Украинский журнал телемедицины и медицинской телематики

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім.М.ГОРЬКОГО

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ТРАВМАТОЛОГІЇ ТА ОРТОПЕДІЇ

MINISTRY OF HEALTH SERVICE OF UKRAINE DONETSK NATIONAL MEDICAL UNIVERSITY named after M.GORKY

RESEARCH AND DEVELOPMENT INSTITUTE OF TRAUMATOLOGY AND ORTHOPAEDICS

УУККРРААЇЇННССЬЬККИИЙЙ ЖЖУУРРННААЛЛ

ТТЕЕЛЛЕЕММЕЕДДИИЦЦИИННИИ ТТАА ММЕЕДДИИЧЧННООЇЇ

ТТЕЕЛЛЕЕММААТТИИККИИ

WWWWWW..TTEELLEEMMEEDD..OORRGG..UUAA

UUKKRRAAIINNIIAANN JJOOUURRNNAALL OOFF

TTEELLEEMMEEDDIICCIINNEE AANNDD MMEEDDIICCAALL

TTEELLEEMMAATTIICCSS

Науково-практичний журнал

Заснований у липні 2003 року

Том 11, №1, 2013

Scientific and practical journal

Founded in July 2003 year

Volume 11, №1, 2013

Редакційно-видавничий відділ

Донецького національного медичного університету ім. М. Горького

Editorial and Publishing Department of Donetsk National Medical University named after M.Gorky

Донецьк, ТОВ „Цифровая типография”, 2013 Donets’k, „Digital Typographia” Company, 2013

УКРАЇНСЬКИЙ ЖУРНАЛ ТЕЛЕМЕДИЦИНИ ТА МЕДИЧНОЇ

ТЕЛЕМАТИКИ

Curatio Sine

Distantia! Том 11, №1 2013

ЗАСНОВНИКИ та ВИДАВЦІ ЖУРНАЛУ: Донецький національний медичний університет ім.М.Горького, Науково-дослідний інститут травматології та ортопедії

АДРЕСА ВИДАВЦІВ та РЕДАКЦІЇ: вул. Артема, 106, 83048 Донецьк, Україна Телефон: 062-335-14-61 E-mail: [email protected] WWW:http://www.telemed. org.ua

МЕДІА-ПАРТНЕР: Асоціація розвитку української телемедицини та електронної охорони здоров’я

http://www.telemed.org.ua International Society for Telemedicine and eHealth

http://www.isft.net „Med-E-Tel”

http://www.medetel.lu

ДРУК: ТОВ “Цифровая типография” вул.Челюскінців,291а, м.Донецьк Тел.: (062)-388-07-31 Здано до набору 01.03.2013. Підписано до друку 10.03.2013. Тираж 500 прим., 2 номери на рік. Формат 60х84 1/8. Обсяг умовн.друк.арк.10,0. Друк лазерний

Відповідальність за добір та викладення фактів у статтях і

рекламних матеріалах несуть автори. Редакція не

завжди поділяє думки авторів. Передрук статей можливий тільки

за письмової згоди редакції

Підписний індекс - 96071

Повнотекстова версія журналу доступна в

Інтернеті за адресою: http://www.telemed.org.ua

ISSN 1728-936X

Цитується Index Copernicus®

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ Головний редактор: Ю.В.ДУМАНСЬКИЙ

Заступник головного редактора:А.В.ВЛАДЗИМИРСЬКИЙ Відповідальний секретар: Д.К.КАЛІНОВСЬКИЙ

Е.Ф.БАРИНОВ, О.І.ГЕРАСИМЕНКО, В.К.ГРІНЬ, W.GLINKOWSKI, О.Т.ДОРОХОВА, Г.А.ІГНАТЕНКО, В.Г.КЛИМОВИЦЬКИЙ,

О.С.КОВАЛЕНКО, Г.В.ЛОБАНОВ, В.М.ЛОБАС, Ю.Є.ЛЯХ, І.М.МАТРОС-ТАРАНЕЦЬ, В.П.МАРЦЕНЮК, M.NERLICH, А.К.РУШАЙ, В.Л.СТОЛЯР,

В.К.ЧАЙКА, В.І.ЧЕРНІЙ, В.П.ЯЦЕНКО, R.WOOTTON

РЕДАКЦІЙНА РАДА О.В.АНІЩЕНКО

Україна

В.І.РУДИЦЯ Україна

О.Ю.АТЬКОВ Росія

В.Ю.ХУДОБІН Україна

Д.М.АФОНІН Росія

О.М.ЧЕЛНОКОВ Росія

Ж.ВІНАРОВА Болгарія

М.М.ЩУДЛО Росія

О.Б.ДИННИК Україна

K.BRAUCHLI Швейцарія

О.Д.ДМИТРІЄНКО Росія

O.FERRER-ROCA Іспанія

М.ЙОРДАНОВА Болгарія

D.M.LAM США

Б.А.КОБРИНСЬКИЙ Росія

R.LATIFI США

І.В.КУЦЕНКО Україна

I.MALMROS Швеція

С.П.МИРОНОВ Росія

S.MANANKOVA BYE Норвегія

О.І.ОРЛОВ Росія

M.MARS ПАР

В.Г.ОСТАШКО Україна

R.MERRELL США

А.В.ОТОЧКІН Росія

M.MOLEFI ПАР

О.Б.ПЕТРЯЄВА Україна

A. PAUNKSNIS Литва

Ю.А.ПРОКОПЧУК Україна

B.PYKE Jr. США

О.А.РИЖОВ Україна

P.SOGNER Австрія

Свідоцтво про державну реєстрацію серія КВ №16373-4845ПР від 04.09.2009 видано Міністерством юстиції України

„Український журнал телемедицини та медичної телематики” вхо-дить до нового переліку фахових наукових видань Вищої атестацій-ної комісії, в яких можуть публікуватися основні результати дисер-

таційних робіт (постанова Президії ВАК України від 26.05.2010. № 1-05/4)

Рекомендовано до видання Вченою радою Донецького національного медичного університету ім.М.Горького 19.12.2003 року,

протокол №8

© Український журнал телемедицини та медичної телематики, 2003-2013

UKRAINIAN JOURNAL OF TELEMEDICINE AND MEDICAL

TELEMATICS

Curatio Sine

Distantia! Volume 11, №1 2013

JOURNAL'S FOUNDERS and PUBLISHERS: Donetsk National Medical University named after M.Gorky, R&D Institute of Traumatology and Orthopaedics

EDITORIAL'S and FOUNDER’S ADDRESS: Artyoma str, 106, 83048 Donetsk, Ukraine Phone: +38-062-335-14-61 E-mail: [email protected] WWW:http://www.telemed.org.ua

MEDIA-PARTNER: Association for Ukrainian Tel-emedicine and eHealth Development

http://www.telemed.org.ua International Society for Telemedicine and eHealth

http://www.isft.net „Med-E-Tel”

http://www.medetel.lu

PRINT: Printing house “Digital Typography” Company. Address: Donets’k, Cheluskintsev str. 291a. Phone: +38-062-388-07-31. Send to print: 01.03.2013. Printed: 10.03.2013. Laser print. Format 60х84 1/8. Volume in condi-tional indexes 10,0. Circulation: 500 copies. 2 issues per year

The responsibility for correctness of the facts in the articles and

promotional materials is carried by the authors.

The Editorial Board not always divides opinion of the authors.

The reprint of the articles is pos-sible only after the written sanc-

tion of the Editorial Board

Full-text on-line is aviable in

Internet by: http://www.telemed.org.ua

ISSN 1728-936X

Cited by Index Copernicus®

EDITORIAL BOARD: Editor: YU.V.DUMANSKYY

Co-Editor: A.V.VLADZYMYRSKYY Responsible Secretary: D.K.KALINOVSKY

E.F.BARINOV, A.I.GERASIMENKO, V.K.GRIN, W.GLINKOWSKI, E.T.DOROKHOVA, G.A.IGNATENKO, V.G.KLYMOVYTSKYY, O.S.KOVALENKO, G.V.LOBANOV, V.M.LOBAS, YU.E.LYAKH, I.N.MATROS-TARANETS, V.P.MARTSENYUK, M.NERLICH, A.K.RUSHAY, V.L.STOLYAR, V.K.CHAJKA, V.I.CHERNYY,

V.P.YATSENKO, R.WOOTTON

EDITORIAL ADVISERS

O.V.ANISHENKO Ukraine

M.MARS South Africa

D.N.AFONIN Russia

R.MERRELL USA

O.YU.ATKOV Russia

S.P.MIRONOV Russia

K.BRAUCHLI Switzerland

M.MOLEFI South Africa

A.N.CHELNOKOV Russia

O.I.ORLOV Russia

O.D.DMITRIENKO Russia

V.G.OSTASHKO Ukraine

O.B.DYNNYK Ukraine

A.V.OTOCHKYN Russia

O.FERRER-ROCA Spain

A. PAUNKSNIS Lithuania

M.JORDANOVA Bulgaria

O.B.PETRYAEVA Ukraine

V.YU.KHUDOBIN Ukraine

YU.A.PROKOPCHUK Ukraine

B.A.KOBRINSKIY Russia

B.PYKE Jr. USA

I.V.KUTSENKO Ukraine

V.I.RUDITSA Ukraine

D.M.LAM Belgium

O.A.RYZHOV Ukraine

R.LATIFI USA

M.M.SHUDLO Russia

I.MALMROS Sweden

P.SOGNER Austria

S.MANANKOVA BYE Norway

J.VINAROVA Bulgaria

The certificate about state registration КВ №16373-4845ПР is given on 04.09.2009 by Ministry of Justice of Ukraine

“Ukrainian Journal of Telemedicine and Medical Telematics“ had been includ-ed in the new list of scientific editions of Senior Certification Comission, in which it is possible to publish results of scientific dissertation researches

(resolution of Presidia of SCС of Ukraine 26.05.2010. № 1-05/4) Recommended by the Scientific Council of Donetsk National Medical

University named after M.Gorky 19.12.2003 year, protocol №8

© Ukrainian Journal of Telemedicine and Medical Telematics, 2003-2013

124

Український журнал телемедицини та медичної телематики

Том 11, №1, 2013 © НДІ травматології та ортопедії Донецького національного медичного університету ім.М.Горького

ППРРООББЛЛЕЕММННІІ ССТТААТТТТІІ VViiaa sscciieennttiiaarruumm!!

УДК 61:621.397.13/.398

Узагальнення світових тенденцій застосування телемедицини в загальній практиці-сімейній медицині

Ю.В.Думанський, А.В.Владзимирський

Донецький національний медичний університет ім.М.Горького, Донецьк, Україна

РЕЗЮМЕ, ABSTRACT Грунтуючись на аналізі світового досвіду визначено основні моделі застосування телемедицини в роботі лікарів загальної практики та сімейної медицини. Доведено, що лікар загальної практики-сімейний лікар знаходиться в центрі умовної мережі, яка створена різними засобами та інструме-нтами електронного охорони здоров’я. Саме ця мережа дозволяє отримувати всебічну підтримку та своєчасні ресурси для надання первинної медико-санітарної допомоги на найвищому рівні до-ступності та якості (Укр.ж.телемед.мед.телемат.-2013.-Т.11,№1.-С.124-131). Ключові слова: первинна медична допомога, телемедицина, сімейний лікар, організація

Ю.В. Думанский, А.В. Владзимирский ОБОБЩЕНИЕ МИРОВЫХ ТЕНДЕНЦИЙ ПРИМЕНЕНИЯ ТЕЛЕМЕДИЦИНЫ В ОБЩЕЙ ПРАКТИКЕ - СЕМЕЙНОЙ МЕДИЦИНЕ Донецкий национальный медицинский университет им. М. Горького, Донецк, Украина Основываясь на анализе мирового опыта определены основные модели применения телеме-дицины в работе врачей общей практики и семейной медицины. Доказано, что врач общей практики-семейный врач находится в центре условной сети, которая создана разными средст-вами и инструментами электронного здравоохранения. Именно эта сеть позволяет получать всестороннюю поддержку и своевременные ресурсы для предоставления первичной медико-санитарной помощи на наивысшем уровне доступности и качества (Укр.ж.телемед.мед.телемат.-2013.-Т.11,№1.-С.124-131). Ключевые слова: первичная медицинская помощь, телемедицина, семейный врач, организа-ция

Yu.V.Dumanskyy, A.V.Vladzymyrskyy GENERAL VIEW ON WORLDWIDE CONCEPTION OF TELEMEDICINE AT PRIMARY LEVEL AND FAMILY MEDICINE Donetsk National Medical University named after M.Gorky, Ukraine Authors has described basic models of telemedicine applications in general practice which back-grounded on the analysis of the international experience. It is well-proven that general practicioner is a center of virtual network which is created by different applications and tools of eHealth. Exactly this network allows to get comprehensive support and timely resources for providing of primary care at the highest level of availability and quality (Ukr. z. telemed. med. telemat.-2013.-Vol.11,№1.-P.124-131). Key words: primary medical care, telemedicine, general practicioner, management

В 2011 році в Україні започатковане реформування галузі охорони здоров’я з метою впровадження та відпрацювання нових організаційно-правових та фінан-сово-економічних механізмів, що спря-мовані на підвищення ефективності та

доступності медичного обслуговування населення і є необхідними для розвитку системи охорони здоров'я України. Вна-слідок реформування має буде зроблена структурно-організаційна та функціона-льна перебудова системи медичного об-

125

слуговування для підвищення рівня, дос-тупності та якості медичного обслугову-вання населення, впровадження нових підходів щодо організації роботи та фі-нансового забезпечення закладів охоро-ни здоров'я, а також для підвищення ефективності використання бюджетних коштів. Одним з ключових аспектів ре-формування є організація та забезпе-чення функціонування центрів первинної медичної (медико-санітарної) допомоги для задоволення потреб населення у та-кій медичній допомозі [4-7].

Первинна медична допомога - вид медичної допомоги, що надається в ам-булаторних умовах або за місцем прожи-вання(перебування)пацієнта лікарем за-гальної практики – сімейним лікарем і передбачає надання консультації, про-ведення діагностики та лікування най-більш поширених хвороб, травм, отру-єнь, патологічних, фізіологічних (під час вагітності) станів, здійснення профілак-тичних заходів; направлення відповідно до медичних показань пацієнта, який не потребує екстреної медичної допомоги, для надання йому вторинної (спеціалізо-ваної) або третинної (високоспеціалізо-ваної) медичної допомоги; надання не-відкладної медичної допомоги в разі гос-трого розладу фізичного чи психічного здоров'я пацієнта, який не потребує екс-треної, вторинної (спеціалізованої) або третинної (високоспеціалізованої) меди-чної допомоги [5-6].

Згідно стратегії реформування, на-дання первинної медичної допомоги за-безпечують центри первинної медичної (медико-санітарної) допомоги, які є за-кладами охорони здоров'я, а також лікарі загальної практики-сімейні лікарі, які провадять господарську діяльність з ме-дичної практики як фізичні особи - підп-риємці та можуть перебувати з цими за-кладами охорони здоров'я у цивільно-правових відносинах. До складу центрів первинної медичної (медико-санітарної) допомоги можуть входити як структурні чи відокремлені підрозділи фельдшерсь-ко-акушерські пункти, амбулаторії, меди-чні пункти, медичні кабінети.

Таким чином, оновлена система охо-рони здоров’я в Україні, що оновлюється, робить акцент на первинну ланку медич-ної допомоги та основний її ресурс – безперечно людський – на лікаря загаль-ної практики-сімейної медицини. Незва-жаючи на широке коло функціональних обов’язків та завдань, специфічні умови праці та обсяги роботи, сучасний лікар загальної практики-сімейної медицини не має нічого подібного до славнозвісного «земського лікаря». Сучасний лікар зага-льної практики-сімейної медицини – це освічений, добре підготовлений, озброє-ний ресурсами та всебічною підтримкою професіонал, який є фундаментом реалі-зації державної політики в галузі охорони здоров’я. Як же реалізується вищезгада-на підтримка, а також забезпечення? Одним з ключових аспектів у відповіді на це запитання є використання сучасного менеджменту ресурсами (матеріальни-ми, людськими, інформаційними тощо), який здійснюється на основі застосуван-ня комп’ютерно-телекомунікаційних тех-нологій та систем [1-3].

Застосування телемедицини на пер-винній ланці не є новим. Так, у Великоб-ританії сестринські амбулаторії (в вітчиз-няній класифікації – ФАП/ФП), що облад-нані телемедичними засобами, викорис-товуються ще з 1998 року. Окрім цифро-вих діагностичних засобів застосовують-ся програмні відеоконференції, що пра-цюють на низьких швидкостях. Найчас-тіше персонал подібних амбулаторій за-стосовує телемедицину в роботі з поро-діллями, особами похилого віку, пацієн-тами з психо-неврологічними розладами, а також для обговорення результатів об-стежень, лабораторних тестів тощо [21,26]. Взагалі, важливість застосування різних телекомунікацій во взаємодії ліка-рів загальної практики з медичними, не-медичними організаціями та власне паці-єнтами була визначена ще на початку 1990х років, зокрема на прикладах за-стосування звичайного телефонного зв’язку [31,46]. В сучасних умовах для вищевказаних цілей застосовуються більш досконалі засоби – електронна пошта та відеоконференц-зв’язок

126

[19,23,32]. Але треба підкреслити, що на-віть такі примітивні (з сучасного погляду) телекомунікації як голосовий телефон-ний зв’язок, досить ефективно викори-стовуються на первинній ланці й сьогод-ні. Наприклад, в США працює телефон-ний консультативний сервіс для лікарів загальної практики з питань ВІЛ/СНІД. Ця програма - HIV Warmline – фінансується федеральним урядом. Внаслідок її за-стосування 90% лікарів первинної ланки відзначають підвищення власної інфор-мованості в відповідних питаннях, зміни в тактиці лікування внаслідок телефонних консультацій – 67%, зниження скерувань на вищі рівні медико-санітарної допомоги на 26% [47]. Аналогічна послуга, але з питань психіатрії, застосовується для лі-карів первинної ланки в Австралії [35].

При аналізі світового досвіду треба зазначити, що найбільш розвитою є вза-ємодія лікарів первинної ланки з фахів-цями в галузі дерматовенерології. В ба-гатьох країнах (Великобританія, Нідер-ланди, Мексика тощо) функціонує мо-дель (точніше – частина національної системи охорони здоров’я), в межах якої лікар-спеціаліст здійснює телемедичну супервізію певної кількості лікарів зага-льної практики та/або закладів, що на-дають первинну медичну допомогу (рис.1.1). Наприклад, в Нідерландах 166 дерматовенерологів здійснюють телеме-дичний супровід роботи 820 лікарів зага-льної практики; в цій системі щорічно здійснюється 10-12 тисяч теледермато-логічних консультацій. Пацієнт, що має відповідні скарги, звертається до свого сімейного лікаря, той готує матеріали та здійснює асинхронне телемедичне кон-сультування (зазвичай з використанням веб-платформи з підвищеними засобами захисту та інформаційної безпеки) (рис.1.2-1.3). Тривалість телеконсульта-ції зазвичай складає 2-6 годин. Внаслідок її реалізується майже миттєве набли-ження спеціалізованої допомоги до паці-єнта, що знаходиться на первинній ланці; здійснюється дуже швидке виявлення інфекційних та онкологічних станів, що потребують негайного лікування в умо-вах медичного закладу третинного рівня.

Завдяки телемедичним консультаціям в 68-85% випадків лікарі загальної практи-ки здійснюють якісне лікування пацієнтів з дерматовенерологічною патологією за їх місцем первинного звернення. А деякі дослідники інформують про підвищення загального рівня якості лікування на 14%. Взагалі завдяки телемедицині вдається досягти значної оптимізації логістики си-стеми охорони здоров’я, що полягає в зниженні питомої ваги скерувань пацієн-тів з первинного рівня медико-санітарної допомоги до спеціалізованих закладів вторинної та третинної ланки на 51-85%. Економія фінансових витрат (й системи охорони здоров’я, й самого пацієнта) складає 18-30%, при цьому треба підкре-слити значну оптимізацію використання робочого часу медпрацівників (що також є важливим фактором вдосконалення менеджменту системи в цілому) [20,22,27,41,44].

Іншим засобом надання спеціалізо-ваної допомоги, зокрема психіатричної, є застосування спеціальних програм – психотерапевтичних веб-курсів для осіб, що мають алкогольну залежність. Паціє-нти здійснюють самостійну роботу з да-ними веб-курсами під дистанційним кон-тролем сімейного лікаря, а, при необхід-ності, з залученням фахівця шляхом ві-деоконференції [18,29].

Для телемедичної взаємодії лікарі за-гальної практики широко застосовують цифрові діагностичні засоби з телемеди-чними функціями. Наприклад, в системі охорони здоров’я Італії узагальнено досвід застосування телеспірометрії та теле-ЕКГ в вище наведеному аспекті. На первинній ланці більше 970 лікарів зага-льної практики використовують спіроме-трію з наступною трансляцією даних до фахівців -пульмонологів. При аналізі ре-зультатів 10 тисяч телеспірометрічних консультацій встановлено, що завдяки цьому методу патологію виявлено у 40% пацієнтів. З технічної точки зору, некри-тичні збої мають місце в 20,8% випадків, критичні – в 9,2%. Сімейні лікарі застосо-вують телеспірометрію в діагностиці та скринінгу хронічної респіраторної патоло-гії, зокрема обструктивних захворювань,

127

бронхіальної астми тощо [15]. Мережа теле-ЕКГ існує в Італії з 1995 року та охоплює біля 7000 лікарів, що надають первинну медико-санітарну допомогу. Завдяки цій системі значно вдосконалю-ється прийняття клінічних рішень лікаря-ми загальної практики, скорочується те-рмін від гострого початку захворювання до надання кваліфікованої допомоги, знижується кількість скерувань на вищі рівні, забезпечується якісне лікування за місцем первинного звернення та, зви-чайно, оптимізуються витрати. Після те-ле-ЕКГ консультації скеровуються на вищі рівні медико-санітарної допомоги 16% пацієнтів (з них 11% - для ретельно-го дообстеження, 5% - для ургентної гос-піталізації), корекцію медикаментозного лікування, що призначено лікарями зага-льної практики, лікарі-спеціалісти здійс-нюють в 26% випадків [30].

Домашня телемедицина в умовах пе-рвинної ланки зазвичай застосовується для постійного дистанційного медичного супроводу пацієнтів з цукровим діабетом, хронічними обструктивними захворюван-нями легень, патологією серцево-судинної системи. В останні роки спосте-рігається зростання обсягів застосування цієї телемедичної технології, наприклад в Великобританії 179 центрів первинної медико-санітарної допомоги застосову-ють домашню телемедицину для диста-нційного медичного супроводу 3230 паці-єнтів [14]. Взагалі домашню телемедици-ну використовують в своєї діяльності лі-карі загальної практики в США та країнах ЄС (зокрема, Іспанії, Італії, Польщі). Ін-дивідуальний телемоніторинг метаболіз-му, показників гемодинаміки, функцій ди-хання та електрокардіограми дозволяє знизити кількість екстрених звернень за допомогою (тобто різких загострень хро-нічної патології), вдосконалити взаємо-дію з вторинною та третинною ланками (зокрема знизити рівень регоспітализації та терміну перебування в стаціонарі при необхідності), а головне – вирогідно зни-зити смертність (відношення шансів, в порівнянні з групою пацієнтів, у яких до-машня телемедицина не використовува-лась, складає 0,54, ДІ 0,39-0,75, P<0,001)

[37]. Застосування індивідуальних теле-медичних засобів, що дистанційно конт-ролюються на рівні закладів первинної ланки, дозволяє досягти у пацієнтів нор-малізації або стабілізації рівня артеріа-льного тиску, показників метаболізму (за-гального холестерину, ліпопротеінів), ін-дексу маси тіла. Завдяки постійному дис-танційному медичному супроводу зме-ньшується кількість змін в схемі лікуван-ня, скорочуються фінансові витрати, пок-ращується якість життя пацієнтів [17,33,34]. В останні роки все більше за-собів індивідуальної телемедицини реа-лізуються на основі мобільних телефонів та смартфонів (так звана концепція mHealth – мобільного здоров’я). Такі до-машні телемедичні системи, зокрема, вдосконалюють керованість інсуліно-терапії та дозволяють знизити середні показники рівня глюкози в крові у пацієн-тів з цукровим діабетом [28]. Паліативна допомога також реалізується у вигляді домашньої телемедицини, зокрема, так званих теле- або відеовізитів. Відеовізи-ти – це можливість для пацієнта спілку-ватись з власною родиною засобами ві-деоконференц-зв’язку під час знахо-дження в хоспісі. Використання подібних низько бюджетних та технічно простих систем (наприклад, програмних VoIP ві-деоконференцій) вирогідно підвищує якість життя [16].

Диспансеризація на первинній ланці здійснюється у вигляді телемедичного скринінгу, наприклад, діабетичної рети-нопатії (Австралія, Іспанія) [11-12] – лікарі загальної практики проходять спеціальну підготовку, після якої вони можуть отри-мувати та аналізувати (тобто, формувати групу ризику) немідріатичні ретинографі-чні зображення. Зображення, що потрап-ляють до групи ризику, (зазвичай, це біля 24% обстежених) надислають телекому-нікаційними засобами до спеціалізованих офтальмологічних центрів. Після верифі-кації пацієнтів з підтвердженою наявніс-тю ретинопатії (зазвичай, це вже біля 7% обстежених) скеровують на обстеження та лікування в офтальмологічні центри. Загалом, с точки зору діагностичної ефе-ктивності, подібні системи мають чутли-

128

вість на рівні 90,9-99,2%, специфічність – 83,0%. Некритичні збої трапляються у біля 2% випадків. Взагалі застосування телеофтальмології на первинній ланці знижує кількість скерувань на 14%, при тому факті, що діагностична погодже-ність подібних телемедичних систем складає 95% (при якісному підвищенні кваліфікації лікарів загальної практики) [40].

Вдале, з методичної точки зору, по-єднання курсів дистанційного навчання та телемедичних консультацій, що зок-рема містять освітній компонент, дозво-ляють вирогідно підвищити обізнаність лікарів загальної практики в окремих пи-таннях (наприклад, атопічний дерматит) та знизити кількість скерувань пацієнтів до лікарів-спеціалистів. Тобто дистанцій-не навчання та клінічна телемедицина вкупі забезпечують більш якісне лікуван-ня хворих саме на первинній ланці, в умовах центрів ПМСД [115]. За даними опитування лікарів загальної практики встановлено, що біля 66-85% телемеди-чних консультацій містять ефект навчан-ня [44].

Сьогодні в арсеналі лікаря загальної практики знаходяться не тільки телеме-дичні консультації та дистанційне на-вчання, але й високотехнологічні теле-медичні процедури, такі як телеасисту-вання та телеприсутність. Зі світового досвіду відомо, що застосування телеа-систування (зокрема, при ендоскопічних втручаннях) вирогідно знижує фінансові витрати системи охорони здоров’я [45]. В Норвегії впроваджено системи телепри-сутності на основі комбінованого засто-сування апаратних засобів відеоконфе-ренц-зв’язку. Навіть добре розвинута транспортна інфраструктура та наявність вертолітної евакуації не завжди забезпе-чують належний рівень доступності ме-дичної допомоги в невідкладних випад-ках внаслідок вкрай екстремальних при-родних умов та демографічних особли-востей цієї країни. Тому медичні заклади первинної ланки оснащені обладнанням та ресурсами, що дозволяють лікарям загальної практики надавати невідкладну допомогу пацієнтам в тяжкому стані. По-

тужним засобом вдосконалення є засто-сування телеприсутності для підтримки та наближення експертизи з боку команд досвідчених фахівців з закладів третин-ної ланки. Застосування телеприсутності дозволяє якісно лікувати пацієнта в урге-нтному стані за місцем первинного над-ходження в 87% випадках. Застосування цієї телемедичної технології має критич-ний вплив на тактику лікування в 45% си-туацій [13,38].

Треба підкреслити важливу роль ква-ліфікованого рішення організаційних за-вдань та загального менеджменту вико-ристанням телемедичних засобів в робо-ті центрів первинної медичної (медико-санітарної) допомоги. Наприклад, дове-дена ключова роль організаторів охоро-ни здоров’я в подоланні проблем «люд-ського фактора» під час впровадження асинхронних телемедичних консультацій в діяльність первинної ланки [25]. З іншо-го боку, необгрунтовані, некваліфіковані організаційні рішення призводять до по-будови неефективних та вкрай високо-вартісних телемедичних систем. Напри-клад, доведено, що застосування апара-тних відеоконференцій на первинній ла-нці для здійснення звичайних телемеди-чних консультацій не оптимізує затрати системи охорони здоров’я, а, навпаки, на 30% їх збільшує [42]. Тому впроваджен-ня електронної охорони здоров’я в центрах ПМСД повинно грунтуватися на принципах доказової телемедицини, на чіткому аналізі проблем, можливостей та технологій, глибоких знаннях та досвіді відповідальних за організаційні рішення осіб. Таким чином, виходячи з вищена-веденого, важливим є визначення основ-них організаційних моделей застосуван-ня телемедицини на первинній ланці охорони здоров’я.

На основі аналізу світового досвіду застосування телемедицини в наданні первинної медичної (медико-санітарної) допомоги можна визначити наступні ос-новні моделі цього використання:

- модель супервайзерів-консультантів;

- модель CoGs-супервайзерів; - модель AGnES.

129

Перші дві моделі спрямовані на вдос-коналення взаємодії центрів ПМСД та лікувально-профілактичних закладів вто-ринної та третинної ланок. Третя модель сфокусована на вдосконаленні внутріш-ніх виробничих процесів та взаємодії установ первинної ланки з власними фі-ліалами.

Модель супервайзерів-консультантів. В даний час ця модель використовується найчастіше, переваж-но, в багатьох країнах ЄС. В її основі ку-рація окремим лікарем-спеціалістом («вузьким фахівцем» в даній галузі) пев-ної кількості центрів ПМСД. Кожне скеру-вання пацієнта з первинної ланки являє собою телемедичну консультацію (за-звичай, асинхронну), внаслідок якої приймаються необхідні клінічно-організаційні рішення, а пацієнт отримує своєчасну допомогу в потрібному обсязі та на потрібному рівні. Дана модель най-більш поширена, її досить просто впро-вадити, навіть за умов обмежених ресу-рсів (фінансових, людських, інфраструк-турних тощо). Модель досить непогано вивчена з наукової точки зору. Її застосу-вання вірогідно підвищує логістичну та організаційну ефективність системи охо-рони здоров’я, позитивно впливає на ре-зультати лікування, якість життя та епі-деміологічну ситуацію, забезпечує без-перервне медичне навчання. Певним не-доліком моделі є необхідність для супер-вайзера поєднувати власну клінічну ро-боту з проведенням телемедичних кон-сультацій для лікарів загальної практики. Цей недолік усунено в наступній моделі. В якості інфраструктури модель перед-бачає використання телемедичних робо-чих станцій з засобами оцифрування ме-дичної інформації або окремими цифро-вими діагностичними приладами з теле-медичними функціями, веб-платформ, програмних відео-конференцій, медич-них інформаційних систем, які працюють за архітектурою «клієнт-сервер».

Модель CoGs-супервайзерів (від англ. CoGs - consultant on-call GP super-visors) [48]. Основна мета моделі - дис-танційне забезпечення супервайзерами координованих дій з освіти та тренуван-

ня, а також практичної підтримки для ме-дичних працівників, що надають первин-ну медичну (медико-санітарну) допомогу. Модель впроваджується в Австралії з 2011 року. Ключовою особливістю моделі є той факт, що для CoGs-супервайзерів дистанційна взаємодія з первинною лан-кою є основною роботою. Тобто, за ос-новним місцем роботи вони не займа-ються медичною практикою; усі їх дії ско-нцентровані на телемедичній праці з центрами ПМСД. В якості інфраструктури модель передбачає використання теле-медичних робочих станцій, програмних відео-конференцій, засобів телемедичної та навчальної взаємодії на основі веб-технологій. Повна концентрація супер-вайзера на роботі з первинною ланкою звичайно забезпечує позитивний ефект, але необхідність зменшити власне кліні-чне навантаження викликає певну проти-дію розвитку цієї моделі.

Модель AGnES (від англ. AgnES - GP-supporting, community-based, e-health-assisted, systemic intervention) [43]. Мо-дель спрямована на реалізацію ефекти-вних внутрішніх взаємодій в мережі ме-дичних закладів первинної ланки з метою подолання кадрових проблем, набли-ження та розширення «зони покриття» більш якісної медичної допомоги, опера-тивного реагування системи охорони здоров’я на демографічні, соціальні та епідеміологічні тенденції. Модель впер-ше впроваджена в Німеччині в 2005 році. Основна ідея моделі полягає в розши-ренні ролі медичних сестер та помічників лікарів в наданні первинної медичної (медико-санітарної) допомоги на тлі ши-рокого застосування засобів індивідуаль-ної (домашньої) телемедицини. Наяв-ність телемедичних засобів дозволяє де-легувати частину функцій лікаря загаль-ної практики кваліфікованій медичній се-стрі (так званій AGnES-асистентці). Най-частіше в якості приладів індивідуальної (домашньої) телемедицини використо-вуються цифрові ваги, вимірювачі арте-ріального або внутрішньоокового тиску, 1-, або 12-канальні електрокардіографи, глюкометри. Постійний телемедичний супровід пацієнтів вкупі з патронажем та

130

візитами асистентів забезпечує якісне функціонування та більш досконалий менеджмент системи надання первинної медичної (медико-санітарної) допомоги. Встановлено, що в 87,4% випадків діяль-ність AGnES-асистентів повінстю відпо-відає якості допомоги та послуг, що на-даються лікарем.

Звертаючись до світового досвіду, можна стверджувати, що лікар загальної

практики-сімейний лікар знаходиться в центрі умовної мережі, яка створена різ-ними засобами та інструментами елект-ронного менеджменту (але, перш за все, телемедициною та дистанційним на-вчанням). Саме ця мережа дозволяє отримувати всебічну підтримку та своє-часні ресурси для надання первинної медико-санітарної допомоги на найви-щому рівні доступності та якості.

Л і т е р а т у р а і в е б л і о г р а ф і я 1. Владзимирский А.В. Руководство по телемедицине

для семейных врачей.- Донецк «Норд», 2005. - 42 с.

2. Владзимирський А.В. Телемедицина в системі мене-

джмента та організації охорони здоров’я. Навчальний

посібник. - Донецьк: ТОВ «Цифрова друкарня», 2012. -

468 с.

3. Владзимирский А.В. Телемедицина [монография] /

Антон Вячеславович Владзимирский. - Донецк: Изд-во

«Ноулидж» (Донецкое отделение), 2011. – 436 с.

4. Закон України „Основи законодавства України про

охорону здоров'я” (вiд 19.11.1992, № 2801-XII).-Режим

доступу: http://zakon.rada.gov.ua/go/2801-12.

5. Закон України від 07.07.2011 № 3611-VI "Про вне-

сення змін до Основ законодавства України про охорону

здоров'я щодо удосконалення надання медичної допомо-

ги".-Режим доступу:

http://www.moz.gov.ua/ua/portal/zn_20110707_3611VI.html.

6. Закон України від 07.07.2011 № 3612-VI "Про поря-

док проведення реформування системи охорони здоров'я

у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та

м. Києві".-Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/

ua/portal/zn_20110707_3612VI.html

7. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Вер-

ховної Ради України 28 червня 1996 року).-Режим дос-

тупу: http://zakon.rada.gov.ua.

8. Наказ МОЗ України від 26.03.2010 р. №261 “Про

впровадження телемедицини в закладах охорони здоро-

в'я”.-Режим доступу: http://moz.gov.ua/ua/portal/

dn_20100326_261.html.

9. Наказ МОЗ України від 23.02.2012 № 132 "Про за-

твердження Примірного табеля оснащення лікувально-

профілактичних підрозділів закладів охорони здоров'я,

що надають первинну медичну (медико-санітарну) до-

помогу".-Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20120223_132.html.

10. Наказ МОЗ України від 23.02.2012 № 131 "Про за-

твердження Примірного положення про центр первин-

ної медичної (медико-санітарної) допомоги та примір-

них положень про його підрозділи".-Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20120223_131.html.

11. Andonegui J, Serrano L, Eguzkiza A et al. Diabetic reti-

nopathy screening using tele-ophthalmology in a primary

care setting. J Telemed Telecare. 2010;16(8):429-32. doi:

10.1258/jtt.2010.091204. Epub 2010 Sep 2.

12. Askew DA, Crossland L, Ware RS et al. Diabetic reti-

nopathy screening and monitoring of early stage disease in

general practice: design and methods. Contemp Clin Trials.

2012 Sep;33(5):969-75. doi: 10.1016/j.cct.2012.04.011.

Epub 2012 May 1.

13. Augestad KM, Lindsetmo RO. Overcoming distance:

video-conferencing as a clinical and educational tool among

surgeons. World J Surg. 2009 Jul;33(7):1356-65. doi:

10.1007/s00268-009-0036-0

14. Barrett M, Larson A, Carville K, Ellis I. Challenges

faced in implementation of a telehealth enabled chronic

wound care system. Rural Remote Health. 2009 Jul-

Sep;9(3):1154. Epub 2009 Aug 13.

15. Bonavia M, Averame G, Canonica W et al. Feasibility

and validation of telespirometry in general practice: The

Italian "Alliance" study. Respir Med. 2009

Nov;103(11):1732-7. doi: 10.1016/j.rmed.2009.05.006.

Epub 2009 Jun 4.

16. Brecher DB. The use of skype in a community hospital

inpatient palliative medicine consultation service. J Palliat

Med. 2013 Jan;16(1):110-2. doi: 10.1089/jpm.2012.0022.

Epub 2012 Jul 17.

17. Bujnowska-Fedak MM, Puchała E, Steciwko A. Tele-

medicine for diabetes support in family doctors' practices: a

pilot project. J Telemed Telecare. 2006;12 Suppl 1:8-10.

18. Deen TL, Fortney JC, Schroeder G. Patient Acceptance

of and Initiation and Engagement in Telepsychotherapy in

Primary Care. Psychiatr Serv. 2013 Feb 1. doi:

10.1176/appi.ps.201200198. [Epub ahead of print]

19. Dixon RF, Stahl JE. A randomized trial of virtual visits

in a general medicine practice. J Telemed Telecare.

2009;15(3):115-7. doi: 10.1258/jtt.2009.003003.

20. Eminović N, de Keizer NF, Wyatt JC et al.

Teledermatologic consultation and reduction in referrals to

dermatologists: a cluster randomized controlled trial. Arch

Dermatol. 2009 May;145(5):558-64. doi:

10.1001/archdermatol.2009.44.

21. Gray LC, Edirippulige S, Smith AC et al. Telehealth for

nursing homes: the utilization of specialist services for resi-

dential care. J Telemed Telecare. 2012;18(3):142-6. doi:

10.1258/jtt.2012.SFT105. Epub 2012 Feb 23.

22. González-Villalobos CG, Santana-Chávez LA. [Experi-

ence with a "Telederma Program" in a family medicine unit].

Rev Med Inst Mex Seguro Soc. 2011 Jul-Aug;49(4):407-11.

23. Goodyear-Smith F, Wearn A, Everts H et al. Pandora's

electronic box: GPs reflect upon email communication with

their patients. Inform Prim Care. 2005;13(3):195-202.

24. Hands LJ, Jones RW, Clarke M et al. The use of tele-

medicine in the management of vascular surgical referrals. J

Telemed Telecare. 2004;10 Suppl 1:38-40.

http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed?term=Ware%20RS%5BAuthor%5D&cauthor=true&cauthor_uid=22575797

131

25. Hanna L, May C, Fairhurst K. Non-face-to-face consul-

tations and communications in primary care: the role and

perspective of general practice managers in Scotland. Inform

Prim Care. 2011;19(1):17-24.

26. Harvey S, Peterkin G, Wootton R. Eleven years of expe-

rience with low-bandwidth telemedicine in a nurse-led rural

clinic in Scotland. J Telemed Telecare. 2010;16(8):417-21.

doi: 10.1258/jtt.2010.100310. Epub 2010 Sep 28.

27. Knol A, van den Akker TW, Damstra RJ, de Haan J.

Teledermatology reduces the number of patient referrals to a

dermatologist. J Telemed Telecare. 2006;12(2):75-8.

28. Larsen ME, Turner J, Farmer A et al. Telemedicine-

supported insulin optimisation in primary care. J Telemed

Telecare. 2010;16(8):433-40. doi: 10.1258/jtt.2010.100103.

Epub 2010 Sep 14.

29. Linke S, Harrison R, Wallace P. A Web-based interven-

tion used in general practice for people with excessive alco-

hol consumption. J Telemed Telecare. 2005;11 Suppl 1:39-

41.

30. Molinari G, Valbusa A, Terrizzano M et al. Nine years'

experience of telecardiology in primary care. J Telemed

Telecare. 2004;10(5):249-53.

31. Nagle JP, McMahon K, Barbour M, Allen D. Evalua-

tion of the use and usefulness of telephone consultations in

one general practice. Br J Gen Pract. 1992 May;42(358):190-

3.

32. Neville RG, Marsden W, McCowan C et al. Email con-

sultations in general practice. Inform Prim Care.

2004;12(4):207-14.

33. Parati G, Omboni S, Albini F et al. Home blood pres-

sure telemonitoring improves hypertension control in general

practice. The TeleBPCare study. J Hypertens. 2009

Jan;27(1):198-203.

34. Rodríguez-Idígoras MI, Sepúlveda-Muñoz J, Sánchez-

Garrido-Escudero R et al. Telemedicine influence on the

follow-up of type 2 diabetes patients. Diabetes Technol Ther.

2009 Jul;11(7):431-7. doi: 10.1089/dia.2008.0114.

35. Sankaranarayanan A, Allanson K, Arya DK.What do

general practitioners consider support? Findings from a local

pilot initiative. Aust J Prim Health. 2010;16(1):87-92.

36. Schopf T, Flytkjaer V. Impact of interactive web-based

education with mobile and email-based support of general

practitioners on treatment and referral patterns of patients

with atopic dermatitis: randomized controlled trial. J Med

Internet Res. 2012 Dec 5;14(6):e171. doi:

10.2196/jmir.2359.

37. Steventon A, Bardsley M, Billings J et al. Effect of

telehealth on use of secondary care and mortality: findings

from the Whole System Demonstrator cluster randomised

trial. BMJ. 2012 Jun 21;344:e3874. doi: 10.1136/bmj.e3874.

38. Stormo A, Sollid S, Størmer J, Ingebrigtsen T. Neuro-

surgical teleconsultations in northern Norway. J Telemed

Telecare. 2004;10(3):135-9.

39. Summerhayes C., Mcgee J., Cooper R. et al. Introducing

leg ulcer telemedicine into rural general practice//Wounds

UK.-2012.-Режим доступу: http://www.wounds-

uk.com/journal-articles/introducing-leg-ulcer-telemedicine-

into-rural-general-practice.

40. Taleb AC, Böhm GM, Avila M, Wen CL. The efficacy of

telemedicine for ophthalmology triage by a general practi-

tioner. J Telemed Telecare. 2005;11 Suppl 1:83-5.

41. Thind CK, Brooker I, Ormerod AD. Teledermatology: a

tool for remote supervision of a general practitioner with

special interest in dermatology. Clin Exp Dermatol. 2011

Jul;36(5):489-94. doi: 10.1111/j.1365-2230.2011.04073.x.

Epub 2011 Apr 20.

42. Timonen O. The teleconsultation in general practice. A

randomized, controlled study of a remote consultation exper-

iment using a videoconferencing system. Int J Circumpolar

Health. 2004 Sep;63(3):289-90.

43. Van den Berg N, Fiss T, Meinke C et al. GP-support by

means of AGnES-practice assistants and the use of telecare

devices in a sparsely populated region in Northern Germany-

-proof of concept. BMC Fam Pract. 2009 Jun 19;10:44. doi:

10.1186/1471-2296-10-44.

44. Van der Heijden JP, de Keizer NF, Bos JD, Spuls PI,

Witkamp L.Teledermatology applied following patient selec-

tion by general practitioners in daily practice improves effi-

ciency and quality of care at lower cost. Br J Dermatol. 2011

Nov;165(5):1058-65. doi: 10.1111/j.1365-

2133.2011.10509.x.

45. Van der Pol M, McKenzie L. Costs and benefits of tele-

endoscopy clinics in a remote location. J Telemed Telecare.

2010;16(2):89-94. doi: 10.1258/jtt.2009.090609. Epub 2010

Feb 5.

46. Virji AN. Usefulness of telephone consultations in gen-

eral practice. Br J Gen Pract. 1992 May;42(358):179-80.

47. Waldura JF, Neff S, Dehlendorf C, Goldschmidt RH.

Teleconsultation Improves Primary Care Clinicians' Confi-

dence about Caring for HIV. J Gen Intern Med. 2013 Feb 1.

[Epub ahead of print].

48. Wearne SM. In-practice and distance consultant on-call

general practitioner supervisors for Australian general prac-

tice? Med J Aust. 2011 Aug 15;195(4):224-8.

Надійшла до редакції: 18.02.2013. © Ю.В.Думанський, А.В.Владзимирський Кореспонденція: Владзимирський А.В., Пр-т Ілліча, 16, 83003, Донецьк, Україна E-mail: [email protected]

132



УДК 614.2:004.738.5

Використання засобів електронної охорони здоров’я для оприлюднення показників діяльності надавачів медичної допомоги В.М. Лехан, Л.В. Крячкова, В.Г. Гінзбург ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Дніпропетровськ, Україна РЕЗЮМЕ, ABSTRACT У статті проаналізовано міжнародний та вітчизняний досвід використання засобів електронної охорони здоров’я для оприлюднення показників діяльності надавачів медичної допомоги через Інтернет. Доведено, що оприлюднені показники діяльності медичних закладів та рейтинги ліка-рів представляють собою потужний напрямок зміцнення системи охорони здоров’я (Укр.ж.телемед.мед.телемат.-2013.-Т.11,№1.-С.132-137). Ключові слова: засоби електронної охорони здоров’я, чутливість системи охорони здоров’я, показники діяльності, Інтернет рейтинги лікарів

В.Н. Лехан, Л.В. Крячкова, В.Г. Гинзбург ИСПОЛЬЗОВАНИЕ СРЕДСТВ ЭЛЕКТРОННОГО ЗДРАВООХРАНЕНИЯ ДЛЯ ОБНАРОДОВАНИЯ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ПОСТАВЩИКОВ МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ

ГУ «Днепропетровская медицинская академия МОЗ Украины», Днепропетровск, Украина

В статье проанализированы международный и отечественный опыт использования средств электронного здравоохранения для обнародования показателей деятельности поставщиков медицинской помощи через Интернет. Доказано, что обнародованные показатели деятельно-сти медицинских учреждений и рейтинги врачей представляют собой мощные направления укрепления систем здравоохранения (Укр.ж.телемед.мед.телемат.-2013.-Т.11,№1.-С.132-137). Ключевые слова: средства электронного здравоохранения, отзывчивость системы здраво-охранения, показатели деятельности, Интернет-рейтинги врачей

V. Lekhan, L. Kryachkova, V. Ginsburg USING E-HEALTH TECHNOLOGY FOR REPORTING INDICATORS OUTCOMES OF PROVIDERS OF MEDICAL CARE Dnepropetrovsk Medical Academy of MHS of Ukraine, Dnepropetrovsk, Ukraine The article analyzes the international and ukrainian experience used e-health technology for Internet reporting indicators outcomes of providers of medical care. The published performance outcomes of providers and Internet-based patient ratings are strengthening health systems was determined (Ukr.z.telemed.med.telemat.-2013.-Vol.11,№1.-P.132-137). Keywords: e-Health, health system responsiveness, performance measurement for health system, sensitivity health system performance, Internet-based patient ratings

За визначенням Всесвітньої організа-ції охорони здоров’я (ВООЗ, 2000) відп-равною крапкою зміцнення систем охо-рони здоров’я (ОЗ) є їх оцінка та удоско-налення діяльності в напрямку досягнен-ня трьох основних цілей: 1) поліпшення здоров’я населення; 2) дотримання принципу справедливості при розподілі фінансових ресурсів; 3) підвищення чут-ливості системи до очікувань населення

у питаннях, не пов’язаних із здоров’ям [3]. Серед зазначених цілей, найменш вивченою є чутливість ОЗ, яка характе-ризується двома аспектами: повагою особистості (гідність, автономія, комуні-кація і конфіденційність) та орієнтацією на клієнта (оперативність обслуговуван-ня, якість побутових умов, вибір постача-льників медичних послуг та доступ до соціальної підтримки).

