Використання можливостей Використання можливостей сучасного освітнього сучасного освітнього середовища для організації середовища для організації навчання дітей навчання дітей з особливими потребами з особливими потребами Директор комунального закладу освіти “Середня загальноосвітня школа № 96” Дніпропетровської міської ради Моргуль Наталія Леонідівна
This document is posted to help you gain knowledge. Please leave a comment to let me know what you think about it! Share it to your friends and learn new things together.
Transcript
Використання Використання можливостей сучасного можливостей сучасного освітнього середовища освітнього середовища
для організації навчання для організації навчання дітей дітей
з особливими потребамиз особливими потребами
Директор комунального закладу освіти
“Середня загальноосвітня школа № 96”
Дніпропетровської міської ради Моргуль Наталія Леонідівна
Загальна декларація прав людини (1984 р.); Конвенція про права дитини (ратифікована Верховною Радою України
27.02.1991); Конвенція про права інвалідів (ратифікована Верховною Радою України
16.12.2009, набрала чинності 06.03.2010).Закони України
“Про освіту” від 23.05.1991 № 1060-ХІІ; “Про дошкільну освіту” від 11.07.2001 № 2628-ІІІ; “Про внесення змін до деяких законів України про освіту щодо організації
інклюзивного навчання” від 05.06.2014 № 1324-VІІ”; “Про внесення змін до деяких законів України щодо прав інвалідів” від 22.12.2011
№ 4213-VІ; “Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та
дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу” від 06.07.2010 № 2442-VІ.
Нормативно-правова база з освіти дітей з особливими освітніми потребами
Укази Президента України від 03.12.2015 №678/2015 “Про активізацію роботи щодо забезпечення прав дітей з
інвалідністю”; від 19.05.2011 №588/2011 “Про заходи щодо розвязання актуальних проблем осіб з
обмеженими фізичними можливостями”; від 18.12.2007 №1228/2007 “Про додаткові невідкладні заходи щодо створення
сприятливих умов для життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями”; від 01.06.2005 №900/2005 “Про першочергові заходи щодо створення сприятливих
умов життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями”.
Доручення Прем’єр-міністра України А. Яценюка від 04.11.2015 №43718/1/1-15; від 01.12.2015 №520/0/1.
Нормативно-правова база з освіти дітей з особливими освітніми потребами
Постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2013 №607 “Про затвердження Державного стандарту початкової загальної
освіти для дітей з особливими освітніми потребами”; від 15.08.2011 № 872 “Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання
у загальноосвітніх навчальних закладах”; від 23.04.2003 №585 “Про встановлення строку навчання у загальноосвітніх
навчальних закладах для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку”;
від 12.10.2000 №1545 “Про затвердження концепції ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів”.
Нормативно-правова база з освіти дітей з особливими освітніми потребами
Розпорядження Президента України від 25.08.2004 №619-р “Про затвердження Концепції соціальної адаптації осіб з
розумовою відсталістю”.
Листи Міністерства освіти і науки України від 07.09.2015 №2.1/10-39 “Щодо використання у 2015/2016 навчальному році
навчальних програм”; від 05.06.2015 №1/9-280 “Про організацію навчально-виховного процесу для учнів з
особливими освітніми потребами загальноосвітніх навчальних закладів у 2015/2016 навчальному році”;
від 18.06.2012 №1/9-456 “Про запровадження навчальної дисципліни “Основи інклюзивної освіти”;
від 18.05.2012 №1/9-384 “Організація навчально-вихоного процесу в умовах інклюзивного навчання”.
Нормативно-правова база з освіти дітей з особливими освітніми потребами
Накази Міністерства освіти і науки України від 31.12.2015 №1436 “Про затвердження Плану заходів щодо забезпечення права на
освіту дітей з особливими освітніми потребами в загальноосвітньому просторі”; від 06.02.2015 №104/52 “Про затвердження Порядку комплектування інклюзивних
груп у дошкільних навчальних закладах”; від 28.01.2014 №80 “Про затвердження Типових навчальних планів спеціальних
загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку (початкова школа), зі змінами, внесеними наказами МОН України від 11.02.2014 №133, від 16.04.2014 №460”;
від 14.06.2013 №768 “Про затвердження плану заходів щодо забезпечення права на освіту дітей з особливими освітніми потребами, у тому числі дітей-інвалідів”;
від 09.12.2010 №1224 “Про затвердження Положення про спеціальні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах”;
від 01.10.2010 №912 “Концепція розвитку інклюзивної освіти”.
