іван світличний

Світличний Іван Олексійович

1929 - 1992

Мовознавець, літературний критик, поет, діяч

українського руху опору

1960-70-их років, репресований. Лауреат Державної премії ім.

Т. Шевченка

1962 року закінчив факультет української літератури й мови

Харківського університету і працював у словниковому відділі Інституту

Мовознавства АН УРСР. Темою його кандидатської дисертації була теорія

художнього образу.

За критику русофільської лінії інституту і виступи проти арештів і незаконних судів над діячами української культури та за поширення самвидавної літератури Світличного звільнено з роботи і влітку 1965 заарештовано.

По 8 місяцях ув'язнення Світличний вийшов на волю, але не міг працювати

за фахом, і в січні 1972 був заарештований удруге.

По 8 місяцях ув'язнення Світличний вийшов на волю, але не міг працювати

за фахом, і в січні 1972 був заарештований удруге.

А в березні 1973 засуджений «за антирадянську агітацію і пропаганду» до 12 років позбавлення волі (7 років концтаборів суворого режиму і 5

років заслання).

А в березні 1973 засуджений «за антирадянську агітацію і пропаганду» до 12 років позбавлення волі (7 років концтаборів суворого режиму і 5

років заслання).

Літературно-критичні статті Світличного присвячені головним чином творчості літературного покоління 60-их

років і критиці слабостей офіційної соцреалістичної літератури («Боги і наволоч», у журналі «Вітчизна», за 1961)

Іван Світличний писав також полемічно-критичні статті на

мовознавчі теми: «Гармонія і альґебра» (в журналі «Дніпро», за 1965) та інше.

Іван Світличний писав також полемічно-критичні статті на

мовознавчі теми: «Гармонія і альґебра» (в журналі «Дніпро», за 1965) та інше.

Найвищим перекладацьким здобутком Світличного-перекладача є його Беранже (майже вся збірка "Пісні"). З французької Світличний перекладав також Бодлера,

Ронсара, Лафонтена, Леконта, де Ліля, Верлена, Елюара, Сюперв’єля.

Його переклади встигли вийти 1970 року в серії «Перлини світової лірики». 1990 року вийшла уже згадувана книжка «Серце для куль і для рим». Окрім оригінальних віршів і літературно-критичних статей, там було зібрано і його переклади; окрім названих – також зі Словацького, Норвіда, Десанки Максимович, Орхана, а також переспів «Слова про

Ігореву січ».

Окремі твори

• «Ґратовані сонети»

• «Серце для куль і для рим»

• «У мене тільки слово»

• « Голос доби »

Презентацію підготувала

Смольницька Ольга11-А