РАДА УКРАЇНИ - rada.gov.uaАкція « Сім чудес України: замки, фортеці, палаци» дісталася Києва Олександра Сльозко,

Інформаційне управління апарату Верховної Ради України

За повідомленнями

друкованих та інтернет-ЗМІ, телебачення і радіомовлення

20 липня 2010 р., вівторок

ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ

Зустріч останніх романтиків? Ніна Цюпа, "Сільські Вісті"........................................2

Урочисте засідання з нагоди двадцятої річниці прийняття Декларації, як і належить, відкрив

Голова Верховної Ради В.Литвин. Він надав слово для привітання з історичною

державницькою подією Президенту В.Януковичу, роль якого цілком справно виконав...

«радівський» екран — відтворив відеозапис звернення Президента до українського народу.

Виктор Корж: «Своим здоровьем нужно систематически заниматься»

Виктория Шестоперова, "CN-Столичные новости" ......................................................4

Народный депутат Украины от Партии регионов В.Корж — один из самых спортивных

народных избранников. В свое время он состоял в сборной Советского Союза, затем — в

сборной Украины по велоспорту. В.Корж активно пропагандирует здоровый образ жизни,

особенно среди молодежи. «СН» поинтересовались у него, как он поддерживает форму,

сколько времени уделяет спорту и о многом другом.

Боги судебной системы Андрей Уманец, "Экономические известия"..........................6

За последние месяцы Высший совет юстиции утвердился во главе судебной системы и начал

вводить новые правила игры в судейском мире. В корне менять традиции отечественного

судопроизводства никто не собирается. Зато отдельные решения ВСЮ четко

продемонстрировали, на каких представителей новой власти должны быть направлены взоры

всех без исключения судей страны.

«Братіна» в обмін на Севастополь "Україна молода" .................................................9

У парламентській групі «За Україну!» вимагають знову оголосити персоною нон ґрата мера

Москви Ю.Лужкова.

ІНТЕРНЕТ-ЗМІ

Полномочия Рады могут продлить до 2015 года Подробности ................................9

Народний депутат Д.Ветвицький (фракція БЮТ) попереджає про можливість збільшення

потоків нелегальних мігрантів в Україну через ліквідацію Державної міграційної служби.Таку

думку Д.Ветвицький висловив щодо рішення Кабінету Міністрів про ліквідацію Державної міграційної служби.

Яка ще опозиція? Ден Пелещук, ISN (Швейцарія).......................................................10

Місцеві вибори дадуться опозиції вкрай важко. Хоча саме зараз вона як ніколи потрібна, щоб

стримувати самоврядну політику Януковича. Втома від Тимошенко, власні бізнес-інтереси

партійців, трюки коаліції – ось деякі з зовнішніх та внутрішніх чинників пригніченості опозиції, які аналізує Д.Пелещук для швейцарського онлайн-видання ISN.

Дмитро Ветвицький: "Ліквідація Державної міграційної служби призведе до збільшення потоків нелегальних мігрантів" УНІАН ...............................................12

ВВЕЕРРХХООВВННАА РРААДДАА УУККРРААЇЇННИИ УУ ДДЗЗЕЕРРККААЛЛІІ ЗЗММІІ::

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ІНФОРМАЦІЙНЕ УПРАВЛІННЯ


2

ТЕЛЕБАЧЕННЯ І РАДІОМОВЛЕННЯ

В уряді думали як зробити так, щоб подорожчання комунальних послуг не вдарило по незаможних УТ-1 Підсумки дня ...............................................................14

Митниця - одна із головних артерій руху живих коштів в державі "Студія

"1+1", ТСН.......................................................................................................................14

На Банковій засумнівались в неупередженості організації "Репортери без кордонів" 5 канал, Час новин........................................................................................15

Гість студії - Петро Симоненко, лідер КПУ 5 канал, Час.........................................16

Україна на авіасалоні у Великобританії представила свій новий літак АН-158

ICTV, Факти ....................................................................................................................20

Визит патриарха Кирилла в Украину не имеет политической подоплеки

Интер, Подробности ......................................................................................................20

У Донецьку винайшли програму, яка керує комп’ютером за допомогою очей

ТРК "Украина", События ...............................................................................................20

Акція «Сім чудес України: замки, фортеці, палаци» дісталася Києва Олександра Сльозко, Радіо Ера-FM ...............................................................................21

Друковані видання

Зустріч останніх романтиків?

Ніна Цюпа, "Сільські Вісті"

16 липня 1990 року Верховна Рада тодішньої ще Радянської України мала мужність

прийняти документ з числа тих, які випадає творити навіть не кожного століття.

Документ історичний, доленосний, вистражданий багатьма поколіннями — Декларацію

про державний суверенітет України. І так історично повернулося, що й сам тодішній парламент почав писати не тільки нові незалежницькі сторінки в законодавстві відроджуваної держави, а й

власне літочислення повів по-новому: став Верховною Радою першого в незалежній Україні скликання. Таким — як творець Декларації і низки документів, що заклали правовий фундамент

нової України, — назавжди і ввійшов у її історію.

Через двадцять років, минулої п’ятниці, ці люди-легенди впереміш зі своєю зміною з пізніших скликань та із нинішніми народними обранцями (небагатьма з тих, хто задля цієї події на кілька днів відклав свої відпускні поїздки) заповнили сесійну залу. Сиділи пліч-о-пліч і все ж

у загалі вирізнялися. Не тільки і не стільки роками та сивинами — особливим блиском очей,

виразом облич, внутрішньою гідністю, якій не треба додавати статусу, як це нині заведено,

дорогущими авто, супервідомими марками годинників та вишколеними охоронцями...

В урядовій ложі — на чолі з Прем’єром уряд майже повним складом. В гостьових —

серед чинних керівників державних інституцій і їхні попередники: екс-керівники уряду,

парламенту. Словом, політична й державна еліта останніх двох десятків років.

Урочисте засідання з нагоди двадцятої річниці прийняття Декларації, як і належить,

відкрив Голова Верховної Ради В.Литвин. Він надав слово для привітання з історичною

державницькою подією Президенту В.Януковичу, роль якого цілком справно виконав...

«радівський» екран — відтворив відеозапис звернення Президента до українського народу.


3

Видно, нова традиція започатковується в спілкуванні парламенту з найвищою

державною особою. Попередники В.Януковича до такого досі не вдавалися. Та й врешті, своя

ж, ручна, коаліція, які можуть бути образи? Не переривати ж задля ювілею, нехай історичного,

документа кримську відпустку. Та й відеозапис для державної казни обійдеться дешевше, ніж

зганяти туди й назад президентський літак.

А щодо самої Декларації, то за словами з того ж привітання, її роль окреслено чітко:

«Нам не слід ні ідеалізувати попередні роки, ні применшувати їх значення...». Мовляв, що

відбулося — те відбулося, влада націлена в завтра.

Після цієї частини урочистості підхопився весь бютівський сектор і як на останній в

житті барикаді... заспівав: «Не пора, не пора, не пора москалеві, ляхові служить!». Слова —

давні, ще Іваном Франком написані. Хто з нунсівців знав пісню, долучився. Решта присутніх —

слухала: хто з солідарністю, хто з осудом, не зовсім розуміючи, що це опоненти співають: не всі ж зачитувалися українською літературою.

В.Литвин далі в своїй святковій промові детально проаналізував — розклав по поличках

і роль документа-ювіляра в державотворенні, і прожиті парламентом останні два десятиліття,

його здобутки й прорахунки, зокрема упущення в питаннях захисту прав людини в Україні. Згадав Конституційний суд, який і досі замість того, щоб утверджувати принцип верховенства

права перебуває «на етапі усвідомлення своєї ролі та призначення», ніяк не піде далі. Сказав

про «двадцять років перетягування каната щодо владних повноважень», від якого «ніхто не

стомився, крім народу, звичайно», про зазіхання на повноваження парламенту. Політична

мудрість не в тому, щоб розділяти, підсумував свою промову В.Литвин, а щоб створювати

умови для консолідації.

Старанно прочитав державною мовою свій виступ вслід за Головою ВР Прем’єр-міністр

М.Азаров. Нинішній вибір народу на користь єдиної сильної влади збігається з Декларацією

про суверенітет, заявив він і пообіцяв за десяток наступних років здійснити «все те, що

визначили творці Декларації...»

Першому Президенту незалежної України Л.Кравчуку папірців-підказок не треба було

(до речі, він єдиний зі своїх колег вшанував присутністю ювілей Декларації, ні «ефективного

реформатора» Л.Кучми, ні «державотворця» В.Ющенка на урочистому засіданні не було).

Леонід Макарович з ностальгією згадав події двадцятирічної давності: «То був час віри в те, що

ми робили. Декларацію писали разом комуністи, націонал-патріоти... і, я думаю, що цей

приклад міг би бути і сьогодні застосований в Україні, принаймні в парламенті. Так, в

Декларації було багато романтизму, ейфорії, сьогодні, я переконаний, Верховна Рада могла б

написати кращий документ, більш досконалий в правовому плані. Але я можу точно говорити,

що віри в нього не було б ніякої, як і в багато інших. Тому що протистояння з’їдає віру і породжує зневіру. Саме цим відрізняється той час від теперішнього, та еліта — від нинішньої. А тодішня Верховна Рада відрізняється від теперішньої тим, що саме вона була епіцентром

політичних подій, вона формувала фундамент нової держави...»

Зриваючи шквал оплесків, Л.Кравчук відізвався про нинішні гілки влади, які «зараз трошки змінилися, дуже поділилися гілки, а точніше більше «надулися», ніж поділилися», про

Верховну Раду, котра «перетворилася в філіал Адміністрації Президента... або в орган «Чего

изволите? Так і натиснемо». Тільки парламент, за словами Л.Кравчука, може зупинити будь-які спроби знущання над законом, Конституцією і над Верховною Радою як такою. А вони, ці спроби, стали можливими тому, «що еліти — східна і південна — створили собі свою Україну і свій авторитет, західна — свою Україну і свій електорат, і так собі їх експлуатують, щоб

пробиватися до влади...»

«Я переконаний в тому, що ми не можемо ні за які гроші повернути той час, той дух,

Декларацію. Але те, що нам потрібно, щоб сьогодні ожила Україна в своїй честі, гідності і незалежності, щоб посадові особи перестали торгуватися у Верховній Раді, як на Бесарабці, щоб посадові особи піднялися до честі і гідності представників народу, — це ми можемо

зробити і мусимо зробити!» — заявив Л.Кравчук.


