Відокремлений підрозділ «Наукового ЗАТВЕРДЖУЮeia.menr.gov.ua/uploads/documents/280/reports/1e0... · визначається за формулою:

ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія»

Відокремлений підрозділ «Наукового-геологічний центр»

ЗАТВЕРДЖУЮ:

Директор

Дочірнього підприємства

Національної Акціонерної Компанії

«Надра України» «Західукргеологія»

_______________ Д.І. Штикало

„___“______________ 2018р.

Звіт на тему:

ОЦІНКА ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ ПРИ ВИДОБУВАННІ ГАЗУ

МОСТІВСЬКОГО ГАЗОВОГО РОДОВИЩА ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

(станом на 01.01.2018р.)

Примірник №1

Відповідальний виконавець Г.В.Татарин

Львів – 2018

1

СПИСОК ВИКОНАВЦІВ

Г.В. Татарин, провідний геолог розділи 2, 3, 9, 10, 12, 13

ВП НГЦ __________________________

Д.І. Штикало, директор

ДП НАК “Надра України” “Західукргеологія” розділ 4, 6, 7 ______________

А.В. Сергієнко, провідний геолог розділи 1, 5, 8, 11

ДП НАК “Надра України” “Західукргеологія” __________________________

1. Опис планової діяльності

Мостівське газове родовище знаходиться на території Дрогобицького та

Самбірському районах Львівської області (див. дод. А і Б).

Мостівське родовище орографічному відношенні відноситься до ріки Дністер, яка

являє собою горбисту рівнину.

Ландшафти площі мають невисоку здібність до самоочищення від техногенних

хімічних елементів, а тому їх вважають екологічно уразливими.

В зоні проектних робіт немає об’єктів природо-заповідного фонду, видів рослин і

тварин, що занесені в Червону книгу. Відсутні також об’єкти, які мають історико-

культурну значимість або потребують особливої охорони.

Найбільш крупними населеними пунктами є м. Дрогобич, м. Миколаїв, села

Волоща, Мости, Грушів.

Даний район порівняно густо заселений. Населення, в основному, займається

сільським господарством. Значна частина земель району вкрита болотами і лугами,

орними землями, які використовують під посіви зернових і технічних культур. В районі

розвинута промисловість з видобутку і транспортування газу.

Клімат району помірно континентальний. Зима відносно м’яка з хмарною погодою

і температурою -2 - -200С. Стійкий сніговий покрив лягає у другій половині грудня,

товщина його становить 15-20 см. Весна у першій її половині прохолодна, у другій –

тепла, проте, вночі бувають приморозки. Літо тепле, переважно з ясною погодою, з

температурою повітря переважно +20 - +250С. Опади у вигляді грозових дощів. Осінь у

першій половині тепла і суха, у другій – прохолодна, з дощами і туманами.

Вітри на протязі року переважно західні, північно-західні і північно-східні.

Середньорічна кількість опадів – 700 мм.

Загальний стан навколишнього природного середовища в зоні проектних робіт

задовільний.

2

Основні етапи геолого-розвідувальної діяльності: підготовлення до промислової

розробки родовища вуглеводнів та встановлення його промислового значення. Відповідно

до планової діяльності підраховано розвідані запаси Мостівської площі та затверджено в

установленому порядку; виконано детальну геолого-економічну оцінку (далі - ГЕО-1).

Родовище Мостівської площі підготовлено до промислового освоєння з метою

видобутку вуглеводнів. Визначено й оцінено небезпечні екологічні фактори, які

впливають або можуть вплинути на стан довкілля під час промислової розробки та

первісної підготовки сировини, видалення відходів, а також розроблено раціональний

комплекс заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, визначено

фонові параметри його стану.

Розвідка покладів газу Мостівської площі складається із комплексу робіт, що

включають буріння мінімального числа розвідувальних свердловин за певною системою і

в певній послідовності, їх випробування, пробну експлуатацію і здійснення комплексу

геологічних, геофізичних і гідродинамічних досліджень з метою підготовки запасів нафти,

газу і конденсату промислових категорій у необхідних співвідношеннях, передбачених

чинним законодавством, і одержання відомостей, необхідних для складання проекту

промислової розробки родовища (покладу).

Під час геологічного вивчення родовища (покладу) в процесі буріння свердловин

будуть виконуватись дослідження з метою:

- детального вивчення розрізу порід, що складають родовище;

- отримання необхідних даних щодо нафтогазоносного пласта (колекторів

нафти і газу, їх товщин, пористості, проникності, початкового нафто- і газонасичення

тощо, початкового положення водонафтового, газонафтового, газоводяного контактів);

- виявлення нових нафтогазоносних пластів, їх випробування і попередньої

оцінки промислового значення.

Комплекс обов’язкових геолого-промислових досліджень у свердловинах

визначається геолого-технічним нарядом на буріння свердловини, затвердженим

відповідно до проекту розвідувального буріння.

В цей комплекс включаються такі роботи:

відбір і вивчення зразків порід;

відбір і аналіз проб нафти, газу, конденсату і пластової води;

геофізичні дослідження, які включають електричний, радіоактивний, акустичний і

газовий каротаж, а також виміри температури по стволу свердловини; крім того,

виконуються дослідження, необхідні для підвищення якості буріння свердловини, -

інклінометрія, кавернометрія, контроль за якістю глинистого розчину, перевірка якості

3

цементування, проведення геолого-технологічних досліджень в процесі буріння

свердловин тощо;

випробування та гідродинамічні дослідження продуктивних горизонтів, які

включають визначення продуктивності свердловини, виміри динамічного та статичного

тиску на усті, реєстрацію процесу стабілізації тиску, виміри пластового тиску та

температури глибинними манометрами, відбір проб пластових флюїдів на фізико-

хімічний аналіз в поверхневих та пластових умовах.

- Інженерно-геологічні умови родовища сприятливі для розробки. В межах

ділянок відводу для будівництва свердловин на Мостівському родовищі немає

несприятливих інженерно-геологічних умов і явищ (агресивність ґрунтових вод,

підтоплення територій тощо).

Розробка родовища проводиться на землях, які використовувалися як пасовища. У

випадку, коли землі розпайовані, власникам паїв виплачуються компенсації у

відповідності до чинного законодавства. Відвід землі здійснювався відповідно до вимог

"Земельного кодексу України" та ГСТУ 41-00032626-00-023-2000 "Охорона довкілля.

Рекультивація земель під час спорудження нафтових і газових свердловин".

Необхідність підрахунку запасів газу зумовлена дефіцитом вуглеводнів в Україні,

їх імпортом з-за кордону.

За своїм компонентним складом досліджені гази складаються із вуглеводнів

метанового ряду представлених в основному метаном та його гомологами, а також

невуглеводневих компонентів – азоту і вуглекислого газу.

За результатами виконаних аналізів газу в свердловині 2-Мостівська хімічний

склад газу є наступним: головний компонент метан займає 98,35 до 98,76 % об., вміст

етану змінюється в межах 0,2123-0,5354 % об., пропану – від 0,0721 до 0,0953 % об.,

бутанів – 0,0491-0,0769% об. Важкі вуглеводні представлені пентанами і гексанами, їх

вміст становить в межах – 0,037-0,038 %.

Із другорядних компонентів у природному газі присутні азот, двоокис вуглецю.

Варто зауважити що вміст азоту є незначним і становить від 0,7494 до 0,7792 % об, що в

середньому становить 0,7598 %, двоокис вуглецю у пробах зафіксовано в кількостях від

0,0785 до 0,1052 % об.

Води нижньосарматських відкладів хлоркальцієвого типу з мінералізацією від 20

до 100 г/дм3. В нижній частині розрізу поширені слабо мінералізовані води

гідрокарбонатно-натрієвого типу. Кількісний вміст йоду та брому в нижньосарматських

водах характерний для газоносних горизонтів. Необхідно також відмітити, що

4

спостерігається деяка закономірність збільшення вмісту брому у воді із збільшенням її

загальної мінералізації.

2 Альтернативних варіантів освоєння родовища немає, що пояснюється

особливостями геологічної будови родовища.

3 Опис поточного стану довкілля

Мостівське газове родовище знаходиться на території Дрогобицького та

Самбірському районах Львівської області. Мостівське родовище тектонічно знаходиться у

Більче-Волицькій зоні Передкарпатського передового прогину, яка являє собою Зовнішню

(автохтонну) частину прогину пізньоальпійського структурно-формаційного комплексу.

Станом на 01.01.2017 року на Мостівській площі пробурено 4 свердловини 6,10-

Грушів, 2-Подолецька та 2-Мостівська.

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних

джерел у вказаних районах збільшується у порівнянні з минулими роками. Відсоток

викидів речовин в атмосферне повітря в результаті добування сирої нафти та природного

газу складає 4,1% до загального підсумку районів. Також спостерігається незначне

збільшення скидів забруднених стічних вод. У Самбірському та Дрогобицькому районах

спостерігалось перевищення нормативу гранично-допустимих скидів (ГДС) у випадку

скидання стічних вод.

Зменшилось використання води на сільськогосподарські потреби в басейні р.

Дністер, та кількість випадків перевищення ГДК БСК, фосфатів і заліза.

В зазначених районах відсутні постійні спостереження за забрудненням

атмосферного повітря.

