СВІТ прогрес - nas.gov.ua fileЗалишилися позаду роки навчання, відшуміли випускні вечори. Настав час вибору

Залишилися позаду роки навчання, відшуміли випускні вечори.Настав час вибору життєвої дороги, вибору професії. Свого часу втаку пору батьки нинішніх випускників збирали документи, пода"вали їх до приймальної комісії омріяного вишу, готувалися доіспитів. Але нині все не так. Іспити у переважної кількості випу"скників уже складено: це тести незалежного зовнішнього опиту"вання. Та й документи нема потреби особисто привозити до при"ймальних комісій, тим більше, що й вишів, куди хотів би потрапи"ти той чи інший випускник, може бути не один, а цілих… дев’ять.І до кожного з них можна подати заяву прямісінько з дому.

Про особливості вступної кампанії нинішнього року, про графіки їїпроведення, пільги та коефіцієнти, роботу консультаційної гарячоїлінії міністерства розповіла на прес"конференції міністр освіти і на"уки України Лілія Гриневич. На «гарячі» запитання відповідали такожзаступник міністра Юрій Рашкевич, директор департаменту вищоїосвіти МОН Олег Шаров та директор ДП «Інфоресурс» Оксана Бєлік.

Тож, який він, вступ�2017? Насамперед, електронний. Перший крок кожного випускника, який хоче подати документи

до вишу, починається зі створення особистого електронного кабінету,з якого можна подати заяви і куди будуть приходити відповіді,підтвердження, запрошення тощо. Про те, як створити цей кабінет,детально розповідає інструкція міністерства. Якщо щось незрозумілочи виникають проблеми з відправленням електронних копій доку�ментів, у приймальних комісіях вишів працюватиме технічнапідтримка, її фахівці завжди готові прийти на допомогу.

Однак схоже, що незрозумілого мало. Результат промовистий:29 червня, першого ж дня, коли можна було зареєструвати особистіелектронні кабінети, це зробили 12 тисяч 850 вступників. А заперші чотири дні електронних кабінетів було вже майже 40 тисяч.Хоча міністерство закликало не поспішати: створення електроннихкабінетів триватиме до 18.00 25 липня.

А з 12 липня через особисті електронні кабінети уже можна будеподавати електронні заяви на вступ до конкретних вишів. Завер�шиться приймання заяв — 26 липня.

«Загалом абітурієнти можуть подати 9 заяв на 4 спеціаль�ності. Це можуть бути як заяви до одного університету, так ідо різних вишів, — зазначила Лілія Гриневич. — Ми обме�жуємо не кількість вишів, а спеціальності, щоб абітурієнти за�здалегідь продумали і ретельніше обирали спеціальності, наяких бажають навчатися». При цьому важливо розставитипріоритети серед спеціальностей ВНЗ, де той чи інший ви�пускник хотів би навчатися: від 1 до 9.

Цьогоріч комісії приймають сертифікати за підсумками ЗНО нетільки нинішнього, а й минулого року, уточнила міністр. Вона за�значила, що університети зацікавлені в тому, щоб їх обиралиабітурієнти з високими оцінками ЗНО, адже таким чином виші ма�тимуть шанс збільшити обсяги державного замовлення порівняно зминулим роком на 10%.

н а у к ан а у к а

о с в і т ао с в і т а

т е х н і к ат е х н і к а

п р о г р е сп р о г р е сСВІТСВІТ№ 25—26 (965—966) липень 2017 Газета заснована у квітні 1997 р.

Фо

то В

ол

од

им

ир

а З

АЇК

И

С Ь О Г О Д Н І В Н О М Е Р І :

3 стор. Бережіть соборисвоїх душ!

2 стор. Що додасть прискорення інноваціям?

4 стор. Свято середини літа

ЧаЧас вибос виборуруВ Україні почалася вступна кампанія.

З 12 липня абітурієнти подаватимуть заяви на вступ до вишів

Україна — ціннийпартнер для НАТО

Днями в межах візиту за�ступника генерального секре�таря НАТО з питань новихвикликів безпеці Соріна Дука�ру в Україну відбулося 15�тезасідання Спільної робочоїгрупи Україна�НАТО зі спів�робітництва з питань науки тадовкілля. Під час прес�конфе�ренції з цієї нагоди голова ук�раїнської частини робочої гру�пи, заступник міністра освіти інауки України Максим Стріхапригадав 90�ті роки, коли напочатку нашої незалежностінауковцям відкрилися незнанідосі можливості співпраці врамках натівських науковихпрограм. Нині ж у межах про�грами НАТО «Наука зарадимиру та безпеки» Україна ви�конує 39 багаторічних проектівза участі вітчизняних науково�дослідних установ.

«Це дуже вагома підтримкадля української науки з оглядуна теперішню ситуацію, алетак само це не менший внесокдля нашої спільної справи, якаполягає в тому, щоб зробитицей світ безпечнішим, — ска�зав Максим Стріха. — Аджесьогодні нас переслідує багатозагроз. Як рятувати пораненихна сході країни, як протидіятикіберзагрозам, як розшукуватиміни — це все питання науко�вих проектів, що підтримують�ся в рамках програми НАТО».