4

Більше, як Л.Кравчуку, зірвати оплесків не вдалося цього дня нікому. Ще виступили екс-

голова ВР О.Мороз, депутат того, першого, і нинішнього скликань І. Заєць, президент асоціації народних депутатів України О. Барабаш — усі учасники творення Декларації — та й під «Ще

не вмерла України і слава і воля» засідання завершилося.

Ю.Тимошенко на брифінгу після урочистостей розповіла журналістам, що її політсила зверталася до керівництва із закликом розглянути цього дня ще й законопроект, яким

забороняється підвищувати тарифи на газ, але до неї не захотіли прислухатися.

А тим часом в кулуарах політики різних поколінь ділилися враженнями від почутого,

розпитували один одного про життя-буття. Причетним до творення Декларації народним

депутатам В.Литвин у конференц-залі вручив Почесні грамоти Верховної Ради. Атмосфера

була насичена густою і щемкою аж до сліз ностальгією за тими часами, коли в сесійній залі депутати різнилися затятою ідейністю, а не причетністю до того чи іншого олігархічного клану,

коли прізвища депутатів в Україні знали навіть діти.

Словом, сучасна політична еліта екзамену перед творцями Декларації не витримала.

Більше дбають про себе, ніж про Україну — такий присуд «батьків» Декларації.

Романтизм, скаже хтось. Він справді відходить з політики, не вихлюпнути б разом із ним

і саму Незалежність.

http://www.silskivisti.kiev.ua/18520/index.php?n=5979

Виктор Корж: «Своим здоровьем нужно систематически заниматься»

Виктория Шестоперова, "CN-Столичные новости"

Народный депутат Украины от Партии регионов Виктор Корж — один из самых

спортивных народных избранников. В свое время он состоял в сборной Советского Союза,

затем — в сборной Украины по велоспорту, также является семикратным чемпион Украины и

многократным призером международных чемпионатов по этому виду спорта. Во втором

правительстве Виктора Януковича он занимал пост министра по делам семьи, молодежи и

спорта. Виктор Корж активно пропагандирует здоровый образ жизни, особенно среди

молодежи. «СН» поинтересовались у него, как он поддерживает форму, сколько времени

уделяет спорту и о многом другом.

— Виктор Петрович, из вашей биографии известно, что вы мастер спорта

международного класса, у вас за плечами множество спортивных достижений. Как вы

сегодня проводите свой день, приходится ли жертвовать спортом ради политики?

— Для меня спорт — это образ жизни. Единственным сдерживающим фактором

является работа, несомненно, она является приоритетом. А это не только работа в Верховной

Раде, но и общественная — я вице-президент Национального олимпийского комитета, президент Федерации панкратиона (античный вид спорта, родоначальник всех единоборств,

который сейчас переживает второе рождение и признан МОК. — Ред.) и состою в руководящих

органах еще нескольких федераций. К тому же я занимаюсь наукой, кандидат наук по

профессиональному спорту, а несколько недель назад защитил докторскую диссертацию по

спортивной медицине. Но как врач и в прошлом спортсмен я понимаю, что здоровьем нужно

систематически заниматься, для того чтобы его поддерживать. Конечно же, я сегодня не говорю

о рекордах, о высоких спортивных достижениях, но человек создан таким образом, что для

того, чтобы быть здоровым, минимум десять-двенадцать часов в неделю нужно уделять

физическим нагрузкам. Иначе организм начинает погибать раньше времени. Об этом можно

много говорить, но, думаю, читатели и так это понимают. Поэтому у меня в машине всегда

лежат две спортивные сумки, и если только выдается час-полтора времени, даже в обеденный

перерыв, — я сразу же иду в бассейн или играю в теннис, и пытаюсь это сделать в течение дня.

Ну, а с утра, как правило, пробегаю три-пять километров или километр проплываю в бассейне,

это для меня стандарт. Что касается более коллективных хобби, то я принимаю участие в

любительских теннисных турнирах, являюсь членом межфракционной депутатской

баскетбольной команды. В составе этой команды каждую неделю по четвергам мы играем в


5

баскетбол. В прошлом и позапрошлом году играли даже благотворительные матчи в Киеве,

Львове. Цель — привлечь внимание к спорту, показать политиков на спортивной площадке. И

мы туда приглашали представителей местной элиты. Это хобби позволяет поддерживать себя в

форме, ближе познакомиться с людьми, увидеть их в другой обстановке, лучше понять друг друга, возможно, даже подружиться. Поэтому мне это интересно.

— Я знаю, что вы серьезно занимались велоспортом. У вас никогда не было желания

приехать на работу — в Кабмин или в Верховную Раду — на велосипеде? В некоторых странах

это считается нормой, когда министр или депутат использует такой вид транспорта...

— Когда я был студентом, то ездил в Харьковский мед-институт на велосипеде, чтобы

все успеть, потому что я тренировался до начала занятий. В Киеве, когда жил на Оболони,

ездил в центр на велосипеде, принимал душ, переодевался. Но сейчас я живу за городом и это

уже сложнее. К тому же, к сожалению, в Киеве пока нет специальных дорожек для тех, кто

бегает кроссы, для велосипедистов. Хотя во многих городах Европы, даже в урбанизированных

крупных центрах, это продумано. В Азии это вообще очень популярно. И считаю, что

правильно. И такую меру, как частичное перекрытие Крещатика, необходимо развивать.

Никаких больших неудобств по выходным дням от этого никто не испытывает, а центр города, конечно же, нужно разгружать: для отдыха, прогулок, различных занятий спортом — как мы

это делаем Олимпийским комитетом в выходные дни. И это должно стать нормой жизни, а мы

пока делаем только первые шаги. Здоровый образ жизни — это то, что может нас спасти в

будущем. Я как заместитель председателя комитета ВР по вопросам здравоохранения, к

сожалению, знаю очень и очень неприятную статистику. Могу назвать только две цифры,

которые меня шокируют, и я делаю все для того, чтобы как-то изменить эту ситуацию. Первая

— у нас к двадцати годам уже 80 процентов молодых людей больны хроническими болезнями.

Вторая цифра — украинские граждане в 2009 году приняли лекарственных препаратов на 21

миллиард гривен. Куда мы движемся?! Я не хотел бы приводить много статистики, к

сожалению, она удручающая. И первые шаги президента и нашего правительства по развитию

материально-технической базы спорта, я думаю, принесут свои плоды. Это и строительство

площадок (универсальных, дворовых, школьных), программа по строительству дворцов спорта, которая уже утверждена, и многое другое. К сожалению, двадцать лет независимости Украины

были в этом плане потеряны, и их надо наверстывать. Люди очень хотят и стремятся

заниматься спортом, но им просто негде.

— Вы известны как активный борец за здоровый образ жизни. У вас вообще нет

вредных привычек?

— Если бы я вам сейчас сказал, что у меня все идеально и нет вредных привычек, это

было бы неправдой. Вы знаете, даже вспоминая 23 года службы в МВД, где я дослужился до

генерала, если бы я сказал, что никогда не притронулся к рюмке, общаясь в этой достаточно

специфической среде, то мне бы никто не поверил. Но, тем не менее, я руководил обществом

«Динамо» и сделал много для того, чтобы наши правоохранители были ближе к здоровому

образу жизни и являлись примером для общества. И скажу, что за годы своей работы мне

удалось даже добиться того, что наши милиционеры стали чемпионами мира среди

полицейских и во многих странах мира показывали высочайший профессиональный класс. К

сожалению, общий уровень нужно еще подтягивать, в этом плане есть много работы.

Достаточно посмотреть на наших сотрудников ГАИ, я за ними невольно наблюдаю и не могу

найти одного из десяти, который бы соответствовал задачам боевой физической подготовки,

официально утвержденной Министерством внутренних дел. К сожалению, ни один из них не

сдаст сегодня ни одного норматива, который обязан сдавать. Конечно, им надо создать условия,

обеспечить достойной заработной платой. Это целый комплекс вопросов.

— Я слышала, что вы обливаетесь холодной водой. А в прорубь ныряете?

— Заканчивая разминку или утреннюю гимнастику, я обязательно обливаюсь холодной

водой. А зимой раз в неделю хожу в русскую баню и обязательно ныряю в прорубь или

обтираюсь снегом.


6

Считаю, что это очень закаляет и укрепляет организм. Я практически никогда не болел

респираторными заболеваниями. Но в прошлом году все-таки переболел этим злополучным

гриппом, потому что активно участвовал в избирательной кампании, практически всю Украину

объездил. Сопровождал Виктора Федоровича Януковича во многих его поездках, и мы были в

огромном количестве аптек, больниц, поликлиник. Смотрели реальную ситуацию борьбы с

гриппом, где помочь, и так далее. И первый раз я переболел именно этим «калифорнийским»

гриппом. Малоприятная вещь, но издержки такие были.

— Вы еще коллекционируете старинные монеты?

— У меня это увлечение еще с детства. И с познавательной точки зрения получилось

так, что через монеты я начал глубже изучать историю и Украины, и той земли, на которой мы

живем.

— Есть ли у вас жизненный принцип или девиз, которому вы никогда не изменяете?

— Мои родители — филологи, всю жизнь преподавали в Харьковском государственном

университете. И мать, в частности, читала латынь и античную литературу, поэтому я воспитан

на мудрости греков и римлян. Они говорили массу мудрых вещей — это общеизвестно. Не могу

не вспомнить пословицы, которыми они часто руководствовались. Во-первых — «Истина

лежит посредине». В экстремальных случаях я всегда себе напоминаю об этой пословице и

стараюсь не делать резких движений, необдуманных высказываний. Может, ей чем-то вторит

русская поговорка: «Утро вечера мудренее». Никогда в спешке, горячности нельзя делать

каких-то серьезных выводов и опрометчивых поступков. И есть еще одна фраза, которую

произнес великий древнегреческий художник Апеллес. Когда у него спросили, почему такие

уникальные работы у него получаются, он ответил одной фразой, которая вошла в историю:

«Nulla dies sine linea», что в переводе означает «Ни одного дня без линии». Руководствуясь этим

принципом, я каждый день продолжаю над собой работать. И то же самое говорю своим детям.

