БІРЖО В О Г О РИНКУ › data › upload › publication › main › ua › 854 › ... · 2014-02-09 · експортувати 30–32 млн тонн зерно-вих,

Б І Р Ж О В О Г О Р И Н К У

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

МО ТОРИНГЗАСНОВНИКИ: АГРАРНА БІРЖА,

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИІНДЕКС: 68278№ 1 (20) січень 2014 року

АГРАРНА БІРЖА

www.agrex.gov.ua

Аграрна біржа


www.agrex.gov.ua


2 Моніторинг біржового ринку • № 1 (20) січень 2014 року

Зміст

МОНІТОРИНГ БІРЖОВОГО РИНКУMONITORING OF EXCHANGE MARKET

Науково-аналітичний журнал

ВИПУСК 1(20) 2014 РОКУ

Заснов ни ки:


НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

УКРАЇНИ

Видаве ць:


Свідоцтво про державну реєстрацію серія КВ № 15536-4108Р від 02.09.2009 року.

Мови видан ня: укра їнсь ка, російсь ка, англійсь ка.

Марюхніч О.Є. (директор Аграрної біржі) – головний редактор

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ: Мельничук Д.О. (д.б.н., професор, академік НАН і НААН України) – голова редакційної

колегіїСолодкий М.О. (к.е.н., професор) – заступник

голови редакційної колегіїДіброва А.Д. (д.е.н., професор)

Кваша С.М. (д.е.н., професор, академік НААН України)

Бойнец Стефан (д.е.н., професор Приморського університету (Словенія)

Дем’яненко С.І. (д.е.н., професор)Голубевський Я. (хабілітований доктор

економічних наук, професор Варшавського університету)

Майерс Вільям (професор університету Міссурі (США)

Мельничук М.Д. (д.б.н., професор, академік НААН України)

Літвін Ігор (д.е.н., професор університету ім. Н. Мандели (ПАР)

Охріменко І.В. (д.е.н., професор)Савчук В.К. (д.е.н., професор)

Шпичак О.М. (д.е.н., професор, академік НААН України)

Яценко В.М. (д.е.н., професор)

Відповідальний секретар:Стоянов А.Ф.

Адре са редак ції:м. Київ, вул. Копилівська, 67, корпус 5.

Друк:ТОВ «Паперовий Змій-ОПТ»м. Київ, вул. І. Еренбурга, 3аТел./факс: (044) 459-48-67

Підписано до друку 09.01.2014 р.Папір офсетний. Наклад 1000 прим. Зам. 0035.

© АГРАРНА БІРЖА

ЗМІСТ

Привітання Міністра аграрної політики та продовольства України ............. 3

Привітання головного редактора .................................................................. 4

Привітання ректора НУБіП України ............................................................... 5

Новини ...................................................................................................... 6, 21

Результати торгів на Аграрній біржі ............................................................... 8

Аналітичний огляд ринку мінеральних добрив та засобів захисту

рослин .............................................................................................................. 9

Трансфертне ціноутворення для аграрного бізнесу – як бути готовим? ..... 10

Ф’ючерсний ринок – фактор стабілізації ціноутворення ............................ 12

Тенденції розвитку вітчизняної біржової торгівлі товарними деривативами

на сільськогосподарську продукцію ............................................................. 16

Базис як складова ф’ючерсної торгівлі ......................................................... 18

Аналітичний огляд фондового ринку за період 25.11–20.12 2013 року ...... 22

Аналітичний огляд ринку зернових культур за грудень 2013 року ............. 26

Аналітичний огляд ринку олійних культур за грудень 2013 року ............... 30

Аналітичний огляд ринку цукру за грудень 2013 року .............................. 34

CONTENT

Greeting of the Minister of Agrarian Policy and Food of Ukraine ..................... 3

Greeting of the chief editor ............................................................................. 4

Greeting of the rector NUBiP Ukraine .............................................................. 5

News ......................................................................................................... 6, 21

Trading Results for Agricultural Exchange ....................................................... 8

Analytical review of the market of mineral fertilizers and plant protection

products .......................................................................................................... 9

Transfer pricing for agricultural business – how to be ready? ........................ 10

Futures market – factor of price stabilization .................................................. 12

Development of the domestic agrarian derivatives trading ............................. 16

Basis as part of futures trading ....................................................................... 18

Analytical review of the stock market during the period 25.11-20.12 2013 .... 22

Analytical Review of the grain market for December 2013 ............................. 26

Analytical review of the market of oilseeds for December 2013 ..................... 30

Analytical review of the market for sugar in December 2013 ......................... 34

МОНІТОРИНГ БІРЖОВОГО РИНКУ

www.agrex.gov.ua

Аграрна біржаМоніторинг біржового ринку • № 1 (20) січень 2014 року


www.agrex.gov.ua


ПРИВІТАННЯ МІНІСТРА АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА

УКРАЇНИ

Шановні колеги!

Щиро вітаю вас з початком нового року та виходом першого номера науково-аналітичного журналу «Моніторинг біржового ринку».Хочу нагадати, що досягнення українських аграріїв неодноразово відзначали і Президент України, і керівництво Уряду. Минулого року аграрії досягли вражаючих резуль-татів. Україна отримала найбільший за всю свою історію врожай зернових. Цього вистачить не лише для того, аби українцям було достатньо хліба, а й для рекордного експорту. Так, Україна вийшла на друге місце в світі за експортом збіжжя.Окрім того, нам вдалося закріпити позитивні тен-денції у тваринництві, які були започатковані ми-нулоріч. Виробництво тваринницької продукції й надалі зростає. Збільшується і її експорт. Так, Україна увійшла у десятку провідних постачальників курятини. Також маємо успішні показники і у харчовій промисловості. Українці продо-вжують віддавати перевагу саме вітчизняним продуктам харчування. У 2013 році ми створили нову дорожню карту розвитку вітчизняного сільського господарства – розробили Стратегію розвитку аграрного сектору до 2020 року. У ній поєднано шляхи вирішення проблем галузевого характеру та збільшення внеску економіки у соціальний розвиток села. Ми продовжимо розроблювати чіткий план дій, аби забезпечити максимальні умови для досягнення закладених у Стратегії цілей. У цьому нам необхідна до-помога та сприяння всіх небайдужих.Однак перед собою треба бачити довгостроковий план розвитку всього аграрного сектору загалом та власного підприємства зокрема. Слід інвестувати у розвиток інноваційних технологій та впроваджувати ті напрацювання вчених і розробників, які вже зараз дають можливість оптимізувати собівартість таким чином, щоб не втратити у якості та залишатися конкурентоздатними на світовому ринку. Бажаю вам успіху та розвитку в цьому році та наступних роках.

З повагою,Микола Присяжнюк

Привітання

33


www.agrex.gov.ua



ПРИВІТАННЯ ГОЛОВНОГО РЕДАКТОРА

Шановні читачі та колеги!

Розпочинається новий

2014 рік, а з ним тради-

ційно виходить перший

номер науково-аналітич-

ного журналу «Моніторинг

біржового ринку». Новий

рік є вісником оновлень

і змін. От і ми вирішили

повністю оновити та роз-

ширити журнал, почавши

підготовку оглядів інших

ринків, де ведеться активна біржова торгівля. Не оминули ми й питання

висвітлення наукових думок щодо розвитку ринку біржових послуг, які, на

нашу думку, є недооціненими.

Наукова думка не є надто популярною серед бізнесменів аграрного ринку,

однак ми вважаємо, що це скоріш певний стереотип, ніж реальний погляд

на речі. Нині наукова думка має бути в авангарді розвитку будь-якого ринку,

а тому ми пропонуємо свій журнал як майданчик для публікації найбільш

актуальних та вагомих думок і досліджень.

У нових номерах ви знайдете аналітичні огляди фондового та аграрного

ринків, а також наукові статті провідних науковців, які присвятили своє

життя розвитку біржового ринку. Ми сподіваємося, що це дасть вам більш

повне уявлення про динаміку ринків та рух капіталу в світі.

Я щиро сподіваюся, що матеріали, які публікуватимуться в нашому журналі,

стануть запорукою вашого успіху як у бізнесі, так і прогнозуванні ринкових

тенденцій. Щиро вірю у необхідність використання досліджень розвитку

біржових ринків різних країн, зроблених провідними науковцями цієї галузі,

які мають свою неупереджену думку про майбутній шлях еволюції біржового

ринку в Україні.

З повагою,Марюхніч О.Є.



www.agrex.gov.ua


ПРИВІТАННЯ РЕКТОРА НУБіП УКРАЇНИ

Шановні читачі!

Ви тримаєте в руках перший номер нашого журналу

«Моніторинг біржового ринку», який повинен стати

найактуальнішим в сучасних ринкових реаліях.

Питання дослідження розвитку біржового ринку,

аналізу цінової кон’юнктури, розробки стратегій

реалізації продукції, страхування ринкових ризиків

сьогодні набуває серйозного значення для всіх учасни-

ків ринкового середовища. Всеохоплююче висвітлення

цих питань з урахуванням світового досвіду дозволить

журналу стати надійним помічником для фермерів,

працівників агрохолдингових компаній, переробників,

трейдерів, учасників фондового ринку та управлінців

різного рівня для прийняття виважених рішень…

Мені дуже приємно, що Національний університет

біоресурсів і природокористування стане надійним помічником у підготовці

та випуску цього журналу.

Я бажаю всім авторам, що публікуватимуться в журналі, готувати матеріали,

що відповідатимуть ринковій кон’юнктурі та даватимуть відповіді на голов-

ні питання щодо розвитку будь-якого сегменту ринку. Нехай журнал стане

популярним як у наукових колах, так і в експертному середовищі практиків,

адже це нерозривно пов’язані течії.

Нехай 2014 рік стане роком серйозних професійних досягнень і роком простих

людських радощів. Знання та досвід допоможуть вам приймати правильні

рішення, а удача приведе до виконання заповітних бажань і надій.

Бажаємо у 2014 році здійснити всі мрії, реалізувати творчі задуми, у всьому

відчувати тепло друзів та любов близьких, підтримку колег і однодумців.

Міцного вам здоров’я, світлих почуттів, творчих перемог, душевної гармонії

та матеріальної стабільності!

З повагою,ректор НУБіП України, академік Мельничук Д.О.


5


www.agrex.gov.ua



Новини

«На 1 січня 2014 року Україна проекспортує

17 млн тонн зерна», – Микола Присяжнюк

Україна експортувала сільгосппродукції на 15,4 млрд доларів

Міністр аграрної політики та продо-

вольства України Микола Присяжнюк

прогнозує, що на початок 2014 року

Україна проекспортує 17 млн тонн

зерна, а загалом у 2013–2014 марке-

тинговому році може вийти на за-

гальну цифру експорту збіжжя – понад

30 млн тонн. Про це він сказав в ефірі

телеканалу БТБ. Він нагадав, що цьо-

го року Україна виростила історично

рекордний урожай зернових, олійних

культур. «Завдяки цьому будуть мак-

симальні обсяги і реалізації, і макси-

мальні обсяги переробки, і завдяки

цьому держава вийде на друге місце в

світі по експорту зернових, попереду

залишивши тільки США», – наголосив

Присяжнюк.

«Якби ще три роки тому в уряді хтось

з міністрів озвучив, що держава буде

спроможна і буде мати можливість

експортувати 30–32 млн тонн зерно-

вих, – мабуть, це сприйнялось би як

жарт. А сьогодні – це реальність, і я

розумію, що завдяки комплексному

підходу ми маємо вже можливість її

втілювати в життя. Логістика працює як

годинник», – зазначив очільник аграр-

ного відомства. «Але головне не наші

можливості, а головне, щоб ринок ще

сприйняв нашу продукцію, а сьогодні

він сприймає, тобто це говорить про

те, що сьогодні світовий ринок зерно-

вих без сегменту українського зерна

не зможе вже існувати, без балансу

України світовий ринок вже не є світо-

вим ринком зерна», – наголосив він.

М. Присяжнюк також запевнив, що спо-

кійний за продовольчу безпеку України.

Він додав, що у зв’язку з високим уро-

жаєм буде забезпечена і стабільна

ціна на хліб, а за рахунок розбудови

овочесховищ, картоплесховищ і орга-

нізації оптових ринків вдалося досягти

мінімізації коливання міжсезонних цін

на овочі та фрукти.

Нагадуємо, в 2013 році Україна зібрала

63 млн тонн зернових і зернобобових,

що стало абсолютним історичним

рекордом.

За 11 місяців цього року Україна продала найбільше сільгосппродук-ції до країн Азії – на понад 5,3 млрд доларів, а також до ЄС – на понад 4 млрд доларів. Окрім того, тради-ційними покупцями вітчизняної аграрної продукції залишаються й країни СНД. Вони у 2013 році заку-пили агропродукції на суму 3,4 млрд доларів. Загалом же від початку року Україна продала за кордон сільгосп-продукції на 15,4 млрд доларів. Про це повідомив Міністр аграрної по-літики та продовольства Микола Присяжнюк. «Ми продовжуємо працювати над

диверсифікацією експортних товар-

них груп. При цьому велику увагу

приділяємо і розширенню географії

поставок нашої продукції. На сьогодні

наша аграрна продукція постачається

майже в усі куточки світу. І найбільше її

за 11 місяців закупили країни Азії – на

понад 5,3 млрд доларів, ЄС – на понад

4 млрд доларів. Окрім того, традицій-

ними покупцями вітчизняної аграр-

ної продукції залишаються й країни

СНД. У 2013 році її закупили на суму

3,4 млрд доларів», − зазначив Микола

Присяжнюк.

При цьому глава відомства наголо-

сив, що Мінагрополітики продо-

вжує освоювати потенційні країни

та регіони для поставок вітчизняної

сільгосппродукції.

«Українська продукція успішно по-

зиціонується і користується попитом

на ринках країн Азії, ЄС, СНД, Африки.

І країни цих регіонів мають суттєвий

потенціал для нарощення споживання

продовольства. І ми маємо цим скорис-

татися», − наголосив Міністр.

Микола Присяжнюк також зазна-

чив, що країни Східної Азії − Китай,

Японія, Корея − перспективні щодо

експорту за всіма видами зернових,

продуктів овочівництва, соняшнико-

вої олії, цукру, свинини, яловичини,

м'яса птиці.

Кра ї н и Пі в ден но -С х і д ної А зі ї

(Індонезія, Філіппіни) та деякі країни

Західної та Південної Азії (Туреччина,

Бангладеш, Іран, Ірак, Саудівська

Аравія та Об’єднані Арабські Емірати)

також цікаві з точки зору поставок

зернових, соняшникової олії, цукру, а

також яловичини і м'яса птиці.

«Ми плануємо розширити поставки

пшениці, кукурудзи, цукру, соняшнико-

вої олії та яловичини до африканських

країн, таких як Алжир, Єгипет, Нігерія,

Туніс та Ефіопія. І звісно, традицій-

но важливими для нас залишаються

ринки країн ЄС та СНД», − наголосив

Міністр.

Також Микола Присяжнюк додав, що

загалом за 11 місяців 2013 р. Україна

експортувала сільгосппродукції на

суму 15,4 млрд доларів.


www.agrex.gov.ua


Новини

Третина експорту українського борошна

надходить до Китаю

Уряд установив мінімальні ціни на цукор

та цукрові буряки

Крім рекордних обсягів експорту з

України зернової сировини, в листо-

паді відзначено місячний рекорд з по-

стачання пшеничного борошна, який

склав 23,8 тис. т, що є максимальним

показником для цього місяця.

Аналіз географії експорту даної про-

дукції показує, що близько 33 % бо-

рошна (7,8 тис. т) було поставлено до

Китаю, тоді як в листопаді 2012 р. екс-

порт до цієї країни не здійснювався.

Всього з початку 2013/14 МР (за період

з липня по листопад) з України було

експортовано 88,7 тис. т пшеничного

борошна, що на 6 % більше, ніж екс-

порт продукції за аналогічний період

2012/13 МР (83,3 тис. тонн).

Так, у поточному сезоні до Китаю було

поставлено близько 20% експортова-

ного борошна, або 17,8 тис. т, тоді як

за аналогічний період минулого сезо-

ну частка поставок до цієї країни не

перевищувала 1 %, що в абсолютних

значеннях склало 695 тонн.

Позитивні результати сезону стали

продовженням динаміки зростан-

ня експортних поставок борошна

з початку 2013 календарного року.

Згідно з підрахунками «Українського

клубу аграрного бізнесу» в першому

кварталі 2013 року з України було

вивезено пшеничного борошна в

два з половиною рази більше, ніж в

2012 році в грошовому еквіваленті –

$20,6 млн цього року проти $8,2 млн

у минулому.

Історія експортних поставок україн-

ського борошна незначна. Вітчизняні

підприємства почали поставляти

борошно на зовнішні ринки лише в

2006 році. Обсяги експорту борошна

на тлі експорту пшениці залишаються

незначними. Рекордним за обсягами

поставок став 2007/08 маркетинговий

рік – тоді було вивезено за кордон

225 тис. т борошна. У минулому

2012/2013 маркетинговому році

експорт борошна склав 197,8 тис. т.

Зростанню поставок борошна з

України в минулому році сприяла

хороша цінова кон'юнктура на зовніш-

ніх ринках і труднощі з поставками

пшениці з України.

11 грудня 2013 року Уряд ухвалив по-

станову «Про державне регулювання

виробництва цукру та цукрових бу-

ряків у період з 1 вересня 2014 року

до 1 вересня 2015 року». Розробником

документа виступило Міністерство

аграрної політики та продовольства

України.

На переконання урядовців, ця по-

станова сприятиме стабілізації

виробництва цукросировини та цукру,

задоволенню внутрішньої потреби

держави в цукрі, регулюванню внут-

рішнього ринку та створенню реаль-

них передумов для оптимального

функціонування галузі.

Нагадаємо, що щорічно на виконання

Закону України «Про державне регу-

лювання виробництва і реалізації

цукру» Уряд встановлює граничний

розмір квот з постачання цукру на

внутрішній ринок (квота «А») та за-

тверджує мінімальні ціни на цукрові

буряки та цукор. Виходячи з науково

обґрунтованої норми споживання

цукру на душу населення, постанова

передбачає встановлення квоти по-

стачання цукру на внутрішній ринок

(квота «А») на період маркетингового

року з 1 вересня 2014 року по 1 вересня

2015 в обсязі 1811 тис. т (з розрахунку

38 кг на душу населення).

Окрім того, на підставі розрахунків

Інституту біоенергетичних культур та

цукрових буряків НААНУ і Державної

наукової установи «Український на-

уково-дослідний інститут цукрової

промисловості» пропонується вста-

новити мінімальну ціну за 1 тонну

цукрових буряків базисної цукристості

урожаю 2014 року в розмірі 343,55 грн

без урахування ПДВ та мінімальну

оптово-відпускну ціну 1 тонни цукру –

4722,68 грн без урахування ПДВ.

Такий рівень цін забезпечить без-

збитковість виробництва цукрових

буряків та цукру. Ухвалений проект

постанови дозволить зорієнтувати

сільськогосподарських виробників та

цукрові заводи щодо необхідних площ

посіву цукрових буряків, сприятиме

стабілізації економічної ситуації на

внутрішньому ринку цукру, збережен-

ню потенціалу бурякоцукрової галузі.

