Договори в цивільному праві альбом схем...3 ПЕРЕДМОВА В цивілістиці існує кілька „ вічних ” тем , постійне

1

ОЛЕКСАНДР ГРІН

ДОГОВОРИ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ

УКРАЇНИ

АЛЬБОМ СХЕМ

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

2

Грін О.О. Договори в цивільному праві України: Навчальний посібник: Альб.

схем. О.О.Грін. – Ужгород: Видавництво ФОП Бреза А.Е., 2012. – 219с. Навчальний посібник з дисципліни „Договори в цивільному праві України” розроблений згідно з вимогами Болонського процесу та відповідає навчальній програмі з зазначеної дисципліни у вищих юридичних навчаль-них закладах. Пропонований посібник ілюструє послідовний виклад у схе-мах основних інститутів Загальної та Особливої частин договірного права України. Навчальний посібник розрахований на студентів, аспірантів і викла-дачів вищих юридичних навчальних закладів та факультетів, а також для практичних працівників нотаріату, прокуратури, адвокатури а також всіх, хто цікавиться питаннями цивільного права.

Рецензенти: Трачук П.А., кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри теорії та історії держави і права, конституційного та адміністративного пра-ва, декан юридичного факультету ЗакДУ. Черевко П.П., кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін юридичного факультету ЗакДУ. Рекомендовано до друку Вченою радою Закарпатського державного університету. Протокол № 1 від 31 серпня 2012р. Схвалено рішенням кафедри цивільно-правових дисциплін юридично-го факультету Закарпатського державного університету від 31 серпня 2012р., протокол № 1

3

ПЕРЕДМОВА

В цивілістиці існує кілька „вічних” тем, постійне дослідницьке звер-нення до яких є необхідною умовою її розвитку. Без перебільшення можна стверджувати, що ступінь їх розробки – критерій розвинутості тієї чи іншої правової системи, ознака соціальної зрілості і правової культури кожного суспільства. Все вищенаведене повною мірою стосується договору – фун-даментальної категорії цивільного права, адже саме у конструкції договору розкриваються глибинні особливості і визначальні риси приватноправової суті цивільного права. Питання правового регулювання цивільно-правових відносин в сучас-них умовах має надзвичайно актуальне соціально-економічне значення. Це зумовлено новими явищами в економіці України, пов’язаними з розвитком ринкових відносин, коли регулювання і управління господарських відносин вимагає активного використання інститутів цивільного права, зокрема такої категорії як договір. Вивчення дисципліни „Договори в цивільному праві України” має ви-ключно важливе значення для підготовки юристів вищої кваліфікації. Про-понований навчальний посібник в систематизованому вигляді знайомить студентів з основами договірного права та загальними характеристиками його основних інститутів. Значна увага приділяється таким новим видам зобов’язань, як договори азартної гри, про надання медичних, інформацій-них, фінансових послуг, а також дилерському (дистриб’юторському) дого-вору, договору РЕПО та ін. Для полегшення засвоєння тем курсу пропонується вивчати основні поняття договірного права за допомогою схем, що розкривають елементи і логіку структури даної дисципліни. Подані у роботі теми структурно розмі-щені відповідно до змісту глав і розділів Цивільного кодексу України. При написанні посібника автором використано праці І.А.Безклубого, С.М.Бервено, С.С.Бичкової, Т.В.Боднар, В.І.Борисової, М.І.Брагінського, В.В.Вітрянського, О.В.Дзери, Ю.О.Заіки, Н.С.Кузнєцової, А.В.Луць, В.В.Луця, Р.А.Майданика, Н.І.Майданик, Є.О.Мічуріна, І.В.Спасибо-Фатєєвої, Є.О.Харитонова, Г.Ф.Шершеневича, В.Л.Яроцького та інших ві-домих вчених-цивілістів. Альбом схем має низку переваг перед іншими навчальними видання-ми: побудова посібника у вигляді схем дає можливість студенту текстуаль-но і візуально засвоювати інститути Загальної та Особливої частин договір-ного права; будучи опорним стислим конспектом основних понять договір-ного права, посібник дозволяє використовувати його з метою самоконтролю отриманих знань та повторення матеріалу, що значною мірою спрощує під-готовку до семінарських та контрольних (підсумкових) занять; видання фо-рмує базові уявлення про сучасні інститути цивільного права. Посібник містить орієнтовний список нормативної, монографічної та навчальної літератури, яка є обов’язковою для опрацювання студентами. Для подальшого ж поглиблення знань з договірного права студентам реко-

4

мендується використовувати монографії, підручники, навчальні посібники, практикуми та інші джерела і літературу. Автор жодним чином не претендує на вичерпність охоплення тем кур-су, ні, тим паче, на повноту і правильність вміщених тут суджень. Втім, вважаємо, що наші думки та викладені підходи будуть корисні молодим юристам, особливо ж студентам вищих навчальних юридичних закладів. Автор буде вдячний читачам за конструктивні зауваження і пропози-ції, спрямовані на удосконалення навчального посібника, і намагатиметься їх врахувати в процесі подальшої роботи. Переконаний, що видання цього посібника є одним з перших кроків у створенні нової цивілістичної школи на базі Закарпатського державного університету. Усі побажання та зауваження щодо вдосконалення структури та зміс-ту навчального посібника просимо надсилати на адресу: Україна, 88015, м.Ужгород, вул.Заньковецької 87/б, Закарпатський державний університет, кафедра цивільно-правових дисциплін.

З повагою до читача Олександр Грін

5

ЗМІСТ Передмова 3

Розділ 1. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА 22

Поняття та значення цивільно-правового договору 22

Схема 1. Поняття договору 22

Схема 2. Основні принципи договору 22

Схема 3. Значення терміну «договір» 22

Схема 4. Значення договору у товарно-грошовому обороті 23

Схема 5. Відмежування договору від рішення загальних зборів 23

Схема 6. Відмежування договору від суміжних конструкцій 23

Свобода договору 24

Схема 7. Поняття свободи договору 24

Схема 8. Співвідношення актів цивільного законодавства і договору 24

Схема 9. Зміст принципу свободи договору (за А.Луць) 24

Схема 10. Особливості прояву принципу свободи на стадії виконання договору

(за Т.Боднар) 25

Схема 11. Випадки обмеження свободи договору 25

Види цивільно-правових договорів 26

Схема 12. Концепції класифікації цивільно-правових договорів 26

Схема 13. Класифікація договору за ЦК України 26

Схема 14. Класифікація договору (дихотомічний поділ):1 27

Схема 15. Класифікація договору (дихотомічний поділ):2 28

Схема 16. Класифікація договорів за економіко-юридичним критерієм

(за О.Іоффе) 29

Схема 17. Класифікація договорів залежно від їх правової мети (за В.Луцем) 29

Схема 18. Багатоступенева класифікація договорів(за Л.Веретельник) 30

Схема 19. Інтегровані договори 31

Схема 20. Нетипові договори 31

Схема 21. Поняття публічного договору 32

Схема 22. Основні елементи публічного договору 32

Схема 23. Види публічного договору за ЦК України 33

Схема 24. Договори, які можуть бути віднесені до публічних 33

Схема 25. Поняття договору приєднання 34

Схема 26. Ознаки договору приєднання 34

Схема 27. Види договорів приєднання 34

Схема 28. Договір про встановлення сервітуту 34

Схема 29. Основні риси договору про встановлення сервітуту (за Є.Мічуріним) 35

6

Схема 30. Договір про встановлення емфітевзису 35

Схема 31. Основні риси договору про встановлення емфітевзису

(за Є.Мічуріним) 35

Схема 32. Договір про встановлення суперфіцію 36

Схема 33. Основні риси договору про встановлення суперфіцію (за Є.Мічуріним) 36

Зміст цивільно-правового договору та його тлумачення 37

Схема 34. Зміст цивільно-правового договору 37

Схема 35. Види договірних умов 37

Схема 36. Види істотних умов договору 38

Схема 37. Групи істотних умов договору 38

Схема 38. Тлумачення змісту договору 39

Схема 39. Загальні правила техніки складання договорів (за Є.Мічуріним) 39

Схема 40. Структура договору як юридичного документа (за Є.Мічуріним) 40

Форма цивільно-правового договору 41

Схема 41. Форма договору 41

Схема 42. Усна форма договору (вимоги до додержання) 41

Схема 43. Письмова форма договору (вимоги до додержання) 41

Схема 44. Письмова форма договору (підстави недодержання) 41

Схема 45. Нотаріальна форма договору (вимоги до додержання) 42

Схема 46. Нотаріальна форма договору (підстави недодержання) 42

Схема 47. Державна реєстрація договору (вимоги до додержання) 42

Схема 48. Державна реєстрація договору (підстави недодержання) 42

Схема 49. Договори, що підлягають нотаріальному посвідченню 43

Схема 50. Документи або їх дублікати, які посвідчують право власності на

нерухомість 44

Схема 51. Документи для посвідчення правочину з відчуження нерухомого майна 44

Порядок укладення цивільно-правового договору 45

Схема 52. Порядок укладення договору за способом узгодження змісту 45

Схема 53. Способи укладення договору 45

Схема 54. Момент укладення договору 46

Схема 55. Місце укладення договору 46

Схема 56. Строк дії договору 46

Схема 57. Умови визнання договору неукладеним 47

Схема 58. Порядок визнання судом договорів неукладеними 47

Схема 59. Відмінність між неукладеними договорами та недійсними правочинами 47

Схема 60. Відмінності між поняттями «укладення договору» та «виникнення

зобов’язання» 48

Схема 61. Поняття «укладення договору» 48

7

Схема 62. Стадії процедури укладення договору 48

Схема 63. Відмінність між рекламою та публічною офертою 49

Схема 64. Момент відкликання пропозиції 49

Схема 65. Прийняття пропозиції 49

Схема 66. Момент відкликання відповіді на пропозицію 50

Схема 67. Види оферти 50

Схема 68. Відповідь про прийняття пропозиції, яка одержана із запізненням 50

Схема 69. Способи прийняття оферти 51

Схема 70. Варіанти укладення договору в письмовій формі 51

Схема 71. Поняття електронного цифрового підпису 51

Схема 72. Характеристика електронного цифрового підпису 51

Схема 73. Види договорів, укладених в особливому порядку 52

Схема 74. Етапи проведення торгів для закупівлі товарів, робіт і послуг 52

Схема 75. Процедури закупівлі 52

Зміна та розірвання цивільно-правового договору 53

Схема 76. Способи зміни та розірвання договору 53

Схема 77. Передумови для розірвання договору шляхом укладення правочину 53

Схема 78. Особливості зміни та розірвання договору за згодою сторін 54

Схема 79. Особливості зміни й розірвання договору за рішенням суду 54

Схема 80. Критерії істотного порушення умов договору 54

Схема 81. Критерії істотної зміни обставин при укладенні договору 55

Схема 82. Засади розірвання договору у зв’язку з істотною зміною обставин 55

Схема 83. Умови, необхідні для розірвання договору судом у зв’язку з істотною

зміною обставин 55

Схема 84. Зміна та розірвання договору приєднання 56

Схема 85. Зміна та розірвання нотаріально посвідченого договору 56

Схема 86. Випадки одностороннього розірвання договору за ЦК України 57

Схема 87. Основні види односторонньої відмови від договору 57

Схема 88. Види односторонньої відмови від нотаріально посвідченого договору 57

Схема 89. Випадки односторонньої відмови від договору за ЦК України 58

Схема 90. Наслідок односторонньої відмови від договору 58

Схема 91. Наслідки неналежного виконання попереднього договору 59

Схема 92. Правові наслідки зміни або розірвання договору 59

Схема 93. Порядок продовження чинності договору 60

Недійсність цивільно-правового договору 61

Схема 94. Поняття «недійсності правочину-договору» 61

Схема 95. Підстави недійсності правочину-договору 61

Схема 96. Види недійсних правочинів-договорів 61

8

Схема 97. Поняття нікчемних правочинів-договорів 62

Схема 98. Види нікчемних правочинів-договорів 62

Схема 99. Поняття оспорюваних правочинів-договорів 62

Схема 100. Види оспорюваних правочинів-договорів 63

Схема 101. Поняття змішаних правочинів-договорів 63

Схема 102. Види змішаних правочинів-договорів 63

Схема 103. Принцип недійсності правочину-договору 63

Схема 104. Поняття «реституції» 63

Схема 105. Поняття «односторонньої реституції» 64

Схема 106. Поняття «двосторонньої реституції» 64

Схема 107. Випадки застосування двосторонньої реституції за ЦК України 64

Розділ 2. ОСОБЛИВА ЧАСТИНА 65

Договір купівлі-продажу 65

Схема 108. Договір купівлі-продажу 65

Схема 109. Предмет договору купівлі-продажу 65

Схема 110. Умови договору купівлі-продажу 66

Схема 111. Форма договору купівлі-продажу 66

Схема 112. Види договору купівлі продажу 67

Схема 113. Випадки права на відмову від договору купівлі-продажу 67

Договір роздрібної купівлі-продажу 68

Схема 114. Договір роздрібної-купівлі продажу 68

Схема 115. Форма договору роздрібної купівлі-продажу 68

Схема 116. Особливості договору роздрібної купівлі-продажу 68

Схема 117. Форми оплати товару за договором роздрібної купівлі-продажу 69

Схема 118. Види договору роздрібної купівлі-продажу 69

Договір купівлі-продажу підприємства 70

Схема 119. Договір купівлі-продажу підприємства 70

Схема 120. Предмет договору купівлі-продажу підприємства 70

Схема 121. Істотні умови договору купівлі-продажу підприємства 70

Схема 122. Відмінність договору купівлі-продажу підприємства від подібних договорів

Договір поставки 72

Схема 123. Договір поставки 72

Схема 124. Предмет договору поставки 72

Схема 125. Істотні умови договору поставки 72

Схема 126. Неістотні умови договору поставки 73

Схема 127. Елементи договору поставки 73

Схема 128. Додатки до договору поставки 73

9

Схема 129. Основні форми відповідальності за

порушення договору поставки 73

Схема 130. Суттєві порушення договору поставки постачальником 74

Схема 131. Випадки суттєвого порушення договору поставки покупцем 74

Схема 132. Зміна та розірвання договору поставки 74

Договір контрактації сільськогосподарської продукції 75

Схема 133. Договір контрактації 75

Схема 134. Предмет договору контрактації 75

Схема 135. Зміст договору контрактації 75

Схема 136. Види відповідальності виробника за договором контрактації 76

Схема 137. Відповідальність заготівельника за договором контрактації 76

Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу

Схема 138. Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами 77

Схема 139. Предмет договору постачання енергетичними та іншими ресурсами 77

Схема 140. Істотні умови договору постачання енергетичними та іншими ресурсами

Схема 141. Види договору постачання енергетичними та іншими ресурсами за

предметом 77

Договір міни 78

Схема 142. Договір міни 78

Схема 143. Предмет договору міни 78

Схема 144. Правочини, які не є договором міни 78

Схема 145. Поняття товарообмінної (бартерної) операції 78

Договір дарування 79

Схема 146. Договір дарування 79

Схема 147. Предмет дарування 79

Схема 148. Форма договору дарування 79

Схема 149. Види договорів дарування 80

Схема 150. Випадки розірвання договору дарування дарувальником 80

Договір ренти 81

Схема 151. Договір ренти 81

Схема 152. Предмет договору ренти 81

Схема 153. Види відчуження майна під виплату ренти 81

Схема 154. Відмінність договору ренти від інших договорів 81

Схема 155. Особливості договору ренти 82

Схема 156. Розподіл між сторонами договору ренти ризику випадкового знищення

або пошкодження майна 82

Схема 157. Спеціальні підстави припинення договору ренти 82

Договір довічного утримання (догляду) 83

10

Схема 158. Договір довічного утримання (догляду) 83

Схема 159. Предмет договору довічного утримання (догляду) 83

Схема 160. Забезпечення виконання договору довічного утримання (догляду) 83

Схема 161. Спільні риси договору довічного утримання (догляду) з іншими

договорами 83

Схема 162. Основні ознаки договору довічного утримання (догляду) 84

Схема 163. Припинення договору довічного утримання (догляду) 84

Договір найму (оренди) 85

Схема 164. Договір найму (оренди) 85

Схема 165. Предмет договору найму (оренди) 85

Схема 166. Різновиди договору найму (оренди) за ЦК України 85

Схема 167. Класифікація договорів найму (оренди) 86

Схема 168. Відмежування договору найму (оренди) від подібних договорів 86

Схема 169. Поліпшення наймачем речі, переданої у найм 87

Схема 170. Розірвання договору найму 87

Договір прокату 88

Схема 171. Договір прокату 88

Схема 172. Предмет договору прокату 88

Схема 173. Спільні риси договору прокату з іншими договорами 88

Схема 174. Особливості правового становища наймачів у договорі прокату 88

Схема 175. Плата за прокат речі 89

Схема 176. Права та обов’язки сторін за договором прокату 89

Договір найму (оренди) земельної ділянки 90

Схема 177. Договір найму (оренди) земельної ділянки 90

Схема 178. Об’єкт договору найму (оренди) земельної ділянки 90

Схема 179. Строк дії договору оренди землі 90

Схема 180. Форми орендної плати 90

Схема 181. Істотні умови договору найму (оренди) земельної ділянки 91

Схема 182. Договір суборенди земельної ділянки 91

Схема 183. Договір земельного сервітуту 92

Схема 184. Припинення договору оренди землі 92

Схема 185. Наслідки припинення або розірвання договору оренди землі 92

Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди 93

Схема 186. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди 93

Схема 187. Предмет договору найму будівлі або іншої капітальної споруди 93

Схема 188. Відмінність предмету договору найму будівлі від нерухомості 93

Схема 189. Об’єкти, які не можуть бути предметом договору найму будівлі 94

Схема 190. Форма договору найму будівлі або іншої капітальної споруди 94

11

Схема 191. Зміст акту приймання-передачі предмета договору 94

Договір оренди підприємства 95

Схема 192. Договір оренди підприємства 95

Схема 193. Предмет договору оренди підприємства 95

Схема 194. Істотні умови договору оренди підприємства 95

Схема 195. Невід’ємна частина договору оренди підприємства 95

Договір найму (оренди) транспортного засобу 96

Схема 196. Договір найму (оренди) транспортного засобу 96

Схема 197. Предмет договору найму (оренди) транспортного засобу 96

Схема 198. Види транспортних засобів 96

Схема 199. Види найму (оренди) транспортного засобу 96

Схема 200. Специфіка транспортного засобу як об’єкта цивільних прав 97

Схема 201. Форма договору найму транспортного засобу 97

Договір лізингу 98

Схема 202. Договір лізингу 98

Схема 203. Види лізингових договорів 98

Схема 204. Відмінність договору лізингу від інших різновидів договору найму 99

Схема 205. Предмет договору лізингу 99

Схема 206. Істотні умови договору лізингу 100

Схема 207. Види договору лізингу за ЦК України 100

Схема 208. Види договору лізингу залежно від особливостей здійснення лізингових

операцій 100

Схема 209. Порівняльна таблиця фінансового і оперативного лізингу 101

Схема 210. Структура лізингових платежів 101

Схема 211. Відповідальність продавця (постачальника) предмета договору лізингу102

Схема 212. Підстави припинення договору лізингу внаслідок односторонньої відмо-

ви від договору 102

Договір найму (оренди) житла 103

Схема 213. Договір найму (оренди) житла 103

Схема 214. Предмет договору найму (оренди) житла 103

Схема 215. Види предмету договору найму (оренди) житла 103

Схема 216. Елементи житлового будинку садибного типу 103

Схема 217. Елементи присадибних ділянок 104

Схема 218. Елементи житлового приміщення 104

Схема 219. Види договору найму житла 104

Схема 220. Предмет договору найму соціального житла 105

Схема 221. Ознаки соціального житла 105

Схема 222. Розмір та структура плати за соціальне житло 105

12

Схема 223. Строк договору найму (оренди) житла 106

Схема 224. Форма договору найму (оренди) житла 106

Схема 225. Дострокове розірвання договору на вимогу сторін 106

Договір позички 107

Схема 226. Договір позички 107

Схема 227. Предмет договору позички 107

Схема 228. Форма договору позички 107

Схема 229. Порівняльна таблиця договорів позички та позики 108

Схема 230. Відмінність договору позички від подібних договорів 108

Схема 231. Відповідальність позичкодавця за договором позички 109

Схема 232. Розірвання договору позички сторонами 109

Договір підряду 110

Схема 233. Договір підряду 110

Схема 234. Спеціальні види договору підряду 110

Схема 235. Предмет договору підряду 110

Схема 236. Види договору підряду за характером роботи 110

Схема 237. Умови договору підряду 111

Схема 238. Ціна в договорі підряду 111

Схема 239. Види кошторису у договорі підряду 111

Схема 240. Ризик випадкового знищення або пошкодження (псування) матеріалу 112

Схема 241. Види недоліків у договорі підряду 112

Схема 242. Відмінність договору підряду від договорів про надання послуг 112

Схема 243. Порівняльна таблиця трудового договору та договору підряду 113

Схема 244. Порівняльна таблиця договорів купівлі-продажу та підряду 113

Схема 245. Відповідальність підрядника за порушення умов договору підряду 114

Схема 246. Правові наслідки невиконання замовником вимог підрядника 114

Схема 247. Позовна давність, що застосовується до вимог щодо неналежної якості

роботи 115

Договір побутового підряду 116

Схема 248. Договір побутового підряду 116

Схема 249. Види договорів побутового підряду 116

Схема 250. Предмет договору підряду 116

Схема 251. Специфічні риси договору побутового підряду 117

Схема 252. Виконання роботи за договором побутового підряду 117

Схема 253. Права замовника у разі виявлення істотних відступів від умов договору118

Схема 254. Види істотних відступів від умов договору 118

Договір будівельного підряду 119

Схема 255. Договір будівельного підряду 119

13

Схема 256. Види договору будівельного підряду 119

Схема 257. Поняття будівництва та способи його здійснення 120

Схема 258. Особливість договору будівельного підряду 120

Схема 259. Предмет договору будівельного підряду та його кваліфікаційні ознаки 120

Схема 260. Істотні умови договору будівельного підряду 121

Схема 261. Створення належних умов для виконання робіт 121

Схема 262. Поняття та елементи проектно-кошторисної документації 121

Схема 263. Прийняття замовником об’єкта або закінчених будівництвом робіт 122

Схема 264. Страхування підрядником об’єкта будівництва чи комплексу робіт 122

Схема 265. Відповідальність замовника за договором будівельного підряду 123

Схема 266. Відповідальність підрядника за договором будівельного підряду 123

Договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт 124

Схема 267. Договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт 124

Схема 268. Поняття пошукових і проектних робіт 124

Схема 269. Державна експертиза проекту будівництва спеціалізованими установами

Схема 270. Порівняльна таблиця специфічних рис будівельного підряду, побутового

підряду та підряду на виконання проектних та пошукових робіт 125

Схема 271. Відповідальність сторін за договором підряду на проектні та пошукові

роботи 125

Договір на виконання науково-дослідних (НД) або дослідно-конструкторських та

технологічних робіт (ДКТР) 126

Схема 272. Договір на виконання НД або ДКТР 126

Схема 273. Поняття та основні форми (види) науково-технічної діяльності 126

Схема 274. Види наукових досліджень 126

Схема 275. Види результатів наукових досліджень 127

Схема 276. Завдання договору на виконання науково-дослідних робіт 127

Схема 277. Завдання договору на виконання дослідно-конструкторських та

технологічних робіт 127

Схема 278. Відмінність договору на виконання НД або ДКТР від договору підряду128

Схема 279. Відповідальність виконавця за порушення договору на виконання НД або

ДКТР 128

Договір про надання послуг 129

Схема 280. Договір про надання послуг 129

Схема 281. Предмет договору про надання послуг 129

Схема 282. Ознаки послуги 129

Схема 283. Види договорів про надання послуг 130

Схема 284. Види безоплатних (соціальних) послуг 130

Схема 285. Плата за договором про надання послуг 130

14

Схема 286. Ризик невиконання договору про надання послуг 131

Схема 287. Відповідальність виконавця, що здійснює підприємницьку діяльність за

договором про надання послуг 131

Договір перевезення вантажу 133

Схема 288. Договір перевезення вантажу 133

Схема 289. Предмет договору перевезення вантажу 133

Схема 290. Види транспортних договорів 133

Схема 291. Відмінність договору перевезення вантажів від договору на організацію

перевезень 133

Схема 292. Види перевезення 134

Схема 293. Види придатності транспортних засобів для перевезень 135

Схема 294. Види провізних документів на вантаж на різних видах транспорту 135

Схема 295. Зміст накладної 135

Схема 296. Випадки відповідальності перевізника 136

Схема 297. Види незбереження прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажо-

багажу 136

Схема 298. Відповідальність перевізника на залізничному транспорті 136

Схема 299. Випадки відповідальності сторін за договором перевезення вантажу 137

Схема 300. Випадки звільнення залізниці від відповідальності за договором пере-

везення вантажу 137

Схема 301. Документи, які посвідчують обставини, що можуть бути підставою для

матеріальної відповідальності перевізника 138

Схема 302. Обставини, які засвідчуються комерційним актом на залізничному транс-

порті 138

Схема 303. Претензії за договором перевезення вантажу 138

Договір перевезення пасажира та багажу 139

Схема 304. Договір перевезення пасажира та багажу 139

Схема 305. Форма договору перевезення пасажира та багажу 139

Схема 306. Відмежування договору перевезення пасажирів від подібних договорів 139

Схема 307. Умови договору перевезення пасажира 139

Схема 308. Види провізних документів для перевезення пасажира та багажу 140

Схема 309. Значення поняття «багаж» у договорі перевезення пасажира та багажу 140

Схема 310. Особливості перевезення ручної поклажі 140

Схема 311. Права перевізника 141

Схема 312. Права пасажира 141

Договір чартеру (фрахтування) 142

Схема 313. Договір чартеру (фрахтування) 142

Схема 314. Види перевізників у договорі чартеру (фрахтування) 142

15

Схема 315. Відмежування договору чартеру від подібних договорів найму (оренди)

Схема 316. Умови договору чартеру (фрахтування) 143

Схема 317. Документи, що підтверджують зміст договору морського

перевезення вантажу 143

Схема 318. Види коносаментів 144

Схема 319. Зміст коносаменту 144

Договір транспортного експедирування 145

Схема 320. Договір транспортного експедирування 145

Схема 321. Предмет договору 145

Схема 322. Види послуг, що надаються експедитором 145

Схема 323. Елементи договорів, що можуть міститися у договорі транспортного

експедирування 145

Схема 324. Істотні умови договору транспортного експедирування 146

Схема 325. Види товарно-транспортних документів у договорі транспортного

експедирування 146

Схема 326. Відповідальність сторін за договором транспортного експедирування 146

Договір зберігання 147

Схема 327. Договір зберігання 147

Схема 328. Предмет договору зберігання 147

Схема 329. Види зберігання 147

Схема 330. Об’єкт (предмет) зберігання 148

Схема 331. Строк зберігання 148

Схема 332. Види строків зберігання 148

Схема 333. Види витрат на зберігання речі 148

Схема 334. Форми договору зберігання 149

Схема 335. Передання зберігачем речі на зберігання іншій особі 149

Схема 336. Спеціальні види договору зберігання 150

Схема 337. Відповідальність професійного зберігача 150

Схема 338. Відшкодування збитків, завданих поклажодавцеві 151

Схема 339. Відшкодування збитків, завданих зберігачеві 151

Договір складського зберігання 152

Схема 340. Договір складського зберігання 152

Схема 341. Предмет договору складського зберігання та предмет зберігання 152

Схема 342. Поняття та види товарних складів 152

Схема 343. Види місць складського зберігання 152

Схема 344. Види складських документів 153

Схема 345. Зміст складської квитанції 153

Схема 346. Зміст простого складського свідоцтва, що видається на пред’явника 153

16

Схема 347. Поняття та структура подвійного складського свідоцтва 154

Схема 348. Зміст кожної з двох частин подвійного складського свідоцтва 154

Схема 349. Документи, які посвідчують передачу товарів та їх повернення 155

Схема 350. Товарний склад не в праві 155

Схема 351. Права поклажодавця за простим складським свідоцтвом 155

Схема 352. Специфіка прав поклажодавця за подвійним складським свідоцтвом 155

Договір зберігання автотранспортних засобів 156

Схема 353. Договір зберігання автотранспортних засобів 156

Схема 354. Предмет договору зберігання автотранспортних засобів 156

Схема 355. Відмінність відносин за договором від платного паркування автомобілів

Схема 356. Види автостоянок за термінами зберігання автотранспортних засобів 156

Схема 357. Плата за зберігання транспортних засобів на автостоянках 157

Схема 358. Дії поклажодавця, необхідні для видачі йому транспортного засобу з

автостоянки 157

Схема 359. Обов’язки зберігача за договором зберігання транспортних засобів на

автостоянках 157

Схема 360. Обов’язки поклажодавця за договором зберігання транспортних

засобів на автостоянках 158

Договір охорони 159

Схема 361. Договір охорони 159

Схема 362. Предмет договору охорони 159

Схема 363. Особливості договору охорони 159

Схема 364. Вимоги до об’єктів охорони 159

Договір страхування 160

Схема 365. Договір страхування 160

Схема 366. Предмет договору страхування 160

Схема 367. Класифікація договорів страхування за об’єктами 160

Схема 368. Відмежування договору страхування від суміжних договорів 160

Схема 369. Істотні умови договору страхування 161

Схема 370. Форма договору страхування 161

Схема 371. Порядок укладення договору страхування 161

Схема 372. Основні страхові поняття 162

Схема 373. Зміст договору страхування 162

Схема 374. Зміст правил страхування 163

Схема 375. Поняття франшизи та її види 163

Схема 376. Співвідношення термінів «страхувальник», «застрахована особа»