4 Опис факторів довкілля, що зазнають впливу

Основними потенційними джерелами забруднення навколишнього середовища при

спорудженні свердловин є:

промивні рідини (ПР) і тампонажні розчини;

бурові стічні води (БСВ) і буровий шлам (БШ);

продукти випробування і освоєння свердловин (пластові флюїди);

матеріали і хімреагенти для приготування промивних рідин і тампонажних

розчинів;

паливно-мастильні матеріали (ПММ);

технологічні і побутові стічні води;

металеві, бетонні та інші відходи спорудження бурових установок.

5

В табл. 1 наведена конструкція проектної свердловини.

Таблиця 1 – Конструкція свердловини

Найменування колони Діаметр

свердловини, мм

Діаметр

колони, мм

Інтервал спуску, м

1 2 3 4

Кондуктор 394,0 324,0 50

Проміжна колона 295,0 245,0 300

Експлуатаційна колона 215,0 146,0 1650

Розрахунок кількості бурових відходів для свердловин проведено у відповідності з

СОУ 73.1-41-11.00.01:2005.

Об'єм вибуреної породи (Vпр) в інтервалі 0-1600 м:

Vпр = 0,785 х Кр х ∑ =

= 0,785 * 1,2 * ((0,394 * 1,15)2 *50 + (0,295 * 1,15)2 * 250 + (0,215*1,15)2 * 1350) = 111,63.

де: Кр – коефіцієнт розущільнення породи;

Dnі – діаметр долота;α і– коефіцієнт кавернозності (середній);

L і– інтервал буріння;

Об'єм шламу (Vш) в результаті вилучення породи:

Vш = Vпр * (е' + е'' + е''') = 111,63 * (0,15 + 0,20 + 0,20 ) = 61,4 м3

де: е', е'', е'''– коефіцієнти вилучення;

Під час буріння шлам зберігатиметься в ємностях об’ємом 40,0м3 (1×40 м

3). По мірі

накопичення, шлам буде стужавлюватись цементом і вивозитиметься на захоронення в

місця, погоджені з райСЕС.

Об’єм відпрацьованого бурового розчину (Vвр):

Vвр = Vпр * (3е' + 1,2е'' +2 е''') + 0,5Vц = 111,63 1,09+ 0,5* 40 =141,68 м3

де: Vц – об’єм циркуляційної системи бурової установки.

Відпрацьований буровий розчин об’ємом 85,01 м3 (60 % від загальної кількості)

після очистки використовувався як основа для приготування бурового розчину на даній

6

буровій, залишок 56,67 м3 після закінчення буріння доводиться до необхідної густини і

вивозитиметься на нову бурову.

Об’єм бурових стічних вод (Vбсв):

Vбсв = 2 Vвр = 2 * 78,87 = 283,36 м3

З врахуванням 3 – х циклів водозвороту:

Vбсв = 283,36 : 3 = 94,45 м3

Бурові стічні види збиралися в трьох закритих металевих ємностях об’ємом 40 м3

(2×40 м3), зв’язаних переточними трубами, відстоювалися (при необхідності

коагулювалися) і використовувалися повторно для технічних потреб і приготування

бурового розчину на даній буровій. Залишок вивозився на нову бурову.

При безамбарному способі буріння для очищення БСВ використовують 10 % -ний

розчин сульфату алюмінію, по ГОСТ 12966-85, приготований на базі експедиції або на

буровій (згідно СОУ 73.1-41-11.00.01-2005).

Розчин коагулянту рівномірно наноситься на поверхню бурових стічних вод за

допомогою цементувального агрегату ЦА-320М. Необхідний об´єм 10% розчину (Vp)

визначається за формулою:

Vp = (Vбсв х Дк)/105

де: Дк -діюча доза (витрати) коагулянту в перерахунку на суху речовину (1,0-5,0 кг/м3).

Vp = (283,36 х 2,5)/105 = 6,74 м3

Термін осадження зкоагульованих пластівців 12-24 години. Після відстоювання

освітлену воду аналізують. Діапазон робочих температур 0-40ºС.

Згідно галузевої інструкції по нейтралізації відходів 08-000055-88, очищені БСВ

використовуються в системі зворотнього водопостачання, якщо їх фізико-хімічні

параметри знаходяться в межах:

- рН 6 - 8

- зважені 250 мг/л

- нафтопродукти 25 мг/л

- сухий залишок 1500 мг/л

- лужність 25 мг/л

7

- БСК 150 мг/л

Технологія коагуляційного очищення бурових стічних вод забезпечує ступінь

очищення, % мас.:

- нафтопродукти 95,0

- органічні речовини до 90,0

- завислі речовини до 98,0

Згідно СОУ 73.1-41-11.00.01:2005, очищені бурові стічні води із наведеними

параметрами можна використовувати повторно для технологічних потреб бурової

установки. При невідповідності показників бурових стічних вод вищевказаним

нормативам їх необхідно доочищати повторно обробкою коагулянтами.

При високому вмісті мінеральних солей освітлену БСВ необхідно розвести прісною

водою до допустимої межі (4,5 г/дм3). Ступінь розбавлення визначають по формулі:

Х = (Мо - Мдоп)/Мдоп – Мр),

де: Мо – вихідна мінералізація очищеної води, г/дм3;

Мдоп – допустима норма мінералізації, г/дм3;

Мр – мінералізація води, яку використовують для розбавлення, г/дм3.

Якщо в результаті очищення стічних вод коагулянтами знизилось рН, то при

значенні рН<5,5 стічну воду необхідно нейтралізувати розчином вапна або соди. Дозу

реагента-нейтралізатора Др, мг/дм3 визначають за формулою:

Др = К(Дк/е – Л +1),

де: К – коефіцієнт, дорівнює для: вапна - 28; кальцинованої соди – 40;

Дк –доза коагулянту, мг/дм3;

е – еквівалентна маса (для Al2(SO4)3 складає 57 мг/мг-екв);

Л – лужність стічної води, мг-екв/дм3.

Буровий шлам і бурові стічні води містять залишки хімічних реагентів, які

вводяться в бурові розчини для забезпечення оптимальних умов буріння. Застосування

хімреагентів регламентується ГТН на буріння свердловин і галузевим стандартом СОУ

8

73.1-41-11.00.01:2005 "Охорона довкілля. Природоохоронні заходи під час споруджування

свердловин на нафту і газ." Фізико-хімічні характеристики реагентів, рекомендованих для

буріння свердловин наведені в СОУ 73.1-41-11.00.01:2005. Згідно статистичних даних за

останні десять років для буріння свердловин ДП "Західукргеологія" використовувало

реагенти наведені в табл.2.

Таблиця 2 – Фізико-хімічна характеристика реагентів, що проектувалися при бурінні

свердловин

Назва

хімреагента

ГОСТ,

ГСТУ

або ТУ

Фізико-хімічна

характеристика

Функціональне

призначення

Клас

токсич-

ності

1 2 3 4 5

Глинопорошок

бентонітовий

ТУ

39-01-

08-658

Висушена і подрібнена глина Структуро-

утворювач IY

КМЦ ОСТ

6-05-386

Біла або жовтувата

ватоподібна маса. Вологість

11-12%. Продукт обробки

целюлози монохлороцтовою

кислотою

Регулятор

водовіддачі III

КССБ ТУ

39-095

Рідина темно-коричневого

кольору. Продукт конденсації

лігносульфонатів.

Знижувач

водовіддачі IY

Калій

хлористий

ГОСТ

4568

Кристалічна речовина білого

або цегляного кольору, добре

розчинний у воді

Інгібітор,

покращує

стійкість

стовбура

свердловини

III

Графіт ГОСТ

17022

Чорний порошок Змащувач IY

Сода

кальцинована,

Na2CO3

ГОСТ

5100-85

Тонкодисперсний порошок

білого кольору питомою

вагою 2,5 г/см3, розчинний у

воді

Пептизатор,

покращує

змочування

частинок глини

ІІІ

Каустична

сода, NaOH

ТУ

2263-79

Безколірна, непрозора крис-

талічна маса густиною 2,1

г/см3, розчинна уводі

Регулятор рН

ІІ

9

1 2 3 4 5

Гіпан ТУ

6-01-166

В´язка рідина жовтого

кольору 10-18% концентрації

з густиною 1,05 г/см3.

Одержують омиленням

поліакрилонітрилу

каустичною содою

Поверхнево-

активний

IY

Сульфонол ТУ 6-01-

1001

Синтетичний порошок

жовтого кольору.

Поверхнево-

активна

речовина

ІІІ

Нафта ГОСТ

9965

Рідина темно-коричневого

кольору. Суміш вуглеводнів і

смолистих речовин.

Змащувач IY

Залізо сірчано-

кисле 9-водне ГОСТ

9485

Голубовато-зелені криштали,

які легко окислюються на

повітрі

Стабілізатор IІІ

МАС-200 ГОСТ

14922

Тонкодисперсний порошок

білого кольору питомою

вагою 0,03-0,05 г/см3

Емульгатор,

стабілізатор

емульсій,

піногасник

ІІІ

ВЛР

ТУ39-

1223

Порошок темно-бурого

кольору, розчинний у воді

Натрієва сіль гумінових

кислот.

Поверхнево-

активний IY

Структуро-

створювач

бітумний "Х-1"

ТУ 38

УРСР

20184

Порошок чорного кольору.

Продукт окислення гудронів.

Містить мастила, смоли,

асфальтени, карбонати.

Змащувач,стру

ктуро-

створювач

ІY

Паливо

дизельне ГОСТ

305-82

Рідина світлокоричневого

кольору. Продукт перегонки

нафти.

