Наступність між дошкільною та початковою ланками освіти у вихованні патріотизму, моральності та трудових

ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД №32

«РОСИНКА»

Творча група вихователів: Т.В.Кісіль Т.В. Левицька

Г.М. Левіцька

Наступність між дошкільною та початковою ланками освіти у вихованні патріотизму, моральності та трудових якостей

дітей

Навчально-методичний посібник

Хмельницький - 2015

Навчально-методичне видання

Наступність між дошкільною та початковою ланками освіти у вихованні патріотизму, моральності та трудових якостей

дітей

Навчально-методичний посібник

Укладачі:творча група вихователів дошкільного навчального закладу №32 м.Хмельницького.Т.В. Кісіль, Т.В.Левицька , Г.М.Левіцька .

Наступність між дошкільною та початковою ланками освіти у вихованні патріотизму, моральності та трудових якостей дітей/ навчально-методичний посібник/ творча група вихователів дошкільного навчального закладу №32 м.Хмельницького. Кісіль Т.В., Левицька Т.В.., Левіцька Г.М., 2015 – с.114

Навчально-методичний посібник створено на основі Базового компоненту дошкільної освіти, програми розвитку дитини «Українське дошкілля». Методом проектування розкрито шляхи реалізації наступності між дошкільною та початковою ланками освіти у вихованні в дітей патріотичних, моральних та трудових якостей.

Посібник рекомендовано вихователям середніх і старших груп дошкільних закладів у співпраці з вчителями 1-х класів загальноосвітніх шкіл України.

2

Зміст

Вступ...................................................................................................3

Проект І "Забезпечення наступності між дошкільною та початковою ланками освіти при реалізації завдань патріотичного виховання" .........................................................................................9

Проект ІІ "Духовно-моральний розвиток особистості в умовах сучасного дошкільного закладу і початкової школи"..................15

Проект ІІІ "Формування трудової компетентності дітей при наступності дошкільної ланки освіти та початкової"..................30

Додатки.............................................................................................41

Використанні джерела інформації...............................................111

3

ВСТУП

Реалізація державності залежить від дієвої державницької

позиції кожного громадянина. Тому найголовнішим завданням

суспільства завжди було, є і буде виховання поколінь гуманістів і

патріотів, для яких найвищим ідеалом є єдність особистих та

національно-державних інтересів.

Сучасний розвиток педагогічної науки в Україні характеризується пошуком та вдосконаленням шляхів формування особистості підростаючого громадянина. У Законі України “Про освіту”, Державній національній програмі “Діти України” зазначається, що сьогодні особливого значення

набуває єдність виховних впливів на дитину протягом усього періоду становлення особистості, починаючи з раннього дитинства.

Усі складові частини виховання дітей дошкільного віку в педагогічному процесі також

здійснюються в єдності. Людина не розвивається і не виховується за окремими напрямами. Як у теорії, так і на практиці неможливо виділити сфери впливу того чи іншого аспекту виховання на розвиток людини. Платон стверджував: "Ніхто не стає хорошою людиною випадково". Усі складові частини виховання об'єднані перш за все метою. Моральне, патріотичне та трудове виховання мають загальну спрямованість — формування повноцінної особистості дитини, розвиток її індивідуальності, підготовку до навчання в школі. Як зазначав К. Ушинський, єдиних виховних рецептів не буває і не може бути, і неможливо знайти хоча б один педагогічний засіб, у якому б не

4

було шкідливих і корисних сторін і який не міг би дати в одному випадку корисних результатів, в іншому — шкідливих, у третьому — ніяких. Тому педагог має ретельно вивчати природу своїх вихованців, обставини їх виховання, педагогічні теорії й на цій основі виробити собі позитивну мету виховання, йти до неї, керуючись набутими знаннями і власною розсудливістю.У взаємозв'язках морального, патріотичного і трудового виховання виникають нові його можливості. Йдеться передусім про такі виховні напрями:— виховання любові до Батьківщини, рідного народу, в дусі миру і взаєморозуміння з іншими народами;— формування основ екологічної культури дитини, навичок природоохоронної діяльності;— прищеплення поваги до результатів праці дорослих, розвивати бережливе ставлення до часу, знарядь праці, формувати вміння планувати власну трудову діяльність, раціонально її використовувати.

Кожен напрям виховання має свої завдання, засоби і методи, які реалізуються в контексті головних складових частин виховання. Наприклад, виховання любові, гуманного ставлення до живого, в тому числі до об'єктів природи, є завданням морального виховання тощо.Багато є спільного в засобах і методах виховання. Наприклад, головний засіб патріотичного виховання ( ознайомлення дітей із сім'єю, родом, рідною країною) має спільність із засобами морального виховання, у системі якого в ознайомленні з найближчим для дитини оточенням полягає виховання гуманних почуттів.

Отже, всі складові частини виховання можуть бути успішно реалізовані лише в єдності та взаємозв'язку. Особистість дитини — не сукупність окремих якостей, а єдине

5

ціле, елементи якого, взаємодіючи, утворюють неповторну індивідуальність.Необхідність забезпечення взаємозв'язку напрямів виховання визначила поняття системи виховання.

Система виховання — сукупність взаємопов'язаних цілей і принципів організації виховного процесу, методів і прийомів поетапної реалізації у межах певної соціальної структури (сім'ї, дитячого садка, школи, вузу, держави).

Головна ознака системи — її впорядкованість. А. Макаренко наголошував на тому, що ніякий засіб неможливо розглядати як окремо взятий від системи; він не може бути визнаний ні поганим, ні добрим, якщо розглядається окремо від інших, від цілого комплексу педагогічних засобів. Виховний вплив на дитину не закінчується за порогом дитячого садка. Воно продовжується на подальших етапах становлення особистості, зокрема, у навчанні дитини в школі. Тому, на сучасному етапі реформування освіти постало завдання наступності між дошкільною і початковою ланкою, що забезпечує якість надання послуг, виховний вплив на дітей.

Наступність у роботі дошкільного закладу і школи – важлива і складна педагогічна проблема. Це внутрішній органічний зв’язок загального, фізичного, духовного. Здійснення наступності в роботі дошкільного закладу і школи полягає в тому, щоб розвинути в дошкільника готовність до сприймання нового матеріалу, до вступу в нове життя. Дошкільний заклад має створити міцний фундамент, на якому легко буде зводитись споруда, тобто дитина легко і якісно засвоюватиме нові знання, поняття.

Так, на етапі дошкільної освіти реалізація наступності полягає у формуванні в дітей старшого дошкільного віку готовності до шкільного життя. А на етапі початкового

6

шкільного навчання – в урахуванні того рівня сформованості життєвих компетенцій, з яким дитина прийшла до школи, і опорі на нього. Такий підхід забезпечує поступальний природний розвиток особистості дитини.

В роботі зі старшими дошкільниками важливо посилити ціннісні аспекти виховного значення та забезпечити наступність в роботі дошкільного навчального закладу і початкової школи з реалізації завдань морального, патріотичного, трудового виховання.

З цією метою необхідно налагодити тісне співробітництво між педагогами дошкільних навчальних закладів і вчителями початкових класів за трьома напрямами:

- інформаційно-просвітницьким (ознайомлення із завданнями здійснення наступності в роботі з дітьми дошкільного і молодшого шкільного віку, спрямованій на формування духовно розвиненої, патріотично налаштованої та працелюбної особистості);

- методичним (ознайомлення зі змістом, формами та методами освітньої роботи в дошкільних навчальних закладах і початковій школі);

- практичним (організація виховних заходів за участю старших дошкільників та молодших школярів).

Успішному забезпеченню наступності сприяє організація спільних для педагогів дошкільних навчальних закладів і початкової школи форм методичної роботи. Це педагогічні ради, методичні об'єднання, «педагогічні мости», «методичні всеобучі», «педагогічні діалоги», «круглі столи», «творчі лабораторії», «методичні вітальні», «методичні фестивалі», «панорами творчих ідей і знахідок», «творчі звіти», «авторські школи», семінари, семінари-практикуми, присвячені питанням духовності, патріотичного і трудового виховання старших

7

дошкільників та молодших школярів. Доцільним є також залучення педагогів-практиків до спільної творчої діяльності та дослідно-експериментальної роботи, що сприяє новому розумінню наступності в роботі вихователя і вчителя.

8

Проект І «Забезпечення наступності між дошкільною та початковою ланками освіти при реалізації завдань

патріотичного виховання»Актуальність теми

Актуальність проблеми обумовлена необхідністю виховання патріотизму, починаючи з дошкільного віку та продовжувалась у початковій ланці освіти. Адже саме в період дошкілля відбувається формування культурно-ціннісних орієнтації духовно-етичної основи особистості дитини, розвиток її емоцій, відчуттів, мислення, механізмів соціальної адаптації в суспільстві, починається процес національно-культурної самоідентифікації, усвідомлення себе в навколишньому світі,

Даний відрізок життя людини є найсприятливішим для емоційно-психологічної дії на дитину, оскільки образи сприйняття дійсності, культурного простору дуже яскраві і сильні і тому вони залишаються в пам’яті надовго, а іноді і на все життя, що дуже важливо у вихованні патріотизму. В той же час слід зазначити, що цілісна наукова концепція формування громадянина, патріота України в сучасних умовах ще не створена. У педагогів-практиків у зв’язку з цим виникає немало питань, у тому числі: що входить сьогодні в зміст патріотичного виховання, якими засобами потрібно його здійснювати у всіх ланках освіти.

Мета проекту: Охарактеризувати мету та завдання патріотичного

виховання дошкільників, які забезпечують перехід до наступної ланки освіти та подальшого засвоєння знань з даного питання

Показати наступність між дошкільною та початковою ланками освіти у вихованні патріотичних почуттів дітей

9

Розробити конспекти занять з патріотичного виховання дошкільників

Предмет дослідження: процес формування патріотичних почуттів дітей при наступності дошкільної ланки освіти та початкової.

Гіпотеза проекту полягає в припущенні, що за умов систематичного, цілеспрямованого використання педагогічних форм та методів роботи з дітьми при наступності дошкільної та початкової ланки освіти будуть здійснені основні завдання розвитку національної культури, що є внеском у загальнолюдські надбання демократичності, гуманізму, совісті, честі, гідності, громадянськості.

Тривалість проекту: 9 днівПлан реалізації проекту:

1. Мотиваційний етап2. Інформаційний етап3. Репродуктивний етап4. Узагальнюючий етап

Базареалізації: ДНЗ №32«Росинка» м.Хмельницького, ЗОШ №22 м. Хмельницького.

Учасники проекту:діти старших груп, вихователі, батьки, вчителі, учні 1-Б класу.

Види діяльності

Зміст роботи

Проектне заняття

Мотиваційний. 1 деньТема: «Україна – наша Батьківщина»

10

Пішохідний перехід

До ЗОШ №22. Знайомство зі школою, учнями 1-Б класу.

Ігрова діяльність

Дидактичні ігри: «Найдорожче», «Склади державні символи України», «Знайди малюнок».Рухливі ігри: «Подоляночка», «Вербова гілочка»

Індивідуальна робота

Розгляд малюнків з папки «Моя Україна»

Робота з батьками

Консультація «Роль сім’ї у вихованні патріотичних почуттів дитини»


Інформаційний. 2 деньТема: «Чудові українські міста»(разом з учнями 1-Б класу)

Прогулянка-подорож

Вилицями рідного міста, прилеглими до дитячого садка. Бесіда про походження їх назви та визначних людей, які тут проживали.

11


Дидактичні ігри: «Частинки-цікавинки», «Склади карту України», «Де ти живеш?»Рухливі ігри: «Віночок дружби»


Розгляд листівок «Міста України», «Хмельницький»


Індивідуальна консультація «Що ми знаємо про Україну?»


Інформаційний. 3 деньТема: "Мій перший віночок".

Екскурсія в етнографічну студію

Розгляд національного одягу, керамічних та дерев’яних виробів, народних іграшок, бесіда про них.


Дидактичні ігри: «Скриня надбань», «Макітра та глечик».Народні рухливі ігри: «Сірий кіт», «Залізний ключ»


Аплікація «Прикрасимо глечик» (СХД), розгляд альбомів «Доля рушникова», «Народна іграшка»


Запропонувати принести сімейні фото (для заняття)


Інформаційний. 4 деньТема: «Роде наш красний!»

Спостереже-ння

Екскурсія до школи. Огляд альбому «Наші родинні дерева». Виконання колективної роботи «Роде наш красний!»

12


Дидактичні ігри: «Народні перлини», «Моя родина»Народні ігри: «Ходить Гарбуз по городі», «Як у нас біля воріт».Рухлива гра «Хустонька»


Заучування лічилки «Мама, тато, дід, бабуся»


Запропонувати батькам оформити роботи «Моє родинне дерево»


Інформаційний. 5 деньТема: «На гостину до бабусиної світлиці» (заняття в етнографічній студії)

Екскурсія Разом з школярами до Краєзнавчого музею. Перегляд виставки «Українська оселя наших пращурів»


Дидактичні ігри: «Народні перлини», «Одягни українку та українця», «До бабусі на обід».Рухливі народні ігри:«Іваночку, покинь схованочку», «Нема пана вдома».


Перегляд альбомів«Народні ремесла України», «Українські національні страви».


Консультація «Роль народної іграшки у житті маленького українця»


Репродуктивний. 6 деньТема: «Хай живе у серці кожної дитини любов до рідної БАТЬКІВЩИНИ!»

13

Спостереження, піший перехід

У ЗОШ №22 на відкрите заняття «Україна – єдина країна»


Узагальнюючий. 7 деньТема: «Найкраща країна – це Україна»


Творчий. 8 деньРозвага в музичному залі для батьків та учнів 1-Б класуТема: «Криниця рідного краю»

Конспекти проектних занять дивіться у Додатку 1

14

Проект ІІ «Наступність під час здійснення морального розвитку особистості між дитячим садочком та початковою

школою»«Десь у найпотаємнішому куточку серця в кожної дитини

є своя струна, вона звучить на свій лад, і щоб серце відгукнулося на моє слово, треба настроїтися самому на тон цієї струни.»

В.О. СухомлинськийМета:в основу діяльності по вивченню проблемної теми

поставити запровадження наукової організації праці педагогічних кадрів закладу, батьків, перспективне впровадження інноваційних технологій та сучасних методик. Підвищити якість навчально-виховного процесу, що відповідає сучасним вимогам, шляхом удосконалення професійної майстерності педагогів на морально-етичних правових норм і правил поведінки людського співжиття, зробити спробу зберегти в них не лише життя і здоров’я, але й душу молодого покоління українців.

Завдання:- сприяти становленню вихователя-майстра, спонукати

його до самовдосконалення, до готовності впровадження інноваційної телеології в практику роботи з дошкільниками;

- створювати відповідні умови для здійснення наступності між дитячим садочком і початковою школою;

- удосконалювати зміст, форми та методи роботи з педагогами, батьками;

- виховувати в дошкільників морально-етичних правових норм, духовність, формування в них культурної поведінки,

15

вміння спілкуватись на основі добрих почуттів і взаємин, усвідомлення себе членом колективу групи, класу і вміння добре поводитися в колективі, позитивна мотивація власної трудової діяльності, повага до природи, до речей, шанувати близьких їмлюдей, любити свій рідний край, батьківщину.

ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП – І- ий РІК РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОБЛЕМИ

Актуальні завдання

Способи розв’язання завдань

Прогнозовані результати

Визначення проблеми

1. Планування методичної роботи.

2. Здійснення анкетування серед педагогічних працівників закладу і вчителів школи

3. Формування творчої групи по вивченню проблемної теми.

4. Засідання педагогічної ради:

«Про формування духовного світогляду дошкільника та

1. Вибір проблемної науково-методичної теми закладу.

2. Складання та вивчення плану роботи, у якому передбачено основні заходи з реалізації проблеми.