та «вигодонабувач» 164

Схема 377. Види страхових посередників 164

17

Схема 378. Відмінність понять «страхова виплата» та «страхове відшкодування» 164

Схема 379. Особливості здійснення страхових виплат у різних видах договорів

страхування 165

Схема 380. Підстави для відмови страховика у виплаті страхових виплат 165

Схема 381. Припинення дії договору страхування 166

Схема 382. Підстави відмови від договору страхування 166

Схема 383. Наслідки відмови від договору страхування 167

Схема 384. Наслідки відмови від договору страхувальника 167

Схема 385. Наслідки відмови від договору страхування життя 168

Схема 386. Недійсність договору страхування (загальні та особливі випадки) 168

Договір доручення 169

Схема 387. Договір доручення 169

Схема 388. Предмет договору доручення 169

Схема 389. Спільні риси договору доручення з іншими договорами 169

Схема 390. Ознаки договору доручення 170

Договір комісії 171

Схема 391. Договір комісії 171

Схема 392. Предмет договору комісії 171

Схема 393. Істотні умови договору комісії 171

Схема 394. Ознаки договору комісії за якими діє комісіонер 171

Схема 395. Відмінності між договором комісії та договором доручення 172

Схема 396. Відмінність делькредере від договору поруки 172

Договір консигнації 173

Схема 397. Договір консигнації 173

Схема 398. Предмет договору консигнації 173

Схема 399. Істотні умови договору консигнації 173

Схема 400. Подвійність консигнаційного зобов’язання 173

Схема 401. Спільні риси договору консигнації з іншими договорами 173

Агентський договір 175

Схема 402. Агентський договір 175

Схема 403. Принципи інституту агентського договору 175

Договір управління майном 176

Схема 404. Договір управління майном 176

Схема 405. Предмет договору управління майном 176

Схема 406. Істотні умови договору управління майном 176

Схема 407. Види прав управителя на отримане в управління майно 176

Договір позики 177

Схема 408. Договір позики 177

18

Схема 409. Предмет договору позики 177

Схема 410. Істотні умови договору позики 177

Схема 411. Зміст новації боргу в позикове зобов’язання 177

Кредитний договір 178

Схема 412. Кредитний договір 178

Схема 413. Істотні умови кредитного договору 178

Схема 414. Види кредитів 178

Договір банківського вкладу 179

Схема 415. Договір банківського вкладу 179

Схема 416. Види вкладів 179

Схема 417. Істотні умови договору банківського вкладу 179

Схема 418. Види депозитних вкладів для фізичних осіб 179

Договір банківського рахунку 180

Схема 419. Договір банківського рахунку 180

Схема 420. Предмет договору банківського рахунку 180

Схема 421. Істотні умови договору банківського рахунку 180

Схема 422. Види банківських рахунків 180

Схема 423. Черговість списання грошових коштів з рахунку 181

Договір факторингу 182

Схема 424. Договір факторингу (комерційний) 182

Схема 425. Істотні умови договору факторингу 182

Схема 426. Ознаки інших договорів у договорі факторингу 182

Схема 427. Типи договору факторингу (залежно від мети) 183

Схема 428. Класифікація договорів факторингу 183

Ліцензійний договір 184

Схема 429. Ліцензійний договір 184

Схема 430. Істотні умови ліцензійного договору 184

Схема 431. Види ліцензії 184

Договір про створення за замовленням і використання об’єкта права

інтелектуальної власності 185

Схема 432. Юридична характеристика договору 185

Схема 433. Істотні умови договору 185

Схема 434. Види договорів замовлення 185

Схема 435. Розмежування договору замовлення з договором підряду 186

Схема 436. Відмежування договору замовлення від трудового договору 186

Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності 187

Схема 437. Юридична характеристика договору 187

Схема 438. Предмет договору 187

19

Схема 439. Істотні умови договору 187

Схема 440. Види договору 187

Договір комерційної концесії (франчайзингу) 188

Схема 441. Договір комерційної концесії 188

Схема 442. Предмет договору комерційної концесії 188

Схема 443. Істотні умови договору комерційної концесії 188

Схема 444. Види договору комерційної концесії 188

Договір про спільну діяльність 189

Схема 445. Договір про спільну діяльність 189

Схема 446. Предмет договору про спільну діяльність 189

Схема 447. Істотні умови договору про спільну діяльність 189

Схема 448. Характерні риси договору про спільну діяльність 189

Договір простого товариства 190

Схема 449. Договір простого товариства 190

Схема 450. Істотні умови договору простого товариства 190

Схема 451. Особливості договору простого товариства 190

Схема 452. Обов’язкові ознаки договору простого товариства 190

Договір про надання фінансових послуг 191

Схема 453. Договір про надання фінансових послуг 191

Схема 454. Специфічні риси договору про надання фінансових послуг 191

Схема 455. Групи договорів про надання фінансових послуг 192

Схема 456. Поділ зобов’язань з надання фінансових послуг за суб’єктами

і предметом надання 192

Договір на проведення аудиту 193

Схема 457. Договір на проведення аудиту 193

Схема 458. Поділ аудиту за організаційними ознаками 193

Схема 459. Підходи до оформлення договорів на проведення аудиту 193

Договори азартної гри 194

Схема 460. Концепції щодо феномена гри 194

Схема 461. Ознаки зобов’язань з азартної гри 194

Схема 462. Класифікація договорів азартної гри 194

Схема 463. Поділ ігор за залежністю виграшу і програшу від випадковості 195

Схема 464. Поділ ігор залежно від характеру підстав і впливу учасника на результат

Договір азартної гри 196

Схема 465. Договір азартної гри 196

Схема 466. Види договорів азартної гри 196

Схема 467. Зміст правил азартних ігор 196

Схема 468. Зміст діяльності з організації азартних ігор 197

20

Договір парі 198

Схема 469. Договір парі 198

Схема 470. Істотні умови договору парі з букмекером 198

Схема 471. Види ставок на події 198

Договір лотереї 199

Схема 472. Договір лотереї 199

Схема 473. Ознаки лотереї як правочину 199

Схема 474. Особливості лотереї у порівнянні з іншими видами зобов’язань

ігрового ризику 200

Схема 475. Відмінність лотереї від парі 200

Схема 476. Учасники правовідношення з випуску та розповсюдження лотереї 200

Схема 477. Типи лотерей 200

Договір розіграшу 201

Схема 478. Договір розіграшу 201

Схема 479. Відмінність розіграшу від гри і парі 201

Схема 480. Відмінність розіграшу від лотереї 201

Схема 481. Види договорів розіграшу 202

Договір про надання медичних послуг 203

Схема 482. Договір про надання медичних послуг 203

Схема 483. Риси медичної послуги 203

Схема 484. Документи, що підтверджують кваліфікацію медичних працівників 203

Договір про конфіденційність 204

Схема 485. Договір про конфіденційність 204

Схема 486. Істотні умови договору про конфіденційність 204

Договір про надання інформаційних послуг 205

Схема 487. Договір про надання інформаційних послуг 205

Схема 488. Специфічні ознаки інформації 205

Схема 489. Види договорів у сфері послуг не відокремлених у ЦК України 205

Дилерський (дистриб’юторський) договір 206

Схема 490. Дилерський (дистриб’юторський) договір 206

Схема 491. Поняття дилерського договору 206

Схема 492. Предмет дилерського договору 206

Схема 493. Елементи інших договорів, що містяться в дилерському договорі 206

Схема 494. Умови дилерського договору 207

Схема 495. Моделі дилерських договорів 207

Схема 496. Поняття та головне завдання дистриб’ютора 207

Схема 497. Основні схеми організації збуту 208

21

Схема 498. Види дилерства (залежно від кількості задіяних дилерів) 208

Схема 499. Поняття та принципи роботи системи «особистих продажів» 208

Договір РЕПО 209

Схема 500. Договір РЕПО (угода про продаж і зворотну купівлю) 209

Схема 501. Поняття та сторони договору РЕПО 209

Схема 502. Поділ договорів РЕПО за місцем зберігання цінних паперів 209

Схема 503. Види договорів РЕПО 210

Схема 504. Види угод РЕПО в Україні 210

Схема 505. Предмет договору РЕПО 210

Схема 506. Істотні умови договору РЕПО (як купівлі-продажу цінних паперів) 211

Схема 507. Ціна та строк у договорі РЕПО 211

Схема 508. Природа договору РЕПО (правові підходи) 211

Схема 509. Відповідальність за несвоєчасне виконання зобов’язання щодо

перерахування коштів за договором РЕПО 211

Спадковий договір 212

Схема 510. Спадковий договір 212

Схема 511. Предмет спадкового договору 212

Схема 512. Правова природа спадкового договору 212

Схема 513. Види спадкового договору 212

Схема 514. Відмежування спадкового договору від договорів ренти та довічного

утримання 213

Схема 515. Відмінність між договорами про спадкування і спадковим договором 213

Схема 516. Мета спадкового договору 213

Схема 517. Істотні умови спадкового договору 214

Схема 518. Форма спадкового договору 214

Схема 519. Сторони спадкового договору 214

Схема 520. Спадковий договір за участю подружжя 215

Схема 521. Забезпечення виконання спадкового договору 215

Схема 522. Розірвання спадкового договору 216

Список літератури 217

22

Розділ 1. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

ПОНЯТТЯ ТА ЗНАЧЕННЯ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОГО ДОГОВОРУ

Основні принципи договору

Юридична рівність сторін Економічна незалежність сторін Свобода договору Взаємодія договору і закону Застосування звичаїв ділового оборо-ту Дотримання договірної дисципліни Визначення умов договору на розсуд сторін

Поняття договору

Домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (ч. 1 ст. 626 ЦК)

Значення терміну

«договір»

Як правочин – являє собою різно-вид юридичного факту, в основі яко-го лежить погоджена воля двох і бі-льше сторін, спрямована на виник-нення, зміну або припинення цивіль-них прав і обов’язків. Договір – підс-тава виникнення цивільних право-відносин. Договір – зобов’язання Як зобов’язальні правовідноси-ни – юридичний зв’язок, установле-ний між двома або більше суб’єктами, що породжує їхні суб’єктивні права й обов’язки відно-сно один одного Як документ – являє собою форму договору-правочину, як правило пи-сьмову. Останнім часом договори укладаються в електронній (бездо-кументарній формі)

Схема 1

Схема 2

Схема 3

23

Значення до-говору в товарно-грошовому обороті

Забезпечує цивільний, товарно-грошовий оборот у суспільстві

Втілює у собі динаміку цивільно-правових відносин

Забезпечує задоволення інтересів учасників обороту

Набуває характеру норм права, що забезпечується примусовою силою

Надає організованості, порядку і сталості економічним відносинам

Відмежування договору від рішення зага-льних зборів

Рішення загальних зборів учасників ТзОВ або АТ не є договором, хоча ухвалюється внаслідок досягнутої домовленості

Сторони договору повинні дійти взаємної згоди, а учасники госпо-дарського товариства ухвалюють рішення, як правило, більшістю голосів

Відмежування договору від суміжних

конструкцій

Не всякий правочин є цивільно-правовим договором Породження правочином суспіль-них відносин, які не регулюються правом (джентельменська угода)

Не всяка погоджена дія сторін є до-говором (коли дії суперечать зако-ну, вони є правопорушеннями як недійсні правочини) Цільовий характер дій сторін дого-вору як правочину відмежовує його від юридичних вчинків

Схема 4

Схема 5

Схема 6

24

СВОБОДА ДОГОВОРУ

Поняття свободи договору

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов до-говору з урахуванням вимог ЦК, інших ак-тів цивільного законодавства, звичаїв діло-вого обороту, вимог розумності та справед-ливості (ч. 1 ст. 627 ЦК)

Співвідношен-ня актів циві-льного законо-

давства і договору

Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає його загаль-ним засадам Сторони мають право врегулювати у дого-ворі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегу-льовані цими актами Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний ро-зсуд Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодав-ства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов’язковість для сторін положень актів цивільного законо-давства випливає з їх змісту або із суті від-носин між сторонами (ст. 6 ЦК)

Зміст принци-пу свободи до-

говору (за А. Луць)

Можливість вибору контрагента

Визначення змісту договору

Вільний вияв волі особи на вступ у договір-ні відносини Свобода договору у виборі сторонами форм договору Право сторін укладати як договори, перед-бачені законом, так і договори, які законом не передбачені, але йому не суперечать Право сторін за своєю угодою змінювати, розривати або продовжувати дію укладено-го ними договору

Право визначати способи забезпечення до-говірних зобов'язань Право встановлювати форми (міри) відповідальності за порушення договірних зобов’язань

Схема 7

Схема 8

Схема 9

25

Особливості прояву принципу свободи на стадії

виконання договору

(за Т. Боднар)

Визначення у договорі предмета, місця, строку, способу виконання (ст. 529, 530, 532 ЦК) Вибір сторонами договору виду забезпе-чення виконання зобов'язання з переліку, встановленого законом, або встановлення його (виду) самими сторонами у договорі (ст. 546, 547, 548 ЦК)

Заміна осіб у зобов’язанні (ст. 512, 520 ЦК) Вибір суб’єктами зобов’язання підстав його припинення шляхом вільного воле-виявлення (ст. 600, 601, 604, 605 ЦК) Встановлення в договорі підстав і заходів відповідальності суб’єктів зобов’язання за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань

Випадки обме-ження свободи договору

Укладення договору є обов’язковим для однієї зі сторін

Певним суб’єктам заборонено законом укладення окремих видів договорів

Одна зі сторін обмежена або позбавлена можливості брати участь у розробці умов

Законом встановлені певні приписи щодо умов договору

Вимагається відповідність договору ти-повим умовам договорів певних видів

Законом передбачається механізм укла-дення договору з попереднім узгодженням його умов, або отриманням дозволу на це, або з виконанням певних дій, які переду-ють укладенню договору

Схема 10

Схема 11

26

ВИДИ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИХ ДОГОВОРІВ

Концепції класифікації цивільно-правових договорів

За універсальними критеріями (одноступеневі і багатоступеневі, які відповідно передбачають їх однора-зовий і багаторазовий поділ) За економічними чи юридич-ними критеріями або у їх поєд-нанні (передбачають багаторазовий поділ)

Класифікація договору за ЦК

України

Договори, які опосередковують пе-редання майна у власність від однієї особи до іншої, що призводить до того, що у відчужувача майна право власності припиняється, а у набувача виникає (купівля-продаж, дарування, довічне утримання (до-гляд), спадковий договір, рента) Договори про передання майна у користування, покликані забезпе-чити користування майном іншої особи (найм, оренда, лізинг, позичка) Договори на виконання робіт – ті, в яких важливим для сторін є не процес виконання роботи, а її резуль-тат (договори підрядного типу, та на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та техно-логічних робіт) Договори про надання послуг, в яких послуга споживається в процесі її надання і, як правило, відсутній її матеріальний результат, хоча наяв-ним є результат юридичний (дору-чення, комісія, зберігання, переве-зення)

Схема 12

Схема 13

27

КЛАСИФІКАЦІЯ ДОГОВОРУ (ДИХОТОМІЧНИЙ ПОДІЛ):1

Відплатний (купівля-продаж)

Безвідплатний (дарування)

Односторонній (доручення)

Двосторонній (підряд)

Реальний (зберігання)

Консенсуальний (міна)

Основний (позика)

Акцесорний (застава)

Основний (остаточний)

Попередній (ст.635 ЦК)

На користь контрагентів

На користь тре-тьої особи (ст.

636 ЦК)

Каузальний (майновий найм)

Абстрактний (вексель)

Речовий (перевезення)

Зобов’язальний (страхування)

Багато- сторонній (спільна діяльність)

Двосторонній (купівля-продаж)

Умовний Безумовний

З відкладальною обставиною

Зі скасувальною обставиною

Усний Письмовий

У простій пи-сьмовій формі

Нотаріально по-свідчений

Повністю недійсний

Недійсний в окремій частині

змішаний

Нікчемний (ст. 219,220,221,224,

226,228 ЦК)

Заперечний (ст. 222, 223, 225, 227,

229 ЦК) Схема 14

28

Односторонній обов’язковий (публічний) (ст. 633 ЦК)

КЛАСИФІКАЦІЯ ДОГОВОРУ (ДИХОТОМІЧНИЙ ПОДІЛ):2

Двосторонній обов’язковий

Державна реєстрація (ст. 210 ЦК)

Недержавна реєстрація

(на товарній біржі)

Приєднання (ст. 634 ЦК)

Розроблений обома

сторонами

Змішаний (містить елемен-ти різних дого-

ворів)

Однорідний

Правомірний

Неправомірний

Неподільний

Подільний

Обов’язковий

Необов’язковий

Законний

Протизаконний

Типовий

Взірцевий

Усний (вербальний)

Письмовий (літеральний)

Внутрішній

Зовнішньо-економічний

Публічний

Розпорядчий

Зобов’язальний

Договір приєднання

Алеаторний (ризиковий)

Комутативний

Схема 15

29

Класифікація договорів за економіко-юридичним критерієм

(за О.Іоффе)

Зобов’язання з оплатної реалізації майна (купівля-продаж, поставка, міна)

Зобов’язання з оплатної передачі майна у користування (майновий найм)

Зобов’язання з безоплатної передачі май-на у власність або користування (дару-вання, позичка)

Зобов’язання з виконання робіт (підряд)

Зобов’язання з надання послуг (доручен-ня, комісія, схов)

Зобов’язання з перевезення Зобов’язання щодо кредитів і розрахунків (позика, тощо)

Зобов’язання зі страхування

Зобов’язання із сумісної діяльності

Класифікація договорів залежно від їх правової ме-ти (за В. Луцем)

Договори про передачу майна у власність, повне господарське відання або оперативне управління (купівля-продаж, поставка, конт-рактація, позика, міна, дарування, постачан-ня енергетичних ресурсів, тощо)

Договори про передачу майна у тимчасове користування (майновий найм, оренда, жит-ловий найм, побутовий найм, безоплатне ко-ристування майном, лізинг тощо )

Договори про виконання робіт (побутовий підряд, підряд на капітальне будівництво, на виконання проектних і розвідувальних робіт, на виконання аудиторських робіт тощо)

Договори про передачу результатів творчої діяльності (авторські, ліцензійні договори, договори про передачу науково-технічної продукції тощо)

Договори про надання послуг (перевезення, страхування, доручення, комісії, схов, про посередницькі послуги, довірче управління, кредитний договір тощо)

Договори про спільну діяльність (установчий договір, угоди про науково-технічне співробі-тництво тощо)

Схема 16

Схема 17

30

Багатоступенева класифікація договорів

(за Л. Веретель-ник)

1) Договори на забезпечення виконання зо-бов’язань (порука, гарантія, застава); 2) Договори про мінімізацію ризиків (договір страхування, договір охорони); 3) Договори про передачу майна (речі, товари) у власність; 4) Договори про безоплатну передачу майна у власність (договір дарування, договір про прощення боргу); 5) Договори про передачу майна в тимчасове володіння і користування або користування;

6) Договори про виконання робіт (підрядні договори, договір на проведення аудиту, дого-вір на проведення маркетингових досліджень, договір на проведення патентних досліджень, договір на створення та розповсюдження рек-лами; 7) Договори про доставку вантажів, пасажирів і багажу (перевезення), транспортне обслуго-вування; 8) Договори про надання юридичних і/або фактичних послуг (зберігання, комісія, управління майном, доручення, агентування, договори з брокерського обслуговування), договори з проведення спортивного дозвілля, договори на ведення свят та урочистостей, договори з надання медичних послуг, освітніх послуг, репетиторства);

9) Договори, пов’язані з проведенням розра-хунків і кредитуванням;

10) Корпоративні договори задля досягнення загальної господарської або іншої мети; 11) Договори про створення результату твор-чої, інтелектуальної та іншої діяльності; 12) Договори про створення та розповсю-дження інформації; 13) Договори про надання майнових прав на використання результату творчої діяльності (ліцензійний договір, договір ноу-хау, комер-ційної концесії, інжинірингу); 14) Інші договори, що чітко не визначились у своїй типологічній приналежності (чирлі-динг).

Схема 18

31

Інтегровані договори

Попередній договір – договір, сторо-ни якого зобов’язуються, протягом пев-ного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний дого-вір) на умовах, встановлених попереднім договором (ч. 1 ст.635 ЦК). Він повинен включати істотні умови основного дого-вору

Договір факторингу – договір, за яким одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієн-та) за плату, а клієнт відступає або зо-бов’язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи боржника (ч. 1 ст. 1077 ЦК)

Договір комерційної концесії – до-говір, за яким одна сторона (правоволо-ділець) зобов’язується надати другій стороні (користувачеві) за плату право користуватися відповідно до її вимог комплексом належних цій стороні прав з метою виготовлення та (або) продажу певного виду товару та (або) надання послуг (ч. 1 ст. 1115 ЦК))

Нетипові договори

Дилерський договір – правочин, згі-дно з яким одна сторона (постачальник) здійснює поставку товару (послуг) іншій стороні (дилеру) із зобов'язанням насту-пного перепродажу безпосереднім (розд-рібним) споживачам на визначеній тери-торії за погодженими цінами, а також надання послуг, пов’язаних із розміщен-ням товарів на умовах цього договору Договір зворотної купівлі - прода-жу (РЕПО) – договір купівлі/продажу цінних паперів (іноземної валюти), за яким одна сторона продає іншій стороні зазначений фінансовий актив певної ва-ртості із зобов’язанням зворотного вику-пу за попередньо обумовленою ціною (договір купівлі-продажу з обтяжуваль-ною умовою виконання цього договору у зворотному порядку)

Схема 19

Схема 20

32

Поняття пуб-лічного договору

Договір, в якому одна сторона – підпри-ємець взяла на себе обов’язок здійсню-вати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, переве-зення транспортом загального користу-вання, послуги зв’язку, медичне, готе-льне, банківське обслуговування тощо) (ч.1 ст. 633 ЦК)

Основні еле-менти публіч-ного договору

Однією зі сторін договору є підприємець

Предметом діяльності підприємця є продаж товарів, виконання робіт або надання послуг

Умови публічного договору встанов-люються однаковими для всіх спожи-вачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги

Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед ін-шим щодо укладення публічного дого-вору

За наявності можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг) підприємець не має права від-мовитися від укладення публічного до-говору

У разі необґрунтованої відмови підпри-ємця від укладення публічного догово-ру він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою

Схема 21

Схема 22

33

Види публіч-ного договору

за ЦК України

Договір роздрібної купівлі-продажу (ст. 698 ЦК) Договір прокату (ст. 787 ЦК) Договір побутового підряду (ст. 865 ЦК) Договір про надання послуг зв’язку (ч.1 ст. 663 ЦК) Договір про надання медичних послуг (ч.1 ст. 633 ЦК) Договір про надання готельного обслуговування (ч.1 ст. 633 ЦК)

Договір банківського обслуговування (ч.1 ст. 633 ЦК)

Договір перевезення транспортом загального користування (ч.1 ст. 633 ЦК, ч.2 ст. 915 ЦК)

Договір банківського вкладу, в якому вкладни-ком є громадянин (ч.2 ст. 1058 ЦК)

Договір зберігання на складі загального корис-тування (ч.2 ст. 957 ЦК)

Договір зберігання речей на складі (у камерах, приміщеннях) (ч.3 ст. 936 ЦК)

Договір зберігання автотранспортних засобів, що здійснюється суб’єктом підприємницької діяльності (ч. 1 ст. 977 ЦК)

Договори, які можуть бути віднесені до публічних

Зберігання речей у ломбарді (ст. 967 ЦК) Зберігання цінностей в банку (ст. 969 ЦК) Зберігання в гардеробах організацій (ст. 973 ЦК) Зберігання автотранспортних засобів (ст. 977 ЦК)

Схема 23

Схема 24

34

Поняття дого-вору

приєднання

Договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших станда-ртних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч.1 ст. 634 ЦК)

Ознаки договору

приєднання

Не повинен позбавляти сторону прав, що зазвичай надаються за договором даного виду

Не повинен виключати або обмежувати відповідальність жодної сторони за пору-шення зобов’язання

Не повинен містити явно обтяжливих (ка-бальних) умов для сторони, що приєдна-лася, які вона не прийняла б, якщо мала б можливість брати участь в формуванні умов договору

Види договорів приєднання

Договір прокату (ч.2 ст. 787 ЦК) Договір, пов'язаний із постачанням теп-лової енергії через приєднану мережу Договір про надання послуг зв’язку Договір про надання готельного обслуго-вування

Договір перевезення транспортом загаль-ного користування

Договір про встановлення сервітуту

За договором про встановлення сервітуту одна сторона, що є власником (володіль-цем) нерухомого майна, встановлює щодо іншої особи на певний строк чи без визна-чення строку право користування цим майном за плату чи безоплатно для певної цілі

Схема 25

Схема 26

Схема 27

Схема 28

35

Основні риси договору про встановлення сервітуту

(за Є. Мічурі-ним)

Відповідно до сервітуту, встановлюється лише право користування майном; сервітут встановлюється без визначення строку або на певний строк, що в договорі визначається за домовленістю сторін, враховуючи сутність сервітуту;

сервітут може бути встановлено лише щодо не-рухомого майна; договір про встановлення сервітуту є добровіль-ною угодою між власником (володільцем) неру-хомості та іншою особою, на користь якої вста-новлюється сервітут;

договір про встановлення сервітуту може вста-новлювати право користування чужим майном за плату чи безоплатно;

договір про встановлення сервітуту визначає спосіб використання майна: прохід, проїзд, про-кладання та експлуатація лінії електропередан-ня, проживання, прогін худоби, водокористу-вання тощо.

Договір про встановлення емфітевзису

За договором про встановлення емфітевзису од-на сторона, що є власником земельної ділянки, встановлює щодо іншої особи (землекористува-ча) на певний чи на невизначений строк право користування цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб за плату

Основні риси дого-вору про встанов-лення емфітевзису (за Є. Мічуріним)

Відповідно до емфітевзису встановлюється пра-во користування земельною ділянкою для сіль-ськогосподарських потреб, що має бути чітко відображено в тексті договору; емфітевзис встановлюється на певний строк, що визначається в договорі за домовленістю сторін, чи на невизначений строк; договір про встановлення емфітевзису є добро-вільною угодою між власником земельної ділян-ки сільськогосподарського призначення та осо-бою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб;

договір про встановлення емфітевзису встанов-лює право користування чужим майном (земе-льною ділянкою) за плату, розмір, форма, умови та строки виплати якої визначаються договором

Схема 29

Схема 30

Схема 31

36

Договір про встанов-

лення суперфіцію

За договором про встановлення суперфі-цію одна особа, що є власником земельної ділянки, встановлює щодо іншої особи (зе-млекористувача) на визначений чи на не-визначений строк право користування ці-єю земельною ділянкою для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель за плату

Основні риси договору про встановлення суперфіцію (за Є.Мічуріним)

Відповідно до суперфіцію встановлюється право користування земельною ділянкою для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель, що має бути чітко відо-бражено в тексті договору; емфітевзис встановлюється на визначений строк, що має бути відображено в договорі за домовленістю сторін, чи на невизначе-ний строк; договір про встановлення суперфіцію є добровільною угодою між власником земе-льної ділянки сільськогосподарського призначення та особою, яка виявила ба-жання користуватися цією земельною ді-лянкою для будівництва промислових, по-бутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель; договір про встановлення суперфіцію встановлює право користування чужим майном (земельною ділянкою) за плату, яка визначається договором

Схема 33

Схема 32

37

ЗМІСТ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОГО ДОГОВОРУ ТА ЙОГО ТЛУМАЧЕННЯ

Зміст цивіль-но-правового договору

Договірні умови, щодо яких сторони дійшли згоди, а також ті умови, які приймаються ними як обов’язкові внаслідок чинного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК, ч.1. ст. 180 ГК)

Види договірних

умов

Істотні – умови, без досягнення домов-леності за якими договір вважається неукладеним. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, які визначені законом як істотні і є необхідними для договорів даного ви-ду; а також усі ті умови, відносно яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнута згода. Істотні умови не можуть змінюватись сторонами на власний розсуд

Звичайні – умови, які встановлені диспозитивними нормами закону й чинні для окремого договору лише у випадках, коли інше не передбачено домовленістю сторін. Вони за власним розсудом можуть скасувати або зміни-ти ті чи інші звичайні умови договору, якщо спеціально зроблять відповідне застереження. Вважається, що у разі, якщо сторони в договорі не домов-ляться про інше, діють умови вказані у законі

Випадкові – умови, які погоджені сто-ронами у відступ від положень диспо-зитивних норм або з метою вирішення питань, які врегульовані законодавст-вом. Вони є специфічними для окре-мих договорів. Відсутність випадкових умов договору не впливає на його не-дійсність. Ці умови набирають юриди-чної сили тільки у разі, якщо сторони включають їх у текст договору

Схема 34

Схема 35

38

Види істотних умов договору

Групи істот-них умов договору

Загальні – для всіх договорів істотною умовою є їх предмет, тобто те, про що сторони домовляються, з приводу чого вони вступають у правовідносини. Пред-метом договору може бути майно, майно-ві права, дії з виконання робіт або надан-ня послуг, виключні права, майнові інте-реси

Спеціальні – тобто передбачені законом для конкретного договору. Так ЗУ «Про оренду державного і комунального май-на» (ч. 1 ст.10) вимагається наявність 11 істотних умов, серед яких строк, на який укладається договір; орендна плата, по-рядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення тощо Індивідуальні – важливі для тієї сторо-ни, яка їх висуває. При цьому друга сто-рона, розглядаючи запропоновані умови договору, приймає рішення про їх прийн-ятність, і лише тоді досягається домовле-ність між ними

Про предмет договору;

визначені законом як істотні;

які є необхідними для договорів даного виду; щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди

Схема 36

Схема 37

39

Тлумачення змісту

договору

Зміст договору може бути витлумачений сторо-ною (сторонами), а на вимогу однієї або обох сто-рін-судом (неповнота договору, нечіткість фор-мулювання)

При тлумаченні змісту договору беруться до ува-ги однакове для всього його змісту значення слів і понять, а також загальноприйняте у певній сфері відносин значення термінів Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у певній сфері відносин зна-чення термінів не дає змоги з’ясувати зміст окремих частин договору, їхній зміст встановлю-ється порівнянням відповідної частини договору зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін Якщо за правилами, встановленими вище, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, уста-лена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення

Загальні прави-ла техніки

складання до-говорів (за

Є.Мічуріним)

Текст договору має ґрунтуватись на загальноп-рийнятій юридичній термінології Формулювання в договорі мають бути однозна-чними, не допускати багатьох варіантів їх тлу-мачення

Уникнення в тексті договору архаїчних виразів Дотримання при складанні тексту договору правил граматики і синтаксису з урахуванням специфіки юридичної термінології При складанні договору необхідно дотримувати-ся оптимального співвідношення між узагаль-неннями і описами всіляких випадків та життє-вих відносин, які можуть виникати у сфері дії договору

Стиль договору має бути рівним, спокійним, стриманим, байдужим до суб’єктивних пережи-вань та емоцій

Ясність викладу в договорі При складанні договору слід уникати зайвих пояснень спеціальних юридичних термінів

Схема 38

Схема 39

40

Структура договору як юридичного документа (за Є.Мічуріним)

1. Назва (договір, контракт тощо); 2. Дата і місце (населений пункт) укладення договору 3. Найменування сторін у договорі: а) назва сторін; б) індивідуалізація сторін; в) індивідуалізація осіб, які діють від імені сто-рін чи однієї зі сторін; г) інші індивідуалізуючи ознаки (код, ЄДРПОУ, ідентифікаційний номер, адреси сторін, банків-ські реквізити сторін, посилання на номер лі-цензії, паспортні дані, номери свідоцтв платни-ків податку)

4. Текст договору: а) предмет договору; б) ціна договору та порядок розрахунків; в) строки виконання зобов’язань; г) інші істотні умови (якщо є для того чи іншо-го виду договорів); д) права та обов’язки сторін; є) відповідальність сторін; ж) особливі умови (інші умови);

5. Підписи та печатки сторін 6. Посвідчувальний напис, печатка нотаріуса (якщо договір нотаріально посвідчується)

Схема 40

41

ФОРМА ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОГО ДОГОВОРУ

Форма договору

Договір може вчинятися усно або в пи-сьмовій формі. Сторони мають право обирати форму договору, якщо інше не встановлено законом

Договір, для якого законом не встано-влена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мов-чанням (ст. 205 ЦК)

Усна форма договору

(вимоги до додержання)

Усно можуть вчинятися договори, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком до-говорів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєст-рації, а також договорів, для яких не-додержання письмової форми має нас-лідком їх недійсність (ч. 1 ст. 206 ЦК)

Письмова фо-рма договору

(вимоги до додержання)

Договори між юридичними особами Договори між фізичною та юридичною особою, крім тих, які виконуються у момент їх укладення Договори фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у 20 і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім тих, які вико-нуються у момент їх укладення Інші договори, щодо яких законом встановлена письмова форма (ч.1 ст. 208 ЦК)

Письмова фор-ма договору (пі-дстави недодер-

жання)

Договір є чинним, крім випадків, коли в законі прямо вказано, що недодер-жання такої форми спричиняє недійс-ність договору

