ВСТУП - umsa.edu.ua€¦ · Контроль знань і розподіл балів, які отримують аспіранти. Контроль здійснюється

ВСТУП

Навчальна дисципліна __ Шкірні та венеричні хвороби _________

(назва дисципліни)

є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за третім

рівнем вищої освіти

з напряму підготовки __22 Охорона здоров’я______________________ ,

(шифр і назва напряму підготовки)

спеціальності - _____222 Медицина______________________________

(шифр і назва спеціальності)

Дана дисципліна _____нормативна__________________________________

(нормативна, за вибором)

за спеціалізацією __ Шкірні та венеричні хвороби_______________________.

(зазначити спеціальність, у випадку дисципліни

спеціалізації відповідну спеціалізацію)

Викладається у 1-7 семестрі в обсязі 420 год.

(зазначається загальний обсяг)

( 14 кредитів ECTS) зокрема: лекції – 20 год., практичні 180 год., самостійна

робота – 220 год. У курсі передбачено 2 модулі, 6 змістових модулів та 2

підсумкові модульні контрольні роботи / атестація. Завершується дисципліна

– іспитом.

Мета дисципліни – підготовка аспірантів з фаху «Дерматовенерологія»

на третьому освітньо-науковому рівні.

Завершується дисципліна – іспитом.

Зміст дисципліни. Дисципліна «Дерматовенерологія» є базовою у

підготовці здобувачів третього освітньо-наукового рівня з фаху

дерматовенерологія. Дисципліна складається із лекційних та практичних

занять, на яких будуть висвітлені питання організації дерматовенерологічної

служби в Україні, поглиблене засвоєння спеціальності, оволодіння сучасними

методами профілактики захворювань, клінічного обстеження, комплексного

лікування та реабілітації хворих, сучасними практичними методиками.

Особлива увага приділяється поглибленому вивченню різних розділів

спеціальності, принципів деонтологічного підходу до хворих, методам

всебічного обстеження та лікування хворих, подачі експертних заключень.

Місце дисципліни (в структурно-логічній схемі підготовки фахівців

відповідного напряму): дисципліна дерматовенерологія виступає спецпредметом

у освітньо-науковій програмі підготовки докторів філософії за спеціальнісю 222

– Медицина.

Цикли підготовки в аспірантурі:

І. Цикл оволодіння загальнонауковими (філософськими)

компетентностями:

1. Історія та філософія науки;

2. Біоетика;

3. Біоінформатика;

4. Психологія спілкування;

5. Психологія та педагогіка вищої школи.

ІІ. Іноземна мова:

1. Курс англійської / німецької мови наукового спілкування.

ІІІ. Цикл набуття універсальних навичок дослідника:

1. Методологія наукового і патентного пошуку;

2. Медична статистика;

3. Клінічна імунологія;

4. Клінічна епідеміологія;

IV. Спеціальність:

1. Спецпредмет (Дерматовенерологія).

Зв’язок з іншими дисциплінами.

Дерматовенерологія тісно пов’язана з такими дисциплінами, як фтизіатрія,

інфекційні хвороби, акушерство та гінекологія, урологія.

Мета аспірантури - підготовка наукових і науково-педагогічних кадрів

вищої квалі-фікації медичного профілю для науки, освіти, промисловості.

Завданнями підготовки аспіранта, відповідно до чинного законодавства, є:

- формування навичок самостійної науково-дослідної та педагогічної

діяльності;

- поглиблене вивчення теоретичних і методологічних основ медичних

наук;

- вдосконалення філософської освіти, в тому числі орієнтованого на про-

професійну діяльність;

- вдосконалення знань іноземної мови, в тому числі для використання в

про- професійної діяльності.

Кваліфікаційна характеристика випускника аспірантури:

Випускники аспірантури є науковими кадрами вищої кваліфікації і підго-

тування:

- до самостійної (в тому числі керівної) науково-дослідницької діяльності,

що вимагає широкої фундаментальної підготовки в сучасних напрямках

медицини, глибокої спеціалізованої підготовки в обраному напрямку, володіння

навичками сучасних методів дослідження;

- до науково-педагогічної роботи у вищих і середніх спеціальних

навчальних закладах різних форм власності.

Мета дисципліни – ознайомлення аспірантів з загальними питаннями та

сутністю системи дерматовенерологічної служби, поширення клінічної ерудиції,

виховання навиків з науково-дослідної роботи, яка необхідна в подальшій

лікувальній діяльності; вивчення етіології, патогенезу захворювань,

класифікацій, клінічних проявів, опанувати основні методи обстеження та

лікування хворих на дерматологічну, венеричну патологію та захворювання , що

передаються переважно статевим шляхом.

Завдання модуля – поглиблене засвоєння спеціальності, оволодіння

сучасними методами профілактики захворювань, клінічного обстеження,

комплексного лікування та реабілітації хворих.

Аспірант повинен оволодіти методиками обстеження хворих, сучасними

практичними методиками.

Аспірант відвідує лекції професорів, доцентів, має бути присутнім на

практичних та семінарських заняттях зі студентами.

Особлива увага приділяється поглибленому вивченню різних розділів

спеціальності, принципів деонтологічного підходу до хворих, методам

всебічного обстеження та лікування хворих, подачі експертних заключень.

Шкірні та венеричні хвороби - область медичної науки, що вивчає шкірний

покрив і слизові оболонки в нормі та патології. Основна увага приділяється

етіології, епідеміологіі, патогенезу, діагностики, лікування і профілактики

дерматозів і інфекцій, передаваемих статевим шляхом.

Області досліджень:

1. Різні аспекти патогенезу шкірних хвороб і захворювань, що передаються

статевим шляхом (клінічні, патоморфологічні, генетичні, імунологічні,

біохімічні, функціональні, серологічні дослідження в динаміці хвороби).

2. Епідеміологія і статистика дерматозів і інфекцій, що передаються

статевим шляхом, в міняю-трудящих умовах життя. Особливості шкірних і

венеричних хвороб в різних регіонах РФ. Особливості дерматозів у дітей,

підлітків і дорослих. Організація боротьби із заразними шкір-ними хворобами

та інфекціями, що передаються статевим шляхом.

3. Сучасні клінічні прояви шкірних і венеричних хвороб, їх роль в

комплексній діагностиці. Виявлення зв'язку уражень шкіри із захворюваннями

інших органів і систем. Клініко-лабораторні паралелі при шкірних і венеричних

хворобах. Удосконалення діагностики дерматозів з використанням клінічних,

лабораторних, функціональних та інших методів дослідження.

Диференціальний діагноз дерматозів і інфекцій, що передаються статевим

шляхом.

4. Удосконалення лікування шкірних і венеричних захворювань на основі

останніх дослідджень по їх етіології і патогенезу. Нові методи і схеми лікування

дерматозів сучасніми медикаментозними засобами, фізіотерапевтичними

процедурами, дієтою, психотерапевтичним впливом. Санаторно-курортне

лікування. Реабілітаційні заходи. Розробка нових критеріїв лікування.

5. Удосконалення методів первинної та вторинної профілактики дерматозів

і інфекцій, що передаються статевим шляхом. Диспансерні методи роботи з

шкірними та венеричними хворими.

Галузь наук: медичні науки.

В результаті вивчення навчальної дисципліни аспірант повинен

знати:

- основи законодавства про охорону здоров'я та основні директивні

документи, що визначають діяльність органів і установ охорони здоров'я;

- правові питання охорони здоров'я в Україні;

- загальні питання організації медичної допомоги в країні;

- організацію дерматовенерологічної допомоги населенню;

- профілактичний напрямок в дерматовенерології;

- загальні питання стандартизації лікарських засобів, експертизи

працездатності і медичного страхування в дерматовенерології;

- етику і деонтологію в дерматовенерології;

- організацію, обладнання та оснащення дерматологічного, мікологічного,

косметологічного та венерологічного кабінетів поліклініки, інструментарій

та оснащення лабораторій, оснащення кабінетів ударно-хвильової терапії та

фототерапії, техніку безпеки при роботі з апаратурою;

- анатомію і фізіологію шкіри, загальну патологію шкірних хвороб, імунітет і

імунопатологічні реакції, а також принципи лікування шкірних хвороб,

інтерпретацію гістологічного висновку біопсії шкіри;

- етіологію, патогенез, діагностику та лікування дерматитів і токсидермії,

гострих і хронічних дерматозів різної етіології, професійних хвороб шкіри,

лікарських уражень шкіри, атрофій та гипертрофій шкіри, дерматозів,

пов'язаних з порушенням мікроциркуляції, захворювань слизових оболонок

і червоної облямівки губ, хвороб сальних і потових залоз, спадкових

дерматозів, передраків шкіри і слизових оболонок, пухлин шкіри, уражень

шкіри при захворюваннях внутрішніх органів і систем, порушеннях обміну

речовин; епідеміологію, мікробіологію збудника, етіологію, патогенез,

класифікацію, діагностику і лікування інфекційних та паразитарних хвороб

шкіри (піодермії, туберкульоз шкіри, лепра, гостра виразка вульви,

фузоспіріллеза, ураження шкіри при загальних інфекційних захворюваннях,

ВІЛ, вірусні захворювання, протозоонозів, дерматозоонози, міази),

інтерпретацію лабораторних досліджень при інфекційних та паразитарних

хворобах шкіри;

- морфофізіологічні особливості та шляхи передачі патогенних грибів,

епідеміологію, етіологію, патогенез, класифікацію, діагностику та

лікування грибкових захворювань шкіри і псевдомікози, особливості

мікозів при імунодефіцитних станах;

- біологію блідої трепонеми, епідеміологію, етіологію, патогенез,

класифікацію, імунологію, діагностику і лікування сифілісу, м'якого

шанкра, венеричної лімфогранулеми, пахової гранульоми, тропічних

трепонематозов, Беджель, Пінти;

- епідеміологію, мікробіологію збудника, етіологію, патогенез, класифікацію,

діагностику і лікування інфекцій, що передаються статевим шляхом

(гонорея, хламідіоз, трихомоніаз та ін.);

- реактивність дитячого організму, клініко-лабораторне обстеження дітей,

нозологію дерматозів і шкірні реакції у осіб різного віку, особливості

догляду за шкірою і лікування дерматозів у дітей;

- організацію клінічної лабораторної діагностики в дерматовенерології,

клінічну лабораторну діагностику при захворюваннях шкіри сифілісі,

трепонемотозах і інфекціях, що передаються статевим шляхом,

інтерпретацію даних лабораторних досліджень в дерматовенерології;

- принципи медикаментозної терапії урологічних захворювань, сучасні

лікарські засоби, механізм дії, дози, протипоказання до застосування;

- ускладнення хвороб шкіри та ЗПСШ , їх профілактику;

- застосування фізіотерапії та лікувальної фізкультури в

дерматовенерологічних хворих, показання та протипоказання до санаторно-

курортного лікування;

- основи раціонального харчування, принципи дієтотерапії в

дерматологічних хворих;

- питання організації та діяльності медичної служби цивільної оборони.

вміти:

- отримати вичерпну інформацію про захворювання від хворого або

оточуючих його родичів чи на основі аналізу медичної документації, що

мається в розпорядженні та обстежити пацієнта;

- оцінити скарги пацієнта, загальне і функціональний стан шкіри і її

придатків, підшкірної жирової клітковини, лімфатичних вузлів;

- визначити необхідність та послідовність спеціальних методів дослідження

(лабораторних, інструментальних, рентгенологічних, радіоізотопних,

функціональних та ін.), і дати правильну їх оцінку;

- визначити показання до госпіталізації, організувати її у відповідності зі

станом хворого;

- провести диференційну діагностику основних дерматовенерологічних

захворювань в різних вікових групах, обґрунтувати клінічний діагноз;

- обґрунтувати схему, план і тактику ведення хворих;

- заповнювати медичну документацію, передбачену директивними

документами МОЗ;

- вести облікову та звітну документацію, надати звіти про діяльність в

встановленому порядку, провести збір даних для регістрів, ведення яких

передбачено законодавством;

- провести заходи, спрямовані на вдосконалення профілактики та раннього

виявлення хворих дерматовенерологічного профілю;

- організувати і провести санітарно-гігієнічну роботу серед населення по

профілактиці захворювань дерматовенерологічного профілю.

- організувати заходи, спрямовані на усунення причин і умов виникнення і

поширення інфекційних, паразитарних захворювань, а також масових

неінфекційних захворювань (отруєнь);

- складати план необхідного обстеження і лікування;

- призначати медичні процедури для виконання середнім медичним персоналом;

- інформувати пацієнта про процедури для самостійного виконання;

- дати рекомендації по догляду за шкірою і її придатками, в тому числі

проводить навчання необхідним гігієнічним навичкам;

- дати рекомендації щодо профілактики інфекцій, що передаються статевим

шляхом;

- дослідити простату, взяти секрет простати для мікроскопії;

- зберігати і транспортувати патологічний матеріал від хворих (епідермальних

лусочок, нігтьових пластинок, ураженого волосся, біоптатів шкіри, вмісту

міхура, мазків - відбитків, зішкріби зі слизової уретри, піхви, цервікального

каналу, прямої кишки, виділень шанкеров);

- зберігати і транспортувати патологічний матеріал від хворих для

мікробіологічного посіву на поживні середовища;

- микроскопіювать бліду спірохету в темному полі зору;

- клінічно інтерпретувати результати лабораторних та інструментальних

досліджень, що застосовуються в дерматовенерології;

- оцінити динаміку стану шкіри і її придатків в процесі проведених медичних

маніпуляцій;

- оцінити клінічну ефективність проведених медичних втручань і виконання

пацієнтом лікарських рекомендацій і призначень, та при наявності

медичних показань вносити корективи в проведене лікування;

- контролювати проведення призначених медичних процедур середнім

медичним персоналом;

- робити в медичній документації записи про об'єктивний стан пацієнта і

динаміки клінічної картини;

- провести заходи, спрямовані на вдосконалення профілактики та раннього

виявлення хворих дерматовенерологічного профілю;

- організувати і провести санітарно-гігієнічну роботу серед населення по

профілактиці захворювань дерматовенерологічного профілю.