Нормативно-правова база з освіти дітей з особливими освітніми потребами
Інтегроване та інклюзивне навчання в Італії(початок роботи з 1971 року)
На даний час в країні понад 90% дітей з особливостями психофізичного розвитку здобувають освіту в закладах загального типу. В освітніх департаментах провінцій країни є консультативні служби, куди входять різнопрофільні фахівці, адміністратори шкіл, працівники управлінь освіти, представники громадських організацій, за необхідності долучаються спеціалісти служб охорони здоров'я. Всі вони організовують інклюзивне навчання, діагностуючи дітей і визначаючи їхні потреби, надають консультативну та навчально-методичну допомогу педагогам і шкільній адміністрації. У дошкільних і шкільних муніципальних закладах працюють асистенти вчителів, які надають допомогу школярам з обмеженими можливостями та разом з педагогом класу відповідають за успішність таких учнів. Асистенти вчителів спільно з педагогом складають індивідуальні навчальні плани для кожного учня з особливостями психофізичного розвитку з урахуванням його навчальних потреб, в т.ч. з корекційно-реабілітаційної допомоги, яка в окремих випадках надається поза межами школи – в центрах медико-соціальної реабілітації.
Рівноправність у здобутті освіти (досвід Австрії)(початок роботи з 1983 року)
Міністерство освіти Австрії ініціювало створення робочої групи, яка розробила експериментальну програму, що передбачала апробацію чотирьох моделей інтегрованого навчання, зокрема: інтегровані класи – у класі 20 учнів, четверо з яких мали особливі освітні потреби. Навчання проводили 2 педагоги, один з яких був учителем спеціальної школи. Для дітей з особливостями розвитку розроблялася індивідуальна навчальна програма, яка передбачала надання психолого-педагогічної допомоги; взаємодіючі класи – ця модель передбачає, що учні зі спеціальної школи та їхні однолітки з масової школи братимуть участь у спільних заходах, спілкуватимуться під час позакласної роботи тощо, однак, весь навчальний час проводитимуть окремо; малокомплектні класи – передбачали наявність спеціального класу в масовій школі у складі 6-11 учнів. Переважно ці класи складалися з учнів із затримкою у розвитку пізнавальних процесів. Навчання таких школярів відбувалося за програмою масової початкової чотирирічної школи, однак, термін навчання подовжувався до шести років;звичайні класи – учні з особливими освітніми потребами, їхні батьки та вчителі отримують допомогу від спеціально підготовлених шкільних консультантів.
Психолого-медико-соціальні центри (досвід Бельгії)(початок роботи з 1978 року)
Бельгійський “Закон про спеціальну освіту” законодавчо затвердив усунення бар'єрів між спеціальною та загальною системами освіти, передбачивши експериментально апробовані моделі спільного навчання дітей з особливими освітніми потребами разом зі своїми однолітками: школярі з порушеннями розвитку навчаються в масових школах, а психолого-медико-соціальний супровід їм забезпечують фахівці ПМС-центрів; учні з порушеннями відвідують заняття із загальноосвітніх предметів у масовій школі, а спеціальні, додаткові або корекційні заняття – у спеціальній школі; учні з порушеннями розвитку певний час навчального року навчаються у масовій школі. У школах з інклюзивним навчанням спеціальні педагоги працюють як у штаті закладу, так і запрошуються за угодами зі спеціальних шкіл. На перших етапах навчання спеціальні педагоги проводять індивідуальні заняття з дітьми з особливостями психофізичного розвитку, надалі до обов'язків спеціального педагога входить ознайомлення вчителя з проблемами дитини, залучення його до роботи із використанням певних методів і прийомів навчання, надання консультацій.
Освітня реформа (досвід Голландії)(початок роботи з 1991 року)
Міністерством освіти Голландії був ухвалений Закон “Крок за кроком до школи”, який засвідчив, що всі масові та спеціальні школи для дітей з легкою розумовою відсталістю та труднощами у навчанні мають взаємодіяти в наданні якісної освіти учням з особливими освітніми потребами, використовуючи спільні кадрові, навчально-методичні та інші ресурсні можливості.
Батькам надається право вибору освітнього закладу для своєї дитини, однак, відбувається це після ретельного обстеження дитини спеціалістами та визначення її соціальних і навчальних потреб.