3. Обробка методичної інформаційної літератури з даного проблемного питання.

4. Опрацювання новітніх інноваційних методик та технологій з проблемного питання.

16

етапи засвоєння дітьми моральних норм і сформованості духовних цінностей».

5. Створення банку інноваційних технологій по впровадженню проблемної теми.

І -й Е Т А П -- ІІ-ий РІК РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОБЛЕМ

Науково-теоретичне обґрунтування даної проблеми та шляхи її реалізації

1. Вивчення методичної, інформаційної літератури з проблеми.2. Робота проблемного семінару.3. Оперативно-методичні наради з проблемного питання.4. Взаємовідвідування занять, свят та розваг педагогами дошкільного закладу

1. Оформлення картотеки методичної, інформаційної літератури в методичному кабінеті з проблемного питання2. Вироблення рекомендацій засідань семінару по проблемній темі.3. Вибір проблемних тем, над якими працюватимуть вихователіі вчителі

4. Теоретичне вивчення педагогами даної проблеми.

17

і школи по вивченню досвіду роботи з проблемного питання.5. Колективна та індивідуальна робота з батьками та вихованцями.6. Методична декада (відкриті перегляди занять, свят та розваг).7. Засідання педагогічних рад:* Духовність – як основа формування найвищих гуманістичних ідеалів: правди, справедливості, добра, альтруїстичних почуттів.* Взаємодія сім’ї , дошкільного навчального закладу і школи щодо формування основ духовного, фізичного і психічного здоров’я дитини на засадах

5. Позитивні зміни в поведінці вихованців, свідоме ставлення до виконання правил поведінки, усвідомлення ними духовного, морального досвіду.

18

моральності.

ІІ-й Е Т А П -- ІІІ – І V -ий РІК РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОБЛЕМИ

Науково практичне оволодіння даною проблемою

1.Форми методичної роботи з педагогічними кадрами ДНЗ №32 і школи Інформаційно-педагогічні дні; Круглі столи; День творчої гри; Майстер-клас;Творчий портрет педагога.2. Панорама відкритих занять та заходів.3. Засідання педагогічних рад: Формування духовної культури у дітей дошкільного віку. Формування духовного та соціально-морального розвитку 4. Діяльність

1. Удосконалення форм методичної роботи закладу.2. Розширення педагогічної майстерності.3. Консультаційно-інформаційна допомога.4. Підвищення ефективності та результативності навчально-виховного процесу по вихованню в дошкільників духовно-моральних почуттів.5. Активізація діяльності педагогічного колективу дитячого садочка і школи по напрямку вивчення інноваційних, інтерактивних технологій для підвищення рівня знань, умінь і навичок вихованців.6. Розвиток творчості та ініціативи педагогічних працівників, формування творчого потенціалу.

19

роботи проблемного семінару.5. Організація роботи по наставництву педагогів закладу.

7. Підвищення рівня самоосвіти педагогів.

ІІІ-й Е Т А П -- V -ий РІК РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОБЛЕМИ

20

Узагальнення результатів упровадження досвіду в практику роботи

1.Ярмарок педагогічних знахідок.

2. Фестиваль педагогічної творчості педагогів закладу.3. Творчий – звіт вихователів по завершенню вивчення проблемної теми.4. Засідання педагогічних рад:Виховання духовних, морально-етичних норм поведінки дітей – спільна справа батьків та педагогів. Про підсумки роботи дошкільного закладу і школи над реалізацією проблемного питання

1. Вироблення практичних рекомендацій по проблемній темі закладу, шляхи використання їх у педагогічній практиці вихователів.2. Узагальнення педагогічного досвіду по вивченню проблемної теми закладу.3. Поширення передового педагогічного досвіду вихователів та вчителів по вивченню проблемних тем в міській пресі.4. Впровадження позитивних результатів у практику роботи закладу.

21

прогнозування

програмування

планування

організація

регулювання

контроль

стимулювання

корекція і аналіз

▼

▼

▼

▼

▼

▼

▼

Методична робота в дошкільному закладі спректована і побудована за структурою:

22

Форми та методи організації роботи в ДНЗ і школи з духовного виховання:

З педагогами: З вихованцями: З батьками:

анкетування заняття, бесіди, розповіді

анкетування

педагогічні ради дидактичні, сюжетно- рольові ігри

бесіди

семінари-практикуми

читання художньої літератури

рекламно-інформаційні заняття

консультації ознайомлення з творами мистецтва

дні відкритих дверей

лекторії розваги, свята, тематичні вечори

родинні свята

*школа передового педагогічного досвіду

виставки малюнків виготовлення буклетів

перегляд відкритих занять

екскурсії, спостереження ведення відповідної рубрики в батьківському куточку

23

педагогічні читання

уроки доброти, милування

ділові ігри

ділові ігри уроки мислення аналіз проблемних ситуацій

виставки літератури, посібників,

Майстер - класи

розв’язання проблемних ситуацій

гурток «Моральне виховання» у старших групах

консультації

Дні добрих справ

тощо тощо тощо

24

Завдання вивчення поведінки дошкільників у різних видах діяльності:

У грі: діти ввічливо поводяться з однолітками (лагідно й

ненав’язливо запрошують чи просять прийняти їх до спільної гри, тактовно відхиляють прохання тощо);

уміють домовлятися про тему спільної гри, враховуючи бажання одне одного;

знають, як справедливо розподілити ролі та іграшки, спільно будувати ігровий задум, приймаючи цікаві пропозиції, злагоджено втілювати його;

уміють гратися, не зважаючи іншим, запобігають конфліктам і самостійно розв’язують їх мирним шляхом;

здатні об’єктивно і доброзичливо оцінювати учасників гри;

уважні до сором’язливих та нерішучих однолітків, виявляють турботу про малюків.

У праці: діти навчені самостійно готувати й прибирати своє

робоче місце, охоче допомагають це зробити товаришеві; усі трудові доручення виконують старанно, не

відволікаючись, досягаючи належного результату; можуть працювати удвох – ушістьох, справедливо

розподіляючи обов’язки, матеріал та обладнання, узгоджуючи спільні дії, допомагаючи одне одному.

На заняттях: діти уважно вислуховують завдання вихователя,

самостійно і старанно виконують їх; радіють успіхам товаришів і вміють поспівчувати в разі

невдач;

25

уміють виконувати спільну роботу, самостійно розподіляючи її на частини з урахуванням здібностей, можливостей та інтересів кожної дитини;

дбають про якість спільного результату та узгоджують свої дії; допомагають, якщо треба, товаришеві показом, порадою тощо;

здатні об’єктивно й доброзичливо оцінювати роботу й поведінку однолітків та свою власну.

У повсякденному житті: діти завжди помічають, кому потрібна допомога, й

ненав’язливо пропонують її; уважно й тактовно сприймають пропозиції однолітків,

уміють справедливо розв’язувати конфлікти; уміють знаходити морально виправданні способи

протидії злу, схвалюють добро і засуджують зло; діти розуміють необхідність дотримуватися прийнятих

норм належної поведінки у дошкільному закладі, у сім’ї, транспорті, громадських місцях, на вулиці тощо;

хлопчики навчені виявляти увагу до дівчаток; поступатися місцем, пропускають поперед себе, допомагають, заступаються, якщо треба, дружать з ними, запрошують до гри, змагань, тощо;

дотримуються правил бережливого природокористування;

уміють бережно користуватися ужитковими речами, утримувати їх у порядку, завжди класти їх на певне місце.

У спілкуванні: розуміють мотиви поведінки інших людей; протидіяти

неправильним вчинкам однолітків; розуміють вплив своєї поведіни та їх наслідків на інших людей, самого себе;

26

уміють дружити, мають почуття власної гідності, сорому, відповідальності справедливості;

майже зовсім відсутні такі негативні прояви, як зло втіха та заздрощі;

володіють правилами культури спілкування, мовленнєвого етикету як у спілкуванні з дорослими, так і з однолітками (розмовляють природним голосом, ввічливо, без окриків, зайвих і надмірних емоцій, жестів та міміки, лагідним тоном; вислуховують співрозмовників, не перебиваючи його; висловлюючи чітко, зрозуміло, у звичному темпі мовлення тощо).

Очікуваний результат роботи педагогічного колективу ДНЗ№32 і школи над вивченням науково-методичної проблеми "Духовний розвиток особистості ,,

1.Підвищення педагогічної та методичної компетентності педагогів закладу.

2.Вдосконалення змісту, форм і методів методичної роботи в закладі з педагогічними кадрами.

3.Обґрунтоване науково-методичне забезпечення педагогічного навчально-виховного процесу в закладі.

4.Охоплення педагогів в роботі практичного семінару та педагогічних рад по вивченню проблемної теми.

5.Оволодіння педагогами закладу досягненнями сучасної науки і практики.

6.Поповнення банку методичних доробок з формування в дошкільників духовно-культурних та морально-етичних норм поведінки.

7.Задоволення потреб кожного педагога в оволодінні інноваційними методиками і технологіями навчально-виховного процесу.

27

8.Творче зростання ділових якостей педагогів закладу.9.Сформованість в дошкільників свідомого ставлення до

морально-етичних, правових, громадянських, духовних норм і правил поведінки людського співжиття.

10.Дошкільний навчальний заклад забезпечить різнобічний гармонійний розвиток, здобуття дитиною життєвого досвіду, адекватну реакцію на різні життєві ситуації, практичне забезпечення духовних та морально-етичних норм.

КОМПОНЕНТАМИ ДУХОВНОЇ КУЛЬТУРИ ОСОБИСТОСТІ Є:

♦ Інтелектуальна культура (знання, мислення);♦ Моральна культура (честь, гідність, культура почуттів,

статева культура);♦ Культура спілкування(комунікативні здібності, духовні

запити, культура мовлення)♦ Національна культура та національна самосвідомість;♦ Художньо - естетична культура;♦ Родинно - побутова культура.Однією зі складових духовної культури є християнська

морально-етична культура. Вона лежить в основі української національної духовності та нині активно відроджується.

28

Практичний аспект наступності:- попереднє знайомство вчителів із своїми майбутніми

учнями; - кураторство вихователями своїх колишніх вихованців;- форми взаємодії педагогічних колективів семінари,

семінари-практикуми, тренінги (педагогічного спілкування, комунікативних умінь),

- спільна робота практичного психолога з вчителями та вихователями дошкільних груп);

- система відвідування вчителями старших груп, спостереження за діяльністю дітей на заняттях та поза ними;

- бесіди з дітьми та їх вихователем; створення «школи майбутнього першокласника";

-організація спільних концертів, спортивних змагань; ремонт і виготовлення іграшок тощо.

29

31

ПроектІІІ «Формування трудової компетентності дітей при наступності дошкільної ланки освіти та

початкової»Актуальність темиВивчення наступності в роботі дитячого садка і

початкової школи саме у трудовому вихованні дітей є надзвичайно актуальним. Виникає необхідність комплексного підходу до вирішення завдань наступності у виховній роботі дошкільного навчального закладу і школи, визначення найбільш ефективних педагогічних умов, завдань яким процес зміни дитиною свого соціального статусу проходив би без ускладнень.

Трудове виховання сприяє духовному збагаченню підростаючої особистості. Спеціально проведені дослідження показали, що в процесі трудових дій соціальна мотивація у дошкільників формується успішніше, ніж у ігрових діях (Л. І. Божович, Г. О. Люблінська, Я. З. Неверович). Під соціальною мотивацією праці розуміється прагнення зробити щось корисне іншій людині.

Так, дослідження, проведені Я. З. Неверович, переконливо свідчать, що за умови правильної організації трудової діяльності суспільно-спрямовані мотиви можуть набувати для дитини значно більшої спонукальної сили, ніж особисті, або ж інтерес до зовнішньої, процесуальної сторони діяльності. На цьому наголошував іА. С. Макаренко, який вважав, що дитина повинна виховуватися так, щоб вирішальним моментом у трудовому зусиллі була не її зацікавленість, а користь,

31

32

необхідність. З розвитком дитини навіть найбільш неприємна робота даватиме їй радість, якщо суспільна значущість роботи буде для неї є очевидною. Під впливом вимог батьків і вихователів та за їх безпосередньою допомогою дошкільник поступово навчається виконувати окремі доручення, а згодом - і складніші завдання, результати яких потрібні не тільки йому особисто, а й мають значення для близьких дорослих, товаришів по групі. Хоча об'єктивна цінність цієї діяльності ще не досить велика, проте для самої дитини вона дуже важлива, особливо для формування моральних якостей, для підготовки до майбутньої суспільної корисної праці.

Працю у нашому суспільстві характеризує те, що кожна людина трудиться не лише заради задоволення власних потреб, а й на користь іншим людям, в інтересах і колективу, і суспільства. І у вихованні дошкільників має формуватися саме таке ставлення до праці, розуміння її суспільної значущості.

В останні роки в українській психолого-педагогічній науці та педагогічній практиці наступність у трудовому вихованні дошкільників і молодших школярів дедалі частіше розглядається не лише як важливий засіб формування в них позитивного ставлення до праці, відповідальності, працелюбності, а й неодмінна умова формування в хлопчиків і дівчаток колективістських рис особистості, доброзичливих взаємин, почуття товариськості (З. Н. Борисова, Р. С. Буре, Я. З. Неверович, В. Г. Шур, Г. Г. Якобсон та ін.).

32

33

Мета проекту: на основі науково-методичних джерел розкрити особливості впливу на трудове виховання дітей при наступності дошкільної та початкової ланки освіти .

Завдання проекту:1. Формування мотивації (потреб, інтересу, почуття

обов'язку і відповідальності), позитивно-емоційного ціннісного ставлення до праці як до форми буття і способу самореалізації людини.

2. Формування системи знань, необхідних для трудової діяльності, вибору професії, соціального, професійного і життєвого самовизначення.

3. Формування досвіду суспільно корисної виробничої діяльності, вміння використовувати теоретичні знання на практиці, здатності до творчості.

Об’єкт дослідження: наступність дошкільної та початкової ланки освіти у трудовому вихованні .

Предмет дослідження: процес формування трудової компетентності дітей при наступності дошкільної ланки освіти та початкової.

Гіпотеза проектуполягає в припущенні,що за умов систематичного,цілеспрямованого використання педагогічних форм та методів роботи з дітьми, процесі формування трудового виховання дітей при наступності дошкільної ланки освіти та початкової позитивно впливає на здобуття навиків , які у майбутньому знадобляться для суспільної корисної праці.

Терміни експерименту

33

34

Початок – вересня 2014р.,завершення – травень 2015р.

План реалізації проекту1. Підготовчий етап2. Організаційний етап3. Практичний етап4. Запроваджувальний етап5. Узагальнюючий етап

1.Підготовчий етап№з/п

Етапи та заходи щодо реалізації

Термін реалізації

Відповідальні

1.1 Опрацювати нормативну й законодавчу базу щодо організації послідовності співпраці ДНЗ і школи з трудового виховання

Жовтень 2014

Завідувач ДНЗ, вихователь – методист

1.2 Дібрати сучасну педагогічну літературу з даної теми

Листопад 2014

Вихователь-методист

1.3 Затвердити склад творчої групи щодо реалізації послідовності співпраці ДНЗ і

Листопад 2014

Завідувач ДНЗ

34

35

школи з трудового виховання

1.4 Скласти план реалізації послідовності співпраці ДНЗ і школи

До30.04.2015 р.