Поэтому я занимаюсь наукой, публикую статьи, разрабатываю методические рекомендации для

медицины, спорта. В общем, занимаюсь своей профессиональной деятельностью. Думаю,

многие со мной согласятся: человек, который перестал над собой работать, перестает быть

человеком в полном смысле этого слова.

http://cn.com.ua/N614/tia/meeting/1.html

Боги судебной системы

Андрей Уманец, "Экономические известия"

За последние месяцы Высший совет юстиции утвердился во главе судебной системы и

начал вводить новые правила игры в судейском мире. В корне менять традиции отечественного

судопроизводства никто не собирается. Зато отдельные решения ВСЮ четко

продемонстрировали, на каких представителей новой власти должны быть направлены взоры

всех без исключения судей страны.

Перед началом отпускного периода регионалы практически полностью завершили

построение новой властной конфигурации в судах. Все кадровые процедуры, имеющие

определяющее значение для судебной системы, переданы или вскоре будут переданы в ведение

ВСЮ. Невооруженным взглядом заметно, что в этом органе новая власть опирается на

большинство с достаточным запасом. Но при этом последние заседания ВСЮ показали, что

регионалы не собираются проводить тотальную зачистку в судах и искоренять установившиеся

там противоречивые традиции.

Для новой власти вполне достаточно, чтобы судьи боялись ВСЮ и считались с его

мнением. Для этого большинству в ВСЮ понадобилось всего ничего — доказать свою

способность быстро и неотвратимо увольнять за нарушение присяги судей любого уровня. Эта

важнейшая задача и была реализована до ухода членов этого органа на каникулы...

Важно, что с приходом нового Президента Виктора Януковича регионалы быстро

продемонстрировали конкретный и недвусмысленный интерес к судебной системе и

перераспределению сфер влияния в ней. Важно, что минувшие выборы главы государства


7

радикально решали будущее судебной системы. Ведь с 2007 г. работа правосудия в стране была

неразрывно связана с противостоянием двух мощных команд — главы комитета Рады по

правосудию, члена ВСЮ Сергея Кивалова и председателя Верховного Суда Василия Онопенко.

Понятно, что Кивалов опирался на ресурсы и возможности, доступные его политической силе.

В то же время регионалы настолько часто заявляли о влиянии лидера БЮТ Юлии Тимошенко

на господина Онопенко, что многие, кажется, в это даже начали верить.

Победили в итоге регионалы. Как следствие ожидает подписания Виктора Януковича

принятая в парламенте судебная реформа. От ВСУ и его влияния там остаются рожки да ножки,

а Василия Онопенко в его нынешнем кресле регионалы не намерены долго терпеть. С другой

стороны, в два этапа усилены полномочия и возможности ВСЮ, и результат этого усиления

позволяет считать данный орган верхушкой судебной системы. Сначала в рекордные сроки и с

сомнительной процедурной чистотой был принят закон №2181-VI, который был направлен на

точечную коррекцию деятельности ВСЮ. Во-первых, во всех узловых моментах была отлажена

процедура привлечения судей к ответственности за нарушение присяги — теперь она работает, как швейцарские часы. Во-вторых, судей лишили возможности затягивать свое увольнение за

нарушение присяги посредством обжалования в судах соответствующих решений ВСЮ,

парламента и президента. Отныне обжаловать все это разрешается только в специальной пятой

палате Высшего админсуда, но при этом решения данных органов запрещено приостанавливать

при рассмотрении дела.

Второй этап усиления ВСЮ завершится со вступлением в силу новой судебной реформы

(законопроект №6450), которая передает именно этому органу функции по назначению и

увольнению руководителей судов. Пока Президент еще не подписал данный закон, но на его

ветирование не надеются даже в команде Василия Онопенко. Таким образом, с осени ВСЮ,

скорее всего, уже сможет заработать на всю мощь новоприобретенных властных возможностей.

В этой связи важно очертить круг лиц, от которых в ближайшие годы будет зависеть

принятие ключевых политических решений в судебной системе. Всего в состав ВСЮ входит 20

членов. Для знающих людей не секрет, что большинство в ВСЮ выстроено вокруг Сергея

Кивалова, который с 1998 г. не прерывал своего членства в этом органе, а с 2001 по 2004 гг. был

там председателем. Давним соратником Кивалова является и действующий председатель ВСЮ

Владимир Колесниченко — их, по некоторым данным, связывают кумовские отношения. Давно

уже доказали преданность команде Сергея Кивалова и другие члены ВСЮ по парламентской

квоте — замглавы Комитета Верховной Рады по правосудию Валерий Бондик (Партия

регионов) и первый вице-президент Одесской национальной юридической академии Владимир

Завальнюк. При этом нужно отметить, что без поддержки Кивалова, скорее всего, не смогли бы

получить членство в ВСЮ замглавы Администрации Президента Андрей Портнов и

председатель Центризбиркома Владимир Шаповал.

К этим шести членам ВСЮ, вероятнее всего, нужно приплюсовывать и прокурорскую

квоту, насчитывающую сегодня четыре человека: генпрокурора Александра Медведько,

первого замгенпрокурора Виктор Пшонка, а также двоих замгенпрокурора — Виктора

Кудрявцева и Рената Кузьмина. Несмотря на то что прокуроры формируют обособленную

группу в ВСЮ, их действия там, как правило, направлены на поддержку действующей

государственной власти. Министр юстиции Александр Лавринович, входящий в ВСЮ по

должности,— это самостоятельный центр влияния в юридической среде регионалов. Но до сих

пор его позиция в ВСЮ не расходилась с позицией представителей команды Сергея Кивалова.

Важно также напомнить, что главу админпалаты ВСУ Виктора Кривенко в последние

годы часто характеризовали как лидера внутренней оппозиции суда к его председателю

Василию Онопенко. При этом Сергей Кивалов приложил немало усилий для того, чтобы

восстановить в должности члена ВСЮ судью Высшего хозсуда Валентину Палий, уволенной за

нарушение присяги в 2007 г. по инициативе ближайших соратников Онопенко.

Особняком стоит в ВСЮ глава СБУ Валерий Хорошковский, который вошел в элитную

компанию в самый последний момент. Скорее всего, Хорошковский вовремя сориентировался,

что такое ВСЮ сегодня и чем этого орган станет завтра. А ведь завтра конкуренция за место в


8

ВСЮ наверняка будет гораздо более высокой. Но пока совершенно неясно, как будет выглядеть

работа главы СБУ на новом поприще и сколько времени он намерен ей уделять.

Таким образом, нынешняя власть может опереться на достаточное количество членов

ВСЮ, чтобы не только обеспечивать кворум в 11 человек на каждом заседании, но и еще иметь

достаточный запас для экстренных случаев.

В условной оппозиции находится адвокатская квота, лидером которой выступает замглавы ВСЮ Лидия Изовитова (остальные два члена ВСЮ по этой квоте — глава Высшей

квалифкомиссии адвокатуры Владимир Высоцкий и волынский адвокат Сергей Сафулько).

Данная квота серьезно потрепала нервы команде Сергея Кивалова, двигая весной на должность

главы ВСЮ Изовитову. В стане регионалов этого до сих пор забыть не могут.

Оставшихся трех членов ВСЮ — Василия Онопенко, замглавы ВСУ Константина

Кравченко и главу хозпалаты ВСУ Валентина Барбара — ранее было принято называть квотой

ВСУ. Однако ожидающая вступления в силу судебная реформа вынуждает их заниматься более

насущными проблемами, в том числе — обустройством своей постреформенной жизни.

Как уже говорилось выше, главную задачу ВСЮ уже выполнил, доказав, что в новых

законодательных реалиях он способен довести до конца увольнение судьи любого уровня за

нарушение присяги. Наглядными примерами этого служат реальные увольнения экс-главы

Окружного админсуда Киева Олега Бачуна, экс-судьи Киевского апелляционного админсуда

Игоря Бараненко, экс-судьи ВСУ Александра Волкова, а также некоторых других судей. Все

они сегодня пытаются отстоять свои права в пятой палате ВАСУ. Вряд ли это осталось

незамеченным остальными судьями в Украине, коих насчитывается более 8 тыс.

Другой момент, который уже начал проявляться в деятельности ВСЮ,— его члены не

намерены менять устоявшиеся в судебной системе традиции и негласные принципы ее

деятельности. Это ярко иллюстрирует фраза, брошенная не так давно одним из членов этого

органа: «Я расспрашивал по поводу этой судьи — все о ней хорошо отзываются как в личном,

так и в профессиональном плане. У нее много рассмотренных дел, к решениям по которым нет

претензий. Но, как мне сказали, по этому конкретному определению на нее надавил

председатель суда и она вынесла его в такой незаконной форме».

Суть даже не в том, что судья была в шаге от увольнения за нарушение присяги. Суть в

том, что об ответственности председателя никто даже не заговорил. Таким образом, функции

руководителей судов и при новой власти остаются прежними: крепко держать нити всех

процессов во вверенных им судах, областях и судебных вертикалях и четко понимать, какой

вектор должен определять их поведение. Они будут оставаться столпами судебной власти. А

под увольнение, скорее всего, будут идти рядовые судьи, которые хоть и натворили делов, но

на правила игры во всей системе никак не повлияют. Как тут не вспомнить, что именно ВСЮ

делегируются полномочия по назначению руководителей судов.

Важно также, что в деятельности отдельных членов ВСЮ заметно доминирование их

личного судебно-юридического опыта, т.е. они в первую очередь занимаются теми судьями, с

которыми им довелось столкнуться лично на профессиональном поприще. Будут ли они с тем

же рвением заниматься делами судей, деятельность которых задела не их лично, а гораздо

более рядовых граждан,— покажет время.