Основною моделлю надання психолого-педагогічної допомоги дітям з особливими потребами є підтримка з боку функціонуючих спеціальних закладів. Саме фахівці спеціальних навчальних закладів виступають основними консультантами-помічниками в наданні спеціальної допомоги як учням з особливими потребами, так і вчителям масових шкіл, котрі їх навчають.
За наявності у масовій школі значної кількості дітей, які потребують особливої уваги, у штат навчального закладу зараховується спеціальний педагог, який опікується учнями з особливими потребами, надає консультативну допомогу їхнім батькам і вчителям.
Шведська модель інклюзивної освіти(початок роботи з 1980 року)
Згідно “Закону про середню освіту” інклюзивне навчання визначено основною формою здобуття освіти неповносправними. Також був затверджений новий освітній стандарт, який визначав обов'язковий обсяг знань для учнів, котрі закінчили 5 та 9 класи. Це дало педагогам змогу працювати зі школярами з особливими освітніми потребами за індивідуальними навчальними планами, розробленими з урахуванням їхніх можливостей і потреб.
Шведська модель психолого-педагогічного та медико-соціального супроводу дітей з особливими освітніми потребами передбачає використання спеціальної допомоги як позашкільних служб, так і фахівців, які працюють за угодами в навчальних закладах, зокрема, асистентів педагога.
Шведське Агенство Спеціальної Освіти, підпорядковане Міністерству освіти країни, відповідальне за надання підтримки сім'ям дітей з особливостями розвитку та освітнім закладам, де вони навчаються. Радники цих агенств опікуються дітьми з особливими освітніми потребами, допомагаючи муніципальним органам влади забезпечити всі умови для навчання таких школярів, враховуючи проведення курсів підвищення кваліфікації педагогів та асистентів педагогів, батьків та всіх фахівців, які задіяні в цьому процесі.
(початок роботи з 1970 року) У вирішенні питань психолого-педагогічного супроводу учнів з особливими потребами в умовах інклюзивного навчання Німеччину з-поміж інших європейських країн вирізняє варіативність його організації, що зумовлені відмінностями у законодавстві регіонів країни. В окремих регіонах освітні нормативно-правові акти передбачають, що школи можуть мати у своєму штаті спеціальних педагогів і фахівців, які надають допомогу дітям з особливими потребами. В окремих випадках спеціальні педагоги виконують функції асистента вчителя, співпрацюючи з педагогами класу.
Психолого-педагогічний супровід забезпечується педагогічними центрами, які функціонують у кожному регіоні, хоча форми організації роботи можуть бути різними.
Центри надають різнопланову допомогу школярам з особливими освітніми потребами, проводять з ними профорієнтаційну роботу, координують діяльність різнопрофільних фахівців, консультують батьків і вчителів масових та спеціальних шкіл тощо.
Окрім центрів підтримку учням з особливими потребами надають служби, що функціонують поза межами шкіл. Це – медико-соціальні служби, ресурсні центри, реабілітаційні заклади тощо.
Розвиток інклюзивної освіти в Україні(початок роботи з 90-х років ХХ ст.)
У 90-х роках активізується рух зі створення мов для навчання дітей з порушеннями психофізичного розвитку у загальноосвітньому просторі, який був ініційований батьками таких дітей та недержавними організаціями.
Всеукраїнський фонд “Крок за кроком”, як недержавна освітня організація, реалізує програму “Інклюзивна освіта” з 1996 року. За цей час спільно з Інститутом спеціальної педагогіки АПН України та за підтримки Міністерства освіти і науки України започатковано науково-педагогічну експериментальну програму, проведено низку досліджень з питань інклюзивної освіти, відповідну підготовку педагогів для роботи в умовах загальноосвітньої школи з дітьми, які мають порушення психофізичного розвитку, створено ресурсні центри, на базі яких батьки, представники громадських організацій та інші зацікавлені особи можуть отримати консультації з питань освіти, соціальної адаптації цієї категорії дітей та ін.
Остаточно інклюзивна освіта стала підтримуватись законодавчою базою України з 2010 року, коли до закону України “Про загальну середню освіту” були внесені зміни, згідно з якими загальноосвітні навчальні заклади могли повноправно створювати спеціальні та інклюзивні класи для навчання дітей з особливими потребами.
2 клас – Перепелиця Тимур;
3 клас – Жукова Ангеліна;
4 клас – Хімчик Євгеній;
6 клас – Обертун Анастасія.
З 01.09.2016 р. у КЗО “СЗШ №96” ДМР в рамках інклюзії навчається 4 учні4 учні, з них 33 – в початковій школі, 11 – в середній, а саме: