№ 10 (22) жовтень 2010 Творчий проект «Прикраса молодої панянки» Оленич Наталія Анатоліївна,керівник методичного об'єднання вчителів трудового навчання,учитель вищої категорії, "Відмінник народної освіти", старший учитель Мелітопольської ЗОШ № 22 Виконавець проекту: учениця 9-А класу ЗОШ № 22 Савельєва Марина 14 років ВСТУП Тема проекту: «Прикраса молодої панянки» Мета проекту: навчальна – набути теоретичні і практичні компетенції при вивченні жіночих прикрас на всіх етапах проекту; розвивальна – формування вмінь ставити мету, розвивати сенсорну сферу, планувати свою діяльність, мислити, досягати значних результатів; виховна – формувати моральні, трудові і естетичні якості учнів; профорієнтаційні – підготовка до профорієнтаційного самовизначення і трудової діяльності в умовах ринкових відношень. Форма організації навчальної діяльності : індивідуальна Об’єкт проектування : намисто для дівчини Вимоги до моделі: функціональність і відповідність стилю моделі моді. Методика виконання проекту: для учнів – самостійна робота, для вчителя – консультації, проміжний контроль етапів виконання проекту. Матеріально- технічне забезпечення проекту: різні види матеріалів і фурнітури, література з історії прикрас, журнали з рукоділля, техніко- технологічна документація, креслярські інструменти та інструкції з техніки безпеки. Поставлені задачі: Експлуатаційні: функціональність виробу; зручність в експлуатаціюванні; використання за призначенням. Технологічні: витрати матеріалів, їх дефіцитність і довговічність; стандартність технології і вибір обладнання; легкість у виготовленні і об’єм виконання роботи. Екологічні: використання екологічно чистих матеріалів; можливість використання відходів виробництва Естетичні: оригінальність; привабливість; декоративність; кольорове рішення. Економічні: невисокі за ціною Очікувані результати: 1. Оформлення проекту. 2. Виготовлення зразка намиста. 3. Реклама для подруг на заявку і продаж аналогічних моделей 4. Обмін досвідом
This document is posted to help you gain knowledge. Please leave a comment to let me know what you think about it! Share it to your friends and learn new things together.
Transcript
№ 10 (22) жовтень 2010
Творчий проект «Прикраса молодої панянки»
Оленич Наталія Анатоліївна,керівник методичного об'єднання
вчителів трудового навчання,учитель вищої категорії, "Відмінник
народної освіти", старший учитель Мелітопольської ЗОШ № 22
Виконавець проекту: учениця 9-А класу ЗОШ № 22 Савельєва
Марина 14 років
ВСТУП
Тема проекту: «Прикраса молодої панянки»
Мета проекту:
навчальна – набути теоретичні і практичні компетенції при
вивченні жіночих прикрас на всіх етапах проекту;
розвивальна – формування вмінь ставити мету, розвивати
сенсорну сферу, планувати свою діяльність, мислити, досягати
значних результатів;
виховна – формувати моральні, трудові і естетичні якості
учнів;
профорієнтаційні – підготовка до профорієнтаційного
самовизначення і трудової діяльності в умовах ринкових
відношень.
Форма організації навчальної діяльності: індивідуальна
Об’єкт проектування: намисто для дівчини
Вимоги до моделі: функціональність і відповідність стилю моделі
моді.
Методика виконання проекту: для учнів – самостійна робота,
для вчителя – консультації, проміжний контроль етапів виконання
проекту.
Матеріально-технічне забезпечення проекту: різні види
матеріалів і фурнітури, література з історії прикрас, журнали з рукоділля,
техніко-технологічна документація, креслярські інструменти та інструкції
з техніки безпеки.
Поставлені задачі:
Експлуатаційні:
функціональність виробу;
зручність в експлуатаціюванні;
використання за призначенням.
Технологічні:
витрати матеріалів, їх дефіцитність і довговічність;
стандартність технології і вибір обладнання;
легкість у виготовленні і об’єм виконання роботи.
Екологічні:
використання екологічно чистих матеріалів;
можливість використання відходів виробництва
Естетичні:
оригінальність;
привабливість;
декоративність;
кольорове рішення.
Економічні:
невисокі за ціною
Очікувані результати:
1. Оформлення проекту.
2. Виготовлення зразка намиста.
3. Реклама для подруг на заявку і продаж аналогічних моделей
4. Обмін досвідом
2
Послідовність дій, які подані в проекті:
1. Визначення теми, пошук і аналіз проблеми, висунення
гіпотези, поставлення мети, обговорення методів дослідження.
2. Аналіз отриманої інформації, пошук оптимального способу
досягнення проекту, поетапне планування роботи.
3. Виконання запланованих етапів.
4. Оформлення кінцевих результатів.
5. Підготовка і проведення презентації. Захист проекту.
6. Аналіз результатів, корегування, оцінка якості проекту.
І. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП.
1.1. Обґрунтування теми вибраного проекту.
