краса і велич рідної землі

Управління освіти Шосткинської міської ради

Шосткинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №11

Яцишина Людмила Миколаївна,

класний керівник 6-В класу

2015

Мета:

поглибити знання учнів про історичне минуле нашої держави;

формувати національну свідомість школярів, виховувати патріотів

рідної держави;

розвивати пізнавальні інтереси;

виховання національної свідомості учнів і людської гідності,

відродження паростків духовності, формування рис громадянина

Української держави;

поглиблення знань про історичний факт злуки українського народу,

його значення;

пробудження інтересу до поглибленого вивчення історії та культурних

надбань українського народу;

виховання глибокої поваги та любові до Батьківщини.

Обладнання: фонограми пісень, присвячені Україні, запис Гімну України,

плакати із символікою держави України (герб, гімн, прапор, Конституція).

(Святково прикрашений зал. На стінах вишиті рушники. На сцені плакат із

зображенням тризуба та державного прапору України. По боках – вишиті

рушники. На столі – образ Божої Матері, композиція з соняшників та

колосків)

Біля сцени та на сцені стоять учні.

Пісня “Зеленеє жито”.

На фоні музики.

Учитель. Плине час, як стрімкі води сивого Дніпра-Славути. Проходять роки,

десятиліття... Але ніколи не зникне народ і його невгасима любов до всього

найкращого, що квітчає рід людський і землю рідну.

Є на світі країна,

Найчарівніша, мов перлина,

Де червона цвіте калина,

Гори, ріки і полонина –

В моїм серці вона єдина –

Це моя Україна.

Учень 1. Україна ... Золота, чарівна сторона. Земля – з багатовіковою

історією мужнього народу, що віками боровся за свою волю, щастя,

незалежність.

Учень 2. Україна ... Земля із щедрою природою, чарівною піснею і мудрими,

талановитими людьми.

Учень 3. Неповторною красою чарують нас її тихі води, ясні зорі, задушевні

пісні. Україна! Як багато в цім слові тепла, любові, ніжності.

Учень 4. Де ще є в світі така земля – квітуча, солов’їна, барвінкова, з ясними

зорями і синім небом, як наша Україна?

Учень 5. У якім ще краю почуєш такі пісні – урочисті і жартівливі, сумні і

веселі, ніжно-задушевні і мелодійні?

Учень 6. У якій ще стороні Вас зустрінуть так гостинно - хлібом-сіллю на

вишитім рушнику, щирим словом, щедрим столом?

Учень 7. Чи є ще де на планеті народ, такий багатостраждальний, але багатий

чудовими традиціями та звичаями, сповненими краси і поезії?

Учень 8. Мій край чудовий – Україна!

Тут народились ти і я.

Тут над ставком верба й калина,

Чарівна пісня солов’я.

Учень 9. Все найдорожче в цілім світі,

Бо тут почався наш політ.

Цвітуть волошки сині в житі,

Звідсіль веде дорога в світ.

Учень 10. Усе найкраще і єдине

І радощі всі і жалі ...

Мій рідний краю, Україно,

Найкраще місце на землі!

Учень 11. Нехай все лихеє минеться,

Щоб знала ти лише добро.

Хай щастям до берега б’ється

Ласкавий і дужий Дніпро!

Тихо лунає музика. Діти сідають

Ведучий 1. Ми – українці, а значить, маємо знати свою історію, розвивати

культуру, шанувати традиції, любити свій народ.

Ведучий 2. І сьогодні ми спробуємо показати красу і велич України та

українців, відчути велич її історії, доторкнутися до її культури, звичаїв,

традицій.

Ведучий 1. Україна – це земля наших предків. Тут коріння українського

народу, яке сягає в сиву далечінь віків. Український народ має свою багату

славну історію.

Ведучий 2. Українці мають усі підстави пишатися тим, що їхня Батьківщина

мала справді легендарних героїв, мужньо переживала найважчі випробування

і не скорилася. Україна ніколи не поневолювала інші народи, а лише

захищала себе від ласих на чуже добро близьких та далеких сусідів.

Ведучий 1. Козаччина ... Найлегендарніше минуле українського народу, його

святиня ... Що ж таке козаччина?

Учень. Синонім свободи, людської й національної гідності, талановитості.

Читець. За Дніпровими порогами,

За південними дорогами,

За степами за широкими,

Наші прадіди жили.

Мали Січ козацьку сильную,

Цінували волю-вільную,

Україну свою рідную,

Як зіницю берегли!

Ведучий 2. Запорізька Січ! Мабуть немає жодної людини у нашій

багатостраждальній Україні, яка б не знала про славну Запорізьку Січ, про

січове лицарство козацтва, про героїчні звитяги, про їхні походи, подвиги.