Завідувач ДНЗ, вихователь – методист

2.Організаційний етап

№з/п




2.1 Оформлення стенду «Трудове виховання дітей в сім’ї»

Жовтень 2014

Вихователь - методист

2.2 Придбання літератури за темою

Вересень 2014

Вихователь – методист

2.3 Поповнення інвентарю для організації трудової діяльності дошкільників


Завідувач ДНЗ, вихователь – методист, завгосп

2.4 Оновлення ігрових зон для сюжетно – рольових ігор для ознайомлення


Завідувач ДНЗ, вихователь – методист, завгосп

35

36

дошкільників з професіями дорослихНавчально–методичне забезпечення

№з/п




2.5 Провести засідання педагогічної ради за темою «Трудове виховання в процесі організованої і самостійної предметно-практичної діяльності дітей»

Лютий 2015

Завідувач ДНЗ, вихователь-методист

2.6 Провести цикл заходів:1.Теоретичний-семінар: «Трудове виховання дітей дошкільного віку, як педагогічна проблема сучасності».2.Круглий стіл: «Забезпечення наступності в реалізації завдань духовного,

Січень 2015

Січень 2015



36

37

патріотичного, трудового виховання між дошкільною та початковою ланками освіти»3.Семінар педагогічний-вернісаж: «Виховання самостійності та працелюбності у дошкільників в процесі формування трудової компетентності»4.Методоб’єднання вихователів старших груп міста: «Предметно практична компетенція дошкільників старшого дошкільного віку в процесі підготовки до шкільного життя»

Лютий 2015

Квітень 2015

2.7 Підібрати й систематизувати матеріали з

Вересень – травень 2014-

Вихователь –методист, творча група

37

38

упровадження ігор з трудового виховання у роботу з дітьми

2015рр.

3.Практичний етап

№з/п




3.1 Упровадження проекту за темою «Формування трудової компетентності дітей при наступності дошкільної ланки освіти та початкової».

Протягом 2014-2015рр.

Вихователь –методист, вихователі старших груп

3.2 Проведення систематичного моніторингу що до засвоєння дітьми матеріалу

Вересень2014; травень 2015

Вихователь –методист

3.3 Провести засідання педагогічної ради за темою: «Підсумки навчально педагогічного процесу за 2014-2015 н.р.», де висвітлити одним з питань тему: «Підсумок формування трудової

Травень 2015 р.


38

39

компетентності дітей дошкільної ланки освіти та початкової»

3.4 Розробити методичний посібник «Проблема наступності у трудовому вихованні дітей старшого дошкільного і молодшого шкільного віку».

Грудень 2014р.

Завідувач ДНЗ, вихователь-методист, вихователі старших груп

4.Запроваджувальний етап.

№з/п




4.1 Запровадити роботу що до наступності дошкільної та початкової ланки освіти у трудовому вихованні .

2014 – 2015 н. р.


5.Узагальнюючий етап.

№з/п




5.1 Розробка методичного

Грудень 2014р

Завідувач ДНЗ, вихователь-

39

40

посібника «Проблема наступності у трудовому вихованні дітей старшого дошкільного і молодшого шкільного віку».

методист, вихователі старших груп

5.2 Проведення методичного б’єднання вихователів старших груп міста на тему «Предметно практична компетенція дошкільників старшого дошкільного віку в процесі підготовки до шкільного життя»

Квітень 2015


Очікуваний результат:

40

41

1. Виховання інтересу до праці дорослих, бережливого ставлення до їх результатів, поваги до людини-трудівника. Праця є особливим видом діяльності, спрямованим на створення суспільно значущих результатів. Ознайомлюючись із працею дорослих, дитина бачить трудовий процес, його конкретні результати, пізнає їх роль у задоволенні потреб людини. Оскільки дитина від природи схильна до наслідування, все цікаве її приваблює, педагог має широкі можливості для спрямування її вільної діяльності, ініціювання певних емоцій, прагнень.

2. Формування навичок трудової діяльності. Уже в дошкільному віці діти намагаються наслідувати працю дорослих. Слід допомогти їм усвідомити, що процес має певну послідовність операцій, потребує відповідних старань і вмінь. З часом діти починають розуміти, що перед тим, як приступити до праці, треба знати її мету, уявити її процес і результат, підібрати необхідні засоби (речі, комплекс речей, якими людина діє на предмети праці) і предмети праці (сировина, матеріали тощо), здійснювати цілеспрямовані трудові дії, взаємодіяти з іншими людьми.

3. Виховання особистості дитини у процесі її трудової діяльності. Ця група завдань передбачає виховання відповідальності, самостійності, цілеспрямованості, ініціативи й витримки. Без них неможливе формування основ працелюбства (звички до трудових зусиль, готовності брати участь у трудовій діяльності, вміння доводити розпочату справу до завершення). Педагоги,

41

42

батьки мають зважати, що організм, психіка дошкільників швидко втомлюються від одноманітної, складної роботи, і регулювати обсяг і тривалість конкретних робіт, чергуючи елементи статичного й динамічного навантаження. Оптимізація трудових зусиль дітей вбереже їх від розчарувань, непомірної втоми, що є важливими передумовами їх позитивного ставлення до праці.Необхідні ресурси для реалізації проекту:кадрове забезпечення проекту;керівник, координатор, творча група.

ДОДАТОК 1

42

43

Конспекти занять до проекту «Забезпечення наступності між дошкільною та початковою ланками освіти при реалізації завдань патріотичного виховання»

1-ий проектний день.Тема: «Україна – наша Батьківщина»Програмові завдання: дати дітям знання про

Україну; продовжити знайомити їх з вишиванням як одним із видів українського декоративно-прикладного мистецтва, орнаментами вишиванок, елементами українського національного одягу; навчати бачити спільне і відмінне в одязі хлопчиків і дівчаток; формувати шанобливе ставлення до традицій українського народу, зокрема до національного вбрання; продовжити вчити дітей бачити самобутність та оригінальність українського національного вбрання; вправляти у прикрашанні одягу готовими елементами української вишивки; сприяти розвитку інтересу до завдань художньо-естетичного характеру; виховувати в дітей глибокі почуття любові до своєї Батьківщини.

Матеріал: українські національні костюми за кількістю хлопчиків і дівчаток; лялька-дівчинка та лялька хлопчик в українському національному вбранні; свічка, український віночок; бутафорні коні з возом, скриня; ширма для виставки українського національного одягу; дидактична гра «Одягнемо ляльку»; готові форми для викладання геометричних та рослинних орнаментів; готові форми українського національного одягу для хлопчика і дівчинки (сорочки, шаровари, віночок,

43

44

чоботи, спідничка, пояс); магнітофон, українські мелодії.

Хід заняттяДіти і вихователь одягнені в українські національні

костюми.Психологічний етюдМаленькі наші ніжки,Та добре знають путь.На службу Україні,Як виростуть, підуть. (діти крокують по колу)Маленькі наші ручки,Та кріпнуть і ростуть.На службу УкраїніВсю працю віддадуть. (діти піднімають від

плечей і вгору)Дитячі в нас серденька,Та щирі почуття.(діти прикладають праву руку до серденька зліва)Любити УкраїнуМи будем все життя(діти піднімають руки вгору і вітаються)Вихователь.- Сьогодні, діти, ми з вами зустрілися знову,Про маленьких українців поведем розмову.Про теплий, рідний, любий дімІ вишиваночки у нім.Вихователь. - Діти, скажіть мені, будь ласка, як

називається наша Батьківщина? (Україна). Давайте сьогодні ми з вами запалимо свічечку, яка буде

44

45

символом нашої любові до України. І у ваших сердечках нехай запалає маленький «вогник» гордості за те, що ви - українці. Я прошу вас пронести цей вогник через усе своє життя. Тож будьте чесні, розумні, горді, любіть свою рідну Батьківщину. А що для вас означає Батьківщина?

Вихователь запалює свічку і по черзі передає її кожній дитині:

1-а дитина:Сонце в небі і зоряна ніч солов'їна - це моя

Батьківщина.2-а дитина: Батьківщина - це ліс осінній,3-я дитина: Це домівка моя, і школа,4-а дитина: І гаряче сонячне коло.5-а дитина: Батьківщина - це труд і свято,6-а дитина: Батьківщина - це мама й тато,7-а дитина: Це твої найкращі друзі,8-а дитина: І бджола у весняному лузі.Діти сідають на стільчики.Вихователь. - А давайте, діти, спробуємо підібрати

гарні слова про нашу Україну.Дидактична гра «Яка наша Україна?»Вихователь (починає): Україна - могутня. А ще яка?Діти продовжують. Наприклад: Україна - калинова,

квітуча, зоряна, барвінкова, багата, співуча, барвиста, дружня, мила, дорога, гарна, рідна.

Вихователь. - Молодці! Діти, а як називають людей, які живуть на Україні? (українці). А хто ви? (українці). Якою мовою розмовляють українці? (рідною,

45

46

українською). Діти, що можна сказати про нашу рідну українську мову, яка вона?

Дидактична гра «Яка наша мова?»(солов'їна, милозвучна, калинова, рідна, красива,

пісенна, барвінкова, материнська, неповторна, казкова, співуча)

Звучить музика. З'являються ляльки - українці, Оленка і Тарасик.

Вихователь. - Діти, подивіться. До нас у гості завітали маленькі українці, Оленка і Тарасик. Давайте з ними привітаємося, скажемо їм «Доброго дня!». (Діти вітаються).

Вихователь. - Давайте запросимо Оленку і Тарасика до себе на заняття.

Катрусю, візьми, будь ласка, ляльку-українку до себе. Андрійку, а ти візьми ляльку-українця.

Вихователь. - Хто ти, дівчинко маленька?Дівчинка з лялькою в руках розказує віршик.Українка я гарненька,До барвистого віночка -Вишиваночка-сорочка,Фартушок і чобітки,Й різноколірні стрічки...Вихователь пропонує хлопчику взяти ляльку

Тарасика на руки.Вихователь. - Хто ти, хлопчику маленький?Хлопчик розказує віршик.Син я України-неньки,Українцем я зовуся,

46

47

Україною горджуся!Вихователь. - Діти, подивіться на одяг наших

українців. Він у них не звичайний, а святковий. Малята, скажіть, будь ласка, у що одягнений наш Тарасик? (сорочка-вишиванка, червоні шаровар, синій пояс, на голові - шапка, на ногах - чоботи). А як ви одягнені, наші хлопчики? Що у вас спільного з одягом Тарасика? (Відповіді дітей)

Вихователь. - Діти, а у що одягнена лялечка Оленка? (сорочка-вишиванка, спідниця, фартушок, на голові віночок, на шиї - червоне намисто, на ногах - червоні чобітки) А в що одягнені наші дівчатка? Що у вас спільного з одягом Оленки? (Відповіді дітей)

Вихователь. - Оленка і Тарасик дуже хочуть пограти з нами в цікаву гру.

Дидактична гра «Яке наше вбрання?»Мета: вчити дітей добирати відповідні прикметники

до іменників.- Українська сорочка яка? (вишита, тоненька, лляна,

біла)- Українські шаровари які? (широкі, червоні,

просторі, великі, українські)- Українська спідничка яка? (невеличка, яскрава,

зручна, синя, пряма, вишита)- Український пояс який? (чоловічий, широкий,

міцний, довгий, ошатний)- Українські чобітки які? (червоні, міцні, високі,

невисокі, зручні)

47

48

- Український віночок який? (різнокольоровий, гарний, квітучий, новий, барвистий)

Вихователь. - Молодці, малята! А зараз ми з вами трішки відпочинемо.

Рухлива гра «Передай віночок»Діти стають у коло. Під веселу українську мелодію

передають віночок одне одному. Коли музика зупиняється, дитина, у чиїх руках опинився віночок, виходить на середину і танцює з віночком на голові довільні рухи. Коли це хлопчик, то він вибирає собі дівчинку і танцюють удвох. Решта дітей весело плескають у долоні. Гра повторюється 3 рази.

Вихователь. - Наші ляльки-українці хочуть погратися з нами ще в одну гру.

Дидактична гра «Зроби слова лагідними»Сорочка (А лагідно як сказати?) - сорочечка,Дівчина - дівчинка;Хлопець - хлопчик;Вишиванка - вишиваночка;Спідниця - спідничка;Чоботи - чобітки;Пояс - поясочок;Фартух - фартушок.Творча гра «Склади віршик»Діти добирають потрібні слова і складають тематичні

віршовані рядки.Одягну український віночок -Затанцюю веселий ...(таночок).Гарні хлопці стоять біля ганку,

48

49

А на них сорочки - ... (вишиванки).Я танцюю гопак залюбки,Адже в мене зручні ... (чобітки).Вишиванку везу на гостинець:Пам'ятайте, що я - ...(українець)!Вихователь. - Молодці, малята! Ви розумні та

кмітливі. А чи вмієте ви розв'язувати задачі? Ось послухайте задачі від наших ляльок-українців.

Логічна гра «Полічи і дай відповідь»Задача перша від ОленкиВ українській родині двоє братів. У кожного по дві

сорочки-вишиванки. Скільки всього вишитих сорочок у хлопчиків? (чотири сорочки). Як ви здогадалися? (додали)

Задача друга від ТарасикаДівчатка-україночки готувалися до гостей віршиком.

Друга дівчинка вивчила до свята українську пісеньку. А дві дівчинки збирались виконати для гостей танок з віночками. Скільки всього дівчаток візьмуть участь у прийомі гостей? (четверо дівчаток)

Вихователь. - Молодці, малята. Вмієте розв'язувати задачі, відразу здогадалися. Оленка і Тарасик мені сказали, що хочуть сьогодні відвідати «Інтернет-магазин» і купити собі новий український одяг на свято. А давайте і ми помандруємо у цей незвичайний магазин. Хочете поїхати з ними на кониках? Тоді вирушаймо!

Звучить музика, діти їдуть на «кониках» в «Інтернет-магазин» (спеціально облаштована виставка сучасного українського національного одягу).

49

50

Вихователь. - Ось ми з вами вже в «Інтернет-магазині». Давайте роздивимося вітрину. Хто мені назве, який тут є одяг? (сорочка жіноча, спідничка, фартух, шаровари, сорочка чоловіча, пояс, чоботи, вишите плаття і т. д.).

Вихователь. - Дуже гарний, різнокольоровий вишитий одяг у нашому незвичайному магазині. Давайте ми з вами розглянемо вишиваночки. Чим вони вишиті? (різнокольоровими нитками)

Вихователь. - Діти, послухайте мене, будь ласка. Кожен колір має свою мову. Червоний колір - означає символ любові і щирості.

Синій колір - символ неба, сили і здоров'я.Жовтий колір - символ сонця і хліба.Зелений - символ життя, рослинного світу.Вихователь. - Діти, зверніть, будь ласка, увагу, що

орнаменти на вишиванках різні: геометричні і рослинні. Як ви думаєте, з чого складаються геометричні орнаменти? (з геометричних фігур: трикутники, хрестики, зубчасті, прямі та хвилясті лінії, квадрати, кружечки, прямокутники). Ось ці геометричні орнаменти на сорочці.

Вихователь показує зразки вишиванок з геометричними орнаментами.

- А з чого складається рослинний орнамент, як ви думаєте? (квіти, пелюстки, різні листочки).

Вихователь показує зразки вишиванок з рослинним орнаментом.

50

51

Вихователь. - Діти, давайте допоможемо вибрати і купити святковий український одяг для Оленки і Тарасика. Хто хоче допомогти?

Діти по черзі вибирають одяг спочатку для Оленки, а потім для Тарасика і пояснюють свій вибір. Одяг складають у скриню на возі.

Вихователь. - Оленка і Тарасик вам дуже вдячні і просять вас допомогти ще підібрати одяг для їхніх ляльок-друзів. Для цього ми поділимося порівну на 2 команди. Одна команда одягне хлопчика, а друга - дівчинку.

Дидактична гра «Одягнемо ляльку»Діти працюють біля двох столів: за одним столом

вони складають з частин постать хлопчика, а за другим - постать дівчинки.

Вихователь. - Діти, який одяг ми можемо підібрати для наших ляльок в «Інтернет-магазині»? (Діти по черзі підбирають одяг для хлопчика і дівчинки).