133

Електронна охорона здоров'я (eHealth) відкриває унікальну можливість для розвитку та удосконалення системи охорони здоров'я, оскільки включає в се-бе набір різноманітних інформаційно-комунікаційних інструментів, створених для підвищення рівня та якості медично-го обслуговування. Згідно з директивою ВООЗ А58/21, зміцнення охорони здоро-в'я за допомогою системи eHealth може сприяти здійсненню основних прав лю-дини в результаті підвищення рівня справедливості, солідарності, якості жит-тя і якості медико-санітарної допомоги [1].

Інформаційні технології (ІТ) забезпе-чують усіх учасників системи охорони здоров'я: органи управління, провайдерів

(медичні заклади, лікарів) та пацієнтів. Системи eHealth для пацієнтів надають їм, перш за все, кращий доступ до меди-ко-санітарної інформації стосовно меди-чних препаратів, закладів охорони здо-ров’я, послуг телемедицини, систем мо-ніторингу за станом здоров’я тощо. Менш доступною є інформація для пацієнтів відносно показників діяльності лікарів та закладів охорони здоров’я (ЗОЗ).

Необхідність аналізу доцільності, мо-жливостей та технології використання засобів електронної охорони здоров'я, передусім Інтернету, для оприлюднення перед широким колом користувачів пока-зників діяльності надавачів медичних по-слуг і обумовили актуальність проведе-ного дослідження.

М е т а д о с л і д ж е н н я

Метою дослідження є аналіз існуючих інформаційних технологій, використову-ваних для надання інформації населен-ню щодо оцінки діяльності провайдерів

медичних послуг і розробка пропозицій для національної системи охорони здо-ров’я щодо вирішення даної проблеми в Україні.

М а т е р і а л т а м е т о д и

Для вирішення поставлених завдань було проведено пошук інформаційних джерел з використанням ресурсів PubMed, EMBASE, CINAHL, PSYCINFO; опрацьовано відповідні ресурсу Інтерне-

ту, проаналізовано зміст сайтів з оцінка-ми лікарів. Дослідження було доповнене результатами власних соціологічних опи-тувань.

Р е з у л ь т а т и т а о б г о в о р е н н я

У багатьох країнах з низьким і серед-нім рівнем доходу все частіше викорис-товуються ІТ для вирішення різноманіт-них завдань: найбільша частка (42%) за-стосовують їх для розширення географі-чного доступу до медичних послуг, 38% - для підвищення якості обробки даних і 31% - для полегшення комунікацій між пацієнтами і лікарями [9]. Ще недостат-ньо опрацьованим напрямком є викорис-тання засобів eHealth для допомоги паці-єнту у виборі постачальника медичних послуг, який повністю відповідає його по-требам.

Одним з лідерів інформатизації охо-рони здоров‘я є Великобританія, в якій реалізуються різноманітні форми вико-ристання ІТ. У 2004 р. в Сполученому Королівстві центральний уряд ініціював

програму підвищення якості ведення за-гальної практики, що передбачає новий підхід до оплати праці лікарів. В даний час, так звана «Система якості і резуль-татів» («Quality and Outcomes Framework. Online GP practice results database» - http://www.qof.ic.nhs.uk/faqs/index.asp) включає 138 показників, що охоплюють адміністративні і клінічні напрямки робо-ти загальної практики. При досягненні цільових показників підвищення зарплати лікарів загальної практики може доходи-ти до 25%. Розроблена он-лайнова база даних, яка дозволяє пацієнтам здійсню-вати пошук інформації стосовно будь-якого лікаря загальної практики, знайти бал оцінки кожної практики, порівняти їх, знайти пояснення представленим показ-никам.

134

В Національній службі охорони здо-ров'я Великобританії (NHS) є також сайт для вибору надавачів медичних послуг - «NHS Choices» (http://www.nhs.uk/Pages/ HomePage.aspx), який дозволяє пацієн-там оцінювати он-лайн та коментувати свій досвід стосовно отримання медич-них послуг [8].

Інший напрямок – рейтингова оцінка. Її представник сайт «Я хочу ліпшої допо-моги» (І Want Great Care - https://www.iwantgreatcare.org/). Це неза-лежний сервіс, який здійснює зворотний зв'язок між пацієнтами і надавачами ме-дичних послуг, дозволяє пацієнтам за-лишити адекватну оцінку щодо отриманої допомоги, сказати спасибі лікарю або по-скаржитися на нього і допомогти іншим пацієнтам з вибором лікаря загальної лі-карської практики, стоматолога, будинку престарілих і навіть аптеки. На сайті іс-нує система виявлення зловживань або інших маніпуляцій, як збоку пацієнтів, так і збоку лікарів.

В США багато медиків пропагують за-клади або свою приватну практику. Ме-дичні асоціації узагальнюють таку інфо-рмацію та забезпечують на своїх сайтах легкий пошук необхідної лікарні. Пацієн-ти мають змогу переглянути результати діяльності обраної клініки, свідомо оби-раючи провайдерів за результатами ро-боти, які відображаються у багатьох ін-дикаторах. Наприклад, загальний досвід репродуктивної клініки Нью-Йорку (https://www.sartcorsonline.com/rptCSR_PublicMultYear.aspx? ClinicPKID=2284) ві-дображається у загальній кількості про-ведених циклів допоміжних репродуктив-них технологій, у частоті вагітностей та кількості живонароджень.

В США останніми роками відмічаєть-ся зростання кількості Інтернет-рейтингів лікарів. У 2010 році 1 з 6 практикуючих лікарів США отримали Інтернет відзив. В два рази частіше ніж інших лікарів (p <0,001) оцінюють акушерів-гінекологів. В цілому відгуки досить позитивні (в сере-дньому 3,93 балів за шкалою від 1 до 5) [7].

Фахівці зазначають, що пацієнти рід-ко використовують звичайні публічні звіти

при виборі постачальника медичних пос-луг. Вони все частіше застосовують Інте-рнет, щоб оцінити досвід інших пацієнтів стосовно отримання медичної допомоги. Однак це питання є доволі суперечли-вим, особливо серед фахівців охорони здоров’я (ОЗ) [7].

Одним із аргументів проти рейтингів є те, що особи, які є активними користува-чами таких веб-сайтів, не є репрезента-тивною вибіркою загального кола пацієн-тів. Вони відбивають думки більш нега-тивно настроєної групи населення. Це, як правило, люди, які не задоволені своїм вибором і якістю наданої допомоги. За соціальними характеристиками це часті-ше більш забезпечені пацієнти молод-ших вікових груп [6, 8].

Дослідники стверджують, що між он-лайн звітами пацієнтів та соціологічними опитуваннями щодо їх задоволеності рі-внем медичної допомоги існує прямий, середньої сили кореляційний зв’язок, між клінічними результатами та Інтернет-рейтингами також існує зв’язок, але він слабкий [7, 8].

В Україні є декілька груп сайтів з від-критою для широкого кола користувачів оціночною інформацією щодо діяльності надавачів медичних послуг. Це, перш за все, сайти з загальною інформацією що-до діяльності системи охорони здоров’я, такі як сайт Державного комітету статис-тики України (http://www.ukrstat.gov.ua/) та сайт центру медичної статистики (http://medstat.gov.ua/). Рівень узагаль-нення інформації, представленої на да-них сайтах: показники смертності, захво-рюваності і т.п. в національному та обла-сному рівнях, навряд чи будуть остаточ-но зрозумілі та стануться у нагоді пересі-чному українцю при виборі надавачів медичних послуг.

Офіційний зворотній зв’язок з орга-нами управління охороною здоров’я на-ціонального та регіонального рівня пред-ставлений системою звернень громадян. Сучасні інформаційно-комунікаційні тех-нології дозволяють модернізувати сис-тему звернень громадян («електронні приймальні», інформаційно-аналітичні системи тощо). Прикладом є телефонні

135

«гарячі лінії» (урядові, МОЗ, регіональ-них органів управління ОЗ), що забезпе-чують оперативне реагування на звер-нення громадян стосовно питань медич-ного обслуговування [4].

Однак система звернень громадян не забезпечує потенціальних користувачів медичних послуг інформацією стосовно досвіду інших пацієнтів та не допомагає їм у виборі провайдера. Такій меті слугу-ють сайти з рейтингами закладів охорони здоров’я та окремих лікарів (ця ініціатива не має ніякого відношення до офіційної медичної звітності). Пошук за допомогою загальновживаних Інтернет браузерів подібних веб-сторінок, дозволив виявити понад 20 сайтів з рейтинговими оцінками провайдерів ОЗ, вісім з них включали рейтинги лікарів. Серед них, найбільш інформативними виявилося чотири.

Специфічним є сайт присвячений Національній медичній премії (http://nmp.org.ua/index.php/prijnyati-uchast) на якому розміщено інформацію про номінантів премії у різних категоріях, включаючи категорії "Практикуючі лікарі" та "Заклади охорони здоров’я". Також за результатами всеукраїнського голосу-вання користувачів медичних послуг проводиться щорічний конкурс «Мій Лі-кар». Це своєрідна книга відгуків україн-ського користувача медичних послуг. Лі-карі-герої найкращих історій номінуються на отримання Національної медичної премії. Результати цього конкурсу не да-ють конкретної інформації про лікаря до якого планує звернутися пацієнт, він мо-же тільки подивитися чи входить провай-дер до номінантів конкурсу і це може слу-гувати непрямим доказом його професі-оналізму.

На сайті «Лікар-інфо» (http://www.likar. info) представлена картотека по 234 лі-карям з 50-ти спеціальностей. Рейтинг лікарів представлено у вигляді зірочок за п’ятибальною шкалою. Дещо не зрозумі-ло яким чином сформована ця картотека.

На сайті «Рейтинги, отзывы, опросы» (http://aqspace.com/) представлено рей-тинги пологових будинків великих міст України і акушерів-гінекологів. Оцінка рейтингу складається з двох цифр, що

агрегують кількість позитивних і негатив-них відгуків пацієнтів. При бажанні з цими відгуками можна ознайомитися і залиши-ти свій коментар.

Найбільш потужним (за кількістю по-силань у Інтернеті та кількістю оцінених лікарів – 4690 на 20.01.2013) є сайт «Пе-рший народний рейтинг лікарів України» (http://www.profirate.com.ua/). Цей сайт присвячено оцінкам професійних якостей лікарів України їх пацієнтами. Оцінка лі-карів відбувається за певними правила-ми, що передбачають вилучення лікарів з рейтингу за бажанням останніх та заклик давати чесні об'єктивні оцінки. Прово-диться за 10-бальною шкалою за напря-мками: знання надавачів медичних пос-луг як це відчувають пацієнти; ефектив-ність (правильність діагнозу, адекват-ність і результативність лікування); став-лення до пацієнта (ввічливість, чуйність, порядність, уважність тощо). Аналіз цьо-го переліку, дозволяє стверджувати, що в найбільшому ступені об’єктивно та не упереджено пацієнти здатні оцінити тре-тій напрямок, характеристики якого від-носяться до категорії чутливості системи ОЗ.

Дивує кількість лікарських спеціаль-ностей представлених на сайті: 110 фа-хівців для дорослого населення, вклю-чаючи косметологів, гірудотерапевтів, масажистів тощо та 50 для дитячого. Па-цієнт, який пише на сайт свій відгук (з ним можна також ознайомитися), володіє інформацією щодо спеціальності лікаря, але пацієнт який шукає лікаря для пер-винного звернення не може достеменно знати спеціальність лікаря, послуг якого він потребує. І таке розмаїття спеціаль-ностей може не допомогти йому з вибо-ром, а остаточно заплутати.

Аналіз структури оцінок за спеціаль-ностями показав, що більше всього оці-нено акушер-гінекологів, на другому місці педіатри, на третьому урологи. Перева-жання оцінок гінекологів і педіатрів свід-чить про те, що переважна більшість ко-ристувачів цього сайту - жінки.

На думку авторів сайту, у підсумку, всі учасники рейтингу повинні виграти - пацієнти поліпшити своє здоров'я, а ліка-

136

рі - критично подивитися на себе з боку. Вони підкреслюють, що даний рейтинг абсолютно незалежний. Оцінити це тве-рдження не представляється можливим. Однак за непрямими даними: зміщення оцінок у бік високих значень (8-10 балів), хоча українські дослідники стверджують, що користувачі Інтернету переважно не-гативно висловлюються про якість робо-ти лікарів і їх відношення до пацієнтів [2]; агітація для лікарів отримати диплом на-родного рейтингу, стати он-лайн консу-льтантами та проведення таких консуль-тацій, дозволяє припустити, що цей рей-тинг не є достатньо об’єктивним.

Практика оприлюднення показників діяльності (бальна оцінка, традиційні по-казники) на власних Інтернет сайтах ме-дичних закладів, як в інших країнах, в Україні не розповсюджена. Певна кіль-кість державних закладів охорони здо-ров’я та більшість приватних медичних закладів мають свої персональні сайти. На цих сайтах присутня, перш за все, до-відкова інформація. Дані щодо показників роботи усього закладу, окремих підрозді-лів та фахівців на цих сайтах не оприлю-днюються. Тільки деякі провідні приватні клініки в Україні висвітлюють результати свої діяльності щодо ефективності ліку-вання. Інші приваблюють своїх пацієнтів обладнанням, сервісом, зручним розта-шуванням, досвідом роботи та іменами лікарів.

В проекті наказу МОЗ України «Про затвердження Концепції інформатизації сфери охорони здоров’я України» зазна-чені основні стратегічні напрями інфор-матизації сфери охорони здоров’я Украї-ни, серед яких створення та оптимізація роботи відкритих інформаційних ресур-сів, що забезпечать безперешкодний до-ступ громадян до публічної та медико-соціальної інформації. Це завдання на-буває ще більшої актуальності в умовах вільного вибору населенням лікаря пер-винної ланки.

На те, що пацієнтам бракує інформа-ції для здійснення вибору надавача ме-дичних послуг вказують результати вла-сного дослідження чутливості системи

охорони здоров’я 398 ключовими респо-ндентами (лікарями, організаторами ОЗ, населенням) [5]. Свобода вибору про-вайдерів медичних послуг, як елемент чутливості ОЗ, отримала середню оцінку у 5,1±2,1 (М± D) бали за десятибальною шкалою, де 0- найгірший, а 10 – найкра-щий рівень. На те, що у пацієнтів зазви-чай або завжди є можливість вибору лі-каря та лікувального закладу вказав ко-жен третій опитаний, що пацієнти позба-влені такої змоги зазначили 1,8%±12,9% респондентів.

Вибір між закладами охорони здоро-в'я оцінюється краще, ніж вибір лікаря (31,5% позитивних оцінок у порівнянні з 23,9% негативними). Це, можливо, відо-бражає той факт, що при великій кількос-ті лікувальних закладів пацієнтам важко знайти кваліфікованого та грамотного фахівця, що надає якісні медичні послуги і система ОЗ не надає йому достатньої кількості об’єктивної інформації для здій-снення адекватного вибору.

Кращий доступ для пацієнтів до об’єктивної інформації стосовно надава-чів медичних послуг здатні забезпечити засоби eHealth. При цьому потрібно вра-ховувати комп’ютерну забезпеченість на-селення. За даними держкомстату, за-безпеченість населення України персо-нальними комп’ютерами невпинно зрос-тає: з 2006 по 2010 рік збільшилася у 2 рази і склала у 2010 році 25 штук на 100 домогосподарств.

Незважаючи на те, що використання Інтернет сайтів для отримання інформа-ції про показники діяльності системи охорони здоров’я ще досить обмежене в Україні, інформаційно-комп’ютерні тех-нології можуть відігравати важливу роль у обґрунтованні рішення пацієнтів стосо-вно вибору надавачів медичних послуг. Веб-сайти медичних закладів з показни-ками діяльності і/або рейтинги лікарів представляють собою потенційно важли-вий напрямок розвитку звітності ОЗ і зво-ротного зв’язку, що призведе до підви-щення чутливості та результативності медичного обслуговування.

137

В и с н о в к и Засоби електронної охорони здоров'я

можуть сприяти поліпшенню результатів діяльності ОЗ через систему оприлюд-нення результатів роботи медичних за-кладів і лікарів. Використання Інтернет технологій здатне позитивно вплинути на поліпшення чутливості ОЗ до очікувань населення, передусім через вплив на та-кі елементи як комунікацію та вибір пос-тачальників медичних послуг.

В Україні існує декілька груп сайтів з відкритою для широкого кола користува-чів оціночною інформацією щодо діяль-ності надавачів медичних послуг: сайти з даними офіційними статистики, система зворотного зв’язку у вигляді звернень громадян з використанням інформаційно-комп’ютерних технологій, офіційна інфо-рмація приватних медичних закладів та Інтернет рейтинги лікарів. Жоден сайт з Інтернет рейтингами лікарів не відпові-дає вимогам прозорості і неупереджено-сті. Рейтинги представляють собою по-

тенційно цінне джерело інформації про якість медичної допомоги при сполученні з іншими більш традиційними заходами.

Враховуючі поширення комп’ютерної забезпеченості населення, збільшення кількості різноманітних рейтингів, систе-ми охорони здоров’я повинні розробляти власні комп’ютерні інформаційні систе-ми. Такі системи повинні у легкому і дос-тупному способі оприлюднювати показ-ники діяльності провайдерів медичної допомоги, щоб дозволити пацієнтам ви-вчити ці дані поряд з іншими більш тра-диційними джерелами інформації. Для ефективного використання ІТ у вирішенні питань, пов’язаних з поліпшенням діяль-ності ОЗ, необхідно зробити цей процес керованим.

Перспективами подальшого розвитку даного напрямку у сфері наукових дослі-джень є оцінка чутливості системи охо-рони здоров’я на підставі аналізу інфор-мації Інтернет-рейтингів лікарів.

Л і т е р а т у р а т а в е б л і о г р а ф і я

1. Авраменко В.І. Формування основних напрямків

розвитку інформаційних технологій в охороні здо-

ров’я України на основі світових тенденцій / В.І. Ав-

раменко, В.О.Качмар // Укр.ж.телемед.мед. телемат. -

2011.- Т.9, №2. - С.124-133.

2. Богомаз В.М. Контент-аналіз документації випад-

ків надання медичної допомоги з летальними наслід-

ками / В. М. Богомаз // Український медичний часо-

пис. - 2010. - № 2. - С. 98-103.

3. Доклад о состоянии здравоохранения в мире 2000

г. Системы здравоохранения: улучшение деятельно-

сти. – ВОЗ, 2000. – 232 с.

4. Кандзюба С. Інформаційно-аналітична система

"Звернення громадян" як інструмент громадського

контролю / Кандзюба С., Кравцов О. // Публічне ад-

міністрування: теорія та практика. – 2011. - Випуск 2

(6) [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Patp/2011_2/

11kspigk.pdf - Назва з екрану.

5. Крячкова Л.В. Оцінка чутливості регіональної

системи охорони здоров’я на прикладі Дніпропетров-

ської області: досвід, результати, перспективи / Л. В.

Крячкова // Україна. Здоров’я нації. - 2011. - № 1. - С.

102-110

6. Galizzi M. M. Who is more likely to use doctor-rating

websites, and why? A cross-sectional study in London //

BMJ Open. – 2012. - Nov 12; 2(6). pii: e001493. doi:

10.1136/bmjopen-2012-001493. Print 2012.

7. Gao G.G. A changing landscape of physician quality

reporting: analysis of patients' online ratings of their

physicians over a 5-year period / Gao G.G., Mc. Cullough

J.S., Agarwal R., Jha A.K. // J Med Internet Res. – 2012. -

N 14(1): e38. doi: 10.2196/jmir.2003.

8. Greaves F. Associations between Internet-based

patient ratings and conventional surveys of patient

experience in the English NHS: an observational study /

Greaves F., Pape U.J., King D. [et аl] / BMJ Qual Saf. –

2012. - N 21(7). – Р. 600-605.

9. Lewis T. E-health in low- and middle-income

countries: findings from the Center for Health Market

Innovations / T. Lewis, Ch. Synowiec, G. Lagomarsino, J.

Schweitzer // Bull. World Health Organ. – 2012. - N 90. –

Р. 332–340.

Надійшла до редакції: 05.11.2012. © В.М.Лехан, Л.В.Крячкова, В.Г.Гінзбург Кореспонденція: Лехан В.М., Пр-т К.Маркса, 24, 49027, Дніпропетровськ, Україна E-mail: [email protected]

138



УДК 61:621.397.13/.398

Обґрунтування застосування комп’ютерно-телекомунікаційних технологій на первинній ланці медичної допомоги А.В.Владзимирський Донецький національний медичний університет ім.М.Горького, Донецьк, Україна

РЕЗЮМЕ, ABSTRACT В статті розкрито сучасні тенденції та механізми використання телемедицини як ключового

фактора забезпечення внутрішніх та зовнішніх взаємодії центрів первинної медичної (медико-

санітарної) допомоги. Кожен напрямок взаємодії, що направлені на виконання організаційних,

медичних та навчальних функції, реалізується шляхом застосування відповідного інструменту

з арсеналу комп’ютерно-телекомунікаційних технології (електронного менеджменту, телемеди-

цини та дистанційного навчання) (Укр.ж.телемед.мед.телемат.-2013.-Т.11,№1.-С.138-144).

Ключові слова: первинна медико-санітарна допомога, загальна практика, телемедицина, електронна охорона здоров'я, менеджмент А.В. Владзимирский ОБОСНОВАНИЕ ПРИМЕНЕНИЯ КОМПЬЮТЕРНО-ТЕЛЕКОММУНИКАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ НА ПЕРВИЧНОМ ЗВЕНЕ МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ Донецкий национальный медицинский университет им. М. Горького, Донецк, Украина В статье раскрыты современные тенденции и механизмы использования телемедицины как ключевого фактора обеспечения внутренних и внешних взаимодействию центров первичной медицинской (медико-санитарной) помощи. Каждое направление взаимодействий, которые направлены на выполнение организационных, медицинских и учебных функции, реализуется путем применения соответствующего инструмента из арсенала компьютерно-телекоммуникационных технологии (электронного менеджмента, телемедицины и дистанци-онного обучения) (Укр.ж.телемед.мед.телемат.-2013.-Т.11,№1.-С.138-144). Ключевые слова: первичная медико-санитарная помощь, общая практика, телемедицина, электронное здравоохранение, менеджмент A.V.Vladzymyrskyy BACKGROUND FOR COMPUTER AND TELECOMMUNICATION TECHNOLOGIES WIDE USING AT PRIMARY LEVEL OF THE MEDICAL CARE Donetsk National Medical University named after M.Gorky, Ukraine The paper is describe state-of-art and further tendencies of the telemedicine usage at primary level of the medical care. Telemedicine is the key factor of an effective realisation of internal and external co-operation of priomary care centers. Every direction of co-operations, which are focused on organ-izational, medical and educational issues, will be realized by application of the proper tool from the wide range of health ICTs (electronic management, telemedicine and elearning) (Ukr. z. telemed. med. telemat.-2013.-Vol.11,№1.-P.138-144). Key words: primary medical care, general practice, telemedicine, ehealth, management

Основним об‘єктом первинної ланки є центр медичної (медико-санітарної) до-помоги (ЦПМСД).

Центр первинної медичної (медико-санітарної) допомоги - це заклад охорони здоров’я, що створюється з метою за-безпечення потреб населення у первин-

ній медичній (медико-санітарній) допомо-зі (ПМСД) [6-7]. Серед головних напрям-ків діяльності ЦПМСД є забезпечення належної доступності та якості первинної медичної (медико-санітарної) допомоги для прикріпленого населення, сприяння доступності для населення сільської міс-

139

цевості стоматологічної та екстреної до-помоги, а головне - забезпечення взає-модії між власними підрозділами в інте-ресах збереження та зміцнення здоров’я населення.

Таким чином, діяльність кожного ЦПМСД спрямована на реалізацію кон-ституційних прав громадянина України (Стаття 49 Конституції України: «Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування… Держава створює умови для ефективно-го і доступного для всіх громадян медич-ного обслуговування...» [8]) шляхом дос-коналої організації роботи базового центра та його філіалів, оперативної та ефективної взаємодії. ЦПМСД та його філіали (амбулаторія, фельдшерсько-акушерський (фельдшерський) пункт (ФАП/ФП), медичний пункт тимчасового базування (МПТБ)) складають територіа-льно-розподілену систему, для взаємодії елементів якої мають застосовуватися переважно комп’ютерно-телекомунікаційні технології. Подібні вза-ємодії спрямовані на вирішення органі-заційних, логістичних та клінічних за-вдань кожного конкретного центра пер-винної медичної (медико-санітарної) до-помоги [1-5,10]. Розвиток внутрішніх сис-тем електронного менеджменту та теле-медицини забезпечує «впровадження сучасних методів профілактики, діагнос-тики, лікування та реабілітації хворих, передового досвіду щодо організації ПМСД, сучасних інформаційних техноло-гій», яке є одним з основних завдань ко-жного Центра ПМСД [4,10,13]. Взаємодія елементів територіально-розподіленої медичної системи (ЦПМСД та його філі-алів) може здійснюватись на основі різ-номанітної ІТ-інфраструктури та телеме-дичних комплексів, що будуть наведені далі.

Превентивна медицина, диспансери-зація населення та амбулаторне ліку-вання в сучасних умовах та вимогах до якості життя та медичного обслуговуван-ня також потребують впровадження комп’ютерно-телекомунікаційних техно-логій, перш за все, у формах телескрині-нгу та індивідуальної телемедицини. Об-

грунтуємо ці положення. В межах своїх обов’язків кожен ЦПМСД має здійснюва-ти диспансеризацію населення та нада-вати паліативну допомогу пацієнтам на останніх стадіях перебігу невиліковних захворювань, яка включає комплекс за-ходів, спрямованих на полегшення фізи-чних та емоційних страждань пацієнтів [12]. Звісно, що на сучасному рівні охо-рони здоров’я та в межах концепції за-безпечення якості життя, незалежного старіння та гідної смерті вкрай необхід-ним є надання медичної (перш за все – паліативної) допомоги в домашніх умо-вах та існування постійної взаємодії ЦПМСД та пацієнта з родиною в його/її звичайних умовах життях. Таким чином, в напрямку розвитку та вдосконалення паліативної допомоги діяльність ЦПМСД повинна бути спрямована на розвиток індивідуальної (домашньої) телемедици-ни [2-4].

Диспансеризація населення перед-бачає проведення регулярних обстежень відносно великих груп населення, скрині-нгові масові дослідження, а також, без-перечно оперативну взаємодію з різними підприємствами, установами та організа-ціями й лікувально-профілактичними за-кладами. Про взаємодію з ЛПЗ ми буде-мо казати далі, а зараз нагадаємо, що в межах своїх основних напрямків діяльно-сті ЦПМСД забезпечує якісну та опера-тивну «взаємодію своїх структурних під-розділів з дитячими дошкільними закла-дами, навчальними закладами, соціаль-ними службами, правоохоронними орга-нами, підприємствами, установами та ор-ганізаціями, засобами масової інформа-ції, громадськими організаціями в інте-ресах збереження та зміцнення здоров’я населення». Звісно, що без подібної вза-ємодії досягти належного рівня диспан-серизації неможливо. Але. користуючись застарілими методами організації скрині-нгових досліджень, що датуються сере-диною ХХ століття, неможливо досягти позитивного ефекту, оскільки ці методи не розраховані на сучасні соціальні, еко-номічні, географічні, медичні та епідеміо-логічні особливості. Грунтуючись на реа-ліях практичної охорони здоров’я та сві-

140

товому досвіді, цілком можливо ствер-джувати, що в напрямку розвитку диспа-нсеризації основним інструментом центрів первинної медичної (медико-санітарної) допомоги є впровадження та широке застосування телескринінгу (при чому в тісній взаємодії з вказаними вище закладами, організаціями, підприємства-ми тощо).

Таким чином, кожен ЦПМСД є тери-торіально-розподіленою медичною сис-темою, яка потребує оперативної та ефективної взаємодії власних елементів та складових. Для забезпечення належ-ного рівня подібної взаємодії мають за-стосовуватись електронний менеджмент та телемедицина (перш за все, в формах телемедичного консультування та біоте-леметрії).

ЦПМСД має забезпечивати превен-тивну та паліативну допомогу з ураху-ванням реалій (обмежені ресурси!) й ви-мог сьогодення (висока якість!) та в умо-вах постійної взаємодії з зовнішніми ор-ганізаціями, власне з пацієнтом та його родиною. Для забезпечення належного рівня подібної взаємодії знов таки має застосовуватись телемедицина (перш за все в формах телемедичного скринінгу та індивідуальної (домашньої) телеме-дицини).

Наступний важливіший напрямок дія-льності Центру ПМСД – це зовнішня вза-ємодія з іншими лікувально-профілактичними закладами, точніше, «організація взаємодії із закладами охо-рони здоров'я, що надають вторинну (спеціалізовану) медичну допомогу (далі ─ ВМД), третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу (далі ─ ТМД) та екст-рену медичну допомогу (далі ─ ЕМД)». Така співпраця забезпечує якісну та дій-сну «наступність та послідовність обсте-ження, лікування та реабілітації пацієнтів у взаємодії з іншими закладами охорони здоров'я відповідно до медичного марш-руту пацієнта». Не потребує доказів той факт, що навіть в умовах ідеальної за-безпеченості ЦПМСД автотранспортом реалізувати таку взаємодію на сучасному якісному рівні неможливо (достатньо бу-де згадати загальний стан транспортної

інфраструктури, епідеміологічні та інші ризики, пов’язані з самостійними поїзд-ками пацієнтів, відсутність вертолітної евакуації в екстрених ситуаціях тощо). Безумовно, саме комп’ютерно-телекомунікаційні мережі є основою вза-ємодії закладів первинної, вторинної, третинної та екстреної допомоги. Це аб-солютна аксіома сьогодення світової охорони здоров’я [14-18].

Скерування пацієнтів для отримання медичної допомоги на вторинному та третинному рівнях потребує попередньо-го узгодження, реальні клінічні вимоги до якого в сучасних умовах автоматично по-требують телемедичної консультації або телеасистування при виконанні інстру-ментальних досліджень.

При плановій допомозі подібні узго-дження (по суті – телемедичні консуль-тації) є обов’язковими згідно існуючому законодавству [13]. В екстрених ситуаці-ях в будь-якому випадку лікар загальної практики-сімейний лікар повинен надава-ти допомогу пацієнтові до прибуття бри-гади екстреної медичної допомоги. Саме з метою адекватної та якісної допомоги, стабілізації ключових параметрів життє-діяльності, коректного виконання втру-чань в даному аспекті має застосовува-тись телеприсутність, як максимум, а як мінімум – синхронне телеконсультуван-ня. При цьому треба підкреслити, що й сам факт екстреної ситуації час від часу має бути веріфікований (наприклад, шляхом застосування біотелеметрії ЕКГ).

Другий аспект - центри ПМСД повинні забезпечувати наближення допомоги до населення, у тому числі допомоги ліка-рів-спеціалистів, «вузьких» фахівців, що також досягається за рахунок телемеди-чних процедур (про ефективність такої форми організації первинної медичної допомоги йдеться в розділі про аналіз світового досвіду в галузі інформатизації загальної практики).

Також треба згадати ще один основ-ний напрямок діяльності ЦПМСД, а точ-ніше – специфічний напрямок зовнішньої взаємодії. Кожен центр повинен здійсню-вати «організацію підвищення кваліфіка-ції кадрів, у тому числі безперервне на-

141

вчання кадрів без відриву від виробницт-ва (разом з вищими медичними навчаль-ними закладами)». В державних норма-тивних документах йдеться про майже обов’язкове застосування дистанційного навчання в центрах ПМСД, а також й про їх взаємодію з вищими медичними на-вчальними закладами.

Таким чином, ЦПМСД має забезпечу-вати наступність та послідовність обсте-

ження, лікування та реабілітації пацієнтів шляхом оперативної та швидкої взаємо-дії з іншими закладами охорони здоров'я. Для забезпечення належного рівня поді-бної взаємодії застосовуються засоби електронного менеджменту та телеме-дицини (перш за все асинхронне та син-хронне телемедичне консультування, телеасистування, телеприсутність, біо-телеметрія)

Рисунок 1. Взаємодії центра первинної медичної (медико-санітарної) допомоги та їх цільова спрямо-

ваність

Рисунок 2. Електронні взаємодії центра первинної медичної (медико-санітарної) допомоги та їх ці-

льова спрямованість

142

Персонал ЦПМСД, який фактично є на «першій лінії медичного фронту», має постійно вдосконалювати знання та на-вички, при цьому треба враховувати ре-альний дефіцит ресурсів та неможли-вість регулярного відриву від виробницт-ва. Для забезпечення безперервного пі-двищення кваліфікації кадрів центрів ПМСД застосувається дистанційне на-вчання.

Все вищезгадане ми узагальнюємо у вигляді схеми взаємодії центру первин-ної медичної (медико-санітарної) допо-моги, які спрямовані на виконання основ-них завдань та обов’язків (схема 1).

На схемі 2 наведені напрямки засто-сування комп’ютерно-телекомунікаційних технології в зовнішніх та внутрішніх вза-ємодіях центру первинної медичної (ме-дико-санітарної) допомоги. Таким чином, кожен центр ПМСД здійснює внутрішні та зовнішні взаємодії, що направлені на виконання організацій-них, медичних та навчальних функції. Кожен напрямок взаємодії реалізується шляхом застосування відповідного ін-струменту з арсеналу комп’ютерно-телекомунікаційних технологій (елект-ронного менеджменту, телемедицини та дистанційного навчання). Наступним кро-ком досліджень вважаємо уніфіковане визначення інфраструктури для застосу-вання телемедицини, дистанційного на-вчання та електронного менеджменту в умовах первинної ланки системи охорони здоров’я.

Згідно наказу МОЗ України від 23.02.2012 № 132 "Про затвердження Примірного табеля оснащення лікуваль-но-профілактичних підрозділів закладів охорони здоров'я, що надають первинну медичну (медико-санітарну) допомогу" табель оснащення лікувально-профілактичних підрозділів закладів охо-рони здоров'я, що надають первинну ме-дичну (медико-санітарну) допомогу, має містити, у тому числі, діагностичне та комп’ютерно-телекомунікаційне облад-нання. При цьому, в переліку діагностич-ного устаткування можна виділити засо-би з телемедичними функціями та засо-би, що можуть потенційно виконувати

телемедичні функції (телемедична фун-кція – вбудовані в лікувальний або діаг-ностичний прилад засоби первинного одержання та пересилання медичної ін-формації в цифровому вигляді). Мається на увазі, що при придбанні конкретних діагностичних пристроїв для оснащення даних Центрів ПМСД можливим є прид-бання моделей, що містять або не міс-тять вбудовані телемедичні функції. Тоб-то комплектування оснащення закладів обладнанням з телемедичними функція-ми (або без них) є організаційним рішен-ням відповідальних осіб, керівників, що працюють над конкретними закупівлями.

Таким чином, з точки зору застосу-вання телемедицини в умовах центру первинної медичної (медико-санітарної) допомоги можна виділити наступні ін-фраструктурні елементи:

1. Комп’ютерно-телекомунікаційна інфраструктура:

1.1. Автоматизоване робоче місце лі-каря: системний блок з монітором (або ноутбук або інші еквівалентні пристрої), принтер, стандартне та прикладне про-грамне забезпечення, інші периферійні присторої у т.ч. такі, що забезпечують доступ до локальної мережі та Інтернет.

1.2. Автоматизоване робоче місце реєстратора: системний блок з моніто-ром , принтер, стандартне та прикладне програмне забезпечення, інші перифе-рійні пристрої у т.ч. такі, що забезпечу-ють доступ до локальної мережі та Інте-рнет.

1.3. Телефон/факс. 1.4. Мобільний телефон зі стартовим

пакетом. 2. Діагностичне обладнання з вбудо-

ваними телемедичними функціями: 2.1. ЕКГ телеметричний пристрій. 3. Діагностичне обладнання з потен-

ційно вбудованими телемедичними фун-кціями:

3.1. Електрокардіограф, портативний трьохканальний з комбінованим живлен-ням з автоматичною розшифровкою.

3.2. Фетальний доплер портативний. 3.3. Стетофонендоскоп. 3.4. Отоофтальмоскоп портативний.

143

3.5. Тонометр з набором манжет для вимірювання артеріального тиску на ру-ках, ногах та дитячих.

З урахуванням світового досвіду за-стосування діагностичного обладнання з телемедичними функціями лікарями за-гальної практики та сімейної медицини треба підкреслити, що стандартним є за-стосування (окрім вище зазначених при-ладів):

- телемедичних камер для загального обстеження,

- дерматоскопів. Ще раз звертаємо увагу на той факт,

що все вище зазначене обладнання вхо-дить до примірного табелю оснащення згідно наказу МОЗ України від 23.02.2012 № 132 «Про затвердження Примірного табеля оснащення лікувально-профілактичних підрозділів закладів охо-рони здоров'я, що надають первинну ме-дичну (медико-санітарну) допомогу». Та-бельна комп’ютерно-телекомунікаційна інфраструктура (тобто автоматизовані робочі місця) Центрів ПМСД є, власне, телемедичною робочою станцією, яка дозволяє здійснювати телемедичне кон-сультування, телемоніторинг, телескри-нінг та дистанційне навчання.

Телемедична робоча станція – ком-плекс апаратури й програмного забезпе-чення, що представляє собою багатоп-рофільне й багатозадачне робоче місце фахівця з можливостями введення, об-робки, перетворення, виводу, класифіка-ції й архівування загальноприйнятих ви-дів клінічної медичної інформації й про-ведення телемедичних процедур [3].

Автоматизоване робоче місце (теле-медична робоча станція) лікаря загаль-ної практики-сімейної медицини застосо-вується безпосередньо в умовах центра ПМСД. А в умовах його філіалів (амбула-торії, ФАП/ФПів та ПТМБ) оптимально застосовувати спеціальні комплекси об-ладнання:

1. Пункт телемедичної передачі елек-трокардіограм (реалізація біотелеметрії),

2. Телемедичний пункт (переважно реалізація орієнтований на телескринінг),

3. Мобільний телемедичний комплекс (реалізація синхронного та асинхронного телемедичного консультування).

Треба підкреслити можливість розго-ртання на базі філіалів центрів первинної медико-санітарної допомоги так званих «електронних амбулаторії».

Електронна амбулаторія – лікуваль-но-профілактична установа або її філіал, що надає первинну медичну (медико-санітарну) допомогу в умовах постійного телемедичного супроводу [7-8].

По-суті, електронна амбулаторія – це власне амбулаторії або фельдшерсько-акушерські/фельдшерські пункти, повніс-тю укомплектовані телемедичними сис-темами для всебічного обстеження та супроводу лікування пацієнта.

Персонал електронних амбулаторій комплектується фельдшерами, медич-ними сестрами, парамедиками. За допо-могою комплексу телемедичних систем (телеконсультування, телемоніторингу, телеасистування й т.д.) персонал елект-ронної амбулаторії здійснює діагностич-ний і лікувальний процес із постійною реальночасовою дистанційною участю лікарів-консультантів з вищестоящих установ (у тому числі, вузькоспеціалізо-ваних). Використання електронних амбу-латорій дозволяє організувати якісне ме-дичне обслуговування у вкрай віддале-них, важкодоступних і ізольованих насе-лених пунктах. Звичайно даний підхід за-стосовується в географічних умовах джунглів або тундри. Однак у наш час із урахуванням твердого кадрового й фі-нансового дефіциту роль електронних амбулаторій надзвичайно зростає, зок-рема як єдиного реального способу за-безпечення медичного обслуговування сільських районів.

Л і т е р а т у р а і в е б л і о г р а ф і я

1. Винарова Ж., Михова П., Тонев С., Петков А. Електронно

здравеопазване.-София: Летера, 2009.-344 с.

2. Владзимирский А.В. Руководство по телемедицине для се-

мейных врачей.- Донецк «Норд», 2005. - 42 с.

3. Владзимирский А.В. Телемедицина [монография]. - До-

нецк: Изд-во «Ноулидж» (Донецкое отделение), 2011. – 436

с.

144

4. Владзимирський А.В. Телемедицина в системі менедж-

мента та організації охорони здоров’я. Навчальний посіб-

ник. - Донецьк: ТОВ «Цифрова друкарня», 2012. - 468 с.

5. Державне управління охороною здоров'я в Україні: ге-

незис та тенденції розвитку 2003 года. Автореф. дис... д-ра

наук з держ. упр.: 25.00.01 / Я.Ф. Радиш; Укр. Акад. держ.

упр. при Президентові України. - К., 2003. - 35 с.

6. Закон України від 07.07.2011 № 3611-VI "Про внесення

змін до Основ законодавства України про охорону здоров'я

щодо удосконалення надання медичної допомоги".-Режим

доступу:

http://www.moz.gov.ua/ua/portal/zn_20110707_3611VI.html.

7. Закон України від 07.07.2011 № 3612-VI "Про порядок

проведення реформування системи охорони здоров'я у Вінни-

цькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та м. Києві".-

Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/

ua/portal/zn_20110707_3612VI.html.

8. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної

Ради України 28 червня 1996 року).-Режим доступу:

http://zakon.rada.gov.ua.

9. Закон України „Основи законодавства України про охоро-

ну здоров'я” (вiд 19.11.1992, № 2801-XII).-Режим доступу:

http://zakon.rada.gov.ua/go/2801-12.

10. Лобас В.М. Електронні засоби державного управління

охороною здоров’я: Навчальний посібник / В.М. Лобас, А.

В. Владзимирський, В. В. Мозговой. – Донецьк: Вид-во

«Ноулідж», 2012. – 222 с.

11. Наказ МОЗ України від 26.03.2010 р. №261 “Про впрова-

дження телемедицини в закладах охорони здоров'я”.-Режим

доступу: http://moz.gov.ua/ua/portal/ dn_20100326_261.html.

12. Наказ МОЗ України від 23.02.2012 № 132 "Про затвер-

дження Примірного табеля оснащення лікувально-

профілактичних підрозділів закладів охорони здоров'я, що

надають первинну медичну (медико-санітарну) допомогу" -

http://www.moz.gov.ua/ua/ portal/dn_20120223_132.html.

13. Наказ МОЗ України від 23.02.2012 № 131 "Про затвер-

дження Примірного положення про центр первинної медичної

(медико-санітарної) допомоги та примірних положень про його

підрозділи".-Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20120223_131.html.

14. Орлов О.И. Телемедицина в системе организации здра-

воохранения (Серия «Практическая телемедицина» под

общей ред. академика А.И.Григорьева. Выпуск 3) - М.: ООО

Фирма «Слово», 2002. – 40с.

15. Sankaranarayanan A, Allanson K, Arya DK.What do

general practitioners consider support? Findings from a local

pilot initiative. Aust J Prim Health. 2010;16(1):87-92.

16. Van den Berg N, Fiss T, Meinke C et al. GP-support by

means of AGnES-practice assistants and the use of telecare

devices in a sparsely populated region in Northern Germany--

proof of concept. BMC Fam Pract. 2009 Jun 19;10:44. doi:

10.1186/1471-2296-10-44.

17. Van der Heijden JP, de Keizer NF, Bos JD, Spuls PI,

Witkamp L.Teledermatology applied following patient selection

by general practitioners in daily practice improves efficiency

and quality of care at lower cost. Br J Dermatol. 2011

Nov;165(5):1058-65. doi: 10.1111/j.1365-2133.2011.10509.x.

18. Wearne SM. In-practice and distance consultant on-call

general practitioner supervisors for Australian general practice?

Med J Aust. 2011 Aug 15;195(4):224-8.

Надійшла до редакції: 18.02.2013. © А.В.Владзимирський Кореспонденція: Владзимирський А.В., Пр-т Ілліча, 16, 83003, Донецьк, Україна E-mail: [email protected]

145



УДК 614.2:004.738.5

Електронний реєстр пацієнтів – етапи створення М.В.Голубчиков, О.С.Коваленко, І.А.Ярменчук

Національна медична академія післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика, Міжнарод-ний науково-навчальний центр інформаційних технологій і систем НАН України, Київ, Україна РЕЗЮМЕ, ABSTRACT В статті наведені концептуальні та інфраструктурні основи створення електронного реєстру пацієнтів національного рівня. Визначені шляхи до стандартизації процесів обміну інформації. Досліджено позитивні ефекти впровадження даного засобу. Визначені потенційні проблеми, що потребують розробки засобів їх оперативного подалання (Укр.ж.телемед.мед.телемат.-2013.-Т.11,№1.-С.145-147). Ключові слова: електронна охорона здоров’я, реєстр, база даних, пацієнт

М.В. Голубчиков, О.С. Коваленко, И.А. Ярменчук ЭЛЕКТРОННЫЙ РЕЕСТР ПАЦИЕНТОВ – ЭТАПЫ СОЗДАНИЯ Национальная медицинская академия последипломного образования им.П.Л.Шупика, Между-народный научно-учебный центр информационных технологий и систем НАН Украины, Ки-ев, Украина В статьи приведены концептуальные и инфраструктурные основы создания электронного рее-стра пациентов национального уровня. Определены пути к стандартизации процессов обмена информации. Исследованы позитивные эффекты внедрения данного инструмента. Определе-ны потенциальные проблемы, для оперативного преодоления которых необходимо разрабо-тать соответствующие средства (Укр.ж.телемед.мед.телемат.-2013.-Т.11,№1.-С.145-147). Ключевые слова: электронное здравоохранение, реестр, база данных, пациент

M.V.Golubchikov, A.S.Kovalenko, I.A.Yarmenchuk ELECTRONIC PATIENTS REGISTER – STAGES OF DEVELOPMENT National Medical Academy of Postgraduate Education named after P.L.Shupik, International Scien-tific and Learning Center of Information Systems and Technologies of NAS of Ukraine, Kiev, Ukraine Authors are describe conception and infrastructure of national electronic patient register. Require-ments for information exchange processes standardisation had been evaluated. The positive effects of the registry introduction had been shown. There are sets of potential problems and barriers, thus special approaches and methods for the operative overcoming have to be created (Ukr. z. telemed. med. telemat.-2013.-Vol.11,№1.-P.145-147). Key words: ehealth, register, data base, patient

Створення системи реєстрації пацієн-тів, державної електронної системи реєст-рації та обміну медичною інформацією між закладами, установами і організаціями охорони здоров'я та створення на базі цього державного реєстру пацієнтів (нада-лі Реєстру) надасть можливість ефективно використовувати інформаційні ресурси ло-кальних баз даних лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ).