Таким образом, у ВСЮ сегодня есть все инструменты для того, чтобы реализовать в

судах любые политические задумки. В последние два месяца проявились только общие

очертания, как этот орган намерен работать в дальнейшем и какую политику он будет проводить. Но, в любом случае, при нынешних возможностях ВСЮ точно удастся

консолидировать судебную систему и задать в ней единые правила игры. Другой вопрос — к

какому итогу все это приведет. Самый удручающий вариант, если вся политика ВСЮ сведется

к банальной демонстрации судьям, кто в доме хозяин. Судьи, конечно, повесят в своих

кабинетах портреты всех членов ВСЮ, но точно ли это благотворно скажется на их работе —

тот еще вопрос.

http://state.eizvestia.com/full/bogi-sudebnoj-sistemy


9

«Братіна» в обмін на Севастополь

"Україна молода"

Мер Москви Юрій Лужков, якому СБУ в травні 2008 року безстроково заборонила

перетинати кордони нашої держави за заяви про повернення Севастополя до складу Росії, запевнив, що свою думку з цього приводу не змінив. «Я свої заяви щодо Севастополя зробив

осмислено й обґрунтовано — ніяких змін моєї позиції щодо статусу Севастополя немає й не

буде», — наголосив Лужков учора на прес–конференції в Москві.

Віднедавна градоначальник білокам’яної в Україні — знову бажаний гість. Про те, що

від червня з нього знято статус персони нон ґрата, шовіністу в кашкеті особисто телефоном

повідомив Президент Янукович. Вдячний Лужков на радощах особисто приїхав привітати

Віктора Федоровича з 60–річчям, подарувавши йому достойний глави держави подарунок —

символічну чашу «Братіна». «Це така велика чаша, з якої спільно п’є будівельна бригада, яка, наприклад, будує будинок або виконує якісь інші роботи, — пояснив високопоставлений

москвич. — А що в цю чашу тоді налито, здогадайтеся самі».

Після чергових заяв московського мера народний депутат, член комітету Верховної Ради

з питань національної безпеки й оборони Іван Стойко (група «За Україну!») надіслав до СБУ й

Міністерства закордонних справ звернення: «Високопоставлений чиновник з Москви вкотре

дозволяє собі робити антиукраїнські заяви. Тому якщо в Україні є незалежне МЗС та СБУ, які відстоюють українські інтереси, Лужкову повторно мають заборонити в’їзд на територію

України».

Стойко переконаний: такі заяви російських високопосадовців пов’язані передусім із тим,

що в Україні «до влади прийшла когорта проросійських політиків, для котрих важливі лише

інтереси фінансово–олігархічних кланів, котрі привели їх до влади, а не інтереси Української держави».

http://www.umoloda.kiev.ua/number/1698/180/59979/

Інтернет-ЗМІ

Полномочия Рады могут продлить до 2015 года

Подробности

Заместитель председателя Верховной рады Николай Томенко (фракция Блока Юлии

Тимошенко) заявляет о возможном продлении полномочий Рады 6 созыва до 2015 года в случае

отмены конституционной реформы 2004 года.

Об этом он сказал на брифинге.

По словам Томенко, соответствующий сценарий обсуждается в Партии регионов.

"Депутаты от ПР говорят о том, что есть 100% вариант возвращения к Конституции 1996

года, при условии если коммунистам, Блоку Литвина и перебежчикам пообещают, что в

переходных положениях запишут, что следующие парламентские выборы пройдут

одновременно с президентскими в 2015 году", - сказал он.

По словам Томенко, продление срока полномочий Рады может стать условием

голосования минимум 300 депутатов за внесение изменений в Конституцию после возможного

решения Конституционного суда о неконституционности закона №2222-IV "О внесении

изменений в Конституцию Украины" от 8 декабря 2004 года.

"Одним словом, когда президенту (Виктору) Януковичу и (главе Администрации

президента Сергею) Левочкину - президентскую республику, депутатам большинства -

дополнительные 3 года парламентской деятельности. Но я не думаю, что Блок Литвина,

коммунисты и перебежчики такие политические взяточники, что согласятся на взятку в 3 года

дополнительных в парламенте", - добавил Томенко.


10

Он подчеркнул, что возможность отмены конституционной реформы-2004 зависит

исключительно от ПР.

"Я считаю, что залогом антиконституционного переворота является Партия регионов

или внутренняя оппозиция в Партии регионов", - сказал вице-спикер.

Томенко считает, что не все члены ПР заинтересованы в том, чтобы вся полнота власти

была сконцентрирована у Президента.

Напомним, что 14 июля 252 депутата Рады обратились в КС с просьбой оценить

конституционность закона №2222-IV "О внесении изменений в Конституцию Украины" от 8

декабря 2004 года.

В августе 2006 года Рада запретила КС пересматривать изменения в Конституцию,

внесенные парламентом 8 декабря 2004 года, согласно которым Украина перешла на

парламентско-президентскую форму правления.

В конце июня 2008 года КС признал неконституционным этот запрет.

Действующая Конституция была принята 28 июня 1996 года.

http://podrobnosti.ua/power/2010/07/20/702199.html

Яка ще опозиція?

Ден Пелещук, ISN (Швейцарія)

Місцеві вибори дадуться опозиції вкрай важко. Хоча саме зараз вона як ніколи потрібна, щоб стримувати самоврядну політику Януковича. Втома від Тимошенко, власні бізнес-інтереси

партійців, трюки коаліції – ось деякі з зовнішніх та внутрішніх чинників пригніченості опозиції, які аналізує Ден Пелещук для швейцарського онлайн-видання ISN.

Майже п’ять місяців минуло з президентського терміну українського президента, і опозиція погрузла в сум’ятті. Хоча якраз зараз вона потрібна найбільше – пише Ден Пелещук у

рубрику «Безпека».

Після останньої гучної з’яви опозиції в квітні, коли її лідери організували масовий

протест проти Януковичевого подовження оренди кримської бази для російського

Чорноморського флоту, багато хто прогнозував відродження опозиції. Але зараз Янукович,

підпадаючи під московську гравітацію, загрожує демократичним здобуткам Помаранчевої революції, і вона здається абсолютно безвладною.

Опозиція в парламенті злегка об’єднана навколо фракції колишнього прем’єр-міністра

Юлії Тимошенко – Блоку Юлії Тимошенко (БЮТ) – та блоку «Наша Україна – Народна

самооборона» (НУ–НС). Відразу по інавгурації Янукович скалічив опозицію, переманивши

частину її депутатів і провідних спонсорів у власну фракцію, Партію регіонів. Результат –

консолідація влади Януковича завдяки парламентській більшості й тліюче відчуття зради й

незгоди всередині опозиції.

Але справжній парадокс у тому, що хоч опозиція й страждає, вона зараз як ніколи

потрібна.

Поворот Януковича до напівавторитаризму та його розкольницька культурна політика –

наприклад, призначення міністром освіти і науки жагуче антиукраїнського Дмитра Табачника

та заперечення того, що сталінський голод 1930-х був геноцидом українців, – створюють

потенціал для масового незадоволення.

Утім, для озвучення масового незадоволення потрібна організація мас – і це нині одна з найсерйозніших проблем опозиції.

Остання спроба щось організувати вилилась у Народний комітет порятунку України,

заснований на початку травня. Очевидно він об’єднує жменю різних парламентських партій, що

в опозиції до адміністрації Януковича. Але поки що комітет не спромігся привернути солідну

увагу ЗМІ, і йому не вистачає конкретної програми активних дій.


11

Крім Тимошенко в групі зібралося ціле рагу з української еліти, від інтелектуалів та

активістів до політиків. Дехто з них відомий, а більшість нецікава загалові. «Український

електорат шукає нових облич, – сказав ISN Сергій Солодкий, заступник директора Інституту

світової політики в Києві. – Але ще просто не знайшов їх».

Поки опозиція намагається зробити щось путнє, антидемократична політика Януковича

– цензура в медіа, переслідування демонстрантів і нещодавня обіцянка змінити Конституцію

так, щоб здобути собі більше влади, – нависла над Україною, мов та чорна хмара.

Очікуваним лідером опозиції в Україні була б Тимошенко, призерка цьогорічних

президентських виборів, відставлена від прем’єрства, коли Янукович поставив свого

вірнопідданого. Її політичний досвід, полум’яна риторика та безстрашна критики правління

Януковича мали б зробити її кандидаткою номер один.

Проте після виснажливої президентської кампанії, під час якої Тимошенко постійно

атакувала Януковича, а світова фінансова криза спустошувала українську економіку, у виборців

настала «втома від Тимошенко».

«Янукович [на президентських виборах] переміг зокрема тому, що люди були втомлені від Тимошенко, – розповів Іван Лозовий, політичний інсайдер і президент київського Інституту

державності й демократії. – Стелі в плані підтримки вона досягла давно. У 2005 році люди

казали: “Вона мені подобається, бо діє”. Тепер усе навпаки».

У самій опозиції Тимошенко завдає більше шкоди, ніж добра. Замість усіх об’єднувати,

сказав Лозовий, вона поводиться наче жадібний до влади «валун», що перегороджує дорогу

решті потенційних лідерів. Її слабкість до світла юпітерів не дає можливості іншим розігнатися

перед наступними парламентськими виборами, які призначені на 2011 рік і вважаються надалі головним випробуванням для опозиційних сил України.

«Опозиційний кандидат мусить розкручуватися вже відтепер, – пояснив Лозовий. – Буде

набагато важче з’являтися на публіці за рік до виборів, але крім Тимошенко нікого немає».

Серед інших можливих кандидатів вибір невеликий.

Арсеній Яценюк, колись міністр закордонних справ і спікер парламенту, втратив свій

шанс перед цьогорічними президентськими виборами через незграбну кампанію, яку склепали

російські політтехнологи.

Борис Тарасюк, так само колишній міністр закордонних справ і нинішній депутат, не

може похвалитися молодечими чарами й харизматичною особистістю, аби схилити на свій бік

виборців.

Інші, як-от депутат від (НУ–НС) В’ячеслав Кириленко та екс-міністр внутрішніх справ

Юрій Луценко, молоді й на очах, зате їхній репутації шкодять зв’язки зі зганьбленим

попереднім Президентом Віктором Ющенком.

Решті ж, за словами Лозового, для серйозної заявки на лідерство бракує або харизми, або

організаторських умінь (чи того й того водночас).

За Ющенка українці пережили п’ять років запеклих політичних чвар, в яких він і Тимошенко майже щодня вправлялись у взаємних звинуваченнях у корупції, лишаючи без уваги нагальні реформи. На зміну медовому місяцеві після Помаранчевої революції 2004-го

прийшла, з одного боку, Ющенкова націоналістична риторика і з другого – дикий популізм

Тимошенко.