Схема 41

Схема 42

Схема 43

Схема 44

42

Нотаріальна форма дого-вору (вимо-ги до додер-жання)

Договір, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвід-ченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін (ч.1 ст. 209 ЦК)

Нотаріальна форма дого-вору (підста-ви недодер-жання)

Договір є недійсним за винятком, коли сторони домовилися щодо усіх істот-них умов договору, що підтверджуєть-ся письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання догово-ру, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення - суд може визнати такий договір чинним

Державна реєстрація договору

(вимоги до додержання)

Договір підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених зако-ном. Такий договір є вчиненим з мо-менту його державної реєстрації (ч.1 ст. 210 ЦК)

Державна реєстрація

договору (під-стави недоде-ржання)

Оскільки такий договір вважається вчиненим з моменту його державної реєстрації, то недотримання цієї ви-моги призводить до його недійсності

Схема 45

Схема 46

Схема 47

Схема 48

43

Договори, що підлягають

нотаріальному посвідченню

Договори про відчуження (купівля-продаж, міна, дарування, пожертва, рента, довічне утримання (догляд), спадковий договір) не-рухомого майна; іпотечні договори;

договори про спільну часткову власність на земельну ділянку; про купівлю-продаж земе-льних ділянок, про перехід права власності та про передачу права власності на земельні ділянки; про обмін земельними ділянками, які виділені єдиним масивом у натурі (на мі-сцевості) власникам земельних часток (паїв); договори купівлі-продажу (приватизації дер-жавного майна);

договори про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя; про надання утримання; про припинення права утримання взамін набуття права на нерухоме майно або одержання одноразової грошової допомоги; шлюбні договори; дого-вори між подружжям про розмір та строки виплати аліментів на дитину; договори про припинення права на аліменти на дитину, у зв’язку з набуттям права власності на неру-хоме майно ; договори найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на 3 роки і більше; договори найму транспортних засобів за уча-стю фізичної особи, договори позички транс-портного засобу, у якому хоча б однією сто-роною є фізична особа; договори про створення акціонерних това-риств, якщо товариства створюються фізич-ними особами;

договори управління нерухомим майном;

договори про зміну черговості одержання права на спадкування; заповіти; довіреності на укладання правочинів, нота-ріальне посвідчення яких передбачене зако-ном; довіреності, що видаються в порядку передоручення;

Схема 49

44

Документи або їх дублікати, які посвідчують

право власності на нерухомість

нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, пожертви, довічного утримання (догляду), ренти, дарування, міни;

спадковий договір;

свідоцтво про придбання майна з прилюд-них торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися; свідоцтво про право власності на об’єкти нерухомого майна;

свідоцтво про право на спадщину; свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя;

договір про поділ майна; договір про припинення права на утриман-ня за умови набуття права на нерухоме май-

договір про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права вла-сності на нерухоме майно;

іпотечний договір; рішення суду; договір купівлі-продажу, зареєстрований на біржі;

Документи для посвідчення

правочину з від-чуження нерухо-мого майна

правовстановлювальний документ про пра-во власності на нерухоме майно; витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно;

довідка про відсутність заборони з відчу-ження житла його власником;

нотаріально засвідчена згода іншого з под-ружжя про відчуження нерухомого майна;

нотаріально засвідчена заява учасника спі-льної часткової власності про відмову від купівлі частки, що продається;

нотаріально засвідчена згода наймача про відмову від купівлі житла, якщо договір найму укладено не менш ніж на 1 рік;

документ про відсутність податкової заста-ви;

дозвіл виконкому місцевої ради на переоб-ладнання чи перепланування житла;

Схема 50

Схема 51

45

ПОРЯДОК УКЛАДЕННЯ ЦИВІЛЬНО - ПРАВОВОГО ДОГОВОРУ

Порядок укладення договору за

способом узгоджен-ня змісту

Загальний (виявляє себе у форму-ванні договору в порядку, передбаче-ному ЦК України (стаття 641-646)) Спеціальний (передбачає укладення договорів, які мають свої особливості, і залежить від способів укладення до-говору (аукціон, конкурс, біржовий спосіб))

Судовий (окрема стадія, що регулю-ється спільно матеріальними і проце-суальними нормами законодавства. Волевиявлення сторін затверджується судовим рішенням, яке вступає в дію з моменту набрання чинності самого рішення суду)

Способи укладення договору

За характером формування (не-конкурентний, конкурентний) За ступенем свободи волевиявле- ння ( на основі вільного волевияв-лення, в обов’язковому порядку) За сферою поширення (загальні умови укладення договору, порядку укладення, місця і часу (моменту) ук-ладення, особливостей укладення окремих видів договорів)

Схема 52

Схема 53

46

Момент укладен-ня договору

Договір є укладеним з моменту оде-ржання особою, яка направила про-позицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення дого-вору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, дого-вір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії Договір, який підлягає нотаріально-му посвідченню або державній ре-єстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або дер-жавної реєстрації, а в разі необхідно-сті і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації – з моменту державної реєстрації

Місце укладення договору

Місце проживання фізичної особи Місцезнаходження юридичної особи, яка зробила пропозицію укласти до-говір Інше місце укладення договору, яке не суперечить законодавству та ін-шим правовим актам

Строк дії договору

Набирає чинності з моменту його ук-ладення Сторони можуть встановити, що умо-ви договору застосовуються до відно-син між ними, які виникли до його укладення

Діє до визначеного у ньому моменту закінчення виконання сторонами зо-бов’язань

Закінчення строку договору не звіль-няє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору

Схема 55

Схема 54

Схема 56

47

Умови визнання договору

неукладеним

Відсутня згода щодо всіх істотних умов, передбачених законодавством Не передано майно, якщо відповідно до законодавства для укладення дого-вору потрібно його передати Не затверджено договір вищим орга-ном господарського товариства, якщо це передбачено в законі чи статуті товариства Не здійснено державну реєстрацію договору в разі, коли законом ця об-ставина визначена як момент його вчинення

Порядок визнання судом договорів неукладеними

На відміну від визнання правочину недійсним (ч.3 ст.215 ЦК) окремого судового рішення для цього не потре-бується

Суд при розгляді певного спору з по-силанням сторін на договір, в якому відсутні істотні умови, виходить з йо-го неукладеності, вирішуючи справу не бере його до уваги, вважаючи його як юридичний факт відсутнім

Встановивши, що договір є неукладе-ним, суд на цій підставі залишає позов про визнання договору недійсним без задоволення Наслідки недійсності договору до неу-кладеного договору не застосовують-ся, оскільки вимога про визнання до-говору неукладеним не відповідає способам захисту цивільних прав та інтересів

Відмінність між неукладеними

договорами та не-дійсними

правочинами

Підстави та наслідки недійсності пра-вочинів містяться у ст.215-235 ЦК, а наслідком неукладеного договору буде набуття, збереження майна без достат-ньої правової підстави ст.1212-1215 ЦК

Схема 57

Схема 58

Схема 59

48

Відмінності між поняттями

«укладення до-говору» та «ви-никнення

зобов’язання»

Під виникненням слід розуміти по-чаток зобов’язання. Укладення ж договору означає процес, в якому відбувається узгодження воль його сторін - висунення пропозиції та її прийняття Останнє піддається регулюванню не лише за правилами гл.53 ЦК, а й з додержанням порядку вчинення правочинів із вимогами до їх форми (гл.16 ЦК)

Домовленість сторін (договір як пра-вочин) може стосуватися не лише укладення договору, а й його зміни або розірвання (припинення догові-рного зобов’язання)

Поняття «укладення договору»

Досягнення сторонами в належній формі згоди за всіма істотними умо-вами договору, а у випадках, перед-бачених законом, здійснення переда-чі майна чи певної дії

Стадії процедури укладення договору

Оферта – пропозиція укласти дого-вір, яка: 1) адресована певній особі; 2) містить вказівку на істотні умови договору; 3) виражає намір особи, яка її зробила, вважати себе зо-бов’язаною у разі її прийняття (може бути оформлена гарантійним лис-том). Особа, яка зробила оферту, на-зивається оферентом

Акцепт – відповідь особи, якій ад-ресована оферта, про її прийняття. Акцепт має бути: 1) повним, тобто погодженням з офертою в цілому; 2) безумовним, тобто не містити нових умов (пропозиція укласти договір на нових умовах є новою офертою). Особа, що зробила акцепт, назива-ється акцептантом

Схема 60

Схема 61

Схема 62

49

Відмінність між рекламою та пуб-лічною офертою

Пропозиції адресовані невизначеному колу осіб (реклама) не вважаються офер-тою, а розцінюються як запрошення ро-бити пропозиції щодо укладення догово-ру Звернення до невизначеного кола осіб, яке містить не тільки всі істотні умови договору, а й однозначний намір укласти договір з будь-якою особою, яка відпо-вість на цю пропозицію є публічною офертою. Виставлення товару, демон-страція його зразків або надання відомо-стей про товар (описів, каталогів, фотоз-німків) у місцях його продажу є публіч-ною пропозицією укласти договір неза-лежно від того, чи вказана ціна та інші істотні умови договору купівлі-продажу, крім випадків, коли продавець явно ви-значив, що відповідний товар не призна-чений для продажу (напр. дизайн вітрин)

Момент відкли-кання пропозиції

Пропозиція укласти договір (оферта) може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Якщо адресат одержав оферту, вона не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказано у пропо-зиції або не випливає з її суті чи обста-вин, за яких вона була зроблена (ч.3 ст.641 ЦК)

Прийняття пропозиції

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для від-повіді вчинила дію відповідно до вказа-них у пропозиції умов договору (відван-тажила товари, надала послуги, викона-ла роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в про-позиції укласти договір або не встанов-лено законом (ч.2 ст.642 ЦК)

Схема 63

Схема 64

Схема 65

50

Момент відкли-кання відповіді на

пропозицію

Особа, яка прийняла пропозицію, не може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти дого-вір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції (ч.3 ст.642 ЦК)

Види оферти

Зі строком для відповіді - договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку (ч.1 ст.643 ЦК)

Без зазначення строку для відпо-віді: а) усна оферта – договір є укладе-ним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її при-йняття (ч.1 ст.644 ЦК); б) письмова оферта – договір є укладеним, коли осо-ба, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановле-ного актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - про-тягом нормально необхідного для цього часу (ч.2 ст.644 ЦК)

Відповідь про прийняття

пропозиції, яка одержана із запізненням

Якщо відповідь про прийняття пропо-зиції укласти договір одержано із запіз-ненням, особа, яка зробила пропозицію, звільняється від відповідних зо-бов’язань (ч.1 ст.645 ЦК)

Якщо відповідь про прийняття пропо-зиції укласти договір було відправлено своєчасно, але одержано із запізненням, особа, яка зробила пропозицію укласти договір, звільняється від відповідних зобов’язань, якщо вона негайно повідо-мила особу, якій було направлено про-позицію, про одержання відповіді із за-пізненням. Відповідь, одержана із запіз-ненням, є новою пропозицією

Схема 66

Схема 67

Схема 68

51

Способи прийнят-тя оферти

Усний

Письмовий

Конклюдентними діями (початок відван-таження товару)

Мовчанням (коли це передбачено зако-ном або звичаями ділового обороту)

Варіанти укла-дення договору в письмові формі

Телетайпний зв'язок

Електронний зв'язок

Інші технічні засоби зв’язку

Поняття елект-ронного цифрово-

го підпису

Вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетво-рення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підпи-сувача

Характеристика електронного

цифрового підпису

Електронний цифровий підпис наклада-ється за допомогою особистого ключа і перевіряється за допомогою відкритого ключа

Його дія не поширюється на відносини, що виникають під час використання ін-ших видів електронного підпису, в тому числі переведеного у цифрову форму зо-браження власноручного підпису

Чинність і належність відкритого ключа підписувачу перевіряється за допомогою посиленого сертифіката ключа, виданого акредитованим центром сертифікації ключів

Посилений сертифікат ключа може бути як в електронній формі, так і у формі документа на папері

Схема 69

Схема 70

Схема 71

Схема 72

52

Види договорів, укладених в особливому порядку

На торгах

На біржах

На аукціонах

За результатами конкурсу

Етапи проведення торгів для

закупівлі товарів, робіт і послуг

Інформування учасників про проведення відкритих торгів шляхом відповідної пу-блікації Надання замовником тендерної докумен-тації учаснику процедури відкритих тор-гів Надання учасником процедури відкри-тих торгів тендерної пропозиції відповід-но до вимог тендерної документації

Розкриття, оцінка та порівняння тендер-них пропозицій Акцепт тендерної пропозиції та укладен-ня договору про закупівлю

Процедури закупівлі

Відкриті торги

Двоступеневі торги

Торги з обмеженою участю

Запит цінових пропозицій (котирувань)

Аукціон

Закупівля у одного учасника

Схема 73

Схема 74

Схема 75

53

ЗМІНА ТА РОЗІРВАННЯ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОГО ДОГОВОРУ

Способи зміни та розірвання договору

За згодою сторін – допускається без обмежень і без встановлення в цивільному законодавстві переліку підстав для цього, за винятком ч. 3 ст.636 ЦК Одностороння відмова від дого-вору – у повному обсязі або частко-во, якщо право на таку відмову вста-новлено договором або законом (ст. 214, ч. 3 ст. 651 ЦК). У цьому випадку достатньо волевиявлення однієї зі сторін без згоди другої (інших) та без звернення до суду За рішенням суду – допускається лише у випадках, передбачених дого-вором або законом (істотне порушен-ня або істотна зміна обставин)

Передумови для розірвання договору шля-хом укладення

правочину

За взаємною згодою сторін за відсут-ності порушень договірного зо-бов’язання (напр. у зв’язку з втратою інтересу у обох сторін) За взаємною згодою сторін за відсут-ності порушень договірного зо-бов’язання за ініціативою однієї сто-рони

За взаємною згодою сторін у зв’язку з порушенням договірного зобо-в’язання за ініціативою добросовісної сторони За взаємною згодою сторін у зв’язку з наявністю порушень договірного зо-бов’язання з обох сторін За взаємною згодою сторін господар-ського зобов’язання у зв’язку зі ска-суванням державного замовлення

Схема 76

Схема 77

54

Особливості зміни та розірвання договору за згодою сторін

Згода про зміну та розірвання є дого-вором, у зв’язку із чим на нього по-ширюються як загальні правила про умову дійсності правочинів (ст. 203 ЦК), так і положення про порядок укладення договору (ст. 638 – 647 ЦК) Зміна або розірвання договору вчи-няється в такій самій формі, що й договір, який змінюється або розри-вається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випли-ває із звичаїв ділового обороту (ст. 654 ЦК)

Договір вважається зміненим або ро-зірваним з моменту вчинення відпо-відного правочину

Особливості зміни та розір-

вання договору

за рішенням суду

Лише істотне порушення іншою сто-роною договору своїх зобов'язань або істотна зміна обставин може викли-кати зміну або припинення договору

Визначення судом критеріїв істотно-сті порушення або істотності зміни обставин

Правом звертатися до суду з вимогою про зміну або розірвання договору наділена лише одна з його сторін

Критерії істот-ного порушен-

ня умов договору

Розмір збитків, нанесених стороні договору невиконанням або нена-лежним його виконанням іншою сто-роною Порівнянність реальних результатів договірних зобов'язань із тими, які очікувала мати сторона, що зверну-лася до суду з вимогою про розірван-ня договору

Схема 78

Схема 79

Схема 80

55

Критерії істотної зміни обставин при укладенні договору

Фінансова криза

Дефолт

Військові дії

Засади розір-вання догово-ру у зв’язку з істотною

зміною обста-вин

Договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’я-зання Зміна обставин є істотною, якщо вони змі-нились настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах

Умови, необ-хідні для розірвання договору судом у зв’язку з

істотною змі-ною обставин

В момент укладення договору сторони вихо-дили з того, що така зміна обставин не на-стане

Зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися Виконання договору порушило б співвідно-шення майнових інтересів сторін і позбави-ло б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору

Із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона

Зміна економіко-правового курсу країни, що потягло за собою введення обтяжливого для сторін оподаткування

Істотна зміна тарифів, цін на паливо та на регульовані ціни на певні товари Істотна зміна банківських ставок

Схема 81

Схема 82

Схема 83

56

Зміна та розір-вання договору приєднання

Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповіда-льність другої сторони за порушення зо-бов’язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначені умов договору

Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред’явлена стороною, яка приє-дналася до нього у зв’язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір про приєднання може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, зна-ла або могла знати, на яких умова вона приєдналася до договору

Зміна та розірвання но-таріально

посвідченого договору

Одностороння відмова від договору – не допускається, якщо інше не встанов-лено договором або законом (ч.1 ст.525 ЦК). Внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зо-бов’язання або воно припиняється (ч.3 ст.615 ЦК)

Відмова від договору за взаємною згодою сторін – особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмо-витися від нього, навіть і в тому разі, як-що його умови повністю ними виконані (ч.2 ст.214 ЦК)

Схема 84

Схема 85

57

Види односто-ронньої відмови від нотаріально посвідченого договору

Встановлена договором – у ньому має бути чітко встановлено про можливість односторонньої відмови від договору будь-якої із сторін чи однієї із сторін. Крім того, в договорі мають бути визначені ті обста-вини, за якими є можливою одностороння відмова від договору. У разі порушення зобов’язання однією стороною, друга сто-рона має право частково або в повному об-сязі відмовитися від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст.615 ЦК)

Встановлена законом – у ньому може бути встановлено можливість односторон-ньої відмови від договору. Так, даруваль-ник має право відмовитися від передання дарунка у майбутньому, якщо після укла-дення договору його майновий стан істотно погіршився (ч.1 ст.724 ЦК). У разі односто-ронньої відмови від договору в повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або зако-ном, договір є відповідно розірваним або зміненим

Випадки одно-стороннього розірвання договору за ЦК України

У зв’язку з його порушенням іншою сторо-ною

Право на відмову як санкція за допущене порушення зобов’язання другою стороною Право на відмову від договору, не пов’язану з порушенням договору другою стороною

Основні види односторонньої відмови від договору

Як санкція за порушення умов договору другою стороною Як право на вчинення односторонньої від-мови без застосування заходів цивільно-правової відповідальності

Як безпідставна відмова від договору за відсутності порушень умов договору дру-гою стороною з покладенням на сторону, що відмовилася, негативних правових нас-лідків, передбачених договором або зако-ном

Схема 86

Схема 87

Схема 88

58

Випадки одно-сторонньої відмови від договору за ЦК України

Про встановлення емфітевзису (ст. 408) Найму (ст. 763, 782) Купівлі-продажу (ст. 665,666, 678,684,690, 692, 695,696, 700, 708) Дарування (ст. 722, 724) Ренти (ст. 739) Позички (ст. 834) Підряду (ст. 844 та ін.) Страхування (ст. 997 та ін.) Доручення (ст. 1008)

Наслідок одно-сторонньої відмови від договору

Не спричиняє, як правило, його ав-томатичне припинення, оскільки інша сторона має право оспорити односторонню відмову від договору у суді, який може визнати її неправо-мірною (правомірною) і визнати на вимогу однієї із сторін договір розір-ваним із застосуванням відповідних правових наслідків до винної сторо-ни. У випадку безпідставної відмови, суд може на вимогу позивача зо-бов’язати виконати договір, за виня-тком тих випадків, коли законом стороні надається право на відмову від договору, або визнати його розір-ваним.

Схема 89

Схема 90

59

Правові наслід-ки зміни або розірвання договору

Зобов’язання сторін змінюються від-повідно до змінених умов щодо пред-мета, місця, строків виконання тощо

Зобов’язання сторін припиняються

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом

Якщо договір змінений або розірва-ний у зв’язку з істотними порушен-нями договору однією з сторін, друга сторона може вимагати відшкоду-вання збитків завданих зміною або розірванням договору

Наслідки нена-лежного вико-нання поперед-нього договору

У разі, якщо сторона, яка уклала по-передній договір, одержавши проект договору від іншої сторони, ухиля-ється від укладення основного дого-вору, друга сторона має право вима-гати укладення такого договору в судовому порядку Сторона, яка необґрунтовано ухиля-ється від укладення договору, перед-баченого попереднім договором, по-винна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім до-говором або актами цивільного зако-нодавства

Схема 91

Схема 92

60

Порядок продовження чинності договору

Шляхом утримання від дій – якщо в договорі або в законі перед-бачено, що, у випадку відсутності заяви однієї зі сторін про припинен-ня або зміну умов договору протя-гом певного строку до закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самим умовах, які були пе-редбачені договором

Шляхом активних дій – коли намір сторін про продовження дого-вору здійснюється через досягнення згоди про це у письмовій формі (здійснюється шляхом обміну лис-тами, телеграмами або іншим спо-собом відповідно до закону, догово-ру, звичаїв ділового обороту)

Схема 93

61

НЕДІЙСНІСТЬ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОГО

ДОГОВОРУ

Підстави недійсності правочину-договору

Зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного зако-нодавства, а також моральним засадам суспільства

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздат-ності

Поняття «недійсності правочину-договору»

Недійсним є правочин, якщо його недій-сність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимага-ється. У випадках, встановлених ЦК України, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним (ч.2 ст.215 ЦК)

Види недійсних правочинів-договорів

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрі-шній волі

Правочин має бути спрямований на реа-льне настання правових наслідків, що обумовлені ним Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами) не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч.1-3, 5,6 ст.203 ЦК)

Нікчемні (абсолютно недійсні)

Оспорюванні, заперечні (відносно недій-

Змішані

Схема 94

Схема 95

Схема 96

62

Поняття нікчемних правочинів-договорів

Правочини, недійсність яких прямо пе-редбачена законом. Визнання такого правочину недійсним судом не вимага-ється. Сторони такого правочину не зо-бов’язані виконувати його умови, причо-му навіть і тоді, коли суд не визнає його недійсним

Види нікчемних правочинів-договорів

Укладені з недодержанням обов’язкової письмової форми, якщо недійсність пря-мо передбачена законом (напр. правочи-ни щодо забезпечення виконання зо-бов’язань) (ст. 547 ЦК) Укладені з недодержанням обов’язкової нотаріальної форми (ч1. ст.219 ЦК)

Укладені малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без належного схвалення (ст. 221 ЦК) Укладенні недієздатною фізичною особою (ст. 226 ЦК)

Вчинені без дозволу органу опіки і піклу-вання (ч.1 ст.224 ЦК)

Які порушують публічний порядок (ст. 228 ЦК)

ЦК України передбачає можливість визнання деяких нікчемних правочинів недійсними (ч.2 ст.218, ч.2 ст.219, ч.2 ст.220, ч.2 ст.224 ЦК)

Поняття оспорюваних правочинів-договорів

Правочини, які ЦК України не визнає в імперативній формі недійсними, а лише допускає можливість визнання їх недійс-ними в судовому порядку за вимогою од-нієї зі сторін або іншої заінтересованої особи. До них належать переважно пра-вочини з дефектами волі та волевияв-лення його суб’єктів

Схема 97

Схема 98

Схема 99

63

Види оспорюва-них правочинів-

договорів

Вчинені неповнолітньою особою за ме-жами її цивільної правоздатності без згоди батьків, піклувальника (ст.222 ЦК) Вчинені фізичною особою, обмеженою у дієздатності, без згоди піклувальника (ст. 223 ЦК) Вчинені під впливом помилок (ст. 229 ЦК) Вчинені під впливом тяжкої обставини (ст. 233 ЦК)

Поняття змішаних правочинів-договорів

Правочини, недійсність яких визнача-ється судом за умови підтвердження до-пущених порушень вимог закону (на відміну від оспорюваних, які суд може визнати недійсними)

Види змішаних правочинів-договорів

Вчинені під впливом обману (ст. 230 ЦК)

Вчинені в результаті зловмисної домов-леності представником однієї сторони з другою стороною (ст. 232 ЦК)

Фіктивні (ст. 234 ЦК)

Принцип недійсності право-чину-договору

Недійсний правочин не створює для сто-рін чи інших осіб правових наслідків. Сторони не зобов’язані виконувати пе-редбачені таким правочином умови, одна сторона недійсного правочину має право відхилити вимоги другої сторони щодо вчинення певних дій

Відновлення стану речей, що існував до вчинення правочину-договору, недійс-ного за законом або визначеного таким у судовому порядку

Поняття «реституції»

Схема 100

Схема 101

Схема 102

Схема 103

Схема 104

64

Поняття «односторонньої реституції»

У випадку виконання недійсного право-чину лише однією стороною, друга сторо-на повинна повернути все одержане сто-роні, що виконала правочин. У ЦК Украї-ни безпосередньо не закріплена, але мож-ливість її застосування випливає з тексту ч.1 ст.216 ЦК

Поняття «двосторонньої реституції»

Кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одер-жала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зо-крема тоді, коли одержане полягає у кори-стуванні майном, виконаній роботі, нада-ній послузі,- відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ч.1 ст.216 ЦК)

Випадки застосу-вання двосторонньої реституції за ЦК

України

Недодержання вимоги щодо письмової форми правочину (ст.218 ЦК)

Недодержання вимоги закону про нотарі-альне посвідчення одностороннього пра-вочину (ст.219 ЦК)

Недодержання вимоги закону про нотарі-альне посвідчення договору (ст. 220 ЦК) Вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності (ст.221 ЦК) Вчинення правочину неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності (ст.222 ЦК)

Вчинення правочину недієздатною фізич-ною особою (ст.226 ЦК)

Укладення юридичною особою правочи-ну, якого вона не мала права вчиняти (ст. 227 ЦК)

Правочин, який вчинено під впливом по-милки (ст.229 ЦК)

Правочин, який вчинено під впливом тя-жкої обставини (ст.233 ЦК)

Схема 105

Схема 106

Схема 107

65

Розділ 2. ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

ДОГОВІР КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ

Договір купівлі-продажу

Публічний договір

Взаємний договір (у кожної із сторін є права і обов’язки)

Відплатний договір

Консенсуальний договір

Двосторонній договір

Самообслуговування в магазині – (реальний) договір

Предмет договору купівлі-продажу

Товар (який є у продавця або буде створений у майбутньому)

Майнові права (виключні та зобов’язальні)

Право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру (підприємства, за договором факторингу)

Схема 108

Схема 109

66

Умови договору купівлі-продажу

Назва товару

Кількість товару

Асортимент товару

Тара та упаковка

Комплектність товару

Ціна товару

Якість товару

Форма договору купівлі-продажу

Усна Проста письмова Нотаріальна з державною реєстрацією

Схема 110

Схема 111

67

Види договору купівлі-продажу

В оптовій і роздрібній торгівлі Які укладаються на біржах і аукціонах Що укладаються у внутрішньому і в зо-внішньоекономічному обігу Земельних ділянок, валютних цінностей, житлових будинків, квартир, автотранс-портних засобів На умовах комісії та консигнації Об’єктів приватизації Деривативи (форвардні, ф’ючерсні та опціонні)

Випадки права на відмову від договору купівлі-продажу

Продавець відмовився передати прода-ний товар (ч.1 ст.665 ЦК)

Продавець не передав у встановлений строк покупцю приналежності товару або документи щодо цього товару (ч.2 ст. 66 ЦК) Продавець передав покупцеві товар не-належної якості (ч.2 ст.678 ЦК) Продавець передав покупцеві некомпле-ктний товар (ч.2 ст.684 ЦК) Покупець без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився від нього (ч.4 ст.690 ЦК) Покупець відмовився прийняти та опла-тити товар (ч.4 ст.692 ЦК)

Сторона, яка зобов’язана страхувати товар, не застрахувала його (ч.2 ст.696 ЦК)

Покупець не здійснив у встановлений договором строк чергового платежу за проданий з розстроченням платежу і пе-реданий йому товар (ч.2 ст.695 ЦК)

Покупцеві не надано право повної і дос-товірної інформації про товар у місці його продажу (ч.3 ст.700 ЦК) Не застережені продавцем недоліки або фальсифікація товару (ч.1 ст.708 ЦК)

Схема 112

Схема 113

68

ДОГОВІР РОЗДРІБНОЇ КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ

Форма договору

роздрібної купівлі-продажу

Усна (виконання відбувається одночасно зі здійсненням)

Проста письмова (виконується після укладення договору)

Конклюдентна (з використанням автоматів)

Договір роздрібної купівлі-продажу

Консенсуальний (реальний)

Відплатний

Двосторонній

Публічний

Особливості договору роздрібної купівлі-продажу

Завжди є публічним

Продавець – лише фізична або юридична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність (торговий патент, ліцензія) Товар обов’язково має призначатися для особистого, домашнього або іншого використання, не пов’язаного з підприємницькою діяльністю

Наявність додаткових прав та обов’язків сторін, а також наслідків невиконання ними зобов’язань за договором

Схема 114

Схема 115

Схема 116

69

Форми оплати товару за договором роздрібної купівлі-продажу

Повна оплата товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього покупцем

Попередня оплата товару Відстрочення або розстрочення платежу при продажу товарів у кредит

Види договору роздрібної купівлі-продажу

З умовою про прийняття покупцем товару у встановлений строк За зразками

З використанням автоматів

З умовою про доставку товару покупцю

Найм-продаж

За допомогою самообслуговування

На замовлення

Вдома у покупців

Схема 117

Схема 118

70

ДОГОВІР КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ ПІДПРИЄМСТВА

Договір купівлі-продажу

підприємства

Консенсуальний (державна реєстрація – складна письмова форма договору)

Відплатний

Двосторонній

Предмет договору купівлі-продажу під-

приємства

Єдиний майновий комплекс, до складу якого входять усі види майна, призна-чені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а та-кож право на позначення, що індивіду-алізує підприємство, продукцію, робо-ти, послуги, виключні права, якщо ін-ше не встановлено договором або зако-ном, за винятком прав і обов’язків, які продавець не вправі передавати іншим особа (напр. ліцензії (дозволи) на право здійснення певного виду діяльності)

Істотні умови дого-вору купівлі-продажу

підприємства

Предмет

Строки

Ціна

Умови про введення покупця у сферу діяльності

Схема 119

Схема 120

Схема 121

71

Відмінність догово-ру купівлі-продажу підприємства від подібних договорів

Предметом Правовим статусом сторін Наявністю етапу по визначенню складо-вих підприємства, який передує безпосе-редньому укладенню цього договору

У покупця право власності на підприєм-ство виникає на підставі складного юридичного складу Договір належить до договорів про виключне особисте виконання боржни-ком свого обов’язку, оскільки потребує спеціальної процедури його укладення і виконання

Характером прав і обов’язків сторін та відповідальністю сторін за невиконання або неналежне виконання договору

Схема 122

72

ДОГОВІР ПОСТАВКИ

Договір поставки

Відплатний

Двосторонній

Консенсуальний

Істотні умови договору поставки

Предмет

Строки і порядок поставки

Ціна і порядок розрахунків

Предмет договору поставки

Товар, призначений для підприємницької діяльності, а також інших цілей, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім та іншим споживанням (продукція виробничого призначення, товари, призначені для продажу на ринку, продукція, призначена для промислової переробки)

Схема 123

Схема 124

Схема 125

73

Не істотні умови договору поставки

Асортимент товару

Якість товару

Комплектність товару

Порядок оплати товару

Тара товару Інші умови за згодою сторін

Елементи договору поставки

Текст договору

Специфікації, в яких конкретизується асортимент і

кількість товару

Додатки до договору поставки

Протокол узгодження цін

Графік поставки товарів (декадний, добовий)

Відгрузочна рознарядка

Основні форми відповідальності за порушення договору поставки

Відшкодування збитків

Сплата неустойки (штрафу, пені)