- організувати заходи, спрямовані на усунення причин і умов виникнення і

поширення інфекційних, паразитарних захворювань, а також масових

неінфекційних захворювань (отруєнь);

Контроль знань і розподіл балів, які отримують аспіранти.

Контроль здійснюється за модульно - рейтинговою системою.

До модуля І входять теми 1-38, зокрема за змістовими модулями: змістовий

модуль 1 (ЗМ1) – теми 1- 6, змістовий модуль 2 (ЗМ2) – теми 7 – 15, змістовий

модуль 3 (ЗМ3) – теми 16-24, змістовий модуль 4 (ЗМ4) – теми 25 –38. До модуля ІІ

входять теми 39-73, зокрема за змістовими модулями: змістовий модуль 1 (ЗМ1) –

теми 39-53, змістовий модуль 2 (ЗМ2) – теми 54-73.

Обов’язковим для іспиту є складання підсумкових модульних контролів за

модулями І та ІІ.

Оцінювання за формами контролю:

Модуль І Модуль ІІ

ЗМ1 ЗМ2 ЗМ3 ЗМ4 ЗМ1 ЗМ2

ПМК І Min. – 20 балів Max. – 30 балів Min. – 20

балів

Max. –

30 балів

ПМК ІІ Min. – 20 балів Max. – 30 балів Min. – 20

балів

Max. –

30 балів

Іспит Min. – 20 балів, Max. – 40 балів

Для аспірантів, які набрали сумарно меншу кількість балів ніж критично-

розрахунковий мінімум – 40 балів для одержання іспиту обов’язково перескладання

ПМК І та МПК ІІ.

При цьому, кількість балів:

1-34 відповідає оцінці «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням

дисципліни;

35-59 відповідає оцінці «незадовільно» з можливістю повторного складання;

60-64 відповідає оцінці «задовільно» («достатньо»);

65-74 відповідає оцінці «задовільно»;

75 - 84 відповідає оцінці «добре»;

85 - 89 відповідає оцінці «добре» («дуже добре»);

90 - 100 відповідає оцінці «відмінно».

Шкала відповідності:

За 100 – бальною шкалою За національною шкалою

90 – 100 5 відмінно

85 – 89 4 добре

75 – 84

65 – 74 3 задовільно

60 – 64

35 – 59 2 не задовільно

1 – 34

ПРОГРАМА МОДУЛЯ І

Змістовий модуль 1.ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ГІГІЄНИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ

ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ НАСЕЛЕННЮ

ТЕМА 1. Статистика охорони здоров’я. Санітарно – епідеміологічний режим

лікувально – профілактичних закладів (8 год.)1

ТЕМА 2. Медична психологія, етика та деонтологія лікаря. Організація

дерматовенерологічної допомоги населенню (6 год.)

ТЕМА 3.Епідеміологія та санітарна статистика венеричних і заразних

шкірних хвороб (6 год.)

ТЕМА 4.Облік та звітність дерматовенерологічних установ, облікова та

звітна документація (4 год.)

ТЕМА 5.Директивні, вказівні та методичні документи. Спеціальні заходи

дерматовенерологічної служби (5 год.)

ТЕМА 6. Контроль змістового модуля (1 год.)

Змістовий модуль 2. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ДЕРМАТОЛОГІЇ.

ТЕМА 7. Ембріологія шкіри. Гістологія шкіри (10 год.)

ТЕМА 8.Анатомія шкіри. Фізіологія шкіри (10 год.)

ТЕМА 9.Імунопатологія. Алергія та імунітет. Алергія та імунологічна

толерантність. Алергія, спадковість та конституція (10 год.)

ТЕМА 10.Загальна гістопатологія шкіри. Гістопатологічні зміни у шкірі при

шкірних та венеричних хворобах (10 год.)

ТЕМА 11.Основи діагностики шкірних хвороб. Методика обстеження

шкірного хворого.Семіотика шкірних висипів (12 год.)

ТЕМА 12.Принципи лікування дерматологічних хворих. Загальна терапія

дерматозів (10 год.)

ТЕМА 13.Зовнішня терапія дерматозів. Механізм дії лікарських речовин для

зовнішньої терапії (9 год.)

ТЕМА 14. Принципи застосування лікарських форм та методів в

дерматології з урахуванням механізму дії лікарських речовин (9 год.)


Змістовий модуль 3 .НЕІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ ШКІРИ

ТЕМА 16. Дерматити. Екзематозні захворювання шкіри. Екзема.

Токсидермії (8 год.)

ТЕМА 17.Атопічний дерматит. Сверблячі дерматози (14 год.)

ТЕМА 18. Професійні хвороби шкіри. (2 год.)

ТЕМА 19. Дерматози, що викликані ліками (1 год.)

ТЕМА 20.Системні захворювання сполучної тканини (14 год.)

ТЕМА 21.Псоріаз (Лускатий лишай). Парапсоріаз (8 год.)

1 Зазначається загальна кількість годин з урахуванням лекцій, практичних (семінарських, лабораторних) і

самостійної роботи.

ТЕМА 22.Пухирчасті хвороби (8 год.)

ТЕМА 23.Спадкові дерматози (4 год.)


Змістовий модуль 4. НЕІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ ШКІРИ. ДЕРМАТОЗИ

НЕЗ’ЯСОВАНОЇ ЕТІОЛОГІЇ. ПЕРЕДРАКИ. ЗЛОЯКІСНІ ПУХЛИНИ

ШКІРИ

ТЕМА 25.Гіперкератози. (6 год.)

ТЕМА 26.Васкуліти.(4 год.)

ТЕМА 27.Гемодермії, ретикульози. Саркома Капоши (4 год.)

ТЕМА 28.Ангіоневрози (4 год.)

ТЕМА 29.Атрофії та гіпертрофії шкіри (4 год.)

ТЕМА 30.Хвороби слизової оболонки та червоної кайми губ (4 год.)

ТЕМА 31.Дерматози нез’ясованої етіології (6 год.)

ТЕМА 32.Хвороби сальних залоз. Хвороби волосся (3 год.)

ТЕМА 33.Фотодерматози (4 год.)

ТЕМА 34.Передраки шкіри та слизових оболонок.Злоякісні пухлини шкіри

(6 год.)

ТЕМА 35.Дисхромічні дерматози (4 год.)

ТЕМА 36.Ураження шкіри при внутрішніх хворобах (6 год.)

ТЕМА 37 Контроль змістового модуля (1 год.)

ТЕМА 38. Підсумковий модульний контроль (2 год.)

ПРОГРАМА МОДУЛЯ ІІ

Змістовий модуль 1. ІНФЕКЦІЙНІ ТА ПАРАЗИТАРНІ ХВОРОБИ ШКІРИ

ТЕМА 39.Піодерміти (4 год.)

ТЕМА 40.Профілактика піодермій.Принципи сучасної терапії піодермій (4

год.)

ТЕМА 41.Грибкові хвороби (6 год.)

ТЕМА 42.Дерматофітії. Етіопатогенез, шляхи зараження, клініка,

діагностика, лікування (4 год.)

ТЕМА 43.Кандидоз. Глибокі мікози (4 год.)

ТЕМА 44.Туберкульоз шкіри (6 год.)

ТЕМА 45.Проказа (4 год.)

ТЕМА 46.Ураження шкіри при загальних інфекційних хворобах (4 год.)

ТЕМА 47.Вірусні хвороби (6 год.)

ТЕМА 48.Ураження шкіри при загальних вірусних інфекціях (6 год.)

ТЕМА 49.Протозоонози. Лейшманіоз (8 год.)

ТЕМА 50.Дерматозоонози (10 год.)

ТЕМА 51.Інфекційні еритеми (10 год.)

ТЕМА 52.Інші інфекційні захворювання шкіри (7 год.)


Змістовий модуль 2 ДІАГНОСТИКА, ЛІКУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА

ВЕНЕРИЧНИХ ХВОРОБ ТА ЗАХВОРЮВАННЯ, ЩО ПЕРЕДАЮТЬСЯ

СТАТЕВИМ ШЛЯХОМ. ОРГАНІВ.

ТЕМА 54.Загальний перебіг сифілісу (6 год.)

ТЕМА 55.Первинний період сифілісу. Атипові шанкри. Ускладнення.

Дифдіагностика (6 год.)

ТЕМА 56.Загальна характеристика вторинного періоду сифілісу.

Дифдіагностика (4 год.)

ТЕМА 57.Третинний період сифілісу (4 год.)

ТЕМА 58.Латентний сифіліс (5 год.)

ТЕМА 59.Природжений сифіліс (4 год.)

ТЕМА 60.Діагностика та профілактика сифілісу (6 год.)

ТЕМА 61.Принципи лікування сифілісу сукупного з іншими венеричними

хворобами (4 год.)

ТЕМА 62.Прискорені схеми амбулаторного лікування сифілісу (4 год.)

ТЕМА 63.Загальні принципи лікування хворих на сифіліс та інші венеричні

захворювання (4 год.)

ТЕМА 64.Критерії вилікуваності сифілісу (6 год.)

ТЕМА 65.Гонорея (8 год.)

ТЕМА 66.Ускладнення гонореї (6 год.)

ТЕМА 67.Принципи діагностики та лікування гонореї (8 год.)

ТЕМА 68. Негонорейні захворювання сечостатевих (8 год.)

ТЕМА 69.Трихомоніаз. Хламідіоз. Уреоплазмоз. Гарднерельоз (8 год.)

ТЕМА 70.Генітальний кандидоз, герпес, папіломатоз (8 год.)

ТЕМА 71.М'який шанкр. Донованоз (6 год.)

ТЕМА 72.Контроль змістового модуля (1 год.)

ТЕМА 73.Підсумковий модульний контроль (2 год.)

СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ № з/п Назва курсу Всього

годин

Вид заняття

лекції практичні

заняття

Самостійна

робота

230 10 90 130 Змістовий модуль 1

Основи соціальної гігієни та

організація дерматовенерологічної

допомоги населенню

30 2 10 18

1. Статистика охорони здоров’я. Санітарно –

епідеміологічний режим лікувально –

профілактичних закладів

8 2 2 4

2. Медична психологія, етика та деонтологія

лікаря. Організація дерматовенерологічної

допомоги населенню

6 - 2 4

3. Епідеміологія та санітарна статистика

венеричних і заразних шкірних хвороб. 6 - 2 4

4. Облік та звітність дерматовенерологічних

установ, облікова та звітна документація. 4 - 1 3

5. Директивні, вказівні та методичні документи.

Спеціальні заходи дерматовенерологічної

служби.

5 - 2 3

6. Контроль змістового модуля 1 - 1 - Змістовий модуль 2

Загальні питання дерматології. 80 4 30 46

7. Ембріологія шкіри. Гістологія шкіри 10 - 4 6 8. Анатомія шкіри. Фізіологія шкіри. 10 - 4 6 9. Імунопатологія. Алергія та імунітет. Алергія

та імунологічна толерантність. Алергія,

спадковість та конституція.

10 - 4 6

10. Загальна гістопатологія шкіри.

Гістопатологічні зміни у шкірі при шкірних

та венеричних хворобах

10 - 4 6

11. Основи діагностики шкірних хвороб.

Методика обстеження шкірного хворого.

Семіотика шкірних висипів (первинні та

вторинні елементи).

12 2 4 6

12. Принципи лікування дерматологічних хворих.

Загальна терапія дерматозів. 10 4 6

13. Зовнішня терапія дерматозів. Механізм дії

лікарських речовин для зовнішньої терапії. 9 3 5

14. Принципи застосування лікарських форм та

методів в дерматології з урахуванням

механізму дії лікарських речовин

9 2 2 5

15. Контроль змістового модуля 1 - 1 - Змістовий модуль 3

Неінфекційні хвороби шкіри 60 2 25 30

16. Дерматити.. Екзематозні захворювання шкіри.

Екзема. Токсидермії. 8 2 2 4

17. Атопічний дерматит. Сверблячі дерматози. 14 - 6 8 18. Професійні хвороби шкіри. 2 1 1 19. Дерматози, що викликані ліками. 1 - 1 - 20. Системні захворювання сполучної тканини. 14 - 6 8 21. Псоріаз (Лускатий лишай). Парапсоріаз. 8 - 4 4 22. Пухирчасті хвороби. 8 - 4 4 23. Спадкові дерматози. 4 - 2 2 24. Контроль змістового модуля 1 - 1 -

Змістовий модуль 4

Неінфекційні хвороби шкіри.

Дерматози нез’ясованої етіології.

Передраки. Злоякісні пухлини шкіри

60 2 25 30

25. Гіперкератози. 6 2 2 2

26. Васкуліти. 4 - 2 2 27. Гемодермії, ретикульози. Саркома Капоши 4 - 2 2 28. Ангіоневрози. 4 1 2 29. Атрофії та гіпертрофії шкіри. 4 - 2 2 30. Хвороби слизової оболонки та червоної кайми

губ. 4 - 2 2

31. Дерматози нез’ясованої етіології. 6 - 2 4 32. Хвороби сальних залоз. Хвороби волосся. 3 - 1 2 33. Фотодерматози. 4 - 2 2 34. Передраки шкіри та слизових

оболонок.Злоякісні пухлини шкіри. 6 - 2 4

35. Дисхромічні дерматози. 4 - 2 2 36. Ураження шкіри при внутрішніх хворобах 6 - 2 4 37 Контроль змістового модуля 1 - 1 - 38 Підсумковий модульний контроль 2 - 2 -

Модуль ІІ 190 10 90 90 Змістовий модуль 1

Інфекційні та паразитарні хвороби

шкіри

84 4 40 40

39. Піодерміти. 4 - 2 2

40. Профілактика піодермій.