Читець. Славна Січ ворогам ішла навстріч,

Рідну землю захищала і народ наш прославляла!

Лиха ж отчий край зазнав ...

Цар Петро і Катерина зневажали наш народ.

Але наш народ боровся

І Хмельницький в нас знайшовся,

І Сірко, і Дорошенко,

Й Полуботок, й Морозенко...

Рабства каламутну ніч переборювала Січ.

Козаків боялись зайди,

Бо була в них сила правди!

Ведучий 1. Що говорить вам “козак”?

Це крилате й горде слово.

Ведучий 2. Чом завжди буває так,

Що світлішає від нього?

Ведучий 1. Хто ж такі козаки?

(Виходять учні в українських костюмах.)

Учень . Козаки – це вільні люди!

Учень . Козаки – безстрашні люди!

Учень . Козаки – борці за волю,

За народну кращу долю!

Ведучий 1. Козацтво жило за високими законами честі. Козаки вмирали з

іменем Україна на устах, яку ніжно називали ненькою. Для неї вони

віддавали свою силу, звитягу, а часто й життя.

Ведучий 2. Були в козаків і свої правила.

Козак 1. Козак – це людина чесна, смілива,

Найдорожче йому – Батьківщина.

Козак 2. Козак – усім народам друг,

І лицарський у нього дух.

Козак 3. Козак – слабкому захисник,

Цінити побратимство звик.

Козак 4. Козак – це той хто за освіту,

Хто прагне волі і блакиту.

Козак 5. Козак вкраїнську любить мову,

Він завжди своє тримає слово.

Ведучий 1. А зараз ми пропонуємо вікторину, пов’язану з історією козацтва.

1. Що означає слово “козак”? (Вільний)

2. Що було найважливішою ознакою влади у козацькому війську?

(Гетьманська булава)

3. Як називалася рада, що проводилась без старійшин? (Чорна рада)

4. Як називалось містечко, де жили козаки? (Запорізька Січ)

5. В якому році було засновано Запорізьку Січ? (В 1554 році)

6. Як називався голова козацького уряду? (Отаман)

7. Як називали співця, хранителя бойової слави? (Кобзар)

8. Улюблена їжа козаків? (Куліш)

9. Яку річку найбільше поважали козаки? (Дніпро)

10. На яких музичних інструментах грали козаки? (Кобза, скрипка, цимбали)

11. Які злочини суворо каралися на Січі? (Бійки, вбивства, крадіжка, втрата

совісті, невиконання обов’язків. За пияцтво під час походу козаків карали

на смерть.)

12. Яких ви знаєте козацьких отаманів? (Сірко, Полуботок, Самойлович,

Кішка, Сагайдачний, Хмельницький)

13. Як називалися козацькі військові човни? (Чайки)

14. Яку назву мали козацькі прапори? (Хоругви)

15. Якого кольору був козацький стяг? (Малинового)

16. Що було на голові у козака? (Оселедець)

17. Як називаються широкі козацькі штани? (Шаровари)

18. Який народний танець є бойовим мистецтвом козаків? (Гопак)

19. Чия нога жодного разу не ступала на землю Запорізької Січі? (Жіноча)

20. Коли посвячували в козаки, то посипали їх (святою землею і золотою

пшеницею)

21. Як відомо, пам’ятника козакам до деякого часу не існувало в Україні, але

такий пам’ятник є за кордоном. Де саме? (на Острові Мальта, в м. Шостка)

22. Якого козака в житті не існувало, але ім’я його знають по всій Україні?

(Мамай)

23. Запорожець умів посміятися зі всього, але було щось, до чого козаки

відносилися дуже шанобливо. Що це? (Віра християнська)

Читець. Скільки топтали нас, палили і гнітили,

Скільки з корінням рвали, але не скорили.

Ми, як вода цілюща, знову оживали,

Ще й рясним, буйним цвітом розквітали.

Й вставали, поки зовсім ми не встали,

На повний зріст, на повну нашу силу,

Щоб прославлять країну милу,

Козацький рід, козацьку славу,

Історію, щоб усі знали.

Ведучий 1. Тобі, Україно, мій мужній народе,

Складаю я пісню святої свободи.

Усі мої сили і душу широку

Й життя я віддам до останнього кроку,

Аби ти щаслива була, Україно,

Моя Батьківщино!

Л. Костенко

Ведучий 2. Історія становлення державності завжди складна і заплутана.

Кожен народ пройшов довгий шлях з війнами, горем та втратами.

