Північно-Східний Науковий Центр НАН Україниeia.menr.gov.ua/uploads/documents/2095/reports/7523ff116d1c611… · Вплив на рослинний

1

ЗМІСТ

1. ОПИС ПЛАНОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 3

1.1. Опис місця провадження планової діяльності 3

1.2. Цілі планової діяльності 4

1.3. Опис характеристик діяльності протягом виконання підготовчих і будівельних

робі на провадження планової діяльності 4

1.4. Опис основних характеристик планової діяльності Дані про види і кількості

матеріалів і кількості природних ресурсів, які планується використовувати 17

1.5. Оцінка за видами та кількістю очікуваних відходів (скидів), забруднення води,

повітря, грунту та надр, шумового, вібраційного, світлового, теплового та радіа-

ційного забруднення, а також випромінювання, які виникають у результаті вико-

нання підготовчих і будівельних робіт та провадження планової діяльності 18

1.5.1 Оцінка за видами та кількістю очікуваних, викидів в атмосферне повітря 18

1.5.2 Оцінка за видами та кількістю скидів у водне середовище 70

1.5.3. Оцінка за видами та кількістю відходів 80

1.5.4. Оцінка за видами та кількістю очікуваних шумового, вібраційного та радіа-

ційного забруднення, а також випромінення, які виникають у результаті виконання

підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності 84

2.ОПИС ВИПРАВДАНИХ АЛЬТЕРНАТИВ ПЛАНОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 94

3. ОПИС ПОТОЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ 96

3.1. Дані про стан атмосферного повітря 96

3.2. Геологічна характеристика місця розміщення об’єкту 98

4. ОПИС ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ, ЯКІ ЙМОВІРНО ЗАЗНАЮТЬ ВПЛИВУ З БО-

КУ ПЛАНОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 99

5. ОПИС І ОЦІНКА МОЖЛИВОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ ПЛАНОВОЇ ДІЯ-

ЛЬНОСТІ 100

5.1. Вплив на навколишнє соціальне середовище 100

5.2. Вплив на рослинний і тваринний світ, заповідні об’єкти 100

5.3. Вплив на клімат та мікроклімат 100

5.4. Вплив на повітряне середовище 101

5.5. Вплив на водні ресурси 103

5.6. Вплив на земельні ресурси 104

5.7. Вплив на геологічне середовище 106

5.8. Оцінка впливів планованої діяльності на навколишнє соціальне середовище 106

5.9. Оцінка впливів планованої діяльності на навколишнє техногенне середовище 107

5.10. Визначення санітарно-захисної зони 107

6. ОПИС МЕТОДІВ ПРОГНОЗУВАННЯ, ЩО ВИКОРИСТОВУВАЛИСЬ ДЛЯ

ОЦІНКИ ВПЛИВІВ НА ДОВКІЛЛЯ 109

7. ОПИС ПЕРЕДБАЧЕНИХ ЗАХОДІВ СПРЯМОВАНИХ НА ЗАПОБІГАННЯ

ЗНАЧНОГО НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ 114

8. ОПИС ОЧІКУВАНОГО ЗНАЧНОГО НЕГАТИВНОГОВПЛИВУ ДІЯЛЬНОСТІ

НА ДОВКІЛЛЯ 116

2

9. ВИЗНАЧЕННЯ УСІХ ТРУДНОЩІВ ВИЯВЛЕНИХ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ

ЗВІТУ З ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ 120

10. ЗАУВАЖЕННЯ ТА ПРОПОЗИЦІЇ, ЩО НАДІЙШЛИ ДО УПОВНОВАЖЕН-

НОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ОРГАНУ 121

11. СТИСЛИЙ ЗМІСТ ПРОГРАМ МОНІТОРИНГУ ТА КОНТРОЛЮ ЗА СТА-

НОМ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 122

12. РЕЗЮМЕ НЕТЕХНІЧНОГО ПОРЯДКУ 123

13. ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 124

ДОДАТКИ 126

Додаток А. Акт про нерухоме майно 127

Додаток Б. Кліматичні умови 132

Додаток В. Фонові концентрації 133

Додаток Г-1. Повідомлення про планову діяльність 134

Додаток Г-2. Повідомлення про планову діяльність 139

Додаток Д. Карта-схема розташування підприємства і генеральній план 143

Додаток Е. Розрахунки розсіювання забруднюючих речовин 145

3

1. ОПИС ПЛАНОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.1.Опис місця провадження планової діяльності

Існуюче підприємство - ТОВ «Краснокутський Агрощляхбуд» знаходиться в

межах свого землекористування, тобто в Харківській області, в Краснокутському

районі, с. Сонцедарівка по вул. Хімічна, 2, має намір реконструювати комплекс з ви-

робництва органічних розчинників та антикорозійних засобів.

Краснокутський район розташований у північно-західній частині Харківської

області. Район межує на півночі з Охтирським районом Сумської області, на сході —

з Богодуховським, на півдні — з Коломацьким районами Харківської області, а на за-

ході — з Чутівським та Котелевецьким районами Полтавської області.

Краснокутський район характеризується сприятливим помірно континента-

льним кліматом з сухим жарким літом і теплою зимою. Кліматичні умови району за

кількістю тепла, світла й вологи цілком сприятливі для вирощування всіх райо-

нованих сільсько-господарських культур. Територія вкрита переважно опідзоленими,

дерново-підзолистими, підзолисто-дерновими ґрунтами.

Об'єкти природно-заповідного фонду в районі розміщення підприємства відсут-

ні.

Земельна ділянка ТОВ «Краснокутський Агрошляхбуд» розміщена в Красно-

кутському районі Харківської області, на земельній ділянці, що знаходиться у влас-

ності підприємства (згідно Державного Акту на право постійного користування зем-

лею серія ХР 18-18-00-002478).

Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та Витяг з ре-

єстру прав власності на нерухоме майно наведені в Додатку А.

Проммайданчик розміщення підприємства межує: - з півночі - землі КСП «Зоря»; - з півдня - землі Люботинської дільниці Південної залізниці; - з заходу - землі КСП «Зоря»; - зі сходу - землі Краснокутської ШРБД (шляхова ремонтно-будівельна дільниця)

Найближча житлова забудова – приватні житлові будинки с. Сонцедарівка –

розташована з північного заходу на відстані 517 м від крайнього існуючого техноло-

гічного джерела викидів підприємства (димова труба печі П-1) та 506 м від крайнього

проектованого технологічного джерела викидів (факельна установка).

Діюче підприємство спеціалізується на виробництві органічних розчинників за

технологією фракціонування сировини (рідких вуглеводнів).

Проектом реконструкції передбачено розміщення технологічного обладнання

для виробництва інгібітору корозії. Виробництво інгібітору корозії (спиртової складо-

вої) відбувається на американському обладнанні за технологією американ-ської компа-

нії РРЕ.

В якості сировини передбачено використання природного газу .

Проектом передбачаються також рішення по реконструкції резервуарного парку

(збільшення об’ємів зберігання органічних розчинників та сировини, а також улашту-

ванння резервуарів для зберігання інгібітору корозії та його складових).

4

1.2. Цілі планової діяльності

Ціллю планової діяльності є реконструкція комплексу з виробництва органіч-

них розчинників та антикорозійних засобів. Створення умов виробництва, що негати-

вно не впливають на навколишнє природне середовище, та нових робочих місць для

населення. Одержання прибутку від виробництва та відрахування коштів в місцевий

та державний бюджети.

1.3. Опис характеристик діяльності протягом підготовчих і

будівельних робіт та провадження планової діяльності



вої) відбувається на американському обладнанні за технологією американської компа-

нії РРЕ.

В якості сировини передбачено використання природного газу та знесоленої во-

ди.



ванння резервуарів для зберігання інгібітору корозії та його складових – 4 резервуари

по 400 м3 кожний).

Існуюче положення

Всі існуючі основні та допоміжні будівлі та споруди, що розміщені на території

комплексу, розташовані з необхідними протипожежними розривами. До всіх будівель

і споруд передбачені внутрішньо майданчикові автомобільні дороги з твердим пок-

риттям, що виконують функції як технологічного, так і пожежного під'їздів.

На території проммайданчика діючого підприємства виконані всі рішення по

вертикальному плануванні території, благоустрою, розміщенню основних і допоміж-

них будівель і споруд, організації автомобільного, технологічного і пожежних проїз-

дів і під'їздів до всіх будівель і споруд по автодорогах з твердим покриттям. Також

вирішені транспортно-планувальні питання, питання щодо організації переміщення

персоналу, поділ транспортних і людських потоків.

Всі будівлі та споруди забезпечені інженерними мережами та комунікаціями.

Усі автомобільні дороги підприємства мають тверде покриття та примикають

до загальної мережі автодоріг регіону.

З території передбачено два в'їзду-виїзду, що відповідає вимогам СНиП II-89-

80* «Генеральні плани промислових підприємств».

На територію підприємства передбачено під'їзну залізничну колію.

На проммайданчику діючого підприємства виконано благоустрій і озеленення

території (пішохідні доріжки, зона відпочинку з малими архітектурними формами,

газони, зелені насадження).

Проектне положення

Реконструкція підприємства відбувається в межах існуючої земельної ділянки

3,03 га.

5

Проектними рішеннями передбачається розміщення на території діючого підп-

риємства обладнання з виробництва інгібітору корозії (спиртової складової). Згідно

проекту реконструкції комплексу усі компонувальні рішення планувальної організації

земельної ділянки виконані з урахуванням розміщення існуючих будівель та споруд,

в межах діючого підприємства та не передбачають додаткового відводу земель.

Основні будівлі та споруди установки з виробництва інгібітору корозії (спирто-

вої складової), що будуються згідно проекту реконструкції комплексу, розташовані в

південно-західній частині території промислового майданчику підприємства.

Основні будівлі споруди складається з:

- виробничий майданчик з компресорним блоком та конвертором,

- блок риформінгу, включаючи паровий котел-утилізатор,

- колона ректифікації,

- факельна установка,

- градирня,

- виробнича будівля (з приміщенням водопідготовки).

Крім основних будівель та споруд проектом реконструкції комплексу передба-

чається також будівництво нової підземної насосної станції пожежогасіння з проти-

пожежними резервуарами та кільцевим водогоном, будівництво нових резервуарів

РВС-400, реконструкція існуючої будівлі операторної та облаштування артезіанської

свердловини з більшим дебітом.

Підземна насосна станція пожежогасіння розташована в східній частині

проммайданчика на вільній від забудови території.

Нові резервуари РВС-400 розташовані в товарно-сировинному парку, поряд з

існуючими резервуарами. Територія парку має по периметру обвалування, виконане з

бетонних блоків.

Нова артезіанська свердловина розташована в північно-західній частині ком-

плексу, та має металеве сітчасте огородження по межі першого поясу зони санітарної

охорони.

Проектом передбачається реконструкція інженерних мереж:

1. Реконструкція технологічної естакади від будівлі операторної.

2. Кабельна естакада від виробничої будівлі до виробничого майданчика.

3. Підземна прокладка господарсько-питного водопроводу від артезіанської

свердловини до виробничої будівлі з приміщенням водопідготовки.

4. Підземна прокладка водопроводу на технологічні потреби від будівлі водо-

підготовки до виробничого майданчика,

5. Підземна прокладка газопроводу по території підприємства до виробничого

майданчика.

6. Естакада технологічних трубопроводів від установки інгібітору корозії до

резервуарного парку.

Реконструкція комплексу виконується в два етапи – підготовчий та основний.

У підготовчий період будівництва передбачається виконати демонтаж метале-

вої водонапірної вежі, демонтаж старих металевих пожежних резервуарів, винесення

підземних і надземних мереж із зони спорудження нової установки. Існуюча артезіан-

ська свердловина після завершення реконструкції не використовується. На очищеній

від будівель та споруд території виконується вертикальне планування.

Вертикальне планування території, на якій розташовані об’єкти, збудовані за

проектом реконструкції, вирішене в ув'язці з відмітками існуючої території.

6

Вертикальним плануванням (організація рельєфу) майданчика спорудження

установки інгібітору корозії передбачається поверхневе відведення дощових і талих

вод з майданчика. Відведення поверхневих дощових і талих вод з території комплексу

забезпечується за рахунок вимощень по периметру будівель, газонів, щебеневих і

ґрунтових покриттів, покриттів внутрішніх майданчикових автодоріг. Відведення до-

щових вод с території здійснюється по спланованій поверхні за межі майданчика.

З обвалованих територій відведення дощових стоків здійснюється через до-

щоприймачі в ємність накопичувач дощових стоків.

Прийняті планувальні ухили (не більше 0,030) забезпечують захист території

від розмиву поверхневими дощовими водами.

В якості протиерозійних заходів, для запобігання розмиву поверхні планува-

льного ґрунту, передбачений посів багаторічних трав по шару влаштованого рослин-

ного ґрунту на вільних від забудови та автодоріг територіях.

Техніко-економічні показники земельної ділянки, відведеної для спорудження

установки з виробництва інгібітору корозії вказані в таблиці:

Таблиця 1.3.1

№

п/п Назва

Од.

виміру Показник

1 Площа відведеної ділянки га 3,03

2 Площа території, що буде використана, у т.ч: га 1,01

2.1 - площа забудови м2 3947

2.2 - площа внутрішньо майданчикових автодоріг м2 5174

2.3 - площа тротуарів м2 120

2.4 - площа санітарно-захисної зони артезіанської све-

рдловини м2 900

3 Невикористані території га 2,02

4 Щільність забудови (без урахування санітарно-

захисної зони арт. свердловини) % 33

5 Протяжність відновленої ділянки зовнішньої огоро-

жі м 87,94

Характеристика існуючого технологічного процесу

Технологія існуючого виробництва органічних розчинників заснована на фрак-

ціонуванні сировини (рідких вуглеводнів). Процес виробництва відбувається згідно з

наступною технологічною схемою.

Сировина, з сировинних резервуарів товарно-сировинного парку закачується в

проміжну сировинну ємність, з якої через фільтри Ф-1с (Ф-2 с) надходить на прийом

насосу Н-1 (Н-1а), звідки через пластинчастий теплообмінник ПТ нагрівається теплом

вайт-спіриту (фр. 135 - 200 0С), подається в трубний простір теплообмінника Т-1, де

нагрівається теплом від сольвенту універсального (фр. 85-1050С), що надходить в мі-

жтрубний простір із середньої частини колони К-3. З теплообмінника Т-1 сировина

надходить в трубні простори спарених теплообмінників Т-2/1, Т-2/2, де нагрівається

теплом від сольвенту промислового (фр. 105 - 1350С), що надходить в міжтрубний

простір з нижньої частини колони К-3. Далі сировина надходить в трубні простори

спарених теплообмінників Т-3/1, Т-3/2, де нагрівається теплом від вайт-спіриту (фр.

7

135 - 2000С), що надходить в міжтрубний простір теплообмінників Т-3/1, Т- 3/2 з ви-

парника І-1. З теплообмінника Т-3/2 сировина надходить в міжтрубний простір теп-

лообмінника Т-4, де нагрівається теплом кубового залишку (к/з) (фр. Кк - 2000С) з

нижньої частини колони К-1. Далі надходить в трубний простір теплообмінника Т-7,

де нагрівається від тепла сольвенту гідрофобіка (фр. 200 - 3600С), що надходить в мі-

жтрубний простір теплообмінника з середньої частини колони К-4. Далі сировина

слідує в міжтрубний простір теплообмінника Т-6, де забирає тепло важкого відгону

(фр. Кк - 3600С), який надходить в трубний простір теплообмінника Т-6 з нижньої ча-

стини колони К-4. Нагріта сировина направляється в термодегідратор ТД-1.

У термодегідраторі ТД-1 при температурах: верху - 60 - 850С і низу - 105 -

1250С, відбувається дегазація сировини і виділення легких фракцій. Газ стабілізації і

пари легких фракцій з верхньої частини термодегідратора ТД-1 надходять в апарат

повітряного охолодження АВО-1.1, потім в АВО-1.2, де частково конденсуються і на-

дходять у водяний холодильник Х-1, потім надходять у водяний холодильник Х-2 і

направляються в сепаратор С-1. З нижньої частини термодегідратора ТД-1 сировина

надходить на прийом насосу Н-2 (Н-2а) і подається в радіальну частину печі П-1. Для

підтримки необхідної температури у відгонній частині ТД-1 частина сировини з ниж-

ньої частини термодегідратора ТД-1 надходить на прийом насосу Н-3 (Н-3а) і пода-

ється в камеру конвекції печі П-1. З камери конвекції П-1 сировина надходить у випа-

рник І-1, де відбувається підігрів вайт-спіриту (фр. 135 - 2000С). З випарника І-1 сиро-

вина надходить під нижній шар насадки термодегідратора у якості «гарячого струме-

ня».

З нижньої частини сепаратора С-1 легка фракція (фр. Нк - 850С) надходить на

прийом насосу Н-4 (Н-4а) та подається на зрошення верху термодегідратора ТД-1.

Балансова кількість легкої фракції з нижньої частини сепаратора С-1 надходить на

прийом насосу Н-5 (Н-5а) і подається в апарат повітряного охолодження АВО-2. З

АВО-2 легка фракція виводиться в резервуар товарно-сировинного парку. У період

пуску і зупинки установки, схемою передбачена відкачка легкої фракції в сировинну

ємність Е-15. З верхньої частини сепаратора С-1 газ стабілізації та несконденсовані

пари легких фракцій надходять в апарат повітряного охолодження АВО-3 частина 1. З

АВО-3 частина 1 сконденсовані легкі фракції та газ стабілізації надходять в сепаратор

С-2. З верхньої частини збірника Е-1 газ стабілізації і несконденсовані пари легких

фракцій надходять в апарат повітряного охолодження АВО-3 частина 2. З АВО-3 час-

тина 2 сконденсовані легкі фракції і газ стабілізації надходять в сепаратор С-2.

Легка фракція з низу сепаратора С-2 у міру накопичення насосом Н-5.1 відка-

чується в резервуар товарно-сировинного парку. З верхньої частини сепаратора С-2

газ стабілізації надходить на прийом I-го ступеня газового компресора ГК-1 або ГК-3.

У сепараторі компресора після I-го ступеня відбувається поділ рідкої і газової фази.

Рідка фаза (фр. Нк - 850С) під своїм тиском надходить в сепаратор С I-го ступеня час-

тково сухий газ надходить на прийом II-го ступеня газового компресора ГК-1 або ГК-

3. У сепараторі компресора після II-го ступеня стиснення відбувається поділ рідкої і

газової фази. Рідка фаза (ГКЛУ) під своїм тиском надходить в ємність зберігання ГК-

ЛУ - ГЕ-1, ГЕ-2. У свою чергу сухий газ надходить в ємність зберігання ГКЛУ для

підтримки потрібного в ній тиску. Надлишок сухого газу подається на газовий паль-

ник печі П-2. ГКЛУ з ємності зберігання ГЕ-1, ГЕ-2 надходить на насос Н-30, нагніта-

ється до тиску 12 кгс/см2 і подається в теплообмінник Е-131, де відбувається підігрів

8

теплом кубового залишку, що надходить з теплообмінника Т-4. Далі нагріте ГКЛУ

надходить в апарат колонний V-132, в якому легка його частина випаровується і від-

ходить через верхню частину колони в холодильник Е-135 на охолодження і конден-

сацію. З холодильника Е-135 ГКЛУ через сепаратор по лінії поз. 30.8 подається в єм-

ність для зберігання ГЕ-1 або ГЕ-2. Рідка фаза (фр. Нк - 85 0С) з нижньої частини ко-

лонного апарату V-132 під своїм тиском надходить в холодильник Е-60, звідки через

сепаратор відкачується за рівнем в резервуар товарно-сировинного парку.

Рідка фаза (пропан-бутан) під своїм тиском надходить в ємність зрідженого га-

зу. У свою чергу, сухий газ, надходить в ємність із зрідженим газом для підтримки

потрібного в ній тиску. Надлишок сухого газу подається на газову горілку печі П-2.

Сировина з радіальної частини печі П-1, нагріта до 305 - 3250С, надходить в на-

садочну ректифікаційну колону К-1. З верхньої частини колони К-1 ректифікат (фр.

60 - 2000С) надходить в насадочну ректифікаційну колонну К-2. З нижньої частини

колони К-1 кубовий залишок (фр. Кк - 2000С) надходить в трубний простір теплооб-

мінника Т-4, де віддає тепло сировині. Кубовий залишок К-1 подається в трубний

простір випарника Е-131, підігріваючи рідку фазу (фр. Нк - 850С), котра подається в

Е-131 з сепаратора І-го ступеню газових компресорів ГК-1, ГК-3. З випарника Е-131

кубовий залишок надходить на прийом насосу Н-8 (Н-8а) і відкачується в ємність Е-1.

Схемою передбачена відкачка кубового залишку К-1 в ємності для некондиції і в єм-

ність сировини Е-15 на період пуску і зупинки установки.

З верху колони К-2 ректифікат надходить в насадочну ректифікаційну колонну

К-3. З нижньої частини колони К-2 кубовий залишок - вайт-спірит надходить у випа-

рник І-1, де нагрівається за рахунок тепла «гарячої циркуляції сировини». Пари лег-

ких фракцій з випарника І-1 повертаються в К-2 під нижній шар насадки для підтрим-

ки температури нижньої частини колони. З низу випарника І-1 вайт-спірит надходить

в міжтрубний простір спарених теплообмінників Т-3/1, Т-3/2, де віддає тепло сирови-

ні, та через пластинчастий теплообмінник ПТ надходить на прийом насосу Н-9 (Н-9а)

і через ємність Е-2 відкачується в товарний парк. Частина вайт-спіриту з ємності Е-2

насосом Н-10 (Н-10а) подається на зрошення верху колони К-1. Схемою передбачена

відкачка вайт-спіриту з ємності Е-2 в ємності для не кондиції і в ємність сировини Е-

15 на період пуску і зупинки установки.

З верхньої частини колони К-3 пари фракції 60 - 850С або фр. нк - 850С (соль-

вент спеціальний) надходять в апарат повітряного охолодження АВО-4, де частково

конденсуються і далі суміш парів і рідини надходять в водяний холодильник Х-6. У

водяному холодильнику Х-6 відбувається повна конденсація парів, і рідина надходить

в ємність Е-3, звідки перетікає в ємність Е-4. Частина фракції з ємності Е-3 надходить

на прийом насосу Н-11 (Н-11а) і подається на зрошення верху колони К-3. Балансова

кількість сольвенту спеціального з ємності Е-3 надходить на прийом насосу Н-12 (Н-

12а) і відкачується в резервуар РВС-1 товарно-сировинного парку. Бічний погон, що

виходить із середньої частини колони К-3 - сольвент універсальний (фр. 85 - 1050С)

надходить в міжтрубний простір теплообмінника Т-1, де віддає своє тепло сировині. З

теплообмінника Т-1 сольвент універсальний надходить в водяний холодильник Х-4. З

холодильника Х-4 надходить у водяний холодильник Х-5, звідки надходить в ємність

Е-5. З ємності Е-5 частина сольвенту універсального надходить на прийом насосу Н-

13 (Н-13а) і подається на зрошення середини колони К-3. Інша частина сольвенту уні-

версального надходить на прийом насосу Н-14 (Н-14а) і відкачується в резервуар

РГС-14 товарно-сировинного парку. З нижньої частини колони К-3 сольвент промис-

9

ловий (фр. 105 - 1350С) надходить на прийом насосу Н-15 (Н-15а). Насосом Н-15 (Н-

15а) сольвент промисловий подається в міжтрубний простір спарених теплообмінни-

ків Т-2/1, Т-2/2 і подається в апарат повітряного охолодження АВО-5. З АВО-5 соль-

вент промисловий надходить в ємність Е-6, з якої частина сольвенту промислового

надходить на прийом насосу Н-16 (Н-16а) і подається на зрошення верху колони К-2,

а балансова кількість сольвенту промислового з Е-6 надходить на прийом насосу Н-17

(Н-17а) і відкачується в резервуар РГС-11 товарно-сировинного парку. Частина соль-

венту промислового з нижньої частини колони К-3 надходить на прийом насосу Н-18

(Н-18а) і подається в конвекційну камеру печі П-2 і повертається під нижній шар на-

садки колони К-3 в якості «гарячого струменя» для підтримки необхідної температу-

ри низу колони К-3.

Кубовий залишок колони К-1 з ємності Е-1 надходить на прийом насосу Н-19

(Н-19а) і подається в трубні простори спарених теплообмінників Т-7/1, Т-7/2, де піді-

грівається теплом вайт-спірита В-4 з верхньої частини колони К-4. З теплообмінників

Т-7/1, Т-7/2 кубовий залишок надходить в трубний простір спарених теплообмінників

Т-8/1, Т-8/2, де підігрівається теплом сольвента-гідрофобіка з середньої частини ко-

лони К-4 і направляється в радіальну камеру печі П-2. У печі П-2 кубовий залишок

нагрівається до температури близько 350 - 3600С і надходить в насадочну ректифіка-

ційну колону К-4. З верхньої частини колони К-4 вайт-спірит В-4 (фр. 135 - 2100С)

надходить в апарат повітряного охолодження АВО-6.1, потім в АВО-6.2. З АВО-6.2

вайт-спірит В-4 надходить в міжтрубний простір спарених теплообмінників Т-7/2, Т-

7/1. З теплообмінників вайт-спірит надходить в ємність Е-7. Частина вайт-спіриту В-4

з ємності Е-7 надходить на прийом насосу Н-20 (Н-20а) і подається на зрошення вер-

ху колони К-4. Балансова кількість вайт-спіриту В-4 з ємності Е-7 надходить на прий-

ом насосу Н-21 (Н-21а) і відкачується в ємність Е-18. Із середньої частини колони К-4

сольвент-гідрофобік (фр. 210 - 3200С) надходить в міжтрубний простір теплообмінни-

ка Т-7, де віддає тепло сировині, потім надходить в міжтрубний простір спарених те-

плообмінників Т-8/2, Т-8/1, де віддає тепло кубовому залишку. З Т-8/1 сольвент-

гідрофобік надходить в водяний холодильник Х-7 і надходить в ємність Е-8. З ємності

Е-8 сольвент-гідрофобік надходить на прийом насоса Н-22 (Н-22а) і подається на

зрошення середини колони К-4. Балансова кількість сольвенту-гідрофобіка з ємності

Е-8 надходить на прийом насосу Н-23 (Н-23а) і відкачується в резервуари РГС-1,

РГС-2, РГС-3 товарно-сировинного парку.

Схемою передбачено прокачування сольвенту-гідрофобіку через змійовик єм-

ності Е-16 для підігріву залишку важкого газоконденсатного (фр. кк - 3200С). На пері-

од пуску і зупинки установки передбачена відкачка сольвенту-гідрофобіку по лінії в

ємність Е-1 або в ємність Е-15.

Залишок важкий газоконденсатний (ЗВГ) з нижньої частини колони К-4 надхо-

дить в трубний простір теплообмінника Т-6, де віддає тепло сировині, що подається в

термодегідратор ТД-1. З Т-6 ЗВГ подається на прийом насосів Н-24 (Н-24а) і відкачу-

ється в ємність Е-16. На період пуску і зупинки установки, схемою передбачена від-

качка ЗВГ в ємність Е-1 або в сировинну ємність Е-15. Залишок важкий газо-

конденсатний з ємності Е-16 надходить на прийом насосу Н-25 (Н-25а) і через ємність

Е-9, обладнану електропідігрівом, подається на пальники печей П-1, П-2. ЗВГ надхо-

дить на прийом насосу Н-26 мазутної станції і відвантажується споживачеві. Некон-

диційні продукти з ємності Е-17 і з ємності Е-23 надходять на прийом насосу Н-27 і

відкачуються в ємність Е-1 або в ємність Е-15.

10

0

Вайт-спірит В-4 з ємності Е-18 надходить на прийом насосу Н-28 і відвантажу-

ється споживачеві.

Оборотне водопостачання установки здійснюється з буферної ємності, звідки

вода надходить на прийом насосів НВ-1, НВ-2, НВ-3 і надходить в холодильники Х-1

- 7. Гаряча вода надходить в градирні.

Склад нафтопродуктів

Для забезпечення запасу сировини і зберігання нафтопродуктів на даному підп-

риємстві передбачений склад нафтопродуктів. На складі встановлено шість ємностей

для зберігання сировини, одна ємність V-900 м³, дві ємності V-75м³, одна V-50м³ та

дві ємності V-25м³. Для зберігання готової продукції встановлено вісімнадцять ємно-

стей, з яких: для зберігання сольвенту Спеціального одна V-900м³ і три ємності V-

75м³, для зберігання сольвенту Універсального дві ємності V-75м³, для сольвенту

Промислового дві по V-75м³, для сольвенту Вайт Спиріт три ємності V-75м³, для со-

львенту Гідрофобік три ємності V-75м³, для зберігання ОТГ одна ємність V-50м³ та

для зберігання ШФЛУ дві ємності V-54м³, для зберігання некондиції одна ємність V-

25м³. Загальний об´єм парку нафтопродуктів складає 3198м³.

Парк складу нафтопродуктів відноситься до категорії IIIб.

На ємностях передбачається стандартна обв´язка:

- трубопроводи зливу-наливу нафтопродуктів;

- дренажні трубопроводи;

- дихальні клапани з вогнеперешкоджувачами та урівнювальні трубопроводи з

системою збору парів нафтопродуктів з подальшою подачею до компресорних уста-

новок.

Для збору підтоварних вод, за обвалуванням складу передбачена підземна дре-

нажна ємність Ед-2 об´ємом V-50 м³. Відбір дренажу із Ед-2 виконується автомобілем

з цистерною та насосом.

Для перекачування нафтопродуктів зі складу на технологічну установку й зі

складу на зливо-наливні авто і залізничні естакади передбачається дві насосних, №1

та №2. Насосні виконані відкритими, під навісом.

Навколо складу розташовані шість зливо-наливних естакад, чотири автомобі-

льні та дві залізничні. На автомобільній естакаді № 1 передбачається стояк зливу си-

ровини та два стояка для наливу продукції сольвент «Промисловий» та сольвент

«Вайт Спиріт». Насоси обслуговуючі естакаду розташовані в насосній №1. Естакада

відокремлена бордюром, для запобіганню поширенню ЛВЖ по території при виник-

ненні аварійної ситуації. Також на естакаді передбачене відведення підтоварної води

та нафтопродуктів,в разі розливу, в підземну ємність Ед-1, об´ємом V-25м³. Відбір із

даної ємності виконується пересувною автоцистерною з насосним агрегатом.

На автомобільній естакаді № 2 передбачено стояк зливу сировини та два стояка

для наливу продукції сольвент «Універсальний» та сольвент «Гідрофобік». Також до

стояку зливу сировини з автоцистерни під´єднано трубопровід зливу сировини з залі-

зничних цистерн. Насоси , які обслуговують естакаду, розташовані в насосній №1.

Естакада відокремлена бордюром, для запобіганню поширенню ЛВЖ по території

при

На автомобільній естакаді № 3 передбачається стояк зливу сировини та два сто-

яка наливу продукції, сольвент «Спеціальний» та наливу сировини. Насоси , які об-

слуговують естакаду, розташовані в насосній № 2.

11

1

На автомобільній естакаді № 4 передбачено стояк зливу сировини. Насос обслу-

говуючий естакаду розташований в насосній № 2.

На залізничній естакаді №5 передбачено злив-налив продукції ШФЛУ.

На залізничній естакаді №6 передбачено наливний стояк для продукції сольвент

«Вайт Спиріт».

Втілена система урівнювальних трубопроводів передбачає перекід парів нафто-

продуктів з резервуару в резервуар без виходу парів нафтопродуктів в атмосферу при

заповненні резервуарів та втягуванні повітря в резервуар при відкачці нафтопродуктів

з резервуару. В урівнювальній системі трубопроводів завжди підтримується тиск 2-5

кПа при допомозі компресорних агрегатів, що автоматично понижають тиск в резер-

вуарах та утилізують пари нафтопродуктів методом подачі їх на прийом компресорів

установки виробництва зріджених газів.

Характеристика проектних рішень

Реконструкція передбачає запуск виробництва інгібітору корозії. Виробництво

інгібітору корозії (спиртової складової) відбувається на американському обладнанні за

технологією американської компанії РРЕ.

Компонувальні рішення розміщення основних вузлів і апаратів установки вико-

нано згідно американського проекту з метою уникнути необхідність додаткових розра-

хунків щодо корегування технологічної схеми а також для зменшення потреби в прид-

банні додаткового обладнання.

Сировиною для виробництва спиртової складової інгібітору корозії є природний

газ та знесолена вода.

Основні технологічні вузли процесу виробництва інгібітору корозії наступні:

- Абсорбція СО2;

- Очистка від сірководню;

- Блок середнього тиску (отримання синтез-газу в печі риформінгу);

- Блок високого тиску (синтез спиртової складової інгібітору корозії);

- Ректифікація спиртової складової інгібітору корозії;

- Колектор паливного газу;

- Система деаерації живильної води;

- Система зворотного осмосу;

- Система охолодження оборотної води;

- Резервуари продукту;

- Система технічного повітря та повітря КВП;

- Азотна установка;

- Факельна система;

- Допоміжний паровий котел.

Компонувальні рішення розміщення основних вузлів і апаратів установки вико-

нано згідно американського проекту.

Для забезпечення потреби у воді передбачається облаштування нової артсвердло-

вини з більшим дебітом.

Для забезпечення збільшених потреби в електричній енергії (до 1000 кВт) перед-

бачається реконструкція зовнішнього електропостачання (проект зовнішнього електро-

постачання не входить до об’ємів даного проекту).

Вода на технологічні потреби подається після очищення у системі зворотного

осмосу. Для цього передбачається будівництво виробничої будівлі, в якій буде розта-

12

2

шовано приміщення водопідготовки з баками сирої та очищеної води. Також в цій бу-

дівлі буде розташовано пусковий паровий котел, резервний дизель-генератор та при-

міщення електротехнічних пристроїв.

Проектом передбачається реконструкція будівля операторної з надбудовою дру-

гого поверху.


(збільшення об’ємів зберігання органічних розчинників та сировини а також улашту-

вання резервуарів для зберігання інгібітору корозії та його складових)

Для зберігання готових продуктів та сировини проектом передбачено будівницт-

во чотирьох вертикальних резервуарів по 400 м3 кожний.

Зберігання спиртової складової, поверхнево активної речовина(ПАР) та кінцевого

продукту - інгібітору корозії відбувається в звільнених ємностях резервуарного парку.

Загальна виробнича потужність комплексу - 39000 т/рік готової продукції, в тому

числі близько 9000 т/рік інгібітору корозії.

Вся продукція випускається згідно технічних умов, та має відповідні сертифікати

якості.

Режим роботи – безперервний, цілорічний з урахуванням проведення поточних та

капітальних ремонтів обладнання.

Технологічна схема виробництва інгібітору корозії

Основною сировиною у виробництві інгібітору корозії (ІК) є природний газ, що

містить не менше 94% метану, гомологів метану, вуглекислого газу, азоту та ін. Зміст

сірчистих сполук має бути не більше 40 мг/м3.

Стадія середнього тиску

Природний газ надходить в цех з тиском не менше 2,0 МПа по РG-523, та, ре-

гулятором РС-118, редукується до тиску не менше 1,3 МПа. Після редукування при-

родний газ проходить сепаратор V-120, фільтр V-121 і далі надходить в підігрівач Е-

150, де нагрівається до температури 315-430°С по ТG-505, необхідної для процесу

очищення від сірчистих сполук.

Нагрітий природний газ надходить в апарати сіркоочищення V-160A та V-

160B. Проходячи апарати послідовно, через шари завантаженого в них поглинача,

природний газ очищується до змісту сірчистих сполук не більше 5 мг/м3.

Зміст сірчистих сполук вище норми призводить до «отруєння» каталізаторів,

зниження іх активності і погіршує роботу обладнання.

Каталізатор сіркоочищення – біфункціональний (гідрирує сірчисті з’єднання і

поглинає сірководень) містить 85±5% окису цинку (ZnO), а також окису міді (СuО) та

молібдену (МoО3). Очищений від домішок сірчистих сполук природний газ з тиском

1,4 МПа по РI-119 і витратою 806 м3/год по FC-107 змішується в співвідношенні не

менше 1:3 з парою і надходить в труби печі риформінгу R-171, попередньо нагріва-

ється до температури 451°С по ТI-141 у вбудованому в піч риформінгу змійовику пі-

дігріву парогазової суміші WH-170. Підігрів здійснюється за рахунок тепла димових

газів, що виходять з печі риформінгу за допомогою відсмоктування димових газів

димососом В-601.

У реакційні труби печі риформінгу завантажений каталізатор, який складається

з нікелю (Ni зміст - 14 %), нанесеного на оксид алюмінію (Al2O3 зміст 80-86%). На ка-

талізаторі протікає реакція парової конверсії природного газу і вуглекислотна реакція:

(1) СН4 + Н2О ↔ СО + 3Н -206,41кДж;

13

3

(2) СН4 + СО2 ↔ 2СО + 2Н2 -248,3 кДж.

Парогазова суміш конвертується в синтез-газ, що містить СО та Н2, необхідні

для реакції отримання інгібітору корозії. Реакції (1) та (2) ендотермічні (з поглинан-

ням тепла), тому для підтримки необхідної температури реакції в 850°С, по ТI-124,

піч риформінгу нагрівається горінням паливного газу на панельних пальниках (35

шт.)

Паливний газ складається з природного газу, який після фільтру редукується

клапаном РС-211 з 1,4 МПа до 0,3 МПа (витрата 150±50 м3/год), а також продувних

газів зі стадії високого тиску (витрата 1500±400 м3/год). Одержаний в результаті змі-

шування природного і продувних газів в сепараторі V-60 паливний газ, з витратою

FC-108 до 1900 м3/год, надходить на пальники печі риформінгу з тиском перед паль-

никами по PI-136 від 0,02 до 0,21 МПа.

Димові гази печі риформінгу R-171 проходять генератор пару WH-602, далі пі-

дігрівають в бойлері WН-603 живильну воду котла V-604, та, за допомогою димососа

В-601, викидаються в атмосферу. У димових газах, за рахунок регулювання підсосу

повітря на пальники, підтримується вміст кисню до 6%, СО-до 40 мг/м3, NOx не бі-

льше -20 мг/м3, SO2 не більше - 12 мг/м3.

Паровий котел V-604 виробляє пар з тиском Р=1,65 МПа по РС-102 з темпера-

турою 208°С. Для отримання пари використовується живильна вода від насосів Р-

911А/В з тиском Р=1,7 МПа по РG-530А,В

При веденні технологічного режиму необхідно дотримуватися наступної важ-

ливої умови: співвідношення пар/газ (по FC-107 та FC-104) має бути не менше 3:1.

Зменшене співвідношення призведе до утворення коксу (С-вуглець) і забивання пір

каталізатора риформінгу з повною його деактивацією. Зниження активної поверхні

каталізатора призведе до розладнання технологічного режиму, і в кінцевому підсум-

ку, до зупинки виробництва.

Синтез-газ з печі риформінга з температурою 850°С по ТС-103 надходить в ко-

тел-утилізатор В-180 парового котла V-604. На виході з парового котла розташований

пристрій, який змінює напрямок потоку синтез-газу всередині парового котла для ре-

гулювання температури газу в межах 330°С по ТС-120. Після підігрівача Е-150 син-

тез-газ надходить в котел-утилізатор В-190 і, з температурою 250°С по ТG-513, на-

правляється в трубний простір підігрівача живильної води Е-191 деаератора V-902.

Температура синтез-газу після підігрівача Е-191 складає 136°С по ТG-515. Далі син-

тез-газ охолоджується до температури 38°С по ТG-515 в холодильнику Е-192 за раху-

нок охолодження оборотною водою, і проходить сепаратор V-193 де відбувається ро-

зділення газової і рідинної фаз. Сконденсуваний за рахунок охолодження процесний

конденсат виводиться з сепаратора V-193 в колектор живильної води і далі надходить

в міжтрубний простір теплообмінника Е-191.

Синтез-газ з тиском 1,22 МПа по РС-103А та температурою 38°С по ТG-519

надходить в колектор всасу компресора С-201.

Стадія високого тиску.

Компресор С-201 являє собою чотирициліндровий триступеневий двоходовий

поршневий компресор опозитного виконання. При цьому передній лівий циліндр ви-

конує функції циркуляційного дожимного компресора С-280.

Вихідний синтез-газ з температурою не більше 60°C по TG-520 надходить на

всас першого ступеня поршневого компресора С-201, де стискається до тиску не бі-

льше 3,6 МПа по РI-104. Далі cинтез-газ з температурою не більше 160°С по TI-

14

4

107(108) охолоджується в холодильнику Е-203 до температури не більше 45°С по ТG-

523, і, після чого, в сепараторі V-204 відбувається поділ газової і рідинної фаз. Рідина

дренується, а газ направляється на другу щабель компресора С-201, де стискається до

тиску не більше 7,7 МПа по РI-105 при цьому нагрівається до температури не більше

160°С по TI-109. Далі, пройшовши фільтр масла V-211, вихідний синтез-газ змішу-

ється з циркуляційним газом після циркуляційного компресора С-280. Циркуляційний

газ стискається компресором С-280 з тиском на всасі 7,3 МПа по РI-106 до тиску не

менше ніж на нагнітанні другого шабелю С-201.

Після змішування потоків прямий циркуляційний газ надходить до рекупера-

ційних теплообмінників Е-212А/В де нагрівається зворотним циркуляційним газом до

температури 232°С по ТI-131.

Далі циркуляційний газ надходить в пусковий підігрівач Н-220, який здійснює

його підігрів до необхідної температури. Пусковий підігрівач використовується тіль-

ки в період пуску установки або у зв’язку з неполадками технологічного режиму.

Циркуляційний газ з температурою 232°С по TC-113 (оптимальна 219°С) пос-

тупає на синтез. Реакції синтезу проходять на катализаторі, що містить 50-60% міді

(Си), 20-30% окис цинку (ZnО), 5-15% окису алюмінію (Аl2O3). Утворення продуктів,

що входять до складу інгібітора корозії, в реакторах R-230 та R-232 відбувається за

такими основними реакціями:

(3) СО + 2Н2 ↔ СН3ОН;

(4) СО2 + 3Н2 ↔ СН3ОН + Н2О

З огляду на те, що частка окису вуглецю, яка прореагувала за один прохід скла-

дає ~22% і частка вуглекислого газу, яка прореагувала за один прохід, ~9% - необхід-

но:

щоб обсяг циркуляційного газу був не менше ніж у 7 разів більше обсягу

вихідного синтез-газу,

якісний склад циркуляційного газу підтримувався за рахунок здувок його

частини в паливний газ,

не допускати миттєвих коливань температур газу після реакторів R-230,232,

котрі повинні бути у межах 5 градусів.

Реакція синтезу екзотермічна, тобто з виділенням тепла, тому перед входом в

другий реактор R-232 циркуляційний газ охолоджується в проміжному теплообмін-

нику Е-231. У міжтрубний простір проміжного теплообмінника Е-231 надходить ко-

тельна вода з парового котла V-604В, при цьому утворюється пара, яка надходить в

паровий котел V-604B. Пара, яка виходить з парового котла V-604B редукується ре-

гулятором тиску РС-123 до Р=1,65 МПа і видається в колектор пари високого тиску. В

паровий котел V-604В подається живильна вода від насосів Р-911А/В в кількості, не-

обхідній для підтримки рівня води 35% по LC-126.

Оптимальна температура реакції синтезу 210°С підтримується в реакторі R-232

регулятором ТС-115 шляхом пропуску по байпасу частини газу через клапан ТV-

115A, повз проміжного холодильника Е-231.

Гарячий циркуляційний газ після реактора R-232 охолоджується спочатку в ре-

купераційному теплообміннику Е-212А/В, а потім в холодильнику Е-240 до темпера-

тури не більше 45°С по ТG-547, після чого надходить в сепаратор V-250, де відбува-

ється поділ рідкої і газової фаз. Несконденсовані гази після сепаратора V-250 з тис-

ком не більше 7,6 МПа по РС-108 по коллектору направляються на всас циркуляцій-

ного компресору С-280. Сконденсована рідина, що складається з ІК, води, сивушних

масел та ін. органічних домішок, направляється в збірник ІК-сирцю V-260.

15

5

Через високий тиск в сконденсованій рідкій фазі міститься значна кількість ро-

зчиненого газу. Дегазація рідини в збірнику V-260 відбувається за рахунок зниження

тиску до 0,35 МПа по РС-109 шляхом скидання газу в паливний колектор. Сконден-

сована рідина із збірника V-260 направляється в сховище ІК-сирцю ТК-900

Стадія низького тиску. Ректифікація.

У вузлі ректифікації ІК-сирцю з сховища ТК-900 переганяється в готовий про-

дукт.

ІК-сирець з сховища ТК-900 насосом Р-400А/В, з витратою 300-1500 кг/год по

FC-112 і тиском 0,3-0,5 МПа по РG-519, подається в ректифікаційну колону Т-410.

Перед входом в колону ІК-сирець підігрівається до температури не більше 90°С по

ТG-550 в міжтрубному просторі теплообміннику Е-401. Підігрів здійснюється за ра-

хунок тепла ІК-продукту, що проходить по трубному простору теплообмінника

Ректифікаційна колона Т-410 призначена для отримання ІК-продукту з макси-

мальним вмістом води 0,1% (верхня частина колони) та відведенням в нижній частині

фузеля з максимальним змістом ІК 0,1%. Із середній частини колони Т-410 виводять-

ся сивушні масла (етанол, ізопропанол, вуглеводні).

Розподіл домішок, що входять до складу сирцю ІК за вищевказаним відборам:

диметилового ефіру, органічних кислот, спиртів, складних ефірів, альдегідів, кетонів,

амінів, ненасичених парафінів і інших не регулюється і не контролюється.

Якість інгібітору корозії регулюється: кількістю флегми, що подається на зро-

шення колони Т-410, температурою в кубової її частини, тобто кількістю пари, яка

подається на ребойлер RB-402, а також кількістю сивушних масел, які відбираються.

Зазначені параметри коригуються залежно від якості сирцю і його витрати на колону.

Для ведення нормального технологічного режиму необхідно підтримувати такі

умови:

витрата флегми 2100 кг/год по FC-111, з тиском 0,5 МПа по PG-520А,В;

витрата пари в кількості 1750 кг/год по FC-106 тиском 1,65 МПа і темпера-

турою 208,3°С;

підтримання температури 1380C в кубі колони Т-410 по ТI-119 і тиску 0,35

МПа;

виведення фузелю з куба колони в кількості 194,3 кг/год (по аналізу);

рівень рідини в кубі колони підтримується в межах 20 - 80% по LC-120.