Заступник генерального сек�ретаря НАТО з питань новихвикликів безпеці Сорін Дукарунаголосив, що Україна —цінний партнер для НАТО нелише в політичному аспекті, а йна рівні практичної співпраці.«Україна як в якісному, так і вкількісному показниках є заразнайбільшим бенефіціаром про�грами «Наука заради миру табезпеки». У вересні 2014�гонатівська програма більш ніжподвоїла попереднє наданнякоштів Україні, таким чиномвідтіснивши Росію, яка ранішебула першою», — зазначив Со�рін Дукару. Він поінформував,що впродовж цих трьох роківбуло започатковано 45 бага�торічних наукових програм та 4спеціалізовані програми на�вчання, а також 8 семінарів.Про рівень цієї співпраці гово�рить хоча б такий факт: в Ук�раїну для участі в проектах за�вітало 7500 фахівців, 280 моло�дих українських науковців об�мінювалися досвідом у країнахНАТО, а 120 молодих ученихотримали стипендію для своїхнаукових досліджень.

Закінчення на 4 стор.

ЗНО — перший крок до професії

Закінчення на 3 стор.

О Ф І Ц І Й Н О

Україна виконала свої міжнародні зо�бов’язання як одна з 29 консультативнихсторін Договору про Антарктику. Згідно іззаходами, затвердженими Кабінетом Мі�ністрів України, відтепер організатори тур�поїздок в Антарктику повинні належнимчином оформлювати страхування та забез�печувати відшкодування будь�яких витратна пошуково�рятувальні роботи, медичну

допомогу і евакуацію. Передбачається та�кож матеріальна відповідальність в разінадзвичайних екологічних ситуацій, висад�ки людей на берег із пасажирських судентощо.

Ще до початку діяльності в Антарктицімають бути підготовлені плани дій у випадкунадзвичайних ситуаціях. Також встанов�люється матеріальна відповідальність у разі

надзвичайних екологічних ситуацій, по�в’язаних зі здійсненням наукових дослідженьв Антарктиці, а також будь�якою урядовоюі неурядовою діяльністю.

Зазначено, що потрібно утримуватися відвисадки на берег із суден, на борту яких пе�ребуває понад 500 пасажирів. Стосовно ж су�ден із меншою кількістю людей, у місцях ви�садки на берег має бути не більше одного та�кого судна, а на самому березі � не більше 100осіб.

Задля безпеки в Антарктиці

Т Е М А

2 №25—26 липень 2017св іт

Європейський центр– у центрі ЄвропиУ місті Сколе Львівської

області передбачають створи�ти «Європейський центр роз�витку туризму, професійноїосвіти та рекреації ім. Мико�ли Коперника».

Таке рішення ухвалилиучасники Міжнародної кон�ференції «Європейська спад�щина Львів–Сколе», якавідбулася у червні. На конфе�ренції обговорили теоретичніта прикладні аспекти розвит�ку туризму та рекреації, нала�годження співпраці освітян,науковців, представниківмісцевої влади України таПольщі. Ініціаторами заходувиступив Львівський інсти�тут економіки і туризмуспільно з Університетом еко�номіки у м. Бидгощ (Рес�публіка Польща).

Ректор Львівського інсти�туту економіки і туризму ІгорБочан акцентував, що проектпередбачає розвиток науко�вої, професійно�освітньої іпідприємницької діяльностіна засадах моделі «бізнес–на�ука/освіта–влада». За йогословами, такий проект —ефективний приклад світово�го партнерства.

Учасники конференції оз�найомилися також з істори�ко�архітектурною та духов�ною спадщиною Бойків�щини.

«Золото» з міжнародної

олімпіади Вихованець Малої академії

наук України Микола Іван�ченко презентував на олім�піаді GENIUS, що проходилау місті Освего (штат Нью�Йорк), винахід, що допоможеочищувати воду від розлитоїнафти. Цей винахід принісвихованцю МАН «золото» напрестижному конкурсі.

Завдяки запропонованому«манівцем» адсорбенту нафтазбирається у грудочки, які зводойми можна забрати будь�яким механічним способом йвідправити на нафтоперероб�не виробництво. Адсорбентможе ввібрати в себе у сімразів більше рідини, ніж ва�жить сам.

За словами хлопця, йогогідрофобний адсорбент зби�ратиме тільки нафту, а водувідштовхуватиме.

Микола розказав, що за�вдяки його винаходу, можназберегти і природу, і кориснікопалини.

Тепер хлопця запросилище й на міжнародний науко�вий конкурс у Тунісі «І�Fest»,куди він потрапить одразу нафінальний етап.

Як зазначає прес�службаМОН, раніше «манівці» вжеотримували перемогу наолімпіаді GENIUS. У 2015році Самуїл Кругляк завою�вав «бронзу» із проектом «От�римання електроенергії з ат�мосфери».

Олімпіада GENIUS –один із найбільших науковихконкурсів, у якому берутьучасть школярі з усього світу.Цього року в олімпіаді змага�лися понад 750 учасників.

З Н А Й Н А Ш И Х !

Виступаючи на презентації ви�дання «Європейське майбутнє:відкриті інновації, відкрита наука,відкритість світові», європейськийкомісар з питань досліджень, на�уки та інновацій Карлуш Моедашпідкреслив, що для майбутньогоЄвропи надзвичайно важливою єпідтримка інновацій на всіх рівнях.