Ведучий 1. Але історія українського народу найтяжча і найболючіша, адже

збудована вона була на кістках тих, хто не жалів себе у боротьбі за

соборність України.

Ведучий 2. У січні 1918 року була створена Українська Народна Республіка

(УНР), а на територіях, що входили до Австро-Угорської імперії, була

заснована Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР).

Ведучий 1. 22 січня 1918 року у приміщенні Київського Будинку вчителя

було підписано IV Універсал, яким Українську Народну Республіку

проголошено суверенною і незалежною державою.

Ведучий 2. А 22 січня 1919 року на Софіївській площі в Києві було

проголошено Акт соборності українських земель.

Ведучий 1. «Віднині зливаються в одно віками відділені одна від одної

частини України — Галичина, Буковина, Закарпаття і придніпрянська

Україна — в одну Велику Україну. Сповнилися відвічні мрії, для яких жили

й за які умирали найкращі сини України. Віднині є тільки одна незалежна

Українська Народна Республіка. Віднині український народ, звільнений

могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об'єднати всі зусилля своїх

синів для створення нероздільної незалежної Української держави на добро і

щастя українського народу», — пролунало 22 січня 1919 року.

Ведучий 2. Століттями розірваний український народ визволився з неволі —

Лівобережна Україна вийшла з Російської, а Правобережна — з Австро-

Угорської імперії — і возз'єднався на своїй землі в єдину Українську

державу.

Ведучий 1. Це був один з найпрекрасніших моментів нашої історії. Високий

принцип соборності своїх земель – найблагородніший у світі ідеал, до якого

прагне кожна нація.

Ведучий 2. Це державне свято символізує єдність українських земель. І

хоча державі тоді не вдалося зберегти цілісність та незалежність, акт злуки

став реальним втіленням вікової мрії українців про свою суверенну державу.

Ведучий 1. 22 січня 1990 року сотні тисяч українців узялися за руки,

утворивши «живий ланцюг» від Києва до Львова, на згадку про

проголошення Акту Соборності.

Ведучий 2. 22 січня — День соборності України. Це свято відзначаємо

щороку в день проголошення Акта возз'єднання Української Народної

Республіки й Західно-Української Народної Республіки. Офіційно в Україні

День Соборності відзначається з 1999 року.

Ведучий 1. Україно, соборна державо,

Сонценосна колиско моя,

Ще не вмерла й не вмре твоя слава,

Завойована в чесних боях!

Ведучий 2. Живи та міцній, Українська державо!

Вмирали у битвах мільйони бійців,

Щоб стяг синьо-жовтий піднявсь величаво

Й над Києвом стольним віки майорів!

Ведучий 1. Я вірю, що дух твій ніколи не згасне.

Ти совість народу, незгасна зоря,

Живи й процвітай, Україно моя,

Для миру, для щастя, любові й добра.

Учитель. Пам’ятайте славну історію нашого народу. Пам’ятайте – ми

козацького роду діти!

Зараз наша держава переживає тяжкі часи і кожен намагається

допомогти, внести свій вклад у майбутнє. Ми пам’ятаємо наших героїв, які

цієї зими боролися проти несправедливості, стояли на смерть за незалежність

нашої держави. «Небесна сотня» називають їх, низький їм уклін. Ми серцем і

душею з тими, хто й ці дні боронить нашу свободу на сході України,

пам’ятаємо тих хто віддав своє життя задля нашого щасливого майбутнього.

Давайте хвилиною мовчання вшануємо їхню пам’ять…

(Хвилина мовчання)

Учитель. Україна – Єдина країна! Незважаючи на усі негаразди, ми

прагнемо одного – спокою, миру та чистого блакитного неба над головою.

ЄДИНА УКРАЇНА

Нехай ніхто не половинить,

Твоїх земель не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на всіх у нас одна.

Одна від Заходу й до Сходу,

Володарка земель і вод –

Ніхто не ділить хай народу,

Бо не поділиться народ.

Нехай ніхто не половинить,

Твоїх земель не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на світі в нас одна.

Споконвічна – рідна земля,

Незалежна – держава моя,

Вічна і завжди єдина

Ненька моя – Україна

Микола Бук

Учитель. Пам’ятайте! Немає на світі кращого неба, ніж небо України. Немає

кращої землі, ніж наша Україна. Немає кращого народу, ніж ми – українці!

(На сцені з’являється 5 хлопців та 2 дівчини в українських костюмах)

1. Я – українець сутністю і кров’ю,

Моє коріння тут, у цій землі.

Вона моєю живиться любов’ю,

А я страждаю болями її.

2. Я – українець, син народу того,

Що відвикає нині від ярма.