Крім цього, для нейтралізації кислих домішок, що містяться в ІК-сирцю в коле-

ктор нагнітання насоса Р-400А/В подається 21% розчин лугу (NaOH), в кількості, не-

обхідній виходячи з аналізу рН сирцю ІК.

Пара з шлемової (верхньої) частини колони Т-410 з тиском 0,31 МПа по РС-

110, температурою 96°С по TI -118 надходить в дефлегматор Е-411, охолоджуються

оборотною водою до температури 95°С по ТС-142 і направляється в збірник флегми

V-412, де відбувається розділення фаз флегми. Рівень в збірнику флегми V-412 підт-

римується 25-75% регулятором LC-121. Зі збірника V-412 продуктовий ІК відкачуєть-

ся насосами Р-413А/В в сховище готового продукту ТК-901, а частина надходить на

флегму колони Т-410.

Не сконденсовані пари після збірки флегми V-412 надходять в холодильник Е-

416, де доохолоджуються оборотною водою. Сконденсована рідина збирається в до-

датковому сепараторі V-414, звідки насосом Р-415А/В відкачується в сховище гото-

вого продукту ТК-901. У додатковому сепараторі V-414 рівень рідини підтримується

16

6

регулятором LC-124 в межах 30-70%, а тиск регулюється РС-110 в межах 0,025-0,1

МПа по РС-110 (відбір від збірника флегми V-412) скиданням газової частини на фа-

кел.

Водопідготовча установка

З основним технологічним обладнанням поставляється водопідготовча установ-

ка виробництва американської компанії «Sanitaire Water Equipment Technologies».

Водопідготовча установка (ВПУ) призначається для:

– підготовки води, яка використовується у якості сировини для виробництва

пари у технологічному циклі установки з виробництва інгібітора корозії;

– заповнення втрат знесоленої води оборотної системи охолодження;

– заповнення втрат знесоленої води від продувок котла V-604 та деаератора V-

902.

Джерелом водопостачання ВПУ є артезіанська свердловина №2.

Вода з баків сирої води (2х20 м3) надходить спочатку на установку

пом’якшення, яка складається з двох Na-катіонітних фільтрів. Кожний фільтр являє

собою полімерну колону, яка завантажена шаром іонообмінної смоли, та має свій

блок автоматичного управління. Установка обладнана баком для розчину солі. Блок

управління призначений для управління процесом регенерації по сигналу витратоміра

який, реєструє об’єм води, що проходить крізь установку. Регенерація проводиться

без використовування спеціальних насосів за рахунок тиску первинної води (всмок-

тування розчину солі проводиться по принципу ежекції). Бак для розчину солі розра-

хований на роботу с таблетованою сіллю, яка періодично засипається оператором в

ручному режимі.

Регенераційні води у кількості 2,8 м3, з періодичністю три рази на добу спрямо-

вується до баку збору виробничих стоків.

Далі пом’якшена вода проходить очистку на механічних фільтрах для видален-

ня часток більш ніж 5 мкм, а потім надходить на установку зворотного осмосу (УЗО).

На блоці зворотного осмосу при створенні необхідного тиску відбувається мем-

бранний розподіл води на два потоки (пермеат і концентрат). Необхідний тиск ство-

рюється насосним обладнанням.

Пермеат після УЗО у кількості 8,9 м3/год спрямовується у баки знесоленої води

(2х20 м3).

Концентрат УЗО у кількості 4,8 м3/год спрямовується до баку сбору виробничих

стоків.

Робота установки зворотного осмосу контролюється по датчикам рівня бака

знесоленої води.

Для проведення консервації і хімічних промивок мембранних елементів устано-

вки зворотного осмосу передбачений блок хімічної промивки. Хімічна промивка

проводиться у ручному режимі при значному зниженні продуктивності установки.

Хімічна промивка установки зворотного осмосу проводиться один раз в три місяці.

Робота водопідготовчої установки передбачена в ручному та автоматичному

режимах. Управління в автоматичному режимі здійснюється за допомогою промисло-

вого контролеру з виведенням параметрів роботи установки на монітор.

Реагенти, які потрібні для експлуатації водопідготовчої установки доставляють-

ся на станцію автотранспортом. Будівництво складу реагентів не передбачається. За-

мовник укладає угоду зі спеціалізованими організаціями на постачання реагентів по

17

7

графіку, що буде розроблений в процесі експлуатації.

Скидні засолені води ВПУ спрямовуються у підземний бак збору виробничих

стоків V=75 м3 для подальшого вивозу стоків автотранспортом на утилізацію згідно

угоди з спеціалізованою організацією.

1.4. Опис основних характеристик планової діяльності. Дані про види і кількості

матеріалів і кількості природних ресурсів, які планується використовувати

а) Сировинні ресурси

Сировиною для виробництва інгібітору корозії є природний газ.

Витрата природного газу становить 0,705 т/год (895 нм3/год), 5640 т/рік

(7160000 нм3/рік).

б) Енергетичні ресурси (електроенергія, паливо, тепло)

Паливо

Паливом для існуючої печі П-1 є важкий газоконденсатний залишок (мазут).

Витрата мазуту – 100 кг/год (800 т/рік).

Паливом для існуючої печі П-2 є важкий газоконденсатний залишок (мазут) та

сухий газ (пропан-бутан). Витрата мазуту – 100 кг/год (800 т/рік). Витрата сухого газу

– 15 кг/год (120 т/рік).

Паливом для існуючої котельні АБК є деревина. Витрата деревини – 5 кг/год

(10,98 т/рік).

На горіння до проектованої печі риформінгу (R-171) надходить природний газ і

напівпродукт з технологічного циклу. Витрата природного газу – 0,103 т/год (824

т/рік). Витрата напівпродукту з технологічного циклу – 224,16 кг/год (1793,28 т/рік).

Робота допоміжного котлу В-921 передбачена на природному газі. Витрата

природного газу – 550 нм3/год (132000 нм3/рік).

На пальники факельної установки подається природний газ в кількості 15

м3/год (120000 м3/рік).

Теплопостачання

Опалення в електротехнічному приміщенні будівлі водопідготовки, а також у

приміщенні операторної, розташованому на другому поверсі будівлі оператор-ної,

передбачено електричне.

Для забезпечення теплопостачання інших приміщень будівлі операторної, при-

міщення водопідготовки а також приміщень адміністративно-побутового корпусу,

проектом реконструкції передбачається улаштування теплового пункту із забезпечен-

ням часткової утилізації скидної пари від котла-утилізатора V-604 ( в робочому ре-

жимі роботи установки з виробництва інгібітору корозії). За необхідності, подача па-

ри здійснюється від допоміжного котла В-921.

Електроенергія

Розрахункова електрична потужність – 1000 кВт.

В якості резервних джерел електропостачання передбачені дизель-генератори –

1 існуючий потужністю 85 кВт та 2 проектованих - по 480 кВт кожний. Один з про-

ектованих дизель-генераторів є резервний, другий використовується тільки в аварій-

них випадках при отказі роботи першого, тобто в любому випадку працює тільки

18

8

один дизель-генератор. Робота дизель-генераторів передбачена на дизельному пали-

ві. Максимальна годинна витрата дизельного палива дизель-генераторами становить

110 л/год.

в) Водні ресурси

Для забезпечення потреб підприємства у воді у зв’язку з реконструкцією

на території підприємства облаштована нова свердловина № 2, глибиною 65 м, по-

тужністю 7,0 м3/год (Дозвіл на спеціальне водокористування Укр.№ 03.01-10-966

А/Хар. від 12.09.2016 р.).

Витрата води передбачена на господарсько-питні та виробничі потреби та ста-

новить: на господарсько-питні потреби – 3,11 м3/добу, на виробничі – 151,25 м3/добу.

г) Трудові ресурси

Обслуговування підприємства передбачається штатом у кількості 62 чоловіка.

1.5. Оцінка за видами та кількістю очікуваних відходів, викидів, забруднень во-

ди, повітря, ґрунту та надр, шумового, вібраційного та радіаційного забруднення,

а також випромінення, які виникають у результаті виконання підготовчих і бу-

дівельних робіт та провадження планованої діяльності

1.5.1 Оцінка за видами та кількістю очікуваних, викидів в атмосферне повітря

Існуючими джерелами утворення забруднюючих речовин на підприємстві є

процеси спалювання рідкого палива (мазуту) в печах П-1 та П-2 установки виробниц-

тва органічних розчинників; спалювання деревини в котельні АБК; витяжна шафа ла-

бораторії, спалювання дизельного палива в дизель-генераторі, резервуарний парк збе-

рігання сировини та готової продукції.

Проектованими джерелами утворення забруднюючих речовин є процеси спа-

лювання природного газу та супутніх газів з технологічного циклу в печі риформінгу

R-171; спалювання природного газу в допоміжнім котлу В-921; спалювання природ-

ного газу та газової частини продукту від сепаратору V-414 на факельній установці;

спалювання дизельного палива в дизель-генераторах.

1.5.1.1 Існуюче положення

На даний час підприємство має Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в ат-

мосферне повітря стаціонарними джерелами, виданий Департаментом екології та

природних ресурсів Харківської ОДА.

Згідно «Звіту з інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне

повітря стаціонарними джерелами проммайданчика ТОВ «Краснокутський Агрошля-

хбуд», 2014 р. на підприємстві є 5 джерел викидів, з них 3 – організовані, 2 – неорга-

нізовані.

Джерела викидів №№ 1,2 – труби печей П-1, П-2;

Джерело викидів № 3 – резервуарний парк;

Джерело викидів № 4 – труба витяжної вентиляції лабораторії;

Джерело викидів № 5 – автотранспорт.

1.5.1.2 Проектне положення

19

9



вої) відбувається на американському обладнанні за технологією американської компа-

нії РРЕ.



ванння резервуарів для зберігання інгібітору корозії та його складових).

Проектованими джерелами утворення забруднюючих речовин є процеси спалю-

вання природного газу та супутніх газів з технологічного циклу в печі риформінгу R-

171; спалюванні природного газу в допоміжному котлі В-921; спалюванні природного

газу та газової частини продукту від сепаратору V-414 на факельній установці; спалю-

ванні дизельного палива в дизель-генераторах.

Джерелами викидів забруднюючих речовин проектованого виробництва інгібі-

тору корозії є:

Джерело викидів № 6 – димова труба котла-утилізатора висотою 20 м, діамет-

ром 0,9 м. Викиди забруднюючих речовин під час спалювання природного газу та су-

путніх газів з технологічного циклу.

Витрата природного газу – 0,103 т/год. Витрата супутніх газів з технологічного

циклу – 224,16 кг/год. Згідно технологічній частині проекту концентрації забруднюю-

чих речовин в димових газах від котла-утилізатора (печі риформінгу R-171) склада-

ють: СО - до 40 мг/м3, NOx не більше -20 мг/м3, SO2 не більше - 12 мг/м3 (дані наведе-

ні при робочих умовах). Вміст кисню – 6 %. Температура димових газів – 300 оС.

Час роботи устаткування – 8000 год/рік.

Забруднюючі речовини, що викидаються: діоксид азоту, діоксид сірки, окис ву-

глецю, ртуть металева, метан, оксид діазоту, вуглекислий газ.

Джерело викидів № 7 – димова труба допоміжного котла висотою 9,4 м, діа-

метром 0,49 м. Викиди забруднюючих речовин під час спалювання природного газу.

Витрата палива – природного газу – 550 м3/год.Час роботи – 240 год/рік.

Забруднюючі речовини, що викидаються: ртуть металева, діоксид азоту, окис

вуглецю, метан, оксид діазоту, вуглекислий газ.

Джерело викидів № 8 – факельна установка висотою 12,2 м, діаметром 0,4 м.

Викиди забруднюючих речовин під час спалювання газової частини продукту. На па-

льники факельної установки подається природний газ в кількості 15 м3/год. Витрата

технологічного газу, що спалюється на факельній установці, становить 21,4 кг/год.

Температура димових газів – 950 оС. Вміст кисню – 6 %. Час роботи факельної уста-

новки – 8000 год/рік.

Забруднюючі речовини, що викидаються: ртуть металева, діоксид азоту, окис

вуглецю, метан, оксид діазоту, вуглекислий газ.

Джерела викидів № 9, 10 – вихлопні труби дизель-генераторів потужністю 480

кВт висотою 13 та 13,2 м, діаметром 0,22 та 0,14 м відповідно. Викиди забруднюючих

речовин під час спалювання дизельного палива. Розрахунковий час роботи дизель-

генераторів – 24 год/рік. Витрата палива за годину згідно паспортним даним складає:

20

0

100 л/год (85 кг/год) кожний.

Забруднюючі речовини, що викидаються: діоксид азоту, сажа, діоксид сірки,

окис вуглецю, бенз(а)пірен, формальдегід, гас.

Проектом передбачаються рішення по реконструкції резервуарного парку (збі-

льшення об’ємів зберігання органічних розчинників та сировини, а також улаштуван-

ння резервуарів для зберігання інгібітору корозії та його складових).

Проектними рішеннями передбачено обладнання резервуарів зберігання сиро-

вини та готової продукції дихальними клапанами з вогнеперешкоджувачами та урів-

нювальними трубопроводами з системою збору парів нафтопродуктів та переробкою

на компресорних установках. Системами збору парів обладнуються також наливні ес-

такади. Дані заходи дозволяють виключити викиди при зберіганні та відвантаженні

сировини та готової продукції. Таким чином, існуюче джерело викидів № 3 – резерву-

арний парк – в результаті реалізації проектних рішень буде ліквідоване.

В рамках проекту передбачено збільшення об’єму існуючого виробництва ор-

ганічних розчинників за рахунок збільшення річного фонду роботи обладнання. У

зв’язку з цим були виконані розрахунки викидів забруднюючих речовин для існую-

чих джерел викидів № 1 (піч П-1) та № 2 (піч П-2).

Печі П-1 та П-2 працюють на змішаному паливі – мазут марки М40 малозольний,

низькосірчистий (ДСТУ 4058-2001 Державний стандарт України. Паливо нафтове. Мазут.

Технічні умови) і природний газ. Витрати мазуту для кожної печі становлять 41 кг/год,

природного газу 93 м3/год. Час роботи обладнання – 8000 год/рік.

Крім того, в роботі враховані викиди від існуючої твердопаливної котельні

АБК та існуючого резервного дизель-генератора потужністю 85 кВт.

Встановлене в котельній АБК устаткування – котел «Мотор Січ» потужністю

40 кВт. Паливо – деревина. Витрата деревини: годинна – 5 кг/год, річна – 10,98 т/рік.

Витрата дизельного палива дизель-генератором згідно паспортним даним скла-

дає 17,2 л/год. Розрахунковий час роботи дизель-генератору – 24 год/рік.

Викиди забруднюючих речовин від лабораторії (дж. викидів № 4) – не змі-

нюються.

Кількісна та якісна характеристика джерел викидів забруднюючих речовин на

існуюче положення наведена у таблиці 1.5.1 згідно даним «Звіту з інвентаризації ви-

кидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами

проммайданчика ТОВ «Краснокутський агрошляхбуд», 2014 р.

Кількісна та якісна характеристика джерел викидів забруднюючих речовин на

проектне положення після здійснення реконструкції наведена у таблиці 1.5.2 згідно

розрахункових даних, що отримані на базі технологічних параметрів роботи облад-

нання, наведених в розділі проекту СК2-116-ТХ1.

21

Таблиця 5.2.2 – Характеристика джерел викидів забруднюючих речовин на існуюче положення

№

джере-

ла ви-

киду

Найменування джерела вики-

ду , м Н, м V, м3/с Т, ОС

Координати

джерела, м Потужність викиду забруднюючих речовин

Х У

Код

Найменування забруд-

нюючої речовини г/сек т/рік

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

1 Установка виробництва орга-

нічних розчинників. Димова

труба печі П-1

0.4 16 0,34 275 4 50 301 Діоксид азоту 0,0898 0,213

337 Оксид вуглецю 0,0174 0,036

328 Сажа 0,0027 0,004

330 Ангідрид сірчистий 0,1376 0,332

2904 Зола мазутна (у перерах.

на ванадію п’ятиокис)

0,0003 0,001

2 Установка виробництва орга-

нічних розчинників. Димова


0,4 15 0,36 280 7 47 301 Діоксид азоту 0,0933 0,355


328 Сажа 0,0025 0,007


2904 Зола мазутна (у перерах.


0,0003 0,001

3 Резервуарний парк 20х50 5 - 25 -64 112 2704 Бензин 0,0739 2,332

∟45 2732 Гас 1,5E-05 4,8E-04

2754 Вуглеводні насичені

С12-С19

0,0948 2,989

4 Лабораторія. Витяжна шафа 0,2 5 0,32 25 48 24 2754 Вуглеводні насичені

С12-С19

0,0003 0,002

5 Автотранспорт 20х40 2 - 25 33 39 301 Діоксид азоту 0,0009 0,006

∟45 337 Оксид вуглецю 0,0227 0,164

328 Сажа 4,4E-05 3,2E-04



С12-С19

0,0037 0,027

ВСЬОГО: 7,082

22

22

Таблиця 5.2.3 – Характеристика джерел викидів забруднюючих речовин на проектне положення

№

дже-

рела

вики-

ду

Найменування джере-

ла викиду , м Н, м V, м3/с Т, ОС

Координати

джерела, м Потужність викиду забруднюючих речовин

Х У Код

Найменування за-

бруднюючої речо-

вини г/сек т/рік

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

1 Установка виробниц-

тва органічних роз-

чинників. Димова


0,4 16 0,48 – при

н.у.

280 4 50 301 Оксиди азоту (в пе-

рерах. на NO2)

0,1203 2,740

0,79 – при р.у. 328 Сажа 0,0046 0,132


330 Діоксид сірки 0,1137 3,275

410 Метан 0,0023 0,057

2904 Зола мазутна (у пе-

рерах. на ванадію

п’ятиокис)

0,0017 0,049

- Вуглецю діоксид 86,4067 2020,573

- Оксид діазоту 0,0004 0,010

2 Установка виробниц-

тва органічних роз-

чинників. Димова


0,4 15 0,48 – при

н.у.

280 7 47 301 Оксиди азоту (в пе-

рерах. на NO2)

0,1203 2,740

0,79 – при р.у. 328 Сажа 0,0046 0,132



410 Метан 0,0023 0,057




0,0017 0,049



3 АБК. Димова труба

котельні

0,25 18,5 0,00616 –

при н.у.

140 55 14 301 Діоксид азоту 0,0019 0,015

23

23

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

0,0093 – при

р.у.


410 Метан 0,0001 0,001

2902 Пил неідентифіко-

ваний за складом

0,0008 0,006



4 Лабораторія. Витяжна

шафа

0,2 5 0,32 25 48 24 2754 Вуглеводні насиче-

ні С12-С19

0,0003 0,002

5 Вихлопна труба ди-

зель-генератору 85

кВт

0,1 2 0,268 450 -9 40 301 Діоксид азоту 0,0907 0,006

328 Сажа 0,0034 2,0E-04



703 Бенз(а)пірен 8,1E-08 5,5E-09

1325 Формальдегід 0,0008 5,0E-05

2732 Гас 0,0196 1,2E-03

6 Димова труба котла-

утилізатора

0,9 20 1,1235 – при

н.у.

300 0 0 183 Ртуть металева 1,2E-07 3,5E-06

2,83 – при р.у. 301 Діоксид азоту 0,0566 1,630



410 Метан 0,0012 0,035



7 Димова труба допо-

міжного котла

0,49 9,4 1,618 – при

н.у.

300 19 17 183 Ртуть металева 5,1E-07 4,4E-07

3,396 – при

р.у.

301 Діоксид азоту 0,5054 0,437

24

24

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12


410 Метан 0,0051 0,004


- Оксид діазоту 0,0005 4,4E-04

8 Факельна установка 0,4 12,2 0,0761 – при

н.у.

950 -18 23 183 Ртуть металева 1,4E-08 4,0E-07

0,409 – при

р.у.



410 Метан 0,0001 0,004


- Оксид діазоту 1,4E-05 4,0E-04

9 (10) Вихлопна труба ди-

зель-генератору 480

кВт

0,22 3 1,56 450 29 20 301 Діоксид азоту 0,5120 0,033

328 Сажа 0,0191 0,001



703 Бенз(а)пірен 4,6E-07 3,2E-08


2732 Гас 0,1105 0,007

11 Автотранспорт (не-

орг.)

2 26 59 -89 301 Діоксид азоту 0,0020 0,003

330 Діоксид сірки 0,0004 4,0E-04


2754 Вуглеводні гранич-

ні С12-С19

0,0052 0,006

- Вуглецю діоксид 2,409

Разом: 7112,519

в тому числі:

25

25

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

183 Ртуть металева 6,4E-07 4,3E-06


328 Сажа 0,0316 0,2654


337 Оксид вуглецю 1,4875 20,6623

410 Метан 0,0111 0,1577

703 Бенз(а)пірен 5,4E-07 3,8E-08


2732 Гас 0,1301 0,008

2754 Вуглеводні гранич-

ні С12-С19

0,0055 0,008



0,0008 0,0060




0,0034 0,264



Валовий викид забруднюючих речовин від джерел викидів підприємства після здійснення реконструкції складе: з урахуван-

ням парникових газів – 7112,519 т/рік, без урахування – 36,746 т/рік.

6

Розрахунок викидів забруднюючих речовин

Існуючі джерела викидів

Розрахунок викидів від печей П-1, П-2 (дж. 1, 2)

Печі П-1 та П-2 працюють на змішаному паливі – мазут марки М40 малозольно-

го, низькосірчистого (ДСТУ 4058-2001 Державний стандарт України. Паливо нафтове. Ма-

зут. Технічні умови) і природний газ. Витрати мазуту для кожної печі становлять 35

кг/год (0,0098 кг/с), природного газу 100 м3/год (0,0202 кг/с). Час роботи обладнання

– 8000 год/рік. Нижча робоча теплота згорання мазута – 40,74 МДж/кг, природного

газу – 46,2 МДж/кг.

Розрахунок викидів від печей П-1, П-2 при спалюванні мазута Розрахунок викидів забруднюючих речовин виконаний відповідно до «Збірника

показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря рі-

зними виробництвами», Том 1, УкрНЦТЕ, 2004 за формулою:

Еj = ∑Еji = 10-6 ∑kji Bi (Qri)i,

де Ејі – валовий викид j-тої забруднюючої речовини під час спалювання i-того пали-

ва за проміжок часу Р, т;

kji – показник емісії j-тої забруднюючої речовини для i-того палива, г/ГДж;

Bi – витрати і-того палива за проміжок часу Р, т;

(Qri)i – нижча робоча теплота згоряння i-того палива, МДж/кг.

Розрахунок викидів оксидів азоту

Показник емісії оксидів азоту kNOx, г/ГДж, з урахуванням заходів скорочення

викиду розраховується за формулою:

,

де (kNOx)0 показник емісії оксидів азоту без урахування заходів скорочення викиду,

г/ГДж;

kNOx = 90 г/ГДж.

ЕNОx = 10-6 · 90 г/ГДж · 11,5 г/с · 40,74 МДж/кг = 0,0422 г/с

ЕNОx = 0,0422 г/с · 3600 с · 8000 год/рік / 106 = 1,214 т/рік

Розрахунок викидів сірчистого ангідриду

Показник емісії оксидів сірки (у перерахунку на діоксид сірки SO2) розрахову-

ється за формулою:

г/ГДж.

Ефективність зв’язування оксидів сірки I за даними таблиці Д.5(додаток Д)

становить 0,02, а ефективність уловлювання оксидів сірки разом з твердими частин-

ками в золоуловлювальній установці дорівнює нулю. Сіркоочисна установка відсут-

ня, тому ефективність II та коефіцієнт роботи дорівнюють нулю. Показник емісії

оксиду сірки:

ГДжгkSO /243)01)(02,01(100

5,02

74,40

106

2

ESO2 = 10-6 · 243 · 11,5 · 40,74 = 0,1137 г/с

ЕSO2 = 0,1137 г/с · 3600 с · 8000 год/рік / 106 = 3,275 т/рік

IIIxх f)k(k 11н0NONO

III

r

r

iQk 11

100

2106

2

SSO

2SOE

27

7

Розрахунок викидів оксидів вуглецю

За даними таблиці Д.19 (додаток Д) показник емісії оксиду вуглецю kCO стано-

вить 15 г/ГДж. Тоді викид ECO оксиду вуглецю:

ЕСО = 10-6 · 320 г/ГДж · 11,5 г/с · 40,74 МДж/кг = 0,1499 г/с

ЕСО = 0,1499 г/с · 3600 с · 8000 год/рік / 106 = 4,318 т/рік

Показник емісії вуглекислого газу під час спалювання органічного палива ви-

значається за формулою:

, г/ГДж.

Ступінь окислення вуглецю C під час спалювання пічного палива в енергетич-

ній установці становить 0,99. Показник емісії вуглекислого газу:

ГДжгkСO /7666399,074,40

10

100

62,85

12

44 6

2

ЕСО2 = 10-6 · 76663 г/ГДж · 11,5 г/с · 40,74 МДж/кг = 35,9172 г/с

ЕСО2 = 35,9172 г/с · 3600 с · 8000 год/рік / 106 = 1034,416 т/рік

Розрахунок викидів твердих частинок

Показник емісії твердих частинок визначається за формулою:

г/ГДж.

Згідно таблиці Д.2 значення параметру авин/(100-Гвин) становить 0,01.

Показник емісії твердих частинок

ГДжгkтв /7,9)01(04,001,074,40

106

Етв = 10-6 · 9,7 г/ГДж · 11,5 г/с · 40,74 МДж/кг = 0,0046 г/с

Етв = 0,0045 г/с · 3600 с · 8000 год/рік / 106 = 0,131 т/рік

Розрахунок викидів оксиду діазоту

Показник емісії оксиду діазоту kN2О при спалюванні мазуту дорівнює 0,6 г/ГДж

(додаток Д, табл. Д.21).

ЕN2О = 10-6 · 0,6 г/ГДж · 11,5 г/с · 40,74 ГДж/кг = 0,000281 г/с

ЕN2О = 0,000281 г/с · 3600 с · 8000 год/рік / 106 = 0,0095 т/рік

Розрахунок викидів метану

Показник емісії метану k СН4 – при спалюванні мазуту дорівнює 3 г/ГДж (дода-

ток Д, табл. Д.22).

ЕСН4 = 10-6 · 3 г/ГДж · 11,5 г/с · 40,74 МДж/кг = 0,0014 г/с

Е СН4 = 0,0014 г/с · 3600 с · 8000 год/рік / 106 = 0,04 т/рік

Розрахунок викидів ванадію

Показник емісії мазутної золи в перерахунку на ванадій розраховується за фор-

мулою:

VзуосV

V 11r

iQ

ck г/ГДж.

CCO2

r

i

r

Q

Ck

610

10012

44

S

r

r

i

kГ

Aa

Qk твзу

вин

винтв

1100

10 6

28

8

Частка ванадію ос, який осідає з твердими частинками на поверхнях нагріву,

для котла з проміжними пароперегрівачами, очищення поверхонь яких провадиться

під час зупинки, становить 0,15. Ефективність уловлювання ванадію Vзу = 0.

Показник емісії мазутної золи в перерахунку на ванадій

03,20107,0174,40

89V k г/ГДж.

Показник емісії п’ятиоксиду ванадію за формулою:

654,303,28,18,1 VV 52 kk O г/ГДж.

ЕV2O5 = 10-6 · 3,654 г/ГДж · 11,5 г/с · 40,74 МДж/кг = 0,0017 г/с

Е V2O5 = 0,0017 г/с · 3600 с · 8000 год/рік / 106 = 0,049 т/рік

Розрахунок об’єму димових газів

Питомий обсяг димових газів, нм3/кг, при = 1 розраховується за формулою:

rrrrrCv O7,0H56,5762,3N8,0S7,0866,1762,4100

1CДГ

39,08,02,07,062,85995,0866,1762,4(100

1ДГv

кгнм /48,11)39,07,086,1056,5762,3 3

При витраті мазуту 41,4 кг/год, об'єм димових газів при вмісті в них 0% кисню

( = 1) складе:

снмкгнмгодкг

v /132,03600

/48,11/4,41 33

дг

Обсяг димових газів при змісті кисню в них 3 % та температурі 0 оС відповідно

до вимог наказу Мінприроди України від 27.06.2006 р № 309 «Нормативи гранично

допустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел» складе:

При робочих умовах (3 % О2, Т = 280 оС) обсяг димових газів складе 0,304 м3/с.

Розрахунок викидів від печей П-1, П-2 при спалюванні газу Розрахунок викидів забруднюючих речовин виконаний відповідно до ГКД

34.02.305-2002 Методика визначення «Викиди забруднювальних речовин у атмосфе-

ру від енергетичних установок» за формулою:







Розрахунок викидів оксиду вуглецю СО:

Питомий показник викидів оксиду вуглецю складає 250 г/ГДж (додаток Д,

табл. Д.19).

снмv /154,0)321(

21132,0 3

дг

29

9



Розрахунок викидів оксидів азоту NOx:

Показник емісії оксидів азоту розраховується за формулою:

kNОx= (k NОx)0·н(1-1) ·(1-11) г/ГДж

де (KNOх)0 – показник емісії оксидів азоту без урахування заходів по зменшенню ви-

кидів (додаток Д, табл. Д8);

η1 – ефективність первинних заходів по зменшенню викидів NOx;

ηII, β – ефективність і коефіцієнт роботи азотоочистной установки (ηII, β=0);

kNОx= 90 г/ГДж



Розрахунок викидів метану СН4

Показник емісії метану k СН4 дорівнює 1 г/ГДж (додаток Д, табл. Д.22).



Розрахунок викидів двоокису вуглецю СО2

Показник емісії вуглекислого газу визначається за формулою:

ГДжгQ

Ck c

irCO /58175995.0

2,46

10

100

346,82

12

4410

10012

44 66

2

де С΄ - масовий вміст вуглецю в паливі на робочу масу, %;

εс – ступінь окислювання вуглецю в паливі, складає 0,995.

ЕСО2 = 10-6 · 58175 г/ГДж · 18,8 г/с · 46,2 МДж/кг = 50,4895 г/с


Розрахунок викидів оксиду діазоту N2O

Показник емісії оксиду діазоту kN2О дорівнює 0,1 г/ГДж (додаток Е, табл. Е.3).



Розрахунок об’єму димових газів при спалюванні сухого газу

Питомий об’єм сухих димових газів:

762,308,0006,07,0346,82995,0866,1762,4[100

1ДГv

07,0654,1756,5

11,111097100

1ДГ v нм3/кг,

При витраті палива 92,7 кг/год, об'єм димових газів при вмісті в них 0% кисню



v /286,03600

/11,11/7,92 33

дг




30

0

снмv /329,0)321(

21286,0 3

дг


Сумарний об’єм димових газів складе:

- при нормальних умовах (3 % кисню, t = 0 оС) – 0,483 нм3/с;

- при робочих умовах (3 % кисню, t = 280 оС) – 0,79 м3/с.

Результати розрахунків викидів забруднюючих речовин при спалюванні мазуту

та газу в печах П-1 та П-2 наведені у таблиці:


Забруднююча речовина Потужність викиду

При спалюванні мазуту При спалюванні

газу Сумарна потуж-

ність викиду

Код Найменування г/с т/рік г/с т/рік г/с т/рік




0,0017 0,049

- - 0,0017 0,049

301 Оксиди азоту (в пе-

рерах. на NO2) 0,0422 1,214

0,0781 1,526 0,1203 2,74

328 Сажа 0,0046 0,132 - - 0,0046 0,132

330 Ангідрид сірчаний 0,1137 3,275 - - 0,1137 3,275

337 Вуглецю оксид 0,1499 4,318 0,217 4,238 0,3669 8,556

410 Метан 0,0014 0,04 0,0009 0,017 0,0023 0,057

- Оксид діазоту 0,0003 0,008 0,0001 0,002 0,0004 0,01

- Вуглецю діоксид 35,9172 1034,416 50,4895 986,157 86,4067 2020,573

Розрахунок викидів при спалюванні твердого палива в котельні АБК (дж.3)

Вихідні дані для розрахунку:

Встановлене устаткування – котел «Мотор Січ» потужністю 40 кВт;

Паливо – деревина.

Витрата деревини:

- годинна – 5 кг/год (1,389 г/с),

- річна – 10,98 т/рік.

Розрахунок викидів забруднюючих речовин виконаний відповідно до «Збірника

показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря рі-

зними виробництвами», Том 1, УкрНЦТЕ, 2004 р. за формулою:






(Qri)i – нижча робоча теплота згоряння i-того палива, МДж/кг (12,3 МДж/кг).


Питомий показник викидів оксиду вуглецю складає 195 г/ГДж (табл. Д.19).

0033315,03,12/389,119510 6 сгЕСО г/с

026336,03,12/98,1019510 6 ріктЕСО т/рік

31

1



kNОx= (k NОx)0·н(1-1) ·(1-11) г/ГДж

де (KNOх)0 – показник емісії оксидів азоту при спалюванні деревини, без урахування

заходів по зменшенню викидів (табл. Д.8).;



fn – ступінь зменшення викиду NOx під час роботи на низькому навантаженні.

fn = (0,82)1,15 = 0,796

kNОx= 200 · 0,796 · (1-0,3) · (1 - 0) = 111,44 г/ГДж

kNОx= 111,44 г/ГДж

0019039,03,12/389,144,11110 6 сгxNO г/с

01505,03,12/98,1044,11110 6 ріктxNO т/рік

Розрахунок викидів завислих речовин:

Показник емісії завислих речовин розраховується за формулою:

де kтв показник емісії твердих частинок, г/ГДж;

Ar масова частка золи в паливі, %;

aвин частка золи, що виходить з котла у вигляді летючого попелу;

зу ефективність очищення димових газів від твердих частинок;

вин масова частка горючих речовин у викидах твердих частинок, %;

kтвS показник емісії твердих продуктів взаємодії сорбенту та оксидів сірки і

твердих частинок сорбенту, г/ГДж.

7,440)01(5,00011,03,12

106

твk

000764,03,12/389,17,4410 6 сгтв г/с

00604,03,12/98,107,4410 6 рікттв т/рік


Показник емісії метану k СН4 – при спалюванні деревини дорівнює 5 г/ГДж

(Таблиця Д.22а Додатку Д).

Е СН4 = 10-6 · 5 · 1,389 г/с · 12,3 = 0,000085 г/с

Е СН4 = 10-6 · 5 · 10,98 т/рік · 12,3 = 0,000675 т/рік



ГДжгQ

Ck c

irCO /102628995.0

3,12

10

100

6,34

12

4410

10012

44 66

2



ЕСО2 = 10-6 · 102628 · 1,389 г/с· 12,3 = 1,75337 г/с

ЕСО2 = 10-6 · 102628 · 10,98 т/рік · 12,3 = 13,86032 т/рік

твS

вин

вин

6

тв 1100

10k

Γ

Aa

Qk зу

r

r

i

32

2


Показник емісії оксиду діазоту kN2О при спалюванні деревини дорівнює

4 г/ГДж (Таблиця Д.21а Додатку Д).

ЕN2О = 10-6 · 4 · 1,389 г/с · 12,3 = 0,000068 г/с

ЕN2О = 10-6 · 4 · 10,98 т/рік · 12,3 = 0,00054 т/год


Склад робочої маси деревини наступний, %:

вуглець – Cr = 34,6;

водень – Hr = 4,2;

кисень – Or = 30,1;

азот – Nr = 0,4;

зольність Аr = 0,7;

волога Wr = 30.

Питомий обсяг димових газів, нм3/кг, при = 1 розраховується за формулою:

rrrrrCv O7,0H56,5762,3N8,0S7,0866,1762,4100

1CДГ

4,08,007,06,34995,0866,1762,4(100

1ДГv

кгнм /15,3)1,307,02,456,5762,3 3

При витраті деревини 5 кг/год, об'єм димових газів при вмісті в них 0% кисню



v /0044,03600

/15,3/5 33

дг




снмv /00616,0)621(

210044,0 3

дг

При робочих умовах (6 % О2, Т = 140 оС) обсяг димових газів складе 0,0093

м3/с.

Зведена таблиця викидів забруднюючих речовин, що потрапляють в атмосфер-

не повітря від котла «Мотор Січ» потужністю 40 кВт, що працює на деревині, наведе-

на нижче.

Таблиця 1.5.6 – Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря

від котла «Мотор Січ»

№

з/п Найменування речовини

Код

речовини

ГДК м.р.,

ОБРВ,

мг/м3

Потужність викидів за-

бруднюючих речовин

г/с т/рік

1 2 3 4 5 6

1 Діоксид азоту 301 0,2 0,0019039 0,01505

2 Оксид вуглецю 337 5,0 0,0033315 0,026336

3 Метан 410 50 0,000085 0,000675

4 Завислі речовини 2902 0,5 0,000764 0,00604

5 Вуглецю діоксид - - 1,75337 13,86032

33

3

6 Оксид діазоту - - 0,000068 0,00054

Розрахунок викидів від дизель-генератору

В якості резервних джерела електропостачання використовується дизель-

генератор потужністю 85 кВт.

Розрахунок викидів від дизельних електростанцій виконаний згідно методики

«Тимчасові рекомендації щодо розрахунку викидів від стаціонарних дизельних уста-

новок». Л., 1988.

Максимальний викид i-тої речовини (г/с) стаціонарної дизельною установкою

визначається за формулою:

де

(г/кВт·ч) - викид i-тої шкідливої речовини на одиницю корисної роботи

стаціонарної дизельної установки на режимі номінальної потужності, що визначаєть-

ся за таблицею 1 або таблицею 2 Методики;

(кВт) - експлуатаційна потужність стаціонарної дизельної установки, зна-

чення якої береться з технічної документації заводу виробника.

(1/3600) – коефіцієнт перерахунку «година» в «сек».

Валовий викид i-тої речовини за рік (т/рік) стаціонарної дизельною установкою


де

(г/кг палива) - викид i - тої шкідливої речовини, що припадає на один кг ди-

зельного палива, при роботі стаціонарної дизельної установки з урахуванням сукуп-

ності режимів, складових експлуатаційний цикл; визначається за табл.3 або табл.4

Методики;

(т) - витрата палива стаціонарної дизельною установкою за рік;

(1/1000) - коефіцієнт перерахунку «кг» в «т».

Розрахунковий час роботи дизель-генератору – 24 год/рік.

Витрата палива за годину згідно паспортним даним складає: 17,2 л/год (14,62

кг/год).

Значення питомих викидів еMi забруднюючих речовин наведені у таблиці:


Викид, г/кВт·ч

СО NOx Гас Сажа SO2 Формальдегід Бенз(а)пірен

6,2 9,6 2,9 0,5 1,2 0,12 1,2·10-5

Значення кВт наведені в таблиці:


Викид, г/кг палива


26 40 12 2 5 0,5 5,5·10-5

34

4

Для стаціонарних дизельних установок зарубіжного виробництва, що відпові-

дають вимогам природоохоронного законодавства країн Європейського Економічного

Співтовариства, США, Японії, значення питомих викидів зменшуються по СО у 2 ра-

зи; NO2 в 2,5 рази; вуглеводням, сажі, формальдегіду і бенз (а) пірену в 3,5 рази. Від-

повідно, питомі викиди забруднюючих речовин складуть:

Таблиця 1.5.9 – Значення еMi з урахуванням зменшення викидів



3,1 3,84 0,829 0,143 1,2 0,034 3,43·10-6

Таблиця 1.5.10 – Значення з урахуванням зменшення викидів



13 16 3,429 0,571 5 0,143 1,57·10-5

Результати розрахунків зведені до таблиці:


Найменування забруднюючої ре-

човини

Потужність викиду

г/с т/рік

ДГ потужністю 85 кВт

Оксид вуглецю 0,073194 0,0045614

Двоокис азоту 0,090667 0,0056141

Гас 0,019574 0,0012032

Сажа 0,003376 0,0002004

Діоксид сірки 0,028333 0,0017544

Формальдегід 0,000803 5,018E-05

Бенз(а)пірен 8,1E-08 5,509E-09

Розрахунок витрати відпрацьованих газів

Витрата відпрацьованих газів від стаціонарної дизельної установки визначаєть-

ся за формулою:

𝐺вг = 𝐺п ∙ {1 + 1/(𝜑 ∙ 𝛼 ∙ 𝐿0)}

де Gп - витрата повітря, що визначається за співвідношенням:

𝐺п = (1/1000) ∙ (1/3600) ∙ (𝑏𝑒 ∙ 𝑃𝑒 ∙ 𝜑 ∙ 𝛼 ∙ 𝐿0)

де be - питома витрата палива на експлуатаційному (або номінальному) режимі роботи

двигуна, г/кВт·ч,

- коефіцієнт продувки;

- коефіцієнт надлишку повітря;

кг повітря/кг палива - теоретично необхідна кількість кг повітря для

спалювання одного кг палива;

Остаточна формула для розрахунку витрати відпрацьованих газів від стаціона-

рної дизельної установки набуває вигляду: 𝐺вг = 8,72 ∙ 10−6 ∙ 𝑏𝑒 ∙ Р𝑒 , кг/с

Об'ємна витрата відпрацьованих газів визначається за формулою:

35

5

𝑄вг =𝐺вг

𝛾вг, м3/с

де γвг - питома вага відпрацьованих газів, що розраховується за формулою:

𝛾вг =𝛾вг (при 𝑡 = 0 𝐶)𝑜

1 +𝑇вг

273

, кг/м3

де 𝛾вг (при 𝑡 = 0 𝐶)𝑜 - питома вага відпрацьованих газів при температурі, що дорів-

нює 0 ° С; значення якої можна приймати 1,31 кг/м .

Твг - температура відпрацьованих газів, К.

bе = 172 г/кВ∙ч;

Твг = 450 оС.

скгGвг /1275,0851721072,8 6

3/495,0

273

4501

31,1мкгвг

смQвг /268,0475,0

1275,0 3

Обсяг димових газів при вмісті кисню в них 15 % та температурі 0 оС відповід-

но до вимог наказу Мінприроди України від 27.06.2006 р № 309 «Нормативи гранич-

но допустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел» складе 0,167

нм3/с.

Проектовані джерела викидів

Розрахунок викидів від котла-утилізатора (дж. 6)

На горіння до печі риформінгу (R-171) надходить природний газ і супутні гази з

технологічного циклу наступного складу:

- природний газ:

- метан – 91,02 %;

- діоксид вуглецю – 0,39 %;

- азот – 0,56 %;

- етан – 6,17 %;

- пропан – 1,21 %;

- бутани (ізобутан, н-бутан) – 0,29 %;

- пентани (ізопентан, н-пентан) – 0,19 %;

- волога – 0,17 %.

Витрата природного газу – 0,103 т/год.

- супутні гази з технологічного циклу:

- водень – 85,76 %;

- метан – 7,39 %;


- оксид вуглецю – 3,26 %;

- спирт метиловий – 0,38 %;

- азот – 0,47 %;

36

6

- волога – 0,02 %.

Витрата напівпродукту з технологічного циклу – 224,16 кг/год.

Згідно технологічній частині проекту концентрації забруднюючих речовин в

димових газах від котла-утилізатора (печі риформінгу R-171) складають: СО - до 40

мг/м3, NOx не більше -20 мг/м3, SO2 не більше - 12 мг/м3 (дані наведені при робочих

умовах). Вміст кисню – 6 %. Температура димових газів – 300 оС.

Час роботи устаткування – 8000 год/рік.

Розрахунок об’єму димових газів при спалюванні природного газу:

Об’ємний склад сухої маси природного газу:

- метан – 91,18 %;


- азот – 0,56 %;

- етан – 6,18 %;

- пропан – 1,21 %;


- пентани (ізопентан, н-пентан) – 0,19 %;.

Питома маса кожного індивідуального газу в сухому паливі визначається за

формулами:

v

m 4CH CH01,00,7164

,

v

m 2CO CO01,01,9642

,

v

,m 2N N0101,2502

,

v

m 62HC HC01,01,34262

,

v

m 83HC HC01,01,96783

,

v

m 104HC HC01,02,593104

,

v

m 125HC HC01,03,219125

,

де m i – питома маса i-го індивідуального газу в 1 нм3 сухого палива, кг/нм3;

(i)v – об’ємний вміст i-го індивідуального газу, %.

65285,018,9101,00,7164CH m ,

00766,039,001,01,9642CO m ,

007,056,001,01,2502N m ,

08294,018,601,01,34262HC m ,

0238,021,101,01,96783HC m ,

00752,029,001,02,593104HC m ,

00612,019,001,03,219125HC m .

Густина сухого газоподібного палива ρн, кг/нм3, при нормальних умовах визначається як

сума питомих мас індивідуальних газів, що входять до складу палива,

222 COCOSHNHCнρ mmmmm qp ,

де m i – питома маса i-го індивідуального газу в 1 нм3 сухого палива при нормальних

умовах, кг/нм3;

37

7

mCpHq – питома маса вуглеводню CpHq, який складається з p атомів вуглецю та q атомів

водню при нормальних умовах, кг/нм3. 3

н /78759,000612,000752,00238,008294,0007,000766,065285,0ρ нмкг

Масовий елементний склад сухого газоподібного палива визначається за фор-

мулами:

08294,08,065285,075,0(

78759,0

100273,0429,0

12

12100C

2COCOHC

н

mmmqp

pqp

daf

5,74)00612,08333,000752,08276,00238,0818,0 ,

08294,02,065285,025,0(

78759,0

100059,0

12

100H SHHC

н2

mmqp

qqp

daf

67,2300612,01667,000752,01724,00238,01818,0

89,0007,00,78759

100

ρ

100N

2N

н

mdaf ,

71,000766,0727,00,78759

100727,0571,0

ρ

100O

2COCO

н

mmdaf,

де C daf – масовий вміст вуглецю в паливі на горючу масу, %;

H daf – масовий вміст водню в паливі на горючу масу, %;

N daf – масовий вміст азоту в паливі на горючу масу, %;

S daf – масовий вміст сірки в паливі на горючу масу, %;

O daf – масовий вміст кисню в паливі на горючу масу, %;

ρ н – густина сухого газоподібного палива при нормальних умовах, кг/нм3;

m i – питома маса i-го індивідуального газу в 1 нм3 сухого газоподібного пали-

ва, кг/нм3.

Таким чином, отримано значення, % масового елементного складу природного га-

зу:

вуглець – C r = Cdaf = 74,5;

водень – H r = Hdaf = 23,67;

кисень – O r = O daf = 0,71;

азот – N r = N daf = 0,89.


,71,07,067,2356,5762,389,08,00,07,05,74995,0866,1762,4100

1ДГ v

53,111153100

1ДГ v нм3/кг,

Питомий об’єм сухих димових газів, віднесений до одиниці об’єму природного

газ:

08,978759,053,11ДГДГ нvvv нм3/нм3

.

