КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНIВЕРСИТЕТ IМЕНI ТАРАСА …biology.univ.kiev.ua/images/stories/Upload/Kafedry/... · Бактерії-симбіонти

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНIВЕРСИТЕТ

IМЕНI ТАРАСА ШЕВЧЕНКАБІОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

ЕКОЛОГІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ(Денна форма навчання)

КИЇВ-2010

Київський національнийуніверситетімені Тараса Шевченка

Біологічний факультеткафедра мікробіології та загальної імунології

Доцент Домбровська І.В.

Екологія мікроорганізмів

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИосвітньо-професійної програми бакалавра

за напрямом 0704 "біологія”

ЗатвердженаВченою радою біологічного факультету____________, протокол № ____

КИЇВ-2010

2

Методичні рекомендації по вивченню дисципліни

Навчальна дисципліна "Екологія мікроорганізмів” є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр” за напрямом 0704 – Біологія згідно до галузевого стандарту вищої освіти України (ГСВОУ)"Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра напряму 0704 – біологія", введеного у дію наказом Міністерства освіти і науки України від 31 березня 2005 р. № 193. Дисципліна вивчається протягом 1-го семестра, включає теоретичну підготовку. Формою контролю успішності теоретичної підготовки є залік, який визначається за середнім балом від підсумкових рейтингових оцінок.

Обсяг теоретичної підготовки 18 год., з яких 18 год лекцій, год. самостійної роботи студентів, що відповідає 1 кредиту Європейської Кредитно-Трансферної Системи (ECTS). Відповідно до кількості кредитів ECTS, дисципліна складається з одного модуля.

Мета навчальної дисципліни „Екологія мікроорганізмів” – сформувати систему здатностей та вмінь з аутекології, демекології та синеклогії мікроорганізмів, що дозволяють вирішувати типові задачі діяльності бакалавра-біолога в межах вимог, визначених ГСВОУ "Освітньо-кваліфікаційна характеристика бакалавра напряму 0704 – біологія", введеного у дію наказом Міністерства освіти і науки України від 31 березня 2005 р. № 193.

Завдання дисципліни:1) сформувати уявлення про місце мікроорганізмів в системі

органічного світу, їх роль і значення для сталого розвитку природи і суспільства, загальні закономірності еволюційного розвитку мікроорганізмів;

2) навчити орієнтуватись у структурі мікробних екосистем, оцінювати вплив факторів довкілля на мікроорганізми;

3) навчити використовувати можливості адаптації мікроорганізмів до різних абіотичних та біотичничних факторів для біоіндикації, біотехнології та охорони природних еконіш;

4) дати студентам уявлення про сучасні тенденції та напрямки фундаментально-наукових і прикладних досліджень у екологічній науці і суміжних з нею науках, для майбутньої професійної орієнтації.

Предмет навчальної дисципліни „Екологія мікроорагізмів”: поняття, принципи і методи, системи і теорії у аутекології, демекології та синекології мікрооганізмів. В ході вивчення дисципліни наводиться чи демонструється практичне застосування і значення окремих методів,

3

понять і систем в галузі науки та в інших сферах суспільної діяльності (сільське господарство, біотехнологія, пошук нових ресурсів, охорона природи, моделі сталого розвитку природи і суспільства, освіта тощо).

Вимоги до вмінь студентів встановлені у відповідності з вимогами галузевого стандарту вищої освіти України (ГСВОУ) "Освітньо-кваліфікаційна характеристика бакалавра за напрямом 0704 – біологія", і передбачають формування умінь за шифрами 4. 04. 09, 4. 05. 01, 4. 05. 02, 4. 06. 04, 4. 06. 10, 4. 06. 11, 4. 06. 14, 4. 06. 15, 4. 06. 16, 4. 06. 17, 4. 06. 18, 4. 06. 19, 4. 06. 20, 4. 06. 21, 4. 06. 25, 4. 06. 26, 4. 06. 27, 4. 06. 28, 4. 06. 29, 4. 06. 36, 4. 08. 03. В узагальненому вигляді, згідно до ГСВОУ, студент має вміти виконувати наступні типові задачі діяльності:

- визначати провідні особливості популяцій мікроорганізмів за впливом абіотичних факторів;

- встановлювати належність мікроорганізмів до еколого-трофічних груп;

- визначати типи взаємовідносин у мікробіоценозах; - складати кинетичну характеристику популяцій мікроорганізмів,

визначати їх тип росту;- оцінювати тип стратегії життєдіяльності мікроорганізмів.

Місце в структурно-логічній схемі напряму підготовки Дисципліна є базовою біологічною дисципліною, що стосується

мікроорганізмів як об’єкту діяльності широкого кола біологів. Її місце у системі інших біологічних дисциплін у найбільшому ступені узгоджується з поняттям про мікроорганізмів як матеріал для широкого кола біологічних досліджень.

Система контролю успішності навчання. Розділ “Екологія мікроорганізімв" оцінюється за модульно-рейтинговою системою, і включає один модуль.

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100 - бальною шкалою і визначаються у вигляді балів підсумкової рейтингової оцінки.

Підсумкова рейтингова оцінка дисципліни "Екологія мікроорганізімв" виставляється після обов’язкового відпрацювання всіх лабораторних занять. З кожного з розділів курсу студенти отримують підсумкову рейтингову оцінку за 100-бальною шкалою, яка розраховується за накопичувальною системою, визначеною системою угод Болонського процесу у частині, що стосується застосування Європейської Кредитно-Трансферної Системи. Підсумкова рейтингова оцінка є сумою балів, отриманих студентом за модулі та поточний контроль, що здійснюється під час лабораторних занять. У таблиці представлена максимальна

4

кількість балів за модульний та поточний контроль і розрахунок підсумкової оцінки, яка включає бали за модульні тести та бали за поточний контроль, і має загальний обсяг, що дорівнює 1 кредиту ECTS (18 год. лекцій, годин самостійної роботи студента (включаючи години самостійної роботи під контролем викладача).

Розподіл балів спецкурсу "Екологія мікроорганізімв"

Модуль 1 (тест)

Поточний контроль

Підсумкова рейтингова оцінка

Максимальна кількість балів

60 40 100

Розподіл загальної кількості балів за видами роботи у межах модулю

Вид роботи БалиМодуль

Тест за модулем: Аутекологія, демекологія та синекологія мікроорганізмів 60

Поточний контроль: контрольні опитування за темами завдань на самостійну роботу 40Разом за модуль 100Сума 100

Модульні тести проводяться у позааудиторний час, за рахунок годин самостійної роботи студента під контролем викладача. Графік проведення модульних тестів узгоджується зі старостами груп та деканатом. У випадку відсутності студента при написанні модульного тесту з поважних причин, він має право на складання цього тесту протягом двох наступних тижнів або (у вийняткових ситуаціях, виключно за дозволом деканату) в інший час.

Оцінка за поточний контороль складається з середньої оцінки за відповіді під час контрольних опитувань. Таким чином, максимальна кількість балів, яку студент може отримати за поточний контроль, становить 40 балів.

Підсумкова рейтингова оцінка, отримана за 100-бальною шкалою, переводиться у національну чотирибальну оцінку за загальноуніверситетською шкалою.

Підсумкове тестування. Студенти, у яких підсумкова рейтингова оцінка є меншою від 60-и балів ("незадовільно"), обов’язково проходять підсумкове тестування. Також підсумкове тестування можуть пройти ті

5

студенти, які мають оцінку 60 балів і вище, але бажають підвищити свою підсумкову рейтингову оцінку. Підсумкове тестування проводиться на основі 100-бального тесту дисципліни "Екологія мікроорганізмів", з подальшою співбесідою з викладачем, який читає лекції з цього курсу.

Підсумкова рейтингова оцінка студента, який не набрав задовільної кількості балів у семестрі, за результатами підсумкового тесту оцінюється за формулою:

О = ПТ – 200/ПРО; де О – остаточна підсумкова рейтингова оцінка, ПРО – підсумкова

рейтингова оцінка, отримана за результатами складання модулів та під час поточного контролю протягом семестру, ПТ – оцінка, отримана за підсумковий тест. Ця формула відповідає концепції оцінок за принципом "гандікапу" – чим краще студент працював протягом семестру, тим легше йому подолати 60-бальний бар’єр, при цьому його остаточна оцінка буде нижчою, ніж оцінка за роботу такої ж якості, проте отримана внаслідок систематичного навчання протягом семестру.

Підсумкова рейтингова оцінка студента, який набрав задовільну кількость балів, але бажає підвищити свою підсумкову рейтингову оцінку, за результатами підсумкового тесту оцінюється як середня оцінка від суми балів, набраних протягом семестру та отриманих за 100-бальний підсумковий тест за формулою:

О = (ПРО + ПТ) х 0.5,де О – остаточна підсумкова рейтингова оцінка, ПРО – підсумкова

рейтингова оцінка, отримана за результатами складання модулів та під час поточного контролю протягом семестру, ПТ – оцінка, отримана за підсумковий тест. Таким чином, за результатами підсумкового тесту студент може отримати не лише вищу, але й нижчу від семестрової остаточну підсумкову рейтингову оцінку.

6

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ “Екологія мікроорганізімв"

№ т

еми

НАЗВА ТЕМИ

Кількість годин

Лек

ції

Сам

ості

йна

робо

та

МОДУЛЬ «Аутекологія, демекологія та синекологія мікроорганізмів»

1 Аутекологія мікроорганізмів 10 1,52 Демекологія мікроорганізмів 3 0,53 Синекологія мікроорганізмів 4 1

Консультація до модуля (ІРС під контролем викладача)

Тест за модулем

Перевірка модульного тесту (2,5 год. гр./викл.)

Загальний обсяг годин - , з них:Лекцій - 18 год.СРС - год. (в тому числі год. під контролем викладача)

Теми лекцій та завдання для самостійної роботи

МОДУЛЬ . Аутекологія, демекологія та синекологія мікроорганізмів

ТЕМА №1. Аутекологія мікроорганізмів (10 год.)

Лекція 1. Екологія мікроорганізмів – сучасний напрямок мікробіології та екології - 2 год.

Базові поняття екології. Екосистема та її структура, принципи диференціації компонентів екосистем. Абіотичні та біотичні компоненти екосистем, їх функції. Типи взаємодій компонентів екосистем, адаптації та спеціалізації. Преадаптації – провідна особливість популяцій мікроорганізмів. Актуальні питання аутекології, демекології та синекології мікроорганізмів.

7

Лекція 2. Абіотичні елементи мікробних екосистем. Фізичні фактори. Температурний вплив - 2 год.

Вплив різних діапазонів температури на мікроорганізми. Видове представництво та поширення в природних та антропогенних еконішах психрофілів та термофілів. Особливості біоценозів чорних курильників. Молекулярні механізми низькотемпературної та високотемпературної адаптації. Теорія конформаційної гнучкості макромолекул Александрова і Брока.

Завдання для самостійної роботи 1. Преадаптації бактерій та мікроскопічних грибів. Мікроорганізми – екстремали – 0,5 год.Література [1- 3, 5].

Лекція 3. Абіотичні елементи мікробних екосистем. Фізичні фактори. Вплив опромінення, гравітації та магнітного поля- 2 год.

Вплив видимого світла на бактерії. Феномени фотосинтезу, фототаксису, фотокинезу, фотосенсибілізації мікроорганізмів. Вплив іонізуючого опромінення на мікроорганізми. Феномени радіорезистентності і радіотропізму. Механізми радіорезистентності бактерій. Вплив радіочастотних та мікрохвильових випромінювань. Вплив магнітного поля, магнітотаксис, особливості магнітобактерій. Теорія біогенного походження мінералів. Вплив гравітаційного поля на мікроорганізми. Вплив гідростатичного тиску, глибоководні бактерії.

Завдання для самостійної роботи 2. Вплив електромагнітного випромінювання радіочастотного діапазону на біохімічні та структурні властивості мікроорганізмів – 0,5 год.Література [1- 3, 5].

Лекція 4. Абіотичні елементи мікробних екосистем. Фізико-хімічні фактори.- 2 год.

Показник концентрації іонів водню в середовищах існування мікроорганізмів. Адаптаційні механізми до змін рН в середовищах існування мікроорганізмів. Молекулярні механазми ацидофілії та алкалофілії. Окисно-відновний потенціал середовищ існування

8

мікроорганізмів.Залежність життєдіяльності мікроорганізмів від активності води. Осмотичний тиск. Осмофілія, бактерії Мертвого моря. Пристосування бактерій до дефіциту екзогенної води.

Лекція 5. Абіотичні елементи мікробних екосистем. Хімічні фактори.- 2 год.

Характеристика мікроорганізмів-копіотрофів. Характеристика мікроорганізмів-оліготрофів, їх особливості. Спеціалісти та генералісти.Бактерицидність та бактеріостатичність. Типи токсичних для мікроорганізмів речовин. Рівень специфічності їх впливу. Токсична дія активних форм кисню, механізми захисту. Вплив важких металів. Контролюючі та захисні системи мікроорганізмів.

Завдання для самостійної роботи 3. Механізми толерантності бактерій до важких металів – 0,5 год.Література [1- 3].

ТЕМА № 2. Демекологія мікроорганізмів (3 год.)

Лекція 6. Біотичні компоненти екосистеми. Кінетика росту популяцій мікроорганізмів.– 2 год.

Поняття біотичної спільноти та популяції. Ознаки популяцій.Експоненційний та логістичний ріст. Реальна крива росту популяцій мікроорганізмів. Флуктуації чисельності мікроорганізмів.

Лекція 7. Біотичні компоненти екосистеми. Стратегії життєдіяльності мікроорганізмів - 1 год.

Стратегіїї життєдіяльності мікробних популяцій. r-, К- та L - стратегії життя. Особливості r-, К- та L – стратегів. Контініум життєвих стратегій. Сукцесії мікробних спільнот.

Завдання для самостійної роботи 4. Стратегіїї життєдіяльності мікроорганізмів – 0,5 год.Література [2 - 4].

ТЕМА № 3. Синекологія мікроорганізмів (4 год.)9

Лекція 8. Взаємовідносини мікроорганізмів у природі. Кворум сенсінг. - 4 год.

Типи взаємовідносин мікроорганізмів у мікроценозах та з іншими організмами. Взаємоприйнятні відносини - облігатний симбіоз, мутуалізм, синергізм, сателітизм, метабіоз, коменсалізм. Бактерії-симбіонти найпростіших. Фагоцитарна система макроорганізмів як реліктове імунне утворення. Феномен “бактерій, що не культивуються”. Бактерії-симбіонти комах та червів. Мікробіоценози теплокровних. Нова парадигма – популяція як симбіотична система (демоценоз). Антагонізм, його різновиди та фактори, що їх забезпечують. Кворум сенсінг (біолюмінесценція, бактеріоциногенія, агрегація клітин, біоплівки)

Завдання для самостійної роботи 5. Механізми кворум сенсінга– 1 год.Література [1 -5].

Модульна контрольна роботаВаріант1

1. Характеристика психрофільних мікроорганізмів. Наведіть приклади2. Механізми високотемпературної адаптації мікроорганізмів3. Механізми радіорезистентності бактерій.4. Що таке магнітотаксис? Чим він забезпечується? 5. Особливості барофільних мікроорганізмів6. Наведіть приклади мікроорганізмів, для яких Аw = 1- 0,85, вкажіть

місця їх існування7. Пристосування мікроорганізмів до умов дефіциту води.8. Наведіть 4 приклади ацидофільних мікроорганізмів, вкажіть місця їх

існування.9. Як алкалофіли підтримують рН-гомеостаз?10.Аеробними чи анаеробними є метаногенні бактерії? Де вони

розповсюджені? Наведіть приклади.11.Оліготрофні мікроорганізми, їх особливості. Приклади12.Вплив іонів важких металів на мікроорганізми13.Характеристика K-стратегів – мікроорганізмів. Навести приклади.14.Що таке r-відбір?15.В яких умовах здійснюється L-відбір? Приклади.16.Що таке сукцесії? Навести приклади. 17.Особливості логістичного росту мікроорганізмів 18.Що таке метабіоз? Навести 3 приклади.19.Що таке синергізм мікроорганізмів? Приклади.

10

20.Чим забезпечується специфічний активний антагонізм мікроорганізмів? Навести 3 приклади.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

а) основна:

1. Іутинська Г.О. Грунтова мікробіологія: Навчальний посібник.- К.:Арістей, 2006.-284 с.

2. Екологія мікроорганізмів: Посібник / В.П.Патика, Т.Г.Омелянець, І.В.Гриник, В.Ф.Петриченко; за ред. В.П.Патики.- К.:Основа, 2007.- 192 с.

3. Громов Б.В., Павленко Г.В. Экология бактерий. - Л.:Изд-во ЛГУ, 1989.- 247 с.

4. Паников Н.С. Кинетика роста микроорганизмов. Общие закономерности и экологические приложения.- М: Наука,1989.-311 с.

5. Одум Ю. Экология (1, 2 том).-М.: Мир,1986

11

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНIВЕРСИТЕТ IМЕНI ТАРАСА ШЕВЧЕНКА


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ(Денна форма навчання)

КИЇВ-2011

12


ННЦ «Інститут біології» кафедра мікробіології та загальної імунології



РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИосвітньо-професійної програми бакалавра за напрямом

6.070400 - “біологія”

ЗатвердженаВченою радою

ННЦ «Інститут біології» ____________, протокол № ____

Голова Вченої ради_________________________ Остапченко Л.І.Голова НМК_______________________________ Кілочицький П.Я.

КИЇВ-2011

13



Обсяг теоретичної підготовки 72 год., з яких 34 год лекцій, 38 год. самостійної роботи студентів, що відповідає 2 кредиту Європейської Кредитно-Трансферної Системи (ECTS). Відповідно до кількості кредитів ECTS, дисципліна складається з одного модуля.


Завдання дисципліни:1) сформувати уявлення про місце мікроорганізмів в системі органічного світу, їх

роль і значення для сталого розвитку природи і суспільства, загальні закономірності еволюційного розвитку мікроорганізмів;




Предмет навчальної дисципліни „Екологія мікроорагізмів”: поняття, принципи і методи, системи і теорії у аутекології, демекології та синекології мікрооганізмів. В ході вивчення дисципліни наводиться чи демонструється практичне застосування і значення окремих методів, понять і систем в галузі науки та в інших сферах суспільної діяльності (сільське господарство, біотехнологія, пошук нових ресурсів, охорона природи, моделі сталого розвитку природи і суспільства, освіта тощо).



14

- встановлювати належність мікроорганізмів до еколого-трофічних груп; - визначати типи взаємовідносин у мікробіоценозах; - складати кинетичну характеристику популяцій мікроорганізмів, визначати їх

тип росту;- оцінювати тип стратегії життєдіяльності мікроорганізмів.

Місце в структурно-логічній схемі напряму підготовки Дисципліна є базовою біологічною дисципліною, що стосується мікроорганізмів як

об’єкту діяльності широкого кола біологів. Її місце у системі інших біологічних дисциплін у найбільшому ступені узгоджується з поняттям про мікроорганізмів як матеріал для широкого кола біологічних досліджень.



Підсумкова рейтингова оцінка дисципліни "Екологія мікроорганізімв" виставляється після обов’язкового відпрацювання всіх лабораторних занять. З кожного з розділів курсу студенти отримують підсумкову рейтингову оцінку за 100-бальною шкалою, яка розраховується за накопичувальною системою, визначеною системою угод Болонського процесу у частині, що стосується застосування Європейської Кредитно-Трансферної Системи. Підсумкова рейтингова оцінка є сумою балів, отриманих студентом за модулі та поточний контроль, що здійснюється під час лабораторних занять. У таблиці представлена максимальна кількість балів за модульний та поточний контроль і розрахунок підсумкової оцінки, яка включає бали за модульні тести та бали за поточний контроль, і має загальний обсяг, що дорівнює 2 кредиту ECTS (34 год. лекцій, 38 годин самостійної роботи студента (включаючи години самостійної роботи під контролем викладача).







30 30 40 100


Вид роботи БалиМодуль 1

Тест за модулем: Аутекологія мікроорганізмів 30Поточний контроль: контрольні опитування за темами завдань на самостійну роботу 20

Модуль 2Тест за модулем: Демекологія та синекологія мікроорганізмів. Екобіотехнологія 30

Поточний контроль:

15

контрольні опитування за темами завдань на самостійну роботу 20Разом за модулі 60Сума 100




Підсумкове тестування. Студенти, у яких підсумкова рейтингова оцінка є меншою від 60-и балів ("незадовільно"), обов’язково проходять підсумкове тестування. Також підсумкове тестування можуть пройти ті студенти, які мають оцінку 60 балів і вище, але бажають підвищити свою підсумкову рейтингову оцінку. Підсумкове тестування проводиться на основі 100-бального тесту дисципліни "Екологія мікроорганізмів", з подальшою співбесідою з викладачем, який читає лекції з цього курсу.


О = ПТ – 200/ПРО; де О – остаточна підсумкова рейтингова оцінка, ПРО – підсумкова рейтингова

оцінка, отримана за результатами складання модулів та під час поточного контролю протягом семестру, ПТ – оцінка, отримана за підсумковий тест. Ця формула відповідає концепції оцінок за принципом "гандікапу" – чим краще студент працював протягом семестру, тим легше йому подолати 60-бальний бар’єр, при цьому його остаточна оцінка буде нижчою, ніж оцінка за роботу такої ж якості, проте отримана внаслідок систематичного навчання протягом семестру.


О = (ПРО + ПТ) х 0.5,де О – остаточна підсумкова рейтингова оцінка, ПРО – підсумкова рейтингова

оцінка, отримана за результатами складання модулів та під час поточного контролю протягом семестру, ПТ – оцінка, отримана за підсумковий тест. Таким чином, за результатами підсумкового тесту студент може отримати не лише вищу, але й нижчу від семестрової остаточну підсумкову рейтингову оцінку.

16


№ т

еми

НАЗВА ТЕМИ


Лек

ції

Сам

ості

йна

робо

та

МОДУЛЬ 1«Аутекологія мікроорганізмів»

1 Фізичні фактори мікробних екосистем 10 10

2 Фізико-хімічні фактори мікробних екосистем 4 4

3 Хімічні фактори мікробних екосистем 4 4Консультація до модуля (ІРС під контролем викладача) Тест за модулем

Перевірка модульного тесту (2,5 год. гр./викл.)МОДУЛЬ 2

«Демекологія та синекологія мікроорганізмів. Екобіотехнологія»4 Демекологія мікроорганізмів 4 4

5 Синекологія мікроорганізмів 8 10

6 Практична екологія мікроорганізмів (екобіотехнологія) 4 6




Разом 34 38

Загальний обсяг годин - 72, з них:Лекцій - 34 год.СРС - 38 год. (в тому числі год. під контролем викладача)


МОДУЛЬ 1. «Аутекологія мікроорганізмів»

ТЕМА №1. Фізичні фактори мікробних екосистем. (10 год.)

17

Лекція 1. Екологія мікроорганізмів – сучасний напрямок мікробіології та екології - 2 год.

Базові поняття екології. Екосистема та її структура, принципи диференціації компонентів екосистем. Абіотичні та біотичні компоненти екосистем, їх функції. Типи взаємодій компонентів екосистем, адаптації та спеціалізації. Преадаптації – провідна особливість популяцій мікроорганізмів. Актуальні питання аутекології, демекології та синекології мікроорганізмів.

Лекція 2. Температурний вплив на мікроорганізми - 4 год.

Вплив різних діапазонів температури на мікроорганізми. Видове представництво та поширення в природних та антропогенних еконішах психрофілів та термофілів. Особливості біоценозів чорних курильників. Молекулярні механізми низькотемпературної та високотемпературної адаптації. Теорія конформаційної гнучкості макромолекул Александрова і Брока.

Завдання для самостійної роботи 1. Преадаптації бактерій. Мікроорганізми – екстремали – 6 год.Література [1- 3, 5-9, 12].

Лекція 3. Вплив опромінення, гравітації, магнітного поля та гідростатичного тиску - 4 год.

Вплив видимого світла на бактерії. Феномени фотосинтезу, фототаксису, фотокинезу, фотосенсибілізації мікроорганізмів. Вплив іонізуючого опромінення на мікроорганізми. Феномени радіорезистентності і радіотропізму. Механізми радіорезистентності бактерій. Вплив радіочастотних та мікрохвильових випромінювань. Вплив магнітного поля, магнітотаксис, особливості магнітобактерій. Теорія біогенного походження мінералів. Вплив гравітаційного поля на мікроорганізми. Вплив гідростатичного тиску, глибоководні бактерії.

Завдання для самостійної роботи 2. Вплив електромагнітного випромінювання короткохвильового та радіочастотного діапазону на біохімічні та структурні властивості мікроорганізмів – 4 год.Література [1- 3, 5, 6, 10, 11].

ТЕМА №2. Фізико-хімічні фактори мікробних екосистем. (4 год.)

Лекція 4. Показник концентрації іонів водню та окисно-відновний потенціал в середовищах існування мікроорганізмів - 2 год.

. Адаптаційні механізми до змін рН в середовищах існування мікроорганізмів. Молекулярні механізми ацидофілії та алкалофілії. Окисно-відновний потенціал середовищ існування мікроорганізмів.

Лекція 5. Фактор водної активності в середовищах існування мікроорганізмів - 2 год.

18

Залежність життєдіяльності мікроорганізмів від активності води. Адгезивні властивості бактерій на розділі фаз речовин. Осмотичний тиск. Осмофілія, бактерії Мертвого моря. Пристосування бактерій до дефіциту екзогенної води.

Завдання для самостійної роботи 3. Мікроорганізми водних систем – 4 год.Література [1, 3, 6, 8, 12].

ТЕМА №3. Хімічні фактори мікробних екосистем. (4 год.)

Лекція 6. Хімічні фактори як елементи живлення мікроорганізми.- 2 год.

Характеристика мікроорганізмів-копіотрофів. Характеристика мікроорганізмів-оліготрофів, їх особливості. Спеціалісти та генералісти.

Лекція 7. Токсичний вплив речовин на мікроорганізми.- 2 год.

Типи токсичних для мікроорганізмів речовин. Рівень специфічності їх впливу. Бактерицидність та бактеріостатичність. Токсична дія активних форм кисню, механізми захисту, ефлюкс. Вплив важких металів. Контролюючі та захисні системи мікроорганізмів.

Завдання для самостійної роботи 4. Механізми толерантності бактерій до важких металів та оксидативного стресу – 4 год.Література [1- 3, 6, 14, 15].

Модульна контрольна робота № 1(1 з 6 варіантів)

1. Синтез INF (ice nucleation factor) характерний для:a. а) Thermus thermophilus, б) Sulfolobus acidocaldarius, в) Pseudomonas

syringae, г) Bacillus acidocaldarius.2. Як короткохвильове випромінювання вливає на бактерії? Назвіть

найдрастичніші впливи.3. До механізмів баротолерантності належать:

1. збільшенням вмісту довголанцюгових поліненасичених жирних кислот;

2. низька температура плавлення полієнових кислот.3. зниження конформаційної гнучкості макромолекул4. своєрідний жирнокислотний склад ліпідів мембран

4. Джерела енергії для підтримання рН гомеостазу ацидо-, нейтро, алкалофілів.5. До осмофілів належать:6. а) Lactobacillus, б) Acinetobacter, в) Alcaligenes, г) Ectothiorhodospira halophila7. Характеристика оліготрофних мікроорганізмів. Наведіть приклади.8. Як бактерії знешкоджують активні форми кисню?9. Що таке ефлюкс і чим він забезпечується в бактеріальній клітині?

19

10. Вплив іонів важких металів на мікроорганізми.

МОДУЛЬ 2. «Демекологія та синекологія мікроорганізмів. Екобіотехнологія.»

ТЕМА № 4. Демекологія мікроорганізмів (4 год.)

Лекція 8. Характеристика популяцій мікрорганізмів. Кінетика росту популяцій мікроорганізмів.– 2 год.

Поняття біотичної спільноти та популяції. Ознаки популяцій. Гетерогенність мікробних екосистем (вікова, трофічна, генетична).Експоненційний та логістичний ріст. Реальна крива росту популяцій мікроорганізмів. Флуктуації чисельності мікроорганізмів.

Лекція 9. Стратегії життєдіяльності мікроорганізмів - 2 год.

Стратегіїї життєдіяльності мікробних популяцій. r-, К- та L - стратегії життя. Особливості r-, К- та L – стратегів. Контініум життєвих стратегій. Сукцесії мікробних спільнот.

Завдання для самостійної роботи 5. Стратегіїї життєдіяльності мікроорганізмів песімальних та екстремальних місць існування – 4 год.Література [1, 3, 4, 6].

ТЕМА № 5. Синекологія мікроорганізмів (8 год.)

Лекція 10. Взаємовідносини мікроорганізмів у природі. - 2 год.

Типи взаємовідносин мікроорганізмів у мікроценозах та з іншими організмами. Взаємоприйнятні відносини - облігатний симбіоз, мутуалізм, синергізм, сателітизм, метабіоз, коменсалізм. Антагонізм, його різновиди та фактори, що їх забезпечують. Біологічна роль антибіотиків у природі.

Лекція 11. Мікробні ценози рослин і тварин. - 4 год.

Мікробні екосистеми рослин. Філосфера та різосфера. Ендофітні мікроорганізми. Типи та механізми взаємодії мікроорганізмів з рослинами. Симбіотична азотфіксація. Типи та механізми взаємодії мікроорганізмів з тваринами. Бактерії-симбіонти найпростіших. Фагоцитарна система макроорганізмів як реліктове імунне утворення. Феномен “бактерій, що не культивуються”.Мікробна система погонофорів. Симбіотична мікрофлора комах. Мікрофлора рубця жуйних. Мікробіоценози теплокровних. Нова парадигма – популяція як симбіотична система (демоценоз).

Завдання для самостійної роботи 6. Бактерії-симбіонти людини та тварин - 4 год.Література [1, 3, 5, 6, 16].

Лекція 12. Кворум сенсінг. - 4 год.

Щільність-залежні процеси, що здійснюють мікроорганізми. Біолюмінесценція, бактеріоциногенія, синтез антибіотиків, агрегація клітин, біоплівки. Теорія

20

інфектону. Щільність-залежні генні системи та їх продукти. Сигнальні молекули – трансмітери.

Завдання для самостійної роботи 7. Засоби детекції та практичне використання кворум сенсінга мікроорганізмів – 6 год.Література [6, 17, 18].

ТЕМА № 6. Практична екологія мікроорганізмів (екобіотехнологія) (4 год.)

Лекція 13. Біоремедіація довкілля- 2 год.

Техногенне забруднення навколишнього середовища. Основні забруднювачі. Речовини — ксенобіотики. Біомоніторинг за участю мікроорганізмів. Технології біологічного очищення грунту, повітря, води.

Лекція 14. Корекція мікробних систем рослин і тварин - 2 год.

Боротьба з мікробними інфекціями. Шляхи мікробних інфекцій рослин та боротьба з ними. Засоби захисту рослин. Нормальна мікрофлора шлунково-кишкового тракту, шкіри, ротової порожнини, уровагінальних шляхів людини. Засоби корекції мікробних екосистем людини і тварин.

Завдання для самостійної роботи 8. Сучасні природоохоронні технології з використанням мікроорганізмів– 6 год.Література [1, 2, 6, 19].

Модульна контрольна робота №2(1 з 6 варіантів)

1. В яких умовах здійснюється L-відбір? Приклади.2. Що таке сукцесії? Навести приклади. 3. Особливості логістичного росту мікроорганізмів 4. Що таке синергізм мікроорганізмів? Приклади.5. Чим забезпечується специфічний активний антагонізм мікроорганізмів?

Навести 3 приклади.6. Нелімітований ріст чисельності популяції залежить від:А) коефіцієнту миттєвого ростуВ) верхньої межі чисельності популяції С) питомої швидкості росту 7. Характеристика К-стратегів. Наведіть приклади.8. Який тип взаємовідносин зумовлює бактерициногенія?9. Які зміни макроорганізму можливі в умоваї паразитичного ендоцитобіозу?

Навести приклади.10. Які явища кворум сенсинга відбуваються за участю трансмітерів –пептидів?

Наведіть приклади.

21


а) основна:



3. Громов Б.В., Павленко Г.В. Экология бактерий. - Л.:Изд-во ЛГУ, 1989.- 247 с.4. Паников Н.С. Кинетика роста микроорганизмов. Общие закономерности и

экологические приложения.- М: Наука,1989.-311 с.5. Одум Ю. Экология (1, 2 том).-М.: Мир,1986

6. Современная микробиология: прокариоты: в 2 т.; пер. с англ. / Й. Ленгелер, Г. Древс, Г.Шлегель. – М.: Мир, 2005. – 695 с.

а) додаткова:

7. Жизнь микробов в экстремальных условиях / Под ред. Кашнера Д. – М.: Мир, 1981. – 519 с.

8. Экология микроорганизмов экстремальных водных систем: учеб. пособие / Б.Б. Намсараев, Е.Ю. Аби-дуева, Е.В. Лаврентьева и др. – Улан-Удэ: Издательство Бурятского госуниверситета, 2008. – 94 с.

9. Таширев А.Б., Романовская В.А., Рокитко П.В., Шилин С.О., Черная Н.А., Таширева А.А. Микробиологический анализ назенмых биотопов Антарктики // Мікробіол. журнал - 2010. - Т. 72, №2. - С. 3-9

10.Романовская В.А., Таширев А.Б., Шилин С.О., Черная Н.А., Устойчивость к УФ излучению микроорганизмо, изолированных из наскальных биотопов Антарктики. // Мікробіол. журнал - 2010. - Т. 72, №3. - С. 8-14.

11.Подгорский В.С., Войчук С.И., Громозова Е.Н., Гордиенко А.С. Протекторное действие єлектромагнитного излучения (40,68 МГц) на Saccharomyces cerevisiae УКМ Y-517 // Мікробіол. журн. – 2004. – Т. 66, № 5. – С. 48 - 56.

12. Cavicchioli R. Cold-adapted archaea // Nat Rev Microbiol. – 2006. - 4, №5. – Р.331-343.13. Г.А. Заварзин, Т.Н. Жилина Cодовые озера - природная модель древней биосферы

континента// Природа. – 2000. - №2. – С. 45-55.14. І. Кушкевич, С. Гнатуш, С. Гудзь Вплив важких металiв на клітини

мiкрооргaнiзмів// Вісник Львів.ун-ту. – 2007. – вип.45. – С.3-28.15. Лущак В.І. Редокс-сенсори мікроорганізмів// Укр. біохім. журн..- 2008.- 80, № 4. –

С.25-34.16.Громов Б.В. Эндоцитобионты клеток животных// Соросовский образовательный

журнал. – 1998.- №2. – С.73-78.17. Грузина В.Д. Коммуникативные сигналы бактерий// Антибиотики и химиотерапия. -

2003. – 48, №10. – С. 32-39.18. Williams Р. Quorum sensing, communication and cross-kingdom signaling in the bacterial

world //Microbiology. -2007. - Vol.153. - Р.3923–3938.19. Геохімічна діяльність мікрорганізмів та її прикладні аспекти: Навч. посібник/

І.П.Козлова, О.С.Радченко, Л.Г.Степура, Т.О.Кондратюк.- К.: Наук.думка, 2008. – 528 с.

22

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНIВЕРСИТЕТ IМЕНI ТАРАСА ШЕВЧЕНКА


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ(заочна форма навчання)

КИЇВ-2011

23


ННЦ «Інститут біології» кафедра мікробіології та загальної імунології



РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИосвітньо-професійної програми бакалавра за напрямом

6.070400 - “біологія”

ЗатвердженаВченою радою

ННЦ «Інститут біології» ____________, протокол № ____

Голова Вченої ради_________________________ Остапченко Л.І.Голова НМК_______________________________ Кілочицький П.Я.

КИЇВ-2011

24



Обсяг теоретичної підготовки 72 год., з яких 8 год лекцій, 64 год. самостійної роботи студентів, що відповідає 2 кредиту Європейської Кредитно-Трансферної Системи (ECTS). Відповідно до кількості кредитів ECTS, дисципліна складається з одного модуля.


Завдання дисципліни:1) сформувати уявлення про місце мікроорганізмів в системі органічного світу, їх

роль і значення для сталого розвитку природи і суспільства, загальні закономірності еволюційного розвитку мікроорганізмів;




Предмет навчальної дисципліни „Екологія мікроорагізмів”: поняття, принципи і методи, системи і теорії у аутекології, демекології та синекології мікрооганізмів. В ході вивчення дисципліни наводиться чи демонструється практичне застосування і значення окремих методів, понять і систем в галузі науки та в інших сферах суспільної діяльності (сільське господарство, біотехнологія, пошук нових ресурсів, охорона природи, моделі сталого розвитку природи і суспільства, освіта тощо).



- встановлювати належність мікроорганізмів до еколого-трофічних груп; - визначати типи взаємовідносин у мікробіоценозах;

25

- складати кинетичну характеристику популяцій мікроорганізмів, визначати їх тип росту;

- оцінювати тип стратегії життєдіяльності мікроорганізмів.Місце в структурно-логічній схемі напряму підготовки Дисципліна є базовою біологічною дисципліною, що стосується мікроорганізмів як

об’єкту діяльності широкого кола біологів. Її місце у системі інших біологічних дисциплін у найбільшому ступені узгоджується з поняттям про мікроорганізмів як матеріал для широкого кола біологічних досліджень.



Підсумкова рейтингова оцінка дисципліни "Екологія мікроорганізімв" виставляється після обов’язкового відпрацювання всіх лабораторних занять. З кожного з розділів курсу студенти отримують підсумкову рейтингову оцінку за 100-бальною шкалою, яка розраховується за накопичувальною системою, визначеною системою угод Болонського процесу у частині, що стосується застосування Європейської Кредитно-Трансферної Системи. Підсумкова рейтингова оцінка є сумою балів, отриманих студентом за модулі та поточний контроль, що здійснюється під час лабораторних занять. У таблиці представлена максимальна кількість балів за модульний та поточний контроль і розрахунок підсумкової оцінки, яка включає бали за модульні тести та бали за поточний контроль, і має загальний обсяг, що дорівнює 2 кредиту ECTS (8 год. лекцій, 64 годин самостійної роботи студента (включаючи години самостійної роботи під контролем викладача).







30 30 40 100


Вид роботи БалиМодуль 1

Тест за модулем: Аутекологія мікроорганізмів 30Поточний контроль: контрольні опитування за темами завдань на самостійну роботу 20

Модуль 2Тест за модулем: Демекологія та синекологія мікроорганізмів. Екобіотехнологія 30

Поточний контроль: контрольні опитування за темами завдань на самостійну роботу 20Разом за модулі 60Сума 100

26




Підсумкове тестування. Студенти, у яких підсумкова рейтингова оцінка є меншою від 60-и балів ("незадовільно"), обов’язково проходять підсумкове тестування. Також підсумкове тестування можуть пройти ті студенти, які мають оцінку 60 балів і вище, але бажають підвищити свою підсумкову рейтингову оцінку. Підсумкове тестування проводиться на основі 100-бального тесту дисципліни "Екологія мікроорганізмів", з подальшою співбесідою з викладачем, який читає лекції з цього курсу.


О = ПТ – 200/ПРО; де О – остаточна підсумкова рейтингова оцінка, ПРО – підсумкова рейтингова

оцінка, отримана за результатами складання модулів та під час поточного контролю протягом семестру, ПТ – оцінка, отримана за підсумковий тест. Ця формула відповідає концепції оцінок за принципом "гандікапу" – чим краще студент працював протягом семестру, тим легше йому подолати 60-бальний бар’єр, при цьому його остаточна оцінка буде нижчою, ніж оцінка за роботу такої ж якості, проте отримана внаслідок систематичного навчання протягом семестру.


О = (ПРО + ПТ) х 0.5,де О – остаточна підсумкова рейтингова оцінка, ПРО – підсумкова рейтингова

оцінка, отримана за результатами складання модулів та під час поточного контролю протягом семестру, ПТ – оцінка, отримана за підсумковий тест. Таким чином, за результатами підсумкового тесту студент може отримати не лише вищу, але й нижчу від семестрової остаточну підсумкову рейтингову оцінку.

27


№ т

еми

НАЗВА ТЕМИ


Лек

ції

Сам

ості

йна

робо

та

МОДУЛЬ 1«Аутекологія мікроорганізмів»

1 Фізичні фактори мікробних екосистем 2 14

2 Фізико-хімічні фактори мікробних екосистем 1 10

3 Хімічні фактори мікробних екосистем 1 10Консультація до модуля (ІРС під контролем викладача) Тест за модулем

Перевірка модульного тесту (2,5 год. гр./викл.)МОДУЛЬ 2

«Демекологія та синекологія мікроорганізмів. Екобіотехнологія»4 Демекологія мікроорганізмів 1 10

5 Синекологія мікроорганізмів 2 12

6 Практична екологія мікроорганізмів (екобіотехнологія) 1 8




Разом 8 64

Загальний обсяг годин - 72, з них:Лекцій - 8 год.СРС - 64 год. (в тому числі год. під контролем викладача)


МОДУЛЬ 1. «Аутекологія мікроорганізмів»

ТЕМА №1. Фізичні фактори мікробних екосистем. Лекція 1. Температурний вплив на мікроорганізми. Вплив опромінення,

28

гравітації, магнітного поля та гідростатичного тиску - 2 год.

Вплив різних діапазонів температури на мікроорганізми. Молекулярні механізми низькотемпературної та високотемпературної адаптації. Вплив видимого світла на бактерії. Феномени радіорезистентності і радіотропізму. Механізми радіорезистентності бактерій. Магнітотаксис, вплив гравітації та п’єзотолерантність-п’єзофілія.

Завдання для самостійної роботи 1. Видове представництво та поширення в природних та антропогенних еконішах психрофілів та термофілів. Особливості біоценозів чорних курильників. Теорія конформаційної гнучкості макромолекул Александрова і Брока. Преадаптації бактерій. Мікроорганізми – екстремали. Феномени фотосинтезу, фототаксису, фотокинезу, фотосенсибілізації мікроорганізмів. Вплив іонізуючого опромінення на мікроорганізми. Вплив радіочастотних та мікрохвильових випромінювань. Вплив магнітного поля, магнітотаксис, особливості магнітобактерій. Теорія біогенного походження мінералів. Вплив гравітаційного поля на мікроорганізми. Вплив гідростатичного тиску, глибоководні бактерії. – 14 год.Література [1- 3, 5-12].

ТЕМА №2. Фізико-хімічні фактори мікробних екосистем.

Лекція 2. Показник концентрації іонів водню та окисно-відновний потенціал в середовищах існування мікроорганізмів. Фактор водної активності в середовищах існування мікроорганізмів - 1 год.

Молекулярні механізми ацидофілії та алкалофілії. Адгезивні властивості бактерій на розділі фаз речовин

Завдання для самостійної роботи 2. Адаптаційні механізми до змін рН в середовищах існування мікроорганізмів. Окисно-відновний потенціал середовищ існування мікроорганізмів. Залежність життєдіяльності мікроорганізмів від активності води.. Осмотичний тиск. Осмофілія, бактерії Мертвого моря. Пристосування бактерій до дефіциту екзогенної води.Мікроорганізми водних систем – 4 год.Література [1, 3, 6, 8, 12].

ТЕМА №3. Хімічні фактори мікробних екосистем.

Лекція 3. Хімічні фактори як елементи живлення мікроорганізми. Токсичний вплив речовин на мікроорганізми. - 1 год.

Оліготрофія та копіотрофія. Специфічні та неспецифічні токсичні речовини. Контролюючі та захисні системи мікроорганізмів.

Завдання для самостійної роботи 3. Характеристика мікроорганізмів-копіотрофів. Характеристика мікроорганізмів-оліготрофів, їх особливості. Спеціалісти та генералісти. Типи токсичних для мікроорганізмів речовин. Рівень специфічності їх впливу. Бактерицидність та бактеріостатичність. Токсична дія активних форм кисню, механізми захисту, ефлюкс. Вплив важких металів. Механізми толерантності

29

бактерій до важких металів та оксидативного стресу – 10 год.Література [1- 3, 6, 14, 15].

Модульна контрольна робота № 1(1 з 6 варіантів)

1. Синтез INF (ice nucleation factor) характерний для:a. а) Thermus thermophilus, б) Sulfolobus acidocaldarius, в) Pseudomonas

syringae, г) Bacillus acidocaldarius.2. Як короткохвильове випромінювання вливає на бактерії? Назвіть

найдрастичніші впливи.3. До механізмів баротолерантності належать:

1. збільшенням вмісту довголанцюгових поліненасичених жирних кислот;

2. низька температура плавлення полієнових кислот.3. зниження конформаційної гнучкості макромолекул4. своєрідний жирнокислотний склад ліпідів мембран

4. Джерела енергії для підтримання рН гомеостазу ацидо-, нейтро, алкалофілів.5. До осмофілів належать:6. а) Lactobacillus, б) Acinetobacter, в) Alcaligenes, г) Ectothiorhodospira halophila7. Характеристика оліготрофних мікроорганізмів. Наведіть приклади.8. Як бактерії знешкоджують активні форми кисню?9. Що таке ефлюкс і чим він забезпечується в бактеріальній клітині?10. Вплив іонів важких металів на мікроорганізми.

МОДУЛЬ 2. «Демекологія та синекологія мікроорганізмів. Екобіотехнологія.»

ТЕМА № 4. Демекологія мікроорганізмів

Лекція 4. Кінетика росту популяцій мікроорганізмів. Стратегії життєдіяльності мікроорганізмів - 1 год.

Експоненційний та логістичний ріст. Реальна крива росту популяцій мікроорганізмів. Флуктуації чисельності мікроорганізмів. Контініум життєвих стратегій.

Завдання для самостійної роботи 4. Поняття біотичної спільноти та популяції. Ознаки популяцій. Гетерогенність мікробних екосистем (вікова, трофічна, генетична). Стратегіїї життєдіяльності мікробних популяцій. r-, К- та L - стратегії життя. Особливості r-, К- та L – стратегів. Сукцесії мікробних спільнот. Стратегіїї життєдіяльності мікроорганізмів песімальних та екстремальних місць існування – 10 год.

Література [1, 3, 4, 6].

ТЕМА № 5. Синекологія мікроорганізмів

Лекція 5. Взаємовідносини мікроорганізмів у природі. Кворум сенсінг. - 2 год.Типи взаємовідносин мікроорганізмів у мікроценозах та з іншими організмами. Мікробні екосистеми рослин. Бактерії-симбіонти найпростіших. Фагоцитарна система макроорганізмів як реліктове імунне утворення. Феномен “бактерій, що не культивуються”. Теорія інфектону. Нова парадигма – популяція як симбіотична система (демоценоз).

Завдання для самостійної роботи 5. Взаємоприйнятні відносини - облігатний 30

симбіоз, мутуалізм, синергізм, сателітизм, метабіоз, коменсалізм. Антагонізм, його різновиди та фактори, що їх забезпечують. Біологічна роль антибіотиків у природі. Типи та механізми взаємодії мікроорганізмів з рослинами. Симбіотична азотфіксація. Типи та механізми взаємодії мікроорганізмів з тваринами. Мікробна система погонофорів. Симбіотична мікрофлора комах. Мікрофлора рубця жуйних. Бактерії-симбіонти людини та тварин. Щільність-залежні процеси, що здійснюють мікроорганізми. Біолюмінесценція, бактеріоциногенія, синтез антибіотиків, агрегація клітин, біоплівки. Щільність-залежні генні системи та їх продукти. Сигнальні молекули – трансмітери. Засоби детекції та практичне використання кворум сенсінга мікроорганізмів - 12 год.