Схема 126

Схема 127

Схема 128

Схема 129

74

Суттєві порушення договору поставки постачальником

Поставка товарів неналеж-ної якості з недоліками, які не можуть бути усунені у належний для покупця

строк

Неодноразові порушення строків поставки

Випадки суттєвого порушення

договору поставки покупцем

Неодноразове порушення строків оплати поставки

Неодноразова невибірка товарів

Заміна та розір-вання договору

поставки

За згодою сторін

За рішенням суду

Схема 130

Схема 131

Схема 132

75

ДОГОВІР КОНТРАКТАЦІЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ

Договір контрактації

Консенсуальний

Відплатний

Двосторонній

Предмет договору

контрактації

Сільськогосподарська продукція, яка підлягає вирощуванню, виробництву або розведенню у господарстві її виробника і перебуває у сирому вигляді, або така, що пройшла первинну обробку

Зміст договору

контрактації

Види продукції (асортимент), номер державного стандарту або технічних умов, гранично допустимий вміст у продукції шкідливих речовин

Кількість продукції, яку конт-рактант приймає безпосередньо у виробника Ціна за одиницю, загальна сума договору, порядок і умови дос-тавки, строки здавання-приймання продукції Обов’язки контрактанта щодо надання допомоги в організації виробництва сільськогосподар-ської продукції та її транспор-тування на приймальні пункти і підприємства

Взаємна майнова відповіда-льність сторін у разі невико-нання ними умов договору

Схема 133

Схема 134

Схема 135

76

Види відповідаль-ності виробника за договором контракції

Неустойка, розмір якої встанов-люється у договорі у відсотко-вому відношенні до вартості не-допоставленої продукції (за не-виконання договору за кількіс-тю, асортиментом і строками здачі)

Відшкодування завданих збитків (у випадку, якщо продукцію не було своєчасно підготовлено до здавання-приймання)

Відповідальність заготівельника за

договором контрактації

Сплата штрафу у розмірі п’яти відсотків вартості неприйнятої продукції, враховуючи надбавки і знижки, а також відшкодуван-ня завданих виробникові збит-ків, а щодо продукції, яка швид-ко псується,- повної її вартості (за невиконання зобов’язання щодо прийняття продукції у ви-робника, а також у разі відмови від приймання продукції)

Схема 136

Схема 137

77

ДОГОВІР ПОСТАЧАННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИМИ ТА ІНШИМИ РЕСУРСАМИ ЧЕРЕЗ ПРИЄДНАНУ

МЕРЕЖУ

Договір поста-чання енергетич-ними та іншими

ресурсами

Консенсуальний

Відплатний

Двосторонній

Предмет договору постачання енер-гетичними та ін-шими ресурсами

Енергетичні або інші ресурси, що надаються споживачеві в певній кі-лькості та якості (згідно стандартів або технічних умов)

Істотні умови до-говору постачання енергетичними та іншими ресурсами

Предмет Кількість

Якість Строк Ціна

Види договору по-стачання енерге-тичними та інши-ми ресурсами за предметом

Електричної енергії

Теплової енергії

Газу Нафти і нафтопродуктів

Води

Схема 138

Схема 139

Схема 140

Схема 141

78

ДОГОВІР МІНИ

Договір міни Двосторонній

Консенсуальний

Відплатний

Каузальний

Предмет договору міни

Товар (рухомі та нерухомі речі, валютні цінності, цінні папери)

Роботи

Послуги (передані в обмін на май-но)

Правочини, які не є договором

міни

Про обмін фізичними особами житлових приміщень, які вони займають як наймачі

Обмін недоброякісних промисло-вих товарів, придбаних фізични-ми особами в роздрібній торгове-льній мережі

Поняття товаро-обмінної

(бартерної) операції

Один із видів експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором або догово-ром із змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) поставок передбачена в натуральній формі, між суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб’єктом господарської діяльнос-ті, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, робо-тами, послугами в будь-якому по-єднанні, не опосередкований ру-хом коштів у готівковій або безго-тівковій формі

Схема 142

Схема 143

Схема 144

Схема 145

79

ДОГОВІР ДАРУВАННЯ

Предмет дарування

Договір дарування

Реальний, консенсуальний

Безвідплатний Односторонній, двосторонній

Особистий характер зобов’язання

Речі (рухомі, нерухомі)

Гроші

Цінні папери

Майнові права (зобов’язальні, речові)

Форма договору дарування

Усна (предмети особистого користування та побутового призначення)

Письмова (майнове право; з обов’язком передати дарунок у майбутньому; рухома річ, яка має особливу цінність)

Нотаріальна (нерухомі речі та валютні цінності на суму, яка перевищує п’ятидесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян)

Схема 146

Схема 147

Схема 148

80

Види договорів дарування

З обов’язком передати дарунок у майбутньому (ст.723, 724 ЦК)

З обов’язком обдаровуваного на користь третьої особи (ст.725, 726 ЦК) Про пожертву (ст.729, 730 ЦК)

Випадки розір-вання договору дарування

дарувальником

Обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров’я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей (предмет договору – нерухомі речі чи особливо цінне майно) Обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність

Обдаровуваний недбало ставиться до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність, в наслідок чого ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена

Схема 149

Схема 150

81

ДОГОВІР РЕНТИ

Договір ренти

Реальний

Відплатний

Односторонній

Предмет договору ренти

Майно (окрема річ, сукупність ре-чей або майнові права та обов’язки), яке передається у вла-сність платника ренти

Сама рента (рентні платежі)

Види відчуження майна під

виплату ренти

Одержувач ренти відчужує майно платникові ренти з умовою виплати йому не тільки ренти, а й відшкодування вартості переданого майна, тобто майно передається у власність за плату. У цьому випадку до відносин сторін щодо передання майна застосовуються загальні положення про купівлю-продаж

Майно передається у власність платника ренти безоплатно, тобто платник ренти зобов’язується виплачувати тільки ренту. На подібні відносини поширюється положення про договір дарування

Відмінність договору ренти від інших договорів

Купівлі продажу товару в кредит

Міни

Дарування

Довічного утримання

Договору найму (оренди)

Алеаторний Схема 151

Схема 152

Схема 153

Схема 154

82

Особливості договору ренти

Предметом може бути будь-яке майно

Предмет передається платнику ренти у власність

Договір завжди є відплатним

Найчастіше сторони договору не можуть наперед визначити загальний розмір ренти що доведеться сплатити, крім того він не може бути обмежений вартістю майна Рента може виплачуватися не тільки у грошовій формі, а й шляхом передання речей, виконання робіт, надання послуг Відносини, що виникають із договору, мають довготривалий характер

Розподіл між сторонами

договору ренти ризику

випадкового знищення або пошкодження

майна

Якщо укладено безстроковий договір ренти, то у випадку коли майно передано безоплатно, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна несе платник ренти; а коли майно передано за плату, платник має право вимагати відповідно припинення зобов’язання щодо виплати ренти або зміни умов її виплати

Коли договір ренти укладено на певний строк, то у разі випадкового знищення або випадкового пошкодження майна, переданого під виплату ренти, платник ренти не звільняється від обов’язку ви-плачувати її до закінчення строку ви-плати ренти на умовах, встановлених договором ренти

Спеціальні підстави припинення

договору ренти

Відмова платника безстрокової ренти від договору (ст.739 ЦК) Розірвання договору одержувачем безс-трокової ренти (ст.740 ЦК)

Схема 155

Схема 156

Схема 157

83

ДОГОВІР ДОВІЧНОГО УТРИМАННЯ (ДОГЛЯДУ)

Договір довічного утримання (догляду)

Реальний

Відплатний

Односторонній

Предмет договору довічного утримання (догляду)

Майно, яке відчужувач передає набувачеві Утримання та (або) догляд, яким набувач повинен забезпечити відчужувача

Забезпечення виконання договору довічного утримання (догляду)

Набувач не має права до смерті відчужувача продавати, дарувати, міняти майно, передане за договором довічного утримання (догляду), укладати щодо нього договір застави, передавати його у власність іншій особі на підставі іншого правочину

На майно, передане набувачу за договором довічного утримання (догляду), не може бути звернене стягнення протягом життя відчужувача Втрата (знищення), пошкодження майна, яке було передане набувачеві, не є підставою для припинення чи зменшення обсягу його обов’язків перед відчужу-вачем

Спільні риси договору довічного утримання догляду з іншими договорами

Купівлі-продажу Міни Ренти Найму (оренди)

Схема 158

Схема 159

Схема 160

Схема 161

84

Основні ознаки договору довічного утримання (догляду)

Предметом договору може бути тільки житловий будинок, квартира або їх частина, інше нерухоме або рухоме майно, яке має значну цінність Майно передається відчужувачем набувачеві у власність

Взамін переданого майна набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача або третю особу утриманням та (або) доглядом

Термін дії даного договору – довічно, тобто до смерті відчужувача або третьої особи

Припинення договору довічного утримання (догляду)

Смерть відчужувача або третьої особи, на користь якої було укладено договір

Розірвання договору за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у випадку невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків, незалежно від його вини

Розірвання договору за рішенням суду на вимогу набувача (ст.755 ЦК)

Відсутність у набувача спадкоємців або їх відмови від прийняття майна, переданого відчужувачем (ч.2 ст.757 ЦК) Ліквідація юридичної особи – набувача (ч.2 ст.758 ЦК)

Схема 162

Схема 163

85

ДОГОВІР НАЙМУ (ОРЕНДИ)

Договір найму (оренди)

Консенсуальний, реальний

Відплатний

Двосторонній

Строковий

Предмет договору найму

(оренди)

Річ, визначена індивідуаль-ними ознаками, неспоживна

Майнові права (право на земельну частку(пай), речові права на чуже майно)

Різновиди дого-вору найму

(оренди) за ЦК України

Прокат

Найм (оренда) земельної ді-лянки

Найм (оренда) транспортного засобу Лізинг

Сукупність речей (цілісні майнові комплекси)

Найм будівлі або іншої капітальної споруди

Схема 164

Схема 165

Схема 166

86

Класифікація договорів найму

(оренди)

За часом (із встановленим строком і без встановленого строку)

За предметом (оренда речей, оренда цілісних майнових комплексів, оренда майнових прав) За правом власності на майно, що є предметом договору оренди (оренда приватного майна, оренда комунального майна, оренда державного майна)

За видом майна 1) оренда рухомого майна (договори прокату, найму (оренди) транспортного засобу); 2) оренда нерухомого майна (договори найму (оренди) земельної ділянки, найму будівлі або іншої капітальної споруди, оренда водного об’єкта)

Відмежування договору найму

(оренди) від подібних договорів

Купівлі-продажу, міни, дарування (майно передається лише у тимчасове володіння та користування наймача)

Позики, кредиту (предметом позики можуть бути грошові кошти або речі, визначені родовими ознаками, а кредиту – лише грошові кошти

Позички (безвідплатний характер позички)

Зберігання, перевезення, комісії (передача майна під час надання послуги здійснюється з метою отримання певного корисного для замовника результату)

Схема 167

Схема 168

87

Поліпшення наймачем речі, переданої у

найм

Наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця

Якщо поліпшення можуть бути відо-кремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення

Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має пра-во на відшкодування вартості необ-хідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користу-вання річчю

Якщо в результаті поліпшення, зроб-леного за згодою наймодавця, творе-на нова річ, наймач стає її співвлас-ником. Частка наймача у праві влас-ності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом

Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна ві-докремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вар-тості

Розірвання договору найму

На вимогу наймодавця 1) наймач користується річчю всупереч договору або її призначенню; 2) наймач без до-зволу наймодавця передав річ у кори-стування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач не прис-тупив до проведення капітального ре-монту речі, якщо обов’язок його про-ведення був покладений на наймача (ст.783 ЦК)

На вимогу наймача 1) наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі; 2) наймодавець не виконує свого обов’язку щодо прове-дення капітального ремонту речі (ст.784 ЦК)

Схема 169

Схема 170

88

ДОГОВІР ПРОКАТУ

Договір прокату

Консенсуальний, реальний

Відплатний

Двосторонній

Публічний

Приєднання

Предмет договору прокату

Лише рухома річ, тобто неспоживна, індивідуально визначена, яка викорис-товується для задоволення побутових невиробничих потреб (холодильники, пральні машини, радіо-і телеапаратура, спортивне знаряддя, музичні інструмен-ти, прилади, деякі види устаткування тощо). Предметом договору не можуть бути транспорті засоби

Спільні риси договору прокату з

іншими договорами

Позички

Позики

Найму (оренди)

Особливості правового стано-вища наймачів у договорі прокату

Не вправі здавати отримані в користу-вання за договором речі у піднайм

Не набуває у зв’язку з цим переважного права на купівлю речі в разі її продажу наймодавцем Не має права надавати ці речі в безо-платне користування, заставу

Схема 171

Схема 172

Схема 173

Схема 174

89

Плата за прокат речі

Встановлюється за тарифами наймодав-ця. Платежі можуть вноситися періодич-но чи одноразово, що обумовлюється до-говором. За встановленими правилами, при оформленні предметів прокату на термін до 30 діб наймач вносить оплату повністю за весь час користування пред-метом прокату відповідно до діючих та-рифів. За прокат предметів, виданих на тривалий строк (понад місяць), оплата вноситься щомісяця: за перший місяць – при видачі предмета прокату, а за кож-ний наступний – не пізніше 7 днів після дня закінчення терміну платежу. зазначе-ного в договорі прокату

Права та обов’язки сторін за договором прокату

Наймач не має права на укладення дого-вору піднайму Наймач не має переважного права на ку-півлю речі у разі її продажу наймодавцем Капітальний і поточний ремонт речі здій-снює наймодавець за свій рахунок, якщо він не доведе, що пошкодження речі ста-лося з вини наймача

Наймач має право відмовитися від дого-вору та повернути річ наймодавцеві в будь-який час. При цьому плата за про-кат речі, що сплачена наймачем за весь строк договору, зменшується відповідно до тривалості фактичного користування річчю

Схема 175

Схема 176

90

ДОГОВІР НАЙМУ (ОРЕНДУ) ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ

Договір найму (оренди) земельної ділянки

Консенсуальний

Відплатній

Двосторонній

Об’єкт договору найму (оренди) земельної ділянки

Земельна ділянка, яка перебуває у власнос-ті фізичної, юридичної особи, комунальній або державній власності. Це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами та закріплює просторові межі поширення на неї права власності (поверх-невий) (ґрунтовий) шар, водні об’єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знахо-дяться, а також простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд

Строк дії договору оренди

землі

Визначається за взаємною згодою сторін. Максимальний строк дії договору оренди землі – 50 років. Короткостроковою є орен-да земельної ділянки не більше 5 років, а довгостроковою – від 5 до 50 років.

Форми орендної плати

Грошова Натуральна (зерно, цукор) Відробіткова (ремонт техніки, забезпечення транспортом) Поєднання різних форм

Схема 177

Схема 178

Схема 179

Схема 180

91

Істотні умови договору найму

(оренди) земельної ділянки

Об’єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки) Строк дії договору оренди Орендна плата із зазначенням її розміру, ін-дексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату Умови використання та цільове призначен-ня земельної ділянки, яка передається в оре-нду

Умови збереження стану об’єкта оренди

Умови і строки передачі земельної ділянки орендарю Умови повернення земельної ділянки орен-додавцеві

Існуючі обмеження (обтяження) щодо вико-ристання земельної ділянки

Визначення сторони, яка несе ризик випад-кового пошкодження або знищення об’єкта оренди або його частини

Відповідальність сторін Умови передачі у заставу та внесення до ста-тутного фонду права оренди земельної ді-лянки

Договір суборен-ди земельної ділянки

Орендар має право передати орендовану зе-мельну ділянку або її частину у суборенду, якщо таке право передбачено договором оренди. У випадку, якщо у договорі оренди суборенда земельної ділянки не встановлена, орендар повинен отримати письмову згоду на це орендодавця. Укладається у письмовій формі та за згодою сторін може посвідчува-тися нотаріально. Обов’язковою є державна реєстрація договору суборенди земельної ді-лянки

Схема 181

Схема 182

92

Договір земель-ного сервітуту

Право власника або землекористувача на обмежене платне або безкоштовне користу-вання чужою земельною ділянкою. Земель-ний кодекс не передбачає обов’язкового укладення договору земельного сервітуту під час укладення договору оренди землі, проте якщо у договорі оренди земельної ді-лянки не передбачено умови (один із видів права земельного сервітуту), то одна зі сто-рін може вимагати укладення договору сер-вітуту або внесення відповідних змін до до-говору оренди

Припинення договору оренди

землі

Закінчення строку, на який його було укла-дено

Викуп земельної ділянки для суспільних потреб та її примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності в порядку, встанов-леному законом

Поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря Смерть фізичної особи – орендаря, засу-дження його до позбавлення волі та відмови осіб, визначених у законі (спадкоємців, осіб, які використовували земельну ділянку ра-зом з орендарем та ін.), від виконання укла-деного договору Ліквідація юридичної особи - орендаря

Наслідки припи-нення або розір-вання договору оренди землі

У разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має пра-во на отримання орендної плати на землях сільськогосподарського призначення за 6 місяців, а на землях несільськогосподарсь-кого призначення – за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропози-цій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих са-мих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено неви-конанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов’язань

Схема 183

Схема 184

Схема 185

93

ДОГОВІР НАЙМУ БУДІВЛІ АБО ІНШОЇ КАПІТАЛЬНОЇ СПОРУДИ

Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди

Консенсуальний, реальний Відплатний Двосторонній

Предмет договору найму будівлі або іншої капітальної

споруди

Будівля – це споруда, що складається з несучих та огороджувальних або сполу-чених (несуче-огороджувальних) кон-струкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рос-лин, а також предметів

Споруда – це будівельна система, пов’язана із землею, яка створена з бу-дівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в резуль-таті виконання різних будівельно-монтажних робіт

Окремі частити будівлі або спору-ди

Відмінність пред-мету договору

найму будівлі від нерухомості

Самостійним предметом договору не є така складова нерухомості, як земельна ділянка Не будь-яка нерухомість, а тільки будівля або інша капітальна споруда (їх окремі час-тини) можуть бути предметом договору найму Не є предметом договору будівлі або інші капітальні споруди житлового приміщення (житлові будинки)

Схема 186

Схема 187

Схема 188

94

Об’єкти, які не можуть бути предметом договору

найму будівлі

Самочинне будівництво (на цей об’єкт не набувається право власності) Тимчасові споруди, бо: 1) призначе-ні для задоволення певних потреб про-тягом обмеженого періоду часу; 2) не мають ознак капітального будівництва (відсутній фундамент, укріплений у землю)

Об’єкти житлового фонду

Форма договору найму будівлі або іншої капітальної

споруди

Укладається у письмовій формі Строком на 3 роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню та держав-ній реєстрації

Зміст акту прий-мання-передачі

предмета договору

Технічний стан

Санітарний стан

Дата підписання (момент передачі)

Підписи сторін

Схема 189

Схема 190

Схема 191

95

ДОГОВІР ОРЕНДИ ПІДПРИЄМСТВА

Договір оренди підприємства

Консенсуальний Відплатний Двосторонній

Предмет дого-вору оренди підприємства

Підприємство (його складові), а також правомочності, що виникають в орен-даря щодо цього майнового комплексу на весь строк дії договору. Вони поді-ляються на основні засоби, оборотні засоби, майнові і виключні права, пра-ва вимоги і борги. Для кожної з цих груп застосовується свій режим пере-дачі (за законом, договором)

Істотні умови договору оренди

підприємства

Предмет Строк Орендна плата

Невід’ємна частина договору

оренди підприємства

Акт інвентаризації Бухгалтерський баланс Висновок незалежного аудитора про склад і вартість підприємства

Перелік усіх боргів (зобов’язань), що включаються до складу підприємства, з обов’язковою вказівкою кредиторів, характеру, розміру й строків вимог останніх

Схема 192

Схема 193

Схема 194

Схема 195

96

ДОГОВІР НАЙМУ (ОРЕНДИ) ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ

Договір найму (оренди)

транспортного засобу

Консенсуальний, реальний Відплатний Двосторонній

Предмет договору найму (оренди) транспортного

засобу

Повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо (ч.1 ст.798 ЦК). Предме-том договору можуть бути також за-лізничний рухомий склад (вагони, локомотиви, моторейковий транс-порт)

Види транспортних засобів

Самохідні – такі, що не потребують для пересування залучення інших транспортних засобів (автомобілі, у тому числі тролейбуси, мопеди, мо-тоцикли, велосипеди, трактори, рей-кові транспортні засоби, окрім мет-рополітену (напр. трамваї) та ін.) Несамохідні – такі, що призначені для буксирування самохідними тра-нспортними засобами чи іншим спо-собом (причепи, напівпричепи, сани тощо)

Види найму (оренди)

транспортного засобу

З екіпажем (з наданням послуг управління та технічної експлуата-ції), фрахтування Без екіпажу (з надання послуг управління та технічної експлуата-ції)

Схема 196

Схема 197

Схема 198

Схема 199

97

Специфіка транспортного засобу

як об’єкта цивільних прав

Він є складним технічним приладом, використання якого потребує пев-них знань, кваліфікації та навичок Діяльність, пов’язана з використан-ням, зберіганням або утриманням транспортного засобу, розглядається як джерело підвищеної небезпеки (ст. 1187 ЦК)

Транспортний засіб за своїми влас-тивостями належить до рухомих ре-чей, але у багатьох випадках на ньо-го поширюється правовий режим нерухомої речі та відповідно встано-влюються спеціальні правила щодо оформлення договорів

Форма договору найму транспортного

засобу

Залежить від суб’єктного складу його сторін. Загальною вимогою є укладення договору найму транспортного засобу в письмовій формі. Недодержання пись-мової форми договору не має наслідком його недійсності. Договір за участю фі-зичною особи підлягає нотаріальному посвідченню

Схема 200

Схема 201

98

ДОГОВІР ЛІЗИНГУ

Договір лізингу

Реальний (коли договір є укладеним з моменту передачі лінзингодавцем лізинго-одержувачеві майна у користування) Консенсуальний (коли лізингодавець зобов’язується передати лізингоодержува-чеві майно у користування )

Відплатний (майно передається в корис-тування за встановлену плату – лізингові платежі)

Двосторонній (при прямому лізингу) Багатосторонній (при непрямому лізин-гу)

Види лізингових договорів

За об’єктами (лізинг рухомого майна, що було і не було у вжитку, нерухомого майна, виробничих комплексів) За суб’єктами (прямий, непрямий, зво-ротний, пайовий, роздільний)

За сектором ринку (внутрішній, міжна-родний)

За способом передачі об’єкта лізингу у власність лізингоодержувача (стро-ковий, безстроковий щодо викупу, умов-ний) За умовами використання об’єкта лізингу (цільовий, безумовний)

За умовами надання послуг лізинго-одержувачу (з повним набором послуг, з неповним набором послуг, із спеціальними послугами, компенсаційний, чистий)

За характером лізингових платежів (з грошовим платежем, з компенсаційним платежем, зі змішаним платежем)

Схема 202

Схема 203

99

Відмінність догово-ру лізингу від інших

різновидів договору найму

Діяльність лізингодавця є підприємниць-кою

На момент укладення договору лізингода-вець не є власником майна, що має бути передане ним у користування

Договір лізингу укладається відносно речі, яку лізингодавець тільки має придбати для передання лізингоодержувачеві в май-бутньому Відповідальність за невиконання або не-належне виконання обов’язку передати річ належної якості, комплектності й ін-ших обов’язків щодо речі – предмета лізи-нгу, покладається на продавця цієї речі Ризик випадкової загибелі або пошко-дження речі – предмета лізингу несе лізин-гоодержувач, якщо сторони в договорі не врегулювали питання по іншому

На лізингодавця не покладаються обов’язки по несенню витрат на утриман-ня переданого в лізинг майна, на його ка-пітальний ремонт, якщо інше не передба-чено договором

Лізингові відносини опосередковуються двома договорами – договором лізингу, який укладається лізингодавцем з лізин-гоодержувачем, та договором купівлі про-дажу лізингового майна, який укладається на підставі та на виконання договору лі-зингу лізингодавцем з продавцем Суб’єктом відносин, пов’язаних безпосере-дньо з договором лізингу, виступає прода-вець майна

Предмет договору лізингу

Неспоживна річ, визначена індивідуаль-ними ознаками, що віднесена відповідно до законодавства до основних фондів. Не можуть бути предметом договору земельні ділянки та інші природні об’єкти, а також інші речі, встановлені законом (ст.807 ЦК)

Схема 204

Схема 205

100

Істотні умови договору лізингу

Предмет

Строк, на який лізингоодержувачу нада-ється право користування предметом лі-зингу (строк лізингу) Розмір лізингових платежів Інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди

Види договору лізингу за ЦК

України

Прямий – двосторонній правочин між лізингодавцем та лізингоодержувачем. Пе-редбачає, що у лізинг передається об’єкт, який є власністю лізингодавця і набутий без попередньої домовленості з лізингооде-ржувачем (ч.1 ст.806 ЦК) Непрямий – правочин, за яким переда-ється майно, спеціально придбане лізинго-давцем для цього у продавця (постачаль-ника) відповідно до встановлених лізинго-одержувачем специфікацій та умов. Він може укладатися у формі багатосторон-нього правочину або у формі цілої низки правочинів (ч.1 ст.806 ЦК)

Види договору лізин-гу залежно від особ-ливостей здійснення лізингових операцій

Фінансовий – лізингодавець зо-бов’язується набути у власність річ у про-давця (постачальника) відповідно до вста-новлених лізингоодержувачем специфіка-цій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше 1 року за встановлену плату (лізин-гові платежі)

Оперативний – укладається на значно менший строк, ніж строк повної амортиза-ції речі, яка є предметом лізингу (на строк менше одного року), що дозволяє власнику речі – лізингодавцю, після повернення йо-му речі неодноразово передавати її в найм протягом строку амортизації

Схема 206

Схема 207

Схема 208

101

Порівняльна таблиця фінансового і оперативного лізингу

ФІНАНСОВИЙ ЛІЗИНГ ОПЕРАТИВНИЙ ЛІЗИНГ

Лізингодавець зобов’язується набути у власність вказане лізингоодержувачем майно у визначеного ним продавця і

передати його лізингоодержувачу. Строк повинен бути співрозмірним зі строком амортизації майна або перевищувати його. Предмет лізингу переходить у влас-ність лізингоодержувача після спливу цього строку, або раніше , якщо лізингоодержувач виплатить повну суму, передбачену договором.

Форма – письмова.

Лізингодавець закуповує на свій страх і ризик майно і передає його

лізингоодержувачу на певний строк і на певних умовах.

Після закінчення строку договору пред-мет лізингу повертається лізингодавцю та може передаватися ним неодноразово (за договором лізингу) іншим особам після закінчення строку амортизації. Лізингоодержувач не може вимагати переводу права власності до нього на предмет лізингу. Форма – письмова.

Структура лізингових платежів

Сума, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу Платіж, як винагорода лізингодавцю за отримане у лізинг майно (процентні і комісійні платежі)

Компенсація відсотків за кредит

Інші витрати лізингодавця, що безпосе-редньо пов’язані з виконанням договору фінансового лізингу (витрати лізингода-вця, пов’язані зі сплатою податків, дос-тавкою, страхуванням тощо)

Схема 209

Схема 210

102

Відповідальність про-давця (постачальника)

предмета договору лізингу

Якщо відповідно до договору непрямо-го лізингу вибір продавця (постачаль-ника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем, прода-вець (постачальник), несе відповідаль-ність перед лізингоодержувачем за по-рушення зобов’язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, замі-ни, безоплатного усунення недоліків, монтажу та запуску в експлуатацію тощо Коли вибір продавця (постачальника) предмету договору лізингу був здійсне-ний лізингодавцем, продавець (поста-чальник) та лізингодавець несуть перед лізингоодержувачем солідарну відпові-дальність за зобов'язанням щодо про-дажу (поставки) предмета договору лі-зингу

Підстави припинення договору лізингу вна-слідок односторон-ньої відмови від

договору

Лізингоодержувач має право відмови-тися від договору лізингу в односто-ронньому порядку, письмово повідоми-вши про це лізингодавця, у раз якщо прострочення передачі предмета лізин-гу становить більше 30 днів, за умови, що договором лізингу не передбачено іншого строку Лізингоодержувач має право вимагати відшкодування збитків, у тому числі повернення платежів, що були сплачені лізингодавцю до такої відмови Лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу, якщо лізингоодер-жувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та про-строчення сплати становить більше 30 днів

Схема 211

Схема 212

103

ДОГОВІР НАЙМУ (ОРЕНДИ) ЖИТЛА

Договір найму (оренди) житла

Консенсуальний, реальний

Відплатний

Двосторонній

Каузальний

Предмет договору найму

(оренди) житла

Помешкання, зокрема кварти-ра або її частина, житловий бу-динок або його частина (ч.1 ст.812 ЦК)

Види предмету договору найму

(оренди) житла

Квартира Частина квартири (одноквар-тирного будинку)

Кімната

Частина кімнати

Житловий будинок Садиба

Елементи житлового будинку садибного

типу

Житлової приміщення Допоміжні приміщення (пе-редпокій, кухня, коридор, вера-нда, вбиральня, комора, примі-щення для автономної системи опалення, пральня тощо) Прибудови (прибудовані жит-лові кімнати та допоміжні при-міщення: тамбури, веранди, ку-хні, комори, ванні кімнати, вби-ральні тощо)

Схема 213

Схема 214

Схема 215

Схема 216

104

Елементи присадибних ділянок

Господарські будівлі (сараї (хліви), гаражі, літні кухні, майс-терні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформа-торні підстанції, сміттєзбірники тощо)

Господарські споруди (коло-дязі, вигрібні ями, огорожі, воро-та, хвіртки, замощення тощо)

Елементи житло-вого приміщення

Підсобні приміщення – це приміщення кухні, ванної кімна-ти чи душової, санвузла, кварти-рного коридору чи передпокою, вбудованих комірчин чи шаф. Вони не можуть бути предметом окремого договору найму (орен-ди) Допоміжними є приміщення, призначені для забезпечення екс-плуатації будинку та побутового обслуговування мешканців буди-нку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліф-тів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення). Предметом договору виступати не можуть, однак їх можна передавати в найм (оренду)

Види договору найму житла

Найм житла, що є об’єктом права державної або комунальної влас-ності (договір найму соціального житла): 1) договір найму службо-вого жилого приміщення; 2) найму житла у гуртожитку; 3) найму жи-лого приміщення з фондів житла для тимчасового проживання Найм житла, що є об’єктом права приватної власності (договір коме-рційного найму) Найм соціального житла

Схема 217

Схема 218

Схема 219

105

Предмет договору найму соціально-

го житла

Соціальне житло (квартира, садибний (одноквартирний) житловий будинок чи житлове приміщення в соціальному гуртожитку)

Перелік житлово-комунальних послуг, які надаватимуться наймачу відповід-но до цього договору

Ознаки соціаль-ного житла

Може бути житлом всіх форм власнос-ті із житлового фонду соціального при-значення, якщо інше не визначено за-коном

Має використовуватися виключно за призначенням – для проживання гро-мадян України, які потребують соціа-льного захисту

Має відповідати вимогам спеціально встановленим для нього

Не підлягає піднайму, бронюванню, приватизації, продажу, даруванню, викупу та заставі

Розмір та структура плати за соціальне

житло

Встановлюється органом місцевого самоврядування для кожного наймача індивідуально. До неї входить плата, що вноситься безпосередньо наймачем (не повинна перевищувати 20 відсотків сукупного доходу наймача та членів його сім’ ї, які проживають разом з ним), і державна допомога, що нада-ється відповідно до закону

Плата за житло складається з плати за: 1) найм житла; 2) утримання житлових будинків та прибудинкових територій; 3) комунальні послуги

Схема 220

Схема 221

Схема 222

106

Строк договору найму (оренди)

житла

Укладається на строк, встановлений договором. Якщо у договорі строк не встановлений, договір вважається укла-деним на 5 років (ч.1 ст.821 ЦК) Якщо наймодавець не пізніше ніж за 3 місяці до спливу строку договору не по-передив наймача про відмову від його укладення на новий строк, а наймач у свою чергу не звільнив помешкання, договір вважається укладеним на тих самих умовах і на такий самий строк (ч.1 ст.822 ЦК) Договір найму житла, що є об’єктом права державної або комунальної влас-ності, є безстроковим

Форма договору найму (оренди)

житла

Укладається у письмовій форма. Анало-гічно укладається і договір найму жит-ла, що є об’єктом права державної або комунальної власності

Договір, укладений на строк більше 1 року підлягає обов’язковій державній реєстрації

Дострокове розір-вання договору на вимогу сторін

Наймач має право відмовитися від до-говору: 1) у будь-який час за згодою інших осіб, які постійно проживають разом з ним, письмово попередивши про це наймодавця за 3 місяці; 2) якщо житло стало непридатним для постій-ного проживання у ньому Може бути розірваним на вимогу най-модавця за рішенням суду у разі : 1) невнесення наймачем плати за житло за 6 місяців, якщо договором не вста-новлений більш тривалий строк, а при короткостроковому наймі – понад 2 рази; 2) руйнування або псування жит-ла наймачем або іншими особами, за дії яких він відповідає. При цьому за рі-шенням суду наймачеві може бути на-даний строк не більше 1 року для від-новлення житла

Схема 223

Схема 224

Схема 225

107

ДОГОВІР ПОЗИЧКИ

Договір позички

Реальний, консенсуальний

Безвідплатний

Односторонній, двосторонній

Форма договору позички

Усна (якщо предметом договору є речі побутового призначення, а його сторони – фізичні особи)

Письмова (за вимогою будь-якої із сторін між юридичними особами, між юридичною та фізичною особою, а також, якщо предметом договору є будівля або інша капітальна споруда (її окремі частини))

Нотаріальна (якщо предметом договору є транспортний засіб, а однією із сторін – фізична особа, якщо предметом договору є будівля або інша капітальна споруда (її окрема частина) і він укладається строком на 1 рік і більше)

Предмет договору позички

Речі, визначені індивідуальними ознаками, які зберігають свій первіс-ний вигляд при неодноразовому ви-користанні (неспоживчі речі). У по-зичку передаються речі, що не приз-начені для комерційного викорис-тання (речі побутового призначення, будівлі, інші капітальні споруди, тра-нспортні засоби на ін.)

Схема 226

Схема 227

Схема 228

108

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

ДОГОВОРІВ ПОЗИЧКИ ТА ПОЗИКИ

Договір позички 1. Право власності на річ зберігається

за її власником (позичкодавцем).

2. Предметом договору може бути річ, визначена індивідуальними ознака-ми.

3. Має бути повернута та сама річ. 4. Може бути реальним або консенсуа-

льним. 5. До договору позички можуть засто-

совуватися норми, що регулюють майновий найм (оренду).

6. Завжди є безвідплатним.

Договір позики 1. Річ переходить у власність пози-

чальника. 2. Предметом договору може бути

річ, визначена родовими ознака-ми та грошові кошти.

3. Повертається річ такого самого

роду. 4. Може бути лише реальним. 5. До договору позики – ні. 6. Може бути як відплатним, так і

безвідплатним.

Відмінність дого-вору позички від подібних договорів

Договору дарування : 1) річ, яка передається обдарованому (подарунок), переходить у його власність, тоді як у позичці – у тимчасове користування і повинна бути повернута її власникові; 2) передачею речі обдарованому відносини між сторонами припиняються, а у позичці – лише виникають (з моменту передання речі)

Договору зберігання : 1) за договором позички передача речі здійснюється в інтересах особи, яка отримує річ, а за договором зберігання передача речі забезпечує інтереси саме тієї сторони яка передає річ; 2) якщо метою договору позички є набуття користувачем речі у строкове безоплатне користування, то метою договору зберігання є саме зберігання речі, у зв’язку з чим користування річчю зберігачем, як правило, не допускається

Договору найму (оренди) : 1) позичка має безоплатний характер, тоді як оплатність у відносинах найму (оренди) є істотної умовою договору; 2) оренда більш характерна для відносин, пов’язаних з підприємницькою діяльністю

Схема 229

Схема 230

109

Відповідальність позичкодавця за

договором позички

Позичкодавець нестиме відповідальність за шкоду, заподіяну у зв’язку з користу-ванням річчю, у випадку, коли буде встановлено, що шкода настала внаслі-док особливих властивостей або недо-ліків речі, про наявність яких кори-стувач не був попереджений позичко-давцем і про які він не знав і не міг знати (ч.2 ст.780 ЦК)

Розірвання дого-вору позички сторонами

Користувач має право повернути річ, передану йому у користування, в будь-який час до спливу строку договору. Якщо річ потребує особливого догляду або зберігання, користувач зобов’язаний повідомити позичкодавця про відмову від договору (позички) не пізніш як за 7 днів до повернення речі (ч.1 ст.834 ЦК)

Позичкодавець має право вимагати розірвання договору і повернення речі у разі, якщо: 1) у зв’язку з непередба-ченими обставинами річ стала потріб-ною йому самому; 2) користування річчю не відповідає її призначенню та умовам договору; 3) річ самочинно передана у користування іншій особі; 4) в результаті недбалого поводження з річчю, вона може бути знищена або пошкоджена

Схема 231

Схема 232

110

ДОГОВІР ПІДРЯДУ

Спеціальні види договору підряду

Консенсуальний

Відплатний

Двосторонній

Договір підряду

Побутовий (ст.865-874 ЦК)

Будівельний підряд (ст.875-886 ЦК)

Підряд на проектні та пошукові роботи (ст.887-891 ЦК)

Види договору підряду за характером роботи

Оновлення, зміна чи покращення вже існуючої речі (натирання па-ркету, миття вікон, прання біли-зни тощо)

Виготовлення нової речі

Договір на виконання науково-дос- лідних або дослідно-конструкторсь- ких та технологічних робіт (гл.62 ЦК)

Предмет договору підряду

Будь-яка робота, що виконується за завданням замовника та результат праці підрядника, який набуває тієї чи іншої матеріалізованої форми (робота здається у вигляді, придатному для оцінки)

Схема 233

Схема 234

Схема 235

Схема 236

111

Умови договору підряду

Предмет

Ціна (кошторис)

Якість

Строк

Ціна в договорі підряду

Грошова сума, яку замовник зобов’язу- ється сплатити підрядникові за вико-нання роботи. Ціна встановлюється за домовленістю сторін шляхом фіксування в договорі конкретної суми або способів її визначення

Ціна роботи включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (ст. 843 ЦК)

Якщо для досягнення результату підря-дник зобов’язаний виконати комплекс значних за обсягом та складних робіт, їй ціна за договором підряду визначається шляхом складання кошторису (ст. 844 ЦК)

Види кошторису

Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твер-дого кошторису вносяться лише за по-годженням сторін. Підрядник не має права збільшення твердого кошторису, а замовник – його зменшення. У разі перевищення твердого кошторису всі пов’язані з цим витрати несе підрядник Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв’язку з цим істот-ного перевищення визначеного приб-лизного кошторису, підрядник зо-бов’язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодив-ся на перевищення кошторису, має пра-во відмовитися від договору підряду. У цьому випадку підрядник може вимага-ти від замовника оплати виконаної час-тини роботи

Схема 237

Схема 238

Схема 239

112

Ризик випадко-вого знищення або пошкоджен-ня (псування) матеріалу

До настання строку здачі підрядником визначеної договором роботи не несе сторона, яка надала матеріал, а після настання цього строку – сторона, яка пропустила строк, якщо інше не вста-новлено договором або законом

Види недоліків у договорі підряду

Недоліки, які могли бути встановлені при звичайному способі прийняття ро-боти - явні. Замовник зобов’язаний разом з підрядником оглянути роботу і прийняти її, а у разі виявлення допу-щених підрядником відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про це підряднику. Якщо цьо-го не буде зроблено, замовник втрачає право у подальшому посилатися на відступи від умов договору або недолі-ки у виконаній роботі Якщо після прийняття роботи замов-ник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному спо-собі її прийняття (приховані недолі-ки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зо-бов’язаний негайно повідомити про це підрядника

Відмінність договору підряду

від договорів про надання послуг

Послугам притаманні ознаки, які відрі-зняють їх від результату робіт, а саме послуга хоча і тісно пов’язана з особою виконавця та процесом вчинення ним певних дій, але не збігається із самими діями виконавця, існує як окреме яви-ще – певне нематеріальне благо Результат виконаної підрядником ро-боти – це матеріалізований об’єкт, що знаходить своє втілення в індивідуаль-но-визначених речах, бо робота вико-нується за завданням замовника, який має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи підрядника, не втручаючись у його діяльність

Схема 240

Схема 241

Схема 242

113

Порівняльна таблиця трудового договору та договору підряду

Порівняльна таблиця договорів купівлі-продажу та підряду

Трудовий договір 1. Працівником може бути лише фізи-

чна особа – громадянин.

2. Трудовим законодавством регулю-ється процес трудової діяльності, її організація.

3. Незалежно від результатів праці

працівнику гарантується певна пла-тня.

4. Працівник підпорядковується пра-

вилам внутрішнього трудового роз-порядку.

5. Ризик загибелі речі працівник не

несе.

Договір підряду

1. Підрядник – як підрядна організація, так і громадянин, а в деяких відноси-нах – громадянин – підприємець.

2. Метою договору є отримання певного матеріального результату.

3. Оплачується не процес праці, а її ре-

зультат, причому, як правило, після завершення робіт.

4. Підрядник сам організовує свою робо-

ту. 5. Підрядник виконує роботу на власний

ризик.

Договір купівлі – продажу (поставки)

1. Предметом, як правило, є речі, що характеризуються родовими ознаками.

2. Головний зміст договору – переда-

ча покупцеві предмету договору.

Договір підряду

1. Предметом є виготовлення індивідуального виробу.

2. Умови договору спрямовані на

визначення взаємовідносин конт-рагентів у процесі виконання обумовлених робіт.

Схема 243

Схема 244

114

Відповідальність підрядника за порушення умов договору підряду

Перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов’язків за договором підряду, а перед замовником – за порушення суб-підрядником свого обов’язку, коли ви-ступає в якості генерального підрядни-ка (ч.2 ст.838 ЦК)

За неналежну якість наданих ним ма-теріалу й устаткування, а також за на-дання матеріалу або устаткування об-тяженого правами третіх осіб (ч.2 ст.839 ЦК)

За неправильне використання матеріа-лу, якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замов-ника (ч.1 ст.840 ЦК)

За невиконання або неналежне вико-нання роботи, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при належному прий-манні матеріалу (ч.3 ст.840 ЦК)

За втрату або пошкодження майна, пе-реданого йому замовником (ст. 841 ЦК)

Правові наслідки невиконання замовником

вимог підрядника

Якщо замовник, незважаючи на своє-часне попередження з боку підрядника, у відповідний строк не замінить недо-броякісний або непридатний матеріал, не змінить вказівок про спосіб вико-нання роботи або не усуне інших об-ставин, що загрожують якості або придатності результату роботи, підря-дник має право відмовитися від дого-вору підряду та право на відшкоду-вання збитків

Схема 245

Схема 246

115

До вимог щодо неналежної якості роботи, виконаної за договором під-ряду, застосовується позовна дав-ність в 1 рік, а щодо будівель і спо-руд – 3 роки від дня прийняття ро-боти замовником

Позовна давність, що застосовується до вимог щодо

неналежної якості роботи

Схема 247

116

ДОГОВІР ПОБУТОВОГО ПІДРЯДУ

Договір побуто-вого підряду

Консенсуальний Відплатний Двосторонній Публічний Приєднання

Види договорів побутового підряду

У сфері торгівлі, громадського харчу-вання та послуг У сфері побутового обслуговування населення У сфері послуг з хімічної чистки та фа-рбування (перефарбування) виробів У сфері послуг з ремонту та пошиття швейних і хутряних виробів, виробів із шкіри, головних уборів Послуги з ремонту побутових машин і приладів, ремонту та виготовлення металовиробів Послуги з ремонту та виготовлення ювелірних виробів з дорогоцінних ме-талів і дорогоцінного каміння Послуги з ремонту і пошиття взуття Послуги з ремонту, пошиття та в’язання трикотажних виробів Послуги з ремонту побутової радіо-електронної апаратури

Предмет догово-ру побутового

підряду

Результат роботи підрядника у певній матеріалізованій формі, який задово-льняє побутові та інші особисті потре-би фізичної особи

Схема 248

Схема 249

Схема 250

117

Специфічні риси договору побутового

підряду

Особливість суб’єктного складу договору. Замовником може бути тільки фізична особа, а на стороні підрядника завжди ви-ступає юридична або фізична особа, що здійснює підприємницьку діяльність Даний договір є публічним. Умови дого-вору встановлюються однакового для всіх замовників, крім тих, яким за законом надані пільги; підрядник не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим; він не може відмовитися від укладення договору Робота призначена задовольнити побутові чи інші особисті потреби замовника, тобто результат роботи повинен бути призначе-ний для використання, не пов’язаного з підприємницькою діяльністю Специфіка договору проявляється у ная-вності переддоговірних обов’язків замов-ника (надання підрядником необхідної і достовірної інформації про запропоновану роботу, ціну і форму оплати та інших ві-домостей) (ст.868 ЦК) Специфіка договору полягає в умовах, які визначаються ще до укладення договору і з якими погоджується його замовник (ці-на, яка визначається прейскурантами, тарифами і кошторисом, однак може ко-ригуватися за згодою сторін)

Виконання роботи за догово-ром побутового

підряду

Робота може бути виконана із матеріалів підрядника (матеріал оплачується замов-ником при укладенні договору повністю або частково з остаточним розрахунком після закінчення роботи) Робота може бути виконана із матеріалів замовника (в квитанції або іншому доку-менті фіксується точне найменування ма-теріалу, його кількість і оцінка, здійснена за погодженням сторін). У даному випад-ку підрядник несе відповідальність за схоронність матеріалу і правильне його використання

Схема 251

Схема 252

118

Права замовника у разі виявлення

істотних відступів від умов договору

У разі виявлення під час приймання результату роботи або під час його ви-користання істотних відступів від умов договору, інших істотних недоліків у роботі, яка виконана із матеріалу за-мовника, останній за своїм вибором може здійснити одне з передбачених прав: 1) виготовлення іншої речі з од-норідного матеріалу такої самої якості; 2) розірвання договору та відшкоду-вання збитків (ч1. ст.872 ЦК) У разі виявлення інших відступів від умов договору або інших недоліків у роботі замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного усу-нення цих недоліків у розумний строк або відшкодування його витрат на усу-нення недоліків чи відповідного змен-шення плати (ч.2 ст. 872 ЦК)

Вимоги про безоплатне усунення недо-ліків роботи, виконаної за договором, які можуть становити небезпеку для життя або здоров’я замовника та ін-ших осіб, може бути пред’явлена замо-вником або його правонаступником протягом десяти років з моменту при-йняття роботи, якщо у встановленому законом порядку не передбачені більш тривалі строки (строки служби) (ч.3 ст.872 ЦК)

Види істотних відступів від умов договору

Порушення строків виконання замов-лення

Втрата, псування чи пошкодження ма-теріалів

Невідповідність результату робіт ви-могам якості, яку не можливо усунути

Схема 253

Схема 254

119

ДОГОВІР БУДІВЕЛЬНОГО ПІДРЯДУ

Договір будівельно-го підряду

Консенсуальний

Відплатний

Двосторонній

Види договору будівельного підряду

На проведення нового будівницт-ва (здійснюється на новому майданчи-ку, на підставі початкової затвердженої проектно-кошторисної документації)

Капітального ремонту будівель (споруд), яким охоплюються ремонті роботи основних засобів, внаслідок чого збільшується строк їх служби або по-ліпшуються якісні характеристики (по-тужність, продуктивність та ін.)

На реконструкцію (технічне пере-оснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків) споруд

На виконання монтажних, пуско-налагоджувальних та інших робіт

Схема 255

Схема 256

120

Поняття будівництва та способи його здійснення

Процес створення нових, а також роз-ширення, реконструкція, технічне пе-реоснащення діючих підприємств, об’єктів виробничого і невиробничого призначення, пускових комплексів

Способи здійснення будівництва: під-рядний, господарський та змішаний. Основним є підрядний, при якому бу-дівельні роботи проводяться спеціалі-зованими професійними організаціями (раціональна система побудови відно-син між замовником і підрядником)

Особливість договору будівельного підряду

Укладається на проведення нового буді-вництва, капітального ремонту, реконс-трукції (технічного переоснащення) під-приємств, будівель (житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пуско-налагоджувальних та інших робіт, не-розривно пов’язаних із місцезнаходжен-ням об’єкта

Предмет договору будівельного підряду та його кваліфікаційні

ознаки

Об’єкт будівництва або результат інших будівельних робіт, власником яких є замовник (ст. 876 ЦК) Специфічний предмет – будівельні робо-ти; характер здійснення цих робіт, які нерозривно пов’язані з місцезнаходжен-ням об’єкта; організація виконання бу-дівельних робіт

Схема 257

Схема 258

Схема 259

121

Істотні умови дого-вору будівельного

підряду

Предмет – кінцевий результат діяльнос-ті підрядника, тобто відповідний об’єкт будівництва (будівельні роботи) Ціна (визначається кошторисом) Строк – час, необхідний для виконання передбачених договором робіт (визнача-ється не тільки початок і закінчення ро-біт в цілому, строки завершення окремих етапів робіт, а й гарантійні строки екс-плуатації об’єкта)

Схема 260

Створення належних умов для виконання робіт

Замовник зобов’язаний надати підрядни-кові підготовлений будівельний майдан-чик (фронт робіт, тобто отримати дозвіл на виконання будівельних робіт – доку-мент, яким посвідчується право забудов-ника (замовника) та генерального підря-дника на виконання будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, рес-таврації та капітального ремонту будин-ків, споруд та інших об’єктів, їх розши-рення і технічне переоснащення, відпові-дно до затвердженої проектної докумен-тації)

Схема 261

Поняття та елемен-ти проектно-кошторисної документації

Сукупність документів, які визначають економічне і виробничо-технічне обґрун-тування майбутнього будівництва, тобто обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису До такої документації входять: креслен-ня, пояснювальні записки, кошторис та інші матеріали. Документація є техніко-економічною й юридичною підставою будівництва. У договорі мають бути ви-значені склад і зміст цієї документації, а також яка із сторін і в який строк зо-бов’язана надати відповідну документа-цію (ч.2 ст.877 ЦК)

Схема 262

122

Прийняття замовни-ком об’єкта або закінчених

будівництвом робіт

Прийняття робіт можливо як після повного їх завершення, так і після завершення окремих етапів робіт (якщо це передбачено договором)

Передання і прийняття виконаних робіт оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї зі сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Якщо суд визнає мотиви відмови від підпи-сання акта обґрунтованими, цей акт може бути визнаний судом недійсним

Можливі випадки, коли з характеру робіт випливає необхідність їх попереднього ви-пробування. Для таких випадків встанов-лено спеціальний порядок прийняття (мо-же здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування)

Схема 263

Страхування підряд-ником об’єкта будів-ництва чи комплексу

робіт

Сторона, на яку покладається обов’язок щодо страхування, зобов’язана надати дру-гій стороні в порядку, встановленому дого-вором, докази укладення нею договору страхування, включаючи відомості про страхувальника, розмір страхової суми та застраховані ризики (ч.1 ст.888 ЦК)

Схема 264

123

Відповідальність замовника за договором будівельного

підряду

Коли підрядник зупинив проведення від-повідних робіт у зв’язку з неодержанням від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення про виявлення у ході будівництва не враховані проектною до-кументацією роботи та необхідність у зв’язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, на замовника покладається відшкодування збитків, за-вданих цим зупиненням. Замовник звіль-няється від відшкодування таких збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності (ч.3 ст.877 ЦК)

У разі невиконання або неналежного ви-конання замовником обов’язків за догово-ром будівельного підряду він сплачує під-рядникові неустойку, встановлену догово-ром або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі, якщо не доведе що пору-шення договору сталося не з його вини (ст.886 ЦК)

Відповідальність підрядника за договором будівельного

підряду

За недоліки збудованого об’єкта, зокрема за дефекти виявлені в межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони ста-лися внаслідок : природного зносу об’єкта або його частин; неправильної його екс-плуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, неналежного ре-монту об’єкта який здійснено самим замо-вником або залученими ним третіми осо-бами

За прострочення передання об’єкта замов-никові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників), якщо не до-веде, що ці порушення сталися не з його вини

Схема 265

Схема 266

124

ДОГОВІР ПІДРЯДУ НА ПРОВЕДЕННЯ ПРОЕКТНИХ ТА ПОШУКОВИХ РОБІТ

Договір підряду на проведення проектних та

пошукових робіт

Консенсуальний Відплатний Двосторонній

Поняття пошуко-вих і проектних

робіт

Пошукові роботи полягають в інжене-рно-геологічних, гідрометеорологіч-них, екологічних (та інших залежно від призначення об’єкта) розвідках і узго-дження їх результатів, підготовці виді-леної під забудову земельної ділянки з визначенням на місцевості прив’язки до розташування, підборі матеріалів і визначення найбільш оптимальних умов майбутнього будівництва Проектування будівництва може здій-снюватися з урахуванням всіх умов зведення майбутнього об’єкта, позити-вного економічного обґрунтування будівництва і наявності згоди та ви-сновків всіх необхідних інстанцій. Піс-ля цього розробляється проект і кош-торис будівництва. Проектна докумен-тація складається з урахуванням ре-зультатів, отриманих у ході проведен-ня пошукових робіт

Державна експерти-за проекту будівни-цтва спеціалізова-ними установами

За умови позитивного висновку дер-жавної експертизи проект і кошторис виконавець обговорює із замовником, який має право прийняти без обмовок і застережень або висловити побажання щодо його доопрацювання і внесення відповідних змін За умови відсутності суттєвих розбі-жностей стосовно змісту проекту між проектувальником і замовником складається та підписується акт прийому-передачі проектно-кошторисної документації. Будівни-цтво повинно здійснюватись у від-повідності до цієї документації з ура-хуванням будівельних норм і правил

Схема 267

Схема 268

Схема 269

125

Порівняльна таблиця специфічних рис будівельного підряду, побутового підряду та підряду на виконання проектних та пошукових робіт

Специфічні риси договору підряду на виконання проектних та пошукових робіт

Підрядник зобов’язаний гарантувати замовникові

відсутність у інших осіб права

перешкоджати або обмежити

виконання робіт на основі підготовленої

за договором проектно-кошторисної документації.

(ст.890)

Специфічні риси договору побутового підряду

У разі нез’явлення замовника за одержанням виконаної роботи або іншого ухилення замовника від її прийняття підрядник має право, письмово попередивши замовника, зі спливом двох мі-сяців від дня такого попере-дження продати предмет дого-вору побутового підряду за ро-зумну ціну, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести у депозит нотаріуса на ім’я замов-ника. (ст.874)

Специфічні риси договору будівельного підряду

Підрядник зобов’язується забезпечити експлуатацію об’єкта після прийняття на протязі строку вказаного у договорі. Після виконання робіт замовник негайно здійснює прийняття робіт за свій рахунок (якщо інше не встановлено договором). Здача-приймання оформ-ляється актом, який підпи-сують обидві сторони. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він під-писується другою сторо-ною. (ст.882)

Відповідальність сторін за договором підряду на проектні та пошукові роботи

Підрядник несе відповідальність за недоліки проектно-кошторисної доку-ментації та виконаних робіт (ст.891 ЦК). Він відповідає за недоліки проек-тно-кошторисної документації та по-шукових робіт, включаючи вади, ви-явлені згодом у ході будівництва, а та-кож у процесі експлуатації об’єкта, створеного на основі виконаної проек-тно-кошторисної документації і ре-зультатів пошукових робіт

Відповідальність замовника визнача-ється положеннями договору. Догово-ром може бути передбачена відповіда-льність замовника за несвоєчасну оплату виконаних робіт. Він може не-сти відповідальність за затримку ви-плати підряднику авансу та інших, обумовлених договором, платежів (на-пр. необхідних для фінансування про-ведення пошукових робіт)

Схема 270

Схема 271

126

ДОГОВІР НА ВИКОНАННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ (НД) АБО ДОСЛІДНО-КОНСТРУКТОРСЬКИХ ТА

ТЕХНОЛОГІЧНИХ РОБІТ (ДКТР)

Договір на вико-нання НД або

ДКТР

Консенсуальний

Відплатний

Двосторонній

Поняття та основні форми (види) науково-

технічної діяльності

Інтелектуальна творча діяльність, спря-мована на одержання і використання но-вих знань у всіх галузях техніки і техно-логій

Основні форми (види) – науково-дослідні, дослідно-конструкторські, проектно-конструкторські, технологічні, пошукові та проектно-пошукові роботи, виготов-лення дослідних зразків або партій нау-ково-технічної продукції, а також інші роботи, пов’язані з доведенням наукових і науково- технічних знать до стадії прак-тичного їх використання

Види наукових досліджень

Фундаментальні – це наукова теорети-чна та (або) експериментальна діяль-ність, спрямована на одержання нових знань про закономірності розвитку при-роди, суспільства, людини, їх взаємо-зв’язку

Прикладні – наукова і науково-технічна діяльність, спрямована на одержання і використання знань для практичних ці-лей

Схема 272

Схема 273

Схема 274

127

Види результатів наукових досліджень

Науковий – нове знання, одержане у процесі фундаментальних або приклад-них наукових досліджень та зафіксоване на носіях наукової інформації у формі звіту, наукової праці, наукової доповіді, наукового повідомлення про науково-дослідну роботу, монографічного дослі-дження, наукового відкриття тощо Науково-прикладний – нове конс-труктивне чи технологічне рішення, експериментальний зразок, закінчене випробування, розробка, яка впрова-джена або може бути впроваджена в су-спільну практику. Він може бути у фор-мі звіту, ескізного проекту, конструк-торської або технологічної документації на науково-технічну продукцію, натур-ного зразка тощо

Науково-прикладний – нове конс-труктивне чи технологічне рішення, експериментальний зразок, закінчене випробування, розробка, яка впрова-джена або може бути впроваджена в су-спільну практику. Він може бути у фор-мі звіту, ескізного проекту, конструк-торської або технологічної документації на науково-технічну продукцію, натур-ного зразка тощо

Завдання договору на виконання

науково-дослідних робіт

З’ясування принципової можливості вирішення задачі. Наслідком її розв’язання є результат, який повинен вказати шлях досягнення поставленої мети (висновки, теорії, гіпотези, реко-мендації тощо)

Завдання договору на виконання дос-лідно-конструк-торських та техно-логічних робіт

Створення зразка нового виробу, конс-трукторської документації на нього, нової технології тощо; використання наукового результату у практичній дія-льності; пропозиція щодо технічних за-собів втілення наукової ідеї у виробни-чий процес

Схема 275

Схема 276

Схема 277

128

Відмінність догово-ру на виконання НД

або ДКТР від договору підряду

За договором підряду виконуються зви-чайні виробничі роботи, а за договором на виконання НД або ДКТР – науково дослідні, проектно-конструкторські, технологічні та інші роботи, для яких характерний творчий пошук Результати робіт договору підряду мож-на чітко передбачити, а договору на ви-конання НД або ДКТР – не можна За договором підряду ризик випадково-го знищення предмета договору або не-можливості закінчення роботи несе під-рядник. Ризик неможливості одержати очікуваний результат за договором на виконання НД або ДКТР несе замовник На відміну від договору підряду, у про-цесі реалізації договору на виконання НД або ДКТР можуть бути створені об’єкти інтелектуальної власності (нау-кові твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки тощо)

Відповідальність виконавця за пору-шення договору на виконання НД або ДКТР

Виконавець відповідає перед замовни-ком за порушення договору на вико-нання НД або ДКТР, якщо не доведе, що порушення сталося не з його вини (ч.1 ст.900 ЦК) Виконавець зобов’язаний відшкодувати замовнику реальні збитки у межах ціни робіт, у яких виявлені недоліки, якщо договором встановлено, що вони підля-гають відшкодуванню у межах загаль-ної ціни робіт за договором (випадок обмеженої відповідальності) (ч.2 ст.900 ЦК) Відповідальність виконавця обмежуєть-ся вартістю робіт з недоліками, однак сторони можуть розширити її до загаль-ної вартості робіт за договором

Схема 278

Схема 279

129

ДОГОВІР ПРО НАДАННЯ ПОСЛУГ

Договір про надання послуг

Консенсуальний, реальний

Відплатний, безвідплатний

Двосторонній

Публічний

Приєднання

Предмет договору про надання послуг

Нематеріальна послуга, тобто те нематеріальне благо, яке отримує замовник у процесі вчинення вико-навцем певних дій, або здійснення певної діяльності

Ознаки послуги

Спрямована на досягнення певного корисного і правомірного результа-ту

Результат є завжди немайновим, хоча може мати речову форму. При наданні послуги головним є не май-нова форма вираження результату послуги, а її зміст

Є різновидом товару, спрямована на задоволення потреб і має грошову оцінку

Невіддільна від джерела, тісно пов’язана з особою виконавця та процесом її надання

Послугу не можливо зберігати, вона існує лише на той час, коли надаєть-ся

Надання і споживання послуги від-бувається одночасно, тобто спожи-вається в процесі її надання

Схема 280

Схема 281

Схема 282

130

Види договорів про надання послуг

Фактичного характеру (пере-везення, зберігання, оплатне на-дання послуг)

Юридичного характеру (дору-чення, комісія) Комплексного юридичного та фактичного характеру (транс-портне експедирування, управлін-ня майном, позика, кредит, бан-ківський вклад, банківський ра-хунок, страхування)

Види безоплатних (соціальних) послуг

Забезпечення продуктами харчу-вання

Забезпечення гарячим харчуван-ням Соціально-побутовий патронаж Виклик лікаря Придбання та доставка медикаме-нтів

Працетерапія Надання консультацій з питань законодавства

Плата за догово-ром про надання

послуг

Якщо договором передбачено на-дання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в по-рядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 ЦК)

У разі неможливості виконати дого-вір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зо-бов’язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов’язаний випла-тити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом

Схема 283

Схема 284

Схема 285

131

Ризик невико-нання договору про надання

послуг

З причин, що не залежать від вини вико-навця, покладається на замовника.