При витраті природного газу 103 кг/год (130,78 нм3/год), об'єм димових газів

при вмісті в них 0% кисню ( = 1) складе:

снмнмнмгоднм

v /33,03600

/08,9/78,130 3333

дг




38

8

снмv /385,0)321(

2133,0 3

дг


Розрахунок об’єму димових газів при спалюванні супутніх газів з технологіч-

ного циклу:

Об’ємний склад сухої маси супутніх газів з технологічного циклу:

- водень – 85,78 %;

- метан – 7,39 %;




- азот – 0,47 %;


формулами:

0772,078,8501,00,092H m

0529,039,701,00,7164CH m ,

0534,072,201,01,9642CO m ,

04075,026,301,01,250CO m ,

0051,038,001,01,3413

ОНСНm

0059,047,001,01,2502N m ,

Густина палива ρн, кг/нм3: 3

н /23525,00059,00051,004075,00534,00529,00772,0ρ нмкг

Масовий елементний склад палива:

306,310051,0375,00534,0273,004075,0429,00529,075,0(23525,0

100C daf

7088,38)0051,0125,00772,00529,025,0(23525,0

100H daf

508,20059,00,23525

100

ρ

100N

2N

н

mdaf ,

4772,270051,05,00534,0727,004075,0571,00,23525

100O daf

,

Таким чином, отримано значення, % масового елементного складу супутніх га-

зів з технологічного циклу:



кисень – O r = O daf = 27,4772;

азот – N r = N daf = 2,508.


762,3508,28,00,07,0306,31995,0866,1762,4[100

1ДГv

4772,277,07088,3856,5

16,101016100

1ДГ v нм3/кг,

39

9

При витраті палива 224,16 кг/год, об'єм димових газів при вмісті в них 0% кис-

ню ( = 1) складе:


v /633,03600

/16,10/16,224 33

дг




снмv /7385,0)321(

21633,0 3

дг





Викид забруднюючих речовин складе:

Оксид вуглецю:

М (г/с) = 40 мг/м3 · 2,83 м3/с / 1000 = 0,1132 г/с

М (т/рік) = 0,1132 г/с · 3600 с · 8000 год / 106 = 3,26016 т/рік

Діоксид азоту:

М (г/с) = 20 мг/м3 · 2,83 м3/с / 1000 = 0,0566 г/с


Діоксид сірки:

М (г/с) = 12 мг/м3 · 2,83 м3/с / 1000 = 0,03396 г/с


Розрахунок викидів парникових газів при спалюванні природного газу викона-

ний відповідно до ГКД 34.02.305-2002 Методика визначення «Викиди забруднюваль-

них речовин у атмосферу від енергетичних установок» за формулою:







Розрахунок викидів ртуті

Показник емісії ртуті kHg – при спалюванні природного газу дорівнює 0,0001

г/ГДж (додаток Д, табл. Д.14).

ЕHg = 10-6 · 0,0001 г/ГДж · 28,61 г/с · 41,98 МДж/кг = 1,2·10-7 г/с

ЕHg = 1,2·10-7 г/с · 3600 с · 8000 год/рік / 106 = 3,46·10-6 т/рік


Показник емісії метану k СН4 дорівнює 1 г/ГДж (додаток Е, табл. Е.4).



40

0



ГДжгQ

Ck c

irCO /3,64745995.0

98,41

10

100

5.74

12

4410

10012

44 66

2



ЕСО2 = 10-6 · 64745,3 г/ГДж · 28,61 г/с · 41,98 МДж/кг = 77,7622 г/с



Показник емісії оксиду діазоту kN2О дорівнює 0,1 г/ГДж (додаток Е, табл. Е.3).




не повітря від котла-утилізатора, наведена нижче.

Таблиця 1.5.12 – Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від кот-

ла-утилізатора

№

з/п

Найменування

речовини Код

реч

ов

ин

и

ГДК м.р.,

ГДК с.д.*,

ОБРВ,

мг/м3



г/с т/рік

1 2 3 4 5 6

1 Ртуть металева 183 0,0003* 1,2·10-7 3,46·10-6

2 Діоксид азоту 301 0,2 0,0566 1,63008

3 Діоксид сірки 330 0,5 0,03396 0,97805

4 Оксид вуглецю 337 5,0 0,1132 3,26016

5 Метан 410 50 0,001201 0,034589

6 Вуглецю діоксид - - 77,7622 2239,55136

7 Оксид діазоту - - 0,0001201 0,003459

Розрахунок викидів від допоміжного котла В-921(дж. 7)

Вихідні дані для розрахунку:

- Витрата палива – природного газу – 550 м3/год (120,39 г/с).

- Час роботи – 240 год/рік.

Розрахунок викидів забруднюючих речовин виконаний відповідно до ГКД









Перерахунок характеристик природного газу наведений вище.

Густина природного газу складає 0,788 кг/м3.

41

1

Нижча теплота згоряння – 33,08 МДж/м3 (41,98 МДж/кг).


Питомий показник викидів оксиду вуглецю при спалюванні природного газу

складає 17 г/ГДж (додаток Е, табл. Е.1).





kNОx= (k NОx)0·н(1-1) ·(1-11) г/ГДж

де (KNOх)0 – показник емісії оксидів азоту при спалюванні природного газу, без ура-

хування заходів по зменшенню викидів (додаток Д, табл. Д5);



kNОx= 100 г/ГДж



Розрахунок викидів ртуті Показник емісії ртуті kHg – при спалюванні природного газу дорівнює 0,0001





Показник емісії метану k СН4 – при спалюванні природного газу дорівнює 1

г/ГДж (додаток Е, табл. Е.4).





ГДжгQ

Ck c

irCO /3,64745995.0

98,41

10

100

5,74

12

4410

10012

44 66

2






Показник емісії оксиду діазоту kN2О при спалюванні природного газу дорівнює

0,1 г/ГДж (додаток Е, табл. Е.3).






42

2

,71,07,067,2356,5762,389,08,00,07,05,74995,0866,1762,4100

1ДГ v

53,111153100

1ДГ v нм3/кг,


газ:

08,978759,053,11ДГДГ нvvv нм3/нм3

.

При витраті природного газу 550 м3/год, об'єм димових газів при вмісті в них

0% кисню ( = 1) складе:


v /387,13600

/08,9/550 3333

дг




снмv /618,1)321(

21387,1 3

дг



не повітря від допоміжного котла В-921, наведена нижче.

Таблиця 1.5.13 – Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від до-

поміжного котла

№

з/п


речовини Код

реч

ов

ин

и

ГДК м.р.,

ГДК с.д.*,

ОБРВ,

мг/м3



г/с т/рік

1 2 3 4 5 6

1 Ртуть металева 183 0,0003* 5,05·10-7 4,36·10-7

2 Діоксид азоту 301 0,2 0,5054 0,43667

3 Оксид вуглецю 337 5,0 0,08592 0,074235

4 Метан 410 50 0,005054 0,004367

5 Вуглецю діоксид - 327,22095 282,7189

6 Оксид діазоту - 0,0005054 0,0004367

Розрахунок викидів від факельної установки (дж. 8)

Газова частина готового продукту від сепаратору V-414 підлягає спалюванню

на факельній установці.

На пальники факельної установки подається природний газ в кількості 15 м3/год

(3,283 г/с). Склад природного газу наступний:

- метан – 91,02 %;


- азот – 0,56 %;

- етан – 6,17 %;

- пропан – 1,21 %;

43

3


- пентани (ізопентан, н-пентан) – 0,19 %;

- волога – 0,17 %.

Витрата технологічного газу, що спалюється на факельній установці, становить

21,4 кг/год. Склад газу, що спалюється, наступний:

- водень – 0,0032 %;

- метан – 0,00075 %;




- азот – 0,000007 %;

- волога – 0,00001 %.

Температура димових газів – 950 оС. Вміст кисню – 6 %.

Час роботи факельної установки – 8000 год/рік.

Розрахунок об’єму димових газів при спалюванні природного газу:



,71,07,067,2356,5762,389,08,00,07,05,74995,0866,1762,4100

1ДГ v

53,111153100

1ДГ v нм3/кг,


газ:

08,978759,053,11ДГДГ нvvv нм3/нм3

.

При витраті природного газу 15 нм3/год, об'єм димових газів при вмісті в них

0% кисню ( = 1) складе:


v /0378,03600

/08,9/15 3333

дг




снмv /0441,0)321(

210378,0 3

дг


Розрахунок об’єму димових газів при спалюванні газової складової готового

продукту на факельній установці:

Об’ємний склад сухої маси газової складової:

- водень – 0,0032 %;

- метан – 0,00075 %;




- азот – 0,000007 .

44

4


формулами:

0000003,00032,001,00,092H m

0000054,000075,001,00,7164CH m ,

00000285,0000145,001,01,9642CO m ,

0000018,0000145,001,01,250CO m ,

323,16654,9801,01,3413

ОНСНm

00000009,0000007,001,01,2502N m ,

Густина сухого газоподібного палива ρн, кг/нм3, при нормальних умовах: 3

н /32301,100000009,0323,10000018,000000285,00000054,00000003,0ρ нмкг

Масовий елементний склад палива:

5,37323,1375,000000285,0273,00000018,0429,00000054,075,0(32301,1

100C daf

5,12)323,1125,00000003,00000054,025,0(32301,1

100H daf

000007,000000009,01,32301

100N daf ,

0,50323,15,000000285,0727,00000018,0571,01,32301

100O daf

.

Таким чином, отримано значення, % масового елементного складу палива:



кисень – O r = O daf = 50,0;

азот – N r = N daf = 0,000007.


762,3000007,08,00,07,05,37995,0866,1762,4[100

1ДГv

507,05,1256,5

61,4461100

1ДГ v нм3/кг

При витраті палива 21,4 кг/год, об'єм димових газів при вмісті в них 0% кисню



v /0274,03600

/61,4/4,21 33

дг




снмv /032,0)321(

210274,0 3

дг





45

5

Розрахунок викидів забруднюючих речовин:

Від спалювання газової складової побічних продуктів виробництва :

Як видно із наведених розрахунків, основною складовою газу, що спалюється

на факелі, є одноатомний спирт (98,6654 %), при згорянні якого утворюється вода та

діоксид вуглецю. Кількість оксидів азоту незначна (менше ніж 1·10-6) та в розрахун-

ках не враховувалась. Згідно даним технологічного завдання кількість діоксиду вуг-

лецю, що викидається в атмосферне повітря при спалюванні газової складової готової

продукції виробництва інгібіторів корозії, становить 29,88423 кг/год.

Максимальний секундний викид складе 8,301175 г/с.

Валовий викид з врахування часу роботи (8000 год/рік) – 239,07384 т/рік.

Від спалювання природного газу:

Розрахунок викидів забруднюючих речовин виконаний відповідно до ГКД










Густина природного газу складає 0,788 кг/м3.

Нижча теплота згоряння – 33,08 МДж/м3 (41,98 МДж/кг).


Питомий показник викидів оксиду вуглецю при спалюванні природного газу

складає 17 г/ГДж (додаток Е, табл. Е.1).





kNОx= (k NОx)0·н(1-1) ·(1-11) г/ГДж

де (KNOх)0 – показник емісії оксидів азоту при спалюванні природного газу, без ура-

хування заходів по зменшенню викидів (додаток Д, табл. Д5);



kNОx= 100 г/ГДж



Розрахунок викидів ртуті

Показник емісії ртуті kHg – при спалюванні природного газу дорівнює 0,0001




46

6


Показник емісії метану k СН4 – при спалюванні природного газу дорівнює 1

г/ГДж (додаток Е, табл. Е.4).





ГДжгQ

Ck c

irCO /3,64745995.0

98,41

10

100

5,74

12

4410

10012

44 66

2






Показник емісії оксиду діазоту kN2О при спалюванні природного газу дорівнює

0,1 г/ГДж (додаток Е, табл. Е.3).




не повітря від факельної установки, наведена нижче.

Таблиця 1.5.14 – Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від фа-

кельної установки

№

з/п


речовини

Потужність викидів забруднюючих речовин

При спалюванні

природного газу

При спалюванні

технологічного га-

зу

Всього

г/с т/рік г/с т/рік г/с т/рік

1 2 3 4 5 6 7 8

1 Ртуть металева 1,4·10-8 4,03·10-7 - - 1,4·10-8 4,03·10-7

2 Діоксид азоту 0,01378 0,39692 - - 0,01378 0,39692

3 Оксид вуглецю 0,00234 0,06748 - - 0,00234 0,06748

4 Метан 0,00014 0,004032 - - 0,00014 0,004032

5 Вуглецю діоксид 8,92322 256,98874 8,301175 239,07384 17,2244 496,06258

6 Оксид діазоту 0,000014 0,000403 - - 0,000014 0,000403

Розрахунок викидів від дизель-генераторів (дж. 9, 10)

В якості резервних джерел електропостачання проектом передбачені два ди-

зель-генератори - по 480 кВт кожний. Один з проектованих дизель-генераторів є ре-

зервний, другий використовується тільки в аварійних випадках при отказі роботи

першого, тобто в любому випадку працює тільки один дизель-генератор. Робота ди-

зель-генераторів передбачена на дизельному паливі. Максимальна годинна витрата

дизельного палива дизель-генераторами становить 85 кг/год.

Розрахунок викидів від дизельних електростанцій виконаний згідно методики

«Тимчасові рекомендації щодо розрахунку викидів від стаціонарних дизельних уста-

новок». Л., 1988.

47

7

Максимальний викид i-тої речовини (г/с) стаціонарної дизельною установкою


де

(г/кВт·ч) - викид i-тої шкідливої речовини на одиницю корисної роботи

стаціонарної дизельної установки на режимі номінальної потужності, що визначаєть-

ся за таблицею 1 або таблицею 2 Методики;

(кВт) - експлуатаційна потужність стаціонарної дизельної установки, зна-

чення якої береться з технічної документації заводу виробника.

(1/3600) – коефіцієнт перерахунку «година» в «сек».

Валовий викид i-тої речовини за рік (т/рік) стаціонарної дизельною установкою


де

(г/кг палива) - викид i - тої шкідливої речовини, що припадає на один кг ди-

зельного палива, при роботі стаціонарної дизельної установки з урахуванням сукуп-

ності режимів, складових експлуатаційний цикл; визначається за табл.3 або табл.4

Методики;

(т) - витрата палива стаціонарної дизельною установкою за рік;

(1/1000) - коефіцієнт перерахунку «кг» в «т».

Розрахунковий час роботи дизель-генераторів – 24 год/рік.

Витрата палива за годину згідно паспортним даним складає: 100 л/год (85

кг/год) кожний.

Значення питомих викидів еMi забруднюючих речовин наведені у таблиці:




6,2 9,6 2,9 0,5 1,2 0,12 1,2·10-5

Значення кВт наведені в таблиці:




26 40 12 2 5 0,5 5,5·10-5

Для стаціонарних дизельних установок зарубіжного виробництва, що відпові-

дають вимогам природоохоронного законодавства країн Європейського Економічного

Співтовариства, США, Японії, значення питомих викидів зменшуються по СО у 2 ра-

зи; NO2 в 2,5 рази; вуглеводням, сажі, формальдегіду і бенз (а) пірену в 3,5 рази. Від-

повідно, питомі викиди забруднюючих речовин складуть:

Таблиця 1.5.17 – Значення еMi з урахуванням зменшення викидів



3,1 3,84 0,829 0,143 1,2 0,034 3,43·10-6

48

8

Таблиця 1.5.18 – Значення з урахуванням зменшення викидів



13 16 3,429 0,571 5 0,143 1,57·10-5

Результати розрахунків зведені до таблиці:


Найменування забруднюючої ре-

човини

Потужність викиду

г/с т/рік

ДГ потужністю 480 кВт

Оксид вуглецю 0,413333 0,02652

Двоокис азоту 0,512 0,03264

Гас 0,110533 0,0069952

Сажа 0,019067 0,0011648

Діоксид сірки 0,16 0,0102

Формальдегід 0,004533 0,0002917

Бенз(а)пірен 4,57E-07 3,203E-08

Розрахунок витрати відпрацьованих газів

Витрата відпрацьованих газів від стаціонарної дизельної установки визначаєть-

ся за формулою:

𝐺вг = 𝐺п ∙ {1 + 1/(𝜑 ∙ 𝛼 ∙ 𝐿0)}

де Gп - витрата повітря, що визначається за співвідношенням:

𝐺п = (1/1000) ∙ (1/3600) ∙ (𝑏𝑒 ∙ 𝑃𝑒 ∙ 𝜑 ∙ 𝛼 ∙ 𝐿0)

де be - питома витрата палива на експлуатаційному (або номінальному) режимі роботи

двигуна, г/кВт·ч,

- коефіцієнт продувки;

- коефіцієнт надлишку повітря;

кг повітря/кг палива - теоретично необхідна кількість кг повітря для

спалювання одного кг палива;

Остаточна формула для розрахунку витрати відпрацьованих газів від стаціона-

рної дизельної установки набуває вигляду: 𝐺вг = 8,72 ∙ 10−6 ∙ 𝑏𝑒 ∙ Р𝑒 , кг/с

Об'ємна витрата відпрацьованих газів визначається за формулою:

𝑄вг =𝐺вг

𝛾вг, м3/с

де γвг - питома вага відпрацьованих газів, що розраховується за формулою:

𝛾вг =𝛾вг (при 𝑡 = 0 𝐶)𝑜

1 +𝑇вг

273

, кг/м3

де 𝛾вг (при 𝑡 = 0 𝐶)𝑜 - питома вага відпрацьованих газів при температурі, що дорів-

нює 0 ° С; значення якої можна приймати 1,31 кг/м .

Твг - температура відпрацьованих газів, К.

bе = 177 г/кВ∙ч;

49

9

Твг = 450 оС.

скгGвг /741,04801771072,8 6

3/4946,0

273

4501

31,1мкгвг

смQвг /56,14746,0

741,0 3

Обсяг димових газів при змісті кисню в них 15 % та температурі 0 оС відповід-

но до вимог наказу Мінприроди України від 27.06.2006 р № 309 «Нормативи гранич-

но допустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел» складе 0,971

нм3/с.

Розрахунок викидів від автотранспорту(дж. 11)

Кількості забруднюючих речовин, що надходять в атмосферу при роботі дви-

гунів внутрішнього згоряння розраховувалися на підставі експериментально визна-

чених питомих викидів продуктів згоряння, режиму і тривалості роботи ДВС [22].

Кількість забруднюючих речовин, що виділяються в атмосферу при русі авто-

мобілів по території підприємства, а також на відкритих і в закритих стоянках, зонах

ТО і ТР слід визначати по формулах (1) і (2) :

n

i

CiТОЭijj ДKALqM1

)(

610 (1)

де: Mj - маса викиду j -ої забруднюючої речовини, т;

n - кількість типів автомобілів (бензинові, дизельні і так далі) встановлюється

технологічною частиною проекту відповідно до таблиці 4;

qij - питомий викид j -ої забруднюючої речовини одним автомобілем i -го ти-

пу з урахуванням віку і технічного стану парку на даний рік, г/км (таблиця. 4);

L - умовний пробіг одного автомобіля за цикл на території підприємства з

урахуванням часу запуску двигуна, руху по території підприємства, роботи в зонах

стоянки ТО і ТР;

АЭ(ТЕ) i - експлуатаційна кількість автомобілів на стоянках з урахуванням

коефіцієнта випуску;

КС - коефіцієнт, що враховує вплив режиму руху (швидкості) автомобіля;

Д - кількість робочих днів в році.

Для розрахунку максимальних секундних викидів

n

i ТОВ

CiТОЭij

jt

KALqM

1 )(

)(3

6,310

(2)

де: Mj - маса викиду j -ої забруднюючої речовини, г/з;

n, qij, L, AЭ(ТЕ) i, КС - аналогічні значенням, приведеним у формулі (8.15);

tВ(ТО) - час випуску або повернення автомобілів (що поступають на ТО і ТР)

в годиннику встановлюється технологічною частиною проекту.

Результати розрахунків викидів забруднюючих речовин від автотранспорту на-

ведено в таблиці 1.5.20.

50

0

Таблиця 1.5.20 1 № дж. Дж.11

2 Найменування джерела Площадка ав-

тотранспорта

3 Кількість робочих днів у році 365

4 Кількість атомобілів на стоянці, од. 30

5 Частка атомобілів на стоянці, обладна-

них нейтралізаторами заводського виго-

товлення.

0,5

6 Зниження питомих викидів NOX для ав-

томобілів оснащені нейтралізаторами,%

50

7 Зниження питомих викидів СО і СН для

автомобілів оснащені нейтралізатора-

ми,%

80

8 Умовний пробіг одного автомобіля за

цикл на території стоянки, км

0,4

9 Швидкість руху автомобіля по стоянці,

км / год

5

10 Питомий викид j-ї забруднюючої речо-

вини одним автомобілем, г / км

Оксиди азоту (по NO2) 0,63

11 Діоксид сірки 0,09

12 Оксид вуглецю 20,8

13 вуглеводні граничні 1,3

14 Експлуатаційна кількість автомобілів на

стоянці,% від загальної кількості

10

15 Коефіцієнт, що враховує вплив режиму

руху (швидкості) автомобіля, Кс

Оксиди азоту (по NO2) 1

16 Діоксид сірки 1



19 tВ (ТО) - час випуску або повернення

автомобілів в годину

0,08

20 маса викиду j-ї забруднюючої речовини,

г / с





24 маса викиду j-ї забруднюючої речовини,

т / рік





28

Діоксид вуглецю** 2,409

*При оснащенні автомобілів нейтрализаторами заводського виготовлення питомі викиди СО і СН

можуть бути знижені на 80%, NOX - на 50%.

51

1

** розраховано на основі витрати палива на стоянці в залежності від пробігу та кількості машин.

Валові викиди забруднюючих речовин

Таблиця 1.5.21 – Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря

№

з/п


речовини

Код

речовини

ГДК м.р.,

ГДКм.р.*,

ОБРВ,

мг/м3

Потужність викидів забруднюючих речо-

вин

Існуюче положен-

ня

Проектне положен-

ня

г/с т/рік г/с т/рік

1 2 3 4 5 6 7 8

1 Ртуть металева 183 0,0003* 6,4E-07 4,3E-06

2 Діоксид азоту 301 0,2 0,1839 0,575 1,423 8,000

3 Сажа 328 0,15 0,0316 0,2654

4 Діоксид сірки 330 0,5 0,4501 7,540

5 Оксид вуглецю 337 5 0,0597 0,259 1,4875 20,6623

6 Метан 410 50 0,0111 0,1577

7 Бенз(а)пірен 703 0,00001* 0,2771 0,885 5,4E-07 3,8E-08

8 Формальдегід 1325 0,035 0,0597 0,259 0,0053 3,4E-04

9 Бензин нафтовий

мало сірчистий 2704 5,0

0,0739 2,332

10 Гас 2732 1,2 1,5Е-05 4,8Е-04 0,1301 0,008

11 Вуглеводні грани-

чні С12-С19

2754 1 0,09873 3,01781

0,0055 0,008



2902 0,5

0,0008 0,0060

13

Зола мазутна (у

перерах. на вана-

дію п’ятиокис)

2904 0,002*

0,00034 0,00112

0,0034 0,264

14 Вуглецю діоксид - - 0,000015 0,00048 596,774 7075,748

15 Оксид діазоту - - 0,09873 3,01781 0,0015 0,025

Всього: з врахуванням парникових газів 7,082 7112,519

без врахування парникових газів 36,746

Валовий викид забруднюючих речовин на існуюче положення складає 7,082

(без врахування парникових газів).

Валовий викид забруднюючих речовин від джерел викидів підприємства після

здійснення реконструкції складе: з урахуванням парникових газів – 7112,519 т/рік,

без урахування – 36,746 т/рік.

Збільшення потужності викидів у зв’язку с планованою реконструкцією

складе 29,664 т/рік (без врахування парникових газів).

Розрахунок та аналіз величин приземних концентрацій забруднюючих речовин в

атмосферному повітрі

Для оцінки впливу планованої діяльності на повітряне середовище прийняті

розрахункові дані викидів.

52

2

Згідно ОНД-86 розрахована доцільність проведення розрахунків розсіювання.

Доцільність проведення розрахунків виконана з умов:

М/ГДК > Ф, Ф = 0,01Н при Н > 10 м

М/ГДК > Ф, Ф = 0,1 при Н < = 10 м,

де М - сумарне значення викидів від усіх джерел підприємства, г/с;

Н - середньозважена висота по підприємству з урахуванням розподілу потуж-

ності викиду по джерела різної висоти.

Розрахунок доцільності проведення розрахунків розсіювання зведений в табли-

цю 1.5.22.

Таблиця 1.5.22 Найменування забруднюючої речо-

вини

М, г/с ГДК м.р.,

ГДКс.д.*,

ОБРВ,

мг/м3

М/ГДК Доцільність

проведення

розрахунків

розсіювання

(так чи ні)

Ртуть металева 6,4E-07 0,003 0,0002

Діоксид азоту 1,423 0,2 7,1148 так

Сажа 0,0316 0,15 0,2110 так

Діоксид сірки 0,4501 0,5 0,9001 так

Оксид вуглецю 1,4875 5 0,2975 так

Метан 0,0111 50 0,0002

Бенз(а)пірен 5,4E-07 0,00001 0,0538

Формальдегід 0,0053 0,035 0,1525 так

Гас 0,1301 1,2 0,1084 так

Вуглеводні граничні С12-С19 0,0055 1 0,0055

Пил неідентифікований за складом 0,0008 0,5 0,0015

Зола мазутна (у перерах. на ванадію


0,0034 0,02 0,1700 так

Вуглецю діоксид 596,774 -

Оксид діазоту 0,0015 -

Розрахунок доцільності розрахунків розсіювання показав, що проведення роз-

рахунку розсіювання доцільне для золи мазутної (у перерах. на ванадію п’ятиокис), діок-

сиду азоту, сажі, ангідриду сірчистого, оксиду вуглецю, формальдегіду, гасу.

Розрахунок розсіювання шкідливих речовин в приземному шарі атмосфери ви-

конаний відповідно до вимог ОНД-86 за програмою «ЕОЛ-5.23», затвердженою Мін-

природи України для використання на ПЕОМ.

Дана програма призначена для оцінки впливу викидів забруднюючих речовин проек-

тованих і діючих підприємств на забруднення приземного шару атмосфери. Програма

"ЕОЛ" дозволяє розраховувати поля забруднень для точкового моделі джерела викиду

забруднюючих речовин з круглим і прямокутним гирлом труби, лінійної моделі, двох

моделей майданного джерела. При розрахунку розсіюванн

забруднюючих речовин в атмосфері можуть враховуватися поправки на рельєф. У си-

стему вбудована база даних ГДК і груп сумація.

При розрахунку використані наступні дані:

1) розрахунок рівня забруднення проводиться за максимально-разовим концен-

траціям забруднюючих речовин;

53

3

2) розрахункові швидкості вітру - 0,5; 0,1; 1,5 в частках середньозваженої шви-

дкості;

3) коефіцієнт поправки на рельєф прийнятий рівним 1;

4) максимальна швидкість вітру, повторюваність якої перевищує 5%, становить

7 м/с;

5) по всіх румбам повторюваність вітру перевищує 5%, перебір небезпечних

напрямків вітру по всіх напрямках, тобто при найгірших умовах розсіювання.

Метеорологічні характеристики і коефіцієнти, що визначають умови розсію-

вання забруднюючих речовин в атмосфері, наведені в додатку.

У завданні ЕОМ на розрахунок розсіювання заданий прямокутник таким чи-

ном, що включає в себе майданчик підприємства, а також прилеглу до нього терито-

рію. Розмір розрахункової площадки прийнятий розміром 4000 м х 4000 м. Розрахун-

ковий прямокутник розбитий розрахункової сіткою на вузли кроком 100 х 100 м.

Проведено розрахунок розсіювання забруднюючих речовин в розрахункових

точках на межі найближчої житлової забудови, розташованої з північно-західної сто-

рони від підприємства, а також на межі нормативної санітарно-захисної зони підпри-

ємства розміром 500 м.

Точки розрахунку відзначені на графічних матеріалах у додатку.

За розрахункові точки прийняті:

Розрахункова точка № 1 (Х = -386; У = 68) – точка на межі найближчої житло-

вої забудови – с. Сонцедарівка;

Розрахункова точка № 2 (Х = -300; У = 120) – точка на межі нормативної сані-

тарно-захисної зони підприємства 500 м, північний напрямок;

Розрахункова точка № 3 (Х = 0; У = 380) – точка на межі нормативної санітар-

но-захисної зони підприємства 500 м, східний напрямок;

Розрахункова точка № 4 (Х = 480; У = 0) – точка на межі нормативної санітар-

но-захисної зони підприємства 500 м, південний напрямок;

Розрахункова точка № 5 (Х = 50; У = -485) – точка на межі нормативної сані-

тарно-захисної зони підприємства 500 м, західний напрямок.

Результати розрахунку максимальних приземних концентрацій в розрахунко-

вих точках без урахування і з урахуванням фонових концентрацій наведені в таблиці

1.5.23 – на існуюче положення, в таблиці 1.5.24 - на проектне положення.

54

4


Результати розрахунку максимальних концентрацій забруднюючих речовин.

Існуюче положення №

зп Код Найменування речовин ГДКм.р., Значення Приземні концентрації

ОБРВ, фонових

мг/м3 концентрацій,

долі ГДК

мг/м3 мг/м3 *

Долі

ГДК

Долі

ГДК *

1 2 3 4 5 6 7 8 9

1 Межа житлової забудови Х=-386 У=68

1 301 Азоту діоксид 0,2 0,09 0,021 0,039 0,105 0,195

2 328 Сажа 0,15 0,4 0,0008 0,061 0,005 0,405

3 330 Ангідрид сірчистий 0,5 0,004 0,032 0,034 0,064 0,068

4 337 Вуглецю оксид 5 0,08 0,011 0,411 0,002 0,082

5 2704 Бензин 5 0,4 0,017 2,017 0,003 0,403

6 2732 Гас 1,2 0,4 4E-06 0,480 0,000 0,400

7 2754 Вуглеводні граничні 1 0,4 0,022 0,422 0,022 0,422

8 2904 Зола мазутна (в перерах.


0,02 0,4 7E-05 0,008 0,004 0,404

2 Межа нормативної СЗЗ Х=-300 У=120

1 301 Азоту діоксид 0,2 0,09 0,026 0,044 0,130 0,220

2 328 Сажа 0,15 0,4 0,001 0,061 0,007 0,407


4 337 Вуглецю оксид 5 0,08 0,013 0,413 0,003 0,083

5 2704 Бензин 5 0,4 0,029 2,029 0,006 0,406

6 2732 Гас 1,2 0,4 6E-06 0,480 0,000 0,400




0,02 0,4 9E-05 0,008 0,004 0,404

3 Межа нормативної СЗЗ Х=0 У=380

1 301 Азоту діоксид 0,2 0,09 0,022 0,040 0,110 0,200

2 328 Сажа 0,15 0,4 0,0008 0,061 0,005 0,405


4 337 Вуглецю оксид 5 0,08 0,011 0,411 0,002 0,082

5 2704 Бензин 5 0,4 0,032 2,032 0,006 0,406

6 2732 Гас 1,2 0,4 7E-06 0,480 0,000 0,400




0,02 0,4 7E-05 0,008 0,004 0,404


1 301 Азоту діоксид 0,2 0,09 0,018 0,036 0,090 0,180

2 328 Сажа 0,15 0,4 0,0007 0,061 0,004 0,404


4 337 Вуглецю оксид 5 0,08 0,011 0,411 0,002 0,082

5 2704 Бензин 5 0,4 0,01 2,010 0,002 0,402

55

5

1 2 3 4 5 6 7 8 9

6 2732 Гас 1,2 0,4 2E-06 0,480 0,000 0,400




0,02 0,4 6E-05 0,008 0,003 0,403

5 Межа нормативної СЗЗ Х=50 У=-485

1 301 Азоту діоксид 0,2 0,09 0,018 0,036 0,090 0,180

2 328 Сажа 0,15 0,4 0,0007 0,061 0,004 0,404


4 337 Вуглецю оксид 5 0,08 0,012 0,412 0,002 0,082

5 2704 Бензин 5 0,4 0,0077 2,008 0,002 0,402

6 2732 Гас 1,2 0,4 2E-06 0,480 0,000 0,400




0,02 0,4 6E-05 0,008 0,003 0,403

*) з врахуванням фонових концентрацій



Проектне положення №




долі ГДК

мг/м3 мг/м3 *

Долі

ГДК

Долі

ГДК * 1 2 3 4 5 6 7 8 9


1 301 Азоту діоксид 0,2 0,09 0,13 0,148 0,650 0,740

2 328 Сажа 0,15 0,4 0,0035 0,064 0,023 0,423


4 337 Вуглецю оксид 5 0,08 0,14 0,540 0,028 0,108

5 1325 Формальдегід 0,035 0,4 0,0006 0,015 0,016 0,416

6 2732 Керосин 1,2 0,4 0,014 0,494 0,012 0,412



0,02 0,4 0,0003 0,008 0,016 0,416


1 301 Азоту діоксид 0,2 0,09 0,15 0,168 0,750 0,840

2 328 Сажа 0,15 0,4 0,0042 0,064 0,028 0,428


4 337 Вуглецю оксид 5 0,08 0,17 0,570 0,034 0,114

5 1325 Формальдегід 0,035 0,4 0,0007 0,015 0,020 0,420

6 2732 Керосин 1,2 0,4 0,017 0,497 0,014 0,414



0,02 0,4 0,0004 0,008 0,018 0,418


56

6

1 2 3 4 5 6 7 8 9

1 301 Азоту діоксид 0,2 0,09 0,14 0,158 0,700 0,790

2 328 Сажа 0,15 0,4 0,0037 0,064 0,025 0,425


4 337 Вуглецю оксид 5 0,08 0,15 0,550 0,030 0,110

5 1325 Формальдегід 0,035 0,4 0,0006 0,015 0,017 0,417

6 2732 Керосин 1,2 0,4 0,015 0,495 0,013 0,413



0,02 0,4 0,0003 0,008 0,016 0,416


1 301 Азоту діоксид 0,2 0,09 0,13 0,148 0,650 0,740

2 328 Сажа 0,15 0,4 0,0033 0,063 0,022 0,422


4 337 Вуглецю оксид 5 0,08 0,14 0,540 0,028 0,108

5 1325 Формальдегід 0,035 0,4 0,0006 0,015 0,016 0,416

6 2732 Керосин 1,2 0,4 0,013 0,493 0,011 0,411



0,02 0,4 0,0003 0,008 0,014 0,414


1 301 Азоту діоксид 0,2 0,09 0,12 0,138 0,600 0,690

2 328 Сажа 0,15 0,4 0,0031 0,063 0,021 0,421


4 337 Вуглецю оксид 5 0,08 0,14 0,540 0,028 0,108

5 1325 Формальдегід 0,035 0,4 0,0005 0,015 0,015 0,415

6 2732 Керосин 1,2 0,4 0,013 0,493 0,011 0,411



0,02 0,4 0,0003 0,008 0,014 0,414


Відповідно до виконаних розрахунків доцільності згідно п. 5.21 ОНД-86, по

речовинам ртуть металева, оксид азоту, метан, вуглеводні граничні С12-С19, за-

вислі речовини, діоксид вуглецю, оксид діазоту проведення розрахунків розсіювання

не доцільно.

Виконані розрахунки розсіювання забруднюючих речовин в атмосферному по-

вітрі на існуюче положення показали, що максимальні приземні концентрації усіх

забруднюючих речовин не перевищують 1 ГДК з урахуванням фонових концентрацій

(див. табл.1.5.23).


вітрі на проектне положення показали, що максимальні приземні концентрації усіх

забруднюючих речовин не перевищують 1 ГДК з урахуванням фонових концентра-

цій. Тобто стан забруднення атмосферного повітря відповідає нормативному. Речовини, що викидаються в атмосферу не роблять істотного впливу на стан атмос-

ферного повітря в селитебной зоні (див. табл. 1.5.24, прикладений анотований звіт).

Максимальні концентрації будь-якої із забруднюючих речовин на прилягаючій до

будинків території, за результатами розрахунку розсіювання для контрольної точки КТ1

(Х= -386, У=68) не перевищують для найбільш значимого забруднювача атмосферного по-

57

7

вітря – діоксину азоту величин 0,74 ГДК з врахуванням фонової концентрації.

Таким чином, після реалізації рішень проекту перевищень величин макси-

мальних приземних концентрацій з урахуванням фонового забруднення атмос-

ферного повітря в розрахункових точках на межі нормативної санітарно-

захисної зони та на межі найближчої житлової забудови спостерігатися не бу-

де. Експлуатація підприємства не призведе до порушень вимог діючого природо-

охоронного законодавства, розташування об’єкту не суперечить законодавству.

Темп зміни навколишнього середовища стабільний, тобто не призведе до утво-

рення нових рівноважних умов і не зробить для екосистеми згубної зміни.

Пропозиції щодо встановлення нормативів викидів

На підставі розрахунків розсіювання в атмосферному повітрі забруднюючих

речовин розрахункові викиди можуть бути запропоновані в якості нормативів вики-

дів.

Нормативи гранично допустимих викидів відповідають вимогам «Нормативів

гранично допустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел», за-

тверджених наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища

України № 309 від 27.06.2006 р.

Граничнодопустимі концентрації викидів забруднюючих речовин в атмосфер-

ному повітрі для газоподібних продуктів горіння, що утворюються в результаті спа-

лювання твердого палива, що встановлюються згідно з «Нормативами граничнодопу-

стимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел», затвердженим нака-

зом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від

27.06.2006 р. № 309 при наступних умовах:

- якщо гази, - температура 273 К, тиску 101,3 кПа (без поправок на вміст кис-

ню чи вологи);

- якщо газоподібні продукти горіння, - температура 273 К, тиск 101,3 кПа,

сухий газ; 3% кисню для рідкого і газоподібного палива, 6% кисню для твердого па-

лива; 15% кисню для газових турбін і дизельних двигунів.

В таблиці 1.5.25 наведені пропозиції по нормативах викидів.

Таблиця 1.5.25 – Пропозиції по нормативам викидів №

дж.

ви-

ки-

дів


нюючої речовини Розрахункові

значення вики-

дів забруднюю-

чих речовин

Норматив згідно наказу №

309

від 27.06.2006 р., мг/нм3

Пропозиції щодо

встановлення но-

рмативів ГДВ

мг/нм3 г/год мг/нм3

г/с

1 2 3 4 5 6 7

1 Оксиди азоту (в пере-

рах. на NO2)

152 433 500 при величині масової

витрати більш ніж 5000

г/год

- 0,1203

1 Речовини у вигляді су-

спендов.тв.частинок

недиференційов за

складом (сажа)


витрати менш ніж 500

г/год

150

58

8

1 2 3 4 5 6 7

1 Оксид вуглецю 464 1321 250 при величині масової


г/год

- 0,3669

1 Ангідрид сірчистий 144 409 500 при величині масової


г/год

- 0,1137

1 Зола мазутна (у пере-

рах. на ванадію




г/год

0,0017


рах. на NO2)



г/год

- 0,1203







г/год

150



г/год

- 0,3669



г/год

- 0,1137

2 Зола мазутна (у пере-





г/год

0,0017


рах. на NO2)



г/год

150 0,001904



г/год

- 0,003332

3 Метан 9 0 норматив не встановле-

ний

- 0,000085




складом



г/год

150


С12-С19

1 1 норматив не встановле-

ний

- 0,00025


рах. на NO2)



г/год

- 0,090667







г/год

150



г/год

- 0,028333

59

9

1 2 3 4 5 6 7



г/год

- 0,073194

5 Бенз(а)пірен 3,0E-04 2,9E-

04

0,1 при величині масової

витрати більш ніж 0,5

г/год

- 8,1E-08

5 Формальдегід 3 3 20 при величині масової

витрати до 100 г/год

- 0,000803

5 Гас 73 70 норматив не встановле-

ний

- 0,019574

6 Ртуть металева 4,2E-05 4,3E-

04



г/год

- 1,2E-07


рах. на NO2)



г/год

- 0,0566



г/год

- 0,03396



г/год

150 0,1132

6 Метан 4,2E-01 4 норматив не встановле-

ний

- 0,001201

7 Ртуть металева 1,5E-04 1,8E-

03



г/год

20 5,05E-07


рах. на NO2)



г/год

- 0,5054



г/год

0,08592


ний

0,005054

8 Ртуть металева 0 0 0,2 при величині масової


г/год

1,4E-08


рах. на NO2)



г/год

0,01378



г/год

0,00234


ний

0,00014


рах. на NO2)



г/год

0,512

9 Речовини у вигляді су- 12 69 150 при величині масової 150

60

0

1 2 3 4 5 6 7





г/год



г/год

0,16



г/год

0,413333

9 Бенз(а)пірен 2,9E-04 1,6E-

03


витрати більш ніж 0,5

г/год

4,57E-07

9 Формальдегід 3 16 20 при величині масової

витрати до 100 г/год

0,004533

9 Гас 71 398 норматив не встановле-

ний

0,110533

Примітки: 1. Для метану, що входить до складу викидів від спалювання твердого, рідкого та га-

зоподібного палива, нормативи граничнодопустимих викидів відповідно до законодавства не

встановлено.

2. Для пересувних джерел викидів (дж. № 11) нормативи граничнодопустимих викидів

відповідно до законодавства не встановлюються.

На підставі даних, наведених у таблиці 1.5.25, можна зробити висновок, що викиди

забруднюючих речовин від джерел викидів підприємства після реконструкції не перевищува-

тимуть встановлених нормативів ГДВ.

1.5.1.2. Оцінка впливу на атмосферне повітря під час будівництва

Основними джерелами забруднення атмосферного повітря на період будівни-

цтва проектованого об’єкту є наступні операції:

- Розробка ґрунту при здійсненні земляних робіт. В атмосферне повітря пот-

рапляє пил неорганічний з вмістом SiO2 20-70 %;

- Робота двигунів внутрішнього згорання машин та механізмів. В атмосферне

повітря потрапляють продукти згорання палива – оксид вуглецю, діоксид азоту, са-

жа, НМЛОС (вуглеводні граничні С12-С19), ангідрид сірчаний, метан, оксид азоту,

двоокис вуглецю, бенз(а)пірен.

- Здійснення зварювальних робіт. В атмосферне повітря потрапляють оксид

заліза та оксид марганцю.

- Фарбувальні роботи. При здійсненні фарбувальних робіт в атмосферне пові-

тря потрапляють пари розчинників – ксилол, сольвент та уайт-спірит.

Викиди забруднюючих речовин при здійсненні земляних та будівельно-

монтажних робіт носять тимчасовий характер.

Тривалість будівництва становить 10 місяців.

Розрахунок викидів забруднюючих речовин на період будівництва

об’єкту:

1) Викиди забруднюючих речовин при проведенні земляних робіт

61

1

Кількість пилу, що виділяється при розробці ґрунту, визначаємо за «Методич-

ним посібником з розрахунку викидів від неорганізованих джерел в промисловості

будівельних матеріалів», Новоросійськ, 1985 р., за формулою:

де k1 - частка пилової фракції в породі; визначається шляхом промивання і просі-

вання середньої проби з виділенням фракції пилу розміром 0-200 мкм, k1 = 0,04;

k2 - частка переходить в аерозоль летючої пилу з розміром частинок 0-50 мкм

по відношенню до всієї пилу в матеріалі, k2 = 0,02;

k3 - коефіцієнт, що враховує місцеві метеоумови, k3= 1,2;

k4 – коефіцієнт, що враховує місцеві умови, ступінь захищеності вузлу від зо-

внішнього впливу, умов пилоутворення, (k4 = 1,0);

k5 - коефіцієнт, що враховує вологість матеріалу, (k5 = 0,01);

k7 - коефіцієнт, що враховує крупність матеріалу, (k7= 0,5)

G - кількість переробляється ґрунту, т/год, G = 10 т/год

В1 - коефіцієнт, що враховує висоту пересипання, В1 = 0,4.

3600

10105,04,001,00,12,102,004,0 6

2Q 0,00533 г/с (0,02477 т/год)

2) Викиди від будівельної техніки Приложение 4.

Розрахунок викидів забруднюючих речовин визначено згідно методик:

1. Методика проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин в

атмосферу для баз дорожньої техніки (розрахунковим методом). И., 1999.

2. Методичний посібник з розрахунку, нормуванню та контролю викидів

Забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Спб., 2002.

Расчетные формулы:

1. Розрахунок максимально-разового викиду: (г/с)

2. Розрахунок валового викиду: (т/год)

3. Згідно пункту 2.2.8. Методического пособия…

проводится розрахунок кількості оксидів та діоксидів азота за формулами

де коефіцієнт трансформації, який дорівнює 0,8 для NO2 та 0,13 для NO

Сумарні викиди

k

k

kxxххikнагрдвikдвдвik NtМtMtMGi1

6030)3,1(

k

k

фxxxxikнагрдвikдвдвik

p

k

ikik DtМtМtMMMMi1

6

1

]10)3,1()([

NOxNNO MM 2

NOxNNO MM )1(65,0

62

2

Код Найменування Викид г/с Викид т/рік

337 Вуглецю оксид 0,11407944 1,328025

2732 Керосин 0,03256056 0,37866896

301 Азота діоксид 0,13714978 1,599139696

304 Азота оксид 0,09694775 1,130391873

328 Сажа 0,01934667 0,22674466

330 Сірки Діоксид 0,01410344 0,166117374

Розрахунок викидів за категоріями техніки:

Техніка 2 категорії від 21 до 35 кВт:

Вихідні дані:

Кількість техніки 1 од, з них працює одночасно 1 ед.