- Діти, ви звернули увагу, що одяг, який ми підібрали лялькам, якийсь буденний, не святковий? Як ми можемо його прикрасити? (можна вишити, можна домалювати, можна наклеїти візерунки тощо)

- Я пропоную вам викласти на одязі геометричні чи рослинні орнаменти. Тоді він оживе і засяє різнокольоровими барвами веселки.

Самостійна робота дітей за столамиДіти з готових форм викладають орнаменти на одязі

ляльок. Звучить легка українська мелодія «А сорочка мамина».

51

52

Підсумок. - Діти, ви сьогодні дуже постаралися. Чи подобається вам зараз одяг на ляльках? Чому?

- Оленка і Тарасик вам дякують за старання і допомогу і запрошують вас до цікавої гри.

Рухлива гра «Сопілочка» (під музичний супровід)

2-ий проектний деньТема: «Чудові українські міста» (разом з учнями 1-

Б класу)Програмний зміст: викликати у дітей бажання

поповнювати свої знання про Україну; вчити розуміти поняття «Батьківщина», рідна земля.

Ознайомлювати дітей з назвою рідного краю, міста в якому народилися; формувати уявлення про красу природи рідного краю.

Вчити дітей виразно читати вірші інтонаційно та виразно передавати зміст; формувати почуття любові до художнього слова.

Формувати вміння обговорювати сюжет і композицію майбутнього малюнка. Закріплювати вміння передавати у малюнку людську постать;

розвивати естетичне сприйняття образну пам`ять, мислення, мовлення, уяву; виховувати почуття приналежності до свого народу, його духовної культури, почуття національної гордості.

Матеріал: вірші про Батьківщину, слайди «Мій Хмельницький», аркуші паперу, фарби, олівці.

Хід заняттяВихователь читає вірш:

52

53

Де зелені хмари яворівЗаступили неба синій став,На стежині сонце я зустрів,Привітав його і запитав:-Всі народи бачиш ти з висот,Всі долини і гірські шлилі.Де ж найбільший на землі народ?Де ж найкраще місце на землі?Сонце посміхнулося здаля:-Правда, все я бачу з висоти,Всі народи рівні. А земляТам найкраща, де вродився ти!Виростай, дитино, й пам’ятай:Батьківщина – то найкращий край!

-Діти! Хто може пояснити, що таке Батьківщина?(Рідний край, земля, де ми народилися та живемо)- Справді, Батьківщина – це наша рідна Україна,

земля, де ми народилися і живемо, де живуть наші батьки, де жили і живуть наші бабусі, дідусі, прадідусі та прабабусі. Україна означає край, де живуть українці, український народ. Є велика Батьківщина, наша рідна країна - Україна, і є маленька батьківщина – дім, рідна сім я: мама, тато та дітки. Але ми любимо зустрічі гостей. Одна дівчинка збиралась привітати

їх однаково.Дитина –Батьківщина – це ліс та гайок,Це домівка моя, дитсадок

53

54

Батьківщина – це труд і свято.Батьківщина – це мамо й тато.Це твої найщиріші друзіІ бджола на веснянім лузі.Вихователь. Ми повинні любити нашу рідну

Україну, бути патріотами своєї Батьківщини.Дидактична гра «Продовж речення»- Які державні символи? (Гімн, Прапор, Герб)- Є також народні символи . Які це? (верба, калина,

вінок, рушники, пісні, рідна мова колискова)- Яка наша Україна? (Велика, багата, квітуча,

гарна... .)- Які люди живуть в нашій країні?(Український

народ)- Який наш народ? (Мудрий, розумний, щирий,

працьовитий)Вихователь. Так, наш народ – надзвичайно мудрий

та творчий. Ним складено багато прислів’їв, приказок, казок, легенд, чудових пісень.

Діти, скажіть, як називається столиця України? ( Київ)

Наше рідне місто, де ми народились та живемо? (Хмельницький)

Дидактична гра «Розкажемо про місто»Вихователь розпочинає речення, діти мають логічно

завершити його.В Хмельницькому багато ... (вулиць, майданів, парків,

пам’ятників...)

54

55

Усюди в Хмельницькому зростають дерева, отже Хмельницький… (зелений, пишний, квітучий)

Навесні цвітуть квіти, білими свічками каштани, і Хмельницький стає... (квітучим, гарним)

В Хмельницькому мешкає багато людей, і чимало гостей відвідують це місто. Отже Хмельницький - ... (багатолюдний, гамірний, гостинний)

В Хмельницькому гарні ... (будинки, парки...)Перегляд слайдів «Мій Хмельницький»Діти (учні 1-го класу) читають вірш Г.Коваля «Під

небом України»Земля моя рідна, чарівна краса...Вінком над полями веселка звиса,І пісня замріяна линеВ колоссі і в травках степів золотихПід небом ясним України.Земля моя, доле, надії мої,Дрімучі діброви, дзвінкі солов’ї,Червоне намисто калини!І ти, моя Мово і пісня чудова,Під небом ясним України...Які трудолюби живуть в цьому краї!Від рук їхніх теплих сади і врожаїЦвітуть для добра, для людини.Тут в полі, в забої ти стрінеш героївПід небом моєї Вкраїни.Яка українська земля?Чим і ким вона славна?Чим пишаєтесь ви, діти?

55

56

Чим вас зігріває рідна земля?Вихователь: Пропоную вам намалювати малюнки

про наш рідний край.Намалюйте те, що вам найбільше подобається у

рідному краї.Конкурс малюнка «Україна – рідний дім!»

3-ій проектний деньТема: "Мій перший віночок".Програмовий зміст: дати дітям поняття про

український національний одяг. Поглибити знання дітей про український віночок , символічне значення квітів у вінку. Вчити викладати і наклеювати окремі елементи предмета, що складається з кількох частин. Продовжувати розвивати у дітей образне сприймання, відчуття кольору та діалогічне мовлення. Виховувати емоційно-естетичні почуття, акуратність у роботі.

Матеріал: учні 1-го класу (хлопчик та дівчинка) в українському національному одязі, художній матеріал, заготовки квітів для віночків, приладдя для аплікації.

Хід заняття(Стук у двері. Заходять учні в українських

костюмах.)Вихователь: Діти, до нас завітали гості. Подивіться, хто

до нас прийшов: незнайомі нам дівчинка і хлопчик. Спитайте, як їх звати. (Діти запитують, учні відповідають.)

- Мене звати Оксанка.- Мене звати Іванко. Ми хочемо з вами познайомитися і

подружитися.

56

57

(Діти запрошують гостей сісти.)- Діти, подивіться, в який гарний одяг одягнені Оксанка

та Іванко. Це - українські костюми. Подивіться і скажіть: що одягла Оксанка, ідучи до нас в гості? (Відповіді дітей: вишиту сорочку, спідничку, плахту, фартушок. На шиї у неї намисто, а на голові - віночок.)

- А в що взута Оксанка? (.В червоні чобітки).- Молодці, діти! Ви добре розказали про Оксанчин

костюм. Наші дівчатка теж вдягалися в такі костюми, коли в нас було свято.

- От ми з Оксанкою і познайомилися. А хто розкаже про костюм Іванка? Я вам допоможу. У що ж одягнений Іванко?

(Відповіді дітей: у вишивану сорочку, у червоні штани та червоні чоботи.)

- Так, правильно. Ці штани називаються шароварами, а підперезаний Іванко поясом. От і з Іванком ми познайомилися. Діти, я бачу, що гості щось нам принесли. Давайте спитаємо в них, що вони нам принесли.

(Діти звертаються до ляльок із запитаннями.)Оксанка: (Вихователь)- У моєму костюмі мені

найбільше подобається віночок, бо ж цей віночок оберігає дівчаток від усього злого і дає здоров’я, доброту і ніжність. Нам з Іванком хочеться, щоб ви “сплели” віночки для ляльок.

Вихователь: Діти, чи погоджуєтеся ви виконати таку роботу?

(Діти відповідають.)- Тоді давайте розглянемо Оксанчин віночок. З яких

57

58

квітів сплетений цей віночок? Чи знайомі вам ці квіти? Назвіть їх.

(Діти розглядають віночок, називають квіти: ромашки, незабудки,

чорнобривці, барвінок.)- Так, правильно, ми вже не раз говорили про ці квіти і

милувалися їх красою. А чи згадаєте ви, що означають ці квіти, що вони несуть людям?

Ромашка лікує від різних хвороб і несе доброту. Барвінок – символ життя.

Незабудка розвиває зір. Чорнобривці вплітають у віночок, щоб голова не боліла і щоб дівчина була чорнобривою.

Вихователь: Молодці, діти. Бачиш, Оксанко, як гарно наші діти розповідають про ці чарівні квіти, з яких сплетено твій віночок? Скажіть, діти: як потрібно ставитися до квітів, до всього живого?

Діти: За квітами треба доглядати, поливати, а не можна топтати і зривати.

Вихователь: Добре, а щоб ви це краще запам’ятали, ми вивчимо віршик.Я квітку чарівнуне стану рвати,її додому я не понесу,Бо вдома їй джмеля не погойдати,І не попити ранками росу.

- Діти, ось Оксанка з Іванком принеси нам віночки з барвінкових гілочок і квіти , які треба помістити на віночок. Якого кольору листочки в барвінку ?

58

59

- (Зеленого, ця рослина завжди зелена)- А це яка квітка?(Ромашка)- Які в неї пелюстки, серединка ?(Відповіді дітей)- А якого кольору ця квітка? (Показати незабудку)- (Голубого).- Як вона називається?- (Незабудка)- Добре, а ця жовтогаряча ?- Чорнобривці- Молодці , діти! Ви гарно знаєте всі ці квіти . Тепер я

вам роздам квіти, а ви їх приклеїте на віночки в ті місця , де намальовані кружечки. Покажіть мені пальчиком, куди будете наклеювати квіти.

(Діти накладають квіти на кружечки і приклеюють їх. Робота супроводжується записом пісні «Чорнобривці», Оксанка та Іванко оглядають готові роботи.)

Оксанка: Нам дуже подобаються ці віночки, ви дуже гарно виконали роботу, молодці. Якщо ви дозволите , то ми віднесемо ці віночки нашим подружкам. Вони будуть дуже раді. Ми дякуємо вам, діти, за такі гарні дарунки. (Діти прощаються з учнями і запрошують їх прийти ще в гості,)

4-ий проектний деньТема: «Роде наш красний!»Програмовий зміст: Розвивати почуття любові до свого

краю, продовжувати ознайомлювати дітей з культурною спадщиною рідного краю (традиціями, звичаями, обрядами); познайомитись з сім’ями вихованців; викликати в дітей бажання більше дізнатися про своїх рідних; виховувати почуття любові, поваги, чуйності до найрідніших людей.

59

60

Матеріал: картина із зображенням сім’ї; матриці (склад родини); фото дитячих сімей; предметні картинки із зображенням різноманітних речей; прислів’я; магнітофон; запис «легкої» музики (за вибором вихователя).

Хід заняття(Вихователь виставляє на дошці картину із

зображенням сім’ї.)Вихователь.Сьогодні незвичайні гості в нас,Омелько та його сім’я.Вітаємо ми їх усіх,І ти, і він, вона, і я.Прийшов до нас Омелько,Показати свою сімейку.Сімейку показатиТа з вами порозмовляти.

Вихователь.Розглянемо сім’ю Омелька. Кого ви бачите на картині? Давайте дамо імена всім членам родини. (Варіанти відповідей дітей)

Вихователь. А для чого людині потрібна сім’я? (Відповіді дітей.)

Вихователь. Так. Кожна людина, яка має сім’ю розуміє, що таке любов, турбота й ласка. Як ви вважаєте, якою повинна бути сім’я? (Відповіді дітей.)

Вихователь. У народі кажуть, що жінка — це сонце, чоловік — місяць, а діти

— зорі. Поясніть цю народну мудрість.Дидактична вправа «Моя сім’я»

60

61

Дітям пропонують обрати ту матрицю, на якій зображена її родина, і розповісти про неї.

Робота з матрицямиДитина обирає матрицю, яка, на її думку, схожа на склад

родини, і пояснює:— Це моя сім’я. Нас п’ятеро. Це — я, Іванко, моя

мама Алла Петрівна, тато Іван Денисович, мій дідусь Петро Іванович і бабуся Ольга Вікторівна. Вихователь. У кожній сім’ї всі піклуються одне про одного, допомагають одне одному і кожен, в дружній сім’ї має свої обов’язки.

— Які обов’язки виконує тато?— Що є обов’язками мами?— Чим займаєтесь ви?— А ваші сестри, брати?— Чи допомагаєте ви одне одному?ФізкультхвилинкаДіти дружно всі живуть і до себе в гості звуть.Будем весело ми грати, разом будем танцювати.(Танцювальні рухи під музику.)Розгляд дитячих сімейних фото та бесіда за нимиДидактична гра «Що чиє?»Вихователь. Вдома у вас багато речей. І ваші близькі

мають особисті речі. Візьміть, будь ласка, картки із зображенням речей і скажіть, що чиє.

ДітиПенал — О лин.Зошит — Вірин.

61

62

Сукня — мамина.Шапка — дідуся (-ева).Книга — брата (-ова).

Вихователь. Добре, добре працювали,Речі де чиї, сказали.А тепер часу не гайте,Швидко всі відповідайте.Кожен з вас, скажи мені,Що робиш ти.ПідсумокВихователь. Сподобалось у нас Омелькові та його сім’ї.

І на згадку ця родина подарувала нам лічилочку. Давайте спробуємо її повторити, а потім використаємо під час гри:

Мама, тато, дід, бабуся —Всіх назву, не помилюся, —Старший братик і сестричка —В нас сімейка невеличка.Не спиняйте, бо зіб’юся:Мама, тато, дід, бабуся,Старший брат, сестра і яОт така у нас сім’я.Вихователь. А на згадку про наші сім’ї давайте ми з вами

зробимо виставку ваших фото і запросимо інших дітей познайомитись з нею.

Виставка «Моя велика і дружна сім’я»

5-ий проектний день

62

63

Тема: «На гостину до бабусиної світлиці» (заняття в етнографічній студії)

Програмний зміст:ознайомлювати дітей із предметами українського національного побуту; закріпити знання про посуд, у якому готували їжу і подавали на стіл; поглибити знання дітей про усну народну творчість використанням казок, загадок колискових пісень, забавлянок; виховувати інтерес і повагу до національних традицій; ознайомити дітей з улюбленою іграшкою українських дівчаток у минулому – з ганчір’яною лялькою; з іграшками з кори (масками), якими бавилися хлопчики; виховувати інтерес до минулого свого народу, його народної творчості.

Хід заняттяДіти підходять до світлиціВихователь. Чи подобається вам, любі малята, ця

гарненька чепурненька хата? Хатинка справді, гарна і, напевно, вона така не лише зовні, а й усередині. Зайдемо до неї. (Заходять) Бачите, яка тиха та затишна ця господа, тому й називається ось так – світлиця. Вона прибрана, ніби чекає когось. А може вона нас чекає, ця бабусина світлиця? Та щось ніде не видно бабусі, мабуть по господарству порається. Зачекаємо її тут, але пам’ятайте, як правильно в гостях поводитись: нічого без дозволу не чіпати і брати у руки. (пауза) Погляньте, усе в цій світлині чарівне і, якщо бути дуже уважним, можна почути багато цікавого, бо кожна річ тут уміє говорити.

63

64

- Скажіть, де готували наші бабусі обід, пекли пироги? Подивіться яка гарна тут піч. Чим вона прикрашена?

Відповідь дітей.Далі вихователь запитує у дітей, які ще страви

готують у печі; який посуд знадобиться для того, щоб зварити борщ.

Вихователь. А це чавун. У ньому найчастіше готували печеню.

Пропонує обстежити форму горшка і чавуна: знизу вони вузькі, а вгорі розширені, щоб зручніше було їх брати в руки. З’ясовує, що горщик у піч вставляли рогачем, показує, як це робиться, заохочує і дітей спробувати вставити рогачем горщик у піч.

