Кластерний підхід до розвитку об'єднаних територіальних громад Реформа системи місцевого самоврядування передбачає, що об'єднані територіальні громади, отримавши фінансові, майнові та земельні ресурси і повноваження, будуть спроможні вирішувати місцеві питання власними силами. Однак майбутня самодостатність громад залежить, в першу чергу, від позитивної економічної динаміки їхнього розвитку: збільшення обсягів виробництва товарів та послуг, активізації місцевого підприємництва, реалізації інвестиційних та інноваційних проектів. У зв'язку з цим актуальним питанням державної політики на даному етапі реформи є стимулювання економічного зростання об'єднаних громад та активізація їхніх «точок зростання».
16
Embed
Кластерний підхід до розвитку обєднаних територіальних громад
Олександра Калашнікова, ВГО "Асоціація сприяння самоорганізації населення". Майбутня самодостатність громад залежить, в першу чергу, від позитивної економічної динаміки їхнього розвитку: збільшення обсягів виробництва товарів та послуг, активізації місцевого підприємництва, реалізації інвестиційних та інноваційних проектів.
Welcome message from author
This document is posted to help you gain knowledge. Please leave a comment to let me know what you think about it! Share it to your friends and learn new things together.
Transcript
Кластерний підхід до розвитку об'єднанихтериторіальних громад
Реформа системи місцевого самоврядування передбачає, що об'єднані територіальні громади, отримавши фінансові, майнові та земельні
ресурси і повноваження, будуть спроможні вирішувати місцеві питання власними силами.
Однак майбутня самодостатність громад залежить, в першу чергу, від позитивної економічної динаміки їхнього розвитку: збільшення обсягів
виробництва товарів та послуг, активізації місцевого підприємництва, реалізації інвестиційних та інноваційних проектів. У зв'язку з цим
актуальним питанням державної політики на даному етапі реформи є стимулювання економічного зростання об'єднаних громад та активізація
їхніх «точок зростання».
Прискорення соціально-економічного розвитку громад, які перші пішли на
об'єднання, набуває особливої актуальності на тлі вагань та навіть спротиву
більшості територіальних громад України об'єднанню. Успішний розвиток перших
об'єднаних громад має стати переконливим аргументом на користь підтримки
реформи для тих громад, що мають сумніви та чинять опір.
Вважаємо, що перспективним інструментом розвитку економіки об'єднаних
громад є локальні кластери, особливо аграрні та туристичні.
Кластерна модель розвитку регіональної економіки активно і ефефктивно
використовується в ЄС, США, Японії, Сінгапурі та інших країнах. Є успішні приклади
функціонування кластерів і в Україні.
ЩО ТАКЕ КЛАСТЕРИ?Професор Гарвардської школи бізнесу Майкл Е. Портер визначає кластер як
«групу географічно близьких взаємопов'язаних компаній і асоційованих інститутів
у певній сфері діяльності, що характеризуються спільністю та взаємодоповненням
один одного». Портер диференціює кластери на національні, регіональні та
локальні.
Кластерний підхід до розвитку місцевої економіки передбачає координацію
використання ресурсів, стимулювання розвитку перспективних галузей,
інтеграцію економічних, соціальних, наукових потенціалів кожної
громади і регіону у цілому.
Спираючись на думку українського економіста І.С. Соколенка, можна виділити такі
переваги кластерної моделі виробничих систем, які ґрунтуються на
успішному вітчизняному та зарубіжному досвіді:
џ кластери спроможні забезпечувати поєднання у виробництві конкуренції з
кооперацією, вони уособлюють «колективну ефективність», створюють «гнучку
спеціалізацію»;
џ кластери будуються на використанні ефекту масштабу;
џ кластери – це точки зростання, стимулятори технічного прогресу;
џ кластери являють собою механізм підвищення регіональної і національної
конкурентоспроможності.
џ посилювати процеси спеціалізації і розподіл праці між учасниками;
џ ширше приваблювати клієнтуру, створюючи тісну взаємодію виробників та
споживачів послуг;
џ знижувати вартість одиниці послуги і продукції, яка виробляється на основі
спільної діяльності;
џ посилювати потоки ідей і інформації між учасниками;
џ підвищувати інноваційність виробництва послуг;
џ створювати нові робочі місця;
џ ефективніше використовувати місцеві природні ресурси;
џ створювати здоровий соціальний капітал (все здійснюється на взаємній довірі),
забезпечуючи соціальну справедливість;
џ забезпечувати баланс ринкової ефективності і соціальної гармонії.
џ Умовами успішного функціонування кластерів є
џ наявність «критичної маси» підприємств та інших дійових осіб, які можуть увійти
до кластерного утворення (виробничі підприємства продуктів та послуг, наукові
установи, фінансові інституції, агенції регіонального розвитку, інститути
громадянського суспільства тощо); а органи публічної влади не можуть
входити?
џ просторова близькість потенційних учасників кластерів;
џ близька або взамодоповнююча спеціалізація кластерних акторів;
џ виробництво висококонкурентної продукції і послуг;
џ цілеспрямована політика державної та регіональної влади щодо підтримки
розвитку кластерів;
џ взаємна довіра між учасниками кластеру;
џ наявність спільного бачення і спільної стратегії розвитку кластеру всіма
зацікавленими суб'єктами-учасниками;
џ дотримання органічного балансу між співпрацею і конкуренцією.
КЛАСТЕРИ ДОЗВОЛЯЮТЬ:
ЧОМУ ДЕРЖАВІ ДОЦІЛЬНО СПРИЯТИ СТВОРЕННЮ КЛАСТЕРІВ В
ОБ'ЄДНАНИХ ГРОМАДАХ?
В Державній стратегії регіонального розвитку зазначається, що «за умови
обмеженості фінансових ресурсів, які Кабінет Міністрів України може спрямувати
на розвиток територій, необхідно визначити пріоритети розподілу ресурсів та
сконцентрувати їх на тих заходах та територіях, що можуть забезпечити найвищий
результат у найкоротший строк та матимуть довготривалий і комплексний вплив на
розвиток не лише даної території, але і сусідніх регіонів».
Тож об'єднані громади можуть стати саме тими опорними територіями
економічного розвитку в регіоні, на підтримці яких державі доцільно
сфокусуватись в першу чергу. Вони мають конкурентні переваги, оскільки в їх
межах акумулюються земельні та людські ресурси. Ради об'єднаних громад мають
функції державного архітектурно-будівельного контролю, отримають можливість
розпоряджатись землею поза межами населених пунктів, що дозволить їм вести
власну інвестиційну політику та дасть можливість реалізувати ті проекти, які
громада хоче бачити на власній території.
Слід також зазначити, що громади, які пішли на об'єднання, мають активну позицію
та налаштовані на зміни, на впровадження нововведень та інновацій. Їх
економічний розвиток матиме мультиплікативний ефект на сусідні громади
регіону, а позитивний досвід надаватиме останнім позитивний приклад для
наслідування.
ЯК РОЗВИВАЮТЬСЯ КЛАСТЕРИ В УКРАЇНІ?
ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ЩОДО РОЗВИТКУ КЛАСТЕРІВ
В першу чергу, варто зазначити, що в українському законодавстві не існує
визначення терміну «кластер». Були розроблені проекти нормативно-правових
актів, які покликані формувати загальні засади кластерізації економіки, але вони
так і не були прийняті. Серед них «Концепція створення кластерів в Україні»
(Міністерство економіки України, 2008 р.), «Національна стратегія формування та
розвитку транскордонних кластерів» (Міністерство регіонального розвитку та
будівництва України, 2009 р.).
Однак в Державній стратегії регіонального розвитку України до 2020 р. без
визначення терміну кластер зазначається, що він є ефективним інструментом
подолання депресивності територій та розкриття «точок зростання».
В більшості регіональних стратегій соціально-економічного розвитку до 2020
року розвиток кластерів є однією із операційних цілей.
Так, Всеукраїнською асоціацією сприяння самоорганізації населення було
проаналізовано стратегії соціально-економічного розвитку п'яти областей
України: Волинської, Дніпропетровської, Луганської, Львівської, Одеської). Усі
стратегії вищезазначених регіонів містять кластерний підхід до розвитку окремих
галузей регіональної економіки. Наприклад:
џ у Волинській області запланований до створення IT-кластер;
џ у Дніпропетровській області сприятливими є умови для розвитку транспортно-
џ у Львівській області планують створювати кластери у сферах легкої
промисловості, транспорту та логістики, а також транскордонні кластери;
џ в Стратегії розвитку Луганської області зазначено, що конкуренто-
спроможність регіональної економіки планується підтримувати за допомогою
кластерів та інших інноваційних інструментів;
џ в Одеській області перспективними для розвитку визнані туристичний,
рекреаційний, агропромисловий, морегосподарський та медичний кластери;
Закріплення інструменту кластерів в регіональних стратегіях має
позитивне значення та може надати поштовх кластерізації місцевої
економіки, оскільки проекти, внесені в план дій Стратегій, можуть
отримати фінансування Державного фонду регіонального розвитку
(ДФРР). Фінансування під такі проекти також можуть отримати громади,
які об'єднались та співпрацюють відповідно до Закону «Про
співробітництво територіальних громад».