Час роботи техніки в розрахунковий період року 90 днів

Розподіл 30-ти хвилинного інтервалу часу роботи техніки для

розрахунку максимально-разового викиду: Без навантаж.: 12 хвилин

з навантаженням: 13 хвилин

Холостой хід: 5 хвилин

Розрахунок проводився для сезону: ЛІТО

Питомі викиди забруднюючих речовин принятих для розрахунку:

Найменування забруднюю-

чої речовини

Питомий

викид ЗВ без

навантажен-

ня

Питомий

викид ЗВ під

навантаженням

Питомий

викид

ЗВ холо-

стий хід

Питомий

викид

ЗВ під

час пус-

ку

Питомий

викид ЗВ

під час

про-

грівання СО Вуглецю Оксид 0,45 0,585 0,84 18,3 0,8 СН Керосин 0,15 0,195 0,11 4,7 0,11 NO Азота оксиди 0,87 1,131 0,17 0,7 0,17 C Сажа 0,1 0,13 0,02 0 0,02 SO Сірки діоксид 0,068 0,0884 0,034 0,023 0,034

Результаты расчетов:

Код Найменовання Викид г/с Викид т/рік

337 Вуглецю оксид 0,00955833 0,0496015

2732 Керосин 0,00271389 0,01408102

301 Азота діоксид 0,01155244 0,059897584

304 Азота оксид 0,00816613 0,042340105

328 Сажа 0,00166111 0,00861244

330 Сірки Діоксид 0,00118622 0,00615051

Техніка 3 категорії от 36 до 60 кВт:


Кількість техніки 9 од, з них працює одночасно 2 од. Час роботи техніки в розрахунковий період року 90 днів

63

3


розрахунку максимально-разового викиду:: Без навантаж.: 12 хвилин

З навантаж.: 13 хвилин

Холостий Хід: 5 хвилин

Розрахунок проводився для сезону: ЛіТО




Питомий


навантаження

Питомий


навантажен-

ням

Пито-

мий

викид

ЗВ хо-

лостий

хід

Пито-

мий

викид

ЗВ під

час пус-

ку

Питомий

викид ЗВ

під час

про-

грівання

СО Вуглецю Оксид 0,77 1,001 1,44 23,3 1,4 СН Керосин 0,26 0,338 0,18 5,8 0,18 NO Азота оксиди 1,49 1,937 0,29 1,2 0,29 C Сажа 0,17 0,221 0,04 0 0,04 SO Сірки діоксид 0,12 0,156 0,058 0,029 0,058

Результати розрахунків:


337 Вуглецю оксид 0,03272556 0,76349326

2732 Керосин 0,00934889 0,21810724

301 Азота діоксид 0,03956533 0,92299672

304 Азота оксид 0,02796775 0,652443306

328 Сажа 0,00568111 0,13253114

330 Сірки Діоксид 0,00417556 0,097409314

Розрахунок викидів за категоріями техніки:

Техніка 4 категорії від 61 до 100 кВт:


Кількість техніки 1 од, з них працює одночасно 1 ед.



розрахунку максимально-разового викиду:: Без наванаження: 12 хвилин

з навантаженням: 13 хвилин

Холостой Хід: 5 хвилин

Розрахунок проводився для сезону: ЛіТО




Питомий

викид ЗВ

без наван-

таження

Питомий


навантаженням

Питомий

викид ЗВ

холостий

хід

Питомий

викид

ЗВ під

час пус-

ку

Питомий

викид ЗВ

під час

прогріван-

ня

СО Вуглецю оксид 1,29 1,677 2,4 25 2,4

64

4

СН Керосин 0,43 0,559 0,3 2,1 0,3

NO Азота діоксид 2,47 3,211 0,48 1,7 0,48

C Азота оксид 0,27 0,351 0,06 0 0,06

SO Сажа 0,19 0,247 0,097 0,042 0,097



337 Вуглецю оксид 0,02737833 0,28395026

2732 Керосин 0,00773722 0,08023162

301 Азота діоксид 0,03279244 0,340019152

304 Азота оксид 0,02318016 0,240351038

328 Сажа 0,00450167 0,0466767

330 Сірки Діоксид 0,00332 0,034424908

Техніка 5 категорії от 101 до 160 кВт:


Коількість техніки 1 од, із них працює одночасно 1



розрахунку максимально-разового викиду: Без навантаж.: 12 хвилин

З навантаж: 13 хвилин

Холостой Хід: 5 хвилин

Розрахунок проводився для сезону: ЛІТО


Найменування забруднюючої

речовини

Питомий


навантаження

Питомий

викид ЗВ

під наван-

тажен-ням

Питомий

викид ЗВ

холостий

хід

Питомий

викид ЗВ

під час

пуску

Питомий

викид

ЗВ під

час про-

грівання СО Вуглецю оксид 2,09 2,717 3,91 35 3,9

СН Керосин 0,71 0,923 0,49 2,9 0,49

NO Азота діоксид 4,01 5,213 0,78 3,4 0,78

C Азота оксид 0,45 0,585 0,1 0 0,1

SO Сажа 0,31 0,403 0,16 0,058 0,16



337 Вуглецю оксид 0,04441722 0,23039668

2732 Керосин 0,01276056 0,0661695

301 Азота діоксид 0,05323956 0,276038864

304 Азота оксид 0,03763371 0,195124972

328 Сажа 0,00750278 0,0389001

330 Сірки Діоксид 0,00542167 0,028111056

65

5

3) Викиди забруднюючих речовин при здійсненні зварювальних робіт

Кількість забруднюючих речовин, що надходять в атмосферу при виконанні

зварювальних робіт, розрахована за методикою «Показники емісії (питомі викиди)

забруднюючих речовин від процесів електро-, газозварювання, наплавлювання,

електро-, газорізання та напилювання металів», Інститут гігієни та медичної екології

ім. О.М. Марзеєва, м. Київ, 2003 р., виходячи з витрати електродів і питомих викидів

забруднюючих речовин.

При проведенні зварювальних робіт на період будівництва будуть використо-

вуватися електроди типу Э46, марка АНО-6. Витрата електродів на період будівниц-

тва – 125 кг. Годинна витрата електродів – 5 кг/год.

Валові викиди забруднюючих речовин, що надходять в атмосферу при вико-

нанні зварювальних робіт, розраховані за формулою:

Мic = gi

c × В × 10-6, т,

де gic - питомий показник забруднюючої речовини, г/кг зварювальних мате-

ріалів, що витрачаються;

В - маса електродів, що витрачаються на будівництво, кг.

Питомі величини викидів забруднюючих речовин, що виділяються в атмосфе-

ру при виконанні зварювальних робіт із застосуванням електродів, наведені в табли-

ці 1.5.27.

Таблиця 1.5.27 – Питомі величини викидів забруднюючих речовин, що виді-

ляються в атмосферу при виконанні зварювальних робіт

Найменування забруднюючої речовини

Питоме виділення забрудню-

ючих речовин, г/кг зварюва-

льних матеріалів, що витра-

чаються

Заліза оксид ( у перерахунку на залізо) 14,35

Марганець і його сполуки ( у перерахунку на діоксид марга-

нцю) 1,95

Результати розрахунків зведені у таблиці 1.5.28.

Таблиця 1.5.28 – Результати розрахунків при виконанні зварювальних робіт

Найменування забруднюючої речовини Потужність викидів

г/с т

Заліза оксид ( у перерахунку на залізо) 0,01993 0,001794

Марганець і його сполуки ( у перерахунку на діоксид марганцю) 0,002708 0,000244

4) Викиди забруднюючих речовин в атмосферу при виконанні фарбувальних ро-

біт

При нанесенні фарби на поверхню і сушці відбувається виділення в атмосферу па-

рів органічних розчинників, що входять до складу фарби.

Кількість шкідливих речовин, що надходять у повітряне середовище при фарбу-

ванні і сушці поверхонь, визначалося на підставі питомих показників виділення ор-

ганічних розчинників з одиниці поверхні, що фарбується з урахуванням норм витра-

ти лакофарбних матеріалів.

66

6

Кількість парів органічних розчинників, що виділяються при фарбуванні і сушці по-

верхонь, визначаємо відповідно до «Збірника показників емісії (питомих вики-дів)

забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами», УкрНЦТЕ,

2004 р.

Кількість парів органічних розчинників, що виділяються при фарбуванні та су-шінні

поверхонь розраховується за формулою:

Рфарб = 2,2 · 10-6 · Q · ρ · П · А

Рсуш = 1,7 · 10-6 · Q · ρ · П · (1 – А)

де Рфарб, Рсуш – кількість парів органічних розчинників, що виділяються при фарбу-

ванні та сушінні відповідно, г/с;

Q – продуктивність фарбувального обладнання, м3/год. Q = 5 м2/год;

ρ – питома норма витрати фарбувального матеріалу на одиницю площі, г/м2. ρ = 160

г/м2.

П – вміст розчинника в ЛФМ, %.

А – коефіцієнт, що враховує відносну частину від загальної кількості розчинника,

що міститься в ЛФМ, що випаровується при фарбуванні,

При здійсненні фарбувальних робіт використовуються ґрунт ГФ-0,21, емаль ПФ-

115, лак ПФ-170.

Грунт ГФ-0,21

Витрата В = 445 кг.

Тривалість роботи - t = 1000 × B / (Q × p) = 556 год.

Вміст сольвенту – 59 %. Вміст уайт-спіриту – 41 %.

Асольвент = 0,44;

Ауайт-спірит = 0,3.

Розрахунок викидів сольвенту:

Максимальний секундний викид:

- при фарбуванні: Рфарб = 2,2 · 10-6 · 5 · 160 · 59 · 0,44 = 0,04569 г/с

- при сушінні: Рсуш = 1,7 · 10-6 · 5 · 160 · 59 · (1 – 0,44) = 0,04493 г/с

Сумарний максимальний секундний викид ксилолу: 0,09062 г/с.

Валовий викид: 0,09062 г/с · 556 год · 3600 · 10-6 = 0,18138 т/год

Розрахунок викидів уайт-спіриту:




Сумарний максимальний секундний викид уайт-спіриту: 0,06068 г/с.


Емаль ПФ-115


67

7


Вміст уайт-спіриту – 100 %.

Ауайт-спірит = 0,3.







Лак ПФ-170



Вміст сольвенту – 13 %. Вміст уайт-спіриту – 9 %. Вміст ксилолу – 78 %.

Асольвент = 0,44;

Ауайт-спірит = 0,3;

Аксилол= 0,39.

Розрахунок викидів сольвенту:












Розрахунок викидів ксилолу:






Зведена таблиця викидів при здійсненні фарбувальних робіт наведена нижче:

Таблиця 1.5.29 – Результати розрахунків при виконанні фарбувальних робіт

Найменування забруднюючої речовини Потужність викидів

68

8

г/с т

Грунт ГФ-021

Сольвент 0,09062 0,18138

Уайт-спірит 0,06068 0,12146

Емаль ПФ-115

Уайт-спірит 0,148 0,24988

Лак ПФ-170

Сольвент 0,019967 0,01531

Уайт-спірит 0,01332 0,01021

Ксилол 0,118248 0,09067

Всього:

Сольвент 0,110587 0,19669

Уайт-спірит 0,222 0,38155

Ксилол 0,118248 0,09067

Зведена таблиця викидів на період проведення будівельно-монтажних робіт та

критеріїв необхідності розрахунку розсіювання на ЕОМ наведена нижче.


Зведена таблиця викидів на період проведення будівельно-монтажних робіт та

критеріїв необхідності розрахунку розсіювання на ЕОМ Найменування забруд-

нюючої речовини

Код

речо-

вини

Клас

не-

без-

пеки

ГДКм.

р.,

ГДКс.

д.*,

ОБРВ

**,

мг/м3

Потужність викиду Значен-

ня

крітерію

Ф

Необ-

хідність

вико-

нання

ро-

зрахун-

ку на

ЕОМ

г/с т/період

будів-

ництва

Якщо

М/ГДК

> 0,1

при Н >

10 м

Ф=0,01*

Нср при

Н < 10 м

Ф=0,1

Якщо

М/ГДК

> Ф

"так"

1 2 3 4 5 6 7 8

Заліза оксид ( у перера-

хунку на залізо)

123 3 0,4 0,0199 0,002 0,050

Марганець і його спо-

луки ( у перерахунку на

діоксид марганцю)

143 2 0,01 0,0027 2,4E-04 0,271 так

Азоту діоксид 301 3 0,2 0,1371 1,599 0,686 так

Оксид азоту 304 3 0,2 0,0969 1,130 0,485 так

Вуглецю оксид 337 4 5 0,1141 1,328 0,023

Сажа 328 3 0,15 0,0096 0,066 0,064

Ангідрид сірчистий 330 3 0,5 0,0141 0,166 0,028

69

9

Ксилол 616 3 0,2 0,1182 0,091 0,591 так

Гас 2732 4 1,2 0,0326 0,379 0,027

Уайт-спірит 2752 - 1 0,2220 0,382 0,222 так

Сольвент 2750 - 0,2 0,1106 0,197 0,553 так

Пил неорганічний з

вмістом діоксиду

кремнію 70-20 %

2908 3 0,3 0,0053 0,025 0,018

Двоокис вуглецю - - - 4,3583 29,811

Всього:

35,175

Таким чином, кількість валових викидів на період проведення будівельно-

монтажних робіт при роботі ДВЗ автотранспорту, земляних, фарбувальних і

зварювальних роботах складе 35,175 т (без врахування парникових газів – 5,364

т).


Період будівництва №




долі ГДК

мг/м3 мг/м3 *

Долі

ГДК

Долі

ГДК * 1 2 3 4 5 6 7 8 9


1 143 Сполуки марганцю 0,01 0,4 0,0007 0,005 0,065 0,465

2 301 Азоту діоксид 0,2 0,09 0,054 0,072 0,270 0,360

3 304 Азоту оксид 0,4 0,4 0,038 0,198 0,095 0,495

4 616 Ксилол 0,2 0,4 0,046 0,126 0,230 0,630

5 2750 Сольвент 0,2 0,4 0,043 0,123 0,215 0,615

6 2752 Уайт-спирит 1 0,4 0,087 0,487 0,087 0,487



2 301 Азоту діоксид 0,2 0,09 0,068 0,086 0,340 0,430

3 304 Азоту оксид 0,4 0,4 0,048 0,208 0,120 0,520

4 616 Ксилол 0,2 0,4 0,058 0,138 0,290 0,690

5 2750 Сольвент 0,2 0,4 0,055 0,135 0,275 0,675

6 2752 Уайт-спирит 1 0,4 0,11 0,510 0,110 0,510



2 301 Азоту діоксид 0,2 0,09 0,057 0,075 0,285 0,375

3 304 Азоту оксид 0,4 0,4 0,04 0,200 0,100 0,500

4 616 Ксилол 0,2 0,4 0,049 0,129 0,245 0,645

5 2750 Сольвент 0,2 0,4 0,046 0,126 0,230 0,630

6 2752 Уайт-спирит 1 0,4 0,093 0,493 0,093 0,493

70

0



2 301 Азоту діоксид 0,2 0,09 0,048 0,066 0,240 0,330

3 304 Азоту оксид 0,4 0,4 0,034 0,194 0,085 0,485

4 616 Ксилол 0,2 0,4 0,042 0,122 0,210 0,610

5 2750 Сольвент 0,2 0,4 0,039 0,119 0,195 0,595

6 2752 Уайт-спирит 1 0,4 0,078 0,478 0,078 0,478



2 301 Азоту діоксид 0,2 0,09 0,047 0,065 0,235 0,325

3 304 Азоту оксид 0,4 0,4 0,033 0,193 0,083 0,483

4 616 Ксилол 0,2 0,4 0,04 0,120 0,200 0,600

5 2750 Сольвент 0,2 0,4 0,038 0,118 0,190 0,590

6 2752 Уайт-спирит 1 0,4 0,075 0,475 0,075 0,475



вітрі при будівництві показали, що максимальні приземні концентрації усіх забруд-

нюючих речовин не перевищують 1 ГДК з урахуванням фонових концентрацій. Тоб-

то стан забруднення атмосферного повітря відповідає нормативному. Речовини, що викидаються в атмосферу не роблять істотного впливу на стан атмос-

ферного повітря в селитебной зоні (див. табл. 1.5.31, прикладений анотований звіт).

Максимальні концентрації будь-якої із забруднюючих речовин на прилягаючій до

будинків території, за результатами розрахунку розсіювання для контрольної точки КТ1

(Х= -386, У=68) не перевищують для найбільш значимого забруднювача атмосферного по-

вітря – діоксину азоту величин 0,49 ГДК з врахуванням фонової концентрації.

1.5.2. Оцінка за видами та кількістю скидів у водне середовище

Водопостачання

Водопостачання існуючого виробництва здійснюється від власної артезіансь-

кої свердловини глибиною 19,8 м, потужність 0,7 м3/годину.

Потужності існуючої свердловини недостатньо для забезпечення потреб підп-

риємства у зв’язку з реконструкцією.

У зв’язку з цим на території підприємства облаштована нова свердловина №

2, глибиною 65 м, потужністю 7,0 м3/год (Дозвіл на спеціальне водокористування

Укр.№ 03.01-10-966 А/Хар. від 12.09.2016 р.). Свердловина розташована в північній

частині в межах території підприємства. Після реконструкції свердловина №1 не ви-

користовується.

Свердловина розташовані у басейні р. Мерчик (Сухий Мерчик), притока р.

Мерла, притока р. Ворскла, басейн р. Дніпро. 60//ЧЕР/ДНЕПР/0509/0186/0064/, ПО,

14 км, загальнодержавного значення. Територію водогосподарської ділянки відпо-

відно до гідрогеографічного районування складає водозабір басейну р. Ворскла від

кордону Сумської обл. до гирла (280-0 км), в басейні якої, а саме, в басейні р. Мер-

чик (Сухий Мерчик) розташовані свердловини.

Витрата води передбачена на господарсько-питні та виробничі потреби.

Ліміт водопостачання згідно Дозволу становить 154,955 м3/добу (56,148 тис.

м3/рік), в т.ч.:

71

1

- на господарсько-питні потреби – 3,675 м3/добу (0,93 тис. м3/рік);

- на виробничі потреби – 151,28 м3/добу (55,218 тис. м3/рік).

Використання води в системах оборотного водопостачання – 10560 м3/добу

(3854,4 тис. м3/рік).

Устя артезіанської свердловини облаштована підземною камерою з запірною

арматурою. На вводі на проммайданчик в підземній камері передбачається встанов-

лення лічильника для вимірювання витрат води. Для обліку водоспоживання запрое-

ктовано водомірний вузол з лічильником холодної води MTK UA 40/300 діаметром

40 мм та обвідною лінією з запірною арматурою, опломбованою в закритому стані.

Основні показники хімічного складу та санітарно-мікробіологічні показники води

артезіанської свердловини № 2 надані у таблиці 1.5.2.1 згідно протоколам дослідження №

178 від 25.11.2016 р. та 522/с від 28.11.2016 р.

Таблиця 1.5.2.1 - Основні показники складу артезіанської води

Найменування показника Значення

показника

Нормативи для питної

води згідно ДСанПіН

2.2.4-171-10

Запах, бали 0 ≤ 3

Присмак, бали 0 ≤ 3

Мутність, НОК < 1,0 ≤ 3,5

Осад н/з -

Прозорість, см 6,3 -

рН 7,8 6,5-8,5

Жорсткість загальна, ммоль/дм3 10,0 ≤ 10,0

Хлориди, мг/дм3 61,0 ≤ 350,0

Сульфати, мг/дм3 64,0 ≤ 500,0

Залізо загальне, мг/дм3 0,12 ≤ 1,0

Нафтопродукти, мг/дм3 н/в не визначається

Хлор вільний, мг/дм3 < 0,3 ≤ 0,5

Фтор, мг/дм3 0,46 ≤ 1,5

Окисність, мг/дм3 2,32 ≤ 5,0

Аміак, мг/дм3 0,15 -

Нітрити, мг/дм3 0,002 ≤ 3,3

Нітрати, мг/дм3 14,1 ≤ 50

Сухий залишок, мг/дм3 556,0 ≤ 1500,0

Мідь, мг/дм3 < 0,02 не визначається

Поліфосфати, мг/дм3 < 0,01 не визначається

Марганець, мг/дм3 < 0,05 ≤ 0,5

Загальне мікробне число,

КУО/см3 4 не визначається

Загальні коліформи в 100,0 см3 відсутні ≤ 1

Е.coli в 100,0 см3 відсутні відсутність

Ентерококи в 100,0 см3 відсутні не визначається

Як видно з таблиці 1.5.2.1 органолептичні, фізико-хімічні, санітарно-

токсикологічні та мікробіологічні показники артезіанської води з свердловини від-

повідають вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, приз-

наченої для споживання людиною».

Вода з свердловини по зовнішній водопровідній мережі подається у виробни-

72

2

чу будівлю водопідготовки на заповнення двох вертикальних резервуарів, об’ємом

20 м3 кожний.

Вода з резервуарів подається насосом до адміністративно-побутового корпусу

та будівлі операторної. Прокладка трубопроводів підземна на глибині від 1,65 м.

Внутрішня мережа господарсько-питного водопроводу адміністративно-

побутового корпусу – існуюча.

В будівлі операторної мережею господарсько-питного водопроводу обладна-

ються санітарний вузол.

Внутрішні мережі господарсько-питного водопроводу виконуються тупикові,

прокладаються відкрито по стінах будівель. На вводах водопроводу в будівлі перед-

бачається встановлення запірної арматури.

Внутрішні мережі господарсько-питного водопроводу проектуються з труб із

структурованого поліетилену діаметром від 15 до 25 мм по ДСТУ Б В.2.7-143:2008.

Приготування гарячої води передбачається в електроводонагрівачах накопи-

чувального типу Термекс HIT, встановлених біля санітарних приборів, котрі потре-

бують підводу гарячої води. Внутрішні мережі гарячого водопостачання проекту-

ються з труб із структурованого поліетилену діаметром 15 мм по ДСТУ Б В.2.7-

143:2008.

Витрата води на господарсько-побутові потреби становить 3,11 м3/добу, в т.ч.:

- на господарсько-питні потреби – 1,56 м3/добу;

- на полив доріг і проїздів – 1,55 м3/добу.

Витрата води на виробничі потреби включає:

– виробництво пари у технологічному циклі установки з виробництва інгібі-

тору корозії;

– заповнення втрат знесоленої води оборотної системи охолодження;

– заповнення втрат знесоленої води від продувок котла V-604 та деаератора V-

902.

Беручи до уваги, що до якості води, що використовується в технологічному

процесі, пред’являються більш високі вимоги, до складу технологічного обладнання

входить водопідготовча установка.

До складу ВПУ входять:

- баки сирої води;

- установка пом’якшення;

- бак для розчину солі;

- блок управління;

- бак збору виробничих стоків;

- механічні фільтри;

- установка зворотного осмосу;

- бак знесоленої води;

- блок хімічної промивки

Вода з баків сирої води (2х20 м3) надходить спочатку на установку

пом’якшення, яка складається з двох Na-катіонітних фільтрів. Кожний фільтр являє

собою полімерну колону, яка завантажена шаром іонообмінної смоли, та має свій

блок автоматичного управління. Установка обладнана баком для розчину солі. Блок

управління призначений для управління процесом регенерації по сигналу витратомі-

ра який, реєструє об’єм води, що проходить крізь установку. Регенерація проводить-

73

3

ся без використовування спеціальних насосів за рахунок тиску первинної води

(всмоктування розчину солі проводиться по принципу ежекції). Бак для розчину солі

розрахований на роботу с таблетованою сіллю, яка періодично засипається операто-

ром в ручному режимі.

Регенераційні води у кількості 2,8 м3, з періодичністю три рази на добу спря-

мовується до баку збору виробничих стоків.

Далі пом’якшена вода проходить очистку на механічних фільтрах для вида-

лення часток більш ніж 5 мкм, а потім надходить на установку зворотного осмосу

(УЗО).

На блоці зворотного осмосу при створенні необхідного тиску відбувається

мембранний розподіл води на два потоки (пермеат і концентрат). Необхідний тиск

створюється насосним обладнанням.

Пермеат після УЗО у кількості 92,85 м3/добу спрямовується у баки знесоленої

води (2х20 м3).

Концентрат УЗО у кількості 50,0 м3/год спрямовується до баку сбору вироб-

ничих стоків.

Робота установки зворотного осмосу контролюється по датчикам рівня бака

знесоленої води.

Для проведення консервації і хімічних промивок мембранних елементів уста-

новки зворотного осмосу передбачений блок хімічної промивки. Хімічна промивка

проводиться у ручному режимі при значному зниженні продуктивності установки.

Хімічна промивка установки зворотного осмосу проводиться один раз в три місяці.

Робота водопідготовчої установки передбачена в ручному та автоматичному

режимах. Управління в автоматичному режимі здійснюється за допомогою промис-

лового контролеру з виведенням параметрів роботи установки на монітор.

Реагенти, які потрібні для експлуатації водопідготовчої установки доставля-

ються на станцію автотранспортом. Будівництво складу реагентів не передбачається.

Замовник укладає угоду зі спеціалізованими організаціями на постачання реагентів

по графіку, що буде розроблений в процесі експлуатації.

Продуктивність установки знесолення складає 4,22 м3/год та визначена із на-

ступного розрахунку:

– сировина для виробництва пари 1,44 м3/год;

– заповнення втрат від продувок котла V-604 0,19 м3/год;

– заповнення втрат від продувок деаератора V-902 0,09 м3/год;

– заповнення втрат оборотної системи охолодження 2,50 м3/год;

Загалом: 4,22 м3/год.

Роботи ВПУ – періодична (чотири цикли по три години на добу з змінним

рівнем у баках знесоленої води).

Загальна витрата води на виробничі потреби складає 151,25 м3/добу.

Зворотне водопостачання

В технологічному процесі для охолодження продукту використовується зво-

ротне водопостачання. Охолоджена вода з градирні подається до холодильників

установки, гаряча вода відводиться до градирні на охолодження.

До складу системи охолодження оборотної води входять градирня 6 х 3,6 м,

висотою 4,5 м, та насос оборотної води продуктивністю 318 м3/год.

74

4

Втрати води оборотної системи охолодження на випар та каплеунесення

компенсуються очищеною водою після ВПУ в кількості 51,57 м3/добу.

Протипожежне водопостачання

Реконструкція підприємства не передбачає суттєвого збільшення пожежного

навантаження. Згідно п. 8.19 ВУПП-88 проектом реконструкції передбачається

улаштування зовнішнього кільцевого протипожежного водогону з тиском не менш

0,6 МПа (6 кгс/см2).

Витрати води на пожежогасіння з мережи протипожежного водопроводу

приймаються з розрахунку на дві одночасні пожежі на підприємстві:

- одна пожежа у виробничій зоні,

- друга пожежа – у зоні товарного парку з горючими речовинами.

Витрати води на зовнішнє пожежогасіння, з урахуванням продуктивності по-

жежних насосів прийнята 40 л/с (144 м3/год), що відповідає табл. 6 ДБН В.2.5-

74:2013.

Згідно п. 6.2.13 ДБН В.2.5-74:2013 тривалість гасіння пожежі слід приймати 3

год. Таким чином запас води на зовнішнє пожежогасіння повинен бути не менш

432м3. Проектом передбачено установку шести підземних металевих пожрезервуарів

по 75 м3 кожний. Заповнення пожрезервуарів передбачається від мережі господарсь-

ко-питного водопроводу, який живиться від нової артезіанської свердловини підпри-

ємства.

Зовнішня мережа протипожежного водопроводу прийнята кільцевої.

Вода з резервуарів в систему кільцевого протипожежного водопроводу пода-

ється насосами (два робочих, один резервний) К-100-65 (Q = 110 м3 / год, Н = 75 м

вод.ст, які встановлені в заглибленій насосній пожежогасіння, яка розташована по-

руч з пожрезервуарами.

Мережу протипожежного водопроводу передбачається виконати з труб стале-

вих електрозварних діаметром 219х7 мм по ГОСТ 10704-91. Мережі проходить на

глибині, що запобігає замерзанню води в трубопроводах.

На мережі водопроводу передбачено встановити 10 лафетних стволів типу

ЛС-20У з витратою 20 л/с.

Пожежні насоси включаються в роботу дистанційно оператором з операторсь-

кої станції.

Водовідведення

При експлуатації проектованого об’єкту передбачено утворення господарсь-

ко-побутових та виробничих стоків.

На існуючий стан скидання господарсько-побутових стоків від санітарних

приладів адміністративно-побутового будинку відбувається у водонепроникний ви-

гріб об‘ємом 25 м3 системою самозливної каналізації з подальшим вивезенням Крас-

нокутським ВУЖКГ на очисні споруди згідно договору № 260116 від 26.01.2016 р.

За проектом реконструкції, передбачається улаштування туалетної кімнати на

першому поверсі будівлі операторної. Відведення стічних вод від санітарних прила-

дів передбачається у підземну металеву ємність об‘ємом 10 м3, яка розміщується на

відстані 20 м від будівля операторної. По мірі накопичення господарсько-побутові

стоки будуть вивозитися спеціалізованими підприємствами за існуючою схемою.

Зовнішня мережа господарсько-побутової каналізації виконується із труб

ПВХ безнапірних діаметром 110 мм по ТУ У 25.2-30361225-003:2005. Довжина ме-

75

5

режі становить 25 м. Глибина закладення трубопроводів від 1,0 до 1,5 м.

Витрата побутових стоків складає 1,56 м3/добу.

При експлуатації технологічного обладнання передбачено утворення насту-

пних виробничих стоків:

- регенераційні стоки від установки пом’якшення ВПУ – 8,4 м3/добу;

- концентрат установки зворотного осмосу – 50,0 м3/добу;

- продувні води котла V-604 та деаератора V-902 – 6,72 м3/добу.

Для запобігання утворення відкладень і підтримки потрібного водно-

хімічного режиму котла V-604 під час його роботи, здійснюється безперервна про-

дувка котла – постійне відведення із барабану накопичених розчинених в котловій

воді солей. Регулювання витрати безперервної продувки здійснюється регулюючим

клапаном. Скидання безперервної продувки здійснюється в продувний бак V-605A.

Під час роботи котла також здійснюється періодична продувка з найбільш

низько розташованих точок котла з метою видалення шламу, що осів. Періодична

продувка здійснюється відкриванням на короткий проміжок часу арматури, розта-

шованої на дренажних лініях котла. Періодична продувка котла V-604 відводить-

ся в продувний бак V-605A.

Регенераційні води установки пом’якшення води ВПУ з періодичністю три

рази на добу спрямовується до баку збору виробничих стоків.

Концентрат УЗО відходить до баку сбору виробничих стоків.

Для проведення консервації і хімічних промивок мембранних елементів ус-

тановки зворотного осмосу передбачений блок хімічної промивки. Хімічна проми-

вка проводиться у ручному режимі при значному зниженні продуктивності устано-

вки. Хімічна промивка установки зворотного осмосу проводиться один раз в три

місяці.

Усі виробничі стоки накопичуються в підземних баках збору виробничих

стоків загальною ємністю 75 м3. Із баків збору виробничих стоків вода відкачується

спеціалізованими підприємствами згідно договору і вивозиться автотранспортом

для очищення на спеціалізованих спорудах.

Баланс водопостачання та водовідведенні наведений у таблиці:

Таблиця 1.5.2.2 Водопостачання Водовідведення

Найменування системи Витрата,

м3/добу Найменування системи

Витрата,

м3/добу

Виробничі потреби,

в т.ч.: 151,25 Виробничі стоки, в т.ч. 65,12

- сировина для виготовлення ін-

гібітору корозії 34,56

Концентрат установки зворотно-

го осмосу 50,0

- заповнення втрат від продувок

котла V-604 та деаератора V-902 6,72

Стоки з установки пом’якшення

води 8,4

- заповнення втрат оборотної

системи охолодження 51,57

Продувні води котла V-604 та

деаератора V-902 6,72

- потреби ВПУ 58,4 Господарсько-побутові стоки 1,56

Господарсько-побутові потре-

би, в т.ч.: 3,11 Безповоротні втрати, в т.ч. 87,68

- господарсько-питні потреби 1,56 - втрати на виробництво інгібі- 34,56

76

6

тору корозії

- полив доріг і проїздів 1,55

- втрати оборотної системи охо-

лодження 51,57

- втрати на полив доріг і проїздів

ВСЬОГО: 154,36 ВСЬОГО: 154,36

Система дощової каналізації

Існуюче положення.

Скидання дощових і поталих вод з покрівель будівель, споруд та з території

проммайданчика передбачається у внутрішньомайданчикову мережу дощової кана-

лізації.

Діюча технологічна схема виключає влучення нафтопродуктів в зливові сто-

ки. У випадку аварії нафтопродукти з технологічних майданчиків попадають у ава-

рійні ємності.

В місцях збору зливових стоків передбачається встановлення дощоприймачів.

Дощоприймачі, що приймають зливові стоки з технологічного майданчика і

майданчика резервуарного парку обладнані запірними пристроями-хлопушками, що

приводяться в дію за межами огородження парку і технологічного майданчика. Для

механічної очистки дощових стоків передбачено встановлення нафтовловлювачів

об’ємом 2,6 м3 кожний.

Використання фільтрів із синтапону в конструкції нафтовловлювача дозволяє

виробляти очистку стоків до 98%. Після механічної очистки стоки по мережі дощо-

вої каналізації надходять в ємності-накопичувачі (2х50м3).

Рішення по реконструкції.

Вертикальним плануванням (організація рельєфу) майданчика спорудження

установки інгібітору корозії передбачається поверхневе відведення дощових і талих

вод з майданчика. Відведення поверхневих дощових і талих вод з території компле-

ксу забезпечується за рахунок вимощень по периметру будівель, газонів, щебеневих

і ґрунтових покриттів, покриттів внутрішніх майданчикових автодоріг. Відведення

дощових вод с території здійснюється по спланованій поверхні за межі майданчика.

З обвалованих територій відведення здійснюється через дощоприймачі у єм-

ність накопичувач дощових стоків.

Проектована мережа дощової каналізації виконується із труб ПВХ безнапір-

них по ТУ У 25.2-30361225-003:2005. Довжина мережі становить 95 м. Глибина за-

кладення трубопроводів від 1,0 до 3,0 м.

На мережі встановлюються колодязі зі збірних залізобетонних елементів.

Вивіз стоків з ємностей-накопичувачів виконується спеціалізованими підп-

риємствами згідно договору для подальшого очищення на спеціалізованих спору-

дах.

Розрахунок об’єму дощових стоків

Розрахунок річного обсягу поверхневого стоку проведений згідно ДБН В.2.5-

75:2013 «Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектуван-

ня».

Середньорічний обсяг поверхневих стічних вод, що утворюються на майдан-

чику підприємства в період випадання дощів та танення снігу, визначається за фор-

мулою:

Wr = Wд + Wт,

77

7

де Wд і Wт - середньорічний обсяг дощових і талих вод, м3.

Середньорічний обсяг дощових (Wд) і талих (Wт) вод, що стікають з житло-

вих територій і промислових майданчиків, визначається за формулами:

Wд = 10 hд Ψд F

Wт = 10 hт Ψт F Ку

де F - загальна площа стоку, га; F = 1,0141 (площа використаної території);

hд - шар опадів за теплий період року, мм, hд = 384 мм;

hт - шар опадів, мм, за холодний період року, hт =143 мм;

Ψд і Ψт - загальний коефіцієнт стоку дощових і талих вод відповідно;

Ку – коефіцієнт, який враховує прибирання снігу (Ку = 0,35…0,5).

При визначенні середньорічної кількості дощових вод Wд загальний коефіці-

єнт стоку Ψд для загальної площі стоку F розраховується як середньозважена вели-

чина з приватних значень для площ стоку з різним видом поверхні, згідно з табли-

цею 5.4.3.

Таблиця 1.5.2.3

Вид поверхні або площі сто-

ку

Коефіцієнт стоку,

Ψд Площа стоку, м2

Загальний коефіцієнт

стоку

Ψдобщ = ΣΨдi ∙ Fi / ΣFi

Водонепроникні поверхні

(бетонні покриття, кровлі) 0,6-0,8 9241

0,65

Газони 0,1 900

Загальна площа

стоку – 10141 м2

Wд = 10 ∙ 384 ∙ 0,65 ∙ 1,0141 = 2531,194 м3/рік

При визначенні середньорічного обсягу талих вод загальний коефіцієнт стоку

Ψт з майданчиків підприємств з урахуванням прибирання снігу і втрат води за раху-

нок часткового поглинання водопроникними поверхнями в період відлиг можна

приймати в межах 0,5-0,7.

Wт = 10 ∙ 143 ∙ 0,6 ∙ 1,0141 · 0,4 = 348,039 м3/рік

Середньорічний обсяг поверхневих стічних вод, що утворюються на майдан-

чику в період випадання дощів та танення снігу, складе:

Wr = 2531,194 + 348,039 = 2879,233 м3/рік

Об’єм дощових стоків з обвалованої території (F = 0,0043 га), що накопичу-

ється у ємностях та підлягає вивезенню спеціалізованими підприємствами на пода-

льше очищення:

Wд = 10 ∙ 384 ∙ 0,8 ∙ 0,0043 = 13,2096 м3/рік

Wт = 10 ∙ 143 ∙ 0,7 ∙ 0,0043 · 0,4 = 1,72172 м3/рік

Wr = 13,2096 + 1,72172 = 14,93132 м3/рік

Захист підземних вод

З урахуванням вимог ст. 59 та 93 Водного кодексу України, постанови Кабіне-

ту Міністрів України № 2024 від 18.12.1998 р. "Про правовий режим зон санітарної

охорони водних об’єктів" для захисту підземних вод, які використовуються як дже-

рела водопостачання, організуються зони санітарної охорони (ЗСО).

ЗСО організовується в складі трьох поясів: перший пояс (пояс суворого ре-

жиму) включає територію розташування водозаборів, майданчиків розташування

78

8

всіх водопровідних споруд і водопідвідний канал; другий і третій пояси (пояси об-

межень) включають територію, призначену для охорони від забруднення джерел во-

допостачання.

У кожному з трьох поясів, відповідно до їх призначення, встановлюється спе-

ціальний режим і визначається комплекс заходів, що виключають можливість погі-

ршення якості води.

Перший пояс ЗСО підземних джерел водопостачання встановлюється з метою

усунення можливості випадкового або навмисного забруднення води джерела в міс-

ці знаходження водозабірних і водопровідних споруд.

Перший пояс ЗСО встановлюється на відстані не менше 30 м від водозабору -

при використанні захищених підземних вод і на відстані не менше 50 м - при вико-

ристанні недостатньо захищених підземних вод.

Другий і третій пояси ЗСО мають на меті запобігання несприятливого впливу

на якість і кількість води використовуваних або передбачуваних до використання

підземних і поверхневих джерел централізованого господарсько-питного водопоста-

чання шляхом здійснення комплексу заходів, виходячи з місцевих санітарних умов,

гідрогеологічних або гідрологічних особливостей джерел водопостачання і характе-

ру можливого їх забруднення.

Межі другого і третього поясів ЗСО підземних джерел водопостачання визна-

чаються розрахунком, заснованим на обліку:

- санітарних і гідрологічних або гідрогеологічних особливостей джерел водо-

постачання;

- відмінності мікробних і хімічних забруднень за ступенем їх стабільності в

воді підземних і поверхневих джерел водопостачання.

Для захисту підземних вод від забруднення артезіанська свердловина № 2, з

якої передбачається водопостачання підприємства, встановлюються зони санітарної

охорони (ЗСО), що складаються з 3-х поясів.

Перший пояс ЗСО - зона суворого санітарного режиму приймається розмі-

ром 30 х 30 м навколо свердловини.

Другий і третій пояси ЗСО визначені згідно ДБН В.2.5-74:2013 «Водопоста-

чання. Зовнішні мережі та споруди».

Розміри 2-го і 3-го поясів ЗСО визначаються за допомогою гідродинамічних

розрахунків з умови, що якщо за межами 2-го поясу в водоносний горизонт надій-

дуть мікробні, а за межами 3-го поясу - хімічні забруднення, то вони протягом роз-

рахункового терміну експлуатації не досягнуть водозабору.

Розрахунок 2-го поясу зони санітарної охорони здійснюється за формулою:

,A)14,3(2 НTQR м

де:

Q - середньодобовий дебет свердловини, м3/ добу;

Н - потужність водоносного пласта, м.

А - активна пористість водоносних порід, м;

Тм - розрахунковий час, діб.

Розрахунок 3-го поясу за формулою:

79

9

,A)14,3(2 НTQR x

де:

Тх - час роботи водозабору (не менше 25 років).

Розрахунок 2-го поясу зони санітарної охорони:

51)15,02514,3(200955,1542 R м

Q - середньодобовий дебет свердловини, 154,955 м3/добу (7 м3/год) – згідно

Дозвілу на спеціальне водокористування;

Н - потужність водоносного пласта, 25 м.

А - активна пористість водоносних порід (піски дрібнозернисті) - 0,15 м;

Тм - розрахунковий час, 200 діб.

Таким чином, розмір 2-го поясу ЗСО для свердловини № 2 становить 53 м.

Розрахунок 3-го поясу зони санітарної охорони:

363)15,02514,3(10000955,1542 R м

де:

Тх - час роботи водозабору - 104 діб (25 років).

Таким чином, розмір 3-го поясу ЗСО для свердловини № 2 становить 363 м.

В процесі експлуатації свердловини повинні дотримуватися основні санітарні

заходи стосовно до призначення кожного поясу ЗСО з метою усунення та попере-

дження можливості забруднення води джерел водопостачання.

До першого поясу ЗСО підземних джерел водопостачання:

1) забороняються всі види будівництва, які не мають безпосереднього відно-

шення до експлуатації, реконструкції та розширення водозабірних споруд, в тому

числі прокладання трубопроводів різного призначення, розміщення житлових і гос-

подарсько-побутових будівель, а також застосування отрутохімікатів і добрив;

2) при відсутності каналізації повинні влаштовуватися водонепроникні прий-

мачі для нечистот і побутових відходів, розташовані в місцях, що виключають за-

бруднення території першого поясу ЗСО при їх вивезенні, з подальшою дезінфекці-

єю;

3) при підземних джерелах водопостачання повинно бути передбачено суворе

виконання санітарно-технічних вимог до конструкції свердловин (оголовки, гирла,

затрубний простір свердловин і ін.);

4) водозабір повинен бути обладнаний апаратурою для систематичного конт-

ролю фактичного дебіту.

По другому і третьому поясах ЗСО підземних джерел водопостачання:

1) виявлення, тампонування (або відновлення) всіх старих, недіючих, дефект-

них або неправильно експлуатованих свердловин, які становлять небезпеку в частині

можливості забруднення водоносного горизонту;

2) регулювання буріння нових свердловин і будь-якого нового будівництва

при обов'язковому узгодженні з місцевими органами санітарно-епідеміологічної

служби в суворій відповідності з діючими санітарними законодавством;

80

0

3) заборона закачування відпрацьованих вод в підземні горизонти, підземного

складування твердих відходів і розробки надр землі, яка може привести до забруд-

нення водоносного горизонту;

4) заборона розміщення складів паливно-мастильних матеріалів, а також скла-

дів отрутохімікатів і мінеральних добрив, накопичувачів промислових стоків, шла-

мосховищ та інших об'єктів, які обумовлюють небезпеку хімічного забруднення під-

земних вод;

5) своєчасне виконання необхідних заходів по санітарній охороні поверхневих

водойм, які мають безпосередню гідравлічну зв'язок з використовуваним водонос-

ним горизонтом.

Крім заходів, зазначених в пп. 1-5, в межах другого поясу ЗСО підземних

джерел водопостачання підлягають виконанню такі додаткові заходи:

6) забороняється розміщення кладовищ, скотомогильників, полів асенізації,

полів фільтрації, землеробських полів зрошення, споруд підземної фільтрації, гноєс-

ховищ, силосних траншей, тваринницьких і птахівницьких підприємств та інших

сільськогосподарських об'єктів, які обумовлюють небезпеку мікробного забруднен-

ня підземних вод; застосування добрив і отрутохімікатів; промислової вирубки лісу.

При виконанні вищевикладених заходів, негативного впливу на підземні води

при експлуатації об'єкта не буде.

Виходячи з вищенаведеного, діяльність підприємства не чинитиме шкід-

ливого впливу на водне середовище і не суперечитимете Водному Кодексу Украї-

ни.

1.5.3. Оцінка за видами та кількістю відходів

Під час експлуатації комплексу з виробництва органічних розчинників та ан-

тикорозійних засобів передбачається утворення наступних відходів:

Виробничі відходи:

- відпрацьований каталізатор сіркоочищення;

- відпрацьований каталізатор печі риформінгу;

- відпрацьований каталізатор синтезу;

- відпрацьований наповнювач установки пом’якшення води (іонообмінна

смола);

- відпрацьовані мембрани установки зворотного осмосу;

- відпрацьовані моторні масла та мастила;

- відпрацьовані прибори освітлення;

- промаслене ганчір’я.

Побутові відходи:

- тверді побутові відходи;

- сміття від прибирання території.

Розрахунок кількості утворюваних відходів

Виробничі відходи

81

1

Відпрацьований каталізатор риформінгу в кількості 1,5 м3 підлягає заміні 1

раз у 3 роки. Каталізатор складається з нікелю (зміст Ni - 14 %), нанесеного на

оксид алюмінію (зміст Al2O3 – 80-86%). Відпрацьований каталізатор синтезу в кількості 2,68 м3 підлягає заміні 1

раз у 3 роки. Каталізатор містить 50-60% міді (Сu), 20-30 % окис цинку (ZnО),

5-15% окису алюмінію (Аl2O3). Відпрацьований каталізатор сіркоочищення в кількості 0,384 м3 (на один

реактор) підлягає заміні 1 раз у півроку. Каталізатор сіркоочищення містить

85±5% окису цинку (ZnO), а також окису міді (СuО) та молібдену (МoО3). Відпрацьовані каталізатори передаються спеціалізованим підприємствам на

подальшу утилізацію згідно договору.

Відпрацьовані наповнювачі установки пом’якшення води (натрій-

катіонітовий фільтр) в кількості 0,85 м3 передається спеціалізованим підприємства

на утилізацію згідно договору 1 раз у 3-4 роки.

Відпрацьовані мембрани установки зворотного осмосу в кількості 8 оди-

ниць передається спеціалізованим підприємства на утилізацію згідно договору 1 раз

у 5 років.

Зовнішнє освітлення території підприємства та приміщень передбачено світ-

лодіодними та натрієвими лампами. Кількість встановлених світлодіодних ламп – 77

од., натрієвих – 15 од.

Розрахунок кількості відпрацьованих освітлювальних приборів проводиться

за формулою:

Nвідпр = n x Нбаз /G ,(шт.)

n - кількість встановлених ламп, (шт.).

Нбаз - базове число годин роботи лампи, год;

G - гарантійний термін експлуатації, год.

Вихідні дані та результати розрахунків зведені до таблиці:


Найменування освітлю-

вального прибору

Кількість,

од.

Час ро-

боти,

год/рік

Гарантійний термін

експлуатації, год.

Річна кількість

відходів, що

утворюється,

од.

Світлодіодні:

STR100W 8 3760 26280 2

STR50W 2 3760 26280 1

НСП11 5 7500 26280 2

НСП41 10 7500 26280 3

ДВО 36W 600х600 6 7500 50000 1

ДПО36 10 7500 50000 2

СВО 45 600х600 22 7500 50000 4

REL-500 LED 5 7500 50000 1

FERON EL16 (90 LED) 2 7500 50000 1

"Plazma" Bellson 3 7500 25000 1

Cobay LED 4 7500 25000 2

Натрієві:

ЖСП11ВЕх-250 6 3760 10000 3

82

2

ЖСП21ВЕх-100 4 7500 10000 3

ЖСП11-150 5 7500 10000 4

ВСЬОГО: 30

Відпрацьовані світлодіодні лампи відносяться до 4 класу небезпеки та можуть

вивозитися для захоронення на полігоні ТПВ.