Прес-служба Мінагрополітики

7


www.agrex.gov.ua



Результати торгів на Аграрній біржіСЕРЕДНЬОЗВАЖЕНІ БІРЖОВІ ЦІНИ НА СIЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКУ ПРОДУКЦIЮ, ПРОДУКТИ ЇЇ ПЕРЕРОБКИ, ПРОДОВОЛЬСТВО, ЯКІ СКЛАЛИСЯ НА АГРАРНІЙ БIРЖІ ЗА ПЕРІОД З 23 ЛИСТОПАДА ПО 23 ГРУДНЯ 2013 РОКУ

Назва товару Державний cтандарт

Рiк виробництва/ дата поставки

Базис поставки

Обсяг, тонн

Середньозважена цiна за одну тонну з ПДВ, грн Цiна USD,

за курсом НБУмiнi-

мальна середня макси-мальна

Внутрішні контрактиСпот

Борошно пшеничне вищого ґатунку ДСТУ-46.004-99 2013 EXW 118,45 2302,70 2302,71 2302,74 288,09Борошно пшеничне першого ґатунку ДСТУ-46.004-99 2013 EXW 1327,55 2151,48 2151,48 2151,48 269,17Жито 1 класу ДСТУ-4522:2006 2008 EXW 10216,49 1290,94 1348,25 1371,38 168,68Жито 1 класу ДСТУ-4522:2006 2009 EXW 729,00 1371,38 1371,38 1371,38 171,57Жито 1 класу ДСТУ-4522:2006 2011 EXW 27,39 1345,74 1345,74 1345,74 168,36Жито 1 класу ДСТУ-4522:2006 2012 EXW 8988,79 1290,94 1361,62 1371,38 170,35Жито 2 класу ДСТУ-4522:2006 2007 EXW 94,82 1225,28 1225,28 1225,28 153,29Жито 2 класу ДСТУ-4522:2006 2008 EXW 26025,57 1225,28 1227,26 1229,90 153,54Жито 2 класу ДСТУ-4522:2006 2009 EXW 3809,69 1225,28 1225,34 1228,17 153,30Жито 2 класу ДСТУ-4522:2006 2011 EXW 11207,14 1225,28 1226,47 1229,90 153,44Жито 2 класу ДСТУ-4522:2006 2012 EXW 36528,62 1225,28 1226,52 1229,90 153,45Жито 2 класу ДСТУ-4522:2006 2013 EXW 715,15 1225,28 1226,06 1229,90 153,39Жито 3 класу ДСТУ-4522:2006 2008 EXW 4452,26 1170,46 1170,52 1170,68 146,44Жито 3 класу ДСТУ-4522:2006 2009 EXW 1475,33 1170,46 1170,54 1170,68 146,45Жито 3 класу ДСТУ-4522:2006 2011 EXW 11443,41 1170,46 1170,53 1170,68 146,44Жито 3 класу ДСТУ-4522:2006 2012 EXW 11334,16 1170,46 1170,51 1170,68 146,44Жито 3 класу ДСТУ-4522:2006 2013 EXW 1014,02 1170,46 1170,56 1170,68 146,45Кукурудза 3 класу ДСТУ 4525-2006 2010 EXW 4010,65 1101,82 1101,88 1101,89 137,86Кукурудза 3 класу ДСТУ 4525-2006 2012 EXW 1773,83 1101,82 1101,82 1101,82 137,85Кукурудза 3 класу ДСТУ 4525-2006 2013 EXW 24411,62 1101,82 1101,83 1101,84 137,85Пшениця 1 класу ДСТУ 3768:2010 2010 EXW 36,53 1811,00 1811,00 1811,00 226,57Пшениця 1 класу ДСТУ 3768:2010 2012 EXW 1029,13 2096,00 2096,00 2096,00 262,23Пшениця 2 класу ДСТУ 3768:2006 2006 EXW 2417,89 1584,99 1584,99 1584,99 198,30Пшениця 2 класу ДСТУ 3768:2006 2007 EXW 451,17 1584,99 1584,99 1584,99 198,30Пшениця 2 класу ДСТУ 3768:2006 2008 EXW 1688,48 1584,99 1584,99 1584,99 198,30Пшениця 2 класу ДСТУ 3768:2010 2009 EXW 20026,23 1598,26 1598,26 1598,27 199,96Пшениця 2 класу ДСТУ 3768:2010 2010 EXW 16224,30 1662,00 1662,00 1662,00 207,93Пшениця 2 класу ДСТУ 3768:2010 2011 EXW 88235,33 1832,00 1836,49 1837,00 229,76Пшениця 2 класу ДСТУ 3768:2010 2012 EXW 158023,64 1909,00 1909,00 1909,00 238,83Пшениця 2 класу ДСТУ 3768:2010 2013 EXW 55426,38 1550,36 1599,59 1603,52 200,12Пшениця 3 класу ДСТУ 3768:2004 2004 EXW 218,41 1440,31 1440,31 1440,31 180,20Пшениця 3 класу ДСТУ 3768:2006 2007 EXW 1652,56 1440,31 1440,31 1440,31 180,20Пшениця 3 класу ДСТУ 4525-2006 2008 EXW 1918,61 1440,31 1440,31 1440,31 180,20Пшениця 3 класу ДСТУ 4525-2006 2009 EXW 5847,58 1552,32 1552,32 1552,32 194,21Пшениця 3 класу ДСТУ 3768:2010 2010 EXW 20294,75 1500,00 1529,60 1550,74 191,37Пшениця 3 класу ДСТУ 3768:2010 2011 EXW 187058,13 1712,00 1739,30 1742,00 217,60Пшениця 3 класу ДСТУ 3768:2010 2012 EXW 105952,20 1800,00 1800,00 1800,00 225,20Пшениця 3 класу ДСТУ 3768:2010 2013 EXW 57968,44 1450,22 1526,06 1560,64 190,93Пшениця 4 класу ДСТУ 3768:2006 2007 EXW 72,57 1350,30 1350,30 1350,30 168,94Пшениця 4 класу ДСТУ 3768:2006 2008 EXW 26169,66 1350,30 1350,30 1350,30 168,94Пшениця 4 класу ДСТУ 3768:2006 2009 EXW 3382,62 1401,11 1401,11 1401,11 175,29Пшениця 4 класу ДСТУ 3768:2010 2010 EXW 903,45 1411,00 1489,54 1510,00 186,36Пшениця 4 класу ДСТУ 3768:2010 2011 EXW 1190,76 1663,00 1663,00 1663,00 208,06Пшениця 4 класу ДСТУ 3768:2010 2012 EXW 6795,50 1729,00 1729,00 1729,00 216,31Пшениця 4 класу ДСТУ 3768:2010 2013 EXW 358,26 1369,87 1370,02 1370,26 171,40Пшениця 5 класу ДСТУ 3768:2006 2007 EXW 30,01 1252,40 1252,40 1252,40 156,69Пшениця 5 класу ДСТУ 3768:2006 2008 EXW 193,38 1252,40 1252,40 1252,40 156,69Пшениця 5 класу ДСТУ 3768:2006 2009 EXW 53,06 1349,17 1349,17 1349,17 168,79Пшениця 5 класу ДСТУ 3768:2010 2010 EXW 875,16 1466,00 1466,00 1466,00 183,41Пшениця 5 класу ДСТУ 3768:2010 2012 EXW 124,27 1535,00 1535,00 1535,00 192,04Пшениця 5 класу ДСТУ 3768:2010 2013 EXW 2591,73 1340,00 1340,04 1340,13 167,65Пшениця 6 класу ДСТУ 3768:2006 2008 EXW 13,60 1214,82 1214,82 1214,82 151,99Пшениця 6 класу ДСТУ 3768:2010 2010 EXW 160,41 1369,60 1369,60 1369,60 171,35Пшениця 6 класу ДСТУ 3768:2010 2012 EXW 182,55 1490,00 1490,00 1490,00 186,41Пшениця 6 класу ДСТУ 3768:2010 2013 EXW 924,90 1312,07 1322,91 1350,69 165,51Ячмінь фуражний ДСТУ-3769-98 2013 EXW 1525,67 1300,17 1410,74 1480,47 176,50

ФорвардПшениця 2 класу ДСТУ 3768:2006 2009 EXW 33,76 1595,00 1598,27 1600,00 199,96Пшениця 3 класу ДСТУ 3768:2006 2009 EXW 33,50 1550,00 1552,32 1555,00 194,21Пшениця 3 класу ДСТУ 3768:2006 2013 EXW 244,55 1450,00 1502,39 1541,00 187,96Пшениця 4 класу ДСТУ 3768:2006 2009 EXW 32,20 1400,00 1401,11 1402,00 175,29Пшениця 4 класу ДСТУ 3768:2006 2013 EXW 39,33 1410,00 1410,56 1411,00 176,47Пшениця 5 класу ДСТУ 3768:2006 2009 EXW 25,60 1348,00 1349,17 1350,00 168,79Пшениця 5 класу ДСТУ 3768:2006 2013 EXW 128,20 1380,00 1380,78 1383,00 172,75Пшениця 6 класу ДСТУ 3768:2006 2013 EXW 92,30 1350,00 1350,89 1352,00 169,01

Біржові котирування


www.agrex.gov.ua


Назва товару Державний cтандарт

Рiк виробництва/ дата поставки

Базис поставки

Обсяг, тонн

Середньозважена цiна за одну тонну з ПДВ, грн Цiна USD,

за курсом НБУмiнi-

мальна середня макси-мальна

Експортні контрактиФорвард

Борошно пшеничне вищого ґатунку ДСТУ-46.004-99 19.12.2013 FCA 5,16 3037,34 3037,34 3037,34 380,00Борошно житнє ДСТУ 6820:2004 31.12.2013 DAP 60,08 1847,44 1847,44 1847,44 231,13Борошно житнє ДСТУ 6820:2004 31.12.2013 DDU 100,00 1798,43 1798,43 1798,43 225,00Кукурудза 3 класу ДСТУ 4525-2006 31.12.2013 CPT 44500,00 1406,77 1466,60 1510,68 183,48Кукурудза 3 класу ДСТУ 4525-2006 25.11.2013 DAF 800,00 1278,88 1310,85 1342,82 164,00Кукурудза 3 класу ДСТУ 4525-2006 28.11.2013 DAP 600,00 1246,91 1257,57 1262,89 157,33Кукурудза 3 класу ДСТУ 4525-2006 31.12.2013 FCA 110,00 1381,97 1381,97 1381,97 172,90Кукурудза 3 класу ДСТУ 4525-2006 31.12.2013 FOB 58000,00 1550,64 1553,26 1574,62 194,33Сорго ДСТУ 4962:2008 31.12.2013 FCA 88,00 1538,64 1538,64 1538,64 192,50Пшениця продовольча ДСТУ-3768-2010 30.12.2013 CPT 6000,00 2102,16 2102,16 2102,16 263,00Пшениця продовольча ДСТУ-3768-2010 31.12.2013 FOB 6000,00 1966,28 1966,28 1966,28 246,00Пшениця фуражна ДСТУ-3768-2010 31.12.2013 FOB 3500,00 1902,33 1902,33 1902,33 238,00Насіння сої ДСТУ 4964:2007 28.12.2013 CPT 25640,00 3436,99 3583,58 3860,62 448,34Насіння сої ДСТУ 4964:2007 20.01.2014 DAP 10700,00 3756,71 3798,71 3884,60 475,25Насіння сої ДСТУ 4964:2007 31.12.2013 FOB 10000,00 3918,57 3918,57 3918,57 490,25

Огляд ринку мінеральних добрив

Огляд ринку ЗЗР

http://infoindustria.com.ua/

Традиційно в зимовий період у трейдерів спостерігається

підвищений інтерес до азотних добрив, які будуть викорис-

товуватися аграріями для внесення по мерзло-талому грунту,

а також під час основного внесення у період проведення

весняної посівної кампанії.

Найзначніших цінових змін зазнала аміачна селітра. У грудні

вона подорожчала з 2750 грн/ т до 3300 грн/т. На сьогодні

майже всю аміачну селітру скуповують трейдери, аграрії

почнуть закупки у трейдерів у третій декаді наступного

місяця.

Зауважимо, що сечовина дефіцитна на ринку мінеральних

добрив. Після запуску установок з виробництва карбаміду

на Черкаському заводі увесь товар постачається «напряму»

трейдерам, на заводських складах його не знайти. Через

дефіцит сечовини в грудні слід чекати підвищення імпорту

цього продукту до 50 тис. т. Ціни на карбамід коливаються

в межах 3300–3500 грн/т.

Чи не єдиним бездефіцитним азотним добривом у листо-

паді–грудні став КАС.

Комплексні мінеральні добрива продаються в малих об-

сягах. Складські запаси НПК-добрив великі, тому трейдери

«як навантаження» до азотних пропонують і цей товар.

Середні ціни на складні добрива коливаються в межах

3200–3400 грн/т.

У зимовий період імпорт пестицидів в Україну знизився

більше ніж на половину порівняно з весняним періодом і

тримається на рівні осіннього імпорту (4–5 тис. т за місяць).

У листопаді–грудні в Україну буде імпортовано близько

10–11 тис. т пестицидів. Традиційно в структурі імпорту

переважають гербіциди, в листопаді їх було ввезено біль-

ше 3 тис. т, що займає 50% імпорту. Фунгіциди складали

близько 28% (1,7 т), а інсектициди – близько 24% (1,5 т)

від обсягу імпортних пестицидів у листопаді. Лідерами

серед діючих речовин гербіцидів, імпортованих в Україну

в листопаді, стали s-метолахлор, ацетохлор і прометрин, у

фунгіцидів – тебуконазол (як протруйник), пропіконазол і

флуопірам. Серед інсектицидів – імідаклоприд, хлорпірифос

і циперметрин. Слід зазначити, що основна частина імпор-

тованих препаратів призначається для використання на

зернових і злакових культурах.

Зміни в обсягах імпорту щодо попередного року

незначні – близько 2–5%.

Останніми роками прослідковується тенденція до збіль-

шення імпорту і вітчизняного виробництва препаратів для

протруювання насіння. Так, препарати для протруювання

насіння в осінній період склали приблизно 20% імпорту

інсектицидних і фунгіцидних препаратів. Внутрішнє ви-

робництво може «перекрити» близько 10–15% від потреби

аграріїв у протруйниках. Всього річне використання про-

труйників в Україні становить близько 5–7 тис. т.

Аналітика партнерів

9


www.agrex.gov.ua



ДО ПОДАННЯ УКРАЇНСЬКИМИ КОМПАНІЯМИ ПЕРШОЇ ЗВІТНОСТІ З ТРАНСФЕРТНОГО ЦІНОУТВОРЕННЯ – ЗВІТУ ПРО КОНТРОЛЬОВАНІ ОПЕРАЦІЇ – ЗАЛИШАЄТЬСЯ 4 МІСЯЦІ. КРІМ ТОГО, ПОЧИНАЮЧИ З 1 ТРАВНЯ 2014 РОКУ МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ ЗМОЖЕ ЗАПИТУВАТИ ДОКУМЕНТАЦІЮ З ТРАНСФЕРТНОГО ЦІНОУТВОРЕННЯ ЩОДО ОКРЕМИХ ОПЕРАЦІЙ, ЯКІ ЇХ ЗАЦІКАВИЛИ.ЯК У ТАКІ КОРОТКІ ТЕРМІНИ ПІДГОТУВАТИСЬ ДО МОЖЛИВИХ ПЕРЕВІРОК? У ЦІЙ СТАТТІ ОКРЕСЛЕНО ПРИБЛИЗНИЙ ПЛАН ДІЙ УКРАЇНСЬКИХ АГРАРНИХ КОМПАНІЙ ДЛЯ ЕФЕКТИВНОГО ДОТРИМАННЯ НОРМ ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА.

Думка експерта

автор | К. Карпушин,керівник групи трансфертного ціноутворення в Україні.Директор. Податкове та юридичне консультування. Трансфертне ціноутворення, консалтингова компанія KPMG

Трансфертне ціноутворення для аграрного бізнесу – як бути готовим?

Звітувати щодо трансфертного ці-

ноутворення доведеться насамперед

компаніям, які здійснюють продаж

товарів пов’язаним особам-нерези-

дентам, наприклад, зарубіжній мате-

ринській компанії або трейдеру, що є

пов’язаною особою. Під контроль по-

траплять і операції з непов’язаними

особами, зареєстрованими або які

фактично вимагають сплати податку

на прибуток в юрисдикціях, де став-

ка цього податку нижче української

на 5 і більше процентних пунктів.

Внутрішньоукраїнські операції теж

будуть контролюватися, якщо вони

вчинені з пов’язаною особою, яка

задекларувала податковий збиток у

2012 р., не є платником податку на

прибуток та/або ПДВ чи викорис-

товує спеціальний режим оподатку-

вання. Під останнє визначення якраз

потрапляють компанії аграрного

сектору. Водночас умовою конт-

рольованості операцій з кожним

контрагентом буде наявність поста-

вок за період з 1 вересня по 31 груд-

ня 2013 р. і перевищення вартісного

ліміту в 50 мільйонів гривень за весь

2013 рік.

Водночас перехідними положеннями

Податкового кодексу України перед-

бачено спеціальні умови для підпри-

ємств сільськогосподарської галузі.

Зокрема, ціни на зернові культури,

а також олії та жири тваринного

походження можуть відхилятися від

ринкових цін на 5 % без ризику дона-

рахування податкових зобов’язань.

Головним питанням залишається,

як визначити «правильну», тобто

ринкову, ціну.

Податковим кодексом передбачено

п’ять методів трансфертного ціно-

утворення, і тільки перший з них

насправді заснований на аналізі

цін; інші чотири методи передба-

чають аналіз рентабельності сторін

контрольованої операції. Метод

порівнянних ринкових цін (ПРЦ)

непопулярний у світовій практиці,

оскільки його застосування, хоча

і здається найбільш зрозумілим і

прямолінійним, на практиці має

ряд обмежень. Однак для україн-

ських аграрних компаній важливо

розуміти, що саме на застосування

цього методу налаштовані подат-

кові органи. Згідно з положеннями

Податкового кодексу він є пріо-

ритетним. Сільськогосподарська

продукція – один з небагатьох то-

варів, на яку існують біржові коти-

рування. Крім того, інформацію про

ціни на зерно і фуражні культури

публікують Держзовнішінформ,

спеціалізовані ЗМІ, а також дер-

жавні установи у своїй статистиці.

Інформація про ціни наявна при-

наймні для операцій, що здійсню-

ються на території України. Отже,

при продажах в середині України в

більшості випадків перший метод

може бути застосовано.

Для використання цього методу

платникам податків пропонують

використовувати кілька офіційних

джерел інформації, в тому числі дані

Аграрної біржі, Держзовнішінформу,

«Вісника Міндоходів», а та-

кож сайти Мінагрополітики,

Мінрегіонрозвитку, дані спеціа-

лізованих інформаційних видань.

Податковий кодекс наказує порівню-

вати ціну контрольованої операції з

цінами, сформованими в порівнян-

них операціях між непов’язаними

особами. Однак не всі пропоновані

законом джерела насправді здатні

забезпечити виконання цієї вимоги.

Дані ЗМІ та спеціалізованих видань,

як правило, грунтуються на резуль-

татах телефонних інтерв’ю з велики-

ми гравцями українського аграрного

Цитата

Головним питанням залишається, як визначити

«правильну», тобто ринкову, ціну


www.agrex.gov.ua


Думка експерта

ринку, багато з яких мають операції

з пов’язаними особами і називають

ціну, що склалася саме в таких опе-

раціях. Крім того, часто називаються

індикативні ціни, а не фактичні ціни

укладених угод.

Статистичні дані держустанов публі-

куються в агрегованому, усередне-

ному вигляді з затримкою в часі, що

призводить до їх спотворення. Крім

того, найважливішим фактором,

що впливає на ціну, є вартість тран-

спортування, зберігання та обробка

товару (т.зв. базис поставки), яка на-

самперед залежить від віддаленості

від портів.

Статистичні дані не враховують

базис при підрахунку середньої

ціни. Але для виконання вимог

Податкового кодексу про порівнян-

ність комерційних умов операцій по-

рівнювати, наприклад, поставку FOB

з поставкою CPT не можна. Отже, ця

інформація також найчастіше не є

достатньою для ефективного аналі-

зу ціноутворення в контрольованих

операціях.

Найбільш достовірним джерелом

інформації про порівнянні ціни за-

лишаються біржові котирування.

За своєю природою ціни, що склалися

на біржі, є ринковими, оскільки вони

формуються анонімно на відкритих

торгах та з урахуванням певного

базису поставки (наприклад, FOB),

водночас всі учасники ринку мають

рівний доступ до торгів на біржі.

Наприклад, Аграрна біржа пропо-

нує котирування на обрану дату

для різних товарів і базисів, які

формуються за результатами тор-

гів виробників і зернотрейдерів.