Принципи сучасної терапії піодермій. 4 - 2 2

41. Грибкові хвороби. 6 2 2 2

42. Дерматофітії. Етіопатогенез, шляхи

зараження, клініка, діагностика, лікування.

4 - 2 2

43. Кандидоз. Глибокі мікози. 4 - 2 2

44. Туберкульоз шкіри. 6 2 2 2

45. Проказа 4 - 2 2

46. Ураження шкіри при загальних інфекційних

хворобах. 4 - 2 2

47. Вірусні хвороби. 6 - 4 2

48. Ураження шкіри при загальних вірусних

інфекціях. 6 - 4 2

49. Протозоонози. Лейшманіоз 8 - 4 4

50. Дерматозоонози.

10 - 4 6

51. Інфекційні еритеми. 10 - 4 6

52. Інші інфекційні захворювання шкіри 7 - 3 4

53. Контроль змістового модуля 1 1 - 1 Змістовий модуль 2

Діагностика, лікування та профілактика

венеричних хвороб та захворювання, що

передаються статевим шляхом. органів.

106 6 50

50

54. Загальний перебіг сифілісу. 6 2 2 2 55. Первинний період сифілісу. Атипові шанкри.

Ускладнення. Дифдіагностика. 6 - 2 2

56. Загальна характеристика вторинного періоду

сифілісу. Дифдіагностика. 4 - 2 2

57. Третинний період сифілісу. 4 - 2 2 58. Прихований сифіліс 5 - 3 2 59. Природжений сифіліс. 4 - 2 2 60. Діагностика та профілактика сифілісу. 6 2 2 2 61. Принципи лікування сифілісу сукупного з

іншими венеричними хворобами. 4 - 2 2

62. Прискорені схеми амбулаторного лікування 4 - 2 2

сифілісу.

63. Загальні принципи лікування хворих на

сифіліс та інші венеричні захворювання 4 - 2 2

64. Критерії вилікуваності сифілісу. 6 - 2 4 65. Гонорея 8 2 2 4 66. Ускладнення гонореї 6 - 2 4 67. Принципи діагностики та лікування гонореї. 8 - 4 4 68. Негонорейні захворювання сечостатевих 8 - 4 4 69. Трихомоніаз. Хламідіоз. Уреоплазмоз.

Гарднерельоз. 8 - 4 4

70. Генітальний кандидоз, герпес, папіломатоз.. 8 - 4 4 71. М'який шанкр. Донованоз. 6 - 4 2

72. Контроль змістового модуля 1 - 1 - 73. Підсумковий модульний контроль 2 - 2 -

Всього за модулями І та ІІ 420 20 180 220

Загальний обсяг 420 го, в тому числі:

Лекцій – 20 год.

Практичні заняття –180 год.

Самостійна робота - 220 год.

МОДУЛЬ І ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ГІГІЄНИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ

ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ НАСЕЛЕННЮ

ТЕМА 1. Статистика охорони здоров’я. Санітарно – епідеміологічний режим

лікувально – профілактичних закладів (8 год.)

Лекція 1. Статистика охорони здоров’я. Санітарно – епідеміологічний

режим лікувально – профілактичних закладів (2год.)

Статистичний аналіз явищ і процесів, що відбуваються в соціальному житті

суспільства, специфічні для статистики методи - методи узагальнюючих

показників, що дають числовий вимір кількісних і якісних характеристик

об'єкта, зв'язків між ними, тенденцій їхньої зміни

Контрольні запитання та завдання:

1. Основні показники здоров'я населення.

2. Структура міського, обласного дерматовенерологічного диспансеру,

дерматовенерологічної служби, дерматовенерологічного відділення

3. Документація прийомного покою

4. Заповнення медичної документації

Практичне заняття (2 год.):

1.1. Основні показники здоров'я населення.

1.2. Структура міського, обласного дерматовенерологічного диспансеру,

дерматологічної служби, дерматовенерологічного відділення

1.3. Документація прийомного покою

1.4. Заповнення медичної документації.

1.5. Санітарна статистика

Завдання для самостійної роботи (4 год.):

Заповнити мед. статистичні документи Вміти заповнити карту № 288 Вміти оформити документи на ЛКК, МСЕК

Заповнити екстрене повідомлення на заразливого шкірного та венеричного

хворого (облікові форми 089/о, 089-1/о)

Рекомендована література:

1. Алієва Т. А., Азизова Р. А., Гіясова Р. Е. Етика і деонтологія в роботі

середнього медичного персоналу // Молодий вчений. - 2017. - №11. - С.

125-128. - URL https://moluch.ru/archive/145/40716/ (дата звернення:

06.06.2019).

2. Бариляк I.Р. Проблеми збереження генофонду України як передумова її

демографічного розвитку //У кн.: Демографічна ситуація в Україні. – К.,

1993. – Ч.2. – С.152-157. 3. Дудченко М.О., Вітенко І.С, Федоренко О.Є Шкірні та венеричні

хвороби Посібник для лікарів – інтернів, лікарів – курсантів фаху «Загальна практика – сімейна медицина» та лікарів – інтернів фаху «Дерматовенерологія», Полтава, 2008. – 332с.

4. Дудченко М.О., Коляденко В.Г., Бариляк І.Р. та ін. Шкірні та венеричні хвороби. Київ-Полтава 2007, -.314с.

5. Ельштейн Н. В. Медична етика і сучасність // Клінічна медицина, 2000.-

С.14-18.

6. Коляденко В.Г., Федоренко А.Е., Головченко Д.Я. Медицинская

деонтология в дерматологии и венерологии.- Киев: Здоровье, 1989.

7. Лещинський О. А. Медична етика і деонтологія. - Іжевськ, 2005.

8. Покровський, Б. В. та ін. Биомедицинская етика. М.: Медицина, 1997. -

222 с.

9. Савчак В., Галникіна С. Практична дерматологія. - Укрмедкнига, 1998.

10. Скрипкин Ю.К. Руководство для врачей. Кожные и венерические

болезни. – М.: Медицина, 1995. – Т.І., с. 281.

11. Тен, Є. Є. Основи соціальної медицини. - Москва: ФОРУМ - ИНФРА -

М, 2003. - 254 с.

12. Накази МОЗ України від 29.12.1992 року № 207 «Про організацію

дерматовенерологічної допомоги населенню України», від 07.06.2004

№286 «Про вдосконалення дерматовенерологічної допомоги населенню

України».

ТЕМА 2. Медична психологія, етика та деонтологія лікаря. Організація

дерматовенерологічної допомоги населенню (6 год.)


2.1.Поведінка медика з хворим в залежності від особливостей психіки хворого.

2.2. Внутрішня картина хвороби - це усвідомлення хворим його захворювання,

відображення в свідомості хворого його захворювання, цілісне уявлення

хворого про своє захворювання, його психологічна оцінка суб'єктивних

проявів хвороби.

2.3. Вплив на внутрішню картину хвороби особливості особистості хворого

(темперамент, тип вищої нервової діяльності, характер, інтелект та ін.).

2.4. Рівні внутрішньої картині хвороби:

* чуттєвий рівень, що має на увазі хворобливі відчуття хворого;

* емоційний - реагування хворого на свої відчуття;

* інтелектуальний - знання про хвороби і її оцінку, ступінь усвідомлення

тяжкості та наслідків захворювання; ставлення до хвороби, мотивацію до

повернен

2.5.Накази МОЗ України від 29.12.1992 року № 207 «Про організацію


№286 «Про вдосконалення дерматовенерологічної допомоги населенню

України».


Основні етичні принципи в медицині.

Види мієлогеній та поняття про ятрогенії


1. Алієва Т. А., Азизова Р. А., Гіясова Р. Е. Етика і деонтологія в роботі

середнього медичного персоналу // Молодий вчений. - 2017. - №11. - С.

125-128. - URL https://moluch.ru/archive/145/40716/ (дата звернення:

06.06.2019).


демографічного розвитку //У кн.: Демографічна ситуація в Україні. –

К., 1993. – Ч.2. – С.152-157. 3. Дудченко М.О., Вітенко І.С, Федоренко О.Є Шкірні та венеричні



5. Ельштейн Н. В. Медична етика і сучасність // Клінічна медицина,

2000.- С.14-18.



7. Лещинський О. А. Медична етика і деонтологія. - Іжевськ, 2005.

8. Покровський, Б. В. та ін. Биомедицинская етика. М.: Медицина, 1997. -

222 с.




11. Тен, Є. Є. Основи соціальної медицини. - Москва: ФОРУМ - ИНФРА -

М, 2003. - 254 с.



№286 «Про вдосконалення дерматовенерологічної допомоги

населенню України».

ТЕМА 3. Епідеміологія та санітарна статистика венеричних і заразних

шкірних хвороб (6 год.)


3.1. Державна політика України в галузі охорони праці у закладах охорони

здоров’я.

3.2. Відповідальність роботодавця за створення безпечних та належних умов

праці, підвищення рівня промислової безпеки, комплексне розв’язання

завдань з охорони праці, соціальний захист працівників, повне

відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на

виробництві та професійних захворювань.

3.3. Робота медичного персоналу у шкірно-венерологічних відділеннях, палатах

або кабінетах, насамперед, пов’язана з ризиками інфікування збудниками

захворювань під час надання медичної допомоги (діагностичних та

лікувальних процедур) пацієнтам.

3.4. Відповідальність за створення необхідних умов праці шкірно-

венерологічного диспансеру, у т. ч. укомплектування медичними кадрами,

матеріально-технічне обладнання, господарське забезпечення тощо згідно з

чинним законодавством України.


Ризик передачі збудників інфекційних захворювань

Небезпека недотримання санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму.
















8. База нормативних документів Центру медичної статистики України

http://medstat.gov.ua/ukr/normdoc.html

ТЕМА 4. Облік та звітність дерматовенерологічних установ, облікова та

звітна документація. (4 год.)



4.1. Про затвердження Форм первинної облікової документації з інфекційної,

дерматовенерологічної, онкологічної захворюваності та інструкцій щодо їх

заповнення

4.2. Накази Міністерства охорони здоров'я про затвердження фрм облікової та

звітної документації.

4.3. Звітні форми в дерматовенерології – 9-кор, 9 та 34- здоров, форм 065/о

«Медична карта хворого на венеричне захворювання» та 065-1/о «Медична

карта хворого на грибкове захворювання

4.4. Заповнення форм №001/о "Журнал обліку прийому хворих у стаціонар та

відмов у госпіталізації"Інструкція щодо її заповнення, №003/о"Медична

карта стаціонарного хворого ,025/о «Медична карта амбулаторного

хворого», №027/о «Виписка із медичної карти амбулаторного

(стаціонарного) хворого», №028/о «Консультаційний висновок

спеціаліста», №029/о «Журнал обліку процедур», №003-4/о «Листок

лікарських призначень», 070/о «Довідка для одержання путівки на

санаторно-курортне лікування»,№072/о «Санаторно-курортна карта»


Документація прийомного покою

Заповнення медичної документації.

Санітарна статистика
















8. Обліково - звітні форми http://www.medconsulting.com.ua/ua/oblikovo-

zvitni-formi/

http://www.medconsulting.com.ua/f/formu/110/f001_o.doc



http://www.medconsulting.com.ua/f/formu/29/f003_.doc

http://www.medconsulting.com.ua/f/formu/29/f003_.doc







http://www.medconsulting.com.ua/f/formu/f029_0.doc

http://www.medconsulting.com.ua/f/formu/435/Forma_003-4.doc

http://www.medconsulting.com.ua/f/formu/435/Forma_003-4.doc



http://www.medconsulting.com.ua/f/formu/527/072.doc


http://www.medconsulting.com.ua/ua/oblikovo-zvitni-formi/

http://www.medconsulting.com.ua/ua/oblikovo-zvitni-formi/

ТЕМА 5. Директивні, вказівні та методичні документи. Спеціальні заходи

дерматовенерологічної служби (5 год.)


5.1. Основні накази Міністерства охорони здоровя України, які регламентують

діяльність дерматовенерологічної служби.

Наказ МОЗ України від 31.12.1992 року № 207 «Про організацію

дерматовенерологічної допомоги населенню України»;

наказ МОЗ України від 07.06.2004 року № 286 «Про удосконалення

дерматовенерологічної допомоги населенню України»;

наказ МОЗ України від 29.12.1992 року № 204 «Про організацію

лабораторної діагностики сифілісу в Україні»;

наказ МОЗ України від 08.05.2009 року № 312 «Про затвердження

клінічних протоколів надання медичної допомоги хворим на

дерматовенерологічні захворювання»;


Методичних рекомендацій «Сучасні підходи до лабораторної діагностики

сифілісу»

наказ МОЗ України від 27.08.2010 року № 728 «Про порядок

диспансеризації населення»;


Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій»;

наказ МОЗ України від 23.07.2002 року № 280 «Перелік необхідних

обстежень лікарів-спеціалістів, видів клінічних, лабораторних та інших

досліджень, що необхідні для проведення обов'язкових медичних оглядів

та періодичність їх проведень»;


Інструкції з впровадження порядку добровільного консультування і

тестування на ВІЛ-інфекцію (протоколу) у протитуберкульозних,

дерматовенерологічних та наркологічних закладах охорони здоров'я»;

5.2. Основні накази Управління та Департаменту охорони здоровя Полтавської

обласної державної адміністрації, які регламентують діяльність

дерматовенерологічної служби.