У рамках програми «Горизонт2020», зазначив єврокомісар, важ�ливого значення надається про�грамі фундаментальних дослід�жень. («Дані показують, що миробимо хорошу роботу і залу�чаємо найкращих фахівців»).Підтримується державно�приват�не партнерство з великою про�мисловістю в основних секторахтехнологій, таких як авіабудуван�ня, фармація, авто та ІКТ. («Цючастину ми робимо відносно доб�ре»). І нарешті – стартапи, спіна�ути і невеликі компанії. («Цевідносно новий вид діяльності і,на жаль, факти свідчать про те,що ми не залучаємо найкращих»).

Відповідаючи на запитання,чому так стається, єврокомісарзазначив: «Або вони не знаютьпро «Горизонт 2020», або вважа�ють його занадто повільним і не�гнучким. Ми повинні провестирадикальні реформи, бутиорієнтованими на наступне по�коління новаторів, підтримуватиїх від запуску до зростання і відгрантів до приватних інвестицій».

У 2018–2020 роках буде пред�ставлено низку реформ, спря�мованих на поліпшення процесуфінансування інновацій. «У «Го�

ризонті 2020» ми плануємозмінити критерії оцінки, збіль�шити фінансування інновацій,ввести постійний моніторинггромадської думки, наставниц�тво і коучинг�підтримку», —повідомив єврокомісар.

Проаналізувавши результа�тивність впровадження новихпроектів, зазначив він, ми ді�йшли висновку, що для приват�них інвестицій ефективнішеоб’єднувати грантові проекти,що перебувають на завершаль�ній стадії. «Ми також заохочуємотоп�новаторів з усієї Європи до�помогти Єврокомісії у форму�ванні нової системи підтримкистартапів і невеликих компаній».

Карлуш Моедаш підкреслив,що у «Горизонті 2020» зосеред�жено ресурси в окремих галузяхі напрямках, і саме тому досяг�нуто успіху. Але підтримка дужебагатьох різних проектів «роз�сіює фінансування». «Необхіднозосередитись на конкретній метіі бути амбітними щодо цього»,— заявив він.

А як щодо глобальних пер�спектив науки? Президент Євро�комісії Жан�Клод Юнкер, кажеМоедаш, стверджує, що науковагромадськість повинна бути вавангарді знаходження рішенняглобальних проблем, зокрема, вгалузі охорони здоров’я. «Це при�водить мене до важливого вис�новку: наука повинна бути між�дисциплінарною. Ми можемовстановлювати високі цілі, алеякщо наука буде відірваною від

реального життя, ми їх не досяг�немо. Треба йти через виклики,об’єднувати можливості і вико�ристовувати міжгалузевий підхіддо досягнення спільної мети».

Карлуш Моедаш перекона�ний: R&I проекти, що фінансу�ються програмою «Горизонт2020», є рушійною силою длязростання по всій Європі. Але чи�мало нових країн�членів ЄС, за�значає він, не використовуютьможливостей програми, оскількиїх система R&I менш розвинена.

Структурні фонди можуть до�помогти у створенні кращої R&Iсистеми, зокрема, за рахунокструктурних інвестицій в уні�верситетах. Поки що «Горизонт2020» і структурні фонди не до�сить тісно пов’язані між собою.

Нові проекти та всеосяжна стра�тегія можуть допомогти у ство�ренні більш тісних контактів.

«У рамках програми «Гори�зонт 2020» ми повинні вкладатибільше коштів у наукові зв’язки,— переконаний єврокомісар. —Спілкування в науці важливе за�раз більше, ніж будь�коли. На�самперед, через загрози, з якимими стикаємося: це зростання по�пулізму, екстремізм і євро�скеп�тицизм. Ми живемо в епоху не�довіри і збентеження. Крім того,ці види загроз піддають сумнівуроль і легітимність науки. Отже,якщо ми хочемо впоратися ізцими проблемами, ми повиннізробити наукові зв’язки пріори�тетом для майбутнього.

За інф. УкрІНТЕІ

В університетському середовищісьогодні здійснюється підготовкабільш як 80% докторів наук, канди�датів наук і докторів філософії.

Вагома роль університетськоїнауки України і в інноваційномурозвитку держави. Наприклад,10 із 13 робіт, відзначених Дер�жавними преміями України в га�лузі науки і техніки 2016 року, ви�конані за безпосередньої участі38 науковців вищих навчальнихзакладів. Три роботи практичноповністю реалізовані в універси�тетських середовищах, а саме –Харківському національному уні�верситеті імені В. Н. Каразіна,Вінницькому національному ме�дичному університеті іменіМ.І.Пирогова та вищому держав�ному навчальному закладі Ук�раїни «Українська медична сто�матологічна академія».

Аналогічна тенденція просте�жується й тоді, коли проаналізу�вати практику присудженняпремій Президента України длямолодих учених 2016 року. Май�же половина відзначених робіт(18 із 40) виконано в університе�тах, а лауреати премій із вищихнавчальних закладів становлятьбільшість від загальної кількостівідзначених (52 із 94 осіб).

Зростає підтримка універси�тетських молодих учених і з бокуМіністерства освіти і науки Ук�раїни. В 2016 році вперше булопроведено окремий конкурсдержбюджетних тем для моло�дих учених вищих навчальнихзакладів. Тоді підтримку отри�мали 79 проектів із 439, поданихна конкурс. Колегія міністерст�

ва від 13 березня нинішнього ро�ку підтримала ради молодих уче�них в університетах, рекоменду�вала сприяти їхньому станов�ленню та функціонуванню.

