Лексика української мовиoipopp.ed-sp.net/public/oipopp/repository/dcr/1448_1_0.doc · Web viewФакультативний курс «Лексика української

Відомості про авторів1. Задорожня Наталія Петрівна, учитель вищої

категорії,

Відділ освіти Шполянської райдержадміністрації

Шполянський районний методичний кабінет

Національне виховання

Динамічна дослідницька творча група

учителів-україністів

ЛЕКСИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Розробки занять факультативного курсу

для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів

Матеріали розглянуто і схвалено на засіданні методичної ради

райметодкабінету

Протокол № 3 від 18.03.2009 року

2009

2

вчитель-методист Лебединського НВК № 1, керівник динамічної дослідницької творчої групи учителів-україністів

2. Бондар Антоніна Михайлівна, учитель вищої категорії Лебединського НВК № 2

3. Вербівська Тетяна Іванівна,учитель І категоріїШполянської гімназії № 3

4. Діхтяренко Олександр Петрович, учитель вищої категорії, вчитель-методист Васильківського НВК

5. Кавун Валентина Михайлівна, методист райметодкабінету,учитель вищої категорії, вчитель-методист Мар’янівського НВК

6. Книгиницька Марія Петрівна, учитель вищої категорії, старший учитель загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 м.Шполи

7. Коваленко Віра Петрівна, керівник районного методичного об’єднання учителів-україністів,учитель вищої категорії, вчитель-методист Топилянського НВК

8. Косянчук Галина Євгенівна, учитель вищої категорії, вчитель-методист навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 – ліцей»м. Шполи

9. Нечипоренко Варвара Борисівна, учитель вищої категорії, вчитель-методист Сигнаївського НВК

10. Тимошенко Валентина Григорівна, учитель вищої категорії, навчально- виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 – ліцей» м. Шполи

11. Чекмак Інна Іванівна, учитель вищої категорії навчально- виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 – ліцей» м. Шполи

Анотація

Факультативний курс «Лексика української мови» має сприяти засвоєнню учнями лексики рідної мови відповідно до норм сучасної української літературної мови, формувати вміння й навички доречно й пра-вильно вживати слова в мовленні з урахуванням їхніх

3

стилістичних особливостей; збагачувати словниковий запас школярів. Факультативний курс розраховано на викладання в 7 класі протягом навчального року. Посібник містить програму (рекомендовану листом Міністерства освіти і науки України від 09.022006 №1/11-608, укладачі:Олександра Глазова, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри методики викладання української мови та літератури Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, завідувач лабораторії методики на-вчання української мови Київського міського педагогічного університету імені Б.Д.Грінченка; Юрій Кузнецов, член-кореспондент Академії педагогічних наук України, доктор філологічних наук, професор, директор видавництва "Педагогічна преса", заслужений працівник освіти України.), календарно-тематичне планування та розробки занять курсу. Даний посібник допоможе учителям-словесникам у проведенні факультативних занять.

Відповідальні за випуск: Н.П.Задорожня, В.М.КавунЗміст

1. Лексика української мови.Програма факультативного курсу для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів………………………………6-14

2. Орієнтовне календарно-тематичне планування занять курсу…………………………………………………………………………………………………….14-16

3. В.П.Коваленко. Заняття № 1.Предмет вивчення лексикології. Словникове багатство української мови…………………………………….16-24

4. І.І.Чекмак. Заняття №2.Слово як одиниця мови. Слово і предмет. Слово і поняття. Лексичне значення слова………………24-28

4

5. О.П.Діхтяренко. Заняття № 3.Слова однозначні та багатозначні. Багатозначність слова (полісемія)………………………………………………28-34

6. О.П.Діхтяренко. Заняття № 4.Типи перенесення значень. Метафора ………………………………………………………………………………………… 34-39

7. О.П.Діхтяренко. Заняття № 5.Типи перенесення значень. Метонімія. Зв’язок між значеннями слова…………………………………39-45

8. Г.Є. Косянчук. Заняття №6.Омоніми. Джерела омонімії. Словник омонімів.Міжмовні омоніми…………………........................45-53

9. Г.Є.Косянчук. Заняття №7.Омонімія та полісемія. Омоформи, омографи, омофони…………………………………………………………………………54-66

10. І.І.Чекмак. Заняття № 8.Пароніми. Словник паронімів………67-73

11. В.П.Коваленко. Заняття № 9.Синоніми. Синонімічний ряд. Джерела синонімії. Словник синонімів………………………………………73-83

12. В.П.Коваленко. Заняття № 10.Абсолютні та неповні синоніми. Лексичні та контекстуальні синоніми. Стилістичне використання синонімів……………………………………………………………………………………………84-95

13. В.П.Коваленко. Заняття № 11.Синонімія і полісемія. Евфемізми. Перифрази………………………………………………………………………………………95-106

14. А.М.Бондар. Заняття № 12.Антоніми. Основи антонімічної протиставлення слів. Словник антонімів………………………………106-113

15. А.М.Бондар. Заняття № 13.Загальномовні та контекстуальні антоніми. Стилістичне використання антонімів. Оксюморон. Антитеза …………………………………………………………………………………………114-119

16. В.М.Кавун. Заняття № 14-15.Власне українська лексика. Лексичні засвоєння із слов'янських і неслов'янських мов. Старослов'янізми, їх стилістична роль…………………………………119-131

17. В.Г.Тимошенко. Заняття № 16.Інтернаціональна лексика у складі української літературної мови……………………………………131-135

18. В.Г.Тимошенко. Заняття № 17.Кальки…………………………………136-139

19. В.Б.Нечипоренко. Заняття № 18.Застарілі слова. Архаїзми…………………… ………………………………………………………………….139-145

5

20. В.Б.Нечипоренко. Заняття № 19.Застарілі слова. Історизми ..………………………………………………………………………………………………………145-149

21. В.Б.Нечипоренко. Заняття № 20.Стилістичне використання застарілих слів ……………………………………………………………………………149-154

22. І.І.Чекмак. Заняття № 21.Неологізми, способи їх творення. Загальномовні й художньо-індивідуальні неологізми, їх використання в різних стилях ………………………………………………154-159

23. І.І.Чекмак. Заняття № 22.Неологізми, способи їх творення. Загальномовні й художньо-індивідуальні неологізми, їх використання в різних стилях …………………………………………………159-163

24. В.Г.Тимошенко.Заняття №23.Лексика міжстильова і співвідносна з певними стилями ……………………………………………………………………163-167

25. В.Г.Тимошенко. Заняття № 24.Розмовна і книжна лексика. Суспільно - політична лексика ………………………………………………168-172

26. В.Г.Тимошенко. Заняття № 25.Наукова лексика. Терміни. Виробничо-професійна лексика ……………………………………………172-176

27. Н.П.Задорожня. Заняття № 26.Офіційно-ділова лексика ………………………………………………………………………………………………………..176-182

28. Н.П.Задорожня. Заняття № 26.Канцеляризми. Штампи ………………………………………………………………………………………………………….182-189

29. Г.Є.Косянчук.Заняття № 28.Лексика загальновживана і лексика обмеженого вжитку ……………………………………………………………………189-198

30. Г.Є.Косянчук.Заняття № 29.Вузьковживана лексика. Діалектизми. Професійні слова. Жаргонізми ………………………………………………198-209

31. Т.І.Вербівська.Заняття № 30.Розширення меж використання лексики, співвідносної з певними стилями ……………………….209-215

32. Т.І.Вербівська.Заняття № 31.Нейтральна та емоційно забарвлена лексика ………………………………………………………………………………………….216-221

33. М.П.Книгиницька. Заняття № 32.Лексикологічний розбір ……...................................................................................................221-228

34. М.П.Книгиницька. Заняття № 33. Лексикологічний розбір ……………………………………………………………………………………………………………228-236

6

35. Н.П.Задорожня. Заняття № 34.Підсумкове заняття у формі гри «Найрозумніший» ………………………………………………………………………236-253

ЛЕКСИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИПрограма

факультативного курсудля 7 класу загальноосвітніх навчальних

закладівРекомендовано листом Міністерства освіти і науки України

від 09.022006 №1/11-608Укладачі:

Олександра Глазова, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри методики викладання української мови та літератури Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, завідувач лабораторії методики навчання української мови Київського міського педагогічного університету імені Б.Д.Грінченка; Юрій Кузнецов, член-кореспондент Академії педагогічних наук України, доктор філологічних наук, професор, директор видавництва "Педагогічна преса", заслужений працівник освіти України.

Рецензенти:Ю.І.Ковбасенко, кандидат філологічних наук, доцент кафедри зарубіжної літератури Київського міського педагогічного університету імені Б.Д.Грінченка; Н.Д.Порало, учитель-методист Українського фізико-математичного ліцею Київського національного університету імені Т.Г.Шевченка; Н.М.Гладченко, учитель-методист ліцею №198 "Еко" м. Києва.

Пояснювальна записка У комунікативне спрямованому навчанні рідної мови одне з провідних місць посідає освоєння відомостей з лексикології. Чим багатший і різноманітніший словник мовця, тим точніше висловлює він свої думки і краще розуміє інших людей. Збагачення активного словника учнів, удосконалення граматичної будови їхнього мовлення, опанування українського

7

мовленнєвого етикету значною мірою може й повинно здійснюватися засобами української лексикології. Питому українську лексику впродовж багатьох десятиліть навмисне витісняли зі сфер суспільного життя, виробництва й побутового мовлення. Наслідком цього стало недостатнє розуміння учнями самобутності рідної мови, що утруднює виховання національне свідомого громадянина. Пропонована програма передбачає послідовне докладне вивчення слова як основної одиниці мови й дослідження словникового складу мови, а саме: основних типів лексичних значень слів, їх структурно-семантичних розрядів; історичних змін у лексичному складі мови; української лексики за її походженням та особливостями вживання в різних стилях мовлення. Основним підходом до вивчення лексикології є вивчення словникового запасу рідної мови з погляду стилістичного вживання та призначення слів у мовленні. Таке вивчення розділу має виразно практичне спрямування й допомагає учням оволодіти багатством рідної мови, відповідально ставитися до вибору й уживання кожного слова, розуміти його виражальні можливості, свідомо вдосконалювати свою мовленнєву культуру. Для засвоєння програми важливим є формування вмінь і навичок не лише культури мовлення, а й грамотного письма, тому програма пропонує повторення деяких правописних і граматичних правил. У процесі засвоєння знань з лексикології передбачається оволодіння нормами сучасної української літературної мови: лексичними, стилістичними, морфологічними та правописними. Основна мета факультативного курсу - сприяти засвоєнню учнями лексики рідної мови відповідно до норм сучасної української літературної мови, формувати вміння й навички доречно й правильно вживати слова в мовленні з урахуванням їхніх стилістичних особливостей; збагачувати словниковий запас школярів.

Завдання факультативного курсу: дати ґрунтовні й систематичні знання про слово як

одиницю мови лексичне значення слова, групи слів за значенням;

дати уявлення про склад української лексики за її походженням, а також про історичні зміни у складі лексики сучасної української літературної мови;

поповнити, уточнити й активізувати словниковий запас учнів,

8

сформувати вміння користуватися лінгвістичними словниками та довідниками;

навчити доречно, правильно вживати слова рідної мови з

урахуванням мети й ситуації спілкування, сприяти оволодінню учнями українським мовленнєвим етикетом;

забезпечити дотримання вимог культури мовлення; виховувати потребу у вивченні рідної мови, в

удосконаленні власного мовлення.Факультативний курс розраховано на викладання в 7-му класі протягом навчального року (34 год, одне заняття на тиждень).

Зміст навчального матеріалу та вимоги до навчальних досягнень учнів

34 год, 1 год на тижденьПор

.№

К-сть год

Зміст навчального матеріалу

Вимоги до рівня підготовки учнів

1 1 ВступЛексикологія як

розділ лінгвістики. Предмет вивчення

лексикології. Словникове багатство

української мови.

Учень:знає предмет вивчення

лексикології;розуміє специфіку

слова як одиниці мови;пояснює зв'язок

лексикології з іншими розділами науки про

мову.2 4 Слово як одиниця

мовиСлово як одиниця

мови. Слово і предмет. Слово й

поняття. Лексичне значення слова.

Слова однозначні та багатозначні.

Багатозначність слова(полісемія).

Типи перенесення значень: метафора, метонімія. Зв'язок

Учень:знає особливості слова

як одиниці мови;вміє пояснити лексичне

значення слова;розрізняє лексичне та граматичне значення

слова; витлумачує різні лексичні значення

багатозначних слів; розрізняє пряме та переносне значення слова; витлумачує переносне значення

9

між значеннями слова.

Загальномовні й індивідуально-

стилістичні метафори.

Використання багатозначних слів у

художніх творах.Міжпредметні

зв'язкиХудожні засоби:

метафора, метонімія, синекдоха

(література).

слова в контексті;знає типи перенесення

значень слова;розрізняє метафору й

метонімію;оцінює вдале і невдале

використання слів у переносному значенні у

власному й чужому мовленні.

3 8 Типи слів за значенням

Омоніми. Джерела омонімії. Словники

омонімів. Прості(або повні) омоніми.

Міжмовні омоніми. Омоформи, омографи,

омофони. Омонімія та полісемія. Пароніми.

Утворення паронімів. Словник паронімів. Уживання паронімів

та омонімів для створення

каламбурів, словесної гри.

Синоніми. Синонімічний ряд

Джерела синоніми. Словник си нонімів. Абсолютні (повні) та не повні синоніми.

Вільні (лексичні загальновживані) та

контексту альні синоніми.

Стилістичне вико-

Учень:розуміє джерела

омонімії;розрізняє омоформи, омографи, омофони;

відрізняє омонімію від полісемії;

вміє визначати пароніми;

розрізняє лексичні значення паронімів;

уміє використовувати омоніми та пароніми

для створення каламбурів;

знає визначення синонімів;

уміє утворювати синонімічні ряди;розрізняє повні й неповні вільні й

контекстуальні сино-німи;

відрізняє синонімію від полі семії;

знає визначення антонімів; уміє

утворювати антонімічн пари;

доцільно

10

ристання синонімів. Синонімія й полісемія.

Евфемізми.Антоніми. Основа

антонімічного протиставлення слів.

Різно-кореневі й однокореневі

антоніми Загальномовні та контекстуальні

антоніми. Словник антонімів. Сти-

лістичне використання

антонімів Оксюморон.Відомості з

орфографії. Пра-вопис слів

іншомовного похо-дження.

Відомості з пунктуації. Роз-ділові знаки при

однорідних членах речення.

Міжпредметні зв'язки. Слова із

суфіксами зменшувально-

пестливого значення та із значенням згру-

білості в художніх творах (література). Використання слів,

близьких або протилежних за значенням, для точного опису

предметів, явищ і подій (історія,

ботаніка, географія).

використовувати антонімію, зокрема

оксюмо-рон;розуміє роль і значення синонімів і антонімів у

мовленні; оцінює вдале і невдале використання синонімів та антонімів у

власному й чужому мовленні;

уміє користуватися словниками омонімів; паронімів, синонімів,

антонімів;уміє записати речення

(текст) що містить синоніми, антоніми омоніми, пароніми

відповідно до правописних норм.

11

4 4 Склад лексики сучасної

української літературної мовиза її походженнямВласне українська лексика. Лексичні

засвоєння зі слов'янських і

неслов'янських мов. Старослов'янізми,

їхні стилістичні функції,

'нтернаціональна лексика в складі

української літературної мови.

Кальки. Особливості вживання за-

позичених слів у науковій і художній

літературі. Українська мова як джерело лексичних

запозичень для інших мов.

Відомості з орфографії. Пра-

вопис слів іншомовного похо-

дження.Відомості з граматики.

Незімінні іменники іншомовного походження.

Учень:знає походження

української лексики;розрізняє власне

українську лексику, лексичні засвоєння з

інших мов;вирізняє в реченнях

(текстах) старослов'янізми,

пояснює їхню стилістичну роль;

уникає використання в мовленні кальок з інших

мов; розуміє особливості вживання в мовленні запозичених

слів;вміє користуватися

тлумачним, етимологічним та

іншими словниками;уміє записати речення

(тексти), що містять іншомовні слова,

відповідно до літературних норм.

5 5 Склад лексики сучасної

української літературної мови

за активністю вживання

Учень:знає причини змін у лексиці; визначає в реченнях (текстах) застарілі слова та

неологізми;

12

Поняття активного й пасивного словника.

Застарілі слова: архаїзми та історизми.

Неологізми, способи їх творення.

Загально-мовні й художньо-

індивідуальні неологізми, їх

використання в різних стилях.

Стилістичне вико-ристання застарілих

і нових слів.Відомості з

орфографії. Пра-вопис складних слів

(сонцебарвний, струнобровий,

червонорутяний, юшкоїд).

Міжпредметні зв'язки. Застарілі

слова й неологізми в наукових текстах і художніх творах

(історія, література).

розрізняє історизми та архаїзми; загальномовні та авторські неологізми;розуміє роль і значення

використання застарілих слів і нео-

логізмів у текстах різних стилів;

оцінює вдале і невдале викоритання застарілих

слів і неологізмів у власному й чужому

мовленні;уміє користуватися

тлумачним словником, словником застарілих

слів.

6 9 Склад лексики сучасної

української літературної мови

з погляду стилістичного

вживанняЛексика

міжстильова (стиліс-тично нейтральна, загальновживана) і

співвідносна з певними стилями. Розмовна і книжна

Учень:розрізняє стилістично

нейтральну та стилістично маркова ну,

розмовну і книжну лексику;

використовує в мовленні суспільно-політичну, наукову,

виробничо-професійну, офіційно-ділову лексику; уникає

вживання мовних штампів в усному й

13

лексика. Суспільно-політична лексика. Наукова лексика.

Терміни. Виробничо-професійна лексика.

Офіційно-ділова лексика.

Канцеляризми Штампи.

Загальновживана лексика та лексика обмеженого вжитку

Діалектизми. Професійні слова

Жаргонізми. Розширення меж ви-користання лексики,

співвідносної з певними стилями.

Нейтральна й емоційно забарвлена

лексика.Відомості з

граматики. Від-мінювання іменників

(закінчення родового відмінка однини іменників,

що означають терміни, назви

фізичних і хімічних процесів (атома,

радіуса, іменника, гідролізу, сюжету,

аналізу).Відомості з

орфографії. Ужи-вання великої літери

в іменниках, що означають власні імена, прізвища,

імена літературних персонажів та власні

імена, що стали загальними назвами

писемному мовленні;знає визначення

діалектизмів професійних слів,

жаргонізмів;пояснює їх уживання у висловлюваннях різних

стилів; розрізняє емоційно-нейтральну та

емоційно-забарвлену лексику;

уміє користуватися словником наукових термінів, діалектних

слів, жаргонізмів;уміє записати речення

(текс ти), що містять терміни, відповідно до орфографічних норм.

14

(меценат, донкіхот, кайдаші,

дюймовочка).Міжпредметні зв'язки. Терміни (історія, біологія,

математика). Діалектизми та

професійні слова в художніх творах

(література).

7 2 Лексикологічний розбір слова.

Учень:уміє зробити

лексикологічний розбір слова.

Орієнтовне календарно-тематичне планування занять курсу

Пор.№

Зміст програмового матеріалу К-сть год

Дата

ВСТУП (1ГОД)1 Предмет вивчення лексикології.

Словникове багатство української мови.1

СЛОВО ЯК ОДИНИЦЯ МОВИ (4 год)

2 Слово як одиниця мови. Слово і предмет. Слово і поняття. Лексичне

значення слова.

1

3-5 Слова однозначні та багатозначні. Багатозначність слова (полісемія). Типи

перенесення значень: метафора, ме-тонімія. Зв'язок між значеннями слова.

3

ТИПИ СЛІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ (8 год)

6-7 Омоніми. Джерела омонімії. Словник омонімів. Міжмовні омоніми. Омонімія та

полісемія. Омоформи, омографи, омофони.

2

8 Пароніми. Словник паронімів. 19-11 Синоніми. Синонімічний ряд. Джерела 3

15

синонімії. Словник синонімів. Абсолютні та неповні синоніми. Лексичні та

контекстуальні синоніми. Стилістичне використання синонімів. Синонімія і полісемія. Евфемізми. Перифрази.

12-13 Антоніми. Основа антонімічного протиставлення слів. Словник

антонімів. Різнокореневі та однокореневі антоніми. Загальномовні

та контекстуальні антоніми. Сти-лістичне використання антонімів.

Оксюморон. Антитеза.

2

СКЛАД ЛЕКСИКИ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ

МОВИ ЗА ЇЇ ПОХОДЖЕННЯМ (4 год)

14-15 Власне українська лексика. Лексичні засвоєння зі слов'янських і

неслов'янських мов. Старослов'янізми, їхні стилістичні функції.

2

16-17 Інтернаціональна лексика у складі української літературної мови. Кальки.

2

СКЛАД ЛЕКСИКИ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ

МОВИ ЗА АКТИВНІСТЮ ВЖИВАННЯ (5 год)

18-20 Застарілі слова: архаїзми та історизми. Стилістичне використання застарілих

слів.

3

21-22 Неологізми, способи їх творення. Загальномовні й художньо-індивідуальні неологізми, їх

використання в різних стилях.

2

СКЛАД ЛЕКСИКИ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ

МОВИ 3 ПОГЛЯДУ СТИЛІСТИЧНОГО ВЖИВАННЯ (9

год)23-25 Лексика міжстильова і співвідносна з

певними стилями. Розмовна і книжна лексика. Суспільно-політична лексика. Наукова лексика. Терміни. Виробничо-

професійна лексика.

3

16

26-27 Офіційно-ділова лексика. Канцеляризми. Штампи.

2

28-29 Лексика загальновживана і лексика обмеженого вжитку. Діалектизми.

Професійні слова. Жаргонізми.

2

30-31 Розширення меж використання лексики, співвідносної з певними стилями. Нейтральна та емоційно

забарвлена лексика.

2

32-33 Лексикологічний розбір слова. 234 Підсумкове заняття. 1

В.П.Коваленко Заняття № 1

Тема.Предмет вивчення лексикології. Словникове багатство української мовиМета. Поглибити знання учнів із розділу мовознавства «Лексикологія», вивченої у попередніх класах, розвивати логічне мислення, вміння користуватисядовідковою літературою (словниками); виховувати повагу до слова та бажання робити своє мовлення образним, багатим, змістовним.Обладнання. Тлумачні словники, блок-схема «Лексикологія»

ЕпіграфНу що б, здавалося, слова…

Слова та голос – більш нічого,А серце б’ється – ожива,

Як їх почує!.. Т. Шевченко

Хід заняттяІ. Мотиваційний етап.ІІ.Повідомлення теми уроку.

Як пов’язати епіграф з темою заняття? (Учні за допомогою вчителя формують мету заняття)

ІІ. Операційно-пізнавальний момент. Робота з текстом.

17

Виразне читання уривка статті Б. Харчука «Слово і народ»

«Слово, мова – не просто будматеріал, а твоє покликання. Вони – і совість, і правда, їх нема про будень і про свято. Вони – одні, єдині. Без них не дихнеш. Ти мусиш, ти повинен давати відповідь, як на суді честі».

Які розділи мовознавчої науки ви знаєте? Як називається розділ мовознавства, що вивчає

слово, його значення? Що ви розумієте під лексичним значенням

слова? Яким словником слід користуватися, якщо

значення слова незрозуміле?

Повторення відомостей про «Лексикологію» за допомогою блок-схеми. (Додаток 1, додаток 2.)

Словникова роботаКористуючись тлумачним словником, записати значення слів: «лексема», «лексикологія», «лексика», «лексикон», «лексикографія».

Лексема – слово.Лексикологія – розділ мовознавства, що вивчає

словниковий склад мови.Лексика – словниковий склад, сукупність слів певної

мови.Лексикон – запас слів і висловів, характерних для певної особи чи якоїсь галузі людської діяльності.

Лексикографія – розділ мовознавства, що розробляє теоретичні принципи укладання словників.

Подорож у «Поселення слів» Уявіть собі, що словниковий склад української мови — це велика країна, яку називають Лексикою. У ній безліч жителів-слів. І мешкають вони не поодинці, а родинами. Зробімо уявну подорож у країну слів і побуваймо хоча б в одній родині. Ось ми ступаємо на землю району, названого словом Рослина. Він має кілька поселень-слів, зв'язаних між собою тематично. Завітаємо до одного з них на ім'я Дерево. Воно

18

розкішне, вражає свіжістю повітря, всіма відтінками зелені. Розлогі садиби, де проживає родина Дуба, Верби, Явора, Ясена, Берези та багатьох-багатьох інших, своєрідно оформлені, стрічають вас музикою — шелестом листя. З таким же успіхом ви можете побувати в інших поселеннях. Наприклад, там, де живуть назви почуттів або процесів праці. То, як бачите, слова пов'язані між собою тематично. За лексичним значенням назвіть слова, запишіть їх до клітин фігури. Якої теми вони стосуються?1.Центральне небесне світило. 2.Передавати своє тепло. 3. Висока температура повітря в гарячу літню пору. 4. Більший або менший рух повітря. 5. Навальний, різкий раптовий порив сильного вітру. 6. Розноситись, ширитись у повітрі.

Відповіді. 1. Сонце. 2. Гріти. 3. Спека. 4. Вітер. 5. Шквал. 6. Віяти. – Погода

Пошуково-вибіркова робота.Поданісловосполучення записати у дві колонки: 1 - слова з прямим значенням; 2 - слова з переносним значенням.Пташині крила, крила літака; стальна сокира, стальна воля;

19

гострий ніж, гостре слово; світлі ночі, світлі думи; холодна вода, холодна зустріч; соковита груша, соковита осінь. Учитель. Підсумуйте, будь ласка, які слова називають пряме значення, а які – переносне.

Робота в групах. Завдання на картках. Визначити, у яких парах словосполучень вжито:1 група – омоніми2 група – синоніми3 група – антоніми4 група – пароніми.

1. Широка площа, широкий майдан.2. Щира людина, лицемірна людина.3. Передовий досвід, вдалий дослід.4. Збагнути істину, зрозуміти істину.5. Літня людини, літня спека.6. Громадянський обов’язок, громадський

інспектор.7. Веселий настрій, сумний настрій.8. Глибока балка, сталева балка.9. Знялася хуртовина, знялася завірюха.

10.Водяна пара, пара черевиків. 11.Зазнати щастя, зазнати горя. 12.Бронзовий пам’ятник, літературна пам’ятка. Лідер команди зачитує вибрані словосполучення, дає пояснення і визначення.

Учитель.Підсумовуємо за нашою блок-схемою. Закінчіть речення: за лексичним значенням слова поділяються на такі групи: …. (синоніми, антоніми, омоніми, пароніми).

Повідомлення учня «Лексика за її походженням і вживанням»

Завдання для допитливих. Самостійна робота.

Підібрати до слів іншомовного походження український відповідник. Орфографія. Лінгвістика. Екземпляр. Міраж. Екзамен. Екстрений. Аналогічний. Ерудований. Ідентичний. Віртуозний. Демократія. Дистанція.

20

Довідка. Правопис. Мовознавство. Відстань. Марево. Народовладдя. Іспит.Примірник. Начитаний. Обізнаний. Подібний, схожий. Однаковий, тотожний. Високомайстерний. Терміновий. ІІІ. Підсумок заняття.

Мовний диктант. Закінчити речення.1. Словниковий склад певної мови…… (лексика).2. Словниковий запас людини …. (лексикон).3. розділ мовознавства, що розробляє теоретичні

принципи укладання словників … (лексикографія).4. Розділ лінгвістики, який вивчає лексику …

(лексикологія).5. Здатність слова мати одночасно кілька значень

… (полісемія)

6. Слова, які мають одне лексичне значення … (однозначні).

7. Слова, однакові за звучанням і написанням, але

різні за значенням … (омоніми).8. Слова, які позначають одне і те ж, але з

різними відтінками значення … (синоніми)

9. Слова, близькі за звуковим складом і вимовою, але різні за значенням і написанням … (пароніми). 10.Слова, які вживаються лише в мові людей певної місцевості … (діалектні). 11.Слова, що вживаються людьми певної професії … (професійні). 12.Слова, що називають певні наукові поняття … (терміни).

21

Додаток 1,2

22

23

24

Використана література1. Грищенко А.П. та інші. Сучасна українська

мова. – К.: Либідь, 1991. – С. 67-71

2. Культура української мови: Довідник / С.Я. Єрмоленко, Н.Я. Дзюбишина-Мельник та ін.; за ред. В.М. Русанівського. – К.: Либідь, 1990. – С. 39-40

3. Передрій Г., Карпенко Т. У світі звуків і слів. Цікаві

завдання з фонетики, лексикології і словотвору. – К.: Богдан, 1998. – С. 173.

І.І.Чекмак Заняття №2

Тема. Слово як одиниця мови. Слово і предмет. Слово і поняття. Лексичне значення словаМета. Сформувати поняття про функцію слова, його лексичне значення, ознайомити з поняттям „словниковий склад мови”, формувати навички використання тлумачного словника; збагачувати словниковий запас, формувати увагу до слова; розвивати усне й писемне мовленняОбладнання. Схеми

Хід заняттяI.Актуалізація опорних знань.

Проаналізуйте висловлювання вчених про слово. Спробуйте дати визначення, що таке слово.

1. У мові є одиниця, без вивчення якої немислиме пізнання механізму мови. Ця одиниця – слово. Це щось центральне в механізмі мови (Фердинанд де Соссюр).

2. Слово – наше найрізкіше око, наймогутніша сила.

Через слово людина пізнає те, що недоступно було безпосередньому сприйманню (І.Вихованець).

3. Слова ... несуть у мозок інформацію і впливають на

його формування, розбудову процесів мислення (І.Білодід).

25

4. У слові, як у краплі води океан, відображена вся

система мови. II.Оголошення теми, мети заняття. III.Вивчення нового матеріалу.

Пояснення учителя. Слово – одна з основних одиниць мови. Усі

слова, наявні в мові, становлять її словниковий склад. Отже, одиницею лексики є слово. Зовні воно сприймається як звук або сукупність звуків. Проте не кожен звук, не кожне поєднання звуків можна назвати словом. Слово – це звук, абак комплекс звуків, що має певне значення і вживається в мові як самостійне ціле. У цьому визначенні слова береться до уваги його подвійна природа. Зовнішній бік слова – його звукова оболонка, внутрішній бік – значення слова. Без зовнішньої оболонки слово не може бути почуте, без внутрішнього наповнення воно буде незрозумілим. Звукова оболонка – форма, значення слова – його зміст. Тож слово існує завдяки єдності форми ф змісту. IV. Вправи на закріплення.

Прочитайте текст. Назвіть функцію слова в мові.

У чому полягає узагальнююча роль слова? За допомогою слів людина називає предмети і явища навколишньої дійсності, їхні ознаки, дії, стан, тощо. Тому основна функція слова в мові – називна або номінативна. Одна з найважливіших рис людського мислення – здатність до узагальнення, до абстрагування. Абстрагування – це виділення найістотніших ознак, властивості предметів і явищ навколишньої дійсності. Спостерігаючи безліч однотипних речей та об’єктів, скажімо дерев, людина помічає, що незважаючи на низку відмінностей (у зеленому покрові, у розмірах, у видах і способах плодоносіння), між усіма деревами є щось спільне, яке підлягає визначенню: „багаторічна рослина з твердим

26

стовбуром і гіллям, що утворює крону”. Так завдяки абстрагуванню в людському мисленні утворилися поняття. Поняття – це форма людського мислення, в якій узагальнюються суттєві ознаки речей і явищ об’єктивної дійсності. Наприклад, слово картина є спільною назвою однорідних предметів, воно ж і називає будь-який одиничний предмет з цього ряду. (О.Пономарев)

Дослідження–спостереження. З’ясуйте, чи є схожість між формою слова (звуковою або писемною) і його змістом. Інакше кажучи, чи можна дати відповідь на питання, чому саме дане поєднання звуків має такий зміст? Щоб дати правильну відповідь, поміркуйте над таким фактором: українському слову гуляти відповідає російське слово гулять, німецьке spasieren, французьке se promener, англійське to wolk. Тобто, з різними звуковими формами поєднується одне і те ж значення.

Зя’суйте, слово є безпосередньою назвою предмета чи назвою нашого уявлення, поняття про предмет. Щоб дати правильну відповідь, поміркуйте над таким питанням. Чи одне і те ж саме буде означати слово земля для малої дитини і для вченого-геолога або географа? Порівняйте, що люди думали про будову Землі в давнину і тепер.

Як ви розумієте слова відомого письменника

М.О.Рубакіна? Слово являє собою вкрай своєрідну посудину, яка хоч і наповнена змістом, але так ним наповнена, що ніхто ніяким чином не може одержати її і випити: його доводить самим творити, стараючись вникнути в нього, але творити з власних елементів і за своїм образом і подобою. Під час пояснення скористайтеся поняттями зміст, форма, значення, смисл.

27

Порівняйте пари слів. Які з них мають конкретніше

значення, а які – загальніше? Біле море – море, береза – дерево, рослина – дерево, тварина –істота, продукт – сир, сир – сир голландський, сонячна система – всесвіт. Яке із слів є найзагальнішою назвою?

Робота над схемою. Слова

Повнозначні Неповнозначні(самостійні) (службові)

Мають лексичне Не мають лексичногозначення значення

За поданим лексичним значенням знайдіть і запишіть слова.

1. Спокійна, досить широка поверхня води річки або

ставу. 2. Відбиття звуку від будь-якої перешкоди;

відгомін. 3. Такий самий, який збігається з чимось.4. Розрізати тканину або шкіру на шматочки

визначеного розміру і форми для виготовлення одягу або взуття.

5. Початкові літери імені, по батькові та прізвища. Довідка: плесо, луна, тотожний, кроїти, ініціали.

Попереджувальний диктант. З’ясуйте лексичне

і граматичне значення виділених слів. При потребі зверніться до тлумачного словника.

1. Моя любов, квітуча Україно! Мов білий легіт вишень

навесні, люблю я слово й пісню солов’їну, що предок в спадок залишив мені (І.Турчин).

2. Де гарцювали яничари, дзвенять на сонці лемеші

(І.Турчин)

28

Розгляньте моделі. Яке лексичне явище вони відображають?

1. ФОРМА = ФОРМА 2. ФОРМА = ФОРМА ЗМІСТ = ЗМІСТ ЗМІСТ = ЗМІСТ Довідка. 1. Синонімія. 2. Антонімія. V.Підсумки заняття.

Бесіда Що таке слово? Яку функцію воно виконує? Як пов’язане слово і поняття, слово і предмет? Яке значення слова називається лексичним? Які слова не мають лексичного значення? Який словник допоможе з’ясувати лексичне

значення слова?

О.П.Діхтяренко Заняття № 3

Тема.Слова однозначні та багатозначні. Багатозначність слова (полісемія)Мета. Сприяти засвоєнню учнями лексики рідної мови відповідно до прийнятих у ній норм, формувати в учнів уміння правильно вживати слова з урахуванням стилістичних особливостей; розвивати в учнів пам’ять, аналітичне та образне мислення, творчі здібності;виховувати бажання опановувати український мовленнєвий етикет; виховувати національно свідомого громадянинаОбладнання. Словники, картки, роздруковані завдання

Хід заняттяІ.Організаційний момент. Створення емоційного настрою. Учитель пропонує учням заримувати слова „багатозначність” та „обачність” і скласти двохрядковий вірш. Після колективних зусиль це може мати такий вигляд: Будемо сміливими, проявимо й обачність, Вивчимо сьогодні ми багатозначність.

29

ІІ.Перевірка засвоєння раніше вивченого матеріалу.На попередньому занятті розглядалася тема „Слово як одиниця мови. Слово і предмет. Слово і поняття. Лексичне значення слова”. Пригадаємо вивчене і спробуємо відповісти на запитання коротко – „Так” чи „Ні”. Учитель роздає учням картки . Читає запитання. Учні у табличці ставлять позначки „Так” (+), „Ні” ( - ).

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12+ - + ...

Правильних відповідей

1. Чи є слово найменшою самостійною одиницею мови, що складається із відокремленої сукупності звуків та пов’язаного з ним значення ?(Так, слово є найменшою самостійною одиницею мови. Воно складається із відокремленої сукупності звуків та пов’язаного з ним значення).

2. Чи потрібно мовцеві в процесі мовлення утворювати нові слова ?(Ні, не потрібно. Слово в пам’яті мовця існує в готовому вигляді).

3. Чи є звучання чи написання слова , яке зберігається в пам’яті мовця, його граматичною формою?(Так, граматичною формою слова є його звучання чи написання, яке зберігається в пам’яті мовця).

4. Чи є початковою формою іменника його клична форма?(Ні, початковою формою іменника є слово в називному відмінку чоловічого роду однини).

5. Чи є різниця між поняттям „слово” і „словоформа”?

(Так, слово – одиниця мови, а словоформа – одиниця мовлення).

6. Чи є слово основною одиницею мовлення ?(Так,

бо всі інші одиниці мови можуть себе проявити тільки через слово).

30

7. Чи є основною функцією слова комунікативна функція ?(Ні,основною функцією мови є номінативна, називна функція. Комунікативну функцію виконує речення).

8. Чи може окрема словоформа складатися з декількох частин?(Так, може. Наприклад, двадцять п’ять, з переляку).

9. Чи є вся сукупність відомостей, що міститься в слові, його значенням ?(Так, значення слова – це вся сукупність відомостей, що в ньому міститься). 10.Чи є поняття основою лексичного значення слова ?(Так, основою лексичного значення слова є поняття). 11.Чи пояснюється лексичне значення слова в орфографічному словнику ?(Ні, лексичне значення слова пояснюється в тлумачному словнику). 12.Чи є різниця між реченням з одного слова і просто одним словом ?(Так, слово – це назва, а речення – повідомлення, виражена одним словом думка).

Робота в парах. Взаємоперевірка. Учні міняються бланками відповідей. Учитель ще раз читає запитання і правильні відповіді. Учні підраховують, позначаючи правильні відповіді відповідним значком, здають вчителю.1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12+ - + - + + - + + + - +v v v v v v v v v v v v

Правильних відповідей 12 Учитель швидко сортує бланки. Називає тих, хто найкраще виконав завдання, отже, засвоїв матеріал попереднього заняття.ІІІ.Оголошення теми заняття. Мотивація навчальної діяльності учнів. Сьогодні ми поговоримо про слова однозначні та багатозначні. Послухайте запитання, а відповіді ми знайдемо в процесі уроку.

Як ви гадаєте, у мові більше однозначних чи багатозначних слів?

31

Чи варто інколи боротися із багатозначністю? Яким іноземним словом – терміном називається

багатозначність? А чи веселе це заняття – використовувати

багатозначність слова у творчості ? Висновки зробимо в кінці нашої роботиІV.Засвоєння учнями нового навчального матеріалу. Оскільки у нас на факультативні заняття приходять люди, які багато знають, проявляють допитливість, то є така пропозиція: більше на занятті займатися дослідженням. Всі пристають на таку пропозицію? Так і будемо працювати. Щоб відповісти на запитання, які слова називаються однозначними, а які багатозначними, нам, гадаю, не потрібно багато думати. Це вивчалось у початкових класах, про це говорили на уроках у 5 класі.

То які слова називаються однозначними?(Слова, що мають одне лексичне значення).

Які слова називаються багатозначними?(Слова, які мають два і більше значень).

Запишіть слова. Поясніть на прикладі записаних слів, чому вони належать до однозначних? Паралелепіпед, іменник, протокол, лексикологія,азот, олівець, ямб, суфікс, капелюх. Висновок. До однозначних слів належать слова-терміни, більшість канцеляризмів і професіоналізмів та деякі загальновживані слова, що називають чітко окреслені предмети та явища.

Чи багато в нашій мові однозначних слів?(Можна стверджувати, що майже кожне слово в нашій мові багатозначне).

Відшукати у тлумачному словнику пояснення

таких багатозначних слів: баба, барабан, вал, вальс

32

Застереження. У 5 класі ми вивчили омоніми. Яка різниця між багатозначними словами і омонімами? Як вони позначаються у словниках?(Багатозначність властива одному й тому ж слову, а омоніми – це різні слова. У словнику багатозначні слова пояснюються під номерами в одній статті, а омоніми позначені як окремі слова, кожне має окрему статтю в словнику).

Зі словами, значення яких пояснено вище, скласти і записати власні речення.( Наприклад. Січ запорожці оточували земляним валом. Селяни покоси сіна згрібали у вали. Хвилі накочувались на берег за валом вал. Футбольні фанати посунули валом у відчинену браму стадіону. Кондитерська фабрика збільшила вал своєї продукції. Баба Марусина пригостила внуків смачними пирогами. Випав сніг, діти зліпили серед двору величезну бабу. До магазину слідом за хлопцем зайшла баба.).

За поданим тлумаченням встановити, які це слова.

1. Люди, які щось охороняють; сторожа. Група людей, вишикуваних для вшанування когось. Постійне перебування в якомусь місці протягом певного часу, наприклад, біля хворого. (Варта)

2. Людина, яка хвилюється, турбується про когось,

співчуває. Пристрасний любитель спортивних змагань, прихильник якогось виду спорту, спортсмена чи команди. (Вболівальник)

3. Дво- або триколісний транспортний засіб, щоприводиться в рух ногами за допомогою педалей.(Велосипед).

Тепер,користуючись тлумачним словником,

спробуємо загадати по слову кожен (на літеру „Д”).

33

Відповіді не вигукувати. Відповідатиме той, хто першим підніме руку. Порахуємо, хто найбільше дасть правильних відповідей. (Учні вгадують значення слів за їх тлумаченням).

Записати речення, пояснити значення полісемічного (багатозначного) слова . „Горить,” - прошепотіла дівчина, і не знати було, про що вона думала: про небо, чи про Хрещатик, чи про те, що горить її власне обличчя. (Учні пояснюють, які значення має слово горить).

У названому жартівливому реченні пояснити

значення слова йти. На вулиці йшов дощ і два студенти, один – в університет, а другий – у калошах. (Учні пояснють значення слова йти ).

Спробуймо й ми складати усмішки, використовуючи багатозначність. Наприклад.

Ти вчора стояв на воротах?(Ні, я вчора грав у нападі).(Так, я стояв на воротах, коли ти їхав мимо на велосипеді). ( Ні, на воротах стояв дідусь, а я стояв за тином). Учні роблять спроби використати багатозначні слова для створення комічних ситуацій.V.Узагальнення. Підсумок заняття.

Про яке мовне явище ми сьогодні говорили на занятті? (Про однозначні і багатозначні слова).

Яким іноземним словом-терміном можна назвати

багатозначність? (Полісемія). Як у тлумачних словниках пояснюються

багатозначні слова, а як омоніми? (В одній словниковій статті багатозначні слова під номерами, в різних статтях – омоніми).

Коли багатозначність у мові небажана? (Коли

34

вносить плутанину у розуміння змісту сказаного мовцем).

О.П.Діхтяренко Заняття № 4

Тема.Типи перенесення значень. МетафораМета. Сприяти засвоєнню учнями лексики рідної мови відповідно до прийнятих у ній норм, формувати в учнів уміння правильно вживати слова у прямому і переносному значенні, аналізувати вислови, що містять метафори; розвивати в учнів пам’ять, аналітичне та образне мислення, творчі здібності;виховувати естетичні смаки, любов до рідної мовиОбладнання. Словники, роздруковані матеріали, завдання.

Хід заняттяІ.Організаційний момент. Створення емоційного настрою. Складання двовірша на тему заняття. Рими – поету і злету. Наприклад:

Подарує метафора щиро поетуДобрі миті натхнення і творчого злету.

ІІ.Оголошення теми заняття. Мотивація навчальної діяльності учнів. Сьогодні ми поговоримо про ще деякі цікаві явища – про типи перенесення значень слова, про метафору і про те, як вона твориться. Звичайно, спробуємо і самі творити метафори. Спробуйте для себе визначити завдання на сьогоднішнє заняття, а висновки зробимо в кінці нашої роботи. (Учні на окремому аркуші коротко записуть 3-5 завдань на заняття). ІІІ.Засвоєння учнями нового навчального матеріалу. Виконання вправ на закріплення. Сьогодні ми продовжимо займатися дослідженням. Всі погоджуються? Так і будемо працювати.