наказ МТЗ України від 29.04.2010 року № 240 «Про Порядок проведення

медичних оглядів працівників певних категорій залізничного транспорту,

метрополітенів та підприємств міжгалузевого промислового залізничного

транспорту України»;

наказ УОЗ від 19.07.1993 року № 166 «Про організацію

дерматовенерологічної допомоги населенню області»;

наказ УОЗ від 05.07.2004 року № 299 «Про вдосконалення

дерматовенерологічної допомоги населенню області»

наказ ДОЗ від 12.12.2013 року № 1155 «Про впровадження в області

Методичних рекомендацій «Сучасні підходи до лабораторної діагностики

сифілісу».


Статистичний аналіз

Спільні заходи дерматовенерологічних установ з правоохоронними

органами.

Обробка та заповнення медичної документації.















населенню України» та інш.



ТЕМА 6. КОНТРОЛЬ ЗМІСТОВОГО МОДУЛЯ (1 год.).

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ДЕРМАТОЛОГІЇ.

ТЕМА 7. ЕМБРІОЛОГІЯ ШКІРИ. ГІСТОЛОГІЯ ШКІРИ (10 ГОД.)


7.1.Поетапний розвиток усіх шарів шкіри та придатків.

7.2.Ембріональний розвиток шкіри.

7.3. Ектодерма, мезодерма, гістологія.


7.4. Сучасні погляди на будову, гістологію шкіри, за допомогою електронно -

мікроскопічного дослідження

7.5. Гістологічна картина придатків шкіри: судини шкіри, інервація, м'язи.


Гостре та хронічне запалення.

Розлади пігментації, запальні зміни в дермі, гиподермі.


1. Владимиров В.В., Зудин Б.И. Шкірні і венеричні хвороби: Атлас. - М.:

Медицина, 1980. - 288 з. 2. Дудченко М.О., Вітенко І.С, Федоренко О.Є Шкірні та венеричні


3. Дудченко М.О., Коляденко В.Г., Бариляк І.Р. та ін. Шкірні та венеричні

хвороби. Київ-Полтава 2007, -.314с.

4. Калантаевская К.А. Морфология и физиология кожи человека. – Киев:

Здоров`я, 1972. – 86 с.

5. Кожевников П.В. Общая дерматология. – Л.: Медицина, 1970. – 296 с.






9. Торсуев Н.А. Эмбриогенез, анатомия, гистология кожи человека. –

Донецк, 1966. – 34 с.

10. Фитцпатрик Т., Джонсон Р., Вулф К., Полано М., Сюрмонд Д.

Дерматология. Атлас- справочник. Москва. Практика, 1999, -1088с.

ТЕМА 8. Анатомія шкіри. Фізіологія шкіри. (10 год.)

8.1. Практичне заняття (4 год.):

8.2. Будова епідермісу, дерми, гиподерми.

8.3. Сальні і потові залози.

8.4. Волосся і нігті.

8.5. М'язи шкіри.

8.6. Кровоносна і лімфатична системи.

8.7. Нервово-рецепторний апарат шкіри.

8.8. Фізіологічні функції шкіри.


Значення шкірного покриву в загальній ситеме організму



Медицина, 1980. - 288 з. 2. Дудченко М.О., Вітенко І.С, Федоренко О.Є Шкірні та венеричні





Здоров`я, 1972. – 86 с.








Донецк, 1966. – 34 с.



ТЕМА 9. ІМУНОПАТОЛОГІЯ. АЛЕРГІЯ ТА ІМУНІТЕТ. АЛЕРГІЯ ТА

ІМУНОЛОГІЧНА ТОЛЕРАНТНІСТЬ. АЛЕРГІЯ, СПАДКОВІСТЬ ТА

КОНСТИТУЦІЯ. (10 ГОД.)


9.1. Основні положення про алергію.

9.2. Визначення поняття про алергію, термінологія, класифікація.

9.3 Алергія в порівняльному та еволюційному аспектах.

9.4. Алергія та імунітет. Взаємозв’язок алергії та імунітета.

9.5. Анафілаксія. Поняття про імунітет. Реакція антиген - антитіло.


Принципы интерпретации данных иммунограммы в практике

Апоптоз як регулятор імунної відповіді


1. Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология: пособие для

студентов, врачей-интернов, иммунологов, аллергологов, врачей лечебного

профиля всех специальностей. – 4-е изд., доп. − К., 2010. − 552 с.; с ил.

2. Казмирчук, В.Е. Клиническая иммунология и аллергология с возрастными

особенностями / В.Е. Казмирчук, Л.В. Ковальчук, Д.В. Мальцев. ― К.: ВСИ

«Медицина», 2012. ― 520 с.

3. Казмірчук, В.Є. Клінічна імунологія і алергологія / В.Є. Казмірчук, Л.В.

Ковальчук. — Вінниця: НОВА КНИГА, 2006. — 528

4. Клінічна імунологія та алергологія: Підручник / Г.М. Драннік, О.С.

Прилуцький, Ю.І. Бажора та ін.; за ред. проф. Г.М. Дранніка. — К.: Здоров’я,

2006. — 888 с.

5. Максимов, С.Д. Клінічна імунологія та алергологія (навчальний посібник) /

С.Д. Максимов, С.А. Цьока. — Ужгород, 2010. — 208 с.

6. Імунологія аутоімунних захворювань / В.Є.Казмірчук, Н.С.Храмова,

Д.В.Мальцев. — Київ, 2005. — 42 с.

7. Принципы интерпретации данных общего анализа крови в практике

клинического иммунолога (методические рекомендации) / В.Є.Казмірчук,


8. Поліноз: імунопатогенез, клініка, діагностика, лікування та профілактика /

Г.М.Драннік, І.Ю.Муратова, О.В.Свідро — Київ, 2004. — 17 с.

9. Диференційна діагностика алергії і псевдоалергії. Тактика лікування

(методичні рекомендації) / В.Є.Казмірчук, Д.В.Плахотная. — Київ, 2004. —

20 с.

10. Оцінка імунного статусу пацієнта (методичні рекомендації) / В.Є.Казмірчук,


11. Імуно-нейро-ендокринна регуляція функцій організму (методичні розробки

для студентів) / В.Є.Казмірчук, Д.В.Мальцев. — Київ, 2005. — 20 с.

12. Якобисяк, М. Імунологія / М. Якобисяк / Переклад з польської за ред. проф.

В.В. Чоп’як. — Вінниця: НОВА КНИГА, 2004. — 672 с.

ТЕМА 10. ЗАГАЛЬНА ГІСТОПАТОЛОГІЯ ШКІРИ. ГІСТОПАТОЛОГІЧНІ

ЗМІНИ У ШКІРІ ПРИ ШКІРНИХ ТА ВЕНЕРИЧНИХ ХВОРОБАХ

(10ГОД.)


10.1. Основні гістопатологічні зміни у шкірі.

10.2. Типи запалення.

10.3. Основні патоморфологічні зміни в шкірі.

10.4. Сучасні погляди на патологічні зміни у шкірі.


Стадії запалення - альтерація, ексудація, проліферація.

Поняття про вакуолізацию, спонгиоз, баллонуючу дегенерацію, гипер-, пара-,

дискератоз, гранульоз, акантолізіс, атрофію.



Медицина, 1980. - 288 з.

2. Гольдштейн Л.М., Ткач В.Є., Фіщук В.О. Методи і методика обстеження

хворих на шкірні та венеричні хвороби. – ІваноФранківськ: Нова Зоря,

2006. – 127 с.




Здоров`я, 1972. – 86 с.


6. Мяделец О.Д., Адаскевич В.П. Функциональная морфология и общая

патология кожи. – Витебск: Из-во ВГМИ, 1997. – 269 с.





Донецк, 1966. – 34 с.

10. Цветкова Г.М., Мордовцев В.Н. Патоморфологическая диагностика

заболеваний кожи. – М.: Медицина, 1986. – 304 с.

11. Цераидис Г.С., Федотов В.П. Гистопатология и клиническая

характеристика дерматозов. – Днепропетровск, 2004. – 536 с.

12. Cormane R.H., Asghar S.S. Immunology and Skin Diseases. – Edward

Arnold, 1981. – 267 p.



ТЕМА 11 ОСНОВИ ДІАГНОСТИКИ ШКІРНИХ ХВОРОБ.МЕТОДИКА

ОБСТЕЖЕННЯ ШКІРНОГО ХВОРОГО.СЕМІОТИКА ШКІРНИХ

ВИСИПІВ (ПЕРВИННІ ТА ВТОРИННІ ЕЛЕМЕНТИ)(12 ГОД.)

Лекція 1. Основи діагностики шкірних хвороб. Методика обстеження шкірного

хворого. Семіотика шкірних висипів (первинні та вторинні елементи). (2 год.)


1. Порядок проведення загального обстеження дерматологічного хворого.

2. Додаткові проби, ознаки наявністі шкірної хвороби.

3. Характеристика первинних морфологічних елементів висипу.

4. Характеристика вторинних морфолгічних елементів висипу.

5. Загальні і спеціальні методи лаболаторного дослідження.


11.1. Збір анамнезу хвороби, життя, скарг, опис по органам та системам.

11.2. Умови огляди шкірного хворого.

11.3. Опис нормальної шкіри.

11.4. Опис локального статусу.

11.5. Опис первинних та вторинних морфологічних елементів.

11.6. Принципи обстеження шкірного хворого. Первинні та вторинні елементи.


Додаткові спеціальні методи дослідження: пальпація, зшкрябування,

.відтворення та оцінка дермографізму, визначення температурної, тактильної,

больової чутливості, псоріатичної тріади, феномену Кернера, проби Бальцера

та ін.



Медицина, 1980. - 288 з.



2006. – 127 с.

3. Дифференциальная диагностика кожных болезней (руководство для

врачей)/Под.ред. А.А. Студиницына. – М.:Медицина, 1983.



5. Кожные и венерические болезни: Руководство для врачей. Т.3/ Под.ред.

Ю.К.Скрипкина. – М.:Медицина, 1996.

6. Носатенко В.Е., Гуцу Н.В. Цветной атлас кожных болезней. – Харьков,

Изд-во “Константа”, 2002.


8. Мяделец О.Д., Адаскевич В.П. Функциональная морфология и общая

патология кожи. – Витебск: Из-во ВГМИ, 1997. – 269 с.


10. Скрипкин Ю.К. Руководство для врачей. Кожные и венерические болезни.

– М.: Медицина, 1995. – Т.І., с. 281.



ТЕМА 12. ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ ДЕРМАТОЛОГІЧНИХ ХВОРИХ.

ЗАГАЛЬНА ТЕРАПІЯ ДЕРМАТОЗІВ.(12 ГОД.)


13.1. Застосування у дерматологічних хворих симптоматичного лікування в

зв’язку з супутніми захворюваннями внутрішніх органів, нервової

системи, ендокринної системи та ін.

13.2. Загальні терапевтичні впливи на організм залежно від основної хвороби.

13.3. Застосування вітамінів в дерматології: віт. А, С, Р, В, Е, Д та ін.

13.4. Хіміотерапевтичні засоби лікування в дерматології.

13.5. Застосування антимікробних та протигрибкових антибіотиків.

13.6. Застосування цитостатичних засобів в дерматології.

13.7. Застосування гіпосенсибілізуючих засобів в дерматології.

13.8. Методика застосування анаболічних гормонів.


Фізіотерапевтичні методи лікування: електролікування, гальванізація, токи

бернара. УВЧ, фонофорез, геліотерапія, фототерапія, кріотерапія,

курортотерапія.


ТЕМА 13. ЗОВНІШНЯ ТЕРАПІЯ ДЕРМАТОЗІВ.(9 ГОД.)


13.1. Розчини.

13.2. Застосування примочок, волого-висихаючі компреси.

13.3. Присипки

13.4. Збовтувані суміші (бовтянки).

13.5. Пасти, мазі, лаки.

13.6. Розчини для змазування.

13.7. Бактерицидні та антипаразитарні засобів.

13.8. Свербіжезаспокоюючі засоби.

13.9. Депігментуючі та підсилюючі пігментацію засоби.

13.10. В'яжучі та протизапальні засоби.

13.11. Фотозахистні засоби в дерматології


Механізм дії лікарських речовин для зовнішньої терапії


1. Айзятулов Р.Ф. Загальна дерматологія: Посібник.- Донецьк. 2002. – 88с.


Медицина, 1980. - 288 з.



2006. – 127 с.










9. Машкиллейсон А. Л. Лечение кожных болезней. - М.: Медицина, 1984. -

356.



– М.: Медицина, 1995. – Т.І., с. 281.



ТЕМА 14. ПРИНЦИПИ ЗАСТОСУВАННЯ ЛІКАРСЬКИХ ФОРМ В

ДЕРМАТОЛОГІЇ З УРАХУВАННЯМ МЕХАНІЗМУ ДІЇ ЛІКАРСЬКИХ

РЕЧОВИН (9 ГОД.)

Лекція 2. Принципи застосування лікарських форм та методів в

дерматології з урахуванням механізму дії лікарських речовин (2 год.)

Контрольні запитання та завдання: 1. Види загальної та зовнішньої терапії з урахуванням етіології і патогенезу,

що супроводжують патологію.

2. Форми лікарських речовин, глибина їхнього впливу на шкіру.