Президентство Януковича, хай і явно менш західно-орієнтоване й демократичне,

принесло відносний порядок та політичну стабільність. Раніше негативний герой Помаранчевої революції виявився довгоочікуваним спасителем від політики глухих кутів у помаранчеву добу.

І хоча місцями дії Януковича бентежать, чимало українців пожертвували політичними

симпатіями, щоб позбутися бурхливого минулого, – тобто відійшли від помаранчевих еліт, які й

утворюють значною мірою теперішню опозицію.

«Попередній уряд лишив по собі вкрай негативний імідж, – сказав Солодкий. –

Електорат вимучений подіями останніх п’яти років. Просто зараз він готовий дивитися в інший

бік, аби тільки спокій і порядок».


12

Ба більше, додав Солодкий: опозиційні парламентарі надто перейняті задоволенням

власного его – та бізнесових інтересів, – щоб ефективно об’єднатися й дати відсіч політиці Януковича, яка непокоїть чимраз дужче.

«Опозиція не усвідомлює справжнього ризику, бо мріє виграти наступні [парламентські] вибори й не хоче здаватися, – сказав він. – Вони розуміють проблему, та оскільки вона не

зачіпає їхньої бізнес-підтримки й оскільки є потенціал набрати більше голосів на наступних

виборах, вони лишаються розділеними».

Поки Янукович упевнено зосереджує владу в своїх руках, час для опозиції збігає.

Недавно вона не змогла провести через парламент відставку двох надзвичайно

сумнівних призначенців Януковича: Валерія Хорошковського, медіа-магната, підозріло

поставленого на чолі Служби безпеки України (СБУ); й міністра палива та енергетики Юрія

Бойка, голову державної нафтогазової компанії «Нафтогаз України» в часи корумпованої у

справах енергетики адміністрації колишнього президента Леоніда Кучми.

Черговою величезною перепоною для опозиції будуть місцеві вибори, призначені на

кінець жовтня. Але Януковичева більшість, попри заяви опозиції про неконституційність,

ухвалила нещодавно закон, що вимагає від кандидатів балотуватися від партій на половину всіх

місць у місцевих радах. А щоб партія здобула місце, їй потрібно здобути більшість голосів.

Позаяк опозиція – це просто зборисько невеличких політичних партій і вона не може подати

єдиного кандидата, закон з успіхом схиляє шальки терезів на користь домінантної Партії регіонів Януковича, на користь однойменної фракції.

Закон, який БЮТ хоче оскаржувати в Конституційному суді України, здатен зіграти на

розколі опозиції та проторувати шлях Партії регіонів у багатьох областях. Так сказав Сергій

Куделя, політолог і колишній радник в уряді Тимошенко.

«Партія регіонів провернула дуже хитрий трюк з опозицією, що по суті ставить

[партійних лідерів] у конфлікт одне з одним, – розповів Куделя ISN. – Їм дається спонука

розвивати власні проекти».

Місцеві вибори стануть промовистим індикатором стратегії опозиції перед

парламентськими виборами, першими за президентства Януковича. Поки що, однак, ознаки

радше зловісні: тоді як Януковичева Партія регіонів є колосальною та об’єднаною,

самодостатньою політичною силою, партію «Батьківщина» Тимошенко, хоч вона й головна в

БЮТ, роз’їдає розлад із конкуренцією.

За словами Куделі, імідж адміністрації Януковича як монолітної сили ставить під загрозу

шанси Тимошенко – та опозиції – на успіх.

«Політичне щастя Тимошенко залежатиме великою мірою від здатності Януковича

зберегти цей об’єднаний фронт уряду, – сказав він. Якщо вона покаже слабкі результати [на

виборах], то провідні фігури ще більше порозбігаються по інших партіях».

Ден Пелещук працює журналістом-фрілансером у Києві, Україна, де також проводить

дослідження в Міжнародному центрі політології. Публікується у The Christian Science Monitor,

Russia Profile та The Ukrainian Weekly.

http://inozmi.glavred.info/articles/3866.html

Дмитро Ветвицький: "Ліквідація Державної міграційної служби призведе до

збільшення потоків нелегальних мігрантів"

УНІАН

Народний депутат Дмитро Ветвицький (фракція БЮТ) попереджає про можливість

збільшення потоків нелегальних мігрантів в Україну через ліквідацію Державної міграційної служби.

Таку думку Д.Ветвицький висловив щодо рішення Кабінету Міністрів про ліквідацію

Державної міграційної служби.


13

«Необхідність існування міграційної служби очевидна. Через Україну в Європу

проходять дедалі більші міграційні потоки, і цей процес має перебувати під пильним контролем

держави. У нас осідає багато незаконних мігрантів, які є великою проблемою, адже ці люди

потребують медичних послуг, навчання своїх дітей, користування громадським транспортом...

Також існує проблема злочинності та розвивається підпільний ринок праці. Не можна забувати

і про нетрадиційні для України хвороби, які переносять мігранти», – сказав Д.Ветвицький.

Депутат нагадав, що відповідно до угоди з Європейським Співтовариством про

реадмісію , яка набула чинності 1 січня 2010 року, Україна зобов’язалася приймати усіх

нелегальних мігрантів, що перетнули кордон України на шляху до ЄС – не лише українців, а й

громадян третіх країн, які використовують українську територію як транзитну зону.

Водночас Д.Ветвицький звернув увагу на той факт, що Україна не має договірно-

правової бази про реадмісію з Росією, кордон з якою залишається відкритим для нелегалів зі Сходу. «За даними ООН, на сьогодні в Україні перебуває майже 7 мільйонів нелегальних

мігрантів , і 80 % з них незаконно прибувають через відкритий українсько-російський кордон»,

– констатував він.

На думку депутата, передача декільком установам повноважень Державної міграційної служби (зокрема, Міністерству внутрішніх справ, Державному комітету у справах

національностей та релігій, а також частково митній і прикордонній службам та СБУ) не сприяє результативності роботи у сфері міграції, адже створює міжвідомчі суперечності.

«У рамках одного відомства можна було вирішити давно назрілі завдання міграційної політики, зокрема, сформувати державну базу даних у сфері міграції, створити єдину

автоматизовану інформаційну систему обліку та аналізу міграційних потоків, розробити

загальнодержавні та регіональні міграційні програми. З ліквідацією Державної міграційної служби це все ускладнюється», – переконаний Д.Ветвицький.

Депутат також вважає, що ліквідація єдиного міграційного органу сприятиме

«поширенню корупції та прикриттю злочинних угруповань, які займаються контрабандою

людей та їх трафіком».

Кабінет Міністрів України постановою № 643 від 24 червня 2009 року утворив

Державну міграційну службу України – спеціально уповноважений центральний орган

виконавчої влади у справах міграції, громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб.

До сфери повноважень міграційної служби були передані функції прийняття рішень про

оформлення набуття громадянства України та їх скасування, ведення обліку осіб, які набули

або припинили громадянство України, організацію оформлення та видачі громадянам України

паспортних та інших документів, що посвідчують особу, здійснення оформлення і видачу

іноземцям та особам без громадянства запрошень для в’їзду в Україну, а також виїзду за її межі. Крім того, Державна міграційна служба приймала рішення про надання, втрату або позбавлення

статусу біженця та рішення про надання дозволу на імміграцію, відмову в його наданні та

скасування, тощо.

Уряд Миколи Азарова постановою № 559 від 7 липня 2010 року скасував рішення

попереднього уряду. Згідно з новим рішенням, Державну міграційну службу було ліквідовано, а

її функції передані Міністерству внутрішніх справ і Державному комітету у справах

національностей та релігій.

Угода між Україною та Євросоюзом про реадмісію осіб підписана 18 червня 2007 року

та набула чинності з 1 січня 2010 року. Відповідно до цього документу, Україна зобов’язалася

приймати усіх нелегальних мігрантів, які перетнули український кордон на шляху до

Євросоюзу.

http://www.unian.net/ukr/news/news-387454.html


14

Телебачення і радіомовлення

В уряді думали як зробити так, щоб подорожчання комунальних послуг не

вдарило по незаможних

УТ-1 Підсумки дня

Олександр ПРОСЯНИК, ведучий: В уряді сьогодні думали як зробити так, щоб

подорожчання комунальних послуг не вдарило по незаможних, бо аж ніяк не кожен

спроможеться платити за новими тарифами.

Сергій НИКИФОРОВ, кореспондент: Для управління праці та соціального захисту

населення Шевченківського району міста Києва розпочинається гаряча пора. Скоро тут, а також

у сотнях інших точно таких же районних управлінь стане вдвічі більше відвідувачів. Їх приведе

сюди подорожчання комунальних послуг, а також зміна формули розрахунку субсидій. На

допомогу тепер можуть розраховувати працездатні громадяни, якщо вони платять за

комунальні послуги більше 15% сімейного доходу. Раніше було 20%. Непрацездатні, якщо

більше 20%, було 15%. Додаткова робота не лякає управління соцзахисту. Там кажуть: новим

отримувачам субсидій доведеться приділити увагу, а от з нинішнім проблем не буде.

Тетяна ЗІНЧЕНКО, начальник районного управління соціального захисту населення: "У

нас в плані перерахунку - це невелика робота, тому що автоматично пройде перерахунок. Уже є база даних. Є конкретні обставини і розміри плати, розміри житла".

Сергій НИКИФОРОВ, кореспондент: Щоб уникнути черг в управлінні соцзахисту,

Кабмін придумав новинку. Кожному пенсіонеру надішлють листа з бланками документів на

субсидії. Там буде і порожній конверт з уже вписаною адресою райуправління соцзахисту.

Василь НАДРАГА, міністр праці та соціальної політики України: "Будет вложен

конверт, где будет выписан адрес того управления соцзащиты, которое оформит ему субсидию.

Оно уже будет подписано. Человеку это искать не надо. И дальше мы выписываем все вплоть

до того, что мы даем образцы документов".

Сергій НИКИФОРОВ, кореспондент: Тепер отримати субсидії зможуть навіть люди, які мають борги за комунальні послуги. Але в майбутньому таких навпаки штрафуватимуть. Якщо

на це дасть згоду парламент.

Сергій ТІГІПКО, віце-прем'єр-міністр України: "Мы будем вводить штрафные санкции

за неуплату. И вот эти разговоры либеральные в отношении уплаты мы должны прекратить.