Розчинник,

змащувач IY

Феро-

хромлігно-

сульфонат ТУ 39-

01-08-

348

Порошок коричневого

кольору, розчинний у воді.

Одержують обробкою

сульфітно-спиртової барди

сірчанокислим залізом і

біхроматом натрію.

Термостабілі-

затор

IY

(нетоксич

ний,

згідно

ТУ39-01-

08-348)

10

1 2 3 4 5

КЛСТ-М

ТУ

Укр.5804

046-193

Рідина темно-коричневого

кольору. Заміняють КССБ

Стабілізатор

промивних

рідин

IY

Барит ГОСТ

17022

Мінерал білого кольору Обважнювач IY

Визначення класу небезпечності бурового розчину і бурових відходів здійснюється

згідно методичних вказівок, наведених в додатку К СОУ 73.1-41-11.00.01:2005 за

формулою:

ГДКі

Кі = --------------- (1)

(S + Cp)i

де: Кі - індекс небезпеки;

ГДКі - гранично - допустима концентрація небезпечної хімічної речовини в гранті,

мг/кг ґрунту (для розрахунку можуть також використовуватись значення ОДК -

орієнтовно допустимих концентрацій речовин в ґрунті);

S - коефіцієнт, рівний розчинності хімічної речовини, (г), при 25 ºС, поділеній на 100;

СР - вміст даної хімічної речовини в масі відходів, т/т;

і - порядковий номер хімічної речовини;

Розрахувавши Кі , вибирають 1 - 3 провідних компоненти, які мають мінімальні

значення, причому К1 < К2 < К3 , крім того повинна виконуватися вимога 2К1 ≤ К3.

Далі визначається сумарний індекс небезпеки за формулою:

К = ------- ∑ (2)

де : n ≤ 3, після чого визначають клас токсичності за допомогою таблиці 3.

Таблиця 3 – Класифікація небезпеки хімічних речовин на основі ГДК в грунті

Розрахункова величина К Клас токсичності Ступінь небезпеки

Менше 2

Від 2 до 16

Від 16,1 до 30

Більше 30

1

II

III

Надзвичайно небезпечні

Дуже небезпечні

Помірно небезпечні

Малонебезпечні

Клас небезпеки твердих бурових відходів, які містили наведені в табл.2 реагенти

розраховано в табл.4.

11

Таблиця 4 – Індекс небезпеки хімреагентів і бурових відходів.

№ Назва

хімреагента

Концен-

трація в

БР,

(мас.%)

Концентра-

ція у відхо-

дах, кг/т

Коефіці-

єнт

розчин-

ності, S

ОДК

(ГДК),

в

ґрунті,

мг/кг

Індекс небезпеки

хімреагентів і

матеріалів

1 Глинопорошо

к

16,0 52,12 0,1 50000 К1 = 50000 : (0,1 +

+0,05212) = 328688

2 КССБ 10,0 29,64 0,2 2000 К2 = 2000 : (0,1 +

+0,02964) = 8709

3 КМЦ 1,0 4,06 0,08 3000 К3 = 3000 : (0,08 +

+0,00406) = 35689

4 Калій

хлористий 35,0 73,17 0,56 560 К4= 560 : (0,56 +

+0,073) = 885

5 Графіт 1,0 2,92 0,0 5000 К5 = 5000 : (0,0 +

+0,00292) = 1712328

6 Сода

кальцинована,

Na2CO3

1,0 2,73 0,3 200 К6= 200: (0,3 +

+0,00273) = 661

7 Каустична

сода, NaOH 1,0 2,29 0,4 2000 К7 = 2000 : (0,4+

+0,00229) = 4972

8 Гіпан 3,0-10,0 0,39 0,3 10000 К8= 10000 : (0,3 +

+0,00039) = 33290

9 Сульфонол 0,1-0,5 0,49 0,18 100 К9 = 100 : (0,18+

+0,00049) = 554

10 Нафта 7.0 37,82 0,05 4000 К10= 4000 : (0,05 +

+0,03782) = 45548

11 Залізо

сірчано-кисле

9-водне

0,5-1,5 3,0 0,3 10000 К11= 10000 : (0,3 +

+0,003) = 33003

12 Структуро-

створювач

бітумний "Х-

1"

1,0 2,0 0,1 5000 К12 = 5000 : (0,1+

+0,002) = 49020

13 ВЛР 7,0 5,0 0,9 7000 К13= 7000 : (0,9 +

+0,005) = 7735

14 МАС-200 1,0 2,0 0,0 500 К14 = 500 : (0,0+

+0,002) = 250000

16 Паливо

дизельне 7,0 105,69 0,03 4000 К15= 4000 : (0,03 +

+0,10569) = 29479

17 КЛСТ-М 10,0 34,89 0,2 2000 К16 = 2000 : (0,2 +

+0,03489) = 8515

18 Барит 10,0 472,85 0,0 50000 К17 = 50000 : (0,0 +

+0,47285) = 105742

19 Ферохром-

лігносуль-

фонат

3,0 7,29 0,75 10000 К18 = 10000 : (0,75 +

+0,00729) = 13205

К = 0,11(554 + 661 + 885) = 231

12

Оскільки К > 30, то бурові відходи, які вивозилися з бурових, класифікуються як

малонебезпечні.

Технологія спорудження свердловин та природоохоронні заходи, передбачені

проектами, орієнтовані на попередження можливих причин і шляхів забруднення

навколишнього середовища, доведення джерел і наслідків негативної дії до рівня

гранично–допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Характер негативного впливу на довкілля – тимчасовий, обмежений ділянками

відведеної землі і тривалістю будівництва та випробування свердловин.

Основними джерелами негативного впливу на навколишнє середовище під час

випробувань і ПР являються витоки газу в пригирловій зоні.

Технологічні причини зумовлені негерметичністю колон і трубопроводів, а також

неякісним цементуванням, що може приводити до забруднення підземних вод.

До аварійних причин відносяться пориви трубопроводів та запірної арматури.

Для попередження пошкодження трубопроводів та фонтанної арматури проектами

передбачено комплекс технологічних та протикорозійних заходів для їх збереження під

час буріння і експлуатації.

В процесі необхідно передбачити проведення візуального обстеження фонду

ліквідованих свердловин газоаналізатором. При виявленні загазованості гирла свердловин

необхідне облаштування дренажним каналом кільцевої чи прямокутної форми, шириною

0,5-0,7 м і глибиною 3 м з наступним засипанням дрібним гравієм, чи піском, або

встановлення труби діаметром 75-100 мм з отворами діаметром 5-6 мм (15-20 отворів на

1 м/п) до глибини природного вивітрювання.

5 Опис і оцінка можливого впливу на довкілля

Виходячи із геологічної будови під час буріння свердловин використовувалася

конструкція свердловин із двох або трьох обсадних колон – направлення, кондуктора і

експлуатаційної колони.

При проходженні четвертинних відкладів для попередження поглинання промивної

рідини, розмиття устя свердловин, забруднення прісних водних горизонтів ГТН під час

буріння свердловин було передбачено перекриття нестійких порід направленням із

підняттям цементу за колоною до устя.

Спуск кондуктора забезпечував герметичність обсадних колон у зоні пластів з

різними надлишковими пластовими тисками, попереджував каверно- і жолобоутворення.

Для уникнення перетоків кондуктор цементувався до устя свердловин. Для забезпечення

якісного випробування свердловин опускалася експлуатаційна колона, яка також

13

цементувалася до устя. На усті встановлювалося противикидне обладнання для

безпечного розкриття продуктивних горизонтів.

При газопроявах проводилася дегазація бурового розчину з одночасною

інтенсивною промивкою, обробка розчину з метою збереження необхідної в'язкості.

6 Опис методів прогнозування при ОВД

Будівництво свердловин і освоєння родовища не має негативного впливу для умов

життєдіяльності населення завдяки збереженню СЗЗ і виконанню природоохоронних

заходів. Освоєння родовища матиме позитивний соціальний вплив завдяки появі нових

робочих місць. Основні характеристики навколишнього середовища наведені в табл.5.

14

Таблиця 5 – Характеристики навколишнього середовища

Компоненти

середовища

перебування

Санітарно-гігієнічні

характеристики Заходи з усунення та ослаблення соціальних змін

1 2 3

1.Атмосфера,

повітря

Хімічне забруднення

атмосфери викидами

при роботі дизелів і

спалюванні газу на

факел, нижче ГДК на

межі СЗЗ. Радіаційні

забруд-нення відсутні.

Рівень шуму на межі

СЗЗ і населених

пунктів менший

допустимого.

Для запобігання і зменшення забруднення

повітряного середовища проектною документацією

передбачено:

встановлення іскрогасників на викидній трубі

дизелів;

зберігання паливно-мастильних матеріалів в

закритих ємностях;

зберігання відходів буріння до вивезення в закритих

ємностях;

обладнання устя свердловин противикидним

обладнанням під час випробувань;

монтаж кульового (зворотного) клапана під ведучу

трубу (квадрат) перед розкриттям високонапірних

горизонтів;

встановлення глушника шуму конструкції ВНИИБТ

на викидний патрубок пневматичного бурового

ключа;

обладнання клапанів-розрядників системи

управління буровою лебідкою звукопоглина-ючими

кожухами;

встановлення звукоізолюючих кожухів і глушників

на вентилятори і вікна вентиляційної системи;

обладнання системи обдуву бурової лебідки і ротора

насадками –глушниками;

встановлення обладнання на гумові подушки.

