КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА Кафедра дошкільної освіти «ЗАТВЕРДЖУЮ» Проректор з науково- методичної та навчальної роботи _____________О.Б. Жильцов “___”_____________ 2014 року РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ПП 3.2.24 ОСНОВИ ПРИРОДОЗНАВСТВА З МЕТОДИКОЮ напрям підготовки 6.010101 «Дошкільна освіта» Педагогічний інститут Київ -2014
48
Embed
Кафедра дошкільної освітиpi.kubg.edu.ua/images/stories/Departaments/idpmo/... · Кімнатні рослини куточка природи і зимового
This document is posted to help you gain knowledge. Please leave a comment to let me know what you think about it! Share it to your friends and learn new things together.
Transcript
КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА
Кафедра дошкільної освіти
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Проректор з науково-методичної та навчальної роботи _____________О.Б. Жильцов “___”_____________ 2014 року
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ПП 3.2.24 ОСНОВИ ПРИРОДОЗНАВСТВА З МЕТОДИКОЮ
напрям підготовки 6.010101 «Дошкільна освіта» Педагогічний інститут
Київ-2014
2
УДК 373:372. ББК 74.147 Основи природознавства з методикою: роб. прог. навч. дисцип. [для студентів за напр. підгот. 6.010101 «Дошкільна освіта] / уклад. С.О. Довбня. – Київський університет імені Бориса Грінченка, 2014 - 47 с. Розробник: Довбня Софія Олегівна, старший викладач кафедри дошкільної освіти Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка Робоча програма затверджена на засіданні кафедри дошкільної освіти
Протокол від «03» вересня 2014 року №1
Завідувач кафедри дошкільної освіти _______________ О. А. Половіна
Заступник директора з науково-методичної та навчальної роботи _______________ М.А Машовець
КУ імені Бориса Грінченка, 2014 рік Педагогічний інститут, 2014 рік
Робоча навчальна програма з дисципліни «Основи природознавства з
методикою» є нормативним документом КУ імені Бориса Грінченка, який
розроблено кафедрою дошкільної освіти на основі освітньо-професійної програми
підготовки бакалаврів відповідно до навчального плану для всіх спеціальностей
денної форми навчання.
Програму розроблено з урахуванням рекомендацій МОН України (лист №
1/9-736 від 06.12.2007 р.) «Про Перелік напрямів (спеціальностей) та їх поєднання з
додатковими спеціальностями і спеціалізаціями для підготовки педагогічних
працівників за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавра, спеціаліста, магістра».
Робочу навчальну програму укладено згідно з вимогами кредитно-модульної
системи організації навчання. Програма визначає обсяги знань, які повинен
опанувати бакалавр відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики,
алгоритму вивчення навчального матеріалу дисципліни «Основи прородознавства з
методикою», необхідне методичне забезпечення, складові та технологію оцінювання
навчальних досягнень студентів.
«Основи природознавства з методикою» ґрунтується на класичних та
сучасних наукових дослідженнях у галузі: «Основи екології», «Психологія
дитяча», «Педагогіка дошкільна», є складовою частиною дисциплін психолого-
педагогічного циклу нормативного блоку. Її вивчення передбачає розв'язання
низки завдань фундаментальної професійної підготовки фахівців вищої
кваліфікації, зокрема: опанування системою знань про природу, професійної
підготовки висококваліфікованих і конкурентоспроможних фахівців у галузі
дошкільної освіти відповідно до вітчизняних та європейських стандартів; форми,
методи і засоби формування особистості майбутнього фахівця; професійно-
педагогічну діяльність вихователя дошкільного навчального закладу.
Мета: формування професійної компетентності майбутніх фахівців в
галузі дошкільної освіти, що ґрунтується на вивченні об’єктів та явищ природи,
5
змістів та методів ознайомлення дітей з ними, форм організації навчально-
виховної роботи в умовах суспільного дошкільного виховання та сім’ ї.
Завдання:
теоретико-методологічні – є систематизація знань студентів про природу;
окреслення змісту інформації про об’єкти та явища оточуючої природи,
доступної розумінню дітей дошкільного віку, їх потребам та інтересам;
методичні – оволодіння студентами методами ознайомлення дітей з
природою; розкриття перспектив використання потенціалу природи для
гуманізації педагогічного процесу;
практичні – формування умінь доцільно використовувати форми
організації співпраці дорослого і дитини в процесі пізнання світу природи.
У процесі вивчення курсу важливо зосередити увагу на засвоєнні знань із
таких питань: природа Космосу, космічні об’єкти та явища доступні сприйняттю
та розумінню дітьми дошкільного віку, природні умови України, рослинний світ
України, тваринний світ України, теоретичні та методичні засади ознайомлення
дітей з природою, форми організації та планування роботи з ознайомлення дітей
з природою.
У результаті вивчення навчальної дисципліни «Основи природознавства з
методикою» студент повинен
знати: природу Космосу, космічні об’єкти та явища доступні сприйняттю
та розумінню дітьми дошкільного віку, природні умови України, рослинний світ
України, тваринний світ України, теоретичні та методичні засади ознайомлення
дітей з природою, форми організації та планування роботи з ознайомлення дітей
з природою.