35

Пригадаймо, що ми вже знаємо про пряме і переносне значення слова?

Які слова можуть мати переносне значення? Що про це було сказано у підручнику 5 класу?

(Багатозначні слова можуть уживатися в прямому і переносному значеннях. Пряме значення – це властиве слову звичайне значення. Переносне значення – образна назва предмета, явища, дії. Переносним його називають тому, що мовець свідомо переносить назву предмета (ознаки, явища, дії тощо) на інше, бо вони чимось подібні одне до одного).

Згадаймо приклади, про пряме і переносне значення.

Гострий ніж – гостре слово.Крутий підйом – крутий характер.Розбити тарілку – розбити парк.

Ще згадаймо, як у статтях тлумачного словника

позначається переносне значення слова? (У статтях тлумачного словника переносне значення слова подано під окремою цифрою з позначкою перен.)

Сьогоднішнє заняття ми розпочали з поезії.Знайдімо у словнику це слово, з’ясуймо, які воно має значення, яке воно може мати переносне значення. (Учні знаходять слово „поезія”, називають його значення).Поезія 1. Мистецтво слова, що художніми образами впливає на уяву й почуття читача. 2. Віршована, ритмічно побудована мова. 3. Усі віршовані твори якогось автора. 4. перен. Чарівність, привабливість.

Проілюструвати кожне значення слова «поезія» прикладами.

(Наприклад: 1. У виконанні визначного артиста-декламатора звучала поезія. 2.Поезія створюється за допомогою чергування наголошених і ненаголошених складів. 3.Поезію Володисмира Сосюри в свій час дуже любила молодь. 4.перн. Люблю поезію місячної ночі).

36

В уривку з вірша Олександра Олеся відшукати слова, вжиті в прямому і переносному значенні.

Ходжу по полю, рву квіткиІ їй плету вінок з волошок,

Все тій, якій вже сплів вінок терновий.

(Вінок з волошок – слова вжито в прямому значенні, вінок терновий – у переносному. Одягти терновий вінок – зазнати випробувань замість радощів та задоволення від слави).

Скласти речення, у яких би слова сонце, летіти, важкий вживалися у переносному значенні. (Наприклад. Поезія Тараса Шеченка - сонце для кожного свідомого українця. Летять роки все швидше і швидше. Важкий характер був у отамана).

Пояснення учителя. На основі переносного значення слова твориться художній засіб, який дуже поширений у художній літературі – метафора.Що ж таке метафора? Знайдемо пояснення у словниках. (Учні шукають значення слова у словниках. Можна доповнити їхні пошуки розданими роздруковками). Метафора (перенесення) — не у власному, а у переносному розумінні вжитий картинний або образний вираз; є як би концентрованим порівнянням, причому замість предмета порівнюваного ставиться безпосередньо назва предмета, з яким бажають порівняти, наприклад: троянди щік — замість рожеві щоки або рожевий колір щік. М. сприяє витонченості, силі і блиску мови; навіть у буденному житті, в просторіччі без неї майже ніколи не обходяться. Особливо для поетів М. є необхідним засобом. (Пояснення із енциклапедії у комп’ютерному варіанті. Стаття:Brinkmann, «Die Metaphern. Studien uber den Geist der modernen Sprachen»(Бонн,1878,т. I).

37

Метафора – художній засіб, що полягає в переносному вживанні слова або виразу на основі аналогії, схожості або порівняння, а також слово або вираз, ужиті в такий спосіб. (Словник української мови в 11 томах. Том 4. стор.687.) Метафора(від грецького – перенесення) – вид тропу, утвореного за принципом схожості; один із засобів посилення образності і виразності мови. (Коротка літературна енциклопедія). Пошукаймо метафори у літературних прикладах. Ось чотири рядки з відомого вірша Тараса Шеченка.

У нас воля виростала,Дніпром умивалась,У голови гори слала,Степом укривалась.

Які ознаки живих предметів надано неживим? (Воля – неживий предмет, але вона, як жива,

виростала, умивалась, слала в голови, укривалась).

Таким способом утворена метафора, вжита у вірші Володимира Сосюри :

Скиглить, скиглить ніч промерзла... Чи в таких рядках вірша Олександра Олеся:

Серце моє – клітка,А пісні – пташки,

Що об неї б’ютьсяІ на волю рвуться.

Пояснити, як утворені метафори.1. Окраєць місяця у небі виглядає із-за хмар.

(Неживий місяць, неживий окраєць хліба).

2. Сталеві м’язи нашого борця Івана Піддубного.(Нежива

сталь, живі м’язи людини).3. Дерева одяглися в зимове срібло. (Метафора

створена за подібністю кольору).

4. Кільце змії почало швидко розкручуватися. (За формою).

5. Каштани запалили свої свічі. (За формою ).

38

6. Молоко тумані залило долину. (За щільністю матеріалу).

Творче завдання. Скласти речення із запропонованими словами, утворюючи метафори. Дощ, вітер, сонце, серце, очі. (Учні зачитують утворені словосполучення. Обговорення. Визначення найбільш вдалих).ІV.Узагальнення. Підсумок заняття.

Про яке мовне явище ми сьогодні говорили на занятті? (Про пряме і переносне значення слова, про метафору).

Чи вдалося кожному з вас досягти мети, яку виставили перед собою на початку заняття? (Декілька учнів аналізують, як виконали поставлені завдання).

О.П.ДіхтяренкоЗаняття № 5

Тема.Типи перенесення значень. Метонімія. Зв’язок між значеннями словаМета. Сприяти засвоєнню учнями лексики рідної мови відповідно до прийнятих у ній норм, формувати в учнів уміння правильно вживати художні засоби, зокрема метонімічні, з урахуванням стилістичних особливостей;розвивати в учнів образне мислення, творчі здібності;виховувати бажання оволодіти секретами художності, виховувати любов до рідної мовиОбладнання. Словники, картки, роздруковані завдання

Хід заняттяІ.Організаційний момент. Створення емоційного настрою. Складання двовірша з допомогою вчителя. Зримуємо слова „спроможні” і „художні” .Наприклад:

Будем працювати – станемо спроможніУживати в мовленні засоби художні.

39

ІІ.Оголошення теми заняття. Мотивація навчальної діяльності учнів. Сьогодні ми продовжимо розмову про типи перенесення значень слова, зокрема про те, як твориться метонімія. Поговоримо також про зв’язок між значеннями слова. Також самі спробуємо творити . Але, як і на попередньому занятті, на початку роботи спробуйте для себе визначити мету на цей урок, щоб при завершенні зробити для себе потрібні висновки. ( Учні на окремому аркуші коротко записуть 3-5 завдань на урок). ІІІ.Засвоєння учнями нового навчального матеріалу. Виконання вправ на закріплення.

Пояснення учителя. Продовжуємо досліджувати типи перенесення значенння слова. Близьким за змістом до метафори є троп метонімія. Про метонімію ви, напевне, щось десь чули? Але доведеться мені вам допомагати. Попрацюємо над визначеннями, які даються у словниках.(Учні читають у словниках визначення метонімії. Можна роздати роздруковані матеріали). Метонімія – один з основних тропів у поетичній і звичайній мові, в основі якого лежить перенесення назви одного поняття на інше, що перебуває з ним у певному зв’язку; слово або вираз, ужиті таким чином.(Словник української мови. т.4.- Наукова думка.Київ - 1973 ). Метонімія – вид тропу, в основі якого лежить принцип суміжності...(Коротка літературна енциклопедія). Для того, щоб ця теорія стала вам зрозумілою, попрацюємо над прикладами. Вітер пустелю перегортає, Кров на його крилі...

Леонід Первомайський З чого складається в основному пустеля? Із піску. Вітер перегортає пісок. Автор замість слова пісок вжив слово пустеля. Це і є метонімія.

40

Якщо замість цілого вживається назва частини цього цілого, то така метонімія має спеціальну назву – синекдоха. Подивимося на таке речення.

... Складе мій предок востаннє всі свої мозолі поверх білої сорочки.

Олександр Довженко. «Зачарована Десна» У цьому реченні яке побрібно було б написати слово замість слова мозолі? Звичайно, руки. Письменник замість назви цілого (руки) вжив назву частини (мозолі на руках).

Проаналізувати з точки зору вживання метонімії в реченнях.

1. У цій пустелі не ступала людська нога.(Людина).

2. На переправі Тараса Шевченка уже чекали голубі

мундири. (Жандарми).3. Зголоднівши, Михайло з’їв три тарілки. (Певно,

їв страву, яку насипали в тарілки).

4. Радість моя, як я тебе чекав! І дочекався. (Радість –

людина, яку дуже чекав).5. Був у бібліотеці. Взяв Тараса Шевченка. (Взяв

твори Тараса Шевченка).

6. Письменник навчався аж до сивого волосся . (До

старості).7. Повертаючись зі школи, дівчатка всю дорогу

розмовляли про свою нову класну керівничку. (Всю дорогу – це і весь час, це і місце, де діти розмовляли). Отже, нам стало зрозуміло, як твориться метонімія, її вид – синекдоха.Висновок. У основі метонімії лежить перенесення назви одного поняття на інше, перенесення назви частини на ціле і навпаки.

41

Продовжимо розмову про зв’язок між значеннями слів.

А зараз підемо в магазин „Тисяча й одна дрібниця”. Чи дійсно ми нарахуємо скільки назв товарів, які там є? Звичайно, ні. Їх може бути більше, може бути й менше. Що ж означає назва магазину, звідки вона взялася? („Тисяча й одна дрібниця” означає багато, а примандрувала вона з індійських казок „Тисяча й одна ніч”). На основі перенесення значень твориться стилістична фігура – гіпербола. Ви знаєте, що гепербола – це свідоме, неприховане перебільшення дій, явищ, характеристик.

Знайти гіперболу у рядках вірша Олександра

Олеся „Квітнуть, дихають троянди”. І скажи, - тобі я кину Всі квітки до ніг. (Всі квітки поет зібрати не зможе. Всі квітки – гіпербола). А як називається стилістична фігура, яка створюється завдяки свідомому, неприхованому применшенню? (Літота).

Знайти літоту та метонімію в таких рядках віршів

„О принесіть як не надію” Олександра Олеся та „Лебеді материнства” Василя Симоненка. О принесіть як не надію, То крихту рідної землі: Я притулю до уст її І так застигну, так зомлію. (Крихта рідної землі – літота). За тобою завше будуть мандрувати Очі материнські і білява хата. (Очі материнські – образ матері, білява хата – образ рідної землі, малої Батьківщини). Ми вже зрозуміли, що зв’язок між значеннями слів найбільше вживається в художньому стилі. А що таке шапочка цвяха?

42

Це, як бачимо, метафора, але вона вже не сприймається як метафора. Чому? Бо вживається у науково-термінологічному стилі уже як словотворчий засіб. Про словотвір ми сьогодні говорити не будемо. Це інша тема. Письменники в своїх творах використовують різні стилістичні засоби, щоб досягти яскравого вираження свої думок, почуттів, відчуттів...

Знайти художні засоби у поданих уривках з художніх

творів. 1. Я раптом відчув велику тишу. Вона виповняла

ввесь двір, таїлась в деревах, залягала по глибоких блакитних просторах. Так було тихо, що мені соромно стало калатання власного серця.

М.Коцюбинський. «Intermezzo».(Крім метафор, вжито протиставлення тиші і калатання).

2. І по клавішах сивого смуткуХодять сині сумні слони.

Іван Драч. «Музичний етюд».3. Отак зима скотилась біло,

Так літо котиться зелене.Іван Драч.«Триптих про слово».

4. Зловісна доля, жорстока доля.Здаля сміялась струнка тополя.

П.Тичина. «Хтось гладив ниви».5. Васильки у полі, васильки у полі,

І у тебе, мила, васильки з-під вій.В.Сосюра. «Васильки у полі».

6. Світанок грає в срібні труби,Прокинулися лісоруби.

М.Рильський. «Подорож на Закарпаття».7. Пишається над водою

Червона калина.Т.Шевченко. «Тече вода з-під явора».

Перед тим, як зробити висновки, уявімо таку ситуацію: Прийшов наш Миколка чи Дмитрик додому і питає маму:

43

Я уже великий? Що ви відповіли б на місці мами?

О, ти уже дорослий! Е, щоб стати великим, тобі треба щось

визначне зробити! Чому так? Бо слово великий багатозначне.ІV.Узагальнення. Підсумок заняття.

Про які мовні явища ми сьогодні говорили на занятті? (Про типи перенесень значень, про метонімію, зокрема про синекдоху, про стилістичні фігури геперболу і літоту, про використання письменникамипереносних значень слів у художніх творах).

Чи вдалося кожному з вас досягти мети, яку ви ставили перед собою на початку заняття?

(Декілька учнів аналізують, як виконали поставлені перед собою завдання).

Використана література:1. Великий тлумачний словник сучасної

української мови.- К., Ірпінь:Перун, 2005

2. Великий шкільний словник української мови.(9 в 1).- Харків. Весна, 2008

3. Глазова Олександра. Кузнецов Юрій, Рідна мова. 5

клас. – Київ, „Освіта України”, 20054. Зубков Микола. Практичний словник синонімів

української мови. – Харків. Весна , 20085. Краткая литературная энциклопедия, том 4.-

М. „СЭ”,1967

6. Пентилюк М.І., Культура мови і стилістика. – Київ. „Вежа”, 1994

7. Міляновський Е., Шкільний довідник з української

мови. 5-11 клас. - Тернопіль, „Підручники й посібники”, 2001

8. Русанівський В.М., Єрмоленко С.Я., Життя слова.-

К., „Вища школа”, КДУ, 1978

44

9. Сучасна українська літературна мова. Стилістика.-

Київ, „Наукова думка”, 1973 10.Словник української мови в 11 томах.- Київ, „Наукова думка”, 1970-1980. 11.Тихоша.В.І., Урсуленко Л.І.Українська мова. 5 клас.- Харків, „Основа”, 2008 12. Шабельник Т.М. Рідна мова. Плани-конспекти.5 клас. - Харків. Ранок. Веста, 2008

Г.Є. Косянчук Заняття №6

Тема. Омоніми. Джерела омонімії. Словник омонімів. Міжмовні омонімиМета. Дати ґрунтовні знання учням про джерела омонімії; формувати вміння і навички користування словником омонімів; поглибити знання про лексичне значення слова та виробляти уміння і навички використовувати слова –омоніми; навчати розпізнавати міжмовні омоніми в текстах; виховувати любов до рідної мови Обладнання. Словники, таблиця, картки Хід заняттяІ. Організація класу.ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя. Українська мова, як і будь-яка інша, складається зі слів. Правильне вживання слів - це один із показників культури усного мовлення. Слова різні за значенням, як правило, і не тотожні за звуковим складом ( село, ходити). Але в мові є частина слів, які звучать однаково, проте мають різні лексичні значення. На нашому занятті ми розглянемо з вами такі слова, а допоможе в цьому нам таке завдання.

Завдання. Прочитайте анекдот і з’ясуйте, за допомогою якого мовного явища досягається в ньому комічний ефект. - Алло! А Сергія можна? - На жаль, ні! Він на дачі.

45

- А я не знав, що він має дачу. - Та ні, він на дачі свідчень.

ІІІ. Повідомлення теми і мети заняття.ІV. Пояснення навчального матеріалу.

Дещо з теорії (науковий діалог) Що ви знаєте про омоніми? Наведіть приклади слів – омонімів. Складіть речення з названими вами омонімами. Доповнення вчителя (наукова лекція)

Омоніми (від грецьких hоmоs — однаковий і оnymа — ім'я) — слова, які мають однаковий звуковий склад, але різні за лексичним значенням: Очі в неї були великі, дві чорні ко си , перекинуті наперед, обрамляли лице ( І. Сенченко). Косарі косять, а вітер повіває, Шовкова трава на коси лягає ( М. Кропивницький). На піщаній косі, що кинджалом врізалась у море, стояв маяк (В.Ш иян). У першому реченні іменник коса означає довге заплетене волосся, у другому — сільськогосподарське знаряддя, у третьому — сполучену з берегом вузьку смугу суходолу в морі.

Приклади омонімів:захід сонця, організований захід, північний захід;ключ до замка, журавлиний ключ, джерельний ключ; біла чайка, дубова чайка; склад зброї, наголошений склад.

Піраміда омонімів Учитель. Оскільки омоніми — це співзвучні слова, то вони ніколи «не ходять поодинці», а складають пари, а то й гурти. Це слова-близнята. У них однакова форма — звуковий склад і написання, але різний зміст. Омонімія — досить поширене в українській мові явище. Підніміться на піраміду, у яку складено омонімічні пари. Перед кожною сходинкою зупиніться і за пропонованим значенням назвіть і впишіть у

46

горизонтальний ряд клітин слова-омоніми. Це буде перепустка на вищу сходинку.

1. Розпорядчий акт, зведення декларативно-програмного характеру. Людина різнобічних, багатопланових знань. 2. Службовець, який відповідає за діловодство. Хижий птах з довгими ногами і чубчиком на голові у вигляді гусячого пера. 3.Організована група депутатів у парламенті. Складова частина складної рідини, яка кипить у вузькому проміжку температур. 4.Промениста енергія, що випромінюється яким-небудь тілом, сприймається зором і робить видним навколишнє. Наявність світла де-небудь (тут світло). 5.Розіграш державної позики або лотереї. Кількість примірників друкованого видання одного випуску. 6.Обставини, умови, ситуація, в якій хто- або що-небудь перебуває. Місце тимчасового розташування; стоянка, табір. 7. Основний колір, тон, на якому зроблено малюнок. Природний рівень радіації.(Відповіді: 1. Універсал¹. Універсал2. 2. Секретар¹. Секретар2. 3. Фракція¹. Фракція2. 4. Світло¹. Світло2. 5. Тираж¹. Тираж . 6. Стан¹. Стан2. 7. Фон¹. Фон2).V.Виконання практичних завдань.

Порівняйте слова, що називаються омо-німами.

Що в них є спільного і відмінного?Лисичка (тварина) і лисичка (гриб); байка (твір) і байка (тканина); кран (водопровідний) і кран (підій-мальний); лавка (для сидіння) і лавка (магазин).

Чи зрозумілі вам наведені нижче речення? Чому?

47

Яка красива шотландка! Цей корпус особливий. На землі лежав лист. Ти бачив ключ? Перебудуйте речення так, щоб їх зміст не

викликав сумнівів. Зробіть висновок, як слід використовувати у мовленні омонімічні слова.

Це цікаво знати. Інформація учителя. Шляхи

виникнення омонімів1. Збіг власне українського слова й запозиченого:мул (укр., відклади на дні водойми) — мул (лат., тварина); як (укр., прислівник) — як (тиб.,тварина);балка (укр., яр) — балка (нім., перекладина).2. Збіг двох значень:кок (фр., вид зачіски) — кок (голл, кухар на судні);бар (грец., одиниця тиску) — бар (англ., невеликий ресторан); метр (грец., одиниця довжини, віршовий розмір) — метр (фр., учитель, вихователь, шаноблива назва людини).3. Збіг слів у результаті словотворення:загин (від гинути) — загин (від гнути),злити (від зло) — злити (від лити),обпилювати (від пил) — обпилювати (від пиляти).4. Збіг слів у результаті історичних фонетичних змін (спрощення, чергування): вити (вию) — вити (в'ю), ніс (несу) - ніс (носа) 5. Збіг сучасного літературного слова й застарілого або діалектизму:око (орган зору) — око (міра рідини), чайка (птах) — чайка (човен), без (прийменник), голосити, гостинець і діалектні : без (бузок), голоси-ти (поширювати), гостинець (великий битий шлях, шосе).6. Розпад полісемії, тобто втрата асоціативного зв'язку між значеннями одного слова:порох (пил) — порох (вибухівка), дача (вілла) — дача (давання),

48

лист (у рослини) — лист (послання). Ознайомлення учнів із словником омонімів.

Розгляд словникових статтей. Ключ¹, а, ч.1. Знаряддя для замикання та відмикання замка, засува та ін.: Сторож брязнув ключами, одмикаючи важкий здоровий замок (Н.-Лсв.).2. Знаряддя для загвинчування або відгвинчування гайок, болтів і т. ін., для накручування завідних механізмів тощо: Старанно виголений, чисто вмитий (Павло), на плечі торба з протигаза, в якій по-брязкують розвідні ключі, гайки й усякий слюсарний інструмент (Куч.); знаряддя для натягування струн музичних інструментів.3. до чого, для чого, перен. Засіб для розуміння, розгадування когось, чогось, для оволодіння чимось; умовна система позначення літер, цифр і т. ін., на якій заснований спосіб читання якого-небудь шифро-ваного тексту; підрядник до іноземного тексту, а також збірник відповідей на задачі.4. перен. Найважливіший у воєнному відношенні пункт, оволодіння яким зміцнює, поліпшує становище, забезпечує перемогу.5. спец. У телеграфному апараті або радіопередавачі — вимикач для замикання й розмикання електричного кола на різні відрізки часу відповідно до телеграфного коду.6. муз. Знак на початку нотного рядка, за допомогою якого встановлюється висота та назва звука.7. кого, чого і з означ. Ряд однорідних предметів або живих істот, які рухаються один за одним, утворюючи кут: Здалека під небом, В вирій летючи. Голосно курличуть Журавлів ключі (Щог.); Високо десь гусиний лине ключ (Рил.); В небі неозорім літаків ключі, і міста, як зорі, сяють уночі (Сос.).8. у знач. присл. ключем, ключами. Один за одним, утворюючи кут, кути: А журавлі летять собі На той бік ключами (Шевч.); Ключем, розвалюючись то в ту, то в другу сторону, попідтинню потяглися качата на воду (Мирн.).

49

9. архіт. Горішній клиноподібний камінь, який завершує склепіння будинку або арку.10. Жердина з гачком, за який зачіплюють відро для набирання води з криниці: Ой у полі криниченька — і ключ, і відро; Та вже ж моєї дівчиноньки не видно давно (Чуб.).Ключ 2, а, ч., рідко. Те саме, що джерело: По крутих схилах балки росли буйні трави, а в самій глибині, то в одному, то в іншому місці били джерельні ключі (Цюпа).Бити (забити) ключем — бурхливо, активно проявлятися: Повсюди народна ініціатива б'є ключем... Висновок: у тлумачних словниках багатозначні слова знаходяться в одній словниковій статті під різними цифрами, а омоніми подаються як різні словникові статті з цифровим знаком справа.

Це цікаво знати. Інформація учителя. Міжмовна

омонімія Відоме також явище міжмовної омонімії, тобто збігу зовнішньої форми слів двох різних мов. Воно властиве не тільки близькоспорідненим, а й досить віддаленим щодо походження мовам. Наведемо приклади українсько-російських міжмовних омонімів:

укр. рос.

луна(відлуння)

Луна(місяць)

рожа (мальва) рожа (пика)час (форма існування

матерії)час (година)

Прочитайте поезію. Доберіть до виділених слів

омоніми в українській мові і з’ясуйте їх значення.Словечко підвело

Яка чудесна кожна мова!

50

Але слова мотай на вус.Як не уважний ти до слова,то може трапитись конфуз.

Бо є омоніми міжмовні,відомі вченим з давнини:слова однакові назовні,

та з різним значенням вони.І дуже легко помилиться —

суцільні рифи навкруги:болгарське булка — молодиця,

вонявка в Чехії — духи,а білоруське бульба —й зроду картопля...

Он які діла!..Д. Білоус

Омоніми широко використовуються в художній літературі, народній творчості, у розмовно-побутовому мовленні як засіб образної передачі думки:

Думи мої, думи мої,Квіти мої, діти!

Виростав вас, доглядав вас, —Де ж мені вас діти?

Т.Шевченко.

Лукаш: Ой скажи, дай пораду, Як прожити без долі. Доля: Як одрізана гілка, Що валяється долі.

Леся Українка.Так і літо мине,Так і осінь мине,І, можливо, мене

Хтось колись пом’яне. О. Підсуха.

Погана та мати, що не хоче дітей мати (Нар. тв.)

Часто омонімію використовують як засіб творення дотепів, каламбурів у текстах для дітей:

Песик шишку з лісу ніс

51

І подряпав нею ніс.Як тільки світанок настав,Гусак чимчикує на став.

Проводить він там цілі дні,Поживи шукає на дні.

Байбаки на варті сталиІ в ту ж мить дрімати стали.

Отак ледача варта,Слова доброго не варта.Клаптик ситцю я покраю,Хусточок з нього нашию,

Помережу їх по краю,Пов'яжу лялькам на шию.

Мама скаже: «Глянуть любоНа твою роботу, Любо!»

Г. Плотников.

Жук пішов у сад за дачуІ розв'язує задачу.

А комар години ціліЛиш тиняється без цілі.

То з нудьги, без всяких діл,Полетів з гори у діл,

Повернув за тин до льоху,Розбудив за сажем льоху,

У смолі липкій зав'яз,Зачепив крилом за в'яз,З бузини упав, незграба,

І радіє, що не з граба.В. Плахотников.

VІ. Закріплення вивченого матеріалу. Творча робота. Спробуйте на основі даних

омонімів створити вірші-каламбури.1. Клини — клени; гриби — греби; Надія — надія; орел — Орел.2. Замок—замок, атлас—атлас, стрілки—стрілки, на-сип — насип.VIІ. Підсумки заняття.

Що нового ви довідалися? Що вас найбільше зацікавило?

52

Які ваші пропозиції щодо проведення наступного

заняття?

Г.Є.КосянчукЗаняття № 7

Тема. Омонімія та полісемія. Омоформи, омографи, омофониМета. Дати поняття про омонімію та полісемію, навчати розрізняти омоніми і багатозначні слова, використовувати в мові омоніми та багатозначні слова; дати поняття про лексичні і морфологічні омоніми, розглянути групи омонімів: омоформи, омофони, омографи; виробляти навички їх розпізнавання в мові; виховувати любов до краси українського слова Обладнання. Роздатковий матеріал, карта омонімів

Хід заняттяІ. Організація класу.ІІ. Актуалізація знань учнів.

Робота на картках (за варіантами).Спишіть речення.

Підкресліть омоніми. З'ясуйте, якою частиною мови вони виражені. Поясніть їх значення.

Варіант І 1. Шумить діброва на горі, та тільки жалю мені завдає. (І. Нечуй-Левицький.) 2. Сумно стало Максимові серед лісу; жаль йому стало своїх степів безкраїх. (Панас Мирний.) 3. Ой піду я в чисте поле, там дівчина просо поле. (Народна творчість.) 4. Дітки кинулися одно перед одним рвати чудові квіти: рожеві гвоздички, лілові дзвіночки... (Н. Кобринська.) 5. Гримить голосочок, як срібний дзвіночок, по садочку лунає... (Леся Українка.)

Варіант II 1. Рука шпарко бігла по лінійках сторінок, слова вишиковувалися стрункими шеренгами. (Ю. Смолич.) 2. Привезли Вересая ввечері додому на панській лінійці. (Ф. Бурлака.) 3. Висока гора, і схід на неї

53

крутий, змією кругом шпиля так і обвився. (Панас Мирний.) 4. Схід побратимів назначений був на неділю. (І. Франка.) 5. Скоро схід забагровіє, засміється з далини ясне сонечко весни. (Г. Бойко.)

Варіант III 1. Ой, скажи, дай пораду, як прожити без долі?! Як одрізана гілка, що валяється долі. (Леся Українка.) 2. Сьогодні зранку на ставку скошуватимуть рогозу та комиш. (О. Донченко.) 3. Він сидить у повній задумі, весь час. скошуючи очі вбік. (Ю. Яновський.) 4. Олександра Олексіївна за письмовим столом переписує сторінки великого рукопису. (Я. Баш.) 5. Стіл київський захопив підступно Святополк. (П. Загребельний.)

Варіант IV 1. Посієш вчасно, будеш мати хліба рясно. (Народна творчість.) 2. А мати хоче научати, так соловейко не дає. (Т. Шевченко.) 3. Думи мої, думи мої! Квіти мої, діти! Виростав вас, доглядав вас — де ж мені вас діти? (Т. Шевченко.) 4. І знову тихо на рейді. (Д. Ткач.) 5. Пригадувалися інші розмерзлі шляхи — наш танковий рейд на Одесу з Нижнього Дніпра. (М. Рудь.)ІІІ. Оголошення теми і мети заняття.ІV. Пояснення нового матеріалу.

Виступи учнів із науковими повідомленнями.

Учень 1. Омоніми — це різні слова, які схожі між собою звуковим складом, звучанням, але не значенням, тоді як в багатозначному слові ми маємо справу з різними значеннями одного і того ж слова. Омоніми схожі на багатозначні слова, але плутати їх не можна. Хоча часто буває дуже складно розрізнити, чи є слово багатозначним, чи це різні слова-омоніми. Це відбувається тому, що в деяких випадках омоніми виникають з багатозначних слів, однак не завжди.Учень 2.

54

Існує кілька способів розрізнення омонімів та багатозначних слів. І спосіб - підбір синонімів до кожного омоніма або до всіх значень багатозначного слова, а потім порівняння цих синонімів. Якщо синоніми ви-являються близькими за своєю семантикою (значенням) то перед нами багатозначне слово, якщо ні — омонім.

Наприклад Застава — майно або коштовності, які віддаються кредиторові, як гарантія того, що позичені ним гроші будуть повернені. Синоніми: гарантія, внесок. Застава — місце в'їзду до міста чи виїзду з нього.Синоніми: в’їзд, виїзд. Синоніми далекі за своїм значенням, отже перед нами омоніми (різні слова).Пересадка — 1. Садіння викопаних рослин на новому місці. Синоніми: перенесення, перещеплення.2. Лікувальний метод, що полягає в перещепленні одному живому організмові хірургічним способом здорових органів або тканин іншого. Синоніми:прищеплення, перещеплення. Синоніми близькі за своїм значенням, що вказує на те, що перед нами багатозначне слово, а не омоніми.Учень 3. ІІ способом розрізнення багатозначних слів та омонімів є підбір споріднених (спільнокореневих слів). Якщо споріднені слова схожі або однакові — перед нами багатозначне слово.

Наприклад Слово козак в усіх своїх значеннях має такі споріднені слова: козакувати, козарлюга, козацтво, козацький, козаччина, козачата, козачка. Це свідчить про те, що слово багатозначне. Розглянемо тепер слово коса.Коса — заплетене волосся. Споріднені слова: косиця, косичка, косище.Коса — сільськогосподарське знаряддя для косіння трави. Споріднені слова: косар, косарський, косарювати, косити, покіс.

55

Оскільки споріднені слова не є спільними, ми можемо твердити, що перед нами два різних слова, а не одне багатозначне.Учень 4. Розрізненню слів омонімів завжди допомагає контекст, в якому вони вживаються.Наприклад: Мама доню одягала, в коси бантик заплітала. (П. Бойко) — заплетене волосся. Який косар, така і коса. (Н. те.) — сільськогосподарське знаряддя. Повними або абсолютними омонімами називають слова, що за своїм звуковим складом та граматичною формою завжди однакові. Такими є всі вищенаведені омоніми.

Це цікаво знати. Доповнення вчителя.Розрізняйте!

Треба відрізняти омоніми від багатозначних слів. Слова-омоніми в сучасній мові нічого спільного в значенні не мають, а багатозначні слова пов'язані між собою значенням, до того ж одне з цих значень є прямим, а інші вторинними. Іти — про людину, потяг, лист, годинник, справу, переговори, іспити тощо. Значення різні, але всі вони зводяться до основного — «рухатися». Отже, це багатозначне слово. Якоюсь мірою допомагає розмежувати омонімію й полісемію підбір антонімів і творення похідних основ. Так, гучний у словосполученнях гучні струни, гучний голос, гучна вечірка, гучна мова скрізь можна замінити антонімом тихий. Тому це теж багатозначне слово.

Різні слова (омоніми) по-різному творять похідні. Наприклад:

клас (суспільна група) — класовий і клас (нав-чальна кімната) — класний; термін (проміжок часу) — терміновий, тер-міновість, надтерміновий і термін (слово, яке точно визначає поняття в галузі науки, техніки, мистецтва) — термінований, термінування.V. Виконання практичних завдань.

56

Вправа 1. Знайдіть у тексті омоніми, доведіть, що

це омонімія, а не багатозначність одного слова.1. Зранку захмарило і довго сіяло на землю холодну, дрібну мжу (Тют.). 2. Сіяло сонце, в небесах Ані хмариночки, та тихо, та любо, як у раї (Шевч.). 3. Я окинув очима його постать: плечі широкі, стан тонкий (Н.-Лев.). 4. Гадали ми, що тайно в стан ворожий Проникнув ти, щоб мстити за отця, за Новгород великий (Коч.). 5. Марія Семенівна відчула й зрозуміла душевний стан гостя (Ле). 6. Худий, маленький коник з голосним іменем Буян ледве тягнув старенькі ґринджолята з лозовим кошем, вимощеним житньою соломою (Кравч.). 7. Здавалось, що насувала чорна хмара, коли татари ішли цілим кошем (Панч.). 8. Моє серце забилося, як од вітру листок (Мас.). 9. Хоцінський розгорнув листок газети і почав водити за строчками (Н.-Лев.). 10. У мовчазнім натхненні ліс Мішає фарби на палітрі (Мур.). 11. Я йду потихеньку, як звичайно, бо хоч нічого й не чуєш, а все ж осторога не мішає (Хотк.). 12. Хоч би малесеньку хатинку він [Т. Шевченко] мріяв мати над Дніпром (Рил.).

Вправа 2. Випишіть спочатку сполучення слів з

омонімами, а потім багатозначні слова. Поясніть, як ви їх розрізняєте. Письмовий стіл, адресний стіл; топити у печі, топити у воді; гарна пара, водяна пара; іншомовне слово, заключне слово; болить зуб, у граблях зламався зуб; гнати корови, гнати дьоготь; вбитий цвяшок, вбитий звір.

Розповідь учителя.Групи омонімів

За характером тих ознак, що дають змогу констатувати наявність відповідного відношення між

57

двома або більшою кількістю слів, розрізняють омоніми лексичні (повні, абсолютні), граматичні (омоформи) і фонетичні (омофони, омографи). Лексичні омоніми — це слова, тотожні за звучанням і написанням у всіх граматичних формах:

коса — коси — косі — косу — косою — на косі;

лава (меблі) — лава (вулканічна) — лава (у зброї)

— лава (шеренга); крона (верхня частина дерева) — крона

(грошова одиниця);

рись (тварина) — рись (біг); байка (літературний жанр) — байка

(тканина); лисичка (тварина) — лисичка (гриб).

Такі слова ще називають абсолютними (повними) омонімами. Омоніми, що відрізняються окремими формами, є частковими:слати (у значенні застеляти) — слати (посилати), проте ці слова різняться формами теперішнього часу (я стелю, я шлю). Другу групу омонімів становлять слова, що збігаються тільки в частині граматичних форм. Це морфологічні неповні омоніми.

Вони поділяються на кілька підгруп:1) омоформи — слова, що належать до різних

частинмови і збігаються тільки в окремих граматичних формах:

три (числівник) — три (дієслово), мати (іменник) — мати (дієслово), поле (іменник) — поле (дієслово), шию (дієслово) — шию (іменник), злий (прикметник) — злий (дієслово).

При зміні граматичних форм омонімічність зникає. Початкові форми таких слів, за окремими винятками (мати — мати), різні.

58

2) омографи — це однакові за написанням, але різні

за вимовою (наголосом) слова: орган — орган, замок — замок, сім'я — сім'я, приклад — приклад, брати — брати, руки — руки, мука — мука, плачу — плачу, сапа — сапа, білизна — білизна, насип — насип, радій—радій.3) омофони — слова, що однаково звучать, але

порізному пишуться:

віра — Віра, прут — Прут, поліщук — Поліщук, віла — вілла, греби — гриби, кленок — клинок, мене — мине, сон це — сонце, вжиті — в житі, погас — по гас, мріяти — мрія ти; зате — за те; спиться [спиц:'а] — спиця.

Примітка. Не можуть уважатися омонімами так звані омонімічні форми слів, лексичне значення яких однакове: школи, книги — родовий відмінок однини і школи, книги — називний та знахідний відмінки множини. Частина таких форм має різний наголос: озера, води — родовий відмінок однини озера, води — називний та знахідний множини.

Проектна діяльність.

59

Учитель. Учні нашого гуртка вирішили «добратися» і до змісту слова омонім та близьких до нього омоформа, омофон, омограф. Це було нелегко, бо коріння цих назв за межами української мови. Та все ж діти домоглися успіху. Свої спостере-ження вони виклали у вигляді невеличких проектів –казок. Послухайте їх.Учень 1. Омонім має близьких родичів — Омоформу, Омофона та Омографа. Їм, як і Омонімові, дали складні імена, утворені з двох основ. Перша частина усіх імен спільна. Вона походить від грецького слова Ноток, що означає «однаковий». Отже, у володіннях Омоніма, Омоформи, Омофона і Омографа поселилися слова, чимось схожі, близькі одне до одного. Друга частина імен відрізняє їх. Це наводить на думку, що кожне володіння населене, хоч і близькими, але відмінними від інших словами.Учень 2. Найстаршим і найавторитетнішим серед родичів є Омонім. Його ім'я можна перекласти «однаковопоіменовані». Воно утворене від уже згаданого Homos— «однаковий» і грецького ж слова onyma — «ім'я». Тож у володіннях Омоніма живуть слова з однаковими іменами. Вони об'єднуються в пари або й більші групи. Зовні пари схожі між собою, як близнюки, проте мають різний зміст, виконують неоднакові завдання, представляючи предмети, ознаки, дії.Учень 3. Близько від Омонімів простягаються володіння Омоформи. Друга частина цього імені говорить сама за себе: край населяють слова з однаковими формами. Вони живуть парами, проте кожний має свої особливості змінювання, зв'язку з іншими словами. Працюють ці слова в різних галузях: одні обслуговують предмети, інші дії чи ознаки. Проте пари часто оформлюються цілком однаково. Типови-ми представниками їх є дієслова й іменники:

60

світило (ясне сонечко) і світило (наше яскраве),

поле (бур'ян) і поле (засіяне) або числівник і дієслово — три (зошити) і

три (обережно).Учень 4. Омофон другою частиною імені має вже відоме нам грецьке слово phone— «звук». Пригадайте: фонетика, фонема. Отже, його володіння заселяють «однаковозвучні» слова. Пари їх цілком тотожні тільки в усному мовленні, на письмі ж відгороджуються одне від одного, демонструють відчуженість, як ось віра і Віра, коваль і Коваль, спід (низ чого-небудь) і з-під (прийменник), греби (гребти) і гриби (гриб). Учень 5. Нарешті Омограф. Друга частина його ім'я вам також добре знайома. Це грецьке слово qrapho — «пишу», наявне в словах графіка, орфографія. То Омограф очолює пари однаково написаних слів. Вони дозволяють ототожнювати себе тільки на письмі. В усному мовленні кожний представник пари відмежовується від іншого. Це досягається в основному завдяки наголосу. Вам відомі такі з них: замок і замок, вигода (користь) і вигода (зручність), засіяти (сіяти) і засіяти (сіяти).

Учитель. Чи вам подобається розповідь? Чи погоджуєтесь ви з думками учнів?

Вправа 4. Визначте, у якому володінні проживають куб (геометричне тіло) і куб (великий казан для кип'ятіння води), Любов і любов, згори і з гори, ясен (дерево) і ясен (ясний).

Учитель. А зараз вам пропонується гра «У чужих

володіннях». У столиці Омонімії проходив семінар. Зібралися, крім омонімів, слова з найближчих володінь — омоформи, омофони і омографи. Вони ділилися досвідом.

61

Найгостріші дебати викликала проблема змісту: як, маючи іншим словом цілком однакове звукове і буквене оформлення, якнайкраще виконувати обов'язки — розкривати своє значення. Нарешті, зійшлися на тому, що вирішальну роль у цьому відіграють слова-сусіди, тому необхідно якнайпильніше добирати їх. Семінар закінчився пізно, і парам слів із різних володінь довелося вирушати вночі. І тут усе перемішалося: деякі омоніми, омоформи, омофони й омографи заблукали і потрапили в чужі володіння. Зрозумівши це, вони впали в розпач і зовсім розгубилися. Допоможіть їм: «відведіть» кожну пару слів із чужого володіння у їхнє.

Вправа 5. Визначте вид омонімів (лексичні омоніми, омоформи, омофони, омографи). Брати — брати, заграв — заграв, ручка — ручка, умови — у мови, накрила — на крила, зараз — за раз, права — права, місяць —місяць, білок — білок, дорога

62

— дорога, на березі — на березі, настав — на став, зміст — з міст, роман — Роман, інею — і нею, переводити — переводити, мати — мати, гори — гори, друга —друга, повіки — повіки.

Учитель. Омоніми та близькі до них слова часто

використовуються в художній літературі із стилістичною метою, як засіб гумору.

Вправа 6.Прочитайте рядки із сатиричних журналів.

Знайдіть у них омоніми, омоформи чи омофони. З якою метою вони вжиті?

1. Через досвіду й сумління брак Йде з фабрики суцільний брак. Бракеру твердості бракує, Тому він браку не бракує.

2. І в ситуації крутійІз пастки вислизне крутій.

3. Осел — про Байкаря: «О, слівЙому не жаль для нас, Ослів».

4. Співак хваливсь: Я соло в'юЩо не насниться й солов'ю!».

5. Ось бешкетників вам трійка,з поведінки у них трійка.Бо вони учора вранціВ клас кота принесли в ранці.

VІ. Уточнення і закріплення навчального матеріалу.Самостійна робота.

Розгадування кросворду «Для вдумливих».Потренуйтесь у доборі омонімів. За значенням одного з омонімів назвіть його, доберіть омонімічну пару і запишіть до клітин разом із словом, що розкриває лексичне значення другого омоніма.

63

Зразок. Монарх і його оточення—Двір. Двір діда. 1. Вимерлий бик. 2. Невелика хижа тварина з тонким і гнучким

тілом. 3. Трав'яниста степова рослина; ковила

волосиста. 4. Співочий птах; стриж. 5. Морський водоплаваючий птах. 6. Голуб особливої породи — чубатий, волохатий. 7. Той, хто має чорні брови. 8. Велика хижа морська риба із плоским тілом і

вузьким хвостом.(Відповіді. 1. Тур олімпіади. 2. Ласка матері. 3. Тирса сосни. 4. Щур бридкий. 5. Чайка козацька. 6. Туркіт горлиці. 7. Чорнобривець цвіте. 8. Скат автомобільний).VІІ.Підсумки роботи.

Використана література1. Авраменко О.А, Чуріна В, Ф. Стилістика

української мови 10-11 класи. Програма факультативного курсу. К.: « Грамота», 2008.

2. Передрій Г. Р. Карпенко Т. « У світі звуків і слів».

–К.: «Богдана» 1998.3. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української

мови: Підручник. -К.:Либідь, 1993.

64

4. Пономарів О.Д. та ін. Сучасна українська мова: Підручник / За ред. О.Д.Пономарева. - К.: Либідь, 2001.

5. Словник омонімів української мови / Уклад. О.Демська, І.Кульчицький. -Львів: Фенікс, 1996.

6. Українська мова: Енциклопедія. - К.: Видавництво

"Українська енциклопедія" ім. М.П.Бажана, 2004.7. Шкуратяна Н.Г.,Шевчук С.В. Сучасна

українська літературна мова: Навч. посібник. - К.: Літера, 2000.

8. Ужченко Т. І. Дидактичний матеріал з української

мови. Лексика і фразеологія. –К.: « Освіта», 1992. 9. Ю щу к І.П. Українська мова: Підручник для

студентів філол. спеціальностей вищих навч. закладів. - К.:Либідь, 2003.

