Top Banner
«Заплакала Матір Божа сльозами святими…»
14

для уроків з іст. рідн.краюдуховні джерела мого народу

Aug 09, 2015

Download

Education

Welcome message from author
This document is posted to help you gain knowledge. Please leave a comment to let me know what you think about it! Share it to your friends and learn new things together.
Transcript
Page 1: для уроків з іст. рідн.краюдуховні джерела мого народу

«Заплакала Матір Божа сльозами святими…»

Page 2: для уроків з іст. рідн.краюдуховні джерела мого народу

Творча група:Коваленко ОлександрКарпенко БогданОлефіренко МаксимКерівник : вчитель історії Хоменко О.В.

Page 3: для уроків з іст. рідн.краюдуховні джерела мого народу

Іржавецький Свято-Троїцький храм був закладений у 1716 році, а завершилось його будівництво у 1723 році клопотами та стараннями знатних людей села Ржавця: сотника Іваницького Івана Стороженка та сотника Іченського Григорія Андрійовича Стороженка за сприяння прилуцького полковника Гната Ґалаґана та богомольців, які приходили на поклоніння до чудотворного Образу Божої Матері.

Page 4: для уроків з іст. рідн.краюдуховні джерела мого народу

Про вигляд Іржавецького свято-Троїцького храму можемо судити з фотографій, що збереглися в Іржавецькому меморіальному музеї–садибі Л.М.Ревуцького.

Page 5: для уроків з іст. рідн.краюдуховні джерела мого народу
Page 6: для уроків з іст. рідн.краюдуховні джерела мого народу
Page 7: для уроків з іст. рідн.краюдуховні джерела мого народу
Page 8: для уроків з іст. рідн.краюдуховні джерела мого народу

Копія з фотографії, зробленої мистецтвознавцем Масловим С.І. в 20-ті роки ХХ століття

За офіційною церковною хронікою, чудотворну ікону прине сли в Іржавець 1715 року. У 1715 році з Турецького походу

повертались на батьківщину малоросійські козаки, уродженці села Ржавця і містечка Ічні Іван Даценко, Данило Полив'яний, Єфремій Голік, Іван Чистий та Федір Фастовець. Проходячи через село Мошни, козаки, як сказано у письмовій церковній пам'ятці, зайшли в опустілу церкву і, побачивши в ній ікону Пресвятої Богородиці, взяли її з собою з тим, щоб назавжди поставити в храмі Ржавськім.

Page 9: для уроків з іст. рідн.краюдуховні джерела мого народу

Копія ікони Божої Матері «Ржавская». Зберігається в родині Зайця В.І.

А якої краси був той образ! Мистецтвознавець Валентина Володимирівна Кузик у своїх наукових дослідженнях пише:

«...М'яке жіноче українське обличчя, зосереджений і зажурений погляд Малого Дитяти з Євангелією у руці (цей вид ікон називається Одигітрія - Путеводителька), а навколо - коштовний у стилі бароко оклад із срібла з позолотою, разки перлів та дорогоцінне каміння. Вочевидь, цей оклад був іще без оздоби: потім на пожертви вдячних віруючих була виготовлена срібна з позолотою риза».

Page 10: для уроків з іст. рідн.краюдуховні джерела мого народу

Один із списків ікони Іржавецької Божої Матері, виконаний майстрами з Ніжина на замовлення Іржавецького Свято-Троїцького храму

У 2008 році ця «местночтимая» ікона за сприяння владики Іренея була внесена до загального списку Богородичних ікон.

«І Бог зглянувсь на ті сльози, Пречистії сльози!»

… Вернулися запорожці,Принесли з собоюВ Гетьманщину той чудовийОбраз Пресвятої.Поставили в ІржавиціВ мурованім храмі.Отам вона й досі плачеТа за козаками .

Так писав Тарас Шевченко в 1847 році в Орській кріпості сумуючи за рідною ненькою-Україною.

Page 11: для уроків з іст. рідн.краюдуховні джерела мого народу

Ікона Божої Матері «Ржавская». Свято-Успенський храм. Село Кобижча.

Page 12: для уроків з іст. рідн.краюдуховні джерела мого народу

Копія, зроблена місцевим художником-аматором Медведем В.А.

В описанні села Іржавця, складеному в 1866 році для статистичних відомостей по Полтавській єпархії цікавим є опис ікони: «...На ней серебренная, возлощенная через огонь, риза, по местам украшенная дорогими каменьями, в которой весу чистого серебра пол-пуда. Живопись его так необыкновенно хороша, что даже люди издевающиеея над всем чудесным, открыто признавали в зтом образе какое-то неземное, поражающее человека выражение».

Page 13: для уроків з іст. рідн.краюдуховні джерела мого народу

Копія невідомого автора, подарована храму місцевими жителями

Коли передчувала поразку та біду, по світлому лику Богородиці стікали сльози. Перед Полтавською битвою (1709 року) «плакала» Матір Божа. Запорожці на чолі з отаманом Костем Гордієнком, спільником Івана Мазепи, взяли її з собою на битву. Після битви Ікона розділила гірку долю козаків. Тарас Григорович Шевченко у своїй поемі «Іржавець» писав:Як покидали запорожці Великий Луг і матір Січ, Взяли з собою Матір Божу. А більш нічого не взяли, І в Крим до хана понесли На нове Горе-Запорожжя.

Page 14: для уроків з іст. рідн.краюдуховні джерела мого народу

В «Сказании» про чудотворну ікону Іржавця, виданому в Києві у 1889 році, було викладено повністю обставини відкриття Чудотворного Образа та чудесні події пов'язані з ним.