У науці завжди було важливоздійснювати успішні комуні�кації молодих учених і представ�ників старшого покоління. Меніподобається щодо цього афо�ризм англійського філософа То�маса Карлейля: він писав, що«досвід бере велику плату за на�вчання, але навчає краще, ніжвчителі». Давно переконався:позитивний досвід учених стар�ших поколінь необхідно ак�тивніше передавати молодимученим.

Можна навести чимало при�кладів світового рівня науковихрозробок і досліджень, викона�них у наших університетах. Неможу не згадати перемогу коман�ди «білих» хакерів з КПІ ім. ІгоряСікорського, які перемогли з�по�між 12 тисяч команд, що змага�лися у сфері кібербезпеки. Іншіприклади — подовження строкуексплуатації енергоблоків атом�них електростанцій (Харківськийнаціональний університет іменіВ. Н. Каразіна), модернізація на�явних і створення нових танків,бронетранспортерів і дизелів длябронетехніки (НТУ «Харківськийполітехнічний інститут») та бага�то інших. Таким чином, наука вуніверситетах сьогодні продов�жує патріотичні традиції працю�вати на країну.

Окремо хочу назвати конст�руктивну діяльність універси�тетів, які за прикладом наукового

парку «Київська політехніка» на�бувають досвіду з науково�інно�ваційної діяльності. Низку інно�ваційних продуктів створено врамках стартапів – це відбулосяза активної підтримки інно�ваційно�орієнтованого бізнесу.

У квітні нинішнього року наборт міжнародної космічноїстанції з допомогою американсь�кої ракети «Атлас�5» було достав�лено 34 наносупутники формату«Кубсат» для участі в міжнарод�ному науковому проекті QB50.Серед малих космічних апаратівіз 15 провідних університетівсвіту один супутник був з України– це «Політан�2». Цей стартапстворено талановитими молоди�ми вченими і студентами вспівпраці з досвідченими науков�цями КПІ ім. Ігоря Сікорськогота за підтримки компанії «Боїнг» івітчизняних бізнесових структур.

Для потреб оборони країниспрямовано розробку безпілот�ного літального апарату «Specta�tor», його було прийнято на оз�броєння нашої армії. А розробивцей безпілотник стартап, створе�ний університетськими вченимита підтриманий Фондом іменіакадеміка В.С. Михалевича.

Водночас ефективність ук�раїнської науки могла б бути знач�но вищою, якби було розв’язанопитання суто українського поход�ження: йдеться про тендерне ви�користання зароблених науковця�ми коштів так званого спецфонду,вимоги надання банківських га�рантій замовникам у розмірі 5%вартості контракту, зокрема, не�прибутковими організаціями,

якими є університети, внаслідокчого вони вимушені відмовлятисявід виконання навіть дуже пер�спективних контрактів.

Сьогодні ми з оптимізмомочікуємо завершення імплемен�тації нового закону про науку,формування Національної радиУкраїни з питань розвитку наукита технологій у складі науковогота адміністративного комітетів начолі з прем’єр�міністром Украї�ни. Сподіваємося, що такі діїсприятимуть створенню реаль�них умов, за яких наука нашоїдержави прискорить своє пере�творення у потужне джерело но�вих знань, впровадження якихзробить нашу країну сильнішоюта економічно більш розвиненоюна засадах вітчизняного вироб�ництва інноваційної продукції.

Михайло ІЛЬЧЕНКО,академік НАН України,

проректор із наукової роботиКПІ ім. Ігоря Сікорського,

голова Ради проректорів із наукової роботи МОН України

Є В Р О П Е Й С Ь К И Й П Р О С Т І Р : З П Е Р Ш И Х В У С Т

Карлуш Моедаш: «Зосередитись на меті і бути амбітними»

У Н І В Е Р С И Т Е Т С Ь К А Н А У К А

Що додасть прискорення інноваціям?

Навчаються учасники стартапів

Першому і, здається, поки щоєдиному приватному міжнародно�му літературному конкурсу Ук�раїни виповнилося 20 років. За�снували його меценати з Німеччи�ни подружжя Тетяна Куштевськата Дітер Карренберг.

Тетяна – письменник, літерату�рознавець, кінокритик, автор понад20 книг, які виходили німецькою таросійською мовами, а Дітер, хоч заосвітою й «технар» — економіст,соціолог, але література для ньогозавжди була головним захопленням.Його бібліотека — одна з най�більших в Ессені. Крім книг німець�кою та англійською, на полицях чи�мало книг російською та ук�раїнською мовами.

Про те, як виникла ідея запро�вадити премію і чому вона носитьім’я Олеся Гончара, кому й за щоїї вручають, про німецько�ук�раїнські культурні зв’язки авторурозповіла Тетяна Куштевська.Вона нещодавно повернулася зУкраїни, де відбулося врученняпремій та дипломів переможцямконкурсу.