На творчий тур олімпіади з трудового навчання треба було
виготовити прикрасу молодої панянки. Мені ця пропозиція
сподобалася тому, що мені дуже подобається робити щось гарне
своїми руками. Мені стало цікаво, які прикраси носили наші
прабабусі, яка їх історична цінність. З метою відродження
українських традицій, я вирішила виготовити святкове намисто з
бісеру та коралів.
Щоб виконати творчий проект, я склала план роботи.
План роботи з виконання проекту
1. Обґрунтування теми проекту.
2. Обговорити тему з матір’ю та вчителем на предмет
необхідності такого виробу, його практичного застосування, виділення
коштів на придбання матеріалів.
3. Вивчити найбільш можливу кількість літератури з обраної
теми.
4. Робота з Інтернетом.
5. Знайти цікавий історичний матеріал про намисто.
6. Розглянути різні варіанти виготовлення проектного
виробу.
7. Розробити власну конструкцію прикраси
8. Розробити необхідну документацію для виготовлення
намиста.
9. Виготовити намисто молодої панянки
10. Оформити пояснювальну записку.
11. Захистити проект.
1.2. Обґрунтування вибору варіанту виробу
1.2.1. Історична довідка про національні українські
прикраси.
Історія прикрас невід’ємно зв’язана з історією розвитку
людської спільноти, її культури, традицій, побуту, розвитком
естетичного і художнього смаку. Носити прикраси люди почали
раніш, ніж одягатися. Використовувались зуби тварин, кістки
птахів, зернятка, мушлі. На малюнках епохи неоліту зустрічаються
зображення стародавніх людей оголених, але з прикрасами.
Археологи знаходять предмети, які служили намистом, у розкопках
самих стародавніх цивілізацій. Невеликі камінці оброблялися,
перетворюючись в намисто, браслети, за довго до того, як були
побудовані перші піраміди.
На території нашої країни намиста і бісер вже у VI – V ст. до
н.е. використовувались для вишивання одягу та взуття, предметів
жіночого туалету скіфами та сарматами, а на початку нашої ери
стародавніми слов’янами.
Жіноче населення України здавна полюбляло носити
різноманітні вушні, шийні та на грудні прикраси. «Шийні прикраси
українських жінок з натуральних і фальшивих коралів частенько
стоять набагато більше, ніж їх хати» — писав в своїх
«Поверхностных замечаниях» німецький мандрівник Отто фон Гун
в 1805 році. Тому в заповітах і описах майна запису про прикраси
велися окремою графою, а намиста дбайливо передавалися від
матері до дочки.
3
Янтарні намиста були дуже
популярні в центральній і
північно-західній частинах
України. Люди знаходили
смоляні крапельки, що
окам'яніли, навіть у себе на
городах — залишалося
відшліфувати їх, нанизати на
нитку і надіти. На півдні і сході
країни є покладу сердоліку і
халцедону тому місцеві дівчата
носили намиста з цих каменів.
Гуцулки більш всього любили
бісер і латунь. Ну а традиційні
коралові в'язки (їх називали
«бунтами») уподобали мешканки
центральної України. Річ у тому,
що тут проходили торгівельні
шляхи, по яких корали везли зі
сходу на захід. Дозволити собі «щире намисто» могли небагато
жінок, бо воно коштувало дуже дорого. Але оскільки носити його
хотіли всі (етнографи відзначають, що навіть найбідніша дівчина в
свято надівала низку добрих коралів), в народі швидко
призвичаїлися виготовляти підробки із смальти — сплаву скла і
різних смол. Ну а багаті дівчата надівали по 20—25 рядів коралових
намист, так що коли вони танцювали на вечорницях, доводилося
притримувати «намисто» руками, щоб воно не розсипалось.
Особливо виділялися нагрудні прикраси, що складалися з
декількох компонентів, гармонійно пов'язаних між собою. До
складу шийних та нагрудних прикрас входили різне за матеріалом
намисто, вироби з бісеру, а також прикраси з металу (ланцюжки,
хрестик, згарди, монети-дукачі). Так, у Центральній Україні носили
багато разків різнокольорового або червоного намиста, монети-
дукачі, ланцюжки з хрестиком або прикріпленими до них
бовтунцями, дармовисами. На
Лівобережжі як прикрасу
використовували один великий
дукач з багато оздобленим
металевим бантом. На
Правобережжі частіше носили три-
п'ять невеликих з'єднаних між
собою монет.
У побуті гуцулів збереглися
найдавніші металеві прикраси -
згарди у вигляді нанизаних
хрестиків. Популярними
прикрасами гуцулок також були
намисто з різнобарвного
венеціанського скла та вироби,
плетені з бісеру (сітяний, ґердани).
Різнокольоровий бісер нанизували на шовкову або волосяну нитки,
плели або ткали, утворюючи мальовничий геометричний, іноді
рослинний орнамент. Бісерні прикраси могли бути у вигляді смуги
або опліччя і мали свої локальні особливості за формою, способами
плетіння, малюнком, колоритом. Їх виробництво тривало до XX ст.