Натрієві лампи – 1 клас небезпеки, підлягають передачі спеціалізованим підп-

риємствам на подальшу утилізацію згідно договору.

Кількість промасленого ганчір’я визначається за формулою:

М = m/(1 - k), т/рік,

де m – кількість сухого ганчір’я, що було витрачено на підприємстві за рік, т/рік;

k – вміст масла в промасленому ганчір’ї, k = 0,15.

За рік на підприємстві витрачається 10 кг ганчір’я.

Кількість промасленого ганчір’я складе:

10/(1 - 0,15) = 0,0118 т/рік

Виробничі відходи накопичуються на території підприємства в спеціальних

контейнерах та ємностях та в міру накопичення вивозяться спеціалізованими органі-

заціями на подальшу утилізацію, переробку або захоронення.

Тверді побутові відходи:

Кількість побутового сміття від працюючого персоналу дорівнює 0,3 м3/рік

на 1-го працівника або 0,3 х 62 = 18,6 м3/рік. (розрахунковий робочий штат підпри-

ємства складає 62 чоловіка).

Щільність сміття 0,25 т/м3.

18,6 х 0,25 = 4,65 т/рік.

Сміття від зовнішнього прибирання:

Кількість сміття від зовнішнього прибирання території підприємства складає

0,012 м3/рік на 1 м2 площі. Площа, що має тверде покриття - 5294 м2.

Річний обсяг сміття від прибирання території складе 0,012 х 5294 = 63,528 м3.

Щільність сміття 0,25 т/м3.

63,528 х 0,25 = 15,882 т/рік.

Сумарна кількість твердих побутових відходів від життєдіяльності робітників

та прибирання території підприємства складе 4,65 + 15,882 = 20,532 т/рік.

Для тимчасового зберігання твердих побутових відходів на території підпри-

ємства передбачені контейнери для сміття. Майданчик для контейнерів має тверде

покриття та зручний під’їзд для транспорту. Тверді побутові відходи вивозяться

спеціалізованими підприємствами згідно договору для подальшого розміщення на

полігоні ТПВ.

Дані про об'єм, склад і види відходів представлені в таблиці 1.5.3.2.



відходів

Кількість

відходів на

рік

Фізичний

стан

Код відходів

по

ДК 005-96

Клас

небезпе-

ки

Періоди-

чність

Спосіб

утилізації

83

3

Відпрацьований ката-

лізатор риформінгу 1,5 м3 тверд. 2320.2.9.13 2

1 раз в 3

роки

Передача спеціалізова-

ним підприємствам на

утилізацію


лізатор синтезу 2,68 м3 тверд. 2320.2.9.13 2

1 раз в 3

роки





лізатор сіркоочищен-

ня

0,768 м3 тверд. 2320.2.9.13 2 1 раз у

півроку




Відпрацьовані напов-

нювачі установки

пом’якшення води

0,85 м3 тверд. 4101.2.9.05 4 1 раз у 3-

4 роки


ним організаціям для

розміщення на полігоні

ТБВ згідно договору

Відпрацьовані мем-

брани установки зво-

ротного осмосу

8 од. тверд. 4101.2.9.11 3 1 раз у 5

років




Відпрацьовані світло-

діодні лампи 20 од. тверд. 7740.3.1.03 4 Період.





Відпрацьовані натріє-

ві лампи 10 од. тверд. 7710.3.1.26 1 Період.




Промаслене ганчір’я 0,0118 т тверд. 7730.3.1.06 3 Період.




Відходи комунальні

(міські) змішані, у т.

ч. сміття з урн

20,532 т тверд. 7720.3.1.01 4 Постійно





Заходи щодо збору відходів, тимчасовому зберіганню та передачі сторон-

нім організаціям для подальшого розміщення на полігоні ТПВ або утилізації є до-

статніми, щоб виключити негативний вплив відходів виробництва на навколи-

шнє середовище.

1.5.4. Оцінка за видами та кількістю очікуваних шумового, вібраційного та раді-

аційного забруднення, а також випромінення, які виникають у результаті вико-

нання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності

Акустичний розрахунок виконується з метою визначення октавних рівнів шуму

в розрахункових точках на території житлової забудови та межі нормативної саніта-

рно-захисної зони.

Акустичний розрахунок включає:

84

4

- виявлення джерел шуму й визначення їхніх шумових характеристик;

- визначення рівнів звукового тиску в попередньо обраних розрахункових точ-

ках;

- визначення необхідного зниження рівнів звукового тиску в розрахункових то-

чках.

При виконанні акустичного розрахунку використані наступні законодавчі, нор-

мативні й методичні документи:

- Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів №173

від 19.06.1996 р.;

- ДБН 360-92**. Містобудування. Планування i забудова міських i сільських

поселень;

- ДБН В.1.1-31:2013 «Захист територій, будинків і споруд від шуму»;

- ДСТУ-Н Б В.1.1-35:2013 «Настанова з розрахунку рівнів шуму в приміщеннях

і на територіях»;

- ДСТУ-Н Б.В.1.1-33:2013 «Настанова з розрахунку та проектування захисту

від шуму сельбищних територій»

- Довідник проектувальника «Захист від шуму» за редакцією Е.Я. Юдина.

Нормативні рівні звукового тиску (еквівалентні рівні звукового тиску) у дБ в

октавних смугах частот, рівні звуку й еквівалентні рівні звуку в дБА для територій,

що безпосередньо прилягають до житлових будинків, прийняті згідно СН 3077-84

«Санитарные нормы допустимого шума в помещениях жилых и общественных зда-

ний и на территории жилой застройки», з поправками по таблиці 2:

1) Час роботи встаткування, що є джерелом шуму, прийнято цілодобово.


Призначення приміщень

або територій

Час до-

би

Рівні звукового тиску, дБ, в октавних

смугах із середньогеометричними часто-

тами, гЦ

Рівень

звуку,

LА,

дБА 63 125 250 500 1000 2000 4000 8000

Території, що безпосередньо

прилягають до житлових бу-

динків, будівель поліклініки,

амбулаторій, диспансерів,

будинків відпочинку, пансіо-

натів, будинків-інтернатів для

людей похилого віку та інва-

лідів, дитячих дошкільних

установ, шкіл та інших учбо-

вих закладів, бібліотек

с 7 до

23 ч. 75 66 59 54 50 47 45 43 55

с 23 до

7 ч. 67 57 49 44 40 37 35 33 45

Характеристика проектованих джерел шуму наведена в таблиці 1.5.4.2:

85

5

Таблиця 1.5.4.2– Характеристика джерел шуму

Найменування джерела шуму Рівень шуму,

дБА

ДШ1. Компресорна

Компресор сировинного газу 114

Масляний насос компресору сировинного газу 58

Компресор синтез-газу 118

Насос флегми 64

Насос сепаратора дистиляту 56

Двигун насосу кубового продукту колони 57

Насос оборотної води 72

ДШ2. Водопідготовча установка

Насос живильної води 60

Компресор технічного повітря 98

ДШ3. Обвалування баків напівпродукту

Дистиляційний насос низу колони 64

Насос скрубера 56

ДШ4. Майданчик риформінгу

Живильний насос котла 72

Живильний насос допоміжного котла 69

Димосос 92

ДШ5. Градирня

Вентилятор градирні 88

ДШ6. Дизель-генератори

Дизель-генератор 630 кВА – 2 од. 70

ДШ7. Дизель-генератор

Дизель-генератор 85 кВт 66

Розрахунок рівнів звуку виконувався на межі найближчої житлової забудови

та межі нормативної санітарно-захисної зони підприємства. Розрахункові точки на

територіях з нормованими рівнями шуму приймаються на висоті 1,5 м від рівня зе-

млі.

За розрахункові точки прийняті: Розрахункова точка № 1 (Х = -386; У = 68) – точка на межі найближчої житлової за-

будови – с. Сонцедарівка;

Розрахункова точка № 2 (-300Х = 0; У = 120) – точка на межі нормативної санітарно-

захисної зони підприємства 500 м, північно-східний напрямок;

Розрахункова точка № 3 (Х = 0; У = 380) – точка на межі нормативної санітарно-

захисної зони підприємства 500 м, північний напрямок;

Розрахункова точка № 4 (Х = 478; У = 0) – точка на межі нормативної санітарно-

захисної зони підприємства 500 м, східний напрямок;

Розрахункова точка № 5 (Х = 50; У = -485) – точка на межі нормативної санітарно-

захисної зони підприємства 500 м, південий напрямок.

Розрахункова точка № 6 (Х = -200; У = 617) – точка на межі житлової забудови – с.

Сонцедарівка, північно-західний напрямок;

Розрахункова точка № 7 (Х = -100; У = 585) – точка на межі житлової забудови – с.

Сонцедарівка, північно-західний напрямок;

86

6

Відстань від проектованих джерел шуму до розрахункових точок наведена у

таблиці 1.5.4.3.

Таблиця 1.5.4.3 – Характеристика розрахункових точок

Номер джерела шуму

Відстань від джерел шуму до розрахункових точок, м

Межа житлової

забудови Межа нормативної СЗЗ

РТ1 РТ2 РТ3 РТ4 РТ5

Дж. шуму 1 559 561 495 490 527

Дж. шуму 2 540 531 495 520 529

Дж. шуму 3 550 558 515 493 507

Дж. шуму 4 607 548 512 502 510

Дж. шуму 5 639 569 488 482 534

Дж. шуму 6 617 524 481 527 541

Дж. шуму 7 580 508 516 542 510

Розрахунок рівнів звукового тиску для джерел шуму виконаний згідно

ДСТУ-Н Б.В.1.1-33:2013 «Настанова з розрахунку та проектування захисту від

шуму сельбищних територій» за формулою:

LАтер = LА - ΔLАвідст - ΔLАпов - ΔLАпок - ΔLАекр - ΔLАзел - ΔLАобм + ΔLАвідб

де LА – шумова характеристика джерела шуму, дБА;

ΔLАвідст – поправка у дБА, що враховує зниження рівня звуку в залежності

від відстані між джерелом шуму і розрахунковою точкою;

ΔLАпов – поправка у дБА, що враховує зниження рівня звуку внаслідок зату-

хання звуку в повітрі;

ΔLАпок – поправка у дБА, що враховує вплив на рівень звуку типу покриття

території;

ΔLАекр – поправка у дБА, що враховує зниження рівня звуку екранами на

шляху поширення шуму;

ΔLАзел – поправка у дБА, що враховує зниження рівня звуку смугами зеле-

них насаджень;

ΔLАобм – поправка у дБА, що враховує зниження звуку внаслідок обмежен-

ня кута видимості джерела шуму з розрахункової точки;

ΔLАвідб – поправка у дБА, що враховує підвищення рівня звуку в розрахун-

ковій точці внаслідок накладення звуку, відбитого від огороджувальних констру-

кцій будівель.

Шумові характеристики й результати розрахунку рівнів звукового тиску від

проектованого встаткування в розрахункових точках представлені в таблицях

1.5.4.4 – 1.5.4.8.

87

Таблиця 1.5.4.4 – Розрахунок рівнів шуму в розрахунковій точці РТ1

Найменування джерела шуму

Шумова

хар-ка LWА,

дБА

Сумарний

рівень

шуму на

внутрішній

стіні, дБА

Зниження

шуму стіновою

огорожею,

дБА

Відстань

від РТ до

дж. шуму

r, м

ΔLАвідст,

дБА

ΔLАпов,

дБА

ΔLАпок,

дБА

ΔLАекр,

дБА

ΔLАзел,

дБА

ΔLАобм,

дБА

ΔLАвідб,

дБА

Рівень шуму в

розрахунковій

точці LА, дБА

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Джерело шуму № 1


119,5 - 529 42 3,1 12 16 0 5 0 41,4

Масляний насос компресору сировинного

газу 58





Насос оборотної води 72


Насос живильної води 60 98 40 510 41,8 3,1 12 16 0 5 0 0



Дистиляційний насос низу колони 64 64,3 - 511 41,8 3,1 12 16 0 5 0 0




92 - 527 41,8 3,1 12 16 0 5 0 14,1 Живильний насос допоміжного котла 69

Димосос 92


Вентилятор градирні 88 88 - 539 42,1 3,2 12 16 0 5 0 9,7


Дизель-генератор 630 кВА – 2 од. 70 73 - 527 41,9 3,1 12 16 0 5 0 0


Дизель-генератор 85 кВт 66 66 - 518 41,5 2,9 12 16 0 5 0 0

Сумарний рівень шуму в розрахунковій точці 1 41,4

88

88



Шумова

хар-ка LWА,

дБА

Сумарний

рівень

шуму на


стіні, дБА

Зниження


огорожею,

дБА

Відстань

від РТ до

дж. шуму

r, м

ΔLАвідст,

дБА

ΔLАпов,

дБА

ΔLАпок,

дБА

ΔLАекр,

дБА

ΔLАзел,

дБА

ΔLАобм,

дБА

ΔLАвідб,

дБА




1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13



119,5 - 561 41,2 2,8 12 16 0 5 0 42,5


газу 58





Насос холодної води 72










Димосос 92








89

89



Шумова

хар-ка LWА,

дБА

Сумарний

рівень

шуму на


стіні, дБА

Зниження


огорожею,

дБА

Відстань

від РТ до

дж. шуму

r, м

ΔLАвідст,

дБА

ΔLАпов,

дБА

ΔLАпок,

дБА

ΔLАекр,

дБА

ΔLАзел,

дБА

ΔLАобм,

дБА

ΔLАвідб,

дБА




1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13



119,5 - 495 40,4 2,5 12 16 0 5 0 43,6


газу 58















Димосос 92








90

90



Шумова

хар-ка LWА,

дБА

Сумарний

рівень

шуму на


стіні, дБА

Зниження


огорожею,

дБА

Відстань

від РТ до

дж. шуму

r, м

ΔLАвідст,

дБА

ΔLАпов,

дБА

ΔLАпок,

дБА

ΔLАекр,

дБА

ΔLАзел,

дБА

ΔLАобм,

дБА

ΔLАвідб,

дБА




1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13



119,5 - 490 40,4 2,5 12 16 0 5 0 43,6


газу 58














92 - 502 40,5 2,5 12 16 0 5 0 16 Живильний насос допоміжного котла 69

Димосос 92






Дизель-генератор 85 кВт 66 66 - 542 41 2,7 12 16 0 5 0 0


91

91



Шумова

хар-ка LWА,

дБА

Сумарний

рівень

шуму на


стіні, дБА

Зниження


огорожею,

дБА

Відстань

від РТ до

дж. шуму

r, м

ΔLАвідст,

дБА

ΔLАпов,

дБА

ΔLАпок,

дБА

ΔLАекр,

дБА

ΔLАзел,

дБА

ΔLАобм,

дБА

ΔLАвідб,

дБА




1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13



119,5 - 527 40,8 2,6 12 16 0 5 0 43,1


газу 58











Насос скруберу 56




Димосос 92




Дизель-генератор 600 кВА – 2 од. 70 73 - 541 41 2,7 12 16 0 5 0 0




2

Таким чином, розрахункові рівні шуму, що створюються роботою встановленого

обладнання, в розрахункових точках на межі найближчої житлової забудови та

межі нормативної санітарно-захисної зони складуть:

- в РТ1 – 41,4 дБА;

- в РТ2 – 42,5 дБА;

- в РТ3 – 43,6 дБА;

- в РТ5 – 43,1 дБА.

що не перевищує нормативного показника – 45 дБА для нічного часу доби

згідно СН 3077-84 «Санитарные нормы допустимого шума в помещениях жилых

и общественных зданий и на территории жилой застройки».

Додаткових заходів щодо зниження рівнів шуму не потрібно.

Характеристика вібраційного режиму

Джерелами вібрації є насосне та вентиляційне обладнання.

Для зниження розповсюдження вібраційного шуму передбачається установка

обладнання на віброізолюючих основах.

Рівні вібрації встановленого обладнання не перевищують допустимих нормати-

вних значень, згідно з вимогами ДСН 3.3.6.039-99 «Державні санітарні норми виро-

бничої загальної та локальної вібрації»:


Параметр Середньогеометричні частоти октавних смуг, Гц

2 4 8 16 31,5 63

Віброшвидкість 79 73 67 67 67 67

Віброприскорення 25 25 25 31 37 43

Віброзміщення 133 121 109 103 97 91

На межі найближчої житлової забудови рівень вібрації визначається як «від-

сутній» за санітарно-гігієнічними нормативами.

Дія електромагнітних полів

В електричних мережах високої напруги утворюються електромагнітні поля

частотою 50 Гц та 60 Гц. Електромагнітне випромінювання можна розглядати, як

одну з різновидів енергетичного забруднення в силу того, що воно негативно діє на

організм людини, на інші живі організми і негативно впливає на екологічні системи.

У зв'язку з невеликою частотою і незначними токами споживачів електроене-

ргії, впливу випромінювань на обслуговуючий персонал і на об’єкти, які знаходяться

за межею підприємства не передбачається.

На підприємстві використовуються установки змінного струму частотою

50 Гц і 60 Гц, напругою 380/220 В, 480/227 В відповідно, тобто до 1 кВ, тому немає

необхідності захисту від впливу електричного поля.

Вплив іонізуючих випромінювань

Проектом не передбачено використання на об’єкті обладнання, яке б могло

являтись джерелами іонізуючих випромінювань.

Забезпечення радіаційної безпеки під час проведення будівельних робіт здійс-

нюється згідно Закону України «Про захист людини від впливу іонізуючого ви-

промінювання» за допомогою наступних заходів:

- ведення виробничого контролю за вмістом радіонуклідів, що містяться у

будівельних матеріалах, прийняття будинків і споруд в експлуатацію з урахуван-

93

3

ням рівня вмісту радону в повітрі цих будинків та споруд і рівня гамма-

випромінювання;

- заборона застосування будівельних матеріалів і виробів з них, що не ві-

дповідають вимогам захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання.

Згідно НРБУ-97 ефективна питома активність природних радіонуклідів у бу-

дівельних матеріалах не повинна перевищувати 370 Бк/кг в ступені -1 (використан-

ня для всіх видів будівництва без обмежень (І клас).

В цілому, можливо зробити висновок про те, що фізичні фактори впливу не

приведуть до суттєвих, тим більш наднормативних впливів на навколишнє середо-

вище.

94

4

2. ОПИС ВИПРАВДАНИХ АЛЬТЕРНАТИВ

1. Планована діяльність, її характеристика, технічні альтернативи.

Планована діяльність, її характеристика.

Планована діяльність передбачає: Реконструкцію комплексу з виробництва ор-

ганічних розчинників та антикорозійних засобів в с. Сонцедарівка Краснокутського

району Харківської області. Проектом реконструкції передбачено розміщення техно-

логічного обладнання для виробництва інгібітору корозії. Проектом передбачаються

також рішення по реконструкції резервуарного парку (збільшення об’ємів зберігання

органічних розчинників та сировини, а також улаштуванння резервуарів для зберіган-

ня інгібітору корозії та його складових).

Технічна альтернатива 2. Не розглядається

2. Місце провадження планованої діяльності, територіальні альтернативи.

Місце провадження планованої діяльності: територіальна альтернатива 1.

Будівництво передбачене на території діючого підприємства ТОВ «Краснокутський

агрошляхбуд».

Земельна ділянка під будівництво знаходиться в постійному користуванні підприємс-

тва та розміщена в с. Сонцедарівка, Краснокутського району Харківської області» .


Не розглядається, оскільки планована реконструкція можливе лише на даній земель-

ній ділянці. Згідно проекту реконструкції комплексу усі компонувальні рішення пла-

нувальної організації земельної ділянки виконані з урахуванням розміщення існую-

чих будівель та споруд, в межах діючого підприємства та не передбачають додатково-

го відводу земель.

3. Екологічні та інші обмеження планованої діяльності за альтернативами: щодо технічної альтернативи 1

При експлуатації об'єкту вплив на навколишнє середовище мінімальний. Запланована

діяльність проводиться в межах відведених земель, санітарно-захисна зона витриму-

ється.

Основними екологічними обмеженнями є:

дотримання значень гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речо-

вин в атмосферному повітрі населених пунктів;

дотримання норм шумового навантаження на межі санітарно-захисної зони;

по ґрунту, поверхневим та підземним водам - відсутність на них прямого

впливу;

дотримання норм зберігання та утилізації відходів відповідно до вимог санітар-

но-гігієнічних норм.

Планована діяльність відповідає діючому природоохоронному законодавству..

щодо технічної альтернативи 2 Екологічні та інші обмеження відсутні через відсут-

ність технічної альтернативи.

4. Необхідна еколого-інженерна підготовка і захист території за альтернативами:

щодо технічної альтернативи 1

Планований об’єкт знаходиться в межах земельної ділянки, що знаходиться в

постійному користуванні. Наявність розроблених у встановленому порядку та вико-

нання комплексу технологічних, технічних, організаційних рішень для забезпечення

95

5

надійної безаварійної роботи устаткування. Проведення контрольно-аналітичних до-

сліджень стану атмосферного повітря, та облік відходів з передачею їх спеціалізова-

ним підприємствам. Персонал проходить періодичне навчання та атестацію з правил

експлуатації обладнання, техніки безпеки, пожежної безпеки та охорони навколиш-

нього середовища.

щодо технічної альтернативи 2 Еколого-інженерна підготовка і захист території не

передбачається через відсутність технічної альтернативи

щодо територіальної альтернативи 1 Планована діяльність знаходяться в межах земе-

льної ділянки, яка знаходиться в постійному користувані. Санітарно-захисна зона від

об'єкта плано-ваної діяльності повністю витримується. .

щодо територіальної альтернативи 2 Еколого-інженерна підготовка і захист території

не передбачається через відсутність територіальної альтернативи.

5. Сфера, джерела та види можливого впливу на довкілля:


на атмосферне повітря – викидами забруднюючих речовин є процеси спалю-

вання природного газу та супутніх газів з технологічного циклу в печі риформінгу R-

171; спалювання природного газу в допоміжнім котлу В-921; спалювання природного

газу та газової частини продукту від сепаратору V-414 на факельній установці; спа-

лювання дизельного палива в дизель-генераторах.

- на ґрунтові води – не передбачається.

- на ґрунти – забруднення ґрунту може здійснюватися під час випадкового розливу

сировини та продукції, порушенні правил зберігання промислових та побутових від-

ходів.

- рослинний та тваринний світ – планована діяльність здійснюється на промисло-

во- освоєній території, негативного впливу на рослинний та тваринний світ здійсню-

ватися не буде.

щодо технічної альтернативи 2 Сфера, джерела та види можливого впливу на дов-

кілля відсутні через відсутність технічної альтернативи.

щодо територіальної альтернативи 1 Сфера, джерела та види можливого впливу на

довкілля можливі в межах земельної ділянки підприємства, а саме, при експлуатації

обладнання.

що до територіальної альтернативи 2

Відсутня через відсутність територіальної альтернативи.

96

6

3. ОПИС ПОТОЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ

3.1. Дані про стан атмосферного повітря

Підприємство ТОВ «Краснокутський агрошляхбуд» розташоване в с. Сонцеда-

рівка Краснокутського району Харківської області.

Згідно з ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія» Харківська об-

ласть відноситься до I-Північно-Західного кліматичного району України.

Клімат Харківської області відноситься до помірно-континентального з сухим

жарким літом і теплою зимою. Середня температура повітря в липні становить 19,7 оС, середня температура повітря в січні становить -7.2 оС. Середня кількість опадів

603 мм в рік. Харківська область відноситься до сейсмічно стійкої області країни.

Кліматичні умови району прийняті на підставі даних Харківського центру по

гідрометеорології (лист № 36-09/1213 від 07.11.18 р.) (Дод. Б) та характеризуються

наступними показниками (для метеостанції Коломак):

Кількість опадів, мм:

за рік 603.0

добовий максимум 80,4

Середня місячна відносна вологість повітря в 13 год,%:

січень 85

липень 49

Число днів з туманом 50

Повторюваність напрямків вітру (чисельник),%:

Середня швидкість вітру за напрямами (знаменник),м/с:

Напрямки Січень Липень

Пн 7/2,5 15/2,0

ПнС 9/2,5 16/2,0

С 9/2,2 12/1,4

ПдС 13/2,3 9/2,1

Пд 16/2,9 10/2,2

ПдЗ 17/3,8 10/2,2

З 17/3,6 14/3,2

ПнЗ 12/3,7 14/2,5

Середня по місяцям тем-

пература повітря, о

Пружність водяної пари

по місяцям, гПа

Повторюваність штилей

по місяцям, %

1 -7,2 4,0 3

2 -5,9 4,0 2

3 -0,6 5,2 3

4 8,4 7,8 4

5 15,2 9,9 10

6 18,3 14,7 10

7 19,7 16,7 10

8 19,0 14,5 7

9 13,7 11,1 7

10 7,1 8,0 5

11 1,0 5,4 5

12 -3,7 4,7 3

Швидкість вітру, повторюваність якого становить 5% відповідає 7 м/с.

Максимальна температура повітря в липні становить 25,6 С.

97

7

Мінімальна температура повітря в січні становить -9,9 С.

Річна повторюваність напрямків вітру у відсотках:

Пн ПнС С ПдС Пд ПдЗ З ПнЗ

9 12 16 14 13 12 14 11

Коефіцієнт рельєфу місцевості - 1.0.

Коефіцієнт, який залежить від стратифікації атмосфери, А-200.

Циклонічна діяльність спостерігається над Харківською областю цілорічно.

Проходять циклони викликають сильні вітри (до 20 м/с) різних напрямків. Влітку пе-

реважають вітри північного та західного напрямків, взимку - західного напрямку.

Рельєф ділянки спокійний, перепад висот не перевищує 50 м на 1 км.

Змін мікроклімату в результаті роботи розглянутого об'єкта не очікується, оскі-

льки відсутні значні виділення теплоти, інертних газів, вологи.

Особливості кліматичних умов, які сприяють зростанню інтенсивності впливів

планованої діяльності на навколишнє середовище, відсутні.

Виходячи з вищевикладеного, заходи з попередження негативних впливів пла-

нованої діяльності на клімат і мікроклімат, а також пов'язаних з ними несприятливих

змін у навколишньому середовищі не передбачаються.

Фонові концентрації забруднюючих речовин в приземному шарі атмосфери

наведені згідно з листом Харківського регіонального центру з гідрометеорології №

36-12/1212 від 07.11.2018 р.(Дод.В) Величини фонових концентрацій наведені в таб-

лиці 3.1:

Таблиця 3.1

Код

речовини

Найменування забру-

днюючої речовини

Фонові конце-

нтрації, мг/м3

ГДК в повітрі

населених місць

(ОБРВ)

Фонові концен-

трації, долі ГДК

301 Діоксид азоту 0,018 0,2 0,09

337 Оксид вуглецю 0,4 5,0 0,08

2902 Пил 0,05 0,5 0,1

330 Діоксид сірки 0,02 0,5 0,04

328 Сажа 0,06 0,15 0,4

110 Ванадію п’ятиокис 0,0008 0,002 0,4

2904 Зола мазутна 0,0008 0,002 0,4

2704 Бензин нафтовий 2,0 5,0 0,4

2732 Гас 0,48 1,2 0,4

2754 Вуглеводні насичені 0,4 1,0 0,4

Згідно з даними Харківського регіонального центру з гідрометеорології пере-

вищення фонових концентрацій над граничнодопустимими концентраціями не спос-

терігаються

Загальний стан навколишнього середовища потрібно вважати задовільним.

Зміна поточного стану довкілля без провадження планованої діяльності обумовлю-

ється глобальними кліматичними змінами. Але слід зазначити, що при проведенні

планованої діяльності суттєвого забруднення компонентів довкілля не передбачаєть-

ся. Виконання всіх запланованих заходів з охорони довкілля в ході реконструкції

під’їзної колії дозволить повернути зазначену ділянку у первинне користування без

суттєвих негативних змін.

98

8

Кліматична характеристика об'єкта та величини фонових концентрацій Харків-

ського обласного центра з гідрометеорології наведені у додатку Г, Д.

3.2. Геологічна характеристика місця розміщення об’єкту

Геолого-літологічний розріз ділянки вишукувань у відповідності з державними

стандартами (ДСТУ Б В 2.1-2-96 (ГОСТ 20522-96) Ґрунти. Класифікація) і будівель-

ними нормами (ДБН А.2.1-1-2014 Інженерні вишукування для будівництва) розділе-

но на 9 інженерно-геологічних елементів ( ІГЕ ).

До розвіданої глибини 12.5 м беруть участь ґрунти наступних інженерно-

геологічних елементів:

ІГЕ – 1 – Насипний шар: пісок, суглинок, щебінь, грунт, з включенням будіве-

льного сміття, злежаний.

ІГЕ – 2 Грунтово - рослинний шар: чорний, коричнево-чорний, суглинистий,

гумусований.

ІГЕ – 2а – Суглинок коричнево-бурий, буро-чорний гумусований.

ІГЕ - 3 – Суглинок жовто-бурий, бурий, з включенням карбонатів, напівтвердої

консистенції.

ІГЕ - 4 – Супісок жовто-бурий, жовто-коричневий, жовтий, лесоподібний, мак-

ропористий твердої консистенції.

ІГЕ - 5 – Суглинок коричнево-бурий, бурий, напівтвердої консистенції.

ІГЕ - 6 – Суглинок коричнево-бурий, бурий, тугопластичної консистенції.

ІГЕ - 7 – Суглинок жовто-бурий, бурий, з включенням жовен карбонатів, піско-

вмістний, к підошві з прошарками піску, тугопластичної консистенцій.

ІГЕ - 8 – Пісок жовто-коричневий, жовто-сірий, з лінзами супіску, глинистий,

дрібний, насичений водою, середньої щільності.

Ґрунтові води зустрінуті на глибинах від 8.6 до 8.8м.

Нормативна глибина промерзання насипних ґрунтів - 1,2 м, глинистих - 1,1

м.

Несприятливі фізико-геологічні процеси і явища в межах майданчика розмі-

щення об'єкта не спостерігаються. Зсуви, карсти, обвали та інші явища відсутні.

99

9

4. ОПИС ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ, ЯКІ ЙМОВІРНО ЗАЗНАЮТЬ ВПЛИВУ

З БОКУ ПЛАНОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Характеристика видів впливів діяльності Комплексу на компоненти навколиш-

нього середовища наступні:

- на клімат і мікроклімат – негативних впливів не передбачається;

- на геологічне середовище – негативних впливів не передбачається;

- на земельні ресурси, ґрунти – під час випадкового розливу сировини та

продукції, порушенні правил зберігання промислових та побутових відходів.

- на атмосферне повітря – викиди забруднюючих речовин при спалюванні

природного газу та супутніх газів з технологічного циклу в печі риформінгу R-171;

спалюванні природного газу в допоміжному котлі В-921; спалюванні природного газу

та газової частини продукту від сепаратору V-414 на факельній установці; спалюванні

дизельного палива в дизель-генераторах.

- на водні ресурси – вплив, пов’язаний з використанням води на господарсь-

ко-побутові та виробничі потреби, утворенням господарсько-побутових та виробни-

чих стоків. Джерело водопостачання – власна артезіанська свердловина. Відведення

господарсько-побутових стоків здійснюється до водонепроникного вигребу. Вироб-

ничі стоки накопичуються в підземних баках збору виробничих стоків, з яких стічні

води відкачується спеціалізованими підприємствами згідно договору і вивозяться

автотранспортом для очищення на спеціалізованих спорудах.

- на рослинний і тваринний світ, заповідні об’єкти – негативних впливів не

передбачається;

- техногенне та соціальне середовища – негативних впливів не передбача-

ється;

В результаті експлуатації проектованих об’єктів передбачається утворення на-

ступних видів відходів: відпрацьовані каталізатори риформінгу, синтезу та сіркоочи-

щення, відпрацьовані наповнювачі установки пом’якшення води, відпрацьовані мем-

брани установки зворотного осмосу, відпрацьовані світлодіодні та натрієві лампи,

промаслене ганчір’я; тверді побутові відходи. Усі відходи, що утворюються на підп-

риємстві підлягають передачі спеціалізованим підприємствам згідно договорам на

подальшу утилізацію, вторинну переробку або розміщення у відповідності з діючим

законодавством України в сфері поводження з відходами.

Будівельні відходи, що утворюватимуться під час проведення будівельно-

монтажних робіт (зварювальні електроди, відходи ЛФМ, промаслене ганчір’я, відхо-

ди будматеріалів, будівельне сміття) будуть передаватися спеціалізованим підприємс-

твам на подальшу утилізацію згідно укладеним договором.

100

00

5. ОПИС І ОЦІНКА МОЖЛИВОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ

ПЛАНОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Основними видами впливу планованої діяльності на навколишнє середовище

мо-жуть бути впливи на клімат, повітряне, геологічне, водне середовища, ґрунти.

5.1. Вплив на навколишнє соціальне середовище

Негативний вплив та погіршення основних соціально-побутових умов

життєдіяльності населення внаслідок планованої діяльності на навколишнє соціальне

середовище відсутній.

Прийняті проектні рішення забезпечують:

● ефективне функціонування даного об’єкту;

● експлуатаційну безпеку даного об’єкту;

● вимоги охорони праці при експлуатації даного об`єкту.

На цій підставі, негативної реакції з боку мешканців не очікується.

При виконанні природоохоронних заходів та санітарних норм шкідливий вплив

на довкілля практично відсутній під час будівництва і експлуатації об'єкта.

5.2. Вплив на рослинний і тваринний світ, заповідні об’єкти

Поблизу майданчика розташування підприємтсва не відмічене існування цін-

них видів флори і мисливських видів фауни, відповідних мисливських угідь, наяв-

ність рідкісних і зникаючих видів тварин, які занесені в Червону книгу.

Діяльність об’єкту здійснюється відповідно до вимог:

- Закону України «Про захист рослин» 1998р., «Про рослинний світ» 1999 р.,

які регулюють відносини, пов'язані із захистом рослин сільськогосподарського та

іншого призначення, багаторічних лісових насаджень.

- Закону України «Про тваринний світ» 1993 р. – підтримання умов існування

видового і популяційного різноманіття тваринного світу в умови природного сере-

довища.

Негативного екологічного впливу на ландшафт, флору и фауну прилеглих те-

риторій не очікується.

Роботи, пов'язані із знесенням зелених насаджень, в процесі експлуатації

об’єкту не передбачені.

5.3. Вплив на клімат та мікроклімат

Основними факторами впливу на мікроклімат є:

- хімічне забруднення атмосфери;

- теплове забруднення повітряного басейну;

- зміна водного режиму району;

- зміна кліматичних умов.

Змін мікроклімату в результаті експлуатації комплексу з виробництва органіч-

них розчинників та антикорозійних засобів не очікується, оскільки значні виділення

теплоти, інертних газів, вологи не передбачається.

101

01

Особливості кліматичних умов, які сприяють зростанню інтенсивності впливів

планованої діяльності на навколишнє середовище, відсутні.

Виходячи з вищевикладеного, заходи з попередження негативних впливів пла-

нованої діяльності на клімат і мікроклімат, а також пов'язаних з ними несприятливих

змін у навколишньому середовищі не передбачаються.

5.4. Вплив на повітряне середовище

5.4.1. Аналіз впливу пріоритетних і специфічних забруднюючих речовин

При експлуатації комплексу з виробництва органічних розчинників та антико-

розійних засобів в повітря надходить 16 забруднюючих речовин, з них:

1 класу небезпеки – 3 речовини (ванадію п’ятиокис, ртуть металева,

бенз(а)пірен);

2 класу небезпеки – 1 речовина (формальдегід);

3 класу небезпеки – 4 речовини (азоту діоксид, азоту оксид, сажа, ангідрид сір-

чистий);

4 класу небезпеки – 4 речовини (аміак, оксид вуглецю, вуглеводні граничні

С12-С19, завислі речовини).

Метан та гас відносяться до забруднюючим речовинам з невизначеним класом

небезпеки, що нормуються за орієнтовно-безпечних рівнів впливу (ОБРВ). Для інших

речовин – двоокису вуглецю і оксиду діазоту – санітарно-гігієнічні нормативи не

встановлені.

Оксид ванадію – неорганічна сполука. За звичайних умов – жовто-коричневий

порошок, малорозчинний у воді. Речовина є токсичною. Оксид ванадію (V) є небезпе-

чним. Його вдихання серйозно подразнює дихальні шляхи, що може супроводжувати-

ся задишкою і астмою, негативним впливом на легені. Проковтування речовини є по-

тенційно смертельним, потрапивши до організму, вона впливає на ЦНС. При контакті

за шкірою може спостерігатися алергічна реакція. Оксид ванадію класифікується як

потенційний канцероген.

Ртуть – сріблясто-білий важкий метал, рідкий при кімнатній температурі. Па-

ри ртуті та її сполуки дуже отруйні. З потраплянням до організму людини через орга-

ни дихання, ртуть акумулюється та залишається там на все життя. Потрапивши в ор-

ганізм людини, ртуть негативно позначається на білковому обміні, шкодить нервовій

системі і ниркам і навіть може викликати порушення психіки і серцево-судинної сис-

теми. Хронічне отруєння є наслідком вдихання малих концентрацій парів ртуті протя-

гом тривалого часу. Ознаками такого отруєння є: зниження працездатності, швидка

стомлюваність, послаблення пам'яті і головний біль; в окремих випадках можливі ка-

таральні прояви з боку верхніх дихальних шляхів, кровотечі ясен, легке тремтіння рук

та розлад шлунку. Ртуть уражає нервову систему, а тривалий її вплив викликає навіть

божевілля.

Оксид азоту (IV) NO2 – газ червоно-бурого кольору, з характерним гострим

запахом або жовтувата рідина. Оксиди азоту, що потрапляють до атмосфери, станов-

лять серйозну небезпеку для екологічної ситуації, так як здатні викликати кислотні

дощі, а також самі по собі є токсичними речовинами, що викликають подразнення

слизових оболонок. Двоокис азоту впливає в основному на дихальні шляхи і легені, а

також викликає зміни складу крові, зокрема, зменшує вміст в крові гемоглобіну.

Вплив на організм людини діоксиду азоту: знижує опірність до захворювань, викли-

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%81%D1%82%D0%BC%D0%B0

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%9D%D0%A1

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B5%D0%BD

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BB

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D1%96%D0%BD&action=edit&redlink=1

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B8%D1%80%D0%BA%D0%B0

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%81%D0%B8%D1%85%D1%96%D0%BA%D0%B0

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE-%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE-%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0

102

02

кає кисневе голодування тканин, особливо у дітей. Підсилює дію канцерогенних ре-

човин, сприяючи виникненню злоякісних новоутворень.

Оксид азоту (II) – неорганічна сполука. За звичайних умов є

безбарвним, токсичним і незаймистим газом. NO подразнює дихальні шляхи та очі.

Симптоми отруєння з'являються лише через певний період затримки у кілька годин.

Ними є: подразнення горла, утруднене дихання, головний біль, нудота. Подальші

ускладнення за відсутності лікувальних заходів можуть спричинювати повну втрату

сил, непостійність дихання, ціаноз, а також смерть внаслідок набряку легень.

Завислі речовини при проникненні в органи дихання людини призводять до

порушення системи дихання і кровообігу. Вдихувані частки впливають як

безпосередньо на респіраторний тракт, так і на інші органи за рахунок токсичного

впливу компонентів, що входять до складу частинок. Люди з хронічними

порушеннями в легенях, з серцево-судинними захворюваннями, з астмою, частими

простудними захворюваннями, люди похилого віку та діти особливо чутливі до

впливу дрібних зважених часток діаметром менше 10 мікрон.

Оксид сірки (IV) – у нормальних умовах являє собою безбарвний газ з

характерним різким запахом. SO2 дуже токсичний. Симптоми при отруєнні сірчаним

газом – нежить, кашель, захриплість, сильне першіння в горлі і своєрідний присмак.

При вдиханні сірчистого газу більш високої концентрації – задуха, розлад мови,

утруднення ковтання, блювання, можливий гострий набряк легенів. При

короткочасному вдиханні робить сильний подразнюючу дію, викликає кашель і

першіння в горлі.

Вуглецю оксид – безбарвний отруйний газ, без смаку, з дуже слабким запахом

(зазвичай невідчутний), злегка нагадує запах часнику. Отруйна дія оксиду вуглецю,

відома під назвою чаду, пояснюється тим, що вуглецю оксид легко з'єднується з гемо-

глобіном крові і робить його нездатним переносити кисень від легень до тканин. При

вдиханні свіжого повітря сполука, що утворюється (карбоксігемоглобін), поступово

руйнується, і гемоглобін відновлює здатність поглинати кисень.

Метан – найпростіший вуглеводень, безбарвний газ (в нормальних умовах) без

запаху, хімічна формула – CH4. Малорозчинний в воді, легше повітря. Метан є фізіо-

логічно нешкідливим газом в гомологічної ряду парафінових вуглеводнів. Фізіологіч-

ною дією метан не володіє. Загинути людині в повітрі з високою концентрацією ме-

тану може тільки від нестачі кисню в повітрі для дихання при дуже високих концент-

раціях метану. Так, при вмісті в повітрі 25-30% метану з'являються перші ознаки ас-

фіксії (почастішання пульсу, збільшення обсягу дихання, порушення координації то-

нких м'язових рухів і т. д.). Більш високі концентрації метану в повітрі викликають у

людини кисневе голодування – головний біль, задишку.

Бенз(а)пірен – представник сімейства поліциклічних вуглеводнів, речовина

першого класу небезпеки. Утворюється при згорянні вуглеводневого рідкого, твердо-

го і газоподібного палива (в меншій мірі при згорянні газоподібного). Бенз(а)пірен є

найбільш типовим хімічним канцерогеном навколишнього середовища, він небезпеч-

ний для людини навіть при малій концентрації. Будучи хімічно порівняно стійким,

бенз(а)пірен може довго мігрувати з одних об'єктів в інші. В результаті багато об'єк-

тів і процесів навколишнього середовища, які самі не володіють здатністю синтезува-

ти бенз(а)пірен, стають його вторинними джерелами. Бенз(а)пірен надає також мута-

генну дію. В організм бенз(а)пірен може надходити через шкіру, органи дихання, тра-

вний тракт і трансплацентарним шляхом. При всіх цих способах впливу вдавалося

викликати злоякісні пухлини у тварин.

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D0%BA%D0%B8

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BA%D1%81%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D1%96%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B7

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B1%D1%80%D1%8F%D0%BA_%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%8C

103

03

Формальдегід – це подразнюючий газ, що викликає дегенеративні процеси

в паренхіматозних органах, сенсибілізує шкіру. Є повідомлення про сильну дію

на центральну нервову систему, особливо на таламус. Однак таку дію пов'язують не з

прямим впливом формальдегіду, а з наявністю в технічному формаліні домішок ме-

тилового спирту, а також розпадом формальдегіду в організмі на мурашину кислоту і

метиловий спирт, який вибірково вражає таламус і сітківку ока. Вільний формальде-

гід інактивує ряд ферментів в органах і тканинах, пригнічує синтез нуклеїнових кис-

лот, порушує обмін вітаміну С, має мутагенні властивості.

Вуглеводні – органічні сполуки, що складаються виключно з атомів вуглецю і

водню. Встановлено, що вони можуть викликати функціональні відхилення з боку не-

рвової системи. При великому стажі роботи дія вуглеводнів може призвести до пору-

шення функцій печінки, гемоцітопеніі. В умовах дії високої температури токсичність

вуглеводнів підвищується.

Перелік забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря при

експлуатації комплексу з виробництва органічних розчинників та антикорозійних за-

собів, їх клас небезпеки та гранично допустимі концентрації наведені в таблиці 5.4.1.


№

з/п

Код забруд-

нюючої речо-

вини



вини

Клас небе-

зпеки

ГДКм.р. ,

мг/м3

ГДКс.д.,

мг/м3

ОБРВ,

мг/м3

1 183 Ртуть металева 1 - 0,0003 -

2 301 Діоксид азоту 3 0,2 0,04 -

3 303 Аміак 4 0,2 0,04 -

4 304 Оксид азоту 3 0,4 0,06 -

5 328 Сажа 3 0,15 0,05 -

6 330 Ангідрид сірчистий 3 0,5 0,05 -

7 337 Оксид вуглецю 4 5,0 3,0 -

8 410 Метан - - - 50,0

9 703 Бенз(а)пірен 1 - 1·10-6 -

10 1325 Формальдегід 2 0,035 0,003 -

11 2732 Гас - - - 1,2

12 2754 Вуглеводні граничні

С12-С19 4 1,0 - -

13 2902 Завислі речовини 4 0,5 -

14

2904 Зола мазутна (в пе-



1 - 0,002 -

15 - Діоксид вуглецю - - - -

16 - Оксид діазоту - - - -

5.5. Вплив на водні ресурси

Водопостачання

Водопостачання існуючого виробництва здійснюється від власної артезіансь-

кої свердловини глибиною 19,8 м, потужність 0,7 м3/годину.

Потужності існуючої свердловини недостатньо для забезпечення потреб підп-

риємства у зв’язку з реконструкцією.

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%85%D1%96%D0%BC%D0%B0

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D1%83%D1%81

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BD

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BB

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BB

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B0

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%96%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BA%D0%BE

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%97%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B8

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%97%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B8

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BD_C

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D1%82%D0%B0%D0%B3%D0%B5%D0%BD

104

04

У зв’язку з цим на території підприємства облаштована нова свердловина №

2, глибиною 65 м, потужністю 7,0 м3/год (Дозвіл на спеціальне водокористування

Укр.№ 03.01-10-966 А/Хар. від 12.09.2016 р.). Свердловина розташована в північній

частині в межах території підприємства. Після реконструкції свердловина №1 не ви-

користовується.

Свердловина розташовані у басейні р. Мерчик (Сухий Мерчик), притока р.

Мерла, притока р. Ворскла, басейн р. Дніпро. 60//ЧЕР/ДНЕПР/0509/0186/0064/, ПО,

14 км, загальнодержавного значення. Територію водогосподарської ділянки відпо-

відно до гідрогеографічного районування складає водозабір басейну р. Ворскла від

кордону Сумської обл. до гирла (280-0 км), в басейні якої, а саме, в басейні р. Мер-

чик (Сухий Мерчик) розташовані свердловини.

Витрата води передбачена на господарсько-питні та виробничі потреби.

Ліміт водопостачання згідно Дозволу становить 154,955 м3/добу (56,148 тис.

м3/рік), в т.ч.:

- на господарсько-питні потреби – 3,675 м3/добу (0,93 тис. м3/рік);

- на виробничі потреби – 151,28 м3/добу (55,218 тис. м3/рік).

Використання води в системах оборотного водопостачання – 10560 м3/добу

(3854,4 тис. м3/рік).

