ЗАТВЕРДЖУЮ Директор школи І-ІІІ ступенів № 270 Деснянського району міста Києва __________________Коломієць П.П. 21 червня 2018 року ОСВІТНЯ ПРОГРАМА школи І-ІІІ ступенів № 270 Деснянського району міста Києва на 2018-2019 навчальний рік 11 клас Погоджено на засіданні педагогічної ради (протокол № 12 від 20 червня 2018 року)
16
Embed
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ІІІ ступенів № 270ypsilon.kiev.ua/School270/Plany/OsvitnaProgram11class.pdf · 11 клас Погоджено на засіданні
This document is posted to help you gain knowledge. Please leave a comment to let me know what you think about it! Share it to your friends and learn new things together.
Transcript
ЗАТВЕРДЖУЮ
Директор
школи І-ІІІ ступенів № 270
Деснянського району міста Києва
__________________Коломієць П.П.
21 червня 2018 року
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
школи І-ІІІ ступенів № 270
Деснянського району
міста Києва
на 2018-2019 навчальний рік
11 клас
Погоджено
на засіданні
педагогічної ради
(протокол № 12
від 20 червня 2018 року)
Пояснювальна записка Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня
(профільна середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та
постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року № 24 «Про
затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти».
Всього в школі 22 класи, в них 618 учнів.
Освітня програма профільної середньої освіти окреслює рекомендовані підходи
до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів
для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним
стандартом базової та повної загальної середньої освіти.
Освітня програма визначає:
загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі
взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх
інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення, які натепер подані в рамках
навчального плану;
очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм;
пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено
Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН;
рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи
внутрішнього забезпечення якості освіти;
вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою
програмою.
Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і
можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. Загальний обсяг
навчального навантаження учнів 11-х класів складає 1330 годин/навчальний рік.
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному
плані закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня.
Навчальним планом старшої школи передбачено реалізацію освітніх галузей
Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети і курси за
вибором. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні,
яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від
підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.
Години варіативної складової передбачаються на:
1) збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової;
2) упровадження курсів за вибором;
3) факультативи, індивідуальні та групові заняття.
Рішення про розподіл годин варіативної складової прийнято закладом загальної
середньої освіти, враховуючи профільне спрямування, кадрове забезпечення,
матеріально-технічну базу та бажання учнів.
Якість загальної середньої освіти забезпечується через реалізацію інваріантної
та варіативної складових навчального плану, які обов'язково фінансуються з
відповідних бюджетів.
Варіативність змісту профільної середньої освіти реалізується також через
запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для
задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних
умінь тощо.
Навчальний план зорієнтований на роботу закладу загальної середньої освіти за
п’ятиденним навчальним тижнем.
Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлюється відповідно
до вимог чинних нормативних документів, що визначають санітарно-епідеміологічні
вимоги до освітнього процесу та закладів освіти усіх форм власності.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року №
24 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої
освіти" години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично
допустимого навантаження учнів.
Для недопущення перевантаження учнів необхідно враховувати їх навчання в
закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). Так, у
закладах загальної середньої освіти за рішенням педагогічної ради при оцінюванні
учнів дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних предметів
(музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.
Навчальний план старшої школи реалізує зміст освіти залежно від обраного
профілю навчання – правового.
Основними напрямами диференціації навчання є розширення вивчення
окремих предметів, доповнення інваріантної складової навчальних планів
додатковими предметами та курсами за вибором учнів, факультативами.
Профільність є ефективним засобом диференціації навчання у старшій школі,
вона має на меті забезпечити більш глибоку підготовку старшокласників у тій галузі
знань і діяльності, до яких у них сформувались стійкі інтереси і здібності.
Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються
відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту". Поділ класів на групи
при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до нормативів,
затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 20.02.2002 № 128,
зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517
(зі змінами). Згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади, органів
місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при наповнюваності,
меншій від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок
зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів.
Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та
загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має
реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання
повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
№
з/п
Ключові
компетентності
Компоненти
1 Спілкування
державною (і рідною
— у разі відмінності)
мовами
Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему;
міркувати, робити висновки на основі інформації,
поданої в різних формах (у текстовій формі,
таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти,
пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і
письмово), грамотно висловлюватися рідною
мовою; доречно та коректно вживати в мовленні
термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно
та зрозуміло формулювати думку, аргументувати,
доводити правильність тверджень; уникнення
невнормованих іншомовних запозичень у
спілкуванні на тематику окремого предмета;
поповнювати свій словниковий запас.
Ставлення: розуміння важливості чітких та
лаконічних формулювань.
Навчальні ресурси: означення понять,
формулювання властивостей, доведення правил,
теорем
2 Спілкування
іноземними мовами
Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем
і ситуацій, визначених чинною навчальною
програмою; розуміти на слух зміст автентичних
текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних
жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту;
здійснювати спілкування у письмовій формі
відповідно до поставлених завдань;
використовувати у разі потреби невербальні засоби
спілкування за умови дефіциту наявних мовних
засобів; обирати й застосовувати доцільні
комунікативні стратегії відповідно до різних потреб.
Ставлення: критично оцінювати інформацію та
використовувати її для різних потреб; висловлювати
свої думки, почуття та ставлення; ефективно
взаємодіяти з іншими усно, письмово та за
допомогою засобів електронного спілкування;
ефективно користуватися навчальними стратегіями
для самостійного вивчення іноземних мов;
адекватно використовувати досвід, набутий у
вивченні рідної мови та інших навчальних
предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого
оволодіння іноземною мовою.