Платить должны все. Кто не может, тому помогает государство".

Сергій НИКИФОРОВ, кореспондент: Обладміністрації дістали завдання - терміново

створити штаби для консультацій про субсидії. Контактні телефони теж будуть в листах від

уряду.

Митниця - одна із головних артерій руху живих коштів в державі "Студія "1+1", ТСН

Наталія МОСЕЙЧУК, ведуча: Кому точно не посидіти, склавши руки, чи то у спеку, чи

то в люті морози, то це митникам. Ця служба - одна із головних артерій руху живих коштів в

державі і в кризу, і під час падіння імпорту. Митники не лише поповнюють держбюджет, підставляючи плече економіці, а й рятують життя.

Юліана САУХ, кореспондент: Митники в уніформах минулого століття охороняють

ікони кількасотлітньої давності. Сучасні експонати - підступніші. Наприклад, бажання

схуднути може довести до божевілля у буквальному сенсі. У чаї і каві для схуднення митники

виявили сильний психотропний препарат.

Олена ВАЛУЙСЬКА, кер. Служби досліджень товарів харчового призначення

Держмитслужби: "Ця речовина викликає збуджуючу дію і викликає звикання".


15

Юліана САУХ, кореспондент: Цілу таблицю Менделеєва виявили і в так званих

ароматичних сумішах, яку клієнти замовляли поштою.

Олена ВАЛУЙСЬКА, кер. Служби досліджень товарів харчового призначення

Держмитслужби: "Це дуже сильні наркотики. Вони впливають на центральну нервову систему і переважна більшість їх відноситься до психотропних речовин, обіг яких заборонено".

Юліана САУХ, кореспондент: Наркотики лишаться найпривабливішим для контрабанди

товаром. Зиск у разі успіху безсумнівний. Остання знахідка митників тягне на 60 мільйонів

доларів.

Олександр ПОПІВНЯК, заст. директора департаменту боротьби з контрабанд.

Держмитслужби: "582 кілограми - це вперше таке було виявлено. В середині металевої труби

була ще одна, а між ними вже було засипано повністю кокаїн".

Юліана САУХ, кореспондент: Загалом за останні півроку митники перерахували до

державної скарбниці 38,5 мільярдів гривень. Кажуть - могли би набагато більше, але зв'язані руки. Українська митна служба єдина на пострадянському просторі, що не має права на

оперативно-розшукову діяльність і досудове слідство. Кримінальні справи, порушені Держмитницею за фактом контрабанди, зазвичай розкривають рідко, - констатує очільник

Держмитниці. Оскільки митниця слідчих дій проводити не може, злочинцеві відразу дають

фору.

Ігор КАЛЕТНИК, голова Держмитслужби України: "За ці 10 днів різні ділки

примудряються обрубати всі відповідні хвости. І таким чином ці справи роками лежать в

правоохоронних органах".

Юліана САУХ, кореспондент: Тому нині митники звернулися до Кабміну з проханням

змінити Кримінальний і Кримінально-процесуальний кодекси з тим, щоби контрабандою

вважати лише сильні наркотики, зброю, культурно-історичні цінності і стратегічну сировину.

Незаконне перевезення решти товарів має не кримінальний, а суто економічне підґрунтя, - каже

головний митник країни. І тут вважає доцільнішим порушувати адміністративні справи за

статтями, що передбачають конфіскацію і передавати справу до суду.

Ігор КАЛЕТНИК, голова Держмитслужби України: "Суд має виносити рішення, після

якого даний товар буде підлягати конфіскації і кошти тут же будуть надходити в бюджет держави".

На Банковій засумнівались в неупередженості організації "Репортери без кордонів"

5 канал, Час новин

Тетяна ДАНИЛЕНКО, ведуча: В неупередженості організації "Репортери без кордонів"

засумнівалися на Банковій. Заступниця голови Адміністрації Президента Ганна Герман заявляє, що попереджала правозахисників про відпустки високопосадовців і пропонувала узгодити дату

візиту місії, про що демонструє відповідні листи. Далі цитата: "Я схильна думати, що вони

прибули в Україну вже з готовими висновками стосовно свободи слова. І це дає мені підстави

сумніватися в їхній об’єктивності і неупередженості", – сказала Ганна Герман. Чиновниця

вкотре спростувала існування проблем зі свободою слова в Україні. На її думку, це опозиції хотілося б, щоб нова влада чинила тиск на пресу, а тому вона перекручує факти і подає їх через журналістів, що співпрацюють із опозиційними штабами, – вважає Ганна Герман. Місія

"Репортерів без кордонів" прибуває до України сьогодні. Керівник дослідницької програм Жіль

Лорде заявив "Радіо "Свобода", що правозахисників не попередили про неможливість зустрічі з українськими високопосадовцями через їхні відпустки. Водночас генеральний секретар

"Репортерів без кордонів" Жан-Франсуа Жульяр раніше заявляв, що місія організації не

змінюватиме час свого візиту і готова здійснити ще один восени, якщо зустрітися з високопосадовцями не вдасться. До України "Репортерів" сама ж Герман і запрошувала ще у

квітні. Це сталося після того, як організація розкритикувала нову владу за підходи в роботі з журналістами.


16

Гість студії - Петро Симоненко, лідер КПУ

5 канал, Час

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Подробиці довідаємося від лідера Комуністичної партії Петра Симоненка. Доброго вечора.

Петро СИМОНЕНКО, лідер КПУ: "Добрий вечір".

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Ви один з тих, хто поставили свій підпис під

депутатським зверненням до Конституційного суду. Чому?

Петро СИМОНЕНКО: "Я, як і мої товариші по фракції, свідомо поставили підпис,

виходячи з того, що треба поставити крапку як у звинуваченнях, так і припущеннях різних

політичних сил, які намагаються поставити під сумнів необхідність проведення політичної реформи в державі - це по-перше. А по-друге, хотів би звернути вашу увагу, що сьогодні намагаються говорити про це ті, хто свого часу голосував. Голосували в тому числі і "Наша

Україна" за проведення цієї політичної реформи, коли їм було вигідно. І саме вони тоді дуже

багато сперечалися відносно того, як продовжити ще на рік повноваження Ющенка і повноваження Кучми, а сьогодні ставлять під сумнів. І таким чином, говорячи про необхідність

продовження політичної реформи, щоб сьогодні розширити повноваження місцевих органів

самоврядування, зробити їх рівними партнерами у стосунках з центральною владою, підсилити

роль і вплив територіальних громад на ту політику, яка проводиться в державі, ставлять під

сумнів ось ту політичну реформу, яку ми започаткували у 2004 році. Тому ми поставили підпис

для поставлення цієї крапки, яка конче потрібна для того, щоб далі рухатися вперед".

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Але розвійте, будь ласка, такий неспокій і сумнів: чому

коаліція оскаржує не форму саме, а не зміст? Ви говорите зараз про змістовні речі. А в

коаліційному зверненні йдеться про процедуру - про те, що не було дотримано процедури.

Петро СИМОНЕНКО: "До речі, ніхто не сперечався, і в тому числі ті, хто після

прийняття рішення в 2004 році, потім поставили його під сумнів щодо змісту, а всі говорили

про форму і про процедуру. В даному випадку, щоб не було ніяких суперечок, бо нам треба

сьогодні розпочати продовження цієї політичної реформи, ще раз хочу наголосити, на

місцевому рівні, тому ми звернулися і поставили свої підписи до Конституційного суду, щоб

Конституційний суд поставив крапку".

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Виходить, що у 2004 році частина депутатів, які голосували за політичну реформу, не бачили цієї процедури, а тепер через шість років вони

побачили, що щось могло бути не так?

Петро СИМОНЕНКО: "Це запитання до них. Ви знаєте мою принципову позицію. Саме

я в 99 році минулого століття, після того, коли стало зрозуміло, що у 99 році прийшла до влади

олігархічна частина нашого суспільства, я тоді запропонував провести політичну реформу і перейти від президентської республіки до парламентської, а на проміжному етапі - до

парламентсько-президентської. Це рух до Європи, це європейський вибір. Парламентська демократія - це Європа".

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Саме ви так само голосували у 2004 році, як і ваша

фракція, за політичну реформу.

Петро СИМОНЕНКО: "Я якраз і підкреслюю, що ми голосували за політичну реформу.

Тому, продовжуючи відстоювати позицію необхідності політичної реформи, ми і вирішили,

щоб Конституційний суд поставив крапку. Крім Конституційного суду, ніхто сьогодні не може

визначитися відносно того, що у нас відбувалося в 2004 році. Але я хочу наголосити, чому я

наполягаю на цьому. Бо за п'ять років прийнято багато законів, видано багато указів, діють

конкретні норми. Ви розумієте, що взагалі може відбутися, якщо сьогодні діяти не виважено, а

тим паче просто відміняти той чи інший шлях, який ми пройшли".

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Тобто ви проти цього?

Петро СИМОНЕНКО: "Я якраз і наголошую, що я за продовження політичної реформи,

щоб вона була далі продовжена на місцевому рівні".


17

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Хочу нагадати глядачам, хто голосував у 2004 році за

політичну реформу.

Кореспондент: За політичну реформу-2004, яка змінила державний лад в країні та

дозволила так званий "третій тур" президентських виборів, шість років тому проголосував

майже весь парламент. Перетворення України на парламентсько-президентську республіку

підтримало 402 народних обранці з 442 присутніх у залі. За політичну реформу майже в

повному складі висловилися "регіонали", "нашоукраїнці", комуністи, соціал-демократи

(об'єднані), соціаліст та аграрії. Проти голосував 21 депутат, ще 19 утрималися. Майже всі противники реформи - з фракції Блоку Юлії Тимошенко.

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Звертаючись до Конституційного суду, ви хочете

продовження політреформи, а більшість "регіоналів", з якими нам доводиться спілкуватися,

журналістам, кажуть про розширення повноважень Віктора Януковича і скасування відповідно

політичної реформи. То хто переможе?

Петро СИМОНЕНКО: "В даному випадку ми ведемо розмову про окремі думки. А я ще

раз хочу підкреслити, що право на визначення остаточної позиції має Конституційний суд".

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Тоді скажіть, як ви вважаєте, чи варто розширювати

повноваження чинного глави держави чи ні?

Петро СИМОНЕНКО: "Те, що сьогодні громадяни України хочуть влади, яка буде

вирішувати питання, яка буде не займатися суперечками між собою, а буде забезпечувати

єдність дій і єдність влади. Саме це сьогодні хвилює наших громадян. Але це можна вирішити і в умовах тієї Конституції, яка сьогодні діє, на мій погляд. Якщо щось треба вдосконалити чи

привести у відповідність ті чи інші закони, ви знаєте, скільки суперечок було відносно закону

про Кабінет міністрів. І ось ці проблеми якраз і вирішуються нормально шляхом узгодження

позицій, як посилити головне - ефективність влади. Не тільки повноваження збільшити, а як ці повноваження будуть використані в інтересах народу України і держави".

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Тобто дискусія всередині коаліції вже відбулася, я так

розумію?

Петро СИМОНЕНКО: "Ні, цієї дискусії не було ще. Тому я і пропоную сьогодні не

робити припущення. А коли виникне ситуація і потрібно проводити ту чи іншу дискусію, які повноваження треба підсилити чи де покращити відповідальність перед законом наших

державних службовців, це буде зроблено після того, коли поставлена крапка судом. Тому я і вважаю сьогодні просто недоцільним вести розмову, бо ми не маємо з вами предмету, навколо

якого повинна точитися ця дискусія".

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: 9 липня фракція Комуністичної партії заборонила

скасування політичної реформи на референдумі разом з іншими політичними силами.

Кореспондент: Опозиційну поправку до законопроекту про референдум, яка заборонила

скасовувати зміни до Конституції через народне волевиявлення, підтримав 231 депутат. Таким

чином парламент фактично зламав плани Партії регіонів відмінити через референдум

політреформу 2004 року. За норму, яку запропонував "нунсівець" Юрій Ключковський,

проголосувало майже вся фракція БЮТ - 131 обранець зі 155, і більше половини НУ-НСу - 52 із 72 депутатів. Підтримали поправку і "литвинівці" - голоси "за" дала вся фракція за винятком

самого лідера Володимира Литвина. Як один проголосували "за" комуністи. Ще два голоси за

рішення дали "позафракційники" Тарас Чорновіл та Ігор Рибаков. Дружно не підтримали

заборону скасовувати конституційні зміни через референдум депутати-"регіонали". Практично

вся фракція не брала участі в голосуванні, троє обранців-"регіоналів" проголосували "проти".

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Чи правильно я розумію, що фракції Компартії проти

внесення змін до Конституції в обхід парламенту?

Петро СИМОНЕНКО: "Я хотів би прокоментувати сюжет, який був представлений

нашим глядачам. Мова йде про те, що фракція Компартії за прийняття закону про референдум.

Ви знаєте, як ви вимагали від президентів, щоб справді був проведений референдум відносно

участі України в тих чи інших військових блоках, відносно мовного питання. І взагалі це та

цивілізована норма, яку треба використовувати, коли у суспільстві є протиріччя. Але коли мова


18

йшла про те, що можливе прийняття нової Конституції, то тут виникла проблема - а яка процедура буде прийняття ось цих змін чи нової Конституції? І ви знаєте, що 13 розділ чинної Конституції передбачає, що зміни, всі зміни до Конституції приймає Верховна Рада. І який буде

за змістом цей референдум? Якщо він буде практично консультативним, тобто дорадчим - це

воля наших громадян, яка почута буде парламентарями і владою, - то це одне питання. Якщо це

можливість зразу узаконити, то в умовах, коли розколото наше суспільство, ви знаєте, що і територіально, і етнічно, і мовні проблеми, та багато чого іншого розкололо суспільство, і дуже

велика є загроза, що в ось таких умовах не будуть виважені ті пропозиції, які вносяться на

розгляд, коли мова йде про референдум. І знову звертаючись до практики референдумів,

подивіться, в 91 році був проведений референдум, він передбачав зовсім інше у змісті Конституції, яка була прийнята у 96 році. Хто з тих політиків буде нести відповідальність за

нехтування волі українського народу 1 грудня 91 року? Чому воля українського народу, якою

повинна бути Конституція, який державний устрій, в державі знехтували? Чому так зламали цю

волю? Тому я вважаю, що слід цього дня, по-перше, застабілізувати ситуацію політично,

економічно, соціально. І тільки тоді буде справді на далеку перспективу вирішена доля

України, в тому числі і за змістом Конституції".

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Проведення референдуму 31 жовтня застабілізує ситуацію?

Петро СИМОНЕНКО: "Я так вважаю, що зараз, якщо ми ведемо розмову про 31 жовтня

цього року, цього референдуму не буде - закон не прийнятий".

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: А якщо закон буде прийнятий, наприклад, до кінця літа?

Частина політичних експертів вважає, що може відбутися позачергова сесія Верховної Ради.

Петро СИМОНЕНКО: "Я сумніваюся в тому, що відбудеться позачергова сесія. І я знаю

виважену позицію своїх колег по фракції і по коаліції. Тому я вважаю, що ніхто таких

поспішних кроків, як намагаються для дискредитації коаліції деякі політичні діячі, звинувачення кидаючи на нашу адресу, зробити, - цього не буде зроблено. Я ще раз хочу

заявити, що дуже виважена позиція у коаліції відносно того, що відбувається в державі і що

треба зробити для цього. Але я хотів би привернути увагу. Критикують нас ті, хто п'ять років

знаходився при владі і не хотів нічого робити. Коли ми почали конкретні кроки для того, щоб

вирішити ці проблеми, вони почали піддавати обструкції і дискредитувати коаліцію, хоча для

цього не мали ніяких підстав".

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Ще одна тема - економічна. Минулого тижня стало

відомо про підвищення комунальних тарифів для населення. Ось заява колишнього

профільного міністра Кучеренка.

Олексій КУЧЕРЕНКО, міністр з питань ЖКГ (2007-2010 рр.): "Ця ціна на газ так чи

інакше, і комунальні тарифи, вони тягнуть за собою підвищення цін в усіх підприємств малого

бізнесу, середнього, які залежать від цього. Не зростає в цій ситуації, звертаю вашу увагу, не

зростають ціни для наших шановних хіміків, для хімічної галузі, для металургів. Я би сказав

так. В цій ситуації потужний капітал, який є власником цих підприємств, переміг певною мірою

український народ".

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Риторика дуже схожа на комуністичну риторику, яку ми

сьогодні почули у виконанні колишнього міністра. Але тепер виходить, що Комуністична

партія так само є заодно з тими, хто підняв тарифи.

Петро СИМОНЕНКО: "Я хотів би тільки привернути увагу. Як тільки не займає, не

обіймає посаду міністра, зразу стає за риторикою комуністом. Як тільки стає міністром - стає іншою людиною. Як то кажуть, як бабка пошептала. Я добре знаю цю людину, тому я знаю, про

що я кажу. Відносно того, що хвилює сьогодні наших громадян. Я хотів би привернути увагу,

що… я висловлю нашу позицію, фракції Компартії, свою особисту. Але залишили нам борги

понад сто мільярдів доларів, повісили, так скажемо, борги ті ж самі Міжнародного валютного

фонду, як і інших банків світових, Європейського банку розвитку і реконструкції, і дали

можливість з-за кордону тиснути на політичну суверенітет нашої держави і говорити про те, що

вони вимагають. Тут же проблема виникла така. Це ж людям просто не розказують мої


19

опоненти. Вони створили передумову практично економічного і політичного дефолту нашої країни. І в цій частині тепер я переходжу до нашої позиції. Я вважаю, що треба зробити зовсім

інше - треба зробити сьогодні баланс тих можливостей, які у нас є в державі для того, щоб не

підвищувати тарифи. Ось я пропоную: давайте ми знизимо сьогодні тарифи на електроенергію,

давайте ми знизимо ціну на хліб - для цього є всі підстави. Це український хліб. І ніхто не має права нам тут говорити про те, як ми живемо і що ми повинні зробити, виходячи з того, що ми

використовуємо власний ресурс. Давайте подивимося тоді на політику, яка сьогодні проводиться щодо підтримки власного виробника. І не про те, що зараз говорять, не звертаючи

увагу на те, що Національний банк і банківська система не виконує зобов'язання бути нашою

структурою, і кредити тут 3,5% - це якраз те, що і буде створювати передумови для зниження

тарифної політики. Це ж все перекладається на ту господарську діяльність, з якою ми

пов'язуємо комунальні підприємства".

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Я правильно розумію, що ви підтримуєте те, що сказав,

наприклад, Кучеренко?

Петро СИМОНЕНКО: "Та він повторює те, що я говорив останні 15 років. Він нічого

нового не говорить".

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: А ви сказали це Азарову і членам коаліції?

Петро СИМОНЕНКО: "Я і Азарову сказав, і членам коаліції сказав про те, що слід

сьогодні не говорити зразу, як вимагає Міжнародний валютний фонд, підвищувати тарифи на

той же газ. Треба сьогодні розібратися. От український газ на Полтаві видобуваємо - 160

гривень за тисячу кубічних метрів. От давайте тоді порахуємо, який баланс газу на комунальні підприємства нам потрібен. Тобто 20 мільярдів мінус шість, ті, які йдуть на технічні потреби, -

це 13 мільярдів кубічних метрів газу. Скільки ми беремо російський? Давайте тоді зважимо, що

російський 230 доларів за тисячу кубічних метрів, а український 160 гривень за тисячу кубічних

метрів - це одна проблема. А з іншої сторони, я взагалі вважаю, що український газ треба

повністю повернути під контроль держави і всіх прибрати олігархів з свердловин газових і нафтових".

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: От ви кажете зараз як опозиціонер. Але ви є у владі. І ви

є так само несете, мабуть, політичну відповідальність за те, що з серпня місяця більшість

населення України відчує підняття цін на тарифи комунальні.

Петро СИМОНЕНКО: "Я ще раз хочу підкреслити, що саме ми все робимо для того, щоб

всі учасники коаліції виконували свої передвиборчі обіцянки. Ви знаєте, що моя позиція як

кандидата на той час у президенти, як і керівника Комуністичної партії, вона зводиться до того,

що ми проти такого підходу - підвищення тарифів".

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: А якщо ви проти, ви можете, наприклад, вийти з коаліції, грюкнути дверима? Чи це не варто робити?