вміти: користуватися інформаційними з джерелами науково-
природничого, фахового спрямування для пошуку потрібної інформації;
опрацьовувати отриманий матеріал; самостійно вести спостереження за
об’єктами та явищами неживої природи, рослинним та тваринним світом та
6
фіксувати їх; облаштувати куточок природи в ДНЗ; вирощувати рослини та
доглядати за мешканцями кутка природи; володіти методикою ознайомлення дітей
з природою в різних вікових групах дошкільного закладу; планувати,
організовувати та здійснювати навчально-виховну роботу з ознайомлення дітей з
природою; організовувати процес пізнання дітьми дошкільного віку світу природи
на засадах особистісно орієнтованої освіти; підбирати та виготовляти дидактичний
матеріал для активізації і закріплення знань дітей про природу, описувати
методику його використання.
Кількість годин, відведених навчальним планом на вивчення
дисципліни, становить 144 год., із них 22 год. – лекції, 20 год.- семінарські
заняття, 6 год. – індивідуальна робота, 54 год. – самостійна робота, 6 год. –
модульний контроль, 36 год. – семестровий контроль.
Вивчення бакалаврами навчальної дисципліни «Основи природознавства з
методикою» завершується складанням екзамену.
7
І. ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Найменування показників
Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень
Характеристика навчальної дисципліни
денна форма навчання
Кількість кредитів – 4
Галузь знань 0101 «Педагогічна
освіта»
Нормативна
Напрям підготовки 6.010101 «Дошкільна
освіта»
Модулів – 3 Рік підготовки: Змістових модулів – 3 1-й, 2-й Індивідуальне навчально-дослідне завдання: реферат (2-й семестр); портфоліо за освітньою лінією «Дитина у природному довкіллі» (3-й семестр)
Семестр
Загальна кількість годин – 144
2-й, 3-й Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 2 самостійної роботи студента – 4
Освітньо-кваліфікаційний рівень:
«бакалавр»
22 год. Семінарські
20 год. Самостійна робота
36 год. Модульний контроль:
6 год.
Індивідуальні завдання: 6 год.
Семестровий контроль: 36 год.
Вид контролю: залік - 2-й семестр, екзамен – 3-й семестр
8
ІІ. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Назви змістових модулів і тем
Кількість годин денна форма
усьо
го ауд. год.
лек
ції
сем
.
інд
с.р.
мк
р
1 2 3 4 5 6 7 Змістовий модуль 1.
Природно розвивальне середовище дошкільного навчального закладу Лекція 1. Природне розвивальне середовище – складова формування еколого-природничої компетенції дітей дошкільного віку
2 6
Лекція 2-3. Куточок природи дошкільного навчального закладу
4 4 6
Лекція 4. Ділянка дошкільного навчального закладу
2 2 2 6
Разом за змістовим модулем 1
36 8 6 2 18 2
Змістовий модуль 2. Методи формування еколого-природничої компетенції дітей
дошкільного віку. Лекція 5. Різноманітність і класифікація методів формування еколого-природничої компетенції дітей дошкільного віку
2 2 4
Лекція 6. Спостереження – основний метод формування еколого-природничої компетенції дітей дошкільного віку.
2 2 4
Лекція 7. Практичні методи формування
2 2 4
9
еколого-природничої компетенції дітей дошкільного віку Лекція 8. Словесні методи формування еколого-природничої компетенції дітей дошкільного віку
2 2 2 4
Разом за змістовим модулем 2 36 8 8 2 16 2
Змістовий модуль 3. Форми організації та планування формування еколого-
природничої компетенції дітей дошкільного віку Лекція 9. Форми формування еколого-природничої компетенції дітей дошкільного віку
2 2 6
Лекція 10. Засоби фіксації знань про природу у дітей дошкільного віку
2 2 7
Лекція 11. Планування освітнього процесу з формування екологічних уявлень у дітей дошкільного віку в умовах дошкільного навчального закладу
2 2 2 7
Разом за змістовим модулем 3 36 6 6 2 20 2
Семестровий контроль 36 Усього годин 144 22 20 6 54 6
10
ІІІ. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І.
ПРИРОДНО РОЗВИВАЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ДОШКІЛЬНОГО
НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
Лекція 1. Природне розвивальне середовище – складова формування
еколого-природничої компетенції дітей дошкільного віку (2 год.)
Природно розвивальне середовище – система матеріальних динамічних і змінних об’єктів діяльності дитини дошільного віку.
Значення природного розвивального середовища у формуванні природничо-екологічної компетенції дошкільника (створення повноцінного всебічного розвитку дітей; реалізація програмового змісту навчально-виховної роботи; опора на особистісну орієнтовану модель взаємодії між педагогом і дітьми; забезпечення інтересів дитини, задоволення її природних нахилів і потреб; наповнення новизною розвивального характеру середовища, забезпечення складових елементів та їх варіативність.