– Німецько�українська літера�турна премія вручається молодимпрозаїкам і поетам України. Вонанародилася завдяки інтерв’ю, якея взяла свого часу в Олеся Гонча�ра, а потім ще й переклала німець�кою його оповідання «Чорнападь» — «Чорний яр». Оповіданнята інтерв’ю під заголовком «Ук�раїна була, є і буде країною літера�тури» надрукувала газета NeuesDeutschland. Через деякий час явідвезла кілька примірників газе�

ти до Києва. На жаль, Олесь Те�рентійович їх уже не побачив. Язустрілася з його вдовою Валенти�ною Данилівною. І саме в розмовіз нею з’явилася ідея цієї премії:допомагати молодим письменни�кам і поетам видати свою першукнижку. Адже в своєму останньо�му інтерв’ю Олесь Гончар із вели�кою стурбованістю і тривогою го�ворив про проблеми молодих ук�раїнських літераторів, яких такпо�батьківськи опікував за життя.Вже навіть смертельно хворий, вінпродовжував читати рукописи мо�лодих авторів, зустрічався з ними ,телефонував до видавництв, пи�сав передмови до їхніх книг. Хочайому й самому тоді як письмен�нику і громадянину, жилося дуженавіть непросто. З одного боку,начебто честь і слава, а з другого —його роман «Собор» — такий чес�ний і щирий — влада вилучила зкнигарень і бібліотек. Навіть упресі про нього не велено булозгадувати. Тодішнє компартійнекерівництво стривожила та гли�бина і щирість, з якою видатнийписьменник виступив за відрод�ження духовності, за історичнупам’ять народу як основу мораль�ності у відносинах між людьми.

Преміальний фонд нашоїпремії невеликий, адже ми зДітером не є надто багатими, алеж важливий не так розмір пре�

мії, як її ім’я. Тож ми щороку, вдень народження Олеся Гонча�ра, в Національній спілці пись�менників у Києві вручаємо нашідипломи і премії за п’яти номі�націями: роман, коротка проза,поезія, літературознавство тапубліцистика.

Нинішнього року лауреатамистали киянки Ганна Чіпко за ро�ман «Гривна»; Марія Карпюк — зазбірник оповідань «Дорога додо�му»; Кирило Поліщук із Кропив�ницького за збірник поезії «Ліс,про який ніхто не знає»; НазарПічак із Києва за публіцистичнийнарис «Обличчя війни. Анти�воєнні уроки Олеся Гончара» ізовсім юна, вісімнадцятилітнястудентка із Тернопільської об�ласті Софія Мостова за літерату�рознавче дослідження «ОлесьГончар – захисник рідної мови».Усіх їх було нагороджено дипло�мами та грошовими преміями. Акрім того, до цього знаменногодня було видано літературний аль�манах, в якому надруковано творилауреатів конкурсів останніх п’ятироків.

Про що ж пишуть молоді ук�раїнські автори?

Звичайно, про любов, про на�магання жити за законами Кра�си та Правди, про те, як шука�ють своє місце і свій шлях. Увіршах і прозі вони оповідають

про Батьківщину, вдивляючисьв її минуле, осмислюючи ни�нішнє і намагаючись заглянутив майбутнє.

Мене, до прикладу, глибокосхвилювала робота Назара Піча�ка про війну. Вона починаєтьсясловами: «У моєї бабусі – Ва�лентини Павлівни Сметани —очі кольору грозової хмари…».Епіграф до цього нарису він узяву Гончара: «Земля – це не полі�гон. Земля – це нива, щобсіяти». Жива мова, щирість,схвильованість роблять йоготвір цікавим кожному, хто хотівби краще зрозуміти молодих, та�лановитих українських авторів.

А ще нас із Дітером та членівгромадського журі конкурсу , доскладу якого входять відомі ук�раїнські літературознавці, пись�менники, поети та журналісти,тішить те, що інтерес до нашогоконкурсу не зникає і не змен�шується. Щоправда, є й деякіневеселі моменти: у значнійкількості конкурсних робіт, а цепонад сто різножанрових творів,переважає багатослів’я та ко�піювання невисокого рівня сю�жетів... кінофільмів. Але ми, як ізавжди, віддаємо перевагу твор�чим роботам, в яких б’єтьсяпульс життя, які вселяють надіюта впевненість.

Хотіла б звернути увагу ще на

такий, на мій погляд, важливиймомент: сьогодні в Німеччинііснує біля трьохсот премій, схо�жих на нашу, а от в Україні їхбракує. Але ж підтримка моло�дих талановитих авторів – це на�самперед турбота про майбутнєвласної країни.

Німеччину та Україну пов’язуєбагато що. Хоча б те, що на її те�риторії до Другої світової війнижили близько 400 тисяч етнічнихнімців. А це більше, ніж у По�волжі чи в будь�якому іншомурегіоні колишнього Союзу. Післявійни чимало українців знайшлисвій другий дім в Німеччині, а вМюнхені, як ви знаєте, розміс�тився Вільний український уні�верситет, який діє й понині. Унімецьких вишах щороку на�вчається кілька сотень хлопців тадівчат з України, гарні контактивстановилися між містами�по�братимами. Ну, а на Франкфурт�ській та Лейпцігській міжнарод�них книжкових виставках ук�раїнські павільйони, як правило,одні з найбільш відвідуваних.

…До речі, під час вручення мо�лодим авторам премій імені Оле�ся Гончара в Україні Тетяні Куш�тевській від імені Фонду культурибуло вручено бронзову статуеткуОлеся Гончара з промовистою ци�татою видатного письменника:«Бережіть собори своїх душ».

Олександр ФІТЦ,письменник і журналіст,

спеціально для «Світу»,Мюнхен

3№25—26 липень 2017 св іт

Якщо абітурієнти, крім ЗНО,проходитимуть ще й співбесідита творчі конкурси, їм требауважніше подивитися на термінипроведення вступної кампанії,щоб усе встигнути. За нинішнімиумовами, оприлюднення списківвступників, рекомендованих дозарахування за результатамиспівбесіди та за квотами, перед�бачається 24 липня. У той час, якформування рекомендованогосписку виключно за результата�ми ЗНО (таких значно більше)відбудеться до полудня 1 серпня.