Вихователь. А це що? Не знаєте? Це, діти, коцюба. Нею поправляли дрова, які горять. Рогач і коцюба завжди стоять у кутку біля печі.

Підійшовши до мисника (закріплюються назва і призначення), діти розглядають і називають знайомий їм посуд: глечик, кухлик, миску.

З дитячої колиски чути плач.Вихователь. А хто це плаче? Ходімо, заспокоїмо

малятко. Розкажемо йому забавлянки і заспіваємо колисанки.

Діти підходять до колиски і забавляють ляльку, читають забавлянку «Кую, кую чобіток», «Киця мура, де ти була?» тощо

Вихователь. От уже і не плаче наше малятко. Покладемо його в люльку на подушечку-гулечку з

64

65

гусячого пір’я. Та під подушечку покладемо зілля з чебрецю і м’яти, щоб зле з очей знімати. А на мотузочку прив’яжемо хміль, щоб сон був міцний і глибокий. Так робили наші бабусі. Діти присипляють дитину, співаючи колискових і тихенько виходять із світлиці.

Звучить українська народна мелодія. До кімнати заходить вихователь в українському вбранні (бабуся Оксана ) з кошиком в руках. Вітається.

Вихователь. Заходьте, бабусю, ми вже зачекалися вас. А що це ви принесли?

Бабуся. Тож сідайте зручненько, сідайте хутенько, подивимось,що я вам принесла в кошику. Але спершу скажіть мені, де ви берете свої іграшки?

Відповіді дітей.Бабуся. Мені все зрозуміло. А коли я була

маленькою, то іграшок дітлахам ніхто не купував.Вихователь. Якими ж іграшками бавились колись

дівчатка?Бабуся. (виймає з кошика ляльку, яка нагадує

сповите немовля). Коли дівчинка була мала, бабуся чи мама скручували для неї з якоїсь старої хустки чи полотнини ось таку ляльку. Вона дуже нагадувала малесенького братика чи сестричку. На ляльчиному обличчі дорослі робили очі – вишивали хрестиком. Часом вишивали ще й носик чи ротик. Таку ляльку не можна було купувати чи зодягати – її просто носили, колихали і співали їй колискових пісень. Захоче дівчина розмотати свою донечку, почне розв’язувати мотузочки, а виявляється, ані ручок, ані ніжок у ляльки немає і,

65

66

розмотана, вона перетворюється на велику ганчірку чи дерев’яний стовпець. А ну ж бо, візьміть, дівчатка, у мене таку ляльку! Подивіться, яка вона.

Вихователь. А якими ляльками гралися старшенькі дівчатка?

Бабуся. Матусі, бабусі та старші сестри шили для ляльок одяг – сорочечки, хустки, оздоблювали їх квітами, кольоровими стрічками. (Показує кілька різних за величиною ляльок і в різному вбранні.) Подобаються вам такі ляльки? Наші дівчатка дуже любили, як дорослі шили для них ляльок, а згодом і самі починали ладнати собі таку іграшку.

Виймає колисочку з лози, підвішує до гачка в побутовому куточку.

А ось такі колисочки робили для своїх дітей-немовляток батько чи дідусь.

Пропонує комусь із дітей покласти ляльку в колиску.Вихователь. Заспіваймо колискової.Діти співають колискову пісню «Котику сіренький»Бабуся. Щось наші козаченьки засумували. Ану,

підійдіть до мене. Як ви гадаєте, чим гралися хлопчики – такі, як ви, у давнину? Хлопчики полюбляли робити собі іграшки-маски з березової кори. Вирізували в ній дірки для очей, носа, рота, а внизу борідку. Потім прив’язували маску до голови і бавилися.

Діти розглядають маски, приміряють на себе.

6-ий проектний день

66

67

Тема:«Хай живе у серці кожної дитини любов до рідної БАТЬКІВЩИНИ!»

Програмний зміст: перевірити знання дітей про нашу Батьківщину – Україну, державні та народні символи країни; дати дітям знання про дороги, їх значення в житті людей; продовжувати знайомити дітей зі спадщиною В. Сухомлинського, розуміти поняття «Батьківщина», відповідати на поставлені запитання; поглиблювати знання дітей про тваринний світ України; розвивати творчу уяву, українське мовлення; виховувати любов до Батьківщини; до природи рідного краю і його мешканців

Матеріал: ілюстрації Герба, Прапора України; записи Гімну України, українських мелодій, пісня А.Малишко «Чорнобривці», дидактичні ігри «Символи України», «Допоможіть знайти домівку»; фарби,пензлі.

Хід заняттяВихователь. - Діти, пропоную послухати вам

загадку, а ви її спробуйте відгадати:Буває широка,Буває вузька,Від дому в садочокМене привела. (Дорога.)Вихователь. - Які бувають дороги?- Що вони сполучають між собою? Що по них

рухається?Вихователь. - Буває ще невеличка дорога – така, як

ми зараз на ній стоїмо. В народі її називали стежкою. Її прокладають люди у полі, городі, біля озера, від хати й

67

68

до хати. А от якось я почула, як сперечалися дві дівчинки і хлопчик про те, яка стежка краща.

- Яка стежка краща? – запитав хлопчик у дівчаток.- До магазину, – сказала перша дівчинка.- Ні, – заперечила друга дівчинка. – До парку! –

відповіла вона.- Найкраща стежка – це до озера, – сказав хлопчик.- Діти, а як ви гадаєте які стежки найкращі?- Чому? (тому що там найрідніші люди: мама, тато,

сестра, брат; бо я там живу.)Звучить пісня на слова А. Малишка

«Чорнобривці».- Діти, згадайте свій дім, як там добре, тепло, вас

завжди там чекають.- Зараз кожен з вас згадав свій дім, свою сім'ю. Ми

постійно вживаємо слова «рідна земля», «рідний край , «рідна домівка». А як зрозуміти ці слова?

- Правильно, тому що ми тут народилися і живимо.- Діти, як називають місце, де ми народилися і

живемо?Батьківщина.Знаєш ти, що таке Батьківщина.Батьківщина – це ліс осінній,Це домівка твоя і школа,Це гаряче сонячне коло.Батьківщина – це труд і свято,Батьківщина – це мама й тато,Це твої найщиріші друзі,Це бджола у весняній лузі.

68

69

Батьківщина – це рідна мова,Це дотримане чесне слово,Небо синє і сад зеленийІ жовтенька пшениця в полі.

- Ось так Батьківщину описав видатний український дитячий поет А. Костецький.- Діти, так що ж означає слово Батьківщина? (рідний дім, мама, тато..)- Дуже багато народних висловів є про Батьківщину.- А хто з вас знає прислів'я про рідний край?- Одна Батьківщина, і більше не буває.- Місця, де родився, завжди святі.- Хто рідну оселю свою забуває, той долі не знайде в житті.- Діти, а як називається наша країна? Наша країна – це Україна.- Так, Україна – це наша земля, рідний край, це гори…(продовжують діти.)- Кожна країна має свої державні символи.- Назвіть державні символи (Прапор, Герб та Гімн.)

(вихователь виставляє плакати українського Прапору та Герба.)

Прапор – це державний символ. Чому наш прапор жовто-блакитний?Наш герб – тризуб. Це зброя, слава й сила.- А зараз ми послухаємо гімн нашої держави. (діти стоячи слухають і співають головну пісню України.)- Діти, а крім державних, які ще символи у нашої країни? (калина, верба, віночок, рушник.)

69

70

- А як можна сказати одним словом? (народні)Дидактична гра «Символи України».

ФізкультхвилинкаУкраїнська народна гра «Потанцюй у віночку».Візьмемось за рукиПідемо на луки.Там сплетемо віночокСтанемо в таночок.(за бажанням дівчаток залишити на голівках

віночки.)- Діти, а як ви вважаєте, Батьківщина є тільки у

людей?- Так, правильно, батьківщина є і у птахів, і у тварин,

і у комах. Наприклад, для білих ведмедів батьківщиною є Північ. А для страусів де Батьківщина?.Для ластівок? Солов'їв? Зозуль? і багатьох перелітних пташок?

Дидактична гра "Допоможіть знайти домівку" (діти з'єднують малюнок із словом)

- Послухайте оповідання В. Сухомлинського «Деркач і кріт».

Запитання до дітей: Про кого йдеться в цьому оповіданні? Про що співав пісеньку Деркач? Що розповів Деркач Кроту? Що запитав кріт у пташки? Чому ж пташка не залишилась на теплій

африканській землі? Що кличе пташку повернутися?

70

71

- Батьківщина – це рідний дім, це місце, де ти народився і куди хочеться повертатися.- Бачу, як горять веселими вогниками ваші оченята, як сяє усмішка на вустах. Які ви щасливі діти! Яка гарна наша країна, як хочеться робити щось добре і прекрасне для нас усіх. На згадку про наші щасливі хвилини намалюємо нашу рідну Батьківщину, її природу, її казкові краєвиди.

Гімнастика для очей.Діти малюють кожен свою батьківщину.

- Які гарні малюнки.- А давайте влаштуємо виставку ваших малюнків (діти розвішують малюнки). Нехай це буде наша картинна галерея. А як би ви нашу виставку? (варіанти відповідей).

Підсумок: - Діти, в своїх малюнках ви показали, як ви любите свою Батьківщину, свою Україну. І моя назва така: «Я люблю свою Батьківщину».

7-ий проектний деньТема: «Найкраща країна – це Україна»Програмовий зміст: виявити здобуті знання дітей

про власну країну, мешканців, державні символи, про живу природу рідного краю, про українські страви, обереги, ремесла, народну медицину, міст, гір, річок та морів України. Вправляти дітей в роботі з картою, у вирішенні логічних вправ. Вправляти вміння дітей з

71

72

високим рівнем розвитку читати та писати. Закріпити вміння розповідати про різні професії, вирішувати приклади, робити звуковий аналіз слів, знання геометричних фігур. Розвивати творчі здібності під час видання газети, вміння спілкуватися українською мовою. Продовжувати вчити дітей працювати разом, підгрупами, самостійно.

Матеріал: макет газети, картки з індивідуальними завданнями, ширма та ляльки для театральної вистави, музичне оформлення, карта України, картинки із лікарськими рослинами, мікрофон, олівці, фломастери, папір, бейджики трьох кольорів (сині, зелені, коричневі).

Попередня робота. Знайомство з різними видами отримання інформації (журнали, телебачення, інтернет, газети, тощо); знайомство з картою України, назвами географічних термінів; знайомство з природним оточенням, національними стравами, оберегами, ремеслами; бесіда про професії; знайомство з лікарськими рослинами; ігри дітей за рівнем розвитку.

Хід заняттяЗвучить космічна музика. Починається театральна

вистава. В гості до дітей завітали інопланетяни.Інопланетянин. Салам алейкум. Гуд морген. Хелоу!

Ой, а якою мовою нам з вами розмовляти? Навіть не знаємо яку мову ви розумієте!

Вихователь. Ми знаємо три мови. Діти, давайте привітаємося з гостями на російській, українській та англійській мові.

72

73

Діти вітаються на трьох мовах.Вихователь. А ви хто такі, любі гості? І чому до нас

завітали?Інопланетянин. Ми прибульці з іншої планети,

мандруємо по світу, знайомимося з іншими планетами та країнами, збираємо інформацію про них, щоб розповісти іншим мешканцям нашої планети. А куди ми потрапили?

Діти, як називається ваша країна? (Україна)А люди, які тут живуть? (українці)А якщо це дівчинка? (українка)А багато дівчат? (українки)А якщо це хлопчик? (українець)Знаємо, зрозуміли, багато хлопців – українці.

Правильно? (так)Ми дивилися на вашу країну з космосу, вона така

красива, тому і вирішили тут приземлитися, допоможіть нам зібрати інформацію про вашу країну. Допоможете?

Вихователь. Ну, що ж люді гості, сідайте, а ми поміркуємо з дітьми, як вам допомогти.

Діти разом пригадують звідкіля люди отримують інформацію.

Вихователь. Молодці, пригадали. Я пропоную випустити власну газету для прибульців, з ціллю збереження інформації та передачі іншим планетам. Давайте домовимось, що я сьогодні головний редактор газети, а ви кореспонденти, фоторепортери, журналісти. Всі разом давайте пригадаємо обов’язкові складові газети. (Відповіді дітей: назва, хто випустив, емблема,

73

74

розділи тощо). А для успішної роботи необхідно сформувати штаб газети з трьох офісів.

Діти діляться на підгрупи.І Команда придумує назву газети, кожна дитина

підгрупи свою назву записує, потім зачитує, всі обирають кращу.

ІІ Команда печатає назву видавництва газети (з’єднує по крапкам слова – номер групи та дитячого садка).

ІІІ Команда розфарбовують емблему газети (український прапор)

Після виконання матеріалів розміщують в газеті.Вихователь. Молодці! А зараз ми з вами розглянемо

карту України, але на ній нема назв. Давайте пригадаємо, яким кольором на карті позначаються гори, міста, річки та моря. (Відповіді дітей).

Діти обирають карту відповідно до свого кольору бейджика (сині, зелені, коричневі). Той у кого коричневий називає гори, зелений – міста, синій – ріки та моря. Діти називають та розміщують картку на карту, знайшовши її місце за номером. (високий рівень – синій колір, середній рівень – зелений колір, низький рівень – коричневий колір).

Вихователь. Діти подивіться, у нас в газеті є розділ про природу рідного краю. Я пропоную його заповнити.

Діти виконують завдання на індивідуальних картках за рівнем розвитку (Додаток №2,1)

Вихователь. Молодці. Заповнила розділ. Давайте з вами подивимось далі, в нашій газеті є рубрика

74

75

«Українські страви». Давайте з вами пригадаємо українські страви та запишемо рецепти у газеті.


Вихователь. Я вражаю, що нам треба пригадати славних українських майстрів різних ремесел, назвати відомі ремесла, щоб в нашій газеті з’явилася ще одна рубрика «Народні вироби з гончарства».


Вихователь. Діти, подивіться, який в мене рушник. Давайте з вами пригадаємо особливості національних оберегів.


ФізкультхвилинкаВсі ми з вами українці,Ми одна сім’я.В нашім місті ХмельницькомуМи і ви, і ти і я.Нам тут весело і гарно,Тут зростаємо ми всі.Усміхнись тому, хто поряд.Будемо разом ми усі.

Вихователь. Останній розділ у газеті ми присвятимо методам народного лікування. Подивіться на картки з лікарськими рослинами. У газеті є малюнок дитини та вказівні стрілочки. Дівчата будуть відбирати картки з

75

76

рослинами, що лікують простудні захворювання, а хлопці від травм. Треба також правильно розмістити їх на картині.

Діти діляться на команди (дівчати та хлопчики), та виконують завдання.

Вихователь. Молодці, правильно виконали завдання! Діти, життя в країні залежить від людей, від того, чим вони займаються, яку користь приносять країні. Я би хотіла у вас взяти інтерв’ю на тему: «Ким ти хочеш бути?».

Вихователь бере інтерв’ю у дітейВихователь. Подивіться, які гарні газети у нас

вийшли. Тепер ми їх подаруємо інопланетянам.Інопланетяни. Дякуємо вам діти за вашу працю. До

побачення.Діти та інопланетяни прощаються.

9-ий проектний деньРозвага в музичному залі для батьків та учнів 1-Б

класуТема: «Криниця рідного краю»Мета: розширювати знання дітей про українські

обряди та традиції; з'ясувати разом із дітьми значення води, її властивості, приділивши особливу увагу по-няттю «джерельна вода»; узагальнити знання дітей, спираючись на науковий досвід про те, що життя бере свій початок із води і без води неможливе життя взагалі; закріпити знання про українські символи та їх значення у національних обрядах; розвивати інтерес до традицій

76

77

пращурів; виховувати дбайливе ставлення до води, бажання допомогти людям похилого віку, особливо самотнім.

