика. А інструменти - це насправді «три О». Це вже чехи нам сказали: о, у вас «три О» – об’єктивність, оперативність та обсяг інформації, які задовольнять кожного. Ну, і звісно, мова, щоб кожний зрозумів, зацікавився - від школяра і до пенсіонера. Я розумію, що це дуже витратна робота, що нам потрібні наочні посібники. На Рівненський АЕС, я думаю, найкращі макети, найкращий інформаційний центр на сьогодні. Ну, на Южно-Український (АЕС) ще більш сучасний інформаційний центр, то вам є до чого прагнути. Треба буде обов’язково - закінчаться слухання,- і з’їздити з вами, обмінятися досвідом на Южно-Українську (АЕС).

Ми розуміємо, що це дуже великі кошти, що це - наше завдання на майбутнє. І ми сьогодні маємо готувати це за умови обмеженого фінансування до 2017 року. Чому я сьогодні повторювала неодноразово те, що ми будемо на ринку самостійним гравцем? Як багато ми продамо, як задорого ми продамо (наша мета не стільки задорого продати, скільки сформувати об’єктивну ціну, об’єктивну вартість) - від того залежатиме наше фінансування і наші зарплати, і наші витрати, і наше устаткування для розширення нашої роботи з громадськістю та ЗМІ. Я дуже вражена тим, що Рівненська АЕС (я бачу кошти, які витрачаються на кожній станції) робить дуже гарну газету, дуже інформативну. Так, звісно, є багато того, до чого ще можна прагнути. Я вважаю, це завдяки тому, що ви (Інформаційний центр РАЕС) стали пілотним проектом, що перейшли у підпорядкування генерального директора, і що генеральний директор добре розуміє значення

23  

вашої роботи. Він стимулює вас, ви стимулюєте його, я вважаю, що у вас дуже і дуже гарна робота, але нам всім є до чого прагнути.

Питання: Як вами будуть реалізовані результати цих слухань?

Відповідь: Це не слухання, це консультації з громадськістю. По-перше, ми приїдемо, розшифруємо все це (що пролунало), зробимо «Книгу запитань та відповідей» і ми маємо відповісти на кожне запитання. Так сьогодні були присутні ветерани. Якби були присутні школярі, ми почули б ще безліч запитань тому, що в дітей теж треба вкладатися і соціальна політика, такої Компанії як наша, має бути на найвищому рівні. Водночас ми почули від вас (від того ж самого Володимира Олександровича Коровкіна), що все ж таки ми на більш високому рівні, ніж інші підприємства в Україні. І це факт, що ми хоч щось зберігаємо в (існуючих) умовах. Щороку ми недофінансуємося, щороку у нас ідуть диспетчерські обмеження, що не дає можливості напрацювати ті кошти з наявним обладнанням, немає грошей на інвестиційні проекти. Ми - один з найбільших в країні платників податків, ми забезпечуємо соціальну політику держави. І нам дуже соромно, що ми при цьому не можемо забезпечити належний рівень соціальної політики для своїх ветеранів. Сьогодні, після обговорень в рамках зустрічі і поза нею у бесідах, ми намітили собі перші кроки, котрі я на своїй посаді, використовуючи свої можливості, можу зробити для ваших ветеранів.

Я впевнена, що якісь невеличкі зрушення зможемо досягти вже найближчим часом, не чекаючи на 2017 рік. А з іншого боку, я знов-таки зрозуміла наскільки важлива наша якісна підготовка до 2017 року. Ми розуміємо, що це буде важливо не лише нам, не лише комерційним службам, а, в першу чергу, це буде важливо нашим «експлуатаційникам», від яких залежатиме, щоб повністю виконувались умови контрактів, щоб нам не доводилося через позапланові зупинки енергоблоків закуповувати електроенергію на ринку, де вона буде, звісно, дорожче, чим та електроенергія, котру ми виробляємо. Тобто, нам всім разом треба прагнути до цього і ваша інформаційна політика, і наша інформаційна політика має бути цілеспрямована. А в зв’язку з цим, ми вже плануємо низку публікацій, тексти вам (будуть надані), але вже наступного року.