Ціни на такі товари, як зерно і фу-

ражні культури, публікуються також

міжнародними біржами, такими як

Міжнародний ф’ючерсний ринок

Франції (MATIF) і Чиказька товарна

біржа (CBOT). Однак українським

експортерам навряд чи варто орі-

єнтуватися на ці котирування. По-

перше, вони не будуть враховувати

базис поставки, отже, комерційні та

фінансові умови поставок можуть

відрізнятися. По-друге, в такому разі

неможливо забезпечити дотримання

вимоги закону про порівнюваність

обслуговуючих ринків та бізнес-

стратегій компаній, що порівнюють-

ся (стаття 39.2.2.4 ПКУ). Крім того,

якісні характеристики, наприклад

вміст клейковини, білку та ін., зерна

одного і того самого сорту, виро-

щеного в Європі, Україні та США,

можуть відрізнятися, що призводить

до непорівнянності товару. Тобто

для експортних операцій метод по-

рівнянних ринкових цін практично

непридатний.

Що в такому разі робити експор-

теру, якому слід обгрунтувати ціну

продажу?

На допомогу прийде четвертий ме-

тод – метод чистого прибутку. Для за-

стосування цього методу не потрібна

стовідсоткова порівнянність товару.

Набагато важливіше функціональ-

ний профіль сторін, тобто функції,

які виконують сторони в контрольо-

ваній операції, ризики, які вони при

цьому несуть, і активи, які вони заді-

юють. У міжнародній практиці при-

йнято тестувати рентабельність тієї

сторони, у якої функцій, ризиків і ак-

тивів менше. В операціях з експорту

аграрної продукції такою стороною,

як правило, є перепродавець. Його

рентабельність потрібно порівняти

з ринковим діапазоном. Для цього в

спеціалізованих базах даних (напри-

клад, Amadeus) здійснюється пошук

компаній, порівнянних з перепроду-

вачем за функціями, ризиками і ак-

тивами. Після цього підраховується

ринковий діапазон рентабельності

згідно з порядком, затвердженим

Кабінетом Міністрів України. Якщо

рентабельність перепродавця знахо-

диться в межах ринкового діапазону,

можна зробити висновок про те, що

ціна в контрольованій операції та-

кож знаходиться на ринковому рівні.

Тобто досліджується ціноутворення,

як якась функція від розподілу ролей

між сторонами. Передбачається,

що та сторона, яка зробила більш

істотний внесок у сукупний прибу-

ток, згенерувала операцію, повинна

отримувати більшу частку від цього

прибутку. Це повністю відображає

основний принцип контролю транс-

фертного ціноутворення: прибуток

повинен визнаватися і, як результат,

обкладатися податками там, де він

виник, тобто там, де були вжиті ре-

сурси і створена додаткова вартість.

Слід зазначити, що у разі застосу-

вання цього методу платник податку

зобов’язаний надати податковим ор-

ганам копію контракту перепродав-

ця з подальшим одержувачем товару

в разі, якщо він не є пов’язаною осо-

бою платника податків. У разі тор-

гівлі за форвардним або ф’ючерсним

контрактом звичайною ціною ви-

знається ціна, що відповідає рівню

ринкових цін на момент укладення

такого контракту.

У цілому Податковий кодекс перед-

бачає можливість для платників по-

датків використовувати той метод

або комбінацію методів, які вони

вважають об’єктивно найбільш за-

стосовними. Але водночас, якщо за-

стосуємо як метод ПРЦ, так і якийсь

інший, насамперед слід застосовува-

ти метод порівнянних ринкових цін.

При проведенні перевірок податкові

органи зобов’язані використовува-

ти той самий метод або комбінацію

методів, які застосовував платник

податків, якщо не доведено, що по-

винен застосовуватися інший метод

(комбінація методів).

Ми рекомендуємо платникам подат-

ків, які ще не підготувалися належ-

ним чином, якнайшвидше провести

ревізію своїх внутрішньогрупових

операцій, визначити серед них ті,

які підпадають під контроль транс-

фертного ціноутворення і провести

необхідний аналіз для обгрунтуван-

ня цін у цих операціях для уникнення

можливих штрафів та донарахування

податкових зобов’язань у ході пере-

вірок, що наближаються. ©

Цитата

Найбільш достовірним джерелом інформації про по-

рівнянні ціни залишаються біржові котирування

11


www.agrex.gov.ua



Науковий погляд

автор | М.О. Солодкий,к.е.н., професор, завідувач кафедри біржової діяльності НУБіП України, заслужений діяч науки і техніки України

Ф’ючерсний ринок – фактор стабілізації ціноутворення

Постановка проблеми. В умовах

глобалізації та інтенсифікації розви-

тку світового економічного простору

особ ливого значення набуває наявність

високорозвиненого біржового ринку,

який слугує ефективним інструмен-

том управління цінової волатильності

на ринку сільськогосподарської про-

дукції. Першим кроком до досягнення

гармонійного, збалансованого продо-

вольчого ринку в нашій країні має стати

повне усвідомлення того, що справед-

лива ціна встановлюється на світових

ф’ючерсних ринках, які є серцевиною

ринкового механізму ціноутворення.

Аналіз основних досліджень та пуб-

лікацій. Питання впливу ф’ючерсних

ринків на ціноутворення на локаль-

них фізичних ринках та механізмів

страхування цінових ризиків дослі-

джували такі видатні зарубіжні та ві-

тчизняні вчені, як: М. Ернандес [8],

С. Ірвін [5], В. Акворс [7], Д. Сандерс [6],

М.О. Солодкий, В.О. Яворська [1, 2, 3],

А.В. Росляков, Ю.В. Рубан [4]. Аналіз

літературних джерел виявив проблему

недостатнього вивчення питань впливу

світових організованих ринків на віт-

чизняний ринок зерна.

Мета статті – вивчити механізми управ-

ління ціновими ризиками на світових

ринках сільськогосподарської продукції

з метою дослідження впливу цін міжна-

родних ринків на процес ціноутворення

на вітчизняному ринку зерна.

Виклад основних результатів дослі-

дження. У сучасному глобалізованому

світі біржовий ринок деривативів

відіграє суттєву роль у стабілізації то-

варних і фінансових ринків і дозволяє,

завдяки функціям хеджування та спе-

куляції, забезпечувати цінове прогно-

зування та передбачуваність розвит ку

будь-якого із сегментів цих ринків.

Такий стан досягається завдяки ви-

користанню строкових біржових конт-

рактів – ф’ючерсів та опціонів, щорічні

обсяги торгівлі яких у світі визначають-

ся десятками мільярдів і які у структурі

біржової торгівлі займають домінуючі

позиції. Управління ціновими ризиками

з використанням ф’ючерсних ринків

уже давно увійшло в світову практику

господарювання, особливо широкого

розповсюдження набуло використання

товарних деривативів на сировинних

ринках – передусім сільськогоспо-

дарської продукції, що зумовлено

специфічними умовами виробництва

та підвищеною відповідальністю су-

спільства за повноцінне забезпечення

населення продуктами харчування [3].

Актуальним на цьому етапі розвитку

для нашої країни є те, що вітчизняна

економіка прискорено інтегрується у

світову і, відповідно, ціноутворення на

аграрному ринку значною мірою зале-

жить від кон’юнктури провідних ринків

світу. Так, при дослідженні вітчизняно-

го ринку зернових спостерігається ви-

сокий рівень кореляційної залежності

між спотовими цінами на кукурудзу,

пшеницю продовольчу та ф’ючерсними

цінами на ці культури на провідних бір-

жах світу (рис.1, 2, табл.1, 2).

УДК 004.087.255.152:65

Проаналізовано кореляційну залежність ціноутворення на зерно на провідних біржах світу та спотово-му ринку країни. Досліджено причини низької ціни на кукурудзу та продовольчу пшеницю на внутріш-ньому ринку країни. Визначено, що у вітчизняній практиці не використовуються ефективні інструменти з управління ціновими ризиками, що зумовлено недосконалістю чинного законодавства, валютного регулювання, нерозвиненістю логістичної і біржової інфраструктури та відсутністю потужного спеку-лятивного капіталу.Наведено обґрунтовані висновки щодо доцільності прискореної побудови в країні ф’ючерсного бір-жового ринку та відповідної інфраструктури для впровадження ринкового механізму страхування та управління ціновими ризиками, прозорого ціноутворення, залучення та захисту додаткового опера-ційного капіталу, подання всеохоплюючої інформації для прийняття адекватних управлінських рішень. Табл.: 2. Рис.: 2. Бібліогр.: 8.Ключові слова: ф’ючерсний ринок, фізичний ринок, ціновий ризик, хеджери, спекулянти, світова кон’юнктура.

Futures market – factor of price stabilizationN.A. Solodky, Ph.D in economics, professor, Head of Department of Commodity Exchange activity NYLES of UkraineAnalyzed the correlation dependence on grain pricing on major exchanges around the world and the spot market. Th e reasons of low prices of maize and wheat in the domestic market. Determined that the domestic practice of not using eff ective tools to manage price risk, due to shortcomings in the current legislation, foreign exchange regulation, poor logistics and infrastructure stock and the lack of strong speculative capital.Th ese reasoned opinions on the feasibility of accelerated construction from a futures exchange market and infrastructure for the market introduction of insurance and price risk management, transparent pricing, attraction and protection of additional operating capital, the view comprehensive information to make appropriate management decisions. Tabl.: 2. Fig.: 2. Refs.: 8.Keywords: futures market, spot market, price risk, hedgers, speculators, the world conjuncture.


www.agrex.gov.ua


13Моніторинг біржового ринку • № 1 (20) січень 2014 року


Як показує аналіз, ціни українського

спотового ринку кукурудзи демонстру-

ють великий рівень кореляції з котиру-

ваннями ф’ючерсних цін на цю культуру

на біржі «Євронекст», Чиказькій товар-

ній біржі та Будапештській фондовій

біржі. Водночас зауважимо, що найбіль-

ший ступінь кореляції спостерігається

між українським і французьким рин-

ками, що, найімовірніше, пов’язано із

географічною близькістю та однаковою

якістю (негенномодифікована кукуру-

дза), а також із тим, що обидві країни

конкурують між собою на спільних екс-

портних ринках Північної Африки та

Іберійського півострова [4].

Щодо ступеня кореляції з цінами на цю

культуру на Будапештській фондовій

біржі та вітчизняним спотовим ринком,

то він також надзвичайно високий.

Порівняльне дослідження американ-

ського ринку продовольчої пшениці й

кукурудзи та вітчизняного спотового

ринку цих культур засвідчує, що ця за-

лежність знаходиться на достатньому

рівні для здійснення операцій хеджу-

вання, проте він є нижчим за рівнем

кореляції з європейськими біржовими

майданчиками [7].

Водночас спостерігається високий сту-

пінь кореляції між цінами на кукурудзу

на біржі «Євронекст» і Будапештській

фондовій біржі та, відповідно, між бір-

жею «Євронекст» і Чиказькою товар-

ною біржею.

Аналогічні тенденції підтверджує і ри-

нок продовольчої пшениці.

Проте слід пам’ятати, що ці кореляційні

залежності щодо вітчизняного спотово-

го ринку виведені без врахування бази-

су, що є найбільш точним інструментом

при проведенні страхування цінових

ризиків, оскільки він враховує такі важ-

ливі складові, як ціна зберігання, ло-

гістичні витрати, вартість кредитних

ресурсів тощо.

Нині ф’ючерсні ринки Чикаго, Лондона

і Парижа стали місцем ціноутворення

на сільськогосподарську продукцію для

усього світу. Такі ринки ще називають

референтними, тобто ринками на ко-

тирування яких орієнтуються при вста-

новленні цін на локальних ринках різ-

них країн. Вони розширили географію

свого функціонування і тепер операції

Таблиця 1

Результати кореляційного аналізу на ринку кукурудзи

Біржа«Євронекст»

Чиказькатоварна

біржа

Будапештська фондова

біржа

Середня спотова

ціна в Україні

Середня спотова ціна в Україні, EXW 90% 79% 89% 100%

Біржа «Євронекст» 100% 89% 96% 90%

Чиказька товарна біржа 89% 100% 87% 79%

Будапештська біржа 96% 87% 100% 89%

Кількість спостережень 1260 1260 1260 1260

Таблиця 2

Результати кореляційного аналізу на ринку продовольчої пшениці

Біржа«Євронекст» (Matif)

Чиказькатоварна біржа

Середня спотоваціна в Україні

Середня спотова ціна в Україні, EXW 78% 79% 100%

Біржа «Євронекст» (Matif) 100% 92% 78%

Чиказька товарна біржа 92% 100% 79%

Кількість спостережень 1260 1260 1260

Джерело: Власні розробки

Рис. 1

Ф’ючерсна ціна на кукурудзу на біржі «Євронекст», Чиказькій товарній біржі

та спотові ціни в Україні, дол./т

Джерело: Власні розробки

Рис. 2

Ф’ючерсна ціна на продовольчу пшеницю на біржі «Matif», Чиказькій товар-

ній біржі та спотова ціна FOB в Україні, дол./т

- 400,00

-300,00

-200,00

-100,00

0,00

100,00

200,00

300,00

400,00

500,00

15.1

2.04

15.0

4.05

15.0

8.05

15.1

2.05

15.0

4.06

15.0

8.06

15.1

2.06

15.0

4.07

15.0

8.07

15.1

2.07

15.0

4.08

15.0

8.08

15.1

2.08

15.0

4.09

15.0

8.09

15.1

2.09

15.0

4.10

15.0

8.10

15.1

2.10

15.0

4.11

15.0

8.11

15.1

2.11

Ціна на пшеницю в Одесі, FOBФ'ючерсна ціна пшениці на CBOTБазис CBOT Ф'ючерсна ціна пшениці на MatifБазис Matif

Чиказька товарна біржаЄвронекст Середня спотова ціна в Україні, EXW


www.agrex.gov.ua




хеджингу проводяться на них опера-

торами майже з усіх куточків світу.

Незважаючи на актуальність пробле-

ми управління ціновими ризиками в

сільському господарстві, питання ролі

в цьому процесі ф’ючерсного ринку в

нашій країні недооцінене. Нині ціно-

утворення на аграрному ринку країни,

особливо зерновому, значною мірою

залежить від кон’юнктури на провід-

них ф’ючерсних ринках, і це в умовах,

коли країна посідає провідне місце у

світі з експорту зернових і олійних

культур. До цього часу у вітчизня-

ній практиці не використовуються

ефективні інструменти з управління

ціновими ризиками, такі як хеджу-

вання, що зумовлено недосконалістю

чинного законодавства, валютного

регулювання, нерозвиненістю логіс-

тичної і біржової інфраструктури та

відсутністю потужного спекулятив-

ного капіталу. Саме тому міжнародні

трейдери, які працюють на вітчизня-

ному ринку зерна, та деякі регіональні

агрохолдинги надають перевагу іно-

земним біржовим майданчикам при

хеджуванні цінових ризиків [1, 2].

Страхування цінових ризиків біль-

шістю зернотрейдерів на зарубіжних

ф’ючерсних ринках дає їм можливість

суттєво впливати на формування

спотової ціни на внутрішньому ринку

та за рахунок цього забезпечувати га-

рантовані прибутки.

Маючи добре розвинену внутрішню

інфраструктуру, регіональні еле-

ватори, навіть річкові та у великих

морських портах, багаточисельні

представництва на місцях, більшість

зернотрейдерів пропонують вироб-

никам спотові ціни, які, як правило,

не відрізняються між собою, а найго-

ловніше, значно нижчі від діючих на

цей момент на світовому ринку.

Спроби з боку держави запровадити

окремі елементи ринкового механіз-

му впливу на формування цін на цьо-

му ринку, такі як: товарні та фінан-

сові інтервенції, подвійні складські

довідки, заставна закупівля, аграрні

розписки тощо – не приносять бажа-

них результатів. Водночас постійне

впровадження адміністративних

методів впливу – заборона експорту,

застосування квот і ліцензій на ринку

сільськогосподарської продукції, – як

правило, призводить лише до втрат

доходів виробників.

Така сама доля спіткала на вітчиз-

няному ринку і механізм подвійних

складських довідок, що діє ефектив-

но в країнах з ринковою економікою.

На черзі очікується непрогнозований

результат і з аграрними розписками,

які протягом багатьох років забез-

печили в країні свого походження –

Бразилії – суттєву фінансову під-

тримку товаровиробника.

Ситуація, що склалась на аграрно-

му ринку, особливо рослинницької

продукції, в країні має загрозливий

характер. Відсутність цивілізованого,

немонополізованого спотового рин-

ку, в якому важливу роль у процесі

ціноутворення відіграють товарні

біржі, учасникам ринку, особливо

товаровиробникам, виключає мож-

ливість користуватись ринковим ме-

ханізмом прозорого ціноутворення,

страхування та управління ризиком,

забезпечення досконалої конкурен-

ції, отримання всеохоплюючої ін-

формації для прийняття досконалих

управлінських рішень.

Прийшов час усвідомити всім, що

країна, яка має один з найпотужніших

потенціалів з виробництва сільсько-

господарської продукції, зобов’язана

також і у світі стати впливовим гло-

бальним центром з формування ці-

нової політики на аграрну продукцію.

Досягти цього можна лише за умови

наявності високорозвиненого біржо-

вого ринку, де провідну роль відіграє

ф’ючерсний ринок з ф’ючерсними та

опційними контрактами.

Зробити це нелегко, особливо з мен-

тальністю діючих чиновників, біль-

шістю непатріотично налаштованих

бізнесменів, які навчені працювати

в умовах непрозорого ринку, та чис-

ленною армією виробників, які при-

стосувались до цього середовища.

Як засвідчує досвід США та країн

Заходу, тільки послідовно і нефор-

мально впроваджуючи ринкові ме-

ханізми регулювання, можна досягти

збалансованості інтересів учасників

продовольчого ринку та забезпечити

страхування непередбачуваних ри-

зиків і отримання запланованих при-

бутків для всіх його учасників.

Першим кроком до досягнення гар-

монійного розвитку продовольчого

ринку в країні має стати повне усві-

домлення того, що справедлива ціна

встановлюється лише на біржових

спотових і ф’ючерсних ринках.

Видатний американський фахівець

біржового ринку Д. Сандерс [6] спра-

ведливо стверджує, що ф’ючерсні

ринки є продовженням фізичних

ринків. Вони створилися у процесі

еволюції ринкових процесів і їхньою

метою є покращання функціонування

фізичних ринків. Саме тому, щоб зро-

зуміти ф’ючерсний ринок, треба дуже

добре знати ринок базового активу,

тобто фізичний ринок. Завдяки та-

кій взаємодії, ф’ючерсні ринки є тим

місцем, де формується ціна на товар.

Ф’ючерсні ціни є референтною вар-

тістю для виробників, переробників

та споживачів товарів і послуг як на

національному, так і міжнародному

рівнях. Ф’ючерсні ринки полегшують

маркетинг і передачу прав власності

на товари і послуги та підвищують

інформаційну наповненість цін на фі-

зичному ринку. Ф’ючерсні ринки при-

ваблюють спекулянтів, які шукають

інформацію та торгові операції, що

мають сприяти покращенню раціо-

нального ціноутворення. Спекуляція

не є безкоштовною через те, що

інформація також не безкоштовна,

однак така діяльність приводить до

зниження загальних маркетингових

витрат для кожного учасника.

Ф’ючерсні ринки є ефективними

через те, що вони максимально на-

ближені до класичної концепції

досконалої конкуренції. Структура

ф’ючерсних ринків створена в про-

цесі еволюції ринкових відносин,

а не владними та регулюючими

органами. На сьогодні завдання ре-

гулюючих органів більшою мірою

пов’язане саме зі збереженням пер-

вісної структури ф’ючерсного ринку.

На ринках ф’ючерсних контрактів

присутня велика кількість продавців

і покупців, що унеможливлює будь-

який відчутний вплив на ринок з


www.agrex.gov.ua




боку одного конкретного трейдера.

Ф’ючерсні контракти є ідеально го-

могенними за винятком ціни та дати

поставки, а вартість входу на ринок

дуже низька.