2.Водойми,

вода

Хімічне

забруднення прісних

водних горизонтів в

межах відведених

ділянок було

можливим при

виникненні аварій,

порушень технології

тощо. За період

будівництва

свердловин і

Для попередження забруднення водойм і прісних

вод в процесі буріння і освоєння родовища

запроектовані заходи:

- буріння під кондуктор без застосування

хімреагентів;

- цементування обсадних труб;

- обладнання гирла свердловин противикидним

обладнанням;

15

освоєння родовища

хімічного

забруднення прісних

вод не зафіксовано.

- збір рідких бурових відходів і стоків в ємності

(амбари) з допомогою лотків;

- обвалування складу ПММ, складів хімреагентів;

- гідроізоляція площадок під склади і обладнання з

допомогою бетонних плит, герметизація стиків між

ними;

- обвалування території бурових і площадок під

склади;

- облаштування вловлюючої канави по периметру

проммайданчиків;

3. Рослин-

ність

В районі буріння

свердловин і

освоєння родовища

зелені насадження

відсутні.

Заходи з лісонасадження та озеленення територій

не передбачені.

4.

Територія

Населена територія

в межах будівництва

свердловин і

освоєння родовища

відсутня.

Заходи з будівництва нових споруд соціального

призначення не передбачені.

5.

Ландшафт

Часткова (50 % від

виділеної земельної

площі) зміна

ландшафту

зумовлена зняттям

родючого шару

гранту в місцях

установки

обладнання і

плануванням

промділянок

Для повернення ґрунтів і ландшафтів до

початкового стану запроектована механічна і

біологічна рекультивація земель.

16

7 Опис заходів на усунення негативного впливу на довкілля

Для забезпечення якісного випробування свердловин опускалася експлуатаційна

колона, яка також цементувалася до устя. При газопроявах проводилася дегазація

бурового розчину з одночасною інтенсивною промивкою, обробка розчину з метою

збереження необхідної в'язкості.

Завдяки прийнятим технічним заходам будівництво і відновлення свердловин не

приводило до розвитку небезпечних геологічних змін, процесів і явищ.

- Підземні води

Охорона поверхневих і підземних вод передбачалась робочими проектами на

будівництво і відновлення свердловин. З метою запобігання забруднення прісних водних

горизонтів, буріння на глибину їх залягання проводилося на глинистому розчині з

застосуванням хімреагентів дозволених СОУ 73.1-41-11.00.01:2005. Для перекриття

верхніх водоносних горизонтів, запобігання розмиву устя свердловин, перекриття

нестійких четвертинних відкладів, проектувався спуск направлення з цементуванням до

устя.

Для забезпечення випробування свердловин, попередження забруднення

підземних вод, уникнення перетоків мінералізованих вод і пластових флюїдів

проектувався спуск експлуатаційної колони, яка цементувалася до устя.

Щоб попередити викид пластових флюїдів і забруднення поверхневих вод при

бурінні під експлуатаційну колону на кондуктор встановлювалися превентори. При

проведенні випробувань устя свердловин обладнувалося плашечним превентором.

Для створення рівномірного позатрубного цементного кільця при кріпленні

свердловин обсадними колонами в зонах залягання високомінералізованих вод робочими

проектами були передбачені центруючі елементи.

Для попередження проникнення бурових стічних вод та виробничих стоків в

водоносні горизонти, проектами було передбачено їх відведення з допомогою

бетонованих і металевих лотків в ємності. Площадки під склад ПММ, хімреагенти,

приготування бурового розчину, місця заправки автотранспорту гідроізолювалися з

допомогою бетонних плит. Стики між плитами бетонувалися на всю глибину. Для

повторного використання БСВ після коагуляції і відстоювання перекачувалися по

трубопроводу.

Для відводу дощових (зливових) стоків та запобігання забруднення прісних вод

були передбачені нагірно-вловлюючі канави.

Забруднення поверхневих і підземних вод було можливим лише у випадку

виникнення аварійних ситуацій, порушення технології буріння. За період будівництва,

17

кріплення, випробування і експлуатації свердловин аварійні ситуації не виникали і

забруднення поверхневих і підземних вод вище допустимих норм не спостерігалось.

Бурові стічні води після очистки використовувалися повторно для технічних

потреб і на прилеглу територію не скидались.

Зведені показники по охороні поверхневих і підземних вод від забруднення

наведені в табл.6.

Таблиця 6 – Зведені показники по охороні поверхневих і підземних вод

№

з/п Найменування

Одиниця

виміру

Існуюче

положення

Варіанти

розкриття та

відпра-цювання

родовища

1 2 3 4 5

1 Загальний об’єм скидів у водні

об’єкти тис.м

3/добу не скидались не скидаються

2 Питомий об’єм бурових стічних вод

на одиницю продукції м

3/од прод.

Дані

відсутні 9,08х10-7

3 Питоме споживання свіжої води на

одиницю продукції м

3/од прод

Дані

відсутні 7,4х10-6**

4

Показники використання води в

проектному виробництві:

а)коефіцієнт використання оборотної

води в загальному обсязі

водоспоживання;

б)коефіцієнт безповоротного

споживання та втрати свіжої води;

0,7

0,3

0,7

0,3

в)коефіцієнт водовідведення;

г)коефіцієнт використання води на

проектному підприємстві;

д)коефіцієнт нормативного

навантаження забруднень стічних

вод на водойму

-

-

-

-

-

-

5

Капітальні витрати на охорону

водного басейну та компенсацію

негативного впливу

тис. грн. не

передбачені не передбачені

18

1 2 3 4 5

6 Експлуатаційні витрати на охорону

водного басейну тис. грн.

не

передбачені не передбачені

7

Очікуваний еколого-економічний

ефект тис. грн.

не

розрахову-

вався

не

розраховувався

- Землі

В районі робіт поширені дерново-підзолисті ґрунти, місцями торфо-болотні.

Ґрунти мають незначний за товщиною гумусовий шар (0,2-0,3 м) і невисокі

фільтраційно-проникні показники. Ґрунти переважно кислі.

Відвід землі для будівництва свердловин здійснювався згідно з вимогами чинних

нормативних актів. У відповідності з нормами відводу земель для газових свердловин, під

будівництво пошуково-розвідувальних свердловин Мостівського родовища виділялись

майданчики площею 1-1,5 га. Відведення землі було погоджено у встановленому порядку

із місцевими органами самоврядування та держаними органами, які контролювали

відведення земельних ділянок.

Робочими проектами на будівництво свердловин було передбачено проведення

підготовчих робіт, які включають планування ділянок, прокладання технологічних і

побутових комунікацій, їх гідро і термоїзоляцію. На ділянках було сплановано

розміщення обладнання і агрегатів для буріння і випробування свердловин, збирання

відходів виробництва та розташування інфраструктури житлово-побутового комплексу.

Основними факторами, що впливають на ґрунти, являються механічні

пошкодження і забруднення хімічними реагентами та флюїдами. Механічні пошкодження

зумовлені зняттям родючого шару ґрунту в межах промділянок та укладкою в кагати.

Перед зняттям родючого шару ґрунту, ділянки очищали від сторонніх предметів. Родючий

шар знімали з допомогою бульдозера або скрепера і складали в кагати. Для запобігання

ерозії та підтримки біологічної активності, поверхня кагатів та відкоси засівалися

багаторічними травами

Промислові майданчики обваловували на висоту 0,5 м і огороджували нагірно-

вловлюючими канавами, які захищали промділянки і обладнання у випадку зливових

дощів та танення снігу.

Для попередження проникання в грунт фільтрату промивної рідини, ПММ,

хімреагентів, БСВ, а також для захисту прилеглої території, площадки під вишко-

лебідочним, агрегатним і насосним блоками, глиномішалкою, складом хімреагентів,

19

циркуляційною системою, ємністю запасу бурового розчину, викладаються

залізобетонними плитами з нахилом 80 від центру в сторону бетонних лотків для стоків.

Щілини між плитами бетонували на їх товщину. Талі та дощові води через систему лотків

відводилися в ємності щоб не забруднювати грунт.

Для зберігання сипучих матеріалів – обважнювача, солей, хімічних добавок до

бурових розчинів, облаштовували сарай з підлогою викладеною залізобетонними

плитами.

Майданчики під ємності для ПММ обваловувалися згідно вимог пожежної безпеки.

Підлога викладалася залізобетонними плитами з нахилом 30 в бік заглибленої в землю

металевої ємності об’ємом 0,5 м3. Відпрацьовані ПММ, оливи, мастила збиралися в

закритій ємності. Подача дизпалива до дизельних двигунів здійснювалася по

трубопроводу.

Для попередження забруднення ґрунту відходами буріння, було передбачено

закриті металеві ємності або гідроізольовані амбари для їх збору. Щоб уникнути

потрапляння на грунт, забруднені стічні води збирали в ємності або гідроізольовані

амбари з допомогою бетонних лотків і після відстоювання перекачували по трубах для

повторного використання на технічні потреби або вивозили на нові бурові.

Господарсько-побутові стоки від котлопункту, культбудки і душової, через

побутову каналізацію і піщано-гравійний фільтр, відводили в закриту ємність і періодично

вивозились, щоб не забруднювати грунт, в місця, погоджені з райСЕС.

Після закінчення буріння і випробування свердловин проводиться механічна і

біологічна рекультивація земель. Тривалість рекреаційного періоду для земельних ділянок

після закінчення бурових робіт складає 2-3 роки.