Складові компоненти природно-розвивального середовища у ДНЗ: традиційні; нетрадиційні: екологічна стежина, майданчик природи, куток лісу, лугу, водойми.
Ключові поняття теми: лриродно розвивальне середовище, складові:
традиційні, нетрадиційні Лекція 2-3. Куточок природи дошкільного навчального закладу (4
год.) Необхідність організації куточка природи, його навчально-виховне
значення. Розміщення і обладнання куточка природи. Створення науково-природничого центру в куточку природи. Вимоги до його обладнання.
Правила підбору об'єктів для куточка природи: врахування можливостей утримання об'єкта в умовах жилого приміщення, безпечність для дітей, відповідність вимогам програм, доступність для догляду тощо, та тимчасові мешканці куточка природи.
Кімнатні рослини куточка природи і зимового саду (декоративно-красиво-квітучі, цибулинні, виткі, ампельні, сукуленти): походження біологічна характеристика, особливості догляду, використання.
Утримання риб у куточку природи. Риби місцевих водойм і екзотичні риби біологія, умови утримання. Влаштування акваріуму і догляд за ним.
Птахи в куточку природи. Утримання в куточку природи папуг, канарок, щиглів, їх біологія та умови утримання.
11
Ссавці - постійні мешканці кутка природи: морська свинка, хом'ячок. Біологія тварин та умови утримання.
Тимчасові мешканці куточка природи: безхребетні тварини (молюски, ракоподібні, комахи) та хребетні (земноводні, плазуни, ссавці, птахи). Біологія тварин та умови утримання. Сезонні зміни в об'єктах куточка природи.
Ключові поняття теми: куточок природи, постійні мешканці,
тимчасові мешканці, кімнатні рослини, вегетативне розмноження, умови життя, середовище, інсектарій, акваріум, тераріум.
Семінар 1-2. Моделювання куточка природи в дошкільному навчальному
закладі (4 год.)
Рекомендована література
Основна література: 1, 3, 5.
Додаткова література: 5, 6, 7.
Лекція 4. Ділянка дошкільного навчального закладу (2 год.)
Значення ділянки для реалізації змісту і завдань щодо формування еколого-природничої компетенції дітей дошкільного віку. Вимоги до планування та озеленення ділянки дошкільного навчального закладу. Вибір та розміщення дерев, кущів, витких рослин. Влаштування газонів на ділянці.
Вибір місця для квітника. Планування та форми квітників (клумби, рабатки, бордюри, альпійські гірки, мікс-бордери). Підбір декоративних квіткових рослин для квітника: однорічні, дворічні, багаторічні з урахуванням строків цвітіння та естетичних вимог. Вирощування квітів у квітнику, догляд за ними. Збір насіння. Зимове зберігання бульб та цибулин. Зрізання квітів. Складання букетів. Зміст роботи з ознайомлення дошкільників з декоративними квітами.
Вибір місця та планування городу на ділянці дошкільного закладу. Загальна характеристика овочевих культур, рекомендованих для вирощування в дошкільному навчальному закладі.Особливості вирощування овочів (городня сівозміна, обробіток і удобрення ґрунту, підготовка розсади і висаджування її у ґрунт). Догляд за рослинами городу. Механічні та біологічні методи боротьби з хворобами та шкідниками рослин.
Добір плодових дерев та ягідних кущів. Розміщення плодово-ягідних культур на земельній ділянці. Підготовка ділянки, ям та саджанців до садіння. Посадка плодових дерев та ягідних кущів. Догляд за садом. Захист плодово-
12
ягідних рослин від шкідників. Зміст роботи щодо ознайомлення дітей дошкільного віку з рослинами саду. Участь дітей у зборі урожаю фруктів та ягід. Догляд за садом.
Ключові поняття теми: ділянка, дерева, кущі, газон, приваблювання птахів, декоративні квіти, обробка ґрунту, посів насіння, висадка розсади, квітник, овочеві культури, сад, ягідник, плодово-ягідні рослини.
Семінар 3 . Оформлення ділянки дошкільного навчального закладу (2 год.)
Рекомендована література
Основна література: 1, 3, 5.
Додаткова література: 5, 7.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ.
МЕТОДИ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГО-ПРИРОДНИЧОЇ
КОМПЕТЕНЦІЇ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
Лекція 5. Різноманітність і класифікація методів формування еколого-
природничої компетенції дітей дошкільного віку (2 год.)
Єдність чуттєвого та раціонального в пізнанні природи дітьми дошкільного віку. Загальна характеристика методів ознайомлення дошкільників з природою. Класифікація методів ознайомлення дітей з природою. Взаємозв'язок методів. Пріоритет методів (наочних і практичних), що забезпечують безпосереднє і дійове ознайомлення дошкільників з природою. їх значення. Зумовленість вибору методів і прийомів особливістю пізнавальної діяльності дітей дошкільного віку, конкретними завданнями ознайомлення дітей з природою на різних етапах засвоєння знань.