Попередня робота: бесіди про українські символи та обереги; розучування пісні «Я україночка»; вивчення вірша С. Жупанина «Криниця»; розучування таночка «Рушничок»; бесіда про властивості води.

Словникова робота: журавель, джерело, джерельна вода, зруб, самотній.

Матеріали: українські рушники, криниця, цеберка, дерево калини, український одяг, хатка, тин.

Оформлення: хатина, ліжко, біля хатини — криниця, поруч із якою — кущ калини.

Дійові особи: Ведучий-вихователь, Дід (дорослий), Дівчинка-Калина, Дівчинка-Криниця, діти-читці.

Хід:Під музичний супровід діти заходять до зали.Ведуча. Діти, яка чарівна музика лине! А скільки

гостей, давайте привітаймося з ними!Діти вітаються з гостями.А це до нас завітала маленька україночка, вона зараз

заспіває нам пісню.Послухаємо її уважно.Вихованка виконує пісню «Я україночка».Ведуча. Про що ця пісня? Яка вона за характером?

Відповіді дітей. Правильно, про нашу рідну Україну.Пісня лірична, мелодійна, як наша мова. (Декламує.)

Сьогодні ми не будемо сумувати,

77

78

Будемо казочку розповідати. -Сідайте зручненько,Слухайте тихенько.Діти сідають.Жив собі старенький Дід,Сам собі варив обід,Сам город саджав,Сам полов та сам копав.Під час слів ведучої заходить Дід, зітхаючи, сідає на

лаву.Вік прожив той дід на світіБез діток на самоті.Захворів якось старенький,Треба в ліжечко лягти.Дід

Ох, захворів я, в ліжко треба лягати,Але нікому мене доглядати.

Ведуча. Діти, у Дідуся немає рідних. Як називають таку людину? Відповіді дітей.

Дуже важко залишатися самотнім. Людина сама радіє і сумує. Навіть заговорити немає до кого. Особливо важко людині, якщо вона захворіла, лежить, і нікому принести їй цілющої джерельної води. Давайте підійдемо до Дідуся та запропонуємо йому свою до-помогу.

Діти підходять до Дідуся.Дітки любі, сходіть, будь ласка, до криниці,Дід

Принесіть попити водиці.

78

79

ДитинаА де криниця? Де воду брати? Де, Дідусю, її шукати?

ДідЗа хату ідіть по стежині,Сховалась криниця в калині.

Діти під музичний супровід ідуть до калини, що росте біля криниці.

В е д у ч а . Оберегами, що захищали від злих сил, уважались у народі рослини, що мали також лікувальні властивості. Найулюбленіше дерево українців — калина, що навесні квітувала білим цвітом, а восени червоніла і чарувала всіх червоними кетягами. Дівчата вплітали цвіт калини у вінок, калиновими гронами прикрашали весільний коровай, також гілки калини ставили перед молодими, бажаючи їм міцного кохання та вічної краси. Калина в українському фольклорі— це символ дівчини.

Д і в ч и н к а - К а л инаІдіть, ідіть сюди, до криниці,

Скуштуйте, діти, чарівної водиці.Цей струмйчок із землі народився,Прозорим від сонця струмочок зробився.

Криницю робили, душу вкладали,Щоб старий і малий її шанували.

79

80

Ведуча. Діти, криницю з давніх-давен поважали, як символ життя. її копали на місці джерельця, адже з джерела починається річка. Біля криниці ніколи не можна сваритися, тому що вода має властивість заряджатися не тільки позитивною, але й негативною енергією. Від цього вода втрачає цілющі властивості. Криницю робили з дерев'яних зрубів, а воду набирали за допомогою великої палиці — «журавля», на кінці якої був закріплений гачок із це' беркою, або як у нашої криниці — колесо, на яке накручується ланцюжок. Усі криниці не тільки оберігались, але й прикрашались рушниками. Біля криниці висаджували квіти і завжди калину, яка додає воді лікувальних властивостей.

1-а ДитинаМоя бабуся розповідала,Як криницю від злого ока оберігали,Вишитими рушниками вкривали,Вкривали та пісні співали.

Діти виконують пісню «Криниця» і танок «Рушничок».2- ДитинаДай, Кринице, водиці, будь ласка,

Чарівної, цілющої, неначе казка.Дідусь захворів — кахикає, чхає, Допомоги нашої чекає .

.КриницяОй, рідненькі, на вас дуже чекала,

За спілкуванням сумувала.Вже цеберку приготувала,

80

81

Вичищала та вимивала.Ведуча. Діти, а хто знає вірш про криницю?3-а Дитина

Край стежки, у полі, в дзвінку косовицю,

Дід викопав людям глибоку криницю.Вода в ній прозора, як небо, ясна,Ще й квітами, травами пахне вона.В ній радуга стрічки свої умивалаІ навіть, повірте, гарнішою стала.Діти прийшли до чарівної криниціХворому Діду набрати водиці.

Хлопчик набирає воду, діти несуть її Дідусеві.4-а Дитина

Дідусечку, пийте та більш не хворійте!Будьте здорові!А ми про вас пам'ятаємоТа у гості завітаємо.

5-а ДитинаТрадиції предків завжди поважали,Звичаї з дитинства вивчаємо помалу.З народними звичаями поряд крокуємо,Свій край зберігаємо.6-а Дитина, як тата і неньку,Бо ми українці — щирі серденьком.Криниці і воду ми зберігаємо,Стареньких людей ми поважаємо.

81

82

Діти залишають залу під музичний супровід.

ДОДАТОК 2Дидактичний матеріал, який використовувався

під час проведення проекту «Забезпечення наступності між дошкільною та початковою ланками

освіти при реалізації завдань патріотичного виховання»

82

83

ДОДАТОК 3Патріотичні куточки ДНЗ №32

83

84

ДОДАТОК 4

84

85

Конспекти занять, проведених під час проекту «Духовно-моральний розвиток особистості в умовах сучасного дошкільного закладу і початкової школи»

Тема: Ангели-охоронціМета: розвивати цікавість, допитливість, увагу,

вміння передавати певні дії за допомогою імітаційних рухів; виховувати почуття радості від спілкування зі своїм ангелом – охоронцем. Дати поняття «ангел – охоронець», для чого існують ангели.

Словник: посланець, архангел Михаїл, архангел Гавриїл, ангел-охоронець.

Матеріал: жива квітка, паперова квітка для кожної дитини, записи спокійної, веселої музики, звуки дощу, бурі.

Хід заняттяУсі сідають півколом. Ввімкнути спокійну музику і

прошу заплющити дітей очі.- Уявіть собі, що ви летите як птахи. Піднімаєтеся

високо-високо в небо і сідаєте на пухку хмаринку. Тепер подивіться вниз: ой! Який великий світ: скільки дерев, будинків, машин, квітів та метеликів! Яка краса! Що ще ви бачите?

(розплющити очі)- Вам сподобалося літати?- А хто вміє насправді літати?- Ви хочете вміти літати?- Що нам потрібно для цього?- Знаєте, діти, на небі живуть Божі створіння ,

котрі можуть літати. На іконах їх зображують з крилами.

85

86

Але це не птахи. Вони називаються ангелами. Але насправді крил в ангелів не має. Тому що, ангели – це духи. (закріпити поняття)

Ангели допомагають людям робити добро. Щирі милі дуже люблять вас, вони допомагають Богові оберігати всіх дітей від зла і є посланцями Божими.

Гра « Чудовий посланець»(показати квітку)- Для чого вирощують квіти? Квіти – це дар Божий

для нас. Даруючи комусь квіти ми прославляємо Бога. Я вибрала цю чудову квітку для того, щоб пограти з вами у цікаву гру, яка називається « Чудовий посланець».

- Зараз кожен із вас спробує бути посланцем. Когось із вас запрошую до себе і скажу на вушко , кому потрібно подарувати квіточку. Ви візьмете квітку і піднесете тому, чиє ім`я я попередньо прошепочу вам на вушко. Даруючи квітку, скажіть, «Це тобі передали з любов`ю» і вкажіть, кому наступному її передати. Пам`ятайте, квітка має бути подарована кожному із вас.

Коли дитина дарує квітку вихователь про кожного говорить « Алінка – ти чудовий посланець».

- Бог створив ангелів, щоб вони приносили послання людям від Нього. Наприклад: коли дуже сумно, Бог може передати ангелом – посланцем для вас посмішку, і за деякий час ви вже не сумуватимете, а будете усміхатися. Покажіть як.

- Ангелів дуже багато. Ми знаємо тільки деяких із них, зокрема Михаїла і Гавриїла

(закріпити ці імена).

86

87

Сісти з дітьми в коло, розпочати розповідь).Сьогодні я розповім вам казку яка називається

«Крилаті друзі».Далеко від нас є тепла сонячна країна, в якій живуть лише Квіти. Країна так і називається Квітковою. Серед місцевих є жовті, блакитні і навіть різнобарвні Квіти: одна частина пелюсток у них жовта, інша рожева,а є ще й блакитна. Ось ці мешканці квіткової країни перед вами.

Жилося квітам дуже добре: ясне небо ніжно усміхалося до них (усміхнутися), сонце ніжно пестило їх своїми промінцями (погладити себе по голівці), вітер любив гратися з ними: він потоком легкого повітря пелюстки, і квіти сміялися (легко подути собі на чоло).

Росли вони всюди: на галявинах, біля озера і навіть на стежках.

У квітковій країні ніколи не було сильних злив, лише часом падало кілька краплин дощу аби зволожити землю. І цього цілком вистачало її мешканцям.

Недалеко від Квіткової країни була країна метеликів. Там жили тільки хто?...

Веселі метелики дуже швидко літали, адже вони мали великі різнобарвні крила.

Метелики товаришували з квітами і завжди в разі потреби, прилітали їм на допомогу. Добрі сусіди розуміли, що квіти потребують захисту, адже пелюстки значно тендітніші і слабші ніж крила метеликів.

Метелики були дуже розумними. Одного дня вони уважно подивилися в небо і побачили велику

87

88

чорну хмару, і зрозуміли що Квітковій країні загрожує негода. До квітів наближалися блискавки й така сильна злива, що могла змити усю яскраву фарбу з ніжних беззахисних пелюсток і вщент поламати тендітні стебла.

- Чи могли Метелики якось допомогти Квітам, використавши міць своїх крил?

- Як ви думаєте, що вони могли зробити?Вони полетіли в Квіткову країну і кожен Метелик

своїми крильцями накрив по одній квіточці ( з`єднати докупи великі пальці рук докупи – це тулуб метелика, а інші пальці – крила, помахати крильцями, накрийте долонями - «метеликами» свої квіти і оберігайте її упродовж усієї розповіді про сильну негоду).

На квіткову країну налетіла страшна буря, сяйнули блискавки і почалася злива. Вона була такою сильною, що могла змити всю фарбу з квіткових пелюсток, через що квіти могли поблякнути і стати дуже сумними. Турботливі сміливі метелики щільно накрили квіти своїми крилами.(включити шум бурі)

Невдовзі буря втихла і злива закінчилася, щасливі квіти були безмежно вдячні метеликам за те, що ті допомогли їм безпечно пережити велику негоду. Усі квіти стали у коло і пішли у веселий танок

(швидка весела музика)- Кожній людині, кожному з нас Бог дав ангела-

охоронця, який оберігає нас від усього злого. Пригадайте казку про метеликів і квітів. Квіти були сильними чи потребували допомоги?

88

89

- Ангели створені Богом. Вони є добрими духами, яких ми не бачимо. Ангели у всьому слухають Бога і допомагають Йому нас оберігати. Ангел охоронець не залишає нас ні на хвилину. Кожному із нас потрібно молитися до свого ангела-охоронця , просити аби він завжди був поруч.

Молитва до ангела-охоронцяАнгелочку мій святий ,небесний друже мій Веди мене до Бога, бо це моя дорогаЩодня мене пильнуй від злого духа порятуйЯ хочу свято жити і Господу служити

Кожен із нас схожий на дуже гарну барвисту квітку, якій дуже часто потрібна допомога. Так само, як до квітів прилітали метелики, щоб накрити їх своїми крилами і захищати від усього злого так і ангели-охоронці оберігають нас від усього,що може нам зашкодити.

В ангелів-охоронців ми просимо захисту для себе і для своїх рідних. Давайте послухаємо пісеньку.

(дитина виконує пісеньку) Отже, діти, про кого ти сьогодні з вами говорили? А чи є в ангелів крила?

Хто такі ангели? Чи в усіх людей є ангели-охоронці.

89

90

90

89

Конспект заняття з ознайомлення з навколишнім на тему:«Ім’я це ти, це він, це Я»

Програмовий зміст. Продовжувати формувати уявлення про власне ім’я, що воно вказує на індивідуальність, статеву та національну належність, закріпити знання про права дітей: «Право на ім’я». Вчити усвідомлювати, що прізвище та по-батькові вказують на її належність до роду. Вправляти в словотворенні на прикладі підбору пестливої таповної форми імені.Допомогти дітям в самоусвідомленні та само прийнятті свого імені. Розвивати пізнавальний інтерес. Сприяти вихованню доброзичливого ставлення до себе і оточуючих.

Матеріал:лялька, «Декларація прав дитини», свідоцтво про народження, пробірки з запахами, матеріал для розвитку тактильних відчуттів, музичні інструменти, картки з іменами дітей, кольорові олівці, фломастери, кольорові хустинки, візитки.

Використана література: «Декларація прав людиниХід заняття.

Організація дітей. Привітання. Добрий день, Сонце! Добрий день, Земля! Добрий день, друзі! Добрий день, Я!Вихователь пропонує дітям відгадати загадку:Нас не було – воно було,

Нас не буде – воно буде,

89

90

Ніхто ні в кого його не бачив,А у всіх воно є.

І у мами є, і у тата є, У дочки є, у внучки є,

Щоб його взнати,Треба вголос назвати

- Щоб розгадати загадку, я вам пропоную покликати своїх друзів (вихователь спонукає покликати один одного по імені).

- А зараз покличте ось цю ляльку.- Діти, чому ви не можете покликати ляльку? (немає

імені). Чиможе бути лялька без імені? А людина? Вам зустрічались люди, в яких зовсім не було імені?

- А знаєте чому? Чи хотіли б ви дізнатися?- Право на ім'я - це перше право дитини. Воно записане

в «Декларації прав дитини».(Вихователь показує книгу). Звучить воно так: «Дитині з народження має належати право на ім'я». Прізвище, ім'я, по-батькові записується у документ, який називається «Свідоцтво про народження» (розгляд свідоцтва про народження).

- Коли дають ім'я дитині?- Що таке ім'я? - Отже, ім’я – це власна назва людини, яка дається при

народженні. У деяких народів малюкові дають відразу ж кілька імен, наприклад, Жан-Клод, Марія-Антуанетта. А стародавні слов'яни давали імена, беручи за основу якусь прикмету чи рису характеру. Наприклад, неспокійним і неслухняним дітям давали такі імена: Гам, Крикун, Стома. Добрим і лагідним дітям - Веселик, Любим, Добриня. Ще називали дітей,

90

91

пов'язуючи імена з назвами рослин. Назвіть ці імена. (Малинка, Ромашка, Роза, Камелія, Мальва). Також давали імена, які мали певне значення: Любомир – люблячий мир, Людмила – людям мила, Добриня - що робить добро – таке ім’я накладає відповідальність на людину, яка його носить. Досі вважається, що ім'я людини може впливати на характер і навіть на подальшу долю носія. Існує повір’я, що дітей треба називати іменами, які притаманні землі, де вони народились, тоді доля їхня буде щасливою. Українськими іменами є: Віра, Богдан, Борис, Дарина, Володимир, Калина, Людмила, Ярослав, Світлана, Орися. Імена дітям батьки дають з любов’ю, і самі діти повинні любити своє ім’я.