В процесі розробки родовища можливе винесення з газом супутніх пластових вод

(суміш конденсату вологи з газом та пластової води). Оскільки кількість супутніх

пластових вод в період експлуатації невелика, проектом ПР було передбачено їх збір у

відстійник, природне випаровування і нейтралізація. Для нейтралізації мінералізованих

вод використовується:доломіт – 10-20%, фосфорит – 15-30, мінералізована вода – 50-70%.

При збільшенні виносу пластових вод буде передбачено їх вивезення на збірники-

приймальники для закачування в поглинаючі пласти.

У випадку забруднення ґрунту під час експлуатації родовища ПММ, мастилами, їх

буде зібрано та нейтралізувано згідно СОУ 73.1-41-11.00.01-2005 та вивезено разом зі

шламом в місця захоронення погоджені з райСЕС.

З метою підвищення екологічної безпеки, зменшення негативного впливу на грунт,

проектом ПР передбачено проведення моніторингу екологічного стану ґрунтів.

20

Таким чином, при дотриманні заходів, скерованих на захист довкілля негативний

вплив забруднюючих речовин на грунт буде локальним і тимчасовим, обмеженим

ділянкою відводу та часом експлуатації. Зведені показники щодо рекультивації земель

наводяться в табл. 7.

Таблиця 7 – Зведені показники рекультивації земель

№

з/п Найменування

Одиниця

виміру

Існуюче

положення

Варіанти

розкриття та

відпрацювання

родовища

1 2 3 4 5

1 Площа відчужених земель га 3,0 2,4

2

Характеристика відчужених земель, га

товщина родючого шару га

суглинки,

родючий шар

0,2-0,3 м

суглинки,

родючий шар

0,2-0,3 м

3 Вилучення земель під проммайданчик га 2,0 2,4

4 Площа непрямого впливу га - -

5 Зона можливого впливу га 2,0 2,4

6 Площа земель, які рекультивуються

га 3,0-сільськогос-

подарські землі 2,4-с/г землі

7 Середньорічна площа земель, які

рекультивуються га 3,0 2,4

8

Об’єм земляних робіт

тис. м3

6000- зняття

родючого

ґрунту

4800

9 Кошторисна вартість рекультивації

земель тис. грн.

Не

розраховувався

Не

розраховувався

10 Річні експлуатаційні витрати на

рекультивацію земель тис. грн.

Не

розраховувався

- Не

розраховувався

11 Питомі капітальні витрати на 1 га земель,

які рекультивуються

тис. грн.

/га

Не

розраховувався

Не

розраховувався

12 Питомі експлуатаційні витрати на 1 га

земель, які рекультивуються

тис. грн.

/га

Не

розраховувався

Не

розраховувався

13 Очікуваний еколого-економічний ефект

від рекультивації тис.грн./га

Не

розраховувався

Не

розраховувався

21

* Наведено кошторисні дані виходячи із планових витрат (12627 грн - технічну та 11380

грн - біологічну) на рекультивацію для свердловини Ретичинська-17.

- Атмосферне повітря

Забруднення повітряного середовища під час будівництва та випробування

свердловин зумовлене викидами при роботі дизельних агрегатів, випаровуванням

паливно-мастильних матеріалів при перекачуванні та спалюванням газу на факел під час

випробовувань.

Перелік основних забруднюючих речовин в повітрі та їх гранично допустимі концентрації

Основні хімічні речовини, що утворюються при згоранні дизпалива та газу і

забруднюють атмосферу це - оксиди вуглецю, азоту і сірки, вуглеводні та аерозолі у

вигляді сажі та кіптяви. Гранично допустимі концентрації основних шкідливих речовин в

повітрі робочої зони, промислової площадки і населених пунктів та клас їх небезпечності

наведені в табл.8.

22

Таблиця 8 – Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин і клас їх небезпечності

№

з/п

Назва

шкідливих

речовин

Клас

небезпеч-

ності

ГДК або ОБРВ

населених пунктів,

мг/м3

ГДК

робоч

ої

зони

(р.з.),

мг/м3

ГДК

промислової

площадки,

мг/м3 (ГОСТ

12.1.005-88)

Код

ГДК, макс.

разова,

мг/м3

1 Оксид

вуглецю

4 0033

7

5,0 20,0 6,0

2 Двоокис

азоту

2 0030

1

0,085 2,0 0,6

3 Оксид азоту 3 0030

4

0,4 5,0 1,5

4 Сірчаний

ангідрид

3 0033

0

0,5 10,0 3,0

5 Сажа 3 0032

8

0,15 4,0 1,2

6 Бенз(а)піре

н

1 0070

3

10-6

(сер.доб)

0,000

5

0,00015

7 Вуглеводні 4 0275

4

50,0 (ОБРВ) 333 100

Розрахунок викидів шкідливих речовин в повітря під час роботи силових агрегатів бурової

установки

Розрахунок проведено для свердловин глибиною 700 м згідно СОУ 73.1-41-

11.00.01:2005. Тривалість підготовчих робіт, буріння кріплення і випробування 140 діб.

Кількість викидів і-того інгредієнту в атмосферу визначається за формулою:

Gi = Qi x Bi (т/р, г/с) (3)

де: Qi - кількість витраченого дизпалива, т/р, табл. 10

Ві – питома кількість викидів шкідливої речовини при згоранні 1 т палива, табл. 9

23

Таблиця 9 – Витрати дизпалива для роботи бурової установки

Тип двигуна Кіль-кість двигунів,

шт

Витрата палива за

весь час, тон

В2–450,

Д–12Б,

ел. станція

5 199,96

Витрати дизпалива для роботи бурового агрегату складають 199,96 т за період

роботи бурової установки. Коефіцієнти використання двигунів і витрати дизпалива на

добу взяті згідно з СНиП V-5-82, збірник 49, розділ 3, стор. 10 та СНиП ІV-2-82, збірник

49, частина 4, глава 2, стор. 229.

Кількість викидів забруднюючих речовин в атмосферу по головних інградієнтах за

результатами розрахунків показано в таблиці 10.

Таблиця 10 – Викиди забруднюючих речовин при роботі дизелів

Назва забруднюючих

речовин

Викиди забруднюючих

речовин

Питомі викиди,

т/т

т/пер. буд г/с

1 2 3 4

оксид вуглецю 6,9991 0,48 0,035

діоксид азоту 8,1590 0,56 0,0408

діоксид сірки 8.7982 0,60 0,044

сажа 0,9999 0,07 0,005

оксид азоту 2,0396 0,14 0,0102

граничні вуглевод. 2,1996 0,15 0,011

Плата за викиди шкідливих речовин в повітря при роботі дизелів наведена в

таблиці 11.

24

Таблиця 11 – Плата за викиди шкідливих речовин в повітря при роботі дизелів

Назва речовини

Кількість. викидів

під час буріння і

випробування

свердловини, т

Нормативний збір

за викиди, грн/т

Плата за

викиди, грн.

1 2 3 4

оксид вуглецю 6,9991 9,6 67,19

діоксид азоту 8,1590 243 1982,48

сірчаний ангідрид 8.7982 243 2137,97

сажа 0,9999 59 58,99

оксид азоту 2,0396 243 495,62

граничні вуглевод. 2,1996 14 30,79

Разом: 4773,05

Розрахунок викидів внаслідок випаровування дизпалива при перекачуванні з цистерн

Розрахунок викидів нафтопродуктів за рахунок випаровування проведено згідно

“Сборника методик по расчету выбросов в атмосферу загрязняющих веществ различными

производствами” ( Л. , Гидрометеоиздат, 1986). Розрахунок викидів (кг/год) здійснюється

за рівняннями:

Пр = 4,46 * Vp * Ps (38) * Mn * (K5x + K5т) * К6 * К7 * (1 - n) * 10 - 9 (4)

ПЗ = Vр * Gt * 10 – 6 (5)

де:Vp - обʾєм рідини, що наливається в резервуар протягом року, м3/рік.

Вихідні дані для розрахунку:

Маса рідини, що наливається в резервуар на протязі року, т/рік 199,96

Ps(38) - тиск насиченої пари рідини при температурі 38 ° С, гПа; для

дизпалива - 13

Мп - молярна маса парів рідини; для дизпалива - 112

К5х, К5т - поправочні коофецієнти, що залежать К5х = 0,167

25

від тиску насичених парів Рs(38)

і температури газового простору відповідно в

холодний і теплий період року К5т = 0,293

К5х +К5т = 0,46

К6 - поправочний коефіцієнт, що залежить від

тиску насичених парів та К6 = 1,95

річної оборотності резервуарів

К7 - поправочний коефіцієнт, що залежить від

технічної оснащеності і режиму К7 = 0,91

експлуатації;

Поправка для переводу маси , (т), в одиниці об"єму, (м3). 1,24

Gt - втрата при перекачці , для дизпалива , г/м3 ) 30

Викиди шкідливих речовин при випаровуванні дизпалива складають:

· вуглеводні насичені і ароматичні 99,20%

· сірководень 0,70%

Таблиця 12 – Викиди нафтопродуктів при випаровуванні

Випаровування ДП

при зберіганні, Пр

Випаровування ДП

при перекачуванні, Пз

Викиди шкідливих речовин

Насичені вуглеводні

т/рік г/с т/рік г/с т/рік г/с

0,00131 0,000042 0,00744 0,000236 0,008683 0,000275

Наведені дані показують, що викиди в атмосферу вуглеводнів при перекачуванні

дизпалива із автоцистерн дуже малі і практично не впливали на забруднення довкілля.