Устя артезіанської свердловини облаштовано підземною камерою з запірною

арматурою. На вводі на проммайданчик в підземній камері передбачається встанов-

лення лічильника для вимірювання витрат води. Для обліку водоспоживання запрое-

ктовано водомірний вузол з лічильником холодної води MTK UA 40/300 діаметром

40 мм та обвідною лінією з запірною арматурою, опломбованою в закритому стані.

Водовідведення

При експлуатації проектованого об’єкту передбачено утворення господарсь-

ко-побутових та виробничих стоків.

На існуючий стан скидання господарсько-побутових стоків від санітарних

приладів адміністративно-побутового будинку відбувається у водонепроникний ви-

гріб об‘ємом 25 м3 системою самозливної каналізації з подальшим вивезенням Крас-

нокутським ВУЖКГ на очисні споруди згідно договору № 260116 від 26.01.2016 р.

За проектом реконструкції, передбачається улаштування туалетної кімнати на

першому поверсі будівлі операторної. Відведення стічних вод від санітарних прила-

дів передбачається у підземну металеву ємність об‘ємом 10 м3, яка розміщується на

відстані 20 м від будівля операторної. По мірі накопичення господарсько-побутові

стоки будуть вивозитися спеціалізованими підприємствами за існуючою схемою.

5.6. Вплив на земельні ресурси

Реконструкція підприємства відбувається в межах існуючої земельної ділянки

3,03 га.

Згідно проекту реконструкції комплексу усі компонувальні рішення планува-

льної організації земельної ділянки виконані з урахуванням розміщення існуючих

будівель та споруд, в межах діючого підприємства та не передбачають додаткового

відводу земель.

105

05

Вертикальне планування території, на якій розташовані об’єкти, збудовані за

проектом реконструкції, вирішене в ув'язці з відмітками існуючої території.

Територія розташування об’єктів реконструкції спланована до абсолютних

відміток 177,75 – 176,45м. Зниження відміток виконано у північно-східному напрям-

ку з виходом на існуюче вертикальне планування території. Абсолютні відмітки чи-

стої підлоги виробничого майданчика з компресорним блоком 177,35м, виробничої

будівлі з приміщенням водопідготовки – 176,90м.

Надлишки грунту, не використаного в плануванні, використовуються для пла-

нування вільної від забудови північної частини підприємства..

Баланс земляних мас наведений в таблиці:


Найменування Кількість

насип виїмка

1. Грунт планування території 61 273

2. Витіснений ґрунт при влаштуванні:

а) автомобільних доріг 400

3. Поправка на ущільнення ґрунту 6

4. Усього пригідного ґрунту 67 673

5. Надлишок ґрунту 606

Разом перероблюваного ґрунту 673 673

Потенційними джерелами забруднення ґрунту і ґрунтів є випадкові розливи

сировини та продукції під час перекачування, зливання або наливанні, порушенні

правил зберігання промислових та побутових відходів.

– уся територія підприємства має тверде покриття,

– для підтримки належного санітарного стану території передбачається роз-

дільне збирання побутових та виробничих відходів в спеціальні контейнери з пода-

льшою передачею спеціалізованим підприємствам згідно договору на вторинну пе-

реробку, утилізацію або захоронення. Утилізація, вторинна переробка або видалення

побутових та виробничих відходів, що утворюються на підприємстві, передбачена у

відповідності з діючим законодавством України в сфері поводження з відходами.

- зливо-наливні естакади відокремлена бордюром для запобігання поширен-

ню ЛВЖ по території при виникненні аварійної ситуації та запобігання забруднення

ґрунтів. Також на естакадах передбачене відведення підтоварної води та нафтопро-

дуктів в разі розливу в підземну ємність об´ємом V = 25 м³. Відбір із даної ємності

виконується пересувною автоцистерною з насосним агрегатом.

- обвалування резервуарного парку. Для збору підтоварних вод за обвалу-

ванням складу передбачена підземна дренажна ємність об´ємом V = 50 м³. Відбір

дренажу із ємності виконується автомобілем з цистерною та насосом.

- планування території підприємства забезпечує найбільш сприятливі умови

для виробничого процесу та праці на підприємстві, раціональне і економне викорис-

тання земельної ділянки;

- планування майданчику під обладнання забезпечує водовідведення поверх-

невих стоків з потенційно забрудненої території з подальшим їх очищенням;

- в якості протиерозійних заходів, для запобігання розмиву поверхні планува-

льного ґрунту, передбачений посів багаторічних трав по шару влаштованого рос-

линного ґрунту на вільних від забудови та автодоріг територіях.

106

06

- у разі розливу невеликої кількості продукту необхідно зібрати його в окрему

тару, а місце розливу засипати піском з наступним його видаленням.;

- прийняті планувальні ухили (не більше 0,030) забезпечують захист території

від розмиву поверхневими дощовими водами. В якості протиерозійних заходів, для

запобігання розмиву поверхні планувального ґрунту, передбачений посів багаторіч-

них трав по шару влаштованого рослинного ґрунту на вільних від забудови та авто-

доріг територіях.

Проектований об’єкт не має неорганізованих забруднених стоків, які можуть

потрапити у ґрунт. Газові викиди не вплинуть на геохімічний склад ґрунту.

Прийняті в проекті заходи дозволяють виключити негативний вплив діяльнос-

ті проектованих об’єктів на ґрунти:

5.7. Вплив на геологічне середовище

В районі розташування підприємства і на прилеглих територіях немає заля-

гання корисних копалин, заходи щодо їх охорони або використання не передбача-

ються. Діяльність проектованого об’єкту не передбачає зростання існуючих статич-

них навантажень на ґрунти, динамічні навантажені виключені, можливість підтоп-

лення ґрунтів виключена.

На підставі викладеного, можливо зробити висновок про те, що об’єкт впливу

на геологічне середовище не матиме. Проведення якихось додаткових заходів по по-

передженню або зменшенню впливів на геологічне середовище недоцільно.

5.8. Оцінка впливу планованої діяльності на навколишнє соціальне середовище

Підприємство ТОВ «Краснокутський Агрошляхбуд» розташоване з південно-

східної сторони від с. Сонцедарівка Краснокутського району Харківської області.

Площа с. Сонцедарівка – 0,303 км2.

Населення с. Сонцедарівка становить 216 чол.

Найближча до підприємства житлова забудова представлена приватними жит-

ловими будинками і розташована на відстані 516 м від крайнього існуючого техно-

логічного джерела викидів підприємства (димова труба печі П-1) та 506 м від край-

нього проектованого технологічного джерела викидів (факельна установка).

Згідно з додатком 4 "Державних санітарних правил планування та забудови

населених пунктів", затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від

19.06.1996 р. № 173, розмір нормативної санітарно-захисної зони підприємства стано-

вить 500 м (існуюче виробництво продуктів органічного синтезу (спирту, етилово-

го ефіру та ін.) і нафтових газів при переробці понад 5000 м3/год.). Нормативна сані-

тарно-захисна зона підприємства витримана.

Валовий викид забруднюючих речовин від джерел викидів підприємства від комплек-

су з виробництва органічних розчинників та антикорозійних засобів з урахуванням

збільшення виробничої програми існуючого виробництва складе: з урахуванням пар-никових газів – 7112,519 т/рік, без урахування – 36,746 т/рік.

Результати проведених автоматизованих розрахунків забруднення атмосфери

показали, що максимальні приземні концентрації по всіх забруднюючих речовинах

складуть менше 1,0 ГДК на межі СЗЗ та житлової забудови з урахуванням фонового

забруднення атмосферного повітря. Експлуатація підприємства не призведе до знач-

107

07

ного забруднення навколишнього середовища, не приведе до порушень вимог дію-

чого природоохоронного законодавства, розташування об’єкту не суперечить зако-

нодавству.

Рівні шуму та вібрації, що створюються встановленим обладнанням, на межі

найближчої житлової забудови можна вважати «відсутніми» по санітарно-гігієнічній

оцінці.

Штатна чисельність обслуговуючого персоналу підприємства після здійснен-

ня реконструкції становитиме 83 одиниці.

Виробничий майданчик обладнаний необхідними засобами захисту обслуго-

вуючого персоналу від пожежо- і вибухонебезпечності.

На підприємстві передбачені заходи по забезпеченню нормальних умов праці

і безпечної експлуатації будівель, споруд та обладнання. Приміщення забезпечують-

ся відповідною системою опалення, вентиляції та освітлення, службово-побутові

приміщення захищені від шуму технологічного обладнання.

Громадськість повідомлено про плановану реконструкцію публікацією в газе-

ті.

На підставі вищевикладеного, можна зробити висновок про те, що реконстру-

кція комплексу з виробництва органічних розчинників та антикорозійних засобів в с.

Сонцедарівка Краснокутського району Харківської області не матиме негативного

впливу на навколишнє соціальне середовище. Компенсаційні заходи не потрібні.

5.9. Оцінка впливу на техногенне середовище

На ділянці розміщення підприємства відсутні елементи можливого техноген-

ного впливу (житлово-громадських об’єктів, наземних та підземних споруд), на які

може вплинути планована діяльність. Тому негативний вплив на техногенне середо-

вище відсутній.

Ведення планованої діяльності не призведе до погіршення гідрогеологічного

режиму, підтоплення фундаментів та підвалів існуючих будівель.

Робота об’єктів реконструкції не спровокує порушення цілісності і стійкості

наявних споруд і об’єктів.

5.10. Відомості про санітарно-захисну зону (СЗЗ)

Санітарно-захисна зона (СЗЗ) – територія, призначена для зменшення впливу

промислових, виробничих, складських, транспортних об’єктів на населення.

СЗЗ встановлюється з метою зниження рівня забруднення атмосферного по-

вітря до встановлених значень в районі житлової забудови. За межами СЗЗ не по-

винне виявлятися забруднення атмосфери вище граничнодопустимих концентрацій

(ГДК), рівня шуму та інших шкідливих факторів.

Згідно з додатком 4 "Державних санітарних правил планування та забудови

населених пунктів", затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України

від 19.06.1996 р. № 173, розмір нормативної санітарно-захисної зони підприємства

становить 500 м (існуюче виробництво продуктів органічного синтезу (спирту,

етилового ефіру та ін.) і нафтових газів при переробці понад 5000 м3/год.).

Допоміжні об’єкти (котельня, дизель-генератори, лабораторія) не мають кла-

су небезпеки та обмеження у вигляді нормативної санітарно-захисної зони. Саніта-

рно-захисна зона для них встановлюється за межі СЗЗ підприємства, до складу

108

08

об’єктів інфраструктури якого вони входять, на підставі розрахунків розсіювання

забруднюючих речовин в атмосферному повітрі і розрахунків рівнів звукового тис-

ку.

Найближча житлова забудова – приватні житлові будинки с. Сонцедарівка –

розташована з північного заходу на відстані 516 м від крайнього існуючого техно-

логічного джерела викидів підприємства (димова труба печі П-1) та 506 м від край-

нього проектованого технологічного джерела викидів (факельна установка).

Таким чином, нормативна санітарно-захисна зона підприємства витримана.

Розміри СЗЗ уточнюються окремо для різних напрямків вітру за формулою:

00 / PPLL

де: L – розрахунковий розмір СЗЗ, м;

Lо – розрахунковий розмір ділянки місцевості в даному напрямі, де концент-

рація забруднюючої речовини (з урахуванням фонової концентрації від інших дже-

рел), перевищує ГДК, м;

Р – середньорічна повторюваність напрямків вітру розглянутого румба, %;

Ро – повторюваність напрямків вітрів одного румба при круговій розі вітрів,

% (при восьмирумбовой = 12,5 ).

Результати проведених автоматизованих розрахунків забруднення атмосфе-

ри за програмою «ЕОЛ» версія 5.23 показали, що максимальні приземні концент-

рації по всіх шкідливих речовинах складуть менше 1,0 ГДК на межі нормативної

СЗЗ підприємства та житлової забудови з урахуванням фонового забруднення ат-

мосферного повітря. Таким чином, в побудові розрахункової санітарно-захисної

зони немає необхідності.

Рівень шуму, що створюється встановленим обладнанням, в розрахункових

точках на межі житлової забудови не перевищує нормативного показника 45 дБА

для нічного часу доби.

Експлуатація підприємства не призведе до значного забруднення навколиш-

нього середовища, не приведе до порушень вимог діючого природоохоронного за-

конодавства, розташування об’єкту не суперечить законодавству.

109

09

6. ОПИС МЕТОДІВ ПРОГНОЗУВАННЯ, ЩО ВИКОРИСТОВУВАЛИСЬ

ДЛЯ ОЦІНКИ ВПЛИВІВ НА ДОВКІЛЛЯ

6.1. Терміни та визначення

Аналіз ризику - процес отримання інформації, необхідної для запобігання

негативних наслідків для здоров'я і життя людини, який включає етапи з оцінки ри-

зику, управління ризиком та розповсюдження інформації про ризик.

Доза - основна міра експозиції, яка характеризує кількість хімічної речови-

ни, яка впливає на організм.

Експозиція - кількість хімічної речовини, доступної для абсорбції на обмін-

них оболонках тіла (легені, шлунково-кишковий тракт, шкіра) протягом певної три-

валості впливу.

Індекс небезпеки - сума коефіцієнтів небезпеки для речовин з однорідним

механізмом дії або сума коефіцієнтів небезпеки для різних шляхів надходження хі-

мічної речовини.

Індивідуальний ризик - оцінка ймовірності розвитку негативного ефекту у

індивіда, наприклад, ризик розвитку раку у одного індивіда з 1000 осіб, які зазнава-

ли впливу (ризик 1 на 1 000).

Канцерогенний ризик - ймовірність розвитку новоутворень протягом життя

людини, обумовлена впливом потенційного канцерогену.

Коефіцієнт небезпеки - відношення дози (або концентрації) впливу хімічної

речовини до її безпечного (референтного) рівня впливу.

Кумулятивний ризик - ймовірність розвитку шкідливого ефекту в результа-

ті одночасного надходження в організм всіма можливими шляхами хімічних речо-

вин, що мають схожий механізм дії.

Одиничний ризик - верхня межа додаткового ризику протягом життя, обу-

мовленого впливом хімічної речовини в концентрації 1 мкг/куб.м (при інгаляційно-

му шляху надходження з атмосферного повітря).

Популяційний ризик - міра очікуваної частоти ефектів серед всіх людей, які

зазнали впливу (наприклад, 20 випадків захворювання на рак в популяції окремого

району, міста тощо).

Референтна доза/концентрація - добове вплив хімічної речовини протягом

життя, яка встановлюється з урахуванням всіх наявних сучасних наукових даних і,

ймовірно, не призводить до виникнення ризику для здоров'я чутливих груп населен-

ня.

Ризик для здоров'я - ймовірність розвитку негативних наслідків для здоро-

в'я в окремих індивідів або групи осіб, які зазнали певний вплив хімічної речовини.

Середня добова доза/концентрація впливу протягом життя - потенційна до-

бова доза/концентрація, осереднена за період впливу хімічної речовини. Період осе-

реднених експозиції для канцерогенів - 70 років.

Фактор канцерогенного потенціалу - міра додаткового індивідуального ка-

нцерогенного ризику або ступінь збільшення ймовірності розвитку раку при впливі

канцерогену.

Характеристика ризику - завершальний етап оцінки ризику, на якому узага-

льнюються дані попередніх етапів і пов'язаної з ними невизначеності з метою обґру-

нтування висновків і рекомендацій, необхідних для управління ризиком.

Фактори ризику - негативні фактори, які провокують або збільшують ризик

110

10

розвитку певних ефектів (захворювань).

6.2. Оцінка ризику

Повна схема оцінки ризику передбачає проведення чотирьох взаємопов'язаних

етапів, а саме:

- Ідентифікацію небезпеки;

- Оцінку експозиції;

- Характеристику небезпеки (оцінку залежності "доза-відповідь");

- Характеристику ризику.

Критеріями вибору пріоритетних речовин антропогенного походження є їх

токсичні властивості, поширення у навколишньому середовищі, стійкість, здатність

до біокумуляції і міграції природними ланцюгами, здатність викликати негативні

ефекти (необоротні, віддалені) і чисельність населення, на яке потенційно вони мо-

жуть впливати.

Оцінка ризику впливу планованої діяльності на здоров’я населення виконана

відповідно до додатку Ж ДБН А.2.2-1-2003 із зміною 1, та «Методичних рекоменда-

цій «Оцінка ризику для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря»,

затверджених Наказом МОЗ України, № 184 від 13.04.2007 (далі по тексту «Методи-

чні рекомендації…»).

6.2.1 Оцінка ризику розвитку неканцерогенних ефектів

До пріоритетних хімічних речовин, що викидаються джерелами викидів про-

ектованого об’єкту, вивчення яких дозволить з достатньою точністю охарактеризу-

вати рівні ризику порушення стану здоров'я населення та джерела його виникнення,

відносяться ванадію п’ятиокис, діоксид азоту, сажа, ангідрид сірчистий, оксид вуг-

лецю, бенз(а)пірен, формальдегід та гас. По іншим речовинам розрахунки розсію-

вання не виконувались у зв’язку з їх недоцільністю, визначеною згідно з ОНД-86.

Бенз(а)пірен та формальдегід відносяться до канцерогенних речовин, інші –

до неканцерогенних.

Розрахунок ризику розвитку неканцерогенних ефектів визначається шляхом

розрахунку індексу небезпеки, HI, за формулою:

HI=ΣHQi,

де HQi – коефіцієнти небезпеки окремих речовин: HQi=Ci/RfCi,

де Ci – розрахункова середньорічна концентрація i-ї речовини на границі

житловій зони, мг/м3;

RfCi – референтна (безпечна) концентрація i-ї речовини.

Критерії для характеристики коефіцієнта небезпеки наведено в таблиці 6.1.

Таблиця 6.1 – Критерії неканцерогенного ризику

Характеристика ризику Коефіцієнт небезпеки

(HQ)

Ризик виникнення шкідливих ефектів розглядають як

зневажливо малий < 1

Гранична величина, що не потребує термінових заходів,

однак не може розглядатися як досить прийнятна 1

Імовірність розвитку шкідливих ефектів зростає пропо-

рційно збільшенню HQ > 1

Результати розрахунків зведені в таблицю:

111

11

Таблиця 6.2

Отже, неканцерогенний ризик для здоров'я населення при впливі забруд-

нюючих речовин, що викидаються при експлуатації комплексу з виробництва

органічних розчинників та антикорозійних засобів, можна вважати допусти-

мим, ймовірність виникнення шкідливих ефектів у населення надзвичайно мала.

6.2.2 Оцінка ризику розвитку канцерогенних ефектів

Для характеристики канцерогенного ризику проводять розрахунки індивіду-

ального ризику впливу досліджуваних речовин.

Відповідно до "Методичних рекомендацій", п.4.4.2.1 розрахунки індивідуа-

льного канцерогенного ризику CR здійснюють за формулою:

CR = LADD * SF,

де LADD – середня добова доза протягом життя, мг / (кг * час);

SF – фактор нахилу, (мг / (кг * добу) -1

При застосуванні величини одиничного ризику розрахункова формула набу-

ває вигляду:

CR = LADC * UR,

де LADC – середня концентрація речовини в атмосферному повітрі за весь

період усереднення експозиції, мг/м3;

UR – одиничний ризик, (мг/м3)-1

Одиничний ризик розраховують з використанням величини SF, стандартної

величини маси тіла людини (70 кг) і добового споживання повітря (20 м3):

URi (м3/мг) = Sfi (мг/кг×час)-1 × 1/(70 кг × 20 м3/добу)

При оцінці ризиків для здоров'я, зумовлених впливом забруднювачів атмос-

ферного повітря, доцільно орієнтуватися на систему критеріїв, рекомендовану в

публікаціях ВООЗ (1996, 1999, 2000 рр.)

Таблиця 6.3 - Класифікація рівнів канцерогенного ризику

Рівень ризику Ризик

протягом


нюючої речовини

Безпечний рі-

вень впливу,

референтна

концентрація

мг/м3

Розрахункова

середньорічна

концентрація

i-тої речовини,

мг/м3

Коефіцієнт

небезпеки

HQ

Критичні органи

Азоту діоксид 0,04 0,0030 0,074 Органи дихання

Сажа 0,015 0,0032 0,213 Органи дихання

Ангідрид сірчистий 0,08 0,0374 0,468 Органи дихання

Вуглецю оксид 3 0,1279 0,043 Органи дихання

Формальдегід 0,003 1,5E-05 0,005 ЦНС, серц.-суд., кров

Керосин 0,01 0,0004 0,038 Органи дих., кров,

імун.

Зола мазутна (в пере-



0,002 0,0003 0,142

Органи дихання, імун.

Сумарний ризик HQ загальний 0,983

HQi <1 – ризик вини-

кнення шкідливих

ефектів надзвичайно

малий

112

12

життя

Високий – неприйнятний для виробничих умов і населення. Необхідно

здійснення заходів щодо усунення або зниження ризику >10 –3

Середній – допустимий для виробничих умов; за впливу на все населення

необхідний динамічний контроль і поглиблене вивчення джерел і

можливих наслідків шкідливих впливів для вирішення питання про заходи

з управління ризиком

10 –3 – 10 –4

Низький – допустимий ризик (рівень, на якому, як правило,

встановлюються гігієнічні нормативи для населення) 10 –4 – 10 –6

Мінімальний – бажана (цільова) величина ризику при проведенні

оздоровчих і природоохоронних заходів <10 –6

У викидах джерел викидів підприємства до канцерогенних речовин відно-

ситься бенз(а)пірен та формальдегід. Розрахунок канцерогенних ризиків наведено в

табл. 6.4.

Таблиця 6.4 - Розрахунок канцерогенних ризиків



вини

Розрахункова се-

редньорічна кон-

центрація

i-тої речовини,

мг/м3

SFi,(мг/

(кг*добу))–

1

URi

(м3/мг)

Індивідуальний

канцерогенний

ризик, CR

1 2 3 4 5

Формальдегід 0,00021 0,046 0,000033 6,93·10-9

Всього: 6,93·10-9

Характеристика ризику розвитку канцерогенних ефектів при комбінова-

ному впливі хімічних речовин, що викидаються джерелами комплексу з виробни-

цтва органічних розчинників та антикорозійних засобів, становить 6,93·10-9, що

оцінюється як мінімальний ризик.

6.2.3 Оцінка соціального ризику планованої діяльності

Відповідно до ДБН А.2.2-1-2003 значення соціального ризику визначається за

формулою:

Rs=CRa*Vu*(N/T)*(1-Np),

де Rs – соціальний ризик;

CRa – канцерогенний риск комбінованої дії декількох забруднюючих атмос-

феру речовин;

Vu – вразливість території від проявів забруднення атмосферного повітря, що

визначається відношенням площі відводу під об'єкт господарської діяльності до

площі об'єкта з санітарно-захисною зоною, частки одиниці; Vu = 3,03 га/84,98 га =

0,0357;

N – чисельність населення;

T – середня тривалість життя;

Np – коефіцієнт, що враховує зміну чисельності робочих місць.

Середня тривалість життя прийнята відповідно до додатку И

ДБН А.2.2-1-2003, T=70 років.

113

13

Таблиця 6.5 – Класифікація рівнів соціального ризику

Рівень ризику

Ризик

протягом

життя

Неприйнятний для професійних контингентів і населення >10 –3

Прийнятний для професійних контингентів і неприйнятний для населення 10 –3 – 10 –4

Умовно прийнятний 10 –4 – 10 –6

Прийнятний <10 –6

Rs = 6,93*10 –9 × 0,0357 × 216 / 70 × (1–0) = 7,6*10 –10

Отримана величина рівня ризику характеризується як «прийнятний» (<10 –6).

114

14

7. ОПИС ПЕРЕДБАЧЕНИХ ЗАХОДІВ СПРЯМОВАНИХ НА ЗАПОБІГАННЯ

ЗНАЧНОГО НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ

Заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища

містять сукупність конструктивних, технологічних та організаційних рішень.

Для забезпечення нормативного стану навколишнього природного середови-

ща передбачено застосування обладнання, сертифікованого на Україні, і яке має до-

звіл органів Держгірпромнагляду на використання.

Для захисту атмосферного повітря від забруднення викидами від техноло-

гічного обладнання та забезпечення нормативного стану повітряного середовища

передбачені заходи, направлені на здійснення викидів в атмосферу з гранично-

допустимими концентраціями і в мінімальній кількості.

В процесі діяльності підприємства здійснюються викиди забруднюючих речо-

вин при спалюванні мазуту та сухого газу в печах П-1 та П-2, від резервуарного пар-

ку, лабораторії, твердопаливної котельні, дизель-генератору, автотранспорту.

Проектованими джерелами утворення забруднюючих речовин є процеси спа-

лювання природного газу та супутніх газів з технологічного циклу в печі риформін-

гу R-171; спалювання природного газу в допоміжнім котлу В-921; спалювання при-

родного газу та газової частини продукту від сепаратору V-414 на факельній устано-

вці; спалювання дизельного палива в дизель-генераторах, призначених для аварійно-

го електропостачання.

Проектними рішеннями передбачено обладнання резервуарів зберігання сиро-

вини та готової продукції дихальними клапанами з вогнеперешкоджувачами та урів-

нювальними трубопроводами з системою збору парів нафтопродуктів та переробкою

на компресорних установках. Системами збору парів обладнуються також наливні

естакади. Дані заходи дозволяють виключити викиди при зберіганні та відвантажен-

ні сировини та готової продукції.

На підприємстві передбачений ряд заходів, що дозволяють звести до мінімуму

забруднення атмосферного повітря, а саме:

- прийняті висоти димових труб забезпечують розсіювання забруднюючих ре-

човин в атмосферному повітрі;

- здійснення контролю за додержанням нормативів ГДВ.

- в процесі експлуатації систематично перевіряється щільність всіх з’єднань.

Для захисту ґрунту від забруднення передбачається:

– для підтримки належного санітарного стану території передбачається роз-

дільне збирання побутових та виробничих відходів в спеціальні контейнери з пода-

льшою передачею спеціалізованим підприємствам згідно договору на вторинну пе-

реробку, утилізацію або захоронення. Утилізація, вторинна переробка або видалення

побутових та виробничих відходів, що утворюються на підприємстві, передбачена у

відповідності з діючим законодавством України в сфері поводження з відходами.

- зливо-наливні естакади відокремлена бордюром для запобігання поширен-

ню ЛВЖ по території при виникненні аварійної ситуації та запобігання забруднення

ґрунтів. Також на естакадах передбачене відведення підтоварної води та нафтопро-

дуктів в разі розливу в підземну ємність об´ємом V = 25 м³. Відбір із даної ємності

виконується пересувною автоцистерною з насосним агрегатом.

115

15

- обвалування резервуарного парку. Для збору підтоварних вод за обвалу-

ванням складу передбачена підземна дренажна ємність об´ємом V = 50 м³. Відбір

дренажу із ємності виконується автомобілем з цистерною та насосом.

- планування території підприємства забезпечує найбільш сприятливі умови

для виробничого процесу та праці на підприємстві, раціональне і економне викорис-

тання земельної ділянки;

- планування майданчику під обладнання забезпечує водовідведення поверх-

невих стоків з потенційно забрудненої території;

- в якості протиерозійних заходів, для запобігання розмиву поверхні планува-

льного ґрунту, передбачений посів багаторічних трав по шару влаштованого рос-

линного ґрунту на вільних від забудови та автодоріг територіях.

- у разі розливу невеликої кількості продукту необхідно зібрати його в окрему

тару, а місце розливу засипати піском з наступним його видаленням.

Для захисту підземних та поверхневих вод проектом передбачається:

- Усі виробничі стоки накопичуються в підземних баках збору виробничих

стоків загальною ємністю 75 м3. Із баків збору виробничих стоків вода відкачується

спеціалізованими підприємствами згідно договору і вивозиться автотранспортом

для очищення на спеціалізованих спорудах.

- Відведення стічних вод від санітарних приладів передбачається у підземну

металеву ємність об‘ємом 10 м3. По мірі накопичення господарсько-побутові стоки

будуть вивозитися спеціалізованими підприємствами за існуючою схемою.

- Збирання найбільш забруднених дощових стоків в ємності накопичувачі та

вивезення спеціалізованими підприємствами згідно договору для подальшого очи-

щення на спеціалізованих спорудах.

- Використання системи зворотного водопостачання з метою мінімізації ви-

трати води на виробничі потреби.

- Встановлення спеціальних режимів для зон санітарної охорони артезіанської

свердловини.

116

16

8. ОПИС ОЧІКУВАНОГО ЗНАЧНОГО НЕГАТИВНОГО

ВПЛИВУ ДІЯЛЬНОСТІ НА ДОВКІЛЛЯ

Оцінка аварійних ситуацій та їх наслідків для навколишнього середовища

включає аналіз можливого розвитку аварійних ситуацій, вірогідності їх виникнення і

проводиться на основі детального аналізу діяльності з урахуванням аварій та аварій-

них ситуацій, що мали місце на аналогічних об’єктах.

Події, що становлять загрозу виникнення і розвитку аварій на об'єкті розділені

на три групи:

Відмови обладнання (перша група)

До основних причин і факторів, пов'язаних з відмовами обладнання, відно-

сяться відмова систем безпечного ведення процесу, а також систем автоматичного

регулювання та контролю технологічних параметрів; корозія арматури і трубопро-

водів; старіння, механічне пошкодження або температурна деформація обладнання,

трубопроводів та арматури.

Особливістю аварій, викликаних цими подіями є те, що на початковій стадії

викид небезпечних речовин, як правило, не досягає максимальних величин, відбува-

ється тільки втрата герметичності комунікацій, внаслідок чого можливі викиди при-

родного та інших небезпечних газів з наступним вибухом газоповітряних хмар, спа-

лахом пари легкозаймистих речовин.

Помилки персоналу (друга група) Рівень автоматизації технологічного процесу вимагає від обслуговуючого пе-

рсоналу високої кваліфікації і підвищеної уваги. Особливо небезпечні помилки при

пуску і зупинці обладнання, при виконанні ремонтних робіт, і робіт, пов'язаних із

спорожненням і заповненням обладнання небезпечними речовинами. У разі непра-

вильних дій персоналу існує можливість порушення герметичності систем і виник-

нення аварій. Причинами помилок персоналу можуть бути неуважність, звичні асо-

ціації, помилки альтернативного вибору, неадекватне врахування побічних ефектів і

неявних умов, варіативність рухів рук, невелика ступінь точності, слабке топографі-

чне і просторове орієнтування. Важливим засобом запобігання аварій в даному ви-

падку є чітке дотримання галузевих правил, норм та інструкцій.

Зовнішні дії природного і техногенного характеру (третя група) До зовнішніх впливів природного і техногенного характеру можна віднести

грозові розряди і розряди статичної електрики; смерч, ураган, землетрус; снігові за-

мети і аномальне пониження температури повітря; умисні дії (диверсія); дія ударних

хвиль або уламків від вибуху на сусідніх об'єктах; падіння літальних апаратів.

Всі перераховані вище фактори можуть привести до порушення герметичності

обладнання і трубопроводів, стати причиною виникнення на об'єкті аварійних ситу-

ацій різних масштабів.

На виробничій установці можна виділити наступні надзвичайні ситуації:

Чинник можливої надзвичайної ситуації Фактори небезпеки

Попадання рідини в трубопровід виходу газу

із сепаратора

Пошкодження компресору, виток горючого

газу

Забивання сепараційного обладнання, попа-

дання газу в рідину

Виток газу. Утворення вибухонебезпечних

сумішей

Пропуск газу, рідини на фланцевих з’єднаннях Виток газу. Утворення вибухонебезпечних

сумішей.

117

17

Чинник можливої надзвичайної ситуації Фактори небезпеки

Пожежі пролиття

Порушення цілісності трубопроводів та апара-

тів (механічні пошкодження, протікання в

зварних швах, порив прокладок трубопрово-

дів)

Виток газу. Утворення вибухонебезпечних

сумішей.

Пожежі пролиття

Збільшення перепаду тиску на апаратах Порушення герметичності, Виток газу.

Несправність КВП і А, показників рівня, регу-

ляторів рівня рідини, збої в роботі АСУ ТП

Неприпустиме збільшення тиску в системі,

порушення герметичності, виток газу.

Пролиття рідини.

Порушення герметичності системи змащення

компресора

Витік масла. Пожежі пролиття

Склад нафтопродуктів також являє собою небезпеку у разі порушення герме-

тичності ємності, трубопроводів та насосного обладнання парку, що може привести

до витікання легко займистої рідини та пожежі.

З метою недопущення аварійних ситуацій передбачена система технічних і

організаційних заходів безпеки, направлених на запобігання аварій, попередження їх

розвитку, обмеження масштабів та наслідків аварій.

Локалізація і ліквідація аварійних ситуацій в технологічних системах здійс-

нюється персоналом підприємства у відповідності до затвердженого технічним ке-

рівником (головним інженером) «Планом локалізації та ліквідації аварійних ситуа-

цій і аварій на підприємстві» із залученням спецпідрозділів МНС, державних уста-

нов та оповіщенням населення, у випадках передбачених вищевказаним докумен-

том.

Основними заходами, що передбачені для попередження виникнення аварій є:

- автоматичний контроль параметрів технологічного обладнання з наявністю

приладів, що сигналізують про наближення параметрів до критичних значень та зу-

пиняють устаткування при їх досягненні;

- проведення регулярних обходів, оглядів устаткування, комунікацій, споруд,

їх планово-попереджувальних та капітальних ремонтів, а також поточних ремонтів

по необхідності;

- заборона на проведення ремонтних робіт на працюючому устаткуванні й ко-

мунікаціях;

- оформлення дозволу на проведення вогневих робіт;

- заборона паління у виробничих приміщеннях;

- навчання персоналу, систематичне проведення інструктажів і перевірки

знань з правил безпечного виконання робіт;

- зовнішнє захисне лакофарбове покриття устаткування та комунікацій;

- заземлення обладнання що працює під струмом, металевих конструкції що

можуть опинитись під напругою у випадку аварій у електричних колах та обладнан-

ні.

- наявність системи пожежної сигналізації та оповіщення при пожежі;

- наявність первинних засобів пожежогасіння.

Управління установкою з виробництва інгібітору корозії повністю автомати-

зовано. АСУ ТП установки поставляється комплектно з основним технологічним

118

18

обладнанням. Об'єктами автоматизації є технологічне та електротехнічне обладнан-

ня Комплексу. Системою контролюються основні параметри технологічних процесів

(температура, тиск, витрати та ін.) для забезпечення надійної експлуатації у всіх ре-

жимах роботи. Управління роботою обладнання здійснюється з приміщення опера-

торної, яка знаходиться на другому поверсі будівлі операторної, а також іншим

устаткуванням АСУ ТП, розміщеним неподалік технологічного обладнання, яким

воно управляє та яке контролює. У разі необхідності передбачається безаварійна зу-

пинка виробництва. Зупинка об’єкта, що проектується, здійснюється послідовним

відключенням усього обладнання.

До проведення реконструкції зовнішнє пожежогасіння передбачено від п'яти

підземних металевих пожрезервуарів з загальним запасом води 300 м3. Проектом

реконструкції передбачається улаштування зовнішнього кільцевого протипожежно-

го водогону з тиском не менш 0,6 МПа (6 кгс/см2). Проектом передбачено установку

шести підземних металевих пожрезервуарів по 75 м3 кожний. Заповнення пожрезер-

вуарів передбачається від мережі господарсько-питного водопроводу, який живить-

ся від нової артезіанської свердловини підприємства. На мережі водопроводу перед-

бачено встановити 10 лафетних стволів типу ЛС-20У з витратою 20 л/с.

На території розміщено пождепо з пожежним автомобілем АЦ-40 на базі ЗІЛ-

131. В пождепо також розміщені протипожежний інвентар і засоби гасіння пожежі.

Обслуговування пожежного автомобіля при виникненні нештатних ситуацій вико-

нується силами добровільної пожежної дружини (ДПД) підприємства, що пройшли

спеціальну підготовку.

До всіх будівель і споруд передбачаються автомобільні під'їзди і розворотні

майданчики. Мережа автомобільних доріг забезпечує технологічні та протипожежні

під'їзди і проїзди до будівель і споруд і передбачає рух автотранспорту по кільцю.

З метою запобігання пожежі, запалювань і вибухів при відпуску органічних

розчинників, інгібітору корозії та прийманні сировини повинні дотримуватися зага-

льні правила пожежної безпеки:

- автомобілі, що очікують відпуск продукції, розташовуються за в'їздом на

територію підприємства;

- на території майданчика забороняється паління, виконання ремонтних та

інших робіт, що пов'язані із використанням відкритого вогню;

- кришки резервуарів повинні бути щільно закриті(загерметизовані), вимірю-

вати рівень слід спеціальними приладами;

- зливати сировину в резервуари слід закритим способом через гідравлічний

затвор, під час зливу забороняється відпускати продукцію;

- наконечники зливних шлангів повинні бути із матеріалу, що не утворює іс-

кри;

- до повного зливу сировини або відпуску продуктів водій автоцистерни і

оператор повинні перебувати на місці проведення операції. Двигун повинен бути

вимкнутий;

- автоцистерна під час зливу повинна приєднуватися до заземлюючого при-

строю майданчика, не дозволяється приєднання провідника до ємності;

- забороняється в'їзд на територію підприємства тракторів та іншої техніки,

а також злив і налив ЛВЖ під час грози;

- забороняється робота в одязі та взутті, забруднених нафтопродуктами;

- вогневі роботи на території підприємства повинні виконуватися згідно іс-

нуючої інструкції з проведення вогневих робіт. Вогневі роботи виконуються на спе-

119

19

ціально відведених ділянках, розташованих з дотриманням установлених розривів

від пожежонебезпечних об'єктів.

Завдяки прийнятим технологічним рішенням та організаційним заходам, роз-

виток аварійних ситуацій і перехід стану об’єкту із стадії аварійної ситуації в стадію

аварії, що може призвести до загрози життю персоналу та стану навколишнього се-

редовища, практично зводиться до мінімуму.

120

20

9. ВИЗНАЧЕННЯ УСІХ ТРУДНОЩІВ ВИЯВЛЕНИХ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВ-

КИ ЗВІТУ З ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ

Труднощів у процесі підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля не виникало.

121

21

10. ЗАУВАЖЕННЯ ТА ПРОПОЗИЦІЇ, ЩО НАДІЙШЛИ ДО УПОВНОВА-

ЖЕННОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ОРГАНУ

Повідомлення про планову діяльність, що підлягає оцінці впливу на довкілля

(№20181162095/5716) опубліковано в газетах «Промінь» № 97-98 від 27.10.2018 та

«Кур'єр» №256 (6775), розміщено на дошці оголошень 05.11.18 за адресами: селище

Олексіївка, вул. Шкільна 1 та селищє Водяне вул. Московська 93 Краснокутського

району, а також на сайті Міністерства екології та природних ресурсів України. У

відповідності до п. 7 ст. 5 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" протягом

20 робочих днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про плановану діяль-

ність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, громадськість може надати уповнова-

женому територіальному органу зауваження і пропозиції до планованої діяльності,

обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з

оцінки впливу на довкілля. До Департаменту екології та природних ресурсів

Харківської обласної державної адміністрації протягом 20 робочих днів з дня

офіційного оприлюднення зауважень та пропозицій до планової діяльності стосовно

Реконструкції комплексу з виробництва органічних розчинни-ків та антикорозійних

засобів в с. Сонцедарівка Краснокутського району Харківської обл., обсягу до-

сліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки

впливу на довкілля, від громадськості не надходило (Додаток Г)

122

22

11. СТИСЛИЙ ЗМІСТ ПРОГРАМ МОНІТОРИНГУ ТА КОНТРОЛЮ ЗА

СТАНОМ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Згідно з проведеною оцінкою впливів на довкілля визначено, що під час

провадження планової діяльності, очікується короткостроковий, незначний та

допустимий вплив на довкілля зумовлений викидами забруднюючих речовин в

атмосферне повітря, шумовим забрудненням та здійсненням операцій в сфері

поводження з відходами. Значний негативний вплив на довкілля під час прова-

дження планової діяльності не передбачається.

Запропоновані заходи включають два завдання:

- науково-технічне, направлене на оцінку еколого-економічної ефективності за-

стосовуваних і перспективних процесів, пристроїв, технологій і природоохо-

ронних заходів;

- постійний контроль в районі проведення планової діяльності за виконанням

заходів, передбачених проектом, реальним станом навколишнього середовища,

з метою виявлення джерел забруднення та їх ліквідації.

Загальне управління організацією робіт по виконанню природоохоронних

заходів у відповідності до вимог законодавчих і нормативних документів здійс-

нюється керівником підприємства або його заступником. Передбачено прове-

дення інструктажів та роз’яснювальних робіт з метою виконання вимог еколо-

гічної безпеки та повсякденний контроль за станом обладнання і технічних за-

ходів, пошкодження якого може призвести до забруднення навколишнього се-

редовища.

У зв’язку з відсутністю негативного впливу, після проектний моніторинг для

узгодження вжиття додаткових заходів і дій на запобігання, уникнення, зменшення,

усунення, обмеження впливу планової діяльності не потрібен.

123

23

12 РЕЗЮМЕ НЕТЕХНІЧНОГО ХАРАКТЕРУ

Існуюче підприємство - ТОВ «Краснокутський Агрощляхбуд» знаходиться в

межах свого землекористування, тобто в Харківській області, в Краснокутському

районі, с. Сонцедарівка по вул. Хімічна, 2, має намір реконструювати комплекс з ви-

робництва органічних розчинників та антикорозійних засобів.

Оцінка проведена за основними видами впливу об'єкту на різні компоненти

навколишнього середовища і дозволяє зробити наступні висновки:

1. Експлуатація підприємства не призведе до змін екологічно значимих пара-

метрів (вологості, температурного режиму, повітряної циркуляції, макрокліматич-

них і мікрокліматичних умов);

2. Не зробить негативного впливу на ґрунт, тваринний і рослинний світ регіо-

ну, не призведе до змін в ландшафті, флорі і фауні.

3. Валовий викид забруднюючих речовин від джерел викидів підприємства від ком-

плексу з виробництва органічних розчинників та антикорозійних засобів з урахуван-

ням збільшення виробничої програми існуючого виробництва складе: з урахуванням парникових газів – 7112,519 т/рік, без урахування – 36,746 т/рік.

4. Результати проведених автоматизованих розрахунків забруднення атмосфе-

ри показали, що максимальні приземні концентрації по всіх шкідливих речовинах

складуть менше 1,0 ГДК на межі СЗЗ підприємства та житлової забудови з ураху-

ванням фонового забруднення атмосферного повітря. Експлуатація підприємства не

призведе до порушень вимог діючого природоохоронного законодавства, розташу-

вання об’єкту не суперечить законодавству.

5. Фізичний вплив об'єкта на навколишнє середовище мінімальний. Розраху-

нок рівнів звукового тиску на межі найближчої житлової забудови та межі нормати-

вної санітарно-захисної зони показує відсутність перевищень над нормативними

значеннями.

6. Прийняті рішення по збиранню господарсько-побутових та промислових

стоків з подальшим їх вивезенням спеціалізованими підприємствами на очисні спо-

руди, очищенню дощових стоків, застосуванню зворотного водопостачання дозво-

ляють мінімізувати негативний вплив планованої діяльності на водне середовище.

7. Гідрологічна та геологічна обстановка на підприємстві та прилеглому до

підприємства районі не зміниться.

8. Нормативний розмір санітарно-захисної зони підприємства витриманий та

складає 500 м.

Таким чином, вплив планованої реконструкції комплексу з виробництва орга-

нічних розчинників та антикорозійних засобів на навколишнє середовище можна

вважати припустимим.

Залишкові впливи при експлуатації з урахуванням вимог правил технічної екс-

плуатації ведення технологічних процесів, на навколишнє середовище незначні.

124

24

13. ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ:

Під час розроблення звіту були враховані законодавчі та нормативно-правові докуме-

нти

1. Закон України «Про оцінку впливу на довкілля».

2. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища».

3. Закон України «Про відходи».

4. Закон України «Про охорону атмосферного повітря».

5. Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя насе-

лення.

6. Водний кодекс України.

7. Земельний кодекс України. 8. ДБН А. 2.2-3-2014 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження

проектної документації для будівництва».

9. ДБН А.2.2-1-2003. Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середо-

вище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд.

10. Державні санітарі правила планування та забудови населених пунктів. Затвердже-

ні Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.96 р № 173. Санітарна

класифікація підприємств, виробництв та споруд і розміри санітарно-захисних зон

для них.

11.ОНД-86. Методика расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных

веществ, содержащихся в выбросах промышленных предприятий. Утверждены Пред-

седателем Государственного комитета СССР по гидрометеорологии и контролю при-

родной среды. № 192, 04.08.1986.

12.РД 50.04.52-85 Методические указания. Регулирование выбросов при неблагопри-

ятных метеорологических условиях.

13.Д 52.04.18689. Руководство по контролю загрязнения атмосферы. - М.: Государс-

твенный комитет СССР по гидрометеорологии, Министерство здравоохранения

СССР. Утвержден Заместителем председателя Государственного комитета по гидро-

метеорологии СССР 01.06.1989 и Главным Государственным санитарным врачом

СССР 16.05.1989.

14.«Граничнодопустимі концентрації хімічних і біологічних речовин в атмосферному

повітрі населених місць», затв. в.о. головного державного санітарного лікаря України

03.03.2015.

15.«Список орієнтовних безпечних рівнів впливу (ОБРВ) хімічних речовин в атмос-

ферному повітрі населених місць» (Постанова Державного санітарного лікаря Украї-

ни від 15.04.13 р. № 9).

16.Нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних

джерел. Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України

№ 309, 27.06.2006.

17.ДК 005-96. Державний класифікатор відходів. – Київ: Держстандарт України, 1996.

18.Методичні рекомендації МР 2.2.12-142-2007. Оцінка ризику для здоров’я населен-

ня від забруднення атмосферного повітря. Наказ МОЗ України № 184, 13.04.07.

19.Збірник показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне

повітря різними виробництвами. УкрНЦТЕ, 2004 р.

125

25

20.ГКД 34.02.305-2002 Методика визначення «Викиди забруднювальних речовин у

атмосферу від енергетичних установок».

21.«Тимчасові рекомендації щодо розрахунку викидів від стаціонарних дизельних ус-

тановок». Л., 1988. 22. Общесоюзные нормы технологического проектирования предприятий автомобильного

транспорта ОНТП-01-91.

23. «Методичний посібник по розрахунку викидів від неорганізованих джерел в про-

мисловості будівельних матеріалів», Новоросійськ, 1985 р.

24.«Показники емісії (питомі викиди) забруднюючих речовин від процесів електро-,

газозварювання, наплавлювання, електро-, газорізання та напилювання металів», Ін-

ститут гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзеєва, м. Київ, 2003 р.

