This document is posted to help you gain knowledge. Please leave a comment to let me know what you think about it! Share it to your friends and learn new things together.
Дембіцький С.С., канд. соціол. наук, старший науковий співробітник відділу методології та методів соціології Інституту соціології НАН України, вул. Шовковична, 12, Київ, 01021, Україна, email: [email protected], ORCID iD: https://orcid.org/0000-0002-7958-3557, Scopus Author ID: 57189518563
ДРУГИЙ ТУР ВИБОРІВ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ: ПОРІВНЯННЯ ПОЛІТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ
РІЗНИХ ЕЛЕКТОРАЛЬНИХ ГРУП1
Досліджено політичну свідомість виборців В. Зеленського та П. Порошенка за такими показ-никами, як оцінка демократії розвинутих країн та України, авторитарні установки, установ-ки на громадську активність, геополітичні орієнтації щодо Європейського Союзу та Російсь-кої Федерації. Додатково проаналізовано соціальне самопочуття різних електоральних груп. З’ясовано, що як виборці В. Зеленського, так і виборці П. Порошенка характеризуються знач-ним авторитаризмом, негативізмом щодо української демократії, негативними установками щодо Російської Федерації та низьким соціальним самопочуттям. У розрізі установок на гро-мадську активність активнішими є виборці П. Порошенка (за рахунок порівняно вищої актив-ності в Центрі та на Сході України). Абсолютна більшість виборців П. Порошенка має пози-тивні геополітичні орієнтації щодо Європейського Союзу. Водночас В. Зеленського однаковою мірою підтримують і прибічники західного вектора, і його противники. У регіональному розрі-зі спостерігається схожість політичної свідомості виборців В. Зеленського та виборців П. Порошенка на Заході України, тоді як у Центрі на Південному Сході між ними існує значна відмінність. Проведений аналіз дозволяє дійти висновку, що передвиборча стратегія П. Порошенка була спрямована на вузький електоральний сегмент, що характеризується сут-тєвою гомогенністю політичної свідомості. Можливою метою цієї стратегії була не стільки перемога у президентських виборах, шанси на яку були у попереднього Президента України ни-зькими, скільки завчасне “цементування” свого електорату для парламентських виборів. Вод-ночас В. Зеленський об’єднав найрізноманітніші групи, що ускладнює їх утримання в полі впли-ву нового Президента України. З огляду на загальне незадоволення цих груп українською демок-ратією, яке конвертується у незадоволення демократичними інститутами у цілому, діяльність Президента України стане визначальним фактором подальшого розвитку політич-ної культури українського суспільства.
Ключові слова: політична свідомість, вибори Президента України, електоральні групи.
Dembitskyi S.S., PhD. (Sociology), senior scientific fellow, department of methodology and methods of sociology, Institute of Sociology National Academy of Sciences of Ukraine, 12, Shovkovychna Str., Kyiv, 01021, Ukraine, email: [email protected], ORCID iD: https://orcid.org/0000-0002-7958-3557, Scopus Author ID: 57189518563
SECOND ROUND OF THE ELECTIONS OF THE PRESIDENT OF UKRAINE: COMPARING POLITICAL CONFORMITY
OF DIFFERENT ELECTORAL GROUPS
The political consciousness of V. Zelenskiy and P. Poroshenko voters is studied according to the following indicators: assessment of democracy of the developed countries and Ukraine,
1 Стаття підготовлена в рамках науково-дослідної роботи “Політична культура українського сус-
пільства: тенденції розвитку в умовах новітніх викликів” (номер державної реєстрації 0118U005390)
за бюджетною програмою 6541230 Національної академії наук України.
authoritarian installations, installations for public activity, geopolitical orientations concerning the European Union and the Russian Federation. Additionally, author analyses social well-being of different electoral groups. It was found that both V. Zelenskiy's and P. Poroshenko's voters are characterized by significant authoritarianism, negativism about Ukrainian democracy, negative attitudes towards the Russian Federation and low social well-being. In the context of installations for public activity, P. Poroshenko’s voters are more active (due to comparatively higher activity in the Center and in the East of Ukraine). An absolute majority of P. Poroshenko’s voters has positive geopolitical orientations towards the European Union. At the same time, V. Zelenskiy is equally supported both by supporters and opponents of the Western vector. In a regional context, there is a resemblance of political consciousness of V. Zelenskiy and P. Poroshenko voters in the West of Ukraine, while there is a significant difference between them in the Center and South-East. The conducted analysis allows us to conclude that the election strategy of P. Poroshenko was aimed at a narrow electoral segment characterized by a significant homogeneity of political consciousness. The possible goal of this strategy was not so much aimed at victory in the presidential election, as the chances the former President of Ukraine had been low, but mostly focused on the "cementing" his electorate in advance of the parliamentary elections. At the same time V. Zelenskiy united the most diverse groups, which complicates their retention in the field of the influence of the new President of Ukraine. Given the general dissatisfaction of these groups with Ukrainian democracy, which is converted into dissatisfaction with democratic institutions as a whole, the activities of the President of Ukraine will be the determining factor in the further development of the political culture of Ukrainian society.
Keywords: political consciousness, elections of the President of Ukraine, electoral groups.
Найкращий спосіб вивчення характеристик виборців певного кандидата – фіксація
інформації під час екзит-полу. У процесі виборів Президента України у 2019 р. декіль-
ка авторитетних соціологічних компаній провели екзит-поли як у першому, так і у
другому турах. Проте відповідна інформація про виборців має переважно демографіч-
ний характер [1]. Більш різноманітну, хоча й менш точну, інформацію можна отрима-
ти за допомогою соціологічних опитувань. За короткий час, що пройшов з моменту
завершення виборів Президента України, у відкритому доступі відсутні результати
таких соціологічних досліджень.
З огляду на це, наш аналіз спрямовано на порівняння виборців В. Зеленського та
П. Порошенка за параметрами, що визначають їх політичну свідомість. Це дозволить
не тільки краще зрозуміти ефективність передвиборчих кампаній обох кандидатів, але
й більше дізнатися про політичну культуру українського суспільства. Важливою особ-
ливістю нашого дослідження є його забезпеченість спеціальними вимірювальними
методиками – соціологічними тестами2, які відкривають можливість більш глибокого
розуміння суспільних явищ і процесів.
Політична свідомість розглядається як “стійкі політичні орієнтації, установки, пе-
реконання (на відміну від мінливих думок, настроїв, оціночних суджень, які стихійно
формуються” [2, с. 5]. Нашою вихідною точкою розгляду політичної свідомості є ре-
зультати науково-дослідної роботи під керівництвом Є. Головахи, в якій для характе-
ристики основних тенденцій розвитку політичної культури було обрано дві концеп-
2 Дембіцький С. Розробка соціологічних тестів: методологія і практики її застосування. Київ: Інсти-
тут соціології НАН України, 2019. 304 с.
37
Другий тур виборів Президента України...
ISSN 1681-116X. Український соціум, 2019, № 2 (69)
туальні дихотомії: “тоталітарність – демократичність” і “активність – пасивність”
[2, с. 25]. Подальші дослідження в цьому напрямі виявили необхідність розглянути
авторитарні установки, установки на громадську активність, ставлення до демократії
[3, с. 28–32], а також геополітичні орієнтації [4], як складові політичної культури укра-
їнського суспільства. Додатковим аспектом аналізу, який не входить до складу полі-
тичної культури, але має суттєвий потенціал у контексті заявленої теми, є соціальне
самопочуття [5; 6].
Отже, мета статті – шляхом порівняльного аналізу дослідити особливості полі-
тичної свідомості виборців В. Зеленського та П. Порошенка, а також виборців з неар-
тикульованим електоральним вибором.
Методи. Дизайн. Як емпіричну базу використано результати загальноукраїнсько-
го опитування, що є репрезентативним за основними соціально-демографічними пара-
метрами. Вибірка побудована на основі стратифікації (регіон і тип населеного пункту)
та квотування (стать і вік). Співвідношення чоловіків і жінок в опитуванні становить
45,3% і 54,7% (N = 600). Середній вік респондентів дорівнює 46,7 років. Опитування
проведено в рамках наукового проекту “Політична культура українського суспільства:
тенденції розвитку в умовах новітніх викликів” (Інститут соціології НАН України,
науковий керівник – кандидат соціологічних наук С. Дембіцький) (далі – опитування).
Виконавець опитування – ТОВ “SOCIS – Центр соціальних та маркетингових дос-
ліджень”. Дані зібрано у період між першим і другим туром виборів Президента
України у 2019 р.
Інструменти. Для вимірювання установок на громадську активність, ставлення до
демократії та авторитарних установок використано соціологічний тест “Типи політич-
ної культури – ІІ” [3]. Для вимірювання геополітичних орієнтацій використано
соціологічні тести “EU-geopol” та “RF-geopol” [4]. Для вимірювання соціального
самопочуття використано соціологічний тест “Інтегральний індекс соціального само-
почуття – 9”3.
Представлення результатів зазначених соціологічних тестів здійснено за допомо-
гою адитивних підсумкових значень відповідних шкал та індексів4, а також класифіка-
торів, які дозволяють згрупувати респондентів у категорії на основі їх відповідей на
індикатори певних методик. Класифікатори використані для порівняння виборців
В. Зеленського та П. Порошенка у найбільш загальному вигляді. Щодо адитивних зна-
чень, то їх використано для аналізу, який демонструє регіональну специфіку політич-
ної свідомості виборців.
Статистичний аналіз. Зосередившись на аналізі категоріальних даних, зв’язок
між змінними перевірено за допомогою критерію незалежності Хі-квадрат (2). В
окремих випадках застосовано кореляційний аналіз (rS). Для графічної презентації
3 ІІСС-9 представляє скорочений варіант ІІСС-44, що базується на показниках інституційного харак-
теру: стабільність у державі та суспільстві, необхідна медична допомога, сучасні економічні знання,
дотримання в країні прав людини, упевненість, що не будуть виникати міжнаціональні конфлікти та
конфлікти на політичному ґрунті, освіта, захист від злочинності, екологічна безпека. 4 Дембіцький С. Розробка соціологічних тестів: методологія і практики її застосування. С. 46–48.
38
Дембіцький С.С.
ISSN 1681-116X. Ukr. socìum, 2019, № 2 (69)
даних використано діаграми розмахів. Підготовку даних і статистичну обробку здійс-
нено за допомогою мови програмування R (версія 3.5.2).
Результати. Насамперед, необхідно зазначити певні особливості вибірки, які
стосуються відповідей на електоральні запитання. По-перше, кількість респондентів,
які відповіли ствердно на запитання про участь у першому турі виборів Президента
України та намір проголосувати у другому, становила, відповідно, 79,8% та 77,5%.
По-друге, якщо посилатися лише на кількість тих, хто визначився з вибором у другому
турі виборів і планує голосувати, рейтинг В. Зеленського становив 67,8%, а
П. Порошенка – 32,2%. Це означає, що порівняно з результатами виборів, вибіркові
результати зміщено в бік більшої явки та значно більшої підтримки П. Порошенка. Ми
пов’язуємо це з тим, що потенційні респонденти, які не планують відвідувати вибо-
ри, з більшою імовірністю відмовляються і від участі в опитуваннях. Щодо збіль-
шення підтримки П. Порошенка у порівнянні з офіційними результатами, то це
пов’язано як з відносно більшою активністю його електорату, так і з невеликим
об’ємом вибірки нашого дослідження, що не дозволило досягти бажаної гетероген-
ності респондентів із Заходу України (вибірка містить багато виборців з Львівської
області, що в контексті досліджуваної проблематики є релевантним фактором). Ми
не вважаємо ці зміщення критичними, з точки зору аналізу політичної свідомості
різних груп електорату, оскільки вибірка містить достатню кількість виборців
В. Зеленського та П. Порошенка.
З огляду на добре відому регіональну специфіку політичної культури українського
суспільства, в статті проаналізовано і вплив регіонального фактора. При цьому ми
звернулися до виокремлення трьох макрорегіонів5: 1) Західного (Івано-Франківська,
Львівська, Тернопільська, Волинська, Рівненська, Закарпатська та Чернівецька облас-
ті); 2) Центрального (м. Київ, а також Житомирська, Київська, Чернігівська, Сумська,
Вінницька, Кіровоградська, Полтавська, Черкаська, Дніпропетровська та Хмельницька