Розрахунок викидів шкідливих речовин при спалюванні газу на факел

Під час проведення випробувань свердловин в середньому спалюватиметься на

факел 5,0 тис м3 газу за добу. Оскільки газ в межах Мостівського родовища не містить

похідних сірки, то основними продуктами спалювання газу являються оксиди азоту і

26

вуглецю та вуглеводні. Склад газу (розрахований на усереднену свердловину) та його

фізико-хімічні властивості наведено в табл.13.

Таблиця 13 – Характеристика природного газу, який спалюється на факелі

Компонентний склад газу об. %

Густина

компоненти газу,

кг/м3

Маса

компоненти

в одиниці

об'єму газу,

кг/м3

метан 98,622 0,6679 0,6590

етан 0,3206 1,2630 0,0040

пропан 0,079933333 1,8720 0,0010

бутан 0,075867 2,5185 0,0019

пентан 0,0359 3,2210 0,00116

азот 0,7598 1,1651 0,0089

оксид вуглецю 0,09243 1,8420 0,0017

Густина природного газу в цілому, кг/м3: 0,6776

Час роботи на факел при випробуванні свердловини, год: 24 (Згідно з "Технічним

нормуванням робіт на випробування свердловин. Довідкове керівництво", додаток 2, стор

179, Надра 1977).

Об'єм газу, який спалюється, тис. м3: 5,0

Маса газу, яка спалюється, т/рік: 3,3881

Валовий викид і потужність основних забруднювачів повітряного середовища при

спалюванні газу, розраховані згідно з методикою ВНИИгаз, наведені в табл.14.

Таблиця 14 – Валовий викид і потужність викидів основних забруднювачів повітря

Забруднювачі Питомий

викид, т/т Валовий викид, т/рік

Потужність

викиду, г/с

Оксид вуглецю СО 0,02 0,0032 13,6215

Метан СН4 0,0005 8,2174E-05 0,3405

Оксиди азоту NOХ , в т.ч. 0,003 0,0005 2,0432

Діоксид азоту 0,0004 1,6346

Оксид азоту 0,0001 0,4086

27

Плата за викиди шкідливих речовин при спалюванні газу на факел під час

випробувань наведена в табл. 15.

Таблиця 15 – Плата за викиди при спалюванні газу на факел

Забруднювачі

Валовий

викид,

т/рік

Норматив збору за

викиди, грн

Плата за

викиди, грн

Оксид вуглецю СО 0,0033 9,6 0,03

Метан СН4 8,17E-005 14 0,0011

Оксиди азоту NOХ , в т.ч. 0,00049 243 0,12

Разом: 0,1511

Розрахунки приземних концентрацій забруднюючих речовин

Розрахунки концентрацій забруднюючих речовин у приземному шарі атмосфери

виконувалися на програмному комплексі "ЕОЛ-2000". За програмою "ЕОЛ-2000"

вводилися вихідні дані маси викидів для діоксиду і оксиду азоту, оксиду вуглецю,

сірчистого газу, сажі, бенз(а)пірену і граничних вуглеводнів. Ступінь впливу кожного

компонента на чистоту атмосферного повітря виконана на основі ОНД-86. Відповідно до

ОНД-86, у розрахунок розсіювання включені ті забруднюючі речовини, для яких:

, (6)

де: Ф = 0,01 при Н >

М (г/с) – потужність викиду забруднюючих речовин;

Н (м) - висота джерела викиду.

ГДК (мг/м3) - максимальна разова гранично допустима концентрація шкідливих речовин.

Результати розрахунку критерію М/ГДК для викидів при роботі дизелів наведені в

табл. 16.

Таблиця 16 – Критерій М/ГДК для викидів при роботі дизелів

Забруднюючі

речовини

ГДК,мг/м

3

Потужність

викиду, г/с

М/ГДК Висновок

1 2 3 4 5

Оксид вуглецю СО 5 0,48 0,095 розрахунок потрібен

Діоксид азоту 0,085 0,56 6,531 розрахунок потрібен

Оксид азоту 0,4 0,14 0,347 розрахунок потрібен

Діоксид сірки 0,5 0.60 1,197 розрахунок потрібен

Сажа 0,15 0,07 0,454 розрахунок потрібен

Граничні вуглеводні 2,20 0,15 0,150 розрахунок потрібен

ФГДК

М

28

Результати розрахунку критерію М/ГДК для викидів при спалюванні супутнього

газу на факел наведені в табл. 17.

Таблиця 17 – Критерій М/ГДК для викидів при спалюванні газу на факел

Забруднювачі ГДК

Потужність викиду,

г/с М/ГДК Висновок

Оксид вуглецю СО 5 13,6215 2,7243 розрахунок потрібен

Метан СН4 50 0,3405 0,0068 розрахунок не потрібен

Оксиди азоту NOХ , в т.ч. 2,0432

Діоксид азоту 0,085 1,6346 19,2304 розрахунок потрібен

Оксид азоту 0,4 0,4086 1,0216 розрахунок потрібен

Для свердловини Мостівського родовища розмір розрахункового прямокутника

розсіювання вибрано 2000 х 2000 м, крок сітки 100 м.

Розташування джерел викидів визначено в системі координат "Х-Y", орієнтованій

по сторонах світу (вісь "Y" спрямована на Північ, вісь "Х" - на Схід). Розрахунок

розсіювання проведений для зимового періоду, коли умови розсіювання найбільш не

сприятливі.

Для розрахунку використовувалися вихідні дані:

- параметри викидної труби колектора дизелів бурової установки:

діаметр труби – 0,25 м;

висота викидної труби дизелів– 20 м

температура суміші газів на виході для ДВЗ - 50°С;

- параметри факельної установки:

температура суміші при спалюванні газу на факел - 400°С;

висота труби факельної установки – 2 м;

діаметр труби- 0,06м;

- кліматичні умови:

максимальна літня температура 30°С;

мінімальна зимова температура -30ºС;

максимальна швидкість вітру 25 м/с.

Дані фонового забруднення атмосфери в районі розміщення проектованої свердловини

Дані про фонові забруднення в межах Мостівського родовища. Значення фонових

концентрацій шкідливих речовин наведені в табл.18.

29

Оцінка рівня забруднення атмосферного повітря, що створюватиметься свердловиною з

урахуванням фонового рівня забруднення

Нормативи гранично допустимих концентрацій (ГДК) та результати розрахунку

приземних концентрацій забруднюючих речовин наведені в табл. 19.

Таблиця 18 – Значення фонових концентрацій шкідливих речовин

№

з/п Найменування речовини

Концентрація

часток ГДК мг/м3

1 Оксид вуглецю СО 0,08 0,4

2 Діоксид азоту 0,009 0,008

3 Діоксид сірки 0,4 0,06

4 Сажа 0,4 0,4

5 Граничні вуглеводні 0,08 0,4

Таблиця 19 – Результати розрахунку приземних концентрацій забруднюючих речовин в

порівнянні з нормативними значеннями ГДК

Назва шкідливих

речовин

Клас

небез-

печності

ГДК в

повітрі

населено-

го пункту,

мг/м3

ГДК пром-

площадки,

мг/м3 (30% ГДК

робочої зони,

ГОСТ12.1.005-

88)

Розрахункові

максимальні приземні

концентрації, в долях

ГДК на межі

розрахункової СЗЗ

(320м,)

1 2 3 4 5

Оксид вуглецю 4 0,5 6,0

-

0.09

Двоокис азоту 2 0,085 0,6

-

0,80

Оксид азоту 3 0,4 1,5

-

0.05

Двоокис сірки 3 0,5 3,0

-

0,20

Сажа 3 0,15 1,2

-

0,45

Вуглеводні 4 1,0 100 0,41

Група сумації

№31(NO2 + SO2)

-

-

1,00

Аналіз розрахунку викидів в атмосферу і їх розсіювання показує, що на відстані

300 м (на межі розрахункової СЗЗ) від свердловини концентрації забруднюючих речовин

(з врахуванням фону) не перевищують ГДК, в т.ч. по групі сумації. Таким чином величина

30

викидів не перевищуватиме нормативних показників ГДК населених пунктів по всій

території розсіювання, а на проммайданчику не перевищуватиме ГДК робочої зони.

Визначення категорії небезпеки підприємства по масі та складу викидів в атмосферу

Категорію небезпеки підприємства (свердловини) визначали згідно „Рекомендаций

по делению предприятий по категории опасности в зависимости от массы и видового

состава выбрасываемых в атмосферу веществ" за формулою:

КНП = ∑ (7)

де:

Мі – маса викидів і-тої речовини, т/рік;

ГДКі – середньодобова ГДК і-тої речовини, мг/м3;

n – кількість забруднюючих речовин викинутих підприємством;

аі - безрозмірна константа, значення якої наведено в табл.20.

Таблиця 20 – Значення константи аі для речовин різних класів небезпеки

Клас небезпеки

речовини 1 2 3 4

Константа аі 1,7 1,3 1,0 0,9

Вихідні дані для розрахунку категорій небезпеки шкідливих речовин (КНР) і

свердловини в цілому (КНП), а також результати розрахунку наведені в табл. 21.

Таблиця 21 – Вихідні дані та результати розрахунку категорії небезпеки речовин і

свердловини Мостівського родовища.

№

з/п

Назва

забрудню-

ючої

речовини

ГДК

с.д.,

мг/м3

Клас

небезпеки

забруднююч

их речовин

Константа аі

Викиди

забруднюючих

речовин,

т/пер.будівн.св.