Ключові поняття теми: методи, безпосередні й опосередковані.
Рекомендована література
Основна література: 1, 3, 5.
Додаткова література: 5, 7.
13
Лекція 6. Спостереження – основний метод формування еколого-
природничої компетенції дітей дошкільного віку (2 год.)
Значення спостережень у природі щодо формування еколого-природничої компетенції дітей дошкільного віку. Педагоги-класики Я. Коменський, К. Ушинський, Є. Водовозова, Є. Тихєєва, С. Русова, В. Сухомлинський про роль спостережень у природі у формуванні особистості дитини.
Зв'язок спостережень з різними видами діяльності дітей. Види спостережень і їх зміст у кожній віковій групі. Методика організації та проведення спостережень з дітьми різного віку. Основні етапи процесу спостереження. Послідовність розгляду рослин і тварин, об'єктів та явищ неживої природи. Прийоми активізації пізнавальної діяльності дітей у процесі спостереження. Підготовка вихователя до проведення спостережень.
Ключові поняття теми: види спостережень, структура, етапи
обстеження, пізнавальна діяльність. Семінар 4-5. Організація спостережень в природі з дітьми дошкільного
віку (4 год.)
Рекомендована література
Основна література: 1, 2, 3, 5.
Додаткова література: 2, 5, 6, 7.
Лекція 7. Практичні методи формування еколого-природничої
компетенції дітей дошкільного віку (2 год.)
Праця в природі як один з основних методів формування еколого-природничої компетентності дітей дошкільного віку. Погляди видатних педагогів М. Монтессорі, С. Русової, А. Макаренка на роль праці в природі як важливого фактора формування особистості дитини.
Навчально-виховне значення праці, її своєрідність. Педагогічні та гігієнічні вимоги до праці дітей. Види та зміст праці дітей у природі в різних вікових групах. Форми організації праці дітей у природі. Методика керівництва різними формами організації праці дітей різного віку.
Нескладні досліди як метод безпосереднього ознайомлення дітей з природою. Використання спадщини К. Ушинського, Є. Водовозової, Є. Тихєєвої в організації пошуково-дослідницької діяльності з дошкільниками. Значення, зміст дослідів, що проводяться з об'єктами неживої природи, рослинами,
14
тваринами. Методика організації та проведення дослідів з дітьми різного віку. Організація діяльності дітей в науково-природничому центрі.
Ключові поняття теми: праця в природі, трудові доручення, чергування,
Семінар 6. Презентація конспектів занять з використання праці в природі з
дітьми дошкільного віку (2 год.)
Рекомендована література
Основна література: 1, 3, 5.
Додаткова література: 5, 6, 7.
Лекція 8. Словесні методи формування еколого-природничої
компетенції дітей дошкільного віку(2 год.) Використання словесних методів щодо формування еколого-природничої
компетенції дітей дошкільного віку. Зв'язок словесних методів з методами безпосереднього ознайомлення дітей з природою.Вітчизняні педагоги К. Ушинський, В. Сухомлинський про значення розповіді в ознайомленні дітей з природою. Розповіді вихователя, види розповідей. Словесні логічні завдання як різновид розповіді. Використання художньої природознавчої літератури, творів класиків літератури, українського фольклору, сучасної літератури в процесі ознайомлення дошкільників з природою. Бесіда як метод ознайомлення дітей з природою. Види бесід, їх зміст. Вимоги до проведення бесід, методика проведення.
Ключові поняття теми: види розповідей, словесно логічні завдання види
бесід.
Семінар 7. Нескладні досліди як метод безпосереднього формування
еколого-природничої компетенції дітей дошкільного віку (2 год.)
Рекомендована література
Основна література: 2, 4.
Додаткова література: 3, 4.
15
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІІ.
ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ Й ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ ЩОДО
ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГО-ПРИРОДНОЧОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ ДІТЕЙ
ДОШКІЛЬНОГО
Лекція 9. Форми роботи щодо формування еколого-природничої
компетенції дітей дошкільного віку (2 год.)
Форми організації дітей (колективна, групова, індивідуальна) при ознайомленні дітей з природою.
Значення і місце занять у системі роботи щодо формування еколого-природничої компетенції дітей дошкільного віку (комбіновані, інтегровані, комплексні, сюжетні). Підготовка вихователя до заняття: визначення змісту знань, умінь і навичок, що формуються на занятті, виходячи з вимог програми; відбір матеріалу для занять; використання різноманітних методів і прийомів навчання на заняттях відповідно до завдань програми, місця заняття у системі роботи, віку дітей.
Методика організації і проведення природознавчих занять з дітьми різного віку. Особливості проведення ігор-занять з дітьми раннього віку. Використання н заняттях досвіду і знань дітей, що отримані у повсякденному житті. Систематизація ї на заняттях. Індивідуалізація навчання дітей за їх інтересами. Зв'язок занять з іншим формами роботи.
Ключові поняття теми: типи заняття, добір методів, індивідуалізація
навчання. Семінар 8. Гра як засіб формування еколого-природничої компетенції
дітей дошкільного віку (2 год.)
