Історія села Бишева

Презентація

Історія Бишева

ПОХОДЖЕННЯ НАЗВИ СЕЛА ТА ГІДРОНІМІЯ РІЧКИ. НАЙДАВНІШЕ ЗАСЕЛЕННЯ НАШОГО КРАЮ, АРХЕОЛОГІЧНІ РОЗКОПКИ ТА ЗНАХІДКИ : ГОРОДИЩА, КУРГАНИ , ПОХОДЖЕННЯ ТА РОЗТАШУВАННЯ ЗМІЙОВИХ ВАЛІВ, ЇХ ЗНАЧЕННЯ В ОБОРОНІ КРАЮ.

Сторожовий курган

Біля Лупського

Конструкція Змійового валу із заборолами.

Зрубна конструкція І Бишівського валу

Козацька доба

Жителі брали участь у визвольній війні під проводом Б.Хмельницького, була створена Бишівська козацька сотня в складі Білоцерківського полку. Перепис мешканців містечка здійснений у 1654 року. Жителі протестували проти приєднання до Росії, відмова коритись владі.

Іван Бондаренко

Ватажок козацького-селянського загону періоду ,,Колііївщини,, 1768 р.

Герб Харлінського

Король ПольщіСтаніслав Август Понятовський.

Надав Бишеву статус містечка в 1775р.

Польське населення в Бишеві мало власність, займалось господарством та відбували релігійні культи в своєму костелі.Останьою польською власницею Бишева була княгиня Анна Сесилія Радзивілл . Донедавна в селі збереглось місце, де вона похована.

Польський король Стефан Баторий

1581 р. надання містечку Бишівмагдебургськогоправа

На 1900 р. До Бишівської волості входило 2 містечка, 15 сіл, 22 хутори, 3

німецьких колонії. Проживало 20400 мешканців, з них чоловіків 10128 і жінок

10272. В загальне число жителів входило : 18191 православних, 66 католиків,

520 лютеран, 1551 єврей і 72 інших віросповідань. В районі волості знаходилось

9 церковно-приходських шкіл і шкіл грамоти 6. В самому м.Бишеві числилось

землі 4777 десятин, з них 1728 дес. Належало поміщикам В.А.Лопухіну,

Г.Г.Самсон-Тодорову, С.І.Кржижановському, К.В.Селевиній, церкві – 83

десятини.

“За учреждение в 1860 году в вверенномприходе местечка Бышева церковноприходской школы, за ревностно занятие в ней и за безмездно содействие своимипожертвованиями , как-то: устройство в школестолов, скамеек и собственным отоплением еёобъявлена (священнику Никодиму Божкевичу ) архипастырская благодарность… “

Церковно-приходська школа

Освіта в селі до початку ХХ ст, діяльність церковно – приходської школи. Ріст населення ( 1912 р. – 6834 чол. ), розвиток промисловості, торгівлі. Необхідність та створення в Бишевіпоштово – телеграфного відділення 1913 року.

Громадянської війни 1918 – 1919 р.р. Повне безладдя, перехід влади з рук в руки, діяльність різноманітних „ повстанських загонів „.

Проголошення „ Бишівської республіки „ . Селянські загони у Бишівській волості ( отаман Соколовський ). Роль єврейського населення села в торгівельному промислі та його становище в роки війни. Бойові дії літа – осені 1919 р., визволення від денікінщини, білополяків.

Соколовський Д.Т.

Отаман селянського-повстанського загону періоду громадянської війни в Україні, який діяв і на Бишивщині.

Голодомор 1932 – 1933 років на Бишівщині .

Українська родина в період

колективізації.

30 –ті роки 20 століття

Сільськогосподарська виставка Бишівського р-ну. 30-ті р.

Селянин – одноосібник

Селянська родина . Фото 30-х років.

Місце поховання жертв штучного голодомору 1932-1933р.р.

В 30-40 роках Бишів зазнав великих втрат від сталінських репресій. Десятки людей, як

одноосібників, так і цілі родини було вислано в Гулаг (Соловки, Якутію, Комі, Поволжя,

Сибір)

Початок Великої Вітчизняної війни. Мобілізація до лав Червоної Армії. Окупація селища німецькими загарбниками – 10 липня 1941 р.

Півтори тисячі жителів Бишева було мобілізовано до лав Червоної Армії, 425 з них не повернулось з полів війни.

Манченко М.В.

В перші дні війни

організовано комсомольсько –

молодіжна група ( Манченко

М.В. ) з метою збору

інформації про події на

фронті, зв’язків з

партизанами, збір зброї, та

нападів на ворожі гарнізони.

КОШОВИЙ М.В. керівник Бишівської районної БОНДАР В.К. начальник штабу організації

підпільної організації

З метою проголошення незалежної української держави, залучення людей до загального повстання проти окупантів створена Бишівська районна підпільна організація українських націоналістів ОУН.

Керівник організації Приліпенко Д.Д.

Утворення Бишівського партизанського загону ( 5 травня 1943 року ) в складі четвертого батальйону Київського партизанського з'єднання імені М.С. Хрущова

Меморіали Бишева

Відкриття меморіалу з іменами 70-ти загиблих визволителів, раніше невідомих.

Ніхто не забутий, ніщо не забуто…

Культурне дозвілля мешканців та молоді села. Сільський будинок культури ( Сту-

пак В.П. ). Народний хор „ Чарівник „ народний самодіяльний ансамбль „

Любисток, „ Струмок „. Відзначення народних свят та

обрядів День села, Івана Купала, Різдвя-ні колядки, дня Перемоги

Відродження Бишівськоїправославної церкви св. Покрови.

Символіка Бишева

Автор член Українського геральдичного товариства історик Обухівський В.В