Категорії

небезпеки

1 Оксид

вуглецю 3,00 4 0,9

7,00

2,143

2 Двоокис

азоту 0,04 2 1,3

8,16

1005,556

3 Оксид азоту 0,06 3 1,0 2,04 33,993

4 Двоокис

сірки 0,05 3 1,0

8,80

15,997

5 Сажа 0,05 3 1,0 1,00 19,996

7 Вуглеводні 1,0 4 0,9 2,20 2,033

Всього: 1239,68

31

За величиною КНП підприємства поділяються на чотири категорії небезпеки,

табл.22.

Таблиця 22 – Поділ підприємств на категорії в залежності від значень КНП.

№

п/п Значення КНП Категорія небезпеки

1 КНП>106 1

2 106>КНП≥104 2

3 104>КНП≥103 3

4 КНП<103 4

КНП для свердловини складає 1239,68 тому свердловина відноситься до 3 категорії

небезпеки. Для таких об'єктів розрахункові приземні концентрації забруднюючих речовин

не перевищують гранично допустимі норми викидів забруднюючих речовин в атмосферу.

Оцінка забруднення атмосферного повітря при несприятливих метеорологічних умовах

Згідно з методичними вказівками РД 52.04.52-85 під регулюванням викидів

шкідливих речовин в атмосферу слід розуміти їх короткочасне скорочення в період

несприятливих метеорологічних умов (НМУ), які приводять до формування високого

рівня забруднення атмосферного повітря. При цьому, залежно від очікуваного рівня НМУ,

передбачається три режими роботи підприємства.

По першому режиму треба забезпечити зниження концентрації забруднюючих

речовин в приземному шарі атмосфери на 15-20 % за рахунок організаційно-технічних

заходів. Ці заходи стосуються посилення контролю за роботою сепараторів, дотримання

технологічного процесу і не впливають на продуктивність роботи свердловини.

По другому режиму роботи заходи, що регулюють викиди, повинні забезпечити

зменшення концентрації забруднюючих речовин в приземному шарі атмосфери на 20-

40 %. Вони включають заходи по першому режиму , а також зменшення продуктивності

свердловини на 30 %.

По третьому режиму роботи запобіжні заходи повинні забезпечити зменшення

концентрації забруднюючих речовин на 40-60 %. Вони включають заходи по першому

режиму і заходи, які знижують продуктивність свердловини на 50 %.

При випробуванні свердловин немає необхідності послідовно припиняти

випробування. Доцільно припинити процес випробування на приплив газу, при цьому

викиди забруднюючих речовин скоротяться практично до нуля.

32

Таким чином повністю забезпечуються вимоги РД 52.04.52-85 по зниженню

викидів шкідливих речовин в атмосферу в період НМУ.

Обґрунтування рівнів допустимих викидів і заходів щодо запобігання або

зменшення виділення речовин, що забруднюють повітря

Рівні допустимих викидів шкідливих речовин під час буріння і випробування

свердловин не повинні перевищувати значень ГДК цих речовин в межах бурової

площадки, на межі СЗЗ і в населеному пункті.

Для зменшення небезпеки забруднення повітря робочими проектами має бути

передбачено обладнання викидів колекторів двигунів внутрішнього згорання

іскрогасниками, які дають можливість відфільтровувати відпрацьовані гази від важких

фракцій.

Паливно-мастильні матеріали потрібно перевозити і зберігати в герметично

закритих ємностях. Для запобігання нафто-газопроявлення під час випробувань устя

свердловин необхідно обладнувати ПВО, а густину бурового розчину підтримувати

достатньою щоб урівноважити пластовий тиск.

Пропозиції щодо визначення розміру санітарно-захисної зони на підставі розрахунків

забруднення атмосфери від свердловини

Розрахункова санітарно-захисна зона складає 500 м, тому мінімальна відстань від

свердловин, які будуть споруджуватися, до населених пунктів повинна бути 500 м.

Організація моніторингу стану атмосферного повітря, методи і засоби контролю

Оскільки розрахункові значення приземних концентрацій забруднюючих речовин

на межі СЗЗ не перевищують ГДК для населених пунктів, моніторинг і контроль стану

атмосферного повітря при стандартних умовах не передбачається. У випадку аварійних

ситуацій (викиду газу, нафто-газопроявів), контроль за станом атмосферного повітря

повинен проводитися на території проммайданчиків і СЗЗ шляхом визначення

максимальних разових концентрацій шкідливих речовин. Точки відбору проб і кількість

необхідних замірів необхідно погоджувати з місцевими санітарними і

природоохоронними органами. Необхідні аналізи мають проводитися лабораторією з

відповідною акредитацією. Для проведення моніторингу будуть використовуватися

стандартизовані методи і засоби контролю.

В процесі дослідно-промислової експлуатації при дослідженні експлуатаційних

свердловин на режимах і при продувках газ передбачається випускати в газозбірну

систему. В процесі розробки можливий незначний винос газу з пластовими водами після

сепарації. В зв’язку з невисокими робочими дебітами і незначним пластовим тиском і

33

його зниженням на 10-70% під час ПР, проводити контроль забруднення атмосфери при

штатних ситуаціях недоцільно.

- Рослинний і тваринний світ

Негативний вплив на рослинний і тваринний світ здійснюється внаслідок

розміщення на відведеній ділянці обладнання і можливого забруднення території.

Негативний вплив обмежений відведеною ділянкою і часом будівництва і експлуатації

свердловин. Цінних мисливських, а також таких, що охороняються законом видів, серед

тварин немає.

Основну масу рослинності в навколишньому середовищі свердловин складають

сільськогосподарські культури, ліс та різнотрав´я. В межах промислових ділянок

рослинний світ представлений різнотрав’ям та чагарником. Негативний вплив на

рослинний світ зумовлений локальним порушенням земель внаслідок зняття родючого

шару грунту і будівництва під´їздних доріг. Після закінчення робіт і рекультивації

рослинний світ самовідновиться протягом двох років. В межах відведених ділянок і на

землях, що прилягають до них немає рідкісних і зникаючих видів рослин і рослин, що

особливо охороняються.

Заходи щодо охорони рослинного і тваринного світу включають:

збір відходів виробництва, дощових і талих вод в ємкості і їх вивезення за межі бурової;

заходи по ліквідації аварійних розливів флюїдів і паливно-мастильних матеріалів;

заходи щодо зменшення шумових характеристик обладнання (встановлення глушників

шуму на обладнання, звукоізолюючих кожухів тощо);

технічну і біологічну рекультивацію земель після завершення будівництва свердловин;

Будівництво і експлуатація свердловин не приведе до зміни складу рослинних

угруповань і фауни, видової різноманітності, популяцій домінуючих і цінних видів, їх

фізіологічного стану і продуктивності, стійкості до хвороб.

Заповідні об'єкти в районі експлуатації свердловин відсутні.

8 Опис очікуваного негативного впливу діяльності на довкілля

Найбільш небезпечним при бурінні і експлуатації свердловин є газопроявлення з

відкритим фонтануванням.

Для попередження викиду пластового флюїду під час будівництва і випробування

свердловин ГТН було передбачено відповідні параметри бурового розчину (в’язкість,

густину, структурно-механічні властивості), обв’язку устя свердловин на період розкриття

продуктивних горизонтів противикидним обладнанням, фонтанною арматурою,

сепараторною установкою з обв’язкою ємностей. Буріння свердловин проводилося згідно

з технологічною картою. При бурінні не були допущені порушення технологічних

34

процесів, які могли привести до аварійних ситуацій, особливо до відкритого

фонтанування.

9 Труднощі у процесі підготовки звіту з ОВД

Основними технічними недоліками при виконанні оцінки з ОВД є тривалий

процес отримання інформації з гідрометооцентру та акредитованих лабораторій. В

зазначених районах відсутні постійні спостереження за забрудненням атмосферного

повітря. Тому є необхідність виконання виїзних замірів Львівським ЦГМ або екологічних

організацій.

10 Зауваження і пропозиції громадськості

“Оголошення про проведення планової діяльності” облаштування свердловин

Мостівської площі опубліковано у газеті “Гомін Галичини” від 08.03.2018р. опублікована

в газеті “Голос Самбірщини”, 09.03.2018р.

З часу публікації цих заяв негативних відгуків від громадськості не поступало.

11 Програми моніторингу та контролю

Метою контролю стану довкілля є виконання природоохоронних рішень, які

передбачені проектами на буріння та розробку родовища, а також виявлення джерел

забруднення навколишнього середовища, локалізації забруднення та усунення його

наслідків.

Відповідальними за стан довкілля під час бурових робіт є начальник експедиції

буріння та буровий майстер, а під час експлуатації родовища – керівний склад

організації-розробника.

Якщо під час будівництва газових свердловин та розробці родовища буде виявлено

джерела забруднення довкілля, що викликані несправністю обладнання або внаслідок

аварійних причин, бурова бригада або спеціальний підрозділ надрокористувача, який

відповідає за охорону навколишнього середовища, приймають оперативні дії для

ліквідації забруднення.

Бурове підприємство несе повну відповідальність за збереження родючого ґрунту,

якісне знешкодження і захоронення відходів буріння, за весь комплекс робіт з технічної

рекультивації та своєчасну передачу рекультивованих земель і під’їзних шляхів

землекористувачу.

Всі випадки забруднення та заходи щодо його ліквідації фіксуються у журналі з

охорони праці та збереження довкілля. Там же вказуються дані про кількість та якість

очищення стічних вод та їх використання.