- Давайте з вами спробуємо дослідити і полюбити своє ім’я.1. Дослідження власного імені:а) який у нього запах (вихователь дає дітям пробірки із

запахами меду, лимона, ванілі, хвої і пропонує співвіднести своє ім’я з якимось із них).

б)яке на смак (уявляють, що відкусили манюсінький кусочок).

в)яке на дотик (використовується матеріал для розвитку тактильних відчуттів).

г)який звук підходить (вибрати музичний інструмент).д)якого кольору ваше ім’я (знайти табличку зі своїм

іменем і розфарбувати її.- Кому сподобалось своє ім’я? Чому?2.- Кожна людина любить, щоб до неї звертались по імені

ніжно, ласкаво. Психологічний прийом «Обгортання». Вихователь

пропонує дітям взяти кольорові хустинки, обгорнутися

91

92

ними, начебто обняла мама, закрити очі і уявити , як мама шепоче ласкаве ім’я.

- Відкрийте очі і скажіть, як вас ласкаво називала мама? (Діти називають ласкаву форму свого імені).

- Давайте тепер завжди один до одного звертатися ласкаво. А чому ви мене називаєте Оксана Олександрівна?

- Вірно, таке звертання відображає поважне ставлення до старших і називається «повне ім’я». А як утворюється «повне ім’я»?

- Так, до ім’я додають ім’я батька. А чи змінюється саме ім’я, коли додається по-батькові?

Дидактична вправа «Назви себе по дорослому».(Діти називають своє повне ім’я). Вихователь пропонує по черзі пройтися по кімнаті, як по подіуму і показати, як вони будуть «носити» своє ім’я в майбутньому, допомогти відчути любов, повагу і значимість. (- Іде Ольга Іванівна,…).

- Діти, а у нас у групі є декілька Максимів, Оленок, Катрусь. Чи знаєте ви як називають таких людей? (Якщо діти затрудняються, вихователь знайомить із поняттям «тезки», пропонує навести приклади).

- Як ми можемо їх розрізняти? - Так, за прізвищем, а також за рисами обличчя,

манерою одягатися, за голосом. (Дидактична гра «Схоже – відмінне»).- Отже, кожен з вас є особливою, важливою,

неповторною людиною, кожного є за що любити і поважати.

- А зараз я пропоную вам створити «іменні» карточки – візитки. (Діти пишуть на карточках своє ім’я в тій формі,

92

93

яка їм більше подобається (звичайне, ласкаве, повне), при потребі вихователь допомагає). Тим, хто полюбив своє ім’я, пишається ним, я прошу приколоти свою візитку.

- То ж давайте повернемося до нашої загадки, чи можете ви тепер її відгадати? Якою буде відгадка?

- А ще я пропоную дати ім’я нашій ляльці, щоб вона не залишилася безіменною. (Педагог вислуховує пропозиції дітей, схвалює тих хто пропонує назвати ляльку своїм іменем, спільно вибирають ім’я).

ПідсумокІнтерактивна технологія «Незакінчені речення»:- Права дитини записані у... («Декларації прав дитини»)

- Перше право дитини - право на... (ім'я)- Хто дає дитині ім'я?

- Імена дітям дають... (батьки) Дитину називають по імені, а дорослого... (по імені і по-батькові)

- Прізвище, ім'я, по-батькові записують у... (Свідоцтво про народження).

- Андрій, Сашко, Юра - це імена... (хлопчиків)- Світланка, Катруся, Маринка, Даринка - це імена...

(дівчаток).- Людей з однаковими іменами називають .… (тезки).- Своє ім’я потрібно… (любити, поважати, цінувати,

пишатися).- Я рада, що ви полюбили своє ділами. ім’я. Бажаю

дорожити ним все життя і прикрашати його добрими справами.

КОНСПЕКТ ЗАНЯТТЯ

93

94

з морального виховання «Де живе добро»ДЛЯ ДІТЕЙ СЕРЕДНЬОЇ ГРУПИМета:уточнити морально-етичне уявлення про добро та

зло. Вчити виявляти критичність до своїх вчинків, схвалення дій того хто зробив правильно. Створювати сприятливі умови для ставлення соціальної компетентності дитини, розвивати в дітях соціальні емоції (співчуття, бажання допомагати, тощо). Виховувати у дітей бажання бути приємними людьми, бажання творити добро, добрі вчинки, бути доброзичливими, щирими, проявляти співчуття, доброту, піклування.

Обладнання і матеріали: клубок з нитками, свічка, склянка,паперові сердечка, кольорові фарби, мішечок, горіхи, каштани, м’яч, промінчики від сонечка у вигляді серця, мікрофон.

Підготовка дітей:читали художні твори «Три феї», В.Сухомлинський «Намисто з чотирма променями»,дидактичні ігри і вправи «Добре погано», «Оціни вчинок», розгляд ілюстрацій.

ХІД ЗАНЯТТЯ:1. Комунікативна діяльність. Мотивація.- Яких людей ми називаємо добрими?- Які добрі слова ви знаєте?1.1. Дидактична вправа «Клубочок передавай – добре слово

називай»- Той кому він попаде добре слово хай назве.

Діти передають один одному клубочок, по черзі називають добре слово, утворюють нитяне коло.

94

95

- Чи потрібна доброта?- А що потрібно робити щоб бути добрим?- Яка вона доброта?Мотивація

- Сьогодні ми поговоримо про доброту і дізнаємось яка вона, де живе і в чому проявляється.

2. Пізнавальна діяльність.2. 1. Дослідницька діяльність «Яка доброта на дотик?»Діти висувають гіпотези.

- Я принесла вам свічечку – це людина. Погляньте яка вона?

- Чи приємно вам дивитись на свічку?- Що ви відчуваєте коли підносите руку над свічкою? Ось так і добра людина, випромінює красу і тепло і на неї

приємно не лише дивитися, а можна і зігрітися.- А тепер я накрила свічку склянкою? Погляньте

на свічку щось змінилося? (ні вона теж горить і приємно дивитись)

- А що відчувають ваші ручки? Як видумаєте, яку людину символізує ця свічка?

Отже, накрита свічка – холодна, це людина, на яку приємно дивитись, але вона дбає лише про себе і не робить добра іншим, тому біля неї холодно.

Висновок: добра людина тепла, а зла людина холодна.2.2. Дослідницька діяльність «Яке добро на колір?»

- Де живе добро? (Добро живе у нашому серці, це його будинок.)

Як ви думаєте про яку людину говорять безсердечна?

95

96

Коли людина робить хороші вчинки наше сердечко б’ється спокійно, воно радіє. Як ви думаєте якого кольору воно стає? А коли ми робимо погані вчинки, що відбувається з нашим серцем? (воно швидко стукає, починає боліти, його переповнює злість і воно стає темне.)

- Розфарбуйте сердечко, яке б ви хотіли мати.

2.3 Дидактична гра «Чарівна торбинка»- Про яку людину ми можемо сказати, що вона добра?

- Я вам зараз пропоную пригадати свої добрі і погані вчинки, які ви зробили.

Ведучий збирає у торбинку добрі та погані справи, за добрі справи діти кидають в торбинку горішки, а за погані – каштани. Чого більше – те і перемогло.

Висновок: давайте будемо намагатися робити лише добрі вчинки, щоб у нашій чарівній торбинці не було поганих.

2.4. Фізкультхвилинка з м’ячем «Завжди - ніколи»o чорну злість у собі зберігайте;

o допомагайте рідним, друзям;o стареньким допомагайте;o підгодовуйте бездомних тварин;o сперечайтесь;o зростайте, дітки, байдужими;o інших зневажайте;o старших поважайте;o про себе тільки дбайте;o на чуже горе уваги звертайте;o чорне сердечко у собі плекайте.3. Оцінно-контрольна діяльність.

96

97

3.4. Дидактична вправа «Промінчики добра».Діти стають у коло. Вихователь із сонечком у руках

обходить коло і дарує кожному відривного промінчика. Діти мають розповісти, як за допомогою сонячного промінця вони кому-небудь допоможуть (заспокоїти маленьку дитину; посмішкою потішити маму; нагодувати голодних пташок; допомогти старим людям).

3.5. Мікрофон «Закінч речення»-Як можна допомогти дуже старим людям?-Що я можу зробити для дітей , в яких немає ні тата ні мами?-Чи потрібно допомагати бідним?-Чи потрібно товаришувати з неохайною дівчинкою?-Як можна допомогти дітям-інвалідам?

4. Підсумок- Де живе доброта?- На що схожа добра людина?- Яке серце у злої людини?- Що потрібно робити, щоб бути доброю людиною?

«Правила доброти». Дбати про слабких, маленьких, старих, хворих; Не заздрити; Жаліти інших, а не себе; Своїми вчинками приносити радість; Не завдавати болю.

Конспект заняття на тему: Дружба і друзіМета: розвивати усне мовлення , збагачувати словниковий

запас; розвивати сенсорні здібності дітей.

97

98

виховувати комунікативні навички, почуття співпереживання, позитивні емоції;

формувати дружні стосунки в колективі, сприяти накопиченню досвіду доброзичливих відносин, негативне ставлення до грубості.

Дати елементарні уявлення про дружбу, кого можна назвати «другом».

Словник: друзі, дружба.Обладнання: звук поїзда, плач зайчика,слайди для гри «

Добре – погано», скринька з рукавичками, іграшка зайчика і лисички, картинки «Емоції», мирилка.

Хід заняття- Діти, який у вас сьогодні настрій?- Покажіть (посміхаються).- А чи можемо ми свій настрій комусь подарувати? (так)- Давайте ми свій гарний настрій подаруємо нашим

гостям і посміхнемося їм.- Дітки, я хочу запропонувати вам подорож на поїзді. Ви

поїдете зі мною? Сідайте у свої вагончики. ( звучить музика).- Що сталося? Чому наш поїзд зупинився і музика

більше не грає? Давайте вийдемо з вагончиків і подивимося. - Ой, хто це? (зайчик) Діти вітаються з ним . Звернути увагу на те, що зайчик

чомусь сумний і не посміхається.- Як ви думаєте, чому зайчик засумував? Можливо його

хтось образив?- Хто міг скривдити малого?- Давайте запитаємо його?

98

99

Зайчик розповідає що його образила лисичка, вона вкрала у нього рукавички.

- Дітки, чи можна назвати лисичку другом зайчика? (ні)- Чому? Як себе поводять друзі? Хто такі друзі?( друзі –

ті кого любиш, кому радий, без кого сумуєш).- А нас можна назвати друзями? (так)- Чому? (ми не ображаємо, ділимося іграшками).

Дидактична гра « Добре погано»Запропонувати переглянути слайди і проаналізувати вчинки дітей.

- Дітки, а ми зможемо допомогти зайчику? (так)- Давайте знайдемо лисичку і повернемо зайчику

рукавички. Подивіться ось доріжка, давайте підемо нею і подивимося куди вона нас приведе?

Фізкультхвилинка Там де бистра річка протікає в лузі, Міст побудували дітки наші друзі І тепер місточком малюки тупочуть Враз перетворитись, в кого самі хочуть: Ось місточком скачуть сірі зайченята Ось ступають тихо друзі кошенята Ось на ведмежаток всі перетворились. А тепер малята – дружні всі солдати, Разом марширують, весело крокують.Зустрічають лисичку. В руках у неї скринька.

- Привіт, лисичко. Це ти образила зайчика?- Так, це я . але мені дуже соромно я більше не буду

нікого ображати і хочу знайти собі друзів.Ось візьміть мою скриньку.

- Дуже хочеться всім нам

99

100

Подивитися, що ж там.- Ой, рукавички переплуталися, давайте допоможемо їх

розібратиСенсорна гра « Знайди пару»

( діти знаходять пари різні за розміром, кольором)- Ось у скринці є ще одне завдання. Потрібно визначити

кого з цих дітей ми би обрали собі у друзі. Дидактична гра «Кого ти в друзі обереш»- Дітки, ми гралися, а про лисичку і зайчика забулися.

Треба їх помирити. А як це можна зробити? Ось послухайте мирилку.

Ти не плач, ти не плач А скоріш мене пробач І на мене ти не сердься Бо у мене добре серце Будемо завжди дружити і ніколи не тужити. - Зайчик з лисонькою помирився. Як тепер можна назвати їх? - А ми з вами теж друзі?- А тепер сідайте у вагончики і поїдемо назад додому.

ДОДАТОК 5 Пам`ятки для батьків

Духовно-моральне виховання в родині Спрямоване на прищеплення і розвиток моральних

почуттів, міцних переконань і потреби поводити себе згідно з моральними нормами, прийнятими в суспільстві, виховання патріотизму, колективізму, свідомої дисципліни та організованості, громадянської і соціальної відповідальності,

100

101

непримиренності до аморальних вчинків людей, до порушення норм і правил культурної поведінки.

Це планомірний, цілеспрямований вплив на морально – емоційний розвиток людини через організацію умов, в яких формуються її духовна, емоційна, світоглядна сфери та поведінка відповідно до загальнолюдських та національних морально-етичних цінностей.

Система морального виховання спрямована на формування цілісної моральної особистості, яка включає такі гуманістичні риси, як доброта, чуйність,милосердя, увага, толерантність, совість, чесність, справедливість, людська гідність, повага і любов до людей, правдивість і скромність, сміливість і мужність.

Зміст морального виховання включає принципи, норми, правила моралі та прогресивні традиції, які становлять частину духовного життя народу. Це народні традиції, шанобливе ставлення до батьківщини, суспільства, праці, до людей і самих себе.

Все вищезгадане тісно переплітається з реалізацією проблеми наступності між дитсадком і школою. Які разом з сімейними цінностями (моральними основами життя сім’ї), громадянськими цінностями (права і свободи людини, обов’язки перед іншими людьми, ідеї соціальної гармонії, поваги до закону та ін.) та національними цінностями, що включають в себе такі поняття, як патріотизм, почуття національної гідності, історична пам’ять, тощо) складають собою систему моральних цінностей у загальній концепції морального виховання.

101

102

ПРИБЛИЗНИЙ ПЕРЕЛІК ДОМАШНІХ ОБОВ’ЯЗКІВКожна родина може скорегувати цей список у залежності

від умов і у відповідності з віком дітей.1. Поливати кімнатні квіти.2. Витирати пил.3. Накривати на стіл перед обідом, вечерею.4. Наглядати за порядком на своєму письмовому столі.5. Відповідати за порядок на книжковій поличці чи у

книжковій шафі.6. Складати газети та журнали у певному місці.7. Доглядати за свійськими тваринами.8. Періодично виконувати повне прибирання у своїй

кімнаті чи кутку.9. Слідкувати за своїм одягом, пришивати ґудзики, вішалки

тощо.10. Відповідати за порядок у кухонній шафі.11. Допомагати старшим по господарству.

ОСОБЛИВОСТІ ВИХОВАННЯ ПРАЦЕЛЮБНОСТІ В РОДИНІ

Розподіляючи обов’язки, необхідно завжди враховувати, що діти навчаються у школі, отже, значну частину їхнього часу займає виконання шкільних домашніх завдань. Батьки повинні обережно підказувати, як краще виконати ту чи іншу роботу. Дитина повинна вміти виконувати і такі роботи, які не викликають у неї особливого інтересу або здаються зайвими та нудними.

Взагалі вона має усвідомити, що вирішальним моментом у трудовому зусиллі є не цікавість, а його користь,

102

103

необхідність. Батьки повинні виховувати в дитини уміння терпляче, без вередування виконувати неприємні їй роботи. Потім, по мірі розвитку дитини, навіть неприємна праця буде приносити їй радість та задоволення.

Утому випадку, коли інтерес недостатній, щоб викликати у дитини бажання попрацювати, можна використати метод прохання. Прохання тим відрізняється вона інших видів звернення, що воно надає дитині повну свободу вибору. Його так необхідно подати, щоб дитині здалося, що вона виконує прохання за власним добрим бажанням, без спонукань та примусу. Потрібно говорити: «У мене до тебе прохання. Хоч це і важко, адже в тебе різні інші справи...»

Прохання — найкращий спосіб звернення, але не слід зловживати ним. Форму прохання краще обирати у тих випадках, коли ви добре знаєте, що дитина із задоволенням його виконає. Якщо ж у вас є який-небудь сумнів у цьому, використовуйте форму звичайного доручення, спокійного, впевненого, ділового. Якщо і в цьому випадку не буде результату, тоді необхідно вдаватися до примусу. Примус може бути різноманітним — від простого повторення до повторення різкого та вимогливого. Але у будь-якому випадку, ніколи не треба вдаватися до фізичного примусу, бо він викликає у дитини відразу до трудового завдання та менше за все приносить користь.

ЛІНОЩІ ДИТИНИ ТА СПОСОБИ ЇХ ПОДОЛАННЯДосить важлива проблема для батьків — це так звані ледачі

діти. Тут слід зазначити, що лінощі, тобто неприйняття трудових зусиль, лише у деяких випадках пояснюються поганим станом здоров’я, фізичною кволістю, млявістю духу.

103

104

У більшості випадків лінощі в дитини розвиваються завдяки неправильному вихованню, коли із самого раннього віку батьки не виховують у дитини силу волі, не привчають її долати перешкоди, не формують у неї цікавості до сімейного господарства, не виховують у неї звичку працювати.

Спосіб боротьби з лінощами єдиний — поступове залучення дитини до праці. Але лінощі, як часто буває, не єдиний недолік. Є діти, які охоче виконують будь-яку роботу, але роблять це без захоплення, без інтересу, не турбуючись про кінцевий результат. Вони працюють лише тому, що хочуть уникнути неприємностей, докорів тощо. Така праця дуже нагадує працю «робочого коня», коли не потрібно задумуватися, навіщо вона виконується і який результат потрібний. Зрештою, діти звикають ставитися до-праці некритично, не турбуючись про якість виконання роботи. А високу якість необхідно вимагати завжди, якщо вона для дитини посильна та доступна її розумінню. Не варто при цьому лаяти дитину за погано виконану роботу, соромити її, дорікати. Треба просто і спокійно сказати, що робота виконана незадовільно, що вона повинна бути перероблена або виправлена.

При цьому ніколи не потрібно виконувати роботу за дитину, лише у деяких випадках, коли частина завдання очевидно їй не по силах. Рішуче не рекомендується застосовувати у вирішенні поставлених трудових завдань будь-які заохочення чи покарання. Сам процес діяльності повинен надавати дитині таке задоволення, щоб вона отримувала радість. Визнання добре виконаної роботи має бути найкращою нагородою за працю дитини. Такою ж

104

105

нагородою буде для неї ваше схвалення її винахідливості, кмітливості, сумлінності. Не варто хвалити дитину у присутності ваших знайомих чи друзів. Тим більше не слід дитину картати за погану чи невиконану роботу. Найважливіше у цьому випадку — домогтися того, щоб робота була все-таки виконана. Домашнє господарство являє собою зручне поле для виховання багатьох дуже важливих особливостей характеру майбутнього громадянина-господаря.

ТРУДОВЕ ВИХОВАННЯ ТА РОДИННИЙ БЮДЖЕТЩе один вкрай важливий аспект трудового виховання —

бюджет сім’ї. Часто батьки піклуються лише про те, щоб дитина була забезпечена усім необхідним, щоб була добре нагодована, одягнена, мала вдосталь іграшок та задоволень. Все це вони роблять через безмежну доброту та любов, відмовляючи собі багато в чому, подекуди навіть у найнеобхіднішому. А дитина навіть не знає про це і поступово звикає вважати, що вона краща за всіх, що її бажання — закон для батьків.

У такій родині діти часто нічого не знають про працю батька чи матері, не знають, наскільки вона важка. Тим більше вони нічого не знають про працю інших людей. Вони пам’ятають лише про власні бажання та їх задоволення. Це дуже хибний та шкідливий шлях виховання, від якого, насамперед, страждають близькі. У такому випадку можна скористатися наступними порадами.

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ «Виховуємо працелюбність»

105

106

1. Дитина має якомога раніше дізнатися, де працюють її батьки, в чому полягає їх робота, наскільки вона важка й відповідальна. Дитина повинна розуміти, що добробут родини цілком досягається працею батьків, їхніми зусиллями та старанням.

2. Дитина повинна знати, з чого складається сімейний бюджет, чого потребує сім’я у першу чергу, навчитися заощаджувати сімейні гроші.

3. Якщо родина не відчуває матеріальних труднощів, не можна допускати, щоб дитина хизувалася цим перед однолітками. Якщо ж родина незаможна, батьки мають піклуватися про те, щоб у сина чи доньки не виникав комплекс неповноцінності, щоб вони не заздрили іншим дітям.

4. Важливе значення має виховання чесності. Чесність — не уроджена, а набута якість особистості, насамперед, у родині. Нечесність — це таємне, сховане. Якщо дитина хоче яблуко і відкрито заявляє про це, це буде чесно. Батьки повинні уважно слідкувати за вихованням чесності у дитини. Якщо ви дали будь-яке доручення, обов’язково перевірте делікатно, щоб не образити дитину.

Турбота, дбайливість, відповідальність — ось основні якості, які формуються у сполученні з трудовим вихованням. Батьки повинні пам’ятати, що, виховуючи гарного та чесного господаря, вони тим самим виховують і хорошого громадянина. Важливо, щоб відношення у родині будувалися у спокійному і, водночас, дисциплінованому порядку, щоб не було зайвої нервозності, скиглення, а більше було бадьорості та дружного прагнення покращити всім разом життя родини.

106

107

ДОДАТОК 6Педагогічний практикум для батьків

1. Батькам пропонується відповісти на запитання (бланки із запитаннями заздалегідь готуються та роздаються батькам).

Запитання батькам:• На кому у вашій родині лежить основна турбота про

виховання дітей?а) На батькові;б) матері;в) батькові та матері в рівній мірі;г) дідусеві чи бабусі;д) дорослих дітях;е) інших членах родини.• Які трудові доручення виконувала ваша дитина за останні

два тижні?• Чи відрізняються нинішні обов’язки дитини від тих, які

вона виконувала минулого року?• Чи спрямована праця дитини на допомогу всій родині, на

піклування про старших?2. Запропонувати батькам відповісти на запитання анкети.

Запитання аналогічні тим, на які відповідали учні.• Чи є у дитини вдома постійні трудові доручення?• Вона виконує їх сама чи її потрібно прохати?• Які з домашніх справ дитина хотіла б вважати своїми• обов’язками?

107

108

• Що дитина знає про роботу своїх батьків?• Яку професію дитина мріє обрати в майбутньому?Надати можливість батькам порівняти власні відповіді та

відповіді своїх дітей.3. Запропонувати батькам висловити спою точку зору з

приводу виховання у дітей працелюбності, відповідального ставлення до батьківських доручень.

4. Запропонувати батькам по групах сформулювати висновки щодо поставленої проблеми трудового виховання.

Орієнтовні висновки:1. Покладати на дітей постійні обов’язки, які їм будуть по

силах.2. Не заохочувати дітей матеріально.3. Висловлювати дітям подяку, якщо доручення виконане

добре.4. Не карати дітей за невиконане завдання.Василь Сухомлинський так висловився щодо трудового

виховання дітей: «Працелюбність — це насамперед сфера емоційного життя дітей. Дитина прагне працювати тоді, коли праця приносить їй радість. Чим глибше радість праці, тим більше діти дорожать власною честю, тим наочніше бачать у діяльності самих себе — свої зусилля, своє ім’я. Радість праці — могутня виховальна сила, завдяки якій дитина усвідомлює себе як особистість, як член колективу. Це не значить, що праця перетворюється на розвагу. Вона вимагає напруги та зусиль. Але ми не повинні забувати, що маємо справу з дітьми, перед якими тільки відкривається світ...

... Кого з нас, дорогі батьки, не тривожить те, що в окремих дітях ми бачимо байдужість до праці... Як запобігти такій

108

109

байдужості? Як зробити працю для дитини радісною і жаданою? Треба наповнити працю дитини красою...

... Нехай наші діти зрозуміють, відчують, на власному досвіді переконаються, що прекрасне створюється працею, що праця винагороджує людину красою. У створенні прекрасного — перше джерело працьовитості...».

ДОДАТОК 7Практичний матеріал до проекту «Формування

трудової компетентності дітей при наступності дошкільної ланки освіти та початкової»

«Ознайомлення дошкільників зі світом професій» Мета:вчити дітей бачити красу в усьому, що роблять руки

дорослих, шанувати працю людей; формувати уявлення дітей про різноманітний світ професій; активізувати пізнавальну діяльність дошкільників шляхом взаємодії дітей з довкіллям; залучати малят до трудової діяльності ігровими методами; розвивати самостійність та ініціативу, творчі здібності, спостережливість, уважність, мислення; виховувати інтерес до трудових дій дорослих.

Перший тиждень1.Спостереження за працею двірника з метою . Формувати

уявлення про деякі трудові дії двірника (згрібає листя, замітає,поливає дерева, викидає сміття), про предмети, якими він користується під час роботи, його старанність. Ознайомити дітей зі змінами в природі. Виховувати повагу до праці двірника.

2.Дидактична гра «Що належить двірнику?» (предметні картинки знаряддя праці), «Що зроблено людиною?»(відбір зайвих картинок), «Опиши за картинкою»(хто що робить).

109

110

3.Читання оповідання Сухомлинського «Чорні руки» з метою виховання поваги до людей праці.

4. Розгляд картин із зображенням працюючих людей з метою розширення знань про те, хто чим займається (водій, пожежник, лікар, пекар…).

5. Рухлива гра «Автобус», «Не наступи», «Літаки» з метою в ігровій формі побути у ролі водія, пожежника, льотчика.

6. Заняття з конструювання «Побудуємо будинок». 7. Бесіда про посуд та розгляд його з метою ознайомлення

дітей з професією кухаря. Другий тиждень1. Трудовий десант: «На майданчик ми підемо, чисто-чисто

приберемо!» з метою закріпити знання про працю двірника. 2. Акція з батьками «Квітуча клумба» ( посадити клумбу

біля групи). 3.Заняття з ліплення «Великі і маленькі бублики» (з метою

заохочувати малят до втілення сюжетно-ігрового задуму; розширювати знання дітей про родинні стосунки;розвивати вміння малювати предмети навколишньої дійсності; виховувати бажання допомагати дорослим, інтерес до образотворчої діяльності).

4.Читання вірша Т. Волгіної «Посуд» з метою закріпити назви посуду, форми, розміри та кольори. 5.Спостереження за працею няні з метою формувати уявлення дітей про трудові дії няні. Про предмети, які вона використовує у своїй праці. Виховувати повагу до праці няні, бажання допомагати їй.

6. Читання вірша М.Познанської «Помічники» з метою спонукати дітей до трудових дій.

110

111

7.Перегляд мультфільму «Федорине горе» з метою виховання у дітей охайності.

Третій тиждень1. Дидактична гра «Лялька захворіла» (ознайомлення

дітей з професією лікаря). 2. . Дидактична гра «Кому що?» (з ускладненням –

предмети для праці дорослих). 3.Спостереження за сюжетно-рольовою грою «Магазин»

старших дошкільників з метою наслідування ігрового задуму. 4.Екскурсія в медичний кабінет з метою закріпити знання

дітей про професію лікаря. 5. Читання уривка «Лікар Айболить». 6. Трудовий десант: «Попрацюємо в куточку природи» з

метою привити дітям бажання допомагати дорослим. 7.Робота з батьками. Консультація: Культура поведінки

дитини в магазині та на вулиці.

Четвертий тиждень1. Дидактична гра «Знайди помилку» (професії і знаряддя

праці). 2.Етюд душі «Ким я буду» (роздуми дітей про користь

професій, яка кому більше подобається). 3.Розвага «У світ професій» (закріпити здобуті знання

дітей про професії). 4. Хороводна гра: «Іменинний пиріг» (для чого потрібні

пекарі). 5.Читання казки «Мудрі і добрі люди», віршів Т.Коломієць

«Праля» та Г.Бойко «Перу, перу платтячко».

111

112

6. Спостереження за транспортом. Нам привезли продукти харчування. Розповідь про працю водія та назв продуктів харчування.

Використанні джерела інформації1.Аркас М. Історія України. - Київ, 1990. – 264с.2. Базовий компонент дошкільної освіти // Дошкільне виховання. – 2012. – № 7. – С. 4–19.3.Бех І. Курс на діяльнісно-компетентнісний підхід / І. Бех, Л. Зайцева //4.Дошкільне виховання. – 2013. – № 1. – С. 2–5.5.Бєлєнька Г. Як ставляться діти до наших професій / Г. Бєлєнька // Дошкільне виховання. – 2010. – № 6. – С. 24–26.6. Богуш А. Вектор наступності державних стандартів дошкільної і початковоїосвіти / А. Богуш // Дошкільне виховання. – 2007. – № 7. – С. 20–23.7. Бондаренко О. У світ професій… / О. Бондаренко // Дошкільне виховання. –2009. – № 12. – С. 12–15.

112

113

8.Володарська М.О. Світ прав дитини. Уроки громадянської освіти. - Харків, 2005. – 65с.9. Воропай О. Звичаї нашого народу. - Київ, 1993. – 589с.10.Вурвуд Л.Ф. Відкривай духовні острови. Українське народознавство. – Донецьк, 1998. – 84 с.11.Дитина. Програма виховання і навчання дітей від двох до семи років. Київ, 2013.12.Духовні витоки українських свят та обрядів. Вікторини / упорядник Н.В.Лемешенко – Запоріжжя, 2006 – 92с.13. Довженко Г. В. Український дитячий фольклор. - Київ, 1991. – 73с.14.Калуська Л.В. Народні ремесла у дитячому садку // Бібліотека вихователя дитячого садка – 2005. – 64с.15. Кисельова О. Ми маленькі українці // Дитячий садок – 2007. - №20. – С. 36-37.16.Лохвицька Л., Макаренко С. Правову культуру – старшим дошкільнятам // Дошкільне виховання – 2006. - №6.17.Лохвицька Л., Макаренко С. Діти народжуються для щастя // Палітра педагога – 2006. - №2.18.Макаренко О.П. Стежками минувшини: Дітям про звичаєву обрядовість. – Тернопіль, 2005. – 154с.19.Малиніна А.О., Малиніна І.О., Гріднєва О.Ю. Великодній сувенір. Українська народна писанка. – Харків, 2005. – 30с.20.Мельник В.М. Український декоративний розпис. – Тернопіль, 2005. – 64с.21.Народознавство в дошкільному закладі / методичні рекомендації для вихователів / упорядник О.П.Макаренко – Тернопіль, 1992. – 143с.

113

114

22.Наумко В.К. Культура і побут населення України. - Київ, 1991. – 109с. 23. Правове виховання дошкільників / упорядник Є.Кулькіна. // Дитячий садок – 2007. - №21. – 31с. 24. Пістун Т.В. Свою Україну любіть… - Тернопіль, 2006. – 175с.25. Скуратівський В.Т. Дідух: Свята українського народу - Київ, 1995. – 272с.26.Стрьок К.І., Кириченко О.М. „Розвиток українського мовлення у дошкільників”- Київ, 19. – 176 с.27.Сухомлинська О.В. Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності / Дошкільне виховання. – 2003. - №2 28.Тоцька Т. Рід, родина, Україна. – Київ, 2011. – 94с.29.Фесюкова Л.Б., Макаренко О.В. Я живу в Україні. – Харків, 2008. – 128с.

114

Наступність між дошкільною та початковою ланками освіти у вихованні патріотизму, моральності та трудових

Education