Впровадження Реєстру надасть мож-ливість створити нове інформаційне сере-

довище у діяльності лікаря, який практи-кує. Це дозволить зменшити лікарські по-милки, скоротити робочий час у частині ведення медичної документації. За оцін-ками ВООЗ біля 20% лікарських помилок пов’язано з недостатністю даних, або не-можливістю оперативного отримання не-обхідної інформації. До 50% робочого часу лікаря витрачається на ведення докумен-тації або пошук необхідної інформації [1].

Як свідчить світовий досвід, створення реєстру пацієнтів на основі систем для ве-

146

дення електронних медичних записів про пацієнта дозволить майже вчетверо зме-ншити час пошуку необхідної інформації, на 25% скоротити час постановки діагнозу, на 10-20% збільшити потік прийнятих паці-єнтів, підвищити ефективність керівництва та забезпечити контроль за використан-ням державних коштів, що виділяються на галузь [2].

В той же час, реєстр пацієнтів – це ба-за персональних даних людини, яка звер-нулася за медичною допомогою. До них належать будь-які відомості чи сукупність відомостей про пацієнта, за якими він іде-нтифікується чи може бути конкретно іден-тифікованим. Персональні дані пацієнта є інформацією з обмеженим доступом. Під обробкою персональних даних пацієнтів розуміється будь-яка дія або сукупність дій, здійснюваних у автоматизованій сис-темі, які пов’язані зі збиранням, реєстраці-єю, накопиченням, зберіганням, адапту-ванням, зміною, відновленням, викорис-танням та поширенням, знеособленням, знищенням відомостей про пацієнтів За-кладу. Практично, створюється лікарняний реєстр пацієнтів, який є невід’ємною скла-довою Державного реєстру.

У медичному закладі база персональ-них даних «Електронний реєстр пацієнтів» розміщується на персональному комп’ютері (серверній станції), доступ до якого (якої) є обмеженим. На рівні медич-ного закладу такий реєстр формується на основі облікових форм, до яких можна від-нести Ф.25\о «Медична картка амбулатор-ного хворого» та Ф.003\о «Медична картка стаціонарного хворого», а також облікових форм, в яких реєструються відомості про пацієнта у спеціалізованих медичних за-кладах і установах. Таким чином першим етапом створення Реєстру є створення локальних баз даних ЛПЗ чи їх адаптація до вимог такого проекту. Треба зазначити, що у локальні бази даних попадає інфор-мація та дані, які необхідні тільки для пев-ного закладу, але не мають ніякого зна-чення для Реєстру. До таких даних можна віднести протоколи операцій, перелік та результати клінічних досліджень, дані анамнезу захворювання тощо.

З цього виходить, що наступним кро-ком є визначення обсягів та складу інфор-мації, яка повинна зберігатися у Реєстру. і, насамперед, це стосується ідентифікації пацієнта. Тобто необхідно визначитися з ідентифікаційним кодом чи номером паці-єнта у Реєстрі. Зараз існує багато систем ідентифікації пацієнта, а тому цьому необ-хідно присвятити окрему публікацію. Але в Україні при розробці Реєстру пацієнтів ні-хто, навіть, не піднімає питання стосовно цієї проблеми.

Зрозуміло, що до реєстру повинні ввій-ти інші ідентифікаційні дані про пацієнта, до яких відносяться паспортні дані, так звані «червоні дані», дані про лікувальний заклад та лікуючого лікаря. Інші дані, що вносяться до реєстру можуть відповідати даним, що регламентуються стандартом ISO 21549 Health informatics — Patient healthcard data, частина якого гармонізо-вана в Україні.

Бази даних всіх інтегрованих до реєст-ру інформаційних систем ЛПЗ мають бути з’єднані з Реєстром пацієнтів, який є центральним інформаційним масивом.

Система має бути побудована на базі модульності та сучасних інформаційних технологій і функціонувати в режимі пос-тійного доступу, з впровадженими засоба-ми автоматичного резервування та відно-влення інформації. Кожен з модулів може працювати як автономно, так і в складі си-стеми.

Автоматизоване програмне забезпечення медичного працівника повинно підтримувати режим оff-line роботи клієнтського робочого місця таким чином, щоб користувачі мали можливість вводити інформацію без з’єднання з процесинговим центром, а синхронізовувати інформацію при наявності зв’язку.

Програмний комплекс в частині інтерфейсу користувача повинен бути максимально простим, інтуїтивно зрозумілим та не повинен вимагати від персоналу спеціальних навичок та умінь.

Адміністрування системи може мати ієрархічну структуру та повинно забезпечувати повнофункціональні засоби

147

керування доступом та правами користувачів.

Програмне забезпечення повинно містити засоби експорту/імпорту даних, у тому числі імпорту даних щодо зареєстрованих пацієнтів з існуючих у закладах охорони здоров‘я комп‘ютерних програм.

Оновлення версій програмного забезпечення повинно відбуватися автоматично.

Інформація про пацієнтів, яка буде оброблятися в Реєстрі, відноситься до конфіденційної інформації, що належить особі (персональні дані). Тому захист інформації повинен бути реалізований у відповідності з чинним законодавством.

Таким чином, визначившись зі складом даних необхідно перейти до структури сховища, де будуть зберігатися такі дані.

Якщо ми маємо справу з великою кіль-кістю даних, то, на нашу думку необхідно побудувати архітектуру з розділеним дос-тупом до даних. Тобто, мати процесинго-вий центр, який надасть можливість збері-гати тільки ідентифікаційні коди пацієнтів.

Саме сховище даних доцільно органі-зувати з застосуванням ГРІД-технологій. Сьогодні ГРІД-технології починають вико-ристовувати і в медицині. ГРІД-інфраструктура [3] базується на трьох ос-новних елементах:

1) обчислювальні ресурси (кластери, системи зберігання даних);

2) високошвидкісний і надійний доступ цих ресурсів до мережі Інтернет;

3) проміжне програмне забезпечення (middleware), що поєднує ці ресурси в єди-ний обчислювальний комплекс.

Розв’язання задачі розподілу даних передбачає побудову великої, багатоцен-трової інтегрованої бази даних. В той час, як для подолання статистичної похибки при вивченні таких показників як розпо-всюдженість хвороб чи динаміка епідеміч-ного процесу необхідна база даних, яка може охоплювати межі країни.

Для реалізації алгоритмів обробки і для зберігання медичних зображень вико-ристовуються автоматизовані системи зберігання даних — PACS. Зберігання зо-бражень, що відносяться до Реєстру паці-єнтів, таким чином, також доцільно за до-помогою ГРІД-технологій.

Щодо стандартів обміну та зберігання інформації, то, на нашу думку, це мають бути міжнародні стандарти, які починають гармонізувати в Україні – DICOM, Health Level 7 v.3 тощо. Необхідно зазначити, що необхідно розглянути і стандарти елект-ронних медичних документів, один з яких є openEHR. Ми спеціально не зупиняємось на цьому, але розуміємо всю важливість таких заходів.

Виходячи з вище наведеного, можна зробити висновок, що розробка Реєстру пацієнтів тягне за собою цілу низку про-блем, розв’язання яких надасть можли-вість побудувати технологічну основу єди-ної інформаційної системи охорони здо-ров’я. При цьому створюється система обміну і зберігання даних та інформації на сучасних платформах і технологіях.


1. Health IT Strategic Framework: Strategic Goals,

Principles, Objectives, and Strategies.- HIT Policy

Committee.- 2010.- 18 р.

2. Schweiger A., Sunyaev A., Leimeister J. et al.

Information systems and healthcare XX: toward seamless

healthcare with software agents.- Communications of the

Association for Information Systems.- 2007.- V.19.- Р.

692- 709.

3. Бойко Ю.В., Зинов'єв М.В., Свістунов С.Я., Суда-

ков О.О. Український академічний ГРІД: досвід ство-

рення і перші результати експлуатації // Математичні

машини і системи.- 2008.- №1.- С.67-84.

Надійшла до редакції: 18.02.2013. © М.В. Голубчиков, О.С. Коваленко, І.А. Ярменчук Кореспонденція: Голубчиков М.В., вул. Шевченка, 1/а,04112, Київ, Україна E-mail: [email protected]

148



ООРРИИГГІІННААЛЛЬЬННІІ ДДООССЛЛІІДДЖЖЕЕННННЯЯ CCooggiittaarree hhoommiinniiss eesstt!!

УДК 612 821.35-073.788:004+621.3.082.3

Оценка вариабельности показателя Херста при анализе стабилограмм Ю.Е.Лях, О.Г.Горшков, В.Г.Гурьянов, Ю.Г.Выхованец, С.Н.Никитенко Донецкий национальный медицинский университет им. М.Горького, Донецк, Украина РЕЗЮМЕ, ABSTRACT В работе производился анализ стабилограмм, полученных при исследовании в течение двух месяцев четырех волонтёров. Рассчитаны основные параметры стабилограмм в рамках моде-ли open-loop control и closed-loop control. Было выделено 5 интервалов для анализа показате-ля Херста: 0.2-0.5с, 0.5-0.8с, 0.8-1.1с, 1.1-1.4с,1.4-1.7с. Установлено, что наименьшую вариа-бельность имеет показатель Херста на интервале 0.2-0.5с. Средние величины для показателя

Херста на временах 0.2-0.5с имеют следующие значения: субъект № 1 – 0.780.03,субъект №

2 - 0. 520.07, субъект № 3 – 0.660.06, субъект № 4 – 0.740.04 (среднее 95% доверитель-ный интервал) (Укр.ж.телемед.мед.телемат.-2013.-Т.11,№1.-С.148-152). Ключевые слова: стабилометрия, биомедицинские исследования, показатель Херста, метод Stabilogram diffusion analysis, open-loop control, closed-loop control Ю.Є.Лях , О.Г.Горшков, В.Г.Гур'янов, Ю.Г.Вихованець, С.М.Нікітенко ОЦІНКА ВАРІАБЕЛЬНОСТІ ПОКАЗНИКА ХЕРСТА ПРИ АНАЛІЗІ СТАБІЛОГРАМ Донецький національний медичний університет ім. М.Горького, Донецьк, Україна У роботі проводився аналіз стабілограм, отриманих при дослідженні чотирьох волонтерів на протязі двох місяців. Розраховані основні параметри стабілограм в рамках моделі open-loop control і closed-loop control. Було виділено 5 інтервалів для аналізу показника Херста: 0.2-0.5 с, 0.5-0.8 с, 0.8-1.1 с, 1.1-1.4 с, 1.4-1.7 с. Встановлено, що найменшу варіабельність має показник Херста в інтервалі 0.2-0.5 с. Середні величини для показника Херста на проміжку 0.2-0.5 с ма-ють наступні значення: суб'єкт № 1 - 0.78±0.03, суб'єкт № 2 - 0.52±0.07, суб'єкт № 3 - 0.66±0.06, суб'єкт № 4 - 0.74±0.04 (середнє значення ±95% вірогідний інтервал) (Укр.ж. теле-мед.мед.телемат.-2013.-Т.11,№1.-С.148-152). Ключові слова: стабілометрія, біомедичні дослідження, показник Херста, метод Stabilogram diffusion analysis, open-loop control, closed-loop control Yu.E.Lyakh, J.G.Gorshkov, V.G.Gurjanov, Yu.G.Vykhovanets, S.N.Nikitenko THE ASSESMENT OF HURST EXPONENT VARIABILITY UNDER ANALYSIS STABILOGRAM Donetsk National Medical University named after M. Gorky, Donetsk, Ukraine In during two month the stabilograms of four volunteers has been studied. In the context of open-loop control and closed-loop control model, parameters were calculated. Five intervals of time lags were selected to analyze Hurst exponent, 0.2-0.5 sec, 0.5-0.8 sec, 0.8-1.1 sec, 1.1-1.4 sec, 1.4-1.7 sec. We obtained that the smallest variability has the Hurst exponent on time interval 0.2 - 0.5sec. The means and 95% confidence intervals of Hurst exponent on time interval 0.2-0.5sec were calculated

for every subjects : subject № 1 – 0.780.03, subject № 2 - 0. 520.07, subject № 3 – 0.660.06,

subject № 4 – 0.740.04 (Ukr.z.telemed.med.telemat.-2013.-Vol.11,№1.-P.148-152). Key words: stablilogram, biomedical research, Hurst exponent, stabilogram diffusion analysis, open-loop control, closed-loop control

Стабилограмма представляет собой нестационарный процесс, описать кото-рый можно только с применением спе-

циальных методов анализа случайных процессов [1,3]. В последнее время для анализа биомедицинских сигналов очень

149

продуктивным оказалось применение методов фрактального анализа [3, 4, 6]. В основе фрактального анализа лежит методика выявления самоподобия в ис-следуемом феномене [7]. Выявление фрактальных структур в биомедицинских сигналах свидетельствует о том, что ис-следуемые биологические объекты ис-пользуют схожие механизмы на различ-ных уровнях организации. Описание тех или иных свойств самоподобия, скрытых в биомедицинских сигналах, позволяет охарактеризовать изучаемый биологиче-ский феномен.

Одним из наиболее интересных па-раметров фрактального анализа являет-ся показатель Херста, значения которого

относительно легко интерпретируется для лучшего понимания исследуемого феномена. Наиболее известен метод расчета показателя Херста при анализе стабилограмм, называемый Stabilogram diffusion analysis (SDA) [8,9].

Несмотря на большое количество исследований в этой области, до настоящего времени не разработана четкая методика анализа стабилограмм для диагностики заболеваний. Одной из проблем является значительная вариабельность показателя Херста для одного и того же субъекта в процессе наблюдения, что вызывает затруднения при его применении в диагностических целях.

Ц е л ь и с с л е д о в а н и я

Цель работы заключалась в том чтобы установить, какие из параметров стабилограммы имеют наименьшую вариабельность в течении длительного

срока наблюдений и оценить возможность их использованния в каче-стве диагностического параметра, опре-деляющего состояние человека.

М а т е р и а л и м е т о д ы

В течение двух месяцев нами перио-дически производилась регистрация ста-билограмм у 4 волонтеров в возрасте 19 лет. Изучение стабилограмм осуществ-лялось в произвольном акте ортоградной позы с возможностью визуального кон-троля положения центра масс на экране монитора (т.е. с обратной искусственной связью – ИОС), в условиях частичной сенсорной депривации (при закрытых глазах – ЗГ) и с открытыми глазами, без

обратной искусственной связи (ОГ). Ре-гуляция позы осуществляется одновре-менно в двух направлениях: в антеропо-стериорном фиксируются отклонения вперед или назад от вертикального по-ложения, а в медиолатеральном – влево или вправо. Сигнал поступает на вход компьютерного комплекса “Полиграф” и записывается в виде файла в базу дан-ных. Длительность записи – 3 минуты, частота дискретизации – 100 Hz.

Р е з у л ь т а т ы и о б с у ж д е н и е

Постуральное движение может быть смоделировано как связанное случайное блуждание [8,9]. В этом случае преды-дущее приращение и перемещение свя-зано с будущим приращением, что может быть описано в виде показателя Херста Н по формуле 1 [7].

22 t

t (1)

где 2 t - среднее значения квад-

рата отклонения от среднего, t - время

задержки, Н – показатель Херста . Показатель Херста позволяет про-

анализировать степень организованно-

сти процесса. При случайном, хаотиче-ском процессе, когда нет никакой зако-номерности во временном ряде, показа-тель Херста равен 0.5. Если же ряд у нас имеет некоторую закономерность, пока-затель Херста отличается от 0.5. Если мы имеем положительную корреляцию между прошедшими и будущими собы-тиями, показатель Херста будет больше 0.5. Такой ряд называется персистент-ным. Если мы имеем отрицательную корреляцию между прошедшими и бу-дущими событиями, то показатель Хер-

150

ста будет меньше 0.5. Этот ряд называ-ется антиперсистентным.

Наиболее известен метод расчета показателя Херста при анализе стабило-грамм, называемый Stabilogram diffusion analysis (SDA) [8,9]. Основная задача при вычислении показателя Херста по фор-муле 1 сводится к определению средне-го значения квадрата отклонения от

среднего 2 t для данного временно-

го интервала t . B методе SDA рассчи-

тывается смещение для каждой пары то-чек, находящихся на временном интер-

вале t : i t= i+ t - i. Далее i t

- возводится в квадрат и суммируется со всеми остальными возможными парами и нормируется на число пар. Таким об-

разом, рассчитывается 2 t .

2

1

2 )(1

i

mN

i

tit mN

(2) где N – число точек временного ряда,

m – ширина интервала показателя Хер-ста.

Из построенной зависимости

ln( 2 t ) от ln( t ) определяется угол

наклона аппроксимирующей прямой и оценивается показатель Херста. При на-хождении показателя Херста по кривой

зависимости ln( 2 t ) от ln( t ) принято

разбивать кривую на два участка до кри-тической точки (точка перехода перси-стентного ряда в антиперсистентный) и после, HS и НL соответственно. HS - это short-term region в пределах которой временной ряд ведет себя как скоррели-рованное случайное блуждание (H>0.5) и НL - long-term region в пределах которой временной ряд ведет себя как отрица-тельно скоррелированное случайное блуждание (Н<0.5).

В результате расчетов установлено, что HS для ОС, ОГ, ЗГ меняется в интер-вале 0.53 – 0.78, НL меняется в интерва-ле 0.01 – 0.38, критическая точка (КрТ) – 0.5 – 1.5 с , что в среднем составляет 1с. Данные результаты согласуются с при-веденными в работе Collins и др.[9]. При

малых временах t < крt , мы имеем пер-

систентный ряд, при больших временах

t > крt - антиперсистентный ряд.

Тем не менее, мы выявили, что кри-вая меняет свой угол наклона постепен-но и целесообразно анализировать пока-затель Херста на большем числе интер-валов. В нашем исследовании мы раз-били кривую на пять частей со следую-щими интервалами для времени задерж-ки: первый интервал - 0.2 - 0.5с, второй - с 0.5 по 0.8с, третий – с 0.8 по 1.1с, чет-вертый - с 1.1 по 1.4с, пятый – с 1.4 по 1.7с.

Полученный результат свидетельст-вует о том, что на различных интервалах показатель Херста имеет разные значе-ния, т.е. человек имеет различный ха-рактер организации движений на раз-личных интервалах. Показатель Херста плавно изменяется от больших значе-ний, свойственных персистентному ряду, в область малых значений, свойствен-ных антиперсистентному ряду.

Дальнейшей нашей задачей было выяснить вариабельность полученных параметров в течение некоторого вре-мени у конкретного человека и выявить величину, характеризующую стабило-грамму, которая была бы свойственна конкретному человеку и не сильно меня-лась во времени. Анализ такой величины позволил бы нам подойти к решению проблемы диагностики состояния чело-века. С этой целью в течение двух меся-цев нами периодически производилась запись стабилограмм у 4 волонтеров в возрасте 19 лет. Всего было зарегистри-ровано 60 стабилограмм.

Было получено, что наименьшую ва-риабельность в течение наблюдаемого периода (два месяца) имеет показатель Херста на интервале 0.2 - 0.5с.

На рисунке 1 представлены типичные значения показателя Херста, измерен-ные в течение 2-х месяцев у четырех во-лонтеров в условиях ОС для времени задержки: первый интервал (H1) - 0.2 - 0.5с, второй (H2) – от 0.5 до 0.8с, третий (H3) – с 0.8 по 1.1с, четвертый (H4) - от1.1 по 1.4с, пятый (H5) – с 1.4 по 1.7с.

151

-0.4

-0.2

0

0.2

0.4

0.6

0.8

1

0 5 10 15

порядковый номер исследования

по

каза

тел

ь

Хер

ста

(SD

A) Н1

Н2

Н3

Н4

Н5

Рисунок 1. Типичные значения показателя Херста, измеренные в течение 2 месяцев у четырех волонтеров в условиях ОС

Из рисунка 1 видно, что наименьшую

вариацию имеет Н1(0.2 - 0.5с) параметр. На рисунке 2 показаны средние значения

и 95% доверительный интервал показа-теля Херста на временах 0.2-0.5с для исследуемых.

Рисунок 2. Средние значения и 95% доверительный интервал показателя Херста на временах 0.2-0.5с для исследуемых

В результате сравнения средних зна-чений были выявлены значительные различия между значениями Н1 (р<0.05) исследуемых объектов, что позволяет

сделать предположение о возможности параметра Н1 определять индивидуаль-ные особенности стабилограмм, прису-щих тому или иному субъекту.

В ы в о д ы

В результате выполнения работы были определены основные фракталь-

ные параметры стабилограмм. В резуль-тате расчетов установлено, что HS для

1 2 3 4

номер субъекта

0,45

0,50

0,55

0,60

0,65

0,70

0,75

0,80

0,85

По

ка

за

те

ль

Хе

рс

та

152

ОС, ОГ, ЗГ меняется в интервале 0.53–0.78, НL меняется в интервале 0.01–0.38, критическая точка (КрТ) – 0.5–1.5 с, что в среднем составляет 1с. Данные резуль-таты согласуются с опубликованными Collins и др.[9]. Дальнейший анализ по-зволил выделить пять компонент для более фундаментального фрактального анализа стабилограмм. Было выделено пять интервалов для анализа показателя Херста: первый интервал - 0.2 - 0.5с, второй - от 0.5 до 0.8с, третий – с 0.8 по 1.1с, четвертый - от 1.1 по 1.4с, пятый – с 1.4 по 1.7с. Было установлено, что наи-меньшую вариабельность в течение 2-х месячного периода имеет показатель Херста на интервале 0.2 - 0.5с. Средние значения для показателя Херста на вре-

менах 0.2-0.5с составляют: субъект № 1

– 0.78 0.03, субъект № 2 - 0. 52 0.07,

субъект № 3 – 0.66 0.06, субъект № 4 –

0.74 0.04 (среднее 95% доверитель-ный интервал).

В результате сравнения средних зна-чений были выявлены значительные различия между показателями Н1 (р<0.05) исследуемых объектов, что по-зволяет сделать вывод о возможности использования Н1 в качестве некоторого диагностического параметра, опреде-ляющего состояние человека. Возможно, что для диагностики наиболее целесо-образно проводить анализ стабилограмм на временных диапазонах, не превы-шающих 0.5 с.

Л и т е р а т у р а и в е б л и о г р а ф и я

1. Нейрофизиологический анализ стабилограмм ме-

тодом Херста / Ю.Е. Лях, О.Г. Горшков, В.Г. Гурья-

нов [и др.] // Клиническая информатика и телемеди-

цина.-2009.-Т5, №6.–С. 6-9.

2. Биокибернетические механизмы саморегуляции

устойчивости и поддержания вертикальной позы

(нейросетевой анализ) / Ю.Е. Лях, О.Г. Горшков, В.Г.

Гурьянов [и др.] // Нейронауки: Теоретичні та клінічні

аспекти.-2010.- Т.6, №2.- С.28-32.

1. 3. Оценка степени организации постурального

движения с помощью показателя Херста / Ю.Е. Лях,

О.Г. Горшков, В.Г. Гурьянов [и др.] // Материалы IV

межнародной научно-технической конференции „Ак-

туальные вопросы теоретической и прикладной био-

физики, физики и химии БФФХ-10. – Севастополь,

2010.-Т.2.-С. 235-237.

3. Лях Ю.Е. Расчеты показателя Херста алгоритма-

ми Stabilogram diffusion analysis и detrendent fluctua-

tion analysis/ Ю.Е. Лях, В.Г Гурьянов, О.Г. Горшков //

Український журнал телемедицини та медичної теле-

матики.-2009.- Т7, №1.–С. 48-52.

4. Горшков О.Г. Аналіз стабілограм методом Херста

/O.Г. Горшков , С.А. Реброва // Питання експеримен-

тальної та клiнічної медицини.- 2009.-Т2, №13. – С.

141-146.

5. Aging, muscle activity, and balance control:

physiologic changes associated with balance impairment

/Carrie A. Laughton, Mary Slavin [at all.] // Gait and

Posture.-2003.- №18.–PP. 101-108

6. Федер Е. “Фракталы”/ Е. Федер. – Москва:

“МИР”, 1992 г. – 123 с.

7. Collins J.J. Random Walking during Quiet Standing /

J.J Collins, C.J. De Luca //Physical review letters.- 1994.

- V. 73, № 5. – PP. 764-767.

8. Collins J.J. Open-loop and closed-loop control of

Posture: a random-walk analysis of center-of-pressure

trajectories / J.J Collins, C.J. De Luca // Exp Brain Res.-

1993. – PP. 308-318.

Надійшла до редакції: 14.11.2012. © Ю.Е.Лях, О.Г.Горшков, В.Г.Гурьянов, Ю.Г.Выхованец, С.Н.Никитенко Кореспонденція: Лях Ю.Є., Пр-т Ілліча, 16, 83003, Донецьк, Україна E-mail: [email protected]

153


Том 11 №1 2013 © НДІ травматології та ортопедії Донецького державного медичного університету ім.М.Горького

УДК 612.112.94:629.5.058.76:611.018.8-001-003.93

Применение телематики для экспресс-анализа морфологии лимфоцитов периферической крови при посттравматической регенерации нерва М.М.Щудло, Н.А.Щудло, Л.И.Сбродова ФГБУ «Российский научный центр «Восстановительная травматология и ортопедия» им.акад.Г.А.Илизарова», Курган, Россия

РЕЗЮМЕ, ABSTRACT С целью разработки алгоритма компьютерного анализа изображений лимфоцитов в мазке пе-риферической крови и его апробации на примере стандартной экспериментальной модели по-вреждения проведены исследования на 10 взрослых беспородных собаках, которым выполне-на перерезка и микрохирургический шов седалищного нерва. В послеоперационном периоде выявлены колебания численности лимфоцитов в периферической крови, двухфазное увели-чение содержания больших светлых реактивных лимфоцитов, периодическое увеличение со-держания двуядерных и многоядерных лимфоцитов, а также лимфоцитов с микроядрами (Укр.ж.телемед.мед.телемат.-2013-Т.11№1-С.153-157). Ключевые слова: периферическая кровь, лимфоциты, телематика

М.М.Щудло, Н.А.Щудло, Л.І.Сбродова ВЖИВАННЯ ТЕЛЕМАТИКИ ДЛЯ ЕКСПРЕС-АНАЛІЗУ МОРФОЛОГІЇ ЛІМФОЦИТІВ ПЕРИФЕРИЧНОЇ КРОВІ ПРИ ПОСТТРАВМАТИЧНІЙ РЕГЕНЕРАЦІЇ НЕРВА ФДБУ «Російський науковий центр «Відновна травматологія і ортопедія ім.акад.Р.А.Ілізарова», Курган, Росія З метою розробки алгоритму комп'ютерного аналізу зображень лімфоцитів в мазанні периферичної крові і його апробації на прикладі стандартної експериментальної моделі пош-кодження проведені дослідження на 10 дорослих безпородних собаках, яким виконано перерізання і мікрохірургічний шов сідничого нерва. У післяопераційному періоді виявлені ко-ливання чисельності лімфоцитів в периферичній крові, двофазне збільшення вмісту великих світлих реактивних лімфоцитів, періодичне збільшення вмісту двуядерних і багатоядерних лімфоцитів, а також лімфоцитів з мікроядрами (Укр.ж.телемед.мед.телемат.-2013-Т.11,№1-С. 153-157). Ключові слова: периферична кров, лімфоцити, телематика

M.M. Shchudlo, N.A. Shchudlo, L.I. Sbrodova TELEMATICS USE FOR EXPRESS ANALYSING THE MORPHOLOGY OF PERIPHERAL BLOOD LYMPHOCYTES FOR POSTTRAUMATIC NERVE REGENERATION Russian Ilizarov Scientific Center Restorative Traumatology and Orthopaedics, Kurgan, Russia Studies have been performed in 10 adult mongrel dogs in order to develop the algorithm of computed analysis of digital lymphocytes images in peripheral blood smears, and to test it on the standard ex-perimental model of injury. The canine sciatic nerve was transected and sutured microsurgically. Var-iations in peripheral blood lymphocyte number have been revealed postoperatively, as well as biphase increase in the content of large light reactive lymphocytes, periodic increase in the content of binuclear and polynuclear lymphocytes, and lymphocytes with micronucleus too (Ukr.z.telemed.med.telemat.-2013.-Vol.11,№1.-P.153-157). Keywords: peripheral blood, lymphocytes, telematics

Несмотря на широкое распростране-

ние современных технологий исследо-вания лимфоцитов периферической кро-

ви (иммунотипирование, цитогенетиче-ский анализ), их морфологический ана-лиз в окрашенных мазках перифериче-

154

ской крови остаётся важным методом диагностики и научных исследований. По данным мультицентровых исследований [4], распознавание вариантной морфоло-гии лимфоцитов представляет сущест-венную трудность даже для опытных ге-матологов. Причины такого положения – отсутствие единой терминологии и клас-сификации атипичных, реактивных и па-тологически изменённых лимфоцитов, недостаточное количество данных об их изменениях при разных заболеваниях и реактивных состояниях, а иногда и фак-тор усталости исследователя. С целью исключения «человеческого фактора» и повышения объективизации морфологи-ческих исследований лимфоцитов пред-ложена автоматизированная система морфологического анализа в серой па-литре цифровых изображений лимфоци-тов по трём параметрам: площади клет-ки, площади ядра и интенсивности окра-ски ядер [9], которая, по мнению автора, применима для скрининговой диагности-

ки острой лейкемии. Известен также он-тологический алгоритм анализа полно-цветных цифровых изображений лимфо-цитов [5], который включает автоматиче-скую детекцию лейкоцитов и автомати-ческую экстракцию выборки лимфоци-тов, экспертный анализ лимфоцитов по 10 формализованным цитоморфологи-ческим параметрам (размер ядра, раз-мер клетки, ядерно-цитоплазматическое отношение, плотность хроматина, форма ядра, наличие ядрышек, базофилия ци-топлазмы, наличие гранул, форма цито-плазмы, эксцентриситет ядра); каждый из параметров оценивается по 2–8 гра-дациям. Практические приложения этого алгоритма в доступной литературе не найдены.

С учётом изложенного представляет-ся актуальным изучение целесообразно-сти применения компьютерных техноло-гий в интерактивном режиме для изуче-ния изменений морфологии лимфоци-тов.

Ц е л ь и с с л е д о в а н и я

Цель – разработка алгоритма компь-ютерного анализа изображений лимфо-цитов в мазке периферической крови и

его апробация на примере стандартной экспериментальной модели поврежде-ния и регенерации нерва.

М а т е р и а л и м е т о д ы

Исследование проведено на 10 взрослых беспородных собаках, опери-рованных под внутривенным барбитуро-вым наркозом в асептических условиях операционной. Из внепроекционного доступа обнажали седалищный нерв на уровне средней трети бедра. Затем вы-полняли его полную перерезку ножница-ми Millesi и эпи-периневральный шов с применением микрохирургической тех-ники [3]. Использовали инструментарий фирмы Aesculap AG (Германия), нити фирмы Ethicon LTD (UK), марка 8/0 Ethilon, оптическое увеличение 8-16х операционного микроскопа Zeiss OPMI-6 фирмы Opton (Германия).

В период от 3 дней до 2,5 месяцев после операции проводили еженедель-ное исследование морфологии перифе-рической крови. Кровь забирали из под-кожной латеральной вены голени. Из до-

зированного объёма крови изготавлива-ли мазок в виде монослоя и окрашивали по Романовскому-Гимзе. На аппаратно-программном комплексе (световой ис-следовательский микроскоп МИКМЕД-5 фирмы ЛОМО, Санкт-Петербург, соеди-нённый с цифровой камерой Webbers с объективом MYscope 500 M и персо-нальным компьютером) получали циф-ровые изображения от 100 полей зрения (инструментальное увеличение 2025х), содержащих лимфоциты. Подсчитывали количество лимфоцитов в 100 полях зрения. С помощью цифрового изобра-жения шкалы объект-микрометра прово-дили геометрическую калибровку изо-бражений и определяли численную плотность (NA) лимфоцитов – количест-во в 1 мм2 монослоя. В графическом ре-дакторе PhotoFiltre из полей зрения вы-резали зоны интереса – изображения

155

отдельных лимфоцитов. Типичные лимфоциты (T), атипичные лимфоциты (A), а также реактивные тёмные большие лимфоциты - иммунобласты и плазмоци-ты (R3) идентифицировали по известным из гематологии критериям [1]. Реактив-ные тёмные малые и средние лимфоци-ты (R1), а также реактивные светлые большие лимфоциты (R2) определяли по признакам, изложенным Karandikar N. J. et al. [7].

Для уточнения деталей строения яд-ра лимфоцитов (наличие или отсутствие ядрышка, двуядерные или многоядерные формы, наличие микроядер) пользова-

лись редактированием яркости и контра-ста, а также цветового баланса цифро-вых изображений либо приёмами цвето-вой сегментации, поскольку при свето-вой микроскопии мазка и просмотре цифровых изображений перечисленные детали видны не всегда. После иденти-фикации всех клеточных типов результа-ты проверялись либо другим экспертом, либо тем же исследователем спустя не-которое время. Затем подсчитывали ко-личество лимфоцитов каждого типа и его процентную долю в общей выборке. Об-щая продолжительность анализа одного мазка не превышала 1,5 часов.

Р е з у л ь т а т ы и о б с у ж д е н и е

Численная плотность лимфоцитов до операции варьировала от 155 до 183 в 1 мм2. В течение первых двух-трёх недель после операции она снижалась у всех животных, в период от трёх недель до 2

месяцев происходили индивидуально выраженные колебания параметра, а за-тем стабилизация на значениях, близких к исходному уровню (рис.1).

Рисунок 1. Варианты динамики средней численной плотности лимфоцитов у разных экспери-

ментальных животных (Ex1-3). Ось абсцисс – срок после операции (сутки), ось ординат – число клеток в 1 мм

2 монослоя

Доля атипичных лимфоцитов в до-операционном период ни у одного из жи-вотных не превысила 20%. В послеопе-рационном периоде наблюдалось пе-риодическое увеличение этого показате-ля (иногда очень значительное – до 47%), более выраженное у животных с исходно низким его уровнем. При этом менялся и качественный состав атипич-ных лимфоцитов: в дооперационном пе-риоде преобладали изменения формы этих клеток, а начиная с 14 и более дней после операции увеличивалось количе-ство двуядерных и многоядерных лим-фоцитов, а также содержащих микрояд-

ра. Доля реактивных лимфоцитов (R1+R2+R3) в предоперационном перио-де также не превышала 20%. В первые дни после операции возрастало содер-жание R1 (до 15%), у некоторых живот-ных и R1, и R2 (до 8%). Начиная с 14 су-ток после операции у 9 собак из 10 на-блюдались периодические незначитель-ные (R1 – не более 10%, R3 – не более 5%) повышения этих показателей, и только у одной собаки R1 и R3 выявля-лись лишь в первую неделю после опе-рации. Доля R2 у всех животных повы-шалась двухфазно, причём у 4 собак из 10 более значительные повышения ре-

156

гистрировались в течение первого меся-ца опыта (рис. 2A), ещё у 4 – в течение второго месяца (рис. 2Б), у одной собаки были хорошо выражены оба пика повы-

шения содержания R2 и ещё у одной и первое, и второе повышения были не-значительными (не более 11%).

А

Б Рисунок 2. Примеры индивидуальных графиков распределения лимфоцитов по морфологиче-

ским типам в динамике. А – повышение доли R2 более выражено в течение первого месяца после операции, Б – в течение второго месяца после операции. Ось абсцисс – срок опыта (сутки), ось

ординат – процентные доли типичных (T), реактивных (R1,2,3) и атипичных (А) лимфоцитов в ис-следуемых выборках

Известна роль лимфоцитов в реак-циях острого и хронического стресса [2,4,7], регуляции раневого заживления [8] и нейрорегенерации [6]. Однако лишь единичные публикации посвящены из-менениям морфологии лимфоцитов пе-риферической крови в обозначенных ус-ловиях.

Характеризуя изменения лимфоци-тов при остром эмоциональном или фи-зическом стрессе, авторы пользовались классификацией этих клеток, предло-женной почти столетие назад для диаг-ностики инфекционного мононуклеоза [7] – оказалось, что в ответ на острый эмо-циональный или послеоперационный стресс в крови выявляются реактивные

лимфоциты Downey I, в 6% случаев об-наружены клетки Downey III, а наиболее типичные для инфекционного мононук-леоза клетки Downey II в большинстве случаев острого стресса не встречались – это существенно отличало исследо-ванное авторами состояние от инфекци-онного мононуклеоза, поскольку при ин-фекционном мононуклеозе встречаются все три типа клеток. Разработанный на-ми алгоритм компьютерного анализа изображений лимфоцитов, апробиро-ванный на стандартной эксперименталь-ной модели повреждения и регенерации нерва, позволил установить, что реак-тивные лимфоциты Downey I (R1) выяв-ляются у всех животных в ближайшем

157

послеоперационном периоде (до 7 су-ток), а у некоторых животных ещё и в более поздние сроки после операции, но непостоянно и в незначительном про-центе. Клетки Downey III (R3) также об-наруживались в незначительном процен-те и не у всех животных. Содержание клеток Downey II (R2) после повреждения и шва нерва повышалось у всех живот-ных закономерно (двухфазно), однако выраженность этого повышения была различной. Кроме того в нашем иссле-довании установлено, что на протяже-нии 2 месяцев после повреждения и вос-становительной операции на нерве в крови происходит периодическое значи-тельное увеличение содержания дву-ядерных и многоядерных лимфоцитов, а также лимфоцитов с микроядрами.

Как свидетельствуют исследования, выполненные ранее [3], в первый месяц перерезки и первичного микрохирургиче-ского шва седалищного нерва у собак происходит реиннервация дистального отрезка нерва, а в течение второго – ре-иннервация нервов голени, внутримы-шечных нервных стволиков и нервных окончаний, однако дифференцировка ре-генерирующих нервных волокон далека от завершения. Сопоставительный ана-лиз изменений морфологии лимфоцитов с другими параметрами реиннервацион-ного процесса должен стать задачей перспективных исследований, направ-ленных на выяснение наиболее инфор-мативных показателей активности ней-рорегенерации в периферической крови.

В ы в о д ы

Разработанный алгоритм компьютер-ного анализа изображений лимфоцитов в интерактивном режиме позволяет ко-личественно оценить изменения вари-антной морфологии лимфоцитов. Работа с цифровыми изображениями клеток по-зволяет исключить фактор усталости ис-следователя и повысить достоверность исследования мазка периферической

крови. Апробация алгоритма на экспери-ментальной модели повреждения и ре-генерации нерва позволила установить, что появление в крови больших реактив-ных светлых лимфоцитов и атипичных лимфоцитов с изменёнными ядрами от-ражает специфику повреждения и уча-стие иммунной системы в процессе ней-рорегенерации.

Л и т е р а т у р а и в е б л и о г р а ф и я1. Данилов Р.К., Боровая Т.Г., Клочков Н.Д. Экспериментально-

гистологический анализ гистогенеза и регенерации тканей // Мор-

фология. – 2000. - №4 – С. 7-16. 2. Зайдман А.М., Корель А.В. Структурно-функциональные осо-

бенности пластинки роста тела позвонка человека в критические периоды роста // Хирургия позвоночника. – 2004. - №1. – С. 113-

120.

3. Павлова В.Н. и др. Хрящ / В.Н. Павлова, Т.Н. Копьева, Л.И. Слуцкий, Г.Г. Павлов. - М.: Медицина, 1988. - 320 с.

4. Шахламов В.А., Буравков С.В. Применение метода рентгенос-

пектра-льного локального микроанализа в биологии и медицине // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. – 1983. - №4. – С. 95-

107.

5. Щудло М.М., Ступина Т.А., Щудло Н.А. Количественный анализ метахромазии суставного хряща в телепатологии // "Извес-

тия Челябинского научного центра". Специальный выпуск к 60-

летию РАМН, 2004.- С. 17-22.

6. Щудло М.М., Ступина Т.А., Ерофеев С.А. Экспериментально-гисто-логическое исследование суставного хряща наружного мы-

щелка бедра при удлинении голени собак // Морфология. - 2005. – №5. – С. 67-71.

7. Щудло М.М., Щудло Н.А. Принцип группировки оттенков

аддитивного цифрового цвета в RGB-модели // Известия Челябин-ского НЦ.-2006.-№4(34).- С. 140-144.

8. Щудло М.М., Щудло Н.А. Возможности количественного ана-

лиза цифровых полноцветных изображений микропрепаратов. Ма-териалы II Международного эмбриологического симпозиума «Юг-

ра-Эмбрио-2006» г. Ханты-Мансийск, 5-6 октября 2006г. // Науч-

ный вестник Х- 2006.- № 2.-С.118-119. 9. Hardingham T. Chondroitin sulfate and joint disease // Osteoarthri-

tis Cartilage. – 1998.- №6.-S.3-5.

Надійшла до редакції: 05.03.2012. © М.М.Щудло, Н.А.Щудло, Л.І.Сбродова Кореспонденція: Щудло М.М., вул. М.Ульянової, д. 6, 640014, Курган, Росія E-mail: [email protected]

158



УДК 616.24-002.5-085

Причинно-наслідковий аналіз негативних результатів лікування пацієнтів з мультирезистентним туберкульозом

В.В.Мозговой

КЛПЗ «Обласна протитуберкульозна лікарня», Донецьк, Україна РЕЗЮМЕ, ABSTRACT Шляхом причинно-наслідкового аналізу встановлено та систематизовано фактори розвитку не-задовільного результату лікування у хворого на мультирезистентний (МР) туберкульоз. Органі-зація медико-санітарної допомоги хворим на МР-туберкульоз повинна грунтуватись на моделі, що централізована на пацієнті. Необхідне системне впровадження електронного менеджмен-та, яке спрямовано на електронний документообіг, оптимізацію виробничих процесів, підтримку управлінських та клініко-організаційних рішень, поточний моніторинг та контроль процесів та результатів (Укр.ж.телемед.мед.телемат.-2013.-Т.11,№1.-С.158-164). Ключові слова: мультирезистентний туберкульоз, організація, діаграма Ісікави, результати лі-кування, менеджмент

В.В.Мозговой ПРИЧИННО-СЛЕДСТВЕННЫЙ АНАЛИЗ НЕГАТИВНЫХ РЕЗУЛЬТАТОВ ЛЕЧЕНИЯ ПАЦИЕНТОВ С МУЛЬТИРЕЗИСТЕНТНЫМ ТУБЕРКУЛЕЗОМ КЛПУ «Областная противотуберкулезная больница», Донецк, Украина Путем причинно-следственного анализа установлены и систематизированы факторы развития неудовлетворительного результата лечения у больного мультирезистентний (МР) туберкуле-зом. Организация медико-санитарной помощи больным МР-туберкулезом должна основывать-ся на модели, которая централизована на пациенте. Необходимо системное внедрение элект-ронного менеджмента, которое направлено электронный документооборот, оптимизацию про-изводственных процессов, поддержку управленческих и клинико-организационных решений, текущий мониторинг и контроль процессов и результатов (Укр.ж.телемед.мед.телемат.-2013.-Т.11,№1.-С.158-164). Ключевые слова: мультирезистентный туберкулез, организация, диаграмма Исикавы, ре-зультаты лечения, менеджмент

V.V.Mozgovoy CAUSE-AND-EFFECT ANALYSIS OF NEGATIVE OUTCOMES AFTER TREATMENT OF MULTIDRUGRESISTENT TUBERCULOSIS Regional Anti-Tuberculosis Hospital, Donetsk, Ukraine Reasons of negative outcomes after treatment of multidrugresistent tuberculosis had been evaluated with method of cause-and-effect analysis. Organisation of health care in related situations have to be backgrounded at principles of patient-centred care. eManagement have to be introducted in health care system as a way for clincial outcomes at patients with multidrugresistent tuberculosis improve-ment. It have to be focused on electronic document work-flow, improvement of working processes, decision making support, monitoring and control at different stages (Ukr. z. telemed. med. telemat.-2013.-Vol.11,№1.-P.158-164). Key words: multidrugresistent tuberculosis, organisation, Ishikawa diagram, clinical outcomes, man-agement

Згідно провідним документам Всесві-тної організації охорони здоров’я «Ліку-вання й допомога при МСЛ-ТБ [мульти-резистентному туберкульозі] є важкими, порівняно складними й дорогими» [11]. При цьому навіть застосування арсеналу

сучасних заходів та методів, значні фі-нансові, часові та інши витрати не обов’язково забезпечують позитивний результат лікування. Наприклад, вста-новлено, що на момент завершення ос-новного курсу хіміотерапії негативні нас-

159

лідки спостерігаються у у 33-37% пацієн-тів, а померає від МР-туберкульозу до 11% хворих. В подальшому загострення, рецидив або навіть летальний наслідок від туберкульозу має місце ще у 14-15% пацієнтів [8,19,21,22]. Неефективне ліку-вання гарантовано призводить до заги-белі хворого майже в 50% випадків [8]. ВООЗ чітко вказує на роль неефективних

моделей організації медико-санітарної допомоги в розвитку негативних резуль-татів лікування [11]. Тому проблема по-ліпшення організації медико-санітарної допомоги хворим на мультирезистентний туберкульоз (МР-туберкульоз) потребує подальшого пошуку науково обгрунтова-них рішень.

М е т а д о с л і д ж е н н я

Розробка шляхів вдосконалення ме-дико-санітарної допомоги пацієнтам з МР-туберкульозом на основі причинно-

наслідкового аналізу появи негативних результатів лікування.

М а т е р і а л т а м е т о д и

Для здійснення причинно-наслідкового аналізу застосован метод побудови та аналізу діаграми причин і результатів (або діаграма Ісікави) [20]. Вона є аналітичним інструментом для перегляду дії можливих факторів та відо-кремлення найважливіших причин, дія яких породжує конкретні наслідки та під-дається управлінню. Тобто діаграма Ісі-кави відображає відношення між певним показником якості і чинниками, що впли-вають на нього [10,12,20].

Методика побудови діаграми причин і результатів (діаграма Ісікави) [10,12,20]:

1) визначення показника якості, який досліджуватиметься;

2) визначення причин, які впливають на даний показник;

а) визначення первинних причин, які впливають на даний показник,

б) визначення вторинних причини, що впливають на головні, і так далі до їх повного вичерпання;

3) групування причин за смисловими та причинно-наслідковими блоками;

4) аналіз діаграми (виявлення факто-рів, які імовірно роблять найбільший вплив на досліджуваний показник, ігно-рування малозначущих і непринципових чинників, розробка заходів щодо вдоско-налення ситуації, покращення якості по-казника, що вивчається).

Визначення причин будь-якого рівня, впливають на показник якості, здійсню-ється шляхом застосування наукових ме-тодів аналізу та синтезу.

Графічна побудова діаграми причин і результатів виконується відповідно кла-сичній методиці K.Ishikawa [20].

Взагалі, цінність даного методу поля-гає в сприянні категоризації і структури-зації безлічі потенційних причин, а так само, ідентифікації найбільш вірогідної кореневої причини слідства, що вивча-ється.