35

Бурове підприємство та експлуатуюча організація несуть повну відповідальність за

збереження природного стану навколишнього середовища, якісне знешкодження і

захоронення промислових відходів.

Перевірка виробничої діяльності підприємства проводиться періодично місцевими

природоохоронними органами та інспекцією.

Безпосередній контроль стану довкілля проводить спеціальний підрозділ

підприємства-розробника родовища, який забезпечує:

- облік найменувань та кількості забруднювачів, що поступають від промислових

об’єктів, у порядку і в терміни, які погоджуються з органами охорони природи та

здоров’я;

- визначення виду та кількості забруднювачів прямими замірами або розрахунками;

- звітність про шкідливість впливу викидів в атмосферу за формою, що погоджена

контролюючими органами;

- термінову передачу органам охорони праці, природи та здоров’я інформації про

перевищення нормативів викидів у довкілля в аварійних ситуаціях.

На підприємстві складається програма робіт з контролю викидів шкідливих

речовин, у якій викладається:

- перелік об’єктів контролю, розрахунок та облаштування СЗЗ;

- пункти відбору проб компонентів довкілля для аналізу вмістів шкідливих речовин,

періодичність та методи аналітичних досліджень;

- заходи з обладнання пунктів спостереження;

- перелік осіб підприємства, які відповідають за контроль стану довкілля і своєчасне

подання результатів зацікавленим організаціям.

Пункти спостереження за станом компонентів довкілля встановлюються

підприємством на основі нормативних документів за погодженням природоохоронних

органів.

Наприклад, проби повітря для визначення концентрації забруднювачів

рекомендовано відбирати:

- біля вихлопних труб дизельгенераторів;

- біля факельних труб за 15 і 100 м від них за напрямком пануючих вітрів;

- в межах СЗЗ бурових і видобувних свердловин;

- на границях СЗЗ у напрямку пануючих вітрів;

- на групових замірних установках та в резервуарних парках;

- на пункті збору і підготовлення газу (ПЗПГ);

- в місцях складування ХР, ПММ, інгібіторного господарства.

36

СЗЗ видобувних свердловин згідно з вимогами СН 245-71 встановлюється радіусом

не менше 500 м.

Для здійснення контролю за станом питних вод на території робіт рекомендується

відбирати проби в колодязях та свердловинах господарсько-побутового призначення в

радіусі 5 км навколо родовища. Подібні проби води на хімічний аналіз відбираються

також зі свердловин, які забезпечують буріння глибоких газоконденсатних свердловин

технічною водою.

Контроль ефективності захисту від корозії стовбурів свердловин, видобувного,

підготовчого, запірного обладнання та транспортуючих систем родовища необхідно

проводити шляхом визначення швидкості кородування сталевих зразків у потоці газу.

Швидкість корозії також може досліджуватися гравіметричним методом.

Контролю хімічного складу підлягають БСВ та СПВ, у т.ч. перед закачкою в

нагнітальні свердловини. На вміст забруднювачів рекомендовано досліджувати водні фази

БР, БШ, особливо перед їх нейтралізацією та захороненням.

Дослідженню також підлягають БСВ, господарсько-побутові стоки, БР після

періодичної регенерації у замкнутих контурах циркуляції.

В аварійних ситуаціях під час викидів стічних і пластових флюїдів

встановлюються додаткові тимчасові точки відбору проб компонентів довкілля.

Параметри стану навколишнього середовища в межах робочих зон та за межами

СЗЗ об’єктів родовища не повинні перевищувати нормативні величини.

Планові виміри на об’єктах першої категорії здійснюються не менше двох разів у

місяць. Обов’язково визначається в повітрі вміст таких інгредієнтів: вуглеводнів, сажі,

оксидів азоту, метанолу, етилмеркаптану, оксиду вуглецю.

Необхідну кількість планових вимірів на об’єктах і методи контролю адміністрація

промислу визначає, виходячи з потужності джерел, стабільності викидів тощо.

Необхідно проводити постійний контроль за технічним станом експлуатаційних

газопромислових споруд, правильним використанням доріг, забрудненням території,

відходами виробництва.

12 Резюме

Підставою для екологічного обґрунтування оцінки впливу на довкілля є

результати пошуково-розвідувального буріння, відновлення та пробної експлуатації

свердловин в межах Мостівського газового родовища, технологія їх виконання,

обґрунтування кондицій на газ. Необхідність екологічного обґрунтування кондицій на газ

обумовлена потребою визначення шляхів і засобів попередження або зменшення

37

забруднення навколишнього природного середовища при проведенні робіт та

забезпеченні екологічної безпеки.

Джерелами вихідних даних для розробки розділу екологічного обгрунтування

кондицій на газ становлять: геологічні та робочі проекти на пошуково-розвідувальне

буріння в межах родовища та на суміжних родовищах, проекти ДПР та розділи „Оцінки

впливу на навколишнє середовище (ОВНС)” до цих проектів.

Частину екологічного обґрунтування кондицій на газ розроблено згідно з

законодавчими та нормативно-правовими актами:

Поводження з відходами

Під час буріння свердловин бурові відходи-шлами, відпрацьовані бурові розчини,

бурові стічні води, побутові стоки збираються на бурових в закриті металеві ємності.

У випадку безамбарного буріння бурові шлами, по мірі накопичення, періодично

тужавилися цементом і вивозилися на сміттєзвалища за погодженням з райСЕС. Бурові

розчини після очистки на буровій використовувалися повторно, як основа для

приготування свіжого бурового розчину або вивозилися на нову бурову. Бурові стічні

води після очистки на буровій і трьохкратного повторного використання вивозилися на

нові бурові, де використовувалися для техпотреб. Твердий залишок утверджувався

цементом і вивозився разом зі шламом. Побутові стоки вивозилися спецавтотранспортом

на очисні споруди погоджені з райСЕС.

Клас небезпеки відходів розраховувався згідно чинних нормативних документів.

Згідно з СОУ 73.1-41-11.00.01-2005 бурові відходи класифікуються як малонебезпечні.

Охорона історичних, геологічних і культурних пам’яток

В районі проектованих свердловин відсутні історичні, геологічні і культурні

пам’ятки.

Глибини розвідувальних свердловин Мостівського родовища змінюються від 2650

до 3050 м.

13 Список посилань

Закон України “Про оцінку впливу на довкілля" № 2059-VII від 18 грудня 2017 року

Постанова КМ України від 13.12.2017 р. №989 “Про затвердження Порядку проведення

громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля”

Постанова КМ України від 13.12.2017 р. № 1010 “Про затвердження критеріїв визначення

планової діяльності, яка не підлягає оцінці впливу на довкілля, та критеріїв визначення

розширень і змін діяльності та об’єктів, які не підлягають оцінці впливу на довкілля”

38

Постанова КМ України від 13.12.2017 р. № 1026 “Про затвердження Порядку передачі

документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки

впливу на довкілля та Порядку ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля”

ОНД – 86 Методика расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ,

содержащихся в выбросах предприятий – Госкомгидромет, 1996.

Рекомендации по делению предприятий по категории опасности в зависимости от массы и

видового состава выбрасываемых в атмосферу загрязняющих веществ. – Новосибирск,

1987, УДК50255.

Сборник методик по расчету выбросов в атмосферу загрязняющих веществ различными

производствами. – Л., Гидрометиздат, 1986.

Водний кодекс України № 213/95-ВР від 06.06.1995

Земельний кодекс України № 2768-ІІІ від 25.10.2001

Кодекс України "Про надра" № 132/94-ВР від27.07.1994

Лісовий кодекс України № 3852-ХІІ від21.01.1994

Закон України "Про охорону земель" № 962 від 19.06.2003

Закон України " Про охорону атмосферного повітря" № 2707-ХІІ від 16.10.1992

Закон України "Про оренду землі" № 161-ХІV від 06.10.1998

ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ Общие санитарно-технические требования к воздуху рабочей

зоны.

ГОСТ 17.1.3.12-86 Охрана природы. Гидросфера.Общие правила охраны вод от

загрязнения при бурении и добыче нефти и газа на суше.

ГОСТ 17.4.3.02.-85 Охрана природы. Почвы. Требования к охране плодородного слоя

почвы при производстве земляных работ.

ГОСТ 17.2.301-77 Правила контроля качества воздуха.

ДБН А.2.2-1-2003 Державні будівельні норми України. Проектування. Склад і зміст

матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і

будівництві підприємств, будинків і споруд. Основні положення проектування.

39

ДСанПін 2.2.7.029-99 Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та

визначення їх класу небезпеки для здоров'я населення.

Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів,1996.

СОУ 11.2-30019775-032:2004 Викиди забруднювальних речовин в атмосферне повітря від

основних виробництв та технологічних процесів ДК "Укргазвидобування". Методика

визначення питомих показників.

СОУ 73.1-41-11.00.01.2005 Охорона довкілля. Природоохоронні заходи під час

споруджування свердловин на нафту та газ.

ГСТУ 41-00032626-00-023-2000 Охорона довкілля. Рекультивація земель під час

спорудження нафтових і газових свердловин.

РД 520452-85 Руководство по нормированию выбросов загрязняющих веществ в

атмосферу на объектах транспорта и хранения газа. Мингазпром СССР.

40

Додаток А – Оглядова карта місцевості Мостівської площі

41

Додаток Б – Ситуаційний план Мостівського газового родовища

42

43

Додаток В – Фотографії оголошень в газеті

44

45

Додаток Г – Протоколи громадських слухань

46

Додаток Д – Таблиця врахувань зауважень