Наступний рік буде підготовчим, дуже важливим, знаковим в цьому сенсі. І паралельно, звісно, питання корпоратизації, як я казала - 2017 рік, тобто, корпоратизація буде скоріше за все після переходу до нового ринку. Тобто, це процес не одного дня, але це наше питання теж, «топове», пріоритетне в нашій інформаційній політиці. Тому, що без корпоратизації ми далі рухатися не зможемо. Не зможемо реалізовувати соціальну політику в повній мірі. Не зможемо залучати іноземних інвесторів. Іноземні інвестори, коли бачать, як у нас погоджуються договори про спільну діяльність, як їх між відомствами “футболять”, як не бажає Міністерство енергетики, будемо чесними, як воно “доколупується” до кожної літери… На сьогодні боротьба з корупцією в державі вже сягнула до безглуздого: щоб запобігти корупції, давайте нічого не будемо робити, давайте не будемо нічого погоджувати, бо зі «Шкодою» може бути корупція, ще з кимось може бути корупція… І проект

24  

з «Поленергія» у нас дуже цікавий, ви знаєте, напевно - це експорт електроенергії на Польщу, за рахунок якої добудувати за смішні гроші, за 4 мільярди євро два блоки. Два(!!!) енергоблоки, коли 7 мільярдів коштує один новий енергоблок і це найменша ціна на сьогодні, найнижча! Ну, за такі гроші, насправді, майже ніхто не будує. Ось тому нам потрібна корпоратизація - щоб ми могли розвиватися і (щоб була одолана) ця соціальна деградація, яка теж є пережитком нашої унітарної форми власності, і щоб насправді (було покращене) ставлення до атомної енергетики з боку регулятора, цінового регулятора.

25  

ДОДАТОК 1 Список присутніх

Список зареєстрованих осіб на громадських обговоренням Комплексної (зведеної) програми підвищення безпеки енергоблоків АЕС України (КЗПБ) і Плану

екологічних та соціальних заходів КЗПБ № п/п

Прізвище, ім`я та по батькові Організація

1. Шаблій В.О. Депутати міської ради 2. Мензул О.П. 3. Поліщук А.Й. ТРК «Бурштиновий шлях» 4. Андрєєв Д.А. 5. Кондратюк Л.В. Інформацій канал Esfil-TV 6. Довгаль М.Й. Інформацій портал Вараш 7. Андреєва Н.А. КП Редакція газети «Володимирецький

вісник 8. Леонова В.О. Пресс-центр РАЕС та міськвиконкому 9. Дукач В.В. 10. Онищук В.П. 11. Сергійчук А.Ф. 12. Шейкіна В.О. 13. Кулаєва Ю.В. 14. Нишкалюк В.І. 15. Ковб І.Г. Газета «Енергія» 16. Тимофеєнко Н.В. Фотокореспондент газети «Енергія» 17. Мохнар А. ТРК «Енергоатом» 18. Жих П. 19. Коровкін В.О. Директор РАЕС з 1973 по 2002 роки 20. Григораш С.М. ЗГІ РАЕС з модернізації та управління

ресурсом 21. Боришкевич С.М. ЗГІ РАЕС з ядерної та радіаційної безпеки 22. Кратік П.Ф. УІтаЗГ 23. Славіс О.А. Пров. менеджер Департаменту ядерної

безпеки ЄБРР 24. Маслов О.А. Представники міських організацій

політичних партій, релігійних громад міста, творчих, спортивних та екологічних організацій, громадської організації

непрацюючих пенсіонерів.

25. Єсіков В.М. 26. Цибульник А.В. 27. Червоткін М.О. 28. Кравченко В.О. 29. Сухоносенко В.Б. 30. Д`яков В.Л.

26  

31. Кислий О.З. 32. Кочуров С.О. 33. Хлюстін Ю.В. 34. Горковлюк О.М. 35. Марасов К.В. 36. Чепурко А.В. 37. Андрусенко Н.О. 38. Рак С.І. 39. Анісімова Г.О. 40. Тіхомірова І.М. 41. Цицата Г.В. 42. Мельничук В.М. 43. Бірюк Т.Б. 44. Куриленко В.В. 45. Тумаха О.В.

27  

ДОДАТОК 2 Презентація «Комплексна зведена програма підвищення безпеки енергоблоків атомних електростанцій (КЗПБ)»

28  

29  

30  

31  

32  

33  

34  

35  

36  

37  

38  

39  

ДОДАТОК 3 Презентація «План екологічних та соціальних заходів КЗПБ»

40  

41  

42  

43  

ДОДАТОК 4 Презентація «План залучення зацікавлених сторін КЗПБ»

44  

45  

46