Показником якості, який досліджуєть-ся, обрано незадовільний результат лі-кування пацієнта з мультирезистентним туберкульозом. Таким результатом вва-жається [8]:

- відсутність позитивної динаміки клі-ніко-рентгенологічних та мікробіологічних показників, продовження бактеріовиді-лення після завершення інтенсивної та підтримуючої фаз лікування;

- загострення МР-туберкульозу, що виникло після ефективного лікування в період до завершення основного курсу лікування;

- рецидив з поновленням бактеріови-ділення після вдалого завершення інтен-сивної та підтримуючої фаз лікування;

- дострокове переривання інтенсивної або підтримуючої фази лікування за будь-якою причиною;

- exitus letalis. В якості аналітичної бази використа-

но літературні джерела (основні наведені в списку літератури [1-3,5-9,13-17,19,21-22]) та власні дані щодо стану та резуль-татів надання медико-санітарної допомо-ги пацієнтам за МР-туберкульозом.

160

Р е з у л ь т а т и т а о б г о в о р е н н я Для визначення головних факторів,

що призводять до негативних результа-тів лікування пацієнтів з мультирезистен-тним туберкульозом нами виконан при-чинно-наслідковий аналіз з застосуван-ням діаграми причин і результатів за Ісі-кавою.

За смисловими та причинно-наслідковими значеннями фактори згру-повано по наступним блокам: 1) Метод, 2) Обладнання, 3) Вимірювання, 4) Паці-єнт, 5) Персонал, 6) Менеджмент. Взага-лі це групування відповідає базовій ме-тодиці Ісікави в модифікації 8P’s [24], яке саме рекомендовано для застосування в

адмініструванні та менеджменті [18]. Та-ким чином, розглядаються фактори, які випливають з власне методу лікування МР-туберкульозу, інфраструктури, що необхідна для цього, управлінських ме-тодів, людського фактору (як з боку паці-єнта, так і з боку медичного персоналу), методології моніторингу та контролю усіх пов’язаних процесів.

Діаграма причин і результатів (діаграма Ісікави), що вивчає фактори появи негативного результату лікування у хворого на МР-туберкульоз, наведена на рисунку.

Незадовільний результат лікування пацієнта з мультирезистентним туберкульозом

Вимірювання

Обладнання

Менеджмент

Персонал

Метод

Пацієнт

Незадовільний стан інфраструктури транспорту та зв’язку

Відсутність інформаційних технології в верифікації та контролі, що централізовані

Відсутність ефективних методів контрольованого лікування на госпітальному етапі (перша фаза)

Відсутність ефективних методів контрольованого лікування на амбулаторному етапі (друга фаза)

Складність діагностики та її верифікації

Відсутність ефективних та контрольованих технологій, що заміщають стаціонар

Соціальні особливості

Стан здоров’я

Географічні особливості

Сільський мешканець

Проживання далі 5 км від місця лікування

Великі фінансові витрати

Довгий (до 24 місяців) термін лікування

Тривале перебування в умовах стаціонару в іншому населеному пункті

Застаріла система навчання та підвищення кваліфікації

Незадовільний стан інфраструктури длядосліджень

Бактеріологічних

Проміневих

Затримки в прийнятті рішень

Неефективна робота МЛС-консиліуму

Паперовий документообіг

Затримки зі зовнишніх причин

Відсутність контакту з лікарем та пацієнтом під

час засідання

Небезпечне транспортування та зберігання оригіналів медичної документації

Загальні недоліки менеджменту

Відсутність керівних

принципів в зв'язках між ЛПЗ

Слабка організація безперервної

медичної допомоги

Брак кваліфікованих кадрів

Супутня патологія

ВІЛ/СНІД

Побічні дії протитуберкульозних

препаратів

Можливість перехресного інфікування

Рисунок. Діаграма Ісікави, що відображає причинно-наслідковий аналіз причин розвитку негативного

результату лікування у хворого на МР-туберкульоз

Охарактерезуємо кожен блок окремо. Блок «Метод». Первинними факто-

рами у цьому блоці є складність діагнос-тики та її верифікації, відсутність ефек-тивних та контрольованих технології, що заміщують стаціонар. Складність діагно-стики обумовлена якістю та своєчасністю клінічних рішень, а з іншого боку – до-триманням протоколів та стандартів на-дання медико-санітарної допомоги; ве-рифікація потребує ефективної роботи МЛС-консиліумів, що відбувається в умовах взаємодії та спільного докумен-тообігу лікувально-профілактичних за-кладів, що теріторіально-розподілені. Пі-дтримуюча фаза лікування відповідно

вимогам ВООЗ [11] потребує наявності ефективних технології, що заміщують стаціонар. В протилежному випадку зна-чно зростають фінансові витрати (зокре-ма власне пацієнта), зростає ризик пе-редчасного переривання лікування тощо. Звісно, що обов’язковим компонентом подібних технології є засоби моніторингу та контролю, які ж до того мають бути ін-дивідуалізовані.

Блок «Обладнання». Первинними факторами у цьому блоці є незадовіль-ний стан інфраструктури як транспортної, так і медичної. Перший випадок є най-більш важливим, тому що весь процес організації медико-санітарної допомоги

161

пацієнтам з МР-туберкульозом грунту-ється на роботі МЛС-консиліумів, а також на взаємодії та спільному документообігу лікувально-профілактичних закладів, що теріторіально-розподілені. Інфраструкту-ра, що забезпечує діагностику (лабора-торну, променеву, бактеріологічну), має різний стан та ступінь розвитку в різних адміністративно-географічних одиницях, більш того ступінь впровадження загаль-них протоколів організації та надання медико-санітарної допомоги пацієнтам з МР-туберкульозом не є досконалою. Та-ким чином, відсутність стандартизації ін-фраструктури, що забезпечує діагности-ку, є одним з первинних факторів негати-вного результату лікування вцілому.

Блок «Пацієнт». Перший блок, що ха-рактеризує вплив «людського фактору», складається з таких первинних факторів: стану здоров’я, соціальних та географіч-них особливостей, фінансового тягару, що лягає на плечі хворого на МР-туберкульоз та його родину. Даний блок містить цілу низьку другорядних факто-рів. Так фінансовий тягар суттєво погір-шують довгий загальний термін лікуван-ня (до 24 місяців) та зазвичай необхід-ність проходити лікування в іншому на-селеному пункті. Більш того саме геог-рафічна відстань від місця проходження лікування є окремим другорядним фак-тором в групі географічних особливос-тей. Окремою проблемою тут є й прожи-вання в умовах сільского населеного пу-нкту, що значно погіршує доступність та, нажаль, якість медико-санітарної допо-моги. Досить важлива низька вторинних факторів пов’язана зі станом здоров’я пацієнта. Кілька з них є своєрідним «фо-ном» на якому здійснюється процес ліку-вання МР-туберкульоза (наявність супут-ньої патології різних органів та систем, наявність ВІЛ/СНІД). Інши потенційно з’являються власне в період лікування (перехресне інфікування, побічні ефекти медикаментів). Певним фактором, що безумовно впливає на результат ліку-вання, є ставлення родини хворого. Да-ний компонент може суттєво погіршити фінансову та соціальну складові. В будь-якому разі, весь процес організації меди-

ко-санітарної допомоги повинен бути сконцентрован на пацієнті, тож детальне визначення первинних та вторинних фа-кторів в блоці «Пацієнт» має ключове значення.

Блок «Персонал». Первинними фак-торами в цьому блоці є затримки в при-йнятті клінічно-організаційних рішень, а також застаріла система післядипломної освіти. Якщо в підвищенні кваліфікації кадрів не застосовується концепція без-перервної освіти, яка власне дійсно реа-лізується тільки за умови наявності дис-танційного та електронного навчання, то в системі швидко накопичується брак знаннь та навичок, який призводить до несвоєчасній діагностики, нефективному лікуванню, різноманітним помилкам, вза-галі – до невиконання протоколів та ста-ндартів медико-санітарної допомоги па-цієнтам з МР-туберкульозом. Затримки в прийнятті та власне реалізації клінічно-організаційних рішень в багатоьох аспек-тах також пов’язані з вишевказаним не-доліком менеджменту знань в системі охорони здоров’я. Але компоненти цієй проблеми також пов’язані з документоо-бігом, виробничими процесами МЛС-консиліумів, роботою діагностичних служб тощо.

Блок «Менеджмент» складають пер-винні фактори, що відображають неефе-ктивне керування ресурсами системи охорони здоров’я, управлінські помілки вцілому, а також – недоліки виробничих процесів МЛС-консиліумів. Вторинними факторами, що впливають на керування фтизіатрічною службою вцілому є пору-шення загальних прийомів менеджменту (зокрема, відсутність керівних приницпів в зв’язках між лікувально-профілактичними закладами). А також слабка організація взаємодії між закла-дами, що забезпечує безперервність ме-дико-санітарної допомоги. Дані проблеми пов’язані з недоліками документообігу, інфраструктури та виробничих процесів, а також браком знань з методології ме-неджменту. МЛС-консиліум є ключовим аспектом організації медико-санітарної допомоги хворим на МР-туберкульоз. Ефективність його роботи значно погір-

162

шує паперовий документообіг, що потре-бує фізичного переміщення оригіналів медично-облікової документації та ре-зультатів променевих обстежень (рент-ген-архивів). Більш того, власний аналіз документації та прийняття діагностично-організаційних рішень МЛС-консиліумом здійснюється «позаочі», без оперативно-го контакту з лікуючим лікарем та пацієн-том.

Блок «Вимірювання» об’єднує недо-ліки поточного моніторингу та контролю ефективності використання методу, об-ладання, здійснення менеджменту, по-ведінки та стану пацієнта та роботи пер-соналу. Взагалі, комп’ютерно-телекомунікаційні технології системно не використовуються в організації медико-санітарної допомоги хворим на МР-туберкульоз. Відсутні засоби контролю усіх складових на обох фазах лікування. Будь-які окремі заходи, навіть дуже мас-штабні, не забезпечать вирішення про-блеми, якщо будуть відсутні діючи засо-би поточного моніторингу та контролю.

Цілком зрозуміло, що багато факторів з різних блоків мають дуже тісні зв’язки. Так фінансові витрати пацієнта, що пов’язані з довготривалим стаціонарим лікуванням в умовах іншого населеного пункту, обумовлені особливостями зага-льного методу лікування. Соціально-географічні особливості пацієнта додат-ково обтяжуються як відсутністю техно-логії лікування, що заміщують стаціонар, так й недостатнім розвитком інфраструк-тури. Деякі аспекти стану здоров’я паціє-нта сучасно корегуються при наявності діючих засобів вимірювання (зокрема – моніторингу побічних дій медикаментів).

Таким чином, шляхом причинно-наслідкового аналізу ми встановили на-ступні первинні фактори розвитку неза-довільного результату лікування у хворо-го на МР-туберкульоз:

- складність встановлення факту му-льтирезистентності,

- відсутність контрольованих техноло-гії, що заміщують стаціонар,

- незадовільний стан транспортної та медичної інфраструктури,

- соціальні, географічні та фінансові фактори, що пов’язані з пацієнтом,

- стан здоров’я пацієнта, - незадовільний менеджмент знань та

ресурсів в системі охорони здоров’я, - відсутність якісної підтримки в при-

йнятті клініко-організаційних рішень ме-дичним персоналом,

- незадовільна управлінська діяль-ність,

- неефективні виробничі процеси МЛС-консиліуму,

- відсутність централізованих засобів поточного моніторингу та контролю якос-ті усіх пов’язаних процесів та результа-тів, що грунтуються на сучасній комп’ютерно-телекомунікаційній базі.

Узагальнення та визначення первин-них та вторинних факторів розвитку не-задовільного результату лікування у хво-рого на МР-туберкульоз є науковим базі-сом для обгрунтованого визначення шляхів та методів покращення організації надання медико-санітарної допомоги па-цієнтам з МР-туберкульозом.

Кілька факторів є досить спеціфічни-ми, відповідні проблеми мають вирішу-ваться на загальнодержавному рівні (стандартизація та актуалізація інфра-структури лікувально-профілактичних за-кладів, вдосконалення інфраструктури транспорту та зв’язку, впровадження безперервної медичної освіти тощо) або на рівні субклінінчних та клінічних науко-вих досліджень (вдосконалення методів діагностики та лікування МР-туберкульозу, вдосконалення фармацев-тичних засобів тощо). Більшість ж факто-рів відноситься саме до організації меди-ко-санітарної допомоги, тож вирішення відповідних проблем повинно виконува-тись на основі системних управлінських заходів.

На основі вищенаведених результа-тів причинно-наслідкового аналізу ми ро-зробили наступні шляхи вдосконалення медико-санітарної допомоги пацієнтам з МР-туберкульозом:

1. Організація медико-санітарної до-помоги повинна бути сфокусована на факторах, пов’язаних з пацієнтом (відпо-відно загальносвітовій концепції Citizen-

163

centred Care [23,25]). Метою є побудова моделі доступного, комфортного та ефе-ктивного лікування, яка відповідає мож-ливостям та потребам пацієнта, забез-печує зменьшення фінансового тиску та усунення впливу географічних й соціаль-них факторів, а також має індивідуалізо-ваний характер.

2. Необхідне системне впровадження електронного менеджмента [4], яке сфо-кусовано на централізованому електрон-ному документообігу, оптимізації вироб-ничих процесів МЛС-консиліумів, підтри-мці управлінських та клініко-організаційних рішень, поточному моні-торингу та контролю процесів та резуль-татів.

3. Ключовим аспектом організації ме-дико-санітарної допомоги пацієнтам з МР-туберкульозом є забезпчення ефек-тивної роботи МЛС-консиліумів; необхід-ні системні управлінські дії, що спрямо-вані на її вдосконалення та оптимізацію; такі управлінські заходи мають грунтува-тись на сучасній методології менеджмен-та.

Реалізація даних шляхів у вигляді конкретних програм та заходів дозволить суттєво оптимізувати систему організації медико-санітарної допомоги та покращи-ти результати лікування хворих на МР-туберкульоз.

В и с н о в к и

Шляхом причинно-наслідкового ана-лізу встановлено наступні первинні фак-тори розвитку незадовільного результату лікування у хворого на МР-туберкульоз: складність встановлення факту мульти-резистентності, відсутність контрольова-них технології, що заміщують стаціонар, незадовільний стан транспортної та ме-дичної інфраструктури, соціальні, геог-рафічні та фінансові фактори, що пов’язані з пацієнтом, стан здоров’я паці-єнта, незадовільний менеджмент знань та ресурсів в системі охорони здоров’я, відсутність якісної підтримки в прийнятті клініко-організаційних рішень медичним персоналом, незадовільна управлінська діяльність, неефективні виробничі про-цеси МЛС-консиліуму, відсутність централізованих засобів поточного моні-торингу та контролю якості усіх пов’язаних процесів та результатів, що грунтуються на сучасній комп’ютерно-телекомунікаційній базі.

Організація медико-санітарної допо-моги хворим на МР-туберкульоз повинна грунтуватись на моделі доступного, ком-фортного та ефективного лікування, що відповідає можливостям та потребам па-цієнта, забезпечує зменьшення фінансо-вого тиску та усунення впливу географіч-них й соціальних факторів (тобто сфоку-сована на факторах, пов’язаних з пацієн-том).

Покращення результатів лікування МР-туберкульозу пов’язано з вдоскона-ленням системи організації відповідної медико-санітарної допомоги, яке повинно виконуватись на основі системних управлінських заходів. Необхідне систе-мне впровадження електронного мене-джмента, яке сфокусовано на централі-зованому електронному документообігу, оптимізації виробничих процесів МЛС-консиліумів, підтримці управлінських та клініко-організаційних рішень, поточному моніторингу та контролю процесів та ре-зультатів.

Л і т е р а т у р а і в е б л і о г р а ф і я 1. Александріна Т.А. Виявлення, облік, лікування та

диспансерне спостереження хворих на туберкульоз у

поєднанні з ВІЛ-інфекцією: Автореф. дис... канд. мед.

наук: 14.01.26 / АМН України; Інститут фтизіатрії і

пульмонології ім. Ф.Г.Яновського.-К., 2007.-19с.

2. Асмолов О.К., Ніколаєвський В.В., Кресюн В.Й. з

співавт. Медикаментозна резистентність мікобакте-

рій туберкульозу в Одеській області України та фак-

тори ризику розповсюдження резистентного туберку-

льозу: дані проспективного дворічного дослідження //

Укр.пульмонолог.журнал.-2005.-№2.-С.9-15.

3. Баринбойм О.Н. Медико-экономические возмож-

ности оптимизации лечения туберкулеза у больных с

лекарственной устойчивостью: дис... мед. наук:

14.00.26/ Баринбойм Ольга Николаевна.- Москва,

2009. – 186 с.

164

4. Владзимирський А.В., Мозговой В.В., Мельничук

О.М., Навчук І.В. Визначення ключових аспектів еле-

ктронного менеджменту як стратегічного напрямку

розвитку організації охорони здоров’я // Буковинсь-

кий медичний вісник.-2012.-Т.16,№2(62).-С.144-149.

5. Гагарина С.Г. Лекарственно-устойчивый туберку-

лез легких в Волгоградской области: особенности

выявления, наблюдения и лечения: дис... мед. наук:

14.00.26 / Гагарина Светлана Геннадиевна.- Москва,

2008. – 234 с.

6. Гуревич Г.Л., Борщевский В.В., Скрягина Е.М. Ме-

тодика мониторинга и мероприятия по предупрежде-

нию распространения лекарственно-устойчивых форм

туберкулеза в Республике Беларусь (инструкция по

применению).-МЗ Республики Беларусь, 2004.-21 с.

7. Мишин В.Ю., Чуканов В.И., Васильева И.А. Эф-

фективность лечения туберкулеза легких, вызванного

микобактериями с множественной лекарственной ус-

тойчивостью // Пробл. туб.- 2002. - №12. - С. 18-23.

8. Петренко В.М., Черенько С.О., Тарасенко О.Р. з

співавт. Безпосередні та віддалені результати ліку-

вання хворих із вперше діагностованим деструктив-

ним мультирезистентним туберкульозом легень //

Український хіміотерапевтичний журнал.-№3-4(21).-

2005.-C.4-8.

9. Самойлова А.Г. Организация лечения туберкулеза

с множественной лекарственной устойчивостью ми-

кобактерий в условиях угрозы развития эпидемии в

Архангельской обл.: дис... мед. наук: 05.26.02 / Са-

мойлова Анастасия Геннадьевна.- Москва, 2000. – 147

с.

10. Управление качеством : учеб. по специальности

«Менеджмент организации» / Т. А. Салимова.- 2-е

изд., стер.-М.:Изд-во «Омега-Л», 2008.-414 с.

11. Устранение основных узких мест, препятствую-

щих профилактике и расширению масштабов борьбы

против М/ШЛУ-ТБ и оказания медицинской помощи

пациентам / Совещание на уровне министров стран с

высоким бременем заболеваемости МЛУ/ШЛУ-ТБ.-1-

3 апреля, 2009, Пекин.-ВОЗ, 2009.-85 с.

12. Шаповал М.І. Менеджмент якості. Навчальний

посібник / Київ, 2007.- 471 c.

13. Aznar E, Domingo D, Abanades S et al. Resistance of

Mycobacterium tuberculosis in a four-year period in a

Madrid hospital. Rev Esp Quimioter. 2005

Sep;18(3):222-5.

14. Balabanova Y, Radiulyte B, Davidaviciene E et al.

Survival of drug resistant tuberculosis patients in Lithua-

nia: retrospective national cohort study. BMJ Open. 2011

Nov 28;1(2):e000351.

15. Bang D. The management of tuberculosis: epidemiol-

ogy, resistance and monitoring. Dan Med Bull. 2010

Nov;57(11):B4213.

16. Bermejo M, Clavera I, Michel de la Rosa F, Marín B.

Epidemiology of tuberculosis. An Sist Sanit Navar.

2007;30 Suppl 2:7-19.

17. Blomberg B. Antimicrobial resistance in developing

countries. Tidsskr Nor Laegeforen. 2008 Nov

6;128(21):2462-6.

18. Bulsuk K. Using a Fishbone (or Ishikawa) Diagram to

Perform 5-why Analysis.-2009.-Режим доступу:

http://www.bulsuk.com.

19. Chevalier B., Margery J., Sane M. et al. Epidemiology

of the resistance of Mycobacterium tuberculosis to

antituberculosis drugs at the main hospital in Dakar, Sen-

egal. A 4-year retrospective study (2000-2003). Rev

Pneumol Clin. 2010 Sep;66(4):266-71.

20. Ishikawa K. Introduction to quality control.- Pennsyl-

vania State University: 3A Corporation, 1990.-435 p.

21. Kurbatova E., Taylor A., Gammino V. et al. Predictors

of poor outcomes among patients treated for multidrug-

resistant tuberculosis at DOTS-plus projects. Tuberculosis

(Edinb). 2012 Jul 10. [Epub ahead of print]

22. Nagaraja C., Shashibhushan B., Asif M. et al. Pattern

of drug-resistance and treatment outcome in multidrug-

resistant pulmonary tuberculosis. Indian J Chest Dis Al-

lied Sci. 2012 Jan-Mar;54(1):23-6.

23. Moving towards a planned and citizen-centered pub-

licly-funded provincial health care system. New Bruns-

wick Health Council, Recommendations to the New

Brunswick Health Minister.-NBHC, 2011.-36 p.

24. Tague N. Seven Basic Quality Tools. The Quality

Toolbox.- Milwaukee, Wisconsin: American Society for

Quality, 2004.- Р.15.

25. Woolf S., Dekker M., Byrne F., Miller W. Citizen-

Centered Health Promotion. Building Collaborations to

Facilitate Healthy Living. Am J Prev Med

2011;40(1S1):S38 -S47.

Надійшла до редакції: 11.09.2012. © В.В.Мозговой Кореспонденція: Мозговой В.В., Пр-т Ілліча, 16, 83003, Донецьк, Україна E-mail: [email protected]

165



ЛЛІІККААРРЮЮ,, ЩЩОО ППРРААККТТИИККУУЄЄ DDiivviinnuumm ooppuuss sseeddaarree ddoolloorreemm!!

УДК 61:621.397.13/.398

Телемедицинские технологии в оценке состояния диска зрительного нерва И.В.Бакуткин, В.Ф.Спирин, В.В.Бакуткин ФГБУН Саратовский НИИ сельской гигиены Роспотребнадзора, Саратов, Россия

РЕЗЮМЕ, ABSTRACT В связи с возрастающей зрительной нагрузкой необходима своевременная и адекватная диаг-ностика состояния органа зрения, прежде всего зрительного нерва. Цель работы — разработ-ка информационных технологий компьютерного анализа изображений диска зрительного нер-ва применительно к задачам профилактики его поражений. Разработана программа анализа изображений зрительного нерва, которая может быть использована для целей ранней диагно-стики и мониторинга состояния органа зрения. Проведен анализ эффективности ее использо-вания (Укр.ж.телемед.мед.телемат.-2013.-Т.11,№1.-С.165-167). Ключевые слова: телемедицина, зрение, гигиена, информационные технологии, зрительный нерв, зрительная нагрузка

І.В.Бакуткін, В.Ф. Спірін, В.В.Бакуткін ТЕЛЕМЕДИЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ОЦІНЦІ СТАНУ ДИСКА ЗОРОВОГО НЕРВА ФДБЗН Саратовський НДІ сільської гігієни Росспоживнагляду,Саратов, Росія У зв'язку із зростаючим зоровим навантаженням необхідно своєчасна і адекватна діагностика стану органу зору, перш за все зорового нерва. Мета роботи — розробка інформаційних тех-нологій комп'ютерного аналізу зображень диска зорового нерва стосовно завдань профілакти-ки його поразок. Розроблена програма аналізу зображень зорового нерва, яка може бути вико-ристана для цілей ранньої діагностики і моніторингу стану органу зору. Проведений аналіз ефективності її використання (Укр.ж.телемед.мед.телемат.-2013.-Т.11,№1.-С.165-167). Ключові слова: телемедицина, зір, гігієна, інформаційні технології, зоровий нерв, зорове на-вантаження

I.V. Bakutkin, V.F. Spirin, V.V.Bakutkin TELEMEDICINE TECHNOLOGY IN THE ASSESSMENT OF THE OPTIC DISC Saratov Institute of Rural Hygiene, Saratov, Russia Due to the increasing visual load to timely and adequate diagnosis of the state of the optic nerve. Purpose - to develop information-diagnostic technology using computer image analysis of the optic nerve as applied to prevent its defeat. A program for the analysis of images of the optic nerve, which can be used for early diagnosis and monitoring of the vision. The analysis of the efficiency of its use (Ukr.z.telemed.med.telemat.-2013.-Vol.11,№1.-P.165-167). Key words: telemedicine, vision, hygiene, information technologies, optic nerve, visual load

В настоящее время зрительная нагруз-ка значительно возросла в связи с изме-няющимися условиями труда, широким ис-пользованием мониторов и дисплеев. Это приводит к более ранним патологическим изменениям нервно-рецептивного аппара-та глаза и прежде всего зрительного нерва. В России основной причиной необратимой слепоты является поражение зрительного

нерва [2]. Более 75% инвалидов по зрению - это люди трудоспособного возраста, утра-тившие возможность профессиональной реализации. Поэтому ведущая в роль профилактике поражений зрительного нер-ва принадлежит первичным медицинским осмотрам, особенно лиц, работающих в контакте с вредными факторами труда. Приказ № 302н МЗ РФ от 12.04.2011 рег-

166

ламентирует, что работникам, подвергаю-щимся ряду физических факторов (свето-вая среда (искусственное и естественное освещение), электромагнитное поле широ-кополосного спектра частот от ПЭВМ, по-вышенная, пониженная гравитация, а так-же повышенная зрительная нагрузка) дол-жен проводится ежегодный осмотр глазно-го дна. Имеется ряд неблагоприятных фак-торов (токсическое воздействие агрессив-ной среды) приводящих к развитию про-фессиональных заболеваний.

Наиболее информативной методикой, выявляющей ранние изменения в зритель-ном нерве является офтальмоскопия [3]. Осмотр диска зрительного нерва требует

большого практического опыта, имеется субъективность в оценке его цветовых ха-рактеристик, что затрудняет широкое ис-пользование офтальмоскопии [1]. Одной из наиболее значимых проблем является удаленность сельских жителей от специа-лизированных медицинских центров. Огра-ниченность количества специалистов и вы-сокая стоимость оборудования определяет потребность в создании методик ранней диагностики глазных заболеваний. В на-стоящее время одним из приоритетных на-правлений в медицине признано создание телемедицинских информационных сис-тем, обеспечивающих выявление ранних признаков заболеваний органа зрения.

Ц е л ь и с с л е д о в а н и я В связи с этим целью работы являлась

разработка телемедицинского информа-ционно-диагностического комплекса для оценки состояния диска зрительного нерва.

М а т е р и а л и м е т о д ы Информационно-диагностический ком-

плекс для оценки состояния диска зри-тельного нерва состоит из фундус камеры и разработанной нами компьютерной про-граммы имадж анализа цифровых изобра-жений диска зрительного нерва. После получения изображения диска зрительного нерва, образуют отдельный файл, который может быть передан по Интернету, сохра-нен на любом носителе информации. За-тем полученное изображение загружается в разработанную специализированную программу (имеется возможность автома-тической загрузки изображений), которая производит колорометрический анализ и производит классификацию по принципу – норма или патологические изменения. Главной особенностью программы являет-ся возможность получения не только объ-ективных данных (цифровое изображение), но и последующего анализа, который яв-ляется основанием для отнесения к норме или патологическим изменениям. Оконча-тельное заключение дает специалист, имеющий соответствующую квалификаци-онную подготовку. Были определены ос-новные параметры для получения цифро-

вых изображений диска зрительного нерва (вертикальный и горизонтальный размер изображений, глубина кодировки цвета, возможности архивирования, передачи, хранения и сравнительного анализа изо-бражений), разработаны компьютерные программы анализа полученных изобра-жений с возможностями создания колоро-метрических топографических схем (про-странственное расположение цветовых полей).

Для апробации комплеса проводили обследования у здоровых людей различно-го возраста (20-30 лет-10 чел.-30-40 лет,-10 чел., 40-50 лет-10 чел., 60-70 лет-10 чел., 70-80 лет 10 чел).

Задачей данного этапа исследований было определение возрастных изменений в диске зрительного нерва . Вторая группа 30 пациентов с первичной открытоугольной глаукомой 3 стадии. Всем пациентам про-водили полное офтальмологическое об-следование (проверка остроты зрения, то-нометрия, периметрия, бимикроскопия, фоторегистрация диска зрительного нер-ва).

Р е з у л ь т а т ы и о б с у ж д е н и е Изображения диска зрительного нерва

в цифровом формате исследовали по раз-работанной нами программе. Анализ про-

водился как по площади изображения, так и по основным компонентам цвета (RGB). Установлены значения нормы показателей

167

колорометрии диска зрительного нерва для группы здоровых. В группе пациентов с 3 стадией глаукомы отмечено резкое из-менение цветовых характеристик диска зрительного нерва. Основным отличием являлось уменьшение красного компонен-та (от 30 до 40 процентов по отношению к норме), снижение показателя синего ком-

понента (от 12 до 20 процентов от нормы). Показатель зеленого компонента изменял-ся незначительно. В результате проведен-ной работы был предложен диагностиче-ский показатель соотношения основных цветовых компонентов, позволяющий про-изводить скрининг анализ изображений диска зрительного нерва (рис.).

Рисунок. Интерфейс программы колоро-метрического анализа зрительного нерва

В ы в о д ы Проведенные исследования позволили

сделать заключение о возможности про-изводить анализ изображений диска зри-тельного нерва, с использованием телеме-дицины. Разработанный информационно-диагностический комплекс может приме-няться как для скрининг-анализа изобра-жений, так и в клинической практике для оценки динамики патологического процес-са.

Колорометрические модели диска зри-тельного нерва в норме и при основных

заболеваниях, сопровождающихся изме-нением состояния зрительного нерва могут быть использованы для диагностических целей. Программа дает возможность про-изводить дистанционное обследование больших групп пациентов и определять необходимость в углубленных осмотрах, госпитализации, отслеживать динамику со-стояния диска зрительного нерва. Это по-зволяет вывести на качественно новый уровень возможности дистанционной диаг-ностики заболеваний зрительного нерва.

Л и т е р а т у р а и в е б л и о г р а ф и я 1. Дубинина Ю.А., Бакуткин В.В. Цветовой индекс в

диагностике частичной атрофии зрительного нерва

различной этиологии // Тез. докл. YIII съезда

офтальмологов России (Москва, 1-4 июня 2005). – М., 2005.

- С.692-693.

2. Либман Е.С. Основные причины инвалидности в

Российской федерации//Тез. докл. YIII съезда

офтальмологов России (Москва, 1-4 июня 2005). – М., 2005.

- С.292-295.

3. Страхов В.В., Алексеев В.В., Ярцев А.В. К вопросу о

патогенезе первичной глаукомы:глаукомная

нейропатия//Клиническая офтальмольмология-2010.-С.121-

125.

Надійшла до редакції: 25.11.2012. © И.В.Бакуткин, В.Ф.Спирин, В.В.Бакуткин Кореспонденція: Бакуткин І.В. , вул.Заречна, д.1, 410017,Саратов, Росія E-mail: [email protected]

168



УДК 616-053.2:519.2:004.42

Концептуальная модель информационной технологии динамического определения состояния стоматологического здоровья школьников Е.А.Биднюк, Л.С.Годлевский, Н.Р.Баязитов Одесский национальный медицинский университет, Одесса, Украина

РЕЗЮМЕ, ABSTRACT Преимуществами предложенной модели информационного обеспечения специализированной диспансеризации школьников врачом-стоматологом является формирование групп наблюде-ния в зависимости от современного технологического уровня оказания медицинской помощи. Формирование графика повторных обследований, увеличение мотивации пациента достигаю-тся с учетом современных программных и технических средств, что лежит в основе трансфо-рмации традиционной стоматологической диспансеризации в мониторинг состояния стомато-логического здоровья школьника (Укр.ж.телемед.мед.телемат.-2013.-Т.11,№1.-С.168-173). Ключевые слова: диспансеризация, информационная технология, профилактика стоматоло-гических заболеваний, школьники

К.А.Біднюк, Л.С.Годлевський, М.Р.Баязітов КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ДИНАМІЧНОГО ВИЗНАЧЕННЯ СТАНУ СТОМАТОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ШКОЛЯРА Одеський національний медичний університет, Одеса, Україна Перевагами запропонованої моделі інформаційного забезпечення спеціалізованої диспансе-ризації школярів лікарем – стоматологом є формування груп обстеження з урахуванням сучас-ного технологічного рівня надання медичної допомоги. Відпрацювання графіку повторних об-стеженнь, збільшення мотивації пацієнта досягаються з урахуванням сучасних програмних та телекомунікаційних засобів, що лежать в основі трансформації традиційної стоматологічної диспансеризації в моніторинг стану стоматологічного здоров’я школяра (Укр.ж.телемед.мед.телемат.-2013.-Т.11,№1.-С.168-173). Ключові слова: диспансеризація, інформаційна технологія, профілактика стоматологічних за-хворювань, школяри.

Е.А.Bidnyuk, L.S.Godlevsky, N.R.Bayazitov CONCEPTUAL MODEL OF INFORMATION TECHNOLOGY OF DYNAMIC DETERMINATION OF SCHOOLBOYS DENTAL HEALTH STATE Odessa National Medical University, Odessa, Ukraine The advantage of the proposed model of informational support of specialized prophylactic investiga-tion of schoolboys by dentists is confined to formation of groups of observation in accordance to con-temporary technological level of delivering medical care. The individual schedule of repeated investi-gations, as well as increasing of motivation of patients to such investigations are achieved on the ba-sis of contemporary software and technical facilities, which facilitates the process of transformation of traditional dentistry prophylactic investigation into monitoring of the schoolboys dental health (Ukr.z.telemed.med.telemat.-2013.-Vol.11,№1.-P.168-173). Key words: prophylactic medical examination, information technology, prohylaxy of dental diseases, schoolboys

Проблема профилактики заболева-ний зубов у школьников может быть ре-шена на основе осуществления профи-лактических диспансерных осмотров, ко-торые сегодня проводятся в плановом

порядке дважды в год в организованных группах детей возрастом от 6 до 14 лет [5, 7]. Детей осматривают врачи-детские стоматологи и ортодонты, определяя их в отдельные диспансерные группы в за-

169

висимости от объема консультирования и оказания помощи стоматологами раз-ных специальностей.

На сегодня единичные публикации посвящены организации и регламенти-рованию самого процесса диспансери-зации, анализу вопросов создания ин-формационных технологий, направлен-ных на поддержку работы стоматологов -специалистов, привлекаемых к проведе-нию диспансерных осмотров [1-4,6].

Поэтому целью настоящей работы явилось определение основных положе-ний концепции информационного обес-печения стоматологической диспансери-зации школьников с учетом возможно-стей современных информационных технологий, повышение эффективности профилактических осмотров на основе индивидуального подхода к пациентам.

Как правило, исследования состоя-ния здоровья зубо-челюстной системы школьника, а также его зависимости от обеспеченности стоматологическими ус-лугами проводится по одной из возмож-ных схем:

1. Установление стоматологической патологии на основе обращения школь-ника за оказанием специализированной стоматологической помощи.

2. Установление наличия стоматоло-гической патологии в процессе профи-лактических стоматологических диспан-серных осмотров учащихся.

3. Проведение текущего профилак-тического осмотра детей в связи с при-менением новых технологий ортодонти-ческой коррекции, например, при приме-нении брекет – технологий, отличающих-ся повышенных риском формирования нарушений со стороны эмали зуба.

4. Осмотр детей, которым проводит-ся длительное лечение с применением препаратов, оказывающих неблагопри-ятное влияние на метаболизм костной ткани.

5. Дополнительный осмотр при уста-новлении наличия генетических марке-ров склонности к наследственным забо-леваниям, как фактор, обусловливаю-щий необходимость проведения диспан-серного осмотра.

6. Проведение профилактических осмотров у детей, состоящих на учете с дошкольного периода в связи с наличи-ем у них врожденных аномалий челюст-но-лицевой области.

7. Проведение стоматологических осмотров и оказание специализирован-ной помощи детям с наличием систем-ных заболеваний – гепатита, ВИЧ и др.

Установление соответствующего ди-агноза связано с квалификацией меди-цинского персонала, тщательностью и последовательностью выполнения тех-нологических процедур во время осмот-ра пациента. Кроме того, в проведении соответствующей диагностики в ряд слу-чаев важными являются новые техноло-гические приемы, которые возможно применять для получения новой инфор-мации о пациенте.

Кроме того, существенно важным в проведении отдельных этапов диспан-серного наблюдения является ролевая функция как административного аппара-та системы образования, руководства учебного заведения, так и специализи-рованного лечебно-профилактического учреждения, ответственного за проведе-ние осмотра детей [1].

Один из основных источников новой информации о состоянии здоровья зубо-челюстной системы ребенка связан с технологическим совершенствованием и расширением возможностей применения методов визуализации тканей зубов, пе-риодонта и костной системы.

Cледует подчеркнуть, что сегодня профилактический осмотр (диспансери-зация) представляет собой периодиче-ски повторяющийся осмотр пациента, в том числе и детей, частота которого (дважды в год) базируется на средних показателях латентного периода форми-рования наиболее распространенного заболевания – кариеса зубов. Подобная периодичность, таким образом, не соот-ветствует современным технологиче-ским возможностям, которые позволяют проводить более регулярный, более тщательный сбор информации о пациен-те. По-существу, речь сегодня должна идти о замене диспансерного наблюде-

170

ния мониторингом состояния здоровья пациента на основе широкого внедрения современных средств удаленного кон-троля здоровья пациента.

Поэтому организация диспансерного наблюдения пациентов, в том числе стоматологического профиля, предпола-гает применение современных подходов к созданию информационной технологии (ИТ) с подключением возможностей Ин-тернет, чтобы обеспечить удаленный сбор данных испытуемых, независимо от их местонахождения.

Организация мониторинга состояния стоматологического здоровья позволяет наиболее точно определить факторы ок-ружающей среды, имеющей важное зна-чение в генезе тех или иных нарушений со стороны зубо-челюстной системы, а также определить индивидуальные осо-бенности пациента, определяющие его склонность к формированию патологиче-ских изменений определенного типа.

Таким образом, методологической основой для информационной техноло-гии поддержки стоматологической дис-пансеризации учащихся средних школ является мониторинг показателей здо-ровья зубо-челюстной системы ребенка. Однако, следует уточнить, что собой представляет мониторинг состояния здоровья применительно к задачам и технологиям диспансеризации детского населения.

В этой связи необходимо подчерк-нуть, что если для диспансеризации на первом плане находится момент выпол-нения осматриваемым графика осмотра, выработанного врачом, то для монито-ринга существенным является текущий самоконтроль состояния зубо-челюстной системы.

Выполнение графика соответствую-щих осмотров в большей может быть от-корректировано за счет информацион-ных технологий генерирования сообще-ний – напоминаний проведения очеред-ных осмотров [1]. В то время как само-контроль и умение вовремя отреагиро-вать на динамические изменения иссле-

дуемых показателей находится в прямой зависимости от уровня мотивации ре-бенка состоящего на диспансерном уче-те, «внешний» контроль, как правило, не способствует росту мотивации. Однако и в том и в другом случае существенным является также сторонний контроль вы-полнения организационно- администра-тивных мероприятий – со стороны роди-телей школьника, а также со стороны учительского и медицинского персонала учебного заведения.

Концепция информационной техно-логии диспансеризации на основе мони-торинга показателей здоровья включает в себя следующие этапы (рис.):

1) сбор и хранение данных монито-ринга (с применением программного обеспечения (ПО) и Интернет-технологий для обеспечения возможно-сти пользователю, состоящему на дис-пансерном учете, а также близким род-ственникам/ иным лицам, которым деле-гирован доступ к соответствующей ин-формации в домашних или рабочих ус-ловиях, провести сопоставле-ние/сравнение текущего состояния зубо-челюстной системы с ранее установлен-ными характеристиками),

На данном этапе осуществляются следующие процедуры:

-оценка пропускной способности ле-чебно-профилактического учреждения при проведении специализированного стоматологического осмотра организо-ванного контингента учащихся;

-оборудование для исследования ин-дикативных параметров состояния сто-матологического здоровья школьника;

-повторное обследование, в том чис-ле с элементами мониторинга (самокон-троль индикативных показателей стома-тологического здоровья);

-передача данных на сервер; -формирование баз данных испытуе-

мых, результатов измерений, опросни-ков, оценка валидности отдельных пока-зателей для достижения цели диспансе-ризации и т.д.

171

Рисунок. Последовательность реализации информационной технологии для мониторинга состоя-ния стоматологического здоровья школьников

2) анализ полученной информации (в

удаленном режиме с помощью техноло-гии «клиент-сервер»),

На этом этапе выполняется: - получение оценок состояния стома-

тологического здоровья осматриваемого ребенка исходя из возрастных индиви-дуальных норм;

-отслеживание отклонений показате-лей состояния стоматологического здо-ровья осматриваемого от нормативов (например, динамика изменений рас-стояния между краями зубов в процессе ношения брекета);

-получение оценок динамики индиви-дуальных показателей испытуемых в процессе реализации лечебно-профилактических мероприятий;

-определение связей исследуемых показателей с параметрами информаци-онной системы, обеспечивающей прове-дение диспансерного наблюдения детей

-определение связей исследуемых показателей с морфо-функциональными параметрами детей, состоящих на дис-пансерном учете.

3) формирование выводов и реко-мендаций с генерацией запроса к стома-тологу-специалисту, в том числе по не-которым параметрам посредством орга-низованного интерфейса на сайте в ав-томатизированном режиме.

Этот этап предусматривает предос-тавление осматриваемому информации о состоянии его здоровья, динамики от-дельных показателей за определенный

Задачи: создание

ПО и алгоритмов

формирования

доступа, хране-

ния и обмена

данными; подго-

товка данных для

анализа;

Идентификация информативных показателей, методов сбора, измерения, алгорит-

мов обработки даннях и анализа информации

Задачи:

доступ к первичной медицинской доку-ментации; подбор и апробация методик учета показателей

стоматологического здоровья; создание ПО, алгоритмов для регистрации показа-

телей то-мат.здоровья

Обработка дан-

ных (1.2)

Задачи: подбор статистических

методов анализа; разработка алго-римтов анализа; создание ПО для анализа; матема-тическая трактов-ка результатов

анализа

Сбор и получе-

ние данных (1.1)

Анализ данных

(1.3)

Формирование вы-

водов и рекоменда-

ций (1.4)

Задачи: содержа-тельная трактовка результатов; обо-

снование выводов; обоснование ре-комендаций прак-тических и научно-

теоретических

Методы, средст-ва и алгоритмы анализа данных

Методы, средства и алгоритмы

формирования выводов и реко-

мендаций

Методы, средства и

алгоритмы сбора и

получения данных

Банк знаний информационного обеспечения диспансеризации: мето-ды, методики, алгоритмы, организационно-технические решения

Методы, средства и алгоритмы обработ-

ки данных

172

период времени, связи между показате-лями стоматологического здоровья па-циента и его индивидуальными антропо-метрическими, функциональными, соци-альными особенностями, а также с эко-логическими факторами.

Создание информационной техноло-гии мониторинга на предварительном этапе предполагает обоснованный вы-бор информативных показателей со-стояния стоматологического здоровья школьника и процедур замеров соответ-ствующих индикативных данных, а также выполнение требований к методикам по-лучения данных.

Для исследований на индивидуаль-ном уровне оптимальной является еже-дневная (желательно в одно и то же время суток) регистрация состояния ка-ждого испытуемого. В контексте задач ИТ мониторинга к методикам, условиям проведения исследований и измеряе-мым показателям состояния испытуемо-го предъявляются следующие требова-ния:

информативность измеряемых по-казателей состояния стоматологического здоровья,

неинвазивность и безопасность измерительных процедур,

простота, быстрота и доступность процедур регистрации показателей,

надежность, валидность, точность, объективность методик и измерений,

возможность классификации ха-рактера получаемой информации в пре-делах существующих нозологических форм, а также вариабельности индиви-дуальной нормы,

наличие возрастных/ популяцион-ных норм для измеряемых показателей,

возможность применения иссле-дуемых показателей в комплексной ди-намической оценке состояния человека на основании применения совокупности методик, а также в сопоставлении с ра-нее полученной информацией о состоя-нии здоровья исследуемого.

Причем, проведение комплексной оценки и сопоставления получаемой ин-формации предполагает внесение ин-

формации не только о здоровье ребенка, но и о режиме труда и отдыха, объектив-ных особенностей состояния организма ребенка, связанных с социальными фак-торами и особыми физиологическими условиями. Подобная информация мо-жет поступать от педагогов, воспитате-лей, а также родителей ребенка, что в значительной степени повышает эффек-тивность проведения мониторирования, придает системный характер проводи-мому исследованию.

На первом этапе построения ИТ мо-ниторинга решаются следующие задачи: создание системы для сбора информа-ции о состоянии стоматологического здоровья детей, предусматривающей возможность мониторирования практи-чески неограниченного числа наблюдае-мых детей. Создание конфигурации ком-плекса мониторинга стоматологического здоровья (второй этап), организация технологии получения данных, адресно-го распространения рекомендаций и вы-водов в каждом конкретном случае (тре-тий этап). Для передачи данных преду-сматривается применение Интернет - технологий, для распространения экс-тренных сообщений кроме Интернет ис-пользуются сообщения, передаваемые на мобильные устройства связи. Парал-лельно перечисленным этапам происхо-дит формирование необходимых баз данных, включающих сведения о школь-никах, анкеты, опоросники, изображения, переписку, передачу сообщений.

Информационная система, реали-зуемая на основе ИТ, обеспечивает тре-бование передачи информации, измере-ний, сообщений вне зависимости от мес-та и времени как в автоматическом ре-жиме (генерирование графика- напоми-нания состоящим на диспансерном уче-те), так и в ручном режиме создания информационных сообщений.

На втором этапе построения ИТ мо-ниторинга по запросу испытуемого и/или исследователя на сервере удаленно ре-шаются задачи анализа данных: получе-ние первичных описательных результа-тов показателей испытуемого за опреде-ленный срок; оценка уровня и динамики

173

показателей школьника; анализ связи динамики показателей состояния обсле-дуемого с социальными, индивидуаль-ными особенностями обследуемого, а также с показателями режима питания и физических нагрузок ребенка. При этом также определяется достоверность ре-зультатов мониторирования.

На третьем этапе по запросу меди-цинского работника и/или наблюдаемого пациента возможно получение в графи-ческом или письменном виде результа-тов анализа данных стоматологического здоровья пациента с предварительными выводами, графиком повторных осмот-ров, а также рекомендациями проведе-ния дополнительных диагностических процедур. При этом новая информация для формирования соответствующих выводов появляется как результат дина-мических многопараметровых исследо-ваний. Подобная возможность фактиче-ски обеспечивает исследовательский уровень мониторирования, что очевидно

связано с повышением эффективности ранней диагностики заболеваний зубо-челюстной системы.