І.І.Чекмак Заняття № 8

Тема. Пароніми. Словник паронімівМета. Дати поняття про пароніми, розглянути їх семантичні зв’язки і стилістичні можливості, формувати вміння знаходити їх в реченнях, доречно вживати у власному мовленні; виховувати увагу й повагу до влучного слова; розвивати пам’ять, логічне й образне мислення, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнівОбладнання. Мультимедійна дошка, картки, словник паронімів

Хід заняттяI.Актуалізація опорних знань. Спостереження над мовою.

Прочитайте. Висловіть припущення, чому ціслова часто плутають і вживають у невластивому їм значення. Що це за слова? Адрес – адреса; адресат – адресант; копалина – копальня; дружний – дружній;

65

II. Повідомлення теми, мети уроку.III. Аутотренінг (на мультимедійній дошці).

Я – школяр.Я – особистість творча.Я можу творити.Я хочу і можу зробити свій проект і

презентувати його.Я міркую, замислююся.Я хочу знати і поділитися тим, що знаю.

IV. Вивчення нового матеріалу. Вступне слово вчителя

Словниковий склад мови надзвичайно багатий і різноманітний, він налічує сотні тисяч слів. Сучасна українська мова найпоширеніше на сьогодні зібрання лексичних скарбів нашого народу – фіксує їх близько 135 тисяч. Та навіть у такому океані слід мовці порівняно швидко і легко знаходять саме те, що потрібно їм у даний момент.

Поясненням цього можуть бути системні зв’язки лексики, які значно полегшують пошук, бо доводиться відшукувати слова не у всьому словниковому складі, а в рамках невеликої його частини – синонімічного ряду чи лексико-семантичної групи, на яку орієнтується ситуація.

В українській мові, як і в інших, є різні групи слів за значенням. Найбільші з них за обсягом – антоніми, синоніми, омоніми та пароніми.

Кожній людини, яка прагне просто, чітко і дохідливо сформулювати думку, слід постійно вчитися вживати їх в усному і писемному мовленні.

Правильне слововживання – надійний помічник в оволодінні скарбами рідної мови і рівня культури.

Ви отримали завдання підготувати презентації про пароніми сучасної української мови. зараз прослухаємо і переглянемо їх.

Учнівські презентації (на мультимедійнійдошці, демонстрація слайдів коментується розповіддю).Учень 1.

66

Значну частину української лексики становлять пароніми.

Пароніми (від гр. рara – біля, поряд та опуmа – ім’я) – слова близькі за звуковим складом і вимовою, але різні за значенням: кампанія – компанія; афект – ефект; негода – незгода.

Треба мати на увазі, що не всі слова, схожі за звучанням, можна вважати паронімами. До паронімів належать лиш ті слова, що мають невелику відмінність у вимові. У них є спільна морфема: мова – мовлення; віра – вірність; ціна – цінність. Звукова близькість паронімів призводить до того, що їх помилково вживають один замість одного: замість пригода – нагода, замість факт кажуть фактор і навпаки.Учень 2. Я досліджував семантичні зв’язки паронімів.

Виявляється, вони бувають різними:а) синонімічними – повінь – повідь; тяжкий – важкий;б) антонімічними – кепський – лепський; еміграція – імміграція; експорт – імпорт. в) можуть належати до однієї семантичної групи – калина – малина; суниці – полуниці; кіш – ківш.Учень 3. Паронімія може створюватися відсутністю одного чи кількох звуків у одного з членів патронімічної групи: талан-талант, роман, романс, вовна-бавовна. Вони можуть бути як однокореневими (дільниця-ділянка, виникати-уникати), так і різнокореневими (талан-талант, ступінь-степінь). Учень 4. Пароніми в сучасній мові є значним прошарком лексики. Однак паронімія як мовне явище досліджена ще не повністю. Думки вчених щодо розуміння самої сутності паронімії розходяться.

Н.П. Колєсніков відносить до лексичних паронімів будь-які співзвучні слова як однокореневі, так і різнокореневі (легальний-лояльний, струхнути-стряхнути).

67

Учений О.Ю.Бєльчиков вважає лексичними паронімами тільки спільнокореневі слова, які належать до однієї частини мови, але розрізняються значенням (освоїти-засвоїти, димний-димовий).

О.В.Вишнякова говорить про одноманітність наголосу в обох компонентах патронімічного ряду. В результаті чого чимало паронімів взагалі випадає з поля зору науковців.

Отже, через розходження в думках учених, ми можемо прочитати у різних лексикографічних джерелах суперечливу інформацію про пароніми. Учень 5. Слід зазначити, що пароніми розподіляються за частинами мови нерівномірно. Деякі вчені стверджують, що на першому місці за кількістю паронімів стоять іменники, на другому місці-прикметники, на третьому-дієслова. Учень 6. Піднесенню мовної культури людини сприяють значною мірою словники. У 1968 році вийшов „Словник паронімів української мови”, укладений Д.Г.Гринчишиним і А.О.Сербенською. Це перша спроба опису паронімів в українській лексикографії. В ньому описано понад 1000 паронімів, які найчастіше трапляються в шкільних підручниках, навчальних посібниках, науково-популярних книжках,художній літературі, публіцистиці, побутовому мовленні. Такий словник є і в нашій бібліотеці. Учень 7. У публіцистиці пароніми широко вживаються у ролі заголовків: „Школа і школа талантів“, „Манери чи маневри“, „Кола“ чи школа“, „Баталії для талії“. Пароніми використовують при створенні каламбурів: „Ти йому про Тараса, а він тобі півтораста“. Поети люблять зближувати самі невідповідні слова, дивуючи нас фантазією:

На глею вицвів глечикТай взявся мандрувати

Із печі аж до тину

68

Із пісні-між лататтям. І.Камінець

V. Закріплення вивченого матеріалу. Прочитайте, знайдіть пароніми. Поясніть їх

значення, користуючись словником паронімів. (Завдання на картках)

1. Десь узялися пироги в сметані, бублики на яйцях,

маковики, пундик. (І.Нечуй-Левицький) 2. Потім було подано якийсь особливий пудинг.3. І полуниці, і суниці надзвичайно корисні не

тільки для хворих, а й для здорових людей.

4. З марени колись добували червону фарбу-алізарин.

5. Живе мурена переважно в Середземному морі та

Індійському океані. 6. Он двір стоїть багатиря гладкого, наче

городок. (Л.Глібов)

7. З часом образ Кармалюка набирає поетичних рис

легендарного богатиря. 8. Чимало коштовних прикрас виготовив цей

ювелір. 9. На закінчення відбувся концерт, де

виконувалися твори ювіляра. (Н.Ковалик)

Перпишіть, вставляючи в реченнях на місціпропусків один із наведених у дужках паронімів. (Завдання на картках)

1. З піснями і музикою зупинилася .... весела на галявині. Виборча .... пройшла організовано (кампанія, компанія).

2. Мій .... , мабуть, помилився і відправив лист на стару адресу. Рекомендовані листи .... повинен одержувати особисто (адресат, адресант).

3. Через ліс проходив найнебезпечніший для ворога

69

.... шляху. Молоді ялини були вкриті зеленою з голубим .... хвоєю (відтінок, відтинок).

4. Гнійний .... – дуже небезпечна хвороба. Хворому

вчора вирізали .... (апендикс, апендицит). Робота в групах. I група виписує пароніми,

які вступають у синонімічні зв’язки, II група – у антонімічні. (Завдання записано на дошці) Слимак, слизняк; експорт, імпорт; революція, еволюція; барабанити, тарабанити; притаїтися, причаїтися; кепський, лепський; еміграція, імміграція; тяжкий, важкий.

Ваша сім’я тимчасово виїздить за кордон за

місцем роботи батька. Вас запросили до посольства на співбесіду. Які з поданих слів ви використаєте і чому?

Еміграція, імміграція. Адрес, адреса. Апартаменти, департаменти. Відпуск, відпустка. Посланець, посланник, посол.

Відредагуйте речення. Назвіть пароніми. 1. Фільми іноземних кіностудій не дубльовані,

демонструються оригінальною мовою. 2. Найяскравіше виявився їх талант у сольних

епізодах пісенно-мелодичного характеру. Робота в групах.

I група. Складіть діалог. Двоє учнів дискутують з приводу того, яку роль виконують у мові пароніми. II група. Складіть декілька каламбурів із паронімами. Радіти, ридати; школа, шкала; капля, крапля. VI. Підсумки заняття.

Бесіда Чому важливо дбати про культуру власного

мовлення? Які слова називають паронімами? Хто досліджував явища паронімії? Які сфери застосування паронімів? Які художні тропи створені на основі явища

паронімії? Для чого використовують словник паронімів?

70

Рефлексійна анкета (учні обирають тітвердження, які хотіли б продовжити).

Під час заняття я .... Дізнався/дізналася .... Повторив/повторила .... Навчився/навчилася .... Зробив/зробила успіхи .... Труднощі відчував/відчувала у .... Мене захопило .... Бажаю продовжити ....

Словесне оцінювання вчителем роботи учнів

В.П.КоваленкоЗаняття № 9

Тема.Синоніми. Синонімічний ряд. Джерела синонімії. Словник синонімівМета. Повторити вивчені відомості про синоніми, допомогти учням глибше засвоїти набуті знання й вміння, вдосконалювати навички вживання синонімів для найбільш точного, виразного, образного оформлення усного й писемного мовлення, розвивати творче й логічне мислення, навички роботи із словником;прищеплювати дітям навички культурного мовлення, любові до рідної мови, її краси та синонімічного багатстваОбладнання. Таблиця «Лексика», плакати, картки, ілюстрації, словник синонімів (за редакцією Г. М. Гнатюк)

Епіграф Процвітай, українська мова,

Заохочуй красою нас: Що багатший твій слів – запас, –

Легше вибрати влучне слово. Д. Білоус

Хід заняттяІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок учнів.Учні зачитують вірш О. Підсухи «Мова»

МоваОй, яка чудова українська мова!

71

Де береться все це, звідкіля і як?Є в ній ліс-лісок-лісочок,

пуща, гай, діброва,бір, перелісок, чорноліс…

Є іще й байрак.І така ж розкішна і гнучка, як мрія.

Можна звідкіля і звідки,Можна і звідкіль,

Є у ній хурделиця, віхола, завія,Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль…

Виділити синоніми у поезії.ІІ. Мотивація навчального матеріалу.ІІІ. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу.

Пояснення вчителя. Синоніми – це слова, що звучать по-різному, але мають спільне лексичне значення. Наприклад: горизонт, обрій, видноколо, небосхил, небозвід, крайнебо, круговид, кругозір; зрозуміти, збагнути, втямити, дібрати, уторопати. Синоніми, як правило, називають той самий предмет, але різними словами. Слово «синонім» утворено на основі прикметника грецької мови synonymos, що значить «однойменний».

Є кілька груп синонімів:1. Абсолютні синоніми, тобто синоніми,

значення яких зовсім однакове: гасло – лозунг, чорногуз – лелека, кіннота – кавалерія.

2. Стилістичні синоніми, тобто синоніми, використання яких неоднакові в різних стилях мови: говорити – цвенькати, плакати – ревти, ходити – швендяти.

3. Синоніми, що розрізняються рівнем сучасності: літак – аероплан, уста – губи.

4. Понятійні, або ідеографічні синоніми. Ці синоніми хоч і вказують на близькі чи подібні предмети, ознаки або явища, проте різняться між

72

собою смисловими відтінками: шлях – дорога, сміливий – безстрашний, бігти – мчати.

Синоніми виникають: за рахунок творення нових слів: перемогти,

подолати, здолати, побороти, подужати; відрада, розрада, утіха, задоволення, приємність, насолода; нишком, нишком-... тишком, крадькома, потай, потайки, потайці, потаємно, приховано;

внаслідок запозичень: невдача — фіаско; рідкісний —унікальний, раритетний; підробка — фальшивка, імітація; підмурівок, підвалина — фундамент; перевертень — ренегат, манкурт, яничар;

за рахунок розмовно-просторічних слів та діалектизмів: садиба — обійстя, селитьба, ґражда; капці — патинки, човганці, виступці; віз — хура, фіра, підвода, теліга, каруца, мйжа;

внаслідок розвитку багатозначності слів: зручний, відповідний, слушний, сприятливий (про час); попелястий, мишастий, олов'яний, сріблястий, сталевий (про колір);байдужий, холодний, офіційний, сухий (про стосунки між людьми).ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

Завдання на картці. Списати, пояснити значення

дієслова горіти в наведених реченнях. Якими синонімами можна замінити це слово в кожному реченні? Ще які значення його вам відомі. 1. Дерева горіли, мов свічки, високо в повітря викидаючи огнисте, горюче листя. (І. Франка.) 2. Далеко на Дніпрі горів сигнальний ліхтар. (Ю. Яновський.) 3. На небі ясно горіли зорі. (М. Трублаїні.) 4. На клумбах горіли маки. (М.Коцюбинський.) 5. Мов золото-поколото, горить-тремтить ріка, як музика. (П.Тичина.) 6. На землі блажен навіки той, хто не тліє, а горить. (В. Сосюра.) 7. І радості нестерпна сила в очах у кожного горіла. (М. Рильський.) 8. Нам не горить. Встигнемо. (Григорій Тютюнник.) 9. Взуття на хлопцях так і горить. (П.Автомонов.)

Списати уривок, вставляючи пропущені

73

букви. Знайти і підкреслити синоніми до слова метелиця. Ну й зима – хуртеча та вітрюга. Ні проїхати, ані пр…йти; Третій тиждень небо в завірюсі Падає на землю ст…пову. Налітає раз у десять років Отака скажена крутія. Ніч на базі, ну і ніч, нівроку. Степова бе…сонна манія. Курява, завія, хуртовина, Зам…тіль, і хвища, і юга… Л. Первомайський

«Коректор». На дошці написано текст. Знайти в

тексті недоліки, виправити їх. Настали холодні зимові дні. З півночі подув холодний вітер, і холодна земля стала як камінь. Снігу не було. Люди в цю холодну пору сиділи в хатах. Довідка. Крижаний, мерзла, морозну. Висновок. Синоніми вживають в мові, щоб уникнути повторень.

Творче коментоване письмо. До поданих слів

підібрати синоніми. Визначити, якою частиною мови вони виражені. Зробити висновки.

Праця - … (робота, труд, діло) – іменник. Чарівний - … (прекрасний, красивий, чудовий,

привабливий, пишний) – прикметник. Говорити - … (бесідувати, розповідати,

висловлюватись, балакати) – дієслово. Важко - … (тяжко, нестерпно, скрутно) –

прислівник. Висновок. Синоніми – слова різні за написанням, але близькі за значенням і належать до однієї частини мови.

Підібрати до слів іншомовного походження

74

відповідні синоніми. Зробити висновки. Пояснити написання и або і в словах іншомовного походження.Дисципліна - (порядок)Адаптація - (пристосування)Дистанція – ( відстань)Істина - (правда)Інформація – (повідомлення)Фініш – (кінець)Договір – (угода) Висновок. Синоніми допомагають уникнути надмірного вживання слів іншомовного походження, користуватися власною лексикою.

Учитель. Прослухайте уривок вірша Д. Білоуса «Чудесні барви».

Які чудесні барви у нашій рідній мові,Які відтінки різні від Сейму і до Сян!

У Києві говорять інакше, ніж у Львові,І чорногуз, і бусол, лелека і боцян.

Так наче називаєш різновиди лелек ти,А це лиш різні назви, синонімічний ряд!

Отже, синоніми об’єднуються в синонімічний ряд, у якому виділяється стрижневе слово – домінанта. Воно є носієм основного значення, спільного для всього синонімічного ряду, стилістично нейтральне, найуживаніше й у словниках синонімів ставиться першим. Наприклад, кричати, горлати, лементувати, галасувати, репетувати, верещати, волати. Багатозначне слово залежно від його конкретних значень може бути стрижневим різних синонімічних рядів: Добрий (про людину) – чуйний, співчутливий, доброзичливий, щирий, людяний, уважний, приязний, прихильний; добрий (про врожай) – багатий, високий, щедрий, рясний, великий. Синонімічні ряди не замкнені, вони можуть постійно поповнюватися новими словами, втрачати застарілі слова.

75

Завдання на дошці. Замініть слово великий у всіх

словосполученнях синонімами відповідно до його конкретного значення. Запишіть утворені словосполучення. Великий вітер (сильний), велика гора (висока), велика прірва (глибока), велике подвір’я (просторе), великий врожай (багатий), великий натовп (численний), велика сім’я (багатодітна), великі діти (дорослі), велика людина (видатна), велика ніч (довга).

Творча робота. Записати вірш, добираючи з дужок такі синоніми, які б забезпечили перехресне римування рядків.

МріяЯк виросту — збудую (дім, будинок, хату).

На хаті колесо (приладнаю, приб'ю, прикріплю).А там я поселю (крилату, летючу, літаючу)

Лелечу клекітну (родину, сім'ю, пару).Нехай розводиться, (селиться, гніздиться)По всіх деревах і (будинках, хатах, оселях),

Нехай мені щоночі (здається, сниться, вважається),Що я літаю, наче (пташка, птиця, птах).

Індивідуальна робота з картками біля дошки.

Картка № 1Розташувати синоніми в порядку наростання,

знайти стрижневе слово.Дорога, шосе, автострада, стежка, траса.Здоровенний, велетенський, великий, гігантський,грандіозний.Гнівний, лютий, сердитий, незадоволений.Рюмсати, плакати, ридати, тужити.

Картка № 2Скласти з поданих слів синонімічні ряди.

Смуток, насуплений, ледачий, лагідний, згода, похмурий, люб’язний, сум, злагода, бездіяльний, печаль, пасивний, ласкавий, спокій, понурий, тактовний, мир, хмурий, лінивий, журба.

Картка № 3

76

Визначити слово, що випадає із синонімічного ряду.

Відрада, відраза, розрада, утіха.Гладкий, огрядний, норовливий, товстий.Крик, вереск, лемент, галас, бійка.Гніватися, сердитися, второпати, дратуватися.

Картка № 4Прочитати вірш. Знайти і виписати усі синоніми

до слова базікаБудував базіка дім –

Сім дверей і вікон сім.Торохтій допомагав:Язиком дошки тесав.

Метушився пустомеля:Скоро будуть стіни й стеля!

Говорун клав на словахЗ бляхи цинкової дах...В дім без вікон і дверейТалалай скликав гостей.На гостину гості йшли,Але... дому не знайшли,

Ані даху, ні стіни.Ось такі балакуни!

(О. Сенатович.) Лінгвістична гра «Іде – шкандибає». Як ви

гадаєте, скільки слів може об'єднувати синонімічний ряд? У ряду з - домінантою іти нараховують понад 20 синонімів

ІТ

С И Н О Н І М И

77

У вертикальні ряди клітин запишіть сім синонімів до слова іти так, щоб у виділеному горизонтальному ряду можна було прочитати назву цього явища.Відповіді.1. Простувати. 2. Марширувати. 3. Шкандибати. 4. Крокувати. 5. Плентатися. 6. Дріботіти. 7. Прямувати.

Учитель. До складу синонімічних рядів можуть

входити і фразеологізми: рано, на світанні, ні світ ні зоря, ще й на зорю не займалося, ще й на світ не благословлялося, ще треті півні не співали;здивуватися, зчудуватися, зробити великі очі, витріщити очі, скам’яніти від дива.

Робота в парах. Визначити, який фразеологізм

продовжує синонімічний ряд:1. Виснажений, змарнілийА. Скупаний у молоці.Б. Скупаний в окропі.В. Зліплений із воску.Г. Риб’ячим пухом підбитий.Д. Хоч з лиця воду пий.2. Небоязкий, хоробрийА. Бита голова.Б. Підбитий бігом.В. Не з заячого пуху.Г. Як в’юн на сковорідці.Д. Сушити зуби.3. Гордовитий, пихатийА. Душа не з лопуцька.

78

Б. Упустити рака з рота.В. Хоч у вухо бгай.Г. Мухи в носі грають.Д. У сорочці народився.

Учитель. Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля;Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля,Не майте гніву до моїх порад.

І не лінуйтесь доглядать свій сад. М. Рильський

Сьогодні ми з вами розглянемо структуру словника синонімів. Словники повинні бути настільною книгою кожного школяра. А які ви знаєте словники?(Відповіді учнів)

Ознайомлення зі структурою словника синонімів української мови

1. Прослухати передмову словника і стисло її переказати

(учитель читає передмову вголос).2. Ознайомлення з побудовою словника і

словникової статті.

3. Пояснення умовних скорочень.4. Повторення алфавіту за словником. Робота зі словником. Знайти у словнику

синоніми до слів легенда, красуватися, завмерти, немеркнучий, дивовижний. Скласти з ними текст «Краса природи навесні».V. Підсумок заняття.

Тести1.Слова, близькі за значенням, але різні за написанням і звучанням - А. ОмонімиБ. СинонімиВ. АнтонімиГ. Пароніми.2. Доберіть 3 синоніми до слова мирно.

79

3. Укажіть групу слів – синонімівА. Дивний, неймовірний, великийБ. М’який, лагідний, пухкийВ. Розумний, недурний, мудрийГ. Тихий, беззвучний, сонячний4. Доберіть 5 синонімів до слова стомлений.5. Синонімами до слова земляк є словаА. Землянин, однопланетянинБ. Однодумець, одновірець, спільникВ. Друг, товариш, приятельГ. Одноземець, співвітчизник, краянин6. Вилучіть зайве слово із ряду слів, підберіть до нього синонім. Сміливий, відважний, пильний, безстрашний, хоробрий.7. Синоніми належать доА. Іменника і дієслова.Б. Дієслова і прислівника.В. Іменника і прикметника.Г. Однієї частини мови.8. Провжіть синонімічний ряд до слова ходити.Ходити, йти, рушати … 9. Визначте синонім до слова агресор А. Капітулянт.Б. Абітурієнт.В. Загарбник.Г. Реформатор.10. Визначте, у якому рядку не всі слова – синонімиА. Бути, існувати, фігурувати.Б. Легковажність, легкодумність, несерйозність.В. Неволя, бездіяльність, рабствоГ. Лелека, чорногуз, бусел. .11. Синонім до фразеологізму несолоно сьорбавши наведено в рядку:А. Солодко їсти.Б. Пити солоний піт.В. Гірка чаша.Г. Ні з чим.

80

12. Укажіть, у якому рядку знаходиться слово, що не є синонімом до слова говоритиА. Ректи, видавлювати, спалахувати.Б. Казати, подейкувати, цідити.В. Промовляти, рубати, цвенькати.Г. Мовити, лопотати, шипіти.

В.П.КоваленкоЗаняття № 10

Тема. Абсолютні та неповні синоніми. Лексичні та контекстуальні синоніми. Стилістичне використання синонімівМета. Ознайомити учнів із поняттями «абсолютні та неповні синоніми», «лексичні та контекстуальні синоніми», домогтися усвідомлення учнями цих понять, вчити визначати доцільність (недоцільність) використання синонімів у повсякденному мовленні, художньому творі; виховувати культуру мовленняОбладнання. Словник синонімів, картки, таблиця.

ЕпіграфСлова, слова… Вони в собі всі рівні,

Тривожні й тихі, радісні й сумні, Є терпеливі, є жорстокі й грізні,

Лукаві й чесні, мудрі і смішні… М. Ткач

Хід заняттяІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.

Прочитати речення, записані на дошці. Відшукати синоніми. З’ясувати, яку роль вони виконують.

1. Плач сестри перемінився раптом у ридання.2. Проспали, проґавили ледачі дозорці.3. Зривалася часом хуга, як контратака зими і

мела,

81

хурделила, завивала, казилася.4. Шануйте, чтіте, поважайте його, діти.5. Криши, ламай, трощи стереотипи.6. Гнів народу переповнився по вінця – і нема

йому краю, немає кінця.

7. Страждаю, мучусь, гину, а живу. Проведіть лінгвістичний експеримент.

Залишіть у кожному прикладі лише один із синонімів. Що від цього змінилося?ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Пояснення вчителя. Мовознавці виділяють синоніми л е к с и ч н і , тобто такі, які належать до однієї частини мови і мають відмінності у значенні, наприклад розглядати й аналізувати. Перше слово загальніше за значенням, друге — відзначається насамперед належністю до наукової термінології (не просто розглядати щось, а з якоюсь науковою метою).

Серед лексичних синонімів виділяються: с т и л і с т и ч н і , наприклад говорити і

балакати (друге слово доречне в розмовному стилі);

с е м а н т и ч н і , наприклад вивчати і штудіювати

(у значенні другого слова є відтінок «ретельно вивча-ти»)

с е м а н т и к о - с т и л і с т и ч н і , наприклад

архітектор і зодчий (друге слово має відтінок урочистості). Український словник має у своєму складі і так звані

а б с о л ю т н і с и н о н і м и , або повні, наприклад: алфавіт — абетка, буква — літера, також – неповні (їх у мові переважна більшість) Вони цілком ідентичні за значенням і належать здебільшого до стилістично нейтральної лексики: процент – відсоток, екземпляр – примірник.

82

Проте такі синоніми часто різняться не тільки походженням, а й частотою і сферою вживання. Якщо в мові з’являється два слова з цілком однаковим значенням. То або одне з них поступово виходить із вжитку (з-поміж двох синонімів літак і аероплан останнє тепер уже не вживається), або вони починають набувати різних відтінків значення (водій – шофер, наслідок – результат)

«Відшукай пару». До поданих слів підібрати синоніми

Аеродром – … (летовище)борошно – …(мука)площа – …(майдан)тираж – … (наклад)

фотографія – … (світлинамовознавство – … (лінгвістика)

півники – … (іриси)нагідки – … (календула)

Пояснення вчителя. Крім лексичних синонімів, виділяють також контекстуальні, тобто такі, які лише в певному контексті мають близьке значення. Такі синоніми властиві художнім текстам. Наприклад, слово тиша може поєднуватися не лише з постійними синонімами безгомінна, беззвучна, безгучна, безмежна, німа, а й зі словами мертва, глибока, повна, цілковита, абсолютна, які не є синонімами до названих вище слів.

Евристичне спостереження. Відшукати контекстуальні синоніми. Один я на світі без роду, і доля – стеблина-билина на чужому полі. І дочечка у їх росла, уже чимала піднялась. Поліські сосни обступили з усіх боків, і шуміли, і сипали рівним сном шепіт, і рипіли, мов снасть, і вуркотіли, мов паруси.

Лінгвістичне спостереження. Знайти у записаних

на дошці реченнях близькі за значенням слова, пояснити значення.

1. Наче зачарований велетень, стояв ліс.

83

2. Під гаєм в’ється річечка.3. По діброві вітер виє.4. Ой піду я в бір темненький.5. Могутнім спокоєм дихає праліс.6. За байраком байрак, а там степ та могила.

(Учні пояснюють значення кожного з цих слів: ліс – площа землі, поросла деревами; гай – пригорки яру, низини, порослі деревами; діброва – листяний ліс (головним чином

дубовий); бір – хвойний ліс; праліс – незайманий ліс, дрімучий, одвічний; байрак – слово вживається переважно в

розмовній мові, лексичне значення (те ж саме, що і слова гай)

Висновок (учні роблять з допомогою вчителя).Всі ці слова:

позначають одне поняття (площа землі поросла

деревами); близькі за значенням, але не тотожні кожне із слів має якусь відмінність у значенні чи стилістичному забарвленні;

відрізняються звучанням; належать до однієї і тієї ж частини мови.

IV. Закріплення набутих знань. Диктант «Тиша»

Люблю я в (своєму, рідному, родимому) краювеселі (пісні, співи, співанки) пташині,

і річки (бистрий, швидкий) (плин, біг, течію),і руту-м'яту при (долі, долині, балці);

пропахлі ((леготом, вітром) (колосочки, колоски),гінке, гінке (неозорий, безмежний) (лан, ниву, поле),

і мамин хліб, і ті (стежини, стежки, доріжки),якими вранці (йду, простую, ступаю) до школи;

і перші проліски (в гаю, в ліску, в діброві),і щедре сонечко в (голубизні, блакиті, синяві)...

Люблю (Батьківщину, Вітчизну) я свою,Вона – найкраща в (усьому, цілім) світі.

Л. Компанієць Подорож у дитинство. Відгадайте загадку.

84

Запишіть синоніми до слова Завірюха. Хто дід?

З’їжджалися дочки у гості до діда:Ось там Завірюха санчатами їде,За нею Метелиця слідом мете,Хурделиця Хугу з собою веде.А тільки-но вітер у полі завіє,

Як стануть на лижі Хуртеча й Завія.Нарешті удвох з Заметіллю приїхала

Найменша – улюблена донечка Віхола.(Мороз)

Синонімічний кущ. Підібрати синоніми до слова

огорожа, пояснити значення. Записати у формі асоціативного куща.

Довідка:1) огорожа – стіна, якою обнесена якась ділянка

землі;2) паркан – огорожа з дощок;3) штахет – з густо уставлених дощок;4) частокіл – з вертикально уставлених колів;5) пліт, тин – огорожа, плетена з хворосту;6) ліса – плетена з лози;7) вориння – з горизонтально укладених жердин;8) мур – з каменя;9) живопліт – огорожа з живих рослин. Сценка «Зустрілись».Послухайте розмову

двох хлопців. Що в цьому діалозі викликає сміх, від чого він застерігає?

Моє прізвище Михайлов. А моє Сидорчук. Я працюю старшим науковим співробітником в

Інституті синонімів, де вивчають близькі за значенням слова.

Ну й що? Я зараз викладу суть, сутність, зміст справи.

Не слід мене підганяти, підхльостувати.

Товаришу Михайлові Я все ж таки хотів би...

85

Хотіти, бажати, прагнути — це ще не означаєзробити, здійснити, створити.

(Кричить) Але що я повинен створити? Що?Не слід на мене кричати, гарчати, орати, гавкати! Зараз я все поясню, розтолкую, роз'ясню. Видайте мені довідку, що я, дійсно, справді, безперечно, проживаю по вулиці Морозова.

Нарешті, ви сказали, в чому справа, тільки такої

довідки я видати не можу, їх видає паспортистка Оксана Анатоліївна.

Але ж і ви не ноль, не пусте місце, не дрібна монета, не п'яте колесо у возі.

Але є певний порядок... (вибіг з кабінету). Ось візьміть, тільки скоріше вийдіть, скрийтеся, щезніть.

Хто б міг подумати, що мої знання про синоніми допоможуть одержати довідку. (Посміхається! Йде.)

А печатку я йому не поставив, так що доОксани Анатоліївни йому доведеться притопати, заглянути, заскочити. Висновок. Із синонімічного ряду ми повинні вибирати тільки одне влучне слово.

Учитель. Багатство синонімів – одна з питомих

ознак багатства мови взагалі. Уміле користування синонімами, тобто вміння поставити саме те слово і саме на тому місці – невід’ємна прикмета хорошого стилю. Відшукати найпотрібніше, найдоречніше слово у цілому океані слів – нелегке завдання, але треба вчитися вміло користуватися словниковим розмаїттям нашої співучої, солов’їної, рідної української мови. Синоніми в мові вживаються:

1) для точнішого вираження думки; наприклад, різні значення можна передати синонімами постанова, розпорядження, ухвала, рішення, резолюція, вирок, декрет;

2) для уникнення набридливого повторення тих самих або однокореневих слів; наприклад, у тексті можна поперемінно вживати (звичайно, з

86

урахуванням їхніх значеннєвих відтінків) слова треба, потрібно, необхідно, слід, варто; випадок, подія, епізод, пригода, інцидент, приключка тощо. Уміле вживання синонімів — свідчення про майстерне володіння мовою, про вимогливість до власного висловлювання. Наприклад, у Т. Шевченка в первісному варіанті було таке речення: Ми просто йшли: у нас нема і йоти кривди за собою. У процесі роботи над твором поет, використовуючи синоніми, виправив наведене речення на точніше, влучніше: Ми просто йшли: у нас нема й зерна неправди за собою. У вірші Лесі Українки «Велет» читаємо: Той велет сильним був колись не тілом лиш, а й духом. Всі людські пута й кайдани зривав єдиним рухом, його збороти не могла ніяка міць ворожа. У первісному варіанті цього вірша замість слова збороти спочатку стояло подужать, потім — зломити. У рукописі повісті М. Коцюбинського «Fata morgana» було написано: Стережете панське добро? Ха-ха! Стережіть, стережіть, щоб не пропало. Потім виправлено на: Стережете панське добро? Ха-ха! Пильнуйте, пильнуйте, щоб не пропало. Як вдало майстри слова використовують синонімічне багатство мови, свідчить хоч би невеликий уривок з оповідання Марка Вовчка «Козачка»: Занедужала перше мати: таки вже старенька була; похиріла неділь зо дві, та й переставилась. За ненькою й батько помер з нудьги та з жалю за вірним подружжям, що з нею молодий вік ізвікував. Щоб не повторювати ті самі слова й привернути увагу до певних явищ, тут вжито синоніми мати і ненька; занедужати і похиріти (синоніми ДО захворіти, прохворіти); померти і переставитися; подружжя (синонім до дружина); вік ізвікувати (синонім до прожити). Синоніміка широко використовується в народних піснях: Найстарший брат рече-промовляє... Став середульший брат— плакати і ридати... Бідні невольники прохали та благали... Поле килиїмське

87

хвалить-вихваляє... То не вовки-сіроманці квилять та проквиляють... Якщо, підкреслюючи якусь думку, вживають поспіль кілька синонімів, то їх розташовують у порядку збільшення або зменшення якостей чи ознак, названих ними. Наприклад, у реченні В'яне, сохне, гине, гине твоя єдиная дитина (Т.Шевченко) дії, які передають загибель, називаються в їхньому наростанні. Ще приклади: На обличчі його лежав вираз безнадії й розпачу (В.Собко). Голос Івана Івановича стає теплим, інтимним (М. Івченко). В далечині туманній, темній, димній злилися низина і вишина (Є.Маланюк). Я винен, браття. Всі ми винні. Наш гріх судитимуть віки за беріїв, за Соловки, за чорні, зганьблені, злочинні, переґвалтовані роки (І.Світличний).

Дібрати синоніми до дієслів іти, бігти. У поданих реченнях усно замінити дібрані автором слова з синонімічних рядів словами нейтрального стилістичного значення. Зіставити висловлювання, обґрунтувати авторський добір.

1. Пилипко, мов заєць, вискочив з сіней та й полинув

прямо з села на ліс... 2. Малі ноженята, байдуже про непомірні

чоботи,своє робили: він ними швидко чикрижив усе вперед та вперед.

3. Не лічив Пилипко, скільки разів приходилось йому

падати й набирати снігу... Сніг він обтрусить та й знову дере вперед.

4. Катря, вхопивши наопашки кожушанку, як навісна,

помчала з хати. 5. «Куди це? Куди це так швидко?» — гукали до

неї з дворів селяни, дивуючись, що Катря зарані й так прудко біжить вулицею.

88

6. Аж мерзла земля гула під нею, так вона мчалася.

7. Катря не жаліла своїх ніг: скільки хапало духу, мчалася, спотикалася об груду, падала в високі кучугури снігу і, викарабкавшись, знову неслася далі та далі.

8. «Піду по сліду»,— подумала Катря і тихопоплелася свіжим снігом у гущавину лісу.

9. Чорною марою тиняється вона по тому сліду. 10. Катря, як стріла, полинула до пенька, на котрому сидів Пилипко. (Панас Мирний.)

Завдання на картках.Виберіть потрібне слово з

поданих у дужках синонімів і запишіть із ним речення.

(Спить, куняє, дрімає) земля під глибоким снігом.

Дівчина хитро (сміється, регоче, посміхається). Верби (сумують, журяться, нудьгують) над

водою. Учні (говорили, вели розмову, розмовляли,

розповідали) про історію рідного краю. Гра «Ланцюжок».Один за одним учні

підбирають синоніми до слів батько, мати, дружба, лікар, учитель, ввічливий:

ДовідкаБатько – тато, татусь, отець, неньо.Мати – неня, матінка, мамонька, мамуся, матуся.Дружба – братство, товариство.Лікар – медик, доктор, цілитель.Учитель – педагог, викладач.Ввічливий – чемний, привітний, вихований.

Учитель. Скільки чудових слів-синонімів ви підібрали до слів батько, мати. Коли я чую, як підлітки звертаються до батьків «батя», «папаша», «старик», «мамаша», «мої предки», - мені стає боляче і ніяково. Прикро, що сьогодні діти часто зневажливо ставляться до батьків, виникає відчуженість між ними. Чогось подібного раніше в

89

наших селах не чули. В Україні не лише до батька, матері, діда, бабусі, навіть сусіди між собою зверталися на «Ви». Любов і повагу до батьків, старших, як і працьовитість, гідність, у родинах виховували змалку.

Твір-мініатюра «Рідна мати моя». Написати твір-мініатюру, уникаючи повторень. Слова-синоніми пропонуються на переносній дошці. (Рідна, дорога, рідненька; мила, ніжна, люба; працьовита, роботяща; дбати, турбуватися; учити, виховувати; дякую, спасибі; пам’ятати не забувати; доброта, добрість). Діти пишуть твір-мініатюру під пісню на слова А. Малишка «Пісня про рушник».

Рівноскладові синоніми. До поданих слів іншомовного походження доберіть рівноскладові українські синоніми й запишіть їх поряд у вільних клітинках:

А Р О М А ТА В І А Т О Р

І Н Т Е Р В А ЛМ А Г І Ч Н И Й

Е К З Е М П Л Я РП Р И В А Т Н И Й

А Б С О Л Ю Т Н И ЙГ Л О Б А Л Ь Н И ЙВідповіді. Рівноскладові синоніми: пахощі, льотчик, проміжок, чарівний, примірник, особистий, цілковитий, всесвітній.

Лінгвістична гра «Свої й позичені». Як з'явилися синоніми повідомлення – інформація, точний – пунктуальний? Друге слово прийшло з інших мов. Олесь і Ромась склали словничок синонімічних пар, у яких першим записали запозичене, а другим – українське слово, яке одночасно пояснює значення іншомовного синоніма. На жаль, друга частина словничка розірвалась на частини. Складіть їх і відновіть словничок.

90

IV. Підсумок заняття. Закінчіть речення:1. Синоніми – слова … (близькі за значенням, різні

за написанням і звучанням).

2. Синоніми вживаємо у мові, щоб … (уникати повторів,

робити мову красивою, яскравою, багатою).3. Синоніми, які в певному контексті мають

близьке значення - … (контекстуальні).

4. Контекстуальні синоніми переважно використовуються у стилі… (художньому).

5. Лексичні синоніми - … (належать до однієї частини

мови і мають відмінності у значенні)6. Синоніми, що відрізняються не

тількипоходженням, а й частотою і сферою вживання - … (абсолютні)

В.П.КоваленкоЗаняття № 11

91

Тема. Синонімія і полісемія. Евфемізми. Перифрази Мета. Дати учням поняття про евфемізми, перифрази, синонімію і полісемію, навчити розрізняти їх у тексті, вживати їх у зв’язному мовленні, пояснити доцільність вживання у певних випадках; виховувати любов, пошану до рідної мовиОбладнання. Картки, таблиці, ілюстрації

ЕпіграфЧи не чари й не диво?

Мова – спів, мова – казка.Все сказати можливо:

Є і гнів, є і ласка. Д. Білоус

Хід заняттяІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок учнів.

Лінгвістична гра. До поданих іншомовних слів доберіть синоніми й запишіть у тому самому порядку в колонку. Момент, педагог, ароматний, гравій, алфавіт, лозунг, горизонт, пілот, контур, гігант, актор.Синоніми: абетка, артист, велетень, гасло, духмяний, льотчик, мить, обрис, обрій, рінь, учитель. Ключ. З перших букв дібраних синонімів повиненскластися фразеологізм. Запишіть його.ІІ. Повідомлення теми і мети.ІІІ. Сприймання навчального матеріалу.

Матеріал для вчителя. Синонімія – це повний або частковий збіг значення двох чи кількох слів або словосполучень, це явище подібності змісту при відмінностях у формі. Синоніміка – це сукупність синонімів, наявних у мові. Синоніми бувають лексичні, морфологічні, синтаксичні, фразеологічні. У кожній мові є слова, які мають кілька значень. Здатність слова мати кілька значень називається багатозначністю, або полісемією. Синтаксичні синоніми - різні синтаксичні конструкції, вживані для вираження тієї самої думки:

92

для створення (нейтральний варіант), щоб створити, з метою створення (книжно-офіційний варіант). Одним із виявів синтаксичної синонімії є паралельне вживання сполучникових та безсполучникових речень. Словотвірна синонімія - наявність префіксально-суфіксальних утворень, наділених різними семантико-стилістичними відтінками: писав, написав, понаписував, попописав; темніти - темнішати, біліти - білішати; їсти, їстки, їстоньки; спати, спатки, спатуні.Фразеологічні синоніми - варіанти фразеологічних одиниць на позначення того самого поняття. Так, на поняття "бути байдужим до чогось" - тримати нейтралітет, про мене - хай вовк траву їсть. На грунті української мови можна говорити й про синоніми фонетичного плану, які є одним із важливих засобів створення милозвучності нашої мови. Фонетичні синоніми, точніше, дублети - різні форми того самого слова, що з'являються внаслідок чергування голосних і приголосних, наявності чи відсутності протетичних приголосних або голосних: імення - ймення, іти - йти, уже - вже, узяти - взяти, імла - мла, іржа - ржа. Спільність значення синонімів пояснюється тим, що вони, як уже наголошувалося, називають одне поняття. Сутність синонімів визначаються наявністю в них різних відтінків значення. Синоніми поділяються на ідеографічні й стилістичні. Ідеографічні синоніми відрізняються відтінками значення. Ці синоніми забезпечують можливість передати відтінки того самого поняття, оскільки його позначення існує кілька слів: дивувати - "викликати подив незвичайністю"; приголомшувати - "справляти надзвичайно сильне враження". Палати й горіти означають "давати жар". Стилістичні синоніми характеризуються закріпленістю за певним стилем і більш або менш виразним емоційним забарвленням. З-поміж синонімів ознаки і симптоми перше слово нейтральне, друге має забарвлення книжності, науковості.

93

З-поміж синонімічної лексики виділяються слова цілком тотожні щодо свого лексичного значення й емоційно-експресивного забарвлення. В основному це нейтральна лексика: пейзаж, краєвид, ландшафт; кавалерія, кіннота; борошно, мука; майдан, площа. Це абсолютні синоніми. Вони з'являються в мові:

1) внаслідок взаємодії літературної мови тадіалектів (чорногуз - бусол - лелека);

2) внаслідок словотворчих процесів (учбовий – навчальний);

3) як результат співіснування запозичених слів (біографія - життєопис, красоля - настурція; голкіпер - воротар). Українська синоніміка, як і синоніміка будь-якої мови, створювалася впродовж історичного розвитку мови. Насамперед виникнення синонімів пов'язане з ходом пізнання людиною навколишнього світу, з дедалі глибшим осягненням ознак, властивостей, рис, предметів, явищ. У процесі пізнання виникає потреба не тільки назвати якесь явище, а й висловити свою думку про нього, виявити ставлення до нього. Так виникають синоніми ідеографічні й стилістичні. Синоніміка збагачується також словами іншомовного походження (атеїст - безбожник, унікальний - рідкісний, екземпляр - примірник, біном - двочлен, дисперсія - розсіяння). Синонімічні ряди зростають і внаслідок розвитку багатозначності: пильний (уважний), пильний (терміновий, невідкладний). У синонімії найяскравіше виявляється багатство мови. Уміле й доречне використання синоніміки - один з найважливіших показників майстерності письменника, публіциста, оратора. На основі синонімії будуються такі стилістичні явища, як перифраза (перифраз) - описовий зворот мови, за допомогою якого передається зміст іншого слова не прямо, а через характерні ознаки. Розвинені синонімічні відношення в лексико-семантичній системі - одне з найвиразніших свідчень багатства і гнучкості виражальних засобів мови, використовуваних у різних формах спілкування для

94

передачі найтонших відтінків значень слів, з метою осягнення глибинної суті найрізноманітніших проявів позамовної дійсності. Синонімія якнайкраще репрезентує багатство мови, є невичерпним джерелом стилістики. Перифраз (перифраза) – описовий зворот мови, або стилістична фігура, троп, за допомогою якого передається зміст іншого слова чи виразу, шляхом підкреслення якоїсь особливості, якості, істотних у певному контексті чи ситуації. Наприклад, щоб у тексті не повторювати раз у раз слово Київ вживають перифразу столиця України, місто Кия, місто каштанів; Лесин край – Волинь, Шевченків край – Черкащина; лев — цар звірів; вугілля — чорне золото, тверде паливо; газ — блакитне паливо; засоби масової інформації — четверта влада; рибалка — лицар гачка і наживи. Перифраза часто несе в собі оцінку явища; вона може мати позитивне, схвальне або негативне, іронічне значення. Внаслідок цього підвищується емоційність повідомлення, виявляється ставлення автора до повідомлюваної інформації Шевченків край – Черкащина Збагаченню мови лексичними синонімами сприяють такі мовні явища, як табу та евфемізми. Табу — слово, вживання якого заборонено з різних причин: через забобони, вірування, з цензурних і етичних міркувань. У такому разі той самий предмет починають називати іншим словом, з іншим конотативним відтінком: чорт — дідько, лихий, куций, люципер, нечиста сила; брехня — неправда, вигадка, плітка, дезінформація, інсинуація; смерть — кончина, летальний кінець. Евфемізми — слова або вислови, що вживаються замість слів із грубим чи непристойним змістом або з непристойним у певних умовах забарвленням, наприклад, брехати — говорити неправду, вигадувати, фантазувати; смердіти — погано пахнути, відгонити; старий — похилого віку, літній; дурний — недалекий, наївний.IV. Систематизація знань учнів.

