До Дня пам'яті жертв політичних репресій

ДО ДНЯ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ПОЛІТИЧНИХ

РЕПРЕСІЙ

Військовий комунізм

Колективізація. Розкуркулення

Голодомор в Україні (1932-1933)

Індустріалізація. Пошук шкідників

виробництва

«Єжовщина» “Єжовщина” – тотальна ліквідація всіх колишніх опозиціонерів та інакодумців протягом 1937-1938 рр..

М.Єжов прийшов у НКВС із готовим планом репресивних дій, у першу чергу проти тих діячів, які могли скласти опозицію особисто Й.Сталіну. Загалом репресов. 14 тис. чекістів, чиїми руками у попередні роки чинилися свавілля і терор (в УРСР – 1119 керівників).  

Депортація кримських татарПримусове виселення кримськотатарського населення відбулось 18 травня 1944 року. Офіційно причиною депортації вказувалася співпраця деяких кримських татар з нацистською Німеччиною під час Другої світової війни. Депортацію проводили представники НКВС.

Боротьба з космополітами та дисидентством

Шахтинська справа 

- судовий процес над «шкідниками» у вугільній промисловості у Шахтинському районі Донбасу, що проходив 18 травня - 6 липня 1928 р. у Москві.

Партійні чисткиЄдиним членом первісного складу Політбюро 1917 року, що вцілів після чистки, був сам Сталін.

Репресії проти військовихСправа Тухачевського – сфабрикована справа проти групи вищих радянських воєначальників, що стала початком масових репресій у Червоній Армії. Всього по “справі військових” знищено близько 40 тисяч офіцерів.

Зізнання М.Тухачевського

М.Тухачевський

Репресії проти Церкви

У січні 1919 р. Раднарком УСРР ухвалив «Закон про відокремлення церкви від держави і школи від церкви».

Безбожна п'ятирічка — п'ятирічний план заходів, спрямований на знищення церкви в СРСР, прийнятий керівництвом комуністичної партії СРСР у 1932 р.

Процес проти СВУПроцес проти Спілки визволення України проходив у будівлі Столичного оперного театру у Харкові у березні-квітні 1930 року. Серед 45 підсудних були 2 доктори наук, 15 професорів вищих шкіл, 5 редакторів, 3 письменники, 1 священик УАПЦ, 1 бібліотекар.Всього до судового процесу було залучено 474 особи: 15 із них засуджено до розстрілу, 192 - до концтаборів, 87 - вислані за межі України, 3 - засуджені умовно.

“Розстріляне відродження”

Фото родини Крушельницьких – один із символів “Розстріляного відродження”, так як більшість членів родини було репресовано в 1934 – 1937 рр..

За підрахунками письменницького об’єднання “Слово”, зі 259 письменників, що друкувались у 1930 році, на 1938 залишилось лише 36. Із 223 “зниклих” письменників 192 були репресовані, 16 – зникли безвісти, 8 – вчинили самогубство.

За приблизними оцінками від сталінських чисток постраждало близько 30 тис. представників української інтелігенції.

Микола Хвильовий, автор гасла «Геть від Москви», у передчутті арешту 13 травня 1933 року здійснив самогубство. Його смерть вважається символічним закінченням періоду українського національного відродження 1920-х – 1930-х рр..

Зліва направо: Б. Антоненко-Давидович –

відправлений до Сибіру, Г. Косинка - розстіляний, М. Галич – перестала

писати,Є.Плужник – помер у

засланні,В. Підмогильний –

розстріляний,Т. Осьмачка – примусово

відправлений у психлікарню, єдиний, хто зміг виїхати на Захід.

На фото – літературне об’єднання “Ланка”, 1925 рік.

“Будинок попереднього ув’язнення”

Протягом 1933 – 1937 рр. було репресовано жителів 40 квартир будинку “Слово” у Харкові – це понад 70 літераторів, 11 із них (а саме В. Підмогильного, В. Поліщука, М. Ялового, Антіна та Остапа Крушельницьких, Л. Курбаса, М. Куліша та інших) було розстріляно в урочищі Сандармох, неподалік Соловецького табору.

Биківнянські могилиЗемельна ділянка неподалік с. Биківня була виділена “для спеціальних потреб НКВС УРСР” у 1937 році.

За даними науковців, там покояться близько 100 тис. жертв політичних репресій, на сьогодні відомо імена лише 15 тис.. У Биківнянському лісі після розстрілу були поховані письменники Майк Йогансен та Михайль Семенко.

Вшановуючи пам’ять жертв політичних репресій, ми підтверджуємо своє право на історичну

справедливість.