Таким образом, реализация пред-ставленных этапов -алгоритма ИТ по-зволяет создать информационную сис-тему, включающую совокупность средств, объединяющих персональный компьютер, программное обеспечение, а также сетевую архитектуру «клиент-сервер» (с одной стороны), и наблюдае-мого пациента как субъекта исследова-ния (с другой стороны) посредством про-граммного и веб-интерфейсов. Инфор-мация о состоянии стоматологического здоровья позволяет получать новые зна-ния как в отношении объекта монитори-рования, так и в отношении динамиче-ских характеристик патологических про-цессов, относительно которых строятся организационно-административные и медицинские мероприятия по профилак-тике стоматологических заболеваний.


1.Годлевский Л.С., Биднюк Е.А., Ляшенко А.В. Информаци-

онное обеспечение профилактического стоматологического

осмотра детей / Л.С. Годлевский, Е.А. Биднюк, А.В. Ляшен-

ко // Кибернетика и вычислительная техника.- 2011.-

Вып.165.- С. 40-46.

2.Владзимирский А.В. Основні концепції використання те-

лемедицини в охороні здоров'я // Український журнал теле-

медицини та медичної телематики. -2007.-Т.5,№3.-С.244-

251.

3. Долгополова Г.В., Блохина С.И., Долгополова Н.В. Спе-

циализированная диспансеризация как основа реабилитаци-

онного процесса по устранению зубо-челюстной патологии

у детей с врожденной расщелиной верхней губы, альвео-

лярного отростка и неба/ Г.В.Долгополова, С.И.Блохина,

Н.В.Долгополова// Психологическое сопровождение и ор-

ганизационно-медицинские алгоритмы реабилитации – Ека-

теринбург: «СВ-96», 2005.- 352 с.

4. Калиновский Д.К., Чуйко А.Н. Возможности использова-

ния современных компьютерных технологий CT/CAD/CAM

в челюстно-лицевой хирургии/ Д.К. Калиновский, А.Н.

Чуйко// Український журнал телемедицини та медичної

телематики. – 2011 Т.9, №1.- С.35-42

5. Крячко А.Г. Якість стоматологічної допомоги. Соціологі-

чна оцінка сучасного стану стоматологічної допомоги на

прикладі клініки щелепно-лицьової хірургії та стоматології

військово-медичного клінічного центру Кримського регіону

// Вісник стоматології. — 2010. — № 3. — С. 79–85.

6. Устюгов А.В., Ильиных Т.Б. Информационная поддержка

специализированной диспансеризации/ А.В.Устюгов,

Т.Б.Ильиных // Системная интеграция в здравоохранении.-

2008.- №1 (1) С. 55-59.

7. Протоколи надання стоматологічної допомоги / Ред.

Ю.В. Опанасюк // Київ: ТОВ Видавничо-інформаційний

центр «Світ сучасної стоматології», 2005. — 507 с.

Надійшла до редакції: 03.10.2012. © Е.А.Биднюк, Л.С.Годлевский, Н.Р.Баязитов Кореспонденція: Биднюк К.А., вул. Пастера, 9, 65100, Одеса, Україна E-mail: [email protected]

174



УДК 61:621.397.13/.398

Телемедицинский мониторинг температуры тела и его применение в клинической практике Т.М.Богданова, В.В.Бакуткин, А.А.Большаков, В.В.Лобанов, В.Ф. Спирин, Е.В.Карченова ФБУН Саратовский НИИ СГ Роспотребнадзора, Саратовский государственный технический университет им. Ю.А.Гагарина, ГБОУ ВПО Саратовский государственный медицинский университет им. В.И.Разумовского Минздравсоцразвития РФ, Саратов, Россия

РЕЗЮМЕ, ABSTRACT В статье представлены данные о телемедицинском мониторинге температуры тела. Разрабо-тано устройство для осуществления мониторинга температуры тела и передачи данных, при-ведены данные о диагностической и прогностической значимости мониторинга температуры при различных заболеваниях (Укр.ж.телемед.мед.телемат.-2013.-Т.11,№1.-С.174-178). Ключевые слова: телемедицина, мониторинг, температура, диагностика Т.М. Богданова, В.В. Бакуткин, О.О. Большаков, В.В. Лобанов, В.Ф. Спірін, О.В. Карченова ТЕЛЕМЕДИЧНИЙ МОНІТОРИНГ ТЕМПЕРАТУРИ ТІЛА ТА ЙОГО ВЖИВАННЯ В КЛІНІЧНІЙ ПРАКТИЦІ ФБЗН Саратовський НДІ СД Росспоживнагляду, Саратовський державний технічний університет ім. Ю.А.Гагаріна, ДБОЗ ВПО Саратовський державний медичний університет ім.В.І.Разумовського Міноздоровсоцрозвитку РФ, Саратов, Росія У статті представлені дані про телемедичний моніторинг температури тіла. Розроблений при-стрій для здійснення моніторингу температури тіла і передачі даних, приведені дані про діагно-стичну і прогностичну значущість моніторингу температури при різних захворюваннях (Укр.ж.телемед.мед.телемат.-2013.-Т.11,№1.-С.174-178). Ключові слова: телемедицина, моніторинг, температура, діагностика V.V.Bogdanov, V.V. Bautkin, A.A.Bolshakov, V.V. Lobanov, V.F. Spirin,E.V. Karchenova TELEMEDICAL MONITORING BODY TEMPERATURE AND ITS USE IN CLINICAL PRACTICE Saratov Institute of Rural Hygiene, Saratov State Technical University named after Yu.Gagarin, Sara-tov State Medical University named after V.Razumovsky, Saratov, Russia The article presents telemedicine device for monitoring of the body temperature. The device allows to contorl general status of the patients with different diseases (Ukr.z.telemed.med.telemat.-2013.-Vol.11,№1.-P.174-178). Key words: telemedicine, monitoring, temperature, diagnostics

Температура тела имеет большое

значение в диагностике многих заболе-ваний. Измерение температуры тела яв-ляется одной из старейших манипуляций в медицине. Еще Гиппократ в 5 веке до н.э. использовал эти данные при описа-нии болезней. Первое измерение темпе-ратуры ртутным термометром было вы-полнено более 100 лет назад (Harvey Cushing 1895). Ртутно-стеклянные тер-мометры не отвечают современным тре-бованиям, кроме того, пролившаяся

ртуть токсична. В 2007 году использова-ние содержащих ртуть приборов было запрещено на всей территории Европей-ского союза. В настоящее время необхо-димо создание дистанционных телеме-дицинских систем мониторинга темпера-туры тела с использованием современ-ных информационных технологий. При разработке данных устройств основными требованиями являются высокая точ-ность, безопасность, надёжность, малые габариты, низкое энергопотребление [7].

175

Цель работы - создание телемеди-цинской системы для мониторинга тем-пературы тела и применение ее в клини-ческой практике.

В настоящее время разработан бы-стродействующий термометр с беспро-водным каналом передачи данных, реа-лизующий способ измерения температу-ры по интегральным значениям, обла-дающий повышенным ресурсом продол-жительности работы (100 часов) с вре-менем измерения 1-2 с и погрешностью не более ±0,1°С, который может исполь-зоваться в медицинских системах мони-торинга параметров человеческого орга-низма [2].

Решение задачи дистанционного мо-ниторинга температуры достигнуто ис-пользованием в системе нового устрой-ства в виде портативного автономного измерительно-передающего модуля, ко-

торый является быстродействующим цифровым датчиком температуры со встроенным беспроводным модулем пе-редачи данных стандарта Wi-Fi, сервера консолидации данных (компьютер), обо-рудованного беспроводным Wi-Fi интер-фейсом со специализированным про-граммным обеспечением для сбора, хранения и отображения накопленных данных мониторинга, Wi-Fi роутера, обеспечивающего беспроводной обмен данными. Мониторинг температуры тела человека возможен в условиях нахожде-ния его в лечебно-профилактических уч-реждениях, и других объектах, оснащен-ных средствами беспроводной передачи данных, для составления диагностиче-ского графика, а также автоматизиро-ванного анализа и оценки динамики из-менения температуры тела. Структурная схема комплекса представлена на рис. 1.

Рисунок 1. Структурная схема комплекса

Рисунок 2. Функциональная схема измерительно-передающего модуля

176

Компонентный состав системы струк-тура ее построения обеспечивает мони-торинг температуры у большого количе-ства пациентов, с возможностью анали-за, хранения, передачи данных по бес-проводным каналам связи.

Система работает следующим обра-зом: портативный измерительно-передающий модуль (рис. 2 и 3) выпол-няет периодический замер температуры тела человека, через датчик измерения температуры не менее 1 раза в 15 ми-нут. Датчик измерения температуры, па-раметры которого инициализируются мик-ропроцессорным модулем управления (далее ММУ), по команде осуществляет измерение температуры тела человека и

передаёт результат в ММУ. Модуль бес-проводной передачи данных стандарта Wi-Fi, параметры которого инициализиру-ются ММУ, по команде ММУ осуществля-ет передачу результатов измерения тем-пературы по беспроводной сети стандарта Wi-Fi на сервер консолидации данных, че-рез роутер. Специализированное про-граммное обеспечение позволит сохра-нять данные мониторинга в информаци-онную базу данных, осуществлять ретро-спективный анализ, проводить оператив-ный анализ температурных кривых (рис. 4), поддерживать функции для регистра-ции и аутентификации пользователей в системе в соответствии с личными про-филями (рис. 5).

Рисунок 4. Пример температурных кривых и аппроксимации различными сплайнами

В отличие от различного рода про-водных и автономных измерителей тем-пературы, система имеет несколько от-личительных преимуществ: возможность

осуществления длительного автомати-зированного дистанционного мониторин-га температуры объекта без участия ме-дицинского персонала (что исключает

Рисунок 3. Внешний вид измери-тельно-передающего модуля

177

влияние человеческого фактора на реги-страцию результатов измерений); воз-можность одновременного контроля температуры нескольких пациентов (не менее 100 одновременно, верхняя гра-

ница количества объектов для монито-ринга определяется емкостью Wi-Fi сети и техническими ресурсами оборудова-ния).

Рисунок 5. Интерфейс для задания профилей пользователей системы

Измерительно-передающий модуль

выполнен со встроенным внешним дис-плеем, который позволяет осуществлять одновременный визуальный контроль текущего состояния температуры паци-ента. Вариант его фиксации на предпле-чье обеспечивает беспрепятственное длительное нахождение измерительно-передающего модуля на теле человека без ограничения двигательных функций руки и необходимости удерживания при-бора.

Мониторинг температуры рекомендо-ван при заболеваниях внутренних орга-нов различного генеза, в педиатрической практике, экстренной помощи, анесте-зиологии и многих других областях ме-дицины. Субфебрилитет – повышение температуры тела в пределах 37-37,9°С, выявляемое постоянно или в какое-либо время суток на протяжении нескольких дней, месяцев. Сам по себе субфебри-литет имеет самостоятельное диагно-стическое значение, что особенно важно, когда он является единственным сим-птомом начавшегося патологического процесса, в то время как другие объек-тивные признаки еще отсутствуют.

Лихорадка – это один из наиболее частых симптомов по поводу, которого пациенты обращаются к специалисту. Примерами являются постоянная лихо-радка, послабляющая, истощающая, пе-ремежающаяся и т.д. Каждая из этих ви-дов лихорадок характеризует то или иное заболевание (исходя из вида гра-фика температурной кривой) [1]. В педи-атрической практике термометрия явля-ется одним из важных показателей здо-ровья ребенка. У детей температура те-ла часто связана с функциональным не-совершенством терморегуляции, которая выражена тем больше, чем меньше воз-раст ребенка [4].

Температурная кривая отражает те-чение заболевания, тяжесть состояния, помогает оценить эффективность про-водимой терапии и тем самым спрогно-зировать сроки выздоровления пациента [5,6].

Термометрия является одним из ста-рейших методов диагностики и в гинеко-логической практике. Тест на измерение базальной температуры, который осно-ван на гипертермическом эффекте про-

178

гестерона, непосредственно воздейст-вующего на центр терморегуляции [3].

Мониторинг температуры необходим при использовании криохирургической аппаратуры, применяемой во многих об-ластях медицины, а также различных устройств для осуществления и иссле-дования гипо- и гипертермического воз-действия на организм.

Таким образом, использование быст-родействующих цифровых датчиков температуры с беспроводным каналом передачи данных в системах мониторин-га позволит расширить диагностические возможности, производить оценку эф-фективности терапии и мер профилакти-ки при многих заболеваниях.


1. Адо А.Д., Лихорадка А.Д., Адо Ю.С., Свердлов //

Патологическая физиология /под ред. А.Д. Адо. М.:

Триада-Х, 2000. - 574 с.

2. Долгова И.А. Об одном алгоритме измерения

температуры / И.А. Долгова, Э.К. Шахов //

Мехатроника, автоматизация, управление.- № 8.-

2007.- С.20-24.

3. Краснопольская К.В., Горская О.С., Кабанова Д.И.,

Крстич Е.В. Роль гестагенов в лечении бесплодия и

невынашивания беременности. //Акушерство и

гинекология. - №2. - 2012. - С.21-23.

4. Рациональная фармакотерапия детских

заболеваний: руководство для практикующих врачей

/под ред. А.А. Баранова, Н.Н. Володина, Г.А.

Самсыгиной и др. М.: Литтерра, 2007. - Т. 1. -1163 с.

5. Шабалов Н.П. Лихорадка и гипертермия у детей

/Н.П. Шабанов// Детские болезни /Н.П. Шабалов.

СПб.: Питер, 2006. - 832 с.

6. El-Radhi A.S. Thermometry in pediatrics practice

/A.S. El-Radhi, W. Barry// Arch. Dis. Child. 2006. - Vol.

91. - P. 351-356.

7. Nakamura K, Morrison SF: A thermosensory pathway

that controls body temperature. Nat Neurosci 2008;

11:62-71.

Надійшла до редакції: 05.10.2012. © Т.М.Богданова, В.В.Бакуткин, А.А.Большаков, В.В.Лобанов, В.Ф.Спирин, Е.В.Карченова Кореспонденція: Богданова Т.М., вул.Большая Казачья, д.112, 410017, Саратов, РФ E-mail: [email protected]

179



УДК: 681.317+ 61:621.397.13./398

Електрокардіографічна мобільна консультаційна система індивідуального користування Л.С.Годлевський, М.Р.Баязітов, А.В.Ляшенко, К.С.Шакун, Т.В.Татарчук, Є.В.Коболев Одеський національний медичний університет, Одеса, Україна

РЕЗЮМЕ, ABSTRACT Розглянуто приведену ентропію Шеннона в якості інформативної для ефективного виділення корисного електрокардіографічного сигналу на основі вейвлет-аналізу. Наведені результати свідчать про отримання кардіосигналу високої якості, а реалізація технології у вигляді програ-много забезпечення індивідуального користувача смартфону є передумовою створення мож-ливості автоматизації та прискорення діагностики стану серцевого м’яза (Укр.ж.телемед.мед.телемат.-2013.-Т.11,№1.-С.179-181). Ключові слова: електрокардіограма, вейвлет-технології

Л.С.Годлевский, Н.Р.Баязитов, А.В.Ляшенко, К.С.Шакун, Т.В.Татарчук, Е.В.Коболев ЭЛЕКТРОКАРДИОГРАФИЧЕСКАЯ МОБИЛЬНАЯ КОНСУЛЬТАЦИОННАЯ СИСТЕМА ИНДИВИДУАЛЬНОГО ПРИМЕНЕНИЯ Одесский национальный медицинский университет, Одесса, Украина Рассмотрено приведенную энтропию Шеннона в качестве информативной для эффективного выделения полезного электрокардиографического сигнала на основе вейвлет-анализа. При-веденные результаты свидетельствуют о получении кардиосигнала високого качества, а реа-лизация технологи в виде програмного обеспечения индивидуального пользователя смартфо-на создает предпосылку автоматизации и ускорения диагностики состояния мышцы сердца (Укр.ж.телемед.мед.телемат.-2013.-Т.11,№1.-С.179-181). Ключевые слова: электрокардиограмма, вейвлет-технологии

L.S.Godlevsky, N.R.Bayazitov, A.V.Lyashenko, K.S.Shakun, T.V.Tatarchuk, E.V.Kobolev ELECTROCARDIOGRAPHIC MOBILE CONSULTIVE SYSTEM FOR INDIVIINDAL NEEDS Odessa National Medical University, Odessa, Ukraine The Shennon entropy have been used as informative one for the extraction of useful cardiosignal on the basis of wavelet-analysis. The gained data are in favor for the possibility to get cardiosignal of high quality, and realization of the technology as a smartphone based software facilitates the auto-matic diagnostics of heart state on individual demand (Ukr.z.telemed.med.telemat.-2013.-Vol.11,№1.-P.179-181). Key words: electrocardiogram, wavelet-technology

На сьогодні надання медичних інфор-

маційних послуг уявляє собою найбільш жваве поле діяльності, в якому державні форми регулювання, нажаль, відстають від потреб ринку, а комерційна складова вносить певний дисонанс з питань страте-гічного розвитку системи охорони здо-ров’я. Однак, в обох випадках йдеться про досягнення єдиної мети – підвищення якості медичних послуг населенню. Од-ним із стратегічних напрямів подальшого

удосконалення системи інформаційних послуг є навантаження сучасних телеко-мунікаційних засобів завданнями медич-ного профілю. З цього приводу слід за-значити, що найбільш динамічний розви-ток передбачається до застосування мо-більних систем медичного консультуван-ня та моніторингу стану здоров’я пацієн-тів. Зокрема, згідно довготермінового про-гнозу користувачів смартфонів до 2018 року в Світі буде 7,4 млрд. Зважаючи на

180

те, що за останній число медичних про-грамних засобів індивідуального користу-вання (наприклад, системи розрахунків ризиків онкозахворювань, ішемічної хво-роби серця та інші) зросло вдвічі, йдеться про високу динаміку формування ринку медичних послуг бездротового зв’язку, який за своїм обсягом вже сьогодні конку-рує з ринком фармакологічних препаратів [1].

Досвід формування систем мобільно-го консультування викриває принципову можливість швидкого та широкого впро-вадження в практику систем консультації стану серця, що є можливим шляхом ви-користання мобільного телефонного зв’язку.

Існуючі системи дистанційного моні-торингу та контролю стану серця орієнто-вані на діагностику аритмій і базуються на визначенні інтервалу P - Q, а також конт-ролі стабільності напівширини QRS ком-плексів. Тим не менш залишається важ-ливим отримання високоякісного ЕКГ сиг-налу з можливістю його більш глибокого аналізу.

Найбільш ефективним апаратом очи-щення сигналу від шуму є вейвлет-обробка на основі обраної функції мате-ринського вейвлета. Тим не менш, слід звернути увагу на те, що в деяких роботах [2, 3] остання обирається довільно вихо-дячи із доцільності подальшої машинної обробки сигналу. З метою вирішення за-дачі отримання інформації щодо високо-частотної спектральної складової сигна-лу, підвищення якості кількісного його аналізу нами в якості міри «якості» корис-ної інформації було розглянуто приведену ентропію Шеннона [4].

Під цим поняттям ми розуміли проце-дуру нормалізації середньої енергії сис-теми до єдиного значення в окремі промі-жки часу (наслідок S-теореми). Так як

2W A : (де W – енергія, A – амплітуда напруження, то приведення здійснювали шляхом перенорміровки амплітуд, що дозволяє визначити залеж-

ність інформації від керуючого сигналу – виду вейвлетної функції. Згідно [4] «зміну корисного значення» інформації можливо контролювати шляхом розрахунку функціоналу за формулою:

1

1 1

ii i i

i

f UI S S ln f U dU

f U

%% , (1)

де 1i iS , S % , - значення ентропій

кардіо-сигналу при омi і 1 омi ви-гляді вейвлету. Хвиля означає належність

ентропії до приведеного стану. if U –

функція розподілу значень напруження

відповідного сигналу, U – поточне зна-чення напруження. Для дискретного на-

бору значень U , що і є в випадку станда-ртної електрокардіограми, інтегрування в (1) замінюється сумацією.

У випадку позитивного значення (1)

1 йi вейвлет є більш прийнятним ніж

в йi формі. Застосування подібної процедури дозволяє визначити оптима-льну форму материнського вейвлета (вейвлет Добеші 6-го порядку) до сигналу, який аналізують. Процедуру очистки сиг-налу можливо проводити шляхом обну-ління тих деталізуючих вейвлет-коефіцієнтів, які відповідають кривій нор-мального розподілу. При цьому, однак, втрачається більша частина детальної інформації. У зв’язку з цим коефіцієнти обнуляли тільки на тих рівнях декомпози-ції, частотний діапазон яких приходився на полосу шумів.

Проведення послідовних процедур декомпозиції сигналу дозволяє визначити його оптимальну форму, яка може відпо-відати еталонним сигналам, характерним для відповідного патологічного стану м’яза серця (рис.1). Слід також зазначити, що інформацію щодо форми відповідного сигналу можливо отримати шляхом ди-ференціювання наведених залежностей в дискретні моменти часу розвитку відпові-дного сигналу.

181

Подібним чином визначено технічні можливості отримання якісного фонока-

рдіографічного сигналу за допомогою за-собів мобільного зв’язку (рис. 2).

Таким чином, описаний підхід до отри-мання кардіосигналу високої якості і реалі-зований у вигляді програмного забезпе-чення індивідуального користувача смар-тфону є передумовою створення можли-вості автоматизації та прискорення діагно-стики стану серцевого м’яза.

Разом з тим, виникає проблема щодо авторизації медичного працівника, який за необхідності приймає участь у консу-льтуванні відповідних даних. Цей момент є принциповим з позицій системних рі-шень щодо поширення відповідних діаг-

ностичних систем серед населення. Отриманий нами досвід свідчить про

необхідність залучення до системи оці-нювання медичної інформації тих спеці-алістів, які надають офіційну інформацію щодо їх кваліфікаційно-рейтингового рів-ня як фахівця з відповідних питань. Поді-бна ситуація передбачає ліцензування лікаря з боку повноважних органів сис-теми охорони здоров’я у відношенні до можливості їх участі в проведенні подіб-ного консультування.

Л і т е р а т у р а т а в е б л і о г р а ф і я 1.Гиляров М.Ю. Электрокардиография (ЭКГ) [Элект-

ронный ресурс] / Гиляров М.Ю. – Режим доступа

:http://www.med2000.ru/article/article104.htm.

2. Automatic extraction of physiological features from

vibro-acoustic heart signals: correlation with echo-

doppler/ G. Amit, N. Gavriely, J. Lessick, N. Intrator//

Computers in Cardiology.- 2005.- Vol.32.- P.299−302.

3.Дубровин В.И., Щедрина Т.А. Автоматизированная

система анализа электрокардиограмм на основе вейв-

лет-технологий / В.И. Дубровин, Т.А. Щедрина // Ис-

кусственный интеллект.- 2010.- Т. 4.- С. 190-194.

4.Климонтович Ю.Л. Энтропия и информация откры-

тых систем/Ю.Л.Климонтович// Успехи физических

наук.- 1999.- Т.169, №4.- С. 443-452.

Надійшла до редакції: 22.10.2012. © Л.С.Годлевський, М.Р.Баязітов, А.В.Ляшенко, К.С.Шакун, Т.В.Татарчук, Є.В.Коболев Кореспонденція: Годлевський Л.С.,

вул. Пастера, 9, 65100, Одеса, Україна E-mail: [email protected]

Рисунок 1. Співставлення еталонно-го та поточного кардіосигналу на тре-

тьому рівні декомпозиції

Рисунок 2. Фонокардіограма плода (27 тижнів ва-гітності). Період реєстрації – 2,0 с, по вісі ординат –

величина сигналу (висота рамки – 250 мкВ)

182



УДК 61:621.397.13/.398

Основні вимоги щодо розвитку сучасних інформаційних технологій та їх впливу на стан надання медичних послуг у регіоні

О.М. Зайцев Харківська медична академія післядипломної освіти, Харків, Україна РЕЗЮМЕ, ABSTRACT Наведено передумови, які створено в охороні здоров'я регіону для розвитку інформатизації та впровадження сучасних медичних технологій, вплив розвитку інформатизації на якість медичної допомоги, зазначено пріоритетні напрями подальшого розвитку інформатизації охо-рони здоров’я в регіоні (Укр.ж.телемед.мед.телемат.-2013.-Т.11,№1.-С.182-186). Ключові слова: інформатизація, охорона здоров’я О.М. Зайцев ОСНОВНЫЕ ТРЕБОВАНИЯ К РАЗВИТИЮ СОВРЕМЕННЫХ ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ И ВЛИЯНИЮ ИХ НА СОСТОЯНИЕ ОКАЗАНИЯ МЕДИЦИНСКИХ УСЛУГ В РЕГИОНЕ Харьковская медицинская академия последипломного образования, Харьков, Украина Приведены предпосылки, которые созданы в здравоохранении региона для развития инфор-матизации и внедрения современных медицинских технологий, влияние развития информати-зации на качество медицинской помощи в период реформирования, отмечены приоритетные направления дальнейшего развития информатизации здравоохранения в регионе (Укр.ж.телемед.мед.телемат.-2013.-Т.11,№1.-С.182-186). Ключевые слова. информатизация, здравоохранение

O.M. Zaycev BASIC REQUIREMENTS FOR THE DEVELOPMENT OF MODERN INFORMATION TECHNOLOGIES AND THEIR IMPACT ON THE STATE OF HEALTH SERVICES IN THE REGION Kharkiv Medical Academy of Posgraduate Education, Kharkiv, Ukraine Are the prerequisites that are created in the health of the region for the development of information and the introduction of modern medical technology, the impact of information on the quality of medi-cal care during the period of reform, noted the priority areas for future development of health infor-mation in the region (Ukr.z.telemed.med.telemat.-2013.-Vol.11,№1.-P.182-186). Keywords. information, health care

Розвиток сучасних інформаційних технологій є пріоритетним питанням у галузі надання медичних послуг та їх покращення, що з кожним роком потребує удосконалення та більш сучас-них підходів до новітніх моделей, насам-перед, в умовах реформ, що набирають обертів у сфері охорони здоров’я [3,4].

Для регіону велике значення мала участь у Міжнародних проектах (Європейського Союзу), починаючи з 2003 року. Адже у сьогоднішніх умовах обмеженого фінансування галузі впро-

вадження сучасних інформаційних технологій та медичних стандартів є майже неможливим, тому дуже важли-вим та своєчасним був комп’ютерний та програмний супровід, відповідна підготовка медичних працівників, отри-мання необхідного лікувально- діагностичного обладнання [1]. Технічна допомога збоку проектів стала вирішальним поштовхом для подальших кроків з удосконалення інформаційної системи галузі охорони здоров’я шляхом поступового впровадження новітніх

183

технологій та сучасного медичного ос-нащення. У подальшому було проведено навчання медичних працівників різних рівнів медичної допомоги, а також керівників центральних районних лікарень щодо впровадження стандартів лікування та одночасно розпочато було навчання з використання в практичній діяльності медичних працівників інформаційних технологій [2]. Разом з тим, розроблені схеми взаємодії комп’ютерної техніки, створені локальні мережі та сервер для взаємодії. Не викликає сумнівів також потреба в удосконаленні управління системою охо-рони здоров’я та впровадженні сучасних методів лікування та обстеження [5]. Ра-зом з тим, на шляху виконання цих зав-дань виникає багато проблем, пов'язаних із взаємодією управлінських та фінансових можливостей регіону.

Світовий досвід [9] свідчіть про пріо-ритетну спрямованість системи охорони здоров’я на пацієнта в умовах її модерні-зації (реструктуризації): пацієнти мають право отримувати медичну допомогу завжди, коли вони цього потребують, і в різних формах, при цьому, система ме-дичної допомоги має реагувати на індивідуальний вибір пацієнта і мож-ливість одержувати інформацію, яка пот-рібна для контролю над рішеннями, що їх стосуються. Тобто, система охорони здоров'я повинна пристосовуватися до пацієнтів, а не навпаки. Поряд з тим, на-селення потребує доступу до власної медичної інформації та клінічних данних. Забезпечення мешканців інформацію, необхідною для прийняття рішень стосо-вно плану лікування та вибору лікарні, а також стосовно альтернативних методів лікування неможливо без єдиної інфор-маційної системи та єдиного медичного та інформаційного простору з забезпе-ченням захищеності конфіденційної ін-формації. При цьому, медична спільнота також повинна мати можливість ефек-тивно спілкуватися і ділитися інформаці-єю.

Надання медичної допомоги, яка від-повідає найкращим науковим досягнен-ням, методам лікування не повинно не-

обґрунтовано відрізнятися в залежності від рівня надання її та регіону прожи-вання. Такий підхід забезпечить ефективність щодо витрат коштів та ча-су, а також підтримку лікувальних процесів. Звичайно, витрати на реалізацію такої стратегії можуть бути виправдані лише значними перевагами для медичної установи. Час на реалізацію та розгортання рішень має бути прийнятним, а стратегія повинна бу-ти достатньо гнучкою для того, щоб при-стосовуватися до зміни потреб. Ефективність підтримки процесів має ви-значатися простотою переходу від існуючих моделей до нових.

Ключовим завданням інформаційних технологій є створення безпечної і надійної мережної інфраструктури організації та впровадження єдиних стандартів взаємодії системи охорони здоров'я, а також забезпечення можливості спільного використання інформації користувачами, які мають відповідні уповноваження в системі [11]. Загалом, останнім часом відбулася зміна підходів до розробки та підтримки інформаційних систем. Це дає можливість створювати більш пристосовані до поточних і майбутніх по-треб системи.

За останні роки в Україні та, зокрема, у регіоні проведено наукові розробки [6,7] щодо вирішення деяких питань з цієї проблеми, насамперед, по визначенню ролі інформатизації галузі в реформуванні системи охорони здоров'я, розвитку інформаційних технологій в практичній охороні здоров’я та медичній освіті, інформаційному забезпеченню управління лікувально-профілактичними закладами, ролі медичної інформації як об’єкту стандартизації в охороні здоров'я, використанню медико-соціологічної інформації для оцінки якості медичних послуг та інші.

Міжнародний досвід свідчить 8, що як в інформаційній службі, так і в системі, яка споживає інформацію, користувачі досить часто не мають достатньої підготовки та навичок збору, аналізу, представлення та використання

184

інформації, тощо. Ця ж причина приво-дить до того, що керівники різного рівня здійснюють процес управління без достатньої інформації для прийняття рішень, тобто у стані невизначеності або, навіть, ризику. В зв’язку з цим, на всіх рівнях управління (обласному, міському, районному) необхідно забезпечити наявність оперативної, розрахункової, системної, а також аналітичної інформації, орієнтованої на конкретні дії. Зрозуміло, що має бути забезпечена певна незалежність інформаційного про-стору відповідного рівня, який пов’язаний з загальною комп’ютерною мережею для надання інформації держадміністрації

Все це передбачає створення в єдиному медичному просторі банку да-них з орієнтацією на одного мешканця, їх перетворення з можливістю видання формалізованих зведень, здійснення не-залежного відбору інформації згідно про-блем щодо стану здоров’я, обсягу на-дання медичної допомоги, послуг, діяльності окремих медичних працівників та структурних підрозділів в цілому, управлінської діяльності, тощо, а також інші задачі, що передбачає управління галуззю [8,9].

Існуюча система статистичного обліку та її організація, як база для формування інформаційних систем лише частково відображає обсяг і якість надання медичної допомоги на всіх рівнях.

Разом з тим, до останнього часу не було проведено системних наукових досліджень з питань розвитку інформатизації охорони здоров'я в умо-вах її реформування в масштабах регіону (адміністративної області).

За матеріалами соціологічних досліджень [7] проведених фахівцями Харківської медичної академії післядипломної освіти та Харківського обласного інформаційно-аналітичного центру медичної статистики серед керівників закладів охорони здоров’я та районних лікарів-спеціалістів, а також структурно-функціонального аналізу діяльності цих закладів за 2009-2011 ро-ки, а саме: використання в них сучасних інформаційних технологій, проведено

оцінку одержаних результатів внаслідок інформатизації охорони здоров’я та здійснено прогнозування очікуваних результатів.

З найбільш важливих здобутків впро-вадження інформаційних технологій в заклади охорони здоров’я зазначимо: організацію фонду нормативно-правової бази, удосконалення у відповідності з по-требами інформаційного забезпечення управління охороною здоров’я, прове-дення детального аналізу використання наявних ресурсів та оптимізація їх функціонування, підвищення рівня кваліфікації медичних працівників, по-кращення якості надання медичної до-помоги на основі забезпечення інформаційної підтримки медичних фахівців, інформаційно-довідкове обслу-говування населення з питань охорони здоров’я та інші.

Визначення стану та напрямів роз-витку інформатизації охорони здоров’я було основною метою проведеного дослідження.

Проведено аналіз матеріалів соціологічного дослідження серед респондентів щодо інформатизації охо-рони здоров’я і розвитку медичних інформаційних технологій в області. При цьому використано соціологічний, стати-стичний, експертний, структурно-функціональний методи аналізу.

Головними факторами, що обумов-люють невідкладну необхідність інформатизації охорони здоров'я і роз-витку інформаційних технологій визначені: необхідність створення єдиної електронної бази пацієнтів, необхідність електронної бази показників стану здо-ров’я населення і діяльності закладів охорони здоров'я, відсутність єдиної електронної бази норм, нормативів, стандартів та критеріїв, значно обмежена інформаційна наступність в роботі ме-дичних закладів, дублювання, без необхідності, основних або додаткових обстежень та досліджень чи інших ме-дичних заходів та витрати бюджетних коштів на їх проведення, великі витрати особистого часу пацієнтів на очікування прийому до лікарів-спеціалістів, обмеже-

185

ний доступ пацієнтів до інформації про медичні заклади та їх діяльність.

Разом з тим, переважна частина (2/5) респондентів вважають достатнім ство-рення передумов для виконання завдань інформатизації охорони здоров’я: організації відповідного фонду норма-тивно-правової бази, налагодження зовнішніх та внутрішніх комунікацій в системі охорони здоров’я, створення системи координації та управління інформаційним забезпеченням, удоско-налення у відповідності з потребами інформаційного забезпечення органів і закладів охорони здоров’я, удосконален-ня технологічного забезпечення вико-нання завдань інформатизації.

Найбільш важливими ознаками по-кращення інформатизації охорони здо-ров’я визначені: зростання доступності Інтернету, збільшення забезпеченості комп’ютерами, поліпшення двобічної інформаційної доступності медичних закладів всіх рівнів, покращення процесу управління, підвищення рівня якості медичної допомоги та зростання оперативності в використанні інформації.

Із основних функцій інформатизації охорони здоров’я в області реалізуються: підвищення рівня кваліфікації лікарів та медичних сестер шляхом застосування нових інформаційних технологій підтримки навчального процесу, прове-дення аналізу існуючого стану інформатизації, рівня комп’ютерного ос-нащення медичних закладів та комп’ютерної грамотності медичних працівників, вивчення ефективності ви-користання наявних ресурсів охорони здоров’я та оптимізації їх

функціонування, забезпечення якості на-дання медичної допомоги шляхом засто-сування комплексу інформаційних сис-тем (дистанційні консультативні системи, електронні історії хвороби, програмно-апаратні діагностичні комплекси тощо), інформаційно-довідкове обслуговування населення з питань охорони здоров’я та скорочення витрат на управління охоро-ною здоров’я за рахунок використання відповідних інформаційних ресурсів.

Найбільш пріоритетними завданнями подальшого розвитку інформатизації охорони здоров’я регіону за результата-ми дослідження визначено: інформаційна підтримка виконання дер-жавних та регіональних програм з охоро-ни здоров’я, удосконалення управління якістю медичної допомоги населенню.

За результатами вище сказаного можна зробити висновки.

Головними факторами, що обумов-люють невідкладну необхідність удоско-налення інформатизації охорони здо-ров’я є: відсутність єдиної електронної бази пацієнтів, електронної бази показників стану здоров’я населення і діяльності закладів охорони здоров'я, єдиної електронної бази норм, нормативів, стандартів та критеріїв, значно обмежена інформаційна наступність в роботі медичних закладів, дублювання, без необхідності, основних або додаткових обстежень та досліджень, великі витрати особистого часу пацієнтів на очікування прийому до лікарів-спеціалістів та обмежений доступ пацієнтів до інформації про медичні за-клади та їх діяльність.


1. Проект ЄС «Сприяння реформі вторинної

медичної допомоги в Україні», План стратегічного

розвитку вторинної медичної допомоги у Харківській

області. Представництво Європейської Комісії в

Україні.- Київ, 2009.- С.4-6.

2. Проект ЄС «Сприяння реформі вторинної

медичної допомоги в Україні», Рекомендації щодо

реорганізації системи охорони здоров’я в Україні:

базова проблематика і варіанти рішень. Представниц-

тво Європейської Комісії в Україні.- Київ, 2009.- С.

18-32.

3. Зіменковський А. Б. Медична інформація як

об'єкт стандартизації на сучасному етапі реформуван-

ня охорони здоров'я України/ Зіменковський А. Б.//

Вісник наукових досліджень. — 2003. - №4.-С. 8-10.

4. Москаленко В. Ф. Інформаційні технології в

охороні здоров'я та медичній освіті/.Москаленко В.Ф,

Вороненко Ю. В., Майоров О. Ю.//Актуальні питання

реформування системи охорони здоров'я на сучасно-

му етапі соціально-економічного розвитку

суспільства: зб. наукових праць.-X.:Фоліо,2002.-С. 3-

6.

186

5. Муляр М.М. Медична інформаційна система-

зручний інструмент для управління медичним закла-

дом // Управління закладом охорони здоров’я. –2008.-

№8.-C.40-45.

6. Гойда Н.Г. Якість медичного забезпечення – ос-

новна мета охорони здоров’я в Україні // Охорона

здоров’я України. – 2005. - №3-4 (18-19). – С. 26-29.

7. Зайцев О.М., Майоров О.Ю, Короп А.Ф. Резуль-

тати соціологічного дослідження стану

інформатизації охорони здоров’я в деяких регіонах

України в період реформування первинної ланки на

засадах сімейної медицини// Матеріали Міжнародної

науково-практичної конференції «Інформатизація

охорони здоров’я в Україні: перспективи розвит-

ку»//17- 18 жовтня 2012 року м.Київ, Україна.-200 c.

8. Москаленко В. Ф. Інформатизація галузі -

необхідна умова реформування системи охорони

здоров'я / В. Ф. Москаленко, О. Ю. Майоров, Є. М.

Горбань [та ін.] // Проблеми медичної науки та

освіти.-2000.-№4.- С.5-8.

9. 9.Гранди Ф., Ренке У.А. Исследование практики

здравоохранения и формализованные методы управ-

ления. –Женева: ВОЗ, 2001.-230 с.

10. 10.Принципы обеспечения качества. Отчет о со-

вещании ВОЗ. Копенгаген, 1991.- 27с.

11. 11. Оленин В.М., Хунов Ю.А. Информационные

технологии в здравоохранении: состояние пробле-

мы//Вісн. соц.гігієни та організації охорони здоров'я

України.-2002-№1.-С.43-47.

Надійшла до редакції: 22.08.2012. © О.М.Зайцев Кореспонденція: Зайцев О.М. , пл. Свободи 5, Держпром, 61022, Харків, Україна E-mail: [email protected]

187



УДК 004.75;004.77

Опыт создания телемедицинской сети в Ханты-Мансийском автономном округе А.Л.Царегородцев, И.Н.Огородников, В.А.Дружинин

Югорский НИИ информационных технологий, Ханты-Мансийск, Россия

РЕЗЮМЕ, ABSTRACT В настоящей статье излагается опыт создания телемедицинской сети в Ханты-Мансийском автономном округе, а также перспективы дальнейшего ее развития как технологической осно-вы формирования системы телемедицинского консультирования на межрегиональном уровне (Укр.ж.телемед.мед.телемат.-2013.-Т.11,№1.-С.187-193). Ключевые слова: телемедицина, распределенная информационная система, медицинские данные, заочные консультации врачей О.Л.Царегородцев, І.М.Огородников, В.О.Дружинін ДОСВІД СТВОРЕННЯ ТЕЛЕМЕДИЧНОЇ МЕРЕЖІ В АВТОНОМНОМУ ОКРУЗІ ХАНТИ-МАНСІЙСЬКА Югорський НДІ інформаційних технологій, Ханти-Мансійськ, Росія В даній статті викладається досвід створення телемедичної мережі в автономному окрузі Ханти-Мансійська, а також перспективи подальшого її розвитку як технологічної основи формування системи телемедичного консультування на міжрегіональному рівні (Укр.ж.телемед.мед.телемат.-2013.-Т.11,№1.-С.187-193). Ключові слова: телемедицина, розподілена інформаційна система, медичні дані, заочні кон-сультації лікарів A.L.Tsaregorodtsev, I.M.Ogorodnikov, V.A.Druzhinin EXPERIENCE WITH DEVELOPMENT OF TELEMEDICINE NETWORK IN KHANTY-MANSIYSK REGION Yugra R&D Institute of Information Technologies, Khanty-Mansiysk, Russia The article is describe an experience of creation and further development prospects of telemedical network in Khanty-Mansiysk Region. This network is technological background for development of interregional telemedicine systems for distant consultations (Ukr.z.telemed.med.telemat.-2013.-Vol.11,№1.-P.187-193). Key words: telemedicine, information system, medical data, asynchronous telemedical consultations

Современное инновационное разви-тие здравоохранения невозможно без комплексного объединения традицион-ных клинических методов и современных инфокоммуникационных технологий, что отмечается в государственной програм-ме «Развитие здравоохранения в Рос-сийской Федерации» [1]. Среди основных целей, которые ставятся перед телеме-дициной - формирование системы теле-медицинского консультирования. Важно обеспечить широкое применение теле-медицины, как комплекса организацион-ных и технологических мероприятий, обеспечивающих предоставление дис-

танционной консультационно-диагностической медицинской услуги, при которой пациент или врач, непо-средственно проводящий обследование или лечение пациента, получают дис-танционную консультацию другого спе-циалиста, используя современные ин-формационно-коммуникационные техно-логии [2].

Актуальность создания телемеди-цинской сети в Ханты-мансийском авто-номном округе обуславливается его гео-графической особенностью. Площадь Ханты-Мансийского автономного округа составляет более 500 тыс. квадратных

188

километров, на этой территории прожи-вает 1,5 млн. человек. По территории ок-руга раскидано большое количество мелких поселений и вахтовых поселков, при этом транспортная инфраструктура автономного округа плохо развита. Доб-раться до поселков можно летом только по реке, а зимой по зимникам. Зимние дороги в округе открываются в середине декабря и действуют до середины марта. В осенне-весенний период попасть в та-кие населенные пункты можно только на вертолете. Госпитализация пациентов в таких поселках осуществляется с помо-щью санитарной авиации. Целесообраз-ность некоторых санитарных заданий по факту госпитализации не подтверждает-ся. Кроме того, в этих малонаселенных поселках недостаточно врачей узких специализаций. Учитывая эти факты ис-пользование телемедицинских техноло-гий в Ханты-Мансийском автономном ок-руге особенно актуально.

Югорский научно-исследовательский институт информационных технологий (далее ЮНИИ ИТ) является разработчи-ком программного обеспечения для те-лемедицинской сети Ханты-Мансийского автономного округа. Сотрудники ЮНИИ ИТ работают в области телеме-дицинских технологий с 2003 года. За это время накоплен большой опыт работ в данной области [3].

В 2006 году сотрудниками ЮНИИ ИТ была создана Региональная информа-ционная система телемедицины (далее РИСТ), в том же году на ее базе в Ханты-Мансийском автономном округе была внедрена телемедицинская сеть. К ней было подключено 52 муниципальных ле-чебно-профилактических учреждения (ЛПУ), оснащено более 100 рабочих мест и проведено обучение врачей. В настоящее время телемедицинская сеть охватывает все районы Ханты-Мансийского автономного округа, в РИСТ зарегистрировано более 520 ле-чащих врачей и 190 врачей консультан-тов. На базе ведущих ЛПУ в округе соз-дано 10 консультационных центров, ос-новными из которых являются: Окружная клиническая больница г. Ханты-Мансийск, Окружная клиническая боль-ница г. Сургут, Окружная детская боль-ница г. Нижневартовск.

В 2007 в ЮНИИ ИТ был создан ре-гиональный центр телемедицинского сервиса. С 2007 года центр осуществля-ет работы по программно-техническому сопровождению и эксплуатации телеме-дицинской сети и разработке новых вер-сий программного обеспечения РИСТ.

С 2006 по 2012 годы между врачами проведено свыше 13 000 консультаций различного профиля (рис. 1).

Рисунок 1. Статистика телемедицинских консультаций с 2006 по 2012 годы

189

С 2010 года программное обеспече-ние РИСТ значительно обновилось. К концу 2012 года в телемедицинской сети зарегистрировано 57 ЛПУ. Ежегодно че-рез телемедицинскую систему проводит-ся более 4 тыс. консультаций. Основным назначением РИСТ является поддержка и автоматизация процессов проведения отложенных телемедицинских консуль-таций между врачами из различных ле-чебно-профилактических учреждений, проведение видеоконсилиумов между врачами, а также формирование отчет-ности по прошедшим телемедицинским консультациям.

Активными пользователями системы являются с одной стороны врачи, как правило, удаленных населенных пунк-тов, с другой стороны консультанты – ведущие врачи – специалисты основных медицинских центров. Для эффективно-го функционирования системы консуль-тирования необходимо было создать технологическую основу в виде инфо-коммуникационной среды обмена кон-сультациями и организационный меха-низм взаимодействия врачей и консуль-тантов. Этот механизм обеспечивается набором распорядительных документов Департамента здравоохранения Ханты-Мансийского автономного округа, регла-

ментных документов системы, наличием администрирования процесса консуль-тирования.

Структура телемедицинской сети представлена на рис.2. В удаленных ЛПУ созданы телемедицинские пункты, основная задача которых - направление заявок на медицинскую консультацию врачам-специалистам в телемедицин-ские центры.

Телемедицинские центры созданы на базе многопрофильных и специализиро-ванных ЛПУ регионального уровня. Ос-новная задача - консультирование ле-чащих врачей из удаленных ЛПУ

Региональный центр телемедицин-ского сервиса реализует функцию орга-низации и поддержки телемедицинских центров и пунктов. Основные задачи – модерирование консультаций, согласо-вание требований к подготовке данных по консультациям, организация взаимо-действия телемедицинских центров и пунктов, обучение врачей телемедицин-ских центров и пунктов. В задачи техни-ческого обеспечения входят: авториза-ция доступа врачам в телемедицинскую сеть, ведение базы данных телеконсуль-таций региона, обеспечение стабильной работы телемедицинской сети региона.

Рисунок 2. Структура телемедицинской сети

190

РИСТ является распределенной ав-томатизированной информационной сис-темой. Концептуальная схема взаимо-действия подсистем телемедицинской системы представлена на рис.3.

В разработку системы вложен не только труд разработчиков и программи-стов, но и практический опыт лечащих врачей, а также рекомендации сотрудни-ков Департамента здравоохранения ав-

тономного округа. В системе большое внимание уделено детальной проработ-ке бизнес-процессов и регламентов взаимодействия врачей телемедицин-ских пунктов с консультационными цен-трами и центром телемедицинского сер-виса. Максимальная простота и удобство использования РИСТ сочетается с чет-кой регламентацией деятельности вра-чей и консультантов.