Я не корюся, я молюся Богу.

І вірю в те, що все це не дарма.

3. Я- українець. Смутком оповите

Моє кохання, як гірке вино.

Моя рідня розкидана по світу

Як буйним вітром золоте зерно.

1. Я – українець, цього не відняти,

В душі моїй співають солов’ї.

Були такими мої мама й тато.

Й такими будуть пращури мої!

5. Хіба сховати нас в могили?

Ми зацвітемо й там барвінком.

Дає мені Вкраїна силу

Я – українка!

6. Є найсвятіше – рідна хата.

І поля батьківський загінець.

Мені про рід вкраїнський дбати.

Я – українець!

7. Цвіте калина. Між тернами...

І рідно пахнуть чорнобривці.

Спинивсь Чумацький шлях над нами.

Ми – українці!

Ведучий 2. Співуча моя Україно,

Хай буде щасливим твій шлях.

Хай пісня твоя солов’їна

Лунає, як нині, в віках.

Пісня “Україночка”

Ведучий 1. Рідний край... Починається він від батьківського порога, стежини,

тополі стрункої біля хати, з барвінку, який ніжно стелеться в саду.

Ведучий 2. Кожна людина в своєму житті, де б вона не була, куди б не

закинула її доля, завжди з великою любов’ю і душевним трепетом згадує те

місце, де вона народилася, де минуло її дитинство. То родинне вогнище,

маленька батьківщина кожної людини, де живуть мама, тато, дідусь, бабуся,

сестри та брати.

Учень. Мій рідний край – це Сумщина рідна,

Люблю твої безмежнії краї

І шелест трав і тихий гомін листя.

Люблю, як сходить вранішня зоря.

Люблю свій край – тут люди працьовиті,

Смачний тут хліб, веселії пісні,

Багатий він минулим і майбутнім,

І ми щасливі, що живем на цій землі.

Пісня “Я живу на Сумщині”

Ведучий 1. Багато є в світі тобі щедрот,

Моя Вкраїно чорнобрива.

І лиш народ тоді народ,

Як є у нього рідна мова.

Ведучий 2. Найбільше і найдорожче добро у кожного народу – це його мова,

ота багата сходинка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ

вкладає і своє давнє життя, і свої сподівання, розум, досвід і почуття. А мова

в нас красива і багата, мелодійна і щира, як і душа українського народу.

Читач. Велична, щедра і прекрасна мова,

Прозора й чиста, як гірська вода,

Це України мова барвінкова,

Така багата й вічно молода.

О, мово, ти, як дивная сопілка,

То звеселяєш, то хвилюєш нас.

Тобі вклонялась Леся Українка

Й благословенний батько наш Тарас.

Ведучий 1. Кожен народ має свою мову. Мов у світі дуже багато. На земній

кулі налічують понад три тисячі мов, із них приблизно 270 мають свою

писемність. Для кожної людини найдорожча – рідна, материнська мова.

Ведучий 2. Наша мова мелодійна, милозвучна, співуча, чарівна, ніжна,

соковита, прекрасна, сповнена музики і квіткових пахощів.

Ведучий 1. А яка Україна без пісні.

Пісня українська, душевна, лірична,

Чарує і збуджує наші серця

Ведучий 2. То ж хай зазвучить вона в нашій світлиці,

Як всім нам дарунок, як рання весна.

Пісня “Калинонька ”

Ведучий 2. Зворушливо, трепетно, ніжно любили й люблять рідну мову

українці. Вони порівнюють її з морем. І недарма, адже мова наша така ж

безконечна, могутня, глибинна. У ній - мудрість віків і пам’ять тисячоліть.

А що можете сказати ви про нашу мову?

Учень. Мово моя, ти пречиста і славна,

Трепетна, наче ранкова роса.

Ти називаєшся нині — державна!

Все в тобі є: і багатство, й краса!

Учень. Я мислю мовою цією,

Я нею змалку говорю,

І рідною зову, своєю —

Це, де завгодно, повторю.

Учень. Моя чарівна, дивна мова,

Хто перелічить в ній слова?

Вона прекрасна і казкова,

Весела, щира і жива.

Учень. Вона державною вже стала,

Але до волі довго йшла.

Щоразу з попелу вставала...

А скільки спалена була!

Учень. На ноги інша б не сп’ялася,

А українська знов жива!

Нарешті стала, відбулася!

Говорить, думає, співа!

Учень. У мові – неосяжна душа народу, його щирість і щедрість, радощі і

печалі, його труд і безсмертя.

Учень. Українська мова – наша краса, наш скарб, наша гордість, розрада,

мудрий учитель.