25.Справочник проектировщика. Защита от шума. Под ред. Юдина Е. Я.

26.Постанова КМУ від 28.08.2013 р. № 808 «Про перелік видів діяльності та об'єктів,

що становлять підвищену екологічну небезпеку».

27.ДСН 3.3.6.037-99. Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку.

28.ДБН В.1.1-31:2013 «Захист територій, будинків і споруд від шуму».

29.ДСТУ-Н Б В.1.1-35:2013 «Настанова з розрахунку рівнів шуму в приміщеннях і на

територіях».

30.ДСТУ-Н Б.В.1.1-33:2013 «Настанова з розрахунку та проектування захисту від

шуму сельбищних територій».

31.Довідник проектувальника «Захист від шуму» за редакцією Е. Я. Юдина.

32.ДСН 3.3.6.039-99 «Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної

вібрації». 33. Методика проведения инвентаризации выбросов загрязняющих веществ в атмосферу для

баз дорожной техники (расчетным методом). М., 1999.

126

26

ДОДАТКИ

127

27

Додаток А

Акт про нерухоме Майно

128

28

129

29

130

30

131

31

132

32

Додаток Б

Кліматичні Умови

133

33

Додаток В

Фонові концентрації

134

34

Додаток Г-1

Повідомлення про планову діяльність

Додаток 2

До Порядку передачі документації для на-

дання висновку з оцінки впливу на до-

вкілля та фінансування оцінки впливу на

довкілля

____________________________

(дата офіційного опублікування в Єдино-

му реєстрі з оцінки впливу на довкілля

(автоматично генерується програмними

засобами ведення Єдиного реєстру з оцін-

ки впливу на довкілля, не зазначається

суб’єктом господарювання)

_______________________

(реєстраційний номер справи про оцінку

впливу на довкілля планованої діяльності

(автоматично генерується програмними

засобами ведення Єдиного реєстру з оцін-

ки впливу на довкілля, для паперової вер-

сії зазначається суб’єктом господарюван-

ня)

ПОВІДОМЛЕННЯ

про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля

Товариство з обмеженою відповідальністю «Краснокутський агрошляхбуд»

(повне найменування юридичної особи, код згідно з ЄДРПОУ або прізвище, ім’я та по батькові

Код ЄДРПОУ 03581836 фізичної особи — підприємця, ідентифікаційний код або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через

свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника по-

датків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті)

інформує про намір провадити плановану діяльність та оцінку її впливу на довкілля.

6. Інформація про суб’єкта господарювання

41300 Харківська область, Краснокутський район, с. Сонцедарівка, вул. Хімічна, 2 (місцезнаходження юридичної особи або місце провадження діяльності фізичної

тел. 0577818336, e-mail: [email protected] особи — підприємця (поштовий індекс, адреса), контактний номер телефону)

7. Планована діяльність, її характеристика, технічні альтернативи1.


Планована діяльність передбачає: Реконструкцію комплексу з виробництва органічних роз-

чинників та антикорозійних засобів в с. Сонцедарівка Краснокутського району Харківської

області. Проектом реконструкції передбачено розміщення технологічного обладнання для

ви-робництва інгібітору корозії. Проектом передбачаються також рішення по реконструкції

резервуарного парку (збільшення об’ємів зберігання органічних розчинників та сировини, а

також улаштуванння резервуарів для зберігання інгібітору корозії та його складових).




Будівництво передбачене на території діючого підприємства ТОВ «Краснокутський агрош-

ляхбуд».

mailto:[email protected]

135

35

Земельна ділянка під будівництво знаходиться в постійному користуванні підприємства та

розміщена в с. Сонцедарівка, Краснокутського району Харківської області» .


Не розглядається, оскільки плановане будівництво можливе лише на даній земельній ділянці.

Згідно проекту реконструкції комплексу усі компонувальні рішення планувальної організації

земельної ділянки виконані з урахуванням розміщення існуючих будівель та споруд, в ме-

жах діючого підприємства та не передбачають додаткового відводу земель.

9. Соціально-економічний вплив планованої діяльності

Забезпечення народно-господарського комплексу вуглеводневою сировиною, робо-

чими місцями, наповнення бюджету. В економічному відношенні райони, переважно сільсь-

когоспо-дарські. Місцеве населення зацікавлене у розвитку нафтогазовидобувної та нафто-

газоперероб-ної галузі з метою отриманя коштів бюджетами різних рівнів. З метою недопу-

щення погіршен-ня соціально-економічного стану районів планованої діяльності експлуата-

ції об’єктів та облад-нання - використовуються сучасні екологічно безпечні технології, у від-

повідності до закону України «Про оцінку впливу на довкілля» .

Реалізація даного проекту надасть можливість забезпечити необхідні умови для роботи

персоналу при виконанні робіт та ефективне функціонування об'єкту в цілому.

10. Загальні технічні характеристики, у тому числі параметри планованої діяльності

(потужність, довжина, площа, обсяг виробництва тощо)

Реконструкція передбачає запуск виробництва інгібітору корозії. Виробництво інгібітору

корозії (спиртової складової) відбувається на американському обладнанні за технологією аме-

риканської компанії РРЕ. Компонувальні рішення розміщення основних вузлів і апаратів ус-

тановки виконано згідно американського проекту з метою уникнути необхідність додаткових

розрахунків щодо корегування технологічної схеми а також для зменшення потреби в прид-

банні додаткового обладнання. Сировиною для виробництва спиртової складової інгібітору

корозії є природний газ та знесолена вода.

Для забезпечення потреби у воді передбачається облаштування нової артсвердловини з

більшим дебітом.

Проектом передбачаються також рішення по реконструкції резервуарного парку (збіль-

шення об’ємів зберігання органічних розчинників та сировини а також улаштування резервуа-

рів для зберігання інгібітору корозії та його складових)

Для зберігання готових продуктів та сировини проектом передбачено будівництво чоти-

рьох вертикальних резервуарів по 400 м3 кожний.

Зберігання спиртової складової, поверхнево активної речовина (ПАР) та кінцевого про-

дукту - інгібітору корозії відбувається в звільнених ємностях резервуарного парку.

Загальна виробнича потужність комплексу - 39000 т/рік готової продукції, в тому числі

близько 9000 т/рік інгібітору корозії.

Вся продукція випускається згідно технічних умов, та має відповідні сертифікати якості.

11. Екологічні та інші обмеження планованої діяльності за альтернативами:


При експлуатації об'єкту вплив на навколишнє середовище мінімальний. Запланована діяль-

ність проводиться в межах відведених земель, санітарно-захисна зона витримується.


дотримання значень гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин в ат-

мосферному повітрі населених пунктів;


по ґрунту, поверхневим та підземним водам - відсутність на них прямого впливу;

дотримання норм зберігання та утилізації відходів відповідно до вимог санітарно-

гігієнічних норм.


щодо технічної альтернативи 2 Екологічні та інші обмеження відсутні через відсутність тех-

нічної альтернативи.

136

36



Планований об’єкт знаходиться в межах земельної ділянки, що знаходиться в постій-

ному користуванні. Наявність розроблених у встановленому порядку та виконання комплек-

су технологічних, технічних, організаційних рішень для забезпечення надійної безаварійної

роботи устаткування. Проведення контрольно-аналітичних досліджень стану атмосферного

повітря, та облік відходів з передачею їх спеціалізованим підприємствам. Персонал прохо-

дить періодичне навчання та атестацію з правил експлуатації обладнання, техніки безпеки,

пожежної безпеки та охорони навколишнього середовища.

щодо технічної альтернативи 2 Еколого-інженерна підготовка і захист території не передба-

чається через відсутність технічної альтернативи

щодо територіальної альтернативи 1 Планована діяльність знаходяться в межах земельної

ділянки, яка знаходиться в постійному користувані. Санітарно-захисна зона від об'єкта пла-

но-ваної діяльності повністю витримується. .

щодо територіальної альтернативи 2 Еколого-інженерна підготовка і захист території не пе-

редбачається через відсутність територіальної альтернативи.

8.Сфера, джерела та види можливого впливу на довкілля:


на атмосферне повітря – викидами забруднюючих речовин є процеси спалювання

природного газу та супутніх газів з технологічного циклу в печі риформінгу R-171; спалю-

вання природного газу в допоміжнім котлу В-921; спалювання природного газу та газової

частини продукту від сепаратору V-414 на факельній установці; спалювання дизельного па-

лива в дизель-генераторах.


- на ґрунти – забруднення ґрунту може здійснюватися під час випадкового розливу сиро-

вини та продукції, порушенні правил зберігання промислових та побутових відходів.

- рослинний та тваринний світ – планована діяльність здійснюється на промислово-

освоєній території, негативного впливу на рослинний та тваринний світ здійснюватися не бу-

де.

щодо технічної альтернативи 2 Сфера, джерела та види можливого впливу на довкілля від-

сутні через відсутність технічної альтернативи.

щодо територіальної альтернативи 1 Сфера, джерела та види можливого впливу на довкілля

можливі в межах земельної ділянки підприємства. а саме, при експлуатації обладнання.

що до територіальної альтернативи 2 Відсутня через відсутність територіальної альтернати-

ви.

9.Належність планованої діяльності до першої чи другої категорії видів діяльності та

об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на до-

вкілля Планована діяльність належить до другої категорії видів діяльності та об'єктів, які мо-

жуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля за статтею 3 п.

3. 4) – енергетичну промисловість: зберігання та переробка вуглеводневої сировини (газу

природного, газу сланцевих товщ, газу, розчиненого у нафті, газу центрально-басейнового

типу, газу (метану) вугільних родовищ, конденсату, нафти, бітуму нафтового, скрапленого

газу).

10.Наявність підстав для здійснення оцінки транскордонного впливу на довкілля

Підстави для здійснення оцінки транскордонного впливу на довкілля відсутні.

11.Планований обсяг досліджень та рівень деталізації інформації, що підлягає включенню

до звіту з оцінки впливу на довкілля Планований обсяг досліджень та рівень деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту

з оцінки впливу на довкілля передбачається відповідно вимогам Закону «Про оцінку впливу на

дов-кілля» (ст. 6) та Постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 р. № 1026 «Про

137

37

затверд-ження Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкіл-

ля та фінан-сування оцінки впливу на довкілля» (додаток 4).

12.Процедура оцінки впливу на довкілля та можливості для участі в ній громадськості

Планована суб’єктом господарювання діяльність може мати значний вплив на довкілля і, от-

же, підлягає оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на

довкілля». Оцінка впливу на довкілля — це процедура, що передбачає:

- підготовку суб’єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля;

- проведення громадського обговорення планованої діяльності;

- аналіз уповноваженим органом звіту з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової

інформації, яку надає суб’єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадсь-

кості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордон-

ного впливу, іншої інформації;

- надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля,

що враховує результати аналізу, передбаченого абзацом п’ятим цього пункту;

- врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої

діяльності, зазначеного у пункті 14 цього повідомлення.

У висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений орган, виходячи з оцінки впливу на

довкілля планованої діяльності, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість про-

вадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.

Забороняється розпочинати провадження планованої діяльності без оцінки впливу на довкіл-

ля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.

Процедура оцінки впливу на довкілля передбачає право і можливості громадськості для уча-

сті у такій процедурі, зокрема на стадії обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації

інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, а також на стадії

розгляду уповноваженим органом поданого суб’єктом господарювання звіту з оцінки впливу

на довкілля.

На стадії громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля протягом щонайменше

25 робочих днів громадськості надається можливість надавати будь-які зауваження і пропо-

зиції до звіту з оцінки впливу на довкілля та планованої діяльності, а також взяти участь у

громадських слуханнях. Детальніше про процедуру громадського обговорення звіту з оцінки

впливу на довкілля буде повідомлено в оголошенні про початок громадського обговорення.

13.Громадське обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що під-

лягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля

Протягом 20 робочих днів з дня оприлюднення цього повідомлення на офіційному веб-сайті

уповноваженого органу громадськість має право надати уповноваженому органу, зазначено-

му у пункті 15 цього повідомлення, зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу

досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу


Надаючи такі зауваженні і пропозиції, вкажіть реєстраційний номер справи про оцінку впли-

ву на довкілля планованої діяльності в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля (зазна-

чений на першій сторінці цього повідомлення). Це значно спростить процес реєстрації та ро-

згляду Ваших зауважень і пропозицій. У разі отримання таких зауважень і пропозицій гро-

мадськості вони будуть розміщені в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля та передані

суб’єкту господарювання (протягом трьох робочих днів з дня їх отримання). Особи, що на-

дають зауваження і пропозиції, своїм підписом засвідчують свою згоду на обробку їх персо-

нальних даних. Суб’єкт господарювання під час підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля

зобов’язаний врахувати повністю, врахувати частково або обґрунтовано відхилити зауважен-

ня і пропозиції громадськості, надані у процесі громадського обговорення обсягу досліджень

та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля.

Детальна інформація про це включається до звіту з оцінки впливу на довкілля.

14. Рішення про провадження планованої діяльності

Відповідно до законодавства рішенням про провадження даної планованої діяльності буде:

138

38

висновок з оцінки впливу на довкілля, у якому визначено допустимість провадження плано-

ваної діяльності. ( згідно частини 3 статті 11 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»)

15.Усі зауваження і пропозиції громадськості до планової діяльності, обсягу досліджень

та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на

довкілля, необхідно надсилати до: Департаменту екології та природних ресурсів Харківсь-

кої ОДА, за адресою: 61022 м. Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 4 під., 7 пов., тел./факс

(057) 705-06-81, 705-06-66, email: [email protected]., контактна особа Стребкова

А.Ю., Варвянський В.Д.


139

39

Додаток Г-2

Повідомлення про планову діяльність

ПОВІДОМЛЕННЯ

про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля

Товариство з обмеженою відповідальністю «Краснокутський агрошляхбуд»

(повне найменування юридичної особи, код згідно з ЄДРПОУ або прізвище, ім’я та по батькові

Код ЄДРПОУ 03581836 фізичної особи — підприємця, ідентифікаційний код або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через

свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника по-

датків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті)

інформує про намір провадити плановану діяльність та оцінку її впливу на довкілля.

13. Інформація про суб’єкта господарювання

62052 Харківська область, Краснокутський район, с. Сонцедарівка, вул. Хімічна, 2 (місцезнаходження юридичної особи або місце провадження діяльності фізичної

тел. 0577818336, e-mail: [email protected] особи — підприємця (поштовий індекс, адреса), контактний номер телефону)

14. Планована діяльність, її характеристика, технічні альтернативи.


Планована діяльність передбачає: Реконструкцію комплексу з виробництва органічних роз-

чинників та антикорозійних засобів в с. Сонцедарівка Краснокутського району Харківської

області. Проектом реконструкції передбачено розміщення технологічного обладнання для

ви-робництва інгібітору корозії. Проектом передбачаються також рішення по реконструкції

резервуарного парку (збільшення об’ємів зберігання органічних розчинників та сировини, а

також улаштуванння резервуарів для зберігання інгібітору корозії та його складових).




Будівництво передбачене на території діючого підприємства ТОВ «Краснокутський агрош-

ляхбуд».

Земельна ділянка під будівництво знаходиться в постійному користуванні підприємства та

розміщена в с. Сонцедарівка, Краснокутського району Харківської області» .


Не розглядається, оскільки планована реконструкція можливе лише на даній земельній діля-

нці. Згідно проекту реконструкції комплексу усі компонувальні рішення планувальної орга-

нізації земельної ділянки виконані з урахуванням розміщення існуючих будівель та споруд,

в межах діючого підприємства та не передбачають додаткового відводу земель.

16. Соціально-економічний вплив планованої діяльності

Забезпечення народно-господарського комплексу вуглеводневою сировиною, робо-

чими місцями, наповнення бюджету. В економічному відношенні райони, переважно сільсь-

когоспо-дарські. Місцеве населення зацікавлене у розвитку нафтогазовидобувної та нафто-

газоперероб-ної галузі з метою отриманя коштів бюджетами різних рівнів. З метою недопу-

щення погіршен-ня соціально-економічного стану районів планованої діяльності експлуата-

ції об’єктів та облад-нання - використовуються сучасні екологічно безпечні технології, у від-

повідності до закону України «Про оцінку впливу на довкілля» .

Реалізація даного проекту надасть можливість забезпечити необхідні умови для роботи

персоналу при виконанні робіт та ефективне функціонування об'єкту в цілому.

17. Загальні технічні характеристики, у тому числі параметри планованої діяльності

(потужність, довжина, площа, обсяг виробництва тощо)

Реконструкція передбачає запуск виробництва інгібітору корозії. Виробництво інгібітору


140

40

корозії (спиртової складової) відбувається на американському обладнанні за технологією аме-

риканської компанії РРЕ. Компонувальні рішення розміщення основних вузлів і апаратів ус-

тановки виконано згідно американського проекту з метою уникнути необхідність додаткових

розрахунків щодо корегування технологічної схеми а також для зменшення потреби в прид-

банні додаткового обладнання. Сировиною для виробництва спиртової складової інгібітору

корозії є природний газ та знесолена вода.

Для забезпечення потреби у воді передбачається облаштування нової артсвердловини з

більшим дебітом.

Проектом передбачаються також рішення по реконструкції резервуарного парку (збіль-

шення об’ємів зберігання органічних розчинників та сировини а також улаштування резервуа-

рів для зберігання інгібітору корозії та його складових)

Для зберігання готових продуктів та сировини проектом передбачено будівництво чоти-

рьох вертикальних резервуарів по 400 м3 кожний.

Зберігання спиртової складової, поверхнево активної речовина (ПАР) та кінцевого про-

дукту - інгібітору корозії відбувається в звільнених ємностях резервуарного парку.

Загальна виробнича потужність комплексу - 39000 т/рік готової продукції, в тому числі

близько 9000 т/рік інгібітору корозії.

Вся продукція випускається згідно технічних умов, та має відповідні сертифікати якості.

18. Екологічні та інші обмеження планованої діяльності за альтернативами:


При експлуатації об'єкту вплив на навколишнє середовище мінімальний. Запланована діяль-

ність проводиться в межах відведених земель, санітарно-захисна зона витримується.


дотримання значень гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин в ат-

мосферному повітрі населених пунктів;


по ґрунту, поверхневим та підземним водам - відсутність на них прямого впливу;

дотримання норм зберігання та утилізації відходів відповідно до вимог санітарно-

гігієнічних норм.


щодо технічної альтернативи 2 Екологічні та інші обмеження відсутні через відсутність тех-

нічної альтернативи.



Планований об’єкт знаходиться в межах земельної ділянки, що знаходиться в постій-

ному користуванні. Наявність розроблених у встановленому порядку та виконання комплек-

су технологічних, технічних, організаційних рішень для забезпечення надійної безаварійної

роботи устаткування. Проведення контрольно-аналітичних досліджень стану атмосферного

повітря, та облік відходів з передачею їх спеціалізованим підприємствам. Персонал прохо-

дить періодичне навчання та атестацію з правил експлуатації обладнання, техніки безпеки,

пожежної безпеки та охорони навколишнього середовища.

щодо технічної альтернативи 2 Еколого-інженерна підготовка і захист території не передба-

чається через відсутність технічної альтернативи

щодо територіальної альтернативи 1 Планована діяльність знаходяться в межах земельної

ділянки, яка знаходиться в постійному користувані. Санітарно-захисна зона від об'єкта пла-

но-ваної діяльності повністю витримується. .

щодо територіальної альтернативи 2 Еколого-інженерна підготовка і захист території не пе-

редбачається через відсутність територіальної альтернативи.

8.Сфера, джерела та види можливого впливу на довкілля:


на атмосферне повітря – викидами забруднюючих речовин є процеси спалювання

природного газу та супутніх газів з технологічного циклу в печі риформінгу R-171; спалю-

141

41

вання природного газу в допоміжнім котлу В-921; спалювання природного газу та газової

частини продукту від сепаратору V-414 на факельній установці; спалювання дизельного па-

лива в дизель-генераторах.


- на ґрунти – забруднення ґрунту може здійснюватися під час випадкового розливу сиро-

вини та продукції, порушенні правил зберігання промислових та побутових відходів.

- рослинний та тваринний світ – планована діяльність здійснюється на промислово-

освоєній території, негативного впливу на рослинний та тваринний світ здійснюватися не бу-

де.

щодо технічної альтернативи 2 Сфера, джерела та види можливого впливу на довкілля від-

сутні через відсутність технічної альтернативи.

щодо територіальної альтернативи 1 Сфера, джерела та види можливого впливу на довкілля

можливі в межах земельної ділянки підприємства. а саме, при експлуатації обладнання.

що до територіальної альтернативи 2 Відсутня через відсутність територіальної альтернати-

ви.

9.Належність планованої діяльності до першої чи другої категорії видів діяльності та

об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на до-

вкілля Планована діяльність належить до другої категорії видів діяльності та об'єктів, які мо-

жуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля за статтею 3 п.

3. 4) – енергетичну промисловість: зберігання та переробка вуглеводневої сировини (газу

природного, газу сланцевих товщ, газу, розчиненого у нафті, газу центрально-басейнового

типу, газу (метану) вугільних родовищ, конденсату, нафти, бітуму нафтового, скрапленого

газу).

10.Наявність підстав для здійснення оцінки транскордонного впливу на довкілля

Підстави для здійснення оцінки транскордонного впливу на довкілля відсутні.

11.Планований обсяг досліджень та рівень деталізації інформації, що підлягає включенню

до звіту з оцінки впливу на довкілля Планований обсяг досліджень та рівень деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту

з оцінки впливу на довкілля передбачається відповідно вимогам Закону «Про оцінку впливу на

дов-кілля» (ст. 6) та Постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 р. № 1026 «Про

затверд-ження Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкіл-

ля та фінан-сування оцінки впливу на довкілля» (додаток 4).

12.Процедура оцінки впливу на довкілля та можливості для участі в ній громадськості

Планована суб’єктом господарювання діяльність може мати значний вплив на довкілля і, от-

же, підлягає оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на

довкілля». Оцінка впливу на довкілля — це процедура, що передбачає:

- підготовку суб’єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля;

- проведення громадського обговорення планованої діяльності;

- аналіз уповноваженим органом звіту з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової

інформації, яку надає суб’єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадсь-

кості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордон-

ного впливу, іншої інформації;

- надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля,

що враховує результати аналізу, передбаченого абзацом п’ятим цього пункту;

- врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої

діяльності, зазначеного у пункті 14 цього повідомлення.

У висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений орган, виходячи з оцінки впливу на

довкілля планованої діяльності, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість про-

вадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.

Забороняється розпочинати провадження планованої діяльності без оцінки впливу на довкіл-

142

42

ля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.

Процедура оцінки впливу на довкілля передбачає право і можливості громадськості для уча-

сті у такій процедурі, зокрема на стадії обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації

інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, а також на стадії

розгляду уповноваженим органом поданого суб’єктом господарювання звіту з оцінки впливу


На стадії громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля протягом щонайменше

25 робочих днів громадськості надається можливість надавати будь-які зауваження і пропо-

зиції до звіту з оцінки впливу на довкілля та планованої діяльності, а також взяти участь у

громадських слуханнях. Детальніше про процедуру громадського обговорення звіту з оцінки

впливу на довкілля буде повідомлено в оголошенні про початок громадського обговорення.

13.Громадське обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що під-

лягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля

Протягом 20 робочих днів з дня оприлюднення цього повідомлення на офіційному веб-сайті

уповноваженого органу громадськість має право надати уповноваженому органу, зазначено-

му у пункті 15 цього повідомлення, зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу

досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу


Надаючи такі зауваженні і пропозиції, вкажіть реєстраційний номер справи про оцінку впли-

ву на довкілля планованої діяльності в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля (зазна-

чений на першій сторінці цього повідомлення). Це значно спростить процес реєстрації та ро-

згляду Ваших зауважень і пропозицій. У разі отримання таких зауважень і пропозицій гро-

мадськості вони будуть розміщені в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля та передані

суб’єкту господарювання (протягом трьох робочих днів з дня їх отримання). Особи, що на-

дають зауваження і пропозиції, своїм підписом засвідчують свою згоду на обробку їх персо-

нальних даних. Суб’єкт господарювання під час підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля

зобов’язаний врахувати повністю, врахувати частково або обґрунтовано відхилити зауважен-

ня і пропозиції громадськості, надані у процесі громадського обговорення обсягу досліджень

та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля.

Детальна інформація про це включається до звіту з оцінки впливу на довкілля.

14. Рішення про провадження планованої діяльності Відповідно до законодавства рішенням про провадження даної планованої діяльності буде:

висновок з оцінки впливу на довкілля, у якому визначено допустимість провадження плано-

ваної діяльності. ( згідно частини 3 статті 11 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»)

15.Усі зауваження і пропозиції громадськості до планової діяльності, обсягу досліджень

та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на

довкілля, необхідно надсилати до: Департаменту екології та природних ресурсів Харківсь-

кої ОДА, за адресою: 61022 м. Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 4 під., 7 пов., тел./факс

(057) 705-06-81, 705-06-66, email: [email protected]., контактна особа Стребкова

А.Ю., Варвянський В.Д.

Директор ТОВ «Краснокутський агрошляхбуд»

Гібський О. Г.


143

Додаток Д

Карта-схема розташування підприємства і генеральній план

144

145

145

Додаток Е

Розрахунок розсіювання забруднюючих речовин

Анотований звіт з розрахунку розсіювання забруднюючих речовин проекту

«Реконструкція комплексу з виробництва органічних розчинників та антикорозійних засобів в с. Сонцедарівка Краснокутського району Харківської обл.» Існуючий стан

ТАБЛИЦА 1. Описание метеорологических условий и географическая привязка

Код Наименование Средняя темп. воздуха Предельная Региональный Угол между Площадь Требуемый уровень

города города в самый жаркий месяц, град. С

в самый холод-ный месяц,

град. С

скорость ветра, м/с

коэф. страт. атмо-сферы

северным направ-лением и осью OX,

град.

города, кв. км

конц. в точке (долей ПДК)

1 Сонцедарівка 25.6 9.9 7 200 0 1

ТАБЛИЦА 2. Описание промплощадок (географическая привязка)

Код Код Наименование Привязка к основной системе координат

города промплощадки промплощадки X начала,м Y начала,м Угол поворота, град.

1 1 Сонцедарівка АШБ 0 0 0

ТАБЛИЦА 3. Описание источников выброса вредных веществ

Код города

Код пром.

пл.

Код источ-ника

Наименова-ние источника

Код модели или угол

между осью OX и длиной плоскостного

Коэфф. рельефа

Коорд. точечного или начала линейного

источника или центра симетрии плоскостно-

го

Коорд. конца линейно-го или длина и ширина плоскостного или то-чечного с прямоуг.

устьем

Высота ис-точника,

м

Диаметр точечного или плоскостного 2-го

типа или скорость выхода ПГВС(Wo) для

линейного, (для

Расход ПГВС, (для плоск. 1-го

типа - 0)

Температура ПГВС

(град. C)

Класс опас-ности

источника X1, м Y1, м X2, м Y2, м плоск. 1-го типа - 0)

1 1 1 Димова труба печі П1

444 1 23 -18 16 0.4 0.34 275 2


444 1 20 -23 15 0.4 0.36 280 2

1 1 3 Резервуарний парк

45 1 -12 112 25 45 5 0 0 26 2

1 1 4 Лабораторія 444 1 79 -47 5 0.2 0.2 25 2

1 1 5 Стоянка АТ 45 1 69 -75 6 36 2 25 2

ТАБЛИЦА 4. Характеристика состава выброса источника

Код города Код пром. пл.

Код ист-ка

Код веще-ства

Суммарный вы-брос т/год

Коэфф. упо-ряд. оседания

Максимальный выброс (г/с) при скоростях ветра

вещества 0.5 м/с 1 м/с 2 м/с 4 м/с 6 м/с 8 м/с 10 м/с 12 м/с 14 м/с 16 м/сек

1 1 1 301 0.213 1 0.0898

1 1 1 328 0.004 2 0.0027

1 1 1 330 0.322 1 0.1376

1 1 1 337 0.036 1 0.0174

146

146

1 1 1 2904 0.001 1 0.0003

1 1 2 301 0.355 1 0.0933

1 1 2 328 0.007 2 0.0025

1 1 2 330 0.553 1 0.1396

1 1 2 337 0.059 1 0.0196

1 1 2 2904 0.001 1 0.0003

1 1 3 2704 2.332 1 0.0739

1 1 3 2732 0.00048 1 1.5E-5

1 1 3 2754 2.989 1 0.0948

1 1 4 2754 0.002 1 0.0003

1 1 5 301 0.006 1 0.0009

1 1 5 328 0.00032 1 4.5E-5

1 1 5 330 0.001 1 0.0001

1 1 5 337 0.164 1 0.0227

1 1 5 2754 0.027 1 0.0037

ТАБЛИЦА 5. Описание вредных веществ

Код вещества Наименование вещества ПДК Коэфф. упоряд. оседания

301 Азоту діоксид 0.2 1

328 Сажа 0.15 1

330 Ангідрид сірчистий 0.5 1

337 Вуглецю оксид 5 1

2704 Бензин (нефтяной,малосернистый, в пересчете на углерод)

5 1

2732 Керосин 1.2 1

2754 Углеводороды предельные С12-С19(растворитель РПК-265 П и др.)

1 1

2904 Зола мазутная теплоэлекростанций(в пересчете на вана

0.02 1

ТАБЛИЦА 6. Описание групп суммации вредных веществ

Код Вещества образующие группы суммаций (коды) Коэффициент

группы 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 потенц.

31 301 330 0 0 0 0 0 0 0 0 1

ТАБЛИЦА 7. Описание распределения фоновых концентраций (U - скорость ветра м/с)

Код города Код в-ва Задание фона Коорд. поста наблюде-ния

Конц. (в долях ПДК)

Концентрация (доля ПДК) при 2<U<U* по направлениям

X, м Y, м при U<=2 С СВ В ЮВ Ю ЮЗ З СЗ

1 301 a 0.09

1 328 a 0.4

1 330 a 0.004

1 337 a 0.08

1 2704 a 0.4

1 2732 a 0.4

147

147

1 2754 a 0.4

1 2904 a 0.4

Расчетная площадка 1 Точки наибольших концентраций и перечень источников, дающих наибольший вклад Вещество 301 (Азоту діоксид)

Конц. в точке, долей ПДК

Коорд.X, м

Коорд.Y, м

Напр. ветра, град.

Скор. ветра, м/c

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, % Код ист-ка

Вклад, %

0.42 100 -100 224.38 1.39 2 44.53 1 39.41 5 16.06 0 0 0 0

0.35 100 0 168.32 1.39 2 51.49 1 48.51 5 0.000041 0 0 0 0

0.35 0 -100 281.33 1.39 2 53.10 1 46.90 5 0.000018 0 0 0 0

0.34 100 100 124.32 1.39 2 51.75 1 48.02 5 0.23 0 0 0 0

0.34 -100 -100 325.93 1.39 2 52.37 1 47.45 5 0.18 0 0 0 0

0.34 -100 0 5.72 1.39 2 50.09 1 49.23 5 0.68 0 0 0 0

0.34 0 100 74.93 1.39 2 49.07 1 48.66 5 2.27 0 0 0 0

0.33 -100 100 45.28 1.39 2 51.41 1 46.88 5 1.72 0 0 0 0

0.31 100 -200 248.77 1.39 2 49.29 1 46.03 5 4.68 0 0 0 0

0.31 200 0 176.63 1.39 2 50.81 1 48.95 5 0.24 0 0 0 0

0.31 0 -200 273.03 1.39 2 53.01 1 46.67 5 0.32 0 0 0 0

0.31 200 -100 200.66 1.39 2 51.25 1 44.99 5 3.76 0 0 0 0

0.28 200 100 149.55 1.39 2 51.00 1 48.70 5 0.29 0 0 0 0

0.28 0 200 81.11 1.39 2 50.31 1 48.24 5 1.45 0 0 0 0

0.28 -100 -200 300.41 1.39 2 52.33 1 47.37 5 0.30 0 0 0 0

0.28 -200 0 9.25 1.39 2 52.60 1 45.96 5 1.44 0 0 0 0

0.28 200 -200 224.76 1.39 2 50.22 1 46.00 5 3.79 0 0 0 0

0.27 -100 200 60.08 1.39 2 50.77 1 47.86 5 1.37 0 0 0 0

0.27 -200 100 30.30 1.39 2 51.75 1 46.88 5 1.37 0 0 0 0

0.27 100 200 104.71 1.39 2 50.54 1 48.06 5 1.40 0 0 0 0

Вещество 328 (Сажа)


Коорд.X, м

Коорд.Y, м



Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка


Вклад, %

0.42 100 -100 224.38 1.41 2 42.37 1 42.11 5 15.53 0 0 0 0

0.42 100 0 168.32 1.41 1 52.51 2 47.49 5 0.000031 0 0 0 0

0.42 0 -100 281.33 1.41 2 50.86 1 49.14 5 0.000014 0 0 0 0

0.42 -100 0 5.72 1.41 1 52.15 2 47.20 5 0.66 0 0 0 0

0.42 0 100 74.93 1.41 1 51.75 2 46.01 5 2.24 0 0 0 0

0.42 100 100 124.32 1.41 1 51.22 2 48.55 5 0.22 0 0 0 0

0.42 -100 -100 325.93 1.41 1 50.26 2 49.57 5 0.17 0 0 0 0

0.42 -100 100 45.28 1.41 1 49.84 2 48.34 5 1.82 0 0 0 0

0.41 200 0 176.63 1.41 1 52.09 2 47.66 5 0.25 0 0 0 0

0.41 100 -200 248.77 1.41 1 48.61 2 46.30 5 5.08 0 0 0 0

0.41 0 -200 273.03 1.41 2 50.19 1 49.48 5 0.33 0 0 0 0

0.41 200 -100 200.66 1.41 2 48.15 1 47.75 5 4.10 0 0 0 0

0.41 200 100 149.55 1.41 1 51.89 2 47.79 5 0.32 0 0 0 0

148

148

0.41 0 200 81.11 1.41 1 51.29 2 47.08 5 1.63 0 0 0 0

0.41 -100 -200 300.41 1.41 1 50.21 2 49.47 5 0.32 0 0 0 0

0.41 -200 0 9.25 1.41 2 49.60 1 48.77 5 1.63 0 0 0 0

0.41 200 -200 224.76 1.41 1 48.56 2 47.01 5 4.43 0 0 0 0

0.41 0 0 40 0.94 1 49.68 2 39.56 5 10.76 0 0 0 0

0.41 -100 200 60.08 1.41 1 50.83 2 47.57 5 1.60 0 0 0 0

0.41 -200 100 30.30 1.41 1 49.76 2 48.64 5 1.61 0 0 0 0

Вещество 330 (Ангідрид сірчистий)


Коорд.X, м

Коорд.Y, м



Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка


Вклад, %

0.17 100 -100 224.38 1.14 2 51.27 1 47.17 5 1.56 0 0 0 0

0.17 100 0 168.32 1.14 2 50.51 1 49.49 5 0.000012 0 0 0 0

0.17 0 -100 281.33 1.14 2 52.00 1 48.00 5 0.0000057 0 0 0 0

0.16 -100 0 5.72 1.14 1 50.00 2 49.94 5 0.063 0 0 0 0

0.16 100 100 124.32 1.14 2 51.00 1 48.98 5 0.027 0 0 0 0

0.16 -100 -100 325.93 1.14 2 51.71 1 48.27 5 0.022 0 0 0 0

0.15 0 100 74.93 1.14 1 50.24 2 49.59 5 0.17 0 0 0 0

0.14 -100 100 45.28 1.14 2 51.42 1 48.45 5 0.13 0 0 0 0

0.14 200 0 176.63 1.14 2 50.32 1 49.65 5 0.029 0 0 0 0

0.13 0 -200 273.03 1.14 2 52.34 1 47.63 5 0.037 0 0 0 0

0.13 100 -200 248.77 1.14 2 50.94 1 48.68 5 0.37 0 0 0 0

0.13 200 -100 200.66 1.14 2 52.14 1 47.55 5 0.31 0 0 0 0

0.12 200 100 149.55 1.14 2 50.50 1 49.47 5 0.032 0 0 0 0

0.12 -100 -200 300.41 1.14 2 51.83 1 48.14 5 0.032 0 0 0 0

0.12 0 200 81.11 1.14 2 50.40 1 49.49 5 0.11 0 0 0 0

0.12 -200 0 9.25 1.14 2 52.44 1 47.45 5 0.11 0 0 0 0

0.11 200 -200 224.76 1.70 2 51.75 1 47.95 5 0.30 0 0 0 0

0.11 -100 200 60.08 1.70 2 51.08 1 48.81 5 0.10 0 0 0 0

0.11 -200 100 30.30 1.70 2 52.22 1 47.67 5 0.10 0 0 0 0

0.11 100 200 104.71 1.14 2 50.55 1 49.34 5 0.11 0 0 0 0

Вещество 337 (Вуглецю оксид)


Коорд.X, м

Коорд.Y, м



Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка


Вклад, %

0.16 100 -100 214.38 0.76 5 98.22 2 1.01 1 0.76 0 0 0 0

0.11 0 -100 341.33 0.76 5 100.00 1 0.0000096 2 0.0000052 0 0 0 0

0.10 100 0 108.32 0.76 5 100.00 2 0.000013 1 0.0000019 0 0 0 0

0.100 0 0 50 0.76 5 97.33 2 1.70 1 0.97 0 0 0 0

0.093 100 -200 258.77 0.76 5 92.55 2 3.84 1 3.61 0 0 0 0

0.092 200 -100 190.66 0.76 5 92.50 2 4.19 1 3.30 0 0 0 0

0.090 0 -200 293.03 0.76 5 92.06 2 4.14 1 3.80 0 0 0 0

0.089 200 0 146.63 0.76 5 97.47 2 1.49 1 1.03 0 0 0 0

0.088 200 -200 224.76 0.76 5 85.07 2 7.99 1 6.94 0 0 0 0

0.087 -100 -100 345.93 0.76 5 90.98 2 5.06 1 3.96 0 0 0 0

0.087 0 100 74.93 0.76 5 77.40 2 11.74 1 10.86 0 0 0 0

0.087 -100 0 25.72 0.76 5 87.00 2 7.60 1 5.40 0 0 0 0

149

149

0.087 100 100 104.32 0.76 5 90.30 2 5.15 1 4.55 0 0 0 0

0.086 -100 -200 320.41 0.76 5 87.42 2 6.78 1 5.79 0 0 0 0

0.085 -100 100 45.28 0.76 5 72.40 2 14.71 1 12.90 0 0 0 0

0.085 200 100 129.55 0.76 5 86.80 2 7.16 1 6.04 0 0 0 0

0.085 100 -300 256.52 0.76 5 80.50 2 10.43 1 9.06 0 0 0 0

0.085 300 -100 183.14 0.76 5 85.64 2 7.88 1 6.48 0 0 0 0

0.085 0 -300 288.13 0.76 5 85.90 2 7.46 1 6.64 0 0 0 0

0.085 300 0 161.63 0.76 5 85.58 2 7.89 1 6.53 0 0 0 0

Вещество 2704 (Бензин (нефтяной,малосернистый, в пересчете на углерод))


Коорд.X, м

Коорд.Y, м



Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка


Вклад, %

0.43 0 200 97.77 0.75 3 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.43 -100 100 352.23 0.75 3 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.42 0 0 263.88 0.75 3 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.42 100 100 186.12 0.75 3 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.42 -100 200 45 0.75 3 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.42 0 100 240 0.50 3 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.42 -100 0 308.16 0.75 3 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.42 100 200 141.84 0.75 3 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.42 100 0 225 0.75 3 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.41 0 300 93.65 0.75 3 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.41 -200 100 356.35 0.75 3 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.41 -200 200 25.08 0.75 3 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.41 -100 300 64.92 0.75 3 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.41 200 100 183.24 0.75 3 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.41 0 -100 266.76 0.75 3 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.41 -200 0 329.22 0.75 3 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.41 100 300 120.78 0.75 3 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.41 200 200 157.46 0.75 3 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.41 -100 -100 292.54 0.75 3 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.41 200 0 207.85 0.75 3 100 0 0 0 0 0 0 0 0

Вещество 2732 (Керосин)


Коорд.X, м

Коорд.Y, м



Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка


Вклад, %

0.40 0 200 97.77 0.75 3 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.40 -100 100 352.23 0.75 3 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.40 100 100 186.12 0.75 3 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.40 0 0 263.88 0.75 3 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.40 -100 200 45 0.75 3 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.40 0 100 240 0.50 3 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.40 -100 0 308.16 0.75 3 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.40 100 200 141.84 0.75 3 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.40 100 0 225 0.75 3 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.40 0 300 93.65 0.75 3 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.40 -200 100 356.35 0.75 3 100 0 0 0 0 0 0 0 0

150

150

0.40 -200 200 25.08 0.75 3 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.40 -100 300 64.92 0.75 3 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.40 200 100 183.24 0.75 3 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.40 0 -100 266.76 0.75 3 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.40 -200 0 329.22 0.75 3 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.40 100 300 120.78 0.75 3 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.40 200 200 157.46 0.75 3 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.40 -100 -100 292.54 0.75 3 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.40 200 0 207.85 0.75 3 100 0 0 0 0 0 0 0 0

Вещество 2754 (Углеводороды предельные С12-С19(растворитель РПК-265 П и др.))


Коорд.X, м

Коорд.Y, м



Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка


Вклад, %

0.59 0 200 97.43 0.75 3 99.52 5 0.46 4 0.017 0 0 0 0

0.58 -100 100 355.41 0.75 3 100.00 5 0.00030 4 0.00022 0 0 0 0

0.55 0 0 260 0.75 3 100 4 0 5 0 0 0 0 0

0.55 100 100 190 0.75 3 100 5 3.8390E-27

4 0 0 0 0 0

0.54 -100 200 44.44 0.75 3 98.98 5 0.96 4 0.061 0 0 0 0

0.52 0 100 240 0.50 3 100 4 0 5 0 0 0 0 0

0.51 -100 0 310 0.75 3 100.00 4 1.5000E-8 5 1.0000E-9 0 0 0 0

0.51 100 200 145.05 0.75 3 100.00 5 0.00090 4 0.000027 0 0 0 0

0.50 100 0 220 0.75 3 100 4 0 5 0 0 0 0 0

0.49 100 -100 230 0.50 5 57.11 3 42.24 4 0.65 0 0 0 0

0.48 0 300 91.50 0.75 3 98.37 5 1.57 4 0.066 0 0 0 0

0.48 -200 100 352.84 0.75 3 99.97 5 0.022 4 0.0050 0 0 0 0

0.47 -100 300 64.40 0.75 3 97.71 5 2.19 4 0.097 0 0 0 0

0.46 -200 200 29.65 0.75 3 98.47 5 1.44 4 0.084 0 0 0 0

0.46 0 -100 270 0.75 3 100.00 5 0.000018 4 0.0000070 0 0 0 0

0.46 200 100 186.25 0.75 3 100.00 5 0.000032 4 0.0000028 0 0 0 0

0.46 100 300 120.22 0.75 3 99.39 5 0.59 4 0.025 0 0 0 0

0.46 -200 0 330.78 0.75 3 99.99 5 0.0074 4 0.0027 0 0 0 0

0.46 200 200 157.26 0.75 3 99.98 5 0.022 4 0.0015 0 0 0 0

0.45 -100 -100 296.37 0.75 3 100.00 5 0.00034 4 0.00030 0 0 0 0

Вещество 2904 (Зола мазутная теплоэлекростанций(в пересчете на вана)


Коорд.X, м

Коорд.Y, м



Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка


Вклад, %

0.41 0 -100 285.13 1.16 2 51.02 1 48.98 0 0 0 0 0 0

0.41 100 0 165.36 1.16 2 51.79 1 48.21 0 0 0 0 0 0

0.41 100 -100 225.36 1.16 2 51.27 1 48.73 0 0 0 0 0 0

0.41 0 100 79.88 1.16 2 50.87 1 49.13 0 0 0 0 0 0

0.41 -100 0 9.58 1.16 2 51.30 1 48.70 0 0 0 0 0 0

0.41 100 100 123.08 1.16 2 50.68 1 49.32 0 0 0 0 0 0

0.41 -100 -100 326.80 1.16 2 51.51 1 48.49 0 0 0 0 0 0

0.41 -100 100 44.76 1.16 2 50.95 1 49.05 0 0 0 0 0 0

0.41 200 0 173.45 1.16 2 50.74 1 49.26 0 0 0 0 0 0

0.41 0 -200 276.83 1.16 2 51.48 1 48.52 0 0 0 0 0 0

151

151

0.41 200 -100 204.01 1.16 2 50.95 1 49.05 0 0 0 0 0 0

0.41 100 -200 246.38 1.16 2 51.30 1 48.70 0 0 0 0 0 0

0.41 200 100 145.98 1.16 2 50.50 1 49.50 0 0 0 0 0 0

0.41 -100 -200 304.09 1.16 2 51.48 1 48.52 0 0 0 0 0 0

0.41 0 200 84.43 1.16 2 50.54 1 49.46 0 0 0 0 0 0

0.41 -200 0 5.29 1.16 2 51.18 1 48.82 0 0 0 0 0 0

0.41 100 200 109.60 1.74 2 50.96 1 49.04 0 0 0 0 0 0

0.41 -200 -100 340.26 1.74 2 51.73 1 48.27 0 0 0 0 0 0

0.41 -100 200 61.14 1.74 2 51.12 1 48.88 0 0 0 0 0 0

0.41 -200 100 28.55 1.74 2 51.36 1 48.64 0 0 0 0 0 0

Группа суммации 31


Коорд.X, м

Коорд.Y, м



Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка


Вклад, %

0.57 100 -100 221.19 0.99 2 45.14 1 39.64 5 15.23 0 0 0 0

0.53 0 -100 284.23 0.99 2 51.24 1 48.76 5 0.00051 0 0 0 0

0.52 -100 0 10 1.48 2 52.20 1 47.07 5 0.73 0 0 0 0

0.50 0 100 75.77 1.48 2 49.61 1 48.99 5 1.39 0 0 0 0

0.50 100 0 170 0.99 1 50.22 2 49.78 5 0.00015 0 0 0 0

0.50 -100 -100 325.41 1.48 2 52.15 1 47.76 5 0.085 0 0 0 0

0.47 -100 100 44.59 1.48 2 51.32 1 47.55 5 1.13 0 0 0 0

0.47 100 100 118.81 1.48 2 51.63 1 47.93 5 0.44 0 0 0 0

0.45 200 -100 202.83 1.48 2 51.39 1 46.70 5 1.91 0 0 0 0

0.45 100 -200 244.62 1.48 2 51.66 1 46.18 5 2.17 0 0 0 0

0.44 200 0 170 1.48 2 52.63 1 46.82 5 0.55 0 0 0 0

0.43 0 -200 272.68 1.48 2 53.06 1 46.78 5 0.17 0 0 0 0

0.42 200 100 147.17 1.48 2 51.22 1 48.52 5 0.26 0 0 0 0

0.42 -100 -200 305.94 1.48 2 52.20 1 47.34 5 0.46 0 0 0 0

0.41 0 200 87.32 1.48 2 51.81 1 47.59 5 0.60 0 0 0 0

0.39 -200 -100 337.80 1.48 2 51.60 1 48.07 5 0.33 0 0 0 0

0.39 -200 0 10 1.48 2 53.00 1 45.99 5 1.00 0 0 0 0

0.38 100 200 105.38 1.48 2 50.73 1 48.42 5 0.84 0 0 0 0

0.38 200 -200 222.22 1.48 2 51.41 1 45.99 5 2.60 0 0 0 0

0.38 -100 200 64.06 1.48 2 51.91 1 47.28 5 0.82 0 0 0 0

Вещество 301 (Азоту діоксид)

Коорд.X, м

Коорд.Y, м

Конц. в точке мг/м3




Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

-386 68 0.021 0.19 14.14 1.39 2 51.40 1 47.30 5 1.31 0 0 0 0

-300 120 0.026 0.22 25.19 1.39 2 51.44 1 47.27 5 1.29 0 0 0 0

0 380 0.022 0.20 84.90 1.39 2 50.41 1 48.29 5 1.30 0 0 0 0

478 0 0.018 0.18 174.99 1.39 2 50.76 1 47.55 5 1.69 0 0 0 0

50 -485 0.018 0.18 268.37 1.39 2 50.85 1 47.33 5 1.82 0 0 0 0

Расчетная площадка 0 Расчетные концентрации в заданных точках

152

152


Коорд.X, м

Коорд.Y, м





Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

-386 68 0.00078 0.41 14.14 1.41 1 50.02 2 48.25 5 1.73 0 0 0 0

-300 120 0.0010 0.41 25.19 1.41 1 50.06 2 48.30 5 1.64 0 0 0 0

0 380 0.00082 0.41 84.90 1.41 1 51.12 2 47.17 5 1.71 0 0 0 0

478 0 0.00067 0.40 174.99 1.41 1 50.22 2 47.50 5 2.28 0 0 0 0

50 -485 0.00066 0.40 268.37 1.41 1 49.89 2 47.64 5 2.47 0 0 0 0


Коорд.X, м

Коорд.Y, м





Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

-386 68 0.032 0.067 14.14 1.70 2 51.76 1 48.15 5 0.092 0 0 0 0

-300 120 0.039 0.082 25.19 1.70 2 51.82 1 48.09 5 0.092 0 0 0 0

0 380 0.033 0.071 84.90 1.70 2 50.68 1 49.23 5 0.092 0 0 0 0

478 0 0.028 0.060 174.99 1.70 2 51.32 1 48.56 5 0.12 0 0 0 0

50 -485 0.027 0.059 268.37 1.70 2 51.33 1 48.54 5 0.13 0 0 0 0


Коорд.X, м

Коорд.Y, м





Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

-386 68 0.011 0.082 14.14 0.76 5 69.46 2 16.41 1 14.13 0 0 0 0

-300 120 0.013 0.083 25.19 0.76 5 68.59 2 16.84 1 14.57 0 0 0 0

0 380 0.011 0.082 84.90 0.76 5 69.30 2 16.24 1 14.46 0 0 0 0

478 0 0.011 0.082 174.99 0.76 5 74.99 2 13.34 1 11.67 0 0 0 0

50 -485 0.012 0.082 268.37 0.76 5 76.12 2 12.83 1 11.05 0 0 0 0

Вещество 2704 (Бензин (нефтяной,малосернистый, в пересчете на углерод))

Коорд.X, м

Коорд.Y, м





Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

-386 68 0.017 0.40 353.29 0.75 3 100 0 0 0 0 0 0 0 0

-300 120 0.029 0.41 1.59 0.75 3 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0 380 0.032 0.41 92.56 0.75 3 100 0 0 0 0 0 0 0 0

478 0 0.010 0.40 192.88 0.75 3 100 0 0 0 0 0 0 0 0

50 -485 0.0077 0.40 264.07 0.75 3 100 0 0 0 0 0 0 0 0


Коорд.X, м

Коорд.Y, м





Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

-386 68 0.0000035 0.40 353.29 0.75 3 100 0 0 0 0 0 0 0 0

-300 120 0.0000058 0.40 1.59 0.75 3 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0 380 0.0000066 0.40 92.56 0.75 3 100 0 0 0 0 0 0 0 0

478 0 0.0000021 0.40 192.88 0.75 3 100 0 0 0 0 0 0 0 0

50 -485 0.0000016 0.40 264.07 0.75 3 100 0 0 0 0 0 0 0 0

Вещество 2754 (Углеводороды предельные С12-С19(растворитель РПК-265 П и др.))