На сайті ДФРР станом на травень 2016 року зареєстровано 4 проекти з розвитку
кластерів, в тому числі, в сільській місцевості:
џ створення туристичного шляху «Між Мурафою та Ровом» (проект
співробітництва територіальних громад с. Северинівка та с. Чернятин,
Вінницька обл.)
џ впровадження кластерної моделі розвитку народних художніх промислів на
Прикарпатті (проект до Плану заходів з реалізації стратегії регіонального
розвитку, Івано-Франківська обл.);
џ діюча мережа сільськогосподарського родинного підприємництва через
організацію регіонального кластеру вівчарства (проект добровільно об'єднаної
територіальної громади, Івано-Франківська обл.)
џ розробка техніко-економічного обґрунтування використання деревної тріски на
території пілотного Яворівського району (проект до Плану заходів з реалізації
стратегії регіонального розвитку, Львівська обл.)
Позитивну роль в розвитку кластерів в Україні можуть відіграти регіональні
Агенції регіонального розвитку (АРР), які планується створити в регіонах. АРР – це
неприбуткова небюджетна установа, яка допомагатиме місцевій владі втілювати
регіональну стратегію розвитку і здійснювати заходи, передбачені планом з її
реалізації. Метою роботи АРР має стати більш ефективна реалізація державної
регіональної політики. Подібні агенції вже успішно функціонують в таких країнах,
як Німеччина, Франція, Великобританія, Польща, Австралія, Канада.
До завдань АРР в питаннях розвитку кластерів можна віднести: проведення
кластерного мапування (аналіз перспектив та можливостей розвитку кластерів на
окремих територіях), пошук потенційних учасників кластерів та налагодження
комунікації між ними, розвиток державно-приватного партнерства в рамках
створення кластерів в громадах.
Поштовх до розвитку інноваційних кластерів в регіонах може надати участь
України у програмі ЄС «Горизонт 2020». «Горизонт 2020» є рамковою програмою
ЄС з досліджень та інновацій із загальним фондом близько 80 млрд євро.
Мета програми – розвиток економіки, побудованої на зв'язку між науковими
дослідженнями та інноваціями, а також «перенесення наукових ідей з лабораторій
до ринку».
Серед пріоритетних дослідницьких напрямків – підвищення конкуренто-
спроможності виробництва, розвиток ІКТ, нано- та біо- технологій, нового
матеріалознавства, космічної галузі, а також пошук відповідей на найбільш гострі
соціальні виклики у сфері охорони здоров'я, демографії, екології, сільського
господарства та енергетики. Також програма передбачає розвиток інноваційних
індустріальних кластерів.
Формування сталих зв'язків та взаємодії між підприємцями, владою та
інститутами громадянського суспільства є визначальним при організації та
розвитку кластерів. Процес побудови консенсусу між зазначеними суб'єктами
достатньо складний та довготривалий та потребує максимальних зусиль, пошуку
балансу інтересів, відмови від радикальних рішень, в першу чергу, з боку органів
державної влади.
Основи співпраці влади та бізнесу було закладено у Законі України «Про
державно-приватне партнерство». Питання застосування механізмів державно-
приватного партнерства актуалізується в контексті реалізації масштабних
модернізаційних, інноваційних проектів, в тому числі з використанням
кластерного підходу.
Довідково: За даними Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, станом на кінець 2014 р. на засадах державно-приватного партнерства реалізується 243 проекти (210 договорів концесії, 33 договори про спільну діяльність). Зазначені проекти реалізуються в наступних сферах господарської діяльності: оброблення відходів (116 проектів, що становлять 47,7% від укладених угод); збір, очищення та розподілення води (79 проектів, що становлять 32,5% від укладених угод); будівництво та/або експлуатація автострад, доріг, залізниць, злітно-посадкових смуг на аеродромах, мостів, шляхових естакад, тунелів і метрополітенів, морських і річкових портів та їх інфраструктури (17 проектів, що становлять 7% від укладених угод); виробництво, транспортування і постачання тепла (7 проекти, що становлять 3% від укладених угод); виробництво, розподілення та постачання електричної енергії (5 проектів, що становлять 2,1% від укладених угод); пошук, розвідка родовищ корисних копалин та їх видобування (3 проекти, що становлять 1,2% від укладених угод); управління нерухомістю (2 проекти, що становлять 0,8% від укладених угод); туризм, відпочинок, рекреація, культура та спорт (1 проектів, що становлять 0,4% від укладених угод); забезпечення функціонування зрошувальних і осушувальних систем (1 проект, що становить 0,4% від укладених угод); інші (12 проектів, що становлять 4,9% від укладених угод).
Одну із провідних ролей при формуванні ефективно працюючих закордонних
кластерів відігравали університети, науково-дослідницькі установи. В Україні
сьогодні спостерігається певне відокремлення наукової спільноти від соціально-
економічних та політичних процесів. Науковці ситуативно долучаються до
розробки проектів програм та стратегій розвитку, законів. Однак, забезпечення
інноваційності розвитку української економіки без взяття на озброєння новітніх
наукових розробок неможливе.
Таким чином, інноваційний розвиток української економіки: виникнення
кластерів, технопарків можливе лише за умови синергії зусиль органів влади,
бізнесу та громадянського суспільства.
Інститути громадянського суспільства можуть відігравати роль комунікатора між
туристичний кластер «Землі молока і меду», який спеціалізується на
агропромисловому туризмі.
В Польщі на регіональному рівні працюють також організації, діяльність яких
спрямована на ініціалізацію і зміцнення регіональної і місцевої інноваційності:
бізнес-інкубатори, технологічні центри, наукові і технологічні парки, центри
підтримки підприємництва, підприємницькі клуби.
Польські туристичні кластери також сприяють співробітництву місцевих органів
влади і науково-дослідних інститутів, університетів. Співробітництво зосереджено
в основному на впровадженні нових технологій і місцевого брендингу
туристського продукту.
Поширеною є практика, коли успішні регіональні хаби інвестують власні ресурси у
створення необхідної для функціонування системи інфраструктури – склади для
сухого та холодного зберігання продуктів, устаткування для маркування,
пакування та сортування продуктів, транспорт для доставки фермерських
продуктів на ринки тощо.
ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ
Вивчення українського та закордонного досвіду кластерізації місцевого
виробництва засвідчив ефективність такого підходу до розвитку місцевої
економіки. Кластери посилюють конкурентоспроможність продукції місцевих
виробників та посилюють їх позиції на ринку.
Однак, в Україні законодавча база щодо стимуляції розвитку кластерів не
достатньо розвинена, хоча в державній та регіональних стратегіях регіонального
розвитку кластерний підхід знайшов відображення.
Створення обласних агенцій регіонального розвитку та участь України у програмі
ЄС «Горизонт 2020» можуть надати позитивний поштовх для розвитку
інноваційних кластерів в Україні.
Перспективними територіями для розвитку локальних кластерів є об'єднані
територіальні громади, які завдяки акумуляції людських та земельних ресурсів
можуть створювати нові кластери та сприяти кластерізації місцевих виробництв.
ДЛЯ СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ КЛАСТЕРІВ НА РІВНІ ОБ'ЄДНАНИХ
ГРОМАД ПРОПОНУЄМО:
Міністерству регіонального розвитку та будівництва:
џ надавати за рахунок ДФРР підтримку проектам від об'єднаних громад, які
направлені на розвиток кластерів;
џ надавати методичну та інформаційну допомогу об'єднаним громадам з
проведення кластерного мапування (виявлення умов та потенційних учасників
до створення та розвитку кластерів).
Міністерству економічного розвитку та торгівлі:
џ забезпечити нормативно-правове визначення кластера
џ розробити та затвердити відповідною Постановою нову «Концепцію створення
кластерів в Україні».
Обласним державним адміністраціям:
џ організовувати навчальні семінари для об'єднаних громад з питань розвитку
локальних кластерів.
Об'єднаним територіальним громадам:
џ створити при органі місцевого самоврядування консультативно-дорадчій
орган, який допоможе виявити потенційні до створення і розвитку кластери на
території об'єднаної громади. До його складу доцільно включити, місцевих
підприємців, представників громадських організацій, науковців);
џ доручити створеному консультативно-дорадчому органи провести кластерне
мапування та виявити потенційні кластери;
џ використовувати інструмент співробітництва територіальних громад для
розвитку кластерів в рамках декількох громад;
џ подати проекти зі створення кластерів до ДФРР.
ДЛЯ НОТАТОК
Ця аналітична записка підготовлена в рамках Ініціативи з розвитку аналітичних центрів, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» (МФВ) у партнерстві з Фондом розвитку
аналітичних центрів (TTF) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні (SIDA).
Думки та позиції, викладені у цьому дослідженні, є позицією авторів та не обов’язково відображають позицію уряду Швеції.