3. Важливе значення дієтотерапії на перебіг дерматозів.

4. Фізіотерапевтичне та санаторно-курортне лікування.


14.1. Застосування примочок в дерматології: склад, показання, засіб

застосування, механізм дії. глибина дії.

14.2. Показання до застосування в дерматології паст, мазей, крему, лаків, клеїв,

пластирів та методика їх використання.

14.3. Застосування анілінових барвників.

14.4. Показання до застосування бактерицидних та протигрибкових засобів:

дезінфікуючи та фунгіцидні розчини, мазі, пасти.

14.5. Методика застосування антипаразитарних засобів: сірки, дьоготю, бензил-

бензоату, спрегалю та ін.


Методики застосування лікарських форм з урахуванням механізму дії

лікарських речовин, що входять до їх складу




Медицина, 1980. - 288 з.


хворих на шкірні та венеричні хвороби. – ІваноФранківськ: Нова Зоря, 2006.

– 127 с.







7. Носатенко В.Е., Гуцу Н.В. Цветной атлас кожных болезней. – Харьков, Изд-

во “Константа”, 2002.


9. Машкиллейсон А. Л. Лечение кожных болезней. - М.: Медицина, 1984. - 356.


11. Скрипкин Ю.К. Руководство для врачей. Кожные и венерические болезни. –

М.: Медицина, 1995. – Т.І., с. 281.

12. Фитцпатрик Т., Джонсон Р., Вулф К., Полано М., Сюрмонд Д. Дерматология.

Атлас- справочник. Москва. Практика, 1999, -1088с.



НЕІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ ШКІРИ

ТЕМА 16. ДЕРМАТИТИ. ЕКЗЕМАТОЗНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

ШКІРИ. ЕКЗЕМА. ТОКСИДЕРМІЇ (8 ГОД.)

Лекція 1. Дерматити. екзематозні захворювання шкіри. екзема.

токсидермії. (2 год.)

Контрольні запитання та завдання: 1. Фактори, які сприяють виникненню дерматитів та токсикодермій.

2. Клініка дерматитів та токсидермій, яка характеризується різноманітністю

первинних висипних елементів.

3. Визначення ведучих симптомів при алергодерматозах.

4. Диференційна діагностика дерматитів та токсідермій.

5. Принципи етіологічного та патогенетичного лікування.

6. Організація профілактичних та диспансерних дій.


Дерматити. Екзематозні

захворювання шкіри. Різновиди

екзем.

Етіологія. Патогенез. Клініка.

Діагностика. Лікування. Профілактика.

Дерматити. Екземи. Синдром Лайєла.

16.1. Дерматити артифіціальні.

16.2. Актинічні дерматити.

16.3. Рентгеновський дерматит.

16.4. Медикаментозні дерматити

16.5. Дерматити, причиною яких є отруйні речовини

16.6. Особливості клінічної картини екзематозних поразок шкіри:

16.7. Диференціальна діагностика екзематозних захворювань шкіри і

встановлення попереднього діагнозу екземи.

16.8.Токсидермії.

16.9. Тактика лікування і профілактики алергодерматозів.


Шкірні алергічні проби та їх інтерпретація.




Медицина, 1980. - 288 з.



2006. – 127 с.











356.






ТЕМА 17. АТОПІЧНИЙ ДЕРМАТИТ. СВЕРБЛЯЧІ ДЕРМАТОЗИ (9 ГОД.)


17.1. Особливості скарг, анамнестичних даних, клінічної картини дитячої стадії

атопічного дерматиту (АД).

17.2. Особливості скарг, анамнестичних даних, клінічної картини стадії

пубертатного й дорослого віку АД.

17.3. Особливості результатів лабораторно інструментальних методів

обстеження при АД.

17.4. Особливості внутрішньої й зовнішньої терапії в лікуванні АД, ведення

хворих з АД, заходи профілактики.

17.5. Особливості клінічної картини сверблячих захворювань шкіри.

17.6. Методи лабораторної й інструментальної діагностики сверблячих

захворювань шкіри.

17.7. Диференційна діагностика сверблячих захворювань шкіри і встановлення

попереднього діагнозу.

17.9. Тактика лікування і профілактики сверблячих захворювань шкіри.


Особливості критеріїв діагностики при АД.

Оцінка ступеня важкості АД.




Медицина, 1980. - 288 з.



2006. – 127 с.











356.






ТЕМА 18. ПРОФЕСІЙНІ ХВОРОБИ ШКІРИ (2 ГОД.)


18.1. Поняття про професійні дерматози.

18.2. Професійні дерматози хімічної етіології

18.2.1.Обумовлені дією первинних подразників: епідермою, контактний

дерматит, хімічні опіки;

18.2.2. Алергічні професійні дерматози: алергічний дерматит, токсидермія,

екзема, фотодерматит, кропив’янка, васкуліт;

18.2.3.Обумовлені дією вуглеводнів, фенолів: фолікуліти і акне, обмежена

кератодермія, професійне вітіліго.

18.3. .Професійні дерматози фізичної етіології

18.3.1. Дерматози, викликані дією механічних факторів: обмежений

гіперкератоз, механічний дерматит;

18.3.2. Дерматози, викликані дією термічних факторів: озноблення,

обмороження, опіки;

18.3.3. Дерматити, викликані дією актинічних агентів: сонячний дерматит,

променеві радіаційні ураження, променевий рак шкіри; Г. Електротравма;

18.3.4. Пов’язані із загальною та локальною вібрацією: ангіоспастичний

синдром, вібраційні оніхії.


Поняття про професійні дерматози інфекційної та паразитарної етіології

Експертиза працездатності.




Медицина, 1980. - 288 з.



2006. – 127 с.











356.






ТЕМА 19. Дерматози, що викликані ліками (2 год.)


19.1. Дерматози від впливу сенсибілізаторів

19.2. Медикаментозне ураження шкіри

19.3. Дерматологічні синдроми, викликані медикаментозною терапією




Медицина, 1980. - 288 з.



2006. – 127 с.











356.






ТЕМА 20. СИСТЕМНІ ЗАХВОРЮВАННЯ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ (14

ГОД.)


20.1. Системний червоний вовчак.

20.2. Червоний вовчак. Хронічна форма .Етіологія, патогенез. Класифікація ,

клініка, діагностика. Лікування, профілактика. Прогноз.

20.3. Сучасні погляди на виникнення склереми та склередеми у

новонароджених.

20.4. Сучасні методи терапії червоного вовчака та склеродермії згідно різним

формам захворювання

20.5. Склеродермія. Обмежена форма.


Склерема та склередема новонароджених.

Сучасне лікування та профілактика




Медицина, 1980. - 288 з.



2006. – 127 с.











356.






ТЕМА 21. ПСОРІАЗ (ЛУСКАТИЙ ЛИШАЙ). ПАРАПСОРІАЗ (8 ГОД.)


21.1. Етіологія та патогенез псоріазу та парапсоріазу.

21.2. Клініка, різновиди псоріатичних уражень.

21.3. Сучасне уявлення про принципи терапії псоріаза та парапсоріаза на

сучасному етапі.

21.4.Зовнішня терапія дерматозів.


Патогістологічні та імунні порушення при псоріазі та парапсоріазі




Медицина, 1980. - 288 з.



2006. – 127 с.











356.



болезни. – М.: Медицина, 1995. – Т.І., с. 281



ТЕМА 22. ПУХИРЧАСТІ ХВОРОБИ (8 ГОД.)


22.1. Істина пухирчатка. Етіологія, патогенез. Класифікація. Клініка,

дифдіагностика, лікування, профілактика. Диф.діагностика

22.2. Патогномонічні симптоми

22.3.Герпетиформний дерматит Дюринга. Етіологія, патогенез. Класифікація.

Клініка, дифдіагностика, лікування, профілактика. Диф.діагностика

22.4. Доброякісна неоканталітична пухирчатка (пемфігоїд). Етіологія, патогенез.

Класифікація. Клініка, дифдіагностика, лікування, профілактика.

Диф.діагностика

22.5. Інші пухирчасті хвороби: гостра лихорадящая пухирчатка, хронічна

сімейна доброякісна пухирчатка Гужеро – Хейли – Хейли, бульозна форма

багатоформної ерітеми, синдром Лайєла, афтозний стоматит, підроговий

пустульозний дерматит, уроджена пухирчатка, септична пухирчатка,

бульозна токсидермія, бразильська пухирчатка.


Патогістологічні зміни у шкірі при пухирчастих захворюваннях

Сімейна хронічна доброякісна Гужеро Хейлі – Хейлі, підроговий пустульозний

дерматит.




Медицина, 1980. - 288 з.



2006. – 127 с.











356.






ТЕМА 23. СПАДКОВІ ДЕРМАТОЗИ (4 ГОД.)


23.1. Іхтіоз. Етіологія, патогенез. Класифікація. Клініка, дифдіагностика,

лікування, профілактика. Диф.діагностика

23.2.Бульозний епідермоліз. Етіологія, патогенез. Клініка, дифдіагностика,


23.3.Еритродермія Брока. Етіологія, патогенез. Клініка, дифдіагностика,


23.4.Полікератоз Турена. Етіологія, патогенез. Клініка, дифдіагностика,


23.5. Волосяний лишай. Етіологія, патогенез. Клініка, дифдіагностика,



Особливості ведення пацієнтів з нейрошкірними генодерматозами.




Медицина, 1980. - 288 з.



2006. – 127 с.











356.



– М.: Медицина, 1995. – Т.І., с. 281



13. ТЕМА 24. КОНТРОЛЬ ЗМІСТОВОГО МОДУЛЯ (1 год.).


НЕІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ ШКІРИ. ДЕРМАТОЗИ НЕЗ’ЯСОВАНОЇ

ЕТІОЛОГІЇ. ПЕРЕДРАКИ. ЗЛОЯКІСНІ ПУХЛИНИ ШКІРИ

ТЕМА 25. ГІПЕРКЕРАТОЗИ (4 ГОД.)

Лекція 1. ГІПЕРКЕРАТОЗИ. (2 год.)

Контрольні запитання та завдання: 1.Етіологія уражень шкіри при гіперкератозах.

2. Клiнiка уражень шкіри при гіперкератозах.

3. Диференцiйний дiагноз.

4. Принципи етіопатогенетичного та симптоматичного лікування.

5. Тактика дерматолога та сумiжних фахiвцiв.

6. Профiлактичнi та диспансернi заходи.


25.1. Іхтіоз.

25.2.Фолікулярний вегетуючий дизкератоз (хвороба Дарьє).

25.3.Паракератоз.

25.4.Кератодермія долонів і підошв.

25.5.Чорний акантоз.

25.6.Мозолі


Принципи терапії гіперкератозів на сучасному етапі.

Зовнішня терапія дерматозів.




Медицина, 1980. - 288 з.



2006. – 127 с.











356.






ТЕМА 26. ВАСКУЛІТИ. (6 ГОД.)


26.1. Васкуліти. Етіологія, патогенез. Класифікація. Клініка, Діагностика. Лікування. 26.2. Класифікация та характеристика клінічних форм васкулітів шкіри.

26.3. Методи лабораторної й інструментальної діагностики васкулітів шкіри.

26.4. Диференціальна діагностика васкулітів шкіри й установлення

попереднього діагнозу.

26.5. Тактика лікування й профілактики васкулітів шкіри.





Медицина, 1980. - 288 з.



2006. – 127 с.











356.



– М.: Медицина, 1995. – Т.І., с. 281.



ТЕМА 27. ГЕМОДЕРМІЇ, РЕТИКУЛЬОЗИ. САРКОМА КАПОШИ (4 ГОД.)


27.1. Первинний ретикульоз шкіри. Етіологія, патогенез, класифікація, клініка,

лікування.

27.2. Ретикулосаркоматоз Готрона. Етіологія, патогенез, класифікація, клініка,

лікування.

27.3. Ангіоретикульоз Капоши. Етіологія, патогенез, класифікація, клініка,

лікування.

27.4. Грибовидний мікоз. Етіологія, патогенез, класифікація, клініка, лікування.

27.5. Саркоїдоз. Етіологія, патогенез, класифікація, клініка, лікування.


Сучасні погляди на лікування та профілактику гемодермій.




Медицина, 1980. - 288 з.



2006. – 127 с.











356.



– М.: Медицина, 1995. – Т.І., с. 281.



ТЕМА 28. АНГІОНЕВРОЗИ. (4 ГОД.)


28.1. Визначення поняття ангіоневрои шкіри

28.2. Ангіоневротичне передрозположення.

28.3. Хвороба Рейно

28.4. Ерітромелалгія

28.5. Хвороба Меньєра.


Особливості вегетативної нервової системи у хворих з ангіоневрозами,

порушення з боку шкіри, терморегуляції, обмінної регуляції та неврологічні

порушення.




Медицина, 1980. - 288 з.



2006. – 127 с.











356.



– М.: Медицина, 1995. – Т.І., с. 281.



ТЕМА 29. АТРОФІЇ ТА ГІПЕРТРОФІЇ ШКІРИ. (4 ГОД.)


29.1. Етіологія уражень шкіри при атрофіях та гіпертрофіях шкіри.

29.2. Клiнiка уражень шкіри при атрофіях та гіпертрофіях шкіри.

29.3. Диференцiйна дiагностика.

29.4. Принципи лікування (загального та зовнішнього).

29.5. Профiлактичнi та диспансернi заходи.


Провідні симптоми та синдроми атрофії чи гіпертрофії шкіри

Вибір основних груп фармакотерапевтичних засобів при атрофії чи гіпертрофії

шкіри




Медицина, 1980. - 288 з.



2006. – 127 с.











356.



– М.: Медицина, 1995. – Т.І., с. 281.



ТЕМА 30. ХВОРОБИ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ТА ЧЕРВОНОЇ КАЙМИ

ГУБ. (4 ГОД.)


30.1. Етіологія уражень шкіри при захворюваннях слизової оболонки

порожнини роту та червоної кайми губ.

30.2. Клiнiка уражень при захворюванняхслизової оболонки порожнини роту та

червоної кайми губ.

30.3. Диференцiйний дiагностика, принципи лікування (загального та

зовнішнього).

30.4. Профiлактичнi та диспансернi заходи.


Гістологічні особливості слизової оболонки порожнини рота та червоної кайми

губ. Зміни слизової оболонкипорожнини рота при хворобах травного каналу .




Медицина, 1980. - 288 з.



2006. – 127 с.











356.



– М.: Медицина, 1995. – Т.І., с. 281.



ТЕМА 31. ДЕРМАТОЗИ НЕЗ’ЯСОВАНОЇ ЕТІОЛОГІЇ.(4 ГОД.)


31.1. Багатоформна ексудативна ерітема

31.2. Рожевий лишай Жибера.

31.3. Вузлувата ерітема. Клініка. Діагностика. Лікування.

31.4.Тактика дерматолога та сумiжних фахiвцiв.

31.5. Профiлактичнi та диспансернi заходи

уражень шкіри при дерматозах нез’ясованої етіології (рожевий лішай Жибера,

хвороба Кірле).


Сучасні погляди на діагностику та лікування дерматозів нез’ясованої етіології




Медицина, 1980. - 288 з.



2006. – 127 с.











356.



– М.: Медицина, 1995. – Т.І., с. 281..

ТЕМА 32. ХВОРОБИ САЛЬНИХ ЗАЛОЗ. ХВОРОБИ ВОЛОССЯ. (4 ГОД.)


32.1. Алопеції, спадкові синдроми, які включають гіпотріхії, монілектрікс,

рубцеві алопеції, дистрофії і аномалії росту волосся, гіпертріхоз, грибкові

враження.

32.2. Класифікація, перебіг та клінічну картина хвороб волосся.

32.3. Діагностика та диференційна діагностика вогнищевої алопеції з

сифілітичною, лепрозною, токсичною, вродженою атрофією шкіри черепа;

монілектрікса з псевдомонілектріксом, рубцевою алопецією.

32.4. Диференційна діагностика псевдопелада Брока з рубцевою алопецією при

червоному вовчаку, декальтіруючим фолікулітом, фолікулярною

муцінозною алопецією, синдромом Літла – Ласюера.

32.5. Диференційна діагностика синдрому Літла - Ласюера з обмеженою

склеродермією волосистої частини голови.


Патогістологічна картина хвороб волосся

Дистрофії і аномалії росту волосся




Медицина, 1980. - 288 з.



2006. – 127 с.











356.



– М.: Медицина, 1995. – Т.І., с. 281.



ТЕМА 33. ФОТОДЕРМАТОЗИ. (3 ГОД.)


33.1. Фактори, які сприяють виникненню фотодерматозів (функціональний стан

печінки, органів травлення та інш.).

33.2. Особливості клінічних проявів фотодерматозів.

33.3. Визначити ведучий симптом та скласти діагностичний алгоритм.

33.4. Проведення диференційної діагностиці фотодерматозів з іншими

захворюваннями шкіри.

33.5. Принципи етіопатогенетичного та симптоматичного лікування

фотодерматозів.

33.6. Організація профілактичних дій при фотодерматозах.


Провідні симптоми та синдроми при фотодерматозах

Вибір основних груп фармакотерапевтичних засобів, мер індивідуальної й

суспільної профілактики при фотодерматозах




Медицина, 1980. - 288 з.



2006. – 127 с.











356.



– М.: Медицина, 1995. – Т.І., с. 281.



ТЕМА 34. ПЕРЕДРАКИ ШКІРИ ТА СЛИЗОВИХ

ОБОЛОНОК.ЗЛОЯКІСНІ ПУХЛИНИ ШКІРИ. (6 ГОД.)


34.1. Особливості клінічної картини при предракових захворюваннях вірусної

етіології (веруциформна епідермодісплазія, бовеноїдний папульоз,

гиганська кондилома Бушке);

34.2. Предракові захворювання, яки обумовлені дією ультрафіолетових

променів та радіацією (пигментна ксеродерма, соняшний кератоз,

радіаційний дерматит);

34.3. Внутрішньоепідермальні раки (хвороба Боуена, ерітроплазія Кейра,

екстрамамарна хвороба Педжета).

34.4. Методи лабораторної та інструментальної діагностики, диференційний

діагноз, лікувальна тактика предракових уражень шкіри.

34.5. Клініко - гістологічна характеристика епідермальних пухлин шкіри

34.6. Клініко-гістологічна характеристика меланоцитарних невусів.

34.7. Клініко-гістологічна характеристика судинних пухлин.

34.8. Клініко-гістологічна характеристика пухлин сполучної тканини


Сучасне уявлення та методи лікування передраків шкіри та слизових оболонок,

злоякісніх пухлин шкіри




Медицина, 1980. - 288 з.



2006. – 127 с.











356.



– М.: Медицина, 1995. – Т.І., с. 281.



ТЕМА 35. ДИСХРОМІЧНІ ДЕРМАТОЗИ. (4 ГОД.)


35.1. Вітіліго. Етіопатогенез. Клініка.

35.2. Альбінізм. Етіопатогенез. Клініка.

35.3. Сучасні методи лікування дисхромічних дерматозів.


Нові методи лікування вітіліго.




Медицина, 1980. - 288 з.



2006. – 127 с.











356.



– М.: Медицина, 1995. – Т.І., с. 281.



ТЕМА 36. УРАЖЕННЯ ШКІРИ ПРИ ВНУТРІШНІХ ХВОРОБАХ (6 ГОД.)


36.1. Епідеміологія та етіологія уражень шкіри при захворюваннях внутрішніх

органів (ліпоїдного некробіозу, синдрому Пейтца-Егерса-Турена).

36.2. Клiнiка уражень шкіри при захворюваннях внутрішніх органів (ліпоїдного

некробіозу, синдрому Пейтца-Егерса-Турена).

36.3. Диференцiйний дiагноз уражень шкіри при внутрішніх хворобах.

36.4. Принципи лікування, профiлактичнi та диспансернi заходи.


Тактика дерматолога та сумiжних фахiвцiв при ураженнях шкіри при

захворюваннях внутрішніх органів .




Медицина, 1980. - 288 з.



2006. – 127 с.











356.



– М.: Медицина, 1995. – Т.І., с. 281.




ТЕМА 38. ПІДСУМКОВИЙ МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ (2 год.).

МОДУЛЬ ІІ


ІНФЕКЦІЙНІ ТА ПАРАЗИТАРНІ ХВОРОБИ ШКІРИ

ТЕМА 39. ПІОДЕРМІТИ. (4 год.)


39.1. Особливості скарг, анамнезу, клінічної картини стафілодермій.

39.2. Особливості скарг, анамнезу, клінічної картини стрептодермій.

39.3. Особливості скарг, анамнезу, клінічної картини стрептостафілодермій.

39.4. Особливості скарг, анамнезу, клінічної картини хронічної глибокої

піодермії.

39.5. Особливості диференціальної діагностики піодермій


Сучасні погляди на лікування піодермій.




Медицина, 1980. - 288 з.



2006. – 127 с.











356.



– М.: Медицина, 1995. – Т.І., с. 281.



ТЕМА 40. ПРОФІЛАКТИКА ПІОДЕРМІЙ. ПРИНЦИПИ СУЧАСНОЇ

ТЕРАПІЇ ПІОДЕРМІЙ (4 ГОД.)


40.1. Сучасні методи профілактики піодермій, виявлення груп ризику.

40.2. Особливості лікування піодермій.

40.3. Організація боротьби з гноячковими захворюваннями.

40.4. Підвищення санітарно - культурної грамотності населення, проведення

роз’яснювальної роботи.

40.5. Диспансеризація хворих на піодерміти.


Сучасні погляди на профілактику піодермій на підприємствах, в побуті та

дитячих колективах.




Медицина, 1980. - 288 з.



2006. – 127 с.











356.



– М.: Медицина, 1995. – Т.І., с. 281.



ТЕМА 41. ГРИБКОВІ ХВОРОБИ (6 ГОД.)

Лекція 1. ГРИБКОВІ ХВОРОБИ (2 год.)

Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, прогноз.


1. Етіологія і патогенез.

2. Класифікація.

3. Клінічний перебіг.

4. Фізикальні методи обстеження.

5. Інструментальні і лабораторні методи діагностики.

6. Лікування залежно від ступеня тяжкості

7. Ускладнення.

8. Прогноз


41.1. Особливості клінічної картини грибкових захворювань шкіри:

41.2. Кератомікозів (висівкоподібний лишай)

41.3. Дерматофітій (епідермофітія пахова, епідермофітія стоп, руброфітія,

трихофітія (антропонозна, зоонозна), мікроспорія (антропонозна, зоонозна),

фавус;

41.4. Методи лабораторної та інструментальної діагностики грибкових


41.5. Сучасне лікування й профілактики грибкових захворювань шкіри.


Сучасні методи діагностика грибкових захворювань шкіри




Медицина, 1980. - 288 з.



2006. – 127 с.











356.



– М.: Медицина, 1995. – Т.І., с. 281.



ТЕМА 42. ДЕРМАТОФІТІЇ. ЕТІОПАТОГЕНЕЗ, ШЛЯХИ ЗАРАЖЕННЯ,

КЛІНІКА, ДІАГНОСТИКА, ЛІКУВАННЯ.(4 ГОД.)


42.1. Етіологія, патогенез, шляхи зараження, клініка, діагностика, лікування та

профілактичні заходи мікроспорії


профілактичні заходи трихофітії


профілактичні заходи мікозів стоп


Особливості клінічної картини грибкових захворювань шкіри




Медицина, 1980. - 288 з.



2006. – 127 с.











356.



– М.: Медицина, 1995. – Т.І., с. 281.



ТЕМА 43. КАНДИДОЗ. ГЛИБОКІ МІКОЗИ.(4 год.)


43.1. Особливості клінічної картини при кандидозі великих та малих складок.

43.2. Кандидозний дерматит долоней і підошов, між пальцевий

43.3. Кандидоз слизових оболонок та нігтьових валиків і нігтей

43.4. Кандидозний баланопостит

43.5. Методи лабораторної та інструментальної діагностики грибкових


43.6. Диференціальна діагностика грибкових захворювань шкіри та

установлення попереднього діагнозу мікозів шкіри.

43.7. Причини розвитку, клініка, діагностика, лікування хронічного

генералізованого (гранулематозного) кандидоза.

43.8. Еритразма. Пахвинний трихомікоз. Актиномікоз.

43.9. Тактика лікування й профілактики грибкових захворювань шкіри.


Етіологія, клініка, дифдіагностика, лікування та профілактика глибоких мікозів.




Медицина, 1980. - 288 з.



2006. – 127 с.











356.



– М.: Медицина, 1995. – Т.І., с. 281.



ТЕМА 44. ТУБЕРКУЛЬОЗ ШКІРИ.(6 ГОД.)

Лекція 2. Туберкульоз шкіри. (2 год.)

Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, прогноз.


1. Етіологія і патогенез.

2. Класифікація.

3. Клінічний перебіг.

4. Фізикальні методи обстеження.

5. Інструментальні і лабораторні методи діагностики.

6. Лікування.

7. Ускладнення.

8. Прогноз.


44.1. Екзогенні та ендогенні чинники виникнення туберкульозу шкіри.

44.2. Епідеміологічні особливості різноманітних клінічних форм туберкульозу.

44.3. Первинні елементи та дінамика їх плину.

44.4. Ускладнення туберкульозного вовчака (слоновість, бешихове запалення,

епітеліома).

44.5. Диференційний діагноз різноманітних клінічних форм туберкульозу

шкіри.

44.6. Лабораторне підтвердження діагнозу (постановка туберкулінових проб,

бактеріологічне обстеження).

44.7. Принципи етіологічної та патогенетичної терапії.


Тактика дерматолога та фтізіатра при різноманітних клінічних формах

туберкульозу шкіри.

Профілактичні диспансерні заходи.




Медицина, 1980. - 288 з.



2006. – 127 с.











356.



– М.: Медицина, 1995. – Т.І., с. 281.



ТЕМА 45. ПРОКАЗА(4 ГОД.)


45.1. Проказа. . Етіологія, патогенез, клініка, діагностика лепроматозного типу

лепри.

45.2. Лепроматозний тип лепри.

45.3. Недиференційований тип лепри.

45.4. Сучасні методи лікування лепри.


Профілактичні заходи. Ранне виявлення хворих та своєчасне лікування прокази




Медицина, 1980. - 288 з.



2006. – 127 с.











356.



– М.: Медицина, 1995. – Т.І., с. 281.



ТЕМА 46. УРАЖЕННЯ ШКІРИ ПРИ ЗАГАЛЬНИХ ІНФЕКЦІЙНИХ

ХВОРОБАХ. (4 ГОД.)


46.1.Ураження шкіри при скарлатині, етіологія, клініка, дифдіагностика.

46.2. Ураження шкіри при черевному тифу, етіологія, клініка, дифдіагностика

46.3. Ураження шкіри при дифтерії, етіологія, клініка, дифдіагностика

46.4. Ураження шкіри при іерсиніозі, етіологія, клініка, дифдіагностика

46.5. Ураження шкіри при інфекційному мононуклеозі, етіологія, клініка,

дифдіагностика

46.6. Ураження шкіри при сепсисі, кору, коревій краснусі, вітряній віспі,

натуральній віспі, етіологія, клініка, дифдіагностика.


Сучасні методи лікування та профілактики уражень шкіри при загальних

інфекційних хворобах




Медицина, 1980. - 288 з.



2006. – 127 с.











356.



– М.: Медицина, 1995. – Т.І., с. 281.



ТЕМА 47. ВІРУСНІ ХВОРОБИ.(6 ГОД.)


47.1. Простий герпес, етіологія, клініка, дифдіагностика

47.2. Оперізуючий герпес, етіологія, клініка, дифдіагностика

47.3. Бородавки, етіологія, клініка, дифдіагностика

47.4. Контагіозний молюск, етіологія, клініка, дифдіагностика

47.5. Гострокінцеві кондиломи, етіологія, клініка, дифдіагностика


Сучасні погляди на ВІЛ-інфекцію




Медицина, 1980. - 288 з.



2006. – 127 с.











356.



– М.: Медицина, 1995. – Т.І., с. 281.



ТЕМА 48.УРАЖЕННЯ ШКІРИ ПРИ ЗАГАЛЬНИХ ВІРУСНИХ

ІНФЕКЦІЯХ.(6 ГОД.)


48.1. Ураження шкіри при гепатитах А, В,С, етіологія, клініка, дифдіагностика.

48.2. Вірус Епштейна — Барр, етіологія, клініка, дифдіагностика

48.3. Ураження шкіри при ентеровірусних інфекціях, етіологія, клініка,

дифдіагностика


Сучасні методи лікування та профілактики уражень шкіри при загальних

вірусних інфекціях.




Медицина, 1980. - 288 з.



2006. – 127 с.











356.



– М.: Медицина, 1995. – Т.І., с. 281.



ТЕМА 49. ПРОТОЗООНОЗИ. ЛЕЙШМАНІОЗ (8 ГОД.)


49.1. Лейшманіоз. Етіопатогенез. епідеміологія, клініка, діагностика, лікування

та профілактика.

49.2. Норвежська короста.

49.3. Міаз фурункулоподібний і лінеарний. Епідеміологія, лікування.

49.4. Філаріаз, трихіноз, цистицеркоз, анкілостоміаз.

49.5. Клініка, діагностика, лікування дерматозів, визваних подразнюючим

контактом з гусеницями, медузами, блохами, клопами, комарами, осами,

бджолами, мурашками, мухами, слепнями та павуками.

49.6. Сучасні методи діагностики і лікування корости, глибоких паразитозів та

дерматозів від комах.


Вплив протозоонозів та лейшманіозу на показники крові людини




Медицина, 1980. - 288 з.



2006. – 127 с.











356.



– М.: Медицина, 1995. – Т.І., с. 281.



ТЕМА 50. ДЕРМАТОЗООНОЗИ.(10 ГОД.)


49.1. Епідеміологічні особливості при різних паразитарних хворобах шкіри.

49.2. Особливості анамнезу.

49.3. Клініка корости і вошивості. Особливості течії їх у дітей.

49.4. Ускладнення: піодерміти, дерматити, екзематізация,

49.5. Диференціальний діагноз.

49.6. Лабораторне підтвердження діагнозу.

49.7. Принципи етіологічної і патогенетичної терапії.

49.8. Профілактичні, протиепідемічні і диспансерні заходи


Протиепідемічні заходи при дерматозоонозах




Медицина, 1980. - 288 з.



2006. – 127 с.











356.



– М.: Медицина, 1995. – Т.І., с. 281.



ТЕМА 51. ІНФЕКЦІЙНІ ЕРИТЕМИ. (10 ГОД.)


51.1. Багатоформна ексудативна ерітема

51.2. Центробіжна кільцевидна ерітема Дар'е

51.3. Xроническая мигрирующая эритема Афцелиуса-Липшютца

51.4. Ревматична ерітема Лендерфа-Лейнера

51.5. Стійка фігурна ерітема Венде

51.6. Скарлатиноподібна десквамативна рецидивуюча ерітема Фереаля-Бенье

51.7. Генералі зована ексфоліативна еритродермія Вільсона-Брока

51.8. Десквамативна еритродермія Лейнера-Мусу.


Невідкладні заходи при інфекційних еритемах.




Медицина, 1980. - 288 з.



2006. – 127 с.











356.



– М.: Медицина, 1995. – Т.І., с. 281.



ТЕМА 52. ІНШІ ІНФЕКЦІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ШКІРИ.(7 ГОД.)


52.1. Ерізепілоід. Етіопатогенез, клініка, диф.діагностика, лікування.

Профілактика.

52.2. Рожисте запалення (бешиха). Етіопатогенез, клініка, диф.діагностика,

лікування. Профілактика.

52.3. Ерітема 9-го дня. Етіопатогенез, клініка, диф.діагностика, лікування.


52.4 Сибірська язва. Етіопатогенез, клініка, диф.діагностика, лікування.


52.5. Хвороба кішкових подряпин). Етіопатогенез, клініка, диф.діагностика,


52.6. Ураження шкіри при блюцерозі. Етіопатогенез, клініка, диф.діагностика,


52.7. Ураження шкіри при туляремії. Етіопатогенез, клініка, диф.діагностика,



Сучасне уявлення на профілактику інфекційних захворювань шкіри




Медицина, 1980. - 288 з.



2006. – 127 с.











356.



– М.: Медицина, 1995. – Т.І., с. 281.





ДІАГНОСТИКА, ЛІКУВАННЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА ВЕНЕРИЧНИХ

ХВОРОБ ТА ЗАХВОРЮВАННЯ, ЩО ПЕРЕДАЮТЬСЯ СТАТЕВИМ

ШЛЯХОМ. ОРГАНІВ.

ТЕМА 54. ЗАГАЛЬНИЙ ПЕРЕБІГ СИФІЛІСУ.. (6 ГОД.)

Лекція 1. ЗАГАЛЬНИЙ ПЕРЕБІГ СИФІЛІСУ. (2 год.)


1. Особливості епідеміології сифілісу

2. Шляхи та ймовірні умови інфікування венеричними хворобами.

3. Інкубаційний період сифілісу та фактори, що впливають на його перебіг

та особливості.

4. Клінічні вияви типового твердого шанкру (первинної сифіломи) та його

атипових різновидів.

5. Загальні особливості реґіонарного склераденіту при сифілісі.

6. Особливості заповнення медичної документації на хворих, що мають

венеричну патологію.


54.1. Морфологія, біологія блідої трепонеми.

54.2.Шляхи зараження, розповсюдження блідої трепонеми в організмі.

54.3. Імунітет.

54.4. Експериментальний сифіліс.

54.5. Сучасні погляди на перебіг сифілісу, класифікація сифілісу.


Злоякісний сифіліс.




Медицина, 1980. - 288 з.



2006. – 127 с.











356.



– М.: Медицина, 1995. – Т.І., с. 281.



ТЕМА 55. ПЕРВИННИЙ ПЕРІОД СИФІЛІСУ. АТИПОВІ ШАНКРИ.

УСКЛАДНЕННЯ. ДИФДІАГНОСТИКА. (6 ГОД.)


55.1. Клініка, діагностика первинного періоду сифілісу.

55.2. Атипові шанкери. Сифіліс без шанкра.

55.3. Клініка, діагностика ускладнень твердого шанкру.

55.4 Дифдіагностика первинного періоду.


Узагальнити інформацію стосовно шляхів та ймовірних умов інфікування

венеричними хворобами.

Сучасні особливості психологічного реагування та поведінки людей, що мають

сексуально зумовлену інфекційну патологію




Медицина, 1980. - 288 з.



2006. – 127 с.











356.



– М.: Медицина, 1995. – Т.І., с. 281.



ТЕМА 56. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВТОРИННОГО ПЕРІОДУ

СИФІЛІСУ. ДИФДІАГНОСТИКА (4 ГОД.)


56.1 Особливості клінічної картини вторинного сифілісу.

56.2. Розеольозні, папульозні та пустульозні висипи при вторинному свіжому

сифілісі.

56.3. Алопеція. Лейкодерма. Розеольозні, папульозні та пустульозні висипи на

слизовій оболонці порожнини рота при вторинному рецидивному сифілісі.

56.4. Диференційна діагностика розеольозних, папульозних та пустульозних

висипів.

56.5. Діагностика вторинногосифілісу.

56.6. Диференціальна діагностика вторинного сифілісу.


Можливості сучасних підходів терапевтичного лікування ЕД.

Профілактика вікового андрогенного дефіциту.

Побічні ефекти, протипоказання та моніторинг замісної андрогенної

терапії.




Медицина, 1980. - 288 з.



2006. – 127 с.











356.



– М.: Медицина, 1995. – Т.І., с. 281.



ТЕМА 57. ТРЕТИННИЙ ПЕРІОД СИФІЛІСУ. (4 ГОД.)


57.1. Етіологія та патогенез.

57.2. Класифікація.

57.3. Поразки шкіри при третинному сифілісі

57.4. Клінічна картина.

57.5. Діагностика.

57.6. Лікування та профілактика


З якими дерматозами варто диференціювати третинний горбиковий сифілід

Зворотній розвиток гумозних сифілідів




Медицина, 1980. - 288 з.



2006. – 127 с.











356.



– М.: Медицина, 1995. – Т.І., с. 281.



ТЕМА 58. ПРИХОВАНИЙ СИФІЛІС (5 ГОД.)


58.1. Епідеміологія прихованого сифілісу

58.2. Діагностика прихованого сифілісу

58.3. Схеми лікуванння прихованого сифілісу.


Чинники, які привели до росту прихованих форм сифілісу




Медицина, 1980. - 288 з.



2006. – 127 с.











356.



– М.: Медицина, 1995. – Т.І., с. 281.



ТЕМА 59. ПРИРОДЖЕНИЙ СИФІЛІС (4 ГОД.)


59.1. Етіологія та патогенез.

59.2. Класифікація.

59.3. Клінічна картина різних форм природженого сифілісу.

59.4. Діагностика.

59.5. Лікуванння.


Своєчасне виявленні та лікуванні сифілісу у вагітних – основний метод

профілактики природженого сифілісу.




Медицина, 1980. - 288 з.



2006. – 127 с.











356.



– М.: Медицина, 1995. – Т.І., с. 281.



ТЕМА 60. ДІАГНОСТИКА ТА ПРОФІЛАКТИКА СИФІЛІСУ. (6 ГОД.)

Лекція 2. ДІАГНОСТИКА ТА ПРОФІЛАКТИКА СИФІЛІСУ. (2 год.)


1. Сучасні методи діагностика сифілісу.

2. Діагностика сифілісу в залежності від стадії захворювання


60.1. Проведення обстежень чоловіків з великою кількістю статевих контактів

та лікуванням вже інфікованих

60.2. Проведенням обстежень жінок на ранніх етапах вагітності та лікуванням

вже інфікованих

60.3. Сучасна тактика лікування й профілактики сифілісу.


Роль статевих контактів в розповсюджені та профілактики сифілісу




Медицина, 1980. - 288 з.



2006. – 127 с.











356.



– М.: Медицина, 1995. – Т.І., с. 281.



ТЕМА 61. ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ СИФІЛІСУ СУКУПНОГО З

ІНШИМИ ВЕНЕРИЧНИМИ ХВОРОБАМИ. (4 ГОД.)


61.1. Особливості принципів лікування сифілісу сукупного з іншими

венеричними хворобами.

61.2. Вибрати основні групи фармакотерапевтических засобів, засобів

індивідуальну й суспільної профілактики при сифілісі.


Виділити провідні симптоми й синдроми притаманні сифілісу та

іншимЗПСШ




Медицина, 1980. - 288 з.



2006. – 127 с.











356.



– М.: Медицина, 1995. – Т.І., с. 281.



ТЕМА 62. ПРИСКОРЕНІ СХЕМИ АМБУЛАТОРНОГО ЛІКУВАННЯ

СИФІЛІСУ. (4 ГОД.)


62.1. Принципи амбулаторного лікування хворих на сифіліс згідно інструкції

МОЗ.

62.2. Застосування прискорених схем амбулаторного лікування сифілісу.

62.3. Резервні методи лікування.


Пролонговані препарати пенициліну при лікуванні сифілісу




Медицина, 1980. - 288 з.



2006. – 127 с.











356.



– М.: Медицина, 1995. – Т.І., с. 281.



ТЕМА 63. ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА СИФІЛІС

ТА ІНШІ ВЕНЕРИЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ (4 ГОД.)


63.1. Загальні принципи лікування дорослих хворих на сифіліс в залежності від

стадії захворювання.

63.2. Принципи лікування дітей та вагітних хворих на сифіліс згідно інструкції

МОЗ.

63.3. Клініко - серологічний контроль результатів лікування сифілісу.

63.4. Принципи лікування та профілактики.


Принципи лікування сифілісу сукупного з іншими венеричними

хворобами та з ВІЛ-інфекцією




Медицина, 1980. - 288 з.



2006. – 127 с.











356.



– М.: Медицина, 1995. – Т.І., с. 281.



ТЕМА 64. КРИТЕРІЇ ВИЛІКУВАНОСТІ СИФІЛІСУ (6 ГОД.)


64.1. Індивідуальне вирішення питання про виліковність сифілісу у кожного

окремо взятого хворого

64.2. Відсутність абсолютних критеріїв виліковності сифілісу

64.3. Вирішальна роль тривалого спостереження

64.4. Фактори, які впливають на якість лікування: діагноз в момент початку,

перебіг захворювання, загальний стан здоров'я хворого, якість і кількость

виконаного лікування, результатів подальшого спостереження і заключного

обстеження.