Коорд.X, м

Коорд.Y, м





Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

153

153

-386 68 0.022 0.42 349.39 0.75 3 99.16 5 0.78 4 0.052 0 0 0 0

-300 120 0.037 0.44 359.65 0.75 3 99.41 5 0.55 4 0.042 0 0 0 0

0 380 0.043 0.44 93.26 0.75 3 97.69 5 2.22 4 0.086 0 0 0 0

478 0 0.014 0.41 189.56 0.75 3 95.38 5 4.36 4 0.26 0 0 0 0

50 -485 0.011 0.41 269.44 0.75 3 86.03 5 13.50 4 0.47 0 0 0 0


Коорд.X, м

Коорд.Y, м





Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

-386 68 0.000070 0.40 12.25 1.74 2 51.11 1 48.89 0 0 0 0 0 0

-300 120 0.000086 0.40 23.61 1.74 2 51.15 1 48.85 0 0 0 0 0 0

0 380 0.000073 0.40 86.93 1.74 2 50.63 1 49.37 0 0 0 0 0 0

478 0 0.000062 0.40 177.43 1.74 2 50.67 1 49.33 0 0 0 0 0 0

50 -485 0.000061 0.40 266.49 1.74 2 51.25 1 48.75 0 0 0 0 0 0


Коорд.X, м

Коорд.Y, м





Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

-386 68 - 0.26 8.97 1.48 2 50.77 1 48.57 5 0.66 0 0 0 0

-300 120 - 0.29 19.18 1.48 2 50.43 1 48.91 5 0.66 0 0 0 0

0 380 - 0.26 83.25 1.48 2 50.31 1 48.79 5 0.90 0 0 0 0

478 0 - 0.24 180 1.48 2 50.47 1 48.76 5 0.76 0 0 0 0

50 -485 - 0.24 269.41 1.48 2 50.91 1 47.86 5 1.23 0 0 0 0

154

154

155

155

156

156

157

157

158

158

159

159

160

160

161

161

162

162

163

163

41

Анотований звіт з розрахунку розсіювання забруднюючих речовин проекту «Реконструкція комплексу з виробництва органічних розчинників та антикорозійних засобів в с. Сонцедарівка Краснокутського району Харківської обл.»

ТАБЛИЦА 1. Описание метеорологических условий и географическая привязка




град. С




град.



1 Сонцедарівка 25.6 9.9 7 200 0 1





ТАБЛИЦА 3. Описание источников выброса вредных веществ

Код города

Код пром.

пл.

Код источ-ника

Наименова-ние источника

Код модели или угол

между осью OX и длиной плоскостного

Коэфф. рельефа

Коорд. точечного или начала линейного

источника или центра симетрии плоскостно-

го

Коорд. конца линейно-го или длина и ширина плоскостного или то-чечного с прямоуг.

устьем

Высота ис-точника,

м

Диаметр точечного или плоскостного 2-го

типа или скорость выхода ПГВС(Wo) для

линейного, (для

Расход ПГВС, (для плоск. 1-го

типа - 0)


(град. C)

Класс опас-ности

источника X1, м Y1, м X2, м Y2, м плоск. 1-го типа - 0)


444 1 23 -18 16 0.4 0.79 280 2


444 1 20 -23 15 0.4 0.79 280 2

1 1 3 АБК.Труба котельні

444 1 72 -42 18.5 0.25 0.0093 140 2

1 1 4 Лабораторія 444 1 79 -47 5 0.2 0.2 25 2

1 1 5 Дизель-генератор

444 1 34 -22 2 0.1 0.268 450 2

1 1 6 Котел-утилізатор

444 1 20 -55 20 0.9 2.83 300 2

1 1 7 Допоміжний котел

444 1 37 -38 9.4 0.49 3.4 300 2

1 1 8 Факельна установка

444 1 5 -45 12.2 0.4 0.409 950 2


444 1 47 -33 13 0.22 1.56 450 2


444 1 51 -38 13.2 0.14 1.56 450 2

1 1 11 Стоянка АТ 45 1 69 -75 6 36 2 25 2

ТАБЛИЦА 4. Характеристика состава выброса источника

Код города Код пром. пл.

Код ист-ка

Код веще-ства

Суммарный вы-брос т/год

Коэфф. упо-ряд. оседания

Максимальный выброс (г/с) при скоростях ветра

вещества 0.5 м/с 1 м/с 2 м/с 4 м/с 6 м/с 8 м/с 10 м/с 12 м/с 14 м/с 16 м/сек

42

1 1 1 301 2.74 1 0.1203

1 1 1 328 0.132 2 0.0046

1 1 1 330 3.275 1 0.1137

1 1 1 337 8.556 1 0.3669

1 1 1 2904 0.049 1 0.0017

1 1 2 301 2.74 1 0.1203

1 1 2 328 0.132 2 0.0046

1 1 2 330 3.275 1 0.1137

1 1 2 337 8.556 1 0.3669

1 1 2 2904 0.049 1 0.0017

1 1 3 301 0.015 1 0.0019

1 1 3 337 0.026 1 0.0033

1 1 4

1 1 5 301 0.0056141 1 0.090667

1 1 5 328 0.0002004 1 0.003376

1 1 5 330 0.0017544 1 0.028333

1 1 5 337 0.0045614 1 0.073194

1 1 5 1325 5.01E-5 1 0.000803

1 1 5 2732 0.0012032 1 0.019574

1 1 6 301 1.63008 1 0.0566

1 1 6 330 0.97805 1 0.03396

1 1 6 337 3.26016 1 0.1132

1 1 7 301 0.43667 1 0.5054

1 1 7 337 0.074235 1 0.08592

1 1 8 301 0.39692 1 0.01378

1 1 8 337 0.06748 1 0.00234

1 1 9 301 0.03264 1 0.512

1 1 9 328 0.0011648 1 0.019067

1 1 9 330 0.0102 1 0.16

1 1 9 337 0.02652 1 0.413333

1 1 9 703 3.2E-8 1 4.57E-7

1 1 9 1325 0.0002917 1 0.004533

1 1 9 2732 0.0069952 1 0.110533

1 1 10 301 0 1 0

1 1 10 328 0 1 0

1 1 10 330 0 1 0

1 1 10 337 0 1 0

1 1 10 703 0 1 0

1 1 10 1325 0 1 0

1 1 10 2732 0 1 0

1 1 11 301 0.0028 1 0.002

1 1 11 330 0.0004 1 0.00038

1 1 11 337 0.091 1 0.0624

ТАБЛИЦА 5. Описание вредных веществ

Код вещества Наименование вещества ПДК Коэфф. упоряд. оседания

43


328 Сажа 0.15 1

330 Ангідрид сірчистий 0.5 1

337 Вуглецю оксид 5 1

1325 Формальдегід 0.035 1

2732 Керосин 1.2 1

2904 Зола мазутная теплоэлекростанций(в пересчете на вана

0.02 1

ТАБЛИЦА 6. Описание групп суммации вредных веществ

Код Вещества образующие группы суммаций (коды) Коэффициент

группы 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 потенц.

31 301 330 0 0 0 0 0 0 0 0 1

ТАБЛИЦА 7. Описание распределения фоновых концентраций (U - скорость ветра м/с)

Код города Код в-ва Задание фона Коорд. поста наблюде-ния

Конц. (в долях ПДК)

Концентрация (доля ПДК) при 2<U<U* по направлениям

X, м Y, м при U<=2 С СВ В ЮВ Ю ЮЗ З СЗ

1 301 a 0.09

1 328 a 0.4

1 330 a 0.004

1 337 a 0.08

1 2904 a 0.4

1 1325 a 0.4

1 2732 a 0.4

Расчетная площадка 1 Точки наибольших концентраций и перечень источников, дающих наибольший вклад Вещество 301 (Азоту діоксид)


Коорд.X, м

Коорд.Y, м



Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка


Вклад, %

1.55 0 100 75.35 3.82 5 57.98 7 25.16 9 10.02 1 2.78 2 2.78

1.52 0 0 30 5.74 5 97.97 9 1.75 7 0.15 1 0.064 3 0.046

1.41 100 0 158.51 5.74 5 94.68 7 3.10 2 0.88 9 0.58 8 0.39

1.36 100 100 114.61 3.82 5 51.70 7 29.13 9 13.81 2 2.14 1 1.77

1.32 100 -200 248.42 3.82 5 42.85 7 30.46 9 14.78 2 5.05 1 4.78

1.31 0 -100 290.78 5.74 5 95.25 7 2.84 1 0.85 2 0.77 9 0.20

1.30 -100 100 45.55 3.82 5 41.56 7 29.93 9 16.19 2 5.52 1 4.67

1.30 0 -200 282.72 3.82 5 45.01 7 30.84 9 16.12 2 3.49 1 3.44

1.23 100 -100 223.77 3.82 5 59.34 7 23.59 9 4.59 2 4.56 11 4.27

1.22 200 -100 200.44 3.82 5 38.17 7 32.92 9 16.70 2 5.47 1 4.21

1.20 -100 0 15.96 3.82 5 43.13 7 33.07 9 16.00 2 3.74 1 2.20

1.19 0 200 81.36 3.82 5 38.27 7 30.71 9 18.62 2 5.16 1 4.97

1.19 200 0 166.60 3.82 5 38.49 7 33.99 9 18.44 2 3.95 1 2.72

1.18 -100 -100 335.89 3.82 5 40.98 7 33.91 9 19.18 2 2.38 1 1.68

1.17 200 100 139.66 3.82 5 36.68 7 32.69 9 20.78 2 4.02 1 3.29

44

1.15 -100 -200 310.26 3.82 5 35.58 7 33.44 9 21.10 2 4.05 1 3.57

1.15 100 200 104.92 3.82 5 36.87 7 31.67 9 20.07 2 4.65 1 4.35

1.14 200 -200 224.53 3.82 5 33.06 7 32.69 9 19.42 2 6.01 1 5.31

1.10 -200 0 9.37 3.82 7 33.46 5 32.39 9 21.10 2 5.69 1 4.48

1.08 -100 200 60.30 3.82 5 33.26 7 32.12 9 20.05 2 6.21 1 5.75



Коорд.X, м

Коорд.Y, м



Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка


Вклад, %

0.47 100 0 160.82 6.22 5 95.58 2 2.80 1 1.43 9 0.19 0 0

0.47 0 -100 292.19 6.22 5 96.67 1 1.62 2 1.40 9 0.32 0 0

0.47 100 -100 227.76 4.15 5 78.20 1 7.81 2 7.53 9 6.45 0 0

0.46 -100 0 10.38 4.15 5 66.95 9 14.57 2 10.09 1 8.39 0 0

0.46 0 0 37.75 4.15 5 93.99 9 4.26 1 1.40 2 0.35 0 0

0.46 0 100 75.96 4.15 5 73.49 9 10.54 1 8.08 2 7.89 0 0

0.45 100 100 119.09 4.15 5 73.75 2 9.60 1 8.36 9 8.30 0 0

0.45 -100 -100 329.88 4.15 5 67.42 9 12.49 2 11.05 1 9.05 0 0

0.45 200 0 171.92 4.15 5 62.92 9 15.22 2 11.80 1 10.07 0 0

0.45 -100 100 43.43 4.15 5 56.91 9 20.67 2 11.45 1 10.98 0 0

0.45 200 -100 204.21 4.15 5 57.33 9 20.12 2 11.81 1 10.74 0 0

0.45 0 -200 279.99 2.07 5 51.10 2 17.26 1 16.06 9 15.58 0 0

0.45 100 -200 248.59 2.07 5 49.19 9 17.69 2 17.02 1 16.10 0 0

0.44 200 100 143.73 2.07 5 48.53 9 18.23 2 17.33 1 15.92 0 0

0.44 -100 -200 306.66 2.07 5 46.71 9 18.98 2 18.02 1 16.29 0 0

0.44 0 200 82.12 2.07 5 46.15 9 19.83 2 17.35 1 16.66 0 0

0.44 -200 0 5.93 2.07 5 44.10 9 20.84 2 18.39 1 16.67 0 0

0.44 100 200 107.12 2.07 5 46.37 9 19.76 2 17.38 1 16.49 0 0

0.44 200 -200 226.16 2.07 5 44.20 9 22.51 2 17.17 1 16.12 0 0

0.44 -200 -100 341.79 2.07 5 43.96 9 20.89 2 18.52 1 16.62 0 0



Коорд.X, м

Коорд.Y, м



Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка


Вклад, %

0.18 0 0 30 5.47 5 97.91 9 1.86 1 0.21 11 0.014 2 0.0023

0.18 100 0 159.72 5.47 5 94.94 2 3.21 1 1.46 9 0.37 6 0.018

0.16 0 100 75.54 1.82 5 45.97 2 21.56 1 20.77 9 9.56 6 1.56

0.16 -100 100 45.45 1.82 5 37.34 2 25.04 1 22.55 9 12.73 6 1.87

0.16 100 -100 224.02 1.82 5 43.25 2 25.34 1 21.55 11 4.88 9 4.65

0.15 100 -200 248.33 1.82 5 38.87 2 23.78 1 22.27 9 12.27 6 1.72

0.15 -100 0 5.54 1.82 5 44.46 1 22.99 2 22.92 9 9.29 6 0.21

0.15 -100 -100 325.30 1.82 5 40.70 2 26.89 1 24.60 9 7.21 6 0.58

0.14 200 -100 200.75 1.82 5 37.72 2 24.89 1 21.45 9 13.10 6 1.98

0.14 0 -100 289.66 3.64 5 83.77 1 7.77 2 7.60 9 0.58 6 0.29

0.14 0 -200 282.34 1.82 5 41.83 2 21.96 1 20.79 9 13.12 6 1.98

0.14 100 100 115.10 1.82 5 47.39 2 20.07 1 17.95 9 11.84 6 2.46

0.14 0 200 81.50 1.82 5 36.81 2 23.55 1 22.47 9 14.35 6 2.48

0.14 200 0 177.10 1.82 5 41.51 2 24.89 1 24.27 9 8.46 6 0.84

0.13 200 -200 224.62 1.82 5 34.55 2 24.57 1 22.42 9 15.12 6 2.39

45

0.13 200 100 140.07 1.82 5 38.79 2 22.43 1 19.91 9 15.72 6 2.88

0.13 100 200 105.18 1.82 5 37.24 2 22.86 1 21.57 9 15.30 6 2.74

0.13 -200 0 9.09 1.82 5 34.59 2 25.25 1 21.79 9 15.50 6 2.54

0.13 -100 -200 309.85 1.82 5 37.72 2 22.74 1 20.51 9 15.93 6 2.83

0.13 -100 200 60.31 1.82 5 33.92 2 24.92 1 23.37 9 14.92 6 2.53



Коорд.X, м

Коорд.Y, м



Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка


Вклад, %

0.29 100 -100 213.77 0.52 11 96.66 5 1.43 2 0.99 1 0.81 3 0.046

0.16 0 -100 340.78 1.04 11 99.86 3 0.13 9 0.0021 5 0.00054 7 0.00012

0.15 100 -200 248.42 1.57 11 39.93 5 20.24 2 16.34 1 15.33 9 5.44

0.15 100 0 108.51 1.04 11 99.70 3 0.30 6 0.00080 9 0.00032 7 0.00012

0.14 0 0 50 1.57 11 86.40 5 6.36 2 4.56 1 1.71 9 0.48

0.14 200 -100 200.44 1.57 11 35.70 5 20.87 2 18.18 1 15.81 9 6.03

0.14 0 100 75.35 1.57 5 28.31 11 25.82 2 19.26 1 18.61 9 5.14

0.14 200 -200 224.53 1.57 11 34.69 5 20.01 2 17.69 1 16.23 9 7.45

0.13 -100 100 45.55 1.57 5 25.09 2 22.34 11 21.05 1 20.24 9 7.47

0.13 -100 0 15.96 1.57 11 27.42 5 24.90 2 21.58 1 16.61 9 6.43

0.13 0 -200 282.72 1.57 5 28.99 2 20.48 11 19.41 1 19.41 9 7.88

0.13 0 200 81.36 1.57 5 26.80 2 21.89 1 20.96 11 16.25 9 9.23

0.13 100 100 114.61 1.57 5 33.06 2 19.90 1 18.13 11 17.36 9 7.21

0.13 100 -300 256.29 1.57 11 24.24 5 22.64 2 19.91 1 18.66 9 9.51

0.13 200 0 166.60 1.57 5 28.08 2 22.08 1 18.51 11 18.30 9 8.14

0.13 -200 0 9.37 1.57 5 25.10 2 23.07 1 20.10 11 16.71 9 9.87

0.12 -100 200 60.30 1.57 5 25.23 2 22.79 1 21.47 11 15.63 9 9.76

0.12 300 -100 193.03 1.57 5 22.88 11 22.66 2 20.48 1 18.60 9 10.06

0.12 100 200 104.92 1.57 5 27.68 2 21.57 1 20.47 11 14.92 9 10.03

0.12 200 100 139.66 1.57 5 28.51 2 21.48 1 19.26 11 15.23 9 10.01

Вещество 1325 (Формальдегід)


Коорд.X, м

Коорд.Y, м



Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка


Вклад, %

0.48 0 0 34.18 4.74 5 97.05 9 2.95 0 0 0 0 0 0

0.46 100 -100 230.62 4.74 5 92.74 9 7.26 0 0 0 0 0 0

0.45 0 100 72.38 4.74 5 85.14 9 14.86 0 0 0 0 0 0

0.45 -100 0 11.07 4.74 5 83.51 9 16.49 0 0 0 0 0 0

0.44 100 100 115.02 4.74 5 83.81 9 16.19 0 0 0 0 0 0

0.44 0 -100 299.19 4.74 5 94.13 9 5.87 0 0 0 0 0 0

0.44 -100 -100 332.71 4.74 5 80.61 9 19.39 0 0 0 0 0 0

0.44 -100 100 42.22 4.74 5 75.70 9 24.30 0 0 0 0 0 0

0.44 100 0 155.19 4.74 5 96.79 9 3.21 0 0 0 0 0 0

0.44 200 0 170.22 4.74 5 79.81 9 20.19 0 0 0 0 0 0

0.44 200 -100 204.44 4.74 5 76.91 9 23.09 0 0 0 0 0 0

0.44 100 -200 250.97 4.74 5 75.62 9 24.38 0 0 0 0 0 0

0.44 0 -200 283.21 4.74 5 76.92 9 23.08 0 0 0 0 0 0

0.43 200 100 141.36 4.74 5 72.29 9 27.71 0 0 0 0 0 0

0.43 0 200 79.91 4.74 5 69.16 9 30.84 0 0 0 0 0 0

46

0.43 -100 -200 309.16 4.74 5 69.56 9 30.44 0 0 0 0 0 0

0.43 -200 0 6.52 4.74 5 67.76 9 32.24 0 0 0 0 0 0

0.43 100 200 104.66 4.74 5 68.17 9 31.83 0 0 0 0 0 0

0.43 200 -200 227.24 4.74 5 66.60 9 33.40 0 0 0 0 0 0

0.43 -200 -100 343.22 4.74 5 66.24 9 33.76 0 0 0 0 0 0



Коорд.X, м

Коорд.Y, м



Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка


Вклад, %

0.46 0 0 34.18 4.74 5 97.05 9 2.95 0 0 0 0 0 0

0.44 100 -100 230.62 4.74 5 92.73 9 7.27 0 0 0 0 0 0

0.44 0 100 72.38 4.74 5 85.13 9 14.87 0 0 0 0 0 0

0.44 -100 0 11.07 4.74 5 83.51 9 16.49 0 0 0 0 0 0

0.43 100 100 115.02 4.74 5 83.81 9 16.19 0 0 0 0 0 0

0.43 0 -100 299.19 4.74 5 94.13 9 5.87 0 0 0 0 0 0

0.43 -100 -100 332.71 4.74 5 80.60 9 19.40 0 0 0 0 0 0

0.43 -100 100 42.22 4.74 5 75.69 9 24.31 0 0 0 0 0 0

0.43 100 0 155.19 4.74 5 96.78 9 3.22 0 0 0 0 0 0

0.43 200 0 170.22 4.74 5 79.81 9 20.19 0 0 0 0 0 0

0.43 200 -100 204.44 4.74 5 76.90 9 23.10 0 0 0 0 0 0

0.43 100 -200 250.97 4.74 5 75.61 9 24.39 0 0 0 0 0 0

0.43 0 -200 283.21 4.74 5 76.91 9 23.09 0 0 0 0 0 0

0.42 200 100 141.36 4.74 5 72.28 9 27.72 0 0 0 0 0 0

0.42 0 200 79.91 4.74 5 69.15 9 30.85 0 0 0 0 0 0

0.42 -100 -200 309.16 4.74 5 69.56 9 30.44 0 0 0 0 0 0

0.42 -200 0 6.52 4.74 5 67.75 9 32.25 0 0 0 0 0 0

0.42 100 200 104.66 4.74 5 68.16 9 31.84 0 0 0 0 0 0

0.42 200 -200 227.24 4.74 5 66.59 9 33.41 0 0 0 0 0 0

0.42 -200 -100 343.22 4.74 5 66.24 9 33.76 0 0 0 0 0 0



Коорд.X, м

Коорд.Y, м



Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка


Вклад, %

0.43 100 100 123.08 1.53 2 52.03 1 47.97 0 0 0 0 0 0

0.43 0 100 79.88 1.53 2 52.76 1 47.24 0 0 0 0 0 0

0.43 -100 0 9.58 1.53 2 52.57 1 47.43 0 0 0 0 0 0

0.43 -100 -100 326.80 1.53 2 52.49 1 47.51 0 0 0 0 0 0

0.43 100 -100 225.36 1.53 2 52.71 1 47.29 0 0 0 0 0 0

0.43 -100 100 44.76 1.53 2 52.12 1 47.88 0 0 0 0 0 0

0.43 0 -200 276.83 1.53 2 52.42 1 47.58 0 0 0 0 0 0

0.43 200 0 173.45 1.53 2 51.98 1 48.02 0 0 0 0 0 0

0.43 100 -200 246.38 1.53 2 52.28 1 47.72 0 0 0 0 0 0

0.43 200 -100 204.01 1.53 2 52.07 1 47.93 0 0 0 0 0 0

0.42 200 100 145.98 1.53 2 51.74 1 48.26 0 0 0 0 0 0

0.42 -100 -200 304.09 1.53 2 52.36 1 47.64 0 0 0 0 0 0

0.42 0 200 84.43 1.53 2 51.75 1 48.25 0 0 0 0 0 0

0.42 -200 0 5.29 1.53 2 52.15 1 47.85 0 0 0 0 0 0

0.42 100 200 109.60 1.53 2 51.64 1 48.36 0 0 0 0 0 0

47

0.42 -200 -100 340.26 1.53 2 52.23 1 47.77 0 0 0 0 0 0

0.42 0 -100 285.13 1.53 2 51.91 1 48.09 0 0 0 0 0 0

0.42 100 0 165.36 1.53 2 54.54 1 45.46 0 0 0 0 0 0

0.42 -100 200 61.14 1.53 2 51.74 1 48.26 0 0 0 0 0 0

0.42 -200 100 28.55 1.53 2 51.93 1 48.07 0 0 0 0 0 0



Коорд.X, м

Коорд.Y, м



Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка


Вклад, %

1.72 100 0 160 5.71 5 96.07 7 1.54 2 1.24 1 0.58 9 0.31

1.71 0 0 30 5.71 5 97.97 9 1.76 7 0.13 1 0.079 3 0.041

1.67 100 -100 227.38 3.81 5 68.17 7 15.56 9 6.35 2 3.96 1 3.90

1.60 -100 0 10 3.81 5 59.07 7 17.10 9 13.92 2 5.16 1 4.36

1.48 200 0 170 3.81 5 47.48 7 24.07 9 15.89 2 6.18 1 4.82

1.44 -100 -100 333.67 3.81 5 48.28 7 26.29 9 16.92 2 4.00 1 2.99

1.44 0 100 70.20 3.81 5 57.91 7 20.86 9 16.09 1 1.95 2 1.55

1.42 0 -200 280.20 3.81 5 48.01 7 26.02 9 12.96 2 5.98 1 5.62

1.41 200 -100 201.37 3.81 5 40.31 7 28.18 9 17.17 2 6.83 1 5.45

1.39 -100 100 46.33 3.81 5 41.00 7 27.68 9 15.98 2 7.13 1 5.83

1.37 100 -200 252.26 3.81 5 43.59 7 25.44 9 19.30 1 4.76 2 4.43

1.34 0 -100 289.80 5.71 5 95.18 7 2.01 1 1.34 2 1.25 9 0.14

1.32 100 100 112.62 3.81 5 48.26 7 28.93 9 17.66 2 1.96 1 1.61

1.29 0 200 79.80 3.81 5 38.40 7 27.58 9 20.68 2 5.61 1 5.58

1.23 100 200 107.74 3.81 5 39.25 7 26.83 9 16.78 2 7.54 1 6.91

1.22 200 100 138.63 3.81 5 35.50 7 30.92 9 22.57 2 4.56 1 3.68

1.18 -200 0 10 3.81 5 31.94 7 31.00 9 21.55 2 6.97 1 5.38

1.14 0 -300 276.84 3.81 5 31.89 7 30.43 9 20.66 2 7.38 1 6.83

1.13 100 -300 257.96 3.81 5 30.66 7 30.29 9 23.24 2 6.62 1 6.40

1.12 -100 -200 304.22 1.90 5 42.50 7 16.64 9 14.07 2 12.37 1 11.20

Расчетные концентрации в заданных точках Вещество 301 (Азоту діоксид)

Коорд.X, м

Коорд.Y, м





Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

-386 68 0.13 0.74 14.22 3.82 7 35.97 9 26.01 5 20.53 2 7.33 1 6.48

-300 120 0.15 0.84 25.30 3.82 7 35.10 9 24.22 5 23.99 2 7.10 1 6.23

0 380 0.14 0.77 85.04 3.82 7 35.16 9 25.31 5 22.83 2 6.92 1 6.52

478 0 0.13 0.72 174.95 3.82 7 36.37 9 27.39 5 19.67 2 6.80 1 6.08

50 -485 0.12 0.71 268.24 3.82 7 36.70 9 26.63 5 19.60 2 6.94 1 6.45


Коорд.X, м

Коорд.Y, м





Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

-386 68 0.0035 0.42 12.44 2.07 5 35.03 9 29.41 2 18.31 1 17.25 0 0

-300 120 0.0042 0.43 23.51 2.07 5 37.44 9 26.80 2 18.43 1 17.33 0 0

0 380 0.0037 0.42 85.61 2.07 5 36.63 9 28.42 2 17.75 1 17.19 0 0

478 0 0.0033 0.42 176.93 4.15 9 38.42 5 31.26 2 15.70 1 14.63 0 0

48

50 -485 0.0031 0.42 267.64 2.07 5 34.38 9 31.62 2 17.48 1 16.52 0 0


Коорд.X, м

Коорд.Y, м





Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

-386 68 0.041 0.086 14.07 1.82 5 27.20 2 25.96 1 23.97 9 19.07 6 3.54

-300 120 0.048 0.10 25.17 1.82 5 29.17 2 25.97 1 23.83 9 17.59 6 3.15

0 380 0.043 0.091 85.14 1.82 5 28.77 2 25.02 1 24.01 9 18.60 6 3.34

478 0 0.038 0.081 175.13 1.82 5 27.50 2 24.63 1 23.12 9 20.78 6 3.66

50 -485 0.038 0.079 268.14 1.82 5 26.93 2 24.95 1 23.50 9 20.39 6 3.88


Коорд.X, м

Коорд.Y, м





Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

-386 68 0.14 0.11 14.22 1.57 2 23.23 5 22.32 1 21.59 11 12.96 9 12.95

-300 120 0.17 0.11 25.30 1.57 2 23.45 5 23.26 1 21.67 11 13.56 9 11.77

0 380 0.15 0.11 85.04 1.57 5 23.49 2 22.60 1 21.81 11 12.78 9 12.67

478 0 0.14 0.11 174.95 1.57 5 22.16 2 21.45 1 20.27 11 15.21 9 13.76

50 -485 0.14 0.11 268.24 1.57 5 21.50 2 21.39 1 20.24 11 16.25 9 13.40

Вещество 1325 (Формальдегід)

Коорд.X, м

Коорд.Y, м





Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

-386 68 0.00056 0.42 12.62 4.74 9 51.62 5 48.38 0 0 0 0 0 0

-300 120 0.00069 0.42 23.42 7 5 62.41 9 37.59 0 0 0 0 0 0

0 380 0.00061 0.42 84.32 7 5 58.85 9 41.15 0 0 0 0 0 0

478 0 0.00055 0.42 176.40 4.74 9 53.59 5 46.41 0 0 0 0 0 0

50 -485 0.00052 0.41 268.81 4.74 9 54.85 5 45.15 0 0 0 0 0 0


Коорд.X, м

Коорд.Y, м





Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

-386 68 0.014 0.41 12.62 4.74 9 51.62 5 48.38 0 0 0 0 0 0

-300 120 0.017 0.41 23.42 7 5 62.40 9 37.60 0 0 0 0 0 0

0 380 0.015 0.41 84.32 7 5 58.84 9 41.16 0 0 0 0 0 0

478 0 0.013 0.41 176.40 4.74 9 53.59 5 46.41 0 0 0 0 0 0

50 -485 0.013 0.41 268.81 4.74 9 54.86 5 45.14 0 0 0 0 0 0


Коорд.X, м

Коорд.Y, м





Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

Код ист-ка

Вклад, %

-386 68 0.00031 0.42 12.25 2.29 2 51.83 1 48.17 0 0 0 0 0 0

-300 120 0.00036 0.42 23.61 2.29 2 51.96 1 48.04 0 0 0 0 0 0

0 380 0.00032 0.42 86.93 2.29 2 51.50 1 48.50 0 0 0 0 0 0

478 0 0.00028 0.41 177.43 2.29 2 51.44 1 48.56 0 0 0 0 0 0

50 -485 0.00028 0.41 266.49 2.29 2 51.87 1 48.13 0 0 0 0 0 0


Коорд.X, Коорд.Y, Конц. в точке Конц. в точке, Напр. ветра, Скор. ветра, Код Вклад, Код Вклад, Код Вклад, Код Вклад, Код Вклад,

49

м м мг/м3 долей ПДК град. м/c ист-ка % ист-ка % ист-ка % ист-ка % ист-ка %

-386 68 - 0.72 9.15 1.90 5 30.05 7 22.45 9 21.18 2 11.75 1 11.29

-300 120 - 0.81 19.65 1.90 5 33.24 7 20.81 9 20.25 2 11.57 1 11.24

0 380 - 0.86 84.59 3.81 7 31.53 9 25.95 5 22.93 2 8.39 1 7.94

478 0 - 0.70 180 1.90 5 29.62 7 23.02 9 21.93 2 11.20 1 10.84

50 -485 - 0.78 268.35 3.81 7 32.95 9 27.01 5 19.74 2 8.57 1 7.98

50

51

52

53

54

55

56

57

58

59

Анотований звіт з розрахунку розсіювання забруднюючих речовин проекту «Реконструкція комплексу з виробництва органічних розчинників та антикорозійних засобів в с. Сонцедарівка Краснокутського району Харківської обл.»

Будівництво ТАБЛИЦА 1. Описание метеорологических условий и географическая привязка




град. С




град.



1 Сонцедарівка 25.6 9.9 7 200 0 1





ТАБЛИЦЯ 3. Опис джерел викиду шкідливих речовин

Код міста

Код пром. майд.

Код дже-рела

Найменування джерела

Код моделі або кут між віссю OX і довжиною

площадного

Коеф. рельєфу

Коорд. точкового або початку лінійного дже-рела або центру си-метрії площадного

Коорд. кінця лінійного або довжина та шири-

на площадного чи точкового з прямок.

гирлом

Висота дже-рела,

м

Діаметр точкового або площадного 2-го типу чи швидкість виходу

ПГВС(Wo) для лінійно-го, (для

Витрата ПГВС, (для площ. 1-го

типу - 0)


(град. C)

Клас небез-пеки

джерела X1, м Y1, м X2, м Y2, м площ. 1-го типу - 0)

1 1 1 Будівельний майданчи

45 1 24 -19 50 50 2 0 0 26 2

ТАБЛИЦЯ 4. Характеристика складу викиду джерела

Код міста Код пром. майд.

Код джерела

Код речови-ни

Сумарний викид т/рік

Коеф. упоряд. осідання

Максимальний викид (г/с) при швидкостях вітру

речовини 0.5 м/с 1 м/с 2 м/с 4 м/с 6 м/с 8 м/с 10 м/с 12 м/с 14 м/с 16 м/сек

1 1 1 143 0.00024 2 0.0027

1 1 1 301 1.599 1 0.1371

1 1 1 304 1.13 1 0.0966

1 1 1 616 0.091 1 0.1183

1 1 1 2750 0.197 1 0.1106

1 1 1 2752 0.382 1 0.222

ТАБЛИЦЯ 5. Опис шкідливих речовин

Код речовини Найменування речовини ГДК Коеф. упоряд. осідання

143 Марганець та його з'єднання (в пе-реpахунку на діоксид марганцю)

0.01 1


304 Азоту оксид 0.4 1

616 Ксилол 0.2 1

60

2750 Сольвент нафта 0.2 1

2752 Уайт-спірит 1 1

ТАБЛИЦЯ 6. Опис груп сумацій шкідливих речовин

Код Речовини що складають групи сумацій (коди) Коефіцієнт

групи 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 потенц.

ТАБЛИЦЯ 7. Опис розподілу фонових концентрацій (U - швидкість вітру м/с)

Код міста Код р-ни Завдання фону Коорд. посту спостере-ження

Конц. (у долях ГДК)

Концентрація (у долях ГДК) при 2<U<U* по напрямкам

X, м Y, м при U<=2 Пн ПнС С ПдС Пд ПдЗ З ПнЗ

1 143 a 0.4

1 301 a 0.09

1 304 a 0.4

1 616 a 0.4

1 2750 a 0.4

1 2752 a 0.4

Розрахунковий майданчик 1 Точки найбільших концентрацій та перелік джерел, що дають найбільший внесок Речовина 143 (Марганець та його з'єднання (в переpахунку на діоксид марганцю))

Конц. в точці, долей ГДК

Коорд.X, м

Коорд.Y, м

Напр. вітру, град.

Швид. вітру, м/c


Внесок, %


Внесок, %


Внесок, %


Внесок, %


Внесок, %

3.85 0 0 40 0.50 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

2.14 100 0 165.96 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

1.89 0 -100 286.50 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

1.12 100 -100 226.82 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

1.02 0 100 78.60 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.97 -100 0 8.71 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.84 100 100 122.56 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.80 -100 -100 326.85 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.70 -100 100 43.82 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.69 200 0 173.84 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.68 0 -200 277.55 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.65 200 -100 204.71 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.64 100 -200 247.22 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.61 200 100 145.94 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.60 0 200 83.75 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.60 -100 -200 304.41 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.59 -200 0 4.85 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.58 100 200 109.14 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.57 -200 -100 340.12 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.56 -100 200 60.48 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

Речовина 301 (Азоту діоксид)

61


Коорд.X, м

Коорд.Y, м




Внесок, %


Внесок, %


Внесок, %


Внесок, %


Внесок, %

5.94 0 0 40 0.50 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

3.88 100 0 165.96 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

3.51 0 -100 286.50 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

2.30 100 -100 226.82 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

2.03 0 100 78.60 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

1.92 -100 0 8.71 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

1.56 100 100 122.56 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

1.44 -100 -100 326.85 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

1.12 -100 100 43.82 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

1.08 200 0 173.84 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

1.03 0 -200 277.55 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.94 200 -100 204.71 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.92 100 -200 247.22 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.81 200 100 145.94 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.78 0 200 83.75 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.78 -100 -200 304.41 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.76 -200 0 4.85 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.72 100 200 109.14 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.69 -200 -100 340.12 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.64 -100 200 60.48 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

Речовина 304 (Азоту оксид)


Коорд.X, м

Коорд.Y, м




Внесок, %


Внесок, %


Внесок, %


Внесок, %


Внесок, %

2.46 0 0 40 0.50 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

1.74 100 0 165.96 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

1.61 0 -100 286.50 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

1.18 100 -100 226.82 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

1.08 0 100 78.60 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

1.05 -100 0 8.71 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.92 100 100 122.56 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.88 -100 -100 326.85 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.76 -100 100 43.82 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.75 200 0 173.84 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.73 0 -200 277.55 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.70 200 -100 204.71 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.69 100 -200 247.22 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.65 200 100 145.94 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.64 0 200 83.75 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.64 -100 -200 304.41 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.63 -200 0 4.85 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.62 100 200 109.14 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.61 -200 -100 340.12 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.59 -100 200 60.48 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

Речовина 616 (Ксилол)

62


Коорд.X, м

Коорд.Y, м




Внесок, %


Внесок, %


Внесок, %


Внесок, %


Внесок, %

5.44 0 0 40 0.50 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

3.67 100 0 165.96 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

3.35 0 -100 286.50 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

2.31 100 -100 226.82 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

2.07 0 100 78.60 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

1.98 -100 0 8.71 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

1.67 100 100 122.56 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

1.57 -100 -100 326.85 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

1.29 -100 100 43.82 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

1.26 200 0 173.84 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

1.21 0 -200 277.55 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

1.13 200 -100 204.71 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

1.12 100 -200 247.22 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

1.02 200 100 145.94 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.99 0 200 83.75 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.99 -100 -200 304.41 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.97 -200 0 4.85 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.94 100 200 109.14 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.92 -200 -100 340.12 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.88 -100 200 60.48 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

Речовина 2750 (Сольвент нафта)


Коорд.X, м

Коорд.Y, м




Внесок, %


Внесок, %


Внесок, %


Внесок, %


Внесок, %

5.12 0 0 40 0.50 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

3.46 100 0 165.96 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

3.16 0 -100 286.50 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

2.18 100 -100 226.82 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

1.96 0 100 78.60 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

1.88 -100 0 8.71 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

1.59 100 100 122.56 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

1.49 -100 -100 326.85 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

1.23 -100 100 43.82 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

1.20 200 0 173.84 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

1.16 0 -200 277.55 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

1.08 200 -100 204.71 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

1.07 100 -200 247.22 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.98 200 100 145.94 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.95 0 200 83.75 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.95 -100 -200 304.41 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.94 -200 0 4.85 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.91 100 200 109.14 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.89 -200 -100 340.12 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.85 -100 200 60.48 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

Речовина 2752 (Уайт-спірит)

63


Коорд.X, м

Коорд.Y, м




Внесок, %


Внесок, %


Внесок, %


Внесок, %


Внесок, %

2.29 0 0 40 0.50 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

1.63 100 0 165.96 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

1.51 0 -100 286.50 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

1.12 100 -100 226.82 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

1.03 0 100 78.60 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.99 -100 0 8.71 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.88 100 100 122.56 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.84 -100 -100 326.85 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.73 -100 100 43.82 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.72 200 0 173.84 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.70 0 -200 277.55 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.67 200 -100 204.71 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.67 100 -200 247.22 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.63 200 100 145.94 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.62 0 200 83.75 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.62 -100 -200 304.41 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.62 -200 0 4.85 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.60 100 200 109.14 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.60 -200 -100 340.12 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0.58 -100 200 60.48 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

Розрахунковий майданчик 0 Розрахункові концентрації у заданих точках Речовина 143 (Марганець та його з'єднання (в переpахунку на діоксид марганцю))

Коорд.X, м

Коорд.Y, м

Конц. в точці мг/м3





Внесок, %


Внесок, %


Внесок, %


Внесок, %


Внесок, %

-386 68 0.00065 0.47 11.98 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

-300 120 0.00088 0.49 23.22 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0 380 0.00071 0.47 86.56 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

478 0 0.00057 0.46 177.60 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

50 -485 0.00054 0.45 266.81 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

Речовина 301 (Азоту діоксид)

Коорд.X, м

Коорд.Y, м






Внесок, %


Внесок, %


Внесок, %


Внесок, %


Внесок, %

-386 68 0.054 0.36 11.98 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

-300 120 0.068 0.43 23.22 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0 380 0.057 0.38 86.56 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

478 0 0.048 0.33 177.60 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

50 -485 0.047 0.32 266.81 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

Речовина 304 (Азоту оксид)

Коорд.X, м

Коорд.Y, м






Внесок, %


Внесок, %


Внесок, %


Внесок, %


Внесок, %

-386 68 0.038 0.49 11.98 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

-300 120 0.048 0.52 23.22 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

64

0 380 0.040 0.50 86.56 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

478 0 0.034 0.49 177.60 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

50 -485 0.033 0.48 266.81 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

Речовина 616 (Ксилол)

Коорд.X, м

Коорд.Y, м






Внесок, %


Внесок, %


Внесок, %


Внесок, %


Внесок, %

-386 68 0.046 0.63 11.98 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

-300 120 0.058 0.69 23.22 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0 380 0.049 0.65 86.56 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

478 0 0.042 0.61 177.60 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

50 -485 0.040 0.60 266.81 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

Речовина 2750 (Сольвент нафта)

Коорд.X, м

Коорд.Y, м






Внесок, %


Внесок, %


Внесок, %


Внесок, %


Внесок, %

-386 68 0.043 0.62 11.98 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

-300 120 0.055 0.67 23.22 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0 380 0.046 0.63 86.56 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

478 0 0.039 0.59 177.60 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

50 -485 0.038 0.59 266.81 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

Речовина 2752 (Уайт-спірит)

Коорд.X, м

Коорд.Y, м






Внесок, %


Внесок, %


Внесок, %


Внесок, %


Внесок, %

-386 68 0.087 0.49 11.98 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

-300 120 0.11 0.51 23.22 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

0 380 0.093 0.49 86.56 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

478 0 0.078 0.48 177.60 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

50 -485 0.075 0.48 266.81 0.75 1 100 0 0 0 0 0 0 0 0

65

66

67

68

69

70

71

Північно-Східний Науковий Центр НАН Україниeia.menr.gov.ua/uploads/documents/2095/reports/7523ff116d1c611… · Вплив на рослинний

Documents