Література [1, 3, 5, 6, 16-18].

ТЕМА № 6. Практична екологія мікроорганізмів (екобіотехнологія) (4 год.)

Лекція 6. Біоремедіація довкілля. Корекція мікробних систем рослин і тварин - 1 год.

Техногенне забруднення навколишнього середовища. Біомоніторинг за участю мікроорганізмів. Технології біологічного очищення грунту, повітря, води. Боротьба з мікробними інфекціями.

Завдання для самостійної роботи 6. Основні забруднювачі довкілля. Речовини — ксенобіотики. Сучасні природоохоронні технології з використанням мікроорганізмів. Шляхи мікробних інфекцій рослин та боротьба з ними. Засоби захисту рослин. Нормальна мікрофлора шлунково-кишкового тракту, шкіри, ротової порожнини, уровагінальних шляхів людини. Засоби корекції мікробних екосистем людини і тварин. – 8 год.

Література [1, 2, 6, 19].

Модульна контрольна робота №2(1 з 6 варіантів)

1. В яких умовах здійснюється L-відбір? Приклади.2. Що таке сукцесії? Навести приклади. 3. Особливості логістичного росту мікроорганізмів 4. Що таке синергізм мікроорганізмів? Приклади.5. Чим забезпечується специфічний активний антагонізм мікроорганізмів?

Навести 3 приклади.6. Нелімітований ріст чисельності популяції залежить від:А) коефіцієнту миттєвого ростуВ) верхньої межі чисельності популяції С) питомої швидкості росту 7. Характеристика К-стратегів. Наведіть приклади.8. Який тип взаємовідносин зумовлює бактерициногенія?9. Які зміни макроорганізму можливі в умоваї паразитичного ендоцитобіозу?

Навести приклади.10. Які явища кворум сенсинга відбуваються за участю трансмітерів –пептидів?

Наведіть приклади.


31

а) основна:



22.Громов Б.В., Павленко Г.В. Экология бактерий. - Л.:Изд-во ЛГУ, 1989.- 247 с.23.Паников Н.С. Кинетика роста микроорганизмов. Общие закономерности и

экологические приложения.- М: Наука,1989.-311 с.24. Одум Ю. Экология (1, 2 том).-М.: Мир,1986

25. Современная микробиология: прокариоты: в 2 т.; пер. с англ. / Й. Ленгелер, Г. Древс, Г.Шлегель. – М.: Мир, 2005. – 695 с.

а) додаткова:

26.Жизнь микробов в экстремальных условиях / Под ред. Кашнера Д. – М.: Мир, 1981. – 519 с.

27. Экология микроорганизмов экстремальных водных систем: учеб. пособие / Б.Б. Намсараев, Е.Ю. Аби-дуева, Е.В. Лаврентьева и др. – Улан-Удэ: Издательство Бурятского госуниверситета, 2008. – 94 с.

28.Таширев А.Б., Романовская В.А., Рокитко П.В., Шилин С.О., Черная Н.А., Таширева А.А. Микробиологический анализ назенмых биотопов Антарктики // Мікробіол. журнал - 2010. - Т. 72, №2. - С. 3-9

29.Романовская В.А., Таширев А.Б., Шилин С.О., Черная Н.А., Устойчивость к УФ излучению микроорганизмо, изолированных из наскальных биотопов Антарктики. // Мікробіол. журнал - 2010. - Т. 72, №3. - С. 8-14.

30.Подгорский В.С., Войчук С.И., Громозова Е.Н., Гордиенко А.С. Протекторное действие єлектромагнитного излучения (40,68 МГц) на Saccharomyces cerevisiae УКМ Y-517 // Мікробіол. журн. – 2004. – Т. 66, № 5. – С. 48 - 56.

31. Cavicchioli R. Cold-adapted archaea // Nat Rev Microbiol. – 2006. - 4, №5. – Р.331-343.32. Г.А. Заварзин, Т.Н. Жилина Cодовые озера - природная модель древней биосферы

континента// Природа. – 2000. - №2. – С. 45-55.33. І. Кушкевич, С. Гнатуш, С. Гудзь Вплив важких металiв на клітини

мiкрооргaнiзмів// Вісник Львів.ун-ту. – 2007. – вип.45. – С.3-28.34. Лущак В.І. Редокс-сенсори мікроорганізмів// Укр. біохім. журн..- 2008.- 80, № 4. –

С.25-34.35.Громов Б.В. Эндоцитобионты клеток животных// Соросовский образовательный

журнал. – 1998.- №2. – С.73-78.36. Грузина В.Д. Коммуникативные сигналы бактерий// Антибиотики и химиотерапия. -

2003. – 48, №10. – С. 32-39.37. Williams Р. Quorum sensing, communication and cross-kingdom signaling in the bacterial

world //Microbiology. -2007. - Vol.153. - Р.3923–3938.38. Геохімічна діяльність мікрорганізмів та її прикладні аспекти: Навч. посібник/

І.П.Козлова, О.С.Радченко, Л.Г.Степура, Т.О.Кондратюк.- К.: Наук.думка, 2008. – 528 с.

32

1. П.В. Фурсова, Е.С. Милько, А.П. Левич Лимитирующие ресурсы и состав сообщества бактерий: эксперименты и модельный анализ. М.: ГЕОС, 2008. – 162 с.

2. Калініченко С.В. Вплив електромагнітних полів на біологічні властивості токсиноутворюючих коринебактерій. – Рукопис.

3. Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.07 – мікробіологія. Інститут мікробіології та імунології ім. І.І.Мечникова АМН України, Харків, 2006.

4. Бигон М., Харпер Дж., Таунсенд К. Экология. Особи, популяции и сообщества (Том 1) Мир 1989, 667с.

5. Заварзин Г.А. Лекции по природоведческой микробиологии / Г.А. Заварзин; Отв.ред. Н.Н. Колотилова; Ин-т микробиологии. - М.: Наука, 2003. - 348 с.

6. Мікробні препарати у землеробстві. Теорія і практика :Монографія / [В. В. Волкогон, О. В. Надкернична, Т. М. Ковалевська, Л. М. Токмакова та ін.] ; за ред. В. В. Волкогона. — К. : Аграрна наука, 2006. — 312 с.

7. Фокін А. Мікробіологічні препарати: історія та сучасність / А. Фокін // Пропозиція. — 2008. — № 1. — С. 88–92.

8. Рекомендації з ефективного застосування мікробних препаратів у технологіях вирощування сільськогосподарських культур. — К., 2007.

К. — Экология. Особи, популяции и сообщества (Том 1))

33

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНIВЕРСИТЕТ IМЕНI ТАРАСА …biology.univ.kiev.ua/images/stories/Upload/Kafedry/... · Бактерії-симбіонти

Documents