Рисунок 3. Структура РИСТ

191

РИСТ интегрирует лучшие качества систем консультирования врачей в отло-женном режиме и в режиме реального времени (видеоконсультации).

Традиционные возможности РИСТ включают в себя подготовку и отправку специалисту запроса на консультацию, прикрепление данных обследования в графических и текстовых форматах (ана-лизов, истории болезни, рентгеновских, томографических снимков, УЗИ, кардио-грамм и пр.), хранение историй болезни и консультаций в единой базе данных.

Наряду с традиционными функциями телемедицинских систем, РИСТ предос-тавляет расширенный функционал. Леча-щий врач может запрашивать консульта-цию сразу у нескольких врачей консультан-тов, причем врачи консультанты могут быть из разных ЛПУ. Консультация может быть продолжена в любой момент време-ни, добавлением нового вопроса по кон-сультации или дополнительной медицин-ской информацией от лечащего врача. Ле-чащий врач со своего рабочего места в случае необходимости связывается через видеосервер РИСТ с врачами консультан-тами из консультационных центров, без использования сторонних сервисов. Ис-пользуя виртуальную «общую доску» вра-чи работают над результатами медицин-ских исследований в реальном времени, совместно правят текстовую медицинскую информацию или изучают графическую информацию (например, рентген снимки). Для обеспечения юридической значимости консультаций в телемедицинской системе используется электронная подпись. Преду-смотрены базовые функции захвата и ре-дактирования видеоизображений с меди-цинских аппаратов и других видеоисточни-ков. При изучении данных по консультации врач-консультант может работать со встроенным графическим редактором для регулировки яркости, контрастности изо-бражений, гамма-коррекции, обрезки, мас-штабирования изображений. РИСТ под-держивает загрузку, передачу и просмотр DICOM файлов медицинских исследова-ний, передачу значительных объемов ме-дицинских данных между врачами, в том числе при использовании каналов связи с

низкой пропускной способностью. Система в автоматическом режиме передает дан-ные небольшими порциями и контролирует целостность передаваемой информации сравнением контрольных сумм на переда-ваемой и получаемой стороне. Каждый врач в своем личном кабинете может включить получение уведомлений о собы-тиях в системе по СМС и электронной поч-те. Система отправляет уведомления о создании консультации, получении заклю-чения по консультации врачами и ответст-венными за телемедицинскую систему в ЛПУ. Кроме того, в случае задержки ответа на консультацию система отправит напо-минание о необходимости ответить на кон-сультацию врачу консультанту и ответст-венному за телемедицинскую систему в ЛПУ. Предусмотрена загрузка и использо-вание медицинских справочников, в состав медицинских справочников включен спра-вочник МКБ-10. РИСТ предоставляет воз-можность наблюдать за показателями, та-кими как количество и продолжительность проведенных консультаций, статистика по территориям и профилям консультирова-ния, в том числе за произвольный период. Статистические данные о работе системы по заданным критериям формируются ав-томатически по расписанию на основе на-страиваемых шаблонов и предоставляют-ся врачу в оперативном режиме. Наиболее востребован ежемесячный отчет, форми-руемый в конце месяца. Для агрегирования и анализа данных в РИСТ используются OLAP технологии.

Рассмотрим, как происходит консуль-тирование в РИСТ. Лечащий врач, исполь-зуя специализированную клиентскую про-грамму из комплекса РИСТ, либо стан-дартный Web-браузер подготавливает данные о пациенте, выбирает врачей-специалистов, от которых хотел бы полу-чить консультацию, формирует запрос по консультации и прикрепляет дополнитель-ные данные по истории болезни пациента, включая видео и аудио информацию, гра-фическую информацию и текстовую ин-формацию. При необходимости врач под-писывает электронной подписью вопрос и дополнительную информацию по консуль-тации и отправляет на сервер РИСТ.

192

Рисунок 4. Процесс консультирования в РИСТ

На сервере запрос автоматически об-рабатывается, сохраняется в единой базе данных телемедицинских консультаций и рассылается по списку врачам консультан-там. Модератор РИСТ в случае необходи-мости корректирует список врачей кон-сультантов. Врач, которому предназначена данная консультация, получает ее с серве-ра, изучает медицинскую проблему и фор-мирует заключение, которое подписывает-ся электронной подписью и направляется на сервер. Далее лечащий врач делает за-

прос на сервер и скачивает заключение по консультации, изучает его и при необходи-мости может продолжить консультирова-ние в режиме реального времени с исполь-зованием встроенной в РИСТ системы ви-деоконференцсвязи и «общей доски». Опыт работы Югорского НИИ информаци-онных технологий показывает, что время проведения плановых консультаций в пре-делах одного региона составляет от 1 до 3 суток.

В ы в о д ы Использование РИСТ, разработанной в

ЮНИИ ИТ, позволяет организовать прове-дение любых телемедицинских консульта-ций как в масштабе региона, так и на меж-региональном уровне.

Эффект от внедрения РИСТ состоит в следующем:

• не материальный эффект: o врачи отдаленных населенных пунк-

тов в сложных случаях получают своевре-менную консультацию от врачей консуль-тационных центров;

o повышается качество лечения бла-годаря более точному, оперативному диаг-нозу и медицинским назначениям, полу-ченным в рамках РИСТ;

o производится своевременная госпи-тализация больных по результатам прове-денной консультации;

o пациент удаленного населенного пункта получает назначение на очный при-ем врача по результатам проведенной консультации.

• материальный эффект:

o во многих случаях удается избежать перевода больных на стационарное об-следование и лечение в ЛПУ окружного значения и связанных с этим затрат;

o сокращаются периоды нетрудоспо-собности больных;

o снижается количество ошибочных вызовов санитарной авиации для госпита-лизации плановых больных.

РИСТ показала свою эффективность за почти 7 летний период ее функциониро-вания. За этот период система была зна-чительно усовершенствована с учетом опыта практического применения и сейчас она может быть внедрена в кратчайшие сроки и столь же эффективно использова-на в любом другом регионе, области, рес-публике или стране. Возможности системы и ее широкий функционал позволяют рас-ширить границы ее применения. Наряду с региональными системами на основе представленного программного комплекса могут создаваться системы взаимного кон-сультирования и обучения врачей по раз-

193

личным медицинским профилям. В на-стоящее время ведется разработка систе-мы телемедицинского консультирования в сфере онкологии. Считаем актуальным создания такой телемедицинских сети в сфере кардиологии, которая позволила бы приблизить высокоспециализированную медицинскую помощь из кардиологических центров в ЛПУ находящихся в удаленных

малонаселенных поселках. Создание на единой технологической основе с исполь-зованием унифицированного интерфейса ряда региональных телемедицинских сис-тем и определенного количества профиль-ных сетей (онкология, кардиология, пери-натальная диагностика) позволило бы пе-рейти к формированию единой сети теле-медицинского консультирования.

Л и т е р а т у р а и в е б л и о г р а ф и я 1. Итоговая декларация круглого стола «Создание

Национальной телемедицинской системы в рамках

Государственной программы «Развитие здравоохра-

нения в Российской Федерации», г. Москва.-2012.-

http://www.expo-telecom.ru/telemedical/2012/itogi/.

2. Лебедев Г. Унификация нормативно-справочной

информации используемой в компонентах ЕГИСЗ.

Общеотраслевые классификаторы в здравоохранении.

Практические аспекты внедрения и эксплуатации /

XIII Всероссийская конференция «Информационные

технологии в медицине-2012», 11-12 октября 2012 г.,

Москва.-200 с.

3. Ерохин Г. Н., Дружинин В. А., Царегородцев А.Л.,

Махнева Т. В., Огородников И. Н., Карташев Е. А.

Телемедицина отложенных консультаций на примере

северных регионов // Информационно-измерительные

и управляющие системы. – Москва. − 2009. – Т.7,№

12. - С.49-53.

Надійшла до редакції: 15.01.2013. © А.Л.Царегородцев, И.Н.Огородников, В.А.Дружинин Кореспонденція: Царегородцев О.Л., вул. Мира, 151, 628011 Ханти-Мансійськ, Росія E-mail: [email protected]

http://www.expo-telecom.ru/telemedical/2012/itogi/

194



УДК 61:621.397.13/.398

Можливості телемедицини в підвищенні виживання постраждалих при політравмі С.О. Гур’єв, А.Ю.Філь Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України, Київ, Україна РЕЗЮМЕ, ABSTRACT Статтю присвячено проблемі консультативної допомоги в процесі надання медичної допомоги постраждалим з політравмою. Доведено високу ефективність застосування телемедичних тех-нологій для виживання постраждалих (Укр.ж.телемед.мед.телемат.-2013.-Т.11,№1.-С.194-197). Ключові слова: тедемедицина, виживання, політравма, постраждалі

С.Е.Гурьев, А.Ю.Филь ВОЗМОЖНОСТИ ТЕЛЕМЕДИЦИНЫ В ПОВЫШЕНИИ ВЫЖИВАЕМОСТИ ПОСТРАДАВШИХ С ПОЛИТРАВМОЙ Украинский научно-практический центр экстренной медицинской помощи и медицины ка-

тастроф МЗ Украины, Киев, Украина

Статью посвящено проблеме консультативной помощи в процессе оказания медицинской по-мощи пострадавшим с политравмой. Доказано высокую эффективность использования теле-медицинских технологий для повышения уровня выживаемости пострадавших (Укр.ж.телемед.мед.телемат.-2013.-Т.11,№1.-С.194-197). Ключевые слова: телемедицина, выживание, политравма, пострадавшие

S.O.Guryev, A.J.Fil POSSIBILITY OF TELEMEDICINE FOR RECOVERY OF PATIENTS WITH POLYTRAUMA Ukrainian Center of Emergency and Disaster Medicine, Kyiv, Ukraine The article dedicated to problem of consultation in process of the medical care for injured patients with polytrauma. A high effect of telemedicine technology for recovery of such patients was shown (Ukr.z.telemed.med.telemat.-2013.-Vol.11,№1.-P.194-1970). Key words: telemedicine, recovery, polytrauma, patients

Світовий досвід надання медичної

допомоги потерпілим із травмою свідчить про високу ефективність застосування методів телемедицини в процесі органі-зації надання медичної допомоги потер-пілим і ефективну й адекватну реаліза-цію лікувально-діагностичних заходів [1-15]. Реальні умови системи охорони здо-ров'я України не дозволяють забезпечи-ти повноцінну лікувально-діагностичну допомогу в усіх лікувально-профілактичних закладах. Тому існує по-треба в постійному консультуванні прак-тичних лікарів в галузі ушкоджень, конт-ролі динаміки лікування, а також – в за-безпеченні можливості обговорення й

вибору оптимальних лікувально-діагностичних заходів. Збільшення кіль-кості та важкості, поліваріабельності по-шкоджень викликає необхідність надання постраждалим з політравмою висококва-ліфікованої, високоспеціалізованої та ви-сокотехнологічної медичної допомоги [3-9,16-26].

Було проведено аналіз потреби в те-лемедичних консультуваннях та контролі у 1150 постраждалих з полісистемними пошкодженнями, яким надавалась допо-мога в лікувально-профілактичних за-кладах другого рівня (n=1000), та третьо-го рівня (n=150) постраждалих. Було ви-вчено потребу в допомозі при постановці

195

діагнозу, в наданні рекомендацій щодо лікування та динамічного контроля. Та-кож було проведено прогностичне ви-вчення ефективності заходів телемеди-цини у 110 пацієнтів, маючи на увазі сприяння застосування таких заходів для підвищення рівня виживання постражда-лих. Усі розрахунки були проведенні від-повідно до критеріїв та вимог доказової

медицини за допомогою комп’ютерних технологій. В результаті дослідження було встановлено, що фактично консуль-тативної допомоги потребувало 82% по-страждалих яким надавалась медична допомога у медичних закладах другого рівня, та 36% постраждалих які отриму-вали допомогу у закладах третього рівня. Дані наведено в табл.1.

Таблиця 1. Аналіз потреби у застосуванні телемедичних технологій в процесі надання допомоги

постраждалим, які проходили лікування в закладах другого рівня

Заходи Питома вага в ма-сиві потреби (%)

Питома вага в загаль-ному масиві (%)

Ранг

Допомога в постановці діагнозу 52,56 45,10 1

Рекомендації щодо лікування 35,24 25,13 2

Динамічний контроль лікування 19,02 10,78 3

Як свідчать дані табл.1, найбільшу пот-

ребу викликали заходи щодо ефективної за обсягом та адекватної діагностики. Отже, 52,56% масиву консультативної допомоги або 45,10% від загального масиву. Консу-льтативна допомога щодо рекомендацій про надання лікування по-страждалих складає в другому рівні 35,24% масиву по-треби додаткової консультативної допомо-ги або 25,13% загального масиву. Додатко-во допомога щодо динамічного контролю складає 19,02% масиву потреби або 10,78% загального масиву та знаходиться на третьому ранговому місці. Таким чином, треба зауважити, що основною пробле-мою, яка може бути вирішена за допомо-

гою консультування з висококваліфікова-ним фахівцем у галузі політравми, є про-блеми діагностики.

Рекомендації щодо лікування мають показник потреби в 1,5 раза менше, а в ди-намічному контролі в 2,7 раза менше.

У всіх даних пацієнтів потребувався ви-клик фахівця в заклад другого рівня, що призвело до затримання адекватного на-дання медичної допомоги в середньому на 189 хвилин. Експертний аналіз випадків довів, що переважна частина допомоги мо-гла бути прискорена та здійснена за допо-могою телемедичних технологій. Дані на-ведені в табл.2.

Таблиця 2. Дані про консультативно-діагностичну допомогу

Заходи Потреба Експертна можливість застосування таких за-

ходів

Можливість застосування телемедицини

Ранг

Діагностичні 52,56 45,10 37,80 31,06 68,74 2

Лікувальні 35,24 28,90 26,10 21,40 74,05 1

Динамічне спо-стереження

19,02 15,60 15,12 12,40 65,19 3

Аналіз даних, що наведені в табл.2,

свідчать про те, що переважна більшість консультативно-діагностичної допомоги мо-гла бути надана за допомогою те-лемедичних технологій. Найбільше при ви-значенні методів лікування 74,05% та діаг-ностики 68,74%. В цілому 72,32% обсягу потреби додаткової консультативної допо-

моги в процесі надання екстренної медич-ної допомоги в закладах другого рівня мо-же бути вирішено методами телемедици-ни., При вивченні потреби в консультатив-ній допомозі у закладах третього рівня встановлено що такої потребувало лише 20,06% (табл.3).

196

Таблиця 3. Структура потреби в проведенні додаткових заходів

Заходи Питома вага в масиві

потреби (%) Питома вага в загаль-

ному масиві (%) Ранг

Допомога в постановці діагнозу 35,48 7,33 2

Рекомендації щодо лікування 90,32 18,67 1

Динамічний контроль лікування 19,35 4.00 3

Як свідчать дані табл.3, структура пот-реби в проведенні додаткових заходів 3-го рівня є іншою, ніж у закладах 2–го рівня. По-перше лише 20,06% потребують додат-кової консультативної допомоги, по-друге насамперед потребується консультативна допомога та заходи щодо лікування пост-

раждалих які складають 90,32% або 18,67% загального масиву. Діагностичні за-ходи складають лише 35,48% масиву пот-реби або 7,33% загального масиву.

Динамічного контролю лікування по-требувало 9,35% массиву потреби, або 4% загального масиву (табл.4).

Таблиця 4. Застосування телемедичних технологій як методики виконання додаткової консуль-

тативної допомоги

Заходи Потреба Експертна можливість застосування таких за-

ходів

Можливість застосування телемедицини

Ранг

До потре-

би До заг.

До потре-би

До заг.

Діагностичні 35,48 7,33 12,9 2,67 36,36 1

Лікувальні 90,32 18,67 12,9 2,67 14,29 2

Динамічне спосте-реження

19,39 4,00 16,66 0,322

0,6 16,67 3

При тому методи телемедицини могли бути застосовані в обмеженому обсязі. Як свідчать дані, викладені в табл.4, застосу-вання телемедичних технологій як методи-ки виконання додаткової консультативної допомоги складає всього 20% при цьому найбільше заміщення необхідне при діаг-ностиці пошкоджень.

Отже аналіз вказує, що застосування телемедичних технологій є найбільш доці-льним в лікувально-профілактичних закла-дах другого рівня. Використання телемеди-чних технологій в наданні медичної допо-

моги, організації та реалізації лікувально-діагностичних заходів у 110 пацієнтів з по-літравмою яким була надана медична до-помога у закладах другого рівня довело, що експертно-розрахункові показники пов-ністю підтвердились, а застосування теле-медичних технологій дозволило підвищити виживання постраждалих на 14,55% за ра-хунок підвищення рівня якості діагностики, оптимізації обсягу та характеристики ліку-вальних методик, скорочення прийняття клініко-організаційного рішення, щодо про-ведення лікувально- діагностичних заходів.

В и с н о в к и

1.Застосування телемедичних техно-логій в процесі надання медичної допо-моги у постраждалих з полівтравмою є доцільним у лікувально-профілактичних закладах другого рівня.

2. Існує різниця між потребою та до-цільністю застосування телемедичних технологій у закладах 2-го та 3-го рівня,

при чому на другому рівні потреба існує в рекомендаціях щодо лікування, на тре-тьому рівні - в діагностиці.

3. Застосування телемедичних тех-нологій потенційно дозволяє підвищити виживання постраждалих на 14,5% за рахунок оптимізації надання екстреної медичної допомоги.

Л і т е р а т у р а т а в е б л і о г р а ф і я 1. Анищенко А.В. Эффективность телеконсультирования по тра-

вматологии-ортопедии в рамках Областной телемедицинской сети / А.В.Анищенко, А.В.Владзимирский, В.Г.Климовицкий,

А.Ю.Магомедов [та ін.] // Укр.ж.телемед.мед.телемат. -2006.-

Т.4,№2.-С.164-170. 2. Винокуров С.А. Использование неформального телеконсуль-

тирования в лечении тяжелой шахтной травмы верхней конечности

197

/ С.А.Винокуров // Укр.ж.телемед.мед.телемат.-2003.-Т.1,№1.-С.84-

89.

3. Владзимирський А.В. Телемедицина в лікувально-діагностичному процесі в травматології та ортопедії: [монографія] /

Антон Вячеславович Владзимирський. - Донецьк: ООО «Цифровая

типография», 2009. – 320 с. 4. Владзимирський А.В. Лікування потерпілих із множинними і

сполучними ушкодженнями на догоспітальному і госпітальному

етапах з використанням телемедичних систем.-Автореф...канд.мед.н.- Вінниця, 2003.-20 с.

5. Владзимирський А.В. Концепція клінічного використання

телемедицини в травматології та ортопедії / А.В.Владзимирский // Травма.-Т.10,№1.-2009.-С.23-28.

6. Владзимирський А.В. Вплив телемедичного консультування

на результати лікування пацієнтів ортопедо-травматологічного профілю / А.В.Владзимирский // Український журнал екстремаль-

ної медицини імені Г.О.Можаєва. - 2008. - Т. 9. - №3. - С. 45-50.

7. Владзимирський А.В. Досягнення телемедицини в травматоло-гії та ортопедії – підсумки і перспективи 35 років всесвітньої прак-

тики / А.В.Владзимирский // Травма.- 2008.-Т.9,№1.-С.102-110.

8. Климовицкий В.Г. Схема лечения политравмы на основе damage control и телемедицины / В.Г.Климовицкий,

А.В.Владзимирский, А.Ю.Магомедов // VIII съезд травматологов-

ортопедов России «Травматология и ортопедия XXI века», 6-8 июн.

2006 г.: . сб.тез.докл.-Самара:«Офорт»,2006.-Т.1.-С.404-405.

9. Організація телемедичної допомоги в закладах охорони здо-

ров’я. Методичні рекомендації затверджені МОЗ України / [Голуб-чиков М.В., Владзимирський А.В., Климовицький В.Г. та ін.]. -

Київ,2008.-70 с.

10. Столяр В.Л. Девятилетний опыт продвижения телемедицинс-кого проекта в удаленных регионах России / В.Л.Столяр,

О.Ю.Атьков, А.И.Сельков [и др.] // Укр.ж.телемед.мед.телемат.-

2005.-Т.3,№2.-С.141-147. 11. Челноков А.Н. Открытые web-технологии в ортопедии и трав-

матологии / А.Н.Челноков // Укр.ж.телемед.мед.телемат.-2003.-

Т.1,№1.-С.65-69. 12. Челноков А.Н. Телеконсультации в ортопедии и травматолгии

на основе web-технологий / А.Н.Челноков, C.М.Кутепов,

А.А.Головин // Лечение повреждений и заболеваний таза. Новые технологии в лечении повреждений и заболеваний опорно-

двигательной системы: науч.-практ. конф. 12-13 сент. 2001 г.: ма-

тер.конф.-Екатеринбург, 2001.- С.123-125. 13. Челноков А.Н. Особенности подготовки изображений для

телеконсультаций в ортопедии и травматологии / А.Н.Челноков,

С.М. Кутепов // Телемедицина и проблемы передачи изображений:

III ежегод.Моск.междунар.симп.по телемед., 14-15 дек. 2000 г.:

тез.докл.- М.:МАКС Пресс, 2000.-С.68-69. 14. Щудло М.М. Телемедицина в ГУ РНЦ “Восстановительная

травматология и ортопедия” им. акад. Г.А.Илизарова / М.М.Щудло

// Укр.ж.телемед.мед.телемат..-2004.-Т.2,№2.-С.197-201. 15. Abboud J. Telemedicine Consultation for Patients with Upper

Extremity Disorders Is Reliable / J.Abboud, D.Bozentka, P.Beredjiklian

// Clinical Orthopaedics and Related Research.-N435.-2005.- P.250-257. 16. Ashkenazi I.Effect of teleradiology upon pattern of transfer of head

injured patients from a rural general hospital to a neurosurgical referral

centre / I.Ashkenazi, J.Haspel, R.Alfici [et al] // Emerg Med J.-2007.-24(8).-P.550-552.

17. Bendixen RM. A telerehabilitation model for victims of polytrauma

/ RM.Bendixen, C.Levy, BJ.Lutz [et al] // Rehabil Nurs.-2008.-N33(5).-P.215-220.

18. Benger J. Protocols for minor injuries telemedicine / J.Benger //

J.Telemed.Telecare.-1999.-Vol.5,N3.-P.26-45. 19. Braun RP Telemedical wound care using a new generation of

mobile telephones: a feasibility study / RP.Braun, JL.Vecchietti,

L.Thomas [et al] // Arch Dermatol.-2005.-141(2).-P.254-258. 20. Glinkowski W. Tecnological standards of teleradiology function in

orthopedics and trauma care / W.Glinkowski, M.Kornacki // Ortop

Traumatol Rehabil.-2002.-N4(6).-P.725-730.

21. Harno K. Clinical effectiveness and cost analysis of patient referral

by videoconferencing in orthopaedics / K.Harno, E.Arajärvi, T.Paavola

[et al] // J Telemed Telecare.-2001.-N7(4).-P.219-225. 22. Jones SM. Telemedicine in acute plastic surgical trauma and burns

/ SM.Jones, C.Milroy, MA.Pickford // Ann R Coll Surg Engl.-2004.-

N86(4).-P.239-242. 23. Larson A. Accuracy of diagnosis of subtle chest disease and subtle

fractures with a teleradiology system / A.Larson, DA.Lynch,

B.Zeligman [et al] // AJR Am J Roentgenol.-1998.-N170(1).-P.19-22. 24. Latifi R. Telepresence and telemedicine in trauma and emergency

care management / R.Latifi, K.Peck, JM.Porter [et al]// Stud Health

Technol Inform.- 2004.-N104.-P.193-199. 25. Latifi R. Telemedicine and telepresence for trauma and emergency

care management / R.Latifi, R.Weinstein, J.Porter [et al]// Scandinavian

Journal of Surgery.-2007.-N96.-P.281-289. 26. Roccia F. Telemedicine in maxillofacial trauma: a 2-year clinical

experience / F.Roccia, MC.Spada, B.Milani [et al] // J Oral Maxillofac

Surg.-2005.-N63(8).-P1101- F1105.

Надійшла до редакції: 11.12.2012. © С.О.Гур’єв, А.Ю.Філь

Кореспонденція: Гур’єв С.О., вул. Братиславська, 3, 02660, Київ, Україна E-mail: [email protected]

198



УДК 61:621.397.13/.398

Благодійний проект «Національна телемедична мережа»

Є.C. Полтенко

Благодійна фундація «Відкриті серця України», Київ, Україна

РЕЗЮМЕ, ABSTRACT У статті йдеться про проект «Національна телемедична мережа» Благодійної фундації «Відк-риті серця України». Розповідається про завдання, етапи, фази проекту, проблеми, що виникли в результаті його впровадження, а також очікувані результати та ефекти. Проект зорієнтований на кардіологічні відділення обласних та районних дитячих лікарень. В майбутньому проектом передбачається охопити ланки первинної медичної дитячої допомоги в цілому. Основоположна мета проекту – знизити дитячу смертність від кардіологічних захворювань шляхом розвитку те-лемедицини в Україні (Укр.ж.телемед.мед.телемат.-2013.-Т.11,№1.-С.198-201). Ключові слова: вроджені вади серця, телемедицина, благодійний проект «Національна теле-медична мережа»

Е.C.Полтенко БЛАГОТВОРИТЕЛЬНЫЙ ПРОЕКТ «НАЦИОНАЛЬНАЯ ТЕЛЕМЕДИЦИНСКАЯ СЕТЬ» Благотворительный фонд «Открытые сердца Украины», Киев, Украина В статье идет речь о проекте «Национальная телемедицинская сеть» Благотворительного фонда «Открытые сердца Украины». Рассказывается о задании, этапах, фазах проекта, проблемах, которые возникли в результате его внедрения, а также ожидаемых результатах и эффектах. Проект ориентирован на кардиологические отделения областных и районных детских больниц. В будущем проектом предусматривается охватить звенья первичной медицинской помощи детям в целом. Основополагающая цель проекта – снизить детскую смертность от кардиологических заболеваний путем развития телемедицины в Украине (Укр.журнал телемедицины и мед.телематики.-2013.-Т.11,№1.-С.198-201). Ключевые слова: врожденные пороки сердца, телемедицина, благотворительный проект «Национальная телемедицинская сеть»

E.S.Poltenko CHARITABLE PROJECT “NATIONAL TELEMEDICAL NETWORK” Charitable Foundation “Open Hearts of Ukraine”, Kyiv, Ukraine The article is dedicated to the project «National Telemedical Network» which supported by Charitable Foundation “Open Hearts of Ukraine”. Author talks about task, stages, phases of project, problems which arose up as a result of it introduction, and also expected results and effects. A project is orientated on the cardiologic departments of regional and district children’s hospitals. Fundamental purpose of project – to reduce children death rate from cardiologic diseases by development of telemedicine in Ukraine (Ukr.z.telemed.med.telemat.-2013.-Vol.11,№1.-P.198-201). Key words: congenital heart abnormalities, telemedicine, charitable project “National Telemedicinie Network”

Сучасна українська медицина потер-пає від недостатньої укомплектованості обладнанням, медикаментами та квалі-фікованими спеціалістами. Особливо го-стро ці проблеми відчуваються у відда-лених регіонах України. Одна із галузей медицини, яка потребує підвищеної ува-ги, – це дитяча серцево-судинна хірургія. Це надзвичайно високоспеціалізована, наукоємна і дороговартісна сфера меди-

цини. Зважаючи на те, що вроджені вади серця є вкрай поширеними, цей напря-мок медицини, так само як і інші, має су-спільне значення. За даними державної установи «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України» вроджені вади серця ви-являються у 6-8 дітей на 1000 народже-них. 40% дітей із вродженими вадами серця потребують операції під час пер-

199

шого місяця життя. В цілому ж в Україні на 2011 рік нараховувалося майже 89 000 дітей з хворобами системи крово-обігу віком від 0 до 17 років [4].

Тому наприкінці 2011 року Благодійна фундація «Відкриті серця України» роз-почала реалізацію проекту «Національ-на телемедична мережа», головним за-вданням якого є укомплектування карді-ологічних відділень обласних та район-них медичних закладів мультимедійним обладнанням і програмним забезпечен-ням для організації телемостів з кращи-ми профільними клініками не лише нашої країни, а й всього світу. Кардіологічні відділення регіональних дитячих ліка-рень об’єднуються в єдину телемережу, центральну ланку якої становить ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України». Це дозволяє:

1. Отримувати консультації провід-них спеціалістів у складних випадках, ко-ли встановлення діагнозу проблематич-не або не однозначне. За допомогою ві-деозв’язку спеціалісти з регіонів можуть отримати консультацію у кваліфікованих і досвідчених лікарів Науково-практичного медичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України.

2. Економити кошти на перевезення дітей з вадами серця з регіонів до Києва з метою уточнення діагнозу та визначен-ня подальшого лікування. Перевезення дитини з вадою серця з регіону до Києва потребує використання спеціальних тра-нспортних засобів та дороговартісного медичного обладнання. Телемедичні консультації дозволяють уникнути цих витрат.

3. Підвищити кваліфікацію лікарів. За допомогою відеозв’язку лікарі з регіонів стають свідками складних операцій, які проводяться в ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України» і які не вико-нуються в регіонах. Вони можуть ставити питання оперуючим лікарям та шляхом спостереження підвищувати свій кваліфі-каційний рівень.

Впровадження проекту передбачає такі етапи:

1. Придбання програмного забезпе-чення, яке уможливлює відеотрансляції за участю багатьох точок та забезпечує конфіденційність передачі даних.

2. Закупівля та облаштування облас-них лікарень портативними комп’ютерами та високороздільними ка-мерами для забезпечення кожної лікарні точкою доступу до відеозв'язку.

3. Придбання та встановлення у вже підключених закладах системних блоків та TV-тюнерів, які уможливлять трансля-цію даних з медичної апаратури: рентге-нограм, знімків ультразвукової діагности-ки, комп’ютерної томографії та інших до-кументів, що містять текст, знімки або графіку.

4. Вдосконалення каналів підключен-ня до мережі Інтернет, оскільки в бага-тьох закладах ці канали мають низьку пропускну здатність; побудова каналів Інтернет-зв’язку там, де це необхідно.

5. Приєднання до телемережі район-них медичних закладів.

6. Популяризацію проекту з метою більш інтенсивного застосування теле-медичної мережі.

Проект умовно був поділений на дві фази.

Перша фаза передбачає забезпечен-ня кожної лікарні обласного рівня точкою доступу до відеозв'язку. На сьогодні було придбане програмне забезпечення TrueConf з безстроковою ліцензією, що забезпечує відеоконференцзв’язок для 150 одночасних он-лайн користувачів, з підтримкою симетричної, асиметричної конференцій, показу робочого столу, на-лаштування шлюзу SIP/H.323. (для під’єднання до систем відео-конференц-зв’язку, які базуються на апаратних рі-шеннях) на суму 603 925 грн. 48 коп.

Також обласні медичні заклади були забезпечені необхідним обладнанням (портативним комп’ютером та високоро-здільною камерою) на загальну суму 69 729 грн. 22 коп.

200

Рисунок. Проведення відеоконференції в межах проекта (за матеріалами www.openhearts.ua)

У 2012 р. організовано точки доступу

до відеозв'язку у 17 медичних закладах: 1. Науково-практичному медичному центрі дитячої кардіології та кардіохірур-гії МОЗ України в м. Києві (два корпуси); 2. Вінницькій обласній дитячій клінічній лікарні; 3. Волинському обласному дитячому те-риторіально медичному об’єднанні (Луцьк) ; 4. Дніпропетровському обласному клініч-ному центрі кардіології та кардіохірургії; 5. Інституті невідкладної і відновної хіру-ргії ім. В.К. Гусака Академії медичних на-ук України (Донецьк) ; 6. Житомирській обласній дитячій клініч-ній лікарні; 7. Запорізькій обласній клінічній дитячій лікарні; 8. Івано-Франківській обласній дитячій клінічній лікарні; 9. Кримському республіканському діагно-стичному центрі (Сімферополь) ; 10. Львівській обласній дитячій клінічній лікарні «ОХМАДИТ» ; 11. Миколаївській обласній дитячій лікар-ні; 12. Сумській обласній дитячій клінічній лікарні; 13. Тернопільській обласній комунальній дитячій клінічній лікарні; 14. Херсонській дитячій обласній клінічній лікарні Херсонської обласної ради; 15. Черкаській обласній дитячій клінічній лікарні;

16. Пологовому будинку Чернігівської мі-ської ради; 17. Луганській обласні дитячій клінічній лікарні.

Друга фаза передбачає встановлен-ня у вже підключених установах облад-нання, необхідного для трансляції даних з медичної апаратури (рентгенограм, знімків ультразвукової діагностики, комп’ютерної томографії та інших доку-ментів, що містять текст, знімки або гра-фіку), а також здійснення інших вищео-писаних етапів. У 2012 році також було закуплено та передано у користування системні блоки та TV-тюнери на суму 17 045 грн. для трансляції даних з меди-чної апаратури таким медичним закла-дам: Вінницькій обласній дитячій клініч-ній лікарні, Волинському обласному ди-тячому територіальному медичному об’єднанню (Луцьк), Івано-Франківській обласній дитячій клінічній лікарн, Львів-ській обласній дитячій клінічній лікарні «ОХМАДИТ», Херсонській дитячій обла-сній клінічній лікарні.

Незважаючи на те, що проект зорієн-тований передусім на кардіологічні відді-лення лікарень, відеозв’язок буде досту-пний й для інших відділень підключених медичних закладів. Таким чином, з пли-ном часу передбачається залучення пе-рвинної ланки системи дитячої медичної допомоги в цілому, що забезпечить пози-тивний ефект. Проблема, з якою зіткнув-ся проект: за умов значного професійно-

201

го завантаження та недостатнього мате-ріального забезпечення лікарі мають не-достатню мотивацію вдаватися до теле-медичних консультацій. Тому одним із заохочувальних заходів у цьому напрям-ку стане започаткування номінації «Кра-щий лікар-новатор у телемедицині» На-ціональної медичної премії. В результаті реалізації проекту передбачається збі-льшити кількість телемедичних консуль-

тацій у складних випадках кардіологічних захворювань, вчасно встановлених діаг-нозів та коректних алгоритмів лікування, покращити технічне оснащення медич-них закладів. В короткостроковій перспе-ктиві очкується збереження дедалі біль-ше дитячих життів, в довгостроковій – пі-двищення кваліфікації лікарів та покра-щення якості медичного обслуговування населення.


1. Владзимирський А.В. Телемедицина в системі ме-

неджмента та організації охорони здоров’я. Навчаль-

ний посібник. - Донецьк: ТОВ «Цифрова друкарня»,

2012. - 468 с.

2. Владзимирский А.В. Телемедицина [монография] /

Антон Вячеславович Владзимирский. - Донецк: Изд-

во «Ноулидж» (Донецкое отделение), 2011. – 436 с.

3. Григорьев А.И., Орлов О.И., Логинов В.А. с соавт.

Клиническая телемедицина.-М.: "Слово", 2001.-144 с.

4. Заклади охорони здоров’я та захворюваність насе-

лення у 2011 році. Статистичний бюлетень, – Держа-

вна служба статистики України, 2012 р.-100 с.

5. Камаев И.А. Телемедицина: клинические, органи-

зационные, правовые, технологические, экономичес-

кие аспекты / И.А. Камаев, В.М.Леванов,

Д.В.Сергеев-Нижний Новгород: Изд-во НГМА, 2001.-

100 с.

6. Aoki N, Dunn K, Johnson-Throop KA, Turley JP. Out-

comes and methods in telemedicine evaluation. Telemed J

E Health. 2003 Winter;9(4):393-401.

Надійшла до редакції: 05.10.2012. © Є.C.Полтенко Кореспонденція: Полтенко Є.С., вул. Академіка Щусєва, 18/14, 04060, Київ, Україна E-mail: [email protected]

202



УДК 681.3

Грид-система для массового накопления и обработки цифровых электрокардиограмм В.В.Вишневский Институт проблем математических машин и систем НАН Украины, Киев, Украина РЕЗЮМЕ, ABSTRACT В статье обсуждается технологический замысел медицинской грид-системы для накопления и обработки цифровой биомедицинской информации (в данном случае – электрокардиограмм) в масштабе популяции населения Украины. Описаны уже действующие веб-сервисы, обеспе-чивающие простой доступ врача-кардиолога к ресурсам виртуальной организации «Медгрид», которая позволяет накапливать и обрабатывать большие объемы цифровой медицинской ин-формации (Укр.ж.телемед.мед.телемат.-2013.-Т.11,№1.-С.202-208). Ключевые слова: медицинская ГРИД-система, электрокардиография, информационные тех-нологии В.В. Вишневський ГРІД-СИСТЕМА ДЛЯ МАСОВОГО НАКОПИЧЕННЯ ТА ОБРОБКИ ЦИФРОВИХ ЕЛЕКТРОКАРДІОГРАМ Інститут проблем математичних машин і систем НАН України, Київ, Україна У статті обговорюється технологічний задум медичної грід-системи для накопичення та оброб-ки цифрової біомедичної інформації (в даному випадку - електрокардіограм) в масштабі популяції населення України. Описано вже діючі веб-сервіси, що забезпечують простий доступ лікаря-кардіолога до ресурсів віртуальної організації «Медгрід», яка дозволяє накопичувати та обробляти великі об'єми цифрової медичної інформації (Укр.ж.телемед.мед.телемат.-2013.-Т.11,№1.-С.202-208). Ключові слова: медична грід-система, електрокардіографія, інформаційні технології V. V.Vishnevskey GRID SYSTEM FOR MASS STORAGE AND PROCESSING OF DIGITAL ECG Institute of Problems of Mathematical Machines and Systems of NAN of Ukraine, Kyiv, Ukraine The idea of medical GRID-system for accumulation and processing of digital biomedical information (primary – electrocardiograms) for the whole population of Ukraine is discussed in this paper. The prospects for using such a system in different areas of practical and research cardiology is drscribred. It is concluded that the development of GRID technologies in cardiology is a topical and promising both in terms of gaining new scientific knowledge and to facilitate the daily practical work (Ukr.z.telemed.med.telemat.-2013.-Vol.11,№1.-P.202-208). Key words: medical GRID system, electrocardiography, information technologies

В 2005 году в этом журнале была опубликована проблемная статья спе-циалистов из Узбекистана [1] с подроб-ным анализом перспектив использования новейшей, на то время, парадигмы ин-формационно-коммуникационных техно-логий (ИКТ) под названием ГРИД (сетка). Эта статья послужила отправной точкой для формирования замысла прикладного медицинского проекта, когда 2009 году в Украине была сформирована программа

«Развития и внедрения ГРИД-технологий». При планировании задач проекта, который в последствие получил название «Медгрид», мы также оттолкну-лись от выводов группы авторов [2], ко-торые анализировали состояние телеме-дицинских решений и специализирован-ного документооборота в украинских ме-дицинских учреждениях. Позволим себе привести несколько выдержек из этой ра-боты в оригинале:

203

«Нужно еще раз отметить самый важ-ный момент: структура, которая занима-ется хранением медицинской информа-ции, не должна входить в состав любого медицинского учреждения. Любой врач должен иметь возможность ввести в «карточку» пациента какие-то данные ис-следований и воспользоваться для диаг-ностики и лечения этого пациента ин-формацией, введенной ранее. Но это все в будущем, надеемся, что не далеком.

Пока же нужно решиться на введение единого в государстве формата хранения и передачи хотя бы электрокардиограм-мы. Пусть это будет наш небольшой вклад в дело создания новой системы отечественного здравоохранения».

Следуя рекомендации авторов этой статьи, мы решили «сделать свой вклад в дело создания новой системы отечест-венного здравоохранения с использова-нием грид-технологий».

Конечно, один-единственный теле-метрический сигнал, который сможет на-капливаться и обрабатываться в меди-цинской грид-системе, можно рассматри-вать лишь как пилотный пример дейст-вующей грид-инфраструктуры. Однако, с другой стороны, реализация технологий для унифицированного хранения и обра-ботки электрокардиограмм на нацио-нальном уровне позволяет решить и ряд принципиальных, на наш взгляд, задач, которые будут проанализированы ниже.

Историческая справка В рамках этой статьи будет уместным

напомнить ряд определений и фактов, которые позволили развивать ГРИД-технологии и в Украине.

ГРИД-Технологии (иными словами, технологии распределенных вычислений) – это в определенном смысле квинтэс-сенция информационных технологий, по-скольку они являются альтернативой централизованной парадигме суперком-пьютинга. Как известно, основы распре-деленных вычислений, как и сам термин «Grid», были предложены в Аргонской лаборатории в конце 90-х годов. Сейчас под Грид-технологиями принято понимать «пространственно распределенную опе-рационную среду с гибким, безопасным и

скоординированным разделением ресур-сов для выполнения приложений в дина-мически образующихся виртуальных ор-ганизациях» [3,4].

Наиболее востребованными Грид-техноголии стали последние 10 лет бла-годаря задачам из области физики высо-ких энергий в экспериментах на Большом Адронном Коллайдере в ЦЕРНе. В на-стоящее время создана и успешно рабо-тает мировая грид-инфраструктура WLCG (Worldwide LHC Grid Computing), которая объединяет несколько сотен мощных вычислительных кластеров (сот-ни тысяч процессорных ядер), располо-женных в лабораториях, институтах и университетах всего мира, в которых ве-дутся исследования в этой предметной области.

ЦЕРН стал и инициатором использо-вания Грид-технологий для других пред-метных областей, в том числе и медици-ны. Так, известны успешные европейские проекты: MAMMOGRID по раку молочной железы (http://mammogrid.vitamib.com), который начат в 2002 году для архивиро-вания исследований молочной железы на базе двух британских и одного итальян-ского госпиталя, проект Health-e-Child (http://www.health-e-child.org) в котором создается грид-инфраструктура для ев-ропейской педиатрии. Известны также проекты в области анализа генома для целей разработки новых лекарственных средств, в частности против СПИДа и но-вых штаммов вируса гриппа и ряд других успешных проектов [5,6].

Пример ЦЕРНа и участие в его науч-ных программах вдохновили специали-стов из Института теоретической физики НАН Украины разработать и реализовать программу развития и внедрения грид-технологий в научных и научно-практических исследованиях в Украине. Сначала это была программа НАН Ук-раины (2005-2009 гг.), а затем - государ-ственная программа, выполнение кото-рой началось в 2010 г. Сегодня в Украине Грид используется во всех областях, где необходимо численно решать сверх-сложные задачи анализа, а также обра-батывать большое количество данных.

204

Для достижения этих целей с 2005 г. в Украине построена национальная грид-инфраструктура, которая включает в себя более 30 кластеров (около 3500 процес-сорных ядер, суммарный объем храни-лищ данных - примерно 500 ТБ) академи-ческих институтов и университетов, рас-положенных в 10 городах Украины. Кла-стеры связаны высокоскоростными опто-волоконными каналами, пропускная спо-собность которых постоянно увеличива-ется (сейчас наиболее мощные кластеры связаны каналами передачи данных в 10 Гбит/с).

Такая мощная Грид-инфраструктура позволила формулировать и решать за-дачи в интересах практического здраво-охранения. Естественно, с учетом реаль-

ного распространения медицинских ин-формационный систем в украинском здравоохранении [7].

Основной технической задачей про-екта «Медгрид» стало получение пер-вичной ЭКГ документации в цифровом формате от органов здравоохранения по всей Украине и ее долговременное хра-нение. Эта транспортная часть грид-проекта представляет собой сложную самостоятельную задачу как с организа-ционной, так и технологической точки зрения.

Технологический замысел проекта «Медгрид» в совокупности с компьютер-ными ресурсами виртуальной грид-организации (ВО) с одноименным назва-нием приведены на рис.1.

Итак, первичной информацией для проекта «Медгрид» являются электро-кардиограммы, получаемые с помощью сертифицированных цифровых кардио-графов в специализированных медицин-ских учреждениях. Важно отметить, что программное обеспечение кардиографов и автоматизированных рабочих мест

(АРМ) кардиологов должно поддерживать европейский формат передачи электро-кардиограмм, известный как SCP-ECG. Именно на использование этого стандар-та рассчитаны сервисы проекта «Мед-грид». На сегодняшний день этот стан-дарт электрокардиограмм в Украине под-держали крупнейшие производители кар-

Рисунок 1 .Технологический замысел проекта «Медгрид»

205

диооборудования: киевская фирма «Ютас», харьковская фирма «Тредекс» и нежинская фирма «Метекол». Технологи-чески эта поддержка выполнена по раз-ному, однако цифровые кардиограммы в хранилища проекта «Медгрид», в конеч-ном итоге, могут быть отосланы с любого рабочего места, оборудованного этими кардиографами и имеющее доступ в Ин-тернет. К веб-ресурсу проекта http://medgrid.immsp.kiev.ua цифровые кардиограммы доставляются при помощи специально разработанного транспортно-го модуля. Этот модуль может использо-ваться либо в виде самостоятельной про-граммы, либо быть встроенным в про-граммный комплекс рабочего места кар-диолога (именно так, кстати, работает программа «Кардиофон» 4-й версии от фирмы «Ютас»).

Для упорядочения файлов кардио-грамм используются специально разра-ботанные интерактивные веб-сервисы.

Портал "Медгрид", в части транспорта и упорядочения кардиограмм, взаимо-действует только с зарегистрированными пользователями. Причем, для отправки кардиограммы из медицинского учрежде-ния пользователь не нуждается в исполь-зовании специального грид-сертификата.

Информация о принятых и упорядо-ченных кардиограммах хранится в мета-базе проекта «Медгрид». Сами же файлы кардиограмм проходят процедуру обяза-тельной деперсонализации. И только по-сле этой обязательной процедуры пере-даются централизованному грид сервису службы каталогов (LFC). Этот сервис обеспечивает автоматическую реплика-цию в доступные виртуальной грид-организации хранилища (стореджи). Этот же сервис обеспечивает и поиск нужного файла кардиограммы для обработки на кластерах. С момента записи кардио-грамм в грид-сторедж, с деперсонализи-рованными кардиограммами могут рабо-тать грид-пользователи виртуальной ор-ганизации "Медгрид". Эти пользователи уже обязательно должны обладать спе-циальными грид-сертификатами и быть зарегистрированными ВО "Медгрид".

Как видно из рис.1, в настоящее вре-мя ВО "Медгрид" поддерживают грид-стореджи и кластеры Института киберне-тики НАНУ (Киев), Национального уни-верситета им.Шевченко МОНУ (г.Киев), Института молекулярной биологии и ге-нетики НАНУ (Киев) и Института сцинци-ляционных материалов НАНУ (г. Харь-ков). По нашим расчетам, даже нынеш-них ресурсов ВО "Медгрид" вполне дос-таточно для отработки технологий транс-порта и хранения кардиограмм из всех регионов Украины на протяжении 2-3 лет. В будущем, эти ресурсы могут быть легко увеличены как в объеме распределенно-го хранилища, так и вычислительных ре-сурсов, поскольку уже сегодня украинский национальный грид (УНГ) обладает ре-сурсом примерно в 3500 процессорных ядер и порядка 500 Тб емкости хранилищ. При этом уже имеется реальная возмож-ность использования европейских ресур-сов, которые больше украинских на не-сколько порядков.

Практическая ценность реализации медицинской Грид-системы на базе электрокардиограмм.