У разі неможливості виконати відплат-ний договір про надання послуг, що ви-никла не з вини виконавця, замовник зобов’язаний виплатити виконавцеві ро-зумну плату, розмір якої залежить від понесених витрат і дій, які були реально здійснені виконавцем для надання послу-ги

Якщо невиконання безвідплатного дого-вору мало місце внаслідок дії неперебор-ної сили, замовник зобов’язаний відшко-дувати виконавцеві всі фактичні витрати необхідні для виконання договору

Відповідальність виконавця, що

здійснює підприєм-ницьку діяльність за договором про надання послуг

Законом передбачена підвищена відпові-дальність. Він відповідає як за винне, так і невинне порушення відплатного догово-ру. Проте, якщо невиконання або ненале-жне виконання договору сталося внаслі-док непереборної сили, виконавець-підприємець звільняється від відповіда-льності

За збитки завдані ненаданням або нена-лежним наданням послуги за безвідплат-ним договором, виконавець відповідає незалежно від вини. Розмір відповідаль-ності обмежений двома неоподатковани-ми мінімумами доходів громадян, якщо інший розмір не встановлений договором

Схема 286

Схема 287

132

133

ДОГОВІР ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖУ

Договір перевезення вантажу

Реальний Відплатний Двосторонній Публічний

Предмет договору перевезення вантажу

транспортні послуги

з доставки зберігання видачі завантаження-розвантажен-ня

Види транспортних договорів

Перевезення Про організацію перевезень Допоміжні

Відмінність договору перевезення

вантажів від догово-ру на організацію

перевезень

Співвідносяться відповідно як основний і попередній договори

Договір на організацію переве-зень іменується довгостроковим

Договір на організацію переве-зень є консенсуальним

Схема 288

Схема 291

Схема 290

Схема 289

134

ВИДИ ПЕРЕВЕЗЕННЯ

за об’єктами

вантажу

багажу

пасажирів

за кількістю транспортних організацій, що виступають на стороні перевізника

перевезення у місцевому сполученні (один вид транспорту)

перевезення у прямому сполученні (перевезення вантажу за одним транспортним до-кументом різними транспортними організаціями одного виду транспорту)

у прямому змішаному сполученні (комбінованому перевезенні) за одним транспортним документом

різними транспортними організаціями різних видів транспорту

залежно від виду транспорту

внутрішньо- водний

залізничний

повітря- ний

морський дрібні

перевезен-ня

повагонні перевезен-

ня помаршру-

тні перевезен-

ня цілими ру-хомими складами

авто- мобільний

лінійні (регулярні) на певних напрямках за твердим розкладом

Трампові (нерегуляр-

ні) Здійсню-ються на основі віль-ної домов-леності сторін

міжнародні морські

перевезення

перевезення всередині країни

(каботажні)

малий каботаж

(між портами одного моря)

великий каботаж (між пор-тами різ-них морів)

міські перевезення

(у межах міста)

приміські (до 50 км)

міжміські (більше 50 км)

міжобласні

(територія 2-х і більше областей)

міжнародні (за межі України)

Схема 292

135

Види придатності транспортних засобів

для перевезень

Технічна – характеризує їх справ-ність Комерційна – інші властивості транспортних засобів. Надані транс-портні засоби чи контейнери можуть бути технічно справними, однак за-брудненими, зі стійким запахом, не продезінфікованими і це може нега-тивно вплинути під час транспорту-вання на якість вантажу. В такому разі їх слід розглядати як непридатні в комерційному відношенні для пе-ревезення певного вантажу

Види провізних документів на

вантаж на різних видах транспорту

Накладна (залізничний, повітряний, внутрішньоводний) Дорожня відомість, вантажна квитанція (разом з накладною – при прийнятті вантажу для перевезення), (залізничний, внутрішньоводний) Товарно-транспортна накладна (автомобільний) Накладна (на різних видах транс-порту)

Подорожній лист вантажного авто-мобіля

Коносамент (морський)

Зміст накладної

Найменування й місцезнаходження сто-рін договору Найменування вантажоодержувача

Найменування й кількість вантажу

Умови і строки перевезення Назва місць навантаження й розванта-ження

Вартість перевезення

Схема 293

Схема 295

Схема 294

136

Випадки відповідальності перевізника

Ненадання транспортного засобу Втрата, нестача, пошкодження, псу-вання вантажу Прострочення доставки вантажу Подача під навантаження непридатно-го транспортного засобу

Види незбереження прийнятого до пе-ревезення вантажу,

багажу, вантажобагажу

Втрата – протиправна невидача пере-візником вантажу протягом строків, встановлених транспортними кодекса-ми і статутами, внаслідок його вибуття з-під відання перевізника (фізичної за-гибелі, крадіжки тощо) або затримання в дорозі

Нестача – видача перевізником одер-жувачу вантажу в меншій кількості, ніж було прийнято за одним транспор-тним документом від відправника. Не-стача вантажу може бути наслідком несправності транспортних засобів, а також протиправних дій працівників перевізника або третіх осіб Псування – хімічні та (або) біологічні зміни вантажу Пошкодження – зміни його фізично-го стану, що сталися внаслідок недо-тримання правил транспортування ва-нтажу (температурного режиму, розмі-щення, упаковки тощо) і негативно по-значаються на можливості його пода-льшого використання

Відповідальність перевізника на залізничному транспорті

За втрату чи недостачу вантажу – лише в розмірі дійсної вартості втраче-ного вантажу чи його недостачі За втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю – у розмірі оголошеної вартості, а якщо перевізник доведе, що оголошена вар-тість перевищує дійсну, у розмірах дій-сної вартості За псування і пошкодження – у розмірах тієї суми, на яку було зни-жено його вартість

Схема 296

Схема 298

Схема 297

137

Випадки відпові-дальності сторін за

договором перевезення вантажу

Відправник несе відповідальність за: 1) незабезпечення завантаження маршруту; 2) невикористання наданого транспорт-ного засобу; 3) несвоєчасне пред’явлення вантажу; 4) затримку завантажувальних робіт, що проводяться засобами відправ-ника; 5) пред’явлення вантажу, який за-боронено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, з неправильним зазначення його найменування або властивостей; 6) не-правильне зазначення в накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача тощо

Одержувач несе відповідальність за: 1) здавання після вивантаження неочище-ного рухомого складу або контейнерів; 2) пошкодження і втрату вагонів, контей-нерів, перевізних пристосувань (піддонів, строп тощо), що належать перевізнику; 3) затримку в прийманні вантажу, здійс-ненні розвантажувальних робіт тощо

Випадки звільнення залізниці від відпові-дальності за догово-ром перевезення

вантажу

Вантаж надійшов у непошкодженому ва-гоні (контейнері) з непошкодженими пломбами чи без пломб

Недостача, псування або пошкодження сталися внаслідок дії природних чинни-ків, пов’язаних із перевезенням вантажу на відкритому рухомому складі Вантаж перевозився у супроводі предста-вника відправника чи одержувача

Недостача вантажу не перевищує норм природної втрати і граничного відхилен-ня зазначення маси Зіпсований швидкопсувний вантаж, ви-явлений у вагоні, прибув без порушення встановленого режиму перевезень (охо-лодження, опалення, вентиляція), і тер-мін перебування вантажу в дорозі не пе-ревищив граничного терміну перевезень, встановленого Правилами та ін.

Схема 300

Схема 299

138

Документи, які посві-дчують обставини, що можуть бути підста-вою для матеріальної відповідальності перевізника

Комерційні акти

Акти загальної форми

Товарно-транспортні накладні

Акти про морський протест

Обставини, які засві-дчуються комерцій-ним актом на заліз-ничному транспорті

Невідповідність найменування, маси і кількості місць вантажу натурою з да-ними, зазначеними у транспортних до-кументах Виявлення вантажу, багажу чи ванта-жобагажу без документів або документів без вантажу Псування, пошкодження вантажу Повернення транспортній організації вкраденого вантажу

Претензії за догово-ром перевезення

вантажу

Порядок, строки пред’явлення і розгля-ду претензій встановлено Господарсь-ким процесуальним кодексом України, транспортними кодексами (статутами) При втраті вантажу право на пред’явлення претензій виникає у ван-тажовідправника і у вантажоодержува-ча, а при недостачі, всуванні або пошко-дженні вантажу та при простроченні доставки вантажу – лише у вантажооде-ржувача

Претензії перевізнику можуть бути пред’явлені за загальним правилом про-тягом 6 місяців. На деяких видах транс-порту, зокрема на автомобільному, пре-тензії про сплату штрафів подаються протягом 45 днів

У разі повної або часткової відмови пе-ревізника задовольнити претензію або неодержання від перевізника відповіді за претензією протягом строку розгляду претензії уповноважена особа набуває права на пред’явлення позову

Схема 301

Схема 303

Схема 302

139

ДОГОВІР ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПАСАЖИРА ТА БАГАЖУ

Договір переве-зення пасажира

та багажу

Консенсуальний, реальний (багаж) Відплатний Двосторонній

Форма договору перевезення па-сажира та багажу

Усна (з видачею проїзного документа ) Проста письмова Конклюдентні дії (посадка пасажира в ав-тобус, опускання жетона в турнікет)

Умови договору перевезення пасажира

Найменування й місцезнаходження пере-візника Вид і маршрут перевезення Вартість проїзду Час відправлення і час прибуття в пункт призначення

Відмежування договору переве-зення пасажирів від подібних договорів

Морського круїзу Найму (оренди) транспортного засобу з екіпажем

Підряду

Схема 304

Схема 305

Схема 307

Схема 306

140

Види провізних документів для перевезення паса-жира та багажу

Пасажирський квиток Багажна квитанція (з оголошеною варті-стю або без оголошеної вартості)

Значення поняття «багаж» у договорі перевезення паса-жира та багажу

У широкому розумінні багаж включає зареєстрований багаж і ручну поклажу, не зареєстрований багаж пасажира, якщо інше прямо не визначено (повітряні пе-ревезення пасажира і багажу)

У вузькому значенні – речі, що пере-даються пасажиром у відання перевізни-ка і за окрему плату перевозяться ним у окремому приміщенні транспортного засобу (багажному вагоні, відсіку, відді-ленні тощо), який прямує в тому ж на-прямку, що й пасажир

Особливості пере-везення ручної

поклажі

Ручна поклажа (незареєстрований ба-гаж) – речі незалежно від виду упакуван-ня, що легко переносяться і за своїми розмірами розміщуються в пасажирсь-ких приміщення транспортних засобів (купе, каюті, салоні тощо) на спеціально відведених місцях. Ручна поклажа пере-возиться під наглядом пасажира, тому перевізник не несе відповідальності за її знищення, ушкодження чи втрату, що сталися не з його вини

Схема 308

Схема 310

Схема 309

141

Права перевізника

Обмежувати або припиняти перевезення у випадках стихійного лиха, епідемії, епізоо-тії або іншої непередбаченої ситуації Вимагати від пасажира дотримання пра-вил поводження громадян на відповідному виді транспорту і правил протипожежної безпеки

Відмовити пасажиру в проїзді у разі пред’явлення недійсного проїзного квитка Випровадити пасажира з проїзного засобу (рухомого складу) у випадках, передбаче-них правилами перевезення Відмовити пасажирові у поверненні пла-тежів за недійсний проїзний документ у випадках, передбачених правилами та ін.

Права пасажира

Одержати місце у транспортному засобі згідно з придбаним квитком Провозити із собою безоплатно одну дитину віком до 6 років без права зайняття нею окремого місця

Купувати для дітей віком від 6 до 14 років дитячі квитки за пільговою ціною Перевозити із собою безоплатно ручну пок-лажу в межах норм, встановлених транспо-ртними кодексами (статутами) Зробити не більше однієї зупинки в дорозі з подовженням строку чинності проїзних до-кументів (квитка) не більше ніж на 10 діб, а в разі хвороби – на весь час хвороби Відмовитися від поїздки, повернути квиток і одержати назад повну або часткову вар-тість квитка – залежно від строку здавання квитка згідно з правилами, встановленими транспортними кодексами (статутами) Отримувати повну та своєчасну інформа-цію про час та місце відправлення транс-портного засобу за вказаним у транспорт-ному документі (квитку) маршрутом

Схема 311

Схема 312

142

ДОГОВІР ЧАРТЕРУ (ФРАХТУВАННЯ)

Договір чартеру (фрахтування)

Консенсуальний, реальний (повітря-ний)

Відплатний

Двосторонній

Види перевізників у договорі чартеру

(фрахтування)

Договірний – фрахтувальник, тобто особа, яка бере на себе зобов’язання перед третіми особами (пасажирами, вантажовідправниками) організувати перевезення. Договірними перевізни-ками можуть бути туристичні агентст-ва, експедиторські фірми тощо

Фактичний – виконує частину або все перевезення за договором чартеру згідно з повноваженнями, одержаними від перевізника за договором. Фактич-ний перевізник є фрахтівником

Відмежування договору чартеру від подібних дого-ворів найму

(оренди)

Тайм-чартер – найм транспортного засобу з екіпажем Бербоут-чартер – найм транспорт-ного засобу, не укомплектованого екі-пажем

Основною відмінністю даних договір є те, що за договором чартеру транспор-тний засіб залишається у володінні й користуванні фрахтівника, тому капі-тан та члени екіпажу судна протягом усього часу виконання цього договору підпорядковуються йому

Схема 313

Схема 314

Схема 315

143

Умови договору чартеру

(фрахтування)

Найменування судна, якщо вантаж при-йнято для перевезення Найменування перевізника Назва місця прийняття або навантажен-ня вантажу Найменування відправника Найменування одержувача вантажу (іменний коносамент) або без наймену-вання (ордерний коносамент чи коноса-мент на пред’явника) Найменування вантажу, його маркуван-ня, кількість місць або кількість відпові-дної міри (маси, об’єму), а у деяких випа-дках з описом його зовнішнього вигляду й особливостей

Фрахт або інші належні перевізникові платежі Вказівку на час й місце видачі коноса-мента

Документи, що під-тверджують зміст договору морського

перевезення вантажу

Рейсовий чартер Коносамент – якщо договір не перед-бачає умов рейсового чартеру та інші письмові докази

Схема 316

Схема 317

144

Види коносаментів

Іменні – в них зазначається ім’я отри-мувача і передача яких здійснюється шляхом уступки права вимоги Ордерні – видаються «наказом» відп-равника чи отримувача, передача яких здійснюється шляхом індосаменту - пе-редавального напису На пред’явника – передаються фак-тичним врученням отримувачу коноса-мента

Зміст коносаменту

Найменування судна, якщо вантаж прийнято до перевезення на визначено-му судні Найменування перевізника Місце приймання або навантаження вантажу Найменування відправника Місце призначення вантажу чи, за ная-вності чартеру, місце призначення або направлення судна Найменування одержувача вантажу Найменування вантажу, його марку-вання, кількість місць чи кількість та (або) міра (маса, об’єм) Фрахт та інші належні перевізникові платежі або зазначення

Час і місце видачі коносамента

Кількість складених примірників Підпис капітана або іншого представ-ника перевізника

Схема 318

Схема 319

145

ДОГОВІР ТРАНСПОРТНОГО ЕСПЕДИРУВАННЯ

Договір транспорт-ного експедирування

Консенсуальний, реальний Відплатний Двосторонній

Предмет договору

Транспортно-експедиторська послуга – це робота що безпосередньо пов’язана з організацією та забезпе-ченням перевезень експортного, імпо-ртного, транзитного або іншого ван-тажу за договором транспортного екс-педирування

Види послуг, що надаються

експедитором

Основні – пов’язані з перевезенням (організація перевезення вантажу тра-нспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом; укладан-ня від свого імені або від імені клієнта договору перевезення вантажу; забез-печення відправки і одержання ван-тажу тощо)

Додаткові – спрямовані на забезпе-чення доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його зава-нтаження та вивантаження; сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта; зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення; оде-ржання необхідних для експорту та імпорту документів; заповнення мит-них документів і виконання інших ми-тних правил тощо)

Елементи договорів, що можуть міститися

у договорі транспортного

експедирування

Перевезення Комісії Доручення Зберігання Підряду

Схема 320

Схема 321

Схема 322

Схема 323

146

Істотні умови догово-ру транспортного експедирування

Відомості про сторони договору Вид послуги експедитора Вид та найменування вантажу Права, обов’язки сторін Відповідальність сторін Розмір плати експедитору Порядок розрахунків Пункти відправлення та призначення вантажу Порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта Строк (термін) виконання договору

Види товарно-транспортних докуме-нтів у договорі транс-

портного експедирування

Авіаційна вантажна накладна

Міжнародна автомобільна накладна (СМК) Накладна СМГС (накладна УМВС) Коносамент Накладна ЦІМ (СІМ) Вантажна відомість

Відповідальність сто-рін за договором тран-

спортного експедирування

Відповідальність сторін за договором може бути як прямою, так і регресною Експедитор відповідає перед клієнтом за кількість місць, вагу, відповідність па-кування даним товаротранспортних документів

Відповідальність за договором може мати місце як у формі сплати неустойки або відшкодування збитків

Схема 324

Схема 325

Схема 326

147

ДОГОВІР ЗБЕРІГАННЯ

Види зберігання

сфери зберігання

умови

підстави виникнення

строк

побутове

професійне

звичайне

надзвичайне

із закону

з договору

стро-ковий

безс-троко-вий

загальний поділ

вид речей

особа збері-гача

опла-та

загальне §1 гл.66 ЦК

спеціальне §3 гл.66 ЦК

регулярне (індивіду-ально-

визначені речі)

іррегулярне (родові речі)

професійне ч.2 ст.936 ЦК

непрофесійне ч.1 ст.936 ЦК

безо-платне

оплат-не

Договір зберігання

Реальний, консенсуальний

Відплатний, безвідплатний

Двосторонній

Публічний

Фідуціарний

Предмет договору зберігання

Послуга зі зберігання. Вона включає в себе дії щодо прийнят-тя, забезпечення схоронності та видачі поклажодавцеві його май-на

Схема 327

Схема 329

Схема 328

148

Об’єкт (предмет зберігання)

Рухомі речі (поклажа). Ними можуть бути як індивідуально-визначені речі, так і речі, визначені родовими ознаками

Строк зберігання

Час, протягом якого зберігач зо-бов’язаний зберігати передану йому річ. Встановлюється за домовленістю сторін у договорі. Сторони можуть обумовити в договорі конкретний строк (певний проміжок часу, або термін (точну календарну дату), до якого повинно здійснюватися збері-гання, або встановити, що зберігання триває до пред’явлення поклажодав-цем вимоги про повернення речі)

Види строків зберігання

Визначений (строковий договір)

Невизначений (безстроковий договір)

Строк договору (у консенсуальному)

Строк зберігання (у консенсуальному договорі)

Види витрат на зберігання речі

Звичайні – якщо сторони у відпла-тному договорі не передбачають обов’язок поклажодавця відшкоду-вати витрати на зберігання, зберігач не в праві їх вимагати

Надзвичайні – витрати, які сторо-ни не могли передбачити при укла-денні договору зберігання, відшкодо-вуються поклажодавцем понад пла-ту, яка належить зберігачу

Схема 330

Схема 331

Схема 333

Схема 332

149

Форми договору зберігання

Усна (якщо сторонами є фізичні особи)

Письмова (якщо сторонами є юридичні особи, між фізичною та юридичною осо-бами або коли сума оплати перевищує 20 і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, зберігач зо-бов’язується взяти річ на зберігання у майбутньому)

Передання зберіга-чем речі на збері-гання іншій особі

Свідченням свідків (при пожежі, по-вені, раптовому захворюванні або за ін-ших надзвичайних обставин)

Зберігач має право передати річ на збері-гання іншій особі у разі, якщо він виму-шений це зробити в інтересах поклажода-вця і не має можливості отримати його згоду

Первісний зберігач зобов’язаний своєчас-но повідомити поклажодавця про пере-дання речі на зберігання іншій особі

Він залишається відповідальним за збе-реження поклажі, тобто несе відповідаль-ність за дії особи, якій він передав річ на зберігання

Схема 334

Схема 335

150

Спеціальні види договору зберігання

(§ 3 гл.66 ЦК)

зберігання речі у лом-барді

зберігання цінностей у банку

зберігання речей у камерах схову організацій,

підприємств, транспорту

зберігання речей паса-жира під час його переве-

зення

зберігання транспорт-них засобів

зберігання речей, що є предметом спору

(секвестр)

зберігання речей у готелі

збері-гання речей у гарде-робі

органі-зації

зберігання на

товарному складі

Відповідальність професійного зберігача

Наступає за втрату (нестачу) або по-шкодження речі, якщо він не доведе, що це сталося внаслідок неперебор-ної сили або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати

Внаслідок умислу чи грубої необере-жності поклажодавця

Наявність обставин, які звільняють зберігача від відповідальності (непе-реборної сили особливих властивос-тей речі, умислу чи грубої необереж-ності поклажодавця), має доводити сам зберігач

Зберігач відповідає за втрату (неста-чу) або пошкодження речі після за-кінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої не-обережності

Схема 336

Схема 337

151

Відшкодування збитків, завданих поклажодавцеві

Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відш-кодовуються зберігачем: 1)у разі втрати (нестачі речі – у розмірі її вартості); 2) у разі пошкодження речі – у розмірі суми, на яку знизилася її вартість

Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася на стільки, що вона не може бути використана за первісним при-значенням, поклажодавець має право від-мовитися від цієї речі і вимагати від збері-гача відшкодування її вартості

Відшкодування збитків, завданих

зберігачеві

Поклажодавець зобов’язаний відшкодува-ти зберігачеві збитки, завдані властивос-тями речі, переданої на зберігання, якщо зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати про ці властивості

Схема 338

Схема 339

152

ДОГОВІР СКЛАДСЬКОГО ЗБЕРІГАННЯ

Договір складсько-го зберігання

Реальний, консенсуальний Відплатний, безвідплатний

Двосторонній Публічний

Предмет договору складського зберігання та

предмет зберігання

Послуги щодо зберігання переданого товару. Товарний склад, крім зберіган-ня, може додатково виконувати роботи (надавати послуги), що пов’язані з пе-реданим на зберігання товаром (сорту-вання, упакування, розфасовка, визна-чення якості тощо)

Речі, що є товаром, тобто які призначе-ні для продажу чи іншої форми здійс-нення підприємницької діяльності

Поняття та види товарних складів

Організація, яка зберігає товар та на-дає послуги, пов’язані зі зберіганням, на засадах підприємницької діяльності (ч.1 ст.956 ЦК). Це юридична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність у сфері зберігання (елеватори, продукто-ві склади, склади готової продукції, будівельні склади тощо), тобто профе-сійний зберігач Товарні склади можуть бути сертифі-кованими (які отримали сертифікат відповідності) і несертифіковані

Види місць склад-ського зберігання

Власне товарний склад Товарний склад загального користу-вання

Складське приміщення Територія, призначена для зберігання товару

Схема 340

Схема 341

Схема 343

Схема 342

153

Види складських документів

Складська квитанція (не є товаророзпо-рядчим документом) Просте складське свідоцтво (сертифіко-вані товарні склади) Подвійне складське свідоцтво (сертифіко-вані товарні склади)

Зміст складської квитанції

Найменування складу Дата видачі квитанції Її серія та номер Найменування юридичної особи або ім’я фізичної особи, від якої прийнято товар на зберігання, її місцезнаходження або місце проживання Номер і дата накладної Найменування, якісні та кількісні харак-теристики товару, переданого на збері-гання

Зміст простого складського свідоцтва, що видається на пред’явника

Найменування та місцезнаходження то-варного складу, що прийняв товар на збе-рігання

Номер свідоцтва за реєстром товарного складу Найменування і кількість прийнятого на зберігання товару – число одиниць та (або) товарних місць та (або) міра ва-га,об’єм) товару Дата видачі свідоцтва

Вказівка на те, що воно видано на пред’явника Підпис уповноваженої особи та печатка товарного складу (ст.965 ЦК)

Схема 344

Схема 345

Схема 346

154

Поняття та струк-тура подвійного складського свідоцтва

Ордерний цінний папір який склада-ється з двох частин – складського сві-доцтва та заставного свідоцтва (варан-та), можуть бути відокремлені одне від одного. Складське свідоцтво засвідчує належність товару конкретній особі (поклажодавцю), заставне ж свідоцтво слугує для передачі товару, який збері-гається на товарному складі, у заставу

Зміст кожної з двох частин подвійного складського свідоцтва

Найменування та місцезнаходження товарного складу, що прийняв товар на зберігання Номер свідоцтва за реєстром товарного складу Найменування юридичної особи або ім’я фізичної особи, від якої прийнято товар на зберігання, її місцезнаходжен-ня або місце проживання Найменування і кількість прийнятого на зберігання товару – число одиниць та (або) товарних місць та (або) міра (вага, об’єм) товару Строк, на який прийнято товар на збе-рігання, або вказівка на те, що товар прийнято на зберігання до запитання Розмір плати за зберігання або тарифи, на підставі яких вона обчислюється, та порядок її сплати Дата видачі свідоцтва Ідентичні підписи уповноваженої особи та печатки товарного складу (ч.2 ст.962 ЦК)

Схема 348

Схема 347

155

Документи, які посвідчують пе-редачу товарів

та їх повернення

Складські документи Накладна на відпуск Акт приймання-передачі Акт виконаних робіт (якщо товарний склад зобов’язується їх надати додатково)

Товарний склад не в праві

Користуватися або розпоряджатися това-ром Прийняти товар на зберігання за наявно-сті хоча б однієї з таких обставин: 1) за результатами проведення незалежної оці-нки характеристики товару виявилися гіршими від заявлених; 2) зберігання то-вару потребує спеціальних умов; 3) товар має властивості, що становлять небезпеку для оточення; 4) документи, що засвідчу-ють якісні характеристики товару, відсу-тні

Права поклажодав-ця за простим складським свідоцтвом

Розпоряджатися товаром, прийнятим на зберігання за цим свідоцтвом. Передача прав здійснюється шляхом індосаменту Передати його в заставу. При цьому про-сте складське свідоцтво вилучається у поклажодавця і перебуває у володінні за-ставодержателя

Специфіка прав пок-лажодавця за подвій-ним складським свідоцтвом

Володілець обох частин подвійного склад-ського свідоцтва має право розпоряджа-тися товаром, що зберігається на сертифі-кованому складі Володілець заставної частини подвійного складського свідоцтва має лише право застави на товар

Володілець складської частини подвійно-го складського свідоцтва, відокремленої від заставного складського свідоцтва, не має права розпоряджатися цим свідоцт-вом без згоди заставодержателя

Схема 349

Схема 350

Схема 352

Схема 351

156

ДОГОВІР ЗБЕРІГАННЯ АВТОТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ

Договір зберігання автотранспортних

засобів

Реальний, консенсуальний

Відплатний, безвідплатний

Двосторонній

Публічний

Предмет договору зберігання авто-транспортних

засобів

Транспортний засіб (автомобіль, автобус, мотоцикл, моторолер, мо-токоляска, мопед тощо). Прийняття автотранспортного засобу на збері-гання посвідчується квитанцією (номером, жетоном)

Відмінність відно-син за договором від платного паркуван-ня автомобіля

Служба паркування отримує визна-чену плату за надання послуг по па-ркуванню автомобілів на вулицях центральних частин міст, але не несе відповідальності за їх схоронність

Види автостоянок за термінами зберіган-ня автотранспорт-

них засобів

Довготермінові – для постійного зберігання транспортних засобів громадян, які проживають у даному населеному пункті Сезонні – для тимчасового збері-гання транспортних засобів грома-дян у зонах відпочинку Денні – розташовані при вокзалах, портах, спортивних спорудах, торго-вельних, видовищних, інших підп-риємствах та організація, у місцях масового відпочинку

Нічні – для тимчасового зберіган-ня транспортних засобів на тупико-вих та малозавантажених вулицях

Схема 353

Схема 354

Схема 356

Схема 355

157

Плата за зберіган-ня транспортних

засобів на автостоянках

Справляється за тарифами, встанов-леними відповідно до законодавства з видачею квитанції чи касового че-ка

Дії поклажодавця, необхідні для ви-дачі йому транспо-ртного засобу з ав-

тостоянки

Здавання ним черговому перепустки (у разі довготермінового зберігання) чи пред’явлення квитанції (касового че-ка) про оплату (у разі тимчасового збе-рігання) Розписки ним в журналі обліку щоден-ного та одноразового заїзду і виїзду транспортних засобів У разі втрати перепустки чи квитанції (касового чека) транспортний засіб видається поклажодавцю на підставі його письмової заяви та документів, які посвідчують його особу і підтвер-джують права на транспортний засіб

Обов’язки зберігача за договором збері-гання транспортних

засобів на автостоянках

Гарантувати схоронність транспортних засобів, прийнятих на зберігання При в’ їзді на автостоянку встановити щит зі схемою руху транспортних засо-бів, нумерацією місць, планом терміно-вої евакуації транспортних засобів та інформацією про розпорядок роботи автостоянки і тарифи на надання пос-луг У службовому приміщенні вивісити правила, розпорядок роботи, інформа-цію про тарифи за надання послуг, пра-вила пожежної безпеки та техніки без-пеки, обов’язки чергового, план-схему автостоянки

Забезпечити автостоянку необхідними технічними пристроями для фіксації транспортних засобів

Схема 357

Схема 358

Схема 359

158

Обов’язки поклажо-давця за договором зберігання транспор-

тних засобів на автостоянках

Ознайомитися і виконувати всі вимо-ги Правил Під час здавання транспортного засо-бу на автостоянку пред’явити черго-вому документи, що посвідчують його особу, та реєстраційні документи на транспортний засіб

При оформленні транспортного засо-бу на зберігання подати черговому перелік документів, які знаходяться в його салоні (кабіні), але не входять до комплекту обладнання

Пред’явити транспортний засіб на огляд черговому і після належного оформлення поставити його на місце зберігання, зафіксувавши від довіль-ного руху

Внести плату, одержати відповідну квитанцію (касовий чек) або перепус-тку Виконувати правила техніки безпеки, пожежної безпеки та утримувати за-йняте транспортним засобом місце у чистоті У разі термінового виїзду під час сні-гових заметів самостійно забезпечу-вати собі розчистку проїзду

У разі виявлення некомплектності транспортного засобу негайно пові-домити про це чергового і подати з цього питання письмову заяву у двох примірниках, один з яких з відміткою чергового про її одержання залишити у себе

Здійснювати технічне обслуговування транспортного засобу тільки в спеці-ально відведених і обладнаних на ав-тостоянці місцях (пунктах самообслу-говування, естакадах, оглядових ямах тощо)

Схема 360

159

ДОГОВІР ОХОРОНИ

Договір охорони

Консенсуальний

Двосторонній

Відплатний

Предмет договору охорони

Організація і забезпечення охорони матеріаль-них цінностей замовника від розкрадання, а та-кож здійснення на об’єктах пропускного режиму

Особливості договору охорони у порівнянні з договором зберігання

Особливий суб’єктний склад

Передумовою укладання договору охорони є, як правило, обстеження об’єкта охорони

Охоронні послуги надаються, як правило, за мі-сцем розташування об’єкта, який охороняється

Охоронна діяльність підлягає обов’язковому лі-цензуванню

Надання охоронних послуг може носити епізоди-чний характер

Обов’язки охоронця, як правило, обмежуються конкретним завданням

Вимоги до об’єктів охорони

Територія по периметру об’єктів і підступи до них з настанням темряви повинні освітлюватися Стіни, покрівля, стеля, горищні та слухові вікна, люки і двері приміщень, в яких зберігаються товарно-матеріальні цінності, мають бути в по-лагодженому стані На вікнах, приміщеннях нижніх поверхів повин-ні бути встановлені металеві грати або віконниці з замками

Об’єкт повинний бути обладнаний засобами охорони

На об’єкті повинний бути забезпечений віль-ний доступ охорони до встановлених прила-дів охоронно-пожежної сигналізації