95

Підбери вдале слово. Робота в групах.Запишіть текст, вибираючи з дужок потрібний за змістом і стилістичним забарвленням синонім. Аргументуйте свій вибір.

І група Перепели давали (натхненний, піднесений, захоплений, окрилений, пристрасний) вечірній концерт. Я (йшов, ступав, крокував, чимчикував, шкандибав) серед пташиних пісень, серед (замислених задуманих) колосків жита, що (хилилися, гнулися, клонилися, никнули) з (тихим, спокійним, негучним, нечутним, беззвучним, безшумним) шепотінням і (кланялися, вклонялися, шапкували) землі, сонцю і людині. Мені не видно було кінця житньому лану, бо хліб (виріс, вимахав, піднявся, витягнувся) вище мого зросту, і я (думав, гадав, мислив, розмірковував, кумекав), що тут, серед цієї (гущавини, хащі, гущі, гущави, гущини), можна заблудитися, як у джунглях.

ІІ групаЦвіте полин

Чи знаєте ви, як (цвітуть, квітнуть, буяють) полини, чи бачили, як на (старих, старезних, ветхих, дряхлих) облогах-перелогах (квітнуть, буяють, цвітуть) гіркі (сиві, сріблясті) трави? Чи знаєте ви, як після нагрітого сонцем дня встає над полинами (сивий, сріблястий) дим і (млосний, знеможений) чад (плине, лине, стелиться) над степом? І, здається, тоді до вас говорять віки.

Завдання на картках. З’ясуйте значення і стилістичне забарвлення кожного слова у синонімічних рядах. Визначте стрижневе слово кожного ряду. Складіть п’ять-шість речень.

Картка № 1 Берегти – боронити – уборонити – зберегти. Бігти – мчати – нести – гасати – ганяти – дременути – скакати – махати.

Картка № 2 Парубок – юнак – хлопець – леґінь – молодик – молодець. Безліч – багато – чимало – чималенько –

96

тьма – багацько – сила – силенна. Труд – праця – діло – справа – заняття – робота.

Картка № 3 Обличчя – лице – лик – пика – фізіономія – вид. Чудовий – чудесний – дивний – дивовижний – чарівний – чудовний – пречудесний.

Пояснювальний диктант.Дібрати до виділених слів синоніми, пояснити

авторський добір.1. Зійди, сонце, під моє віконце та й засвіти ясно,

позолоти мої чорні терни, нехай буде красно. 2. Сонечко, встало, прокинулось ясне, грає

вогнем, променіє і по степу розлива своє світлонько красне. Онде балочка весела, в ній хороші, красні села...

3. А світ такий красний, хороший розкішний. (З тв.

Лесі Українки) 4. Зацвіли вишні, прокувала сива зозуля. Красно в

садочку. Послався зелений барвінок, голубо зацвів; червоніє зірка; цвіте — процвітає мак повний, і сивий, і білий, і червоний розкинувся по землі синій ряст, розрослася зелена рута (Марко Вовчок.)

Офіс коректора. Знайдіть помилки у вживанні синонімів, з’ясуйте їх причину. Обґрунтуйте недоцільність ужитих синонімів у поданих висловлюваннях. 1. Дорога була захаращена снігом. 2. Ворог чинив наполегливий опір. 3. Марійка сиділа на ослінчику і тихенько квилила. 4. Багаття почало повільно спалахувати.

Стилістичне конструювання. Користуючись довідкою, поясніть, чи можуть бути взаємозамінювані у наведених реченнях виділені синоніми-іменники. 1.Простір землі, який можемо окинути оком, називається горизонтом. 2. Неначе райдуга з металу, через Дніпрові береги мости за обрій пролягли – з землею небо поєднали. 3. Сміється сонце з небозводу. 4. Починало світати. Крайнебо жевріло рожевим вогнем, горіло і миготіло ясним полум’ям. 5.

97

На гарячім світанку зорею цвіте небокрай. 6. Над нами від сонця гарячі стоять небосхили. 7. На виднокрузі розпускалась вітрилами яхта, як дерево цвітом. 8. Голубі сніги блищать на видноколі. 9. Який чудовий кругозір і даль яка барвиста. 10. Ген, там, на протилежному березі, – село, а за селом, аж до самісінького виднокраю, зеленіє озима пшениця. 11.Торкнулось надвечір’я небосхилу – приспало шторм на безмірі людськім.Словник:

горизонт – частина земної поверхні, яку можна бачити на відкритій місцевості;

обрій – лінія зіткнення неба з землею чи водною

поверхнею; небозвід – весь видимий простір неба; крайнебо – небокрай – частина неба над

лінією горизонту;

небосхил – прилегла до землі частина небесного

простору; виднокрай – виднокруг – видноколо –

круговид – кругозір – те саме, що горизонт, обрій.

Завдання на переносній дошці.Виписати із уривка

«Енеїди» І. Котляревського синоніми. Пояснити їх стилістичне забарвлення.

Ремнями драла, мов биків;Кусала, гризла, бичувала,

Кришила, шкварила, щипала,Топтала, дряпала, пекла.Порола, корчила, пиляла,Вертіла, рвала, шпиговала

І кров із тіла їх пила. «У лабораторії журналіста» (ситуативне

мовлення).Ситуація 1.

98

Ви побували на виставці сучасної молодіжної моди. Поділіться враженнями із своїми однокласниками у формі невеликого твору. Запишіть тематичні групи слів, які ви використаєте, розповідаючи про виставку, та синонімічні ряди із загальною семантикою «вражати», «захоплювати».Ситуація 2. У школі має відбутися зустріч з поетами рідного краю. Запишіть запитання, які б ви хотіли поставити, використовуючи різні синонімічні форми мовленнєвого етикету.

Гра «Хто швидше». Методика проведення: аркуш паперу, на якому зазначене слово є домінантою синонімічного ряду, отримують учні, які сидять за першими партами. Дібравши свій один приклад синоніма до зазначеного слова, фіксують його на аркуші і передають назад товаришеві. Перемагають учні, чий ряд швидше закінчив роботу і записав довший синонімічний ряд. Сміливий, красивий, ласкавий.

У майстерні перекладача.Перекласти слова з російської мови українською й підібрати синоніми до них.Лгать – ...(брехати, обманювати, вигадувати).Испугать –... (злякати, перелякати, настрахати).Двигать – ...(рухати, пересувати, переміщати).Нужный – ...(потрібний, необхідний).Радость – ...(радість, радощі, утіха, відрада).Путешествие – ...(подорож, мандрівка).

Завдання. З’ясувати, кого з видатних історичних осіб

і діячів культури стосуються наведені перифрази. Дочка Прометея, співець чуття єдиної родини, Кобзар, перший громадянин Всесвіту, великий комік, генеральний конструктор ракет, Каменяр, українська Сапфо, корифей українського театру, Орлеанська Діва. Довідка. І. Карпенко-Карий, П. Тичина, Т. Шевченко, Маруся Чурай, Леся Українка, Чарлі Чаплін, Ю. Гагарін, С. Корольов, І. Франко.

99

Прочитати виразно речення і усно визначити

в них перифрази. 1. Найбільше і найдорожче добро кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, почування. (Панас Мирний). 2. Нині щороку у світі знищується приблизно 20 мільйонів гектарів (територія, що дорівнює площі Англії) тропічних лісів – справжніх легенів Землі. (З жур.). 3. Білі прапори на знак капітуляції звисали з кожного ґанку, з кожного балкона. Черниш з гордістю кидав погляди на оці символи покори, які наче стверджували його безмежні права, законність його волі і непереможну міць. (О. Гончар). 4. У нас останніми роками розроблено більш як 200 різних модифікацій залізних «співбратів» людини… І цілком закономірно, що роботи дедалі впевненіше переступають заводську прохідну. (З газ.). 5. Лісовим хлібом, лісовими овочами, лісовим м’ясом називають в народі гриби. (З газ.). 6. Заклопотані зв’язківці вже прокладали кабель кудись уперед. Слідом за ними з термосами на горбах чвалали ротні старшини, невтомні солдатські годувальники.(О. Гончар). 7. Я слів коваль, і молот мій нелегкий, та не зів’януть м’язи від ваги. (Д. Павличко)

Замінити перифрастичними зворотами слова:

боксери, хлібороби, прикордонники, геологи, залізниця, риба, вугілля, ліс, Хрещатик, лікарі, хутро. Довідка: легені Землі, майстри врожаїв, люди в білих халатах, м’яке золото. Живе срібло, майстри шкіряної рукавички, люди в зелених кашкетах, розвідники підземних надр, чорне золото, головна магістраль України, сталева магістраль.

Лінгвістичний двобій. Робота в парах. Визначте,

які з поданих синонімів може використати в колі малознайомих людей ввічлива, вихована людини. Випишіть ці синоніми.

100

Спить, спочиває, дрихне; злодій, нечистий на руку; помер, врізав дуба, спочив навіки; бреше, говорить неправду; смердить, має неприємний запах; хворіє, погано себе почуває; помиляється, відходить від істини, верзе дурниці; блюдолиз, підлабузник, лакиза, улеслива людина; б’є, дубасить, духопелить, періщить, чухрає; говорить, оповідає, мимрить, мовить, цокоче, вичавлює із себе, варнякає, плете, торочить; зажурився, потупив очі, похнюпив ніс, понурив голову; бебехнувся зі всієї сили, упав.V. Підсумок заняття.

Мозкова атака.Дати короткі і влучні відповіді на питання.

Що таке синонімія? Що означає поняття «полісемія»? Зворот, за допомогою якого предмет, особу,

явище називають не прямо, а описово, через характерні їх риси – це … . Навести приклади.

Слово або словосполучення, що вживається для

пом’якшення враження від сказаного – це … . Навести приклади.

З’єднайте синоніми з відповідними словами.Піднесений, святковий (одяг, настрій),

Задушевний, сердечний (розмова, друг),Власник, володар (кубка, будинку),

Череда, отара (овець, корів). Замінити синонімом евфемізми дурний,

брехати, старий, смердить, варнякає.

Використана література1. Бацій І.С. Краса і сила слова: Бесіди про мову

художнього твору. – К.: Рад. школа, 1983. – с. 69.2. Бурак Г.Ф. Слово-диво: Вправи, завдання,

диктанти з української мови. Методичний посібник з української мови для вчителя. – К.: Культорол. М.П. «Боривітер», 1994. – с.45-47.

3. Великий шкільний словник української мови / Уклад. Т.К. Співак. – Х.: Весна, 2008. – с. 3-104.

4. Відкриті уроки з української мови / упорядник

101

Коряцька Г.Р. – Х.: Вид. група «Основа», 2007. – с. 45-46.

5. Деркач П.М. Короткий словник синонімів української мови. – К.: Рад. школа, 1970. – 265 с.

6. Кордун П.П. Збірник вправ із стилістики:Посібник

для вчителів. – Рад. школа, 1987. – с. 32-34.7. Культура української мови: Довідник / С.Я.

Єрмоленко, Н.Я. Дзюбишина- Мельник, К.В. Ленець та ін.; За ред.. В.М. Русанівського. – К.: Либідь, 1990. – с. 35-36.

8. Мацько Л.І., Сидоренко О.М. Українська мова:Посібник. – 2-ге вид. стер. – К.: Либідь, 1996.- с. 66-69.

9. Пентилюк М.І., Окуневич Т.Г. Сучасний урок української мови. – Х.: Вид. група «Основа», 2007. – 176 с. 10.Г. Передрій, Т. Карпенко. У світі звуків і слів. Цікаві завдання з фонетики, лексикології і словотвору. – К.: Богдан, 1998. – С. 173. 11.Скуратівський Л.В. Пізнавальні завдання з української мови: Посібник для вчителя. – К.: Рад. школа, 1987. – с. 71. 12.Словник синонімів української мови: В 2 т. К.; 1984. 13.Сучасна українська літературна мови: Підручник /М.Я. Плющ, С.П. Бевзенко, Н.Я. Грипас та ін.; За ред. М.Я. Плющ. – 4-те вид., стер. – К.: Вища школа, 2003. – с. 124-125. 14.Українська мова: Енциклопедія / редколегія:Русанівський В.М. (співголова), Тараненко о.О. (співголова), М.П. Зяблюк та ін. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Вид-во «Укр. енцикл.» ім. м.П. бажана, 2004. - 824 с.: іл. 15.Ющук І.П. Рідна мова: Підручник для 7 класу. – К.: Освіта, 1995. – с. 1

А.М.Бондар Заняття № 12

102

Тема. Антоніми. Основи антонімічної протиставлення слів. Словник антонімівМета. Активізувати знання учнів про антоніми;навчити добирати антоніми ,формувати загально пізнавальні вміння аналізувати групи слів, порівнювати їх між собою;розглянути антоніми з точки зору логіки та лінгвістики, дати поняття про однокореневі та різнокореневі антоніми, познайомити із словником антонімів; розвивати увагу, вмінні виділяти головне і другорядне, спостережливість, формувати відчуття слова

Хід заняттяІ.Організаційний момент.ІІ.Оглошення теми і мети заняття.ІІІ.Підготовчий момент.

Метод передбаченя. Чорний – білий, день – ніч, зачинити – відчинити, назад – вперед.

Про які слова ми будемо говорити на сьогоднішньому занятті?

Які слова називаються антонімами? Учитель. Ви правильно сказали, що на

сьогоднішньому занятті ми будемо говорити про антоніми. «А на тому боці, - співається у пісні, - там живе Марічка в хаті, що сховалась у зелений бір». У мові ж на тому, тобто протилежному,боці живуть дуже цікаві слова – антоніми. Це слова з протилежним значенням. Проте не всяке слово може дібрати собі антонімічну пару. Обов’язковою умовою антонімічності є не будь – яка протилежність значень слів, а певна їх смислова в співвідносність, їх об’єднання на основі загальнішого значення. Наприклад, антоніми білий і чорний виражають протилежний зміст, водночас об’єднуючись значенням кольору як явища одного плану. За допомогою протиставлення яскравіше змальовуємо ознаки предметів і явищ. Немовби ми завжди тримаємо напоготові слово – антонім, щоб глибше передати особливості повідомлюваного. Якщо

103

говоримо про тишу, то мимоволі зіставляємо її з голосним звучанням. Яскраве, що грає світлими барвами, рельєфно сприймається на тлі неяскравого, темного. Рух і спокій, початок і кінець, правда і кривда, любов і ненависть, добро і зло, радощі і сум, працьовитість і лінощі,минуле і сьогодення – такі контрасти можна продовжувати і продовжувати. Як же з’явились такі слова, за якими законами вони живуть, навіщо потрібно – все це ми дізнаємось на сьогоднішньому занятті. Тож приступаймо до роботи: засвоювати новий матеріал нам допоможе Броунівський рух, займаємо місце у групу та опрацьовуємо новий матеріал з картки (7 – 8 хв.)ІV.Вивчення нового матеріалу

Броунівський рухКартка №1

Антоніми (від гр.anti - проти та onyma – ім’я )- слова з протилежним значенням, що виражають несумісні поняття: радість – журба, успіх – невдача, сила – слабкість, далекий – близький, веселий – сумний. Тобто поняття, в яких зміст одного заперечує зміст другого. Ці поняття належать до одного ряду явищ об’єктивної дійсності. Так , слова глибокий – мілкий показують розмір по вертикалі, солодкий – гіркий відтворюють смакові якості, далеко – близько вказують на відстань, минуле – майбутнє позначають час. Тож не можна сказати, що антоніми – це слова, що виражають протилежні значення, між ними немає жодного зв’язку. Поняття, як правило, викликає в мовця логічний антонім (парне слово). Це природна особливість людського розуму, важливий наявний у нашому розпорядженні спосіб закріплення й аналізу відчуттів. У людській свідомості абстрактні поняття закладені парами, кожне зі слів цієї пари так чи інакше викликає уявлення про друге? Швидкий – повільний1, краса – потворність, багатство – бідність. Таким чином, в антонімічні зв’язки вступають не всі слова, а лише ті, що об’єднані змістом на основі їх

104

протилежності, протиставлення. Передусім це слова, що мають якісні, кількісні. Часові, просторові значення: темний – світлий, холодний – гарячий, злий – добрий, тихий – голосний, шкідливий, корисний, мало – багато, ніч – день, вечір – ранок, сьогодні – вчора, північ – південь, земля – небо. Антонімами визначаються протилежні значення дій і станів: говорити – мовчати, хвалити – гудити, любити – ненавидіти, вставати – лягати, розкошувати – бідувати, старатись – лінуватись. Усі значення наведених антонімічних пар звуться протилежними тому, що вони взаємно виключають одне одного. Будь – яка річ, наприклад, не може бути одночасно важкою і легкою, великою і малою,далекою і близькою. Тобто слова, що мають протилежне значення, перебувають на крайніх точках ряду. Інколи між ними стоїть середнє, проміжне поняття – ме6зоніми: початок – середина, кінець; минуле – сучасне – майбутнє.

Картка №2 За своєю структурою антоніми неоднорідні. Вони бувають різнокореневі та однокореневі, причому різнокореневих набагато більше. Крім перелічених прикладів, можна навести ще : ніжний – грубий, бадьорий – стомлений, сміливець – боягуз, зустріч – розлука, тепер – колись. Такі антоніми називають власне лексичними. Серед них частіше спостерігаються прикметники, потім іменники, дієслова та інші частини мови. Другий розряд антонімів – однокореневі: правда – неправда, воля – неволя, друг – недруг, надія – безнадія, безпека – небезпека спокійний – неспокійний, можливий – неможливий, корисний – безкорисний. Такі антоніми називаються лексико – граматичними. Протилежність у них зумовлена приєднання антонімічних префіксів: зачинити – відчинити, внести – винести, ввійти – вийти, хоч бувають і такі конструкції, як надія – безнадія. Однокореневі антоніми трапляються серед усіх лексико – граматичних розрядів слів, але особливо активні вони у дієсловах, оскільки ця

105

частина мови відзначається ряснотою префіксальних утворень. Крім наведених прикладів, можна подати ще такі: недорости (- брати, - дати, - солити, - вчитися). Однокореневі антоніми часто утворюються за допомогою іншомовних префіксів а-, анти–, де-, контр-, ре–(логічний – алогічний санітарний – антисанітарний,мобілізація – демобілізація, інформація – дезінформація, гармонія – дисгармонія, розвідка – контррозвідка,мілітаризація - ремілітаризація). З – поміж однокореневих антонімів виділяються слова, що виражають семантику протилежності стримано, м’яко(поганий – непоганий, малий - чималий).Важливою рисою антонімії є те, що багатозначні слова можуть мати не один антонім, а кілька, наприклад, свіжий хліб – черствий хліб, свіжий огірок – солоний огірок, свіжий букет – зів’ялий букет, свіжий вигляд – утомлений вигляд.

Картка №3 Антонімам притаманна спільність сполучуваності, тобто здатність поєднуватись з тими самими словами в процесі висловлення думки. Так слова талановитий і бездарний сполучаються з лексемами твір, учень, людина, гра, слово, але не сполучаються зі словами будинок, дим, вода, дерево; слово активний поєднується зі словами учасник, натура, знання, словниковий запас так само, як і його антонімічний відповідник пасивний; водночас вони обидва не сполучаються зі словами стілець, зупинка, надвечір’я. Отже, спостерігається тісний зв'язок антонімії та багатозначності. Проте не завжди всі значення багатозначного слова мають антонімічні відповідники Наприклад, день має чотири основні значення: «частина доби від світання до смеркання,» , «проміжок часу 24 години, доба,»««число місяця, присвячене якійсь події»,» час , пора, період». Але як антонім це слово виступає тільки в першому значенні: день – ніч. Тут діють внутрішні закономірності лексичної системи, характер позначуваного словом поняття. Ось чому іменник з чітко закріпленим

106

значенням не мають антонімів (кава, чай, вода, стіна, димар, одвірок, клямка). Не існує антонімів у числівників,у більшості займенників. Тобто антонімів не мають слова, в значенні яких відсутній прямий зв'язок, відсутні оцінно – якісні ознаки.

Картка №4 Антонімія, як і синонімія, - явище синхронне. Зміна в значенні слова може привести до втрати антонімічних зв’язків. Розвиток нових значень породжує нові антонімічні зв’язки між словами: знатний – належний до шляхетного роду, вельможний – просто бідний,і знатний – відомий великими заслугами в якісь галузі - маловідомий, недосвідчений. Регулярне протиставляння антонімів один одному спричинює те, що кожен з них викликає в нашій свідомості уявлення про свою протилежність: високий – низький, товстий – тонкий, радість – журба, життя – смерть, загубити – знайти. Це антоніми мови, тобто загальномовні, постійні; слова, антонімічні зв’язки яких зрозумілі поза будь – яким контекстом. Такі антоніми існують у лексико семантичній системі мови незалежно. Вони зафіксовані в усіх словниках української мови і регулярно відтворюються в подібних або однакових умовах. Поряд із загальномовними в антонімічні зв’язки в певній ситуації можуть вступати слова, які в звичайному вживанні не мають протилежних значень. Протиставність значень у таких слів створюється лише в індивідуальному використанні, тобто в спеціальному контексті. Це антоніми мовлення, або контекстуальні, тобто слова, що набувають антонімічних відношень тільки в певному контексті. Контекстуальні антоніми тісно пов’язані з ознаками, властивими поняттями, вираженим загальномовними антонімами. Так, в уривку з вірша В.Симоненка «Безпорадні агонії злості, Злість гармонії не порве! Сонце сходить до нас не в гості – Сонце з нами живе!» контекстуальні антоніми злість і сонце передають протилежні якості, оскільки сонце тут переносно вжито в значення «добрість, лагідність».

107

( Учні змінюють свої групи та пояснюють опрацьований матеріал)

Бесіда за опрацьованим матеріалом. З якої мови походить слова «антонім», що

означає в перекладі?

Що виражають антоніми? Чи всі слова мови вступають в антонімічні

зв’язки? Яке поняття називають «мезонім»? Чи стають антонімами слова протилежні за

статтю (чоловік , жінка)?

Чи входять до антонімів слова з конкретним значенням?

Які антоніми за своєю структурою? Серед слів якої частини мови найчастіше

зустрічаються антоніми? Які антоніми називаються лексико–

граматичними? Чи завжди антоніми належать до однієї

частини мови?

Багатозначні слова мають один чи кілька антонімів?

Яке поняття називають «спільність сполучуваності»?

В словах якої частини мови відсутні антоніми? Які антоніми називаються загальномовними? Які антоніми називаються контекстуальними? Яким робить мовлення вживання антонімів?

V.Вправи на закріплення вивченого матеріалу. Творчий диктант (утворіть антоніми від

запропонованих слів за допомогою префіксів без-, не-). Вітряна погода, грамотна людина, діяльне життя, димне повітря, зоряна ніч, людна вулиця, росяний ранок, сердечне ставлення, сніжна зима, хмарне небо, акуратна дівчина, ввічливе запитання, балакуча

108

сестра, велике місто, вдалий виступ, відомий факт, голосна розмова, смачна страва, чесана розповідь.

Гра «Аукціон»( на дошці записані слова, потрібно

виписати із них попарно антонімічні пари, учні по черзі виходять до дошки і кожен записує пару слів). Великий, низький, холод, полегшувати, рано, тліти, малий, високий, далекий, широкий, близький, вузький, палати, ускладнювати, пізно, товстий , короткий, тонкий,довгий, мороз,тепло,спека.

Вибірковий диктант (учитель читає прислів’я та

приказки, учні виписують антоніми попарно). Добрі діти – батькам вінець, злі діти – кінець. Поганий на вроду, та гарний на вдачу. Кохання робить розумних дурними, тихих – буйними, а сердитих – смирними. Мати рідна б’є – так гладить, а мачуха і гладить – так б’є. Краще маленька риба, ніж великий тарган. Чорна земля білий хліб родить. Гори високі мають доли широкі.

Знайомство зі словником антонімів. Учень представляє словник антонімів. Лексикографія – розділ науки предметом якого є теорія та практика укладання словників різних типів. Розрізняють словники двох типів – енциклопедичні та лінгвістичні. Ми сьогодні познайомимося із лінгвістичним словником антонімів. Ось він перед вами. У словнику подаються спільнокореневі й різнокореневі антоніми. Якщо заголовне слово має кілька значень, антонім добирається до кожного з них, тлумачення і пояснення в такому випадку подаються в круглих дужках курсивом відділяються від наступного крапкою і комою. Наприклад: Свіжий (про квіти) зів’ялий; (про хліб)черствий;(про новини, газету)старий, вчорашній; (про воду, повітря – який втратив свої природні властивості)забруднений; (про вигляд)стомлений. Звичайно словникові статті розміщені за алфавітом. VІ.Підсумок заняття.

109

А.М.БондарЗаняття № 13

Тема.Загальномовні та контекстуальні антоніми. Стилістичне використання антонімів. Оксюморон. АнтитезаМета. Узагальнити та систематизувати знання про антоніми,виробляти вміння використовувати антоніми для увиразнення, чіткого окреслення висловленої думки ;розширити знання про загальномовні та контекстуальні антоніми, стилістичні фігури : оксюморон та антитеза, визначити стилістичну роли антонімів у мовленні; виховувати відчуття правильного та стилістично довершеного мовлення

Хід заняттяІ.Організаційний момент.ІІ.Оголошення теми і мети заняття.ІІІ. Активізація знань.

Лінгвістичний волейбол (учитель пасує м’яч учневі і каже слово, спіймавши м’яч, учень повинен сказати антонім до слова, сказаного вчителем). Акуратний, батьківщина, багатство, балакучий,вертикаль, вереск, втіха, вчора, кохання, крик, назад, наодинці, хворіти, повільний, рабський, схід, сюди, твердий,утрата, чистий, янгол.

Фразеологічна хвилинка (учні повинні знайти

фразеологізми антоніми та записати їх парами). Жити своїм горбом, ні пари з уст, сидіти на чужій шиї, язик розв’язати, душа в душу, вилетіти з голови, як кіт з собакою, намотати на вус.ІV.Пояснення нового матеріалу.

Учитель. На минулому занятті ми з вами говорили про загальномовні антоніми, а сьогодні - про контекстуальні, а щоб зрозуміти це поняття: прочитайте речення із дошки і подумайте, чи можна виділені слова вважати антонімами в даному тексті.Усміхається правда очима легенд і свобод – очима неволі. Він Шевченко прихилився до колони. Сльоза чомусь раптом набігла до повік. Бо, знаєте із каторги в салони… не зразу усміхнеться чоловік. І в епіцентрі

110

логіки і стресу, де все змішалося – рідне і чуже, цінує розум вигуки прогресу, душа скарби прадавні стереже. Так, ви правильно помітили, що ці слова можна назвати антонімами тільки в даному контексті, тому вони й називаються контекстуальними антонімами. У мовленні можуть протиставлятись будь – які слова, навіть синоніми. Особливо коли одна назва предмета чи явища емоційно чи експресивно нейтральна, а друга містить у собі виразну оцінку, має позитивне чи негативне забарвлення: кінь – шкапа, будинок – халупа, палац – хата. Прослухайте уривок із поезії І .Драча, знайдіть контекстуальні антоніми:

..У кругосвітній похорон пішли,Щоб зупинитись на горі Чернечій,Йшла вперше Україна по дорозіУ глибину епох і вічних злетів –Йшла за труною сина і пророка.За нею по безсмертному шляхуІшли хохли, русини, малороси,

Щоб зватись українцями віднині. Уживання антонімів робить мовлення виразнішим і значно багатшим. Слова – антоніми сприяють увиразненню, чіткішому окресленню висловленої думки. Явище антоніміє також використовується письменниками та поетами, як саме зараз нам про це розкажуть наші доповідачі.Перший доповідач. Антитеза (гр.antithesis)- стилістична фігура, побудована на підкресленому протиставленні протилежних явищ, понять, думок, почуттів, образів. В основі антитези лежить антонімічна пара. Різке протиставлення понять дає можливість авторові створити надзвичайно виразний, об’ємний образ. Антитеза сприяє змалюванню картин, у яких зіставляються прямі і переносні значення слів, використовується різке й несподіване зіткнення різнорідних понять.

111

Антитеза буває проста і складна. Тобто це може бути антонімічна пара в межах одного речення: «Гірко заробиш – солодко з їси»; «Піймав карася за порося». Це може бути просте речення чи складне речення: «У лісі був, а дров не бачив»; «У бороді гречка цвіте, а в голові й не орано». Але є антитези, в основі яких лежить не просто антонімічна пара. Це може бути цілий ряд таких пар, що створюють певний образ: «земля пахне торішніми травами і молодою м’ятою, вічністю і миттю»(Григір Тютюнник).

Я – Оксана, вічна твоя рана,Журна вишня в золотих роях,

Я твоя надія і омана,Іскра не роздмухана твоя!

І.Драч Часом антитеза являє собою дуже поширене речення чи навіть цілий твір, у якому дві частини протистоять одна одній:

Зринає, голосний і розмаїтий,На шістдесят земних коротких літ

З грузького дна – латаття ніжний цвіт,Щоб нам жагу неситу упоїти.

Як тішать нас озера, гори, квіти,Роса, і теплий грім, і шепіт віт,

І людська творчість споруджає мітПід саме небо, зорями розшите,Та скоро попіл сутінних обслон

Спадає, глушить веселковий тонДумок, жадань і щирого завзяття.

А дні летять, як вітер, рвуть стерноІ топлять нас. І білий цвіт лататтяВертають на мульке і чорне дно.

Другий доповідач. Оксюморон (гр.oxymopon «дотепно - безглузде») – мовна фігура, в якій поєднуються два протилежних за змістом слова, що в сукупності дають нове поняття. Такі фігури допомагають повніше відтворити складність і суперечливість зображуваних явищ. Уміле використання оксюморонів надає мовленню

112

витонченості й дотепності, тому поети, прозаїки, публіцисти часто вдаються до цієї фігури, зокрема в заголовках: «Безчесна доброчесність, Отруйна протиотрута, Невлаштований благоустрій, Небезпечна безпека, Солодкий біль, Гаряча мерзлота, Далеке стало близьким, Гірчить від солодкого».

Прощавай, прощавай, чужа мені людино!Ще не було ріднішого, як ти,Оце і є той випадок єдиний,

Коли найбільша мужність – утекти.Л.Костенко

Сам я сонний ходив землею.Але ти, як весняний грім,Стала совістю, і душею,

І щасливим нещастям моїм.В. Симоненко

V.Вправи на закріплення Лінгвістична задача (учні читають речення,

знаходять антоніми, пояснюють, яке стилістичне навантаження вони несуть та які фігури утворюють).

1. Тіні твої живуть і зникають. Те, що в тобі вічне, не

зникне ніколи (східна мудрість). 2. Усі жанри добрі, крім нудних (Вольтер). 3. Той мурує, той руйнує (Т.Шевченко). Диктант «Пошук» (прочитайте подані уривки

поезій ,запишіть їх у зошит, знайдіть антитезу, поясніть її призначення).

Випала ж зима! –Що тепер всім воля,

Врізала вам поля,В головах тополя,

А голів нема!П.Тичина

За городом качки пливуть,Каченята прячуть.

Вбогі дівки заміж ідуть,А багаті плачуть.

Народна пісня

113

Творче завдання. Складіть речення із двома із

запропонований оксюморонів: страшенно веселий, запеклі друзі, вперед до світлого майбутнього, ходячий труп.

Тлумачно–антонімічний диктант (учитель читає

значення слова. Учні повинні записати це слово і дібрати до нього антонім).

1. Який існує незалежно, поза зв’язком, безвідносний/

абсолютний – відносний.2. Який володіє великими матеріальними

цінностями / багатий – бідний.

3. Рідний край, вітчизна / батьківщина – чужина.4. Який має особливе значення / важливий –

дріб’язковий.5. Той , до кого ставляться негативно / ворог –

друг.6. Той, хто керує /керівник – підлеглий.7. Доброзичливе ставлення, доброта/ ласка –

грубість.8. Ставати меншим / меншати – збільшуватись.9. Той, хто вірить в Бога / набожний – грішник.

10. Який легко вгинається від дотику / м’який – твердий.VІ.Підсумок заняття.

Використана література1. Вихованець І.Р. Таїна слова .- К.: «Радянська

школа», 1990.2. Грищенко А.П. та ін.. Сучасна українська

літературна мова: Підручник / За ред А.П.Грищенка. – К.: Вища школа, 1997.

3. Литвин І.В. Українська мова: тести, вправи, творчі

завдання .- К.: «А.С.К.», 2005.4. Літературознавчий словник – довідник. – К .:

Академія, 1997.

114

5. Коптілов В У світі крилатих слів. – К.: «Веселка»,

1968.6. Пономарів О.Д. Сучасна українська

мова:Підручник. – К.: «Либідь», 2005.

7. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. – Тернопіль.: Навчальна книга – Богдан, 2000.

8. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. – К.: «А.С.К.», 2004.

9. Рудницька О. Нетрадиційні завдання з української

мови .- Тернопіль.: «Мандрівець», 2007. 10. Скуратівський Л.В. Пізнавальні завдання з української мови. - К.: «Радянська школа», 1987. 11. Усі крилаті вислови, прислів’я, приказки, загадки. – Харків. : «Торсінг»,2006. 12. Шкільний словник української мови. – Харків .: «Весна», 2007. 13.Чак Є.Д. Барви нашого слова. – К.: «Радянська школа», 1989.

В.М.КавунЗаняття № 14-15

Тема. Власне українська лексика. Лексичні засвоєння із слов'янських і неслов'янських мов. Старослов'янізми, їх стилістична рольМета. Поглибити знання учнів про власне українську лексику, лексичні засвоєння із слов'янських і неслов'янських мов, старослов'янської мови , дослідити стилістичну роль старослов'янізмів. Вдосконалити навички правильно визначати в тексті власне українські слова та слова, запозичені з інших мов, розвивати у школярів мовне чуття, вдосконалювати логічне та образне мислення, виховувати культуру мовленняОбладнання. Етимологічний словник

Хід заняттяІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.

Бесіда за запитаннями:

115

Що є предметом вивчення лексикології? Що таке лексика? Що називається лексичним значенням слова? Які слова називаються однозначними? Наведіть

приклади. Які слова називаються багатозначними?

Наведіть приклади.ІІ. Оголошення теми і мети.ІІІ. Первинне сприймання й осмислення нового матеріалу.

Пояснення вчителя. Робота з узагальнюючими таблицями №1,№2.

За походженням у лексиці розрізняють слова, успадковані з попередніх періодів розвитку мови, власне українські (90%) та запозичені з інших мов (10%). До лексики найдавнішого, індоєвропейського, періоду належать слова, які означають назви спорідненості та свояцтва: мати, син, сестра, брат, жінка, дочка; предметів побуту, рослин, тварин, явищ, частин тіла, процесів та дій: дім, сонце, око, ніс, серце, олень, свиня, дерево, дуб, дім, сонце, небо, стояти. До лексики пізнішого, спільнослов'янського, періоду належать ті самі групи слів, що й серед лексики індоєвропейського походження, та слова, що означають абстрактні поняття: диво, відвага, користь, дума, горе, гнів, віл, ведмідь, пес, соловей, трава, сад, долина , кінь, пшениця, трава, каша, кисіль.

До спільносхіднослов'янської лексики відносяться слова, пов'язані з дальшим розвитком суспільного й економічного життя східних слов'ян, розвитком культури, науки, мистецтва: гречка, сало, ложка, зілля, батько, племінник, білка, собака, снігур, щавель, озимина, сінокіс, мішок, сорок, дев'яносто.

На базі успадкованої сформувалася власне українська лексика - слова, які виникли в українській мові в період її формування і розвитку: бублик, галявина, година, щодня, повітря, віхола, мрія, вареники, галушки, паляниця, сніданок, коханий,

116

чарівний, линути, вщерть, навпростець, гарний, глузд, вовтузитися, вщухати, загалом, нісенітниця, плекати, жовтень.

Таблиця №1 «Лексика української мови»

117

118

Таблиця №2 «Запозичення української мови»

1. Запозичення із слов'янських мов:

Приклади

старослов'янської врата, град, прах, злато, учитель,

супостат, приязнь, благо, благодать

російської чиновник, піхота, завод, рудник, указ,

декабрист, болт, затвор, суботник,

паровоз, законопроект

білоруської дьоготь, бадьорий польської війт, хлопець,

в'язень, міщанин, посаг, ліжко,

драбини, млин, хвороба, квапитися,

кепський, вельможний,

повидло, кувадло2. З інших європейських

мов:Приклади

латинської матерія, форма, школа, ректор, аудиторія, клас,

студент, персона, комедія

грецької горизонт, планета, лиман, корабель,

граматика, література, діалект,

філософія англійської футбол, кекс, пікнік,

ескалатор, біфштекс, нокаут,

тренер, клуб, комфорт

119

німецької папір, верстат, ранг, шнур, цегла, крейда, ландшафт, курорт, бутерброд, кучер,

пломба, штрек, штрих

французької гараж, амплуа, бюро, пляж, режим,

журнал, рагу, майонез, жакет, партер, парфум, кашне, пенсне

італійської галера, корсар, кортик, лагуна, лотерея, акорд, сопрано, тенор,

віолончель, мафія іспанської кокос, корида,

мантилья, пікадор, сомбреро, танго,

фієста голландської гавань, лоцман,

крейсер, люк, каюта, трап, трос, яхта,

краб, макрель3. Запозичення із

близькосхідних мов:Приклади

тюркських базар, сарай, аркан, халат, халва, кавун,

товар, баштан, качан, вежа, батіг

арабських алгебра, азимут, алкоголь, гарем, кумач, могорич

перської балахон, бірюза, караван, шакал,

тахта

Учнівські повідомлення.Учень 1.

120

Величезний вплив на розвиток нашої мови після хрещення Русі справила старослов'янська мова. Вона сформувалася в ІХ столітті на основі македонського діалекту староболгарської мови. Використання старослов'янської мови східними слов'янами пов'язане із прийняттям християнства в Київській Русі. Старослов'янізми мають свої характерні ознаки.

Таблиця №3 „Ознаки старослов'янізмів”

Сполучення-ра-, -ре-, -ла-, -ле-, що

відповідають східнослов'янським –оро-,

-оро-, -ере-, -оло-

храм, прах, древо, глас, злато, шлем

Сполучення ра-на початку слова на місцісхіднослов'янського ро-

раб, рало

Початковий є-замість східнослов'янсь-

кого о-

єдиний, єлей

Іменникові суфікси –знь,- тель, -ство,

-иня

приязнь, учитель,багатство, гординя

Префікси воз-, пред-, со- возвеличити,воздвигнути,

предтеча, соратникКомпонент благо- благовісний,

благодатний,благословенний

Деякі старослов'янські слова увійшли в українську мову як нейтральні, вони поширені в усіх чи майже в усіх її функціональних стилях: область, плащ, єдиний, гласність, глава, вождь. Проте таких слів небагато, особливо в порівнянні української мови з російською, на яку старослов'ян6ська мова справила значно більший вплив. Здебільшого старослов'янізми використовуються в українській мові з певною стилістичною настановою - для надання мовленню

121

патетичного, урочистого звучання або для створення гумористичних, сатиричних, іронічних ефектів. Порівняймо два приклади: Благословенна в болях ран Степів широчина бездонна. Що, як зелений океан, Тече круг білого Херсона. Од молдованина до фіна на всіх язиках все мовчить, Бо благоденствує!Учень 2.

З біографії розділових знаківКома і крапка з комою – найдавніші розділові

знаки. Вони з'явилися в друкованих книгах шістнадцятого століття. Кома – слово з латинської мови. У латинській мові воно мало таке значення: кую, б'ю, відсікаю, відрубую, відділяю. Крапка – це переклад латинського слова пунктум. Це слово дало такі назви: пункт, пунктуація, пунктир, пунктограма .Тире – слово французьке. Означало воно у французькій – тягти. Першим застосував цей розділовий знак М. Карамзін на початку ХІХ століття. Апостроф – наймолодший правописний знак нашого письма. З′явився він в українській граматиці і набув правописних прав за радянських часів. Назва знака взята з давньої грецької мови. там вона означала: кривий, зігнутий, повернутий. ІV. Узагальнення і систематизація знань.

Відтворювальний диктант за повідомленням „З

біографії розділових знаків”. Написати диктант, підкреслити слова, запозичені з інших мов.

Лексико-стилістична розминка. Уважно прочитати текст, виписати з нього слова успадковані, власне українські та запозичені з інших мов. Визначити стиль тексту. Однією з граней самобутності і краси будь-якої мови є її лексична неповторність. Власне українська лексика якраз і відображає національні особливості рідної мови. Саме цю лексику упродовж століть підступно намагалися знівечити, затушувати, замовчати, відсуваючи її на задній план, облудно чіпляючи до слів ярлик застарілості, вилучаючи їх зі словників і повсякденного вжитку. Тому відродження

122

рідної мови шляхом широкого використання у мовленні такої лексики – велике завдання сучасності.

Установити відповідність.1. Із тюркських 2. Із німецької3. Із старослов’янської 4. Із грецької

А корабель, левада, лиман, м’ята, огірок Б область, гласність, глава, вождь, учитель В цегла, крейда, шахта, ландшафт, гросмейстер Г аркан, батрак, гарбуз, базар, башлик Д асамблея, аташе, бюро, комюніке, амплуа

Лінгвістична гра „Умілий редактор. Розташувати

подані слова відповідно до змісту речень. Прийшла біда – відкривай (врата, ворота). Не все (злото, золото), що блищить. Посеред двору росло високе та розлоге (древо, дерево). (Древо, дерево) його життя було різноманітним і цікавим.

Поетична розминка.Прочитати уривки, виписати

старослов’янізми, вмотивувати доцільність їх вживання у даному контексті.

О рідне слово, хто без тебе я?Німий жебрак, бродяга?

Мертвяк, оброслий плиттям саркофага,Прах, купа жалюгідного рам’я.

Д.ПавличкоБлагослови, Господь, державний Київ,

Що на горі над голубим ДніпромПильнує мир і всі труди людськії,Що їх живить землі своїм добром.

І.КочергаВоскресну нині! Ради їх,Людей закованих моїх,

Убогих, нищих... ВозвеличуМалих отих рабів німих!

І на сторожі коло їхПоставлю слово.

Т.Шевченко

123

Кого благаєте, благії?Раби незрячії, сліпії!

Т.ШевченкоНеначе праведних дітей,

Господь, любя отих людей,Послав на землю їм пророка,

Свою любов благовістить.Т.Шевченко

Все упованіє моєНа тебе, мій пресвітлий раю,

На милосердіє твоє,На тебе, Мати, возлагаю.