Рецидив серед або після лікування - показник підсилити і продовжити терапію

Серорезистентність




Медицина, 1980. - 288 з.



2006. – 127 с.











356.



– М.: Медицина, 1995. – Т.І., с. 281.



ТЕМА 65. ГОНОРЕЯ (6 ГОД.)

ЛЕКЦІЯ 2. ГОНОРЕЯ У ЧОЛОВІКІВ ТА ЖІНОК (2 год.)

Контрольні запитання та завдання: 1 Особливості клінічної картини гострої та хронічної гонореї.

2. Гонореячоловіків, жінок, дівчат.

3.Особливості клінічної картини гонореї вагітних.

4. Ускладнення гонореї.

5. Особливості лабораторної й інструментальної діагностики різних форм

гонореї.

6. Диференціальна діагностика гонореї й встановлення діагнозу гонореї.

7. Особливості тактики лікування й профілактики різних форм гонореї.


65.1. Гостра гонорея.

65.2. Хронічна гонорея.

65.3. Гонорея чоловіків.

65.4. Гонорея жінок.

65.5.Особливості клінічної картини гонореї дівчат.

65.6. Гонорея вагітних.

65.7. Особливості тактики лікування й профілактики різних форм гонореї


Методи провокації при гонореї та їх значення




Медицина, 1980. - 288 з.



2006. – 127 с.











356.



– М.: Медицина, 1995. – Т.І., с. 281.



ТЕМА 66. УСКЛАДНЕННЯ ГОНОРЕЇ (8 ГОД.)


66.1. Балонна дилатація стриктур сечоводів: показання, протипоказання,

техніка виконання, особливості післяопераційного періоду.

66.2. Ендопієловезикальне стентування.


Післяопераційне медикаментозне лікування пацієнтів із ДГПЗ.




Медицина, 1980. - 288 з.



2006. – 127 с.











356.



– М.: Медицина, 1995. – Т.І., с. 281.



ТЕМА 67. ПРИНЦИПИ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ГОНОРЕЇ(8

ГОД.)


67.1. Нові методи діагностика і терапії гонореї чоловіків.

67.2. Нові методи діагностика і терапії гонореї жінок та дівчаток.


Профілактика ускладнень при гонореї.




Медицина, 1980. - 288 з.



2006. – 127 с.











356.



– М.: Медицина, 1995. – Т.І., с. 281.



ТЕМА 68. НЕГОНОРЕЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ СЕЧОСТАТЕВИХ. (8 ГОД.)


68.1. Негонорейні захворювання сечостатевих органів: хламідіоз, уреаплазмоз,

трихомоніаз, генітальний кандидоз

68.2. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування негонорейних

захворювань сечостатевих органів

68.3. Хвороба Рейтера.


Особливості діагностики при негонорейних захворюваннях сечостатевих

органів




Медицина, 1980. - 288 з.



2006. – 127 с.











356.



– М.: Медицина, 1995. – Т.І., с. 281.



ТЕМА 69. ТРИХОМОНІАЗ. ХЛАМІДІОЗ. УРЕОПЛАЗМОЗ.

ГАРДНЕРЕЛЬОЗ. (8 ГОД.)


69.1. Трихомоніаз, етіологія, патогенез, клініка, діагностика. Шляхи зараження.

Лікування. Профілактика.

69.2. Хламідіоз, етіологія, патогенез, клініка, діагностика. Шляхи зараження.


69.3.Уреоплазмоз, етіологія, патогенез, клініка, діагностика. Шляхи зараження.


69.4. Гарднерельоз, етіологія, патогенез, клініка, діагностика. Шляхи зараження.



Особливості діагностики при трихомоніазі, хламідіозі, уреоплазмозі,

гарднерельозі.




Медицина, 1980. - 288 з.



2006. – 127 с.











356.



– М.: Медицина, 1995. – Т.І., с. 281.



ТЕМА 70. ГЕНІТАЛЬНИЙ КАНДИДОЗ, ГЕРПЕС, ПАПІЛОМАТОЗ (8

ГОД.)


70.1. Генітальний кандидоз ,етіологія, патогенез, клініка, діагностика. Шляхи

зараження. Лікування. Профілактика.

70.2. Герпес ,етіологія, патогенез, клініка, діагностика. Шляхи зараження.


70.3. Папіломатоз ,етіологія, патогенез, клініка, діагностика. Шляхи зараження.



Особливості діагностики та результатів додаткових методів обстеження

при генітальному кандидозі, герпесі, папіломатозі




Медицина, 1980. - 288 з.



2006. – 127 с.











356.



– М.: Медицина, 1995. – Т.І., с. 281.



ТЕМА 71. М'ЯКИЙ ШАНКР. ДОНОВАНОЗ (6 ГОД.)


71.1. Визначення м'якиого шанкеру, етіологія та епідеміологія, клініка м'якого

шанкеру форми перебігу.

71.2. Діагностика, лікування, профілактика

71.3. Гранульома венерична (донованоз), етіологія та епідеміологія, клініка

м'якого шанкеру.


Ускладнення при м'якому шанкері та донованозі у жінок




Медицина, 1980. - 288 з.



2006. – 127 с.











356.



– М.: Медицина, 1995. – Т.І., с. 281.




ТЕМА 73. ПІДСУМКОВИЙ МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ (2 год.).

ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ

(МОДУЛЬ 1)

1. Статистика охорони здоров’я. Санітарно – епідеміологічний режим

лікувально – профілактичних закладів

2. Медична психологія, етика та деонтологія лікаря. Організація

дерматовенерологічної допомоги населенню

3. Епідеміологія та санітарна статистика венеричних і заразних шкірних

хвороб.

4. Облік та звітність дерматовенерологічних установ, облікова та звітна

документація.

5. Директивні, вказівні та методичні документи. Спеціальні заходи

дерматовенерологічної служби.Будоваепідермісу.

6. Будова дерми

7. Будова волосся і волосяного фолікулу

8. Сальні залози. Потові залози

9. Функції шкіри: захисна, терморегуляції, виділення

10. Участь шкіри в обмінних процесах

11. Шкіра - орган чуття

12. Зв'язок шкірних захворювань внутрішньою патологією

13. Основні патогістоморфологічні процеси

14. Гистопатологічні зміни при запальних процесах в шкірі

15. Методика обстеження шкірного хворого

1. Дієтотерапія при шкірнійпатології

2. Санаторно-курортне лікування дерматозів

3. Фізіотерапевтичні методи в дерматології

4. Методи обстеження в дерматології

5. Первинні і вторинні висипання

6. Первинний елемент - пляма, приклад захворювання

7. Первинний елемент - пухир, приклад захворювання

8. Первинний елемент -пухирець, приклад захворювання

9. Первинний елемент - пухирь приклад захворювання

10. Первинний елемент - пустула, приклад захворювання

11. Первинний елемент - папула, приклад захворювання

12. Первинний елемент - горбик, приклад захворювання

13. Первинний елемент - вузол, приклад захворювання

14. Ураження слизової рота при різних дерматозах

15. Вторинні елементи: кірка, лусочка, приклад захворювання

16. Вториннілементи; рубець, атрофія, приклад захворювання

17. Вторинні елементи: ерозія, екскоріація, приклад захворювання

18. Вторинні елементи - виразка, тріщина, приклад захворювання

19. Вторинні зміни шкіри – ліхеніфікація, приклад захворювання

20. Форми застосування лікарських речовин в дерматології

21. Поняття про десенсибілізацію в дерматології

22. Роль генетичного чинника в патогенезі дерматозів

23. Роль екзогенних, ендогенних і соціальних чинників у виникненні шкірних

захворювань

24. Простий контактний дерматит, клініка, діагностика, диференційна

діагностика, сучасне лікування

25. Контактно-алергічний дерматит, клініка, діагностика, диференційна


26. Токсикодермії, клініка, діагностика, диференційна діагностика, сучасне

лікування

27. Істинна екзема, патогномонічні ознаки екземи. Клініка, диференційна

діагностика.

28. Мікробна екзема, діагностика, диференційна діагностика, сучасне лікування

29. Професійні хвороби шкіри. Клініка, диференційна діагностика.

30. Дерматози, що викликані ліками. Клініка, диференційна діагностика.

31. Системні захворювання сполучної тканини. Клініка, диференційна

діагностика.

32. Псоріаз. Клініка, різновиди, диференційна діагностика, лікування.

33. Червоний плоский лишай. Клініка, різновиди,діагностика, лікування.

Ураження слизових оболонок.

34. Пухирчатка звичайна. Клініка, перебіг, рецептура. Ураження слизових

оболонок.

35. Герпетиформний дерматит Дюрінга. Клініка. Ураження слизових оболонок.

36. Багатоформова ексудативна еритема. Клініка. Ураження слизових оболонок.

Лікування

37. Синдром Стівенса – Джонсона, диференційна діагностика з синдромом

Лайєла

38. Спадкові дерматози. Діагностика, диференційна діагностика, сучасне

лікування

39. Гіперкератози. Діагностика, диференційна діагностика, сучасне лікування

40. Васкуліти. Діагностика, диференційна діагностика, сучасне лікування

41. Гемодермії, ретикульози. Саркома Капоши, діагностика, диференційна


42. Ангіоневрози. Діагностика, диференційна діагностика, сучасне лікування

43. Атрофії та гіпертрофії шкіри. Діагностика, диференційна діагностика,

сучасне лікування

44. Хвороби слизової оболонки та червоної кайми губ. Діагностика,

диференційна діагностика, сучасне лікування

45. Дерматози нез’ясованої етіології, діагностика, диференційна діагностика,


46. Хвороби сальних залоз. Хвороби волосся. Діагностика, диференційна


47. Фотодерматози, діагностика, сучасне лікування

48. Передраки шкіри та слизових оболонок.Злоякісні пухлини шкіри.

Діагностика, диференційна діагностика, сучасне лікування

49. Дисхромічні дерматози, діагностика, диференційна діагностика, сучасне

лікування.

50. Ураження шкіри при внутрішніх хворобах

(МОДУЛЬ 2)

51. Стафілодермії, клініка, діагностика, диференційна. діагностика, сучасне

лікування

52. Стрептодермії, клініка, діагностика, диференційна. діагностика, сучасне

лікування

53. Короста, клініка, діагностика, диференційна. діагностика, сучасне лікування

54. Педікульоз, клініка, діагностика, диференційна. діагностика, сучасне

лікування

55. Мікроспорія, клініка, діагностика, диференційна. діагностика, сучасне

лікування

56. Поверхнева трихофітія, клініка, діагностика, диференційна. діагностика,


57. Глибока нагноювальна трихофітія. Клініка, діагностикака, диференційна

діагонстіка, сучасне лікування

58. Мікози ступнів, клініка, діагностіка, диференційна діагностика, сучасне

лікування

59. Руброфітія, клініка, діагностика, диференційна діагностика, сучасне

лікування

60. Кандидози шкіри і слизових, клініка, діагностика, диференційна діагностика,


61. Профілактика грибкових захворювань

62. Туберкульоз шкіри. Клініка, діагностика, диференційна діагностика, сучасне

лікування

63. Проказа. Клініка, діагностика, диференційна діагностика, сучасне лікування

64. Ураження шкіри при загальних інфекційних хворобах.

65. Простий лишай, клініка, диференційна діагностика, лікування

66. Оперізуючий лишай, клініка, диференційна діагностика, лікування

67. Ураження шкіри при загальних вірусних інфекціях.

68. Протозоонози. Лейшманіоз, клініка, діагностика, диференційна діагностика,


69. Дерматозоонози.

70. Інфекційні еритеми. Клініка, діагностика, диференційна діагностика, сучасне

лікування

71. Інші інфекційні захворювання шкіри

72. Етіологія сифілісу

74. Шляхи зараження сифілісом»

73. Первинний серонегативный і серопозитившй сифіліс, клініка, диференційна

діагностика, лікування

74. Атипові форми первинного сифілісу.

75. Ускладнення первинного сифілісу

76. Диференціальний діагноз первинного сифілісу

77. Вториннийперіод сифілісу .Диференційнадіагностика вторинного свіжого

сифілісу від вторинного рецидивного

78. Особливості слизистих у хворих вторинним сифілісом.

79. Діагноз і диференціальний діагноз вторинного сифілісу

80. Серодіагностика сифілісу. РІФ і РІБТ

81. Хронічний гонорейний уретрит. Клініка, лікування, рецептура

82. Причини розвитку третинного сифілісу

83. Клініка, диференційна діагностика, лікування третинного сифілісу.

84. Причини вродженого сифілісу. Сифіліс плоду, плаценти, ранній вроджений

сифіліс.

85. Пізній вроджений сифіліс. Особливості клініки і діагностики.

86. Профілактика вродженого сифілісу, принципи лікування хворих сифілісом,

рецептура

87. Критерії виліковності сифілісу

88. Збудник гонореї. Шляхи зараження гонореєю

89. Гострий передній і тотальний гонорейний уретрит. Клініка, діагноста,

рецептура.

90. Гонорейний простатит. Лікування ускладненої гонореї. Рецептура

91. Гонорея нижнього відділу і висхідна гонорея у жінок. Принципи лікування,

рецептура.

92. Принципи лікування гострої і хронічної гонореї.

93. Негонорейні венеричні уретрити у чоловіків.

94. Організація боротьби з венеричними хворобами в Україні

ВСТУП - umsa.edu.ua€¦ · Контроль знань і розподіл балів, які отримують аспіранти. Контроль здійснюється

Documents