Навчальні ресурси: підручники, словники,
довідкова література, мультимедійні засоби,
адаптовані іншомовні тексти.
3 Математична
компетентність
Уміння: оперувати текстовою та числовою
інформацією; встановлювати відношення між
реальними об’єктами навколишньої дійсності
(природними, культурними, технічними тощо);
розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту;
будувати і досліджувати найпростіші математичні
моделі реальних об'єктів, процесів і явищ,
інтерпретувати та оцінювати результати;
прогнозувати в контексті навчальних та практичних
задач; використовувати математичні методи у
життєвих ситуаціях.
Ставлення: усвідомлення значення математики для
повноцінного життя в сучасному суспільстві,
розвитку технологічного, економічного й
оборонного потенціалу держави, успішного
вивчення інших предметів.
Навчальні ресурси: розв'язування математичних
задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні
життєві ситуації
4 Основні
компетентності у
природничих науках і
технологіях
Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у
довкіллі; будувати та досліджувати природні явища
і процеси; послуговуватися технологічними
пристроями.
Ставлення: усвідомлення важливості природничих
наук як універсальної мови науки, техніки та
технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в
сучасних інформаційних технологіях
Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм,
які ілюструють функціональні залежності
результатів впливу людської діяльності на природу
5 Інформаційно-
цифрова
компетентність
Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та
складати алгоритми; визначати достатність даних
для розв’язання задачі; використовувати різні
знакові системи; знаходити інформацію та
оцінювати її достовірність; доводити істинність
тверджень.
Ставлення: критичне осмислення інформації та
джерел її отримання; усвідомлення важливості
інформаційних технологій для ефективного
розв’язування математичних задач.
Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова
графіків та діаграм за допомогою програмних
засобів
6 Уміння вчитися
впродовж життя
Уміння: визначати мету навчальної діяльності,
відбирати й застосовувати потрібні знання та
способи діяльності для досягнення цієї мети;
організовувати та планувати свою навчальну
діяльність; моделювати власну освітню траєкторію,
аналізувати, контролювати, коригувати та
оцінювати результати своєї навчальної діяльності;
доводити правильність власного судження або
визнавати помилковість.
Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб
та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у
пізнанні світу; розуміння важливості вчитися
впродовж життя; прагнення до вдосконалення
результатів своєї діяльності.
Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої
траєкторії
7 Ініціативність і
підприємливість
Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві
проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати
оптимальні рішення; використовувати критерії
раціональності, практичності, ефективності та
точності, з метою вибору найкращого рішення;
аргументувати та захищати свою позицію,
дискутувати; використовувати різні стратегії,
шукаючи оптимальних способів розв’язання
життєвого завдання.
Ставлення: ініціативність, відповідальність,
упевненість у собі; переконаність, що успіх команди
– це й особистий успіх; позитивне оцінювання та
підтримка конструктивних ідей інших.
Навчальні ресурси: завдання підприємницького
змісту (оптимізаційні задачі)
8 Соціальна і
громадянська
компетентності
Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути
інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на
основі доказів; аргументувати та відстоювати свою
позицію; ухвалювати аргументовані рішення в
життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді,
виділяти та виконувати власну роль в командній
роботі; аналізувати власну економічну ситуацію,
родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі
послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити
споживчий вибір, спираючись на різні дані.
Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне
ставлення до інших незалежно від статків,
соціального походження; відповідальність за
спільну справу; налаштованість на логічне
обґрунтування позиції без передчасного переходу до
висновків; повага до прав людини, активна позиція
щодо боротьби із дискримінацією.
Навчальні ресурси: завдання соціального змісту
9 Обізнаність і
самовираження у
сфері культури
Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою
думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи
національні та культурні особливості
співрозмовників та дотримуючись етики
спілкування і взаємодії; враховувати художньо-
естетичну складову при створенні продуктів своєї
діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).
Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до
культурного розмаїття у глобальному суспільстві;
усвідомлення впливу окремого предмета на людську
культуру та розвиток суспільства.
Навчальні ресурси: математичні моделі в різних
видах мистецтва
10 Екологічна
грамотність і здорове
життя
Уміння: аналізувати і критично оцінювати
соціально-економічні події в державі на основі
різних даних; враховувати правові, етичні,
екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати,
як інтерпретації результатів вирішення проблем
можуть бути використані для маніпулювання.
Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку окремого
предмета та екології на основі різних даних; ощадне
та бережливе відношення до природніх ресурсів,
чистоти довкілля та дотримання санітарних норм
побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо
вибору здорового способу життя; власна думка та
позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.
Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання
соціально-економічного, екологічного змісту;
задачі, які сприяють усвідомленню цінності
здорового способу життя
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і
підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та
громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих
предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових
компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська
відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність»
спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у
реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і
загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх
необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є
соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів
уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані
знання у різних ситуаціях.
Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:
організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем
враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища
навчання;
окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета
проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються
надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при
навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета
та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною
наскрізною темою;
предмети за вибором;
роботу в проектах;
позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
Наскрізна
лінія
Коротка характеристика
Еко
ло
гічн
а б
езп
ека
й с
тали
й
ро
зви
ток
Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та
екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань
збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості
сталого розвитку для майбутніх поколінь.
Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з
реальними даними про використання природних ресурсів, їх
збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку
бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології,