ДО 75-Ї РІЧНИЦІ ВИЗВОЛЕННЯ ДОНБАСУ ТА М.МАРІУПОЛЯ ВІД ФАШИСТСЬКИХ ЗАГАРБНИКІВ Намагаючись взяти реванш за поразку під Сталінградом, перехопити стратегічну ініціативу, вермахт у липні 1943 р. почав небувалий за силою наступ на Курській дузі. Курська битва (5 липня – 23 серпня 1943 р.) була однією з вирішальних подій Великої Вітчизняної й другої світової війни. У ході оборони, а потім і контрнаступу радянські війська розгромили близько 30 дивізій, зокрема сім танкових і моторизованих. Перемога під Курськом закріпила корінний перелом у ході війни. Після неї вермахт уже неспроможний був успішно наступати. Перемога під Курськом створила умови для широкого наступу Червоної армії на всьому південному крилі радянсько-німецького фронту. Успішно діяли війська Степового фронту на харківському напрямку. Вони охопили місто з трьох боків і в ніч на 23 серпня 1943 р. почали його штурм. Харків було, нарешті, визволено. Долаючи впертий опір противника, війська Центрального фронту форсували Десну і 21 вересня визволили Чернігів, а частини Степового фронту 23 вересня вибили німців з Полтави. У серпні 1943 року почалася операція з визволення Донбасу, яка мала велике військово-стратегічне, політичне та економічне значення. Великим опорним пунктом німецько-фашистського оборонного рубежу по річці Кальміус було місто Маріуполь. Його географічне місцерозташування мало велике значення. Маріуполь мав у розпорядженні значний морський порт, через який німці постачали свої війська, які знаходилися у Донбасі та на Таманському півострові, і де знаходилася головна база німецького флоту на Азовському морі. Маріуполь – це також аеродром, значний залізничний вузол та промисловий центр з металургійними заводами – ремонтною базою фашистської техніки. Враховуючи викладене, німці побудували навколо Маріуполя систему інженерних споруд: траншеї, протитанкові рви, мінні поля. Були встановлені кулеметні точки, артилерійські та мінометні батареї з заздалегідь пристріляними цілями. У самому місті під вогневі точки обладнувалися міцні кам’яні будівлі. При побудові оборонних споруд фашисти використовували примусовий труд військовополонених червоноармійців та мирних жителів. Визволення Маріуполя Донбаська стратегічна наступальна операція тривала 41 добу (з 13 серпня до 22 вересня 1943 року). Операція проводилася військами Південно-Західного фронту під командуванням генерал-полковника Родіона Яковича Малиновського (1898- 1967) і Південного фронту під командуванням генерал-полковника Федора Івановича Толбухіна (1894-1949) (операція зі звільнення Донбасу була першою, яку Толбухин проводив на посаді комфронту, призначений у березні 1943 року) спільно з сполуками Азовської військової флотилії і авіації дальньої дії.
18
Embed
ДО 75 Ї РІЧНИЦІ ВИЗВОЛЕННЯ ДОНБАСУ ТА М.МАРІУПОЛЯ …. Структура/Архівний... · Курська битва (5 липня –
This document is posted to help you gain knowledge. Please leave a comment to let me know what you think about it! Share it to your friends and learn new things together.
Transcript
ДО 75-Ї РІЧНИЦІ ВИЗВОЛЕННЯ ДОНБАСУ
ТА М.МАРІУПОЛЯ ВІД ФАШИСТСЬКИХ ЗАГАРБНИКІВ
Намагаючись взяти реванш за поразку під Сталінградом, перехопити
стратегічну ініціативу, вермахт у липні 1943 р. почав небувалий за силою
наступ на Курській дузі. Курська битва (5 липня – 23 серпня 1943 р.) була
однією з вирішальних подій Великої Вітчизняної й другої світової війни. У ході
оборони, а потім і контрнаступу радянські війська розгромили близько
30 дивізій, зокрема сім танкових і моторизованих. Перемога під Курськом
закріпила корінний перелом у ході війни. Після неї вермахт уже неспроможний
був успішно наступати.
Перемога під Курськом створила умови для широкого наступу Червоної
армії на всьому південному крилі радянсько-німецького фронту. Успішно діяли
війська Степового фронту на харківському напрямку. Вони охопили місто з
трьох боків і в ніч на 23 серпня 1943 р. почали його штурм. Харків було,
нарешті, визволено. Долаючи впертий опір противника, війська Центрального
фронту форсували Десну і 21 вересня визволили Чернігів, а частини Степового
фронту 23 вересня вибили німців з Полтави.
У серпні 1943 року почалася операція з визволення Донбасу, яка мала
велике військово-стратегічне, політичне та економічне значення. Великим
опорним пунктом німецько-фашистського оборонного рубежу по річці
Кальміус було місто Маріуполь. Його географічне місцерозташування мало
велике значення. Маріуполь мав у розпорядженні значний морський порт, через
який німці постачали свої війська, які знаходилися у Донбасі та на
Таманському півострові, і де знаходилася головна база німецького флоту на
Азовському морі. Маріуполь – це також аеродром, значний залізничний вузол
та промисловий центр з металургійними заводами – ремонтною базою
фашистської техніки. Враховуючи викладене, німці побудували навколо
Маріуполя систему інженерних споруд: траншеї, протитанкові рви, мінні поля.
Були встановлені кулеметні точки, артилерійські та мінометні батареї з
заздалегідь пристріляними цілями. У самому місті під вогневі точки
обладнувалися міцні кам’яні будівлі. При побудові оборонних споруд фашисти
використовували примусовий труд військовополонених червоноармійців та
мирних жителів.
Визволення Маріуполя
Донбаська стратегічна наступальна операція тривала 41 добу (з 13 серпня
до 22 вересня 1943 року).
Операція проводилася військами Південно-Західного фронту під
командуванням генерал-полковника Родіона Яковича Малиновського (1898-
1967) і Південного фронту під командуванням генерал-полковника Федора
Івановича Толбухіна (1894-1949) (операція зі звільнення Донбасу була першою,
яку Толбухин проводив на посаді комфронту, призначений у березні 1943 року)
спільно з сполуками Азовської військової флотилії і авіації дальньої дії.
Головна складність Донбаської операції полягала в тому, що треба було,
перш за все, прорвати, створений гітлерівцями протягом тривалого часу і дуже
складний, «Міуський фронт оборони». В офіційних німецьких документах ця
лінія ешелонованої оборони називалася «Східним кордоном Великої
Німеччини».
27 серпня 1943 року Гітлер прибув до Вінниці. На нараді керівного складу
групи армій «Південь» Манштейн поставив перед Гітлером альтернативу:
поповнити сили 13-ма дивізіями або віддати Донбас. Гітлер обіцяв зняти сили з
груп «Північ» і «Центр», але не зміг виділити в зв'язку з нарощуванням сил
наших ударів по ворогу на цих напрямках жодної дивізії.
В ході проведення Донбаської операції були звільнені частини міст
Ворошиловградської (Луганської) і Дніпропетровської областей, повністю
міста Сталінської (Донецької) області.
На початок вересня 1943 року планувалося звільнення Маріуполя за
участю сил:
- 44-ї армії (сформована в липні 1941р., розформована в листопаді 1943 р.)
Південного фронту під командуванням генерал-лейтенанта Василя
Опанасовича Хоменко (загинув в бою під м.Нікополь);
- 221-ї стрілецької дивізії (сформована у червні 1943 року на Південному
фронті на базі 79-ї стрілецької бригади) полковника Івана (Йонаса) Івановича
(Йонасовича) Блажевича (Блажявичуса) (загинув в Австрії).