У цієї вступної кампанії є чи�мало особливостей. Наприклад,нинішнього року вперше будезастосовано коефіцієнти: регіо�нальний, галузевий і сільський.

Якщо випускник вступає докиївського вишу, регіональнийкоефіцієнт, на який множатьсяйого результати, — одиниця. Як�що випускник хоче навчатися уДніпрі, Львові, Одесі, Харкові,його коефіцієнт — 1,01. Якщо віннавчатиметься у Донецькій таЛуганській областях — 1,03, в усіхінших містах України — 1,02. Та�ким чином абітурієнту підказу�ють: необов’язково їхати доКиєва, у регіонах теж багато гар�них універів.

Інший коефіцієнт – галузе�вий, він мотивує випускниківобирати інженерні та природ�ничі спеціальності. На них тежкоефіцієнт — 1,03.

Сільський коефіцієнт має наметі підтримати випускниківсільської школи. «Ми розумі�ємо, що зараз не можемо ство�рити рівного доступу до освіти уселі і в місті», — зауважує ЛіліяГриневич. Тому вирішили під�

тримати сільську молодь такимчином. Абітурієнт, який закін�чив школу в селі (причому, саменинішнього року), і там же за�реєстрований, має нагоду по�множити свої результати на ко�ефіцієнт 1,02.

Керівник департаменту вищоїосвіти Олег Шаров називає ко�ефіцієнти м’яким засобом регу�лювання вступної кампанії. На�скільки це допоможе врегулюва�ти потік заявників, покаже час.

Крім того, існують спеціальніумови: право участі в конкурсі заспівбесідою мають інвалідивійни, чорнобильці та так звані«маломобільні особи з інвалід�ністю». За іспитами, а не заЗНО, можуть вступати учасникиАТО, звільнені після 30 листопа�да 2016 року, сироти та прирів�няні до них, а також особи, якіне змогли скласти ЗНО череззахворювання.

Зовнішнє незалежне опиту�вання або іспити мають правообрати мешканці непідконт�рольних територій. Абітурієнтиможуть вступати до вишів черезосвітні центри «Донбас�Ук�раїна» та «Крим�Україна». «Дон�баські» центри створено на тери�торії Донецької та Луганськоїобластей та на базі переміщенихвишів. Нещодавно було ухвале�но закон, згідно з яким випуск�ники Криму можуть вступати добудь�яких вишів Миколаївської,Херсонської, Запорізької таОдеської областей, зокрема намісця державного замовлення.

Статистика засвідчує, щоторік студентами стали понад850 абітурієнтів з Донбасу та по�над 150 — з Криму. Зрозуміло,що ці хлопці та дівчата не мали

українських атестатів. Для нихрозписано особливий алгоритмдій. Вони заповнюють освітнюдекларацію. Складають іспит зукраїнської мови та історії Ук�раїни – ці предмети вони у своїхшколах не вивчали. І отримуютьв загальноосвітньому навчаль�ному закладі (закріпленому заосвітнім центром) тимчасовудовідку, яку протягом 3 місяцівпотрібно замінити на документпро освіту державного зразка.Це не така проста справа, однаквипускники з непідконтрольнихтериторій ідуть на це, вони хо�чуть бути справжніми громадя�нами й навчатися за українськи�ми програмами.

Для кожної категорії випуск�ників існує своя «дорожна карта».Для відповіді на актуальні питан�ня МОН створив «гарячу лінію»,працюють кілька телефонів, заякими фахівці готові розказатипро все докладно і зрозуміло.

Країна воює, тож окремі кво�ти існують для учасників АТО таїхніх дітей. Зазначено, що дітизагиблих воїнів АТО мають «без�перечне право навчатися задержзамовленням». Для цьогоїм треба тільки вступити до ви�шу, навіть якщо на контракт, їмдопомагатимуть перевестися надержзамовлення.

Лілія Гриневич повідомила,що нині створюється нове про�грамне забезпечення єдиноїдержавної бази з питань освіти.«Попереднє, за міністра Табач�ника, було, на жаль, у приватнихруках, — каже міністр. — Це ста�новило певну небезпеку, адже вньому містився великий масивперсональних даних». Нове про�грамне забезпечення створює

менше бюрократичних перепондля вишів, спрощує доступ доосвітніх послуг, завдяки єдинійелектронній базі стане прозо�рим і автоматизованим процесліцензування ВНЗ.

Ще одна новація: нинішньо�го року вступ до магістратури заспеціальністю «право» відбува�тиметься за підсумками ЗНО.«Це важливий прецедент, якийдопомагає боротися з коруп�цією», — підкреслює міністр.Торік було запроваджено пілот�ний проект, і він себе виправдав.Тому тепер майбутні магістран�ти теж відповідатимуть на тест,що міститиме три частини: пра�во, загальну правничу компе�тентність та перевірку на знанняіноземної мови. Заяви на ЗНОдля магістрантів подаються з 12по 25 липня, а тест відбудеться— 3 серпня.

Нинішнього року ніхто не об�межуватиме право університетіввстановлювати прохідний бал накожний предмет, кожну спеці�альність, заявив заступник мі�ністра освіти і науки УкраїниЮрій Рашкевич. Так само вони

мають право знижувати порігпрохідного балу, А то буває, щоспочатку ВНЗ завищують своїамбіції, коли ж помічають, щоможуть втратити чи недобратистудентів, швидко доводятьамбіції до реалій. Головне — зро�бити правильний висновок допочатку приймання документів.

