Розділ I Парламент ІКТ та інформаційне ...gska2.rada.gov.ua/site/e-parlament/docs/Chapter_I.pdf5 Розділ I Парламент, ІКТ та інформаційне

5

Розділ I

Парламент, ІКТ та інформаційне суспільство У наш час люди живуть у світі, котрий зазнає постійних змін, а вільний потік інформації, ідей та знань має значний вплив на світову діяльність.

Технологічний і науковий поступ значно змінив спосіб збору, збереження, опрацювання та поширення інформації. Приклади цього можна натрапити у всіх суспільних сферах, зокрема у бізнесі, секторі розваг, освіті та комунальних послугах. Зважаючи на темп технологічних змін, неможливо точно передбачити нові можливості спілкування та обміну інформацією, а також можливі суспільні досягнення.

Інтернет став важливим глобальним ресурсом, вирішальним як для розвинутих країн, так і для тих, що розвиваються, намагаючись розширити економічні та соціальні можливості. Нові інформаційно-комунікаційні технології застосовують з різною метою: особи та спільноти для того, щоб їхній голос почули; підприємства та установи для того, щоб конкурувати в умовах глобальної економіки; державні органи, щоб краще задовольнити потреби громадян. Загалом, вони використовуються як спосіб підвищити ефективність та корисність політичних, комерційних і технічних процесів.

Хоча поки що не можна зробити остаточних висновків стосовно впливу ІКТ на ефективне керівництво, все ж є очевидним, що ці технології дають змогу країнам реагувати на міжнародні заклики до вищих стандартів звітності, прозорості, управління з безпосередньою участю як основних елементів демократії і державної законності. Комп’ютерні та комунікаційні технології дали змогу громадянам, організаціям-представникам цивільного суспільства та засобам масової інформації брати активну участь у публічних дебатах, а також поглибити діалог між державними установами та суспільством загалом.

Проте вигоди революції ІКТ все ж неоднаково виявляються у розвинутих країнах і тих, що розвиваються. І навіть у найрозвинутіших суспільствах такі можливості не завжди доступні – або ж недоступні на рівних засадах – для ізольованих або незахищених груп, таких як безробітні чи дискриміновані люди, мігранти, меншини, люди похилого віку або інваліди. Багато треба зробити для того, щоб зменшити розбіжності між технологією, навичками та знанням, а також щоб забезпечити доступ до них.

ВНЕСОК ПАРЛАМЕНТУ У ДЕМОКРАТИЧНЕ ІНФОРМАЦІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО Тоді, як виконавча гілка влади приділяє увагу цим проблемам на національному, регіональному та глобальному рівнях, парламенти повинні активно ухвалювати політичні рішення, котрі відповідатимуть принципам Світового самміту на тему інформаційного суспільства, а також мають активніше залучати нові технології у своєму середовищі.

За визначенням “Посібника Міжпарламентського союзу щодо ефективного парламенту та демократії у 21 столітті”, “Парламент робить значний внесок у розвиток демократії одночасно на кількох рівнях. Серед керівних структур це представницький орган, який виражає волю людей і відображає їхню різноманітність; в якому обговорюються відмінності між ними”.

6

Те саме видання подає низку важливих характеристик демократичного парламенту:

• представницький: тобто політично і соціально представляє різноманітність людей, забезпечуючи рівність можливостей та захисту всіх громадян;

• прозорий: тобто відкритий для народу через засоби масової інформації, а також прозорий у своїй діяльності;

• доступний: тобто залучає громадськість, зокрема об’єднання та рухи цивільного суспільства, до роботи парламенту;

• підзвітний: тобто члени парламенту відповідають перед своїми виборцями за свою діяльність на посаді та чесніть поведінки;

• ефективний: це означає ефективну організацію діяльності відповідно до демократичних цінностей, а також виконання законотворчих та контрольних функцій, що відповідають потребам усього суспільства.

ІКТ є одним із найважливіших інструментів, котрий парламент може використовувати, досягаючи своїх цілей. Тут можна розглянути три загальні приклади.

Перший: прозорість, доступність та підзвітність, як і громадська участь у демократичному процесі, значною мірою залежать від якості інформації, доступної членам парламенту, парламентським адміністраціям, ЗМІ та суспільству загалом, а також від доступу громадян до парламентських документів та діяльності. Програми ІКТ можуть поліпшити ці два фактори, що в свою чергу значно сприятиме законотворчому процесові.

Другий: ефективність внутрішнього управління, послуг членам парламенту та персоналу, і діяльності організації загалом може вплинути на ефективність виконання парламентом його законотворчих та контрольних функцій, а членами парламенту – їхніх обов’язків. Ефективність і дієвість можна поліпшити, запроваджуючи нові технології, і поєднуючи, за потреби, із організаційним оновленням.