Рекомендована література
Основна література: 1, 2, 3, 4.
Додаткова література: 5, 6.
16
Лекція 10. Засоби фіксації знань про природу у дітей дошкільного
віку (2 год.)
Необхідність фіксації знань дітей про природу. Ведення календарів природи і погоди: оформлення та зміст у різних вікових групах. Складання гербаріїв, різноманітних колекцій з природного матеріалу; методика використання під час закріплення знань дітей про природу. Повсякденні спостереження, праця і пошукова діяльність дітей у куточку природи в різні пори року. Проведення свят і розваг на природничому матеріалі. Значення, місце та методика організації свят природничого характеру. Співпраця дошкільного навчального закладу і сім'ї з питань формування еколого-природничої компетенції дітей дошкільного віку.
Ключові поняття теми: засоби фіксації, календар природи і погоди,
гербарії, колекції, свята і розваги на природничому матеріалі, розвиток творчості.
Семінар 9. Презентація конспектів екскурсії та цільової прогулянки в
природу з дітьми дошкільного віку (2 год.)
Рекомендована література
Основна література: 3, 5.
Додаткова література: 1, 2, 5.
Лекція 11. Планування освітнього процесу з ознайомлення дітей
дошкільного віку з природою в умовах дошкільного навчального
закладу (2 год.)
Своєрідність планування роботи з ознайомлення з природою: врахування основних етапів засвоєння знань; передбачення використання методів, що забезпечують безпосереднє сприйняття об'єктів природи, інтеграція з іншими розділами програми. Вимоги до планування роботи з ознайомлення дітей з природою. Планування системи занять на сезон та повсякденної роботи з ознайомлення дітей з природою. Місце індивідуальної роботи в плануванні. Форми планування педагогічного процесу: перспективний, календарний план. Значення обліку роботи в забезпеченні результативності начально-виховного процесу, форми обліку.
Ключові поняття теми: перспективний, календарний план, навчально-виховний процес.
17
Семінар 10. Презентація планування освітнього процесу з формування
екологічних уявлень у дітей дошкільного віку в дошкільному навчальному
закладі (2 год.)
Рекомендована література
Основна література: 1, 3, 5.
Додаткова література: 5, 6. 7.
18
V. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І.
ПРИРОДНО РОЗВИВАЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ДОШКІЛЬНОГО
НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
Семінарське заняття 1-2.
Тема: Моделювання куточка природи в дошкільному навчальному
закладі (4 год.)
План заняття І. Теоретична частина.
1. Екскурс наукових досліджень ретроспективних (Єлизавета Миколаївна Водовозова (1844 -1923) – «Розумове і моральне виховання дітей від першого вияву свідомості шкільного віку» (1871, перевидавалась 7 разів, останнє видання в 1913 р.); Єлизавета Іванівна Тихєєва (1866- 1944) – «Сучасний дитячий садок, його значення й обладнання» (1941, 2-ге вид. - 1920) та ін. й сучасних.
ІІ. Практична частина.
2. Презентація-аналіз створених планів-ескізів куточка природи в різних вікових групах дошкільного навчального закладу (з врахуванням таких критеріїв: правила добору та розміщення кімнатних рослин; декоративних риб; птахів та ссавців.
3. Розкрити особливості догляду за кімнатними рослинами кутка природи (практичний показ способів: розміщення кімнатних рослин, поливання, пересаджування, перевалка, підживлення; підрізування, боротьба з хворобами та шкідниками кімнатних рослин).
4. Висвітлити питання щодо влаштування акваріуму в груповій кімнаті дошкільного навчального закладу. Пояснити критерії добору об’єктів для акваріуму: рослин, риб, безхребетних.
ІІ. Перевірка виконання самостійної роботи.
Основна література: 4, 5.
Додаткова література: 5, 6, 7.
19
Семінарське заняття 3.
Тема: Оформлення ділянки дошкільного навчального закладу (2 год.)
План заняття І. Теоретична частина.
1. Розкрити створення куточків лісу, луків на ділянці дошкільного
робота (вікова група за вибором студента) – 4 год.
Карту самостійної роботи, де визначено форми академічного контролю, успішність
(бали) і термін виконання самостійної роботи бакалаврами, подано у вигляді табл. 6.1.
Таблиця 6.1
КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ БАКАЛАВРА
Змістовий модуль та теми курсу
Академічний контроль
Бали Термін
виконання (тижні)
Змістовий модуль ІІ. МЕТОДИ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГО-ПРИРОДНИЧОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ
Тема 5. Різноманітність і класифікація методів формування еколого-природничої компетенції дітей дошкільного віку – 4 год. Тема 6. Організація спостереженнь в природі з дітьми дошкільного віку – 4 год.
Семінарське заняття, індивідуальне заняття,
модульний контроль, екзамен
15
Тема 7. Практичні методи формування еколого-природничої компетентності дітей дошкільного віку – 4 год.