Якими студентами поповню�ються щороку наші виші? На�скільки вони знаючі і компе�тентні? Певну відповідь на цезапитання дають підсумки ЗНО.Уже сьогодні можна сказати, щонинішні випускники стали кра�ще знати українську мову(успішно пройшли ЗНО на 2%більше учасників), а такожанглійську (на піввідсотка біль�ше), зате математику – на цілийвідсоток менше, а фізику – на6,5% менше, і хімію – так само.Важлива статистика для ро�зуміння того, які зміни повинністатися у школі, щоб в універси�тети потрапили всебічно знаючі,обдаровані майбутні спеціа�лісти.

Олеся ДЯЧУК

П О Д І Я

У похід за балами

Час виборуЗакінчення. Початок на 1 стор.

Бережіть собори своїх душ!Німецька премія імені Олеся Гончара

Фо

то В

ол

од

им

ир

а З

АЇК

И

Серед низки так званих флаг�манських проектів заступник ген�секретаря виокремив системуміжнародної телемедицини, гу�манітарне розмінування, розробку3D міношукача, до яких залученіукраїнські науковці. На глибокепереконання натівського очільни�ка, одна з основних причин, чомуУкраїна стала найбільшим бе�нефіціаром програми, — фа�ховість наукових представників,наукової еліти України.

Наукові проекти не є схолас�тичними, їх практичний результатпомітний і корисний. Скажімо,розмінування територій, ураже�них вибуховими пристроями таснарядами, може відбуватися на�багато швидше, безпечніше таполіпшити якість життя людей.Телемедицина може застосовува�тися під час будь�яких катастроф,до того ж на передовій, колилічені години вирішують долюлюдини. Сам пан Дукару був учас�ником передачі обладнання длязнезараження води на Київщині(на одній із військових баз про�тікали резервуари з пальним і за�бруднювали питну воду). Завдякиобладнанню, яке натівський гістьназиває вершиною інженерноїдумки, вода стала безпечною дляспоживання людей.

Голова Комітету Верховної Ра�ди з питань охорони здоровя про�фесор Ольга Богомолець, як без�посередній учасник проектів про�грами «Наука заради миру», подя�кувала керівництву НАТО за щеодну підтримку, яка не була озву�чена раніше. За останні 2,5 рокузавдяки штаб�квартирі НАТО Ук�раїна мала можливість пролікува�ти понад 450 українських сол�датів. Ті врятовані життя — най�тяжчі, найскладніші випадки,вартість лікування одного пора�

неного склала близько 100 тис.дол. Завдяки такій допомозі ук�раїнські патріоти змогли адапту�ватися до нормального життя.

Довідка «Світу»Співпраця між Україною і НАТО

в науковій сфері розпочалася 1991року. Відтоді в ній взяли участьблизько тисячі учених. Із 2004 рокуНаукова програма НАТО булазамінена програмою «Наука зарадимиру та безпеки» (SPS). Програмазбирає разом дослідників і фахівців зУкраїни і країн НАТО, які розв’язу/ють питання безпеки за допомогоюнаукової співпраці. Крім застосу/вання наукових розробок у сфері бо/ротьби з тероризмом і новими за/грозами, пріоритетними є розвитокінформаційних технологій, сферибіології клітин і біотехнології тощо.

Інф. «Світу»

Читачі нашої газети, напевно,вже звернули увагу на те, що в руб�риці «Світ очима «Світу» з’явилосякілька матеріалів, присвяченихШвеції. Це, зокрема, розповіді проНобелівський музей у Стокгольміта церемонію вручення Нобелів�ської премії�2016, стару церквуХеркеберга із фресками Альберту�са Піктора та острів Готланд —унікальну перлину Швеції. Сьо�годні наша розповідь — про одну ізсторінок шведських традицій,близьку і нам, українцям, адже мипереконані, що Україну і Швеціюпоєднують не лише однакові ко�льори державного прапора…

…Його називають найбільшшведським з усіх традиційнихшведських свят. Йдеться проМідсоммар (Midsommar) — свя�то середини літа, що припадаєна день літнього сонцестояння.У язичницькі часи його відзна�чали 24 червня — в день ІоаннаХрестителя, оспівуючи літо іпросячи сонце виплекати щед�рий урожай. Так було, допокиШвеція залишалася аграрноюкраїною. У 1953 році свято пере�несли на найближчу до цієї датисуботу. Скажімо, цьогоріч п’ят�ниця 23 червня стала вихіднимднем (в Києві не працювалошведське посольство) і містацієї найбільшої скандинавськоїкраїни практично вилюдніли,окрім, звісно, туристів.

В Україні ж на 24 червня застарим стилем (нині — 7 липня)припадає традиційне східносло�вянське свято Івана Купала. Хочвоно і не стало вихідним на дер�жавному рівні, та зберегло своюквінтесенцію — магічне очи�щення за допомогою вогню йводи.

Отож, покинувши міські до�мівки, шведи їдуть в заміські по�мешкання, мужньо долаючипробки на дорогах, які самі жцього дня створюють. Мабуть,приємна літня прохолода (чер�вень 2017�го здебільшого три�мав денну температу повітря вцентрі країни на позначці+15…+17° С), яскрава соковитазелень, аромати квітів та хориптахів, а ще — молоді олені обічдоріг, що мирно собі пасуться,потонувши у високих лугах,

стримує нервування «гарячихшведських хлопців» за кермом.