Попробуем проанализировать «выго-ды» широкого распространения меди-цинской электрокардиографической грид-системы с точки зрения разных «участников процесса»:

1. С технологической точки зрения – будет ликвидирован “заговор” произво-дителей кардиографов в части “несо-вместимости” форматов (известный во-енный принцип “наши патроны не долж-ны подходить к их оружию”)

2. С точки зрения пациентов – будет возможность сохранять в едином реест-ре качественную кардиограмму и навсе-гда решить вопрос сравнения текущей кардиограммы с последней, когда бы и где бы она не была получена. Качество диагностики несомненно повысится.

3. С точки зрения врача-практика – будет получена возможность как сроч-ного так и “отложенного” дистанционного консультирования, обмена опытом, уче-ния, получения “второго мнения” от ав-томатических алгоритмов обработки ЭКГ

206

4. С точки зрения исследователей-эпидемиологов – будет получена уни-кальная возможность исследовать рас-пространённость ЭКГ-стигм, реальную распространённость факторов риска кардиологических заболеваний. Кроме этого возможно предположить, что нали-чие динамического наблюдения за элек-трофизиологическими изменениями в больших когортах даст возможность оценить реальную ценность усилий сис-темы здравоохранения по лечению и профилактике сердечно-сосудистых за-болеваний.

5. С точки зрения организаторов здравоохранения – будет получена воз-можность анализа реальных данных о распространённости факторов риска сердечно-сосудистых заболеваний (ССЗ), планирования эффективные про-тиводействия в условиях ограниченности ресурсов, прогнозирования количествен-ные и качественные характеристики здравоохранения в области кардиологии согласно регионам и т.п.

6. Мы также считаем что проект «Медгрид» (не только в области элек-трокардиографии) может внести сущест-венный вклад в формирования страхо-вой медицины в стране. Более подроб-ный анализ медицинских задач, которые могут быть эффективно разрешены с помощью данного грид-проекта, особен-но в области неинфекционной эпиде-миологии, проанализированы в статье [8]. Заметим лишь, что в 2012 году в рамках проекта «Медгрид» было прове-дено пилотное популяционное исследо-вание для Полтавского региона. Целью этого исследования была демонстрация технологических возможностей создан-ной грид-инфраструктуры, в том числе и реализация автоматического расчета Миннесотских кодов, которые использу-ются в подобных исследований. Описа-ние этого в целом удачного эксперимен-та выходит за рамки данной статьи и бу-дет описано отдельно.

Рисунок 2. Веб-форма для просмотра ссылок на кардиограммы (в столбце «Скачать» - исходные

деперсонализированные кардиограммы, в столбце «XYZ»- ортогональные реконструкции этих же кардиограмм)

Прикладные веб-сервисы для кардио-логов и пациентов. Учитывая ограничен-ный объем статьи, продемонстрируем только два веб-сервиса, которые разрабо-таны специально для врачей – пользова-телей портала http://medgrid.immsp.kiev.ua и могут быть полезны уже сейчас, вне на-

учных экспериментов проекта. Любой заре-гистрированный на портале врач – пользо-ватель может передавать и сохранять кар-диограммы в цифровом формате SCP-ECG под своим паролем доступа к ресурсу. Любая присланная кардиограмма будет доступна врачу через веб-интерфейс в

207

форме, приведенной на рис.2., из которого видно, что врач имеет доступ к двум типам кардиограмм. Одна из них соответствует исходной деперсонализированной кардио-грамме покоя в 12 отведениях. А вторая кардиограмма соответствует результату реконструкции исходной кардиограммы в 3 ортогональных отведения. Для визуализа-ции этих кардиограмм врач может вос-пользоваться любым стандартным про-граммным обеспечением, в том числе и программой визуализации, которая бес-платно доступна на сайте проекта «Мед-грид». Из этой же формы врач может рас-

печатать форму доступа к уникальной цифровой кардиограмме для пациента. Для этого ему достаточно кликнуть на ссылку «QR-code». Вид документа с QR-кодом представлен на рис. 3. Заметим, что доступ по QR-коду не требует авторизации на сайте и позволяет получить доступ только к одной кардиограмме и ее рекон-струкции в ортогональные отведения.

Наконец, зарегистрированные на пор-тале проекта врачи могут обсуждать лю-бую кардиограмму в стандартном интер-нет-сервисе «Форум». Внешний вид фору-ма представлен на рис. 4.

На текущий момент сервис «Форум» про-екта «Медгрид» построен таким образом, что для каждой обсуждаемой кардиограм-мы открывается новая тема. Это может вызвать некоторые трудности в модериро-вании форума при активной эксплуатации

сервиса, поэтому в ближайшем будущем этот сервис будет модифицироваться или интегрироваться с другими телемедицин-скими проектами Украины.

Рисунок 3. Уникальная ссылка на кардио-

грамму пациента в виде QR-кода

208

В ы в о д ы

В настоящее время в Украине построе-на и функционирует мощная грид-инфраструктура, которая может и должна использоваться в решении задач практи-ческого здравоохранения.

Возможности грид-инфраструктуры продемонстрированы на примере рутинно-го телеметрического метода цифровой электрокардиографии в рамках проекта «Медгрид».

Даже в нынешней функциональности технологии проекта «Медгрид» могут быть

использованы по крайней мере в трех на-правлениях:

- как распределенное хранилище де-персонализированных электрокардио-грамм с организацией удобного доступа через Веб-интерфейс;

- для организации автоматизированных «отложенных» консультаций по типу «Вто-рое мнение»;

- для проведения масштабных популя-ционных исследований в разрезах регио-нов страны.

Л и т е р а т у р а и в е б л и о г р а ф и я 1. А.М. Ходжибаев, Ф.Т.Адылова, Новейшие информаци-

онные ГРИД-технологии в электронной медицине

//Украинский журнал телемедицины и медицинской телема-

тики.-2005.-Т.3,№1.-c.23-24

2. Москаленко В.Ф., Гирина О.Н., Каминский А.В.,

Киржнер Г.Д. Реформа или создание системы медицинско-

го документооборота? // Медична техніка. - 2008. - № 2(3). -

С.16-18

3. Foster I., Kesselman C., Tuecke S. The Anatomy of the

Grid: Enabling Scalable Virtual Organizations // International

Journal of High Performance Computing Applications.- 2001.-

15 (3).-Р.200–222.

4. Foster І., Kesselman С., Тsudik G., Tuecke S. A Security

Architecture for Computational Grids // Proc. 5th ACM Confer-

ence on Computer and Communications Security Conference, p.

83-92,1998 (ftp://ftp.globus.org/pub/globus/papers/security.pdf).

5. Загородній А.Г., Зинов’єв Г.М., Мартинов Є.С., Шаду-

ра В.М. ГРІД - нова обчислювальна технологія для науки //

Вісник НАН України. - 2005. - №6. - С. 17-19.

6. Вишневський В.В., Авраменко В.И. Нужен ли Украине

медицинский ГРИД? // Системи підтримки прийняття

рішень. Теорія і практика. Науково-практична конференція

з міжнародною участю. - 8 Червня 2009. - Київ: ІПММС

НАНУ, 2009. - С. 162-165.

7. Вишневский В.В., Чайковский И.А., Киржнер Г.Д., Ена

Л.М., Дордиенко Н.А., Фролов Ю.А., Васильев В.Е. Меди-

цинская ГРИД-система на базе электрокардиограмм: новый

инструмент для клинической кардиологии и популяцион-

ных исследований // Международный научно-практический

журнал "Кардиологи: от науки к практике". - 2012. - №2. -

С. 108-116.

Надійшла до редакції: 12.11.2012. © В.В. Вишневський Кореспонденція: Вишневський В.В.,

Пр-т Глушкова, 42, 03680, Київ, Україна E-mail: [email protected]

Рисунок 4. Окно веб-сервиса «Форум для обсуждения кардиограммы»

209



УДК 616.831.653-831.07

Развитие теленеврологии в республике Беларусь А.С. Федулов, А.В. Борисов, С.А. Лихачев, Ю.Э. Щенов Белорусский государственный медицинский университет, РНПЦ неврологии и нейрохирургии, Минск, Беларусь

РЕЗЮМЕ, ABSTRACT Из всех разделов телемедицины консультации на расстоянии являются наиболее социально значимыми и имеют наибольший потенциал экономической эффективности. В результате проведенной научно-исследовательской работы созданы отечественный комплекс телекон-сультирования и региональная телемедицинская система поддержки принятия решения для диагностики и выбора протокола лечения пациентов с неврологическими заболеваниями (Укр.ж.телемед.мед.телемат.-2013.-Т.11,№1.-С.209-212). Ключевые слова: теленеврология, комплекс телемедицинского консультирования, про-граммное обеспечение О.С. Федулов, О.В. Борисов, С.А. Ліхачев, Ю.Е Щенов РОЗВИТОК ТЕЛЕНЕВРОЛОГІЇ В РЕСПУБЛІЦІ БІЛОРУСЬ Білоруський державний медичний університет, РНПЦ неврології і нейрохірургії, Мінськ, Білорусь Зі всіх розділів телемедицини консультації на відстані є найбільше соціально значимими і ма-ють найбільший потенціал економічної еффективності. В результаті проведеної науково-дослідної роботи створені вітчизняний комплекс телеконсультування і регіональна телемедич-на система підтримки ухвалення рішення для діагностики і вибору протоколу лікування пацієнтів з неврологічними захворюваннями (Укр.ж.телемед.мед.телемат.-2013.-Т.11,№1.-С.209-212). Ключові слова: теленеврологія, комплекс телемедичного консультування, програмне забез-печення A.S. Fedulov, A.V. Borisov, S.A. Lihachev, Y.E. Shenov DEVELOPMENT OF TELEMEDICINE IN REPUBLIC OF BELARUS Belarusian State Medical University, Republican Center of Neurology and Neurosurgery, Minsk, Bel-arus Consultations at a distance are the most socially significant and have the greatest potential for cost-effectiveness of all the sections of telemedicine. A domestic complex of teleconsultation and regional telemedicine system for decision-making support for diagnosis and treatment protocol for selecting patients with neurological diseases was created as a result of study (Ukr.z.telemed.med.telemat.-2013.-Vol.11,№1.-P.209-212). Keywords: тeleneurology, telemedicine consultations set, software

Телемедицинские услуги в соответ-ствии с характером взаимодействия оп-ределенных субъектов могут быть клас-сифицированы как: 1) телемедицинские консультации; 2) дистанционные лечеб-но-диагностические воздействия; 3) те-лемониторинг; 4) телемедицинское обу-чение [1, 2]. Консультации на расстоянии являются наиболее значимыми и имеют

высокий потенциал экономической эф-фективности [2, 3]. Экономия средств от поездок пациентов в консультативно-диагностические центры и консультантов к пациентам существенно превосходят затраты на телеконсультации [2, 4]. Дис-тантные консультации особенно значи-мы для пациентов, которые вследствие тяжелого состояния или по другим при-

210

чинам не могут посетить специализиро-ванные центры [5-7]. Ряд многоцентро-вых исследований показал, что невроло-гические консультации занимают веду-щее место в общей структуре телекон-сультирования [8]. Начало удаленному консультированию в Республике Бела-русь (РБ) в режиме реального времени было положено в 2006 г. инновационным проектом «Аксис - 01», выполненным кафедрой нервных и нейрохирургических болезней Белорусского государственно-го медицинского университета (рис. 1). Телеконсультирование получило даль-

нейшее развитие в научно-исследовательских работах кафедры [9-12]. В 2010г. была создана территори-альная (региональная) телемедицинская система (ТМС) поддержки принятия ре-шения для диагностики и выбора прото-кола лечения пациентов с неврологиче-скими заболеваниями, включающая ряд учреждений РБ: Белорусский государст-венный медицинский университет, РНПЦ неврологии и нейрохирургии, Гроднен-ская областная клиническая больница, центральные районные больницы Соли-горска, Сморгони и Борисова.

ТМС позволила создать информаци-онную, организационную и техническую инфраструктуру при максимальном ис-пользовании ресурсов, имеющихся в районах РБ. В 2010-2011 гг. было про-консультировано более 200 пациентов с

различной неврологической патологией: неврологическими проявлениями остео-хондроза позвоночника (НПОП), цереб-роваскулярными заболеваниями (ЦВЗ), рассеянным склерозом (РС) и другой неврологической патологией (рис. 2, 3).

Рисунок 2. Телемедицинские консультации в режиме on-line

Рисунок 1. «Аксис-01». Ком-плекс лечащего врача в теле-медицинском кабинете Соли-

горской центральной районной больницы

211

Телемедицина все более широко

применяется для дистантного обучения врачей и студентов. С 2011г. проводятся тематические семинары для врачей-стажеров, проходящих практику в раз-личных регионах РБ (рис. 4).

Анкетирование врачей учреждений здравоохранения, совместно с которыми проводилось телеконсультирование, по-казало, что телемедицинские консульта-ции оказались полезными при диагности-ке и уточнении протоколов лечения в 87%. Удовлетворение результатами те-леконсультаций высказали 90% пациен-тов. В результате исследования было ус-тановлено, что продолжительность пре-бывания в стационаре пациентов, кото-рым проводилось телеконсультирование, сокращалась за счет повышения опера-тивности принятия решения по той или

иной лечебной модальности и уровня оказания лечебно-диагностической по-мощи.

Наряду с проведением консультаций неврологического профиля выполняется телеконсультирование пациентов с сер-дечно-сосудистыми заболеваниями, хи-рургической патологией и др. Эффектив-ность диагностических процедур повы-шалась за счет привлечения к участию в телеконсультировании ведущих специа-листов в области специальных и инстру-ментальных методов исследования.

Консультации пациентов проводятся на регулярной основе с применением отечественных комплексов телемедицин-ского консультирования КТК-1, разрабо-танного в результате инновационного проекта (рис. 5).

Рисунок 4. Телеобучение врачей-стажеров Рисунок 5. Отечественный комплекс телемедицинского консультирования

КТК-1

Рисунок 3. Структура пациентов с невро-

логическими заболеваниями, проконсульти-

рованных с применением телемедицины

212

Разработано программное обеспече-ние (ПО) средств телемедицинской сис-темы, в состав которого входят:

автоматизированное рабочее ме-сто (АРМ) лечащего врача;

АРМ врача-эксперта;

ПО прикладного сервера;

ПО сервера координации и пере-распределения видео/аудио потоков;

АРМ координатора системы;

АРМ администратора системы. Разработанная ТМС неврологическо-

го профиля позволяет обеспечить про-ведение не менее 500 телеконсультаций в год. ТМС неврологического профиля является программно–технической платформой для консультаций в реаль-ном времени, режиме «запрос-ответ» и других медицинских применений.

В ы в о д ы

Предварительный анализ мирового рынка показывает, что совокупность свойств и уровень стоимости программ-но-технических средств, создаваемых и планируемых к применению в рамках программы, будет привлекательными для экспорта как составных частей, так и

системных решений. Реализация научно-исследовательских работ в области те-лемедицины создает необходимые усло-вия для полноценного масштабного ис-пользования современных средств теле-коммуникации для оказания практической медицинской помощи населению РБ.


1. Церенов Ц.В. Методика создания Портала органов

власти субъекта Российской Федерации и органов мест-

ного самоуправления на основе типового решения. –

www.elrussia.ru/files/37304/portal_metod.doc.-2003.-с.407.

2. Владзимирский А.В. Телемедицина. – Донецк: ООО

«Цифровая типография», 2011. – 437 с.

3. Владзимирский А.В. Клиническое телеконсультирова-

ние. Руководство для врачей. Издание второе, допол-

ненное и переработанное. - Донецк: ООО «Норд», 2005.

- 107 с.

4. Kldiashvili E. Grid Technologies for e-Health: Applications

for Telemedicine Services and Delivery. – 2008.-4 р.

5. Леванов В.М. Особенности проведения телемедицин-

ских консультаций пациентов с заболеваниями системы

кровообращения // Земский врач.–2012.- № 5.–С.44-47.

6. Willmitch B., Golembeski S., Kim S., Nelson L., Gidel L.

Clinical outcomes after telemedicine intensive care unit im-

plementation //Critical Care Medicine.–2012;40:450–4.

7. Wilcox M.E., Adhikari N.K.J. The effect of telemedicine in

critically ill patients: systematic review and meta-analysis

//Critical Care.–2012.– http://ccforum.com/content/16/4/R127.

8. Craig J, Chua R, Russell C et al. A cohort study of early

neurological consultation by telemedicine on the care of neu-

rological patients. // J Neurol Neurosurg Psychiatry

2004;75:1031–5.

9. Федулов А.С., Лихачев С.А., Астапенко А.В., Борисов

А.В., Ващилин В.В., Щенов Ю.Э., Кулеш С.Д., Денисевич

Н.П., Делендик И.Е., Томашев Г.П., Логвиненко Е.В. Те-

лемедицина – приоритетное направление развития со-

временного здравоохранения // Неврология и нейрохи-

рургия. –2012.- № 3. – С. 4-15.

10. Федулов А.С., Лапусто А.А., Денисевич Н.П., Белоус

О.В., Щенов Ю.Э. Телеконсультации в практической

работе районной больницы // Материалы Республикан-

ской научно-практической конференции с международ-

ным участием «Современные вопросы организации и

информатизации здравоохранения».– 2012.–с.289-291.

11. Федулов А.С., Лихачев С.А., Астапенко А.В., Бори-

сов А.В., Ващилин В.В., Щенов Ю.Э., Денисевич Н.П.,

Цурко К.И. Теленеврология: тенденции и реализация //

Материалы Республиканской научно-практической

конференции с международным участием «Современ-

ные вопросы организации и информатизации здраво-

охранения».–2012.–С. 287-289.

12. Федулов А.С., Лихачев С.А., Астапенко А.В., Бори-

сов А.В., Ващилин В.В., Щенов Ю.Э., Митьковская Н.П.,

Григоренко Е.А., Цурко К.И. Использование отечествен-

ного телемедицинского комплекса для консультирова-

ния пациентов неврологического профиля // Материалы

Республиканской научно-практической конференции с

международным участием «Современные вопросы ор-

ганизации и информатизации здравоохранения». – 2012.

– C.285-287.

Надійшла до редакції: 11.08.2012. © А.С. Федулов, А.В. Борисов, С.А. Лихачев, Ю.Э. Щенов Кореспонденція: Федулов О.С. , пр.Дзержинского, 83, 220116, Мінськ, Беларусь E-mail: [email protected]

213



ТТЕЕЛЛЕЕММЕЕДДИИЧЧННАА ППЕЕДДААГГООГГІІККАА DDiieess ddiieemm ddoocceett!!

УДК 61:621.397.13/.398

Conceptual model for digital scheduling system for Medical Military Academy I.Pendzhurov, P.Mihova, G.Bocheva*

New Bulgarian University, Military Medical Academy*, Sofia, Bulgaria

РЕЗЮМЕ, ABSTRACT The paper presents conceptual model with vision for approaching implementation a scheduling software so-lution for the Military Medical Academy, that would manage everything in an adminstrative plan is the biggest healing and educational-scientific complex in Bulgaria. MMA performs diverse diagnostic and treatment ac-tivities to develop military medical science and to conduct training, specialization and improvement of military medical personnel to maintain readiness and fighting capacity of the army, storage and recovery health of the military. Whether there are two or three shifts to cover in each 24-hour cycle, and taking into account the individual needs and preferences of each staff member and allows managers always to know the availability of qualified personnel, staff preferences for particular days, shifts and units, and union and regulatory re-quirements. It provides the tools necessary to keep track of staffing reports, regulated ratios and all of the demands that medical services must meet (Ukr.z.telemed.med.telemat.-2013.-Vol.11,№1.-P.213-216). Key words: information system, education, military medicine

I.Pendzhurov, P.Mihova, G.Bocheva*

КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ЦИФРОВОГО РОЗКЛАДУ ДЛЯ ВІЙСЬКОВО-МЕДИЧНОЇ АКАДЕМІЇ New Bulgarian University, Military Medical Academy*, Sofia, Bulgaria Стаття містить концепцію створення й впровадження інформаційної системи для автоматизації всіх адміністративних процесів у військово-медичному вищому учбовому закладі. ВНЗ виконує значний об'єм лікувально-діагностичної і наукової роботи в освітніх цілях для підготовки кваліфікованого військового персоналу з підвищеною готовністю, а також забезпечує підтримку здоров'я військовослужбовців. Необхідні індивідуалізовані засоби для організації і контролю добового циклу роботи установи, що враховують особисті особливості і переваги персоналу. Система повинна дозволяти менеджерові отримувати інформацію про доступність необхідного персоналу, підрозділів і матеріалів для оптимальної організації всіх процесів. Також система повинна забезпечувати підготовку звітів і менеджмент ресурсів (Укр.ж.телемед.мед.телемат.-2013.-Т.11,№1.-С.213-216). Ключові слова: інформаційна система, освіта, військова медицина

I.Pendzhurov, P.Mihova, G.Bocheva*

КОНЦЕПТУАЛЬНАЯ МОДЕЛЬ ЦИФРОВОГО РАСПИСАНИЯ ДЛЯ ВОЕННО-МЕДИЦИНСКОЙ АКАДЕМИИ New Bulgarian University, Military Medical Academy*, Sofia, Bulgaria Статья представляет концепцию создания и внедрения информационной системы для автоматизации всех административных процессов в военно-медицинском высшем учебном заведении. ВУЗ выполняет значительный объем лечебно-диагностической и научной работы в образовательных целях для подготовки квалифицированного военного персонала с повышенной готовностью, а также обеспечивает поддержание здоровья военнослужащих. Необходимы индивидуализированные средства для организации и контроля суточного цикла работы учреждения, учитывающие личные особенности и предпочтения персонала. Система должна позволять менеджеру получать информацию о доступности требуемого персонала, подразделений и ресурсов для оптимальной организации всех процессов. Также система должна обеспечивать подготовку отчетов и менеджмент ресурсов (Укр.ж.телемед.мед.телемат.-2013.-Т.11,№1.-С.213-216). Ключевые слова: информационная система, образования, военная медицина

214

Military Medical Academy (MMA) is the successor of the Sofia garrison general hospital, founded in 1891, is the first head of the newly appointed hospital is Dr. George Zolotovich, a prominent public fig-ure and an active participant in creating health legislation. It is structure that com-bines military medical staff in diagnostic and therapeutic, scientific and educational

activities. The sections and laboratories in MMA are 35 - equipped with the most mod-ern equipment (a three-dimensional scan-ner, MRI, endoscopic diagnosis, dry litotripter, decompression chamber, a cell separator, the latest generation of equip-ment for diagnosis and treatment of severe dermatological diseases, etc) offer full range of medical services.

Scheme 1. Current paper document workflow in MMA (Sofia)

At this moment there are several infor-mation systems, integrated and functioning, but still lots of paper documentation is pro-cessed and is the most powerful tool for the Bulgarian medical practioner. At the table below we present the current paper docu-ment workflow in Medical ilitary Academy, Bulgaria (scheme 1).

There are regular reports, but periodi-cally are required and others: list of people from the duty team on a date / courts for /, rescue teams in the holidays, emergency teams and etc. Apart, each department sec-retary prepares and makes scheduling unit, where particpate 4 positions - doctors, nurses, paramedics and a consultant for the month.

All this, however, is not actually the main work of secretaries – it far from elabo-rating patient's hospital records, give medi-cations, enter any personal data information for issuances, write epicryzes, hospital lists, keep waiting list, develop the operational program for the next days, encode infor-

mation into the hospital information system, which unfortunately is still considered to be not very reliable data storage and there are many duplicate records - on paper and on computer.

The model`s idea is to facilitate the sec-retaries administative obligations, though generattion of any required reports auto-matically generate, based on the entered relevant departments information in timeta-bles and sections, thus only the Secretary's commitment is to enter the timely applica-tion of the adjustments in the schedule.

It is designed with the expert advices of MMA healthcare professionals, it is intuitive, automated staff scheduling software that will ensure covering the specific workflow needs of imaging centers, radiology de-partments, hospital departments, and spe-cialty practices.

To select the most needed and prefera-ble parameters, we have investigated the web and found one of the most compre-hensive comparative analysis based on the

215

website Capterra – the smart way to find software [2] , where we found 17 software solutions compared with each other in rela-tion to 41 parameters, listed below:Bottom of Form. Based on the international devel-opments and experiene and according to each unit in the organization scheduling re-quirements, we have chosed to set number of shift types (day, evening, night) in a giv-en time period with an opportunity to define and individual preference for shift types. Our model of hospital staff scheduling soft-ware takes into account the availability of

qualified personnel; nurses’ preferences for particular days, shifts, units; and regulatory and union requirements. Regulatory and union requirements govern the number of hours worked, overtime, time off between shifts, staffing ratios, certifications and cre-dentials. Government regulations in some states mandate nurse-to-patient ratios and healthcare organizations must document, by means of staffing reports, that they are meeting, or trying to meet the ratios (scheme 2).

Scheme 2. Capterra parameters

The software supports pattern schedul-ing and automatically generate work schedules using industry standard or user-definable schedules and it is with pre-designed shift patterns for compressed work week, 8, 10, 12, and 24 hour fixed and rotating shift schedules that meet schedul-ing needs of MMA.

Define each nurse’s availability schedule, desired work hours, daily work hour constraints, and weekly work hour constraints.

It doesn’t allow conflicts, duplicate shift assignments, overlapped shift assign-ments, and conflicts with scheduled time off.

Print schedule views, lists, assign-ment calendars, and reports to communi-cate schedule information to management and employees.

Easily converts work schedules, cal-endars, and any report in Word, Excel and PDF.

216

C o n c l u s i o n The very nature of medical staff sched-

uling demands efficiency when it comes to managing scheduling for staff and physi-cians at medical offices, hospitals, home health services, medical centers and other medical care facilities.

With so many positions and skill re-quirements to meet, there is no room for anything less than total staff organization, especially when the staff count reaches into nearly thousand people, operating 24/7 and covering hundreds of shifts.

R e f e r e n c e s a n d w e b l i o g r a p h y

1. Belokonski E, Tonev S, Kanev K. Military Medical Acad-

emy acts as part of national health care system in crisis other

than war. Военна медицина 2007;58 (Suppl. 1):3-6.

2. Vinarova J., Mihova P.Health information as a social

regulator.-Sofia, 2012.- 200 p.

3. Capterra.-Режим доступу: http://www.capterra.com.

4. Military Medical Academy.- Режим доступу:

http://www.vma.bg.

Надійшла до редакції: 05.03.2012. © I.Pendzhurov, P.Mihova, G.Bocheva

Кореспонденція: Pendzhurov I., Montevideo 21, korpus 2, office 210, Sofia, Bulgaria E-mail: [email protected]

217



УДК 378.961:378.147-322

Дистанционное обучение в высшей медицинской школе Р.Е.Хоружая, Д.К.Калиновский, Л.Л. Татаренко Донецкий национальный медицинский университет им. М. Горького, Донецк, Украина РЕЗЮМЕ, ABSTRACT Статья посвящена проблемам модернизации высшей школы путем внедрения дистанционного обучения в образовательное пространство. С одной стороны, информационные технологии расширяют возможности для подачи изучаемого материала педагогами, с другой – они значи-мы и для самостоятельного приобретения знаний, определенных умений и навыков студента-ми (интернами, курсантами) (Укр.ж.телемед.мед.телемат.-2013.-Т.11,№1.-С.217-220). Ключевые слова: дистанционное обучение, современные технологии образования, высшая медицинская школа

Р.Ю.Хоружа, Д.К.Каліновський, Л.Л.Татаренко ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ МЕДИЧНІЙ ШКОЛІ Донецький національний медичний університет ім.М.Горького, Донецьк, Україна Стаття присвячена проблемам модернізації вищої школи шляхом впровадження дистанційного навчання в освітній простір. З одного боку, інформаційні технології розширюють можливості для подачі матеріалу, що вивчається, педагогами, з іншої - вони значущі і для самостійного придбання знань, певних умінь і навичок студентами (інтернами, курсантами) (Укр.ж.телемед. мед.телемат.-2013.-Т.11,№1.-С.217-220). Ключові слова: дистанційне навчання, сучасні технології освіти, вища медична школа

R.Khorugaya, D.Kalinovsky, L.Tatarenko DISTANCE LEARNING AT MEDICAL UNIVERTSITY Donetsk National Medical University named after M. Gorky, Donetsk, Ukraine The article is sacred to the problems of modernization of higher school by introduction of the distance teaching in educational space. From one side, information technologies extend possibilities for the serve of the studied material teachers, from other - they are meaningful and for independent acquisi-tion of knowledge, certain abilities and skills by students (interns, postgraduate students). (Ukr.z.telemed.med.telemat.-2013.-Vol.11,№1.-P.217-220). Keywords: distance learning, modern technologies of education, higher medical school

В процессе интеграции украинского образования в Болонский процесс оте-чественные педагоги продолжают уде-лять внимание поиску новых технологий обучения [2,3]. Безусловно, это не озна-чает, что старые апробированные и хо-рошо зарекомендовавшие себя методы должны быть забыты [1]. Напротив, мы за оправдавший себя взвешенный кон-серватизм. Но, следуя «веяниям време-ни», диктующим необходимость сохра-нения при подготовке медиков баланса между фундаментальными научными знаниями и знаниями, ориентированны-

ми на практическое здравоохранение, могут не только найти, но и прочно за-нять свое место инновационные методы преподавания как теоретических, так и клинических дисциплин в педагогическом процессе в украинских вузах. Учитывая специфику обучения в украинских меди-цинских университетах и академиях, ко-гда значимым является очное присутст-вие студентов, отработка ими умений и навыков, отражающих профессиональ-ное мастерство, в процессе непосредст-венного общения с пациентами, IT-технологии без ущерба могут быть ис-

218

пользованы во внеаудиторной работе студентов [4,5]. Умение обучающихся самостоятельно использовать информа-

ционные технологии для приобретения в вузе знаний, умений и навыков невоз-можно переоценить [5].

Ц е л ь и с с л е д о в а н и я Цель: анализ возможностей исполь-

зования дистанционного обучения в са-мостоятельной работе студентов при подготовке врачей-стоматологов.

М а т е р и а л и м е т о д ы На кафедре терапевтической и хи-

рургической стоматологии Донецкого на-ционального медицинского университета обучаются студенты III, IV и V курсов международного и стоматологического факультетов. Педагоги, нацеленные на внедрение новшеств, осуществляют по-стоянный мониторинг за уровнем их под-готовки. Фиксируются успехи, пробелы,

оплошности, ошибки в подготовке сту-дентов. С целью нивелирования, устра-нения в случае необходимости негатив-ных моментов, приумножения позитив-ных результатов преподаватели исполь-зуют не только очное общение, но и раз-личные методики дистанционного обуче-ния.

Р е з у л ь т а т ы и о б с у ж д е н и е Проиллюстрируем процесс приобре-

тения знаний-умений, навыков студен-тами нашего вуза. В первую очередь, речь, безусловно, идет о традиционно проводимых лекциях, практических и се-минарских занятиях, требующих, как мы упоминали выше, очного присутствия. Однако значимый (хотя, пока и не ре-шающий) вес приобретает внеаудитор-ная подготовка. Содержание и разнооб-разие организационных форм ее реали-зации варьируется. Но суммарно они создают необходимые условия для мо-тивации обучающихся, стимулирования интереса к учебному процессу и активи-зации их учебно-познавательной дея-тельности.

При этом самостоятельная работа обучающихся, опирающаяся на инфор-мационные технологии, строится таким образом, чтобы постепенно возрастал объем и сложность подаваемого мате-риала, продуктивность и целостность деятельности студентов. Проиллюстри-руем последний тезис. Сначала студен-ты анализируют и отбирают готовые ма-териалы по темам, предлагаемым учеб-ными программами и планами. Затем обучающиеся создают свои материалы аналогично интегрированным информа-ционным образовательным ресурсам. Глубокий анализ существующих шабло-нов позволяет выполнять задания с раз-

ной долей продуктивной деятельности обучающихся. Все зависит от уровня подготовки студентов и, конечно, изу-чаемой дисциплины. На теоретических кафедрах воплощение самостоятельных работ – менее трудная задача. Правда, и на упомянутых кафедрах выполнение заданий зависит как от творческой со-ставляющей преподавателя, так и от креативности и уровня подготовки сту-дента, воплощающего ту или иную идею в реальный проект. На клинических ка-федрах подобная работа несет в себе другую смысловую нагрузку.

Менее подготовленные 3-5-ти курс-ники предпочтут создать бумажный ва-риант изучаемого фрагмента или темы. Более продвинутые – электронную вер-сию заданного. Часть студентов (воз-можно, наименьшая) осуществит «пере-вод» усваиваемой темы из репродуктив-ной формы в частично-поисковое или творческое задание. В контексте рас-сматриваемой статьи уместно упомянуть о возможности выполнения дипломных проектов в стенах медицинских вузов. Наше видение данной проблемы изло-жено в ряде статей, опубликованных ра-нее авторами в тематических журналах и сборниках, отражено в докладах, посвя-щенных проблемам педагогики. Позво-лим напомнить несколько узловых мо-ментов: дипломные проекты стоит адре-

219

совать тем студентам, которые предпо-лагают получить магистерскую степень или продолжить обучение в аспирантуре. По сути, проект – подготовительный этап дальнейших научных поисков, которые могут «дорасти» до магистранского ис-следования или кандидатской диссерта-ции. И этим этапом, внедренным в про-цесс обучения медиков, не следует пре-небрегать. Руководить выполнением ди-пломного исследования можно, исполь-зовав виртуальную среду, то есть посто-янное личное присутствие обучающегося необязательно, собственно, также как и дежурств на кафедре педагога-куратора. Не столь значимо как общаются студент и преподаватель. Важна цель консуль-таций. Последние необходимы для вы-страивания некой логически обоснован-ной конструкции, углубляющей понима-ние тех или иных фрагментов, темы, дисциплины, курса, наконец, выполнения дипломного проекта.

Умозрительные шаги, осуществлен-ные студентом самостоятельно или под руководством педагога, безусловно, со-провождаются приобретением новых знаний, умений и навыков. Для оценки возможностей студентов следует начи-нать с самого простого – разработки кон-спектов практических занятий с включе-нием готовых информационных образо-вательных ресурсов. Постепенно труд обучающегося усложняется за счет со-четания репродуктивной и творческой деятельности студентов с увеличением доли последней при выполнении внеау-диторной работы. Наращивание объема, сложности выполняемых работ способ-ствуют формированию творческой ак-тивности и самостоятельности, так необ-ходимых отечественному студенту в ус-ловиях вхождения украинского высшего образования в Болонские инициативы.

Интеграция, модульность, индиви-дуализация (речь идет о возможности самостоятельного выбора студентом собственного образовательного маршру-та, так называемой «дорожной карты» обучающегося) являются ведущими ха-рактеристиками современного образова-тельного процесса. Следует отметить,

что работа со средствами информаци-онных технологий способствует разви-тию у студентов компетентности владе-ния компьютерными технологиями.

За последние годы на стоматологи-ческом факультете Донецкого нацио-нального медицинского университета им. М.Горького произошли не только струк-турно-организационные изменения, но и обновление учебных материалов и до-кументов. Структурно-организационные изменения были связаны с внедрением преемственной системы зачетных бал-лов (кредитов) по типу ECTS, предпола-гающие увеличение доли самостоятель-ной работы студентов. При этом до кон-ца не сформирована служба (центр) поддержки академических консультан-тов. Требует переработки и внедрения, а также своевременной корректировки стратегия и тактика рубежного и итогово-го контроля (аттестации).

Модернизация учебных материалов и документов включает разработку вариа-тивного учебного плана и предусматри-вает необходимость коррекции программ учебных дисциплин с учетом введения зачетных баллов (кредитов), разработки программ курсов по выбору (включая модульное построение программ, разра-ботки технологических карт), обновления учебно-методических комплексов в соот-ветствии с учебными планами и введе-нием зачетных баллов (кредитов). Учеб-ные материалы должны быть подготов-лены таким образом, чтобы их можно было преобразовать в дистанционные курсы или сразу создавать новые, соот-ветствующие требованиям дистанцион-ного обучения.

Однако, преподавателей, способных создать подобные курсы, немного. Таким образом, процесс приобретения знаний-умений, обязан измениться коренным образом. Целесообразнее создавать стройную систему данного вида обуче-ния, возможно встраивая в имеющиеся наработки фрагменты, которые «выкла-дываются в виртуальном пространстве». Не менее значимым является вопрос подготовки преподавателей для дистан-ционного обучения.

220

В ы в о д ы

1. В отечественных вузах необходимо преодолеть существующий дисбаланс между самостоятельной работой студен-тов и традиционными методами.

2. Требуется наладить обратную связь с обучающимися, адекватно отражаю-щую информированность об усвоении учебного или научного материала, за-

тратах времени на выполнение само-стоятельной работы.

3. Осуществление модернизации не-возможно без создания соответствующе-го доступного аудиторного фонда, при-обретения компьютерной техники, раз-работки специальных заданий нового по-коления, постоянного их обновления.

Л и т е р а т у р а и в е б л и о г р а ф и я 1. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической техно-

логи / В.П. Беспалько – Москва: Просвещение, 1989.-

192 с.

2. Васильев В.Н. Модели управления вузом на осно-

ве информационных технологий / В.Н. Васильев. –

Петрозаводск: Изд-во ПетрГУ, 2000.- 164 с.

3. Кара-Мурза С.Г. Проблемы интенсификации нау-

ки: технология научных исследований // С.Г. Кара-

Мурза - Москва: Наука, 1989.-248 с.

4. Пахотин К.К. Высшая школа – некоторые из-

бранные проблемы // К.К. Пахотин – Умань: Ві-заві,

2007.-269 с.

5. Хоружая Р.Е., Педорец А.П., Пиляев А.Г. Про-

блемы реструктуризации высшей медицинской шко-

лы и возможные пути реализации реформы / Р.Е. Хо-

ружая, А.П. Педорец, А.Г. Пиляев // Вестник неот-

ложной и восстановительной медицины. - 2006.-Т.7.-

№4.-С.727-731.

Надійшла до редакції: 10.10.2012. © Р.Е.Хоружая, Д.К.Калиновский, Л.Л.Татаренко Кореспонденція: Калиновский Д.К. , Пр-т Ілліча, 16, 83003, Донецьк, Україна E-mail: [email protected]

221



УДК 61:621.397.13/.398

The doctor online – requirements for specific competencies and skills

J.Vinarova, P.Mihova

New Bulgarian University, Sofia, Bulgaria РЕЗЮМЕ, ABSTRACT The transmission of medical practice into the virtual world leads to significant change not only in ex-pectations and interpretations of communication skills and standards of information production, but also in the required technological skills, especially as part of the professional experience. In this pa-per we are going to discuss the doctors necessary competencies to work and develop in the modern technological world (Ukr.z.telemed.med.telemat.-2013.-Vol.11,№1.-P.221-225). Key words: elearning, teacher, computer literacy and skills


ДОКТОР ОН-ЛАЙН – ВИМОГИ ДО СПЕЦІАЛЬНИХ КОМПЕТЕНЦІЇ І ЗНАНЬ New Bulgarian University, Sofia, Bulgaria Перехід медичної практики у віртуальний світ вимагає значних змін не лише в загальних підхо-дах, але й в рівні комунікаційних навичків, стандартів інформаційної продукції, а також – вису-ваються нові вимоги до рівня технологічних навиків для професійної сфери. У статті описують-ся необхідні сучасному лікарю знання і навики у галузы комп’ютерно-телекомункаційних техно-логій для успішної роботи в сучасному інформаційному суспільстві (Укр.ж.телемед.мед.телемат.-2013.-Т.11,№1.-С.221-225). Ключові слова: електронне навчання, викладач, комп'ютерна грамотність й навички J.Vinarova, P.Mihova

ДОКТОР ОН-ЛАЙН – ТРЕБОВАНИЯ К СПЕЦИАЛЬНЫМ КОМПЕТЕНЦИЯМ И ЗНАНИЯМ New Bulgarian University, Sofia, Bulgaria Переход медицинской практики в виртуальный мир требует значительных изменений не только в общих подходах, но и в уровне коммуникационных навыков, стандартов информационной продукции, а также – выдвигаются новые требования к уровню технологических навыков для профессиональной сферы. В статье описываются необходимые современному врачу знания и навыки в сфере компьютерно-телекоммункационных технологий для успешной работы в современном информационном обществе (Укр.ж.телемед.мед.телемат.-2013.-Т.11,№1.-С.221-225). Ключевые слова: электронное обучение, преподаватель, компьютерная грамотность и навы-ки

At the first side, the medical doctor must

know the characteristics of metabolism, en-ergy and information in both conditions - healthy and witk disease, and to make in-terpretation of transitions between them. Medical knowledge is verified by the result of processed knowledge and in profes-sional medica culture as fixed ideas, con-cepts, judgments and theories.It is an ob-jective (not subjective!), proved and covers meaningful significant data - the result of functional analysis and evaluation, which

are practically confirmed. The doctor posseses and is familiar to the natural lan-guage (and foreign languages) and termi-nology, analytical, context-specific infor-mation, health, science, normative and le-gal reference (regulations and standards).

Today, the challenge is to have the re-quired skills and to practice healthcare re-motely - telemedicine, mobile health and cybermedicine, and to meet this provokation, the medical doctor should ac-quire new kind of knolwedge and culture –

222

technological. We have listed five obligate technological solutions:

1. Medical Web Site / Portal health As a result of our research, we can de-

scribe some parameters that determine the specific requirements for development of medical site, which also must berequired from the medical doctors as a knowledde base: clearly defined authoring team, de-fined property rights to the proposed origi-nal information, cited sources, publishing rights and role of sponsors or financially in-terested parties with respect to the infor-mation; absolute separation of promotional products from professional information, ac-curate description and definitions, facilities for easy access to information products; date set out in the new domain information available in a second language publishing (except Bulgarian) accreditation as a pro-fessional author or the institution he repre-sents; cited ordinance, law, regulation, learning resources, strategic performance of information sources of evidence - statis-tics, conclusions, suitable writing style and terminology, feedback mechanism to the publisher / user, email contact with the au-thor, publisher rights.

2. User code of ethics and eHealth [5,6] Doctors, nurses, pharmacists, thera-

pists, and other health care professionals who provide specific and personal medical advice online must follow the ethical codes of their professions in the same way as those who practice "face to face".

The task is not to cause harm, to put the interests of patients first, to maintain the confidentiality of shared, to clearly show if there is commitment to sponsorship or fi-nancial incentives to fix that and what fees will be charged for online consultation and how to make payment, to obey the laws of the Member (s), including laws governing professional licensing and prescribing.

Health care professionals who practice in the official website must clearly and pre-cisely identify and tell patients, where they

work and what their professional credentials are, describe the terms and conditions of the particular online interaction and cordial effort made to understand specifics of the circumstances of each patient care by offer-ing him a local level, to provide clear in-structions for follow-up care when appropri-ate or necessary. Health care professionals who offer personal health services or ad-vice online shall be clearly and precisely, to describe the limitations of online diagnoses and treatment recommendations, online help patients to realize when an online con-sultation and when you can not and should not take place interaction "face to face" with a health care provider.

eHealth sites should: provide user-friendly means to visitors through which they can submit feedback to the source, to quickly examine complaints and respond in a timely and appropriate manner, and to demonstrate clearly its policy monitoring; to promote among their members and staff expertise and creative behaviors.

3. Telecommunication skills Greek prefix tele-(τηλε-) means remote

and Latin communicare is "to share". The term comes from the French télécommunication and merit of the French engineer and novelist Édouard Estonia in 1904. The process of communication can take place between people, between peo-ple and technology, and only technology.

In the modern era communication tech-nologies including telegraph, telephone, teletayp, microwave links, optic communi-cation and internet. These are the founda-tions of modern information services, in-cluding landlines, mobile services, position-ing systems, computer networks. Medical and health information is a commodity with unique marketing and customer value, and in this role, and because of its exclusive so-cial significance, its effective use is impos-sible without telecommunication services and assistance (Fig.1).

223

Figure 1. Scheme of telecommunication issues

The exceptional growth of telecommu-

nication services is associated with political change - global world, global information society - with international standards and arrangements for free movement of infor-mation (people, services, and activities), boom of technical equipment, centralized and decentralized databases + new soft-ware and protocols for interaction between computational resources.

Massification is essential for use of health IT goals - personal development, specialized computer network, Internet. This process engages and telecommunica-tions - particularly mobile, the price fell sharply and makes them widely available. Featured in popularity, without applying a unified approach to classifying we can dis-tinguish: interpersonal communications, in-ter-organizational communications, health and medical Communications, verbal com-munications, biological communications, social communications, scientific communi-cations.

It would be very accurate to say that the doctor works through all of the above men-tioned stereotypes of communication in un-predictable combinations that require to know and fluent different telecommunica-tions networks.

There are known many classifications of this type of service on various grounds. We provide such an approach, as doctors be-

come their users according to their profes-sional features, material and technological resources and preparation (see fig.2).

4. Photographic skills The term derives from the Greek φως,

phos ("light") and γραφις, GRAFIS ("pen", "brush") or γραφη, columns, together signify-ing "drawing with light". It is a theory, tech-niques and methods for storing visible imag-es and graphic arts branch, which uses as a tool. The options are: imaging - cameras, Skype, results of electron microscopy, etc.; design, editing and development of graphical animations with audio added; specialized software applications in multimedia envi-ronment and websites; work with software solutions for graphic visualization of con-cepts and data; exchange of images in vide-oconference mode.

In medicine, the primary standard for im-age processing is Digital Imaging and Communication in Medicine (DICOM). It is special designed for manufacturers and us-ers of medical imaging equipment. The standard helps receipt, storage, distribution and viewing of medical images that are made by various medical technologies: computed tomography, magnetic-resonance imaging, ultrasound, and others. It helps build digital communication between diag-nostic and therapeutic equipment and sys-tems from different manufacturers.

224

Figure 2. Scheme of telecommunication skills

Scheme. Medical expert as author of information - knowledge - health literacy - Management – Policy [1]

Absolutely impative is doctors to be familiarwith the following operations [2]: e-mail, Web Platform, Videoconference schemes, Client-server solutions, Web-chat platforms, Forum, Blogs, Social networks. As can be seen from the scheme, all infor-mation functions of the medical expert can

be implemented in partnership, the assis-tance of computer technology. Stages of their professional learning and application is part of the self-learning and self-development of any modern doctor (long life education, lifelong learninig).

5. The iEra

225

Tablets like the iPad come with a collec-tion of applications (apps) including email, calendar, and contacts; these can by syn-chronised securely with corporate email servers and updated over WiFi or 3G in real time, ensuring that the most recent infor-mation is available at the point of need. Global positioning (GPS, available only on more expensive WiFi+3G iPads) and map-ping apps combine to enable access to lo-

cation based information, whereas virtual private network software creates a secure connection to corporate servers. An iPod app is available for managing educational podcasts and videos, while the web brows-er connects users to the world wide web.Tablets have the potential to stream-line access to patient specific information, better enabling healthcare professionals to deliver timely, patient centred care [7].