Т.Шевченко Пошукова робота. З’ясувати походження та

пояснити значення поданих слів, при потребі звернутися до словника. Ввести слова до самостійно складених речень. Громада, досконалість, хист, зворушливий, чепурний, печеня, хурделиця, питомий, зухвалий, навмисне, либонь, навпростець.

Ситуативні завдання (робота в парах). Уявити

ситуацію. Зробити усний опис відповідно до ситуації. Описати своє подвір’я, будинок, вживаючи слова, які походять від індоєвропейського, спільнослов’янського періодів.

Вам довелося побувати взимку в Карпатах. Описати

гірську місцевість, використовуючи власне українські слова.

Ви побували в супермаркеті перед новорічними святами. Описати процес придбання подарунків, використовуючи запозичені слова.

Влітку ви відпочивали на морі. Описати свої враження від поїздки, використовуючи запозичені слова.

Лінгвістична гра «Ідеальна пара». Знайти відповідники.

вовтузитися огірок

124

шлем бакенбардиСофія кашне

бутерброд трамвайпарфум лоцманфутбол Катерина

трап єдинийкедр суниця

Лінгвістична гра «Третій зайвий»1. Горизонт, повітря, завія. 2. Граматика, пенсне, література.3. Товар, качан, сопрано .4. Штрек, студент, бухгалтер.5. Фієста, боцман, корида. Тести

1. Визначити рядок із помилковим твердженням.

Ознаки старослов'янізмів: а) суфікси –знь, -тель, -ство, -иня;б) префікси воз-, пред-, со-;в) компонент благо-;г) суфікси –інн-, -ісіньк-, -усіньк-, -есеньк-2. Власне українські слова – це:а) слова, що ведуть початок з індоєвропейської

мовної спільності;б) слова, що виникли в спільнослов'янський

період;в) слова, що походять із східнослов'янської

лексики;г) слова, властиві лише українській мові.3. Старослов'янська мова сформувалася:а) в ІХ ст. на основі староболгарської мови;б) в ХІІІ ст. на основі давньоруської мови;в) у VІІІ ст. на основі грецької мови;г) в ХVІ ст. на основі польської мови.4. Лексика української мови складається з:а) успадкованої, власне української,

запозиченої лексики;б) успадкованої та запозиченої лексики;в) власне української та запозиченої лексики;

125

г) власне української та лексики індоєвропейського періоду.

5. Із французької мови запозичені слова:а) війт, хлопець, в'язень, посаг, кепський;б) гараж, амплуа, пенсне, партер, майонез;в) матерія, форма, ректор, аудиторія, персона;г) алгебра, азимут, алкоголь, кумач.

6.Запозичених слів в українській мові:а) 70%;б) 40%;в)10%;г)50%

V. Висновки заняттяБесіда, в результаті якої учні приходять до

висновку, що мовці повинні користуватися , перш за все, багатствами рідної мови, а коли слово прийшло з іншої мови разом із поняттям і йому немає відповідника в рідній мові , воно має всі підстави для вжитку. Часом слова іншомовного походження стають одними з компонентів синонімічного ряду. Якщо для називання якогось поняття в українській мові є власне слово, то запозичення, що не дає нічого нового, зайве. Лексика іншомовного походження, коли нею користуватися без зловживань і перекручень, є одним із засобів збагачення словникового складу мови.

Використана література1. Гнатюк Л., Кононенко О., Українська мова, Київ,

„Либідь”, 19952. Панченков А., Пометун О., Ремех Т., Навчання

в дії. Як організувати підготовку вчителів до застосування інтерактивних технологій навчання. Методичний посібник . Київ, „А.П.Н.”, 2003

3. „Сучасна українська мова”. За редакцією О.Д.Пономарева, видання 2, перероблене, Київ, „ Либідь”, 2001

4. „Сучасна українська мова”. За редакцією О.Д.Пономарева, видання 3, перероблене, Київ, 2005

126

В.Г.ТимошенкоЗаняття № 16

Тема. Інтернаціональна лексика у складі української літературної мовиМета. Ознайомити учнів із інтернаціональною лексикою в складі української літературної мови, систематизувати знання про походження української лексики, розвивати уміння швидко і безпомилково знаходити інтернаціоналізми в тексті, виховувати любов до рідного словаОбладнання. Тести, мультимедійна дошка

Хід заняттяІ.Актуалізація опорних знань.

На які групи поділяється лексика української мови

за походженням? Встановіть відповідність між словом і його

лексичним значенням:

Порт рід художньої літератури

Новатор

солодка страва з соків, овочів або фруктів

Лірика складний загострений стан

Желе поїздка по круговому маршруту

Криза ділянка берега з прилеглим водним простором

Турне творець нового

Робота в групах. Скласти словничок. 1 група – «Назви квітів», 2 - «Назви дерев», 3 - «Назви птахів»

Доведіть, що серед назв є запозичені, і чому?

127

ІІ. Сприйняття навчального матеріалу. Слово вчителя.

Матеріал для вчителя В українську мову в різні періоди її існування входили й слова з інших мов. Слова іншомовного походження становлять тепер приблизно 10% лексичного складу нашої мови. З – поміж них виділяються інтернаціоналізми. Інтернаціоналізми – це слова, що вживаються в багатьох неблизькоспоріднених мовах і водночас зберігають спільність семантики та фонетико-морфологічної будови, переважають у сфері понять із галузі культури, науки, політики, мистецтва, як правило, не мають відповідників у мові поширення: бібліотека, музика, театр, еволюція, радіо, телефон, лірика, каталіз, синтагма, синус, морфематичні інтернаціоналізми: біо – мікро - полі -; назви античних реалій: агора (майдан де відбувалися народні збори в Давній Греції) . Герусія – рада старійшин у давньогрецьких містах; хітон – одяг у давніх греків. Лексичними інтернаціоналізмами, як правило, є слова створені на основі грецьких та латинських коренів: відеотелефон, космодром, біоніка, гідроніка.ІІІ.Вправи на закріплення.

Дібрати синоніми до іншомовних слів. Процент, фон, аплодисменти, аграрник, дискусія, індустрія, експлуатація, аероплан, паралельний, Довідка: відсоток, оплески, сільськогосподарський, обговорення, промисловість, визиск, красоля, літак, рівнобіжний, тло

Та це не просто… Допитливий. В іншомовних словах є ознаки різних мов світу: і латинської, і грецької і французької, і німецької, і хтозна ще якої. Як їх запам’ятати? Кмітливий. А я зібрав усі ці ознаки в одному слові : аерофільтр. Воно починається на а , є збіг голосних ае, є важкий для вимови збіг приголосних льтр, є звук (ф) , нема складного е , звук (і) не чергується з (о) ; або (е) ; багатоскладовий корінь;

Подумаємо разом…

128

Троє друзів ( вони навчались в інституті іноземних мов ) отримали завдання: перекласти невелике оповідання сучасного англійського письменника . В оповіданні розповідалося, що герой вирушає в подорож. В потязі він, не бажаючи відповідати на запитання сусіда, вдав що спить …Саме в цьому місці у наших перекладачів «виникли труднощі» : Віктор написав: «Джон симулював сплячого»; Олександр – «Джон імітував сон», а Петро – зовсім просто: «Іван прикинувся, що спить».

Хто із них виявився найкращим стилістом? Як би ви сформулювали це речення? Оцінювання і самооцінювання.

Тестові завдання1. В якому рядку всі слова власне українські?А. Вікно, тролейбус, штани, депо, вогонь.Б. Праска, ганчірка, квітка, громада.В. Сокира, телевізор, хата, рука.Г. Воля, телефон, каса, дім.2. У якому рядку всі слова запозичені?А. Денді, чай, шафа, гурт, зона.Б. Дебют, вахта, декада, декларація, гумор.В. Плаття, коса, буряк, фауна, зал.Г. Гуща, автор, клоун, портфель, квітка.3. У якому рядку всі слова – інтернаціоналізми?А. Троянда, семестр, сила, швець, силует.Б. Депеша, гурт, велетень, земля, носій.В. Гуцул, учителька, лікар, сузір’я, хата.Г. Бібліотека, музика, театр, радіо, телефон.4. У якому рядку всі слова – інтернаціоналізми, що мають корінь грецького або латинського погодження?А. Відеотелефон, космодром, гідропоніка, біоніка.Б. Пай, двір, вітер, дощ.В. Гусак, діти, джміль, дуб, брат.Г. Гілка, діаметр, сузір’я, домівка.5. Який словник пояснює значення інтернаціональних слів?А. Фразеологічний.Б. Діалектологічний.

129

В. Тлумачний.Г. Інтернаціоналізмів.6. В якому рядку правильно дібрано відповідники до всіх запозичених слів?А. Турнір – змагання; торт – пиріг; неологізм – старий.Б. Анемія – недокрів’я; брифінг – зустріч; афіша – вистава.В. Лауреат – переможець; гонорар – винагорода; еластичний – гнучкий.Г. Плац – площа, азбука – абетка, автобіографія – біографія.

Вставте пропущені літери. Буд…а, бравіс…мо, фін…, ан…али, бул…а, з…гзаг, с…лует, ц…клон, к…лограм, д…лог, рад…ус, к…сет, к…нджал, не…то, су…ма, мадон…а, кар…єра, комп…тер, прем…єр, б…нт, ц…клон, ф…ніш.

Утвори нові слова за аналогією.

ІV.Підсумок заняттяВ.Г.Тимошенко

Заняття № 17Тема. КалькиМета. Допомогти учням засвоїти знання про запозичену лексику, кальки, вчити розрізняти власне українські слова та іншомовну лексику, як

Інтер

130

джерело поповнення словникового складу української мови; розвивати доречне слововживання слів іншомовної лексики, виховуючи культуру мовленняОбладнання.Тести, словники

Хід заняттяІ. Актуалізація опорних знань.

Що таке запозичена лексика? Яким чином відбувається засвоєння

іншомовних слів у нашій мові?

Які види запозичень ви знаєте? (іншомовні слова

інтернаціоналізми).ІІ. Сприйняття нового матеріалу.

Слово вчителя. Запозичення в українській мові поділяються на матеріальне (лексичне), коли в мову повністю входить лексична одиниця і кальки. Калька – приховане запозичення; Калька – слово або вираз, скопійовані засобами рідної мови з іншої мови, тобто кожна значуща частина оригіналу буквально перекладається і займає в перекладі таке ж місце, як і в оригіналі; Калька - копіювання іншомовного слова (виразу) за допомогою свого незапозиченого матеріалу. Цим кальки відрізняються від запозичень, які є словами що увійшли до мови повністю тобто й значення, й звукове вираження слова, передання на письмі літерами певної мови. Правильно Неправильно Брати участь Приймати участь Вживати заходів Приймати міри Заплющувати очі Закривати очіРозплющувати очі Розкривати очіПоширювати плітки Розповсюджувати плітки Поширювати Розповсюджувати інформацію інформацію

131

Класифікація кальок Словотворчі кальки - поморфемний переклад іншомовного слова: внутрішньом’язовий з латинського intramusсularis - intra – внутрішньо та muscularis м’язовий. Семантичні кальки - запозичення переносного значення слова «обмежений в значенні» тупенький, тупоголовий з французького borne обмежений (як про територію так і про людину). Фразеологічні кальки - дослівний переклад фразеологізму. Лексичні кальки скопійовані точно з іншої мови недолік - недочет. Напівкальки – переклад лише частинами слова: антитіло з французького anticorps. Співвідношення калькованих слів та прямих запозичень у різних мовах різна . У деяких мовах (ісландська, тибетська) створення кальки майже єдиний спосіб засвоєння іншомовної лексики.

Визначте види кальок: словотворчі, семантичні,

фразеологічні, лексичні. Життєпис, біографія, жизнеописание, правий-блискучий, герой нашого времени - герой нашого часу;співробітник – сотрудник, виробник – производитель.ІІІ. Закріплення знань, умінь, навичок.

Відредагуйте словосполучення.Підписувати газети (передплачувати газети)Переписуватись (листуватись)Одружуватись на комусь (одружуватись з кимось)Зраджувати йому (зраджувати його)Піти за хлібом (піти по хліб)Зізнаватися в коханні (освідчуватися в коханні)Старий друг (давній друг)Події співпали в часі (події збіглися в часі)Вірно писати (правильно писати)Засуджувати вчинок (осуджувати вчинок)Нагла людина (зухвала людина)

Робота в парах за картками

132

Картка №1 Установіть відповідність між кальками.

Небоскреб МіжнароднийПредставление Міні-спідниця

Самообразование ЗемлевласникТелевидение Антитіло

Самоопределение СамовизначенняАнтитело Телебачення

Землевладелец СамоосвітаМини-юбка Вистава

Международный Хмарочос

Картка №2 Перекласти речення українською мовою, підкреслити кальки. Из-за перегрузки в сети нам не удалось связаться с абонентом. Сестра милосердия Дарья Севастопольская спасла жизнь тысячам солдат в годы Крымской войни.

Картка №3Доберіть синонімічні фразеологізми, (кальки).Наприклад: (рос.) Коротко и ясно – коротко і ясно. Олимпийское спокойствие – тянуть руку - мелко плавать - толочь воду в ступе - стереть в порошок - бросить виглядом -гром и молния -открывать Америку -ІV.Підсумок заняття

В.Б.Нечипоренко Заняття № 18

Тема. Застарілі слова. АрхаїзмиМета. Сприяти засвоєнню учнями лексики рідної мови, формувати вміння й навички доречно й правильно вживати слова в мовленні з урахуванням їх

133

стилістичних можливостей, збагачувати словниковий запас школярів

Хід заняттяІ.Організаційний момент.ІІ. Актуалізація опорних знань.Прочитайте слова. Спробуйте пояснити їх значення: Марець, братана, галити, зело, гудьба, зовиця, дядина.ІІІ. Пояснення нового матеріалу.

Матеріал для вчителя Відмирання слів – досить складний і тривалий процес. Слово архаїзується поступово. Виявившись зайвим, воно починає дедалі рідше використовуватись мовцями, переходить у пасивний словник, після чого нерідко осідає на дні віків, залишивши дані про себе у писемних пам’ятках та історичних словниках. Та ступінь архаїзації слів різна. Одні з них повністю застаріли, вийшли з ужитку і стали незрозумілими, інші – зрозумілі і зрідка вживаються в мові й нині. Слова братана – племінниця по брату, гудьба – музика, галити – радіти та ін. повністю архаїзувалися і вийшли з ужитку, а марець – березень, зело – дуже зрідка вживаються для відтворення колориту давнини. Деякі з таких слів залишились в усталених зворотах або (їх основи) в споріднених словах. Наприклад: один як перст; сказати на балай або чатувати (чата - загін), гов’ядина, гов’яжий (гов’ядо - худоба), мружитись (мжура - тьма). Проте в пасивному словнику сучасної української мови чимало і таких застарілих слів, які зрозумілі мовцям і сьогодні, часто використовуються в наукових працях та із стилістичною метою – в художній літературі. Такими є слова, наприклад: ліцеїст, піїт, фунт, сороківка, подушне, соха, боярин, осавула, сотник тощо. Ступінь і тривалість архаїзації слів обумовлені рядом факторів: чим важливіше місце посідало слово в номінативній системі, чим довше воно жило і чим ширші його семантично-словотворчі зв’язки з іншими

134

словами, тим повільніше виходить воно з активного словника і взагалі з ужитку. Так, слово гонець тривалий час називало особу, яку посилають з терміновим повідомленням, мало багато споріднених слів (гнати, гонитва, гонитель, гоніння, гонитися, гончий та ін.), тому архаїзація його була затяжною, воно й сьогодні зрозуміле мовцям, часто використовується в художній літературі не тільки для відтворення реалії давнини, а й у переносноиу значенні як синонім до слова посланець. А от слово тсоз (товариство спільного обробітку земель) жило всього кілька років, майже не мало споріднених слів, тому вийшло з ужитку легко й швидко. Ступінь застарілості слова великою мірою залежить від того, як давно витіснене воно з активного словника. Чим давніше слово вийшло з ужитку, тим, як правило, вищий ступінь його архаїзації. Так, слова шуя, сагайдак, гайдук, кріс, праща і под. мають більший ступінь застарілості, ніж гусар, улан, гренадер, меч, волость, старшина і под., які перейшли в пасивний словник пізніше. Однак слова губком, повітком, вигадані мокроступи (калоші), сторчак (перпендикуляр) та ін., які вживались недовго або не виконували важливої комунікативної функції, уже вийшли з ужитку, хоч з’явилися в мові в 20-х роках. Архаїзми (гр. аrchaios – стародавній) – слова, що вийшли з активного вжитку внаслідок заміни їх іншими, рівнозначними словами. Наприклад: січа (битва), бранець (полонений), дзигарі, баяти (говорити), всує (даремно), сіреч (тобто).

Розрізняються такі типи архаїзмів: власне лексичні архаїзми — слова,

витісненіз мови словами з іншим коренем: рать — військо, уста — губи, рот, перст — палець.

лексико-словотворчі архаїзми — відрізня-ються

135

від сьогоднішніх відповідників суфіксами або префік-сами: вої — воїни, шкатула — шкатулка, коляса — коляска.

лексико-морфологічні архаїзми характе-ризуються застарілою граматичною формою: роль — роля, читаєш — читавши, моліться — молітесь, сини — синове.

лексико-фонетичні архаїзми від сучаснихназв різняться однією чи кількома фонемами: поет — піїт, злато — золото, ріжний — різний. -

лексико–семантичні архаїзми — застарілізначення слів, які тепер уживаються з іншим, сучасним значенням: живіт (життя), язик (мова), (народ), мир (громада, світське життя).ІV.Вправи на закріплення

Перепишіть слова, додаючи до кожного з них синонім, що використовується в сучасній українській мові. Умотивовано скажіть, до якої групи застарілої лексики належать ці слова. Брань (битва), шуйця (ліва рука), наречуть (назвуть), тать (злодій), зримо (помітно), отверзати (відкривати), злато (золото), глагол (слово), лобзати (цілувати), вої (воїни), ратний (бойовий), піїт (поет), відати (знати).

Розгадайте кросворд.

123

456

78

1. Синонім до слова щоки (ланіти).2. Вид меблів, де зберігають одяг (скриня).3. Сільськогосподарське знаряддя праці для

обробітку грунту (плуг).4. Синонім до слова перекладач (драгоман).

136

5. Синонім до слова поет (піїт).6. Синонім до слова щастя (благо).7. Синонім до слова чорнильниця (каламар).8. Верхній чоловічий одяг.

Переіменовані. Доберіть до архаїзмів сучасні їх

синоніми.

в с у є

п е р с т

с п у д е й

з и г з и ц я

в р а ж и й

і н а к о

м а п а

(Відповіді: всує – марно, перст – палець, спудей – студент, зигизиця – зозуля, вражий – ворожий, інако – інакше, мапа – карта).

Пря і вікторія. Щоб запам'ятати деякі застарілі

слова, Олесь і Ромась організували гру. За ЇЇ правилами учні мали відповідати на запитання з архаїзмами, замінюючи їх у відповіді сучасним

137

синонімом. Спробуйте погратися, зараховуючи за кожну правильну відповідь 10 очок.І. Ти бачив дискала? А лицедія? Що він мав у шуйці? А на столі був каламар? II. Ця книга про рать? А пря тут описана? Вона закінчується браном? А про вікторію говориться?(Відповіді: І. Дискол – учитель, лицедій – актор, шуйця – ліва рука, каламар – чорнильниця.ІІ. Рать – військо, пря – битва, бран – полон, вікторія - перемога).

Осучасніть і архаїзуйте Вас просять пояснити значення слів чадо і всує. Як це найкраще зробити? Звичайно, за допомогою слів дитя і даремно, які є синонімами архаїзмів.Тож попрацюйте над добором синонімів.І. Спускаючись східцями, запишіть синоніми до архаїзмів.

1. Вия. 2. Ланіти. 3. Відати. 4. Зріти. 5. Десниця. 6. Умислити. 7. Уповати

1

2

3

4

5

6

7

138

ІІ. «Нанизуючи намисто», доберіть синоніми-архаїзми до слів активної лексики.

1 2

3 4

5 6

7 8

1. Постіль, ліжко. 2. Дуже. 3. Дитя. 4. Губи. 5. Тобто. 6. Бачити. 7. Бажати. 8. Плече.(Відповіді: І. 1. Шия. 2. Щоки. 3. Знати. 4. Бачити. 5. Правиця. 6. Надумати. 7. Надіятися. ІІ. 1. Одр. 2. Вельми. 3. Чадо. 4. Уста. 5. Сіреч. 6. Зріти. 7. Воліти. 8. Рамено).V.Підсумок заняття

В.Б.НечипоренкоЗаняття № 19

Тема. Застарілі слова. ІсторизмиМета. Сприяти засвоєнню учнями лексики рідної мови, формування вміння й навички доречно й правильно вживати слова в мовленні з урахуванням їхніх стилістичних можливостей, збагачувати словниковий запас школярів

Хід заняттяІ.Організаційний момент.ІІ. Актуалізація опорних знань.

Прочитайте слова. Спробуйте пояснити їх значення.

Лакей, хорунжий, жорна, рать, гетьманський, гусарський.

Спробуйте використати в розповіді на будь-яку

139

тему з сучасного життя слова: чинш, жупан, гаківниця, коновка, куфа.ІІІ. Пояснення нового матеріалу.

Матеріал для вчителя Другу групу застарілих слів складають історизми, або хронізми, - слова, що вийшли з активної лексики в зв’язку із зникненням понять, предметів, явищ, які вони позначали. Ці слова, не обслуговують сучасні сфери життя, а тісно зв’язані з історією народу, відбивають його суспільне життя, розвиток культури, ідеології, побуту в минулому. Історизми ще називають матеріальними архаїзмами. До історизмів належать, наприклад, назви речей, одягу, які носили колись, а тепер зовсім не носять (жупан, намітка, кирея, запаска, очіпок), забутих знарядь праці (соха, ступа), назви старовинної зброї (лук, меч, рогатина, сагайдак), старовинних мір (корець, пасмо, гони, верства), монет (гривеник, шеляг), назви колишніх професій (гутник, саночник), представників неіснуючих тепер соціальних груп населення (боярин, дворянин, шляхтич, хлоп, поміщик, челядь, кріпак), установ (земство, сенат, зборня), адміністративних посад (губернатор, соцький, урядник, гетьман, хорунжий, обозний, земський начальник, волосний старшина). На відміну від стилістичних архаїзмів вони позначають предмети і явища, які відмерли і в сучасній лексиці не мають відповідників. Наприклад: наймичка, війт, управа, дігтяр, мушкет, терниця, запаска, десятина. Історизми використовуються переважно в науковому, художньому і публіцистичному стилях. Особливо часто вдаються до них автори наукових праць, присвячених дослідженню історії, культури, літератури минулих епох.ІV.Вправи на закріплення

Запишіть подані слова у таблицю.

140

Знахар, ланіти, спис, посадник, алтин, соцький, свита, миля, княгиня, жупан, пістолі, піка, ратище, аршин, келеп.

Архаїзми Історизми

Гра “Дуель”. Учитель називає першу частину прислів’я, учень – другу, підкреслити застарілі слова.

1. Пока баба спече книші, ... (...у діда не стане душі).

2. Невигода нашій бабці ... (... ні на печі, ні на лавці).

3. Не в тім річ, що у хаті піч, а ... (... у тім діло, щоб у

печі кипіло).4. Язиком вихати - ... (... не ціпом махати).5. Пішов на комара з дрючком, а ... (... на вовка зі

швайкою).6. Добре боїться кива, а ... (... ледаче не боїться й

кия).7. Пішла Настя в поле жати, та ... (... забула серп

узяти).8. Не той хліб, що у полі, а ... (... той, що у

стодолі) Складіть тлумачний словничок поданих

застарілих слів: запишіть їх в алфавітному порядку, до кожного додайте пояснення. Вкажіть архаїзми й історизми. Використовуйте тлумачний словник. Імператор, опричник, віче, зигзиця, челядь, колчан, шолом, тевтонець, вікторія, панцир, чадо, баяти, мотика, намітка, ліврея, перст.

З прапрапрабабусиної скрині. А як одягались,

141

у що взувались ваші прапрапрабабусі і прапрапрадіди? Про це вам також розкажуть історизми. Розшифруйте ребуси, і ви прочитаєте деякі з них. Розкажіть, що вам відомо про призначення названих речей.

(Відповіді: Запаска — жіночий одяг у вигляді шматка тканини, переважно вовняної, що використовувався замість спідниці для обгортання стану поверх сорочки. Плахта — жіночий одяг типу спідниці із двох переважно вовняних картатих полотнищ, зшитих до половини. Намітка — покривало з тонкого серпанку, яким зав'язували голову поверх очіпка заміжні жінки. Очіпок — головний убір заміжньої жінки у вигляді шапочки, який стягував під ним волосся. Жупан — чоловічий верхній одяг, оздоблений хутром і вишитою золотом чи сріблом тясьмою — галуном. Сап'янці — чоботи або черевики із тонкої м'якої шкіри — сап'яну. Шушун — верхній жіночий одяг - кофта, тілогрійка особливого покрою).

Історизми у двобої. У яких книгах траплялися

142

вам застарілі слова? Звичайно ж, у підручниках з історії та в художніх творах на історичну тему. Без них там ніяк не обійтися. Прочитайте уривок із твору С. Тельнюка «Яром-долиною...». Виділіть застарілі слова. Що вони означають? Спробуйте замінити їх словами активної лексики. Міцна шабля в Кантеміра — дамаська. Така ж шабля і в Дорошенка — теж дамаська, тільки переяславського кування. І коли рубонув щосили по Кантеміровій домасі Дорошенко, то прорубав її до половини, до середини вищербив її крицю! Та все ж і щербатою шаблюкою несамовито б'ється татарський доводця, бо думає, що й Дорошен-кова домаха вищербилася!.. Та от якось зиркнув — і побачив шаблю ворога: ціла-цілісінька... Штриконув він тоді шаблюкою щербатою своєю Дорошенка у груди, та тільки ж забув Кантемір, що на гетьманові — кольчуга з нагрудником! Брязнула шабля, пішла вбік, щербиною за кольчугу зачепилася, і відмахнув би к бісу ліву руку Кантемірові Дорошенко, якби на татарському мурзі не було кольчуги, нагрудника й поплічників, та ще й шолома з сіткою!(Відповіді: шабля, дамаська, домаха, доводця, гетьман, кольчуга, нагрудник, мурза, поплічник, шолом).V.Підсумок заняття

В.Б.НечипоренкоЗ аняття № 20

Тема. Стилістичне використання застарілих слівМета. Поповнити, уточнити, активізувати словниковий запас учнів, сформувати вміння користуватися словниками та довідниками, виховувати потребу у вивченні рідної мови

Хід заняттяІ.Організаційний моментІІ.Пояснення нового матеріалу.

Матеріал для вчителя.

143

Матеріальні архаїзми, або історизми, використовуються лише в творах на історичні теми. Багато їх можна знайти в творах Т.Шевченка і І. Нечуй-Левицького, в романах «Гомоніла Україна» П.Панча, «Переяславська рада» Н. Рибака, «Северин Наливайко» І. Ле, в п’єсах «Богдан Хмельницький» О. Корнійчука, «Ярослав Мудрий» І. Кочерги, в повісті «Семен Палій» Ю. Мушкетика, в поемі «Данило Галицький» М. Бажана і т.д. Наприклад:

І Ярина дає зброю,І Степан сідлає

Коня, свого товариша,Й жупан одягає,

І шаблюка, мов гадюка,Й ратище-дрючина,

І самопал семип’яднийПовис за плечима.

Т. Шевченко, «Невольник» Що, братику, чи ти здоров? – питала

йогосестриця, панна хорунжівна.

... Та тепер і нічого. – Так казав пан хорунженко.

Г. Квітка-Основ’яненко, «Конотопська відьма» Жупан на ньому синій і китаєва юпка, поясом з аглицької каламайки підперезаний

Г. Квітка-Основ’яненко, «Маруся» В курені гетьмана січових козаків, Тихона Байбузи, зібралися кошові Базавлука і Чортомлика, полковники й курінні атамани

І. Ле, «Наливайко» На пагорку Богдан Хмельницький зупинився, позаду бунчужний став з бунчуком, а хорунжий з малиновим прапором

П. Панч, «Гомоніла Україна» Застарілі слова, що перестали активно вживатися в мові чи й зовсім зникли з її словника внаслідок витіснення їх рівнозначними словами з іншим коренем (весь – село, всує – даремно, вия – шия, зріти –

144

бачити, зигзиця – зозуля, піїт – поет, ланіти – щоки, уста – губи), належать до архаїзмів, іноді їх називають стилістичними архаїзмами, бо вони використовуються в літературних творах з стилістичною метою. Однак стилістична архаїзація слова досягається не тільки витісненням його з активного вжитку іншим, а й збереженням у ньому давніх форм, не відомих сучасній мові, або фонетичних пережитків. Наприклад:

Нащо ти вієши, несеш на легкому крилі своєму хиновські стріли? (Шевч.).

Світе вольний, несповитий (Шевч.). Що ти за сила єси? (Т.).

Виділені слова вієши і єси широко вживані й у сучасній українській мові (вієш,є), але в наведеній формі вони сприймаються як архаїчна, тому що вжиті з старим особовим закінченням, відмінним від сучасного. Архаїчного відтінку слову вольний надає давній голосний о в закритому складі, бо в сучасній українській мові він звичайно змінюється на і (вільний). Стилістичні архаїзми, як і історизми, в художній мові використовуються насамперед для створення колориту тієї доби, про яку написаний твір, для реального відтворення тогочасної мови: вони служать також мовним засобом соціальної характеристики персонажів художнього твору.Наприклад:

Жде його Марія і, ждучи, плаче, молодії ланіти, очі і

уста марніють зримо (Шевч.). А паче всього він хоче, - тут сотник обернувся

до Замойського, - він хоче, щоб козацтву реєстровому якнайскорше таки виплатили державне утримання (І. Ле).

Мир дому і живущим в ньому, - сказаБалабуха, обнявши отця Степана (Н.-Л.). Своєю стилістичною роллю в сучасній українській мові архаїзми подібні до старослов’янізмів. За

145

допомогою їх створюється піднесений, урочистий стиль:

І руку вольную, мій друже, подай мені (Шевч.). Не забувай їх в радості і горі, оратая, що в полі

ниву оре, строїтеля, що камені кладе і розчином скріпляє найміцнішим, списателя, що праведним пером скарби словесні в книгу перепише (Коч.).

Перед чолом твоїм холодним присягаюсь я, скоро

ти відчуєш, як здригнеться небо від моєї помсти (Корн.).

Мученики з домовини вопіють до нас вимагають

помсти (Корн.). Там ми, братове, збирались не раз в дружній

розмові і в дружньому ділі (Р.). Архаїзми вживаються для вираження зневаги, іронії, сарказму, гніву:

Турн тяжку боль одоліває, к Енею руки простягає і

мову слезную рече... (Котл.). Прорци своїм лукавим чадам, що пропадуть

вони, лихі, що їх безчестіє, і зрада, і криводушіє – огнем, кривавим пламенним мечем нарізані на людських душах... (Шевч.).

Удавайте пророків і йдіть – отверзайте уста (Т.).

Відомі в лексичному складі мови також семантичні архаїзми, тобто слова з застарілим значенням. Ці ж слова, вжиті з іншим значенням, не належать до архаїзмів, а є звичайними в сучасній мові. Так, наприклад, іменник поїзд у реченні Київський поїзд на нашу станцію прибуває о десятій годині є звичайним загальновживаним словом у сучасній українській мові. У реченні ж Нехай роздає подарки сватам та поїзд знаряжа (Кв.-Осн.). цей же іменник вжитий у іншому значенні (весільна процесія), в якому тепер він уже майже невідомий.

146

Отже, слово поїзд у другому реченні є семантичним архаїзмом. Іноді слова, звичайні ще в творах письменників ХІХ століття, тепер уже сприймаються як семантичні архаїзми, бо окремі значення таких слів пізніше застаріли, наприклад: Пропав і я; та не в шинку, а на кобилі (Шевч.). Слово кобила як назва домашньої тварини в сучасній українській мові не належить до архаїзмів, але як назва колоди, до якої колись прив’язували людей для покарання різками (а з цим значенням воно вжите в наведеному реченні), тепер зовсім невідоме, отже, тут іменник кобила є семантичний архаїзм. Сучасні письменники вживають семантичні архаїзми з відповідними означеннями, які й розкривають справжній зміст архаїзму: В полі поїзд мчить весільний – бригадир наш жениться! (Нех.).ІІІ.Вправи на закріплення

Складіть розповідь про село 20-х років,використовуючи запропоновані слова. Період непу, куркулі, бідняки, середняки, комнезам, хата-читальня, лікнеп, комуна, комунари, тсоз, тсозівці.

Складіть твір-опис картини І. Рєпіна “Запорожці”.

Використовуйте в ньому архаїзми та історизми – назви одягу, зброї тощо.

Хто більше? Доберіть якнайбільше застарілих слів, що:

а) стосуються періоду Київської Русі; б) визвольної війни українського народу проти польської шляхти; в) характеризують стан сільського господарства до жовтевого перевороту 1917 року; г) український національний одяг вашої місцевості тощо. Використайте дібраний матеріал для аукціону. Можливі відповіді.

147

А благо, оратай, стоїтель, списатель, Борисфен, воздвич, чтяше, інок, пергамент, посадник, черлений, тать, варяги.Б канделябр, гайдук, клейноди, дьоготь, рицар, граф, хлоп, Річ Посполита, чинш, прядиво, шинкар.В хутір, куркуль, череда, пар, десятина, пуд, казначейство, верста. Борона, плуг, факторГ свита, кожух, жупан, запаска, підтичка, очіпок, шапка, чоботи, брильV.Підсумок заняття

Використана література1. Брицина О.І. Сучасна українська літературна

мова.- Збірник вправ. – К.: Вища школа, 1977р.

2. Грищенко А. та ін. Сучасна українська літературна

мова. – К.: 1997р.3. Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної

української літературної мови. – К.: Вища школа, 1972р.

4. Г. Передрій, Т. Карпенко. У світі звуків і слів. 5. Цікаві завдання з фонетики, лексикології і

словотвору. – К.: Богдан, 1998. – С. 173.6. Федоренко В.Л. Енциклопедія інтелектуальних

ігор на уроках української мови. –Харків.: Основа, 2007р.

7. Ющук І. Сучасна українська мова. – К.: 2003р.

І.І.ЧекмакЗаняття № 21

Тема. Неологізми, способи їх творення. Загальномовні й художньо-індивідуальні неологізми, їх використання в різних стилях Мета. Поглибити знання учнів про неологізми, дати поняття про неологізми загальновживані й художньо-індивідуальні, пояснити їх стилістичні функції, збагачувати словниковий запас школярів, розвивати культуру мовлення, виховувати повагу до історичного минулого рідного краю

148

Обладнання. Словники, кросворд Хід заняття

I.Актуалізація опорних знань. Мовне спостереження. Прочитайте уривок з

поезії М.Вінграновського. зверніть увагу на виділені слова. З якою метою автор вводить їх у текст? Що це за слова? Чи чули ви їх раніше?

... І з-під хмар-снігурівСніговіється даль-хитавиця,Та ще приспана сила снігів,

Та над серцем зоря-вечірниця.М.Вінграновський

II.Оголошення теми, мети заняття. Учитель. Сьогодні на уроці ми будемо

акцентувати увагу на нових словах – неологізмах. Чому і як з’являються неологізми, з’ясують наші мовознавці, які отримали випереджаючі завдання. III.Вивчення нового матеріалу.

Виступи учнів–мовознавців.Учень 1. У процесі розвитку суспільства виникають нові поняття, які потрібно називати. Крім того, людина пізнає навколишній світ, відкриває нові явища, котрі потребують називання. Отже, неологізми (від грецького neos–новий, logos–слово) – нові слова, словосполучення та фразеологізми, що з’являються в мові. Порівняно недавно (з огляду на багатовікове життя мови) з’явилися такі слова, як метрополітен, телевізор, телебачення, космодром, місяцехід, алгол, біоніка, генотип, гідропоніка, екранізатор, ергономіка, океанавт. Учень 2. Крім слів для називання нових понять, лексичні новотвори з’являються у результаті переусвідомлення застарілих назв, необхідності заміни їх точнішими, зрозумілішими – такими, що більше відповідають фонетичним, лексичним, словотвірним та іншим нормам мови. Свого часу в

149

українській мові існувало слово „самольот”, але воно порівняно швидко вийшло з ужитку, бо суперечило фонетичним нормам,–його замінило слово „літак”. З тих самих причин вийшло з ужитку поширене колись слово „посьолок” („Шум акацій... Посьолок і гони... Ми на гору йдемо через гать...”–В.Сосюра). Сьогодні для позначення населеного пункту такого типу використовується слово „селище”. Учень 3. Поряд з лексичними неологізмами з’являється багато неологізмів семантичних, багато слів, що вже існують у мові, але набувають нових значень. Ще одна причина появи неологізмів – бажання дати предмету, явищу іншу, образнішу назву, таку, що більше відповідає світосприйняттю того чи іншого автора: хата-білянка, місяць-білогривець, підсмуток очей, ложкохвати, нездужжя, пора одцвітань та зацвітань (Олеся Гончара).

Учитель. Таким чином, неологізми можна розділити на загальномовні та індивідуальні (авторські). Загальномовні називають нове поняття, а індивідуальні покликані до життя прагненням дати іншу, емоційно-експресивну назву поняттю, яке вже має словесне позначення в мові. Такі неологізми творяться окремими авторами з певною стилістичною метою і вживаються як художній засіб. IV. Закріплення вивченого.

Прочитайте речення, вкажіть які з неологізмі

загальномовні, а які індивідуальні. 1. Для кіномейкера немає нічого кращого, ніж

створити хороший фільм (О.Літній) 2. Спонсором фестивалю „Таврійські ігри” була

відома львівська фірма „Світоч”.(З газети)

3. Заходить ніч на витишений сад... Глибокий вересень шумить крилом качиним, і за вікном, у листолет відчиненім, червоних зір червоний зорепад. (М.Вінграновський)

150

Прочитайте текст. Випишіть неологізми. Поясніть,

яким словником ви користуєтесь: а)при вимові; б)при написанні; в)при поясненні лексичного значення; г)при визначенні походження неологізмів.

Мова стін Графіті – сучасний настінний живопис, певна художня композиція, виконана кольоровими фарбами на стіні будинку. Виник він у вуличних джунглях Америки та на похмурих стінах нью-йоркського метрополітену . Звичайно, подібне мистецтво викликало незадоволення муніципальної влади, але жодні заборони не зупинили навалу настінних фантазій. У 80-ті роки в США розвиваються різні школи цього мистецтва. Сьогодні Захід вгамовано терпить бойовий розпис власних вулиць, періодично нагадуючи через місцеву пресу, на яких будинках малювати можна, а на яких ні. До України графіті прийшло нещодавно. Але, незважаючи на короткий термін існування цього стилю в Україні, у Києві вже існує Графіті-клуб, при якому створено школу для художників-початківців. Графіті–це щось більше, ніж звичайні малюнки на стінах. Разом з особливою музикою, брейк-дансом, та певним світоглядом воно є складовою частиною молодіжної хіп-хоп культури. Українське графіті вже зараз має свою особливість, притаманну нашій ментальності взагалі. Вона виражається у плавності, округлості форм, відсутності вульгарності, реклами та ідеологічної пропаганди (З журналу).

Дослідження–спостереження.Прочитайте уривки

поезій. Знайдіть неологізми. Що вони означають? Яку стилістичну функцію виконують?

І стежив я, і я веснів:Акордились планети.

Навік я взнав, що ти не Гнів,–Лиш Сонячні Кларнети.

151

П.ТичинаАх, нікого я так не люблю,

Як вітра вітровіння,його шляхи, його боління

і землю, землю свою. П.Тичина

Чи стають авторські неологізми загальновживаними?

Запишіть неологізми у такому порядку 1) музичні; 2) професійні; 3) продукти харчування; 4) комп’ютерні.

Фонограма, брокер, монітор, гамбургер, картоплю-фрі, дискета, спонсор, хіт-парад, діджей, капучіно, чіп, приватизація, таймер, йогурт, репер, дискотека, ківі, дисплей.

Розв’яжіть кроссворд1С

2 Л

3 О

4В

5 О

1. Особа, або організація, яка фінансує певний захід (спонсор).

2. Початок нового тисячоліття (міленіум). 3. Посередник при укладанні угоди між покупцем

і продавцем (брокер).

4. Визначення цінності, вартості іноземної валюти в

національній грошові одиниці (вальвація).

152

5. Людина, яка створює кінофільми (кіномейкер).

Напишіть твір-мініатюру „Добро” і „зло” телебачення”, використовуючи неологізми: імідж, ноу-хау, хіт-парад, діджей, відеоролик, Інтернет. V.Підсумки заняття.

Бесіда Чому лексика мови перебуває у стані

безперервних змін?

Чим визначається належність слова до активної чи

пасивної лексики? Чим викликана поява неологізмів? За яких умов неологізми стають

загальновживаними словами?

І.І.ЧекмакЗаняття № 22

Тема.Неологізми, способи їх творення. Загальномовні й художньо-індивідуальні неологізми, їх використання в різних стилях Мета.Поглибити знання учнів про загальномовні й художньо-індивідуальні неологізми, з’ясувати їх стилістичні функції, формувати вміння застосовувати набуті знання на практиці, удосконалювати навички самостійної роботи, збагачувати словниковий запас Обладнання. Словники

Хід заняттяI.Оголошення теми, мети уроку. II.Повторення вивченого матеріалу.

Бесіда „Мозковий штурм” 1. Які слова називають неологізмами?2. Чому вони виникають? 3. Які існують різновиди неологізмів? 4. Чи завжди вони стають загальновживаними? 5. З якою метою вони вживаються?

III.Опрацювання навчального матеріалу.

153

Учитель. Мова–явище суспільне. Воно виникає,

розвивається, живе і функціонує в суспільстві. Між мовою і суспільством існує взаємний зв’язок: не тільки загибель суспільства приводить до загибелі мови, але й загибель мови веде до зникнення суспільства, що не вберегло своєї мови. Мова – не лише витвір історії суспільства, вона й активний чинник цієї історії, не лише об’єкт, а й суб’єкт історії. Саме мова є генетичним кодом нації, який поєднує минуле з сучасним, програмує майбутнє і забезпечує життя нації у вічності. Тому з розвитком держави словниковий запас української мови поступово збагачується, виникають нові терміни та поняття. У нашій милозвучній мові стаються деякі зміни, зокрема з’являються нові слова: СНД, біржа праці, євровалюта, нові українці, менталітет, ментальність, інавгурація, рейтинг, імідж. Ці неологізми характеризують нову епоху в історії України. Значний вклад у розвиток української мови внесли письменники та поети. Група учнів-літературознавців опрацьовувала творчість окремих поетів і виписала створені ними фразеологізми.

Літературознавці. Індивідуальні авторські неологізми називають ще оказіональними (від латинського occasionalis –випадковий). Вони характеризують індивідуальний стиль деяких поетів і письменників і часто не виходять за рамки самого твору. Надзвичайно багата неологізмами творчість П.Тичини. Наприклад:

Тільки сів він у стремено–хмара з заходу , як тінь. Лопотить над ним знамено–аж до сонця блискотінь.

П.Тичина вживає такі неологізми, як аеропланити, багряноводний, бистрозір, брунькоцвіт, вічнодумний, голубосизяно та ін. У поезіях Ліни Костенко народилися вислови –велемовний світ, левино-жовті береги, золотаве звечоріння, дзвенить ручаїв стрімголова малеча, одкам’янійте, пензлі боговгодні; в А.Мойсієнка –

154

вершник світложданний, хмара золотопромінна, міжтрав’я, натхнення те неперетинне; в Є.Гуцала – вогнеликий соняшник, бронзово-вишневий листок, вогонь-хурделиця, потовщення-суглоби; у М.Стельмаха – хата-білянка, зацвітань та одцвітань.

