07.02 - umanpedcollege.at.uaumanpedcollege.at.ua/komisii/ukrmova/07_02_2018.pdfЗаняття розпочалося із пісні «Пісня про Марусю Чурай» у

Нерівня душ – це гірше, ніж майна.

Ліна Костенко. «Маруся Чурай»

07.02.2018 р. відбулося відкрите семінарське заняття з української

літератури на тему: «Ліна Костенко. «Маруся Чурай». Центральні проблеми:

митець і суспільство, індивідуальна свобода людини», проведене

Войтенко Г.М. у 205-П групі (І пара, 38 аудиторія).

Мета заняття: усвідомити ідейно-художній зміст та особливості

твору; формувати вміння творчо осмислювати прочитане, на основі

літературного дослідження створити цілісні образи родини Чураїв і

Бобренків; поглиблювати вміння висловлювати власне ставлення до вчинків,

морального вибору героїв; розвивати креативне, логічне мислення, культуру

мовлення, естетичний смак, відчуття насолоди від читання художнього

тексту; виховувати почуття власної гідності, порядності й вірності, повагу до

мистецтва і митців.

Заняття розпочалося із пісні «Пісня про Марусю Чурай» у виконанні

Раїси Кириченко, викладач ознайомила студентів із книжковою, портретною

виставкою та піснями, які належать Марусі Чурай. Студенти налаштувалися

на працю і розпочали з роботи в групах «Прес-конференція». Робочі групи

мали випереджувальні завдання: історія, літературознавство, актори, юристи.

Проведено «Порівняльний аналіз» між двома творами: роман у віршах

«Маруся Чурай» Ліни Костенко та драма-феєрія «Лісова пісня» Лесі

Українки, метою якого було визначити спільне та відмінне у двох образах –

Марусі та Мавки.

Викладач запропонувала різні прийоми роботи на семінарському

занятті, щоб розвинути у студентів вправність критичного аналізу, вміння

формувати власну думку, майстерність зіставляти інформацію з

протилежною точкою зору, системи доказів на підтримку певної точки зору,

ретельність досліджувати нову інформацію, просіювати її, оцінювати нові

ідеї, вирішувати, що важливо, а що ні, уміння визначати загальну цінність

нових знань на основі власних потреб і цілей.

Проблемне питання – чи винна Маруся у вбивстві, чи так склалися

обставини, з’ясовувалось через метод «Діаграма Венна». У колах Ейлера

аналізували родинні цінності Чураїв і Бобренків, де у перетині кіл дослідили

спільний компонент родин – «діти поважали батьків».

Трагедію, яка сталася (смерть Гриця), розглядали за допомогою

прийому «Фішбоун». Студенти визначали для себе, якою людиною був

Гриць Бобренко насправді. Тема «голова риби»: Гриць – це зрадник чи

жертва? Висновок «хвіст риби»: зрадників в Україні завжди карали.

«Літературна дуель» розділила 205-П групу навпіл: одні

стверджували, що Маруся не мала права скарати ні себе, ні Гриця, а інші

наголошували на тому, що Гриць не мав права, кохаючи Марусю, сватати

Галю.

Така «дуель» підвела до ще одного прийому «Дискусійної сітки

Алверманна». Група працювала над тезою: Маруся скоїла злочин і потребує

кари. Керувалися юридичними термінами – «обвинувачення» та «захист».

Студенти працювали із текстом роману й відповідно провели «судове

засідання», на якому визначилися, що Маруся не могла скоїти злочин, бо

кохання до Грицька було частиною її самої.

У кожного студента виникла своя думка щодо образу Марусі, тому

викладач запропонувала скласти «Асоціативне гроно» (опорне слово

Маруся), відповіді були різними: «безсмертя», «зрада», «кохання», «пісня»,

«Ліна Костенко» та останнє слово залишили за головною героїнею роману,

Марусею.

Прийом «Сенкан» (ключове слово Маруся) став узагальненням

заняття і систематизував досягнення студентів.

Завершальним етапом семінарського заняття був метод «Рюкзак»:

кожен студент «вклав» до рюкзака певні знання, уміння, які отримав на

занятті з української літератури та взяв би із собою на інші заняття та у своє

життя.

Семінарське заняття з української літератури сформувало у студентів

здатність творчо мислити. Мети заняття досягнуто за допомогою активних та

інтерактивних методів (методи активізації пізнавальної діяльності), що

успішно застосувалися під час навчання.