Схема 361

Схема 364

Схема 363

Схема 362

160

ДОГОВІР СТРАХУВАННЯ

Договір страхування

Реальний, консенсуальний

Відплатний

Двосторонній Алеаторний

Предмет договору страхування

Майнові інтереси, що не суперечать закону і пов’язані з володінням, кори-стуванням і розпорядженням майном (майнове страхування) Майнові інтереси, що не суперечать закону і пов’язані з життям, здо-ров’ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страху-вання) Майнові інтереси, що не суперечать закону і пов’язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особи або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності)

Класифікація до-говорів страхуван-ня за об’єктами

Майнове страхування

Страхування відповідальності

Страхування від нещасних випадків

Медичне страхування

Страхування життя

Схема 365

Схема 367

Схема 366

Відмежування до-говору страхуван-ня від суміжних

договорів

Зберігання

Позики

Поруки

Доручення

Перевезення Схема 368

161

Істотні умови договору

страхування

Предмет Страховий випадок Страхова сума Розмір страхового платежу Строки його виплати Строк договору Інші умови, визначені актами цивіль-ного законодавства (ст.982 ЦК)

Форма договору страхування

Укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми дого-вору страхування такий договір є нік-чемним (ст. 981 ЦК)

Порядок укладення договору

страхування

Страхувальник подає страховику пи-сьмову заяву за формою, встановленою страховиком, або іншим чином заявляє про свій намір укласти договір страху-вання (пропозиція страховику вчинити оферту ) Письмова форма вважається дотрима-ною, якщо письмова пропозиція стра-ховика страхувальнику укласти дого-вір (оферта) прийнята у формі акцепту (в межах строку для відповіді вчинено дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору) Факт укладення договору може посвід-чуватися страховим свідоцтвом (полі-сом, сертифікатом), який страховик передає страхувальнику разом з прави-лами страхування

Схема 369

Схема 370

Схема 371

162

Основні страхові поняття

перестра-хування

співстрахування

співстраху

страховий тариф

страховий

страховий платіж

страховий

франшиза (умовна, безумовна)

страхова сума

страхо-ва ви-плата

страховики страховики

страхувальники

страховий ризик

страховий випадок

страхове відшкоду- вання

Схема 372

Зміст договору страхування

Назва документа Назва та адреса страховика Прізвище, ім’я, по батькові або назва страху-вальника та застрахованої особи, їх адреси та дати народження

Прізвище, ім’я, по батькові, дата народження або назва вигодонабувача та його адреса Зазначення предмета договору страхування Розмір страхової суми за договором страху-вання іншим, ніж договір страхування життя Розмір страхової суми та (або) розміри стра-хових виплат за договором страхування жит-тя

Перелік страхових випадків Розміри страхових внесків (платежів, премій) і строки їх сплати Страховий тариф Строк дії договору Порядок зміни і припинення дії договору

Умови здійснення страхової виплати Причини відмови в страховій виплаті Права та обов’язки сторін Підписи сторін

Схема 373

163

Зміст правил страхування

Предмет договору страхування Порядок визначення розмірів страхових сум та (або) розмірів страхових виплат Страхові ризики Виключення із страхових випадків і обме-ження страхування

Строк та місце дії договору страхування Порядок укладення договору страхування Права та обов’язки сторін Дії страхувальника у разі настання стра-хового випадку

Перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків

Порядок і умови здійснення страхових виплат

Строк прийняття рішення про здійснення або відмову в здійсненні страхових виплат Причини відмови у страховій виплаті або виплаті страхового відшкодування Умови припинення договору страхування

Порядок вирішення спорів

Страхові тарифи за договорами страху-вання іншими, ніж договори страхування життя

Страхові тарифи та методика їх розрахун-ку за договорами страхування життя Особливі умови

Поняття фран-шизи та її види

Частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхван-ня

Поділяється на: умовну (особисте страху-вання) та безумовну (страхування автот-ранспорту)

Схема 374

Схема 375

164

Застрахована особа – фізична особа, життя або здоров’я якої застраховані за договором особистого страхування або страхування відповідальності

Вигодонабувач – особа, на користь якої страхувальником укладено договір страхування

Схема 376

Співвідношення тер-мінів «страхуваль-ник», «застрахована

особа» та «вигодонабувач»

Страхувальник – особа, яка страхує себе, своє майно чи третіх осіб та їх май-но від настання певних подій

Види страхових посередників

Страхові брокери – юридичні особи або громадяни, які зареєстровані у вста-новленому порядку як суб’єкти підприє-мницької діяльності та здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у страхуванні від свого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має пот-ребу у страхуванні як страхувальник Страхові агенти – громадяни або юри-дичні особи, які діють від імені та за до-рученням страховика і виконують части-ну його страхової діяльності, а сам: укла-дають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов’язані зі здійсненням страхових ви-плат та страхових відшкодувань

Схема 377

Відмінність понять «страхова виплата»

та «страхове відшкодування»

Грошова сума, яка виплачується страхо-виком відповідно до умов договору стра-хування при настанні страхового випадку Страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при на-станні страхового випадку Схема 378

165

Особливості здійс-нення страхових

виплат у різних видах договорів

страхування

Страхові виплати за договором страхування життя здійснюються в розмірі страхової су-ми (її частини) та (або) у вигляді регуляр-них послідовних виплат обумовлених у до-говорі страхування сум (ануїтету) Страхові виплати за договорами особистого страхування здійснюються незалежно від суми, яку має отримати одержувач за дер-жавним соціальним страхуванням та соціа-льним забезпеченням, суми, що має бути йому виплачена як відшкодування збитків У договорі страхування сторони завжди ви-значають строк, протягом якого страховик зобов’язаний провести страхову виплату страхувальнику після настання страхового випадку На вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення стра-хової суми (страхового відшкодування) не поширюється позовна давність (ч.5 ст.268 ЦК)

Схема 379

Підстави для від-мови страховика у виплаті страхових

виплат

Навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку

Вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку Подання страхувальником завідомо непра-вдивих відомостей про об’єкт страхування або про факт настання страхового випадку Одержання страхувальником повного від-шкодування збитків за договором майново-го страхування від особи, яка їх завдала Несвоєчасного повідомлення страхуваль-ником без поважних на те причин, про на-стання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обста-вин, характеру та розміру збитків Наявності інших підстав встановлених за-коном

Схема 380

166

Припинення дії договору страхування

Закінчення строку дії Виконання страховиком зобов’язань пе-ред страхувальником у повному обсязі Несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки. При цьому договір вважається достроково припиненим у випадку, якщо перший (або черговий) страховий платіж не був спла-чений за письмовою вимогою страховика протягом 10 робочих днів з дня пред’явлення такої вимоги страхуваль-нику, якщо інше не передбачено умовами договору

Ліквідація страхувальника – юридичної особи або смерть страхувальника – фізич-ної особи чи втрата ним дієздатності, за винятком випадків, передбачених законо-давством

Ліквідація страховика у порядку, встано-вленому законодавством України Прийняття судового рішення про визнан-ня договору страхування недійсним В інших випадках передбачених законо-давством України

Підстави відмови від договору страхування

Якщо страхувальник прострочив внесен-ня страхового платежу і не сплатив його протягом 10 робочих днів після пред’явлення страховиком письмової ви-моги про сплату страхового платежу, страховик може відмовитися від договору страхування, якщо інше не встановлено договором (ч.2 ст.997 ЦК) Страхувальник або страховик зобов’я-заний повідомити другу сторону про свій намір відмовитися від договору страху-вання не пізніш як за 30 днів до припи-нення договору, якщо інше не встановле-но договором. Страховик не має права відмовитися від договору особистого страхування без згоди на це страхуваль-ника, який не допускає порушення дого-вору, якщо інше не встановлено догово-ром або законом (ч.3 ст.977 ЦК)

Схема 382

Схема 381

167

Наслідки відмови від договору страхування

Якщо страхувальник відмовився від дого-вору страхування (крім договору страху-вання життя), страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення строку договору, з вирахуван-ням нормативних витрат на ведення спра-ви, призначених при розрахунку страхового тарифу, та фактично здійснених страхови-ком страхових виплат. Якщо відмова стра-хувальника від договору обумовлена пору-шенням умов договору страховиком, стра-ховик повертає страхувальникові сплачені ним страхові платежі повністю (ч.4 ст.977 ЦК)

Якщо страховик відмовився від договору страхування (крім договору страхування життя), страховик повертає страхувальни-кові сплачені ним страхові платежі повніс-тю. Якщо відмова страховика від договору обумовлена невиконанням страхувальни-ком умов договору страхування, страховик повертає страхувальникові страхові плате-жі за період, що залишився до закінчення строку договору, з вирахуванням нормати-вних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, та фак-тично здійснених страхових виплат (ч.5 ст. 997 ЦК)

Наслідки відмови від договору

страхувальника

Договір страхування може бути достроково припинений за вимогою страхувальника. Залежно від того, чи передбачена ця мож-ливість договором, настають різні юриди-чні наслідки в частині повернення страхо-вої премії. Вона підлягає поверненню тіль-ки в тому випадку, якщо це передбачено договором

Схема 384

Схема 383

168

Наслідки відмови від договору страху-

вання життя

У разі припинення дії договору страхуван-ня життя страховик виплачує страхуваль-нику викупну суму, яка є майновим пра-вом страхувальника за договором страху-вання життя. Якщо вимога страховика зу-мовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, страхувальни-ку повертається викупна сума Викупна сума – сума, яка виплачується страховиком у разі дострокового припи-нення дії договору страхування життя та розраховується математично на день при-пинення договору страхування життя за-лежно від періоду, протягом якого діяв до-говір страхування життя

Недійсність договору страхування

(загальні та особливі випадки)

Загальні: 1) невідповідність договору ци-вільному законодавству та іншим право-вим актам; 2) фіктивний або удаваний ха-рактер правочину; 3) укладення договору з недієздатною фізичною особою; 4) укла-дення договору під впливом помилки, об-ману

Особливі: 1) договір укладено після на-стання страхового випадку; 2) об’єктом договору страхування є майно, яке підля-гає конфіскації на підставі судового вироку або рішення, що набуло законної сили

Схема 385

Схема 386

169

ДОГОВІР ДОРУЧЕННЯ

Договір доручення

Консенсуальний

Відплатний або безвідплатний

Двосторонній

Фідуціарний (крім випадку, коли повіреним є комерційний представник)

Предмет договору доручення

Певні юридичні дії повіреного, які мають бути правомірними, конкретними, здійсненними, та чітко визначеними у договорі (ст.1003 ЦК)

Повірений зобов’язується вчити певні юридичні дії від імені та за рахунок довірителя Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя

Повіреним і довірителем можуть бути як фізичні, так і юридичні особи Довіритель або повірений мають право відмови-тися від договору доручення в будь-який час Довіритель або повірений мають право відмови-Правове регулювання в договорі доручення спрямоване на юридичний результат діяльності повіреного, а не на саму діяльність чи пов'язаний з нею матеріальний результат

Спільні ри-си договору доручення з іншими до-говорами

Підряду

Комісії

Транспортного експедирування

Управління майном Трудовим договором

Схема 387

Схема 388

Схема 389

170

Схема 390

Ознаки договору

доручення

Повірений зобов’язується вчинити певні юри-дичні дії від імені та за рахунок довірителя

Правочин, вчинений повіреним, створює, змі-нює, припиняє цивільні права та обов’язки до-вірителя

Повіреним і довірителем можуть бути як фізи-чні, так і юридичні особи

Довіритель або повірений мають право відмо-витися від договору доручення в будь-який час

Правове регулювання в договорі доручення спрямоване на юридичний результат діяльності повіреного, а не на саму діяльність чи пов’язаний з нею матеріальний результат

171

ДОГОВІР КОМІСІЇ

Договір комісії

Консенсуальний

Відплатний

Двосторонній

Предмет договору комісії

Правочин чи правочини які комісіонер укладає з третіми особами від свого імені, але за дорученням комітента і за його рахунок (ст.1011 ЦК)

Істотні умови договору комісії

Предмет

Ціна (комісійна вартість)

Строк (період часу)

Ознаки дого-вору комісії за якими ко-місіонер діє

1) за дорученням комітента; 2) за рахунок комітента; 3) в інтересах комітента; 4) від свого імені;

5) за плату.

Схема 391

Схема 392

Схема 393

Схема 394

172

Відмінності між догово-ром комісії та договором доручення

Комісіонер укладає правочин від свого імені, а повірений виступає від імені довірителя

Договір комісії є завжди відплатним, а дого-вір доручення може бути і безвідплатним У комісіонера виникають права та обов’язки щодо третьої особи, повірений жодних прав та обов’язків за правочинами не набуває Повірений, на відміну від комісіонера, для забезпечення своїх вимог за договором дору-чення не має права притримати майно дові-рителя

У договорі комісії застосовується принцип делькредере, а у договорі доручення такої можливості не передбачено

Довіритель або повірений мають право від-мовитися від договору доручення в будь-який час, а комісіонер – лише тоді, коли строк не встановлений договором

Відмінність делькредере від

договору поруки

У випадку делькредере комісіонер поруча-ється перед своїм кредитором (комітентом) за третю особу, яка є боржником саме комісіо-нера, а не комітента

За договором поруки боржник і поручитель відповідають як солідарні боржники, якщо договором не встановлено додаткову (субси-діарну) відповідальність поручителя, а при делькредере перед комітентом відповідає ли-ше комісіонер

Схема 396

Схема 395

173

ДОГОВІР КОНСИГНАЦІЇ

Договір консигнації

Консенсуальний Відплатний

Двосторонній

Предмет договору консигнації

Надання посередницьких послуг у сфері торгового обороту, які трансформуються в укладення з третіми особами правочи-нів щодо оплатної передачі майна

Істотні умови договору консигнації

Предмет

Ціна (сума договору, ціна за одиницю то-вару, розподіл витрат на транспортуван-ня, умови щодо прийняття товару за кі-лькістю та якістю, умови про транспор-тування товару, вимоги щодо тари, упа-кування, тощо) Порядок розрахунків та строк платежів Строк загальний (строк консигнації)

Подвійність консигнацій-ного зо-

бов’язання

Внутрішні і зовнішні зобов’язання

Речові та зобов’язальні правовідносини

Номенклатура та кількість товару, що буде поставлений для реалізації (специфі-кація)

Спільні риси дого-вору консигнації з іншими договора-

ми

Доручення

Зберігання

Купівлі-продажу

Поставки Охорони

Управління майном

Оренди

Рекламних послуг

Перевезення

Комісії

Територія дії договору

Поруки

Схема 397

Схема 398

Схема 401

Схема 400

Схема 399

174

175

АГЕНТСЬКИЙ ДОГОВІР

Агентський договір

Відплатний

Двосторонній

Консенсуальний

Принципи інституту

агентського договору

Спрямований на надання однією осо-бою сприяння в реалізації суб’єктивних прав та обов’язків і реалізацію цих прав у відносинах із третіми особами

Вчиняючи дії в інтересах іншої особи (принципала), агент завжди виражає власну волю

Агентом може бути тільки право-суб’єктна особа

Відносини між сторонами носять три-ваючий характер (агент – суб’єкт підп-риємницької діяльності)

Агентські відносини – це відносини з надання будь-яких посередницьких по-слуг (крім доручення, комісії, управ-ління майном)

Схема 403

Схема 402

176

ДОГОВІР УПРАВЛІННЯ МАЙНОМ

Договір управління майном

Реальний або консенсуальний (у визначених законом випадках) Відплатний

Двосторонній

Каузальний

Фідуціарний

Види прав управи-теля на отримане в управління майно

Права управителя на чуже майно (власником майна, що перебуває в управлінні, залишається установник) Право довірчої власності (право вла-сності на довірене майно переходить від установника до управителя)

Предмет договору управління майном

(ч.1 ст.1030 ЦК)

Підприємство як єдиний майновий комплекс

Нерухома річ

Цінні папери

Майнові права та інше майно (резуль-тати творчої діяльності)

Вчинення управителем від свого імені юридичних і фактичних дій, необхід-них для управління майном

Істотні умови договору управлін-

ня майном

Предмет (перелік майна, що переда-ється в управління)

Ціна (розмір і форма плати за управ-ління майном)

Строк (якщо на цьому наполягає хоча б одна зі сторін)

Схема 406

Схема 404

Схема 405

Схема 407

177

ДОГОВІР ПОЗИКИ

Договір позики

Реальний Відплатний або безвідплатний Односторонній Є фінансовою послугою

Предмет договору позики

Гроші (у тому числі іноземна валюта)

Речі, визначені родовими ознаками (ч.2 ст.184 ЦК)

Істотні умови договору по-

зики

Предмет

Ціна (крім безоплатного договору пози-ки) – якщо на цьому наполягає хоча б одна зі сторін Строк (якщо на цьому наполягає хоча б одна зі сторін)

Зміст новації боргу в позикове

зобов’язання

Перетворивши відносини з контраген-том в частині боргу на процентну пози-ку, продавець, наймодавець чи інші особи отримують можливість вимагати від нього сплати відсотків як у зв’язку з позиковим зобов’язанням, так і при простроченні повернення боргу

Схема 408

Схема 409

Схема 411

Схема 410

178

КРЕДИТНИЙ ДОГОВІР

Кредитний договір

Консенсуальний Відплатний Двосторонній Є фінансовою послугою

Істотні умови кредитного договору

Предмет, сума, відсотки за кредит та строк повернення Умови забезпечення кредиту Порядок надання та погашення позики Права та обов’язки сторін за до-говором Майнова відповідальність сторін за порушення умов договору Порядок розірвання договору

Види кредитів

Банківський Комерційний (відстрочення або розстрочення оплати майна, аванс, попередня оплата)

Лізинговий Іпотечний Бланковий Консорціумний Споживчий (фізичні особи)

Схема 412

Схема 413

Схема 414

179

ДОГОВІР БАНКІВСЬКОГО ВКЛАДУ

Договір банківсько-го вкладу

Реальний Відплатний Односторонній

Публічний

Види вкладів

Вклад на вимогу Строковий вклад

Істотні умо-ви договору банківсько-го вкладу

Предмет

Ціна

Строк

Схема 415

Схема 416

Схема 417

Види депозит-них вкладів для фізичних

осіб

Цільовий Позичковий Класичний Капітал Гарант Ощадний

Пенсійний

Тижневий

Схема 418

180

ДОГОВІР БАНКІВСЬКОГО РАХУНКУ

Договір банківського рахунку

Консенсуальний

Відплатний Двосторонній Публічний

Істотні умови договору банків-сього рахунку

Предмет Ціна

Предмет договору банківського рахунку

Послуги банка, які полягають у проведенні операцій за рахунок клі-єнта Об’єкт – грошові кошти (націона-льна або іноземна валюта у готів-ковій або безготівковій формі)

Види банківських рахунків

Онкольний

Валютний Бюджетний

Балансовий

Анонімний

Депозитний (строко-вий, до запитання, умовний)

Поточний (типу «Н» та типу «П», тимчасовий, інвестиційний, ви-борчих фондів )

Кореспондентський (лоро, ностро)

Картковий

Накопичувальний

Розрахунковий

Мультивалютний

Блокований

Схема 419

Схема 420

Схема 422

Схема 421

181

Черговість списання

грошових коштів з рахунка

(ч.2 ст. 1072 ЦК)

1) на підставі рішення суду для задово-лення вимог про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкоджен-ням здоров’я або смертю, а також вимог про стягнення аліментів;

2) на підставі рішення суду для розраху-нків щодо виплати вихідної допомоги та оплати праці особам, які працюють за трудовим договором (контрактом), а та-кож виплати за авторським договором;

3) на підставі інших рішень суду;

4) за розрахунковими документами, що передбачають платежі до бюджету;

5) за іншими розрахунковими докумен-тами в порядку їх послідовного надхо-дження.

Схема 423

182

ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ

Договір факторингу

Консенсуальний або реальний

Відплатний або безвідплатний Двосторонній

Істотні умови договору

факторингу

Є фінансовою послугою

Предмет

Ціна

Ознаки інших договорів у договорі

факторингу

Кредитування Страхування

Агентування (посередництва)

Застави

Поруки

Гарантії

Схема 424

Схема 425

Схема 426

183

Типи договору факторингу

(залежно від мети)

Купівля права грошової вимоги, ко-ли здійснюється безпосередньо фі-нансування клієнта під відступлення права грошової вимоги

Забезпечення виконання зобов'я-зань, коли в договорі йдеться лише про можливість відступлення клієн-том права грошової вимоги з метою забезпечення виконання його зобо-в'язань перед фактором

Класифікація договорів факторингу

За правовим режимом учасників (внутрішній і міжнародний)

За наявністю повідомлення борж-ника (відкритий і закритий)

За наявністю регресної вимоги (ре-гресний і безрегресний)

За способом фінансування факто-ром клієнта (договір факторингу з фінансуванням і без попереднього фінансування)

За предметом договору (простий та вексельний)

Схема 427

Схема 428

184

ЛІЦЕНЗІЙНИЙ ДОГОВІР

Ліцензійний договір

Реальний, консенсуальний

Відплатний, безвідплатний

Двосторонній

Види ліцензій

Вид ліцензії (невиключна – за загальним правилом)

Сфера використання (конкретні права, способи використання об’єкта, територія та строк на які надаються права )

Розмір, порядок і строки оплати за вико-ристання об’єкта

Інші умови, які сторони вважають за до-цільне включити в договір

Істотні умови ліцензійного договору

Проста (невиключна)

Повна (купівля-продаж об’єкта інтелек-туальної власності)

Виключна

Відкрита (у сфері промислової власності)

Примусова (у сфері промислової власнос-ті)

Залежна (дозвіл) у сфері промислової вла-сності

Схема 429

Схема 430

Схема 431

185

ДОГОВІР ПРО СТВОРЕННЯ ЗА ЗАМОВЛЕННЯМ І ВИКО-РИСТАННЯ ОБ’ЄКТА ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ

ВЛАСНОСТІ

Юридична характеристика

договору

Консенсуальний

Відплатний, безвідплатний

Двосторонній

Істотні умови договору

Предмет

Ціна Строк створення об’єкта права інте-лектуальної власності

Види договорів замовлення

Способи та умови його використання

Літературні

Музичні

Аудіовізуальні

Твори архітектури

Твори образотворчого мистецтва

Схема 432

Схема 433

Схема 434

186

Розмежування договору замов-лення з договором

підряду

За предметом (предмет договору пі-дряду – результат звичайної, нетворчої роботи, в той час як договору замов-лення – твір або інший об’єкт права інтелектуальної власності)

За розподілом прав сторін (у дого-ворі підряду замовник набуває повного обсягу прав на створений предмет, в той час як у автора створеного твору залишаються особисті немайнові пра-ва на нього)

Відмежування договору замовлення

від трудового договору

За трудовим договором між автором і роботодавцем створення твору входить до кола трудових обов’язків автора, що зумовлює відповідний розподіл прав на створений об’єкт

Особисті немайнові права інтелектуа-льної власності на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням трудового дого-вору належать працівникові, який створив цей об’єкт. Окремі з цих прав на такий об’єкт можуть належати юри-дичній або фізичній особі, де або в якої працює працівник

Майнові права інтелектуальної влас-ності на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням трудового договору, нале-жать працівникові, який створив цей об’єкт, та юридичній або фізичній осо-бі, де або в якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором

Схема 435

Схема 436

187

ДОГОВІР ПРО ПЕРЕДАННЯ ВИКЛЮЧНИХ МАЙНОВИХ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Юридична характе-ристика договору

Реальний Відплатний, безвідплатний

Двосторонній

Істотні умови договору

Виключні майнові права на певний об’єкт права інтелектуальної власності, які передаються як частково, так і в пов-ному обсязі. Не можуть бути предметом договору наукове відкриття, географічне зазначення

Предмет договору

Предмет Строк дії договору Розмір і порядок виплати автор-ської винагороди

Способи використання твору Територія, на яку поширюється право, що передається Інші умови, щодо яких за вимо-гою однієї зі сторін повинно бути досягнуто згоди

Види договору

Авторський договір про передачу виключного права на використання твору Авторський договір про передачу невиключного права на використання твору

Схема 437

Схема 438

Схема 439

Схема 440

188

ДОГОВІР КОМЕРЦІЙНОЇ КОНЦЕСІЇ (ФРАНЧАЙЗИНГУ)

Договір комерцій-ної концесії

(франчайзингу)

Консенсуальний

Відплатний Двосторонній

Предмет договору комерційної концесії

Каузальний

Предмет

Ціна

Строк (якщо на цьому наполя-гає хоча б одна зі сторін)

Істотні умови договору

комерційної концесії

Право на використання об’єктів права інтелектуальної власності: торгівельних марок, промислових зразків, винахо-дів, творів, комерційних таєм-ниць тощо, комерційного дос-віду та ділової репутації

Види договору комерційної концесії

Торговий франчайзинг Збутовий франчайзинг Франчайзинг у сфері обслуго-вування та надання послуг

Виробничий франчайзинг

Схема 441

Схема 442

Схема 443

Схема 444

189

ДОГОВІР ПРО СПІЛЬНУ ДІЯЛЬНІСТЬ

Договір про спільну

діяльність

Консенсуальний Відплатний

Двосторонній або багатосторонній

Предмет догово-ру про спільну діяльність

Спільна діяльність сторін для досяг-нення певної мети без створення юридичної особи

Істотні умови договору про

спільну діяльність

Предмет

Умови, які є необхідними для дого-ворів даного виду

Умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди

Характерні риси договору про спільну

діяльність

Інтереси учасників не є протилеж-ними, а взаємно доповнюють один одного і спрямовані на досягнення спільної мети За договором не створюється новий суб’єкт права (юридична особа), а лише встановлюються права та обов’язки учасників Зобов’язання, що виникає, має осо-бистий характер Участь кожної зі сторін може здій- снюватись і без об’єднання вкладів Зобов’язання має тривалий характер Мета обов’язково повинна бути за-конною. Вона може бути спрямована як на одержання прибутку, так і на благочинність Кожна зі сторін зобов’язання висту-пає одночасно боржником і кредито-ром, але при цьому кожна з них не може безпосередньо вимагати вико-нання обов’язку для себе

Схема 445

Схема 446

Схема 447

Схема 448

190

ДОГОВІР ПРОСТОГО ТОВАРИСТА

Договір простого товариства

Консенсуальний

Відплатний Багатосторонній

Істотні умови договору простого

товариства

Предмет Вклади учасників Мета спільної діяльності Строк (залежить від мети)

Особливість договору простого

товариства

Для здійснення спільної діяльно-сті сторони зобов’язані об’єднати свої вклади (на відміну від дого-ворів про спільну діяльність)

Обов’язкові ознаки договору простого

товариства

Це об’єднання двох або більше осіб Не тягне за собою створення юридичної особи Пов’язане з особистою участю кожного із суб’єктів договору у спільній діяльності

Сторони зобов’язуються об’єднати свої вклади

Мета – здійснення підприємни-цької або іншої діяльності, яка не суперечить закону і не спрямо-вана на отримання прибутку

Схема 449

Схема 450

Схема 452

Схема 451

191

ДОГОВІР ПРО НАДАННЯ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ

Договір про надання

фінансових послуг

Консенсуальний

Відплатний

Двосторонній

Фідуціарний

Специфічні риси договору про на-дання фінансових

послуг

Наявність визначеного законом суб’єктного складу вказаного зо-бов’язання – виконавця (послугонада-вача) і замовника Право надання певної фінансової пос-луги повинно ґрунтуватися на нормах закону, установчих документах вико-навця послуги Наявність специфічного об’єкта-інструмента, з яким відбувається на-дання фінансової послуги Надання фінансової послуги здійсню-ється за попереднім замовленням спо-живача такої послуги Фінансова послуга надається в процесі здійснення професійної діяльності пос-лугонадавача

Оплатність фінансової послуги прояв-ляється в отриманні прибутку або збе-реженні реальної вартості фінансових активів Притаманність довірчого (фідуціарно-го) характеру при вчиненні вказаної послуги

Схема 453

Схема 454

192

Групи договорів про надання фінансових

послуг

Зобов’язання з надання фінансових послуг юридичного характеру (факто-ринг, банківська гарантія, комісія що-до фінансових активів, тощо) Зобов’язання з надання фактичних фінансових послуг (зберігання фінан-сових активів) Зобов’язання з надання юридичних і фактичних фінансових послуг (довірче управління фінансовими активами, агентські послуги щодо фінансових активів, тощо) Зобов’язання з надання фінансових та інших грошово-кредитних послуг

Поділ зобов'язань з надання фінансових

послуг за суб’єктами і пред-метом надання

Банківські (депозитні, кредитні, розра-хункові, довірчі (фідуціарні))

Небанківські (страхові послуги, фінан-сові послуги кредитних спілок, лізин-гових компаній, установ недержавного пенсійного забезпечення, довірчих то-вариств

Схема 455

Схема 456

193

ДОГОВІР НА ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ

Договір на проведення аудиту

Консенсуальний

Відплатний

Двосторонній Каузальний

Поділ аудиту за організаційни-ми ознаками

Регламентований – проведення йо-го регламентується нормативно-правовими актами, де визначено кате-горії суб’єктів, які підлягають обов’язковому аудиту (для підтвер-дження повноти і правильності річно-го звіту про фінансово-господарську діяльність суб’єкта господарювання, для отримання ліцензії для здійснення страхової діяльності)

Договірний – об’єкт аудиту, обсяг робіт, період і строки їх виконання обумовлюються угодою між суб’єктами господарювання і аудито-ром (аудиторською фірмою)

Внутрішній – проводиться власни-ком залежно від потреб управління маркетингом, визначення платоспро-можності та запобігання банкрутству

Підходи до оформлення дого-ворів на проведен-

ня аудиту

Один (генеральний) договір на прове-дення аудиту та здійснення інших ви-дів аудиторських послуг

Окремі незалежні один від одного до-говори на кожен вид послуг, що вико-нуються для одного замовника

Схема 457

Схема 458

Схема 459

194

ДОГОВОРИ АЗАРТНОЇ ГРИ

Концепції щодо феноме-

на гри

Гра – попереднє пристосування до умов майбутнього життя (К. Гросс) Гра є діяльністю, яка вчиняється заради отримання задоволення від процесу діяльності (К. Брюллер) Гра – це форма реалізації загальних первинних ваблень: до свободи, до злиття, до повторення (Ф. Бейтен-дейк)

Гра являє собою заміщення витісне-них бажань (З. Фрейд)

Ознаки зобов'я-зань з азартної

гри

Особливий ризик, який виникає з гри (алеаторний обов’язковий ри-зик)

Формування призового фонду гри її учасниками шляхом об’єднання внесків гравців для їх наступного нерівномірного розподілу Учасниками або стороною договорів гри та парі є її організатор, якщо інше не передбачено правилами гри або законом Спрямованість узгодженої волі уча-сників гри поставити себе в залеж-ність від випадку з метою отриман-ня задоволення від процесу гри та майнової вигоди від виграшу

Класифікація договорів азартної гри

Азартна гра Парі Лотерея Розіграш

Схема 460

Схема 462

Схема 461

195

Поділ ігор за залежністю

виграшу і про-грашу від

випадковості

Азартні (гра в карти та кості, бінго, циліндричні ігри (рулетка), тоталіза-тор

Комерційні (покер, бридж, префе-ранс, деберц або на іподромі)

Престижні (шахи, шашки, спорти-вні ігри)

Поділ ігор залеж-но від характеру підстав і впливу учасників на результат

Ігри випадку (карти, рулетка, гра в кості, електронні або механічні гра-льні автомати)