C o n c l u s i o n

The information needs of medical pro-fessionals are increasing and their work be-comes public, verifiable, not only by their results, but through access to information that describes these results. Increasing the potential of data and information publication in the networks - mostly in Internet, where everything could be subject to influences and interpretations of different users. The image of the unit, the knowledge of expert

labor changes, the demand - too. The de-velopment speed of new communication services is exceptionally fast, which chang-es the appearance of the dialog patient / doctor and offeres unfamiliar universal place for virtual communication with medi-cal information. In health care portfolio more actively IT. This interest means a new kind of training, professional use, re all pro-fessional interactions.

R e f e r e n c e s a n d w e b l i o g r a p h y

1. Vinarova J., Mihova P.Health information as a so-

cial regulator.-Sofia, 2012.- 200 p.

2. Vladzymyrskyy A. Telemedicine.- Donetsk:

“Knowledge”, 2011.- 420 p.

3. Popova M. Virtual human-social communication

features of the Internet user.- Sofia: "East-West", 2005. -

200 p.

4. Semerdzhiev Ts. "Security and Information Protec-

tion".- Sofia: "Classical and style", 2007.-125 p.

5. Gunter B. Digital Health: Meeting Patient and Pro-

fessional Needs.- Routledge,2005.-280 p.

6. Cullen R. Health Information on the Internet: A

Study of Providers, Quality, and Users.- Praeger,2005.-

272 p.

7. The iPad and medicine. – Режим доступу:

http://careers.bmj.com.

Надійшла до редакції: 05.03.2012. © J.Vinarova, P.Mihova

Кореспонденція: Vinarova J. , NBU,Montevideo 21, korpus 2, office 210, Sofia, Bulgaria E-mail: [email protected]

226



УДК 614:313.1/.33 (075.8)

Оновлення методології післядипломної освіти керівників медичних закладів В.М.Лобас, О.Т.Дорохова

Донецький національний медичний університет ім. М.Горького Донецьк, Україна

РЕЗЮМЕ, ABSTRACT Наданий досвід методичного забезпечення дистанційного навчання керівників медичних закла-дів з актуальних проблем вивчення та аналізу здоров’я населення, що сприяє підтримці системи безперервної професійної освіти та формуванню управлінських навичок, необхідних для успіш-ного реформування системи охорони здоров’я (Укр.ж.телемед.мед.телемат.-2013.-Т.11,№1.-С.226-228). Ключові слова: керівники, медичні заклади, дистанційне навчання В.М.Лобас, Е.Т.Дорохова СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ МЕТОДОЛОГИИ ПОСЛЕДИПЛОМНОЙ ПОДГОТОВКИ РУКОВОДИТЕЛЕЙ МЕДИЦИНСКИХ УЧРЕЖДЕНИЙ Донецкий национальный медицинский университет им. М.Горького, Донецк, Украина Представлен опыт методического обеспечения дистанционного обучения руководителей ме-дицинских учреждений про проблемам исследования и анализа состояния здоровья населе-ния. Такой подход обеспечивает поддержку системы непрерывного профессионального обра-зования и формирование управленческих навыков, необходимых для успешного реформиро-вания здоравоохранения (Укр.ж.телемед.мед.телемат.-2013.-Т.11,№1.-С.226-228). Ключевые слова: руководители, медицинские учреждения, дистанционное обучение V.M.Lobas, E.T.Dorokhova NEW METHODOLOGY FOR POSTGRADUATE EDUCATION OF HEALTH CARE MANAGERS Donetsk National Medical University named after M.Gorky, Donetsk, Ukraine The article shows experience with distant learning of health care managers in problems of evaluation and analysis of population’s health. This approach is allows to realise continuos professional education and development of management skills which are critically important for the health care system reform-ing (Ukr. z. telemed. med. telemat.-2013.-Vol.11,№1.-P.226-228). Key words: managers, medical institutions, distant education

У сучасних умовах реформування сис-теми охорони здоров'я України одним з пріоритетних напрямків є підтримка систе-ми безперервної професійної освіти, що в першу чергу потребує удосконалення під-готовки керівників медичних закладів. Ця проблема набуває актуальності ще й тому, що Донецька область залучена до реаліза-ції відповідного пілотного проекту (Закон України від 07.07.2011 р. №3612-VI «Про порядок проведення реформування систе-ми охорони здоров'я у Вінницькій, Дніпро-петровській, Донецькій областях та місті Києві»). Організація підготовки управлінців нового рівня, знаючих сучасні технології

управління, що необхідні для розвитку га-лузі, є визначальним чинником інноваційно-го соціально-економічного розвитку систе-ми охорони здоров'я.

Професійно обґрунтовану підтримку складному процесу реформування мають надавати фахівці, які були б обізнані в ме-ханізмах управління здоров’ям населення та діяльністю медичних закладів щодо по-зитивного впливу на стан громадського здоров’я. Головна проблема криється в то-му, що керівники медичних закладів потре-бують постійної консультативної інформа-ційної підтримки щодо забезпечення впев-неного функціонування медичних закладів.

227

Між тим, відомо, що майже 90 відсотків ке-рівників відчувають дефіцит робочого часу, більшість з них протягом робочого дня встигає виконувати 58 % функціональних обов’язків [4]. За таких умов переважне значення набуває дистанційне навчання, як єдиний метод, що гарантує дійсно безпе-рервне навчання та можливість отримува-ти просвітницьку інформацію не залишаю-чи робочого місця.

До того ж впровадження дистанційної освіти сприяє реалізації ресурсозберігаю-чих технологій навчання, що в сучасних економічних і соціальних умовах набуває певної актуальності. В цілому дистанційна освіта відрізняється від заочної більш зруч-ною системою доставки інформації і вико-ристанням нових технологій у процесі на-вчання. Це дозволяє розширити географію учасників курсу, тематичний діапазон і якість навчання, скоротити час навчання завдяки швидкості комунікації викладача та тих, що навчаються. Ще однією суттєвою перевагою є можливість використання майже всіх форм навчання за допомогою комп’ютеру та Інтернету [2, 3].

Можливості дистанційного навчання використовуються нами для формування у керівників медичних закладів практичних навичок щодо управління здоров'ям різних контингентів населення. Для оптимізації післядипломної медичної освіти та з метою підтримання ідеї безперервного професій-ного розвитку лікарів на кафедрі організації вищої медичної освіти, управління охоро-ною здоров'я та епідеміології створено дис-танційний курс для керівників медичних за-кладів "Здоров'я населення: статистичні та економічні методи його вивчення".

Для того, щоб впливати на стан здоро-в'я, керівник будь-якого рівня в системі охо-рони здоров'я має уміти проаналізувати і використовувати інформацію про здоров'я різних груп населення для прийняття управлінського рішення, спрямованого на оптимізацію медичної допомоги з метою поліпшення здоров'я населення. Дистан-ційний курс передбачає підготовку слухачів з питань статистики здоров'я, демографіч-ної статистики, статистики захворюваності та економічної статистики, містить елемен-ти доказової медицини, оскільки саме ста-

тистичні методи складають наукову і мето-дологічну основу вивчення стану та змін у здоров'ї населення, дозволяють одержува-ти кількісні характеристики цього масового явища в нерозривній єдності з їх якісною стороною.

Нами сформульовані цілі навчання, що адаптовані, по-перше, до вимог системи підготовки медичних кадрів, створеної та діючої в Донецькому національному меди-чному університеті ім. М.Горького та засно-ваної на професійно-діяльнісному підході, по-друге, до вимог щодо дистанційного на-вчання в медицині [2,3]. Основна мета кур-су - формування у фахівців умінь аналізу-вати стан здоров'я населення та викорис-товувати отримані дані для управління ме-дичними закладами та системою охорони здоров'я взагалі. Для реалізації загальної мети необхідно вміти:

організувати статистичне дослі-дження та використовувати статистичні ме-тоди для оцінки стану здоров'я населення;

аналізувати демографічні показники, дані про захворюваність населення, вико-ристовувати такі матеріали для управління медичною діяльністю, спрямованою на по-ліпшення здоров'я населення;

розробляти та реалізовувати управ-лінські заходи, спрямовані на поліпшення стану суспільного здоров'я.

Очікувані результати навчання - фор-мування або закріплення умінь, стосовно аналізу здоров’я основних груп населення, використання отриманих даних в управ-лінні галуззю. Організаційна структура кур-су передбачає: самостійне навчання слу-хачів на основі розробленого комплексу навчально-методичних матеріалів до курсу та використання сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій; виконання слухачами практичних завдань; індивідуа-льну роботу з використанням матеріалів тих медичних закладів, які очолюють слу-хачі, та представлення цієї роботи для оці-нювання куратором курсу. Основою мето-дичного забезпечення курсу є електронний навчальний посібник “Здоров’я населення: статистичні та економічні методи його ви-вчення”, створений викладачами кафедри організації вищої освіти, управління охоро-

228

ною здоров’я та епідеміології Донецького національного медичного університету ім. М.Горького, а також електронний варіант методичних рекомендацій для слухачів ку-рсу.

Відомо, що електронний навчальний посібник – це одна із обов'язкових складо-вих дистанційного навчання. У процесі структурування програми дистанційного курсу для керівників медичних закладів матеріал викладено у вигляді блоків інфо-рмації по типу “запитання – відповідь”. На-повненість ілюстративним матеріалом (схеми, малюнки, формули, діаграми) до-зволяє комбінувати навантаження на різні канали сприйняття, що робить навчальну інформацію більш доступною для засвоєн-ня.

Електронний навчальний посібник: “Здоров’я населення: статистичні та еконо-мічні методи його вивчення” є посібником керуючого типу, тому його відрізняють кіль-ка особливостей. У кожній темі сформу-льовані цілі її вивчення у виді професійних умінь, що підлягають обов'язковому осво-єнню. Цілі, що сформульовані у визначеній послідовності, представляють собою алго-ритм дій, необхідних для прийняття управ-лінських рішень. Таким же чином виклада-ється навчальна інформація. До кожної те-ми приводиться набір цільових завдань, побудованих на реальних ситуаціях, за до-помогою яких можливо перевірити, чи освоєний визначений розділ. Один із дода-тків містить правильні відповіді до всіх за-вдань. Для ефективної роботи з завдання-ми і формування відповідних умінь у кож-ному розділі приводяться схеми, таблиці, тактичні алгоритми, що дозволяють най-

більш ощадливими шляхами вирішувати цільові професійні, у даному випадку управлінські задачі.

На наш погляд, важливою перевагою використання навчального посібника під час дистанційного навчання є те, що у про-цесі роботи з ним ті, хто навчаються, усві-домлюють, що для характеристики здоро-в'я населення або окремих його груп вико-ристовується сукупність статистичних пока-зників, що оцінюються у нерозривному зв'я-зку з умовами життя. Це дозволяє виявляти позитивні й негативні чинники соціального і природного середовища, що впливають на здоров'я, виділяти керовані і некеровані з них, виробляти рішення, спрямовані на усунення або ослаблення шкідливих впли-вів на здоров'я. В цілому дистанційне на-вчання сприяє творчому засвоєнню мате-ріалу, збільшенню зацікавленості курсантів при вивченні проблеми здоров’я населен-ня, а головне – дозволяє активно формува-ти навички професійної управлінської дія-льності. Нами було проведено анкетне опитування щодо використання дистанцій-ного курсу навчання керівників медичних закладів. Серед опитуваних 75,7% позити-вно оцінили цей захід. Негативне відно-шення решти респондентів було обумов-лено відсутністю навичок роботи з обчис-лювальною технікою та схильністю до тра-диційних (очних) форм навчання.

Подальші перспективи нашої роботи: удосконалення анотованого вище дистан-ційного курсу для навчання керівників ме-дичних закладів як за структурою, так і за змістом, а також створення й апробація но-вих засобів дистанційного навчання.


1. Владзимирський А.В. Телемедицина в системі менедж-

менту та організації охорони здоров’я: Навчальний посіб-

ник/ А.В. Владзимирський. – Донецк: Вид0во «Ноулідж» (

Донецьке відділення), 2012. – 468 с.

2. Здоров'я населення: статистичні та економічні методи

його вивчення: Навчальний посібник /Під ред. Лобаса В.М..

- 3-є вид. випр. та доп.- Донецьк. - 2004. - 223с.

3. Організація телемедичної допомоги в закладах охорони

здоров’я. методичні рекомендації, затв. МОЗ України/ Го-

лубчиков М.В., Владзимирський А.В., Слабкий Г.О. та ін. –

Київ, 2008. – 70 с.

4. Психология управления: учебное пособие/

Л.Д.Столяренко. – Изд. 4-е. – Ростов н/Д: Феникс, 2007.-

507 с.

Надійшла до редакції: 04.12.2012. © В.М.Лобас, О.Т.Дорохова Кореспонденція: Лобас В.М., Пр-т Ілліча, 16, 83003, Донецьк, Україна E-mail: [email protected]

229



ННААРРИИССИИ ЗЗ ІІССТТООРРІІЇЇ АА ppoosstteerriioorrii!!

УДК 614.2:[616:621.397.13](477)

Телетехнології: зроблено в Україні

О.Тріль, О.Стадник

Львівський державний онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр, Львівська обласна клінічна лікарня, Львів, Україна

РЕЗЮМЕ, ABSTRACT В той самий час, коли в другій половині 19 століття в усьому світі почався бурхливий розвиток наук, в українському науковому середовищі, та у львівському, зокрема, було зроблено неймо-вірну кількість відкриттів, розроблено нові революційні пристрої, висловлено гіпотези, які в ба-гатьох випадках стали знаковими у контексті світового цивілізаційного розвитку. Винахідництво торкнулось усіх без винятку галузей технічних та природничих наук, в тому числі і медицини. Це невелике дослідження має на меті хоча б частково відновити в пам’яті наших співвітчизни-ків імена геніїв, які принесли славу нашому народу. Винаходи та відкриття вчених – Івана Пу-люя, Романа Гостковського та інших – повинні зайняти належне серед світових наукових дося-гнень (Укр.ж.телемед.мед.телемат.-2013.-Т.11,№1.-С.229-237). Ключові слова: лампа Пулюя, телетермометр, телефонендоскоп

О.Триль, О.Стадник ТЕЛЕТЕХНОЛОГИИ: СДЕЛАНО В УКРАИНЕ Львовский государственный онкологический региональный лечебно-диагностический центр, Львовская областная клиническая больница, Львов, Украина В то время, когда во второй половине 19 столетия во всем мире началось бурное развитие наук, в украинской (и во львовской, в частности) научной среде было сделано невероятное ко-личество открытий, разработано новые революционные приспособления, высказаны гипотезы, которые в большинстве случаев оказались знаковыми в контексте мирового цивилизационного развития. Изобретательство затронуло все без исключения отрасли технических и естествен-ных наук, в том числе и медицины. Это небольшое исследование имеет своей целью хотя бы частично восстановить в памяти наших соотечественников имена гениев, которые прославили наш народ. Изобретения и открытия ученых – Ивана Пулюя, Романа Гостковского и других – должны занять принадлежащее им место среди мировых научных достижений (Укр.ж.телемед.мед.телемат.-2013.-Т.11,№1.-С.229-237). Ключевые слова: лампа Пулюя, телетермометр, телефонендоскоп

O.Tryl’, O.Stadnyk TELETECHNOLOGIES: MADE IN UKRAINE L’viv State Oncology Regional Center, L’viv Regional Clinical Hospital, L’viv, , Ukraine At the same time when at the second half of the 19th century rapid development of science around the world began, in Ukrainian scientific community and, in particular, in Lviv, an incredible amount of discoveries were fulfilled, new revolutionary devices were developed, hypothesis, that in many cases became emblematic in the context of world civilization development, were enounced. Invention boom affected all sectors of technical and natural sciences, including medicine. This small study aims to, at least partially, restore the names of geniuses who brought glory and honor to our nation, in the memory of our compatriots. Inventions and discoveries of scientists - Ivan Pulyuy, Roman Hostkovskyi and others - should take their rightful place among the world’s scientific discoveries (Ukr.z.telemed.med.telemat.-2013.-Vol.11,№1.-P.229-237). Keywords: Pulyuy’s lamp, teletermometer, telephonendoskope

Історія кожного суспільства та па-м'ять народу триває так довго, як довго зберігають її нащадки. В історії розвитку телекомунікацій українські винаходи зна-

ходяться в затінку, а відкриття Івана Пу-люя, Романа Гостковського, Францішека Рихновського, Юліана Охоровича, Генри-ка Махальського та інших талановитих

230

вчених, на жаль, недооцінено ані сучас-никами ані нами, їхніми нащадками.

Багато вчених, сучасників Бела, були захоплені новими можливостями теле-фонії. Після патентування електричного телефону Александром Грехемом Белом (Alexander Graham Bell) у 1876 році в США, вже наступного року телефонія ді-

стала поштовх до розвитку у Львові в особі інженера та фізика Романа Гост-ковського. 7 жовтня 1877 року на засі-данні новоствореного Політехнічного то-вариства майбутній ректор Львівської політехніки Р.Гостковський зробив першу доповідь на теренах Австро-Угорщини про використання телефону [16].

Роман Гостковський увійшов в історію

телекомунікацій завдяки ефектній де-монстрації можливостей телефону вже в 1881 році, коли 30 квітня була організо-

вана публічна телефонна трансляція концерту на відстань 30 км з міста Жовк-ва до залу у Львові, що було вперше для тогочасної Європи [6,24].

Такого досягнення не могли домогти-ся у жодній з відомих столиць світу, оскі-льки саме завдяки винаходу іншого львівського вченого, інженера галицької залізниці – Генріха Махальського змогла відбутись ця подія. Його, унікальний на той час, порошковий вугільний мікрофон давав потужний, досить якісний та гучний звук, який міг транслюватись на велике

приміщення. Винахід був відзначений на виставці у Франції, запатентований у Санкт-Петербурзі братом Махальського та реалізований на залізниці. Газети того часу повідомляють про увагу, прикуту до «телефону Махальського», на виставці досягнень електротехніки в Парижі [6]. Над вдосконаленням і практичною сто-роною телефону, в нашому сьогодніш-

Рисунок 1. Роман Гостковський (1837-1912), львівський інженер, вчений,

професор, ректор Львівської політех-ніки у 1897–1898 роках

Рисунок 2. Опис телеконцерту

Львів-Жовква, що дійшов до наших днів на сторінках

Газети Торуньської (Gazeta Torunska),

1881

231

ньому розумінні, працював у Львові ще один дослідник – Юліан Охорович (Julian Ochorowicz (1850-1917)). Піонер психоло-гії, автор монографії «Psychologia i medycyna», Юліан Охорович у 1876-1881 рр. працював доцентом фізіології та пси-хології Львівського університету. В коло його зацікавлень входили, поміж іншим, парапсихологія, гіпноз та електричні вла-стивості людського тіла [5]. У 1878 р. він опублікував статтю «Про можливість

конструкції пристрою до пересилання зо-бражень на велику відстань», завдяки чому вважається родоначальником мо-нохромного телебачення [4]. Саме його наукова постановка проблеми – перет-ворення світлових сигналів на електричні з наступним пересиланням їх без пору-шення структури і зворотне перетворен-ня на світлові сигнали – стала базою для створення телебачення (за деякими джерелами – 1877).

У 1882 році Ю.Охорович переїздить до Парижа, де далі експериментує зі слабкими електромагнітними явищами людського організму, для чого самостій-но конструює високочутливі прилади – фотометр, хронограф, криптоскоп, чут-ливий до малих струмів гальванометр та телефонний апарат для індивідуального користування, який назвали «мікротеле-фоном». Йому вдається настільки вдос-коналити мікрофон телефонного апара-ту, що його прилад був набагато якісні-ший за французькі аналоги, а тому його встановили на лінії Париж-Версаль і ши-роко продавали у Франції, де він викори-стовувався до 1905 року. Завдяки таким характеристикам телефон Охоровича ви-грав конкурс Російського технічного то-вариства в Петербургу на предмет те-лефонізації лінії Москва-Перетербург,

однак значна віддаль була на той час суттєвою перешкодою для роботи апара-тів Охоровича. Адже для тогочасних те-лефонів було потрібне стабільне джере-ло електричного струму (зазвичай теле-фони укомплектовувалися генератором струму до появи централізованих елект-ростанцій та ліній електропередач).

Неординарним, винахідливим та гені-альним можна назвати вченого в галузі фізики Францішека Рихновського (1850-1929). Під час роботи з електрогенерато-рами у 1891-96 роках він помітив: «… но-вий тип матерії – електроїд, що мав іоні-зуючі, магнетичні та оздоровчі властиво-сті, викликав фотографічні ефекти на фотоплівці навіть через тіла, непроникні до світла» [17]. Працюючи з динамома-шиною, власної конструкції, під час аварії та серії вибухів побачив у коротких про-

Рисунок 3. Юліан Охорович (1850-1917), винахідник прототипів радіо

та монохромного телебачення

232

міжках перерви між надходженням елек-тричного струму появу в сусідній ізольо-ваній кімнаті світла, подібного на місяч-не, дещо зеленкуватого. Вчений-експериментатор створив генератор «електроїду» (чи «ефіроїду»), запатенту-вав його і намагався всебічно дослідити [23]. У Львові він провів декілька демон-страцій за участю вчених фізиків та ме-диків (поміж іншими, проф. Р.Гостковський, лікарі Юзеф Вічковський та Оскар Відман, автор підручника з хво-роб серця та судин). Фізики того часу знаходили аналогію між винаходом Рих-новського та високочастотними прила-дами Тесли, а медики констатували вплив, відмінний від дії статичної енергії [3].

Про зроблене відкриття автор наді-слав повідомлення в академії наук до Ві-дня, Варшави, Петербургу, Риму та у Смітсонівський університет у США. До листів додавалися 24 фотографії відкри-тих «нових променів», які Рихновський використовував у лікуванні хворих у Кра-йовому загальному шпиталі у Львові за згодою директора Ю.Вічковського (1896-1899 рр.). Правда, тільки у 1922 р. Ф. Ри-хновський отримує ліцензію Міністерство охорони здоров’я з дозволом викорис-тання етероїду для лікування хворих.

Апарат давав такі високі рівні напруги електричного струму, які на той час були недосяжні для інших апаратів. Фізик Ян Щепаняк (1872-1926), що спеціально був присланий Едісоном до Львова, писав, що електроїд викликає надзвичайні механіч-ні, світлові та акустичні явища, сприяє ро-сту рослин, спричиняє лікувальну дію на нервову тканину і в цілому на організм, кольорує фотографію, консервує продук-ти харчування, пришвидшує хімічні реакції [7,19].

Завдяки модифікації апарату в 1883 році автоматичні переривання електрич-ного струму генерували потужні «хвилі», що було продемонстровано на Міжнаро-дній виставці у Відні. Сам апарат був по-дарований Львівській політехніці. Лише у 1887 році Генріх Герц запатентував свій генератор радіохвиль, які фактично й ге-нерував апарат Рихновського.

Певні паралелі можна простежити і в біографії українця-фізика Івана Пулюя (1845-1918).

Іван Пулюй, професор віденського та ректор празького університету, відомий у світі у кількох галузях: математиці, аст-рономії, теології, філософії, фізиці – еле-ктротехніка та термодинаміка; був вида-тним популяризатором і блискучим педа-гогом, знав п'ятнадцять мов [1,25]. За ви-датні досягнення у 1910 році імператор Австро-Угорщини Франц-Йосиф призна-чив Пулюя придворним радником, а в 1916 році нагородив відзнакою − «Ли-царським Хрестом Цісаря Франца-Йосифа». Тоді ж у 1916 році вчений отримав пропозицію зайняти посаду міні-стра освіти, однак через поганий стан здоров’я змушений був відмовитися від неї й цього ж року вийти на пенсію. По-мер Іван Павлович Пулюй 31 січня 1918 року.

Найважливіше досягнення І.Пулюя – винахід вакуумних катодних ламп, які генерували Х-промені. У 1881 році трубка, сконструйована І.Пулюєм, як джерело променистого світла, була відзначена Срібною медаллю на Міжнародній електротехнічній виставці в Парижі. В усьому світі вона стала відома як «лампа Пулюя» і навіть протягом деякого часу була у промисловому виробництві. Цілу серію наукових публікацій під загальною назвою «Промениста енергія і так званий четвертий стан матерії» Іван Пулюй надрукував німецькою мовою у віденських журналах у 1880-1882 роках, перевиданих Англійським фізичним товариством англійською мовою у Лондоні у 1889 році [11,13,14]. В них він докладно описав видимі катодні промені. Як було встановлено Пулюєм, такі лампи, крім флуоресціюючого світла, генерували й особливі промені, здатні проникати через людське тіло. Чи не найбільшої уваги заслуговує висловлене ним вдале трактування природи та мікроскопічного механізму виникнення Х-променів на відміну від помилкових гіпотез висунутих К.Рентгеном. Уперше продемонструвавши 6 лютого 1896 року

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B6

233

на засіданні математично-природничого відділу Віденської академії наук високоякісні світлини хребта мертвої двомісячної дитини, туберкульозної руки одинадцятирічної дівчинки та інших частин людського тіла, виконаних з допомогою Х-променів, І.Пулюй звернув увагу на перспективу їх практичного застосування у медицині –

вони були настільки чіткими, що дозволяли виявляти патологічні зміни в тілах пацієнтів.

Саме ці світлини Пулюя, а не Рентге-на (sic!) довший час репродукували на своїх сторінках провідні європейські газети і журнали для публікацій про відк-риття невідомих Х-променів.

Американські фізики саме завдяки

«лампі Пулюя» мали можливість відтво-рити Х-промені. Професор Вісконсінської обсерваторії США Е.Фрост свідчить: "Ко-ли я прочитав про відкриття Рентгена, то відразу продивився всі Круксові трубки і серед них знайшов таку, що виділяла значні X-промені. Детально оглянувши її, я констатував, що це трубка конструкції Пулюя... Ця трубка виділяє сильні про-мені... З нею я поводився дуже обереж-но, бо усвідомлював, що в ті часи вона була однією з найкращих ламп в Амери-ці. Тепер вона зберігається в Дермонтсь-кому музеї, США"» [2]. Високої якості світлин вчений досягнув використовуючи лампу особливої конструкції, виготовлену ним 14-ма роками раніше до повідомлення Рентгена. За її допомогою було отримано першу Х-променеграму на американському континенті.

З початком телефонізації Іван Пулюй захопився покращенням апаратури для телекомунікацій і не втратив інтересу до цього заняття до кінця професійної кар’єри. Зокрема, І.Пулюй працював над удосконаленням телефонного дзвінка (система Пулюя), вивчав проблему ство-рення безпечної телефонної станції, роз-робив метод використання двопровідної силової лінії електропередач для одночасного телефонного зв’язку, що передбачав варіант під’єднання телефонних станцій до залізничної електромагістралі для ведення телефонної розмови між двома рухомими електропоїздами [22]. Так у 1902 році в доповіді «Телефон – сигнальний апарат» І.Пулюй подає опис конструкції телефонного апарату, що повідомляє абонента про початок розмови без використання допоміжної

Рисунок 4. Іван Пулюй (1845-1918), професор віденського та ректор празького університету, винахід-

ник Х-променів

234

батареї живлення. Запропонований метод має багатоваріантні можливості реалізації і є особливо вигідним, коли

йдеться про значні відстані між абонентами.

Пряме відношення до теми викладу має наукова праця І.Пулюя «Телетермо-метр» («Telethermometr») [12] про сконс-труйований ним дистанційний термо-метр, і яка досі залишається несправед-ливо непоміченою в українській літера-турі з телетехнологій, хоча у західній до-відковій літературі «telethermometr», або іншим словом «distanzthermometer» од-нозначно асоціюється з особистістю І.Пулюя.

З метою дистанційного вимірювання температур вчений винайшов досить то-чний термометр, який міг передавати по-казники по телефону з точністю до 0,1 градуса за Цельсієм, про що доповів на засіданні Віденської академії наук у 1889 році. Принцип дії термометру – електри-чний, що було відмінним від ртутного. Завдяки телетермометру Пулюй вимірю-вав температуру повітря у важкодоступ-них та небезпечних місцях, наприклад, у шахтах. На сьогодні за принципом теле-термометрії вимірюють температуру у пацієнтів всередині тіла (наприклад, в прямій кишці), у піддослідних тварин то-що. Не піддається сумніву, що завдяки такій високорозвиненій інженерній та на-уковій школі у Львові, відкриттям наших співвітчизників у Відні й Празі, телетех-нології зробили кілька важливих кроків в історії. Саме вони і стали тим підґрунтям, на якому розвиток телемедицини у Льво-ві випередив інші провідні світові центри.

Можна із впевненістю стверджувати, що телемедицина у Львові була започат-кована у 1935 р. професором Мар’яном

Франке [21]. Спільно із завідувачем від-ділення інфекційних хвороб Державного загального шпиталю у Львові (ДЗШ) (су-часна Львівська обласна клінічна лікар-ня) професором Вітольдом Ліпіньским, було організовано постійне використання телеелектрокардіографії (теле-ЕКГ): пе-редавальна станція була розташована у відділенні інфекційних хвороб, а прийма-льна – на кафедрі загальної та експери-ментальної патології медичного факуль-тету Львівського університету. Їхня спі-льна праця була оприлюднена в статті «Електрокардіографічні зміни при інфек-ційних захворюваннях» («Zmiany elektrokardiograficzne w chorobach zakaźnych»), надрукованій в часописі Польська лікарська газета (Polska gazeta lekarska), №9, 1936 р.

Поза тим, ще у вересні 1931 р. на ІХ з’їзді Товариства польських інтерністів в Кракові львівський професор Роман Ре-нцкі, завідувач кафедри внутрішніх хво-роб медичного факультету Львівського університету, керівник клініки внутрішніх хвороб ДЗШ, виступив із доповіддю «Те-лефонендоскоп в пропедевтиці внутріш-ніх хвороб» («Telephonendoskop w propedeutyce chorоb wewnętrznych») [8,15].

У листопаді цього ж року на засіданні львівського наукового товариства проф. Ренцкі знову мав доповідь на тему вико-ристання телефонендоскопу з показом апарату та демонстрацією його викорис-тання [9].

Рисунок 5. Фото титу-льної сторінки книги

І.Пулюя «Teletermometr»

235

Роман Ренцкі обійняв посаду завідува-ча кафедрою та керівника клініки у 1920 р. За його ініціативою було прийнято рішення про надбудову двох поверхів корпусу клі-ніки, що було реалізовано у 1923-25 рр. В результаті збільшення площ було органі-зовано багато нових підрозділів – як діаг-ностичних так і лікувальних: туберкульоз-

ний та радіологічний, електрокардіографі-чну лабораторію. З цією метою було заку-плено багато сучасної апаратури, як от рентгенівські апарати (один з метою діаг-ностичною, другий – з лікувальною), апа-рат ЕКГ, обладнання для клінічної лабора-торії тощо [10, 20].

Як керівник, проф. Р.Ренцкі усіляко

заохочував науково-пошукові роботи сво-їх працівників. Власне в результаті таких розробок і було створено телефонендос-коп. В наукових розробках кафедри пи-тання пропедевтики внутрішньої меди-

цини займали значне місце. Відома стат-тя за 1926 рік в Польській лікарській га-зеті про значення аускультації для внут-рішньої медицини [18], що вийшла з клі-ніки професора Ренцкого.

Рисунок 6. Роман Ренцкі (1867-1941), професор, завідувач кафедри внутрішніх хвороб медичного факу-льтету Львівського університету

Рисунок 7. Корпус клініки внутрішніх хвороб Львівського мед. факультету. Фото 1930-х років. Автор невідомий

236

В и с н о в к и Варто пам’ятати, що, коли в другій

половині 19 століття в усьому світі поча-вся бурхливий розвиток наук, в українсь-кому науковому середовищі, у львівсько-му, зокрема, було зроблено неймовірну кількість відкриттів, розроблено нові ре-волюційні пристрої, висловлено гіпотези, які в багатьох випадках стали знаковими у контексті світового цивілізаційного роз-витку. Це винахідництво торкнулось усіх без винятку галузей технічних та природ-ничих наук, в тому числі і медицини. Не-обхідно відновити в пам’яті наших співві-тчизників імена геніїв, які принесли славу

нашому народу – відкриття Х-променів та телетермометр Пулюя, електроїд та від-криття радіохвиль Рихновського, мікро-фон Махальського, сміливий експери-мент з телеконцертом Романа Гостков-ського, прототип монохромного телеба-чення Охоровича, телефонендоскоп Ре-нцкого. Іван Пулюй писав: «Нема більшо-го гонору для інтелігентного чоловіка, як берегти свою і національну честь та без нагороди вірно працювати для добра свого народу, щоб забезпечити йому кращу долю».


1. Gaida R., Ivan Puluj and the development of the sci-

ence of X-rays. - Режим доступу:

http://www.icmp.lviv.ua/sites/default/files/preprints/pdf/971

7U.pdf.

2. Frost E. The First X-Ray Experiments in America.-

Dartmouth Alumni Magazine. -1930.- 1 p.

3. Rychnowski Inz. - Режим доступу:

https://sites.google.com/site/waldemartlumaczenia/trailer-of-

the-secret-world/story-and-missions.

4. Ochorowicz J. O możliwości konstrukcji urządzenia do

przesyłania obrazów na dowolną odległość. –Lwów:

Kosmos, 1878. -73 s.

5. Ochorowicz J. Mental suggestion.-New

York:Humboldt Publishing Co, 1891.-100 s.

6. Pierwszy koncert telefoniczny we Lwowie // Gazeta

Torunska. -1881.-№ 104.- 1 s.

7. Pilipiuk A. Zapomniany geniusz. - Режим доступу:

http://andrzej.pilipiuk.w.interia. pl/dane/geniusz.html.

8. Polska gazeta lekarska.-1931.- №36.-702 s.

9. Polska gazeta lekarska.-1932.- №7.-126 s.

10. Polska gazeta lekarska. -1937.- №27.-509 s.

11. Puluy I., Strahlende Elektrodenmaterie, -Wiener

Berichte I. – 880.–81.–864−923 s.;II. – 1881.–83 s. – 402-

420; III.–1881.–83 s.–693-708 s.;IV. –1882.–85.–871-881 s.

12. Puluy I. Teletermometr. - Praga, 1889.- 10 s.

13. Puluy I. Strahlende Elektrodenmaterie und der

sogenannte vierte Aggregatzustand. – Wien. Verlag Carl

Gerold Sohn, 1883. – 30 s.

14. Puluy I. Radiant Elektrode Matter and the so Called

Fourth State. - London: Physical Memoirs, 1889. – Vol. l,

Pt.2. – 233-331 s.

Рисунок 8. Фото 1931 р., навчання на медичному факуль-теті Львівського університету на

кафедрі внутрішніх хвороб за допомо-

гою телефонендос-копа. Автор неві-

домий

http://hint.org.pl/hid=A4045

237

15. Rencki R. Telephonendoskop w propedeutyce chorоb

wewnętrznych //-Warszawskie Czasopismo Lekarskie. -

1931.-R.8,№32.-758 s. - Режим доступу:

pbc.biaman.pl/dlibra/plain-content?id=7811.

16. Gostkowski R. Czasopismo techniczne.- №13. -

1912.-1 s.

17. Rychnowski F. О najnowszych badaniach własnych/

Tow. Politechnsczne.-Lwów, 1896. – 1 s.

18. Soszański H. Zjawiska akustyczne i znaczenie ich w

medycynie wewnętrznej // Polska gazeta lekarska. -1926.-

№7-113 s.

19. Szczepaniak J. Wędrowec.- Lwów,1901-№46.-50 s.

20. Zwoździak W. Historia Wydiału Lekarskiego

Uniwersytetu Lwowskiego. - Arhiwum historii

medycyny.-Warszawa, №1-2. – 1965. -78 s..

21. Владзимирський А., Стадник О., Карлінська М.

Перше застосування телемедицини в Україні: Мар’ян

Франке та Вітольд Ліпіньскі // Український журнал

телемедицини та медичної телематики.-Т.10, №1.-

2012. – С.15-22.

22. Гайда Р., Пляцко Р. Іван Пулюй 1845 - 1918. -

Життєписно-бібліографічний нарис. - Львів, 1998.- 50

с.

23. Котлобулатова І. Етероїд інженера Рихновсько-

го. - Електроінформ, -Львів, - 2005, №1.

24. Національний університет «Львівська політехні-

ка» / За ред.Ю.Бобало.–Київ,2008. – С.12-33.

25. Онисько Г. Я. Електронний фонд Івана Пулюя в

інституційному репозитарії ELARTU. - Режим досту-

пу: http://elartu.tntu.edu.ua/handle/123456789/.

Надійшла до редакції: 20.11.2012. © О.Тріль, О.Стадник Кореспонденція: Тріль О. , вул. Я.Гашека, 2а, 79031, Львів, Україна E-mail: [email protected]

238

УКРАЇНСЬКИЙ ЖУРНАЛ ТЕЛЕМЕДИЦИНИ ТА МЕДИЧНОЇ

ТЕЛЕМАТИКИ Том 11, №1 2013

ЗЗММІІССТТ

CCOONNTTEENNSS

ПРОБЛЕМНІ СТАТТІ

PROBLEM ARTICLES

Ю.В.Думанський, А.В.Владзимирський УЗАГАЛЬНЕННЯ СВІТОВИХ ТЕНДЕНЦІЙ

ЗАСТОСУВАННЯ ТЕЛЕМЕДИЦИНИ В ЗАГАЛЬНІЙ ПРАКТИЦІ-СІМЕЙНІЙ МЕДИЦИНІ

124 Yu.V.Dumanskyy, A.V.Vladzymyrskyy GENERAL VIEW ON WORLDWIDE CONCEPTION OF TELEMEDICINE AT PRIMARY LEVEL AND FAMILY MEDICINE

В.М. Лехан, Л.В. Крячкова, В.Г. Гінзбург

ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ЕЛЕКТРОННОЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ДЛЯ ОПРИЛЮДНЕННЯ

ПОКАЗНИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ НАДАВАЧІВ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

132 V. Lekhan, L. Kryachkova, V. Ginsburg

USING E-HEALTH TECHNOLOGY FOR REPORTING INDICATORS OUTCOMES OF PROVIDERS OF MEDICAL CARE

А.В.Владзимирський ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ

КОМП’ЮТЕРНО-ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ПЕРВИННІЙ ЛАНЦІ МЕДИЧНОЇ

ДОПОМОГИ

138 A.V.Vladzymyrskyy BACKGROUND FOR COMPUTER AND TELECOMMUNICATION TECHNOLOGIES WIDE USING AT PRIMARY LEVEL OF THE MEDICAL CARE

М.В. Голубчиков, О.С. Коваленко, І.А. Ярменчук

ЕЛЕКТРОННИЙ РЕЄСТР ПАЦІЄНТІВ – ЕТАПИ СТВОРЕННЯ

145 M.V.Golubchikov, A.S.Kovalenko, I.A.Yarmenchuk ELECTRONIC PATIENTS REGISTER – STAGES OF DEVELOPMENT

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

ORIGINAL INVESTIGATIONS

Ю.Є.Лях, О.Г.Горшков, В.Г.Гур'янов, Ю.Г.Вихованець, С.М.Нікітенко

ОЦІНКА ВАРІАБЕЛЬНОСТІ ПОКАЗНИКА ХЕРСТА ПРИ АНАЛІЗІ СТАБІЛОГРАМ

148 Yu.E.Lyakh, J.G.Gorshkov, V.G.Gurjanov, Yu.G.Vykhovanets, S.N.Nikitenko THE ASSESMENT OF HURST EXPONENT VARIABILITY UNDER ANALYSIS STABILOGRAM

М.М.Щудло, Н.А.Щудло, Л.І.Сбродова ВЖИВАННЯ ТЕЛЕМАТИКИ ДЛЯ ЕКСПРЕСА-

АНАЛІЗУ МОРФОЛОГІЇ ЛІМФОЦИТІВ ПЕРИФЕРИЧНОЇ КРОВІ ПРИ

ПОСТТРАВМАТИЧНІЙ РЕГЕНЕРАЦІЇ НЕРВА

153 M.M. Shchudlo, N.A. Shchudlo, L.I. Sbrodova TELEMATICS USE FOR EXPRESS ANALYSING THE MORPHOLOGY OF PERIPHERAL BLOOD LYMPHOCYTES FOR POSTTRAUMATIC NERVE REGENERATION

В.В.Мозговой ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВИЙ АНАЛІЗ НЕГАТИВНИХ

РЕЗУЛЬТАТІВ ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ З МУЛЬТИРЕЗИСТЕНТНИМ ТУБЕРКУЛЬОЗОМ

158 V.V.Mozgovoy CAUSE-AND-EFFECT ANALYSIS OF NEGATIVE OUTCOMES AFTER TREATMENT OF MULTIDRUGRESISTENT TUBERCULOSIS

ЛІКАРЮ, ЩО ПРАКТИКУЄ

FOR ASSISTANCE TO PRACTICLE DOCTORS

І.В.Бакуткін, В.Ф. Спірін, В.В.Бакуткін ТЕЛЕМЕДИЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ОЦІНЦІ СТАНУ

ДИСКА ЗОРОВОГО НЕРВА

165 I.V. Bakutkin, V.F. Spirin, V.V.Bakutkin TELEMEDICINE TECHNOLOGY IN THE ASSESSMENT OF THE OPTIC DISC

К.А.Біднюк, Л.С.Годлевський, М.Р.Баязітов

КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ДИНАМІЧНОГО ВИЗНАЧЕННЯ СТАНУ

СТОМАТОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ШКОЛЯРА

168 Е.А.Bidnyuk, L.S.Godlevsky, N.R.Bayazitov

CONCEPTUAL MODEL OF INFORMATION TECHNOLOGY OF DYNAMIC DETERMINATION OF SCHOOLBOYS DENTAL HEALTH STATE

Т.М. Богданова, В.В. Бакуткин, О.О. Большаков, В.В. Лобанов, В.Ф. Спірін,

О.В. Карченова ТЕЛЕМЕДИЧНИЙ МОНІТОРИНГ ТЕМПЕРАТУРИ

ТІЛА ТА ЙОГО ВЖИВАННЯ В КЛІНІЧНІЙ ПРАКТИЦІ

174 V.V.Bogdanov, V.V. Bautkin, A.A.Bolshakov, V.V. Lobanov, V.F. Spirin,E.V. Karchenova TELEMEDICAL MONITORING BODY TEMPERATURE AND ITS USE IN CLINICAL PRACTICE

Л.С.Годлевський, М.Р.Баязітов, А.В.Ляшенко, К.С.Шакун, Т.В.Татарчук, Є.В.Коболев

ЕЛЕКТРОКАРДІОГРАФІЧНА МОБІЛЬНА КОНСУЛЬТАЦІЙНА СИСТЕМА ІНДИВІДУАЛЬНОГО

КОРИСТУВАННЯ

179 L.S.Godlevsky, N.R.Bayazitov, A.V.Lyashenko, K.S.Shakun, T.V.Tatarchuk, E.V.Kobolev ELECTROCARDIOGRAPHIC MOBILE CONSULTIVE SYSTEM FOR INDIVIINDAL NEEDS

О.М. Зайцев ОСНОВНІ ВИМОГИ ЩОДО РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ

182 O.M. Zaycev BASIC REQUIREMENTS FOR THE

239

ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ЇХ ВПЛИВУ НА СТАН НАДАННЯ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ У РЕГІОНІ

DEVELOPMENT OF MODERN INFORMATION TECHNOLOGIES AND THEIR IMPACT ON THE STATE OF HEALTH SERVICES IN THE REGION

О.Л.Царегородцев, І.М.Огородников, В.О.Дружинін ДОСВІД СТВОРЕННЯ ТЕЛЕМЕДИЧНОЇ МЕРЕЖІ В

АВТОНОМНОМУ ОКРУЗІ ХАНТИ-МАНСІЙСЬКА

187 A.L.Tsaregorodtsev, I.M.Ogorodnikov, V.A.Druzhinin

EXPERIENCE WITH DEVELOPMENT OF TELEMEDICINE NETWORK IN KHANTY-MANSIYSK REGION

С.О. Гур’єв, А.Ю.Філь

МОЖЛИВОСТІ ТЕЛЕМЕДИЦИНИ В ПІДВИЩЕННІ ВИЖИВАННЯ ПОСТРАЖДАЛИХ ПРИ ПОЛІТРАВМІ

194 S.O.Guryev, A.J.Fil

POSSIBILITY OF TELEMEDICINE FOR RECOVERY OF PATIENTS WITH POLYTRAUMA

Є.C. Полтенко

БЛАГОДІЙНИЙ ПРОЕКТ «НАЦІОНАЛЬНА ТЕЛЕМЕДИЧНА МЕРЕЖА»

198 E.S.Poltenko

CHARITABLE PROJECT “NATIONAL TELEMEDICAL NETWORK”

В.В. Вишневський ГРІД-СИСТЕМА ДЛЯ МАСОВОГО НАКОПИЧЕННЯ ТА ОБРОБКИ ЦИФРОВИХ ЕЛЕКТРОКАРДІОГРАМ

202 Vitaliy Vishnevskey GRID SYSTEM FOR MASS STORAGE AND PROCESSING OF DIGITAL ECG

О.С. Федулов, О.В. Борисов, С.А. Ліхачев, Ю.Е Щенов

РОЗВИТОК ТЕЛЕНЕВРОЛОГІЇ В РЕСПУБЛІЦІ БІЛОРУСЬ

209 A.S. Fedulov, A.V. Borisov, S.A. Lihachev, Y.E. Shenov DEVELOPMENT OF TELEMEDICINE IN REPUBLIC OF BELARUS

ТЕЛЕМЕДИЧНА ПЕДАГОГІКА

TELEMEDICAL PEDAGOGIS

I.Pendzhurov, P.Mihova, G.Bocheva

КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ЦИФРОВОГО РОЗКЛАДУ ДЛЯ ВІЙСЬКОВО-МЕДИЧНОЇ АКАДЕМІЇ

213 I.Pendzhurov, P.Mihova, G.Bocheva

CONCEPTUAL MODEL FOR DIGITAL SCHEDULING SYSTEM FOR MEDICAL MILITARY ACADEMY

Р.Ю.Хоружа, Д.К.Каліновський, Л.Л.Татаренко

ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ МЕДИЧНІЙ ШКОЛІ

217 R.Khorugaya, D.Kalinovsky, L.Tatarenko

DISTANCE LEARNING AT MEDICAL UNIVERSITY


ДОКТОР ОН-ЛАЙН – ВИМОГИ ДО СПЕЦІАЛЬНИХ КОМПЕТЕНЦІЇ І ЗНАНЬ

221 J.Vinarova, P.Mihova THE DOCTOR ONLINE – REQUIREMENTS FOR SPECIFIC COMPETENCIES AND SKILLS

В.М.Лобас, О.Т.Дорохова ОНОВЛЕННЯ МЕТОДОЛОГІЇ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ

ОСВІТИ КЕРІВНИКІВ МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДІВ

226 V.M.Lobas, E.T.Dorokhova NEW METHODOLOGY FOR POSTGRADUATE EDUCATION OF HEALTH CARE MANAGERS

НАРИСИ З ІСТОРІЇ

HISTORICAL EPISODES

О. Тріль, О. Стадник

ТЕЛЕТЕХНОЛОГІЇ: ЗРОБЛЕНО В УКРАЇНІ 229 O.Tryl’, O.Stadnyk

TELETECHNOLOGIES: MADE IN UKRAINE

Украинский журнал телемедицины и медицинской телематики

Documents

dmitrienko russia v

ehealth http

tel http

ehealth development

orlov russia o

chelnokov russia o

afonin russia r

mironov russia