Третій: активна участь у глобальній інформаційній мережі є надзвичайно вагомою для установи, котра прагне зберегти своє значення. На сьогодні парламенти є свідками нового етапу об’єднання інформацією та обміну знаннями, а також зростаючої потреби у міжпарламентській співпраці. Це вимагає змін у внутрішньому розпорядку роботи парламентів, у способі їхньої комунікації із зовнішнім світом, зокрема за допомогою ІКТ.

ВИЗНАЧЕННЯ ЕЛЕКТРОННОГО ПАРЛАМЕНТУ

Попереднє визначення, яке запропонував Європейський центр парламентських досліджень та розвитку, було зосереджене на організаційних аспектах парламенту, коли відповідні партнери та процеси (і зовнішні, і внутрішні) взаємодіють за допомогою сучасних інформаційно-комунікаційних технологій та стандартів “для досягнення прозорості, якості, продуктивності, ефективності та гнучкості”.

Проте електронному парламенту слід дати розлогіше визначення, щоб охопити його широкий вплив на управління і на розвиток інформаційного суспільства загалом.

Тому електронний парламент можна визначити як законодавчий орган, котрий може бути прозорішим, більш доступним та підзвітним завдяки ІКТ.

7

ПОЛІТИКА ЕЛЕКТРОННОГО ПАРЛАМЕНТУ

Виникнення інформаційного суспільства надає можливості, і, водночас, кидає виклик парламенту у його прагненні стати важливою демократичною установою 21 століття. Парламент є центральною демократичною установою і відіграє ключову роль у встановленні соціальних та політичних цінностей, котрі є корисними для всіх членів суспільства, незважаючи на їх різноманітність. Для налагодження і підтримки особливих стосунків із громадянами, парламент повинен лідирувати у запровадженні ІКТ, а також у розвитку правового та нормативного ладу, котрий надасть ширший доступ до інформації, в той же час забезпечивши свободу вираження, приватність та безпеку інформації. Тому парламент має унікальне становище у використанні нових технологій для демонстрування відкритості та прозорості в управлінні, та впливу на розвиток інформаційного суспільства, оскільки він є головним органом державної влади у системі державного устрою.

Деколи запровадження ІКТ вимагає ухвалення політичних рішень і технічних нововведень, деколи технічні нововведення зумовлюють політичні реакції. Наприклад, застосування стандартів відкритих документів до законодавчих матеріалів, встановлення норм доступності для веб-сторінок, експериментування з новими формами спілкування із громадянами – усі ці заходи зумовлюють сильний вплив електронного парламенту на суспільство, оскільки такі рішення мають політичний підтекст, а також можуть викликати конкуренцію з боку інших управлінських структур.

Так, у першому випадку, офіційне рішення зробити доступними у відкритому форматі усі документи та інформацію, опубліковані в інтернеті та інтранеті, затверджене Асамблеєю Республіки Португалія, усуне незручності, пов’язані з використанням програм власного виробництва для доступу до контенту. І хоча це рішення стосується лише парламенту, воно є важливим прецедентом та показовим прикладом для інших установ у країні. Це рішення напевне вплине на інші установи у державі і викличе схожу реакцію у парламентах у всьому світі, що, в свою чергу, позначиться на інформаційному суспільстві.

Інший спосіб впливу електронного парламенту на розвиток інформаційного суспільства полягає у рішенні затвердити стандарти доступу до парламентської веб-сторінки, навіть якщо відсутнє внутрішнє обов’язкове рішення, акт або ж закон. Часом добровільне рішення надати доступ неповносправним людям до головної публічної інформації може стати хорошим прикладом для інших закладів, або ж стимулювати прийняття нового законодавства, котре відповідатиме цінностям, закладеним Конвенцією прав неповносправних людей.

Вплив нових технологій у політичній сфері знаходиться на ранньому етапі, проте вже є очевидними можливості, надані ІКТ громадянам, котрі тепер можуть активно брати участь у політичному житті у міжвиборчому періоді. У деяких країнах проводяться активні дискусії, які мають на меті вивчення можливостей системи електронного подання клопотань, використання інтернету для реалізації громадянського права ініціативи, можливість груп громадян подавати законопроекти на публічний розгляд. Водночас, кандидати до виборних органів уже використовують веб-технології, наприклад, соціальні мережі та блоги, для встановлення контакту із ширшими колами, особливо з молодим поколінням виборців.

Парламенти, котрі почали налагоджувати нові форми спілкування із громадянами, зіштовхнулися зі складними проблемами стосовно встановлення життєздатних та доступних на рівних умовах он-лайн каналів для діалогу.

Завдяки продуманому використанню нових технологій, парламент може зумисне посилювати, у нові та інноваційні способи, свої “традиційні функції” – створення