Перед тим, як сісти за стіл підвідкритим небом в колі родинита друзів, шведи не забуваютьпро обов’язкові ритуали. Вониплетуть вінки з польових квітів ізелені та прикрашають нимивласні голови і «голову» червне�вої жердини. Її зазвичай став�лять на галявинах, адже навколонеї гості будуть водити танок. Доречі, іноді такі жердини споруд�жують при в’їзді в місто і вбира�ють їх у штучні квіти та стрічки,щоб якомога довше цей символзберігав своб привабливість. Це— для туристів, які приїжджаютьу Швецію після Мідсоммара.

У меню святкового обіду —проста здорова їжа, яка й прита�манна шведам: різні види мари�нованого оселедця, молода кар�топля із кропом та густою смета�ною, реберця або лосось, запеченіна грилі, а на десерт — суниця звершками. Ну і, звісно ж, холоднепиво або шведський шнапс. Як�що у нас, українців, тости супро�воджуються традиційним «будь�мо!» або «Гей, наливайте повніїчари…», то у шведів це —«сколл!», а застільних пісень (ко�ротких, іноді абсолютно абсурд�них) у них безліч, вони переда�ються з покоління в покоління, їхвиконують як діти (смакуючи ли�

монад), так і дорослі (перехиляю�чи чарку шнапсу).

От щодо святкової пісні, то,мені здається, стара українська«Ой, на Івана та на Купала…» —довга й тужлива, як доля народу,зовсім не йде в порівняння зішведською пісенькою про жабок…

Після обіду у шведів — ні, несон, а танці — навколо зеленоїжердини, часто в супроводі старихпісеньок або ж запрошених музик.Святкування триває декілька го�дин поспіль, адже у Швеції цейдень — справді найдовший, ще йна заміну йому настає біла ніч (упівденних регіонах Швеції сонцезаходить на годину—дві, а напівночі — і взагалі не сідає).

Дорогою додому, за старимзвичаєм, дівчата зривають сімрізних квіток і кладуть їх передсном під подушку — тоді прийдесуджений. А ще — їдять на нічсолону кашу («кашу для снів»),щоб наречений приніс води длявгамування спраги. До водоймідуть, аби побачити на поверхніводи образ коханого і, звісно ж,як і в Україні, шукають цвіт па�пороті, адже вона розквітає ли�шень один раз на рік — у ніч наМідсоммар, у ніч на Купала…

Марія ВОЛИНСЬКАФото автора та із сайту

www.expressen.se

Британські вчені випустилипершу партію «новаторсь�

ких» медичних сканерів, якікрок за кроком показують, якрозвивається мозок у дітей.Дослідники зі всього світу мо�жуть використовувати тепер от�римані дані для розуміння того,як розвивається здоровий мозок.Детальні МРТ здатні ще більшеполіпшити розуміння умов, заяких розвиваються такі хвороби,як аутизм чи церебральний па�раліч. Вони точно показують, якмільярди нейронів утворюютьсяі з’єднуються між собою.

Завдання команди з Коро�лівського коледжу Лондона,Імперського коледжу Лондона іОксфордського університету бу�ло неймовірно складним. Ново�народжений людський мозокмістить трильйони зв’язків, упа�кованих в орган, який маєрозмір приблизно з невеликиймандарин. Нині вчені підготува�

ли дані, які зібрали шляхом ска�нування 40 немовлят черезкілька днів після народження.План дослідників полягає у вив�ченні набагато більшої кількостіновонароджених, а також дітей,які зростають в утробі матері.Команда вчених має намір ство�рити динамічну карту зв’язківмозку людини. Одержавши ве�лику кількість даних, можна бу�де вивчати, що є нормальним іненормальним з точки зору роз�витку мозку, а з часом відповістиі на більш складні питання, на�приклад, що відбувається з моз�ком, коли діти народжуютьсяпередчасно або як розвиваєтьсямозок у дітей з аутизмом.

Проект вартістю 14,9 млн.євро фінансується за рахунокгранту Європейської дослід�ницької ради, він триватимекілька років. Варто зазначити,що Карту дорослих з’єднаньмозку вже розроблено.

ЗАСНОВНИКИ:

Міністерство освіти і науки України

Національна академія наук України

Голова Наглядової ради —

академік НАН України Борис ПАТОН

Індекс газети «Світ» — 40744

Реєстраційне свідоцтво КВ №2497 від 4 квітня 1997 р.

Адреса редакції:

01601, МСП, Київ"601, бульв. Т. Шевченка, 16.

Телефон/ факс 287"82"47

E�mail: [email protected] www1.nas.gov.ua/svit

Відповідальність за достовірність інформації та

реклами несуть автори та рекламодавці

Редакція не завжди поділяє позицію авторів

публікацій

Зам. 13

Газету віддруковано у ПП «Фірма «Гранмна»

св іт

4 №25—26 липень 2017св іт

Т Е М А

Д О С Л І Д Ж Е Н Н Я

Трильйони нервових зв’язків

С В І Т О Ч И М А « С В І Т У »

Закінчення. Початок на 1 стор.

Елемент головного символу свята

Танці на Мідсоммар

Під час прес(конференції

Уквітчана жердина

Свято середини літаУкраїна — цінний партнер для НАТО