Семінарське заняття, модульний контроль, екзамен
15
Тема 8. Словесні методи формування еколого-природничої компетенції дітей дошкільного віку – 4 год.
Семінарське заняття, індивідуальне заняття,
модульний контроль, екзамен
15
Змістовий модуль ІІІ.
ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ Й ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ ЩОДО ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГО-ПРИРОДНОЧОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ ДІТЕЙ
ДОШКІЛЬНОГО
Тема 9. Форми роботи щодо формування еколого-природничої компетенції дітей дошкільного віку – 6 год.
10
Тема 10. Засоби фіксації знань про природу у дітей дошкільного віку – 7 год.
Семінарське заняття, індивідуальне заняття,
модульний контроль, екзамен
15
28
Тема 11. Планування освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі за освітньою лінією «Дитина у природному довкіллі» – 7 год.
Семінарське заняття, модульний контроль, екзамен
15
Разом: 36 год. Разом: 85 балів
VІІ. ІНДИВІДУАЛЬНА НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНА РОБОТА
(навчальний проект)
Індивідуальна навчально-дослідна робота є видом позааудиторної
індивідуальної діяльності бакалавра, результати якої використовуються у процесі
вивчення програмового матеріалу навчальної дисципліни. Завершується виконання
бакалаврами ІНДЗ прилюдним захистом навчального проекту.
Індивідуальне навчально-дослідне завдання (ІНДЗ) з курсу «Основи
природознавства з методикою» – це вид науково-дослідної роботи бакалавра, яка
містить результати дослідницького пошуку, відображає певний рівень його навчальної
компетентності.
Мета ІНДЗ: самостійне вивчення частини програмового матеріалу,
систематизація, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань із
навчального курсу, удосконалення навичок самостійної навчально-пізнавальної
діяльності.
Зміст ІНДЗ: завершена теоретична або практична робота у межах навчальної
програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь та навичок, отриманих під час
лекційних, семінарських, практичних занять і охоплює декілька тем або весь зміст
навчального курсу.
Орієнтовна структура ІНДЗ у вигляді реферату на (2 семестр): вступ,
основна частина, висновки, додатки (якщо вони є), список використаних джерел.
Критерії оцінювання та шкалу оцінювання подано відповідно у табл. 9.1 і 9.2.
29
Таблиця 9.1
Шкала оцінювання ІНДЗ
(науково-педагогічного дослідження у вигляді реферату)
№ п/п
Критерії оцінювання роботи Максимальна кількість балів
за кожним критерієм
1. Обґрунтування актуальності, формулювання мети, завдань та визначення методів дослідження
4 бали
2. Складання плану реферату 2 бал
3. Критичний аналіз суті та змісту першоджерел. Виклад фактів, ідей, результатів досліджень в логічній послідовності. Аналіз сучасного стану дослідження проблеми, розгляд тенденцій подальшого розвитку даного питання.
10 балів
4. Дотримання правил реферуванням наукових публікацій 4 бали
5. Доказовість висновків, обґрунтованість власної позиції, пропозиції щодо розв’язання проблеми, визначення перспектив дослідження
6 бали
6. Дотримання вимог щодо технічного оформлення структурних елементів роботи (титульний аркуш, план, вступ, основна частина, висновки, додатки (якщо вони є), список використаних джерел)
4 бали
Разом 30 балів
Таблиця 9.2
Шкала оцінювання ІНДЗ
(науково-педагогічного дослідження у вигляді реферату)
Рівень виконання Кількість балів, що відповідає рівню
Оцінка за традиційною системою
Високий 26 - 30 Відмінно
Достатній 21-25 Добре
Середній 11-20 Задовільно
Низький 0-10 Незадовільно
Орієнтовна тематика реферативних досліджень з навчальної дисципліни
«Основи природознавства з методикою» на (2 семестр):
1. Сучасні дослідження Космосу, їх значення для мешкашців Землі.
2. Охорона атмосферного повітря.
30
3. Світові проблеми прісної води.
4. Охорона земної поверхні та її надр.
5. Охорона вод світового океану.
6. Фізико-географічні особливості района Києва (за місцем проживання).
7. Рослини Червоної книги України.
8. Лікарські рослини.
9. Охорона тваринного світу України.
10. Рідкісні тварини та ті, що зникають.
11. Осінні завбачення погоди.
12. Зимові природничі свята.
13. Весняні природничі свята.
14. Літні природничі свята.
15. Історія походження назв осінніх місяців.
16. Історія походження назв зимових місяців.
17. Історія походження назв весняних місяців.
18. Історія походження назв літніх місяців.
19. Основні питання наукових досліджень з проблеми ознайомлення
дошкільників з природю.
20. Нові підходи в методиці ознайомлення дітей з природою щодо добору
змісту знань дітей про світ природи.