Ігри на здібність (гра в шахи на гроші) Тоталізатори та парі (договори парі, ігри в букмекерських конторах, на іподромах)

Схема 463

Схема 464

196

ДОГОВІР АЗАРТНОЇ ГРИ

Види договорів азартної гри

Організатор гри одночасно є грав-цем (якщо призовий фонд форму-ється за участі гравців та організа-тора гри) Організатор гри є учасником гри, а не стороною договору гри (у разі формування призового фонду за рахунок ставок гравців і без участі організатора гри)

Зміст правил азартної гри

Назва гри

Інформація про заборону участі у грі особам віком до 18 років Розмір мінімальної та максималь-ної ставок

Порядок можливих дій гравця під час проведення азартної гри

Перелік заборонених дій гравця

Порядок визначення переможців і виплати призів (виграшів)

Дані про джек-пот або можливість отримати призову гру Дії гравця та працівника ліцензіата у разі виникнення непередбаченої ситуації (збій у роботі грального обладнання, невиплата призу (ви-грашу) тощо)

Договір азартної гри

Консенсуальний або реальний Відплатний

Двосторонній Приєднання Ризиковий (алеаторний)

Схема 465

Схема 467

Схема 466

197

Діяльність гральних залів Експлуатація гральних залів Діяльність гральних будинків (казино) Діяльність тоталізаторів Організація лотерей Продаж лотерейних білетів

Зміст діяльнос-ті з організації азартних ігор

Схема 468

198

ДОГОВІР ПАРІ

Договір парі

Консенсуальний Відплатний Двосторонній Приєднання Ризиковий (алеаторний)

Істотні умови дого-вору парі з букмекером

Правила гри та суті парі (тобто зміст умов, що визнача-ють розподіл прав та обов’язків) Предмет договору (вид і роз-мір ставки; подія, на яку робить-ся ставка)

Види ставок на події

Одиночна ставка (ординар) (ставка на прогноз результату по одній події)

Експрес (ставка на одночасний прогноз результатів кількох не-залежних одна від одної подій)

Система (повна комбінація експресів одного розміру, обра-ного гравцем)

Складна система (система, подіями в якій можуть бути екс-преси)

Умовна ставка (ставка на по-слідовність подій, об’єднаних у ланцюг «ординарів», експресів «систем», що пропонує розраху-нок наступної ставки, залежно від результату попередньої )

Схема 469

Схема 470

Схема 471

199

ДОГОВІР ЛОТЕРЕЇ

Договір лотереї

Реальний

Відплатний

Односторонній Ризиковий (алеаторний) Правочин приєднання

Ознаки лотереї як правочину

Наявність великої кількості учас-ників лотереї Обов’язкова наявність поряд з уча-сниками лотереї її організатора Використання для реалізації ігрової процедури спеціального документа – лотерейного білета

Абсолютна незалежність результату лотереї від волі та дій її учасників та інших осіб, тобто випадковість та-кого результату

Формування призового фонду лоте-реї її учасниками Виникнення зобов’язання з лотереї на підставі договору про участь в лотереї, що укладається за прави-лами публічної оферти, акцептова-ної гравцем шляхом приєднання до неї

Призовий фонд азартної гри нале-жить організаторові лотереї на пра-ві володіння на період вирішення спору, обтяженого зобов’язанням останнього діяти в інтересах учас-ників лотереї, які виграли

Схема 472

Схема 473

200

Особливості лотереї у порівнянні з інши-

ми видами зобов’язань ігрового

ризику

Передбачає прилюдну обіцянку винагороди Проведення масової азартної гри

Сфера проведення поширюється за межі однієї будівлі (споруди) чи грального місця (казино, грально-го дому чи грального автомату)

Відмінність лотереї від парі

Учасник лотереї визначає виграш не через прогноз на правильність чи неправильність певного твер-дження, а через придбання лоте-рейного білета, комбінація чисел якого визначає приз (виграш) і його розмір

Ймовірність виграти та розмір призу (виграшу) частково зале-жить від дій учасника парі (ви-граш, частково залежить від пра-вильності розрахунків та/або дій учасника парі), а в лотереї має ви-ключно випадковий характер

Учасники правовід-ношення з випуску та розповсюдження

лотереї

Гравці

Організатор

Оператор

Розповсюджувач лотереї

Типи лотерей

Числові (бінго, кено)

Безтиражні (миттєві)

Номерні тиражні

Лотереї, які проводяться в ре-жимі реального часу (он-лайн)

Схема 474

Схема 475

Схема 476

Схема 477

201

ДОГОВІР РОЗІГРАШУ

Договір розіграшу

Консенсуальний або реальний

Безвідплатний

Односторонній

Ризикований (алеаторний)

Каузальний (матеріальний)

Відмінність розіграшу від гри

та парі

За цілями проведення (метою про-ведення розіграшу є виключно рекла-мування товару чи інших прав з метою отримання прибутку від їх майбутньо-го просування. Азартна гра і парі про-водяться з метою отримання доходу організатором, а також майнового ви-грашу або/та задоволення власних его-їстичних примх гравцем) За характером оплатності участі в таких іграх (учасник розіграшу бере участь у розіграші на безоплатних засадах, призовий фонд якого форму-ється виключно за рахунок організа-тора або третіх осіб. У зв’язку з цим на розіграш не поширюються положення про азартну гру)

Відмінність розіграшу від лотереї

За характером оплатності участі в цих іграх (у лотереї учасник отримує право брати в ній участь на оплатних засадах шляхом сплати вартості лоте-рейного білета. Учаснику грошового розіграшу право на участь в розігру-ванні передається безоплатно) За цілями їх проведення (лотерея є типовою формою масової азартної гри з розігрування призів (виграшів) на умовах публічної оферти і самостійним договором, що опосередковує відноси-ни з розігрування призів і зумовлює місце лотереї в системі зобов'язань азартного ризику. У зв’язку з цим пра-вила про принципи розповсюдження лотереї субсидіарно мають застосову-ватись до положень про грошовий ро-зіграш)

Схема 478

Схема 479

Схема 480

202

Види договорів розіграшу

Договір розіграшу під умову (передбачає як обов’язкову умову для набуття особою статусу гравця попереднє тиражу придбання това-рів чи послуг за звичайними ціна-ми, щодо яких ( їх торгової марки) проводиться рекламування)

Договір безумовного розігра-шу (не передбачає як особливу умову для набуття особою статусу гравця попереднє тиражу прид-бання товарів чи послуг, стосовно яких (їх товарної марки) прово-диться таке рекламування)

Схема 481

203

ДОГОВІР ПРО НАДАННЯ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ

Договір про надання медичних

послуг

Консенсуальний

Відплатний

Двосторонній

Риси медичної послуги

Спрямованість діяльності послу-годавця на особливе благо фізич-ної особи-здоров’я

Відсутність цілковитих гарантій з боку послугодавця в отриманні очікуваного результату діяльнос-ті

Неможливість стандартизації медичної послуги через існування непередбачуваних факторів

Висування підвищених вимог з боку держави як до якості самої послуги, так і до її суб’єкта

Документи, що підтверджують ква-ліфікацію медичних

працівників

Диплом державного зразка про медичну освіту

Сертифікат лікаря-спеціаліста та посвідчення про надання (підтве-рдження) відповідної кваліфіка-ційної категорії за спеціальністю Свідоцтво про проходження під-вищення кваліфікації та перепід-готовки молодших медичних і фармацевтичних працівників Документ, що підтверджує стаж роботи за спеціальністю на мо-мент подачі заяви (копія трудової книжки з даними за останні п’ять років або виписка з неї)

Схема 482

Схема 483

Схема 484

204

ДОГОВІР ПРО КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ

Договір про конфіденційність

Консенсуальний

Безвідплатний, інколи відплат-ний

Односторонній, інколи двосто-ронній

Істотні умови договору про кон-фіденційність

Визначення (індивідуалізація) об’єкта договору, тобто власне інформації, з приводу якої сто-рони встановлюють собі догові-рні права та обов’язки про кон-фіденційність

Визначення прав і обов’язків сторін щодо конкретних умов режиму обмеженого доступу до інформації

Визначення строку, протягом якого конфіденціал зобов’я-заний забезпечувати та викори-стовувати режим конфіденцій-ності інформації

Схема 485

Схема 486

205

ДОГОВІР ПРО НАДАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОСЛУГ

Договір про надання інфо-рмаційних послуг

Консенсуальний Відплатний

Двосторонній

Спеціальні ознаки

інформації

Фізична невідчужуваність Універсальність Якість Системність Здатність до багатократного використання Можливість збереження її у особи, яка передає інформа-цію і яка її отримує

Види договорів у сфері послуг не відокремлених у ЦК України

Консультативні Медичні Правові Ветеринарні Аудиторські Туристичного обслугову-вання і навчання

Реклами Банківські і біржові Інформаційні

Схема 487

Схема 488

Схема 489

206

ДИЛЕРСЬКИЙ (ДИСТРИБ’ЮТОРСЬКИЙ) ДОГОВІР

Дилерський (дис-триб’юторський)

договір

Консенсуальний Відплатний Двосторонній Фідуціарний Алеаторний

Поняття дилерсь-кого договору

Правочин, згідно з яким одна сторона (постачальник) здійснює поставку то-вару (послуг) іншій стороні (дилеру) із зобов'язанням наступного перепродажу безпосереднім (роздрібним) споживачам на визначеній території за погодженими цінами, а також надання послуг, пов’язаних з розміщенням товарів на умовах цього договору

Предмет дилерсь-кого договору

Індивідуально визначені речі, а не речі, що визначаються за родом, кількістю та якістю

Елементи інших договорів, що міс-тяться в дилерсь-кому договорі

Купівлі-продажу з елементами агентст-ва

Поставки Комісії Зберігання

Схема 490

Схема 491

Схема 492

Схема 493

207

Умови дилерсь-кого договору

Умови отримання дилером товару для пода-льшої реалізації Момент виникнення права власності на то-вар Порядок оформлення замовлення на умови поставки товару, прийомки Умови формування цін на товар та умови оплати Підстави та порядок зворотного повернення товару в разі виявлення його недоліків та в інших випадках, визначених договором

Моделі дилерсь-ких договорів

Комісійна або розподільча система - передбачає акумулювання центральною ор-ганізацією на підставі комісійного (агентсь-кого) договору замовлень окремих організа-цій, які у вигляді спільного великого замов-лення передаються постачальникам. Товари надходять на спільний склад і звідти розпо-діляються серед членів угоди відповідно до окремих замовлень

Система генерального договору - поля-гає в об’єднанні учасників (дилерів) торго-вого каналу на засадах договору простого товариства, іншого договору, за яким в інте-ресах учасників головна організація укладає з постачальником договорів на поставку визначеного обсягу товарів, передає замов-лення, проводить розрахунки за товари

Система прямих поставок – передбачає, що роздрібні продавці від свого імені замов-ляють товари за рахунок об’єднання учас-ників; об’єднання потім виставляє рахунки на ці товари роздрібній торгівлі

Поняття та голов-не завдання

дистриб’ютора

Великий оптовик, що забезпечує своєму ви-робнику постачальнику певні обсяги заку-пок. Дистриб’ютор звільняє виробника від непрофільної праці. Головне завдання дис-триб’ютора - логістика

Схема 494

Схема 495

Схема 496

208

Види дилерства (за-лежно від кількості задіяних дилерів)

Одноступінчате дилерство – дилер закуповує товар безпосередньо у виробни-ка і виступає при цьому остаточним про-давцем. Така схема ефективна, якщо ди-лер працює з 2-5 виробниками, обраними ним самостійно

Багатоступінчате дилерство (дис-триб’юторство) – робота дилера істотно ускладнюється, якщо він вирішує розши-рити асортимент, що зумовлює потребу в залученні дистриб’ютора. Виробнику вигі-дно мати справу з дистриб’ютором, який бере на себе роботу з сотнями дилерів, час-тину рекламних завдань тощо

Основні схеми організації збуту

Залучення ексклюзивного дистриб’ютора

Вихід на великооптовий ринок

Самостійний вихід у регіони

Вихід на дрібнооптовий ринок і створення роздрібної мережі Франчайзинг

Поняття та принци-пи роботи системи

«особистих продажів»

Система ґрунтується на активності про-давця, який використовує стереотипи по-ведінки покупця, пов’язані з дефіцитом товару, тобто відсутністю його в загально-доступній торгівлі

Принципи роботи: 1) товар реалізується, обминаючи межі роздрібної торгівлі, через систему підготовлених агентів, які не лише продають, але й рекламують товар; 2) агент пропонує покупцю самому розпо-всюджувати продукцію виробника або на-віть приймати на роботу нових агентів

Схема 497

Схема 498

Схема 499

209

ДОГОВІР РЕПО

Договір РЕПО (угода про про-даж і зворотну купівлю)

Консенсуальний

Відплатний

Двосторонній

Алеаторний

Поняття та сто-рони договору

РЕПО

Договір купівлі-продажу цінних паперів або іноземної валюти, за яким одна сторона про-дає іншій стороні зазначені активи певної вартості із зобов'язанням зворотного викупу за попередньо обумовленою ціною. Різниця в ціні становить винагороду за користування чужим капіталом Операції РЕПО в Україні за своїм змістом можуть розглядатись як змішаний договір з елементами купівлі-продажу і зберігання

Поділ договорів РЕПО за місцем зберігання цін-них паперів

Сторони: 1) репортер (той, хто купує); 2) ре-портований (продавець)

Цінні папери, куплені в першій частині РЕ-ПО, переводяться покупцю цінних паперів. У такому випадку покупець цінних паперів мі-німізує свій кредитний ризик Цінні папери переводяться на користь третьої сторони за операцією РЕПО. Цей вид РЕПО отримав назву «тристоронній РЕПО». Третя сторона несе певні зобов’язання перед безпосередніми учасниками угоди: перевіряє вид цінних паперів, відстежує стан маржі і вимагає у разі потреби додаткових переведень

Цінні папери залишаються у їх продавця за першою частиною договору, який стає збері-гачем цінних паперів для покупця. Цей вид РЕПО традиційно називається «довірче РЕПО», оскільки цінні папери довіряються у володіння особі–невласнику в інтересах номі-нального власника

Схема 500

Схема 501

Схема 502

210

Види договорів РЕПО

Пряме РЕПО – викуп належних НБУ об-лігацій з умовою обов’язкового зворотного викупу облігацій банком-власником

Зворотне РЕПО – НБУ продає банкам облігації свого портфеля на умовах «зворо-тного» РЕПО, з обов’язком викупу у банків цих облігацій у визначені строки і за ви-значеною ціною (аналог депозитної опера-ції) Істинні РЕПО – вчиняються сторонами тільки за наявності генеральної угоди між ними про здійснення угод РЕПО. В істин-ному РЕПО явно виділяється відсотковий дохід за угодою РЕПО типу «продажу-зворотної ку-півлі» - дохід визначається побічно як різ-ниця між ціною купівлі і ціною продажу з урахуванням проміжних купонних плате-жів

Види угод РЕПО в Україні

Нічне РЕПО – передбачає строк дії – 1 день, фіксовану відсоткову ставку і витра-ти на весь строк проведення операцій Відкрите РЕПО – передбачає нефіксова-ний строк дії, кожна зі сторін може вимага-ти виконання операції РЕПО в будь-який час, але з обов’язковим повідомленням про дату завершення дії цього договору. Відсот-ковий дохід і витрати не є фіксованими і перераховуються залежно від того, скільки днів триває операція РЕПО Строкове РЕПО – передбачає чітко ви-значений строк. Відсотковий дохід і витра-ти обумовлені та є фіксованими на час про-ведення операції

Предмет договору РЕПО

Високоліквідні цінні папери, які мають офіційне котування на фондових біржах: державні цінні папери; цінні папери, гаран-товані державою; першокласні комерційні векселі; акції та облігації великих промис-лових компаній і банків, що перебувають в обігу на біржі; депозитні сертифікати

Схема 505

Схема 503

Схема 504

211

Істотні умови договору РЕПО

(як купівлі-продажу цінних

паперів)

Предмет Об’єкт Ціна Строк Ставки

Ціна та строк у договорів РЕПО

Ціна придбання цінних паперів комерцій-ним банком в учасника фондового ринку залежить від їх виду, надійності, ліквідності, строку дії угоди РЕПО і, як правило, стано-вить 50-90% від ринкової вартості цих цін-них паперів на момент укладення угоди Операції РЕПО є строковими угодами, що становить період часу між першою і другою угодами купівлі-продажу цінних паперів

Природа договору РЕПО (правові підходи)

Виконання операції РЕПО досягається шля-хом виконання двох угод купівлі-продажу, під час яких право власності на цінні папери по черзі переходить від однієї сторони до ін-шої Оформлення зобов’язань із вчинення другої частини правочину РЕПО як у вигляді кон-кретних самостійних зобов’язань з купівлі-продажу, так і у формі попереднього догово-ру Позика під заставу і зворотна купівля-продаж

Різновид забезпечувального права власності

Договір іррегулярної позики під забезпечен-ня у вигляді забезпечувального права влас-ності як альтернативний заставі спосіб за-безпечення виконання зобов’язань

Відповідальність за несвоєчасне виконання зобо-в’язання щодо перерахування коштів за дого-вором РЕПО

Винна сторона сплачує на користь іншої сторони пеню в розмірі 0.5% від суми зо-бов’язання за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національно банку, що діяла в період про-строчення виконання зобов’язання, та зо-бов’язана відшкодувати збитки, завдані про-строченням виконання зобов’язання

Схема 506

Схема 507

Схема 509

Схема 508

212

СПАДКОВИЙ ДОГОВІР

Спадковий договір

Консенсуальний Відплатний Двосторонній (односторонній) Алеаторний

Предмет спадко-вого договору

Основний (встановлення речового права) – передача у власність набувача майна, яке належить відчужувачеві і переходить у власність набувача у ви-падку смерті відчужувача (колекція картин, цінна бібліотека, квартира, будинок, дача, земельна ділянка, авто-мобіль)

Допоміжний – дії набувача на вико-нання особистого розпорядження від-чужувача відповідно до спадкового до-говору

Види спадкового договору

З покладенням виконання на іншу особу З виконанням іншій особі На користь третьої особи

Правова природа спадкового договору

Договір є результатом поєднання дого-вору про надання послуг з виконання дій набувачем та договору про передачу права власності на майно відчужувача на випадок смерті

Схема 510

Схема 511

Схема 512

Схема 513

213

Відмежування спадкового дого-вору від договорів ренти та довічно-го утримання

За цілями – при довічному утриманні і ренті головна мета відчужувача – на-бути утримання за життя. За спадковим договором відчужувач зацікавлений у тому, щоб контрагент здійснив певну дію (чи дії) як майнового так і немай-нового характеру до відкриття спадщи-ни або після її відкриття

За моментом переходу права вла-сності на відчужуване майно - останнє передається у власність після укладення договору – при ренті і довіч-ному утриманні, а за спадковим дого-вором – лише після смерті відчужувача

Відмінність між договорами про спадкування і спадковим договором

Договори про спадкування - пра-вочини, що укладаються між спадкода-вцем та особами, яким він бажає пере-дати майно після своєї смерті, зокрема, про призначення осіб у майбутньому спадкоємцями, визначення умов, на яких настає спадкування за заповітом тощо Спадковий договір – встановлює взаємні зобов’язання між відчужувачем майна, який бажає передати його після смерті певній особі на умовах зустріч-ного виконання визначених дій, та на-бувачем, який набуває майно за умови виконання умов спадкового договору

Мета спадкового договору

Основна – визначення юридичної долі належного відчужувачу майна на випа-док смерті власника Додаткова – зустрічне надання у вигляді визначених дій майнового і немайнового характеру, що мають бути вчинені набувачем

Схема 514

Схема 515

Схема 516

214

Істотні умови спадкового договору

Майно, яке після смерті відчужувача перейде у власність набувача (місцезна-ходження, характеристика, склад, вар-тість та ін.) Дії майнового і немайнового характеру, які зобов’язаний вчинити набувач від-повідно до умов договору Інші умови, щодо яких сторонами дося-гнуто згоди (особливості переходу май-на від одного з подружжя до іншого, умови про обсяг, вартість та строки вчинення набувачем передбачених до-говором дій та ін. )

Форма спадкового договору

Укладається у письмовій формі, підпи-сується сторонами у присутності нотарі-уса і підлягає нотаріальному посвідчен-ню за місцем перебування основної час-тини спадкового майна Якщо предметом договору є майно, яке підлягає державній реєстрації, нотаріус у тексті договору зазначає про необхід-ність його реєстрації у відповідному ре-єструвальному органі після смерті від-чужувача На майно, що є предметом договору, но-таріус накладає заборону відчуження у встановленому порядку, про що робить запис у всіх примірниках договору. У разі смерті відчужувача нотаріус знімає заборону відчуження майна

У випадку недодержання сторонами ви-мог закону про нотаріальне посвідчення договору він визнається нікчемним

Сторони спадко-вого договору

Відчужувач – ним може бути одна або декілька фізичних осіб – подружжя, один з подружжя або інша особа Набувач – ним може бути фізична або юридична особа. Набувач, якщо він є спадкоємцем за заповітом або за зако-ном, не втрачає права на спадкування у тій частці майна, яка не була зазначена в договорі

Схема 517

Схема 518

Схема 519

215

Спадковий договір за участю подружжя

Предмет договору – майно, яке належить подружжю на праві спільної сумісної влас-ності, а також майно, що є особистою вла-сністю будь-кого з них (ст. 1306 ЦК) Договір на все спільне майно подружжя може бути укладений одним із подружжя лише за згодою другого із подружжя Договір, укладений без згоди другого з по-дружжя, визнається недійсним. У випадку відсутності згоди подружжя – відчужувача на включення спільно нажитого майна у договір відчужувач може у судовому по-рядку встановити свою частку у спільному майні і після цього укласти окремий дого-вір Договором може бути встановлено, що в разі смерті одного з подружжя спадщина переходить до другого, а у випадку смерті другого з подружжя, його майно перехо-дить до набувача за договором (ч.2 ст.1306 ЦК)

Забезпечення ви-конання спадко-вого договору

З моменту укладення спадкового договору відчужувач може володіти майном, але не розпоряджатися ним Якщо майно одночасно є предметом спад-кового договору і заповіту, перевага нада-ється спадковому договору. Заповіт, який відчужувач складає щодо майна, вказаного у спадковому договорі, є нікчемним (ч.2 ст.1307 ЦК) Для забезпечення виконання спадкового договору відчужувач має право призначи-ти особу, яка буде здійснювати контроль за його виконанням

У разі неналежного виконання спадкового договору особа, яка здійснює контроль за його виконанням, може звернутися до суду з позовом про розірвання умов договору внаслідок невиконання його однією із сто-рін (ст. 610, 612-613, ч.3 ст.1307 ЦК)

Схема 520

Схема 521

216

Розірвання спадко-вого договору

Договір може бути розірвано на вимо-гу відчужувача, набувача або осіб, які здійснюють контроль за виконанням такого договору

За життя відчужувача договір може бути розірвано судом на вимогу від-чужувача у разі невиконання набува-чем його розпоряджень

Після смерті відчужувача договір мо-же бути розірвано на вимогу осіб, які здійснюють контроль за виконанням такого договору

На вимогу набувача спадковий дого-вір може бути розірвано судом як до смерті, так і після смерті відчужувача. Для цього має бути встановлена не-можливість виконання ним розпоря-джень відчужувача (ч.2 ст.1308 ЦК)

Схема 522

217

Список літератури

1. Аномалії в цивільному праві України: Навч.-практ. посібник// Відп.ред. Р.А.Майданик, К.:Юстініан, 2007.-912с. (Серія „Аномалії цивільного права”).

2. Безклубий І.А. Банківські правочини: цивільно-правові проблеми: Монографія.-К.:Вид.- поліграф. центр „Київський університет”,2005.-378с.

3. Бекленищева И.В. Гражданско-правовой договор: классическая традиция и сов-ременные тенденции.-М.:Статут,2006.-204с.

4. Бервено С.М. Проблеми договірного права України: Монографія.-К.:Юрінком Ін-тер,2006.-392с.

5. Боднар Т.В. Договірні зобов’язання в цивільному праві: (Заг.положення): Навч. посіб.-К.:Юстініан, 2007.-280с.

6. Брагинский М.И. Витрянский В.В. Договорное право. Кн.1: Общие положения.-3-е изд.- М.: «Статут», 2011.- 847 с.

7. Брагинский М.И. Витрянский В.В. Договорное право. Кн.2: Договоры о передаче имущества.-2-е изд.- М.: «Статут», 2009.- 780 с.

8. Брагинский М.И. Витрянский В.В. Договорное право. Кн.3: Договоры о выполне-нии работ и оказании услуг. -2-е изд.- М.: «Статут», 2011.- 1055 с.

9. Брагинский М.И. Витрянский В.В. Договорное право. Кн.4: Договоры о перевозке, буксировке, транспортной експедиции и иных услугах в сфере транспорта.- 4-е изд. - М.: «Статут», 2007.- 910 с.

10. Брагинский М.И. Витрянский В.В.Договорное право. Кн.5: (в 2-х тт.). Т.1: Дого-воры о займе, банковском кредите и факторинге. Договоры, направленные на соз-дание коллективных образований.- 2-е изд.- М.: «Статут», 2011.- 736 с.

11. Брагинский М.И. Витрянский В.В. Договорное право. Кн.5: (в 2-х тт.). Т. 2: Дого-воры о банковском вкладе, банковском счете, банковские расчеты. Конкурс, дого-воры об играх и пари.- 2-е изд.- М.: «Статут», 2011.- 623 с.

12. Васьковский Е.В. Цивилистическая методология. Учение о толковании и приме-нении гражданских законов.-М.:АО «Центр ЮрИнфоР»,2002.-508с.

13. Грін О.О. Словник цивільного права.-2-е вид.,перероб і допов./ О.О.Грін.-Ужгород: ПП Данило С.І.,2009.-436с.

14. Договірне право України. Загальна частина: навч.посіб./ Т.В.Боднар, О.В.Дзера, Н.С.Кузнєцова та ін.; за ред. О.В.Дзери.-К.:Юрінком Інтер,2008.-896с.

15. Договірне право України. Особлива частина: навч.посіб. /Т.В.Боднар, О.В.Дзера, Н.С.Кузнєцова та ін.; за ред. О.В.Дзери.-К.:Юрінком Інтер,2009.-1200с.

16. Ефимова Л.Г. Банковские сделки: Комментарий законодательства и арбитражной практики.-М.,2000.-320с.

17. Карапетов А.Г. Расторжение нарушенного договора в российском и зарубежном праве.-М.:Статут,2007.-876с.

18. Коротюк О.В. Зразки нотаріальних документів: навч.-практ.посіб/ О.В.Коротюк.-К.:Юрінком Інтер,2011.-416с.

19. Коротюк О.В. Нотаріальне посвідчення договорів: практичні рекомендації// Бю-летень законодавства і юридичної практики.-2010.-№8.

218

20. Кузнецова Н.С. Подрядные договоры в инвестиционной деятельности в строите-льстве.-К.:Наукова думка,1993.

21. Луць В.В. Контракти в підприємницькій діяльності: навч.посіб.-2-е вид., перероб. і допов./ В.В.Луць.-К.:Юрінком Інтер,2008.-576с.

22. Луць А.В. Свобода договору в цивільному праві України.-К.: Школа,2004.-160с.

23. Майданик Н.І. Договори азартної гри в цивільному праві України: Монографія.-К.:Юстиніан,2007.-264с.(Серія „Аномалії цивільного права”).

24. Мережко А.А. Договор в частном праве. Монография.-К.:Юстініан,2003.-176с.

25. Мічурін Є.О. Техніка складання договорів. Науково-практичний посібник. Серія „Практика і закон”.-Харків: Юрсвіт,2006.-536с.

26. Молчанов А.А. Гражданское право в схемах. Общая и Особенная части: учебное пособие/А.А.Молчанов.-2-е изд., перераб. и доп.-М.:Эксмо,2009.-544с.-(Право-наглядно и доступно).

27. Новіков С., Лобанов О., Винокуров Д. Договори в господарській діяльності.-3-тє вид., перероб. і доп.-Х.:Фактор,2008.-704с.

28. Новікова В.В. Безоплатні договори у цивільному праві України.-Х.:Ксилон,2008.-137с.

29. Офіційні типові форми договорів/ Уклад.:Стефанчук Р.О., Стефанчук М.О.-К.:Юрінком Інтер,2003.-640с.

30. Пиляева В.В. Гражданское право в схемах и определениях: учебное пособие.-4-е изд., стер.-М.:КНОРУС,2010.-192с.

31. Роїна О.М. Договори у господарській діяльності: Практичний посібник.-К.:КНТ,2006.-678с.

32. Словник цивільного права/ Укладач О.О.Грін.-Ужгород:Госпрозрахунковий реда-кційно-видавничий відділ управління у справах преси та інформації,2005.-368с.

33. Спасибо-Фатєєва І.В. Цивілістика: на шляху формування доктрин: вибр. наук.пр./ І.В.Спасибо-Фатєєва.-Х.:Золоті сторінки,2012.-696с.

34. Теньков С.О., Богатиренко О.В., Головатенко О.С. та ін. Процесуальні та договір-ні документи у практиці роботи юристів.-К.:”Видавничий дім „Професіо-нал”,2012.-512с.

35. Типові форми юридичних документів: договори, контракти, угоди, акти, позовні заяви, нормативні матеріали/ упоряд. М.В.Стаматіна.-9-е вид., перероб та доп.-Харків:Арсіс,2008.-928с.

36. Цвайгерт К., Кетц Х. Введение в сравнительное правоведение в сфере частного права: В 2-х тт.- Том 2.-Пер. с нем.- М.:Междунар. отношения,1998.-512с.

37. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар (пояснення, тлумачен-ня, рекомендації з використанням позицій вищих судових інстанцій, Міністерства юстиції, науковців, фахівців).-Т.12:Спадкове право/За ред. проф. І.В.Спасибо –Фатєєвої.-Серія „Коментарі та аналітика”.-Х.:ФО-П Колісник А.А.,2009.-544с.

38. Цивільне право. Практикум: Навчальний посібник./Відп.ред.Р.А.Майданик, Н.С.Кузнєцова, О.В.Дзера.-К.:Всеукраїнська асоціація видавців „Правова єд-ність”,2008.-624с.

39. Цивільне право України. Альбом схем: Навчальний посібник.Вид. 2-ге, перероб. та доп./За заг.ред. Є.О.Мічуріна.-Харків:Юрсвіт,2008.-352с.

219

40. Цивільне право України. Договірні та недоговірні зобов’язання: Підручник/ С.С.Бичкова, І.А.Бірюков, В.І.Бобрик та ін.; За заг.ред. С.С.Бичкової.- К.:КНТ, 2006.-498с.

41. Цивільне право України. Особлива частина: підручник/ за ред. О.В.Дзери, Н.С.Кузнєцової, Р.А.Майданика.-3-тє вид., перероб. і допов.-К.:Юрінком Ін-тер,2010.-1176с.

42. Цивільне право: підручник: у 2 т./В.І.Борисова (кер.авт.кол.), Л.М.Баранова, Т.І.Бєгова та ін.; за ред.В.І.Борисової, І.В.Спасибо-Фатєєвої, В.Л.Яроцького.-Х.:Право.-2011.-Т.2.-816с.

43. Шершеневич Г.Ф. Курс гражданского права.-Тула: Автограф,2001.-720с. (Юри-дическое наследие).

44. Юдін З.М. Загальна теорія інтерпретації договору: Монографія.-О.:Фенікс,2008.-156с.