діти сироти

«Сиротам будь за батька…, і будеш як син Всевишнього, і Він возлюбить тебе більше, ніж мати

твоя» (Сирах 4,10)

«СИРОТА» - Дитина, підліток, що втратили батька й матір або одного з них // Людина, що

залишилась без рідних, близьких; одинока,

самітна людина

Саме в родині в дитини формуються:•моральні чесноти•характер•уявлення про добро і зло •національні звичаї•захищеність від різних життєвих бід•моделі майбутнього життя

ЯКА РОЛЬ СІМ‘Ї?

Доведено, що перебування дитини в інтернатних закладах та на вулиці

руйнує її психологічний і фізіологічний розвиток, і єдиним

засобом, що гарантує повноцінне та гармонійне формування дитини, є

любов та опіка постійної сім’ї.

А ЩО СИРОТА?

У дітей, які залишилися без піклування батьків, розвиваються:

•відсутність відчуття спільності з іншими людьми, подібності до них•самозаперечення•нехтування собою та іншими•психічних відхилень у розвитку дитини

А ЩО СИРОТА?

•нездатність до дружби й любові•відчуття покинутості•страхи

МІФ 1: “Головне – сироту добре забезпечити”

Так виховують споживацьке ставлення до суспільстваСироти звикають до постійних «подарунків долі» і починають чекати їх як щось звичне. Більше того, стають вимагати цих благ, спекулюючи життєвою історією.Вони вдало пристосовуються до паразитування, гребуть ресурси і від держави, і від спонсорів, і від довірливихдобросердечних людей.

МІФИ ПРО СИРІТ

МІФ 2: “Виховання в колективі – те, що потрібно дітям”

Перебування в закритих колективах має наслідки:•невміння спілкуватися та встановлювати відносини як з однолітками, так і з дорослими •не мають можливості для усамітнення, навіть тоді, коли виникає таке бажання •випускники інтернатних закладів часто мають значні труднощі у створенні сім’ї та збереженні її


МІФ 3: “Всі з дитбудинків – хворі і агресивні”

У дітей-сиріт часто розвивається затримка психічного розвитку (порушення працездатності, розлади уваги, пам'яті, пізнавальної активності).Але це нормальна реакція на ненормальні обставини. Якщо дитина побачить і повірить, що її люблять, за неї переживають, вона обов'язково постарається наздогнати упущене. Якщо така дитина потрапляє в люблячу сімю – через 2-3 роки вона “розквітає”, швидко росте, розвивається, у неї проходять навіть застарілі хвороби.


Неправильна організація спілкування дорослих з дітьми

• брак довірливих відносин між дорослими і дітьми•Неможливість встановити міцні і довготривалі стосунки з конкретним дорослим•Часта зміна персоналу травмує дітей•Групова, а не індивідуальна напрямленість виховання•Жорстка регламентація поведінки дитини•Позитивне відношення дорослого дитина повинна “заслужити”

ЯК ВПЛИВАЄ ВИХОВАННЯ В ІНТЕРНАТІ НА ДІТЕЙ

•Недостатня психологічно-педагогічна підготовка вихователів•Програми виховання не можуть компенсувати дефекти розвитку дітей, які викликані відсутністю сім'ї•Постійне перебування дітей в умовах колективу•Невизначеність ситуації і дефіцит інформації для дітей в інтернатних закладах - рішення про перебуванні в інтернаті є для дитини різким і несподіваним - дитина залишається наодинці зі своїм горем і не може ні поговорити, ні відреагувати на свої переживання з дорослими


•Дефіцит уваги і відсутність емоційного звязку з дорослими - більшість дітей в інтернатах страждає від дефіциту уваги і тепла зі сторони своїх батьків. Тому вони потребують привязаності до дорослих, які про них дбають. Але на одного вихователя приходиться багато дітей і він не може їм приділити достатньо уваги - через емоційний голод діти різними способами намагаються привернути до себе увагу. Через конкуренцію за увагу дорослих в дитячому колективі зявляється агресивна напруга - дитині не вистарчає уваги особисто для себе. У нього немає нічого свого, він не може нічим розпоряджатись. Це приводить до хворобливої реакції на все, що можна назвати своїм.


•Невпевненість в собі•Невмінняя створювати позитивні емоційні прив'язаності•Не формуються власні принципи, цінності – такі діти залежні від думки та волі інших людей, легко стають здобиччю для криміналітету•Через дефіцит спілкування у дити закріплюється негативна, агресивна позиція по відношенню до інших людей•Діти ділять світ на “своїх” і “чужих”, “ми” і “вони”, що стає приводом для порушення законів•Через низьку самооцінку формуються особистісні відхилення і невротичні розлади•Замість творчого мислення розвиваються шаблони•Замість вільної поведінки – орієнтація на зовнішній контроль•Невміння справлятись з конфліктами – натомість бурні емоції, образи•Тенденція вести себе зухвало в товаристві, намагаючись привернути увагу


Життя дитини ділиться на два періоди:Життя в дитячому будинку та життя після його закінчення


•Сформувати емоціно значні, стабільні, довгострокові відносини в житті дитини-сироти•Допомогти дитині розвинути потенціяал та розкрити свої сильні сторони•Сприяти визначенню дитиною власних індивідуальних цілей та шляхів їх досягнення•Передавати знання та досвід дитині, стимулюючи його правильний вибір, підтримуючи у навчанні, піднімаючи самооцінку•Фомувати у дитини навики самостійного життя

ЯК ВОЛОНТЕР ЧИ НАСТАВНИК МОЖЕ ДОПОМОГТИ ДИТИНІ?

•Вірний друг і порадник•Достойний приклад для наслідування: духовність, хороші манери, цілеспрямованість•Мотиватор на шляху до власного розвитку•Стимулює правильний життєвий вибір

РОЛЬ ВОЛОНТЕРА В ЖИТТІ ДИТИНІ

•Регулярно відвідуємо інтернати•Показуємо дітям, як можна гарно проводити час, бавитись, відпочивати•Вчимо бути християнами:приклад молитви, відношення до святих речей, поведінки на Літургії, найголовніше – доброти і любові у відношенні до людей•Є прикладом самі по собі поведінки один з одним: дружби, щирості, поваги, вміння вирішувати конфлікти

ЩО МИ РОБИМО?

•Проводимо Різдвяну школу•Гаївки після Пасхи•Прощі до святих місць•Їдемо в табори для дітей-сиріт з програмою•Проводимо табори•Гра у футбол, футбольні турніри•День захисту дитини

ЩО МИ РОБИМО?

ДЕКАЛОГмецената і волонтера, який працює з

сиротами1. Допомагати дітям, а не інтернатам.2. Давати знання, а не цукерки.3. Виховувати самостійність, а не споживацтво.4. Підтримувати прагнення, а не пільги.5. Будувати сім’ї, а не державні сиротинці.6. Привозити найнеобхідніше, а не наймодніше.7. Боротись постійно, а не тимчасово.8. Знати куди йдеш, бути готовим.9. Розуміти, що добро – філософія життя.10. Любити. І знати, що допомагати треба не дітям, а одній дитині.

діти сироти

Documents