Авторські неологізми – необхідний виражальний засіб передачі думок. IV. Закріплення вивченого.

Випишіть авторські неологізми. Визначте спосіб

їх творення. 1. І стане лан–як стан злотопоясний, і нові руна

випестить рілля. (Максим Рильський) 2. Ні, не стомлюся на дальній межі з вікон світити

в його стоокості. (Андрій Малишко)

3. Ворога–судити владно! Діло брать, щоб аж сміялось... Щоб життя в нас виноградно і пшенично наповнялось.

Неологізми творяться за наявними в мові моделями. Дослідіть, як утворилися слова: вірусологія, дельфінологія, гідробіоніка. Значення цих слів знайдіть у словнику.

Спишіть, вставляючи неологізми, подані у довідці.

З’ясуйте значення цих слів. 1. Нещодавно у продажу з’явився .... відомої

співачки Руслани.

2. Сьогодні відбувається масова .... майна. 3. .... виключення запрацював у потрібний

момент. 4. Хрусткі .... виготовляють із картоплі. 5. Сьогодні більшість виконавців співають під .... .

Довідка: компакт-диск, фонограма, приватизація, чіпси, таймер.

Гра «Хто більше?» Запишіть неологізми пов’язані із:

155

I група – комп’ютерною технікою II група – продуктами харчування

Серед неологізмів багато слів іншомовного походження. Якщо іншомовне слово можна замінити відповідним українським, то вживання іншомовного слова не завжди доречне. До слів іншомовного походження доберіть з довідки українські відповідники. Які з цих слів можна вважати неологізмами? Симптом, репродукувати, інавгурація, фіксувати, анонс, патент, екстраординарний, апелювати, дебати, дефект, домінувати, конвенція, пріоритет, ліміт. Довідка: коронування, ознака, записувати, особливий, звертатися, обговорення, переважати, недолік, першість, угода, відтворювати, обмеження, оголошення, посвідчення.

Уявіть себе диктором на телебаченні. Розкажіть

про свою телепередачу, вживаючи неологізми. До якого стилю мовлення належить ваше висловлювання? V. Підсумок заняття.

Бесіда Яку роль у мові відіграють неологізми? У яких стилях вони використовуються? Чи всі неологізми стають загальновживаними? Які стилістичні функції виконують авторські

неологізми? Чи завжди доцільне вживання іншомовних

слів-неологізмів?

В.Г.ТимошенкоЗаняття №23

Тема. Лексика міжстильова і співвідносна з певними стилямиМета. Ознайомити учнів із лексикою за сферою вживання: лексикою міжстильовою (стилістично

156

нейтральною, загальновживаною і співвідносною з певними стилями; формувати загальнопізнавальні вміння, аналізувати лексику за сферою вживання; удосконалювати вміння і навички визначати роль стилістично забарвлених слів у тексті; доречно використовувати в монологічному і діалогічному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу, спонукати учнів до вивчення рідної мовиОбладнання.Тестові завдання, мультимедійна дошка

Хід заняттяІ.Організаційний момент.ІІ.Актуалізація опорних знань.

Робота на спостереження.Прочитати уривки, чим

вони відрізняються.Рученьки терпнуть

Злипаються віченькиБоже,чи довго тягти?

П.ГрабовськийДівчина підійшла,Рученьку подала…

Народна пісня Подай руку: ми квити!

Ну і ручище в тебе, дядьку! О. Гончар

ІІІ. Сприйняття й усвідомлення учнями нового матеріалу Лексика (сукупність слів) сучасної української літературної мови з погляду стилістичної диференціації поділяється на дві великі групи. Стилістично нейтральна (міжстильова) лексика вживається в усіх стилях мови, стилістично забарвлена лексика співвідноситься з одним чи кількома, (але не з усіма) функціональними стилями.Стилістично нейтральна лексика охоплює:

назви явищ природи: блискавка, вітер, грім, дощ,

повінь, посуха; назви рослин і тварин: верба, дуб, тополя, явір,

157

яблуня, курка, одуд, ведмідь, корова; назви органів людського тіла: голова, нога,

око, рука;

назви будівель та їх частин: будинок, вікно, двері,

дах, церква, стеля; назви дій і станів, місця часу, простору: ходити,

робити, носити, жити, спати, шукати; там, тут, сьогодні, вчора, далеко.

Стилістично забарвлені слова часто виступають як паралелі до нейтральних загальновживаних: розуміти (нейтральне), усвідомлювали(книжне), кумекати(розмовне).ІV.Вправи на закріплення вивченого.

Пошукова робота.Прочитати тексти. Визначити до

якого стилю, мовлення належить кожен із них, свою думку обґрунтуйте. Знайти загальновживану й емоційно-забарвлену лексику.

Текст 1Збільшення навчального часу дало змогу дещо розвантажити курс, більше уваги приділяти мовленнєвому розвиткові учнів, збалансувати засвоєння мовної теорії та формування практичних умінь і навичок у різних видах мовленнєвої діяльності. (з підручника)

Текст 2Доручення

Я, Іванов, Петро Павлович, доручаю Петрову Сергію Григоровичу одержати у касира управління належну мені зарплату за травень 2008 р..

Доручення дійсне до 10 червня 2008 року. (підпис) В.В. Висоти Засвідчую Начальник управління БМУ (підпис) О.К Тесленко

Післятекстові запитання. Чи може вживатись емоційно-забарвлена

лексика у науковому стилі?

158

Чи може вживатись емоційно-забарвлена лексика у

діловому мовленні? У яких стилях найбільш вживана емоційно-

забарвлена лексика?

Лексико-стилістична робота.Зі словами одного

синонімічного роду (за вибором) складіть речення: дитина, дитя, дитинча, дітище; колиска, люлька; вірний, незмінний, відданий; вершник, кіннотник; говорити, повідомляти, заявляти; базікати, лементіти, з’ясовувати. Вибірковий диктант. Виписати стилістично

нейтральні (міжстильові) іменники. Встаньте, бійці і командири! Обнажіть голови! Поговоримо сьогодні про те, як боровся зі смертю прекрасний російський юнак, капітан повітряних морів Віктор Гусаров у величні дні Вітчизняної війни на підбитому літаку під хмарами, під вогнем противника…

Довго літав у небесах винищувач Гусаров. Літав над монгольськими горбами, над Халхин-Голом бився і там противник зрозумів його і почав поважати. А на Вітчизняну велику народну війну Гусаров ринув з перших днів.

Сто раз він вилітав з рідних аеродромів у бій. Сто бойових вильотів! Сто ураганів у груди!Сто вулканів ненависті!

З яким хвилюванням вживались в небеса на Захід його бойові друзі! Але завжди з усіх бур, з дощів, осколків і куль приводив він, Гусаров свою шестірку з перемогою і посміхався потім, як велике дитя…

О. Довженко Розподільний диктант. Розподіліть слова за

тематичними групами: назви рослин, тварин і птахів, явищ природи, дій, кількості, якості.

159

Вітер, дощ, теплий, писати, два, ходити, галка, чорний, воювати, ворона, горіх, сніг, ткати, спати, вісім, зелений, пшениця, п’ять, орел, співати, грім, ніч, сто, синій, літати, гроза, вузький, молотити, читати, сорок, прямий, жити, дешевий, тонкий, сосна, трава, дерево, береза, дев’яносто, кішка, шість, терен, глибокий, вовк, коза, вівця, буря, чотири, роса, липа, заєць, миша, сокіл, молодий.

Вибіркова робота.Прочитати подані слова. Знайти

серед них загальновживані, виписати їх. З’ясувати значення виділених слів: Стежка, плай, зелені, капуста, бакси, прикид, Інтернет, комп’ютер, батон, квітка, бабусенька, чай, дорога, рокада, казан, невірний (діал.), кльово, антракт, берег, постоли, собор, воєвода, речник, прем’єр, учень, дитина, дитя, місія, град, блискавка.V.Систематизація і узагальнення знань, умінь і навичок

Подумати і дати відповідь на питання Які слова називаються загальновживаними? Які слова називаються стилістично

забарвленими? В яких стилях найчастіше вживаються

загальновживані і стилістично забарвлені слова? Тестові завдання

1.У якому рядку всі слова загальновживані?А береза, дім, хата, асфальт, декан.Б щука, ворона, кішка, дупло, мати.В ненька, матуся, матір, дерево, дуб.2.У якому рядку слова, які вживаються у науковому стилі?А колба, циліндр, косинус, підмет, синтагма.Б зозуля, дереза, сонце, спідниця, кожух.В острів, море, захід, вітер, ставок.3.В якому рядку всі слова розмовно-побутового стилю?А ведмідь, корова, собака, жито, рука.Б бджола, голуб, ластівка, соловейко.В кумекати, довготелесий, учитися, вештатися.

160

4.В якому рядку вжито слова в переносному значенні с позитивною оцінкою людини?А бджілка, голуб, ластівка, соловейко, сокіл.Б квітка, корова, поле, нива, сосна.В береза, коза, трава, земля, осока.5.В якому рядку слова вжито в переносному значенні з негативною оцінкою людини?А дощ, повінь, посуха, кущ, дим.Б яблуня, ведмідь, лисиця, вовк, життя.В гадюка, свиня, коза, собака, корова.6.В якому реченні вжито пестливі слова?А Сини мої, соколи. (В. Сосюра).Б Не козак ти, не лицар! Ти гадюка, злодій ти! (С.Васильченко).В Ненечко, ластівочко! Я у вас - люба дитина. (М.Кропивницький).

В.Г.ТимошенкоЗаняття № 24

Тема. Розмовна і книжна лексика. Суспільно - політична лексика Мета. Ознайомити учнів із особливостями розмовної і книжної лексики; поглибити знання щодо суспільно-політичної лексики; формувати загальнопізнавальні вміння правильно вживати слова розмовної і книжної лексики ; знаходити і пояснювати лексичні помилки ; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу, спонукати учнів до вивчення рідної мови, систематично поглиблювати знання з лексикології. Обладнання. Словник, тести

Хід заняттяІ.Повторення вивченого на попередньому занятті.

Вибірковий диктант.Вибрати і записати стилістично забарвлені слова: Вулиця, хліб, небо, людина, матінка, мітинг, пісня, здоровань, весна, житло, спікер, нахаба, сонечко, ручище.

Подумай!1.На які групи за вживанням поділяються усі слова української мови:

161

А. РозмовніБ. ЗагальновживаніВ. Стилістично забарвленіГ. НауковіД. Професійні

2.Установіть відповідність.Стилістично забарвлені корівка, земелькаЗагальновживані дорога, нічПрофесійні скальпель, термометрІІ.Повідомлення теми, мети і завдань заняття.ІІІ.Сприйняття нового матеріалу.

Матеріал для вчителя. Насамперед треба відзначити, що ці два лексичні розряди не мають чітко окресленого розмежування. Але різниця між ними все-таки є. До складу розмовної лексики входять слова, що, перебуваючи в рамках літературної мови, надають висловлюванню розмовного характеру. Використовуючись для широкого самовираження мовця, розмовна лексика має заряд емоційності, оцінності та експресивності. У розмовній формі літературної мови, слова цих категорій уживаються на одному рівні з нейтральними компонентами, не знижуючи стилю. Частиною розмовної лексики є розмовно-побутова лексика, куди входять слова, що обслуговують побут-назви їжі, одягу, будівель, та їхніх частин, хатнього начиння: одвірок, горщик, підлога, ганчірка, штора. Це категорія лексики дуже змінна, бо, міняється побут – міняються пов’язані з ним реалії.

На межі літературного вжитку перебуває просторічна лексика. До цієї категорії належать слова, перекручені с погляду лексичних норм секлитар, транвай, ахтобус, слова з різко зниженим експресивним забарвленням: свиняка, коровище, видра одним з компонентів є вульгаризми, що включають лайки, прокльони, прізвиська. Просторічна лексика поряд з розмовною використовується для сатиричних та гумористичних ефектів.

162

Мова є чутливою до суспільно-політичного життя її носіїв. Зміни відбуваються і в лексичному складі української мови. Учені стверджують що словниковий склад протягом десятиріччя змінюється приблизно на 25%. З набуттям Україною незалежності виросла суспільно-політична активність громадян. Значно частіше у вжитку нашого народу суспільно-політична лексика: парламент, спікер, Верховна Рада, губернатор, мер.ІV.Вправи на закріплення матеріалу.

Розподільний диктант. Запишіть слова у три колонки.

Розмовні слова Просторічні слова

Суспільно- політичні

слова Табу, баняк, фіранка, трибун, організатор, вітальня, бити, лупцювати, зазіхати, демократія, президент, дерево, пеньок, телепень, гулянка, мастак, репетувати, свиняка, компрометація.

Попереджувальний диктант.Переписати, підкреслити елементи розмовної лексики.

Дві сестри, тоненькі і сухенькі,Ловлять осінь в пелени над ставом.

З господарства лине тихий чистий дзенькіт,У воді поплюскує небавом.

Дві сестри старенькі на пташарніЛускають насіння гарбузове,І дрижать їх руки незугарні,Чорні закоцюрблені, дубові.

За допомогою яких слів досягається сатиричний

ефект? Ти злодійка! Ти покрала в нас яйця! – кричала

Кайдашиха й кинулась до Мотрі з мішком у руках. Брешеш, не докажеш! Ти сама злодюга, бо

163

обкрадала мене, мою працю цілий рік. Я на тебе робила, як на пана панщину, - кричала, Мотря.

А чом же ти мене не кидала, коли тобі було у мене погано? – пищала Кайдашиха – Чом тебе чорти не понесли на Бессарабію або за границю?

Овва, через таке паскудство ж оце тікала б за границю!

І. Нечуй-Левицький Вибірковий диктант.Виписати терміни

суспільно-політичної лексики. Меценат, картина, покупець, баян, урядник, міністр, статут, громадянин, право, держава, запрошення, челядь, кожух, шаровари, княгиня, юриспруденція, адвокат, суд, комора, вівтар, постоли, квочка, магістраль, телефон, комедія.

Гра « Хто більше»(у групах). Назвати якнайбільше словосполучення зі словом «політичний»

Брейн – ринг « Суспільно –політична лексика».

1. Глава держави ( президент ).2. Особа, що очолює уряд (прем’єр-міністр).3. Вид образотворчого мистецтва, що служить

завданням політичної агітації (плакати).4. Особа поза законом (персона нон грата ).5. Любов до батьківщини (патріотизм).6. Документ, що засвідчує особу громадянина

(паспорт).7. Найвищий законодавчий орган країни

(парламент).8. Глава римсько-католицької церкви (Папа

Римський).9. Невтручання в чужі суперечки (нейтралітет).

10.Належність до певної нації (національність). 11.Спадкоємний глава держави в монархії (монарх). 12.Приміщення в парламенті поза залом засідання для відпочинку (кулуари). 13.Великий масив суходолу оточений водою (материк).

164

14.Особа, що суперничає в будь-якій сфері діяльності з іншою (конкурент). 15.Союз, об:єднання на добровільних засадах для досягнення спільної мети (коаліція). 16.Керівник політичної партії (лідер). 17.Масові збори з питань обговорення політичних питань (мітинг) 18.Член уряду (міністр). 19.Службова особа, що займається дипломатією (дипломат). 20.Знак держави, міста чи роду (герб).V.Підсумок заняття.

В.Г.ТимошенкоЗаняття № 25

Тема. Наукова лексика. Терміни. Виробничо-професійна лексикаМета. Поглибити знання учнів про лексику української мови, поглибити знання учнів про наукову лексику, терміни, виробничо-професійну лексику, навчати свідомо і вільно оперувати своїм мовленням залежно від мовленнєвої ситуації; виховати культуру мовленняОбладнання. Тестові завдання, словник термінів, кросворд

Хід заняттяІ.Повідомлення теми, мети і завдань заняття.ІІ.Сприйняття нового матеріалу. Науково-термінологічна лексика межує з виробничо професійною, охоплюючи слова і словосполучення, які є термінами. Терміном називається спеціальне слово, що вживається з якоїсь галузі знання. Термін – однозначне слово, у галузі науки техніки. У словниковому складі української мови є значна частина професійної лексики, яка пов’язана з назвами різних знарядь, матеріалів, процесів виробництва. У кожній галузі виробництва,

165

професійній діяльності створюється своя лексика. Наприклад, слова іменник, підмет, словосполучення вживаються в мовознавстві; урок, педрада, дидактика в педагогіці; метан, азот, пропан - у хімії; плуг, леміш, чепіга, зяб - в сільському господарстві. Ця лексика міститься в тлумачних термінологічних словниках. Останнім часом стався термінологічний вибух в Україні, викликаний державним статусом української мови, економічними та суспільно-політичними потребами. Виробничо-професійна лексика охоплює слова, що вживається на позначення знарядь і матеріалів праці, процесів виробництва: високовольтна дуга, домна.

Робота з тестами.1. У якому рядку медичні терміниА. Терапія, гіпотеза, дефіцит, сигмаБ. Антропологія, конверсія, аврал, автобіографіяВ. Комплекс, інверсія, автограф, діамантГ. Температура, скальпель, пігулки, ординатор2. Виберіть рядок, в якому є синонім до терміна горизонт А. Географія, сонце, небо, далечБ. Видноколо,.обрій, виднокруг, крайнебо В. Горизонталь, горизонтальний, протяжність, протягГ. Протягом, круг, дивитися, милуватися3. Як називаються слова, якими користуються люди певних професій? А. Діалектні Б. ЗагальновживаніВ. НеологічніГ. Професійні 4. У якому рядку подано синоніми до слів – термінів: негоціант, афіша, нюанс, аплодисменти, бардА. Продавець, запрошення, можливість, турбота, митець Б. Меценат, картина, нота, аплодувати, баян

166

В. Купувати, оголосити, відтінити, плескати, поетизуватиГ. Купець, оголошення, відтінок, оплески, поет5. В якому рядку всі слова - терміниА. Дифтонг, ділення, гіпотенуза, фонетика.Б. Прагнення, абстракції, знаменник, депо, місто.В. Гуманізм, романтизм, чисельник, готель, кіло.Г. Детектив, какаду, множення, контакт, посол.6.У якому рядку вжито професійну лексикуА. В шкіряних мішках стояли стоси старої щирозлотої монети. (І. Франко).Б. Наші вуличани, окрім хліборобства, ще мають і ремесло в руках: столярство, шевство, стельмахівство, бондарство і мірошництво. (М. Стельмах).В. У пам’яті іде за мною слідом моє село, де плакав і радів. (М. Сингаївський).Г. Летять білі чайки, летять білі чайки блакитного дня. (А.Білаш).ІІІ. Осмислення матеріалу. Завдання на закріплення.

Вправа 1.Прочитайте речення, знайдіть в них професійні слова, розкрийте їхнє значення і вкажіть, до якої професії вони стосуються.

1. Запарувала рілля, тьмяно заблищали на сонціодвернуті лемешами скиби землі. (Г. Тютюнник).

2. Тимко, налягаючи руками на чепіги, часто задирав

голову проводжав даленіючі косинці журавлів, і тихий смуток облягав його серце. (Г. Тютюнник).

3. Лікарка мовчки вийняла з-під пахви хворої термометр, мружачись проти світла, довго придивляючись до блискучою шкали. (Ю. Збанацький)

4. Прогрівати насіння найзручніше в звичайнихтермостатах. (журнал).

5. Для того, щоб передати велетенські напруження від

167

однієї частини машини до другої треба, щоб палець поршня і втулка шатуна були абсолютно точно підігнані одне до одного. (В. Собко).

6. Грубі корми здрібнюють здебільшого на соломорізках і здрібнювачах. (журнал).

7. Землетруси іноді спричиняють до утворення скидів і

зсувів у земній корі. (підручник).8. В сучасній артилерії при відбої відкочується

тільки ствол гармати, а лафет лишається на місці. (підручник).

9. Там росли тонка матіола з міцним ароматом, пахучий гострий тютюн, терпкий любисток. (Г. Тютюнник) 10.В ставу було чималенько лящів, і ніхто їх не ловив. (Л. Глібов). 11.Час від часу мандоліна вмовкала, і в двері спочатку просовувалась коротка рука з слюдяним медіатором між пальцями, затим розкучмана голова. (Мушкетик). 12.Існує багато типів ладу, але найпоширеніший з них – мажор і мінор. (підручник). 13.Є у фізіології таке поняття – ударний об’єм серця. Під цім терміном розуміють кількість крові, яку викидає серце в аорті за одне скорочення. (журнал). 14.Навколо сторожки лежали дошки, високо піднімали обгороджені гіллям стоси данської і звичайної клепки та осикової гонти. (М. Стельмах). 15.Ярина підбивала колосся, поперек швидко клала перевесло, коліном придавлювала гузир. (М. Коцюбинський). 16.Деякі гості були у свитах з драпу. (П. Куліш). 17.Пильна увага до ритміки, строфіки, евфонії вірша була властива П. Г. Тичині. (журнал).

Угорський кросворд « Мовознавчі терміни».

Прочитай зашифровані терміни в цьому кросворді.

168

П Т С Н Е З О ? Я ІІ Е И О Т Н А Ч А ФД М Н Ф И К И Е Р ГМ З Т С К Н Н Н Ф ОИ І А И А Е М Н Р ОК Г К С Н К І Я О МА О Л О Е О Т І Н ОЛ Ь К П Д О А М А НВ О А Р У К Д М І ТО Л С И С Д О И Н О

Робота в групах. Група «Медики» - скласти опис процесу праці

«Прийом хворих». Група «Журналісти» - «Як взяти інтерв’ю». Група «Студенти» - «Готуємось до сесії». Група «Укладачі словника термінів».

ІV.Оцінювання і самооцінювання Закінчити речення «На сьогоднішньому

заняттія дізнався…».

Укласти словничок термінів школяра, користуючись термінологічним словником української мови.V.Підсумки заняття.

Н.П.ЗадорожняЗаняття № 26

Тема. Офіційно-ділова лексикаМета. Дати учням поняття про офіційно-ділову лесику; розвивати вміння визначати характені особливості офіційно-ділової лексики, вживати її та виправляти помилки в писемному в усному та писемному мовленні; виховувати культуру ділового спілкування школяраОбладнання. Друкований матеріал «Описи зовнішності», «Офіційно-діловий стиль», «Відредагуй оголошення»

Хід заняття

169

І.Актуалізація опорних знань учнів. Порівняйте два описи. Який з них діловий,

чому? (ці уривки учням роздані на парти)1. ... Попереду перед царськими воротами стоїть

Михайло Завістний. Сотник, з золотою китицею на правім плечі; високий, широкоплечий, з сивими довгими вусами, з шрамом на лівім виску, він подібен до могучого дуба, що нажив собі силу під бурхотом бур.

2. Загубився хлопчик 5-ти літ. Звати Сергій. Одягнетий у спортивний костюм зеленого кольору. Без головного убору. Очі сині, волосся русяве. На правій щоці, ближче до підборіддя, невелика родима пляма. ІІ. Оголошення теми і мети заняття. Мотивація навчальної дуяльності.ІІІ.Сприйняття нового матеріалу.

Робота в групах. Опрацювати теоретичний матеріал «Офіційно-діловий стиль». (Матеріал роздано у кожну групу). Заповнити таблицю « Оновні відомості про офіційно-діловий стиль».

Офіційно-діловий стиль Сфера використання — спілкування в державно-політичному, громадському й економічному житті, законодавстві, управлінні адміністративно-господар- ською діяльністю. Вирізняється найвищою мірою книжності. Основне призначення — регулювання офіційних ділових стосунків у зазначених сферах та обслуговування громадянських потреб людей у типових ситуаціях. Учасниками ділового спілкування є органи та ланки управлшня — організації, заклади, підприємства, посадовці, працівники. Специфічні риси ділового спілкування:офіційним автором та адресатом документа майже завжди є певна організація, установа; конкретна адресність інформації; тематична обмеженість кола завдань, що розв'язує організація, а це є наслідком певної стабільності її функцій.

170

Отже, можна вирізнити такі властивості ділового спілкування:

офіційний характер; адресність; використання кліше, стандартних зразків; тематична обмеженість.

Основні ознаки: нейтральний тон викладу змісту — лише у

прямому значенні;

точність та ясність поєднується з лаконічним і

послідовним викладом фактів; документальність (офіційний папір повинен

мати характер документа), наявність реквізитів;

наявність усталених одноманітних мовних зворотів,

висока стандартизація вислову; сувора регламентація тексту; для чіткої

організаціїтекст поділяється на параграфи, пункти, підпункти.Основні мовні засоби та способи викладу змісту:

використання суспільно-політичної, адміністративно-канцелярської термінології;

фразеологія повинна мати специфічний характер;

обов'язкова відсутність авторської мовної ін.дивідуальності та емоційно-експресивної лексики;

синонімія зведена до мінімуму й не викликаєдвозначного сприймання;

наявність безособових і наказових форм дієслів

у формі теперішнього часу із зазначенням послідов-ності, постійності дії;

чітко регламентоване розміщення та будова тексту;

обсяг основних частин, наявність обов'язковихстандартних стійких висловів, певних кліше (що дозволяє користуватися готовими бланками);

171

використання складних речень із сурядним і підрядним

зв'язком зведено до мінімуму, широке використання безсполучникових, простих поширених речень.

Офіційно-діловий стиль має 4 підстилі: законодавчий — використовується в

законотворчійсфері. Реалізується в Конституції, законах, указах, статутах, постановах тощо;

дипломатичний — використовується у сфері між

державних офіційно-ділових стосунків у галузі полі-тики, економіки, культури. Реалізується в конвенціях(міжнародних угодах), комюніке (повідомленнях), нотах (зверненнях), протоколах, меморандумах, договорах, заявах, ультиматумах та ін.;

юридичний — використовується у юриспруденції

(судочинство, дізнання, розслідування, арбітраж). Реалізується в актах, позовних заявах, протоколах, постановах, запитах, повідомленнях тощо;

адміністративно-канцелярський - використо-

вується у професійно-виробничій сфері, правових відносинах і діловодстві. Реалізується в офіційній кореспонденції (листах), договорах, контрактах, за-явах, автобіографіях, характеристиках, дорученнях, розписках тощо.

Основні відомості про офіційно-діловий стиль

Сфера використання

Основне призначення

172

Специфічні риси

Властивості ділового спілкування

Ознаки офіційно-ділового стилю

Мовні засоби та способи викладу змісту

офіційно-ділового стилю

Підстилі офіційно-ділового стилю

Підсумкова бесіда.1. Назвіть сфери використання офіційно-ділового

стилю.2. Яке його призначення?3. Назвіть риси, які притаманні лише офіційно-

діловому стилю.4. Які властивості ділового спілкування?5. Які основні ознаки офіційно-ділового стилю? 6. Які мовні засоби та способи викладу виладу

офіційно-ділового стилю?7. Назвіть підстилі офіційно-ділового стилю.

Поясніть кожен із них.ІІІ. Осмислення матеріалу. Завдання на закріплення.

Із поданих слів і словосполучень випишіть, що

притаманні офіційно-діловій лексиці. Орфограма, довідка, аорта, розпорядження, молекула, генеральний план розвитку держави, оголошення, суспільні інтереси, державна власність, звукопис, малий і середній бізнес, поліс про

173

страхування, прямий кут, приватизація промисловості, договір, дзвінкий приголосний, постанова, політична партія, обмін речовин, рівняння, протокол, присудок.

Уявіть собі, що нас просять допомогти скласти

словесний портрет дівчинки, яка загубилася. Що із запропонованого тексту потрібно залишити, щоб він набув ознак ділового? Прошу олівцем закреслити непотрібне (учні працюють у парах; тексти з описами роздані на кожну парту) Вона маленька, худенька. Світле, кучеряве волосся. Очі мрійливі. Голубі. На ній білі гольфи. Голубі босоніжки, сукня в червону клітинку. Вона любить довго спати, їсти морозиво "ескімо". Захоплюється колекціонуванням марок. Любить співати веселі пісні. Над бровою шрам. Дружить з дівчинкою Оленкою. У неї є кицька Мурка.

Прочитайте текст. Визначте його стилістичні

ознаки й проілюструйте їх прикладами.Автобіографія

Я, Шевченко Сергій Павлович, народився 7 травня 1971 року в м. Мелітополі Запорізької області.У 1977 році пішов до першого класу середньої школи № 25 м. Мелітополя. Після закінчення 9 класів у 1986 році вступив до Гуманітарного ліцею м. Мелітополя.У 1988 році вступив на філологічний факультет Запорізького державного університету. Під час навчання в університеті був старостою групи. У 1993 році закінчив повний курс згаданого університету за спеціальністю «Філолог. Викладач англійської мови». Після закінчення університету присвоєно кваліфікацію викладача англійської мови. З вересня 1993 року працюю вчителем у середній школі № 111 м. Запоріжжя.Склад сім'ї: дружина — Шевченко Людмила Олександрівна, лікар-терапевт Запорізької обласної лікарні;

174

син — Шевченко Андрій Сергійович, 1991 року народження.17 червня 2008 р. Підпис

Перепишіть текст документа, виправивши в

ньому стилістичні помилки.Оголошення

Завтра увечері, о 19.00, в актовій залі розпочнуться батьківські збори учнів десятих класів нашої гімназії. Явка всіх батьків обов'язкова. Адміністрація

Відредагуйте й запишіть речення.1. Сергія Коваленко багато хто поважає, він

гарний і в якості фахівця, і в якості людини.

2. Якщо співставити факти, то дані про нашого бувшого співробітника не співпадатимуть.

3. У кінці кінців відмінили закон, згідно якому наказували за багаточисленні дрібні порушення.

4. У залі засідань продовжуються збори трудового ко

лективу; на повістці дня багато питань, і я боюся, що не всі їх встигнемо підняти й обсудити.ІV. Рефлексія.

Поміркуймо разом! Чому відомий швейцарський мовознавець Шарль Баллі так назвав офіційно-діловий стиль: «Найбільш нетворчий стиль, перед яким, по суті, рівні всі — і геніальний поет, і завзятий канцелярист»?V.Підсумки заняття.

Н.П.ЗадорожняЗаняття № 26

Тема. Канцеляризми. Штампи Мета. Дати учням поняття про спеціальні слова-канцеляризми та мовні штампи, які найдоцільніше використовуються у офіційно-діловому стилі; розвивати вміння використовувати їх в усному і

175

писемному мовленні; виховувати культуру ділового мовлення школярів

Хід заняттяІ.Актуалізація опорних знань.

Прочитайте заяву. Визначте такі мовні ознаки

цього тексту:1) лексичні особливості (нейтральна чи емоційно

забарвлена лексика);2) наявність фразеологічних одиниць;3) типи речень, їх будова.

Директорові Київського професійно-технічного

училища № З Сидоренку В. О.

Ілащука Олега Сергійовича, що проживає за адресою:

вул. Володимирська, 4, кв. 27 Київ, 01071

Заява Прошу зарахувати мене на І курс за спеціальністю «оператор електронно-обчислювальних машин». Додаток:

1) свідоцтво про базову освіту;2) свідоцтво про народження на 1 арк. (1 пр.);3) довідка про місце проживання на 1 арк. (1 пр.).

07.05.2008 Власноручний підписІІ. Оголошення теми і мети заняття. Мотивація навчальної дуяльності.ІІІ.Сприйняття нового матеріалу.

Матеріал для вчителя. Офіційно-ділова лексика — слова та словосполучення, в тому числі й словосполучення-кліше, що вживаються в офіційно-діловому стилі. Завданням цього стилю є точно, однозначно й уніфіковано передавати інформацію. Це викликає до життя велику кількість спеціальних слів-канцеляризмів, використання яких недоцільне в інших стилях: ухвалити, заслухати, інвентаризація,

176

пасажироперевезення, квартиронаймач, термінів: людино-година, ліжко-місце, тонно-кілометр, циркуляр, свідоцтво, довідка, кошторис, протокол.

Для ділового стилю характерні: віддієслівні іменники: отоварювання,

впорядкування, санкціонування, слова, утворені за участю кількох

префіксів: недовиконання, перерозподіл,

словосполучення-найменування: транспортні

засоби, рухомий склад, продукти харчування, товари підвищеного попиту, культурний заклад, розщеплені присудки: подати допомогу, взяти участь, вжити заходів, поставити до відома;

складні прийменники та сполучники: у зв'язку

тим що, внаслідок того що, у плані того-то, з метою того-то, зважаючи на те що. Канцеляризми – слова й мовленнєві звороти, що позбавляють образності, емоційності та індивідуальності стилю, надають йому нейтрального, офіційного та шаблонного значення, наприклад:

восени й узимку – в осінньо-зимовий період,хвилюватися – переживати стан занепокоєння,зголодніти – відчувати потребу в харчуванні.

Штамп – прийнятий загальновизнаний зразок, що його сліпо наслідують. У повсякденному житті учня також можуть своритися ситуації ділового спілкування, при яких необхідне знання стилістичних норм ділового мовлення.ІІІ. Осмислення матеріалу. Завдання на закріплення.

Перекласти українською мовою стійкі звороти,

що вживаються в офіційно-діловому стилі. Кілька з них увести у самостійно сладені речення.

177

1. Работать по совместительству -... (працювати за

сумісництвом)2. Обратиться по адресу -... (звернутися за

адресою)3. По приказу -... (за наказо 4. Согласно приказу -... (згідно з наказом)5. Соответственно приказу -... (відповідно до

наказу)6. Ввести в состав -... (увести до складу)7. По указанию -... (за вказівкою)8. По всем правилам -... (за всіма правилами)9. По инициативе -... (з ініціативи)

10.Несмотря на -... (незважаючи на) 11.Получить по счету -... (одержати за рахунком, згідно з рахунком) 12.По март включительно -... (до березня включно) 13.Мероприятия по -... (заходи щодо, для, до) 14.По собственному желанию -... (за власним бажанням) 15.По служебним делам -... (у службових справах) 16.Прошу Вашего разрешения -... (прошу Вашого дозволу) 17.Окончание срока полномочий -... (закінчення строку повноважень) 18.Переслать по почте -... (надіслати поштою) 19.Нуждаться в помощи -... (потребувати допомоги) 20.Оставить под вопросом -... (залишити нерозв'язаним) 21.Ввиду того, что -... (через те, що; зважаючи на те, що; з огляду на те, що) 22.Ввиду вышеизложенного -... (зважаючи на викладене вище) 23.Заслуживать виймання -... (заслуговувати на увагу) 24.Принести вред -... (завдати шкоди, збитків)

178

25.Это вызыается тем -... (це зумовлюється тим; це залежить від того)

Подані вирази і звороти замініть прикметнико-

вими чи іменниковими словосполученнями. Які з них доцільно використовувати в офіційно-діловому стилі? Введіть їх у речення. Кошти, що надходять не з бюджету; вояк, котрий потрапив у полон; листування між кількома галузями; зірка, що має п'ять кутів; випадок, який важкопередбачити; звіт, що готують кожного кварталу; результат, який довго очікували; плани для навчання; студент четвертого курсу; політ, котрий виважено оцінює ймовірну ситуацію; угода між трьома сторонами; спортсмен, котрий займається легкою атлетикою; ситуація, що є небезпечною для життя.

Виправте помилки та відредагуйте речення.

І варіант1. На базі придприємства, випускаючого торгове

обладнання, було засноване акціонерне товариство.2. На площі зібралася багаточисельний натовп

школярів скінчивших школу.3. Обговорюючи екологічні проблеми, була

створена комісія по охороні оточуючого середовища.

4. У вольниці до мене відносилися уважно, і я швидко

вилічився. 5. Зустрівший мене колеґа, розповів про нові

міроприємства. 6. Прийшло повідомлення про ядовиті виброси

хімкомбінати. 7. Комісія рахує, що данний проект непринятний. 8. Поставщики прислали гру з з просроченим

сроком реалізації.

ІІ варіант

179

1. Треба негайно приняти строгі міри до порушників

закона. 2. Висновки провіряючих не співпадали з

данними бугалтерії.

3. Врачування нежиті слід починати від разу. 4. Арендн еательє запрошує на роботу одну швею

та два грузчика.

5. Нам сильно повезло, ми вчасно получили степендію й вспіли взяти білети на поїзд.

6. Самий первий в експлуатацію був зданий збиральний конвейєр.

7. Відповідаючих за розгрузку назначили згідно до

висновків коміссії. 8. Терріторія цеха та під'їздні путі були у сильно

запущеному стані. Перекладіть подані словосполучення

українсь-кою мовою, звертаючи увагу на вживання або не вживання прийменника по. При потребі користайтеся російсько-українським словником. Отсутствовать по болезни, по мере формирования, находиться по этому адресу, по крайней мере, работать по новой схеме, прием по личним вопросам, с января по март, племянник по отцу, младший по возрасту, поговорить по душам, проректор по науке, бюро по трудоустройству, комиссия по составлению резолюции, по недоразумению, называть по имени (отчеству), по поручению, по окончании, быть по сему.

Перекладіть тексти ділових паперів на українську мову. Прокоментуйте відмінності у синтаксичному оформленні висловлювань.

І варіантДоговор

прдряда на капитальное строительство

180

9.01.99 г. Белгород

Агрофирма «Рассвет», в дальнейшем «Заказчик», в лице директора Р. В. Алексеева, действующего на оснований Устава агрофирмы, и Белгородский областной агростроительный трест (Облагрострой), именуемый в дальнейшем «Генподрядчик», в лицеего руководителя Л.И. Беликова, действующего на основании Положения об Облагрострое, составляет этот договор о следующем:

1. Заказник поручает, а Генродрядчик берет на себя

исполнение работ и строительство объектов, обозначеных в приложенном к договору внутреннестроительному титульному списку.

II варіантВ данном видеоплейере можно использовать

только видеокассеты со специальной маркировкой. Для лучшего еффекта рекомендуется использовать только высококачественные видеокассеты, при обращении с которыми необходимо соблюдать следующие требования:

1) беречь от сырости;2) избегать воздействия высокой температуры,

влажности и магнитных полей;3) не пытаться что-либо исправлять в устройстве

кассеты;4) не прикасаться пальцами к ленте.

(Из инструкции по пользованию видеоплейером)ІV. Рефлексія.

Яку сферу суспільного та приватного життя обслуговує офіційно-діловий стиль?

Назвіть функції офіційно-ділового стилю. Визначте основні ознаки офіційно-ділового

стилю, зумовлені його призначенням.

Охарактеризуйте офіційно-діловий стиль з погляду

його лексичного складу. Чому в діловому стилі доречні мовні штампи,

181

кліше? Яке їх основне призначення?V.Пісумок заняття.

Використана література1. Авраменко О.М.,Чукіна В.Ф. стилістика

української мови. 10-11 класи. –К.:Грамота. -2008

2. Зубков М. сучасна українська ділова мова. Підручник для вищих навчальних закладів. – Харків. –Торсінг. -2005

3. Лисиченко Л.А., Маленко О.О. українська мова. Навчальний посібник. 10-11 класи. –Харків. - Світ дитинства. -2000

4. Пилипенко Л.І., Сандулеєва О.Д. Живе слово. –Донецьк. -2000

5. Синюта В. Стилі мовлення. Довідковий матеріал

для вчителя. – «Українська мова та література». - № 44, листопад, 2007

6. Шевченко Л.Ю., Різун В.В., Лисенко Ю.В. Сучасна

українська мова. Довідник. – Либідь. -1993

Г.Є.КосянчукЗаняття № 28

Тема. Лексика загальновживана і лексика обмеженого вжиткуМета. Ознайомити учнів зі складом лексики сучасної української мови з погляду стилістичного вживання; навчати розрізняти загальновживану лексику та лексику обмеженого вжитку; збагачувати словниковий склад мови учнів; розвивати вміння правильно використовувати стилістично нейтральні слова; виховувати любов до української мови

Хід заняттяІ. Фронтальна бесіда.

Що вивчає лексикологія? У чому полягає відмінність між лексичним і

граматичним значенням слова? Які ви знаєте типи слів за значенням?

182

На які групи поділяється склад сучасної української

літературної мови за її походженням? Що ви знаєте про склад лексики сучасної

української мови з погляду стилістичного вживання?ІІ. Оголошення теми і мети заняття.ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Слово учителя. До словникового складу української мови входять всі слова, які в ній вживаються. Слів в нашій мові близько 130 тисяч. Причому кількість слів постійно збільшується за рахунок входження в мову нових слів, що називають нові поняття. Словниковий склад мови відбиває безпосередньо стан розвитку суспільства, яке обслуговує мова. В словниковому складі є частина слів, що лишаються незмінними на протязі розвитку мови. Вони становлять стійкий словниковий склад української мови.Слова стійкого складу можна об'єднати в певні групи за значенням.

Складання таблиці.

Стійкий словниковий склад мовиГрупи Приклади

Назви людей за їх родинними відношен-

нями

Батько, мати, сестра, брат, дядько, тітка, чоловік,

жінка, дід, баба, син, дочка.

Назви частин тіла людини

Голова, нога, рука, око, ніс, рот, вухо, лоб, зуб, губа

тощо.

Назви відомих всьому населенню рослин

Дуб, ясен, береза, осика, пшениця, жито, морква,

яблуня, вишня тощо.

183

Назви явищ природи Дощ, сніг, мороз, сонце, град, день, ніч

Назви елементів біосфери

Земля, вода, ліс, ріка, поле,гора.

Назви свійських та добре відомих всім носіям мови диких тварин та птахів

Корова, курка, вівця, кінь, півень, качка, голуб,

ведмідь, заєць, ластівка тощо

Назви предметів одягу та взуття

Сорочка, сукня, шапка, чоботи, черевики тощо.

Назви приміщень та їх частин

Хата, будинок, кімната, поріг, двері, вікно тощо

Назви предметів побуту

Стіл, стілець, лава, ліжко, постіль, табуретка тощо

Назви предметів та процесів їжі та питва

Їсти, пити, кусати, ковтати, сніданок, обід, вечеря, хліб,)

борщ, каша, вареники, сметана, горілка тощо.

Назви знарядь та про-цесів праці

Сокира, лопата, сапка, рубати, колоти, топити, сапати, гребти, носити,

косити тощо.

Назви засобів пересу-вання

Автобус, поїзд, літак, віз, . машина тощо.

184

Назви кольорів та інших ознак предметів

Білий, червоний, чорний, високий, низький, довгий,

короткий, веселий, сильний тощо

Назви почуттів та переживань людини

Любов, ненависть, схвильо-ваність, стурбованість,

щастя, біль, клопіт тощо

Назви, пов'язані з су-спільним життям

людини

Держава, влада, робітник, підприємець тощо.

Назви культурних понять

Кіно, телебачення, театр, цирк, музика, живопис,

художник, митець, письменник тощо.

Назви чисел Один, два, десять, тисяча тощо.

Всі займенники Я, ти, ми, ви, наш, свій, такий, цей тощо.

Деякі абстрактні назви Життя, страх, сон, смерть, бажання, благоговіння

тощо.

ІІ. Виконання аналітичних вправ. До названих груп запишіть

загальновживані слова.Зразок. Назви явищ природи: дощ, грім, блискавка,, сніг, мороз, вітер...1. Назви тварин. 2. Назви людей. 3. Назви речей. 4. Назви почуттів, стану людини. 5. Назви кольорів. 6. Назви дій. 7. Назви професій. 8. Назви рослин. 9. Назви підприємств. 10. Назви якостей.

185

Прочитайте і спишіть поезію. Визначте стиль

тексту. Доведіть, що це так. Назвіть загальновживані слова.

Варіант І...Жити буде наша мова,

Зоряниця Кобзаря,Зірка Лесина й Франкова,

Рильського ясна зоря!Ми самі себе помножим,Ми народимся стокрот,Ми собі самі поможем,

Якщо справді ми — народ!..Д. Павличко

Варіант IIМатусин заповіт

Раз мені казала мати;«Можеш мовБагато знати,Кожну мовуШанувати,

Та однуІз мов усіх,

Щоб у серці ти зберіг».В серці

Ніжну і погіднуЗбережу я мову

Рідну! М. Хоросницька

Варіант IIIНайкраща в цілім світіЛюблю я в рідному краювеселі співанки пташині,

і річки бистру течію,і руту-м'яту при долині;

пропахлі вітром колоски,гінке, гінке безмежне поле,

і мамин хліб, і ті стежки,якими вранці йду до школи;

і перші проліски в гаю,

186

і щедре сонечко в блакиті...Люблю Вітчизну я свою,

вона — найкраща в цілім світі!Л. Компанієць

Варіант IVРідна мова

Промовлю слово «мати», промовлю слово «син»,А потім ще два слова — «калина» і «журба»...Пречиста рідна мова з непам'ятних глибин —

Співуча, як весілля, живуча, як верба.Рідна мово, перше слово .Ти в устах моїх плекала,Першу пісню колискову

Наді мною вознесла,І як я рідні печальній

Прошепчу слова прощальні,Присягаю, рідна мово,Будуть це твої слова.

Промовлю слово «батько» і слово «буревій»,А потім знов два слова — «криниця» і «кобзар»...

Могутня рідна мова народ водила мійПо мисленому древу — від мурави до хмар.

Б. СтельмахВаріант V

Де найкраще місце на землі?Де зелені хмари яворів

Заступили неба синій став,На стежині сонце я зустрів,

Привітав його і запитав:- Всі народи бачиш ти з висот,

Всі долини і гірські шпилі.Де ж найбільший на землі народ?Де ж найкраще місце на землі?

Сонце усміхнулося здаля:— Правда, все я бачу з висоти.

Всі народи рівні. А земляТам найкраща, де вродився ти!

Д. Павличко Перепишіть, підкресліть загальновживані

слова.

187

Варіант І Словник, жалива «кропива», глива «груша», постійно, ненашко «хрещений батько», бебешка «вид кофти», схожий, вовна, біля, жижа «щось гаряче», бунація «тихий вечір», верхній, величина, наука, характер, вільха, самовар «міномет», здрейфити «злякатися».

Варіант II Алмаз, бутина «рубання лісу», весна, бушля «чапля», важіль, журнал, легкий, легко, валити, програма, валява «велика кількість», вальс, вандри «мандри», ванна, ватажок, запитувати, нібито, під, вогнище, вартний «вартий».

Варіант III Бутон, буцик «коржик», бучина «букове дерево», школа, акація, важкий, важко, вальний «численний», вандрівка «мандрівка», кімната, можна, відповідати, чистий, проте, сад, варунок «вариво», ватра «вогнище», вітрець, книга, убрід.

Варіант IV Варцаб «лутка», вдалині, вдячний, великий, веліти, велодром, вепринник «аґрус», верблюд, вередувати, верем'я «гарна погода», верста, може, але, зелений, два, свій, вертипорох «вітрогін», взаємодопомога, вага.

Варіант V Вартувати, ввічливо, вгород «огород», вдолині «унизу», ведмідь, велемудрий «дуже розумний», велетенський, величина, вельбучний «знатний», верболіз, мабуть, зате, синій, чотири, твій, вечірня «вечерня», виводок, вивозити, вигадка, вигідно.

Варіант VI Коса, травиця, вгору, вділ «униз», велетень, величаво, вентер «ятір», вербовий, верітчина «ряднина», очевидно, однак, білий, вісім, мій, вечорина «вечір», вітряно, віц «дотеп», вітчим, віяти, вокруги «навколо».

Самостійна робота учнів.Прочитайте текст, випишіть слова за тематичними групами, доповніть їх словами не з тексту.

188

Зразок виконання: одяг: хустка, спідниця, кожух... посуд: горщик, тарілка, ложка... рух: іти, їхати, бігти, простувати... колір: синій, жовтий, рожевий... смак: гіркий, солодкий, кислий... В неділю вранці перед службою Мотря Довбишівна прибиралась до церкви. Вона принесла з хижки зав'язані в хустці квіти та стрічки і розсипала їх по столі, застеленому білою скатертю; принесла й поставила на лаві червоні сап'янці Довбишівна сіла на круглому дзиґликові коло стола, а подруга-сусідка наділа Метрі на голову кибалку, вирізану з товстого паперу, схожу на вінок; на кибалку, над самим лобом, поклала вузеньку стрічку з золотої парчі, а потім клала стрічки одна вище од другої так, що над лобом було видко пружок од кожної стрічки. Всю кибалку кругом і всі коси вона обтикала квітами з червоних, зелених, синіх і жовтих вузеньких стьожок. За вуха вона позатикала пучки дрібненького барвінку, качурині кучері та павині пера і потім розстелила по спині двадцять довгих кінців стрічок до самого пояса

І. Нечуй-Левицький Пояснення учителя.

Крім загальновживаних слів, в українській мові є ще категорія слів обмеженого вжитку. Це слова, що використовуються певними групами населення.Схематично це можна відобразити так:

Творче завдання.Прочитайте і перепишіть

189

прислів’я та приказки. Підкресліть у них слова, що вживаються рідко або в розмовному мовленні. Усно доберіть до них загальновживане слово.

1. Трапляється і такий год, що на день сім ногод. 2. Як випадуть у маю три дощі добрих, то дадуть

хліба на три годи.

3. Нащо вороні великі розговори, коли вона знає своє

«кра». 4. Як колесо ламається, мужик ума набирається. 5. Жить — не вола кормить, вік ізвікувать — не

пальцем перекивать.

Народна творчість Прочитайте виписки із словникових статей.

Запишіть до зошита тільки загальновживані слова. плай (діалектне) «гірська стежка»; парубіка

(діалектне) «парубок»; парубок; парус; парусина; патика (рідко) «палиця»; пектин (хімічне)

«речовина у соках плодів»; пелька (вульгарне) «рот»;

підщипаний (розмовне, зневажливе) «з коротким

волоссям»; пізній; піїтика (книжне, застаріле) «поетика»; пік; піль! (мисливське) «наказ собаці кидатись на дичину»; піна; піноскло; планета; плак-сійка (розмовне, рідко) «дівчина, що часто плаче»;

планер; плив (діалектне) «потік»; плита; плиткий

(діалектне) «мілкий, неглибокий». Допишіть до названих вами

загальновживаних слів ще 5—6, які б починалися буквою «п». ІV. Підсумки роботи і висновки.

Що нового ви довідалися на уроці? Якими способами можна поповнити свій

лексичний запас?

190

Яке значення мають здобуті знання з лексики для

культури мовлення людини?

Г.Є.КосянчукЗаняття № 29

Тема. Вузьковживана лексика. Діалектизми. Професійні слова. ЖаргонізмиМета. Поглибити знання учнів про вузьковживану лексику; ознайомити із групами слів, що складають вузьковживану лексику; розкрити функціонально-стилістичні можливості лексичних одиниць обмеженого вжитку; збагатити словниковий запас учнів; виховувати любов до краси мови

На дошці записаний текст Вона вся з гомону полів, лісів і морів отчої землі, мережана сходом і заходом сонця, гаптована сяйвом місяця, зірок і переткана калиною, барвінком і виш-невим цвітом; кожна її ниточка вимочена в Дунаї, криницях і струмках людської звитяги. Вона з голосу тура, мисливських сурем, скрипу дерев'яного рала, крику погонича, стогону вола в борозді... Вона з блис-ку козацької шаблі і весла невольницького човна, що чалить у бурях на тихі води... Вона вся з тучі й грому, як з води і роси,— така українська мова.

Б. ХарчукІ. Аналітична бесіда.

Перепишіть уривок про мову. Назвіть у тексті

відомі вам орфограми.1. Назвіть загальновживані слова-іменники і

слова обмеженого вжитку.

2. Які слова називаються загальновживаними?3. Які слова називаються лексикою обмеженого

вжитку?4. Чому вони виникають?5. Автор назвав мову « сорочкою духу

народного».

191

Чому?ІІ. Оголошення теми і мети уроку.ІІІ. Робота над вивченням нового матеріалу.

Слово вчителя. Назви предметів та явищ, що не притаманні життю всіх верств населення або існують на протязі нетривалого часу, становлять нестійку лексику.Так, наприклад, слово перебудова в першому значенні зникло з життя суспільства, тому його вважаємо приналежним до нестійкої лексики. Так само застарілими є слова неп, соціалізм, червоні, білі тощо. Як правило, це політичні назви. До нестійкої лексики належать діалектні слова, професійна та термінологічна лексика, жаргонізми. Це слова, що використовуються певними групами населення. Дама ви підготували повідомлення про різні групи не загальновживаної лексики. І зараз ми прослухаємо виступи наших учнів-дослідників.

Виступи учнів-дослідників.Учень 1. Професійна лексика містить в своєму складі слова, які вживають представники окремих професій. Це, як правило, назви виробничих знарядь, матеріалів, процесів праці. Наприклад: долото, терпуг, вагранка, метан, азот, зяб, леміш, чепіга, обмолот, кравцювати, зварювати тощо. Термінологічна лексика містить в своєму складі слова, які обслуговують наукову сферу діяльності людей. Терміни вживаються для точного позначення певного поняття. Термін не має експресивного забарвлення і, як правило, має одне значення. Наприклад: орфографія, морфологія, лексикологія, фонема; чотирикутник, косинус; амідопірин; апеляція тощо. Ця лексика міститься у тлумачних термінологічних словниках.Учень 2. Діалект, або наріччя— великий підрозділ мови, що об'єднує групу говірок, пов'язаних низкою спільних мовних ознак, невідомих іншим говіркам.

192

Українська національна мова має три наріччя: північне, південно-західне, південно-східне, які різняться між собою, а також від літературної норми, фонетичними, граматичними й лексичними ознаками. Діалектизми — це слова, поширення яких обмежується територією певного наріччя.

Діалектизми бувають: лексичні — діалектні слова, що називають

поняття, для позначення яких у загальнонародній мові використовуються інші назви:бараболя — картопля, когут — півень, блават — волошка, тайстра — торба, ляскавиця — грім, нецьки — ночви, банітівати — лаяти, ачей — може.

етнографічні діалектизми представлені тематичними групами слів, що позначають:• назви одягу і взуття:гуня — жіноча свитка, каптур — очіпок, черес — широкий шкіряний пояс, бекешка — вид кофти, гачі — вовняні або полотняні штани, керсетка — жіночий одяг без рукавів, кобеняк — верхній одяг без рукавів;• назви страв:жур — страва з вівсяного борошна, каварма — страва з баранини, плачинда — різновид печива, потрібка — страва з подрібненої печінки;• назви житлових і господарських приміщень, знарядь праці, предметів побуту:колиба — чабанська хатина, обора— комора, папера — великий кошик з верболозу, підря — полиця;• назви, пов'язані з мистецтвом (дримба, трембіта, флояра), місцевою демонологією (мольфар, арідник, мавка).

семантичні діалектизми — слова загальнонародної

мови, які в діалектах відрізняються значеннями: вага — колодязний журавель, пасіка — просіка, губа — гриб, вино — виноград, берег — гора, іти— їхати, гірчиця — перець тощо. Діалектна лексика виступає дуже важливим джерелом поповнення словникового складу

193

української літературної мови. Сфера функціонування — художня література, де вона вживається для відображення місцевого побуту, колориту, для мовної характеристики героїв. Яскравий приклад — творчість І. Франка, В. Стефаника, Марка Черемшини, М. Коцюбинського, Лесі Українки, М. Стельмаха, О. Гончара. Проте без потреби вживати діалектну лексику не треба, оскільки вона засмічує літературну мову, ро-бить її незрозумілою, важкою для сприйняття.Учень 3. Жаргонізми — це специфічні літературні й напівлітературні слова та вирази, властиві мовленню певної соціальної чи професійної групи людей. Словами, що вживаються в жаргоні — соціальному діалекті мови, користуються люди, об'єднані спільними інтересами, захопленням, професією, віком, обставинами. Жаргонізми використовуються не для приховування інформації від чужих, а для надання експресивного забарвлення назвам предметів і явищ, важливих для членів соціальної групи. Наприклад, кльово, кайфово, супер (добре, гарно), бабки (гроші), прикид (манера одягатися), тусовка (місце збору, спілкування), на шару (задарма), бухати, квасити (пити), чорнило (червоне вино). Існують також професійні жаргонізми: лабух (музикант), лабати (грати), конса (консерваторія), фанера (фонограма).Учень 4. Різновидом жаргонізмів виступають арготизми — слова й вирази, які в мовленні (арго) декласованих елементів уживаються для засекречення своїх думок, для того, щоб зробити її незрозумілою для інших. Арготизмами послуговуються злочинці, раніше ними користувалися ремісники, мандрівні крамарі, лірники, жебраки. Наприклад, у злодійському арго слово бан означає вокзал, кафедра — могила, помити — украсти, замочити — убити.

194

Письменники зрідка використовують арготизми в художніх творах для характеристики персонажів або створення гумористичного ефекту.Учень 5. За певних обставин спілкування також уживаються:• варваризми — іншомовні слова й звороти, що не цілком відповідають нормам певної мови й не до кінця засвоєні нею: авеню, клерк, денді, кюре, мадам, мосьє, місіс, фрау, хобі. У тексті варваризми вживаються як у написанні мовою оригіналу, так і в кириличній транскрипції:tete-a-tete і тет-а-тет (сам на сам), Нарру епd і хепі енд (щасливий кінець),тоdus vivendi і модус вівенді (спосіб життя);• вульгаризми — грубі чи лайливі слова, не прийняті в літературній мові;• екзотизми — слова, що для нас незвичні, дещо дивні, походять з інших мов, часто маловідомих.

Екзотизмами можуть бути:• назви установ (хурал, бундестаг);• посад, професій (полісмен, шериф, тореадор, гейша);• грошових одиниць: (динар, пенні, юань);• житла, поселень: (аул, кишлак, вігвам);• предметів одягу: (паранджа, кімоно);• страв, напоїв: (саке, ракія);• явищ культури (байрам, сиртакі, харакірі).ІІІ. Виконання вправ.

Як ви знаєте вивчене? Чи можна суфікс визначати

так: «Це малесенька частина після кореня, що надає слову то веселого, то сумного значення»? Ні, не можна. Наука любить точність. Тому у науковому стилі використовується термінологія. Термін точно називає чітко окреслене наукове поняття. Ви вже засвоїли чимало термінів з науки про мову. Повторимо, чи знаєте ви назви вивчених розділів.

1. Розділ мовознавства, який вивчає звукову будову мови.

195

2. Наука, що встановлює і вивчає правила вимови.

3. Вчення про знаки письма, співвідношення між буквами і звуками.

4. Розділ мовознавства, що встановлює і вивчає правила передачі слів на письмі.

5. Наука про словниковий склад мови.

Відповіді. 1. Фонетика. 2. Орфоепія. 3. Графіка. 4. Орфографія. 5. Лексикологія.

Як ви володієте термінологією? У школі на кожному уроці вас випробовує термінологія. Бо термін — це етикетка, підпис на певному науковому понятті. Перевірте, як ви знаєте терміни. Чи правильно пов'язуєте їх із поняттями, ознаки яких даються визначенням. Додайте до визначень відповідні терміни.

1. Основи науки про природу називаються ... . 2. ...— це наука про кількісні співвідношення.

196

3. Вид мистецтва, що відтворює життя в словесних

художніх образах називається ... . 4. Великий за розміром і складний за побудовою

оповідний твір художньої літератури називається ... .5. ...— це невеликий за обсягом прозовий

художній твір.

6. ...— це великий поетичний оповідний твір. 7. Невеликий поетичний твір, найчастіше з

римуванням рядків називається ... .Довідка: 1. Природознавство. 2. Математика. 3.Література. 4. Роман. 5. Оповідання. 6. Поема. 7. Вірш.

Вправа-конкурс. Діалектні слова.Перепишіть

текст, підкресліть діалектизми. З'ясуйте їх значення (користуйтесь довідкою). Прочитайте кожне речення, замінивши діалектизм загальновживаним словом.

Варіант І 1. В старім парку міськім устелилося по стежках листя грубою верствою. 2. Вона хотіла, щоб він відразу скинув бурнус, отряс його з снігу. 3. Вкінці втомилася і кинула рискаль від себе; змучилася добре. 4. У вертепах, серед стрімких скель, почувся відгук. 5. Я йшов заборзо. (З тв. О. Кобилянської.) Довідка: верства — шар; бурнус — пальто; рискаль — лопата; вертеп — печера; заборзо — швидко.

Варіант II 1. Туди не заходить ні одна людська душа, лиш іноді у свята мій неньо. 2. Тепер я злізу згори в ріку, де ловлю пстругів. 3. Між тим безперестанно розщибалися дзвінки та лунали співи. 4. Нині верем'я таке неприязне і вогке. 5. Він дуже голосний лікар. (З тв. О. Кобилянської.) Довідка: неньо — батько; пструг — форель; розщибалися — тут: лунали; верем'я — погода; голосний — відомий.

Варіант III

197

1. Ворожий сик, пронизливий свист оповістив його приїзд. 2. Лісова земля оживилася світляками, а безліч свершків перекликувалася. З. Там гомоніла велика парова трачка. 4. Жила від дев'ятого року свого життя у ненашки. 5. Сниться мені, що іду на гору з бесагами. (За О. Кобилянською.) Довідка: сик—сичання; свершки—цвіркуни; трачка — лісопильня; ненашка — хрещена мати; бесаги — сакви, торби.

Гра «Хто більше». Учні діляться на дві команди.

Перша зачитує діалектне слово, а друга – літературне.

Забузувати – засипатиЗагодя – зарані

Завидощі – завидкиЗ’жа – їда

Змисл – смислЇдна – одна

Каламар – чорнильницяКамізелька – жилеткаКорсарство – піратство

Кресаня – капелюхКриткома – крадькома

Куря - курчаКургузий – куций.

Прочитайте речення. Біля яких слів ви б поставили

позначку «діал.»? Що вона означає? Випишіть ці слова і їх пояснення до зошита. 1. Чабанська ватра тліє коло заватри, на довгій палі шелестить стіжок... (Л. Костенко.) 2. Летів козак на білому коні, (гукнув їй:) — Тітко, чей ти натопи-лася? (Л. Костенко.) 3. Мов білі меви, так літали його тужні думки крізь тиху рівнину до молодого сина. 4. Між тим безперестанно розшибалися дзвінки та лунали співи. 5. Я бралася за голку, за варення, за прятання, за молитвеники — за тото бралася я. (З тв. О. Кобилянської).

198

Довідка: мева—чайка; розшибалися— голосно лунали; прятання — хатня робота, прибирання; того — те; ватра — вогнище, багаття; заватра — курінь для пастухів серед загороди, в якій ночують тварини (на полонинах); чей — може, може-таки.

Прочитайте текст. Випишіть парами загально

вживані і діалектні слова. Допишіть до них одну-дві пари подібних слів, що ви їх чуєте у вашому селі (місті).

Чудесні барви...А є ще риси мови, що звуться діалекти:

це говори місцеві на дещо інший лад.На Київщині (в Літках) взуття зовуть обувка,

а огірок звичайний в Чернігові — гурок,а кошик на Поліссі (в Іванкові) — кошувка,

і назви, і вимова різняться що не крок.Раз якось на базарі професор із столиці

заговорив із дідом, що ягоди привіз:— То, значить, на Поліссі вродили полуниці?

Я бачу, ви з-над Снові, із хутора Рогіз.Дід витріщає очі — і як це може бути?

— То ви з Рогозу родом? Мо, інженер? Поет?— Та ні, я просто знаю, як де говорять люди:

прислухуюсь до мови — і в цьому весь секрет.Д. Білоус

Учений, що вивчав лексику, називається лексиколог; подумайте, як називається вчений, що досліджує діалекти.

Поміркуйте, чи достатньо розвідникам знати чужу

мову, чи треба ще й знати діалекти. Прочитайте текст, назвіть жаргонізми. Чи

відомі вам й інші слова такого типу? Висловіть своє ставлення до культури мовної поведінки, дайте відповідь на поставлене в кінці тексту питання. Культура мовної поведінки — своєрідне дзеркало людини, її зовнішнє, а відтак і внутрішнє інтелек-туальне обличчя. Народна педагогіка унадміру ви-

199

моглива до мовного етикету. Здається, що лихого в тому, коли, прилучаючись до товариства, новачок, хвацько піднявши руку, вигукує: «Салют, братія!» чи, скажімо, протягуючи правицю, міцно тисне її незнайомому: «Добридень, друже!» і отримує взамін панібратське «Привіт, старий!». Начебто все тут не «від лукавого», навпаки, люди хочуть виявити товариськість, невимушеність у взаємостосунках, певну, якщо хочете, прихильність. Та це тільки нам так здається, насправді ж мовні викрутаси, особливо в формах вітань, підривають справжню взаємоповагу, доречну стриманість у виявленні почуттів, яких в багатьох випадках ще ж і нема... З покручами не так уже й легко вести боротьбу. Як, скажімо, позбавитися «салютів» і «привітів», зневажливого «очкарик», «старий», «предок», «чувиха» та багато іншого?..

В. Скуратівський Арго — це умовна говірка «утаємничене»

мовлення. Може, у ранньому дитинстві ви гралися у таку «говірку»? За домовленістю, щоб інші не розуміли, додається, наприклад, до слова попереду ку- або у кінці -ус. Якщо швидко говорити, неутаємничений справді може не зрозуміти.

Гра «Утаємничене мовлення».ІV. Підсумки і висновок.

Що нового ви дізналися про лексику за сферою вживання?

Яка стилістична роль даних груп лексики? Чи потрібно освіченій людині дбати про

культуру мовлення?

Які ваші побажання щодо проведення наступного

заняття?Використана література

1. Авраменко О.А, Чуріна В, Ф. Стилістика української

200

мови 10-11 класи. Програма факультативного курсу. К.: « Грамота», 2008.

2. Передрій Г. Р. Карпенко Т. « У світі звуків і слів».

–К.: «Богдана» 1998.3. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української

мови: Підручник. -К.:Либідь, 1993.4. Пономарів О.Д. та ін. Сучасна українська мова:

Підручник / За ред. О.Д.Пономарева. - К.: Либідь, 2001.

5. Словник омонімів української мови / Уклад. О.Демська, І.Кульчицький. -Львів: Фенікс, 1996.

6. Українська мова: Енциклопедія. - К.: Видавництво

"Українська енциклопедія" ім. М.П.Бажана, 2004.7. Шкуратяна Н.Г.,Шевчук С.В. Сучасна

українська літературна мова: Навч. посібник. - К.: Літера, 2000.

8. Ужченко Т. І. Дидактичний матеріал з української

мови. Лексика і фразеологія. –К.: « Освіта», 1992.9. Ю щу к І.П. Українська мова: Підручник для

студентів філол. спеціальностей вищих навч. закладів. - К.:Либідь, 2003.

Т.І.ВербівськаЗаняття № 30

Тема. Розширення меж використання лексики, співвідносної з певними стилямиМета. Простежити особливості функціонування лексики, співвідносної з певними стилями, вчити виправляти мовні помилки, правильно, доречно використовувати слова, словосполучення відповідно до стилю мовлення;формувати мовне чуття учнів, розвивати їх мислення, зв’язне мовлення, виховувати інтерес до вивчення рідної мови, культуру спілкування

Хід заняттяІ. Організаційний момент.ІІ. Оголошення теми і мети заняття.

201

ІІІ. Вивчення нового матеріалу. Пояснення вчителя.

Іноді лексика, співвідносна з певними стилями, може вживатися в інших стилях. Наприклад, місце професійно-виробничої лексики — в мові творів на виробничу тематику, спеціальної наукової термінології — в наукових статтях, розвідках, монографіях, суспільно-політичної термінології—у мові публіцистичних творів. Професійно-виробнича, суспільно-політична, наукова лексика вживається і в художній літературі, хоч, звичайно, лише тоді, коли її використання зумовлюється змістом твору, його ідейним спрямуванням. Так, у художніх творах на виробничу тематику цілком доречна професійно-виробнича лексика й технічна термінологія: „А зараз чи не міг би він, Баглай, до мартена стати? Бо саме нові конвертори запускають, декого довелось туди перевести, а там, біля тієї сталеплавильної груші, звісно, ще складніше: там проби не візьмеш, н горловину печі не заглянеш, додавай у плавку руду або лом на спій смак, як підкаже тобі твоя сталеварська інтуїція... Не кожен це зуміє” (О. Гончар). У творах, присвячених художньому осмисленню наукових проблем, в оповіданнях, повістях і романах з життя вчених чи наукових установ, письменник, природно, не може обійтись без спеціальної наукової термінології і використовує її як один з важливих стилістично-виразових засобів художньої мови. Ілюструвати вживання наукової й технічної термінологічної лексики в мові художньої літератури може такий приклад із твору Н. Рибака „Час сподівань і звершень”: „Майбутня атомна електростанція уявлялася йому за такою схемою: тепло, потрібне для виготовлення пари, яка рухатиме турбіну, створюватиметься в урановому реакторі. Стрижні урану будуть встромлені в спеціальні канали з товщі графіту. Графіт або важка вода найкращі загальмовники нейтронів. Потрібно буде сконструювати прилад для активного управління

202

швидкості реакції. Його можна буде здійснювати за допомогою спеціальних стрижнів з кадмію. Мезенцев пропонував для цієї мети бористу сталь. І кадмій, і бориста сталь мали властивість поглинати найбільше нейтрони. Це вже стало доведеним після серії дослідів, проведених у лабораторії Мезенцева... Книжна лексика активно використовується звичайно в функціональних стилях писемного вияву літературної мови — науковому, публіцистичному, офіційно-діловому та стилях художньої літератури. Однак вона властива й тим стильовим різновидам усного літературного мовлення, що тематично й структурно зближуються із стилями мовлення писемного, зокрема наукова лексика цілком природна в таких різновидах усного монологічного мовлення, як лекція, наукова доповідь, виступ у наукових диску-сіях; суспільно-політична, виступах на різних зборах, нарадах, з'їздах, конгресах, присвячених політичним і громадським проблемам; професійно-виробнича лексика поширена у виступах на інструктивних нарадах, що проводяться на заводах, фабриках, інших виробничих об'єднаннях; офіційно-ділова лексика властива мові виступів на аналогічних нарадах, що відбуваються в адміністративних уста-новах тощо. Вживання книжної лексики звичайне й у діалогічному літературному мовленні на наукові, виробничо-технічні, офіційно-ділові та ін. теми. Основна функція термінологічної лексики номінативна, терміни називають спеціальні поняття з різних галузей людських знань. У цій функції вони завжди виступають у науковому, публіцистичному, професійно- виробничому й діловому стилях. Проте термінологічні слова можуть вживатися й поза цими стилями, їх досить часто використовують, і в мові сучасної художньої літератури, в якій вони, крім свого прямого номінативного значення, набувають і додаткових значень, а також експресивного чи емоційного забарвлення: „Ми тривожим стратосферу, Атомне ядро і сферу — О прекрасний час і неповторний час!” (П. Тичина); „Я твій атом, в твоїй я орбіті, і другої

203

не треба мені” (В. Сосюра); „Хай тополі, немов захмелені, Вічно хиляться над долинами У законах дощів і зелені, 3 інтермедіями перепелиними” (А. Малишко); „Синхрофазотрони ридають як леви”(І. Драч). У мові художньої літератури терміни можуть втрачати „свою стилістичну замкненість”, а використання термінологічних слів у ролі складових елементів тропів і художніх образів зумовлює часткову чи й повну їх семантичну детермінологізацію. Розмовна лексика використовуються, крім розмовно-побутового стилю, і в мові художньої літератури як один з її важливих компонентів, зок-рема в діалогах і описах побутових ситуацій, взагалі тоді, коли автор прагне надати мові свого твору розмовного забарвлення: „Він почав замикатись у собі, він робився відлюдьком” (О. Донченко); „Коли вже лає чоловіка, що він гульвіса і базіка, то видно— що за чоловік: одній прожити краще вік” (В. Швець); „З начальством Хома тримався гідно і був мастак побалакати” (О. Гончар); „О, вона б написала кривдникові такого листа, що чортам замакітрилось би!” (Ю. Яновський); „Прокопчук — шапка на потилиці, шинеля розстебнута, лупаті очі так і вигра-ють, так і химерять, щоб що-небудь збрехати”(Г. Тютюнник); „Сон прилетів хуткий і здоровий” (О. Донченко). Отже, стилістично маркована лексика може вживатися і в інших функціональних стилях мовлення.

Репродуктивна бесіда. Чи доводилось вам зустрічати в текстах

художнього стилю просторічні слова, професіоналізми, терміни?

З якою метою, на вашу думку, автори художніх творів їх вживають?ІV. Закріплення набутих знань, формування вмінь і навичок.

Перепишіть текст. До якого стилю мовлення

204

він належить? Підкресліть слова, що належать до стилістично маркованої лексики. До якої групи слів вони належать: просторічні, терміни, професіоналізми тощо? З якою метою автор їх вживає? Піфагорові штани – назва, по-перше, вульгарна, а по-друге, вона не відповідає дійсному стану речей. Бо хто, скажімо, може пошити штани з катета чи гіпотенузи? В усякому разі, матерії на штани треба приблизно один метр. Піфагорові штани, само собою зрозуміло, зовсім не штани, а геометрична теорема, що її винайшов великий грецький математик Піфагор, чим він (Піфагор) найбільше уславився перед людством (Остап Вишня).

Які з поданих слів та зворотів можна використати у розмові з товаришем, а які – у ділових паперах? З’ясуйте значення виділених слів. Спробуйте скласти з ними зв’язне висловлювання у художньому стилі. Ухвалили, було б класно, адміністрація повідомляє, вказати на недоліки, прикол, комісія в складі, прошу Вашого дозволу, інструкція, як хочеш, статут, доводжу до Вашого відома, резолюція, закон, чуєш, потусуємось.

Гра „Редактор”. Відредагувати речення. Чим викликані наявні в них помилки.

1. У Франції розроблено самий надійний у світі атомний реактор.

2. Я добре відношуся до людей з високим рівнем культури.

3. Згідно наказу наша комісія розпочне свою роботу в

липні.4. Збори активу громадських організацій було

відкладено до слідуючого місяця.5. Хочеться подякувати Івана Петровича за

сумлінно підготовлену доповідь.

6. Не всі учасники наукової конференції під час виступу додержувались регламенту.

205

7. З цього приводу я хочу добавити ще кілька слів.

8. Підписка на газети і журнали закінчилась дві неділі

тому назад.9. Тут умісно сказати, що Верховна Рада

одобрила цю пропозицію.

Прочитати текст, чи можна його вважати діловим папером? Якщо так, то яким саме? Чим зумовлені помилки у його оформленні? Перебудуйте текст, вживаючи відповідну лексику. Пропав шестикласник Андрій Петров.Особливі прикмети: капловухий, замазура, нечупара, ледацюга. Руки не миті, штани не попрасовані, у портфелі – жодного підручника. Драпанув з уроків у невідомому напрямку. Всіх, хто його бачив, просимо не хвилюватися і до нас його не приводити.

Директор школи Скласти розповідь у художньому стилі на

тему „ Моя мама (мій тато) на роботі”, використавши професійну лексику. V. Підсумок заняття.

Т.І.ВербівськаЗаняття № 31

Тема. Нейтральна та емоційно забарвлена лексикаМета. Дати учням поняття про нейтральну та емоційно забарвлену лексику, розповісти про її різновиди, особливості творення та функціонування, вчити розпізнавати емоційно нейтральну та емоційно забарвлену лексику, будувати власні висловлювання із використанням експресивної лексики; формувати мовне чуття учнів, розвивати їх мислення, зв’язне мовлення

Хід заняттяІ. Оганізаційний момент.

206

ІІ. Оголошення теми і мети заняття.ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Спостереження над мовою. Спостереження над текстом “Ранок у лісі” (уривок з казки “Хо” М.Коцюбинського) Ліс ще дрімає в предранішній тиші... Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою. Тихо навкруги, мертво... Лиш де-не-де прокинеться пташка, непевним голосом обізветься зі свого затишку. Ліс ще дрімає, ...а з синім небом вже щось діється: воно то зблідне, наче від жаху, то спалахне сяйвом, немов од радощів. Небо міниться, небо грає усякими барвами, блідим сяйвом торкає вершечки чорного лісу... Стрепенувся врешті ліс і собі заграв... Зашепотіли збуджені листочки, оповідаючи сни свої, заметушилась у травиці комашня, розітнулося в гущині голосне щебетання й полинуло високо – туди, де небо міниться, де небо грає всякими барвами... На галявину вискакує з гущини сарна і, зачарована чудовим концертом, зупиняється, витяга цікаву мордочку до кривавої смуги обрію, що червоніє на узліссі поміж деревами, і слуха... Аж ось ринуло від сходу ясне проміння, мов руки, простяглось до лісу, обняло його, засипало самоцвітами, золотими смугами впало на синю від роси траву на галявині, де гостро на тлі золотого світла випинається струнка постать сарни. У цю величну хвилину тихо розгортаються кущі – і на галявину виходить Хо. Мов туман той, сива борода його м’якими хвилями спада аж до ніг, черкається росяної трави. З-під білих кострубатих брів, з глибоких западин визирають добрі й лукаві очі.

Післятекстові завдання.1. Визначте тему тексту. 2. Чи сподобався вам цей уривок з казки? Чим

саме?3. Що найбільше сподобалось? 4. Про що текст? Як описано (предмет, явище,

дію)?

207

5. Які почуття викликає у вас опис ранку у лісі? Вони

увесь час були однаковими чи змінювалися? Як саме?6. Знайдіть слова, за допомогою яких автор

передає ці почуття?

7. Яке слово, на вашу думку, листя чи листочки або

трава чи травиця більш емоційне?8. Яке стилістичне забарвлення вносить слово

стрепенувся (Стрепенувся врешті ліс і собі заграв...) у текст?

9. Що спільного у словах вершечки, листочки, травиці, мордочку? 10. Подумайте над лексичним значенням слів визирають (...З-під білих кострубатих брів, з глибоких западин визирають добрі й лукаві очі...), витріща (...Полохливий заєць, причаївшись під кущем, пригина вуха, витріща очі й немов порина ввесь у море лісових звуків...). 11. Користуючись словником, поясніть смислові відтінки та емоційне забарвлення синонімів: йти, дибати, сунути, чесати, швендяти, плестися. Знайдіть у словнику стилістичні позначки до них.

Пояснення вчителя.Експресивна лексика

Слова, що належать до стилістично забарвленої лексики, характеризуються насамперед наявністю чи відсутністю в них додаткового конотативного значення, тобто певних емоційних відтінків. Більшість слів, навіть стилістично забарвлених, сприймається без будь-яких емоцій. Це експресивно нейтральна лексика. Сюди належать слова, що позначають різні абстрактні поняття (ідеал, істина, демократія, гуманізм, суспільство, буття, самовідданість, недоторканність, мислити, тотальний), слова з виробничо-професійної галузі (цех, електрозварювання, катод, ротор), терміни (катет, гіпотенуза, тангенс, синус), історизми (бунчук, литаври, драгоман, ясир).

208

Але є частина слів, які самі по собі надають висловлюванню емоційного забарвлення, містять стилістично-оцінний відтінок. Це експресивно забарвлена лексика.

До неї переважно належить: книжна піднесена лексика: мисль,

бентежність, торжество, благоговіння, глава, страж, воїн, чадо, десниця, перст, достойний, волелюбний, незборимий;

поетизми: легіт, відлуння, могуття, борня, виднокрай, розмай, блакить, ладо, дівчинонька, лебідонька, живодайний, легкокрилий, золототканий, осяйний, надхмарний, гожий, зоріти;

розмовно-просторічна лексика: добряк, базіка,

гульвіса, морока, панькатися, комизитися, приндитися, забрьоханий, підтоптаний, лупатий;

вульгаризми: пика, морда, дурило, хамло. Емоційно забарвленими часто є слова, що виступають як синоніми до слів, стилістично й емоційно нейтральних: кінь — шкапа, прибічник — поплічник, іти — шкандибати, говорити — базікати, товстий — дебелий. Емоційність властива словам, що називають різні почуття — радість, гнів, горе, захоплення, огиду; виражають якісну оцінку предметів та явищ. Такі слова містять емоційний елемент уже у своєму лексичному значенні. Позитивне емоційне за-барвлення мають, наприклад, слова щастя, радість, жага, кохання, шана, рідний, любий, ніжний, чарівний, ласкавий, вабити, радіти, любити, кохати. Сумний настрій навіюють своїм лексичним значенням слова жаль, сум, журба, туга, розлука, відчай, розпач, сумний, журливий, розпачливий. Негативні емоції викликають лайливі слова й вульгаризми негідник, шкуродер, шахрай, ледащо, неотеса, пика, потвора, лихий, нікчемний, мерзенний, осоружний, бридкий, гидкий, паскудний, брутальний. У літературнш мові лайливі й вульгарні слова використовуються рідко,

209

надуживання ними справляє негативне враження про самого мовця, автора. Є ціла низка слів, які мають помітний відтінок урочистості: вітчизна, батьківщина, велич, подвиг, провісник, поборник, визвольний, величний, вікопомний, доленосний, нездоланний. На урочистий лад налаштовують читача, як правило, старослов'янізми: глава, глашатай, пророк, благовісник, благословенний, блаженний, благодатний, священний, праведний, достойний, златоглавий, благовістити, воздвигнуты, благого-війно. Щоправда, старослов'янізми часом можуть вживатися і в іронічному значенні: Аж потіють та товпляться, щоб то ближче стати коло самих: може вдарять або дулю дати благоволять (Т. Шевченко). Нейтральні слова набувають позитивного чи негативного емоційного забарвлення, якщо їх вжито в переносному значенні: Позирав щораз в віконце, чи не трапиться вона, його щастя, його сонце, його зіронька ясна (П. Грабовський). Якась собака винишпорила, що в листі друковане, і мене кличуть на пошту, щоб одкрити при мені листи (М. Коцюбинський). А соцький, він свиня пиката, нехай минає мою хату (М. Кропивницький). Емоційне звучання деяких слів досягається за допомогою:

1) пестливих суфіксів –ик-, -ок-, очок-, - еньк-, -есеньк-, -иц- тощо: матінка, матуся, таточко, татусь, сестриця, сеструня, дівчинонька, голубонька, зіронька, гайочок, миленький, ріднесенький;

2) згрубілих суфіксів –ищ-, -иськ-, -яг-, -юг-, -юр--юк-, - езн-, - ак- тощо : носище, бабище, хлопчисько, дівчисько, чолов 'яга, п 'янюга, басюра, багнюка, писака, старезний, грубезний. Експресивна лексика може вживатися в усіх функціональних стилях літературної мови. Проте найчастіше вона використовується в художніх творах і публіцистиці, а також у розмовно-побутовій сфері. Експресивна лексика надає висловлюванню більшої

210

виразності, образності, помітніше впливає на почуття співрозмовника, читача.ІV. Закріплення набутих знань, формування вмінь і навичок.

Прочитати текст, вибираючи з дужок потрібний

за змістом та емоційним забарвленням синонім. Аргументувати свій вибір. Дібрати заголовок. Який це текст за метою висловлювання?

І варіант Перепели давали натхнений вечірній концерт. Я (йшов, ступав, крокував, чимчикував, шкандибав) серед замислених колосків жита, що (хилилися, гнулися, клонилися, никнули) з тихим шепотінням і (кланялися, вклонялися) землі, сонцю і людині. Мені не видно було кінця житнього лану, бо хліб (виріс, вимахав, піднявся, витягнувся) вище мого зросту, і я (думав, гадав, мислив, розмірковував, кумекав), що тут, серед цієї гущавини, можна заблудитись, як у джунглях

О. КопиленкоІІ варіант

Василько в’їхав в ліс. (Величезні, гігантські, здорові) кострубаті дуби (грізно, похмуро, суворо) стояли в снігових ( заметах, кучугурах), їм було (байдуже, однаково), що (віяв, повівав, бурхав) холодний вітер, (ішов, падав) сніг. (Мокрий, вологий) сніг бив у лице Василькові, (заліплював, запорошував) очі, налазив за комір. Мишасті коні зовсім побіліли, обліплені снігом. Василько (згорнув, склав) руки в рукава, насунув на очі шапку й (похнюпив, схилив) голову, щоб хоч трохи (захиститись, затулитись) од холодного вітру та снігу. Він не (помітив, постеріг, побачив), що коні звернули з (шляху, путі, дороги) і (понеслися, помчали, побігли) праворуч.

М. Коцюбинський Творче конструювання. Записати вірш,

добираючи з

211

дужок такі слова, які б забезпечили римування рядків. Яке емоційне забарвлення кожного дібраного вами слова?

МріяЯк виросту – збудую (дім, будинок, хату).

На хаті колесо (приладнаю, приб’ю, прикріплю).А там я поселю ( крилату, летючу, літаючу)

Лелечу, клекіт ну (родину, сім’ю, пару).Нехай розводяться, (селяться, гніздяться)

По всіх деревах і (будинках, хатах, оселях),Нехай мені щоночі (здається, сниться, ввижається),

Що я літаю, наче (пташка, птиця, птах). Порівняти назви будівель: хата, дім,

будинок, хатина, кам’яниця, халупа, хмарочос, палац, вілла. Визначити, якими семантичними компонентами відрізняються ці слова; з’ясувати значення кожного з них. З чотирма скласти речення.

Скласти два описи зовнішності людини так, щоб один з них був з позитивною емоційною оцінкою, другий – з негативною, а третій – з нейтральною. Прослідкувати, завдяки яким мовним засобам вдалося досягти потрібного експресивно-оцінного ефекту.V. Підсумок заняття.

Використана література1. Горошкіна О. «Не бійтесь заглядати у

словник»//Дивослово. – 2000. - № 9. – с.332. ДонченкоТ. Мотивація забезпечення

навчальної діяльності на уроках української мови// Дивослово. - 2001. - № 7. – с.24

3. МироненкоТ. Формування образного мислення учнів на уроках лексикології// Дивослово. - 2003. - № 1. – с.37

4. Сучана українська літературна мова. Лексика і фразеологія/за.ред. І.К.Білодіда. – К.: Наукова думка, 1973

5. Тищенко О.Українська мова професійного спілкування// Дивослово. - 2004. - № 2. – с.55

6. ЮкалоВ. Структура спеціальної мови і

212

професійного спрямування// Дивослово. - 2005. - № 12. – с.43

7. www.novamova.cm.ua/217html

М.П.КнигиницькаЗаняття № 32

Тема. Лексикологічний розбірМета. Повторити, закріпити і узагальнити здобуті на попередніх заняттях знання з розділу “Лексикологія”, удосконалювати навички практичного використання лексики, формувати загальнопізнавальні вміння, аналізувати групи слів за значенням, походженням і вживанням, розвивати логічне мислення, самостійність суджень, сприяти підвищенню мовної культуриОбладнання. Словники, картки із завданнями, технологічна картка “Послідовність лексикологічного розбору”

Хід заняттяІ. Організаційний етап.

Забезпечення емоційної готовності.Стук у двері.Королева (сумно). Діти, ви подорожували моєю країною, познайомилися з її жителями. Допоможіть мені навести лад у королівстві. Мої піддані перестали мене слухати, пересварилися і ніяк не можуть знайти шлях до своїх домівок.ІІ. Повідомлення теми і завдань уроку.

Учитель . Допоможемо королеві країни Лексикології навести лад? Тоді вперед, бо нас чекають непрості випробування. Я сподіваюсь, що ви з ними справитесь.

Хто живе в країні Лексикології? Учитель. Так, дійсно, слова.

Ну щоб, здавалося, слова…Слова та голос – більш нічого.

А серце б'ється, ожива,Як їх почує.

Т. Г. Шевченко Поясніть вислів. Як ви його розумієте?

213

Поясніть лексичне значення слова «слово» Перевірте себе за словником. Яким? (В

кружечку пишу: слово.По ходу уроку складаємо схему).

Скільки значень має «слово»? Наведіть приклад.

Перевірте свої версії за словником. Сьогодні ми допоможемо королеві помирити

мешканців і відшукати їхні домівки. ІІІ. Вправи на закріпленя та систематизацію знань.

До багатозначних слів у гості завітали однозначні.

Знайдіть такі слова, випишіть. Складіть два речення з багатозначним словом . Зелений, вільний, життєдайний; діяти, пікетувати, вичитувати; тихо, спроквола, круто; проектувати, замовляти, вестися; сприятливий, свіжий, вишневий.

Учитель. Що за дивина? Стежка біжить і ховається в

траві. Невже вона від нас втече і сховається? (Відповіді:пряме, переносне значення).І варіант. Складіть речення зі словами: біжить, ховається в прямому значенні.ІІ варіант. До поданих словосполучень дібрати такі, які містили б слова в переносному значенні Золотий годинник, краяти хліб, заячий хвіст, говорить людина

Учитель. Для чого вживаються слова в переносному значенні? ( заповнюємо схему)

214

Учитель. Молодці ! З першим завданням

справилися. До нас завітали гінці королеви і просять розсудити їх. Діти, познайомтесь з ними поближче і дізнайтесь про них якомога більше. А для цього об’єднаймось у групи.

Лінгвістична задача (робота в групах).Виберіть і запишіть ті речення, які стосуються вашого гостя ( гостя діти вибирають самі, витягуючи листки, на яких написано: Синоніми, Антоніми, Омоніми, Пароніми). Наведіть власні приклади.

1. Маленька праця краща за велике безділля.2. На небі з’явився молодий місяць. Лютий –

останній місяць зими.

3. Розпочалася передвиборна кампанія. Я відпочивав у

компанії друзів.4. Спіють яблука, зріє виноград, стигнуть сливи

золотисті.І група

Підготуйте повідомлення про синоніми.ІІ група

Підготуйте повідомлення про антоніми.Для прикладів підберіть прислів’я.

ІІІ група Підготуйте повідомлення про омоніми.

БАГАТОЗНАЧНЕ

ОДНОЗНАЧНЕ ВЖИВ.В

ПРЯМОМУ ЗНАЧЕННІ

ВЖИВ. В ПЕРЕНОСНОМУ

ЗНАЧЕННІ

СЛОВО

215

ІV група Підготуйте повідомлення про пароніми.Відповіді груп.( Починаємо будувати схему на дошці і на листках).

Учитель. А ось іще одне випробування від наших

гостей. Творча хвилина (у групах). Чи можна

зрозуміти думку в поданих реченнях? Перебудуйте їх і запишіть так, щоб думка не сприймалась двозначно (речення записані на дошці).

1. Я побачила лисичку.2. Оля першою помітила ключ.3. Оленка торкнулася коси.4. Ніде не було череди. Чим відрізняються омоніми від

багатозначних слів?

Розподільний диктант. Випишіть омонімічнісловосполучення. Сон цвіте. Сон сниться. Підошва гори. Підошва чобота. Тепла долоня. Тепле привітання. Географічний атлас. М’який атлас. Криничний журавель. Сірий журавель.

Визначте лексичне значення слова «сон», однозначне воно чи багатозначне,чи має синоніми.Скористайтеся словником.

Учитель. Ви справились із завданнями - і гінці

помирились. А тепер відпочинемо. Гра « Хто більше». Підібрати якомога більше

синонімів до слова великий і записати на листках.Перемагає та група, яка підбере найбільше синонімів. Відповідь. Чималий, немалий, величезний, здоровенний, велетенський, превеликий, отакенний, колосальний, гігантський, просторий, широкий, грандіозний, монументальний, рослий, об’ємний.

216

Учитель. Відпочили, бо нас чекає ще одне велике

випробування. Не підведіть мене. Перед нами три шляхи. Поділіться на групи, кожна група допоможе тим мешканцям, з якими зустрінеться.

Робота в групах. І група

Скласти лінгвістичне повідомлення на тему:» Лексика української мови за походженням».

ІІ група Скласти лінгвістичне повідомлення на тему: «Лексика української мови за вживанням».

ІІІ група Скласти лінгвістичне повідомлення на тему: «Лексика з погляду стилістичного вживання». (3 група утвор. з 3 і 4 поперед. груп) Діти працюють у групах. Складають лінгвістичну розповідь, малюють схему, виконують певні завдання.

І група До поданих іншомовних слів доберіть

українські відповідники, складіть речення з однією парою (виділ.слово). Звертайтесь до словника. Аргумент, фініш, фіаско, фотографія, дефект, процент, креативний, пролонгація, фон.

До виділеного слова доберіть, якщо можна, антоніми, синоніми, омоніми;визначте однозначне чи багатозначне; в прямому чи переносному значенні вжите. Довідка: продовження, відсоток, творчий, кінець, доказ, поразка, світлина, тло, брак.

ІІ група До поданих архаїзмів дібрати сучасні лексичні

відповідники. Скласти речення з архаїзмом і відповідником. Десниця, зигзиця, ланіти, ректи, піїт, град, тать.

Визначте лексичне значення відповідника з вашого

217

речення, вкажіть однозначне чи багатозначне, в прямому чи переносному значенні вжито, чи має це слово синоніми, омоніми.

ІІІ група У поданих реченнях підкресліть професійну лексику.

1. Стебла пролісків, як шилом, проколювали вогку землю, пронизували наскрізь опале торішнє листя і враз розцвітали блакитними очицями. (Дон)

2. Запарувала рілля, тьмяно заблищали на сонці одвернуті лемешами скиби землі.

3. За півтори години до обіду майстер і Гришуха зібрали заготовки – хто добре обпиляв, хто абияк – і понесли до кузні у протилежний куток емтеесівського двору. ( Г. Тютюник)

4. Сестра крутилася на кухні з енергійністю й швидкістю каталізатора.Відповіді груп. Складання схеми.

Учитель. А тепер виконаємо спільні завдання. Знайдіть діалектні слова.Замініть їх

загальновживаними.1. На підвіконні красувалися файні вазони.2. Легені поралися біля коней.3. Не вертай сею дорогою.4. У дворі весело співав когут. Зробіть лексикологічний розбір

виділеного слова, а допоможе вам у цьому технологічна картка « Послідовність лексикологічного розбору». (Речення записані на дошці)

1. Коли є доброта і милосердя, буде і хліб в кожній

українській хаті.2. Дві доби над степом гуляла, завіювала снігом

урочища, байраки, козацькі хутори зимова хуртовина. Слово «хата» - повнозначне. Називає житловий будинок. Багатозначне; ужите в прямому значенні. Синоніми: будинок, дім, оселя. Належить до корінної української активної лексики. Загальновживане.

218

Слово хуртовина - повнозначне. Означає сильний вітер зі снігом. Багатозначне; вжите у прямому значенні. Синоніми: заметіль хуга, хурделиця. Належить до української лексики. Належить до активної лексики. Загально вживане.ІV.Підсумок заняття.

Як ви вважаєте ми допомогли королеві? Що сприяло цьому? Учитель. Але наші випробування ще не

закінчилися, на наступному занятті ми продовжимо подорож казковою країною , ще ближче познайомимось з помічником королеви Лексикологічним розбором, а допомагатиме нам наша схема – маршрут і словники.

Послідовність лексикологічного розбору 1. Визначте, повнозначним чи неповнозначним є

слово. 2. З'ясуйте лексичне значення слова (якщо воно

повнозначне). 3. Визначте, однозначне воно чи багатозначне.4. Поміркуйте: у прямому чи переносному

значенні вжито слово в реченні (якщо багатозначне).

5. Скажіть, чи має слово синоніми, антоніми; якщо має,

доберіть їх. 6. З'ясуйте, яке слово за походженням: належить

до корінної української лексики чи запозичене. Якщо слово запозичене, з'ясуйте, з якої мови (за словником).

7. Визначте, до активної чи пасивної лексики належить слово. Якщо до пасивної, то воно застаріле (архаїзм або історизм) чи неологізм.

8. Визначте, яке це слово: загальновживане чи стилістично забарвлене.

М.П.КнигиницькаЗаняття № 33

Тема. Лексикологічний розбір

219

Мета. Закріпити і узагальнити здобуті на попередніх заняттях знання з розділу “Лексикологія”, удосконалювати навички практичного використання лексики, виконувати лексикологічний розбір слова, розвивати усне і писемне мовлення, виховувати любов до мовиОбладнання. Словники, картки із завданнями; технологічна картка “Послідовність лексикологічного розбору”

Хід заняттяІ.Організаційний момент. ІІ.З'ясування мотиваційної готовності.ІІІ.Оголошення теми і завдань заняття.

Завдання заняття: повторити основні відомості з лексикології; удосконалити вміння лексикологічного

розбору; удосконалювати усне і писемне мовлення.

Королева. Дітки, ви так мені допомогли. В країні нарешті запанував мир. Велике вам спасибі, Але в мене є ще одне прохання. Допоможіть відремонтувати наш чарівний автобус, щоб мої піддані могли ним користуватися і не блукали країною. Але для цього потрібно виконати ось ці завдання. (Вручає конверт учителю) А допомагатиме вам мій помічник Лексикологічний розбір.

Учитель. Діти, ви згодні ще раз допомогти королеві

і жителям цієї казкової країни.ІV. Вправи на закріплення і систематизацію знань.

Термінологічний диктант1. Розділ науки, який вивчає лексику

(лексикологія).2. Слова, які мають одне лексичне значення

(однозначні).3. Слова, які мають декілька лексичних значень

(багатозначні).4. Слова однакові за звучанням і написанням, але

різні

220

за значенням (омоніми).5. Слова близькі за значенням, але різні за

написанням (синоніми).

6. Слова протилежні за значенням ( антоніми).7. Слова подібні між собою за звучанням та

частково формою (пароніми).

8. Слова, які прийшли з інших мов (запозичені).9. Слова, вживання яких обмежене певною

місцевістю (діалектні).

10.Слова властиві мовленню людей певної професії

(професійні). 11. Застарілі слова, у яких в сучасній мові з'явилися відповідники (архаїзми). 12. Застарілі слова, що вийшли з ужитку у зв'язку із зникненням тих понять, які вони називали (історизми).

Взаємоперевірка. Відповіді, надруковані на окремому листку, вивішуємо на дошку. Діти обмінюються зошитами і перевіряють. Помилки озвучуємо і виправляємо.

Учитель.А тепер зіграємо у гру «Ланцюжок»:Я називаю слово. Остання літера мого слова є початковою слова, яке утворює хтось із вас. Складіть речення зі словом ( останнє слово, яке назвали діти).

Озвучте лексичне значення цього слова. Визначте багатозначне воно чи

однозначне,вжите в прямому чи переносному значенні, запозичене чи власне українське.Перевірте себе за словниками.

Якими словниками ви скористаєтесь? У чому полягає різниця між прямим і

переносним значенням слова?

А фразеологізми вживаються в прямому чи переносному значенні?

З якою метою вживаємо фразеологізми?

221

До поданих фразеологізмів доберіть синонімічні

слова. Давати драла, з мухи робити слона, годувати злидні, зуб на зуб не попадає, пекти раків, кров з молоком. Довідка: здоровий, тікати, перебільшувати, холодно, червоніти, бідувати.

Лексикологічна путанка: «Знайди мене». Який із варіантів лексикологічного розбору зроблено правильно(діти отримують завдання на листочках).

І варіант В ілюмінатор нам уже видно було берег.( Д. Ткач).

1. Ілюмінатор - повназначне слово, вікно з товстим склом на кораблі, однозначне, вжито у прямому значенні, синонім – вікно, запозичене з латинської мови, активна лексика, належить до виробничо-професійної лексики.

2. Ілюмінатор - повнозначне слово, вікно з товстим склом на кораблі, однозначне, вжито у прямому значенні, синонімів не має, запозичене з латинської мови, пассивна лексика, належить до виробничої-професійної лексики.

3. Ілюмінатор - повнозначне слово, вікно з товстим склом на кораблі, однозначне, вжито у прямому значенні, синонімів й антонімів не має, запозичене з латинської мови,активна лексика, належить до виробничо-професійної лексики.

ІІ варіант Заяскріли під деревами червоні, сині, зелені жупани й кунтуші з довгими одкидними рукавами, на кому добрі, ошатні, а на кому латані – перелатані, кожен вдягнув, що мав. (М. Пригара).

1. Кунтуш - повнозначне слово; старовинний верхній одяг, що напинався поверх жупана; однозначне, вжито в прямому значенні; синонімів, антонімів та омонімів не має, власне українське, пасивна лексика, застаріле (архаїзм).

2. Кунтуш - повнозначне слово; старовинний

222

верхній одяг, що напинався поверх жупана; однозначне, вжито в прямому значенні, синонімів, антонімів та омонімів не має, запозичене з польської мови, пасивна лексика, застаріле (архаїзм).

3. Кунтуш - повнозначне слово; старовинний верхній одяг, що напинався поверх жупана; однозначне, вжито в прямому значенні; синонімів, антонімів та омонімів не має, запозичене з польської мови, пасивна лексика, застаріле (історизм).

Учитель. Наступні завдання будемо виконувати в групах.

І група1. Укладіть словнчок професійних слів ( 5 слів)

(з місця роботи батьків).2. Складіть міні-твір, використовуючи професійну

лексику.3. Поясніть лексичне значення професійних слів,

які ви використали у творчій роботі.4. Зробіть лексикологічний розбір одного з цих

слів.ІІ група

1. Укладіть словничок іншомовних слів ( 5 слів), якими ви користуєтесь у школі.

2. За допомогою словника визначіть, з якої мови вони

запозичені. 3. Складіть діалог, між учнем і учителем,

використовуючи ці слова.4. Зробіть лексикологічний розбір іншомовного

слова (на вибір), використаного у діалозі.

ІІІ група1. Укладіть словничок суспільно-політичної

лексики (10 слів).

2. Складіть 3 речення з цими словами.3. Зробіть лексикологічнимй розбір одного з цих

слів Або

І група

223

Прочитайте уривок, визначте стиль і тип мовлення. Випишіть слова, вжиті в переносному значенні. Зробіть лексикологічний розбір виділених слів. Ліс ще дрімає в передранішній тиші ... Тихо на-вкруги, мертво ... Лиш де-не-де прокинеться пташка, непевним голосом обізветься з свого затишку. Ліс іще дрімає ... а з синім небом уже щось діється: воно то зблідне, наче від жаху, то спахне сяйвом, немов од радощів. Небо міниться, небо грає усякими барвами, блідим сяйвом торкає вершечки чорного лісу ... Стрепенувся врешті ліс і собі заграв ... зашепотіли збуджені листочки, оповідаючи сни свої, заметуши-лась у травиці комашня, розітнулося в гущині голосне щебетання й полинуло високо — туди, де небо мі-ниться, де небо грає всякими барвами... (М. Коцю-бинський).

ІІ група Прочитайте уривок, визначте стиль і тип мовлення. Випишіть з уривка суспільно- політичну лексику. Зробіть лексикологічний розбір виділених слів. Невже й сьогодні вважають нас здатними забути геноциди, голодомори, терори, забути сльози солдатських матерів, чиїх дітей було безповоротно кинуто в пекло Афганістану, цього найпотворнішого породження загребущого імперського тоталітаризму?Ні погрозами, ні шантажем, ні фальшивими лестощами вже не зломити нашої всенародної волі, нічим не затримати владну ходу нового часу.Хочемо жити –як брати. В незалежній Україні не повинно бути ні менших, ні старших, не повинно бути покривджених. Демократична Україна в однаковій мірі будується для всіх національностей, що живуть в українській землі. ( За О. Гончаром, 164 сл.)

ІІІ група Прочитайте уривок, визначте стиль і тип мовлення. Випишіть з тексту професійну лексику.Зробіть лексикологічний розбір виділених слів.

224

В ілюмінатор нам уже видно берег. Прямо на крутій скелі стояв самотній маяк. Праворуч від нього підковою вгиналася бухта з рибальськими ботами й шаландами, а ще далі берег ставав зовсім пологий, а на ньому виднілися поодинокі кущі та дерева.Входили в бухту. Недосвідчений стерновий тут міг зіткнутися з іншим судном, наскочити на гнилу палю, яких багато лишилося від старих причалів, погнути гвинта. Але Ваня вів шхуну спокійно і впевнено. ( Д. Ткач)Перевірка завдань, які виконували групи.

Учитель. Свої думки і почуття ми виражаємо і передаємо у словах. Слово - найбільша мудрість, краса і велич, найпрекрасніша скарбниця людства. Словом можна возвеличити людину, допомогти їй, піднести до висот,але можна і знищити. Тож вчіться користуватися словом, і тоді мова відкриє нам багато таємниць.V.Підсумок заняття. Діти, ви чудово справились із завданням і зробили добру справу: допомогли жителям цієї казкової країни.

Чого ви навчились на нашому занятті? Чи повинна людина безкорисливо допомагати

іншим? Додаткові завдання

І. До поданих фразеологізмів доберіть антонімічні фразеологізми. Ні пари з вуст, кури не клюють, заливатись гіркими словами, крок за кроком, набивати мозолі, підносити до небес. Довідка: бити байдики, накривати мокрим рядком, семимильними кроками, почувати себе на сьомому небі, мов кіт наплакав, сипати словами.ІІ. Прочитайте речення. Виберіть найбільш вдалий синонім, який треба поставити на місці крапок. Почувся … ( страшний, голосний, оглушливий) удар грому.У Оксани була … (тверда, заліза, непохитна) воля.

225

Цією вулицею .. (йшло, рухалось, сунуло) безліч люду.…. (прийшла, наступила, надійшла) весна весела, …. ( закипіли, завирували) в праці села.

Пошукова роботаІ. За тлумачним словником визначити скільки лексичних значень мають слова: земля, гніздо, сіль. Скласти речення, у кожному з яких ці слова мали б різне лексичне значення. Зробіть стилістичну правку речень. Аргументуйте її необхідність.

1. У променях ранкового сонця виблискували на траві

атмосферні опади.2. На неосяжних полях нашої Вітчизни

самовіддано трудяться мільйони колгоспників з метою підвищення врожайності.

3. На бурхливих класних зборах піддали гострій критиці тих, хто безвідповідально ставиться до важливих завдань.

4. Необхідно негайно вжити заходів по ліквідації бур'янів.

5. По блакитному морю йшов пароплав водозаміщенням 40 000 т.

6. Клас тримає під своїм неослабним контролем учнів,

схильних до порушень дисципліни. ІІ. До російських слів доберіть міжмовні українські омоніми, введіть їх в словосполучення. Лупа, строчка, нагло, смутно, неделя, бескровный.ІІІ. Замість крапок вставити антоніми до виділених слів. Записати їх.Чоловіка по одежі стрічають, а по уму ….Тиха вода людей топить, а ….. тільки ляпає.Ліпше своє мале, ніж …. ….Солодким будеш – розклюють, … будеш – заплюють.Роби добро – не кайся, роби … - сподівайся.

Використана література

226

1. Великий тлумачний словник сучасної української

мови /Уклад. І голов. Ред.. В.Т. Бусел.-К., Ірпінь:ВТФ “Перун”, 2001

2. Л. М. Марченко. Робота з лексичними синонімами на

уроках української мови: Посібник для вчителя. – К. Рад.школа, 1981

3. Передерій Г. Р. , Смолянінова Г. М. Лексика і фразеологія української мови: Факультативний курс для 7-8 класів.; Посібник для учнів. – К.: Рад. Школа, 1983

4. Г. Передерій, Т Карпенко. У світі звуків і слів. Цікаві

завдання з фонетики, лексикології і словотвору. К: Богдана, 1998

Н.П.ЗадорожняЗаняття № 34

Тема.Підсумкове заняття у формі гри «Найрозумніший»Мета. Повторити й узагальнити засвоєний учнями мовний матеріал ; формувати уміння й навички усного мовлення, вміння швидко орієнтуватися у запропонованій ситуації; виховувати в учнів наполегливість у здобутті знань, інтерес до вивчення рідної мовиОбладнання. Сигнальні картки (А, Б, В, Г), комп'ютер, таблиця на дошці

Хід заняттяІ.Мотивація навчання.Організаційний момент.ІІ.Оголошення теми та мети уроку.Ознайомлення з правилами гри «Найрозумніший».II. Актуалізація опорних знань учнів

Проведення гри «Найрозумніший». На старт виходять 12 учнів — представники 7 класу. Із чотирьох варіантів відповідей кожен повинен вибрати один правильний. На обміркування дається не більше 5 секунд. Шестеро переможців виходять у

227

півфінал, щоб продовжити боротьбу за почесний титул «Найрозумніший».

І тур гри «Найрозумніший» Варіанти відповідей учні показують за допомогою сигнальних карток А, Б, В, Г; асистент із зворотного боку дошки в ході гри фіксує результати на турнірній таблиці. Після кожного запитання учитель повідомляє, скільки учасників дало правильні відповіді.

Запитання для першого туру1.У якому словнику пояснено лексичні значення слів?

А. ОрфографічномуБ. ОрфоепічномуВ. ТлумачномуГ. Фразеологічному

2. Яке словосполученнях ужито в переносному значенні?

А. Солодкий сонБ. Срібна сережкаВ. Солодке яблукоГ. Крило птаха

3.У якому рядку всі слова є синонімами?А. Люб'язний, бадьорий, непідробнийБ. Ввічливий, чемний, привітнийВ. Життєрадісний, справжній, рухливийГ. Веселий, істинний, делікатний

4.У якому рядку усі пари слів є антонімічними?А. Мужність -відважністьБ. Привітний - працелюбний В. Світлий - сонячнийГ. Голосно – тихо

5.У якому рядку правильно пояснено значення фразеологізму винаходити велосипед?

А. Братися за пошуки того, що вже давно відоме.

Б. Учинити щось необдумано.В. Не бачити далі свого носа. Г. Жити бездіяльно, без мети.

6.У якому рядку наведено тільки фразеологізми?

228

А. Усміхатися до людей; святковий настрій; до-машнє

вогнище.Б. Розбити глека; за царя Гороха; будувати

повітряні замки.

В. Аж іскри летять; працювати тяжко; сонячний день.

Г. Радісна зустріч; за тридев'ять земель; срібний промінь.7.У якому рядку всі слова є стилістично забарвленими?

А. Вулиця, хліб, небо. Б. Людина, мітинг, пісня.В. Матінка, здоровань, нахаба.Г. Весна, житло, спікер.

8. Якою частиною мови є синоніми дружно - спільно - гуртом - злагодженої

А. Іменниками. Б. Прикметниками.В. Дієсловами.Г. Прислівниками.

9.У якому рядку всі пари слів є омонімічними?А. Спритна ласка - ласка в голосі; прозора па-

ра – пара чобіт.

Б. Ласкавий шепіт - шепіт трави; читання байки – сорочка з байки.

В. Солодкий цукор - солодкий сон; клуб диму – сільський клуб.

Г. Розпечена лава - дерев'яна лава; весняний день –

весняний цвіт.10.У якому рядку всі слова є однозначними?

А. Дніпро, лексикологія, суфікс.Б. Київ, корінь, земля. В. Зірка, колиска, Венера. Г. Місяць, день, журавель.

11.Яке слово є багатозначним?А. Балка.

229

Б. Бісер.В. Діалог.Г. Шати.

12.Знайдіть речення, у якому неправильно вжито слово неділя.

А. У неділю рано зілля копала (Нар.пісня).Б. Була неділя - тихий час дозвілля (М.

Рильський).В. Ця неділя була важкою: щодня по шість

уроків (3 розм.).

Г. У неділю Кайдаші пішли до Довбушів на оглядини

(І.Нечуй-Левицький).13.У якому рядку всі прикметники-означення вжиті в переносному значенні?

А. Солодкий сон, солодка цукерка, гіркий полин, гіркий смак

Б. Білий сніг, білий голуб, біла заздрість, білі скроні

В. Гострий погляд, добре серце, тепле слово, солодкий спів

Г. Теплий одяг, гострий ніж, гостре слово, тверда рука

14. У якому рядку словосполучення з омонімами?А. Крило літака - крило лелекиБ. Палаючий степ - палюче сонцеВ. Моторний хлопець - моторний цехГ. Радісний погляд — сумний настрій

15. У якому рядку всі подані слова є багатозначними?

А. Абрикос, балет, голос, доляБ. Азбука, бігти, говорити, дивуватисяВ. Голова, дружина, міст, пілотГ. Артист, кипіти, важкий, гарячий

16. У якому рядку синоніми мають стилістичне забарвлення?

А. Стародавній, давній, колишній, старовиннийБ. Сміятися, реготати, хихикати, скалити зубиВ. Великий, чималий, немалий, здоровенний

230

Г. Грубий, нечемний, неввічливий, некультурний17. Якими лексичними одиницями є слова – зверху широке, внизу вузьке

А. ОмонімамиБ. СинонімамиВ. АнтонімамиГ. Спільнокореневими.

18. Вкажіть речення, у якому вжито фразеологізм.

А. На небі палкому ніде ні хмаринки (Леся Українка).

Б. Нудьгу наче вітром здуло (А.Дімаров)В. З вітром весняним сосна розмовляла (Леся

Українка)Г. Голосно затріщала крига на річці

(С.Васильченко) Учитель. Дивимося в турнірну таблицю, чи є

шість півфіналістів. Якщо такі учні є, учитель називає їхні прізвища і бали, оголошує, скільки балів кожний отримав, вітає цих учнів з перемогою. Іншим учасникам гри, які не стали переможцями, оголошується подяка за участь у змаганні за титул «Найрозумніший». Якщо ж претендентів більше, ніж шість, то учасникам даються додаткові запитання.

Додаткові запитання19. Власне українські слова - це слова, які:

А. Прижилися у мові, прийшовши зі старослов'янської

мови Б. Утворилися безпосередньо в українській

мові В. Сягають корінням у неслов'янські мови Г. Використовують люди, що живуть у певних

місцевостях20.Застарілі слова - це слова, які...

А. Перейшли в українську мову з інших мовБ. Використовують люди певних професій В. Вийшли з активного вжиткуГ. Позначають застарілі наукові поняття

231

21.Діалектні слова — це слова ...А. Які розуміють і вживають усіБ. Вживання яких обмежене певною

місцевістю В. Які використовують люди певних професійГ. Які позначають певні наукові поняття

22.Наукові поняття позначаютьсяА. Неологізмами Б. Діалектизмами В. Термінами Г. Епітетами.

23.Неологізми – це слова, які:А. Вийшли з активного вжиткуБ. Недавно з'явилися і з'являютьсяВ. Які вживають мешканці певної місцевостіГ. Які утворилися безпосередньо в українській

мові24.Вкажіть рядок, усі слова в якому запозичені з неслов'янських мов:

А. Година, хурделиця, повітря, жниваБ. Помешкання, одвірок, сволок, наймитВ. Мелодія, комедія, крейда, рояльГ. Хист, кисет, чимчикувати, хвилина.

Якщо й додаткові запитання не визначать півфіналістів, учням пропонується виконати наступне задання. Хто найшвидше й найправильніше справиться із завданням, той потрапляє до наступного туру.

Установіть відповідність між мовознавчими термінами та їхніми значеннями

1 Синоніми А Слова, які однаково звучать, але мають різне

лексичне значення2 Омоніми Б Слова з

протилежним лексичним значенням

3 Антоніми В Слова. Що вживаються в

232

певній місцевості.4 Діалектизми Г Слова різні за

звучанням і написанням, але

однакові або близькі за лексичним значенням

Учитель. Ми продовжуємо наше змагання. Тепер

перед нами 6 півфіналістів. Вони змагатимуться за титул «Найрозумнішого». У якому порядку будуть відповідати учні, допоможе визначити конкурс «Дешифрувальник».

Таблиця для гри «Дешифрувальник»

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10АБВ

ГДЕ

ЄЖЗ

ИІЇ ЙКЛ

МНОП

РСТ

УФХ

ЦЧШ

ЩЬЮЯ

Конкурс «Дешифрувальник». Ваше завдання.

Назвіть специфічні літературні й напівлітературні слова та вирази, властиві мовленню певної соціальної чи професійної групи людей. (Вульгаризми)

1 8 5 10 2 1 7 4 3 6 4

Хто виконає завдання першим, той матиме право відповідати першим і т.д.

Учитель. У другому турі необхідно за одну хвилину дати якомога більше правильних відповідей із запропонованих категорій – ними будуть розділи з теми «Лексикологія». Перший учасник має право вибору будь-якої категорії, другий вибирає з тих, що залишилися, і так

233

до кінця. Зрозуміло, що найважче доведеться останньому учаснику. Після першої спроби(коли будуть задіяні перші 6 категорій), всі дивляться на турнірну таблицю і з'ясовують, чи є лідери. У кожного гравця є ще одна спроба. Попереду — ще одне півфінальне коло. (Учні продовжують змагання, даючи відповіді на питання решти категорій. Отримані учасниками бали додаються до попередніх). Якщо правила гри зрозумілі, то розпочинаємо

II тур гри «Найрозумніший» - півфінал. Перший учасник вибирає собі розділ з теми «Лексикологія», який його найбільш приваблює. За одну хвилину дає якомога більше правильних відповідей. Коли ж відповіді не знає, то говорить «Далі...». Варіанти відповідей тепер не даються. Результати відповіді кожного учасника фіксуються асистентом у турнірній таблиці (на дошці або на комп'ютері).

Запитання до кожного розділу з теми «Лексикологія»

1.Лексикологічні терміни1. Як називаються слова, що прийшли до нас з

інших мов? (Запозичені, іншомовні)2. Який словник пояснює лексичне значення

слова? (Тлумачний)

3. Що означає слово «лексика» в перекладі на ук

раїнську мову? (Той, що відноситься до слова)4. Як називаються слова, що мають одне

лексичнезначення? (Однозначні)

5. Як називається слово, що має кілька лексичних

значень? (Багатозначні)6. Як називаються слова протилежні за значен-

ням? (Антоніми)

234

7. Як називаються слова, що пишуться однаково, але

мають різне лексичне значення? (Омоніми)8. Як називається жарт, в основі якого лежить

використання омонімів? (Каламбур)9. Як називаються слова, близькі за лексичним

значенням, але різні за написанням? (Синоніми)10.Що називається синонімічним рядом? (Кілька

синонімів одного зачення)11.Куди слід звертатися, коли виникають трудно-

щі у підборі синонімів? (До словника синонімів)

12.Як називається наука, що вивчає лексичнезначення слова? (Лексика)

2.«Антижаргони» Замінити жаргонізми нормативними відповідниками.

1. Кайф. (Насолода)2. Базар. (Розмова)3. Балдьож. (Розвага)4. Хавати. (Їсти)5. Облом. (Ліньки)6. Братан. (Друг)7. Прикол. (Жарт)8. Лох. (Простак)9. Задовбав. (Замучив)10.Фейс. (Обличчя)11.Бугор. (За кордоном)12.Шарити. (Знатися)

3.«Так «Боруля» чи «Беруля»?Підберіть до слів пароніми.

1. Громадський. (Громадянський)2. Особовий. (Особистий) 3. Економічний. (Економний)4. Внизу. (Знизу)5. Талант. (Талант)6. Афект. (Ефект)7. Причиновий. (Причинний)8. Дипломат. (Дипломант)9. Посмішка. (Усмішка)10. Сильний. (Силовий)

235

11. Ефективний. (Ефектний)12. Ділянка. (Дільниця)

4.«Говорили-балакали»Назвати семантичні та стилістичні синоніми до

слова говорити.1. Говорити радісно, збуджено, охоче.

(Щебетати).2. Сказати виразно, чітко слово чи звук. (Вимовити).3. Так говорять тяжкохворі чи поранені. (Стог-

нати).4. Розповісти історію, бувальщину. (Повідати).5. Сказати повільно урочисто (застаріла лексема).

(Проректи).6. Сказати повільно, розтягуючи склади.

(Протягти).7. Говорити дуже швидко, подібно кулеметної

черги. (Строчити).

8. Сказати думку, припущення. (Висловити).9. Говорити швидко. (Дріботіти)

10. Сказати низько, з характерним призвуком.(Прогудіти).

10. Говорити швидко і безперестанку. (Торохтіти).11. Говорити, наслідуючи чиєсь мовлення чи якісь

звуки. (Вторувати).

5.«Одним словом»1. Дівчина, яка дружить із ким-небудь.

(Подруга)2. Слова пісні, які повторюються після

кожногокуплету. (Приспів)

3. Сота частина метра. (Сантиметр)4. Особа, яка очолює школу. (Директор)5. Винагорода, яку вручають конкурсантові.

(Приз)6. Завіса з тканини на дверях. (Портьєра)7. Певний режим харчування. (Дієта)8. Той, хто любить свою Батьківщину. (Патріот)9. Льодова гора, що плаває в морі. (Айсберг)

236

10.Масове інфекційне захворювання. (Епідемія)11.Група експертів-спеціалістів на конкурсах,

змаганнях. (Журі)12.Об’єкт сліпого поклоніння. (Ідол)

6.«Супротивники»До поданих словосполучень підберіть антонімічні.1. Старий зошит (Новий зошит). 2. Старий дуб (Молодий дуб). 3. Тиха погода (Вітряна погода, буря). 4. Тиха вулиця (Гомінка, гамірна вулиця). 5. Зовнішній стан (Внутрішній стан).6. Чиста вода (Брудна, каламутна вода).7. Черствий хліб (Свіжий хліб). 8. Поверхова думка (Глибока думка). 9. Бездушне ставлення (Душевність).

10. Справжнє співчуття (Вдаване співчуття). 11. Щира людина (Лицемір). 12. Гучний голос (Тихий голос).

7.Козацька славаЗапишіть історизми-назви осіб, які очолювали

адміністративно-військові одиниці в добу Козаччини.

1. Керівник козацького війська і верховний правитель в Україні. (Гетьман)

2. Представник військової адміністрації, який очолював військову канцелярію (генеральну, полкову, сотенну). (Писар)

3. Один з найвищих військових чинів, радник геть-

мана, охоронник військового прапора (корогви). (Хорунжий)

4. Один з найвищих військових чинів, радник гетьмана, охоронник бунчука. (Бунчужний)

5. Радник гетьмана у справах землеволодіння і

фінансів. (Підскарбій)6. Керівник коша — козацького стану, табору.

(Кошовий)7. Керівник куреня, частини військового

формування. (Курінний)

237

8. Командир сотні. (Сотник)9. Склад зброї і військового спорядження.

(Арсенал) 10.Зброєосець козака в ХVІ-ХVІІ ст. (Джура) 11.Учасник визвольної боротьби проти польської шляхти у ХVІІІ ст. (Гайдамака) 12. Чоботи або черевики із тонкої м’якої шкіри – сап’яну. (Сап’янці)

8.«Прислів'я»Доповнити прислів’я.

1. Не все, що знаєш... (треба говорити).2. Без роботи день... (роком стає).3. Яка головонька... (така й розмовонька).4. Друга шукай, а... (знайдеш — тримай).5. Умієш говорити... (умій і слухати).6. Дав слово... (дотримуй його).7. Шабля ранить голову, а... (слово — душу).8. Гостре словечко... (ранить сердечко).9. Слово не стріла, а... (ранить глибше).10.Більше діла — ... (менше слів).11.Зробив діло— ... (гуляй сміло)12.Мудрим ніхто не вродився ... ( а навчився).

9.«Редактор»Перекласти словосполучення українською мовою.1. Международные отношения — ... (міжнародні

відносини)2. Дружеские отношения — ... (дружні

стосунки)3. Внимательное отношение к людям — ...

(уважне ставлення до людей)

4. Гражданское общество —... (громадянське суспільство)

5. Гражданський долг — ... (громадянський обов’язок)

6. Гражданський брак — ... (громадянський шлюб)

7. Гражданский кодекс — ... (цивільний кодекс)

238

8. Общими усилиями —... (спільними зусиллями)

9. Обьем воздуха — ... (об’єм повітря)10.Обьем информации — ... (обсяг інформації)

11.Крупные достижения — ... (значні досягнення) 12.Крупный ученый — ... (великий учений)

10.«Сільськогосподарська лексика» 1. Сільськогосподарське знаряддя для

розпушування грунту, закривання насіння та вирівнювання ріллі. (Борона)

2. Велике приміщення для зберігання зерна. (Амбар)

3. Дерев'яний дзвіночок, який вішають худобі на шию,

щоб не загубилася. (Калатало)4. Зовнішня частина колеса. (Обід)5. Товста жердина, прикріплена до передньої

частини воза, саней. (Дишло)6. Ділянка або ряд скошеної трави. (Покіс)7. Знаряддя для косіння трави, збіжжя. (Коса)8. Податок, який сплачували селяни поміщикові

замість спадщини. (Оброк)9. Верхня частина воза, саней з високими

плетеними боковими стінками. (Короб) 10. Загострена палиця, вбита в землю. (Кілок) 11. Пропуск при оранці або сівбі. (Клин) 12. Архаїчна молотарка у вигляді масивного каменя з гранями. (Каток)

11.«Побутова лексика»1. Дерев'яна або металева пластина, що

використовується для закривання пічного отвору. (Затулка)

2. Широка кімнатна лава із спинкою. (Канапа)3. Невисока шафа з висувними шухлядами, де

зберігають білизну тощо. (Комод)4. Товста широка дошка, на яку сідають,

ставлять або кладуть що-небудь. (Лавка)

5. Плетене з лика селянську взуття. (Личаки)

239

6. Низький земляний насип біля стіни хати. (Призьба)

7. Вимурувана цеглою яма із східцями і дверцятами,

де зберігаються сільськогосподарські продукти. (Льох)

8. Частина димоходу, горизонтально розміщена на

горищі. (Лежак)9. Прибудова перед вхідними дверима хати,

будинку. (Ганок) 10. Велика посудина опуклої посередині форми з клепок і обручів для зберігання зерна. (Бочка) 11. Торговець крамом, продавець із крамниці. (Крамар) 12. Зображення Бога або святого, якому поклоняються віруючі. (Образ)

12.«Секрет»Загадки

1. Хоч без ніг, а біжить швидко, не спить ні вдень ні

вночі, хоч ніколи не встає з ліжка. (Вода в річці)2. Горами, долами ходить шуба з рогами. (Баран)3. Хто має шість ніг, а ходить тільки на чотирьох?

(Вершник)4. Який рік триває один день? (Новий)5. Сіре сукно лізе у вікно. (Сутінки)6. Ввечері вмирає, а зранку оживає. (День)7. Який кінь, коли його циган миє? (Крадений)8. У яку бочку не можна налити води! (Повну)9. Коли дурень розумний? (Коли рак свисне)

10. Що важче: пуд пір'я чи пуд заліза? (Однаково) 11. 3 якої миски не можна наїстися? (Порожньої) 12. Хто завжди каже правду? (Дзеркало)

Після виступу останнього учасника дивимось турнірну таблицю. Якщо є три лідери, то переходимо до третього туру – фіналу. Якщо ж лідерів більше, то

240

їм пропонується виконати завдання на встановлення відповідностей.

Установіть відповідність між словом та його лексичним значенням

1 Ґроно А Глиняний посуд великого розміру з широким отвором

2 Канва Б Особлива склоподібна

речовина, якою покривають

глиняні вироби3 Макітра В Сукупність плодів

на одній гілці4 Полива Г Сітчаста вовняна

тканина або папір, що вживається для вишивання

IІI тур гри «Найрозумніший» - фінал. Учитель. Гра «Дещифрувальник».

Таблиця для гри «Дешифрувальник»1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

АБВ

ГДЕ

ЄЖЗ

ИІЇ ЙКЛ

МНОП

РСТ

УФХ

ЦЧШ

ЩЬЮЯ

Ваше завдання.Слово або вираз, скопійовані засобами рідної мови з іншої мови, тобто кожна значуща частина оригіналу буквально перекладається і займає в перекладі таке ж місце, як і в оригіналі. (Калька)

5 1 5 10 5 1

У фіналі пропонуються такі категорії знань.1. Той, хто відгадає слово першим, матиме

категорію

241

«Великдень». 2. Хто на другому місці — відповідатиме на

запитання категорії «Етнографія».

3. Третій учасник даватиме відповіді на запитання

категорії «Що це за слово?»4. Остання категорія — «Загальні питання».

Відкриваємо 36 комірок. За 30 с намагайтеся за-

пам'ятати якнайбільше своїх цифр (1-ша категорія — це сині квадрати; 2-га — червоні; 3-тя — зелені; за-гальні запитання мають сірий колір). Отже, 3 раунди по 3 запитання. У вас 10 секунд на відповідь. Відкриваємо комірки.

1 2 3 4 5 6 7 8 910 11 12 13 14 15 16 17 1819 20 21 22 23 24 25 26 2728 29 30 31 32 33 34 35 36

«Великдень»1. Танець, який виконувала молодь на Великдень.

(Кривий)2. Ніч на Великдень у святому храмі. (Всеношна)3. Учень Христа, який був при його розп'ятті.

(Петро)4. Вогник, який запалювали в суботу,

напередодніВеликодня. (Посвіт)

5. Обрядовий хліб. (Паска)6. Тиждень, пов'язаний з розп'яттям Ісуса Христа.

(Страсний)7. Четвер, у який намагалися очиститися від

гріхів. (Чистий)

8. Традиційний напій, яким на Великдень хлопці частували дівчат. (Медівка)

9. Мистецтво розфарбування або розмальовування

242

яєць. (Писанкарство)«Етнографія»

1. Старовинне пристосування для прасування білизни.

(Рубель)2. Солом'яна покрівля будівлі. (Стріха)3. Оздоблення селянського житла. (Рушник)4. Музичний інструмент, прославлений Т.

Шевченком. (Кобза)

5. Дарунки батьків нареченої. (Посаг)6. Струнний народний музичний інструмент.

(Бандура)7. Селянське житло. (Хата)8. Елемент вбрання нареченої. (Фата)9. Свято вступу у шлюб. (Весілля)

«Що це за слово?»1. (Латинське) людина, що має різносторонні

знання. (Ерудит)

2. (Грецьке) художнє означення, що підкреслює характерну рису явища, предмета. (Епітет)

3. (Французьке) тактичний підрозділ у кавалерії. (Ескадрон)

4. (Португальське, іспанське) грошова одиниця в Португалії. (Ескудо)

5. Грецьке) первісна форма або значення слова. (Етимон)

6. (Латинське) особа, що складає екзамени в навчальному закладі, не навчаючись у ньому. (Екстерн)

7. (Французьке) кузов відкритого автомобіля з відкритим верхом. (Кабріолет)

8. (Грецьке) тонке приховане глузування. (Іронія)

9. (Латинське) установи, заклади. (Інституції)«Загальні питання»

1. Довга петля з фільмів про індіанців. (Ласо)2. Дерево, яке часто згадується у книгах про

вампірів.

243

(Осика)3. Найбільший музичний інструмент. (Орган)4. Як називається ансамбль з трьох виконавців?

(Тріо)5. Перерва між діями спектаклю. (Антракт)6. Як називається приміщення для стрілянини?

(Тир)7. Яка фігура в шахматах може стрибати вбік?

(Кінь)8. Скільки є нотних рядків? (П'ять)9. Сота частина метра. (Сантиметр)

Підсумок гри. За кількістю набраних балів визначаємо переможця.

Учитель. Дякую Вам за роботу на факультативі, бажаю нових успіхів і досягнень.

Використана література1. Грицак Г.Д. Найрозумніший. Інтелектуальна

гра.6-7 класи//Вивчаємо українську мову і літературу. – квітень, 2006. - № 10. – с.31-36

2. Веремійчук І. Кросворди//Дивослово. – 1996. - №

2. – с.55-573. Тихолоз Л.П. Лексикологія. Лексичне значеня

слова. Урок у 10 класі// Вивчаємо українську мову і літературу. – червень, 2006. - № 17-18. – с.28-39

4. Карман Н. Стилістичні засоби лексикології та фразеології. Урок у 10-му класі//Українська мова і література. – березень, 2008. - № 12. – с.22-24

5. Чешуріна Т.Г. Словникова робота на уроках української мови// Вивчаємо українську мову і літературу. – липень, 2005. - № 19-21. – с.36-40

6. Романюк Є. Сторінками методичного посібника//

Методичні діалоги. – 2007. - № 9. – с.15-177. Г. Передрій, Т. Карпенко. У світі звуків і слів.

Цікаві завдання з фонетики, лексикології і словотвору. – К.: Богдан, 1998. – С. 173.

244

2009