лина костенко

На тему: Життя та творчість Ліни

Костенко.

ЛІНА КОСТЕНКО

Що доля нелегка, – в цім користь

і своя є,

Блаженний сон душі мистецтву

не сприяє.

Ліна Костенко

Ліна Костенко - українська

письменниця,поетеса. Народилась 19

березня 1930 року в містечку Ржищеві

на Київщині в родині вчителів.

Принципова жінка з чоловічим

характером, сталими принципами та

поглядами на життя, з дитинства

дивилася на світ аналітичним, навіть

критичним поглядом.

Дебютувала у плеяді поетів-

шістдесятників збірками «Проміння

землі» (1957) та «Вітрила» (1958),

що викликали значний читацький

інтерес.

Книжка «Мандрівки серця» (1961)

поставила ім'я поетеси у ряд

найяскравіших майстрів української

поезії.

В часи радянського режиму Ліна

Костенко була опальним автором. Її

талановиті безкомпромісні твори стали

об'єктом переслідувань і заборон на

багато років. Та саме в ті роки поетеса

невтомно працює, зокрема і над своїм

найвідомішим на сьогодні твором —

романом у віршах «Маруся Чурай».

Книги Ліни Костенко «Над берегами

вічної ріки» (1977), «Маруся Чурай»

(1979), «Неповторність» (1980), «Сад

нетанучих скульптур»

(1987), «Вибране» (1989),

«Берестечко» (1999, 2010) стали

вершинними явищами сучасної

української поезії.

Вона стала почесним професором

Національного університету "Києво-

Могилянська академія", її завжди

обожнювали студенти і з трепотом ходили

на її лекції пишаючись тим, що можуть

слухати "титана" українського слова.

У поетеси чимало регалій: почесний доктор Чернівецького національного

університету (2002); лауреат Державноїпремії ім. Т.Шевченка (1987, за роман

"Маруся Чурай" і збірку "Неповторність"); лауреат Міжнародної літературно-

мистецької премії ім. О. Теліги (2000). Також її було нагороджено Почесноювідзнакою Президента України (1992) іОрденом князя Ярослава Мудрого V

ступеня у березні 2000 року.

Усі ці заслуги ніколи не стануть

показником істинного світогляду

поетеси до тих пір, доки ви не візьмете

до рук її збірки; до тих пір, доки ви не

помітите як промайнув день за

читанням її поезій; до тих пір, доки ви

не прочитаєте "Марусю Чурай" і

задумаєтесь про долю українського

жіноцтва

Ліна Костенко бачила світ по-новому, вона говорила правду без

прикрас і чудово знала, що: "Жонглюєбудень святістю і свинством". Як писав Богдан Лепкий: "Для України варто не

лише вмирати:" і вона жила, творила, страждала, раділа, була

воїном і просто жінкою, матір'ю іцарівною: "Я вибрала долю собі сама, і

що зі мною не станеться, - у мене жодних претензій нема до Долі - моєї

обраниці"

Донька Ліни Костенко — відома письменниця і

знана в Європі дослідниця літератури Оксана

Пахльовська завідує новоствореною кафедрою

україністики Римського університету.