Існування ф’ючерсних ринків ство-

рило інформаційний потік, який

значно перевищує інформацію, що

надходить з будь-яких інших ринків.

Це дозволяє приймати більш виваже-

ні управлінські рішення. Ф’ючерсні

ринки є місцем інтерпретації та об-

міну інформацією, яка відіграє най-

більш важливу економічну роль як

для учасників, так і для тих, хто не

зайнятий безпосередньо в торгівлі на

ринку. Ф’ючерсні ринки через свою

інформаційну роль роблять більш

ефективним функціонування фізич-

них і спотових ринків [5].

Сучасні інформаційні системи

ф’ючерсних ринків стали дуже склад-

ними і технологічно передовими.

Складні комп’ютерні системи тор-

гівлі, навіть без участі людини, стали

звичним явищем. Уже створено і

успішно діють системи електронної

торгівлі, які одночасно охоплюють

торгівлю на біржах з різних куточків

світу. Інформація розповсюджується

всесвітніми мережами миттєво і ці-

лодобово.

Суб’єкти господарської діяльності

стикаються з ціновим ризиком під

час купівлі ресурсів, їхньої переробки

та подальшого продажу. Під час усіх

цих процесів ціни можуть значно

змінюватися, інколи це може при-

звести до збитковості. Для успішного

функціонування суб’єкта ринку слід

уміти управляти такими ризиками, а

успішне управління ними забезпечує

позитивні фінансові наслідки, і той,

хто зможе мінімізувати ризики, ма-

тиме більшу можливість отримання

вищого прибутку.

Висновки та перспективи подаль-

ших досліджень. У результаті про-

веденого аналізу можна стверджува-

ти, що ціни на сільськогосподарську

продукцію формуються залежно від

попиту і пропозиції на ринку під

впливом унікальних характеристик

товарів та специфічних каналів збуту.

Національний аграрний ринок стає

дедалі більш відкритим до впливу

цін світового ринку, які здебільшого

формуються на глобальному рівні,

а вітчизняний ринок слідує за цими

тенденціями. Управління ціновими

ризиками на сільськогосподарсько-

му ринку високорозвинених країн

передбачає використання біржових

інструментів фіксації ціни або стра-

хування негативного розвитку ціно-

вої ситуації.

На сьогодні в країні не функціонує

система управління ціновими ризи-

ками через недосконалість вітчиз-

няного законодавства, валютного

регулювання, нерозвиненість логіс-

тичної і біржової інфраструктури та

відсутність потужного спекулятив-

ного капіталу. Саме тому міжнародні

трейдери, які оперують на зерновому

ринку країни, та великі вітчизняні

агрохолдинги надають перевагу сві-

товим біржовим майданчикам для

хеджування ризиків, перетворюючи

український зерновий ринок у світо-

вий придаток, та не сприяють форму-

ванню конкурентного середовища на

внутрішньому ринку зерна, відповід-

но, гальмуючи розвиток біржового

ринку в країні.

Нині достеменно відомо, що

ф’ючерсні ринки виконують декіль-

ка функцій, найважливішими з яких

є: спрощення управління ціновим

ризиком, допомога підприємствам у

форвардному ціноутворенні, надан-

ня підприємствам інструментів для

залучення та захисту додаткового

операційного капіталу, надання ін-

формації для прийняття адекватних

управлінських рішень.

Прийшов уже час глибоко усвідомити

урядовцям різних рангів, політикам,

бізнесменам, особливо вітчизняним

менеджерам і науковцям, що країна,

яка посідає провідне місце у світі з

виробництва сільськогосподарської

продукції, особливо зерна, а в май-

бутньому цей напрям буде посилюва-

тись, повинна мати потужну ринкову

інфраструктуру (неформальну), особ-

ливо ф’ючерсний біржовий ринок,

що забезпечує прозоре, справедливе

ціноутворення, яке впливає на світо-

ву кон’юнктуру та допомагає страху-

ванню різних видів ризиків. ©

Список використаної літератури

1. Солодкий М.О. Біржові товарні деривативи: теорія, методологія, практика / М.О. Солодкий, В.О. Гниляк. – К. :

Аграр Медіа Груп, 2012. – 238 с.

2. Солодкий М.О. Світовий біржовий ринок: сучасний стан та тенденції розвитку/ М.О. Солодкий, В.О. Яворська //

Агросвіт. – 2013. – №8.

3. Росляков А.А., Рубан Ю.В. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.farmer.pl/agroskop/analizy-i-

komentarze/ukraina-decyduje-o-cenie-kukurydzy,43550.html.

4. Irwin S.H. Index Funds, Financialization and Commodity Futures Markets. Applied Economic Perspectives and Policy 33

(1) 2011: pp. 1–31. (peer-reviewed, published paper)

5. Sanders D.R. and Irwin S.H. New evidence on the impact of index funds in U.S. grain futures markets // Canadian Journal

of Agricultural Economics/Revue canadienne d’agroeconomie. – 2011.

6. Will Acworth. Annual Volume Survey: Trading Falls 15,3% in 2012 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.

futuresindustry.com

7. Hernandez M. and Torero M. Examining the dynamic relationship between spot and futures prices of agricultural

commodities. IFPRI Discussion Paper, 00908, 2010.


www.agrex.gov.ua




автор | В. О. Яворська,к.е.н., доцент кафедри біржової діяльності, Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ

Тенденції розвитку вітчизняної біржової торгівлі товарними деривативами на сільсько-господарську продукцію

Постановка проблеми. Нині Україна

має значний потенціал у виробництві

та експорті сільськогосподарської

продукції. Проте цінова волатильність

на світових аграрних ринках вимагає

створення необхідних умов для управ-

ління ціновими ризиками. У світо-

вій практиці тривалий час учасники

аграрного ринку використовують

біржові строкові інструменти (дери-

вативи) у хеджуванні цінових ризиків,

а також при плануванні виробництва.

Використання деривативів вітчизня-

ними виробниками та експортерами

дало б можливість підвищити рівень

ефективності виробництва і реалізації

продукції. Дослідження стану вітчиз-

няного біржового ринку сільськогос-

подарської продукції свідчить про

невідповідність світовим тенденціям і

потребі у розробці подальшої стратегії

розвитку.

Аналіз останніх досліджень і пуб-

лікацій. Вивченням проблематики

біржової торгівлі займається велика

когорта вчених і спеціалістів-прак-

тиків. На особливу увагу заслугову-

ють класичні праці таких світових

учених-економістів, як: А. Буренін,

Дж. Блек, М. Даніель, О. Дегтярьова,

Р. МакДональд та ін. Значний вне-

сок у дослідження вітчизняного

біржового аграрного ринку зро-

били: М. Солодкий, О. Шпичак,

О. Сохацька та ін.

Метою дослідження є з’ясування

стану світового і вітчизняного ринку

деривативів та визначення основних

тенденцій розвитку вітчизняної бір-

жової торгівлі деривативами на сіль-

ськогосподарську продукцію.

Виклад основного матеріалу дослі-

дження. Аналіз діяльності світових

бірж свідчить про те, що вони вже

тривалий час не здійснюють торгівлю

наявним товаром, який у результаті

еволюційного розвитку біржової тор-

гівлі був витіснений на позабіржовий

ринок. Натомість сучасні світові біржі

виконують роль індикатора світового

ціноутворення, у тому числі на основні

види сільськогосподарської продукції

(зернові і олійні). Нині практично всі

світові біржі об’єднані у біржові альян-

си з електронними торговими майдан-

чиками. Це дає можливість доступу

до біржових торгів великої кількості

учасників, незалежно від географії їх

розташування. Електронна техноло-

гія біржових торгів стала основним

каталізатором у прискоренні укла-

дання угод та підвищенні ліквідності

торгів. Основними інструментами

сучасної біржової торгівлі є такі види

деривативів, як ф’ючерси і опціони,

які використовуються як фінансові

інструменти для страхування цінових

ризиків або у спекулятивних цілях.

Тому біржові котирування провід-

них світових біржових альянсів (CME

Group, NYSE-Euronext) дедалі частіше

використовуються у світовій практиці

з метою виявлення поточного стану

кон’юнктури ринку сільськогоспо-

дарської продукції та прогнозування

її розвитку в коротко-, середньо- та в

деяких випадках у довгостроковому

періодах.

Стан вітчизняного біржового аграр-

ного ринку за останні двадцять років

свідчить про його низький рівень

розвитку. Незважаючи на постійну

державну підтримку та сприяння у

розвитку біржової торгівлі сільсько-

господарською продукцією, досі не

відбулося становлення біржової тор-

гівлі деривативами, а саме ф’ючерсами

УДК 336.76:339.13.012.46

Визначено роль і місце деривативів на сільськогосподарську продукцію у світовій практиці. Охарактеризовано сучасний стан світового та вітчизняного ринку деривативів. Наведено основні тен-денції розвитку вітчизняної біржової торгівлі деривативами на сільськогосподарську продукцію.Ключові слова: біржова торгівля, біржа, сільськогосподарська продукція, деривативи, ф’ючерси, о пціони.

Development of the domestic agrarian derivatives tradingV. Yaworska, Ph.D., Assistant Professor of the Department of Commodity Exchange Activity, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv Estimation of the domestic commodity exchange market and functioning of the agrarian commodity exchange market are shown. Basic problems and trends of domestic agrarian commodity exchange market described. New ways of domestic agrarian derivatives trading shown. Special attention paid on the using of foreign experience and instruments and integration with world commodity exchanges.


www.agrex.gov.ua




та опціонами на сільськогосподарську

продукцію. Такий стан зумовлює від-

сутність можливості страхування

цінових ризиків вітчизняних аграрних

товаровиробників, зернотрейдерів, а

також спекулянтів у отриманні при-

бутків. Водночас технологічний рівень

біржової торгівлі також все ще зали-

шається на низькому рівні. Тривалий

час багато дослідників згадують проб-

лематику значної кількості товарних

бірж, більшість з яких жодним чином

не відповідає світовим біржовим ви-

могам (574 товарні біржі станом на

01.01.2013 р.) [1]. Слід зазначити, що

така велика кількість бірж працює на

товарному ринку, не беручи до уваги

фондовий ринок, на якому «активно»

працює до 30 бірж. Основною проб-

лемою в цій ситуації є недосконала

законодавча база, яка не врегульовує

процеси сертифікації і не встановлює

перелік вимог до бірж, зокрема щодо

розміру статутного фонду та техніч-

ного забезпечення. Більшість бірж

торгують такими видами біржових то-

варів, які не зустрічаються на жодній

світовій біржі, виконуючи роль аук-

ціонів з продажу товарів або оптових

майданчиків.

Біржова торгівля сільськогосподар-

ською продукцією в нашій країні нині

свідчить про практично декларатив-

ний характер. За таких умов подаль-

ший розвиток біржового аграрного

ринку в нашій країні ми вбачаємо лише

у переході від спотової і форвардної

торгівлі до торгівлі ф’ючерсами і опці-

онами. При цьому ми можемо одно-

часно працювати в двох напрямах:

по-перше, розбудовувати власний

віт чизняний ринок деривативів, а

для цього у нас існує багато неви-

рішених проблем щодо регулятивної

бази, органу регулювання, клірингової

системи, складських процедур, спри-

ятливого інвестиційного клімату; по-

друге, одночасно рухатись у напрямі

інтеграції і консолідації зі світовими

біржовими майданчиками. Така мож-

ливість уже стає абсолютною реаль-

ністю в результаті переходу світових

бірж на електронну систему торгівлі.

Проте, як показав початковий досвід,

впровадження ф’ючерсного конт-

ракту на чорноморську пшеницю на

Чиказькій біржі СМЕ Group не на-

брало достатньої ліквідності, адже

був розрахований на наших учасників.

Проте ні вітчизняні хеджери, ні спеку-

лянти не працюють з ним в основному

через брак досвіду. Однак біржа СМЕ

Group не поспішає його ліквідувати,

зважаючи на значний експортний по-

тенціал України на ринку зернових,

і очікує підвищення рівня досвідче-

ності основ них вітчизняних суб’єктів

аграрного сектору щодо використання

даного виду інструменту. Слід зазна-

чити, що деякі агрохолдинги вже ви-

користовують у своїй практиці хеджу-

вання інструментами європейських

бірж, адже кореляція їхніх цін з вітчиз-

няними більша, зокрема по кукурудзі і

пшениці. З метою підвищення ліквід-

ності багато світових бірж працюють

у напрямі розширення кола клієнтів,

роблячи акцент на країни з недостат-

ньо розвиненим біржовим ринком.

Нині стало абсолютно доступним

відкриття рахунків у світових броке-

рів нашими учасниками і здійснення

торгівлі ф’ючерсами і опціонами на

сільськогосподарську продукцію на

провідних світових майданчиках.

Висновки та пропозиції.

Підбиваючи підсумки слід зазначити,

що нарощування обсягів реалізації

сільськогосподарської продукції

повинно стимулювати поширення

практики використання товарних

деривативів на сільськогосподарську

продукцію вітчизняними учасниками

аграрного ринку. Адже виявлення

інтересу з їх боку тільки прискорить

активність біржової індустрії і забез-

печить долучення до цього процесу

широкого кола суб’єктів аграрного

ринку: бірж, брокерських контор,

державних структур на всіх рівнях.

Важливими умовами розвитку віт-

чизняної біржової торгівлі сільсько-

господарської продукції має стати:

стабілізація політико-економічного

середовища в країні; удосконалення

механізму регулювання вітчизняного

біржового аграрного ринку; створен-

ня сприятливих організаційно-право-

вих умов для залучення іноземного

спекулятивного капіталу; підвищення

фінансової стійкості суб’єктів аграр-

ного ринку; наявність ефективно

діючої біржової інфраструктури;

формування відкритого електронного

інформаційного простору; розробка

вимог щодо ліцензування професій-

них учасників біржового товарного

ринку; створення необхідного рівня

матеріально-технологічного забез-

печення вітчизняних товарних бірж з

можливістю переходу на прибуткову

форму (випуск акцій).

Повною мірою вітчизняний біржовий

аграрний ринок трансформується у

центр ціноутворення та страхуван-

ня цінових ризиків на основні види

аграрної продукції тільки за умов на-

явності на ньому товарних деривати-

вів. Процес впровадження останніх

має відбуватись поетапно і вимагає

створення вищевказаних організацій-

но-економічних умов. ©

Список використаних джерел

1. Звіти Державного комітету статистики [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www/ukrstat.gov.ua.

2. Солодкий М.О. Розвиток світового біржового ринку деривативів / М.О. Солодкий, В.О. Гниляк //Формування рин-

кових відносин в Україні. – 2012. – № 8. – С. 3–8.

3. Will Acworth. Annual Volume Survey: Trading Falls 15.3 % in 2012 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.

futuresindustry.com.


www.agrex.gov.ua




автор | Ю. В. Рубан,к.е.н., доцент кафедри біржової діяльності НУБіП України

автор | Т.В. Шевченко,аспірант кафедри біржової діяльності НУБіП України

Базис як складова ф’ючерсної торгівлі

Для здійснення хеджування на

ф’ючерсних ринках слід враховувати

спотові ціни, оскільки вони вплива-

ють на кінцевий результат здійснення

страхування цінових ризиків. Головна

мета хеджування – це просто нейтралі-

зація негативного впливу цінових змін.

Хеджування – це продаж або купівля

на ф’ючерсному ринку з метою попе-

реднього встановлення готівкової ціни

на момент доставки товару. Виробники

і власники елеваторів хеджують для

захисту вартості зерна, ще незібраного

врожаю та зерна, що зберігається у схо-

вищах, від падіння цін, інакше кажучи,

вони встановлюють продажну ціну на

своє зерно. Експортери хеджують для

того, щоб зберегти вартість зерна на

рівні своєї домовленості про його про-

даж. Переробники хеджують тоді, коли

очікують підвищення ціни на сировину,

а також для того, щоб захистити себе

від падіння вартості їх товарно-матері-

альних запасів. У сучасних реаліях ве-

ликий вплив на результати хеджування

здійснює базисний ризик.

Аналіз основних досліджень та пуб-

лікацій. Біржовий ринок здійснює

великий вплив на розвиток ринкової

інфраструктури. Сільське госпо-

дарство дуже потребує справедливо

сформованих цін на основі попиту та

пропозиції. Ф’ючерсна торгівля при-

вертає дедалі більшу увагу фахівців та

є предметом наукових досліджень, ре-

зультати яких знайшли відображення

у працях В.О. Яворської, В.М. Яценко,

М.О. Солодкого, О.М. Шпичака та ін.

Мета дослідження – з’ясувати вплив

ф’ючерсних цін на спотові та навпаки,

а також дослідити основні фактори, які

впливають на базис.

Виклад основного матеріалу. При

здійсненні операцій з форвардними і

ф’ючерсними контрактами основним

ринковим ризиком є невідповідність

ризику між становищем на спотовому і

ф’ючерсному ринках. У більш широко-

му сенсі, базисний ризик (спред ризику)

є ринковим ризиком, пов’язаним з від-

мінностями в ефективності функціону-

вання ринку з двох однакових позицій.

Чим більше інструментів хеджування і

базових активів використовується, тим

проблематичніше розрахувати ризик.

Ф’ючерсна торгівля у сучасних реаліях

впливає на формування спотових цін.

Водночас спотові ціни є орієнтиром

для ф’ючерсних цін. Дослідження

такого взаємного впливу доцільне з

допомогою базису – різниці між спо-

товими та ф’ючерсними цінами. Хоч у

деяких джерелах можна зустріти ви-

значення оберненої до вказаної нами

різниці, проте найбільш уживаним є

вказане нами. Отже, при незмінній

спотовій ціні зниження ф’ючерсної

вказує на послаблення базису, це дійс-

не за умов контанго. Контанго – си-

туація, коли ф’ючерсна ціна вища за

спотову. В ситуації беквардейшн при

незмінній спотовій ціні ф’ючерсна ціна

зростає, а базис посилюється. Проте

спотова ціна коливається, додаючи до

наших розрахунків ще одну невизна-

ченість (рис. 1)[5].

До закінчення терміну дії ціна

ф’ючерсних контрактів, найімовірні-

ше, буде з премією до фізичних цін

або зі знижкою. Коли підходить строк

виконання контракту ці дві ціни бу-

дуть сходитися, на це впливає ряд

УДК 004.087.255.152

Розглянуто базис як складову ф’ючерсної торгівлі на ринку сільськогосподар-ської продукції.Ключові слова: базис, ф’ючерс, спот, хеджування, базисний ризик.

Basis as part of futures tradingConsidered as part of the basis of futures trading on agricultural markets.Keywords: basis, futures, spot, hedging, basis risk.

Час

В

А

С

Послабленнябазису

Спотова ціна

F>SКонтанго

F<SБеквардейшн

FT>S

T

Конвертація за спотовою ціною

Посилення базису

Рис. 1

Цінова ситуація контанго і беквардейшн у ф’ючерсній торгівлі


www.agrex.gov.ua




факторів. Зокрема, однією з головних

причин є вартість переносу, тобто

ціна ф’ючерсного контракту дорівнює

вартості базового активу в період за-

кінчення обігу ф’ючерсних контрактів.

Якщо спотові ціни набагато перевищу-

ють ф’ючерсні, то це стимулює арбітра-

жерів, спекулянтів і хеджерів купувати

«дешеві» ф’ючерси, попит на ф’ючерсні

контракти наближає їхню ціну до на-

явного ринку. Крім того, високі ціни

на наявному ринку будуть перебувати

під тиском у зв’язку з тим, що учасники

можуть купити товар у майбутньому

дешевше [1].

Основні фактори, що впливають на

місцеву спотову ціну щодо ф’ючерсних

цін на продукцію рослинництва:

- якість;

- зберігання;

- валове виробництво;

- транспортна інфраструктура;

- споживання;

- погода.

Відома модель ф’ючерсної ціни, яка

враховує витрати на зберігання:)1( ,00,0 tt CSF += ,

де tF ,0 – ф’ючерсна ціна; 0S – спото-

ва ціна; tC ,0 – витрати на зберігання у

відсотковому відношенні до спотової

ціни.

Затрати на зберігання включають:

складські витрати, витрати на страху-

вання, транспортні витрати та витрати

на фінансування [4].

Якщо відобразити дані про базис за

декілька років у вигляді графіка, мож-

на побачити сезонні, історичні зміни,

найвищі та найнижчі рівні за той чи

інший період, а також середні значен-

ня. Доцільним для дослідження бази-

су є ринок пшениці США. Як бачимо з

рис. 2, в період з 2009 по 2013 базис з

врахуванням найближчих ф’ючерсних

контрактів на пшеницю CBOT та

спотових цін у Мексиканській затоці

зазнавав значних змін. Найменшим

базис був у 2009 році – в середньо-

му 10 дол./т, майже однаковим базис

був у 2011–2012 роках – у середньому

30 дол./т. Найбільшими базисними

показниками характеризувалися 2010

та 2013 роки, зокрема, на початку

грудня 2013 року базис досягнув по-

казника 47 дол./т. Така ситуація, коли

спотові ціни знач но вищі за ф’ючерсні,

спонукає до дії учасників біржової

торгівлі [2].

Територіальна різниця в базисі сфор-

мована багатьма факторами, одним із

основних є стан транспортної інфра-

структури. На рис. 3 бачимо, що про-

тягом 2013 року базиси з врахуванням

найближчих ф’ючерсних контрактів

на пшеницю CBOT та спотових цін у

Мексиканській затоці та на Західному

узбережжі США значно відрізняються,

в середньому на 22 дол./т. Однією з

причин різниці в базисах також є від-

мінність у сортах пшениці: тверда ози-

ма пшениця на Західному узбережжі та

м’яка озима пшениця в Мексиканській

затоці.

Пшениця на Чиказькій біржі тор-

гується менше спотової ціни, що є

Рис. 2

Динаміка зміни базису з врахуванням найближчих ф’ючерсних контрактів на

пшеницю CBOT та спотових цін в Мексиканській затоці (базис поставки FOB)

Рис. 3

Динаміка зміни базисів з врахуванням найближчих ф’ючерсних контрактів

на пшеницю CBOT та спотових цін в Мексиканській затоці та на Західному

узбережжі США (базис поставки FOB)


www.agrex.gov.ua



www.agrex.gov.ua




характерним для неї (рис.4). Зміна

базису порівняно з ф’ючерсною ці-

ною коливається в значно меншому

діапазоні. Максимум ф’ючерсної

ціни за аналізований нами період –

380 дол./т., мінімум – 180 дол./т,

діапазон коливання базису – від 0 до

50 дол./т. Середня ф’ючерсна ціна за

період – 304 дол./т, а базис – 28$/т, що

складає 9%, це вказує на необхідність

врахування при хеджуванні базисного

ризику саме в межах даного відсотку.

Коефіцієнт кореляції між ф’ючерсною

ціною та базисом – 0,42. В нашому

випадку це створює можливість для

здійснення операцій, метою яких є

уникнення цінових ризиків [3].

Щодо біржі Matif, то за період з 2001

по 2011 роки ф’ючерс на пшеницю на

біржі коливався у межах діапазону

290 євро/т та 100 євро/т, водночас спо-

това ціна досягла максимуму в точці

295 євро/т, мінімуму – 90 євро/т (рис. 5).

Максимальний базис – 44 євро/т, міні-

мальний – 36 євро/т. Діапазон коли-

вання ф’ючерсної ціни – 190 євро/т, ба-

зис рухався в межах 80 євро/т. Середня

ф’ючерсна ціна з 2001 по 2011 роки

становить 153,96 євро/т, спотова ціна –

154,90 євро/т, а базис – 0,93 євро/т.

Абсолютний середній базис – близько

4 євро/т, що є порівняно невисоким

показником і становить 2,5% від серед-

ньої ф’ючерсної ціни. Коефіцієнт коре-

ляції між ф’ючерсною ціною на біржі

Matif та спотовою ціною на узбережжі

Франції (FOB) – 0,99, що є позитивним

з огляду на здійснення хеджування.

Висновки та перспективи подальших

досліджень. При хеджуванні завжди

існує базисний ризик, і його розмір

впливає на результати страхування ці-

нових ризиків на ринку сільськогоспо-

дарської продукції. Базис формується

під впливом таких основних факторів:

якість сільськогосподарської продук-

ції, наявність зберігання, валове ви-

робництво, транспортна інфраструк-

тура, споживання, погода. Ще однією

невід’ємною складовою розміру базису

є реакція на зміну зазначених нами

факторів учасників ф’ючерсної та спо-

тової торгівлі. ©

Рис. 4

Ф’ючерсні ціни та базис на пшеницю (CBOT)

Рис. 5

Ф’ючерсні, спотові ціни та базис на пшеницю (Matif)

Список літератури

1. Дегтярёва О.И. Биржевое дело: учебник. – К. : Магистр, 2007. – 623 с.

2. Пепа Т.В., Пішеніна Т.І., Лавринович В.В. Біржова діяльність: навч. посіб. –

К.: Університет «Україна», 2008. – 540 с.

3. Солодкий М.О. Біржовий ринок: навч. посіб. / М.О. Солодкий. – К. : Аграрна

освіта, 2010. – 565 с.

4. Сохацька О.М. Біржова справа: підручник. – Тернопіль : Карт- бланш, 2003. –

602 с.

5. Чиказька торгова біржа [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.cme.

com


www.agrex.gov.ua



www.agrex.gov.ua


Україна є невід’ємною частиною

світового ринку зерна

«В Україні нема підстав для зростання цін

на продукти», – експерт

Світовий ринок зерна значно залежить

від України. Так, у цьому маркетинго-

вому році вітчизняні сільгоспвироб-

ники і трейдери зможуть поставити

на зовнішні ринки понад 30 мільйонів

тонн збіжжя. Таких обсягів вдасть-

ся досягти завдяки комплексному

підходу до питання експорту, а та-

кож чіткій роботі логістики. Про це


вольства Микола Присяжнюк розповів

в ефірі телеканалу БТБ.

«Якби ще три роки тому в Уряді хтось

із міністрів озвучив, що держава буде

спроможна і буде мати можливість

експортувати 30–32 мільйони тонн

зернових, – мабуть, це сприйнялося

б як жарт. А сьогодні це реальність, і

я розумію, що завдяки комплексному

підходу ми маємо вже можливість

втілювати її в життя. Логістика пра-

цює як годинник», − зазначив глава

відомства.

Міністр також повідомив, що на

початок наступного року Україна

експортує 17 мільйонів тонн зерна.

«Світовий ринок сприймає нашу про-

дукцію, тобто це говорить про те, що

сьогодні світовий ринок зернових без

сегменту українського зерна не зможе

вже існувати. Без балансу України

світовий ринок вже не є світовим

ринком зерна», − наголосив Микола

Присяжнюк.

Микола Присяжнюк також наголосив,

що у 2014 році продовольчу безпеку

буде забезпечено, високий урожай

дасть змогу мати стабільну ціну на

хліб, а розбудова сховищ і оптових

ринків мінімізує сезонне коливання

цін на овочі та фрукти.

Прес-служба Мінагрополітики

«В Україні нема підстав для зрос-

тання споживчих цін на продукти

харчування», – вважає директор де-

партаменту економічного розвитку

аграрного ринку Мінагрополітики

Віталій Саблук. В ефірі каналу БТБ екс-

перт зазначив, що Україна має один із

найвищих рівнів забезпечення потреб

споживчого продуктового ринку за

рахунок власного виробництва, і

це добре з точки зору продовольчої

безпеки.

«Ми – країна, яка має один з найвищих

відсотків задоволення потреб внут-

рішнього ринку за рахунок власного

виробництва. Ми валової продукції

виробляємо більше як у два рази, ніж

це потрібно у вартісному обчисленні

для потреб внутрішнього ринку», –

повідомив Саблук. «По ключових

продуктах – зернові, молоко, м'ясо,

більше 100% практично – по всіх про-

дуктах рослинництва і за 90% – це

продукти тваринництва», – уточнив

Саблук і додав, що, звісно, не йдеться

про ряд продуктів, які не виробляють-

ся в Україні – цитрусові, кава тощо.

Він спрогнозував стійку пропозицію

на ринку на зернові в цілому, соняш-

ник, ріпак, просо, гречку, жито та ін.

«Практично по всіх культурах, по ово-

чах, по фруктах, по м’ясу пропозиція

достатньо сильна, і говорити про те,

що є якісь підстави для того, щоб по

тій чи іншій культурі у нас зростали

ціни, що слабне пропозиція – у нас

нема на сьогодні. Індекси останніх

років – практично ціни не ростуть,

знову ж таки це позитив з точки зору

споживача», – наголосив Саблук.

При цьому він додав: «Щоб при не-

змінних цінах сільгоспвиробник мав

більшу рентабельність, більший при-

буток – треба знижувати собівартість

продукції, витрати на перевезення,

зберігання, переробку тощо».

Новини

21


www.agrex.gov.ua



Аналітичні огляди ринків

Період, що минув, в історії функціо-

нування вітчизняного фондового рин-

ку можна охарактеризувати як період

розчарування. Причиною якого стало

спочатку непідписання угоди про асо-

ціацію з ЄС, а потім і політична криза

та позиція влади, яку та обрала в тепе-

рішніх умовах. Позитивні очікування

ряду більш активних інвесторів, які в

період перед підготовкою до саміту

у Вільнюсі спробували надати ринку

висхідного імпульсу (індекс акцій –

UX за жовтень зріс з мінімальних 836

до максимальних 943, при зростанні

середньодобових обсягів торгів), не

були виправдані. Відповідно вітчиз-

няний ринок отримав протилежний

понижувальний імпульс, в результа-

ті якого значна частина індексних ак-

цій втратила 3–5% місячної вартості.

Прогноз. Понижувальний тренд

українського фондового ринку, який

спостерігався з початку року до квіт-

ня 2013 року, зупинявся. В цей пері-

од вітчизняний ринок знайшов свій

мінімум. Динаміка індексу почала

демонструвати ознаки спочатку від-

бою до липня 2013 р., а потім і роз-

вороту в зростаючий тренд. Подія, яка

пов’язана з непідписанням угоди про

асоціацію, чітко продемонструвала

силу впливу на економіку та фондовий

ринок, зокрема, політичних ризиків.

У прогнозі їх слід вважати основним

чинником стримування зростання

віт чизняного ринку. До усунення за-

значеного ризику розраховувати на

додаткову ліквідність, яка підтримала

б як бюджетні зобов’язання, так і зрос-

тання біржових котирувань не варто.

Ймовірніше, понижувальні тенденції

на ринку акцій в першому кварталі

2014 р. продовжаться, досягнувши

минулих мінімумів 800–820 п.п. на

фоні встановлення високих процент-

них ставок на строки 1–4 місяці.

У секторі корпоративних паперів,

зокрема акцій, починається тради-

ційний період очікувань виходу по-

передніх річних показників. У ряді

компаній, які за період 2013 року

демонстрували хороші динаміки ви-

робництва та фінансові результати,

можуть почати спостерігатись точ-

кові покупки в розрахунку як на спе-

кулятивне зростання, так і очікувань

ймовірних дивідендів – наприклад,

Донбасенерго (за 9 міс. чистий при-

буток зріс в 2,1 рази), Укрсоцбанк

(33% зростання чистого прибутку за

9 міс.), Аваль (за 9 міс. чистий при-

буток зріс в 10,8 рази) та ряд інших.

Останні події можуть надати під-

тримку і тим вітчизняним підприєм-

ствам, які традиційно мають осно-

вним ринком збуту своєї продукції

ринок країн – учасниць митного со-

юзу. Ризики митних бар’єрів та від-

мови від закупівель їх продукції за-

раз суттєво знизились, а отже, обсяги

реалізації вагонної продукції, маши-

нобудування знайдуть підтримку як

у рамках старих, так і можливих но-

вих торгових угод. Загальні фінансо-

ві результати українських компаній

за 9 місяців 2013 р. в 2,3 рази нижче

аналогічних минулорічних показни-

ків – очевидний індикатор реальних

справ у вітчизняній е кономіці.

Відзначимо концерн «Стирол», акції

якого в період з 06.09.2013 року зрос-

тали з 7,6 грн до 15,4 грн (102 % – лідер

зростання в даний період серед акцій

ринку заявок), проте після встановлен-

ня ціни викупу в акціонерів, які не по-

годились із рішеннями позачергових

зборів, почалось зниження до 11,6 грн

(при ціні викупу 10,6 грн).

Традиційно ринком для активної тор-

гівлі борговими інструментами зали-

шається біржа «ПФТС», яка є одним

із основних торгових майданчиків

для даної групи активів. Тенденції

автор | Шиндирук І. П.,к.е.н, старший науковий співробітник ННЦ «Інститут аграрної економіки»

Аналітичний огляд фондового ринку за період з 25 листопада до 20 грудня 2013 року

Динаміка індексу – UX (6 місяців)

Динаміка індексу – UX (12 місяців)

Динаміка цін акцій «Індексної корзини» Української біржі

Індексна корзина

29.11 06.12 13.12 20.12 +/-

ALMK 0,0409 0,0405 0,0396 0,0398 -3,17

AVDK 3,251 3,092 3,001 3,061 -5,84

AZST 0,712 0,697 0,686 0,685 -3,79

BAVL 0,1207 0,1168 0,1159 0,1138 -5,71

CEEN 5,002 4,977 4,867 4,749 -5,06

DOEN 27,45 27,24 27,3 27,55 +0,03

ENMZ 33,05 33,01 32,68 33,15 +0,03

MSICH 1597 1577 1612 1726 +8,08

UNAF 109,4 107,5 107,5 106,2 -2,92

USCB 0,1718 0,1692 0,1710 0,1860 +8,89


www.agrex.gov.ua




із зростанням обмінного курсу та

загрозою зниження ліквідності бан-

ківської системи (за умов скорочен-

ня депозитів) штовхнули процентні

ставки і активізували операції з ОВДП

та корпоративними борговими па-

перами. Світовий ринок суверенних

боргів іще в травні 2013 року заклав

зростання премії за ризик дефолту

за українськими державними зов-

нішніми зобов’язаннями – EMBI +

Ukrainian почав зростання з +588 до

максимальних +928 (23.09.2013) та

поточних + 799. Можливості рефінан-

сування зовнішніх боргів знижуєть-

ся, а вартість таких операцій суттєво

зростає. Додамо і початок тенденцій

на незначне підвищення процентних

ставок і на американські та європей-

ські борги. За умов сучасної економіч-

ної політики чинної влади, яка вже

зіткнулась з проблемою напов нення

бюджету та зростанням рівня його

дефіцитності, поліпшення ситуації на

борговому ринку як ОВДП, так і кор-

поративних облігацій також не буде.

Прогнози щодо зростання ВВП і ре-

альності наповнення бюджету тільки

починаються. Слід очікувати і пере-

гляду інвестиційних та кредитних

рейтингів для українських боргових

зобов’язань з можливістю пониження

зі «стабільний» до «негативний».

Світовий ринок акцій за аналізова-

ний торговий період відзначився очі-

куваннями рішень регуляторів щодо

методів підтримки. Зокрема, рішен-

ня ФРС США, пов’язані з довгоочіку-

ваною зупинкою або скороченням

програми кількісного пом’якшення

(QE3), нарешті набирають більш ви-

значеної форми. Останні рішення

передбачають початок скорочення

програм симулювання вже з січня

2014 року – замість 85 млрд дол. що-

місячних вливань буде на 10 млрд

дол. менше. Відбувається це на фоні

зменшення рівня безробіття в США

до 7 %, замість прогнозованих 7,2% і

зростання американської економіки

до 4,1% за три квартали в перерахун-

ку на річні показники.

Можна тільки позаздрити динамі-

ці фондових ринків США, Японії та

Європи, які вчергове продемонстру-

вали «новорічне ралі», S&P 500 – зріс

на 29,1%, DAX – 20,8%, Nikkei 225 –

52,7%, вийшовши на нові максимуми.

Фондовий ринок сусідньої Росії відзна-

чається певною стагнацією, в аналізо-

ваний період його значення практично

не змінились – 1405–1429 п. На відміну

від інших світових ринків, російський

фондовий ринок досягнутий в середи-

ні жовтня максимум у 1519 пунктів

так і залишився максимумом після

двох спроб продовжити зростання до

1450–1460 п. Враховуючи вихід іно-

земних інвесторів з ринку та зниження

світових цін на енергоносії як основ-

ного джерела підтримки російського

бюджету, розраховувати на суттєве

новорічне ралі не слід, ймовірніше,

ринок увійде в боковик з локальних мі-

німумів та максимумів – 1360–1520 п.

Ідей для зростання даного ринку також

не спостерігається, не допоможе і при-

йняття законопроекту, який зобов’язує

російські державні акціонерні компа-

нії витрачати 25% прибутку за МСФО

на виплату дивідендів.

Прогноз. Визначити майбутню ди-

наміку зарубіжних фондових ринків

зараз досить проблематично. Можна

тільки відзначити, що високі темпи їх

зростання практично не супроводжу-

вались серйозними корекціями і відка-

тами, в умовах такого тривалого зрос-

тання це створює додаткові ризики

падіння, які можуть посилитись будь-

якою фундаментальною причиною

(наприклад прогнози по ВВП, розгляд

ситуації з боргами конгресом США в

лютому, рішення ФРС та цент ральних

банків по процентних ставках, про-

грамах стимулювання, дані ділових

очікувань та кінцеві річні звіти аме-

риканських, європейських, азіатських

компаній). 27 жовтня NYSE опуб-

лікувала дані по маржинальних пози-

ціях, яких відкрито на +412 млрд дол.

(історичний максимум та +30% рік/

рік) – таким чином формується небез-

печний навіс, однак торгувати на по-

ниження на такому бичачому ринку,

ймовірно, передчасно.

Світові індекси

Індекси 29.11 06.12 13.12 20.12 +/-

DJIA 16 086 16 020 15 755 16 221 +0,83

S&P 500 1 805 1 805 1 775 1 818 +,072

NASDAQ 4 059 4 063 4 011 4 105 +1,13

Stoxx 50 3 087 2 979 2 922 3 049 -1,23

DAX 9 405 9 172 9 006 9 401 -0,01

Nikkei 225 15 661 15 299 15 403 15 870 +1,13

RTS 1 405 1 394 1 391 1 429 +1,71

Результати торгів на «Українській біржі»

Результати торгів 25.11–29.11 02.12–06.12 9.12–13.12 16.12–20.12

Загальний обсяг торгів, грн 158 049 147 149 455 420 143 352 415 191 888 467

строковий ринок 34 377 058 18 981 654 24 303 589 36 257 860

акції 111 085 295 78 881 256 69 383 941 136 626 154

Результати торгів на «ПФТС»

Результати торгів 25.11–29.11 02.12–06.12 9.12–13.12 16.12–20.12

Загальний обсяг торгів, грн 1 554 824 399 1 550 486 331 2 185 140 925 2 744 730 274

акції 332 828 942 141 427 971 369 937 442 244 017 226

ОВДП 900 913 952 820 994 236 1 165 304 785 1 257 455 452

корпоративні облігації 219 233 685 588 064 124 649 898 698 1 206 085 148


www.agrex.gov.ua




2013 рік, безумовно, увійде в історію

України – країна зібрала рекордний за

роки незалежності врожай зернових і

зернобобових. Міністерство аграрної

політики і продовольства оцінює його в

61,5 млн тонн. Такий значний результат

дозволить вітчизняним аграріям по-

ставити за кордон понад 30 млн тонн,

що забезпечить Україні друге місце в

рейтингу країн – експортерів зерна.

Звичайно, не все так добре, як зда-

ється на перший погляд. Так, у 2012–

2013 роках як мінімум дві публічні

компанії стали жертвами результатів

неефективної роботи менеджменту

та значного падіння цін на сільсько-

господарську продукцію: одна була

продана (Укрзернопром Агро), друга

втратила 80 % ринкової капіталізації

(«Агротон»).

Попередні кілька років компанія

практикувала технології, що висна-

жували грунт, у тому числі розширила

посівні площі під соняшником до

нераціональних. Поточні виробничі

показники – наслідок цієї політики.

У цьому маркетинговому році компа-

нія зменшила посівні площі на 10% –

до 93 тис. га. Це скорочення виглядає

ірраціонально, враховуючи, що в роз-

ширення земельного банку «Агротон»

за останні два роки інвестував по-

над $ 50 млн. Як повідомляв Forbes,

«Агротон» опинився серед жертв

квітневої кризи на Кіпрі, не встиг-

нувши зняти з рахунків Банку Кіпру

$ 4,5 млн. 14 липня холдинг допустив

технічний дефолт за єврооблігаціями,

не зумівши виплатити своїм кредито-

рам близько $ 3 млн.

Також минулий рік не був легким і

для одного з найбільших українських

агрохолдингів «Кернел». Компанія за-

вершила 2013 фінансовий рік (липень

2012 – червень 2013) з чистим при-

бутком за міжнародними стандарта-

ми фінансової звітності $ 111,3 млн,

що на 46,2 % менше, ніж у поперед-

ньому, тоді як аналітики, опитані

агентством «Інтерфакс – Україна», очі-

кували зниження чистого прибутку на

32,5 % до 2012 ФР. Виручка компанії

зросла на 35 % – до $ 2,797 млрд, од-

нак EBITDA знизилася на 9,8 % – до

$ 287,5 млн. У звіті пояснюється, що

погіршення фінансових показників

пов’язане із зменшенням у минулому

сезоні обсягів переробки соняшнику і

зниженням рентабельності в зерново-

му сегменті. У минулому сезоні було

зібрано 8,4 млн т насіння соняшнику,

що на 1,5 млн т менше необхідного

врожаю. «Кернел» не вистачило сиро-

вини, щоб завантажити всі свої пере-

робні потужності.

Саме управлінська структура най-

частіше задає тон роботи всього

підприємства. Незважаючи на дріб-

ні невдачі, найбільш процвітаючі

компанії все ще можуть розрахову-

вати на залучення коштів із-за кор-

дону. Так, агрохолдинг «Мрія» зміг

рефінансувати свої облігації в 2013

році, водночас жоден інвестор не за-

хотів обміняти його цінні папери на

грошовий еквівалент з надбавкою

від компанії. Тим часом холдинг

додатково випустив облігації, чим

привернув ще більше коштів. У

квітні 2013 р. агрохолдинг «Мрія»

рефінансував 71,3 % цінних паперів,

випущених у 2011 р. на суму 250 млн

доларів під 9,75 % річних.

Рис. 2. Динаміка руху котирувань цін акцій компанії «Kernel» на Варшавській фондовій біржі WSE за 2013 р.

Рис. 3. Динаміка котирування цін акцій компанії «Мрія» на Франкфуртській фондовій біржі FSE за 2013 р.

Рис. 1. Динаміка котирування цін акцій компанії «Агротон» на Варшавській фондовій біржі WSE за 2013 р.


www.agrex.gov.ua




Складно спрогнозувати, чи будуть ще

такі випадки, як з «Агротон». Інші ком-

панії, крім «Агротону», досить впев-

нено себе почувають на аграрному

ринку, і дохідність у холдингах наба-

гато вища, ніж у дрібних товаровироб-

ників. Тобто ресурс для підтримання

вартості акцій у них досить великий.

Високі темпи зростання в сільському

господарстві вже другий рік поспіль

утримують ВВП від більшого падіння.

Внутрішні чинники, такі як: жор-

сткість податкового пресингу,

корупція, рейдерство також стри-

муватимуть економічний розвиток.

2014 рік – передвиборчий, тому доходи

держбюджету повинні бути виконані.

У такій ситуації не можна розрахову-

вати на поліпшення бізнес-клімату,

а значить – на збільшення припливу

інвестицій. Більш того, якщо не від-

будеться відновлення економіки, то

приплив може змінитися відтоком

інвестиційного капіталу.

За інформацією УНІАН, у Верховній

Раді 19 грудня було зареєстровано

законопроект № 3757 «Про внесен-

ня змін до Податкового кодексу про

ставки окремих податків і податкових

пільг», який повертає з 1 січня 2014 р.

стягування ПДВ при операціях із

зерновими і технічними культурами

за умови, що їх здійснюють сільгосп-

виробники або підприємства, безпо-

середньо купивши у них зернові або

технічні культури. Прийняття цього

законопроекту активно підтримують

сільгоспвиробники.

Експерти Української аграрної асоціа-

ції вважають, що відшкодування ПДВ

при експорті зерна підвищить рента-

бельність вирощування зернових на

10–12%, а також дасть можливість для

розвитку галузі.

За підрахунками УАК, через низькі

ціни, нездатність уряду стабілізувати

ситуацію на внутрішньому ринку і

надмірні витрати на логістику сіль-

госпвиробники недоотримали більше

20 млрд грн. Причиною таких значих

втрат також була відсутність або не-

ефективне застосування хеджування

виробниками сільськогосподарської

продукції від падіння цін.

Агрохолдинги, які теж помітно втра-

тили в прибутку через падіння цін, пе-

рестануть інтенсивно розширювати

земельні банки, вважаючи за краще

направляти інвестиції насамперед на

впровадження передових технологій і

підвищення врожайності.

Лідерами падіння котирувань за

2013 рік на зарубіжних біржах були:

Агротон Паблік Лтд – 79,26 %, Синтал

Агрікалче – 71,43 %, Кернел Холдинг

СА – 41,22 %, Agrokultura AB – 39,15 %.

З від’ємним показником дохідності

також Індустріальна молочна ком-

панія – 24,87 %, Агродженерейшн

CA – 20,38%, Мілкіленд – 10,82%,

KSG Agro SA – 5,62 %. Водночас ліде-

рами зростання котирувань стали:

Укрпродукт – 17,24 % (Лондонська

фондова біржа), Мрія Агро Холдинг

Паблік Лтд – 15,62 % (Франкфуртська

фондова біржа), Астарта Холдинг HB –

12,36 %.

Відношення капіталізації компанії

до балансової вартості найвище в

Овостар – 1,45 та Астарта Холдинг –

0,91. Слід відмітити дуже низький

даний показник в Агротон Паблік

Лтд – 0,10, причиною цьому стало

падіння котирувань акцій компанії за

2013 рік на 79,26 %. Щодо відношення

капіталізації компанії до прибутку, то

в Кернел Холдинг цей показник дуже

високий – 24,7. Це, безумовно, не є

позитивним фактором та буде відо-

бражатися на ціні акцій. ©

Рис. 4. Дохідність за рік акцій українських аграрних холдингів на зарубіжних біржах станом на 25.12.2013 р.

Табл. 1. Мільтиплікатори P/BV та P/E українських аграрних холдингів, акції яких котируються на Варшавській фондовій біржі

Мільти-плікатори

Агротон Паблік Лтд

(WSE)

Астарта Холдинг

НВ (WSE)

Кернел Холдинг СА

(WSE)

Мілкіленд (WSE)

ЗАТ Індустрі-альна Молочна Компанія (WSE)

KSG Agro SA (WSE)

Овостар WSE

P/BV 0,10 0,91 0,76 0,53 0,74 0,44 1,45

P/E 0,00 8,60 24,70 8,00 3,60 6,80 7,40


www.agrex.gov.ua




Грудневий звіт Міністерства сіль-

ського господарства США для рин-

ку пшениці виявився ведмежим.

Оцінку світового виробництва пше-

ниці було підвищено на 5 млн тонн –

до 711,4 млн тонн. Насамперед це

було викликано суттєвим підви-

щенням урожаю пшениці в Кана-

ді – на 4,3 млн тонн до 37,5 млн тонн.

Прогноз виробництва пшениці в Ав-

стралії було переглянуто в бік підви-

щення на 1 млн тонн – до 26,5 млн

тонн. Трейдери також очікували,

що МСГ США знизить оцінку вироб-

ництва в Аргентині, проте ця циф-

ра залишилась незмінною – 11 млн

тонн. Хоча Міністерство сільського

господарства Аргентини оцінює ви-

робництво пшениці в країні на рівні

8,5 млн тонн. Оцінку запасів пше-

ниці у світі на кінець 2013/14 мар-

кетингового року було підвищено

на 4,3 млн тонн – до 182,8 млн тонн.

Запаси пшениці в Китаї оцінюють-

ся в 56,9 млн тонн, Індії – 20,2 млн

тонн, Китаї – 15,6 млн тонн, Кана-

ді – 9,8 млн тонн. Світову торгівлю

пшениці було оцінено в 154,3 млн

тонн, що на 2,1 млн тонн більше,

ніж у листопадовому звіті. Найбіль-

шим експортером пшениці у світі за-

лишиться США – 30 млн тонн (що

і місяцем раніше), на другому міс-

ці ЄС-28 – 25 млн тонн (зростання

на 1 млн тонн). Канада потіснить

Австралію в цьому сезоні, зайняв-

ши третю сходинку з 22,5 млн тонн.

Прогноз щодо експорту пшениці з

України залишено на рівні минуло-

го місяця – 10 млн тонн.

Ціновий тренд пшениці протягом

грудня можна охарактеризувати як

понижувальний. Головним драйве-

ром на ринку, який здійснював тиск

на біржовий та фізичний ринок зер-

на, став вихід щомісячного звіту МСГ

США. Трейдери отримали підтвер-

дження, що баланс пшениці у світі

цього сезону не є напруженим. Від-

повідно, котирування м’якої пшени-

ці на Чиказькій біржі демонстрували

зниження практично кожен день.

З 11 торгових сесій в 10 торги закін-

чувались у червоній зоні. Додатко-

вий тиск на американський ринок

пшениці здійснювала низька кон-

курентоздатність пшениці із США

на міжнародних тендерах. Єгипет

у цьому сезоні ще жодного разу не

закуповував американську пшени-

цю, віддаючи перевагу французь-

кому, українському, російському та

румунському зерну. Зауважимо, що

зниження цін в основному спостері-

галось на американському конти-

ненті. Тоді як котирування пшениці

на Паризькій біржі демонстрували

автор | Ігор Тимків,аналітик ринку зернових культур

Аналітичний огляд ринку зернових культур за грудень 2013 року

Пшениця Тижневий графік найближчого контракту пшениці на Чиказькій біржі, $/т

220240260280300320340

Світовий баланс пшениці, млн тонн

2011/12 2012/13* 2013/14* 2013/14, %

Перехідні запасиКитай 55,946 53,937 56,937 5,56

Індія 19,950 24,200 20,200 -16,53

США 20,211 19,538 15,638 -19,96

Україна 5,162 2,423 2,779 14,69

Всього 199,372 175,588 182,784 4,10Виробництво

ЄС-28 138,411 133,581 143,118 7,14

Китай 117,400 121,000 121,000 0,00

Індія 86,870 94,880 92,460 -2,55

Україна 22,324 15,761 22,000 39,59

Всього 697,500 655,493 711,418 8,53Імпорт

Єгипет 11,650 8,300 10,000 20,48

Китай 2,933 2,960 8,500 187,16

Бразилія 7,052 7,548 7,700 2,01

Україна 0,084 0,100 0,100 0,00

Всього 153,797 147,408 154,283 4,66Споживання

Китай 122,500 125,000 125,500 0,40

ЄС-28 127,234 120,000 120,750 0,63

Індія 81,404 83,822 89,970 7,33

Україна 14,950 11,800 11,500 -2,54

Всього 697,109 689,277 704,466 2,20Експорт

США 28,142 27,695 30,000 8,32

ЄС-28 16,691 22,621 25,000 10,52

Австралія 23,031 21,269 19,000 -10,67

Україна 5,436 7,190 10,000 39,08

Всього 153,797 147,408 154,283 4,66

* – прогноз USDA


www.agrex.gov.ua




повільне, але впевнене зростання.

Головною причиною для зміцнення

європейського ринку пшениці став

високий експортний темп пшениці

з країн ЄС-28. У цьому сезоні Євро-

пейська комісія уже видала ліцензії

на експорт 13,5 млн тонн м’якої пше-

ниці, що приблизно на 4 млн тонн

більше, ніж минулого маркетинго-

вого року.

Наш прогноз. Американський ринок

пшениці протягом грудня суттєво

знизився, проте експерти очікують

подальшого зниження цін. Оскільки

експорт американського зерна зна-

ходиться на низькому рівні через ви-

соку пропозицію пшениці в інших

регіонах світу. На європейському

ринку не очікується значного зни-

ження цін за рахунок високого по-

питу на зерно з країн ЄС-28.

Протягом грудня на українському

ринку пшениці значних змін не спо-

стерігалось, проте ціновий рівень, як

на внутрішніх базисах поставки, так

і на зовнішніх незначно зміцнився.

Зростання закупівельних цін трей-

дерів на українську пшеницю спосте-

рігалось на фоні низької пропозиції

високоякісного зерна з боку аграріїв.

Експортноорієнтовані компанії заку-

повували продовольчу пшеницю на

умовах поставки СРТ-порти Чорного

моря за цінами 1900–2020 грн/т. За-

купівельні ціни на фуражну пшеницю

на умовах поставки FOB-порти Чор-

ного моря складали 1750–1850 грн/т.

Зовнішньоекономічні контракти на

продовольчу пшеницю з України

укладались за цінами 290–300 $/т,

дещо вищими рівня зафіксованого

минулого місяця. Фуражна пшениця

пропонувалась за цінами 260–275 $/т

на умовах поставки FOB-порти Чор-

ного моря. Зміцнення експортних цін

на українську пшеницю пов’язане з

високим попитом з боку імпортерів.

Борошномельні підприємства у груд-

ні в основному не змінювали свою ці-

нову політику, проте деякі КХП були

вимушені піти на підвищення закупі-

вельних цін у зв’язку з неможливістю

закупити достатню кількість високо-

якісної пшениці. Закупівельні ціни

переробних підприємств на продо-

вольчу пшеницю в основному знахо-

дились у діапазоні 1800–1950 грн/т

на умовах поставки СРТ-завод.

Станом на 12 грудня 2013 року екс-

порт української пшениці з почат-

ку сезону склав 6,3 млн тонн проти

5,7 млн тонн у 2012/13 маркетинго-

вому році.

Наш прогноз. У січні ми не очікуємо

активної торгівлі на ринку пшени-

ці. Насамперед це пов’язано зі свят-

ковим сезоном, який, як правило,

триває майже всю першу половину

місяця. Як трейдерські компанії, так і

сільгоспвиробники навряд чи будуть

суттєво змінювати свою цінову полі-

тику. Пропозиція пшениці від аграріїв

і надалі, найімовірніше, буде знахо-

дитись на низькому рівні. Проте сут-

тєвого підвищення цін на пшеницю

ми не очікуємо. У разі сприятливих

погодних умов наприкінці лютого/

початку березня пропозиція пшени-

ці від аграріїв збільшиться, що при-

веде до зниження цін.

Фактори зростання:

- покриття коротких позицій в

окремі торгові сесії.

Фактори зниження:

- ведмежий звіт МСГ США;

- низька конкурентоздатність аме-

риканської пшениці;

- низхідний тренд на ринку

кукурудзи.

Після виходу щомісячного звіту Мі-

ністерства сільського господарства

США деякі експерти заявляли, що

ця публікація є бичачою для ринку

кукурудзи. Оскільки оцінка кінцевих

запасів кукурудзи у Штатах була зни-

жена на 2,4 млн тонн – до 45,5 млн

тонн. Цей показник був знижений

за рахунок збільшення експортних

відвантажень та внутрішнього спо-

живання до 37 млн тонн і 294,7 млн

тонн відповідно. Проте зазначимо,

що оцінка виробництва кукурудзи

у США залишилась незмінною, і це

не стало сюрпризом для трейдерів.

Оскільки в грудневому звіті аналі-

тики МСГ США рідко коригують цей

показник. Найімовірніше, в січне-

вому звіті ми побачимо зростання

оцінки урожаю кукурудзи у США

за рахунок збільшення показника

урожайності, якого очікує більшість

експертів. Зазначимо, що світове ви-

робництво кукурудзи в поточному

сезоні було оцінено в 964,3 млн тонн,

що на 1,5 млн тонн більше, ніж мі-

сяцем раніше. Світова торгівля ку-

курудзою в 2013/14 МР оцінюється

в 110,7 млн тонн, що на 1,5 млн тонн

більше, ніж прогнозувалось місяцем

раніше. Світові запаси кукурудзи на

кінець поточного сезону були оцінені

в 162,5 млн тонн, що на 1,9 млн тонн

менше, ніж прогнозувалось раніше.

Протягом грудня світовий ринок ку-

курудзи торгувався то в незначно-

му плюсі, то в мінусі. На початку

місяця котирування кукурудзи на

Чиказькій біржі підвищилися при-

близно на 20 центів/бушель. Деякі

аналітики заявляли про формуван-

ня дна ринку в поточному сезоні.

Що, напевно, ще рано. Зростання

цін на кукурудзу спостерігалось на

тлі кількох факторів:

1. Після того як ціни на кукурудзу

знизилися до мінімального зна-

чення за останні три з половиною

роки, на ринок вийшли трейде-

ри, яких на біржовому ринку на-

зивають «скупники дешевизни»,

вони підняли ціновий рівень;

2. За наступні дні деякі дрібні й се-

редні трейдери, побачивши пози-

тивне закриття ринку, вирішили

зафіксувати свій прибуток і поча-

ли покривати короткі позиції, що

також позитивно позначилося на

цінах.

Кукурудза

Український ринокВ

едм

ежи

й

Бича

чий


www.agrex.gov.ua




Як бачимо, ці фактори є технічни-

ми причинами підвищення цін на

кукурудзу. Підтвердженням цьому

був останній звіт МСГ США, в яко-

му експерти знизили прогноз кінце-

вих запасів кукурудзи в США, хоча

трейдери очікували набагато мен-

шого скорочення цієї цифри. На пер-

ший погляд, цей звіт повинен був

підтримати ринок, проте якби він

мав хоч який-небудь «бичачий» ха-

рактер, то після його виходу ми по-

бачили б підвищення цін. Але того

дня ринок закрився в незначному

мінусі. Додатковий тиск на ціновий

рівень кукурудзи здійснював Китай,

який відмовився прийняти близько

600 тис. тонн американської кукуру-

дзи. Китайські інспектори виявили

в цих партіях кукурудзи ГМО, вико-

ристання яких поки що не є дозволе-

ним у країні. Експерти очікують, що

цей фактор може призвести до зни-

ження темпів закупівель американ-

ської кукурудзи Китаєм.

Наш прогноз. Можна припустити,

що найближчим часом на світовий

ринок кукурудзи повернеться по-

нижувальна цінова тенденція, яка

триватиме і після Нового року. Го-

ловним драйвером ринку є рекорд-

не виробництво кукурудзи у США.

Найімовірніше, дно ринку в поточ-

ному сезоні ще не сформоване.


- технічні купівлі ф’ючерсних

контрактів;

- зниження запасів кукурудзи у

США;

- покриття коротких позицій

інвесторами.


- відмова Китаю прийняти партії

американської кукурудзи;

- рекордне виробництво кукуру-

дзи у США.

Протягом грудня український ринок

кукурудзи зміцнився. Закупівель-

ні ціни трейдерів демонстрували

зростання на фоні необхідності по-

кривати велике число зовнішньо-

економічних контрактів. Високий

попит на українську кукурудзу, яка

залишається найдешевшою у сві-

ті продовжує підтримувати ринок.

У грудні трейдери закуповували ку-

курудзу за цінами 1400–1480 грн/т,

що на 50–70 грн/т більше, ніж міся-

цем раніше. Зовнішньоекономічні

контракти на українську кукурудзу

укладались за цінами 203–210 $/т.

Підкреслимо, що за останні міся-

ці кореляція цін на кукурудзу між

українським та світовим ринком є

дуже низькою. Хоча за попередні

сезони саме світові тенденції були

головними ціноутворюючими фак-

торами для української кукурудзи.

Проте, як ми уже зазначали, високий

попит на український товар за кор-

доном, а також логістичні проблеми

тримають ціновий рівень кукурудзи.


порт української кукурудзи з почат-

ку сезону склав 7 млн тонн проти

5,4 млн тонн у 2012/13 маркетин-

говому році.

Наш прогноз. У січні на українсько-

му ринку кукурудзи ми не очікуємо

суттєвих змін, оскільки перша по-

ловина місяця, найімовірніше, буде

характеризуватись дуже низькими

темпами торгівлі. Проте в лютому/

березні 2014 року ми не очікуємо

значного підвищення цін на кукуру-

дзу. З огляду на рекордне виробни-

цтво кукурудзи в поточному сезоні

ціновий рівень, найімовірніше, буде

знаходитись у незначному коридорі.

Світовий баланс кукурудзи, млн тонн

2011/12 2012/13* 2013/14* 2013/14, %

Перехідні запасиКитай 59,335 65,556 67,456 2,90

США 25,122 20,921 45,528 117,62

Бразилія 16,010 14,310 11,810 -17,47

Україна 1,051 1,223 3,147 157,32


США 313,949 273,832 355,330 29,76

Китай 192,780 205,600 211,000 2,63

Бразилія 73,000 81,000 70,000 -13,58

Україна 22,838 20,922 30,000 43,39

Всього 885,987 862,707 964,282 11,77Імпорт

Японія 14,892 14,412 15,500 7,55

ЄС-28 6,113 11,300 9,000 -20,35

Мексика 11,172 5,600 10,500 87,50

Україна 0,050 0,050 0,050 0,00

Всього 103,753 99,705 110,725 11,05Споживання

США 279,035 263,579 294,653 11,79

Китай 188,000 202,000 216,000 6,93

ЄС-28 69,500 69,300 70,500 1,73

Україна 7,800 8,100 10,100 24,69

Всього 882,624 860,302 936,726 8,88Експорт

США 38,428 18,300 37,000 102,19

Бразилія 12,674 26,044 20,500 -21,29

Аргентина 16,501 22,700 16,000 -29,52

Україна 15,157 12,700 18,000 41,73

Всього 103,753 99,705 110,725 11,05


Вед

меж

ий

Бича

чий

Український ринок

Тижневий графік найближчого контракту кукурудзи на Чиказькій біржі, $/т

185205225245265285305


www.agrex.gov.ua




У щомісячному звіті Міністерства

сільського господарства США не

спостерігаємо значних змін щодо

балансу ячменю у світі. Оцінка сві-

тового виробництва ячменю у світі

була підвищена на 1,6 млн тонн – до

143,1 млн тонн. Підвищення прогно-

зу світового виробництва було спри-

чинене більшим урожаєм ячменю в

Канаді на 0,8 млн тонн – до 10,25 млн

тонн та в Австралії на 0,8 млн тонн –

до 8,6 млн тонн. Для України цей

показник не був змінений і зали-

шився на рівні 7,5 млн тонн. Світо-

ва торгівля ячменем у сезоні 2013/14

була оцінена в 19,6 млн тонн, що на

0,3 млн тонн більше, ніж місяцем

раніше. Проте слід зазначити, що

аналітики МСГ США підвищили

оцінку експорту ячменю з Австра-

лії на 0,6 млн тонн – до 4,7 млн тонн,

тоді як прогноз експортних відван-

тажень з країн Європейського Сою-

зу був знижений на 0,8 млн тонн і

склав 4,5 млн тонн. Щодо експорту

українського ячменю, то він був оці-

нений в 2,5 млн тонн, що на 0,3 млн

тонн більше, ніж місяцем раніше.

Протягом грудня ціновий рівень яч-

меню не зазнав значних змін. Про-

позиція причорноморського ячменю

знаходилась на низькому рівні, тоді

як трейдери активно пропонували

зернову аргентинського та австра-

лійського походження. В основно-

му ринок слідував тренду фуражної

групи зернових.

Наш прогноз. З січня вся торгівля

ячменем остаточно буде сконцен-

трована на країнах південної півку-

лі. Зауважимо, що аргентинський та

австралійський ячмінь на сьогодні є

значно дешевшим, ніж український

чи російський.


- зниження пропозиції ячменю з При-

чорноморських країн.


- вихід на ринок дешевого ячменю

з країн південної півкулі.

У грудні український ринок ячменю

залишався в затишші. Торгівля яч-

менем як на внутрішньому, так і на

зовнішньому ринку знаходилась на

дуже низькому рівні. Оператори рин-

ку повідомляли про те, що пропозиція

ячменю великими партіями за звіт-

ний період була відсутня. Контракту-

вались тільки незначні обсяги зерна

по 100–200 тонн. Головною причиною

цього як і раніше є низька пропози-

ція ячменю та досить низький попит

з боку імпортерів. Головний імпортер

ячменю у світі, Саудівська Аравія уже

переключилась на закупівлю ячме-

ню з Аргентини та Австралії, який є

набагато дешевшим, ніж українська

зернова. Закупівля ячменю трейде-

рами у грудні проводилась за цінами

1650–1800 грн/т на умовах постав-

ки СРТ-порти Чорного моря. Ціни

за зовнішньоекономічні контракти

на умовах FOB-порти Чорного моря

складали 240–245 $/т.


порт українського ячменю з початку

сезону склав 2 млн тонн проти 1,8 млн

тонн у 2012/13 маркетинговому році.

Наш прогноз. Наступними місяцями

на українському ринку ячменю значні

зміни не очікуються. Насамперед це

буде викликано низькою торговельною

активністю, яка спостерігається на цьо-

му ринку за останні декілька місяців. ©* – прогноз USDA

Вед

меж

ий

Бича

чий


Ячмінь Тижневий графік найближчого контракту ячменю на Паризькій біржі, $/т

270290310330350370

Світовий баланс ячменю, млн тонн

2011/12 2012/13* 2013/14* 2013/14, %

Перехідні запасиЄС-28 6,085 4,828 5,287 9,51

Саудівська Аравія

2,728 2,503 3,378 34,96

Іран 1,378 1,778 1,478 -16,87

Україна 1,172 1,003 0,833 -16,95


ЄС-28 51,897 54,818 59,173 7,94

Росія 16,938 13,952 15,000 7,51

Канада 7,892 8,012 10,250 27,93

Україна 9,098 6,935 7,500 8,15

Всього 134,215 129,870 143,098 10,19Імпорт


8,600 8,000 8,000 0,00

Китай 2,541 2,400 2,500 4,17

Японія 1,257 1,356 1,300 -4,13

Україна 0,030 0,030 0,030 0,00

Всього 21,371 19,831 19,560 -1,37Споживання

ЄС-28 51,200 51,200 52,700 2,93

Росія 14,300 12,100 12,400 2,48


7,225 8,225 8,825 7,29

Україна 6,300 5,000 5,200 4,00

Всього 136,204 132,608 139,653 5,31Експорт

Аргентина 3,631 3,600 2,600 -27,78

Австралія 5,819 3,800 4,700 23,68

ЄС-28 3,621 5,500 4,500 -18,18

Україна 2,166 2,200 2,500 13,64

Всього 21,371 19,831 19,560 -1,37


www.agrex.gov.ua




Котирування соєвих бобів на CBOT

у Чикаго протягом місяця рухалися

різноспрямовано. У першій половині

досліджуваного періоду (кінець листо-

пада) ціни зросли до позначки 491 $/т,

в минулому місяці на аналогічну дату

ціна на ф’ючерсний контракт соєвих

бобів зафіксувалась на рівні 470 $/т.

Після падіння котирувань у середині

листопада до позначки 468 $/т амери-

канський ринок стабілізувався, ціни

почали зростати. На формування зроста-

ючого тренду вплинув високий попит на

закупівлю американської сої з боку КНР.

За останній тиждень листопада Китай

закупив 1,23 млн тонн американської

сої, що значно перевищили очікування

трейдерів (0,8 – 0,9 млн тонн олійної).

Також збільшення продажів продуктів

переробки сої та зростання цін на соєвий

шрот надало значної підтримки ринку

олійної культури.

На початку грудня соєві котирування

на січневий ф’ючерсний контракт не-

значною мірою знизились до 485 $/т.

На формування низхідного тренду

вплинуло зростання технічних про-

дажів контракту, інвестори фіксували

свої прибутки після зростання ціни на

СВОТ, продавивши у великих обсягах

ф’ючерси на соєві боби. Також вплинула

інформація щодо зростання урожаю

соєвих бобів у Бразилії. Експерти між-

народної аналітичної компанії Informa

Economics у своєму останньому звіті

підвищили прогноз виробництва олій-

ної в 2013/14 МР в Бразилії до 88 млн

тонн (86,7 млн тонн – минулого місяця;

81,5 млн тонн – минулого року).

У другій декаді грудня котирування

соєвих бобів на СВОТ зросли. Підтримку

надалі надавало шалене зростання

попиту та експортних закупівель

американської олійної. Так, за другий

тиждень грудня ціна зросла до позначки

493 $/т – останній раз піднімавшись у

середині вересня.

П іс л я ви ход у г руд невого звіт у

Мінсільгоспу США (USDA) ціни на сою

дещо знизились, торгувалися в середньо-

му на позначці 488 $/т. Експерти USDA

підвищили оцінку виробництва соєвих

бобів у світі в 2013/14 МР на 1,4 млн тонн

порівняно з попереднім прогнозом – до

284,94 млн тонн. Коригування світо-

вого врожаю сої відбулося за рахунок

Аргентини – до 54,5 (53,5) млн тонн

і Канади – до 5,2 (4,8) млн тонн. Для

Бразилії та США прогноз урожаю олійної

залишився без змін – на рівні 88 млн

тонн і 88,66 млн тонн відповідно. Навіть

зниження запасів соєвих бобів у США не

надало підтримки котирувань у Чикаго.

Оцінка кінцевих запасів сої в Штатах

проти минулого місяця була знижена

на 0,557 млн тонн – до 4,071 млн тонн.

Світові запаси сої на кінець сезону були

оцінені в 70,6 млн тонн при очікуваннях

ринку в 71,6 млн тонн. Також на фор-

мування низхідного тренду вплинула

автор | Максим Павлусенко,аналітик ринку олійних культур

Аналітичний огляд ринку олійних культур за грудень 2013 року

Соєві боби Соєві боби, CBOT, USD/т

460,00

465,00

470,00

475,00

480,00

485,00

490,00

495,00

Світовий баланс соєвих бобів, млн т

2012/13* 2013/14* %

Кінцеві запасиСвітові 60,183 70,615 17,33Аргентина 24,400 28,500 16,80

Бразилія 15,757 19,757 25,39

Китай 12,193 13,663 12,06

Україна 0,384 0,285 -25,78Виробництво

Світове 268,020 284,942 6,31США 82,561 88,661 7,39

Бразилія 82,000 88,000 7,32

Аргентина 49,300 54,500 10,55

Україна 2,405 2,700 12,27Імпорт

Світовий 95,176 105,124 10,45Китай 59,865 69,000 15,26

ЄС-28 12,400 12,300 -0,81

Мексика 3,350 3,650 8,96

Україна 0,020 0,010 -50,00Споживання

Світове 229,104 240,473 4,96Китай 64,950 68,350 5,23

США 45,967 45,994 0,06

Аргентина 33,609 39,000 16,04

Україна 0,970 0,900 -7,22Експорт

Світовий 99,856 108,767 8,92Бразилія 41,904 44,000 5,00

США 35,913 40,143 11,78

Аргентина 7,738 9,700 25,36

Україна 1,323 1,900 43,61



www.agrex.gov.ua




інформація про можливу відміну великої

партії закупівлі соєвих бобів Китаєм

та здешевлення ф’ючерсів на нафту на

NYMEX. У свою чергу, зниження курсу

американського долара стало обмеж-

увальним чинником подальшого зни-

ження цін.

Наш прогноз. Наприкінці грудня на

товарній біржі СВОТ ціни, найімовірні-

ше, дещо знизяться, а в січні 2014 року

демонструватимуть очевидне падіння

ф’ючерсних контрактів, на ринку США

спостерігатиметься низхідний тренд.

На міжнародний ринок вийде один з

головних гравців соєвого продукту. На

початку 2014 року рекордний урожай

з Бразилії надійде великими партіями

для закупівлі на міжнародних ринках.

Потужні закупівлі соєвого продукту

почнуться з бразильських штатів, тому

очевидно, що котирування на амери-

канські соєві боби знизяться для за-

лучення більшої кількості покупців на

свій продукт.


- суттєве зростання закупівельної

активності насіння сої від КНР;

- зростання закупівель на експортно-

му ринку продуктів переробки;

- зниження курсу долара;

- зниження запасів соєвих бобів у

США;

- зростання показників експортних

відвантажень олійної зі США.


- фіксація прибутків інвесторами,

активний продаж ф’ючерсних

контрактів;

- здешевлення нафти на NYMEX;

- відміна закупівель деяких партій

соєвих бобів від КНР;

- позитивний прогноз USDA щодо ви-

робництва олійної;

- прогноз зростання урожаю та попиту

в країнах Південної Америки.

Протягом звітного періоду (кінець лис-

топада – початок грудня) ціни на укра-

їнські соєві боби зростали. Так, ціна на

початку грудня зросла на 100–150 грн/т

в середньому до позначки 4050 грн/т на

умовах самовивозу з господарств і про-

трималась увесь місяць, у листопаді ціна

становила 3900 грн/т на аналогічному

базисі поставки. Протягом листопада

на ринку соєвих бобів спостерігалась

досить різноспрямована торгово-за-

купівельна динаміка. Кількість про-

позиції сировини хорошої якості від-

значалась як недостатня, переробним

підприємствам та експортерам тяжко

було знайти відповідні їм партії для

закупівлі, якщо і знаходили, то ціна

на якісне насіння сої становила в се-

редньому 4100–4200 грн/т на умовах

CPT. Продавці сировини утримували

більш якісні запаси для сприятливої

ситуації на ринку, очікуючи подальшого

зростання цін. Якщо говорити про сою з

низькими якісними показниками, то на

внутрішньому ринку не спостерігалось

труднощів у закупівлях насіння, при-

сутня була достатня кількість пропо-

зицій від сільгоспвиробників. Невисока

якість сировини відзначалась з такими

показниками: з високим вмістом вологи

(16–18%); вмістом протеїну не вище 29%;

високим відсотком пошкоджених при

сушінні бобів. Також на зростання цін

на внутрішньому ринку соєвих бобів

вплинула активна закупівля та зростан-

ня цін на насіння експортними підпри-

ємствами на умовах CPT. Так, ціна на

початку грудня зросла на 150–200 грн/т,

в середньому до позначки 4200 грн/т на

умовах CPT, у листопаді ціна станови-

ла 4000 грн/т на аналогічному базисі

поставки. Активізація експортних за-

купівель української сої відзначалась

насамперед зростанням попиту від країн

ЄС, оскільки з наступного року україн-

ська соя вийде на китайський ринок.


вольства Микола Присяжнюк підписав

протоколи фітосанітарних та інспекцій-

них вимог щодо експорту вітчизняної

сої на китайський ринок. Наступного

сезону прогнозується значне зростання

поставок сої до Китаю. Найвірогідніше,

Китай може стати основним покупцем

української сої, змістивши країни ЄС.

Наш прогноз. На початку січня 2014 року

ціни на внутрішньому ринку соєвих бо-

бів, найімовірніше, залишаться на рані-

ше сформованому рівні. Передбачається

зниження активності торгово-закупі-

вельної діяльності, що зумовлюється

високою вартістю сої, непривабливими

відпускними цінами на продукти пере-

робки, а також новорічними святами. На

внутрішній ринок впливатиме ситуація

експортних відвантажень та закупівель

цієї культури. Ціна на сою також зале-

жатиме насамперед від якості насіння,

можна зазначити, що після затяжних

дощів восени якість нового врожаю

знизилась, пропозиція на ринку такого

насіння зростатиме.

Наприкінці листопада на європейсько-

му ринку ріпаку прослідковувався різ-

носпрямований рух котирувань. Ціна

на товарній біржі NYSE Liffe (Париж)

в кінці місяця рухалась у діапазоні

377–379 €/т. Європейський ринок на-

прикінці листопада перебував у спо-

кійному стані, фактори зростання та

падіння не особливо впливали на ціно-

утворення. Так, зниження котирувань

на нафтопродукти та зростання курсу

місцевої валюти – це ті фактори, які не

давали котируванням на європейський

ріпак зростати. У свою чергу, зростання

котирувань на соєві боби в США та зрос-

тання попиту переробних підприємств

у країнах ЄС у цей період підтримували

ринок насіння ріпаку.

Котирування в грудні на біржі NYSE Liffe

на початку місяця розпочали свій рух у

понижувальному тренді та продовжували

своє падіння протягом останнього місяця

2013 року. Отже, ціна протягом місяця

втратила 2,7% (-10,25 €/т), знизившись

до позначки 367 €/т. Основний тиск на

формування понижувального тренду

протягом грудня здійснювали зростання

прогнозів валового збору та розширення

посівних площ під урожай ріпаку та ка-

ноли 2014 року в країнах ЄС та Канаді.

У своєму останньому звіті аналітики

Strategie Grains, озвучили перший про-

гноз валового збору ріпаку в країнах ЄС у

Насіння ріпаку


Бича

чий

Вед

меж

ий


www.agrex.gov.ua




сезоні 2014/15 років на рівні 21,3 млн тонн,

що на 2,4% перевищить показник роком

раніше. Зростання врожаю буде зумовле-

не підвищенням урожайності культури

до 32 ц/га проти 31 ц/га в 2013/14 МР.

Основне зростання виробництва ріпаку

спостерігатиметься у Франції – з 4,3 до

5,1 млн тонн, посівні площі розширяться

на 6,8%, до прогнозованих 1,5 млн га.

Урожай каноли в Канаді наступного

сезону прогнозується на рівні 16,9 млн

тонн. Також на ведмежі настрої гравців

європейського ринку ріпаку за грудень

вплинуло формування котирувань на

сусідніх майданчиках. Здешевлення коти-

рувань на товарній біржі СВОТ, зростання

курсу євровалюти, котирування каноли в

Канаді за місяць втратили 10% (-48 $/т),

негативно позначилися на котируваннях

ріпаку на біржі NYSE Liffe.

Наш прогноз. Наприкінці грудня на

європейському ринку ріпаку слід очіку-

вати незначне зростання цін до 375 €/т.

Фактором підтримки стане високий по-

пит на внутрішньому ринку країн ЄС від

переробних підприємств. У січні слід

очікувати більшою мірою зниження

котирувань на світових майданчиках

насіння ріпаку (каноли). Враховуючи

перспективи хороших показників уро-

жаю в країнах ЄС, Канади й Австралії та

очевидне зниження котирувань на соєві

боби в США, ціновий тренд ріпаку і про-

дуктів переробки на товарній біржі NYSE

Liffe (Париж) залишиться низхідним.


- зростання світового експорту та

імпорту ріпаку;

- високий попит з боку переробників;

- зростання котирувань на соєві боби

в США.


- зростання світового урожаю та

розширення посівних площ ріпаку

і каноли;

- зниження котирувань на нафтопро-

дукти NYMEX;

- зниження котирувань на канолу в

Канаді;

- зростання курсу євро.

На українському ринку ріпаку наприкінці

листопада спостерігалась досить стабіль-

на цінова динаміка як на внутрішньому,

так і зовнішніх ринках. Відзначалась

низька торгово-закупівельна діяльність,

на ринок надходила невелика кількість

пропозицій сировини. Так, ціна на кінець

місяця в середньому по Україні колива-

лась у межах раніше сформованого рівня

3500–3600 грн/т на умовах самовивозу з

господарств, експортні ціни декларували-

ся на рівні 3800–3850 грн/т на умовах СРТ.

У першій декаді жовтня ціни на внутріш-

ньому та зовнішніх ринках дещо зросли.

Насамперед це пояснюється активізацією

експортних підприємств у закупівлі на-

сіння ріпаку. На ринку спостерігалось

зростання попиту та темпів закупівлі з

боку експортерів, що привело до незнач-

ного зростання кількості пропозицій та

зростання ціни. Ціна попиту на насіння

ріпаку протягом грудня коливалась на

рівні 3600–3700 грн/т на умовах EXW,

експортні ціни попиту становили 3850–

3900 грн/т на умовах СРТ. На активізацію

експортерів у закупівлі олійної вплинула

інформація про можливе введення екс-

портного мита на ріпак у розмірі 15% його

митної вартості (але не менше 30 євро

за одиницю товару). Один з народних

депутатів Віталій Немилостивий зареє-

стрував у Верховній Раді законопроект

№ 3658 про встановлення ставок ви-

візного (експортного) мита на ріпак з

1 липня 2014 року. Як наголошується в

пояснювальній записці до документа,

введення мита на ріпак, як одну з голо-

вних експортноорієнтованих культур в

Україні, стимулюватиме переробку на

біодизельне паливо в середині країни.

У поточному році Україна зібрала і вже

експортувала рекордний обсяг цієї куль-

тури. Зокрема, було зібрано 2,3 млн тонн * – прогноз USDA

Український ринок ріпаку

Світовий баланс насіння ріпаку, млн т

2012/13* 2013/14* %

Кінцеві запасиСвітові 3,403 5,409 58,95ЄС-28 0,608 2,350 286,51

Канада 1,162 1,532 31,84

Китай 0,643 0,343 -46,66

Україна 0,020 0,018 -10,00Виробництво

Світове 63,017 69,969 11,03ЄС-28 19,210 20,800 8,28

Канада 13,869 18,000 29,79

Китай 14,000 14,200 1,43

Україна 1,204 2,350 95,18Імпорт

Світовий 12,749 13,074 2,55ЄС-28 3,382 3,300 -2,42

Китай 3,421 3,300 -3,54

Японія 2,495 2,450 -1,80

Україна 0,003 0,005 66,67Споживання

Світове 65,348 67,276 2,95ЄС-28 23,534 23,530 -0,02

Китай 17,600 17,800 1,14

Канада 6,994 8,083 15,57

Україна 0,008 0,125 1462,50Експорт

Світовий 12,202 13,761 12,78Канада 7,108 8,300 16,77

Україна 1,269 2,230 75,73ЄС-28 0,093 0,200 115,05

Насіння ріпаку, NYSE Liffe, USD/т

497,00

499,00

501,00

503,00

505,00

507,00

509,00

511,00

513,00

515,00

Бича

чий

Вед

меж

ий


www.agrex.gov.ua




ріпаку, з яких вивезено близько 1,9 млн

тонн, тобто понад 82%. Як повідомляло

Міністерство аграрної політики та про-

довольства, посіви озимого ріпаку під

урожай 2014 року склали 882 тис. га. Тому

можна припустити, що введення експорт-

ного мита на насіння ріпаку наступного

сезону дозволить розвивати переробну

галузь, що приведе до зростання продажів

чергової рекордної кількості продукції

в середині країни, збільшення робочих

місць серед селян. А це свідчить про чи-

малі перспективи подальшого розвитку

переробки насіння цієї олійної культури.

Наш прогноз. Найближчим часом на

ринку ріпаку істотних змін, як щодо ціни,

так і в плані активності торговельної ді-

яльності, не очікується. Аграрії й надалі

пропонуватимуть невеликі партії сирови-

ни в середньому за ціною 3600–3700 грн/т

на умовах EXW, на ринку зберігатиметься

обмежена кількість пропозицій через

достатньо накопичені запаси протягом

грудня переробними підприємствами

та експортерами.

На українському ринку насіння соняш-

нику протягом грудня спостерігалась

досить стабільна цінова динаміка. Як

на внутрішньому, так і на зовнішніх

ринках ціни мали більше декларативний

характер. Відзначалась низька торгово-

закупівельна діяльність, на ринок над-

ходила невелика кількість пропозицій

сировини. Насамперед це пояснюється

тим, що переробні підприємства нако-

пичили достатню кількість запасів, щоб

працювати з сировиною. У свою чергу,

сільгоспвиробники стримували продажі

великих партій насіння соняшнику до

очікування можливого зростання ціни

на ринку. Деяким експортним підпри-

ємствам довелося закупити сировину за

завищеною ціною, щоб вчасно здійснити

експортні поставки нерафінованої со-

няшникової олії за зовнішньоекономіч-

ними контрактами. Обсяги експортних

поставок насіння соняшнику невисокі,

тому що внутрішня переробка даної

олійної більш вигідна. Ціна попиту на

внутрішньому ринку насіння соняшни-

ку в середньому по Україні залишилась

на раніше сформованому рівні поперед-

нього місяця і становила 3400 грн/т на

умовах EXW. Ціна попиту на сировину

протягом грудня в середньому зросла

на 50 грн/т, піднявшись до 3300 грн/т

на умовах самовивозу з господарств.

Незначне зростання закупівельних цін

від переробників супроводжувалось

конкуренцією між підприємствами.

У зв’язку зі зниженням цін на нерафіно-

вану соняшникову олію на експортному

ринку на 100–150 грн/т внутрішній

ринок олії протягом грудня також

демонстрував незначне падіння. Так,

на внутрішньому ринку ціна попиту в

грудні знизилась до 7650 грн/т (проти

7700 грн/т у листопаді), пропозиції –

7600 грн/т (7700 грн/т) на умовах EXW, а

на експортному ринку впала до позначки

7200 грн/т (7400 грн/т) на умовах FOB.

Повернемось до сировини. За інформа-

цією Міністерства аграрної політики та

продовольства, цього року вітчизняні

аграрії завершили збиральну кампанію

сировини, зібравши рекордний урожай

соняшнику – 10,6 млн тонн. Такий уро-

жай дозволить Україні утримати світову

першість з виробництва соняшникової

олії. Також Міністерство підвищило про-

гноз виробництва соняшникової олії на

20,59%, або на 0,7 млн тонн з 3,4 млн

тонн минулого місяця, до 4,1 млн тонн в

2013/2014 маркетинговому році (вере-

сень 2013 – серпень 2014 років). Урожай

соняшнику цього року дасть можливість

повністю забезпечити внутрішній і зов-

нішній попит на соняшникову олію.

Нагадаємо, споживання в середині кра-

їни складає близько 0,5 млн тонн олії на

рік. Водночас експорт цієї продукції за

підсумками наступного сезону можуть

скласти близько 3,7–3,8 млн тонн.

Наш прогноз. Наступного року, а точні-

ше в січні 2014 року, ціни на соняшник

та соняшникову олію мають залишитися

на нині сформованому рівні або дещо

знизитись. Зниженню ціни сприяти-

муть перспективи рекордного урожаю

насіння соняшнику в Україні й світі.

Істотного зниження цін на соняшник

та соняшникову олію чекати не варто

внаслідок високої конкуренції між вели-

кими переробними підприємствами. ©


Насіння соняшнику, EXW, грн/т

3 250,00

3 450,00

3 650,00

3 850,00

4 050,00

4 250,00

4 450,00

4 650,00

4 850,00

5 050,00

Український ринок насіння

соняшнику та соняшникової олії

Світовий баланс насіння соняшнику, млн т

2012/13* 2013/14* %

Кінцеві запасиСвітові 1,957 2,910 48,70Україна 0,437 0,892 104,12ЄС-28 0,156 0,604 287,18

Аргентина 0,637 0,490 -23,08

Туреччина 0,177 0,230 29,94

ВиробництвоСвітове 36,390 42,433 16,61Україна 9,000 11,500 27,78Росія 7,959 10,000 25,64

ЄС-28 6,999 8,525 21,80

Аргентина 3,100 2,700 -12,90

ІмпортСвітовий 1,163 1,688 45,14Туреччина 0,628 0,850 35,35

ЄС-28 0,209 0,250 19,62

Росія 0,028 0,010 -64,29

Україна 0,020 0,010 -50,00Споживання

Світове 36,412 41,223 13,21Україна 8,710 10,755 23,48Росія 8,046 9,500 18,07

ЄС-28 7,162 7,727 7,89

Аргентина 2,760 2,780 0,72

ЕкспортСвітовий 1,477 1,945 31,69ЄС-28 0,521 0,600 15,16

Україна 0,127 0,300 136,22Росія 0,031 0,250 706,45

Аргентина 0,082 0,075 -8,54


www.agrex.gov.ua




автор | Юлія Микитенко,аналітик ринку цукру

Світовий ринок цукру за звітний період

характеризувався подальшим стрімким

зниженням цін. На звітну дату цукор-си-

рець на Нью-Йоркській товарній біржі до-

сяг рівня 350,3 USD/т, що на 4% менше,

ніж тижнем раніше, і на 38,8 USD/т нижче

проти 389,1 USD/т минулого місяця. Ста-

ном на 18 грудня грудневий ф’ючерс на

Лондонській товарній біржі котирувався

на рівні 433,4 USD/т, що на 3,5 % менше

ніж тижнем раніше і на 8% менше по-

казника минулого місяця (469,2 USD/т).

Світовий ринок цукру знаходиться під тис-

ком фундаментальних факторів, основ-

ним з яких є прогнозований профіцит

цукру, який спостерігається протягом де-

кількох сезонів поспіль. За даними Міжна-

родної організації по цукру в 2011/12 МР

цей показник склав 6,1 млн т, у 2012/13

МР – 10,6 млн т, а в 2013/14 МР оцінюєть-

ся на рівні 4,7 млн т. Високі кінцеві запа-

си цукру в світі пов’язані зі збільшенням

його виробництва в основних країнах–

виробниках, таких як Індія і Таїланд, де,

завдяки сприятливим погодним умовам,

збиральна кампанія прискорилась.

Згідно з новими прогнозами компанії

Kingsman перевиробництво цукру в світі

у сезоні 2013/14 МР складе 5,4 млн т – на

0,9 млн т вище порівняно з минулим про-

гнозом, що спричинило додатковий тиск

на ціни. Підвищення оцінки відбулося за

рахунок збільшення виробництва цукру

в Таїланді та Індії, зростання кінцевих

запасів у Бразилії. За даними UNICA, ви-

робництво цукру в Центрально-Південно-

му регіоні Бразилії з 1 квітня цього року

склало 33,136 млн т, що на 0,69 млн т пере-

вищує показник минулого сезону. Також

UNICA збільшило прогноз виробництва

цукрової тростини до рівня 589,7 млн т

проти 587 млн т, очікуваних раніше.

Попит на спотовому ринку залишаєть-

ся досить низьким, що також негативно

позначилось на рівні світових цін. Хоча

пропозиція солодкого продукту в клю-

чових країнах – на високому рівні. Так,

в Індії кінцеві запаси цукру оцінюють-

ся на рівні 8,8 млн т, тому для того, щоб

збалансувати внутрішній ринок, уряд на-

магається всіляко стимулювати експорт.

Поставки цукру з Індії в сезоні 2013/14 МР

прогнозуються на рівні 3–4 млн т, що на

2,7–3,7 млн т більше, ніж сезоном раніше.

Прогнозується, що виробництво цукру

в Таїланді досягне рекордного показни-

ка 10,9 млн т, що на 900 тис. т перевищує

минулий сезон. Експортні поставки оці-

нюються на рівні 8,7 млн т у зв’язку з ви-

соким попитом з боку азійських країн.

Один з основних імпортерів цукру, Китай

у цьому сезоні може зменшити закупів-

лі солодкого товару до 2 млн т, що май-

же вдвічі менше, ніж показник минулого

сезону. Основною причиною цього є висо-

кий рівень запасів і збільшення внутріш-

нього виробництва.

Зниження темпів виробництва та екс-

портних поставок цукру Бразилією

обмежувало падіння цін. Так, у листо-

паді цього року експорт цукру склав

2,27 млн т, у жовтні – 2,63 млн т, а в лис-

топаді 2012 року – 2,87 млн т, за весь сезон

2013/14 МР цей показник прогнозуєть-

ся на рівні 27,3 млн т. Однією з основних

причин є пожежа в порту Сантос. Збіль-

шення переробки цукрової тростини на

біоетанол, ніж на виробництво цукру та-

кож позначилось на зменшенні поставок

та зростанні цін. Виробництво цукру в

країні у другій половині листопада зни-

зилось на 26% порівняно з першою поло-

виною місяця.

Підтримку цінам надав звіт МСГ США щодо

прогнозів зменшення виробництва та екс-

порту цукру в ряді країн. Виробництво

Аналітичний огляд ринку цукру за грудень 2013 року

Світовий ринок

Цукор, CBOT, USD/т

Ціни на цукор, USD/тТовар 18.12.2013 11.12.2003 4.12.2013 27.11.2013 19.11.2013 11.11.2013

Цукор NYBOT, сирець 96° 350,3 363,9 367,7 379,6 389,1 396,2

Цукор білий NYSE Liffe London 433,4 449,1 450,0 460,4 469,2 469,8

350,00

360,00

370,00

380,00

390,00

400,00


www.agrex.gov.ua




цукру в США прогнозується на рівні

8,1 млн т, що на 90 тис. т менше, ніж се-

зоном раніше. Внутрішнє споживання, що

постійно зростає, перевищує виробництво.

У ЄС у зв’язку зі зменшенням посівних

площ і зниженням середньої урожайності

також прогнозується зменшення вироб-

ництва цукру на 600 тис. т – до 16,0 млн т.

Станом на 18 грудня в Росії переробкою

цукрових буряків займається 51 цукровий

завод з 75, що пов'язано із завершенням

сезону переробки буряка, в основному на

півдні Росії. Добове виробництво цукру

знижено на 17%, а в найближчі 10 днів

воно скоротиться ще на 15%. До кінця

року переробку буряка здійснюватимуть

33 заводи, що на 6% менше, ніж торік.

У цілому заготовлено 33,3 млн т буряка,

з них перероблено 30,5 млн т і виробле-

но 3,9 млн т цукру.

За даними ІКАР, виробництво цукру в

Росії оцінюється на рівні 4,43 млн т, по-

рівняно з 4,26 млн т, прогнозованими в

листопаді, та на 6,6% менше, ніж показ-

ник минулого року, за рахунок зменшення

посівних площ під цукровими буряками.

Наш прогноз. У короткостроковій пер-

спективі ціни на цукор продовжуватимуть

знижуватися, чому сприяло підвищення

оцінки профіциту цукру. На зниженні

ціни на цукор на світовому ринку позна-

чились високий рівень пропозиції та змен-

шення попиту.

У довгостроковій перспективі слід очіку-

вати підвищення цін у зв’язку з прогно-

зованим дефіцитом виробництва цукру в

2014/15 МР. Світовий баланс цукру посту-

пово від профіциту зміниться в негатив-

ний бік, адже прогнозується зменшення

посівних площ у світі у зв’язку з непри-

вабливими цінами на солодкий продукт.


- зменшення виробництва цукру в ряді

країн, таких як Бразилія, США, Росія, ЄС;

- прогнозоване зниження світового

профіциту цукру наступного сезону;

- зменшення експортних поставок

Бразилією та Австралією.


- підвищення оцінки світового про-

фіциту цукру;

- збільшення пропозиції цукру з Індії і

Таїланду;

- рекордне виробництво цукру в

Таїланді;

- зниження попиту на солодкий продукт.

Станом на середину грудня, за даними

НАЦУ «Укрцукор», в Україні було вироб-

лено 5,85 тис. т цукру. Переробкою зай-

нято всього 10 підприємств, а 28 заводів

уже завершили роботу. Минулого року на

аналогічну дату в країні працювало 22 за-

води, а 41 припинив переробку. З почат-

ку сезону за період вересень –13 грудня в

Україні було перероблено 8,63 млн т цук-

рового буряку і вироблено 1141,96 тис. т

цукру, порівняно з 2012 роком цей показ-

ник склав 2012 тис. т. За оперативними

даними на 15 грудня в Україні виробни-

цтвом цукру займаються лише 6 заводів.

З початку сезону вироблено 1 156,9 тис. т

цукру, проти 2 044 тис. т на аналогічну

дату минулого року.

Уряд України 11 грудня 2013 року ухвалив

постанову «Про державне регулювання

виробництва цукру та цукрових буряків

у період з 1 вересня 2014 року до 1 верес-

ня 2015 року». На переконання урядовців,

ця постанова сприятиме стабілізації ви-

робництва цукросировини та цукру, задо-

воленню внутрішньої потреби держави в

цукрі, регулюванню внутрішнього ринку

та створенню реальних передумов для

оптимального функціонування галузі.

Нагадаємо, що щорічно на виконання За-

кону України «Про державне регулюван-

ня виробництва і реалізації цукру» Уряд

встановлює граничний розмір квот з по-

стачання цукру на внутрішній ринок (кво-

та «А») та затверджує мінімальні ціни на

цукрові буряки та цукор. Відповідно до

науково обґрунтованої норми споживан-

ня цукру на душу населення постанова

передбачає встановлення квоти поста-

чання цукру на внутрішній ринок (кво-

та «А») на період маркетингового року з

1 вересня 2014 року до 1 вересня 2015 об-

сягом 1811 тис. т (з розрахунку 38 кг на

душу населення).

Також пропонується встановити міні-

мальну ціну за 1 тонну цукрових буряків

базисної цукристості урожаю 2014 року

в розмірі 343,55 гривні без урахування

ПДВ та мінімальну оптово-відпускну ціну

1 тонни цукру – 4722,68 гривні без ура-

хування ПДВ.

Український ринок цукру за звітний пері-

од відзначався зростанням цін, що відбу-

вається в розріз зі світовими тенденціями.

Ціни на цукор на умовах поставки EXW

досягли рівня 6650–6900 грн/т, що на

10% більше, ніж місяцем раніше. У роз-

дрібних мережах цукор подорожчав до

рівня 7,0–7,2 грн/кг.

Підтримку цінам надає високий попит та

прогнозоване зменшення виробництва, а

також висока собівартість солодкого про-

дукту. Після минулорічного профіциту та

високих перехідних запасів ціни на цукор

значно впали, тому для багатьох виробни-

ків переробляти цукор стало невигідно,

велика кількість заводів просто не запус-

тилась у цьому сезоні, тому не виключе-

но, якщо така ситуація продовжиться і

2014 року, то кількість виробників зно-

ву зменшиться.

Незважаючи на значне зменшення вироб-

ництва цукру, на внутрішньому ринку не

відчувається дефіциту, оскільки перехід-

ні запаси склали 700–800 тис. т, до того

ж за умовами ВТО ми можемо імпорту-

вати цукор-сирець за зниженим імпорт-

ним митом.

У короткостроковій перспективі очікуємо

подальше подорожчання цукру на внутріш-

ньому ринку, ціна на солодкий продукт

може досягти рівня 7500–8000 грн/т. ©

Україна


Світовий баланс цукру, млн т

2012/13* 2013/14* %

Перехідні запасиІндія 10,425 9,475 -9,11

Китай 6,790 8,345 22,90

ЄС 4,044 3,894 -3,71

Таїланд 3,240 2,790 -13,89

Всього 43,162 43,379 0,50Виробництво

Бразилія 38,600 38,750 0,39

Індія 27,200 25,450 -6,43

ЄС 16,591 16,000 -3,56

Китай 14,000 14,800 5,71

Всього 176,033 174,826 -0,69Імпорт

Індонезія 3,570 3,700 3,64

ЄС 3,900 3,650 -6,41

США 2,925 3,059 4,58

Китай 3,800 2,800 -26,32

Всього 52,328 52,545 0,41Споживання

Індія 24,685 26,200 6,14

ЄС 18,250 18,300 0,27

Китай 15,100 16,000 5,96

Бразилія 11,200 11,260 0,54

Всього 163,673 167,640 2,42Експорт

Бразилія 27,650 27,250 -1,45

Таїланд 7,000 8,700 24,29

Австралія 3,100 3,190 2,90

Мексика 2,090 2,485 18,90

Всього 56,561 58,678 3,74

04073, Україна,

м. Київ, вул. Копилівська, 67, корпус 5

Тел.: (044) 468-68-12, 468-10-29

E-mail: [email protected]

www.agrex.gov.ua

БІРЖО В О Г О РИНКУ › data › upload › publication › main › ua › 854 › ... · 2014-02-09 · експортувати 30–32 млн тонн зерно-вих,

Documents