Петро СИМОНЕНКО: "Давайте так: це найпростіша ситуація - просто вийти з коаліції. Я

поставив за мету все зробити для того, щоб допомогти нашим громадянам, і в тому числі у

складі коаліції, зробити так: чи люди отримають компенсацію за підвищення тарифів, і це не

буде торкатися бюджету кожної сім'ї, чи, навпаки, буде зроблена, ну, скажемо, відпрацьована

політика, що будуть зменшувати взагалі тарифи для підвищення добробуту наших громадян. А

це у складі коаліції якраз і буде та політика, яка буде реально допомагати нашим громадянам".

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Наостанок прокоментуйте політичну заяву депутата

Давида Жванії про намагання його групи зайняти ваше місце в коаліції.

Петро СИМОНЕНКО: "Ви бачите, що в якій тільки партії він не був і де він тільки не хотів знайти собі сховище політичне. Те, що робляться ці заяви - це тільки робиться для того,

щоб виправдати свої вже зради, які вони роблять. Начебто зрада має таке забарвлення, що це

для того, щоб комуністів прибрати з коаліції. Я хочу сказати, що з цього нічого не вийде. А це

тільки приховування тієї зради, яка для них стала вже правилом. І вони забули як про

український народ, так і про ті політичні зобов'язання, які вони брали на себе, входячи до

попередніх політичних сил".

Святослав ЦЕГОЛКО, ведучий: Петро Симоненко. Дякую.


20

Україна на авіасалоні у Великобританії представила свій новий літак АН-158

ICTV, Факти

Інна ШЕВЧЕНКО, ведуча: З'явився матеріал зі всесвітньо відомого авіасалону у

Великобританії. Там Україна разом з 38 країнами світу представила свій новий літак АН-158.

Тетяна ПРУДНИКОВА, кореспондент: Авіасалон Фарнборо - один із найстаріших у

світі. Перше авіашоу тут провели у 1948 році. Сьогодні сюди привозять новинки з усього світу.

Корпорація "Боїнг" представила "Дрімлайнер". За останні 10 років це перший новий літак.

Щоправда, з'явився він із запізненням на 2 роки. Але є замовлення на 860 машин. "Еарбас"

готує аналог "Дрімлайнера" - "А-350". Але у Фарнборо цей літак поки не привезли. Одвічне

протистояння двох концернів триває.

Домінго ЮРЕНА, президент військових програм концерну "Еарбас": "Ми намагаємося

працювати краще за "Боїнг" щодня. Це важке завдання. І в нас, і в них є гарні фахівці".

Тетяна ПРУДНИКОВА, кореспондент: Українці теж не пасуть задніх. На авіасалоні -

новий АН-158. Цей літак - для регіональних перевезень, де потрібні машини на 100 місць. У

АН-158 зменшено використання пального на 15% у порівнянні з АН-148. І тепер шукають

покупців.

Дмитро КІВА, голова правління ДП "Антонов": "Сюди привезли наш новий літак АН-

158. Він вперше взагалі за кордон вилетів. І вперше на авіаційному салоні. По-друге, ми

очікуємо, ми плануємо підписати тут контракт вже на поставку цих літаків".

Тетяна ПРУДНИКОВА, кореспондент: Втім, головне для Дмитра Ківи - налагодити

промислове виробництво АНів в Україні. Профільний міністр обіцяє допомогти.

Дмитро КОЛЕСНИКОВ, міністр промислової політики України: "На этой неделе мы

примем перечень комплектующих, которые будут в преферентном отношении завозиться на

территорию Украины для наших авиационных предприятий".

Тетяна ПРУДНИКОВА, кореспондент: Авіасалон у Фарнборо може бути менше

видовищним, ніж, скажімо в Лебурже, але він завжди славиться більшою кількістю підписаних

контрактів, на що і розраховують українські авіабудівники.

Визит патриарха Кирилла в Украину не имеет политической подоплеки

Интер, Подробности

Ольга ГРИЦЫК, ведущая: Завтра в Украине ожидают патриарха Московского и всея

Руси Кирилла. Это - его третий визит в страну. Он продлится больше недели. Его святейшество

посетит Одессу, Днепропетровск и Киев. Глава комиссии по организации визита, архиепископ

Митрофан сообщил, что в планах высокого гостя - богослужения, поклонение святыням и

общение с паствой. Также в программе - посещение детского приюта, юридической академии и

завода "Южмаш". Архиепископ Митрофан заверил, что поездка патриарха в Украину

исключительно пасторская и не имеет политических мотивов.

Архиепископ Митрофан, управляющий делами Украинской православной церкви:

"Українська православна церква очікує від візиту консолідації всіх сил, направлених на те, щоби православ'я в Україні було єдиним. І це - найважливіше тому, що ми знаємо нашу

проблему - біда із розколом. І ми вважаємо, що це буде утвердженням і укріпленням

православ'я в Україні".

У Донецьку винайшли програму, яка керує комп’ютером за допомогою очей

ТРК "Украина", События

Юлія МЕНШАКІРОВА, ведуча: Сила погляду. У Донецьку винайшли програму, яка

керує комп’ютером за допомогою очей. Користувач може відправити повідомлення через Інтернет або послухати музику, не торкаючись клавіатури. Розробники сподіваються, що їхнє

дітище стане в пригоді.


21

Сергій ЗЛЕНКО, кореспондент: Студент комп’ютерної академії Сергій грає роль

паралізованої людини. Над ним – підставка, виготовлена зі звичайного стільця. Замість мишки

– очі юнака. Команди комп’ютеру він віддає поглядом.

Сергій МІЛЬКО, студент комп’ютерної академії: "Человек, который не может двигаться,

но, например, у которого работают глаза, то есть он может управлять компьютером при

помощи глаз полностью. То есть он может и набирать текст, и смотреть картинки, видео,

слушать музыку – все, что реализовано в нашей программе, играть в игры в том числе – все это

ему доступно".

Сергій ЗЛЕНКО, кореспондент: На прохання "Событий" Сергій за лічені секунди пише

очима назву нашої програми. Далі демонструє, як кількома рухами очей можна змусити

комп’ютер заговорити. Машина передає бажання хворого. "События" влаштовують власний

експеримент. Ми вирішили на собі перевірити, що означає сила погляду. І цього разу граємо в

просту іграшку, знайому багатьом із дитинства. Якщо раніше для неї був потрібен джойстик

або клавіатура, зараз достатньо погляду, аби перемістити об’єкт. Слухаємо музику. Вмикаємо

музику за допомогою очей. Фантастично. За словами керівника проекту Дмитра Самойленка, на

втілення їхньої ідеї пішло 9 місяців. Зі своїм дітищем вони увійшли у фінал міжнародного

конкурсу комп’ютерних програм у Варшаві.

Дмитро САМОЙЛЕНКО: "Тут единственное, что можно сказать по поводу нашей

программы, что действительно, требуется только компьютер и только обычная веб-камера".

Сергій ЗЛЕНКО, кореспондент: За кордоном такі програми реалізують здебільшого в

науці з використанням дорого обладнання. Українські розробники пишаються простотою і доступністю свого винаходу. Аби поширити програму в маси, сподіваються отримати ліцензію.

Акція «Сім чудес України: замки, фортеці, палаци» дісталася Києва

Олександра Сльозко, Радіо Ера-FM

Від столиці на звання одного з чудес нашої країни претендують Маріїнський палац,

Кловський палац та Київська фортеця. Маріїнський палац перебуває на реконструкції, тож

оглянути інтер’єри колишньої царської резиденції оргкомітету акції не вдалося. Втім розкіш

презентував Кловський палац, у якому зараз знаходиться Верховний суд України.

Маріїнський палац побудовано у 18 столітті. Цариця Єлизавета Петрівна зажадала мати

власну резиденцію у Києві, поблизу Лаври. Розбудовували палац за проектом відомого

архітектора Растреллі. Пізніше у 1874 році імператриця Марія Федорівна заклала поблизу

палацу парк. Резиденцією царської родини палац був до жовтневої революції, тепер

Маріїнський - резиденція президента України.

Проте вже два роки вона не діє – палац на реконструкції. За словами організатора та

ініціатора акції «Сім чудес України» Миколи Томенка питання реконструкції палацу є

першочерговим.

«Є нагода подивитися на старий проект, можливо можна зробити новий-більш

економний. А також створити можливість організованих екскурсій», - розповів Томенко.

На замково-палацовій карті Києва є ще один чудовий палац – Кловський. Його

побудували у 1756 році для духовенства Києво-Печерської Лаври. Проте за своїм прямим

призначенням він майже не використовувався. За двісті років тут був шпиталь, перша чоловіча

гімназія, училище для дівчат.

Останнім стіни палацу покинув музей історії міста Києва. З 2003 року у історичній

будівлі перебуває Верховний Суд України. За цей час проведено масштабну реставрацію і тепер

у палаці панує барокова розкіш, просторі коридори та символічні зображення майже на кожній

стіні. За словами головного архітектора проекту реставрації Кловського палацу Тетяни

Філіпової від інтер’єрів 18 століття нічого не залишилося.

«Ескізів старих не було, інтер’єрів не було. Тільки описи –живописний плафон у

великому залі різьблення. З того часу залишилися лише стіни і фундамент», - додала Філіпова.


22

Наступна зупинка акції «Сім чудес» у столиці – Київська фортеця. Її будівництво

почалося в 11 столітті з частоколу навколо Києво-Печерської Лаври. Наразі Київська фортеця –

це історико-архітектурна пам’ятка музей. Загрозою для фортеці нині є не монголо-татари, а численні нові забудови, які в прямо розумінні обступили пам’ятку.

«Київська фортеця- найбільша у світі фортеця, яка до того ж збереглася до нашого часу

майже повністю. На нас «наступають» житлові будинки. Фортеця в облозі», - розповів директор

музею «Київська фортеця» В`ячеслав Кулініч.

Першочерговим завданням акції, за словами Миколи Томенка завершити реконструкцію

Київської фортеці, потенціал якої набагато більший ніж вона використовуватися. Він також

зазначив, що для київських номінантів в першу чергу важлива увага з боку громадськості. А от

стовідсоткової впевненості в перемозі у киян немає, додав Томенко.

РАДА УКРАЇНИ - rada.gov.uaАкція « Сім чудес України: замки, фортеці, палаци» дісталася Києва Олександра Сльозко,

Documents