Учень. Мова – це вічність, правда й добро.

Ведучий 1. Українська мова прекрасна й дивна. Як незамулена річка тече

вона спокійно й привільно. І що б не трапилося, вона залишається завжди

свіжою і прекрасною.

Ведучий 2. Скільки разів її забороняли, але кожний раз пробивала вона свої

чисті води до нас, людей, які люблять свою мову. Бо наша українська мова –

єдина й іншої нам не треба.

Ведучий 1. Особливою рисою нашого народу була мудрість, яка

передавалася з покоління в покоління.

Ведучий 2. Які чудові прислів’я має наш народ. І ми зараз перевіримо як ви

знаєтеся на народній мудрості. Закінчіть народні прислів’я.

Слово не горобець, … (вилетить не спіймаєш)

Ранні пташки росу п’ють , а пізні… …(сльози ллють) 

Людей питай, а свій розум… (май)

Праця годує а лінь… (марнує)

Гостре словечко коле…. (сердечко) 

Хочеш їсти калачі, не сиди… (на печі)

Дружній череді і вовк не …. (страшний)

Не дарунок дорогий, а дорога ….(любов)

Як ми до людей, так і люди…… (до нас)

Умієш говорити – умій………. (слухати)

Ведучий 1. Без перебільшення можна стверджувати, що жодною мовою світу

не створено стільки народних пісень, як українською. Адже, на думку

дослідників, кількість лише тих, що записані спеціалістами, сягає 200 тисяч.

Ведучий 2. Співучість і артистизм українців славиться в усьому світі.

Спробуйте відгадати українську пісню!

(Діти слухають мелодію і відгадують українську пісню)

Ведучий 1. В українського народу є дуже велика кількість звичаїв та обрядів,

Давайте згадаємо їх.

1. Національний символ України. Його дарують, ним обмінюються у

Великоднє свято. (писанка)

2. Дерево, яке освячується в церкві перед Пасхою. Воно охороняє від злих

сил. (верба)

3. Кущ оспіваний в українських народних піснях, символ дівочої вроди.

(калина)

4. Дерево-символ, з яким в українських народних піснях і переказах

порівнюють струнких дівчат. (тополя)

5. Чим прикрашають голову українські дівчата? (вінок)

6. Національний символ України. Матері дарують його своїм дітям на щастя,

на долю, відряджаючи у далеку дорогу. (рушник)

Ведучий 2. Будь вічно молода і щаслива, радуй щасливими голосами

дітвори, золотою пшеницею, синім небом, наша рідна Україно!

Ведучий 1. У мене ти одна єдина

Одвічна радість і журба,

Ти будеш жити, Україно,

Країно щастя і добра.

Під музику діти виходять на сцену

Учень 1. Любіть Україну, як сонце любіть,

Як вітер, і трави, і води...

В годину щасливу і в радості мить,

Любіть у годину негоди.

Учень 2. Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну,

Красу її, вічно живу і нову,

І мову її солов’їну.

Учень 3. Для нас вона в світі єдина, одна

В потоків солодкому чарі...

Вона у зірках, і у вербах вона,

І в кожному серця ударі.

Учень 4. Любіть у труді, у коханні, в бою,

Як пісню, що лине зорею...

Всім серцем любіть Україну свою,

І вічні ми будемо з нею.

Учень. Нема життя без України, бо Україна – це доля, яка випадає раз на

віку.

Учень. Україна – це мати, яку не обирають, як і долю.

Учень. Україна – це пісня, яка вічна на цій землі.

Пісня “Моя Україна”

Учень. Козацькому роду нема переводу

Учень. Ми вічні, як вічна Вкраїни земля.

Учень. Козацькому роду нема переводу

Учень. Так дід мій сказав, і в це вірю я!

Учитель. Життя іде. Барвистими маминими рушниками стеляться в широкий

світ дороги. Дорослішають діти, сивіють матері – такий закон життя. Але

ніколи не старітиме наша квітуча українська земля, її майбутнє у наших

руках. І яким воно буде – залежить від нас.

Саме ви, діти, – майбутнє нашої держави. Тож своїми знаннями,

працею, здобутками збагачуйте її. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну

землю, бережіть волю і незалежність України, шануйте свій народ і нашу

солов’їну мову.

Сьогодні ми ближче торкнулися історії, в якій коріння українського

народу. Важко, дуже важко випростуватися, підніматися з колін, позбуватися

рабської покори, але в сім’ї народів ми можемо знайти своє гідне місце, як

вільний народ. Тож шануймо себе і свою гідність і шановані будемо іншими.

Хай щастить! До нових зустрічей!