Вид ІНДЗ: портфоліо [анг. portfolio] – збір, виконання робіт та напрацювань
певної особи; вдосконалення інтелектуальної підготоки майбутніх педагогів на (3
семестр):
Орієнтовна структура ІНДЗ у вигляді порт фоліо:
• ЗМІСТ
• Основна частина
31
- створення власної форми планування освітнього процесу в
дошкільному навчальному закладі за освітньою лінією «Дитина у природному
довкіллі» (сезон й вікова група за вибором студента)
- СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Критерії оцінювання та шкалу оцінювання подано відповідно у табл. 7.1 і 7.2.
Таблиця 7.1
Шкала оцінювання ІНДЗ у вигляді портфоліо
№ п/п
Критерії оцінювання роботи Максимальна кількість балів
за кожним критерієм
1. Наявність всіх розділів портфоліо 10 балів 2. Методична грамотність виконання завдань 15 балів
3. Дотримання вимог щодо технічного оформлення структурних елементів роботи (складається з трьох розділів)
5 балів
Разом 30 балів
Таблиця 7.2
Шкала оцінювання ІНДЗ у вигляді портфоліо
Рівень виконання Кількість балів, що відповідає рівню
Оцінка за традиційною системою
Високий 26 - 30 Відмінно
Достатній 21-25 Добре
Середній 11-20 Задовільно
Низький 0-10 Незадовільно
Оцінка з ІНДЗ є обов’язковим балом, який враховується при підсумковому
оцінюванні навчальних досягнень студентів з навчальної дисципліни «Основи
природознавства з методикою».
Бакалавр може набрати максимальну кількість балів за ІНДЗ – 30 балів.
32
VІІІ. СИСТЕМА ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО
9. КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ
Навчальні досягнення бакалаврів із дисципліни «Основи природознавства
зметодикою» оцінюються за модульно-рейтинговою системою, в основу якої
покладено принцип поопераційної звітності, обов’язковості модульного контролю,
накопичувальної системи оцінюванння рівня знань, умінь та навичок; розширення
кількості підсумкових балів до 100.
9. Контроль успішності студентів з урахуванням поточного і підсумкового
оцінювання здійснюється відповідно до навчально-методичної карти (п. ІV), де зазначено
види й терміни контролю. Систему рейтингових балів для різних видів контролю та
порядок їх переведення у національну (4-бальну) та європейську (ECTS) шкалу подано у
табл. 8.1, табл. 8.2.
Таблиця 8.1 Розрахунок рейтингових балів за видами поточного (модульного) контролю за
2 (семестр).
№ п/п
Вид діяльності Максимальна кількість балів за одиницю
Кілкість одиниць до розрахунку
Всього
1. Відвідування лекцій 1 4 4
2. Відвідування семінарських занять
1 3 3
3. Виконання домашнього завдання 5 7 35
5. Відповідь на семінарському занятті 10 2 20
6. ІНДЗ 30 1 30
7. Модульна контрольна робота 25 1 25
максимальна кількість балів 117 за 2 (семестр)
33
Дисципліна з ПМК 117:100=1,17; Студент набрав 117 балів;
У процесі оцінювання навчальних досягнень бакалаврів застосовуються такі
методи: 10.
- Методи усного контролю: індивідуальне опитування, фронтальне опитування,
співбесіда, екзамен.
- Методи письмового контролю: модульне письмове тестування; підсумкове
письмове тестування, звіт, реферат, есе.
- Комп’ютерного контролю: тестові програми.
- Методи самоконтролю: уміння самостійно оцінювати свої знання, самоаналіз.
Таблиця 8.2
34
Порядок переведення рейтингових показників успішності у європейські оцінки
ECTS
Підсумкова кількість балів (max – 100)
Оцінка за 4-бальною шкалою
Оцінка за шкалою ECTS
1 – 34
35 – 59
«незадовільно» (з обов’язковим повторним
курсом) «незадовільно»
(з можливістю повторного складання)
F
FX
60 – 74 «задовільно» ED
75 – 89 «добре» CB 90 – 100 «відмінно» A
Загальні критерії оцінювання успішності студентів, які отримали за 4-бальною
шкалою оцінки «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно», подано у табл.
8.3
Таблиця 8.3
Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень бакаларів
Оцінка Критерії оцінювання
«відмінно» ставиться за повні та міцні знання матеріалу в заданому обсязі, вміння вільно виконувати практичні завдання, передбачені навчальною програ-мою; за знання основної та додаткової літератури; за вияв креативності у розумінні і творчому використанні набутих знань та умінь.
«добре» ставиться за вияв студентом повних, систематичних знань із дисципліни, успішне виконання практичних завдань, засвоєння основної та додаткової літератури, здатність до самостійного поповнення та оновлення знань. Але у відповіді студента наявні незначні помилки.
«задовільно» ставиться за вияв знання основного навчального матеріалу в обсязі, достатньому для подальшого навчання і майбутньої фахової діяльності, поверхову обізнаність з основною і додатковою літературою, передбаченою навчальною програмою; можливі суттєві помилки у виконанні практичних завдань, але студент спроможний усунути їх із допомогою викладача.
«незадовільно» виставляється студентові, відповідь якого під час відтворення основного програмового матеріалу поверхова, фрагментарна, що зумовлюється початковими уявленнями про предмет вивчення. Таким чином, оцінка «незадовільно» ставиться студентові, який неспроможний до навчання чи виконання фахової діяльності після закінчення ВНЗ без повторного навчання за програмою відповідної дисципліни.
35
Кожний модуль включає бали за поточну роботу бакалавра на семінарських,
виконання самостійної роботи, модульну контрольну роботу.
Виконання модульних контрольних робіт здійснюється в режимі комп’ютерної
діагностики або з використанням роздрукованих завдань.
Модульний контроль знань бакалаврів здійснюється після завершення вивчення
навчального матеріалу модуля.
Кількість балів за роботу з теоретичним матеріалом, на семінарських заняттях,
під час виконання самостійної та індивідуальної навчально-дослідної роботи
залежить від дотримання таких вимог:
� своєчасність виконання навчальних завдань;
� повний обсяг їх виконання;
� якість виконання навчальних завдань;
� самостійність виконання;
� творчий підхід у виконанні завдань;
� ініціативність у навчальній діяльності.
У табл. 8.4 представлено розподіл балів, що присвоюються бакалаврам
упродовж вивчення дисципліни «Основи природознавства з методикою».
Таблиця 8.4
Розподіл балів, які отримують студенти за 2 (семестр)
Поточне тестування та самостійна робота Сума Змістовий модуль №1
Т1 Т2-3 Т4 100 6 29 27
МКР – 1 (25 балів) ІНДЗ - 30
максимальна кількість балів в семестрі 117 (коефіцієнт – 1, 17)
36
Розподіл балів, які отримують студенти за 3 (семестр)
Поточне тестування та самостійна робота Екзамен Сума Змістовий модуль 2 Змістовий модуль 3
Укладач: Довбня Софія Олегівна, старший викладач кафедри дошкільної освіти.
____________________________ ББК 74.147 Основи природознавства з методикою: роб. прог. навч. дисцип. [для студентів за напр. підгот. 6.010101 «Дошкільна освіта] / уклад. С.О. Довбня. – Київський університет імені Бориса Грінченка, 2014 - 47 с.
47
Навчально-методична карта дисципліни «Основи природознавства з методикою» Разом: 144 год., лекції – 22 год., семінарські заняття – 20 год., індивідуальна робота – 6 год., самостійна робота – 54 год.,
модульний контроль – 6 год., семестровий контроль – 36 год Модулі Змістовий модуль І Змістовий модуль ІІ Змістовий модуль ІІІ Назва модуля
Природно розвивальне середовище дошкільного навчального закладу
Методи формування еколого-природничої компетенції дітей дошкільного віку
Форми організації та планування формування еколого-природничої компетенції дітей дошкільного віку
Лекції 1 2 -3 4 5 6 7 8 9 10 11
Теми лекцій
Природне розвивальне середовище – складова формування еколого-природничої компетенції дітей дошкільного віку 1б.
Куточок природи дошкільного навчального закладу 2б.
Ділянка дошкільного навчального закладу.
1б.
Різноманітність і класифікація методів формування еколого-природничої компетенції дітей дошкільного віку 1б.
Спостереження – основний метод формування еколого-природничої компетенції дітей дошкільного віку1б.
Практичні методи формування еколого-природничої компетенції дітей дошкільного віку 1б.
Словесні методи формування еколого-природничої компетенції дітей дошкільного віку 1б.
Форми роботи формування еколого-природничої компетенції дітей дошкільного віку 1б.
Засоби фіксації знань про природу у дітей дошкільного віку 1б.
Планування освітнього процесу з формування екологічних уявлень у дітей дошкільного віку в умовах дошкільного навчального закладу 1б.
Теми семінарських
занять
1-2 Моделювання куточка природи в дошкільному навчальному закладі 12 б.
3 Оформлення ділянки дошкільного навчального закладу 11 б.
4-5 Організація спостереженнь в природі з дітьми дошкільного віку 12 б.
6 Презентація конспектів занять з використання праці в природі з дітьми дошкільного віку 11 б.
7 Нескладні досліди як метод безпосереднього ознайомлення дітей з природою 11 б.
8 Гра як засіб формування еколого-природничої компетенції дітей дошкільного віку 11 б.
9 Презентація конспектів екскурсії та цільової прогулянки в в природу з дітьми дошкільного віку 11 б.
10 Презентація планування освітнього процесу з з формування екологічних уявлень дошкільного віку з природою 11 б.
Самостійна робота
5 бал
15 бал
15 бал
10бал
5 бал
15 бал
15 бал
10бал
15 бал
15 бал
ІНДЗ 30 балів 30 балів
Види поточного контролю
Модульна контрольна робота 1
(25 балів)
Модульна контрольна робота 2
(25 балів)
Модульна контрольна робота 3
(25 балів)
Підсумковий контроль
Залік
Екзамен
максимальна кількість балів в семестрі 117 (коефіцієнт – 1, 17)
максимальна кількість балів в семестрі без екзамену 219 (коефіцієнт – 3,65)